Аномалії положення та передлежання плода, обструктивні пологи

Аномалії передлежання плода

Нормальне передлежання плода — передній вид потиличного
передлежання, при якому голівка при вході в малий таз проходить усі
площини найменшим своїм (малим косим) розміром.
Задній вид потиличного передлежання та тазове передлежання є межовими
між фізіологічним та патологічним.
До аномалій передлежань голівки плода належать:
• Розгинальні вставлення голівки
• Асинклітичні вставлення голівки
• Високе пряме та низьке поперечне стояння голівки
Розгинальне передлежання - це передлежання при якому голівка
вставляється та проходить по площинах таза у розігнутому вигляді.

Нормальним є біомеханізм пологів у передньому виді потиличного

передлежання, коли голівка згинається і проходить через таз найменшим
розміром — малим косим розміром — 9,5 см (від потиличної ямки до
переднього кута великого тім’ячка). Обвід голівки — 32 см.

Пологи при задньому виді потиличного передлежання також є варіантом

нормального біомеханізму пологів згинального типу.

Нерідко спостерігаються відхилення від нормального біомеханізму пологів,

які ускладнюють їхній перебіг.
До цих відхилень належать:
розгинальні передлежання голівки плода — передньоголовне, лобне,
лицеве;
асинклітичні вставлення голівки;
високе пряме й низьке поперечне стояння голівки плода.

Частота
Приблизно 0,5-1% усіх пологів відбуваються при розгинальних
передлежаннях.

Причини
Причини з боку матері
■ вузький таз (особливо плоский таз),
■ зниження тонусу матки, передньої черевної стінки (відвислий живіт),
м'язів тазового дна,
■ відвислий живіт,
■ бокове зміщення матки в сторону (частіше в праву),
■ деформація скелета у матері (кіфоз),
■ багатоводдя

Причини з боку плода

■ великі або малі розміри голівки
■ аномалії розвитку (гідроцефалія, аненцефалія)
■ порушення членорозміщення плода (закидання ручок плода),
■ патологія атланто-потиличного суглоба плода, яка утруднює згинання
голівки,
■ пухлина щитовидної залози плода,
■ зниження тонусу плода, мертвий плід,
■ коротка пуповина, багатопліддя
Розрізняють три ступеня розгинальних передлежань
голівки: перший – передньоголовне (рис. 1а), другий – лобове (рис. 2б),
третій – лицеве передлежання (рис. 1в)
Читати слайд!
- Під час В.А.Д пальпується мале і велике тім’ячко, велике тім'ячко
знаходиться нижче малого. Ці ознаки є основними при диференційній
діагностиці передньоголовного передлежання і заднього виду потиличного
передлежання, при якому, як правило, вдається пропальпувати тільки одне
тім’ячко – мале. Велике тім’ячко або зовсім недосяжне, або ледве досяжне
(розташоване надто високо)
- При зовнішньому акушерському дослідженні над входом у таз
пальпується голівка великих розмірів, можна пропальпувати підборіддя,
кут між спинкою та потиличною частиною голівки плода. Серцебиття плода
краще прослуховується з боку грудної клітки, яка у такому положенні
виявляється притиснутою до стінки матки, а не з боку спинки.
При внутрішньому акушерському дослідженні визначають лоб, лобний
шов. З одного боку лобного шва визначається лише передній кут великого
тім'ячка, а з іншого корінь носа та надбрівні дуги.
При лобному передлежанні, на відміну від лицевого, ні обличчя, ні рот, ні
підборіддя плода не пальпуються. Якщо при подальшому просуванні
голівки пальпується підборіддя, то це вказує на утворення лицевого
передлежання.
- При зовнішньому акушерському дослідженні можна пропальпувати
підборіддя, кут між спинкою та голівкою плода. Серцебиття плода
краще прослуховується з боку грудної клітки. При внутрішньому
акушерському дослідженні визначають підборіддя, ротик, ніс, очі,
лоб, надбрівні дуги. Однак усе це вдається розпізнати при
внутрішньому дослідженні до вилиття навколоплідних вод і в перші
хвилини після вставлення обличчя в площину виходу в малий таз до
утворення пологової пухлини. У разі її формування набрякле обличчя
плода важко віддиференціювати від сідниць. При лицевому
передлежанні пальпують носик, ротик, очі плода, при сідничному —
куприк, сідничні горби, анус, статеві органи.

