методичка

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
С.С. Черкасов
ІСТОРІЯ КРАЇН
ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ
Методичні рекомендації
для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»
напряму підготовки «Історія»
Запоріжжя
2015
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
С.С. Черкасов
ІСТОРІЯ КРАЇН
ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ
для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»
напряму підготовки «Історія»
Затверджено
вченою радою ЗНУ
протокол № від
Запоріжжя
2015
1
ББК
УДК
Черкасов C.С. Історія країн Центральної та Південно-Східної Європи :

методичні рекомендації для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня
«бакалавр» напряму підготовки «Історія». – Запоріжжя: ЗНУ, 2015. – 85 с.
Навчально-методичне видання містить у собі методичні рекомендації до

виконання різноманітних форм аудиторної, індивідуальної та самостійної
роботи студентів під час вивчення дисципліни «Історія країн Центральної та
Південно-Східної Європи». До методичного видання входять такі складові
навчально-методичного комплексу дисципліни, як плани проведення
семінарських занять, завдання для самостійної та індивідуальної роботи
студентів, питання до заліку, перелік рекомендованих джерел та літератури.
Видання сприятиме розширенню знань студентів з історії країн
Центральної та Південно-Східної Європи, поглибленню розуміння ключових
особливостей історичного розвитку країн регіону, формуванню у студентів
навичок самостійної роботи з матеріалами історичних джерел.
Рецензент: к.і.н., проф. Давлєтов О.Р.
Відповідальний за випуск: к.і.н., старший викладач Черкасов С.С.
2
ЗМІСТ
Вступ
Методика опрацювання методичного та практичного матеріалу
Плани семінарських занять
Тема 1. Основні етапи формування Центральної та Південно-Східної Європи
як історико-географічного регіону
Тема 2. Участь слов’ян у Великому переселенні народів
Тема 3. Візантійська імперія у системі міжнародних відносин
країн Центральної та Південно-Східної Європи V–XV ст.
Тема 4. І та ІІ Болгарські Царства
Тема 5. Давньопольська держава у X–XIV ст.
Тема 6. Характерні риси розвитку чеської і словацької державності
у X–XIV ст.
Тема 7. Гуситські війни
Тема 8. Балканські країни у складі Османської імперії
Тема 9. Дубровник і Далмація у XІV–XIX ст.
Тема 10. Чеські та словацькі землі у ранній Модерний та Новий час
Завдання для самостійної роботи студентів
Зразки тестових завдань
Перелік обов’язкових до вивчення дат
Глосарій
Питання до екзамену
Список обов’язкових до вивчення дат
Список рекомендованих джерел та літератури
3
ВСТУП
Курс «Історія країн Центральної та Південно-Східної Європи» відповідає

навчальному плану напряму підготовки 6.020302 «Історія».
Курс є необхідною складовою частиною професійної та практичної
підготовки фахівців означеного напряму. Він дає можливість отримати
необхідні для професійних істориків комплексні знання з історії країн
Центральної та Південно-Східної Європи та ключових методологічних підходів
до її наукового дослідження.
Кінцева мета курсу – сформувати у студентів цілісні, системні та
комплексні знання з історії країн Центральної та Південно-Східної Європи і
підготувати їх до самостійного аналізу ключових проблем її наукової
інтерпретації.
Завдання навчальної дисципліни – охарактеризувати основні види джерел
з історії країн регіону; проаналізувати головні особливості історичного
розвитку країн Центральної та Південно-Східної Європи; окреслити основні
етапи формування Центральної та Південно-Східної Європи як історико-
географічного регіону; простежити спільні і відмінні риси суспільно-
політичного, економічного та культурного розвитку держав Центральної та
Південно-Східної Європи у їх історичній ретроспективі; висвітлити історичні
трансформації ролі країн Центральної та Південно-Східної Європи у
регіональних та світових системах міжнародних відносин; розглянути актуальні
проблеми історії країн регіону та ключові методологічні підходи до їх
розв’язання.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен ЗНАТИ:
– види та особливості джерел з історії країн Центральної та Південно-
Східної Європи;
– структурні характеристики основних етапів історичного розвитку
держав Центральної та Південно-Східної Європи та їх оцінку в
зарубіжній і вітчизняній історіографії;
– головні історичні чинники становлення Центральної та Південно-
Східної Європи як історико-географічного регіону;
– періодизаційні моделі та хронологію ключових подій і процесів історії
країн Центральної та Південно-Східної Європи;
– історичну та сучасну політичну географію регіону;
– основні конкретно-історичні поняття і категорії наукового аналізу
історії країн Центральної та Південно-Східної Європи.
ВМІТИ:
– володіти і вільно оперувати фактичним матеріалом з історії країн
Центральної та Південно-Східної Європи;
– володіти методиками опрацювання джерел та наявної історіографічної
спадщини з історії країн регіону;
4
– визначати передумови, причини та ключові наслідки вирішальних подій
та процесів у історичному розвитку країн Центральної та Південно-
Східної Європи;
– здійснювати цілісну реконструкцію історії країн Центральної та
Південно-Східної Європи і аналіз трансформації їх ролі у
європейському та загальносвітовому історичному процесі;
– самостійно формулювати та аргументувати теоретичні узагальнення;
– застосовувати сучасні методологічні підходи до аналізу історії держав
Центральної та Південно-Східної Європи;
– викладати окремі частини історії країн Центральної та Південно-Східної
Європи у навчальних закладах.
У виданні висвітлено ключові теми з курсу «Історія країн
Центральної та Південно-Східної Європи», які винесені на практичні
заняття та самостійну роботу студентів. З кожної теми виокремлені
основні питання, на які студент має звернути увагу. До тем подано
методичні рекомендації, які допоможуть студентам вчасно і
систематично готуватися до семінарських занять з дисципліни.
МЕТОДИКА ОПРАЦЮВАННЯ ТЕОРЕТИЧНОГО І ПРАКТИЧНОГО

МАТЕРІАЛУ
Курс дисципліни «Історія країн Центральної та Південно-Східної
Європи» для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму
підготовки «Історія» складається з 2 змістових модулів. Програма передбачає
низку поточних контрольних заходів і підсумковий модульний контроль, який є
обов’язковим для студента.
За роботу на семінарських та лекційних заняттях, а також за модульну
контрольну роботу студент отримує бальні оцінки, сума яких визначає загальну
оцінку студента за кожний модуль. Сума балів, отриманих впродовж двох
модулів є базовою для загальної оцінки поточної роботи студента за
навчальний семестр. Одержання студентом мінімальної бальної оцінки за
кожний з двох модулів є обовязковою умовою допуску до екзамену з
дисципліни. Для підвищення рейтингового балу студент може виконати
індивідуальне завдання, тематика якого визначається викладачем окремо для
кожного студента.
Практичні заняття
Робота на семінарських заняттях оцінюється за такими критеріями:
а) знання фактичного матеріалу, володіння понятійним апаратом,
навичками роботи з джерельним, картографічним матеріалом та
науковою літературою – 5 балів («відмінно» за національною шкалою);
б) знання фактичного матеріалу, наявність незначних неточностей у його
відтворенні, володіння джерельним матеріалом – 4-3 бали («добре» за
національною шкалою);
5
в) часткове володіння фактичним матеріалом, допущення помилок у його
відтворенні, володіння джерельним матеріалом – 2 бали («задовільно» за
національною шкалою).
Доповнення під час семінарського заняття оцінюється у 1-2 бали.
Модульна контрольна робота
Модульна контрольна робота прводиться з метою діагностування
поточних знань та вмінь студента, набутих ним під час засвоєння теоретичного
та практичного матеріалу дисципліни.
За модульну контрольну роботу студент може отримати:
15 балів – знання і розуміння програмного матеріалу в повному обсязі;
послідовний, логічний обгрунтований, безпомилковий виклад матеріалу;
охайне оформлення роботи;
10-14 балів – знання і розуміння програмного матеріалу в цілому;
безпомилковий та логічний виклад матеріалу; охайне оформлення роботи;
5-10 балів – знання і розуміння тільки основного програмного матеріалу в
обсязі, який дозволяє засвоювати ключові теми курсу; спрощений виклад
матеріалу; охайне оформлення роботи;
1-5 балів – поверхове розуміння програмного матеріалу, допущення
суттєвих помилок у його викладі; неохайне оформлення роботи.
Максимальна кількість балів – 15 балів.
Сумарно студент може отримати протягом одного модуля:

1) за підготовку до аудиторних занять та засвоєння теоретичного
матеріалу (відвідування та роботу на лекціях) – до 5 балів;
2) за підготовку до практичних занять та опанування практичних
навичок (вільне володіння джерельним матеріалом) – до 10 балів;
3) за виконання завдань модульної контрольної роботи – до 15 балів.
Максимальна кількість балів за один змістовий модуль становить 30 балів.
Індивідуальні завдання
Індивідуальні науково-дослідні завдання оцінюється за такими критеріями:
а) ґрунтовне розкриття теоретичного аспекту завдання, опанування
практичних навичок, охайне виконання роботи – 20 балів;
б) неповне розкриття теоретичного аспекту завдання, наявність
незначних неточностей та помилок у викладі історичного матеріалу – 10-15
балів;
в) часткове та неохайне виконання роботи – до 6 балів.
Екзамен
Студент допускається до складання екзамену в тому випадку, якщо він
набрав не менше 50 балів за основні форми поточного оцінювання. За екзамен
студент може отримати до 20 рейтингових балів. Оцінка на екзамені
виставляється у відповідності до таких критеріїв:
а) наявність комплексних, системних та цілісних знань програмного
матеріалу дисципліни, його чіткий структурований виклад, вільне володіння
понятійним апаратом та засвоєння основних структурних характеристик курсу
– 20 балів.
6
б) неповне знання програмного матеріалу, його спрощений виклад,
незначні неточності у теоретичному обґрунтуванні, вільне володіння
понятійним апаратом та засвоєння основних структурних характеристик курсу
– 8-19 балів.
в) низький рівень володіння навчальним матеріалом, непослідовний
виклад матеріалу з допущенням суттєвих помилок – 1-7 балів.
Таблиця розподілу балів

Екзаме
Поточний контроль знань Сума
н
Контрольний Індивідуальне
Контрольний модуль 1
модуль 2 завдання
20 100
Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2 20
30 30
Шкала оцінювання: національна та ECTS

ЗА ШКАЛОЮ За шкалою За національною шкалою
ECTS університету
Екзамен Залік
90 – 100
A 5 (відмінно)
(відмінно)
85 – 89
B
(дуже добре)
4 (добре)
75 – 84
C Зараховано
(добре)
70 – 74
D
(задовільно)
3 (задовільно)
60 – 69
E
(достатньо)
35 – 59
FX (незадовільно – з можливістю
повторного складання)
2 (незадовільно) Не зараховано
1 – 34
F (незадовільно – з обов’язковим
повторним курсом)
Загальні методичні рекомендації з підготовки до семінарських занять

Семінарські заняття з дисципліни «Історія країн Центральної та
Південно-Східної Європи» забезпечують засвоєння студентами конкретно-
історичних і теоретико-аналітичних основ курсу, сприяють розвитку творчого
наукового мислення, формуванню професійних навичок історика. Семінарські
заняття проводяться у формі виступів, співбесіди, рецензування та
колективного обговорення доповідей, передбачають дискусію з вузлових
питань теми.
Готуючись до семінару, студенту необхідно уважно ознайомитись з
планом заняття та списком рекомендованих джерел і літератури. Методичні
рекомендації до кожної теми акцентують увагу на тих теоретичних аспектах
проблеми, які необхідно врахувати при відповіді на поставлені запитання.
7
Доповідь на семінарському занятті повинна бути композиційно струнка і
логічно вивірена. Студент повинен чітко і безпомилково відтворювати
просторово-темпоральні характеристики історичних подій, процесів та явищ,
визначати їх хронологічні та географічні межі, ідентифікувати об’єкти на
історичній карті. Розгляд змісту кожного питання потрібно супроводжувати
зверненням до текстів історичних джерел.
Обговорення винесених на семінарське заняття питань передбачає
елементи наукової полеміки, у контексті якої наводиться вагома і преконлива
аргументація на користь обраної концепції, всебічно аналізуються і доказово
критикуються протилежні їй точки зору. Студент повинен визначитись із
власною позицією щодо дискусійних аспектів історичного матеріалу, який
вивчається, ґрунтуючись на аргументованому викладі останніх досягнень
історичної науки з дослідження обговорюваної теми.
Обов’язковою вимогою до роботи студента на семінарському занятті є
дотримання основних норм ділової та академічної комунікації, які
регламентують характер та форму викладу наукової інформації. Стилістичними
особливостями наукового мовлення є його максимальна точність, володіння
спеціальною науковою термінологією, високий ступень аналітичності,
використання причинно-наслідкових синтаксичних конструкцій. Важливою
складовою підготовки до семінару є опанування категоріального апарату
дисципліни. Неправомірне вживання студентом теоретичних та конкретно-
історичних понять, в тому числі слів іншомовного походження, неприпустиме.
Студент зобов’язаний знати словникове значення усіх, вжитих у його доповіді
термінів, здійснювати їх вмотивований добір і використання. Порушення норм
наукової стилістики призводить до викривлення змісту наукової інформації,
спотворення сутності історичних понять, процесів та явищ.
Дотримання основних вимог підготовки до семінарського заняття
дозволить студенту сформувати чіткі та комплексні уявлення про логічну
структуру навчального матеріалу, сприятиме повному, міцному, свідомому та
глибокому засвоєнню програмного змісту дисципліни.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1. Основні етапи формування Центральної та Південно-Східної

Європи як історико-географічного регіону
План
1. Ключові підходи до визначення етапів формування концепту Центральної та
Південно-Східної Європи у вітчизняній та зарубіжній історіографії.
2. Основні чинники формування уявлень про регіональну окремішність
Центрально-Східної Європи періоду Античності.
8
3. Особливості перебігу процесів регіонального розмежування Західної та
Східної Європи епохи Середньовіччя.
4. Концептуальне оформлення конструкту Центральної та Південно-Східної
Європи у Новий час.
5. Трансформація формулювань і змістового наповнення термінів на
позначення регіону Центральної та Південно-Східної Європи у XX – на
початку XXI ст. та спроби їх нормативного закріплення.
Терміни: етнополітична свідомість, ідентичність, імператив,

інтеріоризація, іредентизм, конформізм, менталітет, панславізм,
пангерманізм.
У першому питанні необхідно висвітлити ключові підходи до
дослідження східноєвропейської історії у вітчизняній та зарубіжній
історіографії. Слід звернути увагу на те, що формування уявлень про історико-
географічну специфіку Східної Європи відбувалось у декілька етапів, кожному
з яких була властива особлива модель регіональної диференціації. Особливої
актуалізації та суспільно-політичного резонансу питання про історико-
географічні характеристики регіону набувають наприкінці XIX – початку
XX ст. за умов ідейного протистояння геополітичних доктрин панславізму та
пангерманізму. Докладної характеристики вимагають теоретичні конструкції
XX – початку XXI ст., зокрема утвердження концепту Центрально-Східної
Європи у працях М. Кундери та Є. Сюча, теорії «орієнтальної Європи» Е. Саїда
і «винайдення Східної Європи» Л. Вульфа, які широко використовуються у
сучасному науковому дискурсі.
У другому питанні потрібно проаналізувати основні чинники формування
уявлень про регіональну окремішність Центрально-Східної Європи періоду
Античності. Особливої уваги потребує розкриття закріпленого у греко-римській
античній культурі протиставлення східного та західного Середземномор’я як
дихотомії цивілізації та варварства, розпад Римської імперії на Західну та
Східну частини як чинника формування окремих історико-географічних
регіонів. Готуючись до семінару, необхідно звернути увагу на багатоаспектний
та поліваріативний характер понять, які використовувались для позначення
територіальної окремішності Сходу та Заходу Європи, а також найбільш
знакові етапи трансформації їх змісту.
У третьому питанні необхідно проаналізувати особливості перебігу
процесів регіонального розмежування Західної та Східної Європи епохи
Середньовіччя. Окремої уваги вимагають політичні, економічні та етнорелігійні
чинники розмежування, невідповідність західноєвропейських та
східноєвропейських загальнорегіональних процесів, міжконфесійне
протистояння християнства західної та східної традицій, позиціонування
Східної Європи у якості «передмур’я» та останнього форпосту християнської
цивілізації. Необхідно пам’ятати, що становлення концепту Східної Європи є
результатом ментального картографування, яке відбувалось на рівні різних
9
форм суспільної свідомості під впливом різних історичних чинників, виявлення
яких дозволяє виокремити ключові етапи формування уявлень про
цивілізаційне розмежування східної та західної частин європейського
континенту.
У четвертому питанні потрібно охарактеризувати концептуальне
оформлення конструкту Центрально-Східної Європи у Новий час та його
оцінки у сучасній історіографії. Особливу увгу слід приділити аналізу
поширеної у марксистській історіографії теорії «другого видання кріпосного
права», концепції «винайдення Східної Європи» в епоху Просвітництва,
висунутої американським славістом Ларі Вульфом. Детального аналізу
вимагають геополітичні доктрини славізму та панславізму XIX ст., особливості
становлення моделі індустріального суспільства у країнах східноєвропейського
регіону.
У п’ятому питанні необхідно проаналізувати трансформацію
формулювань і змістового наповнення термінів на позначення регіону
Центральної та Південно-Східної Європи у XX – на початку XXI ст. та спроби
їх нормативного закріплення. Доцільно виокремити етапи формування уявлень
про регіональну окремішність Східної Європи у XX ст. Опрацьовуючи
періодизацію, потрібно водночас усвідомлювати, що будь-який просторово-
географічний поділ є умовною інтелектуальною конструкцією, яка обов’язково
містить конкретну ідейну зумовленість і ніколи не буває змістовно
нейтральною.
Питання для самоконтролю

1. Визначте основні етапи формування Центральної та Південно-Східної
Європи як історико-географічного регіону.
2. Проаналізуйте вплив християнської церкви на формування уявлень про
регіональну окремішність Східної Європи від Західної.
3. Охарактеризуйте спроби нормативно-правового закріплення регіонального
розмежування європейського континенту у XX ст.
Література
Основна:
1. Андрианова Т. В. Геополитические теории XX в. : социально-философское
исследование / Т. В. Андрианова ; РАН, Ин-т научной информации по
общественным наукам. – М. : ИНИОН, 1996. – 178 с.
2. Вандич П. Ціна свободи : історія Центрально-Східної Европи від
Середньовіччя до сьогодення / П. Вандич. – К. : Критика, 2004. – 464 с.
3. Вулф Л. Винайдення Східної Европи : мапа цивілізації у свідомості епохи
Просвітництва / Ларі Вулф ; пер. з англ. С. Біленького. – К. : Критика, 2009.
– 591 с.
4. Дейвіс Н. Європа. Історія / Норман Дейвіс ; пер. з англ. П. Таращук. – К. :
Основи, 2000. – 1464 с.
10
5. История Центрально-Восточной Европы / Н. Алексюн, Д. Бовуа, М. Дюкре
[и др.] ; пер. с фр. М. Ю. Некрасова и А. Ю. Карачинского. – Спб. :
Евразия, 2009. – 1120 с.
6. Історія Центрально-Східної Європи : посібник для студентів історичних і
гуманітарних факультетів університетів / за ред. Л. Зашкільняка ;
Львівський національний ун-т ім. І. Франка. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка,
2001. – 658 с.
7. Подосинов А. В. Восточная Европа в римской картографической
традиции : тексты, перевод, комментарий / А. В. Подосинов. – М. : Индрик,
2002. – 487 с. – (Древнейшие источники по истории Восточной Европы).
8. Центральна і Східна Європа в XV–XVIII століттях : питання соціально-
економічної та політичної історії / під ред. Л. Зашкільняка, М. Крикуна ;
Львівський держ. ун-т ім. Івана Франка. – Львів : Вид-во Львівського ун-ту,
1998. – 301 с.
Додаткова:
1. Джаксон Т. Н. Исландские королевские саги о Восточной Европе (с
древнейших времен до 1000 г.) : тексты, перевод, комментарий /
Т. Н. Джаксон ; [РАН, Ин-т российской истории]. – М. : Наука, 1993. –
302 с. – (Древнейшие источники по истории Восточной Европы).
2. Коновалова И. Г. Восточная Европа в сочинениях арабских географов
XIII–XIV вв. : текст, перевод, комментарий / И. Г. Коновалова ; РАН, Ин-т
всеобщей истории. – М. : Восточная литература, 2009. – 223 с. –
(Древнейшие источники по истории Восточной Европы).
3. Ламанский В. Геополитика панславизма / Владимир Ламанский. – М. :
Ин-т русской цивилизации, 2010. – 924 с.
4. Ратнер Н. Д. Очерки по истории пангерманизма в Австрии в конце
XIX в. / Н. Д. Ратнер. – М. : Наука, 1970. – 221 с.
5. Свод древнейших письменных известий о славянах = Corpus
testimoniorum vetustissimorum ad historiam slavicam pertinentium : в 2-х т. /
сост. Л. А. Гиндин [и др.] ; РАН, Ин-т славяноведения и балканистики. –
М. : Восточная литература, 1994. – Т. 1 : I–VI вв. – 1994. – 470 с.
6. Свод древнейших письменных известий о славянах = Corpus
testimoniorum vetustissimorum ad historiam slavicam pertinentium : в 2-х т. /
сост. Л. А. Гиндин [и др.] ; РАН, Ин-т славяноведения и балканистики. –
М. : Восточная литература, 1994. – Т. 2 : VII–IX вв. / сост. С. А. Иванов [и
др.]. – 1995 – 590 с.
7. Средняя Европа : проблемы международных и межнациональных
отношений XII–XX вв. / отв. ред. А. С. Стыкалин ; РАН, Ин-т
славяноведения. – Спб. : Алетейя, 2009. – 542 с.
Тема 2. Участь слов’ян у Великому переселенні народів
План
11
1. Історичні передумови, рушійні сили та основні етапи Великого
переселення народів.
2. Слов’янський етап Великого переселення народів у відображенні
археологічних матеріалів і писемних історичних свідчень.
3. Проблема визначення первинного ареалу слов’янського розселення та
основні напрями міграції слов’ян.
4. Генезис та розвиток слов’яно-германського етнотериторіального
конфлікту.
5. Вплив Великого переселення народів на характер та спрямованість
процесів слов’янського етнодержавотворення.
Терміни: аналітичне дослідження, аридизація, верифікація, етнос, культура,

лімес, міграція.
У першому питанні необхідно проаналізувати історичні передумови, рушійні

сили та основні етапи Великого переселення народів. Слід звернути увагу на те,
термін «Велике переселення народів» є умовною історіографічною
конструкцією, яка використовується як назва сукупності етнічних переміщень у
Європі IV–VII ст., що мали вирішальне значення для формування сучасної
етнополітичної мапи регіону. Висвітлюючи питання, потрібно
охарактеризувати наявний у розпорядженні сучасних істориків джерельний
матеріал, який є пріоритетним для реконструкції історичного явища.
У другому питанні потрібно проаналізувати інформативність археологічних
джерел і писемних історичних свідчень, які використовуються при вивченні
слов’янського етапу Великого переселення народів. Необхідно враховувати той
факт, що складнощі історичної реконструкції проблем участі слов’ян у
Великому переселенні народів пов’язані у першу чергу із міждисциплінарним
характером досліджень, які вимагають залучення методів різних наукових
дисциплін, зокрема історії, археології, антропології, історичної географії та
порівняльного мовознавства. У багатьох відношеннях полідисциплінарність
досліджень безпосередньо зумовлена недостатньою інформативністю наявних
історичних джерел.
У третьому питанні необхідно розглянути проблему визначення первинного
ареалу слов’янського розселення у історіографії та окреслити основні напрями
міграції слов’ян. Окрім безпосереднього аналізу історіографічних концепцій
слов’янського етногенезу, що мають тривалу багаторічну дослідницьку
традицію, студент повинен чітко відокремлювати непідтверджені наукові
гіпотези від загальновизнаних історичних фактів, до яких, зокрема, належать
автохтонне походження слов’янських племен та їх приналежність до
індоєвропейського етнотериторіального загалу.
У четвертому питанні потрібно проаналізувати генезис та розвиток слов’яно-
германського етнотериторіального конфлікту за доби раннього середньовіччя.
Особливу увагу необхідно зосередити на визначенні західного кордону
12
слов’янського розселення означеного періоду, основних напрямках його
переміщення, аналізі історичної топоніміки слов’янських поселень.
Рекомендується подати порівняльну характеристику основних етапів розвитку
слов’яно-германського етнотериторіального конфлікту зазначеного періоду та
розглянути особливості його висвітлення у історіографії.
У п’ятому питанні необхідно охарактеризувати вплив Великого переселення
народів на характер та спрямованість процесів слов’янського
етнодержавотворення. Опрацьовуючи питання потрібно памятати, що навіть до
початку розселення слов’янських племен, етнотериторіальний загал слов’ян не
був монолітно однорідним. Про неоднорідність слов’янства напередодні
Великого переселення народів свідчать візантійські хроністи, які вирізняли
серед слов’ян венедів антів та склавінів, а також дані археології. Аналіз
джерельного матеріалу дає підстави стверджувати, що вагомим чинником
етнічної диференціації слов’ян стали контакти з етнічними групами, які стояли
на шляху слов’янського розселення. Різні стадії історичного розвитку цих
племен обумовили суттєві відмінності у сфері матеріальної та духовної
культури різних гілок слов’янства.

1. Визначте основні передумови слов’янського етапу Великого переселення
народів.
2. Проаналізуйте основні гіпотези щодо географічного розташування
первинного ареалу розселення слов’ян.
3. Порівняйте концепції словянського етногенезу, запропоновані українською
та зарубіжною історіографією.
Основна:
1. Алексеев С. В. Славянская Европа V–VIII веков / С. В. Алексеев. – М. :
Вече, 2009. – 527 с.
2. Баран В. Д. Походження слов’ян / В. Д. Баран, Д. Н. Козак,
Р. В. Терпиловський ; АН УРСР, Ін-т археології. – К. : Наукова думка,
1991. – 141 с.
3. Буданова В. П. Варварский мир эпохи Великого переселения народов /
В. П. Буданова ; РАН, Ин-т всеобщей истории. – М. : Наука, 2000. – 544 с.
4. Буданова В. П. Великое переселение народов : этнополитические и
социальные аспекты / В. П. Буданова, А. А. Горский, И. Е. Ермолова ; РАН,
Ин-т всеобщей истории. – Спб. : Алетейя, 2011. – 335 с.
2001. – 658 с.
6. Кобычев В. П. В поисках прародины славян / В. П. Кобычев. – М. : Наука,
1973. – 167 с.
13
7. Королюк В. Д. Славяне и восточные романцы в эпоху раннего
средневековья : политическая и этническая история / В. Д. Королюк ; отв.
ред. Е. П. Наумов ; Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : Наука,
1985. – 240 с.
8. Петров В. П. Етногенез слов’ян : джерела, етапи розвитку і проблематика /
В. П. Петров. – К. : Наукова думка, 1972. – 212 с.
9. Свод древнейших письменных известий о славянах = Corpus testimoniorum
vetustissimorum ad historiam slavicam pertinentium : в 2-х т. / сост. Л. А.
Гиндин [и др.] ; РАН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. :
Восточная литература, 1994. – Т. 1 : I–VI вв. – 1994. – 470 с.
Восточная литература, 1994. – Т. 2 : VII–IX вв. / сост. С. А. Иванов [и др.].
– 1995 – 590 с.
11. Седов В. В. Происхождение и ранняя история славян / В. В. Седов ; Ин-т
археологии. – М. : Наука, 1979. – 157 с.
12. Седов В. В. Славяне : историко-археологические исследования /
В. В. Седов ; РАН, Ин-т археологи. – М. : Языки славянской культуры,
2002. – 622 с. : ил. – (Studia historica).
13. Третьяков П. Н. По следам древних славянских племен / П. Н. Третьяков ;
под ред. Б. А. Рыбакова, Э. А. Сымоновича. – Л. : Наука, 1982. – 143 с.
14. Трубачев О. Н. Этногенез и культура древнейших славян :
лингвистические исследования / О. Н. Трубачев : РАН [и др.]. – М. : Наука,
2003. – 489 с.
15. Этногенез, ранняя этническая история и культура славян / отв. ред.
Н. И. Толстой ; АН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : Наука,
1985. – 87 с.
Додаткова:
1. Алексеев В. П. Происхождение народов Восточной Европы /
В. П. Алексеев. – М. : Наука, 1969. – 324 с.
2. Археологія давніх слов’ян : дослідження і матеріали / відп. ред.
Д. Н. Козак ; НАН України, Ін-т археології. – К. : ІА НАНУ, 2004. – 336 с.
3. Вопросы этногенеза и этнической истории славян и восточных романцев :
методология и историография : [сб. ст.] / редкол. : В. Д. Королюк (отв. ред.)
[и др.] ; АН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : Наука, 1976. –
263 с.
4. Германская экспансия в Центральной и Восточной Европе : сборник статей
по истории так называемого «Дранга нах Остен» / под ред.
В. Д. Королюка ; пер. с польского И. В. Созина, И. С. Миллера. – М. :
Прогресс, 1965. – 349 с.
14
6. Проблеми походження та історичного розвитку слов’ян : збірник наукових
статей / відп. ред. В. Д. Баран ; НАН України, Ін-т археології. – К. : РАС,
1997. – 264 с.
7. Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху раннего
средневековья / редкол. : В. Д. Королюк (отв. ред.) [и др.] ; АН, Ин-т
славяноведения и балканистики. – М. : Наука, 1982. – 357 с.
8. Раннефеодальные государства и народности : южные и западне славяне
VI–XII вв. / отв. ред. Г. Г. Литаврин ; АН, Ин-т славяноведения и
балканистики [и др.]. – М. : Наука, 1991. – 250 с.
9. Раннефеодальные государства на Балканах : VI–XII вв. / Г. Г. Литаврин,
О. В. Иванова, Е. П. Наумов и др. ; отв. ред. Г. Г. Литаврин ; АН, Ин-т
10. Русанова И. П. Славянские древности VI–VII вв. : культура пражского
типа / И. П. Русанова. – М. : Наука, 1976. – 214 с.
11. Седов В. В. Славяне в раннем средневековье / В. В. Седов. – М. : Фонд
археологии, 1995. – 416 с.
12. Седов В.В. Славяне в древности / В. В. Седов ; РАН, Ин-т археологи. – М. :
НПБО «Фонд археологи», 1994. – 343 с. : ил.
13. Цветков С. В поисках славянской прародины / Сергей Цветков. – Спб. :
Блиц, 2007. – 215 с. – (Кельты и славяне).
14. Щавелев А. С. Славянские легенды о первых князьях. Сравнительно-
историческое исследование моделей власти у славян / А. С. Щавелев. – М. :
Северный паломник, 2007. – 272 с.
Тема 3. Візантійська імперія у системі міжнародних відносин країн

Центральної та Південно-Східної Європи V–XV ст.
План
1. Утворення і головні етапи історичного розвитку Візантійської імперії.
2. Особливості суспільно-політичного устрою Візантійської держави.
«Imperium Christianum»: ідея симфонії про роль церкви у системі
державної влади.
3. Основні напрями зовнішньої політики Візантії. Формування візантійської
співдружності народів.
4. Роль історичної спадщини Візантійської імперії у цивілізаційному
розвитку держав Центральної та Південно-Східної Європи.
5. Історія становлення і сучасний стан досліджень світової та вітчизняної
візантиністики.
Терміни: аннона, аргіровул, імперія, меритократія, мозаїка, симфонія,

панегірик, фреска, хрисовул.
15
У першому питанні необхідно надати комплексну загальну характеристику
основних етапів історичного розвитку Візантійської імперії. Особливу увагу
слід зосередити на проблемі періодизації візантійської історії, аналізі основних
критеріїв, покладених в основу періодизаційних схем. Студент повинен
володіти хронологією ключових подій з історії Візантії і вільно
характеризувати змістовне фактичне наповнення окремих періодів її
розгортання.
У другому питанні, спираючись на існуючу джерельну та історіографічну базу,
потрібно визначити та проаналізувати особливості суспільно-політичного
устрою Візантійської держави, відображені у розвитку системи влади та
державного управління, трансформації адміністративно-територіального
устрою Візантійської імперії, а також у основних параметрах соціальної
структури та етнорелігійного складу населення. Друга частина питання
присвячена проблемі формування системи взаємовідносин влади та церкви у
політико-правовій традиції Візантійської імперії, становленню та практичній
реалізації ідеї «симфонії» державних та релігійних інституцій як засобу
легітимації влади шляхом сакралізації фігури імператора.
У третьому питанні необхідно розглянути особливості формування та
розвитку системи зовнішньополітичних пріоритетів Візантійської імперії як
регіонального геополітичного лідера, окреслити основні напрями зовнішньої
політики Візантії за панування окремих імператорських династій. У другій
частині питання потрібно розкрити головні форми та методи візантійської
дипломатії, ключові засоби включення сусідніх держав у сферу впливу Візантії.
У четвертому питанні необхідно охарактеризувати внесок Візантійської
держави у історичний розвиток народів Центральної та Південно-Східної
Європи, висвітлити основні шляхи експансії різних елементів візантійської
традиції до культур інших держав регіону та головні форми їх прояву.
Особливу увагу слід приділити концепції існування «візантійської цивілізації»
та варіантам її теоретичного обґрунтування.
У п’ятому питанні потрібно окреслити основні етапи становлення та розвитку
світової візантиністики як напряму історичної науки. Окремого висвітлення
вимагає історія вітчизняного візантинознавства з XIX ст. до сучасності. У
другій частині питання необхідно охарактеризувати сучасний стан досліджень
та перспективи подальшого розвитку світової візантиністики, проаналізувати
провідні напрями діяльності Міжнародної асоціації візантиністичних студій.

1. Охарактеризуйте основні етапи історичного розвитку Візантійської
імперії.
2. Визначте, військовою допомогою яких іноземних держав користувались
протиборчі політичні угрупування Візантійської імперії.
3. Проаналізуйте, з яких причин грецька мова стала офіційною мовою
Візантійської імперії саме з середини VII ст.
16
Основна:
1. Васильев А. А. История Византийской империи : от начала Крестовых
походов до падения Константинополя / А. А. Васильев ; пер. с англ.
А. Г. Грушевой. – СПб. : Алетейя, 1998. – 583 с. – (Византийская
библиотека).
2. Византия между Западом и Востоком : опыт исторической
характеристики / отв. ред. Г. Г. Литаврин ; РАН, Ин-т всеобщей истории. –
СПб. : Алетейя, 2001. – 544 с. – (Византийская библиотека).
3. История Византии : в 3-х т. / отв. ред. С. Д. Сказкин, З. В. Удальцова ; АН,
Ин-т истории. – М. : Наука, 1967. – Т. 1. – 1967. – 523 с.
Ин-т истории. – М. : Наука, 1967. – Т. 2 / отв. ред. А. П. Каждан. – 1967. –
471 с.
Ин-т истории. – М. : Наука, 1967. – Т. 3 / отв. ред. Г. Г. Литаврин. – 1967. –
507 с.
6. Історія Візантії : вступ до візантиністики / Л. В. Войтович,
А. М. Домановський, Н. Б. Козак [та ін.] ; за ред. С. Б. Сорочана та
Л. В. Войтовича ; Львівський нац. ун-т ім. І. Франка, Харківський нац. ун-т
ім. В. Н. Каразіна. – Львів : Апріорі, 2011. – 880 с.
7. Люттвак Э. Стратегия Византийской империи / Эдвард Люттвак ; пер. с
англ. А. Н. Коваля ; Университет Дмитрия Пожарского. – М. : Русский
Фонд Содействия Образованию и Науке, 2010. – 664 с.
8. Оболенский Д. Д. Византийское Содружество наций : шесть византийских
портретов / Д. Д. Оболенский. – М. : Янус-К, 1998. – 656 с.
9. Успенский Ф. И. История Византийской империи VI–IX вв. /
Ф. И. Успенский. – М. : Мысль, 1999. – 827 с. – (Из истории великих
империй).
10. Успенский Ф. И. История Византийской империи : период Македонской
династии : 867–1057 гг. / Ф. И. Успенский ; ред. Л. В. Литвинова. – М. :
Мысль, 1997. – 527 с. – (Из истории великих империй).
Додаткова:
1. Бибиков М. В. Byzantinorossica : свод византийских свидетельств о Руси /
М. В. Бибиков ; РАН, Ин-т всеобщей истории. – М. : Языки славянской
культуры, 2004. – 736 с.
2. Иордан. О происхождении и деяниях гетов : «Getika» / Иордан ; коммент.
Е. Ч. Скржинской. – СПб. : Алетейя, 1997. – 507 с. – (Византийская
3. Каждан А. П. Византийская культура X–XII вв. / А. П. Каждан. – СПб. :
Алетейя, 2006. – 279 с. – (Византийская библиотека).
17
4. Каждан А. П. Очерки истории Византии и южных славян / А. П. Каждан,
Г. Г. Литаврин. – СПб. : Алетейя, 1998. – 336 с. – (Византийская
5. Комнина А. Алексиада / Анна Комнина ; пер. с греч. Я. Н. Любарского. –
6. Константин Багрянородный. Об управлении империей : текст, перевод,
комментарий / Константин Багрянородный ; под ред. Г. Г. Литаврина,
А. П. Новосельцева ; АН, Ин-т истории, Ин-т славяноведения и
балканистики. – М. : Наука, 1989. – 493 с.
7. Литаврин Г. Г. Византийское общество и государство в X–XI вв. :
проблемы истории одного столетия : 976–1081 гг. / Г. Г. Литаврин ; АН,
Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : Наука, 1977. – 311 с.
8. Литаврин Г. Г. Византия и славяне : [сб. ст.]. – СПб. : Алетейя, 1999. –
606 с. – (Византийская библиотека).
9. Литаврин Г. Г. Как жили византийцы / Г. Г. Литаврин. – СПб. : Алетейя,
1997. – 256 с. – (Византийская библиотека).
10. Михаил Пселл. Богословские сочинения / Михаил Пселл ; пер. Амвросия ;
Русский Христианский гуманитарный ин-т. – СПб. : Нева, 1998. – 384 с. –
(Византия).
11. Михаил Пселл. Хронография. Краткая история / Михаил Пселл ; ред.
Я. Н. Любарский. – М. : Наука, 1978. – 319 с. – (Памятники исторической
мысли).
12. Прокопий Кесарийский. Война с готами / Прокопий Кесарийский ; пер.
С. П. Кондратьева. – М. : Арктос, 1996. – 336 с.
13. Прокопий Кесарийский. Война с персами ; Война с вандалами ; Тайная
история / Прокопий Кесарийский ; пер. с греч А. А. Чекалова. – СПб. :
14. Прокопий Кесарийский. О постройках / Прокопий Кесарийский ; пер.
15. Чичуров И. С. Византийские исторические сочинения : «Хронография»
Феофана, «Бревиарий» Никифора : тексты, перевод, комментарий /
И. С. Чичуров. – М. : Наука, 1980. – 215 с.
Тема 4. І та ІІ Болгарські Царства
ПЛАН
1. Особливості етногенезу болгарської середньовічної спільноти.
2. Виникнення та історичний розвиток І Болгарського Царства.
3. Боротьба болгар проти візантійського панування.
4. Богомильський рух.
5. Виникнення та історичний розвиток ІІ Болгарського Царства.
Терміни: агіографія, генеалогія, дивергенція, дипломатика.
18
У першому питанні необхідно проаналізувати особливості процесу складання
болгарської етнокультурної спільноти у загальному контексті розвитку
етнічних та державотворчих процесів регіону Центральної та Південно-Східної
Європи епохи раннього Середньовіччя. Особливу увагу потрібно зосередити на
характеристиці основних історичних чинників та вихідних етнічних складових
болгарського етногенезу, оцінці ролі тюркського, фракійського та
слов’янського компонентів у формуванні сучасного болгарського етносу.
У другому питанні потрібно розглянути процес становлення та ключові аспекти
історичного розвитку І Болгарського Царства. Докладне висвітлення повинні
отримати проблеми формування системи державної влади та управління,
основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики монархів династії Дуло,
інституціоналізація суспільних відносин, поширення та офіційне
запровадження християнства і особливості розвитку болгарської культури.
Готуючись до відповіді, доцільно звернутись до біографічних характеристик
видатних історичних персоналій, або скласти просопографічний портрет
болгарської політичної еліти зазначеного періоду.
У третьому питанні необхідно охарактеризувати основні етапи розвитку
болгаро-візантійських взаємовідносин від початку становлення болгарської
державності до падіння І Болгарського царства. Розгляд проблеми повинен
продовжити аналіз особливостей історичного розвитку Болгарії під час
перебування під візантійською зверхністю у 1018-1186 рр., у межах якого слід
висвітлити специфіку запровадження візантійської моделі управління на
болгарських землях та основні форми визвольної боротьби болгарського народу
проти візантійського панування.
У четвертому питанні потрібно проаналізувати особливості виникнення,
характер перебігу та історичне значення богомильського релігійного руху у
Болгарії. Основну увагу необхідно приділити висвітленню основних засад
суспільно-політичного вчення богомилів, внеску представників релігійної течії
у боротьбу болгар проти візантійського поневолення, а також визначенню
впливу богомильства на розвиток антиклерикальних реформаторських рухів
Центральної та Південно-Східної Європи періоду раннього Нового часу.
У п’ятому питанні необхідно надати комплексну характеристику ключових
аспектів історичного розвитку ІІ Болгарського царства, проаналізувавши
внутрішню та зовнішню політику представників правлячих династій
болгарських монархів Асенів (1186-1280 рр.), Тертерів (1280-1323 рр.) та
Шишмановичів (1323-1396 рр.). Особливої уваги потребують проблеми
організації державної влади та управління, зміни міжнародного становища
Болгарської держави, інституціоналізації суспільних відносин та розвитку
болгарської культури. Хронологічно продовжує виклад висвітлення основних
етапів османського загарбання Болгарії та остаточної ліквідації ІІ Болгарського
царства.
19
1. Визначте, які саме протоболгарські племенні об’єднання брали участь у
заселенні Балканського півострова.
2. Охарактеризуйте причини швидкої втрати Болгарією державності у
XIV ст.
3. Проаналізуйте інформативний потенціал ключових письмових джерел з
історії середньовічної Болгарії.
Основна:
1. Бариев Р. Волжские булгары : история и культура / Риза Бариев. – Спб. :
Агат, 2005. – 303 с.
2. Войтович Л. В. Князівські династії Східної Європи : кінець ІХ – початок
ХVІ ст. : склад, суспільна і політична роль : історико-генеалогічне
дослідження / Л. В. Войтович ; відп. ред. Я. Д. Ісаєвич ; НАН України, Ін-т
українознавства ім. І. Крип'якевича. – Львів : ІУ НАНУ, 2000. – 649 с.
3. Горина Л. В. Социально-экономические отношения во Втором болгарском
царстве / Л. В. Горина. – М. : Изд-во МГУ, 1972. – 160 с.
Л. В. Войтовича ; Львівський нац. ун-т ім. І. Франка, Харківський нац. ун-т
ім. В. Н. Каразіна. – Львів : Апріорі, 2011. – 880 с.
2001. – 658 с.
6. Константинов Е. Хан Аспарух / Е. Константинов. – София : София–пресс,
1971. – 53 с.
лингвистические исследования / О. Н. Трубачев : РАН [и др.]. – М. : Наука,
2003. – 489 с.
8. Цивьян Т. В. Лингвистические основы балканской модели мира / Татьяна
Владимировна Цивьян ; отв. ред. В. Н. Топоров ; АН, Ин-т славяноведения
и балканистики. – М. : Наука, 1990. – 203 с.
10. Этногенез народов Балкан и Северного Причерноморья : лингвистика,
история, археология / редкол. : С. Б. Бернштейн, Л. А. Гиндин (отв. ред.) [и
др.]. – М. : Наука, 1984. – 279 с.
Додаткова:
1. Закиев М. З. Волжские булгары и их потомки / М. З. Закиев,
Я. Ф. Кузьмин–Юманади ; АН Татарстана. – Казань : ИНСАН : Российский
фонд культуры, 1993. – 159 с.
20
2. История государства и права славянских народов / сост. И. Н. Кузнецов. –
Минск : Новое знание, 2007. – 587 с.
3. История и культура Болгарии : [сб. ст.] / редкол. : А. А. Улунян (отв. ред.) и
др. – М. : Наука, 1981. – 351 с.
Евразия, 2009. – 1120 с.
5. Краткая история Болгарии : с древнейших времен до наших дней / отв. ред.
Г. Г. Литаврин ; АН ; Ин-т славяноведения и балканістики. – М. : Наука,
1987. – 567 с.
6. Краткая история болгарской философской мысли / общ. ред.
Л. В. Воробьева ; пер. с болг. Р. Е. Мельцера и И. С. Морозовой. – М. :
Прогресс, 1977. – 710 с.
7. Литаврин Г. Г. Болгария и Византия в XI–XII вв. / Г. Г. Литаврин ; АН, Ин-
т истории. – М. : Изд-во АН, 1960. – 472 с.
8. Литаврин Г. Г. Византия, Болгария, Древняя Русь : IX – начало XІІ в. /
Г. Г. Литаврин ; РАН, Ин-т славяноведения. – СПб. : Алетейя, 2000. –
9. Раннефеодальные государства и народности : южные и западне славяне
10. Родник златоструйный : памятники болгарской литературы IX – XVIII
веков / сост. И. Калиганов, Д. Полывянный. – М. : Художественная
литература, 1990. – 528 с.
11. Свердлов М. Б. Становление феодализма в славянских странах /
М. Б. Свердлов ; РАН, Ин-т российской истории. – Спб. : Дмитрий
Буланин, 1997. – 321 с.
13. Славяне, финно-угры, скандинавы, волжские булгары / редкол. :
А. Н. Кирпичников [и др.]. – Спб. : Вести, 2000. – 265 с.
14. Становление раннефеодальных славянских государств : [сб. ст.] / [без ук.
ред.] ; АН, Ин-т археологии. – К. : Наукова думка, 1972. – 259 с.
1985. – 87 с.
Тема 5. Давньопольська держава у X–XIV ст.
ПЛАН
1. Передумови і особливості утворення Давньопольської держави.
2. Внутрішня і зовнішня політика династії Пястів. Децентралізація Польської
держави у період феодальної роздробленості та спроби її політичного
подолання.
21
3. Відновлення Польського Королівства за доби Владислава І Локєтка та
Казимира ІІІ Великого.
4. Правління Анжуйської династії у Королівстві Польському.
5. Суспільно-політичний устрій Польського Королівства X–XIV ст.:
передумови і початок формування системи станової монархії.
Терміни: Коронна метрика, криптографія, легітимація, політична еліта.
У першому питанні необхідно висвітлити особливості становлення та
перші етапи історичного розвитку Давньопольської держави, окреслити роль
племінних об’єднань полян та віслян у формуванні інститутів публічної влади
та заснуванні основних адміністративних центрів етнополітичного утворення.
Важливою частиною розгляду питання є сполучення характеристик
державотворчих та етногенетичних процесів на польських землях VIII–
X століття, використання наявного корпусу писемних та археологічних джерел
з метою проведення історичної реконструкції.
У другому питанні потрібно визначити та охарактеризувати основні
напрями внутрішньої та зовнішньої політики Польщі за доби правління династії
Пястів. Особливу увагу доцільно приділити аналізу розвитку соціально-
політичних інститутів Польської держави, процесу територіального зростання
та основним етапам утвердження Польської Королівства на міжнародній арені.
У другій частині питання необхідно розглянути особливості перебігу
феодальної роздробленості на польських землях XII–XIV ст. у загальному
контексті історичного розвитку східноєвропейського регіону.
У третьому питанні необхідно розглянути процес політичної
централізації Польського Королівства під час правління Владислава І Локєтка
(1306–1333 рр.) та Казимира ІІІ Великого (1333–1370 рр.). Висвітлюючи
проблему, потрібно зосередитись на аналізі ключових засад внутрішньої та
зовнішньої політики польських монархів, спрямованих на зміцнення інститутів
центральної публічної влади та піднесення її авторитету, остаточне
утвердження офіційної назви Польської держави – Корона Королівства
Польського (Corona Regni Poloniae) та його історичне значення; проаналізувати
співвідношення зовнішніх та внутрішніх чинників об’єднання польських
земель; охарактеризувати роль католицької церкви у процесі
етнотериторіальної консолідації.
У четвертому питанні потрібно проаналізувати особливості історичного
розвитку Польщі за доби правління представників Анжуйської королівської
династії (1370–1399 рр.). Докладного висвітлення вимагають основні напрями
зовнішньої та внутрішньої політики польських королів, зокрема такі аспекти
проблеми, як розвиток польсько-угорських та польсько-литовських
взаємовідносин окресленого періоду, укладення Кревської династичної унії
1385 р., формування основних правових засад моделі «шляхетської демократії»
у внутрішньополітичному житті держави.
22
У п’ятому питанні необхідно висвітлити передумови становлення та
особливості оформлення моделі станово-представницької монархії у Польщі.
Особливу увагу потрібно приділити таким аспектам проблеми, як формування
апарату публічної королівської влади та складання системи органів станового
представництва; консолідація загальнодержавних станів та фіксація їх
правового статусу; роль інституту церкви у системі державної влади та
управління.

