Кримінальне право України

01.09

Предмет кримінального права - злочин і покарання

Каїн і Авель- перше вбивство
Кримінальне право:
1) як наука - це система поглядів, ідей, концепцій, теорій,
стратегій розвитку кримінального права.
тісно пов’язане з кримінологією, яка містить в собі три концепціЇ
- Антропологічна: кримінальні злочини властиві для людської
природи
-Класична: Є.Бентам; невідворотність кримінального
правопорушення
-Соціологічна: Вангамер, Лист; злочинність - похідна соціального
фактору (війни, голод і т.д)
2) як галузь права - це сукупність правових норм і інститутів
(інститут злочину і покарання)
3) як галузь законодавства - кку, постанови пленуму верховного
суду, рішення європейського суду з прав людини та рішення
конституційного суду україни
4) як навчальна дисципліна - сукупність знань за допомогою яких
громадяни розуміються в кримінальному законодавстві
Сторони вчинення злочину: злочинець і потерпілий

Кримінально- правові проблеми: помилки, прогалини (суспільні

відносини що не регулюються законом ст.111 ККУ про
колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору)
Кримінально-правова помилка - суперечності в нормах,
неправильна кримінально-правова кваліфікація норм.
 Кримінально-правова колізія - протилежні позиції у поясненні
правових явищ.

Методологія кримінального права включає в себе розуміння та

критерії застосування методів пізнання, прийомів, способів
наукового дослідження (історичний метод, метод порівняння і
т.д)

05.09
Функції кримінального права: охоронна, регулятивна,
запобіжна.

Основною функцією кримінального права як галузі права є

охоронна функція, оскільки воно охороняє властивими йому
заходами суспільні відносини.

Крім охоронної, кримінальне право виконує також регулятивну

функцію, адже, забороняючи вчинювати суспільно небезпечні
діяння, норми кримінального права в той же час вимагають
певної правомірної поведінки.

Щодо регулятивного характеру кримінального права:

Загальна частина ККУ ст.44-49
В кримінальному праві має місце особистий характер
призначення покарань, аналогія в кримінальному праві не
застосовується, бо кожен злочин це окрема індивідуальна дія з
різними особливостями
 Запобіжна функція в певній мірі стримує особу від вчинення
кримінального діяння, фактично дозволяє запобігати
протиправним діянням юридичний та фізичних осіб і виступає
як профілактична функція (недопущення та припинення).

До загальносоціальних можна віднести:

● Інформаційно-пізнавальна - кримінальне право доносить
до суспільства які діяння суперечать кримінальному
закону і які покарання настають.
● Оцінно-орієнтувальна - кримінальний закон оцінює
поведінку особи, яка переступила межі закону, дає
можливість суддям оцінити кримінальну правову
поведінку.
● Ідеологічно-виховна - полягає в оцінці того наскільки в
суспільстві висока правова культура.
● Ідеологічна залежить від державно-правового режиму.
● Культурно історична - наскільки правова культура
розвинулась в ході історичних подій.

Принципи кримінального права можна розділити на загальні і

спеціальні:
Принципи - це основні вихідні положення кримінального права
на яких будується регулювання кримінальних відносин,
обумовлюють кримінальні відносини і лягають в основу
законодавства.
 Загальні принципи притаманні не тільки кримінальному праву,
але й іншим галузям права. Це, зокрема: верховенство права,
законність, рівність громадян перед законом, невідворотність
відповідальності (окрім випадків, коли особа визнана
неосудною, коли відбулась декриміналізація певної статті),
принципи справедливості, гуманізму та демократизм.

До спеціальних принципів ми віднесемо: винної

відповідальності, презумпції невинуватості, відповідальність
тільки за вчинення суспільно небезпечного діяння, що
передбачене законом як злочин; відповідальність тільки за
наявності вини; особистий характер відповідальності;
індивідуалізація кримінальної відповідальності і покарання.

Джерела кримінального права:

як науки - сукупність ідей поглядів концепцій при яких
досліджується кримінальне право - наукові публікації,
дисертації, докторські роботи.
як галузі права - сукупність інститутів; конституція,
Кримінальний Кодекс, рішення Європейського суду з прав
людини, постанови Верховного суду, ратифіковані акти ВРУ.

