Розрахункова робота

«РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРОМАГНІТНОЇ СУМІСНОСТІ

ЛОКАЛЬНОГО УГРУПУВАННЯ РЕЗ»

здобувача вищої освіти

(військове звання, прізвище, ім’я, по-батькові)

Навчальна група № 191

Варіант завдання № 21
 Дано:
порядковий номер того, хто навчається за журналом 21.
Мета розрахунків:
 проведення практичних розрахунків параметрів, що визначають
електромагнітну обстановку (ЕМО);
 визначення умов електромагнітної сумісності (ЕМС) і частотно 
територіального планування радіоелектронних засобів рухомої служби.
Виконання:
Вихідні дані за варіантом № 21 (таблици 4, 5 Методичних рекомендацій)
зведемо у таблицю 7.
Таблиця 7
№ Параметр Rx TX1 TX2
1 Робоча частота f, МГц 154,3 151,3 154,1
2 Необхідна смуга частот Вн, кГц 32 120 143
3 Коефіцієнт підсилення антени приймача G Rx, дБі 6
4 Коефіцієнт підсилення антени передавача G Tx, дБі 8 8 7
5 Потужність передавача РTx, дБВт 14 19,2 21,3
6 Послаблення рівня позасмугового випромінювання 63 47
передавача МTx, дБ;
7 Вибірковість приймача по побічному каналу прийому на 68 70
частотах позасмугового випромінювання передавача S, дБ
8 Відстань від передавача R(r), м. 10000 15 7
9 Реальна чутливість власного радіоприймача URx min, мкВ 2,5
10 Номінал проміжної частоти fПЧ, МГц 10,7
11 Частота налаштування гетеродину верхня
12 Необхідне співвідношення сигнал/(завада+шум) на вході 8
ПРМ, А, дБ.

2
 Розрахункова частина
Етап 1. Вибір по частотній ознаці РЕЗ, що можуть бути джерелом
завади для існуючого приймача.
1.1) а) Визначення можливих джерел завад по основному каналу від
основного випромінювання передавачів.
Розрахунок здійснюється за формулами (1), (2) та формулам (22) або (23).
Клас випромінювання визначає необхідну смугу частот, тобто, наприклад,
для класу випромінювання 120К0F3E необхідна смуга частот на рівні –3 дБ
Вн (ВнTx1) становить 120 кГц.
Ширина контрольної смуги частот на рівні –30 дБ В-30дБ (ВTx1) = 1,2 В-3дБ
а) для першого передавача Тх1:
Δf1 = |fTx1 – fRx| = |151,3 – 154,3| = 3 МГц;
ВTx1= 1,2* 120 = 144 кГц;
BRx = 1,2* 32 = 38,4 кГц;
(BTx1+ BRx)/2 = (144+ 38,4)/2 = 91,2 кГц, або 0,0912 МГц.
Перевіряємо умову
Δf ≤ (BTx+ BRx)/2,
але 3 МГц > 0,0912 МГц.
Умова (2) для Тх1 не виконується, тому завада по основному каналу
прийому від основного випромінювання передавача не можлива. У таблиці 6
з результатами розрахунку у п. 1.1 для РЕЗ 1 ставимо позначку «–».
б) для другого передавача Тх2:
Δf2 = |fTx2 – fRx| = |154,1 – 154,3| = 0,2 МГц;
ВTx2= 1,2* 143 = 171,6 кГц;
BRx = 1,2* 32 = 38,4 кГц;
(BTx2+ BRx)/2 = (171,6+ 38,4)/2 = 105 кГц, або 0,105 МГц.
Перевіряємо умову (2) Δf ≤ (BTx+ BRx)/2, але 0,2 МГц > 0,105 МГц.

3
 Умова (2) для Тх2 не виконується, тому завада по основному каналу
прийому від основного випромінювання передавача не можлива. У таблиці 6
з результатами розрахунку у п. 1.1 для РЕЗ 2 ставимо позначку «–».

