Тести на всі пари

Методичні розробки для дистанційного навчання з предмету «ДЕРМАТОЛОГІЯ,
ВЕНЕРОЛОГІЯ» для студентів медичного факультету

Укладачі: канд. мед. наук, доцент С.К.Псюк, канд. мед. наук, доцент Л.Л.Гармаш,
доктор мед. наук, доцент С. А. Бондар, канд. мед. наук, доцент С.Г.Мазорчук, канд. мед. наук,
асистент О.В.Білозьоров, канд. мед. наук, асистент І.Л.Пархоменко, канд. мед. наук, асистент
М.Р.Анфілова, канд. мед. наук, асистент С.В.Дмитренко.
ТЕМА № 1
Методика обстеження дерматологічного хворого. Деонтологія в практиці
дерматовенеролога.
1. Медична деонтологія – це:

1) Самостійна наука про обов’язок медичних працівників;
2) Прикладна, нормативна, практична частина медичної етики;*
2. Укажіть, яка з перерахованих нижче характеристик медичної етики правильна?
1) Це специфічний прояв загальної етики в діяльності лікаря;
2) Це наука, що розглядає питання лікарського гуманізму проблеми обов’язку, честі,
сумління і достоїнства медичних працівників;
3) Це наука, що допомагає виробляти в лікаря здатність до моральної орієнтації в
складних ситуаціях, що вимагають високих морально-ділових і соціальних якостей;
4) Вірно все перераховане вище.*
3. Дотримання лікарської таємниці необхідно:
1) Для захисту внутрішнього світу людини, його автономії;
2) Для охорони від маніпуляцій з боку зовнішніх сил;
3) Для захисту соціальних і економічних інтересів особистості;
4) Для створення основи довірчості і відвертості взаємин "лікар - пацієнт";
5) Для підтримки престижу медичної професії;
6) Усе перераховане вірно.*
4. Інформована добровільна згода пацієнта (або довірених осіб) є необхідною
попередньою умовою медичного втручання:
1) Завжди;*
2) В особливих випадках;
3) Не завжди.
5. Основними дерматовенерологічними закладами є:
1) Науковий інститут дерматології і венерології;
2) Обласний дермато-венерологічний диспансер;
3) Міський дермато-венерологічний диспансер;
4) Районний дермато-венерологічний диспансер;
5) Поліклініка (відділення) профогляду;
6) Можливі всі варіанти;
7) Усі, крім поліклініки (відділення) профогляду.*
6. Під час огляду хворого необхідно дотримуватися певних умов:
1) Освітлення має бути денне;*
2) Температура в приміщенні – кімнатна;*
3) Шкірні покриви пацієнта мають бути чистими;*
4) Для визначення діагнозу достатньо уважно оглянути тільки місце ураження;
5) Оглянути увесь шкірний покрив.*
7. Перераховані варіанти правильні:
1) Гратаж застосовується для визначення феномену псоріатичної термінальної плівки;*
2) Гратаж застосовується для визначення феномену прихованого лущення;*
3) Діаскопія застосовується для визначення феномену яблучного желе;*
4) Діаскопія застосовується для визначення запалення шкіри;*
5) Діаскопія застосовується для визначення дермографізму.
8. Шкірні тести бувають:
1) Аплікаційні;*
2) Крапельні;*
3) Скарифікаційні;*
4) Внутрішньошкірні;*
5) Підшкірні.
9. Пошароване зішкрябування застосовують для визначення :
1) Запалення шкіри;
2) Дермографізму;
3) Псоріатичних феноменів;*
4) Прихованого лущення;*
5) Симптому Нікольського.
10. Діаскопія застосовується для визначення:
1) Симптому яблучного желе;*
2) Акантолітичних клітин;
3) Симптому Нікольського;
4) Запалення шкіри;*
5) Патогенних грибів.
11. Шкірні тести це:
1) Аплікаційні;*
2) Скарифікаційні;*
3) Крапельні;*
4) Внутрішньошкірні;*
5) Пошароване зішкрябування;
6) Проба Бальцера.
12. Методи обстеження хворого в дерматології:
1) Клінічні;*
2) Гістологічні;*
3) Мікробіологічні;*
4) Біохімічні;*
5) Імунологічні;*
6) Статистичні.
13. Назвіть об’єктивні методи обстеження хворого:
1) Огляд;*
2) Пальпація;*
3) Перкусія;*
4) Аускультація;*
5) Статистичний аналіз.
14. Укажіть методи спеціального дерматологічного обстеження:
2) Зішкрябування;*
3) Діаскопія;*
4) Проба Ядасона;*
5) Перевірка симптому Нікольського.*
15. Укажіть, які з перерахованих методів дослідження проводяться в лабораторних
умовах:
1) Загальний аналіз крові;*
2) Загальний аналіз сечі;*
3) Реакція Васермана;*
4) Обстеження з люмінесцентною лампою;
5) Аналіз крові на цукор.*
16. Назвіть основи медичної деонтології:
1) Гуманність;*
2) Доброта;*
3) Співчутливість;*
4) Самовідданість;*
5) Безкорисливість.*
17. Засновником Київської дерматовенерологічної школи вважають:
1) П.В. Нікольського;
2) С.П. Томашевського;
3) М.І. Стуковенкова;*
4) А.М. Тижненка;
5) Л.К. Горецького.
18. Під час обстеження хворого бесіди з ним можуть бути:
1) Інформативного характеру;
2) Роз’яснювального характеру;
3) Переконуючого характеру;
4) Все вірно.*
ТЕМА № 2
Анатомія, гістологія і фізіологія нормальної шкіри. Патогістологія.
1. Які основні елементи входять до рогового шару?

1) Ядро;
2) Кератогіалін;
3) Кератин;*
4) Елеїдин;
5) Меланін.
2. Які основні елементи входять до базального шару?
1) Ядро;*
3) Кератин;
4) Елеїдин;
5) Меланін.*
3. Які основні елементи входять до зернистого шару?
1) Ядро;*
2) Кератогіалін;*
3) Кератин;
4) Елеїдин;
5) Краплі жиру.
4. Які основні елементи входять до остистого шару?
1) Ядро;*
3) Кератин;
4) Елеїдин;
5) Тонофібріли.*
5. Які основні елементи входять до блискучого шару?
1) Ядро;
3) Кератин;
4) Елеїдин;*
5) Меланін.
6. З якого ембріонального зачатку розвивається епідерміс?
1) Ентодерми;
2) Ектодерми;*
3) Дорзальної мезодерми;
4) Вентральної мезодерми;
5) Проміжної мезодерми.
7. Яка тканина утворює сосочковий шар дерми?
1) Ретикулярна сполучна;
2) Пухка волокниста сполучна;*
3) Щільна неоформлена сполучна;
4) Щільна оформлена сполучна.
8. До якого типу залоз належать потові залози?
1) Складних альвеолярних;
2) Складних трубчастих;
3) Простих трубчастих;*
4) Простих альвеолярних;
5) Складних альвеолярно-трубчастих.
9. До якого типу залоз належать сальні залози?
1) Простих трубчастих нерозгалужених;
2) Простих альвеолярних розгалужених;*
3) Складних альвеолярних;
4) Складних трубчастих;
5) Складних альвеолярно-трубчастих.
10. Головними елементами імунної системи шкіри являються:
1) Клітини Лангерганса;*
2) Т-лімфоцити;*
3) Кератіноцити;
4) Клітини Меркеля;
5) Тільця Мейснера.
11. Які з перелічених речовин містяться в цитоплазмі епітеліоцитів блискучого шару?
1) Кератин;
3) Елеїдин;*
4) Меланін;
5) Каротин.
12. Дерма складається з:
1) Волокнистих субстанцій;*
2) Основної міжклітинної речовини;*
3) Клітинних елементів;*
4) Підслизової пластинки;
5) Підшкірної жирової клітковини.
13. Колір шкіри залежить від:
1) Від товщини рогового шару;*
2) Від товщини дерми;
3) Від кількості меланіну;*
4) Від кровонаповнення судин;*
5) Від присутності у шкірі каротину.*
14. З яких шарів складається багатошаровий плоский епітелій слизової оболонки рота?
1) Базального шару;*
2) Остистого шару;*
3) Зернистого шару;
4) Блискучого шару;
5) Рогового шару.
15. Функція апокринних потових залоз:
1) Починають функціонувати з моменту народження дитини;
2) Починають активно функціонувати в період статевого дозрівання;*
3) Зв'язана з нервовою системою;*
4) Зв'язана з ендокринною системою;*
5) Зв'язана зі статтю.
16. Апокринні потові залози по будові можуть бути:
1) Трубчастими;*
2) Альвеолярними;
3) Змішаної будови;
4) Будова залежить від локалізації залоз;
5) Будова не залежить від локалізації залози.
17. У шарах дерми розрізняють:
1) Базальний;
2) Сосочковий;*
3) Судинний;
4) Сітчастий;*
5) Блискучий.
18. Основними клітинними компонентами дерми являються:
1) Фібробласти;*
2) Фіброцити;*
3) Гістіоцити;*
5) Тучні клітини.*
19. Якими клітинами синтезується пігмент меланін?
1) Кератіноцитами;
2) Меланоцитами;*
3) Клітинами Лангенгарса;
4) Клітинами Меркеля;
5) Т-лімфоцитами.
20. До волокнистих субстанцій дерми відносяться?
1) Колагенові;*
2) Зернисті;
3) Еластичні;*
4) Ретикулярні;*
5) Сітчасті.
21. Артеріальні судини шкіри утворюють:
1) Глибоке підшкірне артеріальне сплетення;
2) Поверхневе судинне сплетення;*
3) Інтрадермальне судинне сплетення;
4) Епідермальне судинне сплетення;
5) Глибоке субдермальне артеріальне сплетення.*
22. Для клітин базального шару характерно:
1) Синтез пігменту;*
2) Синтез кератину;
3) Мітози;*
4) Секреція шкірного сала;
5) Постійне відшаровування.
23. Які шари відносяться до епідермісу?
1) Роговий;*
2) Сосочковий;
3) Зернистий;*
4) Жировий;
5) Блискучий.*
24. Кровоносні судини розташовані в:
1) Епідермісі;
2) Епітелії;
3) Сосочковому шарі;*
4) Сітчастому шарі;*
5) Гіподермі.*
25. Які клітини синтезують меланін?
1) Тучні;
2) Меланобласти;
3) Клітини Тцанка;
4) Меланоцити;*
5) Меланофори.
26. Під впливом радіації постраждали клітини базального шару епідермісу. Яка функція
останнього послабиться, або загальмується?
1) Захисна;
2) Бар’єрна;
3) Регенеративна;*
4) Діелектрична;
5) Всмоктувальна.
27. Сталася травма шкіри з пошкодженням сітчастого шару. За рахунок діяльності яких
дифферонів клітин станеться регенерація цього шару?
1) Макрофагального;
2) Меланобластичного;
3) Лімфобластичного;
4) Фібробластичного;*
5) Нейробластичного.
28. У біопсійному матеріалі шкіри хворого в епідермісі виявлені клітини з відростками які
мають гранули темно-коричневого кольору у цитоплазмі. Що це за клітини?
1) Внутрішньоепідермальні макрофаги;
3) Клітини Меркеля;
4) Лімфоцити;
5) Меланоцити.*
29. В судово-медичній експертизі широко використовується метод дактилоскопії, який
оснований на тому, що сосочковий шар дерми визначає суворо індивідуальний
малюнок на поверхні шкіри. Назвіть тканину, яка утворює сосочковий шар дерми.
1) Щільна оформлена сполучна тканина;
2) Щільна неоформлена сполучна тканина;
3) Пухка волокниста неоформлена сполучна тканина;*
4) Ретикулярна тканина;
5) Лімфоїдна тканина.
30. В епідермісі є клітини, що виконують захисну функцію; вони подібні за морфологією
до дендритних клітин лімфовузлів, селезінки, тимусу, мають моноцитарний генез. Які
це клітини?
1) Меланоцити;
2) Кератиноцити базального шару;
3) Кератиноцити остистого шару;
4) Кератиноцити зернистого шару;
5) Клітини Лангерганса.*
31. З віком шкіра людини має зморшки та складки. Зміни у яких структурах головним
чином викликають цей стан?
1) Епідерміс;
2) Підшкірна жирова;
3) Аморфна речовина;
4) Колагенові волокна;
5) Еластичні волокна.*
32. В умовах експерименту порушені структури щільного контакту між епітеліоцитами.
Яка функція епітелію постраждає?
1) Всмоктувальна;
2) Секреторна;
3) Екскреторна;
4) Механічна;*
5) Вітамін “Д”- продукуюча;
33. Які з перерахованих патогістологічних змін шкіри відносяться до змін в епідермісі?
1) Акантоз;*
2) Гранульоз;*
3) Спонгіоз;*
4) Папіломатоз;
5) Акантолізіс;*
34. Які патогістологічні зміни в епідермісі відносяться до запальних?
1) Гранульоз;
2) Акантоз;
3) Акантоліз;
5) Балануюча дегенерація.*
35. Яким патогістологічним змінам відповідає відсутність кератину та наявність ядер у
верхніх шарах епідермісу?
1) Спонгіозу;
2) Акантозу;
3) Гіперкератозу;
4) Паракератозу;*
5) Акантолізісу.
36. Акантоз – це:
1) Розплавлення міжклітинних сполучень у остистому шарі;
2) Розростання зернистого шару;
3) Стовщення рогового шару;
4) Розростання остистого шару;*
5) Порушення процесу зроговіння та збереження ядер в клітинах рогового шару.
37. Гранульоз – це:
1) Розплавлення міжклітинних сполучень у остистому шарі;
2) Дегенеративні зміни у остистому шарі;
3) Стовщення рогового шару;
4) Розростання зернистого шару;*
5) Порушення процесу зроговіння та збереження ядер у клітинах рогового шару.
38. Назвіть з яких шарів складається епідерміс:
1) Основний;*
2) Остистий;*
3) Сітчастий;
4) Роговий; *
5) Зернистий.*
39. Назвіть з яких волокон складається сітчастий шар дерми:
1) Колагенові;*
2) Тонофібрили;
3) Еластичні;*
4) Ретикулярні;*
5) Нервові.
40. Що є придатками шкіри:
1) Нігті;*
2) Сальні залози;*
3) Волосся;*
4) Капіляри шкіри;
5) Апокринні потові залози.*
41. Які з наведених нижче функцій є функціями шкіри:
1) Захисна;*
2) Рухова;
3) Імунологічна;*
4) Терморегуляційна;*
5) Депо крові.*
42. Чи правильно що:
1) рН поту кислий;*
2) Для сальних залоз характерним є голокриновий тип секреції;*
3) На слизових оболонках відсутні роговий, зернистий, блискучий шари; *
4) Потові залози функціонують під контролем ЦНС.*
43. Знайдіть неправильне твердження:
1) Роговий шар абсолютно непроникний для рідин;*
2) Роговий шар складається з без’ядерних клітин;
3) Основні та остисті клітини утворюють зародковий шар епідермісу;*
4) Наявний в епідермісі пігмент затримує більшу частину ультрафіолетових променів.
44. Що з наведеного нижче належить до факторів природної стійкості шкіри до кокової
інфекції:
1) Кислий рН поту;*
2) Злущення клітин рогового шару;*
3) Еластичність шкіри;
4) Саловидільна функція шкіри;*
5) Волосяний покрив.
45. Чи правильно, що:
1) Вітаміни Д синтезується у шкірі;*
2) Апокринні потові залози починають функціонувати в період статевого дозрівання;*
3) Пігмент меланін синтезується в меланоцитах;*
4) Поверхневе капілярне сплетіння розташоване в епідермісі.
46. Чим характеризується участь шкіри у білковому обміні:
1) Меланіноутворенням;
2) Продукцією жирних кислот;
3) Депонуванням амінокислот;*
4) Утворенням кератину.*
47. Що є проявом вуглеводного обміну у шкірі:
1) Потовиділення;
2) Депонування глюкози;*
3) Синтез амінокислот;
4) Продукція гормонів.
48. Чи правильно, що захисна функція шкіри зумовлюється:
1) Наявністю жирової змазки на роговому шарі;*
2) Наявністю у шкірі глюкози;
3) Наявністю меланіну;*
4) Слабо-кислою реакцією водно-ліпідної мантії;*
5) Наявністю мінеральних речовин.
49. Визначте правильне ствердження:
1) Базальний шар епідермісу містить клітини Лангерганса;*
2) Зернистий шар характеризується високою мітотичною активністю;
3) Ростковим шаром є базальний, шипуватий і зернистий шар;*
4) Серед клітин базального шару розміщені меланоцити.*
50. Придатками шкіри є:
1) Волосся;*
2) Нігті;*
4) Слизові оболонки;
5) Потові залози.*
51. Нервовими закінченнями є:
1) Клітини Меркеля;*
2) Клітини Грінстейна;
3) Тільця Мейснера;*
4) Клітини Лангерганса;
5) Тільця Фатер-Пачіні.*
52. В корні волосини розрізняють:
1) Мозкову речовину;*
2) Кіркову речовину;*
3) Кутикулу;*
4) Стрижень;
5) Кровоносні судини.
53. Функціями шкіри є:
1) Дихальна;*
2) Захисна;*
3) Резобтивна;*
4) Обмінна;*
5) Секреторна.*
54. Функціями шкіри є:
1) Імунологічна;*
2) Всмоктувальна;*
3) Чутлива;*
4) Захисна;*
5) Терморегуляторна.*
55. Основними елементами імунної системи шкіри є наступні:
1) Клітини Лангерганса;*
2) Т-лімфоцити;*
3) Тільця Мейснера;
4) Кератиноцити;
5) Клітини Меркеля.
56. Придатками шкіри є:
1) Волосся;*
2) Ретикулярні волокна;
4) Потові залози.*
57. Шари епідермісу:
1) Шипуватий;*
3) Блискучий;*
4) Зернистий;*
5) Роговий.*
58. Шари дерми:
1) Зернистий;
2) Сосочковий;*
3) Сітчастий;*
4) Сосочковий і сітчастий;*
5) Блискучий.
59. Тілесний колір шкіри створюється такими пігментами:
1) Меланін;*
2) Меланоїд;*
3) Каротин;*
4) Оксигемоглобін;*
5) Карбогемоглобін;
6) Хлорофіл;
7) Стеркобілін.
60. Ознаками анатомії шкіри є:
1) Розмір (площа, товщина);*
2) Колір;*
3) Малюнок;*
4) Еластичність;*
5) Густота.*
61. Визначити в якому шарі розташовані сальні залози:
1) Епідерміс;
2) Сосочковий шар;
3) Сітчастий шар;*
4) Підшкірно-жирова основа.
62. Знайдіть невірне визначення:
1) Сальна залоза – альвеолярна;
2) Потова екринова залоза – трубчаста;
3) Потова апокринова залоза – альвеолярна;*
4) Екринова залоза більша за апокринову;*
5) Вивідні протоки сальних залоз на губах відкриваються на поверхню шкіри.
63. Які з наведених нижче функцій є функціями шкіри:
1) Резорбтивна;*
2) Видільна;*
3) Обмінна;*
4) Кровотворна.
64. Визначте відповідність функцій рецепторів шкіри:
1) Тільця Мейснера – а) відчуття дотику;
2) Колби Краузе – б) відчуття холоду;
3) Тільця Фатер-Пачіні – в) відчуття тиску;
4) Тільця Меркеля – г) відчуття болю
1)-а), 2)-б), 3)-в),4)-г)
65. Визначте назву залози, функція якої супроводжується:
1) Повним руйнуванням секреторних клітин; а) екринові потові залози;
2) Руйнується тільки верхівка клітини; б) апокринові потові залози;
3) Клітина не руйнується; в) голокринові сальні залози.
1) –в), 2) – б), 3) – а).
66. Для яких захворювань (а, б, в, г, д, е) характерні такі гістопатологічні зміни у шкірі:
1) Акантоз; а) Псоріаз;
2) Паракератоз; б) Екзема;
3) Гіперкератоз; в) Нейродерміт;
4) Спонгіоз; г) Дерматит;
5) Гранульоз; д) Пухирчатка;
6) Акантоліз; е) Червоний плоский лишай.
1) – б), 2) – а), 3) – г), 4) – б), 5) – е), 6)- д).
67. Якими гістоструктурними змінами (а, б, в, г, д, е) характеризуються такі патологічні
стани у шкірі:
1) Гіперкератоз; а) Наявністю незроговілих клітин в епідермісі;
2) Акантоліз; б) Гіпертрофією зернистого шару епідермісу;
3) Гранульоз; в) Проліферацією мальпігієвого шару в зоні епідермальних тяжів;
4) Паракетоз; г) Руйнуванням міжклітинних місточків в остистому шарі епідермісу;
5) Акантоз; д) Стовщенням рогового шару епідермісу;
6) Спонгіоз; е) Міжклітинним набряком мальпігієвого шару епідермісу.
1) –д), 2) – г), 3) – б), 4) – а), 5) – в), 6 –е).
ТЕМА № 3
Первинні та вторинні морфологічні елементи висипу.
1. Вкажіть ознаки, що відносяться до характеристики плями.

