МЕТЕОРОЛОГІЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 Міністерство Освіти і Науки України
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ»
Кафедра «Морські Технології»

МЕТЕОРОЛОГІЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Затверджено кафедрою МТ як
методичні вказівки до практичних
занять з дисципліни
"Метеорологія" спеціальності 271
"Річковий та морський транспорт"
спеціалізації 271.01 "Навігація і
управління морськими суднами",
протокол №1 від 27.08.2020 р.

Одеса - 2020
УДК 551.5 (072)
М 21

Укладачі: Е. Є. Малюга,
О. О. Райнов,
В. В. Шепель

Метеорологія [Текст]: методичні вказівки до практичних занять/

М 21 Укл. Е. Є. Малюга, О. О. Райнов, В. В. Шепель. — Одеса: НУ «ОМА»,
2020. — 42 с.

УДК 551.5 (072)

© Національний Університет «Одеська Морська Академія», 2020

 ЗМІСТ

ВСТУП ......................................................... Ошибка! Закладка не определена.

Практичне заняття 1. ТИСК ПОВІТРЯ І ВІТЕР ............ Ошибка! Закладка не
определена.
1.1 Мета занять. Загальні положення ..... Ошибка! Закладка не определена.
1.2 Порядок виконання завдання занять Ошибка! Закладка не определена.
1.3 Завдання. Контрольні питання ......... Ошибка! Закладка не определена.
Практичне заняття 2. ТЕМПЕРАТУРА ТА ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ ...Ошибка!
Закладка не определена.
2.1 Загальні положення ........................... Ошибка! Закладка не определена.
2.2 Порядок виконання завдання занять Ошибка! Закладка не определена.
2.3 Завдання. Рекомендації по виконанню завдання. Контрольні питання
.................................................................... Ошибка! Закладка не определена.
Практичне заняття 4. СИНОПТИЧНІ КАРТИ ПОГОДИ. КОДУВАННЯ
ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ .................. Ошибка! Закладка не
определена.
4.1 Загальні положення ........................... Ошибка! Закладка не определена.
4.2 Порядок виконання завдання занять Ошибка! Закладка не определена.
4.3 Завдання. Контрольні питання ......... Ошибка! Закладка не определена.
ЛІТЕРАТУРА ........................................................................................................ 27

3
 ВСТУП

Безпека є пріоритетним напрямком функціонування будь-якого виду

транспорту. Але особливе значення вона набуває в судноплавстві. Так, з 1830 по
1980 рік в мирний період загинуло більше 40 000 торговельних суден! [1] Тільки в
1979 році на великих судах число людських жертв перевищила 2000! [2] В даний
час статистика дає нам щорічну втрату 0,6% судів від усього складу світового
флоту. [3] І це не дивлячись на його безперервне технічне вдосконалення, на
зусилля з розробки все нових правил, вимог, кодексів, меморандумів, резолюцій,
що стосуються безпеки судноводіння.
Як правило, більшість аварійних ситуацій на море пов'язані з небезпечними
гідрометеорологічними явищами, зокрема, зі штормовим вітром. За даними
Регістру Ллойда, за період з 2001 по 2004 рік загинуло 155, 144, 144 і 142 судна
відповідно. Основною причиною загибелі виявилися зовнішні чинники, що
призводять до порушення водонепроникності корпусу, найчастіше в умовах
шторму - 47,7%, 47,4%, 52,2%, 41,3% від загальної кількості за рік відповідно. Для
порівняння, відсоток загиблих за ці роки судів при посадках на мілину склав від
11,79 до 18,1%, при пожежах та вибухах - від 12,5 до 20,8%, при зіткненнях - від
10,8 до 15,3% [3].
"Перехід в кінці XIX століття від парусних суден до пароплавів і подальше
переконання в тому, що безпека морського транспорту поступово може стати менш
залежною від метеорологічної інформації, а також поява XX столітті авіації в якості
основного об'єкта метеорологічного обслуговування, привели до ослаблення
традиційно тісних зв'язків між метеорологією і мореплавцями. Однак в останні
роки спостерігається зворотна тенденція, при цьому певну роль відіграють ряд
наступних факторів: визнання того факту, що абсолютна більшість морських
інцидентів (до 70%) як і раніше пов'язано з погодою...". [4]
4
 Усе вищеозначене переконливо свідчить про те, що забезпечення суден
гідрометеорологічною інформацією в усіх регіонах Світового океану, вивчення
моряками метеорології, щоб грамотно використовувати цю інформацію, - це один
з важливих і актуальних напрямків у підвищенні безпеки судноплавства і зниження
аварійності.

Практичне заняття №1. ТИСК ПОВІТРЯ І ВІТЕР

1.1 Мета занять. Загальні положення

Мета занять: навчитися переходити від одних одиниць вимірювання тиску в

інші, зчитувати показання барометра та барографа, виміряти швидкість вітру
анемометром і набути навичок роботи з ними. За допомогою барометра і барографа
описати розподіл тиску у просторі і часі.
Атмосферний тиск на якомусь рівні являє собою вагу всіх шарів атмосфери,
що знаходяться вище цього рівня. Метеорологи вимірюють тиск ртутним
барометром, але у морі його використовувати неможливо. Тому на судах
атмосферний тиск вимірюється барометром-анероїдом та барографом.
У фізиці тиск визначається як відношення сили до площі, на яку діє ця сила і
вимірюється в Н/м2, або Паскалях. У розрахунках Паскалями користуватися
незручно, це числа з багатьма нулями, тому у метеорології тиск вимірюють в
гектоПаскалях, іноді в мілібарах, а іноді в мм. рт. ст. Слід відзначити, що коли при
вирішенні задач треба оперувати як одиницями тиску, так і другими величинами
системи СІ, то тоді необхідно переводити гектоПаскалі у Паскалі.

[Н / м2] = [Па], 100 Па = 1 гПа = 1мб

Нормальний (що найбільш часто зустрічається) атмосферний тиск на рівні

моря складає 1013,25 гПа, або 760 мм. рт. ст., а межі його змін на цьому рівні

5
становлять від 950 гПа до 1050 гПа. Випадки, коли тиск виходить за ці межі,
бувають досить рідко.
При збільшенні висоти місця над земною поверхнею, вище розміщений стовп
повітря зменшується і тому атмосферний тиск з висотою падає. Зміна тиску з
висотою визначається рівнянням статики атмосфери:

- dP = g ρ dz (1), або - dP / dz = g ρ (2).

Зміна тиску на одиницю висоти в лівій частині (2) називають вертикальним

градієнтом тиску (G). Якщо підставити в (2) середнє значення ρ на рівні моря при
нормальних умовах і g, то отримаємо G = 12,5 Па / м, або 12,5 гПа / 100 м. Права
частина (2) являє собою силу тяжіння, що діє на одиничний об'єм повітря. Таким
чином, рівняння (2) висловлює рівновагу двох сил - баричного градієнта і сили
тяжіння.
З (1) можна зробити наступні висновки. По-перше, при підйомі на одну і ту ж
висоту зменшення тиску тим більше, чим більша щільність повітря. Як правило, з
висотою ρ зменшується. Значить, чим вище розташований рівень, тим менше падає
тиск при підйомі на одну і ту ж висоту, і, отже, G з висотою також зменшується.
По-друге, зниження тиску з висотою в більш холодному повітрі буде більшим, ніж
в теплому, так як ρ обернено пропорційно температурі.
У горизонтальному напрямку тиск змінюється значно повільніше, так як
вертикальні розміри атмосфери багато менше горизонтальних. Для пояснення
останнього твердження слід згадати, що 90% усієї атмосфери знаходиться у
нижньому 20-кілометровому шарі, а для горизонтального масштабу ця відстань
зовсім незначна. Тому зміна тиску на одиницю відстані - горизонтальний градієнт
тиску - розраховується не на 100 м, а на 100 км. Зазвичай, у земної поверхні він
складає від 1 до 4-5 гПа на 100 км. Отже, тиск по вертикалі змінюється в тисячі
разів швидше, ніж по горизонталі.
Атмосферний тиск в кожній точці поверхні Землі не залишається постійним.
Іноді він змінюється в часі дуже швидко, іноді досить довго залишається
6
незмінним. Тимчасові коливання мають в основному неперіодичний характер і
обумовлені змінами температури або пов'язані з проходженням циклонів
(антициклонів). Так, нерівномірне нагрівання (охолодження) поверхні, або
вторгнення теплих (холодних) повітряних мас приводить до зміни тиску над
різними ділянками земної кулі. Проходження циклону викликає падіння, а потім
зростання тиску, антициклону - зростання з подальшим падінням.
Шляхом осереднення багаторічних спостережень можна на тлі неперіодичних
коливань тиску виявити також і періодичні його коливання - добові і річні. Добові
коливання тиску в метеорології можна охарактеризувати за допомогою баричної
тенденції - зміни атмосферного тиску за три години перед терміном
спостереження. Характеристика тенденції показує, як змінювався тиск - падав, ріс,
або залишався незмінним. У річному ході виділяють три типи — континентальний,
океанічний та полярний і субполярний.
На судах атмосферний тиск вимірюється барометром-анероїдом та
барографом (рис. 1, 2). Показники треба заносити в судовий журнал з точністю до
десятих. Але треба пам'ятати, що не можна записувати ті цифри, що показує
прилад, а потрібно вносити поправку на висоту від рівня моря. Для цього
використовують баричну сходинку - це висота, на яку треба піднятися
(спуститися), щоб тиск змінився на 1 гПа. У судноплавстві барична сходинка
дорівнює 10 м, тобто при зміні висоти на 10 м тиск зміниться на 1 гПа.
Приймальною частиною прибору є гофрована анероїдна коробка (1), з якої
частково викачане повітря. Вона чутливо реагує на зміну атмосферного тиску —
стискається та розширюється. Ці коливання за допомогою системи важелів
передаються на стрілку (6), що вказує відповідну величину тиску на шкалі.
Безперервна реєстрація атмосферного тиску і його запис на стрічці
проводиться за допомогою барографа (рис. 2). Принцип дії цього прибору такий
же, як у барометра, але замість однієї анероїдної коробки у нього батарея коробок
меншого розміру і покази безперервно фіксуються на стрічці, обмотаної навколо
барабану, що обертається.

