Лабораторне заняття 6,7.

Розрахунок енер-
гетичних показників ЦРЛ
Задача. Розрахувати енергетичні показники
ЦРЛ між с. Андріївка та обраним варіантом для
здійснення передачі цифрового потоку даних з
модуляцією QPSK на несучій частоті 50 каналу
DVB-T2 із смугою 8МГц з припустимою похиб-
кою передачі символів 10-6.
Найменування населених пунктів (варіант)
1 Сінгури 6 Пряжів 11 Калинівка
2 Піски 7 Новогуйвинське 12 Березина
3 Глибочиця 8 Гуйва 13 Лука
4 Тетерівка; 9 Іванівка 14 Оліївка
5 Озерне 10 Левків 15 Андрушівка

Приклад розв’язання задачі. Розрахувати енергети-

чні показники ЦРЛ між с. Андріївка та с. Барашівка для
здійснення передачі цифрового потоку даних з модуляцією
QPSK на несучій частоті 50 каналу із смугою 8МГц з при-
пустимою похибкою передачі символів 10-6.
1. Побудова профілю прольоту та визначення типу
радіолінії
За допомогою програмного продукту “Google Earth”
визначаємо довжину та профіль прольоту радіолінії. Руха-
ючись по прямій на карті від с.Андріївка до с. Барашівка,
визначимо зміну висоти поверхні відносно рівня моря. В
результаті отримаємо профіль прольоту радіолінії За до-
помогою Програмного продукту “Google Earth” визначає-
мо довжину та профіль прольоту радіолінії. Рухаючись по
прямій на карті від Андріївка до (згідно варіанту), визна-
чимо зміну висоти поверхні h відносно рівня моря та зане-
семо ці дані до табл.1. Нехай відстань між пунктами Анд-
ріївка та ******* складає Rо,км. Так як Земля має сфери-
чну форму, то необхідно визначити її кривизну на задано-
му відрізку по формулі (див.рис.1):
R0 R А  R 
у 1  А  ,
 
2 R3  R0 
де у − поточне значення дуги нульового рівня;
R0 − довжина інтервалу ;
RA − відстань від кінця інтервалу до точки, у якій визнача-
ється величина у;
R3 − радіус Землі.
Дані розрахунків занесемо до табл.1, позначивши
сумарну висоту поверхні через Δh = h + у.

Таблиця 1- Дані для побудови профілю ЦРЛ

RA, км h, м у, м Δh, м
0 158 0 158

Потім від початку лінії (Андріївка ) будуємо зміну

сумарного значення висот поверхні на інтервалі радіолінії
і отримані точки з’єднуємо прямими лініями. В результаті
отримаємо профіль прольоту радіолінії .

Рис. 1. – Пояснення до розрахунку профілю ЦРЛ

 Розташуємо передавальну (пункт А) і приймальну
(пункт Б) на щоглах відповідної висоти. Висота, на якій
розташовано передавальну антену H A  153м , а висота
приймальної антени H B  10 м .
Визначимо тип прольоту радіолінії. Для цього обчи-
слимо відстань Н (просвіт) між лінією, що поєднує антени
та перепоною з максимальною висотою (див. рис. 1,а).

Рис. 1,а – Профіль ЦРЛ

Як відомо, основна частина енергії передавача поши-
рюється убік прийомної антени усередині мінімальної зони
Френеля. Радіус мінімальної зони Френеля для точки про-
льоту з максимальною висотою розраховуємо за наступ-
ною формулою:
R0    k тр  (1  k тр )
H0  ,
3
де k R1 - відносна відстань критичної точки профілю;
тр 
R0
 - довжина хвилі.
 Завдяки рефракції радіохвиль відбувається зміна про-
світу на трасі розповсюдження на величину
 R02 g k тр (1  k тр )
H ( g )  . Випадкова величина верти-
4
кального градієнта діелектричної проникливості повітря
має нормальний закон розподілу із середнім значенням
g  12  108 (1 / м) .
Для визначення типу прольоту обчислюють нормо-
ваний просвіт p (g ) :
H (g)
p( g )  ; H(g)  H  H ( g ) .
H0
Якщо p ( g )  0 , тобто H(g)  0 , то прольот називається за-
критим, якщо 0  p( g )  1 , тобто 0  Н ( g )  Н 0 - напіввід-
критим, а при p ( g )  1 , тобто Н ( g )  Н 0 - відкритим.

