Л1

1) Завдання
Підйомно-транспортні машини є основним засобом механізації
підйомно-транспортних і вантажно-розвантажувальних робіт у
промисловості, будівництві, складі, на транспорті, гірничій справі
та сільському господарстві.
2) Завдання
Сільськогосподарські вантажі можна класифікувати за різними
критеріями, такими як призначення, фізичні властивості, методи
виробництва та інші. Однак, основні категорії
сільськогосподарських вантажів можуть включати:
Зернові та насіння:
 Зерно (пшениця, ячмінь, кукурудза тощо).
 Насіння олійних культур (соняшник, соя, рапс тощо).
 Насіння зернових культур (пшениця, ячмінь, овес тощо).
Сільськогосподарська продукція:
 Фрукти та овочі (яблука, картопля, морква тощо).
 Сільськогосподарські культури (бавовна, цукрова тростина,
льон тощо).
 Сільськогосподарські продукти (молоко, м'ясо, яйця тощо).
Тварини та птах:
 Жива худоба (корови, велика рогата худоба, свині, овці тощо).
 Птиця (кури, качки, гуси тощо).
Сільськогосподарські матеріали:
 Добрива (солома, гноївка, мінеральні добрива).
 Сільськогосподарські хімікати (пестициди, гербіциди,
десиканти тощо).
Сільськогосподарська техніка та обладнання:
 Трактори.
 Комбайни.
 Сільськогосподарські інструменти та устаткування.
Щодо фізико-механічних властивостей, вони можуть варіювати в
залежності від типу та виду сільськогосподарського вантажу. Однак, деякі
загальні фізико-механічні характеристики, які можна врахувати, включають:
Маса та об'єм: Визначається масою та розмірами вантажу. Маса
важлива для розрахунків перевезення та обробки, а об'єм - для
планування транспортування та зберігання.
Жорсткість та пружність: Деякі сільськогосподарські вантажі
можуть мати різні рівні жорсткості та пружності, що впливає на їх
можливість здатність до згинання, деформації та витримання
навантаження.
Температурні характеристики: Деякі продукти можуть бути
чутливими до температури, що може вимагати спеціальних умов
зберігання або транспортування.
 Вологості та стійкість до вологи: Для зберігання зернових та
інших продуктів важливими є їхні властивості щодо вологості та
стійкості до вологи, оскільки волога може спричинити загнивання або
інші пошкодження.
Стійкість до механічних пошкоджень: Деякі вантажі можуть бути
більш чутливими до механічних ушкоджень, тому важливо враховувати
їхню стійкість до ударів, тиску та інших механічних навантажень.
3) Завдання
Вибір засобів та способів для переміщення вантажу базується на
різноманітних факторах, таких як:
Характеристики вантажу: Розмір, вага, форма та тип вантажу
впливають на вибір засобу та способу переміщення. Наприклад, великі,
важкі вантажі можуть вимагати використання вантажних автомобілів або
желізничного транспорту, тоді як невеликі легкі вантажі можуть бути
доставлені за допомогою кур'єрських послуг або поштових служб.
Відстань та швидкість: Для коротких відстаней можуть
використовуватися автомобілі, мотоцикли, велосипеди або навіть
людська сила. Для далеких відстаней зазвичай вибирають залізничний
або морський транспорт. Якщо вантаж повинен бути доставлений дуже
швидко, може використовуватися повітряний транспорт.
Вартість: Вибір засобу та способу переміщення вантажу також
залежить від вартості. Наприклад, доставка морським транспортом може
бути більш економічно вигідною для великих вантажів, тоді як
повітряний транспорт може бути дорожчим, але швидшим.
1. Доступність та інфраструктура: Існуюча інфраструктура також
важлива. Наприклад, якщо вантаж потрібно доставити до віддаленого району,
де відсутні дороги, може знадобитися використання водного або повітряного
транспорту.
2. Екологічні аспекти: Дедалі більше компаній звертають увагу на
екологічні аспекти доставки. Тому вибір може бути зроблений з огляду на
енергоефективність та вплив на довкілля.