7
Рис.1. Устрій барометра-анероїда

8
 Рис.2 Барограф
Вітром в метеорології називається горизонтальний рух повітря відносно
поверхні Землі. Вітер характеризується напрямком і швидкістю. Під швидкістю
вітру розуміють відстань, на яку переміщуються частинки повітря за одиницю часу.
Швидкість в системі СІ вимірюється в м/с. Швидкість вимірюють ще в км/год і в
вузлах. За напрям вітру приймається той напрямок, звідки переміщається повітря.
Напрямок вітру вимірюється в румбах (N, NW, SW і т.д.) або в градусах, які
рахують від півночі за годинниковою стрілкою (північний вітер - 0º, східний - 90º,
південний - 180º).
На рухомому судні спостережуваний вітер має напрямок і швидкість, відмінні
від дійсного вітру над морем і називається уявним. Його напрямок вимірюється за
компасом, а швидкість по анемометру. Навіть якщо на морі штиль, то на рухомому
судні буде відчуватися вітер. Швидкість його дорівнює швидкості руху судна.
Напрямок його протилежний напрямку руху судна. Так, коли судно йде на захід,
відчувається вітер із заходу, тобто західний вітер. Такий вітер, породжений рухом
судна, називається курсовим. Дійсний вітер доводиться обчислювати за
спостереженнями на судні уявного і курсового вітру.
Напрямок дійсного вітру можна визначити візуально, по напрямку руху
викликаних ним вітрових хвиль, що спостерігається в достатньому видаленні від
судна. Там воно не спотворюється хвилями, які створюються самим кораблем і
хвилями, відбитими від корпусу. Також, піна, що зривається вітром з гребенів
хвиль, завжди летить по вітру. Швидкість вітру візуально можна оцінити за
шкалою Бофорта в балах, вузлах і в метрах за секунду.
Для визначення дійсного вітру над морем, окрім візуального, застосовують ще
аналітичний і графічний методи. При застосуванні графічного методу слід
пам'ятати такі правила:
1) уявний вітер є діагоналлю паралелограма, сторонами якого є курсовий вітер
і дійсний вітер;
2) дійсний вітер завжди дме в той же борт, що і уявний вітер.
Розглянемо приклад (рис.3). Нехай судно йде на північ зі швидкістю 18 вузлів.
9
Уявний вітер має швидкість 5 м/с і напрямок 45 °. Треба знайти дійсний вітер. Для
цього:
1) Вузли переводимо в м /с, для цього 18 ділимо на 2 та отримуємо 9 м/с;
2) будуємо графік безпосередньо на окружності, наявної на навігаційній карті.
Проводимо осі N-S і E-W;
3) схематично малюємо судно, що йде на 80о. На судно діє курсовий вітер
швидкістю 9 м / с. Від центру перетину осей (від центру судна) відкладаємо в
напрямку 80 ° довільному масштабі (наприклад, 1 м / с — 1 см) 9 м / с. У напрямку
45º відкладаємо в тому ж масштабі 5 м / с (5 см);
4) відповідно до правила додавання векторів (правило паралелограма),
добудовуємо паралелограм таким чином, щоб уявний вітер виявився діагоналлю, а
курсовий - стороною. Тоді друга сторона фігури виявиться вектором дійсного
вітру. Вимірявши її довжину в сантиметрах, переводимо їх, відповідно до обраного
масштабу, в м / с - це буде швидкість дійсного вітру. Вимірявши кут від півночі за
годинниковою стрілкою до другої сторони, визначимо напрям дійсного вітру. Як
видно з рисунку, напрямок істинного вітру в даному прикладі становить 290º, а
його швидкість 5,7 м / с.

Рис. 3 Знаходження дійсного вітру графічним способом

10
 Анемометр - це прилад для вимірювання швидкості руху повітря, газів і рідин.
Це стосується як руху повітря в повітроводах, так і атмосферного вітру. Анемометр
дуже важливий прилад у метеорології, адже зміна таких параметрів, як швидкість і
напрям вітру, вказують нам на зміни погодних умов, попереджають про
наближення грози, шторму, інших небезпечних природних явищ, що дуже важливо
для пілотів, моряків та інженерів. Як правило, це легкі портативні прилади, зручні
у використанні навіть в складних польових умовах.
Принцип роботи анемометра полягає у виявленні зміни деякої фізичної
властивості потоку, або в дії цього потоку на механічний пристрій, поміщений в
потік. Сучасні анемометри (рис.4) в залежності від моделі можуть вимірювати
напрямок вітру, об'ємну витрату повітря, вологість, температуру, тиск. Таким
чином, анемометри перетворюються в портативні метеостанції.
Залежно від способу вимірювання і типу приймального пристрою, анемометри
поділяють на ряд типів: обертальні (крильчаткові, чашкові), теплові, вихрові,
динамометричні, ультразвукові (акустичні), оптичні (лазерні допплерівські).

Рис.4. Сучасний морський анемометр

11
 Найбільш поширеними є обертальні анемометри, що відрізняються
конструкцією приймального елементу (чашка або крильчатка). У чашкових
анемометр чутливим елементом є хрестовина з чотирма металевими чашками
напівсферичної форми, закріпленими на осі. Якщо цей пристрій потрапляє в потік,
то тиск повітря на внутрішню поверхню чашки перевищує тиск на її зовнішню
поверхню, внаслідок чого виникає обертання. Ось хрестовини приєднана до
вимірювального механізму, який підраховує кількість оборотів за певний проміжок
часу. Таким чином, чашкові анемометри проводять вимірювання швидкості потоку
в площині, перпендикулярній до осі обертання чашок, миттєву або усереднену в
деякому проміжку часу. Чашкові анемометри в основному використовуються в
метеорології для вимірювань на відкритих ділянках, оскільки характеризуються
певною стійкістю до турбулентних потоків. Діапазон вимірювання чашкових
анемометрів становить від 1 до 50 м/с.

1.2 Порядок виконання завдання занять

Уважно вивчити теоретичний матеріал практичного заняття, використовуючи

рекомендовану літературу, загальні положення методичних вказівок, та конспекти
лекцій. Знайти відповіді на контрольні питання. У разі виникнення будь-яких
питань з теми занять, звернутися до викладача за роз'ясненням. Потім письмово,
відповідно свого варіанту, виконати завдання п.1.3. Варіант визначається по
останній цифрі номеру, під яким курсант записаний у обліковому журналі групи.
Виконане завдання необхідно представити на перевірку викладачу і при цьому
потрібно усно відповісти на питання по темі занять.

1.3. Завдання. Контрольні питання

Завдання 1. Вивчити устрій барометра-анероїда і барографа. Записати

свідчення барометра на різних поверхах корпусу на рівні підлоги. Привести їх до

12
рівня моря при заданій висоті рубки. Обчислити різницю висот між поверхами
Результати занести в таблицю.

Приведення до
Висота рубки Відлік по Різниця висот між
Варіант Поверхи рівня моря
(м) барометру (гПа) поверхами (м)
(гПа)

1 2,7 7

2 1,7 16

3 2,6 21

4 1,6 14

5 1,5 9

6 1,4 15

7 2,5 13

8 3,7 11

9 3,6 19

10 3,5 17

Завдання 2. За відомим значенням тиску однієї шкали перейти до інших шкал

тиску.