1) Зміна рельєфу шкіри;
2) Зміна консистенції шкіри;
3) Зміна кольору шкіри;*
4) Вроджена відсутність пігменту в шкірі;*
5) Набута відсутність пігменту в шкірі.*
2. Утворення пухирців відбувається через:
1) Балануючу дегенерацію;*
3) Паракератоз;
4) Акантоз;
5) Гранульоз.
3. Атрофія шкіри утворюється після зворотнього розвитку слідуючих первинних
елементів висипу:
1) Папула;
2) Горбик;*
3) Везикула;
4) Вузол;*
5) Вузлик.
4. Які з тверджень є невірними?
1) Горбик розміщується у сітчастому шарі дерми;
2) Горбик розташований у мальпігієвому шарі;*
3) У разі зворотнього розвитку горбика утворюється рубець;
4) Горбик гістологічно представляє собою специфічну гранульому;
5) Горбик – це стійкий вторинний елемент висипу.*
5. Для яких плям властиве ослаблення чи зникнення забарвлення при вітропресії?
1) Телеангіектазій;
2) Пурпури;
3) Запальних плям;*
4) Геморагічних плям;
5) Еритеми.*
6. Гноячок, пронизаний в центрі волосом, називається:
1) Фліктена;
2) Акне;
3) Остіофолікуліт;*
4) Фурункул;*
5) Гідраденіт.
7. Які з перерахованих елементів відносяться до первинних безпорожнинних елементів
шкірної висипки?
1) Папула;*
2) Вузол;*
3) Екскоріація;
4) Горбик;*
5) Везикула.
8. Множинні запальні плями невеликого розміру (до нігтя) мають назву:
1) Еритема;
2) Пурпура;
3) Розеола;*
4) Геморагії;
5) Лейкодерма.
9. Вкажіть відмінність горбика від папули.
1) Гладенька поверхня;
2) Щільна консистенція;
3) Наявність гнійної порожнини.
4) Утворення рубця після зворотного розвитку;*
5) Підвищення над рівнем шкіри.
10. Які з нижче перерахованих елементів відносяться до вторинних елементів висипу?
1) Ерозія;*
2) Пухирець;
3) Садно;*
4) Телеангіектазії;
5) Ліхеніфікація.*
11. Папули за формою бувають:
1) Овальні;
2) Полігональні;
3) Міліарні;*
4) Лентикулярні;*
5) Неправильні.
12. Вкажіть відмінну ознаку urtica.
1) Ефемерність;*
2) Інтенсивний свербіж шкіри;*
3) Має порожнину, що заповнена серозним вмістом;
4) Залишає після себе вторинні елементи висипу;
5) Зникає безслідно.*
13. Які елементи відносяться до стійких вторинних елементів висипу?
1) Ліхеніфікація;
2) Виразка;
3) Рубець;*
4) Тріщина;
5) Атрофія.*
14. У разі зворотного розвитку папули можуть утворюватися наступні вторинні елементи:
1) Виразка;
2) Вторинна пляма;*
3) Лусочка;*
4) Рубець;
5) Депігментація.*
15. Запальна пляма великого розміру називається:
1) Пурпура;
3) Розеола;
4) Еритема;*
5) Лейкодерма.
16. До порожнинних елементів відносяться:
1) Пустула;*
2) Везикула;*
3) Горбик;
4) Пухир;*
5) Папула.
17. Вузол відрізняється від горбика:
1) Глибиною розміщення;*
2) Кольором;
3) Характером відділяємого;
4) Розмірами;*
5) Зворотнім розвитком.
18. Лусочка утворюється при таких патогістологічних змінах у епідермісі:
1) Паракератоз;*
3) Гіперкератоз;*
4) Спонгіоз;
5) Акантоз.
19. Які з перерахованих нижче елементів висипу відносяться до незапальних плям?
1) Пурпура;*
2) Розеола;
3) Еритема;
4) Телеангіектазії;*
5) Лейкодерма.*
20. Urtica – це:
1) Первинний порожнинний елемент висипу;
2) Первинний безпорожнинний елемент висипу;
3) Первинний проміжний елемент висипу;*
4) Вторинний елемент висипу;
5) Первинний елемент висипу.*
21. Атрофія шкіри утворюється після зворотнього розвитку наступних елементів висипу:
1) Запальна пляма;
2) Папула;
3) Горбик;*
5) Вузол.*
22. Мономорфізм елементів висипу це коли на шкірі у хворого одночасно спостерігаються:
1) Первинні елементи одного розміру;
2) Первинні елементи одного виду;*
3) Тільки первинні елементи;
4) Первинні і вторинні елементи;
5) Вторинні елементи одного розміру.
23. Справжній поліморфізм елементів висипу це коли на шкірі у хворого одночасно
спостерігаються:
1) Первинні елементи різних розмірів;
2) Первинні елементи різних видів;*
3) Первинні і вторинні елементи;
4) Вторинні елементи різних розмірів;
5) Вторинні елементи різних видів.
24. У разі утворення пухирця відбуваються патогістологічні зміни у вигляді:
1) Акантолізу;
2) Спонгіозу;*
4) Балонуючої дегенерації;*
5) Вакуольної дегенерації.*
25. В результаті зворотнього розвитку пухирця утворюються наступні вторинні елементи
висипу:
1) Ерозія;*
2) Виразка;
3) Рубець;
4) Атрофія;
5) Ліхеніфікація.
26. Де може розміщуватися пухир у шкірі?
1) Інтраепідермально;*
2) Субепідермально;*
3) Субдермально;
4) Усередині сосочкового шару;
5) Під сосочковим шаром.
27. В результаті зворотнього розвитку пухиря утворюються наступні вторинні елементи
висипу:
1) Ерозія;*
2) Виразка;
3) Рубець;
4) Гнійна кірка;
5) Серозна кірка.*
28. Спонгіоз це:
1) Розростання сосочкового шару;
2) Міжклітинний набряк сосочкового шару;
3) Міжклітинний набряк остистого шару;*
4) Внутріклітинний набряк у остистому шарі;
5) Руйнування міжклітинних зв’язків у остистому шарі.
29. Папіломатоз це:
1) Розростання сосочкового шару;*
2) Міжклітинний набряк сосочкового шару;
3) Міжклітинний набряк остистого шару;
4) Внутріклітинний набряк у остистому шарі;
5) Руйнування міжклітинних зв’язків у остистому шарі.
30. Наступні елементи висипу мають порожнину:
1) Папула;
2) Пухир;*
3) Пустула;*
4) Urtica;
5) Пухирець.*
31. Еволюційний поліморфізм елементів висипу це коли на шкірі у хворого одночасно
спостерігаються:
1) Первинні елементи різних розмірів;
2) Первинні елементи різних видів;
3) Первинні і вторинні елементи;*
4) Вторинні елементи різних розмірів;
5) Вторинні елементи різних видів.
32. Назвіть серед перерахованих вторинний морфологічний елемент:
1) Папула;
2) Ерозія;*
3) Судинна пляма;
4) Пухирець.
33. Чи правильно, що висипка у вигляді горбиків зустрічається у разі таких захворювань,
як:
1) Псоріаз;
2) Туберкульозний вовчак;*
3) Кропив'янка;
4) Сифіліс;*
5) Токсикодермія.
34. Назвіть первинні елементи висипки:
1) Пляма;*
2) Пустула;*
3) Папула;*
4) Кірка;
5) Ерозія.
35. Назвіть вторинні елементи висипки:
1) Бляшка;
2) Екскоріація;*
3) Уртикарний елемент;
5) Ерозія.*
36. Існують такі геморагічні плями:
1) Петехії;*
2) Пурпура;*
3) Телеангіектазія;
4) Вібіцес;*
5) Екхімози.*
37. За розмірами бувають такі запальні плями:
1) Розеола;*
2) Пурпура;
3) Екхімози;
4) Еритеми;*
5) Бляшки.
38. Назвіть відмінності уртикарного елемента від папули:
1) Круглі обриси;
2) Напівкуляста форма;
3) Яскраво-рожевий колір;
4) Ефемерність існування.*
39. Укажіть механізми утворення пухирця:
1) Вакуольна дистрофія;*
2) Балонуюча дистрофія;*
4) Акантоз.
40. Укажіть механізми утворення пухирця:
2) Акантоліз;
3) Вакуольна дистрофія;*
4) Екзоцитоз.
41. За розмірами існують такі геморагічні плями:
1) Петехії;*
2) Пурпура;*
3) Екхімози;*
4) Телеангіектазії.
42. В складі пухиря відзначають:
1) Дно;*
2) Покришку;*
3) Вміст;*
4) Інфільтрат.
43. Назвіть морфологічну основу горбика:
1) Акантоз;
2) Периваскулярна інфільтрація;
3) Вакуольна дистрофія;
4) Інфекційна гранульома;*
5) Папіломатоз.
44. До лікаря звернувся хворий зі скаргами на виникнення яскраво-рожевих, набряклих
елементів, інтенсивний свербіж. За 2-3 години після появи елементи безслідно
регресують. Назвіть їх:
1) Горбик;
2) Вузол;
3) Уртикарний елемент;*
4) Пухир;
5) Пухирець.
45. Назвіть клінічні відмінності горбика від папули:
1) Пласка форма;
2) Розміри із сочевицю;
3) Виразкування з утворенням рубця;*
4) М'яка консистенція;
5) Синюватий колір.
46. Укажіть механізм утворення внутрішньо-єпідермального пухиря:
2) Балонуюча дистрофія;
3) Вакуольна дистрофія;
5) Екзоцитоз.
47. Уртикарний елемент з’являється внаслідок:
1) Тимчасового розширення кровоносних судин;*
2) Спонгіоза;
3) Акантоліза;
4) Гострого набряку сосочків дерми;*
5) Утворення інфекційної гранульоми.
48. Лусочка утворюється внаслідок:
1) Руйнування покришки пухиря;
2) Утворення гранульоми;
3) Паракератозу;*
4) Папіломатозу;
5) Акантозу.
49. Вакуольна дистрофія це:
1) Порушення зв’язку між десмосомами;
2) Інфільтрат у поверхневих відділах дерми;
3) Дефект шкіри в межах дерми;
4) Накопичення рідини в клітинах базального і шипуватого шарів;*
5) Потовщення шипуватого шару.
50. На місці пухирця, покришка якого зруйнувалася, утворюється:
1) Рубець;
2) Виразка;
4) Ерозія;*
5) Садно.
51. На місці ерозії після загоєння залишається:
1) Атрофічний рубець;
2) Лусочка;*
3) Тріщина;
4) Відсутній стійкий слід;*
5) Келоїдний рубець;
52. Виразка - це:
1) Дефект шкіри в межах епідермісу;
2) Зміни шкіри у разі масивної інфільтрації її сосочкового шару;
3) Наслідок розростання сосочкового шару дерми з одночасним стовщенням
шипуватого шару епідермісу;
4) Дефект шкіри чи підшкірної клітковини.*
53. Гіперкератоз - це:
1) Стовщення рогового шару;*
2) Порушення зв’язку між клітинами шипуватого шару;
3) Гострий набряк сосочків дерми;
4) Збільшення числа клітин зернистого шару;
5) Стовщення шипуватого шару.
54. Істинний поліморфізм - це:
1) Присутність одного різновиду первинних елементів;
2) Присутність різноманітних первинних елементів;*
3) Схильність елементів до злиття;
4) Присутність різних вторинних елементів;
5) Схильність елементів до периферійного росту.
55. Безпорожнинні первинні елементи - це:
1) Пляма;*
2) Папула;*
4) Горбик;*
5) Все перелічене вірно.
56. Порожнинні первинні елементи - це:
3) Папула;
4) Вузол;
5) Горбик.
ТЕМА № 4
Псоріаз. Червоний плоский лишай. Етіопатогенез. Клініка. Діагностика. Лікування.
Профілактика.
1. Основними параметрами для диференціальної діагностики псоріазу є:

1) Первинний морфологічний елемент висипки;*
2) Форма висипань;
3) Колір висипки;
4) Характер лущення;*
5) Суб'єктивні відчуття;
6) Локалізація висипань.*
2. Ознаками прогресивної стадії псоріазу є:
1) Поява свіжих папул на сідницях;*
2) Поява свіжих папул на місцях подразнення шкіри;*
3) Псоріатична тріада;*
4) Наявність віночка гіперемії в папулах – зони росту;*
5) Поява в центрі бляшок ділянок здорової шкіри;
6) Поява папул на слизовій порожнині рота;
7) Інтенсивно-червоний колір папул.*
3. Назвіть основні патогістологічні зміни при псоріазі:
4) Акантоз;*
5) Поліморфно-клітинна інфільтрація.
4. Перерахуйте місця типової локалізації висипки при псоріазі:
1) Волосиста частина голови;*
2) Розгинальні поверхні ліктьових і колінних суглобів;*
3) Крупні складки тіла;
4) Слизова ротової порожнини.
5. Охарактеризуйте папулу при червоному плоскому лишаї:
1) Полігональна форма;*
2) Плоска поверхня;*
3) Фіолетовий відтінок;*
4) Восковидний блиск;*
5) Пупковидне вдавлення в центрі;*
6) Сітка Уїкхема;*
7) Наявність віночка зростання;
8) Інтенсивний червоний колір.
6. Перерахуйте клінічні форми псоріазу:
1) Обмежений псоріаз;*
2) Ексудативний псоріаз;*
3) Псоріатична артропатія;*
4) Псоріатична ерітродермія;*
5) Пустульозний псоріаз;*
6) Склеро-атрофічний псоріаз;
7) Поширений псоріаз.
7. Яка типова локалізація елементів при червоному плоскомулишаї:
1) Згинальні поверхні гомілковостопних суглобів;*
2) Слизиста порожнини рота і статевих органів;*
3) Розгинальні поверхні верхніх і нижніх кінцівок;
4) Великі складки тіла;
5) Внутрішня поверхня стегон.
8. Сезонними формами псоріазу є:
1) Літня;*
2) Зимова;*
3) Змішана;*
4) Рання;
5) Вроджена;
6) Осіння.
9. Перерахуйте клінічні варіанти червоного плоского лишаю:
1) Анулярна форма;*
2) Ерозивно-виразкова;*
3) Гіпертрофічна форма;*
4) Артропатична;
5) Бульозна форма;*
6) Атрофічна форма;*
7) Еритродермічна.*
10. Характерним для стаціонарної стадії псоріазу є:
1) Відсутність нових папульозних висипань;*
2) Наявність тенденції до периферичного зростання;
3) Позитивна псоріатична тріада;*
4) Позитивний симптом Кебнера;
5) Еритродермія.
11. Випишіть рецепт мазі хворому на псоріаз в стаціонарній стадії:
1) 2% саліцилова мазь;*
2) 5% сірчана мазь;*
3) 2% борна мазь;*
4) 5% саліцилова мазь.
12. Послідовно назвіть псоріатичні феномени:
2) Приховане лущення;
3) Стеаринова пляма; 1
4) Точкова кровотеча; 3
5) Акантоз;
6) Термінальна плівка. 2
13. З якими хворобами треба проводити диференціальну діагностику при підозрі на
наявність у пацієнта червоного плоского лишая?
1) Псоріаз;*
2) Обмежений нейродерміт;*
3) Дифузний нейродерміт;*
4) Токсикодермія;
5) Папулонекротичний туберкульоз;
6) Папульозний сифілід.*
14. Найбільш характерною локалізація висипів для псоріазу є:
1) На обличчі;
2) На згинальній поверхні передпліч;
3) На геніталіях;
4) На ліктях та колінах;*
5) На долонях та підошвах.*
15. Які патогістологічні зміни в епідермісі обумовлюють клініку у хворих на псоріаз?
5) Акантоз.*
16. Які ознаки характерні для псоріатичних висипів?
1) Форма папул лентикулярна;*
2) Форма папул міліарна;
3) Запальні папули;*
4) Незапальні папули;
5) Обриси папул полігональні.
17. Для червоного плоского лишаю характерно:
1) Нестерпний свербіж;*
2) Свербіж шкіри тільки у нічні години;
3) Поява висипів тільки на розгинальних поверхнях кінцівок;
4) Симптом Уїкхема;*
5) Яскраво-рожевий колір висипів.
18. У разі ураження слизової оболонки рота при червоному плоскому лишаї
спостерігаються такі елементи висипу:
1) Вузлики;*
2) Вузли;
3) Горбики;
4) Ерозії;*
5) Виразки.*
19. "Чергові бляшки" при псоріазі звичайно локалізуються:
1) На слизовій оболонці рота;
2) На тулубі;
3) На обличчі;
4) На ліктях та колінах; *
5) На долонях та підошвах.
20. Для стаціонарної стадії псоріазу характерно:
1) Елементи повністю вкриті сріблясто-білими лусочками;*
2) По периферії папул – гіперемічна облямівка (ободок Пільнова);
3) Припинення появи нових висипань;*
4) Відсутності периферичного росту елементів;*
5) Насичено червоний колір висипних елементів.*
21. Для регресивної стадії псоріазу характерно:
1) Ізоморфна реакція;
2) Навколо елементів – "псевдоатрофічний" ободок Воронова;*
3) Зникнення висипань;*
4) Збліднення забарвлення висипних елементів;*
5) Зникнення лусочок з поверхні псоріатичних висипів.*
22. Для ексудативної форми псоріазу найбільш характерні признаки:
1) Наявність муковидних лусочок;
2) Наявність пластинчатих лусочок;
3) Наявність геморагічних кірок;
4) Наявність гнійних кірок;
5) Наявність лусочко-кірок.*
23. Назвіть типові признаки папул при червоному плоскому:
1) Полігональні обриси;*
2) Восковидний блиск;*
3) Пупковидне вдавлення в центрі;*
4) Конічна форма.
24. В лікуванні червоного плоского лишаю можна застосовувати:
1) Антибіотики;*
2) Преднізолон;*
3) Кларітін;*
4) Реланіум;*
5) Сірчана мазь.
25. Які фізіотерапевтичні процедури використовують в лікуванні псоріазу:
1) УФО;*
2) Бальнеотерапія;*
3) ПУВА – терапія;*
4) УВЧ – терапія.*
26. Назвіть ознаки прогресуючої стадії псоріазу:
1) Ізоморфна реакція;*
2) Поява нових папул;*
3) Наявність запального обідка навколо папул;*
4) Псевдоатрофічна оболямівка Воронова.
27. У патогенезі псоріазу обговорюються слідуючі теорії:
1) Генетична;*
2) Нейрогенна;*
3) Вірусна;*
4) Обмінна.*
28. Окрім шкіри при червоному плоскому лишаї можуть уражуватися:
1) Суглоби;
2) Слизові оболонки;*
3) Волосся;
4) Нігті.*
29. Назвіть клінічні форми псоріазу:
1) Еритродермічна;*
2) Вульгарна;*
3) Артропатична;*
4) Ексудативна.*
30. Вкажіть клінічні симптоми червоного плоского лишаю:
1) Свербіж; *
2) Локалізація на передній поверхні передпліччя;*
3) Висип на слизовій оболонці щік; *
4) Біль у суглобах.
31. При лікуванні червоного плоского лишаю слід :
1) Призначати антибіотики;*
2) Проводити лікування соматичної патології;*
3) Призначати противірусні препарати;
4) Змащувати вогнища ураження гормональними кортикостероїдними кремами;*
5) Призначати 33% сірчану мазь.
32. Виберіть діагностичні феномени, характерні для псоріазу:
1) Феномен Кебнера;*
2) Сітка Уїкхема;
3) Симптом стеаринової плями;*
4) Симптом термінальної плівки;*
5) Симптом Аушпітса.*
33. Які патогістологічні зміни обумовлюють симптом „стеаринової плями"?
2) Паракератоз; *
3) Акантоз;
4) Гіперкератоз;
34. Назвіть первинні морфологічні елементи висипу при псоріазі:
1) Плями та уртикарні елементи;
2) Папули та плями;
3) Папули та уртикарні елементи;
4) Папули та бляшки;*
5) Вузлики та плями.
35. Виберіть симптом патогномонічний для червоного плоского лишаю:
1) Симптом Нікольського;
2) Симптом Бенье-Мещерського;
3) Симптом Уїкхема;*
4) Симптом Горчакова-Арді;
5) Симптом Ядассона.
36. Для місцевого лікування псоріазу використовують :
1) Мазь Лоринден – А;*
2) 2% саліцилова мазь;*
3) 3% нафталанова мазь;*
4) Дермовєйт;*
5) 2 % борна примочка.
37. Червоний плоский лишай слід диференціювати з:
1) Псоріазом;*
2) Сифілісом;*
3) Плоскими бородавками;*
4) Екземою.
38. У прогресуючій стадії псоріазу слід призначати:
1) Седативні засоби; *
2) Вітамінотерапію;*
3) Еритемні дози УФО;
4) Дьогтярні мазі;
5) Індиферентні креми.*
ТЕМА № 5
Короста. Вошивість. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування.
1. Які з цих нозологій відносяться до дерматозоонозів?

1) Сикоз;
2) Фтиріаз;*
3) Короста;*
4) Гострокінцеві кондиломи;
5) Демодекоз;*
6) Педикульоз;*
7) Контагіозний молюск;
8) Фавус.
2. Час втирання мазі в шкіру при корості визначається:
1) Її температурою;
2) Відчуттям хворого;
3) Її вологістю;
4) Її підсиханням;
5) Часом ;*
6) Досвідом лікаря.
3. Розрізняють такі клінічні форми корости:
1) Типова;*
2) Нервова;
3) Дитяча;*
4) Професійна;
5) Себорейна;
6) Алергічна.
4. Які елементи вважаються об'єктивними ознаками корости?
1) Горбик;
2) Вузол;
3) Коростяний хід;*
4) Папула;
5) Кірка.
5. Чим викликається короста?
1) Pityrosporum orbiculare;
2) Pediculi pubis;
3) Microsporum canis;
4) Sarcoptes hominis;*
5) Corynobacteria minutissimum.
6. Яка тривалість життя самки коростяного кліща?
1) 1 день;
2) 1 тиждень;
3) 8 тижнів;*
4) Півроку;
5) 1 рік.
7. Які місцеві засоби використовують для лікування корости?
1) Антибактеріальні мазі;
2) Антимікотичні мазі;
3) Антипаразитарні мазі;*
4) Кортикостероидні мазі;
5) Кератопластичні мазі.
8. Основні клінічні ознаки корости:
1) Свербіж у вечірній і нічний час;*
2) Парне розташування морфологічних елементів;*
3) Вузлики;*
5) Вузли.
9. Найбільш характерні терміни інкубаційного періоду корости:
1) 2-5 днів;
2) 7-10 днів;*
3) 40-50 днів;
4) Більш двох місяців;
5) Пів року.
10. При корості необхідно проводити дезінфекцію:
1) Одягу;*
2) Посуду;
3) Постільної білизни;*
4) Приміщення;*
5) Іграшок.*
11. Норвезька короста:
1) Являє собою географічний різновид звичайної корости;
2) Викликається аномальною реакцією хазяїна;*
3) Викликається коростяними кліщами – паразитами тварин;
4) Звичайно буває в інвалідів і розумово відсталих людей;*
5) Це назва корости, що буває тільки у немовлят.
12. Швидкість генералізації корости залежить від усіх перерахованих факторів, крім:
1) Кількості кліщів, що потрапили на шкіру в момент інфікування;
2) Статевих і вікових особливостей шкіри;*
3) Індивідуального почуття свербежу;
4) Гігієнічних навичок;
5) Стану імунітету.
13. Для корости характерні:
1) Лентикулярні папули;
3) Крапкові сверблячі пухирці і вузлики;*
4) Пухирі;
5) Полігональні папули.
14. Укажіть місця типової локалізації корости в дорослих?
1) Волосиста частина голови;
2) Обличчя і шия;
3) Спина;
4) Долоні і підошви;
5) Міжпальцьові складки кистей.*
15. Укажіть найбільш характерну ознаку корости.
1) Свербіж ввечері і вночі;*
2) Екзематизація в ділянках ураження;
3) Приєднання піодермії в місцях ураження;
4) Інфільтрація в місцях ураження;
5) Поліаденіт.
16. Які лікарські препарати використовують при лікуванні хворих коростою?
1) Сірчана мазь 33%;*
2) Саліцилова мазь 2%;
4) Мазь "Нізорал";
5) Мазь з ністатином.
17. Яке найбільш часте ускладнення корости?
1) Вторинна піодермія;*
2) Сепсис;
3) Рубцева атрофія шкіри;
4) Флегмона;
5) Усе вище перераховане.
18. Укажіть характерні елементи висипки у випадку неускладненої корости:
1) Плями і гноячки;
2) Гноячки і горбики;
3) Вузлики і пухирці;*
4) Плями і вузлики;
5) Пухирці і гноячки.
19. Які лікувальні засоби призначають для лікування корости?
1) 33% сірчана мазь;*
2) Мазь Вількінсона;*
3) 20% водно-мильна емульсія бензил-бензоату;*
4) 60% розчин тіосульфату натрію і 6% розчин хлористоводневої кислоти;*
5) Аерозоль "Спрегаль".*
20. Які первинні елементи висипки характерні для корости?
1) Пухирець;*
2) Горбик;
3) Вузлик;*
4) Пляма;
5) Пухир.
21. У випадку лікування хворого коростою необхідно:
1) Виключити гостру їжу;
2) Призначити УФО;
3) Призначити сірчану мазь;*
4) Призначити антигістамінні препарати;
5) Призначити седативні препарати.
22. Що таке скабіазорій?
1) Курорт;
2) Стаціонар;
3) Поліклініка;
4) Тимчасове приміщення для антискабіозного лікування хворих;
5) Приміщення для антискабіозної обробки хворих і осіб, що були з ними в тісному
контакті.*
23. Папульозно-пустульозні висипання на розгинальній поверхні ліктьових суглобів при
корості називаються:
1) Симптом Кебнера;
2) Симптом Арді-Горчакова;*
3) Симптом Аушпітса;
4) Симптом Поспєлова;
5) Ізоморфна реакція.
24. Укажіть якими шляхами відбувається зараження коростою?
1) Статевим;*
2) Через іграшки;*
3) Через білизну або постіль;*
4) Через тварин;
5) Повітряно-краплинним шляхом.
25. Які елементи висипки бувають у хворих коростою?
1) Міліарні папули;*
2) Лентикулярні папули;
3) Екскоріації;*
4) Геморагічні кірки;*
5) Горбики.
26. Які виділяють типи корости?
1) Типова;*
2) Дифузна;
3) Апруригінозна;*
4) Норвезька;*
5) Загальна.
27. Які особливості перебігу корости у дітей?
1) Локалізація висипань на долонях і підошвах;*
2) Локалізація висипань на волосистій частині голови й обличчі;*
3) Наявність папул, везикул, пухирів;*
4) Ураження може займати весь шкірний покрив;*
5) Часте приєднання вторинної інфекції.*
28. Чим найчастіше ускладнюється короста?
1) Кандидозом;
2) Піодермією;*
3) Вошивістю;
4) Дерматитом та екзематизацією;*
5) Лімфангоїтом, лімфаденітом.*
29. З якими захворюваннями приходиться диференціювати коросту?
1) Шкірним свербежем;*
2) Псоріазом;
3) Червоним плоским лишаєм;*
4) Алергійним дерматитом;*
5) Екземою.*
30. Які методи лікування корости?
1) Метод Дем'яновича;*
2) Саліцилова мазь 5%;
4) Клотримазол;
5) Бензил-бензоат.*
31. Які заходи вважаються профілактичними для попередження корости?
1) Своєчасна діагностика корости;*
2) Огляд побутових контактів;*
3) Профілактичні огляди;*
4) Часте прання білизни;
5) Санітарно-просвітня робота.*
32. Які існують лабораторні методи діагностики корости?
1) Витяг кліща за допомогою голки;*
2) Експрес-метод з використанням молочної кислоти;*
3) Бактеріологічна діагностика;
4) Зрізання лезом коростяного ходу і папул;*
5) Серологічна діагностика.
33. Які клінічні особливості ускладненої корости?
1) Поліморфізм висипки;*
2) Наявність пустул;*
3) Симптом Горчакова-Арді;*
4) Відсутність свербіжу;
5) Відсутність коростяних ходів.
34. Локалізація висипань при корості:
1) Голова та шия;
2) Долоні і підошви;
3) Згинальні поверхні передпліч;*
4) Шкіра живота і внутрішніх поверхонь стегон;*
5) Лікті.*
35. Основні клінічні ознаки корости:
1) Свербіж у вечірній і нічний час;*
2) Парне розташування морфологічних елементів;*
3) Вузлики;*
5) Вузли.
ТЕМА № 6
Вірусні дерматози. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування.
1. Які елементи висипки характерні для простого герпесу?