Лицеве передлежання при набряклому обличчі слід відрізняти від

сідничного: палець, уведений у заглиблення (відхідник при
сідничному передлежанні), відчуває опір з боку прямої кишки,
витягнутий палець може забруднитися меконієм; палець,
уведений у рот плода, не зустрічає ніякої перешкоди,
промацуються краї верхньої і нижньої щелеп, язик, тверде
піднебіння, відчуваються смоктальні рухи.

Слід бути дуже обережним при дослідженні, особливо при

пальпації очних западин, щоб не завдати дитині травми, не варто
також вводити палець у ротик плода, щоб не спричинити
передчасних дихальних рухів.
БІОМЕХАНІЗМ ПОЛОГІВ ПРИ передньоголовному предлежанні
І момент — помірне розгинання голівки.
Стрілоподібний шов розташовується у поперечному чи косому розмірі
площини входу у малий таз.
Голівка фіксується до входу в таз не великим поперечним розміром, як при
згинальних передлежаннях, а малим (особливо це виражено при вузьких
тазах), тому при дії скорочень матки настає незначне розгинання голівки.
Голівка проходить площини таза прямим розміром — 12 см , обвід голівки
— 34 см.
Провідна точка велике тім'ячко.
ІІ момент — внутрішній поворот голівки. Поворот голівки відбувається при
переході із широкої площини у вузьку і завершується на тазовому дні.
Голівка обертається обличчям до лона, а потилицею — до крижів,
утворюється задній вид. При цьому голівка стрілоподібним швом
вставляється в косий розмір
площини широкої частини малого таза відповідної позиції, а потім на
тазовому дні – у прямий розмір площини виходу з малого таза.
Утворюється перша точка фіксації
(гіпомохліон) – між нижнім краєм симфізу і надпереніссям

III момент — згинання голівки.

Починається її врізування. Навколо точки фіксації, що утворилася,
відбувається згинання голівки. Першими із статевої щілини виходять
велике тім’ячко і тім’яні кістки.
У процесі згинання народжуються тім’яні горби (рис. 5). Згинання триває
доти, доки потиличний горб не зафіксується на крижово-куприковому
суглобі й не утвориться друга точка фіксації – між потиличним горбом і
крижово-куприковим суглобом

IV момент — Навколо точки фіксації, що утворилася, відбувається

розгинання голівки, при цьому народжуються обличчя і підборіддя.

V момент — внутрішній поворот тулуба і зовнішній поворот голівки.

Плечовий пояс із поперечного розміру площини входу в малий таз через
косий розмір, протилежний позиції, поступово повертаючись, переходить у
прямий розмір площини виходу з малого таза, при цьому голівка робить
зовнішній поворот. Переднє плече починає
народжуватися з-під лобка. На межі між верхньою і середньою третинами
середнього плеча і нижнім краєм симфізу утворюється точка фіксації,
навколо якої відбувається бічне згинання тулуба в грудному відділі й
народжується заднє плече, потім – переднє плече і весь тулуб (рис. 7).
Голівка при передньоголовному передлежанні прорізується прямим
розміром (diametr ftontooccipitalis), який проходить від потиличного горба
до надперенісся і
становить 12 см. Окружність, що відповідає прямому розміру
(circumferentia frontooccipitalis), становить 34 см. Голівка за конфігурацією
брахіцефалічна, за формою – вежоподібна, на вигляд – стиснена в
передньозадньому розмірі.

