Збірник задач з вищої математики ЖДТУ частина 2.

ЗБІРНИК ЗАДАЧ
З МАТЕМАТИКИ
ЧАСТИНА 2
ІНТЕГРАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ ФУНКЦІЙ ОДНІЄЇ

ЗМІННОЇ
ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ РІВНЯННЯ
ДИФЕРЕНЦІАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ ФУНКЦІЙ
БАГАТЬОХ ЗМІННИХ
РЯДИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ
ЗБІРНИК ЗАДАЧ
З МАТЕМАТИКИ
Частина 2
Інтегральне числення функцій однієї змінної

Диференціальні рівняння
Диференціальне числення функцій багатьох змінних
Ряди
Затверджено
на засіданні кафедри
вищої математики
Протокол № 1 від 6.09.99
2001
УДК 51
З41
Колектив авторів:
В.І. Беспальчук, Р.М. Головня, В.В. Івахненкова, Р.Б. Кондратюк,

С.П. Онуфрійчук, Н.В. Письменчук, О.І. Прилипко
341 Збірник задач з математики. Частина 2. Інтегральне

числення. Диференціальні рівняння. Диференціальне числення
функцій багатьох змінних. Ряди: у 3-х частинах. - Ч. 2. –
Житомир: ЖІТІ, - 2000. – 176 с.
Збірник задач складено згідно з діючими програмами з вищої

математики для інженерно-технічних та економічних спеціальностей
вузів.
Друга частина збірника містить задачі з таких розділів вищої
математики: інтегральне числення функцій однієї змінної (укладач
В.В. Івахненкова), диференціальне числення функцій багатьох змінних
(укладач В.І. Беспальчук), диференціальні рівняння (укладач
О.І. Прилипко), ряди та іх застосування (укладач В.І. Беспальчук).
Іл. 9.
©В.І. Беспальчук, 2001

©Р.М. Головня, 2001
©В.В. Івахненкова, 2001
©Р.Б. Кондратюк, 2001
©С.П. Онуфрійчук, 2001
©Н.В. Письменчук, 2001
©О.І. Прилипко, 2001
VI. Інтегральне числення функцій однієї змінної
§1. Невизначений інтеграл
Найпростіші прийоми інтегрування
В задачах 6.1-6.27, використовуючи основну таблицю інтегралів і
найпростіші правила інтегрування, знайти інтеграли.
dx
6.1.  x dx . 6.2.  m x n dx . 6.3.  2 .
x
dx
6.4. 10 x dx . 6.5.  a x e x dx . 6.6.  .
2 x
6.9.  1  2u  du .
dh
6.7.  . 6.8.  3,4 x 0,1 7 dx .
2 gh
   x  x 3e x  x 2
6.10. x  1 x  x  1 dx . 6.11.  x3
dx
 2 x 
2
1 z 
6.12. 1, 2
 3 x 0,8  5 x 0,38 dx . 6.13.    dx .
 z 
1  x 2 dx . 1  x  3
6.14.  x x
6.15.  3
x
dx .
3
x2  4 x dx 3  2 x  2  3x
6.16.  x
dx . 6.17.  3  3x 2
. 6.18. 
2x
dx .
1  cos2 x cos 2 x
 1  cos 2x dx . 6.20.  cos  tg x dx .
2
6.19. dx . 6.21.
x  sin 2 x
2
6.22.  ctg 2 x dx .
x
6.23.  2 sin 2 dx .
1  2x  dx .
2
2
6.24.  x 1  x 
2 2
1  x2 dx . 6.26. 
dx
6.25.  x1  x  2
cos 2 x  sin 2 x
.
6.27.  arcsin x  arccos x  dx .
В задачах 6.28-6.105 знайти інтеграли, використовуючи теорему про

інваріантність формул інтегрування.
6.28.  sin x d sin x  . 6.29.  tg3 x d tgx  . 6.30. 

d 1  x2
.
 
1  x2
3
Глава VI. Інтегральне числення функцій однієї змінної
 x  1  a  bx c  1 .
dx dx
 2x  3
15
6.31. dx . 6.32. 5
. 6.33. c
 5 8  3x
m
 8  2 x dx .  a  bx
6
6.34. dx . 6.35. 6.36. dx .
3 2
 2x x 2  1 dx . 6.38. x 1  x 2 dx . x  5 x3  2 dx .
2
6.37. 6.39.
xdx x 4 dx x 3 dx
6.40.  x 2 1
. 6.41.  4  x5
. 6.42. x4  1
3
.
6x  5 dx . 6.44.  sin 3 x cos x dx . 6.45. 

sin x dx
6.43. 2 3x -5x  6
2 cos 2 x
.
cos x dx ln x
  cos 
3
6.46. . 6.47. x sin 2 x dx . 6.48. dx .
3
sin x 2 x
arctgx2 dx . dx
6.49.  1 x 2
6.50.  arcsin x  3
1  x2
.
 cos 3x d 3x  .
dx
6.51.  cos 2
x 1  tgx
. 6.52.
d 1  ln x 
6.53.  cos 1  ln x .
2
6.54.  cos 3x dx .
6.55.  cos   cos 2 x  dx . 6.56.  sin 2 x  3 dx .
-2
   
6.57.  cos 1  2 x  dx . 6.58.  cos  2 x  4  dx .
6.59.  e x sin e x dx .   
d 1  x2 
6.60.  1  x2 .
d arcsin x  2 x  3 dx . dx
6.61.  arcsin x
. 6.62. x 2
 3x  8
6.63.  2x 1 .
dx xdx x 2 dx
6.64.  cx  m . 6.65.  x2  1 . 6.66.  x3 1 .
e x dx e 2 x dx
6.67.  x
e 1
. 6.68.  2 x
e  a2
. 6.69.  tgx dx .
6.70.  ctgx dx . 6.71.  tg3 x dx . 6.72.  ctg 2 x  1 dx .
sin 2 x dx ln xm dx .
6.73.  1  cos 2
x
dx . 6.74.  x ln x . 6.75.  x
4
 e d sin x  . e  a dx .
sin x sin x 3x
6.76. 6.77. cos x dx . 6.78.
 a dx . e  e x dx .
x 3 x 1 x 2
6.79. 6.80. dx . 6.81.
d x / 3 dx
e  
 x3
6.82. x 2 dx . 6.83. . 6.84. .
1  x / 3 1  25x 2
2
dx dx dx
6.85.  1  9x2 . 6.86. 4 x 2
. 6.87.  2x2  9 .
dx xdx xdx
6.88.  . 6.89.  4 . 6.90.  .
4  9x 2 x 1 a2  x4
x 2 dx x 3 dx e x dx
6.91.  x6  4
. 6.92.  1  x8
. 6.93.  2x
e 4
.
2 x dx cos  d e2 x  1
6.94.  1  4x
. 6.95.  a 2  sin 2  . 6.96.  e x dx .
 e  1 x 3x  1
 1 3 dx .  x
x
6.97. 6.98. dx . 6.99. dx .
1 x 2 2
9
1 x 
x 1  x2 
6.100.  1 x
dx . 6.101.  1  x 4 dx .
1  x  x2 dx
6.102.  dx . 6.103.  .
 
2
 x  x  1 
3
1  x2 2
 
2 x  arcsin x x  arccos 3x 
2
6.104.  1 x2
dx . 6.105. 
1  9x2
dx .
В задачах 6.106-6.115 знайти інтеграли за допомогою виділення цілої

частини підінтегрального дробу.
x x Ax
6.106.  dx . 6.107.  dx . 6.108.  dx .
x4 2x  1 a  bx
6.109. 
3 x
dx . 6.110. 
2 x  1 dx . 6.111. 
x2
dx .
3 x x2 2x  1
1  x  2 dx . 6.113. x 2  1 dx .
6.112.  2
x4
x 1  x 1
2
6.114.  1  x dx .
x 4 dx
6.115.  2 .
x 1
5
В задачах 6.116-6.132 знайти інтеграли, використовуючи розклад
підінтегрального виразу та виділення повного квадрату.
dx dx dx
6.116.  . 6.117.  dx . 6.118.  .
xx 1 x x  1 x  12 x  3
dx x2  1 dx
6.119.  a  xb  x . 6.120.  x 2  1 dx . 6.121.  x 2  7 x  10 .
dx dx dx
6.122.  2 . 6.123.  4x2  9 . 6.124.  2  3x .
x  3 x  10 2
dx dx dx
6.125. 
x  12  4
. 6.126.  x2  2x  3 . 6.127.  xx 2
 2,5
.
dx dx
6.128.  2 . 6.129.  .
4x  4x  5 1  2 x  3
2
dx dx
6.130.  4x  3  x 2
. 6.131.  8  6x  9x2
.
dx
6.132.  2  6x  9x2
.
В задачах 6.133-6.156 знайти інтеграли, використовуючи формули

тригонометрії для перетворення підінтегрального виразу.
dx
6.133.  cos 2 x dx . 6.134.  sin 2 x dx . 6.135.  .
1  cos x
dx 1  cos x 1  sin x
6.136.  . 6.137.  dx . 6.138.  dx .
1  sin x 1  cos x 1  sin x

6.139.  tg2 x  tg4 x dx .  6.140. 
cos 2 x dx
1  sin x cos x
.
6.141.  cos x sin 3x dx . 6.142.  cos 2 x cos 3 x dx .

6.143.  sin 2 x sin 5 x dx . 6.144.  cos x cos 2 x cos 3 x dx .
dx 1  sin x sin 3 x
6.145.  cos x . 6.146.  cos x dx . 6.147.  cos x dx .
cos3 x sin 3  dx
6.148.  dx . 6.149.  d . 6.150.  .
sin 4 x cos  cos 4 x
 cos  tg x dx .  sin
3 4 5
6.151. x dx . 6.152. 6.153. x dx .
6
dx
 sin  tg x dx .  sin 6 x .
4 3
6.154. x dx . 6.155. 6.156.
Основні методи інтегрування
Інтегрування частинами
В задачах 6.157-6.192 знайти інтеграли.
6.157.  x sin 2 x dx . 6.158.  x cos x dx . 6.159.  x e dx .
x
x3  x ln x dx n  1 . 6.162.  x arctgx dx .

x n
6.160. dx . 6.161.
arcsin x
6.163.  arccos x dx . 6.164.  arctg x dx . 6.165. 
x 1
dx .
lg x
6.166.  x tg x dx .
2
6.167.  x  cos
2
x dx . 6.168.  3 dx .
x
6.169. 
x arctgx
dx . 6.170. 
arcsin x
dx . 
6.171.  ln x 2  1 dx . 
1 x 2 1 x
x 3 dx
6.172. x
2
ln 1  x  dx . 6.173.  . 6.174. x e
2 x
dx .
1 x 2
 x e dx . x a x
3 x 2 x 3
6.175. 6.176. dx . 6.177. sin x dx .
3
ln x
x 6.179.  ln 2 x dx . 
2
6.178. cos2 x dx . 6.180. dx .
x2
ln 2 x
 arcsin x dx .
2
6.181.  x 5
dx . 6.182.
 arctgx  x dx .  e sin x dx .
2 x
6.183. 6.184.
 e sin 2 x  cos 2 x  dx .  e cos n x dx .

3x ax
6.185. 6.186.
6.187.  sin ln x dx . 6.188.  cos ln x dx .
x 2 dx
6.189*.  1 x 2
. 6.190.*  a 2  x 2 dx .
2 x
x e dx
 x  2 x e
2 x
6.191. 2
. 6.192. sin x dx .
7
Заміна змінної
dx x 3 dx
6.193.  (підстановка x  1  z 2 ). 6.194.  .
1 x 1 x 1
4x  3 dx
6.195.  dx . 6.196. x .
x  23 x 1
x 1 dx
6.197.  dx . 6.198.  .
x x2 1 x
x x
6.199.  x x  1 dx . 6.200.  x  1 dx .
dx dx
6.201.  1 3 x 1 . 6.202.  ax  b  m
.
x dx dx
6.203.  x 3 x
(підстановка x  z 6 ). 6.204.  3 x  3 x 1 .
dx x
6.205.  x 4 x
. 6.206.  3
x 4 x
2
dx .
e 2 x dx dx
6.207.  4
e 1x
(підстановка e x  1  z 4 ). 6.208.  1  ex
.
1  ln x
6.209.  x ln x
dx . 6.210.  1  cos2 x sin 2x cos 2x dx .
ln tgx x 5 dx
6.211.  dx . 6.212.  .
sin x cos x a3  x3
x 5 dx
6.213.  x 2
4  2
.
dx 1
6.214. x 2
x a2 2
(підстановка x 
z
, або x  a tg z , або x  a sh z ).
2
x dx
6.215.  a2  x2
(підстановка x  a sin z ).
dx 1 a
6.216. x x a2 2
(підстановка x
z
, або x
cos z
, або
x  a  ch z ).
8
1  x2 1  x2
6.217.  x4
dx . 6.218.  x2
dx .
dx 9  x  2 3
6.219.  . 6.220.  dx .
a 2
 x2  3 x6
dx dx
6.221. x 2
x 9
2
. 6.222. x 1  x2
.
dx
 x 4  x 2 dx .
2
6.223. . 6.224.
x 2
a 2 3

dx x  1 dx
6.225.  x 2
 4 4x  1  2
. 6.226.  
x  1 x2
.
dx x  1 dx
6.227.  x  x2
. 6.228.  x 1  x e  . x
В задачах 6.229-6.233 знайти інтеграли, використовуючи спочатку

заміну змінної, а потім інтегрування частинами.
e  sin
x 3
6.229. dx . 6.230. x dx .
arcsin x x 2 arctg x
6.231.  dx . 6.232.  1  x 2 dx .
1  x  2 3
arctg x
6.233.  x 1  x  dx .
2 2
Різні задачі
 x  1  1  e  e dx .
3x 2 3x
6.234. x 2  2 x dx . 6.235.
x
e sin x
6.236.  x
dx . 6.237.  ecosx dx .
 1  e x e x dx .  x cos x dx .
2
6.238. 6.239.
 2  3x  x
2 x 5  3x 2
 1  3x3  x6 dx .
4/3 1/ 3
6.240. dx . 6.241.
9
x dx dx
6.242.  1 x / 3 2
. 6.243. e (3  e  x )
x
.
dx 2x  3
6.244. e x
1  e 2 x
. 6.245.  1  x2
dx .
2x  1 cos x
6.246.  9x  4
2
dx . 6.247.  x
dx .
dx ln x dx
6.248. x 3  ln x 2
. 6.249.  x (1  ln 2 x) .
x2  x  1 arctg x n dx .
6.250.  dx . 6.251. 
1 x 2
 3 1  x2
d cos 2 x
6.252.  2
sin  cos2 
. 6.253.  cos 2
x
dx .
sin 4 x dx
 cos6 x .   1  tg3x 
2
6.254. 6.255. tg3 x sec 4 x dx . 6.256. dx .
x 3 dx xdx xdx
6.257.  . 6.258.  x 1 . 6.259.  .
x 1 3
2  4x
xdx
6.260.  1  2x
. 6.261.  x a  x dx .
  2
sin x  cos x dx . a
mx nx
6.262. 6.263. b dx .
dx dx
6.264.  5  2x  x 2
. 6.265.  9x  6x  2
2
.
dx 8 x  11 dx
6.266.  12x  9 x 2  2
. 6.267. 
5  2x  x2
.
6.268.  2
x  2 dx . 6.269.  2
3x  1 dx .
x  2x  2 4 x  4 x  17
6.270. 
3x  1 dx . 6.271.  2
x  2 dx .
x2  2x  2 x  7 x  12
2x  5 3  4x
6.272. 
9x2  6x  2
dx . 6.273.  2x 2
 3x  1
dx .
6.274.  2
4  3x  dx . 2  5x  dx
5 x  6 x  18
6.275.  4x2  9x  1
.
10
xdx x dx
6.276.  3x  11x  2
2
. 6.277.  2x  3
.
ax
6.278.  x  b dx . 6.279.  arctg x dx .
 x sin x cos x dx . x cos x dx .
2
6.280. 6.281.
ln cos x ctgx
e   ln sin x dx .
2x
6.282. x 3 dx . 6.283. dx . 6.284.
cos 2 x
x 7 dx cos2 3x dx
6.285.  1  x  4 2
. 6.286. 
sin 3x
dx . 6.287.  1  sin 3x .
sin 2 x dx dx ex 1
6.288.  4  cos2 2 x . 6.289.  ex 1 . 6.290. x
1 e
dx .
e 6.292.  e2 x ln x dx .
ex  x 2
6.291. dx .
3  x3 x arcsin x
6.293.  2  2x 2
dx . 6.294.  1  x2
dx .
x cos x
6.295.  dx . 6.296. e
x
sin 2 x dx .
sin 3 x
6.297. 
1  tg x  dx . 1  tg x
sin 2 x
6.298.  1  tg x dx .
d sin x dx
6.299. 
3 cos   sin 
. 6.300.  1  sin x .
sin 2 x cos x 1  cos x
6.301.  1  sin 2 x dx .
  6.302.  sin x
dx .
ln ln x
6.303.  dx . 6.304. x e
3 x2
dx .
x
x 3 dx x 4 dx
e  
 x2
6.305. x5dx . 6.306. . 6.307. .
1  2x2 1  x 2 3
x 2
 a2  5
dx x2  8
6.308.  x
dx . 6.309. x 4
x2  4
. 6.310.  x4
dx .
4  x2 dx x dx
6.311.  x6
dx . 6.312. x 4
x 3
2
. 6.313.  4
x 3 1
.
11
x 1 1 dx 3
x dx
6.314.  x 1 1
dx . 6.315.  2  x 1 x
. 6.316  x x 3 x .
x2  2x x 7 dx dx
6.317.  x
dx . 6.318*.  1  x  2 5
. 6.319.  ax  b x
.
1  x8 xdx x 5 dx
6.320.  x13
dx . 6.321.  1  x  4 3/ 2
. 6.322.  x4  4
.
dx 1  x3 x 4 dx
6.323.  x x 1
. 6.324.  x2 x
dx . 6.325.  1  x  2 3
.
3x 2  1  
e x 1  e x dx
6.326.  2x x
arctgx dx . 6.327.  1 e 2x
. 6.328.  e x  1 dx .
ln x  1  ln x dx
6.329.*  x x  1
dx . 6.330.  x6  x4 .
 ln  x  1  x 2  dx .
x
6.331.  arccos x 1
dx . 6.332.

sin 2 x dx
6.333.  3
cos14 x
dx . 6.334.  cos 3
x sin 2 x
.
Основні класи інтегровних функцій
Дробово-раціональні функції
В задачах 6.335-6.390 знайти інтеграли:
1) Знаменник має тільки дійсні різні корені.
x dx x dx
6.335.  . 6.336.  2 .
x  12x  1 2 x  3x  2
2 x 2  41x  91 dx
6.337.  x  1x  3x  4 dx . 6.338.  6x 3
 7 x 2  3x
.
x5  x 4  8 x3  1
6.339.  x3  4x dx . 6.340.  4 x3  x dx .
32x dx x dx
6.341.  6.342.  4

2x  1 4x 2  16x  15
.
 x  3x 2  2
.
2x  5 dx .
2
x 6  2 x 4  3x 3  9 x 2  4
6.343. x 4
 5x 2  6
6.344. 
x5  5x3  4 x
dx .
12
2) Знаменник має тільки дійсні корені; деякі корені  кратні.

x 3x  2 dx
3
  x  2  dx
2
6.345.   x x2  2x  1
.
 6.346.   x  1  x .
x dx 2
x3  1
6.347. x  5x 2  8x  4
3
. 6.348.  3
x  x2
dx .
x 3  6 x 2  11x  5 dx
6.349.  dx . 6.350.  4 .
x  24 x  x2
x 2 dx x3  6x 2  9x  7
6.351.  x  2 2 x  4 2 . 6.352.   x  2  3  x  5
dx .
4
1  x 1 x 5 dx
6.353.  8  x  1  dx . 6.354.  x  1 2 x 2  1 .  
x 2
 2 x  3 dx  7 x  9 dx
3

6.355.  x  1 x 3
 4 x 2  3x
.
 6.356. x 4
 5x3  6 x 2
.
x3  2x 2  4 3x 2  1
6.357.  x 3  x  2 2 dx . 6.358.  x 2  1 3 dx .  
3) Знаменник має комплексні різні корені.
dx dx
6.359.  6.360. 
x x 2 1 .
 1  x3
.
x dx 2x 2
 3x  3 dx 
6.361.  x 3 1
. 6.362.  x  1 x 2
 2x  5
.

x
 1 dx 4
 2
x dx
6.363. x  x2  x  1
3
. 6.364.  1 x 4
.
dx dx
6.365.  x  1 x2  x
2

.
 6.366.  x  1 x 2 2

1
.
3x 2
 x  3 dx  x5  2x3  4x  4
6.367.  x  1 x 3 2
1
.
 6.368.  x 4  2x3  2x 2
dx .
x 3
 6 dx  dx
6.369. x 4
 6x 2  8
. 6.370*.  1  x4 .
4) Знаменник має комплексні різні корені.
x3  x  1 dx
6.371.  6.372. 
    
2
dx . .
2 2
x 2
2
x 4  x 1  x2
13
5x 2
 12 dx  x  1 4 dx
6.373.  x  6 x  13
2
 2
. 6.374.  x 2
 2x  2  3
.
dx 2 x dx
6.375.  x2  9
3
.

6.376.  1  x  1  x  2 2
.
dx x 9 dx
6.377.  1  x  2 4
. 6.378.  x 4
1  2
.
5) Метод Остроградського.
6.379. 
x7  2 4 x 2
 8 x dx 

x2  x  1
2
dx .

6.380.  x  1 x 2 2
1  2
.
x2  x  1 x6  x4  4x2  2
6.381. x 5
 2x 4  x3
dx . 6.382.  
x3 x 2  1  2
dx .
x 2
 1 dx 2
dx
6.383.  1  x 1  x 2  3 . 6.384.  x x4
1 32
.

dx x  2 dx
6.385.  x 2
 2x  10  3
. 6.386.  x 2
 2x  2  3
.
x 5  x 4  26x 2  24x  25 3x 4  4
6.387.  x 2
 4x  5  x2 2
4  2
dx . 6.388. 

x2 x2  1  3
dx .
5  3x  6 x 2  5 x 3  x 4 9dx
6.389. x 5
 x 4  2x3  2x 2  x  1
dx . 6.390.  5x 3  2x 
2 2 3
.
Деякі ірраціональні функції

 ax  b p ax  b 
1) Функції виду R  x, m , , ...
 a1 x  b1 a1 x  b1 
dx dx
6.391.  . 6.392.  .

x x  x 
5 2  x  3
x 24 x
 
xdx 1  x dx
6.393.  x  1 /  x  1 /
1 2 1 3
. 6.394.  
1 x x
.
14
1 x x2  1  x
6.395.  1 x
dx . 6.396.  3
1 x
dx .
1  x dx dx
6.397.  3 
1 x x
. 6.398*.  x  1 x  2
4 3 5
.
dx xdx
6.399.  5  x  1 x
. 6.400.  3
2x  3
.
dx 6
x  a 1
6.401.  x x 3
. 6.402.  x  a  1  3
xa  dx .
x 1 dx dx
6.403.  3 
x  1 x  1 3
. 6.404.  x  1 4
x3
.
dx 1 x 1
6.405.  3
x 4  x
. 6.406. x x 1
dx .
2)Функції виду R  x, a 2  x 2 , R  x, a 2  x 2 , R x, x 2  a 2 

     
dx dx
6.407.  x 
. 6.408.  .
2
3 4 x 2
 
2

x  1  x  x 2  1 


x2 1 x3
6.409.  x
dx . 6.410.  a2  x2
dx .
x 2 dx x2  1
6.411.  . 6.412.  dx .
x 2
1  5 x2
x2  5 x 2 dx
6.413.  x2
dx . 6.414.  x2  a2
.
 x 
dx

3
6.415. . 6.416. 2
1 dx .
x 2
9  3
dx
6.417.  x  2 2
x2  5
.
15
3) Диференційні біноми x m a  bx n   p
dx
 
-3
 1

6.419.  x 1  x 3  dx .
4

1
6.418. x 1  x dx .3
 
 
 x 1  x 
dx
x
5 3 3 2
6.420. . 6.421. dx .
x 13 2
dx dx
6.422.  . 6.423.  .
3
1  x3 4
1  x4
1  x4 3
1 4 x
6.424.  x5
dx . 6.425.  x
dx .
3
1 x dx
6.426.  x
dx . 6.427. x 3
1  x5
.
3
1  x3 dx
6.428.  x2
dx . 6.429. x 11
1  x4
.
 3 x1  x  dx .  1  4 x dx .
2 3
6.430. 6.431.
4) Функції виду R  x , ax 2  bx  c 
 
dx dx
6.432*.  . 6.433. x .
x x  x 1
2
x  4x  4 2
dx dx
6.434.  . 6.435.  .
x x  2x  1
2
x 2  x  x2
2x  x2 dx
6.436.  x2
dx . 6.437.  x  1 x2  x  1
.
dx
6.438.  2x  3 4x  x2
. 6.439.  x 2  2 x  1 dx .
6.440.  3x 2  3x  1 dx . 6.441.  1  4 x  x 2 dx .
dx dx
6.442.  x . 6.443.  .
x  x 1 x 2  x  1  x 2 
2
 
16
dx x 2 dx
6.444.  1 x2  2x  2
. 6.445.  1  2x  x2
.
2 x 2

 3x dx 3x 2  5 x
6.446.  x2  2x  5
. 6.447.  3  2x  x2
dx .
3x 3 dx x3  x  1
6.448.  x2  4x  5
. 6.449.  x2  2x  2
dx .
3x 3  8 x  5 x 4 dx
6.450.  x2  4x  7
dx . 6.451.  x2  4x  5
.
dx 1  x2
6.452.  x 3
 3x 2  3x  1  x2  2x  3
. 6.453.  2  x2
dx .
x  1 dx 2 x  3 dx
6.454. x 2x  2x  1
2 2
. 6.455.  x 2
 2x  3  x2  2x  4
.
dx dx
6.456. 
x x  8x  1
2
. 6.457.  x  1 6x  x2  5
.
dx
6.458. 
x 1  x  2x2
2
. 6.459.  1  2 x  x 2 dx .
 3  2 x  x  
2 3
6.460. dx . 6.461. x 2  2 x  10 dx .
x3
6.462.  x  6x  1
2
dx . 6.463.  4 x  x 2 dx .
Тригонометричні функції
sin 3 x
6.464.  sin 3 x cos2 x dx . 6.465.  dx .
cos4 x
dx sin 4 x
6.466.  . 6.467.  dx .
cos x  sin x
3
cos2 x
dx dx
6.468.  . 6.469.  4 .
cos3 x  sin 3 x sin x  cos4 x
sin x dx cos x dx
6.470.  . 6.471.  .
1  cos x 2
1  cos x 2
 cos  ctg x dx .
6 4
6.472. x dx . 6.473.
17
dx
 tg x dx .  tg x .
5
6.474. 6.475. 8
dx cos4 x  sin 4 x
6.476.  sin 3 x . 6.477. 
cos2 x  sin 2 x
dx .
sin 3 x
 sin 6.479. 
3
6.478. x dx . dx .
cos8 x
x
6.480.  cos
7
x dx . 6.481.  cos4 dx .
2
 sin x  cos2 x dx . 6.483.  cos2 x  sin 4 x dx .
2
6.482.
dx sin 2 x
6.484.  sin 6 x . 6.485.  cos6 x dx .
dx dx
6.486.  3 . 6.487.  4 .
sin x  cos5 x sin x  cos2 x
 
cos x  
6.488.   4 dx
sin x  cos x
dx . 6.489.  cos x
.
5
 x x
 tg x dx . 6.491.   ctg3  ctg4  dx .
8
6.490.
 2 2 
 cos 6.493.  sin 6 2 x dx .
5
6.492. x dx .
dx dx
6.494.  cos 4
x
. 6.495.  x 3x
.
cos sin
3 3
dx
 cos x cos  sin x  cos x 2 .
2
6.496. 2 x dx . 6.497.
dx dx
6.498.  sin x  cos x . 6.499.  a cos x  b sin x .
dx cos2 xdx
6.500.  tgx  cos 2x . 6.501.  sin x  cos 3x .
dx dx
6.502.  1  tgx . 6.503.  5  3 cos x .
dx 2  sin x
6.504.  5  4 sin x . 6.505.  2  cos x dx .
18
sin 2 xdx dx
6.506.  1  tgx . 6.507.  4  tgx  4ctgx .
dx dx
6.508.  sin x  2 sec x 2 . 6.509.  .
5  4 sin x  3 cos x
dx dx
6.510.  4  3 cos2 x  5 sin 2 x . 6.511.  1  sin
x
. 2
dx dx
6.512.  1  sin 4 x . 6.513.  2 2 .
a sin x  b 2 cos 2 x
dx cos x dx
6.514.  sin 2 x  tg2 x . 6.515.  3 .
sin x  cos3 x
6.516.  sin 3x cos 5 x dx . 6.517.  sin 10 x sin 15x dx .
x x x 2x
6.518.  cos 2 cos 3 dx . 6.519.  sin 3 cos 3 dx .
 cos x cos 3x dx .  sin x sin 2 x sin 3x dx .
2
6.520. 6.521.
tgx
6.522.  1  sin x dx . 6.523.  sin x  cos x dx .
sin 3 2 x dx
6.524*.  sin 5 x
dx . 6.525.  4
sin x cos5 x
3
.
sin 3 x dx
6.526.  cos x
dx . 6.527. 
1  sin 4 x
.
cos 2 x  3 dx
6.528.  1  cos ec x dx . 6.529.  cos 4
x 4  ctg2 x
.
dx
6.530.  x x
. 6.531.  tgx dx .
sin cos3
2 2
sin 3 x dx dx
6.532.  4
cos x
. 6.533.  cos x sin 3 x
.
Гіперболічні функції
dx
6.534.  chx dx . 6.535.  shx dx . 6.536.  ch 2 x .
19
 ch 
e x dx
 chx  shx . ax  sh 2 ax dx . 6.539.  sh
2 2
6.537. 6.538. x dx .
6.540.  th x dx .2
6.541.  cth x dx .
2
6.542.  sh
3
x dx .
6.543.  ch x dx .3
6.544.  th x dx .
4
6.545.  sh
2
x ch 3 x dx .
dx dx
 cth x dx .  sh x  chx .  shx .
5
6.546. 6.547. 6.548.
dx xdx
6.549.  1  chx 2 . 6.550.  th x dx . 6.551.  ch 2 x .
e 2 x dx
6.552.  sh 4
x
.
Різні функції
В задачах 6.553-6.648. знайти інтеграли.
x 3 dx xdx
6.553.  . 6.554.  x .
x  1 12 x2  1
dx
6.555. x 3
a  x dx . 6.556.  .
a  e mx  b  e mx
x 1 x x 4 dx
6.557.  1 x
dx . 6.558.  
x 2  1  x  2
.
dx dx
6.559.   
. 6.560. .
1  x4 x 1
4 2
ln x  1 dx
6.561.  . 
6.562.  x 2  3 x  5 cos 2 x dx .
x 1
 x sh x dx .  arctg1  
2
6.563. 6.564. x dx .
arcsin x dx
 6.566.  e dx .
3x
6.565. .
x2
 xe  x 
3x
6.567. dx . 6.568. 3
 2 x 2  5 e 3 x dx .
dx
6.569.  sin x dx . 6.570.  x x  1 /
3 1 2
.
dx 1  x  2 5
6.571.  x x2  1
. 6.572.  x6
dx .
20
x 4 dx 1  3 x dx
6.573.  x 2 1
. 6.574.  1 3 x x
.
dx 2x  1
6.575.  x 1  x 
3 3
. 6.576.  x2
dx .
x 4 dx dx
6.577.  x15 1 . 6.578.  sin 2 x  2 sin x .
dx dx
6.579. 
1  cos2 x
. 6.580. a  b 2 cos2 x
2
.
ln x  1 dx .
 x ln 1  x  dx . 6.582. 
3
6.581.
ln 2 x
x ln x
 x  e x cos x dx .
2
6.583. dx . 6.584.
x 2
1  3
 x  e x  dx
 1 dx . 
2
x 2
6.585. 6.586. .
sin x cos5 x
3
dx sin 2 x dx
6.587.  sin 5 x cos5 x . 6.588. 
cos4 x  sin 4 x
.
dx
6.589.  1  sin x  cos x . 6.590.  tg2 x  2 dx .
x 2
 1 dx  dx
6.591. x x  3x  1
4 2
. 6.592.  2 x  3 4x  x2
.
x  e x dx x  e x dx
6.593.  1  x  2
. 6.594.  1  ex
.
arctgx dx x  arctgx
6.595.  x4
. 6.596.  1  x  2 2
dx .
arctgx dx
6.597.  1  x  3
dx . 6.598.  1  2  x 4
.
x3 x3
6.599.  x 2  2 x  4 dx . 6.600. x 2
 x 1
dx .
dx dx
6.601.  x  2 2 x  3 . 6.602.  x 1
3 2
.