3. Вимоги до термінів: Іноді важливо, щоб вантаж був доставлений
точно вчасно. У таких випадках вибір засобу та способу транспорту зазвичай
базується на швидкості та надійності доставки.
4) Завдання
Зернові та зерноочисні вантажі: Це включає зернові культури,
такі як пшениця, кукурудза, рис, ячмінь тощо, а також вантажі,
пов'язані з їх обробкою та очищенням.
Фрукти та овочі: Цей тип включає фрукти, овочі та ягоди. Вони
можуть бути свіжими або переробленими, такими як сушені
фрукти, консерви тощо.
Тваринництво: Сюди входять живі тварини, такі як корови, вівці,
кури, свині та інші. Вони можуть транспортуватися для продажу,
розведення або убою.
Сільськогосподарська техніка та обладнання: Це включає
трактори, комбайни, сільськогосподарські машини, інструменти та
інше обладнання, необхідне для сільськогосподарських операцій.
 Добрива та засоби захисту рослин: Добрива, які
використовуються для поліпшення родючості ґрунту, та засоби
захисту рослин від шкідників та хвороб.
Сіно та фураж: Це різні види кормів для тварин, включаючи сіно,
солому, силос та інші корми.
Продукція перероблення: Це включає продукти, отримані в
результаті переробки сільськогосподарських сировини, такі як
масло, цукор, мука, молоко, сир тощо.
Водні продукти: Це продукти, отримані з аквакультури, такі як
риба, креветки, міді та інші водні організми.
5) За характером виконуваних переміщень і призначенням
підйомно-транспортні машини можуть бути умовно розділені на три
укрупнених групи:
 вантажопідйомні машини і механізми призначені для
переміщення окремих штучних вантажів великої маси по довільній
просторовій траєкторії, що включає вертикальні, похилі і
горизонтальні ділянки, циклічним методом, при якому періоди роботи
перемежовуються з періодами пауз. Вони можуть виконувати і
монтажні операції, пов'язані з підйомом і точним встановленням
елементів чи обладнання, що монтується, а також підтриманням їх у
підвішеному стані до закріплення у проектному положенні;
 транспортуючі машини призначені для переміщення
безперервним потоком масових однотипних,
переважно навалювальних вантажів певною, зазвичай лінійною
трасою, яка може мати як горизонтальні, так і похилі, а також,
вертикальні ділянки. Транспортуючі машини можна застосовувати на
складально-монтажних операціях при виготовленні різних за
складністю виробів, використовувати для переміщення людей
(ескалаторами, пасажирськими конвеєрами, підйомниками
безперервної дії) тощо;
 вантажно-розвантажувальні машини призначені для
розвантаження матеріалів, напівфабрикатів і виробів з транспортних
засобів та зі складів і перевантаження їх у транспортні засоби —
залізничний рухомий склад, на судна тощо. Їх хпрактерною
особливістю є наявність захоплювального (зачерпувального) органу.
Вантажно-розвантажувальні машини застосовують для
перевантаження будь-яких вантажів, але у гірничій справі —
переважно сипучих навалювальних вантажів (вугілля, руди, сипучих
матеріалів).
Машини та пристрої, що застосовуються на вантажно-
розвантажувальних, складських і транспортних операціях, за
характером переміщення вантажу поділяються на дві групи:
 безперервної дії — машини, робочий орган яких (стрічка,
канат, гвинт, скребок, лоток тощо) рухається безперервно, не
зупиняючись для прийому і віддачі вантажу, та переміщує вантаж до
місця призначення безперервним потоком. Групу машин безперервної
 дії становлять конвеєри різних типів, у тому числі пасажирські (рухомі
тротуари), елеватори, ескалатори, ліфти безперервної дії
(патерностери) тощо;
 періодичної (циклічної) дії — машини, у яких
вантажозахоплювальний орган (гак, ківш, напівавтоматичний і
автоматичний захват тощо) переносить вантаж окремими порціями і
після кожного переміщення порції вантажу повертається назад
порожнім. До механізмів і машин періодичної дії належать прості
неприводні вантажопідйомні пристрої: блоки, поліспасти та ін., а
також вантажо-підйомні машини, головним чином
електричні підйомні крани, штабелери, вантажні і пасажирські ліфти,
підйомники.