При передньоголовному передлежанні другий період пологів затяжний, що

може призвести до послаблення пологової діяльності. Виникає небезпека
розвитку дистрес-синдрому або травмування плода, а також материнського
травматизму (розрив шийки матки, промежини).
У сучасному акушерстві передньоголовне передлежання при доношеній
вагітності вважають відносним показанням до кесаревого розтину.
Лобове передлежання
Лобові передлежання переважно визначають як тимчасовий стан, що
переходить надалі у лицеве передлежання.
Фіксоване лобове передлежання – явище вкрай рідкісне. але є тяжким
ускладненням, оскільки пологи доношеним плодом при такому ступені
розгинання неможливі. Виникає під час пологів, коли голівка, йде вперед
чолом, і затримується в цьому положенні. Підборіддя не може опуститися
внаслідок тих або інших причин. Якщо голівка плода притиснута або
фіксована малим сегментом у вході в малий таз й навколоплідні води не
виливалися, лобне вставлення може перейти в лицеве.
Розпізнати лобне передлежання можна за допомогою УЗД

Перший момент – розгинання голівки. Відбувається над входом у малий

таз, причому лобовий шов вставляється в поперечний розмір. Голівка
вставляється великим косим розміром (13-13,5 см, обвід — 38-42 см).
Провідною точкою є лоб, орієнтиром – лобовий шов (рис. 10). Голівка
витягується у вигляді клина, родова пухлина утворюється в ділянці лоба.
У випадку пологів доношеним плодом подальше просування плода
неможливе, оскільки розміри розігнутої голівки значно більші, ніж розміри
порожнини малого таза.
Лише при передчасних пологах, маленьких розмірах голівки та добрій її
здатності до конфігурації, достатній пологовій діяльності пологи можуть
продовжуватися.

Другий момент – внутрішній поворот голівки. Опускаючись у порожнину

таза, голівка повертається лицевою частиною допереду, а потилицею –
дозаду тільки
на тазовому дні. Лобовий шов вставляється в прямий розмір площини
виходу з малого таза. Утворюється перша точка фіксації між нижнім краєм
симфізу і ділянкою
верхньої щелепи. Пологи відбуваються у задньому виді

Третій момент – згинання голівки. Відбувається навколо точки фіксації, що

утворилася. При цьому народжуються тім’яні горби і потилиця. Згинання
триває до моменту фіксації потиличного горба до крижово-куприкового
суглоба та утворення другої точки фіксації – крижово-куприковий суглоб і
потиличний горб.

Четвертий момент – розгинання голівки. Навколо точки фіксації, що

утворилася, голівка трохи розгинається, при цьому народжується нижня
частина обличчя, підборіддя

П’ятий момент ідентичний п’ятому моменту біомеханізму пологів при

передньоголовному передлежанні - внутрішній поворот тулуба і зовнішній
поворот голівки.

Голівка при лобовому передлежанні прорізується діаметром, середнім між

прямим і великим косим розміром. Пропонують вважати (умовно), що
голівка при лобовому передлежанні прорізується великим косим розміром
(diametr mentooccipitalis), що проходить від потиличного горба до
підборіддя і становить 13,5 см, а відповідна йому окружність
(circumferentia mentooccipitalis) – 40 см. Голівка у профіль має вигляд
трикутника з верхівкою в лобі (рис. 14).
При лобовому передлежанні під час пологів можуть виникнути такі
ускладнення: а) тривалий перебіг пологів (понад 30 год навіть при
невеликих розмірах плода); б) розриви промежини (з відривом м’яза-
підіймача відхідника); в) утворення міхурово-піхвових нориць; г) розриви
матки; д) гострий дистрес-синдром плода й асфіксія новонародженого.

Пологи при лобовому передлежанні можуть завершитися мимовільно

тільки за умови недоношеного плода або плода з низькою масою тіла. У
разі доношеної вагітності лобове передлежання є абсолютним показанням
до проведення кесаревого розтину. При внутрішньоутробній загибелі плода
виконують плодоруйнівну операцію – краніотомію
Лицеве передлежання
Біомеханізм пологів при лицевому передлежанні (рис. 15) є антиподом
переднього виду потиличного передлежання: у першому випадку
відзначають максимальне розгинання голівки, а в другому – її максимальне
згинання.