21
dx x dx
6.603.  x x
5 4
1  2
. 6.604.  x x2
2
.
ln x dx dx
6.605. x 6  4 ln x  ln 2 x
. 6.606. x x  8x  4
.
6.607. x x 2  4 dx . 6.608. x x 2  4 x  5 dx .
dx
6.609.  x 2  4x  5 dx . 6.610.  x  4 x 1
.
xdx dx
6.611.  . 6.612.  .
x 4 16 x 4
2 3

dx 1 1 x
6.613.  x 2

 9 16  x 2
. 6.614.  1  x  2

1 x
dx .
sin x x dx
6.615.  1  sin x dx . 6.616.  1  cos x .
cos x dx
6.617.  1  sin x 4
dx . 6.618.  2  cos x .
dx 2  3 tgx
6.619.  3  4 sin 2 x . 6.620.  cos2 x dx .
sec x tgx cos3 x
6.621.  5  sec 2 x
dx . 6.622. 
sin x  5
dx .
dx dx
6.623.  sin x cos5 x . 6.624.  cos 6
x
.
dx
6.625.  sin 5 x . 6.626.  x  sin x cos 2 x dx .
dx dx
6.627.  sh x  ch x . 6.628.  sh
x  ch 2 x
2
.
arcsin x 1  x 2 arcsin e x
6.629.  x 2  1  x 2 dx . 6.630.  dx .
ex
 x1  x  arctgx dx .
x 4arctgx
6.631.  dx . 6.632. 2
1  x2
 
 x ln 4  x  dx .
ln 1  x  x 2
6.633.  dx . 6.634. 4
1  x  2
22
§ 2. Означений інтеграл
x x
6.635. x x 2  1 ln x 2  1 dx . 6.636.  1 x 2
ln
1  x2
dx .
arctg e x / 2
 x 1  ln x  dx .  e x / 2 1  e x dx .
 
x
6.637. 6.638.
e 3x
e x
 dx
6.639. e 4x
 e2 x  1
dx . 6.640.  1  e x  e2 x
.
tgx dx
 1  tgx  tg2 x .  sin
8
6.641. 6.642. x dx .
3  x  x dx 2 2 3
x 2  8x  7
6.643.  1  x  . 2 3
6.644.  x 3x  10
2
2
dx .
dx
6.646. 
x  sin x  dx .
6.645.  sin x  cos4 x
4
.
1  cos x
x2  1 dx x cos3 x  sin x
  e
sin x
6.647*. . 6.648. dx .
x  1 1  x4
2
cos2 x
Способи точного обчислення інтегралів
Безпосереднє застосування формули

Ньютона–Лейбніца
В задачах 6.649-6.674 обчислити інтеграли.
1 -1
dx
6.649. 0
1  x dx . 6.650.  11  5 x 
-2
3
.
y 1
-13 9
dx
6.651.  3  x 
5 4
. 6.652. 4 y 1
dy .
2
 2t 
T /2 16
dx
6.653. 
0
sin 
 T
 0  dt .

6.654. 
0 x9  x
.
 e 
1 2a
 2b  x b  a  0 .
4 3dx
6.655. x
 1  e x dx . 6.656.
0 0
23
1 e
xdx dx
6.657.  x 
. 6.658. x .
1  ln x 
2
0
2
1 1
2
1  lg x
e 2
e1 / x dx
6.659. 
1
x
dx . 6.660. 
1
x2
.
n
a
x n1 dx
2 a/2
a dx
6.661. 0 a x2 2n
. 6.662.  x  a x  2a  .
0
3 1
dx dx
6.663.  2x
2
2
 3x  2
. 6.664. x
0
2
 4x  5
.
2 1
dx dx
6.665. 
1
x  x3
. 6.666. 
 0 ,5 8  2x  x 2
.
/2 / 2
dx
  cos x  sin 2 x dx .
5
6.667. . 6.668.
 / 2
1  cos x 0
/ 2 /
 cos x  cos3 x dx .  sin  x    dx .

2
6.669. 6.670. 0
 / 2 0
 / 4 /2
cos3 x dx
  ctg  d .
4
6.671. 3
. 6.672.
 / 2 sin x 
1
2/ sin / 2
 
6.673.  2 x dx . 6.674.  cos t sin  2t   dt .
1/
x  / 2  4
В задачах 6.675-6.685 інтегруванням частинами знайти інтеграли.

1 / 2 /3
x dx
 xe  x  cos x dx . 
x
6.675. dx . 6.676. 6.677. 2
.
0 0 / 4
sin x
 2 e1
 x sin x dx .  x  log2 x dx .  ln x  1 dx .
3
6.678. 6.679. 6.680.
0 1 0
a 7 3 a / 2
x dx
0  a 2  x 2 dx . e
2x
6.681. . 6.682. 6.683. cos x dx .
3
a x
2 2
0 0
x2  4
e 2 3
 ln x dx . 2
3
6.684. 6.685. dx .
1
x2
24
6.686. Записати рекурентні формули для обчислення інтегралів
/ 2 / 2
 cos x dx і  sin
n n
x dx
0 0
( n - ціле невід’ємне число) і обчислити інтеграли:

/ 2 /2 / 2
а)  sin б)  cos в)  sin
5 8 11
x dx ; x dx ; x dx .
0 0 0
6.687. Отримати рекурентну формулу для обчислення інтегралу

/2
 sin x  cosn x dx ( m і n - цілі додатні числа або нулі; дослідити

m
частинні випадки парних та непарних значень m і n ).

0
6.688. Отримати рекурентну формулу і обчислити інтеграл x e
n x
dx
1
( n - ціле додатне число).
6.689. Довести рекурентну формулу
dx x 2n  3 dx
 1  x 2 n  2 n  1 1  x 2 n1  2 n  1  1  x 2 n1
     
( n - ціле додатне число) і обчислити за її допомогою інтеграл
1
dx
 1  x 
0
2 4
.
e
6.690. Довести, що якщо I m   ln m x dx , то I m  e  m I m1 ( m - ціле
1
додатне число).
1
 x 1  x 
q
6.691*. Знайти p
dx ( p і q - цілі додатні числа).
0
Заміна змінної в означеному інтегралі.

9 1 8
x x dx x dx
6.692. 
4 x 1
dx . 6.693. 
0
1 x
. 6.694. 
3 1 x
.
1
x dx
1
e x dx
29 3
x  2 2 dx
6.695.  1
0 x
. 6.696. 
0 e x  ex
. 6.697.  3   x  2
3 2
.
3
25
 / 4 1
x x 2 dx
 sin  cos  1  x 
6 7
6.698*. dx . 6.699*. 2 x dx . 6.700. .
2 2 3
0 0 0
1  x2 1  x2 x2  1
3 1 2
6.701.  x2
dx . 6.702.  x6
dx . 6.703.  x
dx .
1 2/2 1
 1  x 
2 1 1
dx
 x
2 3
6.704. . 6.705. dx . 6.706. 2
1  x 2 dx .
2 x 5
x 1
2
0 0
-ln2 a 3
dx dx
6.707. 
0
1  e 2 x dx . 6.708.  x
0 a x2 2
. 6.709.  x
0
2
3 
5/ 2
.
3
 25  x 2 
5 1/ 3
6.710.    dx . dx
x 4
6.711.  2 x
0
2
1  x2  1
.
2 ,5
2 2
dx
6.712.  .
8/3 x x 2
2  5
1
6.713. Обчислити середнє значення функції y  x  на відрізку
x
1; 4 .
6.714. Обчислити середнє значення функції f  x  
1
на відрізку
x x 2
1; 1,5 .
6.715. Обчислити середні значення функцій f x   sin x і
f x   sin x на відрізку 0;  .
2
f x  
2
6.716. Знайти середнє значення функції на відрізку
e 1 x
0; 2 .
6.717. При якому a середнє значення функції y  ln x на відрізку
1; a дорівнює середній швидкості зміни функції на цьому відрізку?
5
2 2
dx x 9 dx
6.718. 
1
x  x3
. 6.719. 0 1  x 5  3 .
26
1/ 2 4
2
x 3 dx x15dx
6.720. 
0
x  3x  2
2
. 6.721.  1  x 
0
8 2/ 5
.
2 a
dx x 2 dx
6.722.  . 6.723.  .
0 x 1  x  1 3 a a2  x2
1 3
 2 x  x 2 dx . 0 x 1  x 2 dx .
5
6.724. 6.725.
0
ex ex 1
ln 5 3
dx
6.726. 0 ex  3
dx . 6.727. x
1 x  5x  1
2
.
/4 / 2
x sin x dx
6.728. 
0
cos3 x
dx . 6.729. 
0
2 cos x  3
.
/2 1
 arcsin x 
dx
0
4
6.730. . 6.731. dx .
1
1  sin 2 x 0
6
16 1
3x  2 dx
6.732.  arctg
1
x  1 dx . 6.733.  x
0
2
 4x  1  5/ 2
.
/ 2
sin x cos x dx
6.734. 
0
a cos2 x  b 2 sin 2 x
2
.
Невласні інтеграли
Інтеграли з нескінченними межами

В задачах 6.735-6.754 обчислити невласні інтеграли (або встановити
їх розбіжність).
  
dx a  0 .
dx dx
1 x 4 .  e
 ax
6.735. 6.736. . 6.737.
1 x 0
  
2 xdx dx ln x
6.738. x

2
1
. 6.739. x

2
 2x  2
. 6.740. 
2
x
dx .
  
dx xdx dx
6.741.  x x  1 .
2
6.742.  1  x  3
. 6.743. x x2  1
.
1 0 2
27
  
dx
x  xe x  e  x dx .
 x2 3 2
6.744. . 6.745. dx . 6.746.
a2 1 x 2
0 0
  
 x  sin x dx . e e
 x x
6.747. 6.748. dx . 6.749. sin x dx .
0 0 0
  
arctgx dx
 e cos bx dx .6.751. 1 x 2 dx .  1 x
 ax
6.750. 6.752. 3
.
0 0
 
dx x
6.753.

 x 2
1  2
. 6.754.  1  x 
1
2
dx .
В задачах 6.755-6.762 дослідити збіжність інтегралів.

 
x x3  1
6.755. 
0
x3  1
dx . 6.756. 
1
x4
dx .

x 13 

ln x 2  1 
6.757.  x
0
5
 x 1 3
 3
dx . 6.758. 
1
x
dx .
 
xarctgx
6.759. 
0
x  e  x dx . 6.760. 
0
3
1  x4
dx .
 
dx dx
6.761.  x ln ln x
. 6.762.  x ln x  3/ 2
.
e2 e
Інтеграли від необмежених функцій

В задачах 6.763-6.780 обчислити невласні інтеграли (або встановити
їх розбіжність).
1 2 2
dx dx xdx
6.763. 
0 1 x 2
. 6.764. x
0
2
 4x  3
. 6.765. 
1 x 1
.
1 1/ e 2
dx dx
6.766.  x ln x dx . 6.767.  . 6.768.  x ln x .
0 0 x ln 2 x 1
e b
 x  a b  x  a  b .
dx dx
6.769. x
1 ln x
. 6.770.
a
b 5
x 2 dx
6.771.
xdx
 x  a b  x  a  b  . 6.772.  x  35  x  .
a 3
28
1 1
dx dx
6.773.  1 x 2
 2 1 x 2
. 6.774. 
1 2  x  1  x2
.
0
3x 2  2 x 1 x 1
1 1 1
6.775. 
1
3
x 2
dx . 6.776. 
1
5
x 3
dx . 6.777. 
1
3
x5
dx .
1

ln 2  3 x  dx . 0
e1/ x
1
e1 / x
6.778. 
1
3
x
6.779.  x 3 dx .
1
6.780. 0 x 3 dx .
В задачах 6.681-6.786 дослідити збіжність інтегралів.

1 1 1
x x 2 dx dx
6.781.  dx . 6.782.  . 6.783. e .
0 1 x 4
0 3 1  x  2 5 0
x
1
1 1 / 2
x dx dx ln sin x
6.784. e
0
sin x
1
. 6.785. e
0
x
 cos x
. 6.786. 
0 x
dx .
6.787. Функція f x  на півінтервалі a;   неперервна і


f x   A  0 при x   . Чи може інтеграл  f x  dx
a
бути збіжним?

x  sin x
6.788. При яких значеннях k інтеграл x dx буде збіжним?
k
1
x  sin x
6.789. При яких значеннях k збігаються інтеграли
 
dx dx
1) 
2
k
x ln x
; 2)  x ln x 
2
k
?
 b  x  b  a  ?
dx
6.790. При яких значеннях k збігається інтеграл k
a

6.791. Чи можна знайти таке k , щоб інтеграл x dx збігався?
k
0

xk
6.792. При яких значеннях k і t інтеграл  1 x
0
t
dx збігається?
29
/2
1  cos x
6.793. При яких значеннях m інтеграл 0
xm
dx збігається?

dx
6.794. При яких значеннях k інтеграл  sin
0
k
x
збігається?
В задачах 6.795-6.804 обчислити невласні інтеграли ( n -ціле додатне

число).

1  x x 3 dx
1
dx
6.795. x
1 x 1
. 6.796*.
1
 ln 
1  x 1  x2
.
arctgx  1 dx
 
dx
6.797.  . 6.798.  a 
.
x  1 4
n
0
3
0
2
 x2
 
 x e dx . x
2 n 1
n x
e  x dx .
2
6.799. 6.800.
0 0
1 1
x m dx
 ln x  dx 
n
6.801. . 6.802*. , де m : а) парне,
0 0 1  x2
б) непарне m  0 .
1
1  x  n 
dx
0    2 .
6.803*. 
0 x
dx . 6.804.  x  cos  
1 x2  1
 
dx x 2 dx 
6.805*. Довести, що 0 1  x 4  0 1  x 4  2 2 .

x ln x
6.806*. Довести, що  1  x 
0
2 2
dx  0 .

x2  2
6.807. Обчислити інтеграл x
1
3
x2  1
dx .
В задачах 6.810-6.819 обчислити інтеграли, користуючись формулами

 
 sin x 
 e dx  
x
dx  (інтеграл Дирихле).
2
(інтеграл Пуасона),
0
2 0
x 2

1  2x
6
dx
8.808.  x 1  x  dx .
1
2
6.809.  4  x
3 2
.
2
30
   x
 e dx a  0 .
e

2
 ax
6.810. 6.811. dx .
0 0 x
 
 x e dx . x
2
2n  x2
6.812*. 2 x
6.813. e dx ( n  Z  ).
0 0
 
sin 2 x sin ax
6.814. 
0
x
dx . 6.815. 
0
x
dx .
 
sin ax  cos bx sin 2 x
6.816. 0 dx a  0, b  0 . 6.817*. 0 x 2 dx .
x
 
sin 3 x sin 4 x
6.818*. 0 x dx . 6.819*. 0 x 2 dx .
x
6.820*. Покладемо  x     ln cos y dy . (Цей інтеграл називається
0
інтегралом Лобачевського). Довести співвідношення

 x  x
 x   2     2     x ln 2 ,
 4 2  4 2
/ 2

за допомогою якого обчислити значення       ln cos y dy .
2 0

/2  /2
6.821.  ln sin x dx .
0
6.822.  x ln sin x dx .
0
6.823*.  x ctgx dx .
0
1 1
arcsin x ln x dx
6.824*.  0
x
dx . 6.825. 
0 1  x2
.
§3. Застосування інтеграла
Деякі задачі геометрії і статики
Площа фігури
6.826. Обчислити площу фігури, обмеженої лініями, рівняння яких
y 2  2x  1 і x  y 1  0 .
31
6.827. Знайти площу фігури, яка розміщена між параболою

y   x 2  4 x  3 і дотичними до неї в точках 0,  3 і 3, 0 .
6.828. Обчислити площу фігури, обмеженої параболою y 2  2 px і
нормаллю до неї, яка нахилена до осі абсцис під кутом 135o .
6.829. Обчислити площу фігури, обмеженої параболами y  x 2 і
y x.
6.830. Обчислити площу фігури, обмеженої параболами y 2  8 x  16 і
y 2  24 x  48 .
6.831. Обчислити площу фігури, обмеженої параболами y  x 2 і
x3
y .
3
x2
6.832. Коло x 2  y 2  8 розділене параболою y  на дві частини.
2
Знайти площу обох частин.
6.833. Знайти площу фігур, на які парабола y 2  6 x ділить коло
x 2  y 2  16 .
6.834. Із круга, радіуса a , вирізано еліпс, велика вісь якого співпадає
з одним із діаметрів круга, а мала дорівнює 2b . Довести, що площа
частини, що залишилася, дорівнює площі еліпса з півосями a і a  b .
6.835. Знайти площу фігури, обмеженої дугою гіперболи і її хордою,
проведеної із фокуса перпендикулярно до дійсної осі.
a2
6.836. Коло x 2  y 2  a 2 розбивається гіперболою x 2  2 y 2  на
4
три частини. Визначити площу цих частин.
6.837. Обчислити площі криволінійних фігур, утворених перетином
x2 x2
еліпса  y 2  1 і гіперболи  y2  1 .
4 2
1
6.838. Обчислити площу фігури, яка розміщена між лінією y 
1  x2
x2
і параболою y  .
2
6.839. Обчислити площу фігури, обмеженої лінією y  xx  1 і
2
віссю абсцис.
32
6.840. Знайти площу фігури, обмеженої віссю ординат і лінією

x  y 2  y  1 .
6.841. Знайти площу частини фігури, обмеженої лініями y m  x n і
y n  x m , де m і n –цілі додатні числа, розміщені в першому квадранті.
Розглянути питання про площу всієї фігури в залежності від характеру
парності чисел m і n .
6.842. а) Обчислити площу криволінійної трапеції, обмеженої віссю
абсцис і лінією y  x  x 2 x .
б) Обчислити площу фігури, обмеженої двома вітками лінії
 y  x  2  x5 і прямою x  4 .
6.843. Обчислити площу фігури, обмеженої лінією  y  x  2  9 x і
2
осями координат.
6.844. Знайти площу петлі лінії y 2  x  x  1 .
2
6.845. Знайти площу фігури, обмеженої замкненою лінією


y2  1  x2 .  3

y  x2  x4 .
2

x  ax3  a 2 y 2  0 .
4
6.848. Знайти площу замкненої частини фігури, обмеженої лінією

x 2 y 2  4x  1 і прямою, яка проходить через її точки перегину.
6.849. Обчислити площу фігури, обмеженої лініями y  e x , y  e  x і
прямою x  1 .
6.850. Обчислити площу криволінійної трапеції, обмеженої лінією
 
y  x 2  2 x e  x і віссю абсцис.
6.851. Обчислити площу криволінійної трапеції, обмеженої лінією
 
y  e  x x 2  3x  1  e 2 , віссю Ox і двома прямими, паралельними осі
Oy , проведеними через точки екстремуму функції y .
6.852. Знайти площу замкненої частини фігури, обмеженої лініями
y  2 x 2 e x і y   x 3e x .
6.853. а) Обчислити площу криволінійної трапеції з основою a, b ,
обмеженої лінією y  ln x .
33
б) Обчислити площу фігури, обмеженої лінією y  ln x , віссю

ординат і прямими y  ln a і y  ln b .
6.854. Обчислити площу фігури, обмеженої лініями y  ln x і
y  ln x .
2
ln x
6.855. Обчислити площу фігури, обмеженої лініями y і
4x
y  x ln x .
6.856. Обчислити площу одного із криволінійних трикутників,
обмежених віссю абсцис і лініями y  sin x і y  cos x .
6.857. Обчислити площу криволінійного трикутника, обмеженого
2
віссю ординат і лініями y  tgx і y  cos x .
3
6.858. Знайти площу фігури, обмеженої лінією y  sin 3 x  cos3 x і
відрізком осі абсцис, який з’єднує дві послідовні точки перетину лінії з
віссю абсцис.
6.859. Обчислити площу фігури, обмеженої віссю абсцис і лініями
y  arcsin x і y  arccos x .
6.860. Знайти площу фігури, обмеженої замкнутою лінією
 y  arcsin x  2  x  x 2 .
6.861. Знайти площу фігури, обмеженої однією аркою циклоїди
x  at  sin t  , y  a1 cos t  і віссю абсцис.
6.862. Обчислити площу фігури, обмеженої астроїдою x  a cos3 t ,
y  a sin 3 t .
6.863. Знайти площу фігури, обмеженої кардіоїдою
x  2a cost  a cos 2t , y  2a sin t  a sin 2t .
6.864. Знайти площу фігури, обмеженої:
1) епіциклоїдою
Rr Rr
x  R  r  cos t  r cos t , y  R  r  sin t  r sin t;
r r
2) гіпоциклоїдою
Rr Rr
x  R  r  cos t  r cos t , y  R  r  sin t  r sin t , де R  nr
r r
( n -ціле число). Тут R -радіус нерухомого, а r -радіус рухомого кіл,
центр нерухомого кола співпадає з початком координат, а t означає кут
повороту радіуса, проведеного з центру нерухомого кола в точку дотику.
34
6.865. Знайти площу петлі лінії:

1) x  3t 2 , y  3t  t 3 ; 2) x  t 2  1 , y  t 3  t .
6.866. а) Обчислити площу, описану полярним радіусом спіралі
Архімеда   a при одному його оберті, якщо початку руху відповідає
0.
б) Обчислити площу фігури, обмеженої другим і третім витками
спіралі і відрізком полярної осі.
6.867. Знайти площу фігури, обмеженої лінією   a sin 2
(двопелюсткова троянда).
6.868. Знайти площу фігури, обмеженої лінією   a cos5 .
6.869. Знайти площу фігури, обмеженої равликом Паскаля
  2a2  cos  .
6.870. Знайти площу фігури, обмеженої лінією   a  tg  a  0 і

прямою   .
4
6.871. Знайти площу спільної частини фігур, обмежених лініями
  3  cos 4 і   2  cos 4 .
6.872. Знайти площу частини фігури, обмеженої лінією   2  cos 2 ,
яка лежить поза лінією   2  sin  .
6.873. Знайти площу фігури, обмеженої лінією  2  a 2 cos n ( n -ціле
додатне число).
6.874. Показати, що площа фігури, обмеженої будь-якими двома
полярними радіусами гіперболічної спіралі    a і її дугою,
пропорційна різниці цих радіусів.
6.875. Показати, що площа фігури, обмеженої будь-якими полярними
радіусами логарифмічної спіралі   a e m і її дугою, пропорційна різниці
квадратів цих радіусів.
6.876*. Знайти площу фігури, яка міститься між зовнішньою і

внутрішньою частинами лінії   a sin 3 .
3
6.877. Обчислити площу фігури, обмеженої лінією   1  t 2 ,
  arcsin t  1  t 2 .
35
В задачах 6.878–6.882 зручно перейти попередньо до полярних

координат.
6.878. Знайти площу фігури, обмеженої лемніскатою Бернуллі
x  2
 y2  a2 x2  y2 .
2
 
6.879. Знайти площу частини фігури, обмеженої лемніскатою
a2
Бернуллі (див. задачу 6.878), яка лежить в середині кола x 2  y 2  .
2
6.880. Знайти площу фігури, обмеженої лінією
x 2
 2
 y 2  a 2 x2  b2 y 2  0 .
6.881. Знайти площу фігури, обмеженої лінією
x 2
y 
2 3

 4a xy x  y .
2 2 2

6.882. Обчислити площу фігури, обмеженої лінією x 4  y 4  x 2  y 2 .
1
6.883. Обчислити площу фігури, яка міститься між лінією y  і
1  x2
її асимптотою.
2
x
6.884. Знайти площу фігури, яка міститься між лінією y  xe і її 2
асимптотою.
6.885. Знайти площу фігури, яка знаходиться між цисоїдою
x3
y2  і її асимптотою.
2a  x
6.886. Знайти площу фігури, яка міститься між лінією xy 2  8  4 x і її
2
6.887*. 1) Обчислити площу фігури, обмеженої лінією y  x 2 e  x і її
2) Обчислити площу фігури, обмеженої лінією y 2  xe 2 x .
6.888. Знайти площу фігури, яка міститься між трактрисою
 t
x  a cos t  ln tg  , y  a sin t і віссю абсцис.
 2
cos 2
6.889. Для лінії   знайти площу петлі і площу фігури, яка
cos 
міститься між лінією і її асимптотою.
36
Довжина лінії *)
x
6.890. Обчислити довжину дуги ланцюгової лінії y  a ch (від
a
x1  0 до x2  b ).
6.891. Знайти довжину дуги параболи y 2  2 px від вершини до її
точки M x; y  . (Взяти y за незалежну змінну).
6.892. Знайти довжину дуги лінії y  ln x (від x1  3 до x2  8 ).
  1
6.893. Знайти довжину дуги лінії y  ln 1  x 2 (від x1  0 до x2  ).
2
e 1
x
6.894. Знайти довжину дуги лінії y  ln x (від x1  a до x2  b ).
e 1
6.895. Обчислити довжину дуги півкубічної параболи y 2   x  1 ,
2 3
3
x
яка міститься всередині параболи y  .
2
3
6.896. Обчислити довжину дуги півкубічної параболи 5 y 3  x 2 , яка
міститься всередині кола x 2  y 2  6 .
6.897. Обчислити довжину петлі лінії 9ay 2  xx  3a  .
2
6.898. Знайти периметр одного із криволінійних трикутників,

обмежених віссю абсцис і лініями y  ln cos x і y  ln sin x .
x 2 ln x
6.899. Знайти довжину дуги лінії y   , яка міститься між її
4 2
найнижчою точкою і вершиною (точка лінії з екстремальною
кривизною).
6.900. Знайти довжину лінії y  x  x 2  arcsin x .
6.901. Знайти довжину лінії  y  arcsin x   1  x 2 .
2
6.902. На циклоїді x  at  sin t  , y  a1 cos t  знайти точку, яка

ділить першу арку циклоїди по довжині у відношенні 1:3.
_________________
*) В задачах на обчислення довжин дуг там, де це необхідно, в дужках
зазначається інтервал зміни незалежної змінної, відповідний спрямляючій дузі.
37
6.903. Задано астроїду x  R cos3 t , y  R sin 3 t і точки на ній AR; 0 ,

B0; R . Знайти на дузі AB таку точку M , щоб довжина дуги AM
складала четверту частину довжини дуги AB .
2/3 2/3
 x  y
6.904*. Знайти довжину лінії       1 .
 
a b
6.905. Знайти довжину лінії x  a cos t , y  a sin 5 t .
5
 t
6.906. Знайти довжину дуги трактриси x  a cos t  ln tg  ,
 2
y  a sin t від точки 0; а  до точки х; у  від її точки 0; a  до її точки
x; y  .
6.907. Знайти довжину дуги евольвенти кола x  Rcos t  t sin t  ,
y  Rsin t  t cos t  (від t1  0 до t2   ).
6.908. Обчислити довжину дуги лінії  
x  t 2  2 sin t  2t cos t ,
 
y  2  t cos t  2t sin t (від t1  0 до t2   ).
2
t3
6.909. Знайти довжину петлі лінії x  t 2 , y  t  .
3
6.910. По колу, радіус якого a , поза і всередині нього з однаковою
кутовою швидкістю котяться (без ковзання) два кола радіуса b . В
момент t  0 вони дотикаються своїми точками M 1 і M 2 до точки M
нерухомого кола. Показати, що відношення шляхів, пройдених точками
ab
M 1 і M 2 за довільний проміжок часу t , стале і дорівнює (див.
ab
задачу 6.864.).
6.911. Довести, що довжина дуги лінії x  f t cos t  f t sin t ,
y   f t sin t  f t cos t , яка відповідає інтервалу t1; t2  , дорівнює
t2
 f t   f t  .
t1
6.912. Застосувати результат попередньої задачі до обчислення
довжини дуги лінії x  et cos t  sin t  , y  et cos t  sin t  (від t1  0 до
t2  t ).
6.913. Довести, що дуги ліній x  f t   t  , y  t   f t  і
x  f t sin t  t cos t , y  f t cos t  t sin t , які відповідають
одному і тому ж інтервалу зміни параметра t , мають рівні довжини.
38
6.914. Знайти довжину дуги архімедової спіралі   a від початку

до кінця першого завитка.
1 2
6.915. Довести, що дуга параболи y  x , яка відповідає інтервалу
2p
0  x  a , має ту ж довжину, що і дуга спіралі   p , яка відповідає
інтервалу 0    a .
6.916. Обчислити довжину дуги гіперболічної спіралі   1 (від
1  3 / 4 до 2  4 / 3 ).
6.917. Знайти довжину кардіоїди   a1  cos  .

