ЦИВІЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДОКУМЕНТИ У ПОЗОВНОМУ ПРОВАДЖЕННІ (зразки оформлення) 00000000000000000000000000000

See discussions, stats, and author profiles for this publication at: https://www.researchgate.
net/publication/352778528
Цивільно-процесуальні документи у позовному провадженні (зразки

оформлення)
Book · June 2018
CITATIONS READS
0 376
5 authors, including:
Vitalii Kucher Roman Demkiv

Lviv State University of Internal Affairs Lviv State University of Internal Affairs
11 PUBLICATIONS 5 CITATIONS 14 PUBLICATIONS 4 CITATIONS
SEE PROFILE SEE PROFILE
Ірина Євхутич
Львівський державний університет внутрішніх справ
7 PUBLICATIONS 0 CITATIONS
SEE PROFILE
All content following this page was uploaded by Roman Demkiv on 27 June 2021.
The user has requested enhancement of the downloaded file.

ЦИВІЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ
ДОКУМЕНТИ
У ПОЗОВНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
(зразки оформлення)
Навчально-методичний посібник
Львів
2018
УДК 347.9(477)(075.8)
Ц58
Рекомендовано до друку та поширення через мережу Інтернет

Вченою радою Львівського державного університету внутрішніх справ
(протокол від 27 червня 2018 р. № 11)
Рецензенти:
Г. Б. Яновицька, кандидат юридичних наук, доцент
(Львівський державний університет внутрішніх справ);
О. С. Котуха, кандидат юридичних наук, доцент
(Львівський торговельно-економічний університет)
Цивільно-процесуальні документи у позовному провадженні

Ц58 (зразки оформлення): навч.-метод. посібник / Р. Я. Демків,
І. М. Євхутич, Т. В. Курило, В. О. Кучер, В. М. Парасюк. Львів:
ЛьвДУВС, 2018. 212 с.
ISBN
Розкрито основи інтерактивного навчання вищої школи. Охарактеризо-

вано окремі інтерактивні методи навчання під час проведення лекційних та
практичних занять у закладах вищої освіти. Наведено методику застосування
інтерактивних методів навчання під час вивчення курсантами – здобувачами
вищої освіти освітнього ступеня «бакалавр» спеціальності 081 «Право»
навчальної дисципліни «Цивільне право та процес», яка викладається
у Львівському державному університеті внутрішніх справ.
Для науково-педагогічних працівників, курсантів, студентів, слухачів,
а також усіх, хто цікавиться питаннями педагогіки та інтерактивних методик
проведення занять у закладах вищої освіти.
УДК 347.9(477)(075.8)
© Демків Р. Я., Євхутич І. М., Курило Т. В.,

Кучер В. О., Парасюк В. М., 2018
© Львівський державний університет
внутрішніх справ, 2018
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………………...6
ПЕРЕДМОВА……………………………………………………………………….7
Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ

ДОКУМЕНТІВ У ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ……………………………..9
1.1. Поняття, ознаки та значення процесуальних документів
у цивільному судочинстві………………………………………………...9
1.2. Види процесуальних документів у цивільному процесі………………16
Розділ 2. МЕТОДИКА ОФОРМЛЕННЯ ПИСЬМОВИХ ЗАЯВ

УЧАСНИКІВ СПРАВИ У ПОЗОВНОМУ ПРОВАДЖЕННІ…………………..23
2.1. Вимоги щодо оформлення заяв по суті справи………………………..23
2.2. Вимоги щодо складання заяв з процесуальних питань……………….37
2.3. Міжнародні стандарти щодо оформлення процесуальних
документів у цивільному судочинстві………………………………….43
Розділ 3. ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ НА ОКРЕМИХ

СТАДІЯХ ПОЗОВНОГО ПРОВАДЖЕННЯ…………………………………….52
3.1. Заяви під час відкриття провадження у справі
та підготовчого провадження………………………………………...…52
Позовна заява про відшкодування матеріальної
та моральної шкоди………………………………………………………54
Відзив на позовну заяву…………………………………………...………60
Відповідь на відзив………………………………………………………...62
Заперечення на відповідь на відзив………………………………………64
Позовна заява про розірвання шлюбу між подружжям
та стягнення аліментів…………………………………………………..66
Відзив на позовну заяву………………………………...…………………72
Зустрічна позовна заява………………………………………………….75
Заява про виклик свідків…………………………………………………..80
Заява про залучення до участі в справі і заперечення
проти позову………………………………………………………………81
Заява про забезпечення позову……………………………………...……81
Заява про повернення оригіналу письмового доказу……………………83
Заява про визнання позову……………………..…………………………85
Заява про затвердження мирової угоди……………….………………..86
3
3.2. Заяви під час розгляду справи по суті……………………….………….87
Клопотання про поновлення провадження у справі……………………87
Заява про ухвалення додаткового рішення……………………………...89
Заява про ознайомлення з матеріалами справи………………………...92
Заява про відстрочення судового збору…………………………………93
Заява про витребування доказів…………………………………………94
Заява про видачу копії повного тексту рішення суду………………….97
Заява про видачу в електронній формі копії технічного
запису судового засідання………………………………………………...98
Заява учасника справи про допуск перекладача………………………...99
Заява про призначення експертизи…………………………………..…100
Заява про відвід судді……………………………………………………103
Заява про участь в судовому засіданні в режимі
відеоконференції…………………………………………………………104
Клопотання про розгляд справи за відсутності
учасника справи……………………………………………………….…105
Заява про перегляд заочного рішення…………………………………..108
Розділ 4. ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СТАДІЇ

ПЕРЕВІРКИ ЗАКОННОСТІ Й ОБҐРУНТОВАНОСТІ
СУДОВИХ РІШЕНЬ ТА В ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ
СУДОВИХ РІШЕНЬ……………………………………………………………..111
4.1. Заяви (скарги) в апеляційному провадженні……………………….…111
Заява про поновлення строку на апеляційне оскарження
Апеляційна скарга……………………………………………………..…115
Відзив на апеляційну скаргу…………………………………………..…120
Апеляційна скарга про відкриття провадження
у справі з порушенням правил підсудності…………………………….126
Заява про приєднання до апеляційної скарги…………………………..128
Заява про доповнення до апеляційної скарги………………………..…130
Заява про зміни до апеляційної скарги…………………………………134
Заява про відкликання апеляційної скарги………………………..……137
Заява про відмову від апеляційної скарги………………………………139
Заява про відмову позивача від позову…………………………………141
Заява про визнання умов мирової угоди сторін…………………..……144
4.2. Заяви (скарги) в касаційному провадженні……………………………145

Заява про поновлення строку на касаційне оскарження……………...145
Касаційна скарга на рішення суду…………………………………...…148
Касаційна скарга на ухвалу суду……………………………………..…153
Доповнення до касаційної скарги………………………………….……155
Заява про приєднання до касаційної скарги……………………………157
Відзив на касаційну скаргу………………………………………………160
Заява про відкликання касаційної скарги………………………………163
Заява про відмову від касаційної скарги………………………..………165
4
4.3. Заяви під час виконання судових рішень…………………………...…165
Позовна заява про стягнення аліментів на утримання
малолітньої дитини та допуск рішення суду
до негайного виконання………………………………………………….167
Позовна заява про відібрання малолітньої дитини
та допуск рішення суду до негайного виконання……………………...170
Заява про видачу виконавчого листа………………………………...…172
Заява про виправлення помилки у виконавчому листі…………………173
Заява про визнання виконавчого листа таким,
що не підлягає виконанню…………………………………………….…175
Заява про поновлення пропущеного строку
для предʼявлення виконавчого документа до виконання…………...…178
Заява про відстрочення виконання рішення суду…………………...…181
Заява про звернення стягнення на грошові кошти,
що належать особі, яка має заборгованість
перед боржником………………………………………………………..184
Заява про зупинення виконання (дії) судового рішення…………..……186
Заява про заміну сторони виконавчого провадження……………...…189
Заява про поворот виконання……………………………………..……192
Скарга на рішення, дії або бездіяльність
державного виконавця………………………………………………..…195
4.4. Заяви у провадженні у звʼязку з нововиявленими

обставинами……………………………………………………………..198
Заява про перегляд судового рішення у звʼязку
з нововиявленими обставинами за п. 1 ч. 2 ст. 423
ЦПК України……………………………………………………………..201
ЦПК України……………………………………………………………..203
ЦПК України……………………………………………………………..205
ЦПК України……………………………………………………………..208
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………....210
5
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ЦК України – Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р.

ЦПК України – Цивільний процесуальний кодекс України
від 18.03.2004 р.
СК України – Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р.
ГК України – Господарський кодекс України від 16.01.2003 р.
ЗК України – Земельний кодекс України від 25.10.2001 р.
ВР України – Верховна Рада України
ЄСПЛ – Європейський Суд із прав людини
ООН – Організація Обʼєднаних Націй
МКС – Міжнародний кримінальний суд
ст. – стаття
п. – пункт
ч. – частина
6
ПЕРЕДМОВА
Цивільне процесуальне право є однією з основних галузей

права, які викладаються в юридичних вишах і на юридичних
факультетах вищих навчальних закладів за спеціальністю «Право-
знавство».
Гарантований Конституцією України судовий захист прав,
свобод і охоронюваних законом інтересів громадян і юридичних
осіб визначає необхідність видання навчально-методичного посіб-
ника, акцентованого на зразки процесуальних документів у цивіль-
ному судочинстві.
Активізація звернень до суду вимагає підготовки більшої
кількості фахівців для надання кваліфікованої юридичної допомо-
ги, щоб судовий захист був більш доступний і продуктивний.
Авторський колектив кафедри цивільного права та процесу
мав на меті розкрити зразки процесуальних документів у позовно-
му провадженні, виклавши основні заяви під час відкриття про-
вадження у справі, підготовчого провадження, розгляду справи
по суті, перегляду судових рішень та виконавчого провадження.
В навчально-методичному посібнику наведено методику складан-
ня заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань та вказано
на витяги з цивільного процесуального кодексу України, що сто-
суються цих документів. Під час написання рукопису автори
зважали на загальні теоретичні засади, що є втіленням су-
часних поглядів і концепцій розвитку цивільного процесуального
права.
Авторський колектив під час написання навчально-методич-
ного посібника «Цивільно-процесуальні документи у позовному
провадженні (зразки оформлення)» врахував останні зміни цивіль-
ного процесуального законодавства, судову реформу, а також пра-
возастосовну практику.
7
Цей навчально-методичний посібник підготовлено відпо-
відно до програм навчальних дисциплін «Цивільний процес», «Ци-
вільне право та процес», які викладаються здобувачам освітнього
ступеня «бакалавр» у галузі знань 08 «Право» спеціальності 081
«Право» Львівського державного університету внутрішніх справ, та
складено з огляду на програми навчальних дисциплін для вищих
закладів освіти юридичного напряму.
Навчально-методичний посібник буде корисний для науково-
педагогічних працівників, здобувачів вищої освіти, а також усіх,
практикуючих юристів (суддів, адвокатів) та осіб, які звертаються
до суду самостійно, без допомоги представників.
8
Розділ 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ
У ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ
1.1. Поняття, ознаки та значення

процесуальних документів
у цивільному судочинстві
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинс-

тва є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирі-
шення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених,
невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних
осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Важливим правовим інструментом у забезпеченні дієвості
й ефективності цивільного судочинства є, зокрема, й подальше
удосконалення змісту і форми процесуальних актів-документів
з цивільних справ.
Підготовка та складання цивільно-процесуальних документів
має важливе значення у діяльності юриста. Кожний юридичний
акт-документ, зокрема й процесуальний, характеризується певною
послідовністю викладення матеріалу, що виявляється в його
обовʼязковому структуруванні з дотриманням вимог до самого
документа та вимог чинного законодавства.
Значення процесуального документа виявляється у функціо-
нальному призначенні, за яким процесуальні акти-документи різ-
няться між собою. Призначення кожного процесуального акта-
документа для кожної стадії цивільного процесу різне, тому різні
9
й вимоги, які висуваються до них, а, отже, і значення (результат
діяльності) цих процесуальних актів-документів є різноманітним.
Зокрема значення цих актів-документів виявляється у здійсненні
процесуальних дій (функціональному призначенні), для яких вони
були створені шляхом перетворення й історичного розвитку.
Особливість правового регулювання цивільних процесуаль-
них відносин полягає в тому, що правовій регламентації підлягає
кожна окрема процесуальна дія суду, який здійснює правосуддя,
кожна процесуальна дія учасника цивільного процесу (позивача,
відповідача, свідків тощо). Цивільне процесуальне законодавство
передбачає, які процесуальні дії в цивільному процесі допускають-
ся, яка послідовність здійснення процесуальних дій субʼєктами
процесуальної діяльності, а також обовʼязкове документальне їх
оформлення у відповідних процесуальних актах-документах, рі-
шеннях, протоколах тощо. Механізм стадійного руху цивільної
справи, взаємозвʼязку процесуальних дій субʼєктів цивільної спра-
ви, взаємозвʼязку процесуальних дій субʼєктів процесуальної
діяльності та їх документальне оформлення становить цивільний
процес, цивільне судочинство, встановлений законом порядок
розгляду і вирішення цивільних справ. Сам процес складання до-
кументів у науці визначається як документування, регламентова-
ний процес запису інформації на папері чи іншому технічному но-
сієві, реалізація якого забезпечує йому юридичну силу, здійснюєть-
ся за певними правилами, встановленими правовими актами.
Процесуальний документ є актом реалізації права, за допо-
могою якого юридичні норми втілюються шляхом правомірної
поведінки субʼєктів суспільних відносин (державних органів, поса-
дових осіб, юридичних і фізичних осіб).
Процесуальний документ як акт застосування норм права –
індивідуально-правовий акт, який оформляє застосування правових
норм в умовах конкретної життєвої ситуації, перетворюючи їх
в юридично визнану форму, визначену процесуальним законодав-
ством, відомості про осіб чи предмети, певні факти, події, явища,
процеси або взаємовідносини, мають правове значення, підтвер-
джуючи, стверджуючи або спростовуючи їх.
Науково-методичні основи документування, поняття докумен-
тування як цілісної системи у цивільному судочинстві не розроб-
10
лені. Автори-процесуалісти признають лише сам процес фіксації
результатів процесуальної поведінки.
Н. Н. Кушніренко зазначає, що документування – це утво-
рення документа з використанням різних методів, способів і засобів
фіксування інформації на матеріальному носієві1.
О. М. Перунова під поняття процесуальне документування
вважає здійснюваний судом, учасниками судового процесу, засно-
ваний на нормах цивільного-процесуального права комплекс взає-
мозалежних дій і рішень, спрямованих на достовірне відображення
у цивільно-процесуальних актах порядку та результатів і окремих
процесуальних дій і рішень, і всього ходу та результатів вирішення
цивільної справи2.
Отож поняття процесуального документування дає змогу
розглядати його як особливу категорію, яка спрямована на законне
і обґрунтоване вирішення справи і яка невідривно звʼязана з про-
цесуальною формою цивільного судочинства.
Ознаки (відмінні властивості) процесуального документа
як акта застосування норм права:
1) процесуальний документ – це індивідуально-правовий акт,
який оформляє дію або рішення державного органу або посадової
особи, уповноваженої на реалізацію права у відповідній сфері сус-
пільних відносин;
2) процесуальний документ як акт застосування права міс-
тить державно-владне веління, обовʼязкове для дотримання і вико-
нання всіма субʼєктами, кому він адресований, і забезпечується
силою державного примусу;
3) процесуальний документ як акт застосування права має
певну, встановлену законом, а саме конституційним, цивільно-
процесуальним, кримінально-процесуальним, господарсько-проце-
суальним, адміністративним законодавством, форму;
4) процесуальний документ як акт застосування права спря-
мований на індивідуальне регулювання суспільних відносин, в
ньому суворо індивідуалізовані (персоніфікуються) субʼєктивні
1
Кушнаренко Н. Н. Документоведение: учебник. 8-е изд. К.: Знання,
2008. 459 с.
2
Перунова О. М. Деякі аспекти документування у процесуальній формі
цивільного судочинства. Форум права. 2015. № 1. С. 247–249.
11
права і юридичні обовʼязки конкретних осіб виходячи з певної
життєвої ситуації, здійснюється регулювання одиничного, конк-
ретного суспільного відношення.
На думку О. М. Перунової, характерними ознаками для циві-
льного процесуального документування є певні елементи, від яких
залежить сам хід кожної цивільної справи. Ці елементи будуть ба-
гатоаспектними, оскільки вони залежать від складових загального
поняття структури документа та певної специфіки цивільного про-
цесу на стадіях розгляду цивільної справи, а також дій учасників
судового розгляду3.
Формування наукового цивільного процесуального докумен-
тування включає низку складових, а саме:
1. Загальною особливістю документування у цивільному су-
дочинстві є те, що воно вивчає документ загалом, його якості,
структуру, форму, мову документування, засоби обробки інформа-
ції, зафіксованість на певному матеріальному носієві (поняття по-
зову, поняття судового рішення, поняття фіксації судового процесу
та ін.). Документування вивчає специфіку документів як матеріаль-
них предметів і зафіксованих на них інформації, досягнення в галу-
зі класифікації і типологізації документів, а також закономірності,
виявлені при вивченні певного процесу еволюції документа, фор-
мування сучасних процесуальних документів.
2. Природа будь-якого процесуального документа повʼязана
насамперед із матеріальним та процесуальним правом. Якщо гово-
рити про матеріальне право загалом, то можна сказати, що воно
впливає на змістову частину процесуальних актів-документів. Так,
у позовних заявах, – а це майже 80% цивільних справ, які сьогодні
розглядаються судами України, в обовʼязковому порядку слід
визначити той закон (норму матеріального права), який регулює
ці правовідносини4. Процесуальне ж право висуває вимоги до
форми процесуальних документів. Процесуальна форма – це коло
встановлених законом вимог, виконання яких дає підставу вважати
3
Перунова О. М. Деякі аспекти документування у процесуальній формі
цивільного судочинства. Форум права. 2015. № 1. С. 247–249.
4
Процесуальні документи у цивільних справах (теорія, методика, прак-
тика): науково-практичний посібник / за заг. ред. Ċ. Я. Фурси. К.: Видавець
Фурса С. Я.: КНТ, 2011. С. 5–22.
12
законними процесуальні дії суду, сторін, третіх осіб щодо оформ-
лення позовних заяв, ухвалення судових рішень та ухвал. Тому,
наприклад, ст. 175 ЦПК України закріплює законодавчо ті реквізи-
ти, які в обовʼязковому порядку повинні бути зазначені як у позов-
них заявах. Порушення цих вимог закону тягне за собою негативні
процесуальні наслідки, залишення позовної заяви без руху.
3. Усі процесуальні акти-документи можна розділити умов-
но на дві групи:
– процесуальні документи, які складаються особами, що зве-
ртаються до суду (документи, звернення);
– документи суду.
4. Усі процесуальні акти-документи відносяться до певної
стадії цивільного судочинства. Стадія – це етап, частина судо-
чинства, яка є системою процесуальних дій, метою якої є близька
процесуальна ціль5. Призначення кожного процесуального акта-
документа для кожної стадії цивільного процесу різноманітне, тому
різноманітні й вимоги, які висуваються до них, а, отже, і значення
(результат діяльності) цих процесуальних актів-документів є різ-
номанітним. Значення певного процесуального акта-документа
розкривається у кожній стадії цивільного процесу, воно характери-
зується своїм специфічним змістом, колом субʼєктів процесуальної
діяльності, особливим процесуальним оформленням, яке є закріп-
леним у законодавстві відповідно до свого історичного розвитку
і мети, відображається у процесуальній формі та змісті кожного
з процесуальних актів-документів. І оскільки різноманітне функ-
ціональне призначення процесуальних актів-документів для кожної
стадії цивільного процесу, то й різноманітний результат при вико-
ристанні будь-якого процесуального акта-документа.
5. Залежно від виду провадження. Цивільне судочинство
здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, у поряд-
ку: наказного провадження; позовного провадження (загального
або спрощеного); окремого провадження.
Наказне провадження призначене для розгляду справ за зая-
вами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких
відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
5
Проблемы науки гражданского процессуального права / В. В. Кома-
ров, В. А. Бигун, В. В. Баранкова и др.; под ред. В. В. Комарова. Х.: Право,
2002. С. 34.
13
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду ма-
лозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ
незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним
є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду
справ, які через складність або інші обставини недоцільно розгля-
дати у спрощеному позовному провадженні.
Окреме провадження призначене для розгляду справ про
підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що
мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення
умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав
або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суди розглядають справи про оскарження рішень третейсь-
ких судів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання
рішень третейських судів, про оспорювання рішень міжнародного
комерційного арбітражу, а також про визнання та надання дозволу
на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу, іно-
земного суду. В цих особливостях проявляється єдність загального
і конкретного у змісті документа.
6. Залежно від категорії цивільних справ. Класифікація кате-
горій цивільних справ має не лише суто теоретичне, а й практичне
значення, оскільки дає змогу правильно застосовувати норми цивіль-
ного права у кожному конкретному випадку. Конкретність змісту
документа визначається видом правовідносин, в якому виник спір,
і конкретними обставинами справи (справи з сімейних правовідно-
син, справи з зобовʼязального права, спадкового права тощо).
Функції процесуального документа як акта застосування
норм права:
1) інформаційна функція – процесуальний документ міс-
тить відомості про осіб чи предмети, певні факти, події, явища,
процеси або взаємовідносини, які мають правове значення;
2) ідентифікуюча функція – процесуальний документ має
спеціальні зовнішні атрибути, які свідчать про те, який компетент-
ний державний орган і коли його прийняв, а також формальні рек-
візити (печатки, штампи, підписи), що підтверджують його юриди-
чне значення і ідентифікують інформацію, яка міститься в ньому;
3) правозастосовча функція – процесуальний документ
становить індивідуально-правовий акт, який оформляє застосуван-
14
ня правових норм в умовах конкретної життєвої ситуації, акт засто-
сування права спрямований на індивідуальне регулювання суспіль-
них відносин, в ньому суворо індивідуалізовані (персоніфікуються)
субʼєктивні права і юридичні обовʼязки конкретних осіб з огляду на
певну життєву ситуацію, здійснюється регулювання одиничного,
конкретного суспільного відношення;
4) охоронно-захисна функція – документ дає змогу забезпе-
чити збереження значущої інформації, її властивостей і вжити за-
ходів зі захисту цієї інформації;
5) оперативна функція – при збереженні інформації проце-
суальний документ забезпечує можливість її подальшого викорис-
тання різними способами і різними субʼєктами, а також забезпечує
можливість передачі збереженої та ідентифікованої інформації від
одного субʼєкта до іншого.
Інші функції процесуального документа як акта застосу-
вання норм права визначаються відповідною стадією конституцій-
ного, цивільного, кримінального, адміністративного, господарсько-
го процесу.
О. М. Перунова, сформулювала такі загальні ознаки проце-
суального акта-документа:
1) має офіційний характер;
2) має спосіб вираження і закріплення (технічний, машино-
писний, письмовий);
3) не має єдиної письмової процесуальної форми і змісту до-
кумента, все залежить від значення конкретного процесуального
акта-документа (функціонального призначення);
4) письмова форма і зміст процесуального акта-документа
знаходяться у цілісній залежності одне від одного;
5) зміст процесуального акта-документа залежить від норми,
яка застосовується у певній стадії цивільного процесу;
6) письмові процесуальні форми актів-документів суворо
зумовлені діями учасників процесу і закріплені у законі6.
Процесуальний документ є одним із головних елементів
у структурі цивільно-процесуальної форми, за допомогою якого
здійснюється вираження судочинства.
6
Перунова О. М. Ознаки процесуальних актів-документів з цивільних
справ. Форум права. 2014. № 2. С. 346–351.
15
1.2. Види процесуальних документів
у цивільному процесі
Цивільне процесуальне право висуває вимоги до форми про-

цесуальних документів. Процесуальна форма – це коло встановле-
них законом вимог, виконання яких дає підставу вважати законни-
ми процесуальні дії суду, учасників цивільного процесу щодо офо-
рмлення заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву
(відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи
щодо позову або відзиву), скарг, клопотань, ухвалення судових
рішень, ухвал, постанов та судових наказів. Тому у ст. 175 ЦПК
України законодавчо закріплено ті реквізити, які в обовʼязковому
порядку повинні бути зазначені, і в позовних заявах, і в заявах
окремого провадження. Порушення цих вимог закону тягне нега-
тивні процесуальні наслідки – залишення позовної заяви чи заяви
без руху.
Системний аналіз норм цивільного процесуального законо-
давства дозволяє виокремити види документів, якими забезпе-
чуються процесуальні вимоги учасників справи. Розподіл цих про-
цесуальних документів на певні групи залежно від субʼєкта їх по-
дання надасть змогу раціональніше організувати конкретизацію
змісту кожного виду документа.
Усі процесуальні документи можна розділити на дві
групи:
1) процесуальні документи, які складаються особами, що
звертаються до суду;
2) документи суду.
До першої групи належать заяви по суті справи (позовна за-
ява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; запере-
чення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву), заяви
про видачу судового наказу, апеляційні та касаційні скарги, інші
заяви та клопотання.
Процесуальні документи позивача:
1. Позовна заява. У позовній заяві позивач викладає свої
вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява
подається до суду в письмовій формі та підписується позивачем
16
або його представником, або іншою особою, якій законом надано
право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Вимоги до позо-
вної заяви встановлені у ст. 175 ЦПК України.
2. Відповідь на відзив. Відповідно до ст. 179 ЦПК України
у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування
і аргументи до наведених відповідачем у відзиві заперечень і мо-
тиви їх визнання або відхилення. Відповідь на відзив підписується
позивачем або його представником. До відповіді на відзив застосо-
вуються правила, встановлені чч. 3, 4, 5 ст. 178 ЦПК України.
Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд
має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який
дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та від-
повідні докази, іншим учасникам справи – отримати відповідь на
відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу –
надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгля-
ду справи по суті.
3. Заяви, клопотання, заперечення. При розгляді справи
судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, ар-
гументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань
у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопо-
тань. У випадках, визначених ЦПК України, заяви і клопотання
подаються тільки в письмовій формі. Загальні вимоги до форми
та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення встановлені
у ст. 183 ЦПК України.
4. Проект ухвали. Згідно з ч. 3 ст. 183 ЦПК України учасник
справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект
ухвали, постановити, яку він просить суд.
Процесуальні документи відповідача:
1. Відзив на позовну заяву (відзив). У строк, встановлений
судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має
право надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та елек-
тронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів
і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. У разі
ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без
поважних причин суд має право вирішити спір за наявними мате-
ріалами справи (ст. 191 ЦПК України).
2. Заперечення (на відповідь на відзив). У запереченні відпо-
відач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наве-
17
дених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань
і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. Заперечення
підписується відповідачем або його представником. До заперечен-
ня застосовуються правила, встановлені чч. 3, 4, 5 ст. 178 ЦПК
України. Заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд
має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить
іншим учасникам справи отримати заперечення завчасно до почат-
ку розгляду справи по суті.
3. Зустрічний позов. Відповідач має право предʼявити зу-
стрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов
приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо
обидва позови взаємоповʼязані і спільний їх розгляд є доцільним,
зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли
задоволення зустрічного позову може виключити повністю або
частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним
позовом ухвалою суду обʼєднуються в одне провадження з пер-
вісним позовом. У разі подання зустрічного позову у справі, яка
розглядається за правилами спрощеного позовного провадження,
суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за прави-
лами загального позовного провадження (ст. 193 ЦПК України).
Форма і зміст зустрічної позовної заяви встановлені у ст. 175
ЦПК України.
4. Заяви, клопотання, заперечення. Під час розгляду справи
судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, ар-
гументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у
заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопо-
5. Проект ухвали. Згідно з ч. 3 ст. 183 ЦПК України учасник
справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект
ухвали, постановити, яку він просить суд.
Процесуальні документи третьої особи:
1. Пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа,
яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає
18
свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти
позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або
її представником. До пояснень третьої особи застосовуються пра-
вила, встановлені чч. 3, 4, 5, 6 ст. 178 ЦПК України. Пояснення
третьої особи подаються в строк, встановлений судом. Суд має вста-
новити такий строк, який дозволить третій особі підготувати свої
міркування, аргументи та відповідні докази та надати пояснення до
позову або відзиву, а іншим учасникам справи – отримати відповідь
на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.
2. Позов третьої особи із самостійними вимогами. Поло-
ження ст.ст. 193 та 194 ЦПК України застосовуються до позовів
третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
у справі, у якій відкрито провадження.
3. Заяви, клопотання, заперечення. У процесі розгляду спра-
ви судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення,
аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань
у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопо-
Зазначені процесуальні документи мають свою особливість
і цим вони відрізняються від іншої групи – документів суду. Це
насамперед визначається тим, що всі документи цієї групи у своїй
резолютивній частині передбачають звернення до суду з проханням
вирішити ті чи інші питання тих правовідносин, які, на думку пози-
вача, порушені, невизнані чи оспорюються. Тому, складаючи про-
цесуальний документ, слід дотримуватися тих реквізитів, які зазна-
чені в законі.
Отже, цивільними процесуальними документами, що скла-
даються особами, які звертаються до суду, є письмові, викладені
в спеціальній формі з передбаченими законом необхідними рекві-
зитами документи, в яких виражено волю особи у формі прохань
до суду.
Особливістю другої групи, тобто документів суду – ухвал,
рішень, постанов, судових наказів на відміну від документів, які
складаються особами, що звертаються до суду, є їх обовʼязковий
19
характер для всіх органів державної влади і органів місцевого са-
моврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи
службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій
території України, а у випадках, встановлених міжнародними дого-
ворами, згода на обовʼязковість яких надана Верховною Радою
України – і за її межами.
Процесуальними актами суду є письмові, викладені у перед-
баченій законній формі акти, які ухвалюються на підставі доку-
ментів-звернень, і є обовʼязковими для всіх фізичних і юридич-
них осіб7.
Найголовнішим у ієрархії судових актів є судове рішення,
оскільки воно є актом правосуддя і ухвалюється згідно з ч. 1 ст. 259
ЦПК України іменем України.
Судові рішення – це владні вольові акти, обовʼязкові
для виконання всіма учасниками процесу і забезпечені державним
примусом.
Судові рішення слід розглядати як узагальнювальний термін
судових актів, які суд ухвалює за вирішення будь-якого питання.
Узагальнювальний характер судового рішення пояснюється зміс-
том ч. 1 ст. 258 ЦПК України, відповідно до якої судовими
рішення є:
1) ухвали;
2) рішення;
3) постанови, судові накази.
Постановленням ухвал судом вирішуються питання,
повʼязані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та
заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення
розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття
провадження у справі, залишення заяви без розгляду тощо. Вимоги
до змісту ухвали суду встановлені у ст. 260 ЦПК України.
Окрема ухвала суду. Відповідно до ч. 1 ст. 262 ЦПК України
суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства
або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших
7
Процесуальні документи в цивільних справах (теорія, методика, прак-
тика): науково-практичний посібник / за заг. ред. С. Я. Фурси. 3-тє вид. К.:
Алерта; ЦУЛ, 2011. С. 7–13.
20
органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від
того, чи є вони учасниками судового процесу. В окремій ухвалі
суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт
(зокрема його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено,
і в чому саме полягає порушення.
Рішення суду як друга форма судових рішень – це акт суду,
яким вирішується спір по суті. Рішення суду – основний і найваж-
ливіший акт правосуддя, постановлений у передбаченому законом
порядку іменем України і спрямований на захист гарантованих
Конституцією України прав, свобод і законних інтересів громадян
й організацій, державних і громадських інтересів. Судове рішення
повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути закон-
ним і обґрунтованим. Питання, які вирішує суд під час ухвалення
рішення суду:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися
вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення
справи, та докази на їх підтвердження;
3) які правовідносини сторін випливають із встановлених
обставин;
4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих право-
відносин;
5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
6) як розподілити між сторонами судові витрати;
7) чи є підстави допустити негайне виконання судового
рішення;
8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову
(ч. 1 ст. 264 ЦПК України).
Рішення суду залежно від способу захисту права поділяють-
ся на такі види:
1) про присудження – це рішення суду, яким відповідачу
присуджується виконати на користь позивача певні дії (стягнути
кошти, передати майно тощо);
2) про визнання – це рішення суду, яким підтверджується
наявність або відсутність між сторонами певних юридичних від-
носин, обставин чи юридичних фактів (визнання права власності,
визнання договору недійсним тощо);
21
3) конститутивні рішення – які спрямовані на зміну чи при-
пинення правовідносин (про розірвання чи зміну договору, розір-
вання шлюбу тощо)8.
Постанова є третьою формою судових рішень. Зокрема ух-
валенням постанов завершується перегляд судових рішень Верхов-
ним судом.
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що
видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених
ст. 161 ЦПК України. Із заявою про видачу судового наказу може
звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та
особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах
інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, вста-
новленими для виконання судових рішень у порядку, встанов-
леному законом.
Форма і зміст заяви про видачу судового наказу встановлені
8
Цивільний процес України: підручник / кол. авторів; за ред. В. О. Ку-
чера. Львів: ЛьвДУВС, 2016. С. 424–425.
22
Розділ 2
МЕТОДИКА ОФОРМЛЕННЯ
ПИСЬМОВИХ ЗАЯВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Вимоги щодо оформлення заяв

