1

Урок-дослідження
Тема: Риторика Давньої Греції. Видатні оратори Давньої Греції: Сократ,
Платон, Демосфен.
Навчальна мета: дослідити внесок ораторів Давньої Греції в розвиток
риторики.
Розвивальна мета: розвинути критичне мислення, вміння аргументувати
свої думки, удосконалити вміння публічно виступати та працювати в групах.
Виховна мета: виховати повагу до історії та суспільства, бажання
саморозвиватись.
Міжпредметні зв’язки: міфологія, риторика, мистецтво, література.
Обладнання: підручник, портрети Сократа, Платона, Демосфена,
роздатковий матеріал.
Тип уроку: урок-дослідження.
Література: Українська мова. Профільний рівень : підруч. для 11 кл.
закладів загальної середньої освіти / А. А. Ворон, В. А. Солопенко. — К. :
Видавничий дім «Освіта», 2019. — с. 63 – 70.
Хід уроку
Красномовство – мистецтво
керувати умами.
Платон
I. Організаційний момент (1 хвилина).
Слово вчителя: Добрий день, шановні одинадцятикласники!
Я рада Вас бачити. Сподіваюсь, що Ви в гарному настрої. Побажайте один
одному плідно попрацювати і можемо починати урок!
II. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети
уроку (3 хвилини)
Сьогодні ми вирушимо в подорож до Давньої Греції, де знайдемо джерело
найпотужніших інструментів переконування та впливу. Дізнаємося, як великі
оратори, такі як Сократ, Платон і Демосфен, використовували міфологію та
риторику для створення вражаючих виступів, що змінювали історію.
 2

Ми не лише зануримось в історію та культуру Давньої Греції, але й

зрозуміємо, як використовуючи ці знання, ми можемо стати кращими
мовцями. Навчимось аналізувати тексти, будувати аргументи, і головне -
навчимося виразно та ефективно висловлювати свої думки. Ці навички не
тільки знадобляться Вам в школі, але й в майбутньому житті.
Готуйтесь до цікавої подорожі в часі та просторі, на шляху якої Вас
чекають дивовижні відкриття і можливість стати справжніми майстрами
слова та переконання.
Отож, розгорніть зошити та запишіть тему сьогоднішнього уроку:
Риторика Давньої Греції. Видатні оратори Давньої Греції: Сократ, Платон,
Демосфен.
III. Актуалізація опорних знань (4 хвилини)
Слово вчителя: Що Ви знаєте про Давню Грецію та її внесок у світову
культуру?
Орієнтовна відповідь: Давня Греція  це країна, яка відома своєю
демократією, олімпійськими іграми, стародавніми будівлями.
Слово вчителя: Що таке риторика? Як Ви розумієте це поняття?
Орієнтовна відповідь: Риторика  це мистецтво переконання та впливу на
інших через використання ефективних слів і аргументів.
Слово вчителя: Згадайте одного або декількох видатних ораторів, які Вас
вразили.
Орієнтовна відповідь: Арістотель, Мартін Лютер Кінг, Вінстон Черчіль,
Слово вчителя: Які навички, на Вашу думку, потрібно розвивати, щоб стати
гарним оратором?
Орієнтовна відповідь: Навички комунікації, аналізу аудиторії, вміння
структурувати власні думки, використовувати різні риторичні прийоми.
 3