Варіант Па гПа мм.рт.ст. мб Варіант Па гПа мм.рт.ст. мб

1 102510 6 1039,7

2 1027,0 7 754

3 779 8 983,4

4 999,8 9 97760

5 100260 10 1018,2

13
 Завдання 3. Вивчити пристрій чашкового анемометра. з його допомогою
виміряти швидкість вітру на рівні 2 м від поверхні землі і рівні аудиторії. порівняти
отримані результати.

Завдання 4. По виданій викладачем стрічці барографа визначити баричні

тенденції за сутки, описати часовий хід тиску і зробити короткостроковий прогноз
погоди.

Контрольні питання
1. Строки проведення метеорологічних спостережень.
2. Які поправки і чому необхідно враховувати при визначенні тиску за допомогою
барометра.
3. З якою точністю вимірюється температура, тиск, швидкість вітру.
4. Як по стрічці барографа зробити короткостроковий прогноз погоди.
5. З'ясувати, який з градієнтів тиску (горизонтальний, вертикальний чи часовий)
більше і чому.
6. Вертикальний градієнт тиску у поверхні землі. Як змінюється він з висотою.
7. Навіщо при вимірюванні тиску його треба приводити до рівня моря.
8. Річний хід тиску над океаном і континентом.
9. Як залежить тиск на рівні моря від температури повітря.
10. Як розміщені ізобаричні поверхні у просторі.
11. Закономірності нанесення ізобар на синоптичних картах різних країн.

14
 Практичне заняття №2. ТЕМПЕРАТУРА ТА ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ

2.1 Мета занять. Загальні положення

Мета занять: навчитися переходити з однієї температурної шкали в іншу, від

однієї характеристики вологості повітря до другої. Ознайомитися з судновими
приладами для вимірювання температури і вологості повітря і набути навичок
роботи з ними. Виконати завдання по визначенню різних характеристик вологості.
Температура - фізична величина, яка характеризує стан термодинамічної
рівноваги макроскопічної системи. Поняття температури досить складне. Залежно
від стану і умов джерела випромінювання, а також від методу визначення,
розрізняють енергетичну, кінетичну, радіаційну, та інші температури. Наприклад,
у верхніх шарах атмосфери, в термосфері і вище, використовується поняття
кінетичної температури. Там дуже маленька щільність повітря і окремі частинки
(атоми, молекули) розганяються без зіткнень до величезних швидкостей, що
еквівалентно температурі кілька тисяч кельвінів.
У нижніх шарах атмосфери в більшості країн для визначення температури
повітря застосовують Міжнародну практичну температурну шкалу в градусах
Цельсія і абсолютну шкалу температур в Кельвінах. Останню шкалу називають
також термодинамічної шкалою температур. Один градус Цельсія дорівнює
одному Кальвінові. У деяких англомовних країнах і по сьогоднішній день
використовується температурна шкала Фаренгейта.
В тропосфері температура з висотою зазвичай знижується, в середньому на
0.65º / 100м. В деяких випадках може спостерігатися сталість (ізотермія), або навіть
зріст (інверсія) температури по вертикалі.
Температуру повітря при метеорологічних спостереженнях вимірюють з
точністю до десятих градуса. Співвідношення між різними температурними
шкалами представлено у табл. 1.

Таблиця 1 - Співвідношення між різними температурними шкалами

15
 0 0
К С F

Температура плавлення льоду 273,15 0 32

при нормальному тиску

Температура кипіння води при 373,15 100 212

нормальному тиску

Перехід від однієї температурної шкали до другої здійснюється за допомогою

формул:
𝑇 = 273 + 𝑡 (3)
𝐹 = 32 + 1.8 𝑡, (4)

де t - температура в градусах Цельсія, T - Кельвіна і F - Фаренгейта.

Кількість водяної пари в атмосфері визначається за допомогою характеристик
вологості. Водяна пара - це газ (змінна складова частина повітря), і тому він, як і
всі інші гази атмосфери, чинить тиск на земну поверхню. Тиск водяної пари, без
урахування тиску інших газів, називається парціальним тиском (е) і вимірюється
в гектопаскалях (гПа). Це фактичний тиск водяної пари в даний момент і в даному
місці.
Максимально можливий тиск водяної пари при даній температурі, тиск
насичення (Е), спостерігається, коли повітря насичене водяною парою. Він
збільшується з ростом температури повітря.
Різниця між тиском насичення і парціальним тиском називається дефіцитом
насичення (d):

𝑑 =𝐸−𝑒 (5)

Відносна вологість (f) вимірюється у відсотках і показує відносну насиченість

повітря водяною парою. Вона може бути розрахована як:
16
 !
𝑓 = " 100 (6)

Абсолютна вологість (a) - маса водяної пари в грамах в одному кубічному

метрі повітря. Вона може бути розрахована за формулою:

#.% !
𝑎 = '()* (7)

де t - температура повітря в градусах Цельсія, α - коефіцієнт теплового розширення

газів, що дорівнює 1/273.
Масова частка водяної пари (S) - маса водяної пари в одиниці маси вологого
повітря, може бути отримана за формулою:

!
𝑆 = 0.622 + , (8)

де р - атмосферний тиск, вимірюється в кілограмах на кілограм (кг/кг). Часто цю

характеристику дають в проміле (‰), або в грамах на кілограм (г/кг).
Точка роси (td) - температура, при якій водяна пара, що міститься в атмосфері,
стає насиченою (при постійному атмосферному тиску).
Для визначення характеристик вологості в суднових умовах застосовують
аспіраційний психрометр (рис. 5), або станційний психрометр в спеціальній
психрометричній будці (рис. 6, 7). Основу психрометра складають два термометра,
«сухий» і «змочений». Вони закріплені в спеціальній оправі, що захищає їх від
пошкоджень і прямого впливу сонячних променів. Резервуар змоченого
термометра обертають мокрим батистом. Аспіратор (вентилятор) обдуває
резервуари термометрів потоком повітря зі швидкістю приблизно 2 м/с. Сухий, при
цьому, показує температуру повітря. Показники змоченого, зазвичай, менші, ніж
сухого, тому що вода випаровується. Чим сухіше повітря, тим менше температура
змоченого термометра. По різниці показників двох термометрів, використовуючи
17
“Психрометричні таблиці”, формули, або спеціальні таблички до приборів,
визначають характеристики вологості.

Рис.5. Аспіраційний психрометр

Якщо характеристики вологості забортного повітря визначаються за

допомогою аспіраційного психрометра, то вимірювання проводять на крилі містка
з навітряного боку. Психрометр виносять на місце вимірювань взимку за 30 хвилин,
а влітку за 15 хвилин до початку спостережень. Батист змочують дистильованою
водою взимку за 30 хвилин, влітку за 4 хвилини до відліку. Прилад повинен бути
захищений від сонячних променів, теплового впливу палуби і корпусу судна,
атмосферних опадів та забризкування морською водою. Ключем заводять пружину
аспіратора до відмови. Відлік необхідно робити швидко, знімати спочатку з сухого,
а потім зі змоченого термометра з точністю до 0.1 ℃.
Станційний психрометр складається з двох однакових психрометричних
термометрів ТМ-4 з однієї партії виготовлення. Лівий термометр психрометра
сухий, правий - змочений. Вони вертикально розміщуються на штативі в
психрометричні будці. Резервуар змоченого термометра (рис. 8) щільно
обв'язується батистом і нижній кінець його занурюється в стаканчик з
дистильованою водою. Для захисту води від забруднення стаканчик закривається
кришкою з прорізом.

18
 Рис.6. Станційний психрометр в спеціальній психрометричній будці

Батист повинен бути добре змочений за 10 - 15 хвилин до відліку, для цього

занурюють резервуар термометра з батистом в стаканчик. Відлік по термометрам
необхідно проводити швидко - спочатку з сухого, а потім зі змоченого термометра
з точністю до 0.1 ºС. Спочатку знімають показники десятих часток градусів обох
термометрів, а потім цілих, бо присутність спостерігача поблизу термометрів може
вплинути на їх показники. Спостерігач під час проведення відліку повинен
затримати дихання, або ж не дихати на термометри.

19
 Рис.7. Приклади установки психрометричних будок на судах

При температурах нижче 0º С, особливо менш ніж -5º С, батист покривається

льодом, випаровування з нього різко погіршується і точність вимірювань падає.
Тому у цих умовах для визначення відносної вологості більш доцільно
використовувати гігрометр чи гігрограф (рис. 9).