6.918. Знайти довжину лінії   a sin 3
(див. задачу 6.876).
3

6.919. Довести, що довжина лінії   a sin m ( m -ціле число)
m
співрозмірна з a при m парному і співрозмірна з довжиною кола радіуса
a при m непарному.
6.920. При яких значеннях показника k ( k  0 ) довжина дуги лінії
y  axk виражається в елементарних функціях? (Скористатися теоремою
Чебишева про умови інтегрування диференціального бінома в кінцевому
вигляді).
x
6.921. Знайти довжину лінії, яка задана рівнянням y  
 / 2
cos x dx .
t t
cos z sin z
6.922. Обчислити довжину дуги лінії x   dz , y   dz від
1
z 1
z
початку координат до найближчої точки з вертикальною дотичною.
6.923. Довести, що довжина дуги синусоїди y  sin x , яка відповідає
періоду синуса, дорівнює довжині еліпса, півосі якого дорівнюють 2 і
1.
6.924. Показати, що довжина дуги “вкороченої” або “подовженої”
циклоїди x  mt  n sin t , y  m  n cos t ( m і n -додатні числа) в
інтервалі від t1  0 до t2  2 дорівнює довжині еліпса з півосями
a mn , b  mn .
6.925*. Довести, що довжина еліпса з півосями a і b задовольняє
нерівності a  b   L   2  a 2  b 2 (задача І.Бернулі).
39
Об’єм тіла
6.926. Обчислити об’єм тіла, обмеженого поверхнею, яка утворена

обертанням параболи y 2  4 x навколо своєї осі (параболоїд обертання), і
площиною, перпендикулярною до його осі, що знаходиться від вершини
параболи на відстані, яка рівна одиниці.
6.927. Еліпс, велика вісь якого дорівнює 2a , мала - 2b , обертається:
1) навколо великої осі; 2) навколо малої осі. Знайти об’єм одержаних
еліпсоїдів обертання. В частинному випадку одержати об’єм кулі.
6.928. Симетричний параболічний сегмент, основа якого a , висота
h , обертається навколо основи. Обчислити об’єм тіла обертання, яке при
цьому утвориться (“лимон” Кавальєрі).
6.929. Фігура, обмежена гіперболою x 2  y 2  a 2 і прямою x  a  h
h  0 , обертається навколо осі абсцис. Знайти об’єм тіла обертання.
6.930. Криволінійна трапеція, обмежена лінією y  xe x і прямими
x  1 і y  0 , обертається навколо осі абсцис. Знайти об’єм тіла, яке при
цьому утворюється.
6.931. Ланцюгова лінія y  ch x обертається навколо осі абсцис. При
цьому утворюється поверхня, яка називається катеноїдом. Знайти об’єм
тіла, обмеженого катеноїдом і двома площинами, які знаходяться від
початку на a і b одиниць і перпендикулярними до осі абсцис.
6.932. Фігура, обмежена дугами парабол y  x 2 і y 2  x , обертається
навколо осі абсцис. Обчислити об’єм тіла, яке при цьому утворюється.
6.933. Знайти об’єм тіла, одержаного обертанням навколо осі абсцис
трапеції, яка лежить над віссю Ox і обмеженої лінією
 x  4  y 2  x  x  3 .
6.934. Знайти об’єм тіла, одержаного обертанням криволінійної
трапеції, обмеженої лінією y  arcsin x з основою 0; 1 , навколо осі Ox .
6.935. Обчислити об’єм тіла, одержаного обертанням фігури,
обмеженої параболою y  2 x  x 2 і віссю абсцис, навколо осі ординат.
6.936. Обчислити об’єм тіла, яке утвориться обертанням навколо осі
ординат криволінійної трапеції, обмеженої дугою синусоїди y  sin x ,
яка відповідає половині періоду.
 2
 
6.937. Лемніската x 2  y 2  a 2 x 2  y 2 обертається навколо осі
абсцис. Знайти об’єм тіла, обмеженого поверхнею, яка при цьому
утворюється.
40
6.938. Обчислити об’єм тіла, яке утворилося обертанням навколо осі

абсцис фігури, обмеженої лінією:
1) x 4  y 4  a 2 x 2 ; 2) x 4  y 4  x 3 .
6.939. Одна арка циклоїди x  at  sin t  , y  a1 cos t  обертається
навколо своєї основи. Обчислити об’єм тіла, обмеженого одержаною
поверхнею.
6.940. Фігура, обмежена аркою циклоїди (див. попередню задачу) і її
основою, обертається навколо прямої, яка перпендикулярна до середини
основи (вісь симетрії). Знайти об’єм отриманого при цьому тіла.
6.941. Знайти об’єм тіла, утвореного при обертанні астроїди
x 2 / 3  y 2 / 3  a 2 / 3 навколо своєї осі симетрії.
c2 c2
6.942. Фігура, яка обмежена дугою лінії x  cos3 t , y  sin 3 t
a b
(еволюта еліпса), що лежить в першому квадранті, і координатними
осями, обертається навколо осі абсцис. Знайти об’єм отриманого при
цьому тіла.
6.943. Обчислити об’єм тіла, обмеженого поверхнею нескінченного
1
веретена, утвореного обертанням лінії y  навколо її асимптоти.
1  x2
6.944. Лінія y 2  2exe 2 x обертається навколо своєї асимптоти.
Знайти об’єм тіла, обмеженого поверхнею, яка утворюється в результаті
цього обертання.
2
6.945*. 1) Фігура, обмежена лінією y  e  x і її асимптотою,
обертається навколо осі ординат. Обчислити об’єм тіла, яке при цьому
утворюється.
2) Та ж фігура обертається навколо осі абсцис. Знайти об’єм
одержаного тіла.
6.946*. Обчислити об’єм тіла, обмеженого поверхнею, яка
2
утворюється при обертанні лінії y  x 2 e  x навколо своєї асимптоти.
sin x
6.947*. Фігура, обмежена лінією y  і віссю абсцис, обертається
x
навколо осі абсцис. Обчислити об’єм одержаного тіла.
6.948*. Знайти об’єм тіла, обмеженого поверхнею, яка утворюється
x3
обертанням цисоїди y 2  ( a  0 ) навколо її асимптоти.
2a  x
41
6.949. Знайти об’єм тіла, обмеженого поверхнею, яка утворюється

 t
при обертанні трактриси x  a cos t  ln tg  , y  a sin t навколо її
 2
асимптоти.
_______________
6.950*. Обчислити об’єм тіла, обмеженого еліпсоїдом

x2 y 2 z 2
  1.
a 2 b2 c 2
6.951. 1) Обчислити об’єм тіла, обмеженого еліптичним
x2 y2
параболоїдом z   і площинами z  1 .
4 2
2) Знайти об’єм тіла, обмеженого однопорожнинним гіперболоїдом
x2 y2
  z 2  1 і площинами z  1 і z  2 .
4 9
6.952. Обчислити об’єми тіл, обмежених параболоїдом z  x 2  2 y 2 і
еліпсоїдом x 2  2 y 2  z 2  6 .
6.953. Обчислити об’єми тіл, утворених перетином двопорожнинного
x2 y 2 z 2 x2 y 2 z 2
гіперболоїда    1 і еліпсоїда   1.
3 4 9 6 4 9
6.954. Знайти об’єм тіла, обмеженого конічною поверхнею
2 2
z  2 2  x  y і площиною z  0 .
3 2
x2 y 2
6.955. Обчислити об’єм тіла, обмеженого параболоїдом 2 z  
4 9
x2 y 2
і конусом   z2 .
4 9
6.956*. Знайти об’єм тіла, яке відтинається від круглого циліндра
площиною, що проходить через діаметр основи (“циліндричний
відрізок”, рис.1.). Зокрема, покласти R  10 см і H  6 см.
6.957. Параболічний циліндр перетнутий двома площинами, одна з
яких перпендикулярна до твірної. В результаті утворюється тіло,
показане на рис. 2. Спільна основа параболічних сегментів a  10 см,
висота параболічного сегмента, який лежить в основі, H  8 см, висота
тіла h  6 см. Обчислити об’єм тіла.
42
6.958. Циліндр, основа якого є еліпсом, перетнутий похилою

площиною, яка проходить через малу вісь еліпса. Обчислити об’єм тіла,
яке при цьому утворюється (рис.3). Лінійні розміри: 2b=8см, a=10см,
h=5см.
Рис.1 Рис.2
6.959*. На всіх хордах круга радіуса R , паралельних одному
напрямку, побудовані симетричні параболічні сегменти сталої висоти H .
Площини сегментів перпендикулярні до площини кола. Знайти об’єм
одержаного таким чином тіла.
6.960*. Прямий круговий конус радіусом R , висотою H розітнуто
на дві частини площиною, яка проходить через центр основи паралельно
твірній. Знайти об’єми двох частин конуса. (Перерізи конуса площинами,
паралельними твірній, суть параболічні сегменти.)
6.961. Центр квадрата змінного розміру переміщується уздовж
діаметра круга радіуса a , причому площина, в якій лежить квадрат,
залишається перпендикулярною до площини круга, а дві протилежні
вершини квадрата переміщуються по колу. Знайти об’єм тіла, отриманого
рухом цього квадрата.
6.962. Круг змінного радіуса переміщується таким чином, що одна із
точок його кола залишається на осі абсцис, центр рухається по колу
x 2  y 2 r 2 , а площина цього круга перпендикулярна до осі абсцис.
Знайти об’єм тіла, яке при цьому утворюється.
6.963. Осі двох однакових циліндрів перетинаються під прямим
кутом. Знайти об’єм тіла, яке утворює спільну частину циліндрів
(Розглянути переріз, утворений площинами, паралельними до осей обох
циліндрів.)
43
Рис.3 Рис.4
6.964. Два похилих циліндра мають одну і ту ж висоту H і спільну
верхню основу радіусом R , а нижні основи їх дотикаються (рис.4.).
Знайти об’єм спільної частини циліндрів.
Площа поверхні обертання

6.965. Знайти площу поверхні, яка утворилася обертанням параболи
y 2  4ax навколо осі абсцис (від вершини до точки з абсцисою x  3a ).
6.966. Обчислити площу поверхні, яка утворилася обертанням
кубічної параболи 3 y  x 3  0 навколо осі абсцис (від x1  0 до x2  a ).
6.967. Обчислити площу катеноїда поверхні, яка утворилася
x
обертанням ланцюгової лінії y  a ch навколо осі абсцис (від x1  0 до
a
x2  a ).
x2 y2
6.968. При обертанні еліпса   1 навколо великої осі
a 2 b2
утворюється поверхня, яка називається подовженим еліпсоїдом
обертання, при обертання навколо малої – поверхня, яка називається
коротким еліпсоїдом обертання. Знайти площу поверхні подовженого і
короткого еліпсоїдів обертання.
6.969. Обчислити площу веретеноподібної поверхні, яка утворилася
обертанням однієї арки синусоїди y  sin x навколо осі абсцис.

6.970. Дуга тангенсоїди y  tgx від її точки 0; 0 до її точки
4
обертається навколо осі абсцис. Обчислити площу поверхні, яка при
6.971. Знайти площу поверхні, яка утворилася обертанням петлі лінії
9ay  x3a  x  навколо осі абсцис.
2 2
44
6.972. Дуга кола x 2  y 2  a 2 , яка лежить в першому квадранті,

обертається навколо хорди, яка її стягує. Обчислити площу отриманої
при цьому поверхні.
6.973. Знайти площу поверхні, утвореної обертанням навколо осі
абсцис дуги лінії x  et sin t , y  et cos t від t1  0 до t2   / 2 .
6.974. Знайти площу поверхні, яка утворилася обертанням астроїди
x  a cos3 t , y  a sin 3 t навколо осі абсцис.
6.975. Арка циклоїди обертається навколо своєї осі симетрії. Знайти
площу утвореної при цьому поверхні (див задачу 6.940).
6.976. Знайти площу поверхні, яка утворена обертанням кардіоїди
  a1  cos  навколо полярної осі.
6.977. Коло   2 r sin  обертається навколо полярної осі. Знайти
площу поверхні, яка при цьому утворюється.
6.978. Лемніската  2  a 2 cos 2 обертається навколо полярної осі.
Знайти площу поверхні, яка при цьому утворюється.
6.979. Нескінченна дуга лінії y  e  x , яка відповідає додатним
значенням x , обертається навколо осі абсцис. Обчислити площу
поверхні, яка при цьому утворюється.
 t
6.980. Трактриса x  a  cos t  ln tg  , y  a sin t обертається
 2 
навколо осі абсцис. Знайти площу утвореної нескінченної поверхні.
Моменти і центр ваги *)

6.981. Обчислити статичний момент прямокутника з основою a і
висотою h відносно його основи.
6.982. Обчислити статичний момент прямокутного рівнобедреного
трикутника, катети якого дорівнюють, відносно кожної із його сторін.
6.983. Довести справедливість формули:
b b
 ax  b f x  dx a  b f x  dx ,

a a
де  - абсциса центра ваги криволінійної трапеції з основою a; b ,

обмеженої лінією y  f x  .
_________________
*) В усіх задачах цього розділу (6.981-6.1033) густина приймається рівною
одиниці.
45
6.984. Знайти центр ваги

симетричного параболічного сегмента
з основою, рівною a , і висотою h .
6.985. Прямокутник зі сторонами
a і b розбивається на дві частини
дугою параболи, вершина якої
співпадає з однією із вершин
прямокутника і яка проходить через
його протилежну вершину (рис.5).
Знайти центр ваги обох його частин
S1 і S 2 прямокутника. Рис.5
6.986. Знайти координати центра ваги півкола y  r 2  x 2 .
6.987. Знайти координати центра ваги півкруга, обмеженого віссю
абсцис і півколом y  r 2  x 2 .
6.988. Знайти центр ваги дуги кола радіуса R , яка стягує
центральний кут  .
6.989. Знайти координати центра ваги фігури, обмеженої осями
координат і параболою x y a.
6.990. Знайти координати центра ваги фігури, обмеженої
x2 y2
координатними осями і дугою еліпса 2  2  1 , яка лежить в першому
a b
квадранті.
x2 y2
6.991. Знайти статичний момент дуги еліпса 2  2  1 , яка лежить
a b
в першому квадранті, відносно осі абсцис.
6.992. Знайти координати центра ваги фігури, обмеженої дугою
синусоїди y  sin x і відрізком осі абсцис (від x1  0 до x2   ).
В задачах 6.993-6.995 знайти статичний момент фігури, обмеженої

даними лініями, відносно осі абсцис.
2
6.993. y  і y  x2 .
1  x2
6.994. y  sin x і y  1 / 2 (для одного сегмента).
6.995. y  x 2 і y  x .
6.996. Знайти координати центра ваги фігури, обмеженої замкненою
лінією y 2  ax3  x 4 .
46
6.997. Знайти координати центра ваги дуги ланцюгової лінії

x
y  a ch , яка міститься між точками з абсцисами x1  a і x2  a .
a
6.998. Довести, що статичний момент довільної дуги параболи
відносно осі параболи пропорційний різниці радіусів кривизни в кінцевих
точках дуги. Коефіцієнт пропорційності рівний p / 3 , де p –параметр
параболи.
6.999. Знайти координати центра ваги першої арки циклоїди
x  a t  sin t  , y  a 1  cos t  .
6.1000. Знайти координати центра ваги фігури, обмеженої першою
аркою циклоїди і віссю абсцис.
6.1001. Знайти координати центра ваги дуги астроїди x  a cos3 t ,
y  a sin 3 t , розміщеної в першому квадранті.
6.1002. Знайти координати центра ваги фігури, обмеженої осями
координат і дугою астроїди (в першому квадранті).
6.1003. Довести, що абсциса і ордината центра ваги сектора,
обмеженого двома полярними радіусами і лінією, яка задана в полярних
координатах рівнянням    , виражаються так:
2 2
  cos  d  sin  d
3 3
2 1 2 
x 2 , y 1
2 .
3 3
  d   d
2 2
1 1
6.1004. Знайти декартові координати центра мас сектора, обмеженого
однією половиною витка архімедової спіралі   a (від 1  0 до
2   ).
6.1005. Знайти центр ваги сектора круга радіуса R з центральним
кутом, рівним 2 .
6.1006. Знайти декартові координати центра ваги фігури, обмеженої
кардіоїдою   a1  cos  .
6.1007. Знайти декартові координати центра ваги фігури, обмеженої
правою петлею лемніскати Бернулі 2  a 2 cos 2 .
6.1008. Показати, що декартові координати центра ваги дуги лінії,
рівняння якої дано в полярних координатах    , виражається так:
47
2 2
  cos     d   sin   2   d

2 2 2
1 
x 2
, y 1
2
.
    d     d
2 2 2 2
1 1
6.1009. Знайти декартові координати центра ваги дуги логарифмічної
спіралі   a e (від 1   / 2 до 2   ).
6.1010. Знайти декартові координати центра ваги дуги кардіоїди
  a1  cos  (від 1  0 до 2   ).
___________________
6.1011. На якій відстані від геометричного центра лежить центр ваги
півкулі радіуса R ?
6.1012. Знайти центр ваги поверхні півсфери.
6.1013. Задано прямий круговий конус, радіус основи його R , висота
H . Знайти відстань від основи конуса до центра ваги його бічної
поверхні, повної поверхні і об’єму.
6.1014. На якій відстані від основи лежить центр ваги тіла,
обмеженого параболоїдом обертання і площиною, перпендикулярною до
його осі? Висота тіла h .
6.1015. Знайти момент інерції відрізка AB  l відносно осі, яка
лежить з ним в одній площині, якщо відомо, що кінець A відрізка
знаходиться від осі на a одиниць, кінець B -на b одиниць.
6.1016. Знайти момент інерції півкола радіуса R відносно його
діаметра.
6.1017. Знайти момент інерції дуги лінії y  e x 0  x  1 / 2 відносно
осі абсцис.
6.1018. Обчислити моменти інерції однієї арки циклоїди
x  at  sin t  , y  a1 cos t  відносно обох осей координат.
6.1019. Знайти момент інерції прямокутника зі сторонами a і b
відносно сторони a .
6.1020. Знайти момент інерції трикутника з основою a і висотою h
відносно:
1)основи;
2)прямої, яка проходить через вершину, паралельно основі;
3)прямої, яка проходить через центр ваги трикутника, паралельно
основі.
6.1021. Знайти момент інерції півкруга радіуса R відносно його
діаметра.
48
6.1022. Знайти момент інерції круга радіуса R відносно його центра.

6.1023. Знайти момент інерції еліпса з півосями a і b відносно обох
його осей.
6.1024. Знайти момент інерції циліндра, радіус основи якого R ,
висота H , відносно його осі.
6.1025. Знайти момент інерції конуса, радіус основи якого R , висота
H , відносно його осі.
6.1026. Знайти момент інерції кулі радіуса R відносно її діаметра.
6.1027. Еліпс з півосями a і b обертається навколо однієї із своїх
осей. Знайти момент інерції тіла, що утворюється (еліпсоїд обертання),
відносно осі обертання.
6.1028. Знайти момент інерції параболоїда обертання, радіус основи
якого R , висота H , відносно осі обертання.
6.1029. Обчислити момент інерції тіла, обмеженого
x2 y2
однопорожнинним гіперболоїдом   z 2  1 і площинами z  0 і
2 2
z  1 , відносно осі Oz .
6.1030. Криволінійна трапеція, обмежена лініями y  e x , y  0 , x  0
і x  1 , обертається: 1) навколо осі Ox ; 2) навколо осі Oy . Обчислити
момент інерції одержаного тіла відносно осі обертання.
6.1031. Знайти момент інерції бічної поверхні циліндра (радіус
основи R , висота H ) відносно його осі.
6.1032. Знайти момент інерції бічної поверхні конуса (радіус основи
R , висота H ) відносно його осі.
6.1033. Знайти момент інерції поверхні кулі радіуса R відносно її
діаметра.
Теореми Гульдіна
6.1034. Правильний шестикутник зі стороною a обертається навколо
однієї із сторін. Знайти об’єм тіла, яке при цьому утворюється.
6.1035. Еліпс з осями AA1  2a і BB1  2b обертається навколо
прямої, паралельної осі AA1 і яка знаходиться від неї на відстані 3b .
Знайти об’єм тіла, яке при цьому утворюється.
6.1036. Астроїда обертається навколо прямої, яка проходить через
два сусідніх вістря. Знайти об’єм і поверхню тіла, яке при цьому
утворюється (див. задачу 6.1001).
6.1037. Фігура, утворена першими арками циклоїд
x  at  sin t  , y  a1 cos t  і x  at  sin t  , y  a1 cos t  ,
49
обертається навколо осі ординат. Знайти об’єм і поверхню тіла, яке при
6.1038. Квадрат обертається навколо прямої, яка лежить в його
площині і проходить через одну із його вершин. При якому положенні
прямої відносно квадрата об’єм одержаного тіла обертання буде
найбільшим? Таке саме питання для трикутника.
Деякі задачі фізики

6.1039. Швидкість тіла, кинутого вертикально вгору з початковою
швидкістю v o , без врахування опору повітря дорівнює v  v o  gt , де t -
час, що минув, g -прискорення вільного падіння. На яку максимальну
висоту підніметься тіло?
6.1040. Точка осі Ox здійснює гармонічні коливання біля початку
координат зі швидкістю v  vo  cos t   , де t -час, v o ,  ,  -сталі.
Знайти закон коливання точки і середнє значення абсолютної величини
швидкості за період коливань.
6.1041. Два тіла рухаються по одній і тій же прямій: перше зі
швидкістю v1  3t 2  4t (м/с), друге зі швидкістю v 2  4t  3 (м/с). Якщо
в початковий момент вони були разом, то в який момент і на якій відстані
від початку руху вони знову будуть разом?
6.1042. Швидкість руху точки v  0,1 t e 0.02 t (м/с). Знайти шлях, який
пройде точка від початку руху до повної зупинки v t 2   0 .
6.1043. Визначити роботу, яку треба затратити, щоб насипати купу
піску конічної форми з радіусом основи R і висотою H . Густина піску
.
6.1044. Визначити роботу, яку треба затратити, щоб викачати рідину
густиною  з казана, що має форму параболоїда обертання, зверненого
вершиною вгору. Радіус основи R , висота H .
6.1045. Обчислити роботу, яку треба затратити при будуванні
піраміди з квадратною основою, якщо висота піраміди H , сторона
основи a , густина матеріалу  .
6.1046. Обчислити роботу, яку потрібно затратити, щоб викачати
рідину густиною  з резервуару, який має форму конуса, зверненого
вершиною вгору. Радіус основи R , висота H .
6.1047. Обчислити роботу, яку потрібно затратити, щоб викачати
рідину густиною  з цистерни, обмеженої поверхнями: y 2  2 pz ,
x   a , z  p  p  0 .
50
6.1048. Знайти кінетичну енергію однорідної кулі радіуса R і

густиною  , що обертається з кутовою швидкістю  навколо свого
діаметра.
6.1049. Знайти кінетичну енергію пластини, що має форму
параболічного сегмента і параболи, яка обертається навколо осі параболи
з постійною кутовою швидкістю  . Основа сегмента a , висота h ,
товщина пластини d , густина матеріалу  .
6.1050. Знайти кінетичну енергію трикутної пластини, що
обертається навколо основи з кутовою швидкістю  . Основа пластини a
, висота h , товщина l , густина  .
6.1051. Знайти кінетичну енергію однорідного кругового циліндра
густиною  з радіусом основи R і висотою H , що обертається з
кутовою швидкістю  навколо своєї осі.
6.1052. З якою силою рідина густиною  тисне на вертикальну
трикутну пластину з основою a і висотою h , яка знаходиться у воді
таким чином, що її вершина знаходиться на поверхні, а основа
паралельна поверхні.
6.1053. Кінець труби, яка занурена у рідину густиною  , закритий
круглою заслінкою. Визначити силу тиску на заслінку, якщо її радіус R ,
а центр знаходиться на глибині H .
6.1054. Обчислити, з якою силою тисне рідина густиною  на
вертикальну стінку, що має форму напівеліпса, велика вісь якого
знаходиться на поверхні рідини. Велика піввісь еліпса a , мала b .
6.1055. Обчислити силу тиску рідини густиною  , що заповнює
круговий циліндр, на бічні стінки циліндра, якщо радіус основи R ,
висота H .
6.1056. Знайти масу стержня довжиною l  5 см, якщо лінійна
густина його змінюється за законом   1  0,1x 3 (кг/м), де x –відстань від
одного з кінців стержня.
6.1057. За який час вода витече із конічної лійки висотою H  50 см,
радіус верхньої основи R  5 см, радіус нижньої основи r  0,2 см?
6.1058. Визначити витрати рідини через водозлив прямокутного
перерізу. Висота водозливу h , ширина a , в’язкість рідини  .
51
VII. Функції багатьох змінних
§ 1. Найпростіші властивості функції
Основні поняття
7.1. Записати об’єм z конуса, як функцію його твірної x і висоти y .

7.2. Записати площу S трикутника, як функцію його трьох сторін
x, y , z.
7.3. Записати об’єм правильної шестикутної піраміди, як функцію її
висоти і бокового ребра y .
7.4. Скласти таблицю значень функції z  2x  3 y  1 , надаючи
незалежним змінним значення від 0 до 5 через одиницю.
7.5. Область обмежена паралелограмом і сторонами y  0 , y  2 ,
1 1
y x , y  x  1 . Границя паралелограма виключається. Задати цю
2 2
область нерівністю.
7.6. Областю (включаючи межі) є фігура, обмежена лініями y  x 2 ,
y 2  x . Записати цю область нерівностями.
7.7. Записати об’єм V кругового конуса, як функцію площі S його
бокової поверхні і довжини l твірної. Знайти область визначення цієї
функції.
7.8. Записати площу S рівнобічної трапеції, як функцію довжин її
сторін, якщо x , y -довжини основ, z -довжина бокової сторони. Знайти
область визначення цієї функції.
Задана функція. Знайти значення функції в точці z x0 ; y0  .
2x  3 y
7.9. z x; y   . z 2; 1 -? z 1; 2 -?
3x  2 y
z 3; 2 -? z a; a  -? z a;  a  -?
 arctg x  y   1 3 1 3 
2
7.10. 1) z    . z ;  -?
 arctg x  y    2
 2 
 
2) z  esin x y  . z  ;  -?.
2 2
z 2; 2 -?; z 1; 2 -?; z 2; 1 -?.
2 2
3) z  y x 1
 xy 1
.
52
§ 1. Найпростіші властивості функції
Область визначення функцій
В задачах 7.11-7.23 знайти область визначення заданих функцій.

7.11. z  R2  x 2  y 2 . 7.12. z  x2  y 2  R2 .
7.14. z  ln  x  y  .
1
7.13. z  .
R  x2  y2
2
x2  y2  x
7.15. z  . 7.16. z  y cos x .
2x  x2  y2

7.17. z  loga x2  y 2 .  7.18. z  arccos
x
x y
.
7.19. z  9  x2  y 2  x2  y 2  4 . 
7.20. z  ln y 2  4 x  8 . 
7.21. z  arcsin
x2  y 2
4

 arcsin x 2  y 2 . 
x2  2x  y 2
7.22. z  . 7.23. z  ln x  ln sin y .
x2  2x  y 2
В задачах 7.24-7.28 знайти область визначення функції двох
змінних. Побудувати область.

7.24. z  y 2 x 2  y 2 .
3
7.25. z  ln 4  4 x  y 2 .  

7.26. z  x2  y 2 1  ln 4  x2  y 2 . 
y
7.27. z  arcsin
x
. 7.28. z  x  y  ln y 2  x 2 .  
В задачах 7.29-7.32 знайти область визначення заданої функції
трьох змінних. Побудувати область.
1 1 1
7.29. u    .
x y z
1
7.30. u  R 2  x 2  y 2  z 2  , Rr .
x  y  z2  r 2
2 2
x2  y2
7.31. u  arcsin
z
. 7.32.  
u  ln 1  x 2  y 2  z 2 .
53
Глава VII. Функції багатьох змінних
Границі функцій. Неперервність функцій
В задачах 7.33-7.39 знайти границю функції.

xy sin xy
7.33. lim . 7.34. lim .
x0 3  xy  9 x 0 xy
y 0 y 0
   
1
1
7.35. lim 1  x 2  y 2 x2  y 2 . 7.36. lim x 2  y 2  sin .
x 0
y 0
x0
y 0
(x  y2 )
2
x 2   y  2 2  1  1 x2 y2  1  1
7.37. lim . 7.38. lim .
x0
y 0
x 2   y  2 2 x0
y 0
x2  y 2
7.39. lim

1  cos x 2  y 2
.

x0
y 0
(x2  y2 )  x2  y2
В задачах 7.40-7.47 дослідити на неперервність функцію. Знайти

точки розриву і з’ясувати, поведінку функції в околі точки розриву.
x2  2 y  4 1
7.40. z  . 7.41. z  2 .
y  2x
2
x  y2
1 1
7.42. z  . 7.43. u  2 .
x  y  2
z  x2  y2
1
 2 2 
 1  x  y при x  y  1
2 2 2 2
7.44. z  e x y
. 7.45. z   .

 0 при x 2  y 2  1
1 1 y2  2x
7.46. z   . 7.47. z  .
sin x sin y y 2  2x
§ 2. Диференціальне числення функцій багатьох змінних

Частинні похідні функцій
В задачах 7.48-7.61 знайти частинні похідні першого порядку

функції по кожній із незалежних змінних x ; y ; z .
7.48. z  x  y . 7.49. z  x 3 y  y 3 x .
7.50. z 
x3  y 2
x2  y2
. 
7.51. z  5 x 2 y  y 3  7  3
.
54
7.52. z  ln  x  x 2  y 2  .
x
7.53. z  arctg .
  y
x2  y2  x
7.54. z  x y . 7.55. z  ln .
x2  y2  x
y
x

1 x
7.56. z  e y
. 7.57. z    .
3
x
7.58. z  2 x 2 y  3xy 2  x 3 . 7.59. z  .
x  y2
2
y y
7.60. z  tg . 7.61. u  x 4 z  zy  .
x 4
x

7.62. u  sin x 2  y 2  z 2 .  7.63. u  x y .
z
7.64. z  2 x  y 
2 x y
. 7.65. z  xy  esin xy .
7.66. z  arctg x y .

7.67. z  ln xy 2  yx 2  1  xy 2  yx 2   2 
.
 