1.1) б) Визначення можливих джерел завад по основному каналу від

позасмугового випромінювання передавача.
Розрахунок здійснюється за формулами (1), (3) та формулам у п.4.
а) для першого передавача Тх1:
Δf1 = 3 МГц;
2,5* ВНTx1= 2,5* 120 = 300 кГц;
BRx = 38,4 кГц;
2,5*BН Tx1+ BRx/2 = 300+38,4/2 = 319,2 кГц, або 0,3192 МГц.
Перевіряємо умову
Δf ≤ (2,5BTx+ BRx/2),
3 > 0,3192 МГц.
Умова (3) для Тх1 не виконується, тому завада по основному каналу
прийому від позасмугового випромінювання не можлива. У таблиці 6 з
результатами розрахунку у п. 1.1 для РЕЗ 1 ставимо позначку «+».
б) для другого передавача Тх2:
Δf2 = 0,2 МГц;
2,5*ВН Tx2= 2,5*143 = 357,5 кГц;
BRx = 38,4 кГц;
2,5*BН Tx1+ BRx/2 = 357,5+19,2 = 376,7 кГц, або 0,3767 МГц.
Перевіряємо умову
Δf ≤ (2,5BTx+ BRx/2) ,
але 0,2 МГц < 0,3767 МГц.

4
 Умова (3) для Тх2 виконується, тому завада по основному каналу
прийому від позасмугового випромінювання можлива. У таблиці 6 з
результатами розрахунку у п. 1.1 для РЕЗ 2 ставимо позначку «+».

1.2) Визначення можливих джерел завад по сусіднім каналам

Розрахунок здійснюється за формулою
(BTx + BRx)/2 ≤ ∆ f ≤ (2*∆fCh + BTx/2),
де вважаємо ∆fCh ≈ 1,5 BНRx.
а) для першого передавача Тх1:
Використаємо дані, які отримані у попередніх розрахунках у п.1.1 а):
Δf1 = 3 МГц;
(BTx1+ BRx)/2 = 0,0912 МГц.
2*∆fCh+BTx1/2=2*1,5*BНRx + BTx1/2 =3*32 +144/2 = 168 кГц або 0,168
МГц.
Перевіряємо умову (4)
0,0912 МГц менш ніж 3 МГц , але 3 > 0,168 МГц .
Умова (4) для Тх1 не виконується, тому завада по сусідньому каналу
прийому не можлива. У таблиці 6 з результатами розрахунку у п. 1.2 для РЕЗ
1 ставимо позначку «–».
б) для другого передавача Тх2:
Використаємо попередні у п.1.1 б) розрахунки:
Δf2 = 0,2 МГц;
(BTx2+ BRx)/2 = 0,105 МГц.
2*∆fCh + BTx2/2 = 2*1,5BнRx+ BTx2/2 = 3*32 + 171,6/2 = 181,8 кГц або
0,1818 МГц.
Перевіряємо умову (4)
0,105 МГц ≤ 0,2 МГц , але 0,2 МГц більш ніж 0,1818 МГц.

5
 Умова (4) для Тх2 не виконується, тому завада по сусідньому каналу
прийому не можлива. У таблиці 6 з результатами розрахунку у п. 1.1 для РЕЗ
2 ставимо позначку «–».

1.3) Визначення можливих джерел завад інтермодуляції – у даній роботі не

виконується.

1.4) Визначення можливих джерел завад по дзеркальному каналу

Для приймач за формулами (8) або (9) в залежності від налаштування
гетеродину розраховуємо частоту дзеркального каналу прийому.
В завданні № 31 відповідно таблиці вхідних даних визначено верхнє
налаштування гетеродину приймача та номінал проміжної частоти 10,7 МГц,
тому за формулою (9)
fДЗК = fRx+ 2 f ПЧ1 = 154,3 МГц +2* 10,7 МГц = 175,7 МГц.
Завада можлива, якщо виконується умова (10) :
| fTx - fДЗК | ≤ (BRx/2+ BTx/2).
а) для першого передавача Тх1:
| fTx1 – fДЗК | = | 151,3 – 175,7 | = 24,4 МГц,
(BRx/2+ BTx1/2) = 19,2+72=91,2 кГц, або 0,0912 МГц,
24,4 > 0,0912.
Умова (10) для Тх1 не виконується, тому завада по дзеркальному каналу
прийому не можлива. У таблиці 6 з результатами розрахунку у п. 1.5 для РЕЗ
1 ставимо позначку «–».
б) для другого передавача Тх2:
| fTx2 – fДЗК | = | 154,1 – 175,7 | = 21,4 МГц,
(BRx/2+ BTx2/2) =19,2+85,8=105 кГц, або 0,105 МГц,
21,4 > 0,105.

