БАЗА ТЕСТОВ

Розділ 1. Введення.
Синдроми чутливих та рухових розладів
1.1. Важливі історичні віхи становлення неврології
1. Французький невролог, який вперше описав клінічну картину істерії, став основоположником
неврології, як самостійної дисципліни.
1. Назвіть його ім’я.
2. В якому році і в якому місті ним було організовано першу в світі клініку і кафедру нервових хвороб?
3. Які ще захворювання вивчав цей вчений?
4. 1. Жан Мартен Шарко.
5. 2. В 1860 році відокремив неврологію із терапії і організував в Парижі першу у світі клініку і кафедру
нервових хвороб.
6. 3. Шарко описав розсіяний склероз, бічний аміотрофічний склероз.
2. Засновник Київської школи невропатологів, став завідувачем першої самостійної кафедри

нервових хвороб медичного факультету Імператорського університету Святого Володимира, а в еміграції –
організатором медичного факультету, клініки та кафедри нервових і душевних хвороб Загребського
університету (Хорватія).
1. Вкажіть цього вченого.
2. У якого відомого письменника-медика цей професор приймав іспит з неврології та оцінив його знання на
„відмінно”?
3. Який суміжний напрямок медицини, окрім неврології, розвинув цей вчений?
4. Професор Михайло Микитович Лапінський.
5. Приймав іспит у М.Булгакова.
6. М.Лапінський вніс великий вклад у розвиток фізіотерапії, гідротерапії.
7.
3. Видатний невролог, один із організаторів створення Інституту геронтології в м.Києві, з 1922 по

1962 роки очолював кафедру нервових хвороб Київського медичного інституту.
2. В якій лікарні знаходилась кафедра нервових хвороб, яку він очолював?
3. В якому році ця кафедра святкувала своє 100- річчя?
4. 1. Академік Борис Микитович Маньківський
5. 2. В Олександрівській клінічній лікарні (на той час лікарня мала назву клінічної лікарні ім. Жовтневої
революції).
6. 3. У 2003 році.
4. Видатний російський невролог, засновник московської школи неврологів, директор першої в Росії
(1869 р.) університетської клініки нервових хвороб в 1894 році описав особливу форму кіркової епілепсії –
epilepsia partialis continua, і вірно стверджував про її інфекційну природу.
2. Яка сучасна назва цієї форми епілепсії?
3. В стадії залишкових явищ якого захворювання вона зустрічається?
1. Олексій Якович Кожевніков.
2. Кожевніковська епілепсія.
3. Зустрічається в стадії залишкових явищ кліщового енцефаліту.
5. У 1863 році у хворих з пухлинами головного мозку навколо центральної борозни описані
вогнищеві епілептичні напади, обумовлені виникненням локального епілептогенного вогнища з
подразненням цих ділянок мозку.
1. Який вчений описав таку форму епілепсії?
2. Які клінічні прояви цих нападів?
3. В результаті подразнення яких ділянок мозку вони виникають?
1. Англійський вчений-невролог Джон Джексон.
2. Виникають локальні напади клонічних судом чи парестезій.
3. У разі подразнення передцентральної звивини виникають напади клонічних судом, зацентральної звивини –
напади парестезій.
6. У кінці XIX ст. відомий київський анатом у мавп відкрив нервові клітини, що утворюють
провідні шляхи між руховою ділянкою кори головного мозку і спинним мозком.
2. Які клітини він описав, і які шляхи вони утворюють?
3. В якій ділянці кори головного мозку знаходиться найбільше скупчення цих клітин?
4. . Володимир Олексійович Бец.
5. 2. Гігантські пірамідні нейрони, аксони яких утворюють рухові провідні шляхи – пірамідні шляхи.
6. 3. У передцентральній звивині лобової частки головного мозку
7. Англійський лікар Томас Вілліс відомий своїми працями в галузі анатомії і фізіології головного
мозку і його судин.
1. Яке анатомічне утворення на основі мозку описав цей вчений?
2. Що являє собою це утворення?
3. Яке його значення?
4. Артеріальне коло великого мозку (вілізієве коло).
5. Це замкнута система, що утворена внаслідок з`єднання між собою судин каротидного та
вертебробазилярного басейнів передньою та задніми сполучними артеріями.
6. Забезпечує компенсацію порушень кровообігу у разі закупорення однієї з мозкових артерій.
7.
8. У 1869 році шотландський офтальмолог описав зіничний синдром, який у поєднанні з іншими
ознаками дозволяє діагностувати сифілітичне ураження нервової системи.
2. Як перевіряється цей синдром?
3. В чому полягає ця зінична патологія?
4. Аргайль Робертсон.
5. Перевіряють реакцію зіниць на світло, реакцію зіниць на конвергенцію з акомодацією.
6. Відсутня реакція зіниць на світло, за збереження реакції зіниць на конвергенцію з акомодацією.
7.
9. У 1896 році французький невролог із родини польських емігрантів, в подальшому член Паризької
академії наук, редактор журналу ”Revue neurologique”, описав патологічний рефлекс, що є ранньою і
найдостовірнішою ознакою ураження пірамідного шляху.
1. Вкажіть цього вченого. Як зветься цей патологічний рефлекс?
2. Як він викликається?
3. Яка виникає реакція у разі його появи?
4. У кого цей рефлекс є фізіологічним і чому ?
5. 1. Жозеф Бабінський, рефлекс Бабінського.
6. 2. Здійснюють штрихове подразнення зовнішнього краю підошви.
7. 3. Розгинання великого пальця стопи.
8. 4. Рефлекс спостерігається в нормі у дітей до 1-1,5 річного віку, що обумовлено не завершенням
мієлінізації пірамідних шляхів.
10. У 1882 році петербурзький терапевт описав характерну для менінгіту ознаку, в основі якої
лежить рефлекторна згинальна контрактура м’язів задньої поверхні стегна.
1. Вкажіть цього вченого. Який симптом він описав?
2. В чому полягає цей симптом?
1. Володимир Михайлович Керніг, менінгеальний симптом Керніга.
2. Неможливо розігнути нижню кінцівку хворого в колінному суглобі, якщо вона перед тим була зігнута під
прямим кутом у кульшовому та колінному суглобах.
11. У 1689 році відомий англійський лікар Томас Сіденгам вперше описав захворювання, яке
частіше зустрічається у дітей, і дав йому назву, що з грецької означає „танок”.
1. Вкажіть це захворювання.
2. Яка його етіологія?
3. Які його основні клінічні прояви?
4. Мала хорея (хорея Сіденгама).
5. Мала хорея – один з проявів ревматизму, ревматичний енцефаліт.
6. Хореїчні гіперкінези та значна м’язова гіпотонія поєднуються із ознаками ревматичного ураження
інших органів.
7.
12. Приводом автору для опису в 1872 році цього прогресуючого спадково-дегенеративного
захворювання з передчасною загибеллю нейронів стріарної системи, переважно хвостатого ядра, стало
спостереження упродовж 75 років над членами різних поколінь однієї американської родини.
1. Вкажіть вченого, який описав цю хворобу.
2. Яка її сучасна назва?
3. Які основні клінічні синдроми цього захворювання?
1. Американський психіатр та невролог Георг Гентінгтон.
2. Хорея Гентінгтона.
3. Поширені хореїчні гіперкінези та прогресуюча деменція.
13. Видатний німецький терапевт, основні дослідження якого були присвячені вивченню циркуляції
спинномозкової рідини, вперше у 1890 році провів поперекову пункцію субарахноїдального простору з
метою прижиттєвого вивчення спинномозкової рідини та ендолюмбального введення ліків.
2. Детальним вивченням якого захворювання, що носить його ім’я, також займався цей вчений.
1. Генріх Квінке.
2. Ангіоневротичний набряк Квінке.
14. У 1872 році французький невролог Гійом Дюшен у новонароджених після деяких акушерських
маніпуляцій описав захворювання, клінічну і анатомічну картину виникнення якого у дорослих через 4
роки описав німецький невролог Вільгельм Ерб.
1. Про ураження яких структур нервової системи йде мова?
2. Вкажіть це захворювання.
1. Ураження верхнього стовбура плечового сплетення.
2. Верхня плечова плексопатія Дюшенна- Ерба.
15. У 1887 році австрійський паталогоанатом А.Вейксельбаум із спинномозкової рідини 6 хворих

виділив грамнегативні диплококи, і звернув увагу на те, що знаходились вони переважно всередині
лейкоцитів.
1. Яка сучасна назва цього збудника?
2. Яке захворювання нервової системи спричиняє ця інфекція?
1. Менінгокок.
2. Менінгококовий менінгіт.
16. У 1840 році німецький ортопед Яків Гейне вперше дав повну клінічну характеристику цього
відомого ще з давніх часів, переважно дитячого захворювання. А в 1890 році, описуючи епідемічний спалах
хвороби у Стокгольмі, шведський лікар К. Медін розвинув вчення про це захворювання, вказавши на його
контагіозність.
1. Про яке захворювання йде мова?
2. Яка етіологія цієї хвороби?
1. Поліомієліт.
2. Хворобу спричиняє вірус поліомієліту, що відноситься до групи ентеровірусів.
17. На Віденському товаристві неврологів та психіатрів у 1917 році відомий австрійський невролог
повідомив про епідемічний спалах нової інфекційної хвороби, яка в наступні роки поширилась до пандемії, і
проявлялась „дивною” на той час клінічною симптоматикою, що свідчила, як було встановлено пізніше,
про ураження проміжного та середнього мозку.
2. Яке захворювання він описав?
3. Поєднання яких клінічних ознак цієї хвороби було дивним для лікарів того часу?
1. Костянтин Економо.
2. Летаргічний енцефаліт Економо.
3. Патологічна сонливість, окорухові розлади та значна гіперсалівація.
18. У 1817 році англійський лікар у книзі «Essay on the Shaking palsy» дав вичерпну характеристику
основних проявів описаної ним хвороби.
1. Вкажіть ім’я цього лікаря.
2. Яка сучасна назва цієї хвороби?
3. Вкажіть основні її клінічні прояви.
1. Джеймс Паркінсон.
2. Хвороба Паркінсона.
3. Гіпокінезія, м’язова ригідність, тремтіння.
1.2. Патологія чутливої функції нервової системи

1. У хворого порушена глибока чутливість з обох боків від рівня T 5 сегменту.
1. Які види чутливості постраждали?
2. Де локалізується вогнище ураження?
3. Чому хворий скаржиться на похитування під час ходи?
4. Постраждали м'язово-суглобове відчуття, вібраційне чуття, відчуття тиску, маси.
5. Вогнище ураження знаходиться в задніх канатиках спинного мозку на рівні Т5.
6. Хворий похитується під час ходи, тому що у разі ураження задніх канатиків спинного мозку виникає
сенситивна атаксія.
7.
2. У хворої порушена тільки больова та температурна чутливість зліва на рівні С4- T12 сегментів (у
вигляді напівкуртки).
1. Як зветься такий вид порушення чутливості?
2. За яким типом порушена чутливість?
3. Які структури нервової системи і на якому рівні уражені?
4. Чому інші види чутливості не порушені?
5. Дисоційований розлад чутливості, бо випадає тільки больова та температурна чутливість.
6. За сегментарним типом.
7. Вогнище ураження в задніх рогах спинного мозку на рівні С 4- T12 сегментів зліва, де знаходиться тіло
другого нейрона поверхневих видів чутливості.
8. Тактильна та глибока чутливість залишаються не зміненими, тому що їх провідники проходять у складі
задніх канатиків спинного мозку.
9.
3. У хворого втрачені всі види чутливості на правій половині тіла.

1. Як зветься таке порушення чутливості?
2. Вкажіть тип чутливих порушень.
3. Де може локалізуватися вогнище ураження?
4. Чи може турбувати хворого хиткість під час ходи, якщо так, то чому і як це зветься?
5. Це правобічна геміанестезія.
6. Чутливість порушена за провідниковим типом.
7. Вогнище ураження може локалізуватись в лівій півкулі головного мозку на рівні присередньої петлі
таламуса або у внутрішній капсулі.
8. Виникне хиткість під час ходи – сенситивна атаксія, тому що уражені провідники глибоких видів
чутливості, зокрема м'язово-суглобового відчуття.
9.
4. У хворого з травмою спинного мозку окрім рухових порушень виявляється анестезія всіх видів
чутливості від рівня пупка донизу.
3. Пошкодженням яких структур можна пояснити чутливі розлади?
4. Провідниковий тип порушення чутливості.
5. Вогнище ураження в грудному відділі спинного мозку на рівні Т8 сегменту.
6. Уражені бічні канатики спинного мозку, де проходять волокна поверхневих видів чутливості та задні
канатики спинного мозку, що несуть волокна глибоких видів чутливості.
7.
5. У хворого періодично виникають напади відчуття затерпання правої руки, які тривають
протягом хвилини.
1. З подразненням якого відділу нервової системи пов’язані ці відчуття?
2. Як звуться такі напади?
3. Чи може хворий під час таких нападів втратити свідомість?
4. Подразнюється середня частини лівої зацентральної звивини.
5. Чутлива джексонівська епілепсія.
6. Може, тільки у разі поширення подразнення на всю поверхню мозку, коли локальний епілептичний напад
перейде у вторинно-генералізований.
7.
6. У хворого, який страждає на цукровий діабет, втрачені всі види чутливості на кистях і стопах у
вигляді «шкарпеток» і «рукавичок».
1. На що буде скаржитись хворий?
3. Ураження яких структур нервової системи зумовить таку патологію?
4. Чи можливе виникнення атаксії у хворого?
5. Хворий буде скаржитись на затерпання, відчуття „повзання мурашок”, біль в кінцівках, хиткість під час
ходи.
6. Чутливість порушена за периферичним поліневритичним типом.
7. Уражені периферичні нерви в дистальних відділах кінцівок.
8. Може виникнути сенситивна атаксія, зумовлена порушенням м’язово-суглобового відчуття, яка
підсилюється в темряві або із закритими очима.
9.
7. У хворого під час проведення МРТ спинного мозку виявлено пухлину, що здавила половину
поперечника спинного мозку в грудному відділі на рівні Т10-Т11 сегментів.
1. Які види чутливості постраждали, за яким типом та з якого боку?
2. З ураженням яких структур спинного мозку пов’язано виникнення чутливих порушень?
2. 1. Провідникова анестезія больової та температурної чутливості на боці, протилежному ураженню від
L1 сегмента донизу. Порушення глибоких видів чутливості на боці патологічного вогнища за
провідниковим типом з рівня ураження донизу. Сегментарне випадіння больової та температурної
чутливості на боці ураження на рівні Т10-Т11 сегментів.
3. 2. Провідникова анестезія больової та температурної чутливості зумовлена ураженням спинномозково-
таламічного шляху у бічному канатику спинного мозку, провідникова анестезія глибоких видів
чутливості – ураженням пучків Голля в задньому канатику спинного мозку. Сегментарна анестезія
больової та температурної чутливості на боці ураження пов’язана з пошкодженням задніх рогів
спинного мозку на рівні патологічного вогнища.
1.
8. У хворого 60 років, який 20 років тому перехворів на сифіліс, поступово виникло похитування під
час ходи. Хиткість підсилюється в сутінках та темряві.
1. Як зветься таке порушення? Яка його особливість?
2. Чому виникли такі розлади?
3. Які структури нервової системи уражені?
1. Сенситивна атаксія. Похитування підсилюється під час ходи в сутінках та зменшується, коли хворий дивиться
на суглоби своїх ніг.
2. Сенситивна атаксія виникла в результаті порушення в ногах м’язово-суглобового відчуття.
3. Уражені задні канатики спинного мозку вище поперекового потовщення (пучки Голля).
4.
9. У хворого поступово виникла гіпестезія больової та температурної чутливості в руках. Тактильна

чутливість збережена.
1. Що таке «гіпестезія»?
3. Визначте вогнище ураження.
4. Гіпестезія – зниження чутливості, зменшення інтенсивності відчуттів у якійсь ділянці тіла.
5. Чутливість порушена за сегментарним дисоційованим типом.
6. Уражені задні роги спинного мозку в сегментах С5-Т1.
7.
10. Хворого, що переніс травму правої руки, турбує біль в кисті, порушено згинання I та II пальців
правої кисті. Відмічається зниження чутливості на радіальній частині долоні та на долонній поверхні I –III
пальців і половині IV пальця.
1. Які види чутливості порушені?
2. Вкажіть тип чутливих порушень.
3. Які структури нервової системи постраждали?
4. Якого вигляду набуває кисть у разі тривалого перебігу хвороби?
1. Порушені всі види чутливості.
2. Периферичний мононевритичний тип порушення чутливості в зоні іннервації нерва.
3. Уражений правий серединний нерв.
4. Внаслідок атрофії тенара кисть набуває вигляду мавпячої лапи.
11. У хворої після переохолодження виник біль у правій половині обличчя, через 2 дні – пухирцева
висипка на чолі справа.
1. Чи можливе зниження чутливості в зоні висипань?
2. Що уражено у хворої?
3. 1. Може виявлятися гіпестезія всіх видів чутливості в зоні іннервації правого очного нерва.
4. 2. Верхня частина вузла правого трійчастого нерва, що містить тіла чутливих нейронів, дендрити яких
утворюють правий очний нерв.
5.
6.
12. Хворого, що переніс інсульт, турбує пекучий біль у правій половині тіла. Виявлена правобічна
геміанестезія всіх видів чутливості.
1. Як зветься такий біль?
2. Визначте місце локалізації процесу.
3. Які ще симптоми можуть бути виявлені за такої локалізації процесу?
a. Геміалгія, таламічний біль.
b. Лівий таламус.
c. Можуть виявлятись правобічна гомонімна геміанопсія та сенситивна атаксія у правих кінцівках.
4.
13. У хворого, що переніс інсульт, ослабли ліві кінцівки, виникла лівобічна гемігіпестезія всіх видів
чутливості.
2. Де може знаходитись патологічне вогнище?
3. Який шлях постраждав?
4. Провідниковий тип порушення чутливості.
5. Може бути уражена права внутрішня капсула, або променистий вінець.
6. Постраждав правий таламо-кірковий шлях.
7.
1.3. Рефлекторно-рухові порушення
1. У хворого з травматичним ураженням поперечника спинного мозку виник нижній центральний

парапарез.
1. Які ознаки центрального парезу?
2. Який відділ спинного мозку ушкоджений?
3. Чи можливі порушення чутливості за такої локалізації процесу?
4. Пошкодження яких шляхів спричинило рухові та чутливі розлади?
5. Гіпертонія м’язів, відсутність шкірних рефлексів, наявність патологічних рефлексів, підвищення глибоких
рефлексів, наявність патологічних синкінезій.
6. Уражений грудний відділ спинного мозку.
7. Будуть порушені всі види чутливості за провідниковим типом нижче рівня ураження.
8. Постраждали пірамідні шляхи та спинномозково-таламічні шляхи в бічних канатиках з обох боків та
пучки Голля в задніх канатиках спинного мозку.
9.
2. У хворого після перенесеного інсульту відмічаються лівобічна геміанестезія та спастичний

лівобічний геміпарез з м’язовою силою у 2 бали в лівих руці та нозі.
1. Що означає термін „спастичний геміпарез”?
2. Які види чутливості порушені та за яким типом?
3. Де знаходиться вогнище ураження?
4. Як зветься поза, що може сформуватися у відновному періоді хвороби?
5. Геміпарез з підвищенням м’язового тонусу за спастичним типом.
6. Порушені поверхнева та глибока чутливість за провідниковим типом.
7. Уражена права внутрішня капсула.
8. Поза Верніке-Манна.
9.
3. У хворого після перенесеного інсульту відмічається центральний парез правої руки без чутливих
порушень.
1. Чи можуть бути порушені глибокі рефлекси на правій руці хворого?
2. Де може знаходитись вогнище ураження?
1. Глибокі рефлекси на руці будуть підвищені.
2. Може бути уражена середня частина лівої передцентральної звивини.
3.
4. Хворий переніс інсульт в ділянці лівої внутрішньої капсули.

1. Який руховий нейрон постраждав? Як зветься ушкоджений руховий шлях?
2. З якого боку і які рухові порушення з’являться?
3. Чи буде порушена чутливість, якщо так, які види та за яким типом?
4. Центральний нейрон. Кірково-спинномозковий шлях.
5. Правобічний центральний геміпарез.
6. Порушення всіх видів чутливості за провідниковим типом (правобічна геміанестезія).
7.
5. Хвору, що страждає на цукровий діабет, турбує слабкість м’язів ніг. Виявлено зниження
сухожилкових і періостальних рефлексів на руках і ногах, гіпестезію всіх видів чутливості за
поліневритичним типом.
1. Як зветься виявлена слабкість м’язів ніг?
2. Який руховий нейрон постраждав?
3. Що уражено?
4. Периферичний парез м’язів нижніх кінцівок.
5. Постраждав периферичний руховий нейрон.
6. Уражені периферичні нерви на нижніх кінцівках.
7.
6. У хворого після травми руки не розгинається права кисть, не може відвести великий палець в бік.
1. Як зветься така патологія?
2. Як зміняться сухожилкові рефлекси на правій руці?
4. Чи будуть чутливі розлади на правій руці у хворого, якщо так, які?
5. Периферичний парез м’язів кисті.
6. Будуть знижені розгинальний ліктьовий та зап’ястково-променевий рефлекси на цій руці.
7. Уражений правий променевий нерв.
8. Зниження всіх видів чутливості на правій кисті за периферичним мононевритичним типом у зоні
автономної іннервації променевого нерва.
9.
7. У хворого в результаті травми пірнальника зруйновано поперечник спинного мозку на рівні С3-
С4 сегментів.
1. Які порушення рухової та чутливої функції з’явились?
2. Завдяки пошкодженню яких нервових структур вони виникли?
3. Чи буде порушене сечовипускання, якщо так, то чому і за яким типом?
4. Чи порушиться дихання, якщо так, то чому?
5. Центральна тетраплегія, двобічна анестезія всіх видів чутливості за провідниковим типом.
6. Центральна тетраплегія зумовлена двобічним пошкодженням рухового кірково-спинномозкового шляху,
двобічна анестезія всіх видів чутливості – завдяки пошкодженню спинномозково-таламічного шляху в
бічних канатиках та пучків Голля і Бурдаха в задніх канатиках спинного мозку.
7. Сечовипускання буде порушено за центральним типом у вигляді періодичного нетримання сечі завдяки
двобічному ураженню пірамідних шляхів, що з’єднують кіркові центри регуляції сечовипускання із
спінальними рефлекторними центрами сечопуску.
8. У хворого буде відсутнє самостійне дихання у зв’язку з виникненням параліча діафрагми, що отримує
іннервацію із пошкоджених сегментів спинного мозку.
9.
8. У хворого після травматичного пошкодження спинного мозку виник верхній в’ялий парапарез та
центральна нижня параплегія.
1. Ушкодження яких структур і на якому рівні спричинило таку патологію?
2. Чи можливі розлади сечопуску в даному випадку, якщо так, то які?
3. Уражений спинний мозок на рівні С5-Т1 сегментів. Периферичний верхній парапарез виник завдяки
ураженню передніх рогів, центральна нижня параплегія в результаті ошкодження пірамідних шляхів у
бічних канатиках на цьому рівні.
4. Може бути порушення сечовипускання за центральним типом – затримка сечі, періодичне нетримання
сечі.
5.
9. У хворого після травми голови сформувалася субдуральна гематома. Був прооперований у

нейрохірургічному відділенні. Об’єктивно: відстає права нога під час виконання проби Барре, позитивний
симптом Бабінського справа, колінні та ахиллові рефлекси D>S.
1. Як зветься патологія, що виникла у хворого?
2. Вкажіть місце локалізації процесу.
3. Центральний монопарез правої ноги.
4. Процес локалізується у верхній частині передцентральної звивини лівої лобової частки.
5.
10. У дитини на тлі підвищення температури з’явилась слабкість обох ніг, глибокі рефлекси на
ногах не викликаються. Чутливість збережена.
1. Як називається таке порушення руху?
2. Ураження яких нервових структур можна запідозрити?
3. Чи можливі зміни м’язового тонусу в ногах, якщо так, то які?
4. Нижній периферичний парапарез.
5. Передні роги або передні корінці (L1-S2) сегментів.
6. Гіпо- або атонія м’язів нижніх кінцівок.
7.
11. У хворої періодично без втрати свідомості виникають напади клонічних судом в правій нозі, що
тривають декілька секунд.
1. Про що свідчать такі напади?
3. Де локалізується патологічний процес?
4. Напади свідчать про подразнення тіл перших рухових нейронів.
5. Рухова джексонівська епілепсія.
6. Подразнюється верхній відділ лівої передцентральної звивини.
7.
1.4. Ураження екстрапірамідної системи
1. У дитини 10 років, що хворіє на ревматизм, з’явились швидкі, розмашисті мимовільні рухи в

м’язах обличчя, кінцівок, що нагадують кривляння, руховий неспокій.
1. Як звуться такі рухи?
1. Про який синдром слід подумати?
1. Хореїчні гіперкінези.
2. Гіпотонічно-гіперкінетичний синдром.
3. Постраждали структури неостріарної системи: хвостате ядро та лушпина.
2. У хворого 65 років поступово виникли скутість під час рухів, “поза згиначів”, гіпомімія, тиха
монотонна мова, ритмічний тремор пальців кистей. Згодом почав ходити човгаючи.
1. Про який синдром слід подумати?
3. Який патогенетичний механізм цього синдрому?
1. Гіпертонічно-гіпокінетичний синдром (синдром паркінсонізму).
2. Постраждали чорна речовина та бліда куля.
3. Зменшення кількості дофаміну в чорній речовині та смугастому тілі.
3. У хворої 35 років спостерігаються черв’якоподібні рухи пальцями кистей, послаблення м’язового

тонусу у кінцівках. Також спостерігаються гримасування та швидкі, розмашисті насильницькі рухи
верхніми та нижніми кінцівками, особливо під час ходи.
1. Вкажіть синдром.
2. Уточніть назву клінічних проявів цього синдрому?
2. Гіперкінези у вигляді атетозу та хореї.
3. Постраждали хвостате ядро та лушпина.
4. У дитини 15 років, що хворіла на енцефаліт, виникли мимовільні рухи в м’язах шиї та тулуба, які
нагадують обертання навколо серединної вісі тіла. М’язовий тонус в кінцівках знижений.
1. Вкажіть синдром.
2. Уточніть назву клінічних проявів цього синдрому.
2. Гіперкінези у вигляді торсійної дистонії.
3. Постраждали хвостате ядро та лушпина.
5. У пацієнта 21 року виникли мимовільні рухи в м’язах шиї , що нагадують насильницький поворот
голови в протилежний бік, який супроводжується напруженням цих м’язів.
1. Як звуться мимовільні рухи?
2. Уточніть назву таких мимовільних рухів.
3. До якої групи рухових розладів вони відносяться?
1. Гіперкінези.
2. Спастична кривошия.
3. До групи локальних дистоній.
1.5. Патологія координаційної системи
1. У хворого 35 років, що страждає на розсіяний склероз, виявлені інтенційний тремор під час
виконання пальценосової проби правою рукою, скандовану мову та горизонтальний ністагм при погляді
праворуч.
1. Яка функція нервової системи порушена?
2. Як зветься порушення цієї функції?
3. Яка структура нервової системи постраждала?
1. Порушена координація рухів.
2. Порушення координаторної функції зветься атаксією.
3. Постраждала права півкуля мозочка.
2. У неврологічному статусі хворого з інсультом у судинах вертебрально-базилярного басейну

виявлені ністагм при погляді праворуч, інтенційний тремор під час виконання пальценосової та
п’ятковоколінної проб правими кінцівками та адіадохокінез у правій руці.
1. Яка функція нервової системи порушена?
2. Яка структура нервової системи постраждала?
3. Поясніть, що означає адіадохокінез і як його виявити?
1. Порушена координаторна функція нервової системи.
2. Постраждала права півкуля мозочка.
3. Адіадохокінез – порушення співдружності рухів при переведенні кистей з положення пронації в положення
супінації з прискоренням.
3. Хворий з розсіяним склерозом скаржиться на хиткість під час ходи в темряві і за хорошого
освітлення, невпевненість при виконанні точних рухів. У іншого пацієнта, що хворіє на нейросифіліс,
хиткість під час ходи виникає тільки в темряві.
1. Яка функція нервової системи порушена у цих хворих?
2. Які структури нервової системи постраждали у першому та у другому випадках?
3. Як зветься патологія у першого та другого пацієнтів?
1. Порушена функція координації рухів.
2. У першого хворого постраждав мозочок, у другого – шляхи глибокої чутливості у задніх канатиках спинного
мозку.
3. У першого хворого – мозочкова атаксія, у другому випадку – сенситивна атаксія.
4. Хвора скаржиться на слабкість ніг, хиткість під час ходи, порушення сечопуску. Виявлено
ністагм, адіадохокінез, інтенційний тремор в руках. Знижена м’язова сила в ногах, черевні рефлекси не
викликаються, гіперрефлексія глибоких рефлексів з ніг, двобічні патологічні стопні рефлекси.
1. Які синдроми виявлені у хворої?
3. За яким типом порушене сечовипускання у хворої? Вкажіть характер порушення.
1. Мозочкова атаксія та нижній спастичний парапарез.
2. Постраждав мозочок та пірамідний шлях з обох боків, можливо, в грудному відділі спинного мозку.
3. Сечовипускання порушене за центральним типом. Можливе виникнення імперативних покликів та періодичного
нетримання сечі.
Розділ 2. Патологія черепних нервів. Порушення автономної нервової системи та вищих мозкових функцій
2.1. Ураження черепних нервів
1. У хворого періодично виникають короткочасні відчуття неприємного запаху, які здебільшого

закінчуються генералізованим судомним нападом.
1. Як зветься дане порушення і чим воно зумовлене?
2. Вкажіть локалізацію патологічного вогнища.
1. Нюхові галюцинації, які є аурою вторинно-генералізованого судомного нападу. Зумовлені подразненням
кіркового відділу нюхового аналізатора в скроневій частці.
2. Гачок парагіпокампальної звивини на присередній поверхні скроневої частки.
2. У хворого після тяжкої травми голови постраждав лівий зоровий нерв. Зір зліва відсутній.
1. Як зветься така патологія? Чи зміниться реакція зіниці цього ока на світло?
2. Які можуть бути зміни на очному дні?
1. Амавроз. Пряма реакція зіниці на світло відсутня, збережена співдружна реакція цієї зіниці.
2. На очному дні може виявлятись первинна атрофія диска зорового нерва.
3. У хворого випали ліві верхні квадранти полів зору.

1. Як зветься вказана патологія?
2. Ураження якого відділу нервової системи спричинить такий розлад?
3. Лівобічна верхня квадрантна геміанопсія.
4. Ураження язикової звивини або нижніх відділів зорової променистості в правій потиличній частці.
5.
4. У хворого періодично виникають перед очима неіснуючі зображення у вигляді спалахів.

1. Як звуться такі порушення і коли вони виникають?
2. Де може локалізуватись вогнище ураження?
2. Чи можливе виникнення атрофії дисків зорових нервів у хворого?
1. Зорові галюцинації, виникають у разі подразнення кіркового відділу зорового аналізатора.
2. У потиличній частці головного мозку.
3. Очне дно буде не змінене.
5. У хворого внаслідок перенесеного інсульту випали праві половини полів зору. З часом окуліст на
очному дні виявив атрофію дисків зорових нервів.
1. Як зветься таке обмеження полів зору?
2. Яка нервова структура постраждала і з якого боку?
3. Правобічна гомонімна геміанопсія.
4. Уражений лівий зоровий шлях.
5.
6. У хворого поступово виникло випадіння зовнішніх половин полів зору.

2. Ураження яких нервових структур її спричинить?
3. Бітемпоральна гетеронімна геміанопсія.
4. Ураження перехрещених волокон зорового перехрестя ймовірно у разі здавлення аденомою
гіпофізу.
7. У хворого випали ліві верхні квадранти полів зору.

2. Ураження якого відділу нервової системи спричинить такий розлад?
3. Лівобічна верхня квадрантна геміанопсія.
4. Ураження правої язикової звивини або нижніх відділів зорової променистості в правій потиличній
частці.
5.
8. У хворого 62 років, що страждає на цукровий діабет, поступово опустилася права верхня повіка.
Очне яблуко дещо екзоофтальмоване. При піднятті повіки виявляються мідріаз, розбіжна косоокість.
1. Що означає „мідріаз”?
2. Визначте рівень ураження.
2. Чи зміняться зіничні реакції на світло в цьому оці (поясніть)?
8.
1. Мідріаз – розширення зіниці.
2. Уражений правий окоруховий нерв.
3. Будуть відсутні пряма та співдружна реакції правої зіниці на світло, бо перервана рефлекторна дуга зіничного
рефлексу в еферентній ланці.
9. Хворий скаржиться на двоїння, що підсилюється під час спроби подивитись вліво. Виявлена
збіжна косоокість зліва.
1. Парез якого м’яза спричинив таку патологію?
1. Парез зовнішнього прямого м’яза лівого ока.
2. Уражений лівий відвідний нерв.
10. У хворого виявлена легка збіжна косоокість лівого ока та диплопія під час погляду донизу.
1. Парез якого м’яза спричинив таку патологію?
. Парез верхнього косого м’яза лівого ока.
2. Уражений лівий блоковий нерв.
11. У хворого 60 років на тлі підвищення артеріального тиску раптово виникли запаморочення та
диплопія. Верхня права повіка опущена. Зіниця цього ока розширена, очне яблуко повернуте назовні.
Знижена сила в лівих кінцівках, викликається рефлекс Бабінського зліва.
1. Як зветься описаний синдром?
2. Які структури і на якому рівні уражені?
1. Альтернувальний синдром Вебера.
2. Уражені у правій ніжці мозку ядра окорухового нерва та пірамідний шлях.
12. У хворого 55 років, який 20 років тому лікувався з приводу сифілісу, виявлено сенситивну
атаксію в ногах та синдром Аргайля Робертсона.
1. Які ознаки синдрому Аргайля Робертсона?
2. Ураження яких структур спричинило сенситивну атаксію в ногах?
3. Чи буде порушена чутливість у пацієнта?
4. Відсутня реакція зіниць на світло, збережена реакція зіниць на конвергенцію та акомодацію.
5. Уражені пучки Голля в задніх канатиках спинного мозку.
6. Виникне батігіпестезія в нижніх кінцівках ( зниження глибоких видів чутливості).
7.
13. У хворого виникло ураження ділянки мозку, у якій розміщується ядро правого відвідного нерва.
1. Яка неврологічна симптоматика виникне на обличчі?
2. Де знаходиться патологічний процес?
3. Чи можлива поява парезів кінцівок, якщо так, завдяки ураженню яких структур?
4. Як зветься даний синдром?
5. Периферичний парез мімічних м’язів правої половини лиця та збіжна косоокість правого ока.
6. Патологічний процес у правій половині мосту.
7. Можливий центральний парез лівих кінцівок завдяки ураженню пірамідного шляху в мосту.
8. Альтернувальний синдром Фовілля.
9.
14. Хворого протягом 2-х останніх днів турбував пекучий біль та парестезії у правій половині лиця.
Сьогодні вранці на шкірі чола справа з’явились пухирцеві висипання.
2. Чи спостерігатимуться зміни рефлексів у хворого?
3. Чи можливе виникнення гіпалгезії, якщо так, то в якій ділянці?
1. Ураження вузла правого трійчастого нерва.
2. Може виявлятись гіпалгезія в зоні іннервації правого очного нерва.
3. Можуть знизитись надбрівний, рогівковий та кон’юнктивальний рефлекси, бо переривається аферентна ланка їх
рефлекторних дуг.
15. У хворого біль у лівому вусі, пухирцеві висипи на шкірі зовнішнього слухового проходу,
обмежені рухи в м’язах лівої половини обличчя.
1. Які структури нервової системи та на якому рівні уражені?
2. Який характер парезу мімічних м’язів? Які рефлекси можуть зникнути і чому?
3. Яка назва синдрому ( за автором)?
1. Уражений лівий лицьовий нерв на рівні зовнішнього колінця та лівий колінчастий вузол.
2. Периферичний парез мімічних м’язів. Можуть зникнути надбрівний, рогівковий та кон’юнктивальний рефлекси,
бо лицьовий нерв утворює еферентну ланку рефлекторних дуг цих рефлексів.
3. Синдром (або невралгія) Ханта.
16. У молодого робітника після переохолодження виникла асиметрія обличчя: не закривається ліве
око, сльозотеча з цього ока, не може підняти ліву брову, під час оскалу зубів відмічається симптом
„ракетки”, гіперакузія та порушення смаку на лівій половині язика.
1. Яка патологія у хворого?
2. Де знаходиться патологічний процес?
1. У хворого периферичний парез мімічних м’язів лівої половини лиця.
2. Уражений лівий лицьовий нерв в кістковому каналі до відходження стремінцевого нерва.
17. У працівниці офісу, що працювала в кімнаті із включеним кондиціонером, виникла асиметрія

лиця. Не закривається та сльозиться праве око, не рухається правий кутик рота, згладжена права
носогубна складка. Слух та смак не порушені.
1. Яка патологія у хворої?
2. Що і на якому рівні уражено?
3. Чи зміняться рефлекси на лиці?
17.
1. Периферичний парез мімічних м’язів.
2. Уражений лицьовий нерв після його виходу із кісткового каналу.
3. Спостерігатиметься арефлексія правих надбрівного, рогівкового та кон’юктивального рефлексів.
18. У хворого, що переніс ішемічний інсульт, згладжена права носогубна складка, опущений правий
кутик рота, під час оскалу зубів відмічається асиметрія. Іншої патології на лиці не виявлено.
3. Чи зміняться рефлекси на лиці?
1. Центральний парез мімічних м’язів.
2. Уражений кірково-ядерний шлях, що з’єднує рухову зону кори головного мозку з ядром правого лицьового
нерва.
3. Рефлекси на лиці не будуть порушені.
19. У хворого виявлено порушення смаку на задній третині лівої половини язика.
1. Сприйняття якого смаку порушене у хворого?
2. Який черепний нерв і з якого боку уражений?
3. Які рефлекси можуть змінитися і чому?
19.
1. Порушене сприйняття гіркого смаку.
2. Уражений лівий язикоглотковий нерв.
3. Знизяться глотковий та рефлекс із м’якого піднебіння зліва, тому що язикоглотковий нерв приймає участь в
утворенні рефлекторних дуг цих рефлексів.
20. У хворого після перенесеного ішемічного інсульту спостерігається зглаженість правої носо-губної
складки, відхилення язика у правий бік під час його висовування з рота, дизартрія. При пробі Барре відстає
права рука. Відмічається підвищення глибоких рефлексів на правій руці.
1. Що означає термін „дизартрія”?
2. Як звуться наявні у хворого рухові порушення ?
2. Де може знаходитись вогнище ураження?
1. Дизатрія – це порушення артикуляції мови.
2. У хворого правобічний центральний парез мімічних м’язів та язика, центральний парез правої руки.
3. Вогнище ураження може знаходитися в середньонижньому відділі лівої передцентральної звивини.
21. У хворого з інсультом у неврологічному статусі виявлено: права очна щілина та зіниця вужчі,
ніж зліва, анестезія больової та температурної чутливості на правій половині лиця в зовнішній зоні
Зельдера, парез голосової зв’язки і м’якого піднебіння справа, дисфонія, дисфагія, мозочкова атаксія у
правих кінцівках. Парезів кінцівок немає, наявна лівобічна гемігіпестезія больової та температурної
чутливості.
1. Як зветься виявлений синдром?
2. Встановіть та обгрунтуйте топічний діагноз.
3. За яким типом порушена чутливість на лиці?
1. Альтернувальний синдром Валленберга-Захарченка.
2. Патологічний процес в дорсолатеральній частині довгастого мозку справа. Уражене подвійне рухове ядро
(параліч м’якого піднебіння і голосової зв’язки), каудальна частина ядра спинномозкового шляху трійчастого
нерва (порушення больової чутливості в зоні Зельдера), низхідні симпатичні волокна (симптом Бернара-
Горнера), спинномозково-мозочковий шлях (мозочкові розлади) та спинномозково-таламічний шлях
(порушення всіх видів чутливості за провідниковим типом з протилежного боку).
3. На лиці порушена больова та температурна чутливість за сегментарним типом.
22. У хворого спостерігаються атрофія правої половини язика, відхилення його під час висовування
з рота вправо і центральний лівобічний геміпарез.
1. Який у пацієнта парез язика?
2. Які структури уражені?
3. Як зветься такий синдром?
1. Периферичний парез правої половини язика.
2. В правій половині довгастого мозку уражені ядро правого під’язикового нерва та пірамідний шлях.
3. Альтернувальний синдром Джексона.
23. Хворий 83 років поступив у неврологічне відділення з явищами дизартрії, дисфонії і дисфагії.
Відмічається насильницький беззвучний плач, позіхання, обмежені рухи язика, виражені симптоми
орального автоматизму.
1. Дайте визначення вищезазначеним термінам.
2. Встановіть клінічний синдром.
3. 1. Дизартрія – нечіткість мови, обумовлена порушенням її артикуляції. Дисфонія – знижена звучність
мови, дисфагія – порушення ковтання.
4. 2. Псевдобульбарний синдром.
5. 3. Двобічне ураження кірково-ядерних волокон, що йдуть до ядер черепних нервів бульбарної групи.
6.
3. Обгрунтуйте топічний діагноз.
24. У хворої 50 років протягом останніх місяців змінилась мова, порушилось ковтання. Виявлено
гугнявий голос, дизартричну мову, дисфагію. Дужки м’якого піднебіння при фонації звисають. Глотковий
рефлекс відсутній. Відмічаються атрофії м’язів язика та фібрилярні посмикування в них.
1. Який синдром виник у хворої?
2. Про що свідчать фібрилярні посмикування у м’язах?
2. Вкажіть локалізацію патологічного процесу.
1. У хворої виник бульбарний синдром.
2. Фібрилярні посмикування свідчать про подразнення тіла другого рухового нейрона (в ядрі ХІІ пари черепних
нервів).
3. Уражені ядра ІХ, Х, ХІІ пар черепних нервів (язикоглоткового, блукаючого, під’язикового).
2.2. Патологія автономної нервової системи
1. У дорослого чоловіка досить швидко виникла диспропорція скелету. Під час огляду звертають на
себе увагу збільшені та стовщені бровні та виличні дуги, ніс, нижня щелепа, вуха, кисті рук та стопи ніг.
2. Ураження якого рівня і якої системи її спричинило?
3. Які структури належать до цього рівня?
4. Чим зумовлена така патологія?
1. Акромегалія, як прояв нейро-ендокринного синдрому.
2. Надсегментарний відділ автономної нервової системи.
3. Гіпоталамічна ділянка, гіпофіз.
4. Гіперфункція еозинофільних клітин передньої частки гіпофізу.
2. У хворого уражений правий верхній шийний симпатичний вузол.

1. Функція яких м’язів ока буде порушена?
2. Які клінічні прояви виникнуть у хворого?
3. Як зветься цей синдром?
1. Порушена функція непосмугованих м’язів ока (musculus dilatator pupillae, musculus tarsalis superior, musculus
orbitalis).
2. Птоз, міоз, енофтальм.
3. Синдром Горнера (Бернара-Горнера).
3. У хворого виявляється правобічний мідріаз та парез акомодації.

1. Що означає термін „мідріаз”?
2. Чим зумовлена дана патологія?
1. Мідріаз – розширення зіниці.
2. Дана патологія зумовлена порушенням парасимпатичної іннервації ока в результаті ураження вегетативних ядер
(Якубовича та Перліа) окорухового нерва у ніжці мозку чи самого нерва.
4. У молодого чоловіка, що страждає на гастрит, періодично виникають напади різкого збліднення

шкірних покривів, тахікардії, внутрішнього ознобу, відчуття нестачі повітря, страху смерті. Напад триває
20-30 хвилин, в кінці виникає значне сечовиділення.
1. Як зветься цей напад?
2. Де локалізується ураження?
3. Чи зміниться і як рівень артеріального тиску під час нападу?
1. Симпато-адреналовий криз.
2. В гіпоталамусі, який врівноважує діяльність сегментарних (симпатичного та парасимпатичного) відділів
автономної нервової системи. Даний напад зумовлений активацією симпатичного відділу.
3. Артеріальний тиск підвищиться як результат активації симпатичного відділу АНС.
5. У хворого виникають напади, що супроводжуються загальною слабкістю, нудотою, астматичним

диханням, відчуттям тяжкості в голові, пітливістю, бурчанням в животі. Шкірні покриви під час нападу
червоніють.
1. Як зветься цей напад?
2. Де локалізується ураження?
3. Як зміниться артеріальний тиск під час нападу?
1. Ваго-інсулярний криз.
2. В гіпоталамусі, який врівноважує діяльність сегментарних (симпатичного та парасимпатичного) відділів
автономної (вегетативної) нервової системи. Даний напад зумовлений активацією парасимпатичного відділу.
3. Артеріальний тиск знизиться.
6. У хворого патологічний процес локалізується на рівні конуса спинного мозку.

1. Чи можливе у хворого порушення сечовипускання?
2. Чи можуть виникнути рухові розлади в кінцівках та чутливі порушення?
1. Можливе виникнення розладу функції тазових органів за периферичним типом, зазвичай – справжнє нетримання
сечі.
2. Рухових розладів у кінцівках (парезів чи паралічів) не буде. Чутливість буде порушена в ділянці промежини
(сегменти S3-S5).
7. У хворого на розсіяний склероз вогнище демієлінізації локалізується в ділянці мосту стовбура

мозку.
Чи буде в даному випадку страждати іннервація тазових органів? Дайте обґрунтування.
7.
Так, у хворого спостерігатиметься порушення сечовипускання за центральним типом – імперативні поклики,
періодичне нетримання сечі. В мості знаходиться мостовий центр (Барінгтона), що входить до складу
ретикулярної формації та належить до супраспінальних центрів регуляції сечовипускання.
8. Дівчина 19 років страждає на аменорею та ожиріння. Лице її кругле, місяцеподібне,

гіперемійоване. Звертає на себе увагу своєрідне відкладання жиру: на лиці, задній поверхні шиї, животі. На
шкірі виявлені численні стрії.
1. Про яке захворювання слід думати?
2. Чим воно зумовлене?
1. Синдром Іценка-Кушинга.
2. Ураженням надсегментарного відділу автономної нервової системи. Даний синдром зумовлений гіперфункцією
базофільних клітин гіпофізу.
2.3. Патологія вищих мозкових функцій
1. Хворий розуміє звернену до нього мову, але не може говорити. Вимовляє лише окремі слова. Рухи
язика не обмежені.
1. Як зветься таке порушення мови?
1. Моторна афазія.
2. Задні відділи лівої нижньої лобової звивини (центр Брока) у праворуких.
2. У хворого виявлено центральний парез правої руки, мімічних м’язів правої половини лиця та
моторну афазію.
Визначте топічний діагноз.
Уражена ліва лобова частка: середній та нижній відділи передцентральної звивини та задні відділи нижньої
лобової звивини (центр Брока).
3. Хворий не може назвати предмети, але пояснює їх призначення.

1. Яка функція мови порушена?
2. Як називається таке порушення мови?
3. Де локалізується вогнище (осередок) ураження?
4. Чи буде у хворого порушене розуміння мови?
1. Порушене відтворення мови (говоріння).
2. Амнестична афазія.
3. Уражені задні відділи скроневої та нижні відділи тім’яної часток лівої півкулі мозку.
4. Ні, в даному випадку порушена експресивна мова, при якій розуміння своєї та чужої мови зберігається.
4. Хворий може правильно вимовити окремі букви, але не вимовляє ціле слово, речення. Постійно
повторює окремі звуки, склади.
1. Назвіть та поясніть таке порушення мови.
2. Де локалізується вогнище (осередок) ураження?
3. Яке ще порушення вищих кіркових функцій може виникнути у хворого?
1. Еферентна моторна афазія (у хворого збережене розуміння власної та чужої мови, але страждає вимова серії
звуків, фраз). Наявне постійне повторювання звуків – персеверація.
2. Уражений центр Брока, у задньому відділі лівої нижньої лобової звивини (у праворуких).
3. У хворого може порушитись функція письма – виникне аграфія (центр письма знаходиться у задній частині лівої
середньої лобової звивини).
5. У хворого осередок ураження локалізується в лівій надкрайовій звивині.

1.Яке порушення виникне у хворого?
2. Які клінічні прояви даного порушення?
3. Чи можуть за такої патології виникнути парези кінцівок?
1. Апраксія.
2. Хворий втратить здатність виконувати цілеспрямовані дії, вироблені в процесі індивідуального досвіду,
наприклад, одягатися, застібати ґудзики, запалити сірник тощо.
3. Ні, не можуть, бо центр праксису не пов’язаний з центральним руховим нейроном. У хворого будуть збережені
сила м’язів, їх тонус та рефлекси.
6. У хворого періодично виникають слухові галюцинації. Не розуміє свою та чужу мову. Мова
хворого – словесна мішанина.
2. Про що свідчать слухові галюцинації?
1. Сенсорна афазія.
2. Слухові галюцинації зумовлені подразненням кіркового центру слуху.
3. Уражена ліва верхня скронева звивина, де знаходиться кірковий центр слуху та її задній відділ, де розташований
центр Верніке.
7. Хворий з ішемічним інсультом не впізнає своїх родичів, доки вони не починають говорити, речі
впізнає на дотик.
1. Як зветься таке порушення?
2. Де знаходиться вогнище (осередок) ураження?
3. Чи спричинить таке порушення зміни на очному дні?
1. Зорова агнозія.
2. Уражена зовнішня поверхня потиличної частки.
3. Змін на очному дні (атрофія) не буде.
8. Упродовж півроку хворий став апатичним, неохайним, знизилася критика, з’явилася морія,
неадекватність поведінки. Виявляються чіткі симптоми орального автоматизму, хапальний рефлекс
Янішевського, похитування під час ходи у правий бік.
1. Як звуться описані зміни поведінки та психіки хворого?
2. Вкажіть симптоми орального автоматизму.
3. Як зветься таке похитування хворого та чим воно зумовлено?
4. Де знаходиться вогнище (осередок) ураження?
5. Які ще симптоми можуть виникати у хворого за такої локалізації патологічного процесу?
8.
1. «Лобова» психіка.
2. Ротовий рефлекс Бехтєрєва, носо-губний рефлекс Аствацатурова, дистанс-оральний рефлекс Карчикяна.
3. Лобова атаксія – хворий хитається у бік, протилежний вогнищу. Ця атаксія зумовлена ураженням лобової
частки, від якої починається кірково-мосто-мозочковий шлях, який належить до системи координації
довільних рухів.
4. У лівій лобовій частці головного мозку.
5. Напади рухової джексонівської епілепсії, центральні правобічні геміпарези, парез погляду в протилежний від
вогнища бік, моторна афазія, аграфія.
9. Хвора з інсультом, що до цього часу не мала ознак психічних розладів, стверджує про наявність у
неї третьої руки та шукає її в лівій половині тіла.
1. Як зветься таке порушення?
2. Де розміщується патологічне вогнище (осередок)?
3. Які ще порушення можливі за такої локалізації патологічного процесу?
9.
1. Полімелія (псевдополімелія), як прояв аутотопагнозії (порушення впізнавання свого тіла та його частин).
2. В тім’яній частці правої півкулі головного мозку.
3. Анозогнозія (неусвідомлення свого дефекту), паракінези (насильницькі рухи у здорових правих кінцівках),
лівобічна геміанестезія.
10. У хворого, що не має психічних захворювань, раптово виникло порушення мови: говорить
багато, правильно та неправильно вимовляючи слова, які не пов’язані за змістом, не розуміє зверненої до
нього мови, неправильно виконує інструкції, збуджений. Виявлена правобічна верхньоквадрантна
геміанопсія.
2. Ураження якого центру його спричиняє?
3. Де локалізується патологічний процес?
4. Ураженням яких структур можна пояснити виникнення верхньоквадрантної геміанопсії?
1. Сенсорна афазія.
2. Центр Верніке.
3. Задній відділ лівої верхньої скроневої звивини.
4.Ураженням волокон зорової променистості у глибині верхнього відділу лівої скроневої звивини.
11. У хворого періодично виникають короткочасні напади, що починаються з клонічних судом у

лівій нозі, а потім поширюються на ліву руку та ліву половину обличчя. Свідомість хворий не втрачає.
1. Як звуться ці напади, про що вони свідчать?
2. Встановіть топічний діагноз.
1. Напади рухової джексонівської епілепсії. Виникають у разі подразнення рухової ділянки кори головного мозку
(передцентральної звивини).
2. Подразнюється верхній відділ правої передцентральної звивини.
12. Хворий не розуміє звернену до нього мову. Його мова нерозбірлива, складається із набору
непов’язаних за змістом слів та їх відривків. Порушене розуміння письмової мови.
1. Як звуться такі розлади?
3. Чи можливе порушення письма за такої патології?
1. Сенсорна афазія, алексія.
2. Уражений задній відділ верхньої скроневої звивини.
3. Сенсорна афазія може поєднуватись не тільки з алексією, але й з аграфією.
Розділ 3. Додаткові методи дослідження в неврології. Патологія лікворної системи. Судинні захворювання
головного та спинного мозку. Закрита черепно-мозкова та спінальна травма. Пухлини головного та спинного
мозку. Епілепсія. Нейроінтоксикації. Ураження нервової системи у разі дії фізичних факторів
3.1. Додаткові методи обстеження неврологічних хворих
1. У хворого на електроенцефалограмі виявлено комплекси «пік-повільна хвиля» 3 за секунду.

Для якого захворювання характерні такі зміни?
Для абсансної форми епілепсії.
2. У хворого вперше виникли два генералізованих судомних напади.

Які обстеження та з якою метою слід йому призначити?
Електроенцефалографію – для виявлення (або виключення) судомної активності мозку (ознаки останньої: гострі
хвилі, піки, комплекси «пік-повільна хвиля») та КТ або МРТ головного мозку – для виключення органічного
ураження головного мозку.
3. Хворому проведено МР-ангіографію (МРА), де виявлено «обрив» середньої мозкової артерії,

дистальні її гілки не візуалізуються.
1. Чим зумовлені виявлені зміни при проведенні МРА?
2. У разі якого захворювання можливі такі зміни судини?
1. Тромбозом середньої мозкової артерії.
2. У разі ішемічного інсульту атеро-тромботичного генезу.
4. Жінку 20 років госпіталізували до неврологічного відділення з підозрою на субарахноїдальний

крововилив.
Які обстеження необхідно провести для підтвердження клінічного діагнозу та уточнення його причини?
Дослідження спинномозкової рідини шляхом проведення люмбальної пункції субарахноїдального простору – у
разі підтвердження діагнозу ліквор матиме кров’янисте забарвлення, лабораторне дослідження виявить у
лікворі змінені еритроцити. Найчастішою причиною цього захворювання у людей молодого віку є розрив
артеріальної аневризми, отже, необхідно провести ангіографію мозкових судин для її виключення.
5. У хворого, якого впродовж останніх 3-х місяців турбує вранішній головний біль, окуліст виявив
застійні диски зорових нервів. Ехоенцефалографія (Ехо-ЕГ) виявила зміщення серединного еха вліво на 8
мм.
1. Що являє собою Ехо-ЕГ? Що таке „серединне ехо”?
2. Що означають отримані результати?
3. У разі якого захворювання можливі такі зміни?
4. Які ще додаткові обстеження слід призначити хворому?
1. Ехо-ЕГ належить до ультразвукових методів дослідження. Серединне-ехо – це ехосигнал, відбитий від
серединних структур мозку (стінок третього шлуночку, епіфізу та прозорої перетинки).
2. Зміщення серединного еха вліво свідчить про наявність у хворого супратенторіального об’ємного утворення у
правій півкулі.
3. Пухлина правої півкулі головного мозку.
4. КТ або МРТ головного мозку для виявлення пухлини мозку.
6. У хворого, що страждає на атеросклероз мозкових судин, впродовж 2-х годин виникла та

поступово наросла слабкість у лівих кінцівках. Комп’ютерно-томографічне дослідження головного мозку
підтвердило ішемічний інсульт.
1. Яке ще обстеження слід провести хворому для вияснення причини хвороби?
2. Які ймовірно будуть результати цього обстеження?
1. Ультразвукову допплерографію магістральних судин голови та шиї.
2. Зміна швидкості кровоточу (зниження чи підвищення), ознаки стенозу артерій, що кровопостачають мозок.
7. Хворому, у якого в результаті слабкості м’язів звисає ліва кисть, проведено електроміографію.
Використання поверхневих електродів виявило електричне «мовчання» м’язів у разі спроби виконати
довільне скорочення.
1. Для якого паралічу характерні виявлені зміни?
2. Що уражено у хворого?
1. Для периферичного паралічу.
2. Лівий променевий нерв.
8. Лікар, оглянувши хворого, запідозрив у нього пухлину головного мозку.

1. Які додаткові обстеження можуть підтвердити цей діагноз?
2. Які патологічні зміни можуть бути виявленими у результаті цих обстежень?
1. Огляд очного дна, КТ або МРТ головного мозку.
2. Застійні диски зорових нервів при офтальмоскопії, об’ємне утворення у речовині головного мозку при
проведенні КТ або МРТ головного мозку.
9. Молодого чоловіка турбує слабкість у м’язах правої руки, спостерігається її схуднення, наявні
фібрилярні посмикування у м’язах.
1. Які додаткові обстеження доцільно призначити хворому?
2. З якою метою призначите кожне обстеження?
3. ЕМГ, МРТ шийного відділу спинного мозку.
4. Електроміографію – за допомогою цього методу можна диференціювати рівень ураження нейромоторного
апарату; МРТ шийного відділу спинного мозку – виключити компресійне чи вогнищеве ураження
спинного мозку на рівні шийного стовщення.
5.
10. Хворий 72 років, у якого 6 годин тому раптово виникла слабкість у лівих кінцівках, був
госпіталізований до неврологічного відділення. Проведено комп’ютерну томографію (КТ) головного мозку,
за результатами якої виявлено вогнище пониженої щільності неправильної форми у правій лобно-
скронево-тім’яній ділянці розміром 17х9х21 мм.
1. Про що свідчать виявлені зміни КТ головного мозку?
2. Які ще додаткові обстеження треба призначити хворому?
3. Наявність інфаркту головного мозку.
4. УЗДГ екстра та інтракраніальних судин мозку, обстеження очного дна в динаміці.
5.
11. Жінці 23 років з атактичними та пірамідними порушеннями проведено МРТ головного мозку.
Отримані такі результати: в підкіркових відділах обох гемісфер мозку, перивентрикулярно, у променистих
вінцях та семіовальному центрі, у мозолястому тілі, лівій ніжці мозку, у лівій гемісфері мозочку та середній
мозочковій ніжці візуалізуються множинні ділянки округлої та овальної форми, переважно з чіткими
контурами, місцями контури вогнищ не чіткі, розмірами від 4х3 мм до 21х12 мм.
Для якого захворювання характерні виявлені зміни на МРТ головного мозку?
Розсіяного склерозу.
12. Хворий, що страждає на гіпертонічну хворобу, раптово втратив свідомість, у важкому стані
поступив до неврологічного відділення, проведено МРТ головного мозку. Отримані такі результати: в
таламусі правої гемісфери головного мозку візуалізується ділянка полігональної форми з чіткими
контурами з гіперінтенсивним МР-сигналом на Т2-зображенні та гіпоінтенсивним на Т1-зображенні
розмірами 40х36х25 мм з перифокальним набряком до 16 мм.
Для якого захворювання характерні виявлені зміни на МРТ головного мозку?
Геморагічного інсульту – у хворого наявна гематома у таламусі правої гемісфери головного мозку.
3. 2. Патологія спинномозкової рідини, лікворні синдроми
1. Хворому з менінгеальним синдромом провели дослідження спинномозкової рідини. Отримані

такі результати: цитоз - 150 в 1 мм3 (переважають лімфоцити) , білок - 0,33г/л.
1. Чи є патологією дані ліквору?
2. Назвіть лікворний синдром?
3. Як називаються виявлені зміни вмісту клітин в спинномозковій рідині?
1. Так.
2. Клітинно-білкова дисоціація в лікворі.
3. Лімфоцитарний плеоцитоз – збільшення кількості лімфоцитів до 150 (у нормі в 1 мм 3 рідини виявляється 0 – 5
клітин).
2. У хворого з тривалим головним болем та застійними дисками зорових нервів отримано такі
результати дослідження спинномозкової рідини: 2,1 г/л білка, 5 клітин в 1 мм 3.
1. Як називаються виявлені зміни спинномозкової рідини?
2. Яке захворювання можна запідозрити у хворого?
3. На підставі яких даних запідозрите це захворювання?
1. Білково-клітинна дисоціація. Прояви останньої: значне збільшення кількості білку (у нормі в лікворі вміст білку
сягає 0,12 – 0,45 г/л) при нормальній кількості клітин (у нормі – 0-5 в 1 мм3).
2. Пухлина головного мозку.
3. Про це свідчать гіпертензивний головний біль, зміни складу ліквору (білково-клітинна дисоціація), застійні
диски зорових нервів.
3. У хворого 22 років на тлі катаральних явищ різко підвищилась температура тіла до 40º, з’явились
сильний головний біль, блювання, світлобоязнь. Виявлені ригідність м’язів потилиці та симптом Керніга.
1. Як зветься описаний синдром? Про що свідчить його поява?
2. Яке захворювання запідозрите?
3. Результати якого дослідження підтвердять діагноз?
1. Сукупність описаних симптомів свідчить про наявність менінгеального синдрому, що виникає при подразненні
чи ураженні мозкових оболонок.
2. Менінгіт – запалення мозкових оболонок.
3. Дослідження спинномозкової рідини дасть змогу виключити чи підтвердити наявність у хворого менінгіту.
4. Впродовж останніх трьох місяців хворого турбує головний біль, що виникає щоранку та інколи
супроводжується блюванням. На очному дні виявлені застійні диски зорових нервів.
1. Який синдром у хворого?
3. Які додаткові дослідження його підтвердять?
1. Гіпертензійний – синдром підвищення внутрішньочерепного тиску.
2. Пухлина головного мозку.
3. КТ або МРТ головного мозку.
5. У хворого з сильним головним болем, високою температурою тіла та менінгеальним синдромом

проведено діагностичне дослідження спинномозкової рідини. Ліквор каламутний, цитоз -1600 клітин в 1 мм3
(90% нейтрофілів), виявлені менінгококи, білок -0,5 г/л, цукор -1,2 ммоль/л.
1. Як зветься таке співвідношення клітин та білку?
2. Про яке захворювання можна думати?
3. Чи є патологією рівень цукру, якщо так, то чому?
4. 1. Клітинно-білкова дисоціація. Прояви останньої: значне збільшення кількості клітин –плеоцитоз (у нормі в
лікворі виявляється 0 -5 клітин в 1 мм3) за нормальної або незначно збільшеної кількості білку (у нормі в
лікворі вміст білку сягає 0,12 – 0,45 г/л).
5. 2. Гнійний менінгіт (виявляється нейтрофільний плеоцитоз).
6. 3. Так, рівень цукру знижений вдвічі. У разі менінгококового менінгіту зниження рівня цукру виникає з
перших днів захворювання та пов’язано з підсиленням гліколізу.
7.
6. Хворого на тлі ГРВІ турбують сильний головний біль, нудота. Виявляється двобічний симптом
Керніга. З підозрою на менінгіт був госпіталізований. Отримано такі результати дослідження
спинномозкової рідини: цитоз – 2 клітини в 1 мм3, білок -0,33 г/л.
1. Як зветься синдром, що виявляється в неврологічному статусі?
2. Чи є патологією дані результати дослідження ліквору?
3. Що може бути причиною такого випадку?
6.
1. Сукупність описаних симптомів свідчить про наявність менінгеального синдрому , що виникає при подразненні
чи ураженні мозкових оболонок.
2. Ні, змін складу ліквору немає (не змінений вміст клітин та білку).
3. У хворого наявні явища менінгізму – подразнення мозкових оболонок без зміни складу ліквору. Явища
менінгізму можуть виникати при різних загальних інфекційних чи інтоксикаційних захворюваннях, коли
мозкові оболонки подразнюються токсичними речовинами , однак явищ запалення оболонок немає.
7. У хворого 53 років під час фізичного напруження раптово виник субарахноїдальний крововилив.
1. Який синдром спостерігатиметься в неврологічному статусі?
2. Опишіть ознаки цього синдрому.
3. Які обстеження підтвердять діагноз і яким чином?
1. Менінгеальний синдром.
2. Головний біль, блювання, психомоторне збудження чи загальмованість, наявність менінгеальних знаків
(ригідність потиличних м’язів, симптоми Керніга, Брудзинського).
3. Дослідження спинномозкової рідини в результаті проведення люмбальної пункції субарахноїдального простору.
Виявляється кров у лікворі. КТ головного мозку – наявність крові у субарахноїдальному просторі.
8. Хворий, що страждає на гнійний отит, скаржиться на сильний головний біль, нудоту.

Температура тіла – 39,3 С, виявляються ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга.
1. Який синдром виник у хворого?
2. Яке дослідження необхідно провести для постановки клінічного діагнозу?
3. Які дані під час цього дослідження можна отримати?
1. Менінгеальний синдром.
2. Дослідити спинномозкову рідину (провести люмбальну пункцію субарахноїдального простору).
3. Запальні зміни в лікворі (нейтрофільний плеоцитоз, наявність збудника).
9. У хворого виявлено синдром внутрішньочерепної гіпертензії.

1. Які ознаки цього синдрому?
2. Які інструментальні обстеження доцільно призначити хворому?
3. Які захворювання можуть його спричинити?
1. Головний біль розпираючого характеру, що посилюється під ранок, нудота, блювання, запаморочення.
Брадикардія, розлади дихання, оглушення, сопор чи кома.
2. Огляд очного дна, Ехо-ЕС, КТ чи МРТ головного мозку.
3. Пухлина головного мозку, підоболонкова гематома, абсцес головного мозку.
10. Окуліст у хворого, що лікувався з приводу пухлини головного мозку, виявив вторинну атрофію
дисків зорових нервів.
Які зміни на очному дні передували атрофії?
Застійні диски зорових нервів.
3.3. Порушення мозкового та спінального кровообігу
1. Хворий 58 років, що страждає на гіпертонічну хворобу, після психоемоційного напруження

раптово втратив свідомість, впав. Об’єктивно: кома І ступеню, артеріальний тиск 250/150 мм рт.ст.,
обличчя гіперемійоване, голова та очі повернуті вліво, дихання шумне, права щока «вітрилить», м’язовий
тонус в правих кінцівках низький, права стопа повернута дозовні, з цього ж боку викликається рефлекс
Бабінського, позитивні менінгеальні симптоми.
1. Які структури та з якого боку уражені?
2. Яке запідозрите захворювання?
3. Як можна підтвердити діагноз?
1. Кірково-спинномозковий та кірково-ядерний шляхи та кірковий центр повороту голови та очей в протилежний
бік у лівій півкулі мозку.
2. Геморагічний інсульт, а саме – крововилив у ліву півкулю головного мозку (паренхіматозний крововилив).
3. Хворому слід провести КТ чи МРТ головного мозку, що підтвердить наявність у нього внутрішньомозкової
гематоми, у разі неможливості виконання цього дослідження, доцільно провести діагностичну люмбальну
пункцію підпавутинного простору – за підтвердження діагнозу витікатиме ліквор кров’янистого забарвлення,
лабораторне дослідження у лікворі виявить змінені еритроцити. Хворого повинен оглянути окуліст – можуть
виявлятися крововиливи у сітківку, в загальному аналізі крові буде лейкоцитоз.
2. У хворого виник ішемічний інсульт з лівобічною геміплегією, геміанестезією та гіміанопсією.

2. У якому судинному басейні виник мозковий інсульт?
1. Уражена права внутрішня капсула, що підтверджується наявністю у хворого „трьох гемі” геміплегії,
геміанестезії, геміанопсії.
2. У басейні лівої середньої мозкової артерії (СМА) - в даному випадку уражений головний стовбур СМА до
відходження від нього глибоких гілок.
3. У жінки, що страждає на постійну форму миготливої аритмії, виникло відчуття затерплості лівої
руки та її слабкість. Через 15 хвилин всі симптоми минули.
3. Які ліки слід призначити хворій з профілактичною метою?
1. Уражені таламо-кірковий та кірково-спинномозковий шляхи ймовірно у правому променистому вінці.
2. Транзиторна ішемічна атака в басейні правої середньої мозкової артерії кардіоемболічного ґенезу.
3. Варфарин під контролем МНВ чи ривароксабан (ксарелто).
4. Жінка 50 років скаржиться на частий головний біль, запаморочення, зниження пам’яті,

працездатності, поганий сон. Ці скарги з’явились 4 місяці тому, вони підсилюються під кінець робочого дня,
після відпочинку зникають. Неврологічне обстеження вогнищевої патології не виявило, однак у хворої
наявні симптом Марінеску-Радовича та симетрично пожвавлені глибокі рефлекси з кінцівок.
2. Які допоміжні методи обстеження та з якою метою слід провести? Якими можуть бути результати?
3. Чи потрібно хворій призначити лікування та на що воно має бути спрямоване?
1. Початкові прояви недостатності мозкового кровообігу (перманентний перебіг).
2. Хворій слід провести обстеження для виявлення ознак загального судинного захворювання: атеросклерозу,
гіпертонічної хвороби, вегетативно-судинної дистонії. ЕКГ може виявити коронарокардіосклероз, гіпертрофію
лівого шлуночку, порушення серцевого ритму, консультація окуліста – зміни судин очного дна (ангіопатія),
біохімічні дослідження крові – збільшення вмісту холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів. Проведення
УЗДГ може виявити атеросклеротичне ураження судин зі зміною кровотоку, РЕГ – зміну тонусу судинної
стінки, асиметрію кровонаповнення, утруднення венозного відтоку, ЕЕГ – зниження біоелектричної активності
мозку.
3. Хворій слід призначити лікування виявленого основного захворювання та терапію, яка буде спрямована на
профілактику гострих порушень мозкового кровообігу. Вона має перебувати на диспансерному обліку у
терапевта і невролога за місцем проживання.
5. У хворого 46 років, раптово виник кинджальний головний біль, спостерігалося повторне

блювання. Бригада швидкої допомоги його доставила у відділення неврології. Хворий збуджений,
поривається кудись бігти, наявні менінгеальні симптоми, вогнищева неврологічна симптоматика відсутня.
1. Яке захворювання слід запідозрити?
2. Вкажіть тактику подальшого обстеження та лікування хворого.
1. Субарахноїдальний крововилив.
2. Проведення люмбальної пункції підпавутиного простору та дослідження спинномозкової рідини. У разі
підтвердження діагнозу ліквор буде кров’янистого забарвлення, лабораторне дослідження у лікворі виявить
змінені еритроцити. Проведення ангіографії для виявлення аневризми. Лікування субарахноїдального
крововиливу включає ліжковий режим, знеболювальні, седативні ліки, дегідратаційну терапію, вітамін С,
антагоністи кальцію (німодипін) для профілактики відстроченого інфаркту мозку. Оперативне лікування
аневризми.
6. У 19-річної жінки на тлі психоемоційного перенавантаження виник сильний кинджальний

головний біль, блювання. Хвора збуджена. У неврологічному статусі вогнищева неврологічна
симптоматика відсутня, наявні ригідність потиличних м’язів та двобічний симптом Керніга.
2. Яка ймовірна причина даного захворювання?
3. Вкажіть подальшу тактику обстеження та лікування.
1. Субарахноїдальний крововилив.
2. Найчастішою причиною цього захворювання у людей молодого віку є розрив вродженої аневризми судини
мозку.
3. З метою підтвердження діагнозу слід провести люмбальну пункцію підпавутинного простору для виявлення
кров’янистого ліквору. У разі підтвердження діагнозу хвору слід госпіталізувати до нейрохірургічного
відділення з метою проведення ангіографії для виявлення аневризми та подальшого оперативного лікування.
7. Хворого 63 років з діагнозом ішемічний тромботичний інсульт в лівому каротидному басейні

доставили до неврологічного відділення. Симптоми захворювання виникли 1 годину тому.
1. Які обстеження слід призначити хворому для уточнення діагнозу?
2. Яке лікування доцільно призначити хворому?
1. КТ (МРТ) головного мозку, консультація окуліста, загальний і біохімічний аналізи крові.
2. Доцільно призначити тромболізис з використанням рекомбінантного тканинного активатора плазміногену
(актилізе) для відновлення кровотоку в ішемізованій ділянці мозку, який рекомендується проводити в межах
4,5 годинного «терапевтичного вікна» (якщо у хворого не буде протипоказань до його застосування).
8. У хворого, що страждає на гіпертонічну хворобу та нерегулярно приймає гіпотензивні ліки,
з’явились головний біль, шум у голові, нудота, артеріальний тиск – 200/100 мм рт.ст., менінгеальних
симптомів немає, вогнищева неврологічна симптоматика відсутня.
1. Встановіть клінічний діагноз.
2. Які ліки заборонено призначати хворому та чому?
1. Церебральний гіпертензивний криз.
2. Ліки, що розширюють судини мозку (но-шпа, папаверин), що спричинить додаткове розширення мозкових
судин. У основі патогенезу церебрального гіпертензивного кризу лежить зрив авторегуляції мозкового
кровотоку – не відбувається звуження судинної стінки у відповідь на підвищення перфузійного тиску.
9. У хворого 78 років раптово з’явилися утруднення під час ковтання їжі, похитування під час ходи,
запаморочення. В минулому були епізоди нетривалого запаморочення. Об’єктивно: свідомість не порушена,
менінгеальних симптомів немає, ліва очна щілина вужча від правої, анізокорія S<D, сегментарна гіпестезія
больової чутливості на обличчі зліва. Ліва половина м’якого піднебіння звисає. Голос сиплий з носовим
відтінком. Глотковий та піднебінний рефлекси зліва не викликаються, під час ковтання попирхується.
Правобічна гемігіпалгезія, підвищені рефлекси на правих кінцівках. Координація рухів в лівих кінцівках
порушена.
1. Поставте топічний та клінічний діагнози.
2. Як зветься цей клінічний синдром?
3. Які необхідні додаткові методи діагностики?
4. Визначте план лікування хворого.
9.
1. Ураження лівої половини довгастого мозку і нижньої поверхні лівої півкулі мозочку. Ішемічний
атеротромботичний інсульт у басейні лівої задньої нижньої мозочкової артерії.
2. Синдром Валленберга-Захарченка.
3. УЗДГ, коагулограма, офтальмоскопія, МРТ головного мозку.
4. Базисна терапія (моніторинг та корекція порушень з боку респіраторної, серцево-судинної систем, регуляція
артеріального тиску, глюкози, температури тіла, дисфагії, підтримання водно-електролітного балансу),
диференційована терапія (антикоагулянти, антигіпоксанти, нейропротекторні засоби).
10. У хворого 62 років, що страждав протягом тривалого часу на гіпертонічну хворобу, раптово
знизився зір на ліве око, виникла слабкість правих кінцівок з гіперрефлексією глибоких рефлексів та
симптомом Бабінського справа.
1. Визначте патологічний синдром. Чим він ймовірно зумовлений?
2. Які дослідження слід призначити хворому?
1. Перехресний оптико-пірамідний синдром Ласко-Радовича зумовлений стенозом лівої внутрішньої сонної артерії
на шиї.
2. Ультразвукове дослідження судин шиї та голови, ангіографію для виявлення стенозу.
11. До хворого 72 років сусіди викликали бригаду швидкої допомоги, яка доставила його до
чергового неврологічного відділення. Повідомили, що він протягом останніх 20 років страждає на
гіпертонічну хворобу, останніх 5 років – на цукровий діабет. Раніше двічі хворів на інфаркт міокарду.
Систематично не лікується. Під час огляду скарг не пред’являє. Виявлено зниження інтелекту та пам’яті.
Хворий неохоче вступає в контакт. Наявний псевдобульбарний синдром з насильницьким плачем. Сила в
кінцівках знижена, тонус м’язів підвищений, глибокі рефлекси з кінцівок високі, симетричні, виявляється
двобічний симптом Бабінського. Чутливих порушень не показує. Координаторні проби виконує не чітко.
1. Визначте топічний і клінічний діагнози.
2. Чи потребує хворий невідкладної допомоги?
3. Який план лікування?
1. У хворого двобічне ураження кірково-ядерних та кірково-спинномозкових шляхів головного мозку спричинене
дисциркуляторною атеросклеротичною і дисметаболічною енцефалопатією ІІІ стадії з інтелектуально-
мнестичним, пірамідним та псевдобульбарним синдромами.
2. Не потребує. Лікування планове: включає лікування гіпертонічної хвороби та цукрового діабету. Показані
ноотропні препарати, антиагрегантні та вазоактивні засоби.
12. У молодої жінки 35 років, що страждає на ревматизм, має митральну ваду серця та миготливу
аритмію, стався напад з короткочасною втратою свідомості та генералізованими тоніко-клонічними
судомами. Після нападу виявлено стійкий парез правої руки.
2. Який попередній клінічний діагноз?
3. Які необхідні додаткові методи діагностики?
4. Вкажіть план лікування.
1. Середній відділ лівої передцентральної звивини або кірково-спинномозковий шлях у лівому променистому
вінці.
2. Кардіоемболічний підтип ішемічного інсульту в басейні лівої середньої мозкової артерії.
3. Коагулограма крові, офтальмоскопія, УЗДГ, МРТ головного мозку.
4. Антикоагулянти (гепарин за схемою), антигіпоксанти, дегідратаційні, ноотропні засоби.
13. У хворого, що поступив до неврологічного відділення добу тому із півкульним паренхіматозним

крововиливом виникли страбізм, «плаваючі» рухи очних яблук, зниження м’язового тонусу, двобічний
патологічний рефлекс Бабінського.
1. Про що свідчать симптоми, що виникли у хворого?
2. Вкажіть методи корекції даних порушень?
1. У хворого виник вторинний дислокаційно-стовбуровий синдром: набряк мозку зумовив його дислокацію зі
здавленням стовбурових структур.
2. Загальні заходи: підвищене положення голови, знеболення та седація, контроль артеріального тиску, рівня
глюкози, температури тіла, підтримання відповідної оксигенації. Медикаментозна корекція: дегідратаційні
(манітол, L-лізину есцинат внутрішньовенно краплинно).
14. У 70-річного хворого раптово зникли рухи у ногах. До цього упродовж 2-х тижнів турбувала
минуща слабкість в ногах та нетривала затримка сечі.
Об’єктивно: рухи у нижніх кінцівках відсутні, наявний двобічний рефлекс Бабінського, гіпалгезія від рівня
Т5 сегменту донизу, затримка сечі.
2. Вкажіть ймовірний діагноз.
3. З якими захворюваннями слід проводити диференційну діагностику?
1. Уражені пірамідні та спинномозково-таламічні шляхи в грудному відділі спинного мозку (на рівні Т3 сегменту).
2. Ішемічний спінальний інсульт з ураженням середньогрудного відділу спинного мозку.
3. Пухлина спинного мозку, мієліт.
3.4. Закрита травма центральної нервової системи
1. Хворий, що впав на асфальт та вдарився головою, втратив на 2-3 хвилини свідомість.

Скаржиться на головний біль, нудоту. Обставин травми не пам’ятає. Виявлено відсутність рогівкових
рефлексів, симптом Марінеску-Радовича, легку анізорефлексію глибоких рефлексів з кінцівок.
1. Що означає термін «анізорефлексія»?
2. Вкажіть клінічний діагноз хворого.
3. Яка тактика подальшого обстеження та лікування хворого?
4. Скільки часу має тривати лікування хворого?
1. «Анізорефлексія» – різниця симетричних рефлексів.
2. Струс головного мозку.
3. Хворому необхідно провести краніографію, огляд офтальмолога. Обов’язкова госпіталізація до неврологічного
стаціонару для спостереження та лікування упродовж 7-10 днів.
4. Подальше лікування хворого має здійснюватися амбулаторно під наглядом невролога за місцем проживання до 1
місяця від початку хвороби.
2. На наступний день після травми голови у хворого підсилився головний біль, виникли блювання
та слабкість лівої руки. Лікар виявив мідріаз справа, парез лівої руки.
1 Яке захворювання слід запідозрити?
2. Які дослідження треба провести для уточнення діагнозу?
3. Якою має бути подальша тактика лікування?
1. Здавлення головного мозку внаслідок утворення підоболонкової гематоми – в задачі описана типова її картина:
травма голови, «світлий проміжок», погіршення стану з наростанням загальномозкових та появою вогнищевих
симптомів.
2. Ехоенцефалоскопія – дасть змогу виявити зміщення М-еха та запідозрити гематому, КТ або МТР головного
мозку –підтвердить наявність у хворого підоболонкової гематоми (епі- чи субдуральної).
3. Слід призначити термінову консультацію нейрохірурга. Подальше лікування хворого – оперативне видалення
гематоми.
3. У хворого, що отримав травму голови із втратою свідомості, відразу після опритомнення

виявлено слабкість правої руки та моторну афазію.
1. Що означають терміни «слабкість руки» та «моторна афазія», чим вони зумовлені?
3. Які необхідно призначити додаткові обстеження для підтвердження діагнозу?
3.
1. «Слабкість руки» – парез руки, у даному випадку центрального типу, що виник при ураженні середнього відділу
лівої передцентральної звивини, «моторна афазія» – порушення здатності говорити за збереження розуміння
мови, виникає при ураженні заднього відділу лівої нижньої лобової звивини (центру Брока).
2. Забій головного мозку.
3. Необхідно провести краніографію, призначити огляд окуліста та КТ чи МРТ головного мозку – для виявлення
ділянки забою лівої лобової частки головного мозку.
4. Хворого після травми голови турбують сильний головний біль, нудота, є психомоторне
збудження. Виявлено ригідність потиличних м’язів, симптом Керніга з обох боків, вогнищевої неврологічної
симптоматики немає. Проведено діагностичну люмбальну пункцію підпавутинного простору та отримано
ліквор рожевого забарвлення.
1. Вкажіть патологічний синдром, що виник у пацієнта, та дайте йому визначення.
1. Менінгеальний синдром – це синдром подразнення мозкових оболонок, в даному випадку продуктами розпаду
еритроцитів крові, що попала у підпавутинний простір під час травматичного розриву мозкової судини.
2. Забій головного мозку. Травматичний субарахноїдальний крововилив.
5. У хворого діагностовано травматичний субарахноїдально-паренхіматозний крововилив у праву

півкулю головного мозку.
1. Які клінічні прояви можуть бути у пацієнта?
2. Як підтвердити діагноз? Які результати додаткових обстежень можна отримати при даному захворюванні?
1. Менінгеальний синдром, лівобічний геміпарез, гемігіпестезія, аутотопагнозія.
2. Наявність еритроцитів у лікворі (при проведенні поперекової пункції підпавутинного простору), ділянка
геморагічного забою правої півкулі головного мозку (за даними КМ чи МРТ головного мозку), зміщення М-
еха вліво (за даними Ехо ЕС).
6. Хворий на вулиці послизнувся, впав і ударився спиною. Після цього відмітив затерпання та
слабкість у ногах. Через тиждень після лікування в стаціонарі ці симптоми минули.
1. Який клінічний діагноз у пацієнта?
2. Які додаткові обстеження були призначені хворому в стаціонарі?
1. Струс спинного мозку.
2. Рентгенографію грудного відділу хребта для виключення порушення цілісності кісток хребта, МРТ спинного
мозку - для виявлення травматичного ушкодження спинного мозку (ділянки забою чи здавлення).
7. Хворий рік тому попав у дорожньо-транспортну пригоду, лікувався стаціонарно, але виписаний
епікриз із стаціонару загубив. На момент огляду у нього виявляється глибокий нижній спастичний
парапарез, анестезія всіх видів чутливості з рівня Тh 7 з обох боків, періодичне нетримання сечі.
1. Вкажіть рівень ушкодження спинного мозку.
2. Який ймовірний клінічний діагноз? Чи міг хворий перенести струс спинного мозку (поясніть)?
1. У хворого ушкоджений поперечник спинного мозку на рівні Тh 7 сегмента.
2. Стійкі залишкові явища забою грудного відділу спинного мозку. Хворий не переніс струс спинного мозку, бо
останній не залишає стійких вогнищевих симптомів ураження спинного мозку. У разі струсу спинного мозку
може виникати слабкість та порушення чутливості, що зумовлені виключенням функціонування спинного
мозку під час травми, але ці симптоми швидко минають.
8. Хворий, що переніс травму голови із втратою свідомості, скаржиться на головний біль, було
блювання. Лікар, оглянувши пацієнта, виявив двобічний симптом Марінеску-Радовича, зниження
рогівкових рефлексів, парез лівої ноги. Менінгеальних симптомів немає.
1. Що таке «парез ноги», який його характер та клінічні прояви у даного пацієнта?
2. Яке захворювання слід запідозрити у хворого?
3. Які додаткові методи дослідження підтвердять це захворювання?
1. «Парез ноги» – це слабкість м’язів ноги, що проявляється обмеженням об’єму активних рухів у нозі. В даному
випадку він центрального характеру. Його ознаки: підвищення глибоких рефлексів та поява патологічних
стопних рефлексів.
2. Забій головного мозку – про це свідчить поява вогнищевої неврологічної симптоматики, а саме парезу лівої
ноги. Це є свідченням ушкодження верхнього відділу правої передцентральної звивини.
3. КТ чи МРТ головного мозку для виявлення ділянки його забою.
9. Пацієнт два місяці тому з приводу травми голови звертався до невролога, було діагностовано
струс головного мозку. Хворий від госпіталізації відмовився та не лікувався. Упродовж всього часу після
травми його турбує головний біль, загальна слабкість, швидка втомлюваність, дратівливість, безсоння.
Працездатність знижена. Обстеження не виявило органічних змін з боку нервової системи.
1. Як розцінити стан хворого?
2. Чи доцільно та яке лікування йому слід призначити?
1. Післякомоційний церебрастенічний синдром.
2. Доцільно забезпечити режим праці та відпочинку, призначити амбулаторне лікування, що має включати,
ноофен, актовегін, вітаміни групи В, настоянку валеріани (персен, новопасит).
3.5. Пухлини головного та спинного мозку
1. Дитину 10 років протягом трьох місяців турбує головний біль, що посилюється під ранок. Іноді
виникає блювання. Поступово з’явилась хиткість при ході. Неврологічне обстеження виявило ністагм при
погляді вправо, інтенційний тремор при виконанні координаторних проб правими кінцівками,
похитування вправо в позі Ромберга.
1. Яку патологію можна запідозрити?
2. Які додаткові обстеження слід провести?
3. Опишіть можливі зміни очного дна.
1. Пухлина правої півкулі мозочку.
2. Огляд окуліста та МРТ головного мозку.
3. Застійні диски зорових нервів – останні є підтвердженням внутрішньочерепної гіпертензії.
2. У хворого з’явився оперізувальний біль у правій половині грудної клітки. Через місяць виникла
слабкість у правій нозі з підвищенням м’язового тонусу і глибоких рефлексів, порушилась поверхнева
чутливість зліва з рівня Тh10 донизу та справа у сегментах Тh7-Th8. Дослідження спинномозкової рідини
виявило білково-клітинну дисоціацію.
1. Який характер парезу виник у хворого та за яким типом порушилася чутливість? Що ушкоджено у хворого?
2. Вкажіть клінічний діагноз.
3. Які методи діагностики доцільно використати?
1. У хворого виник центральний парез правої ноги. Порушення поверхневої чутливості: зліва за провідниковим
типом, справа – за сегментарним. Ушкоджені бічний канатик та задній ріг спинного мозку на рівні Тh 7-Th8
справа.
2. Екстрамедулярна пухлина спинного мозку на рівні Тh 7-Th8 сегментів справа.
3. МРТ грудного відділу спинного мозку, рентгенографію грудного відділу хребта для виключення первинного
ураження кісткової системи (хребта).
3. Хворого два місяці тому почав турбувати біль у грудному відділі хребта, згодом відчув слабкість
правої ноги та затерпання лівої стопи, яке поступово поширилось доверху. Невропатолог виявив
центральний парез правої ноги, провідникову гіпалгезію зліва від рівня Th 9.
1. Які структури (чи шляхи) і на якому рівні уражені?
3. Які додаткові методи дослідження його підтвердять?
1. Кірково-спиномозковий та спинномозково-таламічний шляхи у правому бічному канатику спинного мозку на
рівні Тh7 сегменту.
2. Екстрамедулярна пухлина спинного мозку.
3. Виявлення застійної ксантохромії та білково-клітинної дисоціації в спинномозковій рідині, виявлення блоку
підпавутинного простору під час проведення лікворо-динамічних проб, наявність об’ємного утворення на рівні
Тh7 спинного мозку при МРТ його дослідженні.
4. Хворий скаржиться на головний біль, частіше зранку. Поступово перестав бачити лівим оком.
При дослідженні очного дна виявлена атрофія диска лівого зорового нерва і застійний диск правого
зорового нерва.
1. Вкажіть описаний синдром.
2. Чи можливе порушення нюху у хворого?
4.
1. Синдром Фостера Кеннеді.
2. Можливе виникнення лівобічної аносмії.
3. Пухлина базальної поверхні лівої лобової частки головного мозку, яка здавлює лівий зоровий нерв та лівий
нюховий шлях.
5. У жінки 40 років упродовж останніх 4 місяців періодично виникали короткочасні напади

посмикування у правій нозі. До цих нападів віднеслася некритично. За медичною допомогою звернулася
лише тоді, коли ослабла права нога. На очному дні виявляються застійні диски зорових нервів.
1. Як звуться такі напади посмикувань м’язів? Яке захворювання слід запідозрити?
2. Ураження яких структур спричинило дану симптоматику?
3. Які додаткові обстеження слід призначити хворій для уточнення діагнозу?
1. Рухова джексонівська епілепсія. Пухлина головного мозку, ймовірно, менінгеома.
2. Подразнення, а в подальшому ураження верхнього відділу лівої передцентральної звивини.
3. КТ чи МРТ головного мозку.
6. У хворого 45 років упродовж останніх 6 місяців виникло порушення критичного відношення до

своєї поведінки, став ейфоричним, неохайним, хитається при стоянні та ходьбі, підвищені тонус м’язів та
рефлекси у лівих кінцівках, парез погляду вліво, наявні хоботковий та хапальний рефлекс Янишевського.
1. Як зветься така психіка та поведінка хворого?
3. Яке захворювання слід запідозрити? Яке обстеження його підтвердить?
1. Лобова психіка.
2. Уражена права лобова частка головного мозку.
3. Пухлина головного мозку. Слід провести МРТ головного мозку.
7. У хворого на тлі розпираючого головного болю з частим блюванням виявляються зорова агнозія,
складні зорові галюцинації.
1. Ураження яких структур спричинило виникнення описаної симптоматики?
3. Які додаткові обстеження слід призначити хворому для уточнення діагнозу?
1. У хворого наявний гіпертензивний синдром (головний біль розпираючого характеру, блювання) з вогнищевою
симптоматикою, яка свідчить про ураження потиличної частки головного мозку.
2. Пухлина потиличної частки головного мозку.
3. КТ чи МРТ головного мозку .
8. У 30-річного чоловіка виник шум у лівому вусі із подальшим зниженням слуху. Почало турбувати
запаморочення, хитання вліво, виник парез мімічних м’язів зліва.
1. Ураження яких структур спричинило дані розлади?
1. Описані ознаки ураження лівих присінково-завиткового та лицьового черепних нервів, мозочку зліва.
2. Пухлина мостомозочкового кута (наймовірніше невринома слухового нерва).
9. У хворого підозрюють пухлину головного мозку. На очному дні виявляються застійні диски
зорових нервів.
1. У разі якої локалізації пухлин головного мозку найчастіше виникає синдром лікворної гіпертензії?
2. Чи доцільно та чому призначити діагностичну пункцію підпавутинного простору для дослідження
спинномозкової рідини?
1. Пухлини задньої черепної ямки.
2. Поперекова пункція підпавутинного простору протипоказана хворому, так як у нього є виражене підвищення
лікворного тиску (синдром лікворної гіпертензії) і в такому випадку під час пункції можливе виникнення
ускладнення – защемлення півкуль мозку в вирізку мозочкового намету або вклинення стовбуру мозку і
мигдаликів мозочка у великий потиличний отвір.
3.6. Епілепсія
1. У хворого вже не вперше раптово виник генералізований тоніко-клонічний епілептичний напад із

втратою свідомості, прикусом язика. Після нападу хворий сонливий, дезорієнтований, вогнищевої патології
в неврологічному статусі не виявлено.
2. Які дослідження необхідно провести хворому для уточнення діагнозу?
1. Епілепсія з первинно генералізованими епілептичними нападами.
2. Електроенцефалографія, МРТ головного мозку.
2. На автобусній зупинці молодий чоловік раптово втратив свідомість, впав, з’явились тонічні
судоми, які через 30 секунд змінилися на клонічні, після чого пацієнт заснув. Хворого шпиталізовано. В
стаціонарі з’ясовано, що такі напади спостерігались раніше.
1. Як називається такий напад?
3. Які ліки потрібно призначити хворому?
1. Первинно-генералізований епілептичний напад.
2. Eпiлeпсiя з первинно-генералізованими нападами.
3. Депакін, ламотриджин, топірамат.
3. Під час відповіді на уроці дівчина раптово замовкла, зблідла, зіниці розширились. Через 5-6
секунд продовжила свою відповідь. У батьків з’ясовано, що такі напади спостерігались раніше.
1. Як зветься такий напад?
3. Яке дослідження необхідно провести хворій?
1. Простий абсанс.
2. Eпiлeпсiя, абсансна форма.
3. Електроенцефалографію.
4. Хвора 24 років доставлена в лікарню після серії генералізованих судомних епілептичних нападів.
Між нападами хвора не приходила до тями.
1. Як зветься такий стан?
3. Де повинна лікуватись хвора?
4. Яке лікування буде призначено?
1. Епілептичний статус.
2. Eпiлeпсiя з генералізованими судомними нападами.
3. Хвору необхідно госпіталізувати у відділення інтенсивної терапії.
4. Внутрішньовенно діазепам або лоразепам, фенітоїн, у разі неефективності – гексенал або тіопентал
натрію. Протинабрякові препарати.
5. У дитини 10 років виникають короткочасні (до 20 сек) напади з виключенням свідомості без
падіння і судом, які повторюються до десяти разів на добу. Напади раптові, спонтанні, не пов’язані з дією
зовнішніх чинників. Про напади не пам’ятає, після нападів стан задовільний, у неврологічному статусі змін
не виявлено, артеріальний тиск в межах норми.
1. Вкажіть тип нападів.
2. Який клінічний діагноз?
3. Які ліки необхідно призначити?
1. Простий абсанс.
2. Eпiлeпсiя, абсансна форма.
3. Суксилеп, депакін, ламотриджин.
6. У хворого, що страждає на епілепсію, без втрати свідомості спостерігаються напади клонічних

посмикувань правої руки, що поширюються на праву половину обличчя і тривають декілька хвилин. Після
нападу відмічається нетривала слабкість руки.
1. Вкажіть тип нападу.
2. Де знаходиться вогнище епілептичного збудження?
3. Які обстеження обов’язково потрібно провести хворому?
1. Парціальний напад у вигляді рухової джексонівської епілепсії.
2. В середньому та нижньому відділах лівої передцентральної звивини.
3. ЕЕГ, МРТ головного мозку.
7. У 18-річного хворого протягом 3-ох років періодично з’являються напади, які починаються з
нетривалих парестезій у лівій нозі. Потім хворий втрачає свідомість і виникають генералізовані тонічні та
клонічні судоми тривалістю до 5 хвилин. Напад закінчується сном. Між нападами неврологічний статус без
патології.
1. Як звуться такі напади парестезій?
2. Вкажіть тип нападів та повний клінічний діагноз.
3. Які додаткові методи обстеження потрібно провести хворому для уточнення діагнозу?
1.Чутливі джексонівські парціальні напади.
2. Вторинно-генералізовані судомні напади. Епілепсія.
3. Електроенцефалографія, МРТ головного мозку.
3.7. Нейроінтоксикації. Ураження нервової системи у разі дії фізичних факторів
1. У хворого, що вживав велику кількість алкоголю і спав на правій руці, виникла слабкість правої
кисті, відмічається зниження чутливості по зовнішньому краю передпліччя і на тильній поверхні І-ІІІ
пальців руки. Кисть звисає, хворий не може її розігнути.
1. Які види чутливості постраждали та за яким типом?
4. Можлива причина ураження.
1. Знижені всі види чутливості за периферичним мононевритичним типом в зоні іннервації периферичного
нерва.
2. Правий променевий нерв.
3. Нейропатія правого променевого нерва.
4. Вживання великої дози алкоголю, здавлення нерва, ішемія його.
2. Хворий з суїцидальними мотивами випив склянку рідини, що мала запах алкоголю. Через
півгодини з’явилися серцевий біль, стискання в грудях, надмірне потовиділення. Різко знизився
артеріальний тиск, хворий втратив свідомість. Відмічено пригнічення сухожилкових рефлексів і реакції
розширених зіниць на світло, м’язову гіпотонію. Після лікування свідомість відновилась, але хворий почав
різко втрачати зір. Відмічається атаксія, тремор пальців витягнутих рук.
1. Отруєння якою речовиною виникло у хворого?
2. На чому ґрунтується діагностика такого стану?
3. Яке лікування слід призначити у таких випадках?
1. Метиловим спиртом.
2. Вживання речовини з запахом алкоголю, зниження гостроти зору або сліпота, втрата свідомості,
зниження артеріального тиску.
3. Промивання шлунку 2% розчином соди, сольове проносне, гемодіаліз, кровопускання, серцеві засоби,
прийом етилового спирту.
3. Хворий випадково ковтнув бензин під час переливання його через гумову трубку. Через короткий
час з’явились головний біль, відчуття «сп’яніння», запаморочення, затерпання кінцівок. Хворий збуджений,
відмічається тремор пальців рук, атаксія в позі Ромберга та при ходьбі, ністагм, пожвавлення сухожилкових
рефлексів.
1. Якого ступеня отруєння спостерігається у хворого?
2. Як лікувати хворого?
1. Гостре отруєння бензином середнього ступеню тяжкості.
2. Промивання шлунку вазеліновою олією, вживання активованого вугілля, інгаляції кисню.
4. Чоловік, що працює на підприємстві з виготовлення термометрів та манометрів, на фоні

вираженого аcтено-вегетативного синдрому почав різко худнути, з’явилися безсоння, страхи, невпевненість
в собі. Під час неврологічного обстеження виявлено ознаки синдрому паркінсонізму, генералізований
тремор, атаксію, зниження інтелекту.
1. Про хронічне отруєння якою речовиною слід думати?
2. Як лікувати хворого?
1. Отруєння ртуттю.
2. Госпіталізація у відділення профпатології. Призначення унітіолу, розчину глюкози з вітаміном С,
гіпосульфіту натрію, вітамінів групи В, глютамінової кислоти, АТФ, санаторно-курортне лікування
(сірководневі ванни).
5. Хворий протягом 10 років працює на віброплатформі. Останнім часом почав скаржитись на

постійний біль у м’язах ніг, парестезії. Виявлено поліневритичний тип порушення чутливості на ногах.
Шкіра ніг синюшна з тріщинами.
3. Вкажіть план лікування хворого.
1. Уражені периферичні нерви на нижніх кінцівках.
2. Вібраційна хвороба, вібраційна полінейропатія.
3. Пентоксифілін 2% внутрішньовенно по 5,0 на фізіологічному розчині; Нуклео-ЦМФ 2 мг по 2 капсули
двічі на день, неуробекс 2,0 мл внутрішньом’язово, мілдронат по 250 мг двічі на день, прозерин або
нейромідин 1,0 підшкірно, масаж, ЛФК, аплікації озокериту.
Розділ 4. Інфекційні, паразитарні, демієлінізуючі захворювання нервової системи. Бічний аміотрофічний
склероз. Головний біль, мігрень. Дитячий церебральний параліч
4.1. Інфекційні захворювання нервової системи
1. Хлопчик 10 років скаржиться на сильний головний біль, нудоту. Температура тіла 39,3ºС,
виявляються герпетична висипка на губах, петехіальні геморагії на шкірі кінцівок, ригідність м’язів
потилиці, симптом Керніга з обох боків.
2. Де повинен лікуватися хворий?
3. Які додаткові методи діагностики необхідно провести?
1. Менінгококовий менінгіт.
2. У інфекційному відділенні.
3. Дослідження спинномозкової рідини шляхом проведення люмбальної пункції, виявлення збудника у
лікворі.
2. Хворий скаржиться на сильний головний біль, лихоманку. Хворіє другий день. Температура тіла
39,3ºС, герпетична висипка на губах, знижена м’язова сила в лівих кінцівках, сухожилкові і періостальні
рефлекси зліва підвищені, симптом Бабінського зліва.
1. Чи виявляються у хворого вогнищеві симптоми, якщо так, то які?
3. Які допоміжні методи діагностики необхідні для підтвердження діагнозу?
1. У хворого виявляються вогнищеві симптоми у вигляді центрального лівобічного геміпарезу.
2. Герпетичний енцефаліт.
3. КТ чи МРТ головного мозку виявлять запальні вогнища переважно в лобовій або скроневій ділянках,
ПЛР виявить ДНК вірусу в спинномозковій рідині.
3. Хвора 32 років скаржиться на двоїння перед очима, головний біль, нудоту. До появи цих скарг
протягом місяця турбував кашель, температура тіла 37,6С. У неврологічному статусі виявляються
ригідність потиличних м’язів, двобічний симптом Керніга. У спинномозковій рідині – переважно
лімфоцитарний плеоцитоз (650 в 1 мм3), виявлена фібринна плівка, білок – 1,3 г/л, глюкоза – 1,2 м/моль на л.
1. Які синдроми виникли у хворої?
3. Які допоміжні методи діагностики підтвердять діагноз?
1. Менінгеальний синдром та синдром запальних змін у лікворі.
2. Туберкульозний менінгіт.
3. Туберкулінова проба та методи, що виявляють первинне туберкульозне вогнище (рентгенографія легень).
4. Хвора 40 років скаржиться на головний біль, нудоту, блювання, температура тіла 38,6С, двоїння
в очах. Ці скарги з’явились гостро, після перенесеної гострої пневмонії. У неврологічному статусі: виражена
ригідність потиличних м’язів, двобічний симптом Керніга, симптоми Брудзинського. У спинномозковій
рідині – значний, переважно нейтрофільний плеоцитоз, підвищений рівень білка, знайдені пневмококи.
3. Вкажіть тактику лікування.
1. Менінгеальний синдром та синдром запальних змін у лікворі.
2. Пневмококовий менінгіт.
3. Призначають антибактеріальну терапію, препаратом вибору є пеніцилін, у разі стійкості до нього
бактерій переходять на цефалоспорини ІІІ покоління (цефотаксим, цефтріаксон).
5. У хворого температура тіла 38,2С, виражена ригідність потиличних м’язів, двобічний симптом
Керніга. Цей стан виник на фоні гнійного отиту. У спинномозковій рідині – значний нейтрофільний
плеоцитоз.
2. Яка тактика обстеження та лікування?
1. Гнійний отогенний менінгіт.
2. Виявлення збудника в спинномозковій рідині, призначення адекватної антибіотикотерапії.
6. Хворий 50 років скаржиться на різкий біль у грудному відділі хребта, підвищення температури
тіла до 38,5ºС . Ці скарги з’явилися після переохолодження. У неврологічному статусі виявляються нижній
центральний парапарез, гіпестезія всіх видів чутливості за провідниковим типом від середньогрудних
сегментів, порушення сечовипускання за центральним типом.
2. Які додаткові методи обстеження підтвердять діагноз?
1. Гострий мієліт грудного відділу спинного мозку.
2. МРТ спинного мозку (виявлення запального вогнища), виявлення збудника в спинномозковій рідині з
допомогою серологічних реакцій та ПЛР.
7. У хворої 7 років – головний біль, періодичне блювання, почервоніння зіву, петехіальна висипка
на шкірі, температура тіла 39С, виявлено ригідність потиличних м’язів, симптом Керніга, в периферичній
крові лейкоцитоз – 13,0109, ШОЕ – 35 мм/год та нейтрофільний плеоцитоз в лікворі 2500 в 1 мм 3.
3. Який із наявних синдромів у хворої має вирішальне значення для постановки діагнозу?
1. У хворої менінгеальний синдром та синдром запальних змін у периферичній крові і в лікворі.
2. Гнійний менінгіт, ймовірно менінгококовий.
3. Синдром запальних змін в спинномозковій рідині.
8. Хворий скаржиться на загальну слабкість, підвищену сонливість, двоїння перед очима. Хворіє
три дні. Температура тіла 38,6ºС. У неврологічному статусі виявляється розбіжна косоокість лівого ока,
синдром, зворотній синдрому Аргайля Робертсона.
1. Як зветься синдром, що поєднує патологічну сонливість і окорухові розлади?
1. Окуло-летаргічний синдром.
2. Гостра стадія летаргічного енцефаліту Економо.
9. У хворого 32 років поступово почали тремтіти руки, з’явились скованість та повільність рухів. За
рік до цього перехворів простудним захворюванням з підвищенням температури тіла, загальною слабкістю,
головним болем, підвищеною сонливістю, нетривалим двоїнням перед очима. Під час огляду виявлено
маскоподібне, сальне обличчя, тиху, монотонну мову, повільність рухів, гіперсалівацію, позу “згиначів”,
ходу – дрібними кроками. М’язовий тонус у кінцівках підвищений. Виявляється дрібний тремор пальців
рук у спокої. Реакція зіниць на світло жива, на конвергенцію – майже відсутня.
1. Які синдроми виявлено у хворого?
2. Які відділи нервової системи уражені?
4. Яке лікування призначите хворому?
1. Синдром паркінсонізму, синдром, зворотній синдрому Аргайля Робертсона.
2. Паліостріатум: бліді кулі, чорна субстанція.
3. Хронічна стадія летаргічного енцефаліту.
4. Протипаркінсонічні засоби – циклодол, мідантан, наком, лєводопа.
10. У дитини 10 років, що хворіє на ревматизм, з’явились швидкі, насильницькі рухи в м’язах
обличчя, кінцівок, що нагадують кривляння, руховий неспокій. Парезів м’язів кінцівок не виявлено,
м’язовий тонус в кінцівках низький. Відмічається симптом Гордона-2.
1. Про який синдром слід думати?
2. Як звуться описані насильницькі рухи?
2. Хореїчні гіперкінези.
3. Ревматичний енцефаліт – мала хорея.
11. Хвора 35 років, яку напередодні вкусив кліщ, скаржиться на загальну слабкість, головний біль,
біль у м’язах плечового пояса, слабкість м’язів рук. У неврологічному статусі виявляються звисаюча
голова, в’ялий парез рук з низькими сухожильними і періостальними рефлексами. Чутливих порушень не
виявлено.
3. Які додаткові методи діагностики підтвердять діагноз?
1. Уражені передні роги в сегментах С3-Т1 спинного мозку.
2. Кліщовий енцефаліт.
3. Діагноз підтвердять результати ПЛР та серологічних реакцій до вірусу кліщового енцефаліту.
12. У хворої з герпетичними висипаннями на губах підвищилась температура тіла до 38,0С,

періодично виникають рухові джексонівські напади у лівій руці. Через добу з’явилися атаксія в кінцівках,
тетрапарез, сопор, потім кома. На МРТ головного мозку у білій речовині лобових та скроневих часток
головного мозку та в мозочку виявлені запальні вогнища круглястої форми, розміром до 2 см у діаметрі,
місцями зливні.
1. Визначте попередній діагноз.
2. Які додаткові методи обстеження його підтвердять?
3. Яке лікування слід призначити?
1. Герпетичний енцефаліт.
2. ПЛР вкаже на наявність ДНК вірусу герпесу в спинномозковій рідині.
3. Ацикловір по 15 мг/кг кожні 8 год внутрішньовенно краплинно на 100-200 мл ізотонічного розчину
натрію хлориду протягом 10-14 днів, інтерферони, специфічний протигерпетичний імуноглобулін,
дегідратаційні та симптоматичні засоби.
13. У дитини гостро піднялась температура тіла до 37,8С, з’явились біль у горлі, блювання, біль в
животі та діарея. Через 3 дні вранці виявили слабкість обох ніг. Під час огляду виявлено зниження об’єму
активних рухів та сили в ногах, гіпотонію м’язів ніг, арефлексію глибоких рефлексів на ногах. Всі види
чутливості збережені.
1. Які синдроми виявлено у хворої дитини?
2. Ураженням яких структур можна пояснити всі патологічні симптоми?
3. Вкажіть попередній клінічний діагноз.
4. Яка етіологія хвороби?
5. Який шлях зараження?
1. Синдром інфекційного захворювання, нижній в’ялий парапарез.
2. Уражені слизова оболонка носової частини глотки, травний канал, передні роги спинного мозку на рівні
попереково-крижового потовщення.
3. Гострий передній поліомієліт.
4. Вірус поліомієліту.
5. Повітряно-краплинний та аліментарний.
14. У хворого 60 років поступово розвинулася хиткість під час ходи, яка підсилюється в сутінках та
темряві. Виявлено зниження м’язово-суглобового відчуття в ногах; відсутні пряма і співдружня реакції
зіниць на світло при збереженій реакції зіниць на конвергенцію та акомодацію.
1. Як зветься цей синдром патології зіничних реакцій?
2. Ураження яких структур зумовило чутливі порушення?
3. Як звуться такі розлади координації рухів?
1. Синдром Аргайля Робертсона.
2. Уражені шляхи Голля в задніх канатиках спинного мозку.
3. Сенситивна атаксія.
4. Атактична стадія спинної сухотки.
15. У хворого, що 10 років тому лікувався з приводу сифілісу, виник біль в спині, парестезії,
корінцевий біль в кінцівках. У неврологічному статусі виявлено гіпалгезію в сегментах Т 3-Т4 та на
латеральній поверхні гомілок, зниження колінних та ахіллових рефлексів, синдром Аргайля Робертсона.
Офтальмолог виявив первинну (просту) атрофію зорових нервів.
1. Визначте попередній діагноз.
2. Які додаткові методи обстеженні його підтвердять?
1. Нейросифіліс: невралгічна стадія спинної сухотки.
2. Позитивні трепонемні реакції в сироватці крові та спинномозковій рідині – РІБТ та РІФ.
3. Пеніцилін 18-24 млн ОД на добу протягом 14 днів внутрішньовенно, в подальшому у м’яз 2,4 млн ОД один
раз на тиждень протягом 3-х місяців.
16. Хворого турбують головний біль, запаморочення, нудота, блювання. Виявлені ригідність м’язів
потилиці та симптом Керніга, легкий птоз правої верхньої повіки, зниження слуху на праве вухо. У лікворі
– лімфоцитарний плеоцитоз (200 клітин в 1 мм3), позитивні РІБТ та РІФ.
1. Ураження яких структур у пацієнта?
1. Уражені мозкові оболонки, корінці правих окорухового та слухового нервів.
2. Сифілітичний менінгіт.
17. Хворий скаржиться на головний біль, біль у великих суглобах рук та ніг, по ходу периферичних
нервів кінцівок, погіршення зору. Під час огляду виявлено болючість при пальпації точок виходу гілок
трійчастого нерву праворуч, праве око закривається не повністю, згладжена права носогубна складка,
права брова не підіймається. Сухожилкові рефлекси з кінцівок знижені. Слабо позитивний симптом
Керніга, болючість при пальпації точок виходу стегнового, сідничного нервів. Згодом хворий згадав, що
напередодні його вкусив кліщ і в ділянці грудної клітки був червонуватий вузлик (лімфоцитома). У лікворі
виявлено лімфоцитарний плеоцитоз, підвищений вміст білка.
1. Яке захворювання можна запідозрити?
2. Які дослідження проводять для підтвердження діагнозу?
3. Яке лікування?
1. Нейробореліоз (ураження нервової системи у разі хвороби Лайма).
2. Результати непрямої реакції імунофлюоресценції з корпускулярним бореліозним антигеном Ip 21B
burgdorferi 1:80.
3. Пеніцилін 20-25 000 000 ОД на добу внутрішньовенно, цефтриаксон по 1 г двічі на день 2-3 тижні або
церотаксим 2 г тричі на день. При ураженні лицьового нерва доксициклін 0,2 г двічі на день 3-4 тижні.
18. У чоловіка 35 років, що є носієм ВІЛ, поступово погіршилася пам’ять, порушились увага,
поведінка, ослабла інтелектуальна діяльність. Обличчя хворого амімічне, виявляються симптоми
орального автоматизму. Рухи уповільнені, є тремор рук у спокої та під час рухів. Виявляється
гіперрефлексія глибоких рефлексів на кінцівках.
2. Які обстеження доцільно призначити та які результати можна отримати?
1. Початкові прояви СНІД-деменції (для останньої характерна тріада симптомів – інтелектуально-мнестичні
порушення, зміни поведінки та рухові розлади).
2. КТ чи МРТ головного мозку, які виявляють атрофію кори, розширення шлуночкової системи,
мультифокальні вогнища у перивентрикулярній ділянці та у напівовальному центрі. Вогнища не дають
мас-ефекту та не накопичують контрастної речовини.
19. У ВІЛ-інфікованого хворого раптово виникла серія генералізованих судомних нападів.

Свідомість його сплутана, дезорієнтований, наявні не чіткі менінгеальні симптоми, виявляються моторна
афазія та правобічна геміплегія. Хворому проведено МРТ головного мозку, яка виявила у лобових та
тім’яних ділянках кільцеподібні вогнища з перифокальним набряком, які при контрастуванні мають мас-
ефект та накопичують контраст на периферії у вигляді тонкої облямівки.
2. Якими діагностичними методами можна уточнити етіологію захворювання?
1. Токсоплазмозний енцефаліт на тлі ВІЛ-інфекції.
2. Полімеразна ланцюгова реакція у крові та лікворі виявить ДНК токсоплазми.
20. Хвора 55 років скаржиться на зниження пам’яті, головний біль, безсоння, тремтіння рук,
хиткість при ході. Виявлені мозочкові розлади у вигляді статичної та динамічної атаксії, пірамідні та
підкіркові симптоми, легкий ступінь деменції, дизартрію. ЕЕГ-дослідження виявило високоамплідутні
трифазні гострі хвилі (1-2 Гц) на фоні загального сповільнення та сплощення електричної активності. На
КТ головного мозку знайдено розширення підпавутинних просторів у лобових ділянках. Всі описані явища
прогресують. Відомо, що хвора любить вживати м’ясо, що не пройшло достатню термічну обробку.
2. Яке дослідження потрібно провести для підтвердження діагнозу?
1. Хвороба Крейтцфельдта-Якоба.
2. Біопсію головного мозку для проведення імуноцитологічного визначення у біоптаті відкладень PrP sc.
4.2. Паразитарні захворювання нервової системи
1. Жінка 25 років скаржиться на головний біль, підвищення температури тіла до 37,5ºС, збільшення
підпахвових лімфовузлів, появу плямисто-папульозної висипки на шкірі. Періодично двоїться перед очима,
виявляються симптом Керніга, ригідність потиличних м’язів. Три тижні тому бавилась з кішкою, на шкірі
руки є подряпини.
2. Яка діагностика цього захворювання?
3. Яке лікування?
1. Гострий токсоплазмоз нервової системи.
2. Внутрішньошкірна проба з токсоплазміном, дослідження ПЛР та Ig до токсоплазми.
3. Хлоридин (піриметамін) по 250 мг тричі на добу з поступовим зниженням дози до 50-75 мг на добу;
сульфадимезін по 0,5-1,0 4 рази на добу. Зазвичай проводять три курси лікування по 7 днів з перервою
між курсами 10 днів.
2. У хворої на тлі загальної слабкості протягом двох тижнів з’явились різкий головний біль,
блювання, підвищилась температура до 40,0ºС, виявлено розеольозний висип на тілі, лімфаденопатію,
гепатолієнальний синдром. У неврологічному статусі: центральний парез мімічних м’язів справа,
правобічний геміпарез, позитивні менінгеальні симптоми. На краніограмі виявлені осередки звапнення,
позитивна проба з токсоплазміном.
1. Яке захворювання виникло у хворої?
1. Токсоплазмоз нервової системи.
2. Оболонки та паренхіма головного мозку.
3. Хворий скаржиться на постійний головний біль, блювання, запаморочення, погіршення зору.

З’явились напади оніміння правої руки, які тривають 3-5 хвилин та повторюються декілька разів на день.
Спостерігаються психотичні розлади. У лікворі – еозинофіли, лімфоцитарний плеоцитоз. Рентгенографія
черепа виявила наявність звапнених цист. Захворювання має ремітуючий характер з вираженими
загостреннями.
2. Яка діагностика цього захворювання?
3. Вкажіть засоби лікування.
1. Цистицеркоз нервової системи.
2. Переваження симптомів подразнення над симптомами ураження, гіпертензивний синдром, виявлення
цистицерків у м’язах та підшкірній жировій клітковині; РЗК з цистицерковим антигеном, КТ, МРТ
головного мозку.
3. Празиквантель 50 мг на 1 кг маси тіла двічі на добу 2 тижні; альбендазол 7,5 мг на 1кг маси тіла двічі на
день протягом місяця. Симптоматичні засоби, протисудомні. Хірургічне лікування.
4.3. Демієлінізуючі захворювання нервової системи
1. У пацієнта 22 років спостерігалось зниження гостроти зору на праве око. Після лікування в
очному відділенні з приводу ретробульбарного невриту зорового нерва зір відновився. Через рік з’явилась
слабкість в правій стопі, яка минула без лікування через два тижні. Ще через 3 міс виникла хиткість ходи.
Об’єктивно виявляються інтенційний тремор під час виконання пальце-носової проби справа, адіодохокінез
праворуч, не викликаються черевні рефлекси, хиткість в позі Ромберга.
1. Ураженням яких структур нервової системи можна пояснити виявлену в неврологічному статусі
симптоматику?
3. Призначте лікування.
1.Уражені мозочок, мозочкові шляхи та пірамідні шляхи.
2.Розсіяний склероз, ремітуючий перебіг, стадія загострення.
3.Пульс-терапія метилпреднізолоном, плазмаферез.
2. У 18-річної студентки після відпочинку на морі виникла невпевненість та хиткість під час ходи,
сповільнилась мова. У неврологічному статусі: дрібнорозмашистий горизонтальний ністагм, скандована
мова, інтенційний тремор під час виконання пальце-носової та п’ятково-колінної проб.
2.1. Як зветься описана тріада симптомів?
3.1. Про яке захворювання можна думати?
4.1. Які допоміжні методи обстеження підтвердять діагноз?
1. Уражений мозочок та мозочкові шляхи.
2. Тріада Шарко.
3. Можна думати про розсіяний склероз.
4. МРТ головного мозку (вогнища демієлінізації), дослідження спинномозкової рідини (наявність
олігоклональних імуноглобулінів класу G), дослідження очного дна (збліднення скроневих ділянок дисків
зорових нервів).
3. Жінку 28 років протягом останніх 6 місяців турбує слабкість у ногах. За цей час двічі проходила
курси стаціонарного лікування. Слабкість зменшувалась, але потім знову наростала. Недавно з’явились
похитування під час ходи, періодична затримка сечі. У неврологічному статусі виявлено нижній
центральний парапарез з патологічними стопними рефлексами екстензорної та флексорної груп, відсутність
черевних рефлексів, порушення м’язово-суглобового відчуття у пальцях ніг.
6. Які методи обстеження є доцільними?
1. Уражені пірамідні шляхи та шляхи, що проводять глибоку чутливість.
2. Розсіяний склероз..
3. МРТ головного та спинного мозку (для виявлення вогнища демієлінізації), дослідження очного дна
(збліднення скроневих ділянок дисків зорових нервів), дослідження спинномозкової рідини (виявлення
олігоклональних імуноглобулінів класу G).
4. У жінки через 3 місяці після пологів виникло зниження зору на праве око і відчуття затерпання в
ногах.
1. Ці скарги є типовими для дебюту якого захворювання?
2. Які допоміжні методи обстеження підтвердять діагноз?
3. Яке лікування слід призначити у разі підтвердження діагнозу?
1. Для дебюту розсіяного склерозу.
2. МРТ головного та спинного мозку (для виявлення вогнищ демієлінізації), дослідження очного дна
(збліднення скроневих ділянок дисків зорових нервів), дослідження спинномозкової рідини (виявлення
олігоклональних імуноглобулінів класу G).
3. Пульс-терапія метилпреднізолоном, вітаміни, ноотропні засоби.
5. У хворої через 6 місяців після пологів з’явилась тяжкість в ногах, виник парез мімічних м’язів.
При огляді виявлено лівобічний периферичний парез мімічних м’язів, відсутність черевних рефлексів,
підвищення колінних та ахіллових рефлексів, позитивний симптом Бабінського з обох боків.
10. Про ураження яких структур свідчать виявлені симптоми?
11.10. Про початок якого захворювання можна думати?
12.10. Які допоміжні методи обстеження слід призначити?
13.10. Яке лікування необхідно призначити хворій?
1. Ураження лівого лицьового нерва, двобічне ураження пірамідних шляхів.
2. Про розсіяний склероз.
3. Дослідження очного дна, спинномозкової рідини та МРТ головного мозку.
4. Пульс-терапія метилпреднізолоном, вазоактивні та дегідратаційні препарати.
6. Молода 32-х річна жінка захворіла гостро. Відомо, що місяць тому перенесла гостру респіраторну
інфекцію. Скаржиться на головний біль, нудоту, блювання, двоїння перед очима. Об’єктивно. Температура
тіла 38,2ºС. Виявляється помірна ригідність потиличних м’язів, двобічний симптом Керніга, розбіжна
косоокість справа, лівобічний центральний геміпарез. На МРТ головного мозку – мультифокальні вогнища
підвищеної інтенсивності на Т2-зваженому зображенні у білій речовині півкуль, мосту, базальних ядрах,
таламусі. У спинномозковій рідині – незначний лімфоцитарний плеоцитоз, дещо підвищений рівень білка.
11. Якою має бути подальша тактика лікаря?
1. Можна думати про гострий розсіяний енцефаломієліт.
2. Призначити кортикостероїди, антигістамінні препарати, дегідратаційні засоби, гамма-глобулін.
7. Молода жінка 6 місяців тому лікувалася у неврологічному відділенні з приводу гострого

розсіяного енцефаломієліту. Після перенесеного захворювання самопочуття її задовільне, однак у
неврологічному статусі утримується симптоматика: асиметрія глибоких рефлексів з нижніх кінцівок та
зниження черевних рефлексів.
1. Про що можуть свідчити наявні зміни у неврологічному статусі?
2. Вкажіть подальшу тактику ведення хворої.
1. Наявні зміни у неврологічному статусі свідчать про залишкові явища перенесеного гострого розсіяного
енцефаломієліту у вигляді вказаної неврологічної симптоматики.
2. Хворій необхідно призначити ноотропні препарати (пірацетам) та засоби, що покращують провідність
нервових імпульсів (нейромідин), вітаміни групи В, огляд невропатолога в динаміці.
4.4. Бічний аміотрофічний склероз
1. Хворий 50 років скаржиться на слабкість м’язів верхніх кінцівок, схуднення кистей. Хворіє
протягом 5 місяців. Виявлено зниження м’язової сили в руках, гіпотрофію тенара, фібрилярні
посмикування у м’язах плечового пояса. Підвищені глибокі рефлекси з рук та ніг, черевні – збережені.
Чутливість і функція тазових органів не порушені.
1. Кірково-спинномозкові шляхи в бічних канатиках та передні роги в шийному потовщенні спинного
мозку.
2. Бічний аміотрофічний склероз.
3. Рилузолу глутамат, ретаболіл, вітаміни групи В, вітамін Е.
2. У хворого 40 років протягом 3 міс виникло попирхування під час вживання їжі, мова стала
гугнявою з нечіткою артикуляцією, з’явились фібрилярні посмикування та гіпотрофії м’язів язика,
виявляються симптоми орального автоматизму.
1. Як звуться описані симптоми та синдром?
1. Дисфагія, дисфонія, дизартрія. Переважно бульбарний синдром. Симптоми орального автоматизму –
ознаки псевдобульбарного синдрому.
2. Уражені рухові ядра ІХ, Х, ХІІ пар черепних нервів та кірково-ядерні шляхи.
3. Про бульбарну форму бічного аміотрофічного склерозу.
3. У 53-річної жінки 4 місяці тому виникла слабкість в руках, посмикування м’язів. За медичною
допомогою не зверталась. Останнім часом стала відмічати зміни голосу, утруднилось ковтання, з’явилось
попирхування під час вживання рідкої їжі. Виявлено зниження сили в руках. Відмічаються атрофії та
фібрилярні посмикування м’язів рук та плечового поясу. Глибокі рефлекси з рук підвищені, екскурсія
м’якого піднебіння обмежена.
9. Для якого захворювання типовими є такі ознаки?
1. Уражені передні роги спинного мозку (в сегментах С5-Т1), ядра ІХ, Х пар черепних нервів, кірково-
спинномозкові шляхи вище шийного потовщення спинного мозку.
2. Бічний аміотрофічний склероз.
4.5. Головний біль. Мігрень
1. Молоду жінку з 14-річного віку періодично турбують напади пульсуючого головного болю в лівій
скроневій ділянці, який переходить на ліве око. Нападам передують зорові порушення у вигляді випадіння
полів зору. Інколи під час нападу буває блювання. Напад триває декілька годин. Часто проходить після сну.
2. Яка форма захворювання?
3. Вкажіть лікування під час нападу.
1. Мігрень з аурою.
2. Офтальмічна (класична) форма мігрені.
3. Ацетилсаліцилова кислота та її похідні в поєднанні з кофеїном; селективні агоністи серотоніну
(суматриптан); препарати ерготамінового ряду; нестероїдні протизапальні засоби.
2. 30-річного чоловіка турбують напади головного болю, що характеризуються циклічністю,

виникають уночі та провокуються вживанням алкоголю.
1. Який вид головного болю у пацієнта?
2. Чим він зумовлений?
1. Пучковий головний біль.
2. Виникає внаслідок порушення обміну серотоніну, розладів ендокринної регуляції, неповноцінності
симпатичної іннервації.
3. 35-річну жінку упродовж 3-х днів турбує напад інтенсивного пульсуючого однобічного головного
болю з багаторазовим блюванням. На МРТ головного мозку в лівій скроневій частці виявили вогнище
ішемії розміром до 0,6 см.
1. Який клінічний діагноз у пацієнтки?
1. Мігренозний статус з дрібновогнищевим інфарктом мозку.
2. Внутрішньовенне введення седуксену, лазиксу, еуфіліну, кортикостероїдних та антигістамінних
препаратів.
4. У жінки після стресогенних ситуацій виникає стискаючий головний біль, що поєднується з болем
у серці, відчуттям напруження у скронях, потилиці. У неврологічному статусі вогнищевої неврологічної
симптоматики немає. Звертає на себе увагу дистальний гіпергідроз, лабільність вазомоторів, різко знижений
фон настрою.
2. Якою має бути лікувальна тактика?
1. Головний біль напруги.
2. Ацетилсаліцилова кислота, нестероїдні протизапальні засоби, гідазепам, психотерапія, у разі астенії –
меліпрамін.
5. Невролог розцінив головний біль пацієнтки як психалгічний.

Вкажіть критерії діагностики такого болю.
Головний біль двобічний, розлитий. Виникає після емоційного напруження, має чіткий зв’язок зі
стресогенними факторами. Супроводжується іпохондричним депресивним настроєм.
6. У хворого після ненормованого навантаження на роботі виникає двобічний дифузний головний

біль монотонного, стискаючого характеру, який не порушує його фізичної активності.
1. Який клінічний діагноз можна встановити хворому?
2. Яка лікувальна тактика?
1. Головний біль напруги.
2. Ацетилсаліцилова кислота, нестероїдні протизапальні засоби, мідокалм, режим роботи та відпочинку.
7. У хворої протягом останнього місяця двічі спостерігались напади мігрені, останній розцінили як
мігренозний статус.
1. На підставі яких даних зроблено такий висновок?
2. Чи небезпечний такий стан для здоров’я хворої, якщо так то чим?
1. Це тяжкий напад мігрені, який не вщухає протягом 72 годин або серія тяжких послідовних нападів з
багаторазовим блюванням.
2. Небезпечний, бо може виникнути мігренозний інфаркт головного мозку.
8. Хворий скаржиться на головний біль, частіше зранку, який часто супроводжується блюванням.
Дослідження очного дна виявило застійні диски зорових нервів.
1. Якого характеру головний біль у пацієнта?
3. Вкажіть план подальшого обстеження та лікування.
1. Гіпертензивний головний біль.
2. Пухлина головного мозку, ймовірно локалізована в задній черепній ямці.
3. МРТ головного мозку, консультація нейрохірурга для вирішення питання про оперативне втручання.
9. Хворого протягом трьох місяців турбує головний біль, особливо зранку і вночі. Іноді виникає
блювання. Поступово з’явились хиткість при ходьбі, інтенційний тремор при виконанні пальце-носової та
колінно-п’яткової проб правими кінцівками, ністагм при погляді вправо. В позі Ромберга хитається вправо.
1. Якого характеру головний біль у хворого?
3. Встановіть попередній клінічний діагноз.
4. Опишіть можливі зміни очного дна.
1. Гіпертензивний головний біль.
2. Ураження правої півкулі мозочка.
3. Пухлина правої півкулі мозочка.
4. Застійні диски зорових нервів, вторинна атрофія дисків зорових нервів.
4.6. Дитячий церебральний параліч
1. У дитини двох років відмічається підвищення м’язового тонусу та рефлексів на нижніх кінцівках.
Під час ходи спирається на пальці, перехрещує гомілки. Відомо про патологічний перебіг вагітності та
пологів у матері, відставання дитини в психомоторному розвитку з перших місяців життя.
1. Які нервові структури уражені?
2. Вкажіть захворювання.
1. Двобічне ураження пірамідних шляхів в головному мозку.
2. Дитячий церебральний параліч, диплегічна форма.
2. У 4-річної дитини, що народилася з гемолітичною жовтяницею, спостерігаються незграбність,

черв’якоподібні рухи пальців рук, насильницькі рухи м’язів обличчя, нечіткість мови. М’язовий тонус
знижений.
1. Як звуться такі мимовільні рухи?
2. Яка патологія у дитини?
1. Гіперкінези.
2. Дитячий церебральний параліч (гіперкінетична форма).
Розділ 5. Захворювання периферичної нервової системи. Спадкові захворювання нервової системи. Міастенія.
Вроджені дефекти хребта і спинного мозку. Сирингомієлія. Соматоневрологічні синдроми.
5.1. Захворювання периферичної нервової системи
1. Хвора, що скаржиться на біль, затерпання в ногах, їх слабість, хиткість під час ходи в сутінках,
страждає на цукровий діабет протягом 5 років. Виявлено гіпестезію всіх видів чутливості в дистальних
відділах кінцівок, слабкість м’язів кистей та стоп, гіпорефлексію сухожильних і періостальних рефлексів на
кінцівках, мимопопадання під час виконання координаційних проб із закритими очима.
3. Чому хвору турбує хиткість під час ходи в сутінках?
4. Вкажіть тип рухових розладів.
1. Периферичний поліневритичний тип розладів чутливості.
2. Периферичні нерви в дистальних відділах кінцівок.
3. Хиткість зумовлена появою сенситивної атаксії в результаті ураження волокон глибокої чутливості.
4. Периферичний парез кистей та стоп.
5. Діабетична поліневропатія.
2. Хворий після травми плечового поясу скаржиться на обмеження активних рухів у правому
плечовому суглобі, не може підняти руку до горизонтального рівня, зігнути у ліктьовому суглобі. У
неврологічному статусі виявлено відсутність згинально-ліктьового та зниження зап’ястково-променевого
рефлексів справа, болючість при пальпації у правій надключичній ямці, гіпалгезію на зовнішній поверхні
правого плеча.
1. Як зветься такий вид порушення рухової функції?
2. Ураження яких структур нервової системи у хворого?
1.Периферичний парез м’язів правої верхньої кінцівки.
2. Уражений верхній первинний стовбур правого плечового сплетення.
3. Верхній плечовий плексит Дюшена-Ерба.
3. Хворий скаржиться на біль у стопах пекучого характеру, хиткість під час ходи в сутінках.
Тривало зловживав алкоголем. У неврологічному статусі виявлено дистальний гіпергідроз, ціаноз кистей і
стоп, гіпестезію всіх видів чутливості в дистальних відділах нижніх та верхніх кінцівок за типом
“шкарпеток” та “рукавичок”. М’язова сила в кінцівках достатня.
1. Периферичний поліневритичний тип розладів чутливості.
3. Вегетативно-сенсорна форма алкогольної поліневропатії.
4. У хворого 23 років після переохолодження підвищилась температура тіла до 37,8ºС, з’явились

біль в попереку, в нижніх кінцівках, слабкість їх. Огляд виявив позитивний симптом Ласега з обох боків,
зниження м’язової сили в ногах, арефлексію колінних і ахіллових рефлексів, гіперестезію на стопах. У
загальному аналізі крові помірний лейкоцитоз (12,4·10 9 л), в лікворі білково-клітинна дисоціація.
3. Які патологічні ознаки можуть з’явитись у разі прогресування хвороби?
1. Ураження спинномозкових корінців попереково-крижового відділу та периферичних нервів нижніх
кінцівок.
2. Гостру запальну демієлінізуючу полірадикулоневропатію Гійєна-Барре.
3. Симптоми ураження периферичних нервів верхніх кінцівок та черепних нервів.
5. Хвора скаржиться на слабкість м’язів правої стопи, звисання її, відчуття повзання мурашок у
стопі та пальцях. За два дні до цього полола на городі навпочіпки. У неврологічному статусі виявлені парез
м’язів, що розгинають праву стопу, звисаюча стопа, гіпалгезія на зовнішній поверхні гомілки, тильній
поверхні стопи та І-ІV пальців.
2. Який характер парезу м’язів?
3. Ураження яких структур нервової системи у хворої?
1. Периферичний мононевритичний тип розладів чутливості.
2. Периферичний парез м’язів-розгиначів правої стопи.
3. Ураження правого малогомілкового нерва.
4. Нейропатія правого малогомілкового нерва.
6. Хворий скаржиться на пекучий біль на передньо-бічній поверхні лівого стегна, відчуття
затерпання в цій ділянці, які підсилюються під час ходи та стояння. У пацієнта ожиріння ІІІ ст., виявлена
гіпалгезія на передньо-зовнішній поверхні лівого стегна.
1. Периферичний мононевритичний тип порушення чутливості.
2. Ураження лівого бічного шкірного нерва стегна.
3. Синдром защемлення лівого бічного шкірного нерва стегна (парестетична мералгія).
7. У хворого після зняття гіпсової пов’язки (був перелом внутрішнього надвиростка плеча)
спостерігається кігтиста кисть: в проксимальних фалангах IV і V пальців – різке розгинання, а в середніх і
кінцевих – згинання, гіпотрофія м’язів між ІI - V пальцями, гіпалгезія в V та половині IV пальців.
2. Ураження ліктьового нерва.
3. Невропатія ліктьового нерва.
8. У хворого після травми (поріз склом шкіри та м’яких тканин нижньої частини передпліччя)
спостерігаються ознаки “мавп’ячої лапи”: гіпотрофія тенара, порушено згинання в кулак І, ІІ та ІІІ
пальців, гіпалгезія на долонній поверхні І, ІІ, ІІІ пальців.
2. Ураження серединного нерва.
3. Травматична невропатія серединного нерва.
9. Хворий, що страждає на цукровий діабет скаржиться на двоїння перед очима. Виявлені птоз
правої верхньої повіки, розбіжну косоокість та екзофтальм справа.
2. Які ще симптоми можуть бути за такої патології?
1. Ураження правого окорухового нерва.
2. Можуть бути мідріаз, порушення конвергенції та акомодації, прямої та співдружньої реакції зіниці на
світло.
3. Невропатія правого окорухового нерва.
10. У хворого 23 років після переохолодження з’явились біль та відчуття повзання мурашок по ходу
нервових стовбурів в нижніх та верхніх кінцівках, слабкість їх, субфібрильна температура, нерухомість
мімічних м’язів. Огляд виявив позитивний симптом Ласега з обох боків, двобічний периферичний парез
мімічних м’язів, зниження м’язової сили в ногах та руках, арефлексію глибоких рефлексів на руках та
нижніх кінцівках.
3. Чи можуть бути зміни в складі спинномозкової рідини?
4. Яка тактика лікаря у разі даного захворювання?
1. Ураження спинномозкових корінців шийного та попереково-крижового відділів та периферичних нервів
верхніх та нижніх кінцівок, двобічне ураження лицьового нерва.
2. Гостра демієлінізуюча полірадикулоневропатія Гійєна-Барре.
3. Дослідження спинномозкової рідини виявить білково-клітинну дисоціацію.
4. Призначення внутрішньовенної терапії імуноглобулінами класу G (0,4 г/ кг на добу ) щоденно впродовж 5
днів, плазмаферез.
11. У хворого стріляючий біль та парестезії у верхньому відділі правої сідниці, на зовнішній поверхні
стегна, передньо-зовнішній поверхні гомілки, тильній поверхні стопи, у великому пальці справа, які
виникли після підняття тяжкої ноші. В неврологічному статусі виявлено гіпалгезію в ділянці великого
пальця, на тилі стопи та передньо-зовнішній поверхні гомілки, слабкість м’язів, що розгинають I палець
стопи, пацієнт не може ходити та стояти на п’ятці з розігнутою стопою.
1. За яким типом порушена чутливість у хворого?
2. Ураження яких структур нервової системи у пацієнта?
1. Сегментарний тип розладів чутливості.
2. Здавлення правого корінця L5 грижою диска LIV-LV.
3. Гостра вертеброгенна радикулопатія корінця L5.
12. Хворий, що переніс травму правої плечової ділянки, скаржиться на слабкість правої кисті та
відчуття затерпання в ній. У неврологічному статусі виявлено парез м’язів правої кисті, відсутність правого
розгинального ліктьового рефлексу, гіпотрофію м’язів кисті, гіпалгезію на внутрішній поверхні
передпліччя, в ділянці кисті та пальців, синдром Бернара - Горнера справа.
7. Вкажіть ознаки синдрому Бернара – Горнера.
9. Вкажіть захворювання.
1. Частковий птоз верхньої повіки, міоз та енофтальм.
2. Ураження нижнього первинного стовбура правого плечового сплетення та волокон, що йдуть від
симпатичного ціліоспінального центра.
3. Правобічний нижній плечовий плексит Клюмпке — Дежеріна.
13. Пацієнт скаржиться, що після переохолодження в нього виник біль та з’явились висипання на
шкірі в ділянці лівої половини лоба. Під час огляду виявлено пухирцеві висипання на шкірі лівої половини
лоба та спинці носа зліва, гіпалгезію в ділянці іннервації верхньої гілочки лівого трійчастого нерва.
1. Як звуться такі висипання на шкірі?
1. Герпетичні висипання.
2. Вузол лівого трійчастого нерва.
3. Герпетичний гангліоніт вузла лівого трійчастого нерва.
14. Хворий скаржиться на «перекошене» обличчя, відчуття сильного болю в ділянці лівої вушної
раковини. На вушній раковині виявлені пухирцеві висипання, периферичний парез мімічних м’язів лівої
половини лиця, порушення смаку на лівій половині язика.
1 Лівий колінчастий вузол та лівий лицьовий нерв в кістковому каналі .
2. Герпетичний гангліоніт лівого колінчастого вузла.
3. Ацикловір по 800 мг 5 разів на добу, гаммаглобулін, нестероїдні протизапальні та протинабрякові засоби.
15. Пацієнт спав біля відкритого вікна, а наступного дня в нього з’явився біль в завушній ділянці,
через два дні виникла асиметрія обличчя. Під час огляду виявлено – на лобі праворуч не утворюються
зморшки, праве око при зажмурюванні не закривається, правий кутик рота опущений, при оскалюванні
зубів він нерухомий, права носогубна складка згладжена, не може свистіти, надувати праву щоку,
сльозотеча з правого ока, посилене сприйняття звуків правим вухом, порушення смаку на правій половині
язика.
1. Як зветься така патологія м’язів?
1. Периферичний парез мімічних м’язів.
2.Уражений правий лицьовий нерв в каналі лицьового нерва вище відходження стремінцевого нерва.
3. Невропатія правого лицьового нерва.
16. Хворий скаржиться на поперхування під час вживання їжі, носовий відтінок голосу, хиткість
при ходьбі, що підсилюється в сутінках. Хворів на дифтерію (виписаний з інфекційного відділення два
тижні тому). У неврологічному статусі виявлено звисання м’якого піднебіння під час фонації, зниження
глоткового рефлексу та рефлексу з м’якого піднебіння, відсутність колінних та ахіллових рефлексів,
гіпалгезію та батіанестезію на стопах, хиткість в позі Ромберга із закритими очима.
1. Які синдроми виникли у хворого?
2. Ураження яких структур нервової системи зумовило таку патологію?
3. Яке захворювання у пацієнта?
1. Бульбарний, поліневритичний синдроми та сенситивна атаксія.
2. Ураження ІХ та Х пар черепних нервів та периферичних нервів в дистальних відділах ніг.
3. Післядифтерійна поліневропатія.
17. Хворий, що зловживає алкоголем скаржиться на неможливість розгинання правої кисті, не може
відвести великий палець в бік, порушена больова чутливість на тильній поверхні І та ІІ пальців. Всі ці
ознаки з’явились вранці, коли прокинувся.
2. Вкажіть топічний діагноз.
3. Яке захворювання у пацієнта?
1. Периферичний мононевритичний тип розладів чутливості.
2. Ураження правого променевого нерва.
3. Невропатія правого променевого нерва.
18. Хворий, що займається велоспортом скаржиться на затерпання в ділянці ІV та V пальців лівої

руки. Виявлено слабкість м’язів, що згинають ці пальці та гіпалгезію на ІV та V пальцях.
1. Ураження якого нерва у хворого?
2. Яка наймовірніша причина цієї патології?
1. Ураження лівого ліктьового нерва.
2. Ймовірніше є здавлення ліктьового нерва у кубітальному каналі.
19. Хвора 55 років (доярка з 30-річним стажем) скаржиться на затерпання І, ІІ, ІІІ пальців правої
руки, біль у долоні, що підсилюються вночі та при піднятті руки догори і зменшуються при опусканні її
донизу.
1. Про ураження якого нерва можна думати?
2. Вкажіть причину ураження нерва.
1. Ураження правого серединного нерва.
2. Здавлення серединного нерва у зап’ястному каналі.
20. Хворий скаржиться на біль у правій підошві та пальцях, який підсилюється при ходьбі,
натисканні на педалі автомобіля. Виявлено набряк позаду і нижче внутрішньої кісточки правої стопи.
1. Про ураження якого нерва можна думати?
2. Яка причина такої патології?
1. Ураження правого великогомілкового нерва.
2. Стиснення нерва в правому тарзальному каналі.
21. Хвора 52 років скаржиться на інтенсивний біль у середній частині лівої половини обличчя, у
верхній щелепі. Біль виникає нападами, триває декілька секунд, провокується чищенням зубів, вживанням
їжі, з’являється у разі доторкання до носогубної складки зліва. У неврологічному статусі в міжнападовий
період патології не виявлено.
1. Вкажіть топічний діагноз.
3. Які обстеження необхідно провести?
4. Які препарати принесуть хворій полегшення?
1. Подразнення лівого верхньощелепного нерва.
2. Невралгія ІІ гілки лівого трійчастого нерва (верхньощелепного нерва).
3. Обстеження хворої для виявлення причини ураження трійчастого нерва: рентгенографія пазух носа,
огляд ЛОР-лікаря, стоматолога.
4. Карбамазепін, депакін, дифенін, амітриптилін.
5.2. Спадкові захворювання нервової системи
1. Учень10 класу відмічає слабкість у ногах, не може довго стояти, топчеться на одному місці, не
може стати на п’ятки, під час ходи високо підіймає ноги. Звертає на себе увагу схуднення нижніх відділів
гомілок та деформація стоп (за типом стоп Фрідрайха). Виявлено відсутність ахіллових рефлексів,
поліневритичний тип порушення чутливості за типом „шкарпеток”.
2. Які дослідження доцільно провести хворому з метою уточнення діагнозу?
3. З якими захворюваннями слід провести диференційну діагностику?
1. Невральна аміотрофія Шарко-Марі.
2. Генеалогічний аналіз, електроміографію (зниження швидкості проведення імпульсу периферичними
нервами).
3. З полінейропатіями різного генезу (у разі невральної аміотрофії Шарко-Марі нехарактерний біль по
ходу нервів кінцівок та немає вегетативних розладів).
2. Хворий 18 років скаржиться на слабкість у руках і ногах, переважно в їх проксимальних відділах,

схуднення м’язів, утруднення ходи. Хворіє близько 5-ти років, захворювання повільно прогресує. Виявлена
незначна атрофія м’язів плечового і тазового поясів. Лопатки – „крилоподібні”, сухожилкові рефлекси
знижені. Патологічних рефлексів немає. Наявні значний поперековий лордоз, „качина хода”, позитивний
тест вставання „драбинкою”.
1. Визначте локалізацію патологічного процесу.
2. Вкажіть клінічний діагноз і форму захворювання.
3. Які методи діагностики його підтвердять?
4. Яке призначите лікування?
1. Патологічний процес локалізується в посмугованих м’язах.
2. Первинна прогресуюча м’язова дистрофія, ювенільна форма Ерба-Рота.
3. Спадковий анамнез, електроміографія, біопсія м’язів, підвищення КФК в крові.
4. Ретаболіл, вітаміни групи В, вітамін Е, пентоксифілін, ЛФК, масаж.
3. У хворого з екстрапірамідною ригідністю, гіперкінезами, зміною психіки та зниженням інтелекту,

окулістом виявлені кільця Кайзера-Флейшера зеленувато-коричневого кольору.
1. Про яке захворювання йде мова?
2. Вкажіть форму захворювання.
3. Які дослідження доцільно провести хворому, яке лікування призначите?
1. Гепато-церебральна дистрофія.
2. Екстрапірамідно-кіркова форма.
3. Аналіз крові на наявність кількості церулоплазміну та аналіз сечі на вміст міді. Лікування: купреніл,
гепатопротектори, виключити з раціону харчування продукти, що мають велику кількість міді.
4. У хворого 18 років поступово виник нижній спастичний парапарез з симптомами Бабінського,

Россолімо, клонусами стоп, спастичною ходою, сухожилковими і м’язовими контрактурами. Черевні
рефлекси збережені. Функція органів малого тазу не порушена. Інтелект збережений. МРТ головного мозку
– без змін.
4. Уражені пірамідні шляхи в грудному відділі спинного мозку.
5.4. Сімейний спастичний параліч Штрюмпелля.
6.4. Мідокалм, баклофен, вітаміни групи В, ЛФК, масаж, ноотропні препарати, ортопедичне лікування.
5. У хворого 12 років виявили розлади м’язово-суглобової, вібраційної чутливості та атаксію в руках

і ногах. Спостерігається деформація стоп і хребта. Стопи порожнисті, з високим підйомом. Хвороба повільно
прогресує.
7. Як зветься така деформована стопа?
1. Стопа Фрідрайха.
2. Уражені пучки Голля і Бурдаха в задніх канатиках спинного мозку та спинномозково-церебеллярні
шляхи в бічних канатиках спинного мозку.
3. Сімейна спинномозкова атаксія Фрідрайха.
4. Симптоматичне лікування: пірацетам, церебролізин, вітамін С, групи В, Е, РР; ЛФК, масаж.
6. Дівчина 14 років скаржиться на слабкість м’язів нижніх кінцівок під час ходи та при незначних
фізичних навантаженнях. Виявляються „осина талія”, „крилоподібні” лопатки, значний поперековий
лордоз, відмічається „вставання драбинкою” під час вставання з лежачого положення у вертикальне. Хода
нагадує качину.
1. Первинна прогресуюча м’язова дистрофія, ювенільна форма Ерба-Рота.
2. Генеалогічний анамнез, електроміографія, підвищення КФК в крові.
7. Співробітники та родичі відмітили зміни у 50-річного чоловіка – протягом останнього року став
неуважним, дратівливим, неохайним. Через „забудькуватість” не справляється з професійними
обов’язками. Виявляється постійний руховий неспокій – весь час жестикулює, гримасує, здійснює безладні
рухи руками.
3. Які дослідження доцільно провести хворому з метою уточнення діагнозу?
4. Яке лікування призначити хворому?
1. Уражені підкіркові вузли, переважно хвостате ядро, лушпина, та кора головного мозку.
2. Хорея Гентінгтона.
3. Генеалогічний анамнез, КТ (ознаки атрофії кори головного мозку), ЕЕГ (відсутність альфа-ритму з
переважанням низькоамплутудної біоелектричної активності мозку, генетичне – виявлення патологічного
гену).
4. Нейролептичні засоби (галоперидол, аміназин), парлодел, сибазон, амітриптилін. Постійний медичний
контроль.
8. У юнака 18 років, спостерігаються „міопатичне” обличчя, „поперечна посмішка”, „губи тапіра”,

„крилоподібні лопатки”, які виникли поступово упродовж останніх 3 років. Знижені згинально- та
розгинально-ліктьові рефлекси.
1. Для якого захворювання характерні ці ознаки?
2. Які діагностичні критерії цієї хвороби?
3. Яка тактика лікування?
1. Первинна прогресуюча м’язова дистрофія, плече-лопатково-лицьова форма Ландузі-Дежеріна.
2. Початок захворювання у віці 15-20 років. Клініко-генеалогічний анамнез (автосомно-домінантний тип
успадкування). ЕМГ (міопатичні та денерваційні зміни). Може підвищуватись вміст креатинін –
фосфокінази в крові.
3. Для покращення трофіки м’язів – мілдронат, ретаболіл, церебролізин, вазоактивні препарати, ЛФК,
масаж.
9. У хлопчика 2-х років спостерігається гіпотрофія м’язів стегон, псевдогіпертрофія литкових

м’язів. Дитині важко підійматися сходами, не може стрибати, з великим зусиллям встає з підлоги.
Спостерігається деформація хребта, грудини.
11. Які додаткові дослідження підтвердять діагноз?
12. Якою повинна бути тактика лікування?
1. Первинна прогресуюча м’язова дистрофія, псевдогіпертрофічна форма Дюшена.
2. Клініко-генеалогічний анамнез, підвищення КФК у 30-50 разів у сироватці крові, ЕМГ, біопсія м’язів
(первинно-м’язовий тип ураження), генетичне дослідження.
3. Покращення трофіки м’язів (мілдронат, ретаболіл, церебролізин), поліпшення мікроциркуляції
(пентоксифілін), вітаміни групи В, ЛФК, масаж.
10. Лікар направив 21-річного юнака з підозрою на розсіяний склероз до окуліста. Останній виявив
у пацієнта кільця Кайзера-Флейшера.
1. Свідченням якого захворювання є виявлені зміни?
2. Чи потрібні інші обстеження?
3. Вкажіть подальшу тактику лікування пацієнта.
1. Гепато-церебральна дистрофія (хвороба Вестфаля-Вільсона-Коновалова).
2. Так. Необхідно перевірити кількість церулоплазміну в крові – відмічається його зниження, а також
кількість міді в сечі (спостерігається підвищення екскреції міді).
3. Призначити хворому пеніциламін (купреніл) або цинку сульфат, гепатопротектори (есенціале,
карсил). Дієта з обмеженням вмісту тваринного білка, шоколаду, горіхів, грибів.
5.3. Міастенія
1. У хворого 30 років через 3 тижні після перенесеного грипу виникли загальна м’язова слабкість,
утруднення під час ковтання, „гугнявість” голосу, які наростають після навантаження відповідних м’язів.
1. Який попередній діагноз?
2. Які додаткові дослідження необхідно призначити пацієнту?
3. Які методи лікування використовують за наявності такого захворювання?
1. Міастенія.
2. Проби на стомлюваність м’язів, проба з прозерином; КТ органів межистіння, МРТ стовбуру мозку,
електроміографія.
3. Антихолінестеразні – прозерин, калімін, нейромідин. Препарати калію та спіронолактони.
Кортикостероїди, плазмаферез. Амінокислоти, вітаміни групи В, токоферолу ацетат. Тимектомія.
2. Через три тижні після перенесеної ГРВІ хвора 33 років почала відмічати у другій половині дня
слабкість в кінцівках та періодичне двоїння перед очима. При неврологічному обстеженні виявлено
непостійний частковий птоз, який підсилюється при погляді догори та розбіжну косоокість з обох боків.
8. Яке лікування використовують у разі такої хвороби?
1. Міастенія, очна форма.
2. Проби з навантаженням очних м’язів підсилюють симптоматику; прозеринова проба (покращення
функції м’язів після введення прозерину), КТ органів межистіння (для виключення тимоми),
електроміографія.
3. Препарати калію, антихолінестеразні засоби (калімін, нейромідин, прозерин), за наявності тимоми –
тимектомія, кортикостероїдні препарати, плазмаферез.
3. Хворий, що страждає на генералізовану форму міастенії, після перенесеної ГРВІ раптово відмітив
порушення ковтання, порушилась мова, стало „важко дихати”.
1. Про яке ускладнення хвороби можна думати?
2. Яка тактика лікаря?
3. Які препарати необхідно призначити хворому?
1. У хворого виник міастенічний криз.
2. Госпіталізація хворого у відділення інтенсивної терапії.
3. Прозерин внутрішньовенно 1-2 мл 0,05% розчину в 20 мл 40% розчину глюкози або
внутрішньом’язово убретид – 1 мл, плазмаферез. У разі необхідності – переводять на апаратне дихання).
4. Хворий, який страждає на генералізовану форму міастенії, відчувши різку слабкість у всьому тілі
та порушення ковтання, прийняв подвійну дозу каліміну. Через 40 хвилин стан хворого погіршився.
Об’єктивно виявлено вузькі зіниці, зниження фотореакцій, гіперсекрецію слини, брадикардію,
фасцикулярні посмикування у різних групах м’язів. Турбують блювання і пронос.
1. Про яке ускладнення хвороби можна думати?
2. Яка тактика лікаря?
3. Які препарати слід призначити хворому?
1. Холінергічний криз.
2. Госпіталізація хворого у відділення інтенсивної терапії, відміна антихолінестеразних засобів.
3. 1 мл 0,1% розчину атропіну підшкірно через кожні 2 години до появи сухості в роті. За необхідності –
інтубація і переведення на апаратне дихання.
5. У хворого 30 років через 3 тижні після перенесеного грипу розвинулись загальна м’язова
слабкість, утруднення при ковтанні, „гугнявість” голосу, які наростали після навантаження відповідних
м’язів.
2. Які додаткові дослідження підтвердять діагноз?
3. Яке лікування необхідно призначити?
1. Міастенія (генералізована форма).
2. ЕМГ, КТ чи МРТ органів межистіння.
3. Калімін, препарати калію, преднізолон за схемою.
6. Хвора 52 років скаржиться на неприємні відчуття за грудиною, які підсилюються при нахилі
тулуба. Останні 2 тижні стала відмічати, що ввечері їй важко жувати і ковтати, змінюється мова,
з’являється „гугнявість” голосу.
2. Дані яких методів обстеження підтвердять діагноз?
1. Міастенія, бульбарна форма.
2. МРТ органів межистіння (для виявлення тимоми, у разі виявлення – тимектомія), електроміографія.
5.4. Вроджені дефекти хребта і спинного мозку. Сирингомієлія
1. Хворий 35 років скаржиться на зниження слуху, слабкість в руках та ногах. Ці явища турбують
протягом останніх трьох років. Пацієнт низького зросту, з короткою шиєю, відмічається „горда” постава
голови, низька лінія росту волосся на шиї. У неврологічному статусі виявлено зниження слуху, підвищення
сухожилкових і періостальних рефлексів з кінцівок, підвищення м’язового тонусу в кінцівках за спастичним
типом. Виявляється двобічний симптом Бабінського.
9. Які допоміжні методи обстеження його підтвердять?
1. Синдром Кліппеля-Фейля („синдром короткої шиї”).
2. Рентгенографія шийного відділу хребта (знижена висота тіл хребців С2-С5, відсутність міжхребцевих
дисків на цьому рівні).
3. Симптоматичне лікування, у разі розвитку тетрапарезу – хірургічне втручання, спрямоване на
усунення компресії спинного мозку.
2. Дитина 6 років скаржиться на частий головний біль, утруднення ковтання. Голова збільшених
розмірів. Виявляються гіпотрофія м’язів язика, грудино-ключично-соскоподібних та трапецієподібних
м’язів, ністагм при погляді донизу, похитування під час ходи. Зі слів батьків ці явища спостерігаються від
народження.
2. Чим обумовлений цей синдром?
1. Про синдром Арнольда-Кіарі.
2. Дана патологія є вадою розвитку стовбура головного мозку (каудальне зміщення мосту, довгастого
мозку та черв’яка мозочка у розширений великий потиличний отвір).
3. МРТ головного мозку і шийного відділу спинного мозку (може виявити цю патологію).
3. Хвора 52 років скаржиться на слабкість рук, порушення чутливості в них. Хворіє понад 4 роки.
На обох руках видно рубці від частих опіків та порізів; м’язи кистей гіпотрофічні. Виявлено гіпестезію
больової та температурної чутливості на обох руках та верхній частині грудної клітки та збереження
тактильної чутливості в цих ділянках. Сухожилкові рефлекси на руках відсутні, на ногах високі, симптом
Бабінського з обох боків.
1. Чутливість порушена за сегментарним дисоційованим типом.
2. Задні роги спинного мозку в шийно-грудному відділі та пірамідний шлях в бічних канатиках на
цьому рівні.
3. Сирингомієлія.
4. МРТ спинного мозку виявить сирингомієлітичну порожнину у ділянці уражених сегментів.
4. Хворий 40 років скаржиться на слабкість правої руки, зниження больової чутливості в ній та
правій половині грудної клітки, нечіткість мови. Ці порушення турбують хворого близько 6 місяців.
Виявляється гіпотрофія дрібних м’язів правої кисті, втрата больової та температурної чутливості в
сегментах С5-Т8 справа у вигляді „напівкуртки” та на зовнішній сегментарній зоні Зельдера справа за
збереження тактильної чутливості в цих ділянках, знижені згинальний та розгинальний ліктьові рефлекси
на правій руці. Спостерігається гіпергідроз та акроцианоз в правій кисті. Виявляються синдром Бернара-
Горнера справа, гіпотрофія правої половини язика, дизартрія.
2.1. Який попередній клінічний діагноз?
3.1. Яка подальша тактика лікаря?
1. Задній, передній та бічний роги правої половини спинного мозку в шийно-грудному відділі, каудальна
частина правого ядра спинномозкового шляху трійчастого нерва, ядро правого під’язикового нерва.
2. Сирингомієлія, сирингобульбія.
3. Провести МРТ шийно-грудного відділу спинного мозку та МРТ головного мозку з метою виявлення
порожнини в уражених сегментах. У разі підтвердження діагнозу призначити амінокислотні препарати,
вітамінотерапію, антихолінестеразні засоби, масаж, ЛФК, консультація нейрохірурга для вирішення
питання про проведення операції шунтування.
5.5. Неврологічні порушення за наявності соматичних захворювань
1. Хворий, що страждає на цукровий діабет, раптово впав, втратив свідомість. Під час огляду
виявляються вузькі зіниці, дихання нерівномірне, пульс частий, шкіра суха та гаряча, з рота чути запах
ацетону. У неврологічному статусі вогнищевої симптоматики не виявлено, м’язовий тонус рівномірно
низький, рефлекси знижені.
1. Які обстеження слід терміново призначити хворому?
2. Чи можна запідозрити у хворого інсульт?
1. Дослідження вмісту глюкози у крові.