7.68. u  e x x .
2  y2  z2
y
7.69. u  x z .
7.70. u  1  xy  .
y
В задачах 7.71-7.76 знайти частинні похідні першого та другого

порядків від заданих функцій по незалежних змінних x ; y ; z .
xy
7.71. z  x 5  y 5  5 x 3 y 3 . 7.72. z  .
x  y2
2
7.73. z  x  e  xy . 7.74. z  y x .
z
y  y
7.75. z  arcsin . 7.76. u    .
x2  y2 x
В задачах 7.77-7.79 знайти частинні похідні n -го порядку

функції.
7.77. z  x 3  x 2 y  y 3 n 3.
55
7.78. u  x 4  3x 2 y 2  2 y 4 n  4.
y
7.79. u  n 3.
x
7.80. а) Показати, що функція u  A sin x cost задовольняє
рівнянню коливань струни
 2u 2  u
2
 a ;
t 2 x 2
 x x0  2
1
б) Показати, що функція u  e 4 a 2t
задовольняє рівнянню
2a t
теплопровідності
u  2u
 a2 2 ;
t x
1
в) Показати, що функція u  задовольняє
x  a    y  b 2  z  c 2
2
рівнянню Лапласа
 2u  2u  2u
  0.
x 2 y 2 z 2
y

7.81. Показати, що функція u  x  e x задовольняє диференціальному
рівнянню
 2u  u u   2u
x  2    y 2 .
xy  x y  y
В задачах 7.82-7.91 перевірити, чи задовольняє функція задане

співвідношення.

7.82. z  ln x  y ,  z
x y
x
z 1
 .
y 2
y z z z
7.83. z  x sin , x y  .
x x y 2
x
u u
7.84. u  e t , t 0.
2
2x
x t
x u 1 u
7.85. u  x y ,     2u .
y x ln x y
56
2
 u   u   u 
2 2
7.86. u  x 2  y 2  z 2 ,          1 .
 x   y   z 
x
z z z
7.87. z  e y  ln y , x y  .
x y ln y
2
 z  z
7.88. z  4e 2 y  2 x  4 y  3  e  y  x  1 ,    xz 0.
 x  y
xy 2z 2 z 2 z 2
7.89. z  , 2   .
x y x 2
xy y 2 x  y
x
2 z z z
7.90. z  e , y
y   .
xy y x
 t 2 z 2 z
7.91. z  2 cos2  x   , 2 2  0.
 2 t xt
7.92. Знайти значення частинних похідних функцій f x3;2 ; f y 3;2 ;
f yy 3;2 ; f xx 3;2 ; f xy 3;2 , якщо f x; y   x3 y  xy 2  2 x  3 y  1 .
7.93. Знайти f x1;2 ; f y 1;2 ; f xx 1;2 ; f xy 1;2 ; f yx 1;2 , якщо
2
x y
f x; y   x e dt .
t
 
7.94. u  ln 1  x  y 2  z 3 . Знайти ux  uy  uz при x  1, y  1, z  1 .
 f f 
  
x y
7.95. f x; y   x 3 y  y 3 x . Знайти   .
 f f 
  
 x y  x 1
y 1
7.96. Який кут утворює з додатнім напрямом осі абсцис дотична до

 x2  y2
z 
лінії  4 в точці 2, 4, 5 ?
y  4

57
7.97. Під яким кутом перетинаються плоскі лінії, які утворюються в
y2 x2  y2
результаті перетину поверхонь z  x 2  і z площиною
6 3
y 2?
В задачах 7.98-7.102 знайти значення частинних похідних

першого порядку функції в точці M 0 x0 ; y0 ; z0  .

7.98. u  arctg xy 2  z  M 0 2;1; 0 .
 z  1 
7.99. u  ln sin  x  2 y   M 0 1; ;   .
 4  2 
 
7.100. u  sin x 
yz
M 0  ;1; 2  .
 6 
7.101. u  z  ln  x y  M 0 4;1; 4 .
 
7.102. u  x 2  y 2  2xy cos z M 0  3; 4;  .
 2
Диференціали. Наближені обчислення
В задачах 7.103- 7.105 знайти частинні диференціали функції по

кожній незалежній змінній.
7.103. z  xy 3  3x 2 y 2  2 y 4 .
xy
7.104. z  2 .
x  y2

7.105. u  ln x 3  2 y 3  z 3 . 
В задачах 7.106-7.109 знайти значення функції в точці
x  x; y  y  .
y
7.106. z  arctg , при x  2 , y  3 ,  x  0,1 ,  y  0,5 .
x
7.107. z  x 2  xy  y 2 , якщо x змінюється від 2 до 2,1 , а y
від 1 до 1,2 .
 
7.108. z  lg x 2  y 2 , якщо x змінюється від 2 до 2,1 , а y
від 1 до 0,9 .
7.109. z  xy , при x  5 , y  4 ,  x  0,1 ,  y  0,2 .
58
В задачах 7.110-7.114 знайти повні диференціали функції.

s
7.110. 1) z  x 2 y ; 2) u  e t ; 3) z  x 2  y 2 .
y2
7.111. z  ln  y  x 2  y 2  . 7.112. z  tg .
  x
 x
7.113. z  ln  cos  . 7.114. u  xy  .
z
 y 
7.115. Знайти значення повного диференціалу функції
y
а) z  при x  2 , y  1 , dx  0,1 , dy  0,2 .
x
y
б) u  e x при x  1 , y  2 , dx  0,1 , dy  0,1 .
В задачах 7.116-7.120 знайти диференціали 1-го та 2-го порядків

наступних функцій.
y x
7.116. z  x 3  3x 2 y  y 3 . 7.117. z   .
x y
y
7.118. z  x 2  2 xy . 7.119. z  x ln .
x
7.120. z  e xyz .
1

7.121. Знайти: d 2u , якщо u  ln x 2  y 2 .
2

7.122. Знайти: d z , якщо z  e y  sin x .
3
7.123. Знайти: d 3u , якщо u  x 3  y 3  z 3  3xyz .

7.124. Знайти: d 2u , якщо u  e xy .
7.125. Знайти: d 4u , якщо u  x 4  4 x 3 y  2 xy 2 z  3xyz 2  z 4 .
7.126. Під час деформації циліндра його радіус R збільшився з 2 до
2,05 дм, а висота H зменшилась з 10 до 9,8 дм. Знайти наближено зміну
об’єму V за формулою V  dV .
7.127. Катети прямокутного трикутника, виміряні з точністю до 0,1 см,
виявилися рівними 7,5 і 18 см. Обчислити абсолютну похибку при
обчисленні гіпотенузи.
7.128. Висота конуса H  10 см, радіус основи R  5 см. Як зміниться
об’єм конуса при зміні висоти на 2 мм і зменшенні радіуса основи на
2мм?
59
7.129. Період T коливань маятника обчислюється за формулою
l
T  2 , де l - довжина маятника, а g - прискорення. Знайти помилку
g
в визначенні T , отриману в результаті невеликих похибок  l   ,
 l   при вимірюванні l та g .
В задачах 7.130-7.131 обчислити наближено значення виразів.

7.130. ln  1,03 
3 4

0,98  1 .
2, 02
7.131. 1,04 .
7.132. Тіло зважили в повітрі 4,1  0,1 грам і в воді 1,8  0,2 грам.
Знайти питому вагу тіла і вказати похибку підрахунку.
7.133. Сторона трикутника має довжину 2,4 м і зростає з швидкістю
10 см/сек. Друга сторона довжини 1,5 м зменшується зі швидкістю
5см/сек. Кут, утворений цими сторонами дорівнює 60о , і зростає з
швидкістю 2 о за секунду. Як із якою швидкістю змінюється площа
трикутника.
Диференціювання складних функцій
В задачах 7.134-7.147 виконати вказані дії.

du
7.134. u  e x2 y , x  sin t , y  t 3 ;?
dt
du
7.135. u  z 2  y 2  yz , z  sint , y  et ; ?
dt
z z
7.136. z  x 2 y  y 2 x , x  u cos v , y  u sin v ; ? ?
u y
u z z
7.137. z  x 2 ln y , x , y  3u  2v ; ? ?
v u v
z  arctg xy  , y  e x ;
dz
7.138. ?
dx
 x  cos t dz
z  e 2 x 2 y , ?
2 2
7.139. де  ;
 y  sin t dt
z  x  R cos t du
7.140. u  , де  ; ?
x2  y2  y  R sin t dt
60
x  x  u sin v z z
7.141. z  arctg , де  ;  ?, ?
y  y  u cos v u v
xy  arctg xy  x  y 
7.142. z  ; dz  ?
x y
2 2
x y

7.143. z  x  y  e
2 2
 xy
;
z
x
?,
z
 ? , dz  ?
y
dz
7.144. z  e2 x3 y , x  tgt , y  t 3  t ; ?
dt
dz
7.145. z  x y , x  ln t , y  sin t ; ?
dt
x dz
7.146. z  arctg , x  e2t 1 , y  e 2t 1 ; ?
y dt
yz du
7.147. u  , x  et , y  ln t , z  t 2  1 ; ?
x dt
7.148. Знайти
z dz
і
x dx
1

, якщо: z  ln e x  e y , y  x 3  x .
3

z dz x 1
, y  e  x 1 .
2
7.149. Знайти і , якщо: z  arctg
x dx y
u  x sin y
7.150. Знайти dz , якщо: z  u 2v  v 2u , де  .
v  y cos x
u  cosxy 
7.151. Знайти dz , якщо: z  f u; v  , де  .
v  x  7 y
5
x  s 2  t 2

7.152. Знайти du , якщо: z  f x, y, z  , де  y  s 2  t 2 .
 z  2 st

 z  z  z
2 2 2
, якщо z  f u, v  , де u  xy , v  .
x
7.153. Знайти , ,
x 2
y 2
xy y
Диференціювання функцій заданих неявно та параметрично
dy
В задачах 7.154-7.164 знайти якщо функцію задано неявно.
dx
7.154. x 3 y  y 3 x  0 . 7.155. x 2 y 2  x 4  y 4  a 4 .
61
7.156. xe y  ye x  e xy  0 . 
7.157. x 2  y 2  2
 
 a2 x2  y2  0 .
2 2 2
7.158. sin xy   e xy  x 2 y  0 . 7.159. x  y  a .
3 3 3
x y y
7.160. xy  ln y  a . 7.161. arctg  0.
a a
7.162. yx 2  e y . 7.163. ye  e  0 .
x y
7.164. y x  x y .
dy
7.165. x 2  y 2  4 x  10 y  4  0 . Знайти
при x  6, y  2 , та при
dx
x  6, y  8 . Дати геометричне тлумачення результатів.
z z
В задачах 7.166-7.169 знайти та .
x y
x2 y 2 z 2
7.166.   1. 7.167. x 2  2 y 2  z 2  4 x  2 z  5  0 .
a 2 b2 c 2
7.168. 3xyz  z 3  a 3 . 7.169. e z  xyz  0 .
dy
В задачах 7.170-7.175 функція задана рівнянням. Знайти та
dx
d2y
.
dx 2
 
7.170. 1  xy  ln e xy  e  xy  0 . 7.171.
x2 y2

a 2 b2
 1.
y
7.172. ln x 2  y 2  arctg . 7.173. y  1  y x  0 .
x
7.174. x  y  e x y . 7.175. x  y  arctg y  0 .
2
d3y
7.176. Знайти значення
dy
,
d y
, в точці 1; 1 , якщо;
dx dx 2 dx 3
x 2  2 xy  y 2  4 x  2 y  2  0 .
7.177. Знайти dz , якщо y z  arctg x z  .
z
7.178. Знайти dz , якщо  z  e  x 3  y 3  0 .

y
62
x2 y 2 z 2
7.179. Знайти d 2 z , якщо   1.
a 2 b2 c 2
 x  u cos v

7.180. Знайти dz , якщо  y  u sin v .

z  u
2
 x  v cos u  u cos u  sin u


7.181. Знайти dz , якщо  y  v sin u  u sin u  cos u .

 z  u  v 
2
7.182. Знайти:
а) d 2 z , якщо u  sin x  y  z  .
б) d 3 z , якщо z  sin 2 x  y  . Чому дорівнює d 3 z в точках 0;  ; та
  
 ;  ?
 2 2
Заміна змінних в диференціальних виразах
7.183. Перетворити рівняння.

d2y dy 1
а) x 4 2  2 x3  y  0 , якщо x  ;
dx dx t
2
d y 2 x dy y
    0 , якщо x  tgt .
б)

dx2 1  x 2 dx 1  x 2 2 
7.184. Перетворити рівняння, перейшовши до полярних координат
 
xy  y  2  2 xy 1   y 2 .
7.185. Перетворити рівняння, перейшовши до полярних координат
u u
 x y .
x y
 2u 1  2u  2u 1 u
7.186. Перетворити вираз       ,
r 2 r 2 f 2 z 2 r r
перейшовши від циліндричних координат до координат r   sin  ,
   , z   cos  .
63
§ 3. Застосування диференціального числення функцій

багатьох змінних
Інтегрування повних диференціалів
7.187. Перевірити, чи є вираз повним диференціалом du та знайти u :

а) 2 x  y  dx  x  2 y  3 dy ;
б) x sin 2 y dx  x 2 cos 2 y dy ;
x 
в) x  ln y  dx    sin y  dy ;
 y 
xdy  ydx
г) ;
x2  y2
д)  yz  2 x  dx  xz  y  dy  xy  z  dz ;
1 1  dy  x 1 
е)   2  dx     dz ;
z x  y  z2 1 z2 
x 
є) ln y  cos 2 z  dx    z  dy   y  2 x sin 2 z  dz .
y 
Скалярне поле. Градієнт функції.

Похідна за напрямом
7.188. а) Задано функцію  x; y   x 2  2 xy  3 y  1 . Знайти проекції

градієнта в точці 1; 2 ;
б) u  5 x 2 y  3xy 3  y 4 . Знайти проекції градієнта в довільній точці.
7.189. 1) z  x 2  y 2 . Знайти grad z в точці 3;2  ;
2) z  4  x 2  y 2 . Знайти grad z в точці 2;1 ;
. Знайти grad z в точці x0 ; y0  .

y
3) z  arctg
x
7.190. Знайти найбільшу кривизну підйому поверхні z  ln x 2  4 y 2 в 
точці 6,4; ln100 .
7.191. Який напрям найбільшої зміни функції в початку координат?
f x; y; z   x sin z  y cos z
64
§ 3. Застосування диференціального числення функцій багатьох змінних
x
7.192. Знайти кут між градієнтами функції z  arcsin в точках
x y
1;1 та 3;4 .
 1
7.193. а) Знайти точку, в якій градієнт функції z  ln  x  
 y
16
дорівнює i  j;
9
 
3
б) Знайти точки, де модуль градієнта функції z  x2  y2 2
дорівнює 2.
7.194. u  x 2  y 2  z 2 . Знайти grad u та його довжину.
7.195. Знайти похідну функції u  x 2  y 2  z 2 в точці 1; 1; 1 в
 о

напрямі l cos 45 ; cos 60 ; cos 60 та градієнт u в тій же точці і його
o o
довжину.
7.196. Знайти похідну функції z  x 2 y 2  xy 3  3 y  1 в точці 2; 1 в
напрямі, що йде від цієї точки до точки (0; 0) .
7.197. Знайти похідну функції z  ln x  y  в точці 1;2  , що належить
параболі y 2  4 x по напрямку цієї параболи.
y2
7.198. Довести, що похідна функції z  в будь-якій точці еліпса
x
2 x 2  y 2  1 у напрямі нормалі до еліпса дорівнює нулю.
1
7.199. Знайти похідну функції u  , де r 2  x 2  y 2  z 2 в напрямі її
r
градієнта.
7.200. Знайти похідну поля u M   x 2  y 2  3x  2 y в точці M 0 0;0;0
за напрямом, який йде від цієї точки до точки M 3;4;0 .
7.201. Знайти швидкість зміни скалярного поля u  xyz в точці
M 5;1;8 в напрямі, який йде від даної точки до точці B 9;4;4 .
7.202. З’ясувавши характер зростання скалярного поля
u  5 x 2 yz  7 xy 2 z  5 xyz 2 в напрямі вектора a  8i  4 j  8k в точці
M 1;1;1 , знайти величину швидкості зміни даного поля.
65
7.203. Знайти кут
градієнтами між
скалярних полів
u1 M   x 2  y 2  z 2 та u2 M   arcsin
x
x y
в точці M 1;1; 7 .  
7.204. Знайти найбільшу швидкість зростання поля u M   x y  z в
точці M 2;2;4 .
7.205. Обчислити за допомогою градієнта похідну поля
 
3
u M   x 2  y 2  z 2 2
в точці M 1;1;1 у напрямі вектора l  2 j  k .
Екстремум функції багатьох змінних
В задачах 7.206-7.213 знайти стаціонарні точки заданих функцій.

7.206. z  x 2  xy  y 2  9 x  6 y  20 . 7.207. z  y x  x  6 y  y 2 .
7.208. z  x 3  8 y 3  6 xy  1 . 7.209. z  2xy  4x  2 y .
7.210. z  2 x  xy  5 x  y .
3 2 2 2
 
7.211. z  e 2 x x  y 2  2 y .
  
7.212. z  sin x  sin y  cos x  y  0  x  , 0  Y   .
 4 4
7.213. u  2 x 2  y 2  2 z  xy  xz .
7.214. Функції задані неявно. Знайти стаціонарні точки:
а) 2 x 2  2 y 2  z 2  8 xz  z  8  0 ;
б) 5 x 2  5 y 2  5z 2  2 xy  2 xz  2 yz  72  0 .
В задачах 7.215-7.223 знайти екстремуми функцій.

7.215. z  x 2  xy  y 2  2 x  y .
7.216. z  x 3 y 2 6  x  y  .
1 1
7.217. z  x 2  xy  y 2   при x  0, y  0 .
x y
7.218. z  e  x
2
 y2

 2x2  y 2 . 
7.219. z  xy 1  x  y 
2
при x  0, y  0 .
7.220. z  3x  x  3 y  4 y .
2 3 2
7.221. z  x 2  y 2  2 ln x  18 ln y при x  0, y  0 .
7.222. z  x  3xy  15x  12 y .
3 2
66
§ 3. Застосування диференціального числення функцій багатьох змінних
 
7.223. z  2 x 2  y 2  e  x
2
 y2 .
В задачах 7.224-7.225 знайти екстремуми функцій трьох змінних.

7.224. u  z 2  x 2  y 2  4 x  6 y  2 z .
y z 2
7.225. u  x    .
x y z
Умовний екстремум
В задачах 7.226-7.234 знайти умовні екстремуми функцій.

7.226. z  x 2  y 2  xy  x  y  4 при x  y  3  0 .
1 1
7.227. z   при x  y  2 .
x y
x y4
7.228. z  при x 2  y 2  1 .
2
7.229. z  xy 2 при x  2 y  1 .
7.230. z  2 x  y при x 2  y 2  1 .
7.231. u  2x  y  2z при x 2  y 2  z 2  36 .
7.232. u  xyz при x  y  z  4 xy  yz  zx  5 .
7.233. z  xy при x 2  y 2  2a 2 .
1 1 1
7.234. u  x  y  z при    1 .
x y z
Найбільше та найменше значення функцій в області
В задачах 7.235-7.243 знайти найбільше та найменше значення

функції в заданій області.
7.235. z  x 2  y 2 D: x 2  y 2  4 .
7.236. z  x 2  2 xy  4 x  8 y D: x  0, y  0, x  1, x  2 .
7.237. z  x y 2  x  y 
2
D: x  0, y  0, x  y  6 .
7.238. z  x  y D: x 2  y 2  1 .
7.239. z  x  2 y  5 D: x  0, y  0, x  y  1.
7.240. z  x 2  y 2  xy  x  y D: x  0, y  0, x  y  3 .
67
7.241. z  xy 2 D: x 2  y 2  1 .
7.242. z  x 3  y 3  3xy D: 0  x  2,  1  y  2 .
7.243. z  x  2 y  4 xy  6 x  1
2 2
D: x  0, y  0, x  y  3 .
7.244. Визначити розміри прямокутного відкритого басейна, який має
найменшу поверхню при умові, що його об’єм рівний V .
7.245. На гіперболі x 2  y 2  4 знайти точку, найменш віддалену від
точки 0;2 .
7.246. Знайти розміри циліндра найменшого об’єму при умові, що
його повна поверхня рівна 6 дм2.
7.247. Із всіх прямокутних паралелепіпедів, що мають суму довжин
ребер 12a , знайти паралелепіпед з найбільшим об’ємом.
7.248. В прямий круговий конус з радіусом основи R та висотою H
вписати прямокутний паралелепіпед найбільшого об’єму.
7.249. Записати додатне число a в вигляді добутку трьох додатних
множників так, щоб їх сума була найменшою.
7.250. Ії всіх трикутників даного периметру 2 p знайти той, що має
найбільшу площу.
7.251. Намет має форму циліндра і завершується конічним верхом.
При яких співвідношеннях між лінійними розмірами намету для його
виготовлення знадобиться найменша кількість матеріалу?
7.252. На параболі x 2  2 xy  y 2  4 y  0 знайти точку, яка найменше
віддалена від прямої 3x  6 y  4  0 .
7.253. Знайти правильну трикутну піраміду заданого об’єму, що має
найменшу суму ребер.
7.254. Знайти сторони рівнобедреного трикутника даного периметра
2 p , який при обертанні навколо однієї із своїх сторін утворює тіло
найбільшого об’єму.
 1  3 
7.255. На еліпсі x 2  4 y 2  4 дано дві точки A   3 ;  , B 1; .
 2  
 2 
Знайти на еліпсі третю точку C , таку, щоб трикутник ABC мав
найбільшу площу.
68
§1. Рівняння першого порядку
VIII. Диференціальні рівняння

Рівняння з відокремлюваними змінними
В задачах 8.1–8.14 знайти загальні розв’язки диференціальних

рівнянь.
  
8.1. xy 2  x dx  y  x 2 y dy  0 .  8.2. y  1  x 2  1  y 2 .
8.3. y   7 x y . 8.4. xyy   1  x 2 .
1 2 x xsin x
8.5. yy  . 8.6. y  0.
y ycosy
8.7. ytg x  y  a .   
8.8. 1  y 2 xdx  1  x 2 dy  0 .
8.9. ye dx  1  e
2x
 2x
dy  0 . 8.10. 2e tg ydx  1  e  sec
x x 2
ydy  0 .
1 y2
8.11. y   0. 8.12. 1  y 2 dx  y 1  x 2 dy  0 .
1  x2
x y x y

8.13. y  sin 2  sin 2 . 8.14. x  xy  y y  xy   0 .
В задачах 8.15–8.20 знайти частинні розв’язки диференціальних

рівнянь, які задовольняють задані початкові умови.
8.15. 2 y  x  y ; y4  1 .
 1
8.16. y  2 y  1 ctg x ; y   .
4 2
8.17. x 2 y  y 2  0 ; y 1  1 .
 
8.18. 1  y 2 dx  xydy  0 ; y1  0 .
8.19. y  2 y ln x ; ye  1 .

8.20. sin y cos xdy  cos y sin xdx ; y 0   .
4
Однорідні рівняння
В задачах 8.21–8.32 знайти загальні розв’язки рівнянь.

y2 y x
8.21. y  2  2 . 8.22. y   .
x x y
69
Глава VIII. Диференціальні рівняння
8.23. yy  2 y  x . 8.24. x 2  y 2  2 xyy  0 .

y y x y
8.25. y    sin . 8.26. y  .
x x x y
y
8.27. x  y  dx  xdy  0 .
y
8.28. y  e x  .
x
8.29. xy  y  x 2  y 2 . 8.30. y 2  x 2 y  xyy .
 
8.31. x 2  xy y  x x 2  y 2  xy  y 2 .
8.32. 3 y 2
 
 3xy  x 2 dx  x 2  2 xy dy . 
y1  1 .
y
8.33. xy  y ln ;
x
8.34.  
xy  x dy  ydx  0 ; y1  1 .
y2 y
8.35. y   ; y 1  1 .
x2 x
8.36. xy   y  arctg y1  0 .
y
 x;
x
 
8.37. y 2  3x 2 dy  2 xydx  0 ; y0  1 .
y  2 xy  x
2 2
8.38. y  ; y1  1 .
y 2  2 xy  x 2
Лінійні рівняння

рівнянь.
2 y e x
2
3y
8.39. xy  2 y  x 2 . 8.40. y 
x. 8.41. y   .
x x x
1  2x
8.42. y  2 y  4 x . 8.43. y   y 1. 8.44. y  y  cos x .
x2
8.45. xy  y  ln x  1 . 
8.46. x 3  y dx  xdy  0 . 
8.47. x y  xy  1  0 .
2
8.48. y  2 xx
y .2


8.49. 2 ydx  y 2  6 x dy  0 .  8.50. y 
1
2x  y 2
.
70

y0  0 .
1
8.51. y   y tg x  ;
cos x
y 0   .
1
8.52. y  2 y  e x  x ;
4
 
8.53. 1  x y  xy  1 ;
2
y0  1 .
8.54. y  y cos x  sin x cos x ; y0  1 .
8.55. y  x 2 y  x 2 ; y2  1 .
(Рівняння з відокремлюваними змінними, однорідні та лінійні)
y 1
8.56. x 2 y  x 2  xy  y 2 . 8.57. y   .
x
8.58. y  xy  x 3 . 8.59. x  y  dy  ydx  0 .
x y
8.60. y  . 8.61. ycos x  y sin x  sin 2x .
x y
8.62. 2x  1 y  y  x . 8.63. x 2 dy  3  2 xy  dx .
 
8.64. x x 2  1 y   y  x 1  x 2 .  2
8.65. y 
1  y2

xy 1  x 2
.


8.66. x y  y y  x .
3 2 2
 8.67. 8 y  10x dx  5 y  7 x dy  0 .
xy   y y
8.68.  tg . 8.69. y  e 2 x  e x y .
x x
dx dy dy 1
8.70. 2  2 . 8.71.  .
x  xy  y 2
2 y  xy dx x cos y  sin 2 y
 
8.72. x  2 xy  y 2 dy  y 2 dx  0 . 
8.73. ydx  y 3  x dy . 
8.74. x  1 y  ny  e x  1 8.75. xy  2 y  e x  2 .
x n1 x
.
 y
y 1 
1
8.76. xy  y1  ln  ; .
 x e
71
xy  y
8.77. 20; y1  1 .
yy  x
y0  1 .
y
8.78. y   1 x ;
1  x2
 
8.79. 1  e x yy  e y ; y0  0 .
8.80. y  3x y  x  x ;
2 5 2
y0  1 .
Інші приклади рівнянь першого порядку

рівнянь, звівши їх за допомогою заміни змінних до лінійних або
однорідних рівнянь.
2x  y  1 2x  y  1
8.81. y  . 8.82. y  .
4x  2 y  3 x  2y 1
8.83. 2x  4 y  6 dx  x  y  3 dy  0 . 8.84. x  4 y  y  2 x  3 y  5 .
8.85.  y  2 dx  2 x  y  4 dy . 8.86.  y  x  2 y  1  x  y .
2 y  2  y2  x
2
8.87. y  . 8.88. y  .
x  y  12 2 y x  1
8.89. 4 y  3x  5y  7 x  3 y  2  0 .
8.90. x  y 1 dx  2x  2 y 1 dy  0 .
y3
8.91. 2 x  8 dx  3 y  5x  11 dy  0 . 8.92. y 

2 xy 2  x 2
.

8.93. xy  1  e . y
 
8.94. 1  xy  x y dx  x 2 dy .
2 2
2
1  x2  y2 
 
8.95. x 2 y 2  1 y  2 xy 3  0 . 8.96. yy   x  
2  x 
 .
 
8.97. x 2  y 2  1 dy  xydx  0 .  
8.98. x 2  y 2  y dx  xdy .
В задачах 8.99–8.112 розв’язати рівняння Бернуллі.

y x2
8.99. y  2 xy  2 x 3 y 3 . 8.100. y   .
x y
8.101. y  2 y  y 2 e x . 8.102. xy 2 y  x 2  y 3 .
8.103. y  y 4 cos x  y tg x . 8.104. xyy  y 2  x .
72
x xy
8.105. xy   2 x 2 y  4 y . 8.106. 2 y   .
y x2  1
y
8.107. y    y2  0 . 8.108. xy  y  y 2 ln x .
x 1
2y 2 y
8.109. y   . 8.110. xy  2 y  x 5 y 3e x  0 .
x cos2 x
y3
8.111. y   4 xy  2 xe  x 8.112. y  y ctg x 
2
y. .
sin x
Рівняння в повних диференціалах

8.113. 2 x  y dx  x  2 y  dy  0 .

8.114. 10xy  8 y  1 dx  5 x 2  8 x  3 dy  0 . 
 
8.115. 3x  2 y dx  2 x  3 dy  0 .
2
8.116. 3x 2
  
y  4 xy 2 dx  x 3  4 x 2 y  12 y 3 dy  0 .
 x  2
2y
8.117.  4  2  dx  dy  0 .
 y  x

8.118. e  y dx  1  xe  y dy  0 . 

8.119. 2 x cos y dx  2 y  x 2sin 2 y dy  0 .
2

8.120. x cos 2 y  1 dx  x sin 2 y dy  0 . 2
 x
  x
x
8.121.  2 x  e y  dx  1  e y dy  0 .

   y
 
8.122. 1  x x 2  y 2  dx    1  x 2  y 2  ydy  0 .
   
Інтегруючий множник
В задачах 8.123–8.128 знайти інтегруючий множник та загальний

розв’язок рівнянь.
 
8.123. x 2  y dx  xdy  0 . 8.124. y 2 dx  xy  1 dy  0 .
8.125. x  3 y  dx  2 xydy  0 .
2 2
8.126. e  y  dx  ydy  0 .
2x 2
8.127. 1  3x sin y  dx  xctg ydy  0 . 8.128. sin x  e  dx  cos xdy  0 .