Перший момент – максимальне розгинання голівки. У результаті

максимального розгинання провідною точкою виступає підборіддя, а
орієнтиром – лицева лінія (linea facialis), що вставляється в поперечний
розмір площини входу в малий таз

Другий момент – внутрішній поворот голівки. Голівка опускається в

порожнину малого таза, і лише на тазовому дні відбувається ротація
підборіддям допереду. Лицева лінія вставляється в прямий розмір площини
виходу з малого таза (рис. 17). Першим через статеву щілину прорізується
підборіддя, під’язикова ділянка фіксується під лобковою дугою.
Утворюється точка фіксації – нижній край симфізу і під’язикова кістка.

Третій момент – згинання голівки. Навколо точки фіксації, що утворилася,

відбувається згинання голівки, народжуються ніс, лоб, тім’яна ділянка і
потилиця (рис. 18). Четвертий момент ідентичний п’ятому моменту
біомеханізму пологів при передньоголовному передлежанні. Голівка при
лицевому передлежанні прорізується вертикальним розміром (diametr
verticalis), що становить 9,5 см, окружність голівки, що відповідає цьому
розміру (circumferentia trachelobregmatia), становить 32 см. Конфігурація
голівки – різко доліхоцефалічна. На відміну від доліхофалічної голівки при
потиличних та лицевих передлежаннях пологова пухлина локалізується на
обличчі, спотворює його, дитина перший час після пологів лежить із
розігнутою голівкою (рис. 19).

У пологах при лицевому передлежанні можливі передчасне вилиття

навколоплідних вод, випадіння петель пуповини, слабкість пологової
діяльності, розвиток гострого дистрес-синдрому плода. З огляду на
ймовірність виникнення великої кількості ускладнень як у роділлі, так і в
плода лицеве передлежання вважають відносним показанням до кесаревого
розтину. Пологи через природні пологові шляхи при лицевому
передлежанні можливі тільки в задньому виді (спинка обернена дозаду),
при передньому виді голівка плода має проходити в порожнину малого таза
разом із плечовим поясом, що неможливо.
До основних диференційно-діагностичних ознак, за якими розпізнають той
або інший варіант передлежання, належить таке: – при задньому виді
потиличного передлежання промацується тільки одне тім’ячко; велике
тім’ячко або зовсім недосяжне, або ледве досяжне; – при
передньоголовному передлежанні промацуються обидва тім’ячка, одне
вище; – про лобове передлежання свідчить можливість пальпувати при
піхвовому дослідженні лоб і лобовий шов; просуваючи лобовим швом
пальці, зазвичай можна з одного боку досягти великого тім’ячка, з іншого –
надбрівних дуг і кореня носа. При лицевому передлежанні під час
піхвового дослідження промацуються очні ямки, ніс, підборіддя.
Ускладнення пологів при розгинальних вставленнях

• затяжний перебіг II періоду,

• слабкість пологової діяльності,
• раннє вилиття навколоплідних вод,
• випадіння пуповини,
• дистрес плода,
• асфіксія новонародженого,
• пологова травма плода,
• травматизм матері:

розриви промежини, шийки матки,

клінічно вузький таз,
розрив матки,
формування міхурово-піхвових нориць через тривале стояння голівки в
одній площині таза.

Ведення пологів, роль акушерки

I період пологів:
- ведення партограми;
- оцінка частоти та тривалості перейм (кожні 60 хв. в латентній фазі / кожні
30 хвилин в активній фазі);
- проведення В.А.Д. проводиться дуже обережно (необхідно намагатися
якомога довше зберегти цілість плодового міхура);
- контроль за розкриттям шийки, опусканням голівки, вилиттям вод;
- вчасна діагностика ознак клінічно вузького таза (ознака Вастена, розмір
Цангемейстера);
- вчасна діагностика дистресу плода:

- визначення ЧСС плода (кожні 30 хвилин в латентну фазу / кожні 15 хв

протягом активної фази);
- меконіальні навколоплідні води;

- при потребі проведенння пологопідсилення (окситоцин).

II період пологів:

- визначення ЧСС кожні 5 хвилин до вилиття навколоплідних вод / після

кожної перейми після вилиття вод;
- епізіотомія та захист промежини при задньому виді передлежання.

- при лицевому передлежанні роділля повинна протягом усього періоду

розкриття лежати на тому боці, куди звернене підборіддя, щоб переміщення
тулуба плода сприяло розгинанню голівки.