1) Горбики;
2) Пухирці;*
3) Ерозії;*
4) Виразки;
5) Рубці.
2. Які місця локалізації найбільш характерні для простого герпесу?
1) Губи;*
2) Геніталії;*
3) Слизові оболонки порожнини рота;*
4) Шкіра підошов;
5) Волосиста частина голови.
3. Які з перерахованих симптомів характерні для оперізуючого герпесу?
1) Пухирі;
2) Виразки;
3) Біль по ходу нервів;*
4) Пухирці;*
5) Горбики.
4. Які бувають різновиди бородавок?
1) Прості бородавки;*
2) Плоскі бородавки;*
3) Гострокінцеві бородавки;*
4) Підошовні бородавки;*
5) Юнацькі бородавки.*
5. Які препарати застосовують для місцевого лікування простого герпесу?
1) Преднізолонову мазь;
2) Ністатинову мазь;
3) Анілінові барвники;*
4) Теброфенову мазь;*
5) Спиртову настойку йоду.
6. З якого елементу висипки розпочинається картина простого герпесу?
1) Горбика;
2) Вузла;
3) Папули;
4) Везикули;*
5) Пухиря.
7. До вірусних захворювань відносяться:
1) Оперізуючий лишай;*
2) Простий лишай;
3) Лускатий лишай;
4) Пухирцевий лишай;*
5) Рожевий лишай.
8. У якому віці найчастіше хворіють на контагіозний молюск?
1) Грудному;
2) Дитячому;*
3) Середньому;
4) Старшому;
5) Літньому.
9. Які методи лікування бородавок?
1) Хірургічний;*
2) Діатермокоагуляція;*
3) Лазеротерапія;*
4) Кріотерапія;*
5) Солкодерм.*
10. Які з перерахованих елементів висипки найбільш характерні для простого герпесу?
1) Гноячки, виразки, гнійні кірки;
2) Вузлики, лусочки, гіперпігментації;
3) Пухирці, ерозії, серозні кірки;*
4) Папули, пухирці, екскоріації;
5) Горбики, виразки, геморагічні кірки.
11. З якими захворюваннями слід диференціювати простий герпес?
1) Твердим шанкером;*
2) М’яким шанкером;*
4) Стрептококовим імпетіго;*
5) Червоним плоским лишаєм.
12. Які різновиди оперізуючого лишаю виділяють:
1) Бульозний;*
2) Геморагічний;*
3) Гангренозний;*
4) Вегетуючий;
5) Абортивний.*
13. Які препарати застосовують для лікування простого герпесу?
1) Зовіракс;*
2) Сульфаніламіди;
3) Вальтрекс;*
4) Протигерпетичну полівалентну вакцину;*
5) Герпевір.*
14. Які первинні елементи висипки характерні для простих бородавок?
1) Пляма;
2) Епідермальний вузлик;*
3) Дермальна папула;
4) Горбик;
5) Пустула.
15. Які захворювання відносяться до вірусних захворювань шкіри?
1) Контагіозний молюск;*
2) Бородавки;*
3) Вульгарний сикоз;
4) Паразитарний сикоз;
5) Пухирцевий лишай.*
16. Які фактори послабляють імунну реактивність організму й активізують вірус Varicella
zoster?
1) Холод;*
2) Радіація;*
3) Травми;*
4) Дієтотерапія;
5) Хіміотерапія.*
17. Найбільш характерними проявами простого герпесу є:
1) Щільно-еластичний інфільтрат, що пальпується зі споду ерозії;
2) Пухирці;*
3) Виразки з поліциклічними обрисами;
4) Пухирі;
5) Горбики та атрофії.
18. При простому герпесі уражуються:
1) Шкіра обличчя;*
2) Слизова оболонки рота;*
3) Слизова уретри;*
4) Слизова шийки матки;*
5) Шкіра по ходу нервів.
19. Які ще захворювання, крім ураження шкіри може викликати ВПГ-1?
1) Вульвовагініт;*
2) Уретрит;*
3) Конюнктивіт;*
4) Холецистит;
5) Проктит.*
20. Яким збудником викликається пухирцевий лишай?
1) Вірусом простого герпесу;*
2) Вірусом папіломатозним людини;
3) Вірусом Епштейн-Барра;
4) Вірусом імунодефіциту людини;
5) Цитомегаловірусом.
21. Які розміри папул у хворих плоскими бородавками?
1) До 1 мм;
2) Від 3 до 5 мм;*
3) Больше 1 см;
4) Більше 2 см.
22. Які первинні і вторинні елементи висипки характерні для оперізуючого лишаю?
1) Еритема;
3) Ерозії;*
4) Кірки;*
23. Установіть відповідність:
Захворювання Ознаки
1) Оперізуючий лишай; а) Біль;
2) Простий пухирцевий лишай; б) Серозно-геморагічні пухирці;
в) Печіння;
г) Локалізація по ходу нервів;
д) Рецидивуючий характер перебігу;
е) Стійкий імунітет.
1) а), б), г), е)
2) в), д)
24. Методи лікування рецидивуючого герпесу включають:
1) Противірусні препарати;*
2) Специфічну і неспецифічну імунотерапію;*
3) Лікування індуктором інтерферону;*
4) Симптоматичну терапію;*
5) Усе перераховане.*
25. До клінічних різновидів оперізуючого лишаю відносяться всі перераховані, крім:
1) Везикульозного;
2) Бульозного;
3) Генералізованого;
4) Гангренозного;
5) Уртикарного.*
26. Які елементи висипки характерні для оперізуючого герпеса?
1) Пухир;
3) Пустула;
4) Папула.
27. Назвіть улюблену локалізацію herpes zoster:
1) Шкіра голови;
2) Чола;
3) Грудної клітини;*
4) Гомілок.
28. Перерахуйте клінічні форми оперізуючого герпеса:
1) Геморагічна;*
2) Гангренозна;*
3) Некротична;*
4) Абортивна.*
29. З якими захворюваннями необхідно диференціювати простий герпес?
1) Вульгарна пухирчатка;
2) Твердий шанкер;*
3) Алергічний дерматит;
4) Стрептодермія.*
30. Які особливості перебігу вірусних захворювань при ВІЛ-інфекції?
1) Атипові форми простого герпесу;*
2) Важкі генералізовані форми;*
3) Енцефаліт, менінгіт;*
4) Дисеміновані форми;*
5) Саркома Капоші.*
ТЕМА № 7
Піодермія. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
1. Які клінічні прояви найбільш характерні для стрептодермій?

1) Пустули, що пов’язані з сальними, потовими залозами і волосяними фолікулами;
2) Переважне виникнення пустул у складках шкіри;*
3) Пустули мають напружену покришку;
4) Гнійний вміст густого жовто-зеленого кольору;
5) Пустули мають тонкі, в'ялі покришки.*
2. На яких ділянках шкіри можуть розташовуватися фурункули?
1) Обличчі;*
2) Тулубі;*
3) Долонях та підошвах;
4) Червоній окрайці губ;
5) Передпліччях і гомілках.*
3. Які терапевтичні заходи необхідні для хворих фурункульозом?
1) Антибіотики широкого спектру дії;*
2) Дієта з обмеженням вуглеводів;*
3) Вітаміни групи А, В, С;*
4) Аутогемотерапія;*
5) Гормональні кортикостероїдні мазі.
4. Яка форма з перерахованих відноситься до глибоких стрептодермій?
1) Стрептококове імпетиго;
2) Імпетиго складок;
3) Стрептококова заїда;
4) Вульгарна ектима;*
5) Бульозне імпетиго.
5. Які характерні риси з перерахованих нижче відносяться до діагнозу “Гідраденіт”?
1) Пустула не зв’язана з придатками шкіри, глибока;
2) Пустула зв’язана з придатками шкіри, глибока;*
3) Пустула зв’язана з ураженням волосяного фолікула, поверхнева;
4) Пустула зв’язана з ураженням волосяного фолікула, глибока;
5) Пустула зв’язана з ураженням потової залози, глибока.*
6. При яких формах піодермії фліктена є основним елементом висипки?
2) Гідраденіт;
3) Фурункульоз;
4) Вульгарне імпетиго;*
5) Остіофолікуліт.
7. Яка форма з перерахованих відноситься до поверхневих стрептодермій?
2) Фурункул;
4) Карбункул;
5) Нічого з вище перерахованого.*
8. Які фактори природної резистентності шкіри до піококів?
1) Цілість рогового шару шкіри;*
2) Кисле середовище поверхні шкіри;*
3) Фізіологічне лущення поверхневих ділянок шкіри;*
4) Саловиділення;*
5) Потовиділення.*
9. З перерахованих ознак виберіть ті, що відносяться до діагнозу “Стрептококове
імпетиго”:
1) Пустула не зв'язана з придатками шкіри глибока;
2) Пустула не зв'язана з придатками шкіри поверхнева;*
5) Пустула зв’язана з ураженням потової залози глибока.
10. Що слід призначити місцево у разі фурункула в стадії загоєння?
1) Турунду з фізіологічним розчином;
2) Турунду з гіпертонічним розчином;
3) Чистий іхтіол;
4) Мазь з преднізолоном;
5) Мазь еритроміцінову.*
11. Який з перерахованих нижче збудників є головним етіологічним чинником при
фурункульозі?
1) Pediculi pubis;
2) Sarcoptes hominis;
3) Стафілокок;*
4) Стрептокок;
12. Призначення антибіотиків вважається необхідним у разі:
1) Піодермії, що супроводжуються підвищенням температури;*
2) Одиночних фурункулах;
3) Стрептококовій заїді;
4) Рецидивуючих, ускладнених піодерміях;*
5) Небезпечної (на обличчі) локалізації фурункула.*
13. Гнійне запалення мерокринових потових залоз спостерігається у випадках:
1) Фурункульозу;
2) Вульгарного сикозу;
3) Вульгарної ектими;
4) Гідраденіту;
5) Множинних абсцесів шкіри у дітей.*
14. З перерахованих ознак виберіть ті, що відносяться до діагнозу “Остіофолікуліт”:
1) Пустула не зв'язана з придатками шкіри глибока;
2) Пустула не зв'язана з придатками шкіри поверхнева;
3) Пустула зв’язана з ураженням волосяного фолікула, поверхнева;*
5) Пустула зв’язана з ураженням сальної залози глибока.
15. Який з перерахованих нижче збудників є головним етіологічним чинником при
гідраденіті?
1) Pediculi pubis;
2) Sarcoptes hominis;
16. Яка з перерахованих нижче форм піодермій контагіозна?
2) Фурункульоз;
3) Вульгарне імпетиго;*
4) Вульгарна ектима;
5) Все вище перераховане.
17. Які клінічні прояви найбільш характерні для стафілодермій?
1) Пустули, що пов’язані з сальними, потовими залозами і волосяними фолікулами;*
2) Переважне виникнення пустул у складках шкіри;
3) Пустули мають конічну або напівкулясту форму;*
4) Гнійний вміст густого жовто-зеленого кольору;*
5) Пустули мають тонкі, в'ялі покришки.
18. З перерахованих ознак виберіть ті, що відносяться до діагнозу “Ектима”:
1) Пустула не зв'язана з придатками шкіри глибока;*
2) Пустула не зв'язана з придатками шкіри поверхнева;
5) Пустула зв’язана з ураженням потової залози глибока.
19. Які збудники можуть викликати піодермію
1) Стрептокок;*
2) Синьогнійна паличка;*
3) Туберкульозна паличка;
5) Кишкова паличка.*
20. Які захворювання може викликати стрептокок?
1) Імпетиго;*
2) Ектима;*
3) Оперізуючий лишай;
4) Сикоз;
5) Простий пухирцевий лишай.
21. Які з нижче приведених різновидів відносяться до стрептококового імпетиго?
1) Поверхневий панарицій;*
3) Заїда;*
4) Інтертригінозна стрептодермія;*
5) Бульозне імпетиго.*
22. Які фактори сприяють виникненню піодермітів?
1) Гіповітамінози;*
2) Наявність вогнищ хронічної інфекції;*
3) Перевтома;*
4) Декомпенсований діабет;*
5) Переохолодження.*
23. Гнійне запалення апокринних залоз спостерігається при:
1) Фурункульозі;
2) Вульгарному сикозі;
3) Вульгарній ектимі;
4) Гідраденіті;*
5) Псевдофурункульозі Фінгера.
24. Гідраденіт локалізується:
1) В пахвових складках;*
2) На долонях;
3) Навколо анусу;*
4) На зовнішніх статевих органах;*
5) На гомілках.
25. Які основні клінічні форми стафілококових уражень шкіри?
1) Паразитарний сикоз;
2) Фурункул;*
3) Фолікуліт;*
4) Карбункул;*
5) Висівкоподібний лишай.
26. Які клінічні різновиди стрептококового імпетиго?
1) Імпетиго бульозне;*
2) Імпетиго виразкове;
3) Імпетиго складок;*
4) Простий лишай;*
5) Заїда.*
27. Для стрептококового імпетиго характерно все перераховане, крім
1) Появи на шкірі фліктен;
2) Жовтих кірок;
3) Швидкого поширення;
4) Запальних вузлів;*
5) Запального ободка навколо фліктен.
28. При стрептококовому імпетиго призначається:
1) Розчини анілінових барвників;*
2) Мазі з стероїдними гормонами;
3) Розкриття фліктен;*
4) Пасти з антибіотиками;*
5) Мазі з антибіотиками.*
29. При фурункульозі обов'язкове дослідження:
1) Крові на цукор;*
2) Крові на білірубін;
3) Сечі на креатинин;
4) Калу на гельмінти;
5) Усього перерахованого.
30. При зовнішньому лікуванні піодермій необхідно застосовувати все перераховане, крім:
1) Дезінфекції шкіри у вогнищі;
2) Дезінфекції шкіри навколо вогнища;
3) Гоління волосся;*
4) Видалення кірок;
5) Дезінфекції білизни.
31. Стафілококовий анатоксин застосовується:
1) При фурункульозі;*
2) При карбункулі;*
3) При гідраденіті;*
4) При рецидивуючому фурункульозі;*
5) При всьому перерахованому.*
32. Для посилення ефективності лікування піодермітів антибіотиками їх комбінують:
1) З неспецифічною терапією;*
2) З специфічною імунотерапією;*
3) З загальнозміцнюючими засобами;*
4) З фізіотерапевтичними методами;*
5) З усіма перерахованими.*
33. Вкажіть номери захворювань, збудником яких є стрептококи (І), стафілококи (II) і
змішана стрепто-стафілококова інфекція (III).
1) Імпетиго у вигляді фліктени, пухиря, заїди, поверхневого панарицію (імпетиго
нігтьових валиків) та ін.;
3) Остіофолікуліт;
4) Вульгарні ектими та їх різновиди;
5) Вульгарне імпетиго;
6) Фолікуліт;
7) Хронічна піодермія;
10) Карбункул.
I – 1), 4)
II – 2), 3), 6), 8), 9), 10)
III – 5), 7)
34. Які з піодермітів, перерахованих нижче, є поверхневими (І), а які є глибокими (II)
1) Бульозне імпетиго;
3) Кільцевидне імпетиго;
4) Заїда або щілиноподібне імпетиго;
5) Імпетиго нігтьових валиків;
6) Сверляча (проривна) ектима;
7) Гангренозна (кахектична) ектима;
8) Сифілоподібне імпетиго;
9) Епідемічна пухирчатка немовлят;
10) Множинні абсцеси дітей;
11) Карбункул;.
12) Остіофолікуліт;
13) Фолікуліт;
14) Вульгарні вугри;
16) Гідраденіт.
17) Конглобатні вугри;
18) Хронічна виразково-вегетуюча піодермія.
I -1), 2), 3), 4), 5), 8), 9), 12)
II – 6), 7), 10), 11), 13), 14), 15), 16), 17), 18)
35. З перерахованих клінічних ознак виберіть характерні для стрептококового (І),
стафілококового (II) та вульгарного імпетиго (ПІ):
1) Фліктена плоска, не напружена, з дряблою зморщеною покришкою;
2) Пустула шароподібна, напружена, пронизана пушковим волоссям;
3) Вміст пустули густий, жовтуватого кольору, у великій кількості;
4) Вміст пустули незначний, рідкий, серозно-гнійний, опалесцентний;
5) Кірка тонка, листовидна, янтарного або солом'яно-жовтого кольору;
6) Кірка товста, конусовидна, жовто-бурого кольору;
7) Масивні, медового кольору кірки.
I – 1), 5)
II – 2), 3), 6)
III – 4), 7
36. Які з лікувальних процедур і призначень Ви вважаєте неправильними при піодерміях:
1) Застосування примочок;*
2) Протирання шкіри навколо вогнищ ураження спиртовими розчинами;
3) Купання і змивання водою уражених ділянок шкіри;*
4) Накладення на вогнище ураження вологих зігріваючих компресів;*
5) Змащення вогнищ ураження 1% розчином метиленового синього;
6) Видавлювання гною з пустул;*
7) Застосування водно-взбовтуваних сумішей;*
8) Вскривання покришки пустули і видалення гною марлевим тампоном;
9) Змащування вогнищ дезінфікуючими мазями.
ТЕМА № 8
Кератомікози. Кандидози. Клініка. Лікування. Профілактика. Класифікація мікозів.
Лабораторна діагностика мікозів.
1. Для якого захворювання патогномонічна йодна проба Бальцера?
1) Мікроспорії;
2) Пахвинної епідермофітії;
3) Висівкоподібного лишаю;*
4) Кандидозу;
5) Руброфітії.
2. Які методи застосовують для постановки діагнозу висівкоподібний лишай?
1) Мікроскопічне дослідження;*
2) Серологічний метод;
3) Люмінесцентний метод із застосуванням лампи Вуда;*
4) Проба Бальцера з йодною настойкою;*
5) Метод дослідження симптому Бенье (феномен стружки).*
3. Які розрізняють клінічні різновиди кандидозу?
1) Сквамозний;
2) Дисгідротичний;
3) Слизових оболонок;*
4) Генералізований;*
5) Оніхії і параніхії.*
4. Які елементи висипки характерні для різнобарвного лишаю?
1) Вузлик;
2) Пляма;*
3) Вузол;
5) Гноячок.
5. Для лікування кандидозу слизової оболонки рота призначають:
1) Ністатин;*
2) Леворин;*
3) Тетрациклін;
4) Преднізолон;
5) Гризеофульфін.
6. Яким збудником викликається різнобарвний лишай?
1) Trich. mentagrophytes;
3) Pityrosporum orbiculare*
4) Pityrosporum ovale;
5) Candida albicans;
6) Trich. rubrum.
7. Які зміни виявляються у вогнищі ураження в хворих висівкоподібним лишаєм?
1) Висівкоподібне лущення;*
2) Ліхенізація, садна;
3) Відсутність запальних явищ;*
4) Ураження волосся;
5) Серозно-гнійні кірки.
8. Які профілактичні заходи проводять при грибкових захворюваннях?
1) Активне виявлення хворих;*
2) Виявлення джерела зараження;*
3) Своєчасна ізоляція хворого;*
4) Обов'язкове профілактичне лікування контактних осіб;
5) Санітарно-профілактична робота.*
9. Які захворювання відносять до групи кератомікозів?
1) Різнобарвний лишай;*
2) Епідермофітія ступень;
3) Мікроспорія;
4) Руброфітія;
5) Трихофітія.
10. Для лікування різнобарвного лишаю застосовують:
1) Сірчану мазь10%;*
2) Метод Дем'яновича;*
3) Клотримазол - крем;*
4) Протирання 3% саліциловим спиртом;*
5) 20% емульсія бензил-бензоату .*
11. Найбільш часта локалізація поверхневого кандидозу шкіри:
1) Складки шкіри;*
2) Кути рота;*
3) Згинальні поверхні зап’ясть;
4) Вульва;*
5) Навколонігтьовий валик.*
12. Основні клінічні ознаки ураження слизових оболонок при кандидозі:
1) Яскрава гіперемія;*
2) Ерозивні поверхні;*
3) Папули на слизовій;
4) Білі плівки;*
5) Виникнення атрофії.
13. Супутніми захворюваннями, що найбільш часто виявляються у дітей, хворих на
кандидоз є:
1) Хронічні рецидивуючі гострі респіраторні вірусні інфекції, бронхіти, пневмонії;
2) Гнійні отити і хронічні тонзиліти;
3) Атопічний дерматит;
4) Астмоїдний бронхіт;
5) Все перераховане.*
14. До факторів, що сприяють розвиткові кандидозу шкіри відносяться:
1) Надмірна інсоляція;
2) Гіповітаміноз;*
3) Імунодефіцитний стан;*
4) Дисбактеріоз;*
5) Ендокринні і обмінні порушення.*
15. Патогенетичними чинниками, що сприяють розвитку кандидозу є:
1) Захворювання крові;*
2) Новоутворення;*
3) Лікування антибіотиками, імунодепресантами, сульфаніламідами, статевими
гормонами;*
4) Діабет;*
5) Підвищена пітливість*
16. При дріжджових ураженнях доцільно застосовувати зовнішньо:
1) Шавлію;*
2) Череду;*
3) Кропиву;*
4) Рум’янок;*
17. Клінічними симптомами кандидозу шкіри є все перераховане, крім:
1) Нечітких границь вогнищ і лущення;*
2) Вологих ерозій;
3) Грязно-сірого нальоту в складках;
4) Комірця епітелію, що відшарувався, по краю вогнища;
5) Кандидозного хейлиту.
18. Які захворювання найбільш часто сприяють розвитку мікозу:
1) Гіпертонічна хвороба;
2) Псоріаз;
3) Гіпергідроз;*
4) Гіповітаміноз А;*
5) Ожиріння;*
6) Цукровий діабет;*
19. Які з перерахованих екзогенних чинників можуть грати роль в розвитку мікозів шкіри:
1) Перебування на сонці;
2) Укуси комах;
3) Потертості ніг;*
4) Підвищена пітливість;*
5) Переохолодження;*
6) Зміна рН водно-ліпідної мантії;*
7) Мікротравми стоп;*
8) Професійні шкідливості.*
20. Назвіть заходи особистої профілактики при мікозах:
1) Дотримання правил особистої гігієни;*
2) Гартування;*
3) Не грати з бродячими тваринами;*
4) Дезінсекція натільної і постільної білизни;
5) Мати індивідуальне взуття і головні убори.*
21. Які діагностичні методи використовують для постановки діагнозу мікоз?
1) Діаскопія
2) Люмінесцентна лампа;*
3) Зшкрябування;*
4) Проба з йодом.*
22. У 15-літнього пацієнта виявлені численні овальних обрисів гіпопігментовані плями із
дрібними висівкоподібними лусочками на поверхні, які розташовані у ділянці спини та
шиї. Який найбільш імовірний клінічний діагноз:
1) Pityriasis versicolor;*
2) Поверхневий кандидоз;
3) Pityriasis alba;
4) Псоріаз;
5) Червоний плоский лишай.
23. Які із тверджень є правильними по відношенню до пацієнтів із хронічним кандидозним
вульвовагінітом?
1) Після лікування пацієнти повинні бути обстежені бактериологічно через два тижні
після закінчення терапії, потім через шість місяців;*
2) Не слід дотримуватися якого-небудь особливого режиму;
3) Тривала спеціальна дієта забезпечить найкращий результат лікування;*
4) Крем Пімафуцин рекомендується на початку терапії;*
5) Призначення вітамінів групи B.*
24. Які із тверджень є правильними по відношенню до пацієнтів з кандидозом піхви?
1) Діагноз повинен бути підтверджений лабораторними дослідженнями;*
2) Це найбільш часта причина виникнення хронічних вагінітів;*
3) Бактеріологічна діагностика необхідна у випадку хронічного захворювання;*
4) Лікування статевого партнера повинне бути обов'язковим.*
25. Які з перерахованих захворювань відносяться до дріжджової інфекції?
2) Кандидоз;*
3) Молочниця;*
4) Везікулопустульоз;
5) Мікотична заїда.*
26. Які ще терміни вживаються для позначення дріжджового ураження?
1) Оніхомікоз;
2) Потертість;
3) Мікотична заїда;*
5) Молочниця.*
27. Що з нижчепереліченого відноситься до групи дріжджової інфекції?
1) Вірусні захворювання;
2) Мікотичні захворювання;*
3) Бактеріальні захворювання;
4) Захворювання викликані спірохетами;
5) Жодна з них.
28. Наявність яких симптомів вказує на можливу дріжджову патологію?
1) Нудота й слабість;
2) Свербіж й печіння в піхві;*
3) Болі у горлі й животі;
4) Жоден з них.
29. Який відсоток лугу (KOH) застосовується при бактеріоскопічній діагностиці?
1) 20%;*
2) 50%;
3) 10%;
4) 35%;
5) 40%.
30. Якими препаратами найкраще лікувати кандидоз?
1) Антибіотиками широкого спектру дії;
2) Антимікотиками;*
3) Антигістамінними;
4) Цитостатиками;
5) Кортикостероїдами.
31. Що з перерахованого використовують в якості зовнішньої протигрибкової терапії?
1) Клотримазол - крем;*
2) Аерозоль “Спрегаль”;
3) Свічі з ністатином;*
4) Тетрациклінова мазь;
5) Мазь із кетоконазолом.*
32. 18-літній чоловік звернувся до Вас зі скаргою на наявність висипки, що з'явилася за
літні місяці. При обстеженні було виявлено гипопігментовані плями з незначним
борошноподібним лущенням на поверхні. Вогнища ураження в основному розташовані у
ділянці спини. Дослідження із застосуванням KOH покаже:
1) Тільки дріжджові клітини;
2) Стафілококи;
3) Нитки міцелію та спори;*
4) Corynobacteria minutissimum;
5) Стрептокок.
33. У 35-літньої пацієнтки з надлишковою вагою виявлений хронічний кандидоз пахово-
стегнових складок. Що з перерахованого може сприяти розвитку кандидоза:
1) Захворювання щитовидної залози;*
2) Діабет;*
3) Хвороба Адисона;*
4) Хвороба Крона;*
5) Лімфогранулематоз.*
34. Для системного лікування розповсюджених форм кандидозу шкіри варто призначати:
1) Гризеофульвін;
2) Тербінафін;*
3) Кетоконазол;
4) Пеніцилін;
5) Єритоміцин.
35. Які групи захворювань розрізняють у класифікації мікозів?
1) Кератомікози;*
3) Глибокі (системні) мікози;*
4) Грибоподібний мікоз;
5) Дерматофітії.*
36. Які методи діагностики є найбільш значимими для підтвердження наявності у пацієнта
захворювань із групи дерматофітій?
1) Дослідження в темному полі зору;
2) Серологічна діагностика;
4) Гістологічна діагностика;
5) Біопсія.
37. Жінка, що користується таблетованими контрацептивами, звернула увагу на біль під
час статевого акту й помітила появу сироподібних виділень із піхви. Найбільш імовірним
може бути діагноз:
1) Різнобарвний лишай;
3) Простий пухирцевий лишай;
4) Вірус папіломи людини;
5) Молочниця.*
ТЕМА № 9
Дерматофітії Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
1. Яким збудником викликається інфільтративно-нагноювальна трихофітія?