Рис. 8. Змочений термометр в психрометричній будці

20
 Рис. 9. Механізм волосяного гігрографа: 1 - пучок знежиреного людського
волосся; 2 - гачок, що відтягує волосся; 3,4 - важелі; 5 - стрілка; 6 - перо; 7 -
регулювальний гвинт.

Висока абсолютна вологість повітря викликає корозію металу. У приводному

шарі повітря завжди у великій кількості присутні різні солі, що надходять
безпосередньо з морської води. Розчиняючись в плівці води, що покриває металеві
вироби, ці солі прискорюють корозійні процеси. Тому на судні необхідно завжди
стежити за збереженням лакофарбового покриття корпусу, надбудов і механізмів,
що оберігають поверхню металу від корозії.
Висока вологість повітря знижує опір ізоляції електрообладнання. З метою
захисту електрообладнання від вологи на судах застосовують спеціальні ізоляційні
матеріали. Лінії електропроводки необхідно періодично перевіряти, вимірюючи
опір ізоляції, особливо при плаванні в тропічних широтах, де вологість повітря
дуже велика.
Поєднання високої відносної вологості (80-90%) з високою температурою
повітря (понад 25ºС) важко переноситься людиною, знижує працездатність
екіпажу. Для автоматичної підтримки певної температури і вологості повітря в
житлових і службових приміщеннях на судах встановлюють системи
кондиціювання повітря.

21
 Вологість повітря впливає на роботу дизельних суднових установок.
Підвищення вологості повітря веде до зменшення вмісту сухого повітря і кисню в
циліндрах двигуна, що викликає погіршення згоряння палива, а отже, до
зменшення коефіцієнта корисної дії двигуна, індикаторного тиску і потужності.
Знання фізичних процесів, пов'язаних зі зміною температури і вологості, дуже
потрібно командному складу суден, зокрема, для дотримання вимог щодо
збереження вантажу. Кожен вид вантажу має різні, властиві йому гігроскопічні
властивості. Наприклад, метали негігроскопічні, а папір, джут, борошно, зерно,
тютюн, какао, цукор та інші товари і продукти мають високу гігроскопічність.
Цукор, вбираючи вологу, не тільки псується, а й помітно збільшує свою вагу. Крім
того, поява вогкості в трюмі сприяє розвитку цвілевих грибків і інших
мікроорганізмів, що завдають шкоди вантажу.
При рейсах з холодних районів в теплі, наприклад, з високих широт в низькі,
особливо взимку, судно потрапляє в райони з теплим вологим повітрям.
Температура вантажу, внаслідок теплової інерції, змінюється поступово. Протягом
деякого часу вантаж зберігає температуру, яку він мав у пункті відправлення (для
навалочних вантажів на протязі всього рейсу змінюється тільки температура
поверхневого шару товщиною 0,5 - 1м). Якщо тепле і вологе повітря проникає в
трюм і температура поверхні вантажу нижче точки роси повітря, що надходить, то
на цій поверхні з'являються продукти конденсації (сублімації). Вони утворюються
тим інтенсивніше, чим сильніше провітрюється трюм і чим швидше йде судно, бо
при цьому зменшується час, протягом якого температура вантажу могла б прийти
у відповідність до нових навколишніх умов. Сухий холодний вантаж може швидко
зволожитись при розвантаженні його в теплій зоні.
Внаслідок нагрівання поверхні вантажу при вентиляції, вологість мігрує з
периферії до середини вантажу. Це призводить до того, що він сиріє зсередини.
Примусовою чи механічною вентиляцією вирівняти температури зовнішнього
середовища і вантажу неможливо. Тому, при перевезенні цінного гігроскопічного
вантажу використовують судна з власною системою кондиціювання вантажних
приміщень.
22
 При рейсах з теплих районів в холодні, наприклад з низьких широт у
високі, продукти конденсації (сублімації) можуть з'явитися на бортах,
перегородках і палубних перекриттях трюмів. Температура трюмного повітря і,
отже, його точка роси високі, і при охолодженні зовнішніх поверхонь трюму їх
температура швидко досягає точки роси повітря в трюмі. Тому, при переході з
теплої зони в холодну вентиляція, зазвичай, призводить до осушення вантажних
приміщень, а також до усушки вантажу. Однак інтенсивне провітрювання може
викликати охолодження поверхні гігроскопічного вантажу, і тоді в прилеглих до
цієї поверхні внутрішніх шарах вантажу може утворитися конденсат і вантаж
відсиріє.
Отже, поява конденсату можлива як на суднових конструкціях усередині
приміщення, при переході з теплих районів у холодні, так і на вантажі, при
перевезенні його з холодних районів у теплі. Щоб цього не допустити, існує кілька
загальних правил. Наприклад, при підвищеній вологості зовнішнього повітря,
особливо під час дощу чи туману, вентиляцію проводити не можна. Це також
заборонено, якщо точка роси у трюмі дорівнює чи більша, ніж температура
забортного повітря. Правило "трьох градусів"- вентиляція продовжується до того
моменту, доки точка роси зовнішнього повітря нижче температури вантажу не
менш, ніж на 3ºС. [5]

2.2 Порядок виконання завдання занять

Уважно вивчити теоретичний матеріал практичного заняття, використовуючи

рекомендовану літературу, загальні положення методичних вказівок, та конспекти
лекцій. Знайти відповіді на контрольні питання. У разі виникнення будь-яких
питань з теми занять, звернутися до викладача за роз'ясненням. Потім письмово,
відповідно свого варіанту, виконати завдання п.1.3. Варіант визначається по
останній цифрі номеру, під яким курсант записаний у обліковому журналі групи.
Виконане завдання необхідно представити на перевірку викладачу і при цьому
потрібно усно відповісти на питання по темі занять.
23
 2.3. Завдання. Рекомендації по виконанню завдання. Контрольні питання

Завдання 1. По показниках сухого (t) і змоченого (t'') термометрів

аспіраційного (№ 1,2) та станційного (№ 3,4) психрометрів, враховуючи
атмосферний тиск (р), визначити за допомогою Психрометричних таблиць
парціальний тиск (е), відносну вологість (f), дефіцит вологості (d), точку роси (td) і
тиск насичення (Е).

Варіант № t t' p Варіант № t t' p

1 5.9 -0.4 1015.6 1 2.9 -2.4 992.4
2 10.5 3.9 1010.5 2 18.3 9.7 1013.1
1 6
3 29.4 13.6 989.4 3 20.7 13.8 1024.5
4 17.7 8.0 1024.6 4 11.4 7.3 985.3
1 3.8 -1.8 1023.8 1 5.4 -0.7 1027.1
2 19.2 17.4 1013.4 2 12.7 4.5 1003.5
2 7
3 24.3 12.6 984.9 3 35.8 18.7 974.9
4 9.7 4.3 1007.8 4 21.5 16.6 1012.4
1 4.7 -1.2 1004.1 1 3.6 -0.9 982.7
2 14.5 9.9 1025.2 2 19.9 9.5 1021.9
3 8
3 34.1 16.8 987.2 3 28.5 14.7 1012.7
4 21.6 19.9 1010.8 4 9.7 5.4 981.5
1 7.8 1.3 1006.3 1 9.2 2.5 1014.9
2 15.8 14.1 993.9 2 13.1 4.2 1022.4
4 9
3 30.2 13.9 1017.8 3 22.8 15.2 983.8
4 22.9 17.5 977.1 4 30.5 27.7 1005.7
1 2.5 -2.7 1031.4 1 4.1 -1.7 979.4
2 17.4 6.8 1008.2 2 16.7 7.8 1034.1
5 10
3 27.1 12.7 975.6 3 26.6 15.9 1004.6
4 10.6 8.9 1015.7 4 11.8 4.9 974.1

Результати занести в таблицю.

24
 поправка е
№ t t' p t - t' e td f d E
на тиск (з поправкою)
1
2
3
4

Завдання 2. За допомогою Психрометричних таблиць вирішити задачі по

варіантах.

1.Знайти максимальні та мінімальні значення парціального тиску водяної пари при

температурах -10.0; 0.0 і 10.0оС. Чи може дана величина бути негативною? Чи часто
зустрічається в природі нижня зі знайдених меж? На запитання дати обґрунтовану
письмову відповідь.

2. Знайти зміну тиску насиченої водяної пари при зміні температури повітря від -
30.0 до -31.0, від 1.0 до 0.0 і від 31.0 до 30.0оС. Зробити схематичний графік функції
Е(t). При високій або при низькій температурі повітря однакове її зниження
призводить до більш значного зменшення тиску насиченої водяної пари? Які
наслідки цього факту спостерігаються в природі? На запитання дати обґрунтовану
письмову відповідь.

