Шок — це гострий небезпечний для життя стан, що характеризується неадекватною

доставкою (DO2) і споживанням кисню (VO2) тканинами внаслідок порушення перфузії.

Класифікація
Шок:
 гіповолемічний:
 геморагічний - шок від кровотечі, що може виникнути при травмі,
патології шлунково-кишкового тракту, під час операцій и т. д.
 негеморагічний - виникає внаслідок зневоднення організму,
викликаного:
 патологією травної системи: блювота, діарея, втрати через зонд
в травному каналі, свищі, панкреатит;
 опіками;
 поліурією (нецукровий діабет, поліурічна стадія гострої
ниркової недостатності);
 недостатністю кори надниркових залоз;
 втратою рідини в "третій простір» (перитоніт, непрохідність
кишок, асцит);
- кардіогений: низька перфузія тканин при кардіогенному шоці обумовлена
зниженням серцевого викиду внаслідок різкого порушення насосної функції
серця по причині:
o різкого зниження скорочувальної здатності міокарда (гострий інфаркт
міокарда, що вражає до 40-50% серцевого м'яза, гострий міокардит різної
етіології, контузія міокарда, кардіоміопатії в кінцевій стадії);
o пошкодження клапанного апарату серця, сосочкових м'язів;
o аневризма шлуночків;
o фармакологічна / токсична депресія міокарда ((β-6локатори, блокатори
кальцієвих каналів, трициклічні антидепресанти);
- дистрибутивний (в основі цього виду шоку лежить перерозподіл рідини в
організмі, як правило, з внутрішньосудинного сектора у позасудинний):
- септичний - шок у відповідь на септицемію і дію бактеріальних токсинів;
- анафілактичний - вид алергічної реакції негайного типу, що виникає на
повторне введення в організм алергену і супроводжується розладами функції
ЦНС, артеріальною гіпотензією, підвищенням проникності ендотелію судин,
спазмом гладких м'язів, зокрема розвитком бронхіолоспазма;
- нейрогенний - виникає в результаті порушення вазомоторної функції
симпатичної автономної нервової системи, що призводить до периферичної
вазодилятації і переміщенню крові в периферичні ділянки;
- обструктивний - виникає внаслідок зовнішнього здавлювання або внутрішньої
обтурації великої судини або серця:
o перегин магістральних судин (напружений пневмоторакс та ін.);
o масивні емболії малого кола кровообігу;
o здавлювання магістральної судини ззовні (пухлина, гематома, аорто-кавальна
компресія вагітною маткою);
o тампонада серця;
o закупорка магістральної судини (тромбоз);
o міксома передсердь.
Гемодинамічні показники і клінічні прояви багато в чому залежать від рівня обструкції. На
відміну від інших видів шоку основним терапевтичним заходом при обструктивному шоці є
декомпресія судин або серця.