1) Trich. violaceum;
4) Trich.verrucosum;*
5) Trich. rubrum.
2. Які розрізняють клінічні різновиди мікроспорії?
1) Сквамозна;
2) Хронічна;
3) Гладенької шкіри;*
4) Волосистої частини голови;*
5) Великих складок.
3. Які лікарські препарати застосовують для лікування дерматофітій?
1) Грізеофульвін;*
2) Оксолінову мазь;
3) Тетрациклін;
4) Ністатин;
5) Преднізолон.
4. Яким збудником викликається антропофільна мікроспорія ?
1) Trich. mentagrophytes;
2) Microsporum ferrugineum;*
4) Candida albicans;
5) Trich. rubrum.
5. При якому захворюванні найчастіше використовують люмінесцентний метод (лампу
Вуда) для підтвердження діагнозу?
2) Епідермофітія стоп;
3) Мікроспорія волосистої частини голови;*
4) Руброфітія;
5) Трихофітія інфільтративно-нагноювальна.
6. Які препарати застосовують для лікування мікозів волосистої частини голови?
1) Кортикостероїдні мазі;
2) Грізеофульфін;*
3) Крем Унни;
4) Сірчану мазь;*
5) 2% спиртовий розчин йоду.*
7. Які захворювання відносяться до групи дерматофітій?
2) Епідермофітія ступнів;*
3) Мікроспорія;*
4) Руброфітія;*
5) Трихофітія.*
8. Які показання для призначення гризеофульвіну?
1) Ураження волосся грибкової етіології;*
2) Рожевий лишай;
3) Генералізований рубромікоз;*
4) Оніхомікоз;*
5) Екзематизація у вогнищах ураження.
9. Для якого захворювання патогномонічний симптом «Медові соти»?
1) Мікроспорії;
2) Інфільтративно-нагноювальної трихофітії;*
3) Висівкоподібного лишаю;
5) Руброфітії.
10. Які клінічні різновиди відносяться до мікозу ступнів, що обумовлений Trich.
mentagrophytes var. іnterdigetale
1) Інтертригінозний;*
2) Оніхомікоз;*
3) Дисгідротичний;*
4) Генералізований;
5) Сквамозно-гіперкератотичний.*
11. Які фактори найбільше сприяють зараженню епідермофітією ступнів?
1) Наявність у будинку хворої кішки;
2) Використання спільного взуття;*
3) Використання спільних рушників, мочалок;*
4) Використання спільних головних уборів;
5) Дитячий вік.
12. Укажіть найбільш важливу клінічну ознаку мікроспорії волосистої частини голови.
1) Лущення;
2) Гіперемія;
3) Осередковий характер ураження;
4) Обламані волосини;*
5) Кірки.
13. Які мазі застосовують для лікування мікозу ступнів?
1) 10% сірчану мазь ;*
2) Клотримазол;*
3) Преднізолонову мазь;
4) Мазь з ністатином;
5) Тетрациклінову мазь.
14. Укажіть джерело зараження дитини мікроспорією:
1) Корова;
2) Людина;*
3) Кінь.
4) Кішка; *
5) Собака.*
15. При лікуванні мікроспорії волосистої частини голови гризеофульвін призначають у дозі:
1) 22 мг на добу;
2) по 22 мг три рази в день;
3) по 22 мг на кг маси тіла тричі в день;
4) 22 мг на кг маси тіла на добу;*
5) 2 мг на прийом.
16. Які симптоми найбільш характерні для неускладненої дисгідротичної форми мікозу
ступнів?
1) Свербіж шкіри;*
2) Ерозії;*
3) Ліхенізація;
4) Пухирці;*
5) Пухирі.
17. Які профілактичні заходи проводять при грибкових захворюваннях?
1) Активне виявлення хворих;*
2) Виявлення джерела зараження;*
3) Своєчасна ізоляція хворого;*
4) Обов'язкове профілактичне лікування контактних осіб;
5) Санітарно-профілактична робота.*
18. Яким збудником викликається епідермофітія ступнів?
1) Trich. mentagrophytes var. interdigitale;*
4) Trich.verrucosum;
5) Trich. rubrum.
19. З якими захворюваннями найчастіше приходиться диференціювати мікроспорію
волосистої частини голови?
1) Висівкоподібний лишай;
2) Червоний плоский лишай;
3) Рожевий лишай;
4) Осередкове облисіння;*
5) Трихофітія волосистої частини голови.*
20. Вкажіть основні ознаки оніхомікозу:
1) Стовщення нігтьової пластинки;*
2) Нігтьова пластинка жовтуватого кольору;*
3) Підвищена крихкість і ламкість нігтьової пластинки;*
4) Виражені запальні явища навколонігтьового валика;
5) Поява крапкових заглиблень на нігтьовій пластинці.
21. З якими захворюваннями слід диференціювати пахвинну епідермофітію?
1) Руброфітією;*
2) Мікроспорією;
3) Різнобарвним лишаєм;
4) Еритразмою;*
5) Інтертригінозним стрептококовим імпетиго.*
22. Які клінічні симптоми спостерігаються у хворих мікроспорією волосистої частини
голови?
1) Вогнища ураження з обламаним волоссям;*
2) Вогнища рубцеподібної атрофії;
3) Незначна гіперемія і лущення;*
4) Фолікулярний гіперкератоз;
5) Вогнища ураження, де волосся випало.
23. Які клінічні симптоми характерні для інфільтративно-нагноювальної трихофітії
волосистої частини голови?
1) Інтоксикація;*
2) Лімфаденіт;*
3) Підвищення температури тіла;*
4) Обламування волосся у вогнищі ураження;
5) Випадіння волосся у вогнищі ураження.*
24. Основні клінічні ознаки ураження гладенької шкіри при мікроспорії:
1) Кільцеподібне вогнище з чіткими контурами;*
2) Вогнище з нечіткими границями;
3) Вогнища вписані одно в одне по типу “іриса”;*
4) Крупнопластинчасте лущення;
5) Зворотний розвиток вогнища починається з центру.*
25. Які морфологічні елементи найбільш характерні для:
А — мікозу стоп, Б — трихофітії, В — мікроспорії:
1) Папули;
2) Пустули;
3) Везикули;
4) Плями;
5) Горбики;
6) Пухирці;
7) Пухирі;
8) Ерозії;
9) Виразки;
10) Вегетації;
11) Лущення;
12) Тріщини.
A -3, 6, 8, 11, 12
Б -1, 2, 3, 4, 6, 9, 11
B -1, 3, 4, 6, 11
26. Назвіть клінічні ознаки характерні для:
А -— мікроспорії Б — дисгідротичної епідермофітії стоп:
1) Група пухирців;
2) Пухирці;
3) Ерозії;
4) Свербіж;
5) Гноячки;
6) Біль;
7) Плями;
8) Припухлість;
9) Лусочка.
10) Порушення функцій органу;
11) Виразки;
A – 2, 7, 9,
Б – 1, 3, 4, 6, 8, 10
27. Вкажіть прояви, що спостерігаються при інфільтративно-гнійній формі трихофітії:
1) Гіперемовані бляшки;*
2) Ерозії;
3) Свербіж;
4) Інфільтрація;*
5) Болючість;*
6) Луска;
7) Пустули;*
8) Тріщини;
9) Гнійні кірочки;*
10) Вегетація;
11) Пухирі;
12) Рубцева атрофія.*
28. Перерахуйте придатки шкіри, що вражаються при:
А — мікозі стоп, Б — трихофітії, В — мікроспорії:
1) Волосся;
2) Пітні залози;
3) Сальні залози;
4) Надниркові;
5) Гіпофіз;
6) Ендокринні залози;
7) Нігті.
А–7
Б – 1, 7
В–1
29. Чим клінічно відрізняється хронічна трихофітія від епідермофітії ступнів
1) Локалізацією процесу;*
2) Глибиною ураження шкіри;
3) Загальним станом хворого;
4) Морфологічними елементами висипу;*
5) Результатами лікування.
30. Які групи лікарських препаратів застосовуються при лікуванні:
А — мікозу стоп, Б — трихофітії, В — мікроспорії:
1) Антибіотики;
2) Седативні засоби;
3) Антигістамінні;
4) Вітаміни;
6) Імуномодулятори.
А – 1, 2, 3
Б – 1, 2, 3
В–1
31. Які з цих лікарських форм Ви застосуєте при початку лікування дисгідротичної форми
епідермофітії:
1) Мікосептин;
2) Розчин соди;*
3) Нітрофунгін;
4) Розчин етакридину;*
5) Ундецин;
6) Тальк;
7) Норсульфазолова паста;*
8) Цинкундан.
32. Для діагностики яких мікозів застосовується люмінесцентний метод:
1) Трихофітія;
2) Різнокольоровий лишай;*
3) Епідермофітія стоп;
4) Мікроспорія;*
5) Еритразма.
33. Які методи лабораторної діагностики слід провести при трихомікозах:
1) Гістологічний;
2) Мікроскопічний;*
3) Бактеріологічний;
4) Культуральний;*
5) Люмінесцентний.*
34. Що використовується для лабораторної діагностики трихомікозів:
1) Кров;
2) Нігті;*
3) Спинномозкова рідина;
4) Волосся;*
5) Вміст сальних залоз;
6) Лусочки.*
35. Які гриби вражають нігтьові пластинки?
1) Трихофітон рубрум;*
2) Маласезія фурфур;
3) Трихофітон фіолетовий;*
4) Епідермо фітон Кауфман-Вольфа;*
5) Трихофітон гіпсовидний;
6) Мікроспорум іржавий;
7) Епідермофітон інгвіналіс;
8) Корінебактеріум мінутисіма
9) Трихофітон фавіформний;
10) Ахоріон Шенлєйна;
11) Трихофітон кратеровидний;*
12) Кандида альбіканс.*
36. Які гриби викликають гнійну трихофітію голови?
1) Трихофітон рубрум;
2) Кандида альбіканс;
3) Трихофітон фіолетовий;
4) Ахоріон Шенлєйна;
5) Трихофітон гіпсовидпий;*
6) Мікроспорум іржавий;
7) Трихофітон кратеровидний
8) Мікроспорум пухнастий;
9) Мікроспорум фурфур.
10) Трихофітон фавіформний;*
11) Пахвинний епідермофітон.
ТЕМА № 10
Колагенози. Червоний вовчак. Склеродермія. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика.
Лікування. Профілактика.
1. До стійких вторинних елементів висипу належать:

1) Атрофія;*
2) Пляма;
3) Ерозія;
4) Рубець.*
1) Рубець;*
2) Атрофія;*
3) Садно;
4) Кірочка.
1) Папула;
2) Атрофія;*
3) Тріщина;
4) Рубець.*
2) Лусочка;
3) Атрофія;*
4) Рубець.*
5. Атрофія шкіри розвивається внаслідок:
1) Запальної плями;
2) Папули;
3) Горбика;*
4) Вузла.*
6. Різновиди плям:
1) Розеола;*
2) Папула;
3) Петехія;*
4) Лейкодерма*.
1) Еритема;*
3) Пухир;
4) Пурпура.*
1) Еритема;*
2) Розеола;*
3) Папула;
4) Вузол.
1) Рубець;
2) Лейкодерма;*
3) Атрофія;
4) Пурпура.*
10. Різновиди запальних плям:
1) Розеола;*
2) Еритема;*
3) Лейкодерма;
4) Екхімози.
11. Різновиди запальних плям:
1) Пурпура;
2) Розеола;*
3) Телеангіектазії;
4) Еритема.*
12. Різновиди незапальних плям:
1) Пігментні плями;*
2) Еритема;
4) Розеола.
13. Різновиди незапальних плям:
1) Екхімози;*
2) Сугіляціо;*
3) Пурпура;*
4) Еритема.
14. Після запальної плями утворюється:
1) Вторинна пляма;*
3) Кірка;
4) Рубець.
15. Після запальної плями утворюється:
1) Рубцева атрофія;
2) Лусочка;*
3) Кірка;
4) Петехії.
16. До спеціальних дерматологічних методів дослідження відносяться:
1) Вітропресія;*
2) Гратаж;*
3) Перкусія;
4) Метод „зонда”.*
1) Діаскопія;*
2) Перкусія;
4) Дренаж.
1) Визначення дермографізму;*
2) Пальпація;
3) Дренаж;
4) Діаскопія.*
19. Провідною теорією етіології червоного вовчака вважають:
1) Інфекційна;
2) Паразитарна;
3) Алергічна;
4) Аутоімунна.*
20. Для хронічного червоного вовчака характерні елементи висипу:
1) Кірочка;
2) Пляма;*
3) Атрофія;*
4) Садно.
1) Пляма;*
2) Ліхенізація;
3) Лусочка;*
4) Екскоріація.
1) Рубець;
2) Атрофія;*
3) Кірочка;
4) Ерозія.
1) Лусочка;*
2) Пляма;*
3) Вузол;
4) Виразка.
24. Для склеродермії характерні елементи висипу:
1) Пляма;*
2) Пустула;
3) Атрофія;*
4) Садно;
25. Для склеродермії характерні елементи висипу:
1) Атрофія;*
2) Пляма;*
3) Папула;
4) Тріщина.
26. Клінічні форми хронічного еритематозу:
1) Дискоїдна;*
2) Дисемінована;*
3) Листовидна;
4) Бородавчата.
27. Клінічні форми хронічного еритематозу:
1) Дисемінована;*
2) Відцентрова Бієтта;*
3) Вегетуюча;
4) Папулонекротична.
28. Характерні місця висипу при дискоїдному червоному вовчаку:
1) Обличчя;*
2) Нижні кінцівки;
3) Волосиста частина голови;*
4) Верхні кінцівки.
29. Характерні патогістологічні зміни епідермісу при хронічному еритематозі:
1) Фолікулярний гіперкератоз;*
2) Атрофія базального шару епідермісу;*
3) Паракератоз;
4) Спонгіоз.
30. Характерні симптоми при дискоїдному червоному вовчаку:
1) Беньє-Мещерського;*
2) „Дамського каблука”;*
3) Нікольського;
4) Аушпіца.
31. Характерні клінічні прояви відцентрової еритеми Бієтта:
1) Еритема;*
2) Лусочка;
3) Атрофія;
4) Пігментація.
32. Основні клінічні прояви гострої форми системного еритематозу:
1) Еритема у вигляді метелика;*
2) Ендокардит;*
3) Поліартрит;*
4) Лейкоцитоз.
1) Поліневрит;
2) Геморагічна висипка;*
3) Тромбоцитоз;
4) Тромбоцитопенія.*
1) Перикардит;*
2) Гемолітична анемія;*
3) Протеїнурія;*
4) Горбики.
35. До препаратів, які використовують для лікування хронічних форм еритематозу,
належать:
1) Делагіл;*
3) Нізорал;
4) Грізеофульвін.
36. Для лікування хронічних форм еритематозу перевагу надають вітамінам:
1) С;
2) РР;*
3) В12;*
4) В1.
37. Для місцевого лікування хронічних форм еритематозу використовують мазі:
1) Кортикостероїдні;*
2) Протигрибкові;
3) Вітамінні;
4) Антипаразитарні.
38. До препаратів, які використовують для лікування системного еритематозу, належать:
2) Делагіл;*
3) Метатрексат;*
4) Нізорал.
39. Для лікування системного еритематозу перевагу надають вітамінам:
1) С;
2) В12;*
3) В6;
4) РР.*
40. Для місцевого лікування системного еритематозу використовують мазі:
1) Антипаразитарні;
2) Протигрибкові;
4) Вітамінні.*
41. До клінічних форм склеродермії належать:
1) Себорейна;
2) Бляшковидна;*
3) Лінійна;*
4) Системна.*
42. В дитячому віці найчастіше зустрічається форма склеродермії:
1) Бляшковидна;
2) Лінійна;*
3) Еритродермічна;
4) Системна.
43. В основі патогенезу склеродермії знаходиться:
1) Порушення синтезу колагену;*
2) Порушення обміну колагену;*
3) Порушення мікроциркуляції;*
4) Дефекти імунної системи.*
44. Основними провокуючими факторами виникнення склеродермії є:
1) Хронічна інфекція;*
2) Ендокринні дисфункції;*
3) Стреси;*
4) Переохолодження.*
45. Стадії розвитку склеродермії:
1) Набряк;*
2) Еритема;
3) Атрофія;*
4) Ущільнення.*
46. Для лікування хронічної склеродермії використовують:
1) Пеніцилін;*
2) Стрептоміцин;
3) Лідазу;*
4) Алое.*
47. Для лікування хронічної склеродермії використовують:
1) Ультразвук;*
2) Іонофорез;*
3) Парафінотерапію;*
4) Рентгенотерапію.
48. Для місцевого лікування склеродермії використовують мазі:
1) Антипаразитарні;
2) Вітамінні;
4) Протигрибкові.
49. При системній склеродермії здебільшого вражається:
1) Шкіра;*
2) Стравохід;*
3) Сечовий міхур;
4) Серце.*
50. У лікуванні системної склеродермії використовують:
1) Стрептоміцин;
3) Лідазу;*
4) Преднізолон.*
51. У лікуванні системної склеродермії використовують:
1) Циклоферон;*
2) Гентаміцин;
3) Метатрексат;*
4) Пеніцилін.*
ТЕМА № 11
Нейродерматози. Атопічний дерматит. Пруріго. Кропив`янка. Етіологія. Патогенез.
Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
1. Які характерні ознаки нейродерматозу?

