30. Дівчина після тривалого знаходження в душному приміщенні раптово знепритомніла.

Об-но: блідість шкіри, переферичні вени не набухлі. Пульс – 80 за хв., АТ – 75/50 мм рт.ст.
Тони серця звучні, ритм серцевої діяльності правильний. Дихання везикулярне. Живіт
м’який, реакції на пальпацію немає.Яку невідкладну допомогу слід надати?
Надати горизонтальне положення

31. У хворої, що страждає на гіпертонічну хворобу, після стресової ситуації раптово виник
напад задишки. Об-но: положення ортопное, ЧД- 39/хв., вологий кашель з виділенням
пінистого харкотиння, дихання над нижніми віддділами легень послаблене, вологі
дрібнопухирчасті хрипи, Ps- 128/хв., АТ- 220/130 мм рт.ст., І тон над верхівкою серця
послаблений, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Яке ускладнення виникло у хворої?
Гостра лівошлуночкова недостатність

32. У чоловіка К., 74 роки, в анамнезі – тромбофлебіт вен нижніх кінцівок, виникли задуха,
біль за грудиною, потім втрата сувідомості. ЕКГ: ЧСС – 130 на хв., глибокі зубці S в I та Q в
III стандартних відведеннях, підйом сегмента ST в ІІІ відведенні, аVF. Призначення якої
групи препаратів є найбільш доцільним в даному випадку?
Тромболітики

33. Типова форма початку інфаркту міокарда:

аритмічна

34. Типова ознака некрозу міокарду на ЕКГ:

патологічний зубець Q або QS

?35. В загальному аналізі крові для інфаркту міокарда характерні:

поява прискореної ШОЕ в перші дні, а потім поява лейкоцитозу

36. При біохімічному обстеженні крові в гострій стадії інфаркту міокарда можна виявити:
гіперферментемію

37. Пацієнтка Д., 74 років, знаходиться в кардіологічному відділенні з діагнозом інфаркт

міокарда. На 7 добу від початку захворювання на контрольній терапії Після натужування під
час акту дефекації раптово виник інтенсивний загрудинний біль, що супроводжувався різким
зблідненням, падінням артеріального тиску, ідіовентрикулярним ритмом із наступною
зупинкою серцевої діяльності. Яке ускладнення розвинулось у хворої?
Розрив серця, тампонада

38. У хворого констатовано клінічну смерть за наступними ознаками: відсутність пульсу на

центральних артеріях, самостійного дихання, розширення зіниць, відсутність свідомості,
блідість шкірних покривів, атонія, арефлексія, адинамія. Негайно розпочато реанімаційні
заходи: відновлення прохідності дихальних шляхів, ШВЛ, НМС. Під час проведення
непрямого масажу серця отримано ускладнення: перелом груднини. Ваші подальші дії?
Продовження реанімаційних заходів

39. Який з перерахованих симптомів свідчить про неефективність масажу серця?

Відсутність пульсу на сонних артеріях

40. Хворий 57 р., доставлений в приймальне відділення з кардіалгіями і розповсюдженою

депресією сегмента ST на ЕКГ, втратив свідомість, пульс на центральних артеріях не
визначається, зіниці вузькі. Негайно розпочата серцево-легенева реанімація. З яких закладів
вона розпочинається?
Штучне дихання та масаж серця

?41. Хворий 47-ми років, що доставлений до реанімаційного відділення з діагнозом гострий

інфаркт міокарда, раптово втратив свідомість. Після проведення серцево-легеневої
реанімації протягом 30 хвилин пульс на центральних артеріях не визначається, зіниці
розширені, дихання відсутнє. Яка подальша тактика лікаря?
Констатація біологічної смерті

42. Хворий 50 років скаржився на болі лівому плечі протягом 15 хвилин і в присутності
медичних працівників раптово втратив свідомість. Короткочасні судоми м’язів лиця з
наступною їх атонією. Шкіряні покрови бліді. Дихання нерегулярне, поверхневе. Пульс на
сонних артеріях відсутній Що зумовлює таку картину?
Раптова коронарна смерть

43. Основними клінічними симптомами раптової зупинки кровообігу є окрім:

при аускультації серця – акцент ІІ-го тону над аортою

44. У хворого 36 років відновилася серцева діяльність після асистолії, тривають ШВЛ і
комплексна інфузійна терапія. Відновлення яких життєво важливих функцій дає підстави
говорити про повну й ефективну реанімацію пацієнта?
Притомність, дихання, серцева діяльність

45. У хворого констатовано клінічну смерть за наступними ознаками: відсутність пульсу на

центральних артеріях, самостійного дихання, розширення зіниць, відсутність свідомості,
блідість шкірних покривів, атонія, арефлексія, адинамія. Негайно розпочато реанімаційні
заходи: відновлення прохідності дихальних шляхів, ШВЛ, НМС. У чому полягає небезпека
потрапляння вдихуваного повітря у шлунок хворого під час проведення ШВЛ?
Регургітація та аспірація шлункового вмісту

46. Чоловік, 55 років, під час емоційного навантаження раптово знепритомнів . В анамнезі
постінфарктний кардіосклероз, шлуночкова екстрасистолія. При огляді відсутні дихання,
серцева діяльність. При наданні допомоги в першу чергу показані:
Штучна вентиляція легень, зовнішній масаж серця

47. У хворого 92-х років на 5-й день після операції грижепластики настала зупинка серця. Чи
показані цьому хворому реанімаційні заходи?
Показані в повному обсязі

48. В очікуванні своєї черги біля кабінету стоматолога-ортопеда сиділа хвора 64-ти років.
Раптово вона впала, з’явилось хрипле дихання, судомне посмикування рук та ніг, обличчя та
шия набули ціанотичного відтінку, зіниці розширились, реакція на світло відсутня.
Артеріальний тиск і пульс не визначаються. Тони серця не прослуховуються. Відзначено
мимовільне сечовиділення. Який стан характеризується вказаними симптомами?
Клінічна смерть
?49. Аускультативно при артертеріальній гіпертензії виявляється або вислуховується:
посилення І тону на верхівці

?50. Кризи при артеріальній гіпертензії при феохромоцитомі супроводжуються:

Лейкоцитозом
всім вище зазначеним
гіпергідрозом, спрагою
гіперглікемією
тахікардією, порушенням зору

51. У хворого, 85 років, з гострим загрудинним болем під час елекрокардіографії відмічено
ознаки клінічної смерті, зафіксована асистолія. Реанімаційні заходи на протязі 3 хв.
неефективні. Який з заходів найбільш ефективний в даній ситуації?
Електрокардіостимуляція

52. Ви консультуєте хворого із раком легень, чисельними метастазами в діагностичне

відділення. Раптово він втрачає свідомість, пульс на магістральних судинах не палькується,
виміряти артеріальний тиск на променевій артерії не вдається. Ваші дії
Укласти хворого на тверду горизонтальну поверхню, підготувати верхні дихальні
шляхи, розпочати штучне дихання і закритий масаж серця

53. В умовах нормальної температури навколишньго середовища тривалість стану клінічної

