Реферат на тему: «Порівняльний аналіз політичних систем США та

Росії».

Предмет дослідження: політичні системи США і Росії.

Мета роботи: Зробити порівняльний аналіз політичних систем США в Росії.

Метод та умови дослідження теми:

Аналіз: Вивчення окремих частин явища.

Системний підхід: Розгляд об’єкта як системи.

Опис: Детальне описання результатів дослідження.

Класифікація: Угруповання явищ за певними ознаками.

Вступ: Політичні системи США та Росії мають значні відмінності, які впливають на їхню
внутрішню та зовнішню політику. І своєму рефераті, спираючись на інформацію із
наукових джерел та літератури, я вказала та детально описала фактори, що мають
вплив на політику США та Росії.

План:

● Вступ
● Виконавча влада
● Законодавча влада
● Судова влада
● Політичні партії та вибори
● Федералізм та регіональна влада
● Форма правління
● Законодавча влада
● Судова система
● Федералізм
● Свобода ЗМІ та громадянські права
● Висновок
● Джерела та посилання на літературу.

Розділ 1: Виконавча влада

США:

Президент обирається на 4 роки з можливістю переобрання на другий термін.

Президент є головнокомандувачем збройних сил та має значні повноваження у

зовнішній політиці.

Кабінет міністрів призначається президентом із затвердженням Сенатом.

Проміжний висновок: Система США забезпечує баланс між виконавчою та
законодавчою владою, де президент має значну владу, але також підзвітний Конгресу.
Це сприяє системі стримувань та противаг.

Росії:

Президент обирається на 6 років і може бути переобраним.

Президент має широкі повноваження, включаючи право вето на законодавчі акти.

Уряд очолює прем’єр-міністр, якого призначає президент.

Проміжний висновок: У Росії президент має більш концентровану владу, що може

призвести до меншої розподіленості влади. Прем’єр-міністр відповідає перед
президентом, що зміцнює вертикаль влади.

Розділ 2: Законодавча влада

США:

Двопалатний Конгрес складається з Сенату та Палати представників.

Сенатори обираються на 6 років, представники — на 2 роки.

Закони можуть ініціюватися в обох палатах, крім фінансових законопроектів, які

починаються в Палаті представників.

Проміжний висновок: Американська законодавча система розроблена для

забезпечення рівності та представництва різних інтересів, зі структурою, що дозволяє
широке обговорення та перевірку законопроектів.

Росія:

Федеральні збори складаються з Ради Федерації та Державної Думи.

Рада Федерації не є прямо обраною; її члени призначаються регіональними владами.

Державна Дума обирається на 5 років і має основну роль у законотворчості.

Проміжний висновок: російська законодавча система має більш складну структуру з

меншою прозорістю виборчого процесу. Рада Федерації, яка не обирається
населенням, може впливати на законодавчий процес.

Розділ 3: Судова влада

США:

Судова система базується на принципі судового огляду та незалежності суддів.

Верховний Суд США є найвищим судовим органом і має останнє слово у тлумаченні
Конституції.
Проміжний висновок: Незалежність судової системи в США є ключовим елементом
демократії, забезпечуючи захист прав та свобод громадян.

Росія:

Судова система включає Конституційний Суд, який перевіряє конституційність законів.

Судді призначаються президентом і затверджуються Радою Федерації.

Проміжний висновок: У Росії судова система часто піддається критиці за відсутність

незалежності та можливий політичний вплив, що може підривати довіру до правосуддя.

Розділ 4: Політичні партії та вибори:

США:

Двопартійна система з домінуванням Демократичної та Республіканської партій.

Виборча система заснована на принципі відносної більшості.

Проміжний висновок: Система в США сприяє стабільності та передбачуваності

політичного процесу, але також може обмежувати політичний плюралізм.

Росія:

Багатопартійна система, але з домінуванням партії “Єдина Росія”.

Виборча система комбінує пропорційне та мажоритарне представництво.

Проміжний висновок: Незважаючи на наявність багатьох партій, політичний ландшафт

Росії характеризується домінуванням однієї партії, що впливає на конкурентність
виборів.

Розділ 5: Федералізм та регіональна влада:

США:

Сильний федералізм з широкою автономією штатів.

Штати мають власні конституції та законодавчі органи.

Проміжний висновок: Федералізм в США сприяє децентралізації влади та

різноманітності політичних та законодавчих практик.

Росія:

Централізований федералізм з обмеженою автономією регіонів.

Проміжний висновок: Регіони мають обмежені повноваження і підпорядковуються

федеральному центру.
Розділ 6: Форма правління:

США:

Федеральна президентська республіка з розділеними владами (виконавчою,

законодавчою та судовою).

Росія:

Парламентська президентська республіка з виразною президентською владою

Розділ 7: Законодавча влада

США: Двопалатний Конгрес (Сенат та Палата представників).

Росія: Державна Дума (однопалатний парламент).

Розділ 8: Судова система

США: Незалежна судова система з Верховним Судом як найвищим органом.

Росія: Судова система також незалежна, але з активною роллю Конституційного Суду.

Розділ 9: Федералізм:

США: Сполучені Штати складаються з 50 штатів з власними законами та владою.

Росія: Федеративна система з регіонами та республіками.

Розділ 10: Свобода ЗМІ та громадянські права

США: Високий рівень свободи слова та прав громадян.

Росія: Обмеження свободи ЗМІ та деяких громадянських прав.

Висновок: Порівняльний аналіз політичних систем США та Росії виявляє

фундаментальні відмінності у їхніх підходах до влади, управління та законодавства.
США, як федеральна республіка з президентською системою, демонструє сильні
традиції стримувань та противаг, що забезпечують баланс між різними гілками влади та
автономією штатів. Це сприяє стабільності та гнучкості в управлінні, а також забезпечує
захист прав і свобод громадян.

З іншого боку, Росія, як федеративна республіка з парламентсько-президентською

системою, має більш централізовану модель влади. Президент має значні
повноваження, а регіональна влада є обмеженою. Це може призводити до концентрації
влади та меншої розподіленості відповідальності. Така система може бути ефективною
для швидкого прийняття рішень, але також несе ризики зменшення демократичного
контролю та обмеження політичного плюралізму.

Політичні системи обох країни мають свої переваги та недоліки, які відображаються у
їхніх внутрішніх та міжнародних політиках. Важливо визнати, що жодна політична
система не є ідеальною, і кожна має потенціал для розвитку та адаптації до
змінюваних умов та викликів сучасного світу.

Джерела:

● Breslauer, George. Khrushchev and Brezhnev as Leaders: Building Authority in

Soviet Politics.
● Dunlop, John B. The Rise of Russia and the Fall of the Soviet Empire.
● Baker, Peter, and Susan Glasser. Kremlin Rising: Vladimir Putin’s Russia and the
End of Revolution.

Посилання:

Порівняльна політика (Cambridge University Press).

Інші використані джерела:

https://www.cambridge.org/core/books/comparative-politics/russia/C817EBC0AC8A3F205D8
819FE7748727D

https://www.semanticscholar.org/paper/National-interests-of-the-USA-and-legal-analysis-Bel
yaeva-Belyaev/b6b826c7eb928628ad877cb0abda0d80576252c3

https://handbook.monash.edu/2020/units/ATS2088