Слово вчителя: Чудово! Ви все вірно сказали, щоб навчитись гарно говорити,
ми спробуємо осягнути прийоми, якими користувались: Сократ, Платон,
Демосфен.
IV. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу (35 хвилин)
Слово вчителя: Батьківщиною риторики вважають Стародавню Грецію, де
вона була мистецтвом і творчістю, вагомим складником суспільного життя.
Її величали «Царицею всіх мистецтв». І зараз я пропоную Вам ознайомитись
з життям людьми, які піднесли риторику на рівень мистецтва.
Я зараз Вас поділю на 3 групи і кожній роздам завдання. Ви впродовж 10
хвилин маєте розробити свій проєкт. Дослідити життя і творчість великих
давньогрецьких ораторів. Після чого у кожної групи буде по 8 хвилин на
презентацію свого проєкта.
Завдання для першої групи
«СОКРАТ»
Сократ (469–399 рр. до н. е.) залишився в історії давньогрецької
просвітницької епохи як мудрець, який своїм розумом і моральною позицією
вплинув на риторику. Про себе він казав, що вибрав роль такої людини, яка
приставлена до міста, як «ґедзь до коня, великого і благородного, але такого,
що розлінувався від ситості і потребує, щоб його підганяли».
Сократ усе життя намагався переконувати
громадян дбати про доброчесність. До канону
доброчесності він відносив такі моральні чесноти,
витриманість, хоробрість, поміркованість,
справедливість, благочестя.
Головним жанром у Сократа були усні бесіди.
Філософ нічого не писав, тому мудрість його
вчення успадкована нащадками через тексти діалогів його учня Платона—
«Протагор», «Горгій» та «Апології Сократа».
 4

На думку Сократа, істинне красномовство повинне піклуватися про

душу громадян, промова достойного оратора завжди має бути спрямована на
вище благо для людей.
Сократ збагатив практичну риторику своїми розробками політичної
полеміки та еристики — суперечки у процесі пошуку істини, спору, а
точніше — такої бесіди, у якій міркування розвивається шляхом зіткнення
протилежних думок і кожний обстоює свою думку. Основною ознакою
еристики Сократа була іронія.
Для бесід Сократа головним було дотримання логічного принципу, щоб
у бесіді чи промові наступне випливало з попереднього.
Не зрозумівши Сократа, його несправедливо присудили до смертної
кари за заперечення богів, чого насправді не було. Сократ не міг
викручуватися, бо це був би не він, і випив чашу цикути.
Сократ запам’ятався нащадкам великим скептиком. Як наймудріша
людина свого часу, він не побоявся сказати: «Я знаю, що нічого не знаю». Це
тільки Сократ зміг думку про те, що людину можна пізнати через її мову, що
мова є інтелектуальним портретом людини, вмістити в афоризмі: «Заговори,
щоб я тебе побачив».
Зі спогадів сучасників відомо, що Сократ був бідним, не маючи взуття,
ходив босий, носив бідняцький одяг, але гроші за навчання не брав. Сократ
не хотів витрачати часу на платних учнів, він бесідував лише з тими, у кого
«працювали» душа й розум.
Завдання:
1. Дослідіть життя та філософську позицію Сократа.
2. Підготуйте огляд життя Сократа, його соціального статусу та
філософських переконань, визначте, які цінності та ідеї були важливими для
Сократа;
3. Проаналізуйте методи Сократа в бесідах та виступах.
 5

4. Дослідіть основні методи, які використовував Сократ під час своїх

бесід, знайдіть приклади з діалогів Сократа (зокрема, «Протагор», «Горгій»,
«Апології Сократа»), де використано його методи.
5. Визначити вплив Сократа на розвиток риторики та красномовства.
Порівняйте філософський підхід Сократа до красномовства з іншими
відомими ораторами.
6. Оцініть спадок Сократа в сучасному красномовстві, визначте, які
аспекти філософського підходу Сократа до риторики можна застосовувати у
сучасних виступах та спілкуванні.
7. З’ясуйте, чи збереглася актуальність методів Сократа для сучасних
ораторів.
8. Підсумуйте результати дослідження та висловити власну думку
про важливість спадку Сократа для сучасних говорунів та ораторів.

Завдання для другої групи

«ПЛАТОН»
Учень Сократа Платон (427–347 рр. до н. е.) продовжив ідеї свого
вчителя і став відомим у риториці тим, що одним із перших звернув увагу на
психологію слухачів і розробив теорію сприймання.
Велике значення для історії риторики мають праці
Платона про великих ораторів, його попередників і
сучасників. Він трансформував усний діалог
Сократа в жанр писемної мови і ввів діалогічну
прозу в грецьку літературу. Із праць Платона
розвинулися пізніше наукові методи аналізу і
синтезу. Багато слушних думок Платона про риторику цитують і нині:
«Риторика — найбільше для людей добро, риторика — джерело влади. Якщо
хто вирішив оволодіти красномовством по-справжньому, він має бути
людиною справедливою».
 6