2 y
73

a2
8.129. y  ax  by  d . 8.130. y  .
x  y 2
x y2 y 2  xy  x 2
8.131. y  . 8.132. y  .
yx4 y2
2 xdx y 2  3x 2
8.133.  dy  0 .
y3 y4
  
8.134. 2 y  xy 3 dx  x  x 2 y 2 dy  0 .
 y3 
8.134.  2 xy  x 2 y   
dx  x 2  y 2 dy  0 .
 3 
8.136. y 
1  y 2 . 8.137. xdy  ydx  y 2 xdy  ydx  0 .
x y  1  x 2
xy 1 y2   x2 1
8.138. y   x y  . 8.139.   2 
dx     dy  0 .
x 1
2
x x  y    x  y  y 
2
8.140. y sin x  ycos x  1 . 8.141. y  y  y 2 cos x  0 .

y y x
8.142. xy cos  y cos  x . 8.143. y   tg y .
x x cos y
8.144. y  ycos x  y 2cos x 1  sin x  .
 x
 x
 x
8.145. 1  e y dx  e y 1   dy  0 .
   y
 
2 2
x y
x2  y2
8.146. 2 yy  e x
  2x .
x
 y y  y y
8.147.  x cos  y sin  ydx   x cos  y sin  xdy  0 .
 x x  x x
cos x  sin y  tg x
2
8.148. y  .
sin x  cos y
74
§2. Рівняння другого та вищих порядків
Особливі розв’язки.
Рівняння Клеро і Лагранжа
В задачах 8.149–8.168 знайти загальні та особливі розв’язки

рівнянь Клеро та рівнянь Лагранжа.
8.149. y  xy  y2 . 8.150. y  xy  2  y .
1
8.151. y  xy  3y3 . 8.152. y  xy  .
y
1
8.153. y  xy  . 8.154. y  xy  a 1  y2 .
2 y2
8.155. y  xy  y  y2 . 8.156. xy  y  ln y .
8.157. y  xy2  y2 . 8.158. y  3xy  7 y3 .
8.159. 2 xy  y  ln y . 8.160. y  xy2  2y3 .
8.161. y  2 xy  
1
. 8.162.
1
xy  y ln y .
y2 2
1  y2 xy2
8.163. y  x . 8.164. 2 y  .
2 y y  2
 
8.165. 2 yy   x y  2  4 . 8.166. y  x1  y  y2 .
 1 1
8.167. y  y x  1  y  2 . 8.168. x  y  .
 y y 
 
§2. Рівняння другого та вищих порядків
Окремі випадки рівнянь другого порядку
В задачах 8.169-8.198 знайти загальні розв’язки рівнянь.

8.169. y  x  sin x . 8.170. y  ln x .
1
8.171. y  . 8.172. xy  y .
1  x2
y
8.173. y  y  x . 8.174. y   x .
x
y 
8.175. xy  y ln . 8.176. y  2 xy2  0 .
x
75
Глава VIII Диференціальні рівняння
y
8.177. xy  y  x sin . 8.178. x 3 y  x 2 y  1  0 .
x
8.179.  y  y . 8.180. 2 xyy   y  1 .
2 2
8.181.  y  2 yy  0 . 8.182. 1   y  2 yy .

2 2
8.183. y 
2
 y2  0 . 8.184. y  2ctgx  y  sin 3 x .
1 y
 
8.185. 1  x 2 y  xy  2  0 .  
8.186. 1  e x y  y  0 .
8.188. 2 y  yy  y2 .

1
8.187. y  .
y
8.189. y 3 y   1  0 . 8.190. yy  y  y2  0 .
8.191. y  tgy  2 y  2 . 8.192.  y  1y  2 y2 .
8.193. yy    y   1 . 8.194. yy    y  .
2 2
8.195. 2 yy  3 y  4 y 2 . 8.196. yy   y  y 2 y .

2 2
 y y 
8.197. yy  yy ln y   y . 8.198. y   y   2 4.
2

 y y 
В задачах 8.199-8.214 знайти частинні розв’язки рівнянь при
вказаних початкових умовах.

8.199. y x 2  1  2 xy ; 
y0  1, y0  3 .
y x 2
8.200. y   ; y2  0, y2  4 .
x y
8.201. 2 y  3 y 2 ; y 2  1, y 2  1 .
8.202. y  xe ; x
y0  1, y0  0 .
 
8.203. 1  x y   y  1  0;
2 2
y0  y0  1 .
8.204. xy  x y  y  0; y2  2, y2  1 .
2
8.205. yy   y   y ; y1  1, y1  1 .

2 3
y0  2 , y0 
2
8.206. y 4  y 3 y  1; .
2
8.207. y  e 2 y ; y0  0, y0  1 .
8.208. y 3 y  1; y1  1, y1  0 .
76
§4. Системи диференціальних рівнянь

8.209. y cos y   y sin y  y  0;
2
y  1  , y  1  2 .
6
8.210. yy   y  y 2 ; y0  1, y0  0 .
2
8.211. yy   2 x y  ; y2  2, y2  0,5 .

2
8.212. 2 yy  y   y  0; y0  y0  1 .

2 2
8.213. 2 y  y y  1 ; y1  2, y1  1 .

2
8.214. y  xy  y  1; y0  1, y0  0 .
Частинні випадки рівнянь вищих порядків

1
8.215. y  cos 2 x . 8.216. y  .
x
X 
8.217. y  e . 8.218. x y   y .
ax 2 2
8.219. y   y . 8.220. yy  3 y .

3 2
8.221. y  2 y  1 ctgx . 8.222. y   y .

2
8.223. xy  y  x  1 . 8.224. xy V   y IV  .

8.225. y[1   y2 ]  3 y y2 .
§3 Лінійні рівняння
8.226. Довести теорему: якщо y1 x  є частинний розв’язок лінійного

однорідного рівняння y  px y  qx y  0 , то функція
  p  x dx
y2 x   y1 x   e
dx
також є розв’язком цього рівняння, а
y1 x 
2
  p  x dx dx 
функція y  y1 x  C1  C2  e  є його загальним розв’язком.
y1  x  
2

8.227. Користуючись формулами задачі 8.226 знайти загальний
 
розв’язок рівняння 1  x 2 y  2 xy  2 y  0 , якщо його частинний
розв’язок y1  x .
8.228. Знайти загальний розв’язок рівняння y  6 y  5 y  0 , якщо
функція e x є його частинним розв’язком.
81
8.229. Знайти загальний розв’язок рівняння y  2 y  3 y  0 , якщо

функція e  x є його частинним розв’язком.
8.230. Знайти загальний розв’язок рівняння xy  2 y  xy  0 , якщо
sin x
функція є його частинним розв’язком.
x
8.231. Знайти загальний розв’язок рівняння x 3 y  5 x 2 y 
2 xy  2 y  0 , якщо відомо два його частинних розв’язки y1  x і
1
y2  .
x
8.232. Функції y1 і y 2 задовольняють деякому однорідному
диференціальному рівнянню другого порядку. Переконатися, що вони
утворюють фундаментальну систему, і скласти рівняння.
1) y1  x 3 , y2  x 4 ;
2) y1  e x , y2  x 2 e x .
8.233. Функції x, x 3 , e x утворюють фундаментальну систему
розв’язків лінійного однорідного рівняння третього порядку. Скласти це
рівняння.
В задачах 8.234-8.236 легко підібрати один частинний розв’язок

(не враховуючи тривіального y  0 ) для заданого рівняння. Знайти
загальний розв’язок цих рівнянь.
y
8.234. y  y   0 . 8.235. y  tgx  y  2 y  0 .
x
2x 2y
8.236. y   2 y  2 0.
x 1 x 1
В задачах 8.237-8.239 знайти загальні розв’язки неоднорідних

рівнянь.
x 1
8.237. x 2 y  xy  y  4x 3 . 8.238. y  y  y  x 1 .
x 1 x 1
 
8.239. 3x  2 x 2 y  61  x y  6 y  6 .
Рівняння зі сталими коефіцієнтами
8.240. Знайти загальні розв’язки рівнянь:

1) y  y  2 y  0 ; 2) y  2 y  2 y  0 ;
82
3) y  9 y  0 ; 4) y  7 y  0 ;
5) y  2 y  y  0 ; 6) 3 y  2 y  8 y  0 ;
7) y  4 y  0 ; 8) y  6 y  13y  0 ;
9) 4 y  8 y  5 y  0 ; 10) y  4 y  4 y  0 .
В задачах 8.241-8.245 знайти розв’язки рівнянь, які

задовольняють вказані початкові умови.
8.241. y  5 y  4 y  0 ; y0  y0  1 .
8.242. y  2 y  y  0 ; y2  1 , y2  2 .
8.243. y  4 y  3 y  0 ; y0  6 , y0  10 .
8.244. y  4 y  29 y  0 ; y0  0 , y0  15 .
8.245. 4 y  4 y  y  0 ; y0  2 , y0  0 .
В задачах 8.246-8.277 знайти загальні розв’язки неоднорідних

рівнянь.
8.246. 2 y  y  y  2e x . 8.247. y  2 y  3 y  e 4 x .
8.248. y  y  4 xe x . 8.249. y  y  2e x  x 2 .
8.250. y  y  2 y  3xe x . 8.251. y  6 y  9 y  2 x 2  x  3 .
8.252. y  2 y  2 y  2 x . 8.253. y  4 y  5 y  1 .
8.254. y  3 y  2 y  sin x . 8.255. y  y  4 sin x .
17
8.256. y  2 y  5 y  cos 2 x . 8.257. y  3 y  2 y  x cos x .
2
8.258. y  5 y  4 y  4 x 2 e 2 x . 8.259. y  3 y  4 y  e 4 x  xe  x .
8.260. y  2 y  3 y  x 2 e x . 8.261. y  4 y  8 y  e 2 x  sin 2 x .
8.262. y  9 y  e3 x cos x . 8.263. y  2 y  y  6 xe x .
8.264. y  y  x sin x . 8.265. y  4 y  4 y  xe 2 x .
8.266. y  5 y  3x 2  sin 5 x . 8.267. y  3 y  e3 x  18x .
8.268. 2 y  5 y  f x  , якщо f x  рівна: 1) 5 x 2  2 x  1 ; 2) e x ;
3) 29xcos x ; 4) cos 2 x ; 5) 0,1e 2,5 x  25 sin 2,5x ; 6) 29xsin x ;
5
7) 100x  e x cos x ; 8) 3 ch x .
2
81
8.269. y  4 y  4 y  f x  , якщо f x  рівна: 1) 1 ; 2) e  x ; 3) 3e 2 x ;

4) 2sin 2 x  x  ; 5) sin x cos 2x ; 6) sin 3 x ; 
7) 8 x 2  e 2 x  sin 2 x ;
8) sh 2x ; 9) sh x  sin x ; 10) e  sh x  1 .
x
8.270. y  y  f x  , якщо f x  рівна: 1) 2 x3  x  2 ; 2) 8 cos 3x ;

3) cos x ; 4) sin x  2e x ; 5) cos x cos 2x ; 6) 24 sin 4 x ; 7) ch x .
ex
8.271. y  y  ctg2 x  0 . 8.272. y  2 y  y  2 .
x 1
1 1
8.273. y   3 y   2 y  x . 8.274. y   y  .
e 1 sin x
8.275. y  4 y  2tgx . 8.276. y   2 y   y  3e  x x  1 .
ex
8.277. y  y  f x  , якщо f x  рівна: 1) ; 2) e 2 x 1  e 2 x ;
1  ex
3) e 2 x cos e x .
В задачах 8.278-8.285 знайти частинні розв’язки рівнянь, які

8.278. y  y  4e x ; y0  4, y0  3 .
8.279. y  2 y  2e x ; y1  1, y1  0 .
8.280. y  y  2x; y0  0, y1  1 .
3
 x
8.281. 4 y  16 y  15 y  4e 2
; y0  3, y0  5,5 .
8.282. y  2 y  10 y  10x  18x  6;
2
y0  1, y0  3,2 .
8.283. y  y  21  x  ; y0  1 , y0  1 .

8.284. y  2 y  e x x 2  x  3 ;  y0  2 , y0  2 .
8.285. y  y  sin 2 x  0 ; yπ   1 , yπ   1 .
В задачах 8.286-8.292 знайти загальні розв’язки рівнянь

Ейлера.
8.286. x 2 y  4 xy  6 y  0 . 5.287. x 2 y  xy  3 y  0 .
8.288. x 2 y  xy  y  8x 3 . 8.289. x 2 y  xy  4 y  10x .
8.290. x 2 y  3xy  5 y  3x 2 . 8.291. x 2 y  6 y  5 x 3  8 x 2 .
y y 2
8.292. y    2  .
x x x
82
Рівняння вищих порядків

8.293. y  8 y  0 . 8.294. y IV   y  0 .
8.295. y V   6 y IV   9 y  0 . 8.296. y V   10 y  9 y  0 .
8.297. y IV   2 y  y  0 . 8.298. y  3 y  3 y  y  0 .
IV 
8.299. y  5 y  4 y  0 . 8.300. y V   8 y  16 y  0 .
8.301. y  3 y  2 y  0 . 8.302. y IV   4 y  3 y  0 .
8.303. y n   y n-2  .
8.304. y  4 y  5 y  2 y  2 x  3 .

8.305. y  3 y  2 y  e  x 4 x 2  4 x  10 .
8.306. y  y  6 x  e  x . 8.307. y IV   y  x 2  x .
8.308. y IV   8 y  16 y  cos x . 8.309. y V   y  x 2  1 .
8.310. y IV   y  xe x  cos x . 8.311. y V   y IV   xe x  1 .
В задачах 8.312-8.316 знайти частинні розв’язки рівнянь , які

8.312. y  y  0; y0  2, y0  0, y0  1 .
8.313. y V   y; y0  0, y0  1, y0  0, y0  1, y IV  0  2 .
8.314. y  y  0; y0  3, y0  1, y0  1 .
8.315. y  y  2 x; y0  0, y0  2, y0  2 .
8.316. y IV 
 y  8e ;x
y0  1, y0  0, y0  1, y0  0 .
В задачах 8.317-8.341 розв’язати задані системи рівнянь ( x

dx
означає , і т.д.; для полегшення роботи в деяких задачах вказано
dt
корені характеристичного рівняння).
 x  x  y,  x  2 x  y,
8.317.  8.318. 
 y  y  4 x.
  y  3x  4 y.
81
 x  y,  x  2 x  5 y,
8.319.  8.320. 
 y  2 x  y.  y  5 x  6 y.
 x  x  3 y,  x  x  5 y  0,
8.321.  8.322. 
 y  3 x  y.  y  x  y  0.
 x  2 x  y,  x  3 x  y,
8.323.  8.324. 
 y  4 y  x.  y  4 x  y.
 x  x  y  z,  x  x  y  z,
 
y  x  y  z, y   x  y  z,
8.325.  8.326. 
 z  2 x  y,  z  x  z,
 
1  1,  2  2, 3  1 . 1  0,  2  2,  3  1 .
 x  3x  4 y  2 z,  x  x  y  z,
 
y  x  z, y  x  y,
8.327.  8.328. 
 z  3x  z,
 z  6 x  6 y  5 z,
 
1  1,  2  2, 3  1 . (1  1,  2,3  1  2i) .
 x  2 x  y,  x  2 x  y  2 z ,
 
y  x  3 y  z, y  x  2 z ,
8.329.  8.330. 
 z   x  2 y  3z ,  z  2 x  y  z ,
1  2,  2,3  3  i . 1  1,  2,3  i .
 x  2 x  y  2 z,  x  2 x  y,
 
y  x  2 y  2 z, y  2 y  4 z,
8.331.  8.332. 
 z  3x  3 y  5 z,  z  x  z,
 
1  3,  2  3  1 . 1   2  0,  3  3 .
 x  4 x  y,
  x  3x  2 y  4e 5t ,
y  3x  y  z,
8.333.  8.334. 
 z  x  z,
  y  x  2 y.
1   2   3  2 .
 x  2 x  4 y  8,  x  5 x  3 y  2e 3t ,
8.335.  8.336. 
 y  3x  6 y.
t
 y  x  y  5e .
 x  2 x  3 y,  x  x  y  8t ,
8.337.  8.338. 
 y  x  2 y  2 sin t.  y  5 x  y.
82
§5. Геометричні задачі, які приводять диференціальних рівнянь
 x  2 x  3 y,  x  2 y,
8.339.  8.340. 
 y  x  2 y.  y  2 x.
x  2 y  2 x  0,
8.341. 
3x  y  8 y  0.
В задачах 8.342-8.346 знайти частинні розв’язки систем, які

 x  x  3 y,  x  3x  2 y,
8.342. 
 y   x  5 y, 8.343. 
 y  4 x  7 y,
x0  3, y0  1. x0  1, y0  0.
 x  y,
 x   x  2 y, 
y  z,
8.344. 
 y  2 x  5 y, 8.345. 
 z  x,
x0  0, y0  1. 
x0  y0  z 0  1.
 x  y  z,

y  z  x,
8.346. 
 z  x  y,

x0  y 0  2, z 0  1.
§5. Геометричні задачі, які приводять диференціальних

рівнянь
Диференціальні рівняння першого порядку
8.347. Знайти рівняння кривої, яка проходить через точку 2; 3 ,

коли відомо, що у кожній точці кривої відрізок дотичної, який
міститься між осями координат, ділиться точкою дотику навпіл.
8.348. Знайти всі криві, в яких відрізок дотичної між точкою
дотику та віссю абсцис ділиться навпіл в точці перетину з віссю
ординат.
8.349. Знайти всі криві, в яких піддотична пропорційна абсцисі
точки дотику ( коефіцієнт пропорційності рівний k ).
8.350. Знайти криву, яка проходить через точку a; 1 і має
піддотичну сталої довжини a .
83
8.351. Знайти криву, яка проходить через точку 2; 0 , коли відомо,
що відрізок дотичної між точкою дотику та віссю ординат має сталу
довжину рівну двом.
8.352. Знайти криву, в якої довжина нормалі (її відрізок від точки
кривої до осі абсцис) має сталу величину a .
8.353. Знайти криву, в якої сума довжин дотичної та піддотичної в
довільній її точці пропорційна добутку координат точки дотику
(коефіцієнт пропорційності рівний k ).
8.354. Знайти криву, в якої квадрат довжини відрізка, що
відтинається довільною дотичною від осі ординат, дорівнює добутку
координат точки дотику.
8.355. Знайти криву, в якої початкова ордината довільної дотичної
рівна відповідній піднормалі.
8.356. Знайти криві, для яких тангенс кута між дотичною та
додатним напрямом осі абсцис обернено пропорційний абсцисі точки
дотику ( коефіцієнт пропорційності рівний k ).
8.357. Знайти криву, піддотична якої є середнім арифметичним
координат точки дотику.
8.358. Знайти криву, для якої відношення відрізка, що відтинається
дотичною на осі ординат, до відрізка, що відтинається нормаллю на
осі абсцис, є стала величина, що дорівнює k .
8.359*. Знайти криву, відрізок дотичної до якої, що міститься між
осями координат, має сталу довжину a .
8.360. Знайти криву, в якої початкова ордината довільної дотичної
на дві одиниці масштабу менше абсциси точки дотику.
8.361. Знайти криву, в якої довжина нормалі пропорційна квадрату
ординати (коефіцієнт пропорційності рівний k .
8.362. Знайти криву, в якої довільна дотична перетинається з віссю
ординат в точці, рівновіддаленій від точки дотику та від початку
координат.
8.363. Знайти рівняння кривої, яка перетинає вісь абсцис в точці
x  1 , коли відомо, що довжина піднормалі в кожній точці кривої
дорівнює середньому арифметичному координат цієї точки.
8.364. Знайти криву, в якої відрізок, що відтинається на осі
ординат дотичною в довільній точці:
1) пропорційний квадрату ординати точки дотику;
2) пропорційний кубу ординати точки дотику.
8.365. Знайти криву, яка проходить через точку 1; 0 , коли відомо, що
трикутник, утворений віссю ординат, дотичною до кривої в довільній її
точці і радіус-вектором точки дотику, рівнобедрений, приичому основою
84
§ 6. Текстові задачі, які приводять до диференціальних рівнянь
його є відрізок дотичної від точки дотику до осі ординат.
Рівняння другого порядку
8.366. Знайти криву, радіус кривини якої дорівнює 1 .
Вказівка: R 
1   y 
.
2 3
y
8.367. Знайти криву, радіус кривини якої пропорційний кубові
нормалі.
Вказівка: R 
1   y 
2 3
- радіус кривини, y 1   y  - довжина
2
y
відрізка нормалі, коефіцієнт пропорційності рівний k .
8.368. Знайти криву, для якої проекція радіуса кривини на вісь
ординат має сталу величину, рівну a .
8.369. Знайти криву, довжина дуги якої, що обчислюється від
деякої точки, пропорційна кутовому коефіцієнту дотичної в кінцевій
точці дуги.
§ 6. Текстові задачі, які приводять до диференціальних

рівнянь
8.370. У сприятливих для розмноження умовах знаходиться деяка

кількість N 0 бактерій. Знайти залежність збільшення числа бактерій
від часу, якщо швидкість розмноження бактерій пропорційна їхній
кількості.
8.371. За 30 днів розпалося 50 % початкової кількості
радіоактивної речовини (кількість радіоактивної речовини, що
розпадається за одиницю часу, пропорційна кількості цієї речовини в
даний момент часу). Через скільки днів залишиться 1% початкової
кількості?
8.372. Швидкість охолодження тіла в повітрі пропорційна різниці
між температурою повітря і температурою тіла (закон Ньютона).
Знайти закон охолодження тіла, якщо температура повітря 20o C і
тіло протягом 20 хвилин охолодилося від 100o C до 60o C . Через
скільки хвилин температура тіла знизиться до 30o C ?
85
8.373. Човен сповільнює свій рух під дією опору води, який
пропорційний швидкості човна. Початкова швидкість човна 1,5 м/с,
через 4с його швидкість становила 1м/с. Коли швидкість зменшиться
до 0,01 м/с? Який шлях пройде човен до повної зупинки?
8.374. Маса ракети з повним запасом палива дорівнює M , без
палива - m ; швидкість виходу продуктів горіння з ракети дорівнює C ,
а початкова швидкість ракети - нулю. Знайти швидкість ракети після
згоряння всього палива, нехтуючи силою тяжіння та опором повітря
(формула Ціолковського).
8.375. Кількість світла, що поглинається шаром води, пропорційна
кількості світла та товщині водяного шару. Так шар води завтовшки
35 см поглинає половину світла, яке на нього падає. Яку частину
світла поглинає шар завтовшки 2 м ?
Розв’язати задачі 8.376-8.378 враховуючи таку умову: швидкість
витікання рідини з посудини v  k 2 gh (де g  10 м/с 2 , h -висота
рівня рідини над отвором, k -коефіцієнт в’язкості (для води k  0,6 )).
8.376. За який час витече вся вода з циліндричного бака діаметром
1,8м, заввишки H  2,45 м через круглий отвір у дні, радіуса 3см ?
Вісь бака вважати вертикальною.
8.377. Розв’язати попередню задачу, вважаючи, що вісь циліндра
розміщена горизонтально, а отвір знаходиться в найнижчій частині
циліндра.
8.378. Лійка має вигляд конуса, радіус основи якого 6 см, висота
10см. За який час витече вся вода з наповненої доверху лійки через
отвір діаметром 0,5 см, зроблений у вершині конуса?
8.379. Внаслідок хімічної реакції між речовинами A та B масами
a та b утворюється третя речовина C . Встановити залежність маси
цієї речовини від часу, якщо швидкість реакції пропорційна добутку
реагуючих мас.
8.380. Точка масою m рухається прямолінійно. На неї діє сила
пропорційна часу, який минув з моменту, коли швидкість
дорівнювала нулю (коефіцієнт пропорційності  ). Крім цього, точка
зазнає опору середовища, пропорційного швидкості (коефіцієнт
пропорційності  ). Знайти залежність швидкості від часу.
8.381. Точка масою m рухається прямолінійно. На неї діє сила,
пропорційна кубові часу, який минув з моменту, коли швидкість
дорівнювала v 0 (коефіцієнт пропорційності  ). Крім цього, точка
зазнає опору середовища, пропорційного добутку часу та швидкості
(коефіцієнт пропорційності  ). Знайти залежність швидкості від часу.
86
§ 6. Текстові задачі, які приводять до диференціальних рівнянь
8.382. У посудину, що містить 100 літрів 10%- ного розчину солі,

щохвилини вливається 30 літрів води і витікає 20 літрів розчину. Яка
кількість солі залишиться в посудині через 10 хвилин, якщо вважати,
що суміш неперервно перемішується?
8.383. Ракету пущено вертикально вгору з початковою швидкістю
100 м/с. Опір повітря сповільнює її рух, надаючи ракеті від’ємного
прискорення, пропорційного квадрату її швидкості (kv 2 ) . Через
який час ракета досягне найбільшої висоти?
Розв’язати задачі 8.384-8.386 , враховуючи, що якщо змінний
електричний струм I  I t  тече по провіднику з коефіцієнтом
індуктивності L та опором R , то спад напруги вздовж провідника
dI
буде дорівнювати L  RI .
dt
8.384. Різниця потенціалів на клемах котушки рівномірно спадає
від E0  2 B до E1  1 B на протязі 10 сек. Який буде струм в кінці
2
десятої секунди, якщо на початку досліду він був рівний 16 A . Опір
3
котушки 0,12 Ом, коефіцієнт індуктивності 0,1 Гн.
8.385. Знайти струм в котушці в момент t , якщо опір її R ,
коефіцієнт індуктивності L, початковий струм I0  0 ,
електрорушійна сила змінюється згідно із законом E  E0 sin t .
8.386. Напруга та опір ланцюга рівномірно змінюється на протязі
хвилини відповідно від нуля до 120 В та від нуля до 120 Ом.
Індуктивність ланцюга стала (1 Гн). Початковий струм I 0 . Знайти
залежність між струмом та часом на протязі першої хвилини досліду.
8.387. Послідовно з’єднані самоіндукція L , опір R і конденсатор
ємності C , заряд якого при t  0 дорівнює q . Ланцюг замикається
при t  0 . Знайти силу струму й частоту коливань у припущенні, що
розряд має коливний характер.
8.388. Опір R та конденсатор ємністю C з’єднані послідовно.
При t  0 заряд конденсатора дорівнює q . Знайти силу струму при
t  0 , якщо ланцюг замкнули при t  0 .
8.389. Джерело струму, напруга якого змінюється згідно із законом
E  V sin t , а опір R та самоіндукція L з’єднані послідовно. Знайти
силу струму при усталеному режимі.
87
8.390. Сповільнююча дія тертя на диск, що обертається в рідині,
пропорційна кутовій швидкості обертання.
1) Диск, який почав обертатися з кутовою швидкістю 3 оберти за
секунду, через одну хвилину обертається з кутовою швидкістю 2
оберти за секунду. Яка буде його кутова швидкість через 3 хвилини
після початку обертання?
2) Диск, який почав обертатися з кутовою швидкістю 5 обертів за
секунду, через 2 хвилини обертається з кутовою швидкістю 3 оберти
за секунду. Через який час після початку обертання він буде мати
кутову швидкість, яка рівна 1 оберту за секунду?
88
IX. Ряди
§1. Числові ряди

Числові ряди
9.1. Знаючи загальний член ряду u n , записати перші п’ять його
членів.
n 1
1) u n  n ; 2) un  ;
10  1 n n  1n  2
n
 n 1  1
3) un    ; 4) u n  arcsin n ;
 4 n  1  2
1 1
5) u n  ; 6) u n  ;
n ln 2 n 1  n2
n 9
7) u n  n ; 8) u n  .
10  1 100n  1
9.2. Записати загальний u n - член ряду.
1 1 1 1
1)     ...  u n  ...
1 3 3  5 5  7 7  9
2 3 4
2 3  4   5 
2)           ...  un  ...
3  7   11   15 
1 3 5 7
3)  2  3  4  ...  u n  ...
2 2 2 2
1 1 1 1
4)     ...  u n  ...
3 6 12 24
2 2 2 23 2 4
5)     ...  un  ...
1 210 310 410
1 2 3 4
6)  2  2  2  ...  u n  ...
2 2 1 3 1 4 1
10 100 1000 10000
7)     ...  u n  ...
7 9 11 13
2 22 23 24
8)     ...  un  ...
1 1 2 1 2  3 1 2  3  4
1 1 1 1
9)      ...  u n  ... .
3 5 7 9
89
Глава IX. Ряди
В задачах 9.3–9.12 для кожного ряду.

1) знайти суму n - перших членів S n  ;
2) довести збіжність ряду, користуючись безпосередньо означенням
збіжності.

1 1 1 24
9.3. a)   ...   ... ; б)  2 ;
1 2 2  3 nn  1 n2 9n  12n  5

4  5n
в)  .
n 3 nn  1n  2
1 1 1 
5n  3
9.4. а)   ...   ...; б)  .
1 3 3  5 2n  12n  1 n 1 nn  1n  3

1 1 1 1
9.5. а)   ...   ... ; б)  2 ;
1 4 4  7 3n  23n  1 n 2 n  n  2

 nn   nn  2n  2 .

1
в)
n 3
2
4

1 1 1 7
9.6. а) 
1 7 3  9
 ... 
2n  12n  5
 ... ; б)  49n
n2
2
 49n  98
;

2
в)  .
n 1 nn  1n  2

1 1 1 5
9.7. а) 
1 2  3 2  3  4
 ... 
nn  1n  2
 ... ; б) 
n 1 25n  5n  6
2
;

5n  2
в)  .
n 2 nn  1n  2 
5 13 3n  2n 
8
9.8. а) 
6 36
 ... 
6n
 ... ; б)  16n
n 1
2
 8n  15
;

3n  1
в)  .
n 3 n  1nn  1
3 5 2n  1 
14
9.9. а) 
4 36
 ...  2
n n  1
2
 ...; б) 
n 1 9n  3n  20
2
;

8n  10
в)  2
n 3 n  
 1 n  2
.

1 2 n 5
9.10. а) 
9 225
 ... 
2n  1  2n  1 2
2
 ... ; б)  4n
n2
2
9
;
90

5n  9
в) 
n 1 nn  1n  3
.
1 1 1
9.11. а)   ...   ... ;
1 3  5 3  5  7 2n  12n  12n  3

3 
3n  5
б)  2 в) 
n1 9n  3 n  2
;
n2 n 
n2 1
.


1 1 1 7
9.12. а) arctg  arctg  ...  arctg
2 8 2  n2
 ... ; б)  49n
n1
2
 7n  12
;

4
в) 
n 3 nn  1n  2 
.
Збіжність рядів з додатними членами
9.13. Перевірити виконання необхідної умови збіжності.

