Тема 3.

Хронічна променева хвороба

Тема 3. Хронічна променева хвороба

Визначення нозолоґії

ХПХ – це захворювання з поступовим початком, яке зумовлене повторною

або довготривалою дією на орґанізм йонізаційного випромінювання у
малих дозах.

1. КЛАСИФІКАЦІЯ
(Українська військова медична академія, 2001)

1. ХПХ I ступеня.
2. ХПХ II ступеня.
3. ХПХ III ступеня.

Патоґенез

1. Безпосередня дія йонізаційного випромінювання (пряма, непряма)

на клітини і тканини орґанізму з пошкодженням радіочутливих елементів.
2. Утворення і циркуляція в крові токсичних речовин (радіотоксинів),
що посилюють біолоґічну дію йонізаційного випромінювання.
3. Дезінтеґрація нейроендокринної системи, порушення координа-
ційних впливів на внутрішні орґани.

Характерні патоґенетичні зміни:

 дистрофічні зміни в орґанах;

 панмієлофтиз;
 гемораґійний синдром;
 інфекційні ускладнення.

Наслідки впливу йонізаційного випромінювання:

 дефектні репарації, що проявляються обмеженням проліферації і

зменшенням клітинної популяції тканин (гіпопластичний стан
кровотворення, атрофія лімфатичних вузлів, пригнічення
сперматоґенезу, дефект тканини, сповільнений розвиток);
 спотворення або виникнення нового стереотипу функціонування
адаптивних систем внаслідок функціональної неповноцінності
(веґето-ендокринна дисфункція, зниження резервів адаптації);
 успадкування детермінованих клітинних дефектів з неповноцінним
або кількісно редукованим потомством (клітини, особи);
 надлишкова репаративна проліферація з порушенням її
фізіолоґічної спрямованості і формуванням злоякісних

28
 Тема 3. Хронічна променева хвороба

новоутворень критичних орґанів (рак шкіри у рентґенолоґів, рак

легенів у видобувачів уранової руди).

Діаґностика

I. Клінічні ознаки:
ХПХ I ступеня:
 загальна слабість;
 біль голови;
 зниження пам’яті;
 порушення сну;
 втрата апетиту;
 зворотні веґетосудинні та нейровісцеральні реакції (акроціаноз,
червоний дермоґрафізм, лабільність пульсу та АТ);
 розлади секреції та моторики функцій шлунка, кишки.
ХПХ II ступеня:
 постійний біль голови;
 виражена загальна слабість;
 безсоння вночі і сонливість вдень;
 адинамія;
 ослаблення пам’яті;
 втрата апетиту;
 ниючий біль у ділянці серця;
 лабільність пульсу;
 ослаблення серцевих тонів;
 зниження АТ;
 гіпотрофія шкіри;
 ламкість нігтів;
 випадіння волосся;
 кровотечі, гемораґії шкіри і СО;
 дерматози;
 діенцефальний синдром;
 солярит;
 ґанґліоніт;
 поліневрит.
ХПХ III ступеня:
 виражена загальна слабість;
 кахексія;
 кровотечі і гемораґії;
 тяжкі порушення травлення;
 септичні ускладнення;
 токсичний енцефаліт;
 демієлінізувальний енцефаломієліт;
 фунікулярний мієлоз;
 міокардіодистрофія.

29
 Тема 3. Хронічна променева хвороба

II. Лабораторні дослідження:

1. ЗАК:
ХПХ I ступеня (зміни нестійкі):
 помірна тромбоцитопенія до 150,0  109/л;
 лейкоцитопенія до 3,5  109/л;
 незначний відносний лімфоцитоз;
 токсична зернистість і гіперсеґментація нейтрофілів;
 ретикулоцитопенія.
ХПХ II ступеня (стійкі зміни):
 лейкоцитопенія до 2,0  109/л;
 відносний лімфоцитоз до 50,0%;
 тромбоцитопенія до 100,0  109/л;
 моноцитоз;
 ретикулоцитопенія 1,0-3,0‰;
 анемія (нормо-, гіперхромна) – кількість еритроцитів до
3,0  1012/л;
 токсична зернистість і гіперсеґментація нейтрофілів;
 цитоліз.
ХПХ III ступеня:
 еритропенія до 1,5  1012/л;
 тромбоцитопенія до 60,0  109/л;
 лейкоцитопенія до 1,2  109/л;
 деґенеративні зміни лейкоцитів.
2. ЗАС:
ХПХ ІІ-IІI ступеня:
 уробілін.
3. БАК:
ХПХ ІІ-IІI ступеня:
 гіпербілірубінемія;
 гіперґлікемія;
 гіпоальбумінемія.
4. Аналіз калу:
ХПХ ІІ-IІI ступеня:
 позитивна реакція на приховану кров.
5. Аналіз шлункового соку (зниження кислотності та секреційної
функції шлунка).

III. Інструментальні дослідження:

1. Індивідуальна дозиметрія.
2. Стернальна пункція:
 ХПХ I ступеня: ознаки подразнення кісткового мозку
(плазмоцитарна реакція).

30
 Тема 3. Хронічна променева хвороба

 ХПХ II ступеня: ознаки пригнічення кровотворення

(зниження кількості мієлокаріоцитів, затримка дозрі-
вання на стадії мієлоцита, деколи меґалобластний тип
кровотворення).
 ХПХ III ступеня: гіпо-, аплазія кісткового мозку (зни-
ження кількості ядровмісних клітин, затримка дозрі-
вання мієлоїдних елементів, меґалобластний тип ерит-
ропоезу).
3. ЕКҐ: зниження вольтажу зубців R і T, подовження інтервалу PQ.

Принципи лікування

Лікування ХПХ є комплексним, індивідуалізованим і полягає у

нормалізації порушень нервової системи, стимуляції кровотворення, запо-
біганні і корекції ускладнень, насамперед, інфекційних.
1. Седативні препарати (корвалол, фітосед, сібазон, феназепам).
2. Гемостимулювальні засоби (натрію нуклеїнат, пентоксил, лекоґен,
еритропоетин, тималін).
3. Антибіотики (ампіцилін, офлоксацин, цефазолін, кларитроміцин).
4. Протигрибкові препарати (ністатин, леворин).
5. Противірусні середники (зовіракс).
6. Вітаміни (С, А, Е, групи В).
7. Препарати для покращення живлення тканин (пірацетам, аміналон,
цинарізин, мілдронат).
8. Анаболічні середники (неробол, метилтестостерон).
9. Антигемораґічні засоби (аскорутин, дицинон, препарати кальцію,
етамзилат, вікасол).

31