Профілактика розгинальних передлежань (враховуючи, що

виникнення розгинальних передлежань передусім зумовлено
вузьким тазом)

1) суворий облік усіх вагітних із вузьким тазом з перших місяців

вагітності;
2) обов’язка рекомендація носити бандаж;
3) своєчасне направлення в стаціонар вагітних із вузьким тазом для
лікарського спостереження.

Асинклітичні вставлення голівки

Асинклітичне введення голівки - це стан, при якому голівка плоду нахилена
інакше, ніж осьове положення. Таке положення голови може викликати
різні проблеми під час пологів і вимагає уваги з боку медичного персоналу.
Асинклітична вставка голівки може виникати через кілька факторів,
включаючи неправильне положення плоду всередині матки, передчасне
виділення вод або вузький таз у матері. В результаті голівка плоду може
бути під кутом або нахилена, а це може ускладнити нормальне
проходження родових шляхів.
Зазвичай при нормальному процесі пологів голівка плоду входить у вхід
матки відповідним чином, симетрично і вертикально. Однак іноді може
виникнути ситуація, коли голівка плоду входить асинклінічно – під
невеликим кутом.
Асинклітична вставка голівки може мати різні наслідки. У деяких випадках
це може ускладнити родовий процес і зажадати втручання акушера-
гінеколога. Інші наслідки можуть включати підвищений ризик розриву
шийки матки або інших ускладнень.
Асинклітическое введення голівки може бути викликано різними
факторами, включаючи асиметричну форму входу в матку, аномальне
положення плода, аномалії розташування плода та інші причини. У деяких
випадках асинклітичну голівку можна запобігти або усунути, змінивши
положення матері або використовуючи різні методики під час пологів.
Класифікація
Передній асинклітизм (передньотім’яне, Негелівське вставлення) —
стрілоподібний шов відхиляється ближче до крижового мису, вставляється
передня тім’яна кістка. Характерний для біомеханізму пологів при
простому плоскому тазі, іноді при плоскорахітичному тазі. Пологи через
природні шляхи можливі, тактика ведення — очікувальна.
• Задній асинклітизм (задньотім’яне, Літсмана) — стрілоподібний шов
відхиляється ближче до симфізу, вставляється задня тім’яна кістка. Може
утворитися при загальнозвуженому, плоскому, плоскорахітичному тазі.
Пологи неможливі, тактика ведення — кесарський розтин.
Етіологія
Розслаблений стан м'язів передньої черевної стінки, не в змозі протидіяти
дну матки, що відхиляється вперед, вісь матки зміщується допереду, і
утворюється переднетемне вставлення. Розслаблений стан нижнього
сегмента матки не чинить належного опору головці, що відхиляється
вперед, і утворюється задньотем'яне вставлення.
Впливають формування асинклітизму розміри головки плоду та тазу
породіллі (його звуження і особливо його сплощення – плоский таз, і навіть
ступінь кута способу таза).