3. Температура повітря 16.7о С, парціальний тиск водяної пари 12.1 гПа. Знайти
дефіцит насичення. Як і чому він змінюється, якщо при даній температурі
збільшиться (зменшиться) парціальний тиск водяної пари? Якщо при цьому
парціальному тиску пара підвищиться (знизиться) температура повітря? В яких
межах може змінюватися дефіцит насичення? Чи може він бути негативним? Як
різниться дефіцит насичення над льодом і над водою при однаковій від'ємній
температурі? На запитання дати обґрунтовану письмову відповідь.
4. Температура повітря -4.2о C, парціальний тиск водяної пари 1,54 гПа. Знайти
дефіцит насичення. Який висновок про вологість повітря можливо зробити з його
величини? На запитання дати обґрунтовану письмову відповідь.

25
5. Температура повітря 12.4о С, дефіцит насичення 4,7 гПа. Знайти парціальний
тиск водяної пари і тиск насиченої водяної пари.

6. Обчислити відносну вологість, якщо при температурі 14.4о С парціальний тиск

водяної пари дорівнює 0.0; 4.1; 8.2; 12.3; 16.4 гПа. Перше або останнє зі знайдених
значень частіше зустрічається в природі? На запитання дати обґрунтовану
письмову відповідь.

7. Знайти відносну вологість, якщо дефіцит насичення дорівнює: а) тиску

насичення водяної пари; б) 0.0 гПа. Вказати максимальні та мінімальні значення
відносної вологості, якщо не враховувати можливість перенасичення пара. Яке з
знайдених граничних значень частіше зустрічається в природі? На запитання дати
обґрунтовану письмову відповідь.

8. Температура повітря -3.1оС, парціальний тиск водяної пари 1.75 гПа. Визначити
відносну вологість. Як і чому вона зміниться, якщо при тій же температурі
парціальний тиск водяної пари збільшиться (зменшиться)? Якщо при тому ж
парціальному тиску температура підвищиться (знизиться)? При підвищенні, чи при
зниженні температури повітря водяна пара, що міститься в ньому, наближається до
стану насичення? На запитання дати обґрунтовану письмову відповідь.

9. Температура повітря -8.6оС, відносна вологість 74%. Знайти тиск насиченої

водяної пари, парціальний тиск водяної пари, що знаходиться в повітрі і дефіцит
насичення.
10. До якої температури повинно охолодитися повітря при постійному тиску, щоб
водяна пара в ньому стала насиченою, якщо початкова температура повітря 13.4ºС
і дефіцит насичення 4.2 гПа? Як і чому зміниться відповідь, якщо при тій самій
початковій температурі дефіцит насичення буде більше (менше) заданого? Якщо

26
при заданому дефіциті насичення підвищиться (знизиться) початкова температура
повітря? На запитання дати обґрунтовану письмову відповідь.

Завдання 3. За відомою температурою однієї шкали перейти до інших шкал

температури.

Варіант t K F Варіант t K F
1 13 6 49
2 270 7 80
3 19 8 300
4 -2 9 100
5 291 10 -24

Рекомендації по виконанню завдань

Визначення характеристик вологості за допомогою "Психрометричних

таблиць"

Психрометричні таблиці використовуються для визначення характеристик

вологості атмосферного повітря по виміряним значенням сухого та змоченого
термометрів. Вони дозволяють обчислити наступні характеристики вологості
повітря: парціальний тиск водяної пари (в гПа); точку роси (в градусах Цельсія);
відносну вологість повітря (у відсотках) і дефіцит насичення (гПа). Крім того,
можливо визначити будь-яку характеристику вологості за відомими значеннями
температури повітря і однієї з перерахованих характеристик вологості.
Наприклад, сухий термометр аспіраційного психрометра показує 21.3ºС,
змочений 15.1ºС, і атмосферний тиск дорівнює 1013.5 гПа. Потрібно визначити за
допомогою Психрометричних таблиць парціальний тиск (е), відносну вологість (f),
дефіцит вологості (d), точку роси (td) і тиск насичення (Е).
Спочатку знаходимо різницю показників температур сухого та змоченого
термометрів та заносимо у колонку 4 таблиці. Ця величина знадобиться пізніше,
для визначення поправки на повітряний тиск. Далі визначаємо парціальний тиск

27
(без поправки) за допомогою Психрометричних таблиць. Взагалі, характеристики
вологості на сторінці таблиць згруповано у п'ять великих колонок, кожна з котрих
поділяється на п'ять стовпчиків. Зверху кожної колонки знаходиться показник
сухого термометра, а в маленьких стовпчиках - t', td, е, f та d відповідно. Тому, у
таблицях [6] шукаємо значення 21.3 зверху колонки, - це буде на сторінках 94 і 96.
На них у першому стовпчику колонки знаходимо показник змоченого термометра
- 15,1 (стор. 96). З третього стовпчика цієї ж строки у 5 колонку таблиці заносимо
значення е - 12.1. Тепер на сторінках 219, або 220 [6], у таблиці поправок для
аспіраційного психрометра, по p та (t - t') знаходимо поправку на тиск (без
інтерполяції, до найближчого значення, тобто беремо р = 1010, (t - t') = 6) - 0.76 та
заносимо її у колонку 6. Ця поправка додається до значення е і заноситься у
колонку 7. Далі вертаємось назад, на сторінку 96, де ми знайшли значення е = 12.1,
та від нього йдемо вгору по третьому стовпчику, доки не знайдемо значення е,
найближче до 12.86 (це буде 12.9). На цій строчці беремо значення td, f, d та
заносимо в колонки 8-10 відповідно. Величина Е знаходиться, як (d + е), тобто,
сума чисел у колонках 7 та 10. Е = 25.26. Маємо:

поправка е
t t' p t - t' e td f d E
на тиск (з поправкою)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
21.3 15.1 1013.5 6.2 12.1 0.76 12.86 10,7 51 12.4 25.26

Характеристики вологості за допомогою станційного психрометра

обчислюють аналогічно, але поправка у колонку 6 знаходиться вже з таблиці
поправок для станційного психрометра на сторінках 216, або 217 [6]. Крім того, у
випадку, коли повітряний тиск менше 1000 гПа, поправка віднімається від значення
е (з колонки 5), а якщо перевищує 1000гПа - то вона додається до е.

Контрольні питання
1. Опишіть вид кривої річного ходу температури.
3. Поясніть, як змінюється крива річного ходу температури з широтою.

28
4. Поясніть, як змінюється вигляд кривої річного ходу температури в залежності
від більшої чи меншої близькості до водойм.
5. Порівняйте добовий і річний хід температури повітря на суші і в океані на одній
широті. Пояснити відмінності.
6. Температурні шкали, співвідношення між ними.
7. Характеристики вологості повітря.
8. Чи можна тільки за величиною відносної вологості судити чи багато в повітрі
водяної пари.
9. Де повітря сухіше: у пустелях або в полярних районах.
12. Точка роси при відносній вологості 100%.
13. Поясніть, яке повітря важче, сухе чи вологе

Практичне заняття №4. СИНОПТИЧНІ КАРТИ ПОГОДИ.

КОДУВАННЯ ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

4.1 Мета занять. Загальні положення

В перекладі з грецької "синоптичний" означає - мати можливість одним

поглядом побачити різні частини цілого (від syn - разом, optomai - бачу).
Синоптична карта - це географічна карта з нанесеними на неї
гідрометеорологічними даними. Вона може охоплювати територію від усієї Земної
кулі до невеликого району (масштаби 1:30 млн. - 1:2,5 млн.). [7] Складання такої
карти робиться на основі відомостей про параметри атмосфери (первинної
метеорологічної інформації). Її основні джерела - мережі наземних
метеорологічних і аерологічних станцій, метеорологічних радіолокаційних
станцій, суднових спостережень, якірних та дрейфуючих буйкових станцій, а
також дані, отримані за допомогою супутників та авіації.
Спостереження на метеорологічних станціях і судах здійснюють синхронно, у
основні синоптичні строки - 00, 06, 12, 18 UTC. Існують і додаткові строки - 03, 09,
15, 21 UTC. Отримана інформація кодується і передається у центри обробки
29
(розрізняють світові - у Вашингтоні, Мельбурні та Москві, регіональні та
національні центри). Там з даними проводиться величезний об'єм роботи.
Наприклад, Європейський центр середньострокових прогнозів (ECMWF) обробляє
більше 40 млн. метеорологічних спостережень у сутки (більша частина яких
надходить від супутників). [8] Одним з результатів роботи центрів є синоптичні
карти, які виходять на основні строки, але до споживача надходять із запізненням,
бо потрібен деякий час на засвоєння даних та виробництво карт.
Для передачі гідрометеорологічних спостережень у центри обробки і
нанесення даних на карти використовують код КН-01 і його міжнародні форми FM
12-YII SYNOP (для станцій, розташованих на суші) та FM 13-YII SHIP (для
морських станцій). Зі схемою кодування синоптичної телеграми можна
ознайомитися в [9].
При читанні синоптичної карти погоди необхідно мати на увазі, що значення
метеорологічних величин і явищ наносять цифрами або символами (знаками) в строго
визначеному місці відносно центру, за який приймається місце пункту спостережень і де у
колі кодують загальну хмарність (N) (рис. 10, 13, 14). Якщо вимірювання проводяться
автоматичною станцією, то її місцезнаходження зображується не колом, а трикутником (рис.
14).