6
 Умова (10) для Тх2 не виконується, тому завада по дзеркальному каналу
прийому не можлива. У таблиці 6 з результатами розрахунку у п. 1.5 для РЕЗ
2 ставимо позначку «–».

1.5) Визначення можливих джерел завад по першій ПЧ

Завада по першій ПЧ можлива, якщо для кожного з відібраних передавачів і
приймача виконується умова (11) :
| fTx – fПЧ1| ≤ (BRx/2+ BTx/2).
а) для першого передавача Тх1:
| fTx1 – fПЧ1 | = | 151,3 – 10,7 | = 140,7 МГц,
(BRx/2+ BTx1/2) = 91,2 кГц, або 0,0912 МГц,
але 140,8 > 0,0912.
Умова (11) для Тх1 не виконується, тому завада по першой ПЧ не
можлива. У таблиці 6 з результатами розрахунку у п. 1.6 для РЕЗ 1 ставимо
позначку «–».
б) для другого передавача Тх2:
| fTx2 – fПЧ1 | = | 154,1 – 10,7 | = 143,4 МГц,
(BRx/2+ BTx2/2) = 19,2+85,8=105 кГц, або 0,105 МГц,
але 143,4 > 0,105.
Умова (11) для Тх2 не виконується, тому завада по першої ПЧ не
можлива. У таблиці 6 з результатами розрахунку у п. 1.6 для РЕЗ 2 ставимо
позначку «–».

1.6) Визначення можливих джерел завад на гармоніках

За формулами (12) (13) визначаємо частоти другої та третьої гармонік
(субгармонік) для кожного передавача:
- для гармонік: fn Tx = n fTx;

7
 - для субгармонік: fmTx = fTx/m; m = 2, 3…
де n (m)= 2, 3, 4,… – номер гармоніки (субгармоніки).
Та перевіряємо виконання умов (14) і (15):
- для гармонік
|fnTx – fRx| ≤ (BRx /2+ nBTx/2);
- для субгармонік
|fmTx – fRx| ≤ (BRx/2+ BTx /(2 m));
а) для першого передавача Тх1:
- для гармонік: 2-a f2 Tx1 = 2 fTx1 = 2*151,3= 302,6 МГц;
3-я f3 Tx1 = 3 fTx1 = 3*151,3= 453,9 МГц;
- для субгармонік: 2-a f/2 Tx1 = fTx1 /2 = 151,3 /2 = 75,65 МГц;
3-я f/3 Tx1 = fTx1 /3 = 151,3 /3 = 50,433 МГц;
- для гармонік: 2-a BRx /2+ 2BTx1/2 = 19,2 +144 = 163,2 кГц, або 0,1632 МГц;
3-я BRx /2+ 3BTx1/2 =19,2 +216 = 235,2 кГц, або 0,2352 МГц;
- для субгармонік: 2-a BRx /2+ BTx1/(2*2)= 19,2+36 = 55,2 кГц, або 0,0552 МГц;
3-я BRx /2+ BTx1/(2*3)= 19,2 +24 = 43,2кГц, або 0,0432 МГц.
Перевіряємо умову (14) | fnTx – fRx| ≤ (BRx /2+ nBTx/2) для гармонік:
- 2-a гармоніка |302,6 – 154,3| = 148,3 МГц, 148,3 МГц > 0,1632 МГц.
Умова (14) для Тх1 не виконується, тому завада по другій гармоніці не
можлива. У таблиці 6 з результатами розрахунку у п. 1.7 для РЕЗ 1 ставимо
позначку «–».
- 3-я гармоніка |453,9 – 154,3| = 299,6 МГц, 299,6 МГц> 0,2352 МГц.
Умова (15) для Тх1 не виконується, тому завада по третій гармоніці не
можлива. У таблиці 6 з результатами розрахунку у п. 1.7 для РЕЗ 1 ставимо
позначку «–».
Перевіряємо умову (15) |fmTx – fRx| ≤ (BRx/2+ BTx /(2 m)) для субгармонік:
- 2-a субгармоніка |75,65 – 154,3|=78,65 МГц, 78,65 МГц > 0,0552 МГц.