1 3 5 7 1 1 1 1
1)     ... ; 2)     ...;
2 4 6 8 2 3 5 7
2 4 6 8 
n2
3)     ... ; 4)  ;
3 9 27 81 n0 n  4
3

2n  1 
2n 2  3
5) 
n1 3n  5
; 6) 
n0 3n  4
2
;
0,5  0,1 n ;
 
n
7) 
n1 3n 1
; 8) 
n0
 
1 1
9)  cos ; 10)  n  arctg n ;
n 1 n n 1
4n  3 2n  7
11) a n  ; 12) a n  ;
5n  1 3n  2
3n  2 4n 2  2
13) a n  ; 14) an  ;
300n  7 5n 2  1
4
 6n  1 
15) a n    ;
 7n  9 
3
 n2  n 1
16) a n    , (де a n – n-й член числового ряду ).
 nn  7  
91
9.14. Дослідити збіжність ряду, використовуючи ознаку порівняння:
   sin 
1 1
1)  ; 2)  ; 3)  2 ;
nn  1
n 1
n1 n 1 n  3 n 1 n

1 
 
1
4)  ln n ;
n 2
5)  tg n  2 ;
n1
6)  2n  1  22n1 ;
n1

n 1 
n 

7) 
n1
2
; 8) 
n 2
3  5/ 3
; 9)  sin 2 n
;
n n 1 n1
  
ln n sin 3n sin n n
10) n 3
; 11)  n
; 12)  ;
n 1 n 1 3 n n
n 1

1 n 
n 1 
1
13) 1 n
n 0
2
; 14) 
n1 n  2 n
; 15)  2
n1 n  1
;
2
 1  n2 
 
1 
ln n
16) 
n 1  
 ;
3 
17) 
   n 1
; 18)  ;
1 n  n 0 n 2 2 n1
3
n7
  
1 1 1
19)  n tg ; 20)  4 ; 21)  5 .
n 1 n n 1 n  4 n
n 1 n  5n
9.15. Дослідити збіжність даних рядів за допомогою граничної ознаки
порівняння:
 
 
n
1) 
n1
n  n 1 ; 2) 
n1 n 1
4
;
n 
 
 n  n 2  n  1  n 2  n  1  ;
1 1
3) 4) n 1  n 1 ;
n1  n1

1
5)  sin n ;
n 1

n2  2 
1
6)  ln n2
1
(Вказівка: порівняти з рядом  2
);
n 1 n 1 n

1 1
7)  tg ;
n 1 n n

 
 1 
8)  2 n sin n ; 9)  ln 1  2  ;
n1 3 n 1  n 
92
  1
 1
10)  n e n
 1
 (Вказівка: врахувати, що при n e n 1
n 1  
1
еквівалентно );
n
 
sin 2 n 1
11)  2 ; 12)  n arcsin n
2
;
n 0 n  1
2
n 1
 
13)  n  1 tg ;
1
14)  ne 2 n
;
n0 n 1 n 0

1 
n5 2
15) n
n 1
2
tg
n2
; 16)  n  1 sin 3
n2
n
;

n 1 
n2 5
17) 
n 1 e
2n
; 18) 
n 0 n!
sin n ;
2
 
 
n4  n2
19) n3  n ;
n n
. 20) 
n 1
n 1
9.16. Дослідити збіжність рядів користуючись ознакою Даламбера.

1 
n 

1)  ; 2)  n ; 3)  n tg n1 ;
 
n1 2n  1 ! n 1 2 n1 2

2  5  ... 3n  1 
n2 
1  3  ... 2n  1
4) 
n1 1  5  ...  4n  3
; 5) 
n 1 3
n
; 6) 
n 0 3n  n !
;

n 
n  1! 
n ! 2
7)  n  1! ;
n1
8)  2n  n ! ;
n 0
9)  2n ! ;
n1
n 1
  
3n 1
2
n! 5
10) 
n1 10 n
; 11) 
n 1 n  1!
; 12) 2
n1
n2
n
;

3n  n ! 
2n 
n!2n  1!
13)  nn ;
n1
14)  n10 ;
n 1
15)  3n!
n1
;

n4 
3 n n  1! 
2n ! ;
16)  2n  1! ;
n 1
17)  2n  1!
n 1
; 18) 
n 0 5n

n 3 2n 
2 n 1
19) 
n 1 n!
; 20) 
n  2 n  1!
.
93
9.17. Дослідити збіжність рядів, використовуючи радикальною
ознакою Коші.
n

 2n 2  2n  1  
2n 
1
1)   2  ; 2)  5n  1 ; 3)  ln n  ;
n 1  5n  2n  1 
n n
n 1 n 1
n2

 n  

4)   
n 1  n  1 
; 5)  sin n
2n
;
n1
2n  1 n
2
 
1
6) 
n 1 2 n
n n
; 7)  ln n  1 ;
n 1
n
 n 
 n  1
8)   2n  1 
n1
; 9) 
n 1
arcsin n ;
n
n2
 n 1
  n2

 2n  1 
10)  
n 
; 11) a n    ;
n1 3n  2n  3 
n n
 2n  3   1 
12) a n   ln  ; 13) an   arctg  ;
 2n  1   n 1
n
1  1
n2
 n n 3 
14) a n  n 1   ; 15) a n    ;
5  n  
 4 n 1
3
n 3n
 2n  1   2
16) a n   2  ; 17) a n   arcsin  ;
 n 1  n
n
n2  
 n 1   1  n3 n 
18) a n    ; 19) an   1  ;
 n 3  3 
 5n  3 
n2
 n 1 
20) a n  ln   (де a n – n-й член числового ряду ).
n4
9.18. Дослідити ряди на збіжність, використовуючи інтегральною
ознаку Коші.
  
1 1 n
1)  ; 2)  ; 3)  ;
n 0 2n  1 n 0 2 n  3 n1 n  1
3
  
1 n 1
4)  ; 5)  ; 6)  ;
n1 1  n n1 1  n
2 2 2
n 2 nln n
94

2 
1  n  2 
1
7) 
n1 3  n
2
; 8) 
n 0 1 n 2
; 9) 
n 2 nln n
;

e  n 
1  n  2
10) n 1 n
; 11)  1  n2
;
n1

1 n 1 
3
12) 
n2 n
ln
n 1
; 13)  n ln
n2
2
n3
;
 
14) 
n 1
ne 4 n ; 15)  n  12
n 1
3n
;
 
1 1
16) n 2
 4n  5
; 17)  n  3ln n  3 ;
n 0
3
n 0
 
1 16
18)  2n  5
n 0
7
; 19)  n  2ln n  2
n 0
2 4
;

1
20)  2n  3
n3 1
. 2
9.19. Довести кожне із співвідношень за допомогою ряду, загальним

членом якого є дана числова функція.
а) lim
an
 0;
2n !
б) lim n !  0 a  1 ;
n n ! n  a
nn nn
в) lim  0; г) lim 0.
n 2n ! n n ! 2
Знакозмінні ряди
9.20. З’ясувати, які із даних рядів збіжні абсолютно, які не абсолютно,
які є розбіжними.
 
 1 n
  1
1
1)
n1 n
n1
; 2)  ln ln n ;
n 3

n 1 
2)   1   1 2n  1
n1 2 n1 1
; 4) 4;
n1 n n  1 n1
n

 1 n1 

5)  2n  1
n 1
n
; 6)   1
n1
n
sin
n
;

 1 n1  1 ; 
  1 2n  1
1

n1
7) 8) ;
n1 2n  1 n1
3
95

n 1 
sin
9)   1 n1
n1 n
; 10) 
n1 n2
;
 
11)   1 12)   1
n1 1 n 1
; ;
n1 n2 n n 1 n

n2  1 
13)   1   1 3n  1! ;
n1 n 1
; 14)
n1 3n 2  2 n 0
 
n2
15)   1   1
n n n
; 16) ;
n 1 2n  17 n n 1 3n !

 1 n 1 
4n  2 ;
17) 
n 1 n3 n2
; 18)   1
n 2
n 1
5n  7
 
 n 
sin   n 
2 .
  1 20)   1n
n 2
19) ;
n 3 n2 n0 n 3
 1
§ 2. Функціональні ряди
Інтервали збіжності.
В задачах 9.21-9.32 знайти інтервали збіжності ряду та дослідити

збіжність на кінцях інтервалу.
9.21. а) 10x  100x  ...  10n x n  ... ;
x
б) a n  2 n sin n .
3
x2 n
 ...   1
n1 x
9.22. а) x   ... ;
2 n!
2n
б) a n  .
nx  1
n
9.23. а) ln x  ln 2 x  ln 3 x  ...  ln n x  ... ;

1
б) an  .
2n  1x n
x 2 x3 xn
9.24. а) x  2
 3  ...  2  ... ;
2 3 n
б) a n  n
 1
n 1
.
n3  x  5
n
96
x xn
9.25. а) x   ... 
 ... ;
2 n
sin 2n  1 n
б) an  x .
2n  12
1 1 1
9.26. а)   ...   ... ;
1 x 1 x 2
1  xn
б) an 
 1n .
x 2n
x x3 x2 xn
9.27. а)    ...   ... ;
2 2 2 3 3 n n
nn
б) a n  .
xn
x x x
9.28. а) sin  sin  ...  sin n  ... ;
2 4 2
б) an 
x  n n .
nn
x x x x
9.29. а) x  tg  x 2 tg  x 3 tg  ...  x n tg n  ... ;
2 4 8 2
n
n  1  2x 
б) a n    .
n  1  1  3x 
2
cos x cos 2 x cos 3 x cos nx

9.30. а) x  2 x  3 x  ...  nx  ... ;
e e e e
xn
б) a n  .
2n

3n x n
9.31. а)  ;
n 1 3n  2   2 n
n
б) a n  .
x  2n
9.32. а) 

2 x  3 n ;
n 1 2n  1
x
б) a n  x n sin , де a  1 .
an
97
Примітка: в пунктах б) a n -- n -й член ряду.
В задачах 9.33-9.36 показати, що даний ряд рівномірно збіжний

при всіх x R .
sin x sin 2 x sin 3 x sin nx
9.33. 1     ...   ... .
1! 2! 3! n!
sin x sin 2 x sin 3 x sin nx
9.34.  2
 3
 ...   ... .
2 2 2 2n
en x
2 2

9.35.
n 1 n
2
.
9.36. Показати, що ряд рівномірно збіжний в області, де визначена

функція:
1 1 1
1)   ...  n1  ... ;
1  x 2 1  2x 2 1  nx

xn
2) n n
, x   2;2 ;
n 1

 1n x  3n x  2;4 ;
3)  2n  1
n 0 n 1
,

x  52n1 , x   7;3 ;
4) n 1 n2 4n

 1n1 x n  1 1
5) n 1 n
, x   ;  ;
 2 2

x 2 n1
6)  2n
, x  - 1;1 ;
n 1 n

x  22n1 , x  - 5;1 ;
7) n1 n3 3n

xn
8)  , x   1;1 ;
n 1 nn  2 

 1n nx  2 n , x   3;1 ;
9)  n  1
n 0
3
n2
n

n x  3 3
10)  n  1 2  , x   ;  ;
n 1    2 2
98

π
 sin 2 x  2 x  1;3 ;
n
11) n
,
n 0

x n1
12)  n3 n
, x   2;2 ;
n2 ln n
x  2 n
2

13)  , x   3;1 ;
n 1 nn

n! x  3
n
14)  , x   5;1 ;
n1 nn

x n1
15)  n3n ln n , x   2;2 .
n2
Скільки потрібно взяти членів, щоб при будь-якому невід’ємному x ,
можливо було обчислити суму ряду з точністю до 103 ?

9.37. Функція визначена рівністю f x   
cos nx
n
. Показати, що
n1 10
функція f x  визначена і неперервна при будь-якому x . Знайти f 0  ;
 
f   і f   . Переконатись в тому, що для обчислення значень функції
2 3
f x  при довільних x з точністю до 0,001 досить врахувати три члени
розкладу. Знайти з вказаною точністю f 1 і f  0,2 .
9.38. Обчислити при x  1 суму і залишок ряду 1  x  x 2  x3  ... та
 1
показати, що він рівномірно збіжний на відрізку 0;  . При яких n
 2
залишок Rn x   0,001 для будь-якого x на цьому відрізку?
9.39. Показати, що ряд x  x1  x   x1  x   x1  x   ... збіжний
2 3
1 
нерівномірно на відрізку 0; 1
і рівномірно на  ; 1 . При яких n
2 
1 
залишок задовольнятиме умові Rn x   0,01 для будь-якого x   ; 1 ?
2 
1 1 1 1
9.40. Показати, що ряд   2  3  ...
1  x 3 1  3x 3 1  5 x 3 1  7 x
збіжний рівномірно при x  0;  .
99
9.41. Показати, що ряд
 ...   1 2
1 1 1 1 1
   
n
збіжний
1  x 2 4  x 2 9  x 2 16  x 2 n  x2
рівномірно на всій числовій осі. При яких n (та будь-якому x ) залишок
ряду Rn x   0,0001 ?
sin 2 x sin 3 x sin nx
9.42. Довести, що ряд sin x    ...   ... почленно
23 33 n3
можливо диференціювати.
cos x cos 2 x cos 3x cos nx
9.43. Довести, що ряд    ...   ... являє
1 2 23 3 4 n  n  1
собою неперервну функцію.
sin 2 n  x
2

9.44. Довести, що ряд S x    , де a  1 являє собою
2
n 1 an
неперервну функцію. Довести, що при a  2 ця сума має похідну
 n2
2
S ' x       cos 2 n  x .
2
n 1  a 
Рівномірна збіжність
9.45. Показати що ряд x 2  x 6  ...  x 4n2  ... рівномірно збіжний в
інтервалі 1    x  1   де  -будь-яке додатне число, менше 1.
Інтегруванням даного ряду знайти в інтервалі  1; 1 суму ряду:
x3 x3 x 4n1
  ...   ... .
3 3 4n  1
Знайти інтервал збіжності ряду та його суму:
9.46. 1  2 x  3x 2  4 x3  ...  nxn1  ....
2 n1
x3 x5 x 7
 ...   1
n1 x
9.47. x     ... .
3 5 7 2n  1
Знайти суму ряду:
x5 x 4n3
9.48. x   ...   ... .
5 4n  3
x2 x3 xn
 ...   1
n1
9.49.   ... .
1 2 2  3 nn  1
100
9.50. Функція f x  визначена рівністю

f x   e x
 2e 2 x
 3e 3 x
 ...  ne  nx
 ... .
Показати, що f x  неперервна на всій додатній півосі Ox . Обчислити
ln3
 f x  dx .
ln2
9.51. Знайти суму ряду 1  3x  5x 2  7 x3  ....

Вказівка: позначити суму ряду через S , та розглянути вираз S  S  x
в вигляді сумованого ряду.
m m m  1 2 mm  1m  2  3
9.52. Знайти суму ряду 1  x  x  x  ... .
1 1 2 1 2  3
S' S'  x
Вказівка: показати, що   S і розв’язати це диференціальне
m m
рівняння.
9.53. Функція f x  визначена рівністю
f x   1  2  3x  ...  n  3n1  x n1  ...
 1 1
Показати, що функція f x  неперервна при x    ;  . Обчислити
 3 3
0 ,125
 f x  dx .
0
1
1
9.54. Виходячи із співвідношення  x dx  n  1 , знайти суму ряду:
n
а) 1 
1
 ... 
 1  ... ;
n1
1
 ... 
 1  ... .
б) 1 
n1
4 3n  2 5 4n  3

dx 1
9.55. Виходячи із співвідношення 2 x n1  n  2n , знайти
1 1 1
  ...   ... .
1 2 2  2 2
n  2n
9.56. Виходячи із співвідношення

2
 2n  12n  3  ...  3  1
0 cos x dx  
2n
,
2 2n  2n  2  ...  4  2
1 1 3 1  3  ...  2n  1
знайти суму   ...   1 n1  ... .
2 24 2  4  ...  2n
101
В задачах 9.57-9.60 прямим диференціюванням знайти суму
ряду.
x 2 x3 x 4
9.57. x     ... x 1.
2 3 4
x3 x5 x 7
9.58. x     ... x 1.
3 5 7
x3 x5 x 7 x2 x3 x4
9.59. x     ... . 9.60. 1  x     ... .
3! 5 ! 7 ! 1 2 1 2  3 1 2  3  4
Степеневі ряди
В задачах 9.61-9.65 розвинути функцію в ряд Тейлора в околі

точки x  x0 .
9.61. y  ln x x0  1 .
9.62. y  x3 x0  1 .
x
9.63. y  sin x0  2 .
4
1
9.64. y  x0  2 .
x
9.65. y  x x0  4 .
В задачах 9.66-9.70 знайти п’ять членів ряду Маклорена.


9.66. y  ln 1  e x .  9.67. y  e cos x .
9.68. y  1 x  . 9.69. y  ln cos x .
x
9.70. y  cos x . n
Використовуючи формули розвинення функцій [( e x , sin x , cos x ,

ln 1  x  , 1 x  і т. д.)] в ряд Тейлора в околі точки x  0 , розвинути
m
функції в ряд:
9.71. y  e 2 x . 9.72. y  e  x .
2
 e x  e x
2 2
 x0
9.73. y   2 x 2 . 9.74. y  cos2 x .
1 x0

9.75. y  x  tg x   cos x . 9.76. y  ln 10  x  .
102
§ 3. Застосування рядів Тейлора
9.77. y  1  x 2 . 9.78. y  3 8  x 3 .
1 x2
9.79. y  . 9.80. y  .
3
1  x3 1  x2
9.81. y  ln 1  x  .
x
9.82. y  sin .
2
 
9.83. y  xe x . 9.84. y  sin  xm   .
 3
В задачах 9.85-9.87 обчислити наближені значення виразів,

взявши n -членів розвинення в ряд Маклорена та оцінити похибку.
9.85. 1) 3
e n 3; 2) 0,992 n 3;
3) sin 12 
n2; 4)  n  5.
9.86. 1) sin 18 o
n 3; 2) 3 0,991 n2;
3) ln 1,8 n4; 4) 3 130 n2.
9.87. 1) 3
10  2 1,253
n  4 ; 2) ln 8,2 n4;
3) 1,004 n  2 ; 4) cos 32 
n2.
В задачах 9.88-9.92, використовуючи формули розвинення в

ряд Маклорена функцій e x , sin x , cos x , обчислити дані вирази з
вказаною точністю  :
9.88. e 2   103 . 9.89. e   103 .
1
9.90.
4
  103 9.91. cos1o   103 .
e
9.92. sin 10o   105 .
В задачах 9.93-9.98, використовуючи розвинення в ряд

функцію 1 x  , в околі x0  0 обчислити корені з точністю   103 .
m
3 3 3
9.93. 30 . 9.94. 70 . 9.95. 500 .
3 5 10
9.96. 1,015 . 9.97. 250 . 9.98. 1027 .
103
В задачах 9.99-9.101 використовуючи розвинення в ряд
1 x
функцію ln , обчислити з точністю  .
1 x
9.99. ln 3 ,   104 .
1
99.100. lg e  ,   106 .
ln 10
99.101. lg 5 ,   104 .
9.102. Задані рівняння:
1) xy  e x  y ; (3 члени)
2) y  ln 1  x   xy ; (3 члени)
3) y  xy  1
2
(3 члени);
4) 2sin x  sin y  x  y (2 члени);
5) e  e  xy
x y
(3 члени);
6) y   y  xe y
(4 члени), якщо y0  1 ;
7) y  xy  y  0 (3 члени), якщо y0  0 , y0  1 ;
 
8) 1  x 2 y   xy   y  0 (5 членів);
9) y   yy   2x 2
(3 члени);
10) y   y  e2 x
(3 члени).
Користуючись методом невизначених коефіцієнтів, знайти

розвинення функції в ряд Тейлора за степенями x . Записати вказану в
дужках кількість членів в розкладі. Розв’язати задачу, знаходячи
коефіцієнти ряду Тейлора послідовним диференціюванням.
x3 x6 x9
9.103. Показати, що y  1     ...
2  3 2  3 5 6 2  3 5 6 8 9
задовольняє диференціальному рівнянню y  xy  0 .

xn
9.104 Показати, що функція y є розв’язком
n 0 n !
2
диференціального рівняння xy  y  y  0 .


x 2n
9.105. Показати, що функція y є розв’язком
n 0 2  n !
n
диференціального рівняння y  xy  0 .
9.106. Знайти розвинення в степеневий ряд до вказаного степеня
розв’язку диференціального рівняння:
104
1) y  xy  y y0  1 , y0  1 (до x 4 );
2) y  y y0  1 (до x 6 );
3) y   x 2  y 2 y1  2 (до  x  1 );
2
4) y   y  xe y y0  3 (до x 4 );
5) y  xy  y  e x y0  1 , y0  0 (до x 4 );

6) y   x  ycos y  y0  1 , y 0   (до x 3 );
3
 
7) 1  x 2 y  xy  2 y  0 y0  1 , y0  1 (до x 3 );
8) y  yy  x 2 y0  1 , y0  1 (до x 4 );

9) y   xsin y  y0  0 , y 0   (до x 4 );
2
10) y   xy 2  2cos x y0  1 (до x 3 );
11) y  ycos x  0 y0  3 , y0  0 (до x 4 );
12) y   x 2  y 2 y0  2 (до x 4 );
13) y   yy   x 2 y0  1 , y0  0 (до x 4 );
14) y  xyy  y0  y0  1 (до x 5 );
15) y   ye x y0  y0  y0  1 (до x 6 );
16) y  xy  y  1 y0  3 , y0  1 (до x 4 );
17) y  ysin x  y  1 y0  1 , y0  0 , y0  2 (до x 4 );
18) y    y  y0  y0  y0  1
2
(до x 5 );
19) y   y  xe y y0  2 (до x 4 );
20) y   x  x 2  y 2 y0  1 (до x 5 );
9.107. Обчислити інтеграли з заданою точністю   104 :
1/ 4 1
dx
 e dx 2) 
x 2
1) ; ;
0 0
1  x2
0,5 /4
arctg x sin x
3) 
0
x
dx ; 4) 
0
x
dx ;
ln 1  x 
1 1 / 10
5)  sin x 2 dx ; 6)  dx ;
0 0
x
105
1 1/ 3
dx
7)  ctg xdx ;
0
8) 
0 1  x4
;
0, 2  x 0 ,8
e dx
0,1 x 3 ; x
10
9) 10) sin x dx ;
0
x

1 e
1 0 ,4 2
dx
11) 
0 16  x 4
; 12) 
x
dx ;
0
 cos 25x  dx ;
2,5 0, 2
dx

2
13) ; 14)
625  x
0
4 4
0
 x
1 ln 1  
1  e x
0, 2
15)    dx ;
5
x
16) 0 x dx ;
0
 sin 4 x  dx ;
1, 5 0,5
dx

2
17) ; 18)
0
3
27  x 3
0
ln 1  2 x 
0 ,1 0,5 3 2
 x
19) 0 x dx ; 20) e
0
25
dx .
9.108. Обчислити наближені значення визначних інтегралів, взявши

вказане число n членів розкладу підінтегральної функції в ряд.
Вказати похибку:
/ 4
а) 
cos x
dx n  3 ;
/6
x
1/ 2
б) 
dx
n  2 ;
0 1  x4
1
ex
в)  x dx n  6 ;
0 ,1
3/3
г) 0 x arctg x dx
3
n  2 .
9.109. Обчислити площу, обмежену лінією y 2  x 3  1 , віссю
1
ординат та прямою x  з точністю до 0,001.
2
106
§ 4. Ряди Фур’є
9.110. Обчислити площу, обмежену лінією x 4  y 4  1 з точністю до

0,01.
9.111. Обчислити довжину дуги лінії 25 y 2  4 x 5 від “вістря” до точки
перетину з параболою 5 y  x 2 з точністю до 0,0001.
1
9.112. Фігура, обмежена лініями y  arctg x , y0, x
2
обертається навколо осі абсцис. Обчислити об’єм тіла обертання з
точністю до 0,001.
1
9.113. Знайти координати центра мас дуги гіперболи y  ,
x
1
обмеженої лініями x  , x  2 . Точність обмежень 0,001.
4
9.114. Знайти координати центра мас криволінійної трапеції,
1
обмеженої лінією y  , прямими x  1,5 , x  2 та y  0 .
ln x
В задачах 9.115-9.118, використовуючи розвинення в ряд

Тейлора, обчислити границі виразів.
x  ln  1  x 2  x 
9.115. lim  .
x0 x3
2tg x  sin x   x 4
9.116. lim .
x0 x5
  
ln 1  x  x 2  ln 1  x  x 2 
9.117. lim
x0  
x ex 1
.
 2  cos x 3 
9.118. lim  2  4 .
x0
 x sin x x 
В завданнях 9.119-9.146 розвинути функцію в ряд Фур’є.
9.119. f x   x , x   ;  .
 1,  x0
9.120. f x    .
1, 0 x
107
 x,    x  0
9.121. f x    .
 x, 0 x
9.122. f x   x 2 , x   ;  . 9.123. f x   e x , x  0; 2 .
9.124. f x   x , x  0; 2 . 9.125. f x   x 2 , x  0; 2 .
 
0,    x   2

  
9.126. f x    x,   x  .
 2 2
 
0, x
 2
 
 x, 0 x
2

 
9.127. f x     x,
3
x  .
 2 2
 3
 x  2,   x  2
 2
 
1, 0 x
2

 
9.128. f x    1,
3
x  .
 2 2
 3
1,   x  2
 2
x  x 2 , 0 x
9.129. f x    2 .
 x  3x  2 ,   x  2
2
9.130. f x     x  , 0  x  2 .
a

 
cos x, 0 x
2

 
9.131. f x    cos x,
3
x  .
 2 2
 3
cos x,   x  2
 2
108
9.132. f x   x 3 , x   ;  .
9.133. f x   e x , x   l; l  .
9.134. f x   sin ax , x   ;  , де a -не ціле число.
9.135. f x   x 2 , x   ;  . За допомогою отриманого в задачі 9.122
ряду показати, що:
1 1 1 2
а) 1  2  2  2    ;
2 3 4 12
1 1 1 2
б) 1  2  2  2    .
2 3 4 6
 1,  x0
9.136. f x    .
 x, 0 x
2 x 2
9.137. f x   , x   ;  .
12 4
1,  x0

9.138. f x    .
 2, 0 x

0,    x  0, a  x  

9.139. f x   1, 0 xa , T  2 .
1
 , x  0, x  a
2
9.140. f x  2 x  3 , x   ;  .
9.141. 1) f x  5x  2 , x  ;  ;
2) y  sin x , x R .
9.142. f x   x  5 , x   2; 2 .
9.143. f x   5x  1 , x   5; 5 .
9.144. f x   3  x , x   5; 5 .
9.145. f x  2 x  3 , x   3; 3 .
 2 x, x   ; 0
9.146. f x    .
3x, x  0; 
109
В завданнях 9.147-9.162 розвинути функцію в ряд Фур’є за

синусами або косинусами, довизначивши функцію відповідним
способом.
1 
3 , 0 x
3

 
9.147. f x   0,
2
 x  .
 3 3
 1 2
 3 ,  x
 3
9.148. f x   x , x  0;  в ряд синусів.

 
 x, 0 x
9.149. f x    2
в ряд косинусів.
 , 
x
 2 2
 x
9.150. f x    , x  0;  в ряд синусів.
2 2
 x
9.151. f x   , x  0;  в ряд косинусів.
2
9.152. f x   xl  x  , x  0; l  в ряд косинусів.
9.153. f x  cos ax , x  0;  в ряд синусів.
9.154. f x  ch x , x  0;  :
а) в ряд косинусів;
б) в ряд синусів.
9.155. f x  cos 2x , x  0;  в ряд синусів.
9.156. f x   sin x , x  0;  в ряд косинусів.
9.157. f x  2x , x  0; 1 в ряд синусів.
 x
9.158. f x    , x  0;  в ряд косинусів.
4 2
9.159. f x   sin x , x R в ряд косинусів.
9.160. f x   x  sin x , x  0;  в ряд косинусів.
9.161. f x  cos3x , x  0;  в ряд синусів.
9.162. f x  1 , x  0;  , де f  x   f x .
110
В завданнях 9.163-9.172 розвинути функцію в ряд Фур’є на
довільному інтервалі.
9.163. f x   x , x  0;  , де f  x  f x . За допомогою отриманого
1 1 1 2
ряду в задачі 9.148 показати, що 1        .
32 52 7 2 8
0, 2 x0
9.164. f x    .
 x, 0 x2
 x, 0  x 1

9.165. f x   1, 1 x  3 .
4  x, 3 x  4

9.166. f x   e x  1 , x  0; 2 .
9.167. Розвинути в ряд Фур’є функції, графіки яких зображені на:
а) Рис.6;
б) Рис.7;
в) Рис.8;
г) Рис.9.
Рис. 6
Рис. 7
111
Рис. 8
Рис. 9
9.168. f x   cos x , x R .
 x, 0  x 1

9.169. f x   1, 1 x  2 .
3  x, 2 x3

 x,  x0
9.170. f x    .
2 x, 0 x
 x, 0  x 1
9.171. f x    на інтервалі 0; 2 :
2  x, 1 x  2
а) в ряд синусів;
б) в ряд косинусів.
 4h l
 l , 0 x
4

 4h  l l 3
9.172.   x  ,  x l.
 l  2  4 4
 4h
 x  l ,
3
l  xl
 l 4
112
Комплексна форма ряду Фур’є.
В завданнях 9.173-9.178 записати рядом Фур’є в комплексній

формі функцію f x  з вказаним періодом.
0, x   ; 0
9.173. f x     x , T  2 .
e , x  0; 
0, x   1; 0
9.174. f x    , T  2  2l .
1, x  0; 1
9.175. f x  ch x , x   ;  , 2l  2 .
9.176. f x   sh x , x   ;  , 2l  2 .
1, x   1; 1
9.177. f x    , 2l  4 .
0, x   2;  1  1; 2
 1 1
9.178. f x   e 2 x , x    ;  , 2l  1 .
 2 2
Інтеграл Фур’є
В завданнях 9.179-9.185 записати інтегралом Фур’є функцію.

1, x  0; 1
1

9.179. f x    , x  0, x  1 .
2

0, x  0, x  1
 x  1, x 1
9.180. f x    .
1, x 1
  
cos x, x  0; 
  2
9.181. f x    .
0,  
x  0; 
  2
113

1, x   1; 1

9.182. f x   0, x   1; 1 .
1
 , x  1
2
sin x, x  0; 
9.183. f x    .
0 , x  0, 
e  x , x0

9.184. f x   0, x0 .
 x
 e , x  0
4, x   1; 1
9.185. f x    .
0, x   1; 1
В завдавннях 9.186-9.190 записати інтегралом Фур’є функцію,

продовживши їх парним способом на від’ємну піввісь.
 x
1  , x  0; 2
9.186. f x    2 .

0 , x  2
3, x  0; 1
9.187. f x    .
0, x 1
9.188. f x   e  ax , x  0, a  0 .
 x  1, x  0; 1
9.189. f x    .
0, x  1; 
9.190. f x   e  x , x  0 .
В завданнях 9.191-9.199 записати інтегралом Фур’є функцію,

продовживши їх непарним способом на від’ємну піввісь.
 x  1, x  0; 1
9.191. f x    .
0, x 1
114
 
 cos x, x  0; 
 2
9.192. f x    .
 1 
 2 2 , x
  2
2  3x, x  0; 
9.193. f x     3 .
0, x
2
 3
sin x, x  0; 
9.194. f x    .
0, x
9.195. Знайти косинус і синус перетворення Фур’є для функції.
f x   e  x , x  0 .
1, x  0;  
1

9.196. f x    , x .
2

0, x
В задачах 9.197-9.199 знайти перетворення Фур’є функції.
  1
 x  1, x   1;  
  2
 1
1, x
9.197. f x    2 .
 1 
 x  1, x   ; 1
 2 
0, x 1

 x
cos , x 
9.198. f x    2 .
0,  

cos x, x  0; 
9.199. f x    .
0, x  0; 
115
Комплексна форма інтеграла Фур’є
Знайти спектральну функцію C   і амплітудний спектр. Записати

функцію f x  в комлексній формі інтеграла Фур’є.
e  ax , x  0
9.200. f x    , a  0.
0, x0
2  x 2 , x 1

9.201. f x   1, 1 x  2 .

