Тема 10.

Українські землі
наприкінці XVII - у
першій половині XVIII ст.
ГЕТЬМАН ІВАН МАЗЕПА
1687-1709 рр.
Гетьманування Івана
Мазепи
Передумови
Звинувачення у провалі Першого
Кримського походу Івана
Самойловича і заслання його до
Сибіру
Козацька Рада на річці Коломак,
яка обрала гетьманом
Лівобережної України Івана
Мазепу
1687 рік
Коломацькі статті
Умови
Заборона гетьману усувати
козацьку старшину без згоди
московського царя
Заборона дипломатичних
відносин з іншими державами
Заохочення гетьмана і
старшини до змішаних
(козацько-московських)
шлюбів
ІВАН МАЗЕПА
ГЕТЬМАН ІВАН МАЗЕПА

Особливості гетьманування
(Політико-економічні)
Прагнення об’єднати землі Правобережжя, Слобожанщини і
Лівобережжя в єдину державу
Припинення «Руїни» на землях Лівобережної України
Підтримка старшинського і монастирського землеволодіння
Започаткування посад значкових і знатних військових товаришів
(формування нової політичної еліти)
Запровадження панщини для селян
Збільшення податків та поборів
Направлення козаків на війни за межі України
Залучення козаків до виконання різних фортифікаційних робіт:
будівництва міст, фортець, доріг.
Підтримка зовнішньополітичного курсу Московської держави
Негативне ставлення до Польщі та Туреччини ІВАН МАЗЕПА
ГЕТЬМАН ІВАН МАЗЕПА

Особливості гетьманування
(Культурно-освітні)

Відкриття шкіл і друкарень

Організація навчання дітей старшин за кордоном
Будівництво 12 нових церков, нових приміщень для
Києво-Могилянської академії та Братського собору.
Реставрація 20 храмів
Створення однієї з найбагатших в Україні книгозбірень
Обдаровування книжками монастирів, церков та
навчальних закладів
1700 р. – відкриття Чернігівського колегіуму
1701 р. – підтвердження титулу академії для Києво-
Могилянського колегіуму
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ
ВОЄННІ ПОХОДИ ІВАНА МАЗЕПИ

1702-04 рр.
1689 рік
1695-96 рр. Повстання під
Другий Кримський
Азовські походи проводом Семена Палія
похід
на Правобережжі

Спільний україно- Взяття Азова силами Терор поляків проти повстанців

московський похід проти запорозьких і донських
татар
Невдале закінчення
походу через спалення
татарами степу
Заборона московського царя Петра І
козаків допомагати повстанцям через прагнення
використати поляків у війні проти Швеції
Участь військ Івана Мазепи у придушенні
повстання С. Палія
Вступ військ Івана Мазепи на
Правобережжя
Придушення повстання, арешт і заслання
С. Палія до Сибіру
1704-1709 рр. – Підпорядкування
земель Правобережжя владі Івана Мазепи
ПІВНІЧНА ВІЙНА

1700-1721 рр.
Північна війна між
Росією та Швецією
Участь Гетьманщини у війні
на боці Росії та Петра І
Участь козаків в бойових діях
у Прибалтиці
Посилення антимосковських
Особливості настроїв серед козацтва
Проведення Мазепою
таємних переговорів з
польським королем
Станіславом Лещинським і
Шведським королем Карлом
ХІІ
ПІВНІЧНА ВІЙНА