2. У хворого відсутня характерна для інсульту вогнищева неврологічна симптоматика. Клінічні ознаки
свідчать про виникнення гіперглікемічної коми.
3. Введення інсуліну.
2. Хворий 68 років, що протягом 10 років страждає на цукровий діабет, скаржиться на біль

пекучого характеру в кистях рук та стопах, затерпання та відчуття „повзання мурашок” в них. При
обстеженні звертає на себе увагу сухість та лущення шкіри кінцівок, схуднення гомілок. Колінні та ахіллові
рефлекси відсутні, знижені всі види чутливості у дистальних відділах кінцівок.
3. Складіть план лікування хворого.
2. Діабетична полінейропатія.
3. Лікування цукрового діабету. Вітамінотерапія (особливо вітаміни групи В),  -ліпоєва кислота,
вазоактивні препарати (кавінтон, нікотинова кислота) трентал, нейропротекторні засоби (пірацетам,
актовегін, солкосерил), фізіотерапевтичні методи лікування.
3. У хворого 52 років два дні тому з’явився сильний біль в епігастральній ділянці, що поєднується з
головним болем, нудотою, повторним блюванням. Стан хворого тяжкий, оглушення змінюється
психомоторним збудженням. Позитивний симптом Керніга, непостійний двобічний рефлекс Бабінського.
Дослідження ліквору патології не виявило. Терапевтом діагностовано гострий панкреатит.
1. З якою метою хворому проводили дослідження ліквору?
3. Складіть схему лікування.
1. Люмбальну пункцію з дослідженням ліквору проводили для виключення менінгіту чи субарахноїдального
крововиливу.
2. Гостра токсична (енні, дезінтоксикадогенно зумовлена гострим панкреатитом) енцефалопатія.
3. Голод, лід на живіт, антибіотики, дегідратаційційні засоби, ферментні, спазмолітичні, седативні
препарати.
4. У хворого з передсердно-шлуночковою блокадою спостерігаються напади у вигляді

запаморочення, потемніння у очах, загальної слабкості, втрати свідомості.
2. Які ще неврологічні порушення можливі у хворих із порушенням серцевого ритму?
1. Синкопальні напади.
2. Епілептичні напади, порушення мозкового кровообігу (ТІА, інсульт).
5. Жінка 40 років, що впродовж останніх 5 років страждає на В12-дефіцитну анемію, поступила до

неврологічного відділення зі скаргами на слабкість у ногах, відчуття затерпання стоп, хитку ходу.
Неврологічне обстеження виявило нижній парапарез із високими рефлексами та порушенням глибоких
видів чутливості у пальцях ніг.
2. Призначте схему лікування.
1. В12-дефіцитна анемія, фунікулярний мієлоз.
2. Вітамін В12 по 1000 мкг в м’яз щоденно протягом 15-20 діб, потім по 1000 мкг один раз на місяць
протягом всього життя, інші вітаміни групи В, нікотинова кислота, нейромідин, ноотропні засоби
(пірацетам, енцефабол, церебролізин).
6. У 18-річного юнака 6 місяців тому діагностовано лімфогранулематоз, а недавно виникли прояви

ураження поперечника спинного мозку на рівні С 8- Тh1 сегментів.
Чи може неврологічна симптоматика бути ускладненням основного захворювання?
Так, спинний мозок може бути здавлений лімфогранулематозними вузлами.
7. У хворого з гострим лейкозом виникли різкий головний біль, нудота, блювання. Наявні
менінгеальні симптоми.
1. Яке ускладнення слід запідозрити?
2. Як його підтвердити?
1. Серозний менінгіт (менінгеальний синдром – один з найпоширеніших проявів ураження нервової системи
у разі гострого лейкозу).
2. Необхідно провести поперекову пункцію підпавутинного простору для дослідження спинномозкової
рідини – у разі підтвердження діагнозу виявляють плеоцитоз.
8. Студента, що страждає на гастрит, турбують частий головний біль, швидка втомлюваність,

дратівливість, пітливість, підсилення перистальтики. Юнак високого зросту, астенічної статури, кисті рук
та стопи холодні, вологі. Виявляється лабільний, з тенденцією до гіпотонії асиметричний артеріальний тиск.
1. Вегетативно-судинна дистонія за гіпотонічним типом (соматогенно обумовлена).
2. Лікування основного захворювання (гастриту), режим навчання та відпочинку, загальнозміцнювальні
засоби (заняття ЛФК, контрастний душ зранку, загартовування), вітамінотерапія, тонізуючі ліки,
заспокійливі, адаптогени.
9. Молодого хворого, який страждає на хронічний пієлонефрит, турбує постійний біль у

поперековому відділі хребта, що віддає у пах. Помірні симптоми натягу, випадінь чутливості та рефлексів не
виявлено.
1. Вторинна люмбалгія.
1) Які структури відносяться до периферичної нервової
системи?
1) міжхребцеві вузли Добавлено примечание ([1]):
4) периферичні нерви Добавлено примечание ([2]):
2) Вкажіть структури середнього мозку

2) ніжки мозку Добавлено примечание ([3]):
3) пластинка покрівлі середнього мозку Добавлено примечание ([4]):
3) Вкажіть анатомо-топографічні рівні нервової системи

1) кірковий Добавлено примечание ([5]):
2) підкірковий
Добавлено примечание ([6]):
4) сегментарно-рефлекторний Добавлено примечание ([7]):
5) рецепторно-ефекторний Добавлено примечание ([8]):
4) Вкажіть основні принципи функціонування нервової

системи
1) рефлекторний Добавлено примечание ([9]):
2) субординації Добавлено примечание ([10]):
5) функціональних систем Добавлено примечание ([11]):
6) саморегуляції
7) інтегративний Добавлено примечание ([13]):
5) Вкажіть етапи еволюції нервової системи

1) трубчаста (цереброспінальна) нервова система Добавлено примечание ([14]):
2) дифузна (сіткоподібна) нервова система

5) гангліозна нервова систе Добавлено примечание ([16]):
1.2. Чутливість та її патологія
1) Вкажіть види загальної чутливості

1) больова Добавлено примечание ([17]):
2) вібраційна
4) м’язово-суглобова Добавлено примечание ([19]):
6) температурна, тактильна Добавлено примечание ([20]):
7)
2) Вкажіть види складної чутливості
1) відчуття локалізації Добавлено примечание ([21]):
4) двомірно-просторове відчуття Добавлено примечание ([22]):
5) дискримінаційна чутливість Добавлено примечание ([23]):
8) стереогноз
4) Які нервові елементи складають систему чутливого
аналізатора?
1) відповідна зона кори головного мозку Добавлено примечание ([25]):
3) рецептори Добавлено примечание ([26]):
5) чутливі аферентні шляхи

5) Де локалізуються тіла перших нейронів усіх видів чутливості?

3) у міжхребцевому вузлі Добавлено примечание ([28]):
Вкажіть види загальної чутливості

1) больова
4) м’язово-суглобова
6) температурна, тактильна

1) відчуття локалізації
4) двомірно-просторове відчуття
5) дискримінаційна чутливість
3) Вкажіть специфічні види чутливості

1) зір
3) слух
6) дотик
8) смак
9) нюх
4) Які нервові елементи складають
систему чутливого аналізатора?
1) відповідна зона кори головного мозку
3) рецептори
шлях
5) Де локалізуються тіла перших нейронів

усіх видів чутливості?
3) у міжхребцевому вузлі
6) Де закінчується перший нейрон больової і температурної

чутливості?
3) у задніх рогах спинного мозку Добавлено примечание ([29]):
7) Де закінчується перший нейрон глибокої чутливості?

1) в ядрах Голля і Бурдаха Добавлено примечание ([30]):
8) Де закінчуються другі нейрони всіх

видів чутливості?
3) у таламусі
9) Де здійснюють перехрестя другі нейрони поверхневих видів
3) на рівні передньої білої спайки Добавлено примечание ([31]):
10) Де здійснюють перехрестя другі нейрони глибоких видів

5) в міжоливному шарі в довгастому мозку
11) Від яких сегментів волокна спино-таламічного шляху
розміщені у спинному мозку латеральніше?
3) від попереково-крижових сегментів Добавлено примечание ([33]):
12) Які шляхи утворюють присередню ( медіальну)

петлю?
1) бульбо-таламічний шлях Добавлено примечание ([34]):
4) спіноталамічний шлях Добавлено примечание ([35]):
13) Де знаходиться ядро аналізатора загальних видів чутливості?

1) в передцентральній звивині
3) в зацентральній звивині Добавлено примечание ([36]):
14) В якому відділі кори головного мозку

представлена проекція чутливої іннервації
руки?
3) в середньому відділі зацентральної
звивини

голови?
3) в нижньому відділі зацентральної

звивини

ноги?
3) у верхньому відділі зацентральної
звивини
17) Вкажіть кількісні види порушення чутливості
2) гіпестезія Добавлено примечание ([37]):
3)
4) гіперестезія Добавлено примечание ([38]):
5) анестезі
7) батіанестезія Добавлено примечание ([40]):
18) Вкажіть якісні види порушення чутливості
3) поліестезія Добавлено примечание ([41]):
4) гіперпатія
5)
6) дизестезія Добавлено примечание ([43]):
19) Вкажіть типи чутливих порушень

1) провідниковий Добавлено примечание ([44]):
5) мононевритичний
6) анестезія
7) поліневритичний Добавлено примечание ([46]):
8) сегментарний Добавлено примечание ([47]):
21) Вкажіть ознаки ураження периферичного нерва

1) анестезія поверхневих видів чутливості в зоні іннервації Добавлено примечание ([48]):
2) парестезія Добавлено примечание ([49]):
5) болі Добавлено примечание ([50]):
22) Вкажіть ознаки ураження міжхребцевого вузла

2) герпетичні висипання на шкірі Добавлено примечание ([51]):
34) сегментарна анестезія Добавлено примечание ([52]):
23) Вкажіть ознаки ураження заднього корінця

2) корінцевий біль Добавлено примечание ([54]):
3) симптоми натягу на боці ураження Добавлено примечание ([55]):

24) Вкажіть ознаки ураження заднього рогу спинного мозку
2) збереження глибоких видів чутливості Добавлено примечание ([57]):
6) сегментарна анестезія больової і температурної чутливості Добавлено примечание ([58]):
25) Вкажіть ознаки ураження заднього канатика спинного м

2) провідникове порушення глибокої чутливості Добавлено примечание ([59]):
3) сенситивна атаксія
26) Вкажіть симптоми ураження спіноталамічного шляху

2) стріляючі болі Добавлено примечание ([60]):
3) провідникова анестезія больової та температурної чутливості Добавлено примечание ([61]):
з протилежного боку
27) Вкажіть ознаки ураження присередньої (медіальної) петлі

1) геміатаксія з протилежного боку Добавлено примечание ([62]):
3) геміплегія з протилежного боку

5) геміанестезія з протилежного боку
28) Вкажіть симптоми ураження таламуса

4) геміанестезія з протилежного боку Добавлено примечание ([65]):
5) геміанопсія протилежних половин зору

8) таламічні болі (геміалгії) Добавлено примечание ([67]):
29) Вкажіть ознаки ураження верхнього відділу кори

зацентральної звивини
3) моноанестезія ноги з протилежного боку Добавлено примечание ([68]):
4) чутлива джексонівська епілепсія (у разі подразнення)
30) Вкажіть ознаки ураження середнього відділу кори

3) моноанестезія руки з протилежного боку Добавлено примечание ([69]):
31) Ураження яких нервових утворень супроводжується

порушенням усіх видів чутливості?
1) периферичних нервів
2) поперечника спинного мозку
3) зацентральної звивини Добавлено примечание ([72]):
7) задніх корінців Добавлено примечание ([73]):
8) присередньої (медіальної) петлі
32) Ураження яких нервових утворень спричинить

порушення чутливості за сегментарним типом?
1) заднього рогу спинного мозку Добавлено примечание ([74]):
2) заднього корінця
6) передньої білої спайки Добавлено примечание ([76]):
8) міжхребцевого вузла Добавлено примечание ([77]):
33) Які симптоми найхарактерніші для поліневритичного

типу розладу чутливості?
2) болі у кінцівках Добавлено примечание ([78]):
3) анестезія в дистальних відділах кінцівок Добавлено примечание ([79]):

порушення чутливості за провідниковим типом?
1) заднього канатика спинного мозку Добавлено примечание ([80]):

4) внутрішньої капсули Добавлено примечание ([82]):
7) бічного канатика спинного мозку Добавлено примечание ([83]):
8) таламуса
35) Ураження яких відділів центральної

нервової системи супроводжується
синдромом — геміанестезія, геміатаксія,
геміанопсія?
3) таламуса
36) Ураження яких утворень мозку спричинить вини-

кнення геміанестезії у поєднанні з геміанопсією?
2) присередньої (медіальної ) петлі Добавлено примечание ([85]):
5) таламуса Добавлено примечание ([86]):
38) Вкажіть утворення, що складають ноцицептивну систему

13) периферичні ноцицептори Добавлено примечание ([87]):
4) нейрони заднього рогу спинного мозку, желатинозна
субстанція Добавлено примечание ([88]):
5) ноцицептивні системи головного мозку Добавлено примечание ([89]):
8) спинномозково-таламічний, спинно-ретикулярний шляхи,

задні канатики, присередня петля Добавлено примечание ([90]):
39) Вкажіть висхідні шляхи, що передають ноцицептивну

інформацію
1) присередня петля Добавлено примечание ([91]):
3) спинномозково-таламічний, спинномозково-ретикулярний
шляхи Добавлено примечание ([92]):
4) задні канатики спинного мозку Добавлено примечание ([93]):
40) Вкажіть, якими утвореннями представлені ноцицептивні

системи головного мозку
1) ретикулярною формацією стовбура мозку Добавлено примечание ([94]):
4) лімбічною системою, гіпоталамусом Добавлено примечание ([95]):
5) корою зацентральних звивин, тім’яних часток

8) таламусом
41) Вкажіть основні функції аферентних систем

1) переробка (аналіз та синтез) інформації Добавлено примечание ([96]):
5) сприймання інформації Добавлено примечание ([97]):
6) проведення інформації Добавлено примечание ([98]):
42) Вкажіть основні функції кіркового відділу

аналізаторів
1) аналіз і синтез інформації
3) зберігання інформації (пам’ять) Добавлено примечание ([99]):
5) розкодування інформації Добавлено примечание ([100]):
43) Вкажіть утвори і специфічні речовини антиноцицептивної

системи мозку
2) нейронні структури, що пригнічують аферентні системи Добавлено примечание ([101]):
4) нейропептиди: мет-, лей-, енкефаліни, ендорфіни

44) Вкажіть, які відділи головного мозку займають кіркове
представництво аналізаторів
1) передні відділи мозку Добавлено примечание ([103]):
3) задні відділи мозку (позаду центральної борозни) Добавлено примечание ([104]):

Вкажіть поверхневі рефлекси зі
слизових оболонок
1) рогівковий
2) піднебінний
5) кон’юнктивальний
6) глотковий
2) Вкажіть поверхневі шкірні рефлекси

1) черевні
3) підошвовий
4) анальний
7) кремастерний
3) Вкажіть періостальні рефлекси

1) надбрівний
2) нижньо-щелепний
6) карпорадіальний
7) ахілловий
4) Вкажіть сухожилкові рефлекси

2) згинальний ліктьовий
3) колінний
7) розгинальний ліктьовий
5) Вкажіть рефлекси оpального

автоматизму
1) носо-губний (Аствацатурова)
4) дистанс-оральний
5) долонно-підборідний (Марінеску-
Радовича)
9) хоботковий
6) Вкажіть стопні патологічні рефлекси

розгинальної групи
1)
2) Оппенгейма
3) Шефера
4) Штрюмпелля
5)
6) Бабінського
7) Гордона
8)
згинальної групи
1) Жуковського
4) Бехтєрєва
5) Россолімо
8) Вкажіть рефлекторну дугу

надбрівного рефлексу
1) міст
ів
4) V, VII пари черепних нервів
1) 8) Вкажіть рефлекторну дугу надбрівного рефлексу
1) міст Добавлено примечание ([105]):
2) 4) V, VII пари черепних нервів Добавлено примечание ([106]):
9) Вкажіть рефлекторну дугу розгинального ліктьового

1) променевий нерв Добавлено примечание ([107]):
4) сегменти СVII – СVIII

10) Вкажіть рефлекторну дугу згинального ліктьового

рефлексу
2) сегменти СV – CVI Добавлено примечание ([109]):
3) 4) м’язово-шкірний нерв Добавлено примечание ([110]):
11) Вкажіть рефлекторну дугу карпорадіального рефлексу

1) серединний нерв Добавлено примечание ([111]):
3) м’язово-шкірний нерв
6) сегменти CV – CVIII Добавлено примечание ([113]):
12) Вкажіть спінальні рефлекторні дуги черевних

рефлексів
1) міжреберні нерви Добавлено примечание ([114]):
2) сегменти ThVII — ThVIII Добавлено примечание ([115]):
3) сегменти ThXI — ThXII Добавлено примечание ([116]):
5) сегменти ThIX — ThX

13) Вкажіть рефлекторну дугу колінного рефлексу

1) сегменти LII – LIV Добавлено примечание ([118]):
3) стегновий нерв Добавлено примечание ([119]):
14) Вкажіть рефлекторну дугу ахіллового рефлексу

2) сегменти SI — SII Добавлено примечание ([120]):
3) сегменти SIII — SIV Добавлено примечание ([121]):
4) великогомілковий нерв Добавлено примечание ([122]):
15) Вкажіть рефлекторну дугу підошвового рефлексу

2) сегменти LV – SI Добавлено примечание ([123]):
4) сідничний нерв Добавлено примечание ([124]):
5) малогомілковий нерв Добавлено примечание ([125]):
16) Де замикаються безумовні рефлекси?

2) у сегментарному апараті спинного мозку Добавлено примечание ([126]):
4) у сегментарному апараті мозкового стовбура Добавлено примечание ([127]):
17) Вкажіть місце утворення умовних рефлексів

3) кора півкуль головного мозку Добавлено примечание ([128]):
18) Які функції рефлекторної дуги безумовного

рефлексу?
1) здійснення рефлексу Добавлено примечание ([129]):
2) регуляція м’язового тонусу Добавлено примечание ([130]):
4) трофічна Добавлено примечание ([131]):
19) Які ланки рефлекторної дуги забезпечують м’язовий

тонус?
1) альфа-малі нейрони переднього рогу Добавлено примечание ([132]):
2) пропріорецептор м’язів Добавлено примечание ([133]):
4) гамма-нейрони переднього рогу Добавлено примечание ([134]):

20) Які неорефлекси досліджують у неврологічній
клініці?
1) черевні Добавлено примечание ([135]):
3) підошвовий Добавлено примечание ([136]):
21) Внаслідок травми у хворого не розгинаються кисть та

пальці правої руки. Який нерв травмований, який
рефлекс не викликається?
2) розгинальний ліктьовий рефлекс Добавлено примечание ([137]):
4) променевий нер
22) В якій звивині бере початок центральний руховий

нейрон?
1) у передцентральній звивин Добавлено примечание ([139]):
23) 23) У якому відділі кори представлена проекція рухів

ноги?
2) у верхніх відділах передцентральної звивини
24) У якому відділі кори представлена

проекція рухів руки?
1) у середньому відділі передцентральної
звивини

проекція рухів м’язів обличчя?
3) у нижньому відділі передцентральної
звивини

проекція рухів язика?
звивини
27) З якого відділу кори починається кірково-
ядерний шлях?
3) у нижньому відділі передцентральної звивини Добавлено примечание ([140]):
28) Де у внутрішній капсулі розташовані волокна

кірково-спинномозкового шляху?
2) у передніх двох третинах заднього стегна Добавлено примечание ([141]):
29) Де у внутрішній капсулі розташовані волокна кірково-

ядерного шляху?
2) у коліні Добавлено примечание ([142]):
30) На якому рівні робить перехрестя пірамідний шлях?

4) на межі спинного та довгастого мозку Добавлено примечание ([143]):
31) Де у спинному мозку розташовані перехрещені

волокна пірамідного шляху?
3) у бічних канатиках Добавлено примечание ([144]):
32) Де у спинному мозку розташовані волокна

неперехрещеного пірамідного шляху?
3) у передніх канатиках Добавлено примечание ([145]):
33) Де закінчуються волокна кірково-спинномозкового

шляху?
3) на клітинах передніх рогів спинного мозку Добавлено примечание ([146]):
34) Де закінчуються волокна кірково-ядерного шляху?

1) на рухових ядрах черепних нервів Добавлено примечание ([147]):
35) Якими утвореннями представлені периферичні

рухові нейрони для посмугованих м’язів голови?
1) клітинами рухових ядер черепних нервів Добавлено примечание ([148]):
4) волокнами III, IV, VI пар черепних нервів Добавлено примечание ([149]):
36) Вкажіть ознаки центрального параліча

2) гіпертонія м’язів Добавлено примечание ([150]):
4) наявність патологічних рефлексів Добавлено примечание ([151]):
5) зниження або відсутність шкірних рефлексів

6) гіперрефлексія глибоких рефлексів Добавлено примечание ([152]):
37) Вкажіть ознаки периферичного параліча

2) відсутність рефлексів Добавлено примечание ([153]):
3) атонія м’язів Добавлено примечание ([154]):
5) атрофія м’язів Добавлено примечание ([155]):
38) Що таке геміплегія?
3) параліч кінцівок з одного боку
39) Що таке параплегія?
3) параліч верхніх або нижніх кінцівок
40) Що таке моноплегія?

1) параліч однієї кінцівки
41) Вкажіть ознаки ураження передцентральної звивини
3) монопарез з протилежного боку Добавлено примечание ([156]):
42) Вкажіть симптоми ураження

верхнього відділу передцентральної
звивини
1) центральний монопарез ноги
2) спастична геміплегія
3) напади локальної джексонівської
епілепсії (у разі подразнення)
4) парез мімічних м’язів за центральним
типом
5) спастична параплегія
43) Які симптоми поперечного ураження спинного
мозку вище шийного потовщення?
1) порушення чутливості за провідниковим типом Добавлено примечание ([157]):
3) центральна тетраплегія Добавлено примечание ([158]):
4) трофічні порушення
8) порушення дихання Добавлено примечание ([160]):
44) Вкажіть ознаки ураження поперечника спинного

мозку на рівні шийного потовщення
1) порушення всіх видів чутливості за провідниковим типом Добавлено примечание ([161]):
3) синдром Бернара-Горнера
4) периферичний параліч рук
5) центральний параліч ніг Добавлено примечание ([163]):
6) порушення сечовипускання за центральним типом Добавлено примечание ([164]):

мозку на рівні верхньогрудного відділу
1) черевні рефлекси не викликаються Добавлено примечание ([165]):
2) нижня в’яла параплегія Добавлено примечание ([166]):
4) провідниковий тип порушення чутливості Добавлено примечание ([167]):
5) нижня спастична параплегія

46) Вкажіть ознаки ураження клітин переднього рогу

спинного мозку
1) фібрилярні посмикування в м’язах Добавлено примечание ([170]):
3) атрофія м’язів
4) в’ялі паралічі м’язів відповідних сегментів Добавлено примечание ([172]):
47) Вкажіть ознаки синдрому Броуна-Секара

на боці, протилежному ураженню

2) центральний параліч мязів на боці ураження Добавлено примечание ([174]):
5) порушення глибоких видів чутливості на боці ураження Добавлено примечание ([175]):
6)
48) У хворого центральний параліч правої ноги з

порушенням поверхневої чутливості зліва за
провідниковим типом з рівня ТhХ. Де знаходиться
осередок ураження?
3) правий бічний канатик спинного мозку на рівні ThVIII Добавлено примечание ([176]):
сегменту
49) Вкажіть ознаки ураження правої половини

поперечника спинного мозку на рівні ThIV сегменту
1) провідникова анестезія больової та температурної чутливості
з рівня ThVI зліва Добавлено примечание ([178]):
3) батіанестезія в суглобах правої ноги Добавлено примечание ([179]):
4) центральна плегія правої ноги Добавлено примечание ([180]):
50) У хворого слабкість кистей та стоп з парестезіями в

них. Вкажіть локалізацію ураження
1) периферичні нерви в дистальних відділах кінцівок Добавлено примечание ([181]):
1.4. Патологія екстрапірамідної системи

1) Які структури мозку входять до екстрапірамідої
системи?
1) хвостате ядро Добавлено примечание ([182]):
2) сочевицеподібне ядро
3) червоне ядро Добавлено примечание ([184]):
5) ретикулярна формація стовбура мозку Добавлено примечание ([185]):
6) чорна речовина
2) Які утворення відносяться до

палідарної системи?
4) бліда куля
3) Які утворення відносяться до стріарної системи?

1) лушпина Добавлено примечание ([187]):
3) червоне ядро
4) Вкажіть фізіологічні функції екстрапірамідної

системи
1) реалізація автоматизованих рухів
2) підтримання м’язового тонусу Добавлено примечание ([189]):
3) забезпечення умовних рефлексів Добавлено примечание ([190]):
5) міостатична регуляція Добавлено примечание ([191]):
6) організація рухових проявів емоцій та захисних рухів
5) Перерахуйте симптоми ураження палідарної системи

1) брадикінезія
2) мікрографія Добавлено примечание ([192]):
3) тиха, монотонна мова Добавлено примечание ([193]):
6) гіпертонія м’язів за пластичним типом Добавлено примечание ([194]):
7) гіпомімія
6) Перерахуйте симптоми ураження стріарної системи

1) гіпотонія м’язів Добавлено примечание ([196]):
4) гіперкінези Добавлено примечание ([197]):
7) Вкажіть симптоми паркінсонізму

1) тиха, монотонна мова
5) пропульсія Добавлено примечание ([199]):
6) поза згиначів Добавлено примечание ([200]):
9) Які з перерахованих симптомів спостерігаються у разі

ураження хвостатого ядра?
2) гіпотонія м’язі Добавлено примечание ([201]):
1.5. Симптоми порушення мозочкових функцій
1) Вкажіть функції мозочка

2) координація рухів
3) регуляція рівноваги Добавлено примечание ([203]):
5) регуляція м’язового тонусу

3) Вкажіть ядра мозочка

1) зубчасте ядро Добавлено примечание ([205]):
3) ядро вершини Добавлено примечание ([206]):
6) коркоподібне ядро
7) кулясте ядро Добавлено примечание ([207]):
4) Які з шляхів проходять через середню ніжку мозочка?

1) лобно-мосто-мозочковий Добавлено примечание ([208]):
5) скронево-мосто-мозочковий Добавлено примечание ([209]):
5) Які з шляхів проходять через нижню ніжку мозочка?

1) спинно-мозочковий шлях Флексіга Добавлено примечание ([210]):
3) вестибуло-мозочковий Добавлено примечание ([211]):
6) оливо-мозочковий
7) ретикуло-мозочковий Добавлено примечание ([212]):
6) Які з шляхів проходять через верхню ніжку мозочка?

1) спинно-мозочковий шлях Говерс Добавлено примечание ([213]):
3) дентато-рубральний Добавлено примечание ([214]):
7) Які симптоми спостерігаються у разі ураження

мозочка?
1) м’язова гіпотонія Добавлено примечание ([215]):
3) скандована мова
4) нестійкість в позі Ромберга Добавлено примечание ([217]):
6) інтенційний тремор Добавлено примечание ([218]):
9) Вкажіть проби на координацію рухів

1) пальце-носова Добавлено примечание ([219]):
4) проба на діадохокінез Добавлено примечание ([220]):

5) п’ятково-колінна Добавлено примечание ([221]):
10) Яке порушення мови виникає у разі

ураження палідарної системи?
2) тиха, монотонна
11) У разі швидкого переводу витягнутих рук з
положення супінації в положення пронації рухи правої
кисті виявилися надлишковими. Як зветься цей
симптом?
1)
2) гіперметрія Добавлено примечание ([222]):
Патологія черепних нервів
1) В яких утвореннях мозку

локалізуються ядра черепних
нервів?
1) у ніжках мозку
2) у мості
5) у довгастому мозку
2) Де локалізується патологічний осередок у разі
нюхових галюцинацій?
3) у парагіпокампальній звивині скроневої частки Добавлено примечание ([223]):
3) Де локалізується кірковий відділ нюхового аналізатора?

2) у скроневій частці Добавлено примечание ([224]):
5) Вкажіть первинні підкіркові центри нюху

1) нюховий трикутник Добавлено примечание ([225]):
4) прозора перетинка
5) передній продірявлений простір Добавлено примечание ([226]):
6) Вкажіть зміни на очному дні, що спостерігаються у
разі захворювань нервової системи
1) блідість скроневих половин дисків зорових нервів Добавлено примечание ([227]):
2) застійні диски зорових нервів

3)
4) атрофія зорового нерва Добавлено примечание ([229]):

мозочка?
1) м’язова гіпотонія
2)
4) нестійкість в позі Ромберга
6) інтенційний тремор

ураження мозочка?
1) скандована

1) пальце-носова
4) проба на діадохокінез
5) п’ятково-колінна
10) Вкажіть види атаксій

1) сенситивна
3) мозочкова
4) кіркова
5) вестибулярна
7) істерична
Ураження якої ділянки зорового
аналізатора спричиняє гомонімну
геміанопсію?
1) зоровий шлях
2)
3) зорова пучковість
4
8) У хворого діагностована
бітемпоральна геміанопсія. Де
локалізується вогнище ураження?
3) у середині хіазми
9) Де локалізується кіркова проекційна

зона зорового аналізатора?
1) у шпороподібній борозні
2) у язиковій звивині
4) у клині
10) Ураження якої ділянки зорового

аналізатора спричиняє амавроз?
3) зорового нерва
11) Де локалізується патологічний процес у разі зорових
галюцинацій?
3) у потиличній частці
12) Вкажіть методи дослідження зорових функцій

1) гостроти зору Добавлено примечание ([232]):
3) полів зору Добавлено примечание ([233]):
5) кольоросприймання
6) очного дна Добавлено примечание ([235]):
14) Вкажіть відмінні ознаки геміанопсії у разі ураження

зорового шляху
1) застійний диск зорового нерва Добавлено примечание ([236]):
4) проста атрофія зорового нерва

5) відсутність реакції зіниць при освітленні виключених Добавлено примечание ([238]):
половин сітківок
13) Ураження якої ділянки зорового аналізатора
спричиняє біназальну геміанопсію?
2) неперехрещеної частини хіазми
окорухового нерва
1) екзофтальм
3) розбіжна косоокість
5) мідріаз
16) Ураження яких нервових структур

спричиняє периферичний параліч
окорухових м’язів?
1) окорухових нервів
3) ядер окорухових нервів
17) Вкажіть локалізацію патологічного вогнища у разі
альтернувального синдрому Вебера
3) ніжка мозку Добавлено примечание ([239]):
18) Відмітьте симптоми альтернувального синдрому
Вебера
2) диплопія Добавлено примечание ([240]):
5) птоз верхньої повіки

6) центральний геміпарез з протилежного боку Добавлено примечание ([241]):
19) Яка неврологічна симптоматика виникає у разі

ураження шийного симпатичного нерва?
3) синдром Бернара-Горнера Добавлено примечание ([242]):
20) Вкажіть симптоми синдрому Бернара-Горнера

1) міоз Добавлено примечание ([243]):
2)
3) птоз Добавлено примечание ([244]):
4) енофтальм Добавлено примечание ([245]):
21) Які функції забезпечує парасимпатична іннервація

ока?
1) звуження зіниць Добавлено примечание ([246]):
2)
3) акомодацію Добавлено примечание ([247]):
22) Який окоруховий м’яз іннервує блоковий нерв?
3) верхній косий Добавлено примечание ([248]):

блокового нерва
2) диплопія під час погляду вниз
5) легка збіжна косоокість
24) Вкажіть симптоми синдрому

Аргайля Робертсона
1) відсутність прямої і співдружньої реакції
зіниць на світло
3) збереження реакції зіниць на акомодацію
та конвергенцію

відвідного нерва
2) збіжна косоокість
3) диплопія
26) Які симптоми виникають у разі ураження ділянки
розміщення ядра відвідного нерва?
1) параліч погляду в бік ураження
4) збіжна косоокість Добавлено примечание ([251]):
27) Які симптоми включає альтернувальний синдром

Фовілля?
4) диплопія
5) центральний геміпарез з протилежного боку
6) периферичний парез мімічних м’язі Добавлено примечание ([252]):
28) Які симптоми виникають у разі ураження кіркового

центру погляду?
1) параліч погляду в бік, протилежний ураженню Добавлено примечание ([253]):
2) параліч погляду в бік ураження Добавлено примечание ([254]):
29) Вкажіть симптоми ураження стовбурового центру

погляду
1) центральний геміпарез на боці, протилежному до вогнища Добавлено примечание ([255]):
2) парез погляду в бік, протилежний до вогнища Добавлено примечание ([256]):
4) парез погляду в бік вогнища
31) Вкажіть симптоми ураження очної гілки трійчастого

нерва
2) відсутність надбрівного рефлексу Добавлено примечание ([257]):
4) відсутність рогівкового рефлексу Добавлено примечание ([258]):
5) порушення всіх видів чутливості в зоні іннервації Добавлено примечание ([259]):
32) Вкажіть симптоми ураження верхньощелепної гілки

трійчастого нерва
4) парез жувальних м’язів
33) Вкажіть симптоми ураження нижньощелепної гілки

1) відсутність всіх видів чутливості в зоні іннервації Добавлено примечание ([261]):
3) параліч жувальних м’язів Добавлено примечание ([262]):
5) відсутність нижньощелепного рефлексу Добавлено примечание ([263]):
34) Якими симптомами проявляється ураження вузла

трійчастого нерва?
1) герпетичними висипаннями на обличчі Добавлено примечание ([264]):
2)
3) порушенням всіх видів чутливості в зоні іннервації Добавлено примечание ([265]):
35) Які симптоми характерні для ураження ядра

спинномозкового шляху трійчастого нерва?
1) дисоційований розлад чутливості в зонах Зельдер
36) Де локалізується ураження у разі периферичного

парезу жувальних м’язів?
1) у руховому ядрі трійчастого нерва Добавлено примечание ([266]):
3) у нижньощелепному нерві
37) Ураження яких нервових утворень спричиняє

порушення чутливості на обличчі за сегментарним
типом?
1) ядра спинно-мозкового шляху трійчастого нерва
порушення чутливості на обличчі за периферичним
типом?
1) ядра спинно-мозкового шляху трійчастого нерва Добавлено примечание ([268]):
3) гілок трійчастого нерва Добавлено примечание ([269]):
39) Вкажіть симптоми ураження рухових волокон

1) атрофія жувальних м’язів Добавлено примечание ([270]):
5) відхилення щелепи в бік ураження під час відкривання рота Добавлено примечание ([271]):
40) Які ознаки центрального парезу мімічних м’язів?

1) згладжена носогубна складка Добавлено примечание ([273]):
3) опущений кут рота Добавлено примечание ([274]):
5) неможливість нахмурити брови Добавлено примечание ([275]):
41) Вкажіть прийоми дослідження функції лицевого

нерва
1) виявлення асиметрії лицевих м’язів у спокої Добавлено примечание ([276]):
2) наморщити лоб Добавлено примечание ([277]):
4) заплющити очі Добавлено примечание ([278]):
6) оскалити зуби
7) дослідження чутливості на обличч Добавлено примечание ([280]):
9) нахмурити брови Добавлено примечание ([281]):
42) Вкажіть симптоми альтернувального синдрому

Мійяра-Гублера
1) периферичний парез мімічних м’язів на боці вогнища Добавлено примечание ([282]):
43) Вкажіть ознаки ураження лицевого нерва в ділянці

мосто-мозочкового кута
1) периферичний парез мімічних м’язів Добавлено примечание ([284]):
3) сухість ока
5) розлад смаку на передніх 2/3 язика
44) У хворого центральний геміпарез зліва та перифе-
ричний парез мімічних м’язів справа. Як називається
синдром?
2) Мійяра-Гублера Добавлено примечание ([286]):
45) Де локалізується вогнище ураження у разі синдрому

Мійяра-Гублера?
3) у мості

входу його до кісткового каналу
1) периферичний парез мімічних м’язів
3) порушення смаку на передніх 2/3 язика Добавлено примечание ([287]):
5) гіперакузія Добавлено примечание ([288]):
47) Вкажіть ознаки ураження лицевого нерва після

виходу його з кісткового каналу
3) сльозотеча Добавлено примечание ([290]):
48) Які симптоми ураження ділянки розміщення ядра

лицевого нерва?
49) Де локалізується вогнище ураження у разі

центрального парезу мімічних м’язів?
1) у кірково-ядерному шляху Добавлено примечание ([293]):
3) у нижньому відділі передцентральної звивини
50) Які ознаки синдрому мосто-мозочкового кута?

2) зниження слуху
4) біль і зниження чутливості на обличчі

5) втрата смаку на передніх 2/3 язика Добавлено примечание ([296]):
6) мозочкові розлади на боці вогнища

51) Які утворення мозку складають
підкіркові слухові центри?
1) нижні горбики покрівлі середнього мозку
3) медіальні колінчасті тіла
52) Де розташована кіркова слухова проекційна
ділянка?
1) у верхній скроневій звивині Добавлено примечание ([297]):
5) у звивині Гешля Добавлено примечание ([298]):

вестибулярного нерва?
1) запаморочення, нудота, блювання Добавлено примечание ([299]):
2)
3) ністагм Добавлено примечание ([300]):
4) атаксія Добавлено примечание ([301]):
54) Вкажіть ознаки ураження додаткового нерва

1) неможливість повороту голови в здоровий бік Добавлено примечание ([302]):
2) обмежене підняття руки вище горизонтального рівн

4) неможливість підняти плече Добавлено примечание ([304]):
7) неможливість зведення лопаток Добавлено примечание ([305]):
55) Вкажіть локалізацію вогнища ураження у разі Добавлено примечание ([306]):
центрального парезу м’язів язика

1) нижній відділ передцентральної звивини
4) кірково-ядерний шлях
56) Які ознаки характерні для центрального парезу м’язів
язика?
1) дизартрія Добавлено примечание ([307]):
2) відхилення язика в бік, протилежний до вогнища ураження Добавлено примечание ([308]):
4) відсутність атрофії м’язів
57) Які симптоми альтернувального синдрому

Джексона?
1) периферичний парез м’язів язика на боці ураження Добавлено примечание ([309]):

58) Які ознаки ураження ділянки розміщення ядра
під’язикового нерва?
1) атрофія колового м’яза рота Добавлено примечание ([311]):
2) альтернувальний синдром Джексона Добавлено примечание ([312]):
3) фібрилярні посмикування м’язів язика Добавлено примечание ([313]):
6) атрофія м’язів язика Добавлено примечание ([314]):
59) Де розташоване ядро під’язикового нерва?


периферичного парезу м’язів язика?
2) у під’язиковому нерві Добавлено примечание ([315]):
5) у ядрі під’язикового нерва
61) Вкажіть симптоми периферичного парезу м’язів язика

1) атрофія м’язів язика
2) відхилення язика в бік вогнища Добавлено примечание ([316]):
62) Які симптоми бульбарного

синдрому?
2) дисфагія
3) дизартрія
5) дисфонія
6) відсутність глоткового рефлексу
63) Які ознаки псевдобульбарного

синдрому?
1) дисфагія
3) рефлекси орального автоматизму
4) насильницькі сміх або плач
5) фібрилярні посмикування м’язів язика
7) дисфонія
64) Де локалізується вогнище

ураження у разі бульбарного
синдрому?
1) у корінцях IX, X, XII пар черепних нервів
3) у ядрах IX, X, XII пар черепних нервів

ураження у разі псевдобульбарного
синдрому?
1) у кірково-ядерних шляхах обох півкуль
мозку
66) Вкажіть симптоми альтернувального синдрому Авеліса
1) периферичний парез м’якого піднебіння, голосової зв’язки на Добавлено примечание ([318]):
боці вогнища

Валленберга-Захарченка
1) порушення чутливості за сегментарним типом на обличчі на
боці вогнища Добавлено примечание ([320]):
2) провідникова геміанестезія з протилежного Добавлено примечание ([321]):
4) мозочкові порушення на боці вогнища

9) периферичний парез м’якого піднебіння і голосової зв’язки
на боці вогнища
68) Які ознаки альтернувального синдрому Шмідта?
1) ознаки ураження IX та X пар на боці вогнища Добавлено примечание ([322]):
5) ознаки ураження XI пари на боці вогнища

6) ознаки ураження XII пари на боці вогнища Добавлено примечание ([325]):
69) Які альтернувальні синдроми спостерігаються за

наявності ураження ніжки мозку?
1) Бенедикта
4) Вебера

наявності ураження моста?
1) Мійяра-Гублер
3) Фовілля

наявності ураження довгастого мозку?
1) Шмідта
2) Джексона
3) Валленберга-Захарченка
6) Авеліса
73) Де локалізуються ядра блукаючого нерва?

3) у довгастому мозку Добавлено примечание ([326]):
72) Ураження яких утворень мозку

спричиняє появу альтернувальних
синдромів?
1) моста
2) довгастого мозку
5) ніжки мозку
74) Вкажіть ядра язикоглоткового нерва
1) рухове подвійне Добавлено примечание ([327]):
2) смакове ядро одинокого пучка Добавлено примечание ([328]):
5) чутливе ядро сірого крила Добавлено примечание ([329]):
6) парасимпатичне нижнє слиновидільне

75) Вкажіть ядра блукаючого нерва
1) чутливе Добавлено примечание ([331]):
2) парасимпатичне дорсальне Добавлено примечание ([332]):
3)
76) Які з черепних нервів уражаються у разі патології в

ділянці верхньої очної щілини?
2) блоковий Добавлено примечание ([334]):
4) очний Добавлено примечание ([335]):
5) відвідний
7) окоруховий Добавлено примечание ([337]):
77) У хворого диплопія, птоз, мідріаз справа і центральний

геміпарез зліва. Де локалізується вогнище ураження?
5) у правій ніжці мозку
78) У хворого ознаки ураження ядер лівого окорухового

нерва та центральний правобічний геміпарез. Як
називається цей синдром?
3) Вебера Добавлено примечание ([338]):
79) У хворого периферичний парез мімічної мускулатури

справа і центральний геміпарез зліва. Де локалізується
вогнище ураження?
4) у мості справа Добавлено примечание ([339]):
80) Які із вказаних симптомів є

спільними для бульбарного і
псевдобульбарного синдромів?
2) дисфагія
5) дисфонія
81) У хворого дисфагія, дисфонія,

дизартрія, атрофія і фібрилярні
посмикування м’язів язика. Де
4) в ядрах IX, X, XII пар нервів
82) У хворого дисфагія, дизартрія,

дисфонія, насильницький плач,
викликаються рефлекси орального
автоматизму. Де локалізується
2) у кірково-ядерних шляхах з обох боків
83) У хворого ознаки ураження VIІ, VIII пар черепних
нервів, мозочкові розлади на боці вогнища. Де
1) у мосто-мозочковому куті Добавлено примечание ([340]):
84) Вкажіть види порушень мови у разі бульбарного або

псевдобульбарного синдромів
3) анартрія
4) дисфонія Добавлено примечание ([342]):
5) гугнява мова
85) У хворого периферичний парез мімічної

мускулатури, гіперакузія, порушення смаку на передніх
2/3 язика. Де локалізується вогнище ураження?
2) у каналі лицевого нерва, вище відходження стремінцевого Добавлено примечание ([343]):
нерва
87) Після черепної травми у хворого виникла

офтальмоплегія і розлад чутливості в зоні іннервації
правого очного нерва. Де локалізується процес?
1) у правій верхній очній щілині Добавлено примечание ([344]):
88) У хворого зниження слуху на ліве вухо. Проба Вебера

показує латералізацію звуку в бік хворого вуха. Що
уражено?
3) звукопровідний апарат зліва Добавлено примечание ([345]):
89) У хворого зниження слуху на праве вухо. Проба

Вебера дає латералізацію звуку в бік здорового вуха. Що
уражено?
3) звукосприймаючий апарат справа Добавлено примечание ([346]):
2.2. Симптоматологія порушення вищих мозкових

функцій
1) Вкажіть вищі мозкові функції людини

1) мова
2) праксис Добавлено примечание ([347]):
6) гнозис
7) мислення Добавлено примечание ([348]):
2) Вкажіть основні види афазій

1) сенсорна
2) моторна
5) семантична
6) амнестична
3) Який вид афазії виникає у разі ураження лівої лобової

частки?
1) моторна Добавлено примечание ([349]):
4) Який вид афазії виникає у разі ураження лівої

скроневої частки?
1) сенсорна Добавлено примечание ([350]):
5) Яка патологія виникає у разі ураження правої тім’яної

частки мозку?
1) анозогнозія
2) псевдополімелія Добавлено примечание ([351]):
5) аутотопагнозія Добавлено примечание ([352]):
6) Яка патологія виникає у разі ураження лівої тім’яної

1) акалькулія Добавлено примечание ([353]):
4) апраксія
5) алексія Добавлено примечание ([354]):
7) Яка патологія виникає у разі ураження лівої

надкраєвої звивини?
3) апраксія
8) Яка патологія виникає у разі ураження правої півкулі

головного мозку?
1) порушення схеми тіла Добавлено примечание ([355]):
4) порушення психіки
5) паракінези (автоматизована жестикуляція) Добавлено примечание ([356]):
10) Відмітьте ознаки ураження лобової частки

1) моноплегія
2) лобова атаксія
3) розлад психіки Добавлено примечание ([357]):
5) парез погляду
11) Вкажіть ознаки ураження лівої тім’яної частки

1) моноанестезія
2) апраксія Добавлено примечание ([358]):
3)
4) астереогноз Добавлено примечание ([359]):
12) Вкажіть ознаки ураження скроневої частки

1) слухова агнозія Добавлено примечание ([360]):
2) сенсорна афазія Добавлено примечание ([361]):
5) смакова агнозія
6) нюхова агнозія Добавлено примечание ([362]):
13) Вкажіть ознаки ураження потиличної частки

1) зорова агнозія Добавлено примечание ([363]):
3) квадрантна геміанопсія Добавлено примечание ([364]):

14) Відмітьте кіркові мовні розлади
1) амнестична афазія
4) моторна афазія
5) сенсорна афазія
15) Вкажіть види апраксій
1) еферентна
2) ідеаторна
3) конструктивна
6) аферентна
16) Вкажіть види порушень схеми тіла

1) аутотопагнозія
2) псевдополімелія
3)
17) Які розлади мови спостерігаються у

разі ураження нервової системи?
5) афазія
18) У хворого астереогноз у лівій руці,

поверхневі види чутливості збережені.
Де локалізується вогнище ураження?
1) у тім’яній частці справа
17) Які розлади мови спостерігаються у разі ураження
нервової системи?
2) скандована мова Добавлено примечание ([365]):
5) афазія
19) У хворого напади клонічних судом у правій руці без
втрати свідомості Де локалізується вогнище ураження?
1) у середньому відділі лівої передцентральної звивини Добавлено примечание ([367]):
20) У хворого відмічається порушення процесу мов-

лення, переключення з однієї· мовної одиниці на іншу,
розуміння усної і письмової мови збережено. Де
1) у лобовій частці (центр Брока) Добавлено примечание ([368]):
21) Хворий не розуміє усну і письмову мову. Де

1) у задньому відділі верхньої скроневої звивини (центр Верніке) Добавлено примечание ([369]):
22) Хвора розівчилася одягатися, користуватися

чашкою, ложкою. Парезів немає. Де вогнище ураження?
1) у лівій надкраєвій звивині Добавлено примечание ([370]):
23) Які з вказаних симптомів є

ознаками подразнення правої
1) феномен «уже баченого»
2) смакові галюцинації
3)
4) нюхові галюцинації
5) слухові галюцинації
24) Де знаходиться кірковий центр погляду?
3) у задньому відділі середньої лобової звивини
27) Де в корі головного мозку знаходиться центр

письма?
3) у задньому відділі лівої середньої лобової звивини Добавлено примечание ([371]):
25) У хворого виникла лівобічна нижня

квадрантна геміанопсія. Де
2) у правому клині
26) У хворого виникла верхня квадрантна

правобічна геміанопсія. Де знаходиться
3) в язиковій звивині лівої потиличної
частки
4) в яз
27) Де в корі головного мозку
знаходиться центр письма?
3) у задньому відділі лівої середньої лобової
звивини
28) Які з кіркових функцій є

асиметричними?
1) мова
2) письмо
3) лічба
6) праксис
7) читання
29) Вкажіть клінічні ознаки кіркової (лобової) атаксії
1) хитання під час стояння і ходи (астазія-абазія) Добавлено примечание ([372]):
4) відхилення під час руху в бік, протилежний до вогнища

ураження Добавлено примечание ([373]):
30) Судомні напади у хворого починаються з повороту

голови і очей вправо, потім генералізуються. Де
1) у задньому відділі лівої середньої лобової звивини
31) Хворий не може назвати показані
йому предмети, але пояснює їх
призначення. Як зветься патологія?
32) Чим характеризується сенсорна афазія?
1) порушенням розуміння мови Добавлено примечание ([374]):
33) Який вид мовних розладів виникає у разі ураження

кіркових мовних центрів?
1) афазія
34) Вкажіть первинні проекційні поля

1) зацентральна звивина
4) ядро слухового аналізатора
5) ядро зорового аналізатора Добавлено примечание ([375]):
35) Хворий розуміє звернену до нього мову, виконує

інструкції, але не вимовляє слова. Іннервація язика не
порушена. Як зветься таке порушення мови?
1) моторна афазія Добавлено примечание ([376]):
2.3. Вегетативна нервова система та її патологія
1) Які структури мозку відносяться до надсегментарного

відділу вегетативної нервової системи?
1) гіпоталамус Добавлено примечание ([377]):
4) лімбіко-ретикулярний комплекс
2) Які утвори сегментарного рівня складають

симпатичний відділ вегетативної нервової системи?
1) нейрони бічних рогів СVIII — LII сегментів Добавлено примечание ([379]):
2) прегангліонарні і постгангліонарні симпатичні волокна Добавлено примечание ([380]):
4) паравертебральні вузли

парасимпатичний відділ вегетативної нервової системи?
1) ядро Якубовича Добавлено примечание ([382]):
4) верхнє і нижнє слиновидільні ядра Добавлено примечание ([383]):

5) дорсальне ядро Х пари Добавлено примечание ([384]):
6) крижові центри сечовипускання і дефекації) Добавлено примечание ([385]):
4) Вкажіть функції вегетативної нервової системи

1) іннервація внутрішніх органів Добавлено примечание ([386]):
2) адаптація життєвих функцій (кровообіг, травлення, екскреці

6) Вкажіть основні функції надсегментарного відділу

вегетативної нервової системи
1) регуляція емоцій Добавлено примечание ([389]):
3) забезпечення харчової і сексуальної поведінки

4) інтегративна функція
5) регуляція сну та бадьорост Добавлено примечание ([391]):
7) є субстратом пам’яті Добавлено примечание ([392]):
5) Відмітьте утворення
краніобульбарного відділу
парасимпатичної нервової системи
2) слиновидільні ядра
3) дорсальне ядро Х пари
6) ядро Якубовича
7) Які симптоми характерні для солярного синдрому?
1) метеоризм Добавлено примечание ([393]):
4) спастичний коліт
5) болі в ділянці пупка Добавлено примечание ([394]):
8) Які ознаки ураження зірчастого вузла?

2) порушення ритму серця Добавлено примечание ([395]):
3) пекучі болі в половині обличчя, шиї і руці Добавлено примечание ([396]):
5) вазомоторні порушення
6) трофічні розлади
9) Які симптоми характерні для симпатико-

адреналового кризу?
1) підвищення артеріального тиску Добавлено примечание ([397]):
4) блідість шкіри
5) тахікардія Добавлено примечание ([398]):
10) Які симптоми характерні для вагоінсулярного кризу?

2) брадикардія
3) зниження артеріального тиску Добавлено примечание ([399]):
5) діарея Добавлено примечание ([400]):
11) Вкажіть клінічні форми гіпоталамічного синдрому

1) вегетативно-судинна Добавлено примечание ([401]):
2) порушення терморегуляції
5) нейро-ендокринна Добавлено примечание ([402]):
6) порушення сну та бадьорості
12) Які ознаки характерні для ураження гіпоталамічної

ділянки?
3) нейро-ендокринні розлади Добавлено примечание ([403]):
6) нецукровий діабет Добавлено примечание ([404]):
13) Вкажіть симптоми уpаження паpасимпатичного ядpа

окорухового неpва
1) порушення акомодації Добавлено примечание ([405]):
3) мідpіаз Добавлено примечание ([406]):
14) Які симптоми характерні для симпатикотонії?

1) послаблення перистальтики кишечника Добавлено примечание ([407]):
2) тахікардія
15) Які симптоми характерні для ваготонії?

1) зниження артеріального тиску
2) брадикардія Добавлено примечание ([410]):
5) почервоніння шкір
16) Відмітьте неврогенні форми порушення сечовипускання
1) справжнє нетримання сечі
4) затримка сечі
5) імперативні поклики
6)
7) періодичне нетримання сечі
8)
17) Яка форма порушення сечовипускання виникає у
разі ураження спінального парасимпатичного центру на
рівні SII — SIV сегментів?
1) справжнє нетримання сечі Добавлено примечание ([411]):
18) Які форми порушення сечовипускання можуть

виникати у разі ураження поперечника спинного мозку в
грудному відділі?
2) затримка сечі Добавлено примечание ([412]):
4) імперативні поклики Добавлено примечание ([413]):
19) Які з симптомів зумовлені ураженням симпатичних

клітин ціліоспінального центру?
2) частковий пто Добавлено примечание ([415]):
20) Вкажіть методи дослідження вазомоторних

порушень
1) визначення кольору шкіри Добавлено примечание ([417]):
3) реовазографія Добавлено примечание ([418]):
6) місцевий дермографізм Добавлено примечание ([419]):
7) капіляроскопія
21) У хворого звуження очної щілини, міоз та енофтальм.

Як називається цей синдром?
1) Бернара-Горнера Добавлено примечание ([421]):
22) Які симптоми виникають у разі подразнення ядер чи

стовбура блукаючого нерва?

5) посилення секреції шлунку Добавлено примечание ([424]):
23) Які симптоми спостерігаються у разі подразнення
волокон, що забезпечують симпатичну іннервацію ока?
1) мідріаз
2) екзофтальм Добавлено примечание ([425]):
2.4. Електрофізіологічні, ультразвукові та

нейровізуалізаційні методи дослідження в неврології
1) За наявності якого захворювання з’являються на

електроенцефалограмі комплекси “пік-хвиля”?
1) епілепсія (абсанси) Добавлено примечание ([426]):
2) Для діагностики яких захворювань використовується

ехо-енцефалоскопія?
2) пухлини головного мозку, підоболонкові та
внутрішньочерепні гематоми Добавлено примечание ([427]):
4) У хворого після закритої черепно-мозкової травми під

час проведення ехо-енцефалоскопії виявлено зміщення
серединного Еха на 5 мм. Про яке ускладнення можна
думати
3) підоболонкова гематома Добавлено примечание ([428]):
7) Хворого протягом декількох місяців турбує ранковий

головний біль, що підсилюється під час поворотів
голови та інколи супроводжується блюванням. На
очному дні виявлено застійні диски зорових нервів. Які
методи дослідження уточнять діагноз?
2) КТ та МРТ головного мозку Добавлено примечание ([429]):
хворого спостерігаються повторні

транзиторні ішемічні атаки зі
слабкістю правих кінцівок, зниженням
зору на ліве око. Дані ультразвукової
допплерографії магістральних судин
голови та шиї виявили стеноз лівої
внутрішньої сонної артерії (> 70%
діаметру). Яка тактика лікування?
2) оперативне лікування
8) У хворого 30 років підозра на міотонію Томсена. Який

метод дослідження підтвердить цей діагноз?
2) електроміографія Добавлено примечание ([430]):
10) Вкажіть додаткові методи дослідження

субарахноїдального простору і шлуночків мозку
1) пневмоенцефалографія Добавлено примечание ([431]):
4) комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія мозку

5) люмбальна пункція, аналіз ліквору, ліквородинамічні проби
6) ехоенцефалоскопія Добавлено примечание ([432]):
3.1. Патологія спинномозкової рідини. Синдроми

подразнення мозкових оболон, порушення
ліквороциркуляції, гіпертензивний синдром
1) Яка фізіологічна роль спинномозкової рідини?

1) механічний захист мозку Добавлено примечание ([433]):
2) функція імунологічного бар’єру Добавлено примечание ([434]):
4) екскреція метаболітів
2) Вкажіть шляхи циркуляції спинномозкової рідини

1) бічні шлуночки мозку Добавлено примечание ([436]):
4) водопровід мозку Добавлено примечание ([437]):
5) третій шлуночок мозку

6) четвертий шлуночок мозку Добавлено примечание ([438]):
7) субарахноїдальний простір
3) Які утворення продукують спинномозкову рідину?

1) судинні сплетення шлуночків мозку Добавлено примечание ([439]):
2) м’яка мозкова оболона Добавлено примечание ([440]):
5) епендима шлуночків
6) Вкажіть симптоми менінгеального синдрому

1) блювання Добавлено примечание ([442]):
3) гіперестезія шкіри і органів чуття
5) головний біль Добавлено примечание ([443]):
4) Вкажіть зміни у спинномозковій рідині за наявності білково-

клітинної дисоціації
1) збільшення білка
2) нормальний цитоз
5) Вкажіть зміни у спинномозковій

рідині за наявності клітинно-білкової
дисоціації
3) збільшений цитоз
4) нормальний або дещо збільшений вміст
білка
5) зниження хлоридів
7) Вкажіть основні менінгеальні

симптоми
1) ригідність потиличних м’язів
2) симптоми Брудзинського
5) симптом Керніга
8) Які фактори спричиняють

гіпертензійний синдром?
1) сповільнення венозного відтоку від
черепа
2) гіперпродукція спинномозкової рідини
4) внутрішньочерепні утворення
9) Вкажіть суб’єктивні ознаки гіпертензійного синдрому
1) нудота, блювання Добавлено примечание ([444]):
5) запаморочення Добавлено примечание ([446]):
10) Вкажіть об’єктивні ознаки гіпертензійного синдрому

1) застійні диски зорових нервів Добавлено примечание ([447]):
2) підсилення пальцевих вдавлень на краніограмі Добавлено примечание ([448]):
3) остеопороз спинки турецького сідла, розширення входу в с Добавлено примечание ([449]):
12) Які зміни виявляються на краніограмі у разі

гіпертензійного синдрому?
1) остеопороз спинки турецького сідла Добавлено примечание ([450]):
3) посилення пальцевих вдавлень Добавлено примечание ([451]):
5) розширення входу в турецьке сідло Добавлено примечание ([452]):
13) Вкажіть основні лікворні ознаки компресійного

синдрому спинного мозку
1) ксантохромія спинномозкової рідини Добавлено примечание ([453]):
2) позитивна проба Стукея Добавлено примечание ([454]):
4) збільшення білка в спинномозковій рідині

7) позитивна проба Квекенштедта Добавлено примечание ([455]):

14) Вкажіть проби, за допомогою яких можна виявити
прохідність субарахноїдального простору спинного
мозку
1) пpоба Квекенштедта
2) пpоба Стукея Добавлено примечание ([457]):
15) Вкажіть ознаки синдрому Брунса

1) головний біль, запаморочення, блювання
7) вимушене положення голови Добавлено примечание ([458]):
2. Менінгіти. Арахноїдити
2) Вкажіть ознаки менінгококового менінгіту

2) головний біль, блювання Добавлено примечание ([459]):
3) гіпертермія
4) симптом Керніга Добавлено примечание ([460]):
6) ригідність потиличних м’язів Добавлено примечание ([461]):
3) Вкажіть атипові клінічні форми менінгококового

менінгіту
1) блискавична Добавлено примечание ([462]):
3) зверхгостра Добавлено примечание ([463]):
4) рецидивна
6) абортивна Добавлено примечание ([464]):
4) Вкажіть причини смерті хворих у разі

менінгококового менінгіту
1) інфекційно-токсичний шок Добавлено примечание ([465]):
3) гострий набряк і набухання мозку Добавлено примечание ([466]):
5) синдром дисимінованого внутрішньосудинного згортання Добавлено примечание ([467]):
5) Вкажіть особливості блискавичної форми

1) розлади дихання і серцевої діяльності
6) бурхливий початок
7) втрата свідомості Добавлено примечание ([468]):
8) значна гіпертермія Добавлено примечание ([469]):
6) Вкажіть віддалені наслідки менінгококового менінгіту

4) гідроцефалія Добавлено примечание ([470]):
5) церебральний арахноїдит
6) судомні напади
7) Які з перерахованих ознак характерні для

туберкульозного менінгіту?
1) лімфоцитаpний плеоцитоз
4) підгострий перебіг хвороби Добавлено примечание ([471]):
5) плівка фібрину в лікворі Добавлено примечание ([472]):
8) Для яких менінгітів є найхарактернішим ураження

оболонок основи мозку?
1) туберкульозного Добавлено примечание ([473]):
4) сифілітичного
9) Які з перерахованих ознак характерні для гострого
серозного лімфоцитарного менінгіту?
1) гострий перебіг Добавлено примечание ([475]):
2) менінгеальний синдром
5) лімфоцитарний плеоцитоз Добавлено примечание ([476]):
10) Вкажіть основні клінічні ознаки вторинного

гнійного менінгіту
1) нейтрофільний плеоцитоз Добавлено примечание ([477]):
2) виникає як ускладнення первинного інфекційного Добавлено примечание ([478]):
захворювання
5) висока температура тіла Добавлено примечание ([479]):
11) Вкажіть зміни спинномозкової рідини за наявності

1) в клітинах ліквора і зовні них виявляються менінгококи Добавлено примечание ([480]):
2) клітинно-білкова дисоціація
12) У разі яких менінгітів виникають гнійні зміни

2) пневмококовий
3) стафілококовий
5) менінгококовий
13) У разі яких менінгітів виникають

серозні зміни спинномозкової рідини?
1) туберкульозний
2)
3) вірусний
14) Які з перерахованих ознак
спинномозкової рідини виявляються у
разі менінгококового менінгіту?
4) каламутна
5) гнійна
15) Яка характеристика

спинномозкової рідини у разі
4) опалесцентна
5) прозора
14) Які з перерахованих ознак спинномозкової рідини
виявляються у разі менінгококового менінгіту?
5) гнійна Добавлено примечание ([482]):
16) Які із вказаних препаратів використовуються для

лікування гнійних менінгітів?
1) бензилпеніцилін, ампіцилін
2) левоміцетин Добавлено примечание ([483]):
6) цифтриаксон, цефотаксим Добавлено примечание ([484]):

лікування туберкульозного менінгіту?
1) стрептоміцин Добавлено примечание ([485]):
4) рифампіцин
7) ізоніазид Добавлено примечание ([487]):
18) Які із вказаних засобів використовуються для

лікування вірусних менінгітів?
2) лазикс, манітол Добавлено примечание ([488]):
3) інтерферон
4) дезоксирибонуклеаза, рибонуклеаза Добавлено примечание ([489]):
лікування менінгококового менінгіту?
3) гемодез, желатиноль Добавлено примечание ([491]):
4) пеніцилін, ампіцилін Добавлено примечание ([492]):
20) У хворої зі значним менінгеальним синдромом,

петехіальними висипаннями на шкірі, ознобом,
температурою тіла 39°, запальними змінами в
периферичній крові та нейтрофільним плеоцитозом в
лікворі діагностовано гнійний менінгіт. Який із наявних
синдромів у хворої має вирішальне значення для
постановки діагнозу менінгіту?
2) нейтрофільний плеоцитоз
21) У хворого 32-х років гостро виникли озноб,
блювання, судоми, підвищення температури до 40°. За
кілька годин з’явилися ригідність м’язів потилиці і
симптом Керніга, оглушення (9 балів за шкалою Глазго),
анурія. Виявлені ціаноз шкірних покривів, поодинокі
геморагічні висипання на шкірі, АТ – 80/50 мм рт. ст.,
пульс – 110 уд/хв. З ускладненням якого захворювання
пов’язані описані вище
3) синдром Уотерхауса-Фридериксена за умови блискавичної
форми менінгококового менінгіту Добавлено примечание ([493]):
23) Хворого, що лікується в туберкульозному диспансері з

приводу туберкульозу легень, протягом 3 тижнів турбують
головні болі, інтенсивність яких наростає. Виявлено менінгеальні
симптоми. Парезів кінцівок немає. Який попередній діагноз?
1) менінгіт
2
22) У хворого із загостренням хронічного отиту виникли
озноб, головний біль, блювання, температура тіла 38,5°.
Надвечір з’явились ригідність м’язів потилиці, симптом
Керніга. Яке захворювання запідозрите?
5) вторинний менінгіт Добавлено примечание ([494]):
24) У хворого гостро виникли озноб, головний біль,
блювання, температура тіла піднялась до 38,5°. Надвечір
з’явились ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга.
На слизових губ та носа відмічаються герпетичні
пухирці. Вогнищевої неврологічної симптоматики не
виявлено. Яке захворювання запідозрите?
3) менінгококовий менінгіт Добавлено примечание ([495]):
3. Енцефаліти. Абсцес головного мозку
1) У яких відділах центральної нервової· системи

переважають зміни у разі епідемічного енцефаліту?
5) ретикулярна формація мозкового стовбура
7) ядра окорухових нервів Добавлено примечание ([497]):
2) Вкажіть клінічні форми гострого періоду епідемічного

енцефаліту
1) окуло-летаргічна Добавлено примечание ([498]):
3) гіперкінетична Добавлено примечание ([499]):
5) вестибулярна Добавлено примечание ([500]):
3) Які ознаки мають діагностичну цінність у разі

епідемічного енцефаліту?
3) патологічна сонливість
4) окорухові розлади Добавлено примечание ([501]):
6) гіперсалівація та інші вегетативні розлади Добавлено примечание ([502]):
4) Які з ознак характерні для гострого періоду

3) синдром зворотній синдрому Аргайля Робертсона Добавлено примечание ([503]):
5) Які симптоми є характерними для хронічної стадії

2) поза згиначів
3) гіперсалівація Добавлено примечание ([505]):
6) гіпомімія, гіпокінезія» Добавлено примечание ([506]):
8) гіпеpтонія м’язів за пластичним типом


лікування паркінсонізму?
3) наком
4) циклодол Добавлено примечание ([508]):
5) мідантан
8) Вкажіть збудника кліщового енцефаліту

5) нейротропний вірус
9) Які ознаки мають діагностичну цінність за наявності

кліщового енцефаліту?
3) симптом «звисаючої голови» Добавлено примечание ([509]):
4) бульбарні розлади
6) верхній в’ялий парапарез Добавлено примечание ([511]):

1) гострий початок Добавлено примечание ([512]):
2) бульбарні порушення
4) в’ялі парези рук Добавлено примечание ([513]):
11) Вкажіть клінічні форми гострого періоду кліщового

2) поліомієлітична
4) менінгеальна Добавлено примечание ([514]):
5) енцефалітична
12) Який синдром може бути в резидуальній стадії

2) кожевніківська епілепсія Добавлено примечание ([515]):
14) Які структури мозку уражаються за наявності малої хореї?
4) хвостате ядро
15) Які з симптомів характерні для малої хореї?

3) підвищена дратівливість Добавлено примечание ([517]):
6) гіперкінези
16) У хворої 24 років через тиждень після гострої

респіраторної вірусної інфекції, що супроводжувалася
герпетичними висипаннями на губах і носі, протягом
доби виникли блювання, світлобоязнь, сонливість,
ознаки дезорієнтації, розвинулися оглушення (12 балів
за шкалою Глазго) і судоми. У неврологічному статусі:
порушення рухів очних яблук догори і праворуч,
центральний тетрапарез з патологічними рефлексами
на стопах, хапальні феномени, періодично виникають
судоми за типом горметонічних. Яке захворювання
можна запідозрити?
5) герпетичний енцефаліт Добавлено примечание ([520]):
18) У хворої з герпетичними висипаннями на губах

підвищилась температура тіла, виникли джексонівські
напади у лівій руці. За добу розвинувся глибокий
тетрапарез, сопор, потім кома. На КТ головного мозку у
білій речовині півкуль і стовбурі виявлені вогнища
круглястої форми, розміром до 2 см у діаметрі, місцями
зливні. Визначте попередній діагноз
13) Які з перерахованих енцефалітів за

патогенезом є вторинними?
3) коровий
5) грипозний
6) ревматичний
3.4. Гострий поліомієліт. Мієліт
1) Який із вказаних збудників спричиняє гострий

поліомієліт?
3) ентеровіру Добавлено примечание ([522]):
2) Вкажіть шляхи зараження поліомієлітом

4) повітряно-крапельний
5) аліментарний
3) Де переважно локалізується патологічний процес за

наявності поліомієліту?
1) у мозочку
2) у рухових ядрах черепних нервів Добавлено примечание ([523]):
3) у базальних ядрах
4) у бічних канатиках спинного мозку
5) у клітинах передніх рогів спинного мозку Добавлено примечание ([524]):
4) Вкажіть форми клінічного перебігу поліомієліту

1) безсимптомна (вірусоносійство) Добавлено примечание ([525]):
3) абортивна
4) вісцеральна Добавлено примечание ([526]):
6) паралітична
5) Які симптоми спостерігаються

у разі поліомієліту?
1) в’ялі парези кінцівок Добавлено примечание ([528]):
2) периферичний параліч мімічних м’язів Добавлено примечание ([529]):
3) бульбарний параліч Добавлено примечание ([530]):
6) Якими симптомами проявляється абортивна форма

поліомієліту?
1) катаральне запалення верхніх дихальних шляхів Добавлено примечание ([531]):
3) ентероколіт Добавлено примечание ([532]):

7) Вкажіть основні варіанти паралітичної форми

поліомієліту
1) спінальний Добавлено примечание ([534]):
3) енцефалітичний Добавлено примечание ([535]):
5) бульбарни Добавлено примечание ([536]):
7) понтинний
8) Вкажіть періоди паралітичної

форми поліомієліту
2) препаралітичний Добавлено примечание ([538]):
4) паралітичний Добавлено примечание ([539]):
5) відновний
7) резидуальний Добавлено примечание ([541]):
9) У разі яких форм поліомієліту порушується дихання?

1) бульбарна
2) бульбарно-спінальна Добавлено примечание ([542]):
5) спінальна
10) Які ознаки бульбарної форми поліомієліту?

1) дисфагія, дизартрія, дисфонія Добавлено примечание ([544]):
5) порушення серцевої діяльності

11) Які симптоми характеризують понтинну форму

12) Як змінюється спинномозкова рідина в

препаралітичному періоді поліомієліту?
13) Які принципи лікування поліомієліту в

паралітичному періоді
2) суворий ліжковий режим та ізоляція хворого Добавлено примечание ([549]):
4) анальгетики, вітамін С
5) профілактика пролежнів, гарячі окутування Добавлено примечание ([550]):
6)
7) дихальна реанімація у разі бульбарного синдрому Добавлено примечание ([551]):
14) Які принципи лікування поліомієліту у відновному

періоді?
3) антихолінестеразні засоби (галантамін, прозерин)
4) ноотропні препарати (церебролізин, пірацетам, енцефабол) Добавлено примечание ([552]):
5)
6) електростимуляція нервово-м’язового апарату, масаж Добавлено примечание ([553]):
16) Які з перерахованих ознак характерні для мієліту?

1) рухові та трофічні розлади Добавлено примечание ([554]):
3) розлади чутливості за провідниковим типом

5) порушення функції тазових органів Добавлено примечание ([556]):
17) Вкажіть ознаки мієліту у нижньо-грудному відділі

спинного мозку?
2) центральна нижня параплегія Добавлено примечание ([557]):
18) Які симптоми характерні для мієліту поперекового

відділу спинного мозку?
1) в’ялий параліч ніг Добавлено примечание ([559]):
4) трофічні порушення (пролежні) Добавлено примечание ([560]):
5) порушення функції тазових органів

19) Які із вказаних препаратів використовуються у

гострому періоді мієліту?
2) антибіотики Добавлено примечание ([562]):
3)
4) інтерферон або інтерфероногени Добавлено примечание ([563]):
5)
6) коpтикостеpоїди Добавлено примечание ([564]):

відновному періоді мієліту?
2) антихолінестеразні засоби (галантамін, прозерин) Добавлено примечание ([565]):
4) фізіотерапія Добавлено примечание ([566]):
6) ЛФК, масаж
21) У хворої 32 років протягом двох днів було

нездужання з ознобом, підвищенням температури тіла
до 38,5°. На третій день з’явились оперізуючий біль
нижче сосків, слабкість ніг, затерплість в нижній
половині тіла, затримка сечовипускання. Об’єктивно:
відсутні активні рухи в ногах, анестезія всіх видів
чутливості від сегменту ТhVI за провідниковим типом,
менінгеальні симптоми не виявляються. В ділянці
крижів починається пролежень. В аналізі крові: ШОЕ –
28 мм/год, лейкоцити – 10·109 в л. Який попередній
діагноз
3) гострий мієліт Добавлено примечание ([568]):
3.5. Нейросифіліс
1) Вкажіть клінічні форми сифілітичного менінгіту

1) гостра сифілітична гідроцефалія Добавлено примечание ([569]):
3) гострий конвекситальний менінгіт

5) гострий базальний менінгіт Добавлено примечание ([571]):
2) Які з симптомів характерні для сифілітичного

ендартериїту?
1) минущі або стійкі парези кінцівок Добавлено примечание ([572]):
3) Які з симптомів характерні для гуми головного мозку?

4) напади джексонівської епілепсії Добавлено примечание ([575]):
4) Які з симптомів характерні для базального

сифілітичного менінгіту?
2) окорухові розлади
3) неврит зорового нерва Добавлено примечание ([576]):
4) менінгеальні симптоми Добавлено примечание ([577]):
5) Вкажіть зміни спинномозкової рідини у разі

сифілітичного менінгіту
2) прозора
Вкажіть захворювання, з якими диференціюють гуму головного

мозку
1) паразитарні захворювання головного
мозку
3) абсцес головного мозку
5) підоболонкові гематоми
7) пухлина мозку
7) Які основні стадії перебігу спинної

сухотки?
3) невралгічна
5) атактична
8) Вкажіть основні клінічні ознаки спинної сухотки
2) корінцеві болі, парестезії Добавлено примечание ([579]):
3) відсутність колінних та ахіллових рефлексів Добавлено примечание ([580]):
5) синдром Аргайля Робертсона Добавлено примечание ([581]):
6) первинна атрофія дисків зорових нервів Добавлено примечание ([582]):
9) сенситивна атаксія Добавлено примечание ([583]):
9) Які з симптомів характерні для невралгічної стадії

спинної сухотки?
5) зниження або відсутність колінних та ахіллових рефлексів Добавлено примечание ([586]):

10) Які з симптомів характерні для атактичної стадії
11) Які з симптомів характерні для паралітичної стадії

2) значна сенситивна атаксія Добавлено примечание ([589]):
3) синдром Аргайля Робертсона

12) Які з лікарських препаратів використовуються в

лікуванні нейросифілісу?
1) йодид калію Добавлено примечание ([590]):
4) бійохінол
5) пеніцилін Добавлено примечание ([591]):
13) У хворого в темряві посилюється хиткість ходи.

Виявлені синдром Аргайля Робертсона, анізокорія,
нестійкість в позі Ромберга, батігіпестезія у кистях та
стопах. Яке захворювання можна діагностувати?
2) спинна сухотка Добавлено примечание ([592]):
14) У хворого виникли головний біль, запаморочення, нудота,

блювання. Виявлені ригідність м’язів потилиці та симптом
Керніга, частковий птоз правої верхньої повіки, зниження слуху
на праве вухо. У лікворі незначний лімфоцитарний плеоцитоз,
позитивні РІТ та РІФ. Який клінічний діагноз?
2) сифілітичний менінгіт Добавлено примечание ([593]):
15) У разі яких захворювань виникає периферичний

псевдотабес?
5) полінейропатії
6) фунікулярний мієлоз Добавлено примечание ([594]):
16) Що відрізняє периферичний псевдотабес від спинної

сухотки?
1) наявність парезів Добавлено примечание ([595]):
3) порушення чутливості за поліневритичним типом

4) відсутність тазових розладів Добавлено примечание ([596]):
Розсіяний склероз. Гострий розсіяний

енцефаломієліт. Бічний аміотрофічний
склероз
1) Які фактори мають значення у виникненні

розсіяного склерозу?
1) вірусна інфекція з повільним перебігом
2)
3) генетична схильність
5) географічний фактор
2) Які зміни клітинного та гуморального імунітету
спостерігаються в період загострення розсіяного
склерозу?
1) зменшення кількості Т-лімфоцитів Добавлено примечание ([597]):
2) нормальна кількість Т-лімфоцитів

3) деяке збільшення вмісту В-лімфоцитів Добавлено примечание ([598]):
4) нормальна концентрація циркулюючих імунних комплексів

5) збільшення концентрації циркулюючих імунних комплексів Добавлено примечание ([599]):
6) зменшення кількості В-лімфоцитів

спостерігаються в період ремісії розсіяного склерозу?
1) нормальна кількість Т-лімфоцитів Добавлено примечание ([600]):
2) зменшення кількості Т-лімфоцитів

3) збільшення вмісту В-лімфоцитів
4) відносно низька кількість В-лімфоцитів Добавлено примечание ([601]):
5) низька концентрація циркулюючих імунних комплексів Добавлено примечание ([602]):
6) збільшення концентрації циркулюючих імунних комплексів

4) Які структури найчастіше уражаються у разі
4) біла речовина головного та спинного мозку Добавлено примечание ([603]):
5) Які патоморфологічні зміни в нервовій системі

спостерігаються у разі розсіяного склерозу?
4) демієлінізація нервових волокон
5) утворення склеротичних бляшок в білій речовині
6) ремієлінізація нервових волокон Добавлено примечание ([605]):
8) Які відділи нервової системи частіше уражаються у

разі розсіяного склерозу?
1) зорові нерви Добавлено примечание ([606]):
2) мозочок та його шляхи

5) бічні канатики спинного мозку
6) Які патоморфологічні зміни в
нервовій системі визначають період
ремісії розсіяного склерозу?
1)
2) підсилення процесів ремієлінізації
4) відновлення нормальної структури
нервових волокон
5) зменшення осередків демієлінізації
7) Які патоморфологічні зміни в нервовій

системі визначають період загострення
1) підсилення процесів демієлінізації
3) утворення бляшок в інших відділах
головного і спинного мозку
4) порушення структури нервових волокон
8) Які відділи нервової системи
частіше уражаються у разі розсіяного
склерозу?
1) зорові нерви
9) Вкажіть варіанти клінічного перебігу

розсіяного склерозу
3) первинно-прогресуючий
4) ремітуючий
6) ремітуючо-прогресуючий
7) вторинно-прогресуючий
10) Вкажіть основні клінічні форми розсіяного склерозу

1) церебральна
2) церебеллярна
3)
8) церебро-спінальна
11) Яка чутливість частіше порушується на ранній стадії

1) вібраційна Добавлено примечание ([607]):
12) Вкажіть ранні симптоми

2) зниження вібраційної чутливості Добавлено примечание ([609]):
4) відсутність черевних рефлексів Добавлено примечание ([610]):
6) минуще зниження гостроти зору Добавлено примечание ([611]):
8) минущі парестезії Добавлено примечание ([612]):
13) Які зміни з боку зорового аналізатора характерні для

4) ретробульбарний неврит зорового нерва Добавлено примечание ([614]):
14) Які зміни рухової сфери характерні для розсіяного

склерозу?
2) центральні парези
3) гіпертонія м’язів
15) Вкажіть найхарактерніші

ознаки розсіяного склерозу?
2) нижній спастичний парапарез Добавлено примечание ([617]):
16) Які неврогенні форми порушення сечовипускання

характерні для розсіяного склерозу?
4) імперативні поклики до сечовипускання Добавлено примечание ([621]):
17) Вкажіть основні критерії для постановки діагнозу
2) початок хвороби в молодому віці Добавлено примечание ([622]):
4) множинність ураження нервової системи Добавлено примечание ([623]):
6) ремітуючий або прогресуючий характер перебігу
18) Вкажіть клінічні критерії діагностики розсіяного

склерозу
3) множинність ураження центральної нервової системи, Добавлено примечание ([624]):
хронічний перебіг
19) Які ознаки тріади Шарко за наявності розсіяного

склерозу?
20) Вкажіть ознаки тріади Марбурга у разі розсіяного склерозу

21) Які додаткові методи дослідження мають значення у

діагностиці розсіяного склерозу?
1) МРТ головного та спинного мозку Добавлено примечание ([630]):
4) дослідження викликаних потенціалів головного мозку Добавлено примечание ([631]):
5)
6) дослідження очного дна
7) дослідження титру антитіл і рівня сенсибілізації до основного Добавлено примечание ([632]):
білка мієліну
22) Які з нижчевказаних препаратів використовуються в

період загострення розсіяного склерозу?
1) кортикостероїди
2) цитостатики Добавлено примечание ([633]):
23) Який характер клінічного перебігу гострого
розсіяного енцефаломієліту?
2) регресуючий
24) Хворий 35 років захворів гостро, коли

підняласьтемпература тіла до 39,2°, з’явились болі в
м’язах, головний біль, нудота, лівобічний геміпарез,
двобічна мозочкова атаксія. Виявлені симптом Керніга
та ригідність потиличних м’язів. Через 3 тижні після
лікування в стаціонарі хворий видужав. Який клінічний
діагноз?
4) гострий розсіяний енцефаломієліт
25) Які утворення нервової системи найчастіше

уражаються у разі бічного аміотрофічного склерозу?
1) пірамідні шляхи
2) рухові ядра бульбарних нервів Добавлено примечание ([634]):
4) передні роги спинного мозку Добавлено примечание ([635]):
26) Який характер клінічного перебігу бічного

аміотрофічного склерозу?
3) прогресуючий
27) Вкажіть основні клінічні форми бічного

аміотрофічного склерозу
4) бульбарна Добавлено примечание ([636]):
5) шийно-грудна
6) попереково-крижова Добавлено примечание ([637]):
28) Вкажіть клінічні ознаки бічного аміотрофічного

склерозу
1) атрофія м’язів кінцівок Добавлено примечание ([638]):
2) фібрилярні посмикування в уражених м’язах

4) бульбарні та псевдобульбарні розлади Добавлено примечание ([640]):
6) гіперрефлексія глибоких рефлексів
29) Вкажіть причини смерті хворих за наявності бічного

5) аліментарне виснаження
6) пневмонія Добавлено примечание ([642]):
30) Ураження ядер яких черепних нервів характерне для

бічного аміотрофічного склерозу?
1) IX, X пар Добавлено примечание ([643]):
5) XI пари
6) XII пари Добавлено примечание ([644]):
31) Вкажіть клінічні прояви бульбарної форми бічного

2) дизартрія, дисфагія, дисфонія
3) атрофія і фібрилярні посмикування м’язів
язика
32) Які неврологічні синдроми виникають за наявності

3) бульбарний Добавлено примечание ([645]):
5) псевдобульбарний
6) бульбарно-псевдобульбарний Добавлено примечание ([646]):
33) Вкажіть клінічні симптоми шийно-грудної форми

бічного аміотрофічного склерозу
3) атрофія м’язів верхніх кінцівок
4) гіперрефлексія глибоких рефлексів на руках Добавлено примечание ([647]):
5) фібрилярні посмикування в м’язах рук

7) центральний парез нижніх кінцівок Добавлено примечание ([648]):
34) У жінки через 3 місяці після пологів виникли

зниження зору на праве око і відчуття затерпання в
ногах. Ці скарги є типовими для дебюту якого
захворювання?
5) розсіяного склерозу Добавлено примечание ([649]):
35) У молодої жінки протягом двох діб різко погіршився
зір на праве око. Окуліст діагностував ретробульбарний
неврит правого зорового нерва. Об’єктивно: різко
знижена гострота зору на праве око, відсутні черевні та
підошвові рефлекси, глибокі рефлекси з кінцівок
підвищені, знижена вібраційна чутливість на ногах до 3
сек. Яке захворювання запідозрите?
3) розсіяний склероз Добавлено примечание ([650]):
36) Хворий з розсіяний склерозом

скаржиться на похитування під час
ходи, невпевненість при виконанні
точних рухів, переривчасту мову.
Об’єктивно: горизонтальний ністагм,
скандована мова, інтенційний тремор
та мимопопадання при пальце-носовій
та п’ятково-колінній пробах.
Поверхнева та м’язово-суглобова види
чутливості не порушені. Яка патологія
у хворого?
1) мозочкова атаксія
37) У хворого 22 років спостерігалося порушення зору на

ліве око. Через рік з’явилася слабкість правої стопи.
Виявлені горизонтальний ністагм, збліднення скроневої
половини диску лівого зорового нерва, відсутність
черевних рефлексів, гіперрефлексія на кінцівках,
клонус правої стопи, симптом Бабінського з обох боків.
Який попередній діагноз?
5) розсіяний склероз
38) Хвора на розсіяний склероз після двохрічної

неповної ремісії почала скаржитись на швидке
наростання слабкості у ногах, підвищену втомлюваність
в них, двоїння при погляді в лівий бік, що було
розцінено, як загострення захворювання. Які препарати
і у яких дозах доцільніше призначати у такому випадку?
1) пульс-терапія кортикостероїдними препаратами Добавлено примечание ([652]):
39) У хворої 62 років поступово наростали слабкість і

схуднення м’язів правої кисті, а через 2 місяці – лівої
кисті. Через 4 місяці слабкість з’явилась і у м’язах ніг.
Виявлені гіпотрофія м’язів обох кистей, особливо
проміжку між І та ІІ пальцями, тенара, фібрилярні
посмикування в м’язах рук. Сухожильні та періостальні
рефлекси з кінцівок підвищені, викликається симптом
Россолімо на обох стопах. Позитивні рефлекси
орального автоматизму, підвищений нижньощелепний
рефлекс, дисфонія. Який попередній діагноз?
1)
2) бічний аміотрофічний склероз Добавлено примечание ([653]):
4.1. Судинні захворювання головного та спинного мозку.

Захворювання вегетативної нервової системи. Мігрень.
Ангіоневрози
1) Вкажіть магістральні судини голови в екстракра-

ніальному відділі
1) внутрішня сонна артерія
3) хребтова артерія
2) Вкажіть основні гілки внутрішньої сонної артерії

1) передня мозкова артерія
5) середня мозкова артерія
3) Вкажіть основні гілки

основної артерії
1) верхня мозочкова артерія
4) задня мозкова артерія
4) Вкажіть венозні синуси (пазухи) твердої мозкової

оболонки
1) сагітальний
3) поперечний
5) печеристий
6) прямий
5) Вкажіть механізми ауторегуляції мозкового

кровообігу
1) міогенний
3) метаболічний
4) неврогенний
6) Вкажіть внутрішні фактори ризику

виникнення судинних захворювань
головного мозку
3) артеріальна гіпертонія
4) гіперхолістеринемія
6) порушення толерантності до вуглеводів
8) спадкова схильність
7) Вкажіть соціальні фактори ризику

головного мозку (що характеризують
спосіб життя)
1) особливості харчування
3) інтоксикація нікотином (паління)
5) гіподинамія
7) емоційні стреси
9) Вкажіть основні клінічні форми
порушень кровообігу головного мозку
1) початкові прояви недостатності
кровопостачання мозку
3) минущі порушення мозкового кровообігу
4) інсульти
6) дисциркуляторна енцефалопатія
8) Вкажіть церебральні синдроми обкрадання
1) підключичний
2) каротидно-каротидний
5) каротидно-вертебральний
6) вертебрально-каротидний
8) в системі сонних артерій
10) Вкажіть основні симптоми початкових проявів

недостатності кровопостачання мозку
1) головний біль, запаморочення
4) шум в голові
6) погіршення пам’яті
11) Вкажіть види церебральних судинних кризів

1) загальні
3) регіонарні
5) змішані
12) Вкажіть основні патогенетичні механізми

церебральних судинних кризів
1) зрив ауторегуляції мозкового кровотоку у разі різкого
підвищення артеріального тиску
3) судинна мозкова недостатність
4) спазм мозкових судин і стаз крові в судинах мозку
6) феномен обкрадання
13) Які з перерахованих симптомів характерні для

загального церебрального судинного кризу?
5) шум в вухах
6) нудота, блювання
14) Вкажіть патогенетичні механізми минущих

порушень мозкового кровообігу
4) мікротромбози і мікроемболії
5) мікрогеморагії
8) адгезія і агрегація формених елементів крові
15) Вкажіть клінічні прояви транзиторних ішемічних

атак в каротидній системі
1) моно- або геміпарез
2) анізорефлексія
5) моторна або сенсорна афазія

атак в вертебрально-базилярній системі
1) системне запаморочення
3) зорові розлади
6) диплопія
8) альтернувальний синдром
18) Вкажіть підтипи ішемічного

інсульту
1) лакунарний
2) атеротромботичний
5) кардіоемболічний
6) гемодинамічний
7) гемореологічний
17) Вкажіть види мозкового інсульту

4) геморагічний
5) ішемічний
19) Вкажіть підтипи геморагічного
церебрального інсульту
3) паренхіматозний крововилив
4) субарахноїдальний крововилив
5) паренхіматозно-субарахноїдальний
крововилив
7) субарахноїдально-паренхіматозний
20) Вкажіть патогенетичні механізми ішемічного
інсульту
1) тромбоз мозкових судин
4) оклюзія або стеноз магістральних судин голови
21) Який патогенез геморагічного інсульту?

1)
2) розрив патологічно зміненої судини
5) діапедез дрібних артерій, вен, капілярів
22) Вкажіть ознаки порушення кровообігу в басейні

середньої мозкової артерії?
1) геміплегія або геміпарез
3) моторна афазія (осередок в лівій півкулі)
5) геміанестезія
6) геміанопсія

передньої мозкової артерії?
1) незначні розлади чутливості на паретичній нозі
5) монопарез ноги
24) Які ознаки властиві
тромбозу хребтової артерії?
5) ністагм
6) синдром Валленберга-Захарченка
25) Які ознаки характерні для тромбозу основної

артерії?
1) окорухові порушення
3) тетрапарез чи тетраплегія
4) двобічні патологічні рефлекси
6) гіпертермія та порушення вітальних функцій
26) Які основні симптоми тромбозу внутрішньої сонної

артерії?
1) сліпота чи зниження зору на боці тромбозу
2) геміплегія чи геміпарез з протилежного боку
4) гемігіпестезія з протилежного боку
27) Які ознаки інфаркту мозку в басейні задньої

мозкової артерії?
1) гомонімна квадрантна геміанопсія
3) зорова агнозія
28) Які з наведених ознак характерні для тромбозу судин

1) поступове виникнення вогнищевих симптомів
4) атеросклеротичні зміни судин сітківки

6) переважання вогнищевих симптомів над загальномозковими
29) Які з нижченаведених ознак характерні для емболій

судин головного мозку?
1) раптовий початок захворювання
4) короткотривала втрата свідомості
5) часто миготлива аритмія
30) Які з наведених ознак характерні для геморагічного

інсульту?
3) значні загальномозкові симптоми
4) обличчя багряно-червоне, ціанотичне
6) в спинномозковій рідині домішки крові
7) менінгеальні симптоми
31) У разі якої локалізації порушення мозкового

кровообігу виникає горметонічний синдром?
2) крововилив у мозок з проривом крові в шлуночки
32) Які критерії визначення локалізації вогнища крово-

виливу у хворого в комі?
4) мідріаз на боці вогнища
5) симптом “вітрила” на боці паpалічу
6) стопа паралізованої ноги ротована назовні
8) гіпотонія, гіпорефлексія на боці парезу
33) Які ознаки крововиливу у праву півкулю головного

мозку?
4) мимовільні рухи у правих кінцівках (паракінези)
5) лівобічні геміплегія, геміанестезія
6) порушення схеми тіла
34) Вкажіть основні ознаки субарахноїдального

крововиливу
4) загальномозкові симптоми і психомоторне збудження
5) кров’яниста спинномозкова рідина
8) епілептичні напади
35) Які основні клінічні критерії диференціальної

діагностики геморагічного і ішемічного інсультів?
2) втрата чи збереження свідомості
3) вік хворого (середній чи похилий )
4) врахування рівня артеріального тиску, пульсу, типу дихання
5) переважання загальномозкових або вогнищевих симптомів
7) наявність чи відсутність менінгеального синдрому
9) наявні або перенесені захворювання
36) Які з даних додаткових методів обстеження

підтверджують геморагічний характер інсульту?
2) кров’яниста або ксантохромна спинномозкова рідина
4) зміщення М-еха на 5-7 мм
5) вогнище підвищеної щільності в головному мозку на
КТомограмі
37) Вкажіть основні принципи лікування церебральних

судинних кризів
2) зниження підвищеного артеріального тиску
4) попередження набряку мозку і зниження внутрішньочерепної
гіпертензії
5) покращення серцевої діяльності
6) ліквідація ангіодистонічних порушень
38) Вкажіть загальні принципи недиференційованого

лікування у разі гострих порушень мозкового кровообігу
2) попередження і лікування дихальної недостатності
3) лікування гострих серцево-судинних розладів
5) нормалізація системної гемодинаміки
7) корекція водно-електролітного балансу і кислотно-лужного
стану
8) лікування набряку мозку
39) Призначте диференційовану терапію у разі

геморагічного інсульту
3) коагулянти і антифібринолітичні препарати
4) операція видалення гематоми у разі крововиливу в півкулю
мозку або мозочок

ішемічного інсульту
2) антикоагулянти і тромболітичні препарати
4) антиагреганти
5) нейропротекторні засоби
41) Яка терапія призначається у відновному періоді

порушень мозкового кровообігу?
2) електростимуляція нервово-м’язового апарату
3) ноотропні, вазоактивні засоби
4) антихолінестеразні препарати
6) лікувальна гімнастика, масаж
7) фізіотерапія, логопедична допомога
42) У хворого раптово виникло порушення мови,
затерпання та слабкість у правих кінцівках, які пройшли
через 2 години. Яке захворювання діагностуєте?
3) минуще порушення мозкового кровообігу
43) У хворого з миготливою аритмією раптово виникли

короткочасна втрата свідомісті та правобічна геміплегія.
Яке порушення мозкового кровообігу діагностуєте?
2) тромбоемболітичний інсульт
44) У хворого виникли сліпота на ліве око, правобічна

геміплегія. У якому басейні є порушення кровообігу?
45) У хворого раптово виникли головний біль,

блювання. Виявляються менінгеальні симптоми.
Спинномозкова рідина кров’яниста. Встановіть
патологію
46) У хворого виникли запаморочення, двоїння перед

очима, атаксія. Відмічаються симптоми ураження
правого окорухового нерва, зліва — центральний
геміпарез. У якому басейні виникло порушення
кровообігу?
2) басейн задньої мозкової артерії
47) У хворого після крововиливу у мозок визначаються

лівобічний спастичний геміпарез, поза Верніке-Манна.
Який судинний басейн постраждав?
48) Де локалізується геморагічне вогнище, якщо у

хворого в комі є центральний парез мімічних м’язів
справа, очні яблука повернуті вліво, праві кінцівки
вільно падають при їх підніманні?
4) у лівій півкулі мозку
49) У хворої 62 років на фоні підвищення артеріального

тиску виникли запаморочення, двоїння, легка слабкість
лівих кінцівок. Спостерігаються розбіжна косоокість
правого ока, центральний парез лівих кінцівок,
лівобічна гемігіпестезія. Який діагноз можна виставити?
3) ішемічний інсульт у судинах вертебрально-базилярного
басейну
50) Хворий 58 років, що хворіє на гіпертонічну хворобу,

раптово під час психоемоційного збудження втратив
свідомість. Об’єктивно: без свідомості, гіперемія
обличчя, пульс – 100 за хв, напружений, артеріальний
тиск – 230/110 мм рт. ст. Опущений правий кутик рота,
дихання шумне, видувається права щока. Підняті праві
кінцівки падають “як батоги”, м’язовий тонус в них та
рефлекси низькі, на лівих кінцівках збережені, симптом
Бабінського справа. Який попередній діагноз?
2) ішемічний інсульт в лівій півкулі мозку
51) У хворого з аневризмою мозкової судини під час

фізичного напруження раптово виникли сильний
головний біль, нетривала втрата свідомості, блювання.
Хворий збуджений, пульс – 62 за хв, ритмічний,
артеріальний тиск – 140/90 мм рт. ст., температура тіла –
37,5°. Виявляються ригідність м’язів в потилиці,
симптом Керніга. Вогнищева неврологічна
симптоматика відсутня. Встановіть попередній діагноз
52) Хвора 70 років після сну виявила слабкість правих

кінцівок, розлад мови, порушення чутливості в правій
половині тіла. Артеріальний тиск – 100/60 мм рт. ст. У
неврологічному статусі визначаються правобічні
центральний геміпарез та гемігіпалгезія, моторна
афазія. Який попередній діагноз?
4) ішемічний інсульт
53) У хворого з інфарктом міокарда гостро з’явилось

двоїння перед очима, що підсилювалось при погляді в
лівий бік, та слабкість правих кінцівок Через 3 години ці
явища пройшли. Яке ускладнення виникло у хворого?
54) Хворий, піднімаючи тягар, відчув сильний головний

біль, з’явилось блювання. Згодом виник загальний
клоніко-тонічний епілептичний напад з втратою
свідомості, прикусом язика. Після нападу хворий
збуджений, дезорієнтований, виявлені ригідність м’язів
потилиці, симптом Керніга, птоз правої верхньої повіки,
анізокорія (D>S) Проведення якого дослідження має
вирішальне значення для встановлення діагнозу?
3) дослідження спинномозкової рідини
55) Вкажіть судини, що кровопостачають спинний
мозок
2) передні спинномозкові артерії
4) передні корінцево-спинномозкові артерії
5) задні корінцево-спинномозкові артерії
7) задні спинномозкові артерії
56) Вкажіть основні етіологічні чинники порушень
спінального кровообігу
13) коарктація аорти
5) артеріовенозні, артеріальні аневризми судин спинного мозку
7) атеросклероз в поєднанні з гіпертензією і діабетом
8) артеріїти, флебіти судин спинного мозку
9) стиснення корінцево-спинномозкових артерій грижею диска
57) Де розташовані «критичні зони» — ділянки

суміжного кровопостачання різних артерій спинного
мозку?
5) у сегменті СIV
6) у середньо-грудних сегментах
58) Вкажіть клінічні форми порушеннь спінального

3) дисциркуляторна мієлопатія
4) гематомієлія
7) минущі мієлоішемії
8) ішемічний спінальний інсульт
59) Які клінічні синдроми минущих порушень
спінального кровообігу?
3) переміжної каудогенної кульгавості
4) синдром Унтергарншейдта
5)дроп“ -атака”
7) переміжної мієлогенної кульгавості
60) Вкажіть основні симптоми синдрому

Унтергарншейдта
2) раптова короткочасна втрата свідомості під час різкого
повороту голови
4) тимчасова слабкість кінцівок
61) Яка патологія виникає у разі мієлогенної переміжної

кульгавості?
4) минуща ішемія в руслі артерії Адамкевича
62) Які основні симптоми каудогенної переміжної

3) нестерпні парестезії в ногах
4) поширення затерпання з дистальних відділів ніг до паху
63) Яка симптоматика ішемічного спінального інсульту

на рівні поперекового потовщення?
3) периферична нижня параплегія
4) порушення чутливості на ногах
6) трофічні порушення в ділянці крижів, сідниць
7) розлади сечовипускання

в середньогрудних сегментах?
2) провідникові чутливі розлади

3) порушення функції сфінктерів
6) нижній центральний парапарез
65) Які основні синдроми повільно прогресуючих

порушень спінального кровообігу?
2) спастико-атрофічний
3)
4) спастичний
5) аміотрофічний
6) сирингомієлітичний
66) Які з перерахованих засобів можна застосовувати в

гострому періоді ішемічного спінального інсульту?
2) реополіглюкін
4) пірацетам
5) 7) пентоксифілін
67) У хворого 50 років на тлі загострення болю в

попереку виникло відчуття “ватних ніг”, їх нерухомість.
Виявлено в’ялий нижній парапарез з арефлексією
колінних і ахіллових рефлексів. Визначте характер
процесу
4) гостре порушення спінального кровообігу
68) У хворої 36 років після пологів під час натужування

раптово виникло затерпання промежини, затримка сечі,
зникли поклики до сечопуску. Парези кінцівок відсутні,
колінні та ахіллові рефлекси жваві, анестезія больової
та температурної чутливості в зоні SІІІ-SV дерматомів,
гіпестезія в зоні SI-SII. Про яку патологію йде мова?
3) спінальний інсульт
69) У хворого 34 років після фізичного навантаження та

тривалої ходи з’являються нетривалі слабкість і
затерпання ніг, іноді імперативні поклики до сечопуску.
Після відпочинку ці явища проходять. Яка патологія у
хворого?
4) минуще порушення спінального кровообігу
73) Вкажіть фактори, що спричиняють хворобу

Рейно
3) інфекції
4) локальний дефект периферичних судин пальців
74) Вкажіть стадії клінічного

перебігу хвороби Рейно
2) блідість і похолодіння носа, вух, пальців рук, ніг
3) синюшність та больовий синдром
5) трофічні порушення (симетрична гангрена)
75) Вкажіть основні ознаки хвороби Рейно

3) напади поблідніння або ціанозу в пальцях
4) симетричність ураження
5) болі в пальцях
76) Вкажіть терапевтичні заходи за наявності хвороби

Рейно
3) гангліоблокатори
4) препарати нікотинової кислоти
5) чотирикамерні ванни
77) Які порушення з боку судин мозку виникають у

період нападу мігрені?
2) спазм інтрацеребральних судин
5) дилятація в гілках зовнішньої сонної артерії
6) порушення венозного відтоку
78) Які основні клінічні форми

мігрені?
1) мігрень без аури
2) мігрень з аурою
79) Які основні форми мігрені з

аурою?
4) офтальмічна
5) офтальмоплегічна
6) геміпаретична
80) Вкажіть основні критерії, на яких базується діагноз
мігрені
1) початок в пубертатному або юнацькому віці
5) напади головного болю, блювання
6) добре самопочуття між нападами
81) Вкажіть ознаки мігрені

1) пульсуючий характер болю
82) Які засоби використовуються у разі нападу мігрені?

1)
2) суматриптан (імігран)
4) аскофен, цитрамон, седалгін
5) ерготамін, дигідроерготамін
83) Які препарати призначають для профілактики

мігрені?
2) анаприлін
4) сандомігран
5) німодипін, верапаміл
84) У хворої після стресу виник напад тремтіння в тілі,

страху смерті, серцебиття, збліднення шкіри, відчуття
нехватки повітря на фоні сухості в роті, запаморочення,
підвищення артеріального тиску. Неврологічна
органічна симптоматика відсутня. Як називається такий
стан?
2) симпато-адреналовий вегетативний криз
85) Молоду жінку з 14 років періодично турбують напади

головного болю в скроні та ділянці ока. Їм передують
зорові порушення – випадіння поля зору. Інколи під час
нападу буває блювання. Напад триває декілька годин
Часто проходить після сну. Про яке захворювання слід
думати?
3) мігрень
86) У молодої жінки після переохолодження виникають
напади затерпання пальців рук, симетричного
збліднення їх кінчиків, зниження чутливості. Про яку
патологію можна думати?
2) синдром Рейно

1) Вкажіть структури периферичної
нервової системи
3) периферичні нерви
4) сплетення
5)
6) міжхребцеві та вегетативні вузли
7) передні і задні корінці спинного мозку
2) біль і анестезія в зоні іннервації
4) периферичний монопарез
5) атрофія м’язі
3) Вкажіть ознаки ураження заднього корінця спинного

мозку
1) фасцикулярні посмикування
2) стріляючий біль
3) сегментарна анестезія
4) гіперрефлексія
5) периферичний парез м’язів
6) симптоми натягу
4) Вкажіть симптоми натягу периферичних нервів і

нервових корінців
1)
2) Лассега
3)
4) Нері
7) Вассермана
5) Вкажіть ознаки ураження кінського хвоста

1) центральний парез м’язів нижніх кінцівок
2) розлади чутливості в ділянці промежини
5) порушення чутливості за провідниковим типом
7) корінцевий біль
8) патологічні рефлекси
6) Відмітьте захворювання периферичної нервової

системи
2) радикуліт
3) плексит
4)
5) невралгія
6)
7) невропатія
8) поліневропатія
9)
7) Вкажіть симптоми, характерні для невралгій

1) арефлексія
2) парези м’язів
3) гіперестезія
4) парестезії
6) напади болю
8) Які клінічні прояви нападу невралгії трійчастого

нерва?
1) дисоційоване порушення чутливості
2) біль в ділянці однієї або декількох гілок нерва
3) парез жувальної мускулатури
4) герпетичні висипання на обличчі
5) наявність куркових зон
6) вегетативні порушення на обличчі
9) Вкажіть клінічні прояви невропатії лицевого нерва

1) енофтальм
3) центральний парез мімічних м’язів
4) порушення смаку
5) сльозотеча або сухість ока
6) відсутність надбрівного рефлексу
7) збереження надбрівного рефлексу
10) Вкажіть симптоматику невропатії променевого

нерва
1) відсутність згинально-ліктьового рефлексу
2) парез розгиначів передпліччя, кисті і пальців
3) відсутність розгинально-ліктьового рефлексу
4) звисаюча кисть
5) «когтиста» кисть
6) відсутність чутливих розладів
11) Яка симптоматика невропатії серединного нерва?

1) гіперрефлексія згинального ліктьового рефлексу
2) неможливість пронації кисті
3) відсутність розгинального ліктьового рефлексу
4) неможливість згинання перших трьох пальців кисті
5) анестезія в зоні іннервації
7) атрофія в ділянці thenaris
12) Яка симптоматика невропатії ліктьового нерва?

2) неможливість згинання IV і V пальців кисті
4) деформація кисті у вигляді «когтистої лапи»
5) анестезія ульнарної поверхні передпліччя, кисті, IV і V
пальців
6) гіперефлексія розгинального ліктьового рефлексу
13) Які симптоми невропатії сідничного нерва?

1) анестезія передньої поверхні стегна
2) рефлекс Бабінського
3) параліч стопи
4) відсутність колінного рефлексу
5) відсутність ахіллового рефлексу
14) Які симптоми невропатії великогомілкового нерва?

2) неможливість підошвового згинання стопи і пальців
5) неможливість тильного згинання стопи
15) Які симптоми невропатії малогомілкового нерва?

3) анестезія зовнішньої поверхні гомілки та тила стопи
5) хода типу «степаж»
16) Вкажіть симптоми невропатії стегнового нерва

1) параліч литкового м’яза
2) парез чотириголового м’яза стегна та кравецького м’яза
3) відсутність підошвового рефлекса
4) симптом Ласега
5) відсутність колінного рефлекса
6) симптоми Вассермана і Мацкевича
17) Вкажіть основні симптоми поліневропатій

1) центральний парез кінцівок
2) периферичний парез м’язів кистей і стоп
6) трофічні і вазомоторні розлади на кистях і стопах
18) Вкажіть симптоми алкогольної полінейропатії

1) проксимальні парези кінцівок
2) дистальні парези кінцівок
3) провідникові порушення чутливості
4) гіпестезія з гіперпатією в ділянці кистей і стоп
5) гіпергідроз, ціаноз кистей та стоп
19) Вкажіть симптоми діабетичної полінейропатії
1) болі і парестезії в кінцівках
3) гіпотрофії м’язів стегон і гомілок
5) стопні патологічні рефлекси
6) арефлексія колінних та ахіллових рефлексів
20) Які з нижчевказаних симптомів характерні для

постдифтерійної поліневропатії?
1) хореоатетоз
2) дисфагія, дисфонія
3) центральний параліч кінцівок
4) парези м’язів кистей і стоп
5) розлади чутливості за поліневритичним типом
6) порушення сечовипускання
21) Вкажіть симптоми верхнього плечового плекситу

Ерба-Дюшенна
1) випадіння згинального ліктьового рефлексу
2) парез м’язів кисті і пальців
3) порушення чутливості на зовнішній поверхні плеча
4) порушення чутливості на кисті
5) парез м’язів проксимального відділу руки
22) Які з симптомів характерні для нижнього плечового

плекситу?
1) підвищення рефлексів на руці
2) розлади чутливості на кисті та пальцях
3) біль в кисті і по ходу нервових стовбурів
4) розлад чутливості на плечі
5) атрофія м’язів передпліччя і дрібних м’язів кисті
6) парез м’язів дистального відділу руки
23) Чим викликається герпетичний гангліоніт?

1) вірусом Herpes Simplex
2) вірусом Herpes Zoster
3) вірусом Епштейна-Барра
4) цитомегаловірусом
24) Вкажіть клінічні прояви оперізувального лишаю
2) дисоційований розлад чутливості
3) ексудативні шкірні висипання
5) сегментаpна гіпеpестезія або гіпестезія
6) центральний парез м’язів
25) Вкажіть клінічні прояви гострої

полірадикулоневропатії Гійєна-Барре
2) периферичний парез дистальних відділів кінцівок
3) зниження або відсутність сухожильних рефлексів
4) білково-клітинна дисоціація в спинномозковій рідині
5) гіперрефлексія сухожильних рефлексів
26) Які методи дослідження використовуються для

діагностики радикуліту?
ангіографія
1) спонділографія
2) електроенцефалографія
3) краніографія
4) мієлографія
5) МРТ хребта
27) Вкажіть фактори, що сприяють виникненню

остеохондрозу хребта
1) черепно-мозкова травма
2) інволюційні зміни в диску
3) мікротравматизація диска
4) емоційне перенапруження
5) конституційна схильність
6) артеріальна гіпертензія
28) Вкажіть рефлекторні синдроми за наявності

1) люмбалгія
2) радикуліт корінця L5
3) мієлопатія
4) цервікалгія
5) торакалгія
6) енцефалопатія
29) Вкажіть вертеброгенні рефлекторні синдроми

шийного рівня
2) цервікобрахіалгія
3) люмбоішіалгія
4) цервікокраніалгія
6) люмбаго
30) Вкажіть симптоми люмбоішіалгії

2) біль в попереку
3) пpовідникова анестезія
4) напруження поперекових м’язів
5) відсутність рефлексів
6) симптоми Ласега, Нері
31) Які з симптомів характерні для радикуліту корінців

L2, L3?
1) біль у попереку
3) корінцеві розлади чутливості
5) оперізувальний герпес
32) Вкажіть основні симптоми, що виникають у разі

компресії міжхребцевим диском корінця S1
1) біль по зовнішньому краю гомілки і в IV, V пальцях
3) анестезія в зоні сегменту SI
4) підвищений ахілловий рефлекс
5) знижений ахілловий рефлекс
6) наявні патологічні рефлекси
33) Вкажіть тунельні синдроми руки

1) защемлення малогомілкового нерва
2)
3) кубітального каналу
4) тарсального каналу
5) защемлення бічного шкірного нерва стегна
6) зап’ясткового каналу
34) Вкажіть тунельні синдроми ноги

2) каналу Гієна
35) Вкажіть основні принципи лікування нейропатій

1) теплові процедури в гострому періоді
2) засоби, що покращують нервово-м’язову провідність
3) методи рефлекторної дії на нервово-м’язовий апарат
4) дегідратаційні засоби
5) антибіотикотерапія
36) Вкажіть засоби терапії невралгії трійчастого

нерва
1) масаж обличчя
2) карбамазепін
3) антихолінестеразні
4) цитостатики
5) голкорефлексотерапія
6) габапентин
37) Вкажіть лікувальні засоби, що використовуються у

разі радикуліту
2) сульфаніламіди
3) анальгетики
4) ортопедична декомпресія
5) антибіотики
38) Вкажіть показання до хірургічного лікування –

видалення грижі диска у разі радикуліту
1) спонділолістез
2) затяжне загострення радикуліту протягом 3-4 місяців
3) гостре здавленння кінського хвоста з руховими
розладами
4) спинномозкові ускладнення, обумовлені грижею диска
5) нечасті загострення радикуліту
6) позитивні результати консервативного лікування
39) Вкажіть методи лікування невропатії лицевого нерва

1) протисудомні засоби
2) теплові процедури
4) снодійні
6) нестероїдні протизапальні засоби
40) У хворої після підняття важкої сумки раптово

з’явився гострий біль у попереку. Рухи в хребті
обмежені. Не викликається ахілловий рефлекс зліва,
з’явилась анестезія больової чутливості на зовнішній
поверхні лівої гомілки. Яке захворювання запідозрите?
2) неврит стегнового нерва
3) попереково-крижовий радикуліт
4) люмбаго
5) спінальний арахноїдит
41) Хворого 60 років 2 дні турбували сильні болі в правій

руці. На 3-й день з’явились пухирцеві висипання у
вигляді ланцюжка на шкірі плеча, передпліччя та кисті.
Чутливість в ділянці висипань знижена. Яке
захворювання можна діагностувати?
1) дерматит
2) шийно-грудний радикуліт
3) герпетичний шийний гангліоніт
4) псоріаз
5) алергія
42) У хворого 70 років після переохолодження виникли

сильні болі в лівій половині голови в ділянці лоба та
лівого ока. Через 3 дні на фоні підвищеної температури
тіла до 37,6° з’явились пухирцеві висипання на чолі
зліва та лівій верхній повіці. Яке захворювання можна
діагностувати?
1) холодова алергія
2) герпетичний гангліоніт вузла трійчастого нерва
3) невралгія трійчастого нерва
4) дерматит
5) неврит трійчастого нерва
43) У хворого на фоні пекучого оперізувального болю в

правій половині грудної клітки з’явилися на шкірі
пухирцеві висипання у вигляді ланцюжка в
середньогрудному відділі справа. Про яке захворювання
слід думати?
1) грудний радикуліт
2) вертеброгенна торакалгія
3) міжреберна невралгія
4) міалгія
5) герпетичний грудний гангліоніт
44) У хворого, що отримав травму з переломом ключиці,

з’явився в’ялий атрофічний парез правої руки з
порушенням всіх видів чутливості в ній. Про яке
захворювання слід думати?
2) синдром кубітального каналу
3) правобічний плечовий плексит
4) цервікоторакалгія
45) У молодої жінки після простуди з’явилися парестезії

та болі в м’язах ніг, рук. Через 3 дні виникли в’ялий
тетрапарез, парез мімічних м’язів, бульбарні
порушення. Виявлено у крові підвищення ШОЕ,
помірний лейкоцитоз, у лікворі – білково-клітинну
дисоціацію. Про яке захворювання слід думати?
1) дифтерійна поліневропатія
2) полірадикулонейропатія Гійєна-Барре
3) плексит
5) міастенічний криз
46) Після поїздки біля відкритого вікна у хворої не
закривається ліве око, рот перекосило у правий бік,
згладилися шкірні складки, відсутні мімічні рухи на
лівій половині обличчя, не викликаються надбрівний і
рогівковий рефлекси з лівого боку. Патологічних
стопних рефлексів і змін рефлексів на кінцівках не
виявлено. Про яке захворювання можна думати?
1) пухлина мосто-мозочкового кута
2) невропатія лицевого нерва
3) невринома слухового нерва
4) стовбуровий інсульт
5) стовбуровий енцефаліт
47) У хворої після перенесеного грипу з’явились напади

гострого болю в ділянці верхньої щелепи, що тривають
1-2 хв та провокуються жуванням. Між нападами біль не
турбує, визначається гіпералгезія на шкірі в зоні
іннервації ІІ гілки трійчастого нерва. Який попередній
діагноз?
1) нейропатія лицевого нерва
4) вертеброгенна цервіко-краніалгія
5) гангліоніт вузла трійчастого нерва
48) У хворого, що протягом 6 років страждає на

цукровий діабет, в останні місяці виникли пекучі болі в
ступнях ніг. Відмічається схуднення м’язів гомілок,
шкіра суха, бліда, нігті на ногах ламкі. Рефлекси на
ногах відсутні, чутливість знижена за типом
“шкарпеток”. Про яке захворювання слід думати?
1) невропатія сідничного нерва
2) невропатія малогомілкового нерва
3) ендартеріїт нижніх кінцівок
5) діабетична поліневропатія
49) У хворого, що страждає на облітеруючий ендартеріїт,

виникли пекучі болі в ступнях ніг, відчуття затерпання,
“повзання мурашок”, що підсилюються під впливом
холоду. Шкіра гомілок та стоп бліда, холодна.
Відмічаються симптом “білої плями”, зниження всіх
видів чутливості за типом “високих шкарпеток”,
відсутність ахіллових рефлексів. Про яке захворювання
2) хронічний тромбофлебіт
3) нейропатія малогілкових нервів
4) ішемічна поліневропатія
5) хвороба Рейно
50) У хворого, що страждає на цукровий діабет,

опустилася верхня повіка правого ока. Лікар виявив
розширення правої зіниці і розбіжну косоокість справа.
Інших змін в неврологічному статусі не відмічено. Яке
захворювання виникло у хворого?
2) гостре порушення мозкового кровообігу
3) пухлина головного мозку
4) невропатія правого окорухового нерва
5) вторинний менінгіт
51) У хворого протягом доби виникло порушення

ковтання, змінився голос. Через декілька днів з’явилась
затерплість кистей і стоп. Місяць тому відмічав біль в
горлі, підвищення температури тіла до 38,5°, які після
домашнього лікування згодом пройшли. Об’єктивно:
дисфагія, дисфонія, відсутній глотковий рефлекс,
помірний периферичний парез кистей і стоп. Яку
хворобу можна підозрити?
1) гостра полірадикулоневропатія Гійєна-Барре
3) сирингобульбія
4) постдифтерійна полінейропатія
5) стовбуровий ішемічний інсульт
52. Про яке захворювання можна подумати, якщо у

хворого після підняття тягаря раптово з’явився сильний
біль в попереку. Наявні симптоми натягу Ласега та Нері
справа. Відсутній правий ахілловий рефлекс.
3) сечокам’яна хвороба
4) жовчнокам’яна хвороба
53) У хворого 45 років, який страждає на цукровий

діабет, виникло затерпання у ділянці передньо-бічної
поверхні лівого стегна. Затерпання посилюється під час
ходи та стояння. Яке захворювання у хворого?
1) нейропатія стегнового нерва
2) невралгія зовнішнього шкірного нерва стегна
3) нейропатія малогомілкового нерва
4) поперековий радикуліт
54) У хворого після операції і тривалого перебування на

ліжковому режимі виникли болі та парестезії по
ліктьовому краю лівого передпліччя, що віддають в
мізинець. Виявлено гіпестезію по медіальному краю
передпліччя і в 4 та 5 пальцях кисті. Не може розвести і
звести пальці лівої руки, 5 і 4 пальці не стискаються в
кулак. Яке захворювання?
1) синдром зап’ясткового каналу
3) нейропатія променевого нерва
4) нейропатія серединного нерва
4.3. Закрита травма головного та спинного мозку.

Пологова травма. Перинатальна енцефалопатія.
Дитячий церебральний параліч
1) Які форми закритої черепно-мозкової травми?

2) забій головного мозку (легкого, середнього і тяжкого
ступенів)
3) струс головного мозку Добавлено примечание ([654]):
5) здавлення головного мозку з забоєм і без забою Добавлено примечание ([655]):
2) Які клінічні прояви струсу головного мозку?

2) порушення свідомості Добавлено примечание ([656]):
5) головний біль, блювання

6) вегетативні розлади
3) Які клінічні прояви забою головного мозку?
4) загальномозкові симптоми Добавлено примечание ([659]):
5) вогнищеві симптоми
4) Вкажіть симптоми натягу периферичних
5) Вкажіть ознаки ураження кінського
хвоста
3) порушення чутливості за
поліневритичним типом

4) Вкажіть травматичні внутрішньочерепні

крововиливи залежно від їх локалізації
1) епідуральний
2) субдуральний
5) субарахноїдальний
6) паренхіматозний
5) За наявності яких видів черепно-

мозкової травми спостерігається
«світлий» проміжок?
1) епідуральна гематома
2) субдуральна гематома
6) Які з симптомів властиві для епідуральної гематоми?

1) парез кінцівки
3) гіпертензійний синдром
6) мідріаз на боці гематоми Добавлено примечание ([663]):
7) Вкажіть основні клінічні прояви субдуральної
гематоми
3) вогнищеві симптоми Добавлено примечание ([664]):
6) гіпертензійний синдром Добавлено примечание ([665]):
7) наявність «світлого» проміжку Добавлено примечание ([666]):
8) Вкажіть симптоми травматичного субарахноїдального

4) менінгеальні знаки Добавлено примечание ([669]):
5) наявність крові в лікворі Добавлено примечание ([670]):
9) Які види закритої черепно-мозкової травми

супроводжуються вогнищевими симптомами?
3) епідуральна, субдуральна гематоми Добавлено примечание ([671]):
4) внутрішньомозкова гематома
5) забій головного мозку Добавлено примечание ([672]):
6)
10) Які з видів черепно-мозкової травми можуть

супроводжуватися наявністю крові в спинномозковій
рідині?
2) субарахноїдальний крововилив Добавлено примечание ([673]):
11) Вкажіть основні симптоми перелому основи черепа?
2) кровотеча і лікворея з носа і вух Добавлено примечание ([675]):
4) симптоми ураження черепних нервів Добавлено примечание ([676]):
6) менінгеальний синдром Добавлено примечание ([677]):
12)
12) Який з додаткових методів обстеження
має найбільшу діагностичну цінність у разі
травматичного субарахноїдального
крововиливу?
1)
13) Які додаткові методи дослідження підтверджують наявність
внутрішньочерепної гематоми?
4) ехоенцефалоскопія
14) У разі якої закритої черепно-мозкової

травми проводять хірургічне лікування?
у
15) Які лікарські препарати використовуються у разі
травматичного субарахноїдального крововиливу?
4) вікасол, амінокапронова кислота Добавлено примечание ([679]):

5) рутин, аскорбінова кислота Добавлено примечание ([680]):
16) Вкажіть клінічні синдроми віддаленого періоду

закритої черепно-мозкової травми (наслідки травми)
2)арахноїдит
3)епілепсія Добавлено примечание ([681]):
6)гідроцефалія Добавлено примечание ([682]):
7)синдром паркінсонізму
17) Вкажіть основні клінічні форми травми
4) струс спинного мозку
5) забій спинного мозку
18) Які симптоми характерні для гематомієлії· в
поперековому відділі спинного мозку?
2) нижній в’ялий парапарез Добавлено примечание ([683]):
4) порушення сечовипускання Добавлено примечание ([684]):
6) сегментарний тип порушення чутливості
19) У разі яких видів травми спинного мозку можливі

стійкі парези кінцівок?
4) забій спинного мозку Добавлено примечание ([685]):
5) гематомієлія Добавлено примечание ([686]):
20) Вкажіть основні симптоми забою спинного мозку

2) парези кінцівок Добавлено примечание ([687]):
4) провідникові порушення чутливості Добавлено примечание ([688]):

21) Під час черепно-мозкової травми у хворого виник

різкий головний біль у потилиці. Виявлено
менінгеальний синдром. Ліквор кров’янистий.
Встановіть діагноз
22) Через тиждень після струсу головного мозку у

хворого виникли головний біль, блювання.
Відмічаються анізокорія, застійні диски зорових нервів.
3) перелом основи черепа Добавлено примечание ([691]):
23) Після автомобільної аварії хворий в комі. Виявлені

розбіжна косоокість, кровотеча і лікворея з вуха.
24) У хворого після травми голови з’явились сильний

головний біль, світлобоязнь, нудота, блювання,
підвищення температури тіла до 37,5°. Вогнищевих
симптомів ураження мозку не виявлено. Яке
захворювання можна діагностувати? Яке дослідження
його підтвердить?
4) травматичний субарахноїдальний крововилив, люмбальна Добавлено примечание ([693]):
пункція для виявлення крові у лікворі
25) Хворий 40 років поступив у неврологічне відділення

в коматозному стані. Відомо, що 3 дні тому ударився
головою. Короткочасно втрачав свідомість. Була нудота.
За медичною допомогою не звертався. В день
поступлення зранку скаржився на головний біль, був
в’ялим, згодом втратив свідомість. Виявлено
розширення лівої зіниці та підвищення сухожилкових і
періостальних рефлексів на правих кінцівках. Про яке
захворювання можна думати?
26) Хворий після травми голови, що супроводилась

короткочасною втратою свідомості, скаржиться на
головний біль, нудоту, запаморочення. У
неврологічному статусі виявлена розсіяна органічна
мікросимптоматика. Яке захворювання можна
27) Невропатолог у хворого з травмою голови

діагностував струс головного мозку. Яке додаткове
дослідження необхідно провести хворому?
4) рентгенографія черепа
28) У хворого із струсом головного мозку через 2 дні

після травми підсилився головний біль, з’явились
блювання, напади посмикувань правої руки та її
слабкість. Яке захворювання запідозрите?
5) травматична підоболонкова гематома Добавлено примечание ([696]):
29) Вкажіть клінічні синдроми гострого періоду

перинатального ураження центральної нервової
системи
1) гіпертензійний
3) судомний Добавлено примечание ([697]):
5) підвищеної нейрорефлекторної збудливості

6) загального пригнічення
30) Вкажіть синдроми відновного періоду
системи
3) астеноневротичний
4) затримка психомоторного розвитку
5) вегетативно-вісцеральних дисфункцій Добавлено примечание ([698]):
31) Вкажіть періоди впливу причинних факторів, що

призводять до дитячого церебрального паралічу
1) внутрішньоутробний
2) пологовий Добавлено примечание ([699]):
4) післянатальний Добавлено примечание ([700]):
32) Вкажіть клінічні варіанти дитячого церебрального

паралічу
1)
2) спастична диплегія
3) гіперкінетична форма Добавлено примечание ([701]):
4)
5) мозочкова форма Добавлено примечание ([702]):
6)
7) подвійна геміплегія
33) У 4-річної дитини, що народилася з гемолітичною

жовтяницею, виявляються незграбність,
черв’якоподібні рухи пальців рук, насильницькі рухи
м’язів обличчя, нечіткість мови. М’язовий тонус
знижений. Яка патологія у дитини?
3) дитячий церебральний параліч

34) У дитини двох років відмічається підвищення
м’язового тонусу та рефлексів на нижніх кінцівках. Під
час ходи спирається на пальці, перехрещує гомілки. Є
дані про патологічний перебіг вагітності та пологів у
матері, відставання дитини в психомоторному розвитку
з перших місяців життя. Вкажіть захворювання
1.1
35) Які пірамідні порушення виникають у разі дитячого
церебрального паралічу?
36) Які екстрапірамідні порушення виникають у хворих

на дитячий церебральний параліч?
3) м’язова дистонія Добавлено примечание ([703]):
37) Вкажіть періоди перебігу перинатального ураження

центральної нервової системи
3) гострий
5) ранній відновлювальний
6) пізній відновлювальний
4.4. Пухлини головного та спинного мозку.

Сирингомієлія. Краніо-вертебральні аномалії
1) Яка класифікація пухлин головного

мозку за їх локалізацією?
2) супратенторіальні
3) субтенторіальні
2) Яка класифікація пухлин головного мозку

за гістогенезом?
2) оболонно-судинні
4) нейроектодермального походження
5) гіпофізарні
3) Які з пухлин відносяться до

супратенторіальних?
2) пухлини лобової частки
4) пухлини тім’яної частки
5) пухлини скроневої частки
7) пухлини потиличної частки

субтенторіальних?
3) пухлини довгастого мозку
4) пухлини мозочка
5) пухлини мосто-мозочкового кута
5) Яка з перерахованих пухлин походить з мозкових
оболон головного мозку?
3) менінгіома Добавлено примечание ([704]):
6) Вкажіть нейроектодермальні пухлини головного

мозку
2) астроцитома
3) медулобластома
4) гліобластома Добавлено примечание ([705]):
7) Вкажіть гіпофізарні пухлини

2) аденома Добавлено примечание ([706]):
4) краніофарингіома Добавлено примечание ([707]):
8) Яка з перерахованих пухлин є найзлоякіснішою?

3) медулобластома Добавлено примечание ([708]):
9) Які з перерахованих пухлин є найдоброякіснішими?

4) невринома
10) Яка з перерахованих пухлин частіше локалізується у
мосто-мозочковому куті?
11) Вкажіть синдроми, що характеризують клініку

внутрішньочерепних пухлин
3) синдром підвищеного внутрішньочерепного тиску
4) синдром дислокації мозку
12) Вкажіть ознаки підвищення

внутрішньочерепного тиску
2) головний біль, що підсилюється під ранок
5) блювання
13) Які з симптомів відносяться до

загальномозкових?
2) головний біль
4) блювання
5) запаморочення
6)
14) Які симптоми властиві пухлині мозочка?

15) Вкажіть основні ознаки пухлин гіпофізарної ділянки
2) ендокринно-вегетативні порушення
3) ураження зорового перехрестя Добавлено примечание ([714]):
5) первинна атрофія диска зорового нерва Добавлено примечание ([715]):
16) Які з наведених симптомів характерні для

хромофобної аденоми гіпофіза?
4) аменорея
5) імпотенція
6) бітемпоральна геміанопсія Добавлено примечание ([716]):

базофільної аденоми гіпофіза?
2) синдром Іценко-Кушинга
18) Які із вказаних симптомів характерні для

еозинофільної аденоми гіпофіза?
1) акромегалія Добавлено примечание ([719]):
3) бітемпоральна геміанопсія
19) Які з наведених симптомів характерні для пухлин

лобової частки?
3) зміни психіки Добавлено примечание ([721]):
4) лобова атаксія Добавлено примечание ([722]):
6) хапальний рефлекс Добавлено примечание ([723]):
20) Вкажіть ознаки синдрому Фостера Кенеді

4) первинна атрофія диска зорового нерва на боці пухлини Добавлено примечание ([724]):
5) застійний диск зорового нерва з протилежного боку Добавлено примечание ([725]):

21) Які із вказаних ознак характерні для пухлин лобової
частки?
3) синдром Фостера Кенеді Добавлено примечание ([726]):
4) аносмі Добавлено примечание ([727]):
22) Яка патологія виникає у разі

пухлин передцентральної звивини?
2) центральний монопарез
5) джексонівські судомні напади
23) Які з симптомів виникають у разі пухлин скроневої частки?
2) смакові, нюхові та слухові галюцинації Добавлено примечание ([728]):
5) амнестична афазія Добавлено примечание ([730]):
24) Які з симптомів виникають у разі пухлин потиличної

частки?
2) квадрантна геміанопсія
3) фотопсії Добавлено примечание ([731]):
25) Які з ознак виникають у разі

пухлин зацентральної звивини?
5) джексонівські чутливі напади
26) Які з перерахованих симптомів виникають у разі

пухлин тім’яної частки?
2) порушення чутливості Добавлено примечание ([733]):

4) аутотопагнозія (права півкуля)
5) апраксія (лівобічна локалізація) Добавлено примечание ([734]):
27) Вкажіть ознаки дислокаційного синдрому у разі

субтенторіальної пухлини
2) пригнічення свідомості Добавлено примечание ([735]):
4) порушення серцевої діяльності Добавлено примечание ([736]):
28) Які з перерахованих симптомів виникають за

наявності невриноми слухового нерва?
2) парез мімічних м’язів за периферичним типом Добавлено примечание ([738]):
5) розширення внутрішнього слухового проходу пірамідки Добавлено примечание ([739]):
скроневої кістки
29) Які із вказаних ознак виникають у разі пухлин

мозкового стовбура?
2) альтернувальні синдроми Добавлено примечание ([740]):
30) Вкажіть хвороби, з якими диференціюють пухлини

2) інсульт з псевдотуморозним перебігом Добавлено примечание ([742]):
4) абсцес головного мозку Добавлено примечание ([743]):
6) гума головного мозку Добавлено примечание ([744]):
31) Вкажіть додаткові методи діагностики пухлин

3) ангіографія
32) Яка класифікація пухлин спинного мозку за їх

локалізацією?
1) екстрамедулярні Добавлено примечание ([746]):
4) інтрамедулярні Добавлено примечание ([747]):
33) Якими синдромами проявляються пухлини спинного

мозку?
2) корінцевим
3) провідниковими розладами Добавлено примечание ([748]):
5) сегментарними порушеннями Добавлено примечание ([749]):
34) Які із вказаних ознак характерні для

екстрамедулярних пухлин спинного мозку?
3) синдром Броун-Секара
4) білково-клітинна дисоціація в лікворі Добавлено примечание ([751]):

інтрамедулярних пухлин спинного мозку?
2) сегментаpні в’ялі паpези Добавлено примечание ([752]):
4) сегментарні порушення чутливості Добавлено примечание ([753]):
6) центpальні паpези нижче локалізації пухлини Добавлено примечание ([754]):
36) З якими захворюваннями диференціюють пухлину

2) спінальна форма розсіяного склерозу Добавлено примечание ([755]):

4) параплегія Штрюмпелля Добавлено примечание ([756]):
5) дискогенна мієлопатія Добавлено примечание ([757]):

2) КТ та МРТ спинного мозку Добавлено примечание ([758]):
5) мієлографія Добавлено примечание ([759]):
38) Хворий 43 років скаржиться на головний біль, що

виникає періодично протягом 2 місяців, головним
чином під ранок і супроводжується блюванням. Напади
головного болю виникають також під час фізичного
навантаження, залежать від положення голови. Для
якого захворювання це характерно?
4) пухлина головного мозку Добавлено примечание ([760]):
39) Хворого протягом останніх 3 місяців турбували болі

в середньо-грудному відділі хребта, а згодом поступово
ослабла права нога. Виявляються центральний парез
правої ноги і провідникове порушення больової
чутливості з рівня соска зліва. Яке захворювання можна
запідозрити?
3) пухлина спинного мозку Добавлено примечание ([761]):
40) Хворого протягом 2 місяців зранку турбують напади

головного болю, запаморочення, блювання. В останні
дні головний біль підсилився, особливо при зміні
положення голови, погіршився зір. На очному дні –
застійні диски зорових нервів. Яке захворювання можна
3) пухлина задньої черепної ямки Добавлено примечание ([762]):

41) Які причинні фактори виникнення сирингомієлії?
2) дефект ембріонального розвитку нервової системи (дизрафія) Добавлено примечание ([763]):
4) гідродинамічні порушення ліквороциркуляції Добавлено примечание ([764]):
42) Які нервові утворення уражаються у разі

сирингомієлії?
4) задні роги спинного мозку
5) передні роги спинного мозку
6) бічні роги спинного мозку Добавлено примечание ([765]):
43) Які ознаки дизрафічного статусу у хворих на

сирингомієлію?
2) додаткові ребра
3) кривошия Добавлено примечание ([766]):
5) кіфосколіоз Добавлено примечание ([767]):
44) З яких симптомів починається сирингомієлія?

5) сегментарні дисоційовані розлади поверхневої чутливості
45) Вкажіть основні ознаки сирингомієлії

1) дисоційовані розлади чутливості за сегментарним типом
3) атрофічні парези м’язів верхніх кінцівок
5) сегментарні вегетативно-трофічні розлади
46) Вкажіть основні клінічні

ознаки сирингобульбії
3) дисфагія
6) больова та температурна анестезія в зонах Зельдера Добавлено примечание ([768]):
47) Вкажіть захворювання, з якими диференціюють

сирингомієлію
5) інтрамедулярна пухлина спинного мозку
48) Які ознаки синдрому Арнольда-Кіарі ІІ типу?

49) Хлопчик 15 років отримав безболісний термічний

опік правої руки, який довго заживав. Виявлено
дизрафічний статус (грудина з лійкоподібним
вдавленням, високе піднебіння), дисоційований
сегментарний тип розладів больової та температурної
чутливості у вигляді “напівкуртки” справа, знижені
рефлекси на правій руці. Який попередній діагноз?
2) сирингомієлія Добавлено примечание ([771]):
50) Батьки 10-річної дівчинки звернулися до

невропатолога і ортопеда тому, що у їх дитини біль та
обмеження рухів у шийному відділі хребта, слабкість в
ногах, напруження в них, затруднення під час ходьби. Із
анамнезу відомо, що дівчині в віці 2 років була
проведена операція з приводу вади серця –
незарощення міжшлуночкової перегородки. Про яке
1) синдром Кліппеля-Фейля Добавлено примечание ([772]):
1) Яка класифікація епілепсії?

1) ідіопатична Добавлено примечание ([773]):
3) симптоматична
4) криптогенна Добавлено примечание ([775]):
2) Яка класифікація епілептичних нападів?

3) генералізовані Добавлено примечание ([776]):
5) локальні
3) Які з епілептичних нападів є генералізованими?
2) абсанси Добавлено примечание ([778]):
4) епілептичний статус Добавлено примечание ([779]):
5) тоніко-клонічні
4) Які з видів епілептичних

нападів є локальними?
2) джексонівська епілепсія Добавлено примечание ([780]):
5) Вкажіть фази вторинно-

генералізованого судомного
нападу
3) аура
4) тонічні судоми Добавлено примечание ([782]):
6) клонічні судоми Добавлено примечание ([783]):
7) кома
6) Де локалізується джерело епілептичного збудження,

якщо напад починається із рухової аури?
3) у передцентральній звивині Добавлено примечание ([784]):

якщо напад починається із зорової аури?
1) у потиличній частці Добавлено примечание ([785]):

якщо напад починається із слухової аури?
9) Вкажіть додаткові методи обстеження хворих на

епілепсію
3) пневмоенцефалографія
4) КТ та МРТ головного мозку
5) електроенцефалографія Добавлено примечание ([787]):
10) Який з додаткових методів дослідження може

підтвердити діагноз епілепсії?
11) Які зміни на електроенцефалограмі виявляються у

разі епілепсії?
2) піки Добавлено примечание ([789]):
4) гострі хвилі
5) комплекси «пік-хвиля» Добавлено примечание ([790]):
12) Про яке захворювання свідчать зміни на електро-

енцефалограмі у вигляді комплексу «пік-хвиля»?
3) епілепсія Добавлено примечание ([791]):

13) У разі яких церебральних захворювань може
виникати епілептичний синдром?
4) порушення мозкового кровообігу
5) токсична енцефалопатія Добавлено примечание ([793]):
14) Які з препаратів використовуються для лікування

хворого на епілепсію?
2) карбамазепін Добавлено примечание ([794]):
4) фенобарбітал Добавлено примечание ([795]):
5) вальпроат натрію Добавлено примечание ([796]):
15) Вкажіть основні заходи, що використовуються у разі

епілептичного статусу
1) діазепам Добавлено примечание ([797]):
3) оксибутірат натрію або фенітоїн Добавлено примечание ([798]):
6) тіопентал натрію, гексенал Добавлено примечание ([799]):
16) У хворого без втрати свідомості спостерігаються

напади посмикувань правої кисті, що поширюються на
праву половину обличчя і тривають декілька хвилин.
Після нападу відмічається нетривала слабкість руки.
Вкажіть тип нападу.

17) Що може спровокувати епілептичний напад у
2) вживання алкоголю Добавлено примечание ([801]):
4) електропроцедури
5) легенева гіпервентиляція Добавлено примечание ([802]):
18) У хворого діагностовано епілептичний статус з

генералізованими судомними епілептичними нападами.
Які медикаменти використовують для виведення
хворого з епілептичного статусу?
3) седуксен, оксибутірат натрію, гексенал Добавлено примечание ([803]):
19) У хворого двічі на місяць з’являються напади

раптової втрати свідомості з падінням, судомами тоніко-
клонічного характеру в кінцівках, мимовільним
сечовипусканням, прикусом язика. Напади не
провокуються зовнішніми подразниками, тривають до 5
хвилин. Після нападу свідомість відновлюється або
наступає сон. Між нападами хворий скарг не пред’являє.
Неврологічний статус без патології. Який попередній
діагноз?
3) епілепсія з первинно-генералізованими нападами Добавлено примечание ([804]):
42) Вкажіть особливості патологічного процесу у разі

міастенії
2) порушення нервово-м’язової передачі на рівні синапсів Добавлено примечание ([805]):
43) Вкажіть можливі варіанти порушення нервово-

м’язової передачі у разі міастенії
2) синаптичний блок з появою аутоантитіл до кінцевої
пластинки Добавлено примечание ([806]):
4) порушення синтезу ацетилхоліну Добавлено примечание ([807]):
6) підвищення активності холінестерази Добавлено примечание ([808]):
44) Які основні клінічні форми міастенії?
3) очна Добавлено примечание ([810]):
5) генералізована Добавлено примечание ([811]):
45) Вкажіть симптоми міастенії
2) порушення ковтання, мови, диплопія Добавлено примечание ([812]):
4) м’язова слабкість при повторенні рухів Добавлено примечание ([813]):
46) Вкажіть ознаки початкової стадії очної форми міастенії
2) птоз верхніх повік Добавлено примечание ([814]):
4) диплопія
5) наростання очних симптомів під вечір Добавлено примечание ([815]):
47) Які ознаки бульбарної форми міастенії?
2) дисфагія
48) Які ознаки генералізованої форми міастенії?

2) слабкість дихальних м’язів Добавлено примечание ([818]):
4) слабкість м’язів проксимальних відділів кінцівок Добавлено примечание ([819]):
49) Вкажіть клінічні критерії постановки діагнозу

міастенії
2) підвищення втомлюваності м’язів під час їх навантаження Добавлено примечание ([820]):
5) зменшення рухових розладів після прозеринової проби Добавлено примечание ([821]):
6) міастенічна реакція виснаження під час ритмічної

електростимуляції Добавлено примечание ([822]):
50) З якими захворюваннями диференціюють

міастенію?
2) стовбуровий енцефаліт Добавлено примечание ([823]):
4) пухлина стовбура головного мозку Добавлено примечание ([824]):
51) Які методи дослідження підтверджують діагноз

міастенії?
1) прозеринова проба Добавлено примечание ([826]):
5) томографія межистіння Добавлено примечание ([828]):
52) Основні методи лікування міастенії
2) антихолінестеразні засоби Добавлено примечание ([829]):

3) тимектомія Добавлено примечание ([830]):
6) препарати калію Добавлено примечание ([831]):
8) плазмаферез, гемосорбція Добавлено примечание ([832]):
53) Які ознаки міастенічного кризу?

2) значні бульбарні розлади Добавлено примечание ([833]):
3) мідріаз
5) генералізована м’язова слабкість Добавлено примечание ([834]):
54) Вкажіть засоби для лікування міастенічного кризу
2) внутрішньовенне введення прозерину Добавлено примечание ([835]):
3) апаратне штучне дихання

4) відсмоктування слизу з верхніх дихальних шляхів Добавлено примечание ([836]):
55) Які симптоми холінергічного кризу?
3) діарея, біль в животі
4) сухість в роті Добавлено примечание ([838]):
56) Які засоби використовуються у разі холінергічного

кризу?
2) відміна антихолінестеразних засобів Добавлено примечание ([840]):
4) атропінізація до появи сухості в роті

5) реактиватори холінестерази (дипіроксим) Добавлено примечание ([841]):
Спадкові захворювання нервової системи. Хромосомні
хвороби. Міастенія
1) Вкажіть спадкові захворювання з ураженням нервово-

м’язового апарату
1) первинна прогресуюча м’язова дистрофія
3) спінальна аміотрофія
4) атаксія П’єра Марі
5) міотонія Томпсена
7) невральна аміотрофія Шарко-Марі
2) Вкажіть клінічні форми первинних прогресуючих

м’язових дистрофій
1) юнацька форма Ерба-Рота
2) псевдогіпертрофічна форма Дюшенна
5) плечо-лопатково-лицева форма Ландузі-Дежеріна
3) Вкажіть клінічні форми вторинних прогресуючих

2) спінальна аміотрофія Вердніга-Гоффмана
5) спінальна аміотрофія Кугельберга-Веландер
4) Які ознаки первинної м’язової дистрофії Дюшенна?

2) хворіють хлопчики в віці 3-5 років
4) псевдогіпертрофія литкових м’язів
5) ендокринні розлади
5) Вкажіть ознаки м’язової дистрофії Ландузі-Дежеріна

2) ”крилоподібні” лопатки
4) прогресуюча атрофія м’язів плечового поясу та обличчя
5) сприятливий перебіг захворювання
6) Які клінічні симптоми м’язової дистрофії Ерба-Рота?

1) атрофія м’язів проксимальних відділів кінцівок
2) вставання з положення лежачи «сходинками»
3) «осина» талія і «качина» хода
7) Які симптоми первинної прогресуючої м’язової
дистрофії?
3) «качина» хода
5) зниження м’язового тонусу
8) Які клінічні ознаки спінальної аміотрофії Вердніга-

Гоффмана?
2) слабкість м’язів проксимальних відділів ніг, потім рук
4) зниження сухожильних рефлексів
5) фібрилярні посмикування в м’язах
9) Які клінічні ознаки спінальної аміотрофії

Кугельберга-Веландер?
2) фібрилярні посмикування м’язів
5) слабкість м’язів проксимальних відділів рук та ніг
10) Які клінічні ознаки невральної аміотрофії Шарко-

Марі?
2) атрофія перонеальної групи м’язів
11) Які основні принципи лікування прогресуючих

м’язових дистрофій?
1) покращення метаболізму та трофіки м’язів (ретаболіл, АТФ)
3) покращення нервово-м’язової провідності (прозерин)
4) біогенні стимулятори, вітаміни
12) Які лікувальні заходи призначають у разі спадкових

захворюваннь нервово-м’язового апарату?
2) анаболічні гормони
4) вітаміни
5) біогенні стимулятори
13) Вкажіть клінічні симптоми міотонії Томпсена

1) м’язові спазми, що виникають раптово
3) утруднене м’язове розслаблення, особливо в пальцях рук
4) зменшення спазмів м’язів після повторення рухів
5) добре розвинута м’язова система
14) Які препарати використовують у разі міотонії
Томпсена?
3) хінін
4) дифенін
5) препарати кальцію
15) Які симптоми спастичної параплегії Штрюмпелля?

2) центральний нижній парапарез
6) м’язова гіпертонія в ногах
16) Які спадкові захворювання обумовлені ураженням

екстрапірамідної системи?
2) хорея Гентінгтона
3) гепатоцеребральна дистрофія
4) хвороба Паркінсона

координаційної системи?
4) атаксія Фрідрайха
18) Вкажіть патогенетичні механізми розвитку гепато-

церебральної дистрофії
1) порушення балансу між поступленням та екскрецією міді
3) дефіцит протеїну (продукту гена хвороби), що відповідає за
виведення міді з організму
4) порушення включення міді в апоцерулоплазмін
5) накопичення міді в печінці, головному мозку
19) Які симптоми характерні для гепатоцеребральної

дистрофії?
3) гіпеpкінези, маскоподібне обличчя
4) кільце Кайзера-Флейшера
5) ознаки ураження печінки
7) гіперсалівація
20) Які біохімічні порушення виникають у разі

гепатоцеребральної дистрофії?
2) підвищення екскреції міді з сечею
4) зниження вмісту церулоплазміну в крові
21) Вкажіть клінічні форми гепатоцеребральної
дистрофії
2) черевна
4) тремтючо-ригідна
6) тремтюча
7) екстрапірамідно-кіркова
22) Вкажіть методи діагностики гепатоцеребральної

дистрофії
1) виявлення кільця Кайзера-Флейшера
3) зниження церулоплазміну в сироватці крові
4) підвищення концентрації міді в печінці (біопсія)
6) підвищення добової екскреції міді з сечею
7) дослідження включення ізотопу міді в церулоплазмін
8) генетичне дослідження (використання ДНК-маркерів)
23) Які лікувальні засоби використовуються у разі

2) пеніциламін, цинку сульфат
4) триєнтин
5) трансплантація печінки
7) гепатопротектори
24) Які нервові структури уражаються у разі хореї

Гентінгтона?
5) лушпина
6) кора головного мозку
25) Які ознаки властиві для хореї Гентінгтона?