по суті справи
З набранням чинності 15 грудня 2017 року нової редакції

Цивільного процесуального кодексу України, законодавцем було
введено Главу 1 «Письмові заяви учасників справи», Розділу 3
«Позовне провадження». Глава 1 «Письмові заяви учасників спра-
ви», відповідно, включає два параграфи § 1. «Заяви по суті справи»
та § 2. «Заяви з процесуальних питань», яких не було в попередній
редакцій Цивільного процесуального кодексу.
При розгляді справи судом у порядку позовного проваджен-
ня учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечен-
ня, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору ви-
ключно у заявах по суті справи, визначених ЦПК України. Подання
заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може зо-
бовʼязати державний орган чи орган місцевого самоврядування
подати відповідну заяву по суті справи (крім позовної заяви). Зая-
вами по суті справи є:
позовна заява;
відзив на позовну заяву (відзив);
відповідь на відзив;
заперечення;
пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
23
Відповідно до законодавства, серед усіх письмових заяв уча-
сників справи, саме позовна заява є єдиним способом предʼявлення
позову. Власне, після перевірки судом, передумов звернення особи
до суду з позовною заявою розпочинається судовий процес.
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предме-
та спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в
письмовій формі і підписується позивачем або його представником,
або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в
інтересах іншої особи. У позовній заяві обовʼязково вказується ціна
позову, у випадку, якщо позов не підлягає грошовому виразу, в
позові зазначається, що він є немайнового характеру. Саме залежно
від розміру ціни позову, розраховується судовий збір, який сплачу-
ється при поданні позовної заяви.
Згідно зі ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається
заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або імʼя (прі-
звище, імʼя та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших
учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або
місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий
індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному держав-
ному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних
осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстра-
ційний номер облікової картки платника податків (для фізичних
осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних
осіб – громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі),
відомі номери засобів звʼязку, офіційної електронної адреси та
адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій
оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспо-
рюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або
інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб
(способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону
і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов
подано до кількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо
кожного з них;
24
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання
спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визна-
чений обовʼязковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або по-
зову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до
заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із
позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у пози-
вача або іншої особи оригіналів письмових або електронних дока-
зів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових ви-
трат, які позивач поніс і які очікує понести у звʼязку із розглядом
справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого
позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим
предметом та з тих самих підстав.
Аналіз ст. 175 ЦПК України та наукової літератури дає змогу
виокремити у позовній заяві такі структурні частини: вступна, опи-
сова, мотивувальна, прохальна.
Вступна частина для осіб вважається найпростішою, оскіль-
ки визначити суд з необхідною юрисдикцією, не важко, якщо пози-
вач чітко орієнтується у нормах цивільного процесу. Але ця прос-
тота лише удавана, оскільки навіть досвідчені фахівці плутають
суди, до яких потрібно звертатися з позовною заявою. У сучасній
доктрині цивільного процесу передбачається визначати юрисдик-
цію суду у порядку цивільного судочинства за категоріями справ,
субʼєктами, які можуть бути учасниками справи, судовою інстан-
ційністю та підсудністю9.
Зокрема, у ст. 19 ЦПК України, встановлено, що суди роз-
глядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають
з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших
9
Процесуальні документи у цивільних справах (теорія, методика, прак-
тика): науково-практичний посібник / за заг. ред. С. Я. Фурси. 3-тє видання. К.:
Алерта; ЦУЛ, 2011. С. 20.
25
правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку
іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судо-
чинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав,
інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору
щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає роз-
гляду в місцевому загальному суді та переданий на його розгляд
з такими вимогами.
Для того, щоб правильно вказати найменування суду, до
компетенції якого входить розгляд конкретної цивільної справи,
слід знати зміст Глави 2. «Цивільна юрисдикція» ЦПК України або
знайти відповідну інформацію на офіційному веб-порталі Судової
влади України (www.court.gov.ua).
Далі зазначаються прізвище, імʼя, по батькові сторін та ін-
ших учасників справи (відносно юридичних осіб – їх найменуван-
ня). Водночас не потрібно зазначати дату народження вказаних
осіб та паспортні відомості. Така інформація в ЦПК України
не вимагається.
Обовʼязково зазначається місце проживання (перебування)
вказаних осіб або їх місцезнаходження, поштовий індекс, номери
засобів звʼязку, якщо такі відомі. Такі вимоги до позовної заяви
створені для перевірки судом правильності визначення підсудності
справи, для направлення позивачеві передбаченої процесуальним
законодавством кореспонденції, а номери засобів звʼязку можуть
бути потрібні для здійснення термінових викликів чи повідомлень.
Завершується написання вступної частини зазначенням ціни
позову (ст. 176 ЦПК України), якщо позовні вимоги містять мате-
ріальні вимоги.
В описовій частині мають бути згруповані усі юридичні фак-
ти, які становлять фактичну основу справи. Ця частина позовної
заяви характеризується тим, що у ній усі юридичні факти мають
бути викладені за критерієм послідовності та переконливості. У по-
зовній заяві не повинно бути зайвих обставин, які не стосуються
розглядуваного спору. Істотною помилкою описової частини юри-
дично необізнаних осіб є те, що вони значну увагу приділяють
своїм враженням, думкам, які не мають юридичного значення
і судом не будуть враховані. Такі пояснення можуть бути вислов-
лені під час слухання справи, а не викладатися у позовній заяві.
26
Тобто усі події повинні викладатися у хронологічному по-
рядку та спрямовуватися на формування в учасників розгляду
справи і особливо у суду переконання у правильності позиції пози-
вача. Серед фактів, які підлягають доказуванню, слід визначити
факти абсолютні, тобто очевидні, та ті факти, які підлягають дове-
денню, тобто ті, які можуть бути спростовані у ході доказової
діяльності, залежно від предмета спору. Крім того, при написанні
позовної заяви слід керуватися положеннями ст. 82 ЦПК України,
де йдеться про загальновідомі та преюдиційні факти, а також слід
враховувати й законні презумпції.
Формально, кожна обставина, наведена у позовній заяві, має
бути підтверджена відповідним доказом. Зазначаючи події або дії,
які наводяться у описовій частині позовної заяви, слід одразу за-
значати, що вони повинні згідно з п. 5 ст. 175 ЦПК України під-
тверджуватися відповідним доказами. Це дасть можливість одразу
перевіряти обставини, які викладаються у позовній заяві, належ-
ність доказів та допустимість засобів доказування, і дозволять лег-
ше сприймати матеріал10.
У позовній заяві можна зазначити докази, які не можуть
бути подані разом із позовною заявою. Зокрема згідно з ч. 2 ст. 83
ЦПК України докази повинні бути подані разом з поданням
позовної заяви.
У практичному аспекті описова частина позовної заяви по-
чинається із назви документа, який подається до суду. Далі, в чіткій
хронологічній послідовності вказуються обставини, які стали
підставою звернення до суду. Водночас позивач повинен описати
обставини, за яких відбулося порушення його прав, свобод чи
інтересів з посиланням на докази, про які йому відомо і які
можуть бути використані судом для ухвалення законного рішення
у справі11.
10
Процесуальні документи у цивільних справах (теорія, методика,
практика): науково-практичний посібник / за заг. ред. С. Я. Фурси. 3-тє видан-
ня. К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. С. 35.
11
Братель О. Г. Складові частини позовної заяви в цивільному процесі
України. 2014. URL: http://goal-int.org/skladovi-chastini-pozovnoi-zayavi-v-ci
vilnomu-procesi-ukraini (дата звернення 10.04.2018).
27
Мотивувальна частина свідчить про високий рівень напи-
сання процесуальний документів, оскільки у цій частині обґрунто-
вуються зміст правовідносин згідно з вимогами законодавства,
а також визначаються права та обовʼязки кожного учасника таких
відносин. У чинній редакції ЦПК України не вимагаються обґрун-
товувати зміст позовних вимог з посиланням на відповідні статті
законодавства, але на практиці кожну юридичну обставину доціль-
но порівняти в обставинами, встановленими у нормах закону.
Зокрема при предʼявленні позовної заяви, позивач, як прави-
ло, зазначає норми закону, на підставі яких суд повинен вирішити
їх справу. Хоча слід зауважити на те, що у статті 175 ЦПК України,
яка регламентує зміст позовної заяви, нічого не сказано про те, що
особа зобовʼязана зазначити закон, на підставі якого вона просить
суд вирішити її справу.
Водночас саме при написанні мотивувальної частини позов-
ної заяви і проявляється «юридичний звичай», адже кожний юрист
намагається якомога змістовніше викласти мотивувальну частину,
пославшись на всі норми матеріального права, які, на його думку,
порушені відповідачем, не забувши заразом послатись на норми
процесуального права, що визначають зміст та форму позовної
заяви12.
Тому у позовній заяві мають зазначатися норми і матеріаль-
ного, і процесуального права, на підставі яких суд повинен виріши-
ти матеріальні вимоги позивача чи заперечення відповідача та нор-
ми ЦПК України, відповідно до яких він повинен здійснювати
усю процесуальну діяльність, спрямовану на ухвалення законного
і обґрунтованого рішення як акта правосуддя, яке також за своєю
формою як процесуальний документ суду повинне відповідати
вимогам закону.
Однак слід зазначити, що формальне незазначення або від-
сутність посилання на норми законодавства не можна розцінювати
як недолік позовної заяви, оскільки такої вимоги у ст. 175 ЦПК
України не передбачено.
12
Братель О. Г. Складові частини позовної заяви в цивільному процесі
України. 2014. URL: http://goal-int.org/skladovi-chastini-pozovnoi-zayavi-v-ci
vilnomu-procesi-ukraini (дата звернення 10.04.2018).
28
Взагалі, доцільно робити посилання не тільки на норми
матеріального права, а й норми ЦПК України. Таке положення
надає вимогам заявника ознак законності та змушує протилежну
сторону обґрунтовувати свої вимоги також нормами законодавства,
а за відсутності таких посилань заявник або протилежна сторона
може зауважити, що вимоги або заперечення проти них не ґрун-
туються на нормах законодавства, тому суд має відмовити в їх
задоволенні. Відсутність юридичної освіти кожна сторона може
компенсувати залученням до участі у справі кваліфікованого
представника13.
У прохальній частині містяться безпосередньо позовні вимо-
ги та зазначається ціна позову щодо вимог майнового характеру.
Зазвичай наводяться прохання до суду матеріального і процесуаль-
ного характеру, наприклад, встановити факт, визнати права та
встановити обовʼязок тощо. Останні положення випливають з ха-
рактеру спору, який мав місце на практиці або з тієї мети, яку
має позивач.
Зміст позовних вимог може бути різноманітним: зобовʼя-
зання відповідача вчинити певні дії; утриматися від вчинення пев-
них дій; відшкодування шкоди, завданої незаконними діями або
бездіяльністю відповідача; стягнення аліментів, розірвання шлюбу,
визнання недійсним договору, відшкодування моральної шкоди.
Якщо крім вказаних вимог позивач має до відповідача вимоги ма-
теріального характеру то розмір стягнення чи відшкодування пови-
нен бути викладений і у цифровому виразі, і прописом.
Після прохальної частини зазначаються додатки, які до-
даються до позовної заяви, ставиться підпис позивача або його
представника, або іншої особи, якій законом надано право зверта-
тися до суду в інтересах іншої особи.
Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії
всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості від-
повідачів і третіх осіб. Правило, щодо подання копій документів
не поширюються на позови, що виникають з трудових правовід-
13
ня. К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. С. 37.
29
носин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок
злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоровʼя або смертю
фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю
органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудо-
ве розслідування, прокуратури або суду.
За необхідності до позовної заяви додаються клопотання та
заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від спла-
ти судового збору, про призначення експертизи, витребування до-
казів тощо.
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують
сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або доку-
менти, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового
збору відповідно до закону.
Позивач зобовʼязаний додати до позовної заяви всі наявні
в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються
позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази
позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається
також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або
засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору
у позивача – клопотання про його витребовування.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, до-
дається довіреність чи інший документ, що підтверджує повнова-
ження представника позивача.
Слушною є порада, після написання позовної заяви, залиши-
ти її поза увагою на дванадцять годин, а потім перечитати її як чу-
жу. Зрозуміло, така порада корисна тоді, коли процесуальні строки
дозволяють звертатися до суду не поспіхом, а виважено. Досвід
свідчить, що перечитування власної заяви через деякий час дає
можливість усунути її недоліки, на які автор не зауважив під
час її написанні. Це корисно і тому, що суд читатиме заяву з «ухи-
лом» на те, щоб знайти у її змісті недоліки і не прийняти до свого
провадження14.
14
ня. К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. С. 37.
30
Після подачі позовної заяви і відкриття провадження у циві-
льній справі, суддя пропонує відповідачу подати таку заяву по суті
справи – відзив на позовну заяву (відзив). У відзиві відповідач ви-
кладає заперечення проти позову. Відзив подається в строк, вста-
новлений судом, який не може бути меншим пʼятнадцяти днів з дня
вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі нена-
дання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поваж-
них причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 3 ст. 178 ЦПК України відзив повинен містити:
1) найменування (імʼя) позивача і номер справи;
звище, імʼя та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його
місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи
перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікацій-
ний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підпри-
ємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за
законодавством України), реєстраційний номер облікової картки
платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер
і серію паспорта для фізичних осіб – громадян України, номери
засобів звʼязку, офіційну електронну адресу та адресу електронної
пошти, за наявності;
3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог –
вимоги, які визнаються відповідачем;
4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову
оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується;
5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем об-
ставин та правових підстав позову, з якими відповідач не пого-
джується, із посиланням на відповідні докази та норми права;
відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути
подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;
7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем
розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до
закінчення розгляду справи по суті;
трат, які відповідач поніс і які очікує понести в звʼязку із розглядом
справи.
31
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може
бути меншим пʼятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкрит-
тя провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання
відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні
докази, а іншим учасникам справи – отримати відзив не пізніше
першого підготовчого засідання у справі.
Відзив на позовну заяву, прийняту до провадження, бажано
підготувати і подати заздалегідь. Тоді суддя, який розглядає
спір, зможе заздалегідь ознайомитися з аргументами іншої сторони
і ухвалити рішення з урахуванням позиції як позивача, так і відпо-
відача. Якщо не подати відзив на позовну заяву, доведеться виклас-
ти свої аргументи проти позовних вимог усно – під час засідання
суду. Це не дуже хороший варіант з декількох причин.
По-перше, в судовому засіданні доведеться не тільки усно
висловлювати свою позицію з приводу заявлених позовних вимог,
а ще й пояснювати судді, чому ви не виклали свою позицію зазда-
легідь і письмово. Крім того, не факт, що суддя, вислухавши ваші
усні доводи, усе детально запамʼятає. Адже він розглядає багато
інших цивільних справ. У результаті може виникнути ситуація,
коли суддя просто не зважить на окремі важливі моменти під час
прийняття рішення. У разі оскарження такого судового рішення
складніше буде довести, що певні факти були обґрунтованими,
оскільки позиція була висловлена усно.
По-друге, не маючи можливості заздалегідь ознайомитися
з позицією відповідача, суддя буде вимушений зʼясовувати її в
ході судового засідання. Якщо ж було подано відзив на позовну
заяву, суддя перед засіданням вивчить аргументи обох сторін
і зможе скласти обʼєктивну думку. Крім того, заперечення проти
позовних вимог, викладені письмово, залишаться в матеріалах
справи. І в разі оскарження судового рішення легше довести,
що ті або інші аргументи були наведені, але не були взяті
судом до уваги. Тому рекомендовано відповідачеві все ж скласти
і подати відгук на позовну заяву, адже це насамперед в його
інтересах.
Необхідно памʼятати, що у разі ненадання відповідачем від-
зиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує
справу за наявними матеріалами.
32
Отримавши від позивача копію позовної заяви з документа-
ми, слід уважно вивчити обставини і документи, якими контрагент
обґрунтовує свої позовні вимоги.
При підготовці відзиву на позовну заяву найперше потрібно
зауважити на правильність написання реквізитів у позовній заяві.
У позовній заяві не повинно бути процесуальних неточностей.
Доволі часто позивач допускає помилки в найменуванні та іденти-
фікаційному коді. Найменування та ідентифікаційний код – це
обовʼязкові реквізити позовної заяви, які дозволяють ідентифі-
кувати відповідача. Тобто дають змогу установити, кому саме
предʼявлені позовні вимоги. Якщо в цих реквізитах допущена по-
милка то відповідач має право не прийняти позов на свій рахунок.
Також необхідно взяти до уваги ціну позову, звіривши отри-
мані копії документів з оригіналами15.
Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасни-
кам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надіслан-
ням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються:
1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтують-
ся заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;
2) документи, що підтверджують надіслання (надання)
відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
До відзиву, підписаного представником відповідача, дода-
ється довіреність чи інший документ, що підтверджує повноважен-
ня представника відповідача.
Водночас позивач має право надати суду відповідь на відзив
відповідача. У відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення,
міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві
заперечень і мотиви їх визнання або відхилення. Відповідь на ві-
дзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити
такий строк подання відповіді на відзив, який надасть змогу пози-
вачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази,
іншим учасникам справи – отримати відповідь на відзив завчасно
до початку розгляду справи по суті, а відповідачу – надати учасни-
15
Іванова В. Контрагент подав на вас до суду: як скласти заперечення?
URL: https://uteka.ua/ua/publication/Kontragent-podal-na-vas-v-sud-kak-sostavit-voz-
razheniya (дата звернення: 15.04.2018).
33
кам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи
по суті.
До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені
для написання відзиву на позовну заяву (відзиву). Зокрема відпо-
відь на відзив повинна містити:
ний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підпри-
ємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за
законодавством України), реєстраційний номер облікової картки
платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і
серію паспорта для фізичних осіб – громадян України, номери за-
собів звʼязку, офіційну електронну адресу та адресу електронної
справи.
Як свідчить судова практика у цивільних справах, суди часто
не перевіряють надсилання відзиву позивачу, приймаючи їх до
розгляду.
Через це позивач позбавляється можливості надати відповідь
на відзив, особливо, якщо справа розглядається в порядку спроще-
34
ного позовного провадження, оскільки не знає про його існування.
Як результат, справа розглядається без відповіді на відзив, при
незабезпеченні повного, всебічного та обʼєктивного зʼясування
обставин справи.
Для уникнення таких ситуацій юристи рекомендують під час
подання позовної заяви також подавати клопотання до суду не пос-
тановляти рішення до надання позивачу можливості ознайомитися
з відзивом та подати відповідь. Ще один спосіб – це ознайомлення
з матеріалами справи в розумні строки, зокрема після закінчення
терміну, наданого відповідачу на подання відзиву.
Після отримання відповіді на відзив відповідач має право по-
дати заперечення на відповідь на відзив. У запереченні відповідач
викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених
позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів
і мотиви їх визнання або відхилення. Заперечення підписується
відповідачем або його представником.
До заперечення застосовуються правила, встановлені для на-
писання відзиву на позовну заяву (відзиву) та відповіді на відзив.
Зокрема заперечення повинно містити:
ний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі під-
приємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрова-
них за законодавством України), реєстраційний номер облікової
картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або
номер і серію паспорта для фізичних осіб – громадян України,
номери засобів звʼязку, офіційну електронну адресу та адресу елек-
тронної пошти, за наявності;
35
трат, які відповідач поніс і які очікує понести у звʼязку із розглядом
справи.
Заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має
встановити такий строк подання заперечення, який надасть змогу
Для доведення переконливості заперечень доцільно акценту-
вати увагу суду на відсутності правових підстав обґрунтувань від-
повідача. Також можуть використовуватись інші способи концент-
рації уваги суду саме на найголовніших доводах. Деякі фахівці
застосовують методи повтору одних аргументів у різних словоспо-
лученнях, але така практика може наштовхнутися на зовсім проти-
лежний ефект, оскільки суддя може втратити увагу до документа
і повагу до його автора, який тричі повторює одну думку в корот-
кому документі. Це свідчить про те, що інших думок він не має.
Треті особи, які беруть участь у цивільній справі, мають пра-
во подати до суду пояснення щодо позову або відзиву, залежно
від того, на стороні якої з учасників справи бере участь третя
особа. У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя
особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,
викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення
проти позову.
Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або
її представником. До пояснень третьої особи застосовуються пра-
вила, встановлені для відзиву у чч. 3–6 ст. 178 ЦПК України.
Пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений
судом. Суд має встановити такий строк, який дозволить третій осо-
бі підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази та
надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи –
отримати відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду
справи по суті.
36
2.2. Вимоги щодо складання заяв
з процесуальних питань
Учасники справи, також складають різні процесуальні

документи у судовому процесі. Згідно зі ст. 182 ЦПК України при
розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги,
заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуаль-
них питань у:
заявах;
клопотаннях;
запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або
усній формі. У випадках, визначених ЦПК України, заяви і клопо-
тання подаються тільки в письмовій формі.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються
в порядку, встановленому ЦПК України. У випадках, коли ЦПК
України такий порядок не встановлено – він встановлюється судом.
Відповідно до ст. 183 ЦПК України будь-яка письмова заява,
клопотання, заперечення повинні містити:
звище, імʼя та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає
заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнахо-
дження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебуван-
ня (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи
в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України
(для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо
заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення
ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохан-
ня заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, що вимагаються ЦПК України.
37
Цікавим є співвідношення таких заяв по суті справи, як «зая-
ва» і «клопотання». У цьому разі для суду не має значення як буде
названо заяву по суті справи. Про це, зокрема, свідчить віднесення
цих процесуальних документів до однієї групи й однакові вимоги
до їх оформлення у письмовій формі. Однак, як свідчить практика,
клопотання використовується, коли до суду адресоване якесь конк-
ретне прохання, а заяву для позначення більш загального прохання,
в тому числі з клопотанням. Проаналізувавши ЦПК України, мож-
на дійти висновку, що не варто надто концентруватися на цьому
питанні. Використання клопотань і заяв у цивільному процесуаль-
ному законодавстві рівнозначне і не має для заявників будь-яких
негативних наслідків. Тут головне керуватися загальними правила-
ми оформлення процесуальних документів.
Заява як вид заяв з процесуальних питань є формою звер-
нення до суду в процесі розгляду і вирішення цивільної справи.
Згідно з ЦПК України до заяв, які виникають у ході розгляду
цивільної справи в суді, можна віднести: заява про залучення третіх
осіб (ст. 53 ЦПК України); заява про відмову надання висновку
експертом (ст. 72 ЦПК України); заява про виклик свідка (ст. 91
ЦПК України); заява про забезпечення доказів (ст. 116 ЦПК
України); заява про поновлення процесуального строку (ст. 127
ЦПК України); заява про забезпечення позову (ст. 151 ЦПК
України); заява про видачу судового наказу (ст. 162 ЦПК України);
заява про скасування судового наказу (ст. 170 ЦПК України); заява
про внесення виправлень (ст. 269 ЦПК України).
У науковій літературі пропонується доповнити ЦПК України
статтею, яка б містила примірний перелік цих заяв, які учасник
справи може подати до суду. Це, на думку авторів пропозиції, уза-
конить ще одну процесуальну форму заяв, які виникають під час
розгляду справи і вже певний час використовуються у цивільному
процесі, дасть можливість учасникам справи відразу уяснити для
себе, за допомогою яких заяв вони можуть звернутися до суду
у ході розгляду цивільної справи, тим самим здійснивши свої про-
цесуальні дії16.
16
Перунова О. М. Процесуальні акти-документи з цивільних справ:
монографія. Х.: ХНАДУ, 2013. С. 78.
38
Кожна зі заяв, що виникають під час розгляду цивільної
справи, повинна розглядатися судом з додержанням загальних пра-
вил, встановлених ЦПК України, хоча вони мають певні відміннос-
ті у своїй меті (змістові). Це дає нам можливість припускати, що
процесуальний зміст цих заяв різниться між собою, а отже, і проце-
суальна форма цих заяв є різна. Хоча відповідно до ст. 183 ЦПК
України заява повинна відповідати загальним вимогам до форми
та змісту письмової заяви.
Процесуальним законом не передбачені способи і технічні
засоби, які можуть бути застосовані при складанні заяви. Хоча вона
може бути викладена друкованим текстом чи написана від руки.
Спосіб виготовлення тексту становить зміст письмового волевияв-
лення чи повідомлення. Реквізити тексту визначають структуру
його змісту. Текст письмового документу повинен повно, правиль-
но і зрозуміло виражати волю чи певну інформацію субʼєкта цієї
процесуальної дії. Недоліками тексту є його неповнота неточність
і незрозумілість. До зовнішнього виду тексту теж висуваються
певні вимоги. Письмовий текст не повинен мати закреслювань,
виправлень, підчисток і дописів17.
Засіб виготовлення тексту не впливає на зміст висловлюван-
ня у письмовій формі заяви, закон не визначає обовʼязкових засобів
письмового тексту.
Клопотання є одним з видів заяв з процесуальних питань,
яке полягає у проханні до суду, що повʼязане з розглядом певної
цивільної справи. Інакше кажучи – це офіційна форма спілку-
вання з судом, коли прохання подається у письмовому вигляді.
Згідно з ЦПК України клопотання також можливо подавати
в усній формі. В такому разі воно озвучується під час розгляду
цивільної справи та повинно бути відображено у протоколі су-
дового засідання. Однак юристи рекомендують вносити кло-
потання у вигляді офіційного документа через канцелярію суду.
Клопотання в суд можна подати на будь-якій стадії судового
процесу.
17
Корнилов В. Н. Принципы устности и письменная форма процес-
суальных действий в советском гражданском процессе: автореф. дис. на соиск.
уч. степени канд. юрид. наук: 12.00.03. М., 1975. С. 16.
39
Розгляд клопотання відбувається зазвичай відразу, у момент
його подачі. Виняток можуть становити складні справи, коли їх
обсяг становить кілька томів або коли саме клопотання складається
з декількох сторінок і для винесення рішення щодо нього суду
потрібен час18.
ЦПК України не передбачено вичерпний перелік випадків,
коли повинно заявлятися клопотання, та це й неможливо зробити,
оскільки особливості певних категорій справ впливають і на спе-
цифіку клопотань, позаяк частина їх спрямована на реалізацію пра-
ва доказування та доведення, зокрема забезпечення доказів, огляд
речових чи письмових доказів за місцем їх знаходження, прове-
дення експертизи тощо, інша – на визначення субʼєктного складу
справи – заміна неналежного відповідача, вступ третьої особи з
самостійними вимогами, допуск до справи правонаступника пози-
вача тощо, на реалізацію процесуальних прав – права подання
доказів або можуть мати місце клопотання, які впливають безпосе-
редньо на процедуру розгляду справи – клопотання про розгляд
справи у закритому судовому засіданні тощо
Основною метою клопотань є те, що вони допомагають особі
встановити обставини, які мають значення для справи, забезпечити
передбачені ЦПК України права та інтереси. Як правило, клопо-
тання передбачають вимоги, звернені до суду про вчинення певних
процесуальних дій, передбачених ЦПК України. У звʼязку з цим
у клопотаннях має бути вступна, описова, мотивувальна та резо-
лютивна частини.
У вступній частині зазвичай зазначається повне найменуван-
ня або імʼя особи, яка подає клопотання, її місцезнаходження або
місце проживання чи перебування. Також обовʼязково вказується
суд, до якого подається клопотання, прізвище та ініціали судді
(суддів), якщо клопотання подається після постановлення ухвали
про відкриття провадження у справі.
У описовій частині відображається зміст питання, яке має
бути розглянуто судом, та прохання заявника.
18
Як написати клопотання в суд? URL: http://poradumo.pp.
ua/dim-i-zatuhok/4857-yak-napisati-klopotannya-v-sud.html (дата звернення:
15.04.2018).
40
Мотивувальна частина клопотання повинна включати під-
стави клопотання, докази, обґрунтування певних обставин щодо
клопотання.
Резолютивна містить безпосередньо зміст вимог, які став-
ляться у клопотанні.
Описова та мотивувальна частини у різних клопотаннях мо-
жуть бути різними залежно від обставин справи та на досягнення
результатів яких спрямовано ці клопотання.
Якщо клопотання складає фахівець у галузі права, він пови-
нен посилатися на норми ЦПК України, на підставі яких це клопо-
тання підлягає вирішенню.
Клопотання, можуть бути викладені у резолютивній частині
позовної заяви, яка предʼявляється до суду, або ж оформлятися
окремим процесуальним актом під час подання (знаходження) по-
зовної заяви в суді.
Фахівці рекомендують написати клопотання в суд заздале-
гідь. Звичайно, досвідчений юрист може це зробити одразу в залі
суду. Але під час процесу не варто відволікатися на написання кло-
потання і робити це доречно лише у винятковому випадку. Крім
того, не кожен зможе впоратися зі завданням складання клопотання
в атмосфері судового засідання. Адже навіть практикуючі адвокати
зазвичай приходять на засідання з уже готовим документом, в яко-
му все має бути чітко викладено і бажано з посиланнями на норми
права. Розумно складені клопотання, в яких містяться посилання на
законодавство, майже завжди задовольняються судом.
Не потрібно писати громіздкі тексти, які важко сприймають-
ся. Краще писати чітко по справі, зрозуміло і аргументовано. Якщо
у клопотанні ви посилаєтеся на які-небудь документи, їх варто за-
лучити до нього. Клопотання повинно бути написано грамотно, без
орфографічних і пунктуаційних помилок. В ідеалі текст повинен
бути структурованим, аргументованим і зрозумілим.
Документ, в якому учасники справи можуть викласти свою
позицію, щодо заяв і клопотань називається заперечення. Запере-
чення на заяву і клопотання під час розгляду цивільної справи мо-
жна вважати важливою складовою відстоювання своїх прав. За
своєю суттю заперечення можуть мати матеріальну або процесуа-
льну спрямованість. Матеріальні заперечення складаються в тих
41
випадках, коли учасник справи заперечує безпосередньо зміст зая-
ви або заперечення.
Процесуальні заперечення не зачіпають суті заяви чи запере-
чення, а акцентують увагу суду на процесуальних порушення під
час їх подання. Процесуальні заперечення складніші у складанні
та вимагають певних знань цивільного законодавства.
Учасник справи має можливість подати заперечення в пись-
мовій чи усній формі, будь-яким зручним для нього способом.
Важливо, щоб складене заперечення вчасно потрапила до суду,
і було долучено до цивільної справі. Заперечення не має чітко
визначеної ЦПК України форми і можуть бути складено у довіль-
ній формі. Однак під час складання заперечення на заяву і клопо-
тання необхідно дотримуватись правил передбачених ст. 183 ЦПК
України щодо змісту заперечення.
Неодмінною умовою щодо змісту заперечення є наймену-
вання суду, до якого воно подається.
Також повинні бути номер справи, прізвище та ініціали судді
(суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після
постановлення ухвали про відкриття провадження у справі. Вся ця
інформація, як правило, відображається у вступній частині запере-
чення.
Описова частина документа слугує для опису змісту запере-
чення, яке має бути розглянуто судом. У цій частині слід також
обґрунтувати підстави заперечення. Наскільки грамотно і детально
буде складена ця частина заперечення, багато в чому залежить і те,
наскільки весь документ буде переконливий для суду. В заключній
частині вказується перелік документів та інших доказів, що
додаються до заяви.
Заперечення має бути підписане заявником чи його предста-
вником. Весь документ може бути написаний від руки або оформ-
лений з використанням технічних засобів.
Рекомендується ні в якому разі не нехтувати своїм правом
для захисту за допомогою подачі заперечення на заяву та клопо-
тання. Якщо самостійно скласти цей документ не вдається, то мож-
на скористатися послугами юристів. У будь-якому разі наявність
заперечення на заяву чи клопотання збільшує шанси на сприятли-
вий для відповідача результат справи.
42
2.3. Міжнародні стандарти
щодо оформлення процесуальних документів
у цивільному судочинстві
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен громадянин

має право після використання всіх національних засобів правового
захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних
міжнародних судових установ.
Серед основних міжнародних інстанцій, куди може зверну-
тися громадянин щодо захисту своїх прав, можна віднести:
– Міжнародний суд ООН – один із головних органів системи
ООН, штаб-квартира розташована у Нідерландах в м. Гаага. Цей
суд розглядає спори виключно між державами. Тому фізична особа
не може подати скаргу до цієї інституції;
– Міжнародний кримінальний суд (МКС, Гаазький трибунал) –
постійний універсальний кримінальний суд, штаб-квартира в Гаазі,
Нідерланди. Його юрисдикція поширюється на кримінальне перес-
лідування злочинців, які скоїли злочини, викладені в Римському
Статуті 1998 року, якщо держава не хоче або не може самостійно
переслідувати таких злочинців. У цей суд фізична особа не може
звернутися зі скаргою на державу і вимагати припинити порушення
своїх прав або виплату компенсації, хоча може бути свідком
або жертвою, а також направляти у канцелярію прокурора МКС
докази провини будь-якої зі сторін. Складністю переслідування
осіб, винних у порушенні Римського Статуту, є той факт, що
не всі держави ратифікували Статут МКС, тому юрисдикція
Суду не може поширюватися на цих осіб (хоча Статут передбачає
винятки);
– Європейський Суд із прав людини (ЄСПЛ) – регіональний
європейський суд, створений у межах Ради Європи зі штаб-
квартирою у Страсбурзі, Франція. Цей суд є найефективнішим
у сфері захисту прав людини на Європейському континенті й роз-
глянув вже десятки тисяч справ проти держав Європи. У ЄСПЛ
можна й потрібно звертатися фізичній особі в тому разі, якщо її
права порушені з боку державних органів;
43
– Рада з прав людини ООН – головний орган ООН у галузі
заохочення та захисту прав людини. Штаб-квартира розташована
у Женеві, Швейцарія. Це несудовий орган, який веде різноманітну
діяльність, спрямовану на захист прав людини: моніторинг, нормо-
творчість, публікація звітів, співпраця з державами у сфері прав
людини. Ця інституція також приймає скарги жертв порушення
прав, що містяться в міжнародних договорах із прав людини. Хоча
цей позасудовий механізм не дозволяє отримати компенсацію
в разі виявлення порушення прав людини з боку держави, це тягне
за собою політичну відповідальність держави і як наслідок припи-
нення порушення.
Найефективнішим і найдоступнішим для фізичної особи,
зокрема і щодо захисту цивільних прав у міжнародних інституціях,
є Європейський Суд із прав людини. Крім того, у звʼязку
з обовʼязком держави виконати рішення Європейського Суду
з прав людини у справах проти України, з впровадженням в ук-
раїнське судочинство та адміністративну практику європейських
стандартів прав людини в Україні 23 лютого 2006 року було при-
йнято Закон України № 3477-IV «Про виконання рішень та засто-
сування практики Європейського Суду з прав людини».
Відповідно до ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і ос-
новоположних свобод» кожен має право на справедливий і публіч-
ний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним
і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір
щодо його прав та обовʼязків цивільного характеру або встановить
обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального
обвинувачення.
Стаття 34 «Індивідуальні заяви» Конвенції «Про захист прав
людини і основоположних свобод» передбачає, що суд може прий-
мати заяви від будь-якої особи, неурядової організації або групи
осіб, які вважають себе потерпілими від допущеного однією з Ви-
соких Договірних Сторін порушення прав, викладених у Конвенції
або протоколах до неї. Високі Договірні Сторони зобовʼязуються
не перешкоджати жодним чином ефективному здійсненню цього
права.
Суд може брати справу до розгляду лише після того, як було
вичерпано всі національні засоби юридичного захисту, згідно із
44
загальновизнаними принципами міжнародного права, і впродовж
шести місяців від дати постановлення остаточного рішення на на-
ціональному рівні.
Суд не розглядає жодної індивідуальної заяви, поданої згідно
зі статтею 34, якщо вона:
1) є анонімною;
2) за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розг-
лянута Судом чи була подана на розгляд до іншого міжнародного
органу розслідування чи врегулювання, і якщо вона не містить
нових фактів у справі.
Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву,
якщо він вважає:
1) що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або про-
токолів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на
подання заяви;
2) що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага
до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не
вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі
не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не
розглянув належним чином19.
Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною.
Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.
Слід зауважити, що заяви, які подаються до Європейського
Суду, можуть готуватися самим заявником або його представни-
ком, який повинен бути фахівцем у галузі права. Бажано, щоб саме
адвокат, який вів справу в національних судах, склав цей процесуа-
льний документ, оскільки він це зробить грамотно, з посиланням на
норми Конвенції. Діяльність адвоката насамперед включає кваліфі-
ковану підготовку скарги та необхідних документів. Від цього
залежить перспективність успіху звернення до Суду. Тож, якщо
адвокат береться за справу вже після вичерпання національних
засобів правового захисту, коли справу вів інший представник або
заявник діяв самостійно, є велика вірогідність того, що деякі необ-
19
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від
4 листопада 1950 року. URL: http://zakon.rada. gov.ua (дата звернення:
04.05.2018).
45
хідні для потенційної скарги моменти можуть бути упущені та не-
гативно вплинуть на переконливість майбутніх аргументів. Тому
найсприятливішою є ситуація, коли адвокат вже на стадії звернення
до національного суду першої інстанції може визначити потенційні
можливості справи щодо перспектив звернення до Суду у разі ви-
черпання всіх національних засобів захисту.
Враховуючи обовʼязковість для України застосування Кон-
венції, а також те, що відповідно до Закону України «Про виконан-
ня рішень та застосування практики Європейського суду з прав
людини» національні суди України застосовують при розгляді
справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело пра-
ва (ст. 17), адвокат повинен повно дослідити право Конвенції
і прямо посилатися на нього, оформлюючи відповідні процесуаль-
ні документи або виступаючи в процесі у національних судах20.
Зазначимо, що на думку Європейського Суду, не завжди
треба прямо посилатися на права, гарантовані Конвенцією, перед
національними судами, якщо суть скарги повністю розкрита («Га-
зус Дозирунд Фердер технік ГмбХ проти Нідерландів» (Gasus
Dosierunde Forder technick GmbH v Netherlands) (1995). Проте
адвокат має зважувати на те, що чітке та безпосереднє посилання
на норми Конвенції при розгляді справи національними судами
дає можливість отримати мотивоване рішення, що стосується
права Конвенції. Проте адвокат повинен враховувати, що посилан-
ня на сформульовані у Конвенції норми повинні здійснюватися
із урахуванням практики Європейського Суду, що дає можливість
правильно застосувати положення Конвенції та врахувати істотні
аргументи, що можуть мати суттєве значення для встановлення
порушень права, гарантованого Конвенцією.
Крім того, у разі, коли національні суди у своєму рішенні
безпосередньо застосовують положення Конвенції, Суд буде уваж-
ніше перевіряти зроблені ними висновки, оскільки згідно зі ст. 32
Конвенції юрисдикція Суду поширюється на всі питання, які
стосуються тлумачення та застосування Конвенції та протоколів до
20
ня. К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. С. 86.
46
неї і які передаються йому на розгляд. Ігнорування національними
судовими інстанціями аргументації порушення прав безпосередньо
на підставі положень Конвенції Судом може бути розцінена як
порушення конвенційних зобовʼязань держави.
При проходженні справи через національні судові інстанції
адвокат повинен також максимально сприяти у забезпеченні клієн-
ту його права на справедливий судовий розгляд, що гарантований
Конвенцією. Тому діяльність адвоката в процесі із розрахунку
на розгляд справи у Європейському Суді вимагає чіткості позиції
у лінії захисту, з якою мають бути звірені всі дії при розгляді спра-
ви в національних судах, та точності у дотриманні процесуальних
вимог. Адвокат насамперед має враховувати необхідність того, що
відповідні процесуальні документи (журнали судових засідань,
письмові клопотання) обовʼязково мають містити посилання на
факти порушення конвенційних прав. Так, у клопотанні слід ясно
вказувати, які саме факти повинні підтверджуватися конкретними
доказами і який стосунок вони мають до справи клієнта. Якщо до-
каз не буде залучено і суд зробить висновки на користь протилеж-
ної сторони, це може послугувати підставою для доведення в Суді
відсутності процесуальної справедливості у національних судових
інстанціях. Не менш важливим є письмове викладення заперечень
на будь-яке клопотання, подане іншою стороною, що може завдати
істотної втрати позиції клієнта, особливо якщо воно стосується
доказів. Адвокат має забезпечити своєчасне подання обґрунтованих
письмових заперечень у ході процесу із дотриманням усіх вимог,
оскільки в іншому разі можливість стверджувати, що розгляд був
несправедливим може бути втрачено. Важливим є також точність
відображення відповідних обставин технічними засобами фіксації
процесу. Зокрема це стосується звернення з клопотанням щодо
внесення необхідних зауважень на журнал судового засідання, на-
самперед усних пояснень свідків щодо питань, що мають значення
для позиції клієнта у захисті його прав.
За певних обставин при розгляді справи у національному
суді адвокат може вирішити, що подібні заходи є безнадійними.
Проте треба памʼятати, що при веденні справи із розрахунку на
подальший розгляд її в Страсбурзі, перспективність використання
тих або інших процесуальних засобів у національних судах вже
47
не є власне розрахунком адвоката на успіх у процесі, а важливим
тактичним кроком у стратегії забезпечити клієнту право на захист
у Європейському Суді. Часто саме відсутність всякої надії на те,
що вжиті заходи можуть отримати підтримку з боку суду, є найва-
гомішою причиною щодо необхідності їх використання. Адже
кожне відхилене національним судовим органом клопотання, кож-
не залишене ним без уваги заперечення і кожне проігнороване
зауваження слугуватиме зміцненню доказової бази, що згодом, при
підготовці звернення до Європейського Суду, може бути вико-
ристано адвокатом, якщо його клієнтові буде відмовлено в спра-
ведливому розгляді справи і захисті інших прав, гарантованих
Конвенцією.
Крім того, важливим є ведення записів про все листування
з будь-якими відповідальними національними органами влади21.
Предметом заяви можуть бути лише порушення прав та сво-
бод людини, які гарантуються Конвенцією про захист прав людини
і основоположних свобод та Протоколами до неї.
Підставою для звернення до Європейського Суду є факти,
що відбулися після того, як держава набула зобовʼязань щодо за-
безпечення закріплених у Конвенції та гарантованих нею прав
і свобод людини і громадянина. Іноді цю дату повʼязують із датою
ратифікації державою Конвенції. Для України – це 17 липня 1997 р.
Наразі згідно з українським законодавством набуття чинності зако-
ну відбувається з моменту його опублікування в офіційному ви-
данні. Закон України Про ратифікацію Конвенції про захист прав
і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та про-
токолів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 червня 1997 р. опублі-
ковано 24 липня 1997 р., із чим повʼязують дату набуття чинності
Конвенцією для України за національним законодавством.
Відповідно до ст. 59 Конвенції для держав, які підписали
Конвенцію і ратифікували її після набрання нею чинності (до яких
належить і Україна), Конвенція набирає чинності з дня здачі
на зберігання її ратифікаційних грамот. Цією датою для України
21
ня. К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. С. 86.
48
є 11 вересня 1997 р. Проте є підстави вважати, що з моменту
набрання чинності Конвенцією за національним законодавством,
держава визнає свої зобовʼязання щодо забезпечення виконання
її положень, отже, є відповідальною за порушення, що виникли
з цього моменту.
У будь-якому разі якими б значними не були порушення
прав людини з боку держави Україна в період до 24 липня 1997 р.,
вони не можуть стати підставою для звернення до Європейського
Суду. Це правило повинне строго дотримуватися і ніяких винятків
із нього не існує. Проте у разі, якщо порушення мало місце до ви-
никнення у держави зобовʼязань за Конвенцією, але продовжувало-
ся або продовжується після набрання останньої чинності для неї,
така заява може бути визнана Судом придатною для розгляду в
межах порушення, що мало місце після набуття чинності Конвен-
цією для такої держави.
Згідно з Правилом 47 Регламенту Європейського Суду з прав
людини кожна заява, про яку йдеться у статті 34 Конвенції, по-
дається на бланку, наданому канцелярією, якщо голова відповідної
секції не вирішить інакше. Вона має містити:
1) імʼя, дату народження, громадянство, стать, вид занять та
адресу заявника;
2) імʼя, вид занять та адресу довіреної особи, якщо така є;
3) найменування Договірної Сторони або сторін, проти яких
подається заява;
4) стислий виклад фактів;
5) стислий виклад стверджуваного порушення (порушень)
Конвенції та відповідних аргументів;
6) підтвердження про дотримання заявником критеріїв при-
йнятності (вичерпання національних засобів правового захисту
і правило щодо шестимісячного строку), викладених у пункті 1
статті 35 Конвенції;
7) предмет заяви;
8) копії будь-яких відповідних документів, зокрема рішень –
судових чи несудових – стосовно предмета заяви.
Крім того, заявники повинні:
1) надати інформацію, особливо документи і рішення, що
змогли б довести відповідність критеріям прийнятності (вичерпан-
49
ня національних засобів правового захисту і правило щодо шести-
місячного строку), викладеним у пункті 1 статті 35 Конвенції;
2) зазначити, чи подали вони свої скарги на розгляд за
будь-якою іншою процедурою міжнародного розслідування чи
врегулювання22.
Заявники, які не бажають розкривати свою особу перед гро-
мадськістю, мають це зазначити і також викласти причини на ви-
правдання такого відступу від звичайного порядку доступу громад-
ськості до інформації щодо провадження в Суді. Голова палати
може надати дозвіл на анонімність у виняткових і належно виправ-
даних випадках.
Недодержання викладених вимог, може спричинитися відмо-
ву в реєстрації та в розгляді справи Судом.
Датою прийняття заяви, як правило, вважається дата першо-
го повідомлення від заявника, в якому було викладено, принаймні
у стислій формі, предмет заяви. Проте за наявності достатніх
підстав Суд може вирішити, що датою прийняття заяви має вважа-
тися інша дата.
Заявники мають повідомляти Суд про будь-які зміни щодо
адреси та інших обставин, які стосуються заяви.
Офіційними мовами Суду є англійська та французька, але за
бажанням можна звертатися до Секретаріату Суду офіційною мо-
вою однієї з держав, що ратифікували Конвенцію. На початковій
стадії провадження Суд може також проводити листування цією
мовою. Проте слід знати, що на подальших стадіях провадження,
тобто якщо Суд не визнає заяву неприйнятною на основі надісла-
них документів, а вирішить запропонувати Уряду надіслати пись-
мові зауваження щодо наданих скарг, Суд вестиме листування ли-
ше англійською чи французькою мовою.
Суд приймає лише заяви, надіслані поштою (а не телефон).
Якщо відсилати заяву електронною поштою або факсом,
обовʼязково потрібно продублювати її звичайною поштою. Також
немає необхідності бути особисто присутнім у Страсбурзі для ус-
ного викладення обставин справи.
22
Регламент суду від 4 листопада 1998 року. Європейський Суд з прав
людини. URL: http://zakon.rada.gov.ua (дата звернення: 10.03.2018).
50
Процесуальні документи не повинні бути скріплені. Усі сто-
рінки повинні бути послідовно пронумеровані.
Після отримання формуляру заяви Секретаріат Суду надішле
відповідь з повідомленням про те, що було відкрито справу, номер
якої потрібно зазначати в усіх наступних листах до Суду. Надалі
можливо звернутися за додатковою інформацією, документами
чи розʼясненнями, повʼязаними із заявою. Натомість, Секретаріат
не може надати інформацію щодо законодавства держави, проти
якої спрямована заява, або давати юридичні консультації стосовно
застосування або тлумачення національного права.
Потрібно своєчасно і старанно відповідати на листи Секрета-
ріату. Будь-яка затримка з відповіддю або її відсутність можуть
розцінюватися як незацікавленість у продовженні провадження
у справі. Тому, якщо відповіді на лист Секретаріату немає протя-
гом року з моменту його відправлення, справу буде знищено.
На початковій стадії подання заяви не обовʼязково мати
представника. Однак, якщо Суд вирішить запропонувати Уряду
надіслати письмові зауваження щодо заяви, потрібно, за загальним
правилом, мати представника (крім особливих винятків), який
є адвокатом, уповноваженим практикувати в одній із держав, що
ратифікували Конвенцію. Представник повинен володіти однією
з офіційних мов Суду (англійською або французькою).
Суд не може надати юридичну допомогу на оплату послуг
адвоката для підготовки первинної заяви. На подальшій стадії про-
вадження, а саме після рішення Суду про повідомлення відповідно-
го уряду про заяву для подання письмових зауважень, можна пре-
тендувати на отримання безкоштовної юридичної допомоги, якщо
особі бракує коштів для оплати послуг адвоката і якщо надання
такої допомоги Суд визнає необхідним для належного розгляду
справи.
Процедура розгляду справи – безкоштовна. На початковому
етапі процедура розгляду справ є письмовою, тому Ваша особиста
присутність у Страсбурзі не потрібна. Заявника належно поінфор-
мують про будь-яке рішення, винесене судом у справі.
51
Розділ 3
ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

