Professional Documents
Culture Documents
анотація. Гріг AVE MARIS STELLA
анотація. Гріг AVE MARIS STELLA
анотація. Гріг AVE MARIS STELLA
(Анотація)
Виконала студентка
ІІ курсу ОС «Бакалавр»
Чередніченко Альона
Викладач:
Сидорова Руслана
Володимирівна
Харків 2023
1
Зміст
Літературно-художній аналіз.....................................................................3
Висновки ....................................................................................................14
2
Літературно-художній аналіз
Едвард Гагеруп Гріг (норв. Edvard Hagerup Grieg; 15 червня 1843, Берген,
Норвегія — 4 вересня 1907, там само) — норвезький композитор періоду
романтизму, музичний діяч, піаніст, диригент, основоположник норвезької
професійної композиторської школи.
3
Національний характер творчості Гріга викликав критику консервативно-
академічних музикантів. Представники наступного покоління, зокрема, Клод
Дебюсі навпаки висловлювалися про недостатній індивідуальний внесок Гріга,
вважали, що він лише «асимілював» народну музику. П.І. Чайковський в
«Автобіографічному описі подорожі за кордон у 1888 р.» писав про властивість
музики Гріга «завойовувати серця людей», про національну самобутність,
щирість та чуйність.
Влітку 1864 р. Гріг навідувався до Уле Булля, від нього отримав мелодію
народного танцю «Нурфйорден» — за кілька років Гріг розвине цю тему в
симфонічній увертюрі «Восени». Під враженням від спілкування з Рікардом
Нурдроком та іншими музикантами у Копенгагені, протягом 1865 р. створив
першу скрипкову сонату, цикл «Гуморески», баллади та пісні. Цикл
«Гуморески» на основі мотивів народної танцювальної музики — сільський
вальс, менует, халлінг, спрінгданс — передає особливості характеру: почуття
гумору, невпинну фантазію, енергійність.
6 квітня 1866 р., у день, коли отримав звістку про смерть свого товариша
Рікарда Нурдрока, Гріг написав «Жалобний марш пам'ята Нурдрока». За рік
Гріг переробив цей твір для виконання військовим оркестром, а у 1878 р. - для
оркестру мідними духовими інструментами. Перебуваючи в Італії, Гріг також
написав концертну увертюру «Восени» (на основі балади «Осіння буря»).
Матеріал, зібраний в Італії, був втілений за кілька років у балладі «На Монте-
Пінчіо» та в фортепіанній сюїті «Із народного життя».
4
Влітку 1869 року Гріг дослідив збірку народних пісень Ліндемана «Старі і нові
норвезькі гірські мелодії», написав на їх основі цикл п'єс «Новерзькі народні
пісні і танці». У восьми епізодах першого циклу «Маленьких ліричних п'єс» op.
12 знайшли відображення побутових сюжет, народна фантастика, героїко-
патріотична тематика. Виразність поетичного змісту музичних тем поєдується з
простотою технічних методів, лаконічною формою — не дарма ці п'єси
увійшли до дитячого педагогічного репертуару.
Текст твору:
5
Mutans Hevae nomen.
3. Solve vincla reis,
Profer lumen caecis,
Mala nostra pelle,
Bona cuncta posce.
4. Monstra te esse matrem,
Sumat per te precem
Qui pro nobis natus
Tulit esse tuus
5. Virgo singularis,
Inter omnes mitis,
Nos culpis solutos,
Mites fac et castos.
6. Vitam praesta puram,
Iter para tutum,
Ut videntes Iesum
Semper collaetemur.
7. Sit laus Deo Patri,
Summo Christo decus,
Spiritui Sancto
Tribus honor unus.
Amen.
Музично-теоретичний аналіз
6
Можемо на варіанті порівняння оригінальної версії та заданої до розгляду
прослідкувати, які саме нововведення застосував композитор в твору.
Оригінал монодії:
7
Друга частина починається з 22-44тт. є і цілковитим повторенням першої.
Схематично композицію "Ave maris stella" можна уявити так:
8
Твір написаний загалом в темпі Allegretto molto tranquillo – рухливо та тихо
(чверть – 108), він не залишається протягом усього твору, вже з 5т. композитор
додає рухливості (poco animato), другий період звучить з ремаркою
композитора (tranquillo, dolce), що більше відноситься до манери виконання.
Також в творі зустрічаються агогічні відхилення у вигляді rit, fermata. В кінці
твору звучить «Amen» у темпі piu lento. Твір написаний у розмірі 4/4, перехід із
великих тривалостей (половинні та цілі) на четвертні та восьмі.