8
 Умова (15) для Тх1 не виконується, тому завада по другій субгармоніці не
можлива. У таблиці 6 з результатами розрахунку у п. 1.8 для РЕЗ 1 ставимо
позначку «–».
- 3-я субгармоніка |50,433–154,3|=103,867 МГц, 103,867 МГц> 0,0432 МГц.
Умова (15) для Тх1 не виконується, тому завада по третій субгармоніці не
можлива. У таблиці 6 з результатами розрахунку у п. 1.8 для РЕЗ 1 ставимо
позначку «–».
б) для другого передавача Тх2:
- для гармонік: 2-a f2 Tx2 = 2 fTx2 = 2*154,1= 308,2 МГц;
3-я f3 Tx2 = 3 fTx2 = 3*154,1= 462,3 МГц;
- для субгармонік: 2-a f/2 Tx2 = fTx2/2 = 154,1 /2 = 77,05 МГц;
3-я f/3 Tx2 = fTx2 /3 = 154,1 /3 = 51,367 МГц;
- для гармонік: 2-а BRx/2+2BTx2/2 =19,2 +171,6=190,8 кГц, або 0,1908 МГц;
3-я BRx/2+3BTx2/2=19,2 +257,4=276,6 кГц, або 0,2766 МГц;
- для субгармонік: 2-a BRx/2+BTx2/(2*2)= 19,2 +42,9=62,1 кГц, або 0,0621 МГц;
3-я BRx/2+BTx2/(2*3)= 19,2 +28,6=47,8 кГц, або 0,0478 МГц.

Перевіряємо умову (14) | fnTx – fRx| ≤ (BRx /2+ nBTx/2) для гармонік:
- 2-a гармоніка (308,2 – 154,3) = 153,9 МГц, 153,9 МГц > 0,1908 МГц.
Умова (14) для Тх2 не виконується, тому завада по другій гармоніці не
можлива. У таблиці 4 з результатами розрахунку у п. 1.7 для РЕЗ 2 ставимо
позначку «–».
- 3-я гармоніка (462,3 – 154,3) = 308 МГц, 308 МГц> 0,2766МГц.
Умова (14) для Тх2 не виконується, тому завада по третій гармоніці не
можлива. У таблиці 6 з результатами розрахунку у п. 1.7 для РЕЗ 2 ставимо
позначку «–».
Перевіряємо умову (15) |fmTx – fRx| ≤ (BRx/2+ BTx /(2 m)) для субгармонік:

9
- 2-a субгармоніка |77,05 –154,3|=77,25 МГц, 77,25 МГц > 0,0621 МГц.
Умова (15) для Тх2 не виконується, тому завада по другій субгармоніці не
можлива. У таблиці 6 з результатами розрахунку у п. 1.8 для РЕЗ 2 ставимо
позначку «–».
- 3-я субгармоніка |51,367–154,3|=102,933 МГц, 102,933 МГц > 0,0478 МГц.
Умова (15) для Тх1 не виконується, тому завада по третій субгармоніці не
можлива. У таблиці 6 з результатами розрахунку у п. 1.8 для РЕЗ 1 ставимо
позначку «–».
Таблиця 8
Допоміжні проміжні результати розрахунків для частотного аналізу
№ Параметр Rx TX1 TX2
1 Ширина контрольної смуги частот на рівні –30 дБ, 38,4 144 171,6
BRx (BTx) = 1,2 *BH , кГц
2 Частотне рознесення радіоканалів Δf, Мгц 3 0,2
3 (BTx+ BRx)/2, МГц 0,0912 0,105
4 2,5*BН Tx+ BRx/2, МГц 0,3192 0,3767
5 2*∆fCh + BTx/2, (∆fCh ≈ 1,5 BнRx), МГц 0,168 0,1818
6 Частота дзеркального каналу прийому fДЗК = fRx- 2 f ПР, 175,7
МГц
7 fTx - fДЗК, МГц 24,4 21,4
8 fTx – fПЧ, МГц 140,7 143,4
9 Друга гармоніка 2 * fTx, МГц 302,6 308,2
10 BRx /2+ 2BTx/2, Мгц 0,1632 0,1908
11 Третя гармоніка 3 * fTx, МГц 453,9 462,3
12 BRx/2+3BTx/2, Мгц 0,2352 0,2766
13 Друга субгармоніка fTx /2, Мгц 75,65 77,05
14 BRx/2+BTx/(2*2) , Мгц 0,0552 0,0621
15 Третя субгармоніка f Tx/3 , МГц 50,433 51,367
16 BRx/2+BTx/(2*3), Мгц 0,0432 0,0478
17 Нижня частота основного каналу прийому 154,2808