0, x 2
9.202. Записати функцію f x  в комплексній формі інтеграла Фур’є.


1, x 1
f x    .

0, x 1
9.203. Записати в комплексній формі інтеграла Фур’є. Знайти
спектральну характеристику, амплітудний спектр.
1, x  0; a 
f x    .
0, x  0; a 
e  ax  sin t , t0
9.204. f x    .
0, t  0, a  0
116
Відповіді
Відповіді
До глави VI
n
1
2 3 mx m 1
6.1. x  C . 6.2.  C . 6.3. C . 6.4.  0,4343 10 x  C .
3 nm x
ae  x C . x C .
2h
C.
6.5. 6.6. 6.7. 6.8.  4,1x0,83  C .
1  ln a g
2 2 2
6.9. u  u2  C . 6.10. x x xc. 6.11. C  e x  ln x .
5 3x x
1
6.12. C 10x 0, 2  15x 0, 2  3,62 x1,38 . 6.13. z  2 ln z  C .
z
2 x 2  12 x  6 3 3 2 18 6 9 6
6.14. C . 6.15. x  x x  x 3 x2  x2 6 x  C .
3 x 2 7 5 13
66 7 44 3 1 2 1,5 x
6.16. x  x C . 6.17. arcsin x  C . 6.18. 3x  C .
7 3 3 ln1,5
6.19.
1
tgx  x   C . 6.20. C  ctgx  tgx . 6.21. tgx  x  C . 6.22. C  ctgx  x .
2
1
6.23. x  sin x  C . 6.24. arctg x   C . 6.25. ln x  2arctg x  C . 6.26. tgx  C .
x
 sin 2 x x
6.27. x  C . 6.28.  C . 6.29. tg 4  C . 6.30. 2 1  x 2  C .
2 2 4
x  1 16 C . C
4 a  bx 1c  C .
6.31. 6.32. . 6.33.
82 x  3 b1  c 
4
16
C
5
8  3x  5 .
11 8  2 x  3 3m 3
a  bx  C .
6.34. 6.35. C . 6.36.
33 3 b
6.37.
2
3
x 2
1 3
C . 6.38. C
1
3
1  x  2 3
. 6.39.
5 5 3
18
x 2  6
C .
6.40. x 2 1  C . 6.41.
2
5
4  x5  C . 6.42.
33 4
8
x 1  2
C .
1
6.43. 3x 2  5 x  6  C . 6.44. sin 4 x  C . 6.45. sec x  C . 6.46. 3 3 sin x  C .
4
117
Відповіді
6.47.
2
C  cos x .
5
6.48.
2
ln x  3  C . 6.49.
arctg x  3  C .
5 3 3
. 6.51. 2 1  tgx  C . 6.52. sin 3x  C . 6.53. tg1  ln x  C .

1
6.50. C 
2arcsin x 
2
C  cos 2 x  3 .
1 1 1
6.54. sin 3 x  C . 6.55. x cos   sin 2 x  C . 6.56.
3 2 2
1  
C  sin1  2 x  . 6.58. tg 4 x  sec 4 x   C .
1 1
6.57. tg 2 x    C або
2 2  4 2
6.59.  
C  cos e x . 6.60.  
ln 1  x 2  C . 6.61. ln arcsin x  C .
6.62.  
ln x 2  3x  8  C . 6.63.
1
2
ln 2 x 1  C . 6.64.
1
c
ln cx  m  C .
6.65.
1
 
ln x 2  1  C . 6.66.
1
3
ln x 3 1  C . 6.67. 
ln e x 1  C .
2
6.68.
1
2
 
ln e 2 x  a 2  C . 6.69. C  ln cos x . 6.70. ln sin x  C .
6.71.
1
C  ln cos 3 x . 6.72.
3
1
2

ln sin 2 x  1  C . 6.73. C  ln 1  cos 2 x . 
ln m 1 x
6.74. ln ln x  C . 6.75.  C , якщо m  1 і ln ln x  C , якщо m  1.
m 1
a3x ax e13 x
6.76. esin x  C . 6.77. esin x  C . 6.78.  C . 6.79. C  . 6.80. C  .
3 ln a ln a 3
1 3 x 1
0,5 e x  C . 6.82. C  e  x . 6.83. arcsin  C . 6.84. arcsin 5 x  C .
2
6.81.
3 3 5
1 x 1 2
6.85. arctg 3 x  C . 6.86. arcsin C . 6.87. arctg xC .
3 2 3 2 3
1 3x 1 1 x2
6.88. arcsin C . 6.89. arctg x 2  C . 6.90. arcsin C .
3 2 2 2 a
1 x3 1 1 e x
6.91. arctg C . 6.92. arcsin x 4  C . 6.93. arctg C .
6 2 4 2 2
arcsin 2 x 1 sin 
6.94. C . 6.95. arctg C . 6.96. e  e x
x
C .
ln 2 a a
1 3x 3 2 x
6.97. e  e  3e x  x  C . 6.98. arcsin x  1  x 2 C .
3 2
6.99.
3
2
 1

x
ln x 2  9  arctg  C .
3 3
6.100. arcsin x  1  x 2 C .
118
Відповіді
6.101.
1 2 1 4

arctg x  ln x  1  C . 6.102. arcsin x 
1
C .
2 4 1 x2
6.103.
2 3
3 
x  x 2

3 
1   x  C . 6.104. C  2 1 x2 
2
arcsin x  3 .
 3
C   1  9 x 2  arccos 3x   .
1
x  4 ln x  4  C .
3
6.105. 6.106.
9  
1 1  A a 
6.107. x  ln 2 x  1   C . 6.108. x  ln bx  a   C .
2  2  b  b 
1 5
6.109. C  x  6 ln 3  x . 6.110. 2 x  3 ln x  2  C . 6.111. x  ln 2 x  1  C .
2 4
 
6.112. x  ln x 2  1  C . 6.113. x  2arctg x  C . 6.114.
1
C  x4 
4
1 1 x3 x 1
 x 3  x 2  x  ln 1  x . 6.115.  x  arctg x  C . 6.116. ln C .
3 2 3 x
x 1 2x  3 1 bx
6.117. ln C . 6.118. ln C . 6.119. ln C .
x 1 5 x 1 ba ax
x 1 1 x5 1 x2
6.120. x  ln C . 6.121. ln C . 6.122. ln C .
x 1 3 x2 7 x5
1 2x  3 1 2x 3 1 x 1
6.123. ln  C . 6.124. ln  C . 6.125. arctg C .
12 2 x  3 2 6 2x 3 2 2
1 x 1 2 1  2x 1 2x  1
6.126. arctg  C . 6.127. arctg  C . 6.128. arctg C .
2 2 3 3 4 2
3x  1
arcsin 2 x  3  C . 6.130. arcsin x  2  C . 6.131.
1 1
6.129. arcsin C .
2 3 3
1 3x  1 x sin 2 x x sin 2 x
6.132. arcsin  C . 6.133.   C . 6.134.  C .
3 3 2 4 2 4
x  x  x
6.135. C  ctg . 6.136. tg     C . 6.137. 2 tg  xC .
2 2 4 2
 x 
ln 2  sin 2x  C .
1 3
6.138. 2 tg    x  C . 6.139. tg x  C . 6.140.
2 2 3
1  cos 4 x  1 1
6.141. C   cos 2 x  . 6.142. sin 5 x  sin x  C .
4 2  10 2
1 1 1 1 1 
6.143. sin 3x  sin 7 x  C . 6.144.  2 x  sin 2 x  sin 4 x  sin 6 x   C .
6 14 8 2 3 
119
Відповіді
 x cos 2 x
6.145. ln tg    C . 6.146. ln1  sin x  C . 6.147.  ln cos x  C .
 4 2 2
1 1  cos 2   1
6.148.  3
 C . 6.149. 2 cos    1  C . 6.150. tgx  tg 3 x  C .
sin x 3 sin x  5  3
sin 3 x 1 3
6.151. sin x  C . tg x  tgx  x  C . 6.153.
6.152. C  cosx 
3 3
2 1 3 1 1 1 2
 cos 3 x  cos 5 x . 6.154. x  sin 2 x  sin 4 x  C . 6.155. tg x 
3 5 8 4 32 2
2 1 1 1
 ln cos x  C . 6.156. C  ctgx  ctg 3 x  ctg 5 x . 6.157. sin 2 x  x cos 2 x  C .
3 5 4 2
x
6.158. x sin x  cosx  C . 6.159. C  e  x x  1 . 6.160.

3
x ln 3 1  C .
ln 2 3
x n1  1  x2 1 x
6.161.  ln x    C . 6.162. arctg x   C . 6.163. x arccos x 
n 1  n 1 2 2
 1 x2  C . 6.164. xarctg x  x  arctg x  C . 6.165. 2 x  1 arcsin x 

2 2
x x 1 1
 4 1  x  C . 6.166. xtgx   ln cos x  C . 6.167.  x sin 2 x  cos 2 x  C .
2 4 4 8
6.168. C
1
2x2
 
lg x e . 6.169. 1  x 2 arctg x  ln x  1  x 2   C .
 
6.170. 
2 x  1  x arcsin x  C .  6.171.  
x ln x 2  1  2x  2arctg x  C .
6.172.
x 3

 1 ln1  x  x
 
x 3
x 2
  C . 6.173. x2 1 x2 
2
 3
1 x2  C . 
3 9 6 3 3
6.174. 
C  e  x 2  2x  x 2 . 6.175. 
e x x 3  3x 2  6x  6  C . 
6.176. x

a x / ln a  2x / ln a  2 / ln a  C .
2 2
6.177. 3

C  x cos x  3x sin x  3 2
1 3 1 2 1 1
6x cosx  6sin x . 6.178. x  x sin 2 x  x cos 2 x  sin 2 x  C .
6 4 4 8
6.179. 
x ln 2 x  2 ln x  2  C . 6.180. C  ln 3 x  3 ln 2 x  6 ln x  6 .
1
x
8 9 2 
6.181. C   ln x  3 ln x  2  . 6.182. x arcsin x  2 arcsin x 1  x  2 x  C .
2 2
27 x 3
 4 
x2 1
arc tg x  2  x arctg x  1 ln 1  x 2  C . 6.184. e sin x  cos x   C .
 
x
6.183.
2 2 2
e3 x e ax
6.185. sin 2 x  5 cos 2 x   C . 6.186. n sin nx  a cos nx   C .
13 a2  n2
120
Відповіді
6.187.
x
sin ln x  cos ln x   C . 6.188.
x
cos ln x  sin ln x   C .
2 2
x 1 xdx
6.189*. C  1  x 2  arcsin x . (Покласти dv 
2 2 1 x 2
і далі 1  x 2 dx 
1 x2 x
перетворити до виду
1 x
 2
dx ). 6.190*.
2
a2  x2 
a2  x2 x
 ln  x  a 2  x 2   C (Покласти u  a 2  x 2 ). 6.191. e C.
2   x2
6.192.
1 2
2
  
x  1 sin x  x  1 cos x e x  C . 6.193. 2 x  1  ln 1  x  1  C .
2
  
2 x 1
6.194. 
5x 3  6 x 2  8x  16  C .  6.195. C
11
2 x  2 
2

4
x2
.
35
x  1 1 x2
6.196. ln C . 6.197. 2 x  2  2 arctg C .
x 1 1 2
6.198.  
2 x  ln 1  x  C .  6.199. 2arctg x  C .
6.200. 
2 x  arctg x  C .  6.201.
3
2
x  1  3x  1  3 ln 1  3 x  1  C .
2/3 1/ 3
2 66 x 5 33 x 2
6.202. ax  b  m ln ax  b  m   C . 6.203. x  2 x 
a   5 2
 33 x  66 x  6 ln 6 x 1  C . 6.204. 33 x  3 ln 3
x 1  C . 6.205. 2 x

 44 x  4 ln 1  4 x  C .  6.206.
6 6 5
5 
x  212 x 5  2 ln 12
x 5  1   C .

1  ex 1
6.207.
4

3e x  4  e
4 x
1  3
 C . 6.208. ln  C . 6.209. 2 1  ln x 
21 1  ex  1
 ln ln x  2 ln 1  ln x  1  C . 6.210. 
0,4 1  cos 2 x  3  2 cos x  C .
3 2
6.211.
1 2
2
ln tgx  C . 6.212. C
2 3
9

a  x 3 2 a 3  x3 .  6.213.
x2  4
2

8 x2  a2 a2 x
  4 ln x 2  4  C . 6.214. C . 6.215. arcsin 
x 4
2
a2 x 2 a

x 2
a  x2  C . 6.216. C
1
arcsin
a
. 6.217. C
1  x  2 3
.
2 a x 3x 3
121
Відповіді
6.218. C
1 x 2
 arcsin x . 6.219.
x
 C . 6.220. C
9  x  2 5
.
x a2 x2  a2 45 x 5
x2  9 x x
6.221. C . 6.222. ln C . 6.223. C .
9x 1 x 1 2
a 2
x2  a2
6.224.
x 2

x 2  4  x 2  2 arcsin
x
 C . 6.225.
1
ln
x 15  2 4 x 2  1
C .
4 2 4 15 x 15  2 4 x 2  1
1 x 2 1 1
6.226*. arccos  C (Можна застосувати підстановку x ).
x x z
6.227*. 2 arcsin x C (Можна застосувати підстановку x  sin 2 z ).

xe x
6.228*. ln  C (Помножити чисельник і знаменник на e x і покласти
1  x  ex
xe x  z ). 6.229. 2e
x
 
x 1  C . 6.230.  2  3 x 2  cos 3 x  23 x sin 3
 
x   C .

6.231.
x arcsin x 1
 
 ln 1  x 2  C . 6.232.  1

x arctg x  ln 1  x 2  arctg x   C .
1 2
1 x 2 2 2 2
6.233. ln
x
 arctg x  arctg x   C .
1 1 2
6.234.
1
x 2
 2x  3
C .
1 x x 2 2 3
6.235.
1
9
 3
 2
1  e3 x  C . 6.236. 2 e x  C . 6.237. ecosx  C . 6.238. C  1  e x
3
3/ 2
.  
6.239.
1
sin x 2  C . 6.240. C 
5
2  3x 4 / 3
6/5
1

. 6.241. C  ln 1  3x 3  x 6 .
2 24 3
6.242.
2
3
ln 1  x 3/ 2
C .  
6.243. C  ln 3  e x .  
6.244. C  arcsin e x . 6.245. 2 1  x 2  3 ln  x  1  x 2   C .
 
1
6.246. 2 x 9 x 2  4  3 ln 3x  9 x 2  4   C . 6.247. 2 sin x  C .
9  
ln x 1 1
6.248. arcsin C . 6.249. C  ln 1  ln 2 x . 6.250. 
3 2 x 2 1
 ln  x  x 2  1   C . 6.251.
arctg x  n1  C , якщо n  1 , і ln arctg x , якщо
  n 1
1 5
n  1 . 6.252. C  2ctg 2 . 6.253. 2x  tgx  C . 6.254. tg x  C .
5
122
Відповіді
6.255.
2
45
5

tg x 5tg x  9  C .
2
 6.256.
1
3

tg3x  ln cos 2 3x  C . 
x3 x2 1 1
6.257.   x  ln x  1  C . 6.258. C  .
3 2 x  1 2x  1 2
2  4 x x  1
6.259. C . 6.260. x 1  2x 
1
1  2 x  3
C .
6 3
6.261.
2
3x  2a  a  x  3  C . 6.262.
x 1
 sin 2 x 
4
sin 3 x  cos x  C .
15 2 4 3
a mx b nx
6.263. C . 6.264. C  ln 1  x  5  2 x  x 2  .
m ln a  n ln b  
1 1 3x  2
6.265. ln 3x  1  9 x 2  6 x  2  C . 6.266. arcsin C .
3 3 2
x 1
6.267. C  8 5  2 x  x 2  3 arcsin . 6.268.
1
2
 
ln x 2  2 x  2  arctg x  1  C .
6
2x 1
6.269.
3
8 
 1
6

ln 4 x 2  4 x  17  arctg
4 
C . 6.270. 3 x 2  2x  2 
 4 ln  x  1  x 2  2 x  2   C . 6.271. ln
x  4  C . 6.272. 2 9 x 2  6 x  2 
2
  x 3 9
13 
 ln  3x  1  9 x 2  6 x  2   C . 6.273. C  ln 2 x 2  3x  1 .
9  
5x  3 3
6.274.
29
45
arctg
9 10

 ln 5 x 2  6 x  18  C . 
61 5 1
6.275. ln 8 x  9  4 4 x 2  9 x  1  4 x 2  9 x  1  C . 6.276. 3x 2  11x  2 
16 4 3
11 11 11 2 1
 ln x   x2  x   C . 6.277. 2 x 2  3x 
6 3 6 3 3 2
 3x 

3

3
ln  x   x 2 

 C . 6.278. a  xx  b  a  b arctg a  x  C .
4 2  4 2  x b
6.279.
1

xarctg x  ln 1  x 2  C .
2
 6.280.
1
8
1
sin 2 x  x cos 2 x  C .
4
6.281.
1
3
   x  1 3 3
2 x 2  2 sin  x  2 x cos  x  C . 6.282. e  x  x 2  x   
2 3 3
 2 4 4 8 
C . 6.283. tgx  ln cos x  tgx  x  C . 6.284. ln ln sin x  C .
123
Відповіді
1 
6.285.
1
4 

ln 1  x 4 
1 

1  x 4 
C . 6.286.  ln tg
3x
 cos 3x   C .
3  2 
1   3x  1 2  cos 2 x ex
6.287. tg   C . 6.288. C  ln . 6.289. ln C .
3 4 2  8 2  cos 2 x e 1
x
6.290. 
2 ln e x / 2  e x / 2  C .  6.291. ee  C .
x
6.292.
1 2x
4
e C .
2
6.293.
1   2  1 2 2 
 
3ln  x  1  x   3 x  2 1  x   C .6.294. x  1  x arcsin x  C .
2
2 
1 x  e x  2 sin 2 x  cos 2 x 
6.295. C   2  ctg x  . 6.296. 1  C .
2  sin x  2  5 
6.297.
1
 
tgx  ln tgx  C . 6.298. ln sin x  cos x  C . 6.299.
1  
ln tg    C .
2 2 2 6
x
6.300. sec x  tgx  x  C . 6.301. sin x  arctg sin x  C . 6.302. 2 ln tg C .
4
6.303. ln x  ln ln x  ln x  C . 6.304.

e x x 2 1
C .

2
6.305.
1
C  ex x 4  2x 2  2 .
2
2
  6.306.
6

1 2

x 1 1  2x 2  C .
6.307. C
x x2  3 3 
 arcsin x .
 6.308.
1
x 2
 a2  5

2 1 x2 2 5

a2
x 2
 a2  3
 a 4 x 2  a 2  a 5 arcsin
a
C . 6.309.

4  x2 x2  2
C .

3 x 24 x 3
6.310.
x 2
8  3
 C . 6.311.
4  x2 
x2  6  
3
 C . 6.312.

x 2  3 2x 2  3
C .
 
3 5
24 x 120 x 27 x 3
6.313.
4 4 3
3 
x  ln  4 x 3  1  C .
 
6.314. x  4 x  1  4 ln 1  x  1  C .  
x
2arctg 1  x  C . C . x 2  2x 
 
6.315. 6.316. ln 6
6.317.
6
x 1
8
x
 ln x  1  x 2  2 x  C . 6.318*.  C (Зручна підстановка x  sin u ).

8 1 x2  4
6.319.
2
arctg
ax
C . 6.320. C
1  x 
8 3/ 2
. 6.321.
x2
C .
12
ab b 12 x 2 1  x4
124
Відповіді
x 1
x x  4  ln  x 2  x 4  4   C .
1 2 4
6.322. 6.323. ln C .
4   x 1
2 1  x3 2 x3 3x 3arctg x
C  arcsin x 3 . C  
6.324.
3 x3 3
6.325.

4 1 x2  2

8 1 x2 8 .
6.326.
x 2

 1 arctg x
2 x C . 6.327. arcsin e x  1  e 2 x  C .
x
1 2 1 
6.328. 2 e x  1  2arctg e x  1  C . 6.329.* C ln 1   (підстановка
2  x
1 1 1 x
u 1 ). 6.330. arctg x   C . 6.331. x arccos 
x x 3x 3 x 1
 x  arctg x  C . 6.332. x ln  x  1  x 2   1  x 2  C .
 
6.333.
3 3 5

tg x 5tg 2 x 11  C .  6.334.
5
2 2

tg x  5 tgx  C . 
55
6.335. ln
x 1
2x  1
C . 6.336.
1
5

ln x  2 2 x  1  C .
2

6.337. ln
x  1 4 x  4 5 C . 6.338.
3 2 1
ln 3x  1  ln 2 x  3  ln x  C .
x  3 7 11 33 3
x 2 x  2 
5
x3 x2 1
6.339.   4 x  ln C . 6.340. x  ln x 
3 2 x  2  3 4
7 9
 ln 2 x  1  ln 2 x  1  C . 6.341. ln 2 x  1  6 ln 2 x  3 5 ln 2 x  5  C .
16 16
x2  2 1 x 2 1 x 3
6.342. ln C . 6.343. ln  ln C .
x 2 1 2 2 x 2 2 3 x 3
xx  2 x  1x  1
3
x2 x2 6
6.344.  ln C . 6.345. ln  C .
2 x2 x 1 x 1
9 4
6.346. 4 ln x  3 ln x  1  C . 6.347.  ln x  1  C .
x 1 x2
6.348. x
1
 ln
x  1  C .2
6.349. C
1

1
 ln x  2 .
3x  2  2 x  2 
3 2
x x
1 1 x 1 x4 5 x  12
6.350.  ln C . 6.351. 2 ln  C .
x 2 x 1 x  2 x2  6x  8
125
Відповіді
3 x 9 x 2  12 x  5
6.352.  ln x  5  C . 6.353.  ln x  1  C .
2 x  2  3x  1
2 3
8
6.354.
x  2  2  1

9 31 1
 ln x  1  ln x  1  C . 6.355.
1

2 4x  1
2
4x  1 8 8 x 1
x  1x  3 3 5 47
 ln C . 6.356.  ln x  20 ln x  3  ln x  2  C .
x 2x 4 4
1 x 1 1  1 x
6.357. ln  1   C . 6.358. C .
4 x2 x  2 x  2 x  2  x 2
1  2
6.359. ln
x
C . 6.360.
1
ln
x  1  1 arctg 2 x 1  C .
2
x2  1 6 x2  x 1 3 3
6.361.
1
ln
x 1

1
arctg
2x  1
C . 6.362. ln
x 2  2 x  5  3
3 x2  x 1 3 3 x 1
1
 arctg
x 1
 C . 6.363.
x  1  ln x  1  arctg x  C . 6.364. 1 ln 1  x 
2
2 2 2 x2  1 4 1 x
1 1 x4 1 1
 arctg x  C .  arctg x  C . ln x 1 
 
6.365. ln 6.366.
2 4 x  1 2 x 2  1 2 2
1 7 
1

 ln x 2  1 
1

2x  1
C . 6.367. ln
x2 1
 arctg x  C .
4 4

x 1 x  1 2 
6.368.
x2 2
 
 2 x   2 ln x 2  2 x  2  2arctg x  1  C . 6.369. ln
x2  4

2 x x2  2
3 x 3 2 x 2 1 x2  x 2 1
 arctg  arctg C . 6.370*. ln 
2 2 2 2 4 2 x2  x 2 1
2 x 2
 arctg  C (В знаменнику підінтегрального виразу додати і відняти
4 1 x2
2x 2 ).
2 x

ln x 2  2

1 x 
C .
 1
ln x 
6.371.
4 x 2
2
2 4 2 
arctg
2
6.372.
16
 lnx 2  1  lnx 2  4 
1 7 1 13 x  159
C . 
18 288 24x 2  4
6.373.

8 x 2  6 x  13 
x3 5x  15 x  18 x  8
3 2
arctg x  1 
53 3
 arctg C . 6.374. C .
16 2 8 
8 x 2  2x  2
2

x x 1 x x 1
  arctg  C . 
6.375.
 
216 x 2  9 36 x 2  9   2
648 3
6.376.

2 x2 1 
126
Відповіді
15 x 5  40 x 3  33x
 ln x  1  ln 1  x 2  C .
1 1
  6.377. 
15
arctg x  C .
2 4 
48 1  x 2  3
48
1  2 x 6  3x 2 3 x 2  1  x
6.378.  ln 2 C . 6.379. 
4  x 4  1 2 x  1  x  x 1
2
2x  1 3x 2  x

2
arctg 
 2 ln x 2  x  1   x 4 2x3 x 2
4

3

2
 2 x  C . 6.380.

x  1 x 2  1


3 3
 ln
x  1 2
 arctg x  C . C  6 ln
x  1 12 x  5 x  1

2
x2 1
6.381.
x 
2 x3  x2
.

1 1 1 x 1 x2 1
 ln x 2  1  C .     arctg x  C .
6.382.

x x2 1
2
 6.383.

2 1 x2  2
4 x2 1 4
2 x3 1 1 1 1  x 1 3x  1
ln 3  3  C .  2 
6.384.
3 x 3x 3 x 3  1   6.385.  arctg
648  3 x  2 x  10
18x  1
 x 1
  C . 6.386. arctg x  1   2
3 3 x
  C .

x  2 x  10
2
  2
8 8 x  2 x  2 4 x  2x  2
2 2
 
2x  5
 arctg  arctg x  2 . 6.388. C  arctg x 
x 1 x 57
6.387. C  
8x 2  4 2x 2  4 x  5 16 2 8
57 x 4  103 x 2  32 3  7 x  2x 2 x 1
  ln C .

8x x 2  1  2
. 6.389.

2 x3  x 2  x 1 
x  1 2
 1 5 3 1 1 3x 2 x
6.390.   x 4  x 2     C . 6.391. ln 
1  x 
ln
 2 4 5  x 3  2x 2   2
8 6 3x 2 10
10
10 5 10 5
    C . 6.392. 2 x  33 x  84 x  66 x 
10 5 3
x x 3 x 10
2 x2
5
    x 1
12
33 171
 4812 x  3 ln 1  12 x  ln 6
x  12 x  2  arctg 2 C .
2 7 7
1 2/3 
6.393. 6  x  1  x  1  x  1  x  1  x  1  x  1 
3/ 2 1 4/3 1 7/6 1 1 5/ 6 1
9 8 7 6 5 4 
C . 6.394. ln
1 x  1 x
1 x  1 x
 2arctg
1 x
1 x
C . 6.395.  
x  2 1 x 
 1  x  2 1  x 1 x 1 
 arcsin x  C . 63 1  x      C .
2
6.396.
 16 5 7 4 
u 2 1 1  2u 2 1 x
6.397. ln  3 arctg C , якщо u3 .
u  u 1
4 2
3 1 x
127
Відповіді
4 4 x 1
6.398*.  C Домножити чисельник і знаменник дробу на 4
x 1 і
3 x2
1 x
винести множники за знак кореня. 6.399. arctg  C . 6.400.
3 3
2 x  35 
2 20

93
2 x  32  C . 6.401. 2 x  33 x  66 x  6 ln 6 x 1  C . 6.402. 6arctg 6 x  a 
8
4 7
3 3  x 1 3  x 1
 6 ln 6 x  a  3 ln 1  3 x  a  C . 6.403.    3  C .
16  x  1  28  x  1 
4
x 1 6
x
6.404. ln  2arctg 4 x . 6.405. 66 x  12arctg C .
4
x 1 2
x 1  x 1 x 1 1 x  3  4  x2
6.406. ln  2arctg C . 6.407. ln C .
x 1  x 1 x 1 2 3 x  3  4  x2
x  x2 1 1
6.408. ln C . 6.409. x 2  1  arccos C .
x2 1 x
6.410.
a 2
 x2  3
 a2 a2  x2  C . 6.411.
x3
C .
3 3 1 x2  
3
x 2 1 x2  5
6.412. ln x  x 2  1  C . 6.413.   ln x  x 2  5  C .
x x
x 2 a2 x
6.414. x  a 2  ln x  x 2  a 2  C . 6.415. C .
2 2 9 x2  9
6.416.
1
2 x 3  5x  3
x 2  1  ln x  x 2  1  C . 6.417. 
x2  5

8 8 9x  2
5  2x  3 x 2  5
2 2 24 6 5 36 2
 ln C . 6.418. x x x x  x 6
x
27 x2 3 11 13
8 2 6  3
x 23 x  3 
 x x  x2  6 x5  C . 3ln  C .
 
6.419.
 1 x 2 1 3 x 
2
5 17 3
 
2 x 1 1
1  
 
3 2
1 3 2
ln x  1  1  ln3 x 2  1  3 x 2  1  1 
2 3
6.420. arctg C .
2   4   2 3
1 u  u 1 1
2
6.421.
13

1  x3  8

13

1  x3  5
 C . 6.422. ln  arctg
2u  1
 C , де
8 5 6 u  12 3 3
128
Відповіді
3
x 1
3
1 4 1 x4  x 1 4
1 x4
u . 6.623. ln  arctg C .
x 4 4 1 x4  x 2 x
6.624.
1
4
ln
1 x4 1 1 1 x4
x2

4 x4
 C . 6.425.
3
7

4 x  4 x  3 3 1 4 x  C . 
u 1 2u  1
6.426. 6u  2 ln  2 3 arctg C , де u  3 1 x .
u  u 1
2
3
1 u  1 3 1  2u
6.427. ln  arctg C , де u  3 1  x5 .
5 u2  u 1 5 3
3
1  x3 1 23 1  x 3  x 1 3
1  x3  x
6.428. C  arctg  ln .
x 3 x 3 3 3
1  x 
3 2
 x 1 x  x
3 3 2
5 3
1  1 x4  1  1 x4  1 1 x4 u
C  4    4  
6.429.
10  x  3  x  2 x4
. 6.430.