НА ОКРЕМИХ СТАДІЯХ
ПОЗОВНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
3.1. Заяви під час відкриття

провадження у справі
та підготовчого провадження
Позовна заява
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підпи-

сується позивачем або його представником, або іншою особою,
якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої
особи. Зміст позовної заяви зазначається у ст. 175 ЦПК України.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається
заява;
звище, імʼя та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших
учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або
ному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних
осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстра-
ційний номер облікової картки платника податків (для фізичних
осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних
осіб – громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі),
52
відомі номери засобів звʼязку, офіційної електронної адреси та
адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій
оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспо-
рюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав
або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спо-
сіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону
і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов пода-
но до кількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного
з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання
спору, якщо такі проводилися, зокрема й, якщо законом визначений
обовʼязковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або по-
зову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до зая-
ви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позов-
ною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача
або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів,
копії яких додано до заяви;
трат, які позивач поніс і які очікує понести у звʼязку із розглядом
справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого
позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим
предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати
судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави
звільнення позивача від сплати судового збору.
У разі предʼявлення позову особою, якій законом надано
право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні
бути зазначені підстави такого звернення.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необ-
хідні для правильного вирішення спору.
53
ЗРАЗОК
До Шевченківського районного суду м. Києва

адреса: м. Київ, вул. Небесної Сотні, 101
Позивач: Кравчук Іван Олександрович

проживаю за адресою:
м. Київ, вул. Хрещатик, 2, кв. 47
т. м. (098) 657 54 342
поштовий індекс 50032
ідентифікаційних номер 1100220055,
паспорт серія КА 001755,
виданий Соломянським РВ УМВС України
у м. Києві 16.05.1995,
т. м.: 067 2243400,
електронна адреса: zvtr12345@ukr.net
та в інтересах неповнолітньої:
Кравчук Яни Іванівни,
проживаючої за адресою:
м. Київ, вул. Хрещатик 2, кв. 47
т. м. (095) 675 43 788
Відповідач: Ільченко Юрій Іванович

проживає за адресою:
м. Київ, вул. Миру 3, кв 50
т. м. (067) 546 67 432
Ціна позову: 10130 грн 69 коп.
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
14 вересня 2017 року, близько 12 години, Ільченко Юрій Іва-

нович, керуючи транспортним засобом – мопедом марки «Хонда»
з обсягом двигуна до 50 см/куб., перебуваючи у стані алкогольного
спʼяніння, на перехресті вул. Лідова та Леваневського у м. Києві,
у порушенні вимог пп. 1.3, 1.4, 1.5, 12.1, 12.3, 2.8«а» Правил
54
дорожнього руху, вчинив наїзд на мене Кравчука Івана Олександ-
ровича та мою неповнолітню доньку Кравчук Яну Іванівну.
Внаслідок цього наїзду, згідно з висновками актів судово-
медичного обстеження № 6743 від 22 березня 2017 року та № 76433
від 03 квітня 2017 року, ми отримали легкі тілесні ушкодження.
Згідно з постановою про відмову у порушені кримінальної справи
від 14 травня 2017 року, винесеній на підставі зібраного адмініст-
ративного матеріалу до протоколу про адміністративне правопо-
рушення серії АА 657421, про вчинення Ільченком Юрієм Іванови-
чем правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 127 КУпАП України,
особою виною у ДПТ є Ільченко Юрій Іванович.
На лікування ми витратили 2130 гривень 69 копійок. Завдану
нам моральну шкоду оцінюємо по 4000 гривень на кожну особу
(8000 гривень). Наявність цієї шкоди пояснюється тривалими фізи-
чними стражданнями, які перенесли та продовжуємо відчувати до
цього часу внаслідок отриманих при ДТП травм, у тих фізичних
болях, які я та дитина перенесли, а також у моїх стражданнях, ви-
кликаних хворобливим станом дитини, яка були здоровою та рух-
ливою, а після травм, заподіяних їй Ільченком Юрієм Івановичем та
струсу головного мозку, вона не може жити повноцінним життям –
поїхати у літній дитячий табір, займатися фізкультурою, тощо.
Через отриману при ДТП травму – струс головного мозку, дитина
постійно відчуває головний біль, у неї періодично виникає блюво-
та, вона не може перебувати на сонці.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хво-
рого, дитина Кравчук Яна Іванівна з 14 березня по 24 березня
2017 року знаходилася на лікуванні у хірургічному відділенні
Шевченківської ДМКЛ внаслідок того, що була збита мопедом, з
діагнозом: струс головного мозку, двобічний гострий сальпіноотит.
Згідно з лікарняними листами, я знаходився на лікуванні
з 14 березня по 10 травня 2017 року внаслідок забою кульшового
суглобу та викликаних внаслідок цього ускладнень.
Зазначені мною обставини підтверджуються доданими до за-
яви документами.
Відповідно до вимог пп. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом
захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування май-
нової та моральної шкоди.
55
Згідно з чч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збит-
ків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх
відшкодування, а збитками є витрати, які особа зробила для віднов-
лення свого порушеного права.
Нормами ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право
на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення
її прав, а моральна шкода полягає у фізичному болю та страждан-
нях, які особа зазнала у звʼязку із ушкодженням здоровʼя; у душев-
них стражданнях, які особа зазнала у звʼязку з пошкодженням
її майна, відшкодовується грішми, незалежно від майнової шкоди,
яка підлягає відшкодуванню, та не повʼязана з розміром цього
відшкодування.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом під-
вищеної небезпеки є діяльність, повʼязана з використанням транс-
портних засобів, а згідно з ч. 2 цієї статті, шкода, завдана джерелом
підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній
правовій основі володіє транспортним засобом, використання якого
створює підвищену небезпеку. Відповідно до вимог ст. 1188 ЦК
України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодо-
вується виною особою.
Згідно з нормою ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода,
завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується
особою, яка її завдала. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК
України, при звільненні сторони від судових витрат, вони стя-
гуються з відповідача в дохід держави.
Щодо попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судо-
вих витрат, які я поніс та очікую понести у звʼязку з розглядом
справи, слід зазначити таке. Відповідно до ст. 4 Закону України
«Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового харак-
теру, яка подана мною як фізичною особою, сплачено судовий
збір – 704,8 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для праце-
здатних осіб). Інших витрат, що повʼязані з розглядом справи,
я не планую та не очікую.
Відповідно до вимог п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України підтвер-
джую, що іншого позову до цього ж Відповідача з тим самим пред-
метом та з тих самих підстав я не подавав.
56
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 22, 23, 1167,
1187, 1188 ЦК України, ст.ст. 4, 141, 175, 176, 184–186 ЦПК
України, –
ПРОШУ:
1. Стягнути із Ільченка Юрія Івановича на мою користь та
Кравчук Яни Іванівни, на відшкодування матеріальної шкоди, за-
вданої нам внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,
кошти у сумі 2130 гривень 69 копійок, грошові кошти на відшко-
дування завданої нам моральної шкоди у сумі 8000 гривень, а усьо-
го стягнути грошових коштів на загальну суму 10130 гривень
69 копійок.
2. Стягнути із Ю. І. Ільченка судові витрати у сумі 704,8 грн.
Додатки:
1. Копія медичної довідки.
2. Копія позовної заяви.
3. Акти судово-медичного обстеження № 6743 від 22 берез-
ня 2017 року та № 76433 від 03 квітня 2017 року.
4. Копія протоколу про адміністративне правопорушення
серії АА 657421.
17 липня 2017 р. І. О. Кравчук
Відзив на позовну заяву
Заперечення проти позову відповідач викладає у відзиві від-

повідно до ст. 178 ЦПК України. Відзив підписується відповідачем
або його представником.
Відзив повинен містити:
2) повне найменування (для юридичних осіб) або імʼя
(прізвище, імʼя та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його
приємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрова-
них за законодавством України), реєстраційний номер облікової
57
номери засобів звʼязку, офіційну електронну адресу та адресу елек-
тронної пошти, за наявності;
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до ві-
дзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути пода-
ні разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;
справи.
Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасни-
кам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надіслан-
ням (наданням) відзиву до суду.
До відзиву додаються:
1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтують-
ся заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;
2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзи-
ву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
До відзиву, підписаного представником відповідача, дода-
ється довіреність чи інший документ, що підтверджує повноважен-
ня представника відповідача.
Відзив подається у строк, встановлений судом, який не може
бути меншим пʼятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкрит-
тя провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання
відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні
докази, а іншим учасникам справи – отримати відзив не пізніше
першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом
строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними мате-
ріалами.
58
ЗРАЗОК

Справа № 520/16756/15-ц
Суддя Іваненко І. В.

т. м. (098) 657 54 342
виданий Соломянським РВ УМВС України
у м. Києві 16.05.1995,
т. м. (095) 675 43 788

т. м. (067) 546 67 432
паспорт серія МВ 001766,
виданий Шевченківським РВ УМВС України
у м. Києві 16.02.1994,
т. м. (067) 224 34 00,
електронна адреса: zzzssrfff@ukr.net
Ціна позову: 10130 грн 69 коп.
59
На розгляді Шевченківського районного суду м. Києва зна-

ходиться цивільна справа № 520/16756/15-ц за позовною заявою
Кравчука Івана Олександровича до мене Ільченка Юрія Івановича
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ознайомившись з позовною заявою позивача, вважаю, що
позивні вимоги є незаконними та не підлягають задоволенню
з таких причин:
1. Позивач вказує на відшкодування матеріальної шкоди, за-
вданої мною внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,
кошти у сумі 2130 гривень 69 копійок. Однак позивачем не на-
дано чеку, який би підтверджував суму, яку він витратив на
лікування.
2. Позивач вказує, що від вказаної ДТП йому були спричине-
ні моральні збитки, які він оцінює по 4000 гривень. Однак позива-
чем не надано розрахунку розміру шкоди, з яких міркувань він
виходив, визначаючи його, не надано жодного доказу, підтвер-
джуючого факт завдання йому моральної шкоди.
Відповідно до пп. 4, 5 постанови № 4 від 31 березня 1995 р.
Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в спра-
вах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній
заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути
зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями
чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він
виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це під-
тверджується.
Згідно зі загальними підставами цивільно-правової відпові-
дальності обовʼязковому зʼясуванню при вирішенні спору про від-
шкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність
такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність при-
чинного звʼязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача
та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен зʼясувати,
чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи
фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких об-
ставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій гро-
шовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну
60
йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обста-
вини, що мають значення для вирішення спору.
На підставі викладеного та керуючись ст. 178 ЦПК України,
ПРОШУ:
врахувати моє заперечення при винесені рішення та відмови-
ти позивачеві у задоволенні позовної заяви у повному обсязі за
необґрунтованістю.
Додатки:
1) докази відправлення відзиву на позовну заяву позивачу
Кравчук І. О. та в інтересах неповнолітньої Кравчук Я. І. (копії
поштових квитанцій).
30 липня 2017 р. Ю. І. Ільченко
Відповідь на відзив
У відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, мір-

кування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві запере-
чень і мотиви їх визнання або відхилення відповідно до ст. 179
Відповідь на відзив підписується позивачем або його пред-
ставником. До відповіді на відзив застосовуються правила, вста-
новлені чч. 3–5 ст. 178 Кодексу.
Відповідь на відзив подається у строк, встановлений судом.
Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який
дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та від-
повідні докази, іншим учасникам справи – отримати відповідь на
відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу –
надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгля-
ду справи по суті.
ЗРАЗОК

адреса: м. Київ, вул. Небесної Сотні 101
Справа № 520/16756/15-ц
61
т. м. (098) 657 54 342
т. м. (095) 675 43 788

м. Київ, вул. Миру 3, кв. 50
т. м. (067) 546 67 432
Справа № 520/16756/15-ц
Відповідь на відзив
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва

знаходиться цивільна справа № 520/16756/15-ц за позовом Крав-
чук І. О. (далі – Позивач) до Ільченко Ю. І. (далі – Відповідач) про
відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ознайомившись із відзивом на позовну заяву, вважаю за не-
обхідне надати відповідь на нього.
По-перше, з приводу обґрунтування заподіяної матеріальної
шкоди додаю документи, які підтверджують здійснені мною витра-
ти на лікарські препарати:
1. Чек № 1 – 1000 грн.
2. Чек № 2 – 850 грн.
3. Чек № 3 – 500 грн.
По-друге, додаю документи, що підтверджують здійснені
мною витрати під час перебування мною на стаціонарному ліку-
ванні у медичному закладі:
1. Чек № 4 – 2300 грн.
Що стосується відшкодування моральної шкоди, завданої
мені та моїй доньці Кравчук Я. І., то відповідно до норм ст. 23
62
ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди,
завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному
болю та стражданнях, які особа зазнала у звʼязку із ушкодженням
здоровʼя; у душевних стражданнях, які особа зазнала у звʼязку
з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімʼї чи
близьких родичів, відшкодовується грішми, незалежно від майно-
вої шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повʼязана з розміром
цього відшкодування.
На підставі викладеного, згідно зі ст. 23 ЦК України, ст. 179
ЦПК України,
ПРОШУ:
задовольнити позов про відшкодування матеріальної та мо-
ральної шкоди.
Додатки:
1. Витрати на лікарські препарати:
– чек № 1 – 1000 грн.,
– чек № 2 – 850 грн.,
– чек № 3 – 500 грн.
2. Витрати на лікування в стаціонарному медичному закладі:
– чек № 4 – 2300 грн.
23 липня 2017 І. О. Кравчук
Заперечення на відповідь на відзив
У запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркуван-

ня і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив
пояснень, міркувань і аргументів та мотиви їх визнання або відхи-
лення. Це зазначається у ст. 180 ЦПК України.
Заперечення підписується відповідачем або його представ-
ником. До заперечення застосовуються правила, встановлені чч. 3–
5 ст. 178 Кодексу.
Заперечення подається у строк, встановлений судом. Суд має
встановити такий строк подання заперечення, який надасть змогу
63
ЗРАЗОК

Справа № 520/16756/15-ц

т. м. (098) 657 54 342
т. м. (095) 675 43 788

т. м. (067) 546 67 432
Заперечення на відповідь на відзив
На розгляді Шевченківського районного суду м. Києва зна-

ходиться цивільна справа № 520/16756/15-ц за позовною заявою
Кравчука Івана Олександровича до мене Ільченка Юрія Івановича
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
У відповіді на відзив позивач вказує на чеки, які підтвер-
джують понесені витрати на лікарські препарати у загальній сумі
2350 грн та витрати, понесенні під час перебування на стаціонар-
ному лікуванні в медичному закладі на суму 2300 грн.
Прошу суд врахувати такі обставини, відповідно до
яких я не можу сплатити в повному обсязі позивачеві
зазначену суму:
64
1. По-перше, я виховую двох неповнолітніх дітей віком до
10 років та оплачую навчання старшої доньки на юридичному фа-
культеті Київського національного університету імені Тараса Шев-
ченка у розмірі 15 000 грн у рік.
2. По-друге, під моєю опікою перебуває хворий батько, який
є інвалідом 1-ої групи.
У звʼязку із зазначеними обставинами, згідно зі ст. 180 ЦПК
України,
ПРОШУ
1. Зменшити розмір моральної шкоди, зазначеної позивачем,
враховуючи скрутне матеріальне становище, в якому я на цей час
перебуваю.
2. Надати достатньо часу для відшкодування позивачеві ма-
теріальної та моральної шкоди.
Додатки:
1. Свідоцтво про народження Ільченко Світлани Юріївни та
Ільченко Оксани Юріївни.
2. Чек про оплату навчання старшої доньки за рік в універ-
ситеті.
3. Посвідчення інваліда 1-ої групи Ільченка Івана Вікторовича.
08 вересня 2017 р. Ю. І. Ільченко
До Залізничного районного суду

Львівської області
79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 3
Позивач:
Бребенескулська Лілія Анатоліївна
79493, м. Львів-Рудно, вул. Сливського, 52/3
виданий Теребовлянським РВ УМВС України
у Тернопільськй області 16.05.2006,
т. м. 067 2243400,
65
Відповідач:
Бребенескулський Теодор Дмитрович
81999, Київська область,
Іванівський р-н, с. Простоквашино, буд. 23
На підставі ч. 2 ст. 110 ЦПК України,

позов предʼявляється за зареєстрованим
місцем проживання позивача,
який має на утриманні малолітню дитину.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України

«Про судовий збір», позивач звільнений
від сплати судового збору в частині
вимог щодо стягнення аліментів.
Ціна позову – 12000 гривень
про розірвання шлюбу між подружжям
та стягнення аліментів
01 січня 2017 року між мною та відповідачем – Бребенескул-

ським Теодором Дмитровичем, 29.02.1990 р. н., був укладений
шлюб, який зареєстрований Простоквашинською сільською радою
Іванівського району Київської області, про що складено актовий
запис № 5.
За час перебування в шлюбі, в нас народилася спільна дитина –
Бребенескулський Богдан Теодорович, 02 жовтня 2017 року наро-
дження.
До шлюбу ми були знайомі лише кілька місяців, що не дало
нам добре пізнати одне одного. Після народження сина, в нас поча-
лися постійні конфлікти та суперечки, через що спільне життя ста-
ло неможливим та нестерпним. Відповідач та його сімʼя зловжива-
ли алкоголем, відповідач ніде не працював, а розраховував на кош-
ти, які держава виділяла як допомогу при народженні дитини.
Кошти з державної допомоги по народженню дитини відповідач
витрачав на власний розсуд, не даючи нічого на потреби дитини
66
та мої потреби. Не приділяв нам жодної уваги. Через це я змушена
була переїхати з дитиною до своєї матері у смт. Рудно поблизу
Львова. Кожний із нас має різні погляди на сімейне життя та ве-
дення спільного господарства.
У звʼязку з цим, шлюбні стосунки були фактично припинені
в жовтні 2017 р. З цього ж часу ми почали жити окремо, я зі своєю
матірʼю у смт. Рудно, по вул. Сливського, 52/3, а відповідач зі сво-
їми батьками в с. Простоквашино Іванівського р-ну Київської обла-
сті (будинок 23). Наша спільна дитина є ще маленькою і багато
речей не розуміє, але в подальшому факт окремого проживання
батьків, участь у вихованні лише матері та відсутність батька як
чоловічої складової у вихованні може суттєво вплинути на психіку
сина, погляди на життя, в тому числі на шлюб та формування світо-
гляду, особливо, щодо відносин в родині між чоловіком та жінкою,
які є основою в будь-якої сімʼї. Я неодноразово звертала увагу
на це свого чоловіка, але відповідач повністю ігнорував та ніяк
не реагував на мої зауваження.
Я не одноразово протягом останнього часу намагалася гово-
рити з відповідачем про наші особисті сімейні проблеми, пропону-
вала спокійно вирішувати їх, однак ніяких результатів це не дало.
В сімейних стосунках нічого не змінювалося з часу народження
сина, і хоча я прикладала для цього максимально зусиль, наші від-
носини переросли в ще більш ворожі.
В результаті наших розмов дійшла висновку, що розлучення –
це єдиний вихід для нас побудувати нове щасливе життя та зберег-
ти нормальне бачення про сімʼю нашої спільної дитини, а надто,
відповідач особисто вирішив розірвати зі мною будь-які стосунки,
не відвідує ні мене, ні нашого сина, матеріально не забезпечує
та не бере участі у вихованні нашої дитини.
За наведених обставин наш з відповідачем шлюб має лише
формальний характер, примирення з відповідачем та збереження
нашої сімʼї є неможливим. Сімʼя фактично розпалась, у звʼязку
з чим виникла необхідність в юридичному оформленні нашого
розлучення.
Переконана, що подальше спільне життя і збереження шлю-
бу неможливі. Майнових спорів між нами немає. Шлюб ми розри-
ваємо вперше.
67
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб
припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з под-
ружжя на підставі рішення суду.
Крім того, керуючись ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України
позов про розірвання шлюбу може бути предʼявлений одним із
подружжя. Оскільки укладання шлюбу здійснюється на засадах
взаємної любові та поваги, то збереження подружніх відносин не-
можливо, якщо втрачена їх основа. Тому вказана норма закону
надає мені право звернутись до суду з відповідним позовом, в яко-
му вимагати розірвання шлюбу.
Підстави, які б перешкоджали звернутися до суду з позовом
про розірвання шлюбу, передбачених ст. 110 Сімейного кодексу
України, зокрема таких, як вагітність або ж недосягнення нашою
спільною дитиною одного року, – відсутні.
Тому вважаю за необхідне, на підставі ст. 112 Сімейного ко-
дексу України, просити суд постановити рішення про розірвання
шлюбу, оскільки наше подальше спільне життя як подружжя є не-
можливим, а збереження шлюбу суперечить і моїм інтересам, і
інтересам нашої неповнолітньої дитини.
Крім того, наша спільна дитина, що була народжена за час
шлюбу, проживає та буде проживати зі мною, про що свідчить
витяг з будинкової книги, доданий до цього позову, та довідка з
селищної ради.
За час шлюбу спільного майна нами набуто не було.
З моменту фактичного припинення шлюбних відносин, від-
повідач, матеріально мені та нашій дитині взагалі не допомагає,
участі у її вихованні не бере, внаслідок чого я не маю можливості
сама утримувати нашого малолітнього сина, через що постійну
допомогу мені надає моя матір, з якою я проживаю.
Утримання дитини, надання їй матеріальної допомоги є при-
родним обовʼязком батьків, зокрема ст. 180 Сімейного кодексу
України визначено, що батьки зобовʼязані утримувати дитину до
досягнення нею повноліття. Всупереч зазначеній вимозі, відповідач
ухиляється від свого обовʼязку щодо утримання неповнолітньої
дитини. Між мною та відповідачем на момент предʼявлення цього
позову не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання
та виховання дитини.
68
Отож з положення ст. 181 Сімейного кодексу України ви-
пливає, що в разі відсутності домовленості між батьками про спла-
ту аліментів на дитину, той з подружжя, з ким вона проживає, має
право звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення
аліментів.
В звʼязку з тим, що відповідач з жовтня 2017 р. не підтриму-
вав зі мною та нашим сином ніяких відносин, на момент подання
цього позову я не маю достовірних відомостей про те, де саме пра-
цює мій чоловік, і чи він працює офіційно. На скільки мені відомо,
за останні роки він неодноразово змінював місце своєї роботи, яка
була не кваліфікована, а тому мала зміст різного характеру, виду та
сфери діяльності, що призводило до отримання відповідачем непо-
стійних та нерегулярних доходів, які в доволі значній частині ста-
новили доходи від неофіційних джерел.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рі-
шенням суду аліменти на утримання дитини можуть бути прису-
джені у твердій грошовій сумі.
Також ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України передбачено,
що якщо платника аліментів має нерегулярний, мінливий дохід,
частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших
обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника
або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошо-
вій сумі.
До обставин, які надають суду право визначити розмір алі-
ментів у твердій грошовій сумі, належать, зокрема, випадки, коли
платника аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину
доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що
мають істотне значення.
Крім того, звертаю увагу суд на те, що відповідач не має іншої
родини та інших неповнолітніх чи малолітніх дітей, не має на утри-
манні інших осіб, зокрема батьків чи осіб, які потребують
обовʼязкового утримання з його боку. В той час, я не маю можливос-
ті сама утримувати та виховувати малолітнього сина, оскільки не
маю можливості знайти роботу через його малий вік, через що ми
фактично перебуваємо на утриманні моєї матері. Заробітної плати
матері недостатньо для належного, необхідного та достатнього за-
безпечення і утримання і сина, і мого особисто проживання.
69
За таких умов, враховуючи викладене та керуючись поло-
женням ст. 184 СК України, розмір аліментів на утримання непов-
нолітнього сина необхідно визначити в твердій грошовій сумі у
розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень, позаяк відповідач не має пос-
тійного заробітку, а доходи його є мінливими та нерегулярними,
а надто, за наявності такої істотної обставини, як отримання ним
доходу від неофіційних джерел заробітку, з відповідача на мою
користь необхідно стягнути аліменти саме в твердій грошовій
сумі з моменту звернення з цим позовом до суду та до досягнення
нашим сином повноліття.
Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного суду
України «Про практику застосування судами законодавства при
розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання
його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня
2017 року, у випадку, коли при розірванні шлюбу в судовому по-
рядку встановлено, що подружжя не досягло згоди про те, з ким із
них будуть проживати неповнолітні діти, про порядок та розмір
виплати коштів на утримання дітей, дружини (чоловіка), суд вирі-
шує зазначені питання по суті одночасно з вимогою про розірвання
шлюбу з дотриманням закону, який регулює ці правовідносини.
Щодо ціни позову слід зауважити, що відповідно до ст. 176
Цивільного процесуального кодексу у позовах про стягнення
аліментів ціна позову визначається сукупністю всіх виплат, але
не більше ніж за шість місяців. Тому ціна мого позову – 12 000 грн.
вих витрат у звʼязку з розглядом справи, слід зазначити таке. Від-
повідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у
справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на ди-
тину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заяв-
ники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стяг-
нення аліментів від сплати судового збору під час розгляду справи
в усіх судових інстанціях звільняються. Інших витрат, що повʼязані
з розглядом справи, я не планую та не очікую..
метом та з тих самих підстав я не подавала.
70
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 141, 175,
176, 184–186 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.
105, 110, 112 Сімейного кодексу України, –
ПРОШУ:
1. Шлюб між мною – Бребенескулською Лілією Анатоліїв-
ною та відповідачем – Бребенескулським Теодором Дмитровичем,
зареєстрований 01 січня 2018 року Простоквашинською сільською
радою Іванівського району Київської області, про що складено
актовий запис № 5 – розірвати.
2. Стягнути з Бребенескулського Теодора Дмитровича на
мою користь аліменти на утримання неповнолітнього сина, Бребе-
нескулського Богдана Теодоровича, 02 жовтня 2017 року наро-
дження, в твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 (дві тисячі) гри-
вень щомісячно, з моменту звернення до суду з цим позовом, до
досягнення Бребенескулським Теодором Дмитровичем повноліття.
Додатки:
1. Копія свідоцтва про укладання шлюбу.
2. Копія свідоцтва про народження дитини.
3. Копія витягу з будинкової книги.
4. Довідка про проживання.
5. Копія паспорта позивача.
6. Копія ІПН позивача.
7. Квитанція про сплату судового збору за подання позовної
заяви до суду.
8. Копія позовної заяви з додатками для відповідача.
23 грудня 2017 р. Л. А. Бребенескулська

Суддя Кравченко М. В.
У справі № 372/4818/15-ц
Позивач:
Бребенескулська Лілія Анатоліївна
71
виданий Теребовлянським РВ УМВС
України у Тернопільській області 16.05.2006,
т. м. (067) 2243400,
електронна адреса: zvdff@ukr.net
паспорт серія СВ 001766,
виданий Іванівським РВ УМВС
України у Київській області 16.01.2006,
т. м. (097) 3343499,
електронна адреса:sdfgghhj5@ukr.net

про розірвання шлюбу між подружжям
та стягнення аліментів
У провадженні судді Залізничного районного суду Львівської

області Кравченко М. В. знаходиться справа № 372/4818/15-ц за
позовом Бребенескулської Лілії Анатоліївни (позивача) до Бребе-
нескулського Теодора Дмитровича (відповідача) про стягнення
аліментів на утримання дитини.
Відповідно до ст. 128 ЦК України відповідач має право
подати суду письмовий відзив із зазначенням доказів, що підтвер-
джують його відзив. Враховуючи викладене, я частково заперечую
проти позову, оскільки вимоги позивача викладені в такому позові
є незаконними та необґрунтованими, що підтверджується таким.
Я розумію свій обовʼязок сплачувати аліменти та не маю на-
міру від нього ухилятися, але сплата аліментів розміром 2000 грн.
щомісяця є для мене непосильною.
Моя середня місячна заробітна плата складає 4000 (чотири
тисячі) грн. Згідно зі Законом України «Про державний бюджет
72
України на 2018 рік» прожитковий мінімум для дитини відповідно-
го віку, а саме для нашого сина, якому 1 рік, становить 1,492 грн.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зо-
бовʼязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Тобто
обовʼязок по утриманню дитини лежить і на батькові, і на матері,
отже, забезпеченням нашого спільного із позивачкою сина повинно
покладатися на нас обох.
При стягненні із мене аліментів у розмірі 2000 грн. виходить,
що я практично самостійно забезпечую сина прожитковим мініму-
мом, що суперечить наведеному вище, а саме обовʼязку обох бать-
ків утримувати свою дитину. Також позивачем не надано доказів
про її особистий дохід, що унеможливлює побачити її реальний
фінансовий стан.
Також хочу звернути увагу суддів на положення ст. 182
Сімейного кодексу України. При визначенні розміру аліментів
суд враховує:
1) стан здоровʼя та матеріальне становище дитини;
2) стан здоровʼя та матеріальне становище платника
аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездат-
них чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи специфіку моєї роботи, я маю ризик отримати
виробничу травму. На жаль, такий випадок трапився та на цей мо-
мент у мене струс головного мозку, що підтверджується довідками,
які я додаю до заперечення, а саме: довідка № 8533, акт № 01-15
про нещасний випадок, повʼязаний з виробництвом та акт прове-
дення розслідування (до заперечення додаються).
Також у мене на утриманні є непрацездатна матір Бребенес-
кулська О. О. (пенсіонер), яка отримує пенсію розміром 1200 гри-
вень. Копія пенсійного посвідчення та довідки про нарахування
пенсії додаються.
Враховуючи усе викладене, вважаю, що доцільним буде
стягнення із мене на користь спільного із позивачкою сина алімен-
тів у розмірі 750 грн. (половина прожиткового мінімуму для дити-
ни відповідного віку). Саме такий розмір аліментів буде доцільним
та не буде суперечити чинному законодавству.
Сплату аліментів гарантую.
73
Додатки:
1. Копія довідки № 8533.
2. Копія акта № 01-15 про нещасний випадок, повʼязаний з
виробництвом.
3. Копія акта проведення розслідування.
4. Копія пенсійного посвідчення матері Бребенескулської О. О.
5. Копія довідки про нарахування пенсії Бребенескулської О. О.
05.01.2018 р. Т. Д. Бребенескулський
Зустрічна позовна заява
Відповідно до ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява,