Кримінальний закон приймає виключно ВР. Постанови

пленуму Верховного Суду тлумачать, офіційно роз’яснюють як
судді повинні використовувати кримінально-правові норми.
 Система кримінального права побудована із загальної й
особливої частини:
- в загальній: поняття, предмет кримінального права, види
призначення покарань.
- особлива частина - діяння, які є кримінальним злочином та
відповідно покарання.

Публічне та Матеріальне право:

Публічне право - закон який застосовують публічні органи
держ. управління.
Матеріальне право стосується лише визначення діяння
злочином та призначення покарання; процесуальне -
стосується самої процедури визначення і призначення
покарання.

Взаємозв'язок з іншими галузями:

Кримінальний процес, криміналістика, кримінологія,
кримінально-виконавче право.

Кримінальне право і кримінальний процес:

- крим. право розкриває поняття і види злочинів;
- крим. процес вказує як процедурно правильно призначати
чи інкримінувати злочини;
- взаємодіють як зміст і форма: крим. право вказує на зміст
злочину, а крим. процес на форму перенесення закону у
судочинство, як зібрати докази, інкримінувати їх певній
особі і призначити покарання.
Кримінальне право і криміналістика:
- криміналістика визначає тактику і методику розслідування
злочинів, збору і фіксування доказів злочину;
Кримінальне право і кримінологія:
- кримінологія визначає особливості запобігання злочинності,
вивчає особу злочинця, його особливості, мотивацію поведінки
злочинця і жертви.

Кримінальне право і кримінально-виконавче:

- кримінально-виконавче регулює процедуру виконання і
відбування покарань

Кримінальне право будує основу для інших кримінальних

галузей права.
Кримінальне право і міжнародне право пров’язані
обов'язковістю виконання рішень вропейського суду з прав
людини.
Тема: кримінальна відповідальність та її підстави. Закон
“Про кримінальну відповідальність”

Кримінальна відповідальність - це окремий вид юридичної

відповідальності; вид державного примусу, що виражається в
осуді державою протиправної поведінки особи, що суперечить
нормам кримінального законодавства, і полягає в тому, що на
особу, яка вчинила кримінальне правопорушення накладається
покарання у примусовому порядку.
вид і міра покарання

Кримінальна відповідальність має ряд специфічних ознак:

● кримінальна відповідальність становить собою реальну
взаємодію спеціальних органів держави і особи, визнаної
винною у вчиненні злочину, внаслідок чого ця особа
зазнає певних обмежень;
● кримінальна відповідальність - це вид державного
примусу, що знаходить своє вираження насамперед в
осуді злочинця і його діяння обвинувальним вироком суду,
а також у покладанні на винного додаткових позбавлень і
обмежень;
● вид і міра обмежень особистого (наприклад, обмеження
волі), майнового (наприклад, штраф) або іншого характеру
 (наприклад, позбавлення права обіймати певні посади),
визначені тільки в кримінальному законі, перш за все у
санкції статті КК, що передбачає відповідальність за
вчинений злочин; зазнавання таких обмежень завжди
носить вимушений, а не добровільний характер, оскільки
їх застосування є обов’язком спеціально уповноважених
органів держави;
● кримінальна відповідальність можлива лише за вчинення
злочину, що виступає як підстава такої відповідальності.

Структура кримінально-правових відносин: суб'єкт, об’єкт, зміст.

Кримінальна відповідальність реалізується в:

1. засудження пов’язане з обвинувальним вироком
2. засудження з призначенням їй конкретної міри покарання від
якого особа може бути звільнена(неповнолітні)
3. засудження особи із призначенням кримінального покарання

ККУ приймається виключно ВР у формі письмового акту та

визначає які діяння є злочином і базується на Конституції
України.

Закон про крим відповідальність - ККУ

крим кодекс = крим закон
структура : загальна частина (16 розділів), особлива частина
(20 розділів), прикінцеві положення.
- загальна частина: гіпотеза і диспозиція.
 - особлива: гіпотеза, диспозиція і санкція.