Однак Платон, великий мислитель, філософ істинності і пристрасний

мораліст, жив уже в інший час, ніж оратори, про яких він писав, у час
придушення афінської демократії. Формується ідея тоталітарної держави,
виникає потреба монополії на істину, і тут Платон (мов на замовлення)
творить теорію про державну релігію і культуру.
Полишивши після страти Сократа Афіни, Платон тричі їздив на
Сицилію до тирана Діонісія, щоб умовити втілити його рекомендації щодо
покращення державного устрою. Надокучливого філософа продали в рабство
в «нагороду» за турботу про державу. Друзі Платона викупили його і
повернули до Афін. Тут Платон заснував у саду грека Академа школу, яка
називали Академією, а її учнів — академіками. У ній віддавали перевагу
усним формам викладання, писемна мова вважалася художнім відгуком
живої усної мови. Проіснувала ця Академія дев’ять віків. Найславетнішим із
когорти учнів Платона був Арістотель.
Завдання:
1. Розгляньте вплив Платона на розвиток риторики та його ідеї щодо
ораторів і риторики.
2. Дослідіть, як Платон вплинув на розвиток писемної мови і діалогічної
прози в грецькій літературі.
3. Оцініть політичні та соціальні обставини в часи життя Платона, що
вплинули на його філософські погляди та теорію держави.
4. Порівняйте філософські погляди Платона на риторику та істину з
поглядами сучасних ораторів.
5. Дослідіть важливість Академії Платона в історії риторики та спадок,
який він залишив для наступних поколінь.
6. Визначте, які аспекти філософського підходу Платона до риторики
можна застосовувати в сучасних виступах та спілкуванні.
7. З’ясуйте, чи збереглася актуальність поглядів Платона на риторику та
істину для сучасних ораторів.
 7

8. Підсумуйте результати дослідження та висловіть власну думку про

важливість спадку Платона для сучасних говорунів та ораторів.

Завдання для третьої групи

«ДЕМОСФЕН»
Легендарний оратор давнього світу Демосфен (384–332 рр. до н. е.) жив
за часів, коли закінчувався період народоправства. У класичній
давньогрецькій риториці він став вершинною постаттю — її символом.
Цьому сприяло те, що більшого патріота й захисника серед ораторів, як
Демосфен, Давня Греція не знала. З одного боку, саме це патріотичне
почуття надихало його досягти вершин в ораторському мистецтві, а з іншого
— особиста незавидна доля.
Хворобливий хлопець-сирота, якого розорили
нахабні опікуни, дійшовши повноліття, почав
обстоювати свої права на спадкове майно, а для цього
брав уроки у вже відомого оратора у спадкових
справах Ісея і виграв процес. Набравшись у такий
спосіб певного ораторського досвіду, Демосфен став
логографом. Проте у виступах перед великою
публікою зазнав невдач. Погана дикція, нервове
посіпування плечей, уривчасте дихання не
подобалися слухачам.
Демосфен облаштував у підземеллі кімнату для занять і щоденно вчився
там акторської гри, вдосконалював дикцію, змінював голос. Усе життя
підпорядкував меті стати прекрасним оратором. Заради цієї мети аналізував
бесіди, зустрічі, розмови, виступи інших ораторів. Запам’ятавши чужу гарну
промову, намагався розкласти в ній всі ходи міркувань, доказів і спростувань,
потім шукав інший шлях, свій, щоб виразити цю саму думку.
Демосфен усе життя був пристрасним прихильником демократії і
патріотом Афін. Він був радником з міжнародних справ, брав участь у
 8