яка подається з додержанням загальних правил предʼявлення позо-
ву, повинна відповідати вимогам ст.ст. 175 і 177 Кодексу. До зу-
стрічної позовної заяви, поданої з порушенням встановлених ви-
мог, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України. Зустрічна
позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої
статті 193 Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія
зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
ЗРАЗОК

Справа № 520/16756/15-ц
Позивач:
Бребенескульська Лілія Анатоліївна
виданий Теребовлянським РВ УМВС
України у Тернопільськй області 16.05.1990,
74
т. м. (067) 2243400,
електронна адреса: zvdff@ukr.net
81999, Київська область, Іванівський район,
с. Простоквашино, буд. 23
паспорт серія СВ 001766,
виданий Іванівським РВ УМВС
України у Київській області 16.01.1989,
т. м. (097) 3343499,
електронна адреса:sdfgghhj5@ukr.net
Зустрічна позовна заява

про визнання особистою власністю майна,
набутого за час окремого проживання
у звʼязку з фактичним припиненням шлюбних відносин
Судом у справі № 520/16756/15-ц прийнято до провадження

позов Бребенесульського Т. Д. до мене про поділ майна подружжя,
нібито нажитого з ним під спільного проживання.
Позов Бребенесульського Т. Д. вважаю таким, що не відпові-
дає дійсності та вимогам закону.
З відповідачем я перебувала у шлюбі з 01 січня 2017 до 08
жовтня 2017 р.
Але спільне проживання і сімейні відносини з ним тривали
менше двох років. З початку 01 січня 2017 р. до розірвання шлюбу
08 жовтня 2017 р. між нами фактично припинились шлюбні відно-
сини. Відповідач залишив сімʼю – мене і сина Богдана – і поверну-
вся до своїх батьків, з якими постійно проживає до цього часу.
За час спільного з ним проживання (01 січня 2017 – 08 жовт-
ня 2017) ніякого майна, що підлягає поділу, не було набуто. Відпо-
відач не дбав про матеріальне забезпечення сімʼї, свій заробіток не
вносив до сімейного бюджету, витрачав його у власних інтересах.
З 2017 р. я проживаю одна з сином Богданом, 02 жовтня
2017 р. н.
75
У 2017 році я за власні кошти та за допомогою батьків прид-
бала гаражний бокс у гаражному кооперативі «Славутич» за адре-
сою: м. Львів, вул. Авіаторів, 2 вартістю 35 тис. грн. та автомобіль
BMW-505 1990 р. в. вартістю 45 тис. грн. Відповідач жодних кош-
тів не надав для придбання цього майна. Тому його позов про поділ
майна подружжя є безпідставним, не підтвердженим ніякими
доказами.
Відповідно до ч. 6 ст. 57 СК України, суд може визнати осо-
бистою власністю, набуте одним із подружжя під час їхнього окре-
мого проживання у звʼязку з фактичним припиненням шлюбних
відносин.
Факт набуття мною гаражного боксу в кооперативі та авто-
мобіля BMW-505 1990 р.в. під час окремого з відповідачем прожи-
вання та повного припинення сімейних відносин підтверджують
такі докази:
1. Свідоцтво про право власності від 5 вересня 2017 р.
2. Біржовий договір купівлі-продажу автомобіля BMW-505
від 17 листопада 2017 р.
3. Свідоцтво про реєстрацію автомобіля BMW-505 на
моє імʼя.
4. Довідка гаражного кооперативу «Славутич» про прийнят-
тя мене до членів кооперативу та вартість гаражного боксу.
5. Копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Придбання автомобіля за мої кошти підтверджується оформ-
ленням гаража та автомобіля на моє імʼя, декларацією про доходи
за 2017 р. та довідкою про розмір заробітної плати за місцем роботи.
Зазначені обставини можуть також засвідчити свідки М. М. Пана-
сенко та П. О. Крикун.
На підставі наведеного, керуючись ч. 6 ст. 57 СК України,
ст.ст. 123, 124 ЦПК України,
ПРОШУ
1. Прийняти зустрічний позов до розгляду в одному прова-
дженні з позовом Бребенескульського Т. Д.
2. Визнати моєю особистою приватною власністю гаражний
бокс площею 21,2 кв. м у гаражному кооперативі «Славутич», вар-
тістю 35 тис. грн, та автомобіль BMW-505 1990 р. в., вартістю
45 тис. грн.
76
Додатки:
1) Свідоцтво про право власності на гаражний бокс (копія);
2) Біржовий договір купівлі-продажу (копія);
3) Свідоцтво про реєстрацію (копія);
4) Декларація про доходи за 2017 р. (копія);
5) Довідка про розмір заробітної плати;
6) Квитанція про сплату судового збору;
7) Копія позовної заяви;
8) Заява про виклик свідків.
23 грудня 2017 р. Л. А. Бребенесульська
ЗАЯВА
про залучення до участі в справі
і заперечення проти позову
Відповідно до ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заяв-

ляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у
справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготов-
чого провадження у справі або до початку першого судового засі-
дання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного
провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні
права або обовʼязки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до
участі у справі також за заявою учасників справи.
У запереченні відповідно до ст. 180 ЦПК України відповідач
викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених
позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів
і мотиви їх визнання або відхилення.
Заперечення підписується відповідачем або його представ-
ником. До заперечення застосовуються правила, встановлені чч. 3–
5 ст. 178 Кодексу.
Заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд
має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить
77
ЗРАЗОК
До Сихівського районного суду

Бутка Дмитра Станіславовича
74893, м. Львів, вул. Зубрівська 6, кв. 78
т. м. (098) 53 785 785
Справа № 520/16756/15-ц
ЗАЯВА
про залучення до участі в справі
і заперечення проти позову
25 червня 2017 р. Бутко Ольга Василівна звернулася до Си-

хівського районного суду з позовом до виконавчого комітету
Львівської міської ради про визнання права власності на самочинне
будівництво.
Вважаю її вимогами необґрунтованими з таких підстав.
Згідно із рішенням Сихівського районного суду від 2 серпня
2002 р. (справа № 2-300), задоволено позов Бутко О. В. до мене.
Визнано за нею право власності на 58% квартири № 78, що розта-
шована за адресою вул. Зубрівська, 6, у м. Львові. Відповідно, за
мною визнано вправо власності на 42% цієї квартири. Отже, почи-
наючи з 2 серпня 2002 р., у мене виникло право власності на частку
квартири разом з інженерними спорудами, які я оформив докумен-
тально.
Бутко О. В. перешкоджала мені в користуванні моєю власні-
стю (демонтувала спільний коридор без мого дозволу, внаслідок
чого я не мав доступу до своєї частини квартири, щоб її належним
чином обслуговувати), і я був змушений звернутися з цього приво-
ду до суду. Згідно з рішенням Сихівського районного суду від 19
квітня 2005 р. (справа № 33-800), зобовʼязано Бутко О. В. усунути
перешкоди в користуванні мною квартирою та провести демонтаж
коридору нашої спільної квартири згідно з проектом. В добровіль-
ному порядку Бутко О. В. зазначеного рішення суду не виконала,
78
ігнорувала його виконання і в примусовому порядку. Незаконно
проведене демонтування коридору не дає мені можливості в пов-
ному обсязі обслуговувати частину моєї квартири. Ці обставини
спричинили руйнування стін та ремонту, який було зроблено мною
три місяці тому.
Виходячи з наведеного, стає очевидним, що при розгляді цієї
цивільної справи позивачеві необхідно було залучити до участі
мене в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, або
ж це потрібно було зробити з ініціативи суду, з огляду на рішення
Сихівського районного суду від 19 квітня 2005 р., оскільки суду
про це було достовірно відомо.
Зазначені мною обставини можу підтвердити рішеннями Си-
хівського районного суду від 2 серпня 2002 р. та від 19 квітня
2005 р.
На підставі викладеного та відповідно до ст.ст. 53, 180 ЦПК
України, –
ПРОШУ:
1. Під час попереднього судового засідання вирішити пи-
тання про залучення мене до справи в якості третьої особи, що
не заявляє самостійних вимог.
2. Відмовити Бутко О. В. у позові до виконавчого комітету
Львівської міської ради про визнання права власності на самочинне
будівництво.
Додатки:
1) Копія заперечення проти позову.
2) Рішення Сихівського районного суду від 2 серпня 2002 р.
3) Рішення Сихівського районного суду від 19 квітня 2005 р.
28 вересня 2017 р. Д. С. Бутко
ЗАЯВА
про виклик свідків
Відповідно до ст. 91 ЦПК України виклик свідка здійснюєть-

ся за заявою учасника справи.
У заяві про виклик свідка зазначаються: його імʼя, місце
проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він
може підтвердити.
79
Заява про виклик свідка має бути подана до або під час під-
готовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в по-
рядку спрощеного позовного провадження, – до початку першого
судового засідання у справі.
В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ух-
валі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає
свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве
показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
ЗРАЗОК
До Сихівського районного суду м. Львова

вул. Чоловського, 2, м. Львів, 79000
Судді Сидоруку Т. В.
по справі 879/5799/13-ц
Позивача: Вайди Степана Олексійовича

місце проживання: вул. Повітряна, 48
кв. 12, м. Львів
ідентифікаційний номер 2569815632
паспорт серія КА 447596, виданий
Сихівським РВ УМВС України у
Львівській області 18.03.1989
т. м. (067) 6895623
електронна адреса: vaida@ukr.net
ЗАЯВА
про виклик свідків
У провадженні Сихівського районного суду м. Львова знахо-

диться цивільна справа № 879/5799/13-ц за позовом Вайди С. О. до
Семенюк О. В. про повернення боргу в сумі 18000,00 грн.
Своєю чергою, певні обставини, які мають значення для ви-
рішення цієї справи можуть бути підтверджені показаннями свід-
ків, що згідно зі ст.ст. 76, 78 ЦПК України є допустимими доказами
у справі.
80
В якості підстави зустрічного позову Семенюк О. В. зазна-
чає, що Вайда С. О. не надавав грошові кошти у сумі 18000,00 грн.
Проте зазначений факт не підлягає дійсності.
Зазначений факт може бути підтверджений такими особами:
1) Семенюк Ольги Сергіївни, що проживає за адресою:
м. Львів, вул. Шевченка, 12/4, інд. 79000;
2) Качмар Інни Борисівни, що проживає за адресою:
м. Львів, вул. Суботівська, 2/22, інд. 79000;
3) Газдай Петра Олесійовича, що проживає за адресою:
м. Львів, вул. Варшавська, 6/36, інд. 79009.
Зазначені особи можуть вказати на факт отримання грошо-
вих коштів гр. Семенюком О. В. від Вайди С. О. у сумі
18000,00 грн.
На підставі викладено, керуючись ст. 91 ЦПК України, –
ПРОШУ:
Викликати у наступне судове засідання та допитати в якості
свідків зазначених вище осіб.
04 травня 2018 р. С. О. Вайда
ЗАЯВА
про забезпечення позову
Відповідно до ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення

позову подається в письмовій формі, підписується заявником і по-
винна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
звище, імʼя та по батькові – для фізичних осіб) заявника, його міс-
цезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи
перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікацій-
приємств і організацій України, реєстраційний номер облікової
номери засобів звʼязку та адресу електронної пошти, за наявності;
81
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпе-
чення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати,
з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
ЗРАЗОК
До Хмельницького міськрайонного суду

29000, м. Хмельницький,
вул. Героїв Майдану, 54
Позивач: Іванов Петро Карлович,

29000, Хмельницька область,
Хмельницький район, м. Хмельницький,
вул. Котигорошка, 111, кв. 34
т. м. (080) 080 54 740
Відповідач: Іщенко Андрій Степанович,

29000, Хмельницька область,
Хмельницький район, м. Хмельницький,
вул. Кулагіна, 109, кв. 9
т. м. (080) 080 54 740
Справа № 520/16756/15-ц
ЗАЯВА
про забезпечення позову
За поданим позовом матеріальні вимоги позивача до відпові-

дача становлять 23000,00 грн, а також повернення сплаченого су-
дового збору у розмірі 2300,00 грн, та оплата за юридичні послуги –
1200,00 грн, що разом становить 26500,00 грн. Відповідач на
82
численні прохання позивача сплатити борг в добровільному поряд-
ку категорично відмовляється, тому необхідно вжити заходів щодо
забезпечення позову для попередження умисного створення відсу-
тності майна у відповідача, шляхом накладення арешту на майно
відповідача.
Позивачу відомо, що у відповідача Іщенко А. С. знаходиться
у приватній власності нерухоме майно, а саме дві квартири, одна
з яких за адресою: м. Хмельницький, вул. Кулагіна, 109, кв. 9,
та майно, яке знаходиться за його місцем проживання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149, 151, 152 п. 1
ч. 1 ЦПК України,
ПРОШУ:
1. Накласти арешт на квартиру за адресою: м. Хмельницький,
вул. Кулагіна, 109, кв. 9.
2. Накласти арешт на майно Іщенка Андрія Степановича, яке
знаходиться за місцем його проживання за адресою: м. Хмельниць-
кий, вул. Кулагіна, 109, кв. 9.
Додатки:
1. Чек № 1 про матеріальні вимоги – 23000,00 грн.
2. Чек № 2 повернення сплаченого судового збору у розмірі
2300,00 грн.
3. Чек № 3 про оплату за юридичні послуги – 1200,00 грн.
15 квітня 2017 р. І. С. Іщенко
ЗАЯВА
про повернення оригіналу письмового доказу
Відповідно до ст. 96 ЦПК України оригінали письмових до-

казів до набрання судовим рішенням законної сили повертаються
судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо
без шкоди для розгляду справи. У справі залишається засвідчена
суддею копія письмового доказу.
83
ЗРАЗОК
До Галицького районного суду

Савчук Валентина Ігорівна
789664, м. Львів, вул. Золота 23, кв. 67
т. м. (098) 654 865 45
Справа № 520/16756/15-ц
Заява
про повернення оригіналу письмового доказу
По цивільній справі № 520/16756/15-ц за позовом Савчук Ва-

лентини Ігорівни до Савчука Івана Івановича про відшкодування
витрат на утримання, лікування та поховання спадкодавця мною
були подані в якості речового доказу оригінали свідоцтва про
шлюб та свідоцтва про смерть, які були долучені до матеріалів
справи. Наразі у мене виникла потреба в цих документах.
Відповідно до ст. 96 ЦПК України,
ПРОШУ:
повернути мені вказані документи.
02 березня 2018 р. І. В. Савчук
ЗАЯВА
про визнання позову
У ст. 206 ЦПК України зазначається, що позивач може від-

мовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій
стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті
справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у звʼязку з відмовою позива-
ча від позову або визнанням позову відповідачем суд розʼяснює
сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи
84
не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях
на їх вчинення.
У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу
про закриття провадження у справі.
У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для
того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або пору-
шує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу
про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує
судовий розгляд.
Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позо-
ву відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний
представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він
представляє.
ЗРАЗОК
До Галицького районного суду м. Львова

Войтович Ольги Олександрівни

24563, м. Львів, вул. Замарстинівська, 243
т. м. (380) 954 632 78
Справа № 520/16756/15-ц
ЗАЯВА
про визнання позову
У провадженні Галицького районного суду м. Львова є справа

№ 520/16756/15-ц за позовом Войтович Івана Богдановича до мене,
Войтович Ольги Олександрівни, про визнання права на спадщину.
Користуючись своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 206 ЦПК Украї-
ни, я повністю визнаю заявлені позивачем вимоги і не заперечую
проти ухвалення судом рішення про задоволення позову.
12 лютого 2018 р. О. О. Войтович
85
ЗАЯВА
про затвердження мирової угоди
Відповідно до ст. 207 ЦПК України мирова угода укладаєть-

ся сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних
поступок і має стосуватися лише прав та обовʼязків сторін. У миро-
вій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови,
що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інте-
ресів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідо-
мити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій
стадії судового процесу.
До ухвалення судового рішення у звʼязку з укладенням сто-
ронами мирової угоди суд розʼяснює сторонам наслідки такого
рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити
відповідні дії.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою
суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. За-
тверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває
провадження у справі.
Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової
угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:
1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують
права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконува-
ними;
2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний пред-
ставник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
ЗРАЗОК
До Личаківського районного суду

м. Львова
Нестерчук Яни Вікторівни
256729, м. Львів, вул. Пулюя, 23, кв. 37
т. м. (380) 976 438 74
Справа № 520/16756/15-ц
86
ЗАЯВА
про затвердження мирової угоди
Ми, Нестерчук Яна Вікторівна (позивач) та Бойко Ігор Васи-

льович (відповідач), по справі № 520/16756/15-ц про відшкодуван-
ня матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,
яка є на розгляді у Личаківському районному суді Львівської обла-
сті, уклали мирову угоду про таке:
1. Нестерчук Я. В. (позивач) відмовляється від позову про
відшкодування матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної
небезпеки.
2. Бойко І. В. (відповідач) безоплатно ремонтує транспорт-
ний засіб Нестерчук Я. В., якому було завдано шкоду.
У звʼязку з викладеним, керуючись ст. 207 ЦПК України,
ПРОСИМО:
постановити ухвалу про визнання мирової угоди та закрити
провадження у справі № 520/16756/15-ц.
Додаток:
Мирова угода від 25.02.2018 р.
05 березня 2018 р.
Я. В. Нестерчук (позивач)
І. В. Бойко (відповідач)
3.2. Заяви під час розгляду

справи по суті
КЛОПОТАННЯ
про поновлення провадження у справі
Провадження у справі поновлюється за клопотанням учасни-

ків справи або за ініціативою суду не пізніше 10 днів з дня отри-
мання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали
його зупинення.
87
ЗРАЗОК

Відповідач: Галанюк Марта Степанівна

місце проживання:
вул. Сухова, 59, кв. 12, м. Львів
паспорт серія КВ 447596, виданий
Личаківським РВ УМВС України у
т. м. (067) 696 35 48
електронна адреса: galanukm@ukr.net
Представник відповідача:
Козак Андрій Петрович
вул. Суботівська, 20, кв. 7, м. Львів
моб. тел. (066) 895 69 89
Справа № 256/2898/18-ц
Суддя: Макойда В. А.
про поновлення провадження у справі
У провадженні Сихівського районного суду м. Львова Ма-

койди В. А. знаходиться цивільна справа № 256/2898/18-ц за позо-
вом ТзОВ «Маяк» до Державної служби інтелектуальної власності
та Галанюк М. С. про визнання недійсними повністю свідоцтв
України маркувальних знаків для товарів та послуг № 12256,
125896.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 25 бере-
зня 2018 року розгляд цивільної справи № 256/2898/18-ц зупинено
до вирішення справи № 256/2120/17-ц за позовом Галанюк М. С. до
88
ТзОВ «Маяк» та Державної служби інтелектуальної власності про
дострокове часткове припинення дії свідоцтва України № 124589,
що знаходилась у провадженні судді Сихівського районного суду
м. Львова Макойди В. А.
13 квітня 2018 року було розглянуто справу № 256/2120/17-ц
та прийнято рішення, яким позовні вимоги задоволено в повному
обсязі – достроково припинено дії свідоцтва України № 124589.
Рішення набрало законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦПК України, провадження
у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за
ініціативою суду не пізніше 10 днів з дня отримання судом пові-
домлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.
Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
З огляду на усунення обставин, що викликали зупинення
цієї справи (№ 256/2898/18-ц), керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 254 ЦПК
України, –
ПРОШУ:
1. Поновити провадження у справі № 256/2898/18-ц.
Додатки:
1) Копія рішення Сихівського районного суду м. Львова від
13 квітня 2018 р. по справі № 256/2120/17-ц
2) Копія документу, що підтверджує повноваження пред-
ставника.
16 квітня 2018 р. А. П. Козак
ЗАЯВА
про ухвалення додаткового рішення
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення,

може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити
додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони
подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної
грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає
передачі, або дії, що треба виконати;
89
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках,
встановлених ст. 430 ЦПК України.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано
до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рі-
шення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі
протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додат-
кове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й
судове рішення.
За необхідності суд може викликати сторони або інших уча-
сників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання
осіб, які були належно повідомлені про дату, час та місце судового
засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або
ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути
оскаржено.
ЗРАЗОК

по справі 879/5799/13-ц

вул. Повітряна, 48, кв. 12, м. Львів
Сихівським РВ УМВС України
у Львівській області 18.03.1989
т. м. (067) 689 56 23
90
ЗАЯВА
про ухвалення додаткового рішення

диться цивільна справа 879/5799/13-ц за позовом Вайди С. О. до
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив
рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи
ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено
питання про судові витрати.
19 березня 2018 року Сихівський районний суд м. Львова ви-
ніс рішення. Виходячи із мотивувальної частини частини рішення,
суд вирішив всі позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Однак під час цього не було вирішено питання про судові витрати,
які були понесені мною при розгляді справи і які складаються із
сплаченого мною судового збору в сумі 704,80 грн і витрат на ін-
формаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного та відповідно до ст.ст. 141, 270 ЦПК
України,
ПРОШУ:
1) ухвалити додаткове рішення у справі № 879/5799/13-ц про
стягнення з Семенюк О. В. на користь Вайди С. О. судового збору
в сумі 704,80 грн і витрат на інформаційно-технічне забезпечення
розгляду справи.
23 березня 2018 р. С. О. Вайда
ЗРАЗОК

по справі 879/5799/13-ц

91
т. м. (067) 689 56 23
ЗАЯВА
про ознайомлення з матеріалами справи,
здійснення витягів, копій

диться цивільна справа № 879/5799/13-ц за позовом Вайди С. О. до
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, відповідно до якої
учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами
справи, робити з них витяги, копії, –
ПРОШУ:
надати матеріали цивільної справи № 879/5799/13-ц для
ознайомлення з можливістю робити витяги, копії власними техніч-
ними засобами.
30 березня 2018 р. С. О. Вайда
ЗРАЗОК

по справі 879/5799/13-ц
Позивача: Войтович Ганни Ігорівни,

вул. Степова, 17, кв. 9, м. Львів
92
Личаківським РВ УМВС України у
т. м. (098) 568 56 23
електронна адреса: vojtovich@ukr.net
Представник позивача:
місце проживання: вул. Суботівська, 20, кв. 7
м. Львів
т. м. (066) 895 69 89
ЗАЯВА
про відстрочення судового збору
15 грудня 2017 року Войтович Г. І. звернулась до Галицького

районного суду м. Львова з позовною заявою до Леус К. М. про
визнання договору дарування недійсним.
Відповідно до чч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи
майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або роз-
строчити сплату судового збору на визначений строк, але не більше
як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених
у ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд може зменшити розмір належних
до оплати судових витрат, повʼязаних з розглядом справи, або
звільнити від їх оплати.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», врахову-
ючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити
або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не
довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зме-
ншити розмір судового збору або звільнити від його сплати на під-
ставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати
складаються з судового збору та витрат, повʼязаних з розглядом
справи.
93
Враховуючи той факт, що позивач є інвалідом ІІ групи,
отримує пенсію по інвалідності у розмірі 2458,00 грн, яких ледь
вистачає на покриття комунальних платежів, придбання їжі та ліків,
інших доходів не має, керуючись чч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, –
ПРОШУ:
відстрочити сплату судового збору, яку має здійснити Вой-
тович Г. І. за подання позовної заяви до Леус К. М. про визнання
договору дарування недійсним до прийняття судом рішення по
справі.
Додатки:
1) висновок МСЕК про присвоєння групи інвалідності від
01.05.2016 р.;
2) копія довідки Головного управління Пенсійного фонду
України у Львівській області від 12.03.2014 № 125/4589/1;
3) копії квитанції щодо розміру комунальних послуг за
місяць;
4) копія документу, що підтверджує повноваження пред-
ставника.
15 грудня 2017 р. А. П. Козак
ЗАЯВА
про витребування доказів
Відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, за немо-

жливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про
витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане
в строк, зазначений у чч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України. Якщо таке кло-
потання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає
його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає,
обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з при-
чин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи,
які він може спростувати;
94
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна
особа;
4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отриман-
ня цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або)
причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
ЗРАЗОК

Судді Сех Т. В.
по справі № 259/4487/12-ц
Позивача: Казмірук Галини Степанівни,

вул. Рахівська, 40, кв. 58, м. Львів
паспорт серія ТА 814523, виданий
т. м. (063) 698 15 47
електронна адреса: kgalina88@ukr.net
т. м. (066) 895 69 89
ЗАЯВА
про витребування доказів
У провадженні судді Галицького районного суду м. Львова

Сех Т. В. знаходиться цивільна справа № 259/4487/12-ц за позовом
Казмірук Г. С. до Казмірука В. С. про стягнення аліментів на утри-
мання неповнолітньої дитини.
95
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України
при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, матеріа-
льне становище платника аліментів.
Цей факт належить до предмета доказування по справі та
в силу ст.ст. 12, 81 ЦПК України має бути підтверджений сторо-
ною, яка посилається на нього в обґрунтування своїх вимог чи
заперечень.
У своїй позовні заяві позивач вказує на можливість відпові-
дачем сплачувати аліменти в розмірі 1200,00 грн щомісячно на
утримання неповнолітньої дитини, оскільки за останні роки суміс-
ного проживання відповідач отримував щомісячний дохід в розмірі
понад 7000,00 грн.
Оскільки відповідач є фізичною особою-підприємцем нале-
жним доказом його матеріального становища як платника податку
можуть бути дані податкового органу щодо отриманого доходу за
останні шість місяців.
З метою виконання вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України шляхом
надання доказів, позивач звернулася з письмовим запитом до ДПІ
у Сихівському районі ГУ ДФС у м. Львові. Однак у відповідь
отримала відмову, оскільки запитувана інформація є персональни-
ми даними відповідача і може бути розголошена виключно у пе-
редбачених законом випадках.
Керуючись ч. 1 ст. 84, ст. 64 ЦПК України, відповідно до
яких представник сторони спору має право подавати докази, брати
участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, –
ПРОШУ:
витребувати від ДПІ у Сихівському районі ГУ ДФС у
м. Львові, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 35
інформацію (довідку, лист) про доходи Казмірука В.С. за період
з 01.11.2017 по 15.04.2018.
Додатки:
1) копія запиту до ДПІ Сихівського району ГУ ДФС у м. Льво-
ві про надання інформації щодо доходів відповідача від 30.03.2018 р.;
2) копія листа № 25/45/3 від 12.04.2018 р.;
3) копія документу, що підтверджує повноваження пред-
ставника.
18 квітня 2018 р. А. П. Козак
96
ЗРАЗОК

по справі № 329/6895/8-ц
Позивача: Власенко Віри Станіславівни

пл. Соборна, 6, кв. 7, м. Львів
ідентифікаційний номер 325 658 2158
паспорт серія ВС 658952, виданий
т. м. (067) 689 24 89
електронна адреса: vvs@ukr.net
ЗАЯВА
про видачу копії повного тексту рішення суду
У провадженні судді Сихівського районного суду м. Львова

Сидорука Т. В. знаходиться цивільна справа № 329/6895/8-цза по-
зовом Власенко Віри Станіславівни до Король Світлани Станісла-
вівни про припинення права на частку у спільному майні за вимо-
гою іншого співвласника.
15.04.2018 року суд розглянув справу, проголосив вступну та
резолютивну частини рішення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 43, чч. 3, 4 ст. 272 ЦПК України, –
ПРОШУ:
видати копії повного рішення Сихівського районного суду
м. Львова від 15.04. 2018 р. по справі 329/6895/8-ц на руки.
20 квітня 2018 р. В. С. Власенко
97
ЗРАЗОК

по справі № 329/6895/8-ц

т. м. (067) 689 24 89
ЗАЯВА
про видачу в електронній формі
копії технічного запису судового засідання

Сидорука Т. В. знаходиться цивільна справа № 329/6895/8-ц за
позовом Власенко Віри Станіславівни до Король Світлани Станіс-
лавівни про припинення права на частку у спільному майні за ви-
могою іншого співвласника.
15.04.2018 року о 15 год. 30 хв. у межах цього провадження
відбулося судове засідання.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 43, ч. 5, 6 ст. 247 ЦПК України, від-
повідно до яких учасники справи мають право отримувати копію
технічного запису судового процесу, –
ПРОШУ:
видати в електронній формі копію технічного запису судово-
го засідання від 15.04. 2018 р. по справі 329/6895/8-ц.
Додаток:
Квитанція про сплату судового збору.
98
ЗРАЗОК

по справі № 329/6895/8-ц

т. м. (067) 689 24 89
ЗАЯВА
учасника справи про допуск перекладача

Сидорука Т. В. знаходиться цивільна справа № 329/6895/8-цза по-
зовом Власенко Віри Станіславівни до Король Світлани Гусейнівни
про припинення права на частку у спільному майні за вимогою
іншого співвласника.
Позивач по справі не володіє на достатньому рівні мовою, на
якій здійснюється судочинство, в результаті чого не має змоги на-
лежно реалізувати свої процесуальні права.
Керуючись ч. 4 ст. 9, ч. 2 ст. 75 ЦПК України, відповідно до
яких, учасник спору під час судового розгляду має право користу-
ватись послугами перекладача, звернувшись до суду із заявою про
його допуск, –
ПРОШУ:
допустити до участі у справі № 329/6895/8-ц Курочку Олега
Ігоровича в якості перекладача.
99
ЗРАЗОК

Позивач: Кархут Василь Степанович

вул. Сихівська, 65, кв. 32, м. Львів
паспорт серія КА568231, виданий
Галицьким РВ УМВС України у
т. м. (067) 658 42 56
електронна адреса: vskarhut@ukr.net
Відповідач: Захарчук Володимир Петрович

вул. Городоцька, 56, кв. 6а, м. Львів
Шевченківським РВ УМВС України
т. м. (097) 529 50 42
електронна адреса: zaharv@ukr.net
Справа № 365/2568/17-ц
Суддя: Безпалько Я. М.
ЗАЯВА
про призначення експертизи

диться цивільна справа № 365/2568/17-ц за позовом Кархут В. С.
до Захарчук В. П. про відшкодування шкоди, завданої джерелом
підвищеної небезпеки.
100
Для визначення розміру завданої шкоди, у звʼязку з цим
зʼявилася необхідність проведення судової автотоваризнавчу екс-
пертизу автомобіля ВМWX5, 2010 року випуску, д.н.з. ВС 1923АВ.
З огляду на окреслений предмет спору, зважаючи на потребу
в спеціальних знаннях для зʼясування обставин, що мають значення
для справи, ст. 103, п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України,
ПРОШУ:
1. Призначити у справі № 365/2568/17-ц за позовом
В. С. Кархут до Захарчук В. П. автотоваризнавчу експертизу
автомобіля ВМWX5, 2010 року випуску, д.н.з. ВС 1923АВ.
Проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному
інституту судових експертиз.
2. На вирішення експертизи поставити такі запитання:
1.1. Яка вартість відновлювального ремонту автомобіля
(ВМWX5, 2010 року випуску, д.н.з. ВС 1923АВ)?
1.2. Яка вартість матеріальної шкоди, завданої автомобілю
(ВМWX5, 2010 року випуску, д.н.з. ВС 1923АВ)?
3. На час проведення судової експертизи провадження
у справі № 365/2568/17-ц зупинити.
26 квітня 2018 р. В. С. Кархут
ЗАЯВА
про відвід судді
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самові-

дводу), якщо:
1) він є членом сімʼї або близьким родичем (чоловік, дружи-
на, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка,
брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений,
опікун чи піклувальник, член сімʼї або близький родич цих осіб)
сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які нада-
вали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій
справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розгля-
дає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, пе-
рекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або
101
надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу
в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгля-
ду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду
справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженос-
ті або обʼєктивності судді.
ЗРАЗОК

Позивач: Кархут Василь Степанович

вул. Сихівська, 65, кв. 32, м. Львів
паспорт серія КА568231, виданий
Галицьким РВ УМВС України у
т. м. (067) 658 42 56
електронна адреса: vskarhut@ukr.net
Відповідач: Захарчук Володимир Петрович

вул. Городоцька, 56, кв. 6а, м. Львів
Шевченківським РВ УМВС України у
т. м. (097) 529 50 42
електронна адреса: zaharv@ukr.net
Справа № 365/2568/17-ц
Суддя: Безпалько Я. М.
102
ЗАЯВА
про відвід судді

диться цивільна справа № 365/2568/17-ц за позовом Кархут В. С. до
Захарчук В. П. про відшкодування шкоди, завданої джерелом під-
вищеної небезпеки.
Вважаю, що суддя Безпалько Я. М. не може брати участь
у розгляді моєї справи і підлягає відводу, оскільки є близьким ро-
дичем відповідача Захарчука В. П.
На підставі викладеного й відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 36, ст. 40
ЦПК України, –
ПРОШУ:
відвести суддю Безпалько Я. М. від розгляду справи
№ 365/2568/17-ц за позовом Кархут В. С. до Захарчук В. П.
18 квітня 2018 р. В. С. Кархут
ЗАЯВА
про участь в судовому засіданні
в режимі відеоконференції
Учасники справи мають право брати участь у судовому засі-

данні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за
умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку
суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім
випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання ви-
знана судом обовʼязковою.
Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні
в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізні-
ше ніж за пʼять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий
строк надсилається іншим учасникам справи.
Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режи-
мі відеоконференції поза межами приміщення суду з використан-
ням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису
згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-
телекомунікаційну систему.
103
ЗРАЗОК

Судді Сех Т. В.
по справі № 259/4487/12-ц
Позивача: Казмірук Галини Степанівни,

вул. Рахівська, 40, кв. 58, м. Львів
паспорт серія ТА 814523, виданий
т. м. (063) 698 15 47
електронна адреса: kgalina88@ukr.net
т. м. (067) 75632 87
ЗАЯВА
про участь в судовому засіданні
в режимі відеоконференції
У провадженні судді Галицького районного суду м. Львова

Сех Т. В. знаходиться цивільна справа № 259/4487/12-ц за позовом
Казмірук Г. С. до Казмірука В. С. про стягнення аліментів на утри-
мання неповнолітньої дитини.
В судове засідання, призначене до розгляду на 18.04.2018 р.
о 15.00 год. справа № 259/4487/12-ц за позовом Казмірук Г. С.
до Казмірука В. С.
Казмірук Г. С. не зможе прибути до Галицького районного
суду м. Львова, що виступає у справі як позивач.
104
Неможливість прибуття у судове засідання Казмірук Г. С.
обумовлена тим, що позивач перебуватиме у службовому відря-
дженні у м. Тернопіль.
На підставі викладеного та керуючись ст. 212 ЦПК України, –
ПРОШУ:
забезпечити проведення судового засідання, що призначене
на 18.04.2018 р. на 15.00 год. у режимі відеоконференції.
13 квітня 2018 р. Г. С. Казмірук
ЗАЯВА
про перегляд заочного рішення
Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана

у письмовій формі. Зміст заяви про перегляд заочного рішення
зазначається у ст. 285 ЦПК України. У заяві про перегляд заочного
рішення повинно бути зазначено:
1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення;
2) імʼя (найменування) відповідача або його представника,
які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, но-
мер засобів звʼязку;
3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки
в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин
неподання відзиву, і докази про це;
4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої
заперечення проти вимог позивача;
5) клопотання про перегляд заочного рішення;
6) перелік доданих до заяви матеріалів.
Заява про перегляд заочного рішення підписується особою,
яка її подає.
До заяви про перегляд заочного рішення додаються:
1) копії заяви за кількістю учасників справи та копії всіх до-
даних до неї матеріалів;
2) довіреність або інший документ, який підтверджує повно-
важення представника (якщо заява подається представником відпо-
відача);
3) документ про сплату судового збору;
4) докази, на які посилається заявник.
105
ЗРАЗОК

Позивач: Товариство з обмеженою

відповідальністю «Приват Кредит»
вул. Ряшівська, 35, м. Львів, 79003
код за ЄДРПУО 35648212
електронна адреса: privatkredit@gmail.com
Відповідач: Созонська Вероніка Андріївна

вул. Тернопільська, 85, кв. 12, м. Львів
паспорт серія КС 448596,
виданий Шевченківським РВ УМВС України
т. м. (067) 658 42 56
електронна адреса: sozonv@ukr.net
т. м. (066) 895 69 89
Справа № 256/2358/16
Суддя: Повалений П. С.
ЗАЯВА
про перегляд заочного рішення
25.01.2018 Сихівським районним судом м. Львова по справі

