Professional Documents
Culture Documents
КІНЦЕВИЙ МОЗОК
КІНЦЕВИЙ МОЗОК
(telencephalon; cerebrum)
Він представлений правою та лівою півкулями великого мозку (hemispheria
cerebri). До кожної півкулі належать:
- плащ (pallium);
- нюховий мозок (rhinencephalon);
- основна частина кінцевого мозку (pars basilaris telencephali) – підкіркові
ядра;
- склепіння (fornix);
- мозолисте тіло (corpus callosum).
Порожниною кінцевого мозку є бічні шлуночки (ventriculi laterales).
Півкулі великого мозку (hemispheria cerebri)
Півкулі великого мозку (hemispheria cerebri) вкриті корою великого мозку;
плащем (cortex cerebri; pallium) і мають три поверхні:
- верхньобічну поверхню півкулі великого мозку (facies superolateralis
hemispherii cerebri);
- присередню поверхню півкулі великого мозку (facies medialis hemispherii
cerebri);
- нижню поверхню півкулі великого мозку (facies inferior hemispherii cerebri).
Найбільш виступаючі ділянки півкуль отримали назву полюсів:
- лобовий полюс (polus frontalis);
- потиличний полюс (polus occipitalis);
- скроневий полюс (polus temporalis).
Зоровий центр кожної півкулі зв'язаний із зовнішньою половиною сітківки свого боку
і з присередньою її половиною протилежного. У ділянці
клина (cuneus) містяться центри зорової пам'яті й зорової орієнтації.
У зацентральній звивині (тім'яна частка) локалізується ядро шкірного
аналізатора (больова, тактильна, температурна чутливість), причому проекція
нервових елементів кори на периферію аналогічна проекції їх на передцентраль-ній
звивині.
Кірковий кінець рухового аналізатора виразної усної мови* міститься зліва у задній
третині нижньої лобової звивини .У разі ушкодження цієї зони людина втрачає
здатність вимовляти слова (рухова афазія), хоч довільні скорочення відповідних м'язів
або їх груп можливі.
Кіркове ядро слухового аналізатора усної мови розташоване в глибині задньої
ділянки верхньої скроневої звивини. Якщо уражено цей центр, то виникає сенсорна
афазія (людина чує слова, але не розуміє їхнього значення).
Ядро рухового аналізатора письмової мови локалізується в задній ділянці середньої
лобової звивини і в ннжньотім'яній ділянці. При ушкодженні цього центра всі рухи,
зв'язані з письмом, зберігаються, але втрачається здатність писати літери та інші
письмові знаки (аграфія).
Ядро зорового аналізатора письмової мови, пов'язане із загальним центром ана-
лізатора зору, міститься в gyrus angularis нижньої тім'яної часточки зліва. Керує
процесом читання. Порушення його функції не призводить до втрати зору, але людина
перестає читати й розуміти написане (алексія).
НЮХОВИЙ
МОЗОК (rhinencephalon), ЛІМБІЧНА,або ОБІДКОВА ЧАСТКА (lobus limbicus),
чи ЛІМБІЧНА СИСТЕМА
Це центр емоційної чутливості сприйняття зовнішнього середовища, де
формуються емоційні реакції, реакції поведінки (статеві та захисні), мотивувань, так
звані підсвідомі реакції, і філогенетично найдавніша та морфологічно найглибша
структура кінцевого мозку людини.
Разом з усією підкіркою нюховий мозок (rhinencephalon) є джерелом енергії для
кори і відповідає за життєво важливі реакції людини, регулює діяльність внутрішніх
органів. Зокрема, за відчуття голоду і спраги, сприйняття звуків і запахів, мотивацію
поведінки. Тут закладені механізми пам’яті, сну, емоцій.
Ці реакціїї сформувались у зв’язку з первинними функціями нюху, їх
морфологічною основою є відділи мозку, які розвиваються з нижніх відділів
мозкового пухиря і належать до нюхового мозку.
Вчений Брока ще в 1878 році об’єднав поясну борозну (sulcus cinguli), перешийок
поясної звивини (isthmus gyri cinguli), приморськоконикову борозну (gyrus
parahippocampalis) в одну частку, яка має вигляд дугоподібної крайової частки.
Латинське слово ”limbus” перекладається як ”край” або ”облямівка”, ”обідок”, і
Брока назвав цю частку великою крайовою часткою, або лімбічною часткою, або
склепінною звивиною Арнольда.
Морфологічно лімбічна система розташована в центральній частині нюхового
мозку в:
- обідковій частці (lobus limbicus);
- морському конику (hippocampus);
- гачку (uncus);
- зубчастій звивині (gyrus dentatus);
- прозорій перегородці (septum pellucidum).
За останніми науковими даними, центр лімбічної системи міститься і в нюховому
шляху (тракті), цибулині, нюховому трикутнику та передній пронизаній
речовині (периферійний відділ нюхового мозку).
Окрім поняття ”лімбічна частка” в нейроанатомії є поняття ”лімбічна система”
(англ. limbic system – обідкова, або лімфатична система), яка об’єднує всі компоненти
нюхового мозку та деякі інши структури.
Лімбічна система функціонує у взаємозв’язку з ретикулярною формацією.
У людини нюховий мозок (rhinencephalon) розвинутий слабше, ніж у тварин
і поділяється на:
- передню нюхову частку (lobus olfactorius anterior) – периферійну частину);
- задню нюхову частку; грушоподібну частку (lobus olfactorius posterior; lobus
piriformis) – центральну частину;
- морського коника (hippocampus), який розглядають як окрему додаткову
частину нюхового мозку.