Мета Причини
1708-1709 рр.
Визволення України з- Порушення
Повстання Івана під влади Москви Московською
державою прав і
Мазепи вольностей Війська
Запорозького
Передумови Суть
Прагнення московського
царя ліквідувати
1708 р. – похід шведів на Перехід Івана Мазепи
автономію Гетьманщини
Москву на сторону
шведського короля
Поворот шведської армії
Карла ХІІ і укладання
короля Карла ХІІ до
українсько-
України
шведського союзу
Відмова царя Петра І
надати Мазепі воєнну
допомогу для захисту
України
ПОВСТАННЯ ІВАНА МАЗЕПИ
Умови українсько-
шведського союзу
Укладений у м. Гірки
Визнання України як незалежної
держави
Повернення до складу України
всіх земель, загарбаних
Московським царством
Особливості
повстання
Відсутність масової підтримки
населення
Повна підтримка дій гетьмана з
боку Запорозької Січі (отаман –
Кость Гордієнко)
Заходи Московського царя
Петра І проти Мазепи
Проголошення Маніфесту до
малоросійського народу, у якому
Мазепу названо «зрадником», а його
дії – спробою віддати Україну Польщі і
замінити православну віру уніатською
Накладення на Івана Мазепу
Анафеми – відлучення від церкви
(анафема не знята і по сьогодні)
Початок переслідування прихильників
І. Мазепи
1708 р. – зруйнування Батурина.
Обрання на Старшинській раді у
Глухові нового гетьмана –
Стародубського полковника Івана
Скоропадського
1709 р. – зруйнування московськими
військами Чортомлицької січі СОЛДАТИ АРМІЇ ПЕТРА І
ЗРУЙНУВАННЯ БАТУРИНА
ПОЛТАВСЬКА БИТВА

1709 рік
Полтавська Битва

Особливості

Відбулася між російською

армією Петра І та
шведсько-козацькою
армією Карла ХІІ
Завершилася поразкою
шведів і відступом Карла
ХІІ та Івана Мазепи до
Османської імперії
(м. Бендери)
ІВАН МАЗЕПА ТА КАРЛ ХІІ ПІД ЧАС ПОЛТАВСЬКОЇ БИТВИ
ПОЛТАВСЬКА БИТВА

ЦАР ПЕТРО І ПРИЙМАЄ

КАПІТУЛЯЦІЮ ШВЕДІВ

КОЗАКИ В ПОЛТАВСЬКІЙ
БИТВІ
ОБМЕЖЕННЯ АВТОНОМІЇ ГЕТЬМАНЩИНИ. ЦАРСЬКИЙ ТЕРОР В УКРАЇНІ
Політичні обмеження
Переслідування і терор проти
«мазепинців»
Арешт козацьких старшин і
позбавлення їх всіх посад і маєтків
Переслідування по всій Європі
козацьких старшин, що
підтримували гетьманський уряд у
еміграції
Арешт у Гамбурзі Андрія
Войнаровського – племінника Івана
Мазепи
Надання посад в Україні росіянам,
німцям і українцям, відданим царю
Використання козаків на
примусових будівельних роботах
за межами України
Економічні обмеження
Заборона торгівлі з Центральною
і Західною Європою
Заборона ввезення до
Гетьманщини іноземних товарів
Перетворення Гетьманщини на
ринок збуту московських товарів
Встановлення мита на кордонах
культурних і церковних цінностей
Гетьманщини і Росії
Наслідок цих обмежень – початок
Культурно-церковні
обмеження
Вислання з Києво-Могилянської
академії студентів з
Правобережної України
Переманювання українських
діячів з Києва до Москви чи
Петербургу
Початок вивезення з України
Переслідування інакодумців
1720 р. – заборона церковного
книгодрукування українською
мовою
політики русифікації,
спрямованої на знищення
української мови і культури
ГЕТЬМАНСТВО В ЕМІГРАЦІЇ

Діяльність Пилипа Орлика

1709 р. – Смерть Івана
Мазепи у м. Бендери Створення антиросійської коаліції
(Османська імперія, зараз – (Гетьманщина, Османська імперія,
Молдова) Кримське Ханство, Польща, Швеція)
Напади татар на
1710 р. – обрання новим українські поселення
гетьманом (у еміграції) 1711 р. – похід Втрата підтримки
Пилипа Орлика Пилипа населення
Орлика на
Основна мета діяльності Правобереж Поразка походу
Пилипа Орлика – боротьба жя Провал спроби
за визволення України з-під П. Орлика утвердитись
влади Москви на Правобережжі
1713 р. – укладення між Туреччиною і
Росією Адріанопольської угоди, що
підтверджувала поділ України на
Правобережну і Лівобережну.
Еміграція Пилипа Орлика до Європи і
невдалі спроби створити нову ПИЛИП ОРЛИК
антиросійську коаліцію.
КОНСТИТУЦІЯ ПИЛИПА ОРЛИКА
Основні положення

Незалежність України від Речі Посполитої і

1710 рік Московської держави
Територія козацької держави – за умовами
«Пакти і конституції Зборівського договору 1649 року.