№ 256/2358/16 прийнято заочне рішення, яким в повному обсязі
задоволено позовні вимоги ТзОВ «Приват Кредит» до Созонської
106
Вероніки Андріївни про стягнення кредитної заборгованості від
19.03.2017 № kp25986 на загальну суму 40289,00 грн.
Вважаю це рішення суду не обґрунтованим та таким, що
прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального
права, а саме: не в повному обсязі встановлені обставини справи та
не досліджені докази в установленому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 Цивільного процесуального кодек-
су України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде
встановлено, що відповідач не зʼявився в судове засідання та (або)
не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на
позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається,
мають істотне значення для правильного вирішення справи.
По-перше, відповідач не зʼявився у судове засідання та
не повідомив про поважні причини неявки. Так, на час укладення
кредитного договору від 19.03.2017 № kp25986 та станом на сьогодні
відповідач проживає за адресою: м. Львів, вул. Симоненка, 8,
кв. 12, яка вказана у позовній заяві. Про судовий розгляд справи та
наявність судового рішення дізналася 02 березня 2018 року із пові-
домлення Державної виконавчої служби. Тобто судом фактично
позбавлено відповідача можливості бути присутньою в судовому
засіданні та захищати свої права та інтереси. Вважаю, що судом не
вжито усіх заходів для належного повідомлення відповідача про
розгляд цієї справи. Жодної ухвали та судової повістки відповідач
не отримувала.
По-друге, відповідач має наявні докази та відомості, які
мають істотне значення для вирішення цієї справи. Такими доказа-
ми є документи, квитанції, які підтверджують здійснення банківсь-
ких операцій, що прямо повʼязані із сумою заборгованості, а саме
її своєчасне погашення. Такі відомості та пояснення будуть надані
під час судового засідання.
Враховуючи, що відповідача належно не повідомлено про
розгляд цієї справи, у звʼязку із чим вона була позбавлена реальної
можливості подавати докази та заперечувати проти позовних ви-
мог, саме тому це є підставою для скасування заочного рішення.
Стаття 284 ЦПК України встановлює, що заяву про перегляд
заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня
його проголошення. Рішення отримано відповідачем через канце-
лярію суду 02 березня 2018 р.
107
У матеріалах справи також немає клопотання відповідача
про розгляд справи без його участі.
З урахуванням викладеного та на підставі ст.ст. 280, 284, 288
ПРОШУ СУД:
1. Прийняти заяву до розгляду.
2. Скасувати заочне рішення, винесене Сихівським район-
ним судом м. Львова від 25.01.2018 по справі № 256/2358/16, та
призначити справу до розгляду у загальному порядку.
Додатки:
1. Квитанція про сплату судового збору.
2. копія заяви про перегляд заочного рішення та доданих
документів учасників справи.
3. Копія довіреності представника.
12 березня 2018 р. А. П. Козак
Клопотання про розгляд справи

за відсутності учасника справи
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має

право заяви клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Якщо таке клопотання заявляється усіма учасниками справи, судо-
вий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матері-
алів.
ЗРАЗОК

по справі № 856/5689/19-ц

108
т. м. (067) 6895623
Представник позивача:
Татаров Сергій Миколайович
вул. Шевченка, 15, кв. 8, м. Львів
т. м. (096) 882 61 21
про розгляд справи за відсутності учасника справи

диться цивільна справа 856/5689/19-ц за позовом Вайди С. О. до
Степаненка В. М. про стягнення боргу за договором позики у роз-
мірі 185000,00 грн.
Розгляд цивільної справи № 856/5689/19-ц призначений на
25.04.2018 р. о 15.00 год. у Сихівському районному суді м. Львова.
Про дату, час і місце судового засідання позивач належно
повідомлений, позов підтримує в повному обсязі, вважає його
таким, що підлягає задоволенню, однак не може бути присутнім під
час судового засідання по справі 856/5689/19-ц.
Татаров С. М., представник позивача також не має можливо-
сті зʼявитися на розгляд справи у судове засідання з поважних
на те причин, оскільки 25.04.2018 р. має взяти участь в якості
відповідача в судовому засіданні в Апеляційному суді Терно-
пільської області у справі № 789/2564/15-ц, що унеможливлює
його участь у призначеному на 25.04.2018 р. судовому засіданні
в Сихівському районному суді м. Львова в якості представника
Вайди С. О.
Зважаючи на викладене, керуючись ч. 1 ст. 64, ч. 3 ст. 211
ЦПК України, відповідно до якої учасник справи самостійно або
109
через представника має право заявити клопотання про розгляд
справи за його відсутності, –
ПРОШУ:
1. Розглядати цивільну справу № 856/5689/19-ц за позо-
вом Вайди С. О. до Степаненка В. М. про стягнення боргу за дого-
вором позики у розмірі 185000,00 грн за відсутності позивача та
його представника.
Додатки:
1. Копія документа, що підтверджує повноваження предста-
вника.
23 квітня 2018 р. С. М. Татаров
110
Розділ 4
ЗАЯВИ В СТАДІЇ ПЕРЕВІРКИ

ЗАКОННОСТІ Й ОБҐРУНТОВАНОСТІ
СУДОВИХ РІШЕНЬ ТА В ПРОЦЕСІ
ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ
4.1. Заяви (скарги)

в апеляційному провадженні
ЗАЯВА
про поновлення строку на апеляційне оскарження
Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України протягом десяти днів

з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеля-
ційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші
підстави для поновлення строку. Якщо апеляційна скарга подана
з пропуском визначеного ЦПК України строку, суд, у разі понов-
лення строку на апеляційне оскарження, зупиняє дію оскаржувано-
го рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження (ч. 4
ст. 359 ЦПК України).
Зміст такої заяви у кодексі не розкривається, проте вона
повинна подаватися у письмовій формі із визначенням таких
реквізитів:
2) імʼя (найменування), поштову адресу особи, яка подає зая-
ву, а також номер засобу звʼязку, адресу електронної пошти, за
наявності;
3) номер справи;
111
4) зазначення поважності причин пропуску строку на подан-
ня касаційної скарги.
До заяви можуть додаватися докази, що підтверджують по-
важність причин пропуску строку на подання касаційної скарги.
Якщо заяву подає представник, слід зазначити прізвище,
імʼя, по батькові представника, його поштову адресу, а також но-
мер телефону, адресу електронної пошти, якщо такі є.
Наприкінці заява про поновлення строку на апеляційне оска-
рження має бути підписана особою, яка її подає, чи її представни-
ком із зазначенням дати підписання.
ЗРАЗОК
До Апеляційного суду Львівської області

79000, м. Львів, Соборна площа, 7
Позивача: Бойко Сергій Андрійович.

79057, м. Львів, вул. Гіпсова, 44/3
ідентифікаційний код: 3400112200,
т. м. (067) 0202020,
Суддя Мельник К. М.
Справа № 638/773/18-ц
ЗАЯВА
про поновлення строку апеляційного оскарження
06 квітня 2018 року Шевченківський районний суду м. Льво-

ва (суддя – Мельник К. М.) виніс рішення по справі № 638/773/18-ц
за позовом Бойко Сергія Андрійовича до Костенка Тараса Микола-
йовича про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спри-
чиненої дорожньо-транспортною подією у сумі 55 000 гривень,
яким відмовлено у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на
рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його оголо-
шення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну
112
та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду
справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників
справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного
судового рішення.
06 квітня 2017 року позивач був присутній під час проголо-
шення суддею судового рішення по справі № 638/773/18-ц. На під-
ставі чч. 1, 6 ст. 268 ЦПК України, відповідно до якої «рішення
суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується
розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодек-
сом, суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини
рішення. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної
та резолютивної частин рішення суд повідомляє, коли буде складе-
но повне рішення» було проголошено лише вступну та резолютив-
ну частину рішення по справі № 638/773/18-ц за позовом про відш-
кодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорож-
ньо-транспортною подією та оголошено датою складання повного
рішення 15 квітня 2018 р. тому останнім днем оскарження цього
рішення є 15 травня 2018 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 272 ЦПК України у разі проголошення
в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам
справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня
його складання – в електронній формі у порядку, встановленому
законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адре-
си), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення –
якщо така адреса в особи відсутня.
Незважаючи на законодавчі приписи, копія повного судового
рішення була отримана позивачем лише 10 травня 2018 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи,
якому повне рішення або ухвала суду не були вручені в день його
(її) проголошення або складання, має право на поновлення пропу-
щеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо
апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вру-
чення йому повного рішення суду.
Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 212 ЦПК України днем вручення судово-
го рішення є день постановлення у поштовому повідомленні відмі-
тки про вручення судового рішення.
113
Те, що повний текст рішення був отриманий мною 10 травня
2015 року може бути підтверджене відміткою у поштовому повідо-
мленні про вручення копії повного тексту рішення по справі №
638/773/18-ц за позовом про відшкодування матеріальної та мора-
льної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною подією позива-
чу Бойко С. А.
Подача апеляційної скарги, яка відповідає зазначеним вимо-
гам, неможлива без своєчасного одержання повного тексту рішен-
ня, особливо зважаючи на складність справи, тому, вважаю, що
несвоєчасне одержання копії повного тексту рішення є поважною
причиною пропущення строку апеляційного оскарження, адже пе-
решкоди своєчасного подання апеляційної скарги у цьому разі
є обʼєктивними та не залежать від волі позивача.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «llhan
v. Turkey» зазначено, що правило встановлення обмежень доступу
до суду у звʼязку з пропуском строку звернення повинно застосо-
вуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно
не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру;
перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини
справи. Крім того, у справі «Bellet-V. France» Суд зазначив, що
стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого су-
дочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу,
наданий національним законодавством, має бути достатнім для
забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства
права в демократичному суспільстві.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 127, п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК
України апеляційний суд за заявою особи може поновити пропу-
щений процесуальний строк на апеляційне оскарження у разі наяв-
ності поважних причин пропуску цього строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 127, 354, 358 ЦПК
України, –
ПРОШУ:
поновити строк для подання апеляційної скарги на рішення по
справі № 638/773/18-ц за позовом Бойко Сергія Андрійовича
до Костенка Тараса Миколайовича про відшкодування матеріальної
та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною подією.
23 травня 2018 року С. А. Бойко
114
Апеляційна скарга
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом три-

дцяти днів, а на ухвалу суду – протягом пʼятнадцяти днів з дня його
(її) проголошення. Апеляційна скарга подається у письмовій формі
безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Форма і зміст апеля-
ційної скарги зазначається у ст. 356 ЦПК України.
В апеляційній скарзі мають бути зазначені:
1) найменування суду, до якого подається скарга;
апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або
ному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний
номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за
його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб – гро-
мадян України, номери засобів звʼязку та електронної пошти, офі-
ційна електронна адреса, за наявності;
звище, імʼя та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників
справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце про-
живання чи перебування (для фізичних осіб);
4) рішення або ухвала, що оскаржуються;
5) у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рі-
шення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають
значення для справи, та (або) неправильність установлення обста-
вин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої
відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оці-
нки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне
визначення відповідно до встановлених судом обставин правовід-
носин тощо);
6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які
підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності при-
чин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти
доказів, використаних судом першої інстанції;
7) клопотання особи, яка подала скаргу;
115
8) дата отримання копії судового рішення суду першої інста-
нції, що оскаржується;
9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом
тридцяти днів, а на ухвалу суду – протягом пʼятнадцяти днів
з дня його (її) проголошення. Апеляційна скарга підписується осо-
бою, яка її подає, або представником такої особи.
До апеляційної скарги додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повнова-
ження представника, якщо апеляційна скарга подана представни-
ком і ці документи раніше не подавалися;
2) копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно
до кількості учасників справи;
3) документи, що підтверджують сплату судового збору у
встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують
підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржу-
ваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).
5. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від
сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються
підстави звільнення від сплати судового збору.
ЗРАЗОК
Апеляційний суд Львівської області

Позивач: Бойко Сергій Андрійович.

т. м. (067) 0202020,
Відповідач: Карпенко Надія Михайлівна.
79058, м. Львів, вул. Лесі Українки, 11/22
Суддя Глух А. П.
Справа № 422/3486/17-ц
116
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на рішення Миколаївського районного суду
у справі № 422/3486/17-ц від 10 жовтня 2017 року
Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області

від 10 жовтня 2018 року у справі № 422/3486/15-ц, за позовом Бой-
ка Сергія Андрійовича до Карпенко Надії Михайлівни про визнан-
ня права власності на спадкове майно, в задоволенні позову Бойку
С. А. було відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
Вважаю зазначене рішення таким, що не відповідає нормам
матеріального та процесуального права, а також фактичним обста-
винам справи, виходячи з наступного.
Мої позовні вимоги про визнання права власності на спадко-
ве майно, а саме – 1/6 частки квартири за адресою м. Львів, вул.
Нова, 33, кв. 3 (що становить 1/3 частки спадкодавця у праві спіль-
ної власності на ? квартири) ґрунтувалися на тому, що на день від-
криття спадщини право власності на вказану квартиру не перейшло
до іншої особи. Спадщина після смерті мого батька, Бойка Андрія
Васильовича, відкрилась 02 серпня 2017 року. Судом встановлено,
що 27 грудня 2006 року між Бойком А. В. та Карпенко Н. М. укла-
дено договір довічного утримання (догляду), відповідно до п. 1.1
якого відчужувачі передають, а набувач отримує у власність квар-
тиру № 3 в буд. № 33 по вулиці Новій на умовах цього договору.
Також судом встановлено, що як вбачається з інформаційної
довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно,
лише 10 вересня 2018 року Карпенко Н. М. зареєстрований договір
довічного утримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобовʼязанням є пра-
вовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовʼязана вчини-
ти на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати май-
но, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або
утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від борж-
ника виконання його обовʼязку. Зобовʼязання виникають з підстав,
встановлених ст. 11 цього Кодексу. Згідно зі чч. 1, 2 ст. 11 Цивільні
права та обовʼязки виникають із дій осіб, що передбачені актами
цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені
117
цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та
обовʼязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовʼязків,
зокрема, є договори та інші правочини. Як встановлює ст. 626 ч. 1
договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на
встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовʼязків.
Щодо ст. 629 ЦК України договір є обовʼязковим для виконання
сторонами.
Як регламентує стаття 744 ЦК України, за договором довіч-
ного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає дру-
гій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру
або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має
значну цінність, взамін чого набувач зобовʼязується забезпечувати
відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Відповідно до
ст. 745 ЦК України договір довічного утримання (догляду) уклада-
ється у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Однак судом не застосовано закон, який підлягав застосуванню,
зокрема, відповідно до ст. 745 ЦК України договір довічного утри-
мання укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному
посвідченню. Договір, за яким передається набувачеві у власність
нерухоме майно, підлягає державній реєстрації. Статтею 748
ЦК України визначено момент виникнення у набувача права
власності на майно, передане за договором довічного утримання
(догляду): набувач стає власником майна, переданого йому за
договором довічного утримання (догляду), відповідно до статті 334
цього Кодексу.
Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-
753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про
спадкування» при вирішенні спорів щодо спадкування права влас-
ності на нерухоме майно судам слід звертати увагу на зміну редак-
ції ч. 4 ст. 331 і ч. 4 ст. 334 ЦК України та інших норм цивільного
законодавства і застосовувати редакцію закону, яка діяла на час
виникнення права у самого спадкодавця та на час відкриття спад-
щини. Частиною 4 ст. 334 ЦК України (в редакції станом на
02.12.2012р.) було визначено, якщо договір про відчуження майна
підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає
з моменту такої реєстрації.
118
Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає держа-
вній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий
правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до ст. 640 ЦК України договір, який підлягає
нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним
з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстра-
ції, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної
реєстрації – з моменту державної реєстрації.
З огляду на зміст ст.ст. 210, 334, 640 ЦК України договір
довічного утримання (догляду) щодо нерухомого майна, не зареє-
стрований в уповноваженому державному органі за життя
А. В. Бойка, не тягне за собою перехід права власності на майно,
визначене договором, а відповідно, у набувача не виникає право
власності на квартиру, належну померлому.
Судом у цьому випадку не застосовано закон, який підлягав
застосуванню і на його підставі не встановлено, що реєстрація пра-
ва власності на квартиру, проведена 10 вересня 2017 року, тобто
після дати відкриття спадщин 02.08.2015 р.
Відтак на підставі договору довічного утримання від
27.12.2006 року, укладеного між Бойком А. В. та Карпенко Н. М., у
Карпенко Н. М. не виникло право власності на частину квартири,
належну померлому на момент відкриття спадщини.
Згідно зі ст. 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та
обовʼязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодав-
ця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1218 ЦК України перед-
бачено, що до складу спадщини входять усі права та обовʼязки, що
належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не при-
пинилися внаслідок його смерті. Висновок суду про те, що
«…договір довічного утримання від 27.12.2006 року є чинним,
на час звернення позивача із заявою про прийняття спадщини та
на даний час є зареєстрованим в установленому законом порядку»
суперечить викладеним вимогам закону, оскільки на момент
відкриття спадщини договір зареєстрований не був: Бойко А. В.
помер 02 серпня 2017 року, а договір зареєстрований 10 вересня
2017 року. Оскільки на момент відкриття спадщини договір не був
зареєстрований, право власності у Карпенко Н. М. на квартиру
№ 3 що знаходиться у будинку № 33 по вул. Новій в м. Львів
119
не виникло, то вказана квартира входить до складу спадкового
майна на загальних підставах.
Відтак я вважаю, що судом першої інстанції було неповно
зʼясовано обставини, що мають значення для справи, а також не-
правильно застосовано норми матеріального права, зокрема, не
застосовано норми закону, який підлягав застосуванню при вирі-
шенні спору.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 210, 334, 640, 745,
748, 1216, 1218 ЦК України, керуючись ст.ст. 352, 354-356, 414
ПРОШУ:
1. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду.
2. Рішення Миколаївського районного суду Львівської обла-
сті від 10 жовтня 2017 року у справі № 422/3486/17-ц, за позовом
Бойка Сергія Андрійовича до Карпенко Надії Михайлівни про ви-
знання права власності на спадкове майно – скасувати та ухвалити
нове рішення, яким позовні вимоги Бойка С. А. задовольнити пов-
ністю.
Додатки:
1. Копія цієї апеляційної скарги.
2. Квитанція про сплату судового збору.
17 жовтня 2018 р. С. А. Бойко
ВІДЗИВ
на апеляційну скаргу
Відповідно до ст. 360 ЦПК України учасники справи мають

право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну
скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом
апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного прова-
дження.
Відзив на апеляційну скаргу має містити:
1) найменування суду апеляційної інстанції;
2) імʼя (найменування), поштову адресу особи, яка подає ві-
дзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу звʼязку, адресу
електронної пошти, за наявності;
120
3) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної
скарги;
4) за необхідності – клопотання особи, яка подає відзив на
апеляційну скаргу;
5) перелік матеріалів, що додаються.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає
перегляду рішення суду першої інстанції.
До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій
відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
ЗРАЗОК

Відповідач: Карпенко Надія Михайлівна
(особа підлягає усуненню)
79058, м. Львів, вул. Лесі Українки, 11/22
т. м. (097) 0296220,
електронна адреса: раtr09876@ukr.net
Позивач: Бойко Сергій Андрійович
(усувач усіх спадкодавців),
т. м. (067) 0202020,
Третя особа 1:
Головне територіальне управління
юстиції у Львівській області
79000, м. Львів, площа Маркіяна Шашкевича, 1,
т. р. (032)2 612 366
Третя особа 2:
Третя Львівська державна нотаріальна контора
79000, м. Львів, просп. Вʼячеслава Чорновола, 39,
т. р. (032)272 70 92
Суддя Глух А. П.
Справа № 422/3486/17-ц
121
ВІДЗИВ
на апеляційну скаргу
У провадженні Апеляційного суду Львівської області, судді:

Глуха А. П,. знаходиться цивільна справа за позовом Бойка Сергія
Андрійовича (усувача від спадкування) до Карпенко Надії Михай-
лівни (усунена від спадкування), треті особи: Головне територіаль-
не управління юстиції у Львівській області, Третя Львівська держа-
вна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування.
У порядку ст. 360 ЦПК України маю право подати відзив на
апеляційну скаргу в письмовій формі.
Враховуючи викладене, я заперечую проти апеляційної скар-
ги Бойко Сергія Андрійовича (усувача від спадкування) щодо усу-
нення мене від права на спадкування в повному обсязі після смерті
Карпенко Надії Михайлівни, оскільки вимоги, викладені в позові
та апеляційній скарзі є незаконними та необґрунтованими, що
підтверджується наступним.
Апеляційна скарга позивача ґрунтується на таких обставинах:
Шевченківський районний суд м. Львова неправильно оцінив
докази – висновок фахівця в галузі судово-медичної експертизи.
На спростування цього твердження позивача, зазначаю, що
експерт робив висновок відповідно до медичних документів (дові-
док, виписок, епікризів, тощо), які витребовувала позивач із різних
судових установ. Висновок експерта звучав так: Наявні симптоми
захворювань негативно впливали на якість життя Карпенко Н. М.
та її здатність до самообслуговування. Чіткого висновку, що поме-
рла спадкодавиця не мала змоги самостійно самообслуговуватись
експерт не надав.
Експерту ставилися чіткі питання, але чіткої відповіді на них
не було отримано. Навпаки ж експерт стверджує, що хвороби по-
мерлої є хронічними та такими, що притаманні літнім людям, але
жодного твердження, що при таких хворобах померла потребувала
постійного стороннього догляду немає.
Спростування висновку експерта було вчинене поясненнями
під час судового засідання.
Суд безпідставно не поклав в основу рішення про задоволен-
ня позову – висновок спеціаліста.
122
На спростування зазначаю, що, окрім перелічених хвороб
спадкодавця Карпенко В. М., спеціаліст вказав, що перераховані
хвороби негативно впливали на якість життя. Але спеціаліст не дав
і не міг дати чіткої відповіді, що померла потребувала допомоги,
що вона її просила у відповідача Карпенко Н. М. та що вона умисно
ухилявся від надання такої допомоги.
Щодо неналежної оцінки численних медичних документів.
Звертаю увагу Суду, що оцінка доказів була належна і судом
визнано наявність хвороб у спадкодавці, але наявність самих хво-
роб не є підставою для усунення від права на спадкування.
Суд не оцінив покази свідків.
Щодо свідків. Так, свідки заявили про хвороби померлої, але
як саме вона потребувала допомоги та як саме відповідач ухилявся
від надання такої допомоги.
Суд не врахував, що відповідач не допомагав ні фізично, ні
матеріально в здійсненні поховань та організації поминок.
Звертаю увагу Суду, що позивач на власний розсуд вирішив
самостійно зайнятися похованням померлої та не мав бажання
отримувати допомогу.
Питання матеріальних витрат на лікування та поховання вза-
галі не стосується предмету спору і, відповідно, не має відношення
до справи.
Позивач посилається на свою допомогу померлій в оголо-
шенні померлим її сина Карпенко С. М.
Хочу звернути увагу суду, що цей випадок мав місце
у 2000 році та не стосується сутті спору щодо усунення від права
на спадкування. Оскільки визнання сина померлим не стосується
безпорадного стану спадкодавиці.
Суд не врахував доказів, що Відповідач ухилявся від надання
дороги померлій, хоча така допомога їй була потрібна, а він міг
її надавати.
І про найголовніше твердження Апелянта. Про які саме дока-
зи йдеться? У судовій справі немає доказів, що я мав можливість
надавати допомогу померлій. Я також людина похилого віку і теж
потребую допомоги. Із сестрою звʼязок я підтримував, сварок не-
порозумінь у нас не було.
Позивачем не доведено факт мого ухилення від надання до-
помоги покійній.
123
Усі обставини, що зазначені в позовній заяві, стосуються
хвороб померлої. Але наявність хвороб у похилому віці є досить
поширеним явищем та не може слугувати обставиною для усунен-
ня мене від права на спадкування.
Відповідно до ст. 1224 ЦК України, повинно бути встановле-
но факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги і факт
перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий
вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі
цієї особи.
Для задоволення предʼявлених позовних вимог про усунення
мене від права на спадкування позивач має довести те, що спадко-
давець потребував моєї допомоги, а я мав можливість її надати,
проте ухилявся від обовʼязку її надання.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її
потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спря-
мованих на уникнення від обовʼязку забезпечити підтримку та до-
помогу спадкодавцю. Тобто ухилення, повʼязане з виною поведінки
особи, яка усвідомлювала свій обовʼязок, мала можливість його
виконувати, але не вчиняла необхідних дій.
Крім того, підлягає зʼясуванню судом обставин, чи потребу-
вав спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її
від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу
надавати таку допомогу.
Отож для задоволення позовних вимог у справах про усу-
нення від права на спадкування відповідно ч. 5 ст. 1224 ЦК України
має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання
спадкодавцеві допомоги за можливості її надання, перебування
спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі
саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обста-
вин і доведеності зазначених фактів в її сукупності спадкоємець
може бути усунений від спадкування.
У матеріалах справи немає належних та допустимих доказів
звернення до мене покійної за матеріальною чи фізичною допомогою,
а також того, що я свідомо ухилявся від надання такої допомоги.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на за-
хист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або
оспорювання. Вказана норма закону повністю кореспондує поло-
124
ження ч. 1 ст. 4 ЦПК України, відповідно до якої кожна особа має
право в порядку встановленим цим Кодексом звернутися до суду
за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав,
свобод чи інтересів.
Зазначені норми матеріального та процесуального права слід
розуміти так, що кожна особа вправі звернутися до суду за захис-
том свого порушеного права (інтересу) у випадку порушення,
оспорювання або невизнання такого права іншою особою, причому
факт порушення, оспорювання або невизнання такого права зо-
бовʼязана довести особа, яка звернулася до суду.
За таких обставин доцільно зазначити, що посилання Пози-
вачем в своєму позові на усунення мене від права на спадкування є
безпідставними, оскільки:
– позивачем не доведено моє ухилення від надання спадко-
давцеві допомоги за можливості її надання;
– позивачем не доведено потреби Спадкодавця Самого
Справжнього отримання допомоги від мене.
За таких обставин апеляційна скарга є необґрунтованою, не-
доведеною, а викладені у ній вимоги – надуманими та такими, що
не відповідають передбаченим чинним законодавством способами
захисту цивільного права або інтересу, а також не знаходять свого
відображення у матеріалах цивільної справи.
Виходячи із наведеного, прошу у задоволенні апеляційної
скарги особи Бойка Сергія Андрійовича (усувача від спадкування)
до Карпенко Надії Михайлівни (усунена від спадкування), треті
особи: Головне територіальне управління юстиції у Львівській об-
ласті, Третя Львівська державна нотаріальна контора, про усунення
від права на спадкування, відмовити, а рішення суду першої інста-
нції залишити в силі.
17 жовтня 2017 р. С. А. Бойко
125
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції
ЗРАЗОК
Апеляційний суд Львівської області

Позивач: Публічне акціонерне

товариство «Універсал Банк»
79000, м. Львів, вул. Автозаводська, 54/19
т. р. (0322) 391-57-77
Відповідач (апелянт):
Карпенко Надія Михайлівна.
79058, м. Львів, вул. Варшавська, 12/28
т. м. (098) 056 70 20
Представник Відповідача (апелянт):
Голубенко Роман Васильович
79068, м. Львів, вул. Освицька, 17/20
т. м. (096) 0467620
Ухвала, що оскаржується:
Ухвала про відкриття провадження у справі
з порушенням правил підсудності
від 21 жовтня 2017 р. по справі
№ 422/3486/17-ц
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова
про відкриття провадження у справі
з порушенням правил підсудності
21 жовтня 2018 р. суддею Шевченківського районного суду

м. Львова Пастух В. П. було постановлено ухвалу про відкриття
провадження у справі № 422/3486/17-ц за позовом Публічного ак-
ціонерного товариства «Універсал Банк» до Карпенко Надії Ми-
хайлівни про стягнення заборгованості.
Вважаю, що зазначена ухвала суду про відкриття прова-
дження у справі прийнята з порушенням норм процесуального пра-
126
ва в частині недотримання правил підсудності, є незаконною,
а також підлягає скасуванню, виходячи із такого.
При прийнятті вказаної ухвали не дотримано правила під-
судності, тобто позивачем невірно визначено належну адресу
Відповідача Карпенко Н. М. до територіальної компетенції суду,
а судом не враховано вимоги Цивільного процесуального Кодексу
та розʼяснень Пленуму Верховного суду України з питань підсуд-
ності цивільних справ.
У позовній заяві позивачем вказано місце реєстрації Відпові-
дача Карпенко Н. М.: м. Львів, вул. Варшавська, 12/28 11/22,
а не місце фактичного проживання Відповідача Карпенко Н. М.:
м. Львів, вул. Лесі Українки, 11/22, яке територіально не належить
до компетенції Шевченківського районного суду м. Львова.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної
особи предʼявляються в суд за зареєстрованим у встановленому
законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у
встановленому законом порядку місцем її перебування.
Отже, місцем проживання Відповідача Карпенко Н. М. є:
м. Львів, вул. Лесі Українки, 11/22, який згідно з адміністративно-
територіальним поділом належить до Залізничного району м. Львова.
Пунктом 8 частини 1 статті 353 ЦПК України встановлено,
що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційно-
му порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття прова-
дження у справі з порушенням правил підсудності.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 27, 43, 49, 351-355
ПРОШУ:
2. Скасувати ухвалу Шевченківського районного суду
м. Львова про відкриття провадження від 21 жовтня 2017 р.
у справі № 422/3486/17-ц.
Додатки:
1. Копія довіреності на представника відповідача.
2. Копія апеляційної скарги в двох примірниках (для пози-
вача та для відповідача 2).
Представник Відповідача (апелянта)
за довіреністю Р. В. Голубенко
17 грудня 2018 р.
127
ЗАЯВА
про приєднання до апеляційної скарги

право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на
стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право
приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд
вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або)
обовʼязки.
Заяву про приєднання до апеляційної скарги може бути по-
дано до початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
До заяви про приєднання до апеляційної скарги додаються
документ про сплату судового збору та докази надсилання (направ-
лення) копії заяви іншим учасникам справи.
ЗРАЗОК

Третя особа без самостійних вимог:
Приватний нотаріус
Малишко Петро Семенович
79068, м. Львів, вул. Липинського, 10,
т. м. (066) 0467620
електронна адреса: lviv.malysh@ukr.net
по справі № 879/5799/13-ц
ЗАЯВА
про приєднання до апеляційної скарги
19 квітня 2018 року до Апеляційного суду Львівської області

Чередком Миколою Івановичем – відповідачем у справі подано
апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду
128
м. Львова від 10 квітня 2016 року у справі за позовом Добріної
Світлани Олександрівни до Чередка Миколи Івановича, Добріна
Євгена Миколайовича про визнання договору частково недійсним,
в якій він просить суд скасувати вказане рішення і ухвалити нове
рішення, яким у задоволенні позовних вимог Добріної С. О. відмо-
вити в повному обсязі, оскільки судом було допущено невідповід-
ність висновків суду обставинам справи та порушення норм мате-
ріального та процесуального права.
Вважаю, що доводи, викладені в апеляційній скарзі Черед-
ка М. І., є обґрунтованими і такими, що відповідають дійсним об-
ставинам справи, оскільки оспорюваний договір є дійсним і укла-
дений відповідно до встановленої законом форми з наміром ство-
рення юридичних наслідків.
Справа в апеляційному суді досі не розглядалася.
Відповідно до ч. 1 ст. 363 ЦПК України Учасники справи
мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою,
на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право
приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд
вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або)
обовʼязки.
Тому, погоджуюсь з апеляційною скаргою М. І. Чередка,
вважаю за необхідне приєднатися до вказаної апеляційної скарги.
ПРОШУ:
прийняти цю заяву до свого провадження та визнати мене,
Малишка Петра Семеновича, таким, що приєднався до апеляційної
скарги Чередка Миколи Івановича на рішення Шевченківського
районного суду м. Львова від 10 квітня 2017 року у справі за позо-
вом Добріної Світлани Олександрівни до Чередка Миколи Іванови-
ча, Добріна Євгена Миколайовичі про визнання договору частково
недійсним.
27 квітня 2018 р. П. С. Малишко
129
ЗАЯВА
про доповнення до апеляційної скарги
Відповідно до ст. 364 ЦПК України особа, яка подала апеля-

ційну скаргу, має право доповнити її протягом строку на апеляцій-
не оскарження. У разі доповнення апеляційної скарги особа, яка
подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій
відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учас-
никам справи, в іншому випадку суд не враховує такі доповнення.
ЗРАЗОК

Відповідач-апелянт:
Добкін Євген Миколайович
79068, м. Львів, вул. Грінченка, 150 /34,
т. м. (096) 0468320
електронна адреса: lviv.dobkin@ukr.net
Позивач: Вишневський Ігор Миколайович
79069, м. Львів, вул. Жовківська, 14б,
т. м. (096) 6548320
електронна адреса: lviv.vush@ukr.net
Кіча Олена Олексіївна
79068, м. Львів, вул. Шевченка, 110/121,
т. м. (096) 0496310
електронна адреса: lviv.kisha@ukr.net
по справі № 879/5799/13-ц
Доповнення до апеляційної скарги від 10 квітня 2017 р.
на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від

20 березня 2018 р. про залишення позову Вишневського Ігоря Ми-
колайовича до Добріна Євген Миколайовича про розірвання угоди
130
про спільну діяльність без розгляду скасування забезпечення позо-
ву (відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦПК України).
20 березня 2018 р. Шевченківським районним судом
м. Львова в судовому засіданні було постановлено ухвалу про те,
що у звʼязку з незʼявленням сторін на це засідання позовна заява
Вишневського Ігоря Миколайовича до мене, Добріна Євгена Мико-
лайовича, про розірвання угоди про спільну діяльність залишена
без розгляду, а також скасовано забезпечення позову.
Вказану ухвалу вважаю незаконною і такою, що підлягає
скасуванню таких підстав.
10 квітня 2017 року мною після усунення недоліків, передба-
чених ст. 356 ЦПК України, було подано апеляційну скаргу на ух-
валу Шевченківського районного суду м. Львова про забезпечення
позову шляхом накладення арешту на приміщення, розташовані за
адресою: м. Львів, вул. Скрипника, 53, квартири 114, 115, 116.
У звʼязку з тривалою відсутністю якої-небудь інформації про
хід розгляду вказаної апеляційної скарги моїм представником 21
травня 2017 року були взяті матеріали справи № 2-790/17 за позо-
вом Вишневського І. М. про розірвання зі мною угоди про спільну
діяльність для ознайомлення. В ході розгляду вказаних матеріалів
зʼясувалося, що 20 березня 2017 р. відбулося судове засідання без
присутності сторін. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва
від 20.03.2017 р. позовна заява Вишневського І. М. до мене про
розірвання угоди про спільну діяльність була залишена без розгля-
ду, а також скасована ухвала про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 130 ЦПК України розписка про одер-
жання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий
день особами, які її вручали, повертається до суду. Частиною 5
ст. 128 ЦПК України передбачається, що судова повістка про ви-
клик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які
викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до
участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за пʼять днів
до судового засідання, а судова повістка-повідомлення – завчасно.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд
справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо
якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату,
час і місце судового засідання.
131
Проте ніяких повідомлень ні на мою адресу, ні на адресу мо-
го представника про призначення цього судового засідання не над-
ходило, у звʼязку з чим я не міг знати, а надто бути присутнім на
розгляді даної справи.
Крім того, хоча позов Вишневського І. М. залишено без роз-
гляду, проте провадження у цій справі не припинене і тому незро-
зуміла подальша доля справи.
Також у цій ухвалі від 20.03.2018 р. у п. 2 резолютивної час-
тини вказується про скасування забезпечення позову без вказівки
справи, назви суду, що її постановив, і питання, для вирішення
яких вона була винесена, і не вказано, що ж саме скасовується.
Отже, в цій частині судом винесено явно нездійсненну ухвалу, яку
в разі припинення провадження у справі виконати буде неможливо,
оскільки суд не визначив фактично який же саме вид забезпечення
позову скасовано і тому арешт на нерухомість, що належить мені
на праві власності, зняти буде неможливо.
У звʼязку із зазначеним оскаржувана ухвала від 20 березня
2018 р. обмежує мої права як власника і спрямована на утиск моїх
законних прав і інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦПК України особа, яка подала
апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом
строку на апеляційне оскарження.
Отже, для реалізації мого права апеляційного оскарження
рішення суду першої інстанції і подальшого справедливого вирі-
шення цієї цивільної справи відповідно до вказаної статті вношу
доповнення до моєї апеляційної скарги від 10 квітня 2017 року.
На підставі викладеного та відповідно до ст.ст. 223, 355, 356,
351, ч. 1 ст. 364, ЦПК України,
ПРОШУ:
1. Прийняти ці доповнення до апеляційної скарги від 10 кві-
тня 2017 року до провадження.
2. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 20
березня 2017 року про залишення позову Вишневського Ігоря Ми-
колайовича до Добріна Євгена Миколайовича про розірвання угоди
про спільну діяльність без розгляду і скасування забезпечення по-
зову, що перешкоджає подальшому провадженню у справі скасува-
132
ти і направити справу для продовження розгляду до суду першої
інстанції.
Додатки:
Копії апеляційної скарги для осіб, які беруть участь у спра-
ві – 3 прим.
23 травня 2018 р. Є. М. Добкін
ЗАЯВА
про зміни до апеляційної скарги
Відповідно до ст. 364 ЦПК України особа, яка подала апеля-