смерті триває:
3-5 хвилин

54. Завдання лікаря-стоматолога при констатації раптової коронарної смерті в кабінеті:

забезпечити задовільну гемодинаміку до прибуття кардіобригади невідкладної
допомоги

55. На вулиці без свідомості лежить чоловік на вигляд 57-60 років. При огляді Ви виявляєте
відсутність пульсації над сонною та стегновою артерією, стійке розширення зіниць із
відсутністю реакції на світло, відсутність самостійного дихання, шкірні покриви різко бліді,
теплі на дотик. Свідки стверджують, що чоловік упав декілька хвилин тому. Який алгоритм
дії?
Укласти хворого на тверду горизонтальну поверхню і максимально закинути голову;
висунути вперед нижню щелепу, очистити носоглотку й рот за допомогою
відсмоктувача або пальцем обмотаним бинтом чи носовою хустинкою. Штучну
вентиляцію легень поєднують із непрямим масажем серця. Через кожні 2 хвилини
робимо перерву на декілька секунд для перевірки ефективності реанімації. Якщо на
протязі 60 хвилин ознаки клінічної смерті зберігаються серцево-легеневу реанімацію
припиняємо

56. Ви знаходитись закордоном – у США. На вулиці без свідомості лежить чоловік на вигляд
57-60 років. При огляді Ви виявляєте наявність безладного зовнішнього дихання з участю
допоміжної мускулатури, на сонною артерією палькується слабкий пульс. Свідки
стверджують, що чоловік упав декілька хвилин тому. Який алгоритм дії?
Укласти хворого на тверду горизонтальну поверхню, підготувати верхні дихальні
шляхи, розпочати штучне дихання і закритий масаж серця

57. Ви приймаєте участь у транспортуванні хворого із раком легень, чисельними метастазами

в діагностичне відділення. Раптово він втрачає свідомість, пульс на магістральних судинах
не палькується, виміряти артеріальний тиск на променевій артерії не вдається. Ваші дії.
Укласти хворого на тверду горизонтальну поверхню, підготувати верхні дихальні
шляхи, розпочати штучне дихання і закритий масаж серця

58. Під час знаходження в палаті Ви помічаєте, що раптово пацієнтка кардіологічного

відділення втратила свідомість. Ви визначили відсутність пульсу на магістральних судинах.
Ваші дії
Викликати чергового лікаря і терміново доставити хвору у палату реанімації і
інтенсивної терапії

59. На вулиці без свідомості лежить чоловік на вигляд 65-68 років. При огляді Ви виявляєте
відсутність пульсації над сонною та стегновою артерією, стійке розширення зіниць із
відсутністю реакції на світло, відсутність самостійного дихання, шкірні покриви різко бліді,
холодні на дотик, наявність трупних плям. Свідків немає. Який алгоритм дії? Обґрунтуйте.
Укласти хворого на тверду горизонтальну поверхню, під шию покласти валик і
максимально закинути голову; висунути вперед нижню щелепу, очистити носоглотку й
рот за допомогою відсмоктувача або пальцем обмотаним бинтом чи носовою
хустинкою. Штучну вентиляцію легень поєднують із непрямим масажем серця. Через
кожні 2 хвилини проводимо реанімації робимо перерву на декілька секунд для
перевірки ефективності реанімації. Якщо на протязі 30-40 хвилин ознаки клінічної
смерті зберігаються серцево-легеневу реанімацію припиняємо

60. Ви розпочали здійснення заходів першої стадії серцево-легеневої-мозкової реанімації.

Кожні 2 хвилини оцінюєте її ефективність за параметрами. Який з параметрів найбільш
недоцільний для оцінки.
відчуття під пальцями артеріальної пульсації, синхронної із закритим масажем серця

61. Для оцінки виду зупинки кровообігу лікар підключає хворому електрокардіограф
(кардіоскоп). До якої стадії реанімації належать зазначені дії?
Першої

65. лежить тіло чоловіка 65-68 років. При огляді Ви виявляєте відсутність пульсації над
сонною артерією, стійке розширення зіниць із відсутністю реакції на світло, відсутність
самостійного дихання, шкірні, холодні на дотик, трупні плями, ознаки трупного окоченіння
відсутні. Свідків немає. Ознак видимих тілесних ушкоджень на тілі немає. Може бути
причиною смерті раптова коронарна смерть? Обґрунтуйте.
Ні, оскільки мають місце ознаки біологічної смерті

64. Який критерій не відповідає верифікації стану раптової коронарної смерті?

Наявність трупних плям

65. На констатацію раптової коронарної смерті слід затрачати час:

не більше 7 - 8 секунд

66. Найбільш частою причиною раптової коронарної смерті є:

гострий коронарний синдром
68. Для раптової коронарної смерть характерно:
Припинення діяльності серця, дихання, відсутність рефлексів, анаеробний гліколіз

69. Основними клінічними симптомами раптової зупинки кровообігу є:

все відповіді вірні

70. Артеріальна гіпертензія при альдостеронізмі супроводжується:

гіпокаліемією

71. Артеріальна гіпертензія при синдромі Кона обумовлена підвищеною секрецією:

альдостерону
72. Хворий Н., 42 років скаржиться на швидку втомлюваність, дратівливість, зниження
працездатності, слабкість, безсоння. Об’єктивно: Ps 84 за хвилину, твердий, напружений, АТ
150/95 мм рт. ст. При аускультації: акцент 2 тону над аортою, систолічний шум над
верхівкою. Перкуторно: межі відносної серцевої тупості зміщені вліво. При офтальмоскопії
виявлено ангіопатію судин очного дна. Визначте найбільш обґрунтований лікувальний
комплекс при лікуванні даної патології:
діуретики, β-блокатори, інгібітори АПФ, антагоністи кальцію

73. Під час протезування зубів хвора М., 59 років поскаржилася на головний біль,, нудоту,
біль у ділянці серця, стала погано бачити. При об”єктивному обстеженні: пульс 86 за хв.,
ритмічний, АТ-190/100 мм. рт. ст. межі серця зміщені вліво. Тони серця звучні, акцент
другого тону над аортою. Ваш попередній діагноз:
гіпертонічний криз

74. У хворого на прийомі лікаря – стоматолога раптово почервоніло обличчя, з явився

головний біль в ділянці потилиці, розпочалась носова кровотеча. Пізніше з явилось
тремтіння кінцівок. При вимірюванні артеріальний тиск 170/95 мм. рт. ст. Який попередній
діагноз ?
Гіпертонічний криз 1 порядку

76. До клінічнічних ознак гіпертонічної хвороби належать:

все перелічене вірно

77. Хвора С., 54р., звернулась до лікаря зі скаргами на швидку втомлюваність, дратівливість,
зниження працездатності, слабкість, безсоння. Турбує періодичний колючий біль в ділянці
серця, серцебиття. Об’єктивно: Ps 84 за хвилину, твердий, напружений, АТ 160/90 мм рт. ст.
При аускультації акцент 2 тону над аортою, систолічний шум над верхівкою. Перкуторно:
межі відносної серцевої тупості зміщені вліво. При офтальмоскопії виявлено ангіопатію
судин очного дна. Яке лікувальне харчування варто призначити при даному захворюванні:
Дієта №10

78. Яку групу препаратів найбільш доцільно використовувати для початкового лікування
артеріальної гіпертензії?
комбінація бета-блокатора та діуретика

79. Для діагностики ІІІ стадії гіпертонічної хвороби вирішальними ознаками в постановці
діагнозу є:
підвищення АТ більше 215/115 мм рт.ст.