1. Проаналізуйте основні етапи історичного розвитку Давньопольської
держави.
2. Охарактеризуйте інформативний потенціал ключових письмових джерел з
історії середньовічної Польщі.
3. Визначте головні особливості суспільно-політичного устрою Польського
Королівства X–XIV ст. у порівнянні з західноєвропейськими державами
цього часу.
Основна:
1. «Великая хроника» о Польше, Руси и их соседях XI–XIII вв. / под ред.
В. Л. Янина ; комментарий Н. И. Щавелевой ; Московский гос. ун-т
им. М. В. Ломоносова. – М. : Изд-во МГУ, 1987. – 261 с.
3. Галл Аноним. Хроника и деяния князей или правителей польских / Галл
Аноним ; АН, Ин-т истории, Ин-т славяноведения. – М. : Изд-во АН, 1961.
– 171 с. – (Памятники средневековой истории народов Центральной и
Восточной Европы).
4. Грабеньский В. История польского народа / Владислав Грабеньский. –
Мн. : МФЦП, 2006. – 798 с. – (Народы земли).
5. Дейвіс Н. Боже ігрище : історія Польщі / Н. Дейвіс ; пер. з англ.
П. Таращук. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2008. – 1080 с. : іл.
– Бібліогр.: с. 1017–1023.
6. Дыбковская А. История Польши с древнейших времен до наших дней /
Алиция Дыбковская, Малгожата Жарын, Ян Жарын. – Варшава : Научное
изд-во ПВН, 1995. – 381 с.
7. Краткая история Польши : с древнейших времен до наших дней / редкол. :
В. А. Дьяков, Ф. Г. Зуев [и др.] ; РАН, Ин-т славяноведения и
8. Зашкільняк Л. О. Історія Польщі : від найдавніших часів до наших днів /
Л. О. Зашкільняк, М. Крикун ; Львівський нац. ун-т ім. І. Франка, Ін-т
23
історичних досліджень, Центр історичної полоністики. – Львів :
Львівський нац. ун-т ім. І. Франка, 2002. – 752 с.
9. История Польши : [сборник] / сост. С. А. Шумов, А. Р. Андреев. – М. :
Монолит–Евролинц–Традиция, 2002. – 308 с.
10. История Польши : в 3 т. / под ред. В. Д. Королюка, И. С. Миллера,
П. Н. Третьякова. – М. : Изд-во Академии Наук, 1954. – Т. 1. – 1954. –
583 с. – Библиогр.: с. 529–550.
11. Краткая история Польши : с древнейших времен до наших дней / редкол. :
Ф. Г. Зуев [и др.] ; РАН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : Наука,
1993. – 528 с. : ил.
12. Ливанцев К. Е. История государства и права феодальной Польши XIII–
XIV вв. : [монография] / К. Е. Ливанцев ; Ленинградский гос. ун-т им.
А. А. Жданова. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1958. – 159 с.
13. Ливанцев К. Е. Сословно-представительная монархия в Польще, ее
сущность и особенности (II половина XIV – конец XVI вв.) :
[монография] / К. Е. Ливанцев ; Ленинградский гос. ун-т им.
14. Тымовский М. История Польши = Historia Polski / Михал Тымовский, Ян
Кеневич, Ежи Хольцер ; пер. с польского В. Н. Ковалева [и др.]. – М. : Весь
Мир, 2004. – 542 с. – (Национальная история).
Додаткова:
1. Бардах Ю. История государства и права Польши / Ю. Бардах,
Б. Леснодорский, М. Пиетрчак ; пер. с польского И. Б. Грекова [и др.]. –
М. : Юридическая литература, 1980. – 559 с.
2. Власто А. П. Запровадження християнства у слов’ян : вступ до
середньовічної історії слов’янства / А. П. Власто. – К. : Юніверс, 2004. –
496 с.
3. Головко А. Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях
X – первой трети XIII вв. / А. Б. Головко ; АН УССР, Ин-т истории. – К. :
Наукова думка, 1988. – 136 с.
4. Гришин Я. Польско-литовские татары – наследники Золотой Орды / Яков
Гришин. – Казань : Татарское книжное изд-во, 1995. – 195 с.
5. Егоров В. Л. Историческая география Золотой Орды в XIII–XIV вв. /
В. Л. Егоров ; отв. ред. В. И. Буганов ; М-во культуры РФ. – М. : Либроком,
2008. – 245 с.
Евразия, 2009. – 1120 с.
24
2001. – 658 с.
8. Королюк В. Д. Древнепольское государство / В. Д. Королюк ; АН . – М. :
Изд-во АН, 1957. – 216 с.
9. Кутаков И. В. История Польши, Великого княжества Литовского и Руси по
материалам Monumenta germaniae historica (середина XIV – начало
XV вв.) / Игорь Викторович Кутаков ; М-во образования и науки РФ [и
др.]. – Нижний Новгород : Российский новый ун-т, 2011. – 37 с.
10. Мыськов Е. П. Политическая история Золотой Орды : 1236–1313 гг. /
Е. П. Мыськов ; М-во образования РФ, Волгоградский гос. пед. ун-т. –
Волгоград : Изд-во Волгоградского гос. пед. ун-та, 2003. – 176 с.
11. Польша и Русь. Черты общности и своеобразия в историческом развитии
Руси и Польши XII–XIV вв. : сборник статей / под ред. Б. А. Рыбакова. –
М. : Наука, 1974. – 299 с.
12. Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху раннего
средневековья / редкол. : В. Д. Королюк (отв. ред.) [и др.] ; АН, Ин-т
13. Раннефеодальные государства и народности : южные и западные славяне
14. Щавелева Н. И. Древняя Русь в «Польской истории» Яна Длугоша /
Н. И. Щавелева ; РАН, Ин-т российской истории, Ин-т всеобщей истории.
– М. : Памятники исторической мысли, 2004. – 494 с.
15. Щавелева Н. И. Польские латиноязычные средневековые источники :
тексты, перевод, комментарий / Н. И. Щавелева ; отв. ред. В. Л. Янин ;
[АН, Ин-т истории ]. – М. : Наука, 1990. – 210 с.
Тема 6. Характерні риси розвитку чеської і словацької державності

у X–XIV ст.
ПЛАН
1. Становлення і особливості історичного розвитку Держави Само,
Нітранського і Великоморавського князівств.
2. Великоморавська просвітницька місія братів Кирила і Мефодія та її
історичне значення.
3. Чеська держава за правління династії Пржемисловичів.
4. Землі Чеського Королівства у політиці монархів династії Люксембургів.
Реформаторська діяльність Карла IV та її роль у розвитку чеської
державності.
5. Словацькі землі у складі Угорського Королівства.
Терміни: соціальний статус, етнополітична свідомість, клерикалізм.
25
У першому питанні необхідно проаналізувати процес формування і основні
риси історичного розвитку слов’янських ранньодержавних утворень на чеських
та словацьких землях VIII–X ст.: Держави Само, Нітранського і
Великоморавського князівств. На особливу увагу заслуговують етнополітичні
аспекти історичної характеристики та рівень їх відображення у документальних
джерелах, проблеми історичної періодизації, динаміка територіальних змін і
розгортання військово-політичної боротьби з Аварським каганатом,
франкською та угорською експансією на слов’янські землі.
У другому питанні потрібно висвітлити перебіг та історичне значення
Великоморавської просвітницької місії ченців Кирила та Мефодія. Відповідь
повинна включати виклад основних даних біографії просвітників, аналіз їх ролі
у формуванні основ слов’янської писемності і літератури, участі місіонерів у
розвитку чеської державності, а також оцінку міжнародного визнання заслуг і
здобутків їх діяльності на сучасному етапі.
У третьому питанні необхідно охарактеризувати особливості історичного
розвитку Чехії за доби правління династії Пржемисловичів (870–1306 рр.).
Отримати докладне висвітлення повинні такі складові проблеми як специфіка
утворення Чеської держави Пржемисловичів, утвердження Чеського
королівства на міжнародній арені, основні напрями внутрішньої та зовнішньої
політики чеських монархів, загальна характеристика суспільно-політичних
процесів у Чехії зазначеного періоду.
У четвертому питанні потрібно розглянути ключові риси політики монархів
династії Люксембургів у Чеському Королівстві X–XIV ст. Основну увагу слід
приділити аналізу реформаторської діяльності чешського короля та імператора
Священної Римської імперії Карла ІV Люксембурзького (1346–1378 рр.) та
оцінці його внеску у розвиток земель Чеської корони.
У п’ятому питанні необхідно простежити перебіг суспільно-політичного
розвитку словацьких земель у складі Угорського королівства протягом X–
XIV ст. У змістовному відношенні, більша частина відповіді повинна бути
присвячена проблемам примусового включення Словаччини до складу
Угорської держави X–XI ст., визначенню особливостей розгортання суспільно-
політичних процесів періоду територіальної роздробленості в умовах
послаблення угорської центральної влади у Словаччині XІІІ–XIV ст., аналізу
політики королів «змішаних династій» на словацьких землях окресленого
періоду.
Завдання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте інформативний потенціал ключових письмових джерел з
історії середньовічної Чехії.
2. Визначте і проаналізуйте основні етапи історичного розвитку Чеського
Королівства.
3. Порівняйте особливості історичного розвитку чеських та словацьких
земель у X–XIV ст.
26
Основна:
1. Авенариус А. История Словакии / Александр Авенариус [и др.] ; пер. со
словацкого И. А. Богдановой, В. В. Марьиной ; пер. с англ. О. В. Хвановой.
– М. : Евролинц, 2003. – 435 с. – (Studia historica slovaca).
2. Бернштейн С. Б. Константин–философ и Мефодий : начальные главы из
истории славянской письменности / С. Б. Бернштейн ; Московский гос. ун-
т им. М. В. Ломоносова. – М. : Изд-во МГУ, 1984. – 166 с.
3. История Словакии / Ян Лукачка, Ян Стейнхюбел, Бланка Брезовакова [и
др.] ; пер. со словацкого И. А. Богдановой [и др.]. – М. : Евролинц, 2003. –
419 с.
4. Козьма Пражский. Чешская хроника / Козьма Пражский. – Рязань :
Александрия, 2009. – 415 с. – (Источники истории).
5. Кріль М. М. Історія Словаччини : навчальний посібник / М. М. Кріль ;
Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2006. –
264 с.
6. Флоря Б. Н. Сказания о начале славянской письменности / Б. Н. Флоря. –
Спб. : Алетейя, 2000. – 384 с. – (Славянская библиотека).
7. Флоря Б. Н. Судьбы Кирилло-Мефодиевской традиции после Кирилла и
Мефодия / Б. Н. Флоря, А. А. Турилов, С. А. Иванов. – СПб. : Алетейя,
2000. – 314 с.
8. Шумов С. История Словакии : V–XX вв. : документальное исследование /
Сергей Шумов, Александр Андреев. – М. : Белый волк : Монолит МБ,
2000. – 295 с.
10. Юсип-Якимович Ю. В. Історія Словаччини / Ю. В. Юсип-Якимович ; М-во
освіти і науки України, Ужгородський національний ун-т. – Ужгород :
Гражда, 2009. – 287 с.
Додаткова:
1. Великая Моравия, ее историческое и культурное значение : [сб. ст.] / отв.

ред. Г. Э. Санчук, Й. Поулик ; АН, Ин-т славяноведения и балканистики [и
др.]. – М. : Наука, 1985. – 287 с.
496 с.
27
4. Галямичев А. Н. Экономическое и социальное развитие раннего чешского
города : Прага X – начала XIII века / А. Н. Галямичев ; Саратовский гос.
ун-т. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1995. – 168 с.
2001. – 658 с.
6. Краткая история Чехословакии : с древнейших времен до наших дней /
[А. Х. Клеванский, В. В. Марьина, А. С. Мыльников, И. И. Поп] ; отв. ред.
А. Х. Клеванский ; [АН, Ин-т славяноведения и балканистики]. – М. :
Наука, 1988. – 575 с.
7. Лаптева Л. П. История Чехии периода феодализма (V – середина XVII в.) :
учебное пособие / Л. П. Лаптева ; Московский гос. ун-т
8. Лаптева Л. П. Письменные источники по истории Чехии периода
феодализма (до 1848 г.) / Л. П. Лаптева ; Московский гос. ун-т
9. Раннефеодальные государства и народности : южные и западные славяне
10. Сказания о начале славянской письменности / редкол. : З. В. Удальцова
(отв. ред.) [и др.]. – М. : Наука, 1981. – 198 с. – (Памятники средневековой
истории народов Центральной и Восточной Европы).
11. Сказания о начале Чешского государства в древнерусской письменности /
отв. ред. В. Д. Королюк ; коммент. А. И. Рогова ; АН, Ин-т славяноведения
и балканистики. – М. : Наука, 1970. – 127 с. – (Памятники средневековой
12. Турилов А. А. Slavia Cyrillomethodiana : источниковедение истории и
культуры южных славян и Древней Руси : межславянские культурные
связи эпохи средневековья / А. А. Турилов. – М. : Знак, 2010. – 486 с.
13. Уханова Е. В. У истоков славянской письменности / Е. В. Уханова. – М. :
Муравей, 1998. – 235 с.
14. Этноязыковая и этнокультурная история Восточной Европы : сборник /
отв. ред. В. Н. Топоров ; РАН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. :
Индрик, 1995. – 376 с.
Тема 7. Гуситські війни
ПЛАН
1. Історичні передумови виникнення гусизму.
2. Персоналія та вчення Яна Гуса.
3. Генезис і формування основних таборів гуситського руху.
4. Періодизація гуситських воєн та їх історичні підсумки. «Празькі
компактати» 1436 р.
28
5. Історичне значення гусизму та основні підходи до його історіографічної
інтерпретації.
Терміни: секуляризація, гусизм, нонконформізм.
У першому питанні необхідно охарактеризувати основні історичні чинники, які
сприяли становленню гусизму як конкретно-історичного явища в європейській
історії раннього Нового часу та зумовили його трансформацію від
партикулярного релігійного вчення до широкого, складного за соціальним
складом учасників суспільно-політичного руху.
У другому питанні потрібно скласти історичний портрет Яна Гуса та надати
оцінку його ролі у історії європейської цивілізації. У другій частині відповіді
слід більш детально зосередитись на аналізі ідейних витоків та змістовного
наповнення гусизму, акцентуючи увагу на тих доктринальних положеннях, які
регламентують взаємовідносини інститутів світської влади та церкви.
У третьому питанні необхідно висвітлити процес організаційного оформлення
гуситського руху в Чехії та формування основних програмних засад його
ідейних течій. Особливу увагу доцільно приділити аналізу соціальної бази
гусизму та її структурної трансформації у відображенні істотних відмінностей
ключових програмних документів руху – «Демократичної петиції» 1415 р.,
«Празьких артикулів» 1419 р. та «Празьких статей» 1420 р.
У четвертому питанні потрібно визначити та проаналізувати основні етапи
розгортання гуситських воєн, охарактеризувати склад учасників, перебіг
військових дій та історичні підсумки кожного з етапів окремо та усієї кампанії
у цілому. Наприкінці відповіді, спираючись на наявну історіографічну та
джерельну основу, доцільно більш детально зупинитись на аналізі тексту
Празьких (Базельських) компактатів 1436 р. як документу, який зафіксував
головні результати тривалого військово-політичного протистояння.
У п’ятому питанні необхідно окреслити проблеми теоретичного осмислення
ролі та сутності гуситських воєн у історичній науці, здійснити спробу
систематизації основних підходів до його дослідницької інтерпретації у
вітчизняній та зарубіжній історіографії, визначити ступінь їх фактологічної
аргументованості. Особливої уваги вимагає з’ясування методологічних питань
дискусійного характеру, серед яких окреме місце посідає концепція «гуситської
революції» XV ст. у різних версіях її авторського викладу.

1. Охарактеризуйте основні етапи розгортання гуситських воєн.
2. Порівняйте положення програмних документів різних течій гуситського
руху.
3. Надайте оцінку ролі Я. Гуса у історії європейської цивілізації.
Основна:
29
1. Гуситское движение в освещении современников : источники и материалы
для практических занятий / сост. и пер. Л. П. Лаптева ; Московский гос. ун-
Евразия, 2009. – 1120 с.
2001. – 658 с.
Наука, 1988. – 575 с.
5. Лаврентий из Бржезовы. Гуситская хроника / Лаврентий из Бржезовы ;
[подгот. Цепковым А. И.]. – Рязань : Александрия, 2009. – 302 с. –
(Источники истории).
6. Лаптева Л. П. Гуситское движение в Чехии XV века : учебно-методическое
пособие / Л. П. Лаптева ; Московский гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. –
М. : Изд-во МГУ, 1990. – 95 с.
8. Озолин А. И. Бюргерская оппозиция в гуситском движении : социально-
политические требования / А. И. Озолин ; Саратовский гос. ун-т. –
Саратов : СГУ, 1973. – 122 с.
9. Озолин А. И. Из истории гуситского революционного движения /
А. И. Озолин ; Саратовский гос. ун-т. – Саратов : Изд-во СГУ, 1962. –
304 с.
10. Рандин А. В. Гуситская революция и Пражский университет /
А. В. Рандин ; Марийский гос. ун-т. – Йошкар-Ола : Изд-во Марийского
ун-та, 1994. – 129 с.
Додаткова:
2. Всемирная история : в 24 т. / А. Н. Бадак, И. Е. Войнич, Н. М. Волчек [и
др.] ; ред. И. А. Алябьева. – Минск : Литература, 1996. – Т. 11 : Развитие
государств Восточной Европы. – 1997. – 590 с.
3. Галямичев А. Н. Гуситское движение в освещении либеральной немецкой
медиевистики второй половины XIX века / А. Н. Галямичев ; под ред.
С. М. Стама ; Саратовский гос. ун-т. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-
та, 1988. – 84 с.
30
Основи, 2000. – 1464 с.
6. Лаптева Л. П. Русская историография гуситского движения : 40-е гг. XIX в.
– 1917 г. / Л. П. Лаптева ; Московский гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. –
М. : Изд-во МГУ, 1978. – 340 с.
7. Лившиц Г. М. Реформационное движение в Чехии и Германии /
Г. М. Лившиц. – Минск : Вышэйшая школа, 1978. – 272 с.
8. Мацек Й. Гуситское революционное движение / Й. Мацек ; пер. с чешского
Н. М. Пашаевой [и др.]. – М. : Изд-во иностранной литературы, 1954. –
226 с.
9. Мацек Й. Табор в гуситском революционном движении : [в 2-х т.] /
Й. Мацек ; пер. с чешского Н. А. Аросьевой [и др.] ; под ред.
П. И. Резонова. – М. : Изд-во иностранной литературы, 1956 – Т. 1. – 1956.
– 586 с.
10. Мацек Й. Табор в гуситском революционном движении : [в 2-х т.] /
Й. Мацек ; пер. с чешского Н. А. Аросьевой [и др.] ; под ред.
П. И. Резонова. – М. : Изд-во иностранной литературы, 1956 – Т. 2. – 1959.
– 572 с.
Тема 8. Балканські країни у складі Османської імперії
ПЛАН
1. Османське загарбання Балкан: передумови, етапи, наслідки.
2. Адміністративно-територіальний устрій балканських земель у складі
Османської імперії.
3. Особливості правового та соціально-економічного становища слов’янських
народів Балкан періоду османського поневолення.
4. Релігійний чинник у внутрішній політиці Порти на балканських землях.
5. Національно-визвольний рух балканських народів та його основні
історичні форми.
Терміни: Порта, епоха, етатизм, етимологія.
У першому питанні необхідно визначити та охарактеризувати основні етапи
турецької експансії на Балканський півострів та суміжні з ним території. У
відповіді потрібно висвітлити політичну ситуацію на Балканах напередодні
османського завоювання, співвідношення сил, основні показники чисельної та
збройної переваги турків, сполучення військових і дипломатичних методів
здійснення територіальних загарбань, спроби спільної організації оборони
балканських держав, хід військових дій та їх головні результати. Наприкінці
31
відповіді доцільно сформулювати висновок про роль османського загарбання
Балкан для подальшого просування турків на візантійську територію за межами
півострова.
У другому питанні потрібно висвітлити особливості адміністративно-
територіального устрою балканських земель у складі Османської імперії. Окрім
безпосереднньої характеристики самої структури територіального районування,
значну увагу необхідно приділити аналізу організації системи місцевої влади та
управління, проблемам розподілу адміністративних повноважень та збереження
елементів місцевого самоврядування, забезпечення взаємодії територіальних
частин, формування адміністративно-територіальних одиниць з особливим
правовим статусом, співвідношення адміністративних кордонів з кордонами
етнічного розселення.
У третьому питанні необхідно охарактеризувати правове та соціально-
економічне становище слов’янських народів Балкан в умовах османського
поневолення. Відповідь на це питання доречно супроводжувати зверненням до
текстів відповідних законодавчих актів, які регламентували юридичний статус
різних категорій немусульманського населення Османської імперії. Докладної
характеристики потребують основні форми оподаткування, запроваджені за
етнорелігійною ознакою та їх регіональні особливості на Балканському
півострові.
У четвертому питанні потрібно розглянути роль релігійного чинника у
внутрішній політиці Османської імперії на балканських землях. Рекомендується
акцентувати увагу на прикладах використання Портою етнорелігійних
суперечностей як інструменту реалізації внутрішньополітичних завдань,
висвітлити основні складові тактики масової ісламізації місцевого населення з
метою його подальшої мобілізації під релігійними гаслами, а також
проаналізувати практику встановлення контролю над ієрархічними
структурами православних церков та використання їх адміністративних
повноважень у інтересах турецької влади.
У п’ятому питанні необхідно охарактеризувати національно-визвольний рух
балканських народів проти османського поневолення та розглянути його
основні історичні форми. Відповідаючи на запитання, потрібно зосередитись на
аналізі соціального складу, чисельності, масштабів поширення, ідейної
спрямованості, головних рушійних сил та методів боротьби національно-
визвольного руху, визначити роль православної церкви у його інституційному
оформленні. Докладної характеристики вимагає гайдуцький рух як провідна
організаційна форма національно-визвольгої боротьби балканських народів
проти османського панування.

1. Проаналізуйте основні етапи османського загарбання Балкан.
2. Охарактеризуйте зміни правового статусу слов’янського населення
Балканського півострова в умовах османського поневолення.
3. Визначте головні течії та організаційні форми національно-визвольного
руху балканських народів проти османського панування.
32
Основна:
1. В поисках «ориентального» на Балканах : Античность. Средневековье.
Новое время / редкол. : И. А. Седакова [и др.] ; РАН, Ин-т славяноведения.
– М. : ИС РАН, 2003. – 196 с. – (Балканские чтения).
2. Гудвин Д. Величие и крах Османской империи. Властители бескрайних
горизонтов / Джейсон Гудвин. – М. : Колибри, 2012. – 413 с.
3. Іналджик Г. Османська імперія : класична доба : 1300–1600 рр. / Галіль
Іналджик ; НАН України, Ін-т сходознавства ім. А. Кримського ; пер. з
англ. О. Галенко. – К. : Критика, 1998. – 286 с.
2001. – 658 с.
5. На путях к Югославии : за и против : очерки истории национальных
идеологий югославянских народов : конец ХVIII – начало ХХ вв. /
И. В. Чуркина, И. С. Достян, А. В. Карасев [и др.] ; под ред.
И. В. Чуркиной ; РАН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. :
Индрик, 1997. – 416 с.
6. Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной
Европы в XV–XVI вв. : главные тенденции политических
взаимоотношений / И. Б. Греков, С. Ф. Орешкова, Г. Г. Литаврин [и др.] ;
редкол. : И. Б. Греков (отв. ред.) [и др.] ; АН, Ин-т славяноведения и
Европы в XVII в. : [в 2-х ч.] / отв. ред. Г. Г. Литаврин ; РАН, Ин-т
славяноведения и балканистики. – М. : Памятники исторической мысли,
1998. – Ч. 1. – 1998. – 288 с.
Европы в XVII в. : [в 2-х ч.] / отв. ред. Г. Г. Литаврин ; РАН, Ин-т
славяноведения и балканистики. – М. : Памятники исторической мысли,
1998. – Ч. 2. – 2001. – 399 с.
9. Тодоров Н. Балканский город XV–XIX веков : социально-экономическое и
демографическое развитие / Н. Тодоров. – М. : Наука, 1976. – 516 с.
10. Формирование национальных независимых государств на Балканах : конец
XVIII – 70-е гг. XIX в. / Ю. П. Аншаков, Г. Л. Арш, Е. К. Вяземская [и др.] ;
отв. ред. И. С. Достян. – М. : Наука, 1986. – 430 с.
Додаткова:
1. Грачев В. П. Балканские владения Османской империи на рубеже XVIII–
XIX вв. : внутреннее положение, предпосылки национально-
освободительных движений / Виктор Петрович Грачев ; отв. ред.
Н. И. Хитрова ; АН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : Наука,
1990. – 198 с.
33
2. Двести лет новой сербской государственности : к юбилею начала Первого
сербского восстания : 1804–1813 гг. : сборник / ред. В. К. Волков ; РАН,
Ин-т славяноведения. – Спб. : Алетейя, 2005. – 406 с. – (Bibliotheca
Serbica).
3. Достян И. С. Борьба сербского народа против турецкого ига : XV – начало
XIX в. / И. С. Достян ; АН, Ин-т славяноведения. – М. : Изд-во АН, 1958. –
195 с.
4. Историография балканского средневековья : [сб. ст.] / редкол. :
М. М. Фрейденберг (отв. ред.) [и др.] ; Тверский гос. ун-т. – Тверь : ТГУ,
1990. – 117 с.
5. Исторические и историко-культурные процессы на Балканах / редкол. :
Г. Л. Арш, В. Н. Виноградов, Ю. В. Иванова [и др.] ; АН, Ин-т
6. История Балкан : век восемнадцатый / отв. ред. В. Н. Виноградов ; РАН,
Ин-т славяноведения. – М. : Наука, 2004. – 546 с.
7. Источниковедение балканского средневековья : [сб. ст.] / под ред.
И. Г. Воробьевой ; Калининский гос. ун-т. – Калинин : КГУ, 1988. – 132 с.
8. Кобищанов Т. Ю. Христианские общины в арабо-османском мире : (XVII –
первая треть XIX в.) / Т. Ю. Кобищанов ; Московский гос. ун-т им.
М. В. Ломоносова, Ин-т истории Азии и Африки. – М. : Доброе слово,
2003. – 291 с.
9. Повесть о Скандербеге / ред. Н. Н. Розов, Н. А. Чистякова. – М ; Л : Изд-во
АН, 1957. – 244 с.
10. Формирование наций в Центральной и Юго-Восточной Европе :
исторический и историко-культурный аспекты / И. С. Миллер,
С. М. Стецкевич, В. А. Якубский [и др.] ; редкол. : И. С. Миллер,
В. И. Фрейдзон (отв. ред.) [и др.] ; АН, Ин-т славяноведения и
11. Человек на Балканах : социокультурные измерения процесса модернизации
на Балканах : середина ХІХ – середина ХХ в. : сборник статей / отв. ред.
Р. П. Гришина ; РАН, Ин-т славяноведения. – Спб. : Алетейя, 2007. – 376 с.
12. Чиркович С. М. История сербов / С. М. Чиркович. – М. : Весь мир, 2009. –
410 с. – (Национальная история).
Тема 9. Дубровник і Далмація у XІV–XIX ст.
ПЛАН
1. Утворення та основні етапи історичного розвитку Дубровницької
республіки.
2. Особливості внутрішньополітичного устрою Дубровника.
3. Міжнародне значення та пріоритетні напрями зовнішньої політики
Дубровника.
4. Спліт, Загреб і Задар як регіональні центри Далмації XІV–XIX ст.
34
5. Феномен «Далматинського Відродження» XVI–XVII ст. та основні підходи
до його історіографічної інтерпретації.
Терміни: бюрократія, авторитаризм, еклектика.
У першому питанні необхідно проаналізувати процес формування та основні
етапи історичного розвитку Дубровницької республіки XІV – початку XIX ст.
Основну увагу варто приділити особливостям становлення та трансформації
правового статусу Дубровницької держави, змінам територіального складу і
адміністративного підпорядкування державного утворення.
У другому питанні потрібно надати комплексну характеристику
внутрішньополітичного устрою Дубровника. До основних проблем, аналіз яких
повинна включати відповідь, належить розвиток системи державної влади та
управління, особливості організації та функціонування центральних органів
влади, спосіб і характер формування представницьких установ, політико-
правовий статус окремих соціальних груп, законодавче забезпечення
політичних процедур та процесів, а також особливості взаємовідносин
суспільних і політичних інституцій аристократичної республіки.
У третьому питанні необхідно охарактеризувати пріоритетні напрями
зовнішньої політики Дубровницької держави та простежити процес
утвердження зовнішньополітичного авторитету Дубровника на міжнародній
арені. Відповідь на запитання передбачає розгляд основних методів та засобів
дубровницької дипломатії, структурної організації дипломатичної служби
Дубровника, аналіз розвитку міждержавних двосторонніх взаємовідносин
Дубровницької республіки з Венецією, Генуєю, Візантійською та Османською
імперіями, Болгарією, Сербією і Угорщиною.
У четвертому питанні потрібно здійснити порівняльний аналіз особливостей
історичного розвитку основних міських регіональних центрів Далмації XІV–
XIX ст. У відповіді необхідно розглянути спільні та відмінні риси моделей
суспільно-політичного устрою Спліта, Загреба і Задара, надати оцінку
обґрунтованості претензій кожного з міст на роль провідного регіонального
лідера Далмації окресленого періоду.
У п’ятому питанні необхідно проаналізувати феномен «Далматинського
Відродження» XVI–XVII ст. як історико-культурне явище та визначити основні
підходи до його історіографічної інтерпретації. Відповідаючи на запитання,
потрібно приділити особливу увагу розгляду ключових передумов початку
Далматинського літературного Відродження, простежити вплив італійського
Ренесансу на творчість дубровницько-далматинських митців М. Држича та
І. Гундулича, охарактеризувати їх творчу спадщину. Наприкінці відповіді
доцільно розглянути головні підходи до оцінки феномена Далматинського
Відродження у сучасній історичній науці та мистецтвознавстві.
35
1. Проаналізуйте основні етапи історичного розвитку Дубровницької
республіки XІV – початку XIX ст.
2. Порівняйте особливості суспільно-політичного устрою Дубровніка,
Спліта, Загреба і Задара як регіональних міських центрів Далмації XІV –
початку XIX ст.
3. Охарактеризуйте творчість митців Далматинського літературного
Відродження XVI–XVII ст.
Основна:
1. Воробьева И. Г. Венецианская республика и югославянские земли в XV–
XVІІ веках / И. Г. Воробьева ; Калининский гос. ун-т. – Калинин : Изд-во
КГУ, 1987. – 81 с.
2. Камелова Г. Сплит. Дубровник / Г. Камелова, И. Уханова. – Л. : Искусство,
1976. – 208 с.
3. Макова Е. С. Загреб в XVI в. : из истории социально-экономических
отношений в феодальном городе / Е. С. Макова. – М. : МГУ, 1976. – 207 с.
4. Мананчикова Н. П. Дубровник XIII – первой половины XV века :
проблемы торговли / Н. П. Мананчикова ; ред. А. З. Винников ;
Воронежский гос. ун-т. – Воронеж : Изд-во Воронежского гос. ун-та, 1999.
– 207 с.
5. Смирнов И. Н. Очерк истории Хорватского государства до подчинения его
Угорской короне / И. Н. Смирнов. – М. : Едиториал УРСС, 2012. – 136 с. –
(Академия фундаментальных исследований ; история).
6. Тодоров Н. Балканский город XV–XIX веков : социально-экономическое и
демографическое развитие / Н. Тодоров. – М. : Наука, 1976. – 516 с.
7. Фома Сплитский. История архиепископов Салоны и Сплита / Фома
Сплитский ; пер. с лат. и комментарий О. А. Акимовой ; РАН, Ин-т
славяноведения и балканистики. – М. : Индрик, 1997. – 319 с. – (Памятники
средневековой истории народов Центральной и Восточной Европы).
8. Фрейденберг М. М. Деревня и городская жизнь в Далмации XIII–XV вв. /
М. М. Фрейденберг ; Калининский гос. ун-т. – Калинин : Изд-во КГУ,
1972. – 253 с.
9. Фрейденберг М. М. Дубровник и Османская империя / М. М. Фрейденберг.
– М. : Наука, 1989. – 302 с.
10. Фрейдзон В. И. История Хорватии : краткий очерк с древнейших времен до
образования республики (1991 г.) / В. И. Фрейдзон ; РАН, Ин-т
славяноведения и балканистики. – Спб. : Алетейя, 2001. – 304 с.
Додаткова:
1. Исторические и историко-культурные процессы на Балканах / редкол. :
Г. Л. Арш, В. Н. Виноградов, Ю. В. Иванова [и др.] ; АН, Ин-т
36
И. Г. Воробьевой ; Калининский гос. ун-т. – Калинин : КГУ, 1988. – 132 с.
4. Москаленко А. Е. Возникновение и развитие феодальных отношений у
южных славян : хорваты и сербы / А. Е. Москаленко ; Московский гос. ун-т
Индрик, 1997. – 416 с.
6. Фрейденберг М. М. Крестьянство на Балканах в XІІ–XVІІІ вв. /
М. М. Фрейденберг ; Калининский гос. ун-т. – Калинин : Изд-во
Калининского ун-та, 1984. – 83 с.
7. Фрейдзон В. И. Борьба хорватского народа за национальную свободу :
подъем освободительного движения в 1859–1873 гг. : история, идеология,
политические партии / В. И. Фрейдзон ; АН, Ин-т славяноведения и
8. Фрейдзон В. И. Далмация в хорватском национальном возрождении
XIX в. : к истории югославизма и его неудачи / В. И. Фрейдзон ; РАН, Ин-т
славяноведения и балканистики. – М. : ИСБ, 1997. – 163 с.
9. Цивьян Т. В. Лингвистические основы балканской модели мира / Татьяна
Владимировна Цивьян ; отв. ред. В. Н. Топоров ; АН, Ин-т славяноведения
10. Шаферова Л. А. Котор XII – начала XV веков : социально-экономические
отношения южнодалматинского города / Л. А. Шаферова ; Красноярский
гос. ун-т. – Красноярск : КГУ, 1990. – 188 с.
Тема 10. Чеські та словацькі землі у ранній Модерний та Новий час
ПЛАН
1. Чехія та Словаччина у складі Габсбурзької монархії XVI–XVII ст.
2. Чеські та словацькі землі у період Тридцятирічної війни 1618–1648 рр.
3. Політика «освіченого абсолютизму» австрійських монархів на теренах
чеських та словацьких земель XVIII ст.
4. Чеське національне Відродження кінця XVIII – середини XIX ст. і Празьке
повстання 1848 р. у Чехії.
5. Становище чеських та словацьких земель у складі дуалістичної Австро-
Угорської імперії.
Терміни: абсолютизм, імперія, інституціоналізація.
У першому питанні необхідно окреслити основні риси історичного розвитку
Чехії та Словаччини у складі Габсбурзької монархії XVI–XVII ст. Відповідаючи
37
на запитання, потрібно розглянути зміну адміністративно-правового статусу
чеських та словацьких земель внаслідок битви при Мохачі 1526 р.,
охарактеризувати політику династії Габсбургів по відношенню до чеського та
словацького населення Австрійської держави, висвітлити розвиток
антигабсбурзького національно-визвольного руху у Чехії та Словаччині
зазначеного періоду.
У другому питанні потрібно висвітлити особливості суспільно-політичного
становища чеських та словацьких земель під час Тридцятирічної війни 1618–
1648 рр. Детальної характеристики вимагають такі аспекти проблеми, як аналіз
ролі Чехії у загальноєвропейському військово-політичному протистоянні,
боротьба реформаційних та контрреформаційних тенденцій у Чеській державі,
головні історичні наслідки перемоги імператора Фердінанда Габсбурга в битві
поблизу Білої Гори 1620 р., статус чеських та словацьких територій у
Вестфальській системі міжнародних відносин.
У третьому питанні основну увагу слід приділити аналізу політики
австрійських монархів на чеських та словацьких землях XVIII ст.
Рекомендується подати розгорнуту характеристику правління імператриці
Священної Римської імперії Марії Терезії Габсбург (1740-1780 рр.) та її сина
імператора Йосипа ІІ Габсбурга (1780-1790 рр.). Розгляд запроваджених
монархами реформ передбачає звернення до проблеми теоретичної
інтерпретації змісту історіографічного поняття «освічений абсолютизм» та
з’ясування контекстуальних меж його наукового застосування.
У четвертому питанні необхідно проаналізувати передумови, характер та
основні етапи розгортання Чеського національного Відродження кінця XVIII –
середини XIX ст. У відповіді потрібно охарактеризувати ключові
історіографічні підходи щодо оцінки історичного явища. Ідейні засади чеських
національних суспільно-політичних рухів доцільно розглядати через звернення
до аналізу діяльності їх провідних представників. Узагальнюючи виклад
фактичного матеріалу варто простежити генезу ідей неославізму у чеській
суспільно-політичній думці окресленого періоду та визначити його вплив на
подальший розвиток чеського та словацького державотворення.
У п’ятому питанні потрібно охарактеризувати становище чеських та
словацьких земель у складі дуалістичної Австро-Угорської імперії. Особливу
увагу варто приділити аналізу зміни адміністративно-територіального статусу
чеських та словацьких територій, рекомендується подати порівняльну
характеристику рівня соціально-економічного розвитку Чехії та інших
коронних земель Австро-Угорщини.

