Моторна аферентна або моторна аферентна
кінестетична (артикулярна). При локальних порушеннях мозкового кровообігу клінічні прояви розладу мови збігаються, як правило, із зоною
Ця форма є одним з найбільш важких мовних порушень. Вона часто
поєднується з еферентною формою. При такому поєднанні розвивається
настільки груба моторна афазія, що її подолання є особливо складним і
тривалим процесом.
Вона виникає у випадках ураження патологічним процесом
постцентральної зони головного мозку в області її нижніх відділів,
вторинних мовних зон кори головного мозку, розташованих у лівій (у
правшій) нижньотім'яній ділянці, що знаходиться ззаду від ролландової
(центральної) звивини. Ці вторинні зони мають безпосередній та тісний
зв'язок із вторинними зонами (полями), які характеризуються чіткою
соматотопічною будовою.
Характеризується випаданням ділянки аферентної кінестетичної (зворотний
зв'язок між м'язами та відчуттями) мовної системи. Іншими словами, при
патології в процесі мовного акта зникають чіткі відчуття, тобто ланка
проведення потоку імпульсів від пропріорецепторів апарату артикуляції до
відповідних відділів кори головного мозку.
Зрозуміло, здорова людина у процесі вимови тих чи інших слів не усвідомлює
відчуттів, що надходять до його мозку. Тим не менш, роль кінестетичної мовної
аферентації дуже велика як у випадках формування мови в дитячому віці, так і
при вимові слів та забезпеченні нормальної мовної функції.
При аналізованої формі патології відбувається розлад усієї загалом мовної
системи — порушується вимова слів, одні звуки промови чи букви (при листі)
замінюються іншими (літеральні парафазії).Це відбувається через складнощі з
диференціацією звуків, близьких за своєю артикуляцією (артикулями). Вони
необхідні при вимові звуків і цілісних слів, у чому полягає первинний дефект.
Літеральні парафазії призводять до спотворення слів.
Тобто виникає змішання (плутанина) звуків, які близькі за характером своєї
вимови.
Також характеризується розладом усіх видів мовлення - спонтанної,
автоматизованої, повторної, номінативної (назви).
Нерідко відзначається і порушення немовних (оральних) здібностей до
здійснення цілеспрямованих послідовних дій (праксис) - облизування губ,
надування однієї та обох щік, висовування язика тощо.Незважаючи на
примітивність цих оральних рухів, проте їх виконання дуже часто неможливе у
зв'язку із взагалі важким довільним управлінням ротовим апаратом.
Крім того, для розуміння складними є дієслова, що мають приставки
(«відвернути», «повернути», «загорнути»), а також особистісні займенники, що
вимовляються у непрямих відмінках. Утруднено артикулювання звуків у словах
із повторними приголосними звуками, що вимовляються із застосуванням
близьких артикулем, а також повторення слів з подвійними приголосними або з
їх збігом, які складні в плані артикуляції.
Характерним є і розуміння такими хворими на неправильність вимови слів.
Тим не менш, при відчутті своїх помилок та додатку вольових зусиль до їх
виправлення ніби відсутнє підпорядкування рота (артикуляційного апарату).
Крім того, відбувається і вторинне порушення інших мовних форм, порушення
листа як самостійного, так і під диктування, при цьому утруднення артикуляції
при виконанні інструкцій («затиснути зубами язик», «відкрити рот» та ін.) не
тільки не покращують, а, як правило, лише погіршують лист. Незважаючи на те,
що звичні прості слова вголос читаються більш-менш правильно, вимова
досить складних слів неправильне і відбувається із заміною звуків.
Таким чином, відмінною рисою аферентної кінестетичної моторної афазії є
порушена кінестетична аферентація оральних (ротових) рухів, внаслідок чого
хворий втрачає можливість виконувати за завданням рух артикуляційними
органами (губами, язиком тощо). Оскільки м'язові парези, які здатні обмежувати
обсяг рухів артикуляції, відсутні, то рухи артикуляції мимовільного характеру
зберігаються.