ційну скаргу, має право змінити її протягом строку на апеляційне
оскарження. У разі зміни апеляційної скарги особа, яка подала апе-
ляційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповід-
них змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи, в іншому
випадку суд не враховує такі зміни.
ЗРАЗОК

Позивач-апелянт:
Добкін Євген Миколайович
79068, м. Львів, вул. Грінченка, 150 /34,
т. м. (096) 0468320
електронна адреса: lviv.dobkin@ukr.net
Відповідач: Чередко Микола Іванович
79069, м. Львів, вул. Жовківська, 14б,
т. м. (096) 1368320
електронна адреса: lviv.sheredko@ukr.net
по справі № 10/312-2011
133
Зміни до апеляційної скарги від 17 квітня 2017 р.
на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від

08.04.2017 р. у справі № 10/312-2011 за позовом Добріна Євгена
Миколайовича до субʼєкта підприємницької діяльності – фізичної
особи Чередка Миколи Івановича про усунення порушення прав
власника і звільнення займаного приміщення (відповідно до ч. 1 ст.
364 ЦПК України).
08 квітня 2017 р. Шевченківським районним судом м. Львова
було ухвалено рішення, яким у задоволенні моїх позовних вимог
(позивача у справі) про усунення перешкод в користуванні, що
належить мені на праві приватної власності, нежилим приміщен-
ням, розташованим за адресою: м. Львів, вул. Скрипника, 53,
кв. 114, 115 і звільнення вказаного приміщення було відмовлено.
Вказане рішення вважаю незаконним і таким, що підлягає
скасуванню у звʼязку з тим, що судом було допущено неповне
зʼясування і недоведеність обставин, що мають значення для
справи, які суд вважав встановленими, а також невідповідність
висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи з таких
підстав.
При ухваленні оскаржуваного рішення суд виходив з того,
що сторони, крім договору найму від 01.02.2017 р. уклали договір
про спільну діяльність від 05.02.2017 р., відповідно до якого спірне
приміщення передане в спільну діяльність, у власність Добріну
Євгену Миколайовичу і Чередку Миколі Івановичу, а тому відпові-
дач став співвласником спірного майна і в результаті відбувся збіг
боржника і кредитора в одній особі – договір найму припинився.
Водночас суд правової оцінки договору про спільну діяль-
ність не дав. Як випливає з тексту договору, в ньому немає мети
спільної діяльності, для якої сторони обʼєднують свої зусилля, а
також відсутній предмет цього договору. Наявність першої умови
відповідно до ч. 1 ст. 1130, ст. 1132 ЦК України є істотною для
договору про спільну діяльність, а наявність другого – для догово-
рів будь-якого виду і їх відсутність веде до неукладення договору
згідно з ч. 1 ст. 368, ст. 640 ЦК України.
Крім того, сторони ніякої спільної діяльності фактично
не вели і до виконання вказаних умов не приступали.
134
Отже, оскільки всупереч вказаним положенням ми з відпові-
дачем не досягли такої згоди, цей договір між нами укладено не
було. Ці факти також встановлені рішенням Шевченківського ра-
йонного суду м. Львова від 07.03.2017 р., яке Чередком Миколою
Івановичем оскаржено не було. Таке рішення в частині встановле-
ності зазначених фактів відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України
є преюдиційним при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті
самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отож хоча договір про спільну діяльність і було підписано
сторонами, але укладено не було, а отже суд повинен був виходити
з того, що між сторонами було укладено договір найму, термін дїі
якого закінчився 01.02.2017 р.
Крім того, суд не дав оцінку тому факту, що в період з 2016
р. по 2017 р. вносилися платежі за спірні приміщення, а тому фак-
тично і сам відповідач визнавав, що договір найму продовжував
діяти після 01.02.2017 р. – дати підписання договору про спільну
діяльність. Також відповідач систематично порушував умови дого-
вору найму, у звʼязку з чим був належно повідомлений про те, що
з 01.02.2017 р. термін дії вказаного договору буде припинено
і пролонгації він не підлягає.
08.04.2017 р. я не був присутній в судовому засіданні при ух-
валенні рішення у звʼязку з тим, що перебував на стаціонарному
лікуванні, про що телеграмою повідомив районний суд, де також
вказав, що в мене є додаткові докази, що мають значення для спра-
ви, що підтверджується копією квитанції і копією повідомлення
про вручення телеграми.
З цієї причини я не зміг подати суду рішення Шевченківсь-
кого районного суду м. Львова від 07.03.2017 р., а також платіжні
документи, що підтверджують внесення платежів за найм примі-
щень відповідачем.
У звʼязку з цим суд повинен був виходити з того, що договір
найму від 01.02.2016 р. закінчився, а договір про спільну діяльність
від 05.02.2017 р. з причини відсутності істотної умови (мети і пре-
дмета такого договору) укладено не було, тобто ніяких правовідно-
син з нього не виникло.
19.04.2017 р. вказані приміщення, а саме – квартири № 114,
115 по вулиці Скрипника в м. Львові, були реконструйовані
135
в нежитлове приміщення № 113, що підтверджується копією свідо-
цтва про право власності.
апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом
строку на апеляційне оскарження.
Отже, у звʼязку з тим, що на цей момент спірних приміщень
не існує, а вони входять до складу нежитлового приміщення № 113
для реалізації мого права апеляційного оскарження рішення суду
першої інстанції і подальшого справедливого вирішення цієї циві-
льної справи відповідно до вказаної статті вношу зміни до моєї
апеляційної скарги від 17 квітня 2017 року.
На підставі викладеного та відповідно до ч. 1 ст. 1130, ст. 1132
ЦК України, ст.ст. 223, 355, 356, 351, ч. 1 ст. 364, ЦПК України, –
ПРОШУ:
1. Прийняти ці доповнення до апеляційної скарги від 17 кві-
тня 2017 р. на рішення Шевченківського районного суду м. Львова
від 08.04.2017 р. у справі № 10/312-2017 за позовом Добріна Євгена
власника і звільнення займаного приміщення.
2. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від
08.04.2017 р. у справі № 10/312-2017 за позовом Добріна Євгена
власника і звільнення займаного приміщення скасувати.
3. Ухвалити нове рішення, яким зобовʼязати субʼєкта
підприємницької діяльності – фізичну особу Чередка Миколу Іва-
новича усунути перешкоди в користуванні нежитловим приміщен-
ням № 113 по вулиці Скприпника в м. Львові, що належить мені на
праві приватної власності, і звільнити вказане приміщення.
Додатки:
1. Копії доповнень до апеляційної скарги для осіб, які бе-
руть участь у справі – 2 прим.
2. Квитанції про сплату судового збору та витрат на інфор-
маційно-технічне забезпечення розгляду справи.
3. Копія свідоцтва про право власності на нежитлове при-
міщення.
23 травня 2017 р. Є. М. Добкін
136
ЗАЯВА
про відкликання апеляційної скарги
Право на відкликання апеляційної скарги передбачене у

ст. 364 ЦПК України. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має
право відкликати її до постановлення ухвали про відкриття апеля-
ційного провадження.
Заява повинна бути письмовою і складається у довільній
формі із зазначенням:
2) апелянта, поштової адреси особи, яка подає заяву;
3) клопотання особи – відкликати скаргу. Можуть зазначати-
ся причини відкликання скарги та додаватися документи (за необ-
хідності).
Наприкінці заява має бути підписана особою, яка її подає, чи
її представником із зазначенням дати підписання. До заяви можуть
додаватися довіреність або інший документ, що підтверджує пов-
новаження особи на підписання заяви.
ЗРАЗОК

Відповідача-апелянта:
Янова Олександра Івановича
79068, м. Львів, вул. Грінченка, 150/34,
т. м. (098) 0465600
електронна адреса: lviv.yanov@ukr.net
по справі № 2п-797/17
ЗАЯВА
про відкликання апеляційної скарги
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від

10 квітня 2017 р. позовні вимоги у справі № 2п-797/17 за позовом
137
Янової Олени Миколаївни до Янова Олександра Івановича про
розподіл сумісно нажитого майна і визнання права власності на 1/2
його частину та стягнення моральної шкоди було частково задово-
лено і стягнуто з мене вартість 1/2 частки сумісно нажитого майна
в розмірі 49300 грн.
Мною, Яновим О. І., до Апеляційного суду Львівської облас-
ті було подано апеляційну скаргу на вказане рішення в частині
стягнення з мене 1/2 частини сумісно нажитого майна в розмірі
49300 грн.
У звʼязку з тим, що я добровільно виплатив позивачці – Яно-
вій О. М. вартість 1/2 частини сумісно нажитого майна за рішенням
Шевченківського районного суду м. Львова від 10 квітня 2017 р.,
оскільки погоджуюсь з вказаним рішенням, моя апеляційна скарга
підлягає відкликанню.
апеляційну скаргу, має право відкликати її до постановлення ухва-
ли про відкриття апеляційного провадження. Вказана справа ста-
ном на сьогодні в апеляційному суді не розглядалася.
Отже, за вказаних обставин подана мною апеляційна скарга
підлягає поверненню.
На підставі викладеного та відповідно до чч. 3, 4 ст. 364 ЦПК
України,
ПРОШУ:
1. Прийняти цю заяву до свого провадження.
2. Повернути мені, Янову Олександру Івановичу, апеля-
ційну скаргу у справі № 2п-797/17 за позовом Янової Олени Мико-
лаївни до Янова Олександра Івановича про розподіл сумісно нажи-
того майна та визнання права власності на 1/2 його частину та
стягнення моральної шкоди.
Додатки:
1. Копія розписки Янової О. М.
13 травня 2017 р. О. І. Янов
138
ЗАЯВА
про відмову від апеляційної скарги
Право на відмову апеляційної скарги передбачене у ст. 364

Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися
від неї до закінчення апеляційного провадження. За відмови від
апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які
приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про за-
криття апеляційного провадження.
Заява про відмову від апеляційної скарги викладається пись-
мово у довільній формі із зазначенням:
2) апелянта, поштової адреси особи, яка подає заяву;
3) вказівки про відмову від апеляційної скарги. Можуть за-
значатися причини відмови від скарги та додаватися документи
(у разі необхідності).
У разі закриття апеляційного провадження у звʼязку з відмо-
вою від апеляційної скарги на судове рішення повторне оскар-
ження цього рішення особою, що відмовилася від скарги, не допус-
кається.
ЗРАЗОК

Позивач-апелянт: Павленко Ніна Вікторівна
79068, м. Львів, вул. Грінченка, 150/34,
т. м. (050)0682600
електронна адреса: lviv.pfvlenko@ukr.net
по справі № 13-456 (1345-78/17
139
ЗАЯВА
про відмову від апеляційної скарги
У провадженні Апеляційного суду Львівської області знахо-

диться справа за моєю апеляційною скаргою на рішення Шевчен-
ківського районного суду м. Львова від 25 березня 2017 року
у справі № 1345-78/17 за позовом Павленко Ніни Вікторівни
до субʼєкта підприємницької діяльності Павленка Сергія Івановича
та субʼєкта підприємницької діяльності Короленка Павла Сергійо-
вича й приватного нотаріуса Мельника Степана Семеновича про
визнання договору частково недійсним.
У звʼязку з тим, що СПД ФО Павленко С. І. і СПД-ФО Коро-
ленко П. С. добровільно відмовилися від угоди про спільну діяль-
ність від 17.02.2017 року я відмовляюся від апеляційної скарги.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 364 ЦПК України особа, яка по-
дала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сто-
рона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повно-
му обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного прова-
дження. За відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності запе-
речень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постано-
вляє ухвалу про закриття апеляційного провадження.
Положення ЦПК України про те, що повторне оскарження
цього рішення з тих самих підстав не допускається, мені відоме
і зрозуміле.
На підставі викладеного та відповідно до ч. 4 ст. 364 ЦПК
України, –
ПРОШУ:
1. Прийняти цю заяву до свого провадження.
2. Прийняти відмову від апеляційної скарги і апеляційне
провадження, за моєю, Павленко Ніни Вікторівни, апеляційною
скаргою у справі за позовом Павленко Ніни Вікторівни до субʼєкта
підприємницької діяльності Павленка Сергія Івановича та субʼєкта
підприємницької діяльності Короленка Павла Сергійовича й прива-
тного нотаріуса Мельника Степана Семеновича про визнання дого-
вору частково недійсним закрити.
13 травня 2017 р. Павленко Н. В.
140
ЗАЯВА
про відмову позивача від позову
Відповідно до ст. 373 ЦПК України у суді апеляційної

інстанції позивач має право відмовитися від позову. Якщо заява
про відмову від позову відповідає вимогам ст.ст. 206, 207 ЦПК
України, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача
від позову, якою одночасно визнає нечинним судове рішення
першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває про-
вадження у справі.
ЗРАЗОК

Позивача-апелянта:
Янової Олени Миколаївни
79068, м. Львів, вул. Промислова, 10/34,
т. м. (050) 0685200
електронна адреса: lviv.yanova@ukr.net
справа № 12-10 (15-312/11
ЗАЯВА
про відмову від позову

диться справа за моєю апеляційною скаргою на рішення Шевчен-
ківського районного суду м. Львова у цивільній справі за позовом
Янової О. М. до Янова О. О. про поділ майна – квартири № 34 у
будинку 10 по вулиці Промисловій у м. Львові.
Нині ми з відповідачем проживаємо разом в спірній квартирі,
маємо намір відновити сімʼю, у нас налагодилися стосунки, а тому
за вказаних обставин немає предмета спору.
141
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмо-
витися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій стадії
провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або
в окремій письмовій заяві.
Наслідки закриття провадження у справі у звʼязку з відмовою
від позову, передбачені ст. 255 ЦПК України, мені розʼяснені та
зрозумілі.
На підставі викладеного та відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255, ст.
373 ЦПК України,
ПРОШУ:
прийняти мою, Янової Олени Миколаївни, відмову від позо-
ву та закрити провадження у справі за позовом Янової Олени Ми-
колаївни до Янова Олега Олександровича до Шевченківського ра-
йонного суду м. Львова про поділ майна.
18 серпня 2017 р. О. М. Янова
ЗАЯВА
про визнання умов мирової угоди сторін
Відповідно до ст. 373 ЦПК України у суді апеляційної інста-

нції сторони мають право укласти мирову угоду. Якщо мирова
угода сторін відповідає вимогам ст.ст. 206, 207 ЦПК України, суд
постановляє ухвалу про затвердження мирової угоди сторін, якою
одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким
закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Відповідно до ст. 207 ЦПК України мирова угода укладаєть-
ся сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних
поступок і має стосуватися лише прав та обовʼязків сторін. У миро-
вій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови,
що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інте-
ресів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це
суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового
процесу.
До ухвалення судового рішення у звʼязку з укладенням сто-
ронами мирової угоди суд розʼяснює сторонам наслідки такого
142
рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити
відповідні дії.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою
суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. За-
тверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває
провадження у справі.
Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової
угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:
1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують
права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконува-
ними; або
2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний
представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він пред-
ставляє.
Відповідно до ст. 373 ЦПК України у суді апеляційної
інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони –
укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці
процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну
скаргу.
ЗРАЗОК

Позивача-апелянта:
Головченка Василя Миколайовича,
79069, м. Львів, вул. Стрийська, 134/94,
т. м. (067) 0689640
електронна адреса: lviv.golovenko@ukr.net
Відповідач: Головченко Алла Дмитрівна,
т. м. (068) 0609870
електронна адреса: lviv.а.golovenko@ukr.net
по справі 879/5799/13-ц
143
ЗАЯВА
про визнання умов мирової угоди

диться апеляційна скарга Головченка Василя Миколайовича на
рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10.04.2017
року за позовом про поділ майна подружжя та зустрічним позовом
про розподіл спільно набутого майна та повернення боргу.
Під час розгляду апеляційної скарги ми з Головченко А. Д.
дійшли спільної згоди щодо поділу майна подружжя та за зустріч-
ним позовом про розподіл спільно набутого майна та повернення
боргу та просимо суд визнати мирову угоду (Додаток 1) та прова-
дження у справі закрити.
З процесуальними наслідками, передбаченими ст. 256 ЦПК,
ми ознайомлені і вважаємо, що умови мирової угоди не суперечать
закону та не порушують наших прав та інтересів.
На підставі викладеного та відповідно до ст.ст. 49, 206, 207,
255 ЦПК України,
ПРОСИМО:
визнати мирову угоду, яка додається до заяви і є вільним во-
левиявленням Головченка В. М. та Головченко А. Д.
Згідно з ч. 3 ст. 156 ЦПК України просимо скасувати ухвалу
про забезпечення позову.
Додаток:
1. Мирова угода – 2 арк.
18 серпня 2017 р.
Позивач-апелянт В. М. Головенко
Відповідач А. Д. Головенко
144
4.2. Заяви (скарги)
в касаційному провадженні
ЗАЯВА
про поновлення строку на касаційне оскарження
Право на поновлення строку на касаційне провадження нада-

ється учасникам справи відповідно до ст. 397 ЦПК України. Зміст
такої заяви в кодексі не розкривається, проте вона повинна подава-
тися у письмовій формі із визначенням таких реквізитів:
2) імʼя (найменування), поштову адресу особи, яка подає
заяву, а також номер засобу звʼязку, адресу електронної пошти, за
наявності;
3) номер справи;
4) зазначення поважності причин пропуску строку на подан-
ня касаційної скарги.
До заяви можуть додаватися докази, що підтверджують по-
важність причин пропуску строку на подання касаційної скарги.
Якщо заяву подає представник, слід зазначити прізвище,
імʼя, по батькові представника, його поштову адресу, а також но-
мер телефону, адресу електронної пошти, якщо такі є.
Наприкінці заява про приєднання до касаційної скарги має
бути підписана особою, яка її подає, чи її представником із зазна-
ченням дати підписання.
ЗРАЗОК
У Верховний Суд
(Касаційний цивільний суд)
59000, м. Київ, Соборна площа, 7
касатор:
Горленко Валентина Дмитрівна,
яка проживає за адресою:
145
м. Тернопіль, вул. Гуцульська, 20,
т. м. (067) 2243400,
у справі № 826/145/14
ЗАЯВА
на поновлення строку на касаційне оскарження
05.06.2017 р. Апеляційного суду Тернопільської області ви-

несено ухвалу про відхилення апеляційної скарги позивача Горлен-
ко В. Д., поданої на рішення Тернопільського міськрайонного суду
від 25.04.2016 р.
Вказана ухвала прийнята за моєї відсутності у судовому засі-
данні, оскільки я 01.06.2017 р. виїхала за кордон (у Російську Фе-
дерацію), а повернулася – 20.01.2018 р., що унеможливило оскар-
ження її в строк, передбачений ч. 1 ст. 325 ЦПК України. Копію
ухвали Апеляційного суду Тернопільської області від 05.06.2017 р.
у справі № 826/145/14 я отримала в суді 21.01.2018 р.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 127 та ч. 3 ст. 390 ЦПК
України, –
ПРОШУ:
Визнати поважною причину пропуску строку для подання
касаційної скарги та поновити строк на касаційне оскарження рі-
шення Тернопільського міськрайонного суду від 25.04.2016 р. та
ухвали Апеляційного суду Тернопільської області від 05.06.2017 р.
у справі № 826/145/14.
Додатки:
1) копія квитка № 203282 на поїзд Тернопіль–Москва;
2) копія квитка № 903344 на поїзд Москва–Тернопіль.
15 лютого 2018 р. Горленко В. Д.
146
Касаційна скарга на рішення (ухвалу) суду
Касаційна скарга подається у письмовій формі безпосередньо

до суду касаційної інстанції. Зміст касаційної скарги зазначається у
ст. 392 ЦПК України. У касаційній скарзі повинно бути зазначено:
касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або
номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб)
за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб –
громадян України, номери засобів звʼязку та адресу електронної
звище, імʼя та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників
справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце про-
живання чи перебування (для фізичних осіб);
4) рішення (ухвала), що оскаржується;
5) у чому полягає неправильне застосування судом норм ма-
теріального права чи порушення норм процесуального права;
6) клопотання особи, яка подає скаргу;
7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги;
8) дата отримання копії судового рішення суду апеляційної
інстанції, що оскаржується.
Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або
представником такої особи. До касаційної скарги, поданої предста-
вником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що
посвідчує повноваження представника.
До касаційної скарги додаються:
1) копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до
кількості учасників справи;
2) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржу-
ваного рішення суду апеляційної інстанції, – за наявності;
147
3) документи, що підтверджують сплату судового збору
у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтвер-
джують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно
до закону.
Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від
сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються
підстави звільнення від сплати судового збору.
Касаційна скарга на рішення суду
ЗРАЗОК
Позивач (касатор):
Горленко Валентина Дмитрівна
місце проживання: м. Тернопіль,
вул. Гуцульська, 20,
Теребовлянським РВ УМВС України
у Тернопільській області 16.05.1950,
т. м. (067) 2243400,
Особи, які беруть участь у справі:

Кудря Валентина Анатоліївна
адреса проживання:
м. Тернопіль, вул. Бойківська, 24
Треті особи без самостійних позовних вимог:

Кудря Орест Дмитрович, місце проживання:
м. Львів, вул. Вигоди, 54, кв. 33;
148
Нотаріус Чопик Ірина Ярославівна
адреса: м. Тернопіль, вул. Котляревського, 27
Ціна позову: 100 000 000 грн.
у справі № 826/145/14
КАСАЦІЙНА СКАРГА
на рішення Тернопільського міськрайонного суду
від 25.04.2016 р.
та ухвалу судової колегії
Апеляційного суду Тернопільської області
від 5 червня 2017 р.
23.07.2015 р. позивачка Горленко Валентина Дмитрівна зве-

рнулася до суду з позовом до Кудрі Валентини Анатоліївни, третьої
особи на стороні відповідача нотаріуса Чопик І. Я., про визнання
заповіту недійсним.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від
25.04.2016 р. у позові було відмовлено з підстав пропуску позива-
чем строку позовної давності.
Ухвалою судової колегії Апеляційного суду Тернопільської
області від 5 червня 2017 р. апеляційна скарга на рішення суду
першої інстанції була відхилена. Рішення Тернопільського міськ-
районного суду від 25.04.2016 р. залишено без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 389 ЦПК України підставами касацій-
ного оскарження рішення суду є неправильне застосування судом
норм матеріального права чи порушення норм процесуального
права.
З рішенням суду першої інстанції та ухвалою апеляційного
суду погодитися не можу та вважаю їх такими, що не відповідають
нормам матеріального та процесуального права.
1. Порушення норм матеріального права
Я, Горленко Валентина Дмитрівна впродовж багатьох років
проживала у Російській Федерації. Мій батько Кудря Дмитро Яко-
вич, проживав за адресою: м. Тернопіль, вул. Гуцульська, 20. За
життя батько відповідно до договору від 09.10.2001 р. подарував
149
мені частину будинковолодіння (13/50 житлового будинку) з окре-
мим входом, за зазначеною адресою.
30.07.2004 р. я приїхала до Тернополя, оскільки батько Кудря
Дмитро Якович знаходився в лікарні у несвідомому стані, а
04.08.2004 р. помер.
Після смерті у покійного Кудрі Д. Я. залишилося троє дітей:
я – Горленко В. Д. (проживала у Російській Федерації), третя особа
у справі Кудря О. Д. (проживав у м. Львові) та Кудря А. Д. (зали-
шився проживати у батьківській оселі). Діти покійного Кудрі Д. Я.
після смерті батька домовилися, що оскільки у батьковій хаті про-
живає сімʼя Кудрі А. Д. разом з дружиною Кудря Н. П. (свідок
у справі) та дитиною Кудря В. А. (внучкою покійного і відповіда-
чем у справі), вони залишаються там проживати. Також було домо-
влено, що у разі подальшого продажу батькового житла, отримані
кошти ділитимуться порівну.
Як я дізналася згодом – 02.08.2004 р. (за два дні до смерті)
батьком Кудрею Д. Я. був складений заповіт на спадкоємця
Кудря В. А. (внучку), який оспорюється.
У 2015 р. після смерті брата Кудрі А. Д., який проживав
у батьківській хаті, його дружина Кудря Н. П. (свідок у справі)
продала 37/50 оселі. Новий власник житла почав предʼявляти пре-
тензії до мого сина Горленко А. Д., який проживав у іншій частині
будинку (13/50 домоволодіння), щодо незаконності проживання та
неправильного оформлення земельної ділянки під моїм 13/50 буди-
нку. Тоді ж я почала збирати документи для подачі до суду позову
про визнання права власності під моєю частиною будинку. В цей
момент я дізналася про наявність заповіту батька, складеного на
імʼя Кудрі В. А., що стало предметом судового спору.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність – це
строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про
захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна дав-
ність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності почина-
ється від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про по-
рушення свого права або про особу, яка його порушила.
Оскільки про заповіт я дізналася у 2015 році, строк позовної
давності мною не пропущено.
150
2. Порушення норм процесуального права
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за сво-
їм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, пов-
ному, обʼєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у
справі доказів.
Непровівши всебічного, повного та обʼєктивного зʼясування
обставин справи, в основу свого рішення суд поклав суперечливі
(а, отже, неправдиві) свідчення свідків та третіх осіб сторони від-
повідача Кудрі В. А.:
1) свідка Кудрі Н. П., яка повідомила про свідомість та адек-
ватність заповідача в момент посвідчення заповіту;
2) свідка Фуки Б. Й., який вказав про особисте підписання
заповідачем заповіту;
3) третьої особи нотаріуса Чопик І. Я., яка заявила, що в мо-
мент посвідчення заповіту Кудря Д. Я. перебував у свідомому стані.
Усі зазначені докази спростовуються матеріалами справи,
а саме: показаннями третьої особи на стороні Горленко В. Д. –
Кудря О. Д.; свідків Кудря В. К., Кудря О. О. (дружина та дочка
третьої особи Кудря О. Д.); даними медичної картки стаціонарного
хворого Кудря Д. Я. № 6279, в якій сказано, що Кудря О. Д.
02.08.2004 р. перебував в стані коми; показань лікуючого лікаря-
невролога Тернопільської обласної психоневрологічної лікарні
Кулак О. В., яка підтвердила записи у медичній книзі хворого Куд-
рі Д. Я.; відомостями комісійного висновку експерта № 001 про те,
що в момент складання заповіту Кудря Д. Я. перебував у несвідо-
мому стані, і у момент складання заповіту не міг розуміти значення
своїх дій та керувати ними.
Суд також критично не проаналізував свідчення свідка
Кудря Н. П., яка зазначила під час судового засідання про факт
вручення мені (позивачу у справі), копії заповіту на девʼятий день
після смерті батька. Неправдиві свідчення Кудрі Н. П. про вручен-
ня заповіту після похорон Кудрі Д. Я. спростовуються надісланою
мною через чотири місяці після смерті батька (29 грудня 2004 р.) до
Тернопільської державної нотаріальної контори заяви про прийнят-
тя спадщини. Це підтверджено матеріалами справи. Відповіді
з нотаріальної контори мною одержано не було, про наявність
заповіту – не повідомлено. У спадковій справі немає жодних даних
та записів про повідомлення Горленко В. Д. про наявність заповіту.
151
Особисто я звернутися у нотаріальну контору не могла, позаяк
постійно проживала у Російській Федерації.
Суд критично ці обставини не дослідив, поклавши в основу
свого рішення неправдиві свідчення свідка Кудрі Н. П., що свід-
чить про його незаконність та необґрунтованість.
Також на необґрунтованість рішення суду першої та другої
інстанції вказує те, що воно прийняте на основі припущень, що не
допускає ч. 6 ст. 81 ЦПК України: «доказування не може ґрунтува-
тися на припущеннях». Як зазначено в ухвалі Апеляційного суду
Тернопільської області від 5 червня 2017 р.: «суд вважає, що пози-
вачка, подавши нотаріусу заяву про прийняття спадщини, могла
довідатися про заповіт». Повідомлення про наявність заповіту у той
час (2004 р.) зумовило б відразу ж його оспорення.
Тому слід визнати, що рішення суду не підтверджене дока-
зами, які були досліджені у судовому засіданні, а ґрунтується на
суперечливих показаннях свідків сторони відповідача, які є заціка-
вленими у справі. Зазначені факти дають підстави вважати, що суд
першої та другої інстанції неправильно застосував норми матеріа-
льного (ст.ст. 256, 257, ч.1 ст. 261 ЦК України) та процесуального
права (ст.ст. 79–81, 89, 263 ЦПК України).
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 16, 215, 216, 1258,
ЦК України, ст.ст. 4, 13, 389–392, 409 ЦПК України, –
ПРОШУ Верховний суд:
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою.
2. Скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду
від 25 квітня 2016 р. та ухвалу судової колегії Апеляційного суду
Тернопільської області від 5 червня 2017 р.
3. Передати справу на новий судовий розгляд у суд першої
інстанції.
Додатки:
1) рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 кві-
тня 2016 р.;
2) ухвала судової колегії Апеляційного суду Тернопільської
області від 5 червня 2017 р.;
3) квитанція про сплату судового збору;
4) копії скарг та доданих до неї матеріалів відповідно до кі-
лькості учасників справи.
15 лютого 2018 р. В. Д. Горленко
152
Касаційна скарга на ухвалу суду
ЗРАЗОК
Позивач:
Публічне акціонерне товариство
«Комерційний Банк «ПриватБанк»
49094, м. Київ вул. Грушевського, 1д,
код за ЄДРПОУ: 14360570
електронна адреса: privatbank@pbank.com.ua
Відповідач (касатор):
Мартиненко Андрій Володимирович
Львівська область, м. Сколе,
вул. Львівська, 10,
виданий Сколівським РВ УМВС України
у Львівскій області 16.05.1950,
т. м. (067) 2243400,
Ухвала, що оскаржується:
ухвалу Шевченківського районного суду
м. Львова від 25.01.2018 р. у справі
№ 826/145/1
153
КАСАЦІЙНА СКАРГА
на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова
від 25.01.2018 р.
та ухвалу судової колегії
Апеляційного суду Львівської області
від 14.02.2018 р.
Суддею Шевченківського районного суду м. Львова Си-

дор Н. К. 25.01.2018 р. винесена ухвала про відкриття провадження
у справі № 826/145/1 за позовом ПАТ «Комерційний Банк» «При-
ватБанк» до гр. Мартиненко А. В. про стягнення заборгованості.
Ухвалою судової колегії Апеляційного суду Львівської області від
14.02.2018 р. апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції
залишена без задоволення.
Вважаю, що ухвала Шевченківського районного суду
м. Львова про відкриття провадження у справі прийнята з пору-
шенням норм процесуального права в частині недотримання пра-
вил підсудності і є незаконною та підлягає скасуванню, виходячи
з такого.
Під час прийняття вказаної ухвали не дотримано правила
підсудності, тобто позивачем неправильно визначено належну ад-
ресу Відповідача до територіальної компетенції суду, а судом
не враховано вимоги ЦПК України та розʼяснень Пленуму Верхо-
вного Суду України з питань підсудності цивільних справ.
У позовній заяві позивачем вказано місце реєстрації Відпові-
дача (м. Львів, вул. Шевченка, 25, кв. 10), а не місце фактичного
його проживання (Львівська область, м. Сколе, вул. Львівська, 10),
яке територіально не належить до компетенції Сколівського район-
ного суду Львівської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦПК України позови до фізичної
особи предʼявляються в суд за зареєстрованим у встановленому
законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше
не передбачено законом.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду
України від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного
процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої
інстанції», якщо інше не встановлено ЦПК України, позови до
154
фізичної особи предʼявляються до суду за місцем її проживання
(ним не є місцеперебування).
Пунктом 2 частини 1 статті 389 ЦПК України встановлено,
що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в касаційному
порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження
у справі з порушенням правил підсудності.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 353, 389, 406,
409ЦПК України, –
ПРОШУ:
2. Скасувати ухвалу Шевченківського районного суду
м. Львова від 25.01.2018 р. про відкриття провадження по справі
№ 826/145/1 за позовом ПАТ «Комерційний Банк» «ПриватБанк»
до Мартиненка Андрія Володимировича про стягнення забор-
гованості.
Додатки:
1) копія апеляційної скарги для позивача.
28 лютого 2018 р. А. В. Мартиненко
Доповнення до касаційної скарги
Право особи на доповнення касаційної скарги передбачене

у ст. 398 ЦПК України. Особа, яка подала касаційну скаргу, має
право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне
оскарження.
У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка по-
дала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій
відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасни-
кам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи
зміни.
155
ЗРАЗОК
Касатор:
Горленко Валентина Дмитрівна,
м. Тернопіль, вул. Гуцульська, 20,
т. м. (067) 2243400,
у справі № 826/145/14
ЗАЯВА
про зміну касаційної скарги
23.07.2015 р. позивачка Горленко Валентина Дмитрівна

звернулася до суду з позовом до Кудрі Валентини Анатоліївни,
третьої особи на стороні відповідача нотаріуса Чопик І. Я., про
визнання заповіту недійсним. Рішенням Тернопільського міськра-
йонного суду від 25.04.2016 р. у позові було відмовлено з підстав
пропуску позивачем строку позовної давності. Ухвалою судової
колегії Апеляційного суду Тернопільської області від 5 червня
2017 р. апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції
була відхилена. Рішення Тернопільського міськрайонного суду від
25.04.2016 р. залишено без змін.
15.02.2018 р. мною була подана касацiйна скарга на зазначенi
судовi рiшення на захист порушених законних прав та інтересів.
Відповідно до ст. 398 ЦПК України особа, яка подала каса-
ційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку
на касаційне оскарження. Враховуючи наведене, керуючись ст. 398
ПРОШУ:
змінити прохальну частину касаційної скарги:
156
1) відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою;
2) скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду
Тернопільської області від 5 червня 2017 р.;
3) ухвалити нове рішення, яким повністю задоволити позовні
вимоги про визнання заповіту Кудрі Д. Я. від 02.08.2004 р. недійсним.
Додатки:
1) рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 кві-
тня 2016 р.;
2) ухвала судової колегії Апеляційного суду Тернопільської
області від 5 червня 2017 р.;
4) копія рекомендованого повідомлення про вручення по-
штового відправлення (заяви про зміну касаційної скарги).
15 лютого 2018 р. Горленко В. Д.
ЗАЯВА
про приєднання до касаційної скарги
Право учасників справи на приєднання до касаційної скарги

регулюється ст. 397 ЦПК України. Заява про приєднання до каса-
ційної скарги подається у письмовій формі та викладається держа-
вною мовою. ЦПК України не висуває вимог до структури заяви
про приєднання до касаційної скарги.
За аналогією з вимогами ст. 392 ЦПК України, заява про
приєднання до касаційної скарги може мати таку структуру:
касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або
номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за
його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб – гро-
мадян України, номери засобів звʼязку та адресу електронної по-
шти, за наявності;
157
3) номер справи в суді касаційної інстанції, якщо він повідо-
млений судом касаційної інстанції (за цим номером можна буде
легко ідентифікувати справу, до якої необхідно приєднати заяву);
4) зазначення про підтримку змісту і вимог касаційної скарги
(одночасно можуть бути наведені аргументи, що свідчать про не-
обхідність задоволення касаційної скарги);
5) у разі необхідності – клопотання особи, яка подає заяву, та
перелік матеріалів, якщо вони додаються.
Якщо заяву про приєднання до касаційної скарги подає пред-
ставник, який раніше не брав участі у справі, то у ній (як правило,
після зазначення інформації про особу, в інтересах якої подається
заява про приєднання до касаційної скарги) слід зазначити прізвище,
імʼя, по батькові представника, його поштову адресу, а також номер
телефону, факсу тощо, адресу електронної пошти, якщо такі є.
ЗРАЗОК
Кудрі Ореста Дмитровича

адреса проживання:
м. Львів, вул. Вигоди, буд. 54, кв. 33
паспорт серія КС 001950,
виданий Залізничним РВ УМВС України
у Львівській області 16.05.1949,
т. м. (067) 2244400,
електронна адреса: lviv12345@ukr.net
у справі № 826/145/14
158
ЗАЯВА
про приєднання до касаційної скарги
23.07.2015 р. моя сестра Горленко Валентина Дмитрівна зве-