За родом перероблюваного вантажу розрізняють підйомно-транспортне
обладнання:
 для переміщення тарно-штучних вантажів у ящиках, бочках,
мішках (вантажопідйомні крани, електронавантажувачі,
автонавантажувачі);
 обладнання для переміщення масових насипних і
навалювальних вантажів (ковшеві навантажувачі, стрічкові
транспортери);
 обладнання для перекачування й транспортування
трубопроводами наливних вантажів
Підйомно-транспортні машини можуть мати електричний, гідравлічний,
пневматичний привод чи отримувати енергію від двигуна внутрішнього
згорання.
Л2
1) завдання п.2.7.
Безпека в експлуатації кранів є вирішальним аспектом у будь-якій галузі,
де вони використовуються. Для забезпечення ефективного контролю та
запобігання небезпеці розроблено широкий спектр приладів і пристроїв, які
спеціалізуються на безпеці роботи з кранами. Ці пристрої можна класифікувати
за різними критеріями, що включають їх функціональне призначення, принцип
роботи та технічні характеристики.
Перш за все, класифікація може здійснюватися за функціональним
призначенням. Прискорювачі/сповільнювачі, обмежувачі навантаження,
системи аварійного гальмування та системи обмеження області руху - це лише
кілька з пристроїв, що входять в цю категорію. Кожен з них відповідає за
певний аспект безпеки та контролю руху крана.
Другий спосіб класифікації полягає у розділенні за принципом дії.
Механічні пристрої, що використовують механічні принципи, електронні
системи, які базуються на сенсорах та контролерах, а також гідравлічні
пристрої, які працюють за допомогою рідини під тиском, утворюють цю
класифікацію.
 Крім того, можна розділити пристрої за їхніми технічними
характеристиками. Автономні системи, які працюють незалежно від основної
системи керування краном, та інтегровані системи, вбудовані безпосередньо в
систему керування краном, становлять цю категорію.
Загальна класифікація приладів і пристроїв безпечної експлуатації кранів
допомагає зрозуміти їхню роль у забезпеченні безпеки та ефективного
впровадження в практиці. Ці пристрої є необхідним елементом у будь-якій
сфері, де використовуються крани, і їхня правильна робота є ключовою для
запобігання нещасних випадків та забезпечення безпечної роботи.
2) Завдання
Покажчики - це важлива концепція в програмуванні, яка
використовується для зберігання адрес пам'яті об'єктів або змінних. Вони
дозволяють звертатися до цих об'єктів або змінних, вказуючи на їх місце в
пам'яті, а не на конкретне значення. Основне призначення покажчиків - це
дозвіл програмістам працювати з пам'яттю напряму. Вони дозволяють
створювати динамічні структури даних, передавати аргументи в функції за
посиланням та виконувати інші завдання, які потребують прямого доступу до
адрес пам'яті. Світловий покажчик поворотів складається з перемикача і
переривника (реле). Найбільше застосування на автомобілях мають
електромагнітотеплові переривники струму. Такий переривник складається з
сердечника з обмоткою, панелі, двох якірців, чотирьох срібних контактів,
ніхромової струни, бронзової пластинки і резистора.
3) Завдання
Сигналізатори — це пристрої, які призначені для виявлення певних подій,
станів або ситуацій і генерування відповідних сигналів або повідомлень. Вони
використовуються в різних сферах, включаючи пожежну безпеку, безпеку
будівель, медичні системи, автоматизовані процеси та інші.
Основні функції сигналізаторів:
1. Виявлення подій або станів: Сигналізатори можуть реагувати на
різні стимули або зміни в середовищі, такі як температура, тиск, рух, дим, гази,
вологість тощо.
2. Генерування сигналів: Після виявлення події сигналізатор може
відправити сигнал для попередження про цю подію. Це може бути звуковий
сигнал, світловий індикатор, вібрація або повідомлення на екрані.