1. Визначте геополітичні наслідки битви при Мохачі 1526 р. для країн
східноєвропейського регіону.
2. Охарактризуйте правовий статус чеських та словацьких територій у
Вестфальській системі міжнародних відносин.
3. Проаналізуйте особливості реалізації політики «освіченого абсолютизму»
австрійських монархів на теренах чеських та словацьких земель XVIII ст.
38
Основна:
словацкого И. А. Богдановой, В. В. Марьиной ; пер. с англ. О. В. Хвановой.
– М. : Евролинц, 2003. – 435 с. – (Studia historica slovaca).
др.] ; пер. со словацкого И. А. Богдановой [и др.]. – М. : Евролинц, 2003. –
419 с.
Наука, 1988. – 575 с.
Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2006. –
264 с.
5. Кріль М. М. Слов’янські народи Австрійської монархії : освітні та наукові
взаємини з українцями : 1772–1867 рр. / М. М. Кріль. – Львів : Сполом,
1999. – 294 с.
7. Лаптева Л. П. История Чехии периода позднего феодализма и раннего
нового времени : 1648–1849 / Л. П. Лаптева ; Московский гос. ун-т
им. М. В. Ломоносова. – М. : Изд-во Московского ун-та, 1998. – 142 с.
8. Сикст из Оттерсдорфа. Хроника событий, свершившихся в Чехии в бурный
1547 год / Сикст из Оттерсдорфа ; пер. с чешского и комментарий
А. И. Виноградовой, Г. П. Мельникова ; АН, Ин-т славяноведения и
балканистики. – М. : Наука, 1989. – 133 с. – (Памятники средневековой
9. Шумов С. История Словакии : V–XX вв. : документальное исследование /
Сергей Шумов, Александр Андреев. – М. : Белый волк : Монолит МБ,
2000. – 295 с.
10. Юсип-Якимович Ю. В. Історія Словаччини / Ю. В. Юсип-Якимович ; М-во
освіти і науки України, Ужгородський національний ун-т. – Ужгород :
Гражда, 2009. – 287 с.
Додаткова:
1. Авербух Р. А. Революция в Австрии : 1848–1849 / Р. А. Авербух. – М. :
Наука, 1970. – 246 с.
2. Австро-Венгрия : интеграционные процессы и национальная специфика :
[сб. ст.] / редкол. О. В. Хаванова (отв. ред.) [и др.] ; РАН, Ин-т
39
3. Австро–Венгрия : опыт многонационального государства : [сб. ст.] / отв.
ред. Т. М. Исламов, А. И. Миллер ; РАН, Ин-т славяноведения и
балканистики. – М. : ИСБ, 1995. – 231 с.
4. Антология чешской и словацкой философии / общ. ред. Е. А. Сафронова,
М. А. Хевеши ; АН, Ин-т философии [и др.]. – М. : Мысль, 1982. – 407 с.
Основи, 2000. – 1464 с.
6. История Европы с древнейших времен до наших дней : в 8. т. / редкол. :
А. О. Чубарьян (глав. ред.) и др. ; РАН, Ин-т всеобщей истории. – М. :
Наука, 1988. – Т. 3 : От средневековья к новому времени (конец XV –
первая половина XVII в.). – 1993 – 653 с.
2001. – 658 с.
8. Крючков И. В. Венгрия и славянский мир в последней трети XIX – начале
XX в. / Игорь Владимирович Крючков ; М-во образования РФ [и др.]. –
Ставрополь : Изд-во Ставропольского ун-та, 2001. – 339 с.
10. Полтавский М. А. История Австрии : пути государственного и
национального развития : [в 2-х ч.] / М. А. Полтавский ; [предисл.
Т. М. Исламов] ; РАН, Ин-т всеобщей истории. – М. : ИВИ РАН, 1992. –
Ч. 1 : С древнейших времен до революции 1848 г. – 1992. – 354 с.
Ч. 2 : От революции 1848 г. до революции 1918–1919 гг. – 1992. – 369 с.
12. Удальцов И. И. Историография чешского национального возрождения :
новейшие чехословацкие и советские исследования (1950–1980 гг.) /
И. И. Удальцов ; отв. ред. В. И. Фрейдзон. – М. : Наука, 1984. – 303 с.
13. Хобсбаум Э. Век революции. Европа 1789–1848 / Эрик Хобсбаум ; пер. с
англ. Л. Д. Якунина. – Ростов-на-Дону : Феникс, 1999. – 480 с.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Завдання 1. Підготувати доповідь на тему: «Історичні області країн

Центральної та Південно-Східної Європи». Для своєї характеристики студент
обирає одну із запропонованих історичних областей. Особливу увагу
необхідно приділити специфічним рисам історичного розвитку обраної
області, визначенню основних чинників, що зумовлювали процес її
територіального формування. Технічні вимоги до оформлення реферату:
гарнітура шрифту – Times New Roman, кегль шрифту – 14, міжрядковий
40
інтервал – полуторний, абзац – 1 см. Текст реферату потрібно друкувати,
залишаючи поля таких розмірів: ліве – не менше 20 мм.; праве – не менше
10 мм.; верхнє – не менше 20 мм.; нижнє – не менше 20 мм. Мінімальний
обсяг реферату становить 10 сторінок машинописного тексту. Обов’язковими
структурними елементами реферату є зміст, розділи, висновки і список
використаних джерел та літератури. Форма титульного аркушу має єдиний
загальноуніверситетський стандарт і виконується згідно чинних зразків.
Історичними регіонами, що пропонуються на вибір студента, є:
Бессарабія
Богемія
Валахія
Великопольща
Далмація
Добруджа
Жемайтія
Іллірія
Курляндія
Лівонія
Мазовія
Малопольща
Мезія
Моравія
Паннонія
Пелопонесс
Померанія (Західна, Східна)
Прибалтика
Пруссія (Східна)
Румелія
Сілезія
Трансільванія
Фессалія
Фракія
Завдання 2. Виконайте одне із запропонованих історико-аналітичних завдань:

1. Визначте вплив Великих географічних відкриттів на історичний розвиток
країн Центральної та Південно-Східної Європи.
2. Французький історик Фернан Бродель у своїй праці «Матеріальна
цивілізація, економіка і капіталізм, XV–XVIII ст.» стверджує, що клімат є
своєрідним диригентом історичного процесу. Дослідник пропонує
«кліматичне» пояснення масових суспільних рухів та багатьох інших
історичних явищ. Використовуючи розроблений Ф. Броделем погляд на
історію у кліматичних категоріях, спробуйте визначити, які саме події та
процеси у історії країн Центральної та Південно-Східної Європи
безпосередньо пов’язані із кліматичним впливом.
41
3. Уявіть, що проводиться конкурс «Політики другого тисячоліття» у
номінації «Кращий політик країн Центральної та Південно-Східної Європи
1000 – 1914 рр.» Як на Ваш погляд виглядала б перша п’ятірка
претендентів, і чому саме так? Кому б Ви надали перевагу? Свою думку
обґрунтуйте.
4. Однією із ключових категорій сучасної епістемології є поняття тезаурусу
(від грец. Θησαυρός – скарб, скарбниця), що використовується для
позначення сукупності сенсоутворюючих одиниць інформації певної
системи семантичних відношень. Кожен тезаурус має власну структуру.
Наприклад, у інформаційно-пошукових тезаурусах дослідники
виокремлюють спеціальні інформаційні одиниці – дескриптори, за якими
здійснюється пошук систематизованої інформації. Важливу роль у
структурі сучасного соціогуманітарного знання відіграють дисциплінарні
тезауруси. У найзагальнішому визначенні, дисциплінарний тезаурус – банк
інформації наукової дисципліни, повний корпус її наявних та потенційних
інформаційних ресурсів. Попередньо проконсультувавшись з викладачем,
спробуйте самостійно розробити структуру дисциплінарного тезаурусу з
давньої та нової історії країн Центральної та Південно-Східної Європи.
5. Порівняйте за вільно обраними критеріями процеси формування
державності у західних і південних слов’ян.
6. Британський історик Норман Дейвіс у своїх багатьох працях неодноразово
називає Польщу «серцем Європи», наслідуючи відому картографічну
метафору. Спираючись на матеріал всесвітньої історії доведіть або
спростуйте доцільність цього порівняння.
7. Уявіть, що Вам потрібно виступити на конференції з доповіддю
«Модернізаційні процеси у країнах Центральної та Південно-Східної
Європи XV – початку XX ст.». Складіть розгорнутий конспект своєї
доповіді.
8. ХVIII ст. видалось багатим на події. Уявіть себе літописцем. Які б основні
події в історії країн Центральної та Південно-Східної Європи Ви б занесли
до літопису? Які б висновки зробили?
9. В історії XVІ ст. персоналія Миколи Коперника мала неоднозначні оцінки.
Спробуйте проаналізувати у чому саме полягає загальноцивілізаційне
значення основних творчих досягнень цієї історичної постаті.
10. Визначте положення, які розкривають особливості перебігу Реформації на
теренах країн Центральної та Південно-Східної Європи.
11. Уявіть себе членом авторського колективу, який створює енциклопедію
«Визначні діячі Польщі XVIІ ст.». Напишіть до неї статтю про Сигізмунда
ІІІ Вазу.
12. Існує вислів «якби стіни могли говорити…». А про що могли б розповісти
мури Ягеллонського університету в Кракові? Свою відповідь оформте у
вигляді доповіді.
13. Польський історик Єжи Топольський називає ранній новий час для
Центральної та Південно-Східної Європи новаторським. А в чому саме
42
полягає це новаторство? Викладіть свої думки у вигляді тез. Чи згодні Ви з
такою оцінкою цього періоду?
14. Користуючись наявним джерельним та історіографічним матеріалом,
спробуйте провести порівняльний аналіз сюжетів етногенетичних легенд
західнослов’янських та південнослов’янських народів.
15. Важлива особливість історичного пізнання – його ретроспективний
характер. Принцип історизму вимагає вивчати всі історичні явища у їх
генезисі і розвитку, конкретно-історичній обумовленості й
індивідуальності. Розглядаючи завершені процеси, історик може більш
впевнено судити про їх генезис і підсумки, і тому йому доступне більш
глибоке розуміння сенсу подій, ніж їх сучасникам. Французький історик
Антуан Про зазначав: «часто доводиться чути, що історію не пишуть в
умовний спосіб. Але в тому-то й справа, що пишуть». Звичайно, є тільки
одна історія – та, що відбулася. Тим не менше, пізнавальна сила історичної
темпоральності виходить далеко за межі механічної послідовності. Чи
можна зрозуміти, чому історичні події відбулися саме так, як вони
відбулися, якщо не запитувати себе про те, чи могли вони відбутися
інакше? Методика контрфактичного демаршу дозволяє досліднику
здійснити спробу уявити собі інший розвиток історії для того, щоб знайти
причини історії реальної. Використовуючи твердження про
альтернативність історичного процесу, спробуйте застосувати метод
контрфактичного демаршу до обраного Вами явища в давній та новій
історії країн Центральної та Південно-Східної Європи і змоделювати його
імовірні наслідки. Вибір історичного явища і форму виконання завдання
необхідно попередньо узгодити з викладачем.
16. Деякі дослідники стверджують, що усі країни Центральної та Південно-
Східної Європи XV–XVI ст. були охоплені наслідками історико-
культурного явища під назвою «Східноєвропейське Відродження». Чи
можна погодитись з такою думкою вчених? Доведіть, або спростуйте її,
спираючись на відомі Вам факти.
17. Історична постать господаря Валахії Влада ІІІ, відомого під прізвиськом
Влада Цепеша та Влада Дракули, традиційно залишається однією з
найбільш суперечливих у середньовічній історії Центрально-Східної
Європи. Спробуйте порівняти сучасний літературний та кінематографічний
образ Влада Дракули з його історичним прототипом.
18. Порівняйте особливості генезису, становлення та спроб практичної
реалізації основних положень геополітичних концепцій пангерманізму і
панславізму XIX – початку XX ст.
19. Останні дослідження у царині історичної методології неспростовно
свідчать, що кожен історичний процес має свою власну періодизацію, а
тому абсолютно недоцільно дотримуватися політичної періодизації для
вивчення економічного розвитку чи історії релігії, і навпаки. З іншого
боку, політичні процеси завжди залишатимуться фундаментальною
основою хронології, оскільки це процеси, межі яких у історії максимально
чітко визначені і предметно конкретизовані. Класична політична
43
періодизація ідентифікує спадкоємність і її порушення, але в один і той же
момент часу не всі спостережувані нами елементи знаходяться на
однаковій стадії розвитку. Такі відомі історики, як Ф. Бродель та
Р. Козеллек активно використовували у своїх дослідженнях поняття
«множинності часів». Спробуйте розробити періодизаційну модель історії
розвитку культури країн Центральної та Південно-Східної Європи
давнього та нового часу. Порівняйте отриманий Вами результат із
традиційно політичною періодизацією історії регіону.
20. Визначте, які саме історичні чинники спонукали Велике Князівство
Литовське до укладення Люблінської унії з Польським Королівством. Чи
можна вважати утворення Речі Посполитої одним із історичних етапів
розвитку процесу європейської інтеграції? Власну відповідь обґрунтуйте.
21. Давньогрецький історик Плутарх (бл. 46–127 рр.) у своїй праці
«Порівняльні життєписи» започаткував історіографічне порівняння
видатних осіб різних народів. Спробуйте, наслідуючи підхід Плутарха,
порівняти історичні постаті Яна Гуса і Мартіна Лютера.
22. Порівняйте за вільно обраними критеріями характер впливу на історичний
розвиток країн Центральної та Південно-Східної Європи умов
Вестфальського миру 1648 р. і рішень Віденського конгресу 1814–1815 рр.
23. Напишіть статтю для історичного словника під назвою «Друге видання
кріпосництва».
24. «Візантійська імперія у системі міжнародних відносин країн Центральної
та Південно-Східної Європи V–XV ст.». Таку назву має конференція, у
якій Вам запропоновано взяти участь. Складіть розгорнутий конспект
свого виступу.
25. Професійна майстерність історика включає в себе володіння методами
критичного аналізу позанаукових тверджень, спростування, або
приведення їх у відповідність до останніх досягнень історичної науки,
деміфологізації історичної свідомості. Наведіть приклад усталеного у
суспільній свідомості міфу з давньої та нової історії країн Центральної та
Південно-Східної Європи і спростуйте його, спираючись на науково
доведені історичні факти.
Завдання 3. Охарактеризуйте інформаційний потенціал одного із

запропонованих історичних джерел з давньої та нової історії країн Центральної
та Південно-Східної Європи:
Агафій Мірінейський «Історія» (559 р.);

Адам Бременський «Діяння архієпископів Гамбурзької церкви» (бл. 1075 р.);
Акт Варшавської конфедерації (1573 р.);
Акт Кревської унії (1385 р.);
Акт Люблінської унії (1569 р.);
Алі Чауш «Трактат про сипахійську систему» (1653 р.);
Анджей Фрич Моджевський «Про виправлення Речі Посполитої» (1551 р.);
Андрій з Дуби «Виклад чеського земського права» (бл. 1414 р.);
44
Аннали королівства франків (VIII–IX ст.);
Ансельм Гостомський «Господарство» (1588 р.);
Бертинські аннали (ІX ст.);
Бертрандрон де ла Брокє’р «Мандрівка через море» (1457 р.);
Великопольський літопис (XIV ст.);
Віденська хроніка (1048 р.);
Відукінд Корвейський «Діяння саксів» (X ст.);
Вікторин Корнелій «Про права, суди та дошки землі Чеської» (1499 р.);
Вінко Прибоєвич «Про походження та історію слов’ян» (1525 р.);
Вінцентій Кадлубек «Польська хроніка» (бл. 1202 р.);
Галл Анонім «Хроніка і діяння князів та правителів польських» (XII ст.);
Гельмольд «Слов’янська хроніка» (бл. 1172 р.);
Генріхові артикули (1573 р.);
Георгій Пахімер «Історія» (бл. 1310 р.);
Дука «Турецько-візантійська історія» (XV ст.);
Ейнгард «Життя Карла Великого» (бл. 835 р.);
Еней Сільвій Пікколомні «Історія Богемії» (1458 р.);
Житіє Константина Філософа (869 р.);
Житіє Методія (886 р.);
Закон Винодольський (1288 р.);
Закон судний людям (бл. 865 р.);
Законник Стефана Душана (1349 р.);
Золота булла Карла IV (1356 р.);
Ібрагім Ібн Якуб «Опис» (X ст.);
Іменник болгарських ханів (IX ст.);
Іоанн Бікларський «Хроніка» (620 р.);
Іоанн Ефеський «Церковна історія» (585 р.);
Іоанн Кантакузін «Історія» (бл. 1356 р.);
Іоанн Малала «Хронографія» (565 р.);
Іоанн Скіліца «Огляд історії» (бл. 1080 р.);
Йордан «Про походження та діяння гетів» (551 р.);
Канун-наме султана Селіма І (XVI ст.);
Книга статутів Дубровника (1272 р.);
Козьма Празький «Чеська хроніка» (бл. 1125 р.);
Козьма Пресвітер «Бесіда проти новоз’явленої богомильської єресі» (X ст.);
Константин Багрянородний «Про управління імперією» (бл. 950 р.);
Конституція Радомського сейму «Nihil Novi» (1505 р.);
Костянтин з Островиці «Записки яничара» (1501 р.);
Кутногорський декрет Вацлава IV (1409 р.);
Лаврентій з Бржезової «Гуситська хроніка» (бл. 1430 р.);
Лаонік Хальконділ «Історичні розповіді» (бл. 1467 р.);
Літопис попа Дукляніна (XII ст.);
Літопис хана Маламіра (бл. 830 р.);
Локрумські грамоти (XII ст.);
Лоршські аннали (VIII–IX ст.);
45
Маврікій «Стратегікон» (бл. 602 р.);
Маєстас Кароліна (1353 р.);
Мартін Бєльський «Хроніка всього світу» (1551 р.);
Мартін Кромер «Про походження і діяння поляків» (1555 р.);
Мацей з Мехова «Трактат про дві Сарматії» (1517 р.);
Мацей Стрийковський «Хроніка польська, литовська, жмудська і всієї Русі»
(1582 р.);
Менандр «Історія» (582 р.);
Метрика Коронна (XІІІ–XVIII ст.);
Метрика Литовська (XV–XVIII ст.);
Михаїл Пселл «Хронографія» (бл. 1078 р.);
Михаїл Сирієць «Церковна історія» (бл. 1190 р.);
Нестор «Повість минулих літ» (бл. 1113–1118 рр.);
Нешавські статути (1454 р.);
Нікіта Хоніат «Історія» (бл. 1213 р.);
Нікіфор «Бревіарій» (бл. 787 р.);
Нікіфор Врієній «Історія» (XI ст.);
Нікіфор Григора «Ромейська історія» (бл. 1359 р.);
Пасхальна хроніка (бл. 628 р.);
П’єр Белон «Спостереження за багатьма рідкісними і примітними речами»
(1547 р.);
Піотр Скарга «Сеймові проповіді» (1597 р.);
Поліцький статут (1440 р.);
Польська правда (XIII ст.);
Прокопій Кесарійський «Історія війн Юстініана» (бл. 554 р.);
Прокопій Кесарійський «Про будівлі» (бл. 559 р.);
Прокопій Кесарійський «Таємна історія» (бл. 559 р.);
Саксон Грамматик «Данська історія» (бл. 1208 р.);
Сербсько-копоринський літопис (XIV ст.);
Сікст з Оттерсдорфа «Хроніка подій, що відбулися в Чехії в бурхливий
1547 рік» (XVI ст.);
Станіслав Оріховський «Життя і смерть Яна Тарновського» (1561 р.);
Станіслав Оріховський «Квінкункс, тобто взірець устрою Польської держави»
(1564 р.);
Станіслав Оріховський «Напучення польському королеві Сигізмунду Августу»
(1543 р.);
Станіслав Оріховський «Про турецьку загрозу» (1543 р.);
Старі чеські літописи (XV–XVI ст.);
Статут міста Будви (XIV ст.);
Статут міста Котор (XIV ст.);
Статути Казимира Великого (1347 р.);
Статути Конрада Оттона (1189 р.);
Супетарський картулярій (XII ст.);
Тітмар Мерзебурзький «Хроніка» (XI ст.);
Трогірський статут (1322 р.);
46
Турсун-Бей «Історія Фатіха» (XV ст.);
Феофан Сповідник «Хронографія» (бл. 813 р.);
Феофілакт Сімокатта «Історія» (бл. 630 р.);
Філіпп де Діверсис «Опис Дубровника» (1440 р.);
Філіпп Діфрен-Кане «Подорож до Леванту» (1573 р.);
Фома Сплітський «Історія архієпископів Салони та Спліта» (бл. 1260 р.);
Фредегар «Хроніка» (VII ст.);
Фульдські аннали (IX–X ст.);
Ян Гус «Про церкву» (1413 р.);
Ян Длугош «Інсиґнії, або герби Польського королівства» (XV ст.);
Ян Длугош «Історія славного Польського королівства» (XV ст.);
Ян з Турца «Хроніка» (XV ст.);
Ян Остророг «Меморіал про реформу устрою республіки» (XV ст.).
ЗРАЗКИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

Встановіть хронологічну послідовність зміни монархічних династій
Королівства Польського
а) Ягеллони; Анжуйська династія; Пясти; Ваза; Валуа;
б) Пясти; Анжуйська династія; Ягеллони; Валуа; Ваза;
в) Пясти; Ягеллони; Анжуйська династія; Ваза; Валуа;
г) Ягеллони; Анжуйська династія; Пясти; Ваза; Валуа.
2. Визначте період правління династії Асенів у Болгарії

а) 1186–1280 рр.;
б) 1485–1648 рр.;
в) 1216–1260 рр.
3. Наведіть правильне визначення терміну «верифікація»

а) перевірка істинності теоретичної моделі досліджуваного об’єкта шляхом її
емпіричного порівняння з реальністю;
б) комплекс заходів, що охоплює усі напрями діяльності держави у сфері
здійснення функцій влади та управління на власній території;
в) політологічна концепція, заснована на ідеї про визначальну роль
географічних чинників у розвитку держави (просторове розташування країни,
клімат, площа та конфігурація кордонів території, кількість населення,
наявність природних ресурсів тощо).
4. Вкажіть рік встановлення вассальної залежності Чехії від Німеччини

а) 1045 р.
б) 1142 р.
в) 1041 р.
5. Вкажіть дату об’єднання Тевтонського ордену з Орденом меченосців

а) 1456 р.
47
б) 1523 р.
в) 1237 р.
г) 1158 р.
6. Встановіть особу історичного діяча, опис дипломатичної діяльності якого

наведено у тексті документу: «Він роздавав величезні багатства усім
варварським народам, не забуваючи жодну, – східним і західним, південним і
північним, до народів далекої Британії включно. Він наділяв своїми милостями
народи, імена яких до нього ніхто не знав і яких бачили вперше, не знаючи
навіть, звідки вони. Таким чином, він виснажував багатства імперії, роздаючи
їх варварам, яких відпускав завжди навантаженими подарунками. І, в такий
спосіб, варвари зробилися власниками надбання Рима то шляхом пенсій, що їх
видавав імператор, то шляхом здобичі і полонених, яких вони забирали, то
шляхом миру, який вони продавали»
а) Константин VII;
б) Юстиніан;
в) Лев ІІІ
г) Андронік ІІ
7. Вкажіть дату початку Моравської просвітницької місії Кирила і Мефодія

а) 945 р.;
б) 563 р.;
в) 852 р.;
г) 863 р.
8. Назвіть почесний церковний сан, який надавався у ранньохристиянській

традиції будь-якому ієрею
а) єпископ;
б) папа;
в) плагіофлак;
г) пневматик.
9. Загибель якого з візантійських імператорів описана у історичному

джерелі?
«Імператор, зневірившись, стоячи і тримаючи у руках меча й щита, сказав таке
гідне скорботи слово: «Чи немає кого з християн, щоб зняти з мене голову?».
Тому що він був зовсім покинутий усіма. Тоді один з турків, вдаривши його в
обличчя, поранив його, але і він вдарив турка у відповідь; інший же з турків,
який опинився за імператором, завдав йому смертельного удару, і він упав на
землю. Бо вони не знали, що це цар, але убивши його, залишили, як простого
воїна».
а) Костянтин XI Палеолог;
б) Анастасій І;
в) Севастіан;
г) Феодосій І.
48
10. Наведіть дату коронації польського князя Болеслава І Хороброго, що
знаменувала собою утворення Польського Королівства
а) 945 р.;
б) 856 р.;
в) 1025 р;.
г) 1019 р.;
11. Наведіть назву комплексу культур у археології Центрально-Східної

Європи, що означає хронологічні рамки цілої низки різноетнічних культур
полів поховання періоду пізньої доби бронзи – раннього залізного віку (бл. XII-
V ст. до н.е.). Назва комплексу культур пов’язана із місцевістю у гірській
долині в Австрії. Виокремлюють декілька хронологічних інтервалів її розвитку:
А – XII-XI ст. до н.е.; B – X-VIII ст. до н.е.; C – VII – початок VI ст. до н.е.; D –
VI-V ст. до н.е. Основними носіями цих культур були кельти, фракійці та
іллірійці.
а) Латенська культура;
б) Ямна культура;
в) Культура шнурової кераміки;
г) Гальштатська культура.
12. Наведіть дату падіння Трапезундської імперії

а) 1453 р.;
б) 1461 р.;
в) 1476 р.;
г) 1090 р.
13. Який термін відповідає визначенню: «геополітична та історіософська

доктрина, своєрідний синтез філософсько-історичних, геосоціологічних та
релігійних ідей, спрямованих на осмислення геополітичної ролі Росії у
всесвітній історії крізь призму опозицій «Захід – Схід» та «католицизм –
православ’я».
а) панславізм;
б) євразійство;
в) пангерманізм;
г) сарматизм.
14. Вкажіть який з наведених методів належить до міждисциплінарних

методів якісно-кількісного аналізу змісту задокументованої інформації шляхом
виявлення стійких повторюваних смислових одиниць тексту та їх подальшої
квантифікації
а) аналіз;
б) синтез;
в) контент-аналіз;
49
г) дедукція.
15. Назвіть автора візантійського трактату X ст. «Про управління імперією»

а) Діоклетіан;
б) Прокопій Кесарійський;
в) Феофілакт;
г) Костянтин Багрянородний.
16. Наведіть столяття, яким датується праця декана капітулу собору св. Віта у
Празі Козьми Празького «Чеська хроніка»
а) XV ст.
б) XII ст.
в) XIII ст.
г) XIV ст.
17. Наведіть назву широкого документального комплексу актів канцелярії

Королівства Польського 1447-1795 рр.
а) Державний архів;
б) Коронна метрика;
в) Коронні акти;
г) Канцелярські акти.
18. Наведіть дату затвердження Статуту Конрада ІІ Оттона у Чехії

а) 962 р.
б) 1264 р.
в) 1189 р.
г) 1453 р.
19. Наведіть усталену в історіографії назву римських прикордонних

оборонних валів, систем прикордонних фортифікаційних споруд, найбільш
відомою з яких є рейнсько-дунайська, яка функціонувала протягом III–
IV ст. н.е.
а) ставропігіон;
б) лімес;
в) синфія;
г) синона.
20. Назвіть ім’я автора-продовжувача «Всесвітньої хроніки» Григорія

Турського
а) Фредегар;
б) Гельмольд з Босау;
в) Феофілакт Сімокатта;
г) Адам Бременський.
50
21. Наведіть назву широкого документального комплексу актів канцелярії
Великого князівства литовського XV-XVIII ст.
а) Коронна метрика;
б) Литовська метрика;
в) Канцелярська метрика;
г) Архівна метрика.
22. Правовою пам’яткою історії якої середньовічної європейської держави є

«Законник Стефана Душана» (1349 р.)?
а) Хорватії;
б) Сербії;
в) Болгарії;
г) Словенії.
23. Наведіть дату утворення Швейцарського конфедеративного військово-

політичного союзу кантонів
а) 1452 р.;
б) 1291 р.;
в) 1687 р.;
г) 1648 р.
24. Назвіть автора твору кінця XV – початку XVI ст. під назвою «Записки
яничара»
а) Фома Сплітський;
б) Селім ІІ
в) Костянтин з Островиці;
г) Гельмольд з Босау.
25. Наведіть назву поширеної на території Візантійської імперії свинцевої

печатки, якою скріплювались як рукописні документи, так і будь-який різновид
рухомого майна, у тому числі товари та ємності для зберігання вантажу
а) молівдул;
б) логофет;
в) пергамен;
г) перестиль.
26. Оберіть рік, яким датується битва на Білій Горі

а) 1596;
б) 1603;
в) 1794;
г) 1620.
27. Якому з наведених термінів відповідає визначення «жанр

середньовічного історіописання, різновид церковної літератури, складений у
51
формі викладу біографій ченців та інших видатних діячів християнської
церкви»?
а) акафіст;
б) аннона;
в) агіографія;
г) аргіровул.
28. Яку назву у історіографії одержала низка антиурядових повстань у

Візантійській імперії, що проходили під гаслами заміни особи імператора?
а) кореляція;
б) клерикалізм;
в) етатизм;
г) апостасій.
28. Наведіть роки правління польського короля Яна ІІІ Собеського.

а) 1674-1696 рр;
б) 1511-1543 рр.;
в) 1704-1735 рр.;
г) 1434-1437 рр.
29. Яку назву носить поширене у Візантійській імперії мистецтво складання

зображень та візерунків із різнокольорових елементів скла (смальти), кераміки
або мармуру
а) мозаїка;
б) фреска;
в) живопис;
г) піктографія.
30. Яким роком датується ухвалення польським сеймом конституції, яка

отримала символічну назву «Nihil Novi»?
а) 1791 р.;
б) 1648 р.;
в) 1505 р.;
г) 1520 р.
31. Визначте назву документу за наведеним уривком: «Ми, сенатори, шляхта

й лицарство королівства Польського, народів як польського, так і литовського й
усіх земель і провінцій, що входять у Річ Посполиту, цією грамотою або
дипломом гарантуємо собі те, що наш майбутній володар, тільки що нами
обраний, буде зобов’язаний видати нам привілей або грамоту, у якій були б
підтверджені й визнані нижче сформульовані статті, що містять наші права та
привілеї».
а) Кошицький привілей;
б) Генріхові артикули;
в) Акт Варшавської конфедерації;
52
г) Акт Барської конфедерації.
32. Визначте роки перебування Естонії у складі Російської імперії

а) 1791-1854 рр.;
б) 1721-1917 рр.;
в) 1756-1917 рр.;
г) 1795-1917 рр.
33. Назвіть автора твору «Трактат про дві Сарматії» (1517 р.)
а) Мацей Стрийковський;
б) Менандр;
в) Мацей з Мехова;
г) Піотр Скарга.
34. Яку назву отримало продовжуване археографічне видання

середньовічних літописних текстів східнослов’янських народів, започатковане
у 1841 р. Археографічною комісією у Санкт-Петербурзі?
а) Повне зібрання стародавніх хронік;
б) Повне зібрання руських літописів;
в) Повне зібрання давньоруських літописів;
г) Зібрання руських літописів.
35. Наведіть історіографічну назву карти шляхів Римської імперії III–IV ст.,
яка є цінним картографічним джерелом з історії давніх слов’ян
а) Інвентар;
б) Вормська карта;
в) Пейтингерові таблиці;
г) Кодекс Касторія.
36. Діяльність якого з візантійських імператорів описує уривок з твору

«Огляд історії» Іоанна Скіліці (1079 р.): «Імператор засліпив полонених болгар,
близько п’ятнадцяти тисяч, і, як кажуть, повелівши вести кожну сотню
засліплених одному воїнові, відіслав їх до царя Самуїла»?
а) Василія ІІІ;
б) Василія ІІ;
в) Василія І;
г) Юстиніана.
37. Назвіть жанр літературних творів, виконаних у формі надмірно

похвальної звеличувальної промови, виголошеної публічно.
а) трактат;
б) поема;
в) панегірик;
г) промова.
53
38. Назвіть дату затвердження сеймом першої Конституції Польщі
а) 3 травня 1790 р.;
б) 3 травня 1772 р.;
в) 3 травня 1791 р.;
г) 5 травня 1791 р.
39. Визначте термін, що позначає форму регулювання суспільних відносин,

стиль та практику державного управління, побудовану за принципом
патріархального «батьківського» всеохоплюючого контролю держави над
підлеглими з проголошенням необхідності постійного піклування про них
а) партикуляризм;
б) демократія;
в) патерналізм;
г) охлократія.
40. Наведіть назву середньовічного рукописного шрифту, графічного

різновиду письма великими каліграфічними літерами з геометрично
правильним обрисом графічних знаків.
а) півунціал;
б) унціал;
в) курсив;
г) глаголиця.
41. Яку історіографічну назву отримав початок чеського антигабсбурзького

повстання у Празі 1618 р.?
а) празька революція;
б) празька ремонстрація;
в) празька демонстрація;
г) празька дефенестрація.
42. Вкажіть роки існування Гельветичної республіки у Швейцарії

а) 1856-1918 рр.;
б) 1798-1856 рр.;
в) 1798-1803 рр.;
г) 1805-1815 рр.
43. Вкажіть назву суспільно-політичної концепції, згідно з якою, державна

влада повинна здійснюватись людьми найбільш гідними в інтелектуальному,
моральному та інших аспектах, які вирізняються своїми досягненнями,
здібностями, професійною компетенцією, а не лише формальним соціальним
статусом.
а) егалітаризм;
б) меритократія;
в) консерватизм;
г) патерналізм.
54
44. Які питання входили до компетенції конвокаційних сеймів Речі
Посполитої?
а) призначення дати проведення виборів нового короля;
б) коронація нового монарха;
в) зміна кордонів держави;
г) призначення гнєзнінського архієпископа.
45. Визначте, яке з наведених тверджень не відповідає дійсності

а) у 1832 р. російський імператор Микола І скасував Конституцію Царства
Польського;
б) у 1848 р. було затверджено указ австрійського імператора Фердинанда І
Габсбурга про скасування кріпосних відносин у Австрійській імперії;
в) Австро-Угорську імперію було утворено у 1871 р.;
г) Сан-Стефанський прелімінарний договір було укладено у 1878 р.
46. Вкажіть автора історичних творів XV ст. «Інсиґнії, або герби Польського
Королівства» та «Історія славного Польського Королівства»
а) Станіслав Оріховський;
б) Анджей Фрич-Моджевський;
в) Ян Длугош;
г) Ян Кохановський.
47. Назвіть рік заснування Ягеллонського університету в Кракові

а) 1456 р.;
б) 1548 р.;
в) 1256 р.;
г) 1364 р.
48. Вкажіть роки правління династії Саксен-Кобург-Готів у Болгарії

а) 1864-1945 рр.;
б) 1873-1945 рр.;
в) 1887-1946 рр.;
г) 1887-1921 рр.
49. Визначте, на території якої сучасної держави розташована історична

область Фессалія
а) Угорщина;
б) Греція;
в) Болгарія;
г) Туреччина.
50. Назвіть рік ухвалення імператором Карлом VI Габсбургом «Прагматичної

