1. Описати етіологію та клінічні прояви різних видів анемій.

Анемія, внаслідок крововтрати (гостра і хронічна постгеморагічна).

• Анемія, внаслідок порушення крововтрати (залізодефіцитна, В12 - фолієводефіцитна
анемія, апластична і гіпопластична).
Гостра постгеморагічна анемія
Розвивається внаслідок значної гострої крововтрати
Етіологія:
Травми, хірургічні втручання, при виразковій хворобі шлунка або 12- палої
кишки, з розширених вен стравоходу, при захворюваннях легенів.
Супроводжується симптомами:
1.Шоку - сухість у роті, блідість шкірних покривів і слизових оболонок,
холодний піт, зниження АТ, блювання, ціаноз, судоми.
2. Анемічний синдром - запаморочення, слабкість, тахікардія, задишка,
дзвін у вухах, миготіння мушок перед очима.
В клінічному аналізу крові - на першу добу - анемія слабо виражена, олігемія.
Анемія нормо-або гіпохромна, на II - III добу - анемія виражена, на IV - V добу - в крові
з’являються ретікулоцити.
Прогноз залежить від об’єму і швидкості крововтрати. Втрата половини об’єму крові - загрожує
смертю.
• Анемія, внаслідок надмірного кроворуйнування (гемолітична).
Хронічна постгеморагічна анемія.
Анемія, що розвивається при тривалій незначній крововтраті, яка не компенсується потраплянням
в організм із зовні заліза.
Етіологія:
Виникає у разі кровотечі із органів травного каналу, за наявності маткових кровотеч і інших.
Клініка:
Супроводжується:
1.Ознаками дефіциту заліза( сидеропенічний синдром)- спотворення смаку(бажання їсти
крейду), спотворення нюхання (приємний запах газу, бензину, фарби, керосину), печія кінчику
язику, випадіння волосся, ламкість нігтів, заїди в куточках рота.
2.Анемічний синдром - слабкість, головний біль, запаморочення, миготіння “мушок” перд
очима, дзвін у вухах, задишка, серцебиття, блідість шкіри, тахікардія, систолічний шум над всіма
точками при аускультації: картина крові - гіпохромна анемія, лейкоцитоз, ретікулоцитоз.
В12 - дефіцитна анемія (мегалобластична, Аддісона - Бірмера)
В кістковому мозку з’являються мегалобласти і мегалоцити.
Захворювання було описано в 1855 р. Аддісоном, а пізніше в 1868 р. - Бірмером.
Захворювання починається непомітно. Скарги на слабкість, підвищену втомлюваність, сухість і
болючисть язика, диспептичні явища.
Анемічний синдром: слабкість, запаморочення, шум у вухах, задишка, серцебиття, біль в серці.
Під час огляду - лимонно - жовтяничний відтінок шкіри, субіктеричність склер, систолічний шум
на верхівці, АТ знижений. Внаслідок ішемії головного мозку - розвиток коми.
Шлунково-кишковий синдром: печія в язиці, втрата смакових відчуттів, язик малиновий,
блискучий (лакований). Втрата апетиту, можуть бути анорексія, біль під грудьми, інколи проноси,
можуть бути ахлоргідрія, відсутність пепсину, гастромукопротеїну. Печінка збільшена, м’якої
консистенції, неболюча, може бути збільшена і селезінка.
Неврологічний синдром - ураження задньобічних стовбурів спинного мозку (розвивається
фунікулярний мієлоз). Відчуття оніміння кінчиків пальців, повзання мурашок, поколювання в
кистях і стопах (парестезії), атаксія, рухові порушення: парези кінцівок, зниження сухожилкових
рефлексів, розлади тазових органів, патологічні рефлекси Бабінського. Температура 38° С.
В клінічному аналізі крові - зниження еритроцитів і велику їх насиченість НЬ (гіперхромна
анемія).
Етіологія:
Глистяні інвазії, захворювання шлунка і кишок, вагітність.
2. Скласти план догляду за пацієнтом з залізодефіцитною анемією
План догляду за пацієнтом з залізодефіцитною анемією:
1. Діагностика та оцінка:
 Провести повний медичний огляд та анамнез пацієнта для виявлення симптомів та
факторів ризику залізодефіцитної анемії.
 Замовити лабораторні тести, включаючи аналіз крові на рівень гемоглобіну, заліза,
феритину, трансферину та інших показників залізного обміну для підтвердження діагнозу.
2. Лікування та управління:
 Залізний препарат: Призначте пероральний залізний препарат у відповідних дозах та
режимі для відновлення рівня заліза в організмі.
 Вітаміни та мінерали: Розгляньте призначення вітамінів та мінералів, які сприяють
кращому засвоєнню заліза, таких як вітамін С.
 Дієта: Рекомендуйте пацієнту збагачувати свою дієту продуктами, багатими на залізо,
такими як червоне м'ясо, шпинат, боби, яйця та інші.
 Контроль лікування: Плануйте регулярні контрольні візити для оцінки ефективності
лікування та рівня заліза в крові.
3. Симптоматичне лікування:
 Симптоматична терапія: Надайте симптоматичне лікування для зменшення симптомів,
таких як втома, слабкість та підвищена сонливість.
 Підтримуючі заходи: Рекомендуйте збереження здорового режиму сну, регулярну
фізичну активність та здорову дієту для загального підтримання здоров'я.
4. Моніторинг та контроль:
 Лабораторний моніторинг: Плануйте регулярні лабораторні тести для оцінки рівня
гемоглобіну, заліза та інших показників залізного обміну.
  Клінічний моніторинг: Слідкуйте за симптомами та змінами стану здоров'я пацієнта для
вчасного виявлення погіршення стану або побічних реакцій на лікування.
5. Психологічна підтримка:
 Психологічна підтримка: Надайте пацієнту психологічну підтримку та консультації у
зв'язку з емоційними труднощами, які можуть виникнути внаслідок хвороби.

