План практичного заняття:

1. Описати клінічні прояви гострого лейкозу

Проявами двох останніх синдромів є нездужання, підвищення температури,
лихоманка ( внаслідок пірогенної дії пуринових речовин в результаті розпаду
неповноцінних лейкоцитів – з одного боку, з іншого – приєднання вторинної
інфекції внаслідок вторинного імуно-дефіциту), септичні прояви у вигляді
ознобу, проливного поту, некротичних ангін, болю в кістках, особливо в нічний
час.
На початковій стадії захворювання пацієнтів турбують неспецифічні скарги:
біль в кістках, м’язах, збільшення лімфатичних вузлів, нездужання. Такі скарги
повинні насторожувати лікаря. Під час обстеження у деяких хворих іноді
з’являється немотивоване збіль-шення або зменшення кількості лейкоцитів,
лімфоцитів, моноцитоз, поодинокі бласти, тенденція до анемії та
тромбоцитопенії. Іноді хворі звертаються до лікаря у зв’язку із симптомами
ГРВІ, ангіни, стоматиту, кровоточивості ясен. Це вже симптоми розгорнутої
стадії хвороби. До вищезазначених симптомів приєднуються інтоксикація,
втрата ваги, клініка метастазування в різні органи (голову, органи систем
дихання, травного тракту, нервову систему), посилення анемічного синдрому,
помірні гепато- і спленомегалія, лейкеміди.

2. Лабораторні методи діагностики гострого лейкозу

- бласти (ядро на всю клітину). За морфологічними ознаками бласти дещо

подібні до лімфоцитів. Недосвідчений лікар-лаборант може помилково бласти
сприйняти за лімфоцити. Тому будь-який лімфоцитоз повинен
насторожувати;
- підвищення лейкоцитів (20-50 іноді 100 - 200×109);
- молоді і зрілі клітини (відсутність перехідних форм між
бластами і зрілими нейтрофільними гранулоцитами –
так званий лейкемічний провал);
- відсутність еозинофілів та базофілів;
- анемія;
- тромбоцитопенія (з > t кровотечі, >t зсідаання крові );
- > ШОЕ.

3. Практичні навички:

Опишіть проведення стернальної пункції

дана маніпуляція виконується із застосування місцевої анестезії. Після антисептичної обробки
шкіри та виконання знеболення, виконується прокол кістки грудини на рівні 3-4 міжребер’я
спеціальною голкою. Далі до голки приєднується шприц, за допомогою якого «набирають»
необхідну кількість речовини кісткового мозку для дослідження (близько 0,5 мл). Після чого голку
витягують, а вміст шприца відправляється на дослідження – мієлограму. Місце проколу
обробляють та накладають стерильну пов’язку. Пацієнт близько 2х годин перебуває під наглядом
лікарів і далі може залишити медичний заклад.
Тривалість дослідження – до 20 хвилин. Результати готові протягом 7-14 днів.

4. Скласти клінічну ситуаційну задачу на тему гострий лейкоз

Хлопчик, 12 років, почав скаржитися на біль у хребті та суглобах, загальну слабкість. Під час
обстеження гіперпластичний синдром не виражений, температура тіла не підвищена. В аналізі
крові: еритроцитів — 3,2 • 1012/л, гемоглобін — 105 г/л, тромбоцитів —150•109/л, лейкоцитів-
3,2•109/л, еозинофілів – 0%,сегментоядерних нейтрофілів – 14%, лімфоцитів-85%, моноцитів – 1%,
ШОЕ – 52 мм/год.
1.Який диагноз, насамперед, потребує виключення?
2. Проведите диференційний діагноз.

Гострий лейкоз. Диференціальний діагноз з лейкемоїдними реакціями, ревматоїдним артритом,

апластичною анемією, тромбоцитопенічною пурпурою, геморагічним васкулітом, лімфомами,
нейробластомою, інфекційними захворюваннями, які супроводжуються лімфоцитозом.

5. Опишіть, які Ви знаєте схемі лікування лейкозів (хіміотерапія,

трансплантація кісткового мозку)