санкції» – закону про порядок престолонаслідування у Священній Римській
імперії
55
а) 1456 р.;
б) 1458 р.;
в) 1658 р.;
г) 1713 р.
Глосарій
Автаркія – форма державної політики, спрямована на відокремлення
економічної системи держави від економічних систем інших країн та
забезпечення самодостатнього функціонування національної економіки в
умовах повної або часткової ізоляції.
Агіографія – жанр середньовічного історіописання, різновид церковної
літератури, складений у формі викладу біографій ченців та інших видатних
діячів християнської церкви.
Авторитаризм – форма політичного режиму, яка характеризується значною
концентрацією влади у руках однієї особи, або вузької групи осіб при
одночасному обмеженні демократичних прав і свобод громадян та нівелюванні
ролі представницьких органів влади у політико-правовій системі держави.
Акафіст – урочиста частина православної церковної літургії у формі співу,
який необхідно виконувати стоячи.
Аналітичне дослідження – найбільш узагальнений та поглиблений тип
наукового аналізу, який не лише описує структуру об’єкту дослідження, а й
встановлює причини, що лежать в основі досліджуваного явища шляхом
виявлення усього комплексу факторів, що впливають на розвиток системи та їх
подальшої класифікації на стійкі та нестійкі, контрольовані та неконтрольовані.
Підготовка аналітичного дослідження вимагає застосування ретельно
розробленого методологічного інструментарію.
Анафема – ритуальне відлучення від християнської церкви, виключення з
громади віруючих злісних порушників християнських норм та правил.
Аннона – податкове постачання продовольчих товарів із Єгипту для утримання
населення античного Риму, пізніше – середньовічного Константинополя.
Антисемітизм – одна з форм ідеології національної нетерпимості, що
знаходить вираз у ворожому ставленні до євреїв.
Апостасій – назва низки антиурядових заколотів у Візантійській імперії, що
проходили, як правило, під гаслами заміни чинного самодержця на нового
імператора, який давав обіцянку суттєво поліпшити становище селянського
населення.
Аргіровул – один із типів візантійських імператорських актів, жалувана
грамота візантійського імператора, скріплена срібною печаткою.
Аридизація – зміна клімату, гідрографічної сітки, рослинності й ґрунтів через
посуху з малою кількістю атмосферних опадів, негативним балансом вологості,
великими добовими та річними амплітудами температури повітря.
Археографія – спеціальна історична дисципліна, галузь історичної науки, яка
вивчає історію, теорію та методику публікації писемних історичних джерел.
Академічна археографія має декілька різновидів і розподіляється на польову,
56
камеральну та едиційну. Польова археографія пов’язана із пошуком і
вивченням документальних пам’яток у середовищі їхнього поширення;
камеральна забезпечує науковий опис документів у камеральних, тобто
кабінетних, лабораторних умовах; едиційна археографія займається
підготовкою до видання та безпосередньо самою публікацією письмових
пам’яток із дотриманням основних археографічних стандартів.
Археомагнетизм – метод палеомагнітного датування зразків археологічного
матеріалу, заснований на принципі зміни геомагнітного поля найближчого
геологічного минулого у діапазоні останніх восьми тисяч років. Особливо
дієвий при датуванні кераміки: при випалі глиняний предмет фіксує магнітне
поле Землі у момент свого останнього охолодження. Якщо артефакт не
переміщувався, то можна виявити три фактори поля – деклинацію (кут між
дійсним північним полюсом та магнітним), схилення (кут між напрямом поля
та горизонталлю) й інтенсивність. Будь який зразок, таким чином, може бути
датований з точністю до 50 років.
Боністика – спеціальна історична дисципліна, що вивчає грошові паперові
знаки.
Бюрократія – вищий, привілейований прошарок чиновників-адміністраторів у
державі; ієрархічно організована система управління державою чи суспільством
за допомогою особливого апарату, наділеного специфічними функціями та
привілеями.
Великодержавність – зовнішньополітична доктрина, орієнтована на
реалізацію стратегії тотального домінування держави у певному історичному
регіоні. Зростання великодержавних настроїв відбувається як правило на
завершальній стадії поступального розвитку етносу, коли існує достатня основа
для зовнішньої експансії етнокультурних цінностей і власної моделі
політичного устрою.
Верифікація – перевірка істинності теоретичної моделі досліджуваного об’єкта
шляхом її емпіричного порівняння з реальністю.
Внутрішня політика – комплекс заходів, що охоплює усі напрями діяльності
держави у сфері здійснення функцій влади та управління на власній території.
Гальштатська культура – у археології Центрально-Східної Європи термін
«Гальштат» означає хронологічні рамки цілої низки різноетнічних культур
полів поховання періоду пізньої доби бронзи – раннього залізного віку (бл. XII-
V ст. до н.е.). Назва комплексу культур пов’язана із місцевістю у гірській
долині Зальцкаммергут біля м. Гальштату в Австрії. Виокремлюють декілька
хронологічних інтервалів: гальштат А – XII-XI ст. до н.е.; гальштат B – X-
VIII ст. до н.е.; гальштат C – VII – початок VI ст. до н.е.; гальштат D – VI-V ст.
до н.е. Основними носіями гальштатської культури були кельти, фракійці та
іллірійці.
Геополітика – політологічна концепція, заснована на ідеї про визначальну роль
географічних чинників у розвитку держави (просторове розташування країни,
клімат, площа та конфігурація кордонів території, кількість населення,
наявність природних ресурсів тощо).
57
Генеалогія – спеціальна історична дисципліна, що вивчає історію походження
родів і окремих осіб.
Громадянське суспільство – суспільство громадян із високим рівнем
політичної культури та розвинутими формами суспільної самоорганізації, яке,
утверджуючи свою незалежність від держави, спільно з нею формує розвинені
інституційні взаємовідносини заради досягнення суспільного блага.
Дендрохронологія – метод датування зразків археологічного матеріалу за
річними кільцями зрізів стовбурів дерев.
Дивергенція – процес збільшення кількісних та якісних відмінностей
однорідних соціальних систем.
Дипломатика – спеціальна історична дисципліна, що вивчає походження,
форму та зміст актових документальних джерел.
Доісторичний період – термін, який вживається дослідниками для позначення
історії людства до появи писемності. Після доісторичного періоду подекуди
виокремлюють протоісторичний період, для якого фіксують появу незначних
письмових даних на тлі незмінно більш інформативного археологічного
матеріалу. Запропоноване англійським істориком Д. Уілсоном у 1851 р.,
поняття «доісторичний період» у вітчизняній історіографії не є нормативним
науковим терміном.
Змінна – показник експериментального наукового дослідження, який може
набувати різних значень. Виокремлюють такі основні типи змінних: змінна
дискретна – така змінна, яка може набувати лише деяких фіксованих значень на
певному інтервалі; змінна дихотомічна – номінальна змінна, що може набувати
одне з двох можливих значень; змінна незалежна – змінна, яка пояснює або
зумовлює розвиток явища, що вивчається; змінна порядкова – змінна, виміряна
за порядковою шкалою. У сучасній історичній науці поняття змінної активно
використовується у категоріальному апараті кліометрики з метою аналізу та
інтерпретації історичних явищ.
Егалітаризм – суспільно-політична ідеологія, яка проголошує всезагальну
рівність основою організації суспільного життя.
Еклектика – поєднання різнорідних і часто несумісних один з одним елементів
у системі єдиного цілого.
Еліта політична – привілейована суспільна група, яка приймає безпосередню
участь у затвердженні і здійсненні рішень, пов’язаних із використанням
державної влади, або здійсненням впливу на неї.
Епістологія – спеціальна історична дисципліна, що вивчає приватну
кореспонденцію (епістолярії) як окремий вид джерел особового походження,
здійснює розробку методики атрибуції листів за сукупністю епістологічних
ознак, досліджує архітектоніку, змістову спрямованість та типологію
листування, його всебічний джерелознавчий аналіз.
Епоха – тривалий історичний період, який докорінно відрізняється від
попереднього.
Етатизм – суспільно-політична доктрина, яка проголошує державу головною
цінністю суспільного розвитку і містить вимогу поширення повноважень і
функцій держави на всі сфери суспільства.
58
Етимологія – розділ мовознавства, що вивчає походження, розвиток та
первісне значення окремих слів.
Етнокультурне середовище – синтез етнічних за змістом та походженням
матеріальних та духовних цінностей, що складають об’єктивізований
комунікативний простір, вироблений членами етносу в процесі етнічної
ідентифікації. До важливих функцій етнокультурного середовища відносять
фіксацію та забезпечення інформаційного обігу головних маркерів етнічної
ідентичності, зокрема мови, культури, традицій та етноніма.
Етнополітична свідомість – різновид колективної свідомості, сукупність
політичних поглядів та норм поведінки, що виникають унаслідок поширення
етнічних цінностей на сферу відносин влади і державного управління.
Етнос – історично сформована на певній території стійка міжпоколінна
спільнота людей, що вирізняється відносно стабільними особливостями
культури, мови та психіки, а також усвідомленням своєї єдності і відмінності
від інших подібних утворень, тобто самосвідомістю, зафіксованою у самоназві
(етнонімі).
Євразійство – геополітична та історіософська доктрина, своєрідний синтез
філософсько-історичних, геосоціологічних та релігійних ідей, спрямованих на
осмислення геополітичної ролі Росії у всесвітній історії крізь призму опозицій
«Захід – Схід» та «католицизм – православ’я».
«Залізна завіса» – геополітична метафора, термін, що вживається для
позначення ізоляції країн соціалістичного табору на чолі з СРСР в умовах
Холодної війни та блокового протистояння біполярної системи міжнародних
відносин другої половини XX ст. У такому значенні термін було вперше вжито
у промові екс-прем’єр-міністра Великобританії У. Черчиля у 1946 р.
Ідентичність – нерозривний зв’язок особи зі спільністю, ототожнення
людиною себе із певною суспільною групою, вкорінена у духовному світі
особи система цінностей, ідеалів, норм відповідної спільності, що виявляється
як стійке ядро.
Ідеографічна (логографічна) писемність – тип ранніх писемних систем, у
яких окремі графічні знаки (ідеограми або логограми) відповідають значенню
цілих слів або морфем.
Імператив – обов’язкова до виконання універсальна вимога, яка підпорядковує
соціальну поведінку людини відповідним ціннісним зразкам.
Імперія – держава, утворена шляхом включення до свого складу територій
інших держав та колоніальних володінь внаслідок інкорпорації, загарбання,
експансії, колонізації та інших форм розширення свого впливу.
Індикатор – високоінформативний показник ознак та характеристик об’єкта,
що вивчається.
Інституціоналізація – процес надання соціальним зв’язкам нормативного,
стандартизованого, формального характеру шляхом закріплення соціальних
норм, правил, статусів і ролей, приведення їх у систему, здатну відповідати
суспільним потребам.
Інтеграція – процес поєднання різнорідних елементів у єдину цілісну систему,
сукупність складових частин якої набувають нову структурну якість.
59
Інтеріоризація – процес засвоєння індивідом групових цінностей та
соціокультурних форм.
Іредентизм – форма зовнішньої політики, спрямована на об’єднання розсіяних
народів у межах однієї держави шляхом приєднання до неї територій
розселення репатріантів.
Історіографічна ситуація – фрагмент історіографічного процесу в його
просторово-часовому вимірі, який відбиває властиві конкретному історичному
моменту особливості організації та проведення історичних досліджень, а також
панівної методології історичного пізнання.
Історіографічний напрям – дотримуваний групою істориків набір основних
засад спільних методологічних принципів та настанов, які можуть
застосовуватись як до спільної, так і розрізненої дослідницької проблематики.
Кейс-стаді – міждисциплінарний метод детального дослідження поодинокого
випадку, що належить до певного класу феноменів.
Клерикалізм – суспільно-політична ідеологія, яка обґрунтовує провідну роль
релігії у всіх сферах життя суспільства.
Кодикологія – спеціальна історична дисципліна, яка займається комплексним
вивченням рукописних книг.
Колабораціонізм – співробітництво населення з окупаційною владою. Термін
вперше зявився у Франції 1940 р., частина правлячих кіл якої відмовилась від
опору агресії і стала на шлях співробітництва з нацистським урядом.
Коллагенний аналіз – метод датування органічних зразків археологічного
матеріалу, заснований на вимірюванні кількості коллагену у кісткових
залишках за допомогою встановлення рівня місткості азоту. Метод дозволяє
розрізняти кісткові рештки різного віку, знайдені в одному місці шляхом
аналізу складу азоту у комплексі з фторним і радіометричним методами.
Колонізація – заселення та господарське освоєння нових територій.
Конвергенція – процес зближення та уподібнення функціональних, у тому
числі суспільних, систем.
Консерватизм – політична ідеологія, зорієнтована на збереження і підтримку
існуючих форм суспільного устрою та традиційних суспільних цінностей.
Контент-аналіз – міждисциплінарний метод якісно-кількісного аналізу змісту
задокументованої інформації шляхом виявлення стійких повторюваних
смислових одиниць тексту та їх подальшої квантифікації.
Конформізм – формальне, часто вимушене сприйняття та публічне
підпорядкування особи внутрішньо їй непритаманній системі цінностей
суспільної групи в обмін на право бути включеним до складу цієї групи. У
формуванні конформізму вирішальну роль відіграє імператив знеосібленого
дотримання загальноприйнятих поглядів та норм поведінки, підкорення
стереотипам масової свідомості, що є фундаментальною соціально-
психологічною основою тоталітаризму.
Кореляція – узгодженість, взаємозалежність та взаємовідповідність у
співвідношенні понять, предметів, процесів та явищ.
Коронна метрика – широкий документальний комплекс актів канцелярії
Королівства Польського 1447-1795 рр. У широкому значенні під Коронною
60
метрикою розуміють державний архів, де зберігалися всі акти, видані королем
Польщі та сеймом. Після третього поділу Речі Посполитої у 1795 р. архів
королівської канцелярії був повністю вивезений до Росії. Повернення більшої
частини коронної метрики до Польщі стало можливим завдяки досягнутим
домовленностям під час підписання Ризького миру 1921 р. На даний час повний
масив документів Коронної Метрики (Metrica Regni Poloniae) знаходиться у
фондах Головного Архіву Давніх Актів (м. Варшава, Польща).
Краніологія – розділ антропології, що вивчає морфологічні параметри будови
черепа та закономірності їх фізіологічної видозміни.
Криптографія – спеціальна історична дисципліна, що вивчає зміст та форму
писемних пам’яток, виконаних за навмисне зміненою графічною технологією.
Ксенофобія – прояви нетолерантного ставлення, страху та ненависті до
елементів чужого, незнайомого, іншого та інакшого у оточуючій
соціокультурній реальності.
Культура – сукупність матеріальних та духовних цінностей, сенсоутворюючий
та сенсоутримуючий аспект людської діяльності, який регламентує поведінку
людини у соціальній дійсності.
Лабільний – показник, що характеризує нестійкі, слабкі та мінливі якості
об’єкта.
Латенська культура – у археології Європи термін «Латен» означає
хронологічні рамки цілої низки різноетнічних культур із значною перевагою
кельтського компоненту періоду залізного віку (бл. V ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.).
Сформувалась як наступниця гальштатської. Назва виникла за
місцезнаходженням вотивних предметів на мілині біля східного берега
оз. Невшатель у Швейцарії в 1907 р. Основними носіями латенської культури
були кельти.
Латентний – показник, що характеризує об’єкт як прихований, такий, що не
демонструє зовнішніх проявів.
Легітимація – процедура суспільно-політичного визнання законності
суспільного порядку на основі його відповідності чинному законодавству,
суспільно-правовим нормам, традиціям, результатам народного волевиявлення.
Лібералізм – сукупність європоцентристських суспільно-політичних доктрин
та філософських концепцій, згідно з якими індивідуалізм та свобода
особистості визнаються головною метою суспільного розвитку, а історія
розглядається як процес поступового вивільнення людини з-під залежності від
оточуючого середовища.
Лімес – римський прикордонний оборонний вал, система прикордонних
фортифікаційних споруд, найбільш відомою з яких є рейнсько-дунайський
лімес, який функціонував протягом III–IV ст. н.е.
Литовська метрика – широкий документальний комплекс актів канцелярії
Великого князівства литовського XV-XVIII ст. Після третього поділу Речі
Посполитої у 1795 р. архів канцелярії був повністю вивезений до Росії.
Переважна частина архівного фонду «Литовська метрика» (Metrica Magni
Duсatus Lithuaniae) знаходиться у Російському державному архіві давніх актів,
61
значно менша кількість документів зберігається у фондах архівних установ
Польщі, Литви та України.
Максима – філософський принцип, викладений у короткій формулі.
Манкуртизм – суспільно-психологічне явище, яке характеризує розпад
системи цінностей, створеної досвідом попередніх поколінь.
Маргіналістика – спеціальна історична дисципліна, що вивчає записи на
берегах, обкладинках та незаповнених сторінках рукописних та друкованих
книг.
Маргінальні прошарки – соціальні верстви, які утворюються внаслідок
розшарування основних соціальних груп і опиняються на периферії існуючих
соціальних зв’язків.
Менгір – різновид мегалітичних пам’яток, що мають форму окремих
вертикально поставлених каменів. До менгірів відносять як антропоморфні
монументальні скульптури, так і стовпоподібні стели багатофункціонального
призначення.
Менталітет – глибинний рівень колективної та індивідуальної свідомості та
підсвідомості, що включає і несвідоме; історично сформована сукупність
схильностей індивіда або етнічної групи діяти, мислити та сприймати світ лише
певним чином.
Меритократія – суспільно-політична концепція, згідно з якою, влада повинна
здійснюватися людьми найбільш гідними в інтелектуальному, моральному та
інших аспектах, які вирізняються своїми досягненнями, здібностями,
професійною компетенцією, а не лише формальним соціальним статусом.
Методологічне абстрагування – метод історичного дослідження, форма
пізнання історичного процесу шляхом усвідомленого виокремлення істотних
рис досліджуваної реальності з метою зосередження у межах запропонованої
методології на емпіричних параметрах, які у своїй сукупності репрезентують
найбільш суттєві маркери історичної дійсності. Відкидаючи другорядні описові
характеристики та зосереджуючись на суттєвих, історичне пізнання сприймає
досліджуваний об’єкт як самодостатнє історичне явище. Абстрагування
значною мірою пов’язане з типологією об’єктів історичного пізнання, а також з
інтервалом продуктивності використання самого методу. Абстрагування
повинно бути методологічно виправданим та обґрунтованим у вихідних засадах
історичного дослідження, його неправомірне застосування несумісне з
принципами наукової об’єктивності.
Міграція – процес зміни постійного місця проживання населення, переміщення
індивідів або цілих соціальних груп до іншого регіону чи іншої країни, а також
переселення з села в місто і навпаки. До основних видів зовнішньої
міжнародної міграції відносять імміграцію та еміграцію, що окреслюють
процеси в’їзду та виїзду переселенців з території держави.
Мозаїка – мистецтво складання зображень та візерунків, а також
безпосередньо саме зображення, виконане із різнокольорових елементів
переважно скла (смальти), кераміки або мармуру.
62
Молівдул – поширена на території Візантійської імперії свинцева печатка,
якою скріплювались як рукописні документи, так і будь-який різновид
рухомого майна, у тому числі товари та ємності для зберігання вантажу.
Мультикультуралізм – суспільно-політична доктрина, яка прголошує одним із
пріоритетів держави збереження етнокультурних відмінностей та лояльного
ставлення до культурних потреб національних меншин та іммігрантів.
Наукова школа – колектив дослідників, об’єднаних спільною проблематикою і
єдиними методологічними принципами, який формується навколо певної
організаційної структури або авторитетної постаті засновника.
Націоналізм – суспільно-політична ідеологія, заснована на визнанні націй
(етносів) найважливішим або особливо важливим чинником суспільного
розвитку.
Нігілізм – філософська світоглядна позиція, яка ґрунтується на тотальному
запереченні існуючих суспільних норм, ідеалів, цінностей, традицій та
авторитетів.
Нонконформізм – несприйняття особою усталених форм життя, норм і правил,
соціально схвалених цілей та засобів їх досягнення.
Охлократія – форма політичного режиму, за яким верховна влада належить
натовпу та підконтрольна його вимогам.
Палеографія – спеціальна історична дисципліна, що вивчає історію
писемності, закономірності розвитку її графічних форм, зовнішні ознаки
рукописів та відтворення їх змісту.
Пангерманізм – суспільно-політична доктрина, основу якої становить ідея
політичної єдності німецьких народів на підставі їх історико-культурної
спільності.
Панегірик – жанр літературних творів, виконаних у формі надмірно
похвальної звеличувальної промови, виголошеної публічно.
Панславізм – суспільно-політична доктрина, основу якої становить ідея
політичної єдності слов’янських народів на підставі їх історико-культурної
спільності.
Паритет – рівноправність сторін у своїх взаємовідносинах.
Партикуляризм – принцип соціальної активності, орієнтований на захист
індивідуальних приватних чи вузькогрупових інтересів з метою досягнення
автономізації особистості або соціальної групи.
Патерналізм – форма регулювання суспільних відносин, стиль та практика
державного управління, побудованого за принципом патріархального
«батьківського» всеохоплюючого контролю держави над підлеглими, що
обґрунтовується необхідністю піклування про них.
Пейтингерові таблиці – карта шляхів Римської імперії III–IV ст., цінне
картографічне джерело з історії давніх слов’ян. Виявлена у Вормсі у XV ст.
Створення оригіналу карти пов’язують з ім’ям римського картографа Касторія.
Карта отримала назву на честь одного з власників – німецького гуманіста
XVI ст. Конрада Пейтингера.
Піктографія – різновид протописемної графічної системи, заснований на
принципі передачі інформації за допомогою послідовності малюнків.
63
Повне зібрання руських літописів – археографічне видання середньовічних
літописних текстів східнослов’янських народів, започатковане у 1841 р.
Археографічною комісією у Санкт-Петербурзі. У бібліографічному апараті
наводиться за загальновизнаним скороченням – ПЗРЛ (рос. ПСРЛ).
Продовжуване видання нараховує у своєму складі 43 опублікованих томи,
проте археографічний проект залишається далеким від свого завершення.
Радіовуглецевий метод – універсальний метод датування залишків органічних
речовин, в основі якого лежить розрахунок ступеня порушення пропорції
С14/С12 у речовині в живому і мертвому стані. Після відкриття у 1946 р.
американським хіміком У. Ліббі, радіовуглецевий метод одержав значне
поширення. Максимальна глибина датування методом не перевищує 50 тис.
років
Раціональність – логічне обґрунтування доцільності, узагальнена
характеристика суспільної активності та поведінки людини, яка базується на її
цілеспрямованій предметній діяльності і прагненні до вмотивовано
ефективного досягнення поставленої мети.
Реституція – процес повернення, відновлення чи заміни у натуральному вимірі
неправомірно вилучених, пошкоджених чи знищених матеріальних цінностей.
Секуляризація – вилучення з-під церковного впливу, юрисдикції або
власності.
Симфонія – сформульована візантійським імператором Юстиніаном І
політико-правова доктрина взаємовідносин інститутів світської та церковної
влади, відповідно до якої держава повністю контролює дії церковних ієрархів.
Смальта – скляний пастоподібний сплав, який різниться за кольором залежно
від внесених до нього домішок. Використовувався переважно для викладання
мозаїки. Золота смальта виготовлялась з двох шарів прозорого скла з тонкою
золотою фольгою, вміщеною між ними.
Снобізм – тип мислення та соціальної поведінки, який виявляється у сліпому
схилянні перед модою, смаками та манерами у поєднанні зі зневагою до осіб,
які перебувають на нижчих щаблях соціальної ієрархії.
Соціальний статус – нормативно закріплена сукупність прав, привілеїв та
обов’язків індивіда, які визначаються на основі наявності чи відсутності
суспільно значущих ознак соціального престижу.
Соціальна стратифікація – ієрархічно організована структура соціальної
нерівності, а також безпосередньо сам процес розшарування суспільства на
окремі соціальні групи за певними стратифікаційними ознаками.
Соціальна структура – сукупність усталених зв’язків між елементами
соціальної системи, що виникають унаслідок соціальної диференціації і
формуються на основі ієрархічно впорядкованих стратифікаційних одиниць та
механізмів їх соціального відтворення.
Спектабиль – (лат. «високошляхетний»); чиновницький сан у пізній Римській
та ранній Візантійській імперії.
Сфрагістика (сіґілографія) – спеціальна історична дисципліна, що вивчає
печатки.
64
Термолюмінісцентний метод – метод датування зразків мінерального
походження, заснований на зміні свічення іонізованого випромінювання
гірських порід при нагріванні. У археології найбільш поширений при датуванні
кераміки та інших виробів з обпаленої глини.
Унціал – середньовічний рукописний шрифт, графічний різновид письма
великими каліграфічними літерами з геометрично правильним обрисом
графічних знаків.
Фосфатний аналіз – метод датування органічних зразків археологічного
матеріалу, що базується на виявленні та кількісному вимірюванні фосфату як
індикатора розпаду органічної речовини тваринного походження.
Фторний аналіз – метод датування кісткових зразків археологічного матеріалу,
заснований на показниках вимірювання кількості ґрунтового фтору, який
поступово заміщує кальцій у кісткових тканинах при розпаді органічної
речовини тваринного походження.
Хрисовул – один із типів візантійських імператорських актів, жалувана грамота
візантійського імператора, скріплена золотою печаткою. Мав визначену
урочисту форму, часто писався золотом і супроводжувався підвісною золотою
печаткою, вартість якої сплачував одержувач акту.
Хронологія – спеціальна історична дисципліна, яка вивчає історичні системи
вимірювання часу, а також способи датування, моделі періодизації і
впорядкування історичних подій у часовій послідовності.
Цивілізація – історично сформована соціокультурна спільнота, сукупність
самобутніх та взаємопогоджуваних соціальних механізмів та інститутів, за
допомогою яких суспільство забезпечує свою життєдіяльність і усталеність у
часі та просторі.
Цілераціональне покладання в історії – методологічна настанова історичної
науки, відповідно до якої дії людей у минулому розглядаються як практичний
наслідок спроб реалізації первинно поставлених цілей, мотивів та прагнень, а
також результат вибору засобів їх досягнення у відповідності до когнітивних
моделей прийняття рішень. Саме існування нецільових та нераціональних
варіантів соціальної поведінки пов’язується з виокремленням її афективно
детермінованих типів.
Шовінізм – суспільно-політична ідеологія, заснована на проголошенні вищості
та винятковості певної нації над рештою національних спільнот та державних
утворень.
ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ
1. Типологія та особливості джерел з давньої та нової історії країн

Центральної та Південно-Східної Європи.
2. Основні етапи формування Центральної та Південно-Східної Європи як
історико-географічного регіону.
3. Актуальні проблеми давньої та нової історії країн Центральної та
Південно-Східної Європи.
65
4. Основні чинники формування уявлень про регіональну окремішність
Центральної та Східної Європи періоду Античності.
5. Особливості перебігу процесів регіонального розмежування Західної та
Східної Європи епохи Середньовіччя.
6. Проблеми слов’янського етногенезу у відображенні праць вітчизняної
та зарубіжної історіографії.
7. Характеристика основних концепцій локалізації слов’янської
прабатьківщини у сучасному науковому обігу.
8. Слов’янський етап Великого переселення народів у відображенні
археологічних матеріалів і писемних історичних свідчень.
9. Генезис та розвиток слов’яно-германського етнотериторіального
конфлікту.
10. Вплив Великого переселення народів на характер та спрямованість
процесів слов’янського етнодержавотворення.
11. Візантійська імперія у системі міжнародних відносин країн Центральної
та Південно-Східної Європи V–XV ст.
12. Утворення і головні етапи історичного розвитку Візантійської імперії.
13. Особливості суспільно-політичного устрою Візантійської держави.
14. «Imperium Christianum»: ідея симфонії про роль церкви у системі влади
Візантійської держави.
15. Історична характеристика розвитку візантійської культури та
мистецтва.
16. Основні напрями зовнішньої політики Візантії. Формування
візантійської співдружності народів.
17. Роль історичної спадщини Візантійської імперії у цивілізаційному
розвитку держав Центральної та Південно-Східної Європи.
18. Історія становлення і сучасний стан досліджень світової та вітчизняної
візантиністики.
19. Виникнення та розвиток перших середньовічних держав на території
Центральної та Південно-Східної Європи.
20. Роль перших середньовічних держав регіону у загальноєвропейському
історичному контексті.
21. Характерні риси розвитку культури та мистецтва
центральноєвропейських держав епохи Середньовіччя.
22. Роль історичної спадщини середньовічних держав Центральної Європи
у формуванні ключових засад сучасної європейської цивілізації.
23. Виникнення та історичний розвиток І Болгарського Царства.
24. Виникнення та історичний розвиток ІІ Болгарського Царства.
25. Просвітницька місія Кирила і Мефодія та її історичне значення.
26. Передумови і особливості утворення Давньопольської держави.
27. Внутрішня і зовнішня політика династії Пястів.
28. Політичний розвиток Польської держави у період децентралізації і
посилення феодальної роздробленості.
29. Татарська експансія на польські землі.
30. Відновлення Польського Королівства за доби Владислава І Локєтка.
66
31. Реформаторська діяльність Казимира ІІІ Великого.
32. Правління Анжуйської династії у Королівстві Польському.
33. Суспільно-політичний устрій Польського Королівства і формування
системи станової монархії.
34. Характерні риси та історичне значення розвитку польської
середньовічної культури та мистецтва.
35. Прибалтійські землі у X–XIV ст.
36. Румунські, молдавські та угорські землі у X–XIV ст.
37. Особливості формування та розвитку центральноєвропейських держав
середньовічної доби.
38. Модернізаційні процеси у країнах Центральної та Південно-Східної
Європи XV – початку XX ст.
39. Особливості історичного розвитку румунських, молдавських і
угорських земель у ранній Модерний та Новий час
40. Балканські країни у складі Османської імперії
41. Дубровнік і Далмація у XV–XIX ст.
42. Чеські та словацькі землі у ранній Модерний та Новий час
43. Польсько-Литовська держава та Прибалтійські землі у XIV–XVIII ст.
44. Територіальні розподіли Речі Посполитої та їх історичні наслідки
45. Польські та Прибалтійські землі у XIX – на початку XX ст.
46. Держави Центральної та Південно-Східної Європи у Вестфальській і
Віденській системах міжнародних відносин
47. Землі Центральної та Південно-Східної Європи у складі Австрійської,
Угорської, Німецької, Російської та Османської монархій:
компаративний аналіз
48. Розвиток культури та мистецтва країн Центральної та Південно-Східної
Європи у ранній Модерний та Новий час
49. Суспільно-політичний розвиток балканських держав у XIX – на початку
XX ст.
50. Країни Центральної та Південно-Східної Європи у міжнародних
відносинах другої половини XIX – на початку XX ст.
51. Балканські війни 1912–1913 рр.
67
СПИСОК ОБОВ’ЯЗКОВИХ ДО ВИВЧЕННЯ ДАТ
З ДАВНЬОЇ ТА НОВОЇ ІСТОРІЇ
КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ
1 млн. р. тому – поява першої людини на території Центральної та Південно-