3. Попередження: Головна мета сигналізаторів - попередження про
можливу небезпеку або подію, щоб люди могли вжити відповідних заходів
безпеки або заходів щодо подальшої обробки ситуації.
Будова сигналізатора може включати такі компоненти:
Сенсори або датчики: Вони виявляють зміни в оточуючому середовищі,
такі як температура, рух, гази або інші параметри.
Мікропроцесор або контролер: Отримує дані від сенсорів і приймає
рішення про генерацію сигналу.
Блок живлення: Забезпечує електропостачання пристрою.
Сигнальні елементи: Це можуть бути динаміки для відтворення
звукового сигналу, світлодіодні індикатори для відображення світлових
сигналів або механізми для вібрації.
 Корпус: Захищає внутрішні компоненти від зовнішніх факторів, таких як
пил, вологість або удари.
4) Завдання
Обмежувачі руху кранових механізмів - це пристрої, які встановлюються
на кранах для обмеження руху під час їх роботи з метою забезпечення безпеки
виробничого процесу та попередження аварійних ситуацій. Їх призначення
полягaє в тому, щоб контролювати максимальні відстані руху крана у всіх
напрямках.
Основні компоненти обмежувачів руху кранових механізмів включають:
1. Дaтчики: Вони вимірюють різні параметри, такі як положення,
швидкість або навантаження, і передають цю інформацію контролеру
обмежувача руху.
2. Контролер: Це електронний пристрій, який обробляє інформацію
від датчиків і видає команди на обмеження руху крана, коли відстань досягає
заданого порогу.
3. Aктуатори: Вони відповідають за фактичне управління рухом
крана. Це може бути електромотор, пневматичний циліндр або інший механізм,
який забезпечує переміщення.
4. Механізми обмеження: Вони можуть включати механічні або
електричні пристрої, що фіксують або блокують рух крана у випадку
перевищення допустимих меж.
5. Система керування: Це програмне забезпечення, яке керує всіма
компонентами обмежувача руху, встановлене на контролері.
Обмежувачі руху можуть мати різні типи залежно від конкретних вимог і
функцій крана. Наприклад, деякі обмежувачі руху можуть просто припиняти
рух крана, коли він наближається до крайніх точок свого шляху. Інші можуть
контролювати швидкість руху або навантаження, щоб уникнути
перевантаження або небезпечних ситуацій.
5) Завдання
Обмежувачі вантажопідйомності - це пристрої, які встановлюються на
механізмах підйому, таких як кранів або підйомних механізмів, для
забезпечення безпеки під час підйому вантажу. Основна функція обмежувачів
полягає в тому, щоб уникнути перевантаження підйомного пристрою, яке може
призвести до аварійних ситуацій, травмування працівників та пошкодження
обладнання.
Конструктивне виконання обмежувачів вантажопідйомності може
варіюватися в залежності від типу обладнання, на якому вони встановлюються,
та вимог безпеки. Однак загальні принципи дії таких обмежувачів включають
наступне:
Датчики напруження або навантаження: Ці датчики розміщуються на
механізмі підйому та вимірюють зусилля, які виникають під час підйому
вантажу. Якщо зусилля перевищують певне значення, обмежувач
спрацьовує.
Електронні системи керування: Обмежувачі вантажопідйомності
можуть мати вбудовані електронні системи керування, які отримують
дані від датчиків та аналізують їх. Якщо засвідчується перевищення
 вантажопідйомності, система автоматично припиняє підйом або надає
сигнал оператору про необхідність зупинити операцію.
Механічні блокувальні пристрої: Деякі обмежувачі включають
механічні блокувальні пристрої, які фізично зупиняють рух підйомного
механізму, якщо виникає перевантаження.
Системи аварійного гальмування: Деякі обмежувачі можуть бути
обладнані системами аварійного гальмування, які автоматично активують
гальма підйому, щоб запобігти подальшому руху вантажу при
перевантаженні.
Ці пристрої забезпечують безпеку під час підйому вантажів, допомагаючи
уникнути аварійних ситуацій та травматичних подій. Вони є важливою
частиною будь-якої системи підйому та повинні регулярно перевірятися та
обслуговуватися для забезпечення їхньої ефективності.