2. Визначення множника послаблення на трасі роз-

повсюдження радіохвиль
На прольотах реальних ЦРЛ мають місце нерівності
поверхні: лісові масиви, пагорби і т.п. Так як значення ре-
льєфу поверхні мають великий розкид, то застосовують
наближені детерміновані методи для врахування конкрет-
них особливостей прольотів ЦРЛ. При врахуванні впливу
рельєфу місцевості на розповсюдження радіохвиль у біль-
шості випадків використовують апроксимацію перепон
сферами, кривизна поверхні яких визначається кривизною
відповідних ділянок подовжнього профілю перепони (див.
рис. 2). Висота сегменту у та довжина хорди rb визнача-
ються з подовжнього профілю траси.
Для закритих трас довжина хорди rb визначається як
відстань між точками перетину прямої, що паралельна
прямій АБ (див.рис.2) і проходить від вершини перепони
на відстані у  H 0 . При цьому ступінь загостреності пере-
пони характеризується параметром  :
 64  d l 3 k тр (1  k тр )
2
y
2 2
r
6  2
; dl  ; l b .
3 l H0 R0

Апроксимуюча
сфера

Рис. 2 – Апроксимація перепони сферою

Залежності множника послаблення від значень нормо-
ваного просвіту p (g ) та параметра  зображені на рис.3.

Рис. 3 – Залежність множника послаблення від  та p (g )

 На відкритих прольотах довжина хорди rb визначаєть-
ся як відстань між точками перетину прямої, що паралель-
на прямій АБ і проходить від вершини перепони на відста-
ні y  Н 0 . Множник послаблення можна розрахувати за
виразом:

V 2  1  Ф 2  2Фсos( p 2 ( g )) ( раз); V (дБ )  10 lg V 2
3 ;
0,9 r
Ф ;l  b
32k тр (1  k тр ) y
2 2 R0
1
l 2H (g)

3. Послаблення сигналу за рахунок поглинання

енергії в атмосфері та опадах
При поширені радіохвиль в атмосфері відбувається
послаблення поля за рахунок поглинання енергії газами і
парами води. На рис. 3 показані залежності послаблення в
парах води αвод і кисню αкис для стандартного тиску 760 мм
рт. ст. при температурі 20оС і вологості 10г/м3 від частоти.
Згідно даних рис.4, для заданої частоти сигналу
 кис  ___ дБ / км ,  вод  ____ дБ / км і множник
послаблення сигналу парами води і киснем повітря на ін-
тервалі довжиною R0 буде дорівнювати
Vатм   вод   кис R0  0,403 дБ .
Послаблення сигналу в дощі, граді, снігу, і туманах
обумовлено в основному розсіянням енергії і залежить від
довжини хвилі, інтенсивності опадів, співвідношення між
розмірами частинок, їх температури і агрегатного стану.
Дослідження показали, що найбільше послаблення сигналу
(при однаковій інтенсивності опадів по вмісту води) вихо-
дить при дощі.
Загальне послаблення сигналу на інтервалі РЛ визна-
чається згідно виразу :
Vд   д Rеф .
 Рис. 4. – Залежність погонного послаблення енергії
радіохвиль за рахунок водяної пари і кисню від частоти.