2) гіперкінетичний синдром
5) деменція
26) Які ознаки хвороби Паркінсона?

2) дрібно-ритмічний тремор в руках
3) хода дрібними кроками, «човгаюча»
5) початок в 50-60 років
6) м’язова гіпертонія за пластичним типом
27) Які препарати
використовують у лікуванні
хвороби Паркінсона?
2) циклодол, мідантан, юмекс
3) пірацетам, ніцерголін
28) Які ознаки сімейної атаксії Фрідрайха?

1) деформації стоп та хребта
4) мозочкова та сенситивна атаксія
5) міокардіодистрофія
29) Які з вказаних ознак характерні для мозочкової

атаксії П’єра Марі?
5) наявність патологічних стопних рефлексів
7) аутосомно-домінантний тип спадковості
30) Хвора 22 років скаржиться на тремтіння голови,

кінцівок, зниження пам’яті. Виявлені хоpеїчні
гіперкінези, кільце Кайзера-Флейшера, зниження
церулоплазміну в крові. Який діагноз?
2) гепато-церебральна дистрофія
31) У хворого 65 років поступово виникли скутість під

час рухів, гіпомімія, почав ходити човгаючи, поза
“згиначів”, тиха монотонна мова, ритмічний тремор
пальців кистей. Його батько хворів на подібне
захворювання. Вкажіть хворобу.
32) У хворого 16 років поступово виникли м’язова

слабкість та атрофії м’язів проксимальних відділів
кінцівок, утруднення під час ходи. При огляді
спостерігаються крилоподібні лопатки, “осина” талія,
“качина” хода. Дід хворого хворів на таке захворювання.
Вкажіть хворобу.
2) прогресуюча м’язова дистрофія Ерба-Рота
33) У хворої поступово з 19 років з’явились м’язова

слабість у дистальних відділах нижніх кінцівок,
симетричні атрофії в м’язах гомілок та стоп, згодом
приєднались атрофії дистальних відділів рук, тенара,
гіпотенара. Виявлені стопа Фрідрайха, зниження
колінних та ахіллових рефлексів, поліневритичний тип
чутливих розладів, гіпергідроз кистей та стоп. Рідна
сестра хворої має схожі клінічні ознаки захворювання.
34) У хворої 22 років спостерігається тремтіння пальців

кисті, підвищення м’язового тонусу за пластичним
типом у кінцівках, утруднення під час ходи.
Офтальмолог виявив рогівкове кільце Кайзера-
Флейшера. В крові – зниження концентрації
церулоплазміну. Вкажіть хворобу.
35) Який каріотип у хворих з синдромом

Шерешевського-Тернера?
5) 44a XO

Кляйнфельтера?
4) 44a XXY
37) Вкажіть хвороби (синдроми), обумовлені змінами

структури та кількості хромосом
1)
2) хвороба Дауна
4) синдром Шеревського-Тернера
5) синдром Кляйнфельтера
6)
38) Вкажіть аномалії аутосом за наявності хвороби

Дауна
2) мозаїцизм
4) трисомія по 21-й хромосомі
5) транслокація 21-ї хромосоми на 13, 15 аутосоми
39) Вкажіть спадкові хвороби обміну ліпідів

1) гангліозидози
3) сфінгомієліноз
5) лейкодистрофії
40) Трьохмісячна дитина млява, адинамічна, має світле

волосся, блакитні очі, відстає у психомоторному розвит-
ку, від неї йде “мишачий” запах. Який попередній
діагноз.
3) фенілкетонурія
41) Дитина, котра до 6 місяців нормально розвивалася,

стала неактивною, перестала пізнавати матір, не фіксує
погляд. В кінцівках підвищений м’язовий тонус, високі
рефлекси. Окуліст виявив на очному дні симптом
“вишневої кісточки”. Про яке захворювання слід
думати?
2) хвороба Тея-Сакса
1) Які структури відносяться до периферичної нервової
системи?
1) міжхребцеві вузли Добавлено примечание ([842]):
4) периферичні нерви Добавлено примечание ([843]):

2) ніжки мозку Добавлено примечание ([844]):
3) пластинка покрівлі середнього мозку Добавлено примечание ([845]):

1) кірковий Добавлено примечание ([846]):
2) підкірковий Добавлено примечание ([847]):
4) сегментарно-рефлекторний Добавлено примечание ([848]):
5) рецепторно-ефекторний Добавлено примечание ([849]):
4) Вкажіть основні принципи функціонування нервової

системи
1) рефлекторний Добавлено примечание ([850]):
2) субординації Добавлено примечание ([851]):

5) функціональних систем Добавлено примечание ([852]):
6) саморегуляції Добавлено примечание ([853]):
7) інтегративний Добавлено примечание ([854]):

1) трубчаста (цереброспінальна) нервова система Добавлено примечание ([855]):
2) дифузна (сіткоподібна) нервова система Добавлено примечание ([856]):
5) гангліозна нервова систе Добавлено примечание ([857]):

1) больова Добавлено примечание ([858]):
4) м’язово-суглобова Добавлено примечание ([860]):
6) температурна, тактильна Добавлено примечание ([861]):
7)
1) відчуття локалізації Добавлено примечание ([862]):
4) двомірно-просторове відчуття Добавлено примечание ([863]):
5) дискримінаційна чутливість Добавлено примечание ([864]):
8) стереогноз Добавлено примечание ([865]):
4) Які нервові елементи складають систему чутливого

аналізатора?
1) відповідна зона кори головного мозку Добавлено примечание ([866]):
3) рецептори Добавлено примечание ([867]):
5) чутливі аферентні шляхи Добавлено примечание ([868]):

3) у міжхребцевому вузлі Добавлено примечание ([869]):
Вкажіть види загальної чутливості

1) больова
4) м’язово-суглобова


1) зір
3) слух
6) дотик
8) смак
9) нюх
4) Які нервові елементи складають

систему чутливого аналізатора?
1) відповідна зона кори головного мозку
3) рецептори
шлях
5) Де локалізуються тіла перших нейронів

усіх видів чутливості?
3) у міжхребцевому вузлі
6) Де закінчується перший нейрон больової і температурної

3) у задніх рогах спинного мозку Добавлено примечание ([870]):

1) в ядрах Голля і Бурдаха Добавлено примечание ([871]):
8) Де закінчуються другі нейрони всіх

видів чутливості?
3) у таламусі
9) Де здійснюють перехрестя другі нейрони поверхневих видів
3) на рівні передньої білої спайки Добавлено примечание ([872]):
10) Де здійснюють перехрестя другі нейрони глибоких видів

5) в міжоливному шарі в довгастому мозку Добавлено примечание ([873]):
11) Від яких сегментів волокна спино-таламічного шляху

розміщені у спинному мозку латеральніше?
3) від попереково-крижових сегментів Добавлено примечание ([874]):
12) Які шляхи утворюють присередню ( медіальну)

петлю?
1) бульбо-таламічний шлях Добавлено примечание ([875]):
4) спіноталамічний шлях Добавлено примечание ([876]):

1) в передцентральній звивині
3) в зацентральній звивині Добавлено примечание ([877]):
руки?
3) в середньому відділі зацентральної
звивини

голови?
3) в нижньому відділі зацентральної

звивини

ноги?
3) у верхньому відділі зацентральної

звивини
2) гіпестезія Добавлено примечание ([878]):
3)
4) гіперестезія Добавлено примечание ([879]):
5) анестезі Добавлено примечание ([880]):
7) батіанестезія Добавлено примечание ([881]):
3) поліестезія Добавлено примечание ([882]):
4) гіперпатія Добавлено примечание ([883]):
5)
6) дизестезія Добавлено примечание ([884]):

1) провідниковий Добавлено примечание ([885]):
5) мононевритичний Добавлено примечание ([886]):
6) анестезія
7) поліневритичний Добавлено примечание ([887]):
8) сегментарний Добавлено примечание ([888]):

1) анестезія поверхневих видів чутливості в зоні іннервації Добавлено примечание ([889]):
2) парестезія Добавлено примечание ([890]):

2) герпетичні висипання на шкірі Добавлено примечание ([892]):

3) симптоми натягу на боці ураження Добавлено примечание ([896]):

2) збереження глибоких видів чутливості Добавлено примечание ([898]):
6) сегментарна анестезія больової і температурної чутливості Добавлено примечание ([899]):
25) Вкажіть ознаки ураження заднього канатика спинного м

2) провідникове порушення глибокої чутливості Добавлено примечание ([900]):
3) сенситивна атаксія

2) стріляючі болі Добавлено примечание ([901]):
з протилежного боку

3) геміплегія з протилежного боку Добавлено примечание ([904]):
5) геміанестезія з протилежного боку

4) геміанестезія з протилежного боку Добавлено примечание ([906]):
5) геміанопсія протилежних половин зору Добавлено примечание ([907]):
8) таламічні болі (геміалгії) Добавлено примечание ([908]):
29) Вкажіть ознаки ураження верхнього відділу кори

3) моноанестезія ноги з протилежного боку Добавлено примечание ([909]):
30) Вкажіть ознаки ураження середнього відділу кори

3) моноанестезія руки з протилежного боку Добавлено примечание ([910]):
31) Ураження яких нервових утворень супроводжується

порушенням усіх видів чутливості?
1) периферичних нервів Добавлено примечание ([911]):
2) поперечника спинного мозку Добавлено примечание ([912]):
3) зацентральної звивини Добавлено примечание ([913]):
7) задніх корінців Добавлено примечание ([914]):

порушення чутливості за сегментарним типом?
1) заднього рогу спинного мозку Добавлено примечание ([915]):
2) заднього корінця Добавлено примечание ([916]):
6) передньої білої спайки Добавлено примечание ([917]):
8) міжхребцевого вузла Добавлено примечание ([918]):
33) Які симптоми найхарактерніші для поліневритичного

типу розладу чутливості?
2) болі у кінцівках Добавлено примечание ([919]):
3) анестезія в дистальних відділах кінцівок Добавлено примечание ([920]):

порушення чутливості за провідниковим типом?
1) заднього канатика спинного мозку Добавлено примечание ([921]):
3) присередньої (медіальної) петлі Добавлено примечание ([922]):
4) внутрішньої капсули Добавлено примечание ([923]):
7) бічного канатика спинного мозку Добавлено примечание ([924]):
35) Ураження яких відділів центральної

нервової системи супроводжується
синдромом — геміанестезія, геміатаксія,
геміанопсія?
3) таламуса
36) Ураження яких утворень мозку спричинить вини-

кнення геміанестезії у поєднанні з геміанопсією?
2) присередньої (медіальної ) петлі Добавлено примечание ([926]):

13) периферичні ноцицептори Добавлено примечание ([928]):
4) нейрони заднього рогу спинного мозку, желатинозна

субстанція Добавлено примечание ([929]):
5) ноцицептивні системи головного мозку Добавлено примечание ([930]):
8) спинномозково-таламічний, спинно-ретикулярний шляхи,

задні канатики, присередня петля Добавлено примечание ([931]):
39) Вкажіть висхідні шляхи, що передають ноцицептивну

інформацію
1) присередня петля Добавлено примечание ([932]):
3) спинномозково-таламічний, спинномозково-ретикулярний
шляхи Добавлено примечание ([933]):
4) задні канатики спинного мозку Добавлено примечание ([934]):

40) Вкажіть, якими утвореннями представлені ноцицептивні
системи головного мозку
1) ретикулярною формацією стовбура мозку Добавлено примечание ([935]):
4) лімбічною системою, гіпоталамусом Добавлено примечание ([936]):
5) корою зацентральних звивин, тім’яних часток

8) таламусом

1) переробка (аналіз та синтез) інформації Добавлено примечание ([937]):
5) сприймання інформації Добавлено примечание ([938]):
6) проведення інформації Добавлено примечание ([939]):
42) Вкажіть основні функції кіркового відділу

аналізаторів
1) аналіз і синтез інформації
3) зберігання інформації (пам’ять) Добавлено примечание ([940]):
5) розкодування інформації Добавлено примечание ([941]):
43) Вкажіть утвори і специфічні речовини антиноцицептивної

системи мозку
2) нейронні структури, що пригнічують аферентні системи Добавлено примечание ([942]):
4) нейропептиди: мет-, лей-, енкефаліни, ендорфіни Добавлено примечание ([943]):
44) Вкажіть, які відділи головного мозку займають кіркове

представництво аналізаторів
1) передні відділи мозку Добавлено примечание ([944]):
3) задні відділи мозку (позаду центральної борозни) Добавлено примечание ([945]):

Вкажіть поверхневі рефлекси зі
слизових оболонок
1) рогівковий
2) піднебінний
5) кон’юнктивальний
6) глотковий

1) черевні
3) підошвовий
4) анальний
7) кремастерний

1) надбрівний
2) нижньо-щелепний
6) карпорадіальний

2) згинальний ліктьовий
3) колінний
7) розгинальний ліктьовий
5) Вкажіть рефлекси оpального

автоматизму
5) долонно-підборідний (Марінеску-
Радовича)

розгинальної групи
1)
3) Шефера
4) Штрюмпелля
5)
7) Гордона
8)

згинальної групи
1) Жуковського
4) Бехтєрєва
5) Россолімо
8) Вкажіть рефлекторну дугу

надбрівного рефлексу
1) міст
ів
4) V, VII пари черепних нервів
1) 8) Вкажіть рефлекторну дугу надбрівного рефлексу
1) міст Добавлено примечание ([946]):
2) 4) V, VII пари черепних нервів Добавлено примечание ([947]):
9) Вкажіть рефлекторну дугу розгинального ліктьового

4) сегменти СVII – СVIII Добавлено примечание ([949]):
10) Вкажіть рефлекторну дугу згинального ліктьового

рефлексу
2) сегменти СV – CVI Добавлено примечание ([950]):
3) 4) м’язово-шкірний нерв Добавлено примечание ([951]):

1) серединний нерв Добавлено примечание ([952]):
3) м’язово-шкірний нерв
6) сегменти CV – CVIII Добавлено примечание ([954]):
12) Вкажіть спінальні рефлекторні дуги черевних

рефлексів
1) міжреберні нерви Добавлено примечание ([955]):
2) сегменти ThVII — ThVIII Добавлено примечание ([956]):
3) сегменти ThXI — ThXII Добавлено примечание ([957]):
5) сегменти ThIX — ThX Добавлено примечание ([958]):

1) сегменти LII – LIV Добавлено примечание ([959]):
3) стегновий нерв Добавлено примечание ([960]):

2) сегменти SI — SII Добавлено примечание ([961]):
3) сегменти SIII — SIV Добавлено примечание ([962]):
4) великогомілковий нерв Добавлено примечание ([963]):

2) сегменти LV – SI Добавлено примечание ([964]):
4) сідничний нерв Добавлено примечание ([965]):
5) малогомілковий нерв Добавлено примечание ([966]):

2) у сегментарному апараті спинного мозку Добавлено примечание ([967]):
4) у сегментарному апараті мозкового стовбура Добавлено примечание ([968]):

3) кора півкуль головного мозку Добавлено примечание ([969]):
18) Які функції рефлекторної дуги безумовного

рефлексу?
1) здійснення рефлексу Добавлено примечание ([970]):
19) Які ланки рефлекторної дуги забезпечують м’язовий

тонус?
1) альфа-малі нейрони переднього рогу Добавлено примечание ([973]):
2) пропріорецептор м’язів Добавлено примечание ([974]):
4) гамма-нейрони переднього рогу Добавлено примечание ([975]):
20) Які неорефлекси досліджують у неврологічній

клініці?
1) черевні Добавлено примечание ([976]):
3) підошвовий Добавлено примечание ([977]):
21) Внаслідок травми у хворого не розгинаються кисть та

пальці правої руки. Який нерв травмований, який
2) розгинальний ліктьовий рефлекс Добавлено примечание ([978]):
4) променевий нер Добавлено примечание ([979]):
22) В якій звивині бере початок центральний руховий

нейрон?
1) у передцентральній звивин Добавлено примечание ([980]):
23) 23) У якому відділі кори представлена проекція рухів
ноги?
2) у верхніх відділах передцентральної звивини

проекція рухів руки?
1) у середньому відділі передцентральної
звивини

проекція рухів м’язів обличчя?
звивини

проекція рухів язика?

звивини
27) З якого відділу кори починається кірково-
ядерний шлях?
3) у нижньому відділі передцентральної звивини Добавлено примечание ([981]):
28) Де у внутрішній капсулі розташовані волокна

кірково-спинномозкового шляху?
2) у передніх двох третинах заднього стегна Добавлено примечание ([982]):
29) Де у внутрішній капсулі розташовані волокна кірково-

ядерного шляху?
2) у коліні Добавлено примечание ([983]):
4) на межі спинного та довгастого мозку Добавлено примечание ([984]):
31) Де у спинному мозку розташовані перехрещені

волокна пірамідного шляху?
3) у бічних канатиках Добавлено примечание ([985]):
32) Де у спинному мозку розташовані волокна

неперехрещеного пірамідного шляху?
3) у передніх канатиках Добавлено примечание ([986]):
33) Де закінчуються волокна кірково-спинномозкового

шляху?
3) на клітинах передніх рогів спинного мозку Добавлено примечание ([987]):

1) на рухових ядрах черепних нервів Добавлено примечание ([988]):
35) Якими утвореннями представлені периферичні

рухові нейрони для посмугованих м’язів голови?
1) клітинами рухових ядер черепних нервів Добавлено примечание ([989]):
4) волокнами III, IV, VI пар черепних нервів Добавлено примечание ([990]):

2) гіпертонія м’язів Добавлено примечание ([991]):
5) зниження або відсутність шкірних рефлексів

6) гіперрефлексія глибоких рефлексів Добавлено примечание ([993]):

2) відсутність рефлексів Добавлено примечание ([994]):
3) атонія м’язів Добавлено примечание ([995]):
3) параліч кінцівок з одного боку

3) параліч верхніх або нижніх кінцівок

1) параліч однієї кінцівки
3) монопарез з протилежного боку Добавлено примечание ([997]):

верхнього відділу передцентральної
звивини
1) центральний монопарез ноги
3) напади локальної джексонівської
епілепсії (у разі подразнення)
4) парез мімічних м’язів за центральним
типом
5) спастична параплегія
43) Які симптоми поперечного ураження спинного
мозку вище шийного потовщення?
3) центральна тетраплегія Добавлено примечание ([999]):
4) трофічні порушення Добавлено примечание ([1000]):

мозку на рівні шийного потовщення
1) порушення всіх видів чутливості за провідниковим типом Добавлено примечание ([1002]):
4) периферичний параліч рук

5) центральний параліч ніг Добавлено примечание ([1004]):

мозку на рівні верхньогрудного відділу
1) черевні рефлекси не викликаються Добавлено примечание ([1006]):
2) нижня в’яла параплегія Добавлено примечание ([1007]):
4) провідниковий тип порушення чутливості Добавлено примечание ([1008]):
5) нижня спастична параплегія Добавлено примечание ([1009]):
46) Вкажіть ознаки ураження клітин переднього рогу

1) фібрилярні посмикування в м’язах Добавлено примечание ([1011]):
4) в’ялі паралічі м’язів відповідних сегментів Добавлено примечание ([1013]):

на боці, протилежному ураженню

2) центральний параліч мязів на боці ураження Добавлено примечание ([1015]):
5) порушення глибоких видів чутливості на боці ураження Добавлено примечание ([1016]):
6)
48) У хворого центральний параліч правої ноги з

порушенням поверхневої чутливості зліва за
провідниковим типом з рівня ТhХ. Де знаходиться
осередок ураження?
3) правий бічний канатик спинного мозку на рівні ThVIII Добавлено примечание ([1017]):
сегменту Добавлено примечание ([1018]):
49) Вкажіть ознаки ураження правої половини

поперечника спинного мозку на рівні ThIV сегменту
1) провідникова анестезія больової та температурної чутливості
з рівня ThVI зліва Добавлено примечание ([1019]):
3) батіанестезія в суглобах правої ноги Добавлено примечание ([1020]):
4) центральна плегія правої ноги Добавлено примечание ([1021]):
50) У хворого слабкість кистей та стоп з парестезіями в

них. Вкажіть локалізацію ураження
1) периферичні нерви в дистальних відділах кінцівок Добавлено примечание ([1022]):

1) Які структури мозку входять до екстрапірамідої
системи?
2) сочевицеподібне ядро Добавлено примечание ([1024]):
3) червоне ядро Добавлено примечание ([1025]):
5) ретикулярна формація стовбура мозку Добавлено примечание ([1026]):
6) чорна речовина Добавлено примечание ([1027]):
2) Які утворення відносяться до

палідарної системи?

3) червоне ядро
4) Вкажіть фізіологічні функції екстрапірамідної

системи
1) реалізація автоматизованих рухів
2) підтримання м’язового тонусу Добавлено примечание ([1030]):
3) забезпечення умовних рефлексів Добавлено примечание ([1031]):

5) міостатична регуляція Добавлено примечание ([1032]):
6) організація рухових проявів емоцій та захисних рухів

1) брадикінезія
3) тиха, монотонна мова Добавлено примечание ([1034]):
6) гіпертонія м’язів за пластичним типом Добавлено примечание ([1035]):
7) гіпомімія Добавлено примечание ([1036]):


1) тиха, монотонна мова
5) пропульсія Добавлено примечание ([1040]):
6) поза згиначів Добавлено примечание ([1041]):
9) Які з перерахованих симптомів спостерігаються у разі

ураження хвостатого ядра?
2) гіпотонія м’язі Добавлено примечание ([1042]):

2) координація рухів
3) регуляція рівноваги Добавлено примечание ([1044]):

1) зубчасте ядро Добавлено примечание ([1046]):
3) ядро вершини Добавлено примечание ([1047]):
6) коркоподібне ядро
7) кулясте ядро Добавлено примечание ([1048]):
1) лобно-мосто-мозочковий Добавлено примечание ([1049]):
5) скронево-мосто-мозочковий Добавлено примечание ([1050]):

1) спинно-мозочковий шлях Флексіга Добавлено примечание ([1051]):
3) вестибуло-мозочковий Добавлено примечание ([1052]):
6) оливо-мозочковий
7) ретикуло-мозочковий Добавлено примечание ([1053]):

1) спинно-мозочковий шлях Говерс Добавлено примечание ([1054]):
3) дентато-рубральний Добавлено примечание ([1055]):

мозочка?
4) нестійкість в позі Ромберга Добавлено примечание ([1058]):

1) пальце-носова Добавлено примечание ([1060]):
4) проба на діадохокінез Добавлено примечание ([1061]):
5) п’ятково-колінна Добавлено примечание ([1062]):

ураження палідарної системи?
2) тиха, монотонна
11) У разі швидкого переводу витягнутих рук з
положення супінації в положення пронації рухи правої
кисті виявилися надлишковими. Як зветься цей
симптом?
1)
2) гіперметрія Добавлено примечание ([1063]):
Патологія черепних нервів

1) В яких утвореннях мозку
локалізуються ядра черепних
нервів?
1) у ніжках мозку
2) у мості
2) Де локалізується патологічний осередок у разі
нюхових галюцинацій?
3) у парагіпокампальній звивині скроневої частки Добавлено примечание ([1064]):


1) нюховий трикутник Добавлено примечание ([1066]):
4) прозора перетинка
5) передній продірявлений простір Добавлено примечание ([1067]):
6) Вкажіть зміни на очному дні, що спостерігаються у

разі захворювань нервової системи
3)
4) атрофія зорового нерва Добавлено примечание ([1070]):

мозочка?
2)
4) нестійкість в позі Ромберга
6) інтенційний тремор
ураження мозочка?
1) скандована

1) пальце-носова
4) проба на діадохокінез
5) п’ятково-колінна

1) сенситивна
3) мозочкова
4) кіркова
5) вестибулярна
7) істерична
Ураження якої ділянки зорового

аналізатора спричиняє гомонімну
геміанопсію?
1) зоровий шлях
2)
3) зорова пучковість
4
8) У хворого діагностована
бітемпоральна геміанопсія. Де
3) у середині хіазми
9) Де локалізується кіркова проекційна

зона зорового аналізатора?
1) у шпороподібній борозні
2) у язиковій звивині
4) у клині
10) Ураження якої ділянки зорового

аналізатора спричиняє амавроз?
11) Де локалізується патологічний процес у разі зорових
галюцинацій?

1) гостроти зору Добавлено примечание ([1073]):
3) полів зору Добавлено примечание ([1074]):
5) кольоросприймання Добавлено примечание ([1075]):
6) очного дна Добавлено примечание ([1076]):
14) Вкажіть відмінні ознаки геміанопсії у разі ураження

зорового шляху
1) застійний диск зорового нерва Добавлено примечание ([1077]):
4) проста атрофія зорового нерва Добавлено примечание ([1078]):
5) відсутність реакції зіниць при освітленні виключених Добавлено примечание ([1079]):
половин сітківок
13) Ураження якої ділянки зорового аналізатора
спричиняє біназальну геміанопсію?
2) неперехрещеної частини хіазми
окорухового нерва
1) екзофтальм
5) мідріаз
16) Ураження яких нервових структур

спричиняє периферичний параліч
окорухових м’язів?
1) окорухових нервів
3) ядер окорухових нервів
17) Вкажіть локалізацію патологічного вогнища у разі
альтернувального синдрому Вебера
3) ніжка мозку Добавлено примечание ([1080]):
18) Відмітьте симптоми альтернувального синдрому

Вебера
5) птоз верхньої повіки

19) Яка неврологічна симптоматика виникає у разі

ураження шийного симпатичного нерва?

2)
3) птоз Добавлено примечание ([1085]):
21) Які функції забезпечує парасимпатична іннервація

ока?
1) звуження зіниць Добавлено примечание ([1087]):
2)
3) акомодацію Добавлено примечание ([1088]):
22) Який окоруховий м’яз іннервує блоковий нерв?
3) верхній косий Добавлено примечание ([1089]):

блокового нерва
2) диплопія під час погляду вниз
5) легка збіжна косоокість
24) Вкажіть симптоми синдрому

Аргайля Робертсона
1) відсутність прямої і співдружньої реакції
зіниць на світло
3) збереження реакції зіниць на акомодацію
та конвергенцію

відвідного нерва
3) диплопія
26) Які симптоми виникають у разі ураження ділянки
розміщення ядра відвідного нерва?
1) параліч погляду в бік ураження
4) збіжна косоокість Добавлено примечание ([1092]):
27) Які симптоми включає альтернувальний синдром

Фовілля?
4) диплопія
5) центральний геміпарез з протилежного боку
6) периферичний парез мімічних м’язі Добавлено примечание ([1093]):
28) Які симптоми виникають у разі ураження кіркового

центру погляду?
1) параліч погляду в бік, протилежний ураженню Добавлено примечание ([1094]):
2) параліч погляду в бік ураження Добавлено примечание ([1095]):
29) Вкажіть симптоми ураження стовбурового центру

погляду
1) центральний геміпарез на боці, протилежному до вогнища Добавлено примечание ([1096]):
2) парез погляду в бік, протилежний до вогнища Добавлено примечание ([1097]):
4) парез погляду в бік вогнища
31) Вкажіть симптоми ураження очної гілки трійчастого

нерва
2) відсутність надбрівного рефлексу Добавлено примечание ([1098]):
4) відсутність рогівкового рефлексу Добавлено примечание ([1099]):
32) Вкажіть симптоми ураження верхньощелепної гілки

4) парез жувальних м’язів
33) Вкажіть симптоми ураження нижньощелепної гілки

1) відсутність всіх видів чутливості в зоні іннервації Добавлено примечание ([1102]):
3) параліч жувальних м’язів Добавлено примечание ([1103]):

34) Якими симптомами проявляється ураження вузла

трійчастого нерва?
1) герпетичними висипаннями на обличчі Добавлено примечание ([1105]):
2)
3) порушенням всіх видів чутливості в зоні іннервації Добавлено примечание ([1106]):
35) Які симптоми характерні для ураження ядра

спинномозкового шляху трійчастого нерва?
1) дисоційований розлад чутливості в зонах Зельдер
36) Де локалізується ураження у разі периферичного

парезу жувальних м’язів?
1) у руховому ядрі трійчастого нерва Добавлено примечание ([1107]):
3) у нижньощелепному нерві Добавлено примечание ([1108]):

порушення чутливості на обличчі за сегментарним
типом?
1) ядра спинно-мозкового шляху трійчастого нерва

порушення чутливості на обличчі за периферичним
типом?
1) ядра спинно-мозкового шляху трійчастого нерва Добавлено примечание ([1109]):
3) гілок трійчастого нерва Добавлено примечание ([1110]):
39) Вкажіть симптоми ураження рухових волокон

1) атрофія жувальних м’язів Добавлено примечание ([1111]):
5) відхилення щелепи в бік ураження під час відкривання рота Добавлено примечание ([1112]):
40) Які ознаки центрального парезу мімічних м’язів?

1) згладжена носогубна складка Добавлено примечание ([1114]):
3) опущений кут рота Добавлено примечание ([1115]):

5) неможливість нахмурити брови Добавлено примечание ([1116]):
41) Вкажіть прийоми дослідження функції лицевого

нерва
1) виявлення асиметрії лицевих м’язів у спокої Добавлено примечание ([1117]):
2) наморщити лоб Добавлено примечание ([1118]):
4) заплющити очі Добавлено примечание ([1119]):
6) оскалити зуби Добавлено примечание ([1120]):
7) дослідження чутливості на обличч Добавлено примечание ([1121]):
9) нахмурити брови Добавлено примечание ([1122]):

Мійяра-Гублера
1) периферичний парез мімічних м’язів на боці вогнища Добавлено примечание ([1123]):

3) сухість ока Добавлено примечание ([1126]):
5) розлад смаку на передніх 2/3 язика
44) У хворого центральний геміпарез зліва та перифе-

ричний парез мімічних м’язів справа. Як називається
синдром?
2) Мійяра-Гублера Добавлено примечание ([1127]):
45) Де локалізується вогнище ураження у разі синдрому

Мійяра-Гублера?
3) у мості

входу його до кісткового каналу
3) порушення смаку на передніх 2/3 язика Добавлено примечание ([1128]):

47) Вкажіть ознаки ураження лицевого нерва після
виходу його з кісткового каналу
3) сльозотеча Добавлено примечание ([1131]):
48) Які симптоми ураження ділянки розміщення ядра


центрального парезу мімічних м’язів?
1) у кірково-ядерному шляху Добавлено примечание ([1134]):
3) у нижньому відділі передцентральної звивини

4) біль і зниження чутливості на обличчі

5) втрата смаку на передніх 2/3 язика Добавлено примечание ([1137]):
6) мозочкові розлади на боці вогнища
51) Які утворення мозку складають

підкіркові слухові центри?
1) нижні горбики покрівлі середнього мозку
3) медіальні колінчасті тіла
52) Де розташована кіркова слухова проекційна
ділянка?
1) у верхній скроневій звивині Добавлено примечание ([1138]):
5) у звивині Гешля Добавлено примечание ([1139]):

вестибулярного нерва?
1) запаморочення, нудота, блювання Добавлено примечание ([1140]):
2)

1) неможливість повороту голови в здоровий бік Добавлено примечание ([1143]):
2) обмежене підняття руки вище горизонтального рівн Добавлено примечание ([1144]):
4) неможливість підняти плече Добавлено примечание ([1145]):
7) неможливість зведення лопаток Добавлено примечание ([1146]):
55) Вкажіть локалізацію вогнища ураження у разі

центрального парезу м’язів язика
1) нижній відділ передцентральної звивини
4) кірково-ядерний шлях
56) Які ознаки характерні для центрального парезу м’язів
язика?
2) відхилення язика в бік, протилежний до вогнища ураження Добавлено примечание ([1149]):
4) відсутність атрофії м’язів
57) Які симптоми альтернувального синдрому

Джексона?
1) периферичний парез м’язів язика на боці ураження Добавлено примечание ([1150]):
58) Які ознаки ураження ділянки розміщення ядра

під’язикового нерва?
1) атрофія колового м’яза рота Добавлено примечание ([1152]):
2) альтернувальний синдром Джексона Добавлено примечание ([1153]):
3) фібрилярні посмикування м’язів язика Добавлено примечание ([1154]):
6) атрофія м’язів язика Добавлено примечание ([1155]):
59) Де розташоване ядро під’язикового нерва?


периферичного парезу м’язів язика?
2) у під’язиковому нерві Добавлено примечание ([1156]):
5) у ядрі під’язикового нерва

61) Вкажіть симптоми периферичного парезу м’язів язика
2) відхилення язика в бік вогнища Добавлено примечание ([1157]):
62) Які симптоми бульбарного

синдрому?
2) дисфагія
5) дисфонія
6) відсутність глоткового рефлексу
63) Які ознаки псевдобульбарного

синдрому?
1) дисфагія
3) рефлекси орального автоматизму
4) насильницькі сміх або плач
5) фібрилярні посмикування м’язів язика
7) дисфонія

ураження у разі бульбарного
синдрому?
1) у корінцях IX, X, XII пар черепних нервів
3) у ядрах IX, X, XII пар черепних нервів

ураження у разі псевдобульбарного
синдрому?
1) у кірково-ядерних шляхах обох півкуль
мозку
1) периферичний парез м’якого піднебіння, голосової зв’язки на Добавлено примечание ([1159]):
боці вогнища

Валленберга-Захарченка
1) порушення чутливості за сегментарним типом на обличчі на
боці вогнища Добавлено примечание ([1161]):
2) провідникова геміанестезія з протилежного Добавлено примечание ([1162]):
4) мозочкові порушення на боці вогнища

9) периферичний парез м’якого піднебіння і голосової зв’язки
на боці вогнища

1) ознаки ураження IX та X пар на боці вогнища Добавлено примечание ([1163]):
5) ознаки ураження XI пари на боці вогнища Добавлено примечание ([1165]):
6) ознаки ураження XII пари на боці вогнища Добавлено примечание ([1166]):

наявності ураження ніжки мозку?
1) Бенедикта
4) Вебера

наявності ураження моста?
1) Мійяра-Гублер
3) Фовілля
наявності ураження довгастого мозку?
1) Шмідта
2) Джексона
3) Валленберга-Захарченка
6) Авеліса

3) у довгастому мозку Добавлено примечание ([1167]):
72) Ураження яких утворень мозку

спричиняє появу альтернувальних
синдромів?
1) моста
2) довгастого мозку
5) ніжки мозку
2) смакове ядро одинокого пучка Добавлено примечание ([1169]):
5) чутливе ядро сірого крила Добавлено примечание ([1170]):
6) парасимпатичне нижнє слиновидільне Добавлено примечание ([1171]):

1) чутливе Добавлено примечание ([1172]):
2) парасимпатичне дорсальне Добавлено примечание ([1173]):
3)
76) Які з черепних нервів уражаються у разі патології в

ділянці верхньої очної щілини?
2) блоковий Добавлено примечание ([1175]):
4) очний Добавлено примечание ([1176]):
5) відвідний Добавлено примечание ([1177]):
7) окоруховий Добавлено примечание ([1178]):
77) У хворого диплопія, птоз, мідріаз справа і центральний

геміпарез зліва. Де локалізується вогнище ураження?
5) у правій ніжці мозку
78) У хворого ознаки ураження ядер лівого окорухового
нерва та центральний правобічний геміпарез. Як
3) Вебера Добавлено примечание ([1179]):
79) У хворого периферичний парез мімічної мускулатури

справа і центральний геміпарез зліва. Де локалізується
4) у мості справа Добавлено примечание ([1180]):
80) Які із вказаних симптомів є

спільними для бульбарного і
псевдобульбарного синдромів?
2) дисфагія
5) дисфонія
81) У хворого дисфагія, дисфонія,

дизартрія, атрофія і фібрилярні
посмикування м’язів язика. Де
4) в ядрах IX, X, XII пар нервів
82) У хворого дисфагія, дизартрія,

дисфонія, насильницький плач,
викликаються рефлекси орального
автоматизму. Де локалізується
2) у кірково-ядерних шляхах з обох боків
83) У хворого ознаки ураження VIІ, VIII пар черепних
нервів, мозочкові розлади на боці вогнища. Де
1) у мосто-мозочковому куті Добавлено примечание ([1181]):
84) Вкажіть види порушень мови у разі бульбарного або

псевдобульбарного синдромів
3) анартрія
5) гугнява мова
85) У хворого периферичний парез мімічної

мускулатури, гіперакузія, порушення смаку на передніх
2/3 язика. Де локалізується вогнище ураження?
2) у каналі лицевого нерва, вище відходження стремінцевого Добавлено примечание ([1184]):
нерва
87) Після черепної травми у хворого виникла

офтальмоплегія і розлад чутливості в зоні іннервації
правого очного нерва. Де локалізується процес?
1) у правій верхній очній щілині Добавлено примечание ([1185]):
88) У хворого зниження слуху на ліве вухо. Проба Вебера

показує латералізацію звуку в бік хворого вуха. Що
уражено?
3) звукопровідний апарат зліва Добавлено примечание ([1186]):
89) У хворого зниження слуху на праве вухо. Проба

Вебера дає латералізацію звуку в бік здорового вуха. Що
уражено?
3) звукосприймаючий апарат справа Добавлено примечание ([1187]):
2.2. Симптоматологія порушення вищих мозкових

функцій

1) мова
2) праксис Добавлено примечание ([1188]):
6) гнозис
7) мислення Добавлено примечание ([1189]):
1) сенсорна
2) моторна
5) семантична
3) Який вид афазії виникає у разі ураження лівої лобової

частки?
1) моторна Добавлено примечание ([1190]):
4) Який вид афазії виникає у разі ураження лівої

1) сенсорна Добавлено примечание ([1191]):
5) Яка патологія виникає у разі ураження правої тім’яної

2) псевдополімелія Добавлено примечание ([1192]):
5) аутотопагнозія Добавлено примечание ([1193]):
6) Яка патологія виникає у разі ураження лівої тім’яної

1) акалькулія Добавлено примечание ([1194]):
4) апраксія
5) алексія Добавлено примечание ([1195]):
7) Яка патологія виникає у разі ураження лівої

надкраєвої звивини?
3) апраксія
8) Яка патологія виникає у разі ураження правої півкулі

1) порушення схеми тіла Добавлено примечание ([1196]):
4) порушення психіки
5) паракінези (автоматизована жестикуляція) Добавлено примечание ([1197]):

1) моноплегія
2) лобова атаксія
3) розлад психіки Добавлено примечание ([1198]):
11) Вкажіть ознаки ураження лівої тім’яної частки

2) апраксія Добавлено примечание ([1199]):
3)
4) астереогноз Добавлено примечание ([1200]):

1) слухова агнозія Добавлено примечание ([1201]):
5) смакова агнозія
6) нюхова агнозія Добавлено примечание ([1203]):

3) квадрантна геміанопсія Добавлено примечание ([1205]):

1) еферентна
2) ідеаторна
3) конструктивна
6) аферентна

1) аутотопагнозія
2) псевдополімелія
3)
17) Які розлади мови спостерігаються у

разі ураження нервової системи?
5) афазія
18) У хворого астереогноз у лівій руці,

поверхневі види чутливості збережені.
1) у тім’яній частці справа
17) Які розлади мови спостерігаються у разі ураження
5) афазія Добавлено примечание ([1207]):
19) У хворого напади клонічних судом у правій руці без

втрати свідомості Де локалізується вогнище ураження?
1) у середньому відділі лівої передцентральної звивини Добавлено примечание ([1208]):
20) У хворого відмічається порушення процесу мов-

лення, переключення з однієї· мовної одиниці на іншу,
розуміння усної і письмової мови збережено. Де
1) у лобовій частці (центр Брока) Добавлено примечание ([1209]):
21) Хворий не розуміє усну і письмову мову. Де

1) у задньому відділі верхньої скроневої звивини (центр Верніке) Добавлено примечание ([1210]):
22) Хвора розівчилася одягатися, користуватися

чашкою, ложкою. Парезів немає. Де вогнище ураження?
1) у лівій надкраєвій звивині Добавлено примечание ([1211]):
23) Які з вказаних симптомів є

ознаками подразнення правої
1) феномен «уже баченого»
2) смакові галюцинації
3)
4) нюхові галюцинації
5) слухові галюцинації
3) у задньому відділі середньої лобової звивини
27) Де в корі головного мозку знаходиться центр

письма?
3) у задньому відділі лівої середньої лобової звивини Добавлено примечание ([1212]):
25) У хворого виникла лівобічна нижня

квадрантна геміанопсія. Де
2) у правому клині
26) У хворого виникла верхня квадрантна

правобічна геміанопсія. Де знаходиться
3) в язиковій звивині лівої потиличної
частки
4) в яз
27) Де в корі головного мозку
знаходиться центр письма?
3) у задньому відділі лівої середньої лобової
звивини
28) Які з кіркових функцій є
асиметричними?
1) мова
2) письмо
3) лічба
6) праксис
7) читання
1) хитання під час стояння і ходи (астазія-абазія) Добавлено примечание ([1213]):
4) відхилення під час руху в бік, протилежний до вогнища

ураження Добавлено примечание ([1214]):
30) Судомні напади у хворого починаються з повороту

голови і очей вправо, потім генералізуються. Де
1) у задньому відділі лівої середньої лобової звивини
31) Хворий не може назвати показані

йому предмети, але пояснює їх
1) порушенням розуміння мови Добавлено примечание ([1215]):
33) Який вид мовних розладів виникає у разі ураження

кіркових мовних центрів?
1) афазія

1) зацентральна звивина
4) ядро слухового аналізатора
5) ядро зорового аналізатора Добавлено примечание ([1216]):
35) Хворий розуміє звернену до нього мову, виконує
інструкції, але не вимовляє слова. Іннервація язика не
порушена. Як зветься таке порушення мови?
1) моторна афазія Добавлено примечание ([1217]):
1) Які структури мозку відносяться до надсегментарного

відділу вегетативної нервової системи?
4) лімбіко-ретикулярний комплекс Добавлено примечание ([1219]):

симпатичний відділ вегетативної нервової системи?
1) нейрони бічних рогів СVIII — LII сегментів Добавлено примечание ([1220]):
2) прегангліонарні і постгангліонарні симпатичні волокна Добавлено примечание ([1221]):
4) паравертебральні вузли Добавлено примечание ([1222]):

парасимпатичний відділ вегетативної нервової системи?
1) ядро Якубовича Добавлено примечание ([1223]):
4) верхнє і нижнє слиновидільні ядра Добавлено примечание ([1224]):
5) дорсальне ядро Х пари Добавлено примечание ([1225]):
6) крижові центри сечовипускання і дефекації) Добавлено примечание ([1226]):

1) іннервація внутрішніх органів Добавлено примечание ([1227]):
2) адаптація життєвих функцій (кровообіг, травлення, екскреці Добавлено примечание ([1228]):
6) Вкажіть основні функції надсегментарного відділу

вегетативної нервової системи
1) регуляція емоцій Добавлено примечание ([1230]):
3) забезпечення харчової і сексуальної поведінки Добавлено примечание ([1231]):
4) інтегративна функція
5) регуляція сну та бадьорост Добавлено примечание ([1232]):
7) є субстратом пам’яті Добавлено примечание ([1233]):

5) Відмітьте утворення
краніобульбарного відділу
парасимпатичної нервової системи
2) слиновидільні ядра
3) дорсальне ядро Х пари
6) ядро Якубовича
1) метеоризм Добавлено примечание ([1234]):
4) спастичний коліт
5) болі в ділянці пупка Добавлено примечание ([1235]):

2) порушення ритму серця Добавлено примечание ([1236]):
3) пекучі болі в половині обличчя, шиї і руці Добавлено примечание ([1237]):
5) вазомоторні порушення
9) Які симптоми характерні для симпатико-

адреналового кризу?

5) діарея Добавлено примечание ([1241]):

1) вегетативно-судинна Добавлено примечание ([1242]):
5) нейро-ендокринна Добавлено примечание ([1243]):
6) порушення сну та бадьорості

12) Які ознаки характерні для ураження гіпоталамічної
ділянки?
3) нейро-ендокринні розлади Добавлено примечание ([1244]):
6) нецукровий діабет Добавлено примечание ([1245]):
13) Вкажіть симптоми уpаження паpасимпатичного ядpа

окорухового неpва
1) порушення акомодації Добавлено примечание ([1246]):
3) мідpіаз Добавлено примечание ([1247]):

1) послаблення перистальтики кишечника Добавлено примечание ([1248]):

5) почервоніння шкір
4) затримка сечі
5) імперативні поклики
6)
8)
17) Яка форма порушення сечовипускання виникає у
разі ураження спінального парасимпатичного центру на
рівні SII — SIV сегментів?
1) справжнє нетримання сечі Добавлено примечание ([1252]):
18) Які форми порушення сечовипускання можуть

виникати у разі ураження поперечника спинного мозку в
грудному відділі?
2) затримка сечі Добавлено примечание ([1253]):
4) імперативні поклики Добавлено примечание ([1254]):
19) Які з симптомів зумовлені ураженням симпатичних

клітин ціліоспінального центру?
2) частковий пто Добавлено примечание ([1256]):
20) Вкажіть методи дослідження вазомоторних

порушень
1) визначення кольору шкіри Добавлено примечание ([1258]):
3) реовазографія Добавлено примечание ([1259]):
6) місцевий дермографізм Добавлено примечание ([1260]):
7) капіляроскопія Добавлено примечание ([1261]):
21) У хворого звуження очної щілини, міоз та енофтальм.

Як називається цей синдром?
1) Бернара-Горнера Добавлено примечание ([1262]):
22) Які симптоми виникають у разі подразнення ядер чи

стовбура блукаючого нерва?
5) посилення секреції шлунку Добавлено примечание ([1265]):
23) Які симптоми спостерігаються у разі подразнення

волокон, що забезпечують симпатичну іннервацію ока?
1) мідріаз
2) екзофтальм Добавлено примечание ([1266]):
2.4. Електрофізіологічні, ультразвукові та

нейровізуалізаційні методи дослідження в неврології
1) За наявності якого захворювання з’являються на

електроенцефалограмі комплекси “пік-хвиля”?
1) епілепсія (абсанси) Добавлено примечание ([1267]):
2) Для діагностики яких захворювань використовується

ехо-енцефалоскопія?
2) пухлини головного мозку, підоболонкові та
внутрішньочерепні гематоми Добавлено примечание ([1268]):
4) У хворого після закритої черепно-мозкової травми під

час проведення ехо-енцефалоскопії виявлено зміщення
серединного Еха на 5 мм. Про яке ускладнення можна
думати
7) Хворого протягом декількох місяців турбує ранковий

головний біль, що підсилюється під час поворотів
голови та інколи супроводжується блюванням. На
очному дні виявлено застійні диски зорових нервів. Які
хворого спостерігаються повторні

транзиторні ішемічні атаки зі
слабкістю правих кінцівок, зниженням
зору на ліве око. Дані ультразвукової
допплерографії магістральних судин
голови та шиї виявили стеноз лівої
внутрішньої сонної артерії (> 70%
діаметру). Яка тактика лікування?
2) оперативне лікування
8) У хворого 30 років підозра на міотонію Томсена. Який

метод дослідження підтвердить цей діагноз?
10) Вкажіть додаткові методи дослідження

субарахноїдального простору і шлуночків мозку
1) пневмоенцефалографія Добавлено примечание ([1272]):
4) комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія мозку

5) люмбальна пункція, аналіз ліквору, ліквородинамічні проби
6) ехоенцефалоскопія Добавлено примечание ([1273]):
3.1. Патологія спинномозкової рідини. Синдроми

подразнення мозкових оболон, порушення
ліквороциркуляції, гіпертензивний синдром

1) механічний захист мозку Добавлено примечание ([1274]):
2) функція імунологічного бар’єру Добавлено примечание ([1275]):
4) екскреція метаболітів Добавлено примечание ([1276]):

1) бічні шлуночки мозку Добавлено примечание ([1277]):
4) водопровід мозку Добавлено примечание ([1278]):
5) третій шлуночок мозку

6) четвертий шлуночок мозку Добавлено примечание ([1279]):
7) субарахноїдальний простір

1) судинні сплетення шлуночків мозку Добавлено примечание ([1280]):
2) м’яка мозкова оболона Добавлено примечание ([1281]):
5) епендима шлуночків Добавлено примечание ([1282]):

1) блювання Добавлено примечание ([1283]):
3) гіперестезія шкіри і органів чуття

4) Вкажіть зміни у спинномозковій рідині за наявності білково-

клітинної дисоціації
1) збільшення білка
2) нормальний цитоз
5) Вкажіть зміни у спинномозковій

рідині за наявності клітинно-білкової
дисоціації
3) збільшений цитоз
4) нормальний або дещо збільшений вміст
білка
5) зниження хлоридів
7) Вкажіть основні менінгеальні

симптоми
1) ригідність потиличних м’язів
2) симптоми Брудзинського
5) симптом Керніга
8) Які фактори спричиняють

гіпертензійний синдром?
1) сповільнення венозного відтоку від
черепа
2) гіперпродукція спинномозкової рідини
4) внутрішньочерепні утворення
9) Вкажіть суб’єктивні ознаки гіпертензійного синдрому
1) нудота, блювання Добавлено примечание ([1285]):
5) запаморочення Добавлено примечание ([1287]):
10) Вкажіть об’єктивні ознаки гіпертензійного синдрому

2) підсилення пальцевих вдавлень на краніограмі Добавлено примечание ([1289]):
3) остеопороз спинки турецького сідла, розширення входу в с Добавлено примечание ([1290]):
12) Які зміни виявляються на краніограмі у разі

гіпертензійного синдрому?
3) посилення пальцевих вдавлень Добавлено примечание ([1292]):

13) Вкажіть основні лікворні ознаки компресійного
синдрому спинного мозку
1) ксантохромія спинномозкової рідини Добавлено примечание ([1294]):
2) позитивна проба Стукея Добавлено примечание ([1295]):
4) збільшення білка в спинномозковій рідині

7) позитивна проба Квекенштедта Добавлено примечание ([1296]):
14) Вкажіть проби, за допомогою яких можна виявити

прохідність субарахноїдального простору спинного
мозку
1) пpоба Квекенштедта
2) пpоба Стукея Добавлено примечание ([1298]):

1) головний біль, запаморочення, блювання
2. Менінгіти. Арахноїдити

3) гіпертермія
4) симптом Керніга Добавлено примечание ([1301]):
6) ригідність потиличних м’язів Добавлено примечание ([1302]):
3) Вкажіть атипові клінічні форми менінгококового

менінгіту
1) блискавична Добавлено примечание ([1303]):
3) зверхгостра Добавлено примечание ([1304]):
4) рецидивна
6) абортивна Добавлено примечание ([1305]):
4) Вкажіть причини смерті хворих у разі

1) інфекційно-токсичний шок Добавлено примечание ([1306]):
3) гострий набряк і набухання мозку Добавлено примечание ([1307]):
5) синдром дисимінованого внутрішньосудинного згортання Добавлено примечание ([1308]):

5) Вкажіть особливості блискавичної форми
1) розлади дихання і серцевої діяльності
6) бурхливий початок
7) втрата свідомості Добавлено примечание ([1309]):
8) значна гіпертермія Добавлено примечание ([1310]):

5) церебральний арахноїдит
6) судомні напади
7) Які з перерахованих ознак характерні для

1) лімфоцитаpний плеоцитоз
4) підгострий перебіг хвороби Добавлено примечание ([1312]):
5) плівка фібрину в лікворі Добавлено примечание ([1313]):
8) Для яких менінгітів є найхарактернішим ураження

оболонок основи мозку?
1) туберкульозного Добавлено примечание ([1314]):
4) сифілітичного Добавлено примечание ([1315]):
9) Які з перерахованих ознак характерні для гострого

серозного лімфоцитарного менінгіту?
1) гострий перебіг Добавлено примечание ([1316]):
10) Вкажіть основні клінічні ознаки вторинного

гнійного менінгіту
2) виникає як ускладнення первинного інфекційного Добавлено примечание ([1319]):
захворювання
5) висока температура тіла Добавлено примечание ([1320]):
11) Вкажіть зміни спинномозкової рідини за наявності

1) в клітинах ліквора і зовні них виявляються менінгококи Добавлено примечание ([1321]):
2) клітинно-білкова дисоціація
12) У разі яких менінгітів виникають гнійні зміни

2) пневмококовий
3) стафілококовий
5) менінгококовий
13) У разі яких менінгітів виникають

серозні зміни спинномозкової рідини?
1) туберкульозний
2)
3) вірусний
14) Які з перерахованих ознак

спинномозкової рідини виявляються у
разі менінгококового менінгіту?
5) гнійна
15) Яка характеристика

спинномозкової рідини у разі
4) опалесцентна
5) прозора
14) Які з перерахованих ознак спинномозкової рідини
виявляються у разі менінгококового менінгіту?
5) гнійна Добавлено примечание ([1323]):

лікування гнійних менінгітів?
1) бензилпеніцилін, ампіцилін
2) левоміцетин Добавлено примечание ([1324]):
6) цифтриаксон, цефотаксим Добавлено примечание ([1325]):

лікування туберкульозного менінгіту?
1) стрептоміцин Добавлено примечание ([1326]):
4) рифампіцин Добавлено примечание ([1327]):
7) ізоніазид Добавлено примечание ([1328]):
18) Які із вказаних засобів використовуються для

лікування вірусних менінгітів?
3) інтерферон
4) дезоксирибонуклеаза, рибонуклеаза Добавлено примечание ([1330]):

лікування менінгококового менінгіту?
3) гемодез, желатиноль Добавлено примечание ([1332]):
4) пеніцилін, ампіцилін Добавлено примечание ([1333]):
20) У хворої зі значним менінгеальним синдромом,

петехіальними висипаннями на шкірі, ознобом,
температурою тіла 39°, запальними змінами в
периферичній крові та нейтрофільним плеоцитозом в
лікворі діагностовано гнійний менінгіт. Який із наявних
синдромів у хворої має вирішальне значення для
постановки діагнозу менінгіту?
2) нейтрофільний плеоцитоз
21) У хворого 32-х років гостро виникли озноб,
блювання, судоми, підвищення температури до 40°. За
кілька годин з’явилися ригідність м’язів потилиці і
симптом Керніга, оглушення (9 балів за шкалою Глазго),
анурія. Виявлені ціаноз шкірних покривів, поодинокі
геморагічні висипання на шкірі, АТ – 80/50 мм рт. ст.,
пульс – 110 уд/хв. З ускладненням якого захворювання
пов’язані описані вище
3) синдром Уотерхауса-Фридериксена за умови блискавичної
форми менінгококового менінгіту Добавлено примечание ([1334]):
23) Хворого, що лікується в туберкульозному диспансері з

приводу туберкульозу легень, протягом 3 тижнів турбують
головні болі, інтенсивність яких наростає. Виявлено менінгеальні
симптоми. Парезів кінцівок немає. Який попередній діагноз?
1) менінгіт
2
22) У хворого із загостренням хронічного отиту виникли
озноб, головний біль, блювання, температура тіла 38,5°.
Надвечір з’явились ригідність м’язів потилиці, симптом
5) вторинний менінгіт Добавлено примечание ([1335]):
24) У хворого гостро виникли озноб, головний біль,

блювання, температура тіла піднялась до 38,5°. Надвечір
з’явились ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга.
На слизових губ та носа відмічаються герпетичні
пухирці. Вогнищевої неврологічної симптоматики не
виявлено. Яке захворювання запідозрите?
3) менінгококовий менінгіт Добавлено примечание ([1336]):
3. Енцефаліти. Абсцес головного мозку
1) У яких відділах центральної нервової· системи

переважають зміни у разі епідемічного енцефаліту?
5) ретикулярна формація мозкового стовбура
7) ядра окорухових нервів Добавлено примечание ([1338]):
2) Вкажіть клінічні форми гострого періоду епідемічного
1) окуло-летаргічна Добавлено примечание ([1339]):
3) гіперкінетична Добавлено примечание ([1340]):
5) вестибулярна Добавлено примечание ([1341]):
3) Які ознаки мають діагностичну цінність у разі

6) гіперсалівація та інші вегетативні розлади Добавлено примечание ([1343]):

3) синдром зворотній синдрому Аргайля Робертсона Добавлено примечание ([1344]):
5) Які симптоми є характерними для хронічної стадії

2) поза згиначів
6) гіпомімія, гіпокінезія» Добавлено примечание ([1347]):
8) гіпеpтонія м’язів за пластичним типом Добавлено примечание ([1348]):

лікування паркінсонізму?
3) наком
4) циклодол Добавлено примечание ([1349]):
5) мідантан

5) нейротропний вірус
9) Які ознаки мають діагностичну цінність за наявності

3) симптом «звисаючої голови» Добавлено примечание ([1350]):
4) бульбарні розлади Добавлено примечание ([1351]):
6) верхній в’ялий парапарез Добавлено примечание ([1352]):

1) гострий початок Добавлено примечание ([1353]):
2) бульбарні порушення
4) в’ялі парези рук Добавлено примечание ([1354]):
11) Вкажіть клінічні форми гострого періоду кліщового

2) поліомієлітична
5) енцефалітична
12) Який синдром може бути в резидуальній стадії


3) підвищена дратівливість Добавлено примечание ([1358]):
16) У хворої 24 років через тиждень після гострої

респіраторної вірусної інфекції, що супроводжувалася
герпетичними висипаннями на губах і носі, протягом
доби виникли блювання, світлобоязнь, сонливість,
ознаки дезорієнтації, розвинулися оглушення (12 балів
за шкалою Глазго) і судоми. У неврологічному статусі:
порушення рухів очних яблук догори і праворуч,
центральний тетрапарез з патологічними рефлексами
на стопах, хапальні феномени, періодично виникають
судоми за типом горметонічних. Яке захворювання
можна запідозрити?
18) У хворої з герпетичними висипаннями на губах

підвищилась температура тіла, виникли джексонівські
напади у лівій руці. За добу розвинувся глибокий
тетрапарез, сопор, потім кома. На КТ головного мозку у
білій речовині півкуль і стовбурі виявлені вогнища
круглястої форми, розміром до 2 см у діаметрі, місцями
зливні. Визначте попередній діагноз
13) Які з перерахованих енцефалітів за

патогенезом є вторинними?
3) коровий
5) грипозний
6) ревматичний
1) Який із вказаних збудників спричиняє гострий

поліомієліт?
3) ентеровіру Добавлено примечание ([1363]):

4) повітряно-крапельний
5) аліментарний
3) Де переважно локалізується патологічний процес за

наявності поліомієліту?
1) у мозочку
2) у рухових ядрах черепних нервів Добавлено примечание ([1364]):
3) у базальних ядрах
4) у бічних канатиках спинного мозку
5) у клітинах передніх рогів спинного мозку Добавлено примечание ([1365]):
1) безсимптомна (вірусоносійство) Добавлено примечание ([1366]):
3) абортивна
4) вісцеральна Добавлено примечание ([1367]):
5) Які симптоми спостерігаються

у разі поліомієліту?
1) в’ялі парези кінцівок Добавлено примечание ([1369]):
2) периферичний параліч мімічних м’язів Добавлено примечание ([1370]):
3) бульбарний параліч Добавлено примечание ([1371]):
6) Якими симптомами проявляється абортивна форма

1) катаральне запалення верхніх дихальних шляхів Добавлено примечание ([1372]):
3) ентероколіт Добавлено примечание ([1373]):
7) Вкажіть основні варіанти паралітичної форми

поліомієліту
1) спінальний Добавлено примечание ([1375]):
3) енцефалітичний Добавлено примечание ([1376]):
5) бульбарни Добавлено примечание ([1377]):
7) понтинний Добавлено примечание ([1378]):
8) Вкажіть періоди паралітичної

форми поліомієліту
2) препаралітичний Добавлено примечание ([1379]):
4) паралітичний Добавлено примечание ([1380]):
5) відновний Добавлено примечание ([1381]):
7) резидуальний Добавлено примечание ([1382]):

1) бульбарна
2) бульбарно-спінальна Добавлено примечание ([1383]):
5) спінальна Добавлено примечание ([1384]):

1) дисфагія, дизартрія, дисфонія Добавлено примечание ([1385]):
11) Які симптоми характеризують понтинну форму

12) Як змінюється спинномозкова рідина в

препаралітичному періоді поліомієліту?
13) Які принципи лікування поліомієліту в

паралітичному періоді
2) суворий ліжковий режим та ізоляція хворого Добавлено примечание ([1390]):
4) анальгетики, вітамін С
5) профілактика пролежнів, гарячі окутування Добавлено примечание ([1391]):
6)
7) дихальна реанімація у разі бульбарного синдрому Добавлено примечание ([1392]):
14) Які принципи лікування поліомієліту у відновному

періоді?
3) антихолінестеразні засоби (галантамін, прозерин)
4) ноотропні препарати (церебролізин, пірацетам, енцефабол) Добавлено примечание ([1393]):
5)
6) електростимуляція нервово-м’язового апарату, масаж Добавлено примечание ([1394]):

1) рухові та трофічні розлади Добавлено примечание ([1395]):
3) розлади чутливості за провідниковим типом Добавлено примечание ([1396]):

17) Вкажіть ознаки мієліту у нижньо-грудному відділі
2) центральна нижня параплегія Добавлено примечание ([1398]):
18) Які симптоми характерні для мієліту поперекового

відділу спинного мозку?
1) в’ялий параліч ніг Добавлено примечание ([1400]):
4) трофічні порушення (пролежні) Добавлено примечание ([1401]):

гострому періоді мієліту?
2) антибіотики Добавлено примечание ([1403]):
3)
4) інтерферон або інтерфероногени Добавлено примечание ([1404]):
5)
6) коpтикостеpоїди Добавлено примечание ([1405]):

відновному періоді мієліту?
2) антихолінестеразні засоби (галантамін, прозерин) Добавлено примечание ([1406]):
4) фізіотерапія Добавлено примечание ([1407]):
6) ЛФК, масаж Добавлено примечание ([1408]):
21) У хворої 32 років протягом двох днів було

нездужання з ознобом, підвищенням температури тіла
до 38,5°. На третій день з’явились оперізуючий біль
нижче сосків, слабкість ніг, затерплість в нижній
половині тіла, затримка сечовипускання. Об’єктивно:
відсутні активні рухи в ногах, анестезія всіх видів
чутливості від сегменту ТhVI за провідниковим типом,
менінгеальні симптоми не виявляються. В ділянці
крижів починається пролежень. В аналізі крові: ШОЕ –
28 мм/год, лейкоцити – 10·109 в л. Який попередній
діагноз
3) гострий мієліт Добавлено примечание ([1409]):

1) гостра сифілітична гідроцефалія Добавлено примечание ([1410]):
3) гострий конвекситальний менінгіт Добавлено примечание ([1411]):
5) гострий базальний менінгіт Добавлено примечание ([1412]):
2) Які з симптомів характерні для сифілітичного

ендартериїту?
1) минущі або стійкі парези кінцівок Добавлено примечание ([1413]):

4) напади джексонівської епілепсії Добавлено примечание ([1416]):
4) Які з симптомів характерні для базального

сифілітичного менінгіту?
2) окорухові розлади
3) неврит зорового нерва Добавлено примечание ([1417]):
5) Вкажіть зміни спинномозкової рідини у разі

сифілітичного менінгіту
2) прозора
Вкажіть захворювання, з якими диференціюють гуму головного

мозку
1) паразитарні захворювання головного
мозку
3) абсцес головного мозку
5) підоболонкові гематоми
7) пухлина мозку
7) Які основні стадії перебігу спинної

сухотки?
3) невралгічна
5) атактична
6) первинна атрофія дисків зорових нервів Добавлено примечание ([1423]):
9) Які з симптомів характерні для невралгічної стадії

5) зниження або відсутність колінних та ахіллових рефлексів Добавлено примечание ([1427]):
10) Які з симптомів характерні для атактичної стадії

11) Які з симптомів характерні для паралітичної стадії

2) значна сенситивна атаксія Добавлено примечание ([1430]):
3) синдром Аргайля Робертсона

12) Які з лікарських препаратів використовуються в

лікуванні нейросифілісу?
1) йодид калію Добавлено примечание ([1431]):
4) бійохінол
5) пеніцилін Добавлено примечание ([1432]):
13) У хворого в темряві посилюється хиткість ходи.
Виявлені синдром Аргайля Робертсона, анізокорія,
нестійкість в позі Ромберга, батігіпестезія у кистях та
стопах. Яке захворювання можна діагностувати?
2) спинна сухотка Добавлено примечание ([1433]):
14) У хворого виникли головний біль, запаморочення, нудота,

блювання. Виявлені ригідність м’язів потилиці та симптом
Керніга, частковий птоз правої верхньої повіки, зниження слуху
на праве вухо. У лікворі незначний лімфоцитарний плеоцитоз,
позитивні РІТ та РІФ. Який клінічний діагноз?
2) сифілітичний менінгіт Добавлено примечание ([1434]):
15) У разі яких захворювань виникає периферичний

псевдотабес?
5) полінейропатії
6) фунікулярний мієлоз Добавлено примечание ([1435]):
16) Що відрізняє периферичний псевдотабес від спинної

сухотки?
1) наявність парезів Добавлено примечание ([1436]):

4) відсутність тазових розладів Добавлено примечание ([1437]):
Розсіяний склероз. Гострий розсіяний

енцефаломієліт. Бічний аміотрофічний
склероз
1) Які фактори мають значення у виникненні

1) вірусна інфекція з повільним перебігом
2)
3) генетична схильність
5) географічний фактор
спостерігаються в період загострення розсіяного
склерозу?
1) зменшення кількості Т-лімфоцитів Добавлено примечание ([1438]):
2) нормальна кількість Т-лімфоцитів

3) деяке збільшення вмісту В-лімфоцитів Добавлено примечание ([1439]):
4) нормальна концентрація циркулюючих імунних комплексів

5) збільшення концентрації циркулюючих імунних комплексів Добавлено примечание ([1440]):
6) зменшення кількості В-лімфоцитів

спостерігаються в період ремісії розсіяного склерозу?
1) нормальна кількість Т-лімфоцитів Добавлено примечание ([1441]):
2) зменшення кількості Т-лімфоцитів

3) збільшення вмісту В-лімфоцитів
4) відносно низька кількість В-лімфоцитів Добавлено примечание ([1442]):
5) низька концентрація циркулюючих імунних комплексів Добавлено примечание ([1443]):
6) збільшення концентрації циркулюючих імунних комплексів
4) Які структури найчастіше уражаються у разі

4) біла речовина головного та спинного мозку Добавлено примечание ([1444]):
5) Які патоморфологічні зміни в нервовій системі

спостерігаються у разі розсіяного склерозу?
4) демієлінізація нервових волокон
5) утворення склеротичних бляшок в білій речовині
6) ремієлінізація нервових волокон Добавлено примечание ([1446]):
8) Які відділи нервової системи частіше уражаються у

разі розсіяного склерозу?
1) зорові нерви Добавлено примечание ([1447]):

6) Які патоморфологічні зміни в
нервовій системі визначають період
ремісії розсіяного склерозу?
1)
2) підсилення процесів ремієлінізації
4) відновлення нормальної структури
нервових волокон
5) зменшення осередків демієлінізації
7) Які патоморфологічні зміни в нервовій

системі визначають період загострення
1) підсилення процесів демієлінізації
3) утворення бляшок в інших відділах
головного і спинного мозку
4) порушення структури нервових волокон
8) Які відділи нервової системи

частіше уражаються у разі розсіяного
склерозу?
1) зорові нерви
9) Вкажіть варіанти клінічного перебігу

3) первинно-прогресуючий
4) ремітуючий
6) ремітуючо-прогресуючий
7) вторинно-прогресуючий

1) церебральна
2) церебеллярна
3)
8) церебро-спінальна
11) Яка чутливість частіше порушується на ранній стадії

12) Вкажіть ранні симптоми

8) минущі парестезії Добавлено примечание ([1453]):
13) Які зміни з боку зорового аналізатора характерні для

4) ретробульбарний неврит зорового нерва Добавлено примечание ([1455]):
14) Які зміни рухової сфери характерні для розсіяного

склерозу?
2) центральні парези
3) гіпертонія м’язів
15) Вкажіть найхарактерніші

ознаки розсіяного склерозу?
16) Які неврогенні форми порушення сечовипускання

характерні для розсіяного склерозу?
4) імперативні поклики до сечовипускання Добавлено примечание ([1462]):
17) Вкажіть основні критерії для постановки діагнозу

2) початок хвороби в молодому віці Добавлено примечание ([1463]):
4) множинність ураження нервової системи Добавлено примечание ([1464]):
6) ремітуючий або прогресуючий характер перебігу
18) Вкажіть клінічні критерії діагностики розсіяного

склерозу
3) множинність ураження центральної нервової системи, Добавлено примечание ([1465]):
хронічний перебіг
19) Які ознаки тріади Шарко за наявності розсіяного

склерозу?

21) Які додаткові методи дослідження мають значення у

діагностиці розсіяного склерозу?
1) МРТ головного та спинного мозку Добавлено примечание ([1471]):
4) дослідження викликаних потенціалів головного мозку Добавлено примечание ([1472]):
5)
7) дослідження титру антитіл і рівня сенсибілізації до основного Добавлено примечание ([1473]):
білка мієліну
22) Які з нижчевказаних препаратів використовуються в

період загострення розсіяного склерозу?
2) цитостатики Добавлено примечание ([1474]):
23) Який характер клінічного перебігу гострого

розсіяного енцефаломієліту?
2) регресуючий
24) Хворий 35 років захворів гостро, коли

підняласьтемпература тіла до 39,2°, з’явились болі в
м’язах, головний біль, нудота, лівобічний геміпарез,
двобічна мозочкова атаксія. Виявлені симптом Керніга
та ригідність потиличних м’язів. Через 3 тижні після
лікування в стаціонарі хворий видужав. Який клінічний
діагноз?
25) Які утворення нервової системи найчастіше

уражаються у разі бічного аміотрофічного склерозу?
1) пірамідні шляхи
2) рухові ядра бульбарних нервів Добавлено примечание ([1475]):
4) передні роги спинного мозку Добавлено примечание ([1476]):

26) Який характер клінічного перебігу бічного
аміотрофічного склерозу?
3) прогресуючий
27) Вкажіть основні клінічні форми бічного

5) шийно-грудна
6) попереково-крижова Добавлено примечание ([1478]):
28) Вкажіть клінічні ознаки бічного аміотрофічного

склерозу
1) атрофія м’язів кінцівок Добавлено примечание ([1479]):
2) фібрилярні посмикування в уражених м’язах Добавлено примечание ([1480]):
4) бульбарні та псевдобульбарні розлади Добавлено примечание ([1481]):
29) Вкажіть причини смерті хворих за наявності бічного

5) аліментарне виснаження
6) пневмонія Добавлено примечание ([1483]):
30) Ураження ядер яких черепних нервів характерне для

1) IX, X пар Добавлено примечание ([1484]):
5) XI пари
6) XII пари Добавлено примечание ([1485]):
31) Вкажіть клінічні прояви бульбарної форми бічного

2) дизартрія, дисфагія, дисфонія
3) атрофія і фібрилярні посмикування м’язів
язика
32) Які неврологічні синдроми виникають за наявності
3) бульбарний Добавлено примечание ([1486]):
5) псевдобульбарний
6) бульбарно-псевдобульбарний Добавлено примечание ([1487]):
33) Вкажіть клінічні симптоми шийно-грудної форми

бічного аміотрофічного склерозу
3) атрофія м’язів верхніх кінцівок
4) гіперрефлексія глибоких рефлексів на руках Добавлено примечание ([1488]):
5) фібрилярні посмикування в м’язах рук

7) центральний парез нижніх кінцівок Добавлено примечание ([1489]):
34) У жінки через 3 місяці після пологів виникли

зниження зору на праве око і відчуття затерпання в
ногах. Ці скарги є типовими для дебюту якого
5) розсіяного склерозу Добавлено примечание ([1490]):
35) У молодої жінки протягом двох діб різко погіршився

зір на праве око. Окуліст діагностував ретробульбарний
неврит правого зорового нерва. Об’єктивно: різко
знижена гострота зору на праве око, відсутні черевні та
підошвові рефлекси, глибокі рефлекси з кінцівок
підвищені, знижена вібраційна чутливість на ногах до 3
сек. Яке захворювання запідозрите?
36) Хворий з розсіяний склерозом

скаржиться на похитування під час
ходи, невпевненість при виконанні
точних рухів, переривчасту мову.
Об’єктивно: горизонтальний ністагм,
скандована мова, інтенційний тремор
та мимопопадання при пальце-носовій
та п’ятково-колінній пробах.
Поверхнева та м’язово-суглобова види
чутливості не порушені. Яка патологія
у хворого?
37) У хворого 22 років спостерігалося порушення зору на

ліве око. Через рік з’явилася слабкість правої стопи.
Виявлені горизонтальний ністагм, збліднення скроневої
половини диску лівого зорового нерва, відсутність
черевних рефлексів, гіперрефлексія на кінцівках,
клонус правої стопи, симптом Бабінського з обох боків.
5) розсіяний склероз
38) Хвора на розсіяний склероз після двохрічної

неповної ремісії почала скаржитись на швидке
наростання слабкості у ногах, підвищену втомлюваність
в них, двоїння при погляді в лівий бік, що було
розцінено, як загострення захворювання. Які препарати
і у яких дозах доцільніше призначати у такому випадку?
1) пульс-терапія кортикостероїдними препаратами Добавлено примечание ([1493]):
39) У хворої 62 років поступово наростали слабкість і

схуднення м’язів правої кисті, а через 2 місяці – лівої
кисті. Через 4 місяці слабкість з’явилась і у м’язах ніг.
Виявлені гіпотрофія м’язів обох кистей, особливо
проміжку між І та ІІ пальцями, тенара, фібрилярні
посмикування в м’язах рук. Сухожильні та періостальні
рефлекси з кінцівок підвищені, викликається симптом
Россолімо на обох стопах. Позитивні рефлекси
орального автоматизму, підвищений нижньощелепний
рефлекс, дисфонія. Який попередній діагноз?
1)
2) бічний аміотрофічний склероз Добавлено примечание ([1494]):
4.1. Судинні захворювання головного та спинного мозку.
Захворювання вегетативної нервової системи. Мігрень.
Ангіоневрози
1) Вкажіть магістральні судини голови в екстракра-

ніальному відділі
3) хребтова артерія

1) передня мозкова артерія
3) Вкажіть основні гілки

основної артерії
1) верхня мозочкова артерія
4) задня мозкова артерія
4) Вкажіть венозні синуси (пазухи) твердої мозкової

оболонки
1) сагітальний
3) поперечний
5) печеристий
6) прямий
5) Вкажіть механізми ауторегуляції мозкового

1) міогенний
3) метаболічний
4) неврогенний
6) Вкажіть внутрішні фактори ризику

3) артеріальна гіпертонія
4) гіперхолістеринемія
6) порушення толерантності до вуглеводів
7) Вкажіть соціальні фактори ризику

головного мозку (що характеризують
спосіб життя)
1) особливості харчування
3) інтоксикація нікотином (паління)
5) гіподинамія
7) емоційні стреси
9) Вкажіть основні клінічні форми
порушень кровообігу головного мозку
1) початкові прояви недостатності
кровопостачання мозку
3) минущі порушення мозкового кровообігу
4) інсульти
6) дисциркуляторна енцефалопатія
1) підключичний
2) каротидно-каротидний
5) каротидно-вертебральний
6) вертебрально-каротидний
8) в системі сонних артерій
10) Вкажіть основні симптоми початкових проявів

недостатності кровопостачання мозку
4) шум в голові
6) погіршення пам’яті
1) загальні
3) регіонарні
5) змішані
12) Вкажіть основні патогенетичні механізми

церебральних судинних кризів
4) спазм мозкових судин і стаз крові в судинах мозку
13) Які з перерахованих симптомів характерні для

загального церебрального судинного кризу?
5) шум в вухах
14) Вкажіть патогенетичні механізми минущих

порушень мозкового кровообігу
4) мікротромбози і мікроемболії
5) мікрогеморагії
8) адгезія і агрегація формених елементів крові

атак в каротидній системі
1) моно- або геміпарез
2) анізорефлексія
5) моторна або сенсорна афазія

атак в вертебрально-базилярній системі
3) зорові розлади
6) диплопія
8) альтернувальний синдром
18) Вкажіть підтипи ішемічного

інсульту
1) лакунарний
2) атеротромботичний
5) кардіоемболічний
6) гемодинамічний
7) гемореологічний

4) геморагічний
5) ішемічний
19) Вкажіть підтипи геморагічного

церебрального інсульту
3) паренхіматозний крововилив
5) паренхіматозно-субарахноїдальний
7) субарахноїдально-паренхіматозний
20) Вкажіть патогенетичні механізми ішемічного
інсульту
1) тромбоз мозкових судин
4) оклюзія або стеноз магістральних судин голови

1)
2) розрив патологічно зміненої судини
5) діапедез дрібних артерій, вен, капілярів

середньої мозкової артерії?
1) геміплегія або геміпарез
3) моторна афазія (осередок в лівій півкулі)
5) геміанестезія
6) геміанопсія

передньої мозкової артерії?
1) незначні розлади чутливості на паретичній нозі
5) монопарез ноги
24) Які ознаки властиві

тромбозу хребтової артерії?
5) ністагм
6) синдром Валленберга-Захарченка
25) Які ознаки характерні для тромбозу основної

артерії?
1) окорухові порушення
3) тетрапарез чи тетраплегія
4) двобічні патологічні рефлекси
6) гіпертермія та порушення вітальних функцій
26) Які основні симптоми тромбозу внутрішньої сонної

артерії?
1) сліпота чи зниження зору на боці тромбозу
2) геміплегія чи геміпарез з протилежного боку
4) гемігіпестезія з протилежного боку
27) Які ознаки інфаркту мозку в басейні задньої

мозкової артерії?
1) гомонімна квадрантна геміанопсія
3) зорова агнозія
28) Які з наведених ознак характерні для тромбозу судин
1) поступове виникнення вогнищевих симптомів
4) атеросклеротичні зміни судин сітківки

6) переважання вогнищевих симптомів над загальномозковими
29) Які з нижченаведених ознак характерні для емболій

судин головного мозку?
1) раптовий початок захворювання
4) короткотривала втрата свідомості
5) часто миготлива аритмія
30) Які з наведених ознак характерні для геморагічного

інсульту?
3) значні загальномозкові симптоми
4) обличчя багряно-червоне, ціанотичне
6) в спинномозковій рідині домішки крові
31) У разі якої локалізації порушення мозкового

кровообігу виникає горметонічний синдром?
2) крововилив у мозок з проривом крові в шлуночки
32) Які критерії визначення локалізації вогнища крово-

виливу у хворого в комі?
4) мідріаз на боці вогнища
5) симптом “вітрила” на боці паpалічу
6) стопа паралізованої ноги ротована назовні
8) гіпотонія, гіпорефлексія на боці парезу
33) Які ознаки крововиливу у праву півкулю головного

мозку?
4) мимовільні рухи у правих кінцівках (паракінези)
5) лівобічні геміплегія, геміанестезія
6) порушення схеми тіла
34) Вкажіть основні ознаки субарахноїдального

4) загальномозкові симптоми і психомоторне збудження
5) кров’яниста спинномозкова рідина
8) епілептичні напади
35) Які основні клінічні критерії диференціальної

діагностики геморагічного і ішемічного інсультів?
2) втрата чи збереження свідомості
3) вік хворого (середній чи похилий )
4) врахування рівня артеріального тиску, пульсу, типу дихання
5) переважання загальномозкових або вогнищевих симптомів
7) наявність чи відсутність менінгеального синдрому
9) наявні або перенесені захворювання
36) Які з даних додаткових методів обстеження

підтверджують геморагічний характер інсульту?
2) кров’яниста або ксантохромна спинномозкова рідина
4) зміщення М-еха на 5-7 мм
5) вогнище підвищеної щільності в головному мозку на
КТомограмі
37) Вкажіть основні принципи лікування церебральних

судинних кризів
2) зниження підвищеного артеріального тиску
4) попередження набряку мозку і зниження внутрішньочерепної
гіпертензії
5) покращення серцевої діяльності
6) ліквідація ангіодистонічних порушень
38) Вкажіть загальні принципи недиференційованого

лікування у разі гострих порушень мозкового кровообігу
2) попередження і лікування дихальної недостатності
3) лікування гострих серцево-судинних розладів
5) нормалізація системної гемодинаміки
7) корекція водно-електролітного балансу і кислотно-лужного
стану
8) лікування набряку мозку

геморагічного інсульту
3) коагулянти і антифібринолітичні препарати
4) операція видалення гематоми у разі крововиливу в півкулю
мозку або мозочок

ішемічного інсульту
2) антикоагулянти і тромболітичні препарати
4) антиагреганти
5) нейропротекторні засоби
41) Яка терапія призначається у відновному періоді

порушень мозкового кровообігу?
2) електростимуляція нервово-м’язового апарату
3) ноотропні, вазоактивні засоби
6) лікувальна гімнастика, масаж
7) фізіотерапія, логопедична допомога
42) У хворого раптово виникло порушення мови,

затерпання та слабкість у правих кінцівках, які пройшли
43) У хворого з миготливою аритмією раптово виникли

короткочасна втрата свідомісті та правобічна геміплегія.
Яке порушення мозкового кровообігу діагностуєте?
2) тромбоемболітичний інсульт
44) У хворого виникли сліпота на ліве око, правобічна

геміплегія. У якому басейні є порушення кровообігу?
45) У хворого раптово виникли головний біль,

блювання. Виявляються менінгеальні симптоми.
Спинномозкова рідина кров’яниста. Встановіть
патологію
46) У хворого виникли запаморочення, двоїння перед

очима, атаксія. Відмічаються симптоми ураження
правого окорухового нерва, зліва — центральний
геміпарез. У якому басейні виникло порушення
2) басейн задньої мозкової артерії
47) У хворого після крововиливу у мозок визначаються

лівобічний спастичний геміпарез, поза Верніке-Манна.
Який судинний басейн постраждав?
48) Де локалізується геморагічне вогнище, якщо у

хворого в комі є центральний парез мімічних м’язів
справа, очні яблука повернуті вліво, праві кінцівки
вільно падають при їх підніманні?
4) у лівій півкулі мозку
49) У хворої 62 років на фоні підвищення артеріального

тиску виникли запаморочення, двоїння, легка слабкість
лівих кінцівок. Спостерігаються розбіжна косоокість
правого ока, центральний парез лівих кінцівок,
лівобічна гемігіпестезія. Який діагноз можна виставити?
3) ішемічний інсульт у судинах вертебрально-базилярного
басейну
50) Хворий 58 років, що хворіє на гіпертонічну хворобу,

раптово під час психоемоційного збудження втратив
свідомість. Об’єктивно: без свідомості, гіперемія
обличчя, пульс – 100 за хв, напружений, артеріальний
тиск – 230/110 мм рт. ст. Опущений правий кутик рота,
дихання шумне, видувається права щока. Підняті праві
кінцівки падають “як батоги”, м’язовий тонус в них та
рефлекси низькі, на лівих кінцівках збережені, симптом
Бабінського справа. Який попередній діагноз?
51) У хворого з аневризмою мозкової судини під час

фізичного напруження раптово виникли сильний
головний біль, нетривала втрата свідомості, блювання.
Хворий збуджений, пульс – 62 за хв, ритмічний,
артеріальний тиск – 140/90 мм рт. ст., температура тіла –
37,5°. Виявляються ригідність м’язів в потилиці,
симптом Керніга. Вогнищева неврологічна
симптоматика відсутня. Встановіть попередній діагноз
52) Хвора 70 років після сну виявила слабкість правих

кінцівок, розлад мови, порушення чутливості в правій
половині тіла. Артеріальний тиск – 100/60 мм рт. ст. У
неврологічному статусі визначаються правобічні
центральний геміпарез та гемігіпалгезія, моторна
афазія. Який попередній діагноз?
4) ішемічний інсульт
53) У хворого з інфарктом міокарда гостро з’явилось

двоїння перед очима, що підсилювалось при погляді в
лівий бік, та слабкість правих кінцівок Через 3 години ці
54) Хворий, піднімаючи тягар, відчув сильний головний

біль, з’явилось блювання. Згодом виник загальний
клоніко-тонічний епілептичний напад з втратою
свідомості, прикусом язика. Після нападу хворий
збуджений, дезорієнтований, виявлені ригідність м’язів
потилиці, симптом Керніга, птоз правої верхньої повіки,
анізокорія (D>S) Проведення якого дослідження має
вирішальне значення для встановлення діагнозу?
55) Вкажіть судини, що кровопостачають спинний
мозок
2) передні спинномозкові артерії
4) передні корінцево-спинномозкові артерії
5) задні корінцево-спинномозкові артерії
7) задні спинномозкові артерії
56) Вкажіть основні етіологічні чинники порушень
спінального кровообігу
13) коарктація аорти
5) артеріовенозні, артеріальні аневризми судин спинного мозку
7) атеросклероз в поєднанні з гіпертензією і діабетом
8) артеріїти, флебіти судин спинного мозку
9) стиснення корінцево-спинномозкових артерій грижею диска
57) Де розташовані «критичні зони» — ділянки

суміжного кровопостачання різних артерій спинного
мозку?
5) у сегменті СIV
6) у середньо-грудних сегментах
58) Вкажіть клінічні форми порушеннь спінального

3) дисциркуляторна мієлопатія
7) минущі мієлоішемії
8) ішемічний спінальний інсульт
59) Які клінічні синдроми минущих порушень

спінального кровообігу?
3) переміжної каудогенної кульгавості
4) синдром Унтергарншейдта
5)дроп“ -атака”
7) переміжної мієлогенної кульгавості
60) Вкажіть основні симптоми синдрому

Унтергарншейдта
2) раптова короткочасна втрата свідомості під час різкого
повороту голови
4) тимчасова слабкість кінцівок
61) Яка патологія виникає у разі мієлогенної переміжної

4) минуща ішемія в руслі артерії Адамкевича
62) Які основні симптоми каудогенної переміжної

3) нестерпні парестезії в ногах
4) поширення затерпання з дистальних відділів ніг до паху
на рівні поперекового потовщення?
3) периферична нижня параплегія
4) порушення чутливості на ногах
6) трофічні порушення в ділянці крижів, сідниць
7) розлади сечовипускання

в середньогрудних сегментах?
2) провідникові чутливі розлади

6) нижній центральний парапарез
65) Які основні синдроми повільно прогресуючих

порушень спінального кровообігу?
2) спастико-атрофічний
3)
4) спастичний
5) аміотрофічний
6) сирингомієлітичний
66) Які з перерахованих засобів можна застосовувати в

гострому періоді ішемічного спінального інсульту?
2) реополіглюкін
4) пірацетам
5) 7) пентоксифілін
67) У хворого 50 років на тлі загострення болю в

попереку виникло відчуття “ватних ніг”, їх нерухомість.
Виявлено в’ялий нижній парапарез з арефлексією
колінних і ахіллових рефлексів. Визначте характер
процесу
4) гостре порушення спінального кровообігу
68) У хворої 36 років після пологів під час натужування

раптово виникло затерпання промежини, затримка сечі,
зникли поклики до сечопуску. Парези кінцівок відсутні,
колінні та ахіллові рефлекси жваві, анестезія больової
та температурної чутливості в зоні SІІІ-SV дерматомів,
гіпестезія в зоні SI-SII. Про яку патологію йде мова?
3) спінальний інсульт
69) У хворого 34 років після фізичного навантаження та

тривалої ходи з’являються нетривалі слабкість і
затерпання ніг, іноді імперативні поклики до сечопуску.
Після відпочинку ці явища проходять. Яка патологія у
хворого?
4) минуще порушення спінального кровообігу
73) Вкажіть фактори, що спричиняють хворобу

Рейно
3) інфекції
4) локальний дефект периферичних судин пальців
74) Вкажіть стадії клінічного

перебігу хвороби Рейно
2) блідість і похолодіння носа, вух, пальців рук, ніг
3) синюшність та больовий синдром
5) трофічні порушення (симетрична гангрена)

3) напади поблідніння або ціанозу в пальцях
4) симетричність ураження
5) болі в пальцях
76) Вкажіть терапевтичні заходи за наявності хвороби

Рейно
3) гангліоблокатори
4) препарати нікотинової кислоти
5) чотирикамерні ванни
77) Які порушення з боку судин мозку виникають у

період нападу мігрені?
2) спазм інтрацеребральних судин
5) дилятація в гілках зовнішньої сонної артерії
6) порушення венозного відтоку
78) Які основні клінічні форми

мігрені?
1) мігрень без аури
2) мігрень з аурою
79) Які основні форми мігрені з

аурою?
4) офтальмічна
5) офтальмоплегічна
6) геміпаретична
80) Вкажіть основні критерії, на яких базується діагноз

мігрені
1) початок в пубертатному або юнацькому віці
5) напади головного болю, блювання
6) добре самопочуття між нападами

1) пульсуючий характер болю

1)
2) суматриптан (імігран)
4) аскофен, цитрамон, седалгін
5) ерготамін, дигідроерготамін
83) Які препарати призначають для профілактики

мігрені?
2) анаприлін
4) сандомігран
5) німодипін, верапаміл
84) У хворої після стресу виник напад тремтіння в тілі,
страху смерті, серцебиття, збліднення шкіри, відчуття
нехватки повітря на фоні сухості в роті, запаморочення,
підвищення артеріального тиску. Неврологічна
органічна симптоматика відсутня. Як називається такий
стан?
2) симпато-адреналовий вегетативний криз
85) Молоду жінку з 14 років періодично турбують напади

головного болю в скроні та ділянці ока. Їм передують
зорові порушення – випадіння поля зору. Інколи під час
нападу буває блювання. Напад триває декілька годин
Часто проходить після сну. Про яке захворювання слід
думати?
3) мігрень
86) У молодої жінки після переохолодження виникають

напади затерпання пальців рук, симетричного
збліднення їх кінчиків, зниження чутливості. Про яку
патологію можна думати?
2) синдром Рейно

1) Вкажіть структури периферичної
3) периферичні нерви
4) сплетення
5)
6) міжхребцеві та вегетативні вузли
7) передні і задні корінці спинного мозку
2) біль і анестезія в зоні іннервації
4) периферичний монопарез
5) атрофія м’язі
3) Вкажіть ознаки ураження заднього корінця спинного
мозку
1) фасцикулярні посмикування
2) стріляючий біль
3) сегментарна анестезія
4) гіперрефлексія
6) симптоми натягу
4) Вкажіть симптоми натягу периферичних нервів і

нервових корінців
1)
2) Лассега
3)
4) Нері

1) центральний парез м’язів нижніх кінцівок
6) Відмітьте захворювання периферичної нервової

системи
2) радикуліт
3) плексит
4)
5) невралгія
6)
7) невропатія
9)

1) арефлексія
2) парези м’язів
3) гіперестезія
4) парестезії
6) напади болю
8) Які клінічні прояви нападу невралгії трійчастого

нерва?
1) дисоційоване порушення чутливості
2) біль в ділянці однієї або декількох гілок нерва
3) парез жувальної мускулатури
4) герпетичні висипання на обличчі
5) наявність куркових зон
6) вегетативні порушення на обличчі

1) енофтальм
3) центральний парез мімічних м’язів
4) порушення смаку
5) сльозотеча або сухість ока
6) відсутність надбрівного рефлексу
7) збереження надбрівного рефлексу
10) Вкажіть симптоматику невропатії променевого

нерва
1) відсутність згинально-ліктьового рефлексу
2) парез розгиначів передпліччя, кисті і пальців
3) відсутність розгинально-ліктьового рефлексу
5) «когтиста» кисть
6) відсутність чутливих розладів

1) гіперрефлексія згинального ліктьового рефлексу
2) неможливість пронації кисті
4) неможливість згинання перших трьох пальців кисті
5) анестезія в зоні іннервації
7) атрофія в ділянці thenaris
2) неможливість згинання IV і V пальців кисті
4) деформація кисті у вигляді «когтистої лапи»
5) анестезія ульнарної поверхні передпліччя, кисті, IV і V
пальців
6) гіперефлексія розгинального ліктьового рефлексу

1) анестезія передньої поверхні стегна
3) параліч стопи


3) анестезія зовнішньої поверхні гомілки та тила стопи

1) параліч литкового м’яза
2) парез чотириголового м’яза стегна та кравецького м’яза
3) відсутність підошвового рефлекса
4) симптом Ласега
5) відсутність колінного рефлекса
6) симптоми Вассермана і Мацкевича
2) периферичний парез м’язів кистей і стоп
6) трофічні і вазомоторні розлади на кистях і стопах

1) проксимальні парези кінцівок
2) дистальні парези кінцівок
4) гіпестезія з гіперпатією в ділянці кистей і стоп
5) гіпергідроз, ціаноз кистей та стоп

1) болі і парестезії в кінцівках
3) гіпотрофії м’язів стегон і гомілок
6) арефлексія колінних та ахіллових рефлексів
20) Які з нижчевказаних симптомів характерні для

постдифтерійної поліневропатії?
1) хореоатетоз
2) дисфагія, дисфонія
3) центральний параліч кінцівок
4) парези м’язів кистей і стоп
5) розлади чутливості за поліневритичним типом
21) Вкажіть симптоми верхнього плечового плекситу

Ерба-Дюшенна
1) випадіння згинального ліктьового рефлексу
2) парез м’язів кисті і пальців
3) порушення чутливості на зовнішній поверхні плеча
4) порушення чутливості на кисті
22) Які з симптомів характерні для нижнього плечового
плекситу?
1) підвищення рефлексів на руці
2) розлади чутливості на кисті та пальцях
3) біль в кисті і по ходу нервових стовбурів
4) розлад чутливості на плечі
5) атрофія м’язів передпліччя і дрібних м’язів кисті
6) парез м’язів дистального відділу руки

1) вірусом Herpes Simplex
2) вірусом Herpes Zoster
3) вірусом Епштейна-Барра
4) цитомегаловірусом

2) дисоційований розлад чутливості
3) ексудативні шкірні висипання
5) сегментаpна гіпеpестезія або гіпестезія
6) центральний парез м’язів
25) Вкажіть клінічні прояви гострої

полірадикулоневропатії Гійєна-Барре
2) периферичний парез дистальних відділів кінцівок
4) білково-клітинна дисоціація в спинномозковій рідині
5) гіперрефлексія сухожильних рефлексів
26) Які методи дослідження використовуються для

діагностики радикуліту?
1) спонділографія
2) електроенцефалографія
3) краніографія
4) мієлографія
5) МРТ хребта
27) Вкажіть фактори, що сприяють виникненню

1) черепно-мозкова травма
2) інволюційні зміни в диску
3) мікротравматизація диска
4) емоційне перенапруження
5) конституційна схильність
6) артеріальна гіпертензія
28) Вкажіть рефлекторні синдроми за наявності

2) радикуліт корінця L5
3) мієлопатія
5) торакалгія
6) енцефалопатія
29) Вкажіть вертеброгенні рефлекторні синдроми

шийного рівня
2) цервікобрахіалгія
3) люмбоішіалгія
4) цервікокраніалгія
6) люмбаго

2) біль в попереку
3) пpовідникова анестезія
4) напруження поперекових м’язів
5) відсутність рефлексів
6) симптоми Ласега, Нері
31) Які з симптомів характерні для радикуліту корінців

L2, L3?
1) біль у попереку
3) корінцеві розлади чутливості
5) оперізувальний герпес
32) Вкажіть основні симптоми, що виникають у разі

компресії міжхребцевим диском корінця S1
1) біль по зовнішньому краю гомілки і в IV, V пальцях
3) анестезія в зоні сегменту SI
4) підвищений ахілловий рефлекс
5) знижений ахілловий рефлекс
6) наявні патологічні рефлекси

2)

2) каналу Гієна

1) теплові процедури в гострому періоді
2) засоби, що покращують нервово-м’язову провідність
3) методи рефлекторної дії на нервово-м’язовий апарат
5) антибіотикотерапія
36) Вкажіть засоби терапії невралгії трійчастого

нерва
1) масаж обличчя
2) карбамазепін
3) антихолінестеразні
4) цитостатики
5) голкорефлексотерапія
6) габапентин
37) Вкажіть лікувальні засоби, що використовуються у

разі радикуліту
2) сульфаніламіди
3) анальгетики
4) ортопедична декомпресія
5) антибіотики
38) Вкажіть показання до хірургічного лікування –

видалення грижі диска у разі радикуліту
1) спонділолістез
2) затяжне загострення радикуліту протягом 3-4 місяців
3) гостре здавленння кінського хвоста з руховими
розладами
4) спинномозкові ускладнення, обумовлені грижею диска
5) нечасті загострення радикуліту
6) позитивні результати консервативного лікування

1) протисудомні засоби
2) теплові процедури
4) снодійні
6) нестероїдні протизапальні засоби
40) У хворої після підняття важкої сумки раптово

з’явився гострий біль у попереку. Рухи в хребті
обмежені. Не викликається ахілловий рефлекс зліва,
з’явилась анестезія больової чутливості на зовнішній
поверхні лівої гомілки. Яке захворювання запідозрите?
4) люмбаго
5) спінальний арахноїдит
41) Хворого 60 років 2 дні турбували сильні болі в правій
руці. На 3-й день з’явились пухирцеві висипання у
вигляді ланцюжка на шкірі плеча, передпліччя та кисті.
Чутливість в ділянці висипань знижена. Яке
1) дерматит
3) герпетичний шийний гангліоніт
4) псоріаз
5) алергія
42) У хворого 70 років після переохолодження виникли

сильні болі в лівій половині голови в ділянці лоба та
лівого ока. Через 3 дні на фоні підвищеної температури
тіла до 37,6° з’явились пухирцеві висипання на чолі
зліва та лівій верхній повіці. Яке захворювання можна
1) холодова алергія
2) герпетичний гангліоніт вузла трійчастого нерва
4) дерматит
5) неврит трійчастого нерва
43) У хворого на фоні пекучого оперізувального болю в

правій половині грудної клітки з’явилися на шкірі
пухирцеві висипання у вигляді ланцюжка в
середньогрудному відділі справа. Про яке захворювання
1) грудний радикуліт
2) вертеброгенна торакалгія
3) міжреберна невралгія
4) міалгія
5) герпетичний грудний гангліоніт
44) У хворого, що отримав травму з переломом ключиці,

з’явився в’ялий атрофічний парез правої руки з
порушенням всіх видів чутливості в ній. Про яке
3) правобічний плечовий плексит
4) цервікоторакалгія
45) У молодої жінки після простуди з’явилися парестезії

та болі в м’язах ніг, рук. Через 3 дні виникли в’ялий
тетрапарез, парез мімічних м’язів, бульбарні
порушення. Виявлено у крові підвищення ШОЕ,
помірний лейкоцитоз, у лікворі – білково-клітинну
1) дифтерійна поліневропатія
2) полірадикулонейропатія Гійєна-Барре
3) плексит
5) міастенічний криз
46) Після поїздки біля відкритого вікна у хворої не

закривається ліве око, рот перекосило у правий бік,
згладилися шкірні складки, відсутні мімічні рухи на
лівій половині обличчя, не викликаються надбрівний і
рогівковий рефлекси з лівого боку. Патологічних
стопних рефлексів і змін рефлексів на кінцівках не
виявлено. Про яке захворювання можна думати?
1) пухлина мосто-мозочкового кута
2) невропатія лицевого нерва
3) невринома слухового нерва
4) стовбуровий інсульт
47) У хворої після перенесеного грипу з’явились напади

гострого болю в ділянці верхньої щелепи, що тривають
1-2 хв та провокуються жуванням. Між нападами біль не
турбує, визначається гіпералгезія на шкірі в зоні
іннервації ІІ гілки трійчастого нерва. Який попередній
діагноз?
1) нейропатія лицевого нерва
4) вертеброгенна цервіко-краніалгія
5) гангліоніт вузла трійчастого нерва
48) У хворого, що протягом 6 років страждає на
цукровий діабет, в останні місяці виникли пекучі болі в
ступнях ніг. Відмічається схуднення м’язів гомілок,
шкіра суха, бліда, нігті на ногах ламкі. Рефлекси на
ногах відсутні, чутливість знижена за типом
1) невропатія сідничного нерва
2) невропатія малогомілкового нерва
3) ендартеріїт нижніх кінцівок
49) У хворого, що страждає на облітеруючий ендартеріїт,

виникли пекучі болі в ступнях ніг, відчуття затерпання,
“повзання мурашок”, що підсилюються під впливом
холоду. Шкіра гомілок та стоп бліда, холодна.
Відмічаються симптом “білої плями”, зниження всіх
видів чутливості за типом “високих шкарпеток”,
відсутність ахіллових рефлексів. Про яке захворювання
2) хронічний тромбофлебіт
3) нейропатія малогілкових нервів
4) ішемічна поліневропатія
5) хвороба Рейно
50) У хворого, що страждає на цукровий діабет,

опустилася верхня повіка правого ока. Лікар виявив
розширення правої зіниці і розбіжну косоокість справа.
Інших змін в неврологічному статусі не відмічено. Яке
2) гостре порушення мозкового кровообігу
3) пухлина головного мозку
4) невропатія правого окорухового нерва
5) вторинний менінгіт
51) У хворого протягом доби виникло порушення

ковтання, змінився голос. Через декілька днів з’явилась
затерплість кистей і стоп. Місяць тому відмічав біль в
горлі, підвищення температури тіла до 38,5°, які після
домашнього лікування згодом пройшли. Об’єктивно:
дисфагія, дисфонія, відсутній глотковий рефлекс,
помірний периферичний парез кистей і стоп. Яку
хворобу можна підозрити?
1) гостра полірадикулоневропатія Гійєна-Барре
3) сирингобульбія
4) постдифтерійна полінейропатія
5) стовбуровий ішемічний інсульт
52. Про яке захворювання можна подумати, якщо у

хворого після підняття тягаря раптово з’явився сильний
біль в попереку. Наявні симптоми натягу Ласега та Нері
3) сечокам’яна хвороба
4) жовчнокам’яна хвороба
53) У хворого 45 років, який страждає на цукровий

діабет, виникло затерпання у ділянці передньо-бічної
поверхні лівого стегна. Затерпання посилюється під час
ходи та стояння. Яке захворювання у хворого?
1) нейропатія стегнового нерва
2) невралгія зовнішнього шкірного нерва стегна
3) нейропатія малогомілкового нерва
4) поперековий радикуліт
54) У хворого після операції і тривалого перебування на

ліжковому режимі виникли болі та парестезії по
ліктьовому краю лівого передпліччя, що віддають в
мізинець. Виявлено гіпестезію по медіальному краю
передпліччя і в 4 та 5 пальцях кисті. Не може розвести і
звести пальці лівої руки, 5 і 4 пальці не стискаються в
кулак. Яке захворювання?
1) синдром зап’ясткового каналу
3) нейропатія променевого нерва
4) нейропатія серединного нерва
4.3. Закрита травма головного та спинного мозку.
Пологова травма. Перинатальна енцефалопатія.

2) забій головного мозку (легкого, середнього і тяжкого
ступенів)
5) здавлення головного мозку з забоєм і без забою Добавлено примечание ([1496]):

2) порушення свідомості Добавлено примечание ([1497]):
6) вегетативні розлади

4) Вкажіть симптоми натягу периферичних

5) Вкажіть ознаки ураження кінського
хвоста
3) порушення чутливості за
поліневритичним типом

4) Вкажіть травматичні внутрішньочерепні

крововиливи залежно від їх локалізації
1) епідуральний
2) субдуральний
5) субарахноїдальний
6) паренхіматозний
5) За наявності яких видів черепно-

мозкової травми спостерігається
«світлий» проміжок?

1) парез кінцівки Добавлено примечание ([1502]):
7) Вкажіть основні клінічні прояви субдуральної

гематоми
7) наявність «світлого» проміжку Добавлено примечание ([1507]):
8) Вкажіть симптоми травматичного субарахноїдального

4) менінгеальні знаки Добавлено примечание ([1510]):
5) наявність крові в лікворі Добавлено примечание ([1511]):
9) Які види закритої черепно-мозкової травми

супроводжуються вогнищевими симптомами?
3) епідуральна, субдуральна гематоми Добавлено примечание ([1512]):
6)
10) Які з видів черепно-мозкової травми можуть

супроводжуватися наявністю крові в спинномозковій
рідині?
2) кровотеча і лікворея з носа і вух Добавлено примечание ([1516]):
4) симптоми ураження черепних нервів Добавлено примечание ([1517]):
6) менінгеальний синдром Добавлено примечание ([1518]):
12)
12) Який з додаткових методів обстеження
має найбільшу діагностичну цінність у разі
травматичного субарахноїдального
1)
13) Які додаткові методи дослідження підтверджують наявність
внутрішньочерепної гематоми?
14) У разі якої закритої черепно-мозкової

травми проводять хірургічне лікування?
у
15) Які лікарські препарати використовуються у разі
4) вікасол, амінокапронова кислота Добавлено примечание ([1520]):
5) рутин, аскорбінова кислота Добавлено примечание ([1521]):
16) Вкажіть клінічні синдроми віддаленого періоду

закритої черепно-мозкової травми (наслідки травми)
2)арахноїдит
3)епілепсія Добавлено примечание ([1522]):
6)гідроцефалія Добавлено примечание ([1523]):
7)синдром паркінсонізму
17) Вкажіть основні клінічні форми травми
4) струс спинного мозку
5) забій спинного мозку
18) Які симптоми характерні для гематомієлії· в
поперековому відділі спинного мозку?
2) нижній в’ялий парапарез Добавлено примечание ([1524]):
6) сегментарний тип порушення чутливості
19) У разі яких видів травми спинного мозку можливі

стійкі парези кінцівок?
4) забій спинного мозку Добавлено примечание ([1526]):
5) гематомієлія Добавлено примечание ([1527]):

2) парези кінцівок Добавлено примечание ([1528]):
4) провідникові порушення чутливості Добавлено примечание ([1529]):
21) Під час черепно-мозкової травми у хворого виник

різкий головний біль у потилиці. Виявлено
менінгеальний синдром. Ліквор кров’янистий.
22) Через тиждень після струсу головного мозку у

хворого виникли головний біль, блювання.
Відмічаються анізокорія, застійні диски зорових нервів.
23) Після автомобільної аварії хворий в комі. Виявлені

розбіжна косоокість, кровотеча і лікворея з вуха.
24) У хворого після травми голови з’явились сильний

головний біль, світлобоязнь, нудота, блювання,
підвищення температури тіла до 37,5°. Вогнищевих
симптомів ураження мозку не виявлено. Яке
захворювання можна діагностувати? Яке дослідження
його підтвердить?
4) травматичний субарахноїдальний крововилив, люмбальна Добавлено примечание ([1534]):
пункція для виявлення крові у лікворі
25) Хворий 40 років поступив у неврологічне відділення

в коматозному стані. Відомо, що 3 дні тому ударився
головою. Короткочасно втрачав свідомість. Була нудота.
За медичною допомогою не звертався. В день
поступлення зранку скаржився на головний біль, був
в’ялим, згодом втратив свідомість. Виявлено
розширення лівої зіниці та підвищення сухожилкових і
періостальних рефлексів на правих кінцівках. Про яке
26) Хворий після травми голови, що супроводилась

короткочасною втратою свідомості, скаржиться на
головний біль, нудоту, запаморочення. У
неврологічному статусі виявлена розсіяна органічна
мікросимптоматика. Яке захворювання можна
27) Невропатолог у хворого з травмою голови

діагностував струс головного мозку. Яке додаткове
дослідження необхідно провести хворому?
4) рентгенографія черепа
28) У хворого із струсом головного мозку через 2 дні
після травми підсилився головний біль, з’явились
блювання, напади посмикувань правої руки та її
слабкість. Яке захворювання запідозрите?
5) травматична підоболонкова гематома Добавлено примечание ([1537]):
29) Вкажіть клінічні синдроми гострого періоду

системи
1) гіпертензійний
3) судомний Добавлено примечание ([1538]):
5) підвищеної нейрорефлекторної збудливості

6) загального пригнічення
30) Вкажіть синдроми відновного періоду

системи
3) астеноневротичний
4) затримка психомоторного розвитку
5) вегетативно-вісцеральних дисфункцій Добавлено примечание ([1539]):
31) Вкажіть періоди впливу причинних факторів, що

призводять до дитячого церебрального паралічу
1) внутрішньоутробний
2) пологовий Добавлено примечание ([1540]):
4) післянатальний Добавлено примечание ([1541]):
32) Вкажіть клінічні варіанти дитячого церебрального

паралічу
1)
3) гіперкінетична форма Добавлено примечание ([1542]):
4)
5) мозочкова форма Добавлено примечание ([1543]):
6)
7) подвійна геміплегія
33) У 4-річної дитини, що народилася з гемолітичною
жовтяницею, виявляються незграбність,
черв’якоподібні рухи пальців рук, насильницькі рухи
м’язів обличчя, нечіткість мови. М’язовий тонус
знижений. Яка патологія у дитини?

34) У дитини двох років відмічається підвищення
м’язового тонусу та рефлексів на нижніх кінцівках. Під
час ходи спирається на пальці, перехрещує гомілки. Є
дані про патологічний перебіг вагітності та пологів у
матері, відставання дитини в психомоторному розвитку
з перших місяців життя. Вкажіть захворювання
1.1
35) Які пірамідні порушення виникають у разі дитячого
церебрального паралічу?
36) Які екстрапірамідні порушення виникають у хворих

на дитячий церебральний параліч?
3) м’язова дистонія Добавлено примечание ([1544]):
37) Вкажіть періоди перебігу перинатального ураження

центральної нервової системи
3) гострий
5) ранній відновлювальний
6) пізній відновлювальний
4.4. Пухлини головного та спинного мозку.

Сирингомієлія. Краніо-вертебральні аномалії
1) Яка класифікація пухлин головного

мозку за їх локалізацією?
2) супратенторіальні
3) субтенторіальні
2) Яка класифікація пухлин головного мозку

за гістогенезом?
2) оболонно-судинні
4) нейроектодермального походження
5) гіпофізарні

супратенторіальних?
2) пухлини лобової частки
4) пухлини тім’яної частки
5) пухлини скроневої частки
7) пухлини потиличної частки

субтенторіальних?
3) пухлини довгастого мозку
4) пухлини мозочка
5) пухлини мосто-мозочкового кута
5) Яка з перерахованих пухлин походить з мозкових
оболон головного мозку?
6) Вкажіть нейроектодермальні пухлини головного

мозку
2) астроцитома
3) медулобластома
4) гліобластома Добавлено примечание ([1546]):
2) аденома Добавлено примечание ([1547]):
4) краніофарингіома Добавлено примечание ([1548]):

3) медулобластома Добавлено примечание ([1549]):

10) Яка з перерахованих пухлин частіше локалізується у

мосто-мозочковому куті?
11) Вкажіть синдроми, що характеризують клініку

внутрішньочерепних пухлин
3) синдром підвищеного внутрішньочерепного тиску
4) синдром дислокації мозку
12) Вкажіть ознаки підвищення

внутрішньочерепного тиску
2) головний біль, що підсилюється під ранок
5) блювання
13) Які з симптомів відносяться до

загальномозкових?
2) головний біль
4) блювання
5) запаморочення
6)

2) ендокринно-вегетативні порушення
3) ураження зорового перехрестя Добавлено примечание ([1555]):
5) первинна атрофія диска зорового нерва Добавлено примечание ([1556]):

хромофобної аденоми гіпофіза?
4) аменорея
5) імпотенція

базофільної аденоми гіпофіза?
2) синдром Іценко-Кушинга

еозинофільної аденоми гіпофіза?
1) акромегалія Добавлено примечание ([1560]):
3) бітемпоральна геміанопсія
19) Які з наведених симптомів характерні для пухлин
лобової частки?
3) зміни психіки Добавлено примечание ([1562]):
4) лобова атаксія Добавлено примечание ([1563]):
6) хапальний рефлекс Добавлено примечание ([1564]):

4) первинна атрофія диска зорового нерва на боці пухлини Добавлено примечание ([1565]):
5) застійний диск зорового нерва з протилежного боку Добавлено примечание ([1566]):
21) Які із вказаних ознак характерні для пухлин лобової

частки?
3) синдром Фостера Кенеді Добавлено примечание ([1567]):
4) аносмі Добавлено примечание ([1568]):
22) Яка патологія виникає у разі

пухлин передцентральної звивини?
2) центральний монопарез
5) джексонівські судомні напади
2) смакові, нюхові та слухові галюцинації Добавлено примечание ([1569]):
5) амнестична афазія Добавлено примечание ([1571]):
24) Які з симптомів виникають у разі пухлин потиличної

частки?
2) квадрантна геміанопсія
3) фотопсії Добавлено примечание ([1572]):
25) Які з ознак виникають у разі

пухлин зацентральної звивини?
5) джексонівські чутливі напади
26) Які з перерахованих симптомів виникають у разі

пухлин тім’яної частки?
2) порушення чутливості Добавлено примечание ([1574]):
4) аутотопагнозія (права півкуля)

5) апраксія (лівобічна локалізація) Добавлено примечание ([1575]):
27) Вкажіть ознаки дислокаційного синдрому у разі

субтенторіальної пухлини
2) пригнічення свідомості Добавлено примечание ([1576]):
28) Які з перерахованих симптомів виникають за

наявності невриноми слухового нерва?
2) парез мімічних м’язів за периферичним типом Добавлено примечание ([1579]):
5) розширення внутрішнього слухового проходу пірамідки Добавлено примечание ([1580]):
скроневої кістки
29) Які із вказаних ознак виникають у разі пухлин

мозкового стовбура?
2) альтернувальні синдроми Добавлено примечание ([1581]):
30) Вкажіть хвороби, з якими диференціюють пухлини

2) інсульт з псевдотуморозним перебігом Добавлено примечание ([1583]):
4) абсцес головного мозку Добавлено примечание ([1584]):
6) гума головного мозку Добавлено примечание ([1585]):

3) ангіографія
32) Яка класифікація пухлин спинного мозку за їх

локалізацією?
1) екстрамедулярні Добавлено примечание ([1587]):
4) інтрамедулярні Добавлено примечание ([1588]):
33) Якими синдромами проявляються пухлини спинного

мозку?
2) корінцевим
3) провідниковими розладами Добавлено примечание ([1589]):
5) сегментарними порушеннями Добавлено примечание ([1590]):
34) Які із вказаних ознак характерні для

екстрамедулярних пухлин спинного мозку?
3) синдром Броун-Секара
4) білково-клітинна дисоціація в лікворі Добавлено примечание ([1592]):

інтрамедулярних пухлин спинного мозку?
2) сегментаpні в’ялі паpези Добавлено примечание ([1593]):
4) сегментарні порушення чутливості Добавлено примечание ([1594]):
6) центpальні паpези нижче локалізації пухлини Добавлено примечание ([1595]):
36) З якими захворюваннями диференціюють пухлину

2) спінальна форма розсіяного склерозу Добавлено примечание ([1596]):
4) параплегія Штрюмпелля Добавлено примечание ([1597]):

2) КТ та МРТ спинного мозку Добавлено примечание ([1599]):
5) мієлографія Добавлено примечание ([1600]):
38) Хворий 43 років скаржиться на головний біль, що

виникає періодично протягом 2 місяців, головним
чином під ранок і супроводжується блюванням. Напади
головного болю виникають також під час фізичного
навантаження, залежать від положення голови. Для
якого захворювання це характерно?
39) Хворого протягом останніх 3 місяців турбували болі

в середньо-грудному відділі хребта, а згодом поступово
ослабла права нога. Виявляються центральний парез
правої ноги і провідникове порушення больової
чутливості з рівня соска зліва. Яке захворювання можна
3) пухлина спинного мозку Добавлено примечание ([1602]):
40) Хворого протягом 2 місяців зранку турбують напади

головного болю, запаморочення, блювання. В останні
дні головний біль підсилився, особливо при зміні
положення голови, погіршився зір. На очному дні –
застійні диски зорових нервів. Яке захворювання можна
3) пухлина задньої черепної ямки Добавлено примечание ([1603]):
2) дефект ембріонального розвитку нервової системи (дизрафія) Добавлено примечание ([1604]):
4) гідродинамічні порушення ліквороциркуляції Добавлено примечание ([1605]):
42) Які нервові утворення уражаються у разі

сирингомієлії?
4) задні роги спинного мозку
5) передні роги спинного мозку
6) бічні роги спинного мозку Добавлено примечание ([1606]):
43) Які ознаки дизрафічного статусу у хворих на

сирингомієлію?
2) додаткові ребра
3) кривошия Добавлено примечание ([1607]):
5) кіфосколіоз Добавлено примечание ([1608]):

5) сегментарні дисоційовані розлади поверхневої чутливості

1) дисоційовані розлади чутливості за сегментарним типом
3) атрофічні парези м’язів верхніх кінцівок
5) сегментарні вегетативно-трофічні розлади
46) Вкажіть основні клінічні

ознаки сирингобульбії
3) дисфагія
6) больова та температурна анестезія в зонах Зельдера Добавлено примечание ([1609]):
47) Вкажіть захворювання, з якими диференціюють

сирингомієлію
5) інтрамедулярна пухлина спинного мозку

49) Хлопчик 15 років отримав безболісний термічний

опік правої руки, який довго заживав. Виявлено
дизрафічний статус (грудина з лійкоподібним
вдавленням, високе піднебіння), дисоційований
сегментарний тип розладів больової та температурної
чутливості у вигляді “напівкуртки” справа, знижені
рефлекси на правій руці. Який попередній діагноз?
2) сирингомієлія Добавлено примечание ([1612]):
50) Батьки 10-річної дівчинки звернулися до

невропатолога і ортопеда тому, що у їх дитини біль та
обмеження рухів у шийному відділі хребта, слабкість в
ногах, напруження в них, затруднення під час ходьби. Із
анамнезу відомо, що дівчині в віці 2 років була
проведена операція з приводу вади серця –
незарощення міжшлуночкової перегородки. Про яке
1) синдром Кліппеля-Фейля Добавлено примечание ([1613]):

1) ідіопатична Добавлено примечание ([1614]):
3) симптоматична Добавлено примечание ([1615]):
4) криптогенна Добавлено примечание ([1616]):

3) генералізовані Добавлено примечание ([1617]):
5) локальні Добавлено примечание ([1618]):
2) абсанси Добавлено примечание ([1619]):
4) епілептичний статус Добавлено примечание ([1620]):
5) тоніко-клонічні
4) Які з видів епілептичних

нападів є локальними?

5) Вкажіть фази вторинно-
генералізованого судомного
нападу
3) аура
4) тонічні судоми Добавлено примечание ([1623]):
6) клонічні судоми Добавлено примечание ([1624]):
7) кома

якщо напад починається із рухової аури?
3) у передцентральній звивині Добавлено примечание ([1625]):

якщо напад починається із зорової аури?

якщо напад починається із слухової аури?
9) Вкажіть додаткові методи обстеження хворих на

епілепсію
3) пневмоенцефалографія
4) КТ та МРТ головного мозку
10) Який з додаткових методів дослідження може
підтвердити діагноз епілепсії?
11) Які зміни на електроенцефалограмі виявляються у

разі епілепсії?
2) піки Добавлено примечание ([1630]):
4) гострі хвилі
5) комплекси «пік-хвиля» Добавлено примечание ([1631]):
12) Про яке захворювання свідчать зміни на електро-

енцефалограмі у вигляді комплексу «пік-хвиля»?
3) епілепсія Добавлено примечание ([1632]):
13) У разі яких церебральних захворювань може

виникати епілептичний синдром?
4) порушення мозкового кровообігу
5) токсична енцефалопатія Добавлено примечание ([1634]):
14) Які з препаратів використовуються для лікування

2) карбамазепін Добавлено примечание ([1635]):
4) фенобарбітал Добавлено примечание ([1636]):
5) вальпроат натрію Добавлено примечание ([1637]):

15) Вкажіть основні заходи, що використовуються у разі
епілептичного статусу
1) діазепам Добавлено примечание ([1638]):
3) оксибутірат натрію або фенітоїн Добавлено примечание ([1639]):
6) тіопентал натрію, гексенал Добавлено примечание ([1640]):
16) У хворого без втрати свідомості спостерігаються

напади посмикувань правої кисті, що поширюються на
праву половину обличчя і тривають декілька хвилин.
Після нападу відмічається нетривала слабкість руки.
Вкажіть тип нападу.
17) Що може спровокувати епілептичний напад у

2) вживання алкоголю Добавлено примечание ([1642]):
4) електропроцедури
5) легенева гіпервентиляція Добавлено примечание ([1643]):
18) У хворого діагностовано епілептичний статус з

генералізованими судомними епілептичними нападами.
Які медикаменти використовують для виведення
хворого з епілептичного статусу?
3) седуксен, оксибутірат натрію, гексенал Добавлено примечание ([1644]):
19) У хворого двічі на місяць з’являються напади

раптової втрати свідомості з падінням, судомами тоніко-
клонічного характеру в кінцівках, мимовільним
сечовипусканням, прикусом язика. Напади не
провокуються зовнішніми подразниками, тривають до 5
хвилин. Після нападу свідомість відновлюється або
наступає сон. Між нападами хворий скарг не пред’являє.
Неврологічний статус без патології. Який попередній
діагноз?
3) епілепсія з первинно-генералізованими нападами Добавлено примечание ([1645]):
42) Вкажіть особливості патологічного процесу у разі

міастенії
2) порушення нервово-м’язової передачі на рівні синапсів Добавлено примечание ([1646]):
43) Вкажіть можливі варіанти порушення нервово-

м’язової передачі у разі міастенії
2) синаптичний блок з появою аутоантитіл до кінцевої

пластинки Добавлено примечание ([1647]):
4) порушення синтезу ацетилхоліну Добавлено примечание ([1648]):
6) підвищення активності холінестерази Добавлено примечание ([1649]):
3) очна Добавлено примечание ([1651]):
5) генералізована Добавлено примечание ([1652]):
2) порушення ковтання, мови, диплопія Добавлено примечание ([1653]):
4) м’язова слабкість при повторенні рухів Добавлено примечание ([1654]):

2) птоз верхніх повік Добавлено примечание ([1655]):
4) диплопія
5) наростання очних симптомів під вечір Добавлено примечание ([1656]):
2) дисфагія
2) слабкість дихальних м’язів Добавлено примечание ([1659]):
4) слабкість м’язів проксимальних відділів кінцівок Добавлено примечание ([1660]):
49) Вкажіть клінічні критерії постановки діагнозу

міастенії
2) підвищення втомлюваності м’язів під час їх навантаження Добавлено примечание ([1661]):
5) зменшення рухових розладів після прозеринової проби Добавлено примечание ([1662]):
6) міастенічна реакція виснаження під час ритмічної

електростимуляції Добавлено примечание ([1663]):
50) З якими захворюваннями диференціюють

міастенію?
2) стовбуровий енцефаліт Добавлено примечание ([1664]):
4) пухлина стовбура головного мозку Добавлено примечание ([1665]):

51) Які методи дослідження підтверджують діагноз

міастенії?
1) прозеринова проба Добавлено примечание ([1667]):
5) томографія межистіння Добавлено примечание ([1669]):
2) антихолінестеразні засоби Добавлено примечание ([1670]):
3) тимектомія Добавлено примечание ([1671]):
6) препарати калію Добавлено примечание ([1672]):
8) плазмаферез, гемосорбція Добавлено примечание ([1673]):

2) значні бульбарні розлади Добавлено примечание ([1674]):
3) мідріаз
5) генералізована м’язова слабкість Добавлено примечание ([1675]):
2) внутрішньовенне введення прозерину Добавлено примечание ([1676]):
3) апаратне штучне дихання

4) відсмоктування слизу з верхніх дихальних шляхів Добавлено примечание ([1677]):
3) діарея, біль в животі
4) сухість в роті Добавлено примечание ([1679]):
56) Які засоби використовуються у разі холінергічного

кризу?
2) відміна антихолінестеразних засобів Добавлено примечание ([1681]):
4) атропінізація до появи сухості в роті

5) реактиватори холінестерази (дипіроксим) Добавлено примечание ([1682]):
Спадкові захворювання нервової системи. Хромосомні

хвороби. Міастенія
1) Вкажіть спадкові захворювання з ураженням нервово-

м’язового апарату
1) первинна прогресуюча м’язова дистрофія
3) спінальна аміотрофія
5) міотонія Томпсена
2) Вкажіть клінічні форми первинних прогресуючих

1) юнацька форма Ерба-Рота
2) псевдогіпертрофічна форма Дюшенна
5) плечо-лопатково-лицева форма Ландузі-Дежеріна
3) Вкажіть клінічні форми вторинних прогресуючих

2) спінальна аміотрофія Вердніга-Гоффмана
5) спінальна аміотрофія Кугельберга-Веландер
2) хворіють хлопчики в віці 3-5 років
4) псевдогіпертрофія литкових м’язів
5) ендокринні розлади

2) ”крилоподібні” лопатки
4) прогресуюча атрофія м’язів плечового поясу та обличчя
5) сприятливий перебіг захворювання

1) атрофія м’язів проксимальних відділів кінцівок
2) вставання з положення лежачи «сходинками»
3) «осина» талія і «качина» хода
7) Які симптоми первинної прогресуючої м’язової

дистрофії?
3) «качина» хода
5) зниження м’язового тонусу
8) Які клінічні ознаки спінальної аміотрофії Вердніга-

Гоффмана?
2) слабкість м’язів проксимальних відділів ніг, потім рук
4) зниження сухожильних рефлексів
5) фібрилярні посмикування в м’язах
9) Які клінічні ознаки спінальної аміотрофії

Кугельберга-Веландер?
2) фібрилярні посмикування м’язів
5) слабкість м’язів проксимальних відділів рук та ніг
10) Які клінічні ознаки невральної аміотрофії Шарко-

Марі?
2) атрофія перонеальної групи м’язів
11) Які основні принципи лікування прогресуючих

м’язових дистрофій?
1) покращення метаболізму та трофіки м’язів (ретаболіл, АТФ)
3) покращення нервово-м’язової провідності (прозерин)
4) біогенні стимулятори, вітаміни
12) Які лікувальні заходи призначають у разі спадкових

захворюваннь нервово-м’язового апарату?
2) анаболічні гормони
4) вітаміни
5) біогенні стимулятори

1) м’язові спазми, що виникають раптово
3) утруднене м’язове розслаблення, особливо в пальцях рук
4) зменшення спазмів м’язів після повторення рухів
5) добре розвинута м’язова система
14) Які препарати використовують у разі міотонії

Томпсена?
3) хінін
4) дифенін
5) препарати кальцію

2) центральний нижній парапарез
6) м’язова гіпертонія в ногах

екстрапірамідної системи?
2) хорея Гентінгтона

координаційної системи?
4) атаксія Фрідрайха
18) Вкажіть патогенетичні механізми розвитку гепато-

церебральної дистрофії
1) порушення балансу між поступленням та екскрецією міді
3) дефіцит протеїну (продукту гена хвороби), що відповідає за
виведення міді з організму
4) порушення включення міді в апоцерулоплазмін
5) накопичення міді в печінці, головному мозку
19) Які симптоми характерні для гепатоцеребральної

дистрофії?
3) гіпеpкінези, маскоподібне обличчя
4) кільце Кайзера-Флейшера
5) ознаки ураження печінки
7) гіперсалівація
20) Які біохімічні порушення виникають у разі

2) підвищення екскреції міді з сечею
4) зниження вмісту церулоплазміну в крові
21) Вкажіть клінічні форми гепатоцеребральної

дистрофії
2) черевна
4) тремтючо-ригідна
6) тремтюча
7) екстрапірамідно-кіркова
22) Вкажіть методи діагностики гепатоцеребральної

дистрофії
1) виявлення кільця Кайзера-Флейшера
3) зниження церулоплазміну в сироватці крові
4) підвищення концентрації міді в печінці (біопсія)
6) підвищення добової екскреції міді з сечею
7) дослідження включення ізотопу міді в церулоплазмін
8) генетичне дослідження (використання ДНК-маркерів)
23) Які лікувальні засоби використовуються у разі

2) пеніциламін, цинку сульфат
4) триєнтин
5) трансплантація печінки
7) гепатопротектори
24) Які нервові структури уражаються у разі хореї
Гентінгтона?
5) лушпина
6) кора головного мозку

2) гіперкінетичний синдром
5) деменція

2) дрібно-ритмічний тремор в руках
3) хода дрібними кроками, «човгаюча»
5) початок в 50-60 років
6) м’язова гіпертонія за пластичним типом
27) Які препарати

використовують у лікуванні
хвороби Паркінсона?
2) циклодол, мідантан, юмекс
3) пірацетам, ніцерголін

1) деформації стоп та хребта
4) мозочкова та сенситивна атаксія
5) міокардіодистрофія
29) Які з вказаних ознак характерні для мозочкової

атаксії П’єра Марі?
5) наявність патологічних стопних рефлексів
7) аутосомно-домінантний тип спадковості
30) Хвора 22 років скаржиться на тремтіння голови,
кінцівок, зниження пам’яті. Виявлені хоpеїчні
гіперкінези, кільце Кайзера-Флейшера, зниження
церулоплазміну в крові. Який діагноз?
2) гепато-церебральна дистрофія
31) У хворого 65 років поступово виникли скутість під

час рухів, гіпомімія, почав ходити човгаючи, поза
“згиначів”, тиха монотонна мова, ритмічний тремор
пальців кистей. Його батько хворів на подібне
32) У хворого 16 років поступово виникли м’язова

слабкість та атрофії м’язів проксимальних відділів
кінцівок, утруднення під час ходи. При огляді
спостерігаються крилоподібні лопатки, “осина” талія,
“качина” хода. Дід хворого хворів на таке захворювання.
2) прогресуюча м’язова дистрофія Ерба-Рота
33) У хворої поступово з 19 років з’явились м’язова

слабість у дистальних відділах нижніх кінцівок,
симетричні атрофії в м’язах гомілок та стоп, згодом
приєднались атрофії дистальних відділів рук, тенара,
гіпотенара. Виявлені стопа Фрідрайха, зниження
колінних та ахіллових рефлексів, поліневритичний тип
чутливих розладів, гіпергідроз кистей та стоп. Рідна
сестра хворої має схожі клінічні ознаки захворювання.
34) У хворої 22 років спостерігається тремтіння пальців

кисті, підвищення м’язового тонусу за пластичним
типом у кінцівках, утруднення під час ходи.
Офтальмолог виявив рогівкове кільце Кайзера-
Флейшера. В крові – зниження концентрації
Шерешевського-Тернера?
5) 44a XO

Кляйнфельтера?
4) 44a XXY
37) Вкажіть хвороби (синдроми), обумовлені змінами

структури та кількості хромосом
1)
2) хвороба Дауна
4) синдром Шеревського-Тернера
5) синдром Кляйнфельтера
6)
38) Вкажіть аномалії аутосом за наявності хвороби

Дауна
2) мозаїцизм
4) трисомія по 21-й хромосомі
5) транслокація 21-ї хромосоми на 13, 15 аутосоми

1) гангліозидози
3) сфінгомієліноз
5) лейкодистрофії
40) Трьохмісячна дитина млява, адинамічна, має світле

волосся, блакитні очі, відстає у психомоторному розвит-
ку, від неї йде “мишачий” запах. Який попередній
діагноз.
3) фенілкетонурія
41) Дитина, котра до 6 місяців нормально розвивалася,

стала неактивною, перестала пізнавати матір, не фіксує
погляд. В кінцівках підвищений м’язовий тонус, високі
рефлекси. Окуліст виявив на очному дні симптом
“вишневої кісточки”. Про яке захворювання слід
думати?
2) хвороба Тея-Сакса
1) Які структури мозку входять до екстрапірамідої системи?
а) хвостате ядро
б) сочевицеподібне ядро
в) червоне ядро
г) ядра Голля та Бурдаха
д) ретикулярна формація стовбура мозку
е) чорна речовина
ж) передцентральна звивина
з) зацентральна звивина
2) Які утворення відносяться до палідарної системи?

а) чорна речовина
б) лушпина
в) передні роги спинного мозку
г) бліда куля
д) передцентральна звивина

а) лушпина
б) бліда куля
г) хвостате ядро
д) чорна речовина
4) Вкажіть фізіологічні функції екстрапірамідної системи

а) реалізація автоматизованих рухів
б) підтримання м'язового тонусу
в) забезпечення умовних рефлексів
г) скорочення посмугованих м'язів
д) міостатична регуляція
е) організація рухових проявів емоцій та захисних рухів

а) брадикінезія
б) мікрографія
в) тиха, монотонна мова
г) гіпотонія м'язів
д) гіперкінези
е) гіпертонія м'язів за пластичним типом
ж) гіпомімія
з) центральні парези м'язів
и) периферичні парези м'язів

а) гіпотонія м'язів
б) пропульсія
в) гіпертонія м'язів
г) гіперкінези
д) амімія
е) тиха, монотонна мова

а) тиха, монотонна мова
б) мікрографія
в) гіперкінези
г) гіпотонія м'язів
д) пропульсія
е) поза згиначів
ж) центральні парези м'язів кінцівок
з) периферичні парези м'язів кінцівок
8) Вкажіть екстрапірамідні гіперкінези

а) атетоз
б) хорея
в) інтенційний тремор
г) торзійна дистонія
д) міоклонія
е) рухова джексонівська епілепсія
ж) функціональний тремор
з) епілептиформні судоми
9) Які з перерахованих симптомів спостерігаються у разі ураження хвостатого ядра?

а) гіпертонія м'язів
б) гіпотонія м'язів
в) гіпомімія
г) гіперкінези
д) брадикінезія
10) Яке порушення мови виникає у разі ураження палідарної системи?

а) скандована
б) тиха, монотонна
в) дизартрія
г) афазія
д) мутизм
11) У дівчини 12 років після перенесеної ангіни з’явились головний біль, втома, підвищена дратівливість, а
також швидкі, неритмічні, несинхронні насильницькі рухи в м’язах обличчя, кінцівок. М’язовий тонус
знижений. Дайте відповіді на такі запитання:
а) як звуться такі насильницькі рухи?
б) вкажіть синдром
в) які структури нервової системи уражені?
12) У хворого через деякий час після черепно-мозкової травми поступово виникли скутість рухів, тремтіння
голови та дистальних відділів рук у спокої за типом «катання пілюль». Дайте відповіді на такі
запитання:
а) які структури уражені?
б) як зветься цей синдром?
в) які його симптоми не вказані?

а) готовність організму до виконання рухів
б) координація рухів
в) регуляція рівноваги
г) реалізація довільних рухів
д) регуляція м'язового тонусу
е) реалізація умовних рефлексів
ж) забезпечення виразності мімічних реакцій
2) Вкажіть основні утворення мозочка

а) таламус
б) черв'як
в) півкулі
г) ніжки
д) хвостате ядро
е) ядра Голля і Бурдаха

а) зубчасте ядро
б) ядра Голля і Бурдаха
в) ядро вершини
г) червоне ядро
е) коркоподібне ядро
ж) кулясте ядро
а) лобно-мосто-мозочковий
б) дентато-рубральний
в) рубро-спінальний
г) вестибуло-мозочковий
д) скронево-мосто-мозочковий

а) спинно-мозочковий шлях Флексіга
б) рубро-спінальний
в) вестибуло-мозочковий
г) спинно-мозочковий шлях Говерса
д) лобно-мосто-мозочковий
е) оливо-мозочковий
ж) ретикуло-мозочковий

а) спинно-мозочковий шлях Говерса
б) оливо-мозочковий
в) дентато-рубральний
г) ретикуло-мозочковий
д) вестибуло-мозочковий
7) Які симптоми спостерігаються у разі ураження мозочка?

а) м'язова гіпотонія
б) міоклонії
в) скандована мова
г) нестійкість в позі Ромберга
д) ригідність м'язів
е) інтенційний тремор
ж) підвищення рефлексів
з) наявність патологічних рефлексів
8) Яке порушення мови виникає у разі ураження мозочка?

а) скандована
б) тиха, монотонна
г) гугнява
д) афазія

а) пальце-носова
б) проба Барре
в) дослідження рефлексів
г) проба на діадохокінез
д) п'ятково-колінна
е) проби Рінне та Вебера

а) сенситивна
б) гемібалізм
в) мозочкова
г) кіркова
д) вестибулярна
е) атетоз
ж) істерична
з) міоклонія
и) торзійна дистонія
11) У разі швидкого переводу витягнутих рук з положення супінації в положення пронації рухи правої кисті
виявилися надлишковими. Як зветься цей симптом?
а) парез
б) гіперметрія
в) адіадохокінез
г) гіперкінез
д) апраксія
4.8. Соматоневрологічні синдроми. Неврози. Порушення сну
1) Вкажіть соматоневрологічні синдроми

а) радикулярний
б) неврастенічний
в) істеричний
г) енцефалопатія
д) пароксизмальні стани
е) мієлопатія
ж) менінгеальний
2) У разі яких захворювань можливе виникнення поліневритичного синдрому?

а) гостра ангіна
б) цироз печінки
в) цукровий діабет
г) інфаркт міокарду
д) холецистит
е) міокардит
ж) гострий бронхіт
з) гломерулонефрит
3) У разі яких захворювань виникає гостре порушення мозкового кровообігу?

а) ангіна
б) ішемічна хвороба серця
в) гастрит
г) миготлива аритмія
д) панкреатит
е) цукровий діабет
4) У хворого 51 року два дні тому з’явився сильний біль в епігастральній ділянці, що
супроводжується головним болем, нудотою, повторним блюванням. Стан хворого тяж-
кий, оглушення змінюється на психомоторне збудження. Позитивний симптом Керніга
з обох боків, непостійний симптом Бабінського зліва. Дослідження спинномозкової
рідини патології не виявило. Терапевтом діагностовано гострий панкреатит. Яке
ускладнення у хворого?
а) гнійний енцефаліт
б) гнійний менінгіт
в) гостра енцефалопатія
г) субарахноїдальний крововилив
5) У жінки 40 років з В12- фолієводефіцитною анемією виникли слабкість ніг, затерпання ступнів,
похитування під час ходи. Виявлено в’ялий парапарез з низькими рефлексами. Порушене м’язово-
суглобове та вібраційне чуття в ступнях ніг, поверхнева чутливість збережена. Атаксія в позі Ромберга з
закритими очима. Який клінічний діагноз?
а) поліневропатія
б) розсіяний склероз
в) фунікулярний мієлоз
г) пухлина спинного мозку
д) спинна сухотка
6) Хворий 62 років з цукровим діабетом скаржиться на болі, затерпання та печію по

передній поверхні правого стегна, які підсилюються під час ходи, тривалому стоянні.
Виявлено смужку гіпестезії в верхній третині передньо-бокової поверхні правого
стегна. Всі рефлекси збережені. Який клінічний діагноз?
а) невропатія стегнового нерва
б) невропатія малогомілкового нерва
в) невралгія зовнішнього шкірного стегнового нерва
г) діабетична полінейропатія
7) Неврози характеризуються
а) наявністю органічних рухових розладів
б) відсутністю критичного ставлення до хвороби
в) зворотністю
г) психогенного природою
д) домінуванням емоційно-афективних та соматовегетативних розладів
е) відсутністю психотичних симптомів
8) Які основні критерії діагностики неврозів?

а) психотравмуюча ситуація
б) порушення когнітивних функцій
в) епілептична активність на ЕЕГ
г) розлади пізнавальних функцій
д) особливості структури особистості
е) наявність психологічного конфлікту
9) Які основні клінічні форми неврозів?

а) маніакально-депресивний психоз
б) неврастенія
в) істерія
г) дисциркуляторна енцефалопатія
д) невроз нав'язливих станів
е) судинна деменція
10) Вкажіть основні принципи лікування неврозів

а) антихолінестеразні препарати
б) вітамінотерапія
в) психотерапія
г) седативні засоби
д) антиглутаматні препарати
е) рефлексотерапія, фізіотерапія, масаж
11) Вкажіть форми порушення сну

а) наркоманія
б) неврастенія
в) безсоння
г) гіперсомнія
д) сноходіння
е) істерія
12) Як зветься порушення засипання?

а) "безсоння"
б) інсомнія
в) гіперсомнія
г) сомнамбулізм
д) пресомнія
13) Як зветься сноходіння?

а) "безсоння"
б) інсомнія
в) сомнамбулізм
г) гіперсомнія
д) пресомнія
14) Як зветься надмірна денна сонливість?

а) інсомнія
б) гіперсомнія
в) пресомнія
г) сомнамбулізм
15) Вночі під час сну у дитини 6 років бувають мимовільні сечовипускання, не відчуває покликів на
сечовипускання. Сон глибокий, важко дитину розбудити. Що за хвороба в дитини?
а) цистіт
б) епілепсія
в) нічне нетримання сечі
г) дитячий церебральний параліч
16) Молода дівчина з криком, плачем падає на підлогу, не втрачаючи свідомості, безладно б’ється руками,
ногами, головою, вигинається дугою. Зіничні та сухожилкові рефлекси збережені. Яке захворювання?
а) істерія
в) неврастенія
г) невроз нав’язливих станів
17) У неблагополучній сім’ї в 13-річної дівчинки із вразливим характером періодично виникає напад з
частим нагинанням та посіпуванням голови, намощуванням лоба, облизуванням губ. Якщо відвернути
увагу, ці рухи затихають. Вкажіть хворобу.
а) істерія
в) неврастенія
г) невроз нав’язливих станів
4.1. Судинні захворювання головного та спинного мозку. Захворювання вегетативної нервової системи.
Мігрень. Ангіоневрози
1) Вкажіть магістральні судини голови в екстракраніальному відділі

а) внутрішня сонна артерія
б) передня мозкова артерія
в) хребтова артерія
г) середня мозкова артерія
д) задня мозкова артерія

а) передня мозкова артерія
б) середня оболонкова артерія
в) задня мозкова артерія
г) поверхнева скронева артерія
д) середня мозкова артерія
3) Вкажіть основні гілки основної артерії

а) верхня мозочкова артерія
б) очна артерія
в) середня мозкова артерія
г) задня мозкова артерія
д) передня мозкова артерія
4) Вкажіть венозні синуси (пазухи) твердої мозкової оболонки

а) сагітальний
б) решітчастий
в) поперечний
г) лобний
д) печеристий
е) прямий
ж) каротидний
з) гайморовий
5) Вкажіть механізми ауторегуляції мозкового кровообігу

а) міогенний
б) зміна системного артеріального тиску
в) метаболічний
г) неврогенний
д) зміна коронарного кровообігу
е) зміна частоти серцевих скорочень
6) Вкажіть внутрішні фактори ризику виникнення судинних захворювань головного мозку

а) інтоксикація нікотином (паління)
б) особливості харчування
в) артеріальна гіпертонія
г) гіперхолістеринемія
д) емоційні стреси
е) порушення толерантності до вуглеводів
ж) гіподинамія
з) спадкова схильність
7) Вкажіть соціальні фактори ризику виникнення судинних захворювань головного мозку (що
характеризують спосіб життя)
а) особливості харчування
б) гіперхолістеринемія
в) інтоксикація нікотином (паління)
г) спадкова схильність
д) гіподинамія
е) артеріальна гіпертонія
ж) емоційні стреси
з) порушення толерантності до вуглеводів

а) підключичний
б) каротидно-каротидний
в) коронарний
г) в системі вінцевих судин
д) каротидно-вертебральний
е) вертебрально-каротидний
ж) в системі спінальних артерій
з) в системі сонних артерій
9) Вкажіть основні клінічні форми порушень кровообігу головного мозку

а) початкові прояви недостатності кровопостачання мозку
б) хвороба Рейно
в) минущі порушення мозкового кровообігу
г) інсульти
д) дисциркуляторна мієлопатія
е) дисциркуляторна енцефалопатія
ж) мігрень
з) гематомієлія
10) Вкажіть основні симптоми початкових проявів недостатності кровопостачання мозку

а) головний біль, запаморочення
б) диплопія
в) монопарез
г) шум в голові
д) афазія
е) погіршення пам'яті
ж) порушення чутливості
з) патологічні рефлекси

а) загальні
б) вегетативні
в) регіонарні
г) кардіальні
д) змішані
е) табетичні
12) Вкажіть основні патогенетичні механізми церебральних судинних кризів

а) зрив ауторегуляції мозкового кровотоку у разі різкого підвищення артеріального тиску
б) рексисний механізм (розрив судини)
в) судинна мозкова недостатність
г) спазм мозкових судин і стаз крові в судинах мозку
д) геморагічне просочування
е) феномен обкрадання
ж) тромбоз судин головного мозку
13) Які з перерахованих симптомів характерні для загального церебрального судинного кризу?
а) монопарез
в) головний біль, запаморочення
г) афазія
д) шум в вухах
е) нудота, блювання
ж) геміпарез
14) Вкажіть патогенетичні механізми минущих порушень мозкового кровообігу

а) судинна мозкова недостатність
б) зрив ауторегуляції мозкового кровотоку у разі різкого підвищення артеріального тиску
в) внутрішньошлуночкові крововиливи
г) мікротромбози і мікроемболії
д) мікрогеморагії
е) феномен обкрадання
ж) підоболонкові крововиливи
з) адгезія і агрегація формених елементів крові
и) розрив судини
15) Вкажіть клінічні прояви транзиторних ішемічних атак в каротидній системі
а) моно- або геміпарез
б) анізорефлексія
в) мозочкова атаксія
г) альтернувальні синдроми
д) моторна або сенсорна афазія
е) диплопія
ж) бульбарний синдром
16) Вкажіть клінічні прояви транзиторних ішемічних атак в вертебрально-базилярній системі

а) системне запаморочення
б) моторна афазія
в) зорові розлади
г) напади джексонівської епілепсії
д) бульбарні розлади
ж) амнестична афазія
з) альтернувальний синдром
и) сенсорна афазія
к) порушення схеми тіла

а) транзиторна ішемічна атака
б) дисциркуляторна енцефалопатія
в) початкові прояви недостатності кровопостачання мозку
г) геморагічний
д) ішемічний
18) Вкажіть підтипи ішемічного інсульту

а) лакунарний
б) атеротромботичний
в) дисциркуляторна енцефалопатія
г) дисциркуляторна мієлопатія
д) кардіоемболічний
е) гемодинамічний
ж) гемореологічний
з) транзиторна ішемічна атака
19) Вкажіть підтипи геморагічного церебрального інсульту
а) гематомієлія
в) паренхіматозний крововилив
г) субарахноїдальний крововилив
д) паренхіматозно-субарахноїдальний крововилив
е) гематорахіс
ж) субарахноїдально-паренхіматозний крововилив
з) дисциркуляторна мієлопатія
20) Вкажіть патогенетичні механізми ішемічного інсульту

а) тромбоз мозкових судин
б) розрив патологічно зміненої судини
в) підоболонковий крововилив
г) оклюзія або стеноз магістральних судин голови
д) судинна мозкова недостатність
е) зрив ауторегуляції мозкового кровотоку у разі різкого підвищення артеріального тиску
ж) феномен обкрадання
з) емболії артеріо-артеріальні та кардіальні
и) внутрішньошлуночковий крововилив
к) підвищення коагулянтності, адгезії і агрегації елементів крові
а) судинна мозкова недостатність
б) розрив патологічно зміненої судини
в) зрив ауторегуляції мозкового кровотоку
г) феномен обкрадання
д) діапедез дрібних артерій, вен, капілярів
22) Вкажіть ознаки порушення кровообігу в басейні середньої мозкової артерії?

а) геміплегія або геміпарез
б) альтернувальні синдроми
в) моторна афазія (осередок в лівій півкулі)
г) диплопія
д) геміанестезія
е) геміанопсія
ж) мозочкова атаксія
з) дисфагія
23) Вкажіть ознаки порушення кровообігу в басейні передньої мозкової артерії?

а) незначні розлади чутливості на паретичній нозі
б) геміпарез
в) геміанестезія
г) геміанопсія
д) монопарез ноги
24) Які ознаки властиві тромбозу хребтової артерії?

а) поза Верніке-Манна
в) сенсорна афазія
г) системне запаморочення
д) ністагм
е) синдром Валленберга-Захарченка
25) Які ознаки характерні для тромбозу основної артерії?

а) окорухові порушення
в) тетрапарез чи тетраплегія
г) двобічні патологічні рефлекси
д) сенсорна афазія
е) гіпертермія та порушення вітальних функцій
ж) рухова джексонівська епілепсія
26) Які основні симптоми тромбозу внутрішньої сонної артерії?

а) сліпота чи зниження зору на боці тромбозу
б) геміплегія чи геміпарез з протилежного боку
в) геміплегія чи геміпарез на боці тромбозу
г) гемігіпестезія з протилежного боку
д) гемігіпестезія на боці тромбозу
е) альтернувальні синдроми
27) Які ознаки інфаркту мозку в басейні задньої мозкової артерії?
а) гомонімна квадрантна геміанопсія
в) зорова агнозія
г) рухова джексонівська епілепсія
д) амавроз
28) Які з наведених ознак характерні для тромбозу судин головного мозку?
а) поступове виникнення вогнищевих симптомів
б) відсутність вогнищевих симптомів
в) крововилив в сітківку ока
г) атеросклеротичні зміни судин сітківки
д) раптове виникнення вогнищевих симптомів
е) переважання вогнищевих симптомів над загальномозковими
29) Які з нижченаведених ознак характерні для емболій судин головного мозку?
а) раптовий початок захворювання
б) повільне виникнення вогнищевих симптомів
в) крововилив в сітківку ока
г) короткотривала втрата свідомості
д) часто миготлива аритмія
е) кров’яниста спинномозкова рідина
30) Які з наведених ознак характерні для геморагічного інсульту?

а) загальномозкові симптомі відсутні
б) повільне виникнення вогнищевих симптомів
в) значні загальномозкові симптоми
г) обличчя багряно-червоне, ціанотичне
д) менінгеальні симптоми відсутні
е) в спинномозковій рідині домішки крові
ж) менінгеальні симптоми
з) спинномозкова рідина завжди без змін
31) У разі якої локалізації порушення мозкового кровообігу виникає горметонічний синдром?
а) крововилив в мозочок
б) крововилив у мозок з проривом крові в шлуночки
в) крововилив в півкулю мозку
г) тромбоз внутрішньої сонної· артерії
д) тромбоемболія середньої мозкової артерії
32) Які критерії визначення локалізації вогнища крововиливу у хворого в комі?

а) відставання паретичних кінцівок при пробі Барре
б) парез погляду
в) гемігіпестезія на боці парезу
г) мідріаз на боці вогнища
д) симптом “вітрила” на боці паpалічу
е) стопа паралізованої ноги ротована назовні
ж) моторна афазія у разі лівобічної локалізації вогнища
з) гіпотонія, гіпорефлексія на боці парезу
33) Які ознаки крововиливу у праву півкулю головного мозку?

а) сенсорна афазія
в) альтернувальні синдроми
г) мимовільні рухи у правих кінцівках (паракінези)
д) лівобічні геміплегія, геміанестезія
е) порушення схеми тіла
34) Вкажіть основні ознаки субарахноїдального крововиливу

а) спинномозкова рідина не змінена
г) загальномозкові симптоми і психомоторне збудження
д) кров’яниста спинномозкова рідина
е) менінгеальні симптоми
ж) гомонімна геміанопсія
з) епілептичні напади
35) Які основні клінічні критерії диференціальної діагностики геморагічного і ішемічного інсультів?
а) ступінь неврологічного дефіциту
б) втрата чи збереження свідомості
в) вік хворого (середній чи похилий )
г) врахування рівня артеріального тиску, пульсу, типу дихання
д) переважання загальномозкових або вогнищевих симптомів
е) порушення функції тазових органів
ж) наявність чи відсутність менінгеального синдрому
з) дані електроенцефалографії
и) наявні або перенесені захворювання
36) Які з даних додаткових методів обстеження підтверджують геморагічний характер інсульту?
а) вогнища зниженої щільності в головному мозку на КТомограмі
б) кров'яниста або ксантохромна спинномозкова рідина
в) зміщення М-еха на 1-2 мм
г) зміщення М-еха на 5-7 мм
д) вогнище підвищеної щільності в головному мозку на КТомограмі
37) Вкажіть основні принципи лікування церебральних судинних кризів
а) поліпшення обмінних процесів у м’язах
б) зниження підвищеного артеріального тиску
в) гемостатичні препарати
г) попередження набряку мозку і зниження внутрішньочерепної гіпертензії
д) покращення серцевої діяльності
е) ліквідація ангіодистонічних порушень
ж) компенсація розладів нервово-м’язової передачі
38) Вкажіть загальні принципи недиференційованого лікування у разі гострих порушень мозкового
а) нормалізація трофіки м’язів
б) попередження і лікування дихальної недостатності
в) лікування гострих серцево-судинних розладів
г) антикоагулянтна терапія
д) нормалізація системної гемодинаміки
е) тромболітичні засоби
ж) корекція водно-електролітного балансу і кислотно-лужного стану
з) лікування набряку мозку
и) гемостатичні препарати
39) Призначте диференційовану терапію у разі геморагічного інсульту

а) тромболітичні препарати
б) антикоагулянти
в) коагулянти і антифібринолітичні препарати
г) операція видалення гематоми у разі крововиливу в півкулю мозку або мозочок
40) Призначте диференційовану терапію у разі ішемічного інсульту

а) антифібринолітичні засоби
б) антикоагулянти і тромболітичні препарати
в) протинабрякові препарати
г) антиагреганти
д) нейропротекторні засоби
е) гемостатичні препарати
41) Яка терапія призначається у відновному періоді порушень мозкового кровообігу?