80. У чоловіка з гіпертонічною хворобою під час лікування з'явився сухий кашель. Клінічних
проявів ушкодження дихальної і серцево-судинної систем, які можуть зумовити кашель,
немає. Лікар припустив побічну дію ліків. До якої групи найбільш імовірно належить
препарат, що викликав цей ефект?
інгібіторів АПФ

81. Чоловік 44 років, скаржиться на періодичний головний біль, серцебиття і порушення

серцевого ритму. Об'єктивно: тони серця ослаблені, ЧСС 98/хв, АТ 180/100 мм рт. ст. На
ЕКГ – гіпертрофія лівого шлуночку, шлуночкові екстрасистоли, 10-15/хвил. Встановлений
діагноз гіпертонічної хвороби та ІХС. Для лікування хворого якнайкращим є препарат з
групи:
бета-адреноблокаторів
82. Із нижченаведених груп лікувальних засобів виберіть ті, які не використовуються при
лікуванні гіпертонічної хвороби.
бета-адреноблокатори, діуретини

83. Виберіть визначення яке характеризує артеріальну гіпертензію:

підвищення систолічного артеріального тиску до 139мм рт. ст. і вище і /або
діастолічного артеріального тиску до 89 мм рт. ст. і вище.

84. Для яких ендокринопатій характерна гіпертензія:

синдром Іценко-Кушинга

85. Хворий 23 років скаржиться на нападоподібний головний біль, тремор, страх, серцебиття
і кризоподібне підвищення тиску до 170/100 мм рт.ст. За даними сонографії у проекції лівої
надниркової залози відмічена пухлина 1х3 см. В аналізі сечі: питома вага 1022, білка немає,
Л 1-2, еритроцитів немає. Вкажіть причину кризового підвищення артеріального тиску.
Феохромоцитома

86. Хворий 56 років скаржиться на появу нападоподібного головного болю, тремору, страху,
серцебиття, тиску, що супроводжується підвищенням АТ до 200/120 мм рт.ст. За даними
комп'ютерної томографії в проекції лівої надниркової залози відмічена пухлина 5х2 см.
Діагностована феохромоцитома. Чим обумовлене нападоподібне збільшення артеріального
тиску?
Низьким рівнем калію крові
87. Хворий Н., 33 роки, госпіталізований у кардіологічне відділення з приводу підвищеного
АТ до 170/100 мм рт.ст. Об-но: Діяльність серця ритмічна, ЧСС 80 уд/хв. На ЕКГ ознаки
гіпертрофії лівого шлуночка. Яке першочергове дослідження необхідно провести хворому з
метою виключення ниркового походження гіпертензії?
Дослідити аналіз сечі

88. Хворий Т., 66 років, госпіталізований із приводу вперше виявленої гіпертензії - 210/100
мм рт.ст. Протягом 10 років страждає на сечокам'яну хворобу, хронічний бронхіт,
холецистит, аденому передміхурової залози. Рік тому виявлений цукровий діабет тип II. На
ЕКГ ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. Вкажіть можливу причину синдрому артеріальної
гіпертензії?
Цукровий діабет

89. Для підтвердження діагнозу феохромоцитоми треба провести:

Ехокардіографію

90. До Вас на стоматологічний прийом прийшов хворий, 1968 року народження. При зборі
анамнезу в амбулаторній карточці діагноз: ІХС. стенокардія напруги ІІ ФК, дифузний і після
інфарктний (2007) кардіосклероз, фібриляція передсердь пароксизмальна форма (пароксизм
11.12.2011), часта шлуночкова екстрасистолія, СН ІІа-б ФК ІІ зі збереженою систолічною
функцією лівого шлуночка (ФВ 58% ЕХОКС 18.12.2011). Визначить потенційно ризик
раптової коронарної смерті.
Високий

91. Артеріальна гіпертензія при хронічному гломерулонефриті супроводжується:

протеїнурією

92. При артеріальній гіпертензії розвивається:

гіпертрофія лівого шлуночку
93. Хворий Ж., 46 р., госпіталізований у терапевтичне відділення зі скаргами на головний
біль, неприємні відчуття у ділянці серця, виникнення сітки перед очима. Протягом останніх
трьох років відзначає підвищення АТ до 180/105 мм. рт. ст лікувався амбулаторно та
стаціонарно з приводу гломерулонефриту. Об’єктивно: пульс 96 за 1 хв., ритмічний,
напружений. АТ 175/100 мм. рт. ст. Ліва межа серця розташована на 1 см назовні від лівої
середньоключичної лінії. Акцент ІІ тону над аортою. В біохімічному аналізі крові креатинін
285 мкмоль/л. Визначте найбільш імовірну причину госпіталізації:
ренопаренхіматозна АГ

94. У жінки 38 років відмічаються епізоди нападоподібного підвищення АТ до 240/120 мм

рт.ст., що супроводжуються нудотою, блювотою, тахікардією, підвищеним потовиділенням.
У крові під час нападу – гіперглікемія. Після нападу рясне сечовиділення. При сонографії
нирок виявлене додаткове утворення, прилегле до верхнього полюсу правої нирки. Який
лабораторний тест допоможе встановити діагноз?
визначення екскреції катехоламінів і ванілілміндальної кислоти із сечею

95. У чоловіка з гіпертонічною хворобою під час лікування з'явився сухий кашель. Клінічних
проявів ушкодження дихальної і серцево-судинної систем, які можуть зумовити кашель,
немає. Лікар припустив побічну дію ліків. До якої групи найбільш імовірно належить
препарат, що викликав цей ефект?
інгібіторів АПФ

96. Чоловік 47 років, скаржиться на періодичний головний біль, серцебиття і порушення

серцевого ритму. Об'єктивно: тони серця ослаблені, ЧСС 98/хв, АТ 170/100 мм рт. ст. На
ЕКГ – гіпертрофія лівого шлуночку, шлуночкові екстрасистоли, 10-15/хвил. Встановлений
діагноз гіпертонічної хвороби та ІХС. Для лікування хворого якнайкращим є препарат з
групи:
бета-адреноблокаторів
97. Типовою побічною дією при лікуванні Артеріальної гіпертензії інгібіторами АПФ є:
кашель

98. Із нижченаведених груп лікувальних засобів виберіть ті, які НЕ використовуються при
лікуванні гіпертонічної хвороби.
серцеві глікозиди

99. Жінка 25 років скаржиться на постійні головні болі, відмічає високі цифри АТ упродовж
декількох років (до 240/130 мм рт.ст.). Артеріальна гіпертензія не піддається
багатокомпонентній антигіпертензивній терапії. При об'єктивному огляді: пульс 64 в 1
хвилину, напружений, АТ - 240/140 мм рт.ст. Ліва межа серця зміщена на 1,5 см ліворуч від
лівої средньоключичной лінії, серцевий поштовх розлитий, резистентний. На очному дні -
ретинопатія. Функція нирок не порушена. У аналізі сечі - мікроальбумінурія. Який з
діагнозів найбільш вірогідний?
есенціальна артеріальна гіпертензія ІІІ ст.