Взаємозв'язок загальної і особливої частини: без загальної

частини неможливо кваліфікувати жодне злочинне діяння;
загальна і особлива частина є єдиною системою.
У разі конкуренції норм загальної і особливої частини
пріоритет надається загальній частині.

Тлумачення Закону “Про кримінальну відповідальність”

● офіційне - те що ми мож використати в повсякденній
практиці
види офіційного:
- автентичне (органом, який його прийняв; у ККУ виражається у
формі приміток);
- легальне (роз'яснення уповноваженим органом -
Конституційним судом);
- судове/казуальне(пленумом ВСУ).
● неофіційне
- доктринальне(наукове);
- професійне(практичне);
- повсякденне (тлумачення суспільством)

Кримінально-правова норма включає гіпотезу , диспозицію і

санкцію, що становить її зміст, а вже статті є формою
вираження кримінально-правової норми.
Кримінально-правова норма встановлена державою, виражена
в законі, спрямована на регулювання кримінально-правових
відносин, відповідає визнаному в суспільстві державно-
правовому режиму, має загальнообовязковий характер,
забезпечується примусом, виражена в ККУ.

Види кримінально-правових норм :

- заборонні (всі статті кку),
- зобов’язувальні,
- заохочувальні (звільнення особи від відповідальності,
відшкодування),

07.09
ПРИПИСИ:
1)Декларативні - закріплюються в принципах, ст.1 кку, принцип
презумпції невинуватості
2)Дефінітивні - норми, які містять визначення правових
категорій і понять. Наприклад, поняття юридичної особи,
злочину.

Гіпотеза описує умови і обставини за яких поведінка суб’єкта

матиме кримінально-правове значення.
Диспозиція - передбачення певного варіанту поведінки.
- проста диспозиція - вказує на злочин, але не розкриває
ознак;
- описова диспозиція - описані найістотніші ознаки злочину;
 - бланкетна - означає зміст ознак складу злочину і відсилає
до статей інших норм-прав актів (ст. 271 ККУ);
- відсилочна - відсилає до іншої статті чи частини ККУ;
- у змішаному вигляді.
Санкції містять вказівку на кримінально-правові наслідки:
- за функціональним призначенням: каральні,
заохочувальні.
- за ступенем визначеності:
● відносно визначені - покарання від і до;
● альтернативні - передбачають різні види покарань,
одночасно є і відносно визначені;
● кумулятивні - санкції з додатковим видом покарань
(конфіскація майна/позбавлення права обіймати
певні посади).

Закон “Про кримінальну відповідальність” вважається чинним

відколи набирає юридичної дії, якщо не написано в самому
документі, то за 10 днів з моменту прийняття.

Зворотна сила ККУ - полегшує правовий статус засудженого; у

разі скасування статті по якій засуджено - звільнення, або
пом’якшення кримінальної відповідальності обвинуваченого у
разі зміни закону.

Втрата чинності закону:

- коли скасований ВР;
- у зв’язку із закінченням строку дії;
- у зв’язку з визнанням Конституційним судом закону таким, що
не відповідає нормам Конституції.

Моментом початку злочину вважається виявлення суспільно-

небезпечного діяння/бездіяльності.

Моментом закінчення злочину вважається доведення

неправомірного діяння до кінця, при цьому мають бути всі
ознаки злочину: об’єкт, об'єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна
сторона.

Закони про кримінальну відповідальність можуть бути такими,

що мають зворотну дію в часі, пом'якшують кримінальну
відповідальність, або звільняють від кримінальної
відповідальності.

Кримінальний закон у просторі - на якій території ККУ має

юридичну силу:
принцип територіальний - поширюється у тому випадку, коли
- розпочато на території України - закінчено за межами;
- розпочато за межами, закінчено в Україні;
- розпочато і закінчено на території України.

Принцип громадянства:
Можливий міжнародний договір про видачу/екстрадицію
певних осіб.
 Іноземні Громадяни та особи без громадянства
користуються в Україні правами і несуть обов'язки нарівні з
громадянами України, крім випадків, установлених законом. Це,
окрім іншого, означає однаковий принцип кримінальної
відповідальності щодо всіх осіб, які вчинили злочин на території
України (ч. 1 ст. 6 КК України).