Східної Європи.
1 млн. – 100 тис. р. тому – ранній палеоліт.
100–40 тис. до н.е. – середній палеоліт.
40–12 тис. до н.е. – пізній палеоліт.
XІІ–VІ тис. до н.е. – мезоліт.
VI–ІV тис. до н.е. – неоліт.
ІV–III тис. до н.е. – енеоліт.
III–I тис. до н.е. – епоха бронзи.
Сер. III тис. до н.е. – перша пол. ІІ тис. до н.е – ямна археологічна культура.
Сер. III тис. до н.е. – перша пол. ІІ тис. до н.е – культури шнурової кераміки.
XI–IX ст. до н.е. – Білогрудівська археологічна культура.
XI–IX ст. до н.е. – Білозерська археологічна культура.
IX – перша половина VII ст. до н.е. – військово-політичне домінування
кіммерійців у Північному Причорномор’ї.
722 р. до н.е. – найдавніша згадка про кіммерійців у ассірійських писемних
джерелах.
700–650 рр. до н.е. – вторгнення скіфів у Північне Причорномор’я.
Переселення кіммерійців у Малу Азію.
VII–III ст. до н.е. – військово-політичне домінування скіфських племен у
Північному Причорномор’ї.
514 р. до н.е. – похід Дарія Гістаспа в Скіфію. Скіфо-перська війна.
Середина V ст. до н.е. – відвідування Геродотом Ольвії.
437 р. до н.е. – похід Перікла в Північне Причорномор’я. Вступ
Причорноморських держав до Афінського Морського союзу.
331 р. до н.е. – похід намісника Олександра Македонського Зопіріона до Скіфії
та розгром його війська.
Друга половина III ст. до н.е. – III ст. н.е – військово-політичне домінування
сарматських племен у Північному Причорномор’ї.
Друга половина III ст. до н.е. – III ст. н.е – Скіфське царство у Криму і на
Нижньому Дніпрі.
480 р. до н.е. – 375 р. н.е. – Боспорське царство.
302–64 рр. до н.е. – Понтійське царство.
121–63 рр. до н.е. – правління царя Понтійської держави Мітрадата VІ
Евпатора.
XIV–XI ст. до н.е. – Лужицька археологічна культура.
XI–VIII ст. до н.е. – Чорнолісська археологічна культура.
68
IV–II ст. до н.е. – Поморсько-кльошева археологічна культура.
II ст. до н.е. – II ст. н.е. – Зарубинецька археологічна культура.
II ст. до н.е. – IV ст. н.е. – Пшеворська археологічна культура.
16 р. до н.е. – Перший напад сарматів на дунайський кордон Римської імперії.
77 р. н.е. – Перша згадка про слов’ян під іменем венедів у «Природничій
історії» Плінія Старшого.
89–92 рр. – Боротьба імператора Доміціана із сарматами на Дунаї та в Дакії.
98 р. – Згадка про слов’ян у Корнелія Тацита.
161–182 рр. – Згадка про слов’ян у «Географії» Клавдія Птолемея.
IIІ ст. н.е. – Вторгнення готів у Північне Причорномор’я.
III–IV ст. н.е. – Черняхівська археологічна культура.
III–IV ст. н.е. – Київська археологічна культура.
313 р. – Міланський імператорський едикт.
325 р. – Нікейський церковний вселенський собор.
330 р. – Проголошення Константинополя столицею Східної Римської імперії.
381 р. – Вселенський церковний собор у Константинополі. Затвердження
Нікейсько–Константинопольського символу віри.
375–376 рр. – Вторгнення гуннів у Південно-Східну Європу, розгром
Боспорського Царства та остготського союзу племен.
378 р. – Поразка римських військ у битві з вестготами під Адріанополем.
395 р. – Остаточний розподіл Римської імперії на Західну та Східну.
410 р. – Облога і узяття Риму вестготським військом під проводом Аларіха.
451 р. – Битва на Каталаунських полях.
455 р. – Захоплення Риму військом вандалів під проводом Гейзеріха.
476 р. – Падіння Західної Римської імперії.
481–511 рр. – Хлодвіг, король франків.
V–VII ст. – Антський період історії слов’ян.
V–VII ст. – Празько-корчацька археологічна культура.
V–VII ст. – Пеньківська археологічна культура.
V–VII ст. – Колочинська археологічна культура.
527–565 рр. – Юстиніан І, візантійський імператор.
532 р. – Повстання «Ніка» у Константинополі.
541 р. – «Юстиніанова чума». Початок пандемії чуми у Візантійській імперії.
558 р. – Вторгнення аварів у Північне Причорномор’я.
VІ–VII ст. – Заселення слов’янськими племенами Балканського півострова.
Сер. VІ – перша половина VII ст. – Аварський каганат.
602 р. – Похід аварів на антів. Остання письмова згадка про антів.
614 р. – Руйнування Фессалоніки слов’янами.
623–658 рр. – Західнослов’янська держава Само.
626 р. – Облога Константинополя об’єднаними силами аварів, слов’ян та
персів.
Бл. 632–665 рр. – Кубрат, протоболгарський хан.
Бл. 632–665 рр. – Велика Булгарія.
636–698 рр. – Арабське завоювання східних та південних провінцій
Візантійської імперії.
69
Бл. 643–701 рр. – Аспарух, протоболгарський хан.
658–820 рр. – Князівство Карантанія.
661–750 рр. – Халіфат Омейядів.
681–1018 рр. – Перше Болгарське царство.
681–1018 рр. – Правління династії Дуло у Болгарії.
VIII ст. – 833 р. – Нітранське князівство.
715–741 рр. – Карл Мартелл, майордом Франкської держави.
717–741 рр. – Лев ІІІ Ісавр, візантійський імператор.
717–802 рр. – Правління Ісаврійської (Сирійської) династії у Візантійській
імперії.
726–843 рр. – Іконоборський рух у Візантійській імперії.
732 р. – Перемога франків над арабами при Пуатьє.
741–768 рр. – Піпін Короткий, майордом (з 751 р. – король) франків.
750–1055 рр. – Багдадський халіфат Аббасидів.
768–814 рр. – Карл Великий, король франків (з 800 р. – імператор).
768–911 рр. – Правління династії Каролінгів у Німеччині.
Бл. 800–925 рр. – Князівство Хорватія.
820–823 рр. – Повстання візантійського провінційного населення під проводом
Фоми Слов’янина.
822–906 рр. – Великоморавська держава.
825–924 рр. – Правління династії Властимировичів у Сербії та Чорногорії.
825–860 рр. – Властимир, великий жупан Сербії.
830–846 рр. – Моймир І, князь Великої Моравії.
840–876 рр. – Паннонське (Задунайське, Блатенське) князівство.
840–1496 рр. – Князівство Дукля (Діоклетія), з кінця XІ ст. – Князівство Зета на
території сучасної Чорногорії.
843 р. – Верденський договір. Розподіл імперії Каролінгів.
845–1102 рр. – Правління династії Трпіміровічів у Хорватії.
845–864 рр. – Трпімір, хорватський князь.
Бл. 850–1346 рр. – Сербське князівство (Рашка).
852–889 рр. – Борис І, болгарський князь.
860–866 рр. – Військові походи Аскольда і Діра на Візантію.
862 р. – «Призвання варягів» у Новгород.
863 р. – Моравська просвітницька місія Кирила і Мефодія.
860–880-ті рр. – Прийняття християнства сербами.
864 р. – Проголошення християнства офіційною релігією Болгарського царства.
867–886 рр. – Василій І Македонянин, візантійський імператор.
867–1057 рр. – Правління Македонської династії у Візантійській імперії.
870–1306 рр. – Правління династії Пржемисловичів у Чехії.
882–912 рр. – Князювання Олега Рюриковича. Утворення Київської Русі.
889–1301 рр. – Правління династії Арпадів в Угорщині.
893–927 рр. – Симеон І, князь, з 917 р. – цар Болгарії.
906 р. – Захоплення Моравії угорськими племенами.
907, 911 рр. – Дипломатичні угоди між київським князем Олегом і василевсами
Левом VI Мудрим та Александром.
70
910–928 рр. – Томіслав, князь (з 925 р. – король) Хорватії.
912–945 рр. – Князювання Ігоря Олеговича у Києві.
912–966 рр. – Ібрагім ібн Якуб, арабський мандрівник.
917 р. – Проголошення Болгарії царством. Надання автокефалії болгарській
церкві.
919–1024 рр. – Правління саксонської династії у Німеччині.
921–935 рр. – Вацлав І Пржемислович Святий, князь чеський.
Бл. 922–1241 рр. – Волзька Булгарія.
925–1102 рр. – Королівство Хорватія.
929–967 рр. – Болеслав І, чеський князь.
936–973 рр. – Оттон І, німецький король. Засновник та перший імператор
Священної Римської імперії з 962 р.
941, 944 рр. – Військові походи київського князя Ігоря на Візантію.
944, 945 рр. – Дипломатичні угоди між київським князем Ігорем і
візантійськими імператорами Константином VII Багрянородним, Романом ІІ та
Стефаном.
945–969 рр. – Регентство київської княгині Ольги.
955 р. – Битва на р. Лех. (Аугсбурзька битва). Розгром угорських племен
німецько-чеськими військами.
957 р. – Подорож княгині Ольги до Константинополя та її хрещення.
960–992 рр. – Мешко I, князь польський.
960–1370 рр. – Правління династії Пястів у Польщі.
962–1806 рр. – Священна Римська імперія (з 1512 р. – німецької нації).
965 р. – Розгром князем Святославом Хозарського каганату.
966 р. – Прийняття християнства у Польщі.
967–999 рр. – Болеслав ІІ, чеський князь.
969–972 рр. – Князювання Святослава Ігоревича у Києві.
970–971 рр. – Військові походи військ Русі на Візантію.
971 р. – Захоплення Візантією східної Болгарії.
972 р. – Договір між київським князем Святославом та візантійським
імператором Іоанном Цимісхієм.
973 р. – Заснування єпископства у Празі.
976–1025 рр. – Василій ІІ Болгаробійця, візантійський імператор.
976–1246 рр. – Правління династії Бабенбергів у Австрії.
976–1918 рр. – Герцогство Карінтія.
980–1015 рр. – Князювання Володимира Святославовича у Києві.
983–1002 рр. – Повстання полабських слов’ян.
988 р. – Запровадження християнства на Русі як офіційної релігії.
992–1025 рр. – Болеслав І Хоробрий, князь польський (коронований у 1025 р.).
993 р. – Військовий похід князя Володимира на хорватів.
994–997 рр. – Військові походи князя Володимира на Болгарію.
997–1038 рр. – Іштван (Стефан) І Великий (Святий) Арпад, князь (з 997 р.) та
король (з 1000 р.) Угорщини.
1000 р. – Утворення Гнєзненського архієпископства.
71
1018–1186 рр. – Падіння Першого Болгарського царства і візантійське
панування у Болгарії.
1018–1767 рр. – Охридська автокефальна православна архієпископія.
1025 р. – Коронація польського князя Болеслава І Хороброго. Утворення
Польського Королівства.
1033–1291 рр. – Швейцарія у складі Священної Римської імперії.
1081–1185 рр. – Династія Комнінів у Візантійській імперії.
1186–1280 рр. – Правління династії Асенів у Болгарії.
1015 р. – Укладення Уставу Ярослава Мудрого – «Руської Правди».
1019–1054 рр. – Князювання київського князя Ярослава Володимировича
Мудрого.
1024–1125 рр. – Франконська (Салічна) династія у Німеччині.
1036 р. – Розгром Ярославом Мудрим печенігів під стінами Києва.
1039–1056 рр. – Генріх ІІІ, німецький імператор.
1041 р. – Встановлення вассальної залежності Чехії від Німеччини.
1043 р. – Військовий похід руських військ на Візантію.
1050–1116 рр. – Правління династії Тихомилів у Сербії.
1054 р. – Проголошення офіційного розколу («Великої схизми») християнських
церков східного і західного обряду.
1056–1106 рр. – Імператор Генріх IV у Німеччині.
1068 р. – Перший напад половців на Русь. Поразка Ярославичів у битві на
річці Альті.
1071 р. – Битва під Манцикертом з сельджуками. Поразка візантійських військ.
1077 р. – Зустріч імператора Генріха IV з папою Григорієм VII у Каноссі.
1081–1118 рр. – Алексій Комнін, візантійський імператор.
1081–1185 рр. – Династія Комнінів у Візантії.
1086 – Чеський князь Вратислав отримав титул короля.
1096–1099 рр. – Перший хрестовий похід.
1097 р. – З’їзд руських князів у Любечі.
1106–1125 рр. – Генріх V, німецький імператор.
1113–1125 рр. – Князювання Володимира Мономаха у Києві.
1113 р. – Поява «Устава» Володимира Мономаха.
1113 р. – «Повість временних літ» Нестора.
1116 р. – Редакція «Повісті временних літ» Сильвестра.
1116–1170 рр. – Правління династії Вуканів у Сербії.
1118 р. – Редакція «Повісті временних літ» Мстислава.
1122 р. – Вормський конкордат.
1138 р. – Статут польського короля Болеслава ІІІ Кривоустого.
1138–1254 рр. – Династія Штауфенів у Німеччині.
1147–1149 рр. – Другий хрестовий похід.
1152–1190 рр. – Фрідріх І Барбаросса – король Німеччини, імператор
Священної Римської імперії (з 1155 р.).
1170–1371 рр. – Правління династії Неманичів у Сербії.
1170–1196 рр. – Стефан Неманя, великий жупан Сербії.
1180 р. – Ленчицький з’їзд польської знаті.
72
1181 р. – Втрата Польщею Західного Помор’я.
1183–1185 рр. – Андронік І Комнін, візантійський імператор.
1185–1204 рр. – Династія Ангелів у Візантійській імперії.
1186–1396 рр. – Друге Болгарське Царство.
1189 р. – Прийняття Статуту Конрада ІІ Оттона у Чехії.
1190 р. – Визнання Візантійською імперією незалежності Сербії.
1196–1227 рр. – Стефан Першовінчаний, король Сербії (з 1217 р.).
1198–1230 рр. – Пржемисл І Отакар, король Чехії.
1204 р., 12–13 квітня – Узяття Константинополя латинами-хрестоносцями у
ході IV хрестового походу. Припинення існування Ромейської (Візантійської) і
започаткування Латинської, Нікейської та Трапезундської імперій.
1204–1261 рр. – Латинська імперія.
1204–1261 рр. – Нікейська імперія.
1204–1476 рр. – Епірське царство (деспотат).
1204–1461 рр. – Трапезундська імперія.
1204–1458 рр. – Афіно–Фіванське герцогство.
1204–1475 рр. – Князівство Феодоро.
1205–1235 рр. – Ендре ІІ, король Угорщини.
1206–1432 рр. – Ахейське князівство.
1212–1250 рр. – Фрідріх ІІ Штауфен, король Німеччини (з 1212 р.), імператор
Священної Римської імперії (з 1220 р.).
1212 р. – «Золота сицилійська булла». Визнання королем Німеччини
Фрідріхом ІІ Штауфеном суверенітету Чеського королівства на чолі з
Пржемислом Отакаром І та його нащадками.
1217–1227 рр. – Стефан ІІ Неманич Першовінчаний, король Сербії.
1217 р. – Об’єднання Сербії та Чорногорії під владою Неманичів.
1218–1241 рр. – Іван Асень ІІ, цар Болгарії.
1219 р. – Здобуття сербською церквою статусу автокефалії.
1219–1237 рр. – Савва І Сербський (Ростько Неманич), перший архієпископ
сербської православної церкви.
1222 р. – «Золота булла» угорського короля Ендре ІІ.
1230 р. – Початок завоювання Пруссії Тевтонським орденом.
1235–1393 рр. – Тирновська православна патріархія.
1236–1795 рр. – Велике князівство Литовське (з 1569 р. у складі Речі
Посполитої).
1236–1263 рр. – Міндовг І, великий князь Литовський; король Литви з 1253 р.
1237 р. – Об’єднання Тевтонського ордену з Орденом меченосців.
1241, 9 квітня – Битва при Легниці.
1254–1463 рр. – Правління династії Котроманичів у Боснії та Герцеговині.
1261 р. – Повернення ромеями Константинополя, відібраного у латинів без
бою. Падіння Латинської і відновлення Ромейської (Візантійської) імперії.
1261–1453 рр. – Правління династії Палеологів у Візантійській імперії.
1271–1348 рр. – Фессалійська середньовічна держава.
1273–1291 рр. – Рудольф І Габсбург, німецький король, імператор Священної
Римської імперії, засновник династії Габсбургів.
73
1276–1303 рр. – Данило Олександрович, князь московський.
1276–1547 рр. – Московське князівство. (Велике Московське князівство з
1328 р.).
1276–1598; 1606–1610 рр. – Правління династії Рюриковичів у Московській
державі.
1278–1918 рр. – Правління династії Габсбургів у Австрії.
1280–1323 рр. – Правління династії Тертерів у Болгарії.
1287–1322 рр. – Правління представників династії Шубичів у Боснії та
Герцеговині.
1291, 1 серпня – Утворення Швейцарського військово-політичного союзу.
1291–1798 рр. – Швейцарський конфедеративний військово-політичний союз
кантонів.
1300 р. – Захоплення регіону Великої Польщі Вацлавом ІІ.
1301–1387 рр. – Правління Анжуйської династії в Угорщині.
1306–1333 рр. – Володислав І Локетек, король польський (коронований
1320 р.).
1308 р. – Загарбання Східного Помор’я Тевтонським орденом.
1309–1378 рр. – «Авіньонський полон» римських пап.
1310–1859 рр. – Валаське князівство.
1310–1437 рр. – Правління династії Люксембургів у Чехії.
1312 р. – Битва під Розгановцями.
1315 р. – Битва під Моргартеном.
1316–1341 рр. – Гедимін, великий князь Литовський.
1316–1572 рр. – Правління династії Гедиміновичів у Великому князівстві
Литовському.
1323–1396 рр. – Правління династії Шишмановичів у Болгарії.
1325–1340 рр. – Іван І Данилович Каліта, князь московський.
1331–1355 рр. – Стефан Урош IV Душан, король, з 1346 р. – цар Сербії.
1333–1370 рр. – Казимир ІІІ Великий, король польський.
1342–1382 рр. – Лайош І, король Угорщини.
1343 р. – Каліський мир між Королівством Польським та Тевтонським орденом.
1344 р. – Заснування Празького архієпископства.
1345–1377 рр. – Ольгерд, великий князь литовський.
1346–1378 рр. – Карл І Люксембурзький, король Чехії, імператор Священної
Римської імперії (під ім’ям Карла IV).
1346–1459 рр. – Сербське царство.
1346–1463 рр. – Перший Печський патріархат сербської православної церкви.
1347 р. – Судові Статути польського короля Казимира ІІІ Великого.
1348 р. – Заснування Празького університету (Карлів університет, Universitas
Carolina).
1348–1349 рр. – «Чорна смерть». Початок пандемії чуми у Європі.
1348–1460 рр. – Морейський деспотат.
1349 р. – Законник Стефана Душана.
1352–1359 рр. – Правління династії Драгошитів у Молдові.
1356 р. – «Золота булла» імператора Карла IV Люксембурзького.
74
1357–1388 рр. – Добруджанське князівство.
1359 р. – Утворення Молдовського князівства із центром у Сучаві.
1359–1859 рр. – Молдовське князівство.
1359–1389 рр. – Дмитро IV Іванович Донський, великий князь московський.
1359–1374 рр. – Правління династії Богданештів у Молдові.
1361 р. – Захоплення турками Адріанополя під проводом султана Мурада І.
Проголошення Едірне столицею Османської імперії.
1361–1421 рр. – Правління династії Балшичів у Чорногорії.
1363 р. – Битва на Синіх водах.
1363 р. – Розкол Болгарії на Тирновське та Відинське царства.
1363–1393 рр. – Тирновське царство.
1363–1396 рр. – Відинське царство.
1364 р. – Заснування Ягеллонського університету у Кракові.
1370–1399 рр. – Правління Анжуйської династії у Королівстві Польському.
1370–1382 рр. – Людовік І Угорський, король польський.
1371, 26 вересня – Битва на Мариці.
1371–1415 рр. – Життя та діяльність Яна Гуса.
1374 р. – Кошицький привілей польського короля Людовіка Анжуйського.
1374–1546 рр. – Правління династії Мушатинів у Молдові.
1377–1392 рр. – Владислав ІІ Ягелло (Ягайло), великий князь Литовський.
1378–1419 рр. – Вацлав IV Люксембург, король Чехії.
1380, 8 вересня – Куликовська битва.
1382–1399 рр. – Ядвіга Анжуйська, королева Польщі.
1385, 14 серпня – Кревська унія між Королівством Польським та Великим
князівством Литовським.
1386–1434 рр. – Владислав ІІ Ягелло (Ягайло), король Польщі.
1386–1572 рр. – правління династії Ягеллонів у Польщі.
1387–1437 рр. – Правління династії Люксембургів в Угорщині.
1387–1437 рр. – Сигізмунд І Люксембург, король Угорщини (1387–1437 рр.);
король Німеччини (1410–1437 рр.); король Чехії (1419–1437 рр.); імператор
Священної Римської імперії (1433–1437 рр.).
1389, 15 червня – Битва на Косовому полі. Розгром сербів турецьким військом.
1402–1459 рр. – Сербська деспотовина.
1392 р. – Островська угода між Королівством Польським і Великим
1392–1430 рр. – Вітовт, великий князь литовський.
1395 р. – Навала орди Тамерлана на Русь.
1396, 25 вересня – Битва під Нікополем. Перетворення Болгарії у провінцію
Османської імперії.
1397 р. – Кальмарська унія Данії, Норвегії та Швеції.
1399, 12 серпня – Битва на р. Ворсклі.
1401, 18 січня – Віленсько–Радомська унія між Королівством Польським і
Великим князівством Литовським.
1406–1408 рр. – Війна Великого князівства Московського з Великим
75
1408 р. – Заснування Ордену Дракона угорським королем Сигізмундом І
Люксембургом.
1410, 15 липня – Грюнвальдська битва.
1410 р. – Спорудження професором математики Карлового університету Яном
Шинделем та майстром Мікулашем Каданом механізму «Празького Орлою» –
баштового астрономічного годинника-курантів у Празі.
1413, 2 жовтня – Городельська унія між Королівством Польським і Великим
1414–1418 рр. – Констанцький собор.
1415 р. – Страта Яна Гуса.
1419–1437 рр. – Гуситські війни.
1427–1528 рр. – Правління династії Црноєвичів у Чорногорії.
1431–1447 рр. – Базельський собор.
1432–1435 рр. – Повстання у Литві під проводом князя Свидригайла.
1435 р. – Угода про «вічний мир» Польщі з тевтонськими та лівонськими
хрестоносцями.
1436 р. – Затвердження Празьких компактатів імператором Священної
Римської імперії Сигізмундом І Люксембургом.
1436–1446 рр. – Влад ІІ Дракула, господар Валахії.
1437–1439; 1444–1457; 1526–1918 рр. – правління династії Габсбургів в
Угорщині.
1438–1439 рр. – Ферраро–Флорентійський вселенський церковний собор.
Схвалення ідеї унії латинських, ромейських, вірменських і сирійських
християнських церков.
1438–1742; 1745–1806 рр. – Правління династії Габсбургів у Німеччині.
1440–1444; 1490–1526 рр. – правління династії Ягеллонів в Угорщині.
1443 р. – Утворення Кримського ханства.
1444 р. – Битва під Варною. Розгром хрестоносців турецькими військами.
1445–1471 рр. – Рух «братиків» у Словаччині.
1447–1492 рр. – Казимир IV Ягеллон, король Польщі.
1450–1491 рр. – Життя та діяльність Юрія Котермака.
1451–1481 рр. – Мехмед ІІ Фатих, турецький султан.
1453 р. – Облога і узяття Константинополя османськими військами султана
Мехмеда ІІ Фатиха. Падіння Візантійської імперії.
1454 р. – Нешавські статути польського короля Казимира IV.
1454–1466 рр. – Тринадцятирічна війна Королівства Польського з Тевтонським
орденом.
1456–1462 рр. – Влад ІІІ Цепеш Дракула, господар Валахії.
1458–1471 рр. – Іржи Подебрад, король Чехії.
1458–1490 рр. – Матіаш Корвін, король Угорщини.
1458–1490 рр. – правління династії Хуньяді в Угорщині.
1463 р. – Захоплення Османською імперією земель Боснії та Герцеговини.
1466 р. – Торунський мир. Встановлення вассальної залежності Князівської
Пруссії від Польщі.
76
1467 р. – Заснування угорським королем Матіашем Корвіном
Істрополітанського університету (Universitas Istropolitana) у Братиславі.
1468 р. – Судовий кодекс Казимира IV.
1471 р. – Остаточна ліквідація Київського князівства.
1471–1526 рр. – Правління династії Ягеллонів у Чехії.
1471–1537 рр. – Сербська деспотовина в угорській еміграції. Сремська сербська
деспотовина.
1475 – Перехід Кримського ханства у вассальну залежність від Османської
імперії.
1480 р. – Битва на р. Угра. Остаточна ліквідація золотоординського іга у
Північно-Східній Русі.
1475 –1495 рр. – Спорудження фортифікаційного комплексу Кремля у Москві.
1493–1519 рр. – Максиміліан І Габсбург, імператор Священної Римської
імперії.
1494–1559 рр. – Італійські війни.
1491 р. – Видання першодруків кирилецею у Кракові Швайпольтом Фіолем.
1496 р. – Включення Чорногорії до складу Османської імперії.
1496 р. – Затвердження Пьотрковського Статуту польським сеймом.
1500–1503 рр.; 1507–1508 рр.; 1512–1522 рр.; 1534–1537 рр. – Військове
протистояння Великого князівства Московського з Великим князівством
Литовським.
1505 р. – Ухвалення Радомської конституції «Nihil Novi» у Польщі.
1505–1533 рр. – Василій ІІІ Іванович, великий князь московський.
1506–1548 рр. – Сигізмунд І Ягеллон, король польський, великий князь
Литовський (до 1544 р.).
1508 р. – Виступ князя Михайла Глинського проти литовського панування.
1516–1556 рр. – Карл І Габсбург, король Іспанії, імператор Священної Римської
імперії (з 1519 р. під ім’ям Карла V).
1517 р., 31 жовтня – Виступ М. Лютера з 95 Тезами у Віттенберзі. Початок
протестантської Реформації у Європі.
1517–1525 рр. – Видавнича діяльність білоруського першодрукаря Ф. Скорини
у Празі та Вільні.
1520–1566 рр. – Сулейман І Осман, султан Османської імперії.
1524–1525 рр. – Селянська війна у Німеччині.
1525–1583 рр. – Життя та діяльність українського першодрукаря Івана
Федорова.
1525 р. – Секуляризація Тевтонського ордену. Перехід Прусського герцогства
(Князівської Пруссії) у вассальну залежність від Польського Королівства.
1525–1618 рр. – Герцогство Пруссія.
1526 р. – Битва при Мохачі. Перемога турецької армії на чолі з султаном
Сулейманом І. Утрата Угорщиною незалежності і включення Чехії до складу
габсбурзької монархії.
1526–1918 рр. – Правління династії Габсбургів у Чехії.
1529 р. – Перший Литовський статут.
1530 р. – Аугсбурзьке віросповідання.
77
1533–1584 рр. – Іван IV Васильович Грозний, великий князь (з 1547 р. – цар)
московський.
1534 р. – Заснування Ордену єзуїтів.
1540 р. – Затвердження папою Павлом ІІІ Ордену єзуїтів.
1541–1711 рр. – Трансільванське князівство.
1545–1563 рр. – Тридентський собор.
1548–1572 рр. – Сигізмунд ІІ Август Ягеллон, король польський, великий князь
литовський (з 1544 р.).
1576–1612 рр. – Рудольф ІІ, імператор Священної Римської імперії.
1545–1563 рр. – Тридентський собор.
1547–1721 рр. – Московське царство.
1555 р. – Аугсбурзький релігійний мир.
1556–1564 рр. – Фердинанд І Габсбург, імператор Священної Римської імперії.
1557 р. – «Устава на волоки» Сигізмунда ІІ Августа.
1557–1766 рр. – Другий Печський патріархат сербської православної церкви.
1558–1583 рр. – Лівонська війна.
1564 р. – Початок діяльності на польських землях Ордену єзуїтів.
1564–1576 рр. – Максиміліан ІІ, імператор Священної Римської імперії.
1566 р. – Другий Литовський статут.
1569, 1 липня – Люблінська унія Королівства Польського з Великим
князівством Литовським. Утворення Речі Посполитої.
1596 р., 15 грудня – Берестейська церковна унія.
1573 р. – Акт Варшавської конфедерації.
1573 р. – Затвердження Генріхових артикулів та «Pacta conventa» у Речі
Посполитій.
1573–1574 рр. – Генріх Валуа, король польський, великий князь литовський. З
1574 р. по 1589 р. – король Франції під ім’ям Генріха ІІІ.
1576–1586 рр. – Стефан Баторій, король польський, великий князь литовський.
1576–1612 рр. – Рудольф ІІ Габсбург, імператор Священної Римської імперії.
1587–1668 рр. – Правління династії Ваза в Речі Посполитій.
1587–1632 рр. – Сигізмунд ІІІ Ваза, король польський, великий князь
литовський.
1588 р. – Третій Литовський статут.
1589 р. – Заснування Московського патріархату.
1592–1670 рр. – Життя та діяльність Яна Амоса Коменського.
1596 р. – Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви.
1598–1605 рр. – Правління династії Годунових у Московському царстві.
1598–1605 рр. – Борис Федорович Годунов, цар московський.
1605–1606 рр. – Правління Лжедмитрія І у Московському царстві.
1606–1610 рр. – Василій IV Іванович Шуйський, цар московський.
1606–1607 рр. – Повстання на чолі з І. Болотніковим у Московському царстві.
1609–1618 рр. – Польсько-литовська інтервенція на територію Московської
держави.
1613–1762; 1796–1917 рр. – Правління династії Романових у Російській
державі.
78
1613–1645 рр. – Михаїл І Федорович Романов, цар московський.
1618 р. – Антигабсбургське повстання у Чехії.
1618–1648 рр. – Тридцятирічна війна.
1618–1701 рр. – Курфюршество Бранденбург–Пруссія.
1619, 3 січня – Деулинське перемир’я між Річчю Посполитою та Московською
державою.
1620, 8 листопада – Битва на Білій Горі.
1621 р. – Хотинська битва.
1627 р. – Запровадження «Оновленого земського статуту» у Чехії.
1632–1648 рр. – Владислав ІV Ваза, король польський, великий князь
1634 р. – Поляновський мир між Річчю Посполитою та Московською
державою.
1645–1676 рр. – Олексій Михайлович Романов («Найтихіший»), цар
московський.
1648–1657 рр. – Визвольна війна українського народу під проводом
Богдана Хмельницького.
1648–1668 рр. – Ян ІІ Казимир Ваза, король польський, великий князь
1648, 19 квітня – 6 травня – Битва під Жовтими водами.
1648, 15–16 травня – Битва під Корсунем.
1648, 11–13 вересня – Битва під Пилявцями.
1648 р. – Вестфальський мир. Завершення Тридцятирічної війни.
1649, 5–6 серпня – Битва під Зборовом.
1649, 8 серпня – Зборівський мирний договір між Річчю Посполитою і
Військом Запорозьким.
1649, серпень – вересень – похід Богдана Хмельницького у Молдову.
1651, 19 лютого – Ухвала Земського собору в Москві про згоду взяти Україну
під протекторат Московської держави.
1651, 18–30 червня – Битва під Берестечком.
1651, 25 липня – Захоплення Києва військами Я. Радзивілла.
1651, 18 вересня – Білоцерківський договір.
1652, 22–23 травня – Битва під Батогом.
1654, 8 січня – Переяславська рада.
1655–1660 – Війна Речі Посполитої зі Швецією.
1658, 16 вересня – Гадяцький договір.
1660, 3 травня – Олівський мир між Річчю Посполитою та Швецією.
1661, 21 червня – Кардісський мирний договір між Московською державою і
Швецією.
1667, 30 січня – Андрусівське перемир’я між Річчю Посполитою і
Московською державою.
1669–1673 рр. – Михаїл Корибут Вишневецький, король польський, великий
князь литовський.
1670–1671 рр. – Повстання на чолі зі Степаном Разіним у Московському
царстві.
79
1672, 28 жовтня – Бучацький мирний договір між Річчю Посполитою і
Османською імперією.
1674–1696 рр. – Ян ІІІ Собеський, король польський, великий князь
1676 – Журавненський мирний договір між Польщею і Річчю Посполитою.
1681, 13 січня – Бахчисарайський мирний договір між Річчю Посполитою,
Московською державою та Кримським ханством.
1682–1725 – Петро І Олексійович Романов, цар і великий князь московський
(1682–1721 рр.), імператор всеросійський (1721–1725 рр.).
1683, 12 вересня – Віденська битва. Перемога об’єднаної армії під проводом
польського короля Яна ІІІ Собеського над військами Османської імперії.
1684 р. – Утворення Священної Ліги антитурецьких держав.
1686, 6 травня – «Трактат про вічний мир» між Річчю Посполитою та
Московською державою.
1686 р. – Приєднання Київської православної митрополії
Константинопольського патріархату до Московського патріархату.
1687 р. – Сейм у Пожоні (Братиславі). Офіційне визнання Угорщиною
успадкування Габсбургами угорської корони.
1687–1709 – Гетьманування І. Мазепи.
1690 р. – «Велике переселення сербів» на землі Габсбурзької монархії.
1697–1706; 1709–1763 рр. – Правління Саксонської династії у Речі Посполитій.
1697–1706; 1709–1733 рр. – Август ІІ Фрідріх Сильний Саксонський, король
польський, великий князь литовський.
1697–1918 рр. – Правління династії Негошів у Чорногорії.
1699, 26 січня – Карловицький мирний договір між Річчю Посполитою,
Австрією, Венеціанською республікою і Османською імперією.
1700–1721 – Північна війна.
1701–1918 рр. – Королівство Пруссія.
1703–1711 рр. – Антигабсбурзьке повстання під проводом трансільванського
князя Ференца ІІ Ракоци. Ліквідація Трансільванського князівства.
1706–1709; 1733–1734 рр. – Станіслав Лещинський, король польський, великий
1706, 24 вересня – Альтранштадтський сепаратний договір між Августом ІІ і
Карлом XII.
1709, 27 червня – Полтавська битва.
1711–1740 рр. – Карл ІІІ, король Угорщини, імператор Священної Римської
імперії (під ім’ям Карла VI).
1711 р. – Поширення влади Габсбургів на всю територію Угорщини у зв’язку із
остаточною ліквідацією Трансільванського князівства.
1713 р. – «Прагматична санкція», закон про порядок престолонаслідування
імператора Священної Римської імперії Карла VI.
1718 р. – Пожаревацький мирний договір.
1721, 30 серпня – Ніштадтський мирний договір.
1721–1917 рр. – Російська імперія.
1721–1917 рр. – Святійший Правлячий Синод Російської православної церкви.
80
1721–1917 рр. – Перебування Естонії у складі Російської імперії.
1722–1798 рр. – Життя та діяльність Паїсія Хілендарського.
1725–1727 рр. – Катерина І, російська імператриця.
1727–1730 рр. – Петро ІІ Олексійович Романов, російський імператор.
1730–1740 рр. – Анна Іоанівна Романова, російська імператриця.
1733–1735 рр. – «Війна за польську спадщину» у міжнародній політиці
європейських держав.
1733–1763 рр. – Август ІІІ Фредерік Сильний Саксонський, король польський,
великий князь литовський.
1739–1813 рр. – Життя та діяльність Софронія Врачанського.
1740–1741 рр. – Іван VI Антонович Романов, російський імператор.
1740–1748 рр. – «Війна за австрійську спадщину» у міжнародній політиці
європейських держав.
1741–1761 рр. – Єлизавета Петрівна Романова, російська імператриця.
1740–1780 рр. – Марія Терезія Габсбург, імператриця Священної Римської
імперії.
1749 р. – Указ імператриці Марії Терезії Габсбург про об’єднання органів
управління чеських та австрійських земель.
1761–1762 рр. – Петро ІІІ Федорович Романов, російський імператор.
1762–1796 рр. – Катерина ІІ Велика (Софія Августа Фредеріка Анхальт-
Цербстська), російська імператриця.
1764–1795 рр. – Станіслав Август Понятовський, король польський, великий
1765–1790 рр. – Йосип ІІ Габсбург, імператор Священної Римської імперії
(одноосібний володар з 1780 р.).
1768 – Барська конфедерація.
1772, 5 серпня – Перший поділ Речі Посполитої.
1773–1775 рр. – Повстання на чолі з Омеляном Пугачовим у Російській імперії.
1774 – Кючук-Кайнарджійський мирний договір між Російською і Османською
імперією.
1781, 13 жовтня – Патент про віротерпимість (релігійну толерантність)
імператора Священної Римської імперії Йосипа ІІ Габсбурга.
1781, 1 листопада – Патент про скасування особистої залежності селян у
провінціях Священної Римської імперії, затверджений імператором Йосипом ІІ
Габсбургом.
1783, 8 квітня – Маніфест Катерини ІІ про приєднання Криму до Російської
імперії.
1788–1792 рр. – Засідання «Чотирирічного сейму» Речі Посполитої.
1791, 3 травня – Затвердження сеймом першої конституції Речі Посполитої.
1792 р. – Утворення Словацького вченого товариства у Трнаві.
1792, 14 травня – Проголошення Торговицької конфедерації у Польщі.
1793, 23 січня – Другий поділ Речі Посполитої.
1794 р. – Польське національно-визвольне повстання під проводом
Т. Костюшка.
1794, 7 травня – Поланецький універсал Т. Костюшка.
81
1795, 24 жовтня – Третій поділ Речі Посполитої.
1795–1861 рр. – Життя та діяльність Павла Шафарика.
1796–1801 рр. – Павло І Петрович Романов, російський імператор.
1798 р . – Законник чорногорський та бродський.
1798–1803 рр. – Гельветична республіка у Швейцарії.
1798–1876 рр. – Життя та діяльність Франтішека Палацького.
1801–1825 рр. – Олександр І Павлович Романов, російський імператор.
1803–1814 рр. – Режим «Акту посередництва» у Швейцарії.
1804–1813 рр. – Перше сербське повстання.
1804–1867 рр. – Австрійська імперія.
1806 р. – Зречення імператора Франца ІІ Габсбурга, ліквідація Священної
Римської імперії німецької нації.
1806–1918 рр. – Королівство Баварія.
1807, 7 липня – Тільзитський мирний договір між Російською та Французькою
імперіями.
1807, 22 липня – Затвердження французьким імператором Наполеоном І
Бонапартом Конституції Варшавського князівства.
1807–1815 рр. – Варшавське князівство.
1808–1813; 1842–1858; 1903–1918 рр. – Правління династії Карагеоргієвичів у
Сербії.
1810–1849 рр. – Життя та діяльність Фредеріка Шопена.
1813, 16–19 жовтня – Лейпцизька битва («Битва народів»).
1814, 1 жовтня – 1815, 9 червня – Віденський конгрес європейських держав.
1815 р. – Друге сербське повстання.
1815–1848 рр. – Реставрація Швейцарської конфедерації.
1815–1842; 1858–1903 рр. – Правління династії Обреновичів у Сербії.
1815–1839; 1858–1860 рр. – Мілош І Обренович, князь Сербії.
1815–1846 рр. – Краківська республіка.
1815–1848 рр. – Велике герцогство Познанське.
1815–1856 рр. – Життя та діяльність Людовіта Штура.
1815–1917 рр. – Царство Польське у складі Російської імперії («Польща
Конгресова»).
1815, 27 листопада – Затвердження російським імператором Олександром І
Конституції Царства Польського.
1818 р. – Заснування Національного музею у Празі.
1825–1855 рр. – Микола І Павлович Романов, російський імператор.
1825, 14 грудня – Повстання декабристів у Російській імперії.
1830 р. – Визнання Османською імперією відновлення сербської державності.
1830–1831 рр. – «Листопадове» національно-визвольне повстання у Польщі.
1831 р. – Заснування Ф. Палацьким національного культурно-просвітницького
товариства «Чеська матиця» у Празі.
1832, 26 лютого – Скасування Конституції Царства Польського російським
імператором Миколою І. Затвердження Органічного Статуту Царства
Польського.
82
1835, 1838, 1869, 1888, 1901, 1903 р. – Прийняття конституцій різної редакції у
Сербії.
1835–1848 рр. – Фердинанд І Габсбург, імператор Австрії.
1841–1904 рр. – Життя та діяльність Антоніна Дворжака.
1842–1858 рр. – Олександр І Карагеоргієвич, князь Сербії.
1848 р. – Запровадження інституту Президента у політичній системі
Швейцарської Конфедерації.
1848 р. – Великопольське повстання.
1848, 2 – 12 червня – Перший слов’янський конгрес у Празі.
1848–1916 рр. – Франц Йосип І Габсбург, імператор Австрійської (з 1867 р. –
Австро-Угорської) імперії.
1848, 7 вересня – Указ про скасування кріпосних відносин у Австрійській
імперії, затверджений імператором Фердинандом І Габсбургом.
1848–1919 рр. – Провінція Позен.
1849, 4 березня – Затвердження Октроїрованої конституції Австрійської
імперії.
1850–1937 рр. – Життя та діяльність Томаша Масарика.
1852–1910 рр. – Князівство Чорногорія.
1855–1881 рр. – Олександр ІІ Миколайович Романов, російський імператор.
1858 – 1881 рр. – Об’єднане князівство Валахії та Молдавії.
1860–1918 рр. – Нікола І Петрович Негош, князь, з 1910 р. – король Чорногорії.
1862–1881 рр. – Князівство Румунія.
1862–1866 рр. – Александру Іоан Куза, князь Румунії.
1863 р. – Утворення національного культурно-просвітницького товариства
«Матиця словацька» у м. Мартін.
1863–1864 рр. – «Січневе» національно-визвольне повстання у Польщі.
1866–1947 рр. – Правління династії Гогенцоллернів-Зігмарінгенів у Румунії.
1866–1914 рр. – Кароль І Зігмарінген, князь (1866 р.) та король (з 1881 р.)
Румунії.
1867, 15 березня – Утворення дуалістичної Австро-Угорської імперії.
1868–1889 рр. – Мілан IV Обренович, князь, з 1882 р. – король Сербії.
1871–1918 рр. – Німецька імперія.
1871–1918 рр. – Правління династії Гогенцоллернів у Німеччині.
1871–1888 рр. – Вільгельм І Гогенцоллерн, імператор Німеччини.
1871–1890 рр. – Отто фон Бісмарк, рейхсканцлер Німецької імперії.
1872 р. – Самопроголошення автокефалії болгарської православної церкви.
1873 р. – Заснування Польської академії знань у Кракові.
1875–1878 рр. – Повстання у Боснії та Герцеговині, сербсько-турецька та
російсько-турецька війни.
1878, 3 березня – Сан-Стефанський прелімінарний договір.
1878, 13 липня – Берлінський трактат.
1879 р. – Затвердження Тирновської конституції у Болгарії.
1881–1894 рр. – Олександр ІІІ Олександрович Романов, російський імператор.
1881–1947 рр. – Королівство Румунія.
83
1885 р. – Здобуття автокефального статусу румунською православною
церквою.
1885, 6 вересня – Повстання у Східній Румелії. Об’єднання Болгарії.
1887–1946 рр. – Правління династії Саксен-Кобург- Готів у Болгарії.
1888–1918 рр. – Вільгельм ІІ Гогенцоллерн, імператор Німеччини.
1889–1903 р. – Олександр І Обренович, король Сербії.
1894–1917 рр. – Микола ІІ Олександрович Романов, російський імператор.
1903–1918 рр. – Петро І Карагеоргієвич, король Сербії.
1908, 5 жовтня – Проголошення незалежності Болгарії.
1910–1918 рр. – Королівство Чорногорія.
1912 р. – Утворення Балканського союзу Болгарії, Греції, Сербії та Чорногорії.
1912, 9 жовтня – 1913, 30 травня – Перша Балканська війна.
1913, 30 травня – Лондонський мирний договір.
1913, 29 червня–10 серпня – Друга Балканська війна.
1913, 10 серпня – Бухарестський мирний договір.
1913, 29 вересня – Константинопольський мирний договір.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДЛЯ ПОГЛИБЛЕНОГО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Основна
1. Вулф Л. Винайдення Східної Европи : мапа цивілізації у свідомості

епохи Просвітництва / Ларі Вулф ; пер. з англ. С. Біленького. – К. :
Критика, 2009. – 591 с.
2. Дейвіс Н. Європа. Історія / Норман Дейвіс ; пер. з англ. П. Таращук. –
К. : Основи, 2000. – 1464 с.
3. История культур славянских народов : [в 3-х т.] / редкол. :
Г. П. Мельников (отв. ред.) [и др.] ; Государственная академия
славянской культуры. – М. : ГАСК, 2003–2008. – Т. 1–3.
4. История Центрально-Восточной Европы / Н. Алексюн, Д. Бовуа,
М. Дюкре [и др.] ; пер. с фр. М. Ю. Некрасова и А. Ю. Карачинского. –
Спб. : Евразия, 2009. – 1120 с.
5. История южных и западных славян : учебник для студентов,
обучающихся по направлению и специальности «История» : в 2-х т. /
под ред. Г. Ф. Матвеева, З. С. Ненашевой ; Московский гос. ун-т
им. М. В. Ломоносова. – М. : МГУ : Печатные традиции, 2008. – Т. 1–2.
6. Історія західних і південних слов’ян : з давніх часів до XX ст. :
навчальний посібник / під ред. В. І. Ярового. – К. : Либідь, 2003. – 630 с.
7. Історія західних та південних слов’ян : ХХ століття : навчальний
посібник / під ред. Є. П. Пугача ; Харківський держ. ун-т ; Рівненський
ін-т слов'янознавства Київського слов'янського ун-ту. – Харків : ОКО,
1998. – 462 с.
84
8. Історія Центрально-Східної Європи : посібник для студентів історичних
і гуманітарних факультетів університетів / за ред. Л. Зашкільняка ;
2001. – 658 с.
9. Кріль М. М. Історія країн Центрально-Східної Європи : навчальний
посібник / М. М. Кріль. – К. : Знання, 2008. – 284 с.
10. Кріль М. М. Слов’янські країни на зламі епох : трансформація
суспільства наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. : навчальний посібник /
М. М. Кріль ; Дрогобицький держ. пед. ун-т ім. Івана Франка. –
Дрогобич : Вид-во Дрогобицького ун-ту, 2008. – 180 с. –
(Університетська бібліотека).
11. Попова Т. А. История западных и южных славян в средние века и
раннее новое время : учебное пособие для студентов ист. ф-тов /
Т. А. Попова, Л. А. Шаферова ; Федеральное агентство по образованию.
– Красноярск : Красноярский гос. пед. ун-т. им. В. П. Астафьева, 2008. –
203 с.
Львівський держ. ун-т ім. Івана Франка. – Львів : Вид-во Львівського
ун-ту, 1998. – 301 с.
13. Центрально-Восточная Европа во второй половине XX века = Central
Eastern Europe in the second half of the XX-th century : в 3-х т. / редкол. :
А. Д. Некипелов (гл. ред.) [и др.] ; РАН, Ин-т международных
экономических и политических исследований. – М. : Наука, 2000–2002.
– Т. 1–3.
14. Яровий В. І. Історія західних та південних слов’ян у ХХ ст. : курс
лекцій / В. І. Яровий. – К. : Либідь, 1996. – 416 с.
15. Яровий В. І. Новітня історія центральноєвропейських та балканських
країн ХХ століття : підручник / В. І. Яровий. – К. : Генеза, 2005. – 814 с.
Публікації текстів історичних джерел
1. Адам Бременский. Славянские хроники / Адам Бременский, Гельмольд из

Босау, Арнольд Любекский ; пер. с лат. И. В. Дьяконова,
Л. В. Разумовской. – М. : Русская панорама, 2011. – 584 с. – (Mediaevalia).
2. Антология чешской и словацкой философии / общ. ред. Е. А. Сафронова,
М. А. Хевеши ; АН, Ин-т философии [и др.]. – М. : Мысль, 1982. – 407 с.
3. Балканские народы и европейские правительства в XVIII – начале XX в. :
документы и исследования / редкол. : Г. Л. Арш, В. Н. Виноградов,
Н. В. Зуев [и др] ; АН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : Наука,
1982. – 287 с.
4. Бибиков М. В. Byzantinorossica : свод византийских свидетельств о Руси /
М. В. Бибиков ; РАН, Ин-т всеобщей истории. – М. : Языки славянской
культуры, 2004. – 736 с.
85
5. «Великая хроника» о Польше, Руси и их соседях XI–XIII вв. / под ред.
В. Л. Янина ; комментарий Н. И. Щавелевой ; Московский гос. ун-т им.
М. В. Ломоносова. – М. : Изд-во МГУ, 1987. – 261 с.
6. Галл Аноним. Хроника и деяния князей или правителей польских / Галл
Аноним ; АН, Ин-т истории, Ин-т славяноведения. – М. : Изд-во АН, 1961.
7. Гуситское движение в освещении современников : источники и материалы
для практических занятий / сост. и пер. Л. П. Лаптева ; Московский гос. ун-
8. Джаксон Т. Н. Исландские королевские саги о Восточной Европе (первая
треть XI в.) : тексты, перевод, комментарий / Т. Н. Джаксон ; [РАН, Ин-т
российской истории]. – М. : Ладомир, 1994. – 255 с. – (Древнейшие
источники по истории Восточной Европы).
10. Джаксон Т. Н. Исландские королевские саги о Восточной Европе (середина
XI – середина XIII в.) : тексты, перевод, комментарий / Т. Н. Джаксон ;
[РАН, Ин-т всеобщей истории]. – М. : Ладомир, 2000. – 364 с. –
11. Длугош Я. Грюнвальдская битва / Ян Длугош ; пер. с лат.
Г. А. Стратановского. – СПб. : Наука, 2007. – 214 с.
12. Дневник Марины Мнишек : дневниковые записи неизвестного поляка,
приехавшего в Россию в 1606 г. в свите Марины Мнишек / под ред.
Д. М. Буланина. – СПб. : Дмитрий Буланин, 1995. – 200 с. – (Studiorum
Slavicorum Monumenta).
13. Документы о борьбе македонского народа за самостоятельность и
национальное государство : [в 2-х т.] / под ред. Х. Андонова-Полянски,
В. Брезовски, И. Катарджиева. – Скопье : Култура : Македонска книга,
1985. – Т. 1 : От поселения славян в Македонии до конца Первой мировой
войны. – 1985. – 816 с.
14. Игнатьев Н. П. Походные письма 1877 года : письма Е. Л. Игнатьевой с
балканского театра военных действий / Н. П. Игнатьев ; отв. ред.
А. А. Улунян ; РАН, Ин-т славяноведения. – М. : РОССПЭН, 1999. – 335 с.
15. Избранные произведения прогрессивных польских мыслителей : [в 3-х т.] /
под ред. И. С. Миллера, И. С. Нарского ; АН, Ин-т славяноведения,
Московский гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. – М. : Соцэкгиз, 1956. – Т. 1. –
1956. – 784 с.
1956. – 884 с.
86
1958. – 1156 с.
18. Иордан. О происхождении и деяниях гетов : «Getika» / Иордан ; коммент.
Е. Ч. Скржинской. – СПб. : Алетейя, 1997. – 507 с. – (Византийская
19. Исторические связи народов и Румынии в XV – начале XVIII в. :
документы и материалы : в 3-х т. / редкол. : Я. С. Гросул и др. – М. : Наука,
1965. – Т. 1 : 1408–1632. – 1965. – 363 с.
1965. – Т. 2 : 1633–1673. – 1968. – 446 с.
1965. – Т. 3 : 1673–1711. – 1970. – 415 с.
22. Кантемир Д. М. Описание Молдавии / Д. М. Кантемир ; пер. с лат. и
коммент. В. Н. Ермуратского. – Кишинев : Картя молдовеняскэ, 1973. –
222 с.
23. Козьма Пражский. Чешская хроника / Козьма Пражский. – Рязань :
Александрия, 2009. – 415 с. – (Источники истории).
24. Комнина А. Алексиада / Анна Комнина ; пер. с греч. Я. Н. Любарского. –
25. Кондратьева В. Н. Русские дипломатические документы об аграрных
отношениях в Боснии и Герцеговине : 60–70-е годы XIX в. /
В. Н. Кондратьева ; АН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : Наука,
1971. – 238 с.
26. Коновалова И. Г. Ал–Идриси о странах и народах Восточной Европы :
текст, перевод, комментарий / И. Г. Коновалова ; [РАН, Ин-т всеобщей
истории]. – М. : Восточная литература, 2006. – 328 с. – (Древнейшие
источники по истории Восточной Европы).
27. Коновалова И. Г. Восточная Европа в сочинениях арабских географов
XIII–XIV вв. : текст, перевод, комментарий / И. Г. Коновалова ; РАН, Ин-т
всеобщей истории. – М. : Восточная литература, 2009. – 223 с. –
28. Константин Багрянородный. Об управлении империей : текст, перевод,
комментарий / Константин Багрянородный ; под ред. Г. Г. Литаврина,
А. П. Новосельцева ; АН, Ин-т истории, Ин-т славяноведения и
29. Корвейский В. Деяния саксов / Видукинд Корвейский ; пер. с лат.
Г. Э. Сачука ; АН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : Наука, 1975.
87
30. Лаврентий из Бржезовы. Гуситская хроника / Лаврентий из Бржезовы ;
[подгот. Цепковым А. И.]. – Рязань : Александрия, 2009. – 302 с. –
(Источники истории).
32. Літопис руський / відп. ред. О. В. Мишанич ; пер. з давньорус. за іпатським
списком Л. Махновця. – К. : Дніпро, 1989. – 591 с. – (Давньоруські та давні
українські літописи).
33. Лурье Я. С. Повесть о дракуле : исследование и текст / Я. С. Лурье ; отв.
ред. Д. С. Лихачев ; АН, Ин-т русской лит-ры. – Л. : Наука, 1964. – 208 с.
34. Македония : путь к самостоятельности : документы / [сост.
Е. Ю. Гуськова]. – М. : Радуга, 1997. – 527 с.
35. Меховский М. Трактат о двух Сарматиях / Матвей Меховский. – Рязань :
Александрия, 2009. – 494 с.
36. Михаил Пселл. Богословские сочинения / Михаил Пселл ; пер. Амвросия ;
Русский Христианский гуманитарный ин-т. – СПб. : Нева, 1998. – 384 с. –
(Византия).
37. Михаил Пселл. Хронография. Краткая история / Михаил Пселл ; ред.
Я. Н. Любарский. – М. : Наука, 1978. – 319 с. – (Памятники исторической
мысли).
38. Оріховський С. Твори / Станіслав Оріховський ; пер. з латин. та
старопольської мов Володимира Литвинова. – К. : Дніпро, 2004. – 672 с.
39. Освободительная борьба народов Боснии и Герцеговины и Россия : 1850–
1864 : документы / отв. ред. Ю. А. Писарев, М. Экмечич ; АН, Ин-т
40. Освободительная борьба народов Боснии и Герцеговины и Россия : 1865–
1875 : документы / отв. ред. Ю. А. Писарев, М. Экмечич ; АН, Ин-т
41. Освобождение Болгарии от турецкого ига : документы : [в 3-х т.] / под ред.
С. А. Никитина [и др.] ; АН, Ин-т славяноведения. – М. : Изд-во АН, 1961.
– Т. 1 : Освободительная борьба южных славян и Россия : 1875–1877 гг. –
1961. – 715 с.
– Т. 2 : Борьба за национальное освобождение Болгарии в период русско-
турецкой войны 1877–1878 гг. – 1964. – 646 с.
– Т. 3 : Борьба России и болгарского народа за создание Болгарского
государства : 1878–1879 гг. – 1967. – 678 с.
44. Первое сербское восстание 1804–1813 гг. и Россия : сборник документов :
[в 2-х кн.] / сост. В. П. Грачев, Н. П. Данилова ; АН, Ин-т славяноведения и
балканистики [и др.]. – М. : Наука, 1980. – Кн. 1 : 1804–1807 гг. – 1980. –
480 с.
88
45. Первое сербское восстание 1804–1813 гг. и Россия : сборник документов :
[в 2-х кн.] / сост. В. П. Грачев, Н. П. Данилова ; АН, Ин-т славяноведения и
балканистики [и др.]. – М. : Наука, 1980. – Кн. 2 : 1808–1813 гг. / сост.
И. С. Достян [и др.]. – 1983. – 400 с.
46. Песни южных славян / под ред. В. Сановича и С. Чулкова. – М. :
Художественная лит-ра, 1976. – 480 с.
47. Повесть о Скандербеге / ред. Н. Н. Розов, Н. А. Чистякова. – М ; Л : Изд-во
АН, 1957. – 244 с.
48. Подосинов А. В. Восточная Европа в римской картографической
традиции : тексты, перевод, комментарий / А. В. Подосинов. – М. : Индрик,
2002. – 487 с. – (Древнейшие источники по истории Восточной Европы).
49. Польские мыслители эпохи Возрождения / [подбор, ред. текстов и прим.
И. С. Нарского] ; АН, Ин-т философии. – М. : Изд-во АН, 1960. – 318 с.
50. Прокопий Кесарийский. Война с готами / Прокопий Кесарийский ; пер.
51. Прокопий Кесарийский. Война с персами ; Война с вандалами ; Тайная
история / Прокопий Кесарийский ; пер. с греч А. А. Чекалова. – СПб. :
52. Прокопий Кесарийский. О постройках / Прокопий Кесарийский ; пер.
53. Революция 1905–1907 гг. в Литве : документы и материалы / редкол. :
Ю. И. Жюгжда (гл. ред.) [и др.] ; АН Литовской ССР, Ин-т истории. –
Вильнюс : Госполитнаучиздат, 1961. – 572 с.
54. Родник златоструйный : памятники болгарской литературы IX – XVIII
веков / сост. И. Калиганов, Д. Полывянный. – М. : Художественная
литература, 1990. – 528 с.
55. Россия и национально-освободительная борьба на Балканах : 1875–1878 :
сборник документов / редкол. : А. Л. Нарочницкий (отв. ред.) [и др.] ; АН,
Ин-т истории . – М. : Наука, 1978. – 455 с.
Восточная литература, 1994. – Т. 1 : I–VI вв. – 1994. – 470 с.
Восточная литература, 1994. – Т. 2 : VII–IX вв. / сост. С. А. Иванов [и др.].
– 1995 – 590 с.
58. Сикст из Оттерсдорфа. Хроника событий, свершившихся в Чехии в бурный
1547 год / Сикст из Оттерсдорфа ; пер. с чешского и комментарий
А. И. Виноградовой, Г. П. Мельникова ; АН, Ин-т славяноведения и
балканистики. – М. : Наука, 1989. – 133 с. – (Памятники средневековой
89
59. Сказания о начале славянской письменности / редкол. : З. В. Удальцова
(отв. ред.) [и др.]. – М. : Наука, 1981. – 198 с. – (Памятники средневековой
60. Сказания о начале Чешского государства в древнерусской письменности /
отв. ред. В. Д. Королюк ; коммент. А. И. Рогова ; АН, Ин-т славяноведения
и балканистики. – М. : Наука, 1970. – 127 с. – (Памятники средневековой
61. Титмар Мерзебургский. Хроника : в 8 кн. / Титмар Мерзебургский ; пер. с
лат. И. В. Дьяконова. – М. : Русская панорама, 2009. – 255 с. –
(Mediaevalia).
62. Феофилакт Симокатта. История / Феофилакт Симокатта ; пер.
63. Флоря Б. Н. Сказания о начале славянской письменности / Б. Н. Флоря. –
Спб. : Алетейя, 2000. – 384 с. – (Славянская библиотека).
64. Фома Сплитский. История архиепископов Салоны и Сплита / Фома
Сплитский ; пер. с лат. и комментарий О. А. Акимовой ; РАН, Ин-т
славяноведения и балканистики. – М. : Индрик, 1997. – 319 с. – (Памятники
средневековой истории народов Центральной и Восточной Европы).
65. Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы /
под ред. В. М. Корецкого. – М. : Юридическая литература, 1961. – 950 с.
66. Хрестоматия по истории южных и западных славян : в 3-х т. / отв. ред.
М. М. Фрейденберг. – Минск : Университетское, 1987. – Т. 1 : Эпоха
феодализма. – 1987. – 271 с.
67. Хрестоматия по истории южных и западных славян : в 3-х т. / отв. ред.
М. М. Фрейденберг. – Минск : Университетское, 1987. – Т. 2 : Новая
история / отв. ред. В. Г. Карасев. – 1989. – 294 с.
68. Хрестоматія з історії західних та південних слов’ян : Давня доба,
Середньовіччя / за ред. В. І. Ярового. – К. : Либідь, 2011. – 416 с.
69. Чарторижский А. Е. Воспоминания и письма / Адам Ежи Чарторижский. –
М. : Захаров, 2010. – 586 с. – (Биографии и мемуары).
70. Чичуров И. С. Византийские исторические сочинения : «Хронография»
Феофана, «Бревиарий» Никифора : тексты, перевод, комментарий /
И. С. Чичуров. – М. : Наука, 1980. – 215 с.
71. Щавелева Н. И. Польские латиноязычные средневековые источники :
тексты, перевод, комментарий / Н. И. Щавелева ; отв. ред. В. Л. Янин ;
[АН, Ин-т истории ]. – М. : Наука, 1990. – 210 с.
Проблеми історіографії та джерелознавства країн Центральної та