Діагностика
Ступінь асинклітизму визначають при вагінальному дослідженні.
При слабкому ступені стрілоподібний шов легко досягнутий. При
помірному ступені досягається важко. При різкому ступені досягається
зовсім, а визначають під лоном чи нижче мису вухо чи щоку плода.
Перебіг та ведення пологів
Пологи можуть закінчитися спонтанно. Поки головка ще міцно не вбита у
вхід, асинклітизм можна виправити, змінюючи положення породіллі. Для
виправлення переднього асинклітизму породіллі пропонують лягти на
спину, а заднього – на живіт. Впливати на вставлення голівки можна
шляхом зміни кута нахилення таза: при переднетім'яному кладуть валик під
поперек (Вальхеровське положення), при задньотім'яному валику під криж,
притягування стегон породіллі до живота (напівсидяче положення).
У деяких випадках головка вступає в таз таким чином, що стрілоподібний
шов збігається з прямим розміром входу таза. Таке відхилення від
нормального механізму пологів називається високим прямим стоянням
голівки. При цьому потилиця може бути звернена до симфізу або крижів.
Якщо потилиця звернена допереду, утворюється передній вид високого
прямого стояння голівки, якщо ж потилицю повернуть дозаду, утворюється
задній вид високого прямого стояння голівки.
Виникненню високого прямого стояння голівки в значній мірі сприяє:
вузький таз, поперечне звуження таза, зниження тонусу матки та черевної
стінки.
Висока пряме стояння стрілоподібного шва може бути пристосувальним
механізмом при поперечнозвуженому тазі, якщо у нього збільшений
прямий розмір входу в малий таз. У всіх інших випадках воно свідчить про
порушення механізму пологів, що вимагає операції кесаревого розтину.
При передньому вигляді високого прямого стояння голівки прогноз значно
краще, ніж при задньому, так як головка максимально згинається і
проходить в такому вигляді через всі площини таза. Дійшовши до дна таза,
голівка впирається подзатилочной областю в симфіз і розгинається
(прорізується).
Задній вид високого прямого стояння голівки. Якщо розмір голівки плоду
невеликий, таз нормальний і родова діяльність енергійна, головка в такому
стані опускається в таз. У порожнині тазу може відбутися поворот головки
на 180 °, і вона прорізується в передньому вигляді. Якщо ж поворот
сповниться, головка прорізується в задньому вигляді.
При задньому вигляді високого прямого стояння головки самостійні пологи
бувають рідко. У більшості випадків доводиться вдаватися до оперативного
розродження (кесарів розтин, накладання щипців, краніотомія).
17.6.2. Низьке поперечне стояння голівки

Низьким поперечним стоянням голівки називається таке відхилення

механізму пологів від норми, при якому внутрішній поворот голівки не
звершується і її стрілоподібний шов виявляється у поперечному розмірі
виходу малого тазу.

Низьке поперечне стояння головки найчастіше виникає при звуженому тазі,

особливо при простому плоскому. Певне значення при цьому має
розслаблення м'язів тазового дна.

Низьке поперечне стояння голівки, будучи аномалією механізму пологів,

порушує процес вигнання плоду, оскільки головка, зупинившись
стрілоподібним швом у поперечному розмірі виходу тазу, прорізатися не
може. Прорізування головки може відбутися тільки після її повороту, коли
стрілоподібний шов перейде з поперечного в прямий розмір виходу таза.
Однак такий поворот можливий лише за сильної та тривалої пологової
діяльності, а також за умови, що таз не має значного звуження. Якщо
поворот не відбудеться, виникають ускладнення, які є серйозною загрозою
матері та плоду (здавлення та омертвіння м'яких тканин родових шляхів та
січового міхура, висхідна інфекція, розрив матки, гіпоксія плоду). Пологи
необхідно закінчити накладенням акушерських щипців. Якщо плід загинув,
виробляють краніотомію.
До неправильних положень плода належать поперечне (situs transversus) і
косе (situs obliquus), частота яких становить 0,5–0,7% усіх пологів. Ці
положення плода переважно характерні для повторних вагітностей і
належать до патологічних, тому що пологи доношеного плода через
природні пологові шляхи зазвичай неможливі або супроводжуються
тяжкими ускладненнями як з боку плода, так і з боку роділлі.
Поперечне положення (рис. 20) – це таке положення плода, при якому
поздовжня вісь плода утворює з поздовжньою віссю матки прямий кут.
Якщо кут гострий, визначають косе положення плода (рис. 21). Важливо
пам’ятати, що при поперечному положенні плода велика частина його тіла
(голівка, тазова частина) розташовується вище, а при косому – нижче
гребеня клубової кістки. Позицію плода при цих положеннях визначають за
голівкою: якщо голівка ліворуч – перша позиція, праворуч – друга. Вид, як і
при поздовжньому положенні, визначають за спинкою: спинка спереду –
передній вид, спинка ззаду – задній. Окрім цього, при поперечному
положенні плода його спинка може бути повернена донизу, до входу в
малий таз (situs dorsoinferior) або догори, до дна матки (situs dorsosuperior).
Розташування спинки плода донизу є найнесприятливішим у зв’язку з
утрудненням доступу до дрібних частин тіла плода за потреби виконати
класичний зовнішньо-внутрішній акушерський поворот плода на ніжку.
Діагностика
огляд вагітної
зовнішнє акушерське дослідження
внутрішнє акушерське дослідження
ультразвукове дослідження.