Тема: кримінальне правопорушення

Ст.11 Кримінальним правопорушенням є суспільно
небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене
суб’єктом кримінального правопорушення.

Ознаки: наявність вини, суспільна небезпека, вчинення

суб’єктом кримінального правопорушення, протиправність,
наявність кримінального покарання.

Діяння - вольове усвідомлення вчину особи спрямоване на

злочинні наслідки

Вина означає діяння за наявності якого настає кримінальна

відповідальність у формі умислу/необережності.

НЕ є кримінальним правопорушенням дії, що не є

результатом вольової поведінки особи (під впливом гіпнозу,
казус).

Карність - призначення особі відповідного покарання.

Аморальність кримінального правопорушення

ст.12 Кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні
проступки і злочини.

Кримінальним проступком є дія чи бездіяльність, за

вчинення якої передбачене основне покарання у виді штрафу в
розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з
позбавленням волі.

Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

- Нетяжким злочином є діяння, за вчинення якого

передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі
не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян або позбавлення волі на строк не
більше п’яти років.
- Тяжким злочином є діяння (дія чи бездіяльність), за
вчинення якого передбачене основне покарання у виді
штрафу в розмірі не більше двадцяти п’яти тисяч
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
позбавлення волі на строк не більше десяти років.
- Особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом
діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого
передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі
понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять
років або довічного позбавлення волі.
08/09
Склад правопорушення: суб’єкт, суб’єктивна сторона, об’єкт,
об’єктивна сторона.

Характерними ознаками складного злочину є наявність двох-

або більше об’єктів, двох і більше конкретних протиправних дій,
об’єктів, двох форм вини: умислу та необережності.

Склад кримінального правопорушення:

1.Матеріальний - суспільно-небезпечні наслідки є обов’язковою
ознакою;
2.Формальний - суспільно-небезпечні наслідки НЕ є
обов’язковою ознакою;
3.Усічений склад - дії якого відносяться до готування
кримінального правопорушення; діяння закінчене на стадії
готування чи замаху (ст. 187, ст.109 ч.1).

Кваліфікація кримінального правопорушення - точна

кримінально-правова оцінка конкретної небезпечної дії в
суспільстві. Вона полягає у встановленій відповідності між
ознаками абсолютної небезпечно-суспільної дії і ознаками,
передбаченого в нормах кримінального закону.

- офіційна (легальна) - міститься у кримінальному

провадженні, встановлена уповноваженими особами
(слідчі, судді, прокурори), наслідки такої кваліфікації
 висвітлюються у нормативно-правових актах (протоколах,
вироках) і мають обов’язкових характер.
- неофіційна - встановлюється громадянами,
відображається в наукових працях, не має обов’язкового
характеру, не є юридично значущою, відображає позицію
автора, але може використовуватись .

Формула кваліфікації - знаковий вираз зі скороченнями. У

формулі кваліфікації вказується підпункт, частина, стаття
кодексу; використовуються цифри, букви і розділові знаки.

Тема: склад правопорушення

поняття об’єкта:
- сусп відносини,
- права особи,
- норми права,
- життєві/суспільні інтереси,
- соціальні блага.
Об’єкт має відповідати на питання “На що посягає злочинець?”

Поняття об’єкту:
- у вузькому розумінні: відносини на які посягає
правопорушник;
- у широкому: елемент складу кримінального
правопорушення, що охоплює суспільні відносини, що
охороняються кримінальним законом.
Структура:
- суспільні відносини, як обов'язкова ознака;
- потерпілий, як факультативна ознака;
- предмет злочину, як факульт ознака.
Факультативна ознака, бо не у всіх статтях особл частини
передбачено.

Структура суспільних відносин:

- суб’єкт (держава в особі слідчого, прокурора, суду);
- предмет (все з приводу чого існують ці відносини - конкретне
майно, річ, матеріальні чи духовні цінності);
- суспільний зв’язок між суб'єктами (особа-майно: право
розпоряджатись ним, обов’язок інших суб’єктів не порушувати
це право, держави - забезпечити не порушення цього права).

В залежності від предмету усі суспільні відносини поділяються

на матеріальні та нематеріальні.