а) антикоагулянти
б) електростимуляція нервово-м'язового апарату
в) ноотропні, вазоактивні засоби
г) антихолінестеразні препарати
д) тромболітичні препарати
е) лікувальна гімнастика, масаж
ж) фізіотерапія, логопедична допомога
з) антибіотики
и) дегідратаційні засоби
42) У хворого раптово виникло порушення мови, затерпання та слабкість у правих кінцівках, які пройшли
а) малий ішемічний інсульт
б) завершений ішемічний інсульт
в) минуще порушення мозкового кровообігу
г) геморагічний інсульт
д) дисциркуляторна енцефалопатія
43) У хворого з миготливою аритмією раптово виникли короткочасна втрата свідомісті та правобічна
геміплегія. Яке порушення мозкового кровообігу діагностуєте?
а) тромботичний ішемічний інсульт
б) тромбоемболітичний інсульт
в) крововилив у мозок
г) дисциркуляторна енцефалопатія
44) У хворого виникли сліпота на ліве око, правобічна геміплегія. У якому басейні є порушення кровообігу?
б) задня мозкова артерія
в) хребтова артерія
г) середня мозкова артерія
д) внутрішня сонна артерія
45) У хворого раптово виникли головний біль, блювання. Виявляються менінгеальні симптоми.
Спинномозкова рідина кров'яниста. Встановіть патологію
а) емболічний інсульт
б) субарахноїдальний крововилив
в) тромботичний інсульт
г) крововилив у мозок
д) минуще порушення мозкового кровообігу
46) У хворого виникли запаморочення, двоїння перед очима, атаксія. Відмічаються симптоми ураження
правого окорухового нерва, зліва - центральний геміпарез. У якому басейні виникло порушення
а) басейн передньої мозкової артерії
б) басейн задньої мозкової артерії
в) басейн середньої мозкової артерії
г) басейн внутрішньої сонної артерії
д) басейн задньої нижньої мозочкової артерії
47) У хворого після крововиливу у мозок визначаються лівобічний спастичний геміпарез, поза Верніке-
Манна. Який судинний басейн постраждав?
б) задня мозкова артерія
в) середня мозкова артерія
г) вертебрально-базилярний басейн
48) Де локалізується геморагічне вогнище, якщо у хворого в комі є центральний парез мімічних м’язів
справа, очні яблука повернуті вліво, праві кінцівки вільно падають при їх підніманні?
а) у правій півкулі мозку
б) у мості
в) у мозочку
г) у лівій півкулі мозку
д) у ніжці мозку
49) У хворої 62 років на фоні підвищення артеріального тиску виникли запаморочення,

двоїння, легка слабкість лівих кінцівок. Спостерігаються розбіжна косоокість правого
ока, центральний парез лівих кінцівок, лівобічна гемігіпестезія. Який діагноз можна
виставити?
а) гіпертонічний криз
б) дисциркуляторна енцефалопатія з вестибулярним синдромом
в) ішемічний інсульт у судинах вертебрально-базилярного басейну
г) гостра гіпертонічна енцефалопатія
д) гостра невропатія правого окорухового нерва
50) Хворий 58 років, що хворіє на гіпертонічну хворобу, раптово під час психоемоційного збудження втратив
свідомість. Об’єктивно: без свідомості, гіперемія обличчя, пульс – 100 за хв, напружений, артеріальний
тиск – 230/110 мм рт. ст. Опущений правий кутик рота, дихання шумне, видувається права щока. Підняті
праві кінцівки падають “як батоги”, м’язовий тонус в них та рефлекси низькі, на лівих кінцівках
збережені, симптом Бабінського справа. Який попередній діагноз?
а) гіпертонічний криз
б) ішемічний інсульт в лівій півкулі мозку
в) менінгіт
г) крововилив в ліву півкулю мозку
д) субарахноїдальний крововилив
51) У хворого з аневризмою мозкової судини під час фізичного напруження раптово виникли сильний
головний біль, нетривала втрата свідомості, блювання. Хворий збуджений, пульс – 62 за хв, ритмічний,
артеріальний тиск – 140/90 мм рт. ст., температура тіла – 37,5. Виявляються ригідність м’язів в
потилиці, симптом Керніга. Вогнищева неврологічна симптоматика відсутня. Встановіть попередній
діагноз
а) ішемічний інсульт
б) менінгіт
в) субарахноїдальний крововилив
г) гіпертонічний криз
д) крововилив у півкулю мозку
52) Хвора 70 років після сну виявила слабкість правих кінцівок, розлад мови, порушення чутливості в
правій половині тіла. Артеріальний тиск – 100/60 мм рт. ст. У неврологічному статусі визначаються
правобічні центральний геміпарез та гемігіпалгезія, моторна афазія. Який попередній діагноз?
а) геморагічний інсульт
в) пухлина головного мозку
г) ішемічний інсульт
д) енцефаліт
53) У хворого з інфарктом міокарда гостро з’явилось двоїння перед очима, що підсилювалось при погляді в
лівий бік, та слабкість правих кінцівок Через 3 години ці явища пройшли. Яке ускладнення виникло у
хворого?
б) геморагічний інсульт
в) нейропатія відвідного нерва
г) гіпертонічний криз
д) минуще порушення мозкового кровообігу
54) Хворий, піднімаючи тягар, відчув сильний головний біль, з’явилось блювання. Згодом виник загальний
клоніко-тонічний епілептичний напад з втратою свідомості, прикусом язика. Після нападу хворий
збуджений, дезорієнтований, виявлені ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга, птоз правої верхньої
повіки, анізокорія (D>S) Проведення якого дослідження має вирішальне значення для встановлення
діагнозу?
а) електроенцефалографія
б) ехоенцефалоскопія
в) дослідження спинномозкової рідини
г) дослідження очного дна
д) рентгенографія черепа
55) Вкажіть судини, що кровопостачають спинний мозок

б) передні спинномозкові артерії
в) основна артерія
г) передні корінцево-спинномозкові артерії
д) задні корінцево-спинномозкові артерії
е) середня мозкова артерія
ж) задні спинномозкові артерії
з) задня мозкова артерія
56) Вкажіть основні етіологічні чинники порушень спінального кровообігу

а) струс спинного мозку
б) інтоксикації
в) коарктація аорти
г) крововтрата
д) артеріовенозні, артеріальні аневризми судин спинного мозку
е) гострий інфаркт міокарда
ж) атеросклероз в поєднанні з гіпертензією і діабетом
з) артеріїти, флебіти судин спинного мозку
и) стиснення корінцево-спинномозкових артерій грижею диска
57) Де розташовані "критичні зони" - ділянки суміжного кровопостачання різних артерій спинного мозку?
а) у сегментах CV-CVIII
б) у верхньо-грудних сегментах
в) у поперековому потовщенні
г) у конусі
д) у сегменті СIV
е) у середньо-грудних сегментах
58) Вкажіть клінічні форми порушеннь спінального кровообігу

а) лакунарний інфаркт мозку
в) дисциркуляторна мієлопатія
г) гематомієлія
д) малий ішемічний церебральний інсульт
е) спінальний арахноїдит
ж) минущі мієлоішемії
з) ішемічний спінальний інсульт
59) Які клінічні синдроми минущих порушень спінального кровообігу?

а) кохлео-вестибулярний
б) аміотрофічний
в) переміжної каудогенної кульгавості
г) синдром Унтергарншейдта
д) “дроп-атака”
е) Броун-Секара
ж) переміжної мієлогенної кульгавості
60) Вкажіть основні симптоми синдрому Унтергарншейдта

а) джексонівська епілепсія
б) раптова короткочасна втрата свідомості під час різкого повороту голови
в) порушення мови
г) тимчасова слабкість кінцівок
д) м’язова гіпотонія
61) Яка патологія виникає у разі мієлогенної переміжної кульгавості?

а) тромбоемболія в руслі артерії Депрож-Готтерона
б) гематомієлія в сегментах поперекового потовщення
в) ішемічний інсульт в ділянці шийного потовщення
г) минуща ішемія в руслі артерії Адамкевича
62) Які основні симптоми каудогенної переміжної кульгавості?

а) парези нижніх кінцівок
б) нетримання сечі
в) нестерпні парестезії в ногах
г) поширення затерпання з дистальних відділів ніг до паху
д) відсутність пульсації на артеріях стопи
63) Яка симптоматика ішемічного спінального інсульту на рівні поперекового потовщення?

а) центральна нижня параплегія
б) симптоми Керніга, Брудзинського
в) периферична нижня параплегія
г) порушення чутливості на ногах
д) болі в попереково-крижовому відділі
е) трофічні порушення в ділянці крижів, сідниць
ж) розлади сечовипускання
64) Яка симптоматика ішемічного спінального інсульту в середньогрудних сегментах?

а) геміпарез
б) провідникові чутливі розлади
в) порушення функції сфінктерів
г) тетрапарез
д) менінгеальні симптоми
е) нижній центральний парапарез
65) Які основні синдроми повільно прогресуючих порушень спінального кровообігу?

а) міастенічний
б) спастико-атрофічний
в) радикулярний
г) спастичний
д) аміотрофічний
е) сирингомієлітичний
ж) синдром Броун-Секара
66) Які з перерахованих засобів можна застосовувати в гострому періоді ішемічного спінального інсульту?
а) антибіотики
б) реополіглюкін
в) полівітаміни
г) пірацетам
д) антихолінестеразні
е) масаж, фізіотерапевтичні процедури
ж) пентоксифілін
67) У хворого 50 років на тлі загострення болю в попереку виникло відчуття “ватних ніг”,
їх нерухомість. Виявлено в’ялий нижній парапарез з арефлексією колінних і ахіллових
рефлексів. Визначте характер процесу
а) мієліт
б) попереково-крижовий радикуліт
в) полінейропатія
г) гостре порушення спінального кровообігу
68) У хворої 36 років після пологів під час натужування раптово виникло затерпання промежини, затримка
сечі, зникли поклики до сечопуску. Парези кінцівок відсутні, колінні та ахіллові рефлекси жваві,
анестезія больової та температурної чутливості в зоні SІІІ-SV дерматомів, гіпестезія в зоні SI-SII. Про яку
патологію йде мова?
а) пухлина спинного мозку
б) мієліт
в) спінальний інсульт
г) розсіяний склероз
69) У хворого 34 років після фізичного навантаження та тривалої ходи з’являються нетривалі слабкість і
затерпання ніг, іноді імперативні поклики до сечопуску. Після відпочинку ці явища проходять. Яка
патологія у хворого?
б) мієліт
в) розсіяний склероз
г) минуще порушення спінального кровообігу
70) У хворого 72 років протягом години без втрати свідомості виникла сліпота на праве око, зникли активні
рухи у лівих кінцівках, опустився лівий кутик рота. Через 2 години стан нормалізувався.
а) Які структури уражені?
б) Як зветься синдром?
в) Вкажіть клінічний діагноз?
71) Хворий 78 років після сну виявив слабкість правих кінцівок, порушилась мова (розуміє звернену до
нього мову, але сам сказати не може). АТ – 120/80.
а) Як зветься таке порушення мови?
б) Вкажіть клінічний діагноз?
в) Які рефлекси та тонус м’язів в паралізованих кінцівках у перші години хвороби?
72) Хворий 30 років під час фізичного перенапруження раптово відчув різкий головний біль. Втратив
свідомість на декілька хвилин. З’явилось блювання. Лікар виявив ригідність потиличних м’язів та
симптом Керніга з обох боків.
а) Яке виникло захворювання?
б) Яка його причина у молодих людей?
в) Яке дослідження підтвердить діагноз?
73) Вкажіть фактори, що спричиняють хворобу Рейно

а) системні захворювання сполучної тканини
б) спадкова схильність
в) інфекції
г) локальний дефект периферичних судин пальців
д) захворювання шлунково-кишкового тракту
74) Вкажіть стадії клінічного перебігу хвороби Рейно

а) стадія нижнього парапарезу
б) блідість і похолодіння носа, вух, пальців рук, ніг
в) синюшність та больовий синдром
г) стадія верхнього парапарезу
д) трофічні порушення (симетрична гангрена)
е) корінцеві болі
а) симптоми натягу
б) парези кінцівок
в) напади поблідніння або ціанозу в пальцях
г) симетричність ураження
д) болі в пальцях
е) відсутність глибоких рефлексів
76) Вкажіть терапевтичні заходи за наявності хвороби Рейно

а) коагулянти
б) антибіотики
в) гангліоблокатори
г) препарати нікотинової кислоти
д) чотирикамерні ванни
е) сульфаніламідні
77) Які порушення з боку судин мозку виникають у період нападу мігрені?
а) мікроемболії мозкових судин
б) спазм інтрацеребральних судин
в) мікротромбози судин мозку
г) мікрогеморагії в тканині мозку
д) дилятація в гілках зовнішньої сонної артерії
е) порушення венозного відтоку
78) Які основні клінічні форми мігрені?

а) мігрень без аури
б) мігрень з аурою
в) декомпенсована
г) початкова
д) субкомпенсована
79) Які основні форми мігрені з аурою?

а) тремтюча
б) гіперкінетична
в) очна
г) офтальмічна
д) офтальмоплегічна
е) геміпаретична
80) Вкажіть основні критерії, на яких базується діагноз мігрені

а) початок в пубертатному або юнацькому віці
б) застійні диски зорових нервів
в) первинна атрофія дисків зорових нервів
г) наявність психотравмуючого фактору
д) напади головного болю, блювання
е) добре самопочуття між нападами

а) пульсуючий характер болю
б) двобічний, дифузний біль
в) нудота, блювання
г) фізична активність не порушена

а) сандомігран
б) суматриптан (імігран)
в) амітриптилін
г) аскофен, цитрамон, седалгін
д) ерготамін, дигідроерготамін
83) Які препарати призначають для профілактики мігрені?

а) преднізолон, дексон
б) анаприлін
в) суматриптан (імігран)
г) сандомігран
д) німодипін, верапаміл
84) У хворої після стресу виник напад тремтіння в тілі, страху смерті, серцебиття, збліднення шкіри,
відчуття нехватки повітря на фоні сухості в роті, запаморочення, підвищення артеріального тиску.
Неврологічна органічна симптоматика відсутня. Як називається такий стан?
а) церебральний гіпертонічний криз
б) симпато-адреналовий вегетативний криз
в) вагоінсулярний вегетативний криз
г) пароксизм бронхіальної астми
д) транзиторна ішемічна атака
85) Молоду жінку з 14 років періодично турбують напади головного болю в скроні та ділянці ока. Їм
передують зорові порушення – випадіння поля зору. Інколи під час нападу буває блювання. Напад
триває декілька годин Часто проходить після сну. Про яке захворювання слід думати?
а) невроз
б) неврит зорового нерва
в) мігрень
г) вегетативно-судинна дистонія
д) невралгія трійчастого нерва
86) У молодої жінки після переохолодження виникають напади затерпання пальців рук, симетричного
збліднення їх кінчиків, зниження чутливості. Про яку патологію можна думати?
а) полінейропатія
б) синдром Рейно
в) облітеруючий ендартеріїт
г) вегетативно-судинна дистонія
2.2. Симптоматологія порушення вищих мозкових функцій

а) мова
б) праксис
в) нюх
г) чутливість
д) рух
е) гнозис
мислення
ж) слух

а) сенсорна
б) моторна
г) анартрія
д) семантична
е) амнестична
ж) скандована мова
з) мутизм
3) Який вид афазії виникає у разі ураження лівої лобової частки?

а) моторна
б) сенсорна
в) семантична
г) амнестична
д) тотальна
4) Який вид афазії виникає у разі ураження лівої скроневої частки?

а) сенсорна
б) моторна
в) амнестична
г) тотальна
5) Яка патологія виникає у разі ураження правої тім'яної частки мозку?

а) анозогнозія
б) псевдополімелія
в) апраксія
г) алексія
д) аутотопагнозія
е) афазія
6) Яка патологія виникає у разі ураження лівої тім'яної частки мозку?

а) акалькулія
г) апраксія
д) алексія
е) парез погляду
7) Яка патологія виникає у разі ураження лівої надкраєвої звивини?

а) моторна афазія
б) аграфія
г) сенсорна афазія
д) амнестична афазія
8) Яка патологія виникає у разі ураження правої півкулі головного мозку?

а) порушення схеми тіла
б) сенсорна афазія
в) моторна афазія
г) порушення психіки
д) паракінези (автоматизована жестикуляція)
е) алексія
ж) акалькулія
9) Вкажіть види агнозій

а) зорова
б) нюхова
в) моторна
г) ідеаторна
д) слухова
е) смакова
ж) конструктивна
з) еферентна

а) моноплегія
б) лобова атаксія
в) розлад психіки
г) моноанестезія
д) парез погляду
е) геміанопсія
ж) чутлива джексонівська епілепсія
з) зорова агнозія
11) Вкажіть ознаки ураження лівої тім'яної частки

а) моноанестезія
б) апраксія
в) моноплегія
г) астереогноз
д) геміплегія
е) аносмія

а) слухова агнозія
г) зорові галюцинації
д) смакова агнозія
е) нюхова агнозія
ж) апраксія
з) моноплегія

а) зорова агнозія
б) апраксія
в) квадрантна геміанопсія
г) парез погляду
д) амавроз

а) амнестична афазія
б) скандована мова
в) тиха, монотонна мова
г) моторна афазія
е) дисфонія

а) еферентна
б) ідеаторна
в) конструктивна
г) амнестична
д) семантична
е) аферентна

а) аутотопагнозія
б) псевдополімелія
в) аграфія
г) анозогнозія
д) акалькулія
е) алексія
17) Які розлади мови спостерігаються у разі ураження нервової системи?

а) дизартрія
г) амбліопія
д) афазія
е) амавроз
18) У хворого астереогноз у лівій руці, поверхневі види чутливості збережені.

а) у тім'яній частці справа
б) у внутрішній капсулі
в) у таламусі
г) у тім'яній частці зліва
д) у скроневій частці справа
е) у скроневій частці зліва
19) У хворого напади клонічних судом у правій руці без втрати свідомості Де
а) у середньому відділі лівої передцентральної звивини
б) у середньому відділі правої передцентральної звивини
в) у нижньому відділі лівої передцентральної звивини
г) у зацентральній звивині
д) у скроневій частці
20) У хворого відмічається порушення процесу мовлення, переключення з

однієї· мовної одиниці на іншу, розуміння усної і письмової мови
збережено. Де локалізується вогнище ураження?
а) у лобовій частці (центр Брока)
б) у тім'яній частці
в) у скроневій частці (центр Верніке)
г) у потиличній частці
21) Хворий не розуміє усну і письмову мову. Де локалізується вогнище

ураження?
а) у задньому відділі верхньої скроневої звивини (центр Верніке)
б) у задньому відділі нижньої лобової звивини (центр Брока)
в) у потиличній частці
г) у задньому відділі середньої лобової звивини
д) у тім'яній частці
22) Хвора розівчилася одягатися, користуватися чашкою, ложкою. Парезів

немає. Де вогнище ураження?
а) у лівій надкраєвій звивині
б) у лівій передцентральній звивині
в) у лівій зацентральній звивині
г) у лобовій частці
д) у скроневій частці
23) Які з вказаних симптомів є ознаками подразнення правої скроневої

частки?
а) феномен "уже баченого"
б) смакові галюцинації
в) парестезії
г) нюхові галюцинації
д) слухові галюцинації
ж) порушення схеми тіла

а) у задньому відділі нижньої лобової звивини
б) у верхній лобовій звивині
в) у задньому відділі середньої лобової звивини
д) у передцентральній звивині
25) У хворого виникла лівобічна нижня квадрантна геміанопсія. Де

а) у лівому клині
б) у правому клині
в) у правій язиковій звивині
г) у правій внутрішній капсулі
д) у таламусі справа
26) У хворого виникла верхня квадрантна правобічна геміанопсія. Де знаходиться

а) у лівому клині
в) в язиковій звивині лівої потиличної частки
г) в язиковій звивині справа
д) у таламусі
е) у правому клині
27) Де в корі головного мозку знаходиться центр письма?

а) у лівій верхній лобовій звивині
б) у задньому відділі правої середньої лобової звивини
в) у задньому відділі лівої середньої лобової звивини
г) у задньому відділі нижньої лобової звивини
28) Які з кіркових функцій є асиметричними?

а) мова
б) письмо
в) лічба
г) нюх
д) смак
е) праксис
читання
ж) зір
з) слух
и) дотик
а) хитання під час стояння і ходи (астазія-абазія)
б) відхилення під час руху в бік вогнища ураження
в) ністагм
г) відхилення під час руху в бік, протилежний до вогнища ураження
д) скандована мова
30) Судомні напади у хворого починаються з повороту голови і очей вправо,

потім генералізуються. Де локалізується вогнище ураження?
а) у задньому відділі лівої середньої лобової звивини
б) у задньому відділі правої середньої лобової звивини
в) у задньому відділі лівої нижньої лобової звивини
г) у задньому відділі правої нижньої лобової звивини
31) Хворий не може назвати показані йому предмети, але пояснює їх

а) амнестична афазія
г) семантична афазія
д) анартрія

а) порушенням розуміння мови
б) втратою здатності називати знайомі предмети
в) порушенням експресивної мови
г) розладом артикуляції мови
д) порушенням розуміння складних логічно-граматичних структур
33) Який вид мовних розладів виникає у разі ураження кіркових мовних
центрів?
а) афазія
б) афонія
в) анартрія
г) тиха, монотонна мова
д) скандована мова

а) зацентральна звивина
б) премоторна ділянка
в) центр стереогнозу
г) ядро слухового аналізатора
д) ядро зорового аналізатора
35) Хворий розуміє звернену до нього мову, виконує інструкції, але не
вимовляє слова. Іннервація язика не порушена. Як зветься таке
порушення мови?
г) мутизм
36) У хворої порушена здатність розпізнавати частини свого тіла. Як зветься

така патологія?
а) астереогноз
б) аутотопагнозія
в) батіанестезія
г) парез
37) Хворий без ознак психічних розладів та порушення зору не впізнає членів
своєї сім’ї, що ввійшли в палату, доки вони мовчать.
а) Як зветься така патологія?
б) Де локалізується патологічне вогнище?
1) Які структури мозку відносяться до надсегментарного відділу вегетативної

а) гіпоталамус
б) чорна речовина
в) бічні роги спинного мозку
г) лімбіко-ретикулярний комплекс
д) симпатичний стовбур
е) парасимпатичні ядра черепних нервів
2) Які утвори сегментарного рівня складають симпатичний відділ

вегетативної нервової системи?
а) нейрони бічних рогів СVIII - LII сегментів
б) прегангліонарні і постгангліонарні симпатичні волокна
в) ретикулярна формація стовбура мозку
г) паравертебральні вузли
д) гіпоталамус
е) лімбічна система
3) Які утвори сегментарного рівня складають парасимпатичний відділ

вегетативної нервової системи?
а) ядро Якубовича
б) гіпоталамус
в) ретикулярна формація
г) верхнє і нижнє слиновидільні ядра
д) дорсальне ядро Х пари
е) крижові центри сечовипускання і дефекації
ж) паравертебральні вузли
з) нейрони бічних рогів спинного мозку (CVIII - LII)

а) іннервація внутрішніх органів
б) адаптація життєвих функцій (кровообіг, травлення, екскреція)
в) координація рухів
г) регуляція рівноваги
д) трофічна
е) регуляція пози
ж) забезпечення чутливої іннервації
5) Відмітьте утворення краніобульбарного відділу парасимпатичної нервової

системи
а) ядра Голля і Бурдаха
б) слиновидільні ядра
в) дорсальне ядро Х пари
г) ядро XII пари
е) ядро Якубовича
ж) червоне ядро
6) Вкажіть основні функції надсегментарного відділу вегетативної нервової

системи
а) регуляція емоцій
б) забезпечення вольових рухів
в) забезпечення харчової і сексуальної поведінки
г) інтегративна функція
д) регуляція сну та бадьорості
е) чутлива іннервація
ж) є субстратом пам'яті
з) зорова функція

а) метеоризм
в) симптоми натягу
г) спастичний коліт
д) болі в ділянці пупка
е) геміанестезія

а) парез руки
б) порушення ритму серця
в) пекучі болі в половині обличчя, шиї і руці
г) периферичний парез мімічних м’язів
д) вазомоторні порушення
е) трофічні розлади
ж) порушення чутливості на руці
з) порушення координації рухів в руці
9) Які симптоми характерні для симпатико-адреналового кризу?

а) підвищення артеріального тиску
б) брадикардія
в) зниження артеріального тиску
г) блідість шкіри
д) тахікардія
е) почервоніння шкіри

а) тахікардія
в) зниження артеріального тиску
д) діарея
е) підвищення артеріального тиску

а) вегетативно-судинна
б) порушення терморегуляції
в) екстрапірамідна
г) тремтюча
д) нейро-ендокринна
е) порушення сну та бадьорості
ж) тремтючо-ригідна
12) Які ознаки характерні для ураження гіпоталамічної ділянки?

б) порушення терморегуляції
в) нейро-ендокринні розлади
г) парез кінцівок
д) порушення координації рухів
е) нецукровий діабет
13) Вкажіть симптоми уpаження паpасимпатичного ядpа окорухового неpва

а) порушення акомодації
б) міоз
в) мідpіаз
д) екзофтальм
а) послаблення перистальтики кишечника
б) тахікардія
в) брадикардія
г) посилення перистальтики кишечника
д) блідість шкіри
е) почервоніння шкіри
ж) підвищення артеріального тиску
з) зниження артеріального тиску

а) зниження артеріального тиску
в) тахікардія
д) почервоніння шкіри
е) підвищення артеріального тиску

а) справжнє нетримання сечі
б) анурія
в) поліурія
г) затримка сечі
д) імперативні поклики
е) гематурія
ж) періодичне нетримання сечі
з) олігурія
17) Яка форма порушення сечовипускання виникає у разі ураження спінального

парасимпатичного центру на рівні SII - SIV сегментів?
б) періодичне нетримання сечі
в) імперативні поклики
г) анурія
д) затримка сечі
18) Які форми порушення сечовипускання можуть виникати у разі ураження

поперечника спинного мозку в грудному відділі?
а) періодичне нетримання сечі
б) затримка сечі
в) справжнє нетримання сечі
г) імперативні поклики
д) гематурія
е) анурія
19) Які з симптомів зумовлені ураженням симпатичних клітин
ціліоспінального центру?
а) міоз
б) частковий птоз
в) диплопія
г) енофтальм
д) косоокість
е) амавроз
20) Вкажіть методи дослідження вазомоторних порушень

а) визначення кольору шкіри
б) ехоенцефалографія
в) реовазографія
г) краніографія
д) спонділографія
е) місцевий дермографізм
ж) капіляроскопія
з) мієлографія
21) У хворого звуження очної щілини, міоз та енофтальм. Як називається цей

синдром?
а) Бернара-Горнера
б) Вебера
в) Аргайля Робертсона
г) Броун-Секара
д) Бенедикта
22) Які симптоми виникають у разі подразнення ядер чи стовбура

блукаючого нерва?
а) брадикардія
б) підвищення артеріального тиску
в) пригнічення секреції шлунку
г) зниження артеріального тиску
д) посилення секреції шлунку
е) тахікардія
23) Які симптоми спостерігаються у разі подразнення волокон, що забезпечують

симпатичну іннервацію ока?
а) мідріаз
б) екзофтальм
в) міоз
д) птоз верхньої повіки
2.4. Електрофізіологічні, ультразвукові та нейровізуалізаційні методи
дослідження в неврології
1) За наявності якого захворювання з’являються на електроенцефалограмі

комплекси “пік-хвиля”?
а) епілепсія (абсанси)
б) міотонія
г) забій мозку
2) Для діагностики яких захворювань використовується ехо-енцефалоскопія?

а) демієлінізуючі захворювання нервової системи
б) пухлини головного мозку, підоболонкові та внутрішньочерепні гематоми
в) сирингомієлія, сирингобульбія
г) токсичні ураження головного мозку
3) Які ритми на електроенцефалограмі у здорової людини у стані неспання?

а)  – дельта-ритм
б)  – альфа-ритм
в)  – тета-ритм
г)  – бета-ритм
4) У хворого після закритої черепно-мозкової травми під час проведення ехо-

енцефалоскопії виявлено зміщення серединного Еха на 5 мм. Про яке
ускладнення можна думати?
а) абсцес мозку
б) струс мозку
в) підоболонкова гематома
г) забій мозку
д) церебральний арахноїдит
5) У хворого під час проведення електроміографії виявлено електричне

“мовчання” м’язів під час спроби довільного м’язового скорочення. Для
якої патології характерний такий тип електроміографії?
а) повний в’ялий параліч м’язів
б) центральний парез м’язів
в) екстрапірамідна м’язова ригідність
6) У хворого спостерігаються повторні транзиторні ішемічні атаки зі

слабкістю правих кінцівок, зниженням зору на ліве око. Дані
ультразвукової допплерографії магістральних судин голови та шиї
виявили стеноз лівої внутрішньої сонної артерії (> 70% діаметру). Яка
тактика лікування?
а) вазоактивні препарати
б) оперативне лікування
в) протинабрякові препарати
г) ноотропні засоби
7) Хворого протягом декількох місяців турбує ранковий головний біль, що

підсилюється під час поворотів голови та інколи супроводжується
блюванням. На очному дні виявлено застійні диски зорових нервів. Які
б) КТ та МРТ головного мозку
в) електроміографія
г) реоенцефалографія
8) У хворого 30 років підозра на міотонію Томсена. Який метод дослідження

підтвердить цей діагноз?
б) електроміографія
в) огляд очного дна
г) МРТ головного мозку
9) Які з вказаних методів діагностики є додатковими в неврології?

а) дослідження рефлексів
б) ангіографія
в) електроенцефалографія
г) дослідження чутливості
д) дослідження слуху
е) реоенцефалографія
ж) дослідження смаку
з) ехоенцефалоскопія
и) дослідження зору
10) Вкажіть додаткові методи дослідження субарахноїдального простору і

шлуночків мозку
а) пневмоенцефалографія
б) електроенцефалографія
г) комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія мозку
д) люмбальна пункція, аналіз ліквору, ліквородинамічні проби
е) ехоенцефалоскопія
ж) краніографія
з)спондідлграфія
3.3. Енцефаліти. Абсцес головного мозку
1) У яких відділах центральної нервової· системи переважають зміни у разі епідемічного енцефаліту?
а)гіпоталамус
б)чутливі шляхи
в)пірамідні шляхи
г)чорна речовина
д)ретикулярна формація мозкового стовбура
е)клітини передніх рогів спинного мозку
ж)ядра окорухових нервів
з)клітини задніх рогів спинного мозку
2) Вкажіть клінічні форми гострого періоду епідемічного енцефаліту

а)окуло-летаргічна
б)поліомієлітична
в)гіперкінетична
г)радикулоневритична
д)вестибулярна
е)поліневритична
3) Які ознаки мають діагностичну цінність у разі епідемічного енцефаліту?

а)центральні парези
б)симптом "звисаючої голови"
в)патологічна сонливість
г)окорухові розлади
д)чутливі порушення
е)гіперсалівація та інші вегетативні розлади
4) Які з ознак характерні для гострого періоду епідемічного енцефаліту?

а)бульбарні порушення
б)паралічі кінцівок
в)синдром зворотній синдрому Аргайля Робертсона
г)патологічна сонливість
д)окорухові розлади
е)синдром паркінсонізму
5) Які симптоми є характерними для хронічної стадії епідемічного енцефаліту?

а)кожевніківська епілепсія
б)поза згиначів
в)гіперсалівація
г)парези кінцівок
д)порушення чутливості
е)гіпомімія, гіпокінезія
ж)имптомм "звисаючої голови"
з)гіпеpтонія м'язів за пластичним типом
6) Які з перерахованих синдромів характерні для епідемічного енцефаліту?

А)синдром зворотній синдрому Аргайля Робертсона
Б)Бернара-Горнера
В)Аргайля Робертсона
Г)паркінсонізму
Д)бульбарний
7) Які із вказаних препаратів використовуються для лікування паркінсонізму?

А)резерпін
Б)аміназин
В)наком
Г)циклодол
Д)мідантан
Е)галоперідол
Ж)ізоніазид

А)стафілокок
Б)бліда спірохета
В)бацила Коха
Г)менінгокок
Д)нейротропний вірус
9) Які ознаки мають діагностичну цінність за наявності кліщового енцефаліту?

А)порушення сну
Б)окорухові розлади
В)симптом "звисаючої голови"
Г)бульбарні розлади
Д)синдром Аргайля Робертсона
Е)верхній в'ялий парапарез
10) Які з ознак характерні для гострого періоду кліщового енцефаліту?

А)гострий початок
Б)бульбарні порушення
В)патологічна сонливість
Г)в'ялі парези рук
Д)окорухові розлади
Е)кожевніківська епілепсія
11) Вкажіть клінічні форми гострого періоду кліщового енцефаліту

А)окуло-летаргічна
Б)поліомієлітична
В)очна
Г)менінгеальна
Д)енцефалітична
12) Який синдром може бути в резидуальній стадії кліщового енцефаліту?

А)синдром паркінсонізму
Б)кожевніківська епілепсія
В)синдром Аpгайля Pобеpтсона
Г)менінгеальний синдром
13) Які з перерахованих енцефалітів за патогенезом є вторинними?

А)епідемічний Економо
Б)кліщовий
В)коровий
Г)гострий розсіяний енцефаломієліт
Д)грипозний
Е)ревматичний

А)бліда куля
Б)чорна речовина
В)червоне ядро
Г)хвостате ядро
Д)лушпина

А)м'язова гіпертонія
Б)гіпокінезія
В)підвищена дратівливість
Г)м'язова гіпотонія
Д)парези кінцівок
Е)гіперкінези
Ж)чутливі порушення
З)афатичні розлади
16) У хворої 24 років через тиждень після гострої респіраторної вірусної інфекції, що супроводжувалася
герпетичними висипаннями на губах і носі, протягом доби виникли блювання, світлобоязнь, сонливість, ознаки
дезорієнтації, розвинулися оглушення (12 балів за шкалою Глазго) і судоми. У неврологічному статусі: порушення
рухів очних яблук догори і праворуч, центральний тетрапарез з патологічними рефлексами на стопах, хапальні
феномени, періодично виникають судоми за типом горметонічних. Яке захворювання можна запідозрити?
А)лакунарний інфаркт мозку
Б)субарахноїдальний крововилив
В)гострий розсіяний енцефаломієліт
Г)менінгококовий менінгіт
Д)герпетичний енцефаліт
17) У дитини 10 років, що хворіє на ревматизм, з’явились швидкі, розмашисті насильницькі рухи в м’язах обличчя,
кінцівок, що нагадують кривляння, руховий неспокій. Про яке ускладнення слід подумати?
А)менінгіт
Б)вегетативно-судинна дистонія
В)мала хорея
Г)невроз
Д)дитячий церебральний параліч
18) У хворої з герпетичними висипаннями на губах підвищилась температура тіла, виникли джексонівські напади у
лівій руці. За добу розвинувся глибокий тетрапарез, сопор, потім кома. На КТ головного мозку у білій речовині
півкуль і стовбурі виявлені вогнища круглястої форми, розміром до 2 см у діаметрі, місцями зливні. Визначте
попередній діагноз
А)пухлина головного мозку
Б)герпетичний енцефаліт
В)менінгококовий менінгіт
Г)конвекситальний арахноїдит
19) У хворого 32 років поступово почали тремтіти руки, з’явились скованість та повільність рухів. За рік до цього
перехворів зі слів хворого простудним захворюванням з головним болем, підвищеною сонливістю, нетривалим
двоїнням перед очима, підвищенням температури тіла, загальною слабкістю. Під час огляду: обличчя
маскоподібне, сальне, реакція зіниць на світло жива, на конвергенцію – майже відсутня. Мова хворого – тиха,
монотонна. Виявляються повільність рухів, гіперсалівація, поза “згиначів”, хода – дрібними кроками. М’язовий
тонус у кінцівках підвищений. Дрібний тремор пальців рук у спокої. Дайте відповіді на такі запитання:
а) який синдром виявлено у хворого?
Синдром паркінсонізму
б) які відділи нервової системи уражені?
Палідо-нігральна система
в) який клінічний діагноз?
Хронічна стадія латергічного енцефаліту
г) яке лікування призначите хворому?
Проти паркінсонічними засобами
20) У дівчинки 8 років незадовго після перенесеної ангіни з’явились головний біль, дратівливість та насильницькі
рухи в м’язах обличчя, кінцівок. Під час огляду: підвищена температура тіла до 37,7(, в м’язах обличчя, кінцівок
різноманітні неритмічні посмикування. М’язовий тонус у кінцівках знижений. Позитивний симптом Гордона-2.
Дайте відповіді на такі запитання:
а) як звуться такі посмикування?
Хореїчні гіперкінези
б) як перевірити наявність симптому Гордона-2?
Під час викликання колінного рефлексу,гомілка ніби завмирає на мить у положенні розгинання
в) який синдром виявлено у хворої? Обгрунтуйте топічний діагноз.
Гіперкінетично-гіпотонічний синдром, що свідчить про ураження лушпини та хвостатого ядра
г) який клінічний діагноз?
Ревматичний енцефаліт – мала хорея
д) які принципи лікування таких хворих?
Проведення специфічної терапії ревматизму, симптоматичне лікування
21) Хворий скаржиться на слабкість м’язів шиї (не може утримувати голову), слабкість рук, поперхування під час
їди. Захворів гостро в кінці травня, через 2 тижні після приїзду із Закарпаття. З’явились головний біль, озноб,
підвищення температури тіла, блювання. Через декілька днів температура тіла нормалізувалася, але через 4 дні
знову піднялася до 38(. З’явилась слабкість м’язів шиї та проксимальних відділів рук. Під час огляду: температура
тіла 37,8(, менінгеальні знаки не визначаються, сила в проксимальних відділах рук та м’язах шиї знижена,
рефлекси з рук не викликаються, гіпотонія м’язів. Екскурсія м’якого піднебіння обмежена, глотковий рефлекс не
викликається, дизартрія. Чутливих розладів немає. Дайте відповіді на такі запитання:
а) які синдроми виявлені у хворого?
Синдроми – інфекційного захворювання, загальномозкових та вогнищевих симптомів
б) ураженням яких структур нервової системи можна пояснити виявлені симптоми?
ураження передніх рогів шийного відділу спинного мозку та рухових ядер бульбарних нервів
поліомієлітична форма кліщового енцефаліту
22) Відмітьте клінічні ознаки абсцесу головного мозку

А)поліневропатія
Б)хода типу "степаж"
В)нижня в'яла параплегія
Г)справжнє нетримання сечі
Д)гіпертермія, лейкоцитоз, підвищення ШОЕ
Е)головний біль
Ж)вогнищева неврологічна симптоматика
З)застійні диски зорових нервів
23) Вкажіть методи діагностики абсцесу головного мозку
А)спонділографія
Б)дослідження очного дна
В)ехоенцефалоскопія
Г)контрастна мієлографія
Д)пневмоенцефалографія
Е)комп'ютерна томографія головного мозку
Ж)електроміографія
24) Який із вказаних додаткових методів дослідження найінформативніший у діагностиці абсцесу головного
мозку?
А)краніографія
Б)офтальмоскопія
В)електроенцефалографія
Г)ехоенцефалоскопія
Д)магнітно-резонансна томографія головного мозку
25) Які з перерахованих хвороб можуть ускладнюватися абсцесом головного мозку?

А)гнійний отит
Б)гайморит
В)гіпертонічна хвороба
Г)туберкульоз легень
Д)черепно-мозкова травма
Е)інфаркт міокарду
Ж)абсцес легень
З)церебральний атеросклероз
26) Вкажіть радикальний метод лікування сформованого абсцесу головного мозку

А)пеніцилінотерапія
Б)видалення абсцесу разом з капсулою
В)використання протинабрякових засобів
Г)дренування абсцесу
Д)пункція абсцесу з евакуацією гною
27) У хворого із гнійним гайморитом спостерігаються лікворний гіпертензійний синдром, правобічний геміпарез,
гіпертермія, підвищена ШОЕ, зміщення серединного Ехо на 6 мм. На очному дні ознаки застою дисків зорових
нервів. Вкажіть попередній діагноз
А)гнійний менінгіт
Б)абсцес головного мозку
В)гнійний енцефаліт
Г)геморагічний інсульт
28) У хворого з гнійним отитом підсилюється головний біль під час кашлю, з’явились нудота, субфібрилітет,
хиткість. Позитивні менінгеальні знаки, легкий правобічний геміпарез, горизонтальний ністагм, порушена
координація у лівій руці і нозі. У крові лейкоцитоз, підвищена ШОЕ. У лікворі білок – 1,82 г/л, цитоз 160 клітин в
1 мкл, на очному дні ознаки застою дисків зорових нервів. Який попередній діагноз?
А)пухлина мозочка
Б)гнійний менінгіт
В)абсцес мозочка
Г)енцефаліт
29) Хворого протягом 2 тижнів турбує головний біль, що підсилюється під час кашлю та супроводжується іноді
блюванням. Періодично температура тіла підвищується до 37,8(. Хворіє двобічним хронічним отитом з
загостреннями. Об’єктивно: пульс – 54 за 1 сек, ритмічний. Хворий сонливий. Постукування пальцем по черепу
підсилює біль в потилиці, з’являється больова гримаса. Виявлено сенсорну афазію, верхню квадрантну
геміанопсію. На очному дні – явища застою дисків зорових нервів. Ехо-енцефалоскопія виявила зміщення
серединного ЕХО на 6 мм вліво. Загальний аналіз крові: ШОЕ – 32 мм/год; лейкоцити – 16(109/л. Аналіз ліквору:
білок 2,2г/л; прозорий, цитоз 50 клітин в 1 мкл (переважно лімфоцити). Дайте відповіді на такі запитання:
А)які клінічні синдроми виявлені у хворого?
Синдроми – інфекційного захворювання, внутрішньочерепної гіпертензії, вогнищевих симптомів, білково-
клітинної дисоціації в спинномозковій рідині
Б)ураженням яких структур нервової системи і на якому рівні можна пояснити виявлену симптоматику?
сенсорна афазія та верхня квадрантна геміанопсія свідчать про ураження лівої скроневої частки мозку
В)який попередній клінічний діагноз?
абсцес лівої скроневої частки мозку
Г)які додаткові методи дослідження підтвердять діагноз?
КТ, МРТ головного мозку
Д)яке лікування?
Оперативне лікування
Розділ 1.Симптоматологія чутливих та рухових розладів

1.1. Принципи будови та функціонування нервової системи
1) Які структури відносяться до периферичної нервової системи?

а) міжхребцеві вузли
б) передні роги спинного мозку
в) задні роги спинного мозку
г) периферичні нерви
д) довгастий мозок
1.1.1 2) Вкажіть структури середнього мозку

а) міст
б) ніжки мозку
в) пластинка покрівлі середнього мозку
г) мозочок
д) таламус
1.1.1.1.1 3) Вкажіть анатомо-топографічні рівні нервової системи

а) кірковий
б) підкірковий
в) середньомозковий
г) сегментарно-рефлекторний
д) рецепторно-ефекторний
4) Вкажіть основні принципи функціонування нервової системи
а) рефлекторний
б) субординації
в) централізації
г) кефалізації
д) функціональних систем
е) саморегуляції
ж) інтегративний

а) трубчаста (цереброспінальна) нервова система
б) периферична нервова система
в) дифузна (сіткоподібна) нервова система
г) вегетативна нервова система
д) гангліозна нервова система
е) центральна нервова система
2 1.2. Чутливість та її патологія

а) больова
б) вібраційна
в) стереогноз
г) м'язово-суглобова
д) двомірно-просторове відчуття
е) температурна, тактильна
ж) дискримінаційна чутливість
з) відчуття локалізації

а) відчуття локалізації
б) больова, тактильна
в) температурна
г) двомірно-просторове відчуття
д) дискримінаційна чутливість
е) глибока м'язово-суглобова
ж) вібраційне відчуття
з) стереогноз

а) зір
б) температурна чутливість
в) слух
г) вібраційна чутливість
д) больова чутливість
е) дотик
ж) м’язово-суглобова чутливість
з) смак
и) нюх
к) пам'ять
4) Які нервові елементи складають систему чутливого аналізатора?

а) відповідна зона кори головного мозку
б) пірамідний шлях
в) рецептори
г) екстрапірамідні шляхи
д) чутливі аферентні шляхи
е) мозочкові шляхи
ж) ретикуло-спінальний шлях

а) у бічних рогах спинного мозку
б) у задніх рогах спинного мозку
в) у міжхребцевому вузлі
г) в ядрах Голля і Бурдаха
д) у таламусі
6) Де закінчується перший нейрон больової і температурної чутливості?

а) у бічних рогах спинного мозку
б) в ядрах Голля і Бурдаха
в) у задніх рогах спинного мозку
г) у таламусі
д) у зацентральній звивині

а) в ядрах Голля і Бурдаха
б) у задніх рогах спинного мозку
в) у бічних рогах спинного мозку
г) у таламусі
8) Де закінчуються другі нейрони всіх видів чутливості?

а) у задніх рогах спинного мозку
б) у бічних рогах спинного мозку
г) в ядрах Голля і Бурдаха
9) Де здійснюють перехрестя другі нейрони поверхневих видів чутливості?

а) на рівні довгастого мозку
б) на рівні моста
в) на рівні передньої білої спайки
г) на рівні червоних ядер
д) на межі між спинним і довгастим мозком
10) Де здійснюють перехрестя другі нейрони глибоких видів чутливості?

а) на рівні передньої білої спайки спинного мозку
б) на межі спинного і довгастого мозку
в) на рівні моста
г) в ніжці мозку
д) в міжоливному шарі в довгастому мозку
11) Від яких сегментів волокна спино-таламічного шляху розміщені у спинному мозку латеральніше?
а) від шийних сегментів
б) від грудних сегментів
в) від попереково-крижових сегментів
г) від шийно-грудних сегментів
12) Які шляхи утворюють присередню ( медіальну) петлю?

а) бульбо-таламічний шлях
б) кірково-спинномозковий шлях
в) таламо-кірковий шлях
г) спіноталамічний шлях
д) пучки Голля і Бурдаха

а) в передцентральній звивині
б) в лобовій частці
в) в зацентральній звивині
г) в скроневій частці
д) в потиличній частці
14) В якому відділі кори головного мозку представлена проекція чутливої іннервації
руки?
а) в нижньому відділі зацентральної звивини
б) в верхньому відділі зацентральної звивини
в) в середньому відділі зацентральної звивини
г) в верхньому відділі передцентральної звивини
д) в середньому відділі передцентральної звивини
голови?
а) в верхньому відділі зацентральної звивини
б) в верхньому відділі передцентральної звивини
в) в нижньому відділі зацентральної звивини
г) в середньому відділі зацентральної звивини
д) в нижньому відділі передцентральної звивини
ноги?
а) у верхньому відділі передцентральної звивини
б) у середньому відділі зацентральної звивини
в) у верхньому відділі зацентральної звивини
г) у нижньому відділі зацентральної звивини
д) у нижньому відділі передцентральної звивини

а) поліестезія
б) гіпестезія
в) гіперпатія
г) гіперестезія
д) анестезія
е) дизестезія
ж) батіанестезія

а) батіанестезія
б) гіпестезія
в) поліестезія
г) гіперпатія
д) гіперестезія
е) дизестезія
ж) анестезія

а) провідниковий
б) центральний
в) гіперестезія
г) гіпестезія
д) мононевритичний
е) анестезія
ж) поліневритичний
з) сегментарний
20) Які види чутливості будуть порушені у разі повного ураження периферичного нерва?
а) всі види
б) тільки больова і температурна
в) тільки тактильна
г) тільки м'язово-суглобова
д) тільки вібраційна

а) анестезія поверхневих видів чутливості в зоні іннервації
б) парестезія
в) дисоціація розладу чутливості
г) геміанестезія
д) болі
е) анестезія за типом "рукавичок" і "шкарпеток"
ж) сегментарна анестезія
3 22) Вкажіть ознаки ураження міжхребцевого вузла

а) дисоційоване порушення чутливості
б) герпетичні висипання на шкірі
в) анестезія за типом "рукавичок" і "шкарпеток"
г) сегментарна анестезія
д) болі
е) провідникове порушення чутливості

б) корінцевий біль
в) симптоми натягу на боці ураження
г) провідникове порушення чутливості
д) анестезія за типом "рукавичок" і "шкарпеток"
е) сегментарна анестезія
ж) герпетичні висипання на шкірі

а) провідникове порушення чутливості
б) збереження глибоких видів чутливості
в) анестезія за типом "рукавичок" і "шкарпеток"
г) симптоми натягу
д) герпетичні висипання на шкірі
е) сегментарна анестезія больової і температурної чутливості
25) Вкажіть ознаки ураження заднього канатика спинного мозку

а) герпетичні висипання на шкірі
б) провідникове порушення глибокої чутливості
в) сенситивна атаксія
г) симптоми натягу
д) корінцеві болі

а) батіанестезія на боці ураження
б) стріляючі болі
в) провідникова анестезія больової та температурної чутливості з протилежного боку
г) герпетичні висипання на шкірі
д) симптоми натягу

а) геміатаксія з протилежного боку
б) геміанопсія
в) геміплегія з протилежного боку
г) чутлива джексонівська епілепсія
д) геміанестезія з протилежного боку

а) геміатаксія з протилежного боку
б) геміплегія з протилежного боку
в) моноанестезія
г) геміанестезія з протилежного боку
д) геміанопсія протилежних половин зору
е) анестезія за типом "рукавичок" і "шкарпеток"
ж) дисоційована анестезія
з) таламічні болі (геміалгії)
29) Вкажіть ознаки ураження верхнього відділу кори зацентральної звивини

а) геміанестезія з протилежного боку
б) геміплегія з протилежного боку
в) моноанестезія ноги з протилежного боку
г) чутлива джексонівська епілепсія (у разі подразнення)
д) моноанестезія руки з протилежного боку
30) Вкажіть ознаки ураження середнього відділу кори зацентральної звивини

а) чутлива джексонівська епілепсія (у разі подразнення)
б) геміанестезія з протилежного боку
в) моноанестезія руки з протилежного боку
г) моноанестезія ноги з протилежного боку
д) геміплегія з протилежного боку
31) Ураження яких нервових утворень супроводжується порушенням усіх видів

а) периферичних нервів
б) поперечника спинного мозку
в) зацентральної звивини
г) передніх корінців
д) заднього рогу спинного мозку
е) заднього канатика спинного мозку
ж) задніх корінців
з) присередньої (медіальної) петлі
и) передньої білої спайки
32) Ураження яких нервових утворень спричинить порушення чутливості за сегментарним типом?
а) заднього рогу спинного мозку
б) заднього корінця
в) присередньої (медіальної ) петлі
г) периферичного нерва
д) таламуса
е) передньої білої спайки
ж) зацентральної звивини
з) міжхребцевого вузла
33) Які симптоми найхарактерніші для поліневритичного типу розладу чутливості?

а) геміанестезія
б) болі у кінцівках
в) анестезія в дистальних відділах кінцівок
д) розлад чутливості у відповідних дерматомах
34) Ураження яких нервових утворень спричинить порушення чутливості за провідниковим

типом?
а) заднього канатика спинного мозку
б) периферичного нерва
в) присередньої (медіальної) петлі
г) внутрішньої капсули
д) зацентральної звивини
е) заднього рогу спинного мозку
ж) бічного канатика спинного мозку
з) таламуса
и) заднього корінця
к) міжхребцевого вузла
35) Ураження яких відділів центральної нервової системи супроводжується синдромом -

геміанестезія, геміатаксія, геміанопсія?
а) присередньої (медіальної ) петлі
б) зацентральної звивини
в) таламуса
г) передцентральної звивини
д) ядер Голля і Бурдаха
36) Ураження яких утворень мозку спричинить виникнення геміанестезії у поєднанні з

геміанопсією?
а) внутрішньої капсули
б) присередньої (медіальної ) петлі
г) кори потиличної частки мозку
37) Ураження якої ділянки мозку спричинить астереогноз?

а) задніх рогів спинного мозку
б) бічних канатиків спинного мозку
в) тім'яної частки
г) потиличної частки
д) лобової частки

а) нейрони переднього рогу спинного мозку
б) нейрони бічних рогів спинного мозку
в) периферичні ноцицептори
г) нейрони заднього рогу спинного мозку, желатинозна субстанція
д) ноцицептивні системи головного мозку
е) пірамідна система
ж) екстрапірамідна система
з) спинномозково-таламічний, спинно-ретикулярний шляхи, задні канатики, присередня петля
39) Вкажіть висхідні шляхи, що передають ноцицептивну інформацію

а) присередня петля
б) пірамідний шлях
в) спинномозково-таламічний, спинномозково-ретикулярний шляхи
г) задні канатики спинного мозку
д) рубро-спинномозковий шлях
е) вестибуло-спинномозковий шлях
40) Вкажіть, якими утвореннями представлені ноцицептивні системи головного мозку

а) ретикулярною формацією стовбура мозку
б) хвостатим ядром
в) блідою кулею
г) лімбічною системою, гіпоталамусом
д) корою зацентральних звивин, тім'яних часток
е) корою передцентральної звивини
ж) корою потиличних часток мозку
з) таламусом

а) переробка (аналіз та синтез) інформації
б) забезпечення мимовільних рухів
в) забезпечення автоматизованих рухів
г) забезпечення свідомих рухів
д) сприймання інформації
е) проведення інформації
42) Вкажіть основні функції кіркового відділу аналізаторів

а) аналіз і синтез інформації
б) сприймання інформації
в) зберігання інформації (пам'ять)
г) проведення інформації
д) розкодування інформації
е) кодування інформації
43) Вкажіть утвори і специфічні речовини антиноцицептивної системи мозку

а) нейрони передніх рогів спинного мозку
б) нейронні структури, що пригнічують аферентні системи
в) периферичні нерви
г) нейропептиди: мет-, лей-, енкефаліни, ендорфіни
д) пірамідна система
44) Вкажіть, які відділи головного мозку займають кіркове представництво аналізаторів
а) передні відділи мозку
б) неспецифічні системи мозку
в) задні відділи мозку (позаду центральної борозни)
г) таламус
д) екстрапірамідна система
45) У хворого після травматичного ураження хребта виникло здавлення правої половини спинного мозку.
Виявлено порушення больової та температурної чутливості від рівня соска донизу. Дайте відповіді на
такі запитання:
за яким типом порушена чутливість?
за провідниковим
а) з якого боку по відношенню до патологічного вогнища виникло порушення чутливості? з протилежного
боку
б) ураженням якої структури і на якому рівні пояснюються чутливі розлади?
ураження спіноталамічного шляху у правому бічному канатику на рівні Th 3
3.1
3.2 1.3. Рефлекторно-рухові порушення

1) Вкажіть поверхневі рефлекси зі слизових оболонок
а) рогівковий
б) піднебінний
в) черевні
г) підошвовий
д) кон’юнктивальний
е) глотковий
ж) колінний
з) ахілловий

а) черевні
б) рогівковий
в) підошвовий
г) анальний
д) глотковий
е) ахілловий
ж) кремастерний
з) колінний

а) надбрівний
б) нижньо-щелепний
в) згинальний ліктьовий
г) розгинальний ліктьовий
д) колінний
е) карпорадіальний
ж) ахілловий
з) підошвовий

а) надбрівний
б) згинальний ліктьовий
в) колінний
г) ахілловий
д) нижньо-щелепний
е) карпорадіальний
ж) розгинальний ліктьовий
5) Вкажіть рефлекси оpального автоматизму

а) носо-губний (Аствацатурова)
б) Гордона
в) Оппенгейма
г) дистанс-оральний
д) долонно-підборідний (Марінеску-Радовича)
е) Шефера
ж) Штрюмпеля
з) Бабінського
и) хоботковий
6) Вкажіть стопні патологічні рефлекси розгинальної групи

а) Жуковського
б) Оппенгейма
в) Шефера
г) Штрюмпелля
д) Бехтєрєва
е) Бабінського
ж) Гордона
з) Россолімо
7) Вкажіть стопні патологічні рефлекси згинальної групи

а) Жуковського
б) Гордона
в) Оппенгейма
г) Бехтєрєва
д) Россолімо
е) Бабінського
ж) Штрюмпеля
8) Вкажіть рефлекторну дугу надбрівного рефлексу

а) міст
б) довгастий мозок
в) IX, X пари черепних нервів
г) V, VII пари черепних нервів
д) ХI, ХII пари черепних нервів
9) Вкажіть рефлекторну дугу розгинального ліктьового рефлексу

а) променевий нерв
б) серединний нерв
в) сегменти CV – CVIII
г) сегменти СVII – СVIII
д) сегменти CV – CVI
10) Вкажіть рефлекторну дугу згинального ліктьового рефлексу

а) сегменти CVII – CVIII
б) сегменти СV – CVI
в) променевий нерв
г) м'язово-шкірний нерв
д) серединний нерв

а) серединний нерв
б) сегменти CIII – CIV
в) м'язово-шкірний нерв
г) променевий нерв
д) сегменти СV – CVI
е) сегменти CV – CVIII
ж) сегменти CVII – CVIII
12) Вкажіть спінальні рефлекторні дуги черевних рефлексів

а) міжреберні нерви
б) сегменти ThVII - ThVIII
в) сегменти ThXI - ThXII
г) сегменти ThV - ThVI
д) сегменти ThIX - ThX
е) сегменти ThVI - ThVII

а) сегменти LII – LIV
б) сегменти LI – LII
в) стегновий нерв
г) великогомілковий нерв
д) малогомілковий нерв
е) сідничний нерв

а) стегновий нерв
б) сегменти SI - SII
в) сегменти SIII - SIV
г) великогомілковий нерв

а) сегменти SI – SII
б) сегменти LV – SI
в) сегменти LIV – LV
г) сідничний нерв

а) у мозочку
б) у сегментарному апараті спинного мозку
в) у корі півкуль головного мозку
г) у сегментарному апараті мозкового стовбура
д) у лімбічній системі

а) сегментарний апарат спинного мозку
б) мозочок
в) кора півкуль головного мозку
г) сегментарний апарат мозкового стовбура
д) лімбічна система
18) Які функції рефлекторної дуги безумовного рефлексу?

а) здійснення рефлексу
б) регуляція м'язового тонусу
в) забезпечення довільних рухів
г) трофічна
д) координація рухів
е) інтегративна
19) Які ланки рефлекторної дуги забезпечують м’язовий тонус?

а) альфа-малі нейрони переднього рогу
б) пропріорецептор м'язів
в) пірамідна система
г) гамма-нейрони переднього рогу
д) мозочок
е) екстрапірамідна система
20) Які неорефлекси досліджують у неврологічній клініці?

а) черевні
б) колінний
в) підошвовий
г) ахілловий
д) глотковий
21) Внаслідок травми у хворого не розгинаються кисть та пальці правої руки. Який нерв травмований, який
а) згинальний ліктьовий рефлекс
б) розгинальний ліктьовий рефлекс
в) серединний нерв
г) променевий нерв
д) ліктьовий нерв
22) В якій звивині бере початок центральний руховий нейрон?

а) у передцентральній звивині
б) у задньому відділі верхньої скроневої звивини
в) у зацентральній звивині
23) У якому відділі кори представлена проекція рухів ноги?

а) у нижніх відділах передцентральної звивини
б) у верхніх відділах передцентральної звивини
в) у задніх відділах верхньої скроневої звивини
г) у середніх відділах передцентральної звивини
24) У якому відділі кори представлена проекція рухів руки?

а) у середньому відділі передцентральної звивини
б) у нижньому відділі передцентральної звивини
в) у верхньому відділі передцентральної звивини
25) У якому відділі кори представлена проекція рухів м’язів обличчя?

в) у нижньому відділі передцентральної звивини
г) у верхньому відділі передцентральної звивини
26) У якому відділі кори представлена проекція рухів язика?

б) у верхньому відділі передцентральної звивини
27) З якого відділу кори починається кірково-ядерний шлях?

а) у верхніх двох третинах передцентральної звивини
28) Де у внутрішній капсулі розташовані волокна кірково-спинномозкового шляху?
а) у коліні
б) у передніх двох третинах заднього стегна
в) у задній третині заднього стегна
г) у передньому стегні
4 29) Де у внутрішній капсулі розташовані волокна кірково-ядерного шляху?

а) у передніх двох третинах заднього стегна
б) у коліні
в) у передньому стегні
г) у задньому відділі заднього стегна

а) на рівні середнього мозку
б) на рівні моста
в) у передній білій спайці спинного мозку
г) на межі спинного та довгастого мозку
д) в довгастого мозку
31) Де у спинному мозку розташовані перехрещені волокна пірамідного шляху?

а) у задніх канатиках
б) у передніх канатиках
в) у бічних канатиках
г) у передній білій спайці
д) у задніх рогах
32) Де у спинному мозку розташовані волокна неперехрещеного пірамідного шляху?

а) у бічних канатиках
б) у задніх канатиках
в) у передніх канатиках
г) у передній білій спайці
д) у задніх рогах
33) Де закінчуються волокна кірково-спинномозкового шляху?

а) на клітинах задніх рогів спинного мозку
б) на клітинах бічних рогів спинного мозку
в) на клітинах передніх рогів спинного мозку
5 34) Де закінчуються волокна кірково-ядерного шляху?

а) на рухових ядрах черепних нервів
б) на чутливих ядрах черепних нервів
в) на передніх рогах спинного мозку
г) на задніх рогах спинного мозку
35) Якими утвореннями представлені периферичні рухові нейрони для посмугованих м’язів голови?
а) клітинами рухових ядер черепних нервів
б) клітинами чутливих ядер черепних нервів
в) волокнами V, VII, IX, X, XII пар черепних нервів
г) волокнами III, IV, VI пар черепних нервів
д) клітинами передніх рогів спинного мозку
е) клітинами задніх рогів спинного мозку

б) гіпертонія м'язів
в) відсутність патологічних рефлексів
г) наявність патологічних рефлексів
д) зниження або відсутність шкірних рефлексів
е) гіперрефлексія глибоких рефлексів
ж) атрофія м'язів
з) фібрилярні посмикування в м’язах

а) підвищення глибоких рефлексів
б) відсутність рефлексів
в) атонія м'язів
г) гіпертонія м'язів
д) атрофія м'язів
е) наявність патологічних рефлексів
ж) чутливі порушення

а) параліч однієї кінцівки
б) параліч трьох кінцівок
в) параліч кінцівок з одного боку
г) параліч чотирьох кінцівок
д) параліч нижніх кінцівок

а) параліч чотирьох кінцівок
б) параліч однієї ноги
в) параліч верхніх або нижніх кінцівок
г) параліч кінцівок з одного боку
д) параліч однієї руки

а) параліч однієї кінцівки
б) параліч чотирьох кінцівок
в) параліч трьох кінцівок
г) параліч двох кінцівок
д) параліч кінцівок з одного боку

а) фібрилярні посмикування в м’язах
б) геміпарез з боку ураження
в) монопарез з протилежного боку
г) порушення чутливості за монотипом
д) порушення чутливості за гемітипом
42) Вкажіть симптоми ураження верхнього відділу передцентральної звивини

а) центральний монопарез ноги
б) спастична геміплегія
в) напади локальної джексонівської епілепсії (у разі подразнення)
г) парез мімічних м'язів за центральним типом
д) спастична параплегія
43) Які симптоми поперечного ураження спинного мозку вище шийного потовщення?
а) порушення чутливості за провідниковим типом
б) в'ялий парез ніг
в) центральна тетраплегія
г) трофічні порушення
д) в'ялий парез рук, спастичний - ніг
е) в'яла тетраплегія
ж) моноплегія руки або ноги
з) порушення дихання
44) Вкажіть ознаки ураження поперечника спинного мозку на рівні шийного потовщення
а) порушення всіх видів чутливості за провідниковим типом
б) геміплегія
в) синдром Бернара-Горнера
г) периферичний параліч рук
д) центральний параліч ніг
е) порушення сечовипускання за центральним типом
ж) в'яла тетраплегія
з) центральна тетраплегія
45) Вкажіть ознаки ураження поперечника спинного мозку на рівні верхньогрудного відділу
а) черевні рефлекси не викликаються
б) нижня в'яла параплегія
в) черевні рефлекси збережені
г) провідниковий тип порушення чутливості
д) нижня спастична параплегія
е) порушення сечовипускання за центральним типом
ж) верхня в'яла параплегія
з) спастична тетраплегія
46) Вкажіть ознаки ураження клітин переднього рогу спинного мозку

а) фібрилярні посмикування в м'язах
б) порушення глибоких видів чутливості
в) атрофія м'язів
г) в’ялі паралічі м'язів відповідних сегментів
д) порушення поверхневих видів чутливості
е) центральний параліч м'язів

а) провідникова анестезія больової та температурної чутливості на боці, протилежному ураженню
б) центральний параліч мязів на боці ураження
в) тазові порушення
г) нижня параплегія
д) порушення глибоких видів чутливості на боці ураження
е) тетраплегія
ж) порушення чутливості за периферичним типом
48) У хворого центральний параліч правої ноги з порушенням поверхневої чутливості зліва за
провідниковим типом з рівня ТhХ. Де знаходиться осередок ураження?
а) правий бічний канатик спинного мозку на рівні LI сегменту
б) права половина поперечника спинного мозку на рівні ThIV сегменту
в) правий бічний канатик спинного мозку на рівні ThVIII сегменту
г) права половина поперечника спинного мозку на рівні ThX сегменту
49) Вкажіть ознаки ураження правої половини поперечника спинного мозку на рівні ThIV сегменту
а) провідникова анестезія больової та температурної чутливості з рівня ThVI зліва
б) верхня параплегія
в) батіанестезія в суглобах правої ноги
г) центральна плегія правої ноги
д) анестезія больової та температурної чутливості з рівня ThVI справа
е) нижня параплегія
50) У хворого слабкість кистей та стоп з парестезіями в них. Вкажіть локалізацію ураження
а) периферичні нерви в дистальних відділах кінцівок
б) задні роги спинного мозку на рівні шийного потовщення
в) задні корінці спинного мозку на рівні шийного потовщення
г) передні роги спинного мозку на рівні шийного потовщення
д) передні корінці спинного мозку на рівні шийного потовщення
51) У хворого, що три 3 місяці тому переніс ішемічний інсульт, виявляються спастичний геміпарез,
рівномірно виражений у правій руці та правій нозі, а також правобічна геміанестезія всіх видів
чутливості. Дайте відповіді на такі запитання:
а) ураженням яких шляхів і на якому рівні пояснюється виявлена симптоматика?
уражені кірково-спінальний та таламокірковий шляхи в лівій внутрішній капсулі
б) в якому положенні знаходяться паретичні кінцівки і чому? Як зветься така поза хворого?
права рука зігнута (м’язевий тонус високий в м’язах-згиначах), права нога розігнута (м’язевий тонус
високий у м’язах-розгиначах). Поза Верніке-Манна
52) У хворого 50 років поступово виникла слабкість в руках, з’явились м’язеві атрофії та фібрилярні
посмикування у м’язах рук. Болей немає, чутливість не порушена. Дайте відповіді на такі запитання:
а) як зветься така патологія?
периферичний парез рук
б) які структури і на якому рівні уражені?
уражені передні роги спинного мозку на рівні шийного потовщення (С 5-Th1 сегменти)
в) про що свідчать фібрилярні посмикування?
про подразнення тіл периферичних нейронів в передніх рогах спинного мозку
53) У хворого поступово виникли центральний парез правої ноги та зниження больової та температурної
чутливості зліва від рівня пупка донизу. Дайте відповіді на такі запитання:
а) за яким типом порушена чутливість?
за провідниковим типом
б) ураженням яких структур і на якому рівні можна пояснити таку симптоматику?
уражені кірково-спинномозковий та спіноталамічний шлхи в правому бічному канатику на рівні Th 8
сегменту
54) У хворого виявлено пухлину, яка здавила праву половину шийного потовщення спинного мозку. Дайте
відповіді на такі запитання:
а) які сегменти ушкоджено?
ушкоджені С5-Th1 сегменти спинного мозку
б) як зветься клінічний синдром?
синдром Броун-Секара
в) які виникнуть неврологічні порушення?
сегментарні розлади: периферичний парез м’язів правої руки з анестезією больової та температурної чутливості
на руці, синдром Бернара-Горнера справа; провідникові розлади: центральний парез правої ноги, порушення
глибокої чутливості в правих кінцівках, больова та температурна анестезія з лівого боку за провідниковим
типом від рівня С7
а) ідіопатична
б) діенцефальна
в) симптоматична
г) криптогенна
д) посттравматична

а) гіпоксичні пароксизми
б) обмінні пароксизми
в) генералізовані
г) вегетативно-судинні пароксизми
д) локальні

б) абсанси
в) адверсивні
г) епілептичний статус
д) тоніко-клонічні
е) кожевніківська епілепсія
4) Які з видів епілептичних нападів є локальними?

а) епілептичний статус
б) джексонівська епілепсія
в) генералізовані тоніко-клонічні напади
г) кожевніківська епілепсія
д) абсанси
5) Вкажіть фази вторинно-генералізованого судомного нападу

а) ознобоподібного тремору
б) поліурії
в) аура
г) тонічні судоми
д) гіперкінетична
е) клонічні судоми
ж) кома
6) Де локалізується джерело епілептичного збудження, якщо напад починається із рухової

аури?
а) у зацентральній звивині
б) у скроневій частці
в) у передцентральній звивині
7) Де локалізується джерело епілептичного збудження, якщо напад починається із зорової аури?

а) у потиличній частці
б) у лобовій частці
г) у скроневій частці
8) Де локалізується джерело епілептичного збудження, якщо напад починається із слухової

аури?
а) у потиличній частці
б) у лобовій частці
г) у скроневій частці
9) Вкажіть додаткові методи обстеження хворих на епілепсію

а) дослідження вмісту міді в крові
б) дослідження чутливості
в) пневмоенцефалографія
г) КТ та МРТ головного мозку
д) електроенцефалографія
е) мієлографія
10) Який з додаткових методів дослідження може підтвердити діагноз епілепсії?

а) ехоенцефалоскопія
в) пневмоенцефалографія
г) КТ головного мозку
д) радіоізотопні методи
11) Які зміни на електроенцефалограмі виявляються у разі епілепсії?

а) бета-ритм
б) піки
в) альфа-ритм
г) гострі хвилі
д) комплекси «пік-хвиля»
е) поєднання альфа і бета-ритмів
12) Про яке захворювання свідчать зміни на електроенцефалограмі у вигляді комплексу "пік-хвиля"?
а) розсіяний склероз
б) сирингомієлія
в) епілепсія
г) бічний аміотрофічний склероз
д) хорея Гентінгтона
13) У разі яких церебральних захворювань може виникати епілептичний синдром?

а) хорея Гентінгтона
б) пухлина головного мозку
в) бічний аміотрофічний склероз
г) порушення мозкового кровообігу
д) токсична енцефалопатія
е) сімейна атаксія П'єра Марі
14) Які з препаратів використовуються для лікування хворого на епілепсію?

б) карбамазепін
в) сульфаніламідні
г) фенобарбітал
д) вальпроат натрію
е) пірацетам, енцефабол
15) Вкажіть основні заходи, що використовуються у разі епілептичного статусу
а) діазепам
б) монобромиста камфора
в) оксибутірат натрію або фенітоїн
г) електропроцедури
д) гіпервентиляція легень
е) тіопентал натрію, гексенал
16) У хворого без втрати свідомості спостерігаються напади посмикувань правої кисті, що поширюються на
праву половину обличчя і тривають декілька хвилин. Після нападу відмічається нетривала слабкість
руки. Вкажіть тип нападу.
а) кожевніківська епілепсія
б) міоклонія
в) джексонівська епілепсія
г) генералізований тоніко-клонічний напад
д) істерія
17) Що може спровокувати епілептичний напад у хворого на епілепсію?

а) вазоактивні засоби
б) вживання алкоголю
в) прийом вітамінів групи В
г) електропроцедури
д) легенева гіпервентиляція
18) У хворого діагностовано епілептичний статус з генералізованими судомними епілептичними нападами.

Які медикаменти використовують для виведення хворого з епілептичного статусу?
а) конвулекс, карбамазепін
б) ноотропіл, клоназепам, еуфілін
в) седуксен, оксибутірат натрію, гексенал
г) фалілепсин, вальпроат натрію, бензонал
д) гексамідин, суксилеп, пікнолепсин
19) У хворого двічі на місяць з’являються напади раптової втрати свідомості з падінням, судомами тоніко-
клонічного характеру в кінцівках, мимовільним сечовипусканням, прикусом язика. Напади не
провокуються зовнішніми подразниками, тривають до 5 хвилин. Після нападу свідомість відновлюється
або наступає сон. Між нападами хворий скарг не пред’являє. Неврологічний статус без патології. Який
попередній діагноз?
а) вегетативно-судинна дистонія з синкопальними пароксизмами
б) епілепсія з парціальними нападами
в) епілепсія з первинно-генералізованими нападами
г) епілепсія з вторинно-генералізованими нападами
д) абсантна форма епілепсії
20) У дитини 10 років виникають короткочасні (до 20 сек) напади виключення свідомості без падіння і
судом, які повторюються до десяти разів на добу. Напади раптові, спонтанні, не пов’язані з дією
зовнішніх чинників. Про напади не пам’ятає, після нападів стан задовільний, неврологічний статус без
змін, артеріальний тиск в межах норми.
а) Вкажіть клінічний діагноз.
б) Який метод дослідження його підтвердить?
в) З якими захворюваннями необхідно проводити диференційну діагностику?
г) Які призначити препарати?
4.6. Екзогенні нейроінтоксикації. Ураження нервової системи фізичними факторами
1) Які патологоанатомічні зміни в нервовій системі виникають у разі екзогенних інтоксикацій?

а) оклюзія магістральних судин голови
б) демієлінізація нервових волокон
в) дистонія судин, гіперемія
г) мікрокрововиливи, мікротромбози
д) остеопороз кісток черепа
е) дегенерація нервових клітин
2) Вкажіть основні патогенетичні механізми дії на нервову систему екзогенних токсичних
речовин
а) виникнення гідромієлії
б) розчинення отрут в ліпідах нервової тканини
в) порушення реологічних властивостей крові, мікроциркуляції
г) блокування сульфгідрильних груп ферментних систем
3) Які основні клінічні форми нейроінтоксикацій?

а) спінальна аміотрофія
б) астено-вегетативний синдром
в) нічне нетримання сечі
д) поліневропатія
е) міастенія
4) Вкажіть неврологічні синдроми за наявності токсичних енцефалопатій

а) Бернара-Горнера
б) астено-вегетативний
в) Броун-Секара
г) Аргайля Робертсона
д) гіпоталамічний
е) паркінсонізму
5) Вкажіть основні клінічні форми патології нервової системи за наявності алкоголізму

а) базальний менінгіт
б) полінейропатія
в) енцефалопатія Гайє-Верніке
г) менінгомієліт
д) мала хорея
е) епілепсія
6) Вкажіть основні клінічні неврологічні синдроми свинцевої інтоксикації

а) вегетативно-астенічний
б) оптико-пірамідний
в) полінейропатія
д) окуло-летаргічний
7) Вкажіть основні клінічні ознаки гострого отруєння барбітуратами

а) артеріальна гіпертензія
б) порушення свідомості
в) пригнічення дихання (дихальна недостатність)
г) психо-емоційне збудження
д) артеріальна гіпотензія (колапс)
е) центральні паралічі
ж) порушення функції нирок
8) Які побічні дії у разі прийому барбітуратів?

а) епілептичні напади
б) звикання
в) зменшення фази швидкого сну
д) синдром відміни (абстинентний синдром)
9) Вкажіть неврологічні порушення у разі гострого отруєння фосфорорганічними сполуками

а) амавроз
б) міоз, ністагм
в) фібрилярні посмикування м'язів
г) арефлексія сухожильних та шкірних рефлексів
д) гіперрефлексія сухожильних рефлексів
е) судомний синдром
10) Вкажіть основні клінічні симптоми отруєння миш'яком
а) запори
б) болі в животі, блювання, пронос
в) мідріаз
г) білі смужки на нігтях пальців
д) мієлорадикулонейропатія
е) амавроз
11) Вкажіть особливості неврологічних порушень у разі отруєння нейролептичними

препаратами
а) сліпота
б) сонливість
в) сухість в роті
г) екстрапірамідна ригідність
д) психомоторне збудження
е) гіперсалівація
12) Вкажіть основні клінічні симптоми отруєння метиловим спиртом

а) порушення нюху
б) зниження гостроти зору або сліпота
в) застійні диски зорових нервів
г) втрата свідомості
д) зниження слуху
е) судомні напади
13) Вкажіть загальні принципи профілактики нейроінтоксикацій

а) вживання гіпотензивних засобів
б) контроль токсичних речовин в повітрі шкідливих підприємств
в) вживання жовчогінних засобів
г) герметизація шкідливих ланок виробничого процесу
д) раціональне харчування
е) дотримання правил техніки безпеки і особистої гігієни
14) Вкажіть загальні принципи лікування нейроінтоксикацій

а) антибіотики, сульфаніламіди
б) застосовування засобів для дезінтоксикації
в) гемосорбція, гемодіаліз
г) детоксикаційні засоби
д) снодійні, транквілізатори
е) вазоактивні, біостимулятори
15) Вкажіть основні принципи лікування у разі отруєння метиловим спиртом

б) промивання шлунку розчином соди, сольове проносне
в) прийом етилового спирту
г) сульфаніламідні
д) спинномозкова пункція з виведенням 5-10 мл ліквору
е) препарати йодиду калію
ж) гемодіаліз
16) Вкажіть основні лікарські заходи у разі отруєння оксидом вуглецю

а) кровопусканння
б) виведення потерпілого на свіже повітря
в) дихання киснем, гіпербарична оксигенація
г) УФО крові
д) нейролептики, снодійні
17) Які лікарські засоби використовуються у разі гострих отруєнь барбітуратами?

а) снодійні ліки
б) промивання шлунку
в) гіпотензивні препарати
г) адсорбуючі засоби (солеві послаблювальні)
д) форсований діурез (електроліти, фуросемід)
е) гемосорбція, гемодіаліз
18) Вкажіть основні лікувальні заходи у разі отруєння фосфорорганічними сполуками

а) промивання шлунку та кишечника
б) антихолінестеразні препарати
в) форсований діурез
г) прийом етилового спирту
д) антидотна терапія (атропін)
е) гемодіаліз, гемосорбція
19) Вкажіть основні лікарські заходи у разі отруєння миш'яком

а) снодійні, транквілізатори
б) гемодіаліз
в) промивання шлунку , сифонні клізми
г) атропінізація
д) унітіол, тіосульфат натрію
20) Хворий з суїцидними мотивами випив склянку рідини, яка мала запах алкоголю.
Через півгодини відчув стискання в грудях, серцевий біль, надмірне потовиділення.
Різко знизився артеріальний тиск, втратив свідомість. Відмічені пригнічення
сухожилкових рефлексів і реакцій розширених зіниць на світло, м’язова гіпотонія.
Свідомість відновилась, але став різко втрачати зір. У хворого відмічається атаксія,
тремор пальців витягнутих рук. Отруєння якою речовиною виникло у хворого?
а) етиловим спиртом
б) метиловим спиртом
в) бензином
21) Хворий випадково ковтнув бензин під час переливання його через гумову трубку. Через короткий час
з’явились головний біль, відчуття “сп’яніння” з запамороченням, затерпанням кінцівок. Хворий
збуджений, відмічається тремор пальців рук, атаксія в позі Ромберга та під час ходи, ністагм,
пожвавлення сухожилкових рефлексів. Як лікувати хворого?
а) сольове проносне
б) промивання шлунку розчином натрію гідрокарбонату
в) інгаляції кисню
г) терапія етиловим спиртом
д) атропінізація
е) використання активованого вугілля
22) Чоловік, що працює на підприємстві з виготовлення термометрів та манометрів, на

фоні вираженого астено-вегетативного синдрому почав різко худнути, з’явилися
безсоння, страхи, невпевненість в собі. Під час неврологічного обстеження виявлено
ознаки синдрому паркінсонізму, генералізований тремор, атаксію, зниження інтелекту.
Про хронічне отруєння якою речовиною слід думати?
а) свинцем
б) фосфорорганічними сполуками
в) ртуттю
г) миш’яком
23) У робітника підприємства виникла енцефаломієлополінейропатія з грубими

перонеальними паралічами. Вказує також на часті напади больових кольок
кишківника. Під час обстеження крові виявлено анемію, ретикулоцитоз, базофільну
зернистість еритроцитів. Отруєння якою речовиною слід запідозрити?
а) марганцем
б) ртуттю
в) свинцем
г) фосфорорганічними сполуками
д) етиловим спиртом
е) миш’яком
24) У 30-річного чоловіка-наркомана з’явився синдром паркінсонізму. Про отруєння якою
речовиною слід думати?
а) метиловим спиртом
б) етиловим спиртом
в) марганцем
г) марихуаною
25) Вкажіть клінічні синдроми у разі хронічної променевої хвороби

а) радикулярний
б) невралгічний
в) цефалгічний
г) вегетативної дистонії
д) енцефаломієлітичний
е) гіперкінетичний
26) Вкажіть клінічні синдроми ураження нервової системи у разі вібраційної хвороби
а) мононевритичний
б) астеноневротичний
в) поліневритичний
г) мієлопатичний
д) паркінсонізму
е) енцефалопатії
ж) гемісиндром
27) Хворий 35 років знаходився в зоні з високим радіаційним фоном протягом 2 місяців. Через 4 місяці
почав скаржитися на періодичні головні болі, шум у вухах, запаморочення, похитування під час ходи,
зниження пам’яті. Під час неврологічного обстеження виявлено ністагм при погляді в обидва боки,
вестибулярну атаксію, позитивні рефлекси орального автоматизму Про яке захворювання слід думати?
а) хронічна променева хвороба
б) ішемічний інсульт
в) вібраційна хвороба
г) пухлина мозку
28) Хворий, що протягом 10 років працює на віброплатформі, скаржиться на постійні болі в м’язах ніг,
парестезії. Виявлено поліневритичний тип порушення чутливості на ногах. Шкіра ніг синюшна з
тріщинами. Про яке захворювання потрібно думати?
а) хвороба Рейно
б) вібраційна полінейропатія
в) облітеруючий ендартериїт
г) спінальний інсульт
4.7. Спадкові захворювання нервової системи. Хромосомні хвороби. Міастенія
1) Вкажіть спадкові захворювання з ураженням нервово-м'язового апарату

а) первинна прогресуюча м'язова дистрофія
б) гепато-церебральна дистрофія
в) спінальна аміотрофія
г) атаксія П'єра Марі
д) міотонія Томпсена
е) атаксія Фрідрайха
ж) невральна аміотрофія Шарко-Марі
з) хвороба Штрюмпелля
2) Вкажіть клінічні форми первинних прогресуючих м'язових дистрофій

а) юнацька форма Ерба-Рота
б) псевдогіпертрофічна форма Дюшенна
в) спінальна аміотрофія Вердніга-Гоффмана
г) невральна аміотрофія Шарко-Марі
д) плечо-лопатково-лицева форма Ландузі-Дежеріна
е) аміотрофія Кугельберга-Веландер
3) Вкажіть клінічні форми вторинних прогресуючих м'язових дистрофій

а) прогресуюча м’язова дистрофія Ерба-Рота
б) спінальна аміотрофія Вердніга-Гоффмана
в) псевдогіпертрофічна форма Дюшенна
г) плечо-лопатково-лицева форма Ландузі-Дежеріна
д) спінальна аміотрофія Кугельберга-Веландер
е) невральна аміотрофія Шарко-Марі

а) парези кінцівок за центральним типом
б) хворіють хлопчики в віці 3-5 років
в) хода типу "степаж"
г) псевдогіпертрофія литкових м'язів
д) ендокринні розлади
е) фібрилярні посмикування в м’язах

б) ”крилоподібні” лопатки
в) фасцикулярні посмикування в м'язах
г) прогресуюча атрофія м'язів плечового поясу та обличчя
д) сприятливий перебіг захворювання
е) порушення сечовипускання

а) атрофія м'язів проксимальних відділів кінцівок
б) вставання з положення лежачи "сходинками"
в) "осина" талія і "качина" хода
г) парези кінцівок за центральним типом
д) розлади чутливості
е) мозочкова атаксія
7) Які симптоми первинної прогресуючої м'язової дистрофії?

а) фібрилярні посмикування в м’язах
б) розлади чутливості
в) "качина" хода
г) зниження або відсутність сухожильних рефлексів
д) зниження м'язового тонусу
8) Які клінічні ознаки спінальної аміотрофії Вердніга-Гоффмана?

б) слабкість м'язів проксимальних відділів ніг, потім рук
в) порушення чутливості
г) зниження сухожильних рефлексів
д) фібрилярні посмикування в м’язах
9) Які клінічні ознаки спінальної аміотрофії Кугельберга-Веландер?

а) порушення чутливості
б) фібрилярні посмикування м'язів
в) псевдогіпертрофії литкових м'язів
г) розлади функції тазових органів
д) слабкість м'язів проксимальних відділів рук та ніг
а)
10) Які клінічні ознаки невральної аміотрофії Шарко-Марі?
а) фібрилярні посмикування м’язів
б) атрофія перонеальної групи м'язів
в) зниження або відсутність сухожильних рефлексів
г) хода типу "степаж"
д) парез кінцівок за центральним типом
е) псевдогіпертрофії литкових м’язів
11) Які основні принципи лікування прогресуючих м'язових дистрофій?

а) покращення метаболізму та трофіки м'язів (ретаболіл, АТФ)
б) антикоагулянти, вазоактивні
в) покращення нервово-м’язової провідності (прозерин)
г) біогенні стимулятори, вітаміни
д) сульфаніламідні, антибіотики
е) мідокалм, баклофен, сирдалуд
12) Які лікувальні заходи призначають у разі спадкових захворюваннь нервово-м'язового

апарату?
б) анаболічні гормони
в) антикоагулянти
г) вітаміни
д) біогенні стимулятори
е) анальгетики

а) м'язові спазми, що виникають раптово
б) атрофії м'язів кінцівок
в) утруднене м'язове розслаблення, особливо в пальцях рук
г) зменшення спазмів м'язів після повторення рухів
д) добре розвинута м'язова система
е) пальпаторна болючість м’язів
14) Які препарати використовують у разі міотонії Томпсена?

а) препарати калію
б) антихолінестеразні засоби
в) хінін
г) дифенін
д) препарати кальцію
е) антибіотики, сульфаніламідні

а) порушення чутливості за провідниковим типом
б) центральний нижній парапарез
в) стопні патологічні рефлекси
г) в'ялий нижній парапарез
д) тазові порушення
е) м’язова гіпертонія в ногах
16) Які спадкові захворювання обумовлені ураженням екстрапірамідної системи?

а) прогресуюча м’язова дистрофія
б) хорея Гентінгтона
в) гепатоцеребральна дистрофія
г) хвороба Паркінсона
д) атаксія Фрідрайха
е) параплегія Штрюмпелля
17) Які спадкові захворювання обумовлені ураженням координаційної системи?

а) прогресуюча м’язова дистрофія
б) міастенія
в) атаксія П'єра Марі
г) атаксія Фрідрайха
д) параплегія Штрюмпелля
е) хорея Гентінгтона
18) Вкажіть патогенетичні механізми розвитку гепато-церебральної дистрофії

а) порушення балансу між поступленням та екскрецією міді
б) порушення обміну калію
в) дефіцит протеїну (продукту гена хвороби), що відповідає за виведення міді з організму
г) порушення включення міді в апоцерулоплазмін
д) накопичення міді в печінці, головному мозку
е) порушення синтезу ацетилхоліну
19) Які симптоми характерні для гепатоцеребральної дистрофії?

а) спастичні парези кінцівок
в) гіпеpкінези, маскоподібне обличчя
г) кільце Кайзера-Флейшера
д) ознаки ураження печінки
е) чутливі розлади за гемітипом
ж) гіперсалівація
20) Які біохімічні порушення виникають у разі гепатоцеребральної дистрофії?

а) креатинурія
б) підвищення екскреції міді з сечею
в) гіпокаліємія
г) зниження вмісту церулоплазміну в крові
д) гіпоглікемія
21) Вкажіть клінічні форми гепатоцеребральної дистрофії

а) спінальна
б) черевна
в) плече-лопатково-лицева
г) тремтючо-ригідна
д) псевдогіпертрофічна
е) тремтюча
ж) екстрапірамідно-кіркова
з) ювенільна
22) Вкажіть методи діагностики гепатоцеребральної дистрофії

а) виявлення кільця Кайзера-Флейшера
б) дослідження електролітів в крові
в) зниження церулоплазміну в сироватці крові
г) підвищення концентрації міді в печінці (біопсія)
е) підвищення добової екскреції міді з сечею
ж) дослідження включення ізотопу міді в церулоплазмін
з) генетичне дослідження (використання ДНК-маркерів)
23) Які лікувальні засоби використовуються у разі гепатоцеребральної дистрофії?

а) пеніцилін, ампіцилін
б) пеніциламін, цинку сульфат
в) тимектомія, преднізолон
г) триєнтин
д) трансплантація печінки
е) прозерин, калімін
ж) гепатопротектори
24) Які нервові структури уражаються у разі хореї Гентінгтона?

а) пірамідна система
б) черепні нерви бульбарної групи
в) чутливі шляхи спинного мозку
д) лушпина
е) кора головного мозку

а) центральні парези кінцівок
б) гіперкінетичний синдром
в) м'язова гіпотонія
г) м'язова гіпертонія
д) деменція
е) в'ялі парези кінцівок

а) центральний геміпарез
б) дрібно-ритмічний тремор в руках
в) хода дрібними кроками, "човгаюча"
г) хода типу "степаж"
д) початок в 50-60 років
е) м'язова гіпертонія за пластичним типом
ж) початок у віці 3-5 років
з) гіпотонія м'язів
27) Які препарати використовують у лікуванні хвороби Паркінсона?

а) аміназин, галоперидол
б) циклодол, мідантан, юмекс
в) пірацетам, ніцерголін
г) транквілізатори
д) резерпін

а) деформації стоп та хребта
б) бульбарні порушення
в) зниження поверхневої чутливості за гемітипом
г) мозочкова та сенситивна атаксія
д) міокардіодистрофія
29) Які з вказаних ознак характерні для мозочкової атаксії П’єра Марі?
а) кільце Кайзера-Флейшера
б) мозочкова атаксія
г) гіперрефлексія глибоких рефлексів
д) наявність патологічних стопних рефлексів
е) регресуючий перебіг
ж) аутосомно-домінантний тип спадковості
30) Хвора 22 років скаржиться на тремтіння голови, кінцівок, зниження пам'яті. Виявлені
хоpеїчні гіперкінези, кільце Кайзера-Флейшера, зниження церулоплазміну в крові. Який
діагноз?
а) мала хорея
б) гепато-церебральна дистрофія
в) хорея Гентінгтона
г) атаксія Фрідрайха
д) хвороба Паркінсона
31) У хворого 65 років поступово виникли скутість під час рухів, гіпомімія, почав ходити човгаючи, поза
“згиначів”, тиха монотонна мова, ритмічний тремор пальців кистей. Його батько хворів на подібне
а) енцефаломієліт
б) хвороба Паркінсона
г) летаргічний енцефаліт
д) розсіяний склероз
32) У хворого 16 років поступово виникли м’язова слабкість та атрофії м’язів проксимальних відділів
кінцівок, утруднення під час ходи. При огляді спостерігаються крилоподібні лопатки, “осина” талія,
“качина” хода. Дід хворого хворів на таке захворювання. Вкажіть хворобу.
а) розсіяний склероз
б) прогресуюча м’язова дистрофія Ерба-Рота
г) хронічна стадія летаргічного енцефаліту
33) У хворої поступово з 19 років з’явились м’язова слабість у дистальних відділах нижніх кінцівок,
симетричні атрофії в м’язах гомілок та стоп, згодом приєднались атрофії дистальних відділів рук, тенара,
гіпотенара. Виявлені стопа Фрідрайха, зниження колінних та ахіллових рефлексів, поліневритичний тип
чутливих розладів, гіпергідроз кистей та стоп. Рідна сестра хворої має схожі клінічні ознаки
а) атаксія Фрідрайха
в) сімейна параплегія Штрюмпелля
д) невральна аміотрофія Шарко-Марі
34) У хворої 22 років спостерігається тремтіння пальців кисті, підвищення м’язового тонусу за пластичним
типом у кінцівках, утруднення під час ходи. Офтальмолог виявив рогівкове кільце Кайзера-Флейшера. В
крові – зниження концентрації церулоплазміну. Вкажіть хворобу.
а) торсійна дистонія
б) гепатоцеребральна дистрофія
35) Який каріотип у хворих з синдромом Шерешевського-Тернера?

а) 44a XY
б) 44a XX
в) 44a XXY
г) 44a XXX
д) 44a XO
36) Який каріотип у хворих з синдромом Кляйнфельтера?

а) 44a XO
б) 44a XY
в) 44a XX
г) 44a XXY
д) 44a XXX
37) Вкажіть хвороби (синдроми), обумовлені змінами структури та кількості хромосом

а) фенілкетонурія
б) хвороба Дауна
в) гепатоцеребральна дистрофія
г) синдром Шеревського-Тернера
д) синдром Кляйнфельтера
е) міастенія
38) Вкажіть аномалії аутосом за наявності хвороби Дауна

а) трисомія по 13-й хромосомі
б) мозаїцизм
в) трисомія по 18-й хромосомі
г) трисомія по 21-й хромосомі
д) транслокація 21-ї хромосоми на 13, 15 аутосоми

а) гангліозидози
б) глікогенози
в) сфінгомієліноз
г) глюкоцереброзидоз
д) лейкодистрофії
е) фенілкетонурія
40) Трьохмісячна дитина млява, адинамічна, має світле волосся, блакитні очі, відстає у
психомоторному розвитку, від неї йде “мишачий” запах. Який попередній діагноз.
а) перинатальна енцефалопатія
в) фенілкетонурія
г) лейкодистрофія
41) Дитина, котра до 6 місяців нормально розвивалася, стала неактивною, перестала пізнавати матір, не
фіксує погляд. В кінцівках підвищений м’язовий тонус, високі рефлекси. Окуліст виявив на очному дні
симптом “вишневої кісточки”. Про яке захворювання слід думати?
б) хвороба Тея-Сакса
в) прогресуюча м’язова дистрофія
г) хвороба Дауна
42) Вкажіть особливості патологічного процесу у разі міастенії

а) атрофія клітин передцентральної звивини
б) порушення нервово-м'язової передачі на рівні синапсів
в) демієлінізація пірамідних шляхів
г) дегенерація клітин передніх рогів спинного мозку
д) деструктивні зміни в периферичних нервах
43) Вкажіть можливі варіанти порушення нервово-м'язової передачі у разі міастенії

а) зниження активності холінестерази
б) синаптичний блок з появою аутоантитіл до кінцевої пластинки
в) порушення обміну катехоламінів
г) порушення синтезу ацетилхоліну
д) ураження клітин передніх рогів
е) підвищення активності холінестерази

а) бульбарна
б) спінальна
в) очна
г) кіркова
д) генералізована
е) псевдогіпертрофічна

а) фібрилярні посмикування м'язів
б) порушення ковтання, мови, диплопія
в) порушення чутливості
г) м'язова слабкість при повторенні рухів
д) тазові розлади

а) амбліопія
б) птоз верхніх повік
в) атрофія дисків зорових нервів
д) наростання очних симптомів під вечір
е) амавроз

а) атрофія м'язів язика
б) дисфагія
в) дисфонія
г) скандована мова
д) наявність рефлексів орального автоматизму
е) порушення дихання

б) слабкість дихальних м’язів
в) тазові розлади
г) слабкість м'язів проксимальних відділів кінцівок
д) наявність стопних патологічних рефлексів
49) Вкажіть клінічні критерії постановки діагнозу міастенії

а) наявність чутливих розладів
б) підвищення втомлюваності м'язів під час їх навантаження
в) наявність м'язових атрофій
д) зменшення рухових розладів після прозеринової проби
е) міастенічна реакція виснаження під час ритмічної електростимуляції
50) З якими захворюваннями диференціюють міастенію?

а) сирингомієлія, сирингобульбія
б) стовбуровий енцефаліт
г) пухлина стовбура головного мозку
е) пpогресуюча м’язова дистрофія
51) Які методи дослідження підтверджують діагноз міастенії?

а) прозеринова проба
г) краніографія
д) томографія межистіння
е) вміст міді у крові, сечі

а) антиаритмічні препарати
в) тимектомія
г) антибіотики
д) нейролептики, транквалізатори
е) препарати калію
ж) кортикостероїди
з) плазмаферез, гемосорбція

а) високий артеріальний тиск
б) значні бульбарні розлади
в) мідріаз
г) тазові розлади
д) генералізована м'язова слабкість
е) міоз

а) нейролептики, транквалізатори
б) внутрішньовенне введення прозерину
в) апаратне штучне дихання
г) відсмоктування слизу з верхніх дихальних шляхів
д) гіпотензивні препарати
е) протинабрякові препарати

а) мідріаз
б) гіперсалівація
в) діарея, біль в животі
г) сухість в роті
д) фасцикулярні посмикування м’язів
е) міоз
ж) наявність патологічних рефлексів
56) Які засоби використовуються у разі холінергічного кризу?

а) прозерин, калімін
б) відміна антихолінестеразних засобів
в) гіпотензивні препарати
г) атропінізація до появи сухості в роті
д) реактиватори холінестерази (дипіроксим)
е) антикоагулянти, вазоактивні
57) Хвора 35 років після грипу почала відчувати підвищену втомлюваність м’язів кінцівок після виконання
звичайної роботи. Після відпочинку слабкість зникала. Рефлекторна, чутлива та координаторна функції
не порушені. Після невеликих фізичних навантажень (присідання, піднімання та опускання рук декілька
разів) виникає м’язове стомлення. Після відпочинку рухи поновлюються.
а) Яке захворювання можна запідозрити?
Які додаткові обстеження треба провести?
Міастенія; електроміографія, томографія межистіння
Розділ 2. Патологія черепних нервів. Порушення вищих мозкових функцій та вегетативної

нервової системи. Додаткові методи дослідження в неврології
2.1. Патологія черепних нервів
1) В яких утвореннях мозку локалізуються ядра черепних нервів?

а) у ніжках мозку
б) у мості
в) у внутрішній капсулі
г) у підкіркових вузлах
д) у довгастому мозку
е) у корі головного мозку
2) Де локалізується патологічний осередок у разі нюхових галюцинацій?
а) у язиковій звивині потиличної частки
б) у первинних підкіркових нюхових центрах
в) у парагіпокампальній звивині скроневої частки
г) у передцентральній звивині

а) у лобовій частці
д) у потиличній частці
4) Ураження яких ділянок нюхового аналізатора спричиняє однобічну аносмію?

а) нюхова цибулина
б) парагіпокампальна звивина скроневої частки
в) нюховий тракт
г) нюховий трикутник

а) нюховий трикутник
б) нюхова цибулина
г) прозора перетинка
д) передній продірявлений простір
е) кора скроневої частки
6) Вкажіть зміни на очному дні, що спостерігаються у разі захворювань нервової системи

а) блідість скроневих половин дисків зорових нервів
в) хореоретиніт
г) атрофія зорового нерва
д) дистрофія сітківки
е) кон’юнктивіт
ж) кератит
7) Ураження якої ділянки зорового аналізатора спричиняє гомонімну геміанопсію?

а) зоровий шлях
б) зоровий нерв
в) зорова пучковість
г) зорове перехрестя
д) сітківка ока
8) У хворого діагностована бітемпоральна геміанопсія. Де локалізується вогнище ураження?

а) у зоровому нерві
б) у неперехрещеній частині хіазми
в) у середині хіазми
г) у зоровій пучковості
9) Де локалізується кіркова проекційна зона зорового аналізатора?

а) у шпороподібній борозні
б) у язиковій звивині
в) у скроневій частці
г) у клині
е) у лобовій частці
10) Ураження якої ділянки зорового аналізатора спричиняє амавроз?

а) потиличної частки
б) зорового шляху
в) зорового нерва
11) Де локалізується патологічний процес у разі зорових галюцинацій?

а) у скроневій частці
б) у первинних підкіркових центрах зору
в) у потиличній частці
д) у зоровому нерві

а) гостроти зору
б) дослідження симетричності очних щілин
в) полів зору
г) дослідження об’єму руху очних яблук
д) кольоросприймання
е) очного дна
ж) дослідження вистояння очних яблук з орбіти
13) Ураження якої ділянки зорового аналізатора спричиняє біназальну геміанопсію?

а) середини хіазми
б) неперехрещеної частини хіазми
в) зорового нерва
г) зорового шляху
д) шпороподібної борозни потиличної частки
14) Вкажіть відмінні ознаки геміанопсії у разі ураження зорового шляху

а) застійний диск зорового нерва
б) амавроз
в) квадрантна геміанопсія
г) проста атрофія зорового нерва
д) відсутність реакції зіниць при освітленні виключених половин сітківок
е) зорова агнозія
15) Вкажіть симптоми ураження окорухового нерва

а) екзофтальм
б) збіжна косоокість
в) розбіжна косоокість
г) міоз
д) мідріаз
е) енофтальм
16) Ураження яких нервових структур спричиняє периферичний параліч окорухових м'язів?
а) окорухових нервів
б) над’ядерних шляхів
в) ядер окорухових нервів
д) нижнього відділу передцентральної звивини
17) Вкажіть локалізацію патологічного вогнища у разі альтернувального синдрому Вебера

а) окоруховий нерв
б) відвідний нерв
в) ніжка мозку
г) довгастий мозок
д) вароліїв міст
18) Відмітьте симптоми альтернувального синдрому Вебера

а) розбіжна косоокість
в) збіжна косоокість
д) птоз верхньої повіки
е) центральний геміпарез з протилежного боку
ж) міоз
з) парез погляду
19) Яка неврологічна симптоматика виникає у разі ураження шийного симпатичного нерва?
а) альтернувальний синдром Вебера
б) геміанопсія
г) амавроз
д) амбліопія

а) міоз
б) мідріаз
в) птоз
д) екзофтальм
е) розбіжна косоокість
21) Які функції забезпечує парасимпатична іннервація ока?

а) звуження зіниць
б) розширення зіниць
в) акомодацію
г) підняття верхньої повіки
д) конвергенцію очних яблук
22) Який окоруховий м'яз іннервує блоковий нерв?

а) зовнішний прямий
б) внутрішній прямий
в) верхній косий
г) нижній косий
д) верхній прямий
23) Вкажіть симптоми ураження блокового нерва

а) диплопія під час погляду вбік
б) диплопія під час погляду вниз
в) параліч погляду
г) розбіжна косоокість
д) легка збіжна косоокість
24) Вкажіть симптоми синдрому Аргайля Робертсона

а) відсутність прямої і співдружньої реакції зіниць на світло
б) відсутність реакції зіниць на акомодацію та конвергенцію
в) збереження реакції зіниць на акомодацію та конвергенцію
г) частковий птоз верхньої повіки
25) Вкажіть симптоми ураження відвідного нерва

а) птоз верхньої повіки
б) збіжна косоокість
г) відсутність зіничних реакцій
д) розбіжна косоокість
26) Які симптоми виникають у разі ураження ділянки розміщення ядра відвідного нерва?
а) параліч погляду в бік ураження
б) центральний геміпарез з протилежного боку
г) збіжна косоокість
д) анізокорія
е) центральний геміпарез на боці ураження
ж) параліч погляду в протилежний бік
з) розбіжна косоокість
27) Які симптоми включає альтернувальний синдром Фовілля?

а) збіжна косоокість
б) відсутність зіничних реакцій
в) розбіжна косоокість
д) центральний геміпарез з протилежного боку
е) периферичний парез мімічних м'язів
ж) центральний геміпарез на боці вогнища
з) периферичний парез кінцівок
28) Які симптоми виникають у разі ураження кіркового центру погляду?

а) параліч погляду в бік, протилежний ураженню
б) параліч погляду в бік ураження
в) парез погляду доверху
29) Вкажіть симптоми ураження стовбурового центру погляду

а) центральний геміпарез на боці, протилежному до вогнища
б) парез погляду в бік, протилежний до вогнища
в) парез погляду вгору
г) парез погляду в бік вогнища
д) парез погляду донизу
30) Ураження яких черепних нервів спричиняє диплопію?

а) окорухового
б) блокового
в) відвідного
г) лицьового
д) трійчастого
е) нюхового
ж) зорового
31) Вкажіть симптоми ураження очної гілки трійчастого нерва

а) міоз
б) відсутність надбрівного рефлексу
в) герпетичні висипання на обличчі
г) відсутність рогівкового рефлексу
д) порушення всіх видів чутливості в зоні іннервації
е) мідріаз
ж) частковий птоз верхньої повіки
з) дисоційоване порушення чутливості на обличчі
32) Вкажіть симптоми ураження верхньощелепної гілки трійчастого нерва

а) відсутність рогівкового рефлексу
б) міоз
в) зниження смакової чутливості
г) парез жувальних м'язів
д) порушення всіх видів чутливості в зоні іннервації
33) Вкажіть симптоми ураження нижньощелепної гілки трійчастого нерва

а) відсутність всіх видів чутливості в зоні іннервації
б) відсутність глоткового рефлексу
в) параліч жувальних м'язів
г) герпетичні висипання на обличчі
д) відсутність нижньощелепного рефлексу
34) Якими симптомами проявляється ураження вузла трійчастого нерва?

а) герпетичними висипаннями на обличчі
б) дисоційованим порушенням чутливості в зонах Зельдера
в) порушенням всіх видів чутливості в зоні іннервації трійчастого нерва
г) парезом жувальних м'язів
д) парезом мімічних м'язів
35) Які симптоми характерні для ураження ядра спинномозкового шляху трійчастого нерва?
а) дисоційований розлад чутливості в зонах Зельдера
б) порушення всіх видів чутливості в зоні іннервації трійчастого нерва
в) анестезія всіх видів чутливості в зонах Зельдера
г) парез жувальних м'язів
д) порушення смакової чутливості
36) Де локалізується ураження у разі периферичного парезу жувальних м'язів?

а) у руховому ядрі трійчастого нерва
б) у язикоглотковому нерві
в) у нижньощелепному нерві
г) у верхньощелепному нерві
д) у лицевому нерві
37) Ураження яких нервових утворень спричиняє порушення чутливості на обличчі за сегментарним
типом?
а) ядра спинно-мозкового шляху трійчастого нерва
б) гілок трійчастого нерва
в) вузла трійчастого нерва
д) нижнього відділу зацентральної звивини
38) Ураження яких нервових утворень спричиняє порушення чутливості на обличчі за периферичним
типом?
а) ядра спинно-мозкового шляху трійчастого нерва
б) внутрішньої капсули
в) гілок трійчастого нерва
г) нижнього відділу зацентральної звивини
д) таламо-кіркового шляху
39) Вкажіть симптоми ураження рухових волокон трійчастого нерва

а) атрофія жувальних м'язів
б) підвищення нижньощелепного рефлексу
в) парез мімічних м'язів
г) центральний парез жувальних м'язів
д) відхилення щелепи в бік ураження під час відкривання рота
е) герпетичні висипання на обличчі
ж) відсутність нижньощелепного рефлексу
40) Які ознаки центрального парезу мімічних м'язів?

а) згладжена носогубна складка
б) згладжені лобні складки
в) опущений кут рота
г) лагофтальм
д) неможливість нахмурити брови
41) Вкажіть прийоми дослідження функції лицевого нерва

а) виявлення асиметрії лицевих м'язів у спокої
б) наморщити лоб
в) дослідження рухливості очних яблук
г) заплющити очі
д) дослідження зіничних рефлексів
е) оскалити зуби
ж) дослідження чутливості на обличчі
з) дослідження очного дна
и) нахмурити брови
42) Вкажіть симптоми альтернувального синдрому Мійяра-Гублера

а) периферичний парез мімічних м'язів на боці вогнища
б) центральний парез мімічних м'язів на боці вогнища
в) центральний геміпарез з протилежного боку
г) парез зовнішнього прямого м'яза ока на боці вогнища
д) периферичний геміпарез на боці вогнища
43) Вкажіть ознаки ураження лицевого нерва в ділянці мосто-мозочкового кута

а) периферичний парез мімічних м'язів
б) центральний парез мімічних м'язів
в) сухість ока
г) альтернувальний синдром Мійяра-Гублера
д) розлад смаку на передніх 2/3 язика
е) альтернувальний синдром Фовілля
44) У хворого центральний геміпарез зліва та периферичний парез мімічних м'язів справа. Як називається
синдром?
а) Вебера
б) Мійяра-Гублера
в) Фовілля
г) мосто-мозочкового кута
д) Валленберга-Захарченка
45) Де локалізується вогнище ураження у разі синдрому Мійяра-Гублера?

а) у внутрішній капсулі
б) у ніжці мозку
в) у мості
г) у мосто-мозочковому куті
д) у кірково-ядерних шляхах
46) Вкажіть ознаки ураження лицевого нерва в ділянці входу його до кісткового каналу
б) сухість ока
в) порушення смаку на передніх 2/3 язика
г) центральний парез мімічних м'язів
д) гіперакузія
е) сльозотеча
ж) зниження слуху
з) альтернувальний синдром Фовілля
47) Вкажіть ознаки ураження лицевого нерва після виходу його з кісткового каналу
б) порушення смаку на передніх 2/3 язика
в) сльозотеча
г) центральний парез мімічних м'язів
д) гіперакузія
48) Які симптоми ураження ділянки розміщення ядра лицевого нерва?

б) центральний парез мімічних м'язів
г) гіперакузія
д) порушення смаку на передніх 2/3 язика
49) Де локалізується вогнище ураження у разі центрального парезу мімічних м'язів?

а) у кірково-ядерному шляху
б) у ядрі лицевого нерва
г) у лицевому нерві
д) у трійчастому нерві

б) зниження слуху
в) гіперакузія
г) біль і зниження чутливості на обличчі
д) втрата смаку на передніх 2/3 язика
е) мозочкові розлади на боці вогнища
ж) мозочкові розлади з протилежного боку
з) порушення чутливості на обличчі за дисоційованим типом
51) Які утворення мозку складають підкіркові слухові центри?

а) нижні горбики покрівлі середнього мозку
б) верхні горбики покрівлі середнього мозку
в) медіальні колінчасті тіла
г) латеральні колінчасті тіла
д) верхня скронева звивина
52) Де розташована кіркова слухова проекційна ділянка?

а) у верхній скроневій звивині
б) у зацентральній звивині
г) у нижній лобовій звивині
д) у звивині Гешля
53) Які симптоми спостерігаються у разі ураження вестибулярного нерва?

а) запаморочення, нудота, блювання
в) ністагм
г) атаксія
д) порушення смаку
е) порушення нюху

а) неможливість повороту голови в здоровий бік
б) обмежене підняття руки вище горизонтального рівня
в) неможливість повороту голови в протилежний бік
г) неможливість підняти плече
д) фібрилярні посмикування м'язів
е) неможливість підняття руки до горизонтального рівня
ж) неможливість зведення лопаток
55) Вкажіть локалізацію вогнища ураження у разі центрального парезу м'язів язика
а) нижній відділ передцентральної звивини
б) ядро язикоглоткового нерва
в) ядро під'язикового нерва
г) кірково-ядерний шлях
д) корінець під'язикового нерва
56) Які ознаки характерні для центрального парезу м'язів язика?

б) відхилення язика в бік, протилежний до вогнища ураження
в) атрофія м'язів
г) відсутність атрофії м'язів
д) фібрилярні посмикування м'язів язика
е) відхилення язика в бік вогнища ураження
57) Які симптоми альтернувального синдрому Джексона?

а) периферичний парез м'язів язика на боці ураження
б) центральний парез м'язів язика
г) дисфагія
д) периферичний парез мімічних м'язів
58) Які ознаки ураження ділянки розміщення ядра під'язикового нерва?

а) атрофія колового м'яза рота
б) альтернувальний синдром Джексона
в) фібрилярні посмикування м'язів язика
г) відсутність глоткового рефлексу
д) відсутність атрофії м'язів язика
е) атрофія м'язів язика
ж) альтернувальний синдром Фовілля
з) альтернувальний синдром Мійяра-Гублера
59) Де розташоване ядро під'язикового нерва?

а) у ніжці мозку
б) у мості
в) у довгастому мозку
г) у внутрішній капсулі
60) Де локалізується вогнище ураження у разі периферичного парезу м'язів язика?

а) у нижньому відділі передцентральної звивини
б) у під'язиковому нерві
в) у стовбурі язикоглоткового нерва
г) у кірково-ядерному шляху
д) у ядрі під'язикового нерва
61) Вкажіть симптоми периферичного парезу м'язів язика

а) атрофія м'язів язика
б) відхилення язика в бік вогнища
в) дисфагія
г) дисфонія
д) дизартрія
е) відсутність атрофії язика
ж) порушення смаку на передніх 2/3 язика
62) Які симптоми бульбарного синдрому?

а) рефлекси орального автоматизму
г) насильницькі сміх або плач
д) дисфонія
е) відсутність глоткового рефлексу
ж) збережений глотковий рефлекс
з) атрофія м'язів язика
и) відсутність атрофії м'язів язика
63) Які ознаки псевдобульбарного синдрому?

а) дисфагія
б) атрофія м'язів язика
в) рефлекси орального автоматизму
г) насильницькі сміх або плач
д) фібрилярні посмикування м'язів язика
е) відсутність глоткового рефлексу
ж) дисфонія
з) альтернувальний синдром Джексона
и) дизартрія
64) Де локалізується вогнище ураження у разі бульбарного синдрому?

а) у корінцях IX, X, XII пар черепних нервів
в) у ядрах IX, X, XII пар черепних нервів
г) у передцентральній звивині
д) у ядрі або стовбурі XI пари черепних нервів
65) Де локалізується вогнище ураження у разі псевдобульбарного синдрому?

а) у кірково-ядерних шляхах обох півкуль мозку
б) у кірково-ядерному шляху однієї півкулі мозку
в) у ніжці мозку
г) у довгастому мозку
д) у мості

а) периферичний парез м'якого піднебіння, голосової зв'язки на боці вогнища
б) центральний геміпарез на боці вогнища
г) периферичний парез м'язів язика на боці вогнища
д) центральний парез м'язів язика на боці вогнища
67) Вкажіть симптоми альтернувального синдрому Валленберга-Захарченка

а) порушення чутливості за сегментарним типом на обличчі на боці вогнища
б) провідникова геміанестезія з протилежного боку
в) мозочкові порушення з протилежного боку
г) мозочкові порушення на боці вогнища
д) насильницькі плач або сміх
е) синдром Бернара-Горнера
ж) рефлекси орального автоматизму
з) порушення чутливості на обличчі за периферичним типом
и) периферичний парез м'якого піднебіння і голосової зв'язки на боці вогнища

а) ознаки ураження IX та X пар на боці вогнища
б) центральний геміпарез з протилежного боку
в) центральний геміпарез на боці вогнища
г) периферичний парез мімічних м'язів
д) ознаки ураження XI пари на боці вогнища
е) ознаки ураження XII пари на боці вогнища
ж) порушення смаку
69) Які альтернувальні синдроми спостерігаються за наявності ураження ніжки мозку?

а) Бенедикта
б) Фовілля
в) Мійяра-Гублера
г) Вебера
д) Джексона
е) Авеліса
70) Які альтернувальні синдроми спостерігаються за наявності ураження моста?

а) Мійяра-Гублера
б) Вебера
в) Джексона
г) Фовілля
д) Шмідта
71) Які альтернувальні синдроми спостерігаються за наявності ураження довгастого мозку?

а) Шмідта
б) Джексона
в) Валленберга-Захарченка
г) Фовілля
д) Вебера
е) Авеліса
ж) Бенедикта
з) Мійяра-Гублера
72) Ураження яких утворень мозку спричиняє появу альтернувальних синдромів?

а) моста
б) довгастого мозку
в) кори головного мозку
д) ніжки мозку
е) спинного мозку

а) у підкірці
в) у довгастому мозку
г) у мості
д) у спинному мозку

а) рухове подвійне
б) смакове ядро одинокого пучка
в) сльозовидільне
г) ядро Якубовича
д) чутливе ядро сірого крила
е) парасимпатичне нижнє слиновидільне
ж) парасимпатичне дорсальне
з) ядра Голля і Бурдаха

а) чутливе
б) парасимпатичне дорсальне
в) сльозовидільне
г) рухове подвійне
д) ядра Голля і Бурдаха
76) Які з черепних нервів уражаються у разі патології в ділянці верхньої очної щілини?
а) верхньощелепний
б) блоковий
в) лицевий
г) очний
д) відвідний
е) язикоглотковий
ж) окоруховий
з) блукаючий
77) У хворого диплопія, птоз, мідріаз справа і центральний геміпарез зліва. Де локалізується вогнище
ураження?
а) у променистому вінці
г) у лівій ніжці мозку
д) у правій ніжці мозку
е) у мості справа
ж) у мості зліва
78) У хворого ознаки ураження ядер лівого окорухового нерва та центральний правобічний геміпарез. Як
а) Бенедикта
б) Фовілля
в) Вебера
г) Джексона
д) Авеліса
79) У хворого периферичний парез мімічної мускулатури справа і центральний геміпарез зліва. Де
а) у внутрішній капсулі
б) у таламусі
в) у правій ніжці мозку
г) у мості справа
д) у лівій ніжці мозку
е) у мості зліва
80) Які із вказаних симптомів є спільними для бульбарного і псевдобульбарного синдромів?

а) рефлекси орального автоматизму
в) насильницькі сміх або плач
г) дизартрія
д) дисфонія
е) атрофія м'язів язика
81) У хворого дисфагія, дисфонія, дизартрія, атрофія і фібрилярні посмикування м'язів язика. Де
а) у кірково-ядерних шляхах
в) у ніжці мозку
г) в ядрах IX, X, XII пар нервів
д) у мості
82) У хворого дисфагія, дизартрія, дисфонія, насильницький плач, викликаються рефлекси орального
автоматизму. Де локалізується вогнище ураження?
а) у ніжці мозку
б) у кірково-ядерних шляхах з обох боків
в) в ядрах та корінцях IX, X, XII пар нервів
г) у кірково-ядерному шляху з одного боку
д) у довгастому мозку
83) У хворого ознаки ураження VIІ, VIII пар черепних нервів, мозочкові розлади на боці вогнища. Де
а) у мосто-мозочковому куті
в) у мості
г) у довгастому мозку
д) у півкулі мозочка
84) Вкажіть види порушень мови у разі бульбарного або псевдобульбарного синдромів
б) скандована
в) анартрія
г) дисфонія
д) гугнява мова
е) афазія
ж) тиха, монотонна
85) У хворого периферичний парез мімічної мускулатури, гіперакузія, порушення смаку на передніх 2/3
язика. Де локалізується вогнище ураження?
а) у ядрі лицевого нерва
б) у каналі лицевого нерва, вище відходження стремінцевого нерва
в) у кірково-ядерних шляхах
г) у каналі лицевого нерва, нижче відходження стремінцевого нерва
86) Опишіть ознаки синдрому, зворотнього до синдрому Аргайля Робертсона

а) збережена пряма та співдружня реакція зіниць на світло
б) збережена реакція зіниць на акомодацію і конвергенцію
в) відсутня пряма та співдружня реакція зіниць на світло
г) відсутня реакція зіниць на акомодацію і конвергенцію
87) Після черепної травми у хворого виникла офтальмоплегія і розлад чутливості в зоні іннервації правого
очного нерва. Де локалізується процес?
а) у правій верхній очній щілині
в) на основі мозку
г) у кірковому центрі погляду
д) у стовбуровому центрі погляду
88) У хворого зниження слуху на ліве вухо. Проба Вебера показує латералізацію звуку в бік хворого вуха.
Що уражено?
а) звукопровідний апарат справа
б) звукосприймаючий апарат зліва
в) звукопровідний апарат зліва
г) звукосприймаючий апарат справа
д) кора скроневої частки
89) У хворого зниження слуху на праве вухо. Проба Вебера дає латералізацію звуку в бік здорового вуха. Що
уражено?
а) звукосприймаючий апарат зліва
б) звукопровідний апарат зліва
в) звукосприймаючий апарат справа
г) звукопровідний апарат справа
90) У хворого періодично виникають короткочасні відчуття якогось запаху без відповідного подразника.
а) як зветься цей синдром? ) а) нюхові галюцинації
б) коли він спостерігається? б) у разі подразнення кіркового відділу нюхового аналізатора на медіальній
поверхні скроневої частки
91) У хворого виявляється частковий птоз верхньої повіки правого ока. Дайте відповіді на такі запитання:
а) про ураження яких нервів можна думати; як по ширині зіниці можна вирішити, який нерв ушкоджений?
) а) правий окоруховий нерв (мідріаз), шийний симпатичний нерв (міоз)
92) У хворого осередок ураження в лівій внутрішній капсулі.

а) Мімічні м’язи якої частини обличчя і на якому боці будуть паралізовані? ) а) парез мімічних м’язів нижньої
половини обличчя з протилежного боку
б) Який вид парезу мімічних м’язів виникне у хворого?

в) Який шлях ушкоджений?
93) У хворого патологічний процес у ділянці внутрішнього коліна лицевого нерва.

а) Який вид парезу мімічних м’язів виникне у хворого з ураженням внутрішнього коліна лицевого нерва?
б) Навколо ядра якого нерва утворюється внутрішнє коліно?
в) Який симптом виникне у разі ураження цього ядра?
г) До складу якого синдрому відноситься ця патологія?
94) У хворого поступово змінився голос, став глухий, гугнявий, мова не розбірлива. Поперхується під час
їди. Рухи язика різко обмежені, атрофії та фібрилярні посіпування м’язів язика. Рухи м’якого піднебіння
знижені.
а) Як зветься синдром?
б) Які структури уражені?
95) У хворого з лівобічним геміпарезом відмічається опущення лівого кута рота, висунутий з рота язик
відхиляється вліво. Атрофій язика не виявлено.
а) Який вид парезу мімічних м’язів та язика?
1) Вкажіть структури периферичної нервової системи ( в, г, е, ж)

а) передцентральна звивина
б) бічні канатики спинного мозку
г) сплетення
д) внутрішня капсула
е) міжхребцеві та вегетативні вузли
ж) передні і задні корінці спинного мозку
з) задні канатики спинного мозку
2) Вкажіть ознаки ураження периферичного нерва (б, г , д)

а) центральний монопарез
б) біль і анестезія в зоні іннервації
в) відсутність атрофії м’язів
г) периферичний монопарез
е) гіпертонія м'язів
ж) патологічні рефлекси
3) Вкажіть ознаки ураження заднього корінця спинного мозку(б, в, е)

а) фасцикулярні посмикування
б) стріляючий біль
в) сегментарна анестезія
г) гіперрефлексія
д) периферичний парез м'язів
е) симптоми натягу
4) Вкажіть симптоми натягу периферичних нервів і нервових корінців(б, г, ж) а) Фовілля

б) Лассега
в) Керніга
г) Нері
д) Броун-Секара
е) Бернара-Горнера
ж) Вассермана
5) Вкажіть ознаки ураження кінського хвоста (б, е, ж)

а) центральний парез м'язів нижніх кінцівок
б) розлади чутливості в ділянці промежини
в) порушення чутливості за поліневритичним типом
г) періодичне нетримання сечі
д) порушення чутливості за провідниковим типом
е) справжнє нетримання сечі
ж) корінцевий біль
6) Відмітьте захворювання периферичної нервової системи(б, в, д, ж, з)

а) енцефаліт
б) радикуліт
в) плексит
г) менінгіт
д) невралгія
е) мієліт
ж) невропатія
з) поліневропатія
и) арахноїдит
7) Вкажіть симптоми, характерні для невралгій(в, г, е)

а) арефлексія
б) парези м'язів
г) парестезії
д) атрофія м’язів
е) напади болю
8) Які клінічні прояви нападу невралгії трійчастого нерва?( б, д, е)

б) біль в ділянці однієї або декількох гілок нерва
в) парез жувальної мускулатури
д) наявність куркових зон
е) вегетативні порушення на обличчі
9) Вкажіть клінічні прояви невропатії лицевого нерва (б, г, д, е)

а) енофтальм
б) периферичний парез мімічних м'язів
в) центральний парез мімічних м'язів
г) порушення смаку
д) сльозотеча або сухість ока
е) відсутність надбрівного рефлексу
ж) збереження надбрівного рефлексу
10) Вкажіть симптоматику невропатії променевого нерва (б, в, г)

а) відсутність згинально-ліктьового рефлексу
б) парез розгиначів передпліччя, кисті і пальців
в) відсутність розгинально-ліктьового рефлексу
г) звисаюча кисть
д) "когтиста" кисть
е) відсутність чутливих розладів
11) Яка симптоматика невропатії серединного нерва? (б, г, д, ж )

а) гіперрефлексія згинального ліктьового рефлексу
б) неможливість пронації кисті
в) відсутність розгинального ліктьового рефлексу
г) неможливість згинання перших трьох пальців кисті
д) анестезія в зоні іннервації
е)звисаюча кисть
ж) атрофія в ділянці thenaris
12) Яка симптоматика невропатії ліктьового нерва?( б, г, д)

а) звисаюча кисть
б) неможливість згинання IV і V пальців кисті
г) деформація кисті у вигляді "когтистої лапи"
д) анестезія ульнарної поверхні передпліччя, кисті, IV і V пальців
е) гіперефлексія розгинального ліктьового рефлексу
13) Які симптоми невропатії сідничного нерва? (в, д)

а) анестезія передньої поверхні стегна
б) рефлекс Бабінського
в) параліч стопи
г) відсутність колінного рефлексу
д) відсутність ахіллового рефлексу
14) Які симптоми невропатії великогомілкового нерва? (б, г)

а) рефлекс Бабінського
б) неможливість підошвового згинання стопи і пальців
в) відсутність колінного рефлексу
г) відсутність ахіллового рефлексу
д) неможливість тильного згинання стопи
15) Які симптоми невропатії малогомілкового нерва? (б, в, д)

а) відсутність ахіллового рефлексу
б) неможливість тильного згинання стопи
в) анестезія зовнішньої поверхні гомілки та тила стопи
д) хода типу "степаж"
е) неможливість підошвового згинання стопи і пальців
16) Вкажіть симптоми невропатії стегнового нерва (б, д, е)

а) параліч литкового м’яза
б) парез чотириголового м’яза стегна та кравецького м’яза
в) відсутність підошвового рефлекса
г) симптом Ласега
д) відсутність колінного рефлекса
е) симптоми Вассермана і Мацкевича
17) Вкажіть основні симптоми поліневропатій (б, г, е)
а) центральний парез кінцівок
б) периферичний парез м’язів кистей і стоп
в) патологічні рефлекси
г) порушення чутливості за поліневритичним типом
д) порушення функції сфінктерів
е) трофічні і вазомоторні розлади на кистях і стопах
ж) порушення чутливості за провідниковим типом 18) Вкажіть симптоми алкогольної
полінейропатії (б, г, д)
а) проксимальні парези кінцівок
б) дистальні парези кінцівок
в) провідникові порушення чутливості
г) гіпестезія з гіперпатією в ділянці кистей і стоп
д) гіпергідроз, ціаноз кистей та стоп
19) Вкажіть симптоми діабетичної полінейропатії (а, в, е)

а) болі і парестезії в кінцівках
б) центральний парез кінцівок
в) гіпотрофії м'язів стегон і гомілок
г) провідникові порушення чутливості
д) стопні патологічні рефлекси
е) арефлексія колінних та ахіллових рефлексів
20) Які з нижчевказаних симптомів характерні для постдифтерійної поліневропатії? (б, г, д)

а) хореоатетоз
б) дисфагія, дисфонія
в) центральний параліч кінцівок
г) парези м’язів кистей і стоп
д) розлади чутливості за поліневритичним типом
21) Вкажіть симптоми верхнього плечового плекситу Ерба-Дюшенна (а, в, д)

а) випадіння згинального ліктьового рефлексу
б) парез м'язів кисті і пальців
в) порушення чутливості на зовнішній поверхні плеча
г) порушення чутливості на кисті
д) парез м'язів проксимального відділу руки
22) Які з симптомів характерні для нижнього плечового плекситу? (б, в, д, е)

а) підвищення рефлексів на руці
б) розлади чутливості на кисті та пальцях
в) біль в кисті і по ходу нервових стовбурів
г) розлад чутливості на плечі
д) атрофія м'язів передпліччя і дрібних м'язів кисті
е) парез м’язів дистального відділу руки
ж) парез м'язів проксимального відділу руки
23) Чим викликається герпетичний гангліоніт? (б)

а) вірусом Herpes Simplex
б) вірусом Herpes Zoster
в) вірусом Епштейна-Барра
г) цитомегаловірусом
24) Вкажіть клінічні прояви оперізувального лишаю ( а, в, д)

а) корінцевий біль
б) дисоційований розлад чутливості
в)ексудативні шкірні висипання
г) периферичний парез м'язів
д) сегментаpна гіпеpестезія або гіпестезія
е) центральний парез м’язів
25) Вкажіть клінічні прояви гострої полірадикулоневропатії Гійєна-Барре (б, в, г, е)
б) периферичний парез дистальних відділів кінцівок
г) білково-клітинна дисоціація в спинномозковій рідині
е) бульбарні розлади
26) Які методи дослідження використовуються для діагностики радикуліту? (а, г, д)

а)ангіографія
б)спонділографія
в)електроенцефалографія
г)краніографія
д)мієлографія
е)МРТ хребта
27) Вкажіть фактори, що сприяють виникненню остеохондрозу хребта

а) черепно-мозкова травма
б) інволюційні зміни в диску
в) мікротравматизація диска
г) емоційне перенапруження
д) конституційна схильність
е) артеріальна гіпертензія
28) Вкажіть рефлекторні синдроми за наявності остеохондрозу хребта(б, в, д) а) люмбалгія

б) радикуліт корінця L5
в) мієлопатія
г) цервікалгія
д) торакалгія
е) енцефалопатія
29) Вкажіть вертеброгенні рефлекторні синдроми шийного рівня (б, г, д) а) люмбалгія

б) цервікобрахіалгія
в) люмбоішіалгія
г) цервікокраніалгія
д) цервікалгія
е) люмбаго
30) Вкажіть симптоми люмбоалгії (б, г, е)

а) атрофія м'язів
б) біль в попереку
в) пpовідникова анестезія
г) напруження поперекових м'язів
д) відсутність рефлексів
е) симптоми Ласега, Нері
31) Які з симптомів характерні для радикуліту корінців L2, L3? (а в г)

а) біль у попереку
б) патологічні рефлекси
в) корінцеві розлади чутливості
д) оперізувальний герпес
32) Вкажіть основні симптоми, що виникають у разі компресії міжхребцевим диском

корінця S1 (а в д)
а) біль по зовнішньому краю гомілки і в IV, V пальцях
б) порушення сечовипускання
в) анестезія в зоні сегменту SI
г) підвищений ахілловий рефлекс
д) знижений ахілловий рефлекс
е) наявні патологічні рефлекси
33) Вкажіть тунельні синдроми руки ( в е)

а) защемлення малогомілкового нерва
б) каналу Гієна
в) кубітального каналу
г) тарсального каналу
д) защемлення бічного шкірного нерва стегна
е) зап’ясткового каналу
34) Вкажіть тунельні синдроми ноги (г д е)

а) зап’ясткового каналу
д) защемлення малогомілкового нерва
е) защемлення бічного шкірного нерва стегна
35) Вкажіть основні принципи лікування нейропатій ( б/в/г)

а) теплові процедури в гострому періоді
б) засоби, що покращують нервово-м’язову провідність
в) методи рефлекторної дії на нервово-м'язовий апарат
г) дегідратаційні засоби
д) антибіотикотерапія
36) Вкажіть засоби терапії невралгії трійчастого нерва (б/д/е)

а) масаж обличчя
в) антихолінестеразні
г) цитостатики
д) голкорефлексотерапія
е) габапентин
37) Вкажіть лікувальні засоби, що використовуються у разі радикуліту (а/в/г) а)

дегідратаційні засоби
б) сульфаніламіди
в) анальгетики
г) ортопедична декомпресія
д) антибіотики
38) Вкажіть показання до хірургічного лікування – видалення грижі диска у разі радикуліту
(б/в/г) а) спонділолістез
б) затяжне загострення радикуліту протягом 3-4 місяців
в) гостре здавленння кінського хвоста з руховими розладами
г) спинномозкові ускладнення, обумовлені грижею диска
д) нечасті загострення радикуліту
е) позитивні результати консервативного лікування
39) Вкажіть методи лікування невропатії лицевого нерва (в/д/е)

а) протисудомні засоби
б) теплові процедури
в) дегідратаційні засоби
г) снодійні
д) антихолінестеразні препарати
е) нестероїдні протизапальні засоби
40) У хворої після підняття важкої сумки раптово з’явився гострий біль у попереку. Рухи в
хребті обмежені. Не викликається ахілловий рефлекс зліва, з’явилась анестезія больової
чутливості на зовнішній поверхні лівої гомілки. Яке захворювання запідозрите? (в) а)
люмбалгія
б) неврит стегнового нерва
в) попереково-крижовий радикуліт
г) люмбаго
д) спінальний арахноїдит
41) Хворого 60 років 2 дні турбували сильні болі в правій руці. На 3-й день з’явились
пухирцеві висипання у вигляді ланцюжка на шкірі плеча, передпліччя та кисті.
Чутливість в ділянці висипань знижена. Яке захворювання можна діагностувати? (в) а)
дерматит
б) шийно-грудний радикуліт
в) герпетичний шийний гангліоніт
г) псоріаз
д) алергія
42) У хворого 70 років після переохолодження виникли сильні болі в лівій половині голови
в ділянці лоба та лівого ока. Через 3 дні на фоні підвищеної температури тіла до 37,6
з’явились пухирцеві висипання на чолі зліва та лівій верхній повіці. Яке захворювання
можна діагностувати? (б) а) холодова алергія
б) герпетичний гангліоніт вузла трійчастого нерва
в) невралгія трійчастого нерва
г) дерматит
д) неврит трійчастого нерва
43) У хворого на фоні пекучого оперізувального болю в правій половині грудної клітки
з’явилися на шкірі пухирцеві висипання у вигляді ланцюжка в середньогрудному відділі
справа. Про яке захворювання слід думати? (Д) а) грудний радикуліт
б) вертеброгенна торакалгія
в) міжреберна невралгія
г) міалгія
д) герпетичний грудний гангліоніт
44) У хворого, що отримав травму з переломом ключиці, з’явився в’ялий атрофічний парез
правої руки з порушенням всіх видів чутливості в ній. Про яке захворювання слід
думати? (В) а) шийно-грудний радикуліт
б) синдром кубітального каналу
в) правобічний плечовий плексит
г) цервікоторакалгія
45) У молодої жінки після простуди з’явилися парестезії та болі в м’язах ніг, рук. Через 3 дні
виникли в’ялий тетрапарез, парез мімічних м’язів, бульбарні порушення. Виявлено у
крові підвищення ШОЕ, помірний лейкоцитоз, у лікворі – білково-клітинну дисоціацію.
Про яке захворювання слід думати? (Б) а) дифтерійна поліневропатія
б) полірадикулонейропатія Гійєна-Барре
в) плексит
г) гострий розсіяний енцефаломієліт
д) міастенічний криз
46) Після поїздки біля відкритого вікна у хворої не закривається ліве око, рот перекосило у
правий бік, згладилися шкірні складки, відсутні мімічні рухи на лівій половині обличчя,
не викликаються надбрівний і рогівковий рефлекси з лівого боку. Патологічних стопних
рефлексів і змін рефлексів на кінцівках не виявлено. Про яке захворювання можна
думати? (Б) а) пухлина мосто-мозочкового кута
б) невропатія лицевого нерва
в) невринома слухового нерва
г) стовбуровий інсульт
д) стовбуровий енцефаліт
47) У хворої після перенесеного грипу з’явились напади гострого болю в ділянці верхньої
щелепи, що тривають 1-2 хв та провокуються жуванням. Між нападами біль не турбує,
визначається гіпералгезія на шкірі в зоні іннервації ІІ гілки трійчастого нерва. Який
попередній діагноз? (В) а) нейропатія лицевого нерва
г) вертеброгенна цервіко-краніалгія
д) гангліоніт вузла трійчастого нерва
48) У хворого, що протягом 6 років страждає на цукровий діабет, в останні місяці виникли
пекучі болі в ступнях ніг. Відмічається схуднення м’язів гомілок, шкіра суха, бліда, нігті
на ногах ламкі. Рефлекси на ногах відсутні, чутливість знижена за типом “шкарпеток”.
Про яке захворювання слід думати? (Д) а) невропатія сідничного нерва
в) ендартеріїт нижніх кінцівок
г) попереково-крижовий радикуліт
д) діабетична поліневропатія
49) У хворого, що страждає на облітеруючий ендартеріїт, виникли пекучі болі в ступнях ніг,
відчуття затерпання, “повзання мурашок”, що підсилюються під впливом холоду.
Шкіра гомілок та стоп бліда, холодна. Відмічаються симптом “білої плями”, зниження
всіх видів чутливості за типом “високих шкарпеток”, відсутність ахіллових рефлексів.
Про яке захворювання слід думати? (Г) а) попереково-крижовий радикуліт
б) хронічний тромбофлебіт
в) нейропатія малогілкових нервів
г) ішемічна поліневропатія
д) хвороба Рейно
50) У хворого, що страждає на цукровий діабет, опустилася верхня повіка правого ока.
Лікар виявив розширення правої зіниці і розбіжну косоокість справа. Інших змін в
неврологічному статусі не відмічено. Яке захворювання виникло у хворого? (Г)
а) діабетична поліневропатія
б) гостре порушення мозкового кровообігу
г) невропатія правого окорухового нерва
д) вторинний менінгіт
51) У хворого протягом доби виникло порушення ковтання, змінився голос. Через декілька
днів з'явилась затерплість кистей і стоп. Місяць тому відмічав біль в горлі, підвищення
температури тіла до 38,5 , які після домашнього лікування згодом пройшли.
Об’єктивно: дисфагія, дисфонія, відсутній глотковий рефлекс, помірний периферичний
парез кистей і стоп. Яку хворобу можна підозрити? (Г) а) гостра полірадикулоневропатія
Гійєна-Барре
в) сирингобульбія
г) постдифтерійна полінейропатія
д) стовбуровий ішемічний інсульт
52. Про яке захворювання можна подумати, якщо у хворого після підняття тягаря раптово
з’явився сильний біль в попереку. Наявні симптоми натягу Ласега та Нері справа.
Відсутній правий ахілловий рефлекс. (А) а) попереково-крижовий радикуліт
б) люмбалгія
в) сечокам’яна хвороба
г) жовчнокам’яна хвороба
д) неврит стегнового нерва
53) У хворого 45 років, який страждає на цукровий діабет, виникло затерпання у ділянці
передньо-бічної поверхні лівого стегна. Затерпання посилюється під час ходи та стояння.
Яке захворювання у хворого? (Б) а) нейропатія стегнового нерва
б) невралгія зовнішнього шкірного нерва стегна
в) нейропатія малогомілкового нерва
г) поперековий радикуліт
54) У хворого після операції і тривалого перебування на ліжковому режимі виникли болі
та парестезії по ліктьовому краю лівого передпліччя, що віддають в мізинець. Виявлено
гіпестезію по медіальному краю передпліччя і в 4 та 5 пальцях кисті. Не може розвести і
звести пальці лівої руки, 5 і 4 пальці не стискаються в кулак. Яке захворювання? (Б) а)
синдром зап’ясткового каналу
в) нейропатія променевого нерва
г) нейропатія серединного нерва
55) У хворої 35 років після переохолодження підвищилась температура тіла з’явились

парестезії та біль у кінцівках, згодом слабкість в м’язах ніг та рук, порушення ковтання,
гугнявість та сиплість голосу. Виявлено периферичний тетрапарез, симптом Ласега,
ознаки бульбарного синдрому. (а) спинномозкові нерви та їх корінці, ІХ, Х пари черепних
нервів б) полірадикулонейропатія Гійєна-Барре в) білково-клітинна дисоціація в
спинномозковій рідині)

б) Вкажіть клінічний діагноз.
в) Яке додаткове дослідження його підтвердить?
4.3. Закрита травма головного та спинного мозку. Пологова травма. Перинатальна енцефалопатія.
1) Які форми закритої черепно-мозкової травми? (б, в, д)

а) забій спинного мозку
б) забій головного мозку (легкого, середнього і тяжкого ступенів)
в) струс головного мозку
д) здавлення головного мозку з забоєм і без забою
2) Які клінічні прояви струсу головного мозку? (б, д, е)

а) центральні парези
д) головний біль, блювання
е) вегетативні розлади
3) Які клінічні прояви забою головного мозку? (б, г, д)

а) синдром Броун-Секара
б) менінгеальні симптоми
в) оптико-пірамідний синдром
г) загальномозкові симптоми
д) вогнищеві симптоми
е) синдром Аргайля Робертсона
4) Вкажіть травматичні внутрішньочерепні крововиливи залежно від їх локалізації (а, б, д,

е) а) епідуральний
б) субдуральний
в) гематомієлія
г) гематорахіс
д) субарахноїдальний
е) паренхіматозний
ж) гематурія
5) За наявності яких видів черепно-мозкової травми спостерігається "світлий" проміжок?
(а, б)
а) епідуральна гематома
б) субдуральна гематома
г) струс головного мозку
д) забій головного мозку
6) Які з симптомів властиві для епідуральної гематоми? (а, в, е)

а) парез кінцівки
б) симптом Ласега
в) гіпертензійний синдром
г) міоз на боці гематоми
д) клітинно-білкова дисоціація в лікворі
е) мідріаз на боці гематоми
7) Вкажіть основні клінічні прояви субдуральної гематоми (в, е, ж, з)

а) порушення чутливості в зонах Зельдера
б) міоз на боці гематоми
в) вогнищеві симптоми
г) клітинно-білкова дисоціація в лікворі
д) оптико-пірамідний синдром
е) гіпертензійний синдром
ж) наявність "світлого" проміжку
з) мідріаз на боці гематоми
8) Вкажіть симптоми травматичного субарахноїдального крововиливу (б, г, д ) а) моторна

афазія
б) загальномозкові симптоми
в) парези кінцівок
г) менінгеальні знаки
д) наявність крові в лікворі
е) гомонімна геміанопсія
9) Які види закритої черепно-мозкової травми супроводжуються вогнищевими

симптомами? ( в, г, д)
а) субарахноїдальний крововилив
б) струс головного мозку
в) епідуральна, субдуральна гематоми
г) внутрішньомозкова гематома
10) Які з видів черепно-мозкової травми можуть супроводжуватися наявністю крові в

спинномозковій рідині? (б, в, д) а) епідуральна гематома
в) забій головного мозку
д) субдуральна гематома
е) хронічна субдуральна гематома
11) Вкажіть основні симптоми перелому основи черепа? (б, г, е )

б) кровотеча і лікворея з носа і вух
в) нижня параплегія
г) симптоми ураження черепних нервів
д) синдром паркінсонізму
е) менінгеальний синдром
12) Який з додаткових методів обстеження має найбільшу діагностичну цінність у разі
травматичного субарахноїдального крововиливу? (Б) а) ехоенцефалоскопія
б) дослідження спинномозкової рідини
в) рентгенографія черепа
г) радіоізотопне сканування
13) Які додаткові методи дослідження підтверджують наявність внутрішньочерепної

гематоми? (В, Г, Д) а) краніографія
б) спонділографія
в) дослідження очного дна
г) ехоенцефалоскопія
д) КТ та МРТ головного мозку
е) електроміографія
14) У разі якої закритої черепно-мозкової травми проводять хірургічне лікування? (А Б Г)

а) внутрішньомозкова гематома
б) епідуральна гематома
г) субдуральна гематома
д) забій головного мозку легкого ступеню
15) Які лікарські препарати використовуються у разі травматичного субарахноїдального

крововиливу? (Б Г Д) а) папаверин, но-шпа
б) дегідратаційні засоби
в) гепарин, варфарин
г) вікасол, амінокапронова кислота
д) рутин, аскорбінова кислота
е) реополіглюкін, пентоксифілін
16) Вкажіть клінічні синдроми віддаленого періоду закритої черепно-мозкової травми

(наслідки травми) ( Б В Е Ж)
а) забій мозку
б) арахноїдит
д) синдром Броун-Секара
е) гідроцефалія
ж) синдром паркінсонізму
з) струс мозку
17) Вкажіть основні клінічні форми травми спинного мозку ( Г Д Е)

а) гідроцефалія
б) забій головного мозку
в) травматична епілепсія
г) струс спинного мозку
д) забій спинного мозку
е) гематомієлія
18) Які симптоми характерні для гематомієлії· в поперековому відділі спинного мозку? ( Б Г
Е) а) тетраплегія
б) нижній в'ялий парапарез
в) нижній центральний парапарез
г) порушення сечовипускання
д) альтернувальні синдроми
е) сегментарний тип порушення чутливості
19) У разі яких видів травми спинного мозку можливі стійкі парези кінцівок? ( Г
Д)
б) струс спинного мозку
в) гематорахіс
г) забій спинного мозку
д) гематомієлія
20) Вкажіть основні симптоми забою спинного мозку ( Б Г Д)

д) порушення сечовипускання
е) напади джексонівської епілепсії
21) Під час черепно-мозкової травми у хворого виник різкий головний біль у потилиці.
Виявлено менінгеальний синдром. Ліквор кров'янистий. Встановіть діагноз (В)
22) Через тиждень після струсу головного мозку у хворого виникли головний біль,
блювання. Відмічаються анізокорія, застійні диски зорових нервів. Встановіть діагноз (
Г)
в) перелом основи черепа
23) Після автомобільної аварії хворий в комі. Виявлені розбіжна косоокість, кровотеча і
лікворея з вуха. Встановіть діагноз (Б) а) струс головного мозку
б) перелом основи черепа
в) субдуральна гематома
г) епідуральна гематома
24) У хворого після травми голови з’явились сильний головний біль, світлобоязнь, нудота,
блювання, підвищення температури тіла до 37,5 . Вогнищевих симптомів
ураження мозку не виявлено. Яке захворювання можна
діагностувати? Яке дослідження його підтвердить? (Г)
а) травматична субдуральна гематома, КТ головного мозку
б) забій головного мозку, МРТ мозку
в) травматичний крововилив у мозок, КТ головного мозку
г) травматичний субарахноїдальний крововилив, люмбальна пункція для виявлення крові у
лікворі
д) струс головного мозку, МРТ мозку
25) Хворий 40 років поступив у неврологічне відділення в коматозному стані. Відомо, що 3

дні тому ударився головою. Короткочасно втрачав свідомість. Була нудота. За медичною
допомогою не звертався. В день поступлення зранку скаржився на головний біль, був
в’ялим, згодом втратив свідомість. Виявлено розширення лівої зіниці та підвищення
сухожилкових і періостальних рефлексів на правих кінцівках. Про яке захворювання
можна думати? (Б) а) менінгіт
б) підоболонкова гематома
д) струс головного мозку
26) Хворий після травми голови, що супроводилась короткочасною втратою свідомості,

скаржиться на головний біль, нудоту, запаморочення.
У неврологічному статусі виявлена розсіяна органічна мікросимптоматика. Яке
захворювання можна діагностувати? (В) а) забій головного мозку
б) травматичний субарахноїдальний крововилив
27) Невропатолог у хворого з травмою голови діагностував струс головного мозку. Яке
додаткове дослідження необхідно провести хворому? (Г) а) ехоенцефалоскопія
б) МРТ або КТ головного мозку
г) рентгенографія черепа
д) діагностична люмбальна пункція
28) У хворого із струсом головного мозку через 2 дні після травми підсилився головний біль,
з’явились блювання, напади посмикувань правої руки та її слабкість. Яке захворювання
запідозрите? (Д) а) забій головного мозку
г) церебральний арахноїдит
д) травматична підоболонкова гематома
29) Вкажіть клінічні синдроми гострого періоду перинатального ураження центральної

нервової системи (А В Д Е) а) гіпертензійний
б) менінгеальний
в) судомний
г) затримки психічного розвитку
д) підвищеної нейрорефлекторної збудливості
е) загального пригнічення
ж) оптико-пірамідний
30) Вкажіть синдроми відновного періоду перинатального ураження центральної нервової
системи ( В Г Д) а) менінгеальний
б) поліневритичний
в) астеноневротичний
г) затримка психомоторного розвитку
д) вегетативно-вісцеральних дисфункцій
е) мієлітичний
31) Вкажіть періоди впливу причинних факторів, що призводять до дитячого

церебрального паралічу (А Б Г) а) внутрішньоутробний
б) пологовий
в) пубертатний
г) післянатальний
32) Вкажіть клінічні варіанти дитячого церебрального паралічу (Б В Д Ж) а) окоруховий

б) спастична диплегія
в) гіперкінетична форма
д) мозочкова форма
е) генералізована
ж) подвійна геміплегія
33) У 4-річної дитини, що народилася з гемолітичною жовтяницею, виявляються

незграбність, черв’якоподібні рухи пальців рук, насильницькі рухи м’язів обличчя,
нечіткість мови. М’язовий тонус знижений. Яка патологія у дитини?
(В)
а) пухлина мозку
б) енцефаліт
в) дитячий церебральний параліч
г) перинатальна енцефалопатія
34) У дитини двох років відмічається підвищення м’язового тонусу та рефлексів на нижніх
кінцівках. Під час ходи спирається на пальці, перехрещує гомілки. Є дані про
патологічний перебіг вагітності та пологів у матері, відставання дитини в
психомоторному розвитку з перших місяців життя. Вкажіть захворювання (В) а)
пухлина мозку
г) енцефаліт
35) Які пірамідні порушення виникають у разі дитячого церебрального паралічу?(А)

а) спастична геміплегія
в) периферичний монопарез
г) в’ялий нижній парапарез
36) Які екстрапірамідні порушення виникають у хворих на дитячий церебральний параліч?
(Б В) а) синдром паркінсонізму
б) гіперкінези
в) м’язова дистонія
г) екстрапірамідне тремтіння
д) акінезії та брадикінезії
37) Вкажіть періоди перебігу перинатального ураження центральної нервової системи ( В Д

Е)
а) початкових проявів
б) повільно прогресуючий
в) гострий
г) доклінічний
д) ранній відновлювальний
е) пізній відновлювальний
ж) клінічний
4.4. Пухлини головного та спинного мозку. Сирингомієлія. Краніо-вертебральні аномалії
1) Яка класифікація пухлин головного мозку за їх локалізацією? ( Б В)

а) інтрамедулярні
б) супратенторіальні
в) субтенторіальні
г) екстрамедулярні
д) пухлини хребта 2) Яка класифікація пухлин головного мозку за
гістогенезом? (Б Г Д)
а) субтенторіальні
б) оболонно-судинні
в) інтрамедулярні
г) нейроектодермального походження
д) гіпофізарні
е) екстрамедулярні
3) Які з пухлин відносяться до супратенторіальних? (Б Г Д Ж)

а) пухлини довгастого мозку
б) пухлини лобової частки
в) пухлини мозочка
г) пухлини тім'яної частки
д) пухлини скроневої частки
е) пухлини IV шлуночка
ж) пухлини потиличної частки
4) Які з пухлин відносяться до субтенторіальних? (В Г Д)

а) пухлини лобової частки
б) пухлини тім'яної частки
в) пухлини довгастого мозку
г) пухлини мозочка
д) пухлини мосто-мозочкового кута
е) пухлини скроневої частки
5) Яка з перерахованих пухлин походить з мозкових оболон головного мозку? (В) а)

астроцитома
б) медулобластома
в) менінгіома
г) невринома
6) Вкажіть нейроектодермальні пухлини головного мозку ( Б В Г) а) аденома

б) астроцитома
в) медулобластома
г) гліобластома
д) краніофарингіома
е) менінгіома 7) Вкажіть
гіпофізарні пухлини (Б Г)
а) менінгіома
б) аденома
в) астроцитома
г) краніофарингіома
д) медулобластома
8) Яка з перерахованих пухлин є найзлоякіснішою? (В)

д) епендимома
9) Які з перерахованих пухлин є найдоброякіснішими? ( Г Д)

а) мультиформна спонгіобластома
в) метастатична пухлина
д) менінгіома 10) Яка з перерахованих пухлин частіше локалізується у мосто-мозочковому
куті?
(Е)
а) астроцитома
г) аденома
е) невринома
11) Вкажіть синдроми, що характеризують клініку внутрішньочерепних пухлин
(В Г Д)
а) оптико-пірамідний
б) синдром Броун-Секаpа
в) синдром підвищеного внутрішньочерепного тиску
г) синдром дислокації мозку
12) Вкажіть ознаки підвищення внутрішньочерепного тиску (Б В Д)

а) неврит зорових нервів
б) головний біль, що підсилюється під ранок
г) блідість скроневих половин дисків зорових нервів
д) блювання
е) ангіопатія судин сітківки ока
13) Які з симптомів відносяться до загальномозкових? (Б Г Д)

б) головний біль
в) акромегалія
г) блювання
д) запаморочення
14) Які симптоми властиві пухлині мозочка? (Б Г Д)

в) нижня спастична параплегія
г) атаксія
д) гіпотонія м'язів
е) афазія
15) Вкажіть основні ознаки пухлин гіпофізарної ділянки (Б В Д)

б) ендокринно-вегетативні порушення
в) ураження зорового перехрестя
г) монопарез
д) первинна атрофія диска зорового нерва
е) порушення чутливості
16) Які з наведених симптомів характерні для хромофобної аденоми гіпофіза? ( Г

Д Е)
а) синдром Іценко-Кушинга
б) акромегалія
г) аменорея
д) імпотенція
е) бітемпоральна геміанопсія
17) Які з наведених симптомів характерні для базофільної аденоми гіпофіза? (Б В

Г)
а) диплопія
б) синдром Іценко-Кушинга
в) бітемпоральна геміанопсія
г) остеопороз спинки турецького сідла
д) напади джексонівської епілепсії
е) акромегалія
18) Які із вказаних симптомів характерні для еозинофільної аденоми гіпофіза? (А

В Г)
а) акромегалія
г) розширення входу в турецьке сідло
д) аменорея
19) Які з наведених симптомів характерні для пухлин лобової частки? (Г Д)

а) зорові галюцинації
б) порушення чутливості
в) зміни психіки
г) лобова атаксія
е) хапальний рефлекс
20) Вкажіть ознаки синдрому Фостера Кенеді (Г Д)
а) аносмія з протилежного боку від вогнища
б) первинна атрофія диска зорового нерва з протилежного боку
в) застійний диск зорового нерва на боці пухлини
г) первинна атрофія диска зорового нерва на боці пухлини
д) застійний диск зорового нерва з протилежного боку
21) Які із вказаних ознак характерні для пухлин лобової частки? (В Г)

б) синдром Аргайля Робертсона
в) синдром Фостера Кенеді
г) аносмія
22) Яка патологія виникає у разі пухлин передцентральної звивини? ( Б Д)

а) скандована мова
б) центральний монопарез
в) джексонівські чутливі напади
д) джексонівські судомні напади
23) Які з симптомів виникають у разі пухлин скроневої частки? (Б В Д)

а) розлади чутливості
б) смакові, нюхові та слухові галюцинації
г) геміпарез
е) зорові галюцинації
24) Які з симптомів виникають у разі пухлин потиличної частки? ( Б В Д)

а) синдром Фостера Кенеді
б) квадрантна геміанопсія
в) фотопсії
д) зорова агнозія
25) Які з ознак виникають у разі пухлин зацентральної звивини? ( Б Д)

а) джексонівські рухові напади
б) моноанестезія
д) джексонівські чутливі напади
26) Які з перерахованих симптомів виникають у разі пухлин тім'яної частки? (Б Г

Д)
г) аутотопагнозія (права півкуля)
д) апраксія (лівобічна локалізація)
е) моторна афазія
27) Вкажіть ознаки дислокаційного синдрому у разі субтенторіальної пухлини (Б

Г Е)
б) пригнічення свідомості
в) рухова джексонівська епілепсія
г) порушення серцевої діяльності
е) вимушене положення голови
28) Які з перерахованих симптомів виникають за наявності невриноми слухового нерва? (Б

Г Д) а) аносмія
б) парез мімічних м'язів за периферичним типом
в) парез мімічних м'язів за центральним типом
г) зниження слуху
д) розширення внутрішнього слухового проходу пірамідки скроневої кістки е) амавроз
29) Які із вказаних ознак виникають у разі пухлин мозкового стовбура? (Б Г)

а) напади джексонівської епілепсії
г) застійні диски зорових нервів
д) зорові галюцинації
30) Вкажіть хвороби, з якими диференціюють пухлини головного мозку (Б Г Е) а) мієліт

б) інсульт з псевдотуморозним перебігом
г) абсцес головного мозку
д) мієлопатія
е) гума головного мозку
31) Вкажіть додаткові методи діагностики пухлин головного мозку ( Б В Г) а) спонділографія

в) ангіографія
д) електроміографія
е) дослідження чутливості
32) Яка класифікація пухлин спинного мозку за їх локалізацією? (А Г)

а) екстрамедулярні
б) субтенторіальні
в) пухлини хребта
г) інтрамедулярні
д) супратенторіальні
33) Якими синдромами проявляються пухлини спинного мозку? (Б В Д)

а) оптико-пірамідними
б) корінцевим
в) провідниковими розладами
г) внутрішньочерепною гіпертензією
д) сегментарними порушеннями
е) бульбарними
34) Які із вказаних ознак характерні для екстрамедулярних пухлин спинного мозку? (Б В Г)
а) дисоційовані сегментарні порушення чутливості
в) синдром Броун-Секара
г) білково-клітинна дисоціація в лікворі
д) застійний диск зорового нерва
е) синдром Фостера Кенеді
35) Які із вказаних симптомів характерні для інтрамедулярних пухлин спинного мозку? ( Б
Г Е) а) диплопія
б) сегментаpні в’ялі паpези
в) поліневритичний тип порушення чутливості
г) сегментарні порушення чутливості
д) альтеpнувальні синдpоми
е) центpальні паpези нижче локалізації пухлини
36) З якими захворюваннями диференціюють пухлину спинного мозку? ( Б Г Д) а) хорея
Гентінгтона
б) спінальна форма розсіяного склерозу
в) поліневропатія
г) параплегія Штрюмпелля
д) дискогенна мієлопатія
37) Вкажіть додаткові методи діагностики пухлин спинного мозку ( Б Д)

б) КТ та МРТ спинного мозку
д) мієлографія
38) Хворий 43 років скаржиться на головний біль, що виникає періодично протягом 2

місяців, головним чином під ранок і супроводжується блюванням. Напади головного
болю виникають також під час фізичного навантаження, залежать від положення
голови. Для якого захворювання це характерно? (Г) а) гострий менінгіт
б) невралгія трійчастого нерва
в) ішемічний інсульт
г) пухлина головного мозку
д) гіпертонічна хвороба
39) Хворого протягом останніх 3 місяців турбували болі в середньо-грудному відділі хребта,
а згодом поступово ослабла права нога. Виявляються центральний парез правої ноги і
провідникове порушення больової чутливості з рівня соска зліва. Яке захворювання
можна запідозрити? (В) а) попереково-крижовий радикуліт
б) гострий мієліт
в) пухлина спинного мозку
г) ішемічний спінальний інсульт
д) пухлина головного мозку
40) Хворого протягом 2 місяців зранку турбують напади головного болю, запаморочення,
блювання. В останні дні головний біль підсилився, особливо при зміні положення
голови, погіршився зір. На очному дні – застійні диски зорових нервів. Яке
захворювання можна запідозрити? (В) а) мігрень
б) транзиторна ішемічна атака
в) пухлина задньої черепної ямки
41) Які причинні фактори виникнення сирингомієлії? (Б Г)

а) порушення обміну міді
б) дефект ембріонального розвитку нервової системи (дизрафія)
в) патологічна спадковість
г) гідродинамічні порушення ліквороциркуляції
д) вірусна інфекція
42) Які нервові утворення уражаються у разі сирингомієлії? (Г Д Е)

б) периферичні нерви
в) внутрішня капсула
г) задні роги спинного мозку
д) передні роги спинного мозку
е) бічні роги спинного мозку
43) Які ознаки дизрафічного статусу у хворих на сирингомієлію? ( Б В Д)

б) додаткові ребра
в) кривошия
г) слухові галюцинації
д) кіфосколіоз
е) первинна атрофія диску зорового нерва
44) З яких симптомів починається сирингомієлія? (Д)

б) провідникові порушення чутливості
д) сегментарні дисоційовані розлади поверхневої чутливості
45) Вкажіть основні ознаки сирингомієлії (А В Д)

а) дисоційовані розлади чутливості за сегментарним типом
б) поліневритичний тип порушення чутливості
в) атрофічні парези м’язів верхніх кінцівок
г) поза Верніке-Манна
д) сегментарні вегетативно-трофічні розлади
е) порушення слуху, смаку
46) Вкажіть основні клінічні ознаки сирингобульбії (В Г Е)

а) псевдобульбарний синдром
г) атрофія м’язів язика
д) амавроз
е) больова та температурна анестезія в зонах Зельдера
47) Вкажіть захворювання, з якими диференціюють сирингомієлію (А Д)

а) дискогенна мієлопатія
б) прогресуюча м’язова дистрофія
в) параплегія Штрюмпеля
г) бічний аміотpофічний склероз
д) інтрамедулярна пухлина спинного мозку
48) Які ознаки синдрому Арнольда-Кіарі ІІ типу? ( Б В Г)

а) периферичні парези ніг
б) нижня спастична параплегія
г) гідроцефалія
д) чутливі розлади за поліневритичним типом
49) Хлопчик 15 років отримав безболісний термічний опік правої руки, який довго заживав.
Виявлено дизрафічний статус (грудина з лійкоподібним вдавленням, високе піднебіння),
дисоційований сегментарний тип розладів больової та температурної чутливості у
вигляді “напівкуртки” справа, знижені рефлекси на правій руці. Який попередній
діагноз? (Б) а) пухлина спинного мозку
50) Батьки 10-річної дівчинки звернулися до невропатолога і ортопеда тому, що у їх дитини

біль та обмеження рухів у шийному відділі хребта, слабкість в ногах, напруження в них,
затруднення під час ходьби. Із анамнезу відомо, що дівчині в віці 2 років була проведена
операція з приводу вади серця – незарощення міжшлуночкової перегородки. Про яке
захворювання можна думати? (А) а) синдром Кліппеля-Фейля
б) пухлина спинного мозку
51) У хворого поступово порушилась больова та температурна чутливість в руках, схудли
та ослабли м’язи рук. Під час огляду виявлено гіпестезію больової та температурної
чутливості, збереження тактильної в сегментах С5Th1 з обох боків, синдром Горнера
зліва, парез рук з м’язовими атрофіями, арефлексією глибоких рефлексів,
гіперрефлексію колінних та ахілових рефлексів, симптом Бабінського з обох боків.
а) Ураженням яких структур пояснюється виявлена симптоматика?
в) З якою хворобою необхідно проводити диференційну діагностику?
а) сегментарні чутливі порушення завдяки ураженню задніх рогів, периферичний парез рук
внаслідок ураження передніх рогів шийного потовщення спинного мозку, синдром Горнера
свідчить про патологію бічних рогів зліва на рівні С8- Th1, (симпатичний ціліоспінальний центр),
рефлекторні порушення на ногах завдяки ушкодженню пірамідних шляхів у бічних канатиках
спинного мозку на рівні шийного потовщення б) сирингомієлія в) з інтрамедулярною пухлиною
шийного відділу спинного мозку

и) хвостате ядро
к) сочевицеподібне ядро
л) червоне ядро
м) ядра Голля та Бурдаха
н) ретикулярна формація стовбура мозку
о) чорна речовина
п) передцентральна звивина
р) зацентральна звивина

е) чорна речовина
ж) лушпина
з) передні роги спинного мозку
и) бліда куля
к) передцентральна звивина

е) лушпина
ж) бліда куля
з) червоне ядро
к) чорна речовина

ж) реалізація автоматизованих рухів
з) підтримання м'язового тонусу
и) забезпечення умовних рефлексів
к) скорочення посмугованих м'язів
л) міостатична регуляція
м) організація рухових проявів емоцій та захисних рухів

к) брадикінезія
л) мікрографія
м) тиха, монотонна мова
н) гіпотонія м'язів
о) гіперкінези
п) гіпертонія м'язів за пластичним типом
р) гіпомімія
с) центральні парези м'язів
т) периферичні парези м'язів

ж) гіпотонія м'язів
з) пропульсія
и) гіпертонія м'язів
к) гіперкінези
л) амімія
м) тиха, монотонна мова

и) тиха, монотонна мова
к) мікрографія
л) гіперкінези
м) гіпотонія м'язів
н) пропульсія
о) поза згиначів
п) центральні парези м'язів кінцівок
р) периферичні парези м'язів кінцівок

и) атетоз
к) хорея
л) інтенційний тремор
м) торзійна дистонія
н) міоклонія
о) рухова джексонівська епілепсія
п) функціональний тремор
р) епілептиформні судоми

ж) гіпотонія м'язів
з) гіпомімія
и) гіперкінези

е) скандована
з) дизартрія
и) афазія
к) мутизм
11) У дівчини 12 років після перенесеної ангіни з’явились головний біль, втома, підвищена дратівливість, а
також швидкі, неритмічні, несинхронні насильницькі рухи в м’язах обличчя, кінцівок. М’язовий тонус
знижений. Дайте відповіді на такі запитання:
12) У хворого через деякий час після черепно-мозкової травми поступово виникли скутість рухів, тремтіння
голови та дистальних відділів рук у спокої за типом «катання пілюль». Дайте відповіді на такі
запитання:
г) які структури уражені?
д) як зветься цей синдром?
е) які його симптоми не вказані?