Ефективна протяжність дощової області Rеф визначається

виразом
R0
Rеф  ,
R0
1
35 exp 0,015  J 0, 01 
де J 0, 01 - інтенсивність дощу для території України, що не
перевищує 10мм/год .
Отже Rеф  __ км і при  д  0,1дБ / км (див. рис. 5)
Vд   __ дБ .
Таким чином, при проектуванні ЦРЛ висоти підвісів
антен обрані таким чином, що траса розповсюдження ра-
діохвиль є закритого типу. Сумарне послаблення корисно-
го сигналу на трасі складе наступні значення:
V (50%)  V (50%)  Vатм  Vд   ___ дБ ,
де V (50%) - множник послаблення, що був розрахований
на попередньому занятті для середнього значення величи-
на вертикального градієнта діелектричної проникливості
повітря g  12  108 (1 / м) .
 Рис. 5. – Затухання сигналу в опадах

4. Визначення мінімального значення потужності

сигналу на вході приймача
Згідно завдання, ймовірність помилкового прийому
Pпом  10 6 та використовується модуляція QPSK. Тоді для
забезпечення необхідної ймовірності помилкового прийо-
му потужність корисного сигналу на вході приймача ЦРРЛ
повинна перевищувати потужність шуму не менш ніж на
q 2  11дБ (рис.6). Тоді для визначення мінімального зна-
чення потужності сигналу на вході приймача Рс. вх . мiн  q 2  Рш
достатньо розрахувати потужність шуму Рш на вході
приймача.
Потужність шуму на вході приймача можна обраху-
вати згідно виразу :
 Pш  N 0  f пр ,
де N 0  k (Т а  Т ш пр ) - спектральна щільність потужності
шуму;
Т а - шумова температура антени;
Т ш.пр - шумова температура приймача.
Необхідна смуга пропускання приймача складає
f пр  8МГц .

Рис. 6. – Залежність BER від SNR

Найбільше значення Т а на частоті 706 МГц не пере-
вищує ___К (див. рис.7).

Рис. 7. –Шумова температура антени

 Шумова температура приймача Т ш.пр для обраної час-
тоти визначається згідно графіків, що наведені на рис. 8.
Для підсилювача на біполярному транзисторі шумова тем-
пература приймача Т ш.пр не буде перевищувати __ К. Отже
Pш  ___ Вт .
Таким чином, потужність корисного сигналу на вході
приймача не повинна бути меншою за значення
Рс.вх. мiн  q 2  Рш =___Вт.

Рис.8 - Шумові характеристики різних типів МШП за-

лежно від частоти:
1 – діодний змішувач; 2 – підсилювач на тунельному діоді; 3
– змішувач із відновленням дзеркального каналу; 4 – підси-
лювач на біполярному транзисторі; 5– підсилювач на польо-
вому транзисторі; 6 – параметричний неохолоджуваний; 7 –
параметричний охолоджуваний.
 5. Побудова діаграми рівнів на інтервалі радіо-
релейної лінії
При проектуванні та експлуатації РРЛ необхідно ви-
значити максимально можливе сумарне послаблення сиг-
налу Vmin 2
, а також середню потужність сигналу на вході
приймача Pс.вх (50 %) , нижче якої потужність на вході
приймача буде знижуватись не більше 50% часу будь-
якого місяця: Рс.вх. мін  Рсо  Vmin 2
; Pс.вх (50 %)  Pco  V2 (50 %) .
Значення потужності сигналу на вході приймача при
розповсюдженні у вільному просторі Pco на відстань
R0 можна розрахувати, виходячи з формули, яка практично
є аналогом виразу :
P  G  G    2 ,
Pco  вих . пд 1 22 21 2
( 4 ) R0
де Pвих . пд - потужність передавача;
1,  2 - коефіцієнти корисної дії антенно-фідерного пере-
давального та приймального трактів;
G1 , G 2 - коефіцієнт підсилення передавальної та прийма-
льної антен.
Коефіцієнт корисної дії антенно-фідерного тракту
пов'язаний із втратами корисного сигналу і може визнача-
тися з виразу :  афт  10 lg афт . Втрати корисного сигналу
складаються із втрат у розподільчих пристроях  рп , які
зазвичай не перевищують 0,1,…,0,2 дБ на кожний пристрій
розподілу та втрат у фідерах
 зафт  l ф  k з ,
де lф - довжина фідера;
k з погонне затухання на 1м довжини фідера.
Для випадку використання коаксіального кабелю
можливо прийняти k з =0,08дБ/м, а сумарні втрати на роз-
галуження високочастотного сигналу  рп  0,5дБ , тоді
 зафт А  lфА  k з  153  0,08  __ дБ ;
 зафт В  lф В  k з  10  0,08  __ дБ , а
 афт А   зафт А   рп  __  0,5  __ дБ ;
 афт В   зафт В   рп  __  0,5  __ дБ .
Тоді коефіцієнт корисної дії антенно-фідерного передава-
 / 10
льного тракту дорівнює афт  10 афт , тобто
1  __ , а приймального тракту - 2  __ .
Потужність передавача складає 1 кВт, тоді потуж-
ність сигналу на вході приймача при розповсюдженні у
вільному просторі на відстань R0 дорівнює Pco  ___ Вт .
Отже максимально можливе сумарне послаблення сигналу
Р
Vmin  10 lg с.вх. мін  _ дБ.
Рсо
Таким чином, потужність сигналу на вході приймача
складе наступні значення: Рс.вх. мін  Рсо  Vmin
2
;
Pс.вх (50 %)  Pco  V2 (50 %) .