Рис. 10. Схема нанесення гідрометеорологічних даних на синоптичну карту

30
 Напрямок вітру вказують лінією, спрямованої до центру кола. Якщо проекція
карти викликає труднощі з визначенням напрямку, можна скористатися
спеціальним кругом (рис. 11), розташувавши вісь N-S вздовж меридіану, а вісь W-
E вздовж паралелі. Швидкість вітру позначають пір'ям на кінці лінії (мале перо - 5
вузлів, велике перо - 10 вузлів, чорний зафарбований трикутник - 50 вузлів). В
даному випадку зображено північно-східний вітер (NE) зі швидкістю 65 вузлів.
Коли напрямок вітру змінний, лінію вітру слід проводити від заходу і на ній ставити
хрестик. Якщо напрям вітру спотворено, але дані про швидкість є, внизу (під СL)
пишуть букву D, а поруч проставляють швидкість вітру. При штилі коло станції (де
кодують загальну хмарність N) обводять другим кружком.

Рис.11. Круг для визначення напрямку вітру

Атмосферний тиск РРР наносять трьома цифрами в правому верхньому куті.

Остання цифра - десяті частини гПа, а спереду за змістом слід поставити цифру 9
або цифру 10. Наприклад, коли на карті позначено - 023 це означає, що
атмосферний тиск становить 1002,3 гПа. ррр, або ± ррр - барична тенденція,
зазвичай наноситься трьома цифрами, з яких остання - десяті частини гПа. Буква a
- характеристика баричної тенденції за останні три години, показує, яким чином
змінювався тиск, наноситься за допомогою символів. Наприклад, √ - тиск трохи
впав, а потім сильно виріс, / - тиск рівномірно зростав, \ - тиск рівномірно падав,
нерівномірний ріст (падіння) зображується хвилястою лінією.

31
 Погода наноситься в двох місцях. W1 і W2 - погода між строками спостережень
(погода що пройшла), а ww - погода в термін спостереження, або протягом
останньої години перед терміном (рис. 12).
Температуру повітря ТТТ, максимальну температуру повітря за 12 годин
світлої частини суток ТХТХТХ, точку роси TdTdTd і температуру води TwTwTw
можуть наносити як з точністю до цілих, так і до десятих частин градуса. Sn - знак
температури.
CH, CM и CL – форми хмар верхнього, середнього і нижнього ярусів.
Наносяться символами (рис. 13).
Nh - кількість хмар нижнього, а при їх відсутності середнього ярусу в балах.
VV - метеорологічна дальність видимості в горизонтальному напрямку.
Наноситься в цифрах коду (рис 15).
h - висота основи найнижчих хмар, CL або СМ, виміряна інструментально
(рис.16). Якщо у синоптичній телеграмі передаються дані про окремий шар хмар,
тоді на карті замість h буде hS hS. Наноситься в цифрах коду.
DS - напрямок руху судна. Наноситься стрілкою, спрямованою в бік
переміщення.
VS - швидкість руху судна. Наноситься в цифрах коду.
Is - причина обмерзання судна і характеристика обмерзання Rs наносяться в
цифрах коду. Товщина відкладення льоду при обмерзанні EsEs наноситься в
сантиметрах (1 см кодується як 01, 20 см - як 20 і т.д.).
PW PW - період вітрових хвиль, вимірюється в секундах (1 секунда кодується
як 01, 20 секунд - як 20 і т.д.). HW HW - середня висота самих крупних вітрових
хвиль вимірюється у метрах, кодується у півметрах (0,5 м кодується як 01, 1 м - 02,
..., 2,5 м - 05 і т.д.).

32
 Рис. 12. Умовні знаки для характеристики погоди ww

00 - умови розвитку хмар невідомі;

01 - хмари в цілому розсіювалися чи становилися менш розвитими;
02 - стан неба в цілому не змінився;
03 - хмари утворилися чи в цілому розвивалися;
04 - погіршення видимості через дим або вулканічний попіл;
05 - імла;
06 - пил, зважений в повітрі, але не піднятий вітром на станції чи поблизу неї;
07 - пил чи пісок, підняті на станції або поблизу неї за відсутністю вихору чи бурі
або водяний пил на морі;
08 - добре розвинутий пиловий або піщаний вихор на станції в строк спостереження
(на протязі останньої години), але без бурі;
09 - пилова чи піщана буря в полі зору в строк спостереження або на станції на
протязі останньої години;
10 - серпанок;
33
11 - поземний туман, поземний льодяний туман клаптиками чи полосами на станції
або в полі зору не вище 2 м над сушею чи 10 м над морем;
12 - поземний туман, поземний льодяний туман на станції або в полі зору більш-
менш суцільним шаром не вище 2 м над сушею чи 10 м над морем, або ширяння
моря (видимість менше ніж 1000 м);
13 - зірниця;
14 - опади в полі зору, які не досягають підстильної поверхні;
15 - опади в полі зору, які досягають підстильної поверхні на відстані більш ніж 5
км від станції;
16 - опади в полі зору, які досягають підстильної поверхні поблизу станції, але не
на самій станції;
17 - гроза в строк спостереження;
18 - шквал на станції чи в полі зору на протязі останньої години або у строк
спостереження;
19 - смерч на станції чи в полі зору на протязі останньої години або у строк
спостереження;
20 - мряка чи снігові зерна (не зливові опади);
21 - дощ (не зливовий);
22 - сніг (не зливовий);
23 - дощ зі снігом чи льодяний дощ (не зливові опади);
24 - замерзаючи мряка чи дощ, які утворюють ожеледь (не зливові опади);
25 - зливовий дощ;
26 - зливовий сніг або зливовий дощ зі снігом;
27 - град, льодяна чи сніжна крупа з дощем або без дощу;
28 - туман або льодяний туман;
29 - гроза з опадами чи без них;
30 - слабка (помірна) пилова (піщана) буря, що слабшає;
31 - слабка (помірна) пилова (піщана) буря, що не змінюється;
32 - слабка (помірна) пилова (піщана) буря, що стає сильнішою;
33 - сильна пилова (піщана) буря, що слабшає;
34
34 - сильна пилова (піщана) буря, що не змінюється;
35 - сильна пилова (піщана) буря, що стає сильнішою;
36 - слабкий чи помірний поземок з переносом снігу нижче рівня очей спостерігача;
37 - сильний поземок з переносом снігу нижче рівня очей спостерігача;
38 - слабка чи помірна низова заметіль з переносом снігу нижче та вище рівня очей
спостерігача;
39 - сильна низова заметіль з переносом снігу нижче та вище рівня очей
спостерігача;
40 - туман в околицях станції, на протязі останньої години на станції туману не
було;
41 - туман місцями;
42 - туман місцями слабшає, небо видно;
43 - туман місцями слабшає, неба не видно;
44 - туман без змін, небо видно;
45 - туман без змін, неба не видно;
46 - туман почався чи став сильнішим, небо видно;
47 - туман почався чи став сильнішим, неба не видно;
48 - туман з відкладенням паморозі, небо видно;
49 - туман з відкладенням паморозі, неба не видно;
50 - мряка слабка з переривами;
51 - мряка слабка безперервна;
52 - мряка помірна з переривами;
53 - мряка помірна безперервна;
54 - мряка сильна з переривами;
55 - мряка сильна безперервна;
56 - мряка слабка замерзаюча, що утворює ожеледь;
57 - мряка помірна (сильна) замерзаюча, що утворює ожеледь;
58 - мряка слабка з дощем;
59 - мряка помірна (сильна) з дощем;
60 - дощ слабкий з переривами;
35
61 - дощ слабкий безперервний;
62 - дощ помірний з переривами;
63 - дощ помірний безперервний;
64 - дощ сильний з переривами;
65 - дощ сильний безперервний;
66 - дощ слабкий що утворює ожеледь;
67 - дощ помірний (сильний) що утворює ожеледь;
68 - дощ або мряка слабкі зі снігом;
69 - дощ або мряка помірні (сильні) зі снігом;
70 - сніг слабкий з переривами;
71 - сніг слабкий безперервний;
72 - сніг помірний з переривами;
73 - сніг помірний безперервний;
74 - сніг сильний з переривами;
75 - сніг сильний безперервний;
76 - льодяні голки з туманом чи без нього;
77 - сніжні зерна з туманом чи без нього;
78 - окремі снігові кристали, похожі на зірочки, з туманом чи без нього;
79 - льодяний дощ;
80 - зливовий дощ слабкий;
81 - зливовий дощ помірний (сильний);
82 - зливовий дощ дуже сильний;
83 - зливовий дощ зі снігом слабкий;
84 - зливовий дощ зі снігом помірний (сильний);
85 - зливовий сніг слабкий;
86 - зливовий сніг помірний (сильний);
87 - льодяна (сніжна) крупа слабка (з дощем, снігом, або без них);
88 - льодяна (сніжна) крупа помірна чи сильна (з дощем, снігом, або без них);
89 - град слабкий (з дощем, снігом, або без них);
90 - град помірний чи сильний (з дощем, снігом, або без них);
36
91 - гроза на протязі останньої години, але не в строк спостереження, дощ слабкий;
92 - гроза на протязі останньої години, але не в строк спостереження, дощ помірний
(сильний);
93 - гроза на протязі останньої години, але не в строк спостереження, сніг чи сніг з
дощем, град чи крупа слабкі;
94 - гроза на протязі останньої години, але не в строк спостереження, сніг чи сніг з
дощем, град чи крупа помірні (сильні);
95 - гроза в строк спостереження слабка (помірна) з дощем (снігом), але без граду
(крупи);
96 - гроза в строк спостереження слабка (помірна) з градом (крупою);
97 - гроза в строк спостереження сильна з дощем (снігом), але без граду (крупи);
98 - гроза в строк спостереження разом з піщаною (пиловою) бурею;
99 - гроза в строк спостереження сильна з градом (крупою).