дебатах і посольських делегаціях, мав талант дипломата, аналітика,

публіциста.
Політичний пафос Демосфена спрямований на боротьбу з тиранією і на
захист демократії. Демосфен вважав, що «не слово і не звук голосу цінні в
оратора, а те, щоб він прагнув до того ж, до чого прагне народ, і щоб він
ненавидів чи любив тих самих, кого ненавидить чи любить батьківщина».
Намагаючись об’єднати еллінський світ, Демосфен виступив проти
македонського царя Філіппа, що хотів прихопити собі частину демократичної
Греції. Демосфен гнівними посланнями проти царя Філіппа започаткував у
риториці окремий жанр — філіппіки.
Політичні промови Демосфена (а серед них вісім філіппік) були
настільки майстерними і загальнозрозумілими, що навіть вороги оратора їх
визнавали. Розповідають, що коли цар Філіпп Македонський прочитав третю
філіппіку Демосфена, то сказав: «Якби я слухав Демосфена, я сам би подав
голос за нього як за вождя в боротьбі проти мене».
До Демосфена грецька риторика вже мала чимало технічних
напрацювань. Демосфен, скориставшись частиною з них, доповнив арсенал
риторичної техніки своїми засобами. Він уважав, що першою умовою успіху
оратора є жвавість, другою — жвавість і третьою — жвавість.
Політичні промови, філіппіки Демосфена сповнені іронії, пародіювання,
етичних антитез, риторичних запитань. Улюбленими тропами Демосфена
були метафора і гіпербола. Не цурається він фігури умовчання, ніби
запрошує слухачів до співтворчості, продовжити думку і дати свою оцінку.
Кінець ораторської кар’єри й життя Демосфена був таким же незвичним,
як і початок. Афіни програли війну зі спадкоємцями Александра, підписали
тяжкий мир і змушені були винести на Народних зборах смертні вироки тим
ораторам, які закликали проти війни з Македонією. Оратори втекли у храм,
але були знайдені і закатовані.
Демосфен знайшов пристановище у храмі Посейдона, але й там
трагічний актор Архій знайшов його. Демосфен висміяв Архія за сценічні
 9

провали, попросив трохи часу, щоб залишити письмові розпорядження, сам

зайшов у святилище, підніс до губ очеретяну паличку, якою писали давні,
прикусив її і впав отруєний біля вівтаря.
До наших днів дійшло 30 промов Демосфена. Жодна з них не є плодом
імпровізації, а результатом тривалої, виснажливої праці, покладеної на
віднайдення теми, її розвиток, схематизацію плану, на відпрацювання стилю,
шліфування виразів.
Великий трудівник Демосфен цілі ночі проводив за риторичною
роботою, тому його недруги говорили, що промови Демосфена тхнуть
лампадним маслом, яке він спалював у величезній кількості. Але його
промови були «свіжими і чарівними, наче щойно вилились з грудей: вони
наповнені життям, емоціями…»
Завдання
1. Розгляньте життєвий шлях і ораторську кар’єру Демосфена. Які
обставини та впливи вплинули на його розвиток як оратора?
2. Оцініть роль Демосфена як символа грецької риторики та патріота
Давньої Греції. Які принципи та цінності він втілив у своїх промовах?
3. Проаналізуйте основні риторичні техніки, якими користувався
Демосфен у своїх промовах. Як вони вплинули на його успіх та
загальнозрозумілість?
4. Визначить вплив Демосфена на грецьку риторику та на подальший
розвиток цієї галузі мистецтва. Які елементи його стилю та методи можна
відзначити у риториці після нього?
5. Розгляньте політичний аспект Демосфенових промов, зокрема його
ставлення до демократії та боротьби з тиранією. Як ці політичні погляди
відображалися в його творчості та риторичних виступах?
6. Зверніть увагу на трагічний фінал життя Демосфена. Як його смерть
вплинула на спадок його риторичного доробку і на сприйняття його
особистості в історії?
7. Дослідіть значення промов Демосфена для сучасності та підкресліть,
 10

чому його творчість та риторичні навички досі залишаються актуальними для

вивчення та використання сучасними ораторами.
8. Підсумуйте результати дослідження та визначте важливість спадку
Демосфена для розвитку риторики та сучасного говоріння, а також для
розуміння ролі ораторів в історії.