100. При глибокій пальпації червоної порожнини у хворої з артеріальним тиском 205/115 мм.
рт. ст. білатерально виявлено бугристі, бобовидної форми, малочутливі утворення. Для
уточнення ґенезу артеріальної гіпертензії слід призначити:
креатинін плазми

101. Класифікації артеріальної гіпертензії за рівнем артеріального тиску не відповідає:

гіпертензія ІІІ стадія
102. Стадії артеріальної гіпертензії залежать від:
добового коливання артеріального тиску

103. Залежно від ураження органів-мішеней і необхідності термінового зниження AT,

виділяють гіпертонічні кризи:
ускладнений та не ускладнений

104. Залежно від ураження органів-мішеней виділяють наступні стадії артеріальної

гіпертензії:
І,ІІ,ІІІ стадії

105. До органів - мішеней, що уражуються при ГХ належать:

серце, головний мозок, судини, нирки, сітківка ока

?106. Хворий 44 років, впродовж 12 років страждає на гіпертонічноу хворобу. 1,5 роки назад
діагнозтоване хронічне обструктивне захворювання легень. Об'єктивно: пульс 60/хвил, АТ
200/100 мм рт. ст., ліва межа відносної серцевої тупості на 2,5 см ліворуч від лівої
середньоключичної лінії, перший тон над верхівкою ослаблений, акцент другого тону над
аортою. На ЕКГ - гіпертрофія лівого шлуночку. Призначення якого препарату, для лікування
гіпертонічної хвороби, найдоцільніше в цьому випадку?
амлодіпін

107. Хвора Р., хворіє гіпертонічною хворобою близько 7 – ми років. Зранку з'явилися скарги
на слабкість, нудоту, головний біль, тупі болі у серці, серцебиття . Погіршення стану
протягом останніх 4 днів. На світанку відбулася носова кровотеча. Пульс 110 за хвилину,
ритмічний , АТ – 230/110 мм рт ст. Що повинен зробити лікар?
увести дом’язово бензогексоній 1,0мл.

108. Яке з нижчеперерахованих досліджень не призначаються для діагностики вазоренальної

форми артеріальної гіпертензії:
велоергометрія

109. Найбільш частою причиною раптової коронарної смерті є:

інфаркт міокарда

110. Фібриляція шлуночків — це:

хаотичне аритмічне збудження та неефективне скорочення окремих м’язових волокон
міокарда з дуже високою частотою (більше 300/хв)

111. Перша стадія серцево-легенево-мозкової реанімації може здійснюватись:

медичною сестрою
стоматологом
підготовленою людиною, не обов'язково медичним працівником
*всі відповіді вірні
лікарем-реаніматологом

112. Серед перерахованих препаратів назвіть неселективний β-адреноблокатор:

Карведилол

113. До стоматолога звернулась хвора П., 67 років, для видалення 38 зубу. Після введення
анестетика з адреналіном, хвора поскаржилась на загрудинний давлячий біль, який ірадіює в
ліву руку. Діагностовано: інфаркт міокарду. Яку невідкладну допомогу Ви надасте даній
хворій?
Промедол 2 мл

114. Хворий 40 років після проведеної анестезії зазначив появу різкої слабості, нудоти: болі
за грудиною, з іррадіацією в лопаткову ділянку і в ліву руку, часте серцебиття. Триразове
застосування нітрогліцерину не дало позитивного ефекту. Об'єктивно: хворий, у свідомості,
млявий, лоб покритий холодним потом, відзначається блідість шкірних покривів, АТ 100/60
мм.рт.ст., тони серця глухі, пульс слабкого наповнення, ниткоподібний арітмічений. Який
стан розвивається у хворого?
Інфаркт міокарда

115. Хвора 55-ти років скаржиться на сильний біль за грудниною та в епігастрії, нудоту.
Скарги зявилися вперше за 3 години до госпіталізацїї. АТ 120/70 мм рт. ст., пульс 80 за
хвилину, аритмічний. Над нижніми відділами легень вологі хрипи. ЕКГ: підйом сегменту
STна 4 мм II, III, aVF, зниження ST V1-V4. Який діагноз виставлено хворому?
Задньо-діафрагмальний інфаркт міокарду

116. Хворий Н. на ІХС, 61 рік, скаржиться на сильний загрудинний біль, що не купується

нітрогліцерином, об’єктивно – свідомість сплутана, блідість шкіри, акроціаноз, холодний
липкий піт, дихання поверхневе часте, пульс – 100 уд/хв, ниткоподібний, АТ – 80/50 мм
рт.ст. Яка патологія найбільш ймовірно зумовила такий стан хворого?
Кардіогенний шок

117. Хворий 27 років в свідомості, адинамічний; шкірні покриви сірувато-бліді, покриті

холодним липким потом, акроціаноз, гіпотензія. Турбують виражені болі в ділянці серця.
Бригадою швидкої медичної допомоги було встановлено діагноз: гострий інфаркт міокарда,
типова форма. Введення препаратів нітрогліцерину не зменшило інтенсивність болю. Який
препарат наркотичного ряду слід ввести хворому перед транспортуванням?
Фентаніл

118. На дільницю сімейної медицини звернувся пацієнт із скаргами на інтенсивний

стискаючий біль за грудиною, що віддає у ліву лопатку. Медсестра заспокоїла хворого, дала
під язик нітрогліцерин, викликала лікаря. До якого дослідження слід підготувати пацієнта з
метою підтвердження діагнозу?
Електрокардіографії

119. В основі гострого коронарного синдрому лежить:

дестабілізація атеросклеротичної бляшки ураженої артерії

120. Назвіть патогенетичні механізми гострого коронарного синдрому:

запалення атеросклеротичної бляшки та її ерозія чи розрив

121. Найбільш простий та доступний метод діагностики гострого коронарного синдрому це:
електрокардіографія (ЕКГ) та біомаркери інфаркту міокарда

122. В залежності від даних ЕКГ гострий коронарний синдром (ГКС) класифікують на:
гострий коронарний синдром (ГКС) зі стійким підйомом інтервалу ST, та ГКС без
підйому інтервалу ST

123. Назвіть клінічні форми нестабільної стенокардії (НС):

стенокардія, що вперше виникла
нічого з переліченого
правильно все вище перелічене
нестабільна прогресуюча стенокардія
рання постінфарктна стенокардія

124. Лікувальна програма гострого коронарного синдрому передбачає призначення:

нітратів, β-адреноблокаторів, антитромбоцитарних та антикоагулянтних препаратів

125. Діагностична програма гострого коронарного синдрому включає:

загальний аналіз крові, б/х аналіз крові (визначення тропонінів Т і І), ЕКГ в спокої,
Ехо-КС