1) Свербіж;*
2) Еритема;*
3) Папули;*
5) Мокнуття;
6) Кірочки;
7) Лусочки;*
8) Ліхеніфікація;*
9) Пігментація.*
2. Кропив’янка характеризується такими висипами, крім:
1) Висип викликає свербіж, злегка набряклий і виступає над поверхнею шкіри, округлої
форми, блідо-рожевого або рожевого кольору, зникає через кілька годин;
2) Виступає над поверхнею шкіри, округлої форми, багато дрібненьких лусочок,
кількість яких збільшується при зішкрябуванні, існує тижні, місяці;*
3) При вскриванні пухиря залишається ерозія;*
4) Висип не залишає ніяких слідів.
3. Атопічний дерматит нерідко поєднується з такими хворобами, крім:
1) Сінна лихоманка;
2) Бронхіальна астма;
3) Виразкова хвороба;*
4) Кропив’янка;
5) Дитячий свербець;
6) Оніхомікоз.*
4. Атопічний дерматит проявляється такою висипкою, крім:
1) Виразка;*
2) Еритема;
3) Папула;
4) Ерозія;
5) Пустула;*
6) Лусочка;
7) Кірка;
8) Мокнуття.
5. Визначте найбільш ефективні лікувально-профілактичні заходи при атопічному
дерматиті;
1) Кліматотерапія;*
2) Таласотерапія;*
3) Гіпоалергенна дієта;*
6) Вітаміни.
6. В якому шарі шкіри виникає первинний морфологічний елемент висипу при
кропив’янці?
1) Роговий;
2) Остистий;
3) Базальний;
4) Сосочковий, шари епідермісу;*
6) Підшкірна основа.
7. Який первинний морфологічний елемент висипу характеризує кропив’янку?
1) Пляма;
2) Ерозія;
3) Садно;
4) Горбик;
5) Уртикарний елемент;*
6) Пухир;
7) Вузол.
8. Які зони розрізняють в вогнищі ураження при лишаї Відаля (обмеженому нейродерміті)?
1) Зона гіперпігментації;*
2) Зона ліхеніфікації;*
3) Зона фолікулярного гіперкератозу;
4) Зона папульозних висипань;*
5) Зона верукозних розростань.
9. В групу нейродерматозів входять наступні захворювання, крім:
1) Екземи;*
2) Свербця;
3) Кропив’янки;
4) Нейродерміту;
5) Демодекозу;*
6) Шкірного свербежу;
7) Синдрому Лайєла;*
8) Атопічного дерматиту.
10. Вкажіть морфологічні елементи висипу, які не зустрічаються у хворих на
нейродерматози:
1) Горбик;*
2) Виразка;*
3) Пляма;
5) Пухир;*
6) Папула;
8) Вегетація.*
11. Вкажіть морфологічні елементи характерні для пруриго:
2) Ерозія;
3) Кірка;*
4) Папула;*
5) Пляма;
6) Вузол;
7) Виразка.
12. Вкажіть форму препарату, яка рекомендується для лікування хворих на атопічний
дерматит:
1) Лак;
2) Пластир;
3) Пудра;
4) Аерозоль;
5) Крем;*
6) Мазь;*
7) Взбовтувана суміш.
13. Вкажіть, які харчові продукти не рекомендуються хворому при загостренні атопічного
дерматиту:
1) Шоколад;*
2) Яйця;*
3) Молоко;*
4) Кефір;
5) Творог;
6) Яблука;
7) Відварене м’ясо;
8) Копчена ковбаса.*
14. Назвіть захворювання, при яких часто зустрічається білий дермографізм;
2) Свербець;*
3) Справжня екзема;
4) Псоріаз;
5) Атопічний дерматит;*
6) Токсидермія.
15. Вкажіть найбільш ефективні лікувальні заходи при кропив’янці:
2) Експургаторний метод;*
3) Кортикостероїдні мазі;*
4) Вітамінотерапія;
5) Антигістамінні засоби;*
6) Біостимулятори.
16. Все нижче наведене про кропив’янку вірно, крім:
1) Висипи представлені округлими набряковими і сверблячими елементами, які існують
на протязі декількох годин;
2) Уртикарний елемент при кропив’янці обумовлений гострим обмеженим
розширенням капілярів шкіри;
3) Часто після регресу уртикарного елементу залишаються виразки, ліхеніфікація;*
4) Розмір уртикарного елементу при кропив’янці варіює від 2-3 мм. до декількох
сантиметрів.
17. Який з перерахованих елементів найбільш характерний для клінічної картини
атопічного дерматиту:
3) Еритема;
4) Ліхеніфікація;*
5) Вузол.
18. Виберіть з перерахованих морфологічний елемент, характерний для кропив’янки:
1) Папула;
3) Пляма;
4) Уртика;*
19. Вкажіть зовнішній засіб найбільш ефективний при атопічному дерматиті:
1) 2% борно-нафталанна паста;
2) Лоринден С;*
3) 2% саліцилова мазь;
4) Примочки з відвару череди;
5) Водяна бовтанка.
20. Вкажіть нетипову локалізацію висипів при атопічному дерматиті у дорослих:
1) Обличчя;
2) Сідниці;*
3) Шия;
4) Ліктьові згини;
5) Верхня частина грудей.
21. Вкажіть провідну теорію етіопатогенезу атопічного дерматиту:
1) Нейрогенна;
2) Спадкова;*
3) Вірусна;
4) Обмінна;
5) Гормональна.
22. Які харчові продукти виключають з раціону хворих на атопічний дерматит:
1) Кетчуп;*
2) Яблука;
3) Копчена ковбаса;*
4) Шоколад;*
5) Гірчиця;*
6) Кефір.
23. Бувають наступні різновиди діатезів у дітей:
1) Ексудативно-катаральний;*
2) Лімфатико-гіпопластичний;*
3) Дисгідротичний;
4) Нервово-артричний;*
5) Екзематозний;
6) Алергічний;*
7) Геморагічний;*
8) Сечокислий.*
24. В якому віці маловірогідний початок атопічного дерматиту:
1) 5 місяців;
2) 5 років;
3) 30 років;*
4) 50 років.*
25. Яку мету переслідує місцева терапія при атопічному дерматиті:
1) Протисвербіжна дія;*
2) Редукуюча дія;*
3) Протизапальна дія;*
4) Кератопластична дія.*
26. Що є частим зсувом в лабораторних показниках у хворих на атопічний дерматит?
1) Підвищення сироваткового рівня Іg Е антитіл;*
2) Виявлення акантолітичних клітин;
3) Еозинофілія крові;*
4) Підвищення С-реактивного білку.
27. Хронічну кропив’янку треба диференціювати з:
1) Флебатодермією;*
2) Алергічним дерматитом;*
3) Токсидермією;*
4) Екземою.
28. Загострення і ремісії атопічного дерматиту залежать від:
1) Сезонності;*
2) Погрішностей в дієті;*
3) Стресогенних ситуацій;*
4) Інсоляції.*
29. Що відноситься до ознак атопічного дерматиту:
1) Поліровані нігті;*
2) Свербіж;*
3) Білий дермографізм;*
4) Сезонна залежність.*
30. Які з перерахованих елементів висипу складають клінічну картину шкірного свербіжу;
1) Папули;
2) Уртикарні елементи;
3) Ерозії;
5) Екскоріації.*
31. Який з перерахованих елементів висипу найбільш характерний для клінічної картини
пруриго дорослих:
1) Серопапула;*
2) Папула;
5) Пустула.
32. Якою дією не володіє кортикостероїдна мазь:
1) Вазоконстрикторною;
2) Протисвербіжною;
3) Протимікробною;*
4) Протизапальною;
5) Цитостатичною.
33. Які з перерахованих чинників частіше всього є причиною розвитку строфулюса дітей:
1) Аліментарні;*
2) Медикаментозні;
3) Профілактичні щеплення;
4) Домашній пил;
5) Пилок рослин.
34. Яка ознака не має прямого відношення до відчуття свербіжу та розчухування:
2) Поліровані нігті;
3) Ліхеноїдні папули;
4) Білий дермографізм;*
5) Екскоріації.
35. Яке ствердження не вірне по відношенню до антигістамінних препаратів:
1) Виявляє гістамінопектичну дію;*
2) Є Н1 – блокаторами;
3) Є Н2 – блокаторами;
4) Виявляє протисвербіжну дію;
5) Виявляє протизапальну дію.
36. Серед провокуючих факторів строфулюсу дітей провідну роль грають;
1) Нервові чинники;
2) Екологічні чинники;
3) Штучне вигодування;
4) Харчова алергія.*
37. Свербіж шкіри як супутній симптом є при захворюваннях:
2) Глистна інвазія;*
3) Хвороби печінки;*
4) Герпес оперізуючий.
38. Яким захворюванням і станам шкірний свербіж може бути супутнім в якості
симптому:
1) Вагітність;*
2) СНІД;*
3) Хвороби нирок;*
4) Оніхомікоз.
39. Вкажіть найбільш типову локалізацію обмеженого нейродерміту:
2) Долоні;
3) Підошви;
4) Задня поверхня шиї.*
40. Які патогістологічні зміни характерні для атопічного дерматиту:
2) Акантоз;*
5) Папіломатоз;*
6) Акантолізис;
41. Які зони виділяють у вогнищі ураження при обмеженому нейродерміті:
1) Ліхеніфікації;*
2) Везикуляції;
3) Ізольованих плоских папул;*
4) Атрофії.
42. Які ствердження суперечать загальноприйнятим уявленням про сверблячі дерматози:
1) Шкірний свербіж може бути як діагнозом, так і симптомом;
2) Кропив’янка характеризується поліморфізмом висипань;*
3) Строфулюс – це дитячий свербець;
4) Екзема – це типовий представник нейродерматозів.*
ТЕМА № 12
Дерматити. Токсидермії.. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика.
Лікування. Профілактика.
1. Для якого захворювання характерні наступні ознаки?

1) Еритема;
2) Набряк;
3) Везикуляція;
4) Відсутність сенсибілізації;
5) Немає тенденції до периферичного росту;
6) Виникнення на місці дії подразнюючого чинника.
(простий дерматит)
2. Для якого захворювання характерні наступні ознаки?
1) Наявність сенсибілізації;
2) Поліморфізм висипки;
3) Тенденція до розповсюдженості процесу;
4) Швидке зникання процесу при усуненні подразника.
(алергічний дерматит)
3. Які з перерахованих симптомів характерні для дерматиту?
1) Еритема, папули;*
3) Пухирі;*
4) Мокнуття, серозні колодязі;
5) Свербіж;*
6) Печіння;*
7) Швидке зникання процесу при усуненні подразника;*
8) Стійкий тривалий перебіг;
9) Схильність до рецидивів.
4. Що з нижче перерахованих нозологій відноситься до дерматитів?
1) Перніонес;*
2) Скрофулодерма;
3) Опік кропивою;*
4) Опік термічний;*
5) Обмороження.*
5. Що з нижче перерахованих засобів призначите при лікуванні алергічного дерматиту?
1) Примочка;*
3) Стероїдні мазі;*
4) Іхтіолова мазь;
5) Грізеофульвін.
6. Внаслідок дії якого чинника розвивається простий дерматит?
1) Білизна з синтетичної тканини;
2) Мазі з антибіотиками;
3) Пральні порошки;
4) Сонячні промені;*
5) Тісне взуття.*
7. Які первинні елементи висипу не зустрічаються при простому дерматиті?
1) Пляма;
2) Пухир;
3) Вузол;*
4) Папула;
5) Гноячок;*
6) Горбик.*
8. Які невідкладні заходи необхідно виконати при опіках кип’ятком?
1) Протерти спиртом;
2) Примочування сечею;
3) Прикласти лід, сніг;
4) Змастити пастою або маззю;*
5) Помістити в холодну воду.*
9. Який з перерахованих препаратів обумовлює обмежену токсидермію?
1) Аскорбінова кислота;
2) Сульфаніламіди;*
3) Димедрол;
4) Аспірин;*
5) Преднізолон.
10. Визначте неправильне визначення відносно токсидермії:
1) При токсидермії антиген заноситься в шкіру гематогенним шляхом;
2) Висипка має поліморфний характер;
3) Після припинення надходження алергену в шкіру висип регресує;
4) Клініка токсидермії може відповідати проявам інфекційних хвороб (кір, краснуха,
скарлатина);
5) Слизова оболочка ротової порожнини не уражається.*
11. Визначте неправильну дію медичного персоналу при догляді за хворим епідермальним
некролізом в реанімаційному відділенні:
1) Хворий мусить бути розміщений в боксі з стерильною білизною та індивідуальними
засобами догляду;
2) Бокс піддається стерилізації ультрафіолетовими променями;
3) Натільну білизну змінюють три рази на тиждень;*
4) При неможливості ковтати хворому роблять харчувальні клізми.
12. Дерматит проявляється такою висипкою, крім:
1) Еритема;
2) Папула;
4) Пухир;
5) Ерозія;
6) Вузол;*
7) Горбик.*
13. Токсидермія проявляється такими висипними елементами:
1) Пляма (еритема);*
2) Пляма (розеола);*
3) Пляма геморагічна;
5) Пухир;*
6) Вузол;
7) Виразка;
8) Горбик;
9) Папула.*
14. Хвороба Лайєла (токсико-алергічний епідермальний некроліз) проявляється
наступними симптомами, крім:
1) Лихоманка 38-40°С;
2) Болючість шкірних покривів;
3) Головний та м'язево-суглобний біль;
4) Нудота, блювота, діарея;
5) Тотальний свербіж;*
6) Лейкопенія;*
7) ШОЕ не підвищена;*
8) Нездужання.
15. Токсидермія характеризується симптомами, крім:
1) Розеоли;
2) Еритема;
3) Папули;
4) Підвищення температури до 38-39 °С;
5) Кашель з виділенням мокротиння;*
6) Печіння в вогнищах ураження.
16. Які етіологічні чинники викликають простий дерматит?
1) Концентровані кислоти;*
2) Концентровані луги;*
5) Харчові продукти.
17. Які первинні елементи не зустрічаються при токсидермії?
1) Пляма;
2) Пухир;
3) Вузол;*
4) Вузлик;
5) Горбик.*
18. Алергічний дерматит проявляється наступними елементами висипу:
1) Розеола;*
2) Петихії;
3) Вібіцес;
4) Еритема;*
6) Папула;*
7) Пухир;*
19. У результаті якого зовнішнього впливу може розвитися артифіціальний дерматит?
1) Носіння білизни із синтетичної тканини;
2) Низька температура;*
3) Носіння тісного взуття;*
4) Застосування синтетичних порошків для прання білизни;
5) Застосування 1-2% розчину «зеленки».
20. У результаті якого зовнішнього впливу може розвиватися алергічний дерматит?
1) Низька температура;
2) Низька температура з високою вологістю;
3) Антибіотики;*
4) Косметичні засоби;*
5) Продукти перегону нафти;*
6) Гумових виробів.*
21. Артифіціальний дерматит характеризується:
1) Гострим запаленням шкіри на місці контакту з подразником;*
2) Гострим запаленням шкіри поза межами дії подразника;
3) Чіткими межами вогнища ураження;*
4) Нечіткими межами;
5) Після повторної дії подразника висипка завжди виникає на одному й тому ж місці.
22. Які основні міри профілактики медикаментозної токсидермії?
1) Збір алергологічного анамнезу;*
2) Профілактичне призначення антигістамінних препаратів;*
4) Призначення полівітамінів;
5) Призначення антибіотиків.
23. Облігатними подразниками можуть бути:
1) Концентровані розчини кислот;*
2) Концентровані розчини лугів;*
3) Бойові отруйні речовини шкірно-наривної дії;*
4) Тривалий вплив несприятливих метеорологічних чинників;*
5) Мазі з антибіотиками.
24. Токсидермія характеризується:
1) Бурхливою запальною реакцією шкіри;*
2) Великою поширеністю, аж до еритродермії;*
3) Порушення загального стану;*
4) Швидким регресом після усунення контакту з алергеном;*
5) Усім перерахованим.*
25. До дерматолога звернулася молода людина з типовими явищами алергічного
дерматиту на кистях (гіперемія, набряклість, везикуляція), що з’явився через 3 тижні
після того, як він почав працювати на цементному заводі, яка повинна бути такика
дерматолога стосовно цієї молодої людини?
1) Звільнити від роботи;*
2) Направити на консультацію до профпатолога;*
3) Призначити антигістамінні препарати;*
4) Призначити вітамінотерапію;
5) Призначити гіпосенсебілізуючу терапію.*
26. Які з переахованих нижче заходів проводяться при медикаментозній токсидермії, що
розвилася від перорального прийому антибіотиків?
1) Припинення прийому антибіотиків;*
2) Прийом великої кількості рідини;*
3) Гіпосенсибілізуюча терапія;*
4) Прийом сечогінних препаратів;*
5) Протизапальна місцева терапія.*
27. Після контактного алергічного запалення слизової оболонки рота пробу для
виявлення алергену:
1) Не можна проводити в гострому періоді;*
2) Проба на шкірі може бути негативною;*
3) Проба проводиться шляхом нанесення підозрюваної речовини на внутрішню частину
нижньої губи;*
4) Проба проводиться шляхом нанесення підозрюваної речовини під язик;*
5) Все перераховане вірно.*
28. При виникненні токсикоалергічного дерматиту на тетрациклін слід:
1) Замінити його на олететрин;
2) Продовжити прийом тетрацикліну в меншій разовій дозі;
3) Відмінити тетрациклін;*
4) Призначити антигістамінні препарати;*
5) Призначити гіпосенсибілізуючу терапію.*
29. До фізичних факторів, що можуть викликати простий дерматит, відносяться:
1) Механічні впливи;*
2) Вплив низьких і високих температур;*
3) Різні види променевої енергії (проникаюче і непроникаюче випромінювання);*
4) Дія електричного струму;*
30. При розвитку алергічного дерматиту від прального порошку доречні такі
рекомендації:
1) Припинити користування пральним порошком;*
2) Усередину – антигістамінні препарати;*
3) Місцево примочки;*
4) Внутрішньовенне введення 10% розчину хлористого кальцію;*
5) Профілактичне призначення препаратів комплексу вітамінів групи В.
31. Найбільш розповсюдженими речовинами сенсибілізуючої дії є:
1) Полімери;*
2) Солі важких металів;*
3) Фосфорорганічні та хлорорганічні пестициди і інсектициди;*
4) Медикаменти;*
32. При алергічному контактному дерматиті найбільш ефективним є застосування:
1) Цинкової пасти;
2) Крема Унни;
3) Водно-цинкової суміші;
4) Топічних стероїдів;*
5) 1% Саліцилового крему.
33. Які принципи лікування і профілактики алергічних професійних дерматозів?
1) Припинення контакту з алергеном;*
2) Перехід на іншу роботу;*
3) Призначення місцевої протизапальної терапії;*
4) Призначення гіпосенсебілізуючих препаратів;*
5) Нічого з вище перерахованого.
34. Простий контактний дерматит характеризується всіма ознаками, крім:
1) Чітких меж;
2) Локалізації в місцях контакту з подразником;
3) Уртикарних елементів;*
4) Гіперемії;
5) Печіння;
6) Горбикових елементів.*
35. До речовин фотодинамічної дії відносяться:
1) Продукти перегонки кам’яного вугілля;*
2) Продукти перегонки нафти;*
3) Деякі ліки та рослини;*
4) Продукти перегонки сланців;*
36. Вкажіть невірні вислови про алергічні дерматози:
1) В основі лежить пошкодження тканин, яке викликається імунними реакціями на
алергени;
2) Якщо хворий отримував анальгін протягом багатьох років, то розвиток сенсибілізації
до нього не можливий;*
3) Сенсибілізація до переносимого лікарського препарату довічна;
4) Для діагностики застосовуються крапельні та компресні шкірні проби.
37. Алергічні дерматити можуть виникнути у всіх випадках, крім:
1) Використання «тіней» для фарбування повік;
2) Використання протизапліднюючих засобів;
3) Тертя о шкіру гіпсової пов’язки;*
4) Впливу ультрафіолетових променів.
38. Вкажіть невідкладні заходи, які необхідно вжити при опіках концентрованою
кислотою або лугом:
1) Старанна обробка спиртом;
2) Накладання пластиру;
3) Нейтралізація відповідно (лугом або кислотою);*
4) Тривалий рясний змив водою.*
39. Прийнято розрізняти наступні різновиди дерматитів:
1) Професійний;*
2) Контактний;*
3) Алергічний;*
4) Себорейний;*
5) Дитячий;
6) Дорослий.
40. Для алергічного дерматиту характерним є наявність:
1) Моновалентної сенсибілізації;*
2) Групової сенсибілізації;
3) Полівалентної сенсибілізації;
4) Ендогенної сенсибілізації;*
5) Екзогенної сенсибілізації;*
6) Десенсибілізації.
41. Вкажіть найбільш характерну ознаку алергічного контактного дерматиту:
1) Виникає тільки у осіб, сенсибілізованих до даного подразника;*
2) Наявність полівалентної сенсибілізації;
3) Площа запалення залежить від концентрації подразника;
4) Резистентність до протизапального лікування
42. При розвитку алергічного контактного дерматиту кистей від прального порошку
необхідно:
1) Припинити використання прального порошку;*
2) Виключити часте миття рук, застосування інших миючих засобів;*
3) Призначити внутрішньо Кларитин;*
4) Призначити місцево флуцинар;*
43. Який з нижче перерахованих препаратів є найбільш ефективним при токсидермії:
1) Мазь Вількінсона;
2) Крем Унни;
3) Целестодерм;*
4) Водно-цинкова завісь;
5) 2% саліцилова мазь.
44. Назвіть стадії простого дерматиту:
1) Еритематозна;*
2) Везикуло-бульозна;*
3) Некротично-виразкова;*
4) Мокнуча.
45. Назвіть ознаки простого дерматиту:
1) Наявність прихованого періоду між першим контактом з подразником і виникненням
дерматиту;
2) Відповідність ступеня враженості дерматиту силі подразника;*
3) Ураження шкіри виходить за межі площі дії подразника;
4) Площа ураження відповідає місцю дії подразника.*
46. Клінічними проявами хронічного дерматиту є:
1) Мокнуття;
2) Застійна еритема;*
3) Ерозії;
4) Інфільтрація, лущення.*
ТЕМА № 13
Екзема. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування.
1. Висипка при екземі представлена наступними елементами:

1) Кірки, лусочки;*
2) Еритема, папули*;
4) Пустули;
5) Ерозії, виразки;
6) Мікровезикули, мокнучі ерозії.*
2. Які з перерахованих стадій екзематозного процесу є найбільш цінними для
підтвердження діагнозу екземи?
1) Крустозна;
3) Везикульозна;*
4) Мокнуття;*
5) Еритематозна.
3. В патогенезі екземи важливу роль відіграють:
1) Сенсибілізація;*
2) Функціональні порушення нервової системи;*
3) Вісцеропатії;*
4) Генетична схильність;*
5) Все вище перераховане.*
4. Загальну кортикостероїдну терапію при екземі назначають у випадку:
1) Великий розповсюджений процес;*
2) Резистентність до звичайної терапії;*
3) Пустулізація у вогнищах ураження;
4) Стійкий перебіг.*
5. Які препарати призначають при неускладненій мокнучій екземі?
1) Антигістамінні;*
2) Діуретики;*
3) Кортикостероїди;*
4) Антибіотики.
6. Які харчові продукти не можна вживати хворому із загостренням екземи?
1) Творог;
3) Яблука;
4) Шоколад.*
7. Лікування хворих гострою екземою передбачає?
1) Виключення гострої їжі;*
2) Приймання ванн з морською сіллю;*
3) Не митись;
4) Призначення УФО.*
8. Які ознаки характерні для справжньої екземи?
1) Загострення без видимої причини;*
2) Нечіткі межі вогнищ ураження;*
3) Симетричність;*
4) Сильний свербіж.*
9. В класифікації екземи за клінічними формами виділяють:
1) Мікробну екзему;*
2) Професійну екзему;*
3) Справжню екзему;*
4) Себорейну екзему;*
5) Все вище перераховане.*
10. Які місцеві засоби показані при хронічній екземі в стадії ремісії?
1) Бовтанка;
2) Флуцинар;*
3) Борна примочка;
4) Оклюзійна пов’язка з саліцилово-нафталановою маззю.
11. Які ознаки характерні для екземи ?
1) Нервово-алергічний механізм розвитку;*
2) Тривалий рецидивний перебіг;*
3) Поліморфізм висипки;*
4) Часті загострення без видимої причини.*
5) Все вище перераховане вірно.*
12. В стадії мокнуття для зовнішньої терапії екземи призначають:
1) Присипки;
2) Креми;
3) Пасти;
4) Примочки;*
5) Бовтанки.
13. Для якої екземи характерні наступні ознаки?
1) Локалізація – волосиста частина голови, обличчя, груди;
2) Відсутність тенденції до мокнуття;
3) Наявність жирних жовтувато-сірих лусочок в вогнищах ураження.
(себорейна екзема)
1) Початок у ранньому віці;
2) Локалізація на шкірі обличчя, волосистої частини голови в подальшому на інших
ділянках тіла;
3) Поліморфізм висипки, наявність мокнуття.
4) Підвищення температури тіла;
5) Збільшення лімфатичних вузлів;
6) Інколи трансформація в дифузний нейродерміт.
(дитяча екзема)
15. Для екземи характерні наступні патогістологічні зміни?
3) Акантоз;*
4) Розширення судин;*
5) Утворення лімфоцитарно-гістіоцитарних інфільтратів;*
6) Набухання колагенових та еластичних волокон.
16. Характерні ознаки екземи:
1) Свербіж;*
2) Еритема;*
3) Папули;*
6) Ліхеніфікація.*
17. Які з прерахованих ознак характерні для екземи?
1) Еритема, папули, везикули;*
2) Мокнуття, серозні колодязі;*
3) Пухирі;
4) Свербіж;*
5) Печіння;
6) Швидке розв’язання після усунення подразника;
7) Стійкий тривалий перебіг;*
8) Схильність до рецидивів.*
1) Нерізкі межі ураження;
2) Асиметрія висипки;
3) Тенденція до дисемінації;
4) Початок захворювання навколо піогенної виразки.
(мікробна екзема)
19. Для справжньої екземи характерні наступні ознаки:
1) Несправжній (еволюційний) поліморфізм;*
2) Справжній поліморфізм;*
3) Симетричність уражень;*
4) Відсутність чітких меж ураження;*
5) Тривалий рецидивуючий перебіг;*
6) Різко виражена тенденція до дисемінації;*
7) Асиметричність;
8) Ураження суглобів.
20. В стадії мокнуття для місцевої терапії екземи використовують:
2) Креми;
3) Пасти;
5) Збовтувані суміші.
21. Алергічні дерматози можуть виникнути при контакті з наступними речовинами:
1) Контрацептивні засоби;*
2) Мазі з антибіотиками;*
3) Синтетичні тканини;*
4) Тертя шкіри гіпсовою пов’язкою;
5) Дія ультрафіолетових променів;
6) Розчин брильянтового зеленого 1-2%.*
22. Екзема характеризується такими симптомами:
1) Свербіж в ділянці ураженої шкіри;*
2) Подразливість;*
3) Поганий сон;*
4) Діарея;
5) Відчуття стягування шкіри в уражених ділянках;
6) Парестезії.
23. Який гігієнічний режим будете рекомендувати хворому на гостру екзему в ділянці
гомілок?
1) Постільний;
2) Миття у ванній з використанням мочалки і мила;
3) Режим палатний;*
4) Не вживати гострих подразнюючих харчів;*
5) Обмежити концентровані рафіновані вуглеводи;*
6) Різко обмежити прийом кухонної солі.*
24. Справжня екзема характеризується наступними симптомами:
1) Симетричне ураження шкіри;*
2) Поліморфізм висипу справжній та еволюційний;*
3) Відсутність свербежу;
4) Часто виникають елементи висипу на слизовій оболонці ротової порожнини;
5) Важко піддається лікуванню.*
25. Що ви з нижченаведеного призначите при загальному лікуванні гострої екземи?
3) Хлористий кальцій 10%;*
4) Супрастін;*
5) Еріус;*
6) Аєвіт.*
26. В групу алергічних захворювань шкіри відносять:
1) Екзема*;
2) Атопічний дерматит;
4) Нейродерміт;
5) Себорея;
6) Короста;
7) Алергічний дерматит;*
8) Артифіціальний дерматит;
9) Токсидермія.*
27. Визначте шкідливі для хворого на екзему в фазі загострення харчові продукти:
1) Сир;*
2) Шоколад;*
3) Яблука;
4) Відварене м'ясо яловичини;
5) Яєчню на салі.*
28. Які елементи висипу не характерні для екземи?
1) Еритема;
2) Папула;
4) Пухир;*
5) Гноячок;*
6) Ерозія;
7) Кірка.
29. Які морфологічні елементи висипу характерні для екземи?
1) Пляма;*
2) Папула;*
3) Ерозія;*
4) Атрофія;
5) Лусочка;*
6) Виразка.
30. Вкажіть лікарську форму для місцевої терапії гострої екземи в стадії мокнуття:
1) Паста;
2) Мазь кортикостероїдна;
3) Присипка;
4) Розчин борної кислоти 2%;*
5) Аерозоль.*
31. Що ви призначите для загального лікування екземи?
1) Гліцирам;*
2) Кордіамін;
3) Димедрол;*
5) Настоянка елеутерокока;*
6) Цетрин;*
7) Таблетки ехінацеї.*
32. Вкажіть з нижченаведеного ускладнення кортикостероїдної терапії:
1) Психоз;*
2) Інсульт;*
3) Інфаркт;*
4) Гіпокаліємія;*
5) Виразкова хвороба шлунка;*
6) Злоякісні новоутворення;
7) Остеопороз.*
33. Які елементи висипу характерні для екземи?
1) Папула;*
3) Кірочка;*
4) Незапальна пляма;
5) Розеола.*
34. Вкажіть різновиди форм екземи:
1) Тилотична;*
2) Коліквативна;
3) Варикозна;*
4) Професійна;*
5) Ліхеноїдна.
35. Які патогістологічні зміни відбуваються при гострій екземі?
1) Акантоз;
5) Акантолізис.
36. Які первинні морфологічні елементи висипу характерні для екземи?
1) Запальна пляма;*
2) Вузлик;*
3) Горбик;
5) Пухир.
37. Пухирці при екземі виникають за рахунок:
2) Гранульозу;
3) Спонгіозу;*
4) Паракератозу;
5) Балонуючої дегенерації.
38. Найбільш патогномонічними для екземи висипними елементами є:
1) Еритема, пустули;
2) Ерозії, виразки;
3) Папули, везикули;
4) Мікровезикули, ерозії з мокнуттям;*
5) Кірки, лусочки.
39. В патогенезі екземи важливу роль грають:
1) Сенсибілізація;*
2) Функціональні порушення нервової системи;*
3) Генетична схильність;*
4) Вісцеропатії;*
5) Ендокринопатії.*
40. Які ознаки характерні для екземи?
1) Нервово-алергічний характер процесу;*
2) Тривалий рецидивуючий перебіг;*
3) Загострення нерідко без видимої причини;*
4) Поліморфізм висипів;*
5) Сильний свербіж шкіри.*
41. Яка з перерахованих нижче стадій екзематозного процесу є найбільш важливою для
підтвердження діагнозу екземи?
1) Еритематозна;
2) Везикульозна;
5) Крустозна.
42. Визначте серед перерахованих морфологічні елементи, характерні для екземи:
1) Плями;*
2) Папули;*
3) Лусочки;*
4) Ерозії;*
5) Виразки.
43. Які ознаки характерні для справжньої екземи?
1) Загострення без видимої причини;*
2) Нечіткі межі вогнищ уражень;*
3) Чіткі межі вогнищ уражень;
4) Хронічний перебіг;*
5) Велика кількість пухирів на еритематозному фоні;
6) Симетричність процесу;*
7) Болючість вогнищ ураження;
8) Сильний свербіж шкіри у вогнищах ураження.*
44. В стадії мокнуття для зовнішньої терапії екземи застосовують тільки:
3) Збовтувані суміші;
4) Пасти;
5) Креми.
45. Які харчові продукти не можна вживати хворому з загостренням екземи?
2) Яблука;
3) Шоколад;*
4) Творог;
5) Горіхи.*
46. Загальну кортикостироїдну терапію при екземі призначають у випадку:
1) Великої поширеності процесу;*
2) Хронічного обмеженого процесу;
3) Резистентності до звичайної терапії;*
4) Пустулізації у вогнищах ураження;
5) Приєднання герпетичної або мікотичної інфекції.
47. Найбільш розповсюдженими речовинами сенсибілізуючої дії є:
1) Полімери;*
2) Солі важких металів;*
3) Фосфорорганічні і хлорорганічні пестициди та інсектициди;*
4) Медикаменти;*
48. Для професійної екземи характерно:
1) Ураження кистей і передпліч;*
2) Рецидив під час відпустки;
3) Регрес в умовах стаціонару;*
4) Обов’язковий зв'язок з психотравмою;
5) Виникає у людей, у кого в анамнезі були інші види екзем.
49. Вкажіть ефективні лікувальні засоби при екземі:
2) Експургаторний метод;*
4) Примочка з 2% р-ном борної кислоти;*
5) Вітамінотерапія;*
7) Біостимулятори;*
8) Адаптогени.*
50. Розрізняють такі клінічні форми екземи:
1) Істинна;*
2) Нервова;
3) Дитяча;*
4) Професійна;*
5) Себорейна;*
6) Алергічна;
7) Мікробна.*
51. Послідовність розвитку елементів висипки при екземі наступна:
1) Луска; 6
2) Папула; 2
3) Везикула; 3
4) Еритема; 1
5) Кірка; 5
6) Ерозія. 4
52. Як відрізнити дерматит від екземи?
1) По часу існування;*
2) По висипці;
3) По інтенсивності;
4) По гостроті перебігу;
5) По скаргах;
6) По сенсибілізації.*
53. Час накладання примочки на шкіру визначається:
1) Її температурою;*
2) Її підсиханням;
3) Її вологістю;
4) Годинником;*
5) Відчуттям хворого;*
6) Досвідом лікаря.
54. Для екземи характерним є наявність:
1) Моновалентної сенсибілізації;
2) Групової сенсибілізації;*
3) Полівалентної сенсибілізації;*
4) Ендогенної сенсибілізації;
5) Екзогенної сенсибілізації;
6) Десенсибілізації.
ТЕМА № 14
Пухирчаті дерматози. Багатоформна ексудативна еритема. Етіологія. Патогенез. Клініка.
Діагностика. Лікування.Базові тестові завдання кафедри.
1. Фактори, які мають значення в патогенезі інфекційно-алергічної форми поліморфної