Вокально-хоровий аналіз
9
Діапазон хорових партій:
S1,2: e1 – g2 A1,2: h – d2
T1,2: g – g1 B1,2: F – d1
Загальний діапазон: F – g2
Стрибки вниз та вгору. Взагалі усі стрибки ,які більше ч4 вже являються
великою вокальною складністю. Треба пояснити виконавцям як виконувати
стрибки правильно, щоб не було glissando.
10
- В партії сопрано (17т; 21-22тт; 37-38тт; 40-41)
- В партії альтів (6т; 15-16тт; 17т; 27т; 36-37т; 38)
- В партії тенорів (15-16тт; 17; 36-37тт; 38)
Ритмічний ансамбль
Цей вид ансамблю заснований перш за все на єдиному відчутті темпу, метру і
ритму усіма співаючими. Плавному руху мелодійної лінії відповідає рух більш-
менш великі тривалості - четвертні, половинні, цілі. Мелодійні ж наростання,
які є кульмінаційними моментами, пов'язані з ритмічним пожвавленням і
переходом від більш довгих тривалостей до більш коротким, в даному випадку
до восьмих. Дихання в творі ланцюгове . Це впливає не тільки на ритмічний
ансамбль ,а і на інтонаційний стрій. Треба навчити співаків вступати точно та
знаходити свій звук.
11
Тембровий та динамічний ансамблі
12
приголосних, зменшення висоти звуку і форми приголосних не порушували
єдність звукового потоку.
Виконавський аналіз
Твір «Ave maris stella» складний для виконання з обох точок зору, як з
диригентської, так і з хорової. Насамперед, це емоційно дуже складний твір. Не
пропустивши історію головного героя через себе неможливо досягти
достовірного відтворення сюжету за допомогою музичних засобів. Але при
цьому, диригент повинен мати холодний розум, щоб керувати виконавським
процесом. Хоровий колектив повинен додати до цього емоцію, щоб слухачі не
залишилися байдужими.
Протягом всього твору незмінним жестом диригента має бути legato, всі
ауфтакти повинні бути м’якими, наповненими звуком. Forte також м’яке, густе.
Важливо також вистроїти концепцію твору, щоб розкрити його драматургію.
13
«перебрати» дихання, то хор буде форсувати звук і «рвати» закінчення фраз.
Тому при вивченні цього твору з перших же уроків слід звертати увагу на
взяття правильного дихання.
Атака звуку означає початковий момент вступу або спосіб взяття звуку, який
має вирішальне значення для включення того чи іншого регістрового
механізму. Саме атака звуку забезпечує якість звукоутворення. В даному творі
використовується три типи атаки звуку – м’яка, тверда та мішана. М’яку атаку
можна вважати самим доцільним видом атаки після оволодіння основних
співацьких навиків. М’яка атака звуку розглядується багатьма вокалістами та
хормейстерами, як основа правильного звукоутворення ,що забезпечує
спокійний ,плавний звук та інтонаційну точність.
Висновки
Почуття художньої міри, простота і щирість, витонченість і глибока внутрішня
зосередженість – ось до чого повинен, перш за все, прагнути диригент,
незалежно від сили обдарування і професійних даних. Яскравість і образність
втілення залежать від справжнього проникнення в твір. Для цього необхідно
виконати методико-виконавський аналіз твору. Він допомагає в розкритті
образу твору, в розгляді виконавських і методичних проблем і способів їх
вирішення. Так само музикант повинен знати про композитора, епоху
14
написання твору, стилі автора і особливості його виконавської мови, щоб
найбільш повно і точно виконати твір на суд глядацької зали, до чого повинен
прагнути кожний музикант. Робота над хоровими творами Едварда Гріга
складна, але в той же час і дуже цікава не тільки з точки зору вокальної техніки,
але і з точки зору роботи над художнім змістом, інтерпретацією образів.
Єдність музики і слова, збереження музичної логічності – одна з основних рис
творчості композитора. Таким чином, крім роботи над сферою музичних
проблем, диригенту необхідно особливо ретельно дослідити трактування
поетичного тексту.
Таким чином, твір «Ave maris stella » містить чимало технічних і виразних
труднощів, пов’язаних з інтонацією, метро ритмом і втіленням образу в цілому.
Поряд з цим твір представляє високий художній інтерес, що має спонукати
хорові колективи брати цей твір до свого репертуару.
15