Завдання 1.

До поліції надійшла заява Хитрун Марії, в заяві вона просила притягти до кримінальної
відповідальності її чоловіка, Хитруна Петра, який її сильно побив, зламав ребра, в зв’язку з чим вона
знаходиться у лікарні. Заяву внесено до ЄРДР, слідчий розпочав досудове розслідування, допитав
потерпілу, яка пояснила, що чоловік її безпідставно ревнував, 13 травні вона повернулась з роботи
пізно, оскільки разом зі своїми співробітниками святкувала день народження своєї подруги, випила
трохи вина. Чоловік не став слухати її пояснення, почав її бити, вона вибігла на сходи, де її побачили
сусіди, які зупинили чоловіка, який, на думку потерпілої, мав намір її вбити. Допитані як свідки сусіди
Хитрунів в своїх показаннях стверджували, що між подружжям часто виникали сварки, тому що Марія
полюбляла «погуляти», а чоловік наполягав, щоб вона приходила додому відразу після роботи,
ревнував її «небезпідставно», 13 травня сусіди почули крик на сходах, вийшли та побачили, що Петро
сильно б’є Марію. Їм вдалося зупинити Петра, Марію забрала до себе одна з сусідок, Доброва, оскільки
Марія була сильно побита, скаржилася на сильний біль у ребрах, Доброва викликала «Швидку
допомогу», Марію завезли до лікарні. За клопотанням слідчого (погодженим з прокурором) слідчий
суддя призначив медичну експертизу, з висновку якої вбачається, що Хитрун Марії завдані тілесні
ушкодження середньої тяжкості. Слідчий повідомив Хитруна Петра про підозру у вчиненні злочину,
передбаченого ч. 1 ст. 122 КК. Допитаний як підозрюваний Хитрун Петро себе винним не визнавав,
розповів, що дружина зраджувала його, під час сварок казала йому, що «посадить у тюрму», а сама
житиме у їх квартирі з коханцем, 13 травні вона повернулась додому о 3 годині, була сильно п’яною та
вже була побита. Він не хотів пускати її додому, виштовхував з квартири, вона почала кричати, що він її
б’є, вибігли сусідки, подруги Марії, одна з них, Доброва, забрала її до себе. Він Марію не бив, а тільки
виштовхував з квартири.
Слідчий вважав, що ним зібрані достатні докази, що підтверджують причетність Хитруна Петра до
вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК, и склав обвинувальний акт, який був затверджений
прокурором, та направлений до суду.
Під час судового розгляду даної справи були допитані свідки, обвинувачений та потерпіла, а також
експерт, який проводив медичну експертизу.
В судових дебатах прокурор наводив аргументи, посилаючись на досліджені докази, на
підтвердження того, що тілесні ушкодження потерпілий завдав саме обвинувачений, просив визнати
його винним та засудити до позбавлення волі на строк два роки. Потерпіла намагалась переконати суд
у тому, що її побив обвинувачений, який мав намір позбавити її життя, просила позбавити його волі.
Захисник обвинуваченого та сам обвинувачений, аналізуючи досліджені судом докази, посилались на
те, що свідки – подруги потерпілої, вони разом «гуляють», їх показанням не можна вірити,
обвинувачений не бив потерпілу, тілесні ушкодження їй були завдані до того, як вона 13 травня
повернулась додому, просили виправдати Хитруна.
Які види доказування були здійсненні у даному провадженні, охарактеризуйте їх.
В даному проваджені було здійснено два види доказування:
1. Доказування як різновид пізнання, тобто діяльність, що проводиться для
встановлення фактичних обставин кримінального провадження. Це власне процес
збирання та перевірки доказів.
2. Доказування як діяльність, спрямована на обґрунтування певної думки, для того, щоб
переконати в необхідності прийняття конкретного рішення, переконання в правильності
своєї позиції.

Завдання 2. Доломанов був засуджений за ст.ст. 358 ч.1, 190 ч. 1, 358 ч. 3 КК за підробку документів
та використання їх з метою одержання кредиту в АКБ «Укрсоцбанк», а також заволодінні грошима у
розмірі 80 тис. грн. шляхом обману.
У вироку суд, обираючи покарання, послався на те, що він враховує особистість обвинуваченого,
характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним діяння, а також невизнання обвинуваченим
своєї вини.
Дайте оцінку наведеному фрагменту вироку.
Відповідно до Статті 91 КПК України: обставинами, які підлягають доказуванню у
кримінальному провадженні є:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення
кримінального правопорушення);
 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини,
мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір
процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального
правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом’якшують
покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття
кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або
покарання;
Обираючи покарання, суд враховує: чи є обставини, які пом’якшують/обтяжують покарання,
особу обвинуваченого(чи був судимий раніше, характеристику, чи стоїть на обліку в лікарів
нарколога чи психіатра…), ставлення обвинуваченого до вчинення злочину та ін.