Значення об’єкта злочину :

1) впливає на зміст об'єктивних і суб’єктивних ознак злочину;
2)провідний критерій для класифікації правопорушення;
3) є критерієм для побудови системи особливої частини;
4) завдяки об’єкту злочину з’ясовується характер і ступінь
суспільної небезпеки;
5) завд об’єкту злочину встановлюється правильність
встановлених покарань.
Предмет кримінального правопорушення - матеріальна/
нематеріальна (духовна) цінність, яка виступає як:
- предмет охорони;
- предмет злочину;
- предмет злочинного впливу.

незаконне носіння зброї: об’єкт - громадська безпека,

предмет - конкретна зброя

відсутній предмет: розбещ неповн, ухилення від призову

якщо злочин має предмет - предметний злочин

Ознаки предмету: матеріальність, структура, стан, кількість,

якість, вартість, характер зв’язку з іншими ознаками.

Види предметів: речі, тварини і рослини.

Об’єктивна сторона кримінального правопорушення - сукупність
ознак як характ зовн вираз кримінал правопрушення.
в кожній частині статті кку
- вказує суть кримінального правопорушення
- вказує яким чином скоєно і наслідки
- умови час обстановка знаряддя вчинення крим
правопорушення.
структура об сторони:
- наявність сусп небезпеки (дія або бездіяльність - усі статті
особливої частини),
- наявність суспільно небезпечного наслідку
- причинно-насл зв’язок
обов'язкові і факультативні ознаки
обов’язкові : сусп небезпека і дія або бездіяльність
факультативні: решта ознак, наприклад погрози смертю- лише
дія, наслідків немає ; передбачається лише окремо
визначеними статтями

впливає на кваліфікацію правопорушення, вказує на моменти

вчинення правопорушення(час і спосіб), дозволяє відмежувати
одне крим правопоруш від іншого, впливає на вид і розмір
покарання, встанов ступінь сусп небезпеки, характер шкоди,
впливає на криміналізацію тих чи інших дій.(ст 110, 111, 114-
введені нещодавно)

не можуть бути визнані крим правопоруш думки, побажання,

переконання(як первинна причина правопорушення), заклики
(Якщо не вчиняється злочин/ але публічні заклики до повалення
конст ладу - караються ст 109), фізичний та психічний стан
впливають на мотивацію тієї чи іншої поведінки особи
(нечесність -корупційні правопорушення), фіз зв’язок з особою
що вчинила крим правопорушення

за характером дій: фізичні (нанесення тілесних ушкоджень,

викрад майна), інформаційні(наприкл. передача держ інф) або
поєднання інформаційна+фізична дія.

спосіб вчинення
причинно-наслідк зв’язок
територія дії/ місце вчинення/ час/ знаряддя

06/10
внутрішня будова кримінального правопорушення:
протиправна, винна суспільно небезпечна дія
склад кримінального правопорушення: сукупність встановлених
крим -законом об’єктивної (зовнішнє середовище,
характеристика злочину) і суб’єкт (злочинець, потерпілий)
понять які характеризують дію Як суспільно небезпечне злочин
сукупність субєкт і обєкт ознак впливають на визначення
суспільної небезпеки крим правопоруш розмір і вид покарання
поняття кримінального правопорушення - це його зовнішня
характеристика; система, склад - внутрішня