законів і вольностей Війська Надання виконавчої влади Гетьману, який

обирався довічно
Значення
Запорозького» (конституція Виборність полковників, сотників із
подальшим затвердженням їх гетьманом
Прийняття однієї з
Пилипа Орлика) Надання законодавчої влади Генеральній перших в світі
Раді, що виконувала роль парламенту Конституцій
Сесійний принцип роботи Генеральної Ради, Закладення
Суть документу принципу поділу
що мала працювати тричі на рік: у січні (на
Різдво), у квітні (на Великдень) і в жовтні (на влади – на
Угода між гетьманом і козацтвом, яке Покрову) законодавчу,
виконавчу і судову
виступало від імені українського Розгляд Генеральним судом справ
народу, про взаємні права і обов’язки гетьмана і старшини
Проголошення Києва столицею держави

Проголошення шведського короля

протектором України
ІВАН СКОРОПАДСЬКИЙ

1708-1722 рр. 1709 рік

Гетьманування Івана «Решетилівські
Скоропадського статті»
Основні умови Наслідки гетьманування
Скоропадського
Контроль Москви за збором
податків Подальше послаблення
Гетьманської влади
Постійне перебування біля гетьмана
царського представника Майже повна втрата
(Андрій Ізмайлов) автономії Гетьманщини
Перехід командуванням козацькими
полками до російських офіцерів
Використання козаків у походах
російської армії та на будівництвах
Збільшення повинностей для селян
ПЕРША МАЛОРОСІЙСЬКА КОЛЕГІЯ
1722-1727 рр.
Перша Малоросійська
колегія
Передумови
Створена за наказом Петра І
незадовго до смерті Івана
Скоропадського
Її повноваження поширювались
на землі Лівобережної
Гетьманщини, яку в Російській
імперії називали Малоросія
Структура
Складалася з 6 російських
офіцерів
Голова – Степан Вельямінов
Особливості
Контроль за діяльністю Гетьмана і
козацької старшини
Перевірка податків, які стягуються на
користь царської казни
Контроль за розподілом земельних
володінь
Набуття статусу вищої апеляційної
установи Гетьманщини
Розгляд скарг на дії козацької старшини
та інших посадових осіб
Наслідки
Перетворення на вищий
контролюючий орган Лівобережжя ГЕРБ РОСІЙСЬКОЇ
ІМПЕРІЇ ЧАСІВ ПЕТРА І
Опір діям Малоросійської колегії з боку
старшинської опозиції, яку очолював
наказний гетьман Павло Полуботок
ПАВЛО ПОЛУБОТОК

1722-1723 рр.
Гетьманування Павла
Полуботка

Особливості Наслідки
гетьманування гетьманування

Проведення реформи Арешт і ув’язнення Павла

судочинства
Полуботка
Боротьба з хабарництвом в судах
Розгром старшинської
Укладення «Коломацьких опозиції
чолобитних» з проханням до
царя обрати нового гетьмана
Фінансова реформа.
Намагання скасувати
фінансове підпорядкування ПАВЛО
Гетьманщини Першій
ПОЛУБОТОК
Малоросійській колегії
 ДАНИЛО АПОСТОЛ
1727-1734 рр.
Гетьманування Данила
Апостола
Передумови відновлення
Гетьманства
1725 р. – смерть Петра І
1727 р. – Ліквідація Першої
Малоросійської колегії
Правління Катерини І та Петра
ІІ, які позитивно ставилися до
відновлення гетьманства на
Лівобережжі
Привід відновлення
Гетьманства
Підготовка Росії до війни з Туреччиною
Особливості
гетьманування
Діяльність на основі положень «Решительних
пунктів»
Надання гетьману права вирішувати
прикордонні питання з Польщею і Кримом тільки
під наглядом російського представника
Обов’язкове затвердження старшини
російським царем
1729-1731 рр. Ревізія і врегулювання
«Генеральне слідство прав власності та
про маєтності» спадщини на землю в
Гетьманщині
Скасування обмежень для українських купців
щодо торгівлі з Кримом та Західною Європою
1734 р. – отримання дозволу на будівництво
Нової (Підпільненської) Січі
ДАНИЛО АПОСТОЛ