37
 Рис. 13. Умовні знаки форм хмар, загальної хмарності (по десятибальній
шкалі), погода між строками спостережень і характеристики баричної тенденції

38
Рис. 14. Умовні знаки загальної хмарності по восьмибальній шкалі (в октах) у разі
її оцінювання спостерігачем (у колі) або автоматичною станцією (у трикутнику)

Інструментальні виміри Візуальні виміри

00 - 50 56 - 80 81 - 89 90 - 99
Цифри Цифри Цифри Цифри
Км Км Км Км
коду коду коду коду
00 <0,1 56 6 80 30 90 <0,05
01 0,1 57 7 81 35 91 0,05
02 0,2 58 8 82 40 92 0,2
... ... ... ... 83 45 93 0,5
19 1,9 60 10 84 50 94 1
20 2,0 61 11 85 55 95 2
... ... ... ... 86 60 96 4
41 4,1 71 21 87 65 97 10
... ... ... ... 88 70 98 20
50 5,0 79 29 89 >70 99 >=50

Рис. 15. Метеорологічна дальність видимості в горизонтальному напрямку

(VV)
39
 Цифра
h - висота основи найнижчих хмар, CL або СМ (м)
коду
0 < 50
1 50 - 100
2 100 - 200
3 200 - 300
4 300 - 600
5 600 - 1000
6 1000 - 1500
7 1500 - 2000
8 2000 - 2500
9 > 2500
/ Висота невідома

Рис. 16. Кодування висоти основи найнижчих хмар, CL або СМ

Приклад розшифровки даних, нанесених на синоптичну карту:

- загальна хмарність - 6/8 окта чи 7-8 балів (залежить від того, який центр випустив
карту);
- вітер північно-східний (NE), 25 вузлів;
- атмосферний тиск 1003,5 гПа, барична тенденція +2,8 гПа, тиск спочатку трохи
падав, а потім рівномірно зростав;
- у строк спостережень, або за годину до нього, був слабкий зливовий дощ, між
строками спостережень - гроза;
- температура повітря 24,5º, точка роси 22,3º Фаренгейта або Цельсія (залежить від
того, який центр випустив карту);
- метеорологічна дальність видимості в горизонтальному напрямку 6 км;

40
- хмари верхнього ярусу - перисті щільні, середнього - гряди високо-купчастих
хмар, нижнього - купчасто-дощові;
- кількість хмар нижнього середнього ярусу в балах 5/8 окта чи 5 балів (залежить
від того, який центр випустив карту);
- висота основи найнижчих хмар (у даному випадку CL), виміряна інструментально,
- 300-600 м.
За змістом синоптичні карти поділяються на приземні (відображають стан
атмосфери на рівні моря) та висотні. Висотні дають уявлення про стан атмосфери
на різних рівнях і складаються на основі даних аерологічних станцій. Як відомо, у
трьохмірному просторі ізобарична поверхня над циклонами розташовується
нижче, над антициклонами - вище, створюючи так званий "баричний рельєф". Тому
висотні карти, на яких представлено висоту ізобаричної поверхні, наприклад від
рівня моря, називаються картами баричної топографії. На них тиск у всіх точках
однаковий (бо це ізобарична поверхня), а змінною величиною є висота ізобаричних
поверхонь над рівнем моря. Лінії, що з'єднують точки з рівними значеннями висот,
це ізогіпси.
Так як атмосферний тиск в просторі змінюється у великих межах, карти
баричної топографії складають тільки для головних ізобаричних поверхонь - 1000,
850, 700, 500, 300, 200, і 100 гПа, яким приблизно відповідають висоти над рівнем
моря 0; 1,5; 3; 5,5; 9; 12 і 16 км. Синоптичні карти, на які нанесені висоти даних
ізобаричних поверхонь над рівнем моря, називають картами абсолютної топографії
(рис. 17). Ці карти позначаються буквами АТ з індексом, що вказує величину тиску
на ізобаричної поверхні. Так, АТ-700 - позначення карти абсолютної топографії на
поверхні 700 гПа. Ізогіпси на висотних картах аналогічні ізобарам на приземних,
згущення ізогіпс говорить про посилення вітру; вітер за баричним законом дме
вздовж них так, що у північній півкулі низький тиск остається ліворуч. Тому на
картах АТ добре видно напрямок повітряних течій і їх, зокрема АТ-500 і АТ-700,
використовують для прогнозування переміщення баричних систем, повітряних мас
і атмосферних фронтів.

41
 Рис. 17. Схема створення карти АТ

Синоптичні карти, на які нанесені висоти даної ізобаричної поверхні відносно

іншої, що лежить нижче, називають картами відносної топографії. Карти відносної
топографії позначають буквами ВТ з дробом, в якій чисельник вказує величину
тиску на верхній ізобаричної поверхні, а знаменник - на нижній. Наприклад,
,##
ВТ '### означає, що на карті показані висоти поверхні 500 гПа над поверхнею 1000

гПа. Тобто, тут відображена товщина шару між поверхнями 1000 і 500 гПа. Ця
величина пов'язана з середньою температурою повітря даного шару, бо у
холодному повітрі тиск по вертикалі падає швидше, ніж у теплому. Значить
відстань між поверхнями у холодному повітрі буде менша, ніж у теплому і ізогіпси
на картах ВТ можуть розглядатися як ізотерми середньої температури шару (у
,##
даному випадку між 500 і 1000 гПа). Також, зіставляючи карту ВТ '### з приземної

картою, можна уточнити стадію розвитку баричних утворень, їх термічну

структуру і дати якісну оцінку процесам створення та зникнення фронтів.
Якщо перенести дані карт ВТ на АТ, то ми отримаємо карту термобаричного
поля. Взагалі, аналіз атмосферних процесів неможливий без тривимірного
детального дослідження метеорологічних характеристик у просторі та часі, тому
42
для прогнозування синоптичної обстановки, зазвичай, використовують
комплексний підхід з використанням усіх матеріалів по фактичній погоді: карти
(приземні, баричної топографії, максимальних вітрів, радіолокаційної інформації),
дані вертикальних розрізів атмосфери і супутникові та багато інших.
Для судноводіїв найбільший інтерес представляють приземні, а саме карти
аналізу (фактичної гідрометеорологічної ситуації у строк спостереження) і
прогностичні (на 12, 24, 36, 48, 72 години і більше вперед), а також карти
хвилювання, льодової обстановки, температури поверхневого шару води та ін. Ці
карти виробляються різними центрами, тому кожна має свої особливості.
Наприклад, на англомовних картах ізобари (лінії однакового тиску) проводять
через 4 гПа, тобто число, яким підписана ізобара, кратно 4. На німецьких і
російських картах ізобари проводять через 5 гПа.
Розглянемо спочатку карти приземного аналізу, вироблені американським
Ocean Prediction Centre, підрозділом National Oceanic and Atmospheric
Administration (NOAA) (рис. 18, 19), які можна отримати за посиланням [10].

