Целіакія. Діагностичні критерії та принципи лікування.

Целіакія — це захворювання, при якому потрібна точна діагностика для його

підтвердження. Для достовірності діагностики необхідно враховувати споживання
глютену: мінімум 10 г глютену на день (еквівалент 4 скибочки хліба) протягом не менше 6
тиж. Однак результати останніх досліджень демонструють, що нижчі дози глютену
(більше 3 г на день протягом 2 тиж або 10 г протягом 18 днів) також можуть бути
достатніми.

Методи діагностики
Лабораторні випробування
Залізодефіцитна анемія — часто діагностований симптом у дорослих.
Зниження рівня заліза, фолієвої кислоти, кальцію та вітамінів D та B12 у плазмі крові.
Гіпоальбумінемія, що пов’язано із втратою білка через кишечник.
Підвищена активність амінотрансфераз (АсАТ, АлАт).
Серологічні випробування
Аутоантитіла до TG2 та EMA класу IgA. При дефіциті IgA визначають антитіла IgG класу.
Серонегативна целіакія становить 6–22% всіх випадків.
Серологічні тести відіграють важливу роль у діагностиці целіакії. Ці тести дозволяють
виявити специфічні антитіла в крові, які можуть свідчити про достовірність встановленого
діагнозу. Ось основні показання до проведення серологічної діагностики:
-скринінг у пацієнтів із підозрою на целіакію: якщо у пацієнта виявлено симптоми, які
можуть вказувати на целіакію, серологічні тести можуть бути першим кроком у
діагностиці. Результати цих тестів можуть допомогти лікарю визначити, чи потрібна
біопсія тонкої кишки для підтвердження діагнозу;
-скринінг у групах із підвищеним ризиком захворюваності: деякі групи людей мають
підвищений ризик розвитку целіакії, включаючи тих, хто має родичів першого ступеня
спорідненості з діагностованою целіакією або певними генетичними порушеннями. Для
цих груп рекомендується регулярний скринінг на целіакію;
-оцінка дотримання безглютенової дієти: якщо у пацієнта вже діагностована целіакія і він
дотримується безглютенової дієти, результати серологічних тестів допомагають оцінити,
наскільки ефективно пацієнт дотримується дієти. Якщо пацієнт суворо дотримується
безглютенової дієти, рівні антитіл повинні знизитися.
Ендоскопія
Характеризується змінами у дванадцятипалій кишці, такими як згладженість ворсинок,
мозаїчна структура слизової оболонки та просвічування кровоносних судин.
Гістологічне дослідження
Основний метод діагностики. Ознаки включають атрофію ворсинок та збільшення
кількості лімфоцитів.
Процедура забору біоптату: біоптати слизової оболонки беруть із дванадцятипалої кишки.
Зазвичай проводиться забір 1–2 зразків, що забезпечує достатню кількість тканини для
аналізу та підвищує ймовірність виявлення характерних ознак целіакії.
Гістологічні ознаки целіакії: найбільш характерною ознакою целіакії на гістологічному
рівні є атрофія кишкових ворсинок. Ці мікроскопічні вирости слизової оболонки зазвичай
відповідальні за всмоктування харчових речовин. За целіакії вони стають укороченими або
повністю зникають. Крім того, відзначають збільшення числа ендоепітеліальних
лімфоцитів, що вказує на імунну відповідь організму. Ще однією ознакою є гіпертрофія
крипт — заглиблення у слизовій оболонці, розташовані між ворсинками.
В цілому гістологічне дослідження відіграє вирішальну роль у підтвердженні діагнозу
целіакії, доповнюючи клінічну картину та результати інших діагностичних методів.
Генетичне тестування:
Відсутність антигенів HLA-DQ2 або -DQ8 виключає ймовірність целіакії.
Важливо проводити діагностику в комплексі, враховуючи всі симптоми та результати
досліджень, щоб точно визначити наявність чи відсутність захворювання.

Лікування
На даний момент єдиним ефективним методом лікування целіакії є суворе довічне
виключення продуктів, що містять глютен, з раціону харчування. Це допомагає відновити
пошкоджену слизову оболонку тонкої кишки та запобігти подальшим ускладненням.
Безглютенова дієта: довічне виключення з раціону продуктів, що містять глютен. Це
включає всі продукти з пшениці, жита, тритикале та ячменю.
Дозволені продукти
Молочні продукти, яйця, всі види м’яса та м’ясних виробів (за умови відсутності домішок,
що містять глютен), риба, овочі, фрукти, горіхи.
Безглютенові злаки, такі як рис, кукурудза, соя, тапіока, гречка.
Усі жири, цукор, мед, приправи, кава, чай, какао.
Хлібобулочні вироби, торти та десерти, виготовлені з продуктів, що не містять глютену.
Заборонені продукти
Вироби із пшениці, жита, ячменю та вівса.
Булки, звичайний хліб, хліб із цільного зерна, хрусткі хлібобулочні вироби.
Звичайні макарони, манна, ячмінна, вівсяна каші.
Торти, печиво, солодощі, що містять глютен.

У разі дефіциту певних вітамінів та мінералів може бути показано призначення препаратів
заліза, фолієвої кислоти, кальцію/вітаміну D, а іноді й вітаміну В12.
Імуносупресивна терапія: у деяких випадках, коли целіакія стійка до лікування та не
відповідає на безглютенову дієту, можуть бути застосовані імуносупресивні препарати,
такі як глюкокортикоїди, азатіоприн або циклоспорин. Ці препарати допомагають
пригнічувати імунну систему та зменшувати вираженість запалення.