з) готовність організму до виконання рухів
и) координація рухів
к) регуляція рівноваги
л) реалізація довільних рухів
м) регуляція м'язового тонусу
н) реалізація умовних рефлексів
о) забезпечення виразності мімічних реакцій
ж) таламус
з) черв'як
и) півкулі
к) ніжки
л) хвостате ядро
м) ядра Голля і Бурдаха

з) зубчасте ядро
и) ядра Голля і Бурдаха
к) ядро вершини
л) червоне ядро
м) хвостате ядро
н) коркоподібне ядро
о) кулясте ядро

е) лобно-мосто-мозочковий
ж) дентато-рубральний
з) рубро-спінальний
и) вестибуло-мозочковий
к) скронево-мосто-мозочковий

з) спинно-мозочковий шлях Флексіга
и) рубро-спінальний
к) вестибуло-мозочковий
л) спинно-мозочковий шлях Говерса
м) лобно-мосто-мозочковий
н) оливо-мозочковий
о) ретикуло-мозочковий

е) спинно-мозочковий шлях Говерса
ж) оливо-мозочковий
з) дентато-рубральний
и) ретикуло-мозочковий
к) вестибуло-мозочковий

и) м'язова гіпотонія
к) міоклонії
л) скандована мова
м) нестійкість в позі Ромберга
н) ригідність м'язів
о) інтенційний тремор
п) підвищення рефлексів
р) наявність патологічних рефлексів

е) скандована
и) гугнява
к) афазія

ж) пальце-носова
з) проба Барре
и) дослідження рефлексів
к) проба на діадохокінез
л) п'ятково-колінна
м) проби Рінне та Вебера
к) сенситивна
л) гемібалізм
м) мозочкова
н) кіркова
о) вестибулярна
п) атетоз
р) істерична
с) міоклонія
т) торзійна дистонія
11) У разі швидкого переводу витягнутих рук з положення супінації в положення пронації рухи правої кисті
виявилися надлишковими. Як зветься цей симптом?
е) парез
ж) гіперметрія
з) адіадохокінез
и) гіперкінез
к) апраксія
3.1. Патологія спинномозкової рідини. Синдроми подразнення мозкових оболон, порушення ліквороциркуляції,
гіпертензивний синдром

механічний захист мозку
функція імунологічного бар'єру
нейроендокринна
екскреція метаболітів
терморегуляція

Бічні шлуночки мозку
субдуральний простір
епідуральний простір
водопровід мозку
третій шлуночок мозку
четвертий шлуночок мозку
субарахноїдальний простір
черевна аорта

судинні сплетення шлуночків мозку
м'яка мозкова оболона
епіневрій
периневрій
епендима шлуночків
ендоневрій
4) Вкажіть зміни у спинномозковій рідині за наявності білково-клітинної дисоціації

збільшення білка
нормальний цитоз
зменшення білка
збільшений цитоз
збільшення глюкози
5) Вкажіть зміни у спинномозковій рідині за наявності клітинно-білкової дисоціації

нормальний цитоз
зниження глюкози
збільшений цитоз
нормальний або дещо збільшений вміст білка
зниження хлоридів

блювання
атрофія дисків зорових нервів
гіперестезія шкіри і органів чуття
порушення сечовипускання
головний біль
запальні зміни в спинномозковій рідині
7) Вкажіть основні менінгеальні симптоми

ригідність потиличних м'язів
симптоми Брудзинського
симптом Бабінського
симптом Вассермана
симптом Керніга
симптом Лассега
8) Які фактори спричиняють гіпертензійний синдром?

сповільнення венозного відтоку від черепа
гіперпродукція спинномозкової рідини
атрофія кори головного мозку
внутрішньочерепні утворення
гіпопродукція спинномозкової рідини
9) Вкажіть суб'єктивні ознаки гіпертензійного синдрому

нудота, блювання
порушення мови
болі в ділянці серця
запаморочення
затерпання в кінцівках
10) Вкажіть об'єктивні ознаки гіпертензійного синдрому

застійні диски зорових нервів
підсилення пальцевих вдавлень на краніограмі
остеопороз спинки турецького сідла, розширення входу в сідло
зниження лікворного тиску
окорухові розлади
парези кінцівок
порушення чутливості
11) Які зміни очного дна виникають у разі гіпертензійного синдрому?

неврит зорових нервів
первинна атрофія дисків зорових нервів
застій дисків зорових нервів
хоріоретиніт
симптом Салюса
12) Які зміни виявляються на краніограмі у разі гіпертензійного синдрому?

остеопороз спинки турецького сідла
тріщини кісток черепа
посилення пальцевих вдавлень
розширення внутрішнього слухового проходу
розширення входу в турецьке сідло
розширення шлуночків мозку
13) Вкажіть основні лікворні ознаки компресійного синдрому спинного мозку

ксантохромія спинномозкової рідини
позитивна проба Стукея
негативна проба Квекенштедта
збільшення білка в спинномозковій рідині
клітинно-білкова дисоціація в спинномозковій рідині
збільшення цукру і хлоридів в спинномозковій рідині
позитивна проба Квекенштедта
14) Вкажіть проби, за допомогою яких можна виявити прохідність субарахноїдального простору спинного мозку
пpоба Квекенштедта
пpоба Стукея
пpоба Барре
проба на діадохокінез
головний біль, запаморочення, блювання
брадикардія
аносмія
порушення смаку
моторна афазія
блідість шкіри
вимушене положення голови
аграфія
16) У хворого, що потрапив до інфекційного стаціонару з приводу головних болей на фоні високої температури
тіла, спинномозкова рідина не прозора, цитоз – 1600 клітин в 1 мкл (90% нейтрофілів), білок – 0,4 г/л, глюкоза –
1,2 ммоль/л.
Як зветься таке співвідношення білка та клітин в лікворі?
Клітинних білкове дисоціація
Про яке захворювання слід думати?
Гнійний менінгіт
17) Хворого щоранку турбують напади головного болю, блювання.

Про який синдром слід думати?
Синдром внутрішньочерепної гіпертензії
Результати якого дослідження підтвердять наявність цього синдрому?
Застій дисків зорових нервів
3.2. Менінгіти. Арахноїдити
1) Який із вказаних збудників спричиняє первинний гнійний менінгіт?

стафілокок
стрептокок
бацила Коха
менінгокок

фібрилярні посмикування у м'язах
головний біль, блювання
гіпертермія
симптом Керніга
параплегія
ригідність потиличних м'язів
справжнє нетримання сечі
порушення чутливості за типом "рукавичок" та "шкарпеток"
3) Вкажіть атипові клінічні форми менінгококового менінгіту

блискавична
окуло-летаргічна
зверхгостра
рецидивна
понтинна
абортивна
бульбарна
поліневритична
4) Вкажіть причини смерті хворих у разі менінгококового менінгіту

інфекційно-токсичний шок
печінкова недостатність
гострий набряк і набухання мозку
міастенічний криз
синдром дисимінованого внутрішньосудинного згортання
гіпотіреоїдна недостатність
5) Вкажіть особливості блискавичної форми менінгококового менінгіту

розлади дихання і серцевої діяльності
білково-клітинна дисоціація в лікворі
відсутність гіпертермії
значна гіпоглікемія
бурхливий початок
втрата свідомості
значна гіпертермія

периферичні парези кінцівок
поліневритичний синдром
синдром Аргайля Робертсона
гідроцефалія
церебральний арахноїдит
судомні напади
7) Які з перерахованих ознак характерні для туберкульозного менінгіту?

лімфоцитаpний плеоцитоз
гострий перебіг хвороби
нейтрофільний плеоцитоз
підгострий перебіг хвороби
плівка фібрину в лікворі
позитивна реакція Вассермана в лікворі
8) Для яких менінгітів є найхарактернішим ураження оболонок основи мозку?

туберкульозного
менінгококового
пневмококового
сифілітичного
стрептококового
9) Які з перерахованих ознак характерні для гострого серозного лімфоцитарного менінгіту?

гострий перебіг
менінгеальний синдром
довгий продромальний період
лімфоцитарний плеоцитоз
10) Вкажіть основні клінічні ознаки вторинного гнійного менінгіту

виникає як ускладнення первинного інфекційного захворювання
білково-клітинна дисоціація в лікворі
висока температура тіла
11) Вкажіть зміни спинномозкової рідини за наявності менінгококового менінгіту

в клітинах ліквора і зовні них виявляються менінгококи
клітинно-білкова дисоціація
знижений вміст хлоридів
позитивна реакція Вассермана
12) У разі яких менінгітів виникають гнійні зміни спинномозкової рідини?

сифілітичний
пневмококовий
стафілококовий
туберкульозний
менінгококовий
паротитний
13) У разі яких менінгітів виникають серозні зміни спинномозкової рідини?

туберкульозний
пневмококовий
вірусний
стафілококовий
менінгококовий
14) Які з перерахованих ознак спинномозкової рідини виявляються у разі менінгококового менінгіту?
прозора
опалесцентна
кров'яниста
каламутна
гнійна
ксантохромна
15) Яка характеристика спинномозкової рідини у разі туберкульозного менінгіту?

каламутна
кров'яниста
гнійна
опалесцентна
прозора
16) Які із вказаних препаратів використовуються для лікування гнійних менінгітів?

бензилпеніцилін, ампіцилін
левоміцетин
ізоніазид, рифампіцин
ацикловір, вальтрекс
рибонуклеаза, дезоксирибонуклеаза
цифтриаксон, цефотаксим
інтерферон, ізопринозин
17) Які із вказаних препаратів використовуються для лікування туберкульозного менінгіту?

стрептоміцин
левоміцетин
інтерферон
рифампіцин
рибонуклеаза
дезоксирибонуклеаза
ізоніазид
18) Які із вказаних засобів використовуються для лікування вірусних менінгітів?

цифтриаксон, цефотаксим
лазикс, манітол
інтерферон
дезоксирибонуклеаза, рибонуклеаза
ізоніазид, рифампіцин
19) Які із вказаних препаратів використовуються для лікування менінгококового менінгіту?

рифампіцин, ізоніазид
лазикс, манітол
гемодез, желатиноль
пеніцилін, ампіцилін
інтерферон, ізопринозин
рибонуклеаза, дезоксирибонуклеаза
20) У хворої зі значним менінгеальним синдромом, петехіальними висипаннями на шкірі, ознобом, температурою
тіла 39(, запальними змінами в периферичній крові та нейтрофільним плеоцитозом в лікворі діагностовано гнійний
менінгіт. Який із наявних синдромів у хворої має вирішальне значення для постановки діагнозу менінгіту?
петехіальні висипання на шкірі
підвищення температури тіла, озноб
запальні зміни в периферичній крові
21) У хворого 32-х років гостро виникли озноб, блювання, судоми, підвищення температури до 40(. За кілька годин
з’явилися ригідність м’язів потилиці і симптом Керніга, оглушення (9 балів за шкалою Глазго), анурія. Виявлені
ціаноз шкірних покривів, поодинокі геморагічні висипання на шкірі, АТ – 80/50 мм рт. ст., пульс – 110 уд/хв. З
ускладненням якого захворювання пов’язані описані вище симптоми?
набряк і вклинення мозку в потиличний отвір у разі пухлини задньої черепної ямки
бульбарний синдром у разі гострого розсіяного енцефаломієліту
синдром Уотерхауса-Фридериксена за умови блискавичної форми менінгококового менінгіту
тромбоз кавернозного синусу за умови абсцесу мозку
емболія легеневої артерії
22) У хворого із загостренням хронічного отиту виникли озноб, головний біль, блювання, температура тіла 38,5(.
Надвечір з’явились ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга. Яке захворювання запідозрите?
субарахноїдальний крововилив
енцефаліт
абсцес мозку
крововилив у мозок
вторинний менінгіт
23) Хворого, що лікується в туберкульозному диспансері з приводу туберкульозу легень, протягом 3 тижнів
турбують головні болі, інтенсивність яких наростає. Виявлено менінгеальні симптоми. Парезів кінцівок немає.
менінгіт
енцефаліт
пухлина головного мозку
церебральний арахноїдит
ендартеріїт судин головного мозку
24) У хворого гостро виникли озноб, головний біль, блювання, температура тіла піднялась до 38,5(. Надвечір
з’явились ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга. На слизових губ та носа відмічаються герпетичні пухирці.
Вогнищевої неврологічної симптоматики не виявлено. Яке захворювання запідозрите?
герпетичний енцефаліт
менінгококовий менінгіт
абсцес мозку
крововилив у мозок
25) У хворого на фоні загальної кволості, втомлюваності поступово протягом декількох днів з’явились різкий
головний біль, нудота, субфебрильна температура. Через 2 дні виникла диплопія, опустилась верхня ліва повіка.
Спостерігається розбіжна косоокість зліва. Виявляються ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга з обох боків.
Активні рухи в кінцівках збережені, сила м’язів та рефлекси без змін. Аналіз ліквору: прозорий, безбарвний,
підвищений лікворний тиск, виявляється фібринна плівка. Білок – 1,2 г/л; цукор – 1,5 ммоль/л, цитоз – 300 в 1 мкл
(70% лімфоцити). Дайте відповіді на такі запитання:
а) які синдроми виявлено у хворого?
Менінгеальний, запальних змін
б) які структури нервової системи уражені?
Мозкові оболонки, кінець лівого окорухового нерва
в) який попередній клінічний діагноз?
Серозно-фібринозний менінгіт на базальній поверхні мозку
г) які додаткові обстеження необхідно провести хворому для уточнення етіологічного діагнозу?
Виявлення туберкульозної паличок в лікворі
д) яке необхідне лікування?
Протитуберкул. Засоби – ізоніазид, рифампіцин
26) Хворому 18 років, захворів гостро. Виникли сильний головний біль, нудота, блювання, біль в м’язах кінцівок,
озноб, t˚ – 39,5˚. На 3-й день з’явились на губах та вушній раковині пухирцеві висипання. Об’єктивно: хворий
сонливий, температура тіла – 39˚, пульс – 60 за 1 хв., виявляються ригідність потиличних м’язів, симптом Керніга
з обох боків, шкірна гіперестезія. Парезів кінцівок немає. Загальний аналіз крові: ШОЕ – 29 мм/год; лейкоцити –
18(109/л, зсув формули вліво. Аналіз ліквору: каламутний, білок – 3 г/л; цитоз – 3000 в 1 мкл (90% нейтрофілів),
цукор – 1,2 ммоль/л. Дайте відповіді на такі запитання:
Менінгеальний, запальних змін
б) які структури нервової системи постраждали?
Мозкові оболонки
в) який попередній клінічний діагноз.
Гнійний менінгіт
г) які дані додаткових досліджень підтвердять етіологічний клінічний діагноз?
Бактеріоскопія ліквору
д) з якими захворюваннями потрібно диференціювати?
Від інших етіологічних форм гнійного менінгіту
27) Вкажіть клінічні форми церебральних арахноїдитів
задньої черепної ямки
спінальний
оптико-хіазмальний
конвекситальний
28) Які ознаки виникають гострого періоду церебрального арахноїдиту?

головний біль, нудота, блювання
нижня в'яла параплегія
менінгеальні знаки
брадикінезія
помірний лімфоцитарний плеоцитоз у спинномозковій рідині
порушення чутливості за поліневритичним типом
гіпертонія м'язів за пластичним типом
29) Які з симптомів характерні для арахноїдиту задньої черепної ямки?

амавроз
аносмія
головний біль, нудота, блювання
мозочкові розлади
застійні диски зорових нервів
рухова джексонівська епілепсія
30) Які із симптомів характерні для оптико-хіазмального арахноїдиту?

зниження гостроти зору
порушення ковтання
концентричне звуження полів зору
геміплегія
порушення ендокринної функції
координаторні розлади
31) Вкажіть ознаки конвекситального арахноїдиту

локальні судомні напади
анізорефлексія
бульбарні розлади
порушення чутливості
концентричне звуження полів зору
диплопія
32) Вкажіть ознаки арахноїдиту мосто-мозочкового кута

порушення сечовипускання
зниження слуху
амавроз
периферичний парез мімічних м'язів
аносмія
біль в половині обличчя
координаторні розлади
рухова джексонівська епілепсія
33) Які черепні нерви частіше уражаються у разі арахноїдиту мосто-мозочкового кута?
окоруховий
зоровий
трійчастий
нюховий
завитково-присінковий
лицевий
блоковий
34) Для якого арахноїдиту є характерним зниження гостроти зору?

конвекситального
оптико-хіазмального
спінального
35) Для якого арахноїдиту характерні напади джексонівської епілепсії?

36) Для якої локалізації арахноїдиту є характерним швидкий розвиток гіпертензійного синдрому?
спінального
37) Вкажіть додаткові методи діагностики церебральних арахноїдитів

спонділографія
дослідження очного дна, полів зору
контрастна мієлографія
електроміографія
краніографія
дослідження чутливості
комп'ютерна томографія головного мозку
38) Вкажіть основні засоби лікування церебральних арахноїдитів

антибіотики
лідаза, йодисті препарати
мідантан, наком
лазикс, маніт
унітіол, купреніл
4.9. Лікарські препарати, що застосовуються у неврології
1) Які ліки мають ноотропну дію?

а) вітаміни
б) аспірин, варфарин
в) пірацетам, енцефабол
г) фенібут, амінолон
д) новокаїн, лідокаїн
е) еуфілін, гепарин
2) Які препарати відносяться до антиконвульсантів?

а) вінпоцетин
в) депакін
г) каптоприл
д) дифенін
е) клофелін
3) Вкажіть, які препарати мають нейропротекторну дію

а) діазепам, сонапакс
б) вітамін Е, аевіт
в) інстенон, актовегін
г) преднізолон, дексаметазон
д) енцефабол, пірацетам
е) сірдалуд, баклофен
4) Вкажіть, які з препаратів є противірусними

а) пеніцилін, цефотаксим
б) ацикловір, цимевен
в) левоміцетин, гентаміцин
г) ретровір, вальтрекс
д) циклодол, наком
5) Вкажіть, які з препаратів мають антисклеротичну дію
а) дімедрол, супрастин
б) пармідин, пробукол
в) баклофен, мідокалм
г) метіонін, діоспонін
д) ліпостабіл, ловастатин
е) диклофенак, моваліс
6) Які з препаратів доцільно призначити хворому у відновний період ішемічного інсульту?

а) лазикс, фуросемід
в) анцефабол, пірацетам
г) актовегін
д) гепарин, фраксипарин
7) Вкажіть медикаменти, що використовуються для зниження м’язового тонусу

а) кавінтон
б) мідокалм
в) аевіт
г) баклофен
д) сирдалуд
8) Вкажіть антикоагулянти прямої дії

а) аспірин
б) гепарин
в) фраксипарин
г) тиклопедін
д) клопідогрел
9) Вкажіть протипаркінсонічні препарати

а) циклодол
б) наком
в) прозерин
г) юмекс
д) аміназин
10) Вкажіть препарати, що використовуються у разі герпетичних уражень нервової системи

а) баклофен
б) ацикловір
в) лаферон
г) піроксан
д) цимевен
11) Вкажіть вазоактивні препарати, що покращують мозкову гемодинаміку

а) дифенін, діазепам
б) інстенон, кавінтон
в) ніцерголін, нікотинова кислота
г) унітіол, вітамін Е
д) аевіт, аскорбінова кислота
12) Вкажіть гіпотензивні лікарські засоби

а) фінлепсин, седуксен
б) каптоприл, енап
в) конкор, атенолол
г) ноотропіл, енцефабол
13) Вкажіть нестероїдні протизапальні препарати, що використовуються в неврології

а) ксефокам, диклофенак
б) анаприлін, обзидан
в) сірдалуд, баклофен
г) берлітіон, фосфаден
д) моваліс, німулід
14) У хворого 72 років, що страждає на церебральний атеросклероз, після повторних ішемічних атак виник
тромботичний інсульт. Які ліки слід призначити в гострому періоді хвороби?
а) мідокалм, сірдалуд
б) гепарин, аспірин
в) прозерин, нейромідін
г) актовегін, магнію сульфат
д) діазепам, карбамазепін
15) У 42-річного хворого вертеброгенний попереково-крижовий радикуліт з вираженим больовим

синдромом. Які призначите медикаменти?
а) солкосерил
б) моваліс, ксефокам
в) кавінтон, серміон
г) фуросемід, лазикс
д) церебролізин, пірацетам
3.7. Паразитарні захворювання нервової системи (токсоплазмоз, ехінококоз, цистицеркоз)
1) Вкажіть шлях зараження токсоплазмою

а) у разі контакту з хворою твариною
б) трансмісивний
в) пероральний
г) перкутанний
д) повітряно-крапельний
е) трансплацентарний
2) Яка клініка гострого токсоплазмозу?

а) позитивні трепонемні реакції
б) підвищення температури тіла
в) дизрафічний статус
г) лімфаденопатія
д) нейтрофільний плеоцитоз в лікворі
е) плямисто-папульозна висипка
ж) менінгоенцефаломієліт
3) У хворої протягом 2-х тижнів є відчуття загальної слабкості, з’явились різкий головний
біль, блювання, підвищилась температура до 40, розеольозний висип на тілі,
лімфаденопатія, гепатолієнальний синдром. У неврологічному статусі: центральний
парез мімічних м’язів справа, правобічний геміпарез, менінгеальні симптоми. На крані-
ограмі виявлені осередки звапнення , позитивна проба з токсоплазміном.
а) Що виникло у хворої? нейротоксоплазмоз
б) Які структури уражені? оболони та паренхіма головного мозку
4) Яка клініка ехінококозу головного мозку?

б) синдром Броун-Секара
г) полінейропатія
д) вогнищеві симптоми ураження мозку
5) Перерахуйте ускладнення ехінококозу нервової системи

а) прорив кісти
б) нагноєння кісти
в) тромбоз судин головного мозку
6) Вкажіть клінічні синдроми цистицеркозу нервової системи

а) поліневритичний
б) епілептиформний
в) псевдотуморозний
г) радикулярний
д) гіпертензивно-гідроцефальний
е) менінгеальний
3.8. Розсіяний склероз. Гострий розсіяний енцефаломієліт. Бічний аміотрофічний склероз
1) Які фактори мають значення у виникненні розсіяного склерозу?

а) вірусна інфекція з повільним перебігом
б) порушення гемодинаміки
в) генетична схильність
г) порушення обміну міді
д) географічний фактор
е) бактеріальна інфекція
2) Які зміни клітинного та гуморального імунітету спостерігаються в період загострення

а) зменшення кількості Т-лімфоцитів
б) нормальна кількість Т-лімфоцитів
в) деяке збільшення вмісту В-лімфоцитів
г) нормальна концентрація циркулюючих імунних комплексів
д) збільшення концентрації циркулюючих імунних комплексів
е) зменшення кількості В-лімфоцитів
3) Які зміни клітинного та гуморального імунітету спостерігаються в період ремісії розсіяного склерозу?
а) нормальна кількість Т-лімфоцитів
б) зменшення кількості Т-лімфоцитів
в) збільшення вмісту В-лімфоцитів
г) відносно низька кількість В-лімфоцитів
д) низька концентрація циркулюючих імунних комплексів
е) збільшення концентрації циркулюючих імунних комплексів
4) Які структури найчастіше уражаються у разі розсіяного склерозу?

а) сіра речовина головного мозку
в) оболони головного мозку
г) біла речовина головного та спинного мозку
д) сіра речовина спинного мозку
5) Які патоморфологічні зміни в нервовій системі спостерігаються у разі розсіяного склерозу?

а) крововилив в нервову тканину
б) дистрофічні зміни нейрона
в) запальні зміни оболонок мозку
г) демієлінізація нервових волокон
д) утворення склеротичних бляшок в білій речовині
е) ремієлінізація нервових волокон
6) Які патоморфологічні зміни в нервовій системі визначають період ремісії розсіяного склерозу?
а) підсилення процесів демієлінізації
б) підсилення процесів ремієлінізації
в) порушення структури нервових волокон
г) відновлення нормальної структури нервових волокон
д) зменшення осередків демієлінізації
е) збільшення осередків демієлінізації
7) Які патоморфологічні зміни в нервовій системі визначають період загострення розсіяного

склерозу?
а) підсилення процесів демієлінізації
б) посилення процесів ремієлінізації
в) утворення бляшок в інших відділах головного і спинного мозку
г) порушення структури нервових волокон
д) ураження оболон головного і спинного мозку
е) відновлення структури нервових волокон
8) Які відділи нервової системи частіше уражаються у разі розсіяного склерозу?

а) зорові нерви
б) мозочок та його шляхи
в) передні роги спинного мозку
г) нюхові нерви
д) бічні канатики спинного мозку
е) передцентральна звивина
ж) зацентральна звивина
9) Вкажіть варіанти клінічного перебігу розсіяного склерозу

а) регресуючий
б) блискавичний
в) первинно-прогресуючий
г) ремітуючий
д) двохвильовий
е) ремітуючо-прогресуючий
ж) вторинно-прогресуючий

а) церебральна
б) церебеллярна
в) поліневритична
г) спінальна
д) екстрапірамідна
е) мононевpитична
ж) окуло-летаpгічна
з) церебро-спінальна
11) Яка чутливість частіше порушується на ранній стадії розсіяного склерозу?

а) вібраційна
б) стереогноз
в) тактильна
г) температурна
д) больова
12) Вкажіть ранні симптоми розсіяного склерозу

б) зниження вібраційної чутливості
в) зниження нюху
г) відсутність черевних рефлексів
д) зниження слуху
е) минуще зниження гостроти зору
ж) трофічні розлади
з) минущі парестезії
и) застійні диски зорових нервів
к) бульбарні розлади
13) Які зміни з боку зорового аналізатора характерні для розсіяного склерозу?
а) зоpова агнозія
б) минуще зниження гостроти зору
в) зорові галюцинації
г) ретробульбарний неврит зорового нерва
д) блідість скроневих половин дисків зорових нервів
14) Які зміни рухової сфери характерні для розсіяного склерозу?

б) центральні парези
в) гіпертонія м’язів
д) периферичні парези
е) атрофія м’язів
15) Вкажіть найхарактерніші ознаки розсіяного склерозу?

а) аносмія
б) нижній спастичний парапарез
в) застійний диск зорового нерва
г) інтенційний тремор
д) периферичні парези
е) ністагм
ж) зниження вібраційної чутливості
з) атрофії м’язів
16) Які неврогенні форми порушення сечовипускання характерні для розсіяного склерозу?
б) парадоксальна затримка сечі
в) періодичне нетримання сечі
г) імперативні поклики до сечовипускання
д) анурія
17) Вкажіть основні критерії для постановки діагнозу розсіяного склерозу

а) початок захворювання в похилому віці
б) початок хвороби в молодому віці
в) периферичні парези кінцівок
г) множинність ураження нервової системи
д) застійні диски зорового нерва
е) ремітуючий або прогресуючий характер перебігу
18) Вкажіть клінічні критерії діагностики розсіяного склерозу

а) гостре інфекційне захворювання з ураженням всіх відділів нервової системи
б) хронічне захворювання з моносимптомним ураженням пірамідних шляхів
в) множинність ураження центральної нервової системи, хронічний перебіг
г) гострий інсультоподібний початок з поступовим зростанням симптоматики протягом тижня
д) ураження периферичної нервової системи, включаючи зорові нерви
19) Які ознаки тріади Шарко за наявності розсіяного склерозу?

а) ністагм
в) блідість скроневих половин дисків зорових нервів
г) скандована мова
д) інтенційний тремор
е) відсутність черевних рефлексів

в) відсутність черевних рефлексів
г) адіадохокінез
д) нижній спастичний парапарез
е) застійні диски зорових нервів
21) Які додаткові методи дослідження мають значення у діагностиці розсіяного склерозу?
а) МРТ головного та спинного мозку
б) загальний аналіз крові
в) краніографія, спонділографія
г) дослідження викликаних потенціалів головного мозку
е) дослідження очного дна
ж) дослідження титру антитіл і рівня сенсибілізації до основного білка мієліну
з) електроенцефалографія
22) Які з нижчевказаних препаратів використовуються в період загострення розсіяного склерозу?

а) кортикостероїди
б) цитостатики
в) сульфаніламіди, антибіотики
г) коагулянти
д) імуномодулятори
23) Який характер клінічного перебігу гострого розсіяного енцефаломієліту?

а) прогресуючий
б) регресуючий
в) ремітуючий
г) блискавичний
24) Хворий 35 років захворів гостро, коли підняласьтемпература тіла до 39,2, з’явились болі в м’язах,
головний біль, нудота, лівобічний геміпарез, двобічна мозочкова атаксія. Виявлені симптом Керніга та
ригідність потиличних м’язів. Через 3 тижні після лікування в стаціонарі хворий видужав. Який
клінічний діагноз?
б) менінгоенцефаліт
25) Які утворення нервової системи найчастіше уражаються у разі бічного аміотрофічного склерозу?
а) пірамідні шляхи
б) рухові ядра бульбарних нервів
в) передні корінці спинного мозку
г) передні роги спинного мозку
д) чутливі провідні шляхи
е) периферичні нерви
26) Який характер клінічного перебігу бічного аміотрофічного склерозу?

а) ремітуючий
б) регресуючий
в) прогресуючий
г) гострий
27) Вкажіть основні клінічні форми бічного аміотрофічного склерозу

а) периферична
б) церебеллярна
в) тремтюча
г) бульбарна
д) шийно-грудна
е) попереково-крижова
28) Вкажіть клінічні ознаки бічного аміотрофічного склерозу

а) атрофія м'язів кінцівок
б) фібрилярні посмикування в уражених м'язах
в) порушення смаку
г) бульбарні та псевдобульбарні розлади
д) порушення чутливості
ж) порушення сечовипускання
з) альтернувальні синдроми
29) Вкажіть причини смерті хворих за наявності бічного аміотрофічного склерозу

а) ниркова недостатність
б) печінкова недостатність
в) порушення дихання
г) набряк мозку
д) аліментарне виснаження
е) пневмонія
30) Ураження ядер яких черепних нервів характерне для бічного аміотрофічного склерозу?
а) IX, X пар
б) III, IV, VI пар
в) VIII пари
г) VII пари
д) XI пари
е) XII пари
31) Вкажіть клінічні прояви бульбарної форми бічного аміотрофічного склерозу

а) чутливі розлади на обличчі
б) дизартрія, дисфагія, дисфонія
в) атрофія і фібрилярні посмикування м’язів язика
г) відсутність атрофії м’язів язика
д) нижній в’ялий парапарез
32) Які неврологічні синдроми виникають за наявності бічного аміотрофічного склерозу?

а) Аргайля Pобертсона
б) паркінсонізму
в) бульбарний
г) Бернара-Горнера
д) псевдобульбарний
е) бульбарно-псевдобульбарний
33) Вкажіть клінічні симптоми шийно-грудної форми бічного аміотрофічного склерозу

в) атрофія м'язів верхніх кінцівок
г) гіперрефлексія глибоких рефлексів на руках
д) фібрилярні посмикування в м’язах рук
ж) центральний парез нижніх кінцівок
з) синдром Бернара-Горнера
34) У жінки через 3 місяці після пологів виникли зниження зору на праве око і відчуття затерпання в ногах.
Ці скарги є типовими для дебюту якого захворювання?
а) менінгіту
б) ішемічного інсульту
в) енцефаліту
г) полінейропатії
д) розсіяного склерозу
35) У молодої жінки протягом двох діб різко погіршився зір на праве око. Окуліст діагностував
ретробульбарний неврит правого зорового нерва. Об’єктивно: різко знижена гострота зору на праве око,
відсутні черевні та підошвові рефлекси, глибокі рефлекси з кінцівок підвищені, знижена вібраційна
чутливість на ногах до 3 сек. Яке захворювання запідозрите?
а) пухлина головного мозку
б) летаргічний енцефаліт
г) оптико-хіазмальний арахноїдит
36) Хворий з розсіяний склерозом скаржиться на похитування під час ходи, невпевненість при виконанні
точних рухів, переривчасту мову. Об’єктивно: горизонтальний ністагм, скандована мова, інтенційний
тремор та мимопопадання при пальце-носовій та п’ятково-колінній пробах. Поверхнева та м’язово-
суглобова види чутливості не порушені. Яка патологія у хворого?
а) мозочкова атаксія
б) паркінсонізм
г) хорея
д) міоклонії
37) У хворого 22 років спостерігалося порушення зору на ліве око. Через рік з’явилася слабкість правої
стопи. Виявлені горизонтальний ністагм, збліднення скроневої половини диску лівого зорового нерва,
відсутність черевних рефлексів, гіперрефлексія на кінцівках, клонус правої стопи, симптом Бабінського
з обох боків. Який попередній діагноз?
а) ретробульбарний неврит зорового нерва
б) невропатія правого малогомілкового нерва
в) поліомієліт
г) мієліт
38) Хвора на розсіяний склероз після двохрічної неповної ремісії почала скаржитись на швидке наростання
слабкості у ногах, підвищену втомлюваність в них, двоїння при погляді в лівий бік, що було розцінено,
як загострення захворювання. Які препарати і у яких дозах доцільніше призначати у такому випадку?
а) пульс-терапія кортикостероїдними препаратами
б) кортикостероїдні препарати у малих дозах
в) бетаферон по 8 млн МО через день
г) копаксон по 20 мг щоденно
д) вазоактивні препарати у великих дозах
39) У хворої 62 років поступово наростали слабкість і схуднення м’язів правої кисті, а через 2 місяці – лівої
кисті. Через 4 місяці слабкість з’явилась і у м’язах ніг. Виявлені гіпотрофія м’язів обох кистей, особливо
проміжку між І та ІІ пальцями, тенара, фібрилярні посмикування в м’язах рук. Сухожильні та
періостальні рефлекси з кінцівок підвищені, викликається симптом Россолімо на обох стопах. Позитивні
рефлекси орального автоматизму, підвищений нижньощелепний рефлекс, дисфонія. Який попередній
діагноз?
а) поліомієліт
б) бічний аміотрофічний склероз
г) дисциркуляторна енцефаломієлопатія
д) дифтерійна полінейропатія
40) Через 6 місяців після пологів у жінки 22 років з’явились імперативні поклики до
сечовипускання та тяжкість в ногах. 2 роки тому у неї був випадок раптової втрати зору на
праве око, яка після лікування в очному відділенні повністю пройшла. Під час огляду:
нижній парапарез з підвищенням колінних та ахілових рефлексів, симптом Бабінського з
обох боків, відсутні черевні рефлекси, зниження вібраційної чутливості на ногах до 2-3 сек,
дрібний ністагм при погляді в обидва боки. На очному дні – атрофія скроневих половин
а) які структури нервової системи і на якому рівні постраждали?
зорові нерви, пірамідні шляхи в грудному відділі спинного мозку, шляхи вібраційної
чутливості в задніх канатиках спинного мозку, мозочкові шляхи
б) який попередній клінічний діагноз?
цереброспінальна форма розсіяного склерозу
в) які додаткові методи дослідження підтвердять клінічний діагноз?
МРТ головного мозку, викликані потенціали головного мозку
г) яке лікування доцільно призначити?
пульс-терапія метилпреднізолоном, лікування преднізолоном за альтернувальною схемою
41) Хвору 23 років турбують парестезії в ногах та в нижній половині тулуба, часті поклики до
сечовипускання, під час яких хвора не може на тривалий час утримати випорожнення сечового міхура.
Ці явища виникли поступово протягом 3 місяців. Під час огляду виявлено: горизонтальний ністагм при
погляді в обидва боки, сила в кінцівках задовільна, глибокі рефлекси з кінцівок високі, з розширенням
рефлексогенних зон, черевні рефлекси відсутні, симптом Бабінського з обох боків, вібраційна чутливість
в ногах – 2-3 сек, в руках – 5-6 сек.
а) що таке “парестезії”
парестезії – відчуття затерпання, «повзання мурашок», що виникають без зовнішніх впливів
б) як зветься таке порушення сечовипускання
імперативні поклики до сечовипускання
в) ураженням яких структур нервової системи можна пояснити всі патологічні симптоми?
подразненням задніх корінців спинного мозку, ураженням пірамідних, мозочкових шляхів та волокон
вібраційної чутливості
42) У хворого 46 років поступово з’явились атрофії м’язів кистей, згодом передпліч , плечового пояса.
Змінився голос, став гугнявим, незвучним, мова нерозбірливою. Хворий почав поперхуватися під час їди.
Під час огляду виявлено: хворий погано ковтає, глотковий рефлекс відсутній, обмежена екскурсія
м’якого піднебіння, гіпотрофія язика, фібрилярні посмикування на язиці, атрофії та фібрилярні
посмикування в м’язах рук та плечового поясу, рефлекси з кінцівок високі, симптом Бабінського з обох
боків, черевні рефлекси збережені, підвищений нижньощелепний рефлекс, виявляються рефлекси
орального автоматизму. Захворювання прогресує.
синдроми – бульбарний, псевдобульбарний, змішаний парез м’язів рук, центральний – ніг
б) ураженням яких нервових структур пояснюється поява патологічних симптомів?
рухові ядра ІХ, Х, ХІІ пар черепних нервів, кірково-ядерні шляхи, передні роги
спинного мозку шийного потовщення, кірково-спінальні шляхи
бічний аміотрофічний склероз
г) який прогноз у разі такого захворювання?
перебіг хвороби прогресуючий, прогноз несприятливий щодо видужання та життя
1) Який із вказаних збудників спричиняє гострий поліомієліт?

а) стафілокок
б) менінгокок
в) ентеровірус
г) пневмокок
д) паличка Коха

а) контактний (через шкіру)
б) з молоком матері
в) у разі гемотрансфузій
г) повітряно-крапельний
д) аліментарний
3) Де переважно локалізується патологічний процес за наявності поліомієліту?

а) у мозочку
б) у рухових ядрах черепних нервів
в) у базальних ядрах
г) у бічних канатиках спинного мозку
д) у клітинах передніх рогів спинного мозку

а) безсимптомна (вірусоносійство)
б) хронічна
в) абортивна
г) вісцеральна
д) блискавична
е) паралітична
ж) менінгеальна
з) прогредієнтна
5) Які симптоми спостерігаються у разі поліомієліту?

а) в'ялі парези кінцівок
б) периферичний параліч мімічних м'язів
в) бульбарний параліч
г) спастична геміплегія
д) порушення глибокої чутливості
6) Якими симптомами проявляється абортивна форма поліомієліту?

а) катаральне запалення верхніх дихальних шляхів
б) в’ялий параліч кінцівок
в) ентероколіт
г) чутливі розлади
е) головний біль
7) Вкажіть основні варіанти паралітичної форми поліомієліту

а) спінальний
б) менінгорадикулярний
в) енцефалітичний
г) абортивний
д) бульбарний
е) менінгеальний
ж) понтинний
8) Вкажіть періоди паралітичної форми поліомієліту

а) ремісії
б) препаралітичний
в) рецидивний
г) паралітичний
д) відновний
е) неповної ремісії
ж) резидуальний

а) бульбарна
б) бульбарно-спінальна
в) абортивна
г) понтинна
д) спінальна
е) безсимптомна

а) дисфагія, дизартрія, дисфонія
б) рефлекси орального автоматизму
в) порушення дихання
г) насильницький плач або сміх
д) порушення серцевої діяльності
е) розлади чутливості
11) Які симптоми характеризують понтинну форму поліомієліту?

а) центральний парез мімічних м'язів
в) порушення чутливості на обличчі
г) розлади смаку
12) Як змінюється спинномозкова рідина в препаралітичному періоді поліомієліту?

а) нейтрофільний плеоцитоз
б) ксантохромна
в) лімфоцитарний плеоцитоз
г) геморагічна
13) Які принципи лікування поліомієліту в паралітичному періоді?

а) санаторно-курортне лікування
б) суворий ліжковий режим та ізоляція хворого
в) ортопедичні операції
г) анальгетики, вітамін С
д) профілактика пролежнів, гарячі окутування
е) сульфаніламіди
ж) дихальна реанімація у разі бульбарного синдрому
з) фізіотерапевтичні методи
14) Які принципи лікування поліомієліту у відновному періоді?

а) дихальна реанімація
в) антихолінестеразні засоби (галантамін, прозерин)
г) ноотропні препарати (церебролізин, пірацетам, енцефабол)
е) електростимуляція нервово-м'язового апарату, масаж
15) У дитини гостро піднялась температура тіла до 37,8, з’явились біль у горлі, блювання, біль
в животі та діарея. Через 3 дні вранці виявили слабкість обох ніг. Під час огляду: об’єм
активних рухів та сила в ногах різко знижені. М’язи ніг гіпотонічні, глибокі рефлекси на
ногах не викликаються. Чутливість не порушена. Дайте відповідь на такі запитання:
а) які синдроми виявлено у хворої дитини? Синдроми інфекційного захворювання, нижній
в’ялий парапарез.
б) ураженням яких структур нервової системи можна пояснити всі патологічні симптоми?
Уражені передні роги поперекового потовщення спинного мозку
в) обгрунтуйте попередній клінічний діагноз. Поєднання загальноінфекційних ознак,
запальних змін в зіві та шлунково-кишковому тракті з ураженням рухових нейронів
спинного мозку свідчить про гострий передній поліомієліт.
г) яка етіологія хвороби? Вірус гострого переднього поліомієліту
д) який шлях зараження? Зараження повітряно-крапельним або аліментарним шляхами.
а) рухові та трофічні розлади
в) розлади чутливості за провідниковим типом
г) бульбарні розлади
д) порушення функції тазових органів
е) гіперкінези
17) Вкажіть ознаки мієліту у нижньо-грудному відділі спинного мозку?

а) в’ялий параліч ніг
б) центральна нижня параплегія
в) порушення чутливості за провідниковим типом
д) тетраплегія
18) Які симптоми характерні для мієліту поперекового відділу спинного мозку?
а) в'ялий параліч ніг
б) тетраплегія
в) спастична нижня параплегія
г) трофічні порушення (пролежні)
д) порушення функції тазових органів
е) альтернувальні синдроми
19) Які із вказаних препаратів використовуються у гострому періоді мієліту?

а) пірогенал
б) антибіотики
в) лідаза
г) інтерферон або інтерфероногени
д) біостимулятори
е) коpтикостеpоїди
20) Які із вказаних препаратів використовуються у відновному періоді мієліту?

а) інтерферон
б) антихолінестеразні засоби (галантамін, прозерин)
в) протинабрякові засоби
г) фізіотерапія
д) сульфаніламіди
е) ЛФК, масаж
21) У хворої 32 років протягом двох днів було нездужання з ознобом, підвищенням температури тіла до 38,5.
На третій день з’явились оперізуючий біль нижче сосків, слабкість ніг, затерплість в нижній половині
тіла, затримка сечовипускання. Об’єктивно: відсутні активні рухи в ногах, анестезія всіх видів
чутливості від сегменту ТhVI за провідниковим типом, менінгеальні симптоми не виявляються. В
ділянці крижів починається пролежень. В аналізі крові: ШОЕ – 28 мм/год, лейкоцити – 10·109 в л. Який
а) спінальний ішемічний інсульт
в) гострий мієліт
г) спінальна форма розсіяного склерозу
д) гострий розсіяний енцефаломієліт

а) гостра сифілітична гідроцефалія
б) асимптомний нейросифіліс
в) гострий конвекситальний менінгіт
г) спинна сухотка
д) гострий базальний менінгіт
2) Які з симптомів характерні для сифілітичного ендартериїту?

а) минущі або стійкі парези кінцівок
б) менінгеальний синдром

а) поліневритичний тип порушення чутливості
в) нижній периферичний парапарез
г) напади джексонівської епілепсії
д) справжнє нетримання сечі
4) Які з симптомів характерні для базального сифілітичного менінгіту?

а) парези кінцівок
б) окорухові розлади
в) неврит зорового нерва
г) менінгеальні симптоми
д) випадіння чутливості
5) Вкажіть зміни спинномозкової рідини у разі сифілітичного менінгіту

а) нейрофільний плеоцитоз
б) прозора
г) каламутна
д) кров’яниста
6) Вкажіть захворювання, з якими диференціюють гуму головного мозку

а) паразитарні захворювання головного мозку
б) хорея Гентінгтона
в) абсцес головного мозку
д) підоболонкові гематоми
е) розсіяний склероз
ж) пухлина мозку
7) Які основні стадії перебігу спинної сухотки?

а) препаралітична
б) резидуальна
в) невралгічна
г) менінгеальна
д) атактична
е) паралітична

а) бульбарний синдром
б) корінцеві болі, парестезії
в) відсутність колінних та ахіллових рефлексів
г) застійні диски зорових не
д)
е) рвів
ж) синдром Аргайля Робертсона
з) первинна атрофія дисків зорових нервів
и) мозочкова атаксія
к) менінгеальний синдром
л) сенситивна атаксія
9) Які з симптомів характерні для невралгічної стадії спинної сухотки?

а) корінцеві болі, парестезії
в) гіперрефлексія колінних та ахіллових рефлексів
г) синдром, зворотній синдрому Аргайля Робертсона
д) зниження або відсутність колінних та ахіллових рефлексів
10) Які з симптомів характерні для атактичної стадії спинної сухотки?

б) гіперрефлексія колінних і ахіллових рефлексів
г) відсутність колінних та ахіллових рефлексів
д) синдром зворотній синдрому Аргайля Робертсона
11) Які з симптомів характерні для паралітичної стадії спинної сухотки?

б) значна сенситивна атаксія
в) синдром Аргайля Робертсона
г) парези кінцівок
д) трофічні розлади
12) Які з лікарських препаратів використовуються в лікуванні нейросифілісу?

а) йодид калію
б) сульфаніламідні
в) коагулянти
г) бійохінол
д) пеніцилін
13) У хворого в темряві посилюється хиткість ходи. Виявлені синдром Аргайля Робертсона, анізокорія,
нестійкість в позі Ромберга, батігіпестезія у кистях та стопах. Яке захворювання можна діагностувати?
б) спинна сухотка
в) пухлина мозочка
г) полінейропатія
14) У хворого виникли головний біль, запаморочення, нудота, блювання. Виявлені ригідність
м’язів потилиці та симптом Керніга, частковий птоз правої верхньої повіки, зниження слуху
на праве вухо. У лікворі незначний лімфоцитарний плеоцитоз, позитивні РІТ та РІФ. Який
а) спинна сухотка
б) сифілітичний менінгіт
в) туберкульозний менінгіт
г) абсцес мозку
15) У разі яких захворювань виникає периферичний псевдотабес?

а) спинна сухотка
б) мононейропатії
г) гума головного мозку
д) полінейропатії
е) фунікулярний мієлоз
16) Що відрізняє периферичний псевдотабес від спинної сухотки?
а) наявність парезів
б) арефлексія
г) відсутність тазових розладів
д) сенситивна атаксія
е) м'язова гіпотонія
3.6. Пріонові захворювання. Ураження нервової системи за наявності ВІЛ-інфекції
1) Які форми хвороби спричиняють пріони?

а) гостру
б) підгостру
в) повільну
г) безсимптомну
д) блискавичну
е) рецидивну
2) Які особливості пріонових захворювань?

а) короткий інкубаційний період
б) відсутність запальних змін
в) гострий перебіг
г) тривалий інкубаційний період
д) хронічний прогредієнтний перебіг
е) інтактність імунної системи
3) Які патоморфологічні зміни відбуваються у нервовій тканині за умови пріонових захворювань?

а) демієлінізація
б) спонгіоформна дегенерація нейронів
в) атрофія мозку, особливо кори
г) вогнища ішемії
д) астрогліоз
е) запалення
ж) набряк
4) Вкажіть пріонові захворювання людини

а) куру
в) хвороба Крейцфельдта-Якоба
г) хронічна виснажувальна хвороба
д) міастенія
5) Чим викликається інфекційна хвороба Крейтцфельдта-Якоба?

а) найпростішими
б) пріонами
в) вірусами
г) бактеріями
6) Які виділяють різновиди хвороби Крейцфельдта-Якоба?

а) гостра
б) спорадична
в) підгостра
г) спадкова
д) інфекційна
е) хронічна
7) Вкажіть характерні клінічні прояви хвороби Крейцфельдта-Якоба

а) астенічний синдром
б) порушення пам’яті і поведінки
в) лихоманка
г) мозочкова атаксія
д) міоклонії
ж) блювання
з) прогресуюча деменція
и) плеоцитоз у лікворі
к) лейкоцитоз у крові
8) На чому базується діагноз пріонових захворювань?

а) наявність загальноінфекційного синдрому
б) ознаки дифузного ураження головного мозку
в) зміни на ЕЕГ
г) зміни РЕГ, УЗДГ
д) дані біопсії або аутопсії мозку
е) дані дослідження спинномозкової рідини
9) Які зміни на ЕЕГ виникають за наявності пріонових захворювань?

а) зниження загального рівня біоелектричної активності
б) білатерально синхронні тета-хвилі
в) комплекси "пік-повільна хвиля"
г) 2х- або 3х-фазні несиметричні гострі хвилі частотою 1-2 за сек
10) Хвора 55 років відмітила похитування під час ходи, тремтіння правої руки і ніг, нечіткість зору, двоїння
предметів, труднощі у підборі слів. Виявлені мозочкові розлади у вигляді статичної та динамічної атаксії,
пірамідні та підкіркові симптоми. Психологічне обстеження виявило легкий ступінь деменції у поєднанні
з динамічною афазією. На КТ знайдено розширення підпавутинних просторів, переважно лобних часток.
Спостереження у динаміці показало швидке прогресування деменції та мозочкових розладів. Про яке
б) хвороба Крейтцфельдта-Якоба
в) енцефаліт
11) Яка етіологія СНІДу?

а) вірус Епштейна-Барра
б) ВІЛ (вірус імунодефіциту людини)
в) цитомегавірус
12) Вкажіть форми первинного ураження нервової системи за наявності ВІЛ-інфекції

а) СНІД-деменція
б) саркома Капоші
в) атиповий асептичний менінгіт
г) лімфома головного мозку
е) нейропатії
ж) токсоплазмоз головного мозку
13) Які пухлини ЦНС виникають у разі СНІДу?

а) первинна лімфома
б) саркома Капоші
г) ангіома
14) У чоловіка 35 років, який є носієм ВІЛ, поступово погіршилась пам’ять, порушилась увага, з’явились
лабільність поведінки, ослаблення інтелектуальної діяльності. Виявлено гіперрефлексію на кінцівках,
симптоми орального автоматизму, тремор у спокої і виконанні координаторних проб. Про що можна
думати?
б) ВІЛ-енцефаліт
в) ВІЛ-менінгіт
г) СНІД-деменція
КРОК-2
НЕРВЫ
©Павлов
Травма
1. Потерпiлий в автомобiльнiй катастрофi доставлений в клiнiку нейрохiрургiї, оскiльки були наявними ознаки
черепно-мозкової травми. Пiд час огляду виявленi симптоми вогнищевого ушкодження мозку, запiдозрено його
забiй. Який метод дослiдження слiд застосувати в даному випадку?
*A. Комп’ютерна томографiя
B. Рентгенографiя кiсток черепа
C. Ангiографiя судин головного мозку
D. Ультразвукове дослiдження судин головного мозку
E. Обстеження очного дна
2. Чоловік 38-ми років під час падіння з висоти двох метрів ударився головою об металевий предмет, короткочасно
знепритомнів. Скаржиться на головний біль, нудоту, запаморочення, виділення крапель світлої рідини з правого
носового ходу. Об'єктивно: симптом "окулярів", ретроградна амнезія. Вогнищева неврологічна симптоматика
відсутня. Яка найбільш імовірна причина назальної ліквореї?
A. Запалення слизової оболонки носа
B. Забій головного мозку
C. Лікворна гіпертензія
*D. Перелом основи черепу
E. Порушення відтоку ліквору
3. 7-ми річну дитину госпіталізовано до клініки з переломом верхньої щелепи після автокатастрофи.
Непритомніючи, дитина блювала. Через 2 години опритомніла, відповідала на запитання, але через 4 години
розвинувся сопор. Об'єктивно: Ps- 180/хв., судомні скорочення лівих кінцівок, анізокорія. Який основний діагноз?
A. Дислокаційний синдром
B. Забій головного мозку
C. Перелом основи черепа
D. Струс головного мозку
*E. Епідуральна гематома
Епілепсія
1. Жiнка 40-ка рокiв з 15-ти рокiв страждаєна епiлепсiю з генералiзованими епiнападами, якi виникають 2-3 рази на
мiсяць у нiчний час та супроводжуються мимовiльним сечовидiленням та дефекацiєю. Пiсля психотравми (смерть
батька) напади почастiшали, виникають з перiодичнiстю 2–3 хвилини, мiж нападами до свiдомостi не
повертається, реакцiя зiниць на свiтло вiдсутня. Який найбiльш iмовiрний дiагноз?
*A. Епiлептичний статус
B. Iстеричний напад
C. Збiльшення кiлькостi великих епiнападiв
D. Абсанс
E. Епiлептичний психоз
2. У хлопчика 10-ти рокiв перiодично виникають короткочаснi стани (до 10-15 секунд) у виглядi "раптового вiд
ключення", якi супроводжуються зупинкою i фiксацiєю погляду у прямому положеннi, вiдсутнiм беззмiстовним
виразом обличчя, зупинкою рухiв та наступною амнезiєю. Який найбiльш iмовiрний стан описано?
*A. Абсанс
B. Обнубiляцiя
C. Транс
D. Фуга
E. Шперрунг
3. У хворого 30-ти років раптова непритомність, тоніко-клонічні судоми, АТ- 150/100 мм рт. ст., ЧСС- 100/хв.
Перед нападом відчував запаморочення, почуття нереальності дійсності, непояснене почуття страху, про напад
судом не пам'ятає. Який діагноз найбільш імовірний?
A. Транзиторна ішемічна атака
*B. Епілепсія
C. Вестибулярне зомління
D. Гіпервентиляційна ішемічна атака
E. Синдром Морганьї-Адамса-Стокса
4. Хворий 28-ми років доставлений бригадою швидкої допомоги до приймального відділення у непритомному
стані з генералізованими епілептичними нападами, що повторюються через 15-20 хвилин. Під час транспортування
хворому двічі вводились сибазон, сірчанокисла магнезія, однак рівень свідомості не відновився. У якому відділенні
необхідно надавати невідкладну допомогу?
A. Хірургічне
*B. Реанімаційне
C. Терапевтичне
D. Психіатричне
E. Неврологічне
5. Було помічено, що 7-ми річний школяр під час уроків по кілька разів ставав неуважним. Вчитель звернув увагу
на "відсутній" погляд у дитини, прицмокування губами. Падіння та судом не спостерігалося. Під час короткої
"відсутності" він не відгукувався на своє ім'я. Мати помічала такі ж явища і раніше, але не надавала їм значення,
вважаючи, що дитина замислилася. Який тип епілептичного нападу, відповідно до прийнятої класифікації,
найбільш вірогідний?
A. Простий парціальний напад
B. Складний парціальний напад
C. Генералізований тоніко-клонічний напад
*D. Абсанс
E. Джексонівський парціальний напад
6. Хворий 37-ми років госпіталізований до реанімаційного відділення у зв'язку з повторюваними кожні півгодини
судомними тоніко-клонічними нападами. Між нападами до свідомості не приходить. АТ- 120/90 мм рт.ст., Ps-
100/хв. Вчора ввечері був на весіллі, вживав алкоголь. 5 років тому переніс закриту черепно-мозкову травму, забій
головного мозку, після чого виникли поодинокі судомні напади з втратою свідомості, однак хворий курс
протиепілептичного лікування не проходив. Який препарат необхідно першочергово ввести для надання
невідкладної допомоги?
*A. Сибазон
B. Сульфат магнію
C. Оксибутират натрію
D. Аміназин
E. Тіопентал натрію
7. Жінка 52-х років госпіталізована до відділення невідкладної терапії з епілептичним нападом. Першою дією під
час надання допомоги в даному випадку є:
*A. Упевнитися у прохідності дихальних шляхів та достатній оксигенації пацієнтки
B. Викликати медикаментозну пентобарбіталову кому
C. Ввести 5 мг діазепама з послідуючим введенням фенітоїну
D. Ввести в/в струминно 50\% розчин декстрози
E. Зафіксувати язик
Головний біль
1. Жінка 29-ти років скаржиться на періодичний біль в правій половині голови, який провокується різкими
запахами, хвилюванням. На подібне захворювання страждає мати хворої. Внутрішні органи - без патології. Під час
нападу спостерігається загальна гіперестезія, нудота, а в кінці - поліурія. При пальпації правої скроневої артерії під
час нападу відмічається її напруженість і болючість. Загальні аналізи крові та сечі без особливостей. Який
найбільш вірогідний діагноз?
A. Неврит лицевого нерву
B. Невралгія трійчастого нерву
C. Епілепсія
D. Синдром Меньєра
*E. Мігрень
Пухлини
1. Хвора 43-х років протягом п'яти місяців скаржиться на біль голови, переважно у ранковий час, блювання. За
останній час біль посилювався при зміні положення голови. Об'єктивно: аностія, застій сосочків зорових нервів,
атаксія, симптом Янішевського, зниження пам'яті та критики. Краніограма: ознаки гіпертензіонно-лікворного
синдрому. На ЕхоЕГ: зміщення серединних структур мозку в правий бік на 5 мм. Який найбільш вірогідний
діагноз?
A. Пухлина лівої півкулі мозочка
B. Хвороба Альцгеймера
C. Абсцес потиличної частки головного мозку
D. Хронічна недостатність мозкового кровообігу
*E. Пухлина лобної частки головного мозку
Автономна нервова система

1.Хлопчик 12-ти рокiв скаржиться на перiодичний головний бiль, серцебиття, дратiвливiсть, непереносимiсть
поїздок у транспортi. Скарги турбують 2 мiсяцi. За цей час тричi вiдмiчались напади пiдйому артерiального тиску
до 140/100 мм рт.ст., це супроводжувалось пiдйомом температури до 38C, тахiкардiєю, тремором, вiдчуттям
страху. Закiнчувався напад значним сечовипусканням. Який найбiльш iмовiрний дiагноз?
*A. Вегетативна дисфункцiя
B. Епiлепсiя
C. Вроджена вада серця
D. Пухлина мозку
E. Мiокардит
2. У дiвчини 19-ти рокiв, емоцiйно лабiльної, у задушливому примiщеннi розвинулись рiзка слабкiсть,
запаморочення, потемнiння в очах, нудота i втрата свiдомостi без судом. Об’єктивно: непритомна, шкiра блiда,
кiнцiвки холоднi. АТ- 90/60 мм рт.ст., Ps- 96/хв., зниженого наповнення, дихання поверхневе. Зiничнi та
сухожилковi рефлекси збереженi. Патологiчних знакiв немає. Який найбiльш iмовiрний дiагноз?
*A. Синкопальний стан
B. Вегетативно-судинний пароксизм
C. Епiлептичний напад
D. Iстеричний невроз
E. Транзиторна iшемiчна атака
3 Хвора 34-х років біля двох років страждає на тривожні розлади з панічними атаками. Лікувалась у
психотерапевта. Було досягнуто неповної ремісії. В зв'язку з переїздом в інше місто перервала психотерапію.
Невдовзі стан значно погіршився, почуває майже постійну тривогу. Панічні напади до 5-6 разів на день,
супроводжуються сильним серцебиттям, задишкою, холодним потом, страхом смерті. Яка група препаратів є
найбільш доцільною для медикаментозної терапії?
A. Нейролептики седативної дії
B. Кардіотоніки, дихальні аналептики
C. Антидепресанти
*D. Нейролептики антипсихотичної дії
E. Препарати літію
4 У дитини 14-ти років, що страждає на вегето-судинну дистонію пубертатного періоду, розвинулася

симпатоадреналова криза. Який з препаратів показаний для купірування кризи?
A. Корглікон
B. Еуфілін
C. Но-шпа
D. Амізил
*E. Обзидан
Розсіяний склероз
1. Хвора 25-ти рокiв скаржиться на значне зниження зору на праве око, що виникло раптово. При обстеженнi
окулiста: ознаки ретробульбарного невриту. Об’єктивно: черевнi рефлекси вiдсутнi, вiбрацiйна чутливiсть
знижена. Встановiть дiагноз:
*A. Розсiяний склероз
B. Бiчний амiотрофiчний склероз
C. Фунiкулярний мiєлоз
D. Пухлина головного мозку
E. Атрофiя зорових нервiв
2 Чоловік 25-ти років, який 4 роки хворіє на розсіяний склероз, скаржиться на посилення хиткості, слабкість
нижніх кінцівок, затримку сечі. Об'єктивно: центральний тетрапарез. Мозочкова атаксія. Порушення функції
тазових органів. Яка найбільш доцільна терапія в цьому випадку?
A. Вітаміни
B. Ноотропи
C. Десенсибілізуючі
D. Антибіотики
*E. Глюкокортикоїди
Судинні захворювання
1. Хворий 30-ти рокiв, який страждає на головнi болi, при пiдняттi важкого предмету вiдчув сильний головний бiль
у виглядi удару по головi; з’явились нудота, блювання, легке запаморочення. Через добу - об’єктивно виражений
менiнгеальний синдром, температура тiла - 37, 6C. Лiкар запiдозрив субарахноїдальний крововилив. Яке
додаткове обстеження необхiдно провести для пiдтвердження дiагнозу?
*A. Люмбальна пункцiя з дослiдженням лiквору
B. Рентгенографiя черепа
C. Комп’ютерна томографiя
D. Реоенцефалографiя
E. Церебральна ангiографiя
2. Хворий 39-ти рокiв при пiдйомi вантажу раптово вiдчув сильний головний бiль, бiль у мiжлопатковiй дiлянцi;
виникло блювання. Об’єктивно: пульс ритмiчний, 60/хв., АТ- 180/100 мм рт.ст. Хворий збуджений. Свiтлобоязнь,
гiперакузiя. Позитивнi симптоми Кернiга, Брудзинського з обох сторiн. У кровi: лейк.- 10 · 109/л. Лiквор
кров’янистий, цитоз 240/3. Який з дiагнозiв найбiльш iмовiрний?
*A. Субарахноїдальний крововилив
B. Симпато-адреналовий криз
C. Гостра гiпертонiчна енцефалопатiя
D. Менiнгококовий менiнгiт
E. Iшемiчний iнсульт
3 Чоловіка 34-х років доставлено до неврологічного відділення зі скаргами на інтенсивний головний біль, двоїння
в очах при погляді прямо, нестерпність світла та шуму. Захворів гостро, напад стався під час підняття вантажу.
Об'єктивно: оглушення, помірна розбіжна косоокість, диплопія. Симптоми Керніга з обох боків. Парезів немає.
Ліквор кров'янистий. Який препарат треба призначити в першу чергу?
A. Ацетилсаліцилова кислота
B. Гепарин
*C. Епсілон-амінокапронова кислота
D. Глютамінова кислота
E. Нікотинова кислота
4 У новонародженого терміном гестації 31 тиждень наростає млявість, м'язова гіпотонія та пригнічення свідомості.
Аналіз ліквору: підвищена кількість еритроцитів, білка та підвищений вміст глюкози. Який найбільш вірогідний
діагноз?
A. Анемія
B. Внутрішньоутробна інфекція
*C. Внутрішньочерепний крововилив
D. Менінгіт
E. Сепсис
5 У хворого 39-ти років, який хворіє на гіпертонічну хворобу, раптово виникли інтенсивний головний біль в
потилиці, нудота і повторне блювання, що тривають п'яту годину. Об'єктивно: Ps- 88/хв, АТ- 205/100 мм рт.ст.,
болючість окципітальних точок, ригідність потиличних м'язів. Симптом Керніга позитивний з обох боків. Є
підозра на субарахноїдальний крововилив. Який з нижче наведених методів дослідження має вирішальне значення
для підтвердження попереднього діагнозу?
A. Комп'ютерна томографія
B. Ультразвукова доплерографія
C. ЕЕГ
*D. Поперековий прокол
E. Дослідження очного дна
6 Жінка 60-ти років близько 15-ти років хворіє на артеріальну гіпертензію. Після повторного інсульту скаржиться
на немотивоване зниження настрою, важкість зосередження уваги, забуває зачиняти вхідні двері, не пам'ятає події
минулого дня. На КТ- ділянки постінфарктних змін в коркових задньолобових ділянках. Який діагноз найбільш
вірогідний у хворої?
A. Хвороба Гентінгтона
*B. Судинна деменція
C. Хвороба Альцгеймера
D. Хвороба Піка
E. Дисоціативна амнезія
7 Жінка 75-ти років з ІХС постійно приймає варфарин. Госпіталізована до відділення невідкладної терапії зі
скаргами на раптову появу слабкості у лівій половині тіла і відхилення очного яблука в правий бік. Яке
першочергове дослідження слід провести пацієнтці?
A. Спинальна пункція
B. Електроенцефалограма
C. Ультразвукове дослідження сонних артерій
D. Комп'ютерна томографія мозку
E. МРТ мозку
8 У хворого 60-ти років протягом місяця відмічалося короткочасне зниження сили у лівих кінцівках. Пізніше
вранці після сну з'явилася стійка слабкість у кінцівках. Об'єктивно: притомний, АТ- 140/90 мм рт.ст., центральний
парез VII та XII пар черепних нервів зліва, з того ж боку центральний геміпарез та гемігіперестезія. Які препарати
вибору при диференційованому лікуванні даного хворого?
A. Гіпотензивні
B. Діуретики
C. Гемостатики
D. Антикоагулянти
E. Кортикостероїди
9. У хворого 50-ти рокiв раптово виникли бiль у потиличнiй дiлянцi, блювання. Об’єктивно: сопор, гiперемiя шкiри
обличчя, АТ- 210/120 мм рт.ст., Ps60/хв, напружений, температура тiла 37, 8C. Горизонтальний нiстагм. Вираженi
рефлекси орального автоматизму. Сухожилковi рефлекси рiвномiрнi. Ригiднiсть потиличних м’язiв, двобiчний
симптом Кернiга. Який попереднiй дiагноз?
*A. Субарахноїдальний крововилив
B. Геморагiчний паренхiматозний iнсульт
C. Субдуральна гематома
D. Гостра гiпертонiчна енцефалопатiя
E. Менiнгококовий менiнгiт
Інфекційні захворювання
1. Госпiталiзовано дитину 8-ми рокiв iз скаргами на пiдвищення температури тiла до 39, 8C, млявiсть, помiрний
головний бiль, блювання. При оглядi виявленi менiнгеальнi симптоми. Проведено люмбальну пункцiю. Отримано
рiдину пiд пiдвищеним тиском, прозору, цитоз 450 клiтин в 1 мкл (переважно лiмфоцити – 90%), вмiст глюкози 2,6
ммоль/л. Яким збудником може бути викликано захворювання у дитини?
*A. Ентеровiрус
B. Менiнгокок
C. Туберкульозна паличка
D. Стафiлокок
E. Пневмокок
2. У дитини 2,5 рокiв на 15-у добу пiсля контакту з хворим на полiомiєлiт з’явились помiрнi катаральнi прояви у
виглядi нежиттю та сухого покашлювання. На 2-у добу захворювання приєднались зниження апетиту, млявiсть,
порушився сон. При оглядi дитина вередлива, млява, м’язи потилицi ригiднi, гiперестезiї за ходом правого
сiдничного нерва, t - 38, 2C. Який перiод розвитку паралiтичної форми полiомiєлiту має мiсце в даної дитини?
*A. Препаралiтичний
B. Паралiтичний
C. Вiдновний
D. Резидуальний
E. Iнкубацiйний
3. Хворий 20-ти рокiв скаржиться на сильний головний бiль, двоїння в очах, загальну слабкiсть, пiдвищення
температури тiла, дратiвливiсть. Об’єктивно: температура тiла 38, 1C, в контакт вступає неохоче, болiсно реагує
на подразники. Птоз лiвої повiки, розбiжна косоокiсть, анiзокорiя S>D. Виражений менiнгеальний синдром. При
люмбальнiй пункцiї лiквор витiкав пiд тиском 300 мм вод.ст., прозорий, з легкою опалесценцiєю, через добу
випала фiбринозна плiвка. Бiлок - 1,4 г/л, лiмфоцити - 600/3 в мм3, цукор - 0,3 ммоль/л. Який попереднiй дiагноз
слiд поставити хворому?
*A. Туберкульозний менiнгiт
B. Менiнгококовий менiнгiт
C. Лiмфоцитарний менiнгiт Армстронга
D. Сифiлiтичний менiнгiт
E. Паротитний менiнгiт
4. У чоловiка 24-х рокiв на 5-й день респiраторного захворювання з високою температурою, посилився головний
бiль, з’явилися системне запаморочення, вiдчуття двоїння, парез мiмiчних м’язiв справа, поперхування пiд час
ковтання. Дiагностований гостровiрусний енцефалiт. Визначте основний напрямок невiдкладної терапiї:
*A. Зовiракс
B. Глюкокортикоїди
C. Цефтрiаксон
D. Лазикс
E. Гемодез
5. Хворий 27-ми рокiв на 2-й день хвороби скаржиться на нестерпний головний бiль, багаторазове блювання.
Об’єктивно: стан важкий. У свiдомостi, адинамiчний. В лiжку займає вимушене положення iз запрокинутою
головою. Шкiра без висипу. Вираженi ригiднiсть м’язiв потилицi, симптоми Кернiга, Брудзинського. Температура
39, 5C, Ps- 120/хв, АТ- 130/80 мм рт.ст. Чим зумовлений провiдний синдром захворювання?
*A. Лiкворна гiпертензiя
B. Лiкворна гiпотензiя
C. Ураження ядер черепно-мозкових нервiв
D. Крововиливи в наднирковi залози
E. Гiпертермiя
6 Дитина 1,5 років захворіла гостро: підвищилася температура до 39C, з'явилося блювання до 5 разів.
Дослідження нервової системи виявило позитивні симптоми Керніга, Брудзинського. Перераховані симптоми
відносяться до:
A. Синдрому дискоординації
B. Енцефалічного синдрому
C. Ознак інфекційного токсикозу
*D. Менінгеальних знаків
E. Синдрому рухових розладів
7 На 21-й день після появи везикульозного висипу при вітряній віспі у дитини 7-ми років з'явились атаксія,
ністагм, інтенційний тремор, м'язова гіпотонія. У лікворі невисокий лімфоцитарний плеоцитоз, незначно
збільшений рівень білку. Яке ускладнення розвинулось у даної дитини?
A. Гострий неврит
B. Пневмоніт
C. Постгерпетична невралгія
*D. Енцефаліт
E. Гнійний менінгіт
8 У жінки 46-ти років через добу після початку грипу посилився головний біль, з'явилося запаморочення, нудота.
Об'єктивно: свідомість збережена, психомоторне збудження, загальна гіперестезія, помірний менінгеальний
синдром, ністагм. Сухожилкові рефлекси справа вище, понижена сила м'язів у правих кінцівках, справа
патологічний рефлекс Бабінського. Ліквор: прозорий, тиск 220 мм вод.ст., помірний цитоз - 46,3*106/л, переважно
лімфоцити. Який із діагнозів найбільш імовірний?
A. Бактеріальний менінгоенцефаліт
B. Субарахноїдальний крововилив
C. Паренхіматозно-субарахноїдальний крововилив
*D. Грипозний менінгоенцефаліт
E. Ішемічний інсульт
9 Чоловік 38-ми років надійшов до лікарні у непритомному стані. Захворів учора: з'явився головний біль, нудота,
блювання, to- 38,5C, виникло запаморочення, марення. Протягом останніх 4-х днів скаржився на біль та зниження
слуху на ліве вухо. Об'єктивно: стан сопорозний, ригідність потиличних м'язів, симптом Керніга з обох боків,
загальна гіперестезія, гноєтеча з лівого вуха. Який із перелічених діагнозів найбільш вірогідний?
*A. Вторинний гнійний менінгіт
B. Туберкульозний менінгіт
C. Первинний гнійний менінгіт
D. Паренхіматозно-субарахноїдальний крововилив
E. Субарахноїдальний крововилив
10 Дитина 3-х років захворіла гостро, підвищилася температура тіла до 39,50C, стала млявою, повторне блювання,
головний біль. При огляді виявлені позитивні менінгеальні симптоми, проведена люмбальна пункція.
Спинномозкова рідина каламутна, витікає під тиском, вміст білка - 1,8 г/л; реакція Панді +++, цукор - 2,2 ммоль/л,
хлориди - 123 ммоль/л, цитоз – 2350*106 (80% нейтрофілів, 20% лімфоцитів). Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Серозний менінгіт вірусний
B. Серозний менінгіт туберкульозний
*C. Гнійний менінгіт
E. Субарахноїдальний крововилив
11 Дитина 8-ми років скаржиться на головний біль, блювання. Хворіє 1 день. Об'єктивно: t39,3С, шкіра чиста, зів
гіперемований, язик обкладений, кон'юнктивіт, склерит. Слабко виражена ригідність м'язів потилиці. Позитивний
симптом Керніга з правого боку. Ліквор: цитоз - 340, лімф.- 87\%, нейтроф.- 13\%, білок - 140 мг/л. Який найбільш
вірогідний діагноз?
A. Гнійний менінгіт
*B. Серозний менінгіт
C. Арахноїдит
D. Нейротоксикоз
E. Пухлина мозку
12 Дитина 1,5 років захворіла гостро, температура тіла - 38,5С, біль голови, слабкість. На п'ятий день хвороби
температура знизилася. Вранці у правій нозі виникли біль у м'язах, відсутність рухів та сухожилкових рефлексів;
чутливість збережена. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Поліатропатія
B. Вірусний енцефаліт
C. Остеомієліт
*D. Поліомієліт
E. Артрит кульшового суглоба
Захворювання ПНС
1. У хворого, що страждає на цукровий дiабет, раптово опустилася верхня повiка правого ока. Лiкар виявив
розширення правої зiницi i розбiжну косоокiсть справа. Iнших змiн в неврологiчному статусi не вiдмiчено. Яке
*A. Невропатiя правого окорухового нерва
B. Дiабетична полiневропатiя
C. Гостре порушення мозкового кровообiгу
E. Вторинний менiнгiт
2. У новонародженого, що народився в результатi стрiмких пологiв, спостерiгається парез м’язiв кистi. Хапальний
рефлекс вiдсутнiй, не вдається викликати долонно-ротовий рефлекс. Чутливiсть кистi вiдсутня. Який
найбiльшiмовiрний дiагноз?
*A. Парез Дежерiн-Клюмпке
B. Парез Дюшена-Ерба
C. Тотальне ураження плечового сплетення
D. Парез дiафрагми
E. Синдром Горнера-Бернара
3. У хворого 2 днi тому з’явився рiзкий бiль у лiвiй половинi грудної клiтки, загальна слабкiсть, лихоманка та
головний бiль. Об’єктивно: злiва в 4-5 мiжребер’ї на еритематозному фонi множиннi згрупованi пухирцi, наповненi
прозорим вмiстом, 2-4 мм у розмiрi. Для якого захворювання характерна вказана вище симптоматика?
*A. Оперiзуючий герпес
B. Пухирчатка
C. Простий герпес
D. Стрептококове iмпетиго
E. Герпетиформний дерматоз Дюрiнга
4. У хворого пiсля пiдняття вантажу виник нестерпний бiль у попереку. Дiльничний терапевт дiагностував гострий
попереково-крижовий радикулiт. Що з нижче перерахованого протипоказано хворому?
*A. Зiгрiваючi процедури
B. Дегiдратуючi засоби
C. Анальгетики
D. Вiтамiни групи В
E. Внутрiшньовенно еуфiлiн
5. Жiнка 62-х рокiв пiсля пiдняття вантажу вiдчула гострий бiль у поперековiй зонi, сiдницi, задньобоковiй
поверхнi правого стегна, зовнiшнiй поверхнi правої гомiлки та тильнiй поверхнi стопи. Об’єктивно: слабкiсть
переднього великогомiлкового м’яза, довгого розгинача великого пальця, короткого розгинача пальцiв правої
стопи. Знижений ахiллiв рефлекс справа. Позитивний симптом Ласега. Який найбiльш iнформативний метод
дослiдження для уточнення дiагнозу дискогенної компресiї L5 корiнця?
*A. Магнiтно-резонансне сканування
B. Рентгенографiя хребта
C. Електромiографiя
D. Ангiографiя
E. Люмбальна пункцiя
6 До травмпункту звернувся пацієнт з травмою склом нижньої третини волярної поверхні передпліччя. Об'єктивно:
порушено згинання IV та V пальців, знижена чутливість внутрішньої тильної та долонної поверхні кисті та IV
пальця. Який нерв травмовано?
A. М'язово-кістковий
B. Серединний
C. Променевий
*D. Ліктьовий
E. Пахвовий
7 У хворого 2 дні тому з'явився різкий біль у лівій половині грудної клітки, загальна слабкість, лихоманка та
головний біль. Об'єктивно: зліва в 4-5 міжребер'ї на еритематозному фоні множинні згруповані пухирці, наповнені
прозорим вмістом, 2-4 мм у розмірі. Для якого захворювання характерна вказана вище симптоматика?
*A. Оперізуючий герпес
B. Простий герпес
C. Герпетиформний дерматоз Дюрінга
D. Пухирчатка
E. Стрептококове імпетиго
8 Народилася дівчинка з оцінкою за шкалою Апгар на 1-5-й хвилинах 7-8 балів. Під час пологів спостерігалося
короткочасне утруднення при виведенні плечового поясу. Після народження у дитини спостерігається порушення
функції проксимального відділу та вимушене положення правої ручки. Плече повернуто досередини, лікоть
розігнутий, відмічається пронація передпліччя, кисть зігнута у вигляді "руки ляльки". Який клінічний діагноз у
даної дитини?
A. Внутрішньочерепний крововилив
B. Травма м'яких тканин правої ручки
C. Остеомієліт правої ручки
D. Травма грудного відділу хребта
*E. Парез Дюшена-Ерба
9 У шахтаря 37-ми років після підняття вантажу виник біль у попереку, що іррадіює в ліву ногу. Хода щадна.
Сплощений поперековий лордоз. Сколіоз випинанням вліво. Напруження паравертебральних м'язів. Позитивні
симптоми Нері, Дежеріна, симптом Ласега зліва з кута 350 градусів. Зазначте необхідне дослідження для
уточнення діагнозу:
A. Електроміографія
B. Люмбальна пункція
*C. КТ попереково-крижового відділу хребта
D. Низхідна мієлографія
E. Сонографія нирок
10 Дитина народилася добу тому. У пологах утруднене виведення плечиків. Маса тіла 4300,0. Об'єктивно: права
рука звисає вздовж тулуба, кисть пронована, рухи у руці відсутні. Позитивний симптом шарфа. Вкажіть найбільш
вірогідний діагноз:
A. Проксимальний тип правобічного акушерського паралічу
B. Дистальний тип правобічного акушерського паралічу
C. Геміпарез
*D. Тотальний правобічний акушерський параліч
E. Тетрапарез
11 Жінка 52-х років скаржиться на перекіс обличчя. Захворіла 2 дні тому після переохолодження. Об'єктивно:
температура 38,2C. Відмічається асиметрія обличчя. Лобні складки з лівого боку згладжені. Ліве око ширше
правого і не закривається. Згладжена ліва носогубна складка, опущений кут рота. Іншої патології не виявлено. В
крові: лейк.- 10*109/л, ШЗЕ- 20 мм/год. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Невралгія трійчастого нерва
B. Ішемічний інсульт
*C. Неврит лицевого нерва
E. Гемікранія (мігрень)
12 Жінка 45-ти років скаржиться на нападоподібний нестерпний біль у лівій половині обличчя тривалістю 1-2
хвилини. Напади провокуються жуванням. Захворіла два місяці тому після переохолодження. Об'єктивно: біль у
точках виходу трійчастого нерва зліва. Дотик біля крила носа зліва викликає черговий напад з тонічною судомою
м'язів обличчя. Який із перелічених діагнозів найбільш вірогідний?
A. Гайморит
*B. Невралгія трійчастого нерва
C. Лицева мігрень
D. Невралгія язикоглоткового нерва
E. Артрит нижньощелепного суглобу
13 Хвора 43-х років скаржиться на періодичні напади болю у ділянці правої половини обличчя. Під час нападу
спостерігається спазм мімічної мускулатури правої половини обличчя, шкірні покриви на цьому боці обличчя
червоніють. У крові - без патології. Було діагностовано невралгію трійчастого нерва з правого боку. Який
препарат найбільш доцільно призначити?
A. Актовегін
B. Преднізолон
C. Анальгін
*D. Фінлепсин
E. Індометацин
14 Чоловік 45-ти років, вантажник, скаржиться на біль у попереку та правій нозі. Ця симптоматика утримується 2
місяці та після курсу консервативної терапії не зменшилася. Об'єктивно: динаміка хребта у поперековому відділі
обмежена, симптом Ласега позитивний праворуч. Колінні рефлекси D=S, жваві. Ахіллові: S>D, праворуч різко
знижений. Яке обстеження треба виконати хворому для уточнення діагнозу?
A. Рентгенографія хребта
B. Електроміографія м'язів ніг
C. -
D. Реовазографія ніг
*E. Магнітно-резонансна томографія
15 У 52-х річної хворої з поширеним остеохондрозом хребта, після підняття важкості, з'явився біль у попереку та
по ходу лівого сідничного нерва. Об'єктивно: з лівого боку позитивний симптом Ласега і знижений ахілов
рефлекс. Призначення якого препарату патогенетично найбільш виправдане?
*A. Диклофенак
B. Спазмалгон
C. Новокаїн
D. Аспірин
E. Анальгін
16 У хворого 38-ми років після підняття вантажу з'явився біль в поперековому відділі хребта з іррадіацією по
задній поверхні лівої ноги. Біль наростає при зміні положення тіла та у вертикальному положенні. Під час
обстеження виявлені позитивні симптоми натягу. Який найбільш вірогідний діагноз?
*A. Патологія міжхребцевих дисків
B. Мієлопатія
C. Арахномієліт
D. Поліневрит
E. Пухлина спинного мозку
17. Хворому було виконано резекцiю шлунка. Пiд час операцiї лiва верхня кiнцiвка хворого була вiдведена i
зафiксована до операцiйного столу для виконання анестезiологiчного забезпечення. В пiсляоперацiйному перiодi у
хворого з’явились порушення функцiї верхньої кiнцiвки у виглядi "звисаючої кистi". Пошкодження якого нерва
привело до виникнення цього симптому?
*A. Променевий нерв
B. Пахвовий нерв
C. Лiктьовий нерв
D. Серединний нерв
E. М’язово-шкiрний нерв
18. У хворого, що страждаєна цукровий дiабет, раптово опустилася верхня повiка правого ока. Лiкар виявив
розширення правої зiницi i розбiжну косоокiсть справа. Iнших змiн в неврологiчному статусi не вiдмiчено. Яке
*A. Невропатiя правого окорухового нерва
B. Дiабетична полiневропатiя
C. Гостре порушення мозкового кровообiгу
E. Вторинний менiнгiт
19. У новонародженого, що народився в результатi стрiмких пологiв, спостерiгається парез м’язiв кистi. Хапальний
рефлекс вiдсутнiй, не вдається викликати долонно-ротовий рефлекс. Чутливiсть кистi вiдсутня. Який найбiльш
iмовiрний дiагноз?
*A. Парез Дежерiн-Клюмпке
B. Парез Дюшена-Ерба
C. Тотальне ураження плечового сплетення
D. Парез дiафрагми
E. Синдром Горнера-Бернара
20. Доношений новонароджений з масою тiла 4500 г народився в асфiксiї з оцiнкою за шкалою Апгар 4-6 балiв. В
пологах утруднене виведення плечового поясу. У неврологiчному статусi загальномозковi розлади, виявлений
тотальний верхнiй млявий парез – рука атонiчна, пронована, не викликаються рефлекси - хапальний, Бабкiна,
Моро. Укажiть сегменти ураження спинного мозку:
*A. V - T hI
B. I - II
C. III - IV
D. T hI - T hV
E. T hV I - T hV
21. Хворий 48-ми рокiв звернувся до лiкаря зi скаргами на бiль у попереку. Хворiє 3 дня пiсля переохолодження.
Пiсля огляду лiкар поставив дiагноз: гострий попереково-крижовий радикулiт. Якi лiки слiд призначити хворому?
*A. Нестероїднi протизапальнi засоби
B. Кортикостероїди
C. Вiтамiни
D. Антибактерiальнi
E. Десенсибiлiзуючi
22. Гiрничий робiтник очисного вибою 37-ми рокiв пiсля довготривалого вимушеного зiгнутого положення тулуба
у шахтi вiдчув iнтенсивний, стрiляючого характеру бiль у поперековому вiддiлi хребта, який поширювався вниз у
лiву ногу до пiдколiнної ямки. Рухи хребта у поперековiй дiлянцi рiзко обмеженi. Позитивний симптом Ласега
злiва. Пальпаторна болючiсть паравертебральних точок L5-S1. Сухожилковi рефлекси на нижнiх кiнцiвках –
знижений лiвий ахiловий рефлекс. Гiпотонiя м’язiв лiвого стегна i гомiлки. Встановiть попереднiй клiнiчний
дiагноз:
*A. Попереково-крижова радикулопатiя
B. Ниркова колiка
C. Спiнальний iнсульт
D. Перелом поперекового хребця
E. Транзиторна iшемiчна атака
23. Хворого 60-ти рокiв 2 днi турбував сильний бiль у правiй руцi. На 3-й день з’явились пухирцевi висипання у
виглядi ланцюжка на шкiрi плеча, передплiччя та кистi. Чутливiсть в дiлянцi висипань знижена. Яке захворювання
найбiльшiмовiрне?
*A. Герпетичний ганглiонiт
B. Дерматит
C. Шийно-грудний радикулiт
D. Псорiаз
E. Алергiя
24 У новонародженого після патологічних пологів з першого дня життя відсутні активні рухи у правій руці. Стан
порушений. Рефлекс Моро праворуч не викликається. Різко знижені сухожилково-періостальні рефлекси на
ураженій руці. Який найбільш вірогідний діагноз?
*A. Травматичний плексит, тотальний тип
B. Внутрішньочерепна пологова травма
C. Травматичний перелом правої плечової кістки
D. Остеомієліт правої плечової кістки
E. Травматичний плексит, дистальний тип
С.М.Віничук, Т.І.Ілляш, М.М.Прокопів
НЕВРОЛОГІЯ
(ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ТА СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ)
(Електронний варіант навчального посібника для

самостійної підготовки студентів до практичних
занять та підсумкових модульних контролів)
Вказівка. На кожне із вказаних запитань необхідно підібрати правильні
відповіді і звірити їх з правильними відповідями, наведеними в кінці посібника.


е) міжхребцеві вузли
ж) передні роги спинного мозку
з) задні роги спинного мозку
и) периферичні нерви
к) довгастий мозок

е) міст
ж) ніжки мозку
з) пластинка покрівлі середнього мозку
и) мозочок
к) таламус

е) кірковий
ж) підкірковий
з) середньомозковий
и) сегментарно-рефлекторний
к) рецепторно-ефекторний

з) рефлекторний
и) субординації
к) централізації
л) кефалізації
м) функціональних систем
н) саморегуляції
о) інтегративний

ж) трубчаста (цереброспінальна) нервова система
з) периферична нервова система
и) дифузна (сіткоподібна) нервова система
к) вегетативна нервова система
л) гангліозна нервова система
м) центральна нервова система

и) больова
к) вібраційна
л) стереогноз
м) м'язово-суглобова
н) двомірно-просторове відчуття
о) температурна, тактильна
п) дискримінаційна чутливість
р) відчуття локалізації

и) відчуття локалізації
к) больова, тактильна
л) температурна
м) двомірно-просторове відчуття
н) дискримінаційна чутливість
о) глибока м'язово-суглобова
п) вібраційне відчуття
р) стереогноз

л) зір
м) температурна чутливість
н) слух
о) вібраційна чутливість
п) больова чутливість
р) дотик
с) м’язово-суглобова чутливість
т) смак
у) нюх
ф) пам'ять

з) відповідна зона кори головного мозку
и) пірамідний шлях
к) рецептори
л) екстрапірамідні шляхи
м) чутливі аферентні шляхи
н) мозочкові шляхи
о) ретикуло-спінальний шлях

е) у бічних рогах спинного мозку
ж) у задніх рогах спинного мозку
з) у міжхребцевому вузлі
и) в ядрах Голля і Бурдаха
к) у таламусі

е) у бічних рогах спинного мозку
ж) в ядрах Голля і Бурдаха
з) у задніх рогах спинного мозку
и) у таламусі
к) у зацентральній звивині
е) в ядрах Голля і Бурдаха
ж) у задніх рогах спинного мозку
з) у бічних рогах спинного мозку

е) у задніх рогах спинного мозку
ж) у бічних рогах спинного мозку
з) у таламусі
и) в ядрах Голля і Бурдаха

е) на рівні довгастого мозку
ж) на рівні моста
з) на рівні передньої білої спайки
и) на рівні червоних ядер
к) на межі між спинним і довгастим мозком

е) на рівні передньої білої спайки спинного мозку
ж) на межі спинного і довгастого мозку
з) на рівні моста
и) в ніжці мозку
к) в міжоливному шарі в довгастому мозку
11) Від яких сегментів волокна спино-таламічного шляху розміщені у спинному мозку
латеральніше?
д) від шийних сегментів
е) від грудних сегментів
ж) від попереково-крижових сегментів
з) від шийно-грудних сегментів

е) бульбо-таламічний шлях
ж) кірково-спинномозковий шлях
з) таламо-кірковий шлях
и) спіноталамічний шлях
к) пучки Голля і Бурдаха

е) в передцентральній звивині
ж) в лобовій частці
з) в зацентральній звивині
и) в скроневій частці
к) в потиличній частці
руки?
е) в нижньому відділі зацентральної звивини
ж) в верхньому відділі зацентральної звивини
з) в середньому відділі зацентральної звивини
и) в верхньому відділі передцентральної звивини
к) в середньому відділі передцентральної звивини
голови?
е) в верхньому відділі зацентральної звивини
ж) в верхньому відділі передцентральної звивини
з) в нижньому відділі зацентральної звивини
и) в середньому відділі зацентральної звивини
к) в нижньому відділі передцентральної звивини
ноги?
е) у верхньому відділі передцентральної звивини
ж) у середньому відділі зацентральної звивини
з) у верхньому відділі зацентральної звивини
и) у нижньому відділі зацентральної звивини
к) у нижньому відділі передцентральної звивини

з) поліестезія
и) гіпестезія
к) гіперпатія
л) гіперестезія
м) анестезія
н) дизестезія
о) батіанестезія

з) батіанестезія
и) гіпестезія
к) поліестезія
л) гіперпатія
м) гіперестезія
н) дизестезія
о) анестезія

и) провідниковий
к) центральний
л) гіперестезія
м) гіпестезія
н) мононевритичний
о) анестезія
п) поліневритичний
р) сегментарний
е) всі види
ж) тільки больова і температурна
з) тільки тактильна
и) тільки м'язово-суглобова
к) тільки вібраційна
з) анестезія поверхневих видів чутливості в зоні іннервації
и) парестезія
к) дисоціація розладу чутливості
л) геміанестезія
м) болі
н) анестезія за типом "рукавичок" і "шкарпеток"
о) сегментарна анестезія

ж) дисоційоване порушення чутливості
з) герпетичні висипання на шкірі
и) анестезія за типом "рукавичок" і "шкарпеток"
к) сегментарна анестезія
л) болі
м) провідникове порушення чутливості

з) дисоційоване порушення чутливості
и) корінцевий біль
к) симптоми натягу на боці ураження
л) провідникове порушення чутливості
м) анестезія за типом "рукавичок" і "шкарпеток"
н) сегментарна анестезія
о) герпетичні висипання на шкірі

ж) провідникове порушення чутливості
з) збереження глибоких видів чутливості
и) анестезія за типом "рукавичок" і "шкарпеток"
к) симптоми натягу
л) герпетичні висипання на шкірі
м) сегментарна анестезія больової і температурної чутливості

е) герпетичні висипання на шкірі
ж) провідникове порушення глибокої чутливості
з) сенситивна атаксія
и) симптоми натягу
к) корінцеві болі

е) батіанестезія на боці ураження
ж) стріляючі болі
з) провідникова анестезія больової та температурної чутливості з протилежного боку
и) герпетичні висипання на шкірі
к) симптоми натягу

е) геміатаксія з протилежного боку
ж) геміанопсія
з) геміплегія з протилежного боку
и) чутлива джексонівська епілепсія
к) геміанестезія з протилежного боку

и) геміатаксія з протилежного боку
к) геміплегія з протилежного боку
л) моноанестезія
м) геміанестезія з протилежного боку
н) геміанопсія протилежних половин зору
о) анестезія за типом "рукавичок" і "шкарпеток"
п) дисоційована анестезія
р) таламічні болі (геміалгії)

е) геміанестезія з протилежного боку
ж) геміплегія з протилежного боку
з) моноанестезія ноги з протилежного боку
и) чутлива джексонівська епілепсія (у разі подразнення)
к) моноанестезія руки з протилежного боку

е) чутлива джексонівська епілепсія (у разі подразнення)
ж) геміанестезія з протилежного боку
з) моноанестезія руки з протилежного боку
и) моноанестезія ноги з протилежного боку
к) геміплегія з протилежного боку

32) Ураження яких нервових утворень спричинить порушення чутливості за

сегментарним типом?
и) заднього рогу спинного мозку
к) заднього корінця
л) присередньої (медіальної ) петлі
м) периферичного нерва
н) таламуса
о) передньої білої спайки
п) зацентральної звивини
р) міжхребцевого вузла

е) геміанестезія
ж) болі у кінцівках
з) анестезія в дистальних відділах кінцівок
и) моноанестезія
к) розлад чутливості у відповідних дерматомах

типом?
л) заднього канатика спинного мозку
м) периферичного нерва
н) присередньої (медіальної) петлі
о) внутрішньої капсули
п) зацентральної звивини
р) заднього рогу спинного мозку
с) бічного канатика спинного мозку
т) таламуса
у) заднього корінця
ф) міжхребцевого вузла

е) присередньої (медіальної ) петлі
ж) зацентральної звивини
з) таламуса
и) передцентральної звивини
к) ядер Голля і Бурдаха

е) внутрішньої капсули
ж) присередньої (медіальної ) петлі
з) зацентральної звивини
и) кори потиличної частки мозку
к) таламуса

е) задніх рогів спинного мозку
ж) бічних канатиків спинного мозку
з) тім'яної частки
и) потиличної частки
к) лобової частки

и) нейрони переднього рогу спинного мозку
к) нейрони бічних рогів спинного мозку
л) периферичні ноцицептори
м) нейрони заднього рогу спинного мозку, желатинозна субстанція
н) ноцицептивні системи головного мозку
о) пірамідна система
п) екстрапірамідна система
р) спинномозково-таламічний, спинно-ретикулярний шляхи, задні канатики,
присередня петля

ж) присередня петля
з) пірамідний шлях
и) спинномозково-таламічний, спинномозково-ретикулярний шляхи
к) задні канатики спинного мозку
л) рубро-спинномозковий шлях
м) вестибуло-спинномозковий шлях

и) ретикулярною формацією стовбура мозку
к) хвостатим ядром
л) блідою кулею
м) лімбічною системою, гіпоталамусом
н) корою зацентральних звивин, тім'яних часток
о) корою передцентральної звивини
п) корою потиличних часток мозку
р) таламусом

ж) переробка (аналіз та синтез) інформації
з) забезпечення мимовільних рухів
и) забезпечення автоматизованих рухів
к) забезпечення свідомих рухів
л) сприймання інформації
м) проведення інформації

ж) аналіз і синтез інформації
з) сприймання інформації
и) зберігання інформації (пам'ять)
к) проведення інформації
л) розкодування інформації
м) кодування інформації

е) нейрони передніх рогів спинного мозку
ж) нейронні структури, що пригнічують аферентні системи
з) периферичні нерви
и) нейропептиди: мет-, лей-, енкефаліни, ендорфіни
к) пірамідна система
е) передні відділи мозку
ж) неспецифічні системи мозку
з) задні відділи мозку (позаду центральної борозни)
и) таламус
к) екстрапірамідна система
45) У хворого після травматичного ураження хребта виникло здавлення правої половини
спинного мозку. Виявлено порушення больової та температурної чутливості від рівня
соска донизу. Дайте відповіді на такі запитання:
б) з якого боку по відношенню до патологічного вогнища виникло порушення чутливості?
в) ураженням якої структури і на якому рівні пояснюються чутливі розлади?

и) рогівковий
к) піднебінний
л) черевні
м) підошвовий
н) кон’юнктивальний
о) глотковий
п) колінний
р) ахілловий

и) черевні
к) рогівковий
л) підошвовий
м) анальний
н) глотковий
о) ахілловий
п) кремастерний
р) колінний

и) надбрівний
к) нижньо-щелепний
л) згинальний ліктьовий
м) розгинальний ліктьовий
н) колінний
о) карпорадіальний
п) ахілловий
р) підошвовий

и) надбрівний
к) згинальний ліктьовий
л) колінний
м) ахілловий
н) нижньо-щелепний
о) карпорадіальний
п) розгинальний ліктьовий
р) підошвовий

к) носо-губний (Аствацатурова)
л) Гордона
м) Оппенгейма
н) дистанс-оральний
о) долонно-підборідний (Марінеску-Радовича)
п) Шефера
р) Штрюмпеля
с) Бабінського
т) хоботковий

и) Жуковського
к) Оппенгейма
л) Шефера
м) Штрюмпелля
н) Бехтєрєва
о) Бабінського
п) Гордона
р) Россолімо

з) Жуковського
и) Гордона
к) Оппенгейма
л) Бехтєрєва
м) Россолімо
н) Бабінського
о) Штрюмпеля

е) міст
ж) довгастий мозок
з) IX, X пари черепних нервів
и) V, VII пари черепних нервів
к) ХI, ХII пари черепних нервів

е) променевий нерв
ж) серединний нерв
з) сегменти CV – CVIII
и) сегменти СVII – СVIII
к) сегменти CV – CVI

е) сегменти CVII – CVIII
ж) сегменти СV – CVI
з) променевий нерв
и) м'язово-шкірний нерв
к) серединний нерв

з) серединний нерв
и) сегменти CIII – CIV
к) м'язово-шкірний нерв
л) променевий нерв
м) сегменти СV – CVI
н) сегменти CV – CVIII
о) сегменти CVII – CVIII

ж) міжреберні нерви
з) сегменти ThVII - ThVIII
и) сегменти ThXI - ThXII
к) сегменти ThV - ThVI
л) сегменти ThIX - ThX
м) сегменти ThVI - ThVII

ж) сегменти LII – LIV
з) сегменти LI – LII
и) стегновий нерв
к) великогомілковий нерв
л) малогомілковий нерв
м) сідничний нерв

е) стегновий нерв
ж) сегменти SI - SII
з) сегменти SIII - SIV
и) великогомілковий нерв
к) малогомілковий нерв

е) сегменти SI – SII
ж) сегменти LV – SI
з) сегменти LIV – LV
и) сідничний нерв
к) малогомілковий нерв

е) у мозочку
ж) у сегментарному апараті спинного мозку
з) у корі півкуль головного мозку
и) у сегментарному апараті мозкового стовбура
к) у лімбічній системі

е) сегментарний апарат спинного мозку
ж) мозочок
з) кора півкуль головного мозку
и) сегментарний апарат мозкового стовбура
к) лімбічна система

ж) здійснення рефлексу
з) регуляція м'язового тонусу
и) забезпечення довільних рухів
к) трофічна
л) координація рухів
м) інтегративна

ж) альфа-малі нейрони переднього рогу
з) пропріорецептор м'язів
и) пірамідна система
к) гамма-нейрони переднього рогу
л) мозочок
м) екстрапірамідна система

е) черевні
ж) колінний
и) ахілловий
к) глотковий
21) Внаслідок травми у хворого не розгинаються кисть та пальці правої руки. Який нерв
травмований, який рефлекс не викликається?
е) згинальний ліктьовий рефлекс
ж) розгинальний ліктьовий рефлекс
з) серединний нерв
и) променевий нерв
к) ліктьовий нерв

е) у задньому відділі верхньої скроневої звивини
ж) у зацентральній звивині
з) у задньому відділі нижньої лобової звивини

д) у нижніх відділах передцентральної звивини
е) у верхніх відділах передцентральної звивини
ж) у задніх відділах верхньої скроневої звивини
з) у середніх відділах передцентральної звивини


д) у середньому відділі передцентральної звивини
ж) у нижньому відділі передцентральної звивини
з) у верхньому відділі передцентральної звивини

д) у середньому відділі передцентральної звивини
е) у верхньому відділі передцентральної звивини

д) у верхніх двох третинах передцентральної звивини

д) у коліні
е) у передніх двох третинах заднього стегна
ж) у задній третині заднього стегна
з) у передньому стегні
29) Де у внутрішній капсулі розташовані волокна кірково-ядерного шляху?
д) у передніх двох третинах заднього стегна
е) у коліні
ж) у передньому стегні
з) у задньому відділі заднього стегна

е) на рівні середнього мозку
ж) на рівні моста
з) у передній білій спайці спинного мозку
и) на межі спинного та довгастого мозку
к) в довгастого мозку

е) у задніх канатиках
ж) у передніх канатиках
з) у бічних канатиках
и) у передній білій спайці
к) у задніх рогах

е) у бічних канатиках
ж) у задніх канатиках
з) у передніх канатиках
и) у передній білій спайці
к) у задніх рогах

г) на клітинах задніх рогів спинного мозку
д) на клітинах бічних рогів спинного мозку
е) на клітинах передніх рогів спинного мозку

д) на рухових ядрах черепних нервів
е) на чутливих ядрах черепних нервів
ж) на передніх рогах спинного мозку
з) на задніх рогах спинного мозку
35) Якими утвореннями представлені периферичні рухові нейрони для посмугованих

м’язів голови?
ж) клітинами рухових ядер черепних нервів
з) клітинами чутливих ядер черепних нервів
и) волокнами V, VII, IX, X, XII пар черепних нервів
к) волокнами III, IV, VI пар черепних нервів
л) клітинами передніх рогів спинного мозку
м) клітинами задніх рогів спинного мозку


з) підвищення глибоких рефлексів
и) відсутність рефлексів
к) атонія м'язів
л) гіпертонія м'язів
м) атрофія м'язів
н) наявність патологічних рефлексів
о) чутливі порушення

е) параліч однієї кінцівки
ж) параліч трьох кінцівок
з) параліч кінцівок з одного боку
и) параліч чотирьох кінцівок
к) параліч нижніх кінцівок

е) параліч чотирьох кінцівок
ж) параліч однієї ноги
з) параліч верхніх або нижніх кінцівок
и) параліч кінцівок з одного боку
к) параліч однієї руки

е) параліч однієї кінцівки
ж) параліч чотирьох кінцівок
з) параліч трьох кінцівок
и) параліч двох кінцівок
к) параліч кінцівок з одного боку

е) фібрилярні посмикування в м’язах
ж) геміпарез з боку ураження
з) монопарез з протилежного боку
и) порушення чутливості за монотипом
к) порушення чутливості за гемітипом

и) порушення чутливості за провідниковим типом
к) в'ялий парез ніг
л) центральна тетраплегія
м) трофічні порушення
н) в'ялий парез рук, спастичний - ніг
о) в'яла тетраплегія
п) моноплегія руки або ноги
р) порушення дихання
и) порушення всіх видів чутливості за провідниковим типом
к) геміплегія
л) синдром Бернара-Горнера
м) периферичний параліч рук
н) центральний параліч ніг
о) порушення сечовипускання за центральним типом
п) в'яла тетраплегія
р) центральна тетраплегія
45) Вкажіть ознаки ураження поперечника спинного мозку на рівні верхньогрудного

відділу
и) черевні рефлекси не викликаються
к) нижня в'яла параплегія
л) черевні рефлекси збережені
м) провідниковий тип порушення чутливості
н) нижня спастична параплегія
о) порушення сечовипускання за центральним типом
п) верхня в'яла параплегія
р) спастична тетраплегія

ж) фібрилярні посмикування в м'язах
з) порушення глибоких видів чутливості
и) атрофія м'язів
к) в’ялі паралічі м'язів відповідних сегментів
л) порушення поверхневих видів чутливості
м) центральний параліч м'язів

з) провідникова анестезія больової та температурної чутливості на боці, протилежному
ураженню
и) центральний параліч мязів на боці ураження
к) тазові порушення
л) нижня параплегія
м) порушення глибоких видів чутливості на боці ураження
н) тетраплегія
о) порушення чутливості за периферичним типом
48) У хворого центральний параліч правої ноги з порушенням поверхневої чутливості

зліва за провідниковим типом з рівня ТhХ. Де знаходиться осередок ураження?
д) правий бічний канатик спинного мозку на рівні LI сегменту
е) права половина поперечника спинного мозку на рівні ThIV сегменту
ж) правий бічний канатик спинного мозку на рівні ThVIII сегменту
з) права половина поперечника спинного мозку на рівні ThX сегменту
49) Вкажіть ознаки ураження правої половини поперечника спинного мозку на рівні
ThIV сегменту
50) У хворого слабкість кистей та стоп з парестезіями в них. Вкажіть локалізацію

ураження
е) периферичні нерви в дистальних відділах кінцівок
ж) задні роги спинного мозку на рівні шийного потовщення
з) задні корінці спинного мозку на рівні шийного потовщення
и) передні роги спинного мозку на рівні шийного потовщення
к) передні корінці спинного мозку на рівні шийного потовщення
51) У хворого, що три 3 місяці тому переніс ішемічний інсульт, виявляються спастичний
геміпарез, рівномірно виражений у правій руці та правій нозі, а також правобічна
геміанестезія всіх видів чутливості. Дайте відповіді на такі запитання:
52) У хворого 50 років поступово виникла слабкість в руках, з’явились м’язеві атрофії та
фібрилярні посмикування у м’язах рук. Болей немає, чутливість не порушена. Дайте
г) як зветься така патологія?
д) які структури і на якому рівні уражені?
е) про що свідчать фібрилярні посмикування?
53) У хворого поступово виникли центральний парез правої ноги та зниження больової та
температурної чутливості зліва від рівня пупка донизу. Дайте відповіді на такі
запитання:
в) за яким типом порушена чутливість?
г) ураженням яких структур і на якому рівні можна пояснити таку симптоматику?
54) У хворого виявлено пухлину, яка здавила праву половину шийного потовщення
спинного мозку. Дайте відповіді на такі запитання:
г) які сегменти ушкоджено?
д) як зветься клінічний синдром?
е) які виникнуть неврологічні порушення?

с) хвостате ядро
т) сочевицеподібне ядро
у) червоне ядро
ф) ядра Голля та Бурдаха
х) ретикулярна формація стовбура мозку
ц) чорна речовина
ч) передцентральна звивина
ш) зацентральна звивина

л) чорна речовина
м) лушпина
н) передні роги спинного мозку
о) бліда куля
п) передцентральна звивина

л) лушпина
м) бліда куля
н) червоне ядро
о) хвостате ядро
п) чорна речовина

н) реалізація автоматизованих рухів
о) підтримання м'язового тонусу
п) забезпечення умовних рефлексів
р) скорочення посмугованих м'язів
с) міостатична регуляція
т) організація рухових проявів емоцій та захисних рухів

у) брадикінезія
ф) мікрографія
х) тиха, монотонна мова
ц) гіпотонія м'язів
ч) гіперкінези
ш)гіпертонія м'язів за пластичним типом
щ) гіпомімія
ы) центральні парези м'язів
э) периферичні парези м'язів

н) гіпотонія м'язів
о) пропульсія
п) гіпертонія м'язів
р) гіперкінези
с) амімія
т) тиха, монотонна мова

с) тиха, монотонна мова
т) мікрографія
у) гіперкінези
ф) гіпотонія м'язів
х) пропульсія
ц) поза згиначів
ч) центральні парези м'язів кінцівок
ш) периферичні парези м'язів кінцівок

с) атетоз
т) хорея
у) інтенційний тремор
ф) торзійна дистонія
х) міоклонія
ц) рухова джексонівська епілепсія
ч) функціональний тремор
ш) епілептиформні судоми

л) гіпертонія м'язів
м) гіпотонія м'язів
н) гіпомімія
п) брадикінезія

л) скандована
м) тиха, монотонна
н) дизартрія
о) афазія
п) мутизм
11) У дівчини 12 років після перенесеної ангіни з’явились головний біль, втома,
підвищена дратівливість, а також швидкі, неритмічні, несинхронні насильницькі рухи
в м’язах обличчя, кінцівок. М’язовий тонус знижений. Дайте відповіді на такі
запитання:
12) У хворого через деякий час після черепно-мозкової травми поступово виникли
скутість рухів, тремтіння голови та дистальних відділів рук у спокої за типом «катання
пілюль». Дайте відповіді на такі запитання:
ж) які структури уражені?
з) як зветься цей синдром?
и) які його симптоми не вказані?

п) готовність організму до виконання рухів
р) координація рухів
с) регуляція рівноваги
т) реалізація довільних рухів
у) регуляція м'язового тонусу
ф) реалізація умовних рефлексів
х) забезпечення виразності мімічних реакцій

н) таламус
о) черв'як
п) півкулі
р) ніжки
т) ядра Голля і Бурдаха

п) зубчасте ядро
р) ядра Голля і Бурдаха
с) ядро вершини
т) червоне ядро
у) хвостате ядро
ф) коркоподібне ядро
х) кулясте ядро

л) лобно-мосто-мозочковий
м) дентато-рубральний
н) рубро-спінальний
о) вестибуло-мозочковий
п) скронево-мосто-мозочковий

п) спинно-мозочковий шлях Флексіга
р) рубро-спінальний
с) вестибуло-мозочковий
т) спинно-мозочковий шлях Говерса
у) лобно-мосто-мозочковий
ф) оливо-мозочковий
х) ретикуло-мозочковий

л) спинно-мозочковий шлях Говерса
м) оливо-мозочковий
н) дентато-рубральний
о) ретикуло-мозочковий
п) вестибуло-мозочковий

с) м'язова гіпотонія
т) міоклонії
у) скандована мова
ф) нестійкість в позі Ромберга
х) ригідність м'язів
ц) інтенційний тремор
ч) підвищення рефлексів
ш) наявність патологічних рефлексів

л) скандована
м) тиха, монотонна
о) гугнява
п) афазія

н) пальце-носова
о) проба Барре
п) дослідження рефлексів
р) проба на діадохокінез
с) п'ятково-колінна
т) проби Рінне та Вебера
у) сенситивна
ф) гемібалізм
х) мозочкова
ц) кіркова
ч) вестибулярна
ш) атетоз
щ)істерична
ы) міоклонія
э) торзійна дистонія
11) У разі швидкого переводу витягнутих рук з положення супінації в положення пронації
рухи правої кисті виявилися надлишковими. Як зветься цей симптом?
л) парез
м) гіперметрія
н) адіадохокінез
о) гіперкінез
п) апраксія

ж) у ніжках мозку
з) у мості
и) у внутрішній капсулі
к) у підкіркових вузлах
л) у довгастому мозку
м) у корі головного мозку

е) у язиковій звивині потиличної частки
ж) у первинних підкіркових нюхових центрах
з) у парагіпокампальній звивині скроневої частки
и) у передцентральній звивині


д) нюхова цибулина
е) парагіпокампальна звивина скроневої частки
ж) нюховий тракт
з) нюховий трикутник


з) блідість скроневих половин дисків зорових нервів
к) хореоретиніт
л) атрофія зорового нерва
м) дистрофія сітківки
н) кон’юнктивіт
о) кератит

е) зоровий шлях
ж) зоровий нерв
з) зорова пучковість
и) зорове перехрестя
к) сітківка ока
8) У хворого діагностована бітемпоральна геміанопсія. Де локалізується вогнище

ураження?
е) у зоровому нерві
ж) у неперехрещеній частині хіазми
з) у середині хіазми
и) у зоровій пучковості
к) у потиличній частці

г) у клині

е) потиличної частки
ж) зорового шляху
з) зорового нерва
и) внутрішньої капсули
к) таламуса

е) у скроневій частці
ж) у первинних підкіркових центрах зору
з) у потиличній частці
и) у зацентральній звивині
к) у зоровому нерві


е) середини хіазми
ж) неперехрещеної частини хіазми
з) зорового нерва
и) зорового шляху
к) шпороподібної борозни потиличної частки

ж) застійний диск зорового нерва
з) амавроз
и) квадрантна геміанопсія
к) проста атрофія зорового нерва
л) відсутність реакції зіниць при освітленні виключених половин сітківок
м) зорова агнозія

ж) екзофтальм
з) збіжна косоокість
и) розбіжна косоокість
к) міоз
л) мідріаз
м) енофтальм
16) Ураження яких нервових структур спричиняє периферичний параліч окорухових

м'язів?
е) окорухових нервів
ж) над’ядерних шляхів
з) ядер окорухових нервів
к) нижнього відділу передцентральної звивини
17) Вкажіть локалізацію патологічного вогнища у разі альтернувального синдрому

Вебера
е) окоруховий нерв
ж) відвідний нерв
з) ніжка мозку
и) довгастий мозок
к) вароліїв міст

к) диплопія
л) збіжна косоокість
м) енофтальм
н) птоз верхньої повіки
о) центральний геміпарез з протилежного боку
п) міоз
р) парез погляду
19) Яка неврологічна симптоматика виникає у разі ураження шийного симпатичного

нерва?
е) альтернувальний синдром Вебера
ж) геміанопсія
з) синдром Бернара-Горнера
и) амавроз
к) амбліопія

ж) міоз
з) мідріаз
и) птоз
к) енофтальм
л) екзофтальм
м) розбіжна косоокість

е) звуження зіниць
ж) розширення зіниць
з) акомодацію
и) підняття верхньої повіки
к) конвергенцію очних яблук

е) зовнішний прямий
ж) внутрішній прямий
з) верхній косий
и) нижній косий
к) верхній прямий

е) диплопія під час погляду вбік
ж) диплопія під час погляду вниз
з) параліч погляду
к) легка збіжна косоокість

е) відсутність прямої і співдружньої реакції зіниць на світло
ж) відсутність реакції зіниць на акомодацію та конвергенцію
з) збереження реакції зіниць на акомодацію та конвергенцію
и) частковий птоз верхньої повіки
к) парез погляду

е) птоз верхньої повіки
ж) збіжна косоокість
з) диплопія
и) відсутність зіничних реакцій
к) розбіжна косоокість
и) параліч погляду в бік ураження
к) центральний геміпарез з протилежного боку
л) диплопія
м) збіжна косоокість
н) анізокорія
о) центральний геміпарез на боці ураження
п) параліч погляду в протилежний бік
р) розбіжна косоокість

и) збіжна косоокість
к) відсутність зіничних реакцій
л) розбіжна косоокість
м) диплопія
н) центральний геміпарез з протилежного боку
о) периферичний парез мімічних м'язів
п) центральний геміпарез на боці вогнища
р) периферичний парез кінцівок
г) параліч погляду в бік, протилежний ураженню
д) параліч погляду в бік ураження
е) парез погляду доверху

е) центральний геміпарез на боці, протилежному до вогнища
ж) парез погляду в бік, протилежний до вогнища
з) парез погляду вгору
и) парез погляду в бік вогнища
к) парез погляду донизу

з) окорухового
и) блокового
к) відвідного
л) лицьового
м) трійчастого
н) нюхового
о) зорового

и) міоз
к) відсутність надбрівного рефлексу
л) герпетичні висипання на обличчі
м) відсутність рогівкового рефлексу
н) порушення всіх видів чутливості в зоні іннервації
о) мідріаз
п) частковий птоз верхньої повіки
р) дисоційоване порушення чутливості на обличчі

е) відсутність рогівкового рефлексу
ж) міоз
з) зниження смакової чутливості
и) парез жувальних м'язів
к) порушення всіх видів чутливості в зоні іннервації

е) відсутність всіх видів чутливості в зоні іннервації
ж) відсутність глоткового рефлексу
з) параліч жувальних м'язів
и) герпетичні висипання на обличчі
к) відсутність нижньощелепного рефлексу

е) герпетичними висипаннями на обличчі
ж) дисоційованим порушенням чутливості в зонах Зельдера
з) порушенням всіх видів чутливості в зоні іннервації трійчастого нерва
и) парезом жувальних м'язів
к) парезом мімічних м'язів
35) Які симптоми характерні для ураження ядра спинномозкового шляху трійчастого
нерва?
е) дисоційований розлад чутливості в зонах Зельдера
ж) порушення всіх видів чутливості в зоні іннервації трійчастого нерва
з) анестезія всіх видів чутливості в зонах Зельдера
и) парез жувальних м'язів
к) порушення смакової чутливості

е) у руховому ядрі трійчастого нерва
ж) у язикоглотковому нерві
з) у нижньощелепному нерві
и) у верхньощелепному нерві
к) у лицевому нерві
37) Ураження яких нервових утворень спричиняє порушення чутливості на обличчі за

е) ядра спинно-мозкового шляху трійчастого нерва
ж) гілок трійчастого нерва
з) вузла трійчастого нерва
к) нижнього відділу зацентральної звивини

периферичним типом?
е) ядра спинно-мозкового шляху трійчастого нерва
ж) внутрішньої капсули
з) гілок трійчастого нерва
и) нижнього відділу зацентральної звивини
к) таламо-кіркового шляху

з) атрофія жувальних м'язів
и) підвищення нижньощелепного рефлексу
к) парез мімічних м'язів
л) центральний парез жувальних м'язів
м) відхилення щелепи в бік ураження під час відкривання рота
н) герпетичні висипання на обличчі
о) відсутність нижньощелепного рефлексу

е) згладжена носогубна складка
ж) згладжені лобні складки
з) опущений кут рота
и) лагофтальм
к) неможливість нахмурити брови

к) виявлення асиметрії лицевих м'язів у спокої
л) наморщити лоб
м) дослідження рухливості очних яблук
н) заплющити очі
о) дослідження зіничних рефлексів
п) оскалити зуби
р) дослідження чутливості на обличчі
с) дослідження очного дна
т) нахмурити брови

е) периферичний парез мімічних м'язів на боці вогнища
ж) центральний парез мімічних м'язів на боці вогнища
з) центральний геміпарез з протилежного боку
и) парез зовнішнього прямого м'яза ока на боці вогнища
к) периферичний геміпарез на боці вогнища

ж) периферичний парез мімічних м'язів
з) центральний парез мімічних м'язів
и) сухість ока
к) альтернувальний синдром Мійяра-Гублера
л) розлад смаку на передніх 2/3 язика
м) альтернувальний синдром Фовілля
44) У хворого центральний геміпарез зліва та периферичний парез мімічних м'язів

справа. Як називається синдром?
е) Вебера
ж) Мійяра-Гублера
з) Фовілля
и) мосто-мозочкового кута
к) Валленберга-Захарченка

е) у внутрішній капсулі
ж) у ніжці мозку
з) у мості
и) у мосто-мозочковому куті
к) у кірково-ядерних шляхах
и) периферичний парез мімічних м'язів
к) сухість ока
л) порушення смаку на передніх 2/3 язика
м) центральний парез мімічних м'язів
н) гіперакузія
о) сльозотеча
п) зниження слуху
р) альтернувальний синдром Фовілля
ж) порушення смаку на передніх 2/3 язика
з) сльозотеча
и) центральний парез мімічних м'язів
к) гіперакузія

ж) центральний парез мімічних м'язів
и) гіперакузія
к) порушення смаку на передніх 2/3 язика

е) у кірково-ядерному шляху
ж) у ядрі лицевого нерва
з) у нижньому відділі передцентральної звивини
и) у лицевому нерві
к) у трійчастому нерві

и) периферичний парез мімічних м'язів
к) зниження слуху
л) гіперакузія
м) біль і зниження чутливості на обличчі
н) втрата смаку на передніх 2/3 язика
о) мозочкові розлади на боці вогнища
п) мозочкові розлади з протилежного боку
р) порушення чутливості на обличчі за дисоційованим типом

е) нижні горбики покрівлі середнього мозку
ж) верхні горбики покрівлі середнього мозку
з) медіальні колінчасті тіла
и) латеральні колінчасті тіла
к) верхня скронева звивина

е) у верхній скроневій звивині
ж) у зацентральній звивині
з) у передцентральній звивині
и) у нижній лобовій звивині
к) у звивині Гешля

ж) запаморочення, нудота, блювання
и) ністагм
к) атаксія
л) порушення смаку
м) порушення нюху

з) неможливість повороту голови в здоровий бік
и) обмежене підняття руки вище горизонтального рівня
к) неможливість повороту голови в протилежний бік
л) неможливість підняти плече
м) фібрилярні посмикування м'язів
н) неможливість підняття руки до горизонтального рівня
о) неможливість зведення лопаток
е) нижній відділ передцентральної звивини
ж) ядро язикоглоткового нерва
з) ядро під'язикового нерва
и) кірково-ядерний шлях
к) корінець під'язикового нерва

ж) дизартрія
з) відхилення язика в бік, протилежний до вогнища ураження
и) атрофія м'язів
к) відсутність атрофії м'язів
л) фібрилярні посмикування м'язів язика
м) відхилення язика в бік вогнища ураження

е) периферичний парез м'язів язика на боці ураження
ж) центральний парез м'язів язика
и) дисфагія
к) периферичний парез мімічних м'язів

и) атрофія колового м'яза рота
к) альтернувальний синдром Джексона
л) фібрилярні посмикування м'язів язика
м) відсутність глоткового рефлексу
н) відсутність атрофії м'язів язика
о) атрофія м'язів язика
п) альтернувальний синдром Фовілля
р) альтернувальний синдром Мійяра-Гублера

е) у ніжці мозку
ж) у мості
з) у довгастому мозку
к) у передцентральній звивині

е) у нижньому відділі передцентральної звивини
ж) у під'язиковому нерві
з) у стовбурі язикоглоткового нерва
и) у кірково-ядерному шляху
к) у ядрі під'язикового нерва

з) атрофія м'язів язика
и) відхилення язика в бік вогнища
к) дисфагія
л) дисфонія
м) дизартрія
н) відсутність атрофії язика
о) порушення смаку на передніх 2/3 язика

к) рефлекси орального автоматизму
л) дисфагія
м) дизартрія
н) насильницькі сміх або плач
о) дисфонія
п) відсутність глоткового рефлексу
р) збережений глотковий рефлекс
с) атрофія м'язів язика
т) відсутність атрофії м'язів язика

к) дисфагія
л) атрофія м'язів язика
м) рефлекси орального автоматизму
н) насильницькі сміх або плач
о) фібрилярні посмикування м'язів язика
п) відсутність глоткового рефлексу
р) дисфонія
с) альтернувальний синдром Джексона
т) дизартрія

е) у корінцях IX, X, XII пар черепних нервів
ж) у внутрішній капсулі
з) у ядрах IX, X, XII пар черепних нервів
к) у ядрі або стовбурі XI пари черепних нервів

е) у кірково-ядерних шляхах обох півкуль мозку
ж) у кірково-ядерному шляху однієї півкулі мозку
з) у ніжці мозку
и) у довгастому мозку
к) у мості

е) периферичний парез м'якого піднебіння, голосової зв'язки на боці вогнища
ж) центральний геміпарез на боці вогнища
и) периферичний парез м'язів язика на боці вогнища
к) центральний парез м'язів язика на боці вогнища

к) порушення чутливості за сегментарним типом на обличчі на боці вогнища
л) провідникова геміанестезія з протилежного боку
м) мозочкові порушення з протилежного боку
н) мозочкові порушення на боці вогнища
о) насильницькі плач або сміх
п) синдром Бернара-Горнера
р) рефлекси орального автоматизму
с) порушення чутливості на обличчі за периферичним типом
т) периферичний парез м'якого піднебіння і голосової зв'язки на боці вогнища

з) ознаки ураження IX та X пар на боці вогнища
и) центральний геміпарез з протилежного боку
к) центральний геміпарез на боці вогнища
л) периферичний парез мімічних м'язів
м) ознаки ураження XI пари на боці вогнища
н) ознаки ураження XII пари на боці вогнища
о) порушення смаку

ж) Бенедикта
з) Фовілля
и) Мійяра-Гублера
к) Вебера
л) Джексона
м) Авеліса

е) Мійяра-Гублера
ж) Вебера
з) Джексона
и) Фовілля
к) Шмідта
71) Які альтернувальні синдроми спостерігаються за наявності ураження довгастого

мозку?
и) Шмідта
к) Джексона
л) Валленберга-Захарченка
м) Фовілля
н) Вебера
о) Авеліса
п) Бенедикта
р) Мійяра-Гублера

ж) моста
з) довгастого мозку
и) кори головного мозку
к) внутрішньої капсули
л) ніжки мозку
м) спинного мозку

е) у підкірці
з) у довгастому мозку
и) у мості
к) у спинному мозку

и) рухове подвійне
к) смакове ядро одинокого пучка
л) сльозовидільне
м) ядро Якубовича
н) чутливе ядро сірого крила
о) парасимпатичне нижнє слиновидільне
п) парасимпатичне дорсальне
р) ядра Голля і Бурдаха

е) чутливе
ж) парасимпатичне дорсальне
з) сльозовидільне
и) рухове подвійне
к) ядра Голля і Бурдаха
и) верхньощелепний
к) блоковий
л) лицевий
м) очний
н) відвідний
о) язикоглотковий
п) окоруховий
р) блукаючий
77) У хворого диплопія, птоз, мідріаз справа і центральний геміпарез зліва. Де

з) у променистому вінці
к) у таламусі
л) у лівій ніжці мозку
м) у правій ніжці мозку
н) у мості справа
о) у мості зліва
78) У хворого ознаки ураження ядер лівого окорухового нерва та центральний

правобічний геміпарез. Як називається цей синдром?
е) Бенедикта
ж) Фовілля
з) Вебера
и) Джексона
к) Авеліса
79) У хворого периферичний парез мімічної мускулатури справа і центральний геміпарез

зліва. Де локалізується вогнище ураження?
з) у таламусі
и) у правій ніжці мозку
к) у мості справа
л) у лівій ніжці мозку
м) у мості зліва
80) Які із вказаних симптомів є спільними для бульбарного і псевдобульбарного

синдромів?
ж) рефлекси орального автоматизму
и) насильницькі сміх або плач
к) дизартрія
м) атрофія м'язів язика
81) У хворого дисфагія, дисфонія, дизартрія, атрофія і фібрилярні посмикування м'язів

е) у кірково-ядерних шляхах
з) у ніжці мозку
и) в ядрах IX, X, XII пар нервів
к) у мості
82) У хворого дисфагія, дизартрія, дисфонія, насильницький плач, викликаються

рефлекси орального автоматизму. Де локалізується вогнище ураження?
е) у ніжці мозку
ж) у кірково-ядерних шляхах з обох боків
з) в ядрах та корінцях IX, X, XII пар нервів
и) у кірково-ядерному шляху з одного боку
к) у довгастому мозку
83) У хворого ознаки ураження VIІ, VIII пар черепних нервів, мозочкові розлади на боці
вогнища. Де локалізується вогнище ураження?
е) у мосто-мозочковому куті
з) у мості
и) у довгастому мозку
к) у півкулі мозочка
и) скандована
к) анартрія
м) гугнява мова
н) афазія
о) тиха, монотонна
85) У хворого периферичний парез мімічної мускулатури, гіперакузія, порушення смаку

на передніх 2/3 язика. Де локалізується вогнище ураження?
д) у ядрі лицевого нерва
е) у каналі лицевого нерва, вище відходження стремінцевого нерва
ж) у кірково-ядерних шляхах
з) у каналі лицевого нерва, нижче відходження стремінцевого нерва

е) збережена пряма та співдружня реакція зіниць на світло
ж) збережена реакція зіниць на акомодацію і конвергенцію
з) відсутня пряма та співдружня реакція зіниць на світло
и) відсутня реакція зіниць на акомодацію і конвергенцію
87) Після черепної травми у хворого виникла офтальмоплегія і розлад чутливості в зоні
іннервації правого очного нерва. Де локалізується процес?
е) у правій верхній очній щілині
з) на основі мозку
и) у кірковому центрі погляду
к) у стовбуровому центрі погляду
88) У хворого зниження слуху на ліве вухо. Проба Вебера показує латералізацію звуку в
бік хворого вуха. Що уражено?
е) звукопровідний апарат справа
ж) звукосприймаючий апарат зліва
з) звукопровідний апарат зліва
и) звукосприймаючий апарат справа
к) кора скроневої частки
89) У хворого зниження слуху на праве вухо. Проба Вебера дає латералізацію звуку в бік
здорового вуха. Що уражено?
д) звукосприймаючий апарат зліва
е) звукопровідний апарат зліва
ж) звукосприймаючий апарат справа
з) звукопровідний апарат справа
90) У хворого періодично виникають короткочасні відчуття якогось запаху без

відповідного подразника. Дайте відповіді на такі запитання:
а) як зветься цей синдром?
б) коли він спостерігається?
91) У хворого виявляється частковий птоз верхньої повіки правого ока. Дайте відповіді на
б) про ураження яких нервів можна думати; як по ширині зіниці можна вирішити, який нерв
ушкоджений?

а) Мімічні м’язи якої частини обличчя і на якому боці будуть паралізовані?

д) Який вид парезу мімічних м’язів виникне у хворого з ураженням внутрішнього коліна
е) Навколо ядра якого нерва утворюється внутрішнє коліно?
ж) Який симптом виникне у разі ураження цього ядра?
з) До складу якого синдрому відноситься ця патологія?
94) У хворого поступово змінився голос, став глухий, гугнявий, мова не розбірлива.
Поперхується під час їди. Рухи язика різко обмежені, атрофії та фібрилярні посіпування
м’язів язика. Рухи м’якого піднебіння знижені.
в) Як зветься синдром?
г) Які структури уражені?
95) У хворого з лівобічним геміпарезом відмічається опущення лівого кута рота,

висунутий з рота язик відхиляється вліво. Атрофій язика не виявлено.
в) Який вид парезу мімічних м’язів та язика?

з) мова
и) праксис
к) нюх
л) чутливість
м) рух
н) гнозис
о) мислення
п) слух

и) сенсорна
к) моторна
л) дизартрія
м) анартрія
н) семантична
о) амнестична
п) скандована мова
р) мутизм

е) моторна
ж) сенсорна
з) семантична
и) амнестична
к) тотальна

д) сенсорна
е) моторна
ж) амнестична
з) тотальна

ж) анозогнозія
з) псевдополімелія
и) апраксія
к) алексія
л) аутотопагнозія
м) афазія

ж) акалькулія
з) моторна афазія
к) апраксія
л) алексія
м) парез погляду

ж) аграфія
з) апраксія
к) амнестична афазія

з) порушення схеми тіла
к) моторна афазія
л) порушення психіки
м) паракінези (автоматизована жестикуляція)
н) алексія
о) акалькулія

и) зорова
к) нюхова
л) моторна
м) ідеаторна
н) слухова
о) смакова
п) конструктивна
р) еферентна

и) моноплегія
к) лобова атаксія
л) розлад психіки
м) моноанестезія
н) парез погляду
о) геміанопсія
п) чутлива джексонівська епілепсія
р) зорова агнозія

ж) моноанестезія
з) апраксія
и) моноплегія
к) астереогноз
л) геміплегія
м) аносмія
и) слухова агнозія
к) сенсорна афазія
л) моторна афазія
м) зорові галюцинації
н) смакова агнозія
о) нюхова агнозія
р) моноплегія

е) зорова агнозія
ж) апраксія
з) квадрантна геміанопсія
и) парез погляду
к) амавроз

ж) амнестична афазія
з) скандована мова
л) сенсорна афазія
м) дисфонія

ж) еферентна
з) ідеаторна
и) конструктивна
к) амнестична
л) семантична
м) аферентна

ж) аутотопагнозія
з) псевдополімелія
и) аграфія
к) анозогнозія
л) акалькулія
м) алексія

к) амбліопія
л) афазія
м) амавроз
18) У хворого астереогноз у лівій руці, поверхневі види чутливості збережені. Де

ж) у тім'яній частці справа
з) у внутрішній капсулі
к) у тім'яній частці зліва
л) у скроневій частці справа
м) у скроневій частці зліва
е) у середньому відділі лівої передцентральної звивини
ж) у середньому відділі правої передцентральної звивини
з) у нижньому відділі лівої передцентральної звивини
и) у зацентральній звивині
к) у скроневій частці
20) У хворого відмічається порушення процесу мовлення, переключення з однієї· мовної

одиниці на іншу, розуміння усної і письмової мови збережено. Де локалізується
21) Хворий не розуміє усну і письмову мову. Де локалізується вогнище ураження?

е) у задньому відділі верхньої скроневої звивини (центр Верніке)
ж) у задньому відділі нижньої лобової звивини (центр Брока)
з) у потиличній частці
и) у задньому відділі середньої лобової звивини
к) у тім'яній частці
22) Хвора розівчилася одягатися, користуватися чашкою, ложкою. Парезів немає. Де

е) у лівій надкраєвій звивині
ж) у лівій передцентральній звивині
з) у лівій зацентральній звивині
и) у лобовій частці
к) у скроневій частці
23) Які з вказаних симптомів є ознаками подразнення правої скроневої частки?

з) феномен "уже баченого"
и) смакові галюцинації
к) парестезії
л) нюхові галюцинації
м) слухові галюцинації
н) рухова джексонівська епілепсія
о) порушення схеми тіла

е) у задньому відділі нижньої лобової звивини
ж) у верхній лобовій звивині
з) у задньому відділі середньої лобової звивини
и) у потиличній частці
25) У хворого виникла лівобічна нижня квадрантна геміанопсія. Де локалізується

е) у лівому клині
ж) у правому клині
з) у правій язиковій звивині
и) у правій внутрішній капсулі
к) у таламусі справа
26) У хворого виникла верхня квадрантна правобічна геміанопсія. Де знаходиться вогнище

ураження?
ж) у лівому клині
з) у внутрішній капсулі
и) в язиковій звивині лівої потиличної частки
к) в язиковій звивині справа
л) у таламусі
м) у правому клині

е) у лівій верхній лобовій звивині
ж) у задньому відділі правої середньої лобової звивини
з) у задньому відділі лівої середньої лобової звивини
и) у задньому відділі нижньої лобової звивини

к) мова
л) письмо
м) лічба
н) нюх
о) смак
п) праксис
р) читання
с) зір
т) слух
у) дотик

ж) хитання під час стояння і ходи (астазія-абазія)
з) відхилення під час руху в бік вогнища ураження
и) ністагм
к) відхилення під час руху в бік, протилежний до вогнища ураження
л) скандована мова
м) інтенційний тремор
30) Судомні напади у хворого починаються з повороту голови і очей вправо, потім
генералізуються. Де локалізується вогнище ураження?
д) у задньому відділі лівої середньої лобової звивини
е) у задньому відділі правої середньої лобової звивини
ж) у задньому відділі лівої нижньої лобової звивини
з) у задньому відділі правої нижньої лобової звивини
31) Хворий не може назвати показані йому предмети, але пояснює їх призначення. Як
зветься патологія?
е) амнестична афазія
ж) сенсорна афазія
и) семантична афазія
к) анартрія

е) порушенням розуміння мови
ж) втратою здатності називати знайомі предмети
з) порушенням експресивної мови
и) розладом артикуляції мови
к) порушенням розуміння складних логічно-граматичних структур
33) Який вид мовних розладів виникає у разі ураження кіркових мовних центрів?
е) афазія
ж) афонія
з) анартрія
к) скандована мова

е) зацентральна звивина
ж) премоторна ділянка
з) центр стереогнозу
и) ядро слухового аналізатора
к) ядро зорового аналізатора
35) Хворий розуміє звернену до нього мову, виконує інструкції, але не вимовляє слова.
Іннервація язика не порушена. Як зветься таке порушення мови?
д) моторна афазія
е) сенсорна афазія
з) мутизм
36) У хворої порушена здатність розпізнавати частини свого тіла. Як зветься така
патологія?
д) астереогноз
е) аутотопагнозія
ж) батіанестезія
з) парез
37) Хворий без ознак психічних розладів та порушення зору не впізнає членів своєї сім’ї,
що ввійшли в палату, доки вони мовчать.
1) Які структури мозку відносяться до надсегментарного відділу вегетативної нервової

системи?
ж) гіпоталамус
з) чорна речовина
и) бічні роги спинного мозку
к) лімбіко-ретикулярний комплекс
л) симпатичний стовбур
м) парасимпатичні ядра черепних нервів
2) Які утвори сегментарного рівня складають симпатичний відділ вегетативної нервової
системи?
ж) нейрони бічних рогів СVIII - LII сегментів
з) прегангліонарні і постгангліонарні симпатичні волокна
и) ретикулярна формація стовбура мозку
к) паравертебральні вузли
л) гіпоталамус
м) лімбічна система
3) Які утвори сегментарного рівня складають парасимпатичний відділ вегетативної

и) ядро Якубовича
к) гіпоталамус
л) ретикулярна формація
м) верхнє і нижнє слиновидільні ядра
н) дорсальне ядро Х пари
о) крижові центри сечовипускання і дефекації
п) паравертебральні вузли
р) нейрони бічних рогів спинного мозку (CVIII - LII)

з) іннервація внутрішніх органів
и) адаптація життєвих функцій (кровообіг, травлення, екскреція)
к) координація рухів
л) регуляція рівноваги
м) трофічна
н) регуляція пози
о) забезпечення чутливої іннервації
5) Відмітьте утворення краніобульбарного відділу парасимпатичної нервової системи

з) ядра Голля і Бурдаха
и) слиновидільні ядра
к) дорсальне ядро Х пари
л) ядро XII пари
м) хвостате ядро
н) ядро Якубовича
о) червоне ядро
6) Вкажіть основні функції надсегментарного відділу вегетативної нервової системи

и) регуляція емоцій
к) забезпечення вольових рухів
л) забезпечення харчової і сексуальної поведінки
м) інтегративна функція
н) регуляція сну та бадьорості
о) чутлива іннервація
п) є субстратом пам'яті
р) зорова функція

ж) метеоризм
з) геміпарез
и) симптоми натягу
к) спастичний коліт
л) болі в ділянці пупка
м) геміанестезія

и) парез руки
к) порушення ритму серця
л) пекучі болі в половині обличчя, шиї і руці
м) периферичний парез мімічних м’язів
н) вазомоторні порушення
о) трофічні розлади
п) порушення чутливості на руці
р) порушення координації рухів в руці

ж) підвищення артеріального тиску
з) брадикардія
и) зниження артеріального тиску
к) блідість шкіри
л) тахікардія
м) почервоніння шкіри

ж) тахікардія
и) зниження артеріального тиску
л) діарея
м) підвищення артеріального тиску

з) вегетативно-судинна
и) порушення терморегуляції
к) екстрапірамідна
л) тремтюча
м) нейро-ендокринна
н) порушення сну та бадьорості
о) тремтючо-ригідна

ж) джексонівська епілепсія
з) порушення терморегуляції
и) нейро-ендокринні розлади
к) парез кінцівок
л) порушення координації рухів
м) нецукровий діабет

е) порушення акомодації
ж) міоз
з) мідpіаз
и) диплопія
к) екзофтальм

и) послаблення перистальтики кишечника
к) тахікардія
л) брадикардія
м) посилення перистальтики кишечника
н) блідість шкіри
о) почервоніння шкіри
п) підвищення артеріального тиску
р) зниження артеріального тиску

ж) зниження артеріального тиску
и) тахікардія
л) почервоніння шкіри
м) підвищення артеріального тиску

и) справжнє нетримання сечі
к) анурія
л) поліурія
м) затримка сечі
н) імперативні поклики
о) гематурія
п) періодичне нетримання сечі
р) олігурія

з) імперативні поклики
и) анурія
к) затримка сечі
18) Які форми порушення сечовипускання можуть виникати у разі ураження поперечника
спинного мозку в грудному відділі?
з) затримка сечі
и) справжнє нетримання сечі
к) імперативні поклики
л) гематурія
м) анурія
19) Які з симптомів зумовлені ураженням симпатичних клітин ціліоспінального центру?