Реформи Данила
Апостола

Фінансова Вперше визначено

реформа податковий бюджет
Судова Встановлено порядок
реформа апеляції в судах
Відновлено право
Адміністративна Гетьмана призначати
реформа Генеральну старшину і
полковників

Наслідки гетьманування

Призупинення процесу повної втрати

автономії Гетьманщини
ПРАВЛІННЯ ГЕТЬМАНСЬКОГО УРЯДУ
1734-1750 рр.
Правління
Гетьманського уряду
Передумови
Смерть Данила Апостола
Відмова російської імператриці
Анни Іоанівни призначати вибори
нового гетьмана
Структура Правління
Гетьманського уряду
6 чоловік – три українці і три
росіяни
Голова – Олексій Шаховський
(росіянин)
Особливості
діяльності
Наслідки діяльності
1743 р. – прийняття
Посилення наступу
законодавства на основі
російського царизму на
російського – «Права, за якими автономний устрій
судиться малоросійський народ» Гетьманщини
Зближення козацької старшини з
російським офіцерством та
сприяння змішаним російсько-
українським шлюбам
Мобілізація тисяч козаків і селян
до російської армії для участі у
російсько-турецькій війні 1735-
1739 рр.
Поширення діяльності Таємної
Канцелярії, пошук зрадників і
ворогів Російської імперії
РОЗВИТОК ОСВІТИ І КУЛЬТУРИ
Чинники, що сприяли розвитку
культури
Продовження попередніх
традицій розвитку української
культури
Вплив західноєвропейського
бароко
Підтримка культури з боку
українських гетьманів – Івана
Самойловича, Івана Мазепи,
Данила Апостола
Чинники, що заважали розвитку
культури
Поділ України на
Правобережну і Лівобережну
та перебування у складі
різних держав
Використання сусідніми
державами інтелектуального
потенціалу Гетьманщини
Поширення цензури
Підпорядкування Української
православної церкви
Московському патріархату
РОЗВИТОК ОСВІТИ Києво-Могилянська
академія

Особливості Колегіуми Особливості становища

Перетворення на головний осередок

Активний розвиток 1700 р. – відкриття освіти, науки та культури
початкових шкіл, що Чернігівського Статус міжнародного навчального закладу
були нижчою ланкою в
системі освіти і
колегіуму
1701 р. – підтвердження статусу академії
утримувались 1726 р. – відкриття (за ініціативи І. Мазепи)
місцевими громадами Харківського Активний розвиток за часів митрополита
Існування на колегіуму Рафаїла Заборовського
Правобережжі і в
Західній Україні 1738 р. – відкриття Занепад після Полтавської битви
дяківських та Переяславського
уніатських шкіл, які колегіуму Відрахування нелояльних викладачів, які не
контролювались підтримували дії царської влади
Василіанським
орденом Скорочення кількості студентів через
заборону навчання для студентів з
Створення колегіумів Правобережжя
за зразком Києво-
Могилянської Академії Заохочення переїзду провідних діячів академії
до Москви та Петербургу
ФЕОФАН ПРОКОПОВИЧ

Характеристика

Ректор Києво-Могилянської академії

Ідеолог реформ Петра І та прихильник

централізованої слов’янської держави.

Віце-президент російського Синоду – органу

управління церквою, керівником якого був
інший українець – Степан Яворський

Автор промови «Про заслуги і користь фізики»,

курсу лекцій з арифметики та геометрії для
студентів Києво-Могилянської академії.

