Експериментальна робота № 8

Тема. Моделювання радіоактивного розпаду

Мета роботи: перевірити математичну залежність, що описує закон радіоактивного
розпаду і побудувати графік розпаду.
Прилади і матеріали: монети, дві пластикові банки, рознос.
Теоретичні відомості
Природна радіоактивність являє собою процес самовільного перетворення
атомних ядер, що супроводжується вилітанням різних частинок та випромінюванням.
Випромінювання γ-променів супроводжує, як правило, процеси α- та β-розпаду.

Випромінюючи γ-фотони, збуджене ядро переходить в основний стан. Під час α

розпаду ядро втрачає чотири нуклони; його масове число зменшується на чотири
одиниці, а заряд – на дві. Під час β-розпаду масове число залишається незмінним, а

заряд збільшується на одиницю. Як і α-, так і β-розпад описуються одним і тим же

статистичним законом, який називають законом радіоактивного розпаду. Оскільки
природна активність – це самовільний процес, то розпад кожного ядра є випадковою
подією, що має певну імовірність.
Закон радіоактивного розпаду:
t
NN-
= 02
(1)

Період піврозпаду – це час, протягом якого число наявних радіоактивних ядер

зменшується вдвічі.
Число ядер, що розпались за час t, дорівнює:
t t
- -
(2)
′ = 0= 00= N N - N N - N 2 N (1- 2 ) T
T 0
Закон радіоактивного розпаду передбачає число ядер, які не розпались за час t; але
він не вказує, які саме ядра розпадуться за цей час. Цей закон є статистичним законом;
точно він виконується лише у випадку величезної кількості ядер.
Імовірність розпаду кожного з радіоактивних ядер за час T дорівнює 1/2. Процес
радіоактивного розпаду можна моделювати підкиданням монет, при якому з імовірністю
1/2 випадає герб чи цифра («орел» чи «решка»). Нехай, якщо випаде «орел», то ядро
вціліло, а якщо «решка» – розпалось. Кожне кидання монет відповідає для ядра
протіканню проміжку часу, що дорівнює періоду піврозпаду.
Хід роботи
1. Взяли 128 монет (N0=128), перемішали їх у банці і висипали в коробку. 2. Обчислили
число монет, що «не розпались» («орел»), і склали їх знову в банку. В іншу банку склали
монети, що «розпалися».
3. Перемішали монети, що «не розпались», повторили досліди. 4. Побудували графік
залежності N(n). Всі серії зобразили на одному рисунку. Серія 1
 Кількість кидань n 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Кількість монет, 128 63 30 15 8 5 4 2 2 2 2

що «не
розпались», Nз

Кількість монет, 0 65 98 11 12 12 12 126 126 12 126

що «розпались», 3 0 3 4 6
Nр

Серія 2
Кількість кидань n 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Кількість монет, 128 73 32 20 12 5 3 2 2 2 2

що «не
розпались», Nз

Кількість монет, 0 32 96 10 12 12 12 12 12 12 126

що «розпались», 8 6 3 5 6 6 6
Nр

Серія 3
Кількість кидань n 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Кількість монет, 128 64 34 20 12 7 4 1 0 0 0

що «не
розпались», Nз

Кількість монет, що
«розпались», Nр0
6 9 1 1111111
4 4 0 1222222
Графік функції, яка виражає закон радіоактивного розпаду, є
ідеальною експонентою, яка передбачає розпад рівно половини
елементів в кожній наступній ітерації. Використана нами модель на
практиці з дуже малим шансом зможе дати ідеальний розподіл 50/50.
Зі збільшенням кількості монет, кількість «гербів» буде в кожній
ітерації наближатися до значення ідеального графіку, проте, на
практиці, майже за будь-якої ситуації, не буде співпадати.
Висновок: ______________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________