ж) міоз
з) частковий птоз
к) енофтальм
л) косоокість
м) амавроз

и) визначення кольору шкіри
к) ехоенцефалографія
л) реовазографія
м) краніографія
н) спонділографія
о) місцевий дермографізм
п) капіляроскопія
р) мієлографія
21) У хворого звуження очної щілини, міоз та енофтальм. Як називається цей синдром?
ж) Вебера
з) Аргайля Робертсона
и) Броун-Секара
к) Бенедикта
22) Які симптоми виникають у разі подразнення ядер чи стовбура блукаючого нерва?
ж) брадикардія
з) підвищення артеріального тиску
и) пригнічення секреції шлунку
к) зниження артеріального тиску
л) посилення секреції шлунку
м) тахікардія
23) Які симптоми спостерігаються у разі подразнення волокон, що забезпечують симпатичну

іннервацію ока?
е) мідріаз
ж) екзофтальм
з) міоз
и) енофтальм
к) птоз верхньої повіки
2.4. Електрофізіологічні, ультразвукові та нейровізуалізаційні методи дослідження в

неврології
1) За наявності якого захворювання з’являються на електроенцефалограмі комплекси

“пік-хвиля”?
д) епілепсія (абсанси)
е) міотонія
ж) розсіяний склероз
з) забій мозку

д) демієлінізуючі захворювання нервової системи
е) пухлини головного мозку, підоболонкові та внутрішньочерепні гематоми
ж) сирингомієлія, сирингобульбія
з) токсичні ураження головного мозку


енцефалоскопії виявлено зміщення серединного Еха на 5 мм. Про яке ускладнення
можна думати?
е) абсцес мозку
ж) струс мозку
з) підоболонкова гематома
и) забій мозку
к) церебральний арахноїдит
5) У хворого під час проведення електроміографії виявлено електричне “мовчання” м’язів

під час спроби довільного м’язового скорочення. Для якої патології характерний такий
тип електроміографії?
г) повний в’ялий параліч м’язів
д) центральний парез м’язів
е) екстрапірамідна м’язова ригідність
6) У хворого спостерігаються повторні транзиторні ішемічні атаки зі слабкістю правих

кінцівок, зниженням зору на ліве око. Дані ультразвукової допплерографії
магістральних судин голови та шиї виявили стеноз лівої внутрішньої сонної артерії (>
70% діаметру). Яка тактика лікування?
д) вазоактивні препарати
е) оперативне лікування
ж) протинабрякові препарати
з) ноотропні засоби
7) Хворого протягом декількох місяців турбує ранковий головний біль, що підсилюється

під час поворотів голови та інколи супроводжується блюванням. На очному дні
виявлено застійні диски зорових нервів. Які методи дослідження уточнять діагноз?
е) КТ та МРТ головного мозку
ж) електроміографія
з) реоенцефалографія
8) У хворого 30 років підозра на міотонію Томсена. Який метод дослідження підтвердить

цей діагноз?
ж) огляд очного дна
з) МРТ головного мозку

к) дослідження рефлексів
л) ангіографія
м) електроенцефалографія
н) дослідження чутливості
о) дослідження слуху
п) реоенцефалографія
р) дослідження смаку
с) ехоенцефалоскопія
т) дослідження зору
10) Вкажіть додаткові методи дослідження субарахноїдального простору і шлуночків мозку
з) пневмоенцефалографія
и) електроенцефалографія
к) електроміографія
л) комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія мозку
м) люмбальна пункція, аналіз ліквору, ліквородинамічні проби
н) ехоенцефалоскопія
о) краніографія
п) спонділографія
Розділ 3. Патологія спинномозкової рідини. Інфекційні, інфекційно-алергічні та паразитарні

захворювання нервової системи. Бічний аміотрофічний склероз
3.1. Патологія спинномозкової рідини. Синдроми подразнення мозкових оболон,

порушення ліквороциркуляції, гіпертензивний синдром

а) механічний захист мозку
б) функція імунологічного бар'єру
в) нейроендокринна
г) екскреція метаболітів
д) терморегуляція

а) бічні шлуночки мозку
б) субдуральний простір
в) епідуральний простір
г) водопровід мозку
д) третій шлуночок мозку
е) четвертий шлуночок мозку
ж) субарахноїдальний простір
з) черевна аорта

а) судинні сплетення шлуночків мозку
б) м'яка мозкова оболона
в) епіневрій
г) периневрій
д) епендима шлуночків
е) ендоневрій

а) збільшення білка
б) нормальний цитоз
в) зменшення білка
г) збільшений цитоз
д) збільшення глюкози

а) нормальний цитоз
б) зниження глюкози
в) збільшений цитоз
г) нормальний або дещо збільшений вміст білка
д) зниження хлоридів

а) блювання
б) атрофія дисків зорових нервів
в) гіперестезія шкіри і органів чуття
д) головний біль
е) запальні зміни в спинномозковій рідині

а) ригідність потиличних м'язів
б) симптоми Брудзинського
в) симптом Бабінського
г) симптом Вассермана
д) симптом Керніга
е) симптом Лассега

а) сповільнення венозного відтоку від черепа
б) гіперпродукція спинномозкової рідини
в) атрофія кори головного мозку
г) внутрішньочерепні утворення
д) гіпопродукція спинномозкової рідини

а) нудота, блювання
б) порушення мови
в) головний біль
г) болі в ділянці серця
е) затерпання в кінцівках

а) застійні диски зорових нервів
б) підсилення пальцевих вдавлень на краніограмі
в) остеопороз спинки турецького сідла, розширення входу в сідло
г) зниження лікворного тиску
д) окорухові розлади
е) парези кінцівок

б) первинна атрофія дисків зорових нервів
в) застій дисків зорових нервів
г) хоріоретиніт
д) симптом Салюса

а) остеопороз спинки турецького сідла
б) тріщини кісток черепа
в) посилення пальцевих вдавлень
г) розширення внутрішнього слухового проходу
д) розширення входу в турецьке сідло
е) розширення шлуночків мозку

а) ксантохромія спинномозкової рідини
б) позитивна проба Стукея
в) негативна проба Квекенштедта
г) збільшення білка в спинномозковій рідині
д) клітинно-білкова дисоціація в спинномозковій рідині
е) збільшення цукру і хлоридів в спинномозковій рідині
ж) позитивна проба Квекенштедта
14) Вкажіть проби, за допомогою яких можна виявити прохідність субарахноїдального

простору спинного мозку
а) пpоба Квекенштедта
б) пpоба Стукея
в) пpоба Барре
г) проба на діадохокінез

а) головний біль, запаморочення, блювання
в) аносмія
д) моторна афазія
е) блідість шкіри
ж) вимушене положення голови
з) аграфія
16) У хворого, що потрапив до інфекційного стаціонару з приводу головних болей на фоні

високої температури тіла, спинномозкова рідина не прозора, цитоз – 1600 клітин в 1
мкл (90% нейтрофілів), білок – 0,4 г/л, глюкоза – 1,2 ммоль/л.
а) Як зветься таке співвідношення білка та клітин в лікворі?
б) Про яке захворювання слід думати?

а) Про який синдром слід думати?
б) Результати якого дослідження підтвердять наявність цього синдрому?

б) стрептокок
в) бацила Коха
г) менінгокок

а) фібрилярні посмикування у м'язах
б) головний біль, блювання
в) гіпертермія
г) симптом Керніга
д) параплегія
е) ригідність потиличних м'язів
ж) справжнє нетримання сечі
з) порушення чутливості за типом "рукавичок" та "шкарпеток"

а) блискавична
б) окуло-летаргічна
в) зверхгостра
г) рецидивна
д) понтинна
е) абортивна
ж) бульбарна
з) поліневритична

а) інфекційно-токсичний шок
б) печінкова недостатність
в) гострий набряк і набухання мозку
г) міастенічний криз
д) синдром дисимінованого внутрішньосудинного згортання
е) гіпотіреоїдна недостатність

а) розлади дихання і серцевої діяльності
б) білково-клітинна дисоціація в лікворі
в) відсутність гіпертермії
г) печінкова недостатність
д) значна гіпоглікемія
е) бурхливий початок
ж) втрата свідомості
з) значна гіпертермія

а) периферичні парези кінцівок
б) поліневритичний синдром
в) синдром Аргайля Робертсона
е) судомні напади

а) лімфоцитаpний плеоцитоз
б) гострий перебіг хвороби
в) нейтрофільний плеоцитоз
г) підгострий перебіг хвороби
д) плівка фібрину в лікворі
е) позитивна реакція Вассермана в лікворі

а) туберкульозного
б) менінгококового
в) пневмококового
г) сифілітичного
д) стрептококового
9) Які з перерахованих ознак характерні для гострого серозного лімфоцитарного

менінгіту?
а) гострий перебіг
б) менінгеальний синдром
в) довгий продромальний період
г) нейтрофільний плеоцитоз
д) лімфоцитарний плеоцитоз

а) нейтрофільний плеоцитоз
б) виникає як ускладнення первинного інфекційного захворювання
д) висока температура тіла

а) в клітинах ліквора і зовні них виявляються менінгококи
б) клітинно-білкова дисоціація
в) нейтрофільний плеоцитоз
г) лімфоцитарний плеоцитоз
д) знижений вміст хлоридів
е) позитивна реакція Вассермана

а) сифілітичний
б) пневмококовий
в) стафілококовий
г) туберкульозний
д) менінгококовий
е) паротитний

а) туберкульозний
б) пневмококовий
в) вірусний
г) стафілококовий
д) менінгококовий
14) Які з перерахованих ознак спинномозкової рідини виявляються у разі

менінгококового менінгіту?
а) прозора
б) опалесцентна
в) кров'яниста
г) каламутна
д) гнійна
е) ксантохромна

а) каламутна
б) кров'яниста
в) гнійна
г) опалесцентна
д) прозора

а) бензилпеніцилін, ампіцилін
б) левоміцетин
в) ізоніазид, рифампіцин
г) ацикловір, вальтрекс
д) рибонуклеаза, дезоксирибонуклеаза
е) цифтриаксон, цефотаксим
ж) інтерферон, ізопринозин
17) Які із вказаних препаратів використовуються для лікування туберкульозного

менінгіту?
а) стрептоміцин
б) левоміцетин
в) інтерферон
г) рифампіцин
д) рибонуклеаза
е) дезоксирибонуклеаза
ж) ізоніазид

а) цифтриаксон, цефотаксим
б) лазикс, манітол
в) інтерферон
г) дезоксирибонуклеаза, рибонуклеаза
д) ізоніазид, рифампіцин
19) Які із вказаних препаратів використовуються для лікування менінгококового

менінгіту?
а) рифампіцин, ізоніазид
б) лазикс, манітол
в) гемодез, желатиноль
г) пеніцилін, ампіцилін
д) інтерферон, ізопринозин
е) рибонуклеаза, дезоксирибонуклеаза
20) У хворої зі значним менінгеальним синдромом, петехіальними висипаннями на шкірі,

ознобом, температурою тіла 39, запальними змінами в периферичній крові та
нейтрофільним плеоцитозом в лікворі діагностовано гнійний менінгіт. Який із наявних
синдромів у хворої має вирішальне значення для постановки діагнозу менінгіту?
а) петехіальні висипання на шкірі
б) нейтрофільний плеоцитоз
в) менінгеальний синдром
г) підвищення температури тіла, озноб
д) запальні зміни в периферичній крові
21) У хворого 32-х років гостро виникли озноб, блювання, судоми, підвищення
температури до 40. За кілька годин з’явилися ригідність м’язів потилиці і симптом
Керніга, оглушення (9 балів за шкалою Глазго), анурія. Виявлені ціаноз шкірних
покривів, поодинокі геморагічні висипання на шкірі, АТ – 80/50 мм рт. ст., пульс – 110
уд/хв. З ускладненням якого захворювання пов’язані описані вище симптоми?
а) набряк і вклинення мозку в потиличний отвір у разі пухлини задньої черепної ямки
б) бульбарний синдром у разі гострого розсіяного енцефаломієліту
в) синдром Уотерхауса-Фридериксена за умови блискавичної форми менінгококового
менінгіту
г) тромбоз кавернозного синусу за умови абсцесу мозку
д) емболія легеневої артерії
22) У хворого із загостренням хронічного отиту виникли озноб, головний біль, блювання,
температура тіла 38,5. Надвечір з’явились ригідність м’язів потилиці, симптом
в) абсцес мозку
г) крововилив у мозок
23) Хворого, що лікується в туберкульозному диспансері з приводу туберкульозу легень,

протягом 3 тижнів турбують головні болі, інтенсивність яких наростає. Виявлено
менінгеальні симптоми. Парезів кінцівок немає. Який попередній діагноз?
а) менінгіт
д) ендартеріїт судин головного мозку
24) У хворого гостро виникли озноб, головний біль, блювання, температура тіла піднялась
до 38,5. Надвечір з’явились ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга. На слизових
губ та носа відмічаються герпетичні пухирці. Вогнищевої неврологічної симптоматики
не виявлено. Яке захворювання запідозрите?
б) герпетичний енцефаліт
в) менінгококовий менінгіт
г) абсцес мозку
д) крововилив у мозок
25) У хворого на фоні загальної кволості, втомлюваності поступово протягом декількох днів
з’явились різкий головний біль, нудота, субфебрильна температура. Через 2 дні виникла
диплопія, опустилась верхня ліва повіка. Спостерігається розбіжна косоокість зліва.
Виявляються ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга з обох боків. Активні рухи в
кінцівках збережені, сила м’язів та рефлекси без змін. Аналіз ліквору: прозорий, безбарвний,
підвищений лікворний тиск, виявляється фібринна плівка. Білок – 1,2 г/л; цукор – 1,5
ммоль/л, цитоз – 300 в 1 мкл (70% лімфоцити). Дайте відповіді на такі запитання:
г) які додаткові обстеження необхідно провести хворому для уточнення етіологічного
діагнозу?
26) Хворому 18 років, захворів гостро. Виникли сильний головний біль, нудота, блювання,
біль в м’язах кінцівок, озноб, t˚ – 39,5˚. На 3-й день з’явились на губах та вушній
раковині пухирцеві висипання. Об’єктивно: хворий сонливий, температура тіла – 39˚,
пульс – 60 за 1 хв., виявляються ригідність потиличних м’язів, симптом Керніга з обох
боків, шкірна гіперестезія. Парезів кінцівок немає. Загальний аналіз крові: ШОЕ – 29
мм/год; лейкоцити – 18109/л, зсув формули вліво. Аналіз ліквору: каламутний, білок –
3 г/л; цитоз – 3000 в 1 мкл (90% нейтрофілів), цукор – 1,2 ммоль/л. Дайте відповіді на

а) задньої черепної ямки
б) мосто-мозочкового кута
в) спінальний
г) оптико-хіазмальний
д) конвекситальний

а) головний біль, нудота, блювання
б) нижня в'яла параплегія
в) менінгеальні знаки
г) брадикінезія
д) помірний лімфоцитарний плеоцитоз у спинномозковій рідині
е) порушення чутливості за поліневритичним типом
ж) гіпертонія м'язів за пластичним типом

а) амавроз
б) аносмія
в) головний біль, нудота, блювання
г) мозочкові розлади
д) застійні диски зорових нервів

а) зниження гостроти зору
б) порушення ковтання
в) концентричне звуження полів зору
г) геміплегія
д) порушення ендокринної функції
е) координаторні розлади

а) локальні судомні напади
б) анізорефлексія
в) бульбарні розлади
г) порушення чутливості
д) концентричне звуження полів зору

а) порушення сечовипускання
б) зниження слуху
в) амавроз
г) периферичний парез мімічних м'язів
д) аносмія
е) біль в половині обличчя
ж) координаторні розлади
з) рухова джексонівська епілепсія
а) окоруховий
б) зоровий
в) трійчастий
г) нюховий
д) завитково-присінковий
е) лицевий
ж) блоковий

а) задньої черепної ямки
в) конвекситального
г) оптико-хіазмального
д) спінального

а) конвекситального
б) задньої черепної ямки
в) оптико-хіазмального
г) мосто-мозочкового кута
36) Для якої локалізації арахноїдиту є характерним швидкий розвиток гіпертензійного

синдрому?
а) конвекситального
в) задньої черепної ямки
г) оптико-хіазмального
д) спінального

а) спонділографія
б) дослідження очного дна, полів зору
в) контрастна мієлографія
г) електроміографія
д) краніографія
ж) комп'ютерна томографія головного мозку

б) лідаза, йодисті препарати
в) мідантан, наком
г) лазикс, маніт
д) унітіол, купреніл

1) У яких відділах центральної нервової· системи переважають зміни у разі епідемічного
енцефаліту?
а) гіпоталамус
б) чутливі шляхи
в) пірамідні шляхи
г) чорна речовина
д) ретикулярна формація мозкового стовбура
е) клітини передніх рогів спинного мозку
ж) ядра окорухових нервів
з) клітини задніх рогів спинного мозку

а) окуло-летаргічна
б) поліомієлітична
в) гіперкінетична
г) радикулоневритична
д) вестибулярна
е) поліневритична

б) симптом "звисаючої голови"
в) патологічна сонливість
г) окорухові розлади
д) чутливі порушення
е) гіперсалівація та інші вегетативні розлади

а) бульбарні порушення
б) паралічі кінцівок
в) синдром зворотній синдрому Аргайля Робертсона
г) патологічна сонливість
е) синдром паркінсонізму

б) поза згиначів
в) гіперсалівація
е) гіпомімія, гіпокінезія
ж) симптом "звисаючої голови"
з) гіпеpтонія м'язів за пластичним типом

а) синдром зворотній синдрому Аргайля Робертсона
б) Бернара-Горнера
в) Аргайля Робертсона
г) паркінсонізму
д) бульбарний

а) резерпін
б) аміназин
в) наком
г) циклодол
д) мідантан
е) галоперідол
ж) ізоніазид

б) бліда спірохета
в) бацила Коха
г) менінгокок
д) нейротропний вірус

а) порушення сну
б) окорухові розлади
в) симптом "звисаючої голови"
д) синдром Аргайля Робертсона
е) верхній в'ялий парапарез

а) гострий початок
б) бульбарні порушення
в) патологічна сонливість
г) в'ялі парези рук

а) окуло-летаргічна
б) поліомієлітична
в) очна
г) менінгеальна
д) енцефалітична

а) синдром паркінсонізму
б) кожевніківська епілепсія
в) синдром Аpгайля Pобеpтсона
г) менінгеальний синдром

а) епідемічний Економо
б) кліщовий
в) коровий
д) грипозний
е) ревматичний

а) бліда куля
б) чорна речовина
д) лушпина

а) м'язова гіпертонія
б) гіпокінезія
в) підвищена дратівливість
г) м'язова гіпотонія
д) парези кінцівок
е) гіперкінези
ж) чутливі порушення
з) афатичні розлади
16) У хворої 24 років через тиждень після гострої респіраторної вірусної інфекції, що
супроводжувалася герпетичними висипаннями на губах і носі, протягом доби виникли
блювання, світлобоязнь, сонливість, ознаки дезорієнтації, розвинулися оглушення (12
балів за шкалою Глазго) і судоми. У неврологічному статусі: порушення рухів очних
яблук догори і праворуч, центральний тетрапарез з патологічними рефлексами на
стопах, хапальні феномени, періодично виникають судоми за типом горметонічних. Яке
захворювання можна запідозрити?
а) лакунарний інфаркт мозку
в) гострий розсіяний енцефаломієліт
г) менінгококовий менінгіт
д) герпетичний енцефаліт
17) У дитини 10 років, що хворіє на ревматизм, з’явились швидкі, розмашисті

насильницькі рухи в м’язах обличчя, кінцівок, що нагадують кривляння, руховий
неспокій. Про яке ускладнення слід подумати?
б) вегетативно-судинна дистонія
в) мала хорея
г) невроз
д) дитячий церебральний параліч
18) У хворої з герпетичними висипаннями на губах підвищилась температура тіла,

виникли джексонівські напади у лівій руці. За добу розвинувся глибокий тетрапарез,
сопор, потім кома. На КТ головного мозку у білій речовині півкуль і стовбурі виявлені
вогнища круглястої форми, розміром до 2 см у діаметрі, місцями зливні. Визначте
б) герпетичний енцефаліт
в) менінгококовий менінгіт
г) конвекситальний арахноїдит
19) У хворого 32 років поступово почали тремтіти руки, з’явились скованість та повільність
рухів. За рік до цього перехворів зі слів хворого простудним захворюванням з головним
болем, підвищеною сонливістю, нетривалим двоїнням перед очима, підвищенням
температури тіла, загальною слабкістю. Під час огляду: обличчя маскоподібне, сальне,
реакція зіниць на світло жива, на конвергенцію – майже відсутня. Мова хворого – тиха,
монотонна. Виявляються повільність рухів, гіперсалівація, поза “згиначів”, хода – дрібними
кроками. М’язовий тонус у кінцівках підвищений. Дрібний тремор пальців рук у спокої.
20) У дівчинки 8 років незадовго після перенесеної ангіни з’явились головний біль,
дратівливість та насильницькі рухи в м’язах обличчя, кінцівок. Під час огляду:
підвищена температура тіла до 37,7, в м’язах обличчя, кінцівок різноманітні
неритмічні посмикування. М’язовий тонус у кінцівках знижений. Позитивний симптом
Гордона-2. Дайте відповіді на такі запитання:
21) Хворий скаржиться на слабкість м’язів шиї (не може утримувати голову), слабкість рук,
поперхування під час їди. Захворів гостро в кінці травня, через 2 тижні після приїзду із
Закарпаття. З’явились головний біль, озноб, підвищення температури тіла, блювання. Через
декілька днів температура тіла нормалізувалася, але через 4 дні знову піднялася до 38.
З’явилась слабкість м’язів шиї та проксимальних відділів рук. Під час огляду: температура
тіла 37,8, менінгеальні знаки не визначаються, сила в проксимальних відділах рук та м’язах
шиї знижена, рефлекси з рук не викликаються, гіпотонія м’язів. Екскурсія м’якого
піднебіння обмежена, глотковий рефлекс не викликається, дизартрія. Чутливих розладів
немає. Дайте відповіді на такі запитання:

а) поліневропатія
б) хода типу "степаж"
в) нижня в'яла параплегія
г) справжнє нетримання сечі
д) гіпертермія, лейкоцитоз, підвищення ШОЕ
ж) вогнищева неврологічна симптоматика
з) застійні диски зорових нервів

б) дослідження очного дна
в) ехоенцефалоскопія
г) контрастна мієлографія
д) пневмоенцефалографія
е) комп'ютерна томографія головного мозку
ж) електроміографія
24) Який із вказаних додаткових методів дослідження найінформативніший у діагностиці

абсцесу головного мозку?
а) краніографія
б) офтальмоскопія
магнітно-резонансна томографія головного мозку

а) гнійний отит
б) гайморит
в) гіпертонічна хвороба
г) туберкульоз легень
д) черепно-мозкова травма
е) інфаркт міокарду
ж) абсцес легень
з) церебральний атеросклероз

а) пеніцилінотерапія
б) видалення абсцесу разом з капсулою
в) використання протинабрякових засобів
г) дренування абсцесу
д) пункція абсцесу з евакуацією гною
27) У хворого із гнійним гайморитом спостерігаються лікворний гіпертензійний синдром,

правобічний геміпарез, гіпертермія, підвищена ШОЕ, зміщення серединного Ехо на 6
мм. На очному дні ознаки застою дисків зорових нервів. Вкажіть попередній діагноз
а) гнійний менінгіт
б) абсцес головного мозку
в) гнійний енцефаліт
28) У хворого з гнійним отитом підсилюється головний біль під час кашлю, з’явились
нудота, субфібрилітет, хиткість. Позитивні менінгеальні знаки, легкий правобічний
геміпарез, горизонтальний ністагм, порушена координація у лівій руці і нозі. У крові
лейкоцитоз, підвищена ШОЕ. У лікворі білок – 1,82 г/л, цитоз 160 клітин в 1 мкл, на
очному дні ознаки застою дисків зорових нервів. Який попередній діагноз?
а) пухлина мозочка
б) гнійний менінгіт
в) абсцес мозочка
29) Хворого протягом 2 тижнів турбує головний біль, що підсилюється під час кашлю та
супроводжується іноді блюванням. Періодично температура тіла підвищується до 37,8.
Хворіє двобічним хронічним отитом з загостреннями. Об’єктивно: пульс – 54 за 1 сек,
ритмічний. Хворий сонливий. Постукування пальцем по черепу підсилює біль в
потилиці, з’являється больова гримаса. Виявлено сенсорну афазію, верхню квадрантну
геміанопсію. На очному дні – явища застою дисків зорових нервів. Ехо-енцефалоскопія
виявила зміщення серединного ЕХО на 6 мм вліво. Загальний аналіз крові: ШОЕ – 32
мм/год; лейкоцити – 16109/л. Аналіз ліквору: білок 2,2г/л; прозорий, цитоз 50 клітин в 1
мкл (переважно лімфоцити). Дайте відповіді на такі запитання:
а) які клінічні синдроми виявлені у хворого?
б) ураженням яких структур нервової системи і на якому рівні можна пояснити виявлену
г) які додаткові методи дослідження підтвердять діагноз?
д) яке лікування?

е) стафілокок
ж) менінгокок
з) ентеровірус
и) пневмокок
к) паличка Коха

е) контактний (через шкіру)
ж) з молоком матері
з) у разі гемотрансфузій
и) повітряно-крапельний
к) аліментарний

е) у мозочку
ж) у рухових ядрах черепних нервів
з) у базальних ядрах
и) у бічних канатиках спинного мозку
к) у клітинах передніх рогів спинного мозку

и) безсимптомна (вірусоносійство)
к) хронічна
л) абортивна
м) вісцеральна
н) блискавична
о) паралітична
п) менінгеальна
р) прогредієнтна

е) в'ялі парези кінцівок
ж) периферичний параліч мімічних м'язів
з) бульбарний параліч
и) спастична геміплегія
к) порушення глибокої чутливості

ж) катаральне запалення верхніх дихальних шляхів
з) в’ялий параліч кінцівок
и) ентероколіт
к) чутливі розлади
л) порушення сечовипускання
м) головний біль

з) спінальний
и) менінгорадикулярний
к) енцефалітичний
л) абортивний
м) бульбарний
н) менінгеальний
о) понтинний

з) ремісії
и) препаралітичний
к) рецидивний
л) паралітичний
м) відновний
н) неповної ремісії
о) резидуальний

з) бульбарно-спінальна
и) абортивна
к) понтинна
л) спінальна
м) безсимптомна

ж) дисфагія, дизартрія, дисфонія
з) рефлекси орального автоматизму
и) порушення дихання
к) насильницький плач або сміх
л) порушення серцевої діяльності
м) розлади чутливості

д) центральний парез мімічних м'язів
ж) порушення чутливості на обличчі
з) розлади смаку

д) нейтрофільний плеоцитоз
е) ксантохромна
ж) лімфоцитарний плеоцитоз
з) геморагічна

и) санаторно-курортне лікування
к) суворий ліжковий режим та ізоляція хворого
л) ортопедичні операції
м) анальгетики, вітамін С
н) профілактика пролежнів, гарячі окутування
о) сульфаніламіди
п) дихальна реанімація у разі бульбарного синдрому
р) фізіотерапевтичні методи

ж) дихальна реанімація
з) дегідратаційні засоби
и) антихолінестеразні засоби (галантамін, прозерин)
к) ноотропні препарати (церебролізин, пірацетам, енцефабол)
л) антибіотики
м) електростимуляція нервово-м'язового апарату, масаж
а) які синдроми виявлено у хворої дитини?
в) обгрунтуйте попередній клінічний діагноз
г) яка етіологія хвороби?
д) який шлях зараження?

ж) рухові та трофічні розлади
з) альтернувальні синдроми
и) розлади чутливості за провідниковим типом
л) порушення функції тазових органів
м) гіперкінези

е) в’ялий параліч ніг
ж) центральна нижня параплегія
з) порушення чутливості за провідниковим типом
и) бульбарні розлади
к) тетраплегія
ж) в'ялий параліч ніг
з) тетраплегія
и) спастична нижня параплегія
к) трофічні порушення (пролежні)
л) порушення функції тазових органів
м) альтернувальні синдроми

ж) пірогенал
и) лідаза
к) інтерферон або інтерфероногени
л) біостимулятори
м) коpтикостеpоїди

ж) інтерферон
з) антихолінестеразні засоби (галантамін, прозерин)
и) протинабрякові засоби
к) фізіотерапія
л) сульфаніламіди
м) ЛФК, масаж
21) У хворої 32 років протягом двох днів було нездужання з ознобом, підвищенням
температури тіла до 38,5. На третій день з’явились оперізуючий біль нижче сосків,
слабкість ніг, затерплість в нижній половині тіла, затримка сечовипускання.
Об’єктивно: відсутні активні рухи в ногах, анестезія всіх видів чутливості від сегменту
ТhVI за провідниковим типом, менінгеальні симптоми не виявляються. В ділянці
крижів починається пролежень. В аналізі крові: ШОЕ – 28 мм/год, лейкоцити – 10·109
в л. Який попередній діагноз?
е) спінальний ішемічний інсульт
ж) пухлина спинного мозку
з) гострий мієліт
и) спінальна форма розсіяного склерозу
к) гострий розсіяний енцефаломієліт

ж) гостра сифілітична гідроцефалія
з) асимптомний нейросифіліс
и) гострий конвекситальний менінгіт
к) спинна сухотка
л) гострий базальний менінгіт
м) гума головного мозку

д) минущі або стійкі парези кінцівок
ж) синдром Бернара-Горнера

е) поліневритичний тип порушення чутливості
ж) застійні диски зорових нервів
з) нижній периферичний парапарез
и) напади джексонівської епілепсії
к) справжнє нетримання сечі

ж) парези кінцівок
з) окорухові розлади
и) неврит зорового нерва
к) менінгеальні симптоми
л) випадіння чутливості
м) порушення сечовипускання

е) нейрофільний плеоцитоз
ж) прозора
з) лімфоцитарний плеоцитоз
и) каламутна
к) кров’яниста

з) паразитарні захворювання головного мозку
и) хорея Гентінгтона
к) абсцес головного мозку
л) бічний аміотрофічний склероз
м) підоболонкові гематоми
н) розсіяний склероз
о) пухлина мозку

ж) препаралітична
з) резидуальна
и) невралгічна
к) менінгеальна
л) атактична
м) паралітична

м) бульбарний синдром
н) корінцеві болі, парестезії
о) відсутність колінних та ахіллових рефлексів
п) застійні диски зорових нервів
р) синдром Аргайля Робертсона
с) первинна атрофія дисків зорових нервів
т) мозочкова атаксія
у) менінгеальний синдром
ф) сенситивна атаксія

ж) корінцеві болі, парестезії
з) синдром Аргайля Робертсона
и) гіперрефлексія колінних та ахіллових рефлексів
к) синдром, зворотній синдрому Аргайля Робертсона
л) зниження або відсутність колінних та ахіллових рефлексів
м) застійні диски зорових нервів

ж) гіперрефлексія колінних і ахіллових рефлексів
и) відсутність колінних та ахіллових рефлексів
к) синдром зворотній синдрому Аргайля Робертсона

ж) мозочкова атаксія
з) значна сенситивна атаксія
и) синдром Аргайля Робертсона
к) парези кінцівок
л) трофічні розлади
м) гіпертонія м'язів

е) йодид калію
ж) сульфаніламідні
з) коагулянти
и) бійохінол
к) пеніцилін
13) У хворого в темряві посилюється хиткість ходи. Виявлені синдром Аргайля Ро-
бертсона, анізокорія, нестійкість в позі Ромберга, батігіпестезія у кистях та стопах. Яке
д) ішемічний інсульт
е) спинна сухотка
ж) пухлина мозочка
з) полінейропатія
д) спинна сухотка
е) сифілітичний менінгіт
ж) туберкульозний менінгіт
з) абсцес мозку

ж) спинна сухотка
з) мононейропатії
и) розсіяний склероз
к) гума головного мозку
л) полінейропатії
м) фунікулярний мієлоз

ж) наявність парезів
з) арефлексія
и) порушення чутливості за поліневритичним типом
к) відсутність тазових розладів
л) сенситивна атаксія
м) м'язова гіпотонія

ж) гостру
з) підгостру
и) повільну
к) безсимптомну
л) блискавичну
м) рецидивну

ж) короткий інкубаційний період
з) відсутність запальних змін
и) гострий перебіг
к) тривалий інкубаційний період
л) хронічний прогредієнтний перебіг
м) інтактність імунної системи
3) Які патоморфологічні зміни відбуваються у нервовій тканині за умови пріонових
захворювань?
з) демієлінізація
и) спонгіоформна дегенерація нейронів
к) атрофія мозку, особливо кори
л) вогнища ішемії
м) астрогліоз
н) запалення
о) набряк

е) куру
ж) прогресуюча м’язова дистрофія
з) хвороба Крейцфельдта-Якоба
и) хронічна виснажувальна хвороба
к) міастенія

д) найпростішими
е) пріонами
ж) вірусами
з) бактеріями

ж) гостра
з) спорадична
и) підгостра
к) спадкова
л) інфекційна
м) хронічна

л) астенічний синдром
м) порушення пам’яті і поведінки
н) лихоманка
о) мозочкова атаксія
п) міоклонії
р) головний біль
с) блювання
т) прогресуюча деменція
у) плеоцитоз у лікворі
ф) лейкоцитоз у крові


д) зниження загального рівня біоелектричної активності
е) білатерально синхронні тета-хвилі
ж) комплекси "пік-повільна хвиля"
з) 2х- або 3х-фазні несиметричні гострі хвилі частотою 1-2 за сек
10) Хвора 55 років відмітила похитування під час ходи, тремтіння правої руки і ніг,
нечіткість зору, двоїння предметів, труднощі у підборі слів. Виявлені мозочкові розлади
у вигляді статичної та динамічної атаксії, пірамідні та підкіркові симптоми.
Психологічне обстеження виявило легкий ступінь деменції у поєднанні з динамічною
афазією. На КТ знайдено розширення підпавутинних просторів, переважно лобних
часток. Спостереження у динаміці показало швидке прогресування деменції та
мозочкових розладів. Про яке захворювання можна думати?
е) хвороба Крейтцфельдта-Якоба
ж) енцефаліт
з) розсіяний склероз

г) вірус Епштейна-Барра
д) ВІЛ (вірус імунодефіциту людини)
е) цитомегавірус

з) СНІД-деменція
и) саркома Капоші
к) атиповий асептичний менінгіт
л) лімфома головного мозку
м) мієлопатія
н) нейропатії
о) токсоплазмоз головного мозку

д) первинна лімфома
е) саркома Капоші
ж) менінгіома
з) ангіома
14) У чоловіка 35 років, який є носієм ВІЛ, поступово погіршилась пам’ять, порушилась
увага, з’явились лабільність поведінки, ослаблення інтелектуальної діяльності.
Виявлено гіперрефлексію на кінцівках, симптоми орального автоматизму, тремор у
спокої і виконанні координаторних проб. Про що можна думати?
е) ВІЛ-енцефаліт
ж) ВІЛ-менінгіт
з) СНІД-деменція

ж) у разі контакту з хворою твариною
з) трансмісивний
и) пероральний
к) перкутанний
л) повітряно-крапельний
м) трансплацентарний
з) позитивні трепонемні реакції
и) підвищення температури тіла
к) дизрафічний статус
л) лімфаденопатія
м) нейтрофільний плеоцитоз в лікворі
н) плямисто-папульозна висипка
о) менінгоенцефаломієліт
а) Що виникло у хворої?

е) епілептичні напади
з) гіпертензійний синдром
и) полінейропатія
к) вогнищеві симптоми ураження мозку

г) прорив кісти
д) нагноєння кісти
е) тромбоз судин головного мозку

ж) поліневритичний
з) епілептиформний
и) псевдотуморозний
к) радикулярний
л) гіпертензивно-гідроцефальний
м) менінгеальний

ж) вірусна інфекція з повільним перебігом
з) порушення гемодинаміки
и) генетична схильність
к) порушення обміну міді
л) географічний фактор
м) бактеріальна інфекція

ж) зменшення кількості Т-лімфоцитів
з) нормальна кількість Т-лімфоцитів
и) деяке збільшення вмісту В-лімфоцитів
к) нормальна концентрація циркулюючих імунних комплексів
л) збільшення концентрації циркулюючих імунних комплексів
м) зменшення кількості В-лімфоцитів
3) Які зміни клітинного та гуморального імунітету спостерігаються в період ремісії

ж) нормальна кількість Т-лімфоцитів
з) зменшення кількості Т-лімфоцитів
и) збільшення вмісту В-лімфоцитів
к) відносно низька кількість В-лімфоцитів
л) низька концентрація циркулюючих імунних комплексів
м) збільшення концентрації циркулюючих імунних комплексів

е) сіра речовина головного мозку
ж) периферичні нерви
з) оболони головного мозку
и) біла речовина головного та спинного мозку
к) сіра речовина спинного мозку
5) Які патоморфологічні зміни в нервовій системі спостерігаються у разі розсіяного

склерозу?
ж) крововилив в нервову тканину
з) дистрофічні зміни нейрона
и) запальні зміни оболонок мозку
к) демієлінізація нервових волокон
л) утворення склеротичних бляшок в білій речовині
м) ремієлінізація нервових волокон
6) Які патоморфологічні зміни в нервовій системі визначають період ремісії розсіяного

склерозу?
ж) підсилення процесів демієлінізації
з) підсилення процесів ремієлінізації
и) порушення структури нервових волокон
к) відновлення нормальної структури нервових волокон
л) зменшення осередків демієлінізації
м) збільшення осередків демієлінізації

склерозу?
ж) підсилення процесів демієлінізації
з) посилення процесів ремієлінізації
и) утворення бляшок в інших відділах головного і спинного мозку
к) порушення структури нервових волокон
л) ураження оболон головного і спинного мозку
м) відновлення структури нервових волокон

и) зорові нерви
к) мозочок та його шляхи
л) передні роги спинного мозку
м) нюхові нерви
н) бічні канатики спинного мозку
о) передцентральна звивина
п) зацентральна звивина
р) задні канатики спинного мозку

з) регресуючий
и) блискавичний
к) первинно-прогресуючий
л) ремітуючий
м) двохвильовий
н) ремітуючо-прогресуючий
о) вторинно-прогресуючий

и) церебральна
к) церебеллярна
л) поліневритична
м) спінальна
н) екстрапірамідна
о) мононевpитична
п) окуло-летаpгічна
р) церебро-спінальна

е) вібраційна
ж) стереогноз
з) тактильна
и) температурна
к) больова

л) блідість скроневих половин дисків зорових нервів
м) зниження вібраційної чутливості
н) зниження нюху
о) відсутність черевних рефлексів
п) зниження слуху
р) минуще зниження гостроти зору
с) трофічні розлади
т) минущі парестезії
у) застійні диски зорових нервів
ф) бульбарні розлади
е) зоpова агнозія
ж) минуще зниження гостроти зору
з) зорові галюцинації
и) ретробульбарний неврит зорового нерва
к) блідість скроневих половин дисків зорових нервів

з) центральні парези
и) гіпертонія м’язів
к) наявність патологічних рефлексів
л) периферичні парези
м) атрофія м’язів
и) аносмія
к) нижній спастичний парапарез
л) застійний диск зорового нерва
н) периферичні парези
о) ністагм
п) зниження вібраційної чутливості
р) атрофії м’язів
16) Які неврогенні форми порушення сечовипускання характерні для розсіяного

склерозу?
ж) парадоксальна затримка сечі
з) періодичне нетримання сечі
и) імперативні поклики до сечовипускання
к) анурія

ж) початок захворювання в похилому віці
з) початок хвороби в молодому віці
и) периферичні парези кінцівок
к) множинність ураження нервової системи
л) застійні диски зорового нерва
м) ремітуючий або прогресуючий характер перебігу

е) гостре інфекційне захворювання з ураженням всіх відділів нервової системи
ж) хронічне захворювання з моносимптомним ураженням пірамідних шляхів
з) множинність ураження центральної нервової системи, хронічний перебіг
и) гострий інсультоподібний початок з поступовим зростанням симптоматики протягом
тижня
к) ураження периферичної нервової системи, включаючи зорові нерви

ж) ністагм
и) блідість скроневих половин дисків зорових нервів
л) інтенційний тремор
м) відсутність черевних рефлексів

ж) блідість скроневих половин дисків зорових нервів
и) відсутність черевних рефлексів
к) адіадохокінез
л) нижній спастичний парапарез
и) МРТ головного та спинного мозку
к) загальний аналіз крові
л) краніографія, спонділографія
м) дослідження викликаних потенціалів головного мозку
н) електроміографія
о) дослідження очного дна
п) дослідження титру антитіл і рівня сенсибілізації до основного білка мієліну
р) електроенцефалографія
22) Які з нижчевказаних препаратів використовуються в період загострення розсіяного

склерозу?
е) кортикостероїди
ж) цитостатики
з) сульфаніламіди, антибіотики
и) коагулянти
к) імуномодулятори

е) прогресуючий
ж) регресуючий
з) ремітуючий
и) блискавичний
к) двохвильовий
24) Хворий 35 років захворів гостро, коли підняласьтемпература тіла до 39,2, з’явились
болі в м’язах, головний біль, нудота, лівобічний геміпарез, двобічна мозочкова атаксія.
Виявлені симптом Керніга та ригідність потиличних м’язів. Через 3 тижні після
лікування в стаціонарі хворий видужав. Який клінічний діагноз?
д) енцефаліт
е) менінгоенцефаліт
з) гострий розсіяний енцефаломієліт
25) Які утворення нервової системи найчастіше уражаються у разі бічного аміотрофічного
склерозу?
ж) пірамідні шляхи
з) рухові ядра бульбарних нервів
и) передні корінці спинного мозку
к) передні роги спинного мозку
л) чутливі провідні шляхи
м) периферичні нерви

е) ремітуючий
ж) регресуючий
з) прогресуючий
и) гострий
к) двохвильовий

ж) периферична
з) церебеллярна
и) тремтюча
к) бульбарна
л) шийно-грудна
м) попереково-крижова
и) атрофія м'язів кінцівок
к) фібрилярні посмикування в уражених м'язах
л) порушення смаку
м) бульбарні та псевдобульбарні розлади
н) порушення чутливості
о) гіперрефлексія глибоких рефлексів
п) порушення сечовипускання
р) альтернувальні синдроми

ж) ниркова недостатність
з) печінкова недостатність
и) порушення дихання
к) набряк мозку
л) аліментарне виснаження
м) пневмонія
ж) IX, X пар
з) III, IV, VI пар
и) VIII пари
к) VII пари
л) XI пари
м) XII пари

е) чутливі розлади на обличчі
ж) дизартрія, дисфагія, дисфонія
з) атрофія і фібрилярні посмикування м’язів язика
и) відсутність атрофії м’язів язика
к) нижній в’ялий парапарез

ж) Аргайля Pобертсона
з) паркінсонізму
и) бульбарний
к) Бернара-Горнера
л) псевдобульбарний
м) бульбарно-псевдобульбарний

и) порушення чутливості
к) порушення сечовипускання
л) атрофія м'язів верхніх кінцівок
м) гіперрефлексія глибоких рефлексів на руках
н) фібрилярні посмикування в м’язах рук
о) застійні диски зорових нервів
п) центральний парез нижніх кінцівок
р) синдром Бернара-Горнера
34) У жінки через 3 місяці після пологів виникли зниження зору на праве око і відчуття
затерпання в ногах. Ці скарги є типовими для дебюту якого захворювання?
е) менінгіту
ж) ішемічного інсульту
з) енцефаліту
и) полінейропатії
к) розсіяного склерозу
35) У молодої жінки протягом двох діб різко погіршився зір на праве око. Окуліст
діагностував ретробульбарний неврит правого зорового нерва. Об’єктивно: різко
знижена гострота зору на праве око, відсутні черевні та підошвові рефлекси, глибокі
рефлекси з кінцівок підвищені, знижена вібраційна чутливість на ногах до 3 сек. Яке
захворювання запідозрите?
е) пухлина головного мозку
ж) летаргічний енцефаліт
и) оптико-хіазмальний арахноїдит
к) стовбуровий енцефаліт
36) Хворий з розсіяний склерозом скаржиться на похитування під час ходи, невпевненість
при виконанні точних рухів, переривчасту мову. Об’єктивно: горизонтальний ністагм,
скандована мова, інтенційний тремор та мимопопадання при пальце-носовій та
п’ятково-колінній пробах. Поверхнева та м’язово-суглобова види чутливості не
порушені. Яка патологія у хворого?
ж) паркінсонізм
и) хорея
к) міоклонії
37) У хворого 22 років спостерігалося порушення зору на ліве око. Через рік з’явилася
слабкість правої стопи. Виявлені горизонтальний ністагм, збліднення скроневої
половини диску лівого зорового нерва, відсутність черевних рефлексів, гіперрефлексія
на кінцівках, клонус правої стопи, симптом Бабінського з обох боків. Який попередній
діагноз?
е) ретробульбарний неврит зорового нерва
ж) невропатія правого малогомілкового нерва
з) поліомієліт
и) мієліт
к) розсіяний склероз
38) Хвора на розсіяний склероз після двохрічної неповної ремісії почала скаржитись на
швидке наростання слабкості у ногах, підвищену втомлюваність в них, двоїння при
погляді в лівий бік, що було розцінено, як загострення захворювання. Які препарати і у
яких дозах доцільніше призначати у такому випадку?
е) пульс-терапія кортикостероїдними препаратами
ж) кортикостероїдні препарати у малих дозах
з) бетаферон по 8 млн МО через день
и) копаксон по 20 мг щоденно
к) вазоактивні препарати у великих дозах
39) У хворої 62 років поступово наростали слабкість і схуднення м’язів правої кисті, а
через 2 місяці – лівої кисті. Через 4 місяці слабкість з’явилась і у м’язах ніг. Виявлені
гіпотрофія м’язів обох кистей, особливо проміжку між І та ІІ пальцями, тенара,
фібрилярні посмикування в м’язах рук. Сухожильні та періостальні рефлекси з
кінцівок підвищені, викликається симптом Россолімо на обох стопах. Позитивні
рефлекси орального автоматизму, підвищений нижньощелепний рефлекс, дисфонія.
е) поліомієліт
ж) бічний аміотрофічний склероз
и) дисциркуляторна енцефаломієлопатія
к) дифтерійна полінейропатія
41) Хвору 23 років турбують парестезії в ногах та в нижній половині тулуба, часті
поклики до сечовипускання, під час яких хвора не може на тривалий час утримати
випорожнення сечового міхура. Ці явища виникли поступово протягом 3 місяців. Під
час огляду виявлено: горизонтальний ністагм при погляді в обидва боки, сила в
кінцівках задовільна, глибокі рефлекси з кінцівок високі, з розширенням
рефлексогенних зон, черевні рефлекси відсутні, симптом Бабінського з обох боків,
вібраційна чутливість в ногах – 2-3 сек, в руках – 5-6 сек.
42) У хворого 46 років поступово з’явились атрофії м’язів кистей, згодом передпліч ,
плечового пояса. Змінився голос, став гугнявим, незвучним, мова нерозбірливою.
Хворий почав поперхуватися під час їди. Під час огляду виявлено: хворий погано
ковтає, глотковий рефлекс відсутній, обмежена екскурсія м’якого піднебіння,
гіпотрофія язика, фібрилярні посмикування на язиці, атрофії та фібрилярні
посмикування в м’язах рук та плечового поясу, рефлекси з кінцівок високі, симптом
Бабінського з обох боків, черевні рефлекси збережені, підвищений нижньощелепний
рефлекс, виявляються рефлекси орального автоматизму. Захворювання прогресує.
Розділ 4. Судинні захворювання головного та спинного мозку, патологія периферичної
нервової системи, закрита черепно-мозкова та спінальна травма, інші хвороби
нервової системи. Лікарські препарати, що застосовуються у неврології
4.1. Судинні захворювання головного та спинного мозку. Захворювання вегетативної

нервової системи. Мігрень. Ангіоневрози

е) внутрішня сонна артерія
ж) передня мозкова артерія
з) хребтова артерія
и) середня мозкова артерія
к) задня мозкова артерія

е) передня мозкова артерія
ж) середня оболонкова артерія
з) задня мозкова артерія
и) поверхнева скронева артерія
к) середня мозкова артерія

е) верхня мозочкова артерія
ж) очна артерія
з) середня мозкова артерія
и) задня мозкова артерія
к) передня мозкова артерія

и) сагітальний
к) решітчастий
л) поперечний
м) лобний
н) печеристий
о) прямий
п) каротидний
р) гайморовий

ж) міогенний
з) зміна системного артеріального тиску
и) метаболічний
к) неврогенний
л) зміна коронарного кровообігу
м) зміна частоти серцевих скорочень
6) Вкажіть внутрішні фактори ризику виникнення судинних захворювань головного

мозку
и) інтоксикація нікотином (паління)
к) особливості харчування
л) артеріальна гіпертонія
м) гіперхолістеринемія
н) емоційні стреси
о) порушення толерантності до вуглеводів
п) гіподинамія
р) спадкова схильність
7) Вкажіть соціальні фактори ризику виникнення судинних захворювань головного мозку

(що характеризують спосіб життя)
и) особливості харчування
к) гіперхолістеринемія
л) інтоксикація нікотином (паління)
м) спадкова схильність
н) гіподинамія
о) артеріальна гіпертонія
п) емоційні стреси
р) порушення толерантності до вуглеводів

и) підключичний
к) каротидно-каротидний
л) коронарний
м) в системі вінцевих судин
н) каротидно-вертебральний
о) вертебрально-каротидний
п) в системі спінальних артерій
р) в системі сонних артерій

и) початкові прояви недостатності кровопостачання мозку
к) хвороба Рейно
л) минущі порушення мозкового кровообігу
м) інсульти
н) дисциркуляторна мієлопатія
о) дисциркуляторна енцефалопатія
п) мігрень
р) гематомієлія

и) головний біль, запаморочення
л) монопарез
м) шум в голові
н) афазія
о) погіршення пам'яті
п) порушення чутливості
р) патологічні рефлекси

ж) загальні
з) вегетативні
и) регіонарні
к) кардіальні
л) змішані
м) табетичні

з) зрив ауторегуляції мозкового кровотоку у разі різкого підвищення артеріального
тиску
и) рексисний механізм (розрив судини)
к) судинна мозкова недостатність
л) спазм мозкових судин і стаз крові в судинах мозку
м) геморагічне просочування
н) феномен обкрадання
о) тромбоз судин головного мозку
13) Які з перерахованих симптомів характерні для загального церебрального судинного

кризу?
з) монопарез
к) головний біль, запаморочення
л) афазія
м) шум в вухах
н) нудота, блювання
о) геміпарез

к) судинна мозкова недостатність
л) зрив ауторегуляції мозкового кровотоку у разі різкого підвищення артеріального
тиску
м) внутрішньошлуночкові крововиливи
н) мікротромбози і мікроемболії
о) мікрогеморагії
п) феномен обкрадання
р) підоболонкові крововиливи
с) адгезія і агрегація формених елементів крові
т) розрив судини

з) моно- або геміпарез
и) анізорефлексія
к) мозочкова атаксія
л) альтернувальні синдроми
м) моторна або сенсорна афазія
н) диплопія
о) бульбарний синдром
16) Вкажіть клінічні прояви транзиторних ішемічних атак в вертебрально-базилярній

системі
л) системне запаморочення
м) моторна афазія
н) зорові розлади
о) напади джексонівської епілепсії
п) бульбарні розлади
р) диплопія
с) амнестична афазія
т) альтернувальний синдром
у) сенсорна афазія
ф) порушення схеми тіла
е) транзиторна ішемічна атака
ж) дисциркуляторна енцефалопатія
з) початкові прояви недостатності кровопостачання мозку
и) геморагічний
к) ішемічний

и) лакунарний
к) атеротромботичний
л) дисциркуляторна енцефалопатія
м) дисциркуляторна мієлопатія
н) кардіоемболічний
о) гемодинамічний
п) гемореологічний
р) транзиторна ішемічна атака

и) гематомієлія
к) дисциркуляторна енцефалопатія
л) паренхіматозний крововилив
м) субарахноїдальний крововилив
н) паренхіматозно-субарахноїдальний крововилив
о) гематорахіс
п) субарахноїдально-паренхіматозний крововилив
р) дисциркуляторна мієлопатія

л) тромбоз мозкових судин
м) розрив патологічно зміненої судини
н) підоболонковий крововилив
о) оклюзія або стеноз магістральних судин голови
п) судинна мозкова недостатність
р) зрив ауторегуляції мозкового кровотоку у разі різкого підвищення артеріального
тиску
с) феномен обкрадання
т) емболії артеріо-артеріальні та кардіальні
у) внутрішньошлуночковий крововилив
ф) підвищення коагулянтності, адгезії і агрегації елементів крові

е) судинна мозкова недостатність
ж) розрив патологічно зміненої судини
з) зрив ауторегуляції мозкового кровотоку
и) феномен обкрадання
к) діапедез дрібних артерій, вен, капілярів

и) геміплегія або геміпарез
к) альтернувальні синдроми
л) моторна афазія (осередок в лівій півкулі)
н) геміанестезія
п) мозочкова атаксія
р) дисфагія

е) незначні розлади чутливості на паретичній нозі
з) геміанестезія
и) геміанопсія
к) монопарез ноги

ж) поза Верніке-Манна
к) системне запаморочення
л) ністагм
м) синдром Валленберга-Захарченка

з) окорухові порушення
и) моторна афазія
к) тетрапарез чи тетраплегія
л) двобічні патологічні рефлекси
м) сенсорна афазія
н) гіпертермія та порушення вітальних функцій

ж) сліпота чи зниження зору на боці тромбозу
з) геміплегія чи геміпарез з протилежного боку
и) геміплегія чи геміпарез на боці тромбозу
к) гемігіпестезія з протилежного боку
л) гемігіпестезія на боці тромбозу

е) гомонімна квадрантна геміанопсія
ж) альтернувальні синдроми
з) зорова агнозія
и) рухова джексонівська епілепсія
к) амавроз
ж) поступове виникнення вогнищевих симптомів
з) відсутність вогнищевих симптомів
и) крововилив в сітківку ока
к) атеросклеротичні зміни судин сітківки
л) раптове виникнення вогнищевих симптомів
м) переважання вогнищевих симптомів над загальномозковими
ж) раптовий початок захворювання
з) повільне виникнення вогнищевих симптомів
и) крововилив в сітківку ока
к) короткотривала втрата свідомості
л) часто миготлива аритмія
м) кров’яниста спинномозкова рідина

и) загальномозкові симптомі відсутні
к) повільне виникнення вогнищевих симптомів
л) значні загальномозкові симптоми
м) обличчя багряно-червоне, ціанотичне
н) менінгеальні симптоми відсутні
о) в спинномозковій рідині домішки крові
п) менінгеальні симптоми
р) спинномозкова рідина завжди без змін
31) У разі якої локалізації порушення мозкового кровообігу виникає горметонічний

синдром?
е) крововилив в мозочок
ж) крововилив у мозок з проривом крові в шлуночки
з) крововилив в півкулю мозку
и) тромбоз внутрішньої сонної· артерії
к) тромбоемболія середньої мозкової артерії

и) відставання паретичних кінцівок при пробі Барре
л) гемігіпестезія на боці парезу
м) мідріаз на боці вогнища
н) симптом “вітрила” на боці паpалічу
о) стопа паралізованої ноги ротована назовні
п) моторна афазія у разі лівобічної локалізації вогнища
р) гіпотонія, гіпорефлексія на боці парезу

ж) сенсорна афазія
и) альтернувальні синдроми
к) мимовільні рухи у правих кінцівках (паракінези)
л) лівобічні геміплегія, геміанестезія
м) порушення схеми тіла

и) спинномозкова рідина не змінена
к) геміпарез
м) загальномозкові симптоми і психомоторне збудження
н) кров’яниста спинномозкова рідина
о) менінгеальні симптоми
п) гомонімна геміанопсія
р) епілептичні напади
35) Які основні клінічні критерії диференціальної діагностики геморагічного і ішемічного

інсультів?
к) ступінь неврологічного дефіциту
л) втрата чи збереження свідомості
м) вік хворого (середній чи похилий )
н) врахування рівня артеріального тиску, пульсу, типу дихання
о) переважання загальномозкових або вогнищевих симптомів
п) порушення функції тазових органів
р) наявність чи відсутність менінгеального синдрому
с) дані електроенцефалографії
т) наявні або перенесені захворювання
36) Які з даних додаткових методів обстеження підтверджують геморагічний характер

інсульту?
е) вогнища зниженої щільності в головному мозку на КТомограмі
ж) кров'яниста або ксантохромна спинномозкова рідина
з) зміщення М-еха на 1-2 мм
и) зміщення М-еха на 5-7 мм
к) вогнище підвищеної щільності в головному мозку на КТомограмі

38) Вкажіть загальні принципи недиференційованого лікування у разі гострих порушень

мозкового кровообігу
к) нормалізація трофіки м’язів
л) попередження і лікування дихальної недостатності
м) лікування гострих серцево-судинних розладів
н) антикоагулянтна терапія
о) нормалізація системної гемодинаміки
п) тромболітичні засоби
р) корекція водно-електролітного балансу і кислотно-лужного стану
с) лікування набряку мозку
т) гемостатичні препарати

д) тромболітичні препарати
е) антикоагулянти
ж) коагулянти і антифібринолітичні препарати
з) операція видалення гематоми у разі крововиливу в півкулю мозку або мозочок

ж) антифібринолітичні засоби
з) антикоагулянти і тромболітичні препарати
и) протинабрякові препарати
к) антиагреганти
л) нейропротекторні засоби
м) гемостатичні препарати

к) антикоагулянти
л) електростимуляція нервово-м'язового апарату
м) ноотропні, вазоактивні засоби
н) антихолінестеразні препарати
о) тромболітичні препарати
п) лікувальна гімнастика, масаж
р) фізіотерапія, логопедична допомога
с) антибіотики
т) дегідратаційні засоби
42) У хворого раптово виникло порушення мови, затерпання та слабкість у правих

кінцівках, які пройшли через 2 години. Яке захворювання діагностуєте?
е) малий ішемічний інсульт
ж) завершений ішемічний інсульт
з) минуще порушення мозкового кровообігу
и) геморагічний інсульт
43) У хворого з миготливою аритмією раптово виникли короткочасна втрата свідомісті та

правобічна геміплегія. Яке порушення мозкового кровообігу діагностуєте?
д) тромботичний ішемічний інсульт
е) тромбоемболітичний інсульт
ж) крововилив у мозок
з) дисциркуляторна енцефалопатія
44) У хворого виникли сліпота на ліве око, правобічна геміплегія. У якому басейні є
порушення кровообігу?
е) передня мозкова артерія
ж) задня мозкова артерія
з) хребтова артерія
и) середня мозкова артерія
к) внутрішня сонна артерія
45) У хворого раптово виникли головний біль, блювання. Виявляються менінгеальні

симптоми. Спинномозкова рідина кров'яниста. Встановіть патологію
е) емболічний інсульт
ж) субарахноїдальний крововилив
з) тромботичний інсульт
и) крововилив у мозок
к) минуще порушення мозкового кровообігу
46) У хворого виникли запаморочення, двоїння перед очима, атаксія. Відмічаються

симптоми ураження правого окорухового нерва, зліва - центральний геміпарез. У
якому басейні виникло порушення кровообігу?
е) басейн передньої мозкової артерії
ж) басейн задньої мозкової артерії
з) басейн середньої мозкової артерії
и) басейн внутрішньої сонної артерії
к) басейн задньої нижньої мозочкової артерії
47) У хворого після крововиливу у мозок визначаються лівобічний спастичний геміпарез,

поза Верніке-Манна. Який судинний басейн постраждав?
д) передня мозкова артерія
е) задня мозкова артерія
ж) середня мозкова артерія
з) вертебрально-базилярний басейн
48) Де локалізується геморагічне вогнище, якщо у хворого в комі є центральний парез
мімічних м’язів справа, очні яблука повернуті вліво, праві кінцівки вільно падають
при їх підніманні?
е) у правій півкулі мозку
ж) у мості
з) у мозочку
и) у лівій півкулі мозку
к) у ніжці мозку

виставити?
е) гіпертонічний криз
ж) дисциркуляторна енцефалопатія з вестибулярним синдромом
з) ішемічний інсульт у судинах вертебрально-базилярного басейну
и) гостра гіпертонічна енцефалопатія
к) гостра невропатія правого окорухового нерва
50) Хворий 58 років, що хворіє на гіпертонічну хворобу, раптово під час психоемоційного
збудження втратив свідомість. Об’єктивно: без свідомості, гіперемія обличчя, пульс –
100 за хв, напружений, артеріальний тиск – 230/110 мм рт. ст. Опущений правий кутик
рота, дихання шумне, видувається права щока. Підняті праві кінцівки падають “як
батоги”, м’язовий тонус в них та рефлекси низькі, на лівих кінцівках збережені,
симптом Бабінського справа. Який попередній діагноз?
е) гіпертонічний криз
ж) ішемічний інсульт в лівій півкулі мозку
з) менінгіт
и) крововилив в ліву півкулю мозку
к) субарахноїдальний крововилив
51) У хворого з аневризмою мозкової судини під час фізичного напруження раптово
виникли сильний головний біль, нетривала втрата свідомості, блювання. Хворий
збуджений, пульс – 62 за хв, ритмічний, артеріальний тиск – 140/90 мм рт. ст.,
температура тіла – 37,5. Виявляються ригідність м’язів в потилиці, симптом Керніга.
Вогнищева неврологічна симптоматика відсутня. Встановіть попередній діагноз
е) ішемічний інсульт
ж) менінгіт
з) субарахноїдальний крововилив
и) гіпертонічний криз
к) крововилив у півкулю мозку
52) Хвора 70 років після сну виявила слабкість правих кінцівок, розлад мови, порушення
чутливості в правій половині тіла. Артеріальний тиск – 100/60 мм рт. ст. У
неврологічному статусі визначаються правобічні центральний геміпарез та
гемігіпалгезія, моторна афазія. Який попередній діагноз?
е) геморагічний інсульт
з) пухлина головного мозку
и) ішемічний інсульт
к) енцефаліт
53) У хворого з інфарктом міокарда гостро з’явилось двоїння перед очима, що
підсилювалось при погляді в лівий бік, та слабкість правих кінцівок Через 3 години ці
ж) геморагічний інсульт
з) нейропатія відвідного нерва
и) гіпертонічний криз
к) минуще порушення мозкового кровообігу
54) Хворий, піднімаючи тягар, відчув сильний головний біль, з’явилось блювання. Згодом
виник загальний клоніко-тонічний епілептичний напад з втратою свідомості, прикусом
язика. Після нападу хворий збуджений, дезорієнтований, виявлені ригідність м’язів
потилиці, симптом Керніга, птоз правої верхньої повіки, анізокорія (D>S) Проведення
якого дослідження має вирішальне значення для встановлення діагнозу?
е) електроенцефалографія
ж) ехоенцефалоскопія
з) дослідження спинномозкової рідини
и) дослідження очного дна
к) рентгенографія черепа

и) передня мозкова артерія
к) передні спинномозкові артерії
л) основна артерія
м) передні корінцево-спинномозкові артерії
н) задні корінцево-спинномозкові артерії
о) середня мозкова артерія
п) задні спинномозкові артерії
р) задня мозкова артерія

к) струс спинного мозку
л) інтоксикації
м) коарктація аорти
н) крововтрата
о) артеріовенозні, артеріальні аневризми судин спинного мозку
п) гострий інфаркт міокарда
р) атеросклероз в поєднанні з гіпертензією і діабетом
с) артеріїти, флебіти судин спинного мозку
т) стиснення корінцево-спинномозкових артерій грижею диска
57) Де розташовані "критичні зони" - ділянки суміжного кровопостачання різних артерій

ж) у сегментах CV-CVIII
з) у верхньо-грудних сегментах
и) у поперековому потовщенні
к) у конусі
л) у сегменті СIV
м) у середньо-грудних сегментах

и) лакунарний інфаркт мозку
л) дисциркуляторна мієлопатія
м) гематомієлія
н) малий ішемічний церебральний інсульт
о) спінальний арахноїдит
п) минущі мієлоішемії
р) ішемічний спінальний інсульт

з) кохлео-вестибулярний
и) аміотрофічний
к) переміжної каудогенної кульгавості
л) синдром Унтергарншейдта
м) “дроп-атака”
н) Броун-Секара
о) переміжної мієлогенної кульгавості

з) раптова короткочасна втрата свідомості під час різкого повороту голови
и) порушення мови
к) тимчасова слабкість кінцівок
л) м’язова гіпотонія

д) тромбоемболія в руслі артерії Депрож-Готтерона
е) гематомієлія в сегментах поперекового потовщення
ж) ішемічний інсульт в ділянці шийного потовщення
з) минуща ішемія в руслі артерії Адамкевича

е) парези нижніх кінцівок
ж) нетримання сечі
з) нестерпні парестезії в ногах
и) поширення затерпання з дистальних відділів ніг до паху
к) відсутність пульсації на артеріях стопи
63) Яка симптоматика ішемічного спінального інсульту на рівні поперекового

потовщення?
з) центральна нижня параплегія
и) симптоми Керніга, Брудзинського
к) периферична нижня параплегія
л) порушення чутливості на ногах
м) болі в попереково-крижовому відділі
н) трофічні порушення в ділянці крижів, сідниць
о) розлади сечовипускання

з) провідникові чутливі розлади
и) порушення функції сфінктерів
к) тетрапарез
л) менінгеальні симптоми
м) нижній центральний парапарез
з) міастенічний
и) спастико-атрофічний
к) радикулярний
л) спастичний
м) аміотрофічний
н) сирингомієлітичний
о) синдром Броун-Секара
66) Які з перерахованих засобів можна застосовувати в гострому періоді ішемічного

спінального інсульту?
и) реополіглюкін
к) полівітаміни
л) пірацетам
м) антихолінестеразні
н) масаж, фізіотерапевтичні процедури
о) пентоксифілін
д) мієліт
е) попереково-крижовий радикуліт
ж) полінейропатія
з) гостре порушення спінального кровообігу
68) У хворої 36 років після пологів під час натужування раптово виникло затерпання
промежини, затримка сечі, зникли поклики до сечопуску. Парези кінцівок відсутні,
колінні та ахіллові рефлекси жваві, анестезія больової та температурної чутливості в
зоні SІІІ-SV дерматомів, гіпестезія в зоні SI-SII. Про яку патологію йде мова?
д) пухлина спинного мозку
е) мієліт
ж) спінальний інсульт
69) У хворого 34 років після фізичного навантаження та тривалої ходи з’являються

нетривалі слабкість і затерпання ніг, іноді імперативні поклики до сечопуску. Після
відпочинку ці явища проходять. Яка патологія у хворого?
е) мієліт
з) минуще порушення спінального кровообігу
70) У хворого 72 років протягом години без втрати свідомості виникла сліпота на праве
око, зникли активні рухи у лівих кінцівках, опустився лівий кутик рота. Через 2 години
стан нормалізувався.
д) Як зветься синдром?
е) Вкажіть клінічний діагноз?
71) Хворий 78 років після сну виявив слабкість правих кінцівок, порушилась мова
(розуміє звернену до нього мову, але сам сказати не може). АТ – 120/80.
г) Як зветься таке порушення мови?
д) Вкажіть клінічний діагноз?
е) Які рефлекси та тонус м’язів в паралізованих кінцівках у перші години хвороби?
72) Хворий 30 років під час фізичного перенапруження раптово відчув різкий головний
біль. Втратив свідомість на декілька хвилин. З’явилось блювання. Лікар виявив
ригідність потиличних м’язів та симптом Керніга з обох боків.
г) Яке виникло захворювання?
д) Яка його причина у молодих людей?
е) Яке дослідження підтвердить діагноз?

е) системні захворювання сполучної тканини
ж) спадкова схильність
з) інфекції
и) локальний дефект периферичних судин пальців
к) захворювання шлунково-кишкового тракту

ж) стадія нижнього парапарезу
з) блідість і похолодіння носа, вух, пальців рук, ніг
и) синюшність та больовий синдром
к) стадія верхнього парапарезу
л) трофічні порушення (симетрична гангрена)
м) корінцеві болі

ж) симптоми натягу
з) парези кінцівок
и) напади поблідніння або ціанозу в пальцях
к) симетричність ураження
л) болі в пальцях
м) відсутність глибоких рефлексів

ж) коагулянти
и) гангліоблокатори
к) препарати нікотинової кислоти
л) чотирикамерні ванни
м) сульфаніламідні
ж) мікроемболії мозкових судин
з) спазм інтрацеребральних судин
и) мікротромбози судин мозку
к) мікрогеморагії в тканині мозку
л) дилятація в гілках зовнішньої сонної артерії
м) порушення венозного відтоку

е) мігрень без аури
ж) мігрень з аурою
з) декомпенсована
и) початкова
к) субкомпенсована

ж) тремтюча
з) гіперкінетична
и) очна
к) офтальмічна
л) офтальмоплегічна
м) геміпаретична

ж) початок в пубертатному або юнацькому віці
и) первинна атрофія дисків зорових нервів
к) наявність психотравмуючого фактору
л) напади головного болю, блювання
м) добре самопочуття між нападами

д) пульсуючий характер болю
е) двобічний, дифузний біль
ж) нудота, блювання
з) фізична активність не порушена

е) сандомігран
ж) суматриптан (імігран)
з) амітриптилін
и) аскофен, цитрамон, седалгін
к) ерготамін, дигідроерготамін

е) преднізолон, дексон
ж) анаприлін
з) суматриптан (імігран)
и) сандомігран
к) німодипін, верапаміл
84) У хворої після стресу виник напад тремтіння в тілі, страху смерті, серцебиття,
збліднення шкіри, відчуття нехватки повітря на фоні сухості в роті, запаморочення,
підвищення артеріального тиску. Неврологічна органічна симптоматика відсутня. Як
називається такий стан?
е) церебральний гіпертонічний криз
ж) симпато-адреналовий вегетативний криз
з) вагоінсулярний вегетативний криз
и) пароксизм бронхіальної астми
к) транзиторна ішемічна атака
85) Молоду жінку з 14 років періодично турбують напади головного болю в скроні та
ділянці ока. Їм передують зорові порушення – випадіння поля зору. Інколи під час
нападу буває блювання. Напад триває декілька годин Часто проходить після сну. Про
яке захворювання слід думати?
е) невроз
ж) неврит зорового нерва
з) мігрень
и) вегетативно-судинна дистонія
к) невралгія трійчастого нерва
86) У молодої жінки після переохолодження виникають напади затерпання пальців рук,
симетричного збліднення їх кінчиків, зниження чутливості. Про яку патологію можна
думати?
д) полінейропатія
е) синдром Рейно
ж) облітеруючий ендартеріїт
з) вегетативно-судинна дистонія
1) Вкажіть структури периферичної нервової системи

а) передцентральна звивина
б) бічні канатики спинного мозку
г) сплетення
д) внутрішня капсула
е) міжхребцеві та вегетативні вузли
ж) передні і задні корінці спинного мозку

а) центральний монопарез
б) біль і анестезія в зоні іннервації
в) відсутність атрофії м’язів
г) периферичний монопарез
ж) патологічні рефлекси
3) Вкажіть ознаки ураження заднього корінця спинного мозку

а) фасцикулярні посмикування
б) стріляючий біль
в) сегментарна анестезія
г) гіперрефлексія
д) периферичний парез м'язів
е) симптоми натягу
4) Вкажіть симптоми натягу периферичних нервів і нервових корінців

а) Фовілля
б) Лассега
в) Керніга
г) Нері
д) Броун-Секара
ж) Вассермана

а) центральний парез м'язів нижніх кінцівок
б) розлади чутливості в ділянці промежини
г) періодичне нетримання сечі
д) порушення чутливості за провідниковим типом
6) Відмітьте захворювання периферичної нервової системи

б) радикуліт
в) плексит
г) менінгіт
д) невралгія
е) мієліт
ж) невропатія
з) поліневропатія
и) арахноїдит

а) арефлексія
б) парези м'язів
г) парестезії
д) атрофія м’язів
е) напади болю
8) Які клінічні прояви нападу невралгії трійчастого нерва?

б) біль в ділянці однієї або декількох гілок нерва
в) парез жувальної мускулатури
д) наявність куркових зон
е) вегетативні порушення на обличчі

10) Вкажіть симптоматику невропатії променевого нерва

а) відсутність згинально-ліктьового рефлексу
б) парез розгиначів передпліччя, кисті і пальців
в) відсутність розгинально-ліктьового рефлексу
г) звисаюча кисть
д) "когтиста" кисть
е) відсутність чутливих розладів

а) гіперрефлексія згинального ліктьового рефлексу
б) неможливість пронації кисті
г) неможливість згинання перших трьох пальців кисті
д) анестезія в зоні іннервації
е) звисаюча кисть
ж) атрофія в ділянці thenaris

а) звисаюча кисть
б) неможливість згинання IV і V пальців кисті
г) деформація кисті у вигляді "когтистої лапи"
д) анестезія ульнарної поверхні передпліччя, кисті, IV і V пальців
е) гіперефлексія розгинального ліктьового рефлексу

а) анестезія передньої поверхні стегна
б) рефлекс Бабінського
в) параліч стопи
д) відсутність ахіллового рефлексу

а) рефлекс Бабінського
б) неможливість підошвового згинання стопи і пальців
в) відсутність колінного рефлексу
г) відсутність ахіллового рефлексу
д) неможливість тильного згинання стопи

а) відсутність ахіллового рефлексу
б) неможливість тильного згинання стопи
в) анестезія зовнішньої поверхні гомілки та тила стопи
д) хода типу "степаж"
е) неможливість підошвового згинання стопи і пальців

а) параліч литкового м’яза
б) парез чотириголового м’яза стегна та кравецького м’яза
в) відсутність підошвового рефлекса
г) симптом Ласега
д) відсутність колінного рефлекса
е) симптоми Вассермана і Мацкевича

б) периферичний парез м’язів кистей і стоп
в) патологічні рефлекси
д) порушення функції сфінктерів
е) трофічні і вазомоторні розлади на кистях і стопах
ж) порушення чутливості за провідниковим типом

а) проксимальні парези кінцівок
б) дистальні парези кінцівок
в) провідникові порушення чутливості
г) гіпестезія з гіперпатією в ділянці кистей і стоп
д) гіпергідроз, ціаноз кистей та стоп

а) болі і парестезії в кінцівках
б) центральний парез кінцівок
в) гіпотрофії м'язів стегон і гомілок
д) стопні патологічні рефлекси
е) арефлексія колінних та ахіллових рефлексів
20) Які з нижчевказаних симптомів характерні для постдифтерійної поліневропатії?

а) хореоатетоз
б) дисфагія, дисфонія
в) центральний параліч кінцівок
г) парези м’язів кистей і стоп
д) розлади чутливості за поліневритичним типом
21) Вкажіть симптоми верхнього плечового плекситу Ерба-Дюшенна

а) випадіння згинального ліктьового рефлексу
б) парез м'язів кисті і пальців
в) порушення чутливості на зовнішній поверхні плеча
г) порушення чутливості на кисті
д) парез м'язів проксимального відділу руки
22) Які з симптомів характерні для нижнього плечового плекситу?

а) підвищення рефлексів на руці
б) розлади чутливості на кисті та пальцях
в) біль в кисті і по ходу нервових стовбурів
г) розлад чутливості на плечі
д) атрофія м'язів передпліччя і дрібних м'язів кисті
е) парез м’язів дистального відділу руки
ж) парез м'язів проксимального відділу руки

а) вірусом Herpes Simplex
б) вірусом Herpes Zoster
в) вірусом Епштейна-Барра
г) цитомегаловірусом

а) корінцевий біль
б) дисоційований розлад чутливості
в) ексудативні шкірні висипання
г) периферичний парез м'язів
д) сегментаpна гіпеpестезія або гіпестезія
е) центральний парез м’язів
25) Вкажіть клінічні прояви гострої полірадикулоневропатії Гійєна-Барре

б) периферичний парез дистальних відділів кінцівок
г) білково-клітинна дисоціація в спинномозковій рідині
е) бульбарні розлади
26) Які методи дослідження використовуються для діагностики радикуліту?

в) краніографія
г) мієлографія
д) МРТ хребта

а) черепно-мозкова травма
б) інволюційні зміни в диску
в) мікротравматизація диска
г) емоційне перенапруження
д) конституційна схильність
е) артеріальна гіпертензія
28) Вкажіть рефлекторні синдроми за наявності остеохондрозу хребта

а) люмбалгія
б) радикуліт корінця L5
в) мієлопатія
г) цервікалгія
д) торакалгія
29) Вкажіть вертеброгенні рефлекторні синдроми шийного рівня

б) цервікобрахіалгія
в) люмбоішіалгія
г) цервікокраніалгія
д) цервікалгія
е) люмбаго

а) атрофія м'язів
б) біль в попереку
в) пpовідникова анестезія
г) напруження поперекових м'язів
д) відсутність рефлексів
е) симптоми Ласега, Нері
31) Які з симптомів характерні для радикуліту корінців L2, L3?

а) біль у попереку
б) патологічні рефлекси
в) корінцеві розлади чутливості
д) оперізувальний герпес
корінця S1
а) біль по зовнішньому краю гомілки і в IV, V пальцях
в) анестезія в зоні сегменту SI
г) підвищений ахілловий рефлекс
д) знижений ахілловий рефлекс
е) наявні патологічні рефлекси

а) защемлення малогомілкового нерва
д) защемлення бічного шкірного нерва стегна
е) зап’ясткового каналу

а) зап’ясткового каналу
д) защемлення малогомілкового нерва
е) защемлення бічного шкірного нерва стегна

36) Вкажіть засоби терапії невралгії трійчастого нерва

а) масаж обличчя
в) антихолінестеразні
г) цитостатики
д) голкорефлексотерапія
е) габапентин
37) Вкажіть лікувальні засоби, що використовуються у разі радикуліту

а) дегідратаційні засоби
б) сульфаніламіди
в) анальгетики
г) ортопедична декомпресія
38) Вкажіть показання до хірургічного лікування – видалення грижі диска у разі

радикуліту
а) спонділолістез

а) протисудомні засоби
б) теплові процедури
в) дегідратаційні засоби
г) снодійні
д) антихолінестеразні препарати
е) нестероїдні протизапальні засоби
40) У хворої після підняття важкої сумки раптово з’явився гострий біль у попереку. Рухи
в хребті обмежені. Не викликається ахілловий рефлекс зліва, з’явилась анестезія
больової чутливості на зовнішній поверхні лівої гомілки. Яке захворювання
запідозрите?
б) неврит стегнового нерва
в) попереково-крижовий радикуліт
г) люмбаго
д) спінальний арахноїдит
Чутливість в ділянці висипань знижена. Яке захворювання можна діагностувати?
а) дерматит
б) шийно-грудний радикуліт
в) герпетичний шийний гангліоніт
г) псоріаз
д) алергія
42) У хворого 70 років після переохолодження виникли сильні болі в лівій половині
голови в ділянці лоба та лівого ока. Через 3 дні на фоні підвищеної температури тіла до
37,6 з’явились пухирцеві висипання на чолі зліва та лівій верхній повіці. Яке
а) холодова алергія
б) герпетичний гангліоніт вузла трійчастого нерва
г) дерматит
д) неврит трійчастого нерва
з’явилися на шкірі пухирцеві висипання у вигляді ланцюжка в середньогрудному
відділі справа. Про яке захворювання слід думати?
а) грудний радикуліт
б) вертеброгенна торакалгія
в) міжреберна невралгія
г) міалгія
д) герпетичний грудний гангліоніт
44) У хворого, що отримав травму з переломом ключиці, з’явився в’ялий атрофічний

парез правої руки з порушенням всіх видів чутливості в ній. Про яке захворювання слід
думати?
а) шийно-грудний радикуліт
в) правобічний плечовий плексит
г) цервікоторакалгія
45) У молодої жінки після простуди з’явилися парестезії та болі в м’язах ніг, рук. Через 3
дні виникли в’ялий тетрапарез, парез мімічних м’язів, бульбарні порушення. Виявлено
у крові підвищення ШОЕ, помірний лейкоцитоз, у лікворі – білково-клітинну
а) дифтерійна поліневропатія
б) полірадикулонейропатія Гійєна-Барре
в) плексит
д) міастенічний криз
46) Після поїздки біля відкритого вікна у хворої не закривається ліве око, рот перекосило
у правий бік, згладилися шкірні складки, відсутні мімічні рухи на лівій половині
обличчя, не викликаються надбрівний і рогівковий рефлекси з лівого боку.
Патологічних стопних рефлексів і змін рефлексів на кінцівках не виявлено. Про яке
а) пухлина мосто-мозочкового кута
а) нейропатія лицевого нерва
д) гангліоніт вузла трійчастого нерва
пекучі болі в ступнях ніг. Відмічається схуднення м’язів гомілок, шкіра суха, бліда,
нігті на ногах ламкі. Рефлекси на ногах відсутні, чутливість знижена за типом
а) невропатія сідничного нерва
в) ендартеріїт нижніх кінцівок
г) попереково-крижовий радикуліт
д) діабетична поліневропатія
49) У хворого, що страждає на облітеруючий ендартеріїт, виникли пекучі болі в ступнях

ніг, відчуття затерпання, “повзання мурашок”, що підсилюються під впливом холоду.
а) попереково-крижовий радикуліт
б) хронічний тромбофлебіт
в) нейропатія малогілкових нервів
г) ішемічна поліневропатія
неврологічному статусі не відмічено. Яке захворювання виникло у хворого?
а) діабетична поліневропатія
б) гостре порушення мозкового кровообігу
г) невропатія правого окорухового нерва
51) У хворого протягом доби виникло порушення ковтання, змінився голос. Через
декілька днів з'явилась затерплість кистей і стоп. Місяць тому відмічав біль в горлі,
підвищення температури тіла до 38,5, які після домашнього лікування згодом
пройшли. Об’єктивно: дисфагія, дисфонія, відсутній глотковий рефлекс, помірний
периферичний парез кистей і стоп. Яку хворобу можна підозрити?
а) гостра полірадикулоневропатія Гійєна-Барре
в) сирингобульбія
г) постдифтерійна полінейропатія
д) стовбуровий ішемічний інсульт
52. Про яке захворювання можна подумати, якщо у хворого після підняття тягаря
раптово з’явився сильний біль в попереку. Наявні симптоми натягу Ласега та Нері
б) люмбалгія
в) сечокам’яна хвороба
г) жовчнокам’яна хвороба
д) неврит стегнового нерва
передньо-бічної поверхні лівого стегна. Затерпання посилюється під час ходи та
стояння. Яке захворювання у хворого?
а) нейропатія стегнового нерва
б) невралгія зовнішнього шкірного нерва стегна
в) нейропатія малогомілкового нерва
г) поперековий радикуліт
та парестезії по ліктьовому краю лівого передпліччя, що віддають в мізинець.
Виявлено гіпестезію по медіальному краю передпліччя і в 4 та 5 пальцях кисті. Не може
розвести і звести пальці лівої руки, 5 і 4 пальці не стискаються в кулак. Яке
а) синдром зап’ясткового каналу
в) нейропатія променевого нерва
г) нейропатія серединного нерва

ознаки бульбарного синдрому.
в) Яке додаткове дослідження його підтвердить?
4.3. Закрита травма головного та спинного мозку. Пологова травма. Перинатальна

енцефалопатія. Дитячий церебральний параліч

а) забій спинного мозку
б) забій головного мозку (легкого, середнього і тяжкого ступенів)
д) здавлення головного мозку з забоєм і без забою

д) головний біль, блювання
е) вегетативні розлади

б) менінгеальні симптоми
в) оптико-пірамідний синдром
г) загальномозкові симптоми
е) синдром Аргайля Робертсона
4) Вкажіть травматичні внутрішньочерепні крововиливи залежно від їх локалізації

а) епідуральний


а) парез кінцівки
б) симптом Ласега
г) міоз на боці гематоми
д) клітинно-білкова дисоціація в лікворі
е) мідріаз на боці гематоми
7) Вкажіть основні клінічні прояви субдуральної гематоми
а) порушення чутливості в зонах Зельдера
б) міоз на боці гематоми
в) вогнищеві симптоми
г) клітинно-білкова дисоціація в лікворі
д) оптико-пірамідний синдром
е) гіпертензійний синдром
ж) наявність "світлого" проміжку
з) мідріаз на боці гематоми
8) Вкажіть симптоми травматичного субарахноїдального крововиливу

б) загальномозкові симптоми
в) парези кінцівок
г) менінгеальні знаки
д) наявність крові в лікворі
е) гомонімна геміанопсія

симптомами?
б) струс головного мозку
в) епідуральна, субдуральна гематоми
г) внутрішньомозкова гематома

спинномозковій рідині?
в) забій головного мозку
д) субдуральна гематома
е) хронічна субдуральна гематома

б) кровотеча і лікворея з носа і вух
в) нижня параплегія
г) симптоми ураження черепних нервів
б) дослідження спинномозкової рідини
в) рентгенографія черепа
г) радіоізотопне сканування
13) Які додаткові методи дослідження підтверджують наявність внутрішньочерепної гематоми?

а) краніографія
б) спонділографія
в) дослідження очного дна
д) КТ та МРТ головного мозку
14) У разі якої закритої черепно-мозкової травми проводять хірургічне лікування?

а) внутрішньомозкова гематома
б) епідуральна гематома
д) забій головного мозку легкого ступеню

а) папаверин, но-шпа
16) Вкажіть клінічні синдроми віддаленого періоду закритої черепно-мозкової травми (наслідки
травми)
а) забій мозку
б) арахноїдит
д) синдром Броун-Секара
е) гідроцефалія
ж) синдром паркінсонізму
з) струс мозку
17) Вкажіть основні клінічні форми травми спинного мозку

а) гідроцефалія
в) травматична епілепсія
г) струс спинного мозку
д) забій спинного мозку
е) гематомієлія
18) Які симптоми характерні для гематомієлії· в поперековому відділі спинного мозку?
а) тетраплегія
б) нижній в'ялий парапарез
в) нижній центральний парапарез
д) альтернувальні синдроми
е) сегментарний тип порушення чутливості
19) У разі яких видів травми спинного мозку можливі стійкі парези кінцівок?
б) струс спинного мозку
в) гематорахіс
г) забій спинного мозку
д) гематомієлія

Виявлено менінгеальний синдром. Ліквор кров'янистий. Встановіть діагноз
22) Через тиждень після струсу головного мозку у хворого виникли головний біль, блювання.
Відмічаються анізокорія, застійні диски зорових нервів. Встановіть діагноз
в) перелом основи черепа
лікворея з вуха. Встановіть діагноз
а) струс головного мозку
24) У хворого після травми голови з’явились сильний головний біль, світлобоязнь,
нудота, блювання, підвищення температури тіла до 37,5. Вогнищевих симптомів
ураження мозку не виявлено. Яке захворювання можна діагностувати? Яке
дослідження його підтвердить?
а) травматична субдуральна гематома, КТ головного мозку
б) забій головного мозку, МРТ мозку
в) травматичний крововилив у мозок, КТ головного мозку
г) травматичний субарахноїдальний крововилив, люмбальна пункція для виявлення
крові у лікворі
д) струс головного мозку, МРТ мозку

дні тому ударився головою. Короткочасно втрачав свідомість. Була нудота. За
медичною допомогою не звертався. В день поступлення зранку скаржився на головний
біль, був в’ялим, згодом втратив свідомість. Виявлено розширення лівої зіниці та
підвищення сухожилкових і періостальних рефлексів на правих кінцівках. Про яке
б) підоболонкова гематома
д) струс головного мозку
скаржиться на головний біль, нудоту, запаморочення. У неврологічному статусі
виявлена розсіяна органічна мікросимптоматика. Яке захворювання можна
а) забій головного мозку
додаткове дослідження необхідно провести хворому?
б) МРТ або КТ головного мозку
г) рентгенографія черепа
д) діагностична люмбальна пункція
28) У хворого із струсом головного мозку через 2 дні після травми підсилився головний
біль, з’явились блювання, напади посмикувань правої руки та її слабкість. Яке
а) забій головного мозку
д) травматична підоболонкова гематома

а) гіпертензійний
б) менінгеальний
в) судомний
г) затримки психічного розвитку
д) підвищеної нейрорефлекторної збудливості
е) загального пригнічення

системи
а) менінгеальний
б) поліневритичний
в) астеноневротичний
г) затримка психомоторного розвитку
д) вегетативно-вісцеральних дисфункцій
е) мієлітичний

церебрального паралічу
а) внутрішньоутробний
б) пологовий
в) пубертатний
г) післянатальний
32) Вкажіть клінічні варіанти дитячого церебрального паралічу
а) окоруховий
в) гіперкінетична форма
д) мозочкова форма
е) генералізована
ж) подвійна геміплегія

г) перинатальна енцефалопатія
34) У дитини двох років відмічається підвищення м’язового тонусу та рефлексів на

нижніх кінцівках. Під час ходи спирається на пальці, перехрещує гомілки. Є дані про
психомоторному розвитку з перших місяців життя. Вкажіть захворювання
35) Які пірамідні порушення виникають у разі дитячого церебрального паралічу?

а) спастична геміплегія
в) периферичний монопарез
г) в’ялий нижній парапарез
36) Які екстрапірамідні порушення виникають у хворих на дитячий церебральний

параліч?
а) синдром паркінсонізму
б) гіперкінези
в) м’язова дистонія
г) екстрапірамідне тремтіння
д) акінезії та брадикінезії
37) Вкажіть періоди перебігу перинатального ураження центральної нервової системи

в) гострий
1) Яка класифікація пухлин головного мозку за їх локалізацією?

а) інтрамедулярні
б) супратенторіальні
в) субтенторіальні
г) екстрамедулярні
д) пухлини хребта
2) Яка класифікація пухлин головного мозку за гістогенезом?

а) субтенторіальні
б) оболонно-судинні
в) інтрамедулярні
г) нейроектодермального походження
д) гіпофізарні
3) Які з пухлин відносяться до супратенторіальних?

а) пухлини довгастого мозку
б) пухлини лобової частки
в) пухлини мозочка
г) пухлини тім'яної частки
д) пухлини скроневої частки
е) пухлини IV шлуночка
4) Які з пухлин відносяться до субтенторіальних?

а) пухлини лобової частки
б) пухлини тім'яної частки
в) пухлини довгастого мозку
г) пухлини мозочка
д) пухлини мосто-мозочкового кута
е) пухлини скроневої частки
5) Яка з перерахованих пухлин походить з мозкових оболон головного мозку?

6) Вкажіть нейроектодермальні пухлини головного мозку

а) аденома
г) гліобластома
д) краніофарингіома
е) менінгіома

б) аденома
в) астроцитома
г) краніофарингіома
д) медулобластома


а) мультиформна спонгіобластома
в) метастатична пухлина
д) менінгіома
10) Яка з перерахованих пухлин частіше локалізується у мосто-мозочковому куті?

г) аденома
е) невринома

а) оптико-пірамідний
б) синдром Броун-Секаpа
в) синдром підвищеного внутрішньочерепного тиску
г) синдром дислокації мозку
12) Вкажіть ознаки підвищення внутрішньочерепного тиску

б) головний біль, що підсилюється під ранок
г) блідість скроневих половин дисків зорових нервів
д) блювання
е) ангіопатія судин сітківки ока
13) Які з симптомів відносяться до загальномозкових?

б) головний біль
в) акромегалія
г) блювання

в) нижня спастична параплегія
г) атаксія
д) гіпотонія м'язів
е) афазія

б) ендокринно-вегетативні порушення
в) ураження зорового перехрестя
г) монопарез
д) первинна атрофія диска зорового нерва
16) Які з наведених симптомів характерні для хромофобної аденоми гіпофіза?

а) синдром Іценко-Кушинга
б) акромегалія
г) аменорея
д) імпотенція
е) бітемпоральна геміанопсія
17) Які з наведених симптомів характерні для базофільної аденоми гіпофіза?

г) остеопороз спинки турецького сідла
д) напади джексонівської епілепсії
е) акромегалія
18) Які із вказаних симптомів характерні для еозинофільної аденоми гіпофіза?

а) акромегалія
г) розширення входу в турецьке сідло
д) аменорея
19) Які з наведених симптомів характерні для пухлин лобової частки?

а) зорові галюцинації
в) зміни психіки
г) лобова атаксія
е) хапальний рефлекс

а) аносмія з протилежного боку від вогнища
б) первинна атрофія диска зорового нерва з протилежного боку
в) застійний диск зорового нерва на боці пухлини
г) первинна атрофія диска зорового нерва на боці пухлини
д) застійний диск зорового нерва з протилежного боку
21) Які із вказаних ознак характерні для пухлин лобової частки?

в) синдром Фостера Кенеді
г) аносмія
22) Яка патологія виникає у разі пухлин передцентральної звивини?

а) скандована мова
б) центральний монопарез
в) джексонівські чутливі напади
д) джексонівські судомні напади

а) розлади чутливості
б) смакові, нюхові та слухові галюцинації
г) геміпарез
е) зорові галюцинації
24) Які з симптомів виникають у разі пухлин потиличної частки?

а) синдром Фостера Кенеді
б) квадрантна геміанопсія
в) фотопсії
д) зорова агнозія
25) Які з ознак виникають у разі пухлин зацентральної звивини?

а) джексонівські рухові напади
б) моноанестезія
д) джексонівські чутливі напади
26) Які з перерахованих симптомів виникають у разі пухлин тім'яної частки?

г) аутотопагнозія (права півкуля)
д) апраксія (лівобічна локалізація)
27) Вкажіть ознаки дислокаційного синдрому у разі субтенторіальної пухлини

б) пригнічення свідомості
в) рухова джексонівська епілепсія
г) порушення серцевої діяльності
е) вимушене положення голови
28) Які з перерахованих симптомів виникають за наявності невриноми слухового нерва?

а) аносмія
б) парез мімічних м'язів за периферичним типом
в) парез мімічних м'язів за центральним типом
г) зниження слуху
д) розширення внутрішнього слухового проходу пірамідки скроневої кістки
е) амавроз
29) Які із вказаних ознак виникають у разі пухлин мозкового стовбура?

а) напади джексонівської епілепсії
г) застійні диски зорових нервів
д) зорові галюцинації
30) Вкажіть хвороби, з якими диференціюють пухлини головного мозку

а) мієліт
б) інсульт з псевдотуморозним перебігом
г) абсцес головного мозку
31) Вкажіть додаткові методи діагностики пухлин головного мозку

32) Яка класифікація пухлин спинного мозку за їх локалізацією?

а) екстрамедулярні
б) субтенторіальні
в) пухлини хребта
г) інтрамедулярні
д) супратенторіальні
33) Якими синдромами проявляються пухлини спинного мозку?

а) оптико-пірамідними
б) корінцевим
в) провідниковими розладами
г) внутрішньочерепною гіпертензією
д) сегментарними порушеннями
е) бульбарними
34) Які із вказаних ознак характерні для екстрамедулярних пухлин спинного мозку?
а) дисоційовані сегментарні порушення чутливості
в) синдром Броун-Секара
д) застійний диск зорового нерва
е) синдром Фостера Кенеді
35) Які із вказаних симптомів характерні для інтрамедулярних пухлин спинного мозку?
б) сегментаpні в’ялі паpези
в) поліневритичний тип порушення чутливості
г) сегментарні порушення чутливості
д) альтеpнувальні синдpоми
е) центpальні паpези нижче локалізації пухлини
36) З якими захворюваннями диференціюють пухлину спинного мозку?

а) хорея Гентінгтона
б) спінальна форма розсіяного склерозу
в) поліневропатія
г) параплегія Штрюмпелля
д) дискогенна мієлопатія
37) Вкажіть додаткові методи діагностики пухлин спинного мозку

б) КТ та МРТ спинного мозку
д) мієлографія

голови. Для якого захворювання це характерно?
а) гострий менінгіт
б) невралгія трійчастого нерва
в) ішемічний інсульт
г) пухлина головного мозку
д) гіпертонічна хвороба
39) Хворого протягом останніх 3 місяців турбували болі в середньо-грудному відділі

хребта, а згодом поступово ослабла права нога. Виявляються центральний парез правої
ноги і провідникове порушення больової чутливості з рівня соска зліва. Яке
б) гострий мієліт
в) пухлина спинного мозку
г) ішемічний спінальний інсульт
а) мігрень
б) транзиторна ішемічна атака
в) пухлина задньої черепної ямки

а) порушення обміну міді
б) дефект ембріонального розвитку нервової системи (дизрафія)
в) патологічна спадковість
г) гідродинамічні порушення ліквороциркуляції
д) вірусна інфекція
42) Які нервові утворення уражаються у разі сирингомієлії?

в) внутрішня капсула
г) задні роги спинного мозку
д) передні роги спинного мозку
е) бічні роги спинного мозку
43) Які ознаки дизрафічного статусу у хворих на сирингомієлію?

б) додаткові ребра
в) кривошия
г) слухові галюцинації
д) кіфосколіоз
е) первинна атрофія диску зорового нерва

б) провідникові порушення чутливості
д) сегментарні дисоційовані розлади поверхневої чутливості

а) дисоційовані розлади чутливості за сегментарним типом
б) поліневритичний тип порушення чутливості
в) атрофічні парези м’язів верхніх кінцівок
г) поза Верніке-Манна
д) сегментарні вегетативно-трофічні розлади
е) порушення слуху, смаку
46) Вкажіть основні клінічні ознаки сирингобульбії

а) псевдобульбарний синдром
г) атрофія м’язів язика
д) амавроз
е) больова та температурна анестезія в зонах Зельдера
47) Вкажіть захворювання, з якими диференціюють сирингомієлію

а) дискогенна мієлопатія
в) параплегія Штрюмпеля
г) бічний аміотpофічний склероз
д) інтрамедулярна пухлина спинного мозку

а) периферичні парези ніг
б) нижня спастична параплегія
д) чутливі розлади за поліневритичним типом
49) Хлопчик 15 років отримав безболісний термічний опік правої руки, який довго
заживав. Виявлено дизрафічний статус (грудина з лійкоподібним вдавленням, високе
піднебіння), дисоційований сегментарний тип розладів больової та температурної
чутливості у вигляді “напівкуртки” справа, знижені рефлекси на правій руці. Який
50) Батьки 10-річної дівчинки звернулися до невропатолога і ортопеда тому, що у їх

дитини біль та обмеження рухів у шийному відділі хребта, слабкість в ногах,
напруження в них, затруднення під час ходьби. Із анамнезу відомо, що дівчині в віці 2
років була проведена операція з приводу вади серця – незарощення міжшлуночкової
перегородки. Про яке захворювання можна думати?
а) синдром Кліппеля-Фейля

чутливості, збереження тактильної в сегментах С 5-Th1 з обох боків, синдром Горнера
а) Ураженням яких структур пояснюється виявлена симптоматика?
в) З якою хворобою необхідно проводити диференційну діагностику?

е) ідіопатична
ж) діенцефальна
з) симптоматична
и) криптогенна
к) посттравматична


з) абсанси
и) адверсивні
к) епілептичний статус
л) тоніко-клонічні
м) кожевніківська епілепсія

е) епілептичний статус
з) генералізовані тоніко-клонічні напади
и) кожевніківська епілепсія
к) абсанси

з) ознобоподібного тремору
и) поліурії
к) аура
л) тонічні судоми
м) гіперкінетична
н) клонічні судоми
о) кома

аури?
е) у зацентральній звивині
ж) у скроневій частці
з) у передцентральній звивині
и) у потиличній частці

е) у потиличній частці
ж) у лобовій частці
з) у зацентральній звивині
и) у скроневій частці

аури?
е) у потиличній частці
ж) у лобовій частці
з) у зацентральній звивині
и) у скроневій частці

ж) дослідження вмісту міді в крові
з) дослідження чутливості
и) пневмоенцефалографія
к) КТ та МРТ головного мозку
л) електроенцефалографія
м) мієлографія

ж) електроенцефалографія
з) пневмоенцефалографія
и) КТ головного мозку
к) радіоізотопні методи

ж) бета-ритм
з) піки
и) альфа-ритм
к) гострі хвилі
л) комплекси «пік-хвиля»
м) поєднання альфа і бета-ритмів
12) Про яке захворювання свідчать зміни на електроенцефалограмі у вигляді комплексу

"пік-хвиля"?
ж) сирингомієлія
з) епілепсія
и) бічний аміотрофічний склероз
к) хорея Гентінгтона

ж) хорея Гентінгтона
к) порушення мозкового кровообігу
л) токсична енцефалопатія
м) сімейна атаксія П'єра Марі

ж) антибіотики
з) карбамазепін
и) сульфаніламідні
к) фенобарбітал
л) вальпроат натрію
м) пірацетам, енцефабол

ж) діазепам
з) монобромиста камфора
и) оксибутірат натрію або фенітоїн
к) електропроцедури
л) гіпервентиляція легень
м) тіопентал натрію, гексенал
16) У хворого без втрати свідомості спостерігаються напади посмикувань правої кисті, що
поширюються на праву половину обличчя і тривають декілька хвилин. Після нападу
відмічається нетривала слабкість руки. Вкажіть тип нападу.
ж) міоклонія
з) джексонівська епілепсія
и) генералізований тоніко-клонічний напад
к) істерія

е) вазоактивні засоби
ж) вживання алкоголю
з) прийом вітамінів групи В
и) електропроцедури
к) легенева гіпервентиляція
18) У хворого діагностовано епілептичний статус з генералізованими судомними

епілептичними нападами. Які медикаменти використовують для виведення хворого з
епілептичного статусу?
е) конвулекс, карбамазепін
ж) ноотропіл, клоназепам, еуфілін
з) седуксен, оксибутірат натрію, гексенал
и) фалілепсин, вальпроат натрію, бензонал
к) гексамідин, суксилеп, пікнолепсин
19) У хворого двічі на місяць з’являються напади раптової втрати свідомості з падінням,
судомами тоніко-клонічного характеру в кінцівках, мимовільним сечовипусканням,
прикусом язика. Напади не провокуються зовнішніми подразниками, тривають до 5
хвилин. Після нападу свідомість відновлюється або наступає сон. Між нападами хворий
скарг не пред’являє. Неврологічний статус без патології. Який попередній діагноз?
е) вегетативно-судинна дистонія з синкопальними пароксизмами
ж) епілепсія з парціальними нападами
з) епілепсія з первинно-генералізованими нападами
и) епілепсія з вторинно-генералізованими нападами
к) абсантна форма епілепсії
20) У дитини 10 років виникають короткочасні (до 20 сек) напади виключення свідомості
без падіння і судом, які повторюються до десяти разів на добу. Напади раптові,
спонтанні, не пов’язані з дією зовнішніх чинників. Про напади не пам’ятає, після
нападів стан задовільний, неврологічний статус без змін, артеріальний тиск в межах
норми.
1) Які патологоанатомічні зміни в нервовій системі виникають у разі екзогенних

інтоксикацій?
ж) оклюзія магістральних судин голови
з) демієлінізація нервових волокон
и) дистонія судин, гіперемія
к) мікрокрововиливи, мікротромбози
л) остеопороз кісток черепа
м) дегенерація нервових клітин

речовин
д) виникнення гідромієлії
е) розчинення отрут в ліпідах нервової тканини
ж) порушення реологічних властивостей крові, мікроциркуляції
з) блокування сульфгідрильних груп ферментних систем

ж) спінальна аміотрофія
з) астено-вегетативний синдром
и) нічне нетримання сечі
к) енцефалопатія
л) поліневропатія
м) міастенія
ж) Бернара-Горнера
з) астено-вегетативний
и) Броун-Секара
к) Аргайля Робертсона
л) гіпоталамічний
м) паркінсонізму

ж) базальний менінгіт
и) енцефалопатія Гайє-Верніке
к) менінгомієліт
л) мала хорея
м) епілепсія

е) вегетативно-астенічний
и) енцефалопатія
к) окуло-летаргічний

з) артеріальна гіпертензія
и) порушення свідомості
к) пригнічення дихання (дихальна недостатність)
л) психо-емоційне збудження
м) артеріальна гіпотензія (колапс)
н) центральні паралічі
о) порушення функції нирок


ж) амавроз
з) міоз, ністагм
и) фібрилярні посмикування м'язів
к) арефлексія сухожильних та шкірних рефлексів
л) гіперрефлексія сухожильних рефлексів
м) судомний синдром

ж) запори
з) болі в животі, блювання, пронос
и) мідріаз
к) білі смужки на нігтях пальців
л) мієлорадикулонейропатія
м) амавроз
ж) сліпота
з) сонливість
и) сухість в роті
к) екстрапірамідна ригідність
л) психомоторне збудження
м) гіперсалівація

ж) порушення нюху
з) зниження гостроти зору або сліпота
к) втрата свідомості
л) зниження слуху
м) судомні напади



и) промивання шлунку розчином соди, сольове проносне
к) прийом етилового спирту
л) сульфаніламідні
м) спинномозкова пункція з виведенням 5-10 мл ліквору
н) препарати йодиду калію
о) гемодіаліз

е) кровопусканння
ж) виведення потерпілого на свіже повітря
з) дихання киснем, гіпербарична оксигенація
и) УФО крові
к) нейролептики, снодійні

ж) снодійні ліки
з) промивання шлунку
и) гіпотензивні препарати
к) адсорбуючі засоби (солеві послаблювальні)
л) форсований діурез (електроліти, фуросемід)
м) гемосорбція, гемодіаліз

ж) промивання шлунку та кишечника
з) антихолінестеразні препарати
и) форсований діурез
к) прийом етилового спирту
л) антидотна терапія (атропін)
м) гемодіаліз, гемосорбція

е) снодійні, транквілізатори
ж) гемодіаліз
з) промивання шлунку , сифонні клізми
и) атропінізація
к) унітіол, тіосульфат натрію
г) етиловим спиртом
д) метиловим спиртом
е) бензином
21) Хворий випадково ковтнув бензин під час переливання його через гумову трубку.
Через короткий час з’явились головний біль, відчуття “сп’яніння” з запамороченням,
затерпанням кінцівок. Хворий збуджений, відмічається тремор пальців рук, атаксія в
позі Ромберга та під час ходи, ністагм, пожвавлення сухожилкових рефлексів. Як
лікувати хворого?

д) свинцем
е) фосфорорганічними сполуками
ж) ртуттю
з) миш’яком

ж) марганцем
з) ртуттю
и) свинцем
к) фосфорорганічними сполуками
л) етиловим спиртом
м) миш’яком

д) метиловим спиртом
е) етиловим спиртом
ж) марганцем
з) марихуаною

ж) радикулярний
з) невралгічний
и) цефалгічний
к) вегетативної дистонії
л) енцефаломієлітичний
м) гіперкінетичний
з) мононевритичний
и) астеноневротичний
к) поліневритичний
л) мієлопатичний
м) паркінсонізму
н) енцефалопатії
о) гемісиндром
27) Хворий 35 років знаходився в зоні з високим радіаційним фоном протягом 2 місяців.
Через 4 місяці почав скаржитися на періодичні головні болі, шум у вухах,
запаморочення, похитування під час ходи, зниження пам’яті. Під час неврологічного
обстеження виявлено ністагм при погляді в обидва боки, вестибулярну атаксію,
позитивні рефлекси орального автоматизму Про яке захворювання слід думати?
д) хронічна променева хвороба
ж) вібраційна хвороба
з) пухлина мозку
28) Хворий, що протягом 10 років працює на віброплатформі, скаржиться на постійні болі

в м’язах ніг, парестезії. Виявлено поліневритичний тип порушення чутливості на ногах.
Шкіра ніг синюшна з тріщинами. Про яке захворювання потрібно думати?
е) вібраційна полінейропатія
ж) облітеруючий ендартериїт
з) спінальний інсульт

и) первинна прогресуюча м'язова дистрофія
к) гепато-церебральна дистрофія
л) спінальна аміотрофія
м) атаксія П'єра Марі
н) міотонія Томпсена
о) атаксія Фрідрайха
п) невральна аміотрофія Шарко-Марі
р) хвороба Штрюмпелля

ж) юнацька форма Ерба-Рота
з) псевдогіпертрофічна форма Дюшенна
и) спінальна аміотрофія Вердніга-Гоффмана
к) невральна аміотрофія Шарко-Марі
л) плечо-лопатково-лицева форма Ландузі-Дежеріна
м) аміотрофія Кугельберга-Веландер

ж) прогресуюча м’язова дистрофія Ерба-Рота
з) спінальна аміотрофія Вердніга-Гоффмана
и) псевдогіпертрофічна форма Дюшенна
к) плечо-лопатково-лицева форма Ландузі-Дежеріна
л) спінальна аміотрофія Кугельберга-Веландер
м) невральна аміотрофія Шарко-Марі

ж) парези кінцівок за центральним типом
з) хворіють хлопчики в віці 3-5 років
и) хода типу "степаж"
к) псевдогіпертрофія литкових м'язів
л) ендокринні розлади
м) фібрилярні посмикування в м’язах

з) ”крилоподібні” лопатки
и) фасцикулярні посмикування в м'язах
к) прогресуюча атрофія м'язів плечового поясу та обличчя
л) сприятливий перебіг захворювання

ж) атрофія м'язів проксимальних відділів кінцівок
з) вставання з положення лежачи "сходинками"
и) "осина" талія і "качина" хода
к) парези кінцівок за центральним типом
л) розлади чутливості
м) мозочкова атаксія

ж) фібрилярні посмикування в м’язах
з) розлади чутливості
и) "качина" хода
к) зниження або відсутність сухожильних рефлексів
л) зниження м'язового тонусу
м) наявність патологічних рефлексів

з) слабкість м'язів проксимальних відділів ніг, потім рук
и) порушення чутливості
к) зниження сухожильних рефлексів
л) фібрилярні посмикування в м’язах
м) наявність патологічних рефлексів

ж) фібрилярні посмикування м'язів
з) псевдогіпертрофії литкових м'язів
и) розлади функції тазових органів
к) слабкість м'язів проксимальних відділів рук та ніг
б)
ж) фібрилярні посмикування м’язів
з) атрофія перонеальної групи м'язів
и) зниження або відсутність сухожильних рефлексів
к) хода типу "степаж"
л) парез кінцівок за центральним типом
м) псевдогіпертрофії литкових м’язів

ж) покращення метаболізму та трофіки м'язів (ретаболіл, АТФ)
з) антикоагулянти, вазоактивні
и) покращення нервово-м’язової провідності (прозерин)
к) біогенні стимулятори, вітаміни
л) сульфаніламідні, антибіотики
м) мідокалм, баклофен, сирдалуд

апарату?
ж) антибіотики
з) анаболічні гормони
и) антикоагулянти
к) вітаміни
л) біогенні стимулятори
м) анальгетики

ж) м'язові спазми, що виникають раптово
з) атрофії м'язів кінцівок
и) утруднене м'язове розслаблення, особливо в пальцях рук
к) зменшення спазмів м'язів після повторення рухів
л) добре розвинута м'язова система
м) пальпаторна болючість м’язів

в) хінін
г) дифенін

ж) порушення чутливості за провідниковим типом
з) центральний нижній парапарез
и) стопні патологічні рефлекси
к) в'ялий нижній парапарез
л) тазові порушення
м) м’язова гіпертонія в ногах

з) хорея Гентінгтона
и) гепатоцеребральна дистрофія
к) хвороба Паркінсона
л) атаксія Фрідрайха
м) параплегія Штрюмпелля

з) міастенія
и) атаксія П'єра Марі
к) атаксія Фрідрайха
л) параплегія Штрюмпелля
м) хорея Гентінгтона

ж) порушення балансу між поступленням та екскрецією міді
з) порушення обміну калію
и) дефіцит протеїну (продукту гена хвороби), що відповідає за виведення міді з
організму
к) порушення включення міді в апоцерулоплазмін
л) накопичення міді в печінці, головному мозку
м) порушення синтезу ацетилхоліну

з) спастичні парези кінцівок
к) гіпеpкінези, маскоподібне обличчя
л) кільце Кайзера-Флейшера
м) ознаки ураження печінки
н) чутливі розлади за гемітипом
о) гіперсалівація

е) креатинурія
ж) підвищення екскреції міді з сечею
з) гіпокаліємія
и) зниження вмісту церулоплазміну в крові
к) гіпоглікемія
и) спінальна
к) черевна
л) плече-лопатково-лицева
м) тремтючо-ригідна
н) псевдогіпертрофічна
о) тремтюча
п) екстрапірамідно-кіркова
р) ювенільна

и) виявлення кільця Кайзера-Флейшера
к) дослідження електролітів в крові
л) зниження церулоплазміну в сироватці крові
м) підвищення концентрації міді в печінці (біопсія)
н) електроенцефалографія
о) підвищення добової екскреції міді з сечею
п) дослідження включення ізотопу міді в церулоплазмін
р) генетичне дослідження (використання ДНК-маркерів)

з) пеніцилін, ампіцилін
и) пеніциламін, цинку сульфат
к) тимектомія, преднізолон
л) триєнтин
м) трансплантація печінки
н) прозерин, калімін
о) гепатопротектори

ж) пірамідна система
з) черепні нерви бульбарної групи
и) чутливі шляхи спинного мозку
к) хвостате ядро
л) лушпина
м) кора головного мозку

ж) центральні парези кінцівок
з) гіперкінетичний синдром
и) м'язова гіпотонія
к) м'язова гіпертонія
л) деменція
м) в'ялі парези кінцівок

и) центральний геміпарез
к) дрібно-ритмічний тремор в руках
л) хода дрібними кроками, "човгаюча"
м) хода типу "степаж"
н) початок в 50-60 років
о) м'язова гіпертонія за пластичним типом
п) початок у віці 3-5 років
р) гіпотонія м'язів

е) аміназин, галоперидол
ж) циклодол, мідантан, юмекс
з) пірацетам, ніцерголін
и) транквілізатори
к) резерпін

е) деформації стоп та хребта
ж) бульбарні порушення
з) зниження поверхневої чутливості за гемітипом
и) мозочкова та сенситивна атаксія
к) міокардіодистрофія
з) кільце Кайзера-Флейшера
и) мозочкова атаксія
к) застійні диски зорових нервів
л) гіперрефлексія глибоких рефлексів
м) наявність патологічних стопних рефлексів
н) регресуючий перебіг
о) аутосомно-домінантний тип спадковості
діагноз?
е) мала хорея
ж) гепато-церебральна дистрофія
и) атаксія Фрідрайха
31) У хворого 65 років поступово виникли скутість під час рухів, гіпомімія, почав ходити
човгаючи, поза “згиначів”, тиха монотонна мова, ритмічний тремор пальців кистей.
Його батько хворів на подібне захворювання. Вкажіть хворобу.
е) енцефаломієліт
ж) хвороба Паркінсона
и) летаргічний енцефаліт
к) розсіяний склероз
32) У хворого 16 років поступово виникли м’язова слабкість та атрофії м’язів

проксимальних відділів кінцівок, утруднення під час ходи. При огляді спостерігаються
крилоподібні лопатки, “осина” талія, “качина” хода. Дід хворого хворів на таке
ж) прогресуюча м’язова дистрофія Ерба-Рота
з) бічний аміотрофічний склероз
и) хронічна стадія летаргічного енцефаліту
33) У хворої поступово з 19 років з’явились м’язова слабість у дистальних відділах нижніх
кінцівок, симетричні атрофії в м’язах гомілок та стоп, згодом приєднались атрофії
дистальних відділів рук, тенара, гіпотенара. Виявлені стопа Фрідрайха, зниження
колінних та ахіллових рефлексів, поліневритичний тип чутливих розладів, гіпергідроз
кистей та стоп. Рідна сестра хворої має схожі клінічні ознаки захворювання. Вкажіть
хворобу.
34) У хворої 22 років спостерігається тремтіння пальців кисті, підвищення м’язового

тонусу за пластичним типом у кінцівках, утруднення під час ходи. Офтальмолог
виявив рогівкове кільце Кайзера-Флейшера. В крові – зниження концентрації
е) торсійна дистонія
ж) гепатоцеребральна дистрофія
и) розсіяний склероз

е) 44a XY
ж) 44a XX
з) 44a XXY
и) 44a XXX
к) 44a XO

е) 44a XO
ж) 44a XY
з) 44a XX
и) 44a XXY
к) 44a XXX

ж) фенілкетонурія
з) хвороба Дауна
и) гепатоцеребральна дистрофія
к) синдром Шеревського-Тернера
л) синдром Кляйнфельтера
м) міастенія

е) трисомія по 13-й хромосомі
ж) мозаїцизм
з) трисомія по 18-й хромосомі
и) трисомія по 21-й хромосомі
к) транслокація 21-ї хромосоми на 13, 15 аутосоми

ж) гангліозидози
з) глікогенози
и) сфінгомієліноз
к) глюкоцереброзидоз
л) лейкодистрофії
м) фенілкетонурія
41) Дитина, котра до 6 місяців нормально розвивалася, стала неактивною, перестала

пізнавати матір, не фіксує погляд. В кінцівках підвищений м’язовий тонус, високі
рефлекси. Окуліст виявив на очному дні симптом “вишневої кісточки”. Про яке

е) атрофія клітин передцентральної звивини
ж) порушення нервово-м'язової передачі на рівні синапсів
з) демієлінізація пірамідних шляхів
и) дегенерація клітин передніх рогів спинного мозку
к) деструктивні зміни в периферичних нервах

ж) зниження активності холінестерази
з) синаптичний блок з появою аутоантитіл до кінцевої пластинки
и) порушення обміну катехоламінів
к) порушення синтезу ацетилхоліну
л) ураження клітин передніх рогів
м) підвищення активності холінестерази

з) спінальна
и) очна
к) кіркова
л) генералізована
м) псевдогіпертрофічна

е) фібрилярні посмикування м'язів
ж) порушення ковтання, мови, диплопія
з) порушення чутливості
и) м'язова слабкість при повторенні рухів
к) тазові розлади

ж) амбліопія
з) птоз верхніх повік
и) атрофія дисків зорових нервів
л) наростання очних симптомів під вечір
м) амавроз

ж) атрофія м'язів язика
и) дисфонія
л) наявність рефлексів орального автоматизму
м) порушення дихання

ж) слабкість дихальних м’язів
з) тазові розлади
и) слабкість м'язів проксимальних відділів кінцівок
к) наявність стопних патологічних рефлексів

ж) наявність чутливих розладів
з) підвищення втомлюваності м'язів під час їх навантаження
и) наявність м'язових атрофій
к) наявність патологічних рефлексів
л) зменшення рухових розладів після прозеринової проби
м) міастенічна реакція виснаження під час ритмічної електростимуляції

ж) сирингомієлія, сирингобульбія
з) стовбуровий енцефаліт
к) пухлина стовбура головного мозку
л) розсіяний склероз
м) пpогресуюча м’язова дистрофія

ж) прозеринова проба
и) електроміографія
к) краніографія
л) томографія межистіння
м) вміст міді у крові, сечі

и) антиаритмічні препарати
к) антихолінестеразні засоби
л) тимектомія
м) антибіотики
н) нейролептики, транквалізатори
о) препарати калію
п) кортикостероїди
р) плазмаферез, гемосорбція
ж) високий артеріальний тиск
з) значні бульбарні розлади
и) мідріаз
к) тазові розлади
л) генералізована м'язова слабкість
м) міоз

ж) нейролептики, транквалізатори
з) внутрішньовенне введення прозерину
и) апаратне штучне дихання
к) відсмоктування слизу з верхніх дихальних шляхів
л) гіпотензивні препарати
м) протинабрякові препарати

з) мідріаз
и) гіперсалівація
к) діарея, біль в животі
л) сухість в роті
м) фасцикулярні посмикування м’язів
н) міоз
о) наявність патологічних рефлексів

ж) прозерин, калімін
з) відміна антихолінестеразних засобів
и) гіпотензивні препарати
к) атропінізація до появи сухості в роті
л) реактиватори холінестерази (дипіроксим)
м) антикоагулянти, вазоактивні
57) Хвора 35 років після грипу почала відчувати підвищену втомлюваність м’язів
кінцівок після виконання звичайної роботи. Після відпочинку слабкість зникала.
Рефлекторна, чутлива та координаторна функції не порушені. Після невеликих
фізичних навантажень (присідання, піднімання та опускання рук декілька разів)
виникає м’язове стомлення. Після відпочинку рухи поновлюються.
б) Яке захворювання можна запідозрити?
в) Які додаткові обстеження треба провести?

з) радикулярний
и) неврастенічний
к) істеричний
л) енцефалопатія
м) пароксизмальні стани
н) мієлопатія
о) менінгеальний

и) гостра ангіна
к) цироз печінки
л) цукровий діабет
м) інфаркт міокарду
н) холецистит
о) міокардит
п) гострий бронхіт
р) гломерулонефрит

ж) ангіна
з) ішемічна хвороба серця
и) гастрит
к) миготлива аритмія
л) панкреатит
м) цукровий діабет
д) гнійний енцефаліт
е) гнійний менінгіт
ж) гостра енцефалопатія
5) У жінки 40 років з В12- фолієводефіцитною анемією виникли слабкість ніг, затерпання

ступнів, похитування під час ходи. Виявлено в’ялий парапарез з низькими рефлексами.
Порушене м’язово-суглобове та вібраційне чуття в ступнях ніг, поверхнева чутливість
збережена. Атаксія в позі Ромберга з закритими очима. Який клінічний діагноз?
е) поліневропатія
з) фунікулярний мієлоз
и) пухлина спинного мозку

д) невропатія стегнового нерва
е) невропатія малогомілкового нерва
ж) невралгія зовнішнього шкірного стегнового нерва
з) діабетична полінейропатія
ж) наявністю органічних рухових розладів
з) відсутністю критичного ставлення до хвороби
и) зворотністю
к) психогенного природою
л) домінуванням емоційно-афективних та соматовегетативних розладів
м) відсутністю психотичних симптомів
ж) психотравмуюча ситуація
з) порушення когнітивних функцій
и) епілептична активність на ЕЕГ
к) розлади пізнавальних функцій
л) особливості структури особистості
м) наявність психологічного конфлікту

ж) маніакально-депресивний психоз
з) неврастенія
и) істерія
л) невроз нав'язливих станів
м) судинна деменція

ж) антихолінестеразні препарати
з) вітамінотерапія
и) психотерапія
к) седативні засоби
л) антиглутаматні препарати
м) рефлексотерапія, фізіотерапія, масаж

ж) наркоманія
з) неврастенія
и) безсоння
к) гіперсомнія
л) сноходіння
м) істерія

е) "безсоння"
ж) інсомнія
з) гіперсомнія
и) сомнамбулізм
к) пресомнія

е) "безсоння"
ж) інсомнія
з) сомнамбулізм
и) гіперсомнія
к) пресомнія

д) інсомнія
е) гіперсомнія
ж) пресомнія
з) сомнамбулізм
15) Вночі під час сну у дитини 6 років бувають мимовільні сечовипускання, не відчуває
покликів на сечовипускання. Сон глибокий, важко дитину розбудити. Що за хвороба в
дитини?
д) цистіт
ж) нічне нетримання сечі
з) дитячий церебральний параліч
16) Молода дівчина з криком, плачем падає на підлогу, не втрачаючи свідомості, безладно
б’ється руками, ногами, головою, вигинається дугою. Зіничні та сухожилкові рефлекси
збережені. Яке захворювання?
д) істерія
ж) неврастенія
з) невроз нав’язливих станів
17) У неблагополучній сім’ї в 13-річної дівчинки із вразливим характером періодично

виникає напад з частим нагинанням та посіпуванням голови, намощуванням лоба,
облизуванням губ. Якщо відвернути увагу, ці рухи затихають. Вкажіть хворобу.
д) істерія
ж) неврастенія
з) невроз нав’язливих станів

ж) вітаміни
з) аспірин, варфарин
и) пірацетам, енцефабол
к) фенібут, амінолон
л) новокаїн, лідокаїн
м) еуфілін, гепарин

ж) вінпоцетин
и) депакін
к) каптоприл
л) дифенін
м) клофелін

ж) діазепам, сонапакс
з) вітамін Е, аевіт
и) інстенон, актовегін
к) преднізолон, дексаметазон
л) енцефабол, пірацетам
м) сірдалуд, баклофен

е) пеніцилін, цефотаксим
ж) ацикловір, цимевен
з) левоміцетин, гентаміцин
и) ретровір, вальтрекс
к) циклодол, наком

ж) дімедрол, супрастин
з) пармідин, пробукол
и) баклофен, мідокалм
к) метіонін, діоспонін
л) ліпостабіл, ловастатин
м) диклофенак, моваліс


е) кавінтон
ж) мідокалм
з) аевіт
и) баклофен
к) сирдалуд

е) аспірин
ж) гепарин
з) фраксипарин
и) тиклопедін
к) клопідогрел

е) циклодол
ж) наком
з) прозерин
и) юмекс
к) аміназин
10) Вкажіть препарати, що використовуються у разі герпетичних уражень нервової

системи
е) баклофен
ж) ацикловір
з) лаферон
и) піроксан
к) цимевен

е) дифенін, діазепам
ж) інстенон, кавінтон
з) ніцерголін, нікотинова кислота
и) унітіол, вітамін Е
к) аевіт, аскорбінова кислота

е) ксефокам, диклофенак
ж) анаприлін, обзидан
з) сірдалуд, баклофен
и) берлітіон, фосфаден
к) моваліс, німулід
14) У хворого 72 років, що страждає на церебральний атеросклероз, після повторних

ішемічних атак виник тромботичний інсульт. Які ліки слід призначити в гострому
періоді хвороби?
е) мідокалм, сірдалуд
ж) гепарин, аспірин
з) прозерин, нейромідін
и) актовегін, магнію сульфат
к) діазепам, карбамазепін
15) У 42-річного хворого вертеброгенний попереково-крижовий радикуліт з вираженим

больовим синдромом. Які призначите медикаменти?
е) солкосерил
ж) моваліс, ксефокам
з) кавінтон, серміон
и) фуросемід, лазикс
к) церебролізин, пірацетам
Правильні відповіді на тестові завдання та ситуаційні задачі
Розділ 1. Симптоматологія чутливих та рухових розладів

1) а, г 2) б, в 3) а, б, г, д 4) а, б, д, е, ж 5) а, в, д

1) а, б, г, е 2) а, г, д, з 3) а, в, е, з, и 4) а, в, д 5) в 6) в; 7) а 8) в; 9) в 10) д 11) в 12) а, г 13) в 14) в
15) в 16) в 17) б, г, д, ж 18) в, г, е 19) а, д, ж, з 20) а; 21) а, б, д 22) б, г, д 23) б, в, е 24) б, е 25) б, в
26) в 27) а, д 28) а, г, д, з 29) в, г 30) а, в 31) а, б, в, ж 32) а, б, е, з 33) б, в 34) а, в, г, д, ж, з 35) в
36) а, д 37) в 38) в, г, д, з 39) а, в, г 40) а, г, д, з 41) а, д, е 42) а, в, д 43) б, г 44) в 45) а) за
провідниковим б) з протилежного боку в) ураження спіноталамічного шляху у правому бічному
канатику на рівні Th3
1) а, б, д, е 2) а, в, г, ж 3) а, б, е 4) б, в, г, ж 5) а, г, д, и 6) б, в, г, е, ж 7) а, г, д; 8) а, г 9) а, г 10) б, г
11) а, в, г, е 12) а, б, в, д 13) а, в 14) б, г 15) б, г 16) б, г 17) в 18) а, б, г 19) а, б, г 20) а, в 21) б, г
22) а 23) б 24) а 25) в 26) в 27) в 28) б 29) б 30) г 31) в 32) в 33) в 34) а 35) а, в, г 36) б, г, д, е 37)
б, в, д 38) в 39) в 40) а 41) в 42) а, в 43) а, в, г, з 44) а, в, г, д, е 45) а, г, д, е 46) а, в, г 47) а, б, д
48) в 49) а, в, г 50) а 51) а) уражені кірково-спінальний та таламокірковий шляхи в лівій
внутрішній капсулі б) права рука зігнута (м’язевий тонус високий в м’язах-згиначах), права
нога розігнута (м’язевий тонус високий у м’язах-розгиначах). Поза Верніке-Манна 52) а)
периферичний парез рук б) уражені передні роги спинного мозку на рівні шийного потовщення
(С5-Th1 сегменти) в) про подразнення тіл периферичних нейронів в передніх рогах спинного
мозку 53) а) за провідниковим типом б) уражені кірково-спинномозковий та спіноталамічний
шлхи в правому бічному канатику на рівні Th8 сегменту 54) а) ушкоджені С5-Th1 сегменти
спинного мозку б) синдром Броун-Секара в) сегментарні розлади: периферичний парез м’язів
правої руки з анестезією больової та температурної чутливості на руці, синдром Бернара-
Горнера справа; провідникові розлади: центральний парез правої ноги, порушення глибокої
чутливості в правих кінцівках, больова та температурна анестезія з лівого боку за
провідниковим типом від рівня С7
1) а, б, в, д, е 2) а, г 3) а, г 4) а, б, д, е 5) а, б, в, е, ж 6) а, г 7) а, б, д, е 8) а, б, г, д 9) б, г 10) б
11) а) хореїчні гіперкінези б) гіперкінетико-гіпотонічний синдром в) структури неостріарної
системи (хвостате ядро, лушпина) 12) а) структури палеостріарної системи (головним чином
дегенерація нігростріарного шляху) б) синдром паркінсонізму в) гіпомімія, м’язова ригідність
за пластичним типом, пропульсія, човгаюча хода, брадилалія.
1) б, в, д 2) б, в, г 3) а, в, е, ж 4) а, д 5) а, в, е, ж 6) а, в 7) а, в, г, е 8) а 9) а, г, д 10) а, в, г, д, ж
11) б
Розділ 2. Патологія черепних нервів. Порушення вищих мозкових функцій та

вегетативної нервової системи. Додаткові методи дослідження в неврології
1) а, б, д 2) в 3) б 4) а, в, г 5) а, г, д 6) а, б, г 7) а, в 8) в 9) а, б, г 10) в 11) в 12) а, в, д, е 13) б 14) г,
д 15) а, в, д 16) а, в 17) в 18) а, б, д, е 19) в 20) а, в, г 21) а, в 22) в 23) б, д 24) а, в 25) б, в 26) а, б,
в, г 27) а, г, д, е 28) а 29) а, г 30) а, б, в 31) б, г, д 32) д 33) а, в, д 34) а, в 35) а 36) а, в 37) а 38) в
39) а, д, ж 40) а, в 41) а, б, г, е, и 42) а, в 43) а, в, д 44) б 45) в 46) а, б, в, д 47) а, в 48) а, в 49) а, в
50) а, б, г, д, е 51) а, в 52) а, д 53) а, в, г 54) а, б, г, ж 55) а, г 56) а, б, г 57) а, в 58) а, б, в, е 59) в
60) б, д 61) а, б, д 62) б, в, д, е, з 63) а, в, г, ж, и 64) а, в 65) а 66) а, в 67) а, б, г, е, и 68) а, б, д, е
69) а, г 70) а, г 71) а, б, в, е 72) а, б, д 73) в 74) а, б, д, е 75) а, б, г 76) б, г, д, ж 77) д 78) в 79) г 80)
б, г, д 81) г 82) б 83) а 84) а, в, г, д 85) б 86) а, г 87) а 88) в 89) в 90) а) нюхові галюцинації б) у
разі подразнення кіркового відділу нюхового аналізатора на медіальній поверхні скроневої
частки 91) а) правий окоруховий нерв (мідріаз), шийний симпатичний нерв (міоз) 92) а) парез
мімічних м’язів нижньої половини обличчя з протилежного боку б) центральний парез в)
кірково-ядерний шлях 93) а) периферичний парез б) навколо ядра відвідного нерва в) збіжна
косоокість на боці ураження г) за умови супутнього ураження пірамідного шляху виникне
альтернувальний синдром Фовілля 94) а) бульбарний синдром б) рухові ядра ІХ, Х, ХІІ пар
черепних нервів 95) а) центральний парез мімічних м’язів та язика б) кірково-спінальний та
кірково-ядерний шляхи з протилежного боку.
1) а, б, е, ж 2) а, б, д, е 3) а 4) а, в 5) а, б, д 6) а, г, д 7) в 8) а, г, д 9) а, б, д, е 10) а, б, в, д 11) а, б, г
12) а, б, д, е 13) а, в 14) а, г, д 15) а, б, в, е 16) а, б, г 17) а, б, д 18) а 19) а 20) а 21) а 22) а 23) а, б,
г, д 24) в 25) б 26) в 27) в 28) а, б, в, е, ж 29) а, г 30) а 31) а 32) а 33) а 34) а, г, д 35) а 36) б 37) а)
зорова агнозія б) латеральна поверхня потиличної частки мозку.
1) а, г 2) а, б, г 3) а, г, д, е 4) а, б, д 5) б, в, е 6) а, в, г, д, ж 7) а, г, д 8) б, в, д, е 9) а, г, д 10) б, в,
д 11) а, б, д, е 12) б, в, е 13) а, в 14) а, б, д, ж 15) а, б, д 16) а, г, д, ж 17) а 18) а, б, г 19) а, б, г
20) а, в, е, ж 21) а 22) а, г, д 23) а, б
2.4. Електрофізіологічні, ультразвукові та нейровізуалізаційні методи дослідження в неврології
1) а 2) б 3) б, г 4) в 5) а 6) б 7) б 8) б 9) б, в, е, з 10) а, г, д, е


1) а, б, г 2) а, г, д, е, ж 3) а, б, д 4) а, б 5) в, г 6) а, в, д 7) а, б, д 8) а, б, г 9) а, в, д 10) а, б, в 11) в
12) а, в, д 13) а, б, г, ж 14) а, б 15) а, б, е, ж 16) а) клітинно-білкова дисоціація б) гнійний
менінгіт 17) а) синдром внутрішньочерпної гіпертензії б) застій дисків зорових нервів на
очному дні (офтальмоскопія)
1) г 2) б, в, г, е 3) а, в, г, е 4) а, в, д 5) а, е, ж з 6) г, д, е 7) а, г, д 8) а, г 9) а, б, д 10) а, б, д, е 11) а,
б, в 12) б, в, д 13) а, в 14) г, д 15) г, д 16) а, б, е 17) а, г, ж 18) б, в, г 19) б, в, г 20) б 21) в 22) д
23) а 24) в 25) а) синдроми – менінгеальний, запальних змін у спинномозковій рідині б) мозкові
оболони, корінець лівого окорухового нерва в) серозно-фібринозний менінгіт на базальній
поверхні мозку, можливо туберкульозний г) виявлення туберкульозних паличок у лікворі,
первинного туберкульозного вогнища (рентгенографія легень) д) терапія
протитуберкульозними засобами (ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин та інш.) у
спеціалізованому стаціонарі 26) а) синдроми – інфекційного захворювання, менінгеальний,
запальних змін у спинномозковій рідині б) мозкові оболони в) гнійний менінгіт, можливо
менігококовий г) бактеріоскопічне виявлення менінгококу в лікворі, зі слизу з горла д) від
інших етіологічних форм гнійного менінгіту 27) а, б, г, д 28) а, в, д 29) в, г, д 30) а, в, д 31) а, б, г
32) б, г, е, ж; 33) в д, е 34) г 35) а 36) в 37) б, д, ж 38) а, б, г
1) а, г, д, ж 2) а, в, д 3) в, г, е 4) в, г, д 5) б, в, е, з 6) а, г 7) в, г, д 8) д 9) в, г, е 10) а, б, г 11) б, г, д
12) б 13) в, д, е 14) г, д 15) в, г, е 16) д 17) в 18) б 19) а) синдром паркінсонізму б) палідо-
нігральна система в) хронічна стадія летаргічного енцефаліту г) лікування
протипаркінсонічними засобами 20) а) хореїчні гіперкінези б) під час викликання колінного
рефлексу гомілка ніби завмирає на мить у положенні розгинання в) гіперкінетично-
гіпотонічний синдром, що свідчить про ураження лушпини та хвостатого ядра г) ревматичний
енцефаліт – мала хорея д) проведення специфічної терапії ревматизму, симптоматичне
лікування 21) а) синдроми – інфекційного захворювання, загальномозкових та вогнищевих
симптомів б) ураження передніх рогів шийного відділу спинного мозку та рухових ядер
бульбарних нервів в) поліомієлітична форма кліщового енцефаліту 22) д, е, ж, з 23) б, в, д, е 24)
д 25) а, б, д, ж 26) б 27) б 28) в 29) а) синдроми – інфекційного захворювання,
внутрішньочерепної гіпертензії, вогнищевих симптомів, білково-клітинної дисоціації в
спинномозковій рідині б) сенсорна афазія та верхня квадрантна геміанопсія свідчать про
ураження лівої скроневої частки мозку в) абсцес лівої скроневої частки мозку г) КТ, МРТ
головного мозку д) оперативне лікування
1) е 2) г, д 3) б, д 4) а, в, г, е, ж 5) а, б, в 6) а, в, е 7) а, в, д, ж 8) б, г, д, ж 9) а, б, д 10) а, в, д 11) б
12) в 13) б, г, д, ж 14) в, г, е 15) а) синдроми – інфекційного захворювання, нижній в’ялий
парапарез б) уражені передні роги поперекового потовщення спинного мозку в) поєднання
загальноінфекційних ознак, запальних змін в зіві та шлунково-кишковому тракті з ураженням
рухових нейронів спинного мозку свідчить про гострий передній поліомієліт г) вірус гострого
переднього поліомієліту д) зараження повітряно-крапельним або аліментарним шляхами 16) а,
в, д 17) б, в 18) а, г, д 19) б, г, е 20) б, г, е 21) в
1) а, в, д 2) а, г 3) б, г 4) б, в, г 5) б, в 6) а, в, д, ж 7) в, д, е 8) б, в, д, е, и 9) а, б, д 10) в, г 11) б, в, д
12) а, г, д 13) б 14) б 15) д, е 16) а, в, г
1) в, г 2) б, г, д, е 3) б, в, д 4) а, в 5) б 6) б, г, д 7) а, б, г, д, з 8) б, в, д 9) а, г 10) б 11) б 12) а, в, д,
е 13) а, б 14) г
1) а, в, г, е 2) б, г, е, ж 3) а) нейротоксоплазмоз б) оболони та паренхіма головного мозку 4) а,
в, д 5) а, б 6) б, в, д, е
1) а, в, д 2) а, в, д 3) а, г, д 4) г 5) г, д, е 6) б, г, д 7) а, в, г 8) а, б, д, з 9) в, г, е, ж 10) а, б, г, з 11) а
12) а, б, г, е, з 13) б, г, д 14) б, в, г 15) б, г, е, ж 16) в, г 17) б, г, е 18) в 19) а, г, д 20) а, в, д 21)
а, г, е, ж 22) а, б 23) б 24) г 25) а, б, г 26) в 27) г, д, е 28) а, б, г, е 29) в, д, е 30) а, д, е 31) б, в 32)
в, д, е 33) в, г, д, ж 34) д 35) в 36) а 37) д 38) а 39) б 40) а) зорові нерви, пірамідні шляхи в
грудному відділі спинного мозку, шляхи вібраційної чутливості в задніх канатиках спинного
мозку, мозочкові шляхи б) цереброспінальна форма розсіяного склерозу в) МРТ головного
мозку, викликані потенціали головного мозку г) пульс-терапія метилпреднізолоном, лікування
преднізолоном за альтернувальною схемою 41) а) парестезії – відчуття затерпання, «повзання
мурашок», що виникають без зовнішніх впливів б) імперативні поклики до сечовипускання в)
подразненням задніх корінців спинного мозку, ураженням пірамідних, мозочкових шляхів та
волокон вібраційної чутливості г) цереброспінальна форма розсіяного склерозу 42) а) синдроми
– бульбарний, псевдобульбарний, змішаний парез м’язів рук, центральний – ніг б) рухові ядра
ІХ, Х, ХІІ пар черепних нервів, кірково-ядерні шляхи, передні роги спинного мозку шийного
потовщення, кірково-спінальні шляхи в) бічний аміотрофічний склероз г) перебіг хвороби
прогресуючий, прогноз несприятливий щодо видужання та життя

нервової системи, закрита черепно-мозкова та спінальна травма, інші хвороби нервової
системи. Лікарські препарати, що застосовуються у неврології
1) а, в 2) а, д 3) а, г 4) а, в, д, е 5) а, в, г 6) в, г, е, з 7) а, в, д, ж 8) а, б, д, е, з 9) а, в, г, е 10) а, г, е
11) а, в, д 12) а, в, г, е 13) в, д, е 14) а,б, г, д, е, з 15) а, б, д 16) а, в, д, е, з 17) г, д 18) а, б, д, е, ж
19) в, г, д, ж 20) а, г, д, е, ж, з, к 21) б, д 22) а, в, д, е 23) а, д 24) г, д, е 25) а, в, г, е 26) а, б, г 27) а,
в 28) а, г, е 29) а, г, д 30) в, г, е, ж 31) б 32) б, г, д, е, з 33) г, д, е 34) г, д, е, з 35) б, в, г, д, ж, и 36)
б, г, д 37) б, г, д, е 38) б, в, д, ж, з 39) в, г 40) б, г, д 41) б, в, г, е, ж 42) в 43) б 44) д 45) б 46) б
47) в 48) г 49) в 50) г 51) в 52) г 53) д 54) в 55) б, г, д, ж 56) в, д, ж, з, и 57) д, е 58) в, г, ж, з 59)
в, г, д, ж 60) б, г, д 61) г 62) в, г 63) в, г, е, ж 64) б, в, е 65) б, г, д, е 66) б, г, ж 67) г 68) в 69) г 70)
а) сліпота внаслідок порушення кровопостачання ока з очної артерії; парез кінцівок та мімічних
м’язів внаслідок ураження кірково-спінального та кірково-ядерного шляхів у правій півкулі
мозку б) офтальмо-геміплегічний синдром Ласко-Радовича в) транзиторна ішемічна атака в
басейні правої внутрішньої сонної артерії 71) а) моторна афазія б) атеротромботичний
ішемічний інсульт в басейні лівої середньої мозкової артерії в) глибокі рефлекси та м’язовий
тонус в правих кінцівках в перші години інсульту знижені 72) а) субарахноїдальний крововилив
б) розрив аневризми мозкової артерії в) дослідження спинномозкової рідини (наявність крові)
73) б, в, г 74) б, в, д 75) в, г, д 76) в, г, д 77) б, д,е 78) а, б 79) г, д, е 80) а, д, е 81) а, в 82) б, г, д
83) б, г, д 84) б 85) в 86) б

1) в, г, е, ж 2) б, г , д 3) б, в, е 4) б, г, ж 5) б, е, ж 6) б, в, д, ж, з 7) в, г, е 8) б, д, е 9) б, г, д, е 10) б,
в, г 11) б, г, д, ж 12) б, г, д 13) в, д 14) б, г 15) б, в, д 16) б, д, е 17) б, г, е 18) б, г, д 19) а, в, е 20)
б, г, д 21) а, в, д 22) б, в, д, е 23) б 24) а, в, д 25) б, в, г, е 26) а, г, д 27) б, в, д 28) а, г, д 29) б, г, д
30) б, г, е 31) а, в, г 32) а, в, д 33) в, е 34) г, д, е 35) б, в, г 36) б, д, е 37) а, в, г 38) б, в, г 39) в,д , е
40) в 41) в 42) б 43) д 44) в 45) б 46) б 47) в 48) д 49) г 50) г 51) г 52) а 53) б 54) б 55) а)
спинномозкові нерви та їх корінці, ІХ, Х пари черепних нервів б) полірадикулонейропатія
Гійєна-Барре в) білково-клітинна дисоціація в спинномозковій рідині
1) б, в, д 2) б, д, е 3) б, г, д 4) а, б, д, е 5) а, б 6) а, в, е 7) в, е, ж, з 8) б, г, д 9) в, г, д 10) б, в, д 11)
б, г, е 12) б 13) в, г, д 14) а, б, г 15) б, г, д 16) б, в, е, ж 17) г, д,е 18) б, г, е 19) г, д 20) б, г, д 21)
в 22) г 23) б 24) г 25) б 26) в 27) г 28) д 29) а, в, д, е 30) в, г, д 31) а, б, г 32) б, в, д, ж 33) в 34) в
35) а, б 36) б, в 37) в, д, е
1) б, в 2) б, г, д 3) б, г, д, ж 4) в, г, д 5) в 6) б, в, г 7) б, г 8) в 9) г, д 10) е 11) в, г, д 12) б, в, д 13)
б, г, д 14) б, г, д 15) б, в, д 16) г, д, е 17) б, в, г 18) а, в, г 19) в, г, е 20) г, д 21) в, г 22) б, д 23) б, в,
д 24) б, в, д 25) б, д 26) б, г, д 27) б, г, е 28) б, г, д 29) б, г 30) б, г, е 31) б, в, г 32) а, г 33) б, в, д
34) б, в, г 35) б, г, е 36) б, г, д 37) б, д 38) г 39) в 40) в 41) б, г 42) г, д, е 43) б, в, д 44) д 45) а, в, д
46) в, г, е 47) а, д 48) б, в, г 49) б 50) а 51) а) сегментарні чутливі порушення завдяки ураженню
задніх рогів, периферичний парез рук внаслідок ураження передніх рогів шийного потовщення
спинного мозку, синдром Горнера свідчить про патологію бічних рогів зліва на рівні С8- Th1,
(симпатичний ціліоспінальний центр), рефлекторні порушення на ногах завдяки ушкодженню
пірамідних шляхів у бічних канатиках спинного мозку на рівні шийного потовщення б)
сирингомієлія в) з інтрамедулярною пухлиною шийного відділу спинного мозку
1) а, в, г 2) в, д 3) б, г, д 4) б, г 5) в, г, е, ж 6) в 7) а 8) г 9) в, г, д 10) б 11) б, г, д 12) в 13) б, г, д
14) б, г, д 15) а, в, е 16) в 17) б, г, д 18) в 19) в 20) а) абсансна форма епілепсії
б) електроенцефалографія в) синкопальні напади, парціальні форми епілепсії
г) антиепілептичні засоби з групи вальпроатів, сукцинімідів
1) б, в, г, е 2) б, в, г 3) б, г, д 4) б, д, е 5) б, в, е 6) а, в, г 7) б, в, д, ж 8) б, в, д 9) б, в, г, е 10) б, г, д
11) б, в, г 12) б, г, е 13) б, г, е 14) б, в, г 15) б, в, ж 16) б, в, г 17) б, г, д, е 18) а, в, д, е 19) б, в, д
20) б 21) б, в, е 22) в 23) в 24) в 25) в, г, д 26) б, в, г, е 27) а 28) б
1) а, в, д, ж 2) а, б, д 3) б, д, е 4) б, г, д 5) б, г, д 6) а, б, в 7) в, г, д 8) б, г, д 9) б, д 10) б, в, г 11) а,
в, г 12) б, г, д 13) а, в, г, д 14) в, г, д 15) б, в, е 16) б, в, г 17) в, г 18) а, в, г, д 19) в, г, д, ж 20) б, г
21) б, г, е, ж 22) а, в, г, е, ж, з 23) б, г, д, ж 24) г, д, е 25) б, в, д 26) б, в, д, е 27) б, в 28) а, г, д 29)
б, г, д, ж 30) б 31) б 32) б 33) д 34) б 35) д 36) г 37) б, г, д 38) б, г, д 39) а, в, д 40) в 41) б 42) б
43) б, г,е 44) а, в, д 45) б, г 46) б, г, д 47) б, в, е 48) б, г 49) б, д, е 50) б, г, д 51) а, в, д 52) б, в, е,
ж, з 53) б, в, д 54) б, в, г 55) б, в, д, е 56) б, г, д 57) а) міастенія б) електроміографія, томографія
межистіння
1) а, б, г, д, е 2) б, в, з 3) б, г, е 4) в 5) в 6) в 7) в, г, д, е 8) а, д, е 9) б, в, д 10) в, г, е 11) в, г, д 12)

д 13) в 14) б 15) в 16) а 17) г
1) в, г 2) б, в, д 3) б, в, д 4) б, г 5) б, г, д 6) б, в, г 7) б, г, д 8) б, в 9) а, б, г 10) б, в, д 11) б, в 12) б,
в 13) а, д 14) б, г 15) б, г
Зміст
Вступ ...........................................................................................................................................
Розділ 1. Симптоматологія чутливих та рухових розладів ..............................
1.1. Принципи будови та функціонування нервової системи ...............................
1.2. Чутливість та її патологія ....................................................................................
1.3. Рефлекторно-рухові порушення .........................................................................
1.4. Патологія екстрапірамідної системи .................................................................
1.5. Симптоми порушення мозочкових функцій .....................................................
вегетативної нервової системи. Додаткові методи дослідження в
неврології ..........................................................
2.1. Патологія черепних нервів ..................................................................................
2.2. Симптоматологія порушення вищих мозкових функцій .................................
2.3. Вегетативна нервова система та її патологія ....................................................
дослідження в неврології ....................................................................................
Розділ 3. Патологія спинномозкової рідини. Інфекційні, інфекційно-алергічні та
паразитарні захворювання нервової системи. Бічний аміотрофічний
склероз ..............................................................
порушення ліквороциркуляції, гіпертензивний синдром ..................
3.2. Менінгіти. Арахноїдити ......................................................................................
3.3. Енцефаліти. Абсцес головного мозку ................................................................
3.4. Гострий поліомієліт. Мієліт ................................................................................
3.5. Нейросифіліс ........................................................................................................
3.6. Пріонові захворювання. Ураження нервової системи за наявності ВІЛ-
інфекції..................................................................................................................
3.7. Паразитарні захворювання нервової системи (токсоплазмоз, ехінококоз,
цистицеркоз) .........................................................................................................
3.8. Розсіяний склероз. Гострий розсіяний енцефаломієліт. Бічний аміотрофічний
склероз ........................................................................................
Розділ 4. Судинні захворювання головного та спинного мозку, патологія
периферичної нервової системи, закрита черепно-мозкова та спінальна
травма, інші хвороби нервової системи. Лікарські препарати, що
застосовуються у неврології
.........................................................................................................
4.1. Судинні захворювання головного та спинного мозку. Захворювання
вегетативної нервової системи. Мігрень. Ангіоневрози ..................................
4.2. Захворювання периферичної нервової системи ................................................
енцефалопатія. Дитячий церебральний параліч .......................
4.4. Пухлини головного та спинного мозку. Сирингомієлія. Краніо-вертебральні
аномалії ..........................................................................................
4.5. Епілепсія ....................................................................................... .........................
4.6. Екзогенні нейроінтоксикації. Ураження нервової системи фізичними
факторами ..................................................................................................... ........
4.7. Спадкові захворювання нервової системи. Хромосомні хвороби.
Міастенія................................................................................................................
4.8. Соматоневрологічні синдроми. Неврози. Порушення сну ...............................
4.9. Лікарські препарати, які застосовуються у неврології .....................................
Правильні відповіді на тестові завдання та ситуаційні задачі .......................





л) міжхребцеві вузли
м) передні роги спинного мозку
н) задні роги спинного мозку
о) периферичні нерви
п) довгастий мозок

л) міст
м) ніжки мозку
н) пластинка покрівлі середнього мозку
о) мозочок
п) таламус

л) кірковий
м) підкірковий
н) середньомозковий
о) сегментарно-рефлекторний
п) рецепторно-ефекторний

п) рефлекторний
р) субординації
с) централізації
т) кефалізації
у) функціональних систем
ф) саморегуляції
х) інтегративний

н) трубчаста (цереброспінальна) нервова система
о) периферична нервова система
п) дифузна (сіткоподібна) нервова система
р) вегетативна нервова система
с) гангліозна нервова система
т) центральна нервова система

с) больова
т) вібраційна
у) стереогноз
ф) м'язово-суглобова
х) двомірно-просторове відчуття
ц) температурна, тактильна
ч) дискримінаційна чутливість
ш) відчуття локалізації

с) відчуття локалізації
т) больова, тактильна
у) температурна
ф) двомірно-просторове відчуття
х) дискримінаційна чутливість
ц) глибока м'язово-суглобова
ч) вібраційне відчуття
ш) стереогноз

х) зір
ц) температурна чутливість
ч) слух
ш) вібраційна чутливість
щ) больова чутливість
ы) дотик
э) м’язово-суглобова чутливість
ю) смак
я) нюх
аа) пам'ять

п) відповідна зона кори головного мозку
р) пірамідний шлях
с) рецептори
т) екстрапірамідні шляхи
у) чутливі аферентні шляхи
ф) мозочкові шляхи
х) ретикуло-спінальний шлях
л) у бічних рогах спинного мозку
м) у задніх рогах спинного мозку
н) у міжхребцевому вузлі
о) в ядрах Голля і Бурдаха
п) у таламусі

л) у бічних рогах спинного мозку
м) в ядрах Голля і Бурдаха
н) у задніх рогах спинного мозку
о) у таламусі
п) у зацентральній звивині

л) в ядрах Голля і Бурдаха
м) у задніх рогах спинного мозку
н) у бічних рогах спинного мозку

л) у задніх рогах спинного мозку
м) у бічних рогах спинного мозку
н) у таламусі
о) в ядрах Голля і Бурдаха

л) на рівні довгастого мозку
м) на рівні моста
н) на рівні передньої білої спайки
о) на рівні червоних ядер
п) на межі між спинним і довгастим мозком

л) на рівні передньої білої спайки спинного мозку
м) на межі спинного і довгастого мозку
н) на рівні моста
о) в ніжці мозку
п) в міжоливному шарі в довгастому мозку
и) від шийних сегментів
к) від грудних сегментів
л) від попереково-крижових сегментів
м) від шийно-грудних сегментів

л) бульбо-таламічний шлях
м) кірково-спинномозковий шлях
н) таламо-кірковий шлях
о) спіноталамічний шлях
п) пучки Голля і Бурдаха

л) в передцентральній звивині
м) в лобовій частці
н) в зацентральній звивині
о) в скроневій частці
п) в потиличній частці
руки?
л) в нижньому відділі зацентральної звивини
м) в верхньому відділі зацентральної звивини
н) в середньому відділі зацентральної звивини
о) в верхньому відділі передцентральної звивини
п) в середньому відділі передцентральної звивини
голови?
л) в верхньому відділі зацентральної звивини
м) в верхньому відділі передцентральної звивини
н) в нижньому відділі зацентральної звивини
о) в середньому відділі зацентральної звивини
п) в нижньому відділі передцентральної звивини
ноги?
л) у верхньому відділі передцентральної звивини
м) у середньому відділі зацентральної звивини
н) у верхньому відділі зацентральної звивини
о) у нижньому відділі зацентральної звивини
п) у нижньому відділі передцентральної звивини

п) поліестезія
р) гіпестезія
с) гіперпатія
т) гіперестезія
у) анестезія
ф) дизестезія
х) батіанестезія

п) батіанестезія
р) гіпестезія
с) поліестезія
т) гіперпатія
у) гіперестезія
ф) дизестезія
х) анестезія

с) провідниковий
т) центральний
у) гіперестезія
ф) гіпестезія
х) мононевритичний
ц) анестезія
ч) поліневритичний
ш) сегментарний
л) всі види
м) тільки больова і температурна
н) тільки тактильна
о) тільки м'язово-суглобова
п) тільки вібраційна

п) анестезія поверхневих видів чутливості в зоні іннервації
р) парестезія
с) дисоціація розладу чутливості
т) геміанестезія
у) болі
ф) анестезія за типом "рукавичок" і "шкарпеток"
х) сегментарна анестезія

н) дисоційоване порушення чутливості
п) анестезія за типом "рукавичок" і "шкарпеток"
р) сегментарна анестезія
с) болі
т) провідникове порушення чутливості

п) дисоційоване порушення чутливості
р) корінцевий біль
с) симптоми натягу на боці ураження
т) провідникове порушення чутливості
у) анестезія за типом "рукавичок" і "шкарпеток"
ф) сегментарна анестезія
х) герпетичні висипання на шкірі

н) провідникове порушення чутливості
о) збереження глибоких видів чутливості
п) анестезія за типом "рукавичок" і "шкарпеток"
р) симптоми натягу
с) герпетичні висипання на шкірі
т) сегментарна анестезія больової і температурної чутливості

л) герпетичні висипання на шкірі
м) провідникове порушення глибокої чутливості
н) сенситивна атаксія
о) симптоми натягу
п) корінцеві болі

л) батіанестезія на боці ураження
м) стріляючі болі
н) провідникова анестезія больової та температурної чутливості з протилежного боку
п) симптоми натягу

л) геміатаксія з протилежного боку
м) геміанопсія
н) геміплегія з протилежного боку
о) чутлива джексонівська епілепсія
п) геміанестезія з протилежного боку

с) геміатаксія з протилежного боку
т) геміплегія з протилежного боку
у) моноанестезія
ф) геміанестезія з протилежного боку
х) геміанопсія протилежних половин зору
ц) анестезія за типом "рукавичок" і "шкарпеток"
ч) дисоційована анестезія
ш) таламічні болі (геміалгії)

л) геміанестезія з протилежного боку
м) геміплегія з протилежного боку
н) моноанестезія ноги з протилежного боку
о) чутлива джексонівська епілепсія (у разі подразнення)
п) моноанестезія руки з протилежного боку

л) чутлива джексонівська епілепсія (у разі подразнення)
м) геміанестезія з протилежного боку
н) моноанестезія руки з протилежного боку
о) моноанестезія ноги з протилежного боку
п) геміплегія з протилежного боку

с) заднього рогу спинного мозку
т) заднього корінця
у) присередньої (медіальної ) петлі
ф) периферичного нерва
х) таламуса
ц) передньої білої спайки
ч) зацентральної звивини
ш) міжхребцевого вузла

м) болі у кінцівках
н) анестезія в дистальних відділах кінцівок
о) моноанестезія
п) розлад чутливості у відповідних дерматомах

типом?
х) заднього канатика спинного мозку
ц) периферичного нерва
ч) присередньої (медіальної) петлі
ш) внутрішньої капсули
щ) зацентральної звивини
ы) заднього рогу спинного мозку
э) бічного канатика спинного мозку
ю) таламуса
я) заднього корінця
аа) міжхребцевого вузла

л) присередньої (медіальної ) петлі
м) зацентральної звивини
н) таламуса
о) передцентральної звивини
п) ядер Голля і Бурдаха

л) внутрішньої капсули
м) присередньої (медіальної ) петлі
н) зацентральної звивини
о) кори потиличної частки мозку
п) таламуса

л) задніх рогів спинного мозку
м) бічних канатиків спинного мозку
н) тім'яної частки
о) потиличної частки
п) лобової частки
с) нейрони переднього рогу спинного мозку
т) нейрони бічних рогів спинного мозку
у) периферичні ноцицептори
ф) нейрони заднього рогу спинного мозку, желатинозна субстанція
х) ноцицептивні системи головного мозку
ц) пірамідна система
ч) екстрапірамідна система
ш) спинномозково-таламічний, спинно-ретикулярний шляхи, задні канатики, присередня
петля

н) присередня петля
о) пірамідний шлях
п) спинномозково-таламічний, спинномозково-ретикулярний шляхи
с) рубро-спинномозковий шлях
т) вестибуло-спинномозковий шлях

с) ретикулярною формацією стовбура мозку
т) хвостатим ядром
у) блідою кулею
ф) лімбічною системою, гіпоталамусом
х) корою зацентральних звивин, тім'яних часток
ц) корою передцентральної звивини
ч) корою потиличних часток мозку
ш) таламусом

н) переробка (аналіз та синтез) інформації
о) забезпечення мимовільних рухів
п) забезпечення автоматизованих рухів
р) забезпечення свідомих рухів
с) сприймання інформації
т) проведення інформації

н) аналіз і синтез інформації
о) сприймання інформації
п) зберігання інформації (пам'ять)
р) проведення інформації
с) розкодування інформації
т) кодування інформації

л) нейрони передніх рогів спинного мозку
м) нейронні структури, що пригнічують аферентні системи
н) периферичні нерви
о) нейропептиди: мет-, лей-, енкефаліни, ендорфіни
п) пірамідна система
л) передні відділи мозку
м) неспецифічні системи мозку
н) задні відділи мозку (позаду центральної борозни)
о) таламус
п) екстрапірамідна система
б) з якого боку по відношенню до патологічного вогнища виникло порушення чутливості?
в) ураженням якої структури і на якому рівні пояснюються чутливі розлади?

