Повідомлення

На тему: «Історія виникнення ієрогліфів»

Підготувала : студентка групи Кит13-21
Драган Марія

1)У китайській мові золото позначається ієрогліфом 金 . Цим же ієрогліфом

позначаються метали в цілому як хімічні елементи.
У цілісному ієрогліфі «золото» його нижня частина «ту» злилася з верхньою
«цзинь».
Верхній елемент jīn використовується і як самостійний ієрогліф і буквально
означає «сьогодні». Однак «Шовень» пояснює, що в цьому випадку верхній
елемент лише встановлює вимову ієрогліфа «золото» —jīn . Тобто ця
графема виступає лише в ролі фонетика.
Нижня графема «ту» (піньїнь: tǔ) позначає ґрунт, землю. Нижній елемент
давній словник трактує так: «У надрах землі лежить 2 золотих самородки».
Дві точки з боків графеми «земля» як раз і позначають два самородки, які в
ній залягають.
Цей красивий метал не піддається корозії й окисленню, тому ієрогліф
«золото» використовують з давніх часів, щоб підкреслити шляхетні якості
людини, цінність предмета або важливість явища.
Наприклад, китайське прислів’я про цінність часу говорить: «Вершок часу —
це вершок золота». Про традиційну практику цігун, говориться:
«Самовдосконалення людини можна порівняти з процесом промивання піску
великими хвилями. Тільки те, що лишилося після промивки — справжнє
золото».
Про людину великої витримки і терпіння, яка стійко переносить життєві
випробування, китайці скажуть: «Справжнє золото, що не боїться вогню».
Згідно з давньо-китайським ученням У-сін (П’ять стихій) усі речі та явища в
нашому Всесвіті засновані на п’ятьох першоелементах. Один з них — метал
— якраз і позначається ієрогліфом 金.

2)Китайський ієрогліф «сон» (夢 (mèng), є ідеографічним і складається з

чотирьох частин. Дві верхні частини (艹) і (罒) разом схожі на форму брів
над очима людини. Середню частину (冖) інтерпретують як ліжко або як дах
будинку; а нижня частина — 夕— це ієрогліф xī (сі), тобто «вечір». Весь
ієрогліф разом описує те, що коли людина ввечері лягає спати, до неї
приходять сновидіння.

Ієрогліф 夢 має два відтінки смислу. Один із них пов’язаний з його вимовою,
подібною до вимови іншого ієрогліфа — 瞢 (méng), який може мати такі
значення, як «погано бачити» або «мати зніяковілий вигляд».
У стародавніх книгах використовували ще одне значення, яке має на увазі
місце, де могли спілкуватися боги з людьми. Дана ідея відображає розуміння
стародавніми китайцями численних реалій світу, а також взаємозв'язок між
людиною і богами.

У сучасній китайській мові ієрогліф 夢 використовується і як іменник, і як

дієслово. Його застосовують у поєднанні з іншими ієрогліфами, щоб
утворити слова, що означають щось або фантастичне, або нереальне, як
позитивного, так і негативного характеру.

Одним з таких прикладів є слово 夢話 (mèng huà), дослівно «розмова уві сні»,
під яким може матися на увазі стан, коли людина розмовляє уві сні, або те,
коли хтось говорить нісенітниці. Слово 夢想 (mèng xiǎng) означає «мріяти»
або «плекати марні надії». Також воно може приймати значення «заповітна
мрія» або «щире бажання». Вираз 夢幻泡影 (mèng huàn pào yǐng) означає
ілюзію або нездійсненну мрію.
Для китайців, так само як і для багатьох інших культур світу, сни можуть
містити в собі важливий містичний або життєвий сенс.
Іноді їх приймають за канал зв'язку з надприродним, наприклад, вони можуть
принести комусь глибоке розуміння подій минулого чи майбутнього. Як би
там не було, в китайській культурі сни рідко коли залишали поза увагою.

3)Ієрогліф «черепаха» — 龟. Хоча цей китайський письмовий знак

вважається простим, але в традиційному накресленні «черепаха» 龜 має
безліч деталей і пишеться шістнадцятьма рисами. Ця повільна рептилія в
стародавньому Китаї шанувалася як одна зі священних тварин, поряд із
Драконом, Тигром і Феніксом. Безліч легенд і оповідей Піднебесної пов'язані
з черепахою. В одному з давніх сказань описується, що якось Цан Цзє,
придворний історіограф легендарного Жовтого імператора (Хуанді),
прогулюючись у горах, натрапив на велику черепаху.
Лінії на її панцирі притягнули увагу Цан Цзє, а багата уява історіографа
дозволила побачити у контурних лініях панцира об'єкти природи, реальності,
життя. Раптово вченого осінило, що внутрішній зміст будь-якого об'єкта
можна викласти лише кількома вдалими штрихами в схематичному малюнку.
Ця ідея, що була підказана черепашачим панциром, надихнула Цан Цзє
продовжити дослідження форми безлічі живих істот і різних явищ природи.
А на основі своїх досліджень і спостережень він створив перші знаки
писемності — малюнкові ієрогліфи.

4)Ієрогліф «тан» що означає світанок . 旦

Відповідно до переказу китайські ієрогліфи придумав історіограф небесного
імператора Хуанді на ім'я Цан Цзе чотири тисячі років тому. Коли Цзан Цзе
почав створювати ієрогліфи, звістка про це дійшла до імператора, який
запросив його до палацу розповісти про цей дивовижний винахід.
Ставши перед імператором, Цан Цзе взяв пензель і вивів ієрогліф «тан»,
пояснив: «Коли сонце тільки-но піднялося над землею — це світанок».
Імператор похвалив свого історіографа і доручив йому займатися лише
створенням ієрогліфів, щоб ними можна було передати будь-яку інформацію.
Цзан Цзе із задоволенням виконав це доручення.