ексудативної еритеми:
1) Переохолодження;*
2) Вірусна інфекція;*
3) Контакт з хворим на поліморфну ексудативну еритему;
4) Стресові ситуації.
2. Фактори, які мають значення в патогенезі інфекційно-алергічної форми поліморфної
ексудативної еритеми:
1) Прийом лікарських препаратів;
2) Вогнища хронічної інфекції;*
3) Підвищена чутливість до бактеріальних алергенів;*
4) Імунодефіцитний стан організму.*
3. Для поліморфної ексудативної еритеми характерні наступні первинні елементи
висипки:
1) Плями;*
2) Пухирі;*
3) Горбики;
4) Пустули.
4. Для поліморфної ексудативної еритеми характерні наступні первинні елементи
висипки:
1) Пухирці;*
2) Пухирі;*
3) Папули;*
4) Вузол.
5. Для поліморфної ексудативної еритеми характерні наступні вторинні елементи
висипки:
1) Ерозії;*
2) Виразки;
3) Кірочки;*
4) Садно.
6. Для поліморфної ексудативної еритеми характерні наступні вторинні елементи
висипки:
1) Лусочка;
2) Рубець;
3) Ерозії;*
4) Пігментна пляма.*
7. Найбільш типові місця локалізації для поліморфної ексудативної еритеми:
1) Шкіра тильної поверхні кисті;*
2) Шкіра тильної поверхні стоп;*
3) Розгинальна поверхня передпліч;*
4) Шкіра передньої стінки живота;
5) Слизові оболонки ротової порожнини.*
2) Бокові поверхні стегон;
3) Статеві органи;*
4) Шкіра долоней.*
1) Згинальна поверхня передпліч;
2) Шкіра підошов;*
3) Слизові оболонки ротової порожнини;*
4) Грудна поверхня.
10. До важких форм поліморфної ексудативної еритеми належать:
1) Синдром Лайєла;
2) Синдром Сенір-Ашера;
3) Синдром Стівенса-Джонсона;*
4) Синдром Розенталя.
11. Поліморфну ексудативну еритему слід диференціювати з:
1) Пухирчаткою;*
2) Коростою;
3) Червоним плоским лишаєм;
4) Герпетиформним дерматозом Дюринга.*
12. Поліморфну ексудативну еритему слід диференціювати з:
1) Вторинним періодом сифілісу;*
2) Пухирчаткою;*
4) Алергічним дерматитом.*
13. Для лікування поліморфної ексудативної еритеми застосовують:
1) Саліцилати;*
2) Кортикостероїди;*
3) Дезінтоксикаційну терапію;*
4) Антибіотики.
14. Для лікування поліморфної ексудативної еритеми застосовують:
1) Сульфаніламіди;*
3) Антипаразитарні мазі;
4) Кортикостероїдні мазі.*
15. Для лікування поліморфної ексудативної еритеми застосовують наступні мазі:
1) Елоком;*
2) Адвантан;*
3) Еритроміцинова;
4) Герпевір.
16. Для лікування поліморфної ексудативної еритеми застосовують наступні мазі:
1) Бетаметазонова;*
2) Сірчана 10%;
3) Локоїд;*
4) Ламікон.
17. До клінічних форм поліморфної ексудативної еритеми належать:
1) Вегетуюча;
2) Токсико-алергічна;*
3) Ексудативна;
4) Інфекційно-алергічна.*
18. Які основні патогістологічні зміни при істинній пухирчатці?
2) Акантоз;
5) Паракератоз.
19. Найбільш важливим лабораторним дослідженням для підтвердження діагнозу
вульгарної пухирчатки є:
1) Посів вмісту пухиря на флору;
2) Клінічний аналіз крові;
3) Дослідження крові на електроліти;
4) Дослідження мазків-відбитків на акантолітичні клітини;*
5) Дослідження вмісту пухиря на еозинофіли.
20. Зазначте найбільш важливий діагностичний симптом для підтвердження діагнозу
пемфігуса:
1) Феномен Кебнера;
2) Симптом Нікольського;*
3) Проба Бальцера;
4) Реакція Манту;
5) Ізоморфна реакція.
21. Найбільш характерними морфологічними елементами для герпетиформного
дерматозу Дюринга є:
1) Еритематозні плями;
2) Папули;
3) Пухирі;
22. В якому шарі шкіри розташовані пухирі у разі істинної пухирчатки?
1) Сосочковому;
2) Базальному;
3) Остистому;*
4) Зернистому;
5) Роговому.
23. Акантолітичні клітини за методом Тцанка виявляють за допомогою дослідження:
1) Гістологічного;
2) Бактеріологічного;
3) Цитологічного;*
4) Флуоресцентного;
5) Серологічного.
24. Акантолізіс – це:
1) Розплавлення міжклітинних сполучень у остистому шарі;*
2) Дегенеративні зміни у остистому шарі;
3) Потовщення рогового шару;
4) Розростання зернистого шару;
5) Порушення процесу зроговіння та збереження ядер в клітинах рогового шару.
25. Зазначте первинний морфологічний елемент, типовий для вульгарної пухирчатки:
1) Пухир;*
2) Мікровезикула;
3) Папула;
4) Urtica;
5) Пустула.
26. Пухирі у разі істинної пухирчатки розміщуються:
1) Субкорнеально;
2) Інтраепідермально;*
3) Субепідермально;
5) Субгіподермально.
27. При дослідженні по Тцанку матеріал забарвлюють за методом:
1) Грама;
2) Ціля-Нільсена;
3) Романовського-Гімзе;*
4) Буррі;
5) Морозова.
28. Акантолітичні клітини за методом Тцанка виявляють у:
1) Нативному препараті;
2) Гістологічному препараті;
3) Мазку-відбитку;*
4) Аналізі крові;
5) Серологічному дослідженні.
29. У разі локалізації висипів при істинній пухирчатці на слизовій рота, патогістологічні
зміни (акантолізіс) відбуваються у:
1) Зернистому шарі;
2) Остистому шарі;*
3) Базальному шарі;
4) Власне пластинці слизової;
5) Підслизовому шарі.
30. Найбільш типова локалізація висипів при вульгарній пухирчатці:
2) Обличчя;
3) Слизова оболонка порожнини рота;*
4) Лікті та коліна;
5) Долоні та підошви.
31. Для підтвердження діагнозу герпетиформного дерматозу Дюринга необхідно провести
шкірну пробу для визначення підвищеної чутливості до:
1) Сульфаніламідів;
2) Антибіотиків;
3) Новокаїну;
4) Йодидів;*
5) Бромідів.
32. Які ознаки характерні для герпетиформного дерматозу Дюринга?
1) Рецидивуючий перебіг;*
2) Поліморфізм висипів;*
3) Різка сверблячка;*
4) Позитивний симптом Нікольського;
5) Часте ураження слизових оболонок.
33. До клінічних різновидів акантолітичної пухирчатки відносяться:
1) Вульгарна;*
2) Псоріазіформна;
3) Вегетуюча;*
4) Пустульозна;
5) Себорейна.*
34. Пухирі у разі дерматозу Дюринга розміщуються:
1) Субкорнеально;
2) Інтраепідермально;
3) Субепідермально;*
5) Субгіподермально.
35. При якому бульозному дерматозі у хворих досить часто спостерігається підвищена
чутливість до глютену?
2) Листоподібна пухирчатка;
3) Дерматоз Дюринга;*
4) Синдром Стівенса-Джонсона;
5) Себорейна пухирчатка.
36. При дерматозі Дюринга хворі скаржаться на:
1) Біль;
2) Свербіж;*
3) Відчуття похолодання кінцівок;
4) Відчуття повзання “мурашок” по тілу;
5) Парестезії.
37. Захворювання, з якими слід проводити диференційний діагноз при вульгарній
пухирчатці:
1) Синдром Стівенса-Джонсона;*
2) Псоріаз;
3) Синдром Лайєла;*
4) Герпетиформний дерматоз Дюринга;*
5) Короста.
38. Захворювання, з якими слід проводити диференційний діагноз при герпетиформному
дерматозі Дюринга:
1) Псоріаз;
2) Короста;*
3) Вульгарна пухирчатка;*
4) Токсидермія;*
5) Екзема.*
39. Зазначте найбільш ефективний препарат для лікування пухирчатки:
2) Сульфадиметоксин;
3) Фтивазид;
5) Делагіл.
40. Для лікування герпетиформного дерматозу Дюринга найбільш часто застосовують:
2) Вітаміни;
3) Антигістамінні препарати;
4) Препарати сульфонового ряду (ДДС);*
5) Протималярійні препарати.
41. У разі лікування герпетиформного дерматозу Дюринга місцево призначають:
1) 1-2% розчин метиленового синього;*
2) 2-5% розчин йоду;
4) 33% сірчану мазь;
5) 2% саліцилову мазь.
42. При довготривалому призначенні гормональних кортикостероїдних препаратів слід
призначати:
1) Дієту з обмеженням вуглеводів;*
2) Антигістамінні препарати;
3) Препарати калію;*
4) Препарати кальцію;*
5) Гастропротектори.*
43. У разі ураження слизової оболонки рота при вульгарній пухирчатці місцево
призначають:
1) Анілінові барвники;
2) Аплікації вітаміну А;
3) Аплікації гормональних кортикостероїдних мазей;
4) Адгезивну дентальну пасту “Солкосеріл”;
5) Все перераховане вище вірно.*
44. При довготривалому призначенні гормональних кортикостероїдних препаратів
можуть виникнути такі ускладнення:
1) Виразка шлунку;*
3) Остеопороз;*
4) Порушення з боку серцево-судинної системи;*
5) Зниження імунітету.*
45. Для лікування істинної пухирчатки у разі ураження шкіри місцево призначають:
2) Теплі ванни з розчином калію перманганату;*
3) Примочки;
5) Щоденну зміну білизни.*
46. Традиційно доза таблетки преднізолону складає:
1) 0,25;
2) 0,5;
3) 0,05,
4) 0,005;*
5) 0,0005.
47. В процесі клінічної еволюції вульгарної пухирчатки виникають наступні вторинні
морфологічні елементи висипки:
1) Вторинні гіперпігментовані плями;*
2) Ерозії;*
3) Кірки;*
4) Рубці;
ТЕМА № 18
Методика обстеження венеричного хворого. Збудник сифілісу. Шляхи передачі інфекції.
Патогенез. Експериментальний сифіліс. Класифікація.
1. Бліда трепонема була відкрита у:
1) 1885 році;
2) 1890 році;
3) 1895 році;
4) 1905 році;*
5) 1910 році.
2. Яке дослідження застосовується в повсякденній практиці для виявлення блідої
трепонеми?
1) Культивування на живих середовищах;
2) Забарвлення по Романовському-Гімзе;
3) Забарвлення метиленовим синім;
4) Дослідження нативних препаратів у темному полі зору мікроскопу;*
5) Сріблення по Морозову.
3. Бліда трепонема – це мікроорганізм:
1) Спіралеподібної форми;*
2) Кулястої форми;
3) Паличкоподібної форми;
4) Ниткоподібної форми;
5) Неправильної форми.
4. Які можливі шляхи передачі сифілісу?
1) Статевий;*
2) Побутовий;*
3) Гемотрансфузійний;*
4) Фекально-оральний;
5) Трансплацентарний.*
5. Які фізіологічні секрети та екскрети можуть бути заразні при сифілісі?
1) Слина;*
2) Піт;
3) Сеча;
4) Молоко;*
5) Сперма.*
6. Бліда спірохета має рухи:
1) Поступальні;*
2) Кругові;
3) Обертальні (ротаторні);*
4) Маятникоподібні;*
5) Хвилеподібні.*
7. Число завитків спіралі блідої трепонеми складає:
1) 2-4;
2) 6-8;
3) 8-14;*
4) 14-16;
5) 16-18.
8. Інкубаційний період при сифілісі триває:
1) 2-4 роки;
2) 3-4 тижні;*
3) 6-8 тижнів;
4) 10 днів;
5) 9-12 тижнів.
9. Причиною подовження інкубаційного періоду може бути прийом:
1) Сульфаніламідних препаратів;
2) Антибіотиків;*
3) Метронідазолу;*
4) Полівітамінних препаратів;
5) Дезінфікуючих засобів.
10. Укорочення інкубаційного періоду сифілісу спостерігається:
1) При розвитку ускладненого вторинною інфекцією твердого шанкеру;
2) При розвитку атипово розташованих твердих шанкерів;
3) При розвитку множинних твердих шанкерів;
4) При розвитку виразкових твердих шанкерів;
5) При наявності важкої супутньої інфекції.*
11. Прояв якого періоду сифілісу виникає при "трансфузійному" сифілісі?
1) Інкубаційного;
2) Первинного;
3) Вторинного;*
4) Третинного;
5) Природженого.
12. Після зараження на сифіліс, зазвичай, реакція Вассермана стає позитивною через:
1) 3-4 тижні;
2) 6-8 тижнів;*
4) 3-4 місяці;
5) 2-4 роки.
13. Розвиток сифілісу без шанкеру можливий у разі:
1) Прийому антибіотиків особами, що знаходяться в інкубаційному періоді;
2) Супутньої важкої інфекції;
3) Переливання крові;*
4) Побутового шляху зараження;
5) Гомосексуального контакту.
14. При сифілісі береться матеріал для дослідження на бліду трепонему з:
1) Твердого шанкеру;*
2) Ерозивно-папульозних сифілідів;*
3) Розеол;
4) Гум;
5) Горбикового сифіліду.
15. З погляду передачі інфекції, найбільш заразними при сифілісі можуть бути висипання:
1) Шанкер;*
2) Розеола;
3) Ерозивні папули;*
5) Гума.
16. Подовження інкубаційного періоду сифілісу спостерігається:
1) При супутніх інфекційних захворюваннях;
2) При біполярному розташуванні твердих шанкерів;
3) При лікуванні пеніциліном, тетрацикліном супутніх захворювань в інкубаційному
періоді сифілісу;*
4) При лікуванні сульфаніламідами супутніх захворювань в інкубаційному періоді
сифілісу;
5) При лікуванні противірусними препаратами.
17. При гістологічному дослідженні сифілідів основні зміни виявляються у:
2) Кровоносних та лімфатичних судинах шкіри;*
3) М’язах;
4) Підшкірно-жировій клітковині;
5) Дермі.
18. Патогістологічно сифілітичні ураження при первинному та вторинному сифілісі
характеризуються ексудативно-проліферативним запаленням з переважанням в
запальному інфільтраті:
1) Фіброцитів;
2) Фібробластів;
3) Лімфоцитів;*
4) Лаброцитів;
5) Плазматичних клітин;
6) Гістіоцитів.
19. При утворенні гуми або горбикового сифіліду гістологічно діагностують запальний
інфільтрат у вигляді інфекційної гранульоми в якому виявляють:
1) Гістіоцити;
2) Лімфоцити;*
3) Плазматичні клітини;*
4) Адипоцити;
5) Гігантські та епітеліоїдні клітини;
6) Вогнища некрозу.*
20. До якого класу імуноглобулінів відносяться антитіла, які здатні при первинному
серопозитивному сифілісі зв’язувати комплемент та давати позитивну реакцію
Вассермана:
1) IgA;
2) IgM;
3) IgD;
4) IgG;*
5) IgE.
21. До якого класу імуноглобулінів відносяться протисифілітичні антитіла, які одними з
перших утворюються та накопичуються в крові хворих на первинний серонегативний
сифіліс, але не виявляються стандартними серологічними реакціями (реакція
Вассермана і осадові реакції залишаються негативними):
1) IgA;
2) IgM;*
3) IgD;
4) IgG;
5) IgE.
22. Вкажіть збудників перерахованих нижче захворювань,що передаються статевим
шляхом.
1) Сифіліс; a) Chlamidia trachomatis;
2) Гонорея; б) Trichomonas vaginalis;
3) Трихомоніаз; в) Treponema pallidum;
4) Хламідіоз; г) Gonococcus.
1) –в); 2) –г); 3) – б); 4) – а).
23. Які з перерахованих нижче захворювань слід віднести до класичних венеричних хвороб?
1) Сифіліс;*
2) Короста;
3) Гепатит В;
4) СНІД;
5) Гонорея.*
24. Які з перерахованих нижче захворювань слід віднести до інфекцій, що передаються
статевим шляхом.
1) Сифіліс;*
2) Шанкроїд;*
3) Гонорея;*
4) Трихомоніаз;*
5) Короста;*
6) СНІД;*
7) Бактеріальний вагіноз;*
8) Холера.
25. Яких тварин можливо штучно заразити сифілісом?
1) Мавпи;*
2) Корови;
3) Кролі;*
4) Собаки;
5) Броненосці.
26. Яких тварин штучно заражали сифілісом в 1903 році І.І. Мечніков і Е. Ру?
1) Нижчі мавпи (павіани, макаки);
2) Людиноподібні мавпи;*
3) Кролі.
27. Яких тварин штучно заражав сифілісом в 1904 році Д.К. Заболотний?
1) Нижчі мавпи (павіани, макаки);*
2) Людиноподібні мавпи;
3) Кролі.
28. Внесок Д.К. Заболотного в світову венерологію (вказати вірні пункти).
1) Розробив сучасну класифікацію сифілісу;
2) Тема докторської дисертації була пов’язана з сифілісом;*
3) Один з перших в світі побачив в мікроскопі бліду спірохету;*
4) Відкрив збудника сифілісу - бліду спірохету;
5) Зумів викликати штучно сифіліс у нижчих мавп;*
6) Є пробатьком відкриття реакції зв’язування комплементу (РСК) при сифілісі;
7) Є пробатьком відкриття реакції імобілізації блідої спірохети (РІБТ) при сифілісі.*
29. Який імунітет розвивається у хворих на сифіліс?
1) Адоптивний;
2) Активний;
3) Пасивний;
4) Інфекційний;*
5) Клітинний;
6) Нестерильний;*
7) Набутий;
8) Протипухлинний;
9) Супутній;
10) Трансплантаційний.
30. Які з нижченаведених факторів подовжують інкубаційний період?
1) Старечий вік;*
2) Супутні хронічні захворювання;*
3) Інтоксикації;*
4) Зараження від хворого третинним сифілісом;*
5) Одночасне зараження м’яким шанкером;*
6) Лікування препаратами групи імідазолу і миш’яку;*
7) Лікування кортикостероїдами;*
8) Лікування невеликими дозами антибіотиків;*
31. За способом життєздатності бліда спірохета є:
1) Факультативним аеробом;
2) Факультативним анаеробом;*
3) Облігатним аеробом;
4) Облігатним анаеробом.
32. До форм існування блідої спірохети відносяться:
1) Спіралеподібна;*
2) Цисти;*
3) Зерниста;*
4) L-форми;*
33. Які розрізняють стадії первинного сифілісу?
1) Серонегативний;*
2) Серопозитивний;*
3) Свіжий;
5) Прихований.*
34. Які розрізняють стадії вторинного сифілісу?
1) Свіжий;*
3) Пасивний;
4) Прихований;*
5) Рецидивний.*
35. Які розрізняють стадії третинного сифілісу?
1) Свіжий;
2) Активний;*
3) Прихований;*
4) Пасивний.
36. Які розрізняють шляхи передачі сифілітичної інфекції?
1) Контактний;*
3) Повітряно-крапельний;
6) Трансмісивний;
7) Трансплацентарний;*
8) Статевий.*
ТЕМА № 19
Первинний період сифілісу.
1. Які можливі шляхи передачі сифілісу?