126. В основі гострого коронарного синдрому зі стійким підйомом інтервалу ST лежить:

гостра тотальна тромботична окклюзія однієї або декількох коронарних артерій

127. До „атипових” клінічних форм гострого інфаркту міокарда відносяться усі перераховані,
КРІМ:
Ангінозної
Інфаркт-інсульту(не точно )
Астматичної
Абдомінальної
Аритмічної

128. Абсолютними протипоказаннями до проведення тромболітичної терапії є:

висока артеріальна гіпертензія (АТ більше 200/120 мм.рт.ст.)
все вищеперераховане
недавнє хірургічне втручання (до 2 тижнів) або травма, включаючи серцево-легеневу
реанімацію
активна або недавня (до 2 тижнів) внутрішня кровотеча
нічого з перерахованого

129. Найбільш чутливим лабораторним маркером некрозу міокарда є:

Тропонін І
МВ-КФК

130. Хворий 58 років доставлений в приймальне відділення з болями у лівій половині грудної
клітки. При клінічному обстеженні , крім тахікардії (102/хв.), відхилень не виявлено. На ЕКГ
патологічний зубець Q у І, аVL , QS у V1,V2,V3 відведеннях та куполоподібний підйом ST з
від'ємним Т. Який найбільш вірогідний діагноз?
Гострий інфаркт передньої стінки лівого шлуночка

131. Засіб вибору для купірування ангіозного статусу при трансмуральному інфаркті
міокарда:
морфін

132. Фібринолітична терапія в гострій стадії не ускладненого Q-інфаркту міокарда:

стрептокіназа в/в капельно

133. Заходи для профілактики повторних та рецидивуючих інфарктів міокарда:

*прийом протягои тривалого часу β-адреноблокаторів**
134. Хвора 52 р. з’явилась на примірку зубних протезів і зненацька відчула себе зле.
З’явилась ядуха, пекучий біль в ділянці серця, серцебиття. Полегшення після прийому
нітрогліцерину тричі протягом 20 хвилин не наступило. В анамнезі гіпертонічна хвороба,
ішемічна хвороба серця. Об’єктивно: шкіра бліда, вкрита холодним потом, ціаноз губ. Тони
серця глухі, аритмічні. Пульс 110 уд. за хв. Артеріальний тиск 110/60 мм. рт. ст. Визначте
попередній діагноз:
інфаркт міокарду

135. Хворий 42 р. раптово відчув нестерпний біль в лівій частині грудної клітки, зблід,
вкрився холодним потом. При електрокардіографії лікарем швидкої допомоги виявлено
підвищення сегменту ST в 1, 2, 3 грудних відведеннях на 7 мм. Визначте попередній діагноз
та тактику лікування:
інфаркт міокарда; наркотичні анальгетики, тромболітики, антикоагулянти,
антиангінальні засоби

136. Абсолютним протипоказанням до проведення тромболітичної терапії є:

висока артеріальна гіпертензія (АТ більше 200/120 мм.рт.ст.)
активна або недавня (до 2 тижнів) внутрішня кровотеча
нічого з перерахованого
все вищеперераховане
недавнє хірургічне втручання (до 2 тижнів) або травма, включаючи серцево-легеневу
реанімацію

137. Показанням до проведення тромболітичної терапії є :

ангінозний напад тривалістю більше 30 хвилин і більше в поєднанні з підйомом
сегменту ST (більше 0,1 мВ) в двох і більше відведеннях в перші 6 годин від початку
больового синдрому

138. У хворого П. 46 років, після фізичного навантаження різко виник стискаючий, пекучий
біль за грудиною з іррадіацією в ліву руку, спину, нижню щелепу, відчуття утрудненого
дихання, страху смерті. При огляді АТ 150/100 мм.рт.ст., пульс 100 уд/хв. На ЕКГ
патологічний QS в відведеннях V1-V4. Діагностовано ІХС: гострий коронарний синдром з
елевацією інтервалу ST. Лікарем вирішено проводити тромболітичну терапію. Вкажіть
часовий термін в який доцільно проводити тромболітичну терапію:
до 6 годин

139. Хворий Є.66 р., що страждає на ІХС: стенокардію напруги стабільну ФК ІІІ, скаржиться
на нападоподібний стискаючий біль за грудиною з іррадіацією в ліву руку, спину, нижню
щелепу, що не купірується прийомом спрею-ізокету, таб.нітрогліцерину, напади виникають
за відносно нижчого ніж раніше навантаження. Частота нападів на протязі останніх 2-х днів
прогресивно зростала, тривалість больового нападу теж. На ЕКГ депресія сегменту ST на 6
мм в ІІ, AVL, V4-V6. Тропоніновий тест – позитивний. Визначте попередній діагноз та
тактику лікування:
нестабільна стенокардія прогресуюча, госпіталізація в ургентному порядку; нітрати,
антиагреганти, бета-блокатори

140. У хворого К., 70 років, при підйомі по сходах виник різкий біль за грудиною, з
іррадіацією в ліву руку, нижню щелепу, відчуття нестачі повітря. Викликав бригаду ШМД,
на ЕКГ - :ритм синусовий, тахікардія, депресія сегменту ST в відведеннях V1-V6,
тропоніновий тест позитивний. АТ 150/95 мм.рт.ст., пульс 100 уд за 1 хв. Який найбільш
імовірний діагноз:
гостра лівошлуночкова недостатність
141. У хворого Д., 77 років, що госпіталізований в відділення з приводу ІХС: гострого Q
позитивного інфаркту передньо-перетинково-верхівково-бокової ділянки через 2 доби після
госпіталізації почав турбувати стискаючий біль за грудиною з іррадіацією в ліву руку, спину
тривалістю до 15 хвилин; АТ 135/90 мм.рт.ст, пульс 92 уд/хв., шкірні покриви блідо-
рожевого кольору. Яке ускладнення виникло у хворого та які лікувальні заходи є найбільш
доцільними при даному стані
напад ранньої постінфарктної стенокардії: в/в інфузія нітратів, знеболення,
антикоагулянти

142. У хворого М. 56 років, різко виник напад стискаючого загрудинного болю з іррадіацією
в ліву руку, що не припинився після прийому сублінгвально 3-х таблеток нітрогліцерину та
триває понад 20 хвилин. Хворий вкритий холодним липким потом, збуджений. При огляді:
АТ 140/90 мм.рт.ст., тони ослаблені, тахікардія, пульс - 115уд/хвилину. На ЕКГ :ритм
синусовий, тахікардія, депресія сегменту ST в відведеннях V1-V6, тропоніновий тест
позитивний. Ваш попередній діагноз?
гострий інфаркт міокарда

143. Найважливішими діагностичними методами при гострому інфаркті міокарда є:

реєстрація ЕКГ у спокої, тропоніновий тест, ферменти крові

144. У хворого С. 54 років, різко виник напад стискаючого загрудинного болю з іррадіацією
в ліву руку, що не припинився після прийому сублінгвально 4-х таблеток нітрогліцерину та
триває понад 20 хвилин. Хворий вкритий холодним липким потом, збуджений. При огляді:
АТ 100/70 мм.рт.ст., тони ослаблені, тахікардія, пульс - 95уд/хвилину. На ЕКГ:ритм
синусовий, тахікардія, депресія сегменту ST в відведеннях V1-V6, тропоніновий тест
негативний. Лікарем встановлено діагноз ІХС: гострий коронарний синдром. Визначте
подальшу тактику лікування :
антиагреганти та статини в навантажувальній дозі, антикоагулянти, бета-
адреноблокатори, знеболення, нітрати, госпіталізація в відділення інтенсивної терапії

145. До антиангінальних препаратів відносяться всі окрім:

строфантин

146. У хворого 49 років після надмірного вживання їжі та алкоголю раптово виник
інтенсивний біль в епігастральній ділянці та правому підребер'ї, який супроводжувався
нудотою, блюванням та здуттям живота. Пульс 100/хв, аритмічний, екстрасистолія. АТ -
90/60 мм рт.ст. Тони серця різко послаблені. Пальпаторно: розлите напруження і болючість
верхньої половини черевної стінки. Лейкоцитоз -13,8 х 10*9/л. ЕКГ - інтервал ST у
відведеннях ІІІ і aVF вище ізолінії на 6 мм. Яка патологія розвинулась у хворого?
ІХС. Гострий інфаркт міокарда

147. Показанням до проведення тромболітичної терапії є :

ангінозний напад тривалістю більше 30 хвилин і більше в поєднанні з підйомом
сегменту ST (більше 0,1 мВ) в двох і більше відведеннях в перші 6 годин від початку
больового синдрому

148. У хворого М. 51 року, різко виник напад стискаючого загрудинного болю з іррадіацією
в ліву руку, що не припинився після прийому сублінгвально 4-х таблеток нітрогліцерину та
триває понад 20 хвилин. Хворий вкритий холодним липким потом, збуджений. При огляді:
АТ 150/100 мм.рт.ст., тони ослаблені, тахікардія, пульс - 115уд/хвилину. На ЕКГ :ритм
синусовий, тахікардія, депресія сегменту ST в відведеннях V1-V6, тропоніновий тест
негативний. Лікарем встановлено діагноз ІХС: гострий коронарний синдром. Визначте
подальшу тактику лікування:
Антиагреганти в навантажувальній дозі, антикоагулянти, бета-адреноблокатори,
знеболення, нітрати, госпіталізація в відділення інтенсивної терапії

149. Патофізіологічним механізмом гострого коронарного синдрому є:

розрив атеросклеротичної бляшки або її ерозія

150. До антиангінальних препаратів відносяться всі окрім:

фуросемід

151. Який з перерахованих препаратів не є тромболітиком:

клопідогрель

152. В залежності від даних ЕКГ гострий коронарний синдром (ГКС) класифікують на:
гострий коронарний синдром (ГКС) зі стійким підйомом інтервалу ST, та ГКС без
підйому інтервалу ST

153. Найбільш чутливим лабораторним маркером некрозу міокарда є:

Тропонін І

154. Хворому 52 роки. Скарги на біль за грудиною тиснучого характеру, який зявився після
фізичного навантаження, иррадіює в ліве плече, прийомом нітрогліцерину купуєтся погано
(за 30 хвилин). Пульс – 94 в хвилину, ритмічний, АТ – 115/70 мм.рт.ст. На ЭКГ – підйом
сегменту ST. Який найбільш вірогідний діагноз?
Гострий коронарний синдром

155. Хвора 47 років скаржиться на нестерпний стискаючий біль за грудиною тривалістю 10-
15 хв., що виникає 2-3 рази на місяць, частіше під ранок. Об-но: Рs- 75/хв., тони серця
ритмічні, ослаблені. При знятті ЕКГ у спокої і після навантаження зміни не виявлені. Однак
під час нападу було зареєстровано підвищення сегменту ST у відведеннях I, II, АVL, V2-V6.
Невідкладна допомога?
Нітрогліцерін під язик

156. На дільницю сімейної медицини звернувся пацієнт із скаргами на інтенсивний

стискаючий біль за грудиною, що віддає у ліву лопатку. Медсестра заспокоїла хворого, дала
під язик нітрогліцерин, викликала лікаря. До якого дослідження слід підготувати пацієнта з
метою підтвердження діагнозу?
Електрокардіографії

157. Раптова коронарної смерть характеризується:

припиненням діяльності серця, дихання, відсутністю рефлексів, анаеробним гліколізом

158. Стан організму, який виникає на протязі декількох хвилин від 3 до 5 хвилин після
зупинки дихання та кровообігу, коли зникають всі зовнішні прояви життєдіяльності, але в
найбільш чутливих до гіпоксії органах та тканина незворотних змін ще не відбулося:
Клінічна смерть

159. До основних ознак раптової коронарної смерті не належить:

відсутність самостійного дихання
160. До додаткових ознак раптової коронарної смерті не належить:
відсутність притомності

161. Проведення штучного дихання за методом рот в рот до носа одним реаніматором
передбачає:
на 2 вдихи 30 серцевих компресій

162. На констатацію раптової коронарної смерті слід затрачати час:

не більше 7 - 8 секунд

163. До заходів забезпечення прохідності дихальних шляхів не належить дії реаніматора:

потерпілого вкладають горілиць на тверду основу, бажано з опущеною верхньою
частиною тулуба

164. Основними діагностичними методами при гострому коронарному синдромі є:

реєстрація ЕКГ у спокої та біомаркери інфаркту міокарда

165. У хворого А. 49 років, після фізичного навантаження різко виник стискаючий, пекучий
біль за грудиною з іррадіацією в ліву руку, спину, нижню щелепу, відчуття утрудненого
дихання, страху смерті. При огляді АТ 150/100 мм.рт.ст., пульс 100 уд/хв. На ЕКГ
патологічний QS в відведеннях V1-V4. Діагностовано ІХС: гострий коронарний синдром з
елевацією інтервалу ST. Лікарем вирішено проводити тромболітичну терапію. Вкажіть
часовий термін в який доцільно проводити тромболітичну терапію:
до 24 годин

166. Гострий коронарний синдром об’єднує такі клінічні стани:

нестабільна стенокардія та інфаркт міокарда

167. У хворого З. 67 років, різко виник напад стискаючого загрудинного болю з іррадіацією в
ліву руку, що не припинився після прийому сублінгвально 4-х таблеток нітрогліцерину та
триває понад 20 хвилин. Хворий вкритий холодним липким потом, збуджений. При огляді:
АТ 100/70 мм.рт.ст., тони ослаблені, тахікардія, пульс - 95уд/хвилину. На ЕКГ :ритм
синусовий, тахікардія, депресія сегменту ST в відведеннях V1-V6, тропоніновий тест
негативний. Лікарем встановлено діагноз ІХС: гострий коронарний синдром. Визначте
подальшу тактику лікування :
антиагреганти в навантажувальній дозі, антикоагулянти, бета-адреноблокатори,
знеболення, нітрати, госпіталізація в відділення інтенсивної терапії