склад крим правопоруш: об’єкт, об’єкт сторона, суб’єкт, суб

сторона.
функції складу крим правопорушення:
1) фундаментальна - склад крим правопоруш - є підставою
відповідальності
2) процесуальна - визначає межі розслідування (збір
доказів); реалізується на підставі крим-процесуал права
3) розмежувальна - відмежування крим правоп від інших
видів правопорушення, злочин від проступку
4) гарантійна - дотримання законності, прав і свобод людини;
значення складу крим правопорушення -
1) підстава кримінальної відповідальності
2) є умовою кваліфікації крим проступків чи злочинів
3) в залежності від складу вид і розмір покарань або звільнення
від крим відповідальності
4) конкретизує наповнює правовим змістом поняття
кримінального правопорушення; визначення - теорет, склад -
практичний зміст
5) за допомогою складу здійснюється
криміналізація/декриміналізація правопорушення
поняття складу крим правопоруш слугує вивченню в крим праві
суспільно небезпечних явищ, тому склад крим правопорушення
є і елементом науки
використовується в міжнародно-правових актах
співвідношення поняття “кримінального правопорушення” і
“складу кримінального правопорушення”:то визначення,
загальна форма і опис, а от слайд це вже елементи, практичне
застосування;
1) в цих поняттях різний набір ознак
2) поняття крим правопоруш відповідає на питає що є
спільним для всіх крим правопоруш, а питання складув -
на відмінності.
3) крим правопоруш як загальносоціальне явище, а склад як
юридичне поняття
4) крим правопоруш -акт поведінки: склад - юридична
абстракція,законодавча модель
елементи скл крим правопорушення об’єкт об стор суб суб
сторона
24.10
ст 50 мети крим покарання не згадується про відновлення
порушеного права потерпілої особи
інститут потерпілого - суб’єкти - і правопорушник, і потерпілий, і
держава
першочергово повинно бути відновлення порушеного права
через кару, як примус, а не як ціль кримінального покарання

2 позиції розуміння потерпілого:

1- лише людина
2 - юрид особа, держава, цю позицію і підтримує кримінальний
кодекс

потерпілий це факультативна ознака

ознаки потерпілих:
1) біологічна ознака - людина (вік, стать, стан здоров’я,
статус), юридична особа (установчі документи,
зареєстрована)
2) соціальні ознаки - соц статус (лікар, військовий, держ.діяч)
3) юридичні - характер в крим-прав площині (наявність
вчиненого крим діяння, порушення, нанесення шкоди)
4) факультативність - вказано в конкретних статтях -
потерпілий, тоді обо’язкова ознака
класифікація потерпілих
1) загальний - людина, береться до уваги його правове
становище, вік, стать
2) спеціальні - фіз особа, до якої в момент вчинення крим
правопорушення може володіти певними спец ознаками -
неповнолітність, вагітність, в стані афекту, хвороби, фіз
стан.

кримінально-правовий і процесуальний статус потерпілого

не завжди від крим правопорушення потерпілому завдається
шкода, особа стає потерпілим від моменту вчинення , а в
кримінальному провадженні з моменту визнання кримінального
злочину
потерпілим може бути й третя особа
псевдопотерпілий

НОВА ТЕМА: об’єктивна сторона складу крим правопорушення

похідна від об’єкту крим правопорушення, являє собою чітко
визначені законом ознаки
показує в чому суть кримінального правопорушення , яким
чином скоюється, які наслідки настануть, умови, способи,
засоби вчинення кримінального правопорушення.

структура об’єктивної сторони:

 1) її утворює сусп небезпечне діяння у формі активної дії чи
бездіяльності
2) суспільно небезпечний наслідок
3) причинно-наслідковий зв’язок
4) умови, причини, способи
5) суспільно небезпечна дія: суспільна небезпека і форма
діяння (активна, пасивна, в чому проявляється)

значення об сторони:
- один із елементів скл крим правопорушення, без якого не
можна встановити кримінальну дію
- дозволяє кваліфікувати крим правопоруш за особл част
- дозволяє визначити момент початку і кінця
- відмежувати одне від іншого
- впливає на призначення і вид покарання
- визначає ступінь сусп небезпеки
- впливає на криміналізацію, тобто визначає небезпеку
діянь які треба криміналізувати\

діяння і сусп небезпека як ознака об сторони

діяння - вольова усвідомлена суспільно небезпечна дія
суспільно небезпечне - активна і пасивна дія
кримінальним правопорушенням визнане лише конкретне
діяння як фізична дія, не можуть бути визнані діянням думки,
переконання, побажання.
змішана бездіяльність - ухилення військовослужбовця від
служби шляхом самокалічення ст 409

продовжуючий злочин - декілька діянь, об’єднані єдиним

наміром, кваліфікується як одне, бо мета одна
вплив нездоланної сили (фізичний/психічний примус) - в умовах
крайньої необхідності
техногенна катастрофа, - нездоланна сила - звільнення від
крим відповід
фізична -