10
 fRxmin = fR x – BRx/2, МГц
18 Верхня частота основного каналу прийому 154,3192
fRxmax = fRx + BRx/2, МГц
19 Нижня частота смуги випромінювання основного каналу 151,223 154,0142
передавача fTx – BTx/2, МГц
20 Верхня частота смуги випромінювання основного каналу 151,377 154,1858
передавача fTx + BTx/2, МГц

Етап 2. Розрахунок рівня сигналу та завад

2.1) Розрахунок втрат поширення радіохвиль
Втрати при поширення радіохвиль у вільному просторі (в дБ)
визначаються за рівнянням (16).
Для корисного сигналу:
LProp сигн [дБ] 32,420lgf[МГц]20lgr[км] = 32,4 +20lg154,320lg10

=
=32,4 +20*2,188+20*1 = 32,4 + 43,76 +20 = 96,16 дБ.
У п. 2. таблиці 6 із результатами розрахунку заносимо втрати в
радіолінії для корисного сигналу.
Для сигналу завади від першого передавача Тх1 втрати поширення:
LProp Тх1[дБ]  32,420lgf[МГц]20lgR1 [км] = 32,4 +20lg151,320lg0,015 =

=32,4+20*2,1798+20*(-1,8) = 32,4 + 43,597 – 36 = 39,997 ≈ 40 дБ.

Для сигналу завади від другого передавача Тх2 втрати поширення:

LProp Тх2[дБ]  32,420lgf[МГц]20lgR2 [км] = 32,4 +20lg154,120lg0,007=

32,420lgf[МГц]20lgR2 [км] = 32,4+20*2,1878+20*(–2,1549) = 32,4 + 43,756 –
43,098 = 33,062 дБ.

2.2) Розрахунок рівня корисного сигналу на вході приймача

11
 Потужність корисного сигналу на вході приймача Рс може бути
визначена по формулі (17):

Pc = (PTx + GTx) – LProp сигн + G Rx = (14+8) – 96,16 + 6 = − 68,16 (дБВт).

У п.3. таблиці 6 із результатами розрахунку заносимо рівень корисного

сигналу.
2.3) Розрахунок потужності завад на вході приймача
Потужність завади на вході приймача може бути визначається по
формулі (18) наступним чином:

PI = PTx – LΣ (дБВт).

Втрати сигналу в радіолінії LΣ на даному етапі розрахунків здійснюємо

для умови, що основний канал передавача завади приймається основним
каналом прийому приймача без урахування впливу коефіцієнту частотної
вибірковості FDR (тобто FDR=0) та за умов відсутності втрат в трактах
прийому та передачі, а також за збігом поляризації антен.

а) втрати сигналу для першого передавача Тх1:

LΣ Тх1= LProp Тх1 – GTx1– GRx = 40 – 6 – 8 = 26 дБ,

б) втрати сигналу для другого передавача Тх2:

LΣ Тх2= LProp Тх2 – GTx2– GRx = 33,062 – 6 –7 = 20,062 дБ.