Південно-Східної Європи
1. Балканистика в Украинской ССР : библиографический указатель :

1917–1980 / сост. Д. Димчева-Вирчева, Т. А. Балабушевич,
М. В. Кирсенко. – К. : Наукова думка, 1983. – 240 с.
90
2. Балканистика в Украинской ССР : библиографический указатель :
1917–1980 / отв. ред. Н. Тодоров ; АН УССР [и др.]. – К. : Наукова
думка, 1983. – 240 с.
3. Бирон А. К. Советская историография Латвии / А. К. Бирон,
В. В. Дорошенко. – Рига : Зинатне, 1970. – 498 с.
4. Вопросы историографии и источниковедения славяно-германских
отношений : [сб. ст.] / редкол. : В. Д. Королюк (отв. ред.) [и др.] ; АН,
5. Вопросы этногенеза и этнической истории славян и восточных
романцев : методология и историография : [сб. ст.] / редкол. :
В. Д. Королюк (отв. ред.) [и др.] ; АН, Ин-т славяноведения и
6. Восточная Европа в древности и средневековье : проблемы
источниковедения : [в 2-х ч.] / редкол. : Е. А. Мельникова (отв. ред.) [и
др.] ; РАН, Ин-т всеобщей истории. – М. : ИРИ РАН, 2005. – Ч. 1. –
2005. – 164 с.
7. Восточная Европа в древности и средневековье : проблемы
источниковедения : [в 2-х ч.] / редкол. : Е. А. Мельникова (отв. ред.) [и
др.] ; РАН, Ин-т всеобщей истории. – М. : ИРИ РАН, 2005. – Ч. 2. –
2005. – 211 с.
8. Всеобщая история : дискуссии, новые подходы : в 2 т. / отв. ред.
А. О. Чубарьян, В. В. Согрин ; АН, Ин-т всеобщей истории. – М. :
Наука, 1989. – Т. 1. – 1989. – 214 с.
9. Всеобщая история : дискуссии, новые подходы : в 2 т. / отв. ред.
А. О. Чубарьян, В. В. Согрин ; АН, Ин-т всеобщей истории. – М. :
Наука, 1989. – Т. 2. – 1989. – 271 с.
10. Галямичев А. Н. Гуситское движение в освещении либеральной
немецкой медиевистики второй половины XIX века / А. Н. Галямичев ;
под ред. С. М. Стама ; Саратовский гос. ун-т. – Саратов : Изд-во
Саратовского ун-та, 1988. – 84 с.
11. Грот К. Я. Об изучении славянства / К. Я. Грот. – М. : УРСС, 2005. –
84 с.
12. Дьяков В. А. Славяноведение в дореволюционной России : изучение
южных и западных славян / В. А. Дьяков, Д. Ф. Марков. – М. : Наука,
1988. – 400 с.
13. Дьяков В. А. Славянский вопрос в общественной жизни
дореволюционной России / Владимир Анатольевич Дьяков ; РАН, Ин-т
14. Зашкільняк Л. О. Польська історіографія після Другої світової війни :
проблеми національної історії (40-60-ті роки) : [монографія] /
Л. О. Зашкільняк ; М-во освіти і науки України, Навчально-методичний
кабінет з вищої освіти. – К. : НМК, 1992. – 86 с.
15. Из истории университетского славяноведения в : сборник статей и
материалов / редкол. : А. Е. Москаленко (отв. ред.) [и др.] ; Московский
91
гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. – М. : Изд-во Московского ун-та, 1983.
– 222 с.
16. Изучение культур славянских народов / ред. В. Злыднев, Ю. Ритчик ;
АН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : Общественные науки и
современность, 1987. – 160 с.
17. Исследования по историографии славяноведения и балканистики :
[сб. ст.] / редкол. : В. А. Дьяков (отв. ред.) [и др.] ; АН, Ин-т
18. Исследования по историографии стран Центральной и Юго-Восточной
Европы / редкол. : М. А. Робинсон (отв. ред.) [и др.] ; АН, Ин-т
19. Историки-слависты : библиографический словарь-справочник / [сост.
С. И. Сидельников, Г. И. Чернявский, А. Н. Горяинов,
А. Е. Москаленко] ; АН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. :
Наука, 1981. – 205 с.
20. Историко-социологические исследования на материалах славянских
стран : [сборник статей] / редкол. : В. А. Дьяков (отв. ред.) [и др.]. – М. :
Наука, 1970. – 314 с.
21. Историографические исследования по славяноведению и балканистике :
[сб. ст.] / отв. ред. В. А. Дьяков ; АН, Ин-т славяноведения и
22. Историография балканского средневековья : [сб. ст.] / редкол. :
М. М. Фрейденберг (отв. ред.) [и др.] ; Тверский гос. ун-т. – Тверь :
ТГУ, 1990. – 117 с.
23. Историография и источниковедение стран Центральной и Юго-
Восточной Европы : [сб. ст.] / отв. ред. В. А. Дьяков ; АН, Ин-т
24. Историография истории южных и западных славян : учебное пособие
для вузов по специальности «история» / З. С. Ненашева [и др.]. – М. :
Изд-во МГУ, 1987. – 260 с.
25. Источники и историография славянского средневековья : сборник
статей и материалов / отв. ред. С. А. Никитин. – М. : Наука, 1967. –
286 с.
И. Г. Воробьевой ; Калининский гос. ун-т. – Калинин : КГУ, 1988. –
132 с.
27. Источниковедение истории южных и западных славян : феодальный
период / [отв. ред. Л. П. Лаптева] ; Московский гос. ун-т
28. Источниковедческие проблемы истории народов Прибалтики / редкол. :
А. К. Бирон (отв. ред.) [и др.]. – Рига : Зинатне, 1970. – 487 с.
29. Комплексные проблемы истории и культуры народов Центральной и
Юго-Восточной Европы : итоги и перспективы исследований / редкол. :
Д. Ф. Марков (отв. ред.) [и др] ; АН, Ин-т славяноведения и
балканистики [и др]. – М. : Наука, 1997. – 288 с.
92
30. Лаптева Л. П. История славяноведения в России в ХІХ веке /
Л. П. Лаптева. – М. : Индрик, 2005. – 847 с.
31. Лаптева Л. П. Русская историография гуситского движения : 40-е гг.
XIX в. – 1917 г. / Л. П. Лаптева ; Московский гос. ун-т им.
32. Лаптева Л. П. Славяноведение в Московском университете в XIX –
начале ХХ века / Л. П. Лаптева ; Московский гос. ун-т им.
М. В. Ломоносова. – М. : Изд-во Московского ун-та, 1997. – 296 с.
33. Марков Д. Ф. Сравнительно-исторические и комплексные исследования
в общественных науках : из опыта изучения истории и культуры
народов Центральной и Юго-Восточной Европы / Дмитрий Федорович
Марков ; АН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : Наука, 1983.
– 237 с.
34. Международные отношения в Центральной и Восточной Европе и их
историография : [сб. ст.] / редкол. : В. Д. Королюк (отв. ред.) [и др.] ;
АН, Ин-т славяноведения. – М. : Наука, 1966. – 283 с.
35. Методологические проблемы истории славистики : сборник статей /
редкол. : В. А. Дьяков (отв. ред.) [и др.] ; АН, Ин-т славяноведения и
36. Можаева И. Е. Библиография по Кирилло-Мефодиевской
проблематике : 1945–1974 гг. / И. Е. Можаева ; АН, Ин-т
37. Моисеева Г. Н. Йозеф Добровский и Россия : памятники русской
культуры XI–XVIII веков в изучении чешского слависта /
Г. Н. Моисеева, М. М. Кребец. – Л. : Наука, 1990. – 256 с.
38. Мыльников А. С. Павел Шафарик – выдающийся ученый-славист :
1795–1861 / А. С. Мыльников ; АН . – М. ; Л. : Изд-во АН, 1963. – 112 с.
39. Пастернак Я. Ранні слов’яни в історичних, археологічних та
лінгвістичних дослідженнях / Ярослав Пастернак. – Нью-Йорк, 1976. –
150 с.
40. Проблемы истории стран Юго-Восточной Европы : политика, культура,
историография : [сб. ст.] / [редкол. : И. Э. Левит (отв. ред.) и др.] ; АН
МССР, Ин-т истории им. Я. С. Гросула. – Кишинев : Штиинца, 1989. –
258 с.
41. Проблемы источниковедения истории Молдавии периода феодализма и
капитализма : [сб. ст.] / редкол. : П. В. Советов (отв. ред.) [и др.] ; АН
МССР, Ин-т истории им. Я. С. Гросула [и др.]. – Кишинев : Штиинца,
1983. – 220 с.
42. Славяне и Русь : проблемы и идеи : концепции, рожденные трехвековой
полемикой в хрестоматийном изложении / сост. А. Г. Кузьмин. – М. :
Флинта : Наука, 2001. – 484 с.
43. Славяно-балканские исследования : историография и
источниковедение : сборник статей и материалов / редкол. :
С. А. Никитин (отв. ред.) [и др.]. – М. : Наука, 1972. – 390 с.
93
44. Славяноведение в дореволюционной России : библиографический
словарь / редкол. : В. А. Дьяконов (отв. ред.) [и др.]. – М. : Наука, 1979.
– 432 с.
45. Славяноведение в дореволюционной России : изучение южных и
западных славян / отв. ред. Д. Ф. Марков, В. А. Дьяков ; АН, Ин-т
46. Славяноведение в России в XIX–XXI веках : сборник статей / редкол. :
К. В. Никифоров (отв. ред.) [и др.] ; РАН, Ин-т славяноведения,
Московский гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. – М. : ИС РАН, 2007. –
272 с.
47. Славяноведение и балканистика в зарубежных странах : [сборник] /
редкол. : А. С. Мыльников (отв. ред.) [и др.] ; АН, Ин-т славяноведения
и балканистики. – М. : Наука, 1983. – 335 с. – (Interslavica).
48. Славяноведение и балканистика в отечественной и зарубежной
историографии / редкол. : М. А. Робинсон (отв. ред.) [и др] ; АН, Ин-т
49. Славяноведение и балканистика в странах зарубежной Европы и США :
[сб. статей] / отв. ред. А. С. Мыльников ; АН, Ин-т славяноведения и
балканистики. – М. : Наука, 1989. – 197 с. – (Interslavica).
50. Славяноведение и балканистика за рубежом : сборник статей и
материалов / редкол. : А. С. Мыльников (отв. ред.) [и др.] ; АН, Ин-т
51. Славяно-германские исследования : сборник статей / редкол. :
В. Д. Королюк (отв. ред.) [и др.] ; АН. – М. : Изд-во АН, 1963. – 443 с.
52. Славянская историография : [сб. ст.] / под ред. И. М. Белявской,
И. А. Воронкова, В. Г. Карасева ; Московский гос. ун-т им.
53. Славянская этнолингвистика : библиография / под ред. С. М. Толстой ;
РАН, Ин-т славяноведения. – М. : ИС РАН, 2008. – 218 с.
54. Славянский вопрос : вехи истории : [сб. ст.] / редкол. : Ю. Досталь (отв.
ред.) [и др.] ; РАН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : ИСБ,
1997. – 209 с.
55. Турилов А. А. Slavia Cyrillomethodiana : источниковедение истории и
культуры южных славян и Древней Руси : межславянские культурные
связи эпохи средневековья / А. А. Турилов. – М. : Знак, 2010. – 486 с.
56. Удальцов И. И. Историография революции 1848–1849 гг. в чешских
землях / И. И. Удальцов ; отв. ред. В. И. Фрейдзон ; АН, Ин-т
57. Удальцов И. И. Историография чешского национального возрождения :
новейшие чехословацкие и советские исследования (1950–1980 гг.) /
И. И. Удальцов ; отв. ред. В. И. Фрейдзон. – М. : Наука, 1984. – 303 с.
58. Улащик Н. Н. Введение в изучение белорусско-литовского
летописания / Н. Н. Улащик ; отв. ред. В. И. Буганов ; АН, Ин-т истории
. – М. : Наука, 1985. – 261 с.
94
59. Улащик Н. Н. Очерки по археологии и источниковедению истории
Белоруссии феодального периода / Н. Н. Улащик. – М. : Наука, 1973. –
303 с.
Індивідуальні та колективні монографії, синтетичні комлексні праці з

давньої та нової історії країн Центральної та Південно-Східної Європи
1. «Дранг нах Остен» и историческое развитие стран Центральной,

