Download as docx, pdf, or txt
Download as docx, pdf, or txt
You are on page 1of 7

Міністерство освіти і науки України

Національний університет “Одеська морська академія”

Лабораторна робота номер 2


Мегаомметр

Виконав курсант групи 3301


Скороход Б.Г
Перевірив
Рябцов О.В

Одеса 2024
Розглянемо це питання з прикладу спрощеної електричної схеми аналогового приладу.

Як влаштований мегаомметр

При її аналізі явно виділяються складові:

генератор постійного струму;

вимірювальна головка, зібрана на основі принципу взаємодії двох рамок (робочої та


протидіючої);

тумблер-перемикач меж вимірювання, що дозволяє комутувати різні резисторні ланцюжки для


зміни вихідної напруги та режиму роботи головки;

струмообмежуючі резистори.

Досить проста схема не містить жодних зайвих елементів. На герметичному, міцному


діелектричному корпусі такого приладу розміщено:

ручка для зручності транспортування;

складна портативна рукоятка генератора, яку треба обертати для вироблення напруги;
важіль тумблера перемикання режимів виміру;

вихідні клеми для підключення з'єднувальних дротів схеми.

Практично на всіх конструкціях мегаомметрів встановлюються три вихідні клеми, які


називають:

З - Земля;

Л - лінія;

Е – екран.

Клеми землі та лінії використовуються при всіх вимірах опору ізоляції щодо контуру
заземлення, а екранний висновок призначений для ліквідації впливу струмів витоків при
проведенні вимірів між двома паралельними жилами кабелю або інших аналогічних
струмопровідних частин.

Для включення в роботу необхідно застосовувати один вимірювальний провід спеціальної


конструкції з екранованими кінцями. Їм завжди комплектується прилад на заводі. У нього на
одному кінці встановлено дві клеми, одна з них промаркована літерою Е. Цей висновок
підключається на відповідну клему мегаомметра.

Приклад підключення вимірювальних кінців до приладу показує малюнок.


Підвищена напруга приладу
Вихідної потужності генератора мегаомметр цілком достатньо для того, щоб не тільки
визначити появу мікротріщин в шарі ізоляції, але і отримати серйозну електричну травму.

Тому правила безпеки дозволяють користуватися приладом лише навченому і добре


підготовленому персоналу, допущеному до робіт в електроустановках під напругою. А це
щонайменше третя група з ТБ.

Підвищена напруга приладу під час виміру присутня на випробуваній схемі, сполучних
проводах та клемах. Для захисту від нього застосовуються спеціальні щупи, встановлені на
вимірювальні дроти із посиленою поверхнею ізоляції.

Конструкція щупів мегаомметра

На кінцях щупів запобіжними кільцями виділено заборонену зону. До неї не можна торкатися
відкритими частинами тіла. Інакше можна потрапити під дію напруги.

Для маніпуляцій із вимірювальними щупами руками беруться за поверхню робочої зони. Під
час вимірювання для підключення до схеми використовують добре ізольовані затискачі типу
«крокодил». Застосовувати інші дроти та щупи заборонено.

Під час проведення виміру на всій дільниці не повинно бути людей. Особливо це актуально
при вимірах опору ізоляції довгомірних кабелів, довжина яких може становити кілька
кілометрів.

Наведена напруга

Енергія, що проходить по проводах ліній електропередач, володіє великим магнітним полем,


яке, змінюючись за синусоїдальним законом, наводить у всіх металевих провідниках вторинну
ЕРС і струм I2. Його величина на протяжних виробах може досягати більших величин.

Залишковий заряд

Коли генератор приладу видає напругу в мережу, що вимірювається, то між шиною


електрообладнання або проводом лінії і контуром землі створюється різниця потенціалів і
утворюється ємність, яка отримує заряд.

Залишкова напруга
Після розриву ланцюга мегаомметра за рахунок відключення вимірювального дроту частина
цього потенціалу зберігається: шина або провід мають ємнісний заряд. Варто тільки людині
торкнутися цієї ділянки, як він отримує електричну травму від струму розряду через його тіло.

З цієї причини необхідно вживати додаткових заходів безпеки та постійно користуватися


переносним заземленням із ізольованою рукояткою для безпечного зняття ємнісної напруги.

Усунення залишкової напруги

Перед підключенням мегаомметра до схеми, ізоляція якої замірятиметься, завжди необхідно


повіряти відсутність на ній напруги або залишкового заряду. Роблять це випробуваним
індикатором чи повіреним вольтметром відповідних номіналів.

Після виконання кожного виміру ємнісний заряд знімається переносним заземленням з


використанням ізолюючої штанги та інших додаткових захисних засобів.

Зазвичай мегаомметр необхідно виконувати багато вимірів. Наприклад, щоб зробити висновок
про якість ізоляції контрольного десятижильного кабелю потрібно перевірити її щодо землі та
кожної жили та між усіма жилами по черзі. При кожному вимірі необхідно скористатися
переносним заземленням.

Для швидкої та безпечної роботи один кінець заземлювального провідника спочатку


приєднують до контуру заземлення та залишають у такому положенні до повного завершення
робіт.

Другий кінець дроту прикріплюють до ізоляційної штанги і за її допомогою щоразу накладають


заземлення зі зняттям залишкового заряду.

Основні правила безпечного використання мегаомметра

Перевірка та випробування

Будь-яку роботу в електроустановках дозволяється виконувати лише справними електричними


пристроями.
Стосовно мегаомметра це означає, що він повинен відповідати одночасно двом вимогам і
бути:

1. випробуваним;

2. повіреним.

Випробування означає перевірку опору його власної ізоляції та всіх комплектуючих частин
електричної випробувальної лабораторії підвищеним напругою. На основі її проведення
власнику приладу видається сертифікат, що дозволяє експлуатацію мегаомметра на певний
обмежений термін.

Повірка виконується фахівцями метрологічної лабораторії з метою визначення класу точності


приладу та нанесення на його корпусі тавра про проходження контрольних вимірів. Власник
зобов'язаний вживати заходів для збереження нанесеного тавра з датою та номером
повірителя. Якщо воно зникне, то пристрій автоматично вважається несправним.

You might also like