До Шевченківського районного суду м.

Львова
вулиця Січових Стрільців, 12,
Львів, Львівська область, 79000
Справа №466/10123/23

Позивач: Фаріон Ірина Дмитрівна

79058, м. Львів, вул. Васильківська, буд. 10
РНОКПП 8795536646454
Е-mail: farion@gmail.com
Тел. 098 874 65 32

Відповідач: Національний університет

Львівська політехніка
79000, м. Львів, вул. С. Бандери будинок 12
Код ЄДРПОУ 02071010
Е-mail: zag_kan@lnu.edu.ua
Тел. +38 (032) 239-43-25
Представник відповідача: Бойко Руслан Володимирович
79018, м. Львів, вул. Данила Галицького, вул. 41, буд 56
РНОКПП 85296374125
Е-mail: boyko@gmail.com Тел. 0985632145
На виконання п. 2 ч.3 ст. 178 ЦПК України повідомляю суд про наявність
електронного кабінету

Відзив на позовну заяву

04 грудня 2023 року на адресу Національного університету Львівська

політехніка надійшла ухвала Львівського окружного адміністративного суду про
відкриття провадження у справі №380/10123/23 за адміністративним позовом
Фаріон Ірини Дмитрівни до Національного університету Львівська політехніка
про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного
прогулу.
Ознайомившись зі змістом та вимогами позовної заяви вважаємо їх
безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на
наступне.
Так, 15.11.2023 року наказом Національного університету Львівська політехніка
№ 4354-3-10 Фаріон І.Д. звільнено з посади професора кафедри української
мови на підставі пункту 3 статті 41 КЗпП України (вчинення працівником, який
виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням
даної роботи).
В обґрунтування позовних вимог Фаріон І.Д. зазначила, що термін
«аморальний проступок» є оціночним поняттям, оскільки не конкретизований
законодавцем. Зокрема, аморальним проступком можна вважати діяння, що
суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої
суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту
трудової функції конкретного працівника. Також позивачка зазначала те, що
наказ про звільнення не відповідав встановленим законодавством вимогам, а
саме не був підписаний уповноваженою особою.
Підставою для звільнення за пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП є
не будь-який аморальний проступок, а такий, що несумісний із продовженням
цієї роботи.
Позивачка вважає, що жодного аморального проступку вона не вчиняла.
Відповідач не погоджується з такими доводами, з огляду на наступне.
4 листопада вийшов ефір програми "Рандеву з Яніною Соколовою", де
Фаріон
на запитання журналістки Яніни Соколової заявила, що «не існує
російськомовного населення, є українці, а є кацапи». На зустрічне запитання
щодо російськомовних військових, зокрема бійців «Азову», розкритикувала їх
та назвала це порушенням статті 29 закону «Про Збройні сили України» (згодом
у блозі на Українській правді вибачилася, що переплутала її зі статтею 13, яка
стверджує те саме з іншою цифрою)]. Також вона сказала, що не може вважати
російськомовних військових українцями.
Вказані обставини є загальновідомими. Відповідач вважає, що зазначені
дії є аморальним поступком позивачці та в даному випадку були наявні підстави
для звільнення.
Статтею 41 КЗпП України визначено додаткові підстави розірвання трудового
договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими
категоріями працівників за певних умов.
Така підвищена відповідальність працівників обумовлена тим, що вони
перебувають в особливому правовому стані та виконують специфічні функції,
не властиві іншим категоріям працівників; їхні дії чи бездіяльність можуть
призвести до порушення конституційних прав та свобод громадян, завдати
значної шкоди суспільним відносинам та авторитету як самої держави, так і
суб'єктів господарювання.
Так, відповідно до пункту 3 статті 41 КЗпП України вчинення
працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не
сумісного з продовженням даної роботи, є підставою для розірвання трудового
договору з працівником.
До суб'єктів, які можуть бути звільнені за вказаною підставою, належать
учасники навчально-виховного процесу, зазначені у статті 50 Закону України
"Про освіту", а саме: керівні, педагогічні, наукові, науково-педагогічні
працівники, спеціалісти.
Отже, звільнення працівника, який виконує виховні функції та який
вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов: 1)
аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами; 2) вчинення
проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію.
Таке звільнення допускається за вчинення аморального проступку як при
виконанні трудових обов'язків, так і не пов'язаного з ними (вчинення такого
проступку в громадських місцях або в побуті).
Зокрема, аморальним проступком є винне діяння, що суперечить
загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства,
моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової
функції, тим самим дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження
відповідного кола осіб. Так, аморальним проступком слід вважати появу в
громадських місцях у нетверезому стані, нецензурну лайку, бійку, поведінку, що
принижує людську гідність тощо.
Відповідно до частини першої статті 54 Закону України "Про освіту"
педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими моральними
якостями, які мають відповідну освіту, професійно-практичну підготовку,
фізичний стан яких дозволяє виконувати службові обов'язки.
За змістом статті 56 Закону України "Про освіту" педагогічні та науково-
педагогічні працівники зобов'язані постійно підвищувати професійний рівень,
педагогічну майстерність, загальну культуру; настановленням та особистим
прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі
(правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти,
стриманості, працелюбства, поміркованості, інших доброчинностей);
виховувати в дітей і молоді повагу до батьків, жінки, старших за віком.
Аналіз вищезазначених норм матеріального права дає підстави для
висновку про те, що працівники, які виконують виховну функцію, - вчитель,
педагог, вихователь - зобов'язані бути людиною високих моральних переконань
та бездоганної поведінки. Особистий приклад викладача та його авторитет і
високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні
свідомості молоді. Унаслідок цього, якщо педагог недостойною поведінкою
скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми,
втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути
звільнений з роботи за пунктом 3 статті 41 КЗпП України.
З підстав вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням
даної роботи (п. 3 ст. 41 КЗпП), можуть бути звільненні лише ті працівники, які
займаються виховною діяльністю, наприклад, вихователі, вчителі, викладачі,
практичні психологи, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання,
методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів. Таке звільнення
допускається як за вчинення аморального проступку при виконанні трудових
обов'язків, так і не пов'язаного з ними (вчинення такого проступку в
громадських місцях або в побуті).
Звертаємо увагу суду, що посада професора кафедри української мови
належить до тієї, з якої можуть бути звільнені особи відповідно до пункту 3
статті 41 КЗпП України - вчинення працівником, який виконує виховні функції,
аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.
Стосовно доводів позивачки про те, що наказ про звільнення не відповідає
вимогам, то вважаємо їх необґрунтованими, оскільки наказ про звільнення
цілком і повністю відповідає типовій формі № П-4, що затверджена наказом
Держкомстату від 05.12.2008 № 489. Оскаржуваний наказ підписаний
уповноваженою особою ректором Юрієм Бобалом.
З огляду, на викладене, вважаємо, що Фаріон І.Д., висловившись про те,
що не може назвати російськомовних військовослужбовців українцями
порушила педагогічну етику та вчинила аморальний поступок. Вказані дії
підривають авторитет Національного університету Львівська політехніка та
педагогічних працівників всієї України. Вказані події набули значного
суспільного резонансу. Відтак, наказ про звільнення є законним.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 4, 5, 178, 263, 265, 268
Цивільного процесуального кодексу України, -
ПРОШУ СУД:

1. У задоволенні позовних вимогах Фаріон І.Д. відмовити повністю.

Додатки:
1.Договір про надання правової допомоги та ордер.
2.Належним чином завірена копія наказу про звільнення Фаріон І.Д.
3. Копія посадової інструкції Фаріон І.Д.
4.Копія відеозапису інтерв’ю
5. Докази направлення відзив позивачу.

04.12.2023 підпис Л.В.Бойко