2.3.2) Розрахунок потужності завад по основному каналу

Якщо по основному каналу приймача приймається основне
випромінювання передавача завади вважаємо, що у формулах (22) і (23)
M=S=0 дБ, а послаблення завади визначається коефіцієнтом частотної
вибірковості приймача FDR. Для розрахунків використовується формула (20).

12
 Розрахуємо рівень завад на вході приймача при прийомі основного
випромінювання основним каналом приймача:
а) від першого передавача Тх1
PI1= PTx1 – LΣ Тх1 = 19,2 – 40 = - 20,8 дБВт,
б) від другого передавача Тх2
PI2= PTx2 – LΣ Тх2 = 21,3 – 33,062 = – 11,762 дБВт.
Результат розрахунку рівня завад заносимо у п. 4 таблиці 6.
2.3.1) Розрахунок коефіцієнта частотної вибірковості приймача (FDR).
У даному варіанті завдання (№ 21) завади по основному каналу
прийому не можливі, тому не потрібно розрахувати коефіцієнт частотної
вибірковості FDR.
Розрахуємо рівень завад по основному каналу прийому від
позасмугового випромінювання передавача завади за формулою (20).
а) від другого передавача Тх2:
PI2= PTx2 – LΣ Тх2 – M2(f) = 21,3– 33,062 – 47= – 58,762 дБВт.

При частотному аналізі можливість завад по основному каналу

прийому від позасмугових каналів передачі передавачів завад виявлено
тільки для другого передавача Тх2. Тому п. 5.1 таблиці 6 з результатами цей
результат заносимо для Тх2, а для Тх1 не заносимо ( ставимо відмітку «–»).

2.3.3) Розрахунок потужності завад по сусідньому каналу

При частотному аналізі можливість завад по сусідньому каналу
прийому від основного випромінювання передавача не виявлено. Тому п. 5.2
таблиці 6 з результатами цей результат не заносимо ( ставимо відмітку «–»).

13
 Аналогічно проводимо розрахунки рівня завад по дзеркальному каналу
і каналу першої ПЧ.
2.3.4) Розрахунок потужності завад по дзеркальному каналу
Можливість завад по дзеркальному каналу відсутні.
2.3.5) Розрахунок потужності завад по першій ПЧ
Можливість завад по першій ПЧ відсутні.

2.3.6) Розрахунок рівня інтермодуляційних завад – не розраховуємо.

2.3.7) Розрахунок рівня випромінювання завад на гармоніках (субгармоніках).

Розрахунки по частотній ознаці для варіанту розрахунку № 21 не
виявили можливість завади на гармоніках та субгармоніках. Тому розраховані
рівні цих завад у подальших розрахунках не враховуємо. У пунктах 5.5 та 5.6
таблиці 6 для обох передавачів ставимо позначки «–».

2.4) Розрахунок множинної завади.

Розрахунок рівня множинної завади на вході приймача виконаємо за
методикою, яка приведена у розділі 7.4 для усіх визначених за частотною
ознакою каналів прийому від обох передавачів.
Необхідні для розрахунків рівні завад вже раніше внесені у таблицю 6.
а) для другого передавача Тх2:
Виявлені завади по основному каналу прийому:
- від позасмугового випромінювання з рівнем – 58,762 дБ.
Для їх додавання потрібно перерахувати їх в одиниці Вт:
PΣI1[Вт]= 10 (PI1 [дБ]/10) = 10 -5,8762 = 0,000 0013298, Вт,
Результат представимо у логарифмічних одиницях:
PΣITx1=10*lg (0,000 0013298 [Вт])= – 58,762 дБВт, або 0,000 0013298Вт