1) Статевий;*
5) Трансплацентарний.*
1) Слина;*
2) Піт;
3) Сеча;
4) Молоко;*
5) Сперма.*
3. Інкубаційний період при сифілісі триває:
1) 2-4 роки;
2) 3-4 тижні;*
4) 10 днів;
4. Причиною подовження інкубаційного періоду може бути прийом:
1) Сульфаніламідних препаратів;
2) Антибіотиків;*
3) Метронідазолу;*
4) Полівітамінних препаратів;
5) Дезинфікуючих засобів.
5. Укорочення інкубаційного періоду сифілісу спостерігається:
1) При розвитку ускладненого вторинною інфекцією твердого шанкеру;
2) При розвитку атипово розташованих твердих шанкерів;
3) При розвитку множинних твердих шанкерів;
4) При розвитку виразкових твердих шанкерів;
5) При наявності важкої супутньої інфекції.*
6. Які серологічні реакції можуть бути позитивними у разі первинного серонегативного
сифілісу?
1) РІФ;*
2) РВ;
3) РІФ, РІБТ;
4) РІБТ;
5) КСР.
7. Прояв якого періоду сифілісу виникає при “трансфузійному” сифілісі?
1) Інкубаційного;
2) Первинного;
3) Вторинного;*
4) Третинного;
5) Природженого.
8. Які серологічні реакції можуть бути позитивними при первинному серопозитивному
періоді сифілісу?
1) Експрес-метод;*
2) РІФ;*
3) РВ;*
4) РІБТ;
5) КСР.*
1) 3-4 тижні;
5) 2-4 роки.
10. Розвиток сифілісу без шанкеру можливий у разі:
1) Прийому антибіотиків особами, що знаходяться в інкубаційному періоді;
2) Супутньої важкої інфекції;
3) Переливання крові;*
4) Побутового шляху зараження;
5) Гомосексуального контакту.
11. При сифілісі береться матеріал для дослідження на бліду трепонему з:
1) Твердого шанкеру;*
2) Ерозивно-папульозних сифілідів;*
3) Розеол;
4) Гум;
5) Горбикового сифіліду.
12. З погляду передачі інфекції, найбільш заразними при сифілісі можуть бути висипання:
1) Шанкер;*
2) Розеола;
5) Гума.
13. Подовження інкубаційного періоду сифілісу спостерігається:
1) При супутніх інфекційних захворюваннях;
2) При біполярному розташуванні твердих шанкерів;
3) При лікуванні пеніциліном, тетрацикліном супутніх захворювань в інкубаційний
період сифілісу;*
4) При лікуванні сульфаніламідами супутніх захворювань в інкубаційному періоді
сифілісу;
5) При лікуванні противірусними препаратами.
14. До типових різновидів шанкеру відносяться:
1) Шанкер-панарицій;
2) Гігантський шанкер;*
3) Корковий шанкер;*
4) Шанкер-амигдаліт;
5) Індуративний набряк.
15. При первинному сифілісі після появи твердого шанкеру регіонарний склераденіт
розвивається через:
1) 2-3 дні;
2) 5-8 днів;*
3) 9-12 днів;
4) 14-16 днів;
5) 24-26 днів.
16. Шанкер-амигдаліт представляє собою:
1) Ерозію мигдалини;
2) Виразку мигдалини;
3) Збільшену у розмірах гіперемовану мигдалину;*
4) Збільшену у розмірах звичайного кольору мигдалину;
5) Звичайного розміру гіперемовану мигдалину.
17. Первинний період сифілісу триває:
1) 2-3 тижні;
18. Для постановки діагнозу первинного серопозитивного сифілісу поряд із клінікою
необхідні позитивні результати наступних реакцій:
1) РІФ;
2) РІБТ;
3) Мікрореакції;
4) Вассермана.*
19. У первинному періоді сифілісу в хворих можуть зустрічатися всі ознаки, крім:
1) Твердого шанкеру;
2) Еритематозної ангіни;*
3) Склераденіту;
4) Позитивної реакції Вассермана;
5) Негативної реакції Вассермана.
20. До ускладнень твердого шанкеру відносяться всі різновиди, крім:
1) Баланіт;
2) Вульвовагініт;
3) Фімоз;
4) Індуративний набряк;*
5) Фагеденізм.
21. При гістологічному дослідженні сифілідів основні зміни виявляються у:
2) Кровоносних та лімфатичних судинах шкіри;*
3) М’язах;
4) Підшкірно-жировій клітковині;
5) Дермі.
22. Після контакту з хворим на сифіліс твердий шанкер з'являється через:
2) 2 тижні;
23. До атипових форм твердого шанкеру не відносяться:
1) Твердий шанкер на шийці матки;*
2) Індуративний набряк;
3) Шанкер-панарицій;
4) Шанкер-амігдаліт;
5) Щілиноподібний шанкер.*
24. Зменшення тривалості інкубаційного періоду може спостерігатись при наступних
супутніх захворюваннях:
1) Туберкульоз;*
2) СНІД;*
3) Пневмонія;
4) Виразкова хвороба шлунку;
5) Гонорея.
25. Твердий шанкер - це:
1) Ерозія;*
2) Пустула;
3) Папула;
4) Виразка;*
5) Тріщина.
26. Основні клінічні прояви первинного періоду сифілісу:
1) Загальна інтоксикація;
3) Реґіонарний лімфаденіт;*
4) Порушення травлення;
5) Реґіонарний лімфангіт.*
27. Різновиди твердого шанкеру:
1) Шанкер- відбиток;*
2) Гігантський;*
3) Карликовий;*
4) Дифтеритичний;*
5) Кірковий.*
28. Екстрагенітальне розташування твердого шанкеру можливе на:
1) Будь-якій ділянці шкіри та слизової;*
2) Шкірі долоней;
3) Шкірі ліктьових суглобів;
4) Слизовій оболонці ротової порожнини;
5) Анусі.
29. В результаті захворювання на сифіліс розвивається імунітет:
1) Вроджений;
2) Набутий;
3) Природній;
4) Нестерильний;*
5) Інфекційний.*
30. Основні клінічні ознаки твердого шанкеру:
1) Щільна ерозія;*
2) Болючість;
3) Відсутність суб’єктивних відчуттів;*
4) Кровоточивість;
5) Чіткі межі.*
31. Кількість множинних твердих шанкерів може сягати:
1) 3;
2) 6;
3) 2;
4) Не більше 10;*
5) Більше 10.
32. Твердий шанкер необхідно диференціювати з:
2) Коростою;*
3) Раком;*
4) Васкулітом;
5) Герпесом.*
33. Щілиноподібний твердий шанкер може локалізуватись в:
1) Кутках рота;*
2) Міжпальцьових складках;*
3) Анусі;*
4) Рогівці ока;
5) Шкірі долоней.
34. Ерозивний шанкер Фольмана розташовується на:
1) Голівці статевого члена;*
2) Волосистій частині голови;
3) Шкірі статевих органів;
4) Навколо пупка;
5) Будь де.
35. Бубон –це:
1) Шанкер;
2) Лімфаденіт;*
3) Лімфангоіт;
4) Запальна папула;
5) Виразка.
ТЕМА № 20
Вторинний період сифілісу.
1. Вторинний період триває:

1) 10 днів;
2) 3-4 тижні;
4) 2-4 роки;*
2. Які клінічні симптоми найбільш характерні для вторинного свіжого сифілісу?
1) Алопеція;
3) Залишки твердого шанкеру;*
4) Поширеність висипань;*
5) Схильність до групування висипань.
3. Вторинні сифіліди характеризуються наступними ознаками:
1) Висипання вторинного періоду мають нечіткі краї, неправильні обриси;
2) Висипання вторинного періоду супроводжуються почуттям печіння, болі;
3) Висипання вторинного періоду зберігаються довгостроково, незважаючи на
проведену терапію;
4) Висипання швидко розрішаються під впливом лікування;*
5) Висипання мають гострозапальний характер ураження.
4. Які серологічні реакції будуть позитивними у разі вторинного свіжого сифілісу?
2) РІФ;*
3) РВ;*
4) РІФ, РІБТ;*
5) Негативні всі реакції.
5. Висипання при вторинному свіжому сифілісі звичайно:
1) Нерясні;
2) Рясні;*
3) Несиметричні;
4) Симетричні;*
5) Згруповані.
6. Вторинний період сифілісу з моменту зараження починається в середньому через:
1) 1-2 місяця;
2) 2-3 місяця;*
3) 4-5 місяців;
5) 8-10 місяців.
7. До різновидів сифілітичної плішивості відносяться:
1) Дрібновогнищева;*
2) Крупновогнищева;
3) Дифузна;*
4) Змішана;*
5) Тотальна.
8. Після появи твердого шанкеру вторинний період сифілісу настає, у середньому, через:
9. При вторинному рецидивному сифілісі папули у роті найчастіше локалізуються:
1) На спинці язика;
2) На мигдалинах;*
3) У кутах рота;
4) На яснах;
5) На бокових поверхнях язика.
10. До різновидів сифілітичної розеоли відносяться:
1) Уртикарна;*
2) Зливна;*
3) Рецидивна;*
4) Лентикулярна;
5) Зерниста.*
11. Які клінічні симптоми найбільш характерні для вторинного рецидивного сифілісу?
1) Алопеція;*
3) Залишки твердого шанкеру;
4) Поширеність висипань;
5) Схильність до групування висипань.*
12. Сифілітичні папули слизової оболонки рота слід диференціювати з:
1) Фолікулярною ангіною;*
2) Дифтерією зіва;*
4) Невусом;
5) Афтозним стоматитом.*
13. Для вторинного сифілісу характерно все, крім:
1) Ураження долонь і підошов;
2) Наявності гострозапальних явищ;*
3) Відсутності гострозапальних явищ;
4) Поліаденіту;
5) Залишків твердого шанкеру.
14. Більшість вторинних сифілідів розрішується без лікування через:
2) 2-3 місяця;*
5) 5-6 місяців.
15. Диференціальну діагностику папульозного сифіліду слід проводити з:
3) Скрофулодермою;
4) Коростою;*
5) Пухирцевим лишаєм.
16. До різновидів папульозного сифіліду відносяться:
1) “Корона Венери”;*
2) “Намисто Венери”;
3) Лентикулярний сифілід;*
4) Мокнучий сифілід;*
5) Нумулярний сифілід.*
17. Висипання при вторинному рецидивному сифілісі зазвичай:
1) Нерясні;*
2) Рясні;
3) Симетричні;
4) Мають гострозапальне забарвлення;
5) Асиметрично розташовані.*
18. Для сифілітичної еритематозної ангіни характерно:
1) Різкі межі еритеми у зіві;*
2) Нерізкі межі еритеми у зіві;
3) Набряклість тканин мигдалин;
4) Різка болючість;
5) Висока температура.
19. До різновидів пустульозного сифіліду відносяться:
1) Акнеіформний;*
2) Віспоподібний;*
3) Імпетігінозний;*
4) Фурункульозний;
5) Рупіоїдний.*
20. Вторинним сифілідам властиві всі ознаки, крім:
1) Доброякісності;
2) Наявності ознак гострого запалення;*
3) Поліморфізму;
4) Швидкого регресу на тлі специфічного лікування;
5) Відсутності суб’єктивних відчуттів.
21. До клінічних проявів вторинного свіжого сифілісу відносяться:
1) Пухирі;
2) Розеола;*
3) Твердий шанкер або його залишки;*
4) Папули;*
5) Широкі кондиломи.
22. Які клінічні ознаки характеризують сифілітичну розеолу?
1) Блідо-рожева;*
2) Свербляча;
3) Не лущиться;*
4) Не зливається;*
5) Безболісна.*
23. Які прояви вторинного періоду сифілісу найбільш заразні?
1) Папули долонь та підошов;
3) Розеола;
4) Папули слизових оболонок;*
5) Широкі кондиломи.*
24. Хворий 38-років. Скарг не пред’являє. Виявлений, як донор, реакція Вассермана
позитивна. При огляді: на шкірі спини та шиї депігментовані плями округлої форми
однакових розмірів. На слизовій язика 2 білісуваті папули діаметром 5-7 мм, чітко
відокремлені від навколишньої слизової. Під час їжі виникають трохи неприємні
відчуття. Зів гіперемований. На статевих органах патологічних елементів немає. Шийні
лімфовузли розміром з горох неболючі, щільні. Ваш припущений діагноз?
1) Червоний плоский лишай;
3) Поліморфна ексудативна еритема;
4) Вторинний рецидивний сифіліс;*
5) Токсидермія.
25. Хворий К., 25 років. Скаржиться на «побіління» бокових поверхонь язика та слизової
оболонки губ біля кутів рота. Ці зміни з’явились 10 днів тому разом з появою хриплого
голосу без видимої на те причини. Об’єктивно: на шкірі обличчя і шиї множинні
папульозні висипи. Підщелепні та шийні лімфовузли збільшені щільні, безболісні. На
слизовій оболонці бокових поверхонь язика та на слизовій оболонці губ, ближче до кутів
рота, виявляються підвищенні над рівнем слизової оболонки бляшки сірувато-білого
кольору, що нагадують мацерировану слизову оболонку. При зішкрябуванні вони
безболісні, і утворюються м’ясо-червоного кольору ерозії. Поставте діагноз:
1) Кандидозний ангулярний хейліт;
2) Вторинний сифіліс;*
3) Лейкоплакія
4) Псоріаз;
5) Червоний плоский лишай.
26. При вторинному сифілісі окрім шкіри та слизової в патологічному процесі можуть бути
задіяні:
1) Кістки;
2) Органи ЦНС;
3) Органи чуття;
4) Кровотворні органи;
27. Основними проявами вторинного сифілісу є:
1) Твердий шанкер;
2) Ураження сечостатевої системи;
3) Генералізована висипка на шкірі та слизових оболонках;*
4) Реґіонарний лімфаденіт;
5) Реґіонарний лімфангоїт.
28. Вторинні сифіліди характеризуються:
1) Доброякісним перебігом;*
2) Відсутністю лихоманкового синдрому;*
3) Відсутністю гостро запальних явищ;*
4) Відсутністю суб’єктивних відчуттів;*
5) Нечутливістю до місцевого лікування.
29. Широкі кондиломи при вторинному сифілісі необхідно диференціювати з:
1) Гемороєм;*
2) Гострокінцевими кондиломами;*
3) Вегетуючою пухирчаткою;*
5) Коростою.
30. З якими захворюваннями необхідно диференціювати вторинний свіжий сифіліс?
1) Токсидермією;*
2) Алергічним дерматитом;*
3) Рожевим лишаєм Жибера;*
4) Піодермією;
5) Пухирчаткою.
31. З якими захворюваннями необхідно диференціювати вторинний рецидивний сифіліс?
2) Атопічним дерматитом;
5) Контагіозним молюском.
32. При вторинному сифілісі можуть з’являтись наступні елементи висипу:
1) Папули;*
3) Плями;*
4) Горбики;
5) Пустули.*
33. Сифілітичну алопецію необхідно диференціювати з:
1) Осередковим облисінням;*
2) Мікроспорією;*
3) Трихофітією;*
5) Себореєю.
34. Сифілітичну лейкодерму необхідно диференціювати з:
1) Висівковим лишаєм;*
2) Вітіліго;*
3) Коростою;
4) Герпесом;
5) Кандидозом.
35. Симптом Пінкуса – це:
1) Сифілітична алопеція;
2) Наявність вій різної довжини;*
3) Осиплість голосу;
4) Ураження язика;
5) Порушення зору.
ТЕМА № 21
Третинний період сифілісу. Природжений сифіліс.
1. Третинний сифіліс триває:

3) 1-2 роки;
4) 7 років;
5) 25 років.*
2. Третинний горбиковий сифілід варто диференціювати з наступними дерматозами:
1) Звичайний вовчак;*
2) Червоний вовчак;
3) Лепра;*
4) Екзема;
5) Псоріаз.
3. До різновидів форм горбикового сифіліду відносяться:
1) Згрупований;*
2) Карликовий;*
3) Серпігінуючий;*
4) Смугоподібний;
5) Площадкою.*
4. Гумозні ураження на шкірі слід диференціювати з:
1) Скрофулодермою;*
2) Трофічними виразками;*
3) Хронічною виразковою піодермією;*
5) Раковою виразкою.*
5. Зворотній розвиток гумозних сифілідів може відбуватися у вигляді:
1) Безслідного розсмоктування;
2) Рубцевої атрофії;*
3) Фіброзу;*
4) Виразкування;*
5) Ерозування.
6. Рубці при третинному сифілісі мають вигляд:
1) Втягнутих;
2) Плоских;
3) Атрофічних;
4) Зірчастих;*
5) Поверхневих.
7. Третинний сифіліс характеризується:
1) Обмеженими вогнищами ураження;*
2) Схильністю до розпаду;*
3) Утворенням рубців на місці розрішення третинних сифілідів;*
4) Яскравим забарвленням сифілідів;
5) Частим знаходженням блідих трепонем в сифілідах.
8. Патогномонічними симптомами пізнього природженого сифілісу є:
1) Горбики шкіри тулуба;
2) Лабіринтова глухота;*
3) Гуми шкіри тулуба;
4) Зуби Гетчінсона;*
5) Кисетоподібні моляри.
9. Патогномонічним симптомом раннього природженого сифілісу є:
1) Періостит;
2) Остеохондрит III ступеня;*
3) Остеомієліт;
4) Артрит;
5) Остеоперіостит.
1) Папульозний висип шкіри тулуба;
2) Сифілітична пухирчатка;*
4) Еритема сифілітична;
5) Гуми гомілок.
11. Після року життя дитини, рентгенографію скелету з метою обстеження на ранній
природжений сифіліс:
1) Доцільно зробити;
2) Робити не слід;*
3) На розсуд лікаря;
4) На розсуд батьків;
5) В залежності від результатів серологічних реакцій.
12. Остеохондрит при ранньому природженому сифілісі виникає:
1) На 2-3 місяці життя;
3) На 5-6 місяці внутрішньоутробного розвитку;*
5) Після року життя.
13. Патогномонічною ознакою раннього природженого сифілісу є:
1) Плямиста висипка шкіри тулуба;
2) Папульозна висипка шкіри тулуба;
3) Сифілітичний риніт;*
5) Залишки твердого шанкеру.
14. Патогномонічною ознакою раннього природженого сифілісу є:
1) Кон’юнктивіт;
2) Хоріоретиніт;*
3) Ірит;
4) Кератит;
5) Блефарит.
15. Патогномонічними симптомами пізнього природженого сифілісу є:
1) Сідницеподібний череп;
2) Бочкоподібні зуби;*
3) Зуби Гетчінсона;*
4) Широко розставлені верхні різці;
5) Діастема Гаше.
16. Ранній природжений сифіліс виявляється у віці:
1) До року;
2) Від 1 року до 4 років;*
3) Від 2 до 5 років;
5) Від 6 до 7 років.
17. Прояви пізнього природженого сифілісу найчастіше виникають у віці:
2) Від 4 до 17 років;*
5) Від 30 до 40 років.
18. Патогномонічним симптомом пізнього природженого сифілісу є:
1) Гума твердого піднебіння;
2) Горбики шкіри тулуба;
3) Розеола шкіри тулуба;
4) Паренхіматозний кератит;*
5) Сифілітична пухирчатка.
1) Дифузна інфільтрація;*
2) Папульозні елементи;
3) Плямисті елементи;
4) Дифузна алопеція;
5) Специфічна пароніхія.
20. Остеохондрити у хворих раннім природженим сифілісом найчастіше виявляються:
1) У перші 3 місяці життя;*
2) У 4-5 місяців життя;
5) У 10-12 місяців життя.
21. Вкажіть ознаки, що не належать до “Тріади Гетчінсона”?
1) Сифілітична пухирчатка;*
2) Бочкоподібні зуби;
3) Специфічний лабіринтит;
4) Шаблеподібні гомілки;*
5) Паренхіматозний кератит.
22. Основними проявами на шкірі та слизових оболонках при ранньому природженому
сифілісі можуть бути всі перераховані, крім:
1) Дифузної інфільтрації шкіри;
2) Папульозних висипів;
3) Специфічної нежиті;
4) Фолікулярного гіперкератозу;*
5) Сифілітичної пухирчатки.
23. При ранньому природженому сифілісі на шкірі можуть спостерігатися:
2) Гуми;
3) Горбики;
4) Дифузна інфільтрація;*
5) Ангіоневротичний набряк.
24. Патогномонічними для раннього природженого сифілісу є ураження кісток у вигляді:
1) Остеохондритів II-III ступеню;*
2) Деформуючих артритів;
3) Остеопорозу;
4) Остеосклерозу;
5) Остеохондрозу.
25. Рентгенографію довгих трубчастих кісток із метою обстеження на ранній природжений
сифіліс дитині до 3 місяців життя:
1) Слід виконати;*
2) Робити не слід;
3) На розсуд лікаря;
4) На розсуд батьків.
26. Збудником сифілісу є:
1) Гонокок;
2) Стафілокок;
3) Вірус;
4) Бліда трепонема;*
6) Рикетсія;
27. Для встановлення діагнозу третинного сифілісу є такі методи обстеження:
1) Клінічний аналіз крові;
2) Клінічний аналіз сечі;
3) Серологічні реакції;*
5) Флюорографія;
6) Фіброгастроскопія.
28. Загальними ознаками третинного періоду сифілісу є (вкажіть помилкові відповіді):
1) Основні елементи: горбик або гума;
2) Кількість висипок невелика;
3) Елементи безболісні;
4) Висипка схильна до розрішення;*
5) Велика кількість трепонем на поверхні елементів;*
6) Мала контагіозність висипки.
29. Які скарги характерні саме для третинного сифілісу?
1) Наявність висипки;*
2) Свербіж;
3) Печія;
4) Випадіння волосся;
5) Охриплість голосу;
6) Болючий бубон.
30. Які загальні риси характеризують третинні сифіліди:
1) Тверда консистенція;*
2) Mідно-червоний колір;*
3) Сверблячі висипання;
4) Болючі елементи;
5) Неболючі висипання;*
6) М'яка консистенція.
31. Можливі наслідки гумозних сифілідів (вкажіть помилкові відповіді):
1) Розсмоктуються безслідно;*
2) Рубцева атрофія;
3) Розпад, виразка, рубець;
4) Фіброз (склерозування);
5) Петрифікація;
6) Злоякісне переродження.*
32. З якими захворюваннями необхідно диференціювати третинні сифіліди:
1) Туберкульозним шкіри;*
2) Епітеліома;*
3) Карцинома;*
4) Піококова ектіма;*
5) Вульгарні вугрі;
6) Лейшманіоз.*
33. Які морфологічні елементи висипки є при третинному сифілісі?
1) Горбики;*
2) Плями;
3) Папули;
4) Шанкер;
5) Гуми;*
6) Везикули.
34. Вкажіть різновиди горбикових (І) і гумозних (II) сифілісів із перерахованих:
1) Згруповані;
2) Гумозна інфільтрація;
3) Сифілід площадкою;
4) Поодинокі;
5) Навколосуглобові вузлуватості;
6) Серпігінуючі;
7) Еритема Фурн'є;
8) Бородавчасті;
9) Карликові.
I – 1), 3), 6), 9).
II – 2), 4), 5).
35. Які є особливості у рубців при третинному періоді сифілісу?
1) Втягнуті;*
2) Зірчасті;*
3) Мозаїчні;*
4) Поверхневі;
5) Щільні;
6) На рубцях бувають рецидиви;
7) Гладкі.
ТЕМА № 22
Лабораторна діагностика венеричних хвороб. Лікування сифілісу.
1. Сифіліс спричинюється:
1) Синьогнійною паличкою;
2) Стрептококом;
3) Стафілококом;
4) Кишковою паличкою;
5) Блідою трепонемою.*
2. Основні ознаки сифілісу:
1) М'який шанкер;
3) Поліаденіт;*
4) Регіонарний лімфаденіт;*
5) Негативні серологічні реакції;
6) Позитивні серологічні реакції;*
7) Сифіліди.*
3. Найнадійнішим методом діагностики третинного сифілісу є:
1) Дослідження матеріалу, узятого з дна виразки;
2) Дослідження спинномозкової рідини;
3) Дослідження крові (реакція Вассерманна);
4) Реакція іммобілізації блідих трепонем;*
5) Осадові реакції.
4. Найбільш специфічним серологічним тестом на сифіліс є:
1) Реакція імунофлюоресценції;
2) Реакція іммобілізації блідих трепонем;*
3) Реакція Вассермана з трепонемним антигеном;
4) Реакція Вассермана з кардіоліпіновим антигеном;
5) Мікрореакція.
5. Кого слід обстежити (серологічне дослідження крові) за підозри на природжений сифіліс:
1) Батька;
2) Мати;*
3) Дитину;*
4) Братів і сестер дитини;
5) Родичів матері;
6) Родичів батька.
6. Вкажіть кратність і терміни обстеження вагітних на сифіліс (реакція Вассерманна):
1) Не менше ніж 2 рази в першу та другу половину вагітності;*
2) Через кожні 2 міс.;
3) Одноразове дослідження крові перед пологами;*
4) Одноразове дослідження крові в II триместрі вагітності.
7. На прийом з’явилася жінка 22 років із скаргами на виникнення виразки на великій
статевій губі. Суб’єктивні відчуття відсутні. В анамнезі – місяць тому був статевий
контакт з малознайомим чоловіком. Яке дослідження необхідно зробити в першу чергу
для встановлення діагнозу?
1) Обстеження на бліду трепонему;*
2) Обстеження на гонококи;
3) Обстеження на трихомонади;
4) Обстеження на гриби;
5) Обстеження на хламідії.
8. Серологічне обстеження вагітних у першій та другій половині вагітності проводять:
1) У шкірно-венерологічному диспансері;
2) У пологовому відділенні;*
3) У гінекологічному відділенні;
4) У жіночій консультації;*
5) У фельдшерсько-акушерському пункті.
9. Після контакту з хворим на сифіліс реакція Вассермана стає позитивною через:
2) 2 тижні;
10. Після появи твердого шанкеру реакція Вассермана стає позитивною через:
2) 2 тижні;
3) 3-4 тижні;*
11. Які серологічні реакції можуть бути позитивними у разі первинного серонегативного
сифілісу?
1) РІФ;*
2) РВ;
3) РІФ, РІБТ;
4) РІБТ;
5) КСР.
12. Яке дослідження застосовується в повсякденній практиці для виявлення блідої
трепонеми?
1) Культивування на живильних середовищах;
2) Забарвлення по Романовському-Гімзе;
3) Забарвлення метиленовим синім;
4) Дослідження нативних препаратів у темному полі зору мікроскопу;*
5) Сріблення по Морозову.
1) 3-4 тижні;
5) 2-4 роки.
1) Слина;*
2) Піт;
3) Сеча;
4) Молоко;*
5) Сперма.*
15. Які серологічні реакції можуть бути позитивними при первинному серопозитивному
сифілісу?
1) Експрес- метод;*
2) РІФ;*
3) РВ;*
4) РІБТ;
5) КСР.*
16. Які серологічні реакції можуть бути позитивними при вторинному рецидивному
сифілісі?
2) РІФ;*
3) Реакція Вассермана з кардіоліпіновим антигеном;*
4) РІБТ;*
5) Реакція Вассермана з трепонемним антигеном.*
17. Для постановки діагнозу первинного серопозитивного сифілісу поряд із клінікою
необхідні позитивні результати наступних реакцій:
1) РІФ;
2) РІБТ;
3) Мікрореакції;
4) Вассермана.*
18. Які серологічні реакції будуть позитивними у разі вторинного свіжого сифілісу:
2) РІФ;*
3) РВ;*
5) Негативні всі реакції.
19. Діагноз сифілісу завжди базується на слідуючих ознаках:
1) Наявності клінічних проявів;
2) Даних анамнезу;
3) Даних лабораторних досліджень;
4) Всі ствердження вірні.*
20. До лабораторних методів діагностики сифілісу відносять:
1) Виявлення збудника хвороби у висипних елементах;
2) Серодіагностика сифілісу;
3) Реакція мікропреципітації;
4) Реакція імунофлюоресценції;
5) Реакція імобілізації блідих трепонем;
21. Для експрес - діагностики сифілісу використовують таку реакцію:
1) РВ;
2) РМП;*
3) РІФ;
4) РІБТ.
22. Реакція іммобілізації блідих трепонем ставиться з метою:
1) Підтвердження діагнозу первинного сифілісу;
2) Підтвердження діагнозу вторинного свіжого сифілісу;
3) Підтвердження діагнозу прихованого сифілісу;*
4) Контролю за лікуванням;
5) Вирішення питання про зняття хворого з обліку.
23. Критеріями виліковності вважають:
1) Якість проведеного лікування;
2) Дані клінічного обстеження (шкіра, слизові оболонки, внутрішні органи, нервова
система, органи чуття);
3) Дані лабораторного дослідження (КСР, РІФ, РІБТ);
24. Реакція Вассермана базується на основі:
1) Гемолізу;*
2) Жовто-зеленого світіння блідих трепонем;
3) Розпізнавання хибнопозитивних результатів стандартних серологічних реакцій.
25. Основними із специфічних протисифілітичних засобів нині є всі із перерахованих, окрім:
2) Біцилін;
3) Ретарпен;
4) Екстенцилін;
5) Тетрациклін.*
26. До неспецифічних засобів, для лікування сифілісу належать:
1) Імунні препарати (тимоген, тималін, лаферон, метилурацил);*
2) Стимулюючі засоби (пірогенал, алое, ФіБС, плазмол, екстракт плаценти тощо);*
3) Вітамінотерапія;*
4) Препарати резерву.
27. Для лабораторного дослідження можуть бути взяті виділення із:
1) Висипних елементів;*
2) Пунктату лімфовузлів;*
3) Сироватки крові; *
4) Спинномозкової рідини;*
5) Лусочки з папульозних сифілідів.
28. Критерії виліковності сифілісу:
1) Усі хворі після лікування підлягають диспансерному нагляду;*
2) Щоквартально протягом перших двох років;*
3) 1 раз у 6 міс. протягом третього року нагляду хворим проводиться клініко-
серологічне обстеження, після чого їх знімають з обліку;*
4) Протягом 3 років;*
5) Протягом 5 років.
29. Основними препаратами для лікування хворих сифілісом є:
1) Препарати пеніциліну;*
2) Препарати тетрацикліну;
3) Препарати еритроміцину;
4) Макроліди.
30. Для сифілісу прихованого раннього при різко позитивній реакції Вассермана
характерним є:
1) Низький титр реагинів;
2) Високий титр реагинів;*
3) Титр реагинів значення не має.
31. До побічних явищ при лікуванні сифілісу пеніциліном відносяться всі перераховані,
крім:
1) Анафілактичного шоку;
2) Токсидермії;
3) Кропивниці;
5) Алопеції.*
32. У хворого підозрюється сифіліс вторинний рецидивний. КСР слабко позитивні.
Необхідно використовувати наступні реакції:
1) Реакцію Колмера;
2) Реакцію імунофлюоресценції;
3) Реакцію іммобілізації блідих трепонем;*
4) Мікрореакцію;
5) Реакцію Вассермана з кардіоліпіновим антигеном.
33. Хворим гонореєю з невиявленим джерелом зараження, але таким, що мають постійне
місце проживання й роботу:
1) Превентивне протисифілітичне лікування проводиться;
2) Превентивне протисифілітичне лікування не проводиться;
3) Клініко-серологічний контроль здійснюється протягом 3 місяців;*
4) Клініко-серологічний контроль здійснюється протягом 6 місяців;
5) Вірно 2) і 3).
ТЕМА № 23
Гонорея та негонорейні уретрити у чоловіків. Принципи терапії та профілактики.
1. Назвіть збудників цих захворювань, що передаються статевим шляхом:

