01

Тлумачення
міжнародних договорів
національними судами
02

Поняття

Окрім тлумачення договорів між країнами на світовому рівні,

існує їх роз'яснення в межах кожної конкретної країни.
Національні суди займаються тлумаченням цих міжнародних
домовленостей, керуючись загальноприйнятими правилами
свого власного правового систему, але при цьому враховуючи
міжнародні стандарти.
 03

Згідно з першим, так званою теорією волі,

01 перевага віддається внутрішньому змісту
волевиявлення сторін.

У судовій практиці країн

виникли два основні Відповідно до другого - "теорії волевиявлення" -
підходи до розуміння наголос робиться на зовнішніх проявах
волевиявлення, тобто внутрішній зміст
договорів 02 волевиявлення може мати значення лише тією
мірою, якою він не виходить за і звичайного
правового смислу, якого надає своєму
волевиявленню людина.
 Говорячи про судове тлумачення положень міжнародного договору, слід
наголосити, що воно спирається на загальну теорію і практику тлумачення
права, яке, у свою чергу, втілено в низці загальних принципів і правил, що
беруть свій початок від часів Давнього Риму:

Результат тлумачення не повинен бути

безглуздим чи некорисним

Тлумачення має бути таким, щоб угода була

діючою, а не недіючою

Норма права має тлуматичитися відповідно до інших

норм права

При тлумаченні необхідно уникати суто формального

04 підходу і не зосереджуватися лише на букві закону
Підходи різних країн до тлумачення
міжнародних договорів:
Велика Британія:

Англійські суди розвинули принципи при тлумаченні міжнародних договорів, які

допомагають судам вирішувати проблеми між національним законом і міжнародними
договорами. Наприклад, якщо національне законодавство, яке впроваджує договір, є
достатньо зрозумілим, суди будуть орієнтуватися на текст закону, а не сам договір.
Також, якщо закон має декілька значень, суди звернуться до змісту договору, на
підставі якого прийняли цей закон, навіть якщо сам закон не посилається на договір.
У випадках, коли закон має кілька можливих тлумачень, суди намагатимуться
узгодити його з міжнародними зобов'язаннями Великобританії, включаючи договори,
які не були включені у національну систему права (наприклад, Європейську
конвенцію про права людини). Також там, де положення договору були включені в
національне законодавство, суди тлумачать це законодавство відповідно до
міжнародного права, зокрема за статтями 31-33 Віденської конвенції 1969 року.
Підходи різних країн до
тлумачення міжнародних
договорів:
США:

В Америці є свої правила тлумачення міжнародних договорів. Тут суди

не просто розглядають текст договору, а шукають інтенції сторін. Вони
приділяють увагу меті та цілям договору, його створенню та історії. Якщо
існує декілька можливих тлумачень, суд вибирає те, яке краще захищає
приватні права. США не дотримуються правил тлумачення, визначених у
Віденській конвенції 1969 року, оскільки не є її учасниками.
Американські суди також звертають увагу на погляди уряду США як
дружнього помічника у судових справах та на думку Сенату під час
затвердження договорів президентом.
08
Колізії між нормами тлумачення
Між міжнародно-правовими нормами тлумачення, викладеними у ст.
31-З2 Віденської конвенції І969 р., а також звичаєвими нормами
тлумачення;

Між нормами тлумачення, закріпленими в тексті самого договору;

Між національними нормами тлумачення

08
Колізії між нормами тлумачення
Важливо враховувати, що коли виникає суперечність між правилами міжнародного
і національного права, спеціальні правила, які прописані у конкретному договорі,
мають пріоритет. Це означає, що спочатку важливо дотримуватися правил
тлумачення, які визначені у самому договорі, а потім — загальних правил
міжнародного права і, нарешті, національного законодавства щодо тлумачення.

Враховуючи це, деякі експерти пропонують включити до Закону України "Про

міжнародні договори" певні відомості про те, як мають тлумачити міжнародні
договори українські суди. Основним принципом в цьому може стати правило, яке
вимагає українським судам враховувати міжнародний характер договору і
керуватися міжнародними звичаями та правилами, які визначені у статтях З1-З2
Віденської конвенції 1969 року при застосуванні та тлумаченні цих договорів.
Дякую за увагу