14
Отримані результати потрібно внесемо у п. 6 таблиці 6 для РЕЗ 2.
б) для першого передавача Тх1:
Завад не виявлено.
2.5) Розрахунок рівня шумів
Реальна чутливість приймача з абсолютних одиниць вимірювання В
(вольт) перераховується в логарифмічні одиниці – дБВт за формулою (34). У
завданні реальна чутливість приймача задана у мікровольтах (1 мкВ = 10 -6 В),
тому перерахуємо за формулою (35):
PRx real [дБ] =10*lg (U2)-12Rx real [мкВ] /RRx)= 10*lg ((2,5)2)-12/50)= –129,03 дБВт.
Рівень шумів дорівнює пороговій (мінімальній) чутливості приймача та
розраховується за формулою (35):
PШ = PRx min = PRx real – А = (–129,03) – 8 = –121,03 (дБВт), що відповідає
PШ = 0,789*10 -12 Вт.
Результат вносимо у п.7 таблиці 6.
2.6) Розрахунок сумарного рівня завад та шумів
PΣ[Вт]=PΣI1+PΣI2+PШ≈ 1,3298*10-6+0,789*10 -12 ≈ 1,3298*10-6Вт,
що відповідає – 58,762 дБВт.
Результат розрахунку заносимо у п. 8 таблиці 6.

етап 3. Оцінка отриманих результатів розрахунків ЕМС

Обчислимо значення критерія ЕМС Q:

Q = (PC – (PI Ʃ+ PШ)) – A = − 68,16 – (–58,762 ) – 8 = – 17,398 дБ

де А – необхідне захисне відношення сигнал/завада(дБ).
Здійснюємо оцінку якості частотного присвоєння, що планується.
(Q = – 17,398) < 0, тому приймається рішення про не виконання вимог
ЕМС.

15
 У п. 10 таблиці 6 із результатами розрахунків вносимо позначення «–».
Таблиця з результатами розрахунків має вигляд, який наведений на
наступний сторінки.

РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРАХУНКУ ЕМС ЛОКАЛЬНОГО УГРУПУВАННЯ РЕЗ

(варіант № 21)
№ Назва параметру РЕЗ 1 РЕЗ 2
1 Наявність завад по каналах прийому (+або-)
- по основному каналу від основного випромінювання – –
1.1 - по основному каналу від позасмугового
– +
випромінювання
1.2 по сусідньому каналу – –
1.3. по дзеркальному каналу – –
1.4. по 1 ПЧ – –
2-га 3-тя 2-га 3-тя
1.5 на гармоніках, (+ або -)
– – – –
1.6 2-га 3-тя 2-га 3-тя
на субгармоніках, (+ або -)
– – – –
2 Втрати в радіолінії для корисного сигналу Lc, дБ 96,16
3 Рівень корисного сигналу на вході приймача, дБВт − 68,16
4 Втрати в радіолінії для завад, дБ 40 33,062
5 Рівень завади на вході приймача, дБВт
- по основному каналу від основного випромінювання – 20,8 – 11,762
5.1
коефіцієнт частотної вибірковості (FDR) – –
- рівень завади з урахуванням FDR – –
- по основному каналу від позасмугового
–
– 58,762
випромінювання
5.2 по сусідньому каналу – –
5.3 по дзеркальному каналу – –
5.4 по 1 ПЧ – –
2-га 3-тя 2-га 3-тя
5.5 на гармоніках
– – – –
2-га 3-тя 2-га 3-тя
5.6 на субгармоніках
– – – –
Загальний рівень завад на вході приймача від – 58,762 дБВт –
6
кожного з передавачів РІƩі, дБВ та Вт 1,3298*10 Вт-6
–
–121,03 дБВт
7 Рівень шумів на вході приймача РШ , дБВт
0,789*10 -12 Вт
8 Загальний рівень шумів та завад на вході – 58,762 дБВт

16
 приймача від обох передавачів , дБВ та Вт (п.п.
1,3298*10-6 Вт
51+52+6)
9 Значення Q = РС/ (РІƩ +РШ) - A, дБ – 17,398
10 Забезпечення ЕМС (+ або -) –

Висновки за результатами розрахунку по варіанту № 21.

Результати розрахунків показують, що рівень завад та шумів перевищує
допустимий, отже, умови ЕМС не забезпечується.
Потрібно змінювати робочу частоту передавача Тх2 таким чином, щоб
запобігти потрапляння завади до можливого позасмугового випромінювання
передавача завади. Після зміни частоти випромінювання потрібно повторно
розрахувати ЕМС.

17