с) рогівковий
т) піднебінний
у) черевні
ф) підошвовий
х) кон’юнктивальний
ц) глотковий
ч) колінний
ш) ахілловий

с) черевні
т) рогівковий
у) підошвовий
ф) анальний
х) глотковий
ц) ахілловий
ч) кремастерний
ш) колінний

с) надбрівний
т) нижньо-щелепний
у) згинальний ліктьовий
ф) розгинальний ліктьовий
х) колінний
ц) карпорадіальний
ч) ахілловий
ш) підошвовий

с) надбрівний
т) згинальний ліктьовий
у) колінний
ф) ахілловий
х) нижньо-щелепний
ц) карпорадіальний
ч) розгинальний ліктьовий
у) носо-губний (Аствацатурова)
ф) Гордона
х) Оппенгейма
ц) дистанс-оральний
ч) долонно-підборідний (Марінеску-Радовича)
ш) Шефера
щ) Штрюмпеля
ы) Бабінського
э) хоботковий

с) Жуковського
т) Оппенгейма
у) Шефера
ф) Штрюмпелля
х) Бехтєрєва
ц) Бабінського
ч) Гордона
ш) Россолімо

п) Жуковського
р) Гордона
с) Оппенгейма
т) Бехтєрєва
у) Россолімо
ф) Бабінського
х) Штрюмпеля

л) міст
м) довгастий мозок
н) IX, X пари черепних нервів
о) V, VII пари черепних нервів
п) ХI, ХII пари черепних нервів

л) променевий нерв
м) серединний нерв
н) сегменти CV – CVIII
о) сегменти СVII – СVIII
п) сегменти CV – CVI

л) сегменти CVII – CVIII
м) сегменти СV – CVI
н) променевий нерв
о) м'язово-шкірний нерв
п) серединний нерв

п) серединний нерв
р) сегменти CIII – CIV
с) м'язово-шкірний нерв
т) променевий нерв
у) сегменти СV – CVI
ф) сегменти CV – CVIII
х) сегменти CVII – CVIII

н) міжреберні нерви
о) сегменти ThVII - ThVIII
п) сегменти ThXI - ThXII
р) сегменти ThV - ThVI
с) сегменти ThIX - ThX
т) сегменти ThVI - ThVII

н) сегменти LII – LIV
о) сегменти LI – LII
п) стегновий нерв
р) великогомілковий нерв
с) малогомілковий нерв
т) сідничний нерв

л) стегновий нерв
м) сегменти SI - SII
н) сегменти SIII - SIV
о) великогомілковий нерв
п) малогомілковий нерв

л) сегменти SI – SII
м) сегменти LV – SI
н) сегменти LIV – LV
о) сідничний нерв
п) малогомілковий нерв

л) у мозочку
м) у сегментарному апараті спинного мозку
н) у корі півкуль головного мозку
о) у сегментарному апараті мозкового стовбура
п) у лімбічній системі

л) сегментарний апарат спинного мозку
м) мозочок
н) кора півкуль головного мозку
о) сегментарний апарат мозкового стовбура
п) лімбічна система

н) здійснення рефлексу
о) регуляція м'язового тонусу
п) забезпечення довільних рухів
р) трофічна
с) координація рухів
т) інтегративна

н) альфа-малі нейрони переднього рогу
о) пропріорецептор м'язів
р) гамма-нейрони переднього рогу
с) мозочок
т) екстрапірамідна система

л) черевні
м) колінний
н) підошвовий
о) ахілловий
п) глотковий
л) згинальний ліктьовий рефлекс
м) розгинальний ліктьовий рефлекс
н) серединний нерв
о) променевий нерв
п) ліктьовий нерв

к) у задньому відділі верхньої скроневої звивини
л) у зацентральній звивині
м) у задньому відділі нижньої лобової звивини

и) у нижніх відділах передцентральної звивини
к) у верхніх відділах передцентральної звивини
л) у задніх відділах верхньої скроневої звивини
м) у середніх відділах передцентральної звивини


и) у середньому відділі передцентральної звивини
л) у нижньому відділі передцентральної звивини
м) у верхньому відділі передцентральної звивини

и) у середньому відділі передцентральної звивини
к) у верхньому відділі передцентральної звивини

и) у верхніх двох третинах передцентральної звивини

и) у коліні
к) у передніх двох третинах заднього стегна
л) у задній третині заднього стегна
м) у передньому стегні

и) у передніх двох третинах заднього стегна
к) у коліні
л) у передньому стегні
м) у задньому відділі заднього стегна

л) на рівні середнього мозку
м) на рівні моста
н) у передній білій спайці спинного мозку
о) на межі спинного та довгастого мозку
п) в довгастого мозку

л) у задніх канатиках
м) у передніх канатиках
н) у бічних канатиках
о) у передній білій спайці
п) у задніх рогах

л) у бічних канатиках
м) у задніх канатиках
н) у передніх канатиках
о) у передній білій спайці
п) у задніх рогах

ж) на клітинах задніх рогів спинного мозку
з) на клітинах бічних рогів спинного мозку
и) на клітинах передніх рогів спинного мозку

и) на рухових ядрах черепних нервів
к) на чутливих ядрах черепних нервів
л) на передніх рогах спинного мозку
м) на задніх рогах спинного мозку
н) клітинами рухових ядер черепних нервів
о) клітинами чутливих ядер черепних нервів
п) волокнами V, VII, IX, X, XII пар черепних нервів
р) волокнами III, IV, VI пар черепних нервів
с) клітинами передніх рогів спинного мозку
т) клітинами задніх рогів спинного мозку


п) підвищення глибоких рефлексів
р) відсутність рефлексів
с) атонія м'язів
т) гіпертонія м'язів
у) атрофія м'язів
ф) наявність патологічних рефлексів
х) чутливі порушення

л) параліч однієї кінцівки
м) параліч трьох кінцівок
н) параліч кінцівок з одного боку
о) параліч чотирьох кінцівок
п) параліч нижніх кінцівок

л) параліч чотирьох кінцівок
м) параліч однієї ноги
н) параліч верхніх або нижніх кінцівок
о) параліч кінцівок з одного боку
п) параліч однієї руки

л) параліч однієї кінцівки
м) параліч чотирьох кінцівок
н) параліч трьох кінцівок
о) параліч двох кінцівок
п) параліч кінцівок з одного боку

л) фібрилярні посмикування в м’язах
м) геміпарез з боку ураження
н) монопарез з протилежного боку
о) порушення чутливості за монотипом
п) порушення чутливості за гемітипом

с) порушення чутливості за провідниковим типом
т) в'ялий парез ніг
у) центральна тетраплегія
ф) трофічні порушення
х) в'ялий парез рук, спастичний - ніг
ц) в'яла тетраплегія
ч) моноплегія руки або ноги
ш) порушення дихання
с) порушення всіх видів чутливості за провідниковим типом
т) геміплегія
у) синдром Бернара-Горнера
ф) периферичний параліч рук
х) центральний параліч ніг
ц) порушення сечовипускання за центральним типом
ч) в'яла тетраплегія
ш) центральна тетраплегія

відділу
с) черевні рефлекси не викликаються
т) нижня в'яла параплегія
у) черевні рефлекси збережені
ф) провідниковий тип порушення чутливості
х) нижня спастична параплегія
ц) порушення сечовипускання за центральним типом
ч) верхня в'яла параплегія
ш) спастична тетраплегія

н) фібрилярні посмикування в м'язах
о) порушення глибоких видів чутливості
п) атрофія м'язів
р) в’ялі паралічі м'язів відповідних сегментів
с) порушення поверхневих видів чутливості
т) центральний параліч м'язів

п) провідникова анестезія больової та температурної чутливості на боці, протилежному
ураженню
р) центральний параліч мязів на боці ураження
с) тазові порушення
т) нижня параплегія
у) порушення глибоких видів чутливості на боці ураження
ф) тетраплегія
х) порушення чутливості за периферичним типом

и) правий бічний канатик спинного мозку на рівні LI сегменту
к) права половина поперечника спинного мозку на рівні ThIV сегменту
л) правий бічний канатик спинного мозку на рівні ThVIII сегменту
м) права половина поперечника спинного мозку на рівні ThX сегменту

ураження
л) периферичні нерви в дистальних відділах кінцівок
м) задні роги спинного мозку на рівні шийного потовщення
н) задні корінці спинного мозку на рівні шийного потовщення
о) передні роги спинного мозку на рівні шийного потовщення
п) передні корінці спинного мозку на рівні шийного потовщення
ж) як зветься така патологія?
з) які структури і на якому рівні уражені?
и) про що свідчать фібрилярні посмикування?
запитання:
д) за яким типом порушена чутливість?
е) ураженням яких структур і на якому рівні можна пояснити таку симптоматику?
ж) які сегменти ушкоджено?
з) як зветься клінічний синдром?
и) які виникнуть неврологічні порушення?

щ) хвостате ядро
ы) сочевицеподібне ядро
э) червоне ядро
ю) ядра Голля та Бурдаха
я) ретикулярна формація стовбура мозку
аа) чорна речовина
бб) передцентральна звивина
вв) зацентральна звивина

р) чорна речовина
с) лушпина
т) передні роги спинного мозку
у) бліда куля
ф) передцентральна звивина

р) лушпина
с) бліда куля
ф) чорна речовина

у) реалізація автоматизованих рухів
ф) підтримання м'язового тонусу
х) забезпечення умовних рефлексів
ц) скорочення посмугованих м'язів
ч) міостатична регуляція
ш) організація рухових проявів емоцій та захисних рухів

ю) брадикінезія
я) мікрографія
аа) тиха, монотонна мова
бб) гіпотонія м'язів
вв) гіперкінези
гг)гіпертонія м'язів за пластичним типом
дд) гіпомімія
ее) центральні парези м'язів
жж) периферичні парези м'язів

у) гіпотонія м'язів
ф) пропульсія
х) гіпертонія м'язів
ц) гіперкінези
ч) амімія
ш) тиха, монотонна мова

щ) тиха, монотонна мова
ы) мікрографія
э) гіперкінези
ю) гіпотонія м'язів
я) пропульсія
аа) поза згиначів
бб) центральні парези м'язів кінцівок
вв) периферичні парези м'язів кінцівок

щ) атетоз
ы) хорея
э) інтенційний тремор
ю) торзійна дистонія
я) міоклонія
аа) рухова джексонівська епілепсія
бб) функціональний тремор
вв) епілептиформні судоми

р) гіпертонія м'язів
с) гіпотонія м'язів
т) гіпомімія
ф) брадикінезія

р) скандована
с) тиха, монотонна
у) афазія
ф) мутизм
запитання:
к) які структури уражені?
л) як зветься цей синдром?
м) які його симптоми не вказані?

ц) готовність організму до виконання рухів
ч) координація рухів
ш) регуляція рівноваги
щ) реалізація довільних рухів
ы) регуляція м'язового тонусу
э) реалізація умовних рефлексів
ю) забезпечення виразності мімічних реакцій

у) таламус
ф) черв'як
х) півкулі
ц) ніжки
ч) хвостате ядро
ш) ядра Голля і Бурдаха

ц) зубчасте ядро
ч) ядра Голля і Бурдаха
ш) ядро вершини
щ) червоне ядро
ы) хвостате ядро
э) коркоподібне ядро
ю) кулясте ядро

р) лобно-мосто-мозочковий
с) дентато-рубральний
т) рубро-спінальний
у) вестибуло-мозочковий
ф) скронево-мосто-мозочковий

ц) спинно-мозочковий шлях Флексіга
ч) рубро-спінальний
ш) вестибуло-мозочковий
щ) спинно-мозочковий шлях Говерса
ы) лобно-мосто-мозочковий
э) оливо-мозочковий
ю) ретикуло-мозочковий

р) спинно-мозочковий шлях Говерса
с) оливо-мозочковий
т) дентато-рубральний
у) ретикуло-мозочковий
ф) вестибуло-мозочковий

щ) м'язова гіпотонія
ы) міоклонії
э) скандована мова
ю) нестійкість в позі Ромберга
я) ригідність м'язів
аа) інтенційний тремор
бб) підвищення рефлексів
вв) наявність патологічних рефлексів

у) гугнява
ф) афазія

у) пальце-носова
ф) проба Барре
х) дослідження рефлексів
ц) проба на діадохокінез
ч) п'ятково-колінна
ш) проби Рінне та Вебера

ю) сенситивна
я) гемібалізм
аа) мозочкова
бб) кіркова
вв) вестибулярна
гг)атетоз
дд) істерична
ее) міоклонія
жж) торзійна дистонія
р) парез
с) гіперметрія
т) адіадохокінез
у) гіперкінез
ф) апраксія

н) у ніжках мозку
о) у мості
п) у внутрішній капсулі
р) у підкіркових вузлах
с) у довгастому мозку
т) у корі головного мозку

л) у язиковій звивині потиличної частки
м) у первинних підкіркових нюхових центрах
н) у парагіпокампальній звивині скроневої частки
о) у передцентральній звивині


и) нюхова цибулина
к) парагіпокампальна звивина скроневої частки
л) нюховий тракт
м) нюховий трикутник


п) блідість скроневих половин дисків зорових нервів
р) застійні диски зорових нервів
с) хореоретиніт
т) атрофія зорового нерва
у) дистрофія сітківки
ф) кон’юнктивіт
х) кератит

л) зоровий шлях
м) зоровий нерв
н) зорова пучковість
о) зорове перехрестя
п) сітківка ока

ураження?
л) у зоровому нерві
м) у неперехрещеній частині хіазми
н) у середині хіазми
о) у зоровій пучковості
п) у потиличній частці

г) у клині

л) потиличної частки
м) зорового шляху
н) зорового нерва
п) таламуса

л) у скроневій частці
м) у первинних підкіркових центрах зору
н) у потиличній частці
о) у зацентральній звивині
п) у зоровому нерві


л) середини хіазми
м) неперехрещеної частини хіазми
н) зорового нерва
о) зорового шляху
п) шпороподібної борозни потиличної частки

н) застійний диск зорового нерва
о) амавроз
п) квадрантна геміанопсія
р) проста атрофія зорового нерва
с) відсутність реакції зіниць при освітленні виключених половин сітківок
т) зорова агнозія

н) екзофтальм
о) збіжна косоокість
п) розбіжна косоокість
р) міоз
с) мідріаз
т) енофтальм

м'язів?
л) окорухових нервів
м) над’ядерних шляхів
н) ядер окорухових нервів
п) нижнього відділу передцентральної звивини

Вебера
л) окоруховий нерв
м) відвідний нерв
н) ніжка мозку
о) довгастий мозок
п) вароліїв міст

с) розбіжна косоокість
т) диплопія
у) збіжна косоокість
ф) енофтальм
х) птоз верхньої повіки
ц) центральний геміпарез з протилежного боку
ч) міоз
ш) парез погляду

нерва?
л) альтернувальний синдром Вебера
м) геміанопсія
н) синдром Бернара-Горнера
о) амавроз
п) амбліопія

н) міоз
о) мідріаз
п) птоз
р) енофтальм
с) екзофтальм
т) розбіжна косоокість
л) звуження зіниць
м) розширення зіниць
н) акомодацію
о) підняття верхньої повіки
п) конвергенцію очних яблук

л) зовнішний прямий
м) внутрішній прямий
н) верхній косий
о) нижній косий
п) верхній прямий

л) диплопія під час погляду вбік
м) диплопія під час погляду вниз
н) параліч погляду
о) розбіжна косоокість
п) легка збіжна косоокість

л) відсутність прямої і співдружньої реакції зіниць на світло
м) відсутність реакції зіниць на акомодацію та конвергенцію
н) збереження реакції зіниць на акомодацію та конвергенцію
о) частковий птоз верхньої повіки
п) парез погляду

л) птоз верхньої повіки
м) збіжна косоокість
н) диплопія
о) відсутність зіничних реакцій
п) розбіжна косоокість
с) параліч погляду в бік ураження
т) центральний геміпарез з протилежного боку
у) диплопія
ф) збіжна косоокість
х) анізокорія
ц) центральний геміпарез на боці ураження
ч) параліч погляду в протилежний бік
ш) розбіжна косоокість

с) збіжна косоокість
т) відсутність зіничних реакцій
у) розбіжна косоокість
ф) диплопія
х) центральний геміпарез з протилежного боку
ц) периферичний парез мімічних м'язів
ч) центральний геміпарез на боці вогнища
ш) периферичний парез кінцівок
ж) параліч погляду в бік, протилежний ураженню
з) параліч погляду в бік ураження
и) парез погляду доверху

л) центральний геміпарез на боці, протилежному до вогнища
м) парез погляду в бік, протилежний до вогнища
н) парез погляду вгору
о) парез погляду в бік вогнища
п) парез погляду донизу

п) окорухового
р) блокового
с) відвідного
т) лицьового
у) трійчастого
ф) нюхового
х) зорового

с) міоз
т) відсутність надбрівного рефлексу
у) герпетичні висипання на обличчі
ф) відсутність рогівкового рефлексу
х) порушення всіх видів чутливості в зоні іннервації
ц) мідріаз
ч) частковий птоз верхньої повіки
ш) дисоційоване порушення чутливості на обличчі

л) відсутність рогівкового рефлексу
м) міоз
н) зниження смакової чутливості
о) парез жувальних м'язів
п) порушення всіх видів чутливості в зоні іннервації

л) відсутність всіх видів чутливості в зоні іннервації
м) відсутність глоткового рефлексу
н) параліч жувальних м'язів
о) герпетичні висипання на обличчі
п) відсутність нижньощелепного рефлексу

л) герпетичними висипаннями на обличчі
м) дисоційованим порушенням чутливості в зонах Зельдера
н) порушенням всіх видів чутливості в зоні іннервації трійчастого нерва
о) парезом жувальних м'язів
п) парезом мімічних м'язів
нерва?
л) дисоційований розлад чутливості в зонах Зельдера
м) порушення всіх видів чутливості в зоні іннервації трійчастого нерва
н) анестезія всіх видів чутливості в зонах Зельдера
о) парез жувальних м'язів
п) порушення смакової чутливості

л) у руховому ядрі трійчастого нерва
м) у язикоглотковому нерві
н) у нижньощелепному нерві
о) у верхньощелепному нерві
п) у лицевому нерві

л) ядра спинно-мозкового шляху трійчастого нерва
м) гілок трійчастого нерва
н) вузла трійчастого нерва
п) нижнього відділу зацентральної звивини

л) ядра спинно-мозкового шляху трійчастого нерва
м) внутрішньої капсули
н) гілок трійчастого нерва
о) нижнього відділу зацентральної звивини
п) таламо-кіркового шляху

п) атрофія жувальних м'язів
р) підвищення нижньощелепного рефлексу
с) парез мімічних м'язів
т) центральний парез жувальних м'язів
у) відхилення щелепи в бік ураження під час відкривання рота
ф) герпетичні висипання на обличчі
х) відсутність нижньощелепного рефлексу

л) згладжена носогубна складка
м) згладжені лобні складки
н) опущений кут рота
о) лагофтальм
п) неможливість нахмурити брови

у) виявлення асиметрії лицевих м'язів у спокої
ф) наморщити лоб
х) дослідження рухливості очних яблук
ц) заплющити очі
ч) дослідження зіничних рефлексів
ш) оскалити зуби
щ) дослідження чутливості на обличчі
ы) дослідження очного дна
э) нахмурити брови

л) периферичний парез мімічних м'язів на боці вогнища
м) центральний парез мімічних м'язів на боці вогнища
о) парез зовнішнього прямого м'яза ока на боці вогнища
п) периферичний геміпарез на боці вогнища

н) периферичний парез мімічних м'язів
о) центральний парез мімічних м'язів
п) сухість ока
р) альтернувальний синдром Мійяра-Гублера
с) розлад смаку на передніх 2/3 язика
т) альтернувальний синдром Фовілля

л) Вебера
м) Мійяра-Гублера
н) Фовілля
о) мосто-мозочкового кута
п) Валленберга-Захарченка

л) у внутрішній капсулі
м) у ніжці мозку
н) у мості
о) у мосто-мозочковому куті
п) у кірково-ядерних шляхах
с) периферичний парез мімічних м'язів
т) сухість ока
у) порушення смаку на передніх 2/3 язика
ф) центральний парез мімічних м'язів
х) гіперакузія
ц) сльозотеча
ч) зниження слуху
ш) альтернувальний синдром Фовілля
м) порушення смаку на передніх 2/3 язика
н) сльозотеча
о) центральний парез мімічних м'язів
п) гіперакузія

м) центральний парез мімічних м'язів
о) гіперакузія
п) порушення смаку на передніх 2/3 язика

л) у кірково-ядерному шляху
м) у ядрі лицевого нерва
н) у нижньому відділі передцентральної звивини
о) у лицевому нерві
п) у трійчастому нерві

с) периферичний парез мімічних м'язів
т) зниження слуху
у) гіперакузія
ф) біль і зниження чутливості на обличчі
х) втрата смаку на передніх 2/3 язика
ц) мозочкові розлади на боці вогнища
ч) мозочкові розлади з протилежного боку
ш) порушення чутливості на обличчі за дисоційованим типом

л) нижні горбики покрівлі середнього мозку
м) верхні горбики покрівлі середнього мозку
н) медіальні колінчасті тіла
о) латеральні колінчасті тіла
п) верхня скронева звивина

л) у верхній скроневій звивині
м) у зацентральній звивині
н) у передцентральній звивині
о) у нижній лобовій звивині
п) у звивині Гешля

н) запаморочення, нудота, блювання
о) диплопія
п) ністагм
р) атаксія
с) порушення смаку
т) порушення нюху

п) неможливість повороту голови в здоровий бік
р) обмежене підняття руки вище горизонтального рівня
с) неможливість повороту голови в протилежний бік
т) неможливість підняти плече
у) фібрилярні посмикування м'язів
ф) неможливість підняття руки до горизонтального рівня
х) неможливість зведення лопаток
л) нижній відділ передцентральної звивини
м) ядро язикоглоткового нерва
н) ядро під'язикового нерва
о) кірково-ядерний шлях
п) корінець під'язикового нерва

о) відхилення язика в бік, протилежний до вогнища ураження
п) атрофія м'язів
р) відсутність атрофії м'язів
с) фібрилярні посмикування м'язів язика
т) відхилення язика в бік вогнища ураження

л) периферичний парез м'язів язика на боці ураження
м) центральний парез м'язів язика
о) дисфагія
п) периферичний парез мімічних м'язів

с) атрофія колового м'яза рота
т) альтернувальний синдром Джексона
у) фібрилярні посмикування м'язів язика
ф) відсутність глоткового рефлексу
х) відсутність атрофії м'язів язика
ц) атрофія м'язів язика
ч) альтернувальний синдром Фовілля
ш) альтернувальний синдром Мійяра-Гублера

л) у ніжці мозку
м) у мості
н) у довгастому мозку
о) у внутрішній капсулі
п) у передцентральній звивині

м) у під'язиковому нерві
н) у стовбурі язикоглоткового нерва
о) у кірково-ядерному шляху
п) у ядрі під'язикового нерва

п) атрофія м'язів язика
р) відхилення язика в бік вогнища
с) дисфагія
т) дисфонія
у) дизартрія
ф) відсутність атрофії язика
х) порушення смаку на передніх 2/3 язика

у) рефлекси орального автоматизму
ф) дисфагія
х) дизартрія
ц) насильницькі сміх або плач
ч) дисфонія
ш) відсутність глоткового рефлексу
щ) збережений глотковий рефлекс
ы) атрофія м'язів язика
э) відсутність атрофії м'язів язика

у) дисфагія
ф) атрофія м'язів язика
х) рефлекси орального автоматизму
ц) насильницькі сміх або плач
ч) фібрилярні посмикування м'язів язика
ш) відсутність глоткового рефлексу
щ) дисфонія
ы) альтернувальний синдром Джексона
э) дизартрія

л) у корінцях IX, X, XII пар черепних нервів
м) у внутрішній капсулі
н) у ядрах IX, X, XII пар черепних нервів
о) у передцентральній звивині
п) у ядрі або стовбурі XI пари черепних нервів

л) у кірково-ядерних шляхах обох півкуль мозку
м) у кірково-ядерному шляху однієї півкулі мозку
н) у ніжці мозку
о) у довгастому мозку
п) у мості

л) периферичний парез м'якого піднебіння, голосової зв'язки на боці вогнища
м) центральний геміпарез на боці вогнища
о) периферичний парез м'язів язика на боці вогнища
п) центральний парез м'язів язика на боці вогнища

у) порушення чутливості за сегментарним типом на обличчі на боці вогнища
ф) провідникова геміанестезія з протилежного боку
х) мозочкові порушення з протилежного боку
ц) мозочкові порушення на боці вогнища
ч) насильницькі плач або сміх
ш) синдром Бернара-Горнера
щ) рефлекси орального автоматизму
ы) порушення чутливості на обличчі за периферичним типом
э) периферичний парез м'якого піднебіння і голосової зв'язки на боці вогнища

п) ознаки ураження IX та X пар на боці вогнища
р) центральний геміпарез з протилежного боку
с) центральний геміпарез на боці вогнища
т) периферичний парез мімічних м'язів
у) ознаки ураження XI пари на боці вогнища
ф) ознаки ураження XII пари на боці вогнища
х) порушення смаку

н) Бенедикта
о) Фовілля
п) Мійяра-Гублера
р) Вебера
с) Джексона
т) Авеліса

л) Мійяра-Гублера
м) Вебера
н) Джексона
о) Фовілля
п) Шмідта

мозку?
с) Шмідта
т) Джексона
у) Валленберга-Захарченка
ф) Фовілля
х) Вебера
ц) Авеліса
ч) Бенедикта
ш) Мійяра-Гублера

н) моста
о) довгастого мозку
п) кори головного мозку
р) внутрішньої капсули
с) ніжки мозку
т) спинного мозку

л) у підкірці
н) у довгастому мозку
о) у мості
п) у спинному мозку

с) рухове подвійне
т) смакове ядро одинокого пучка
у) сльозовидільне
ф) ядро Якубовича
х) чутливе ядро сірого крила
ц) парасимпатичне нижнє слиновидільне
ч) парасимпатичне дорсальне
ш) ядра Голля і Бурдаха

л) чутливе
м) парасимпатичне дорсальне
н) сльозовидільне
о) рухове подвійне
п) ядра Голля і Бурдаха
с) верхньощелепний
т) блоковий
у) лицевий
ф) очний
х) відвідний
ц) язикоглотковий
ч) окоруховий
ш) блукаючий

п) у променистому вінці
р) у внутрішній капсулі
с) у таламусі
т) у лівій ніжці мозку
у) у правій ніжці мозку
ф) у мості справа
х) у мості зліва

л) Бенедикта
м) Фовілля
н) Вебера
о) Джексона
п) Авеліса

н) у внутрішній капсулі
п) у правій ніжці мозку
р) у мості справа
с) у лівій ніжці мозку
т) у мості зліва

синдромів?
н) рефлекси орального автоматизму
п) насильницькі сміх або плач
р) дизартрія
с) дисфонія
т) атрофія м'язів язика

л) у кірково-ядерних шляхах
м) у внутрішній капсулі
н) у ніжці мозку
о) в ядрах IX, X, XII пар нервів
п) у мості

л) у ніжці мозку
м) у кірково-ядерних шляхах з обох боків
н) в ядрах та корінцях IX, X, XII пар нервів
о) у кірково-ядерному шляху з одного боку
п) у довгастому мозку
л) у мосто-мозочковому куті
н) у мості
о) у довгастому мозку
п) у півкулі мозочка
п) дизартрія
с) анартрія
у) гугнява мова
ф) афазія
х) тиха, монотонна

и) у ядрі лицевого нерва
к) у каналі лицевого нерва, вище відходження стремінцевого нерва
л) у кірково-ядерних шляхах
м) у каналі лицевого нерва, нижче відходження стремінцевого нерва

л) збережена пряма та співдружня реакція зіниць на світло
м) збережена реакція зіниць на акомодацію і конвергенцію
н) відсутня пряма та співдружня реакція зіниць на світло
о) відсутня реакція зіниць на акомодацію і конвергенцію
п) парез погляду
л) у правій верхній очній щілині
н) на основі мозку
о) у кірковому центрі погляду
п) у стовбуровому центрі погляду
л) звукопровідний апарат справа
м) звукосприймаючий апарат зліва
н) звукопровідний апарат зліва
о) звукосприймаючий апарат справа
п) кора скроневої частки
и) звукосприймаючий апарат зліва
к) звукопровідний апарат зліва
л) звукосприймаючий апарат справа
м) звукопровідний апарат справа

а) як зветься цей синдром?
б) коли він спостерігається?
в) про ураження яких нервів можна думати; як по ширині зіниці можна вирішити, який нерв


и) Який вид парезу мімічних м’язів виникне у хворого з ураженням внутрішнього коліна
к) Навколо ядра якого нерва утворюється внутрішнє коліно?
л) Який симптом виникне у разі ураження цього ядра?
м) До складу якого синдрому відноситься ця патологія?
д) Як зветься синдром?
е) Які структури уражені?

д) Який вид парезу мімічних м’язів та язика?
е) Які структури уражені?

р) мова
с) праксис
т) нюх
у) чутливість
ф) рух
х) гнозис
ц) мислення
ч) слух

с) сенсорна
т) моторна
у) дизартрія
ф) анартрія
х) семантична
ц) амнестична
ч) скандована мова
ш) мутизм

л) моторна
м) сенсорна
н) семантична
о) амнестична
п) тотальна

и) сенсорна
к) моторна
л) амнестична
м) тотальна

н) анозогнозія
о) псевдополімелія
р) алексія
с) аутотопагнозія
т) афазія

н) акалькулія
о) моторна афазія
п) сенсорна афазія
р) апраксія
с) алексія
т) парез погляду

л) моторна афазія
м) аграфія
н) апраксія
о) сенсорна афазія
п) амнестична афазія

п) порушення схеми тіла
р) сенсорна афазія
с) моторна афазія
т) порушення психіки
у) паракінези (автоматизована жестикуляція)
ф) алексія
х) акалькулія

с) зорова
т) нюхова
у) моторна
ф) ідеаторна
х) слухова
ц) смакова
ч) конструктивна
ш) еферентна

с) моноплегія
т) лобова атаксія
у) розлад психіки
ф) моноанестезія
х) парез погляду
ц) геміанопсія
ч) чутлива джексонівська епілепсія
ш) зорова агнозія

н) моноанестезія
о) апраксія
п) моноплегія
р) астереогноз
с) геміплегія
т) аносмія

с) слухова агнозія
т) сенсорна афазія
у) моторна афазія
ф) зорові галюцинації
х) смакова агнозія
ц) нюхова агнозія
ч) апраксія
ш) моноплегія

л) зорова агнозія
м) апраксія
н) квадрантна геміанопсія
о) парез погляду
п) амавроз

н) амнестична афазія
о) скандована мова
п) тиха, монотонна мова
р) моторна афазія
с) сенсорна афазія

н) еферентна
о) ідеаторна
п) конструктивна
р) амнестична
с) семантична
т) аферентна

н) аутотопагнозія
о) псевдополімелія
п) аграфія
р) анозогнозія
с) акалькулія
т) алексія

р) амбліопія
с) афазія
т) амавроз

н) у тім'яній частці справа
р) у тім'яній частці зліва
с) у скроневій частці справа
т) у скроневій частці зліва
л) у середньому відділі лівої передцентральної звивини
м) у середньому відділі правої передцентральної звивини
н) у нижньому відділі лівої передцентральної звивини
о) у зацентральній звивині
п) у скроневій частці

л) у задньому відділі верхньої скроневої звивини (центр Верніке)
м) у задньому відділі нижньої лобової звивини (центр Брока)
н) у потиличній частці
о) у задньому відділі середньої лобової звивини
п) у тім'яній частці

л) у лівій надкраєвій звивині
м) у лівій передцентральній звивині
н) у лівій зацентральній звивині
о) у лобовій частці
п) у скроневій частці

п) феномен "уже баченого"
р) смакові галюцинації
с) парестезії
т) нюхові галюцинації
у) слухові галюцинації
ф) рухова джексонівська епілепсія
х) порушення схеми тіла

л) у задньому відділі нижньої лобової звивини
м) у верхній лобовій звивині
н) у задньому відділі середньої лобової звивини
о) у потиличній частці

л) у лівому клині
м) у правому клині
н) у правій язиковій звивині
о) у правій внутрішній капсулі
п) у таламусі справа

ураження?
н) у лівому клині
п) в язиковій звивині лівої потиличної частки
р) в язиковій звивині справа
т) у правому клині

л) у лівій верхній лобовій звивині
м) у задньому відділі правої середньої лобової звивини
н) у задньому відділі лівої середньої лобової звивини
о) у задньому відділі нижньої лобової звивини

ф) мова
х) письмо
ц) лічба
ч) нюх
ш) смак
щ) праксис
ы) читання
э) зір
ю) слух
я) дотик

н) хитання під час стояння і ходи (астазія-абазія)
о) відхилення під час руху в бік вогнища ураження
п) ністагм
р) відхилення під час руху в бік, протилежний до вогнища ураження
с) скандована мова
т) інтенційний тремор
и) у задньому відділі лівої середньої лобової звивини
к) у задньому відділі правої середньої лобової звивини
л) у задньому відділі лівої нижньої лобової звивини
м) у задньому відділі правої нижньої лобової звивини
л) амнестична афазія
м) сенсорна афазія
н) моторна афазія
о) семантична афазія
п) анартрія

л) порушенням розуміння мови
м) втратою здатності називати знайомі предмети
н) порушенням експресивної мови
о) розладом артикуляції мови
п) порушенням розуміння складних логічно-граматичних структур
л) афазія
м) афонія
н) анартрія
о) тиха, монотонна мова
п) скандована мова

л) зацентральна звивина
м) премоторна ділянка
н) центр стереогнозу
о) ядро слухового аналізатора
п) ядро зорового аналізатора
и) моторна афазія
к) сенсорна афазія
л) дизартрія
м) мутизм
патологія?
и) астереогноз
к) аутотопагнозія
л) батіанестезія
м) парез

системи?
н) гіпоталамус
о) чорна речовина
п) бічні роги спинного мозку
р) лімбіко-ретикулярний комплекс
с) симпатичний стовбур
т) парасимпатичні ядра черепних нервів

системи?
н) нейрони бічних рогів СVIII - LII сегментів
о) прегангліонарні і постгангліонарні симпатичні волокна
п) ретикулярна формація стовбура мозку
р) паравертебральні вузли
с) гіпоталамус
т) лімбічна система

с) ядро Якубовича
т) гіпоталамус
у) ретикулярна формація
ф) верхнє і нижнє слиновидільні ядра
х) дорсальне ядро Х пари
ц) крижові центри сечовипускання і дефекації
ч) паравертебральні вузли
ш) нейрони бічних рогів спинного мозку (CVIII - LII)

п) іннервація внутрішніх органів
р) адаптація життєвих функцій (кровообіг, травлення, екскреція)
с) координація рухів
т) регуляція рівноваги
у) трофічна
ф) регуляція пози
х) забезпечення чутливої іннервації

п) ядра Голля і Бурдаха
р) слиновидільні ядра
с) дорсальне ядро Х пари
т) ядро XII пари
ф) ядро Якубовича
х) червоне ядро

с) регуляція емоцій
т) забезпечення вольових рухів
у) забезпечення харчової і сексуальної поведінки
ф) інтегративна функція
х) регуляція сну та бадьорості
ц) чутлива іннервація
ч) є субстратом пам'яті
ш) зорова функція

н) метеоризм
о) геміпарез
п) симптоми натягу
р) спастичний коліт
с) болі в ділянці пупка
т) геміанестезія

с) парез руки
т) порушення ритму серця
у) пекучі болі в половині обличчя, шиї і руці
ф) периферичний парез мімічних м’язів
х) вазомоторні порушення
ц) трофічні розлади
ч) порушення чутливості на руці
ш) порушення координації рухів в руці
н) підвищення артеріального тиску
о) брадикардія
п) зниження артеріального тиску
р) блідість шкіри
с) тахікардія
т) почервоніння шкіри

н) тахікардія
п) зниження артеріального тиску
с) діарея
т) підвищення артеріального тиску

п) вегетативно-судинна
р) порушення терморегуляції
с) екстрапірамідна
т) тремтюча
у) нейро-ендокринна
ф) порушення сну та бадьорості
х) тремтючо-ригідна

н) джексонівська епілепсія
о) порушення терморегуляції
п) нейро-ендокринні розлади
р) парез кінцівок
с) порушення координації рухів
т) нецукровий діабет

л) порушення акомодації
м) міоз
н) мідpіаз
п) екзофтальм

с) послаблення перистальтики кишечника
т) тахікардія
у) брадикардія
ф) посилення перистальтики кишечника
х) блідість шкіри
ц) почервоніння шкіри
ч) підвищення артеріального тиску
ш) зниження артеріального тиску

н) зниження артеріального тиску
п) тахікардія
с) почервоніння шкіри
т) підвищення артеріального тиску

с) справжнє нетримання сечі
т) анурія
у) поліурія
ф) затримка сечі
х) імперативні поклики
ц) гематурія
ч) періодичне нетримання сечі
ш) олігурія

л) справжнє нетримання сечі
м) періодичне нетримання сечі
н) імперативні поклики
о) анурія
п) затримка сечі
н) періодичне нетримання сечі
о) затримка сечі
п) справжнє нетримання сечі
р) імперативні поклики
с) гематурія
т) анурія

н) міоз
о) частковий птоз
п) диплопія
р) енофтальм
с) косоокість
т) амавроз

с) визначення кольору шкіри
т) ехоенцефалографія
у) реовазографія
ф) краніографія
х) спонділографія
ц) місцевий дермографізм
ч) капіляроскопія
ш) мієлографія
л) Бернара-Горнера
м) Вебера
н) Аргайля Робертсона
о) Броун-Секара
п) Бенедикта
н) брадикардія
о) підвищення артеріального тиску
п) пригнічення секреції шлунку
р) зниження артеріального тиску
с) посилення секреції шлунку
т) тахікардія

л) мідріаз
м) екзофтальм
н) міоз
о) енофтальм
п) птоз верхньої повіки


и) епілепсія (абсанси)
к) міотонія
м) забій мозку

и) демієлінізуючі захворювання нервової системи
к) пухлини головного мозку, підоболонкові та внутрішньочерепні гематоми
л) сирингомієлія, сирингобульбія
м) токсичні ураження головного мозку


л) абсцес мозку
м) струс мозку
н) підоболонкова гематома
о) забій мозку
п) церебральний арахноїдит
ж) повний в’ялий параліч м’язів
з) центральний парез м’язів
и) екстрапірамідна м’язова ригідність

и) вазоактивні препарати
к) оперативне лікування
л) протинабрякові препарати
м) ноотропні засоби

л) електроміографія
м) реоенцефалографія

к) електроміографія
л) огляд очного дна
м) МРТ головного мозку

у) дослідження рефлексів
ф) ангіографія
х) електроенцефалографія
ц) дослідження чутливості
ч) дослідження слуху
ш) реоенцефалографія
щ) дослідження смаку
ы) ехоенцефалоскопія
э) дослідження зору

р) пневмоенцефалографія
с) електроенцефалографія
т) електроміографія
у) комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія мозку
ф) люмбальна пункція, аналіз ліквору, ліквородинамічні проби
х) ехоенцефалоскопія
ц) краніографія
ч) спонділографія


е) механічний захист мозку
ж) функція імунологічного бар'єру
з) нейроендокринна
и) екскреція метаболітів
к) терморегуляція

и) бічні шлуночки мозку
к) субдуральний простір
л) епідуральний простір
м) водопровід мозку
н) третій шлуночок мозку
о) четвертий шлуночок мозку
п) субарахноїдальний простір
р) черевна аорта

ж) судинні сплетення шлуночків мозку
з) м'яка мозкова оболона
и) епіневрій
к) периневрій
л) епендима шлуночків
м) ендоневрій

е) збільшення білка
ж) нормальний цитоз
з) зменшення білка
и) збільшений цитоз
к) збільшення глюкози

е) нормальний цитоз
ж) зниження глюкози
з) збільшений цитоз
и) нормальний або дещо збільшений вміст білка
к) зниження хлоридів

ж) блювання
з) атрофія дисків зорових нервів
и) гіперестезія шкіри і органів чуття
л) головний біль
м) запальні зміни в спинномозковій рідині

ж) ригідність потиличних м'язів
з) симптоми Брудзинського
и) симптом Бабінського
к) симптом Вассермана
л) симптом Керніга
м) симптом Лассега

е) сповільнення венозного відтоку від черепа
ж) гіперпродукція спинномозкової рідини
з) атрофія кори головного мозку
и) внутрішньочерепні утворення
к) гіпопродукція спинномозкової рідини

ж) нудота, блювання
з) порушення мови
и) головний біль
к) болі в ділянці серця
л) запаморочення
м) затерпання в кінцівках

и) підсилення пальцевих вдавлень на краніограмі
к) остеопороз спинки турецького сідла, розширення входу в сідло
л) зниження лікворного тиску
м) окорухові розлади
н) парези кінцівок
о) порушення чутливості

е) неврит зорових нервів
ж) первинна атрофія дисків зорових нервів
з) застій дисків зорових нервів
и) хоріоретиніт
к) симптом Салюса

ж) остеопороз спинки турецького сідла
з) тріщини кісток черепа
и) посилення пальцевих вдавлень
к) розширення внутрішнього слухового проходу
л) розширення входу в турецьке сідло
м) розширення шлуночків мозку

з) ксантохромія спинномозкової рідини
и) позитивна проба Стукея
к) негативна проба Квекенштедта
л) збільшення білка в спинномозковій рідині
м) клітинно-білкова дисоціація в спинномозковій рідині
н) збільшення цукру і хлоридів в спинномозковій рідині
о) позитивна проба Квекенштедта
д) пpоба Квекенштедта
е) пpоба Стукея
ж) пpоба Барре
з) проба на діадохокінез

и) головний біль, запаморочення, блювання
к) брадикардія
л) аносмія
м) порушення смаку
н) моторна афазія
о) блідість шкіри
п) вимушене положення голови
р) аграфія

а) Як зветься таке співвідношення білка та клітин в лікворі?
б) Про яке захворювання слід думати?

в) Про який синдром слід думати?
г) Результати якого дослідження підтвердять наявність цього синдрому?

д) стафілокок
е) стрептокок
ж) бацила Коха
з) менінгокок

и) фібрилярні посмикування у м'язах
к) головний біль, блювання
л) гіпертермія
м) симптом Керніга
н) параплегія
о) ригідність потиличних м'язів
р) порушення чутливості за типом "рукавичок" та "шкарпеток"

и) блискавична
к) окуло-летаргічна
л) зверхгостра
м) рецидивна
н) понтинна
о) абортивна
п) бульбарна
р) поліневритична

ж) інфекційно-токсичний шок
з) печінкова недостатність
и) гострий набряк і набухання мозку
к) міастенічний криз
л) синдром дисимінованого внутрішньосудинного згортання
м) гіпотіреоїдна недостатність

и) розлади дихання і серцевої діяльності
к) білково-клітинна дисоціація в лікворі
л) відсутність гіпертермії
м) печінкова недостатність
н) значна гіпоглікемія
о) бурхливий початок
п) втрата свідомості
р) значна гіпертермія

ж) периферичні парези кінцівок
з) поліневритичний синдром
и) синдром Аргайля Робертсона
к) гідроцефалія
л) церебральний арахноїдит
м) судомні напади

ж) лімфоцитаpний плеоцитоз
з) гострий перебіг хвороби
и) нейтрофільний плеоцитоз
к) підгострий перебіг хвороби
л) плівка фібрину в лікворі
м) позитивна реакція Вассермана в лікворі

е) туберкульозного
ж) менінгококового
з) пневмококового
и) сифілітичного
к) стрептококового

менінгіту?
е) гострий перебіг
ж) менінгеальний синдром
з) довгий продромальний період
к) лімфоцитарний плеоцитоз

ж) нейтрофільний плеоцитоз
з) виникає як ускладнення первинного інфекційного захворювання
и) лімфоцитарний плеоцитоз
л) висока температура тіла
м) менінгеальний синдром

ж) в клітинах ліквора і зовні них виявляються менінгококи
з) клітинно-білкова дисоціація
к) лімфоцитарний плеоцитоз
л) знижений вміст хлоридів
м) позитивна реакція Вассермана

ж) сифілітичний
з) пневмококовий
и) стафілококовий
к) туберкульозний
л) менінгококовий
м) паротитний

е) туберкульозний
ж) пневмококовий
з) вірусний
и) стафілококовий
к) менінгококовий

ж) прозора
з) опалесцентна
и) кров'яниста
к) каламутна
л) гнійна
м) ксантохромна

е) каламутна
ж) кров'яниста
з) гнійна
и) опалесцентна
к) прозора

з) бензилпеніцилін, ампіцилін
и) левоміцетин
к) ізоніазид, рифампіцин
л) ацикловір, вальтрекс
м) рибонуклеаза, дезоксирибонуклеаза
н) цифтриаксон, цефотаксим
о) інтерферон, ізопринозин
менінгіту?
з) стрептоміцин
и) левоміцетин
к) інтерферон
л) рифампіцин
м) рибонуклеаза
н) дезоксирибонуклеаза
о) ізоніазид

е) цифтриаксон, цефотаксим
ж) лазикс, манітол
з) інтерферон
и) дезоксирибонуклеаза, рибонуклеаза
к) ізоніазид, рифампіцин

менінгіту?
ж) рифампіцин, ізоніазид
з) лазикс, манітол
и) гемодез, желатиноль
к) пеніцилін, ампіцилін
л) інтерферон, ізопринозин
м) рибонуклеаза, дезоксирибонуклеаза

е) петехіальні висипання на шкірі
ж) нейтрофільний плеоцитоз
з) менінгеальний синдром
и) підвищення температури тіла, озноб
к) запальні зміни в периферичній крові
е) набряк і вклинення мозку в потиличний отвір у разі пухлини задньої черепної ямки
ж) бульбарний синдром у разі гострого розсіяного енцефаломієліту
з) синдром Уотерхауса-Фридериксена за умови блискавичної форми менінгококового
менінгіту
и) тромбоз кавернозного синусу за умови абсцесу мозку
к) емболія легеневої артерії
е) субарахноїдальний крововилив
з) абсцес мозку
и) крововилив у мозок
к) вторинний менінгіт

е) менінгіт
и) церебральний арахноїдит
к) ендартеріїт судин головного мозку
ж) герпетичний енцефаліт
з) менінгококовий менінгіт
и) абсцес мозку
к) крововилив у мозок
діагнозу?

е) задньої черепної ямки
ж) мосто-мозочкового кута
з) спінальний
и) оптико-хіазмальний
к) конвекситальний

з) головний біль, нудота, блювання
и) нижня в'яла параплегія
к) менінгеальні знаки
л) брадикінезія
м) помірний лімфоцитарний плеоцитоз у спинномозковій рідині
н) порушення чутливості за поліневритичним типом
о) гіпертонія м'язів за пластичним типом

ж) амавроз
з) аносмія
и) головний біль, нудота, блювання
к) мозочкові розлади
л) застійні диски зорових нервів
м) рухова джексонівська епілепсія

ж) зниження гостроти зору
з) порушення ковтання
и) концентричне звуження полів зору
к) геміплегія
л) порушення ендокринної функції
м) координаторні розлади

ж) локальні судомні напади
з) анізорефлексія
и) бульбарні розлади
к) порушення чутливості
л) концентричне звуження полів зору

и) порушення сечовипускання
л) амавроз
м) периферичний парез мімічних м'язів
н) аносмія
о) біль в половині обличчя
п) координаторні розлади
р) рухова джексонівська епілепсія
з) окоруховий
и) зоровий
к) трійчастий
л) нюховий
м) завитково-присінковий
н) лицевий
о) блоковий

з) конвекситального
и) оптико-хіазмального
к) спінального

д) конвекситального
ж) оптико-хіазмального
з) мосто-мозочкового кута

синдрому?
е) конвекситального
з) задньої черепної ямки
и) оптико-хіазмального
к) спінального

з) спонділографія
и) дослідження очного дна, полів зору
к) контрастна мієлографія
м) краніографія
н) дослідження чутливості
о) комп'ютерна томографія головного мозку

е) антибіотики
ж) лідаза, йодисті препарати
з) мідантан, наком
и) лазикс, маніт
к) унітіол, купреніл

и) гіпоталамус
к) чутливі шляхи
л) пірамідні шляхи
м) чорна речовина
н) ретикулярна формація мозкового стовбура
о) клітини передніх рогів спинного мозку
п) ядра окорухових нервів
р) клітини задніх рогів спинного мозку

ж) окуло-летаргічна
з) поліомієлітична
и) гіперкінетична
к) радикулоневритична
л) вестибулярна
м) поліневритична

ж) центральні парези
з) симптом "звисаючої голови"
и) патологічна сонливість
к) окорухові розлади
л) чутливі порушення
м) гіперсалівація та інші вегетативні розлади

ж) бульбарні порушення
з) паралічі кінцівок
и) синдром зворотній синдрому Аргайля Робертсона
к) патологічна сонливість
л) окорухові розлади
м) синдром паркінсонізму

б) поза згиначів
в) гіперсалівація
е) гіпомімія, гіпокінезія
ж) симптом "звисаючої голови"
з) гіпеpтонія м'язів за пластичним типом

е) синдром зворотній синдрому Аргайля Робертсона
ж) Бернара-Горнера
з) Аргайля Робертсона
и) паркінсонізму
к) бульбарний

з) резерпін
и) аміназин
к) наком
л) циклодол
м) мідантан
н) галоперідол
о) ізоніазид

е) стафілокок
ж) бліда спірохета
з) бацила Коха
и) менінгокок
к) нейротропний вірус

ж) порушення сну
з) окорухові розлади
и) симптом "звисаючої голови"
л) синдром Аргайля Робертсона
м) верхній в'ялий парапарез

ж) гострий початок
з) бульбарні порушення
и) патологічна сонливість
к) в'ялі парези рук
л) окорухові розлади
м) кожевніківська епілепсія

е) окуло-летаргічна
ж) поліомієлітична
з) очна
и) менінгеальна
к) енцефалітична

ж) синдром Аpгайля Pобеpтсона
з) менінгеальний синдром

а) епідемічний Економо
б) кліщовий
в) коровий
д) грипозний
е) ревматичний

е) бліда куля
ж) чорна речовина
з) червоне ядро
к) лушпина

и) м'язова гіпертонія
к) гіпокінезія
л) підвищена дратівливість
м) м'язова гіпотонія
п) чутливі порушення
р) афатичні розлади
е) лакунарний інфаркт мозку
з) гострий розсіяний енцефаломієліт
и) менінгококовий менінгіт
к) герпетичний енцефаліт

б) вегетативно-судинна дистонія
в) мала хорея
г) невроз
д) дитячий церебральний параліч

е) герпетичний енцефаліт
ж) менінгококовий менінгіт
з) конвекситальний арахноїдит

и) поліневропатія
к) хода типу "степаж"
л) нижня в'яла параплегія
м) справжнє нетримання сечі
н) гіпертермія, лейкоцитоз, підвищення ШОЕ
о) головний біль
п) вогнищева неврологічна симптоматика

к) ехоенцефалоскопія
л) контрастна мієлографія
м) пневмоенцефалографія
н) комп'ютерна томографія головного мозку
о) електроміографія

д) краніографія
е) офтальмоскопія

и) гнійний отит
к) гайморит
л) гіпертонічна хвороба
м) туберкульоз легень
н) черепно-мозкова травма
о) інфаркт міокарду
п) абсцес легень
р) церебральний атеросклероз

е) пеніцилінотерапія
ж) видалення абсцесу разом з капсулою
з) використання протинабрякових засобів
и) дренування абсцесу
к) пункція абсцесу з евакуацією гною

а) гнійний менінгіт
б) абсцес головного мозку
в) гнійний енцефаліт
д) пухлина мозочка
е) гнійний менінгіт
ж) абсцес мозочка
з) енцефаліт
а) які клінічні синдроми виявлені у хворого?
б) ураженням яких структур нервової системи і на якому рівні можна пояснити виявлену
г) які додаткові методи дослідження підтвердять діагноз?
д) яке лікування?

л) стафілокок
м) менінгокок
н) ентеровірус
о) пневмокок
п) паличка Коха

л) контактний (через шкіру)
м) з молоком матері
н) у разі гемотрансфузій
о) повітряно-крапельний
п) аліментарний

л) у мозочку
м) у рухових ядрах черепних нервів
н) у базальних ядрах
о) у бічних канатиках спинного мозку
п) у клітинах передніх рогів спинного мозку

с) безсимптомна (вірусоносійство)
т) хронічна
у) абортивна
ф) вісцеральна
х) блискавична
ц) паралітична
ч) менінгеальна
ш) прогредієнтна

л) в'ялі парези кінцівок
м) периферичний параліч мімічних м'язів
н) бульбарний параліч
о) спастична геміплегія
п) порушення глибокої чутливості

н) катаральне запалення верхніх дихальних шляхів
о) в’ялий параліч кінцівок
п) ентероколіт
р) чутливі розлади
с) порушення сечовипускання
т) головний біль

п) спінальний
р) менінгорадикулярний
с) енцефалітичний
т) абортивний
у) бульбарний
ф) менінгеальний
х) понтинний

п) ремісії
р) препаралітичний
с) рецидивний
т) паралітичний
у) відновний
ф) неповної ремісії
х) резидуальний
н) бульбарна
о) бульбарно-спінальна
п) абортивна
р) понтинна
с) спінальна
т) безсимптомна

н) дисфагія, дизартрія, дисфонія
о) рефлекси орального автоматизму
п) порушення дихання
р) насильницький плач або сміх
с) порушення серцевої діяльності
т) розлади чутливості

и) центральний парез мімічних м'язів
к) периферичний парез мімічних м'язів
л) порушення чутливості на обличчі
м) розлади смаку

к) ксантохромна
л) лімфоцитарний плеоцитоз
м) геморагічна

с) санаторно-курортне лікування
т) суворий ліжковий режим та ізоляція хворого
у) ортопедичні операції
ф) анальгетики, вітамін С
х) профілактика пролежнів, гарячі окутування
ц) сульфаніламіди
ч) дихальна реанімація у разі бульбарного синдрому
ш) фізіотерапевтичні методи

н) дихальна реанімація
о) дегідратаційні засоби
п) антихолінестеразні засоби (галантамін, прозерин)
р) ноотропні препарати (церебролізин, пірацетам, енцефабол)
с) антибіотики
т) електростимуляція нервово-м'язового апарату, масаж
а) які синдроми виявлено у хворої дитини?
в) обгрунтуйте попередній клінічний діагноз
г) яка етіологія хвороби?
д) який шлях зараження?

н) рухові та трофічні розлади
о) альтернувальні синдроми
п) розлади чутливості за провідниковим типом
р) бульбарні розлади
с) порушення функції тазових органів
т) гіперкінези

л) в’ялий параліч ніг
м) центральна нижня параплегія
н) порушення чутливості за провідниковим типом
о) бульбарні розлади
п) тетраплегія
н) в'ялий параліч ніг
о) тетраплегія
п) спастична нижня параплегія
р) трофічні порушення (пролежні)
т) альтернувальні синдроми

н) пірогенал
о) антибіотики
п) лідаза
р) інтерферон або інтерфероногени
с) біостимулятори
т) коpтикостеpоїди

н) інтерферон
о) антихолінестеразні засоби (галантамін, прозерин)
п) протинабрякові засоби
р) фізіотерапія
с) сульфаніламіди
т) ЛФК, масаж
л) спінальний ішемічний інсульт
м) пухлина спинного мозку
н) гострий мієліт
о) спінальна форма розсіяного склерозу
п) гострий розсіяний енцефаломієліт

н) гостра сифілітична гідроцефалія
о) асимптомний нейросифіліс
п) гострий конвекситальний менінгіт
р) спинна сухотка
с) гострий базальний менінгіт
т) гума головного мозку

и) минущі або стійкі парези кінцівок
к) менінгеальний синдром
л) синдром Бернара-Горнера

л) поліневритичний тип порушення чутливості
н) нижній периферичний парапарез
о) напади джексонівської епілепсії

о) окорухові розлади
п) неврит зорового нерва
р) менінгеальні симптоми
с) випадіння чутливості
т) порушення сечовипускання

л) нейрофільний плеоцитоз
м) прозора
н) лімфоцитарний плеоцитоз
о) каламутна
п) кров’яниста

п) паразитарні захворювання головного мозку
р) хорея Гентінгтона
с) абсцес головного мозку
т) бічний аміотрофічний склероз
у) підоболонкові гематоми
ф) розсіяний склероз
х) пухлина мозку

н) препаралітична
о) резидуальна
п) невралгічна
р) менінгеальна
с) атактична
т) паралітична

х) бульбарний синдром
ц) корінцеві болі, парестезії
ч) відсутність колінних та ахіллових рефлексів
ш) застійні диски зорових нервів
щ) синдром Аргайля Робертсона
ы) первинна атрофія дисків зорових нервів
э) мозочкова атаксія
ю) менінгеальний синдром
я) сенситивна атаксія

н) корінцеві болі, парестезії
о) синдром Аргайля Робертсона
п) гіперрефлексія колінних та ахіллових рефлексів
р) синдром, зворотній синдрому Аргайля Робертсона
с) зниження або відсутність колінних та ахіллових рефлексів
т) застійні диски зорових нервів

л) мозочкова атаксія
м) гіперрефлексія колінних і ахіллових рефлексів
о) відсутність колінних та ахіллових рефлексів
п) синдром зворотній синдрому Аргайля Робертсона

н) мозочкова атаксія
о) значна сенситивна атаксія
п) синдром Аргайля Робертсона
р) парези кінцівок
с) трофічні розлади

л) йодид калію
м) сульфаніламідні
н) коагулянти
о) бійохінол
п) пеніцилін
л) пухлина мозочка
м) полінейропатія
и) спинна сухотка
к) сифілітичний менінгіт
л) туберкульозний менінгіт
м) абсцес мозку

н) спинна сухотка
о) мононейропатії
п) розсіяний склероз
р) гума головного мозку
с) полінейропатії
т) фунікулярний мієлоз

н) наявність парезів
о) арефлексія
п) порушення чутливості за поліневритичним типом
р) відсутність тазових розладів
с) сенситивна атаксія
т) м'язова гіпотонія

н) гостру
о) підгостру
п) повільну
р) безсимптомну
с) блискавичну
т) рецидивну

н) короткий інкубаційний період
о) відсутність запальних змін
п) гострий перебіг
р) тривалий інкубаційний період
с) хронічний прогредієнтний перебіг
т) інтактність імунної системи

п) демієлінізація
р) спонгіоформна дегенерація нейронів
с) атрофія мозку, особливо кори
т) вогнища ішемії
у) астрогліоз
ф) запалення
х) набряк

л) куру
м) прогресуюча м’язова дистрофія
н) хвороба Крейцфельдта-Якоба
о) хронічна виснажувальна хвороба
п) міастенія

и) найпростішими
к) пріонами
л) вірусами
м) бактеріями

н) гостра
о) спорадична
п) підгостра
р) спадкова
с) інфекційна
т) хронічна

х) астенічний синдром
ц) порушення пам’яті і поведінки
ч) лихоманка
ш) мозочкова атаксія
щ) міоклонії
ы) головний біль
э) блювання
ю) прогресуюча деменція
я) плеоцитоз у лікворі
аа) лейкоцитоз у крові


и) зниження загального рівня біоелектричної активності
к) білатерально синхронні тета-хвилі
л) комплекси "пік-повільна хвиля"
м) 2х- або 3х-фазні несиметричні гострі хвилі частотою 1-2 за сек
и) пухлина головного мозку
к) хвороба Крейтцфельдта-Якоба
л) енцефаліт
м) розсіяний склероз

ж) вірус Епштейна-Барра
з) ВІЛ (вірус імунодефіциту людини)
и) цитомегавірус

п) СНІД-деменція
р) саркома Капоші
с) атиповий асептичний менінгіт
т) лімфома головного мозку
у) мієлопатія
ф) нейропатії
х) токсоплазмоз головного мозку

и) первинна лімфома
к) саркома Капоші
л) менінгіома
м) ангіома
к) ВІЛ-енцефаліт
л) ВІЛ-менінгіт
м) СНІД-деменція

н) у разі контакту з хворою твариною
о) трансмісивний
п) пероральний
р) перкутанний
с) повітряно-крапельний
т) трансплацентарний

п) позитивні трепонемні реакції
р) підвищення температури тіла
с) дизрафічний статус
т) лімфаденопатія
у) нейтрофільний плеоцитоз в лікворі
ф) плямисто-папульозна висипка
х) менінгоенцефаломієліт
а) Що виникло у хворої?

л) епілептичні напади
м) синдром Броун-Секара
н) гіпертензійний синдром
о) полінейропатія
п) вогнищеві симптоми ураження мозку

ж) прорив кісти
з) нагноєння кісти
и) тромбоз судин головного мозку

н) поліневритичний
о) епілептиформний
п) псевдотуморозний
р) радикулярний
с) гіпертензивно-гідроцефальний
т) менінгеальний

н) вірусна інфекція з повільним перебігом
о) порушення гемодинаміки
п) генетична схильність
р) порушення обміну міді
с) географічний фактор
т) бактеріальна інфекція

н) зменшення кількості Т-лімфоцитів
о) нормальна кількість Т-лімфоцитів
п) деяке збільшення вмісту В-лімфоцитів
р) нормальна концентрація циркулюючих імунних комплексів
с) збільшення концентрації циркулюючих імунних комплексів
т) зменшення кількості В-лімфоцитів

н) нормальна кількість Т-лімфоцитів
о) зменшення кількості Т-лімфоцитів
п) збільшення вмісту В-лімфоцитів
р) відносно низька кількість В-лімфоцитів
с) низька концентрація циркулюючих імунних комплексів
т) збільшення концентрації циркулюючих імунних комплексів

л) сіра речовина головного мозку
м) периферичні нерви
н) оболони головного мозку
о) біла речовина головного та спинного мозку
п) сіра речовина спинного мозку

склерозу?
н) крововилив в нервову тканину
о) дистрофічні зміни нейрона
п) запальні зміни оболонок мозку
р) демієлінізація нервових волокон
с) утворення склеротичних бляшок в білій речовині
т) ремієлінізація нервових волокон

склерозу?
н) підсилення процесів демієлінізації
о) підсилення процесів ремієлінізації
п) порушення структури нервових волокон
р) відновлення нормальної структури нервових волокон
с) зменшення осередків демієлінізації
т) збільшення осередків демієлінізації

склерозу?
н) підсилення процесів демієлінізації
о) посилення процесів ремієлінізації
п) утворення бляшок в інших відділах головного і спинного мозку
р) порушення структури нервових волокон
с) ураження оболон головного і спинного мозку
т) відновлення структури нервових волокон

с) зорові нерви
т) мозочок та його шляхи
у) передні роги спинного мозку
ф) нюхові нерви
х) бічні канатики спинного мозку
ц) передцентральна звивина
ч) зацентральна звивина
ш) задні канатики спинного мозку

п) регресуючий
р) блискавичний
с) первинно-прогресуючий
т) ремітуючий
у) двохвильовий
ф) ремітуючо-прогресуючий
х) вторинно-прогресуючий

с) церебральна
т) церебеллярна
у) поліневритична
ф) спінальна
х) екстрапірамідна
ц) мононевpитична
ч) окуло-летаpгічна
ш) церебро-спінальна

л) вібраційна
м) стереогноз
н) тактильна
о) температурна
п) больова

х) блідість скроневих половин дисків зорових нервів
ц) зниження вібраційної чутливості
ч) зниження нюху
ш) відсутність черевних рефлексів
щ) зниження слуху
ы) минуще зниження гостроти зору
э) трофічні розлади
ю) минущі парестезії
я) застійні диски зорових нервів
аа) бульбарні розлади
л) зоpова агнозія
м) минуще зниження гостроти зору
н) зорові галюцинації
о) ретробульбарний неврит зорового нерва

о) центральні парези
п) гіпертонія м’язів
с) периферичні парези
т) атрофія м’язів

с) аносмія
т) нижній спастичний парапарез
у) застійний диск зорового нерва
ф) інтенційний тремор
х) периферичні парези
ц) ністагм
ч) зниження вібраційної чутливості
ш) атрофії м’язів

склерозу?
л) справжнє нетримання сечі
м) парадоксальна затримка сечі
н) періодичне нетримання сечі
о) імперативні поклики до сечовипускання
п) анурія

н) початок захворювання в похилому віці
о) початок хвороби в молодому віці
п) периферичні парези кінцівок
р) множинність ураження нервової системи
с) застійні диски зорового нерва
т) ремітуючий або прогресуючий характер перебігу

л) гостре інфекційне захворювання з ураженням всіх відділів нервової системи
м) хронічне захворювання з моносимптомним ураженням пірамідних шляхів
н) множинність ураження центральної нервової системи, хронічний перебіг
о) гострий інсультоподібний початок з поступовим зростанням симптоматики протягом
тижня
п) ураження периферичної нервової системи, включаючи зорові нерви

н) ністагм
р) скандована мова
с) інтенційний тремор
т) відсутність черевних рефлексів

н) блідість скроневих половин дисків зорових нервів
п) відсутність черевних рефлексів
р) адіадохокінез
с) нижній спастичний парапарез
т) застійні диски зорових нервів
с) МРТ головного та спинного мозку
т) загальний аналіз крові
у) краніографія, спонділографія
ф) дослідження викликаних потенціалів головного мозку
х) електроміографія
ц) дослідження очного дна
ч) дослідження титру антитіл і рівня сенсибілізації до основного білка мієліну
ш) електроенцефалографія

склерозу?
л) кортикостероїди
м) цитостатики
н) сульфаніламіди, антибіотики
о) коагулянти
п) імуномодулятори

л) прогресуючий
м) регресуючий
н) ремітуючий
о) блискавичний
п) двохвильовий
и) енцефаліт
к) менінгоенцефаліт
м) гострий розсіяний енцефаломієліт
склерозу?
н) пірамідні шляхи
о) рухові ядра бульбарних нервів
п) передні корінці спинного мозку
р) передні роги спинного мозку
с) чутливі провідні шляхи
т) периферичні нерви

л) ремітуючий
м) регресуючий
н) прогресуючий
о) гострий
п) двохвильовий

н) периферична
о) церебеллярна
п) тремтюча
р) бульбарна
с) шийно-грудна
т) попереково-крижова

с) атрофія м'язів кінцівок
т) фібрилярні посмикування в уражених м'язах
у) порушення смаку
ф) бульбарні та псевдобульбарні розлади
х) порушення чутливості
ц) гіперрефлексія глибоких рефлексів
ч) порушення сечовипускання
ш) альтернувальні синдроми

н) ниркова недостатність
о) печінкова недостатність
п) порушення дихання
р) набряк мозку
с) аліментарне виснаження
т) пневмонія
н) IX, X пар
о) III, IV, VI пар
п) VIII пари
р) VII пари
с) XI пари
т) XII пари

л) чутливі розлади на обличчі
м) дизартрія, дисфагія, дисфонія
н) атрофія і фібрилярні посмикування м’язів язика
о) відсутність атрофії м’язів язика
п) нижній в’ялий парапарез

н) Аргайля Pобертсона
о) паркінсонізму
п) бульбарний
р) Бернара-Горнера
с) псевдобульбарний
т) бульбарно-псевдобульбарний

с) порушення чутливості
у) атрофія м'язів верхніх кінцівок
ф) гіперрефлексія глибоких рефлексів на руках
х) фібрилярні посмикування в м’язах рук
ц) застійні диски зорових нервів
ч) центральний парез нижніх кінцівок
ш) синдром Бернара-Горнера
л) менінгіту
м) ішемічного інсульту
н) енцефаліту
о) полінейропатії
п) розсіяного склерозу
л) пухлина головного мозку
м) летаргічний енцефаліт
о) оптико-хіазмальний арахноїдит
п) стовбуровий енцефаліт
л) мозочкова атаксія
м) паркінсонізм
о) хорея
п) міоклонії
діагноз?
л) ретробульбарний неврит зорового нерва
м) невропатія правого малогомілкового нерва
н) поліомієліт
о) мієліт
л) пульс-терапія кортикостероїдними препаратами
м) кортикостероїдні препарати у малих дозах
н) бетаферон по 8 млн МО через день
о) копаксон по 20 мг щоденно
п) вазоактивні препарати у великих дозах
л) поліомієліт
м) бічний аміотрофічний склероз
о) дисциркуляторна енцефаломієлопатія
п) дифтерійна полінейропатія


л) внутрішня сонна артерія
м) передня мозкова артерія
н) хребтова артерія
п) задня мозкова артерія

л) передня мозкова артерія
м) середня оболонкова артерія
н) задня мозкова артерія
о) поверхнева скронева артерія
п) середня мозкова артерія

л) верхня мозочкова артерія
м) очна артерія
н) середня мозкова артерія
о) задня мозкова артерія
п) передня мозкова артерія

с) сагітальний
т) решітчастий
у) поперечний
ф) лобний
х) печеристий
ц) прямий
ч) каротидний
ш) гайморовий

н) міогенний
о) зміна системного артеріального тиску
п) метаболічний
р) неврогенний
с) зміна коронарного кровообігу
т) зміна частоти серцевих скорочень

мозку
с) інтоксикація нікотином (паління)
т) особливості харчування
у) артеріальна гіпертонія
ф) гіперхолістеринемія
х) емоційні стреси
ц) порушення толерантності до вуглеводів
ч) гіподинамія
ш) спадкова схильність

с) особливості харчування
т) гіперхолістеринемія
у) інтоксикація нікотином (паління)
ф) спадкова схильність
х) гіподинамія
ц) артеріальна гіпертонія
ч) емоційні стреси
ш) порушення толерантності до вуглеводів

с) підключичний
т) каротидно-каротидний
у) коронарний
ф) в системі вінцевих судин
х) каротидно-вертебральний
ц) вертебрально-каротидний
ч) в системі спінальних артерій
ш) в системі сонних артерій

с) початкові прояви недостатності кровопостачання мозку
т) хвороба Рейно
у) минущі порушення мозкового кровообігу
ф) інсульти
х) дисциркуляторна мієлопатія
ц) дисциркуляторна енцефалопатія
ч) мігрень
ш) гематомієлія

с) головний біль, запаморочення
у) монопарез
ф) шум в голові
х) афазія
ц) погіршення пам'яті
ч) порушення чутливості
ш) патологічні рефлекси

н) загальні
о) вегетативні
п) регіонарні
р) кардіальні
с) змішані
т) табетичні

п) зрив ауторегуляції мозкового кровотоку у разі різкого підвищення артеріального тиску
р) рексисний механізм (розрив судини)
с) судинна мозкова недостатність
т) спазм мозкових судин і стаз крові в судинах мозку
у) геморагічне просочування
ф) феномен обкрадання
х) тромбоз судин головного мозку

кризу?
п) монопарез
с) головний біль, запаморочення
т) афазія
у) шум в вухах
ф) нудота, блювання
х) геміпарез

у) судинна мозкова недостатність
ф) зрив ауторегуляції мозкового кровотоку у разі різкого підвищення артеріального тиску
х) внутрішньошлуночкові крововиливи
ц) мікротромбози і мікроемболії
ч) мікрогеморагії
ш) феномен обкрадання
щ) підоболонкові крововиливи
ы) адгезія і агрегація формених елементів крові
э) розрив судини

п) моно- або геміпарез
р) анізорефлексія
с) мозочкова атаксія
у) моторна або сенсорна афазія
х) бульбарний синдром

системі
х) системне запаморочення
ц) моторна афазія
ч) зорові розлади
ш) напади джексонівської епілепсії
щ) бульбарні розлади
ы) диплопія
э) амнестична афазія
ю) альтернувальний синдром
я) сенсорна афазія
аа) порушення схеми тіла

л) транзиторна ішемічна атака
м) дисциркуляторна енцефалопатія
н) початкові прояви недостатності кровопостачання мозку
о) геморагічний
п) ішемічний

с) лакунарний
т) атеротромботичний
у) дисциркуляторна енцефалопатія
ф) дисциркуляторна мієлопатія
х) кардіоемболічний
ц) гемодинамічний
ч) гемореологічний
ш) транзиторна ішемічна атака

с) гематомієлія
т) дисциркуляторна енцефалопатія
у) паренхіматозний крововилив
ф) субарахноїдальний крововилив
х) паренхіматозно-субарахноїдальний крововилив
ц) гематорахіс
ч) субарахноїдально-паренхіматозний крововилив
ш) дисциркуляторна мієлопатія

х) тромбоз мозкових судин
ц) розрив патологічно зміненої судини
ч) підоболонковий крововилив
ш) оклюзія або стеноз магістральних судин голови
щ) судинна мозкова недостатність
ы) зрив ауторегуляції мозкового кровотоку у разі різкого підвищення артеріального тиску
э) феномен обкрадання
ю) емболії артеріо-артеріальні та кардіальні
я) внутрішньошлуночковий крововилив
аа) підвищення коагулянтності, адгезії і агрегації елементів крові

л) судинна мозкова недостатність
м) розрив патологічно зміненої судини
н) зрив ауторегуляції мозкового кровотоку
о) феномен обкрадання
п) діапедез дрібних артерій, вен, капілярів

с) геміплегія або геміпарез
у) моторна афазія (осередок в лівій півкулі)
х) геміанестезія
ц) геміанопсія
ч) мозочкова атаксія
ш) дисфагія

л) незначні розлади чутливості на паретичній нозі
м) геміпарез
н) геміанестезія
п) монопарез ноги

н) поза Верніке-Манна
п) сенсорна афазія
р) системне запаморочення
с) ністагм
т) синдром Валленберга-Захарченка

п) окорухові порушення
с) тетрапарез чи тетраплегія
т) двобічні патологічні рефлекси
у) сенсорна афазія
ф) гіпертермія та порушення вітальних функцій
х) рухова джексонівська епілепсія

н) сліпота чи зниження зору на боці тромбозу
о) геміплегія чи геміпарез з протилежного боку
п) геміплегія чи геміпарез на боці тромбозу
р) гемігіпестезія з протилежного боку
с) гемігіпестезія на боці тромбозу

л) гомонімна квадрантна геміанопсія
н) зорова агнозія
п) амавроз
н) поступове виникнення вогнищевих симптомів
о) відсутність вогнищевих симптомів
п) крововилив в сітківку ока
р) атеросклеротичні зміни судин сітківки
с) раптове виникнення вогнищевих симптомів
т) переважання вогнищевих симптомів над загальномозковими
н) раптовий початок захворювання
о) повільне виникнення вогнищевих симптомів
п) крововилив в сітківку ока
р) короткотривала втрата свідомості
с) часто миготлива аритмія
т) кров’яниста спинномозкова рідина

с) загальномозкові симптомі відсутні
т) повільне виникнення вогнищевих симптомів
у) значні загальномозкові симптоми
ф) обличчя багряно-червоне, ціанотичне
х) менінгеальні симптоми відсутні
ц) в спинномозковій рідині домішки крові
ч) менінгеальні симптоми
ш) спинномозкова рідина завжди без змін

синдром?
л) крововилив в мозочок
м) крововилив у мозок з проривом крові в шлуночки
н) крововилив в півкулю мозку
о) тромбоз внутрішньої сонної· артерії
п) тромбоемболія середньої мозкової артерії

с) відставання паретичних кінцівок при пробі Барре
т) парез погляду
у) гемігіпестезія на боці парезу
ф) мідріаз на боці вогнища
х) симптом “вітрила” на боці паpалічу
ц) стопа паралізованої ноги ротована назовні
ч) моторна афазія у разі лівобічної локалізації вогнища
ш) гіпотонія, гіпорефлексія на боці парезу

н) сенсорна афазія
п) альтернувальні синдроми
р) мимовільні рухи у правих кінцівках (паракінези)
с) лівобічні геміплегія, геміанестезія
т) порушення схеми тіла

с) спинномозкова рідина не змінена
т) геміпарез
у) альтернувальні синдроми
ф) загальномозкові симптоми і психомоторне збудження
х) кров’яниста спинномозкова рідина
ц) менінгеальні симптоми
ч) гомонімна геміанопсія
ш) епілептичні напади

інсультів?
у) ступінь неврологічного дефіциту
ф) втрата чи збереження свідомості
х) вік хворого (середній чи похилий )
ц) врахування рівня артеріального тиску, пульсу, типу дихання
ч) переважання загальномозкових або вогнищевих симптомів
ш) порушення функції тазових органів
щ) наявність чи відсутність менінгеального синдрому
ы) дані електроенцефалографії
э) наявні або перенесені захворювання

інсульту?
л) вогнища зниженої щільності в головному мозку на КТомограмі
м) кров'яниста або ксантохромна спинномозкова рідина
н) зміщення М-еха на 1-2 мм
о) зміщення М-еха на 5-7 мм
п) вогнище підвищеної щільності в головному мозку на КТомограмі


у) нормалізація трофіки м’язів
ф) попередження і лікування дихальної недостатності
х) лікування гострих серцево-судинних розладів
ц) антикоагулянтна терапія
ч) нормалізація системної гемодинаміки
ш) тромболітичні засоби
щ) корекція водно-електролітного балансу і кислотно-лужного стану
ы) лікування набряку мозку
э) гемостатичні препарати

и) тромболітичні препарати
к) антикоагулянти
л) коагулянти і антифібринолітичні препарати
м) операція видалення гематоми у разі крововиливу в півкулю мозку або мозочок

н) антифібринолітичні засоби
о) антикоагулянти і тромболітичні препарати
п) протинабрякові препарати
р) антиагреганти
с) нейропротекторні засоби
т) гемостатичні препарати

у) антикоагулянти
ф) електростимуляція нервово-м'язового апарату
х) ноотропні, вазоактивні засоби
ц) антихолінестеразні препарати
ч) тромболітичні препарати
ш) лікувальна гімнастика, масаж
щ) фізіотерапія, логопедична допомога
ы) антибіотики
э) дегідратаційні засоби

л) малий ішемічний інсульт
м) завершений ішемічний інсульт
н) минуще порушення мозкового кровообігу
о) геморагічний інсульт
п) дисциркуляторна енцефалопатія

и) тромботичний ішемічний інсульт
к) тромбоемболітичний інсульт
л) крововилив у мозок
м) дисциркуляторна енцефалопатія
л) передня мозкова артерія
м) задня мозкова артерія
н) хребтова артерія
п) внутрішня сонна артерія

л) емболічний інсульт
н) тромботичний інсульт
о) крововилив у мозок
п) минуще порушення мозкового кровообігу

л) басейн передньої мозкової артерії
м) басейн задньої мозкової артерії
н) басейн середньої мозкової артерії
о) басейн внутрішньої сонної артерії
п) басейн задньої нижньої мозочкової артерії

и) передня мозкова артерія
к) задня мозкова артерія
л) середня мозкова артерія
м) вертебрально-базилярний басейн

л) у правій півкулі мозку
м) у мості
н) у мозочку
о) у лівій півкулі мозку
п) у ніжці мозку

виставити?
л) гіпертонічний криз
м) дисциркуляторна енцефалопатія з вестибулярним синдромом
н) ішемічний інсульт у судинах вертебрально-базилярного басейну
о) гостра гіпертонічна енцефалопатія
п) гостра невропатія правого окорухового нерва
л) гіпертонічний криз
м) ішемічний інсульт в лівій півкулі мозку
н) менінгіт
о) крововилив в ліву півкулю мозку
п) субарахноїдальний крововилив
л) ішемічний інсульт
м) менінгіт
н) субарахноїдальний крововилив
о) гіпертонічний криз
п) крововилив у півкулю мозку
л) геморагічний інсульт
н) пухлина головного мозку
о) ішемічний інсульт
п) енцефаліт

л) ішемічний інсульт
м) геморагічний інсульт
н) нейропатія відвідного нерва
о) гіпертонічний криз
п) минуще порушення мозкового кровообігу
л) електроенцефалографія
м) ехоенцефалоскопія
н) дослідження спинномозкової рідини
п) рентгенографія черепа

с) передня мозкова артерія
т) передні спинномозкові артерії
у) основна артерія
ф) передні корінцево-спинномозкові артерії
х) задні корінцево-спинномозкові артерії
ц) середня мозкова артерія
ч) задні спинномозкові артерії
ш) задня мозкова артерія

у) струс спинного мозку
ф) інтоксикації
х) коарктація аорти
ц) крововтрата
ч) артеріовенозні, артеріальні аневризми судин спинного мозку
ш) гострий інфаркт міокарда
щ) атеросклероз в поєднанні з гіпертензією і діабетом
ы) артеріїти, флебіти судин спинного мозку
э) стиснення корінцево-спинномозкових артерій грижею диска

н) у сегментах CV-CVIII
о) у верхньо-грудних сегментах
п) у поперековому потовщенні
р) у конусі
с) у сегменті СIV
т) у середньо-грудних сегментах

с) лакунарний інфаркт мозку
у) дисциркуляторна мієлопатія
ф) гематомієлія
х) малий ішемічний церебральний інсульт
ц) спінальний арахноїдит
ч) минущі мієлоішемії
ш) ішемічний спінальний інсульт
п) кохлео-вестибулярний
р) аміотрофічний
с) переміжної каудогенної кульгавості
т) синдром Унтергарншейдта
у) “дроп-атака”
ф) Броун-Секара
х) переміжної мієлогенної кульгавості

о) раптова короткочасна втрата свідомості під час різкого повороту голови
п) порушення мови
р) тимчасова слабкість кінцівок
с) м’язова гіпотонія
т) інтенційний тремор

и) тромбоемболія в руслі артерії Депрож-Готтерона
к) гематомієлія в сегментах поперекового потовщення
л) ішемічний інсульт в ділянці шийного потовщення
м) минуща ішемія в руслі артерії Адамкевича

л) парези нижніх кінцівок
м) нетримання сечі
н) нестерпні парестезії в ногах
о) поширення затерпання з дистальних відділів ніг до паху
п) відсутність пульсації на артеріях стопи

п) центральна нижня параплегія
р) симптоми Керніга, Брудзинського
с) периферична нижня параплегія
т) порушення чутливості на ногах
у) болі в попереково-крижовому відділі
ф) трофічні порушення в ділянці крижів, сідниць
х) розлади сечовипускання

н) геміпарез
о) провідникові чутливі розлади
п) порушення функції сфінктерів
р) тетрапарез
с) менінгеальні симптоми
т) нижній центральний парапарез

п) міастенічний
р) спастико-атрофічний
с) радикулярний
т) спастичний
у) аміотрофічний
ф) сирингомієлітичний
х) синдром Броун-Секара

п) антибіотики
р) реополіглюкін
с) полівітаміни
т) пірацетам
у) антихолінестеразні
ф) масаж, фізіотерапевтичні процедури
х) пентоксифілін
и) мієліт
к) попереково-крижовий радикуліт
л) полінейропатія
м) гостре порушення спінального кровообігу
к) мієліт
л) спінальний інсульт

к) мієліт
м) минуще порушення спінального кровообігу
ж) Які структури уражені?
з) Як зветься синдром?
и) Вкажіть клінічний діагноз?
ж) Як зветься таке порушення мови?
з) Вкажіть клінічний діагноз?
и) Які рефлекси та тонус м’язів в паралізованих кінцівках у перші години хвороби?
ж) Яке виникло захворювання?
з) Яка його причина у молодих людей?
и) Яке дослідження підтвердить діагноз?

л) системні захворювання сполучної тканини
м) спадкова схильність
н) інфекції
о) локальний дефект периферичних судин пальців
п) захворювання шлунково-кишкового тракту

н) стадія нижнього парапарезу
о) блідість і похолодіння носа, вух, пальців рук, ніг
п) синюшність та больовий синдром
р) стадія верхнього парапарезу
с) трофічні порушення (симетрична гангрена)
т) корінцеві болі

н) симптоми натягу
о) парези кінцівок
п) напади поблідніння або ціанозу в пальцях
р) симетричність ураження
с) болі в пальцях
т) відсутність глибоких рефлексів

н) коагулянти
о) антибіотики
п) гангліоблокатори
р) препарати нікотинової кислоти
с) чотирикамерні ванни
т) сульфаніламідні
н) мікроемболії мозкових судин
о) спазм інтрацеребральних судин
п) мікротромбози судин мозку
р) мікрогеморагії в тканині мозку
с) дилятація в гілках зовнішньої сонної артерії
т) порушення венозного відтоку

л) мігрень без аури
м) мігрень з аурою
н) декомпенсована
о) початкова
п) субкомпенсована

н) тремтюча
о) гіперкінетична
п) очна
р) офтальмічна
с) офтальмоплегічна
т) геміпаретична

н) початок в пубертатному або юнацькому віці
о) застійні диски зорових нервів
п) первинна атрофія дисків зорових нервів
р) наявність психотравмуючого фактору
с) напади головного болю, блювання
т) добре самопочуття між нападами

и) пульсуючий характер болю
к) двобічний, дифузний біль
л) нудота, блювання
м) фізична активність не порушена

л) сандомігран
м) суматриптан (імігран)
н) амітриптилін
о) аскофен, цитрамон, седалгін
п) ерготамін, дигідроерготамін

л) преднізолон, дексон
м) анаприлін
н) суматриптан (імігран)
о) сандомігран
п) німодипін, верапаміл
л) церебральний гіпертонічний криз
м) симпато-адреналовий вегетативний криз
н) вагоінсулярний вегетативний криз
о) пароксизм бронхіальної астми
п) транзиторна ішемічна атака
л) невроз
м) неврит зорового нерва
н) мігрень
о) вегетативно-судинна дистонія
п) невралгія трійчастого нерва
думати?
и) полінейропатія
к) синдром Рейно
л) облітеруючий ендартеріїт
м) вегетативно-судинна дистонія

и) передцентральна звивина
к) бічні канатики спинного мозку
л) периферичні нерви
м) сплетення
н) внутрішня капсула
о) міжхребцеві та вегетативні вузли
п) передні і задні корінці спинного мозку

з) центральний монопарез
и) біль і анестезія в зоні іннервації
к) відсутність атрофії м’язів
л) периферичний монопарез
н) гіпертонія м'язів
о) патологічні рефлекси

ж) фасцикулярні посмикування
з) стріляючий біль
и) сегментарна анестезія
к) гіперрефлексія
л) периферичний парез м'язів
м) симптоми натягу

з) Фовілля
и) Лассега
к) Керніга
л) Нері
м) Броун-Секара
н) Бернара-Горнера
о) Вассермана

и) центральний парез м'язів нижніх кінцівок
к) розлади чутливості в ділянці промежини
л) порушення чутливості за поліневритичним типом
м) періодичне нетримання сечі
о) справжнє нетримання сечі
п) корінцевий біль
р) патологічні рефлекси

к) енцефаліт
л) радикуліт
м) плексит
н) менінгіт
о) невралгія
п) мієліт
р) невропатія
с) поліневропатія
т) арахноїдит

ж) арефлексія
з) парези м'язів
и) гіперестезія
к) парестезії
л) атрофія м’язів
м) напади болю

ж) дисоційоване порушення чутливості
з) біль в ділянці однієї або декількох гілок нерва
и) парез жувальної мускулатури
к) герпетичні висипання на обличчі
л) наявність куркових зон
м) вегетативні порушення на обличчі


ж) відсутність згинально-ліктьового рефлексу
з) парез розгиначів передпліччя, кисті і пальців
и) відсутність розгинально-ліктьового рефлексу
к) звисаюча кисть
л) "когтиста" кисть
м) відсутність чутливих розладів

з) гіперрефлексія згинального ліктьового рефлексу
и) неможливість пронації кисті
к) відсутність розгинального ліктьового рефлексу
л) неможливість згинання перших трьох пальців кисті
м) анестезія в зоні іннервації
н) звисаюча кисть
о) атрофія в ділянці thenaris

ж) звисаюча кисть
з) неможливість згинання IV і V пальців кисті
и) відсутність розгинального ліктьового рефлексу
к) деформація кисті у вигляді "когтистої лапи"
л) анестезія ульнарної поверхні передпліччя, кисті, IV і V пальців
м) гіперефлексія розгинального ліктьового рефлексу

е) анестезія передньої поверхні стегна
ж) рефлекс Бабінського
з) параліч стопи
и) відсутність колінного рефлексу
к) відсутність ахіллового рефлексу

е) рефлекс Бабінського
ж) неможливість підошвового згинання стопи і пальців
з) відсутність колінного рефлексу
и) відсутність ахіллового рефлексу
к) неможливість тильного згинання стопи

ж) відсутність ахіллового рефлексу
з) неможливість тильного згинання стопи
и) анестезія зовнішньої поверхні гомілки та тила стопи
к) відсутність колінного рефлексу
л) хода типу "степаж"
м) неможливість підошвового згинання стопи і пальців

ж) параліч литкового м’яза
з) парез чотириголового м’яза стегна та кравецького м’яза
и) відсутність підошвового рефлекса
к) симптом Ласега
л) відсутність колінного рефлекса
м) симптоми Вассермана і Мацкевича

з) центральний парез кінцівок
и) периферичний парез м’язів кистей і стоп
к) патологічні рефлекси
л) порушення чутливості за поліневритичним типом
м) порушення функції сфінктерів
н) трофічні і вазомоторні розлади на кистях і стопах
о) порушення чутливості за провідниковим типом

ж) проксимальні парези кінцівок
з) дистальні парези кінцівок
и) провідникові порушення чутливості
к) гіпестезія з гіперпатією в ділянці кистей і стоп
л) гіпергідроз, ціаноз кистей та стоп
м) порушення функції тазових органів

ж) болі і парестезії в кінцівках
з) центральний парез кінцівок
и) гіпотрофії м'язів стегон і гомілок
к) провідникові порушення чутливості
л) стопні патологічні рефлекси
м) арефлексія колінних та ахіллових рефлексів

ж) хореоатетоз
з) дисфагія, дисфонія
и) центральний параліч кінцівок
к) парези м’язів кистей і стоп
л) розлади чутливості за поліневритичним типом

е) випадіння згинального ліктьового рефлексу
ж) парез м'язів кисті і пальців
з) порушення чутливості на зовнішній поверхні плеча
и) порушення чутливості на кисті
к) парез м'язів проксимального відділу руки

з) підвищення рефлексів на руці
и) розлади чутливості на кисті та пальцях
к) біль в кисті і по ходу нервових стовбурів
л) розлад чутливості на плечі
м) атрофія м'язів передпліччя і дрібних м'язів кисті
н) парез м’язів дистального відділу руки
о) парез м'язів проксимального відділу руки

д) вірусом Herpes Simplex
е) вірусом Herpes Zoster
ж) вірусом Епштейна-Барра
з) цитомегаловірусом

з) дисоційований розлад чутливості
и) ексудативні шкірні висипання
к) периферичний парез м'язів
л) сегментаpна гіпеpестезія або гіпестезія
м) центральний парез м’язів

ж) центральний парез кінцівок
з) периферичний парез дистальних відділів кінцівок
и) зниження або відсутність сухожильних рефлексів
к) білково-клітинна дисоціація в спинномозковій рідині
л) гіперрефлексія сухожильних рефлексів
м) бульбарні розлади

е) спонділографія
з) краніографія
и) мієлографія
к) МРТ хребта

ж) черепно-мозкова травма
з) інволюційні зміни в диску
и) мікротравматизація диска
к) емоційне перенапруження
л) конституційна схильність
м) артеріальна гіпертензія

ж) люмбалгія
з) радикуліт корінця L5
и) мієлопатія
к) цервікалгія
л) торакалгія
м) енцефалопатія

з) цервікобрахіалгія
и) люмбоішіалгія
к) цервікокраніалгія
л) цервікалгія
м) люмбаго

з) біль в попереку
и) пpовідникова анестезія
к) напруження поперекових м'язів
л) відсутність рефлексів
м) симптоми Ласега, Нері

ж) біль у попереку
и) корінцеві розлади чутливості
к) відсутність колінного рефлексу
л) оперізувальний герпес

корінця S1
ж) біль по зовнішньому краю гомілки і в IV, V пальцях
з) порушення сечовипускання
и) анестезія в зоні сегменту SI
к) підвищений ахілловий рефлекс
л) знижений ахілловий рефлекс
м) наявні патологічні рефлекси

ж) защемлення малогомілкового нерва
з) каналу Гієна
и) кубітального каналу
к) тарсального каналу
л) защемлення бічного шкірного нерва стегна
м) зап’ясткового каналу

ж) зап’ясткового каналу
з) каналу Гієна
и) кубітального каналу
к) тарсального каналу
л) защемлення малогомілкового нерва
м) защемлення бічного шкірного нерва стегна


ж) масаж обличчя
и) антихолінестеразні
к) цитостатики
л) голкорефлексотерапія
м) габапентин

е) дегідратаційні засоби
ж) сульфаніламіди
з) анальгетики
и) ортопедична декомпресія
к) антибіотики

а) спонділолістез

ж) протисудомні засоби
з) теплові процедури
и) дегідратаційні засоби
к) снодійні
л) антихолінестеразні препарати
м) нестероїдні протизапальні засоби
е) люмбалгія
ж) неврит стегнового нерва
з) попереково-крижовий радикуліт
и) люмбаго
к) спінальний арахноїдит
е) дерматит
ж) шийно-грудний радикуліт
з) герпетичний шийний гангліоніт
и) псоріаз
к) алергія
е) холодова алергія
ж) герпетичний гангліоніт вузла трійчастого нерва
з) невралгія трійчастого нерва
и) дерматит
к) неврит трійчастого нерва
е) грудний радикуліт
ж) вертеброгенна торакалгія
з) міжреберна невралгія
и) міалгія
к) герпетичний грудний гангліоніт

думати?
е) шийно-грудний радикуліт
ж) синдром кубітального каналу
з) правобічний плечовий плексит
и) цервікоторакалгія
к) поліневропатія
е) дифтерійна поліневропатія
ж) полірадикулонейропатія Гійєна-Барре
з) плексит
и) гострий розсіяний енцефаломієліт
к) міастенічний криз
а) пухлина мосто-мозочкового кута
е) нейропатія лицевого нерва
з) невралгія трійчастого нерва
и) вертеброгенна цервіко-краніалгія
к) гангліоніт вузла трійчастого нерва
е) невропатія сідничного нерва
ж) невропатія малогомілкового нерва
з) ендартеріїт нижніх кінцівок
и) попереково-крижовий радикуліт
к) діабетична поліневропатія

ж) хронічний тромбофлебіт
з) нейропатія малогілкових нервів
и) ішемічна поліневропатія
к) хвороба Рейно
е) діабетична поліневропатія
ж) гостре порушення мозкового кровообігу
и) невропатія правого окорухового нерва
к) вторинний менінгіт
е) гостра полірадикулоневропатія Гійєна-Барре
ж) стовбуровий енцефаліт
з) сирингобульбія
и) постдифтерійна полінейропатія
к) стовбуровий ішемічний інсульт
з) сечокам’яна хвороба
и) жовчнокам’яна хвороба
к) неврит стегнового нерва
д) нейропатія стегнового нерва
е) невралгія зовнішнього шкірного нерва стегна
ж) нейропатія малогомілкового нерва
з) поперековий радикуліт
д) синдром зап’ясткового каналу
е) синдром кубітального каналу
ж) нейропатія променевого нерва
з) нейропатія серединного нерва

д) Вкажіть клінічний діагноз.
е) Яке додаткове дослідження його підтвердить?

ж) забій спинного мозку
з) забій головного мозку (легкого, середнього і тяжкого ступенів)
и) струс головного мозку
к) гематомієлія
л) здавлення головного мозку з забоєм і без забою
м) гематорахіс

ж) центральні парези
з) порушення свідомості
л) головний біль, блювання
м) вегетативні розлади

з) менінгеальні симптоми
и) оптико-пірамідний синдром
к) загальномозкові симптоми
л) вогнищеві симптоми
м) синдром Аргайля Робертсона

а) епідуральний

е) епідуральна гематома
ж) субдуральна гематома
и) струс головного мозку
к) забій головного мозку

ж) парез кінцівки
з) симптом Ласега
и) гіпертензійний синдром
к) міоз на боці гематоми
л) клітинно-білкова дисоціація в лікворі
м) мідріаз на боці гематоми

и) порушення чутливості в зонах Зельдера
к) міоз на боці гематоми
л) вогнищеві симптоми
м) клітинно-білкова дисоціація в лікворі
н) оптико-пірамідний синдром
о) гіпертензійний синдром
п) наявність "світлого" проміжку
р) мідріаз на боці гематоми

ж) моторна афазія
з) загальномозкові симптоми
и) парези кінцівок
к) менінгеальні знаки
л) наявність крові в лікворі
м) гомонімна геміанопсія

з) струс головного мозку
и) епідуральна, субдуральна гематоми
к) внутрішньомозкова гематома
л) забій головного мозку
м) гематорахіс

ж) епідуральна гематома
и) забій головного мозку
к) струс головного мозку
л) субдуральна гематома
м) хронічна субдуральна гематома

з) кровотеча і лікворея з носа і вух
и) нижня параплегія
к) симптоми ураження черепних нервів
л) синдром паркінсонізму
м) менінгеальний синдром
д) ехоенцефалоскопія
е) дослідження спинномозкової рідини
ж) рентгенографія черепа
з) радіоізотопне сканування

ж) краніографія
к) ехоенцефалоскопія
л) КТ та МРТ головного мозку
м) електроміографія

е) внутрішньомозкова гематома
ж) епідуральна гематома
и) субдуральна гематома
к) забій головного мозку легкого ступеню

а) папаверин, но-шпа
травми)
и) забій мозку
к) арахноїдит
л) епілепсія
н) синдром Броун-Секара
о) гідроцефалія
п) синдром паркінсонізму
р) струс мозку

ж) гідроцефалія
з) забій головного мозку
и) травматична епілепсія
к) струс спинного мозку
л) забій спинного мозку
ж) тетраплегія
з) нижній в'ялий парапарез
и) нижній центральний парапарез
м) сегментарний тип порушення чутливості
ж) струс спинного мозку
з) гематорахіс
и) забій спинного мозку
к) гематомієлія
з) парези кінцівок
и) альтернувальні синдроми
к) провідникові порушення чутливості
л) порушення сечовипускання
м) напади джексонівської епілепсії
д) епідуральна гематома
е) субдуральна гематома
д) субарахноїдальний крововилив
е) забій головного мозку
ж) перелом основи черепа
з) субдуральна гематома
а) струс головного мозку
е) травматична субдуральна гематома, КТ головного мозку
ж) забій головного мозку, МРТ мозку
з) травматичний крововилив у мозок, КТ головного мозку
и) травматичний субарахноїдальний крововилив, люмбальна пункція для виявлення крові у
лікворі
к) струс головного мозку, МРТ мозку

е) менінгіт
ж) підоболонкова гематома
к) струс головного мозку

ж) травматичний субарахноїдальний крововилив
и) субдуральна гематома
к) церебральний арахноїдит
ж) МРТ або КТ головного мозку
и) рентгенографія черепа
к) діагностична люмбальна пункція
ж) травматичний субарахноїдальний крововилив
з) менінгіт
и) церебральний арахноїдит
к) травматична підоболонкова гематома

з) гіпертензійний
и) менінгеальний
к) судомний
л) затримки психічного розвитку
м) підвищеної нейрорефлекторної збудливості
н) загального пригнічення
о) оптико-пірамідний

системи
ж) менінгеальний
з) поліневритичний
и) астеноневротичний
к) затримка психомоторного розвитку
л) вегетативно-вісцеральних дисфункцій
м) мієлітичний

д) внутрішньоутробний
е) пологовий
ж) пубертатний
з) післянатальний

з) окоруховий
и) спастична диплегія
к) гіперкінетична форма
м) мозочкова форма
н) генералізована
о) подвійна геміплегія

д) пухлина мозку
е) енцефаліт
ж) дитячий церебральний параліч
з) перинатальна енцефалопатія

д) пухлина мозку
е) хвороба Дауна
з) енцефаліт

д) спастична геміплегія
е) спастична диплегія
ж) периферичний монопарез
з) в’ялий нижній парапарез

параліч?
е) синдром паркінсонізму
ж) гіперкінези
з) м’язова дистонія
и) екстрапірамідне тремтіння
к) акінезії та брадикінезії

в) гострий

е) інтрамедулярні
ж) супратенторіальні
з) субтенторіальні
и) екстрамедулярні
к) пухлини хребта

ж) субтенторіальні
з) оболонно-судинні
и) інтрамедулярні
к) нейроектодермального походження
л) гіпофізарні
м) екстрамедулярні

з) пухлини довгастого мозку
и) пухлини лобової частки
к) пухлини мозочка
л) пухлини тім'яної частки
м) пухлини скроневої частки
н) пухлини IV шлуночка
о) пухлини потиличної частки

з) пухлини лобової частки
и) пухлини тім'яної частки
к) пухлини довгастого мозку
л) пухлини мозочка
м) пухлини мосто-мозочкового кута
н) пухлини скроневої частки
о) пухлини потиличної частки

д) астроцитома
е) медулобластома
ж) менінгіома
з) невринома

ж) аденома
з) астроцитома
и) медулобластома
к) гліобластома
л) краніофарингіома
м) менінгіома

ж) аденома
з) астроцитома
и) краніофарингіома
к) медулобластома

ж) астроцитома
з) медулобластома
и) невринома
к) епендимома

е) мультиформна спонгіобластома
ж) медулобластома
з) метастатична пухлина
и) невринома
к) менінгіома

ж) астроцитома
з) медулобластома
и) менінгіома
к) аденома
л) епендимома
м) невринома

е) оптико-пірамідний
ж) синдром Броун-Секаpа
з) синдром підвищеного внутрішньочерепного тиску
и) синдром дислокації мозку
к) вогнищеві симптоми

ж) неврит зорових нервів
з) головний біль, що підсилюється під ранок
к) блідість скроневих половин дисків зорових нервів
л) блювання
м) ангіопатія судин сітківки ока

з) головний біль
и) акромегалія
к) блювання
л) запаморочення

ж) гіпертонія м'язів
и) нижня спастична параплегія
к) атаксія
л) гіпотонія м'язів
м) афазія

з) ендокринно-вегетативні порушення
и) ураження зорового перехрестя
к) монопарез
л) первинна атрофія диска зорового нерва
м) порушення чутливості

ж) синдром Іценко-Кушинга
з) акромегалія
к) аменорея
л) імпотенція
м) бітемпоральна геміанопсія

ж) диплопія
з) синдром Іценко-Кушинга
и) бітемпоральна геміанопсія
к) остеопороз спинки турецького сідла
л) напади джексонівської епілепсії
м) акромегалія

ж) акромегалія
з) синдром Іценко-Кушинга
и) бітемпоральна геміанопсія
к) розширення входу в турецьке сідло
л) аменорея

ж) зорові галюцинації
и) зміни психіки
к) лобова атаксія
м) хапальний рефлекс

е) аносмія з протилежного боку від вогнища
ж) первинна атрофія диска зорового нерва з протилежного боку
з) застійний диск зорового нерва на боці пухлини
и) первинна атрофія диска зорового нерва на боці пухлини
к) застійний диск зорового нерва з протилежного боку

з) синдром Аргайля Робертсона
и) синдром Фостера Кенеді
к) аносмія
м) порушення чутливості

е) скандована мова
ж) центральний монопарез
з) джексонівські чутливі напади
и) моноанестезія
к) джексонівські судомні напади

ж) розлади чутливості
з) смакові, нюхові та слухові галюцинації
к) геміпарез
л) амнестична афазія
м) зорові галюцинації

ж) синдром Фостера Кенеді
з) квадрантна геміанопсія
и) фотопсії
л) зорова агнозія
м) напади джексонівської епілепсії

е) джексонівські рухові напади
ж) моноанестезія
з) монопарез
к) джексонівські чутливі напади

ж) монопарез
к) аутотопагнозія (права півкуля)
л) апраксія (лівобічна локалізація)

з) пригнічення свідомості
и) рухова джексонівська епілепсія
к) порушення серцевої діяльності
м) вимушене положення голови

ж) аносмія
з) парез мімічних м'язів за периферичним типом
и) парез мімічних м'язів за центральним типом
л) розширення внутрішнього слухового проходу пірамідки скроневої кістки
м) амавроз

ж) альтернувальні синдроми
з) сенсорна афазія
к) зорові галюцинації

ж) мієліт
з) інсульт з псевдотуморозним перебігом
к) абсцес головного мозку
л) мієлопатія
м) гума головного мозку

ж) спонділографія
и) ангіографія
м) дослідження чутливості

ж) субтенторіальні
з) пухлини хребта
и) інтрамедулярні
к) супратенторіальні

ж) оптико-пірамідними
з) корінцевим
и) провідниковими розладами
к) внутрішньочерепною гіпертензією
л) сегментарними порушеннями
м) бульбарними
ж) дисоційовані сегментарні порушення чутливості
з) корінцевий біль
и) синдром Броун-Секара
л) застійний диск зорового нерва
м) синдром Фостера Кенеді
ж) диплопія
з) сегментаpні в’ялі паpези
и) поліневритичний тип порушення чутливості
к) сегментарні порушення чутливості
л) альтеpнувальні синдpоми
м) центpальні паpези нижче локалізації пухлини

ж) хорея Гентінгтона
з) спінальна форма розсіяного склерозу
и) поліневропатія
к) параплегія Штрюмпелля
л) дискогенна мієлопатія
м) енцефалопатія

е) електроенцефалографія
ж) КТ та МРТ спинного мозку
з) ангіографія
и) ехоенцефалоскопія
к) мієлографія

е) гострий менінгіт
ж) невралгія трійчастого нерва
з) ішемічний інсульт
к) гіпертонічна хвороба

ж) гострий мієліт
з) пухлина спинного мозку
и) ішемічний спінальний інсульт
к) пухлина головного мозку
е) мігрень
ж) транзиторна ішемічна атака
з) пухлина задньої черепної ямки
и) вертеброгенна цервіко-краніалгія
к) стовбуровий енцефаліт

е) порушення обміну міді
ж) дефект ембріонального розвитку нервової системи (дизрафія)
з) патологічна спадковість
и) гідродинамічні порушення ліквороциркуляції
к) вірусна інфекція

ж) міжхребцеві вузли
з) периферичні нерви
и) внутрішня капсула
к) задні роги спинного мозку
л) передні роги спинного мозку
м) бічні роги спинного мозку
з) додаткові ребра
и) кривошия
к) слухові галюцинації
л) кіфосколіоз
м) первинна атрофія диску зорового нерва

е) спастичні парези кінцівок
ж) провідникові порушення чутливості
з) тазові порушення
и) порушення чутливості за поліневритичним типом
к) сегментарні дисоційовані розлади поверхневої чутливості

ж) дисоційовані розлади чутливості за сегментарним типом
з) поліневритичний тип порушення чутливості
и) атрофічні парези м’язів верхніх кінцівок
к) поза Верніке-Манна
л) сегментарні вегетативно-трофічні розлади
м) порушення слуху, смаку

ж) псевдобульбарний синдром
и) дисфагія
к) атрофія м’язів язика
л) амавроз
м) больова та температурна анестезія в зонах Зельдера

е) дискогенна мієлопатія
з) параплегія Штрюмпеля
и) бічний аміотpофічний склероз
к) інтрамедулярна пухлина спинного мозку

е) периферичні парези ніг
ж) нижня спастична параплегія
з) мозочкова атаксія
и) гідроцефалія
к) чутливі розлади за поліневритичним типом
е) сирингомієлія
з) бічний аміотрофічний склероз

д) синдром Кліппеля-Фейля
е) пухлина спинного мозку

чутливості, збереження тактильної в сегментах С 5-Th1 з обох боків, синдром Горнера
г) Ураженням яких структур пояснюється виявлена симптоматика?
д) Вкажіть клінічний діагноз.
е) З якою хворобою необхідно проводити диференційну діагностику?

л) ідіопатична
м) діенцефальна
н) симптоматична
о) криптогенна
п) посттравматична


о) абсанси
п) адверсивні
р) епілептичний статус
с) тоніко-клонічні
т) кожевніківська епілепсія

л) епілептичний статус
м) джексонівська епілепсія
н) генералізовані тоніко-клонічні напади
о) кожевніківська епілепсія
п) абсанси
п) ознобоподібного тремору
р) поліурії
с) аура
т) тонічні судоми
у) гіперкінетична
ф) клонічні судоми
х) кома

аури?
л) у зацентральній звивині
м) у скроневій частці
н) у передцентральній звивині
о) у потиличній частці

л) у потиличній частці
м) у лобовій частці
н) у зацентральній звивині
о) у скроневій частці

аури?
л) у потиличній частці
м) у лобовій частці
н) у зацентральній звивині
о) у скроневій частці

н) дослідження вмісту міді в крові
о) дослідження чутливості
п) пневмоенцефалографія
р) КТ та МРТ головного мозку
т) мієлографія

л) ехоенцефалоскопія
м) електроенцефалографія
н) пневмоенцефалографія
о) КТ головного мозку
п) радіоізотопні методи

н) бета-ритм
о) піки
п) альфа-ритм
р) гострі хвилі
с) комплекси «пік-хвиля»
т) поєднання альфа і бета-ритмів
м) сирингомієлія
н) епілепсія
о) бічний аміотрофічний склероз
п) хорея Гентінгтона

н) хорея Гентінгтона
о) пухлина головного мозку
п) бічний аміотрофічний склероз
р) порушення мозкового кровообігу
с) токсична енцефалопатія
т) сімейна атаксія П'єра Марі

н) антибіотики
о) карбамазепін
п) сульфаніламідні
р) фенобарбітал
с) вальпроат натрію
т) пірацетам, енцефабол

н) діазепам
о) монобромиста камфора
п) оксибутірат натрію або фенітоїн
р) електропроцедури
с) гіпервентиляція легень
т) тіопентал натрію, гексенал
л) кожевніківська епілепсія
м) міоклонія
о) генералізований тоніко-клонічний напад
п) істерія

л) вазоактивні засоби
м) вживання алкоголю
н) прийом вітамінів групи В
о) електропроцедури
п) легенева гіпервентиляція

л) конвулекс, карбамазепін
м) ноотропіл, клоназепам, еуфілін
н) седуксен, оксибутірат натрію, гексенал
о) фалілепсин, вальпроат натрію, бензонал
п) гексамідин, суксилеп, пікнолепсин
л) вегетативно-судинна дистонія з синкопальними пароксизмами
м) епілепсія з парціальними нападами
н) епілепсія з первинно-генералізованими нападами
о) епілепсія з вторинно-генералізованими нападами
п) абсантна форма епілепсії
норми.

н) оклюзія магістральних судин голови
о) демієлінізація нервових волокон
п) дистонія судин, гіперемія
р) мікрокрововиливи, мікротромбози
с) остеопороз кісток черепа
т) дегенерація нервових клітин

речовин
и) виникнення гідромієлії
к) розчинення отрут в ліпідах нервової тканини
л) порушення реологічних властивостей крові, мікроциркуляції
м) блокування сульфгідрильних груп ферментних систем

н) спінальна аміотрофія
о) астено-вегетативний синдром
п) нічне нетримання сечі
р) енцефалопатія
с) поліневропатія
т) міастенія

н) Бернара-Горнера
о) астено-вегетативний
п) Броун-Секара
р) Аргайля Робертсона
с) гіпоталамічний
т) паркінсонізму

н) базальний менінгіт
о) полінейропатія
п) енцефалопатія Гайє-Верніке
р) менінгомієліт
с) мала хорея
т) епілепсія

л) вегетативно-астенічний
м) оптико-пірамідний
н) полінейропатія
о) енцефалопатія
п) окуло-летаргічний

п) артеріальна гіпертензія
р) порушення свідомості
с) пригнічення дихання (дихальна недостатність)
т) психо-емоційне збудження
у) артеріальна гіпотензія (колапс)
ф) центральні паралічі
х) порушення функції нирок


н) амавроз
о) міоз, ністагм
п) фібрилярні посмикування м'язів
р) арефлексія сухожильних та шкірних рефлексів
с) гіперрефлексія сухожильних рефлексів
т) судомний синдром

н) запори
о) болі в животі, блювання, пронос
п) мідріаз
р) білі смужки на нігтях пальців
с) мієлорадикулонейропатія
т) амавроз
н) сліпота
о) сонливість
п) сухість в роті
р) екстрапірамідна ригідність
с) психомоторне збудження
т) гіперсалівація

н) порушення нюху
о) зниження гостроти зору або сліпота
р) втрата свідомості
с) зниження слуху
т) судомні напади



п) антибіотики
р) промивання шлунку розчином соди, сольове проносне
с) прийом етилового спирту
у) спинномозкова пункція з виведенням 5-10 мл ліквору
ф) препарати йодиду калію
х) гемодіаліз

л) кровопусканння
м) виведення потерпілого на свіже повітря
н) дихання киснем, гіпербарична оксигенація
о) УФО крові
п) нейролептики, снодійні

н) снодійні ліки
о) промивання шлунку
п) гіпотензивні препарати
р) адсорбуючі засоби (солеві послаблювальні)
с) форсований діурез (електроліти, фуросемід)
т) гемосорбція, гемодіаліз

н) промивання шлунку та кишечника
о) антихолінестеразні препарати
п) форсований діурез
р) прийом етилового спирту
с) антидотна терапія (атропін)
т) гемодіаліз, гемосорбція

л) снодійні, транквілізатори
м) гемодіаліз
н) промивання шлунку , сифонні клізми
о) атропінізація
п) унітіол, тіосульфат натрію
ж) етиловим спиртом
з) метиловим спиртом
и) бензином

и) свинцем
к) фосфорорганічними сполуками
л) ртуттю
м) миш’яком

н) марганцем
о) ртуттю
п) свинцем
р) фосфорорганічними сполуками
с) етиловим спиртом
т) миш’яком

и) метиловим спиртом
к) етиловим спиртом
л) марганцем
м) марихуаною

н) радикулярний
о) невралгічний
п) цефалгічний
р) вегетативної дистонії
с) енцефаломієлітичний
т) гіперкінетичний
п) мононевритичний
р) астеноневротичний
с) поліневритичний
т) мієлопатичний
у) паркінсонізму
ф) енцефалопатії
х) гемісиндром
и) хронічна променева хвороба
к) ішемічний інсульт
л) вібраційна хвороба
м) пухлина мозку

и) хвороба Рейно
к) вібраційна полінейропатія
л) облітеруючий ендартериїт
м) спінальний інсульт

с) первинна прогресуюча м'язова дистрофія
т) гепато-церебральна дистрофія
у) спінальна аміотрофія
ф) атаксія П'єра Марі
х) міотонія Томпсена
ц) атаксія Фрідрайха
ч) невральна аміотрофія Шарко-Марі
ш) хвороба Штрюмпелля

н) юнацька форма Ерба-Рота
о) псевдогіпертрофічна форма Дюшенна
п) спінальна аміотрофія Вердніга-Гоффмана
р) невральна аміотрофія Шарко-Марі
с) плечо-лопатково-лицева форма Ландузі-Дежеріна
т) аміотрофія Кугельберга-Веландер

н) прогресуюча м’язова дистрофія Ерба-Рота
о) спінальна аміотрофія Вердніга-Гоффмана
п) псевдогіпертрофічна форма Дюшенна
р) плечо-лопатково-лицева форма Ландузі-Дежеріна
с) спінальна аміотрофія Кугельберга-Веландер
т) невральна аміотрофія Шарко-Марі

н) парези кінцівок за центральним типом
о) хворіють хлопчики в віці 3-5 років
п) хода типу "степаж"
р) псевдогіпертрофія литкових м'язів
с) ендокринні розлади
т) фібрилярні посмикування в м’язах

о) ”крилоподібні” лопатки
п) фасцикулярні посмикування в м'язах
р) прогресуюча атрофія м'язів плечового поясу та обличчя
с) сприятливий перебіг захворювання

н) атрофія м'язів проксимальних відділів кінцівок
о) вставання з положення лежачи "сходинками"
п) "осина" талія і "качина" хода
р) парези кінцівок за центральним типом
с) розлади чутливості
т) мозочкова атаксія

н) фібрилярні посмикування в м’язах
о) розлади чутливості
п) "качина" хода
р) зниження або відсутність сухожильних рефлексів
с) зниження м'язового тонусу
т) наявність патологічних рефлексів

о) слабкість м'язів проксимальних відділів ніг, потім рук
п) порушення чутливості
р) зниження сухожильних рефлексів
с) фібрилярні посмикування в м’язах
т) наявність патологічних рефлексів

л) порушення чутливості
м) фібрилярні посмикування м'язів
н) псевдогіпертрофії литкових м'язів
о) розлади функції тазових органів
п) слабкість м'язів проксимальних відділів рук та ніг
в)
н) фібрилярні посмикування м’язів
о) атрофія перонеальної групи м'язів
п) зниження або відсутність сухожильних рефлексів
р) хода типу "степаж"
с) парез кінцівок за центральним типом
т) псевдогіпертрофії литкових м’язів

н) покращення метаболізму та трофіки м'язів (ретаболіл, АТФ)
о) антикоагулянти, вазоактивні
п) покращення нервово-м’язової провідності (прозерин)
р) біогенні стимулятори, вітаміни
с) сульфаніламідні, антибіотики
т) мідокалм, баклофен, сирдалуд

апарату?
н) антибіотики
о) анаболічні гормони
п) антикоагулянти
р) вітаміни
с) біогенні стимулятори
т) анальгетики

н) м'язові спазми, що виникають раптово
о) атрофії м'язів кінцівок
п) утруднене м'язове розслаблення, особливо в пальцях рук
р) зменшення спазмів м'язів після повторення рухів
с) добре розвинута м'язова система
т) пальпаторна болючість м’язів

в) хінін
г) дифенін

о) центральний нижній парапарез
п) стопні патологічні рефлекси
р) в'ялий нижній парапарез
с) тазові порушення
т) м’язова гіпертонія в ногах

н) прогресуюча м’язова дистрофія
о) хорея Гентінгтона
п) гепатоцеребральна дистрофія
р) хвороба Паркінсона
с) атаксія Фрідрайха
т) параплегія Штрюмпелля

н) прогресуюча м’язова дистрофія
о) міастенія
п) атаксія П'єра Марі
р) атаксія Фрідрайха
с) параплегія Штрюмпелля
т) хорея Гентінгтона

н) порушення балансу між поступленням та екскрецією міді
о) порушення обміну калію
п) дефіцит протеїну (продукту гена хвороби), що відповідає за виведення міді з організму
р) порушення включення міді в апоцерулоплазмін
с) накопичення міді в печінці, головному мозку
т) порушення синтезу ацетилхоліну

п) спастичні парези кінцівок
с) гіпеpкінези, маскоподібне обличчя
т) кільце Кайзера-Флейшера
у) ознаки ураження печінки
ф) чутливі розлади за гемітипом
х) гіперсалівація

л) креатинурія
м) підвищення екскреції міді з сечею
н) гіпокаліємія
о) зниження вмісту церулоплазміну в крові
п) гіпоглікемія

с) спінальна
т) черевна
у) плече-лопатково-лицева
ф) тремтючо-ригідна
х) псевдогіпертрофічна
ц) тремтюча
ч) екстрапірамідно-кіркова
ш) ювенільна

с) виявлення кільця Кайзера-Флейшера
т) дослідження електролітів в крові
у) зниження церулоплазміну в сироватці крові
ф) підвищення концентрації міді в печінці (біопсія)
ц) підвищення добової екскреції міді з сечею
ч) дослідження включення ізотопу міді в церулоплазмін
ш) генетичне дослідження (використання ДНК-маркерів)

п) пеніцилін, ампіцилін
р) пеніциламін, цинку сульфат
с) тимектомія, преднізолон
т) триєнтин
у) трансплантація печінки
ф) прозерин, калімін
х) гепатопротектори

н) пірамідна система
о) черепні нерви бульбарної групи
п) чутливі шляхи спинного мозку
р) хвостате ядро
с) лушпина
т) кора головного мозку

н) центральні парези кінцівок
о) гіперкінетичний синдром
п) м'язова гіпотонія
р) м'язова гіпертонія
с) деменція
т) в'ялі парези кінцівок

с) центральний геміпарез
т) дрібно-ритмічний тремор в руках
у) хода дрібними кроками, "човгаюча"
ф) хода типу "степаж"
х) початок в 50-60 років
ц) м'язова гіпертонія за пластичним типом
ч) початок у віці 3-5 років
ш) гіпотонія м'язів
л) аміназин, галоперидол
м) циклодол, мідантан, юмекс
н) пірацетам, ніцерголін
о) транквілізатори
п) резерпін

л) деформації стоп та хребта
м) бульбарні порушення
н) зниження поверхневої чутливості за гемітипом
о) мозочкова та сенситивна атаксія
п) міокардіодистрофія
п) кільце Кайзера-Флейшера
р) мозочкова атаксія
с) застійні диски зорових нервів
т) гіперрефлексія глибоких рефлексів
у) наявність патологічних стопних рефлексів
ф) регресуючий перебіг
х) аутосомно-домінантний тип спадковості
діагноз?
л) мала хорея
м) гепато-церебральна дистрофія
о) атаксія Фрідрайха
п) хвороба Паркінсона
л) енцефаломієліт
м) хвороба Паркінсона
о) летаргічний енцефаліт

м) прогресуюча м’язова дистрофія Ерба-Рота
н) бічний аміотрофічний склероз
о) хронічна стадія летаргічного енцефаліту
хворобу.

л) торсійна дистонія
м) гепатоцеребральна дистрофія
о) розсіяний склероз

л) 44a XY
м) 44a XX
н) 44a XXY
о) 44a XXX
п) 44a XO

л) 44a XO
м) 44a XY
н) 44a XX
о) 44a XXY
п) 44a XXX

н) фенілкетонурія
о) хвороба Дауна
п) гепатоцеребральна дистрофія
р) синдром Шеревського-Тернера
с) синдром Кляйнфельтера
т) міастенія

л) трисомія по 13-й хромосомі
м) мозаїцизм
н) трисомія по 18-й хромосомі
о) трисомія по 21-й хромосомі
п) транслокація 21-ї хромосоми на 13, 15 аутосоми

н) гангліозидози
о) глікогенози
п) сфінгомієліноз
р) глюкоцереброзидоз
с) лейкодистрофії
т) фенілкетонурія


л) атрофія клітин передцентральної звивини
м) порушення нервово-м'язової передачі на рівні синапсів
н) демієлінізація пірамідних шляхів
о) дегенерація клітин передніх рогів спинного мозку
п) деструктивні зміни в периферичних нервах

н) зниження активності холінестерази
о) синаптичний блок з появою аутоантитіл до кінцевої пластинки
п) порушення обміну катехоламінів
р) порушення синтезу ацетилхоліну
с) ураження клітин передніх рогів
т) підвищення активності холінестерази

н) бульбарна
о) спінальна
п) очна
р) кіркова
с) генералізована
т) псевдогіпертрофічна

л) фібрилярні посмикування м'язів
м) порушення ковтання, мови, диплопія
н) порушення чутливості
о) м'язова слабкість при повторенні рухів
п) тазові розлади

н) амбліопія
о) птоз верхніх повік
п) атрофія дисків зорових нервів
с) наростання очних симптомів під вечір
т) амавроз

н) атрофія м'язів язика
п) дисфонія
с) наявність рефлексів орального автоматизму
т) порушення дихання

л) порушення чутливості
м) слабкість дихальних м’язів
н) тазові розлади
о) слабкість м'язів проксимальних відділів кінцівок
п) наявність стопних патологічних рефлексів

н) наявність чутливих розладів
о) підвищення втомлюваності м'язів під час їх навантаження
п) наявність м'язових атрофій
с) зменшення рухових розладів після прозеринової проби
т) міастенічна реакція виснаження під час ритмічної електростимуляції

н) сирингомієлія, сирингобульбія
о) стовбуровий енцефаліт
п) бічний аміотрофічний склероз
р) пухлина стовбура головного мозку
с) розсіяний склероз
т) пpогресуюча м’язова дистрофія

н) прозеринова проба
о) електроенцефалографія
п) електроміографія
р) краніографія
с) томографія межистіння
т) вміст міді у крові, сечі

с) антиаритмічні препарати
т) антихолінестеразні засоби
у) тимектомія
ф) антибіотики
х) нейролептики, транквалізатори
ц) препарати калію
ч) кортикостероїди
ш) плазмаферез, гемосорбція

н) високий артеріальний тиск
о) значні бульбарні розлади
п) мідріаз
р) тазові розлади
с) генералізована м'язова слабкість
т) міоз

н) нейролептики, транквалізатори
о) внутрішньовенне введення прозерину
п) апаратне штучне дихання
р) відсмоктування слизу з верхніх дихальних шляхів
с) гіпотензивні препарати
т) протинабрякові препарати

п) мідріаз
р) гіперсалівація
с) діарея, біль в животі
т) сухість в роті
у) фасцикулярні посмикування м’язів
ф) міоз
х) наявність патологічних рефлексів

н) прозерин, калімін
о) відміна антихолінестеразних засобів
п) гіпотензивні препарати
р) атропінізація до появи сухості в роті
с) реактиватори холінестерази (дипіроксим)
т) антикоагулянти, вазоактивні
г) Яке захворювання можна запідозрити?
д) Які додаткові обстеження треба провести?

п) радикулярний
р) неврастенічний
с) істеричний
т) енцефалопатія
у) пароксизмальні стани
ф) мієлопатія
х) менінгеальний

с) гостра ангіна
т) цироз печінки
у) цукровий діабет
ф) інфаркт міокарду
х) холецистит
ц) міокардит
ч) гострий бронхіт
ш) гломерулонефрит

н) ангіна
о) ішемічна хвороба серця
п) гастрит
р) миготлива аритмія
с) панкреатит
т) цукровий діабет
и) гнійний енцефаліт
к) гнійний менінгіт
л) гостра енцефалопатія

л) поліневропатія
н) фунікулярний мієлоз
о) пухлина спинного мозку
п) спинна сухотка

и) невропатія стегнового нерва
к) невропатія малогомілкового нерва
л) невралгія зовнішнього шкірного стегнового нерва
м) діабетична полінейропатія
н) наявністю органічних рухових розладів
о) відсутністю критичного ставлення до хвороби
п) зворотністю
р) психогенного природою
с) домінуванням емоційно-афективних та соматовегетативних розладів
т) відсутністю психотичних симптомів

н) психотравмуюча ситуація
о) порушення когнітивних функцій
п) епілептична активність на ЕЕГ
р) розлади пізнавальних функцій
с) особливості структури особистості
т) наявність психологічного конфлікту

н) маніакально-депресивний психоз
о) неврастенія
п) істерія
р) дисциркуляторна енцефалопатія
с) невроз нав'язливих станів
т) судинна деменція

н) антихолінестеразні препарати
о) вітамінотерапія
п) психотерапія
р) седативні засоби
с) антиглутаматні препарати
т) рефлексотерапія, фізіотерапія, масаж

н) наркоманія
п) безсоння
р) гіперсомнія
с) сноходіння
т) істерія

л) "безсоння"
м) інсомнія
н) гіперсомнія
о) сомнамбулізм
п) пресомнія

л) "безсоння"
м) інсомнія
н) сомнамбулізм
о) гіперсомнія
п) пресомнія

и) інсомнія
к) гіперсомнія
л) пресомнія
м) сомнамбулізм
дитини?
и) цистіт
к) епілепсія
л) нічне нетримання сечі
м) дитячий церебральний параліч
и) істерія
л) неврастенія
м) невроз нав’язливих станів

и) істерія
л) неврастенія
м) невроз нав’язливих станів

н) вітаміни
о) аспірин, варфарин
п) пірацетам, енцефабол
р) фенібут, амінолон
с) новокаїн, лідокаїн
т) еуфілін, гепарин

н) вінпоцетин
о) карбамазепін
п) депакін
р) каптоприл
с) дифенін
т) клофелін

н) діазепам, сонапакс
о) вітамін Е, аевіт
п) інстенон, актовегін
р) преднізолон, дексаметазон
с) енцефабол, пірацетам
т) сірдалуд, баклофен

л) пеніцилін, цефотаксим
м) ацикловір, цимевен
н) левоміцетин, гентаміцин
о) ретровір, вальтрекс
п) циклодол, наком
н) дімедрол, супрастин
о) пармідин, пробукол
п) баклофен, мідокалм
р) метіонін, діоспонін
с) ліпостабіл, ловастатин
т) диклофенак, моваліс


л) кавінтон
м) мідокалм
н) аевіт
о) баклофен
п) сирдалуд

л) аспірин
м) гепарин
н) фраксипарин
о) тиклопедін
п) клопідогрел

л) циклодол
м) наком
н) прозерин
о) юмекс
п) аміназин

системи
л) баклофен
м) ацикловір
н) лаферон
о) піроксан
п) цимевен

л) дифенін, діазепам
м) інстенон, кавінтон
н) ніцерголін, нікотинова кислота
о) унітіол, вітамін Е
п) аевіт, аскорбінова кислота


л) ксефокам, диклофенак
м) анаприлін, обзидан
н) сірдалуд, баклофен
о) берлітіон, фосфаден
п) моваліс, німулід

л) мідокалм, сірдалуд
м) гепарин, аспірин
н) прозерин, нейромідін
о) актовегін, магнію сульфат
п) діазепам, карбамазепін

л) солкосерил
м) моваліс, ксефокам
н) кавінтон, серміон
о) фуросемід, лазикс
п) церебролізин, пірацетам


11) б

1) а, г 2) а, б, г 3) а, г, д, е 4) а, б, д 5) б, в, е 6) а, в, г, д, ж 7) а, г, д 8) б, в, д, е 9) а, г, д 10) б, в,
д 11) а, б, д, е 12) б, в, е 13) а, в 14) а, б, д, ж 15) а, б, д 16) а, г, д, ж 17) а 18) а, б, г 19) а, б, г
20) а, в, е, ж 21) а 22) а, г, д 23) а, б


в, д 17) б, в 18) а, г, д 19) б, г, е 20) б, г, е 21) в
12) а, г, д 13) б 14) б 15) д, е 16) а, в, г
е 13) а, б 14) г
в, д 5) а, б 6) б, в, д, е

83) б, г, д 84) б 85) в 86) б

35) а, б 36) б, в 37) в, д, е
спинного мозку, синдром Горнера свідчить про патологію бічних рогів зліва на рівні С 8- Th1,

д 13) в 14) б 15) в 16) а 17) г
в 13) а, д 14) б, г 15) б, г
Зміст
Вступ ...........................................................................................................................................
неврології ..........................................................
склероз ..............................................................
3.5. Нейросифіліс ........................................................................................................
інфекції..................................................................................................................
цистицеркоз) .........................................................................................................
склероз ........................................................................................
.........................................................................................................
аномалії ..........................................................................................
4.5. Епілепсія ................................................................................................................
факторами .............................................................................................................
Міастенія................................................................................................................
Вид Перший Опис Другий нейрон Опис Третій нейрон Опис

нейрон
Спиномозковий Аксон у Задній ріг Аксон переходить Вентролатеральні Утворюють
вузол, волокна складі спинного мозку через передню білу ядра таламуса. tr.thalamocorticalis,
спайку на 1-2
від рецептора спинного переходять через
сегменти вище й у
Поверхнева
корінця складі задню ніжку вн.

заходить у tr.spinothalamicus ant. капсули,
задній ріг et lat. з протилежної утворюють corona
спинного сторони піднімається radiate й
мозку до вентролатеральних направляються до
ядер таламуса. При
за центральної
цьому волокна від
нижніх кінцівок звивини
йдуть латеральніше, (соматотопічне
від верхніх ближче до представницво)
центру СМ.
Утворюють
медіальну петлю.
Спиномозковий Аксони Ядра Голля і Перехрест пучків Вентролатеральні Аксони у складі
вузол підходять до Бурдаха на рівні оливи, ядра таламуса tr.thalamicocorticalis
спинного піднімаються прямують до за
Глибока
мозку і догори, центральної

формують утворюючи звивини.
пучки Голля медіальну петлю,
і Бурдаха, які до
закінчуюься вентролатеральних
відповідними ядер таламуса.
ядрами в
ДМ.
Периферичні Ураження СМ Ураження Ураження ядер
нерви, вузли, супроводжується задніх таламуса:
Синдроми порушення чутливості на відповідних
сплетення: порушенням канатиків: 3 гемі:

порушення чутливості за провідникові геміанестезія,
всіх видів провідниковим порушення гемі атаксія,
чутливості в типом. чутливості на геміанопсія З
зоні Ураження своїй стороні. ПРОТИЛЕЖНОЇ
іннервації за задніх рогів: Ураження сторони.
сегментарним випадіння медіальної Ураження
типом. больової і петлі: втрата внутрішньої
Ураження температурної всіх видів капсули:
корінців: за чутливості за чутливості з уражаються всі
сегментарним сегментарним протилежної чутливі шляхи:
типом з типом. сторони. геміанестезія,
приєднанням Ураження Сенситивна гемі геміплегія,
корінцевих бічних атаксія, геміанопсія з
болів. канатиків: геміанестезія. ПРОТИЛЕЖНОЇ
диссоційоване При уражені сторони.
випадіння петлі з
больової і зовнішньої
температурної стоони випадає
чутливості за поверхнева
провідниковим чутливість. З
рівнях
типом НА внутрішньої –
ПРОТИЛЕЖНІЙ глибока.
СТОРОНІ.
Рефлекси, рівні замикання, способи перевірки. Патологічні рефлекси.
Нормальні
рефлекси, Рівень Спосіб
Назва Рефлекторна дуга
Тип замикання перевірки
рефлексу
Штрихові
Т7-Т8, подразнення
черевний Т9-Т10, Міжреброві нерви шкіри живота
Т11-Т12 від периферії до
середини.
Штрихове
Поверхневий, шкірний
подразнення
зовнішнього
підошовний L5-S1 Сідничний нерв краю підошви –
виникає
згинання всіх
пальців.
Штрихове
подразнення
шкіри
Cтатево- внутрішньої
Кремастерний L1-L2
стегновий нерв поверхні
верхньої
третини стегна
знизу догори.
Подразнення
Анальний S4-S5 шкіри біля
відхідника.
Торкання
Рефлекси слизових оболонок
Рогівковий, Очний і лицевий ваткою рогівки

Міст
кореальний нерв – заплющення
ока
Торкання
ваткою
Очний і лицевий
Конюктивальний Міст кон*юктиви –
нерв
заплющення
ока
шпателем
Язикоглотковий і
Глотковий ДМ слизової
блукаючий
оболонки –
кашльові рухи.
Язикоглотковий і шпателем -
піднебінний ДМ
блукаючий підняття
піднебіння і
язичка.
Удар
молоточком по
Згинальний Мязово-шкірний
С5-С6 сухожилку
Сухожилкові рефлекси
ліктьовий нерв
двоголового
м*яза плеча.
Удар
Розгинальний
С7-С8 Променевий нерв сухожилку
ліктьовий
триголового
м*яза плеча.
Удар
молоточком о
Колінний L3-L4 Стегновий нерв
зв*язці
надколінка.
Удар
Великогомілковий молоточком по
Ахіллів S1-S2
нерв ахіллову
сухожилку.
Удар
Очний і лицевий
Надбрівний Міст надбрівній дузі.
нерви
Заплющення
повік.
Удар по
шилоподібному
Періостальні
відостку
Мязово-шкірний, роменевої
Пястково-
С5-С8 серединний і кістки.
променевий
променевий нерви Згинання
передпліччя в
ліктьовому
суглобі.
Штрихове
подразнення з
Нижньощелепний боків від
нижньощелепний міст
нерв куточків рота –
підняття
щелепи.
Патологічні
рефлекси, Рівень
Назва Ознаки Спосіб перевірки
Тип ураження
рефлексу
Рефлекс Симптом віяла, відведення Ознаки центральних паралічів і
Бабінського великого пальця стопи.. парезів Штрихове подразненния
Ураження пірамідної системи

підошви.
Розгинальні
Рефлекс Опенгейма Відведення 1 пальця стопи. Поведення штрихового подразнення

вздовж гребеня великогомілкової
кістки.
Рефлекс Гордона Розгинання 1 пальця стопи Здавлення ікроножного м*яза.
Рефлекс Шеффера Розгинання 1 пальця стопи Здавлення ахілового сухожилка.
Симптом Розгинання стопи і 1 пальця Згинання коліна з утриманням стопи.

Штрюмпеля
Симптом Карчикяна -----\\\\\------ Натиснення пятою хворого на долоню

лікаря.
Рефлекс Чадока Відведення 1 пальця стопи Подразнення штрихами зовнішнього
краю стопи.
Патологічні
рефлекси, Рівень
Назва Ознаки Спосіб перевірки
Тип ураження
рефлексу
Удар пальцями по
волок Котико-спиномозкові волокна
Рефлекс Згинання 2- дистальним

Россолімо 5 пальця фалангам 2-5
Згинальні
Пірамідна система
пальця стопи.
Удар молоточком
між 3 та 4
Рефлекс Згинання 2-
пленсневими
Бехтерева 5 пальця
кістками тильної
сторони стопи.
\\\\\ при ударі з
Рефлекс
\\\\\ підошвової
Жуковського
сторони стопи.
Назо-лабіальний Виникнення Постукування
Ора
шляхі
ядерн
ома
пірам
льн
ідних
Ураж
кірко
авт
тиз
ого
ення
му
во-
рефлекс губних молоточком по

он
их
Аствацатурова рефлексів спинці носа

Хоботковий
Удар молоточка о
рефлекс
верхній губі
Бехтерева
Піднесення
Дистанторальний молоточка до рота
хворого
Долонно- Скорочення
підборідний підборідного м*яза
Марінеску- при штриховому
Радовича подразненні долоні
Рівень Назва Що уражено Бік ураження Протилежний бік

Центральна
Синдром Параліч мязів
3 геміплегія.
Вебера окорухової группи
Ніжки Геміпарез
мозку 3. Червоне ядро, Хореоатетох і
Синдром Параліч мязів
червоно інтенцій ний
Бенедикта окорухової группи
ядерний шлях тремор
Диплопія, збіжна
Центральний
Синдром косоокість,
4, 7 пара геміпарез,
Фовілля периферичний парез
гемігіпестезія.
міст мімічних мязів.
Синдром 7 пара,
Периферичний парез Центральний
Міяра- пірамідний
мімічних мязів геміпарез
Гюблера шлях
Синдром Периферичний параліч Геміпарез,
12 пара
Джексона мязів язика геміплегія
Параліч мязів язика,
Синдром відхилення вбік, Геміпарез,
9,10, пара
Довгастий Авеліса порушення смаку. геміплегія
мозок ковтання
Параліч мязів язика,
голосової зв’язки.
Синдром
9, 10, 11 Мякого піднебіння. геміпарез
Шмідта
M.sternocleidomastoideus,
m,trapezius
Ішемічний Провідникове
Параліч мякого
інсульт в порушення
піднебіння і голосової
басейні больової і
Синдром 5, 9, 10, зв’язки. Дисоційований
задньої температурної
Валленберга- ціліоспінальний розлад больової і
нижньої чутливості,
Захарченка центр, мозочок температурної
мозочкової ураження
чутливості обличчя, с-м
артерії, спиноталамічного
Бернара Горнера
ураження шляху
ДМ
Синдром
Судинне 2, пірамідний Зниження гостроти зору
Ласко- геміпарез
ураження шлях з обох сторін
Радовича
Стовбур Бернара- Ціліоспінальний
Міоз, птоз, енофтальм
мозку Горнера центр
Відсутня пряма і спів
дружня реакція зіницт
Аргайля Ціліарний мяз і
на світло при збереженні
Робертсона його іннервація
конвергенції і
акомодації




н) міжхребцеві вузли
о) передні роги спинного мозку
п) задні роги спинного мозку
р) периферичні нерви
с) довгастий мозок
н) міст
о) ніжки мозку
п) пластинка покрівлі середнього мозку
р) мозочок
с) таламус

х) кірковий
ц) підкірковий
ч) середньомозковий
ш) сегментарно-рефлекторний
щ) рецепторно-ефекторний

р) рефлекторний
с) субординації
т) централізації
у) кефалізації
ф) функціональних систем
х) саморегуляції
ц) інтегративний

у) трубчаста (цереброспінальна) нервова система
ф) периферична нервова система
х) дифузна (сіткоподібна) нервова система
ц) вегетативна нервова система
ч) гангліозна нервова система
ш) центральна нервова система

38) больова
41) м'язово-суглобова

р) відчуття локалізації
с) больова, тактильна
т) температурна
у) двомірно-просторове відчуття
ф) дискримінаційна чутливість
х) глибока м'язово-суглобова
ц) вібраційне відчуття
ч) стереогноз
р) зір
с) температурна чутливість
т) слух
у) вібраційна чутливість
ф) больова чутливість
х) дотик
ц) м’язово-суглобова чутливість
ч) смак
ш) нюх
щ) пам'ять

ц) відповідна зона кори головного мозку
ч) пірамідний шлях
ш) рецептори
щ) екстрапірамідні шляхи
ы) чутливі аферентні шляхи
э) мозочкові шляхи
ю) ретикуло-спінальний шлях

н) у бічних рогах спинного мозку
о) у задніх рогах спинного мозку
п) у міжхребцевому вузлі
р) в ядрах Голля і Бурдаха

у) у бічних рогах спинного мозку
ф) в ядрах Голля і Бурдаха
х) у задніх рогах спинного мозку
ц) у таламусі
ч) у зацентральній звивині

щ) в ядрах Голля і Бурдаха
ы) у задніх рогах спинного мозку
э) у бічних рогах спинного мозку
ю) у таламусі
я) у зацентральній звивині

н) у задніх рогах спинного мозку
о) у бічних рогах спинного мозку
р) в ядрах Голля і Бурдаха
с) у зацентральній звивині

щ) на рівні довгастого мозку
ы) на рівні моста
э) на рівні передньої білої спайки
ю) на рівні червоних ядер
я) на межі між спинним і довгастим мозком

у) на рівні передньої білої спайки спинного мозку
ф) на межі спинного і довгастого мозку
х) на рівні моста
ц) в ніжці мозку
ч) в міжоливному шарі в довгастому мозку
р) від шийних сегментів
с) від грудних сегментів
т) від попереково-крижових сегментів
у) від шийно-грудних сегментів

к) бульбо-таламічний шлях
л) кірково-спинномозковий шлях
м) таламо-кірковий шлях
н) спіноталамічний шлях
о) пучки Голля і Бурдаха

у) в передцентральній звивині
ф) в лобовій частці
х) в зацентральній звивині
ц) в скроневій частці
ч) в потиличній частці
руки?
щ) в нижньому відділі зацентральної звивини
ы) в верхньому відділі зацентральної звивини
э) в середньому відділі зацентральної звивини
ю) в верхньому відділі передцентральної звивини
я) в середньому відділі передцентральної звивини
голови?
р) в верхньому відділі зацентральної звивини
с) в верхньому відділі передцентральної звивини
т) в нижньому відділі зацентральної звивини
у) в середньому відділі зацентральної звивини
ф) в нижньому відділі передцентральної звивини
ноги?
у) у верхньому відділі передцентральної звивини
ф) у середньому відділі зацентральної звивини
х) у верхньому відділі зацентральної звивини
ц) у нижньому відділі зацентральної звивини
ч) у нижньому відділі передцентральної звивини
н) поліестезія
о) гіпестезія
п) гіперпатія
р) гіперестезія
с) анестезія
т) дизестезія
у) батіанестезія

р) батіанестезія
с) гіпестезія
т) поліестезія
у) гіперпатія
ф) гіперестезія
х) дизестезія
ц) анестезія

щ) провідниковий
ы) центральний
э) гіперестезія
ю) гіпестезія
я) мононевритичний
аа) анестезія
бб) поліневритичний
вв) сегментарний
р) всі види
с) тільки больова і температурна
т) тільки тактильна
у) тільки м'язово-суглобова
ф) тільки вібраційна

р) анестезія поверхневих видів чутливості в зоні іннервації
с) парестезія
т) дисоціація розладу чутливості
у) геміанестезія
ф) болі
х) анестезія за типом "рукавичок" і "шкарпеток"
ц) сегментарна анестезія

р) дисоційоване порушення чутливості
с) герпетичні висипання на шкірі
т) анестезія за типом "рукавичок" і "шкарпеток"
у) сегментарна анестезія
ф) болі
х) провідникове порушення чутливості

н) дисоційоване порушення чутливості
о) корінцевий біль
п) симптоми натягу на боці ураження
р) провідникове порушення чутливості
с) анестезія за типом "рукавичок" і "шкарпеток"
т) сегментарна анестезія
у) герпетичні висипання на шкірі

щ) провідникове порушення чутливості
ы) збереження глибоких видів чутливості
э) анестезія за типом "рукавичок" і "шкарпеток"
ю) симптоми натягу
я) герпетичні висипання на шкірі
аа) сегментарна анестезія больової і температурної чутливості

щ) герпетичні висипання на шкірі
ы) провідникове порушення глибокої чутливості
э) сенситивна атаксія
ю) симптоми натягу
я) корінцеві болі

ц) батіанестезія на боці ураження
ч) стріляючі болі
ш) провідникова анестезія больової та температурної чутливості з протилежного боку
щ) герпетичні висипання на шкірі
ы) симптоми натягу

у) геміатаксія з протилежного боку
ф) геміанопсія
х) геміплегія з протилежного боку
ц) чутлива джексонівська епілепсія
ч) геміанестезія з протилежного боку

н) геміатаксія з протилежного боку
о) геміплегія з протилежного боку
п) моноанестезія
р) геміанестезія з протилежного боку
с) геміанопсія протилежних половин зору
т) анестезія за типом "рукавичок" і "шкарпеток"
у) дисоційована анестезія
ф) таламічні болі (геміалгії)

4. геміанестезія з протилежного боку
5. геміплегія з протилежного боку
6. моноанестезія ноги з протилежного боку
7. чутлива джексонівська епілепсія (у разі подразнення)
8. моноанестезія руки з протилежного боку
у) чутлива джексонівська епілепсія (у разі подразнення)
ф) геміанестезія з протилежного боку
х) моноанестезія руки з протилежного боку
ц) моноанестезія ноги з протилежного боку
ч) геміплегія з протилежного боку

периферичних нервів
поперечника спинного мозку
передніх корінців
заднього рогу спинного мозку
заднього канатика спинного мозку
задніх корінців
присередньої (медіальної) петлі
передньої білої спайки

н) заднього рогу спинного мозку
о) заднього корінця
п) присередньої (медіальної ) петлі
р) периферичного нерва
с) таламуса
т) передньої білої спайки
у) зацентральної звивини
ф) міжхребцевого вузла

х) геміанестезія
ц) болі у кінцівках
ч) анестезія в дистальних відділах кінцівок
ш) моноанестезія
щ) розлад чутливості у відповідних дерматомах

типом?
р) заднього канатика спинного мозку
с) периферичного нерва
т) присередньої (медіальної) петлі
у) внутрішньої капсули
ф) зацентральної звивини
х) заднього рогу спинного мозку
ц) бічного канатика спинного мозку
ч) таламуса
ш) заднього корінця
щ) міжхребцевого вузла

ф) присередньої (медіальної ) петлі
х) зацентральної звивини
ц) таламуса
ч) передцентральної звивини
ш) ядер Голля і Бурдаха

с) присередньої (медіальної ) петлі
т) зацентральної звивини
у) кори потиличної частки мозку
ф) таламуса

у) задніх рогів спинного мозку
ф) бічних канатиків спинного мозку
х) тім'яної частки
ц) потиличної частки
ч) лобової частки

р) нейрони переднього рогу спинного мозку
с) нейрони бічних рогів спинного мозку
т) периферичні ноцицептори
у) нейрони заднього рогу спинного мозку, желатинозна субстанція
ф) ноцицептивні системи головного мозку
х) пірамідна система
ц) екстрапірамідна система
ч) спинномозково-таламічний, спинно-ретикулярний шляхи, задні канатики, присередня
петля

р) присередня петля
с) пірамідний шлях
т) спинномозково-таламічний, спинномозково-ретикулярний шляхи
у) задні канатики спинного мозку
ф) рубро-спинномозковий шлях
х) вестибуло-спинномозковий шлях

щ) ретикулярною формацією стовбура мозку
ы) хвостатим ядром
э) блідою кулею
ю) лімбічною системою, гіпоталамусом
я) корою зацентральних звивин, тім'яних часток
аа) корою передцентральної звивини
бб) корою потиличних часток мозку
вв) таламусом

р) переробка (аналіз та синтез) інформації
с) забезпечення мимовільних рухів
т) забезпечення автоматизованих рухів
у) забезпечення свідомих рухів
ф) сприймання інформації
х) проведення інформації

р) аналіз і синтез інформації
с) сприймання інформації
т) зберігання інформації (пам'ять)
у) проведення інформації
ф) розкодування інформації
х) кодування інформації

щ) нейрони передніх рогів спинного мозку
ы) нейронні структури, що пригнічують аферентні системи
э) периферичні нерви
ю) нейропептиди: мет-, лей-, енкефаліни, ендорфіни
я) пірамідна система
р) передні відділи мозку
с) неспецифічні системи мозку
т) задні відділи мозку (позаду центральної борозни)
у) таламус
ф) екстрапірамідна система
a. за яким типом порушена чутливість?
b. з якого боку по відношенню до патологічного вогнища виникло порушення чутливості?
c. ураженням якої структури і на якому рівні пояснюються чутливі розлади?
а) за провідниковим б) з протилежного боку в) ураження спіноталамічного шляху у правому

бічному канатику на рівні Th3

р) рогівковий
с) піднебінний
т) черевні
у) підошвовий
ф) кон’юнктивальний
х) глотковий
ц) колінний
ч) ахілловий

р) черевні
с) рогівковий
т) підошвовий
у) анальний
ф) глотковий
х) ахілловий
ц) кремастерний

у) надбрівний
ф) нижньо-щелепний
х) згинальний ліктьовий
ц) розгинальний ліктьовий
ш) карпорадіальний
щ) ахілловий
ы) підошвовий

щ) надбрівний
ы) згинальний ліктьовий
э) колінний
ю) ахілловий
я) нижньо-щелепний
аа) карпорадіальний
бб) розгинальний ліктьовий
вв) підошвовий

8) Гордона
11) долонно-підборідний (Марінеску-Радовича)
12) Шефера
13) Штрюмпеля

бб) Жуковського
вв) Оппенгейма
гг)Шефера
дд) Штрюмпелля
ее) Бехтєрєва
жж) Бабінського
зз) Гордона
ии) Россолімо

р) Жуковського
с) Гордона
т) Оппенгейма
у) Бехтєрєва
ф) Россолімо
х) Бабінського
ц) Штрюмпеля

х) міст
ц) довгастий мозок
ч) IX, X пари черепних нервів
ш) V, VII пари черепних нервів
щ) ХI, ХII пари черепних нервів

я) променевий нерв
аа) серединний нерв
бб) сегменти CV – CVIII
вв) сегменти СVII – СVIII
гг)сегменти CV – CVI

6. сегменти CVII – CVIII
7. сегменти СV – CVI
8. променевий нерв
9. м'язово-шкірний нерв
10. серединний нерв

р) серединний нерв
с) сегменти CIII – CIV
т) м'язово-шкірний нерв
у) променевий нерв
ф) сегменти СV – CVI
х) сегменти CV – CVIII
ц) сегменти CVII – CVIII

р) міжреберні нерви
с) сегменти ThVII - ThVIII
т) сегменти ThXI - ThXII
у) сегменти ThV - ThVI
ф) сегменти ThIX - ThX
х) сегменти ThVI - ThVII

р) сегменти LII – LIV
с) сегменти LI – LII
т) стегновий нерв
у) великогомілковий нерв
ф) малогомілковий нерв
х) сідничний нерв

р) стегновий нерв
с) сегменти SI - SII
т) сегменти SIII - SIV
у) великогомілковий нерв
ф) малогомілковий нерв

щ) сегменти SI – SII
ы) сегменти LV – SI
э) сегменти LIV – LV
ю) сідничний нерв
я) малогомілковий нерв

гг)у мозочку
дд) у сегментарному апараті спинного мозку
ее) у корі півкуль головного мозку
жж) у сегментарному апараті мозкового стовбура
зз) у лімбічній системі

кк) сегментарний апарат спинного мозку
лл) мозочок
мм) кора півкуль головного мозку
нн) сегментарний апарат мозкового стовбура
оо) лімбічна система

аа) здійснення рефлексу
бб) регуляція м'язового тонусу
вв) забезпечення довільних рухів
гг)трофічна
дд) координація рухів
ее) інтегративна

н) альфа-малі нейрони переднього рогу
о) пропріорецептор м'язів
р) гамма-нейрони переднього рогу
с) мозочок
т) екстрапірамідна система

ц) черевні
щ) ахілловий
ы) глотковий
р) згинальний ліктьовий рефлекс
с) розгинальний ліктьовий рефлекс
т) серединний нерв
у) променевий нерв
ф) ліктьовий нерв

р) у передцентральній звивині
с) у задньому відділі верхньої скроневої звивини
т) у зацентральній звивині
у) у задньому відділі нижньої лобової звивини
р) у нижніх відділах передцентральної звивини
с) у верхніх відділах передцентральної звивини
т) у задніх відділах верхньої скроневої звивини
у) у середніх відділах передцентральної звивини

a. у середньому відділі передцентральної звивини
b. у нижньому відділі передцентральної звивини
c. у верхньому відділі передцентральної звивини

ц) у середньому відділі передцентральної звивини
ч) у задньому відділі верхньої скроневої звивини
ш) у нижньому відділі передцентральної звивини
щ) у верхньому відділі передцентральної звивини

р) у середньому відділі передцентральної звивини
с) у верхньому відділі передцентральної звивини
т) у нижньому відділі передцентральної звивини

у) у верхніх двох третинах передцентральної звивини
ф) у задньому відділі верхньої скроневої звивини
х) у нижньому відділі передцентральної звивини
ц) у задньому відділі нижньої лобової звивини

щ) у коліні
ы) у передніх двох третинах заднього стегна
э) у задній третині заднього стегна
ю) у передньому стегні

у) у передніх двох третинах заднього стегна
ф) у коліні
х) у передньому стегні
ц) у задньому відділі заднього стегна

1 на рівні середнього мозку
2 на рівні моста
3 у передній білій спайці спинного мозку
4 на межі спинного та довгастого мозку
5 в довгастого мозку

щ) у задніх канатиках
ы) у передніх канатиках
э) у бічних канатиках
ю) у передній білій спайці
я) у задніх рогах

р) у бічних канатиках
с) у задніх канатиках
т) у передніх канатиках
у) у передній білій спайці
ф) у задніх рогах

у) на клітинах задніх рогів спинного мозку
ф) на клітинах бічних рогів спинного мозку
х) на клітинах передніх рогів спинного мозку

р) на рухових ядрах черепних нервів
с) на чутливих ядрах черепних нервів
т) на передніх рогах спинного мозку
у) на задніх рогах спинного мозку

у) клітинами рухових ядер черепних нервів
ф) клітинами чутливих ядер черепних нервів
х) волокнами V, VII, IX, X, XII пар черепних нервів
ц) волокнами III, IV, VI пар черепних нервів
ч) клітинами передніх рогів спинного мозку
ш) клітинами задніх рогів спинного мозку

гіпотонія м'язів
гіпертонія м'язів
відсутність патологічних рефлексів
наявність патологічних рефлексів
зниження або відсутність шкірних рефлексів
гіперрефлексія глибоких рефлексів
атрофія м'язів
фібрилярні посмикування в м’язах

щ) підвищення глибоких рефлексів
ы) відсутність рефлексів
э) атонія м'язів
ю) гіпертонія м'язів
я) атрофія м'язів
аа) наявність патологічних рефлексів
бб) чутливі порушення

5. параліч однієї кінцівки
6. параліч трьох кінцівок
7. параліч кінцівок з одного боку
8. параліч чотирьох кінцівок
9. параліч нижніх кінцівок
у) параліч чотирьох кінцівок
ф) параліч однієї ноги
х) параліч верхніх або нижніх кінцівок
ц) параліч кінцівок з одного боку
ч) параліч однієї руки

р) параліч однієї кінцівки
с) параліч чотирьох кінцівок
т) параліч трьох кінцівок
у) параліч двох кінцівок
ф) параліч кінцівок з одного боку

ц) фібрилярні посмикування в м’язах
ч) геміпарез з боку ураження
ш) монопарез з протилежного боку
щ) порушення чутливості за монотипом
ы) порушення чутливості за гемітипом

a. центральний монопарез ноги
b. спастична геміплегія
c. напади локальної джексонівської епілепсії (у разі подразнення)
d. парез мімічних м'язів за центральним типом
e. спастична параплегія
5. порушення чутливості за провідниковим типом
6. в'ялий парез ніг
7. центральна тетраплегія
8. трофічні порушення
9. в'ялий парез рук, спастичний - ніг
10. в'яла тетраплегія
11. моноплегія руки або ноги
12. порушення дихання
у) порушення всіх видів чутливості за провідниковим типом
ф) геміплегія
х) синдром Бернара-Горнера
ц) периферичний параліч рук
ч) центральний параліч ніг
ш) порушення сечовипускання за центральним типом
щ) в'яла тетраплегія
ы) центральна тетраплегія

відділу
р) черевні рефлекси не викликаються
с) нижня в'яла параплегія
т) черевні рефлекси збережені
у) провідниковий тип порушення чутливості
ф) нижня спастична параплегія
х) порушення сечовипускання за центральним типом
ц) верхня в'яла параплегія
ч) спастична тетраплегія

к) фібрилярні посмикування в м'язах
л) порушення глибоких видів чутливості
н) в’ялі паралічі м'язів відповідних сегментів
о) порушення поверхневих видів чутливості
п) центральний параліч м'язів

н) провідникова анестезія больової та температурної чутливості на боці, протилежному
ураженню
о) центральний параліч мязів на боці ураження
п) тазові порушення
р) нижня параплегія
с) порушення глибоких видів чутливості на боці ураження
т) тетраплегія
у) порушення чутливості за периферичним типом

р) правий бічний канатик спинного мозку на рівні LI сегменту
с) права половина поперечника спинного мозку на рівні ThIV сегменту
т) правий бічний канатик спинного мозку на рівні ThVIII сегменту
у) права половина поперечника спинного мозку на рівні ThX сегменту
a. провідникова анестезія больової та температурної чутливості з рівня ThVI зліва
b. верхня параплегія
c. батіанестезія в суглобах правої ноги
d. центральна плегія правої ноги
e. анестезія больової та температурної чутливості з рівня ThVI справа
f. нижня параплегія

ураження
щ) периферичні нерви в дистальних відділах кінцівок
ы) задні роги спинного мозку на рівні шийного потовщення
э) задні корінці спинного мозку на рівні шийного потовщення
ю) передні роги спинного мозку на рівні шийного потовщення
я) передні корінці спинного мозку на рівні шийного потовщення
a. ураженням яких шляхів і на якому рівні пояснюється виявлена симптоматика?
b. в якому положенні знаходяться паретичні кінцівки і чому? Як зветься така поза хворого?
а) уражені кірково-спінальний та таламокірковий шляхи в лівій внутрішній капсулі б) права
рука зігнута (м’язевий тонус високий в м’язах-згиначах), права нога розігнута (м’язевий тонус
високий у м’язах-розгиначах). Поза Верніке-Манна
у) як зветься така патологія?
ф) які структури і на якому рівні уражені?
х) про що свідчать фібрилярні посмикування?
а) периферичний парез рук б) уражені передні роги спинного мозку на рівні шийного
потовщення (С5-Th1 сегменти) в) про подразнення тіл периферичних нейронів в передніх рогах
запитання:
р) за яким типом порушена чутливість?
с) ураженням яких структур і на якому рівні можна пояснити таку симптоматику?а) за
провідниковим типом б) уражені кірково-спинномозковий та спіноталамічний шлхи в
правому бічному канатику на рівні Th8 сегменту
у) які сегменти ушкоджено?
ф) як зветься клінічний синдром?
х) які виникнуть неврологічні порушення?
а) ушкоджені С5-Th1 сегменти спинного мозку б) синдром Броун-Секара в) сегментарні

розлади: периферичний парез м’язів правої руки з анестезією больової та температурної
чутливості на руці, синдром Бернара-Горнера справа; провідникові розлади: центральний парез
правої ноги, порушення глибокої чутливості в правих кінцівках, больова та температурна
анестезія з лівого боку за провідниковим типом від рівня С7

р) хвостате ядро
с) сочевицеподібне ядро
у) ядра Голля та Бурдаха
ф) ретикулярна формація стовбура мозку
х) чорна речовина
ц) передцентральна звивина
ч) зацентральна звивина

н) чорна речовина
о) лушпина
п) передні роги спинного мозку
р) бліда куля
с) передцентральна звивина

р) лушпина
с) бліда куля

р) реалізація автоматизованих рухів
с) підтримання м'язового тонусу
т) забезпечення умовних рефлексів
у) скорочення посмугованих м'язів
ф) міостатична регуляція
х) організація рухових проявів емоцій та захисних рухів

ц) брадикінезія
ч) мікрографія
ш) тиха, монотонна мова
щ) гіпотонія м'язів
ы) гіперкінези
э) гіпертонія м'язів за пластичним типом
ю) гіпомімія
я) центральні парези м'язів
аа) периферичні парези м'язів

ы) пропульсія
э) гіпертонія м'язів
ю) гіперкінези
я) амімія
аа) тиха, монотонна мова

ц) тиха, монотонна мова
ч) мікрографія
ш) гіперкінези
ы) пропульсія
э) поза згиначів
ю) центральні парези м'язів кінцівок
я) периферичні парези м'язів кінцівок

у) атетоз
ф) хорея
х) інтенційний тремор
ц) торзійна дистонія
ч) міоклонія
ш) рухова джексонівська епілепсія
щ) функціональний тремор
ы) епілептиформні судоми

р) гіпертонія м'язів
с) гіпотонія м'язів
т) гіпомімія
ф) брадикінезія

у) афазія
ф) мутизм
запитання:
як звуться такі насильницькі рухи?
вкажіть синдром
які структури нервової системи уражені?
а) хореїчні гіперкінези б) гіперкінетико-гіпотонічний синдром в) структури неостріарної
системи (хвостате ядро, лушпина)
які структури уражені?
як зветься цей синдром?
які його симптоми не вказані?
а) структури палеостріарної системи (головним чином дегенерація нігростріарного шляху) б)
синдром паркінсонізму в) гіпомімія, м’язова ригідність за пластичним типом, пропульсія,
човгаюча хода, брадилалія.