Автор церковної книги «Духовний регламент»

Автор віршованої драми «Володимир» – першої

історичної драми на тему української історії
ПАМ’ЯТКИ ЛІТЕРАТУРИ

Автор невідомий.
1674 р. – Синопсис Ймовірні автори – Перший підручник з
Київський Інокентій Гізель та історії
Пантелеймон
Кохановський
Один з перших
«Вірші. Приповісті Климентій Зиновіїв фольклористів.
Посполиті» Записав понад 1600
народних приказок.
«Зегар з полузегарком»
Іван Величковський Вірші
«Млеко»
«Нова міра старої віри» Твори на захист
Меч духовний» Лазар Баранович православної віри
КИЇВСЬКИЙ
«Житія святих» Данило Тупало Церковна література СИНОПСИС
(Четьї Мінеї).
«Хроніка з літописців Феодосій Софонович Дослідження витоків
стародавніх» Руської держави
КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ

Автор Назва Опис

Роман Опис подій

«Літопис Ракушка- 1648-1702
Самовидця» Романовський рр.

Події від
«Літопис Гадяцький найдавніши
Григорія полковник х часів до
Граб’янки» Григорій 1709 року.
Граб’янка

Події від
«Літопис Самійло 1648 року до
Самійла Величко початку
Величка» XVIII cт.
РОЗВИТОК АРХІТЕКТУРИ

Особливості розвитку

Вплив європейського бароко –

вишукане оздоблення, ліпнина,
грандіозність

Розвиток дерев’яного будівництва

Розвиток мурованого будівництва

РОЗВИТОК АРХІТЕКТУРИ

Пам’ятки архітектури

Назва: Архітектор Характеристика:

Іоанн
Закладений
Баптист
Лазарем
Троїцький Барановичем за
собор проектом
Місто архітектора
Троїцько-
Чернігів Іоанна Баптиста
Іллінського
монастиря Побудований у
1679-1695 роках
Стиль Побудований на
Козацьке кошти Івана
Бароко Мазепи
РОЗВИТОК АРХІТЕКТУРИ

Пам’ятки архітектури

Назва: Архітектор Характеристика:

Невідомий
Побудований у 1689
році

Собор – частина
Покровський Місто Харківської
Собор Харків фортеці 17
століття.
Стиль
Козацьке Найдавніша
Бароко кам’яна споруда
Слобожанщини
Побудований
ізюмськими
майстрами
РОЗВИТОК АРХІТЕКТУРИ

Пам’ятки архітектури

Назва: Архітектор Характеристика:

Невідомий
Побудований у 1696-
1701 роках

Георгіївська Один з кращих

церква Місто зразків козацького
Видубицького Київ бароко
монастиря Належить до
Стиль класичного типу
Козацьке дев’ятидільних
Бароко п’ятибанних храмів
РОЗВИТОК АРХІТЕКТУРИ

Пам’ятки архітектури

Назва: Архітектор Характеристика:

Невідомий
Побудована у
1732 році

Споруджена за
Спасо- Місто наказом
Преображенська Великі гетьмана
церква Сорочинці Данила
Апостола як
частина його
резиденції
Багате
Стиль декоративне
Козацьке оформлення
Бароко фасадів
ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Олександр і Леонтій Заснування Київської школи гравюри на металі.

Тарасевичі Створення перших в Україні портретних
Зародження і гравюр.
розвиток Інокентій (Іван) Щирський Продовження традицій київської школи
гравюри на гравюри на металі.
металі Іван Мигура Гравюра «Іван Мазепа серед своїх добрих
справ»
1. Ікона «Зустріч Марії з Єлизаветою (церква
Покрови Богородиці в Сулимівці на
Народна творчість Києвщині).
Розвиток 2. Ікона «Покрова Богородиці» з
зображенням Богдана Хмельницького
іконопису
Іван Руткович Галицький художник з Жовкви (ікони «Архангел
Михаїл, «Дорога в Емаус»)
Йов Кондзелевич Галицький і Волинський художник
(Богородчанський іконостас у чоловічому
монастирі с. Манява)
Розвиток Портрет Григорія Гамалії
світського Автори невідомі
портретного Портрет Стародубського полковника
живопису М. Миклашевського
ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Гравюра Івана Мигури

«Іван Мазепа серед
своїх добрих справ»

Ікона невідомого автора

«Покрова Богородиці»
з зображенням
Б. Хмельницького