рнулася до суду з позовом до Кудрі Валентини Анатоліївни про
визнання заповіту недійсним. Рішенням Тернопільського міськра-
йонного суду від 25.04.2016 р. у позові було відмовлено з підстав
пропуску позивачем строку позовної давності. Ухвалою судової
колегії Апеляційного суду Тернопільської області від 5 червня
2017 р. апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції
була відхилена. Рішення Тернопільського міськрайонного суду від
25.04.2016 р. залишено без змін.
Від сестри Горленко В. Д. мені стало відомо про оскарження
рішень судів першої та другої інстанції у касаційному порядку.
Оскаржені судові рішення у справі про визнання заповіту недійс-
ним стосуються моїх прав та інтересів. Мій батько Кудря Д. Я.
перед смертю у 2004 році ніяких заповітів не посвідчував, перед
смертю знаходився у стані, коли не усвідомлював значення своїх
дій та не міг ними керувати, що доведено матеріалами справи та
висновком комісійної експертизи.
право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на сторо-
ні якої вони виступали. Отже, я маю право приєднатися до касацій-
ної скарги Горленко В. Д., підтримавши її вимоги.
У звʼязку з цим на підставі ст. 397 ЦПК України:
ПРОШУ:
1. Задовольнити касаційну скаргу Горленко Валентини Дми-
трівни від 15 лютого 2018 р. у справі № 826/145/14:
– скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду
Тернопільської області від 5 червня 2017 р.;
– ухвалити нове рішення, яким повністю задоволити позовні
вимоги Горленко В. Д. про визнання заповіту Кудрі Д. Я. від
02.08.2004 р. недійсним;
Додатки:
1) квитанція про сплату судового збору.
23 лютого 2018 р. О. Д. Кудря
159
Відзив на касаційну скаргу
Учасники справи мають право подати до суду касаційної ін-

станції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом
строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відк-
риття касаційного провадження.
Вимоги до відзиву на касаційну скаргу визначаються у
ст. 395 ЦПК України. Відповідно до зазначеної статті відзив на
касаційну скаргу має містити:
1) найменування суду касаційної інстанції;
2) імʼя (найменування), поштову адресу особи, яка подає
відзив на касаційну скаргу, а також номер засобу звʼязку, адресу
електронної пошти, за наявності;
3) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної
скарги;
4) у разі необхідності – клопотання особи, яка подає відзив
на касаційну скаргу;
5) перелік матеріалів, що додаються.
До відзиву повинні додаватися докази надсилання копій ві-
дзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Якщо відзив на касаційну скаргу подає представник, слід за-
значити прізвище, імʼя, по батькові представника, його поштову
адресу, а також номер телефону, адресу електронної пошти, якщо
такі є.
ЗРАЗОК
Позивач (касатор):
Горленко Валентина Дмитрівна
79030, м. Тернопіль, вул. Гуцульська, 20
т. м. (067) 2243400
160
Відповідач (особа, яка подає відзив):
Кудря Валентина Анатоліївна
79032, м. Тернопіль, вул. Бойківська, 24
т. м. (067) 2445500,
електронна адреса: vаlkudria@ukr.net
у справі № 826/145/14
ВІДЗИВ
на касаційну скаргу
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду у справі

№ 826/145/14 від 25.04.2016 р. у позові про визнання заповіту
недійсним, поданим Горленко В. Д. (позивач) до Кудрі В. А. (від-
повідач), було відмовлено з підстав пропуску позивачем строку
позовної давності.
Ухвалою судової колегії Апеляційного суду Тернопільської
області від 5 червня 2017 р. апеляційна скарга на рішення Терно-
пільського міськрайонного суду була відхилена. Рішення суду
першої інстанції від 25.04.2016 р. залишено без змін.
Вважаю, оскаржуване судове рішення Тернопільського міськ-
районного суду у справі № 826/145/14 від 25.04.2016 р. є законним
та обґрунтованим, а тому касаційна скарга підлягає відхиленню за
таких обставин.
Позовна давність, за ст. 256 ЦК України, – це строк, у межах
якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого
цивільного права або інтересу. Йдеться про те, що протягом часу
дії позовної давності особа може розраховувати на примусовий
захист свого порушеного права судом.
Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність
установлюється тривалістю три роки. Оскаржуваний позивачем
Горленко В. Д. заповіт був складений 02.08.2004 р., а про його
наявність (зі слів позивача) стало відомо у 2015 р.
Ст. 261 ЦК України визначає, що початком перебігу строку
є день, коли особа довідалась або повинна була (могла) довідатися
про порушення свого права. Відтак для визначення моменту
виникнення права на позов важливими є і обʼєктивні (сам факт
161
порушення права), і субʼєктивні (особа дізналася або повинна була
дізнатися про це порушення) моменти.
За змістом ст. 261 ЦК України, для визначення початку пере-
бігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізна-
ність особи про порушення її прав, а й обʼєктивна можливість цієї
особи знати про обставини порушення її прав. Водночас норма ч. 1
ст. 261 ЦК містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх
субʼєктивних прав, отже, обовʼязок доведення терміну, з якого
особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладаєть-
ся на позивача.
Згідно зі ст. 267 ЦК України сплив позовної давності захисту
порушеного права є підставою для відмови у позові. Якщо суд
визнає поважними причини пропущення позовної давності, пору-
шене право підлягає захисту.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протя-
гом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав
заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не при-
йняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийнят-
тя спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додат-
ковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття
спадщини.
Позивач Горленко В. Д. з відповідною заявою про визна-
чення додаткового строку для прийняття спадщини до суду
не зверталася.
Відповідно до ст.ст. 409–410 ЦПК України суд касаційної ін-
станції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішен-
ня – без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням
норм матеріального і процесуального права.
На підставі ст.ст. 247, 261, 1272 ЦК України, керуючись
ст.ст. 409–410 ЦПК України, –
ПРОШУ:
залишити рішення Тернопільського міськрайонного суду
у справі № 826/145/14 від 25.04.2016 р. без змін, а касаційну скаргу
без задоволення.
Додатки:
1) докази відправлення відзиву на касаційну скаргу позивачу
Горленко В. Д. та третій особі Кудрі О. Д. (копії поштових квитанцій).
26.02.2018 р. В. А. Кудря
162
ЗАЯВА
про відкликання касаційної скарги
Право на відкликання касаційної скарги передбачене у

ст. 398 ЦПК України. Особа, яка подала касаційну скаргу, має
право відкликати її до постановлення ухвали про відкриття каса-
ційного провадження.
Заява повинна бути письмовою і складається у довільній
формі із зазначенням:
2) заявника, поштової адреси особи, яка подає заяву;
3) клопотання особи – відкликати касаційну скаргу. Можуть
зазначатися причини відкликання касаційної скарги та додаватися
документи (у разі необхідності).
ЗРАЗОК
Горленко Валентини Дмитрівни

т. м. (067) 2243400,
у справі № 826/145/14
163
ЗАЯВА
про відкликання касаційної скарги
15.02.2018 р. мною була подана касаційна скарга на рішення

Тернопільського міськрайонного суду від 25.04.2016 р. у справі
№ 826/145/14 за позовом Горленко В. Д. до Кудрі В. А. про ви-
знання заповіту недійсним.
Керуючись ч. 3 ст. 398 КПК України, відкликаю касаційну
скаргу, подану на вказане судове рішення.
26.02.2018 р. В. Д. Горленко
ЗАЯВА
про відмову від касаційної скарги
Право на відмову касаційної скарги передбачене у ст. 398

ЦПК України. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право від-
мовитися від неї до закінчення касаційного провадження. У разі
відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших
осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про
закриття касаційного провадження. У разі закриття касаційного
провадження у звʼязку з відмовою від касаційної скарги на судові
рішення повторне оскарження цих рішень особою, що відмовилася
від скарги, не допускається.
Заява про відмову від касаційної скарги викладається пись-
мово у довільній формі із зазначенням:
2) заявника, поштової адреси особи, яка подає заяву;
3) вказівки про відмову від касаційної скарги. Можуть зазна-
чатися причини відмови від касаційної скарги та додаватися доку-
менти (у разі необхідності).
164
ЗРАЗОК
Горленко Валентини Дмитрівни

т. м. (067) 2243400,
у справі № 826/145/14
Судді Сидоруку Т.В.
ЗАЯВА
про відмову від касаційної скарги
15.02.2018 р. мною була подана касаційна скарга на рішення

Тернопільського міськрайонного суду від 25.04.2016 р. у справі
№ 826/145/14 за позовом Горленко В. Д. до Кудрі В. А. про ви-
знання заповіту недійсним.
У звʼязку з примиренням з відповідачем у справі повідомляю
про відмову від касаційної скарги.
Керуючись ч. 4 ст. 398 ЦПК України прошу суд прийняти
відмову від зазначеної касаційної скарги.
30 березня 2018 р. В. Д. Горленко
4.3. Заяви під час виконання

судових рішень
Стаття 430 ЦПК України визначає випадки негайного вико-

нання судового рішення. Це справи про:
1) стягнення аліментів – у межах суми платежу за один
місяць;
165
2) присудження працівникові виплати заробітної плати, але
не більше ніж за один місяць;
3) відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушко-
дженням здоровʼя або смертю фізичної особи, – у межах суми стяг-
нення за один місяць;
4) поновлення на роботі незаконно звільненого або переве-
деного на іншу роботу працівника;
5) відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона прожи-
вала;
6) розкриття банком інформації, яка містить банківську тає-
мницю, щодо юридичних та фізичних осіб;
7) примусову госпіталізацію чи продовження строку приму-
сової госпіталізації до протитуберкульозного закладу;
8) встановлення факту народження або смерті особи на тим-
часово окупованій території України, визначеній Верховною Радою
України;
9) надання особі психіатричної допомоги у примусовому по-
рядку;
10) видачу або продовження обмежувального припису.
Зміст таких заяв повинен відповідати загальним вимогам, які
предʼявляються до відповідних заяв (ст.ст. 175, 318, 344, 348 ЦПК
України) із зазначенням негайного виконання судового рішення
у прохальній частині.
ЗРАЗОК
Личаківський районний суд м. Львова

Позивач:
Нетребко Віра Іванівна, 1979 р.н.
м. Львів, вул. Личаківська, 32, кв. 3,
поштовий індекс: 79043,
реєстраційний номер облікової картки
платника податків: 29023454,
паспорт серія КА № 007611,
166
виданий Личаківським РВ УМВСУ
у Львівській області 29.08.1995 р.,
т. м. (067) 234 45 55,
електронна адреса: netrebko@ukr.net
Нетребко Антон Петрович, 1977 р.н.
м. Львів, вул. Личаківська, 32, кв.7,
паспорт серія КО № 009613,
у Львівській області 20.02.1993 р.
т. м. (067) 234 45 55,
електронна адреса: netbo@ukr.net
Ціна позову: 10 800 грн.
про стягнення аліментів
на утримання малолітньої дитини
25.05.2010 р. між мною, Нетребко В. І., та Нетребко А. П.

(далі – Відповідач) укладено шлюб, який був зареєстрований Лича-
ківським районним відділом реєстрації актів цивільного стану,
актовий запис № 172338.
Від шлюбу ми маємо малолітнього сина Нетребко Андрія,
2017 року народження, який з моменту народження весь час про-
живає зі мною та перебуває на моєму утриманні.
З моменту народження сина матеріальної допомоги Відпові-
дач на утримання малолітньої дитини не надає, фінансово чи в ін-
ший спосіб не допомагає, хоча має задовільний стан здоровʼя та не
має інших утриманців.
З часу народження сина Відповідач не виконує батьківських
обовʼязків щодо матеріального забезпечення дитини взагалі, хоча
167
офіційно працює у ТОВ «Фуджикура» та має реальну змогу спла-
чувати аліменти.
Оскільки добровільно про сплату аліментів домовитися
з Відповідачем не вдається, я змушена звернутися до суду з вимо-
гою про стягнення з Нетребка А. П. аліментів на утримання нашого
сина у частці від заробітку (30%) щомісячно, починаючи з дня по-
дачі позову до досягнення ним повноліття, але не менше, ніж 50%
прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Допустити
негайне виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 176 ЦПК України ціна позову у справах
про стягнення аліментів визначається сукупністю всіх виплат, але
не більше ніж за шість місяців. Враховуючи, що розмір заробітної
плати Відповідача становить 6000 гривень, ціна позову –
10800 гривень (6000 грн.*30%*6 міс.).
вих витрат, які я понесла та очікую понести у звʼязку з розглядом
справи, слід зазначити таке. Оскільки відповідно до ст. 5 Закону
України «Про судовий збір» у справах про стягнення аліментів
позивачі звільняються від сплати судового збору.
Згідно з вимогами п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України підтвер-
Керуючись ст.ст. 84, 180, 182, 183 СК України, ст.ст. 174,
175, 177, 430 ЦПК України, –
ПРОШУ:
1. Позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити прова-
дження у справі.
2. Стягнути з Нетребка А. П. аліменти на утримання малолі-
тнього сина Нетребка А. А., 2017 н.р. у частці від заробітку (30%)
щомісячно, починаючи з дня подачі позову до досягнення ним пов-
ноліття, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини
відповідного віку.
3. Рішення суду у частині стягнення аліментів за один місяць
допустити до негайного виконання.
4. Судові витрати стягнути з Відповідача.
Додатки:
1) копія паспорта та коду позивача;
168
2) копія паспорта та коду відповідача;
3) копія свідоцтва про народження дитини;
4) копія свідоцтва про шлюб;
5) довідка про склад сімʼї;
6) копія позовної заяви з додатками.
10 квітня 2018 р. В. І. Нетребко
ЗРАЗОК
Тернопільський міськрайонний суд

Тернопільської області
79000, м. Тернопіль, Соборна площа, 7
Позивач:
Нетребко Віра Іванівна, 1979 р.н.
м. Львів, вул. Личаківська, 32, кв.3,
у Львівській області 29.08.1995 р.,
т. м. (067) 234 45 55,
Нетребко Антон Петрович, 1977 р.н.
м. Тернопіль, вул. Бойківська, 23,
паспорт серія КО № 009613,
виданий Борщівським РВ УМВСУ
у Тернопільській області 20.02.1993 р.
169
т. м. (067) 234 45 55,
3-я особа:
Служба по справам дітей
Львівської обласної державної адміністрації
79008, м. Львів, вул. Валова, 31
про відібрання малолітньої дитини
25.05.2010 р. між мною, Нетребко В. І., та Нетребко А. П.

(далі – Відповідач) укладено шлюб. З моменту реєстрації шлюбу
ми проживали у моїх батьків за адресою: м. Львів, вул. Личаківсь-
ка, 32, кв. 3. За взаємною згодою 20.11.2014 р. шлюб з Відповіда-
чем був розірваний Личаківським районним відділом реєстрації
актів цивільного стану, актовий запис № 172338.
Після розірвання шлюбу 10.12.2015 народився син Нетребко
Андрій Антонович, походження якого встановлено відповідно
до ст. 126 Сімейного кодексу України. Відповідач Нетребко А. П.
записаний батьком дитини на підставі спільної нашої заяви, пода-
ної після народження дитини до органу державної реєстрації циві-
льного стану.
Після розірвання шлюбу Відповідач поїхав до своїх батьків
у м. Тернопіль, де нині проживає за адресою: м. Тернопіль,
вул. Бойківська, 23.
Відповідач приїхав навідати сина Андрія 04.03.2018 р. і поп-
росив мого дозволу піти з ним погуляти. З того часу я дитину
не бачила. На телефонні дзвінки відповідач не відповідав, а зі слів
його батьків – син Андрій проживає у них вдома. Коли я приїхала
в м. Тернопіль до колишнього чоловіка і хотіла забрати сина, мені
не відчинили двері та не показали дитину, чи з ним усе гаразд.
Вважаю, що Відповідач утримує мою дитину у себе незакон-
но. Я бажаю, щоб мій син проживав разом зі мною. Відповідно до
ст. 162 Сімейного кодексу України я маю на це право. Крім того,
дитина знаходиться без догляду та належної матеріальної підтрим-
ки, оскільки Відповідач ніде не працює, а його батьки є пенсіоне-
170
рами. Я ж офіційно працюю у ВАТ «ПриватБанк» у м. Львові на
посаді кредитного експерта. Крім того, Відповідач говорить дитині
неправду щодо мене як матері, залякує сина, що віддасть його
у дитячий будинок. Мені у спілкуванні з сином Відповідач катего-
рично відмовляє. Це порушує мої права як матері дитини.
Зазначені мною обставини підтверджуються доданими до за-
яви документами.
Відповідно до чч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України при
розгляді судом спорів щодо відібрання дитини від особи, яка утри-
мує її у себе не на підставі закону або рішення суду обовʼязковою
є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий
висновок щодо розвʼязання спору на підставі відомостей, одержа-
них у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків,
а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
У звʼязку з цим зазначений орган необхідно залучити до участі
у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог.
вих витрат, які я понесла та очікую понести у звʼязку з розглядом
справи, слід зазначити таке. Відповідно до ст. 4 Закону України
«Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового харак-
теру, яка подана мною як фізичною особою, сплачено судовий
збір – 704,8 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для праце-
здатних осіб). Інших витрат, що повʼязані з розглядом справи,
я не планую та не очікую.
На підставі викладеного й у відповідності з чч. 4, 5 ст. 19,
ст.ст. 162, 163 СК України, керуючись ст.ст. 174, 175, 177, 430
ПРОШУ:
1. Негайно відібрати мого малолітнього сина – Нетребка
Андрія Антоновича, 10.12.2015 р.н. у особи, яка її незаконно
утримує – Відповідача Нетребка Антона Петровича, який прожи-
ває у приватному житловому будинку № 23 по вул. Бойківській
у м. Тернопіль, та передати її мені.
2. Допустити негайне виконання рішення суду у частині
відібрання мого сина і повернення його мені.
171
3. Залучити до участі у справі у якості третьої особи Службу
по справам дітей Львівської обласної державної адміністрації.
4. Стягнути з відповідача на мою користь судові витрати.
Додатки:
2) копія свідоцтва про народження сина;
3) копія довідки з місця проживання;
4) копія паспорта та коду позивача;
5) копія свідоцтва про розірвання шлюбу;
6) копія позовної заяви та документів, що до неї додаються.
10 квітня 2018 р. В. І. Нетребко
ЗАЯВА
про видачу виконавчого листа
Відповідно до ст. 431 ЦПК України виконання судового

рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого
судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Протягом пʼяти днів після набрання судовим рішенням за-
конної сили виконавчий документ вноситься до Єдиного державно-
го реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить
інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному держав-
ному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на
його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, реко-
мендованим чи цінним листом.
У заяві про видачу виконавчого листа стягувачем мають бути
зазначені:
2) повне найменування (для юридичних осіб) або імена (прі-
звище, імʼя та по батькові) (для фізичних осіб) учасників процесу,
їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання
чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифі-
каційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі під-
приємств і організацій України, номери засобів звʼязку, офіційні
електронні адреси та адреси електронної пошти;
3) вимога заявника про видачу виконавчого листа;
172
4) дата прийняття рішення суду, за яким здійснюється його
виконання.
Заява підписується заявником із зазначенням дати. До заяви
про видачу виконавчого листа можуть додаватися довіреність або
інший документ, що підтверджує повноваження особи на підпи-
сання заяви.
ЗРАЗОК

Нетребко Віри Іванівни,

т. м. (067) 234 45 55,
у справі № 826/145/14
ЗАЯВА
про видачу виконавчого листа
Прошу видати мені виконавчий лист у справі № 826/145/14

за моїм позовом до Нетребка Антона Петровича про стягнення
аліментів на підставі рішення суду від 18.04.2018 р.
02 травня 2018 р. В. І. Нетребко
ЗАЯВА
про виправлення помилки у виконавчому листі
Відповідно до ст. 432 ЦПК України стягувач або боржник

мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ,
про виправлення помилки, допущеної при його оформленні або
видачі.
173
Така заява повинна містити:
звище, імʼя та по батькові) (для фізичних осіб) заявника (стягувача
або боржника), їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або міс-
це проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий ін-
декс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державно-
му реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів
звʼязку, офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти;
6) вимога заявника про виправлення помилки у виконавчому
листі;
Заява підписується заявником із зазначенням дати. До заяви
про видачу виконавчого листа можуть додаватися довіреність або
інший документ, що підтверджує повноваження особи на підпи-
сання заяви.
ЗРАЗОК

Стягувач:
Нетребко Віри Іванівни,
т. м. (067) 234 45 55,
у справі № 826/145/14
ЗАЯВА
про виправлення помилки у виконавчому листі
18.04.2018 р. Личаківським районним судом м. Львова ухва-

лено рішення у справі № 826/145/14 за позовом Нетребко В. І. до
Нетребка А. П., за яким 03.05.2018 р. видано виконавчий лист
№ 44554433 про стягнення аліментів.
174
Під час звернення судового рішення до виконання було
встановлено, що при оформленні виконавчого листа було допу-
щено помилку: невірно вказано реєстраційний номер облікової
картки платника податків та допущена помилка у паспортних
даних боржника.
Зважаючи на вказане та керуючись ч. 7 ст. 431, ст.432 ЦПК
України, –
ПРОШУ:
виправити помилку у виконавчому листі по справі №
826/145/14 за позовом Нетребко В. І. до Нетребка А. П., про стяг-
нення аліментів, правильно вказавши:
– реєстраційний номер облікової картки платника податків
боржника Нетребка А. П. – 22345678;
– паспортні дані боржника Нетребка А. П. – паспорт серія
КО № 009613, виданий Борщівським РВ УМВСУ у Тернопільській
області 20.02.1993 р.
02 травня 2018 р. В. І. Нетребко
ЗАЯВА
про визнання виконавчого листа таким,
що не підлягає виконанню
Із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не під-

лягає виконанню до суду, який видав виконавчий документ, мо-
жуть звернутися стягувач або боржник відповідно до ст. 432 ЦПК
України.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає ви-
конанню повністю або частково, якщо його було видано помилково
або якщо обовʼязок боржника відсутній повністю чи частково у
звʼязку з його припиненням, добровільним виконанням боржником
чи іншою особою або з інших причин.
Заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає
виконанню повинна містити:
175
або боржника), їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або
місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), пошто-
вий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному
державному реєстрі підприємств і організацій України, номери
засобів звʼязку, офіційні електронні адреси та адреси електронної
пошти;
3) вимога заявника про визнання виконавчого листа таким,
що не підлягає виконанню із зазначенням підстав.
До заяви можуть додаватися документи, якими обґрунтову-
ються підстави визнання виконавчого листа таким, що не підлягає
виконанню; довіреність (інший документ), що підтверджує повно-
важення особи на підписання заяви. Заява підписується заявником
із вказівкою на дату складання.
ЗРАЗОК

Особа, яка подає заяву (боржник):

Нетребко Антон Петрович,
який проживає за адресою:
м. Тернопіль, вул. Бойківська, 23,
т. м. (067) 234 45 55,
Особа яка бере участь у справі (стягувач):

Нетребко Віра Іванівна,
т. м. (067) 234 45 55,
у справі № 826/145/14
176
ЗАЯВА
про визнання виконавчого листа таким,
що не підлягає виконанню
18.04.2018 р. Личаківським районним судом м. Львова ухва-

лено рішення у справі № 826/145/14 за позовом Нетребко В. І. до
Нетребка А. П. про стягнення аліментів на дитину – Нетребка Анд-
рія Антоновича 2015 р.н. Відповідно до судового рішення мене
було зобовʼязано щомісяця сплачувати 30% заробітку, починаючи
з дня подачі позову до досягнення дитиною повноліття.
На виконання рішення Личаківським районним судом
м. Львова по справі № 826/145/14 від 18.04.18 р., було видано ви-
конавчий лист № 44554433 від 03.05.2018 р., а 14.05.2018 р. держав-
ним виконавцем відкрито виконавче провадження № 223344.
Виконавчий лист № 44554433 від 03.05.2018 р. є таким, що
не підлягає виконанню, з огляду на таке.
15.05.2018 р. мною (з однієї сторони) та колишньою дружи-
ною Нетребко В. І. (з іншої сторони) було укладено договір про
припинення права на аліменти для дитини у звʼязку з передачею
права власності на квартиру, який був нотаріально посвідчений,
а право власності на нерухоме майно зареєстровано на сина
Нетребка Андрія Антоновича 2015 р.н. Мною була подарована
однокімнатна квартира загальною площею 41 м. кв., що знаходить-
ся по вул. Теребовлянській, 14/9 у м. Тернопіль.
Відповідно до ст. 190 Сімейного кодексу України набуття
права власності на нерухоме майно є підставою для припинення
права на аліменти на дитину. Згідно із зазначеною статтею той із
батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає
окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть уклас-
ти договір про припинення права на аліменти для дитини у звʼязку
з передачею права власності на нерухоме майно (житловий буди-
нок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально
посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким дого-
вором виникає з моменту державної реєстрації цього права відпові-
дно до закону. Набувачем права власності на нерухоме майно є
сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на
праві спільної часткової власності на це майно. У разі укладення
177
такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зо-
бовʼязується самостійно утримувати її.
Відповідно до ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий
документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково,
якщо його було видано помилково або якщо обовʼязок боржника
відсутній повністю чи частково у звʼязку з його припиненням, доб-
ровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших
причин.
Зважаючи на викладене, керуючись ст. 190 Сімейного кодек-
су України, ст.ст. 431,432 ЦПК України, –
ПРОШУ:
1. Визнати виконавчий лист № 44554433 від 03.05.2018 р. про
стягнення аліментів таким, що не підлягає виконанню повністю.
Додатки:
1) копія виконавчого листа, виданого Личаківським район-
ним судом м. Львова, № 44554433 від 03.05.2018 р.;
2) копія постанови про відкриття виконавчого провадження
№ 223344 від 14.05.2018 р.;
3) копія договору про припинення права на аліменти для ди-
тини у звʼязку з передачею права власності на квартиру від
15.05.2018 р.;
4) витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме
майно.
22 травня 2018 р. А. П. Нетребко
ЗАЯВА
про поновлення пропущеного строку
для предʼявлення виконавчого документа до виконання
У разі пропуску строку для предʼявлення виконавчого доку-

мента до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропу-
щений строк може бути поновлено.
Відповідно до ст. 433 ЦПК України заява про поновлення
пропущеного строку для предʼявлення виконавчого документа,
виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд
першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для
178
предʼявлення виконавчого документа, виданого іншими органами
(посадовими особами), подається до суду за місцем виконання від-
повідного рішення.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче прова-
дження» виконавчі документи можуть бути предʼявлені до приму-
сового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по
трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є
держава або державний орган, які можуть бути предʼявлені до при-
мусового виконання протягом трьох місяців. Зазначені строки
встановлюються для виконання рішення з наступного дня після
набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого
в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішен-
ня підлягає негайному виконанню – з наступного дня після його
прийняття.
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у
справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної
внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоровʼя, втрати годува-
льника тощо може бути предʼявлено до виконання протягом усього
періоду, на який присуджені платежі.
Заява про поновлення пропущеного строку для предʼявлення
виконавчого документа до виконання повинна містити вказівку на
причини пропуску строку. До заяви має бути додано виконавчий
документ та докази поважності причин пропуску такого строку.

Позивача (стягувача)
Качура Андрія Ярославовича,
т. м. (067) 234 45 55,
у справі № 826/145/14
179
ЗАЯВА
про поновлення пропущеного строку
для предʼявлення виконавчого документа до виконання
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова

20.01.2015 р. у справі № 826/145/14 на мою користь стягнуто
з відповідача Іваненка В. В. 10 000 грн. матеріальної шкоди.
30.01.2015 р. у суді я отримав виконавчий лист № 826/145/14.
Боржник ухиляється від добровільного виконання покладених на
нього зобовʼязань.
дження» виконавчі документи можуть бути предʼявлені до приму-
сового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по
трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є
держава або державний орган, які можуть бути предʼявлені до при-
мусового виконання протягом трьох місяців. Зазначені строки
встановлюються для виконання рішення з наступного дня після
набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого
в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішен-
ня підлягає негайному виконанню – з наступного дня після його
прийняття.
Строк для подання виконавчого листа до виконання завер-
шився 30.01.2018 р.
В установлений законом строк я не зміг подати виконавчий
лист до примусового виконання, оскільки у день отримання вико-
навчого листа (30.01.2015 р.) відбув у українську арктичну експе-
дицію на станцію «Академік Вернадський» за укладеним конт-
рактом до 01.05.2018 р. З експедиції у м. Львів я повернувся
20.05.2018 р.
У справі я брав участь особисто без залучення представників.
Ніхто не був мною уповноважений отримати та подати виконавчий
лист до примусового виконання.
Враховуючи зазначене, керуючись ст. 433 ЦПК України, –
ПРОШУ:
поновити пропущений строк для подання виконавчого листа
№ 826/145/14 від 30.01.2015 р. про стягнення 10 000 грн до вико-
нання.
180
Додатки:
1) виконавчий лист № 826/145/14 від 30.01.2015 р.;
2) копія контракту про відрядження Качура А. Я. у українсь-
ку арктичну експедицію на станцію «Академік Вернадський» від
30.12.2014 р.
22 травня 2018 р. А. П. Нетребко
ЗАЯВА
про відстрочення виконання рішення суду
У випадках, встановлених законом, за заявою стягувача

чи виконавця суд може відстрочити або розстрочити вико-
нання рішення, встановити чи змінити спосіб або порядок його
виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для вста-
новлення, зміни способу або порядку виконання, відстрочення або
розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно
ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання
судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи – тяжке захворювання її самої або
членів її сімʼї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не
може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення,
ухвали, постанови.
Стаття 435 ЦПК України не розкриває зміст заяви про від-
строчку або розстрочку виконання рішення, встановлення чи зміну
способу або порядку його виконання. Вбачається за необхідне у
заяві зазначити:
1) назву суду (суд, який видав виконавчий документ);
2) дані заявника (прізвище, імʼя, по батькові, місце прожи-
вання);
3) обставини справи (зазначення дати ухвалення рішення су-
ду, номер справи, сторони та зміст позовних вимог);
181
4) поважні причини відстрочення або розстрочення виконан-
ня рішення, встановлення чи зміни способу або порядку його вико-
нання.
До заяви додаються документи, які вказують на поважність
причини встановлення, зміни способу або порядку виконання, від-
строчення або розстрочення виконання судового рішення. Заява
підписується заявником із вказівкою на дату складання.
Залізничний районний суд м. Львова

Пилипенка Андрія Петровича

м. Львів, вул. Городоцька, 105, кв. 10
т. м. (067) 234 45 55,
у справі № 826/145/14
ЗАЯВА
про відстрочення виконання рішення суду
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від

19.12.2017 р. у справі № 826/145/14 за позовом Макаренко Н. В. до
Пилипенка А. П. задоволено позов про відшкодування матеріальної
шкоди у розмірі 20 000 грн.
На підставі вказаного рішення був виданий виконавчий лист
№ 33223344 від 01.02.2018 р., який предʼявлений до примусового
виконання.
дження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішен-
ня або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого
провадження, відрядження сторони виконавчого провадження,
стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду,
який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про від-
строчку або розстрочку виконання рішення.
182
Згідно з чч. 4, 5 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання
про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення,
суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спо-
ру; 2) щодо фізичної особи – тяжке захворювання її самої або чле-
нів її сімʼї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні
події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішен-
ня не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рі-
шення, ухвали, постанови.
Існують обставини, що унеможливлюють виконання рішення
Залізничного районного суду м. Львова від 19.12.2017 р.:
1) з 1.03.2018 р. я втратив роботу і знаходжуся на обліку
центрі зайнятості м. Львова, додаткових доходів не маю;
2) моя дружина Пилипенко С. Л. ніде не працює, оскільки
перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення
3 років;
3) донька Ірина (2,5 роки) перебуває на стаціонарному ліку-
ванні в Львівській дитячій міській лікарні з переломом стегна.
Зважаючи на викладені обставини, керуючись ст. 33 Закону
України «Про виконавче провадження», ст. 435 ЦПК України, –
ПРОШУ:
відстрочити виконання рішення Залізничного районного су-
ду м. Львова від 19.12.2017 р. у справі № 826/145/14 за позовом
Макаренко Н. В. до Пилипенка А. П. про відшкодування матеріа-
льної шкоди у розмірі 20 000 грн. на один рік до 19.12.2018 р.
Додатки:
1) копія заяви;
2) довідка про хворобу доньки;
3) виписка з трудової книжки про звільнення з роботи.
22 травня 2018 р. А. П. Пилипенко
183
ЗАЯВА
про звернення стягнення на грошові кошти,
що належать особі, яка має заборгованість
перед боржником
Відповідно до ст. 440 ЦПК України суд, що розглядав справу

як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного
чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, що
належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка
не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим
рішенням, що набрало законної сили.
Суд відмовляє у задоволенні такої заяви, якщо вона подана
після закінчення строку позовної давності для відповідної вимоги
боржника до такої особи, або строку на предʼявлення до виконання
виконавчого документа про стягнення коштів з такої особи на ко-
ристь боржника за судовим рішенням, що набрало законної сили.
дження» виконавець має право звернути стягнення на майно боржни-
ка, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що нале-
жать боржнику від інших осіб. Готівка та майно, що належать борж-
нику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присут-
ності понятих. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб
кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових
установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду.
Стаття 440 ЦПК України не розкриває зміст заяви про звер-
нення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має
заборгованість перед боржником. Вбачається за необхідне у заяві
зазначити:
1) назву суду (суд, який видав виконавчий документ);
вання);
4) прохання про стягнення грошових коштів, які належать
особа, яка має заборгованість перед боржником.
До заяви можуть додаватися документи, які підтверджують
обґрунтованість вимог заявника. Заява підписується заявником із
вказівкою на дату складання.
184
ЗРАЗОК

Стягувач (заявник):
Макаренко Назар Володимирович,
м. Львів, вул. Коротка, 5, кв. 7,
т. м. (067) 334 45 66,
електронна адреса: makar@ukr.net
Боржник:
Пилипенко Андрій Петрович,
т. м. (067) 234 45 55,
ЗАЯВА
про звернення стягнення на грошові кошти,
що належать особі,
яка має заборгованість перед боржником

19.12.2017 р. у справі № 826/145/14 за позовом Макаренко Н. В. до
Пилипенка А. П. задоволено позов про відшкодування матеріальної
шкоди у розмірі 20 000 грн.
На підставі вказаного рішення на користь Макаренка Н. П.
був виданий виконавчий лист № 33223344 від 1.02.2018 р., який
предʼявлений до примусового виконання, та 23.04.2018 р. відкрито
виконавче провадження № 33992332.
Боржник рішення суду не виконує, матеріальну шкоду мені
не відшкодовує. Проте боржник володіє земельною ділянкою на
території Зимноводівської сільської ради площею 0,8 га, яку здає
185
в оренду агрофірмі «Провесінь», а кошти (орендну плату) отримує
на особовий рахунок у ПриватБанку.
Відповідно до ст. 440 ЦПК України суд, що розглядав справу
як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного
чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти,
що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка
не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим
рішенням, що набрало законної сили.
На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти,
що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових устано-
вах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в
порядку, встановленому цим Законом (ст. 53 Закону України «Про
виконавче провадження»).
Враховуючи викладене, керуючись ст. 53 Закону України
«Про виконавче провадження», ст. 440ЦПК України, –
ПРОШУ:
Звернути стягнення на кошти, що знаходяться на особовому
рахунку Приватбанку та належать боржнику Пилипенку А. П. від
здачі земельної ділянки площею 0,8 га в оренду приватному сільсь-
когосподарському підприємству «Агрофірма «Провесінь», в раху-
нок погашення матеріальної заборгованості.
Додатки:
1) копія постанови про відкриття виконавчого провадження;
2) копія виконавчого листа № 33223344 від 01.02.2018 р.;
3) витяг з реєстру нерухомого майна Пилипенка А.П.
22 травня 2018 р. Н. П. Макаренко
ЗАЯВА
про зупинення виконання (дії) судового рішення
Учасник справи має право звернутися до суду касаційної ін-

станції із заявою про зупинення виконання оскарженого рішення
суду або зупинення його дії (якщо рішення не передбачає приму-
сового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному
порядку. Суд касаційної інстанції у постанові за результатами
186
перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про
поновлення його виконання (дії) (ст. 436 ЦПК України).
Зміст заяви про зупинення виконання (дії) судового рішення
у ЦПК України не визначається, тому вбачається за необхідне у ній
зазначити:
1) назву суду, до якого звертається заявник (суд касаційної
інстанції);
вання);
4) прохання про зупинення виконання (дії) судового рішення
на час його перегляду у касаційному порядку;
До заяви можуть додаватися документи, які підтверджують
обґрунтованість вимог заявника. Заява підписується заявником із
вказівкою на дату складання.
ЗРАЗОК
Позивач
Макаренко Андрій Ярославович,
т. м. (067) 334 45 66,
Відповідач: (заявник):
Пилипенко Андрій Петрович,
т. м. (067) 234 45 55,
у справі № 826/145/14
187
ЗАЯВА
про зупинення виконання судового рішення