1) Сифіліс; а. Chlamydia trachomatis;
2) Гонорея; б. Trichomonas vaginalis;
3) Хламідіоз; в. Gonococcus;
4) ВІЛ-інфекція; г. Treponema pallidum;
5) Трихомоніаз; д. Human immunodeficiency virus.
*(1г, 2в, 3а, 4д, 5б.).
2. Соціальні чинники, що сприяють поширенню венеричних хвороб:
1) Безробіття;*
2) Проституція;*
3) Наркоманія;*
4) Алкоголізм;*
5) Заняття спортом;
6) Туризм;
7) Службові відрядження.
3. Скарги хворого на гострий передній уретрит:
1) Значні виділення із сечівника;*
2) Незначні виділення із сечівника;
3) Виділень із сечівника немає;
4) Ріжучий біль на початку сечовипускання;*
5) Ріжучий біль у кінці сечовипускання;
4. Вкажіть захворювання хворих, на які заповнюють форму 089/о:
1) Первинний сифіліс;*
2) Вісцеральний сифіліс;
3) Бородавки;
4) Піодермія;
5) Вторинний сифіліс;*
6) Сифіліс нервової системи;
7) Короста.*
5. Облік хворих на гонорею ведеться за формою:
1) 003/о;
2) 089/о;*
3) 058/о;
4) 025о.
6. Зовнішній отвір сечівника при гострому передньому уретриті:
1) Набряклий гіперемійований;*
2) Синюшний;
3) Вивернутий.
7. Результати двосклянкової проби при гострому передньому уретриті:
1) Перша порція сечі каламутна, друга – прозора;*
2) Перша й друга порції сечі каламутні;
3) Обидві порції сечі з пластівцями;
4) Перша порція сечі з пластівцями, друга – прозора;
8. Які лабораторні дослідження проводять при гонореї:
1) Вірусологічні;
2) Бактеріоскопічні;*
3) Серологічні;
4) Бактеріологічні;*
5) Імунофлюоресцентні.
9. Які препарати недоцільно призначати вагітним хворим на гонорею:
1) Бензилпеніцилін;
2) Еритроміцин;
3) Левоміцетин;
4) Тетрациклін;*
5) Сульфаніламідні.
10. Інкубаційний період при хламідіозі триває:
1) 3-5 діб;
2) 1-2 тиж.;
3) 5-30 діб;*
4) 14 діб;
5) 6-14 діб.
11. Лабораторна діагностика хламідіозу:
2) Метод прямої імунофлюоресценції;*
3) Бактеріологічне дослідження;
4) Шкірно-алергічна проба;
5) Генний метод полімеразної ланцюгової реакції.*
12. Лабораторна діагностика трихомоніазу:
1) Мікроскопія;*
2) Реакція зв’язування комплементу;
3) Люмінесцентна мікроскопія;
4) Реакція лізису;
5) Реакція імунофлюоресценції.
13. Які шляхи зараження на гонорею?
1) Гемотрансфузійний;
2) Трансмісивний;
4) Транс плацентарний;
5) Статевий.*
14. При фарбуванні по Граму гонокок стає:
1) Гр(+);
2) Гр(-);*
3) Не забарвлюється;
4) Такий метод у практичній медицині не використовують;
5) Може забарвлюватися, як Гр(+) так і Гр(-).
15. Найчастіше у разі гонореї уражується епітелій:
1) Циліндричний;*
2) Багатошаровий плоский, що не ороговіває;
3) Перехідний;
4) Кубічний;
5) Багатошаровий плоский, що ороговіває.
16. Збудник гонореї - гонокок – відноситься:
1) До парних коків грам-негативних;*
2) До парних коків грам-позитивних;
3) До парних коків грам-варіабельних;
4) Кокобацил грам-негативних;
5) Кокобацил грам-варіабельних.
17. Бактеріоскопічна ідентифікація гонококів ґрунтується на наступних ознаках:
1) Парності коків;*
2) Грам-негативності;*
3) Грам-позитивності;
4) Внутрішньоклітинному розташуванні;*
5) Формі кавових зерен.*
18. Експериментально гонорея отримана у наступних лабораторних тварин:
1) У людиноподібних мавп;
2) У морських свинок;
3) У кроликів;
4) У собак;
5) У жодної тварини.*
19. Ворганізмі хворих гонококи можуть поширюватися наступними шляхами:
1) Лімфогенним;
2) Гематогенним;
3) По поверхні слизових геніталій;
4) Через міжклітинні простори;
5) Всіма перерахованими шляхами.*
20. Розрізняють наступні клінічні форми гонореї:
1) Свіжа гостра;*
2) Свіжа підгостра;*
3) Свіжа торпідна;*
4) Латентна;*
5) Хронічна.*
21. Який інкубаційний період найчастіше зустрічається при гонореї?
1) 1-3 дні;*
2) 30 - 40 днів;
3) 10-15 днів;
4) 21-24 дня;
5) 3 -4 тижні.
22. Які симптоми найбільш відповідають діагнозу "Свіжа гонорея"?
1) Біль на початку сечовипускання;*
2) Часті сечовипускання;
3) Виділення рясні, гнійні;*
4) Виділення скудні, ранкові;
5) Біль наприкінці сечовипускання.
23. Які ознаки характерні для свіжого гострого переднього гонорейного уретриту:
1) Рясні гнійні виділення;*
2) Біль при сечовипусканні;*
3) Гіперемія губок зовнішнього отвору уретри;*
4) Наявність гнійних ниток у 1-й і 2-й порціях сечі;
5) Наявність гнійних ниток у 1-й порції сечі.*
24. Хронічний тотальний гонорейний уретрит у чоловіків характеризується:
1) Слизова губок зовнішнього отвору уретри застійно-гіперемована;*
2) Незначні гнійні виділення;*
3) Біль наприкінці акту сечовипускання;*
4) Наявність незначної кількості гнійних ниток у 1-й і 2-й порціях сечі;*
5) Наявність гнійних ниток у 1-й порції сечі.
25. Які симптоми найбільш відповідають діагнозу "Хронічна гонорея"?
1) Біль на початку сечовипускання;
2) Часті сечовипускання;*
3) Виділення рясні, гнійні;
4) Виділення скудні, ранкові;*
5) Біль наприкінці сечовипускання.*
26. До екстрагенітальної гонореї відноситься все перераховане, крім:
1) Везикуліту;*
2) Артриту;
3) Проктиту;
4) Фарингіту;
5) Кон'юнктивіту.
27. У разі гонорейного уретриту слід призначати всі препарати, крім:
1) Тетрацикліну;
2) Макролідів;
3) Імідазолу;*
4) Фторхінолонів;
5) Цефалоспоринів.
28. Які застосовують методи обстеження хворого на гонорею?
1) Культуральна діагностика;*
2) Мікроскопічне дослідження (мазок);*
3) 2-х склянкова проба Томпсона;*
4) Гістологічний;
5) Метод провокацій.*
29. Які додаткові методи дослідження допоможуть в діагностиці свіжого гострого
гонорейного уретриту?
1) Провокація (з метою загострення процесу);
2) Проба Томпсона;*
3) Бужування уретри;
4) Проба Бальцера;
5) Дослідження виділень в темному полі зору мікроскопу.
30. Які види провокацій застосовують у разі установлення виліковності гонореї?
1) Аліментарна;*
2) Імунобіологічна;*
3) Хімічна;*
4) Механічна;*
5) Алергологічна.
31. Для підтвердження діагнозу «Свіжа гонорея» та «Гострий передній уретрит» слід
провести дослідження:
1) Світлову мікроскопію з забарвленням метиленовим синім;
2) Світлову мікроскопію з забарвленням по Граму;*
3) Провокацію (з метою загострення процесу);
4) Пробу Томпсона;*
5) Уретроскопію.
32. Які лабораторні методи дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу
свіжий гострий передній гонорейний уретрит?
1) Дослідження виділень з уретри на збудників уретритів;*
2) Дослідження соку передміхурової залози;
3) Уретроскопію;
4) Рентген дослідження сечовивідної системи;
5) Всі вище перераховані дослідження.
33. Які препарати найбільше показані для лікування свіжого гонорейного уретриту?
1) Метронідазол;
3) Гонококова вакцина;
4) Тетрациклін;*
5) Пірогенал.
34. При гострій і підгострій формах неускладненої гонореї показана терапія:
1) Гоновакциною;
2) Місцевим лікуванням;
3) Антибіотиками;*
4) Трихополом
5) Пірогеналом.
35. Комплексна терапія хронічної гонорейної інфекції включає:
1) Імунотерапію;
2) Етіологічне лікування;
3) Симптоматичне лікування;
4) Місцеве лікування;
36. Хворий Д., 25 років, скаржиться на виділення з сечівника вранці, ріжучий біль під час
сечовипускання. При об'єктивному дослідженні – є виділення з уретри серозно-
гнійного характеру. При двосклянковій пробі - перша порція сечі каламутна, містить
багато гнійних ниток і пластівців. Хворіє другий день, своє захворювання пов'язує з
випадковим статевим контактом з незнайомою жінкою тиждень тому. Про яке
захворювання треба думати?
1) Свіжий гострий передній гонорейний уретрит;*
2) Свіжий гострий тотальний гонорейний уретрит;
3) Торпідний гонорейний уретрит;
4) Хронічний гонорейний уретрит;
5) Простатит.
37. Основними клінічними симптомами орофарингіальної гонореї є:
1) Гіперемія слизових оболонок;*
2) Ураження слизової мигдаликів у вигляді виразок;
3) Набряк слизової оболонки;*
4) Гнійні нальоти на мигдаликах;
5) Регіонарний аденіт.*
38. Для встановлення виліковності гонореї у чоловіків застосовуються наступні методи
механічної провокації:
1) Масаж уретри на бужі;
2) Уретроскопія:
3) Масаж уретри;
4) Масаж уретри на тубусі уретроскопа;
5) Усе перераховане.*
39. Інструментальне дослідження уретри в чоловіків при гострому запаленні включає:
1) Дослідження прямим бужем;
2) Пальпацію на прямому бужі;
3) Уретроскопію;
4) Пальпацію на тубусі уретроскопа;
5) Нічого з перерахованого.*
40. При уретритах, викликаних грам-позитивними диплококами доцільне застосування
перерахованих груп антибіотиків, крім:
1) Аміногликозидів;
2) Цефалоспоринів;
3) Лінкоміцину;
4) Полімиксину;
5) Протигрибкових препаратів.*
41. Клінічними симптомами гонореї очей є все перераховане, крім:
1) Набряку вік;
2) Екзофтальму;*
3) Світлобоязні, гноєвиділення;
4) Гіперемії кон’юнктиви;
5) Виразки, що розпадаються, у роговій оболонці.
42. Діагноз сечостатевого трихомініазу повинен бути підтверджений всіма
перерахованими лабораторними методами, крім:
1) Фарбування мазків по Романовскому - Гімза;*
2) Фарбування мазків по Граму;
3) Фарбування мазків метиленовим синім;
4) Культурального дослідження;
5) Мікроскопії нативного препарату.
43. З метою профілактики гонобленореї немовлям закопують на слизову очей:
1) 30% розчин сульфацилу натрію після народження;
2) 30% розчин через 2 г. посля народження;
3) 2% розчин резорцину негайно після народження;
4) 2% розчин резорцину негайно й через 3 г. посля народження;
5) 30% розчин сульфацилу натрію після народження відразу, через 2 г.*
44. При лікуванні гонорейно-хламідійної-кандидозної інфекції застосовуються всі
препарати, крім
1) Антибактеріальних препаратів;
2) Протигрибкових препаратів;
3) Препаратів групи фторхінолонів;
4) Протипротозойних препаратів;*
5) Імунокоректорів.
Література:
Основна:
1. Методичні розробки для практичних занять з шкірних та венеричних хвороб для
студентів 4-го курсу медичного факультету.
2. Кравченко В.Г. Шкірні та венеричні хвороби. – Київ: Здоров'я, 1995. – 260 с.
3. Кожные и венерические болезни: учебник / Под ред. О.Л. Иванова – М.: Шико, 2002,
480 с.
4. Савчак В., Галникіна C. – Хвороби шкіри. Хвороби, що передаються статевим
шляхом: Підручник: – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 507 с.
5. Скрипкин Ю. К., Машкиллейсон А.Л., Шарапова Г.Я. Кожные и венерические
болезни: Учебник. – М.: Медицина, 1995. – с.464.
Додаткова:
1. Адаскевич В. II. Заболевания, передаваемые половым путем. –Витебск: Изд-во
Витебского мединститута, 1997 -310 с.
2. Айзятулов Р. Ф. Сифилис. -Донецьк:"Донеччина",1998.- 227с.
3. Атопический дерматит: Рук-во для врачей / Под ред. Т.В. Проценко. – Донецк:
Мединфо, 1998. – 108 с.
4. Беляев Г.М., Рыжко П.П. - Псориаз. Псориатическая артропатия. - Изд-во «Ореол»,
Санкт-Петербург, 1996.
5. Буллезные дерматозы. Н.А. Торсуев, Н.Д. Шеклаков, В.Н. Романенко. М.:
Медицина, 1979, с. 296.
6. Венерические болезни / Под ред. O.K. Шапошникова. - М.: Медицина, 1991. – 544 с.
7. Б.Т. Глухенький, С.А. Грандо – Иммунозависимые дерматозы: экзема, атопический
дерматит, истинная пузырчатка, пемфигоиды. – Киев «Здоровья» 1990. – с.477.
8. Диагностика, лечение и профилактика заболеваний, передаваемых половым путем:
Методические материалы - / Под ред. К. К.Борисенко. -М.:Ассоциация «Санам», 1998.
- 188 с.
9. Дифференциальная диагностика кожных болезней/ Б.А. Беренбейн, А.А. Студницин
и др.; Под ред. Б.А. Беренбейна, А.А. Студницина. – 2-е изд., - М.: Медицина. 1989. –
с.
10. Задорожный Б.А., Петров Б.Р. Справочник по дерматовенерологии. – К.: Здоров’я,
1996. – 476 с.
11. Задорожный Б. А. Псориаз. -: К.: «Здоров'я», 1983. -160 с.
12. Запорожан В.М, Аряєв М.Л ВІЛ-інфекція і СНІД. - К.: „Здоров'я”,2004, -635с.
13. Зудин Б.И. Кожные и венерические болезни. - М.: Медицина, 1990. -214.С
14. Калюжна Л.Д., Білозоров О.П., Кутасевич Я.Ф. Діагностика та терапія атопічного
дерматиту (стандарти діагностики та терапії). – К., 2002. – 30 с.
15. Каруна Б. И. Екзема. - К.: „Здоров'я”, 1989. - 176 с.
16. Коляденко В.Г., Федоренко А.Э., Головченко Д.Я. Медицинская деонтология в
дерматологии и венерологии. - Киев: Здоровье, 1989. – 167 с.
17. Коляденко В.Г., Головченко Д.Я. Клиника, лечение и профилактика венерических
болезней. - Киев: Вища школа, 1990.
18. Кожные и венерические болезни. Атлас. В.В. Владимиров, Б.И. Зудин. – М., Медицина,
1982.-288 с.
19. Кожные и венерические болезни. Руководство для врачей в 4-х т. – Под редакцией Ю.К.
Скрипкина. – М.: Медицина, 1995.
20. Контактные инфекции, передающиеся половым путем / Под ред. И.И. Маврова. - Киев:
Здоров'я, 1989. – 384 с.
21. Кулага В.В., Романенко И.М., Афонин С.Л., Кулага С.М. Грибковые болезни и их
осложнения. Клиника, диагностика, лечение. Руководство для врачей. – Луганск:
«Элтон-2», 2006. – 520с.
22. Милич М.В. Эволюция сифилиса. - М.: Медицина, 1987. – 160 с.
23. Потоцкий И.И., Торсуев Н.А. – Кожные и венерические болезни. – Киев 1978.
24. Родионов А.Н. Грибковые заболевания кожи: Руководство для врачей – СПб:Питер
Паблишинг, 1998. – 288с.
25. Руководство по медицинской микологии П.Н. Кащкин, Н.Д. Шеклаков –
«Медицина» Москва 1978. с. 335
26. Сергеев А.Ю., Сергеев Ю.В. Грибковые инфекции: Руководство для врачей. М. –
ООО «Бином-Пресс», 2004. – 440с.
27. Торсуев Н.А., Бухарович М.Н. Сифилис. - Киев: Здоров'я, 1975.
28. Фришман М.П. Ошибки в диагностике сифилиса. - Киев: Здоров'я, 1983. . – 136 с.
29. Фицпатрик Т. и др. Дерматология // Атлас-справочник. Пер.с англ.- М.: „Практика”
1999.

Тести на всі пари

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Тести на всі пари

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Методичні розробки для дистанційного навчання з предмету «ДЕРМАТОЛОГІЯ,

ВЕНЕРОЛОГІЯ» для студентів медичного факультету

1. Медична деонтологія – це:

1. Які основні елементи входять до рогового шару?

1. Вкажіть ознаки, що відносяться до характеристики плями.

1. Основними параметрами для диференціальної діагностики псоріазу є:

1. Які з цих нозологій відносяться до дерматозоонозів?

1. Які елементи висипки характерні для простого герпесу?

1. Які клінічні прояви найбільш характерні для стрептодермій?

1. Яким збудником викликається інфільтративно-нагноювальна трихофітія?

1. До стійких вторинних елементів висипу належать:

1. Які характерні ознаки нейродерматозу?

1. Для якого захворювання характерні наступні ознаки?

1. Висипка при екземі представлена наступними елементами:

1. Фактори, які мають значення в патогенезі інфекційно-алергічної форми поліморфної

1. Які можливі шляхи передачі сифілісу?

1. Вторинний період триває:

1. Третинний сифіліс триває:

1. Назвіть збудників цих захворювань, що передаються статевим шляхом:

You might also like