168. Хворий П.67 р., що страждає на ІХС: стенокардію напруги стабільну ФК ІІ, скаржиться
на нападоподібний стискаючий біль за грудиною з іррадіацією в ліву руку, спину, нижню
щелепу, що купіруються прийомом спрею-ізокету, таб.нітрогліцерину, напади виникають за
відносно нижчого ніж раніше навантаження. Частота нападів на протязі останніх 2-х днів
прогресивно зростала, тривалість больового нападу теж. На ЕКГ депресія сегменту ST на 2
мм в ІІ, AVL, V4-V6. Тропоніновий тест – негативний. Визначте попередній діагноз та
тактику лікування:
гострий коронарний синдром; госпіталізація в ургентному порядку; нітрати,
антиагреганти, бета-блокатори

169. У хворого С. 59 років, після тривалого фізичного навантаження виник стискаючий,

пекучий біль за грудиною, з іррадіацією в ліву руку, нижню щелепу, що не купірується
прийомом таблеток (3) нітрогліцерину, пітливість, нудота. При огляді : шкіра блідо-рожевого
кольору, холодний липкий піт, тахікардія (ЧСС 100за 1 хв), АТ 150 /100 мм.рт.ст., має місце
гіперферментемія (АСТ, ЛДГ, КФК – МВ фракція), на ЕКГ: патологічний зубець QS в
відведеннях V1-V3, ST в відведеннях V1-V3 вище ізолінії в виді монофазної кривої, сегмент
ST ІІ, ІІІ, AVF нижче ізолінії. Який найбільш імовірний діагноз:
Інфаркт міокарду

170. У хворого К., 50 років, діагностовано ІХС: гострий коронарний синдром с елевацією
сегмента ST. Хворий звернувся за медичною допомогою через 3 години від початку
виникнення больового синдрому, що є показанням до тромболітичної терапії . Які абсолютні
протипоказання для проведення тромболітичної терапії:
Шлунково-кишкова кровотеча в попередній місяць
Геморагічний інсульт в анамнезі
Все вище перераховане
Недавня значна травма чи обємне хірургічне втручання
Артеріальний тиск 200/100 мм.рт.ст

171. У хворого А., 56 років, що знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу

кардіологічної патології періодично виникає нападоподібний стискаючий біль за грудиною з
іррадіацією в ліву руку, спину, нижню щелепу, купірується прийомом таблеток
нітрогліцерину (3-6 таблеток). Біль останнім часом став виникати частіше протягом доби,
його тривалість збільшилась. Встановлено діагноз: ішемічна хвороба серця, нестабільна
прогресуюча стенокардія, ФК ІІІ. Який із методів діагностики є найбільш доступним для
діагностики даної патології?
Електрокардіографія (ЕКГ)

172. У хворої Л. 66 років при підйомі по східцям на 4 поверх поліклінічного відділення,

з’явився біль за грудиною давлючого характеру з іррадіацією під ліву лопатку, ліву руку,
ліву половину нижньої щелепи. Біль супроводжувався страхом смерті, відчуттям нестачі
повітря. Раніше таких нападів болю при фізичному навантаженні у хворої не виникало. При
вимірюванні артеріальний тиск -145/95 мм. рт. ст., пульс -90 уд/хв. Що трапилось з хворою:
Нестабільна стенокардія, що вперше виникла

173. У хворого Д., 50 років, при підйомі по сходах виник різкий біль за грудиною, з
іррадіацією в ліву руку, нижню щелепу, відчуття нестачі повітря. Викликав бригаду ШМД,
на ЕКГ - :ритм синусовий, тахікардія, депресія сегменту ST в відведеннях V1-V6,
тропоніновий тест негативний. АТ 150/95 мм.рт.ст., пульс 100 уд за 1 хв. Який найбільш
імовірний діагноз:
ІХС: гострий коронарний синдром

174. У хворого Д., 77 років, що госпіталізований в відділення з приводу ІХС: гострого Q

позитивного інфаркту передньо-перетинково-верхівково-бокової ділянки через 2 доби після
госпіталізації почав турбувати стискаючий біль за грудиною з іррадіацією в ліву руку, спину
тривалістю до 15 хвилин; АТ 135/90 мм.рт.ст, пульс 92 уд/хв., шкірні покриви блідо-
рожевого кольору. Яке ускладнення виникло у хворого та які лікувальні заходи є найбільш
доцільними при даному стані;
Напад ранньої постінфарктної стенокардії: в/в інфузія нітратів, знеболення,
антикоагулянти

175. У хворої С., 45 років, на прийомі у лікаря стоматолога різко виник загрудинний біль
стискаючого давлючого характеру, відчуття нестачі повітря. Об’єктивно: шкірні покриви
блідо-рожевого кольору, АТ 150/100 мм.рт.ст., пульс 105 за 1 хв. В анамнезі: гіпертонічна
хвороба протягом 10 років. Яке діагностичне обстеження хворої необхідно провести в першу
чергу?
ЕКГ в спокої

176. Гострий коронарний синдром – це:

порушення серцевого ритму
всі відповіді вірні
гостре порушення коронарного кровообігу
хронічне ураження серця, викликане зменшенням або припиненням доставки крові до
міокарда внаслідок атеросклеротичного процесу
одна з форм ІХС, що розвивається з ішемічним некрозом серцевого м’яза

177. У хворого М. 56 років, різко виник напад стискаючого загрудинного болю з іррадіацією
в ліву руку, що не припинився після прийому сублінгвально 4-х таблеток нітрогліцерину та
триває понад 20 хвилин. Хворий вкритий холодним липким потом, збуджений. При огляді:
АТ 140/90 мм.рт.ст., тони ослаблені, тахікардія, пульс - 115уд/хвилину. На ЕКГ :ритм
синусовий, тахікардія, депресія сегменту ST в відведеннях V1-V6, тропоніновий тест
негативний. Ваш попередній діагноз?
гострий коронарний синдром

178. У хворого Ф. 61 року, різко виник напад стискаючого загрудинного болю з іррадіацією в
ліву руку, що не припинився після прийому сублінгвально 4-х таблеток нітрогліцерину та
триває понад 20 хвилин. Хворий вкритий холодним липким потом, збуджений. При огляді:
АТ 155/90 мм.рт.ст., тони ослаблені, тахікардія, пульс - 92 уд/хвилину. На ЕКГ :ритм
синусовий, тахікардія, депресія сегменту ST в відведеннях V1-V6, тропоніновий тест
негативний. Ваш попередній діагноз?
гострий коронарний синдром

179. Гострий коронарний синдром об’єднує такі клінічні стани:

нестабільна стенокардія та інфаркт міокарда

180. Найважливішими діагностичними методами при гострому коронарному синдромі є:

реєстрація ЕКГ та велоергометрія

181. У хворої О., 73 років, діагностовано ІХС: гострий коронарний синдром с елевацією
сегмента ST. Хвора звернулася за медичною допомогою через 3 години від початку
виникнення больового синдрому, що є показанням до тромболітичної терапії . Які абсолютні
протипоказання для проведення тромболітичної терапії:
Все вище перераховане – это правильно
Геморагічний інсульт в анамнезі
Шлунково-кишкова кровотеча в попередній місяць
Недавня значна травма чи обємне хірургічне втручання
Артеріальний тиск 200/100 мм.рт.ст