6) Завдання
Обмежувач вантажного моменту - це пристрій, що встановлюється на
механізмі (наприклад, на автомобілі, літаку або судні), який обмежує
вантажний момент, який може бути застосований до механізму. Вантажний
момент - це момент сили, який діє на механізм через прикладену силу або вагу
вантажу.
Конструктивне виконання обмежувача вантажного моменту може бути
різним залежно від застосування. Основна мета полягає в тому, щоб
максимально ефективно обмежити вантажний момент, а також забезпечити
безпеку механізму і його навколишнього середовища.
Принцип дії обмежувача вантажного моменту зазвичай полягає в
автоматичному реагуванні на виникнення небезпечного вантажного моменту.
Це може бути досягнуто за допомогою різних технологій, таких як датчики,
контролери, актуатори та інші компоненти систем автоматичного керування.
Коли обмежувач виявляє, що вантажний момент наближається до
небезпечного рівня, він може прийняти ряд заходів для зниження або
обмеження цього моменту. Наприклад, в автомобілях це може бути досягнуто
шляхом зменшення потужності двигуна, активного втручання у роботу
трансмісії або сигналізацією водію.
Важливою характеристикою обмежувачів вантажного моменту є їх
точність і надійність, оскільки вони відповідають за безпеку і ефективність
роботи механізму в умовах, коли вантажний момент може стати критичним.
Л3_4
П. 3.3
1) Завдання
Скребковий конвеєр (рос. скребковый конвейер, англ. scraper conveyor,
flight conveyor; нім. Kettenkratzerförderer m, Kratz(band)förderer m,
Kratzerförderer m) — пристрій для горизонтального або похилого
транспортування малоабразивних насипних вантажів, у якому переміщення
матеріалу здійснюється по нерухомому жолобу — риштаку за допомогою
скребків, закріплених на одному чи кількох тягових ланцюгах з певним кроком
і занурених у шар насипного вантажу. Класифікують за призначенням: підземні
(для вугільних і рудних шахт), загального призначення (для поверхні шахт і
збагачувальних фабрик), спеціальні, що застосовуються у гірничо-
транспортних машинах (механізованих бункерах, самохідних вагонах,
навантажувальних машинах тощо); за характером виконуваних функцій:
доставні, агрегатні, гальмівні (призначені для спуску вугілля по виробках з
великим кутом нахилу), скребкові живильники (короткі К.с., наприклад, для
видалення висушеного вугілля після термічної сушки); за розміщенням робочої
гілки (з верхнім — більшість, з нижнім — рідше); за способом переміщення
конструкції (двигун потужністю 22…110
кВт, турбомуфта, редуктор), риштаків, ланцюгів із скребками, кінцевої головки.
Осн. одиниці К.с.: постав, тяговий орган, приводна станція і кінцева головка.
Постав К.с. збирають з окр. риштаків (довж. 1-2,5 м), які можуть мати дірчасте
(щілясте) днище для часткового зневоднення змоченого матеріалу одночасно з
його транспортуванням. Приводна станція складається з електродвигуна, муфти
(турбомуфти), редуктора і ведучого вала з зірочками. Можлива установка від
одного до чотирьох приводних блоків (по два в головній і два в хвостовій
частинах). Потужність одного блоку (в залежності від типу К.с. становить 22,
32, 45, 55 і 110 кВт. Кінцеву головку виконують з жорсткою або пересувною
кінцевою секцією, забезпеченою ґвинтовим або гідравліч. натяжним пристроєм.
Осн. параметри К.с.: макс. продуктивність 300—990 т/год при швидкості руху
тягового органу 1-1,5 м/с; сумарна потужність приводів 220—330 кВт; довжина
по горизонталі до 350 м; кут нахилу установки до 30о. Ресурс риштакового
постава до 700 тис.т вугілля.