Презентація досліджень 1-ї групи

Сократ був античним грецьким філософом, важливим представником
афінської філософської традиції. Соціальний статус Сократа був невисоким;
він був сином каменяра і сам працював в ремеслі. Сократ ніколи не
засновував філософської школи і нічого не залишив написаного, тому наша
інформація про нього базується переважно на діалогах, записаних його учнем
Платоном.
Для філософа важливими були моральні цінності і доброчесність. Він
вважав, що головними моральними чеснотами є витриманість, хоробрість,
поміркованість, справедливість і благочестя. Сократ переконував своїх
співрозмовників, що знання добра призводить до доброчесності.
Сократ використовував метод публічного діалогу і суспільного
обговорення для висвітлення і розв'язання етичних, моральних та
філософських питань. Його методи включали запитання та суперечки, де він
докладно досліджував погляди співрозмовників.
Приклади методів Сократа можна знайти у діалогах, таких як «Протагор»,
«Горгій», і «Апологія Сократа» де він використовував іронію та логічний
аналіз для спростування або підтвердження різних тверджень.
Сократ вплинув на риторику шляхом підкреслення важливості моральних
цінностей та доброчесності у виступах. Він піднімав питання про те, як
оратори повинні спрямовувати свої виступи на досягнення вищих благ для
громадян. Це сприяло розвитку етичної риторики та підкресленню моральних
аспектів у виступах.
 11

Щодо порівняння з іншими відомими ораторами, Сократ відрізнявся

своїм фокусом на питаннях моральності та доброчесності, тоді як інші
оратори можуть бути спрямовані на переконання аудиторії або вплив на
рішення.
Спадок Сократа для сучасних ораторів полягає в наголошенні на
моральних аспектах та доброчесності в риториці. Його методи діалогу,
запитань та іронії залишаються актуальними в спілкуванні та виступах,
особливо при вирішенні спірних питань та етичних проблем.
Актуальність методів Сократа полягає у їхньому здатності спонукати до
самоаналізу, критичного мислення та розмірковувань над моральністю та
доброчесністю. Сократ залишив значний слід у філософському та
риторичному світі, і його методи можуть бути цінними для сучасних
говорунів та ораторів.
Сократ, незважаючи на відсутність писемних творів, залишив значний
слід у філософії, риториці та моралі. Його акцент на доброчесності, методи
діалогу та іронії вплинули на розвиток риторики та спосіб сприйняття
моральних аспектів виступів. Спадок Сократа варто вивчати та
використовувати в сучасному красномовстві, оскільки його ідеї та методи
залишаються актуальними для спілкування та виступів.
Презентація досліджень 2-ї групи
Вплив Платона на розвиток риторики та його ідеї щодо ораторів і
риторики великий і значущий. Платон продовжив ідеї свого учителя,
Сократа, і став відомим у риториці завдяки своєму особливому підходу,
спрямованому на справедливість і добро. Він наголошував, що риторика
повинна служити справедливості та бути джерелом влади, та що
справедливість має бути характерною ораторів.
Платон також вплинув на розвиток писемної мови та діалогічної прози в
грецькій літературі. Він перетворив усні діалоги Сократа в жанр писемної
мови, створивши філософські діалоги, які відіграли важливу роль у грецькій
 12

літературі. Його стиль діалогічної прози став популярним жанром та вплинув

на подальший розвиток наукових методів аналізу і синтезу.
У своєму часі, Платон жив у період політичних і соціальних змін, зокрема
придушення афінської демократії та зростання потреби в монополії на
істину. Ці обставини вплинули на формування його філософських поглядів та
теорії держави. Він створив теорію про державну релігію та культуру,
відповідаючи на вимоги часу.
Порівнюючи ідеї Платона з поглядами сучасних ораторів, можна
побачити, як він підкреслював важливість справедливості та добра в
риториці. Сучасні оратори також намагаються служити справедливості та
добру у своїх виступах.
Академія Платона стала важливим центром для розвитку риторики та
освіти. Її методи навчання та філософські підходи були успадковані
наступними поколіннями ораторів та філософів.
Аспекти філософського підходу Платона до риторики можуть бути
корисними для сучасних ораторів, а його ідеї про справедливість та добро
залишаються актуальними в сучасних викликах і цінностях.
Отож, філософські погляди та методи навчання Платона залишаються
актуальними і донині.
Презентація досліджень 3-ї групи
Життєвий шлях та ораторська кар’єра Демосфена сформувалися під
впливом обставин та особистих долів. Як сирота, він зазнав втрати батьків і
опікунів, що вплинуло на його прагнення захищати права. Почавши
обстоювати свої права на спадкове майно, Демосфен звернувся до ритора
Ісея, щоб навчитися ораторському мистецтву. Однак, спільно з фізичними
обмеженнями, такими як погана дикція та нервовість, він зазнавав невдач у
виступах перед великою публікою. Тому він приділив багато часу
тренуванню і покращенню своєї ораторської майстерності.
Демосфен став символом грецької риторики та патріотизму завдяки
своєму великому патріотичному почуттю та захопленню демократією. Він
 13