Таке порушення називають оральною апраксією. Вона є основою артикуляційної
апраксії, яка безпосередньо впливає на вимову мовних звуків. Залежно від
ступеня останньої ця патологія може проявлятися:
відсутністю артикулованого мовлення;
спотворенням відтворення артикуляційних поз;
пошуками артикуляцій;
вторинним системним порушенням інших сторін мовної функції.
Ступені тяжкості моторної аферентної афазії:
Груба - відсутність спонтанної мови, наявність тільки мовного «емболу»
(«застрявання», повторення одного і того ж слова або слів), розпад
автоматизованого мовлення (перерахування ряду чисел від 1 до 10 у прямому
та зворотному порядку, а також алфавіту, вірші) .
Середня - утрудненість повторення та називання, збереження
автоматизованої мови та її стереотипність, наявність літеральних парафазій.
Легка - утруднення орального та артикуляційного праксису, що
відображаються в усній та письмовій видах мови.
Форми та ознаки моторної афазії Моторна еферентна або моторна афазія
Брока (вербальна).
мозку, схильною до пригнічення. Відповідно до існуючої класифікації розрізняють сім форм патології, три з яких - це
різні форми моторної афазії, що є розладом експресивної мови. Іншими словами, хворий з моторною афазією страждає Еферентна моторна афазія (Брока)
порушенням членоподілової мови через пошкодження відповідного центру головного мозку. Цей патологічний стан має переважно гострий характер розвитку і розвивається,
Форми її такі: зазвичай, в результаті порушення кровообігу в басейні середньої мозкової артерії.
Ця форма мовного розладу, як правило, поєднується з геміпарезом, більш
МОТОРНА АФЕРЕНТНА АБО МОТОРНА АФЕРЕНТНА КІНЕСТЕТИЧНА (АРТИКУЛЯРНА). вираженим на обличчі та руці.
МОТОРНА ЕФЕРЕНТНА АБО МОТОРНА АФАЗІЯ БРОКА (ВЕРБАЛЬНА). Моторна афазія Брока виникає при ураженні нижніх відділів кори мозку в
МОТОРНА ДИНАМІЧНА ЯК ОДИН ІЗ ДВОХ ТИПІВ ТРАНСКОРТИКАЛЬНОЇ МОТОРНОЇ АФАЗІЇ. премоторній ділянці, заднього відділу нижньої лобової звивини 44 - 45-го полів,
Досить часто трапляються і комплексні (змішані) форми афазій. На розвиток певної форми, характер перебігу патології званих зонами Брока, в переважній півкулі (у правшої - лівої, у шульги - правої). За
та терміни лікування моторної афазії впливають переважно такі фактори, як: допомогою цієї області мозку забезпечується плавна зміна орально-
локалізація вогнища ураження та ступінь його обширності; артикуляційних актів, що є необхідною умовою артикуляційних злиття та
характер порушення кровообігу ділянок головного мозку; формування послідовно організованих рядів.
ступінь можливості здійснення компенсаторних функцій непошкодженими ділянками мозку, що залежить від Поразка зони Брока призводить до порушення відтворення окремих або всіх
їхнього стану. звуків, а також формування складів та слів. Нерідко взагалі відбувається втрата
В основному від цих факторів залежить і ступінь тяжкості (перераховані в підрозділі кожної з цих форм) патологічного спонтанної мови, а під час спроб щось висловитися вимовляються лише окремі
стану може виникати груба (і навіть повна) або часткова моторна афазія. звуки чи слова «емболи».
Хворі дуже часто не в змозі перемикатися від одних слів до інших, у результаті
повторюються окремі фонеми, склади, слова, короткі фрази (персеверації
мовлення). Навіть у легких і стертих випадках хвороби вони можуть вимовляти
складні у «моторному» плані слова і словосполучення на кшталт скоромовки. У
Моторна динамічна як один із двох типів транскортикальної моторної важких випадках такі хворі можуть пояснюватися лише за допомогою міміки та
афазії. жестів. Водночас зберігається здатність розуміти звернення до них, усне та
письмове мовлення. Лист та читання порушуються вдруге через порушення
Розлад розвивається у разі локалізації вогнища ураження в області, розташованій вперед від зони Брока. Ця мовної автоматизації.