Для обчислень необхідно перевести множник послаб-

лення з дБ у рази за потужністю.
Pс.вх (50%)  ____ Вт ; Рс.вх. мін  ___ Вт .
Для побудови діаграми рівнів потужності сигналу на
трасі розповсюдження радіохвиль розрахуємо втрати у ві-
льному просторі  втр :
 4R0 
 втр  20 lg   ___ дБ .
  
Побудова діаграми рівнів потужності сигналу на трасі
розповсюдження радіохвиль фактично являє графічне по-
дання наступних виразів у дБ:
 Pс.вх. (50%)  10 lg Pвих.пд   афтА  10 lg G1   втр  V (50%)  10 lg G 2   афтВ  ___ дБ ;
Pс.вх. мin  10 lg Pвих.пд   афтА  10 lg G1   втр  V min  10 lg G 2   афтВ  ___ дБ.

За результатами проведених розрахунків, рівень се-

редньої потужності корисного сигналу на вході приймача
Pс.вх (50 %) завжди повинен бути вищими ніж мінімально
необхідне значення для передачі інформації із заданими
показниками якості. Запас на завмирання сигналу складає
[4]:
 Pc (50%)   Pc 
Z  10 log вх   10 log вх мін   Pc BX (50%)  Pc вх  __ дБ .
 P  мін
 Pш   ш 

Висновки за проведеними розрахунками.

Таким чином, довжина радіолінії склала __км. При
розташуванні антени передавача на висоті 153м а прийма-
ча - 10м, траса розповсюдження радіохвиль видалась
_____ типу з однією суттєвою перепоною на відстані __
відносно___. Проведені розрахунки показали, що сумарне
послаблення корисного сигналу на трасі складає:
V (50%)  __ дБ . При застосуванні відповідних антен
та передавача з вихідною потужністю 1кВт та приймача із
загальною шумовою температурою близько __К,
мінімально необхідне значення потужності сигналу на
вході приймача складе Рс.вх. мін  ___ Вт , а
максимальне припустиме послаблення сигналу, порівняно
із послабленням у вільному просторі, Vmin   __ дБ .
Розрахунок діаграми рівнів потужності корисного
сигналу на інтервалі ЦРЛ (див. рис. 9) показав, що рівень
середньої потужності корисного сигналу на вході
приймача Pс.вх ( 50%)   ___ дБ завжди є більшими
ніж мінімальний рівень потужності Рс.вх. мін   ___ дБ ,
що необхідний для передачі інформації із заданими показ-
никами якості. Запас на завмирання сигналу склав ___ дБ.
 Рис. 9. - Діаграма рівнів потужності корисного сигналу на
інтервалі ЦРЛ
При обраних параметрах ЦРЛ забезпечується
передача цифрового потоку даних з припустимою
похибкою передачі символів не більше ніж 10-6.