При огляді вагітної форма живота розтягнута упопечному розмірі.

Висота дна матки розташовується нижче, ніж при поздовжньому положенні
плода.
Обвід живота більший, ніж при поздовжньому положенні плода.

Прийоми Леопольда-Левицького

• І прийом — дно матки розміщене нижче, ніж зазвичай у такому терміні

вагітності, в дні матки не вдається визначити частини плода;
• II прийом — пальпується тазовий кінець і голівка плода.

Позиція плода визначається за розташуванням голівки — ліворуч — перша

позиція, праворуч — друга.
Вид позиції визначають за спинкою: обернена до переду — передній вид,
до заду — задній.

• III та IV прийомами — передлеглу частину пропальпувати не вдається.

Серцебиття плода при поперечному положенні вислуховується на рівні

пупка, залежно від позиції: при першій позиції, коли голівка знаходиться
ліворуч, серцебиття вислуховується зліва від пупка, при другій позиції — з
правого боку.
В деяких випадках (ожиріння, багатоводдя, багатоплідність, напружена
матка) діагностувати неправильне положення можна лише за допомогою
ультразвукового дослідження.

Вагінальне дослідження
Вагінальним дослідженням неправильні положення можна діагностувати
лише під час пологів, при відкритті вічка не менше 4 см. Пальпують ребра
плода, міжреберні проміжки, лопатку, пахвову западину, іноді ручку.
Дослідження слід проводити дуже обережно, щоб не пошкодити плодові
оболонки.

Перебіг вагітності
Вагітність частіше ускладнюється передчасними пологами.

Нерідко відбувається допологове вилиття навколоплодових вод, що

призводить до виникнення ускладнень:
випадання дрібних частин,
виникнення задавненого поперечного положення плода,
розриву матки,
смерті плода і матері.
Вагітність при поперечному або косому положенні плода протікає
без особливостей. Якщо до 34–35 тиж вагітності неправильне положення
самовільно не зміниться на поздовжнє, то вагітній призначають
коригувальну
гімнастику або виконують зовнішній поворот плода на голівку за
відсутності протипоказань. Оскільки при поперечному і косому
положеннях
плода відсутній пояс притиснення і не відбувається розподіл вод на передні
й задні, до кінця вагітності можливе передчасне вилиття навколоплідни
При поперечному або косому положенні плода розродження проводять
шляхом виконання планового кесаревого розтину. Госпіталізувати вагітну з
поперечним або косим положенням плода потрібно за 2–3 тиж до
передбачуваного терміну пологів. Якщо не було вчасно діагностовано
поперечне положення плода і розпочалися пологи, то можливе виникнення
задавненого поперечного положення плода, про яке свідчать такі ознаки: 1)
плід втратив рухливість; 2) плече стоїть глибоко і нерухомо, ручка набрякла
і синюшна; 3) плече зазвичай відсунуте вбік унаслідок того, що з ним поруч
низько опустилася грудна клітка; 4) перерозтягнення нижнього маткового
сегмента; 5) загроза розриву матки.

Окрім цього, у зв’язку з передчасним або раннім вилиттям навколоплідних

вод може розвинутися слабкість пологової діяльності, можливі випадіння
пуповини або дрібних частин тіла плода, інфікування пологових шляхів.
Часто виникає дистрес-синдром плода. Украй рідко пологи в поперечному
положенні можуть завершитися самостійно шляхом самоповороту або
народження плода зі складеним навпіл тулубом, але тільки в разі глибоко
недоношеної вагітності й активної пологової діяльності. При багатоплідній
вагітності з головним передлежанням першого плода і поперечним
положенням другого за умови повторних пологів можливо провести пологи
через природні пологові шляхи. У такому разі після народження першого
плода виконують класичний комбінований зовнішньовнутрішній поворот
другого плода на ніжку з подальшим його витяганням. У разі виникнення
задавненого поперечного положення плода при мертвому плоді здійснюють
ембріотомію (декапітацію), при живому плоді – екстраперитонеальний
кесарів розтин, технічно надзвичайно складний.