ц) готовність організму до виконання рухів
ч) координація рухів
ш) регуляція рівноваги
щ) реалізація довільних рухів
ы) регуляція м'язового тонусу
э) реалізація умовних рефлексів
ю) забезпечення виразності мімічних реакцій

н) таламус
о) черв'як
п) півкулі
р) ніжки
т) ядра Голля і Бурдаха

у) зубчасте ядро
ф) ядра Голля і Бурдаха
х) ядро вершини
ц) червоне ядро
ч) хвостате ядро
ш) коркоподібне ядро
щ) кулясте ядро

у) лобно-мосто-мозочковий
ф) дентато-рубральний
х) рубро-спінальний
ц) вестибуло-мозочковий
ч) скронево-мосто-мозочковий

р) спинно-мозочковий шлях Флексіга
с) рубро-спінальний
т) вестибуло-мозочковий
у) спинно-мозочковий шлях Говерса
ф) лобно-мосто-мозочковий
х) оливо-мозочковий
ц) ретикуло-мозочковий

р) спинно-мозочковий шлях Говерса
с) оливо-мозочковий
т) дентато-рубральний
у) ретикуло-мозочковий
ф) вестибуло-мозочковий

ф) м'язова гіпотонія
х) міоклонії
ц) скандована мова
ч) нестійкість в позі Ромберга
ш) ригідність м'язів
щ) інтенційний тремор
ы) підвищення рефлексів
э) наявність патологічних рефлексів

щ) скандована
ы) тиха, монотонна
э) дизартрія
ю) гугнява
я) афазія

4. пальце-носова
5. проба Барре
6. дослідження рефлексів
7. проба на діадохокінез
8. п'ятково-колінна
9. проби Рінне та Вебера

у) сенситивна
ф) гемібалізм
х) мозочкова
ц) кіркова
ч) вестибулярна
ш) атетоз
щ) істерична
ы) міоклонія
э) торзійна дистонія
у) парез
ф) гіперметрія
х) адіадохокінез
ц) гіперкінез
ч) апраксія

a. у ніжках мозку
b. у мості
c. у внутрішній капсулі
d. у підкіркових вузлах
e. у довгастому мозку
f. у корі головного мозку

10. у язиковій звивині потиличної частки
11. у первинних підкіркових нюхових центрах
12. у парагіпокампальній звивині скроневої частки
13. у передцентральній звивині
14. у зацентральній звивині

15. у лобовій частці
16.15. у скроневій частці
17.15. у передцентральній звивині
18.15. у зацентральній звивині
19.15. у потиличній частці

р) нюхова цибулина
с) парагіпокампальна звивина скроневої частки
т) нюховий тракт
у) нюховий трикутник

a. нюховий трикутник
b. нюхова цибулина
c. нюховий тракт
d. прозора перетинка
e. передній продірявлений простір
f. кора скроневої частки

щ) блідість скроневих половин дисків зорових нервів
ы) застійні диски зорових нервів
э) хореоретиніт
ю) атрофія зорового нерва
я) дистрофія сітківки
аа) кон’юнктивіт
бб) кератит

у) зоровий шлях
ф) зоровий нерв
х) зорова пучковість
ц) зорове перехрестя
ч) сітківка ока

ураження?
р) у зоровому нерві
с) у неперехрещеній частині хіазми
т) у середині хіазми
у) у зоровій пучковості
ф) у потиличній частці

у шпороподібній борозні
у язиковій звивині
у скроневій частці
у клині
у тім'яній частці
у лобовій частці

10) потиличної частки
11) зорового шляху
13) внутрішньої капсули
14) таламуса

гг) у скроневій частці
дд) у первинних підкіркових центрах зору
ее) у потиличній частці
жж) у зацентральній звивині
зз) у зоровому нерві

a. гостроти зору
b. дослідження симетричності очних щілин
c. полів зору
d. дослідження об’єму руху очних яблук
e. кольоросприймання
f. очного дна
g. дослідження вистояння очних яблук з орбіти

ю) середини хіазми
я) неперехрещеної частини хіазми
аа) зорового нерва
бб) зорового шляху
вв) шпороподібної борозни потиличної частки

9 застійний диск зорового нерва
10 амавроз
11 квадрантна геміанопсія
12 проста атрофія зорового нерва
13 відсутність реакції зіниць при освітленні виключених половин сітківок
14 зорова агнозія

екзофтальм
збіжна косоокість
розбіжна косоокість
міоз
мідріаз
енофтальм

м'язів?
р) окорухових нервів
с) над’ядерних шляхів
т) ядер окорухових нервів
у) внутрішньої капсули
ф) нижнього відділу передцентральної звивини

Вебера
окоруховий нерв
відвідний нерв
ніжка мозку
довгастий мозок
вароліїв міст

диплопія
збіжна косоокість
енофтальм
птоз верхньої повіки
центральний геміпарез з протилежного боку
міоз
парез погляду

нерва?
р) альтернувальний синдром Вебера
с) геміанопсія
т) синдром Бернара-Горнера
у) амавроз
ф) амбліопія

міоз
мідріаз
птоз
енофтальм
екзофтальм
р) звуження зіниць
с) розширення зіниць
т) акомодацію
у) підняття верхньої повіки
ф) конвергенцію очних яблук

щ) зовнішний прямий
ы) внутрішній прямий
э) верхній косий
ю) нижній косий
я) верхній прямий

р) диплопія під час погляду вбік
с) диплопія під час погляду вниз
т) параліч погляду
у) розбіжна косоокість
ф) легка збіжна косоокість

у) відсутність прямої і співдружньої реакції зіниць на світло
ф) відсутність реакції зіниць на акомодацію та конвергенцію
х) збереження реакції зіниць на акомодацію та конвергенцію
ц) частковий птоз верхньої повіки
ч) парез погляду

р) птоз верхньої повіки
с) збіжна косоокість
у) відсутність зіничних реакцій
ф) розбіжна косоокість
х) параліч погляду в бік ураження
ц) центральний геміпарез з протилежного боку
ч) диплопія
ш) збіжна косоокість
щ) анізокорія
ы) центральний геміпарез на боці ураження
э) параліч погляду в протилежний бік
ю) розбіжна косоокість

р) збіжна косоокість
с) відсутність зіничних реакцій
т) розбіжна косоокість
ф) центральний геміпарез з протилежного боку
х) периферичний парез мімічних м'язів
ц) центральний геміпарез на боці вогнища
ч) периферичний парез кінцівок
р) параліч погляду в бік, протилежний ураженню
с) параліч погляду в бік ураження
т) парез погляду доверху

ы) центральний геміпарез на боці, протилежному до вогнища
э) парез погляду в бік, протилежний до вогнища
ю) парез погляду вгору
я) парез погляду в бік вогнища
аа) парез погляду донизу

у) окорухового
ф) блокового
х) відвідного
ц) лицьового
ч) трійчастого
ш) нюхового
щ) зорового

р) міоз
с) відсутність надбрівного рефлексу
т) герпетичні висипання на обличчі
у) відсутність рогівкового рефлексу
ф) порушення всіх видів чутливості в зоні іннервації
х) мідріаз
ц) частковий птоз верхньої повіки
ч) дисоційоване порушення чутливості на обличчі

у) відсутність рогівкового рефлексу
ф) міоз
х) зниження смакової чутливості
ц) парез жувальних м'язів
ч) порушення всіх видів чутливості в зоні іннервації

р) відсутність всіх видів чутливості в зоні іннервації
с) відсутність глоткового рефлексу
т) параліч жувальних м'язів
у) герпетичні висипання на обличчі
ф) відсутність нижньощелепного рефлексу

ц) герпетичними висипаннями на обличчі
ч) дисоційованим порушенням чутливості в зонах Зельдера
ш) порушенням всіх видів чутливості в зоні іннервації трійчастого нерва
щ) парезом жувальних м'язів
ы) парезом мімічних м'язів
нерва?
ш) дисоційований розлад чутливості в зонах Зельдера
щ) порушення всіх видів чутливості в зоні іннервації трійчастого нерва
ы) анестезія всіх видів чутливості в зонах Зельдера
э) парез жувальних м'язів
ю) порушення смакової чутливості

ц) у руховому ядрі трійчастого нерва
ч) у язикоглотковому нерві
ш) у нижньощелепному нерві
щ) у верхньощелепному нерві
ы) у лицевому нерві

ш) ядра спинно-мозкового шляху трійчастого нерва
щ) гілок трійчастого нерва
ы) вузла трійчастого нерва
э) внутрішньої капсули
ю) нижнього відділу зацентральної звивини

у) ядра спинно-мозкового шляху трійчастого нерва
ф) внутрішньої капсули
х) гілок трійчастого нерва
ц) нижнього відділу зацентральної звивини
ч) таламо-кіркового шляху

щ) атрофія жувальних м'язів
ы) підвищення нижньощелепного рефлексу
э) парез мімічних м'язів
ю) центральний парез жувальних м'язів
я) відхилення щелепи в бік ураження під час відкривання рота
аа) герпетичні висипання на обличчі
бб) відсутність нижньощелепного рефлексу

у) згладжена носогубна складка
ф) згладжені лобні складки
х) опущений кут рота
ц) лагофтальм
ч) неможливість нахмурити брови

х) виявлення асиметрії лицевих м'язів у спокої
ц) наморщити лоб
ч) дослідження рухливості очних яблук
ш) заплющити очі
щ) дослідження зіничних рефлексів
ы) оскалити зуби
э) дослідження чутливості на обличчі
ю) дослідження очного дна
я) нахмурити брови

к) периферичний парез мімічних м'язів на боці вогнища
л) центральний парез мімічних м'язів на боці вогнища
м) центральний геміпарез з протилежного боку
н) парез зовнішнього прямого м'яза ока на боці вогнища
о) периферичний геміпарез на боці вогнища

р) периферичний парез мімічних м'язів
с) центральний парез мімічних м'язів
т) сухість ока
у) альтернувальний синдром Мійяра-Гублера
ф) розлад смаку на передніх 2/3 язика
х) альтернувальний синдром Фовілля

щ) Вебера
ы) Мійяра-Гублера
э) Фовілля
ю) мосто-мозочкового кута
я) Валленберга-Захарченка

ш) у внутрішній капсулі
щ) у ніжці мозку
ы) у мості
э) у мосто-мозочковому куті
ю) у кірково-ядерних шляхах
у) периферичний парез мімічних м'язів
ф) сухість ока
х) порушення смаку на передніх 2/3 язика
ц) центральний парез мімічних м'язів
ч) гіперакузія
ш) сльозотеча
щ) зниження слуху
ы) альтернувальний синдром Фовілля
х) периферичний парез мімічних м'язів
ц) порушення смаку на передніх 2/3 язика
ч) сльозотеча
ш) центральний парез мімічних м'язів
щ) гіперакузія

центральний парез мімічних м'язів
центральний геміпарез з протилежного боку
гіперакузія
порушення смаку на передніх 2/3 язика

р) у кірково-ядерному шляху
с) у ядрі лицевого нерва
т) у нижньому відділі передцентральної звивини
у) у лицевому нерві
ф) у трійчастому нерві

с) зниження слуху
т) гіперакузія
у) біль і зниження чутливості на обличчі
ф) втрата смаку на передніх 2/3 язика
х) мозочкові розлади на боці вогнища
ц) мозочкові розлади з протилежного боку
ч) порушення чутливості на обличчі за дисоційованим типом

щ) нижні горбики покрівлі середнього мозку
ы) верхні горбики покрівлі середнього мозку
э) медіальні колінчасті тіла
ю) латеральні колінчасті тіла
я) верхня скронева звивина

ц) у верхній скроневій звивині
ш) у передцентральній звивині
щ) у нижній лобовій звивині
ы) у звивині Гешля

ш) запаморочення, нудота, блювання
щ) диплопія
ы) ністагм
э) атаксія
ю) порушення смаку
я) порушення нюху

р) неможливість повороту голови в здоровий бік
с) обмежене підняття руки вище горизонтального рівня
т) неможливість повороту голови в протилежний бік
у) неможливість підняти плече
ф) фібрилярні посмикування м'язів
х) неможливість підняття руки до горизонтального рівня
ц) неможливість зведення лопаток
ц) нижній відділ передцентральної звивини
ч) ядро язикоглоткового нерва
ш) ядро під'язикового нерва
щ) кірково-ядерний шлях
ы) корінець під'язикового нерва

8. дизартрія
9. відхилення язика в бік, протилежний до вогнища ураження
10. атрофія м'язів
11. відсутність атрофії м'язів
12. фібрилярні посмикування м'язів язика
13. відхилення язика в бік вогнища ураження

р) периферичний парез м'язів язика на боці ураження
с) центральний парез м'язів язика
т) центральний геміпарез з протилежного боку
у) дисфагія
ф) периферичний парез мімічних м'язів

н) атрофія колового м'яза рота
о) альтернувальний синдром Джексона
п) фібрилярні посмикування м'язів язика
р) відсутність глоткового рефлексу
с) відсутність атрофії м'язів язика
т) атрофія м'язів язика
у) альтернувальний синдром Фовілля
ф) альтернувальний синдром Мійяра-Гублера

р) у ніжці мозку
с) у мості
т) у довгастому мозку
у) у внутрішній капсулі
ф) у передцентральній звивині

у) у нижньому відділі передцентральної звивини
ф) у під'язиковому нерві
х) у стовбурі язикоглоткового нерва
ц) у кірково-ядерному шляху
ч) у ядрі під'язикового нерва

х) атрофія м'язів язика
ц) відхилення язика в бік вогнища
ч) дисфагія
ш) дисфонія
щ) дизартрія
ы) відсутність атрофії язика
э) порушення смаку на передніх 2/3 язика

р) рефлекси орального автоматизму
с) дисфагія
у) насильницькі сміх або плач
ф) дисфонія
х) відсутність глоткового рефлексу
ц) збережений глотковий рефлекс
ч) атрофія м'язів язика
ш) відсутність атрофії м'язів язика

дисфагія
атрофія м'язів язика
рефлекси орального автоматизму
насильницькі сміх або плач
фібрилярні посмикування м'язів язика
відсутність глоткового рефлексу
дисфонія
альтернувальний синдром Джексона
дизартрія

ц) у корінцях IX, X, XII пар черепних нервів
ч) у внутрішній капсулі
ш) у ядрах IX, X, XII пар черепних нервів
щ) у передцентральній звивині
ы) у ядрі або стовбурі XI пари черепних нервів

ю) у кірково-ядерних шляхах обох півкуль мозку
я) у кірково-ядерному шляху однієї півкулі мозку
аа) у ніжці мозку
бб) у довгастому мозку
вв) у мості

13. периферичний парез м'якого піднебіння, голосової зв'язки на боці вогнища
14. центральний геміпарез на боці вогнища
15. центральний геміпарез з протилежного боку
16. периферичний парез м'язів язика на боці вогнища
17. центральний парез м'язів язика на боці вогнища

р) порушення чутливості за сегментарним типом на обличчі на боці вогнища
с) провідникова геміанестезія з протилежного боку
т) мозочкові порушення з протилежного боку
у) мозочкові порушення на боці вогнища
ф) насильницькі плач або сміх
х) синдром Бернара-Горнера
ц) рефлекси орального автоматизму
ч) порушення чутливості на обличчі за периферичним типом
ш) периферичний парез м'якого піднебіння і голосової зв'язки на боці вогнища

р) ознаки ураження IX та X пар на боці вогнища
с) центральний геміпарез з протилежного боку
т) центральний геміпарез на боці вогнища
у) периферичний парез мімічних м'язів
ф) ознаки ураження XI пари на боці вогнища
х) ознаки ураження XII пари на боці вогнища
ц) порушення смаку

я) Бенедикта
аа) Фовілля
бб) Мійяра-Гублера
вв) Вебера
гг)Джексона
дд) Авеліса

щ) Мійяра-Гублера
ы) Вебера
э) Джексона
ю) Фовілля
я) Шмідта

мозку?
р) Шмідта
с) Джексона
т) Валленберга-Захарченка
у) Фовілля
ф) Вебера
х) Авеліса
ц) Бенедикта
ч) Мійяра-Гублера

н) моста
о) довгастого мозку
п) кори головного мозку
с) ніжки мозку
т) спинного мозку

р) у підкірці
с) у ніжці мозку
т) у довгастому мозку
у) у мості
ф) у спинному мозку

н) рухове подвійне
о) смакове ядро одинокого пучка
п) сльозовидільне
р) ядро Якубовича
с) чутливе ядро сірого крила
т) парасимпатичне нижнє слиновидільне
у) парасимпатичне дорсальне
ф) ядра Голля і Бурдаха

х) чутливе
ц) парасимпатичне дорсальне
ч) сльозовидільне
ш) рухове подвійне
щ) ядра Голля і Бурдаха
р) верхньощелепний
с) блоковий
т) лицевий
у) очний
ф) відвідний
х) язикоглотковий
ц) окоруховий
ч) блукаючий

у) у променистому вінці
ф) у внутрішній капсулі
х) у таламусі
ц) у лівій ніжці мозку
ч) у правій ніжці мозку
ш) у мості справа
щ) у мості зліва

бб) Бенедикта
вв) Фовілля
гг)Вебера
дд) Джексона
ее) Авеліса

6. у внутрішній капсулі
7. у таламусі
8. у правій ніжці мозку
9. у мості справа
10. у лівій ніжці мозку
11. у мості зліва

синдромів?
бб) рефлекси орального автоматизму
вв) дисфагія
гг) насильницькі сміх або плач
дд) дизартрія
ее) дисфонія
жж) атрофія м'язів язика

) у кірково-ядерних шляхах
у внутрішній капсулі
у ніжці мозку
) в ядрах IX, X, XII пар нервів
) у мості

у) у ніжці мозку
ф) у кірково-ядерних шляхах з обох боків
х) в ядрах та корінцях IX, X, XII пар нервів
ц) у кірково-ядерному шляху з одного боку
ч) у довгастому мозку
ю) у мосто-мозочковому куті
я) у ніжці мозку
аа) у мості
бб) у довгастому мозку
вв) у півкулі мозочка
щ) дизартрія
ы) скандована
э) анартрія
ю) дисфонія
я) гугнява мова
аа) афазія
бб) тиха, монотонна

бб) у ядрі лицевого нерва
вв) у каналі лицевого нерва, вище відходження стремінцевого нерва
гг)у кірково-ядерних шляхах
дд) у каналі лицевого нерва, нижче відходження стремінцевого нерва

ш) збережена пряма та співдружня реакція зіниць на світло
щ) збережена реакція зіниць на акомодацію і конвергенцію
ы) відсутня пряма та співдружня реакція зіниць на світло
э) відсутня реакція зіниць на акомодацію і конвергенцію
ю) парез погляду
ц) у правій верхній очній щілині
ч) у ніжці мозку
ш) на основі мозку
щ) у кірковому центрі погляду
ы) у стовбуровому центрі погляду
щ) звукопровідний апарат справа
ы) звукосприймаючий апарат зліва
э) звукопровідний апарат зліва
ю) звукосприймаючий апарат справа
я) кора скроневої частки
р) звукосприймаючий апарат зліва
с) звукопровідний апарат зліва
т) звукосприймаючий апарат справа
у) звукопровідний апарат справа

як зветься цей синдром?
коли він спостерігається?
90) а) нюхові галюцинації б) у разі подразнення кіркового відділу нюхового аналізатора на
медіальній поверхні скроневої частки
4. про ураження яких нервів можна думати; як по ширині зіниці можна вирішити, який нерв
91) а) правий окоруховий нерв (мідріаз), шийний симпатичний нерв (міоз)
5. У хворого осередок ураження в лівій внутрішній капсулі.
6.5. Який вид парезу мімічних м’язів виникне у хворого?
7.5. Який шлях ушкоджений?
92) а) парез мімічних м’язів нижньої половини обличчя з протилежного боку б) центральний
парез в) кірково-ядерний шлях
у) Який вид парезу мімічних м’язів виникне у хворого з ураженням внутрішнього коліна
ф) Навколо ядра якого нерва утворюється внутрішнє коліно?
х) Який симптом виникне у разі ураження цього ядра?
ц) До складу якого синдрому відноситься ця патологія?
93) а) периферичний парез б) навколо ядра відвідного нерва в) збіжна косоокість на боці
ураження г) за умови супутнього ураження пірамідного шляху виникне альтернувальний
синдром Фовілля
a. Як зветься синдром?
b. Які структури уражені?
94) а) бульбарний синдром б) рухові ядра ІХ, Х, ХІІ пар черепних нервів
р) Який вид парезу мімічних м’язів та язика?
с) Які структури уражені?
95) а) центральний парез мімічних м’язів та язика б) кірково-спінальний та кірково-ядерний

шляхи з протилежного боку.

н) мова
о) праксис
п) нюх
р) чутливість
с) рух
т) гнозис
у) мислення
ф) слух

р) сенсорна
с) моторна
у) анартрія
ф) семантична
х) амнестична
ц) скандована мова
ч) мутизм

ц) моторна
ч) сенсорна
ш) семантична
щ) амнестична
ы) тотальна

ы) сенсорна
э) моторна
ю) амнестична
я) тотальна

у) анозогнозія
ф) псевдополімелія
х) апраксія
ц) алексія
ч) аутотопагнозія
ш) афазія

р) акалькулія
у) апраксія
ф) алексія
х) парез погляду

щ) моторна афазія
ы) аграфія
э) апраксія
ю) сенсорна афазія
я) амнестична афазія

у) порушення схеми тіла
ф) сенсорна афазія
х) моторна афазія
ц) порушення психіки
ч) паракінези (автоматизована жестикуляція)
ш) алексія
щ) акалькулія

щ) зорова
ы) нюхова
э) моторна
ю) ідеаторна
я) слухова
аа) смакова
бб) конструктивна
вв) еферентна

н) моноплегія
о) лобова атаксія
п) розлад психіки
р) моноанестезія
с) парез погляду
т) геміанопсія
у) чутлива джексонівська епілепсія
ф) зорова агнозія

4. моноанестезія
5. апраксія
6. моноплегія
7. астереогноз
8. геміплегія
9. аносмія

7.4. слухова агнозія
8.5. сенсорна афазія
9.6. моторна афазія
10.7. зорові галюцинації
11.8. смакова агнозія
12.9. нюхова агнозія
13.10. апраксія
14.11. моноплегія

р) зорова агнозія
с) апраксія
т) квадрантна геміанопсія
у) парез погляду
ф) амавроз

н) амнестична афазія
п) тиха, монотонна мова
с) сенсорна афазія

р) еферентна
с) ідеаторна
т) конструктивна
у) амнестична
ф) семантична
х) аферентна

бб) аутотопагнозія
вв) псевдополімелія
гг) аграфія
дд) анозогнозія
ее) акалькулія
жж) алексія

ц) дизартрія
ч) скандована мова
ш) апраксія
щ) амбліопія
ы) афазія
э) амавроз

р) у тім'яній частці справа
с) у внутрішній капсулі
т) у таламусі
у) у тім'яній частці зліва
ф) у скроневій частці справа
х) у скроневій частці зліва
н) у середньому відділі лівої передцентральної звивини
о) у середньому відділі правої передцентральної звивини
п) у нижньому відділі лівої передцентральної звивини
р) у зацентральній звивині
с) у скроневій частці

a. у лобовій частці (центр Брока)
b. у тім'яній частці
c. у скроневій частці (центр Верніке)
d. у потиличній частці

10. у задньому відділі верхньої скроневої звивини (центр Верніке)
11. у задньому відділі нижньої лобової звивини (центр Брока)
12. у потиличній частці
13. у задньому відділі середньої лобової звивини
14. у тім'яній частці

н) у лівій надкраєвій звивині
о) у лівій передцентральній звивині
п) у лівій зацентральній звивині
р) у лобовій частці
с) у скроневій частці

р) феномен "уже баченого"
с) смакові галюцинації
т) парестезії
у) нюхові галюцинації
ф) слухові галюцинації
х) рухова джексонівська епілепсія
ц) порушення схеми тіла

ф) у верхній лобовій звивині
х) у задньому відділі середньої лобової звивини
ц) у потиличній частці
ч) у передцентральній звивині

н) у лівому клині
о) у правому клині
п) у правій язиковій звивині
р) у правій внутрішній капсулі
с) у таламусі справа
ураження?
ц) у лівому клині
ч) у внутрішній капсулі
ш) в язиковій звивині лівої потиличної частки
щ) в язиковій звивині справа
ы) у таламусі
э) у правому клині

ц) у лівій верхній лобовій звивині
ч) у задньому відділі правої середньої лобової звивини
ш) у задньому відділі лівої середньої лобової звивини
щ) у задньому відділі нижньої лобової звивини
ы) у передцентральній звивині

р) мова
с) письмо
т) лічба
у) нюх
ф) смак
х) праксис
ц) читання
ч) зір
ш) слух
щ) дотик

гг) хитання під час стояння і ходи (астазія-абазія)
дд) відхилення під час руху в бік вогнища ураження
ее) ністагм
жж) відхилення під час руху в бік, протилежний до вогнища ураження
зз) скандована мова
ии) інтенційний тремор
р) у задньому відділі лівої середньої лобової звивини
с) у задньому відділі правої середньої лобової звивини
т) у задньому відділі лівої нижньої лобової звивини
у) у задньому відділі правої нижньої лобової звивини
б) амнестична афазія
д) семантична афазія
е) анартрія

у) порушенням розуміння мови
ф) втратою здатності називати знайомі предмети
х) порушенням експресивної мови
ц) розладом артикуляції мови
ч) порушенням розуміння складних логічно-граматичних структур
р) афазія
с) афонія
т) анартрія
у) тиха, монотонна мова
ф) скандована мова

у) зацентральна звивина
ф) премоторна ділянка
х) центр стереогнозу
ц) ядро слухового аналізатора
ч) ядро зорового аналізатора
х) дизартрія
ц) мутизм
патологія?
к) астереогноз
л) аутотопагнозія
м) батіанестезія
н) парез
Як зветься така патологія?
Де локалізується патологічне вогнище?
37) а) зорова агнозія б) латеральна поверхня потиличної частки мозку.


системи?
у) гіпоталамус
х) бічні роги спинного мозку
ц) лімбіко-ретикулярний комплекс
ч) симпатичний стовбур
ш) парасимпатичні ядра черепних нервів

системи?
р) нейрони бічних рогів СVIII - LII сегментів
с) прегангліонарні і постгангліонарні симпатичні волокна
т) ретикулярна формація стовбура мозку
у) паравертебральні вузли
ф) гіпоталамус
х) лімбічна система

3. ядро Якубовича
4. гіпоталамус
5. ретикулярна формація
6. верхнє і нижнє слиновидільні ядра
7. дорсальне ядро Х пари
8. крижові центри сечовипускання і дефекації
9. паравертебральні вузли
10. нейрони бічних рогів спинного мозку (CVIII - LII)

щ) іннервація внутрішніх органів
ы) адаптація життєвих функцій (кровообіг, травлення, екскреція)
э) координація рухів
ю) регуляція рівноваги
я) трофічна
аа) регуляція пози
бб) забезпечення чутливої іннервації

н) ядра Голля і Бурдаха
о) слиновидільні ядра
п) дорсальне ядро Х пари
р) ядро XII пари
т) ядро Якубовича
у) червоне ядро

р) регуляція емоцій
с) забезпечення вольових рухів
т) забезпечення харчової і сексуальної поведінки
у) інтегративна функція
ф) регуляція сну та бадьорості
х) чутлива іннервація
ц) є субстратом пам'яті
ч) зорова функція

10. метеоризм
11. геміпарез
12. симптоми натягу
13. спастичний коліт
14. болі в ділянці пупка
15. геміанестезія

н) парез руки
о) порушення ритму серця
п) пекучі болі в половині обличчя, шиї і руці
р) периферичний парез мімічних м’язів
с) вазомоторні порушення
т) трофічні розлади
у) порушення чутливості на руці
ф) порушення координації рухів в руці

х) підвищення артеріального тиску
ц) брадикардія
ч) зниження артеріального тиску
ш) блідість шкіри
щ) тахікардія
ы) почервоніння шкіри

у) тахікардія
ф) брадикардія
х) зниження артеріального тиску
ц) блідість шкіри
ч) діарея
ш) підвищення артеріального тиску

ю) вегетативно-судинна
я) порушення терморегуляції
аа) екстрапірамідна
бб) тремтюча
вв) нейро-ендокринна
гг) порушення сну та бадьорості
дд) тремтючо-ригідна

у) джексонівська епілепсія
ф) порушення терморегуляції
х) нейро-ендокринні розлади
ц) парез кінцівок
ч) порушення координації рухів
ш) нецукровий діабет

р) порушення акомодації
с) міоз
т) мідpіаз
ф) екзофтальм

к) послаблення перистальтики кишечника
л) тахікардія
м) брадикардія
н) посилення перистальтики кишечника
о) блідість шкіри
п) почервоніння шкіри
р) підвищення артеріального тиску
с) зниження артеріального тиску

ы) зниження артеріального тиску
э) брадикардія
ю) тахікардія
я) блідість шкіри
аа) почервоніння шкіри
бб) підвищення артеріального тиску

у) справжнє нетримання сечі
ф) анурія
х) поліурія
ц) затримка сечі
ч) імперативні поклики
ш) гематурія
щ) періодичне нетримання сечі
ы) олігурія

у) справжнє нетримання сечі
ф) періодичне нетримання сечі
х) імперативні поклики
ц) анурія
ч) затримка сечі
у) періодичне нетримання сечі
ф) затримка сечі
х) справжнє нетримання сечі
ц) імперативні поклики
ч) гематурія
ш) анурія

щ) міоз
ы) частковий птоз
э) диплопія
ю) енофтальм
я) косоокість
аа) амавроз

р) визначення кольору шкіри
с) ехоенцефалографія
т) реовазографія
у) краніографія
ф) спонділографія
х) місцевий дермографізм
ц) капіляроскопія
ч) мієлографія
7. Бернара-Горнера
8. Вебера
9. Аргайля Робертсона
10. Броун-Секара
11. Бенедикта
р) брадикардія
с) підвищення артеріального тиску
т) пригнічення секреції шлунку
у) зниження артеріального тиску
ф) посилення секреції шлунку
х) тахікардія

у) мідріаз
ф) екзофтальм
х) міоз
ц) енофтальм
ч) птоз верхньої повіки


у) епілепсія (абсанси)
ф) міотонія
х) розсіяний склероз
ц) забій мозку

у) демієлінізуючі захворювання нервової системи
ф) пухлини головного мозку, підоболонкові та внутрішньочерепні гематоми
х) сирингомієлія, сирингобульбія
ц) токсичні ураження головного мозку

a.  – дельта-ритм
b.  – альфа-ритм
c.  – тета-ритм
d.  – бета-ритм
р) абсцес мозку
с) струс мозку
т) підоболонкова гематома
у) забій мозку
ф) церебральний арахноїдит

ц) повний в’ялий параліч м’язів
ч) центральний парез м’язів
ш) екстрапірамідна м’язова ригідність

у) вазоактивні препарати
ф) оперативне лікування
х) протинабрякові препарати
ц) ноотропні засоби

у) електроенцефалографія
ф) КТ та МРТ головного мозку
ц) реоенцефалографія

щ) електроенцефалографія
ы) електроміографія
э) огляд очного дна
ю) МРТ головного мозку

щ) дослідження рефлексів
ы) ангіографія
э) електроенцефалографія
ю) дослідження чутливості
я) дослідження слуху
аа) реоенцефалографія
бб) дослідження смаку
вв) ехоенцефалоскопія
гг)дослідження зору

н) пневмоенцефалографія
п) електроміографія
р) комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія мозку
с) люмбальна пункція, аналіз ліквору, ліквородинамічні проби
т) ехоенцефалоскопія
у) краніографія
ф) спонділографія



н) механічний захист мозку
о) функція імунологічного бар'єру
п) нейроендокринна
р) екскреція метаболітів
с) терморегуляція

н) бічні шлуночки мозку
о) субдуральний простір
п) епідуральний простір
р) водопровід мозку
с) третій шлуночок мозку
т) четвертий шлуночок мозку
у) субарахноїдальний простір
ф) черевна аорта

у) судинні сплетення шлуночків мозку
ф) м'яка мозкова оболона
х) епіневрій
ц) периневрій
ч) епендима шлуночків
ш) ендоневрій

р) збільшення білка
с) нормальний цитоз
т) зменшення білка
у) збільшений цитоз
ф) збільшення глюкози

ш) нормальний цитоз
щ) зниження глюкози
ы) збільшений цитоз
э) нормальний або дещо збільшений вміст білка
ю) зниження хлоридів

р) блювання
с) атрофія дисків зорових нервів
т) гіперестезія шкіри і органів чуття
у) порушення сечовипускання
ф) головний біль
х) запальні зміни в спинномозковій рідині

3. ригідність потиличних м'язів
4. симптоми Брудзинського
5. симптом Бабінського
6. симптом Вассермана
7. симптом Керніга
8. симптом Лассега

у) сповільнення венозного відтоку від черепа
ф) гіперпродукція спинномозкової рідини
х) атрофія кори головного мозку
ц) внутрішньочерепні утворення
ч) гіпопродукція спинномозкової рідини

ц) нудота, блювання
ч) порушення мови
ш) головний біль
щ) болі в ділянці серця
ы) запаморочення
э) затерпання в кінцівках

ц) застійні диски зорових нервів
ч) підсилення пальцевих вдавлень на краніограмі
ш) остеопороз спинки турецького сідла, розширення входу в сідло
щ) зниження лікворного тиску
ы) окорухові розлади
э) парези кінцівок
ю) порушення чутливості

р) неврит зорових нервів
с) первинна атрофія дисків зорових нервів
т) застій дисків зорових нервів
у) хоріоретиніт
ф) симптом Салюса

р) остеопороз спинки турецького сідла
с) тріщини кісток черепа
т) посилення пальцевих вдавлень
у) розширення внутрішнього слухового проходу
ф) розширення входу в турецьке сідло
х) розширення шлуночків мозку
ф) ксантохромія спинномозкової рідини
х) позитивна проба Стукея
ц) негативна проба Квекенштедта
ч) збільшення білка в спинномозковій рідині
ш) клітинно-білкова дисоціація в спинномозковій рідині
щ) збільшення цукру і хлоридів в спинномозковій рідині
ы) позитивна проба Квекенштедта

р) пpоба Квекенштедта
с) пpоба Стукея
т) пpоба Барре
у) проба на діадохокінез

р) головний біль, запаморочення, блювання
с) брадикардія
т) аносмія
у) порушення смаку
ф) моторна афазія
х) блідість шкіри
ц) вимушене положення голови
ч) аграфія

Як зветься таке співвідношення білка та клітин в лікворі?
16) а) клітинно-білкова дисоціація б) гнійний менінгіт
a. Про який синдром слід думати?
b. Результати якого дослідження підтвердять наявність цього синдрому?
17) а) синдром внутрішньочерпної гіпертензії б) застій дисків зорових нервів на очному дні
(офтальмоскопія)

р) стафілокок
с) стрептокок
т) бацила Коха
у) менінгокок

х) фібрилярні посмикування у м'язах
ц) головний біль, блювання
ч) гіпертермія
ш) симптом Керніга
щ) параплегія
ы) ригідність потиличних м'язів
э) справжнє нетримання сечі
ю) порушення чутливості за типом "рукавичок" та "шкарпеток"

ф) блискавична
х) окуло-летаргічна
ц) зверхгостра
ч) рецидивна
ш) понтинна
щ) абортивна
ы) бульбарна
э) поліневритична

ц) інфекційно-токсичний шок
ч) печінкова недостатність
ш) гострий набряк і набухання мозку
щ) міастенічний криз
ы) синдром дисимінованого внутрішньосудинного згортання
э) гіпотіреоїдна недостатність

у) розлади дихання і серцевої діяльності
ф) білково-клітинна дисоціація в лікворі
х) відсутність гіпертермії
ц) печінкова недостатність
ч) значна гіпоглікемія
ш) бурхливий початок
щ) втрата свідомості
ы) значна гіпертермія

р) периферичні парези кінцівок
с) поліневритичний синдром
т) синдром Аргайля Робертсона
у) гідроцефалія
ф) церебральний арахноїдит
х) судомні напади

у) лімфоцитаpний плеоцитоз
ф) гострий перебіг хвороби
х) нейтрофільний плеоцитоз
ц) підгострий перебіг хвороби
ч) плівка фібрину в лікворі
ш) позитивна реакція Вассермана в лікворі

р) туберкульозного
с) менінгококового
т) пневмококового
у) сифілітичного
ф) стрептококового
менінгіту?
у) гострий перебіг
ф) менінгеальний синдром
х) довгий продромальний період
ц) нейтрофільний плеоцитоз
ч) лімфоцитарний плеоцитоз

щ) нейтрофільний плеоцитоз
ы) виникає як ускладнення первинного інфекційного захворювання
э) лімфоцитарний плеоцитоз
ю) білково-клітинна дисоціація в лікворі
я) висока температура тіла
аа) менінгеальний синдром

р) в клітинах ліквора і зовні них виявляються менінгококи
с) клітинно-білкова дисоціація
т) нейтрофільний плеоцитоз
у) лімфоцитарний плеоцитоз
ф) знижений вміст хлоридів
х) позитивна реакція Вассермана

у) сифілітичний
ф) пневмококовий
х) стафілококовий
ц) туберкульозний
ч) менінгококовий
ш) паротитний

т) туберкульозний
у) пневмококовий
ф) вірусний
х) стафілококовий
ц) менінгококовий

р) прозора
с) опалесцентна
т) кров'яниста
у) каламутна
ф) гнійна
х) ксантохромна

8. каламутна
9. кров'яниста
10. гнійна
11. опалесцентна
12. прозора
ц) бензилпеніцилін, ампіцилін
ч) левоміцетин
ш) ізоніазид, рифампіцин
щ) ацикловір, вальтрекс
ы) рибонуклеаза, дезоксирибонуклеаза
э) цифтриаксон, цефотаксим
ю) інтерферон, ізопринозин

менінгіту?
ш) стрептоміцин
щ) левоміцетин
ы) інтерферон
э) рифампіцин
ю) рибонуклеаза
я) дезоксирибонуклеаза
аа) ізоніазид

н) цифтриаксон, цефотаксим
о) лазикс, манітол
п) інтерферон
р) дезоксирибонуклеаза, рибонуклеаза
с) ізоніазид, рифампіцин

менінгіту?
ц) рифампіцин, ізоніазид
ч) лазикс, манітол
ш) гемодез, желатиноль
щ) пеніцилін, ампіцилін
ы) інтерферон, ізопринозин
э) рибонуклеаза, дезоксирибонуклеаза

у) петехіальні висипання на шкірі
ф) нейтрофільний плеоцитоз
х) менінгеальний синдром
ц) підвищення температури тіла, озноб
ч) запальні зміни в периферичній крові
8. набряк і вклинення мозку в потиличний отвір у разі пухлини задньої черепної ямки
9. бульбарний синдром у разі гострого розсіяного енцефаломієліту
10. синдром Уотерхауса-Фридериксена за умови блискавичної форми менінгококового
менінгіту
11. тромбоз кавернозного синусу за умови абсцесу мозку
12. емболія легеневої артерії
р) субарахноїдальний крововилив
с) енцефаліт
т) абсцес мозку
у) крововилив у мозок
ф) вторинний менінгіт

у) менінгіт
ф) енцефаліт
х) пухлина головного мозку
ц) церебральний арахноїдит
ч) ендартеріїт судин головного мозку
р) субарахноїдальний крововилив
с) герпетичний енцефаліт
т) менінгококовий менінгіт
у) абсцес мозку
ф) крововилив у мозок
діагнозу?
25) а) синдроми – менінгеальний, запальних змін у спинномозковій рідині б) мозкові оболони,
корінець лівого окорухового нерва в) серозно-фібринозний менінгіт на базальній поверхні
мозку, можливо туберкульозний г) виявлення туберкульозних паличок у лікворі, первинного
туберкульозного вогнища (рентгенографія легень) д) терапія протитуберкульозними
засобами (ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин та інш.) у спеціалізованому стаціонарі
26) а) синдроми – інфекційного захворювання, менінгеальний, запальних змін у
спинномозковій рідині б) мозкові оболони в) гнійний менінгіт, можливо менігококовий г)
бактеріоскопічне виявлення менінгококу в лікворі, зі слизу з горла д) від інших етіологічних
форм гнійного менінгіту
у) задньої черепної ямки
ф) мосто-мозочкового кута
х) спінальний
ц) оптико-хіазмальний
ч) конвекситальний

ж) головний біль, нудота, блювання
з) нижня в'яла параплегія
и) менінгеальні знаки
л) помірний лімфоцитарний плеоцитоз у спинномозковій рідині
м) порушення чутливості за поліневритичним типом
н) гіпертонія м'язів за пластичним типом

ю) амавроз
я) аносмія
аа) головний біль, нудота, блювання
бб) мозочкові розлади
вв) застійні диски зорових нервів
гг) рухова джексонівська епілепсія

р) зниження гостроти зору
с) порушення ковтання
т) концентричне звуження полів зору
у) геміплегія
ф) порушення ендокринної функції
х) координаторні розлади

я) локальні судомні напади
аа) анізорефлексія
бб) бульбарні розлади
вв) порушення чутливості
гг)концентричне звуження полів зору
дд) диплопія
н) порушення сечовипускання
о) зниження слуху
п) амавроз
с) аносмія
т) біль в половині обличчя
у) координаторні розлади
ф) рухова джексонівська епілепсія
щ) окоруховий
ы) зоровий
э) трійчастий
ю) нюховий
я) завитково-присінковий
аа) лицевий
бб) блоковий

у) задньої черепної ямки
х) конвекситального
ц) оптико-хіазмального
ч) спінального

р) конвекситального
с) задньої черепної ямки
т) оптико-хіазмального
у) мосто-мозочкового кута

синдрому?
у) конвекситального
х) задньої черепної ямки
ц) оптико-хіазмального
ч) спінального

щ) спонділографія
ы) дослідження очного дна, полів зору
э) контрастна мієлографія
ю) електроміографія
я) краніографія
аа) дослідження чутливості
бб) комп'ютерна томографія головного мозку

щ) антибіотики
ы) лідаза, йодисті препарати
э) мідантан, наком
ю) лазикс, маніт
я) унітіол, купреніл

у) гіпоталамус
ф) чутливі шляхи
х) пірамідні шляхи
ц) чорна речовина
ч) ретикулярна формація мозкового стовбура
ш) клітини передніх рогів спинного мозку
щ) ядра окорухових нервів
ы) клітини задніх рогів спинного мозку

н) окуло-летаргічна
о) поліомієлітична
п) гіперкінетична
р) радикулоневритична
с) вестибулярна
т) поліневритична

х) центральні парези
ц) симптом "звисаючої голови"
ч) патологічна сонливість
ш) окорухові розлади
щ) чутливі порушення
ы) гіперсалівація та інші вегетативні розлади

ц) бульбарні порушення
ч) паралічі кінцівок
ш) синдром зворотній синдрому Аргайля Робертсона
щ) патологічна сонливість
ы) окорухові розлади
э) синдром паркінсонізму

a. кожевніківська епілепсія
b. поза згиначів
c. гіперсалівація
d. парези кінцівок
e. порушення чутливості
f. гіпомімія, гіпокінезія
g. симптом "звисаючої голови"
h. гіпеpтонія м'язів за пластичним типом

н) синдром зворотній синдрому Аргайля Робертсона
о) Бернара-Горнера
п) Аргайля Робертсона
р) паркінсонізму
с) бульбарний

р) резерпін
с) аміназин
т) наком
у) циклодол
ф) мідантан
х) галоперідол
ц) ізоніазид

р) стафілокок
с) бліда спірохета
т) бацила Коха
у) менінгокок
ф) нейротропний вірус

я) порушення сну
аа) окорухові розлади
бб) симптом "звисаючої голови"
вв) бульбарні розлади
гг) синдром Аргайля Робертсона
дд) верхній в'ялий парапарез

у) гострий початок
ф) бульбарні порушення
х) патологічна сонливість
ц) в'ялі парези рук
ч) окорухові розлади
ш) кожевніківська епілепсія

ц) окуло-летаргічна
ч) поліомієлітична
ш) очна
щ) менінгеальна
ы) енцефалітична

у) синдром паркінсонізму
ф) кожевніківська епілепсія
х) синдром Аpгайля Pобеpтсона
ц) менінгеальний синдром

епідемічний Економо
кліщовий
коровий
гострий розсіяний енцефаломієліт
грипозний
ревматичний

р) бліда куля
с) чорна речовина
ф) лушпина

щ) м'язова гіпертонія
ы) гіпокінезія
э) підвищена дратівливість
ю) м'язова гіпотонія
я) парези кінцівок
аа) гіперкінези
бб) чутливі порушення
вв) афатичні розлади
у) лакунарний інфаркт мозку
ф) субарахноїдальний крововилив
х) гострий розсіяний енцефаломієліт
ц) менінгококовий менінгіт
ч) герпетичний енцефаліт

менінгіт
вегетативно-судинна дистонія
мала хорея
невроз
дитячий церебральний параліч

аа) пухлина головного мозку
бб) герпетичний енцефаліт
вв) менінгококовий менінгіт
гг)конвекситальний арахноїдит
19) а) синдром паркінсонізму б) палідо-нігральна система в) хронічна стадія летаргічного
енцефаліту г) лікування протипаркінсонічними засобами
20) а) хореїчні гіперкінези б) під час викликання колінного рефлексу гомілка ніби завмирає на
мить у положенні розгинання в) гіперкінетично-гіпотонічний синдром, що свідчить про
ураження лушпини та хвостатого ядра г) ревматичний енцефаліт – мала хорея д) проведення
специфічної терапії ревматизму, симптоматичне лікування
21) а) синдроми – інфекційного захворювання, загальномозкових та вогнищевих симптомів б)
ураження передніх рогів шийного відділу спинного мозку та рухових ядер бульбарних нервів
в) поліомієлітична форма кліщового енцефаліту
ч) поліневропатія
ш) хода типу "степаж"
щ) нижня в'яла параплегія
ы) справжнє нетримання сечі
э) гіпертермія, лейкоцитоз, підвищення ШОЕ
ю) головний біль
я) вогнищева неврологічна симптоматика
аа) застійні диски зорових нервів

н) спонділографія
п) ехоенцефалоскопія
р) контрастна мієлографія
с) пневмоенцефалографія
т) комп'ютерна томографія головного мозку
у) електроміографія

14.10. краніографія
15.11. офтальмоскопія
16.12. електроенцефалографія
17.13. ехоенцефалоскопія

х) гнійний отит
ц) гайморит
ч) гіпертонічна хвороба
ш) туберкульоз легень
щ) черепно-мозкова травма
ы) інфаркт міокарду
э) абсцес легень
ю) церебральний атеросклероз

р) пеніцилінотерапія
с) видалення абсцесу разом з капсулою
т) використання протинабрякових засобів
у) дренування абсцесу
ф) пункція абсцесу з евакуацією гною

a. гнійний менінгіт
b. абсцес головного мозку
c. гнійний енцефаліт
d. геморагічний інсульт
аа) пухлина мозочка
бб) гнійний менінгіт
вв) абсцес мозочка
гг) енцефаліт
a. які клінічні синдроми виявлені у хворого?
b. ураженням яких структур нервової системи і на якому рівні можна пояснити виявлену
c. який попередній клінічний діагноз?
d. які додаткові методи дослідження підтвердять діагноз?
e. яке лікування?
29) а) синдроми – інфекційного захворювання, внутрішньочерепної гіпертензії, вогнищевих
симптомів, білково-клітинної дисоціації в спинномозковій рідині б) сенсорна афазія та верхня
квадрантна геміанопсія свідчать про ураження лівої скроневої частки мозку в) абсцес лівої
скроневої частки мозку г) КТ, МРТ головного мозку д) оперативне лікування

56) стафілокок
57) менінгокок
58) ентеровірус
59) пневмокок
60) паличка Коха

11. контактний (через шкіру)
12. з молоком матері
13. у разі гемотрансфузій
14. повітряно-крапельний
15. аліментарний

у) у мозочку
ф) у рухових ядрах черепних нервів
х) у базальних ядрах
ц) у бічних канатиках спинного мозку
ч) у клітинах передніх рогів спинного мозку

щ) безсимптомна (вірусоносійство)
ы) хронічна
э) абортивна
ю) вісцеральна
я) блискавична
аа) паралітична
бб) менінгеальна
вв) прогредієнтна

н) в'ялі парези кінцівок
о) периферичний параліч мімічних м'язів
п) бульбарний параліч
р) спастична геміплегія
с) порушення глибокої чутливості
р) катаральне запалення верхніх дихальних шляхів
с) в’ялий параліч кінцівок
т) ентероколіт
у) чутливі розлади
ф) порушення сечовипускання
х) головний біль

р) спінальний
с) менінгорадикулярний
т) енцефалітичний
у) абортивний
ф) бульбарний
х) менінгеальний
ц) понтинний

р) ремісії
с) препаралітичний
т) рецидивний
у) паралітичний
ф) відновний
х) неповної ремісії
ц) резидуальний

ш) бульбарна
щ) бульбарно-спінальна
ы) абортивна
э) понтинна
ю) спінальна
я) безсимптомна

бб) дисфагія, дизартрія, дисфонія
вв) рефлекси орального автоматизму
гг)порушення дихання
дд) насильницький плач або сміх
ее) порушення серцевої діяльності
жж) розлади чутливості

центральний парез мімічних м'язів
порушення чутливості на обличчі
розлади смаку

ы) нейтрофільний плеоцитоз
э) ксантохромна
ю) лімфоцитарний плеоцитоз
я) геморагічна
х) санаторно-курортне лікування
ц) суворий ліжковий режим та ізоляція хворого
ч) ортопедичні операції
ш) анальгетики, вітамін С
щ) профілактика пролежнів, гарячі окутування
ы) сульфаніламіди
э) дихальна реанімація у разі бульбарного синдрому
ю) фізіотерапевтичні методи

ц) дихальна реанімація
ч) дегідратаційні засоби
ш) антихолінестеразні засоби (галантамін, прозерин)
щ) ноотропні препарати (церебролізин, пірацетам, енцефабол)
э) електростимуляція нервово-м'язового апарату, масаж
a. які синдроми виявлено у хворої дитини?
b. ураженням яких структур нервової системи можна пояснити всі патологічні симптоми?
c. обгрунтуйте попередній клінічний діагноз
d. яка етіологія хвороби?
e. який шлях зараження?
15) а) синдроми – інфекційного захворювання, нижній в’ялий парапарез б) уражені передні
роги поперекового потовщення спинного мозку в) поєднання загальноінфекційних ознак,
запальних змін в зіві та шлунково-кишковому тракті з ураженням рухових нейронів спинного
мозку свідчить про гострий передній поліомієліт г) вірус гострого переднього поліомієліту д)
зараження повітряно-крапельним або аліментарним шляхами
р) рухові та трофічні розлади
с) альтернувальні синдроми
т) розлади чутливості за провідниковим типом
у) бульбарні розлади
ф) порушення функції тазових органів
х) гіперкінези

р) в’ялий параліч ніг
с) центральна нижня параплегія
т) порушення чутливості за провідниковим типом
у) бульбарні розлади
ф) тетраплегія
н) в'ялий параліч ніг
о) тетраплегія
п) спастична нижня параплегія
р) трофічні порушення (пролежні)

щ) пірогенал
э) лідаза
ю) інтерферон або інтерфероногени
я) біостимулятори
аа) коpтикостеpоїди

н) інтерферон
о) антихолінестеразні засоби (галантамін, прозерин)
п) протинабрякові засоби
р) фізіотерапія
т) ЛФК, масаж
ы) спінальний ішемічний інсульт
э) пухлина спинного мозку
ю) гострий мієліт
я) спінальна форма розсіяного склерозу
аа) гострий розсіяний енцефаломієліт

н) гостра сифілітична гідроцефалія
о) асимптомний нейросифіліс
п) гострий конвекситальний менінгіт
с) гострий базальний менінгіт
т) гума головного мозку

р) минущі або стійкі парези кінцівок
с) менінгеальний синдром
т) синдром Бернара-Горнера

гг) поліневритичний тип порушення чутливості
дд) застійні диски зорових нервів
ее) нижній периферичний парапарез
жж) напади джексонівської епілепсії
зз) справжнє нетримання сечі
ц) парези кінцівок
ч) окорухові розлади
ш) неврит зорового нерва
щ) менінгеальні симптоми
ы) випадіння чутливості
э) порушення сечовипускання

у) нейрофільний плеоцитоз
ф) прозора
х) лімфоцитарний плеоцитоз
ц) каламутна
ч) кров’яниста

ц) паразитарні захворювання головного мозку
ч) хорея Гентінгтона
ш) абсцес головного мозку
щ) бічний аміотрофічний склероз
ы) підоболонкові гематоми
э) розсіяний склероз
ю) пухлина мозку

щ) препаралітична
ы) резидуальна
э) невралгічна
ю) менінгеальна
я) атактична
аа) паралітична

р) бульбарний синдром
с) корінцеві болі, парестезії
т) відсутність колінних та ахіллових рефлексів
у) застійні диски зорових нервів
ф) синдром Аргайля Робертсона
х) первинна атрофія дисків зорових нервів
ц) мозочкова атаксія
ч) менінгеальний синдром
ш) сенситивна атаксія

4. корінцеві болі, парестезії
5. синдром Аргайля Робертсона
6. гіперрефлексія колінних та ахіллових рефлексів
7. синдром, зворотній синдрому Аргайля Робертсона
8. зниження або відсутність колінних та ахіллових рефлексів
9. застійні диски зорових нервів

мозочкова атаксія
гіперрефлексія колінних і ахіллових рефлексів
сенситивна атаксія
відсутність колінних та ахіллових рефлексів
синдром зворотній синдрому Аргайля Робертсона

р) мозочкова атаксія
с) значна сенситивна атаксія
т) синдром Аргайля Робертсона
у) парези кінцівок
ф) трофічні розлади
х) гіпертонія м'язів

у) йодид калію
ф) сульфаніламідні
х) коагулянти
ц) бійохінол
ч) пеніцилін
р) ішемічний інсульт
с) спинна сухотка
т) пухлина мозочка
у) полінейропатія
с) сифілітичний менінгіт
т) туберкульозний менінгіт
у) абсцес мозку

у) спинна сухотка
ф) мононейропатії
ц) гума головного мозку
ч) полінейропатії
ш) фунікулярний мієлоз

щ) наявність парезів
ы) арефлексія
э) порушення чутливості за поліневритичним типом
ю) відсутність тазових розладів
я) сенситивна атаксія
аа) м'язова гіпотонія

у) гостру
ф) підгостру
х) повільну
ц) безсимптомну
ч) блискавичну
ш) рецидивну

короткий інкубаційний період
відсутність запальних змін
гострий перебіг
тривалий інкубаційний період
хронічний прогредієнтний перебіг
інтактність імунної системи

ш) демієлінізація
щ) спонгіоформна дегенерація нейронів
ы) атрофія мозку, особливо кори
э) вогнища ішемії
ю) астрогліоз
я) запалення
аа) набряк

к) куру
л) прогресуюча м’язова дистрофія
м) хвороба Крейцфельдта-Якоба
н) хронічна виснажувальна хвороба
о) міастенія

н) найпростішими
о) пріонами
п) вірусами
р) бактеріями

р) гостра
с) спорадична
т) підгостра
у) спадкова
ф) інфекційна
х) хронічна

у) астенічний синдром
ф) порушення пам’яті і поведінки
х) лихоманка
ц) мозочкова атаксія
ч) міоклонії
ш) головний біль
щ) блювання
ы) прогресуюча деменція
э) плеоцитоз у лікворі
ю) лейкоцитоз у крові

a. наявність загальноінфекційного синдрому
b. ознаки дифузного ураження головного мозку
c. зміни на ЕЕГ
d. зміни РЕГ, УЗДГ
e. дані біопсії або аутопсії мозку
f. дані дослідження спинномозкової рідини

н) зниження загального рівня біоелектричної активності
о) білатерально синхронні тета-хвилі
п) комплекси "пік-повільна хвиля"
р) 2х- або 3х-фазні несиметричні гострі хвилі частотою 1-2 за сек
пухлина головного мозку
хвороба Крейтцфельдта-Якоба
енцефаліт
розсіяний склероз

р) вірус Епштейна-Барра
с) ВІЛ (вірус імунодефіциту людини)
т) цитомегавірус

р) СНІД-деменція
с) саркома Капоші
т) атиповий асептичний менінгіт
у) лімфома головного мозку
ф) мієлопатія
х) нейропатії
ц) токсоплазмоз головного мозку

р) первинна лімфома
с) саркома Капоші
т) менінгіома
у) ангіома
дд) пухлина головного мозку
ее) ВІЛ-енцефаліт
жж) ВІЛ-менінгіт
зз) СНІД-деменція

ц) у разі контакту з хворою твариною
ч) трансмісивний
ш) пероральний
щ) перкутанний
ы) повітряно-крапельний
э) трансплацентарний

у) позитивні трепонемні реакції
ф) підвищення температури тіла
х) дизрафічний статус
ц) лімфаденопатія
ч) нейтрофільний плеоцитоз в лікворі
ш) плямисто-папульозна висипка
щ) менінгоенцефаломієліт
Що виникло у хворої?
Які структури уражені?
3) а) нейротоксоплазмоз б) оболони та паренхіма головного мозку
у) епілептичні напади
ф) синдром Броун-Секара
х) гіпертензійний синдром
ц) полінейропатія
ч) вогнищеві симптоми ураження мозку

у) прорив кісти
ф) нагноєння кісти
х) тромбоз судин головного мозку

у) поліневритичний
ф) епілептиформний
х) псевдотуморозний
ц) радикулярний
ч) гіпертензивно-гідроцефальний
ш) менінгеальний

р) вірусна інфекція з повільним перебігом
с) порушення гемодинаміки
т) генетична схильність
у) порушення обміну міді
ф) географічний фактор
х) бактеріальна інфекція

зз) зменшення кількості Т-лімфоцитів
ии) нормальна кількість Т-лімфоцитів
кк) деяке збільшення вмісту В-лімфоцитів
лл) нормальна концентрація циркулюючих імунних комплексів
мм) збільшення концентрації циркулюючих імунних комплексів
нн) зменшення кількості В-лімфоцитів

у) нормальна кількість Т-лімфоцитів
ф) зменшення кількості Т-лімфоцитів
х) збільшення вмісту В-лімфоцитів
ц) відносно низька кількість В-лімфоцитів
ч) низька концентрація циркулюючих імунних комплексів
ш) збільшення концентрації циркулюючих імунних комплексів

у) сіра речовина головного мозку
ф) периферичні нерви
х) оболони головного мозку
ц) біла речовина головного та спинного мозку
ч) сіра речовина спинного мозку

склерозу?
р) крововилив в нервову тканину
с) дистрофічні зміни нейрона
т) запальні зміни оболонок мозку
у) демієлінізація нервових волокон
ф) утворення склеротичних бляшок в білій речовині
х) ремієлінізація нервових волокон

склерозу?
гг) підсилення процесів демієлінізації
дд) підсилення процесів ремієлінізації
ее) порушення структури нервових волокон
жж) відновлення нормальної структури нервових волокон
зз) зменшення осередків демієлінізації
ии) збільшення осередків демієлінізації
склерозу?
підсилення процесів демієлінізації
посилення процесів ремієлінізації
10. утворення бляшок в інших відділах головного і спинного мозку
порушення структури нервових волокон
ураження оболон головного і спинного мозку
відновлення структури нервових волокон

у) зорові нерви
ф) мозочок та його шляхи
х) передні роги спинного мозку
ц) нюхові нерви
ч) бічні канатики спинного мозку
ш) передцентральна звивина
щ) зацентральна звивина
ы) задні канатики спинного мозку

р) регресуючий
с) блискавичний
т) первинно-прогресуючий
у) ремітуючий
ф) двохвильовий
х) ремітуючо-прогресуючий
ц) вторинно-прогресуючий

щ) церебральна
ы) церебеллярна
э) поліневритична
я) екстрапірамідна
аа) мононевpитична
бб) окуло-летаpгічна
вв) церебро-спінальна

к) вібраційна
л) стереогноз
м) тактильна
н) температурна
о) больова

8. блідість скроневих половин дисків зорових нервів
9. зниження вібраційної чутливості
10. зниження нюху
11. відсутність черевних рефлексів
12. зниження слуху
13. минуще зниження гостроти зору
14. трофічні розлади
15. минущі парестезії
17. бульбарні розлади
у) зоpова агнозія
ф) минуще зниження гостроти зору
х) зорові галюцинації
ц) ретробульбарний неврит зорового нерва
ч) блідість скроневих половин дисків зорових нервів

у) джексонівська епілепсія
ф) центральні парези
х) гіпертонія м’язів
ц) наявність патологічних рефлексів
ч) периферичні парези
ш) атрофія м’язів

ц) аносмія
ч) нижній спастичний парапарез
ш) застійний диск зорового нерва
щ) інтенційний тремор
ы) периферичні парези
э) ністагм
ю) зниження вібраційної чутливості
я) атрофії м’язів

склерозу?
ц) справжнє нетримання сечі
ч) парадоксальна затримка сечі
ш) періодичне нетримання сечі
щ) імперативні поклики до сечовипускання
ы) анурія

щ) початок захворювання в похилому віці
ы) початок хвороби в молодому віці
э) периферичні парези кінцівок
ю) множинність ураження нервової системи
я) застійні диски зорового нерва
аа) ремітуючий або прогресуючий характер перебігу

н) гостре інфекційне захворювання з ураженням всіх відділів нервової системи
о) хронічне захворювання з моносимптомним ураженням пірамідних шляхів
п) множинність ураження центральної нервової системи, хронічний перебіг
р) гострий інсультоподібний початок з поступовим зростанням симптоматики протягом
тижня
с) ураження периферичної нервової системи, включаючи зорові нерви

щ) ністагм
ы) диплопія
э) блідість скроневих половин дисків зорових нервів
ю) скандована мова
я) інтенційний тремор
аа) відсутність черевних рефлексів

ч) блідість скроневих половин дисків зорових нервів
ш) диплопія
щ) відсутність черевних рефлексів
ы) адіадохокінез
э) нижній спастичний парапарез
ю) застійні диски зорових нервів
ю) МРТ головного та спинного мозку
я) загальний аналіз крові
аа) краніографія, спонділографія
бб) дослідження викликаних потенціалів головного мозку
вв) електроміографія
гг)дослідження очного дна
дд) дослідження титру антитіл і рівня сенсибілізації до основного білка мієліну
ее) електроенцефалографія

склерозу?
у) кортикостероїди
ф) цитостатики
х) сульфаніламіди, антибіотики
ц) коагулянти
ч) імуномодулятори

у) прогресуючий
ф) регресуючий
х) ремітуючий
ц) блискавичний
ч) двохвильовий
4. енцефаліт
5. менінгоенцефаліт
6. розсіяний склероз
7. гострий розсіяний енцефаломієліт
склерозу?
у) пірамідні шляхи
ф) рухові ядра бульбарних нервів
х) передні корінці спинного мозку
ц) передні роги спинного мозку
ч) чутливі провідні шляхи
ш) периферичні нерви

ремітуючий
регресуючий
прогресуючий
гострий
двохвильовий

у) периферична
ф) церебеллярна
х) тремтюча
ц) бульбарна
ч) шийно-грудна
ш) попереково-крижова

р) атрофія м'язів кінцівок
с) фібрилярні посмикування в уражених м'язах
т) порушення смаку
у) бульбарні та псевдобульбарні розлади
ф) порушення чутливості
х) гіперрефлексія глибоких рефлексів
ц) порушення сечовипускання
ч) альтернувальні синдроми

ниркова недостатність
порушення дихання
набряк мозку
аліментарне виснаження
пневмонія
у) IX, X пар
ф) III, IV, VI пар
х) VIII пари
ц) VII пари
ч) XI пари
ш) XII пари

у) чутливі розлади на обличчі
ф) дизартрія, дисфагія, дисфонія
х) атрофія і фібрилярні посмикування м’язів язика
ц) відсутність атрофії м’язів язика
ч) нижній в’ялий парапарез

ш) Аргайля Pобертсона
щ) паркінсонізму
ы) бульбарний
э) Бернара-Горнера
ю) псевдобульбарний
я) бульбарно-псевдобульбарний

р) порушення чутливості
с) порушення сечовипускання
т) атрофія м'язів верхніх кінцівок
у) гіперрефлексія глибоких рефлексів на руках
ф) фібрилярні посмикування в м’язах рук
х) застійні диски зорових нервів
ц) центральний парез нижніх кінцівок
ч) синдром Бернара-Горнера
р) менінгіту
с) ішемічного інсульту
т) енцефаліту
у) полінейропатії
ф) розсіяного склерозу
кк) пухлина головного мозку
лл) летаргічний енцефаліт
мм) розсіяний склероз
нн) оптико-хіазмальний арахноїдит
оо) стовбуровий енцефаліт
мозочкова атаксія
паркінсонізм
сенситивна атаксія
хорея
міоклонії
діагноз?
ц) ретробульбарний неврит зорового нерва
ч) невропатія правого малогомілкового нерва
ш) поліомієліт
щ) мієліт
ы) розсіяний склероз
ц) пульс-терапія кортикостероїдними препаратами
ч) кортикостероїдні препарати у малих дозах
ш) бетаферон по 8 млн МО через день
щ) копаксон по 20 мг щоденно
ы) вазоактивні препарати у великих дозах
зз) поліомієліт
ии) бічний аміотрофічний склероз
кк) розсіяний склероз
лл) дисциркуляторна енцефаломієлопатія
мм) дифтерійна полінейропатія
40) а) зорові нерви, пірамідні шляхи в грудному відділі спинного мозку, шляхи вібраційної
чутливості в задніх канатиках спинного мозку, мозочкові шляхи б) цереброспінальна форма
розсіяного склерозу в) МРТ головного мозку, викликані потенціали головного мозку г)
пульс-терапія метилпреднізолоном, лікування преднізолоном за альтернувальною схемою
41) а) парестезії – відчуття затерпання, «повзання мурашок», що виникають без зовнішніх
впливів б) імперативні поклики до сечовипускання в) подразненням задніх корінців спинного
мозку, ураженням пірамідних, мозочкових шляхів та волокон вібраційної чутливості г)
42) а) синдроми – бульбарний, псевдобульбарний, змішаний парез м’язів рук, центральний – ніг
б) рухові ядра ІХ, Х, ХІІ пар черепних нервів, кірково-ядерні шляхи, передні роги спинного
мозку шийного потовщення, кірково-спінальні шляхи в) бічний аміотрофічний склероз г)
перебіг хвороби прогресуючий, прогноз несприятливий щодо видужання та життя


р) внутрішня сонна артерія
с) передня мозкова артерія
т) хребтова артерія
у) середня мозкова артерія
ф) задня мозкова артерія

р) передня мозкова артерія
с) середня оболонкова артерія
т) задня мозкова артерія
у) поверхнева скронева артерія
ф) середня мозкова артерія

верхня мозочкова артерія
очна артерія
середня мозкова артерія
задня мозкова артерія
передня мозкова артерія

р) сагітальний
с) решітчастий
т) поперечний
у) лобний
ф) печеристий
х) прямий
ц) каротидний
ч) гайморовий

гг) міогенний
дд) зміна системного артеріального тиску
ее) метаболічний
жж) неврогенний
зз) зміна коронарного кровообігу
ии) зміна частоти серцевих скорочень

мозку
р) інтоксикація нікотином (паління)
с) особливості харчування
т) артеріальна гіпертонія
у) гіперхолістеринемія
ф) емоційні стреси
х) порушення толерантності до вуглеводів
ц) гіподинамія
ч) спадкова схильність

ц) особливості харчування
ч) гіперхолістеринемія
ш) інтоксикація нікотином (паління)
щ) спадкова схильність
ы) гіподинамія
э) артеріальна гіпертонія
ю) емоційні стреси
я) порушення толерантності до вуглеводів

щ) підключичний
ы) каротидно-каротидний
э) коронарний
ю) в системі вінцевих судин
я) каротидно-вертебральний
аа) вертебрально-каротидний
бб) в системі спінальних артерій
вв) в системі сонних артерій

у) початкові прояви недостатності кровопостачання мозку
ф) хвороба Рейно
х) минущі порушення мозкового кровообігу
ц) інсульти
ч) дисциркуляторна мієлопатія
ш) дисциркуляторна енцефалопатія
щ) мігрень
ы) гематомієлія

ц) головний біль, запаморочення
ч) диплопія
ш) монопарез
щ) шум в голові
ы) афазія
э) погіршення пам'яті
ю) порушення чутливості
я) патологічні рефлекси

загальні
вегетативні
регіонарні
кардіальні
змішані
табетичні

аа) зрив ауторегуляції мозкового кровотоку у разі різкого підвищення артеріального тиску
бб) рексисний механізм (розрив судини)
вв) судинна мозкова недостатність
гг)спазм мозкових судин і стаз крові в судинах мозку
дд) геморагічне просочування
ее) феномен обкрадання
жж) тромбоз судин головного мозку

кризу?
монопарез
диплопія
головний біль, запаморочення
афазія
шум в вухах
нудота, блювання
геміпарез

у) судинна мозкова недостатність
ф) зрив ауторегуляції мозкового кровотоку у разі різкого підвищення артеріального тиску
х) внутрішньошлуночкові крововиливи
ц) мікротромбози і мікроемболії
ч) мікрогеморагії
ш) феномен обкрадання
щ) підоболонкові крововиливи
ы) адгезія і агрегація формених елементів крові
э) розрив судини

у) моно- або геміпарез
ф) анізорефлексія
х) мозочкова атаксія
ц) альтернувальні синдроми
ч) моторна або сенсорна афазія
щ) бульбарний синдром

системі
у) системне запаморочення
ф) моторна афазія
х) зорові розлади
ц) напади джексонівської епілепсії
ч) бульбарні розлади
щ) амнестична афазія
ы) альтернувальний синдром
э) сенсорна афазія
ю) порушення схеми тіла

10. транзиторна ішемічна атака
11. дисциркуляторна енцефалопатія
12. початкові прояви недостатності кровопостачання мозку
13. геморагічний
14. ішемічний

р) лакунарний
с) атеротромботичний
у) дисциркуляторна мієлопатія
ф) кардіоемболічний
х) гемодинамічний
ц) гемореологічний
ч) транзиторна ішемічна атака

р) гематомієлія
с) дисциркуляторна енцефалопатія
т) паренхіматозний крововилив
у) субарахноїдальний крововилив
ф) паренхіматозно-субарахноїдальний крововилив
х) гематорахіс
ц) субарахноїдально-паренхіматозний крововилив
ч) дисциркуляторна мієлопатія

р) тромбоз мозкових судин
с) розрив патологічно зміненої судини
т) підоболонковий крововилив
у) оклюзія або стеноз магістральних судин голови
ф) судинна мозкова недостатність
х) зрив ауторегуляції мозкового кровотоку у разі різкого підвищення артеріального тиску
ц) феномен обкрадання
ч) емболії артеріо-артеріальні та кардіальні
ш) внутрішньошлуночковий крововилив
щ) підвищення коагулянтності, адгезії і агрегації елементів крові

дд) судинна мозкова недостатність
ее) розрив патологічно зміненої судини
жж) зрив ауторегуляції мозкового кровотоку
зз) феномен обкрадання
ии) діапедез дрібних артерій, вен, капілярів

у) геміплегія або геміпарез
ф) альтернувальні синдроми
х) моторна афазія (осередок в лівій півкулі)
ц) диплопія
ч) геміанестезія
ш) геміанопсія
щ) мозочкова атаксія
ы) дисфагія

ы) незначні розлади чутливості на паретичній нозі
э) геміпарез
ю) геміанестезія
я) геміанопсія
аа) монопарез ноги

р) поза Верніке-Манна
у) системне запаморочення
ф) ністагм
х) синдром Валленберга-Захарченка

х) окорухові порушення
ц) моторна афазія
ч) тетрапарез чи тетраплегія
ш) двобічні патологічні рефлекси
щ) сенсорна афазія
ы) гіпертермія та порушення вітальних функцій
э) рухова джексонівська епілепсія

н) сліпота чи зниження зору на боці тромбозу
о) геміплегія чи геміпарез з протилежного боку
п) геміплегія чи геміпарез на боці тромбозу
р) гемігіпестезія з протилежного боку
с) гемігіпестезія на боці тромбозу

ц) гомонімна квадрантна геміанопсія
ш) зорова агнозія
щ) рухова джексонівська епілепсія
ы) амавроз
у) поступове виникнення вогнищевих симптомів
ф) відсутність вогнищевих симптомів
х) крововилив в сітківку ока
ц) атеросклеротичні зміни судин сітківки
ч) раптове виникнення вогнищевих симптомів
ш) переважання вогнищевих симптомів над загальномозковими
у) раптовий початок захворювання
ф) повільне виникнення вогнищевих симптомів
х) крововилив в сітківку ока
ц) короткотривала втрата свідомості
ч) часто миготлива аритмія
ш) кров’яниста спинномозкова рідина

э) загальномозкові симптомі відсутні
ю) повільне виникнення вогнищевих симптомів
я) значні загальномозкові симптоми
аа) обличчя багряно-червоне, ціанотичне
бб) менінгеальні симптоми відсутні
вв) в спинномозковій рідині домішки крові
гг)менінгеальні симптоми
дд) спинномозкова рідина завжди без змін

синдром?
е) крововилив в мозочок
ж) крововилив у мозок з проривом крові в шлуночки
з) крововилив в півкулю мозку
и) тромбоз внутрішньої сонної· артерії
к) тромбоемболія середньої мозкової артерії

у) відставання паретичних кінцівок при пробі Барре
ф) парез погляду
х) гемігіпестезія на боці парезу
ц) мідріаз на боці вогнища
ч) симптом “вітрила” на боці паpалічу
ш) стопа паралізованої ноги ротована назовні
щ) моторна афазія у разі лівобічної локалізації вогнища
ы) гіпотонія, гіпорефлексія на боці парезу

р) сенсорна афазія
у) мимовільні рухи у правих кінцівках (паракінези)
ф) лівобічні геміплегія, геміанестезія
х) порушення схеми тіла

щ) спинномозкова рідина не змінена
ы) геміпарез
э) альтернувальні синдроми
ю) загальномозкові симптоми і психомоторне збудження
я) кров’яниста спинномозкова рідина
аа) менінгеальні симптоми
бб) гомонімна геміанопсія
вв) епілептичні напади

інсультів?
у) ступінь неврологічного дефіциту
ф) втрата чи збереження свідомості
х) вік хворого (середній чи похилий )
ц) врахування рівня артеріального тиску, пульсу, типу дихання
ч) переважання загальномозкових або вогнищевих симптомів
ш) порушення функції тазових органів
щ) наявність чи відсутність менінгеального синдрому
ы) дані електроенцефалографії
э) наявні або перенесені захворювання

інсульту?
10. вогнища зниженої щільності в головному мозку на КТомограмі
11. кров'яниста або ксантохромна спинномозкова рідина
12. зміщення М-еха на 1-2 мм
13. зміщення М-еха на 5-7 мм
14. вогнище підвищеної щільності в головному мозку на КТомограмі

15. поліпшення обмінних процесів у м’язах
16.15. зниження підвищеного артеріального тиску
17.15. гемостатичні препарати
18.15. попередження набряку мозку і зниження внутрішньочерепної гіпертензії
19.15. покращення серцевої діяльності
20.15. ліквідація ангіодистонічних порушень
21.15. компенсація розладів нервово-м’язової передачі

ее) нормалізація трофіки м’язів
жж) попередження і лікування дихальної недостатності
зз) лікування гострих серцево-судинних розладів
ии) антикоагулянтна терапія
кк) нормалізація системної гемодинаміки
лл) тромболітичні засоби
мм) корекція водно-електролітного балансу і кислотно-лужного стану
нн) лікування набряку мозку
оо) гемостатичні препарати

ш) тромболітичні препарати
щ) антикоагулянти
ы) коагулянти і антифібринолітичні препарати
э) операція видалення гематоми у разі крововиливу в півкулю мозку або мозочок

р) антифібринолітичні засоби
с) антикоагулянти і тромболітичні препарати
т) протинабрякові препарати
у) антиагреганти
ф) нейропротекторні засоби
х) гемостатичні препарати

ц) антикоагулянти
ч) електростимуляція нервово-м'язового апарату
ш) ноотропні, вазоактивні засоби
щ) антихолінестеразні препарати
ы) тромболітичні препарати
э) лікувальна гімнастика, масаж
ю) фізіотерапія, логопедична допомога
я) антибіотики
аа) дегідратаційні засоби

кк) малий ішемічний інсульт
лл) завершений ішемічний інсульт
мм) минуще порушення мозкового кровообігу
нн) геморагічний інсульт
оо) дисциркуляторна енцефалопатія

щ) тромботичний ішемічний інсульт
ы) тромбоемболітичний інсульт
э) крововилив у мозок
ю) дисциркуляторна енцефалопатія
у) передня мозкова артерія
х) хребтова артерія
ц) середня мозкова артерія
ч) внутрішня сонна артерія

к) емболічний інсульт
л) субарахноїдальний крововилив
м) тромботичний інсульт
н) крововилив у мозок
о) минуще порушення мозкового кровообігу

ю) басейн передньої мозкової артерії
я) басейн задньої мозкової артерії
аа) басейн середньої мозкової артерії
бб) басейн внутрішньої сонної артерії
вв) басейн задньої нижньої мозочкової артерії

у) передня мозкова артерія
х) середня мозкова артерія
ц) вертебрально-базилярний басейн

щ) у правій півкулі мозку
ы) у мості
э) у мозочку
ю) у лівій півкулі мозку
я) у ніжці мозку

виставити?
щ) гіпертонічний криз
ы) дисциркуляторна енцефалопатія з вестибулярним синдромом
э) ішемічний інсульт у судинах вертебрально-базилярного басейну
ю) гостра гіпертонічна енцефалопатія
я) гостра невропатія правого окорухового нерва
52) гіпертонічний криз
54) менінгіт
55) крововилив в ліву півкулю мозку
р) ішемічний інсульт
с) менінгіт
т) субарахноїдальний крововилив
у) гіпертонічний криз
ф) крововилив у півкулю мозку
р) геморагічний інсульт
с) субарахноїдальний крововилив
т) пухлина головного мозку
у) ішемічний інсульт

у) ішемічний інсульт
ф) геморагічний інсульт
х) нейропатія відвідного нерва
ц) гіпертонічний криз
ч) минуще порушення мозкового кровообігу
ц) ехоенцефалоскопія
ч) дослідження спинномозкової рідини
ш) дослідження очного дна
щ) рентгенографія черепа

н) передня мозкова артерія
о) передні спинномозкові артерії
п) основна артерія
р) передні корінцево-спинномозкові артерії
с) задні корінцево-спинномозкові артерії
т) середня мозкова артерія
у) задні спинномозкові артерії

р) струс спинного мозку
с) інтоксикації
т) коарктація аорти
у) крововтрата
ф) артеріовенозні, артеріальні аневризми судин спинного мозку
х) гострий інфаркт міокарда
ц) атеросклероз в поєднанні з гіпертензією і діабетом
ч) артеріїти, флебіти судин спинного мозку
ш) стиснення корінцево-спинномозкових артерій грижею диска

у) у сегментах CV-CVIII
ф) у верхньо-грудних сегментах
х) у поперековому потовщенні
ц) у конусі
ч) у сегменті СIV
ш) у середньо-грудних сегментах

р) лакунарний інфаркт мозку
с) дисциркуляторна енцефалопатія
т) дисциркуляторна мієлопатія
у) гематомієлія
ф) малий ішемічний церебральний інсульт
х) спінальний арахноїдит
ц) минущі мієлоішемії
ч) ішемічний спінальний інсульт
у) кохлео-вестибулярний
ф) аміотрофічний
х) переміжної каудогенної кульгавості
ц) синдром Унтергарншейдта
ч) “дроп-атака”
ш) Броун-Секара
щ) переміжної мієлогенної кульгавості

щ) джексонівська епілепсія
ы) раптова короткочасна втрата свідомості під час різкого повороту голови
э) порушення мови
ю) тимчасова слабкість кінцівок
я) м’язова гіпотонія
аа) інтенційний тремор

ф) тромбоемболія в руслі артерії Депрож-Готтерона
х) гематомієлія в сегментах поперекового потовщення
ц) ішемічний інсульт в ділянці шийного потовщення
ч) минуща ішемія в руслі артерії Адамкевича

щ) парези нижніх кінцівок
ы) нетримання сечі
э) нестерпні парестезії в ногах
ю) поширення затерпання з дистальних відділів ніг до паху
я) відсутність пульсації на артеріях стопи

ю) центральна нижня параплегія
я) симптоми Керніга, Брудзинського
аа) периферична нижня параплегія
бб) порушення чутливості на ногах
вв) болі в попереково-крижовому відділі
гг) трофічні порушення в ділянці крижів, сідниць
дд) розлади сечовипускання

р) геміпарез
с) провідникові чутливі розлади
т) порушення функції сфінктерів
у) тетрапарез
ф) менінгеальні симптоми
х) нижній центральний парапарез

8. міастенічний
9. спастико-атрофічний
10. радикулярний
11. спастичний
12. аміотрофічний
13. сирингомієлітичний
14. синдром Броун-Секара

ц) антибіотики
ч) реополіглюкін
ш) полівітаміни
щ) пірацетам
ы) антихолінестеразні
э) масаж, фізіотерапевтичні процедури
ю) пентоксифілін
р) мієліт
с) попереково-крижовий радикуліт
т) полінейропатія
у) гостре порушення спінального кровообігу
ю) пухлина спинного мозку
я) мієліт
аа) спінальний інсульт
бб) розсіяний склероз

щ) пухлина спинного мозку
ы) мієліт
э) розсіяний склероз
ю) минуще порушення спінального кровообігу
р) Які структури уражені?
с) Як зветься синдром?
т) Вкажіть клінічний діагноз?
70) а) сліпота внаслідок порушення кровопостачання ока з очної артерії; парез кінцівок та
мімічних м’язів внаслідок ураження кірково-спінального та кірково-ядерного шляхів у правій
півкулі мозку б) офтальмо-геміплегічний синдром Ласко-Радовича в) транзиторна ішемічна
атака в басейні правої внутрішньої сонної артерії
у) Як зветься таке порушення мови?
ф) Вкажіть клінічний діагноз?
х) Які рефлекси та тонус м’язів в паралізованих кінцівках у перші години хвороби?
71) а) моторна афазія б) атеротромботичний ішемічний інсульт в басейні лівої середньої
мозкової артерії в) глибокі рефлекси та м’язовий тонус в правих кінцівках в перші години
інсульту знижені
ш) Яке виникло захворювання?
щ) Яка його причина у молодих людей?
ы) Яке дослідження підтвердить діагноз?
72) а) субарахноїдальний крововилив б) розрив аневризми мозкової артерії в) дослідження
спинномозкової рідини (наявність крові)
a. системні захворювання сполучної тканини
b. спадкова схильність
c. інфекції
d. локальний дефект периферичних судин пальців
e. захворювання шлунково-кишкового тракту

аа) стадія нижнього парапарезу
бб) блідість і похолодіння носа, вух, пальців рук, ніг
вв) синюшність та больовий синдром
гг)стадія верхнього парапарезу
дд) трофічні порушення (симетрична гангрена)
ее) корінцеві болі

х) симптоми натягу
ц) парези кінцівок
ч) напади поблідніння або ціанозу в пальцях
ш) симетричність ураження
щ) болі в пальцях
ы) відсутність глибоких рефлексів

х) коагулянти
ц) антибіотики
ч) гангліоблокатори
ш) препарати нікотинової кислоти
щ) чотирикамерні ванни
ы) сульфаніламідні
х) мікроемболії мозкових судин
ц) спазм інтрацеребральних судин
ч) мікротромбози судин мозку
ш) мікрогеморагії в тканині мозку
щ) дилятація в гілках зовнішньої сонної артерії
ы) порушення венозного відтоку

гг)мігрень без аури
дд) мігрень з аурою
ее) декомпенсована
жж) початкова
зз) субкомпенсована

н) тремтюча
о) гіперкінетична
п) очна
р) офтальмічна
с) офтальмоплегічна
т) геміпаретична

р) початок в пубертатному або юнацькому віці
т) первинна атрофія дисків зорових нервів
у) наявність психотравмуючого фактору
ф) напади головного болю, блювання
х) добре самопочуття між нападами

ы) пульсуючий характер болю
э) двобічний, дифузний біль
ю) нудота, блювання
я) фізична активність не порушена

р) сандомігран
с) суматриптан (імігран)
т) амітриптилін
у) аскофен, цитрамон, седалгін
ф) ерготамін, дигідроерготамін

у) преднізолон, дексон
ф) анаприлін
х) суматриптан (імігран)
ц) сандомігран
ч) німодипін, верапаміл
ф) церебральний гіпертонічний криз
х) симпато-адреналовий вегетативний криз
ц) вагоінсулярний вегетативний криз
ч) пароксизм бронхіальної астми
ш) транзиторна ішемічна атака
у) невроз
ф) неврит зорового нерва
х) мігрень
ц) вегетативно-судинна дистонія
ч) невралгія трійчастого нерва
думати?
у) полінейропатія
ф) синдром Рейно
х) облітеруючий ендартеріїт
ц) вегетативно-судинна дистонія

р) передцентральна звивина
с) бічні канатики спинного мозку
т) периферичні нерви
у) сплетення
ф) внутрішня капсула
х) міжхребцеві та вегетативні вузли
ц) передні і задні корінці спинного мозку
ч) задні канатики спинного мозку

н) центральний монопарез
о) біль і анестезія в зоні іннервації
п) відсутність атрофії м’язів
р) периферичний монопарез
с) атрофія м'язів
у) патологічні рефлекси

ы) фасцикулярні посмикування
э) стріляючий біль
ю) сегментарна анестезія
я) гіперрефлексія
аа) периферичний парез м'язів
бб) симптоми натягу

52) Фовілля
53) Лассега
54) Керніга
55) Нері
56) Броун-Секара
57) Бернара-Горнера

ц) центральний парез м'язів нижніх кінцівок
ч) розлади чутливості в ділянці промежини
ш) порушення чутливості за поліневритичним типом
щ) періодичне нетримання сечі
ы) порушення чутливості за провідниковим типом
э) справжнє нетримання сечі
ю) корінцевий біль
я) патологічні рефлекси

р) енцефаліт
с) радикуліт
т) плексит
у) менінгіт
ф) невралгія
х) мієліт
ц) невропатія
ш) арахноїдит

ц) арефлексія
ч) парези м'язів
ш) гіперестезія
щ) парестезії
ы) атрофія м’язів
э) напади болю

ы) дисоційоване порушення чутливості
э) біль в ділянці однієї або декількох гілок нерва
ю) парез жувальної мускулатури
я) герпетичні висипання на обличчі
аа) наявність куркових зон
бб) вегетативні порушення на обличчі

a. енофтальм
b. периферичний парез мімічних м'язів
c. центральний парез мімічних м'язів
d. порушення смаку
e. сльозотеча або сухість ока
f. відсутність надбрівного рефлексу
g. збереження надбрівного рефлексу

р) відсутність згинально-ліктьового рефлексу
) парез розгиначів передпліччя, кисті і пальців
) відсутність розгинально-ліктьового рефлексу
у) звисаюча кисть
ф) "когтиста" кисть
х) відсутність чутливих розладів

у) гіперрефлексія згинального ліктьового рефлексу
ф) неможливість пронації кисті
х) відсутність розгинального ліктьового рефлексу
ц) неможливість згинання перших трьох пальців кисті
ч) анестезія в зоні іннервації
ш) звисаюча кисть
щ) атрофія в ділянці thenaris

э) звисаюча кисть
ю) неможливість згинання IV і V пальців кисті
я) відсутність розгинального ліктьового рефлексу
аа) деформація кисті у вигляді "когтистої лапи"
бб) анестезія ульнарної поверхні передпліччя, кисті, IV і V пальців
вв) гіперефлексія розгинального ліктьового рефлексу

р) анестезія передньої поверхні стегна
с) рефлекс Бабінського
т) параліч стопи
у) відсутність колінного рефлексу
ф) відсутність ахіллового рефлексу

у) рефлекс Бабінського
ф) неможливість підошвового згинання стопи і пальців
х) відсутність колінного рефлексу
ц) відсутність ахіллового рефлексу
ч) неможливість тильного згинання стопи

р) відсутність ахіллового рефлексу
с) неможливість тильного згинання стопи
т) анестезія зовнішньої поверхні гомілки та тила стопи
у) відсутність колінного рефлексу
ф) хода типу "степаж"
х) неможливість підошвового згинання стопи і пальців

ш) параліч литкового м’яза
щ) парез чотириголового м’яза стегна та кравецького м’яза
ы) відсутність підошвового рефлекса
э) симптом Ласега
ю) відсутність колінного рефлекса
я) симптоми Вассермана і Мацкевича

у) центральний парез кінцівок
ф) периферичний парез м’язів кистей і стоп
х) патологічні рефлекси
ц) порушення чутливості за поліневритичним типом
ч) порушення функції сфінктерів
ш) трофічні і вазомоторні розлади на кистях і стопах
щ) порушення чутливості за провідниковим типом
к) проксимальні парези кінцівок
л) дистальні парези кінцівок
м) провідникові порушення чутливості
н) гіпестезія з гіперпатією в ділянці кистей і стоп
о) гіпергідроз, ціаноз кистей та стоп
п) порушення функції тазових органів

болі і парестезії в кінцівках
центральний парез кінцівок
гіпотрофії м'язів стегон і гомілок
провідникові порушення чутливості
стопні патологічні рефлекси
арефлексія колінних та ахіллових рефлексів

р) хореоатетоз
с) дисфагія, дисфонія
т) центральний параліч кінцівок
у) парези м’язів кистей і стоп
ф) розлади чутливості за поліневритичним типом
х) порушення сечовипускання

н) випадіння згинального ліктьового рефлексу
о) парез м'язів кисті і пальців
п) порушення чутливості на зовнішній поверхні плеча
р) порушення чутливості на кисті
с) парез м'язів проксимального відділу руки

ю) підвищення рефлексів на руці
я) розлади чутливості на кисті та пальцях
аа) біль в кисті і по ходу нервових стовбурів
бб) розлад чутливості на плечі
вв) атрофія м'язів передпліччя і дрібних м'язів кисті
гг)парез м’язів дистального відділу руки
дд) парез м'язів проксимального відділу руки

у) вірусом Herpes Simplex
ф) вірусом Herpes Zoster
х) вірусом Епштейна-Барра
ц) цитомегаловірусом

р) корінцевий біль
с) дисоційований розлад чутливості
т) ексудативні шкірні висипання
у) периферичний парез м'язів
ф) сегментаpна гіпеpестезія або гіпестезія
х) центральний парез м’язів
у) центральний парез кінцівок
ф) периферичний парез дистальних відділів кінцівок
х) зниження або відсутність сухожильних рефлексів
ц) білково-клітинна дисоціація в спинномозковій рідині
ч) гіперрефлексія сухожильних рефлексів
ш) бульбарні розлади

у) спонділографія
ф) електроенцефалографія
х) краніографія
ц) мієлографія
ч) МРТ хребта

р) черепно-мозкова травма
с) інволюційні зміни в диску
т) мікротравматизація диска
у) емоційне перенапруження
ф) конституційна схильність
х) артеріальна гіпертензія

у) люмбалгія
ф) радикуліт корінця L5
х) мієлопатія
ц) цервікалгія
ч) торакалгія
ш) енцефалопатія

р) люмбалгія
с) цервікобрахіалгія
т) люмбоішіалгія
у) цервікокраніалгія
ф) цервікалгія
х) люмбаго

у) атрофія м'язів
ф) біль в попереку
х) пpовідникова анестезія
ц) напруження поперекових м'язів
ч) відсутність рефлексів
ш) симптоми Ласега, Нері

у) біль у попереку
ф) патологічні рефлекси
х) корінцеві розлади чутливості
ц) відсутність колінного рефлексу
ч) оперізувальний герпес
ш) порушення сечовипускання

корінця S1
у) біль по зовнішньому краю гомілки і в IV, V пальцях
ф) порушення сечовипускання
х) анестезія в зоні сегменту SI
ц) підвищений ахілловий рефлекс
ч) знижений ахілловий рефлекс
ш) наявні патологічні рефлекси

ц) защемлення малогомілкового нерва
ч) каналу Гієна
ш) кубітального каналу
щ) тарсального каналу
ы) защемлення бічного шкірного нерва стегна
э) зап’ясткового каналу

г) зап’ясткового каналу
д) каналу Гієна
е) кубітального каналу
ж) тарсального каналу
з) защемлення малогомілкового нерва
и) защемлення бічного шкірного нерва стегна


бб) масаж обличчя
вв) карбамазепін
гг) антихолінестеразні
дд) цитостатики
ее) голкорефлексотерапія
жж) габапентин

р) дегідратаційні засоби
т) анальгетики
у) ортопедична декомпресія
ф) антибіотики

a. спонділолістез
b. затяжне загострення радикуліту протягом 3-4 місяців
c. гостре здавленння кінського хвоста з руховими розладами
d. спинномозкові ускладнення, обумовлені грижею диска
e. нечасті загострення радикуліту
f. позитивні результати консервативного лікування

р) протисудомні засоби
с) теплові процедури
т) дегідратаційні засоби
у) снодійні
ф) антихолінестеразні препарати
х) нестероїдні протизапальні засоби
люмбалгія
неврит стегнового нерва
попереково-крижовий радикуліт
люмбаго
спінальний арахноїдит
х) дерматит
ц) шийно-грудний радикуліт
ч) герпетичний шийний гангліоніт
ш) псоріаз
щ) алергія
р) холодова алергія
с) герпетичний гангліоніт вузла трійчастого нерва
т) невралгія трійчастого нерва
у) дерматит
ф) неврит трійчастого нерва
н) грудний радикуліт
о) вертеброгенна торакалгія
п) міжреберна невралгія
р) міалгія
с) герпетичний грудний гангліоніт

думати?
ю) шийно-грудний радикуліт
я) синдром кубітального каналу
аа) правобічний плечовий плексит
бб) цервікоторакалгія
вв) поліневропатія
дифтерійна поліневропатія
полірадикулонейропатія Гійєна-Барре
плексит
гострий розсіяний енцефаломієліт
міастенічний криз
пухлина мосто-мозочкового кута
невропатія лицевого нерва
невринома слухового нерва
стовбуровий інсульт
стовбуровий енцефаліт
р) нейропатія лицевого нерва
с) субарахноїдальний крововилив
т) невралгія трійчастого нерва
у) вертеброгенна цервіко-краніалгія
ф) гангліоніт вузла трійчастого нерва
ц) невропатія сідничного нерва
ч) невропатія малогомілкового нерва
ш) ендартеріїт нижніх кінцівок
щ) попереково-крижовий радикуліт
ы) діабетична поліневропатія

у) попереково-крижовий радикуліт
ф) хронічний тромбофлебіт
х) нейропатія малогілкових нервів
ц) ішемічна поліневропатія
ч) хвороба Рейно
н) діабетична поліневропатія
о) гостре порушення мозкового кровообігу
п) пухлина головного мозку
р) невропатія правого окорухового нерва
с) вторинний менінгіт
р) гостра полірадикулоневропатія Гійєна-Барре
с) стовбуровий енцефаліт
т) сирингобульбія
у) постдифтерійна полінейропатія
ф) стовбуровий ішемічний інсульт
у) попереково-крижовий радикуліт
ф) люмбалгія
х) сечокам’яна хвороба
ц) жовчнокам’яна хвороба
ч) неврит стегнового нерва
р) нейропатія стегнового нерва
с) невралгія зовнішнього шкірного нерва стегна
т) нейропатія малогомілкового нерва
у) поперековий радикуліт
р) синдром зап’ясткового каналу
с) синдром кубітального каналу
т) нейропатія променевого нерва
у) нейропатія серединного нерва

6 Які структури уражені?
7 Вкажіть клінічний діагноз.
8 Яке додаткове дослідження його підтвердить?
55) а) спинномозкові нерви та їх корінці, ІХ, Х пари черепних нервів б)

полірадикулонейропатія Гійєна-Барре в) білково-клітинна дисоціація в спинномозковій рідині


ю) забій спинного мозку
я) забій головного мозку (легкого, середнього і тяжкого ступенів)
аа) струс головного мозку
бб) гематомієлія
вв) здавлення головного мозку з забоєм і без забою
гг)гематорахіс

р) центральні парези
с) порушення свідомості
т) апраксія
ф) головний біль, блювання
х) вегетативні розлади

р) синдром Броун-Секара
с) менінгеальні симптоми
т) оптико-пірамідний синдром
у) загальномозкові симптоми
ф) вогнищеві симптоми
х) синдром Аргайля Робертсона

епідуральний
субдуральний
гематомієлія
гематорахіс
субарахноїдальний
паренхіматозний
гематурія

у) епідуральна гематома
ф) субдуральна гематома
х) субарахноїдальний крововилив
ц) струс головного мозку
ч) забій головного мозку

р) парез кінцівки
с) симптом Ласега
т) гіпертензійний синдром
у) міоз на боці гематоми
ф) клітинно-білкова дисоціація в лікворі
х) мідріаз на боці гематоми

р) порушення чутливості в зонах Зельдера
с) міоз на боці гематоми
т) вогнищеві симптоми
у) клітинно-білкова дисоціація в лікворі
ф) оптико-пірамідний синдром
х) гіпертензійний синдром
ц) наявність "світлого" проміжку
ч) мідріаз на боці гематоми

загальномозкові симптоми
парези кінцівок
менінгеальні знаки
наявність крові в лікворі
гомонімна геміанопсія

н) субарахноїдальний крововилив
о) струс головного мозку
п) епідуральна, субдуральна гематоми
р) внутрішньомозкова гематома
с) забій головного мозку
т) гематорахіс

епідуральна гематома
забій головного мозку
струс головного мозку
субдуральна гематома
хронічна субдуральна гематома

ц) кровотеча і лікворея з носа і вух
ч) нижня параплегія
ш) симптоми ураження черепних нервів
щ) синдром паркінсонізму
ы) менінгеальний синдром
э) дослідження спинномозкової рідини
ю) рентгенографія черепа
я) радіоізотопне сканування
р) краніографія
с) спонділографія
т) дослідження очного дна
у) ехоенцефалоскопія
ф) КТ та МРТ головного мозку

у) внутрішньомозкова гематома
ф) епідуральна гематома
х) струс головного мозку
ц) субдуральна гематома
ч) забій головного мозку легкого ступеню

папаверин, но-шпа
дегідратаційні засоби
гепарин, варфарин
вікасол, амінокапронова кислота
рутин, аскорбінова кислота
реополіглюкін, пентоксифілін
травми)
забій мозку
арахноїдит
епілепсія
гематомієлія
синдром Броун-Секара
гідроцефалія
синдром паркінсонізму
струс мозку

аа) гідроцефалія
бб) забій головного мозку
вв) травматична епілепсія
гг) струс спинного мозку
дд) забій спинного мозку
ее) гематомієлія
у) тетраплегія
ф) нижній в'ялий парапарез
х) нижній центральний парапарез
ц) порушення сечовипускання
ш) сегментарний тип порушення чутливості
ц) субарахноїдальний крововилив
ч) струс спинного мозку
ш) гематорахіс
щ) забій спинного мозку
ы) гематомієлія

ы) парези кінцівок
э) альтернувальні синдроми
ю) провідникові порушення чутливості
я) порушення сечовипускання
аа) напади джексонівської епілепсії
аа) епідуральна гематома
бб) субдуральна гематома
вв) субарахноїдальний крововилив
гг) струс головного мозку
ч) субарахноїдальний крововилив
ш) забій головного мозку
щ) перелом основи черепа
ы) субдуральна гематома
струс головного мозку
перелом основи черепа
субдуральна гематома
епідуральна гематома
щ) травматична субдуральна гематома, КТ головного мозку
ы) забій головного мозку, МРТ мозку
э) травматичний крововилив у мозок, КТ головного мозку
ю) травматичний субарахноїдальний крововилив, люмбальна пункція для виявлення крові у
лікворі
я) струс головного мозку, МРТ мозку

ц) менінгіт
ч) підоболонкова гематома
ш) субарахноїдальний крововилив
щ) ішемічний інсульт
ы) струс головного мозку

н) забій головного мозку
о) травматичний субарахноїдальний крововилив
п) струс головного мозку
р) субдуральна гематома
с) церебральний арахноїдит
р) ехоенцефалоскопія
с) МРТ або КТ головного мозку
т) електроенцефалографія
у) рентгенографія черепа
ф) діагностична люмбальна пункція
аа) забій головного мозку
бб) травматичний субарахноїдальний крововилив
вв) менінгіт
гг) церебральний арахноїдит
дд) травматична підоболонкова гематома

у) гіпертензійний
ф) менінгеальний
х) судомний
ц) затримки психічного розвитку
ч) підвищеної нейрорефлекторної збудливості
ш) загального пригнічення
щ) оптико-пірамідний

системи
менінгеальний
поліневритичний
астеноневротичний
затримка психомоторного розвитку
вегетативно-вісцеральних дисфункцій
мієлітичний

внутрішньоутробний
пологовий
пубертатний
післянатальний

ж) окоруховий
з) спастична диплегія
и) гіперкінетична форма
к) геміанестезія
л) мозочкова форма
м) генералізована
н) подвійна геміплегія

у) пухлина мозку
х) дитячий церебральний параліч
ц) перинатальна енцефалопатія

р) пухлина мозку
с) хвороба Дауна
т) дитячий церебральний параліч
у) енцефаліт
1
р) спастична геміплегія
с) спастична диплегія
т) периферичний монопарез
у) в’ялий нижній парапарез

параліч?
р) синдром паркінсонізму
с) гіперкінези
т) м’язова дистонія
у) екстрапірамідне тремтіння
ф) акінезії та брадикінезії

початкових проявів
повільно прогресуючий
гострий
доклінічний
ранній відновлювальний
пізній відновлювальний
клінічний

інтрамедулярні
супратенторіальні
субтенторіальні
екстрамедулярні
пухлини хребта

щ) субтенторіальні
ы) оболонно-судинні
э) інтрамедулярні
ю) нейроектодермального походження
я) гіпофізарні
аа) екстрамедулярні

у) пухлини довгастого мозку
ф) пухлини лобової частки
х) пухлини мозочка
ц) пухлини тім'яної частки
ч) пухлини скроневої частки
ш) пухлини IV шлуночка
щ) пухлини потиличної частки

х) пухлини лобової частки
ц) пухлини тім'яної частки
ч) пухлини довгастого мозку
ш) пухлини мозочка
щ) пухлини мосто-мозочкового кута
ы) пухлини скроневої частки
э) пухлини потиличної частки

р) астроцитома
с) медулобластома
т) менінгіома
у) невринома

у) аденома
ф) астроцитома
х) медулобластома
ц) гліобластома
ч) краніофарингіома
ш) менінгіома

вв) менінгіома
гг) аденома
дд) астроцитома
ее) краніофарингіома
жж) медулобластома
р) менінгіома
с) астроцитома
т) медулобластома
у) невринома
ф) епендимома

ц) мультиформна спонгіобластома
ч) медулобластома
ш) метастатична пухлина
щ) невринома
ы) менінгіома

ц) астроцитома
ч) медулобластома
ш) менінгіома
щ) аденома
ы) епендимома
э) невринома

ц) оптико-пірамідний
ч) синдром Броун-Секаpа
ш) синдром підвищеного внутрішньочерепного тиску
щ) синдром дислокації мозку
ы) вогнищеві симптоми

12. неврит зорових нервів
13. головний біль, що підсилюється під ранок
15. блідість скроневих половин дисків зорових нервів
16. блювання
17. ангіопатія судин сітківки ока

акромегалія
блювання
запаморочення
диплопія

у) гіпертонія м'язів
ф) скандована мова
х) нижня спастична параплегія
ц) атаксія
ч) гіпотонія м'язів
ш) афазія

ц) ендокринно-вегетативні порушення
ч) ураження зорового перехрестя
ш) монопарез
щ) первинна атрофія диска зорового нерва
ы) порушення чутливості

вв) синдром Іценко-Кушинга
гг) акромегалія
дд) диплопія
ее) аменорея
жж) імпотенція
зз) бітемпоральна геміанопсія

ф) синдром Іценко-Кушинга
х) бітемпоральна геміанопсія
ц) остеопороз спинки турецького сідла
ч) напади джексонівської епілепсії
ш) акромегалія

щ) акромегалія
ы) синдром Іценко-Кушинга
э) бітемпоральна геміанопсія
ю) розширення входу в турецьке сідло
я) аменорея
аа) диплопія

р) зорові галюцинації
т) зміни психіки
у) лобова атаксія
х) хапальний рефлекс

у) аносмія з протилежного боку від вогнища
ф) первинна атрофія диска зорового нерва з протилежного боку
х) застійний диск зорового нерва на боці пухлини
ц) первинна атрофія диска зорового нерва на боці пухлини
ч) застійний диск зорового нерва з протилежного боку

у) синдром Броун-Секара
ф) синдром Аргайля Робертсона
х) синдром Фостера Кенеді
ц) аносмія
ч) сенсорна афазія
ш) порушення чутливості
щ) скандована мова
ы) центральний монопарез
э) джексонівські чутливі напади
ю) моноанестезія
я) джексонівські судомні напади

розлади чутливості
смакові, нюхові та слухові галюцинації
сенсорна афазія
геміпарез
амнестична афазія
зорові галюцинації

н) синдром Фостера Кенеді
о) квадрантна геміанопсія
п) фотопсії
с) зорова агнозія
т) напади джексонівської епілепсії

бб) джексонівські рухові напади
вв) моноанестезія
гг) монопарез
дд) сенсорна афазія
ее) джексонівські чутливі напади

р) монопарез
у) аутотопагнозія (права півкуля)
ф) апраксія (лівобічна локалізація)

ы) пригнічення свідомості
э) рухова джексонівська епілепсія
ю) порушення серцевої діяльності
я) сенсорна афазія
аа) вимушене положення голови

ш) аносмія
щ) парез мімічних м'язів за периферичним типом
ы) парез мімічних м'язів за центральним типом
э) зниження слуху
ю) розширення внутрішнього слухового проходу пірамідки скроневої кістки
я) амавроз
щ) напади джексонівської епілепсії
ы) альтернувальні синдроми
э) сенсорна афазія
ю) застійні диски зорових нервів
я) зорові галюцинації

мієліт
інсульт з псевдотуморозним перебігом
бічний аміотрофічний склероз
абсцес головного мозку
мієлопатія
гума головного мозку

щ) спонділографія
э) ангіографія
ю) КТ та МРТ головного мозку
я) електроміографія
аа) дослідження чутливості

у) екстрамедулярні
ф) субтенторіальні
х) пухлини хребта
ц) інтрамедулярні
ч) супратенторіальні

аа) оптико-пірамідними
бб) корінцевим
вв) провідниковими розладами
гг) внутрішньочерепною гіпертензією
дд) сегментарними порушеннями
ее) бульбарними
у) дисоційовані сегментарні порушення чутливості
ф) корінцевий біль
ц) білково-клітинна дисоціація в лікворі
ч) застійний диск зорового нерва
ш) синдром Фостера Кенеді
ю) диплопія
я) сегментаpні в’ялі паpези
аа) поліневритичний тип порушення чутливості
бб) сегментарні порушення чутливості
вв) альтеpнувальні синдpоми
гг) центpальні паpези нижче локалізації пухлини
х) хорея Гентінгтона
ц) спінальна форма розсіяного склерозу
ш) параплегія Штрюмпелля
щ) дискогенна мієлопатія
ы) енцефалопатія

у) електроенцефалографія
ф) КТ та МРТ спинного мозку
х) ангіографія
ц) ехоенцефалоскопія
ч) мієлографія

ц) гострий менінгіт
ч) невралгія трійчастого нерва
ш) ішемічний інсульт
щ) пухлина головного мозку
ы) гіпертонічна хвороба

х) попереково-крижовий радикуліт
ц) гострий мієліт
ч) пухлина спинного мозку
ш) ішемічний спінальний інсульт
щ) пухлина головного мозку
мігрень
транзиторна ішемічна атака
пухлина задньої черепної ямки
вертеброгенна цервіко-краніалгія
стовбуровий енцефаліт

аа) порушення обміну міді
бб) дефект ембріонального розвитку нервової системи (дизрафія)
вв) патологічна спадковість
гг)гідродинамічні порушення ліквороциркуляції
дд) вірусна інфекція

міжхребцеві вузли
периферичні нерви
внутрішня капсула
задні роги спинного мозку
передні роги спинного мозку
бічні роги спинного мозку

щ) порушення чутливості
ы) додаткові ребра
э) кривошия
ю) слухові галюцинації
я) кіфосколіоз
аа) первинна атрофія диску зорового нерва

гг)спастичні парези кінцівок
дд) провідникові порушення чутливості
ее) тазові порушення
жж) порушення чутливості за поліневритичним типом
зз) сегментарні дисоційовані розлади поверхневої чутливості

н) дисоційовані розлади чутливості за сегментарним типом
о) поліневритичний тип порушення чутливості
п) атрофічні парези м’язів верхніх кінцівок
р) поза Верніке-Манна
с) сегментарні вегетативно-трофічні розлади
т) порушення слуху, смаку

р) псевдобульбарний синдром
т) дисфагія
у) атрофія м’язів язика
ф) амавроз
х) больова та температурна анестезія в зонах Зельдера

р) дискогенна мієлопатія
с) прогресуюча м’язова дистрофія
т) параплегія Штрюмпеля
у) бічний аміотpофічний склероз
ф) інтрамедулярна пухлина спинного мозку

ч) периферичні парези ніг
ш) нижня спастична параплегія
щ) мозочкова атаксія
ы) гідроцефалія
э) чутливі розлади за поліневритичним типом
у) пухлина спинного мозку
ф) сирингомієлія
ц) бічний аміотрофічний склероз

у) синдром Кліппеля-Фейля
ф) пухлина спинного мозку
х) дитячий церебральний параліч
ц) розсіяний склероз

чутливості, збереження тактильної в сегментах С5-Th1 з обох боків, синдром Горнера
б) Ураженням яких структур пояснюється виявлена симптоматика?
в) Вкажіть клінічний діагноз.
г) З якою хворобою необхідно проводити диференційну діагностику?
51) а) сегментарні чутливі порушення завдяки ураженню задніх рогів, периферичний парез
рук внаслідок ураження передніх рогів шийного потовщення спинного мозку, синдром Горнера
свідчить про патологію бічних рогів зліва на рівні С8- Th1, (симпатичний ціліоспінальний
центр), рефлекторні порушення на ногах завдяки ушкодженню пірамідних шляхів у бічних
канатиках спинного мозку на рівні шийного потовщення б) сирингомієлія в) з інтрамедулярною
пухлиною шийного відділу спинного мозку

аа) ідіопатична
бб) діенцефальна
вв) симптоматична
гг) криптогенна
дд) посттравматична

a. гіпоксичні пароксизми
b. обмінні пароксизми
c. генералізовані
d. вегетативно-судинні пароксизми
e. локальні

р) джексонівська епілепсія
с) абсанси
т) адверсивні
у) епілептичний статус
ф) тоніко-клонічні
х) кожевніківська епілепсія

епілептичний статус
джексонівська епілепсія
генералізовані тоніко-клонічні напади
кожевніківська епілепсія
абсанси

у) ознобоподібного тремору
ф) поліурії
х) аура
ц) тонічні судоми
ч) гіперкінетична
ш) клонічні судоми
щ) кома

аури?
щ) у зацентральній звивині
ы) у скроневій частці
э) у передцентральній звивині
ю) у потиличній частці
я) у тім'яній частці

х) у потиличній частці
ц) у лобовій частці
ш) у скроневій частці
щ) у тім'яній частці

аури?
ш) у потиличній частці
щ) у лобовій частці
ы) у зацентральній звивині
э) у скроневій частці
ю) у тім'яній частці

к) дослідження вмісту міді в крові
л) дослідження чутливості
м) пневмоенцефалографія
н) КТ та МРТ головного мозку
п) мієлографія

р) ехоенцефалоскопія
т) пневмоенцефалографія
у) КТ головного мозку
ф) радіоізотопні методи

у) бета-ритм
ф) піки
х) альфа-ритм
ц) гострі хвилі
ч) комплекси «пік-хвиля»
ш) поєднання альфа і бета-ритмів

ц) сирингомієлія
ч) епілепсія
ш) бічний аміотрофічний склероз
щ) хорея Гентінгтона

у) хорея Гентінгтона
ф) пухлина головного мозку
х) бічний аміотрофічний склероз
ц) порушення мозкового кровообігу
ч) токсична енцефалопатія
ш) сімейна атаксія П'єра Марі

р) антибіотики
с) карбамазепін
у) фенобарбітал
ф) вальпроат натрію
х) пірацетам, енцефабол

у) діазепам
ф) монобромиста камфора
х) оксибутірат натрію або фенітоїн
ц) електропроцедури
ч) гіпервентиляція легень
ш) тіопентал натрію, гексенал
р) кожевніківська епілепсія
с) міоклонія
т) джексонівська епілепсія
у) генералізований тоніко-клонічний напад
ф) істерія

вазоактивні засоби
вживання алкоголю
прийом вітамінів групи В
електропроцедури
легенева гіпервентиляція

у) конвулекс, карбамазепін
ф) ноотропіл, клоназепам, еуфілін
х) седуксен, оксибутірат натрію, гексенал
ц) фалілепсин, вальпроат натрію, бензонал
ч) гексамідин, суксилеп, пікнолепсин
р) вегетативно-судинна дистонія з синкопальними пароксизмами
с) епілепсія з парціальними нападами
т) епілепсія з первинно-генералізованими нападами
у) епілепсія з вторинно-генералізованими нападами
ф) абсантна форма епілепсії
норми.
a. Вкажіть клінічний діагноз.
b. Який метод дослідження його підтвердить?
c. З якими захворюваннями необхідно проводити диференційну діагностику?
d. Які призначити препарати?
20) а) абсансна форма епілепсії

р) оклюзія магістральних судин голови
с) демієлінізація нервових волокон
т) дистонія судин, гіперемія
у) мікрокрововиливи, мікротромбози
ф) остеопороз кісток черепа
х) дегенерація нервових клітин

речовин
ее) виникнення гідромієлії
жж) розчинення отрут в ліпідах нервової тканини
зз) порушення реологічних властивостей крові, мікроциркуляції
ии) блокування сульфгідрильних груп ферментних систем

ц) спінальна аміотрофія
ч) астено-вегетативний синдром
ш) нічне нетримання сечі
щ) енцефалопатія
ы) поліневропатія
э) міастенія

р) Бернара-Горнера
с) астено-вегетативний
т) Броун-Секара
у) Аргайля Робертсона
ф) гіпоталамічний
х) паркінсонізму

) базальний менінгіт
) полінейропатія
) енцефалопатія Гайє-Верніке
) менінгомієліт
) мала хорея
) епілепсія

оо) вегетативно-астенічний
пп) оптико-пірамідний
рр) полінейропатія
сс) енцефалопатія
тт) окуло-летаргічний

щ) артеріальна гіпертензія
ы) порушення свідомості
э) пригнічення дихання (дихальна недостатність)
ю) психо-емоційне збудження
я) артеріальна гіпотензія (колапс)
аа) центральні паралічі
бб) порушення функції нирок

a. епілептичні напади
b. звикання
c. зменшення фази швидкого сну
d. порушення мозкового кровообігу
e. синдром відміни (абстинентний синдром)

у) амавроз
ф) міоз, ністагм
х) фібрилярні посмикування м'язів
ц) арефлексія сухожильних та шкірних рефлексів
ч) гіперрефлексія сухожильних рефлексів
ш) судомний синдром

б) запори
в) болі в животі, блювання, пронос
г) мідріаз
д) білі смужки на нігтях пальців
е) мієлорадикулонейропатія
ж) амавроз

щ) сліпота
ы) сонливість
э) сухість в роті
ю) екстрапірамідна ригідність
я) психомоторне збудження
аа) гіперсалівація

аа) порушення нюху
бб) зниження гостроти зору або сліпота
вв) застійні диски зорових нервів
гг) втрата свідомості
дд) зниження слуху
ее) судомні напади

a. вживання гіпотензивних засобів
b. контроль токсичних речовин в повітрі шкідливих підприємств
c. вживання жовчогінних засобів
d. герметизація шкідливих ланок виробничого процесу
e. раціональне харчування
f. дотримання правил техніки безпеки і особистої гігієни

i. антибіотики, сульфаніламіди
ii. застосовування засобів для дезінтоксикації
iii. гемосорбція, гемодіаліз
iv. детоксикаційні засоби
v. снодійні, транквілізатори
vi. вазоактивні, біостимулятори

р) антибіотики
с) промивання шлунку розчином соди, сольове проносне
т) прийом етилового спирту
у) сульфаніламідні
ф) спинномозкова пункція з виведенням 5-10 мл ліквору
х) препарати йодиду калію
ц) гемодіаліз
ии) кровопусканння
кк) виведення потерпілого на свіже повітря
лл) дихання киснем, гіпербарична оксигенація
мм) УФО крові
нн) нейролептики, снодійні

ы) снодійні ліки
э) промивання шлунку
ю) гіпотензивні препарати
я) адсорбуючі засоби (солеві послаблювальні)
аа) форсований діурез (електроліти, фуросемід)
бб) гемосорбція, гемодіаліз

р) промивання шлунку та кишечника
с) антихолінестеразні препарати
т) форсований діурез
у) прийом етилового спирту
ф) антидотна терапія (атропін)
х) гемодіаліз, гемосорбція

н) снодійні, транквілізатори
о) гемодіаліз
п) промивання шлунку , сифонні клізми
р) атропінізація
с) унітіол, тіосульфат натрію
щ) етиловим спиртом
ы) метиловим спиртом
э) бензином
a. сольове проносне
b. промивання шлунку розчином натрію гідрокарбонату
c. інгаляції кисню
d. терапія етиловим спиртом
e. атропінізація
f. використання активованого вугілля

гг) свинцем
дд) фосфорорганічними сполуками
ее) ртуттю
жж) миш’яком

у) марганцем
ф) ртуттю
х) свинцем
ц) фосфорорганічними сполуками
ч) етиловим спиртом
ш) миш’яком

р) метиловим спиртом
с) етиловим спиртом
т) марганцем
у) марихуаною

у) радикулярний
ф) невралгічний
х) цефалгічний
ц) вегетативної дистонії
ч) енцефаломієлітичний
ш) гіперкінетичний
ю) мононевритичний
я) астеноневротичний
аа) поліневритичний
бб) мієлопатичний
вв) паркінсонізму
гг) енцефалопатії
дд) гемісиндром
ю) хронічна променева хвороба
я) ішемічний інсульт
аа) вібраційна хвороба
бб) пухлина мозку
э) хвороба Рейно
ю) вібраційна полінейропатія
я) облітеруючий ендартериїт
аа) спінальний інсульт

ии) первинна прогресуюча м'язова дистрофія
кк) гепато-церебральна дистрофія
лл) спінальна аміотрофія
мм) атаксія П'єра Марі
нн) міотонія Томпсена
оо) атаксія Фрідрайха
пп) невральна аміотрофія Шарко-Марі
рр) хвороба Штрюмпелля

a. юнацька форма Ерба-Рота
b. псевдогіпертрофічна форма Дюшенна
c. спінальна аміотрофія Вердніга-Гоффмана
d. невральна аміотрофія Шарко-Марі
e. плечо-лопатково-лицева форма Ландузі-Дежеріна
f. аміотрофія Кугельберга-Веландер

т) прогресуюча м’язова дистрофія Ерба-Рота
у) спінальна аміотрофія Вердніга-Гоффмана
ф) псевдогіпертрофічна форма Дюшенна
х) плечо-лопатково-лицева форма Ландузі-Дежеріна
ц) спінальна аміотрофія Кугельберга-Веландер
ч) невральна аміотрофія Шарко-Марі

с) хворіють хлопчики в віці 3-5 років
т) хода типу "степаж"
у) псевдогіпертрофія литкових м'язів
ф) ендокринні розлади
х) фібрилярні посмикування в м’язах

с) ”крилоподібні” лопатки
т) фасцикулярні посмикування в м'язах
у) прогресуюча атрофія м'язів плечового поясу та обличчя
ф) сприятливий перебіг захворювання
х) порушення сечовипускання

щ) атрофія м'язів проксимальних відділів кінцівок
ы) вставання з положення лежачи "сходинками"
э) "осина" талія і "качина" хода
ю) парези кінцівок за центральним типом
я) розлади чутливості
аа) мозочкова атаксія

щ) фібрилярні посмикування в м’язах
ы) розлади чутливості
э) "качина" хода
ю) зниження або відсутність сухожильних рефлексів
я) зниження м'язового тонусу
аа) наявність патологічних рефлексів

с) слабкість м'язів проксимальних відділів ніг, потім рук
т) порушення чутливості
у) зниження сухожильних рефлексів
ф) фібрилярні посмикування в м’язах
х) наявність патологічних рефлексів

у) порушення чутливості
ф) фібрилярні посмикування м'язів
х) псевдогіпертрофії литкових м'язів
ц) розлади функції тазових органів
ч) слабкість м'язів проксимальних відділів рук та ніг
р)
щ) фібрилярні посмикування м’язів
ы) атрофія перонеальної групи м'язів
э) зниження або відсутність сухожильних рефлексів
ю) хода типу "степаж"
я) парез кінцівок за центральним типом
аа) псевдогіпертрофії литкових м’язів

р) покращення метаболізму та трофіки м'язів (ретаболіл, АТФ)
с) антикоагулянти, вазоактивні
т) покращення нервово-м’язової провідності (прозерин)
у) біогенні стимулятори, вітаміни
ф) сульфаніламідні, антибіотики
х) мідокалм, баклофен, сирдалуд

апарату?
у) антибіотики
ф) анаболічні гормони
х) антикоагулянти
ц) вітаміни
ч) біогенні стимулятори
ш) анальгетики
бб) м'язові спазми, що виникають раптово
вв) атрофії м'язів кінцівок
гг)утруднене м'язове розслаблення, особливо в пальцях рук
дд) зменшення спазмів м'язів після повторення рухів
ее) добре розвинута м'язова система
жж) пальпаторна болючість м’язів

a. препарати калію
b. антихолінестеразні засоби
c. хінін
d. дифенін
e. препарати кальцію
f. антибіотики, сульфаніламідні

р) порушення чутливості за провідниковим типом
с) центральний нижній парапарез
т) стопні патологічні рефлекси
у) в'ялий нижній парапарез
ф) тазові порушення
х) м’язова гіпертонія в ногах

ю) прогресуюча м’язова дистрофія
я) хорея Гентінгтона
аа) гепатоцеребральна дистрофія
бб) хвороба Паркінсона
вв) атаксія Фрідрайха
гг) параплегія Штрюмпелля

щ) прогресуюча м’язова дистрофія
ы) міастенія
э) атаксія П'єра Марі
ю) атаксія Фрідрайха
я) параплегія Штрюмпелля
аа) хорея Гентінгтона

р) порушення балансу між поступленням та екскрецією міді
с) порушення обміну калію
т) дефіцит протеїну (продукту гена хвороби), що відповідає за виведення міді з організму
у) порушення включення міді в апоцерулоплазмін
ф) накопичення міді в печінці, головному мозку
х) порушення синтезу ацетилхоліну

нн) спастичні парези кінцівок
оо) застійні диски зорових нервів
пп) гіпеpкінези, маскоподібне обличчя
рр) кільце Кайзера-Флейшера
сс) ознаки ураження печінки
тт) чутливі розлади за гемітипом
уу) гіперсалівація

ц) креатинурія
ч) підвищення екскреції міді з сечею
ш) гіпокаліємія
щ) зниження вмісту церулоплазміну в крові
ы) гіпоглікемія

ш) спінальна
щ) черевна
ы) плече-лопатково-лицева
э) тремтючо-ригідна
ю) псевдогіпертрофічна
я) тремтюча
аа) екстрапірамідно-кіркова
бб) ювенільна

у) виявлення кільця Кайзера-Флейшера
ф) дослідження електролітів в крові
х) зниження церулоплазміну в сироватці крові
ц) підвищення концентрації міді в печінці (біопсія)
ч) електроенцефалографія
ш) підвищення добової екскреції міді з сечею
щ) дослідження включення ізотопу міді в церулоплазмін
ы) генетичне дослідження (використання ДНК-маркерів)

у) пеніцилін, ампіцилін
ф) пеніциламін, цинку сульфат
х) тимектомія, преднізолон
ц) триєнтин
ч) трансплантація печінки
ш) прозерин, калімін
щ) гепатопротектори

т) пірамідна система
у) черепні нерви бульбарної групи
ф) чутливі шляхи спинного мозку
х) хвостате ядро
ц) лушпина
ч) кора головного мозку

ц) центральні парези кінцівок
ч) гіперкінетичний синдром
ш) м'язова гіпотонія
щ) м'язова гіпертонія
ы) деменція
э) в'ялі парези кінцівок

р) центральний геміпарез
с) дрібно-ритмічний тремор в руках
т) хода дрібними кроками, "човгаюча"
у) хода типу "степаж"
ф) початок в 50-60 років
х) м'язова гіпертонія за пластичним типом
ц) початок у віці 3-5 років
ч) гіпотонія м'язів

щ) аміназин, галоперидол
ы) циклодол, мідантан, юмекс
э) пірацетам, ніцерголін
ю) транквілізатори
я) резерпін

у) деформації стоп та хребта
ф) бульбарні порушення
х) зниження поверхневої чутливості за гемітипом
ц) мозочкова та сенситивна атаксія
ч) міокардіодистрофія
н) кільце Кайзера-Флейшера
о) мозочкова атаксія
р) гіперрефлексія глибоких рефлексів
с) наявність патологічних стопних рефлексів
т) регресуючий перебіг
у) аутосомно-домінантний тип спадковості
діагноз?
мала хорея
гепато-церебральна дистрофія
хорея Гентінгтона
атаксія Фрідрайха
хвороба Паркінсона
ц) енцефаломієліт
ч) хвороба Паркінсона
ш) хорея Гентінгтона
щ) летаргічний енцефаліт
ы) розсіяний склероз
р) розсіяний склероз
с) прогресуюча м’язова дистрофія Ерба-Рота
у) хронічна стадія летаргічного енцефаліту
ф) хвороба Паркінсона
хворобу.
атаксія Фрідрайха
міастенія
сімейна параплегія Штрюмпелля
невральна аміотрофія Шарко-Марі

торсійна дистонія
гепатоцеребральна дистрофія
хорея Гентінгтона
хвороба Паркінсона

ее) 44a XY
жж) 44a XX
зз) 44a XXY
ии) 44a XXX
кк) 44a XO

щ) 44a XO
ы) 44a XY
э) 44a XX
ю) 44a XXY
я) 44a XXX

ц) фенілкетонурія
ч) хвороба Дауна
ш) гепатоцеребральна дистрофія
щ) синдром Шеревського-Тернера
ы) синдром Кляйнфельтера
э) міастенія
у) трисомія по 13-й хромосомі
ф) мозаїцизм
х) трисомія по 18-й хромосомі
ц) трисомія по 21-й хромосомі
ч) транслокація 21-ї хромосоми на 13, 15 аутосоми

гангліозидози
глікогенози
сфінгомієліноз
глюкоцереброзидоз
лейкодистрофії
фенілкетонурія
перинатальна енцефалопатія
хвороба Дауна
лейкодистрофія

хвороба Тея-Сакса
прогресуюча м’язова дистрофія
хвороба Дауна

бб) атрофія клітин передцентральної звивини
вв) порушення нервово-м'язової передачі на рівні синапсів
гг) демієлінізація пірамідних шляхів
дд) дегенерація клітин передніх рогів спинного мозку
ее) деструктивні зміни в периферичних нервах

у) зниження активності холінестерази
ф) синаптичний блок з появою аутоантитіл до кінцевої пластинки
х) порушення обміну катехоламінів
ц) порушення синтезу ацетилхоліну
ч) ураження клітин передніх рогів
ш) підвищення активності холінестерази

э) бульбарна
я) очна
аа) кіркова
бб) генералізована
вв) псевдогіпертрофічна
х) фібрилярні посмикування м'язів
ц) порушення ковтання, мови, диплопія
ч) порушення чутливості
ш) м'язова слабкість при повторенні рухів
щ) тазові розлади

р) амбліопія
с) птоз верхніх повік
т) атрофія дисків зорових нервів
ф) наростання очних симптомів під вечір
х) амавроз

н) атрофія м'язів язика
п) дисфонія
с) наявність рефлексів орального автоматизму
т) порушення дихання

р) порушення чутливості
с) слабкість дихальних м’язів
т) тазові розлади
у) слабкість м'язів проксимальних відділів кінцівок
ф) наявність стопних патологічних рефлексів

р) наявність чутливих розладів
с) підвищення втомлюваності м'язів під час їх навантаження
т) наявність м'язових атрофій
у) наявність патологічних рефлексів
ф) зменшення рухових розладів після прозеринової проби
х) міастенічна реакція виснаження під час ритмічної електростимуляції

р) сирингомієлія, сирингобульбія
с) стовбуровий енцефаліт
у) пухлина стовбура головного мозку
ф) розсіяний склероз
х) пpогресуюча м’язова дистрофія

х) прозеринова проба
ц) електроенцефалографія
ч) електроміографія
ш) краніографія
щ) томографія межистіння
ы) вміст міді у крові, сечі
х) антиаритмічні препарати
ц) антихолінестеразні засоби
ч) тимектомія
ш) антибіотики
щ) нейролептики, транквалізатори
ы) препарати калію
э) кортикостероїди
ю) плазмаферез, гемосорбція

щ) високий артеріальний тиск
ы) значні бульбарні розлади
э) мідріаз
ю) тазові розлади
я) генералізована м'язова слабкість
аа) міоз

у) нейролептики, транквалізатори
ф) внутрішньовенне введення прозерину
х) апаратне штучне дихання
ц) відсмоктування слизу з верхніх дихальних шляхів
ч) гіпотензивні препарати
ш) протинабрякові препарати

бб) мідріаз
вв) гіперсалівація
гг) діарея, біль в животі
дд) сухість в роті
ее) фасцикулярні посмикування м’язів
жж) міоз
зз) наявність патологічних рефлексів

ы) прозерин, калімін
э) відміна антихолінестеразних засобів
ю) гіпотензивні препарати
я) атропінізація до появи сухості в роті
аа) реактиватори холінестерази (дипіроксим)
бб) антикоагулянти, вазоактивні
ш) Яке захворювання можна запідозрити?
щ) Які додаткові обстеження треба провести?
57) а) міастенія б) електроміографія, томографія межистіння

радикулярний
неврастенічний
істеричний
енцефалопатія
пароксизмальні стани
мієлопатія
менінгеальний

ц) гостра ангіна
ч) цироз печінки
ш) цукровий діабет
щ) інфаркт міокарду
ы) холецистит
э) міокардит
ю) гострий бронхіт
я) гломерулонефрит

б) ангіна
в) ішемічна хвороба серця
г) гастрит
д) миготлива аритмія
е) панкреатит
ж) цукровий діабет
р) гнійний енцефаліт
с) гнійний менінгіт
т) гостра енцефалопатія
у) субарахноїдальний крововилив

поліневропатія
фунікулярний мієлоз
пухлина спинного мозку
спинна сухотка

ю) невропатія стегнового нерва
я) невропатія малогомілкового нерва
аа) невралгія зовнішнього шкірного стегнового нерва
бб) діабетична полінейропатія
ю) наявністю органічних рухових розладів
я) відсутністю критичного ставлення до хвороби
аа) зворотністю
бб) психогенного природою
вв) домінуванням емоційно-афективних та соматовегетативних розладів
гг) відсутністю психотичних симптомів

р) психотравмуюча ситуація
с) порушення когнітивних функцій
т) епілептична активність на ЕЕГ
у) розлади пізнавальних функцій
ф) особливості структури особистості
х) наявність психологічного конфлікту

т) маніакально-депресивний психоз
у) неврастенія
ф) істерія
х) дисциркуляторна енцефалопатія
ц) невроз нав'язливих станів
ч) судинна деменція

ц) антихолінестеразні препарати
ч) вітамінотерапія
ш) психотерапія
щ) седативні засоби
ы) антиглутаматні препарати
э) рефлексотерапія, фізіотерапія, масаж

н) наркоманія
п) безсоння
р) гіперсомнія
с) сноходіння
т) істерія

р) "безсоння"
с) інсомнія
т) гіперсомнія
у) сомнамбулізм
ф) пресомнія

"безсоння"
інсомнія
сомнамбулізм
гіперсомнія
пресомнія

у) інсомнія
ф) гіперсомнія
х) пресомнія
ц) сомнамбулізм
дитини?
цистіт
епілепсія
нічне нетримання сечі
дитячий церебральний параліч
р) істерія
с) епілепсія
т) неврастенія
у) невроз нав’язливих станів

к) істерія
л) епілепсія
м) неврастенія
н) невроз нав’язливих станів

щ) вітаміни
ы) аспірин, варфарин
э) пірацетам, енцефабол
ю) фенібут, амінолон
я) новокаїн, лідокаїн
аа) еуфілін, гепарин

р) вінпоцетин
с) карбамазепін
т) депакін
у) каптоприл
ф) дифенін
х) клофелін

у) діазепам, сонапакс
ф) вітамін Е, аевіт
х) інстенон, актовегін
ц) преднізолон, дексаметазон
ч) енцефабол, пірацетам
ш) сірдалуд, баклофен

ы) пеніцилін, цефотаксим
э) ацикловір, цимевен
ю) левоміцетин, гентаміцин
я) ретровір, вальтрекс
аа) циклодол, наком

р) дімедрол, супрастин
с) пармідин, пробукол
т) баклофен, мідокалм
у) метіонін, діоспонін
ф) ліпостабіл, ловастатин
х) диклофенак, моваліс

a. лазикс, фуросемід
b. аспірин, варфарин
c. анцефабол, пірацетам
d. актовегін
e. гепарин, фраксипарин

у) кавінтон
ф) мідокалм
х) аевіт
ц) баклофен
ч) сирдалуд

щ) аспірин
ы) гепарин
э) фраксипарин
ю) тиклопедін
я) клопідогрел

бб) циклодол
вв) наком
гг)прозерин
дд) юмекс
ее) аміназин

системи
бб) баклофен
вв) ацикловір
гг) лаферон
дд) піроксан
ее) цимевен

у) дифенін, діазепам
ф) інстенон, кавінтон
х) ніцерголін, нікотинова кислота
ц) унітіол, вітамін Е
ч) аевіт, аскорбінова кислота

фінлепсин, седуксен
каптоприл, енап
конкор, атенолол
ноотропіл, енцефабол

р) ксефокам, диклофенак
с) анаприлін, обзидан
т) сірдалуд, баклофен
у) берлітіон, фосфаден
ф) моваліс, німулід

р) мідокалм, сірдалуд
с) гепарин, аспірин
т) прозерин, нейромідін
у) актовегін, магнію сульфат
ф) діазепам, карбамазепін

ю) солкосерил
я) моваліс, ксефокам
аа) кавінтон, серміон
бб) фуросемід, лазикс
вв) церебролізин, пірацетам


11) б

1) а, г 2) а, б, г 3) а, г, д, е 4) а, б, д 5) б, в, е 6) а, в, г, д, ж 7) а, г, д 8) б, в, д, е 9) а, г, д 10) б, в, д
11) а, б, д, е 12) б, в, е 13) а, в 14) а, б, д, ж 15) а, б, д 16) а, г, д, ж 17) а 18) а, б, г 19) а, б, г 20) а,
в, е, ж 21) а 22) а, г, д 23) а, б


в, д 17) б, в 18) а, г, д 19) б, г, е 20) б, г, е 21) в
12) а, г, д 13) б 14) б 15) д, е 16) а, в, г
е 13) а, б 14) г
в, д 5) а, б 6) б, в, д, е

83) б, г, д 84) б 85) в 86) б

35) а, б 36) б, в 37) в, д, е
спинного мозку, синдром Горнера свідчить про патологію бічних рогів зліва на рівні С 8- Th1,

д 13) в 14) б 15) в 16) а 17) г
в 13) а, д 14) б, г 15) б, г
Зміст
Вступ ...........................................................................................................................................
неврології ..........................................................
склероз ..............................................................
3.5. Нейросифіліс ........................................................................................................
інфекції..................................................................................................................
цистицеркоз) .........................................................................................................
склероз ........................................................................................
.........................................................................................................
аномалії ..........................................................................................
4.5. Епілепсія ................................................................................................................
факторами .............................................................................................................
Міастенія................................................................................................................
2. Лікування хронічного пієлонефриту.

БАЗА ТЕСТОВ

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

You might also like

БАЗА ТЕСТОВ

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

БАЗА ТЕСТОВ

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Розділ 1. Введення.

Синдроми чутливих та рухових розладів

1.1. Важливі історичні віхи становлення неврології

2. Засновник Київської школи невропатологів, став завідувачем першої самостійної кафедри

3. Видатний невролог, один із організаторів створення Інституту геронтології в м.Києві, з 1922 по

15. У 1887 році австрійський паталогоанатом А.Вейксельбаум із спинномозкової рідини 6 хворих

1.2. Патологія чутливої функції нервової системи

3. У хворого втрачені всі види чутливості на правій половині тіла.

9. У хворого поступово виникла гіпестезія больової та температурної чутливості в руках. Тактильна

1.3. Рефлекторно-рухові порушення

1. У хворого з травматичним ураженням поперечника спинного мозку виник нижній центральний

2. У хворого після перенесеного інсульту відмічаються лівобічна геміанестезія та спастичний

4. Хворий переніс інсульт в ділянці лівої внутрішньої капсули.

9. У хворого після травми голови сформувалася субдуральна гематома. Був прооперований у

1.4. Ураження екстрапірамідної системи

1. У дитини 10 років, що хворіє на ревматизм, з’явились швидкі, розмашисті мимовільні рухи в

3. У хворої 35 років спостерігаються черв’якоподібні рухи пальцями кистей, послаблення м’язового

1.5. Патологія координаційної системи

2. У неврологічному статусі хворого з інсультом у судинах вертебрально-базилярного басейну

2.1. Ураження черепних нервів

1. У хворого періодично виникають короткочасні відчуття неприємного запаху, які здебільшого

3. У хворого випали ліві верхні квадранти полів зору.

4. У хворого періодично виникають перед очима неіснуючі зображення у вигляді спалахів.

6. У хворого поступово виникло випадіння зовнішніх половин полів зору.

7. У хворого випали ліві верхні квадранти полів зору.

17. У працівниці офісу, що працювала в кімнаті із включеним кондиціонером, виникла асиметрія

2.2. Патологія автономної нервової системи

2. У хворого уражений правий верхній шийний симпатичний вузол.

3. У хворого виявляється правобічний мідріаз та парез акомодації.

4. У молодого чоловіка, що страждає на гастрит, періодично виникають напади різкого збліднення

5. У хворого виникають напади, що супроводжуються загальною слабкістю, нудотою, астматичним

6. У хворого патологічний процес локалізується на рівні конуса спинного мозку.

7. У хворого на розсіяний склероз вогнище демієлінізації локалізується в ділянці мосту стовбура

8. Дівчина 19 років страждає на аменорею та ожиріння. Лице її кругле, місяцеподібне,

2.3. Патологія вищих мозкових функцій

3. Хворий не може назвати предмети, але пояснює їх призначення.

5. У хворого осередок ураження локалізується в лівій надкрайовій звивині.

11. У хворого періодично виникають короткочасні напади, що починаються з клонічних судом у

3.1. Додаткові методи обстеження неврологічних хворих

1. У хворого на електроенцефалограмі виявлено комплекси «пік-повільна хвиля» 3 за секунду.

2. У хворого вперше виникли два генералізованих судомних напади.

3. Хворому проведено МР-ангіографію (МРА), де виявлено «обрив» середньої мозкової артерії,

4. Жінку 20 років госпіталізували до неврологічного відділення з підозрою на субарахноїдальний

6. У хворого, що страждає на атеросклероз мозкових судин, впродовж 2-х годин виникла та

8. Лікар, оглянувши хворого, запідозрив у нього пухлину головного мозку.

3. 2. Патологія спинномозкової рідини, лікворні синдроми

1. Хворому з менінгеальним синдромом провели дослідження спинномозкової рідини. Отримані

5. У хворого з сильним головним болем, високою температурою тіла та менінгеальним синдромом

8. Хворий, що страждає на гнійний отит, скаржиться на сильний головний біль, нудоту.

9. У хворого виявлено синдром внутрішньочерепної гіпертензії.

3.3. Порушення мозкового та спінального кровообігу

1. Хворий 58 років, що страждає на гіпертонічну хворобу, після психоемоційного напруження

2. У хворого виник ішемічний інсульт з лівобічною геміплегією, геміанестезією та гіміанопсією.

4. Жінка 50 років скаржиться на частий головний біль, запаморочення, зниження пам’яті,

5. У хворого 46 років, раптово виник кинджальний головний біль, спостерігалося повторне

6. У 19-річної жінки на тлі психоемоційного перенавантаження виник сильний кинджальний

7. Хворого 63 років з діагнозом ішемічний тромботичний інсульт в лівому каротидному басейні

13. У хворого, що поступив до неврологічного відділення добу тому із півкульним паренхіматозним

3.4. Закрита травма центральної нервової системи