а)

б)

Рис. 18. Інформаційні таблички карт Ocean Prediction Centre: а) - фактичної, б)

- прогностичної
На табличці фактичної карти (рис.18а) вказано, що це карта приземного
аналізу Атлантичного океану на 06:00 UTC, 12 лютого 2021 року, яка була
43
випущена у 08:57 UTC 12 лютого 2021 року (як вже було вказано вище, на
засвоєння даних та виробництво карт потрібен деякий час). Табличка
прогностичної карти (рис. 18б) інформує, що це карта приземного прогнозу на 72
години вперед, яка була випущена у 18:45 UTC 13 лютого 2021 року і дійсна на
12:00 UTC 16 лютого 2021 року.
Розглянемо фрагмент карти на рис. 19. На ньому бачимо: широти та довготи,
проведені через 10º; ізобари, проведені через 4 гПа; центри високого (Н) і низького
(L) тиску; атмосферні фронти; скорочені надписи і дані спостережень морських
метеорологічних станцій [11] у деяких місцях.
Ізобари підписані двома останніми цифрами тиску маленькими цифрами.
Наприклад 72 - означає 972 гПа, 04 - 1004 гПа. Положення центрів низького тиску
позначено хрестиком, тиск у центрі написано великими цифрами і підкреслено.
Якщо центр зміщується, то стрілка показує його нове положення через 24 години.
Тиск, при цьому, вже написано двома останніми великими підкресленими
цифрами. Наприклад, у нижній частині фрагменту центр L (40ºN, 53ºW) з тиском
1005 гПа за 24 години переміститься на ЕNЕ у 47ºN, 22ºW і тиск у нього впаде до
994 гПа. Положення центрів високого тиску позначено самою літерою Н. Про
решту символів, позначень і скорочених надписів на картах Ocean Prediction Centre
можна дізнатися за посиланням [12].
Далі розглянемо карти приземного аналізу, вироблені Japan Meteorological
Agency (рис. 20, 21), які можна отримати за посиланням [13]. На табличці
фактичної карти (рис.20а) вказано, що це карта приземного аналізу (AS - analysis
surface) для азійської частини (AS - Asia), позивний метеорологічного центра -
JMH, на 12:00 UTC, 14 лютого 2021 року. Табличка прогностичної карти (рис. 20б)
інформує, що це карта приземного прогнозу (FS - forecast surface) для азійської
частини (AS - Asia), позивний метеорологічного центра - JMH, на 48 годин вперед,
яка була складена по даним на 00:00 UTC 14 лютого 2021 року і дійсна на 00:00
UTC 16 лютого 2021 року.

44
 Рис. 19. Фрагмент карти приземного аналізу Ocean Prediction Centre

а) б)

Рис. 20. Інформаційні таблички карт Japan Meteorological Agency: а) -

фактичної, б) - прогностичної
45
 Розшифровку деяких символів, позначень і скорочених надписів на картах
містять пояснювальні таблички фактичної і прогностичної карт (рис.21а, б).
Оцінка вітру на табличці 21а розшифровується наступним чином:
- [W] - попередження про вітер (Warning) швидкістю до 17 м/с (33 вузлів, 7 балів за
шкалою Бофорта);
- [GW] - попередження про сильний вітер (Gale Warning) швидкістю 17-23 м/с (34-
47 вузлів, 8-9 балів за шкалою Бофорта);
- [SW] - попередження про штормовий вітер (Storm Warning) швидкістюю 24-32 м/с
(48-63 вузла, 10-11 балів за шкалою Бофорта);
- [TW] - попередження про ураганний вітер (Typhoon Warning) швидкістю більше
32 м/с (більше 63 вузлів, 12 балів за шкалою Бофорта).
Попередження про туман позначається надписом FOG [W] (FOG Warning).
Межі району попередження проводяться хвилястою лінією. Якщо район
попередження невеликий, межі не вказуються. У цьому разі вважається, що він
займає прямокутник, описаний навколо надпису.
Також хвилястою лінією, але вже іншої форми, позначається район з сильним
чи штормовим вітром.

а) б)

Рис. 21. Пояснювальні таблички карт Japan Meteorological Agency: а) -

фактичної і б) - прогностичної

46
 Рис.22. Фрагмент фактичної карти Japan Meteorological Agency

Розглянемо фрагмент карти на рис. 22. На ньому бачимо: широти та довготи,

проведені через 10º; ізобари, проведені через 4 гПа; центри високого (Н) і низького
(L) тиску; атмосферні фронти; скорочені надписи і дані спостережень морських і
наземних метеорологічних станцій у деяких місцях. Маленькими цифрами
підписані ізобари 980, 1000 і 1020 гПа, вони також проведені більш товстою лінією,
ніж інші. Положення центрів низького і високого тиску позначено хрестиком,
поряд написано великими цифрами тиск у центрі і вказано широкими стрілками
напрямок і швидкість (у вузлах) переміщення центру. Швидкість переміщення
менше 5 вузлів відзначається написом ALMOST STNR (almost stationary, практично
нерухомий), від 5 до 10 вузлів - SLW (slowly, повільний).

47
 До найбільш глибоких циклонів, або тих, що поглиблюються, додається
текстова інформація та прогноз переміщення центру (графічний, або текстовий).
Розглянемо їх на рис. 22:
- DEVELOPING LOW - циклон, що розвивається. Може також бути
DEVELOPED LOW - розвинений циклон;
- тиск в центрі циклону - 1006 гПа;
- координати центру циклону: широта - 29ºN, довгота - 131ºE;
- циклон рухається на NE зі швидкістю 25 вузлів;
- EXSPECTED WINDS 30 TO 50 KT - очікувана швидкість вітру від 30 до 50
вузлів;
- WITHIN 500 NM OF LOW S-SEMICIRCULAR - у межах 500 морських миль
від центру у нижньому південному секторі;
- AND 400 NM ELSEWHERE WITHIN NEXT 24 HOURS - і на відстані до 400
морських міль у других місцях на протязі наступних 24 годин.
Прогноз переміщення центру показує його положення з вірогідністю 70% на
00:00 UTC 15 лютого (ближнє менше коло) та на 12:00 UTC 15 лютого (далеке
більше коло).
У порівнянні з картами Ocean Prediction Centre і Japan Meteorological Agency,
карти національної метеорологічної служби Великобританії - Met Office (їх ще
називають картами Брекнел, по назві міста, де служба знаходилася до 2003 р.) менш
інформативні. На них представлені тільки ізобари, центри високого та низького
тиску і атмосферні фронти (рис. 23, 24). Але на карті ще розміщено "градієнтну
лінійку", за допомогою якої легко визначити швидкість геострофічного вітру в
будь-якій точці карти (рис. 23). Отримати ці карти можна за посиланням [14, 15].

48
а) б)

49
 ЛІТЕРАТУРА

1. Абчук В. А. Теория риска в морской практике. -Л.: Судостроение, 1983. -152 с.

2. Герчев Н. Съвременен подход к морското търсене и спасяване // Корабостроене,
корабоплаване. 1984. № 11. с. 363–365.
3. Лубковский В. К. Определение ветро-волновых потерь скорости судов
смешанного плавания с измерением параметров волнения ортогонально-
линеечным волномером. Автореферат: Новосибирск, 2009.- 23 с.
4. Декстер П., Паркер Ф. Метеорология и морские перевозки // Бюллетень ВМО 58
(2) апрель 2009 с. 111-117.
5. https://balt-lloyd.ru/morskaja-praktika/gruzovye-operacii/ventilirovanie-gruzovyh-
pomeshhenij.
6. Беспалов Д.П., Козлов В.Н., Матвеев Л.Т. Психрометрические таблицы. – Л.:
Гидрометеоиздат, 1972. – 236 с.
7. Хромов С. П. Метеорологический словарь / Хромов С. П., Мамонтова Л. И. - Л.:
Гидрометеоиздат, 1974. – 568 с.
8.https://ko.com.ua/krupnejshij_v_evrope_centr_obrabotki_meteodannyh_pokinet_velik
obritaniyu_128221
9. Воробьев В.И. Практикум по синоптической метеорологии / Воробьев В.И. - Л.:
Гидрометеоиздат, 1983. – 288 с.
10. https://ocean.weather.gov/Atl_tab.php
11. https://library.wmo.int/doc_num.php?explnum_id=10238, стр.26
12. https://ocean.weather.gov/product_description/keyterm.php
13. https://www.jma.go.jp/en/g3/index.html
14. https://www.wetterzentrale.de/de/reanalysis.php?map=1&model=bra&var=45
15. https://www.metoffice.gov.uk/weather/maps-and-charts/surface-pressure

50
51