Восточной и Юго-Восточной Европы / отв. ред. В. Д. Королюк. – М. :
Наука, 1967. – 279 с.
2. «Дранг нах Остен» и народы Центральной, Восточной и Юго-
Восточной Европы : 1871–1918 гг. / редкол. : В. К. Волков (отв. ред.) [и
др.]. – М. : Наука, 1977. – 321 с.
3. «За нашу и вашу свободу» : герои 1863 года : [сборник] / сост.
В. А. Дьяков. – М. : Молодая гвардия, 1964. – 448 с.
4. 100 – летие освобождения Болгарии от османского ига : 1878–1978 : [сб.
статей] / редкол. : В. Н. Виноградов [и др.] ; АН, Ин-т славяноведения и
балканистики. – М. : Наука, 1978. – 287 с. : ил.
5. Абезгауз З. Е. Рабочий класс Белоруссии в начале XX в. : 1900–
1913 гг. / З. Е. Абезгауз. – Минск : Наука и техника, 1977. – 168 с.
6. Абезгауз З. Е. Развитие промышленности и формирование пролетариата
Белоруссии во второй половине XIX века / З. Е. Абезгауз. – Минск :
Наука и техника. – 1971. – 170 с.
7. Абецедарская Е. Л. История Беларуси : учебное пособие
/ Е. Л. Абецедарская, П. И. Бригадин, Л. А. Жилунович ; ред.
А. Г. Кохановский. – Минск : Экоперспектива, 1997. – 319 с.
словацкого И. А. Богдановой, В. В. Марьиной ; пер. с англ.
О. В. Хвановой. – М. : Евролинц, 2003. – 435 с. – (Studia historica
slovaca).
9. Авербух Р. А. Революция в Австрии : 1848–1849 / Р. А. Авербух. – М. :
Наука, 1970. – 246 с.
10. Австро-Венгрия и славяно-германские отношения : [сб. ст.] / редкол. :
В. Д. Королюк (отв. ред.) [и др.] ; АН, Ин-т славяноведения. – М. :
Наука, 1965. – 283 с.
11. Австро-Венгрия : интеграционные процессы и национальная
специфика : [сб. ст.] / редкол. О. В. Хаванова (отв. ред.) [и др.] ; РАН,
Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : ИСБ, 1997. – 318 с.
12. Австро–Венгрия : опыт многонационального государства : [сб. ст.] /
отв. ред. Т. М. Исламов, А. И. Миллер ; РАН, Ин-т славяноведения и
13. Актуальные проблемы славянской истории XIX и XX веков :
[сборник] / отв. ред. З. С. Ненашева ; МГУ им. М. В. Ломоносова. – М. :
95
Изд-во Московского городского объединения архивоведов, 2003. –
520 с.
14. Акунов В. В. История Тевтонского ордена / В. В. Акунов. – М. : Вече,
2012. – 320 с.
15. Алексеев В. П. Происхождение народов Восточной Европы /
В. П. Алексеев. – М. : Наука, 1969. – 324 с.
16. Алексеев С. В. Славянская Европа V–VI вв. / С. В. Алексеев. – М. :
Вече, 2008. – 448 с. – (Terra historica).
17. Алексеев С. В. Славянская Европа V–VIII веков / С. В. Алексеев. – М. :
Вече, 2009. – 527 с.
18. Андерсон Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й
поширення націоналізму / Бенедикт Андерсон ; [пер. з англ. Віктор
Морозов] – 2-ге вид., перероб. – К. : Критика, 2001. – 272 с.
19. Андрияшевич Ж. М. История Черногории с древнейших времен до 2006
года / Живко М. Андрияшевич, Шербо Растодер ; Посольство
Черногории в Российской Федерации ; Центр черногорской диаспоры
«Подгорица». – М. : ОЛМА Медиа Групп, 2010. – 320 с.
20. Анушкин А. Во славном месте Виленском : очерки из истории
книгопечатания / Александр Иванович Анушкин. – М. : Искусство,
1962. – 172 с. : ил.
21. Анушкин А. На заре книгопечатания в Литве / Александр Анушкин. –
Вільнюс : Минтис, 1970. – 196 с.
22. Анфологион : власть, общество, культура в славянском мире в средние
века : [сб. ст.] / редкол. : Г. Г. Литаврин (отв. ред.) [и др.] ; РАН, Ин-т
славяноведения. – М. : Индрик, 2008. – 415 с.
23. Анцупов И. А. Крестьяне левобережного Поднестровья в
дореформенный период / И. А. Анцупов ; отв. ред. И. И. Жаркуцкий ;
АН МССР, Ин-т истории им. Я. С. Гросула. – Кишинев : Штиинца,
1990. – 215 с.
24. Арбузов Л. А. Очерк истории Лифляндии, Эстляндии и Курляндии /
Л. А. Арбузов. – М. : Троица. – 2009. – 304 с.
25. Аргучинцев Г. К. История государства и права славянских народов :
курс лекций / Геннадий Куприянович Аргучинцев ; Белорусский гос.
ун-т, Гос. ин-т управления и социальных технологий. – Минск : ГИУСТ
БГУ, 2006. – 302 с.
26. Археологія давніх слов’ян : дослідження і матеріали / відп. ред.
Д. Н. Козак ; НАН України, Ін-т археології. – К. : ІА НАНУ, 2004. –
336 с.
27. Арш Г. Л. Албания и Эпир в конце XVIII – начале XIX в. :
западнобалканские пашалыки Османской империи / Г. Л. Арш. – М. :
Изд-во АН, 1963. – 368 с.
28. Арш Г. Л. И. Каподистрия и греческое национально-освободительное
движение 1809–1822 гг. / Г. Л. Арш. – М. : Наука, 1976. – 327 с.
96
29. Арш Г. Л. Краткая история Албании / Г. Л. Арш, И. Г. Сенкевич,
Н. Д. Смирнова ; под ред. А. Ф. Миллера ; АН, Ин-т истории. – М. :
Наука, 1965. – 263 с.
30. Асов А. Мифы и легенды древних славян / А. Асов. – М. : Наука и
религия, 1998. – 320 с.
31. Балканы в конце XIX – начале XX века : очерки становления
национальных государств и политической структуры в Юго-Восточной
Европе / отв. ред. Ю. А. Писарев ; АН, Ин-т славяноведения и
32. Балтия в контексте Северного пространства : от Средневековья до 40-х
годов XX века / редкол. : Е. Л. Назарова (отв. ред.) [и др.] ; РАН, Ин-т
всеобщей истории. – М. : ИВИ РАН, 2009. – 243 с.
33. Балух В. Фільварки пізньосередньовічної Польщі / В. Балух ;
Чернівецький держ. ун-т ім. Ю. Федьковича ; відп. ред. О. І. Сич. –
Чернівці : Золоті литаври, 1999. – 378 с.
34. Баран В. Д. Ранні слов’яни між Дністром і Прип’яттю / В. Д. Баран ; АН
УРСР, Ін-т археології. – К. : Наукова думка, 1972. – 242 с.
35. Баран В. Д. Походження слов’ян / В. Д. Баран, Д. Н. Козак,
Р. В. Терпиловський ; АН УРСР, Ін-т археології. – К. : Наукова думка,
1991. – 141 с.
36. Бардах Ю. История государства и права Польши / Ю. Бардах,
Б. Леснодорский, М. Пиетрчак ; пер. с польского И. Б. Грекова [и др.]. –
М. : Юридическая литература, 1980. – 559 с.
37. Барокко в славянских культурах : [сб. ст.] / [редкол. : А. В. Липатов и
др.] ; АН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : Наука, 1982 . –
351 с.
38. Белов М. В. У истоков сербской национальной идеологии : механизмы
формирования и специфика развития : конец XVIII – середина 30-х гг.
XIX века : [монография] / М. В. Белов ; РАН, Ин-т славяноведения,
Нижегородский гос. ун-т им. Н. И. Лобачевского. – СПб. : Алетейя,
2007. – 540 с. – (Bibliotheca Serbica).
39. Бережинский В. Г. Военное дело государств Восточной Европы VII–
XIII вв. / В. Г. Бережинский, С. М. Свистович ; Научно-
исследовательский центр гуманитарных проблем Вооруженных Сил
Украины, Украинский ин-т военной истории. – К. : НИЦ ГП ВСУ, 2002.
– 478 с.
40. Бернштейн С. Б. Константин–философ и Мефодий : начальные главы из
истории славянской письменности / С. Б. Бернштейн ; Московский гос.
ун-т им. М. В. Ломоносова. – М. : Изд-во МГУ, 1984. – 166 с.
41. Бибиков М. В. Византийский прототип древнейшей славянской книги :
Изборник Святослава / М. В. Бибиков. – М. : Памятники исторической
мысли, 1996. – 403 с.
42. Бригадин П. И. История Беларуси в контексте европейской истории :
курс лекций / П. И. Бригадин ; Белорусский гос. ун-т. – Минск : ГИУСТ
БГУ, 2007. – 336 с.
97
43. Бромлей Ю. В. Становление феодализма в Хорватии : к изучению
процесса классообразования у славян / Ю. В. Бромлей ; АН, Ин-т
славяноведения. – М. : Наука, 1964. – 407 с.
44. Буданова В. П. Варварский мир эпохи Великого переселения народов /
В. П. Буданова ; РАН, Ин-т всеобщей истории. – М. : Наука, 2000. –
544 с.
45. Буданова В. П. Великое переселение народов : этнополитические и
социальные аспекты / В. П. Буданова, А. А. Горский, И. Е. Ермолова ;
РАН, Ин-т всеобщей истории. – Спб. : Алетейя, 2011. – 335 с.
46. Бумблаускас А. Грюнвальдська битва – битва народів / Альфредас
Бумблаускас, Ігор Марзалюк, Борис Черкас. – К. : Балтія–Друк, 2010. –
272 с.
47. Буслаев Ф. И. О влиянии христианства на славянский язык /
Ф. И. Буслаев. – М. : Едиториал УРСС, 2012. – 210 с. – (Академия
фундаментальных исследований ; история).
48. Бычкова М. Е. Русское государство и Великое княжество Литовское с
конца XV в. до 1569 г. : опыт сравнительного изучения политического
строя / М. Е. Бычкова ; РАН, Ин-т российской истории. – М. : ИРИ
РАН, 1996. – 173 с.
49. В поисках «ориентального» на Балканах : Античность. Средневековье.
Новое время / редкол. : И. А. Седакова [и др.] ; РАН, Ин-т
славяноведения. – М. : ИС РАН, 2003. – 196 с. – (Балканские чтения).
50. Валев Л. Б. Исследования по новой и новейшей истории Болгарии /
Любомир Борисович Валев ; отв. ред. Е. Л. Валева ; АН, Ин-т
51. Вандич П. Ціна свободи : історія Центрально-Східної Европи від
Середньовіччя до сьогодення / П. Вандич. – К. : Критика, 2004. – 464 с.
52. Васильев А. А. История Византийской империи : от начала Крестовых
походов до падения Константинополя / А. А. Васильев ; пер. с англ.
А. Г. Грушевой. – СПб. : Алетейя, 1998. – 583 с. – (Византийская
53. Вахтре Л. История эстонской культуры : краткий обзор / Лаури Вахтре.
– Таллин : Ин-т Яана Тыниссона, 1994. – 229 с.
54. Вахтре С. Закат дохристианской Эстонии : освободительная борьба
1208–1227 гг. / Сулев Вахтре. – Таллин : Олион, 1990. – 187 с.
55. Ващева И. Ю. Евсевий Кесарийский и становление
раннесредневекового историзма : [монография] / И. Ю. Ващева ; науч.
ред. М. В. Бибиков. – СПб. : Алетейя, 2006. – 271 с. – (Византийская
56. Вейс Г. История культуры народов мира : [в 8 т.] / Герман Вейс. – М. :
Эксмо, 2004. – Т. 5 : Великое переселение народов. Готы, гунны,
славяне, германцы : обычаи и нравы, костюм, украшения, предметы
быта, вооружение, храмы и жилища. – 2005. – 143 с.
98
57. Великая Моравия, ее историческое и культурное значение : [сб. ст.] /
отв. ред. Г. Э. Санчук, Й. Поулик ; АН, Ин-т славяноведения и
58. Византия между Западом и Востоком : опыт исторической
характеристики / отв. ред. Г. Г. Литаврин ; РАН, Ин-т всеобщей
истории. – СПб. : Алетейя, 2001. – 544 с. – (Византийская библиотека).
59. Византия. Средиземноморье. Славянский мир : сборник / редкол. :
Г. Г. Литаврин [и др.] ; Московский гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. –
М. : Изд-во МГУ, 1991. – 191 с.
60. Виноградов В. И. Русско-турецкая война 1877–1878 гг. и освобождение
Болгарии / В. И. Виноградов. – М. : Мысль, 1978. – 295 с.
61. Виноградов В. Н. Британский лев на Босфоре : монография /
В. Н. Виноградов ; отв. ред. И. С. Достян. – М. : Наука, 1991. – 160 с. –
(История и современность).
62. Виноградов В. Н. Великобритания и Балканы : от Венского конгресса
до Крымской войны / В. Н. Виноградов ; отв. ред. И. С. Достян ; АН,
63. Виноградов В. Н. Европейские революции 1848 года : «принцип
национальности» в политике и идеологии / В. Н. Виноградов,
Т. М. Исламов, Л. А. Кирилина [и др.] ; РАН, Ин-т славяноведения. –
М. : Индрик, 2001. – 455 с.
64. Виноградов В. Н. Очерки общественно-политической мысли в
Румынии : вторая половина XIX – начало XX в. / В. Н. Виноградов. –
М. : Наука, 1975. – 443 с.
65. Виноградов В. Н. Россия и объединение румынских княжеств /
В. Н. Виноградов ; АН, Ин-т истории. – М. : Изд-во АН, 1961. – 331 с.
66. Виппер Р. Ю. История средних веков : курс лекций / Р. Ю. Виппер. –
К. : Air Land, 1996. – 382 с.
67. Власова Л. В. Молдавско-польские политические связи в последней
четверти XVII – начале XVIII в. / Л. В. Власова. – Кишинев : Штиинца,
1980. – 166 с.
496 с.
69. Войтович Л. В. Князівські династії Східної Європи : кінець ІХ –
початок ХVІ ст. : склад, суспільна і політична роль : історико-
генеалогічне дослідження / Л. В. Войтович ; відп. ред. Я. Д. Ісаєвич ;
НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича. – Львів :
ІУ НАНУ, 2000. – 649 с.
70. Волошина Т. А. Языческая мифология славян / Т. А. Волошина,
С. Н. Астапов. – Ростов-на-Дону : Феникс, 1996. – 448 с.
71. Вопросы истории Молдавии XIX – начала XX в. : [сб. ст.] / редкол. :
В. И. Жуков (отв. ред.) [и др.] ; АН МССР, Ин-т истории. – Кишинев :
Штиинца, 1989. – 232 с.
99
72. Вопросы первоначального накопления капитала и национальные
движения в славянских странах : [сб. ст.] / отв. ред. В. И. Фрейдзон ;
АН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : Наука, 1972. – 278 с.
73. Воробьева И. Г. Венецианская республика и югославянские земли в
XV–XVІІ веках / И. Г. Воробьева ; Калининский гос. ун-т. – Калинин :
Изд-во КГУ, 1987. – 81 с.
74. Воробьева Л. М. История Латвии : от Российской империи к /
Л. М. Воробьева ; Российский ин-т стратегических исследований. – М. :
ФИВ, 2011. – 383 с.
75. Восточная Европа в древности и средневековье : автор и его источник :
восприятие, отношение, интерпретация / редкол. : Е. А. Мельникова
(отв. ред.) [и др.] ; РАН, Ин-т всеобщей истории. – М. : ИРИ РАН, 2009.
– 370 с.
76. Восточная Европа в древности и средневековье : генеалогия как форма
исторической памяти / редкол. : Е. А. Мельникова (отв. ред.) [и др.] ;
РАН, Ин-т всеобщей истории. – М. : ИРИ РАН, 2001. – 223 с.
77. Восточная Европа в древности и средневековье : международная
договорная практика Древней Руси / редкол. : Е. А. Мельникова (отв.
ред.) [и др.] ; РАН, Ин-т всеобщей истории. – М. : ИРИ РАН, 1997. –
87 с.
78. Восточная Европа в древности и средневековье : политические
институты и верховная власть / редкол. : Е. А. Мельникова (отв. ред.) [и
др.] ; РАН, Ин-т всеобщей истории. – М. : ИРИ РАН, 2007. – 306 с.
79. Восточная Европа в древности и средневековье : устная традиция в
письменном тексте / редкол. : Е. А. Мельникова (отв. ред.) [и др.] ; РАН,
Ин-т всеобщей истории. – М. : ИРИ РАН, 2010. – 293 с.
80. Восточная Европа в исторической ретроспективе : [сб. ст.] / под ред.
Т. Н. Джаксон, Е. А. Мельникова. – М. : Языки русской культуры, 1999.
– 307 с.
81. Воцелка К. История Австрии : культура, общество, политика / Карл
Воцелка ; [пер. с нем. В. А. Брун-Цеховой, О. И. Величко,
В. Н. Ковалева]. – М. : Весь Мир, 2007. – 498 с. – (Национальная
история).
82. Встречи этнических культур в зеркале языка в сопоставительном
лингвокультурном аспекте : [сб ст.] / редкол. : Г. П. Нещименко (отв.
ред.) [и др.] ; РАН, Научный совет по истории мировой культуры, Ин-т
славяноведения. – М. : Наука, 2002. – 478 с.
83. Вулф Л. Винайдення Східної Европи : мапа цивілізації у свідомості
епохи Просвітництва / Ларі Вулф ; пер. з англ. С. Біленького. – К. :
Критика, 2009. – 591 с.
84. Галкин И. С. Дипломатия европейских держав в связи с
освободительным движением народов Европейской Турции в 1905–
1912 гг. / И. С. Галкин ; Московский гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. –
М. : Изд-во МГУ, 1960. – 266 с.
100
85. Галямичев А. Н. Экономическое и социальное развитие раннего
чешского города : Прага X – начала XIII века / А. Н. Галямичев ;
Саратовский гос. ун-т. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1995. –
168 с.
86. Геллнер Э. Условия свободы. Гражданское общество и его
исторические соперники / Эрнест Геллнер – М. : Ad Marginem, 1995. –
222 с. – (Библиотека Московской школы политических
исследований ; 1).
87. Германская экспансия в Центральной и Восточной Европе : сборник
статей по истории так называемого «Дранга нах Остен» / под ред.
В. Д. Королюка ; пер. с польского И. В. Созина, И. С. Миллера. – М. :
Прогресс, 1965. – 349 с.
88. Гірц К. Інтерпретація культур : вибрані есе / Кліфорд Гірц ; пер. з англ.
Наталя Комарова. – К. : Дух і Літера, 2001. – 542 с.
89. Гонца Г. В. Молдавия и османская агрессия в последней четверти XV –
первой трети XVI в. / Г. В. Гонца. – Кишинев : Штиинца, 1984. – 150 с.
90. Горизонтов Л. Е. Парадоксы имперской политики : поляки в России и
русские в Польше : XIX – начало XX в. / Л. Е. Горизонтов ; РАН, Ин-т
91. Горина Л. В. Социально-экономические отношения во Втором
болгарском царстве / Л. В. Горина. – М. : Изд-во МГУ, 1972. – 160 с.
92. Грабеньский В. История польского народа / Владислав Грабеньский. –
Мн. : МФЦП, 2006. – 798 с. – (Народы земли).
93. Грачев В. П. Балканские владения Османской империи на рубеже
XVIII–XIX вв. : внутреннее положение, предпосылки национально-
освободительных движений / Виктор Петрович Грачев ; отв. ред.
Н. И. Хитрова ; АН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : Наука,
1990. – 198 с.
94. Грачев В. П. Сербская государственность в X–XIV вв. : критика теории
«жупной организации» / В. П. Грачев ; АН, Ин-т славяноведения и
балканистики. – М. : Наука, 1972. – 332с.
95. Грачев В. П. Сербы и Черногорцы в борьбе за национальную
независимость и Россия : 1805–1807 гг. / В. П. Грачев ; РАН, Ин-т
славяноведения. – М. : ИС РАН, 2003. – 280 с.
96. Греков Б. Д. Золотая Орда и ее падение / Б. Д. Греков,
А. Ю. Якубовский. – М. : Богородский печатник, 1998. – 364 с.
97. Греков И. Б. Восточная Европа и упадок Золотой Орды (на рубеже
XIV–XV вв.) / И. Б. Греков. – М. : Наука, 1975. – 519 с.
98. Греков И. Б. Очерки по истории международных отношений Восточной
Европы XIV–XVI вв. / И. Б. Греков. – М. : Изд-во восточной лит-ры,
1963. – 376 с.
99. Грекул Ф. А. Социально-экономический и политический строй
Молдавии во второй половине XV века / Ф. А. Грекул. – Кишинев : Гос.
изд-во Молдавии, 1950. – 160 с.
101
100. Григорьева В. В. История Беларуси : учебное пособие /
В. В. Григорьева, В. П. Емельянчик, Ю. Л. Казаков ; под ред.
А. Г. Кохановского и О. А. Яновского. – Минск : Беларыт, 1997. – 448 с.
101. Гришин Я. Польско-литовские татары – наследники Золотой Орды /
Яков Гришин. – Казань : Татарское книжное изд-во, 1995. – 195 с.
102. Гудавичюс Э. История Литвы с древнейших времен до 1569 г. /
Э. Гудавичюс ; науч. ред. Е. Л. Назарова ; пер. с литовского
Г. И. Ефремова. – М. : BALTRUS, 2005 – 679 с.
103. Гудвин Д. Величие и крах Османской империи. Властители бескрайних
горизонтов / Джейсон Гудвин. – М. : Колибри, 2012. – 413 с.
104. Гуревич А. Я. История средних веков / А. Я. Гуревич,
Д. Э. Харитонович. – М. : МБА, 2008. – 320 с. – (Humanitas).
105. Гюйонварх К. Кельтская цивилизация / Кристиан Гюйонварх,
Франсуаза Леру. – Спб. : Культурная инициатива ; М. : Московский
философский фонд, 2001. – 271 с.
106. Данилова Г. М. Проблемы генезиса феодализма у славян и германцев :
сравнительный анализ франкских, древнерусских, хорватских, сербских
и польских источников / Г. М. Данилова. – Петрозаводск : Карелия,
1974. – 231 с.
107. Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії та цивілізації / Френсіс
Дворнік. – К. : Дух і літера, 2005. – 512 с.
108. Дейвіс Н. Боже ігрище : історія Польщі / Н. Дейвіс ; пер. з англ.
П. Таращук. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2008. – 1080 с. :
іл. – Бібліогр.: с. 1017–1023.
109. Дейвіс Н. Європа. Історія / Норман Дейвіс ; пер. з англ. П. Таращук. –
К. : Основи, 2000. – 1464 с.
110. Денисов Ю. Н. Славяне от Эльбы до Волги / Ю. Н. Денисов. – М. :
Флинта : Наука, 2009. – 296 с.
111. Джурич В. Византийские фрески : средневековая Сербия, Далмация,
славянская Македония / В. Джурич ; Государственный ин-т
искусствознания Мин-ва культуры РФ. – М. : Индрик, 2000. – 592 с.
112. Дильонгова Г. Історія Польщі : 1795–1990 / Г. Дильонгова ; [пер. з
польської М. В. Кірсенка]. – К. : ВД «Києво-Могилянська академія»,
2007. – 240 с.
113. Дмитриев М. В. Брестская уния 1596 г. и общественно-политическая
борьба на Украине и в Белоруссии в конце ХV – начале ХVII в. : [в 2-
х ч.] / М. В. Дмитриев, С. Г. Яковенко ; отв. ред. Б. Н. Флоря. – М. :
Индрик, 1996. – Ч. 1 : Брестская уния 1596 г. : исторические причины
события. – 1996. – 199 с. – (Библиотека института славяноведения и
балканистики).
114. Дмитриев М. В. Брестская уния 1596 г. и общественно-политическая
борьба на Украине и в Белоруссии в конце ХV – начале ХVII в. : [в 2-
х ч.] / М. В. Дмитриев, С. Г. Яковенко ; отв. ред. Б. Н. Флоря. – М. :
Индрик, 1996. – Ч. 2 : Брестская уния 1596 г. : исторические
102
последствия события. – 1996. – 197 с. – (Библиотека института
славяноведения и балканистики).
115. Дмитриев М. В. Между Римом и Царьградом : генезис Брестской
церковной унии 1595–1596 гг. / М. В. Дмитриев ; Московский гос. ун-т
им. М. В. Ломоносова. – М. : МГУ, 2003. – 320 с.
116. Дмитриев М. В. Православие и Реформация : реформационные
движения в восточнославянских землях Речи Посполитой во второй
половине XVI в. / М. В. Дмитриев. – М. : Изд-во МГУ, 1990. – 135 с.
117. Драгнев Д. М. Сельское хозяйство феодальной Молдавии : конец XVII –
начало XIX в. / Д. М. Драгнев ; АН МССР, Ин-т истории. – Кишинев :
Штиинца, 1975. – 286 с.
118. Древнейшая история Эстонии / Л. Яанитс, С. Лаул, В. Лыугас,
Э. Тыниссон ; АН ЭССР, Ин-т археологии. – Таллин : Ээсти раамат,
1982. – 461 с.
119. Древнейшие государства Восточной Европы : мнимые реальности в
античных и средневековых текстах / отв. ред. Т. Н. Джаксон ; РАН, Ин-
т российской истории. – М. : Восточная литература, 2005. – 440 с.
120. Древнейшие государства Восточной Европы : пространство и время в
средневековых текстах / отв. ред. Г. В. Глазырина ; РАН, Ин-т всеобщей
истории, Ун-т Дмитрия Пожарского, Русский фонд содействия
образованию и науке. – М. : РУФСОН, 2010. – 552 с.
121. Древнерусское искусство : Русь : Византия : Балканы : XIII век / отв.
ред. О. Е. Этингоф ; РАН, Научный совет по истории мировой
культуры, Государственный ин-т искусствознания М-ва культуры РФ. –
СПб. : Дмитрий Буланин, 1997. – 488 с.
122. Дыбковская А. История Польши с древнейших времен до наших дней /
Алиция Дыбковская, Малгожата Жарын, Ян Жарын. – Варшава :
Научное изд-во ПВН, 1995. – 381 с.
123. Краткая история Польши : с древнейших времен до наших дней /
редкол. : В. А. Дьяков, Ф. Г. Зуев [и др.] ; РАН, Ин-т славяноведения и
124. Жалоба І. В. Інфраструктура політики австрійського уряду на
північному сході монархії в останній чверті XVIII – 60-х роках XIX ст. :
на прикладі шляхів сполучення / І. В. Жалоба. – Чернівці : Книги–XXI,
2004. – 520 с.
125. Жарков С. Рыцарские ордена в бою : [тамплиеры, Тевтонский орден,
Ливонский орден, Мальтийский орден] / Сергей Жарков. – М. : Яуза :
Эксмо, 2008. – 445 с. – (Огнем и мечом).
126. Жаркуцкий И. И. Развитие промышленности и торговли в
левобережных районах молдавского Поднестровья в пореформенный
период : 1861–1905 гг. / И. И. Жаркуцкий ; отв. ред. В. И. Жуков. –
Кишинев : Штиинца, 1985. – 166 с.
127. Жебокрицкий В. А. Болгария во время Балканских войн : 1912–
1913 гг. / В. А. Жебокрицкий ; Киевский гос. ун-т. – К. : КГУ, 1961. –
300 с.
103
128. Жебокрицкий В. А. Болгария накануне Балканских войн 1912–1913 гг. /
В. А. Жебокрицкий. – Киев : Изд-во Киевского ун-та, 1960. – 249 с.
129. Заборовский Л. В. Великое княжество Литовское и Россия во время
польского Потопа : 1655–1656 гг. : документы, исследование /
Л. В. Заборовский ; РАН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. :
Наука, 1994. – 188 с.
130. Заборовский Л. В. Россия, Речь Посполитая и Швеция в середине
XVII в. : из истории международных отношений в Восточной и Юго-
Восточной Европе / Л. В. Заборовский. – М. : Мысль, 1981. – 180 с.
131. Запольская Н. Н. «Общий» славянский литературный язык : типология
лингвистической рефлексии / Н. Н. Запольская ; РАН, Ин-т
132. Зашкільняк Л. О. Історія Польщі : від найдавніших часів до наших днів /
Л. О. Зашкільняк, М. Крикун ; Львівський нац. ун-т ім. І. Франка, Ін-т
історичних досліджень, Центр історичної полоністики. – Львів :
Львівський нац. ун-т ім. І. Франка, 2002. – 752 с.
133. Иванов Ю. А. Государство и право южных и западных славян в
средневековье / Ю. А. Иванов, В. А. Колесников ; Воронежский гос. ун-
т. – Воронеж : Изд-во Воронежского гос. ун-та, 1999. – 131 с.
134. Иванова Ю. В. Северная Албания в XIX – начале XX в. : общественная
жизнь / Ю. В. Иванова. – М. : Наука, 1973. – 256 с.
135. Инджикян О. Г. Падение Османской империи : социально–
экономический очерк / О. Г. Инджикян. – Ереван : Айастан, 1984. –
335 с.
136. Иовва И. Ф. Бессарабия и греческое национально-освободительное
движение / И. Ф. Иовва. – Кишинев : Штиинца, 1974. – 257 с.
137. Исследование древних карт республик Прибалтики : сборник научных
трудов / редкол. : Я. Штраухманис (отв. ред.) [и др.] ; Латвийский гос.
ун-т. – Рига : ЛГУ, 1989. – 98 с.
138. Исследования по истории польского общественного движения XIX –
начала XX в. : сборник статей и материалов / под ред. В. А. Дьякова [и
др.]. – М. : Наука, 1971. – 400 с.
140. История Болгарии : [сборник научных трудов] / Н. Р. Овсяный [и др.]. –
М. : Монолит–Евролинц–Традиция, 2002. – 338 с.
141. История Болгарии : в 2-х т. / под ред. П. Н. Третьякова, С. А. Никитина,
Л. Б. Валева ; АН . – М. : Изд-во АН, 1954. – Т. 1. – 1954. – 576 с.
142. История Болгарии : в 2-х т. / под ред. П. Н. Третьякова, С. А. Никитина,
Л. Б. Валева ; АН . – М. : Изд-во АН, 1954. – Т. 2. – 1955. – 611 с.
143. История Валахии и Молдавии : История Румынии : Дракула :
Подлинная история Влада Цепеша / сост. А. Р. Андреев, С. А. Шумов. –
М. : Альтернатива, 2003. – 317 с.
104
144. История Венгрии : [в 3-х т.] / редкол. : В. П. Шушарин (отв. ред) [и др.] ;
АН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : Наука, 1971. – Т. 1. –
1971. – 644 с.
145. История Венгрии : [в 3-х т.] / редкол. : В. П. Шушарин (отв. ред) [и др.] ;
АН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : Наука, 1971. – Т. 2 /
отв. ред. Т. М. Исламов. – 1972. – 599 с.
146. История Венгрии : в 3-х т. / ред. коллегия : Т. М. Исламов (глава) [и
др.] ; АН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : Наука, 1971. –
Т. 1 / отв. ред. В. П. Шушарин. – 1971. – 644 с. : ил.
147. История Венгрии : в 3-х т. / ред. коллегия : Т. М. Исламов (глава) [и
Т. 2. – 1972. – 599 с. : ил.
148. История Византии : в 3-х т. / отв. ред. С. Д. Сказкин, З. В. Удальцова ;
АН, Ин-т истории. – М. : Наука, 1967. – Т. 1. – 1967. – 523 с.
АН, Ин-т истории. – М. : Наука, 1967. – Т. 2 / отв. ред. А. П. Каждан. –
1967. – 471 с.
АН, Ин-т истории. – М. : Наука, 1967. – Т. 3 / отв. ред. Г. Г. Литаврин. –
1967. – 507 с.
151. История государства и права славянских народов / сост. И. Н. Кузнецов.
– Минск : Новое знание, 2007. – 587 с.
152. История Европы с древнейших времен до наших дней : в 8. т. / редкол. :
А. О. Чубарьян (глав. ред.) и др. ; РАН, Ин-т всеобщей истории. – М. :
Наука, 1988. – Т. 3 : От средневековья к новому времени (конец XV –
первая половина XVII в.). – 1993 – 653 с.
153. История и культура Болгарии : [сб. ст.] / редкол. : А. А. Улунян (отв.
ред.) и др. – М. : Наука, 1981. – 351 с.
154. История и культура славянских народов : польское освободительное
движение XIX–XX вв. и проблемы истории культуры / под ред.
И. Ф. Бэлзы [и др.] ; АН, Ин-т славяноведения. – М. : Наука, 1966. –
240 с.
155. История крестьянства в Европе : эпоха феодализма : в 3-х т. / гл. ред.
З. В. Удальцова ; АН, Ин-т всеобщей истории. – М. : Наука, 1985. –
Т. 1. : Формирование феодально-зависимого крестьянства. – 1985. –
608 с.
Т. 2. : Крестьянство Европы в период развитого феодализма / отв. ред.
М. А. Барг. – 1986. – 694 с.
Т. 3. : Крестьянство Европы в период разложения феодализма и
зарождения капиталистических отношений / отв. ред. Ю. Ю. Кахк. –
1986. – 591 с.
105
славянской культуры. – М. : ГАСК, 2003. – Т. 1 : Древность и
Средневековье. – 2003. – 486 с.
славянской культуры. – М. : ГАСК, 2003. – Т. 2 : От барокко к модерну.
– 2005. – 587 с.
славянской культуры. – М. : ГАСК, 2003. – Т. 3 : Культура XX века : от
модерна до постмодернизма. Народная культура славянского региона. –
2008. – 504 с.
161. История Латвийской ССР / под ред. А. А. Дризула. – Рига : Зинатне,
1971. – 923 с.
162. История Латвийской ССР : с древнейших времен до 1953 г. / под ред.
К. Я. Страздиня ; АН Латвийской ССР, Ин-т истории и материальной
культуры. – Рига : АН Латвийской ССР, 1955. – 621 с.
163. История литератур западных и южных славян : [в 3-х т.] / ред.
Л. Н. Будагова ; РАН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. :
Индрик, 1997. – Т. 1 : От истоков до середины XVIII века. – 1997. –
886 с.
Индрик, 1997. – Т. 2 : Формирование и развитие литератур Нового
времени : вторая половина XVIII века – 80-е годы XIX века. – 1997. –
670 с.
Индрик, 1997. – Т. 3 : Литература конца XIX – первой половины XX
века : 1890-е годы – 1945 год. – 2001. – 991 с.
166. История Литовской ССР : с древнейших времен до наших дней /
А. Таутавичюс, Ю. Юргинис, М. Ючас [и др.] ; [редкол. :
Б. Вайткявичюс (отв. ред.) и др.]. – Вильнюс : Мокслас, 1978. – 676 с.
167. История Молдавской ССР : с древнейших времен до наших дней /
[И. А. Анцупов, С. Я. Афтенюк, П. П. Бырня и др.] ; редкол. :
В. И. Царанов (отв. ред.) и др. – Кишинев : Штиинца, 1982. – 551 с.
168. История орденов средневековья / сост. И. Е. Гусев. – Минск : Харвест,
2010. – 431 с.
169. История Польши : в 3 т. / под ред. В. Д. Королюка, И. С. Миллера,
П. Н. Третьякова. – М. : Изд-во Академии Наук, 1954. – Т. 1. – 1954. –
583 с. – Библиогр.: с. 529–550.
170. История Польши : [в 3-х т.] / под ред. В. Д. Королюка и др. ; АН . – М. :
Изд-во АН, 1954. – Т. 2. / под ред. И. С. Миллера, И. А. Хренова. – 1955.
– 711 с.
106
171. История Польши : [сборник исторических работ] / [А. Погодин,
С Кутшеба, С. Шумов, А. Андреев]. – М. : Монолит–Евролинц–
Традиция, 2002. – 306 с.
172. История Польши : [сборник] / сост. С. А. Шумов, А. Р. Андреев. – М. :
Монолит–Евролинц–Традиция, 2002. – 308 с.
173. История Республики Молдова : с древнейших времен до наших дней /
В. Е. Андрущак, П. А. Бойко, П. П. Бырня [и др.]. – Кишинев : Elan-
Poligraf, 2002. – 360 с.
174. История Румынии нового и новейшего времени / [В. Н. Виноградов,
Е. Д. Карпещенко, Н. И. Лебедев, А. А. Язькова] ; сост.
В. Н. Виноградов [и др.]. – М. : Наука, 1964. – 406 с.
175. История Румынии / Андя Сусана, Болован Иоан, Опряну Кориолан [и
др.] ; координаторы Иоан Аурел Поп, Иоан Болован. – М. : Весь мир,
2005. – 678 с. – (Национальная история).
176. История Румынии : 1848–1917 / редкол. : В. Н. Виноградов (отв. ред.) [и
др.]. – М. : Наука, 1971. – 668 с.
177. История Румынии : в 2-х т. / [В. Н. Виноградов, Т. М. Исламов,
М. М. Залышкин и др.] ; редкол. : В. Н. Виноградов (отв. ред.) и др. ;
АН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : Наука, 1971. – Т. 1 :
1848–1917. – 1971. – 668 с.
178. История Сербии и Черногории : Босния и Герцеговина, Македония,
Словения, Хорватия / [сост. Сергей Шумов и Александр Андреев]. –
М. : Монолит–Евролинц–Традиция, 2002. – 497 с.
др.] ; пер. со словацкого И. А. Богдановой [и др.]. – М. : Евролинц, 2003.
– 419 с.
180. История Центрально-Восточной Европы / Н. Алексюн, Д. Бовуа,
М. Дюкре [и др.] ; пер. с фр. М. Ю. Некрасова и А. Ю. Карачинского. –
Спб. : Евразия, 2009. – 1120 с.
181. История Чехословакии : [в 3-х т.] / под ред. Г. Э. Санчука,
П. Н. Третьякова ; АН, Ин-т славяноведения. – М. : Изд-во АН, 1956. –
Т. 1 : История Чехословакии в период первобытно-общинного,
рабовладельческого и феодального строя. – 1956. – 415 c.
182. История Чехословакии : [в 3-х т.] / под ред. Г. Э. Санчука,
П. Н. Третьякова ; АН, Ин-т славяноведения. – М. : Изд-во АН, 1956. –
Т. 2 : Чешские земли и Словакия в период капитализма и
империализма / под ред. С. А. Никитина [и др.]. – 1959. – 359 с.
183. История Эстонской ССР : [в 3-х т.] / под ред. А. Вассара, Г. Наана. –
Таллин : Эстонское гос. изд-во, 1961. – Т. 1 : С древнейших времен до
середины XІX века. – 1961. – 955 c.
184. История Эстонской ССР : [в 3-х т.] / под ред. А. Вассара, Г. Наана. –
Таллин : Эстонское гос. изд-во, 1961. – Т. 2 : С 50-х годов XІX века по
март 1917 года / редкол. : И. Саат [и др.]. – Таллин : Ээсти раамат, 1966.
– 793 c.
107
185. История Эстонской ССР : с древнейших времен до наших дней / под
ред. Г. И. Наана ; АН Эстонской ССР, Ин-т истории. – Таллин :
Эстонское гос. изд-во, 1958. – 749 с.
186. История южных и западных славян : курс лекций / редкол. : И. В. Созин
(отв. ред.) [и др.] ; Московский гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. – М. :
Изд-во МГУ, 1979. – 590 с.
187. История южных и западных славян : учебник для исторических
факультетов университетов / редкол. : И. М. Белявская [и др.] ;
Московский гос. ун-т. – М. : Изд-во Московского ун-та, 1969. – 536 с.
188. История южных и западных славян : учебник для студентов,
обучающихся по направлению и специальности «История» : в 2-
х т. / под ред. Г. Ф. Матвеева, З. С. Ненашевой ; Московский гос. ун-т
им. М. В. Ломоносова. – М. : МГУ : Печатные традиции, 2008. – Т. 1 :
Средние века и Новое время. – 2008. – 688 с.
189. История южных и западных славян : учебник для
университетов / редкол. : С. А. Никитин (отв. ред.) [и др.] ; Московский
гос. ун-т. – М. : Изд-во Московского ун-та, 1957. – 574 с.
190. Іналджик Г. Османська імперія : класична доба : 1300–1600 рр. / Галіль
Іналджик ; НАН України, Ін-т сходознавства ім. А. Кримського ; пер. з
англ. О. Галенко. – К. : Критика, 1998. – 286 с.
Л. В. Войтовича ; Львівський нац. ун-т ім. І. Франка, Харківський нац.
ун-т ім. В. Н. Каразіна. – Львів : Апріорі, 2011. – 880 с.
192. Історія західних і південних слов’ян : з давніх часів до XX ст. :
навчальний посібник / під ред. В. І. Ярового. – К. : Либідь, 2003. – 630 с.
193. Історія західних та південних слов’ян : ХХ століття : навчальний
посібник / під ред. Є. П. Пугача ; Харківський держ. ун-т ; Рівненський
ін-т слов'янознавства Київського слов'янського ун-ту. – Харків : ОКО,
1998. – 462 с.
194. Історія південних і західних слов’ян : [підручник для історичних
факультетів] / [О. С. Бейліс, І. М. Гранчак, А. Ф. Кізченко та ін.] ; за ред.
І. М. Гранчака [та ін.]. – К. : Вища школа, 1987. – 447 с.
195. Історія південних і західних слов’ян : підручник для студентів
історичних факультетів університетів / за ред. В. А. Жебокрицького [та
ін.] ; Київський державний ун-т. – К. : Вид-во Київського ун-ту, 1966. –
423 с.
196. Історія південних і західних словян : підручник для студентів
історичних факультетів / за ред. І. М. Гранчака, А. Ф. Кізченка,
В. П. Чорнія. – К. : Вища школа, 1987. – 447 с.
197. Історія Центрально-Східної Європи : посібник для студентів історичних
і гуманітарних факультетів університетів / за ред. Л. Зашкільняка ;
2001. – 658 с.
108
198. Кабузан В. М. Формирование многонационального населения
Прибалтики (Эстонии, Латвии, Литвы, Калининградской области
России) в XIX–XX вв. (1795–2000 гг.) / В. М. Кабузан ; РАН, Ин-т
российской истории. – М. : ИРИ РАН, 2009. – 151 с.
199. Каждан А. П. Византийская культура X–XII вв. / А. П. Каждан. – СПб. :
200. Каждан А. П. Очерки истории Византии и южных
славян / А. П. Каждан, Г. Г. Литаврин. – СПб. : Алетейя, 1998. – 336 с. –
(Византийская библиотека).
201. Камелова Г. Сплит. Дубровник / Г. Камелова, И. Уханова. – Л. :
Искусство, 1976. – 208 с.
202. Камінський А. С. Історія Речі Посполитої як історія багатьох народів :
1505–1795. Громадяни, їхня держава, суспільство, культура / Анджей
Сулима Камінський ; [пер. з польської Я. М. Стріхи]. – К. : Наш час,
2011. – 264 с.
203. Карасев В. Г. Сербский демократ Живоин Жуевич : публицистическая
деятельность в России в 60-х годах XIX в. / В. Г. Карасев. – М. : Наука,
1974. – 334 с.
204. Каргалов В. В. Свержение монголо-татарского ига / В. В. Каргалов. –
М. : Едиториал УРСС, 2011. – 144 с. – (Академия фундаментальных
исследований ; история).
205. Карпато-Дунайские земли в Средние века : [сборник] / под ред.
Я. С. Горсула. – Кишинев : Штиинца, 1975. – 342 c.
206. Кахк Ю. История Эстонской ССР / Юхан Кахк ; Карл Сийливаск. –
Таллин : Периодика, 1987. – 234 с.
207. Кириков О. И. Славянская мифология : учебное пособие /
О. И. Кириков, Ю. А. Бубнов ; Воронежский гос. пед. ун-т. – Воронеж :
Воронежский гос. педагогический ун-т, 2001. – 52 с.
208. Кирилина Л. А. История Словении / Л. А. Кирилина, Н. С. Пилько,
И. В. Чуркина ; РАН, Ин-т славяноведения. – Спб. : Алетейя, 2011. –
480 с.
209. Кирова К. Э. Итальянская экспансия в Восточном Средиземноморье в
начале XX в. / К. Э. Кирова ; АН, Ин-т всеобщей истории. – М. : Наука,
1973. – 302 с.
210. Классен Е. И. Древнейшая история славян / Е. И. Классен. – Спб. :
Ленинградское изд-во, 2011. – 330 с.
211. Клинге М. Мир Балтики / М. Клинге. – Хельсинки : Оттава, 1995. –
176 с.
212. Кобищанов Т. Ю. Христианские общины в арабо-османском мире :
(XVII – первая треть XIX в.) / Т. Ю. Кобищанов ; Московский гос. ун-т
им. М. В. Ломоносова, Ин-т истории Азии и Африки. – М. : Доброе
слово, 2003. – 291 с.
213. Кобычев В. П. В поисках прародины славян / В. П. Кобычев. – М. :
Наука, 1973. – 167 с.
109
214. Коновалова И. Г. Восточная Европа в сочинении Ал-
Идриси / И. Г. Коновалова ; РАН, Ин-т российской истории. – М. :
Восточная литература, 1999. – 253 с.
215. Константинов Е. Хан Аспарух / Е. Константинов. – София : София–
пресс, 1971. – 53 с.
216. Контлер Л. История Венгрии : тысячелетие в центре Европы / Ласло
Контлер ; [пер. с англ. В. Т. Олейника]. – М. : Весь Мир, 2002. – 655 с. –
(Национальная история).
217. Копчевский Я. С. Тадеуш Костюшко / Я. С. Копчевский. – Варшава :
Интерпресс, 1972. – 132 с.
218. Копысский З. Ю. Экономическое развитие городов Белоруссии в XVI –
первой половине XVII в. / З. Ю. Копысский. – Минск : Наука и техника,
1966. – 227 с.
219. Королюк В. Д. Древнепольское государство / В. Д. Королюк ; АН . –
М. : Изд-во АН, 1957. – 216 с.
220. Королюк В. Д. Западные славяне и Киевская Русь в X–XI вв. /
В. Д. Королюк. – М. : Наука, 1964. – 383 с.
221. Королюк В. Д. Славяне и восточные романцы в эпоху раннего
средневековья : политическая и этническая история / В. Д. Королюк ;
отв. ред. Е. П. Наумов ; АН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. :
Наука, 1985. – 240 с.
222. Коротка історія Угорщини / під ред. П. Гапака, І. Удвара ; пер. з
угорської Й. Кобаля, А. Шолтеса ; Пед. ін-т ім. Дьордя Бешшеньеї. –
Ніредьгаза : Вид-во пед. ін-ту, 1997. – 222 с.
223. Костомаров Н. И. Старый спор : последние годы Речи Посполитой /
Н. И. Костомаров. – М. : Чарли ; Смоленск : Смядынь, 1994. – 762 с.
224. Краткая история Албании : с древнейших времен до наших дней / отв.
ред. Г. Л. Арш ; РАН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. :
Наука, 1992. – 511 с.
225. Краткая история Болгарии : с древнейших времен до наших дней / отв.
ред. Г. Г. Литаврин ; АН ; Ин-т славяноведения и балканістики. – М. :
Наука, 1987. – 567 с.
226. Краткая история болгарской философской мысли / общ. ред.
Л. В. Воробьева ; пер. с болг. Р. Е. Мельцера и И. С. Морозовой. – М. :
Прогресс, 1977. – 710 с.
227. Краткая история Венгрии : с древнейших времен до наших дней /
Т. М. Исламов, А. И. Пушкаш, В. П. Шушарин ; отв. ред.
Т. М. Исламов ; АН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : Наука,
1991. – 608 с.
228. Краткая история Польши : с древнейших времен до наших дней /
редкол. : Ф. Г. Зуев [и др.] ; РАН, Ин-т славяноведения и балканистики.
– М. : Наука, 1993. – 528 с. : ил.
229. Краткая история Румынии с древнейших времен до наших дней /
[Л. Е. Семенова, В. Н. Виноградов, М. Д. Ерещенко,
110
Т. А. Покивайлова] ; отв. ред. В. Н. Виноградов ; [АН, Ин-т
славяноведения и балканистики]. – М. : Наука, 1987. – 542 с.
[А. Х. Клеванский, В. В. Марьина, А. С. Мыльников, И. И. Поп] ; отв.
ред. А. Х. Клеванский ; [АН, Ин-т славяноведения и балканистики]. –
М. : Наука, 1988. – 575 с.
Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка,
2006. – 264 с.
232. Кріль М. М. Слов’янські народи Австрійської монархії : освітні та
наукові взаємини з українцями : 1772–1867 рр. / М. М. Кріль. – Львів :
Сполом, 1999. – 294 с.
233. Кропоткин В. В. Экономические связи Восточной Европы в I
тысячелетии нашей эры / В. В. Кропоткин ; АН, Ин-т археологии. – М. :
Наука, 1967. – 135 с.
234. Крючков И. В. Венгрия и славянский мир в последней трети XIX –
начале XX в. / Игорь Владимирович Крючков ; М-во образования РФ [и
др.]. – Ставрополь : Изд-во Ставропольского ун-та, 2001. – 339 с.
235. Культура и общество в эпоху становления наций : Центральная и Юго-
Восточная Европа в конце XVIII – 70-х годах XIX в. : сборник статей /
редкол. : И. А. Богданова [и др.] ; АН, Ин-т славяноведения и
236. Культура народов Центральной и Юго-Восточной Европы XVIII–
XIX вв : типология и взаимодействия [сб. ст.] / под ред. И. И. Свириды ;
237. Культура народов Центральной и Юго-Восточной Европы в эпоху
Просвещения / отв. ред. В. И. Злыднев ; АН, Ин-т славяноведения и
238. Культурные связи народов Восточной Европы в XVI в. : проблемы
взаимоотношений Польши, России, Украины, Белоруссии и Литвы в
эпоху Возрождения : [сб. ст.] / под ред. Б. А. Рыбакова ; АН [и др.]. –
М. : Наука, 1976. – 360 с.
239. Кутаков И. В. История Польши, Великого княжества Литовского и Руси
по материалам Monumenta germaniae historica (середина XIV – начало
XV вв.) / Игорь Викторович Кутаков ; М-во образования и науки РФ [и
др.]. – Нижний Новгород : Российский новый ун-т, 2011. – 37 с.
240. Лазутка С. Первый Литовский Статут 1529 г. / С. Лазутка,
И. Валиконите, Э. Гудавичюс. – Вильнюс : Марги раштай, 2004. – 521 с.
241. Ламанский В. Геополитика панславизма / Владимир Ламанский. – М. :
Ин-т русской цивилизации, 2010. – 924 с.
242. Лаптева Л. П. Гуситское движение в Чехии XV века : учебно-
методическое пособие / Л. П. Лаптева ; Московский гос. ун-т
111
243. Лаптева Л. П. История Чехии периода позднего феодализма и раннего
нового времени : 1648–1849 / Л. П. Лаптева ; Московский гос. ун-т
244. Лаптева Л. П. История Чехии периода феодализма (V – середина
XVII в.) : учебное пособие / Л. П. Лаптева ; Московский гос. ун-т
245. Лескинен М. В. Мифы и образы сарматизма : истоки национальной
идеологии Речи Посполитой / М. В. Лескинен ; РАН, Ин-т
славяноведения. – М. : Ин-т славяноведения РАН, 2002. 178 с. : ил.
246. Лещиловская И. И. Иллиризм : к истории хорватского национального
Возрождения / И. И. Лещиловская ; АН, Ин-т славяноведения. – М. :
Наука, 1968. – 339 с.
247. Лещиловская И. И. Общественно-политическая борьба в Хорватии :
1848–1849 гг. / И. И. Лещиловская ; АН, Ин-т славяноведения и
248. Лещиловская И. И. Сербская культура XVIII века / И. И. Лещиловская ;
РАН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : ИСБ РАН, 1994. –
285 с.
249. Ливанцев К. Е. История государства и права средних веков /
К. Е. Ливанцев. – Спб. : Питер, 2003. – 282 с. – (Учебное пособие).
250. Ливанцев К. Е. История государства и права феодальной Польши XIII–
XIV вв. : [монография] / К. Е. Ливанцев ; Ленинградский гос. ун-т им.
251. Ливанцев К. Е. Сословно-представительная монархия в Польще, ее
сущность и особенности (II половина XIV – конец XVI вв.) :
[монография] / К. Е. Ливанцев ; Ленинградский гос. ун-т им.
252. Лившиц Г. М. Реформационное движение в Чехии и Германии /
Г. М. Лившиц. – Минск : Вышэйшая школа, 1978. – 272 с.
253. Литаврин Г. Г. Болгария и Византия в XI–XII вв. / Г. Г. Литаврин ; АН,
Ин-т истории. – М. : Изд-во АН, 1960. – 472 с.
254. Литаврин Г. Г. Византийское общество и государство в X–XI вв. :
проблемы истории одного столетия : 976–1081 гг. / Г. Г. Литаврин ; АН,
255. Литаврин Г. Г. Византия и славяне : [сб. ст.]. – СПб. : Алетейя, 1999. –
256. Литаврин Г. Г. Византия, Болгария, Древняя Русь : IX – начало XІІ в. /
Г. Г. Литаврин ; РАН, Ин-т славяноведения. – СПб. : Алетейя, 2000. –
257. Литаврин Г. Г. Как жили византийцы / Г. Г. Литаврин. – СПб. : Алетейя,
1997. – 256 с. – (Византийская библиотека).
258. Ловмянский Г. Религия славян и ее упадок (VI–XII вв.) / Генрик
Ловмянский ; [пер. с пол. М. В. Ковальковой]. – Спб. : Академический
проект, 2003. – 508 с.
112
259. Ловмяньский Х. Русь и норманны / Хенрик Ловмяньский ; [общ. ред.
В. Пашуто, В. Янина, А. Мельниковой]. – М. : Прогресс, 1985. – 303 с.
260. Лордкипанидзе Д. О. Ян Амос Коменский : 1592–1670 : монография /
Д. О. Лордкипанидзе ; под ред. А. И. Пискунова. – М. : Педагогика,
1970. – 440 с.
261. Лысов А. А. Великие державы и Сербия : из истории международного
положения Сербии в конце ХVІІІ – 70-е годы ХІХ в. / А. А. Лысов ;
Донецкий юридический ин-т МВД при Донецком национальном ун-те.
– Донецк : ДНУ, 2005. – 256 с.
262. Лютый А. М. Социально-экономическое развитие городов Белоруссии в
конце XVIII – первой половине XIX века / А. М. Лютый ; под ред.
В. В. Чепко. – Минск : Наука и техника, 1987. – 181 с.
263. Мадиевский С. А. Политическая система Румынии : последняя треть
XIX – начало XX в. : состояние прав и свобод / С. А. Мадиевский. – М. :
Наука, 1984. – 310 с.
264. Макарова И. Ф. Болгарский народ в XV–XVIII вв : этнокультурные
исследования / И. Ф. Макарова ; РАН, Ин-т славяноведения. – М. : Ком
Книга, 2005. – 190 с.
265. Макова Е. С. Загреб в XVI в. : из истории социально-экономических
отношений в феодальном городе / Е. С. Макова. – М. : МГУ, 1976. –
207 с.
266. Макова Е. С. Из истории социально-экономического развития
славонского города XIII–XVII вв. / Е. С. Макова ; Московский гос. ун-т
им. М. В. Ломоносова. – М. : МГУ, 1980. – 106 с.
267. Мананчикова Н. П. Дубровник XIII – первой половины XV века :
проблемы торговли / Н. П. Мананчикова ; ред. А. З. Винников ;
Воронежский гос. ун-т. – Воронеж : Изд-во Воронежского гос. ун-та,
1999. – 207 с.
268. Мацек Й. Гуситское революционное движение / Й. Мацек ; пер. с
чешского Н. М. Пашаевой [и др.]. – М. : Изд-во иностранной
литературы, 1954. – 226 с.
269. Машке Э. Немецкий орден / Эрих Машке. – Спб. : Евразия, 2003. –
258 с. – (Clio ordinum).
270. Международные отношения на Балканах : 1815–1830 гг. / редкол. :
В. Н. Виноградов (отв. ред.) [и др.] ; АН, Ин-т славяноведения и
271. Международные отношения на Балканах : 1830–1856 гг. / отв. ред.
В. Н. Виноградов ; АН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. :
Наука, 1990. – 349 с.
272. Международные отношения на Балканах : 1856–1878 гг. / Г. Л. Арш,
В. Н. Виноградов, Е. К. Вяземская [и др.] ; отв. ред. В. Н. Виноградов ;
273. Миграция и эмиграция в странах Центральной и Юго-Восточной
Европы в XVIII–XX вв. : сохранение национальной идентичности и
историко-культурного наследия России / редкол. : Т. А. Покивайлова
113
(отв. ред.) [и др.] ; РАН, Ин-т славяноведения. – Спб. : Алетейя :
Историческая книга, 2011. – 484 с.
274. Миллер И. С. Исследования по истории народов Центральной и
Восточной Европы XIX в. / И. С. Миллер ; АН, Ин-т славяноведения и
275. Минц И. И. Очерки политической истории Румынии : 1859–1944 гг. /
И. И. Минц, Н. И. Лебедев. – М. : Штиинца, 1985. – 481 с.
276. Мисюревич О. Е. Становление национального государства в Греции :
«русская партия» в 1837–1844 гг. / О. Е. Мисюревич. – М. : Диалог :
МГУ, 1997. – 261 с.
277. Митина Н. П. Во глубине сибирских руд : к столетию восстания
польских ссыльных на Кругобайкальском тракте / Н. П. Митина ; отв.
ред. И. Миллер ; АН, Ин-т славяноведения. – М. : Наука, 1966. – 144 с.
278. Митрофанов П. История Австрии с древнейших времен до 1792 г. /
П. Митрофанов. – М. : Едиториал УРСС, 2003. – 160 с. – (Академия
фундаментальных исследований ; история).
279. Мифы древних славян : [сборник] / [сост. А. И. Баженова,
В. И. Вардугин]. – Саратов : Надежда, 1993. – 320 с.
280. Монашеские ордена : бенедиктинцы, цистерцианцы, кармелиты,
иоанниты, тамплиеры, тевтонцы, францисканцы, доминиканцы,
августинцы, капуцины, урсулинки, театинцы, иезуиты / сост. Александр
Андреев. – М. : Альтернатива–Евролинц, 2003. – 399 с.
281. Морозова О. П. Польский революционер-демократ Бронислав Шварце /
О. П. Морозова ; ред. И. С. Миллер. – М. : Наука, 1975. – 288 с.
282. Москаленко А. Е. Возникновение и развитие феодальных отношений у
южных славян : хорваты и сербы / А. Е. Москаленко ; Московский гос.
ун-т им. М. В. Ломоносова. – М. : Изд-во МГУ, 1978. – 102 с.
283. Мургулия М. П. Половцы, Грузия, Русь и Венгрия в XII–XIII веках /
М. П. Мургулия, В. П. Шушарин, отв. ред. Г. Г. Литаврин ; РАН, Ин-т
славяноведения и балканистики. – М. : ИСБ РАН, 1998. – 335 с.
284. Мыльников А. С. Картина славянского мира : взгляд из Восточной
Европы : представления об этнической номинации и этничности XVI –
начала XVIII века / А. С. Мыльников ; РАН, Музей антропологии и
этнографии им. Петра Великого. – СПб. : Петербургское
Востоковедение, 1999. – 399 с. – (Slavica petropolitana).
285. Мыльников А. С. Культура чешского Возрождения / А. С. Мыльников.
– Л. : Наука, 1982. – 176 с.
286. Мыльников А. С. Народы Центральной Европы : формирование
национального самосознания : ХVIII–XIX вв. / А. С. Мыльников ;
Академия гуманитарных наук. – СПб. : Петрополис, 1997. – 175 с.
287. Мыльников А. С. Эпоха Просвещения в чешских землях : идеология,
национальное самосознание, культура / А. С. Мыльников. – М. : Наука,
1977. – 200 с.
114
Индрик, 1997. – 416 с.
289. На путях становления украинской и белорусской наций : факторы,
механизмы соотнесения : [сб. ст.] / отв. ред. Л. Е. Горизонтов ; РАН, Ин-
т славяноведения. – М. : ИС РАН, 2004. – 258 с.
290. Нартов Н. А. Геополитика / Н. А. Нартов, В. Н. Нартов ; под ред.
В. И. Староверова. – М. : ЮНИТИ [и др.], 2007. – 527 с.
291. Наумов Е. П. Господствующий класс и государственная власть в
Сербии XIII–XV вв. : динамика социальной и политической системы
сербского феодализма / Е. П. Наумов ; АН, Ин-т славяноведения и
292. Национальное движение в Центральной Европе : сотрудничество и
контакты : 30–70-е гг. XIX в. / редкол. : С. М. Фалькович (отв. ред.) [и
256 с.
293. Национально-освободительное движение южных славян : сборник
статей / редкол. : И. А. Хренов (отв. ред.) [и др.]. – М. : Наука, 1966. –
227 с.
294. Национальный вопрос в Восточной Европе : прошлое и настоящее : [сб.
ст.] / редкол. : М. Д. Ерещенко (отв. ред.) [и др.] ; РАН, Ин-т
295. Нация и национальный вопрос в странах Центральной и Юго-
Восточной Европы во второй половине XIX – начале XX века : [сб. ст.] /
отв. ред. Т. М. Исламов ; АН, Ин-т славяноведения и балканистики. –
М. : ИСБ, 1991. – 294 с.
296. Ненашева З. С. Идейно-политическая борьба в Чехии и Словакии в
начале XX вв. : чехи, словаки и неославизм : 1898–
1914 гг. / З. С. Ненашева ; отв. ред. В. А. Дьяков. – М. : Наука, 1984. –
240 с.
297. Нидерле Л. Славянские древности / Любор Нидерле ; пер. с чеш.
Т. Ковалевой и М. Хазанова. – М. : Новый Акрополь, 2010. – 741 с.
298. Никитина Т. В. Греция накануне Первой мировой войны : особенности
внутриполитического развития / Т. В. Никитина ; Московский гос. ун-т
299. Новая и новейшая история Румынии : сборник статей / отв. ред
В. Н. Виноградов ; АН . – М. : Изд-во АН, 1963. – 288 с.
300. Новосельцев А. П. Хазарское государство и его роль в истории
Восточной Европы и Кавказа / А. П. Новосельцев ; АН, Отделение
истории. – М. : Наука, 1990. – 263 с.
301. Носов Б. В. Установление российского господства в Речи Посполитой :
1756–1765 гг. / Б. В. Носов ; РАН, Ин-т славяноведения. – М. : Индрик,
2004. – 727 с.
115
302. Оболенский Д. Д. Византийское Содружество наций : шесть
византийских портретов / Д. Д. Оболенский. – М. : Янус-К, 1998. –
656 с.
303. Обушенкова Л. А. Королевство Польское в 1815–1830 гг. :
экономическое и социальное развитие / Л. А. Обушенкова. – М. : Наука,
1979. – 295 с.
304. Общественно-политические движения в Центральной Европе в XIX –
начале XX в. : сборник статей и материалов / редкол. : И. С. Миллер
(отв. ред.) [и др.] ; АН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. :
Наука, 1974. – 404 с.
305. Озолин А. И. Бюргерская оппозиция в гуситском движении : социально-
политические требования / А. И. Озолин ; Саратовский гос. ун-т. –
Саратов : СГУ, 1973. – 122 с.
306. Озолин А. И. Из истории гуситского революционного движения /
А. И. Озолин ; Саратовский гос. ун-т. – Саратов : Изд-во СГУ, 1962. –
304 с.
307. Ономастика и эпиграфика средневековой Восточной Европы и
Византии / отв. ред. В. П. Яйленко ; РАН, Ин-т всеобщей истории. – М. :
ИВИ РАН, 1993. – 264 с.
308. Освободительные движения народов Австрийской империи : период
утверждения капитализма / отв. ред. В. И. Фрейдзон ; АН, Ин-т
309. Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-
Восточной Европы в XV–XVI вв. : главные тенденции политических
взаимоотношений / И. Б. Греков, С. Ф. Орешкова, Г. Г. Литаврин [и
др.] ; редкол. : И. Б. Греков (отв. ред.) [и др.] ; АН, Ин-т славяноведения
Восточной Европы в XVII в. : [в 2-х ч.] / отв. ред. Г. Г. Литаврин ; РАН,
Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : Памятники исторической
мысли, 1998. – Ч. 1. – 1998. – 288 с.
Восточной Европы в XVII в. : [в 2-х ч.] / отв. ред. Г. Г. Литаврин ; РАН,
Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : Памятники исторической
мысли, 1998. – Ч. 2. – 2001. – 399 с.
312. Островер Л. И. Тадеуш Костюшко / Л. И. Островер. – М. : Молодая
гвардия, 1961. – 272 с.
313. Очерки истории культуры славян : с древнейших времен до XIII в. /
редкол. : В. К. Волков [и др.] ; РАН, Ин-т славяноведения и
балканистики. – М. : Индрик, 1996. – 463 с.
314. Павинский А. И. Полабские славяне в борьбе с немцами : VIII–
XII века : историческое исследование / А. И. Павинский. – М. :
Едиториал УРСС, 2011. – 178 с. – (Академия фундаментальных
116
315. Пашуто В. Т. Образование Литовского государства / В. Т. Пашуто ; АН,
Ин-т истории. – М. : Изд-во АН, 1959. – 531 с.
316. Пермские поляки : [сб. ст]. / под ред. В. Гладышева, В. Кадочникова. –
Пермь : Раритет-Пермь, 2001. – 117 с.
317. Петров В. П. Етногенез слов’ян : джерела, етапи розвитку і
проблематика / В. П. Петров. – К. : Наукова думка, 1972. – 212 с.
318. Писарев Ю. А. Великие державы и Балканы накануне Первой мировой
войны / Ю. А. Писарев ; отв. ред. Т. М. Исламов ; АН, Ин-т
319. Писарев Ю. А. Освободительное движение югославянских народов
Австро-Венгрии : 1905–1914 / Ю. А. Писарев ; АН, Ин-т истории. – М. :
Изд-во АН, 1962. – 419 с.
320. Пичета В. И. Аграрная реформа Сигизмунда Августа в Литовско-
Русском государстве / В. И. Пичета ; АН, Ин-т славяноведения. – М. :
Изд-во АН, 1958. – 547 с.
321. Пичета В. И. Белоруссия и Литва XV–XVI вв. : (исследование по
истории социально-экономического, политического и культурного
развития) / В. И. Пичета ; [под ред Э. Ю. Копысского, В. Д. Королюка,
Н. Н. Улащика] ; АН, Ин-т славяноведения. – М. : Изд-во АН, 1961. –
815 с.
322. Півторак Г. П. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов :
міфи і правда про трьох братів слов’янських зі «спільної колиски» /
Г. П. Півторак. – К. : Академія, 2001. – 151 с.
323. Подокшин С. А. Реформация и общественная мысль Белоруссии и
Литвы : (вторая половина XVI – начало XVII в.) / С. А. Подокшин ;
АНБССР, Ин-т философии и права. – Мн. : Наука и техника, 1970. –
224 с.
324. Подокшин С. А. Скорина и Будный : очерк философских взглядов /
С. А. Подокшин ; науч. ред. А. С. Майхрович ; АН Белорусской ССР,
Ин-т философии и права. – Мн. : Наука и техника, 1974. – 176 с. –
Библиогр.: с. 167–174.
325. Подокшин С. А. Франциск Скорина / С. А. Подокшин. – М. : Мысль,
1981. – 215 с. – (Мыслители прошлого).
Ч. 1 : С древнейших времен до революции 1848 г. – 1992. – 354 с.
Ч. 2 : От революции 1848 г. до революции 1918–1919 гг. – 1992. – 369 с.
328. Полывянный Д. И. Культурное своеобразие средневековой Болгарии в
контексте византийско-славянской общности IХ–XV веков /
Д. И. Полывянный ; Ивановский государственный ун-т. – Иваново :
ИГС, 2000. – 289 с.
117
329. Поп И. И. Искусство Чехии и Моравии IX – начала XVI века /
И. И. Поп. – М. : Искусство, 1978. – 255 с.
330. Попова Т. А. История западных и южных славян в средние века и
раннее новое время : учебное пособие для студентов ист. ф-тов /
Т. А. Попова, Л. А. Шаферова ; Федеральное агентство по образованию.
– Красноярск : Красноярский гос. пед. ун-т. им. В. П. Астафьева, 2008. –
203 с.
331. Попович М. В. Мировоззрение древних славян / М. В. Попович. – К. :
332. Порецкий Я. И. Соломон Рысинский = Solomo Pantherus Leucorussus :
конец XVI – начало XVII в. / Я. И. Порецкий ; Белорусский гос. ун-т. –
Минск : Изд-во БГУ, 1983. – 158 с.
333. Постоловський Р. М. Світ на зламі епох : історія кінця XIX – середини
XX ст. : навчальний посібник / Р. М. Постоловський, С. С. Троян,
В. Ф. Федорак ; Рівненський ін-т слов’янознавства. – К. : РІС КІСУ. –
240 с.
334. Принятие христианства народами Центральной и Юго-Восточной
Европы и крещение Руси / отв. ред. Г. Г. Литаврин ; АН, Ин-т
славяноведения и балканистики. – М. : Наука, 1988. – 271 с. : ил.
335. Проблеми походження та історичного розвитку слов’ян : збірник
наукових статей / відп. ред. В. Д. Баран ; НАН України, Ін-т археології.
– К. : РАС, 1997. – 264 с.
336. Проблемы внутри- и внешнеполитической истории Румынии нового и
новейшего времени : [сб. ст.] / редкол. : С. А. Мадиевский (отв. ред.) [и
др.] ; АН МССР, Ин-т истории им. Я. С. Гросула. – Кишинев : Штиинца,
1988. – 226 с.
337. Прокошина Е. С. Мелетий Смотрицкий / Е. С. Прокошина. – Минск :
Наука и техника, 1966. – 160 с.
338. Прокудин Б. А. Идея славянского единства в политической мысли
России XIX века / Б. А. Прокудин. – М. : Мысль, 2007. – 132 с.
339. Птицын А. Н. Концепция «славянской цивилизации»
Н. Я. Данилевского / А. Н. Птицын ; Пятигорский гос. лингвистический
ун-т ; Российское общество интеллектуальной истории. – Ставрополь :
Изд-во ПГЛУ, 2003. – 164 с.
340. Пыпин А. Панславизм в прошлом и настоящем / Александр Пыпин ;
Ассоциация по комплексному изучению русской нации [и др.]. – М. :
Граница, 2002. – 195 с.
341. Развитие капитализма и национальные движения в славянских странах :
сборник статей / отв. ред. В. И. Фрейдзон. – М. : Наука, 1970. – 362 с.
342. Развитие общественной мысли в странах Центральной и Юго-
Восточной Европы : [сб. ст.] / [редкол. : З. С. Ненашева (отв. ред.) и
др.] ; Московский гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. – М. : Изд-во МГУ,
1991. – 183 с.
118
343. Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху
зрелого феодализма / отв. ред. Г. Г. Литаврин, В. В. Иванов ; АН,
Институт славяноведения и балканистики. – М. : Наука, 1989. – 352 с.
344. Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху
раннего средневековья / редкол. : В. Д. Королюк (отв. ред.) [и др.] ; АН,
345. Рандин А. В. Гуситская революция и Пражский университет /
А. В. Рандин ; Марийский гос. ун-т. – Йошкар-Ола : Изд-во Марийского
ун-та, 1994. – 129 с.
346. Раннефеодальные государства и народности : южные и западные
славяне VI–XII вв. / отв. ред. Г. Г. Литаврин ; АН, Ин-т славяноведения
и балканистики [и др.]. – М. : Наука, 1991. – 250 с.
347. Раннефеодальные государства на Балканах : VI–XII вв. / Г. Г. Литаврин,
О. В. Иванова, Е. П. Наумов и др. ; отв. ред. Г. Г. Литаврин ; АН, Ин-т
348. Ратнер Н. Д. Очерки по истории пангерманизма в Австрии в конце
XIX в. / Н. Д. Ратнер. – М. : Наука, 1970. – 221 с.
349. Ревуненков В. Г. Польское восстание 1863 г. и европейская
дипломатия / В. Г. Ревуненков. – Л. : Изд-во Ленинградского ун-та,
1957. – 358 с.
350. Роль переводов Библии в становлении и развитии славянских
литературных языков / редкол. : Л. Н. Смирнов (отв. ред.) [и др.] ; РАН,
Ин-т славяноведения. – М. : ИС РАН, 2002. – 289 с.
351. Романенко С. А. Югославия, Россия и «славянская идея» : вторая
половина XIX – начало XXI в. / С. А. Романенко ; Ин-т права и
публичной политики. – М. : Ин-т права и публичной политики, 2002. –
623 с.
352. Россия и Сербия глазами историков двух стран : [сборник] / отв. ред.
К. В. Никифоров ; РАН, Ин-т славяноведения. – Спб. : Алетейя, 2010. –
311 с. – (Biblioteca Serbica).
353. Рубинштейн Е. И. Крушение австро-венгерской монархии /
Е. И. Рубинштейн ; АН . – М. : Изд-во АН, 1963. – 428 с.
354. Рубцов Б. Т. Исследования по аграрной истории Чехии : XIV – начало
XV в. / Б. Т. Рубцов ; АН . – М. : Изд-во АН, 1963. – 452 с.
355. Рубцов Б. Т. Эволюция феодальной ренты в Чехии : XIV – начало
XV в. / Б. Т. Рубцов ; АН . – М. : Изд-во АН, 1958. – 196 с.
356. Рудяков П. М. Українсько-хорватські літературні взаємини в XIX–
XX ст. / П. М. Рудяков ; АН УРСР, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка. –
К. : Наукова думка, 1987. – 135 с.
357. Румянцев О. Є. Галичина – Боснія – Воєводина : українські переселенці
з Галичини на території югославських народів в 1890–1990 роках /
О. Є. Румянцев. – К. : ФАДА, 2008. – 256 с.
358. Русанова И. П. Славянские древности VI–IX вв. между Днепром и
Западным Бугом / И. П. Русанова ; АН, Ин-т археологии. – М. : Наука,
1973. – 100 с.
119
359. Русанова И. П. Славянские древности VI–VII вв. : культура пражского
типа / И. П. Русанова. – М. : Наука, 1976. – 214 с.
360. Руссев Е. М. Борьба молдавского народа против оттоманского ига /
Е. М. Руссев. – Кишинев : Картя молдовеняскэ, 1968. – 108 с.
361. Рутковский Я. Экономическая история Польши / Я. Рутковский. – М. :
Изд-во иностранной литературы, 1953. – 427 с.
362. Рыбаков Б. А. Язычество древних славян / Б. А. Рыбаков. – М. : София :
Гелиос, 2002. – 588 с.
363. Свердлов М. Б. Становление феодализма в славянских странах /
М. Б. Свердлов ; РАН, Ин-т российской истории. – Спб. : Дмитрий
Буланин, 1997. – 321 с.
364. Седов В. В. Происхождение и ранняя история славян / В. В. Седов ; АН,
Ин-т археологии. – М. : Наука, 1979. – 157 с.
366. Седов В. В. Славяне : историко-археологические исследования /
В. В. Седов ; РАН, Ин-т археологи. – М. : Языки славянской культуры,
2002. – 622 с. : ил. – (Studia historica).
367. Седов В.В. Славяне в древности / В. В. Седов ; РАН, Ин-т археологи. –
М. : НПБО «Фонд археологи», 1994. – 343 с. : ил.
368. Семенова Л. Е. Дунайские княжества в международных отношениях в
Юго-Восточной Европе (конец XIV – первая треть XVI в.) /
Л. Е. Семенова ; отв. ред. Г. Г. Литаврин ; РАН, Ин-т славяноведения и
балканистики [и др.]. – М. : ИСБ, 1994. – 196 с.
369. Семенова Л. Е. Княжества Валахия и Молдавия : конец XIV – начало
XIX в. : очерки внешнеполитической истории / Л. Е. Семенова ; РАН,
Ин-т славяноведения. – М. : Индрик, 2006. – 400 с.
370. Сенкевич И. Г. Албания в период Восточного кризиса : 1875–1881 гг. /
И. Г. Сенкевич. – М. : Наука, 1965. – 232 с.
371. Сенкевич И. Г. Освободительное движение албанского народа в 1905–
1912 гг. / И. Г. Сенкевич ; АН . – М. : Изд-во АН, 1959. – 262 с.
372. Сербия о себе : сборник / ред. М. Йованович, О. Эдельман ; пер. с
сербского Е. Потехиной и Д. Костюченко. – М. : Европа, 2005. – 510 с. –
(Евровосток).
373. Сивіцький М. Історія польсько-українських конфліктів : [в 3-х т.] /
Микола Сивіцький. – К. : Вид-во Олени Теліги, 2005. – Т. 1. – 2005. –
344 с.
374. Сивіцький М. Історія польсько-українських конфліктів : [в 3-х т.] /
Микола Сивіцький. – К. : Вид-во Олени Теліги, 2005. – Т. 2. – 2005. –
360 с.
375. Сквозников А. Н. Македония в конце XIX – начале XX века – яблоко
раздора на Балканах / А. Н. Сквозников ; РАН, Ин-т российской
истории [и др.]. – Самара : Изд-во Самарской гуманитарной академии,
2010. – 179 с.
120
376. Славяне и их соседи в конце I тысячелетия до н. э. – первой половине I
тысячелетия н. э. / [В. И. Бидзиля, О. А. Гей, К. В. Каспарова и др.], отв.
ред. И. П. Русанова, Э. А. Сымонович ; РАН, Ин-т археологии. – М. :
Наука, 1993. – 327 с.
377. Славяне и их соседи. Греческий и славянский мир в средние века и
раннее новое время / отв. ред. Б. Н. Флоря ; РАН, Ин-т славяноведения
и балканистики. – М. : ИСБ, 1994. – 86 с.
378. Славяне и их соседи. Еврейское население Центральной, Восточной и
Юго-Восточной Европы : средние века – начало нового времени /
редкол. : Г. Г. Литаврин (отв. ред.) [и др.] ; РАН, Ин-т славяноведения и
балканистики. – М. : ИСБ РАН, 1993. – 109 с.
379. Славяне и их соседи. Имперская идея в странах Центральной,
Восточной и Юго-Восточной Европы / редкол. : Б. Н. Флоря (отв. ред.)
[и др.] ; РАН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : ИСБ РАН,
1995. – 92 с.
380. Славяне и их соседи. Католицизм и православие в средние века :
сборник статей / редкол. : Б. Н. Флоря (отв. ред.) [и др.] ; РАН, Ин-т
славяноведения и балканистики. – М. : ИСБ РАН, 1991. – 91 с.
381. Славяне и их соседи. Миф и история. Происхождение и ранняя история
славян в общественном сознании позднего средневековья и раннего
нового времени : [сб. ст.] / редкол. : Б. Н. Флоря (отв. ред.) [и др.] ; РАН,
Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : ИСБ РАН, 1996. – 64 с.
382. Славяне и их соседи. Этнопсихологический стереотип в средние века /
редкол. : Г. Г. Литаврин (отв. ред.) [и др.] ; РАН, Ин-т славяноведения и
балканистики. – М. : ИСБ РАН, 1990. – 101 с.
383. Славяне и Россия : сборник статей / редкол. : Ю. В. Бромлей (отв. ред.)
[и др.]. – М. : Наука, 1972. – 308 с.
384. Славяне и скандинавы : [сб. ст.] / под общ. ред. Е. А. Мельниковой. –
М. : Прогресс, 1986. – 411 с.
385. Славяне накануне образования Киевской Руси : [сб. ст.] / отв. ред.
Б. А. Рыбаков ; АН, Ин-т археологии. – М. : Изд-во АН, 1963. – 387 с.
386. Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период /
[В. Д. Баран, Е. В. Максимов, Б. В. Магомедов и др. ; редкол. :
В. Д. Баран (отв. ред.) и др.] ; АН УССР, Ин-т археологии. – К. :
387. Славяне, финно-угры, скандинавы, волжские булгары / редкол. :
А. Н. Кирпичников [и др.]. – Спб. : Вести, 2000. – 265 с.
388. Славяно-германские культурные связи и отношения : сборник статей /
редкол. : В. Д. Королюк (отв. ред.) [и др.]. – М. : Наука, 1969. – 367 с.
389. Славяно-германские отношения : сборник статей / редкол. :
В. Д. Королюк (отв. ред.) [и др.]. – М. : Наука, 1964. – 295 с.
390. Славянская языковая и этноязыковая система в контакте с
неславянским окружением / отв. ред. Т. М. Николаева ; РАН, Ин-т
славяноведения. – М. : Языки славянской культуры, 2002. – 560 с.
121
391. Славянские культуры в эпоху формирования и развития славянских
наций XVIII–XIX вв. / [редкол. : Д. Ф. Марков и др.]. – М. : Наука, 1978.
– 399 с.
392. Славянские матицы XIX в. : [в 2-х ч.] / редкол. : И. И. Лещиловская
(отв. ред.) [и др.] ; РАН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. :
ИСБ, 1996. – Ч. 1. – 1996. – 233 с.
393. Славянские матицы XIX в. : [в 2-х ч.] / редкол. : И. И. Лещиловская
(отв. ред.) [и др.] ; РАН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. :
ИСБ, 1996. – Ч. 2. – 1996. – 196 с.
394. Славянские народы Юго-Восточной Европы и Россия в XVIII в. / отв.
ред. И. И. Лещиловская ; РАН, Ин-т славяноведения. – М. : Наука, 2003.
– 316 с.
395. Славянские съезды XIX–XX вв. : [сб. ст.] / редкол. : М. Ю. Досталь (отв.
ред.) [и др.] ; РАН, Ин-т славяноведения и балканистики [и др.]. – М. :
ИСБ, 1994. – 143 с.
396. Славянский мир между Римом и Константинополем :
сборник / редкол. : Б. Н. Флоря (отв. ред.) [и др.] ; РАН, Ин-т
397. Смирнов А. Ф. Восстание 1863 года в Литве и Белоруссии /
А. Ф. Смирнов ; АН, Ин-т истории. – М. : Изд-во АН, 1963. – 392 с.
398. Смирнов И. Н. Очерк истории Хорватского государства до подчинения
его Угорской короне / И. Н. Смирнов. – М. : Едиториал УРСС, 2012. –
136 с. – (Академия фундаментальных исследований ; история).
399. Сміт Ентоні Д. Національна ідентичність / Ентоні Д. Сміт ; пер. з
англ. П. Таращук. – К. : Основи, 1994. – 223 с.
400. Сміт Е. Культурні основи націй : ієрархія, заповіт і республіка / Ентоні
Сміт. – К. : Темпора, 2009. – 312 с.
401. Собестианский И. М. Круговая порука у славян по древним памятникам
их законодательства / И. М. Собестианский. – М. : Едиториал УРСС,
2011. – 176 с. – (Академия фундаментальных исследований ; история).
402. Собестианский И. М. Учения о национальных особенностях характера и
юридического быта древних славян : историко-критическое
исследование / И. М. Собестианский. – М. : Едиториал УРСС, 2011. –
352 с. – (Академия фундаментальных исследований ; история).
403. Советов П. В. Развитие феодализма и крестьяне Молдавии : очерки
истории ренты в XVI – начале XVIII в. / П. В. Советов ; отв. ред.
В. Т. Пашуто ; АН МССР, Ин-т истории. – Кишинев : Штиинца, 1980. –
288 с.
404. Соловьев В. М. Древние славяне I–X века / В. М. Соловьев. – М. :
Центрполиграф, 2011. – 318 с.
405. Средняя Европа : проблемы международных и межнациональных
отношений XII–XX вв. / отв. ред. А. С. Стыкалин ; РАН, Ин-т
славяноведения. – Спб. :Алетейя, 2009. – 542 с.
122
406. Станиславская А. М. Россия и Греция в конце XVIII – начале XIX века :
политика России в Ионической республике : 1798–1807 гг. /
А. М. Станиславская. – М. : Наука, 1976. – 375 с.
407. Становление национальной классики : культура народов Центральной и
Юго-Восточной Европы в 20–70-е гг. XIX в. : [сб. ст.] / отв. ред.
Л. А. Софронова ; АН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. :
Наука, 1991. – 253 с.
408. Становление раннефеодальных славянских государств : [сб. ст.] / [без
ук. ред.] ; АН, Ин-т археологии. – К. : Наукова думка, 1972. – 259 с.
409. Стародубцев Г. С. История международного права и его науки : учебное
пособие / Г. С. Стародубцев. – М. : Изд-во российского ун-та дружбы
народов, 2006. – 208 с.
410. Стегний П. В. Разделы Польши и дипломатия Екатерины II : 1772, 1793,
1795 / П. В. Стегний. – М. : Международные отношения, 2002. – 692 с.
411. Стецюк В. Дослідження передісторичних етногенетичних процесів у
Східній Європі : [в 2-х кн.] / В. Стецюк. – Львів ; Київ : [б. в.], 1998. –
Кн. 1. – 1998. – 100 с.
412. Стецюк В. Дослідження передісторичних етногенетичних процесів у
Східній Європі : [в 2-х кн.] / В. Стецюк. – Львів ; Київ : [б. в.], 1998. –
Кн. 2. – 2000. – 95 с.
413. Стецюк П. Б. Перша Конституція Польщі 1791 р. : спроба правового
аналізу / П. Б. Стецюк ; Київський національний ун-т ім. Тараса
Шевченка [та ін.]. – Львів : Астролябія, 2010. – 111 с.
414. Струкова К. Л. Общественно-политическое развитие Македонии в 50–
70-е годы XIX века / К. Л. Струкова ; РАН, Ин-т славяноведения и
балканистики [и др.]. – М. : ИС РАН, 2004. – 200 с.
415. Суворов Н. С. Средневековые университеты / Н. С. Суворов. – М. :
Едиториал УРСС, 2012. – 256 с. – (Академия фундаментальных
416. Тананаева Л. И. Карел Шкрета : из истории чешской живописи эпохи
барокко / Л. И. Тананаева. – М. : Искусство, 1990. – 221 с.
417. Тананаева Л. И. Рудольфинцы : пражский художественный центр на
рубеже XVI–XVII веков / Л. И. Тананаева ; РАН, Государственный ин-т
искусствознания. – М. : Наука, 1996. – 239 с.
418. Тананаева Л. И. Сарматский портрет : из истории польского портрета
эпохи барокко / Л. И. Тананаева. – М. : Наука, 1979. – 303 с.
419. Тарвел Э. Фольварк, пан и подданный : аграрные отношения в польских
владениях на территории Южной Эстонии в конце XVІ – начале XVІІ
века / Э. Тарвел ; АН Эстонской ССР. – Таллин : Изд-во АН Эстонской
ССР, 1964. – 350 c.
420. Тевтонский орден : крах крестового похода на Русь / [авт.-сост.
С. Шумов, А. Андреев]. – М. : Алгоритм : Эксмо, 2005. – 314 с.
421. Тейлор А. Дж. П. Габсбурзька монархія 1809–1918 : історія
Австрійської імперії та Австро-Угорщини / А. Дж. Тейлор. – Львів :
ВНТЛ–Класика, 2002. – 260 с.
123
422. Тимофеев А. Ю. Крест, кинжал и книга : Старая Сербия в политике
Белграда : 1878–1912 гг. / А. Ю. Тимофеев ; РАН, Ин-т славяноведения.
– СПб. : Алетейя, 2007. – 237 с. – (Bibliotheca Serbica).
423. Тимощук Б. А. Восточнославянская община в VI–X вв. н. э. /
Б. А. Тимощук ; отв. ред. С. А. Плетнева ; АН, Ин-т археологии. – М. :
Наука, 1990. – 184 с.
424. Титова Л. Н. Чешская культура первой половины XIX века /
Л. Н. Титова ; отв. ред. С. В. Никольский ; АН, Ин-т славяноведения и
425. Тодоров Н. Балканский город XV–XIX веков : социально-
экономическое и демографическое развитие / Н. Тодоров. – М. : Наука,
1976. – 516 с.
426. Толочко П. П. Кочевые народы степей и Киевская Русь / П. П. Толочко.
– К. : Абрис, 1999. – 198 с.
427. Толстой Н. И. История и структура славянских литературных языков /
Н. И. Толстой ; отв. ред. В. Н. Ярцева ; АН . – М. : Наука, 1988. – 239 с.
428. Толстой Н. И. Очерки славянского язычества / Н. И. Толстой ; сост. и
отв. ред. С. М. Толстая. – М. : Индрик, 2003. – 622 с.
429. Томпсон Э. Грозные воины степей / Эдвард Томпсон ; [пер. с англ.
Л. А. Игоревского]. – М. : Центрполиграф, 2010. – 256 с.
430. Тортика А. А. Северо–Западная Хазария в контексте истории
Восточной Европы : (вторая половина VII – третья четверть X вв.) :
монография / А. А. Тортика ; Харьковская гос. академия культуры. –
Харьков : ХГАК, 2006. – 553 с.
431. Третьяков П. Н. Восточнославянские племена / П. Н. Третьяков ; АН . –
М. : Изд-во АН, 1953. – 312 с.
432. Третьяков П. Н. По следам древних славянских племен /
П. Н. Третьяков ; под ред. Б. А. Рыбакова, Э. А. Сымоновича. – Л. :
Наука, 1982. – 143 с.
лингвистические исследования / О. Н. Трубачев : РАН [и др.]. – М. :
Наука, 2003. – 489 с.
434. Туполев Б. М. Экспансия германского империализма в Юго-Восточной
Европе в конце XIX – начале XX в. / Б. М. Туполев ; АН, Ин-т всеобщей
истории. – М. : Наука, 1970. – 334 с.
435. Тымовский М. История Польши = Historia Polski / Михал Тымовский,
Ян Кеневич, Ежи Хольцер ; пер. с польского В. Н. Ковалева [и др.]. –
М. : Весь Мир, 2004. – 542 с. – (Национальная история).
436. Тяжелов В. Искусство средних веков в Западной и Центральной
Европе / В. Тяжелов ; редкол. : А. М. Кантор [и др.]. – М. : Искусство,
1981. – 383 с.
437. Тяжелов В. Искусство средних веков : Византия, Армения и Грузия,
Болгария и Сербия, Древняя Русь и Белоруссия / В. Тяжелов,
О. Сопоцинский ; редкол. : А. М. Кантор [и др.]. – М. : Искусство, 1975.
– 366 с. – (Малая история искусств).
124
438. У истоков формирования наций в Центральной и Юго-Восточной
Европе : общественно-культурное развитие и генезис национального
самосознания : [сб. ст.] / отв. ред. А. С. Мыльников ; АН, Ин-т
439. Україна і Польща в період феодалізму : збірник наукових праць /
редкол. : В. А. Смолій (відп. ред.) [та ін.] ; АН УРСР, Ін-т історії
України. – К. : Наукова думка, 1991. – 140 с.
440. Усенко П. Г Тадей Косцюшко й Україна / П. Г. Усенко. – К. : Нора–
Друк, 2004. – 96 с.
441. Усенко П. Г. Натхненний Сигізмунд / П. Г. Усенко. – Львів : Каменяр,
1990. – 150 с.
442. Успенский Б. А. Филологические разыскания в области славянских
древностей : реликты язычества в восточнославянском культе Николая
Мирликийского / Б. А. Успенский ; Московский гос. ун-т им.
443. Успенский Ф. И. История Византийской империи VI–IX вв. /
Ф. И. Успенский. – М. : Мысль, 1999. – 827 с. – (Из истории великих
империй).
444. Успенский Ф. И. История Византийской империи : период
Македонской династии : 867–1057 гг. / Ф. И. Успенский ; ред.
Л. В. Литвинова. – М. : Мысль, 1997. – 527 с. – (Из истории великих
империй).
445. Уханова Е. В. У истоков славянской письменности / Е. В. Уханова. –
М. : Муравей, 1998. – 235 с.
446. Участники польского восстания 1863–1864 гг. в тобольской ссылке :
очерк / под ред. Д. И. Копылова. – Тюмень : Книжное изд-во, 1963. –
76 с.
447. Фадеева И. Л. Официальные документы в идеологии и политике
Османской империи : османизм–панисламизм : XIX – начало XX в. /
И. Л. Фадеева. – М. : Наука, 1985. – 271 с.
448. Феоктистова Л. Х. Земледелие у эстонцев : XVIII – начало XX в. :
системы и техника / Л. Х. Феоктистова ; АН, Ин-т этнографии
им. Н. Н. Миклухо-Маклая. – М. : Наука, 1980. – 191 с.
449. Филиппсон М. Религиозная контрреволюция в XVI веке : общество
иезуитов / Мартин Филиппсон. – М. : Едиториал УРСС, 2011. – 208 с. –
(Академия фундаментальных исследований ; история).
450. Фишер И. Р. Крестьянство Чехии в период позднего феодализма :
учебное пособие по спецкурсу / И. Р. Фишер ; Марийский гос. пед. ин-т
им. Н. К. Крупской. – Йошкар–Ола : МГПИ, 1990. – 117 с.
451. Флоря Б. Н. Исследования по истории церкви : древнерусское и
славянское средневековье : сборник / Б. Н. Флоря. – М. : Православная
энциклопедия, 2007. – 528 с.
452. Флоря Б. Н. Отношения государства и церкви у восточных и западных
славян : эпоха средневековья / Б. Н. Флоря ; отв. ред. Л. В. Милов ;
РАН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : ИСБ, 1992. – 157 с.
125
453. Флоря Б. Н. Польско-литовская интервенция в Россию и русское
общество / Б. Н. Флоря ; РАН, Ин-т славяноведения. – М. : Индрик,
2005. – 416 с.
454. Флоря Б. Н. Россия и чешское восстание против Габсбургов /
Б. Н. Флоря ; отв. ред. А. С. Мыльников ; АН, Ин-т славяноведения и
455. Флоря Б. Н. Русско-польские отношения и балтийский вопрос в конце
XVI – начале XVII в. / Б. Н. Флоря. – М. : Наука, 1973. – 225 с.
456. Флоря Б. Н. Русско-польские отношения и политическое развитие
Восточной Европы во второй половине XVI – начале XVII в. /
Б. Н. Флоря ; АН, Институт славяноведения и балканистики. – М. :
Наука, 1978. – 302 с.
457. Флоря Б. Н. У истоков религиозного раскола славянского мира
(XIII в.) / Б. Н. Флоря. – Спб. : Алетейя, 2004. – 221 с.
458. Формирование наций в Центральной и Юго-Восточной Европе :
исторический и историко-культурный аспекты / И. С. Миллер,
С. М. Стецкевич, В. А. Якубский [и др.] ; редкол. : И. С. Миллер,
В. И. Фрейдзон (отв. ред.) [и др.] ; АН, Ин-т славяноведения и
459. Формирование национальных культур в странах Центральной и Юго-
Восточной Европы / редкол. : В. И. Злыднев (отв. ред.) [и др.] ; АН, Ин-
т славяноведения и балканистики. – М. : Наука, 1977. – 334 с.
460. Формирование национальных независимых государств на Балканах :
конец XVIII – 70-е гг. XIX в. / Ю. П. Аншаков, Г. Л. Арш,
Е. К. Вяземская [и др.] ; отв. ред. И. С. Достян. – М. : Наука, 1986. –
430 с.
461. Формирование раннефеодальных славянских народностей / редкол. :
В. Д. Королюк (отв. ред.) [и др.] ; АН, Ин-т славяноведения и
462. Фрейденберг М. М. Деревня и городская жизнь в Далмации XIII–
XV вв. / М. М. Фрейденберг ; Калининский гос. ун-т. – Калинин : Изд-
во КГУ, 1972. – 253 с.
463. Фрейденберг М. М. Дубровник и Османская империя /
М. М. Фрейденберг. – М. : Наука, 1989. – 302 с.
464. Фрейденберг М. М. Крестьянство на Балканах в XІІ–XVІІІ вв. /
М. М. Фрейденберг ; Калининский гос. ун-т. – Калинин : Изд-во
Калининского ун-та, 1984. – 83 с.
465. Фрейдзон В. И. Борьба хорватского народа за национальную свободу :
подъем освободительного движения в 1859–1873 гг. : история,
идеология, политические партии / В. И. Фрейдзон ; АН, Ин-т
466. Фрейдзон В. И. Далмация в хорватском национальном возрождении
XIX в. : к истории югославизма и его неудачи / В. И. Фрейдзон ; РАН,
Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : ИСБ, 1997. – 163 с.
126
467. Фрейдзон В. И. История Хорватии : краткий очерк с древнейших
времен до образования республики (1991 г.) / В. И. Фрейдзон ; РАН,
Ин-т славяноведения и балканистики. – Спб. : Алетейя, 2001. – 304 с.
468. Фрейдзон В. И. Нация до национального государства : историко-
социологический очерк Центральной Европы XVIII – начала XX в. /
В. И. Фрейдзон ; РАН. – Дубна : Феникс, 1999. – 96 с.
469. Фрейдзон В. И. Судьбы крестьянства в общественной мысли Хорватии
XIX – начала XX в. : от консервативно-реформистских идей к
программе крестьянской демократии : 1832–1914 гг. / Владимир
Израилевич Фрейдзон ; РАН, Ин-т славяноведения и балканистики. –
М. : ИСБ, 1993. – 185 с.
470. Халиков А. Х. Монголы, татары, Золотая Орда и Булгария /
А. Х. Халиков ; АН Татарстана. – Казань : Фэн, 1994. – 164 с.
471. Хитрова Н. И. Черногория в национально-освободительном движении
на Балканах и русско-черногорские отношения в 50–70-х годах XIX в. /
Н. И. Хитрова. – М. : Наука, 1979. – 336 с.
472. Хобсбаум Э. Век революции. Европа 1789–1848 / Эрик Хобсбаум ; пер.
с англ. Л. Д. Якунина. – Ростов-на-Дону : Феникс, 1999. – 480 с.
473. Христианство в странах Восточной, Юго-Восточной и Центральной
Европы на пороге второго тысячелетия / отв. ред. Б. Н. Флоря ; РАН,
Ин-т славяноведения. – М. : Языки славянской культуры, 2002. – 475 с.
474. Худолей К. К. История Албании : учебное пособие / К. К. Худолей ;
Санкт-Петербургский гос. ун-т. – Спб. : Изд-во Санкт-Петербургского
ун-та, 2005. – 183 с.
475. Цветков С. В поисках славянской прародины / Сергей Цветков. – Спб. :
Блиц, 2007. – 215 с. – (Кельты и славяне).
476. Цветков С. В. Кельты и славяне / С. В. Цветков. – Спб. : Блиц :
Литография. – 196 с.
Львівський держ. ун-т ім. Івана Франка. – Львів : Вид-во Львівського
ун-ту, 1998. – 301 с.
478. Центральная и Юго-Восточная Европа в новое время : [сб. ст.] /
редкол. : Ю. А. Писарев (отв. ред.) [и др.] ; АН, Ин-т славяноведения и
479. Цивьян Т. В. Лингвистические основы балканской модели мира /
Татьяна Владимировна Цивьян ; отв. ред. В. Н. Топоров ; АН, Ин-т
480. Чебоксаров Н. Н. Народы, расы, культуры / Николай Николаевич
Чебоксаров, Ирина Абрамовна Чебоксарова. – М. : Наука, 1971. – 256 с.
– Библиогр.: с. 254–256.
481. Человек в контексте культуры : славянский мир / Л. Н. Виноградова,
Т. М. Николаева, А. М. Ранчин [и др.] ; отв. ред. И. И. Свирида ; РАН,
Ин-т славяноведения и балканистики. – М. : Индрик, 1995. – 236 с.
127
482. Человек на Балканах в эпоху кризисов и этнополитических
столкновений XX в. / отв. ред. Г. Г. Литаврин, Р. П. Гришина ; РАН, Ин-
т славяноведения. – Спб. : Алетейя, 2002. – 406 с.
483. Человек на Балканах : социокультурные измерения процесса
модернизации на Балканах : середина ХІХ – середина ХХ в. : сборник
статей / отв. ред. Р. П. Гришина ; РАН, Ин-т славяноведения. – Спб. :
Алетейя, 2007. – 376 с.
484. Чепко В. В. Города Белоруссии в первой половине XIX века :
экономическое развитие / В. В. Чепко ; Белорусский гос. ун-т. – Минск :
Изд-во БГУ, 1981. – 144 с.
485. Черниловский З. М. Возникновение раннефеодального государства у
прибалтийских славян / З. М. Черниловский ; отв. ред. К. И. Батыр. –
М. : ВЮЗИ, 1959. – 128 с.
486. Чешская нация на заключительном этапе формирования : 1850 – начало
70-х гг. XX в. / [К. П. Гогина, М. Ю. Досталь, Г. И. Еремеева и др.] ; отв.
ред. В. И. Фрейдзон ; АН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. :
Наука, 1989. – 271 с.
487. Чибинев В. М. Проблемы формирования и развития государственности
и права в Хазарском каганате в VII–X вв. : монография / В. М. Чибинев.
– Спб. : Лема, 2011. – 178 с.
488. Чигринов П. Г. История Беларуси с древности до наших дней : учебное
пособие / П. Г. Чигринов. – Минск : Книжный дом, 2004. – 672 с.
489. Чиколини Л. С. Общественно-экономический строй славян и движение
их на Балканский полуостров в VI–VII веках / Л. С. Чиколини ;
Киевский гос. ун-т. – К. : Изд-во КГУ, 1953. – 30 с.
490. Чиркович С. Сербия : средние века / С. Чиркович. – М. : Искусство,
1996. – 270 с. – (Славяно-византийский свод).
491. Чиркович С. М. История сербов / С. М. Чиркович. – М. : Весь мир, 2009.
– 410 с. – (Национальная история).
492. Шаферова Л. А. Аграрные отношения в Сербском средневековом
государстве в XII – первой половине XV вв. : [монография] /
Л. А. Шаферова, М. А. Чернова ; Красноярский гос. пед. ун-т им.
В. П. Астафьева. – Красноярск : КГПУ, 2009. – 358 с.
493. Шаферова Л. А. Города Сербского средневекового государства : XII –
первая половина XV вв. / Л. А. Шаферова ; М-во образования Р.Ф.,
Красноярский гос. пед. ун-т. – Красноярск : КГПУ, 2002. – 387 с.
494. Шаферова Л. А. Котор XII – начала XV веков : социально-
экономические отношения южнодалматинского города /
Л. А. Шаферова ; Красноярский гос. ун-т. – Красноярск : КГУ, 1990. –
188 с.
495. Шевцов Ю. Объединенная нация : феномен Беларуси / Ю. Шевцов. –
М. : Европа, 2005. – 256 с. – (Евровосток).
496. Шедель Г. Про європейську область Сарматію / Гартман Шедель ; наук.
ред. М. Крикун, О. Білецька. – Одеса : Астропринт, 2007. – 128 с.
128
497. Шедивы Я. Меттерних против Наполеона / Ярослав Шедивы. – М. :
Международные отношения, 1991. – 265 с.
498. Шемякин А. Л. Идеология Николы Пашича : формирование и эволюция
(1868–1891) / А. Л. Шемякин ; РАН, Ин-т славяноведения. – М. :
Индрик, 1998. – 444 с.
499. Шемякин А. Л. Радикальное движение в Сербии : зарождение,
становление, первые шаги (1875–1883) / А. Л. Шемякин ; отв. ред.
В. Я. Гросул ; РАН, Ин-т славяноведения и балканистики [и др.]. – М. :
ИСБ. – 1993. – 211 с.
500. Шофман А. С. Очерки по истории Македонии и македонского народа : с
древнейших времен до Первой мировой войны / А. С. Шофман ;
Казанский гос. ун-т. – Казань : Изд-во Казанского ун-та, 1960. – Т. 2. –
290 с.
501. Шпорлюк Р. Імперія та нації : з історичного досвіду України, Росії,
Польщі та Білорусії / Р. Шпорлюк. – К. : Дух і літера, 2000. – 354 с.
502. Шумов С. Удивительная Беларусь : история, древние города, замки,
дворцы, резиденции, знаменитые белорусы, Беловежская Пуща / Сергей
Шумов, Александр Андреев. – М. : Алгоритм, 2008. – 463 с.
503. Шумов С. История Словакии : V–XX вв. : документальное
исследование / Сергей Шумов, Александр Андреев. – М. : Белый волк :
Монолит МБ, 2000. – 295 с.
504. Шушарин В. П. Ранний этап этнической истории венгров : проблемы
этнического самосознания / В. П. Шушарин ; РАН, Ин-т
славяноведения и балканистики. – М. : Росспэн, 1997. – 509 с.
историческое исследование моделей власти у славян / А. С. Щавелев. –
М. : Северный паломник, 2007. – 272 с.
506. Экологические проблемы в исследованиях средневекового населения
Восточной Европы / отв. ред. Т. И. Алексеева ; РАН, Ин-т археологии. –
М. : ИА РАН, 1993. – 237 с.
507. Эриксон Э. Идентичность : юность и кризис / Эрик Эриксон ; общ. ред.
и предисл. А. В. Толстых, пер. А. Д. Андреева. – М. : Прогресс, 1996. –
344 с. – (Библиотека зарубежной психологии).
508. Этнические процессы в Центральной и Юго-Восточной Европе :
[сб. ст.] / отв. ред. Е. П. Наумов ; АН, Ин-т славяноведения и
509. Этническое самосознание славян в XV столетии / редкол. :
Г. Г. Литаврин (отв. ред.) [и др.] ; РАН, Ин-т славяноведения и
510. Этногенез народов Балкан и Северного Причерноморья : лингвистика,
история, археология / редкол. : С. Б. Бернштейн, Л. А. Гиндин (отв.
ред.) [и др.]. – М. : Наука, 1984. – 279 с.
1985. – 87 с.
129
512. Этносоциальная и политическая структура раннефеодальных
славянских государств и народностей / отв. ред. Г. Г. Литаврин ; АН,
513. Этноязыковая и этнокультурная история Восточной Европы : сборник /
отв. ред. В. Н. Топоров ; РАН, Ин-т славяноведения и балканистики. –
М. : Индрик, 1995. – 376 с.
514. Юсип-Якимович Ю. В. Історія Словаччини / Ю. В. Юсип-Якимович ;
М-во освіти і науки України, Ужгородський національний ун-т. –
Ужгород : Гражда, 2009. – 287 с.
515. Якубский В. А. Проблемы аграрной истории позднесредневековой
Польши / В. А. Якубский ; отв. ред. Г. Л. Курбатов ; Ленинградский гос.
ун-т им. А. А. Жданова. – Л. : Изд-во Ленинградского ун-та, 1975. –
118 с.
Довідкові та енциклопедичні видання
1. Гладкий В. Д. Славянский мир I–XVI века : энциклопедический