До центральної частини нюхового мозку (задньої нюхової частки – lobus
olfactorius posterior) належать:
- обідкова частка (lobus limbicus), яка складається з:
- поясної звивини (gyrus cinguli) з поясною борозною (sulcus cinguli);
- приморськоконикової звивини (gyrus parahippocampalis);
- зубчаста звивина (gyrus dentatus);
- мигдалеподібне тіло (corpus amygdaloideum), яке також належить до
базальних ядер;
- прозора перегородка (septum pellucidum);
- гачок (uncus) – кірковий аналізатор нюху:
До периферійної частини нюхового мозку (передньої нюхової частки – lobus
olfactorius anterior) належать:
- нюхова цибулина (bulbus olfactorius);
- нюховий шлях (tractus olfactorius);
- ділянка прозорої перегородки, або перегородкове поле (area septalis);
- присередня та бічна нюхові звивини (gyri olfactorii medialis et lateralis), які є
пучками нервових волокон, що розходяться від нюхового шляху в різні боки,
утворюючи присередню та бічну сторони нюхового трикутника;
- нюховий трикутник (trigonum olfactorium), або нюхове поле (area olfactoria),
що має:
- передню пронизану речовину (substantia perforata anterior);
- діагональну стрічку (stria diagonalis);
- нюховий горбок (tuberculum olfactorium).
- тонус м’язів;
- деякі автономні (вегетативні) реакції, зокрема теплорегуляцію та вуглеводний
обмін.
Стріопалідарна система є основною частиною екстрапірамідної системи і
складається з двох частин:
- стріатума (striatum), який відноситься до філогенетично нових утворів
(neostriatum) стріальної системи, що сповільнюють рухи. Він складається:
- хвостате ядро (nucleus caudatus);
- лушпина (putamen);
- палідума (pallidum), який відноситься до більш старих утворів (paleostriatum),
що прискорюють рухи. Він складається:
- бічна бліда куля (globus pallidus lateralis);
- присередня бліда куля (globus pallidus medialis).
Смугасте тіло (corpus striatum) належить до екстрапірамідної системи і має ще
назву стріопалідарної системи, складається з:
- стріатума (striatum);
- палідума (pallidum).
Стріатум та палідум поділяються на дві частини:
- дорсальний та вентральний стріатум (striatum dorsale et ventrale);
- дорсальний та вентральний палідум (pallidum dorsale et ventrale).
.Хвостате ядро (nucleus caudatus) є видовженим та дугоподібно вигнутим навколо
таламуса (thalamus) ядром, має морфофукціональний зв’язок через провідні шляхи із
сусідніми ядрами таламуса та складається з:
- голови (caput) – це передня потовщена частина ядра, що міститься в лобовій
частці півкуль великого мозку (lobus frontalis hemispherii cerebri);
- тіла (corpus) – це середня частина ядра, що розташована у тім’яній частці
(lobus parietalis hemispherii cerebri);
- хвоста (cauda) – це задня частина ядра, котра загинається вниз та вбік і
розташовується у скроневій частці (lobus temporalis hemispherii cerebri).
Усі центри мови непарні і розміщені у правші в лівій півкулі, а у лівші – у правій
півкулі.
Бічний шлуночок (ventriculus lateralis)
Порожниною кінцевого мозку є бічні шлуночки (правий та лівий),
які складаються з:
- лобових рогів; передніх рогів (cornua frontalia; cornua anteriora);
- потиличних рогів; задніх рогів (cornua occipitalia; cornua posteriora);
- скроневих рогів; нижніх рогів (cornua temporalia; cornu inferiora);
- центральної частини (pars centralis).
Лобові роги; передні роги (cornua frontalia; cornua anteriora) розміщені в лобовій
частці (lobus frontalis). Вони обмежовані:
- присередньо пластинкою прозорої перегородки (lamina septi pellucidi);
- збоку і знизу головою хвостатого ядра (caput nuclei caudati);
- зверху мозолистим тілом (corpus callosum).
Центральна частина (pars centralis) розташована в тім’яній частці (lobus
parietalis). Вона обмежована:
- знизу – тілом хвостатого ядра (corpus nuclei caudati)
і таламусом (thalamus);
- зверху – мозолистим тілом (corpus callosum).
Потиличні роги; задні роги (cornua occipitalia; cornua posteriora) розміщені в
потиличних частках (lobi occipitales). Вони обмежовані:
- зверху і збоку волокнами мозолистого тіла, які
утворюють покрив (tapetum).
На присередній стінці потиличних рогів (paries medialis cornuum occipitalium)
розташована:
- цибулина заднього рогу (bulbus cornus posterioris);
- пташина острога (calcar avis).
На нижній стінці потиличних рогів (paries inferior cornuum occipitalium)
розташовується обхідний трикутник (trigonum collaterale).
Скроневі роги; нижні роги (cornua temporalia; cornua inferiora) знаходяться в
скроневій частці (lobus temporalis). Вони обмежовані:
- присередньо морським коником (hippocampus);
- знизу білою речовиною, яка утворює обхідне підвищення (eminentia
collateralis);
- зверху і збоку білою речовиною – покривом мозолистого тіла (tapetum
corporis callosi).
Верхньоприсередню стінку скроневих рогів утворює хвіст хвостатого ядра (cauda
nuclei caudati).