3. Скласти план догляду за пацієнтом з В12 – фолієводефіцитною анемією

План догляду за пацієнтом з В12 – фолієводефіцитною анемією:
1. Діагностика та оцінка:
 Провести повний медичний огляд та анамнез пацієнта для виявлення симптомів та
факторів ризику В12 – фолієводефіцитної анемії.
 Замовити лабораторні тести, включаючи аналіз крові на рівень гемоглобіну, В12 та
фолієвої кислоти для підтвердження діагнозу.
2. Лікування та управління:
 Вітамінна терапія: Призначте внутрішньом'язові або пероральні препарати вітаміну B12
та фолієвої кислоти для корекції дефіциту.
 Дієта: Рекомендуйте пацієнту збагачувати свою дієту продуктами, багатими на вітамін
B12 та фолієву кислоту, такими як м'ясо, риба, яйця, зелені листяні овочі та інші.
 Контроль лікування: Плануйте регулярні контрольні візити для оцінки ефективності
лікування та рівня B12 та фолієвої кислоти в крові.
3. Симптоматичне лікування:
 Симптоматична терапія: Надайте симптоматичне лікування для зменшення симптомів,
таких як втома, слабкість та підвищена сонливість.
 Підтримуючі заходи: Рекомендуйте збереження здорового режиму сну, регулярну
фізичну активність та здорову дієту для загального підтримання здоров'я.
4. Моніторинг та контроль:
 Лабораторний моніторинг: Плануйте регулярні лабораторні тести для оцінки рівня
гемоглобіну, B12 та фолієвої кислоти.
 Клінічний моніторинг: Слідкуйте за симптомами та змінами стану здоров'я пацієнта для
вчасного виявлення погіршення стану або побічних реакцій на лікування.
5. Психологічна підтримка:
 Психологічна підтримка: Надайте пацієнту психологічну підтримку та консультації у
зв'язку з емоційними труднощами, які можуть виникнути внаслідок хвороби.

4. Практичні навички:
1. Описати взяття крові з пальця для клінічного аналізу
Пучка пальця або мочка вуха.
Забезпечення
Салфетка, змочена дезінфікуючим засобом, спеціальний скарифікатор або тоненька голка для
проколу шкіри; 2 спеціальні гепаринізовані капіляри, 2 металеві прутики і 4 заглушки, магніт.
Техніка
1. Зігрійте (помасажуйте) місце уколу.
2. Проколіть шкіру на глибину, яка забезпечує вільне витікання великої краплі крові.
3. Заповніть кров’ю капіляри, уникаючи попадання пухирців повітря.
4. Введіть у капіляр металеві прутики, щільно закрийте кінці пластмасовими заглушками,
змішуйте кров за допомогою магніту.
Дослідження слід провести негайно; якщо це неможливо, зразки можна зберігати ≤30 хв
у контейнері з льодом.

5. Невідкладна допомога при гострій геморагічній анемії

В першу чергу потрібно зупинити кровотечу накладанням джгута, тампонадою при зовнішніх
кровотечах травматичного походження; якщо ж кровотечі з внутрішніх органів тривають і їх
неможливо зупинити консервативним шляхом, вдаються до хірургічних методів лікуваня.
Одночасно проводять заходи для ліквідації шоку чи колапсу, замісну інфузійну терапію:
переливають кров і кровозамінники з врахуваням групи крові та резус-
належності. При необхідності вводять серцеві й судинні засоби.
За масивної крововтрати через декілька днів після зупинки кровотечі доцільно призначати препара
ти заліза.

6. Особливості лікування різних видів анемій

В12 - дефіцитна анемія (мегалобластична, Аддісона - Бірмера)
Постільний режим. Повноцінне харчування.
Ціанокобаламін (щоденно 200-500 мкг 1 раз на добу) курс 3-4 тижні. При фунікулярному мієлозі
дозу підвищують до 1000 мкг, Повноцінне харчування, правильний гігієнічний режим.
Диспансерне спостереження - з метою профілактики рецидивів 2 рази на місяць вводять 100 - 200
мкг В12. Контроль аналізу крові, рентгеноскопія шлунково- кишкового тракту.

Хронічна постгеморагічна анемія.

Повноцінне харчування, кліматичні гірські курорти, оскільки понижений парціальний тиск кисню
стимулює кровотворення. Препарати заліза.
Гостра постгеморагічна анемія
Усунення джерела крововтрати. При внутрішній кровотечі – хірургічне лікування. Боротьба з
шоком і крововтратою: переливання крові і кровозамінників, противошокових рідин.
Симптоматичне лікування. Через декілька днів - препарати заліза.