2) Завдання
Скребкові конвеєри використовуються для пересування важких
матеріалів у важких умовах, таких як вугілля, руда, цемент тощо. Типи
ланцюгів скребкового конвеєра можуть відрізнятися залежно від конкретного
застосування і умов експлуатації, але основні типи включають:
1. Пластинчаті ланцюги: Ці ланцюги складаються з пластин, які
з'єднуються між собою, утворюючи замкнутий ланцюг. Вони зазвичай
використовуються для важких завдань, таких як транспортування великих
кількостей матеріалу при високих температурах або агресивних середовищах.
2. Ковзаючі ланцюги: Ці ланцюги мають спеціальні скребки або
ролики, які ковзають по дну ковзаючого лотка. Вони зазвичай
використовуються в ситуаціях, коли важко забезпечити стабільну підтримку
для пластинчатих ланцюгів, або коли потрібно знизити тертя.
3. Конвеєрні ланцюги зі спеціальними пластинами або кільцями:
Деякі скребкові конвеєри мають спеціальні конструкції ланцюгів, які
дозволяють їм працювати в особливих умовах. Наприклад, для
транспортування матеріалів при високих температурах можуть
використовуватися ланцюги зі спеціальними термостійкими покриттями або
пластинами.
4. Ланцюги з алюмінієвих сплавів: Легкі алюмінієві ланцюги
можуть використовуватися в ситуаціях, коли вага конвеєра грає важливу роль, а
також там, де існує ризик корозії.
5. Ланцюги з нержавіючої сталі: Ці ланцюги мають високу стійкість
до корозії і можуть бути використані в агресивних середовищах, таких як
хімічна промисловість або харчова промисловість.
 3) Завдання
Основні критерії вибору ланцюга:
1. Навантаження та вантажопідйомність: Перший критерій - це
здатність ланцюга витримувати необхідне навантаження. Це включає в себе
вагу матеріалів, що транспортуються, а також будь-які інші навантаження, такі
як удари та тяга.
2. Матеріал ланцюга: Вибір матеріалу ланцюга залежить від
середовища, умов експлуатації та характеристик транспортованого матеріалу.
Наприклад, для умов з високою вологістю чи агресивними хімічними
середовищами може бути вибраний нержавіючий стальний ланцюг.
3. Температурні умови: Якщо конвеєр працює в умовах високих або
низьких температур, необхідно вибрати ланцюг, який здатний працювати в цих
температурних умовах без пошкодження.
4. Швидкість транспортування: Вибір ланцюга також залежить від
швидкості, з якою матеріали будуть переміщуватися по конвеєру. Ланцюг
повинен бути здатний витримувати необхідну швидкість без деформації або
поломки.
5. Зносостійкість: Важливо враховувати, наскільки довго ланцюг
буде служити перед тим, як потребуватиме заміни. Це може визначатися
матеріалом ланцюга, конструкцією та умовами.
4) Завдання
5) Завдання
Двигун для приводу скребкового конвеєра вибирається з урахуванням кількох
ключових факторів, які включають в себе:

1. Навантаження конвеєра: Потужність двигуна повинна вистачати для

переміщення матеріалів по конвеєру з потрібною швидкістю при
максимальному очікуваному навантаженні.
2. Характеристики матеріалів: Повинні враховуватися вага, густота та
консистенція матеріалів, а також їхні особливості, такі як тертя,
абразивність і т.д.
3. Довжина та конфігурація конвеєра: Довжина конвеєра, кут нахилу,
кількість і типи поворотних пунктів та інші параметри впливають на
потужність, необхідну для приведення його в рух.
4. Наявність внутрішніх опорів та опору руху: Внутрішні опори, такі як
кочення та тертя, повинні бути враховані при розрахунках потужності
двигуна.
5. Наявність зовнішніх факторів: Це включає в себе вплив середовища
(наприклад, температура, вологість, агресивні середовища), які можуть
вплинути на роботу двигуна.
Л5
1) Завдання
Навантажувальні машини — це механізми, які використовуються для
підйому, переміщення та розгрузки вантажів. Вони використовуються в різних
галузях, таких як будівництво, магазини, склади, порти, аеропорти та інші.
Основним призначенням навантажувальних машин є полегшення та
прискорення робіт з вантажами, що значно зменшує фізичне навантаження на
працівників і збільшує продуктивність.