словарь / В. Д. Гладкий. – М. : Центрполиграф, 2001. – 895 с.
2. История Беларуси : словарь-справочник / С. Ф. Дубенецкий [и др.] ; ред.
Э. С. Дубенецкий. – Минск : Экономпресс, 2000. – 320 с.
3. Монархи Европы : судьбы династий / Т. А. Александрова,
А. М. Балебанов, В. Д. Вознесенский [и др.] ; ред. Н. В. Попов. – М. :
Республика, 1996. – 623 с.
4. Павлюченко О. В. Серби та Чорногорці в Україні : ХІХ – початок
ХХ ст. : біографічний словник / О. В. Павлюченко ; НАН України, Ін-т
української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. –
К. : Софія, 2009. – 178 с.
5. Путилов Б. Славянский мир в лицах : боги, герои, люди / Борис
Путилов. – Спб. : Азбука–классика, 2008. – 367 с.
6. Славянская мифология : словарь-справочник / сост. Л. Вагурина. – М. :
Линор и Совершенство, 1998. – 320 с.
7. Славянская мифология : энциклопедический словарь / науч. ред.
В. Я. Петрухин. – М. : Эллис Лак, 1995. – 414 с.
8. Славянская мифология : энциклопедический словарь : А–Я / отв. ред.
С. М. Толстая ; РАН, Ин-т славяноведения. – М. : Международные
отношения, 2002. – 509 с.
9. Славянские древности : этнолингвистический словарь : в 5 т. /
Т. А. Агапкина, Л. Н. Виноградова, А. В. Гура [и др.] ; отв. ред.
Н. И. Толстой ; РАН, Ин-т славяноведения и балканистики. – М. :
Международные отношения, 1995. – Т. 1 : А–Г. – 1995. – 584 с.
Международные отношения, 1995. – Т. 2 : Д–К. – 1999. – 697 с.
130
Международные отношения, 1995. – Т. 3 : К–П. – 2004. – 699 с.
Международные отношения, 1995. – Т. 4 : П–С. – 2009. – 656 с.
Международные отношения, 1995. – Т. 5 : С–Я. – 2012. – 736 с.
14. Шапарова Н. С. Краткая энциклопедия славянской мифологии /
Н. С. Шапарова. – М. : АСТ : Астрель : Русские словари, 2001. – 623 с.
131

методичка

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

You might also like

методичка

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

методичка

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Черкасов C.С. Історія країн Центральної та Південно-Східної Європи :

Навчально-методичне видання містить у собі методичні рекомендації до

Рецензент: к.і.н., проф. Давлєтов О.Р.

Відповідальний за випуск: к.і.н., старший викладач Черкасов С.С.

Курс «Історія країн Центральної та Південно-Східної Європи» відповідає

МЕТОДИКА ОПРАЦЮВАННЯ ТЕОРЕТИЧНОГО І ПРАКТИЧНОГО

Сумарно студент може отримати протягом одного модуля:

Таблиця розподілу балів

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Загальні методичні рекомендації з підготовки до семінарських занять

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Основні етапи формування Центральної та Південно-Східної

Терміни: етнополітична свідомість, ідентичність, імператив,

Питання для самоконтролю

Тема 2. Участь слов’ян у Великому переселенні народів

Терміни: аналітичне дослідження, аридизація, верифікація, етнос, культура,

У першому питанні необхідно проаналізувати історичні передумови, рушійні

Питання для самоконтролю

Тема 3. Візантійська імперія у системі міжнародних відносин країн

Терміни: аннона, аргіровул, імперія, меритократія, мозаїка, симфонія,

Питання для самоконтролю

Тема 4. І та ІІ Болгарські Царства

Терміни: агіографія, генеалогія, дивергенція, дипломатика.

Питання для самоконтролю

Тема 5. Давньопольська держава у X–XIV ст.

Терміни: Коронна метрика, криптографія, легітимація, політична еліта.

Питання для самоконтролю

Тема 6. Характерні риси розвитку чеської і словацької державності

Терміни: соціальний статус, етнополітична свідомість, клерикалізм.

Завдання для самоконтролю

1. Великая Моравия, ее историческое и культурное значение : [сб. ст.] / отв.

Тема 7. Гуситські війни

Терміни: секуляризація, гусизм, нонконформізм.

Завдання для самоконтролю

Тема 8. Балканські країни у складі Османської імперії

Терміни: Порта, епоха, етатизм, етимологія.

Завдання для самоконтролю

Тема 9. Дубровник і Далмація у XІV–XIX ст.

Терміни: бюрократія, авторитаризм, еклектика.

Завдання для самоконтролю

Тема 10. Чеські та словацькі землі у ранній Модерний та Новий час

Терміни: абсолютизм, імперія, інституціоналізація.

Завдання для самоконтролю

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Завдання 1. Підготувати доповідь на тему: «Історичні області країн

Завдання 2. Виконайте одне із запропонованих історико-аналітичних завдань:

Завдання 3. Охарактеризуйте інформаційний потенціал одного із

Агафій Мірінейський «Історія» (559 р.);

ЗРАЗКИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

2. Визначте період правління династії Асенів у Болгарії

3. Наведіть правильне визначення терміну «верифікація»

4. Вкажіть рік встановлення вассальної залежності Чехії від Німеччини

5. Вкажіть дату об’єднання Тевтонського ордену з Орденом меченосців

6. Встановіть особу історичного діяча, опис дипломатичної діяльності якого

7. Вкажіть дату початку Моравської просвітницької місії Кирила і Мефодія

8. Назвіть почесний церковний сан, який надавався у ранньохристиянській

9. Загибель якого з візантійських імператорів описана у історичному