був національним героєм, який виступав за інтереси Афін і захищав їх від

тирани. Він втілював принципи свободи, справедливості та прав людини у
своїх промовах, що робило його патріотом Давньої Греції.
Основні риторичні техніки, які використовував Демосфен, включають
іронію, пародіювання, етичні антитези, риторичні запитання, метафори та
гіперболи. Ці техніки робили його промови емоційними та ефективними.
Вони допомогли йому вплинути на слухачів та визначити риторичний стиль
багатьох наступних ораторів.
Демосфен значно вплинув на розвиток грецької риторики, розширивши її
арсенал технічних прийомів. Його стиль та методи, зокрема звернення до
емоцій слухачів та використання метафор та гіпербол, стали перспективними
для подальшого розвитку риторики.
Демосфен виступав за демократію та протиставлявся тиранії. Його
політичні погляди відображалися в його промовах, в яких він закликав до
захисту демократичних інститутів та грецької незалежності. Ці погляди
сприяли його відомості та впливу в Афінах.
Трагічний фінал життя Демосфена вплинув на сприйняття його
особистості в історії. Його самовбивство стало символом відданості ідеалам
демократії та боротьби проти тиранічного правління. Це події підкреслили
його роль в історії та риторичному спадку.
Промови Демосфена залишаються актуальними для сучасних ораторів
завдяки їхньому вмінню використовувати риторичні техніки для впливу на
аудиторію, а також захопленню і захисту ідей демократії та прав людини.
Його творчість відображає загальні принципи риторики, які досі
використовуються в говорінні.
Спадок Демосфена важливий для розвитку риторики та сучасного
говоріння, оскільки він не лише вплинув на риторичні техніки, але й став
символом захисника демократії та прав людини. Його творчість надихає
сучасних ораторів та нагадує про важливість боротьби за ідеали.
V. Підсумок уроку (1 хвилини)
 14

Слово вчителя: Сьогодні ми дуже продуктивно попрацювали: розглянули

загальні питання про Давню Грецію, риторику та важливість розвитку
комунікативних навичок. Ви активно працювали в групах, Ваші дослідження
були дуже ґрунтовними, а виступи цікавими і захоплюючими. Дякую за
урок!
VI. Домашня робота (1 хвилини)
1. Посніть, як Ви розумієте цей вираз та чи згодні Ви з ним «Поетами
народжуються — ораторами стають»?
2. Укладіть збірку афоризмів видатних риторів Давньої Греції (не менше 15)

Методичний коментар
Використання методу групового дослідження під час проведення уроків
української мови сприяє вдосконаленню співпраці та комунікації серед учнів
і має великий вплив на їхні навчальні та розвиткові процеси. Групова робота
вимагає активної взаємодії між учасниками, що сприяє вдосконаленню
навичок міжособистісної комунікації та спільної роботи.
Групове дослідження спонукало учнів до аналізу запропонованого тексту,
що в свою чергу сприяє формуванню в них навичок критичного мислення.
Учні можуть спільно шукати відповіді на поставлені питання, визначати нові
аспекти подальших досліджень. Групова робота сприяє активізації
самостійного пошуку інформації та дослідницької діяльності поза межами
уроку.
Усі зазначені аспекти надають вагомість та раціональну підставу для
використання методу групового дослідження на уроках української мови, як
інструмента для покращення розуміння та аналізу літературних творів,
сприяючи співпраці та особистісному розвитку учнів.