Щодо класифікації, навантажувальні машини можна розділити за
декількома критеріями, такими як тип підйому, засоби переміщення, типи
вантажів тощо. Ось деякі загальні класифікаційні категорії:
1. За типом підйому:
 Вилкові навантажувачі (також відомі як вілочні навантажувачі).
 Телескопічні навантажувачі.
 Передньозавантажувачі (наприклад, погрузчики).
 Боковозавантажувачі.
2. За засобами переміщення:
 Колесні.
 Гусеничні.
 Комбіновані (можуть мати як колеса, так і гусениці).
3. За типом вантажів:
 Стандартні вантажівки для підйому піддонів та контейнерів.
 Маніпулятори для вантажів невеликого розміру або неправильної
форми.
 Вантажівки для важких вантажів (наприклад, для використання в
портах або на великих будівельних майданчиках).
4. За використанням технологій:
 Звичайні механічні.
 Гідравлічні.
 Електричні.
5. За призначенням та використанням:
 Навантажувачі для складських робіт.
 Будівельні навантажувачі.
 Портові та аеропортові навантажувачі.
 Сільськогосподарські навантажувачі.
2) Завдання
Існує кілька класифікацій навантажувачів, в основі яких лежать основні
характеристики. В першу чергу, вони розрізняються програмою виконуваних
операцій. За цією ознакою можна виділити:
1) Машини циклічного, або періодичної дії:
• навантажувач, призначений для роботи зі штучними вантажами;
• ковшовий навантажувач, який використовується для роботи з сипучим
матеріалом;
• платформний навантажувач, який використовується для переміщення А-
образних конструкцій і як тягач;
• навантажувач-маніпулятор, більше відомий як підйомний кран;
• навантажувач-копновоз.
2) Машини безперервної дії:
• стрічковий навантажувач, необхідний для підйому вантажу на певну висоту;
• скребковий навантажувач, призначений, в основному, для збору зерна;
• роторний навантажувач;
• багатоковшовий навантажувач;
• шнековий навантажувач, необзодімий для навантаження зерна, комбікорму та
подібних продуктів.
3) Ручні навантажувачі (штабелери).
Також навантажувачі розрізняються по виду приводу: одні обладнані двигуном
внутрішнього згоряння (автонавантажувачі), інші – електродвигуном
(електронавантажувачі). По різновидах ходової частини машини діляться на
колісні та гусеничні.
Найбільш широко експлуатуються вилочні й ковшові навантажувачі. Давайте
розглянемо ці види докладніше.

3) Завдання
Тракторні навантажувачі - це спеціалізовані пристрої, які
встановлюються на передню частину трактора і призначені для навантаження,
переміщення та розгрузки різних матеріалів і вантажів. Вони широко
використовуються в сільському господарстві, будівництві та інших галузях
промисловості.
Основні типи тракторних навантажувачів включають:
1. Фронтальний навантажувач (Front End Loader):
 Це найпоширеніший тип тракторних навантажувачів.
 Вони складаються з підйомної рами, на якій розташований ковш
або інший пристрій для захоплення матеріалу.
 Фронтальні навантажувачі зазвичай мають гідромеханічний привід
для підйому і опускання ковша.
2. Навантажувач з телескопічною стрілою (Telehandler):
 Цей тип навантажувача має телескопічну стрілу, що дозволяє
досягати більшої висоти підйому.
 Вони також можуть мати змінні насадки, такі як ковші, вила для
піддонів або інші інструменти.
 Телескопічні стріли дозволяють досягати великих висот і
використовувати навантажувач для різних завдань, включаючи будівництво та
сільське господарство.
3. Боковий навантажувач (Side Loader):
 Цей тип навантажувача має можливість захоплювати вантаж з боку
трактора.
 Вони корисні для роботи в обмежених просторах, де фронтальний
доступ обмежений.
 Зазвичай використовуються для переміщення довгих або
негабаритних вантажів.
4. Міні-навантажувач (Mini Loader):
 Це компактні навантажувачі, які використовуються для невеликих
завдань, таких як садові роботи, малий будівництво і підтримка місцевої
інфраструктури.