область відповідає переднім і середнім відділам нижньої лобової звивини, що знаходиться в переважній півкулі мозку. Ступені тяжкості еферентної моторної афазії:
Названа область мозку відповідальна за активацію, регуляцію та планування мовної діяльності. Груба — неможливість спонтанного та розпад автоматизованого мовлення.
Динамічну форму як один з двох варіантів (динамічний і класичний), що відрізняються тільки розладом експресивної Середня — аграматизм (трудність у сприйнятті чи висловлюванні речень)
мови, включає транскортикальна моторна афазія. Крім того, обидва варіанти за описом майже повністю ідентичні. спонтанного мовлення, виникнення персеверацій у випадках називання чи
Найчастіше динамічна моторна афазія розвивається при гострому порушенні кровообігу в басейні передньої мозкової повторення, присутність у діалозі ехолаличных відповідей, що є автоматичне
артерії (лівої). Однією з основних ознак є порушення мовної активації чи ініціативи. У зв'язку з цим ще одна назва повторення почутих фраз чи слів за відсутності їх глибокого смислового
порушення – дефект мовної ініціативи. розуміння.
Хворому для мовного ініціювання завжди потрібне спонукання, додатковий імпульс, початкова стимуляція. Після Легка - у випадках називання відзначається відсутність у словах плавних
однієї або двох коротких оповідальних відповідей хворий зазвичай замовкає, а для продовження розповіді йому артикулярних переходів. Безпосередньо мова розгорнута, відзначаються
необхідна додаткова, повторна стимуляція. Складається враження, що він не хоче вступати в розмову та спілкуватися із незначні проблеми вимови.
співрозмовником. Характерними є ехолалії (механічне мимовільне повторення сказаного співрозмовниками чи
сторонніми), їх кількість наростає в міру втоми.
Порушення мовної моторики у таких хворих відсутні, збережено також і розуміння мовлення.При збереженій здатності
виголошення всіх звуків і слів мотивація до промови вони різко знижена, що особливо проявляється при спонтанному
оповіданні, вимагає постійного стимулювання. У той же час, повторна та автоматизована мова, а також називальна,
або номінативна функція мови при динамічній моторній афазії збережені або порушені дуже незначно.
Головна та відмінна риса цієї форми полягає у порушенні послідовності в організації мовного висловлювання. Вона є
не простою скрутою в процесі побудови фраз, а є більш глибокими розладами, при яких самостійні висловлювання
майже відсутні.
Хворі з динамічною афазією позбавлені можливості побудови елементарних фраз, їхня мова «бідна», вони не можуть
дати повну розгорнуту відповідь навіть на найпростіше питання, відповідають односкладно з частим повторенням у
своїй відповіді слів, що містяться в питанні. Цей дефект виявляється у вигляді «методу заданих асоціацій». Останній
полягає у проханні до пацієнта перерахувати кілька предметів одного типу, наприклад, синього кольору, північних
тварин і т. д. Хворий може назвати максимум 1-2 предмети, після чого замовкає, навіть незважаючи на підказки або
підбадьорюючі слова лікаря.
Специфічне відсутність грамотності вони проявляється у використанні шаблонних фраз, пропуску займенників і
прийменників. Особливі проблеми пов'язані з актуалізацією дієслів. При проханні назвати іменники та дієслова пацієнт
може згадати кілька слів-іменників, але жодного дієслова.Водночас відзначаються можливість листа під диктовку та
збереження читання.
Ступені тяжкості динамічної афазії:
Груба — практично відсутність спонтанної мови, необхідність її постійної стимуляції.
Середня – спонтанні висловлювання представлені короткими фразами зі специфічною відсутністю грамотності,
дієслівною «слабкістю» та переважанням стереотипного двостороннього діалогу з постійним стимулюванням
спілкування співрозмовником.
Легка — спонтанні висловлювання розгорнуті досить повною мірою, проте вони стереотипні, помітні складнощі у
пропозиції рішення логічного завдання.