182. У хворої Ю. 76 років при підйомі по східцям на 4 поверх поліклінічного відділення,

з’явився біль за грудиною давлючого характеру з іррадіацією під ліву лопатку, ліву руку,
ліву половину нижньої щелепи. Біль супроводжувався страхом смерті, відчуттям нестачі
повітря. Раніше таких нападів болю при фізичному навантаженні у хворої не виникало. При
вимірюванні артеріальний тиск -145/95 мм. рт. ст., пульс -90 уд/хв. Що трапилось з хворою:
нестабільна стенокардія, що вперше виникла

183. У хворого А., 66 років, що знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу

кардіологічної патології періодично виникає нападоподібний стискаючий біль за грудиною з
іррадіацією в ліву руку, спину, нижню щелепу, купірується прийомом таблеток
нітрогліцерину (3-6 таблеток). Біль останнім часом став виникати частіше протягом доби,
його тривалість збільшилась. Встановлено діагноз: ішемічна хвороба серця, нестабільна
прогресуюча стенокардія, ФК ІІІ. Який із методів діагностики є найбільш доступним для
діагностики даної патології?
електрокардіографія (ЕКГ)

184. Хворий Д, 56 років, госпіталізований із приводу вперше встановленої гіпертензії. АТ

210/100 мм рт.ст. У анамнезі сечокам'яна хвороба, набряк Квінке, бронхіальна астма, запори,
цукровий діабет. На ЕКГ ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. Яке захворювання в даному
випадку призвело до розвитку синдрому артеріальної гіпертензії?
Цукровий діабет

185. Хвора З., 38 років скаржиться на головний біль, напади м'язевої слабкості, судоми, часте
сечопускання. Об'єктивно: Рs- 80 уд за хв. АТ 160/120 мм рт ст., коригується погано. Ліва
межа серця на середньоключичної ліній, акцент ІІ тону над аортою. Вміст калію в крові 2,8
ммоль/л. Яке захворювання найбільш ймовірно?
Гіперальдостеронізм (синдром Кона)

186. Хворому на артеріальну гіпертензію 75 рокiв. АТ – 170/80 мм рт. ст. Для того, щоб
досягти максимального ефекту від антигіпертензивної терапії у хворого такого віку, до якого
рівня треба понизити тиск?
< 140/90

187. Хворому на артеріальну гіпертензію 75 рокiв. АТ 180/80 мм рт. ст. ЧСС 95 в хв. У нього
також стенокардія напруги, ІІІ функціональний клас. Антигіпертензивний препарат якого
класу ви б призначили?
Вета-блокатор

188. Жінка 30 років скаржиться на підвищення АТ, виражену слабкість, наявність судом,
швидкозникаючі парези, серцебиття, запаморочення голови, головний біль. Хворіє на
артеріальну гіпертензію протягом 3 років. ЕКГ: синусова тахікардія, подовження інтервалу
Q/T, депресія ST в V1-V6, негативний зубець Т в V3-V6. Ан. сечі: реакція лужна, 1010,
прозора, білку, цукру немає, сечовий осад – без змін. У крові рівень калію – 2,9 ммоль/л,
натрію – 160 ммоль/л. Яка патологія найбільш вірогідно зумовила артеріальну гіпертензію?
Синдром Кона.

189. Хворий 35 років скаржиться на підвищення АТ, головний біль, шум в вухах, серцебиття.
Об’єктивно: Ps – 100 за 1 хв., ритмічний, напружений. АТ – 240/100 мм рт. ст. Ліва межа
відносної серцевої тупості зміщена вліво на 1см, I тон на верхівці ослаблений, акцент II тону
на аорті. Вислуховується грубий систолічний шум біль пупка з обох сторін. Яка патологія
найбільш ймовірно зумовлює таку клінічну картину?
Стеноз ниркових артерій.

190. Хвора 52 років поступила в клініку зі скаргами на напади сильного головного болю,
запаморочення, відчуття пульсації в потилиці, пітливість, м’язову кволість. Під час нападу
значно підвищується АТ до 280/180 мм рт.ст. Напади тривають до 30 хв. Останнім часом
почастішали. За даними УЗД-визначається обємне утворення правого наднирника. Який
препарат необхідний даній хворій?
Розчин фентоламіну, в/в
191. У хворого 40 років періодично спонтанно виникає гіпертензивна криза з підвищенням
тиску до 210/110 мм рт.ст. Напад триває 15-20 хвилин, проходить також спонтанно. У сечі –
підвищення рівня метадреналіну, УЗД – пухлиноподібне утворення у правому наднирнику
3х3 см. Який найбільш їмовірний діагноз?
Феохромоцитома

192. Клінічні прояви феохромоцитоми:

Паросизмальний перебіг гіпертонії.???
(фентоламін).
Блідість, пітливість, запаморочення.
Резистентність гіпертонії до всіх гіпотензивних препаратів, крім a-блокаторів
Все вірно

193. Типовими проявами стабільної стенокардії напруги є :

Дискомфорт у грудях та пов’язані з ним симптоми, які виникають при будь-якій
діяльності (біг, хода та ін.) з мінімальними або взагалі відсутніми симптомами у
спокійному стані, що триває 2-15 хвилин, зменшується після відпочинку, прийому
нітропрепаратів

194. Патогенетично поява нападів стабільної стенокардії напруги зумовлена:

Все перераховане вірно

195. Патогенетично поява нестабільної прогресуючої стенокардії зумовлена:

Дестабілізацією атеросклеротичної бляшки у просвіті коронарної судини

196. Яка з ознак не відповідає діагнозу нестабільна прогресуюча стенокардія:

Напад виникає при фізичній напрузі і зазвичай триває менше 10 хвилин

197. Основні чинники ризику розвитку ішемічної хвороби серця загалом, включають:
Куріння, зловживання алкоголем, цукровий діабет, високий рівень холестерину,
високий кров’яний тиск, сидячий спосіб життя, сімейні випадки передчасної ішемічної
хвороби серця (виникає у ранньому віці, що не характерно для типових випадків),
генералізований атеросклероз

198. Для нападу стабільної стенокардії напруги характерна типова іррадіація болю у:
Руки (часто внутрішня сторона лівої руки), ліве плече і шию???

199. Хворий Р., 23 роки ,скаржиться на появу нападоподібного головного болю, тремору,
страху, серцебиття, під час якого збільшується тиск крові до 170/100 мм рт.ст. За даними
сонографії відмічено збільшення лівої надниркової залози до 3х3 см. У аналізі сечі: питома
вага 1022, білка немає, Л 1-2 в п/з, еритроцитів немає. Вкажіть причину кризового
підвищення артеріального тиску.
Гіпертонічна хвороба

200. У хворого Л, 34 років, хронічний гломерулонефрит, АТ 180/95 мм рт.ст. Визначається

набряковий синдром і порушення азотовидільної функції нирок. Яка симптоматична
гіпертензія у хворого?
Ренопаренхімна гіпертензія