 Вони можуть бути відправної або з гусеничними системами ходу
для підвищення маневреності в різних умовах.
4) Завдання
Колісні тракторні навантажувачі - це спеціалізована техніка, яка
використовується для різноманітних завдань у сільському господарстві,
будівництві, комунальному господарстві, а також в промисловості. Вони є
незамінними в роботах, пов'язаних із переміщенням матеріалів, розчищенням
місцевості, підготовкою будівельних майданчиків та іншими подібними
завданнями.
5) Завдання немає
6) Завдання
Типовий міні-навантажувач з порожнім ківшом матиме близько 70
відсотків своєї ваги ззаду і 30 відсотків спереду. Завантажте ківш, і він швидко
вирівняється до 50/50, щоб обидва набора коліс мали однакову тягу або
притискну силу. Слід розуміти, що важка задня частина забезпечує бічні
повороти, які полегшують зустрічне обертання, оскільки передні шини мають
тенденцію ковзати по поверхні, коли ківш не завантажено. Але важка задня
частина також обмежує крутий кут, який може подолати міні навантажувач.
Бобкат гусеничний наближається до вагового балансу 50/50, що сприяє
стабільності на схилах. А завдяки великій довжині гусениці на землі,
переміщення повного ківшу не впливає на хід і їзду, на відміну, від того як це
відбувається на міні-навантажувачі колісному. Довга гусениця міні
навантажувача на гусеницях також дозволяє йому перевозити важчі вантажі,
хоча деякі міні-навантажувачі від Мінірент ви можете замовити з противагою,
яка дозволять їм переносити важчі вантажі.
7) Завдання
Проектування і розрахунок навантажувачів періодичної дії (таких як
кранові механізми, підйомні пристрої тощо) вимагає уваги до різних аспектів,
щоб забезпечити безпечну та ефективну експлуатацію. Основні вимоги
включають такі аспекти:
1. Технічні вимоги до конструкції: Навантажувачі повинні мати
достатню міцність та стійкість, щоб витримувати навантаження, які на них
діють. Це включає розрахунок опорних елементів, стропильної системи,
механізмів підйому, опорних конструкцій тощо.
2. Безпека: Важливо передбачити всі можливі сценарії аварійного
впливу та забезпечити заходи безпеки для запобігання їм. Це включає
розрахунок міцності в різних точках системи, включаючи блоки, ланцюги,
кріплення тощо, а також встановлення систем аварійного гальмування та інших
заходів.
3. Вибір матеріалів: Використання міцних та відповідних матеріалів,
які можуть витримувати навантаження, а також забезпечити довговічність
конструкції.
4. Продуктивність: Навантажувачі повинні бути ефективними у своїй
роботі та забезпечувати необхідну продуктивність у відповідності з робочими
вимогами.
5. Ергономіка та зручність в експлуатації: Керування та
обслуговування навантажувачів повинні бути зручними та ергономічними для
операторів.
6. Екологічні аспекти: Розробка навантажувачів повинна
враховувати екологічні вимоги, такі як використання ефективних
енергозберігаючих технологій.
 7. Стандарти безпеки та вимоги: Дотримання відповідних
стандартів безпеки та технічних вимог, які регулюються відповідними
організаціями або нормативно-правовими документами.
8. Оптимізація енергоспоживання: Врахування та забезпечення
оптимального енергоспоживання в процесі роботи навантажувачів.
9. Технічне обслуговування та ремонт: Забезпечення можливості
технічного обслуговування та ремонту навантажувачів для забезпечення їх
надійності та тривалого терміну служби.
10. Узгодженість з вимогами здоров'я та безпеки працівників:
Планування та конструювання навантажувачів повинні враховувати вимоги
здоров'я та безпеки працівників, зокрема, щодо мінімізації ризиків травматизму
та професійних захворювань.
8) Завдання
Пересувні підіймачі, як правило, використовуються для підняття та
переміщення вантажів або осіб на висоту. Вони широко використовуються в
будівельній промисловості, складах, магазинах, на складах, у виробничих
приміщеннях, а також у ремонтних роботах та інших галузях, де потрібно
працювати на висоті.