факультету іноземної філології денної/заочної форми навчання спеціальності 014 Середня освіта. Мова і література УДУ ім. М.П. Драгоманова. Науковий керівник: д-р філологічних наук, доц. Пахарєва Т.А
ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЛІТЕРАТУРНОЇ КАЗКИ
(НА МАТЕРІАЛІ КАЗОК БРАТІВ ГРІММ) В літературі казка займає окреме, особливе місце, відіграючи роль наставника для передачі читачу моральних цінностей та культурного досвіду. Дослідження жанрових особливостей літературної казки дозволяє розкрити сутність казкового світу, заглибитися в розуміння конкретної казки та усвідомити її культурну та мистецьку цінність. У цьому контексті, було досліджено казки Братів Грімм, оскільки їхні твори стали іконічними представниками світової казкової спадщини. Актуальність дослідження: вчені А. Цапів досліджував жанрові особливості казки як літератури для дітей [А. Цапів, 2018]; О. Задорожна досліджувала казку як своєрідний жанр народної творчості [О. Задорожна 2012]; У. Добрянська розглядала культурні концепти у казках Братів Грімм [Добрянська, 2021]; М. Реуцька розглядала казки Братів Грімм у контексті світової літературної спадщини [Реуцька, 2017]; Джеймс МакГлезері (James McGlathery) у своїй роботі «The Brothers Grimm and Folktale» розкривав збірні образи «принцес» та «чудовиськ» у казках Братів Грімм, пояснював важливість та цінність казок, через висвітлення в них традицій та побуту германських народів [James M. McGlathery, 1991]; Джек Зіпес (Jack Zipes) у своїй роботі «The Great Fairy Tale Tradition: From Straparola and Basile to the Brothers Grimm» аналізує розвиток казкового жанру та його вплив на творчість братів Грімм [Jack Zipes, 2000]. Обрана тема дослідження є багатогранною, невичерпною, проблема потребує подальшого поглиблення, усвідомлення і вивчення, що і зумовлює актуальність даної роботи. Метою роботи є вивчення жанрової специфіки літературної казки та з’ясування жанрових особливостей у казках Братів Грімм. Ця мета розв’язувалася за допомогою вирішення таких завдань: представити та узагальнити стан вивчення жанрових особливостей літературної казки у сучасній науковій рефлексії; простежити як дається визначення поняттям «казка» та «літературна казка»; розглянути основні жанрові ознаки, притаманні літературній казці; дослідити творчу діяльність Братів Грімм; дослідити специфіку фольклорного підходу цих авторів у написанні авторських казок; визначити жанрові особливості казок Братів Грімм; підсумувати власні результати дослідження і намітити перспективи їх подальшого наукового вивчення. Об’єктом дослідження є твори «Пані Метелиця» та «Бременські музики» Братів Грімм, а предметом дослідження є жанрові особливості літературних казок Братів Грімм та їхній вплив на розвиток казкового жанру в літературі. Теоретико-методологічну базу дослідження становлять праці українських та зарубіжних учених, зокрема: роботи С. Єфремова з аналізу розвитку літератури від найдавніших часів до першої чверті XX століття [С. Єфремов, 1924]; праці М. Татар у галузі німецької літератури та фольклору [М. Татар, 2015]; роботи М. Грушевського з дослідження історії літератури [М. Грушевський, 1923]; праці І. Франка у сфері фольклористики та культурології [І. Франко, 1909], роботи А. Арне (A. Aarne) та С. Томпсона (S. Thompson) з класифікації казок [А. Арне, С. Томпсон, 1928]. У даній роботі висвітлено вивчення жанрової специфіки літературної казки та з’ясування жанрових особливостей у казках Братів Грімм. Такі сформульовані особливості проаналізовано детальніше, на прикладі конкретних казок Братів Грімм – «Пані Метелиця» та «Бременські музики». Теоретичне дослідження дало змогу: визначити такі поняття як «казка», «літературна казка», «епос», «література»; розрізнити казку від міфу та легенди; представити та узагальнити стан вивчення жанрових особливостей літературної казки у сучасній науковій рефлексії, розглянути основні жанрові ознаки, притаманні літературній казці. В ході дослідження було виявлено розбіжність поглядів науковців щодо класифікації казок як епічного жанру: вітчизняний науковець і М. Грушевський критикував просту класифікацію І. Франка; на Заході літературознавці керуються іншою, складнішою класифікацією, яку створив А. Арне. Для виявлення жанрових ознак, в даній роботі було використано класифікацію І. Франка, за якою встановлено жанрові ознаки літературної казки: різноманітність художніх образів, нереальність місця подій, нетотожність героїв з реальними людьми, наявність моралі, завершений сюжет та щаслива кінцівка, елемент магічності, власне авторський стиль написання. Практична частина даної роботи представлена: дослідженням творчої діяльності Братів Грімм, яка складається з багатого досвіду літературної, наукової, фольклорної та політичної діяльності авторів; дослідженням специфіки фольклорного підходу Грімм у написанні авторських казок; визначенням жанрових особливостей казок Братів Грімм – «Пані Метелиця», «Бременські музики». В роботі були досліджені характерні риси авторського стилю Братів Грімм, такі як: багате використання засобів художньої виразності, зрозумілість викладу та простота мови, передача моралі та ідеї твору правильно створеними художними образами, наявність приміток з науковим поясненням до слів персонажів. Результати даного дослідження можуть бути використані у науковій перспективі вивчення казок, фольклористики, літератури. Список використаних джерел 1. Горлова, О. В. "Жанрові особливості авторської казки." Східнослов’янська філологія. Літературознавство 28 (2015): 10-17; 2. Грищук, В. В. "Літературна казка: становлення і розвиток жанру." Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. ГС Сковороди. Сер.: Літературознавство 1 (1) (2013): 22-27; 3. Задорожна O. "Характеристики казки як своєрідного жанру народної творчості." Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: Серія «Філологія» 1.27 (2012): 172-174; 4. Коробенко, Г. Я. "ТВОРЧИЙ ШЛЯХ БРАТІВ ГРИММ." Мови та літератури у полікультурному суспільстві: Матеріали (2016): 80.
Ісапчук Ю.В. Дихотомія провінції та метрополії у прозі Інґеборґ Бахман : автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.04 „Література зарубіжних країн”. – Миколаїв, 2016. – 20 с.