20.02.2018 р. у справі № 826/145/14 був задоволений позов Мака-
ренка А. Я. та було стягнуто з Пилипенка А. П. заподіяні мате-
ріальні збитки в сумі 50 000 (пʼятдесят тисяч) грн та судові витрати
в сумі 500 (пʼятсот) грн.
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від
26.03.2018 р. рішення Залізничного районного суду м. Львова
від 20.02.2018 р. було залишено без змін.
17.04.2018 р. мною, відповідачем у справі Пилипенком А. П.,
подано касаційну скаргу на рішення Залізничного районного суду
м. Львова від 20.02.2018 р. та рішення Апеляційного суду Львівсь-
кої області від 26.03.2018 р.
Згідно зі ст. 384 ЦПК України рішення апеляційного суду
набирає законної сили з моменту його прийняття. Потрібно зазна-
чити, що є всі підстави для зупинення виконання вказаного рішен-
ня Залізничного районного суду м. Львова від 20.02.2018 р., оскіль-
ки якщо це не зробити, то розпочнеться процедура його виконання,
оскільки воно набрало законної сили і, відповідно, буде відкрито
виконавче провадження та накладено арешт на майно, що значно
порушить мої права скаржника до вирішення цього спору судом
касаційної інстанції. У разі задоволення моєї касаційної скарги
здійснити поворот виконання рішення Верховного Суду України
буде складно, оскільки у громадянки позивача Макаренка А. Я.
немає нерухомого та будь-якого цінного рухомого майна.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 436 ЦПК України, –
ПРОШУ:
зупинити виконання рішення Залізничного районного суду
м. Львова від 20.02.2018 р. у справі № 826/145/14 та Апеляційного
суду Львівської області від 26.03.2018 р. до ухвалення рішення
Верховним Судом України (Касаційним цивільним судом) за ре-
зультатами розгляду касаційної скарги від 17.04.2018 р.
22 травня 2018 р. А. П. Пилипенко
188
ЗАЯВА
про заміну сторони виконавчого провадження
У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд

замінює таку сторону її правонаступником. Відповідно до ст. 442
ЦПК України заяву про заміну сторони її правонаступником може
подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний
виконавець. Положення зазначеної статті застосовуються також
у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконав-
чому листі до відкриття виконавчого провадження.
Заява про заміну сторони виконавчого провадження повинна
містити такі реквізити:
1) назву суду, до якого звертається заявник (суд касаційної
інстанції);
або боржника), їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або міс-
це проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий ін-
декс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державно-
му реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів
звʼязку, офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти;
3) обставини справи (зазначення дати ухвалення рішення
суду, номер справи, сторони та зміст позовних вимог);
4) підстави для правонаступництва відповідної особи та кло-
потання про заміну сторони виконавчого провадження.
До заяви можуть додаватися докази, які підтверджують факт
вибуття сторони виконавчого провадження. Заява підписується
заявником із вказівкою на дату складання.
ЗРАЗОК

189
реєстраційного номеру облікової картки
платника податків: 66775544;
виданий Залізничним РВ УМВСУ
у Львівській області 22.12.1995 р.
т. м. (067) 334 45 66,
Боржник:
Марко Петро Володимирович,
м. Львів, вул. Городоцька, 23, кв. 7,
т. м. (067) 334 45 66,
електронна адреса: mark@ukr.net
у справі № 826/145/14
ЗАЯВА
про заміну сторони виконавчого провадження

20.02.2017 р. у справі № 826/145/14 був задоволений позов Мака-
ренка Володимира Олеговича (мого батька) до Марка Петра Воло-
димировича про стягнення боргу у сумі 100 000 (сто тисяч) грн
та судові витрати в сумі 500 (пʼятсот) грн.
На підставі вказаного рішення на користь Макаренка В. О.
був виданий виконавчий лист № 33223344 від 1.04.2017 р., який
предʼявлений до примусового виконання, та 23.04.2017 р. відкрито
виконавче провадження № 33992332, у якому мій батько Макарен-
ко В. О. виступав стягувачем. 16.05.2017 р. мій батько помер,
що підтверджується свідоцтвом про смерть, копія якого додається
до заяви.
Я, Макаренко Назар Володимирович, 25.10.1979 р.н. є єди-
ним сином померлого (Макаренка В. О.), що підтверджується
190
свідоцтвом про народження, копія якого додається до заяви.
До того ж, я є спадкоємцем Макаренка В. О. за заповітом (підтвер-
джується вказаним заповітом, копія якого додається до заяви), при-
йняв спадщину (підтверджується свідоцтвом про право на спадщи-
ну за заповітом, копія якого також додається до заяви).
Відповідно до ст. 442 ЦПК України заяву про заміну сторони
її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа),
державний або приватний виконавець. Положення зазначеної статті
застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або
стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого прова-
дження. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження
суд замінює таку сторону її правонаступником.
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони,
а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із
заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступ-
ника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження,
є обовʼязковими тією мірою, якою вони були б обовʼязковими для
сторони, яку правонаступник замінив (ч. 5 ст. 15 Закону України
«Про виконавче провадження»).
На підставі викладеного, керуючись ст. 15 Закону України
«Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України, –
ПРОШУ:
замінити стягувача виконавчого провадження № 33992332
Макаренка В. О. щодо виконання рішення Залізничного районного
суду м. Львова від 20.02.2017 р. у справі № 826/145/14 про стягнен-
ня боргу у сумі 100 000 (сто тисяч) грн та судові витрати в сумі 500
(пʼятсот) грн його правонаступником Макаренком Назаром Воло-
димировичем.
Додатки:
1) копія постанови про відкриття виконавчого провадження
№ 33992332 від 23.04.2017 р.;
2) виконавчий лист № 33223344 від 1.04.2017 р.;
3) копія свідоцтва про смерть Макаренко В. О. від 16.05.2017 р.
4) копія заповіту від 12.05.2013 р.;
5) копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом від
14.12.2017 р.;
191
6) копія паспорту та реєстраційного номеру облікової картки
платника податків;
7) копія заяви з додатками.
22 лютого 2018 р. Н. В. Макаренко
ЗАЯВА
про поворот виконання
Відповідно до ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи

касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про
поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його
нечинним), він: закриває провадження у справі; залишає позов без
розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги
в меншому розмірі.
Якщо рішення після його виконання скасовано і справу
повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує
питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду
справи він: закриває провадження у справі; залишає позов без розг-
ляду; відмовляє в позові повністю; або задовольняє позовні вимоги
Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за ре-
зультатами перегляду судового рішення за нововиявленими або
виключними обставинами він: закриває провадження у справі; за-
лишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задоволь-
няє позовні вимоги в меншому розмірі.
Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за ная-
вності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання
рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або
його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму,
стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку
або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
За подання заяви про поворот виконання судовий збір
не сплачується.
Заява про поворот виконання може бути подана протягом
одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляцій-
ної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому
розгляді справи.
192
Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирі-
шено судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача
про поворот виконання рішення розглядається судом, який розгля-
дав справу як суд першої інстанції.
Згідно зі ст. 445 ЦПК України у справах про стягнення
аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи
інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот
виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку
ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґру-
нтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих
відомостях позивача.
ЗРАЗОК

Макаренка Назара Володимировича,

т. м. ( (067) 334 45 66,
у справі № 826/145/14
ЗАЯВА
про поворот виконання рішення суду
За рішенням Залізничного районного суду м. Львова від

18.02.2016 р. у справі № 826/145/14 за позовом Мельника П. П. до
Макаренка Н. В. присуджено стягнути на користь Позивача 10 000
(десять тисяч) грн матеріальної шкоди та300 (триста) грн судових
витрат.
29.02.2016 р. заявником Макаренком Н. В. на картковий ра-
хунок Мельника П. П. № 2034 3445 4545 5434 у ПриватБанку пере-
раховано 10250 грн (квитанція № 374859 від 29.02.2016 р.).
193
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 25.07.2016 р.
розмір матеріальної шкоди, стягнутої з Макаренка Н. В. на користь
Мельника П. П. зменшено до 5000 (пʼяти тисяч) грн.
Відповідно до ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи каса-
ційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про пово-
рот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечин-
ним), він: закриває провадження у справі; залишає позов без
розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги
Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за ная-
вності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання
рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або
його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму,
стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку
або майно вилучено державним або приватним виконавцем. Заява
про поворот виконання може бути подана протягом одного року
з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи каса-
ційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді
справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 444 ЦПК України якщо питання про
поворот виконання рішення не було вирішено судом апеляційної
інстанції, заява відповідача про поворот виконання рішення розг-
лядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Отож 5000 (пʼять тисяч) грн стягнуті за рішенням Залізнич-
ного районного суду м. Львова від 18.02.2016 р. у справі
№ 826/145/14 підлягають поверненню Мельником П. П. заявнику
Макаренку Н. В.
На підставні викладеного, керуючись ст.ст. 444, 445 ЦПК
України, –
ПРОШУ:
1. В порядку повороту виконання стягнути з Мельника П. П.
на користь Макаренка Н. В. 5 000 (пʼять тисяч) грн безпідставно
стягнених за рішенням Залізничного районного суду м. Львова від
18.02.2016 р. у справі № 826/145/14.
Додатки:
1) копія квитанції № 374859 від 29.02.2016 р.
10 січня 2018 р. Н. В. Макаренко
194
Скарга на рішення, дії або бездіяльність
державного виконавця
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися

до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездія-
льністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу
державної виконавчої служби або приватного виконавця під час
виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду,
який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги
суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби,
приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надхо-
дження до суду.
Скаргу може бути подано до суду:
а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або по-
винна була дізнатися про порушення її права або свободи;
б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна
була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постано-
ви про відкладення провадження виконавчих дій.
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги
може бути поновлено судом (ст. 445 ЦПК України).
Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у
письмовій формі та має містити:
2) повне найменування (прізвище, імʼя та по батькові) стягу-
вача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фі-
зичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також
найменування (прізвище, імʼя та по батькові) представника сторони
виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
3) реквізити виконавчого документа (вид документа, на-
йменування органу, що його видав, день видачі та номер докумен-
та, його резолютивна частина);
4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та поси-
лання на порушену норму закону;
5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої
вимоги;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням
дня подання скарги.
195
ЗРАЗОК

т. м. (067) 334 45 66,
Боржник:
Марко Петро Володимирович,
м. Львів, вул. Городоцька, 23, кв. 7,
т. м. (067) 334 45 66,
електронна адреса: mark@ukr.net
Заінтересована особа:
державний виконавець Залізничного відділу
Державної виконавчої служби
Львівського міського управління юстиції
Іваненко Ігор Михайлович,
м. Львів, вул. Городоцька, 299,
т. р. 297 43 34
СКАРГА
на дії державного виконавця Залізничний відділ
Державної виконавчої служби
Львівського міського управління юстиції
Залізничним районним судом м. Львова було видано вико-

навчий лист № 44332211 від 3.01.2018 р. на виконання рішення
цього ж суду по справі № 4455333 по стягненню з Марка П. В. на
196
мою користь суми 120 000 грн, який був поданий мною до держав-
ної виконавчої служби Залізничного відділу Державної виконавчої
служби.
По цьому виконавчому листу було відкрито виконавче про-
вадження № 55664466 від 10.01.2018 р. Однак стягнення з боржни-
ка не проводилось. Я декілька разів особисто звертався до держав-
ної виконавчої служби Залізничного відділу і там мені повідомля-
ли, що вживають всі необхідні дії для виконання виконавчого про-
вадження.
Однак 20.04.2018 р., я отримав постанову від 19.04.2018 р.
про закінчення виконавчого провадження.
В цій постанові вказано, що у звʼязку зі смерю боржника ви-
конавче провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України
«Про виконавче провадження» слід закінчити.
З цією постановою я не згоден та вважаю дії державного ви-
конавця Залізничний відділ Державної виконавчої служби Львівсь-
кого міського управління юстиції Іваненка Ігоря Михайловича про-
типравними, виходячи з такого:
пункт 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче прова-
дження» передбачає підставу закриття виконавчого провадження у
звʼязку із смертю, оголошення померлим або визнання безвісно
відсутнім стягувача чи боржника. Відповідно до ч. 5 ст. 15 цього ж
закону у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони,
а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із
заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступ-
ника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є
обовʼязковими тією мірою, якою вони були б обовʼязковими для
сторони, яку правонаступник замінив.
Після смерті боржника Марка Петра Володимировича зали-
шилися інші родичі, зокрема дружина та син, з якими він разом
проживав по вул. Городоцька, 23, кв. 7 у м. Львові.
Відповідно до ст.ст. 447 та 448 ЦПК України сторони вико-
навчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою,
якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного
виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої
служби або приватного виконавця під час виконання судового рі-
шення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні
197
права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу
як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відпо-
відний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця
не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 15 Закону України
«Про виконавче провадження», ст.ст. 447, 448 ЦПК України, –
ПРОШУ:
1) визнати незаконною та скасувати постанову державного
виконавця Залізничного відділу Державної виконавчої служби
Львівського міського управління юстиції Іваненка І. М. від
19.04.2018 р. про закінчення виконавчого провадження по виконав-
чому листу № 44332211 від 03.01.2018 р., а виконавчий лист повер-
нути у Залізничний відділ Державної виконавчої служби Львівсь-
кого міського управління юстиції для подальшого виконання;
2) замінити боржника виконавчого провадження Марка П. В.
його правонаступником.
Додатки:
1) копія виконавчого листа № 44332211 від 03.01.2018 р.;
2) копія постанови про відкриття виконавчого провадження;
3) копія постанови про закінчення виконавчого провадження;
4) копія скарги з доданими до неї документами.
25 квітня 2018 р. Н. В. Макаренко
4.4. Заяви у провадженні

у звʼязку з нововиявленими обставинами
Рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд

справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за
нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за ново-
виявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені
судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається
із заявою, на час розгляду справи;
198
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття криміна-
льного провадження та звільнення особи від кримінальної відпові-
дальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо непра-
вильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свід-
ка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових,
речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення неза-
конного рішення у даній справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ух-
валення судового рішення, що підлягає перегляду.
Підставами для перегляду судових рішень у звʼязку з ви-
ключними обставинами є:
1) встановлена Конституційним Судом України неконститу-
ційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх
окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при
вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрис-
дикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних
зобовʼязань при вирішенні цієї справи судом;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, ви-
ни судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове
рішення.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововияв-
леними обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду
справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що
були встановлені судом.
Під час перегляду судового рішення за нововиявленими
або виключними обставинами суд не може порушувати межі тих
вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішен-
ня, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави
позову.
Відповідно до ст. 426 ЦПК України заяви про перегляд судо-
вих рішень суду за нововиявленими або виключними обставинами
за формою і змістом повинні відповідати вимогам ЦПК України
щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.
199
У заяві зазначаються:
1) найменування суду, якому адресується заява;
2) імʼя (найменування) особи, яка подає заяву, місце її про-
живання чи місцезнаходження;
3) інші учасники справи;
4) дата ухвалення і зміст судового рішення, про перегляд
якого подано заяву;
5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтову-
ється вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або
встановлення;
6) посилання на докази, що підтверджують наявність ново-
виявлених або виключних обставин.
До заяви додаються:
1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи;
2) документ про сплату судового збору;
3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або
виключних обставин;
4) документ, що підтверджує повноваження представника
особи, яка подає заяву, – якщо заява підписана таким представ-
ником;
5) клопотання особи про витребування копії рішення міжна-
родної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в
органу, відповідального за координацію виконання рішень міжна-
родної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка
подала заяву, – у разі подання заяви про перегляд судового рішення
з підстави, передбаченої п. 2 ч. 3 ст. 423 ЦПК України;
6) у разі пропуску строку на подання заяви – клопотання про
його поновлення.
За подання і розгляд заяви з підстави, встановленої п. 2 ч. 3
ст. 423 ЦПК України, судовий збір не сплачується.
200
ЗАЯВА
про перегляд судового рішення
(п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України)
ЗРАЗОК
До Шевченківського суду районного суду

м. Львова
79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 12
Заявника:
Вечерова Бориса Адамовича (відповідач)
79069, м. Львів, вул. Наукова, 154/47,
т. м. (099) 0987640
електронна адреса: lviv.borusov@ukr.net
Позивач:
Комунальне житлове підприємство № 8,
79069, м. Львів, вул. Стрийська, 188,
засоби звʼязку невідомі
ЗАЯВА
Шевченківський районний суд м. Львова 08.04.2017 р. розг-

лянув справу за позовом КЖП № 8 до мене та ухвалив рішення,
яким визнав мене таким, що втратив право на користування житло-
вим приміщенням, розташованим по вул. Стрийській, будинок 15,
кв. 20 у м. Львові. Рішення оскаржено не було і вступило в законну
силу.
Про вказане рішення мені стало відомо лише 30.04.2017 ро-
ку, що підтверджується довідкою КЖП № 8 від 30.04.2017 року.
Вважаю, що рішення суду від 08.04.2017 року не може бути
визнано законним та підлягає скасуванню у звʼязку з нововиявле-
ними обставинами з таких підстав:
201
Мене було виселено у момент відбування покарання за виро-
ком Залізничного районного суду м. Львова від 15.09.2016 р. у ви-
гляді одного року позбавлення волі, звільнився 25.04.2017 р. за
статтею 3 Закону України «Про амністію». Квартира № 20 будинку
15 по вул. Стрийській в м. Львові належала мені на праві приват-
ної власності, що підтверджується копією свідоцтва про право
власності.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставою для
перегляду рішення у звʼязку з нововиявленими обставинами є істо-
тні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були
і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розг-
ляду справи.
Позивачу та суду не було відомо про факт відбування мною
покарання за вироком суду на час розгляду справи. Тому в суду є
всі підстави для перегляду рішення Шевченківського районного
суду м. Львова від 08.04.2017 року у звʼязку з нововиявленими
обставинами.
Встановлений статтею 424 ЦПК України строк подання зая-
ви про перегляд рішення суду у звʼязку з нововиявленими обстави-
нами мною дотримано.
На підставі викладеного та відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 423
ЦПК України, ст. 424 ЦПК України, ст. 429 ЦПК України,
ПРОШУ:
1. Прийняти цю заяву до свого розгляду.
2. Постановити ухвалу, якою заяву про перегляд рішення
суду у звʼязку з нововиявленими обставинами задовольнити і ска-
сувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від
08.04.2017 року у справі за позовом комунального житлового підп-
риємства № 8 до мене, Вечерова Бориса Адамовича, про визнання
таким, що втратив право на користування житловим приміщенням
у звʼязку з нововиявленими обставинами.
Додатки:
1. Довідка КЖП № 8 від 30.04.2017 року.
2. Копія свідоцтва про право власності.
13 травня 2017 р.
202
ЗАЯВА
ЗРАЗОК

м. Львова
Заявник (боржник):
Субʼєкт підприємницької діяльності
фізична особа
Кучеров Максим Олександрович
79069, м. Львів, вул. Зелена, 194 /87,
т. м. (093) 0987852
електронна адреса: lviv.kecherov@ukr.net
Стягувач:
Міщенчук Вадим Валерійович,
т. м. (095) 0973852
ЗАЯВА
Шевченківським районним судом м. Львова 01.03.2017 р. бу-

ло видано судовий наказ у справі за заявою Міщенчука Вадима
Валерійовича до CПД ФО Кучерова Максима Олександровича про
видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаче-
ної заробітної плати працівникові в розмірі 10000 грн, яким вимоги
стягувача було повністю задоволено.
Вважаю, що вказаний судовий наказ від 01.03.2017 р. не мо-
же бути визнано законним та він підлягає скасуванню у звʼязку з
нововиявленими обставинами з таких підстав.
Під час розгляду Шевченківським районним судом м. Львова
цієї справи суд виходив з того, що заявлено вимогу, яка ґрунтуєть-
ся на стягненні нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,
203
а тому 01.03.2017 р. дав судовий наказ, яким з мене, СПД ФО
Кучерова М. О., стягнуто 10000 грн. Судовий наказ набрав законної
сили.
Проте вироком Сихівського районного суду м. Львова від
29.04.2017 р., що набрав законної сили, Міщенчук В. В. визнаний
винним у скоєнні злочину за ст. 189 КК України і встановлено
фальшивість розрахункової відомості заробітної плати працівника
Міщенчука В. В., що підтверджується копією вироку суду.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 423 ЦПК України встановлений вироком
або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнен-
ня особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної
сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта,
завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного
перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних дока-
зів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у цій справі.
Встановлений ст. 424 ЦПК України строк подання заяви про
перегляд рішення суду у звʼязку з нововиявленими обставинами
мною дотримано.
Отже, оскільки встановлено вироком суду, що набрав законної
сили, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за
собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення, судо-
вий наказ Шевченківського районного суду м. Львова від 01.03.2017 р.
підлягає скасуванню у звʼязку з нововиявленими обставинами.
На підставі викладеного та відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 423
ЦПК України, ст. 424 ЦПК України, ст. 429 ЦПК України,
ПРОШУ:
2. Постановити ухвалу, якою заяву про перегляд рішення су-
ду у звʼязку з нововиявленими обставинами задовольнити і скасува-
ти судовий наказ Шевченківського районного суду м. Львова від 01
березня 2017 року про стягнення нарахованої, але не виплаченої
працівникові суми заробітної плати з мене, СПД ФО Кучерова Мак-
сима Олександровича, на користь Міщенчука Вадима Валерійовича
в розмірі 10000 грн у звʼязку з нововиявленими обставинами.
Додатки:
1. Копія вироку суду.
13 травня 2017 р. М. О. Кучеров
204
ЗАЯВА
ЗРАЗОК

м. Львова
Заявник (позивач):
Чередко Микола Іванович
79069, м. Львів, вул. Шевченка, 294 /187,
т. м. (096) 0994152
електронна адреса: lviv.kecherov@ukr.net
Відповідач: Добрій Євген Миколайович,
79065, м. Львів, вул. Максимовича, 32/165,
т. м. (066) 7863852
Добріна Світлана Олександрівна
т. м. (066) 79403262
ЗАЯВА
про перегляд судового рішення у звʼязку
з нововиявленими обставинами
Шевченківським районним судом м. Львова 10.04.2017 р. бу-

ло ухвалено рішення у справі за позовом Чередка Миколи Іванови-
ча до Добріна Євгена Миколайовича, Добріної Світлани Олександ-
рівни про розірвання договору про спільну діяльність і розподіл
майна, яким у задоволенні моїх позовних вимог було відмовлено.
Рішення оскаржено не було і набрало законної сили.
Вважаю, що вказане рішення не може бути визнано законним
та підлягає скасуванню у звʼязку з нововиявленими обставинами з
таких підстав.
При розгляді Шевченківським районним судом м. Львова
цієї справи як на підставу законності й обґрунтованості своїх вимог
посилався на угоду про спільну діяльність від 17.01.2017 року, ук-
205
ладену між мною та відповідачами у справі, відповідно до якої при
розірванні вказаної угоди я, Чередко М. І., отримую квартиру
№ 116 у будинку 53 по вул. Стрийській в м. Львові, а відповідач –
Добрін Є.М. квартиру № 115 у будинку 53 по вул. Стрийській
в м. Львові. Вказане майно належить на праві спільної сумісної
власності відповідачам у справі. Оскільки умови угоди про спільну
діяльність від 17.01.2017 року були порушені, я просив суд її розір-
вати та розділити вказане майно.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 15 бере-
зня 2017 року у справі за позовом Добріної Світлани Олександрів-
ни до мене та Добріна Євгена Миколайовича про визнання угоди
недійсною було ухвалено позовні вимоги Добріної С. О. задоволь-
нити, крім того, встановлено факт, що у звʼязку з відсутністю
у вказаній угоді її предмета та цілі угода про спільну діяльність від
17.01.2017 року є фактично неукладеною. Вказане рішення оскар-
жено не було та вступило в законну силу.
Відповідно до ч. 4 cт. 82 ЦПК України Обставини, вста-
новлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністра-
тивній справі, що набрало законної сили, не доказуються при
розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або
особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встанов-
лено законом.
У звʼязку з вказаним суд при ухваленні вказаного рішення
від 10.04.2017 р. виходив з того, що я не міг посилатися на угоду
про спільну діяльність від 17.01.2017 р. як на підставу законності й
обґрунтованості своїх позовних вимог, оскільки вона є фактично
неукладеною, що встановлено рішенням Сихівського районного
суду м. Львова від 15.03.2017 р. Рішення оскаржено не було і на-
брало законної сили.
Однак за клопотанням Добріна Є. М. строк на апеляційне
оскарження рішення було поновлено і рішенням Апеляційного
суду Львівської області від 20.05.2017 р. рішення Сихівського ра-
йонного суду м. Львова від 15.03.2017 р. у справі за позовом Доб-
ріної Світлани Олександрівни до мене, Добріна Євгена Миколайо-
вича про визнання угоди недійсною було скасовано і ухвалено
нове, яким в задоволенні позовних вимог Добріної С. О. було
відмовлено.
Згідно з п. 3 ч. 2 cт. 423 ЦПК України підставами для перег-
ляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у звʼязку з ново-
206
виявленими обставинами скасування судового рішення, яке стало
підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Встановлений cт. 424 ЦПК України строк подання заяви про
перегляд рішення суду у звʼязку з нововиявленими обставинами
мною дотримано.
За вказаних обставин рішення Шевченківського районного
суду м. Львова від 10.04.017 р. підлягає скасуванню у звʼязку з
нововиявленими обставинами, оскільки скасовано судове рішення,
яке стало підставою для ухвалення рішення, що підлягає перегляду.
На підставі викладеного та відповідно до п.3 ч.2cт. 423 ЦПК
України, cт. 424 ЦПК України, ст. 429 ЦПК України,
ПРОШУ:
суду у звʼязку з нововиявленими обставинами задовольнити і ска-
сувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від
10.04.2017 р. у справі за позовом Чередка Миколи Івановича до
Добріна Євгена Миколайовича, Добріної Світлани Олександрівни
про розірвання договору про спільну діяльність і поділ майна у
звʼязку з нововиявленими обставинами.
Додатки:
1. Копія рішення апеляційного суду Львівської області від
20 травня 2017 року.
23 травня 2017 року М. І. Чередко
ЗАЯВА
ЗРАЗОК

м. Львова
Заявник (позивач):
Голобородько Олексій Володимирович
207
79069, м. Львів, вул. Петлюри, 97/78,
т. м. (098) 0876152
електронна адреса: lviv.gjvj@ukr.net
Дитяча спортивна школа «Олімпік»,
79065, м. Львів, вул. Ветеранів, 12,
т.м. (066) 7863852
Добріна Світлана Олександрівна
т. р. 0322 2451387
ЗАЯВА
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 16

травня 2017 року в задоволенні моїх, Голобородько Олексія Воло-
димировича, позовних вимог до Дитячої спортивної школи «Олім-
пік» про розірвання договору пожертви було відмовлено. Рішення
оскаржене не було і вступило в законну силу.
Вважаю, що вказане рішення не може бути визнано законним
та підлягає скасуванню в звʼязку з нововиявленими обставинами
з таких підстав:
При ухваленні зазначеного рішення суд виходив з того, що
Постановою № 368 внесено зміни до п. 2 Постанови № 1222 KM
України «Про затвердження Порядку отримання, використання та
обліку благодійних (добровільних) внесків і пожертв юридичних
і фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охо-
рони здоровʼя, соціального захисту, культури, науки, спорту та
фізичного виховання для потреб їх фінансування» і дозволено вка-
заним установам спрямовувати благодійні внески та пожертви на
виплату заробітної плати їх працівникам. Тому мої доводи щодо
умов договору пожертви про надання коштів з метою придбання
спортивного інвентаря були відхилені судом як необґрунтовані.
Проте рішенням Конституційного Суду України у справі
М 1-36/2009 за конституційним поданням 45 народних депутатів
України щодо відповідності Конституції України (конституційнос-
ті) окремих положень Постанови KM України «Про внесення змін
208
до Постанови KM України від 04 серпня 2000 року № 1222» від
14 квітня 2009 року № 368 визнано такими, що не відповідають
Конституції України (є неконституційними), положення Постанови
KM України «Про внесення змін до Постанови KM України від
04 серпня 2000 року № 1222» від 14 квітня 2009 року № 368 втра-
тили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України
вказаного рішення.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 423 ЦПК України підставами для пере-
гляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у звʼязку з нововия-
вленими обставинами є встановлена Конституційним Судом Укра-
їни неконституційність (конституційність) закону, іншого правово-
го акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого)
судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Встановлений ст. 424 ЦПК України строк подання заяви про
перегляд рішення суду в звʼязку з нововиявленими обставинами
мною дотриманий.
За вказаних обставин рішення Шевченківського районного
суду м. Львова від 15 січня 2016 року підлягає скасуванню у
звʼязку з нововиявленими обставинами, оскільки встановлена Кон-
ституційним Судом України неконституційність закону, іншого
правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при
вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 3 ст. 423 ЦПК
України, ст. 424 ЦПК України, ст. 429 ЦПК України,
ПРОШУ:
суду в звʼязку з нововиявленими обставинами задовольнити і ска-
сувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16
травня 2017 року у справі за позовом Голобородько Олексія Воло-
димировича до Дитячої спортивної школи «Олімпік» про розірван-
ня договору пожертви у звʼязку з нововиявленими обставинами.
Додатки:
1. Копія заяви для осіб
23 травня 2017 р. О. В. Голобородько
209
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Актуальні питання прикладної цивілістики у сфері складання про-

цесуальних документів: науково-практичний посібник / за ред. М. М. Ясинка.
К.: Алерта, 2015. 814 с.
2. Актуальні проблеми цивільного права і процесу: навч. посібник /
І. С. Тімуш, С. С. Бичкова, Я. В. Матвійчук та ін.; за заг. ред. Я. В. Матвійчук.
К., 2012. 177 с.
3. Бойко М. Д., Хазін М. А. Процесуальні документи у сфері цивільно-
правових відносин: зразки документів, коментарі, розʼяснення К.: Атіка,
2010. 620 c.
4. Братель О. Категорії «позов» і «позовна заява» як складові цивіль-
них процесуальних юридичних фактів. Підприємство, господарство і право.
2016. № 2. С. 4–12.
5. Зразки процесуальних документів: посібник / А. М. Бірюкова,
Б. М. Грек, С. О. Куринська, О. Г. Яновська; за заг. ред. С. О. Куринської. К.:
Прецедент, 2017. 189 с.
6. Комаров В. В., Луспеник Д. Д., Удальцова І. В., Гусаров К. В. Прак-
тикум зі складання процесуальних документів ізцивільних справ: навчально-
методичний посібник. Х.: Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Муд-
рого», 2012. 48 с.
7. Масюк В. В. Позовна заява: алгоритм складання та подання. Х.:
Право, 2013. 76 с.
8. Менджул М. В. Судовий захист прав та законних інтересів грома-
дян: навч. посібник. Ужгород: Вид-во Олександри Гаркуші, 2013. 212 с.
9. Павлик П. М., Удовенко Ж. В., Кілічава Т. М., Райх Л. М. Процесу-
альна документація: навч. посібник. 3-тє вид., перероб. та доп. К.: ЦУЛ,
2010. 560 с.
10. Перунова О. М. Форма і зміст апеляційної скарги. Право і безпека.
2004. № 3ʼ3. С. 129–133.
11. Перунова О. М. Форма і зміст касаційної скарги. Право і безпека.
2005. № 4ʼ1. С. 146–150.
12. Перунова О. М. Форма і зміст позовної заяви. Право і безпека. 2004.
№ 3ʼ1. С. 128–132.
13. Перунова О. М. Поняття і значення процесуальних актів – докумен-
тів з цивільних справ. Вісник Національного університету внутрішніх справ.
2004. № 27. С. 341–344.
210
14. Перунова О. М. Протокол судового засідання як процесуальний до-
кумент. Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. 2003. № 2.
С. 313–321.
15. Перунова О. М. Процесуальні акти-документи з цивільних справ:
монографія. Х.: ХНАДУ, 2013. 203 с.
16. Позовне провадження: монографія / В. В. Комаров, Д. Д. Луспеник,
П. І. Радченкотаін.; за ред. В. В. Комарова. Х.: Право, 2011. 252 с.
17. Проблеми оптимізації цивільного процесу в Україні: монографія /
за ред. О. Д. Крупчана. К., 2011. 179 с.
18. Процесуальні документи в галузях цивільно-правових, трудових,
сімейних, господарських, житлових та інших відносин. Зразки, коментарі,
пояснення: практ. посібник / упоряд. Ю. І. Руснак. К.: ЦУЛ, 2013. 402 с.
19. Процесуальні документи у сфері цивільно-правових відносин (зраз-
ки документів, коментарі, розʼяснення): навч.-практ. посібник / М. Д. Бойко,
М. А. Хазін. 3-є вид., допов. і переробл. К.: Атіка, 2015. 524 с.
20. Процесуальні документи у цивільних справах (теорія, методика,
практика): науково-практичний посібник / за заг. ред. С. Я. Фурси. 3-тє вид. К.:
Алерта; ЦУЛ, 2011. 896 с.
21. Теоретичні проблеми цивільного процесуального права: підручник
/ М. М. Ясинок, М. П. Курило, О. В. Кіріяк, О. О. Кармаза, С. І. Запара та ін.; за
заг. ред. М. М. Ясинка. К.: Алерта, 2016. 576 с.
22. Цивільне судочинство України: основні засади та інститути: моног-
рафія; за ред. В. В. Комарова. Х.: Право, 2016. 848 с.
211
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
Демків Р. Я., кандидат юридичних наук,

доцент кафедри цивільного права та процесу
Львівського державного університету внутрішніх справ (розділ 2);
Євхутич І. М., кандидат юридичних наук,
доцент кафедри цивільного права та процесу
Львівського державного університету внутрішніх справ (§ 3.2);
Курило Т. В., кандидат юридичних наук,
доцент, професор кафедри цивільного права та процесу
Львівського державного університету внутрішніх справ (§ 3.1);
Кучер В. О., кандидат юридичних наук,
доцент, т.в.о. завідувача кафедри цивільного права та процесу
Львівського державного університету внутрішніх справ
(передмова, §§ 4.2, 4.3);
Парасюк В. М., кандидат юридичних наук,
доцент, доцент кафедри цивільного права та процесу
Львівського державного університету внутрішніх справ
(розділ 1, §§ 4.1, 4.4)
ЦИВІЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ
ДОКУМЕНТИ
(зразки оформлення)
Навчально-методичний посібник
Редактор І. Б. Краївська
Макетування Н. М. Лесь
Друк І. М. Хоминець
____________________________________________________________________
Підписано до друку 20.12.2018.
Формат 60×84/16. Папір офсетний. Гарнітура Times New Romans.
Віддруковано на різографі. Умов. друк. арк. 12,32.
Наклад 100 прим. Зам. № 88-17.
Україна, 79007, м. Львів, вул. Городоцька, 26.
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру
видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції.
№ 2541 від 26 червня 2006 р.
212
View publication stats

ЦИВІЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДОКУМЕНТИ У ПОЗОВНОМУ ПРОВАДЖЕННІ (зразки оформлення) 00000000000000000000000000000

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

You might also like

ЦИВІЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДОКУМЕНТИ У ПОЗОВНОМУ ПРОВАДЖЕННІ (зразки оформлення) 00000000000000000000000000000

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

ЦИВІЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДОКУМЕНТИ У ПОЗОВНОМУ ПРОВАДЖЕННІ (зразки оформлення) 00000000000000000000000000000

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

See discussions, stats, and author profiles for this publication at: https://www.researchgate.

Цивільно-процесуальні документи у позовному провадженні (зразки

Book · June 2018

Vitalii Kucher Roman Demkiv

SEE PROFILE SEE PROFILE

The user has requested enhancement of the downloaded file.

Рекомендовано до друку та поширення через мережу Інтернет

Цивільно-процесуальні документи у позовному провадженні

Розкрито основи інтерактивного навчання вищої школи. Охарактеризо-

© Демків Р. Я., Євхутич І. М., Курило Т. В.,

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………………...6

Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ

Розділ 2. МЕТОДИКА ОФОРМЛЕННЯ ПИСЬМОВИХ ЗАЯВ

Розділ 3. ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ НА ОКРЕМИХ

Розділ 4. ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СТАДІЇ

4.2. Заяви (скарги) в касаційному провадженні……………………………145

4.4. Заяви у провадженні у звʼязку з нововиявленими

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………....210

ЦК України – Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р.

Цивільне процесуальне право є однією з основних галузей

1.1. Поняття, ознаки та значення

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинс-

Цивільне процесуальне право висуває вимоги до форми про-

2.1. Вимоги щодо оформлення заяв

З набранням чинності 15 грудня 2017 року нової редакції

Учасники справи, також складають різні процесуальні

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен громадянин

ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

3.1. Заяви під час відкриття

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підпи-

До Шевченківського районного суду м. Києва

Позивач: Кравчук Іван Олександрович

Відповідач: Ільченко Юрій Іванович

Ціна позову: 10130 грн 69 коп.

14 вересня 2017 року, близько 12 години, Ільченко Юрій Іва-

17 липня 2017 р. І. О. Кравчук

Відзив на позовну заяву

Заперечення проти позову відповідач викладає у відзиві від-

До Шевченківського районного суду м. Києва

Позивач: Кравчук Іван Олександрович

Відповідач: Ільченко Юрій Іванович

На розгляді Шевченківського районного суду м. Києва зна-

30 липня 2017 р. Ю. І. Ільченко

У відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, мір-

До Шевченківського районного суду м. Києва

Відповідач: Ільченко Юрій Іванович

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва

23 липня 2017 І. О. Кравчук

Заперечення на відповідь на відзив

У запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркуван-

До Шевченківського районного суду м. Києва

Позивач: Кравчук Іван Олександрович

Відповідач: Ільченко Юрій Іванович

Заперечення на відповідь на відзив

На розгляді Шевченківського районного суду м. Києва зна-

08 вересня 2017 р. Ю. І. Ільченко

До Залізничного районного суду

На підставі ч. 2 ст. 110 ЦПК України,