Завдання 3. У місцевому суді слідчий суддя розглядає клопотання прокурора про обрання до
Асламова, який підозрюється у вимаганні за ч. 2 ст. 189 КК України, запобіжного заходу у вигляді
тримання під вартою. Прокурор послався на те, що підозрюваний має намір сховатися від слідства і з
цією метою придбав квиток для виїзду до Азербайджану.
Захисник підозрюваного заперечує проти обрання даного запобіжного заходу і посилається на те, що
його підзахисний не вчиняв кримінальне правопорушення, в якому його підозрюють, виїхати в
Азербайджан він мав намір у справах, а не для того, щоб сховатися, квиток він придбав до складання
слідчим повідомлення про підозру.
1. Чи повинен слідчий суддя з’ясувати питання про те, чи вчиняв кримінальне
правопорушення Асламов, який предмет доказування при розгляді клопотання
прокурора (слідчого) про обрання запобіжного заходу?
Ні, під час розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді
тримання під вартою, слідчий суддя повинен зосередитися на розгляді питання про
необхідність обрання запобіжного заходу для забезпечення належного провадження у
кримінальному провадженні та попередження вчинення подібного правопорушення.
Предметом доказування в цьому клопотанні є встановлення наміру підозрюваного виїхати в
Азербайджан.
2. Що означає стандарт доказування «обґрунтована підозра»?
Обгрунтована підозра - наявність фактів або інформації, які можуть переконати
об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити
правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від
усіх обставин справи.

Завдання 4. Слідчий провів досудове розслідування за фактом заподіяння тяжких тілесних

ушкоджень Рокотову і дійшов висновку, що тілесні ушкодження заподіяв потерпілому Мольський в
стані необхідної оборони. Підставою для такого висновку були показання чотирьох свідків, яких
допитували слідчий та прокурор, свідки стверджували, що напад вчинив потерпілий, а Мольський
захищав себе та свою дружину. Потерпілий, якого допитав слідчий суддя в порядку, передбаченому ст.
225 КПК, пояснив, що він зробив зауваження Мольскому та його дружині, у відповідь Мольский
безпідставно його побив. Перевіривши та оцінивши наявні докази, прокурор ухвалив рішення про
закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
Потерпілий не погодився з таким рішенням та оскаржив постанову прокурора про закриття
кримінального провадження до слідчого судді.
Слідчий суддя розглянув скаргу в порядку, передбаченому ст. 306 КПК та відмовив у задоволенні
скарги. Потерпілий подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді.
 1. Чи здійснюється процес доказування під час розгляду скарги потерпілого слідчим
суддею та при розгляді його апеляційної скарги? Якщо процес доказування в зазначених
випадках має місце, в чому полягають його особливості?
Так, процес доказування здійснюється під час розгляду скарги потерпілого слідчим суддею
та при розгляді його апеляційної скарги.

Під час розгляду скарги потерпілого слідчий суддя може проводити дослідження доказів,
що були представлені в розслідуванні, а також доповнювати докази, які були представлені у
попередньому етапі провадження. Суддя може викликати на допит свідків, експертів та
інших осіб, які можуть допомогти у з’ясуванні обставин справи.

Під час розгляду апеляційної скарги суддя апеляційного суду може проводити повторні
дослідження тих же доказів, які були досліджені під час попереднього етапу провадження, а
також нові дослідження, які не були проведені раніше. Суддя може проводити допит свідків
та експертів, а також розглядати додаткові докази, що були представлені в апеляційній
скарзі.

Особливістю процесу доказування в цих випадках є те, що слідчий суддя та апеляційний

суддя не проводять повноцінного судового розгляду справи, а лише перевіряють законність
та обґрунтованість прийнятих раніше рішень та дій слідчих, прокурорів та інших учасників
процесу. Однак, вони мають можливість проводити дослідження доказів за необхідності та
вирішувати питання щодо їх достатності та переконливості.

2. Чи повинен був слідчий суддя перевірити показання свідків, яким чином це можна
зробити?
Так, слідчий суддя повинен був перевірити показання свідків, які стали підставою для
вирішення питання про закриття кримінального провадження. Для цього слідчий суддя міг
провести додаткове дослідження доказів, зокрема, допитати інших свідків, вивчити записи
камер спостереження, відео- та аудіозаписи, експертні висновки тощо.
3. Чи може (чи повинен) слідчий суддя, розглядаючи скаргу потерпілого, взяти до уваги
показання свідків?
Так, слідчий суддя, розглядаючи скаргу потерпілого на ухвалу прокурора про закриття
кримінального провадження, повинен взяти до уваги показання свідків, які були допитані під
час досудового розслідування.

Завдання 5. Килимська та Сметаніна обвинувачуються в тому, що працюючи: перша - завідуючої, а

друга - продавцем магазину, вчинили розкрадання товарів і грошей на значну суму (ч. 2 ст. 191 КК). Не
заперечуючи факту недостачі, обвинувачені заявили, що розкрадань вони не здійснювали, а недостача,
на їх думку, утворилася в результаті їх недосвідченості в торговій справі та недбалого відношення до
роботи. Спростовуючи ці пояснення обвинувачених, прокурор послався на те, що Сметаніна працювала
в торговій мережі більше п’яти років, а Климська не могла довести, що при отриманні та відпустці
товарів вона допускала помилки.
1. Чи покладається на сторону захисту тягар доказування під час судового розгляду?
Так, тому що це обов’язок того, хто представляє свою позицію в суді.
2. Чи можна використати наведені прокурором дані як докази в справі і посилатися на них
в обвинувальному вироку?
Ні