2 u 3 1 
1 u 1 1 2u  1 1 x2
 ln  arctg C , де u3 .
6 u  u 1 2 3
2
3 x2
 3 u 13 33 u 10 33 u 7 3 u 4 
6.431. 12     C , де u  1 4 x .
 13 10 7 4 

Cx
6.432*. ln (Можна застосувати підстановку, наприклад,
2  x  2 x2  x 1
1 1 2 x x 1
x ). 6.433. arccos C . 6.434. arcsin C .
z 2 x 2 x 2
1 2  x  x2  2 1
6.435. C ln  . 6.436. ln x  1  2 x  x 2 
2 x 2 2

4
C . 6.437. C
1
ln

3  3x  2 3 x 2  x  1
.

x  2x  x 2
3 x 1
x  6  60 x  15 x 2
6.438. C
1
ln . 6.439.
1
x  1 x 2  2 x  1 
15 2x  3 2
1 1
 ln x  1  x 2  2 x  1  C .  x   3x  3x  1 
2
6.440.
2 2
129
Відповіді

1
ln 3x 2  3x  1 
3
2 x  1  C . 6.441.
1
x  2  1  4 x  x 2 
8 3 2 2 
x  2 3
 5 arcsin  C . 6.442. C 
5  2  2 x  1  2 x 2  x  1 

 
3 x  x2 1
 ln 2 x  1  2 x 2  x  1  2 ln x  x 2  x  1 . 6.443. ln 
2 x
1 x2 1  x 2  2x  2
 C . 6.444.  ln  x  1  x 2  2 x  2   C .
x x 1  

6.445.
1
3  x  1  2 x  x 2  2 arcsin x x 1
C . 6.446. x x 2  2x  5 
2 2
x 1
 5 ln  x  1  x 2  2 x  5   C . 6.447. C  3x  19  3  2 x  x 2  14 arcsin
1
.
  2 x

6.448. x 2  5x  20 
x 2  4 x  5  15 ln  x  2  x 2  4 x  5   C .
 
1 2 5 1 2
6.449.  x  x   x  2 x  2  ln  x  1  x 2  2 x  2   C .
5 
3 6 6 2  
 
6.450. x 2  5 x  36 x 2  4 x  7  112 ln x  2  x 2  4 x  7  C .
1 145  2
 x  4 x  5  ln  x  2  x  4 x  5   C .
7 95 35
6.451.  x 3  x 2  x 2
4 6 24 12  8  
x 2  2x  3 1 2 1 2  2x 2  x
6.452.  arccos C . 6.453. ln 
8 x  1 x 1
2
16 2 2 2  2x 2  x
2x 2  2x  1 x 2  2x  4 1
 ln  x  x 2  1   C . 6.454. C . 6.455. ln 
  x x 2  2x  4  1

1
arctg

2 x 2  2x  4C . 6.456. ln
x
C .
2 x 1 1  4x  x 2  8x  1
1 5 x 2x 2  x  1 1 2  x  2x 2  x  1
6.457.  C . 6.458.   ln C .
2 x 1 x 2 x
x 1 x 1 x 1
6.459. 1  2 x  x 2  arcsin C . 6.460. 6 arcsin 
2 2 2
3  2x  x 2 3 x 1 2

4
 
x  3x 2  7 x  9  C . 6.461.
2
x  2 x  10 
130
Відповіді
9   x2
 ln  x  1  x  2 x  10   C . 6.462. x 2  6 x  1  C . 6.463.
2
4x  x 2 
2   2
 2 arcsin
x2
2
 C . 6.464.
1
15
 
cos 3 x 3 cos 2 x  5  C . 6.465.
1

3 cos 3 x cos x
1
C .
1 1 3
6.466. ln tgx  C . 6.467. tgx  sin 2 x  x  C .
2 sin 2 x 4 2
6.468.
1 2
 
tg x  ctg 2 x  2 ln tgx  C . 6.469.

tg 2
x  1 
tg 4
x  10 tg 2
x 
 1
C .
3
2 3tg x
1 1 x 1 x 5
6.470. C . 6.471. ctg  ctg 3  C . 6.472. x
cos x 1 2 2 6 2 16
1  5 15  1
 sin 2 x cos 4 x  cos 2 x    C . 6.473. x  ctg 3 x  ctgx  C .
12  4 8  3
1 4 1 1 1 1
6.474. tg x  tg 2 x  ln cos x  C . 6.475. x  ctg 7 x  ctg 5 x  ctg 3 x  ctgx  C .
4 2 7 5 3
cos x 1 x 1 1  tgx 1
6.476. C  ln tg . 6.477. ln  sin x cos x  C .
2 sin 2 x 2 2 4 1  tgx 2
cos 3 x 1 1
6.478.  cos x  C . 6.479.  C .
3 7 cos 7 x 5 cos 5 x
3 1 3x sin x sin 2 x
6.480. sin x  sin 3 x  sin 5 x  sin 7 x  C . 6.481.   C .
5 7 8 2 16
x sin 4 x x sin 4 x sin 3 2 x 2
6.482.   C . 6.483.    C . 6.484.  ctgx  ctg 3 x 
8 32 16 64 48 3
1 1 5 1 3 1
 ctg x  C .
5
6.485. tg x  tg x  C . 6.486.  
5 5 3 2tg 2 x
3 2 1 1 2
 3 ln tgx  tg x  tg 4 x  C . 6.487.    tgx  C .
2 4 3tg 3 x tgx
2  x  x  sin x
6.488. ln tg  ln tg     C . 6.489. 
2   2 2 4  4 cos 4 x
3 sin x 3 1 2 x
  2
 ln tgx  sec x  C . 6.490. tg x  ln cos x  C . 6.491. x  2ctg 
8 cos x 8 2 2
2 x 2 3 x x 2 3 sin 5 x
 ctg  ctg  2 ln sin  C . 6.492. sin x  sin x  C .
2 3 2 2 3 5
5 1 1 3 1
6.493. x  sin 4 x  sin 3 4 x  sin 8 x  C . 6.494. tgx  tg 3 x  C .
16 8 69 128 3
131
Відповіді
x 3 1 1 1
6.495. 3 ln tg  C . 6.496. sin x  sin 3x  sin 5 x  C .
3 2tg 2 x 2 12 20
3
1 2  x
6.497. C . 6.498. ln tg    C .
1  tgx 2 8 2
a
x  arctg
6.499.
1
ln tg b  C . 6.500. ln C  sin x . 6.501. ln C  sin x .
a2  b2 2 cos 2 x 1  4 sin 2 x
6.502.
1

x  ln sin x  cos x  C .  6.503.
1  x
arctg  2 tg   C .
2 2  2
x
5tg 4  1 x
ln 2  cos x  
2 4
6.504. arctg 2 C . 6.505. arctg  tg   C .
3 3 3  3 2
cos x cos x  sin x  1 4
6.506.  ln cos x  sin x  C . 6.507. x
4 4 25
3 2 3 cos 2 x  15
 ln tgx  2   ln cos x  C . 6.508. 
25 5 tgx  2  25 154  sin 2 x 
4 sin 2 x  1
arctg 3tgx   C .
4 1 1
 arcsin C . 6.509. C . 6.510.
15 15 4  sin 2 x x 3
2  tg
2
6.511.
1
2
arctg  
2 tgx  C . 6.512.
1
2
tgx 
1
2
arctg  2 tgx C .
1 atgx 1 1  tgx 
6.513. arctg C . 6.514. C ctgx  arctg   .

ab b 2  2  2 
3
tgx  1 3 2tgx  1 cos 8 x cos 2 x
6.515. ln  arctg C . 6.516.   C .
6
tg x  tgx  1
2 3 3 16 4
sin 25 x sin 5 x 3 5x x
6.517.   C . 6.518. sin  3 sin  C .
50 10 5 6 6
x
sin
6.519.
3 x 1
cos  cos x  C . 6.520. 2  sin 5 x  sin 7 x  C .
2 3 2 2 20 28
1 1 1  x x
6.521. cos 6 x  cos 4 x  cos 2 x  C . 6.522. 2  sin  cos   C для значень
24 16 8  2 2
132
Відповіді
x x  x x
x , що задовольняють нерівность sin  cos  0 , і  2  sin  cos   C для
2 2  2 2
x x
значень x , які задовольняють нерівність sin  cos  0 . 6.523. 2 tgx  C .
2 2
4 2
6.524*. C ctg 5 x (Покласти u  ctgx ). 6.525. 44 tgx  C .
5
ln  2 tgx  1  2 tg 2 x   C .
2 1
6.526.  2 cos x  cos 5 x  C . 6.527.
5 2  
1
6.528. 2 arcsin sin x  C . 6.529. C  tgx 2  tg 2 x
3
  4  ctg 2 x . 6.530.
4

x
cos
2
x
1  cos
x
 2arctg cos  ln
2
2
x
C . 6.531.
1
2

[ln sin x  cos x  sin 2 x  
1  cos
2
arcsin sin x  cos x]  C .

4 4 4
6.532.   cos 3 x   4 cos 11 x  C .
3 11
6.533.  2 ctg x  C . 6.534. sh x  C . 6.535. ch x  C . 6.536. th x  C .
1 sh x  ch x  x
6.537. x  C . 6.538. sh 2ax  C . 6.539.  C . 6.540. x  th x  C .
2a 2
1 3 1
6.541. x cth x  C . 6.542. ch x  ch x  C . 6.543. sh x  sh 3 x  C .
3 3
1 3 1 3 1 5
6.544. x  th x  th x  C . 6.545. sh x  sh x  C .
3 3 5
1 1 x
6.546. ln sh x  cth x  cth x  C . 6.547. ln th x  C . 6.548. ln th  C .
2 4
2 4 2
1 x 1 3x 1 1  th x
6.549. th  th C . 6.550. ln  arctg th x  C .
2 2 6 2 2 1  th x
e3x 1 1
6.551. x th x  ln ch x  C . 6.552. C  . 6.553. C   
8x  1 3x  1
3 8 9
3 sh x

3

1
. 6.554.
1 3
3 
x  x 2

3 
1   C .
10x  1 11x  1 
10 11
34 x  3a  3 a  x   a 
4
1
6.555. C . 6.556. arctg  e mx C .
28  b 
m ab 
133
Відповіді
x  1 x  2 
32
1 x2 x2 1
6.557. arcsin x  1  x2  C . 6.558.  2 x  ln .
2 2 2 6 x  1 3
1 1 x 1 3 x 3 x 1
 arctg x  C . arctg x   ln C .
6.559. ln
4 1 x 2
6.560.
8 
4 x 4  1 16 x 1
6.561. 
2 x  1 ln x  1  2  C .  6.562.
1 3
 x   cos 2 x 
2 4
1 3 9
  x 2  x   sin 2 x  C . 6.563. x 2 ch x  2x sh x  2 ch x  C .
2 2 4
 
6.564. x arctg 1  x  x  ln x  2 x  2  C . 6.565. ln
1  1  x2
x

arcsin x
x
C .
3e x  3 x 2  23 x  2   C . 
3 3
x
6.566. 6.567. 3e
 
1 13 
  3 x 5  53 x 4  20 x  603 x 2  1203 x  120   C . 6.568. e 3 x  x 3  x 2  x   
2
  3 3 9
x  1 3 x  2  3

C . 6.569. 2 sin x  x cos x  C . 6.570.  4x2
 arctg x  1  C .
4
6.571.
x2 x
 x 2  1  ln x  x 2  1  C . 6.572. ln  x  1  x 2  
1 1  x 2 5

2 2 2   5x 5

1  x  2 3

1 x2
C . 6.573.
1 3 3  2
 x  x  x  1  ln  x  x 2  1   C .
3
8  
3
3x x 4 8 
15 x 2  5 x  2
6.574. 3 ln u  ln 1  1  u 2   arcsin u   C , де u  3 x . 6.575. 
    4x 2 1  x
15 1  x 1 2x  1 2x  1  1
 ln C . 6.576. C  ln .
8 1 x 1 x 2x  1  1
1 1 z  1  3 arctg 2 z  1   C , де z  x5 . 6.578. C  1 ln tg x 
2
6.577.  ln 
15  2 z 2  z  1 3  4 2
1 1 tg x 2 sin  x 
 . 6.579. arctg C . 6.580. ln C , де
8 sin
x2 2 2 b 2 sin 2 sin  x 
2
a 1 tg x b
  arccos , якщо a 2  b2 ; arctg  C , де   arccos , якщо
b a 2 sin  sin  a
1 2 3 1 1 3 2x 1
a 2  b2 . 6.581. x ln 1  x 3  x 2  ln x 2  x  1  ln x  1  arctg C .
2 4 4 2 2 3
134
Відповіді
x ln x
6.582. C . 6.583. arctg x 2  1  C .
ln x x 2 1
   x2  ex
2
e x  1 cos x  x  1 sin x  C .
1 x 2
C .
2
6.584. 6.585.
2 2
2 tg 2 x  3
6.586.  C . 6.587.
1 4
4
  
tg x  ctg 4 x  2 tg 2 x  ctg 2 x  6 ln tg x  C . 
3 tg x
6.588. 
arctg tg 2 x  C .  6.589. ln 1  tg
x
C . 6.590. arctg
tg x

2 2  tg 2 x
x 2  1  x 4  3x 2  1
ln  2  tg 2 x  tg x   C . 6.591. ln C .
  x
1 x  6  60 x  15 x 2 ex
6.592. C ln . 6.593. C .
15 2x  3 1 x
1  e x 1 1 1 x2
6.594. 2 x 1  e x  4 1  e x  2 ln C . 6.595. ln 2 
1 e 1 x 6 x
arctg x 1 arctg x arctg x x
  2 C . C  
3x 2 6x
6.596.

2 1  x2  4 4 1  x2.

1 x 1 arctg x 1
6.597. ln   C . 6.598. x  log 2 1  2 x 
4 x 1
2 21  x  2
4 x  1
1  1 
  
1

1
C . 6.599.
1

ln x 2  2 x  4  
ln 2 1  2 x 2 1  2 x  2

3 1 2 x
 3
 2
2 x 1 x2 2 2x 1  5
 arctg C . 6.600.  x  ln x 2  x  1  ln C .
3 3 2 5 2x 1  5
1 1 x3 2 x 1
6.601.   ln C . 6.602.  ln 
5x  2  25 x2 9 x  x 1
2
2 3 2x  1 1 x 1 x4  1 1 1 
 arctg   C . 6.603.  2 ln 4  4  4 C .
9 3 3 1  x3 4 x x x  1 
1  1 
6.604. x2  x  2  ln x   x 2  x  2   C . 6.605.  6  4 ln x  ln 2 x 
2  2 
ln x  2 1 2x  2  x 2  8x  4
 2 arcsin C . 6.606.  ln C .
10 2 x
135
Відповіді
6.607.
x 2
4  3
C . 6.608.
x 2
 4x  5   x  2 
3
x 2  4x  5 
3 3
x2 2
 9 ln  x  2  x 2  4 x  5   C . 6.609. x  4x  5 
  2
1  24 x  1
ln  x  2  x 2  4 x  5   C .
8
 6.610. 2 x  44 x  arctg C .
2   3 3
1  2
ln  x  x 4  16   C .
x
6.611. 6.612. C .
2   4 x2  4
1 5x 1 x
6.613. arctg  C . 6.614.   C . 6.615. x  tgx  sec x  C .
15 3 16  x 2 1 x
 x
x x 1 2  tg 
6.616. x tg  2 ln cos  C . 6.617.  C . 6.618. arctg  2   C .
31  sin x   3 
3
2 2 3
 
 
1 3  tgx 33 4  sec x 
6.619. ln  C . 6.620. 2tgx  tg x  C . 6.621. arcsin  C .

2 3 3  tgx 4  5 
sin 2 x tg 4 x
6.622.   5 sin x  24 ln sin x  5  C . 6.623. 11 tgx  tg 2 x 
C .
2 4
2 3 tg 5 x cos x 3 cos x 3 x
6.624. tgx  tg x  C . 6.625.    ln tg  C .
3 5 4 sin 2 x 8 sin 2 x 8 2
x cos 3x sin 3x x cos x sin x
6.626.     C. 6.627. ln th x  C .
6 18 2 2
1 x2
arctg th x  C . arcsin x  arcsin x   ln x  C .
1
6.629. 
2
6.628.
x 2
x2  x3 

 
6.630. x  e  x arcsin e x  ln 1  1  e 2 x   C , x  0 . 6.631. 

  x   arctg x 
6  3
 arctg x   ln 1  x 2   C .  1  x 2  arctg x  C .
3
1 2 x x 1
 
2
6.632.
2 3 4 12 4
6.633. 

ln 1  x  x 2
 ln
1 x   3arctg
1  2x
C. 6.634. x 2 
1 x 1 x  x 2
3

x2
 
ln 4  x 4  2arctg
x2
C . 6.635. 
x2  7 2
x 1 
x2 1   3/ 2
ln x 2  1 
2 2 9 3
2 x2 1  2 x 1 1 x2
 ln  C , x 1 . 6.636.  1  x 2 ln  ln C ,
3 x2 1  2 1 x 2 x
136
Відповіді
0  x  1. 6.637. xx  C , x0. 6.638. 
x  ln 1  e x  
 2e x / 2
arctg e x/2

 arctg e x/2
 2
C . 6.639. 
arctg e  e
x x
 C .
1 e  1 e  e
x x 2x
2 1  2 tgx
6.640. ln C . 6.641. x arctg C .
1 e x  1 e x  e2x 3 3
35 1 7 1 1 1 2
6.642. x  sin 2 x  sin 4 x  sin 3 2 x  sin 8 x  C . 6.643. x 
128 4 128 24 1024 2
3

 ln 1  x 2 
1
 C . 6.644.
8

27

2 1 x 2 2
  49  x  5  49  x  2

30
343
ln
x5
x2
C . 6.645. C
2
2
arctg  2ctg 2x . 6.646.
x
x tg  C .
2
1 x 2
6.647*. arccos C (Розділити чисельник і знаменник на x2 і
2 x 2 1
застосувати підстановку x 
1
x
 z ). 6.648. esin x x  sec x  C . 6.649. 2 8  1 / 3 .  
6.650.  2
7 / 72 . 6.651.  5 5 16  1 . 6.652. 7 . 6.653.
3
 T

cos o . 6.654. 12 .
0,2e  1 . 6.656. 3 ln
b 1
. 6.657. 1/ 4 . 6.658.  / 2 . 6.659. 1  lg e .
5
6.655.
ba 2
3 4 1
6.660. e  e . 6.661.  / 6n . 6.662. ln . 6.663. 0,2 ln . 6.664. arctg .
2 3 7
1 8
6.665. ln . 6.666.  / 6 . 6.667. 2 . 6.668. 2 / 7 . 6.669. 4 / 3 . 6.670.  / 2 .
2 5
2  ctg 3 
6.671. 0,083... . 6.672.    ctg . 6.673. 1 . 6.674.  2 / 3 .
3 4 3
6.675. 1 2 / e . 6.676.  / 2 1 . 6.677.


94 3 1 3 
 ln . 6.678. 3  6 .
36 2 2
3 141 a 3 3 a  a2 e  2
6.679. 2  . 6.680. 1 . 6.681. . 6.682. . 6.683. .
4 ln 2 20 4 5
2 2 3 7  5  3 1 
6.684. 6 2e . 6.685. 2  ln . 6.686. 8 / 15 ; б)   0,429 ;
3 1 3 86 4 2 2
10  8  6  4  2 256 n 1 m 1
в)  . 6.687. I m ,n  I m, n2  I m2, n . Якщо n непарне, то
11  9  7  5  3 693 mn mn
I m, n 
n  1n  3    4  2 ; якщо m непарне, то
m  n m  n  2m  3m  1
137
Відповіді
I m, n 
m  1m  3    4  2 ; якщо m парне, n непарне, то
m  n m  n  2n  3n  1
I m, n 
n  1n  3    3 1  m  1m  3    3 1   . 6.688. 1n n ! 1
m  n m  n  2m  n  4    4  2 2 
1 1 1  
 ...  1  . 6.689. 11/ 48 5 / 64 . 6.691*. p !q ! p  q 1!
1
  
e  n ! n  1! 1!  
Покласти x  sin 2 z і використати результат задачі 6.689. 6.692. 7  2 ln 2 .
e  1  e2
6.693. 2  / 2 . 6.694. 32/ 3 . 6.695. 5 / 3  2 ln 2 . 6.696. ln .
1 2
3 3 5
6.697. 8   . 6.698*.  . Поклавши x  2z , перетворимо даний інтеграл до
2 16
/ 2
2  sin 6 z dz . 6.699*. 8 / 35 . Покласти x  z/2. 6.700.  / 32 .

0
2 2 3
6.701. 2  ln . 6.702. 8 / 15. 6.703. 3  /3 .
3 1 2
6.704.
1 
32 

7 3
2

 8  . 6.705. 3 / 16 . 6.706.  / 16 . 6.707.
 2
3

 ln 2  3 . 

1
6.708. / 4 . 6.709. 3 / 24 . 6.710. / 3 . 6.711. arctg .
2
6
6.712. 6 / 27   2 / 48 . 6.713. 20/ 9 . 6.714. 2 ln  0,365 . 6.715. 2 /  ; 1/ 2 .
5
2 1 8
6.716. 2  ln . 6.717. Якщо a e. 6.718. ln . 6.719. 2 / 45 .
e2  1 2 5
6.720. 8 ln 3  15 ln 2 
13
8
. 6.721.
5
192

5  75 125 . 6.722. / 6 .
6.723. a 2  2  ln 2 1 . 6.724. 3
1
2

ln 2  3  . 6.725. 848/ 105 . 6.726. 4   .
72 7  1 2 1  6
6.727. ln . 6.728.  . 6.729. arctg . 6.730. .
9 4 2 5 5 2 7
4 16 19 5 1 a
6.731.  3 2  24 . 6.732.  2 3 . 6.733.  . 6.734. 2 ln .
16 3 27 6 6 a b 2
b
6.735. 1/ 3 . 6.736. Розбіжний. 6.737. 1/ a . 6.738. Розбіжний. 6.739.  .
a4 1 1
6.740. Розбіжний. 6.741. 1  ln 2 . 6.742. 1/ 2 . 6.743.  / 4 . 6.744. ln .
a2
138
Відповіді
a
6.745. 1/ 2 . 6.746. 1/ 2 . 6.747. Розбіжний. 6.748. 2 . 6.749. 1/ 2 . 6.750. ,
a  b2
2
 1 2
якщо a  0 ; розбіжний, якщо a  0 . 6.751.  ln 2 . 6.752. . 6.753.  / 2 .
4 2 3 3
6.754. 1/ 2   / 4 . 6.755. Збіжний. 6.756.Розбіжний. 6.757. Збіжний.
6.758.Розбіжний. 6.759. Збіжний. 6.760. Розбіжний. 6.761. Розбіжний.
6.762. Збіжний. 6.763.  / 2 . 6.764. Розбіжний. 6.765. 8 / 3 . 6.766. 1/ 4 . 6.767. 1 .
6.768. Розбіжний. 6.769. 2 . 6.770.  . 6.771. a  b/ 2 . 6.772. 33 / 2 .
 4
6.773. . 6.774.  3 . 6.775. 14 . 6.776. 10/ 7 . 6.777. Розбіжний.
3 3 7
9
6.778. 6 ln 3 . 6.779. 2 / e . 6.780. Розбіжний. 6.781. Збіжний.
2
6.782. Розбіжний. 6.783. Збіжний. 6.784. Збіжний. 6.785. Розбіжний.
6.786. Збіжний. 6.787. Ні. 6.788. При k  1 збіжний, при k  1 розбіжний.
1
6.789. 1) При k  1 збіжний, при k  1 розбіжний; 2) I  , якщо
k  1ln 2 k 1
k  1 ; розбіжний, якщо k  1 . 6.790. При k  1 збіжний, при k  1 розбіжний.
6.791. Розбіжний при будь-якому k . 6.792. Збіжний при одночасному виконанні
нерівностей k  1 і t  k  1 . 6.793. При m  3 збіжний, при m  3 розбіжний.
6.794. При k  1 збіжний, при k  1 розбіжний. 6.795.  . 6.796*. 5 / 3 . Покласти
3 2 3
x  cos  і проінтегрувати частинами. 6.797.
3
  ln 2 .
4 2
1  3  5  ... 2n  3 
6.798.  . 6.799. n ! . 6.800. n ! /2 . 6.801.  1 n n ! .
2  4  6  ... 2n  3 2a 2 n 1
6.802*. а)
m  1m  3 ... 3 1   . б) m  1m  3  ... 4  2 . Покласти x  sin  .
mm  2   ... 4  2 2 mm  2   ... 3  1
2n2n  2  ... 4  2 
6.803*. 2 . Покласти x  sin 2  . 6.804. ( I  1 при
2n  12n  1 ... 3 1 sin 
   ). 6.805*. Для доведення рівності інтегралів покласти в одному з них
x  1/ z . Потім обчислити їх суму, скориставшись рівністю
1 x2 1  1 1 
    . 6.806*. Подати інтеграл в вигляді суми
1 x 4
2  1  x  x 2 1  x  x 2 
2 2
 1 
1
двох інтегралів    
0 0 1
; в другому інтегралі покласти x 
y
. 6.807. 0 .
1 
6.808. 1 ln 2 . 6.809. 6 3 2 . 6.810. . 6.811.  . 6.812*.  / 4 . Інтегрувати
2 a
139
Відповіді
1  3  5  ... 2n  1 
частинами. 6.813.  . 6.814.  / 2 . 6.815.  / 2 , якщо a  0 ; 0,
2n 2
якщо a  0 ;  / 2 , якщо a  0 . 6.816.  / 2 , якщо a  b ;  / 4 , якщо a  b ; 0,
якщо a  b . 6.817*.  / 2 . Інтегрувати частинами. 6.818*.  / 4 . Подати чисельник
у вигляді різниці синусів кратних дуг. 6.819*.  / 4 . Скористатись методами

розв’язування задач 6.817 і 6.818. 6.820*. Поклавши y   z , приводимо x
2
 / 2 x
до виду x  
z z
/ 2
 ln sin z dz .
У відповідності з формулою sin z  2 sin cos
2 2
розіб’ємо інтеграл на три, один з яких знаходимо безпосередньо. Два інших за
допомогою заміни змінної зводяться до інтегралів типу початкового;
   2 
    ln 2 . 6.821.  ln 2 . 6.822.  ln 2 . 6.823*. ln 2 . Інтегрувати
 
2 2 2 2 2

частинами. 6.824*. ln 2 . Заміною змінної зводиться до попередньої задачі.
2

6.825.  ln 2 . 6.826. 16/ 3 . 6.827. 9 / 4 . 6.828. 16 p 2 / 3 . 6.829. 1/ 3 .
2
6.830.
32
3
1
6 . 6.831. 2 . 6.832. 2  
4
4
3
4
і 6   . 6.833.
3
4
3
4  3 і  
4
3

8  3 .  6.835.
b 2c
a
 ab ln
cb
a
 b b  a ln     2  1  ,
  
де -
ексцентриситет. 6.836.

a2  
2
 
ln 3  2  ; 
a2  
2
 
ln 3  2   і
 6 8   6 8 
 2
a2  
2
 
ln 3  2  .  6.837. S1  S3   
2
ln 3  2 arcsin
2
 0,46 ;
 3 4  2 3
mn
S2  2  S1  . 6.838.  / 2 1/ 3 . 6.839. 1 / 12. 6.840. 1 / 12. 6.841. ;
mn
mn mn mn
4 , якщо m і n -парні; 2 , якщо m і n -непарні; , якщо m і
mn mn mn
1
n різної парності. 6.842. а) 3 / 14 ; б) 73 . 6.843. 1 (фігура складається з двох
7
частин, площі яких рівні між собою). 6.844. 8 / 15. 6.845. 3 / 4 . 6.846. 4 / 3 .
 2 2 
6.847.  a 2 / 8 . 6.848. 8  1  3  arctg 1  3  . 6.849. e 1/ e  2 .
 3 3 
 
 
6.850. 4 . 6.851. 3 e3  4 / e . 6.852. 18 / e2  2 . 6.853. а) b ln b 1  a ln a 1 ;
140
Відповіді
3  2 ln 2  2 ln 2 2 1 3
б) b  a . 6.854. 3  e . 6.855. . 6.856. 2  2 . 6.857.  ln .
16 3 2
5
6.858. 2 . 6.859. 2  1 . 6.860.  / 4 . 6.861. 3a 2 . 6.862. 3 a2 / 8 .
3
R 2
n  1n  2 ; 2) R2 n-1n  2 . 6.865. 1) 72 3 ;
2
6.863. 6 a 2 . 6.864. 1) 2
n n 5
2) 8 / 15. 6.866. 1) 43a2 / 3 ; 2) 76a2 3 / 3 . 6.867.  a 2 / 4 . 6.868.  a 2 / 4 .
6.869. 18  a 2 . 6.870. a 2 4   / 8 . 6.871. 37 / 6  5 3 . 6.872. 51 3 / 16 .
5  18 3
6.873. a 2 . 6.876*. a 2 . Для побудови лінії потрібно розглянути зміну 
32

від 0 до 3 . 6.877.  / 4 . 6.878. a 2 . 6.879. a 2 1   / 6  3 / 2 . 6.880.
 2
2
a  b2 .   
6.881. a 2 . 6.882.  2 . 6.883.  . 6.884. 2 . 6.885. 3 a 2 . 6.886. 4 .

 /2 ;  . Скористатись тим, що e
x
dx   / 2 (інтеграл
2
6.887*. 1) 2)
0
b
Пуасона). 6.888.  a 2 / 2 . 6.889. 2   / 2 і 2   / 2 . 6.890. a sh . 6.891.
a
p y y  p
2 2
y 1 3 1
y 2  p 2  ln . 6.892. 1 ln . 6.893. ln 3  . 6.894.
2p 2 p 2 2 2
eb  e b 85 5  26
ln . 6.895.   1 . 6.896. 4 . 6.897. 4a 3 . 6.898.
e a
a a
9  2 2 
 27

2
 2 lntg
3 
8

  2 ln 2  1 . 6.899.
2

1 1
 ln 3 . 6.900. 2. 6.901. 8. 6.902. При
6 4
t  2 / 3 x  a2 / 3  3 / 2, y  3a / 2. 6.903. При t  / 6
x  3 3R / 8, y  R / 8 . 6.904*. 4 a aab b b . Покласти x  a cos t ,

2 2
3
y  b sin3 t .

6.905. 5a 1 
1
 
 a
ln 2  3  . 6.906. a ln . 6.907. 2 R / 2 .
y
6.908. 3 / 3 .
 2 3 
6.909. 4 3 . 6.911. .6.912. 2 e  1 .

t
  6.914.  a 1  4 2 
a 
ln  2  1  4 2  .
2  
3 5 3
6.916. ln  . 6.917. 8a . 6.918.  a . 6.920. k повинно мати вигляд
2 12 2
2N  1 2N
або , де N -ціле число.
2N 2N 1
141
Відповіді

6.921. 4 . 6.922. ln . 6.925*. Довести, що довжина еліпса може бути
2
/ 4
записана у вигляді L  4   a 2 cos 2 t  b 2 sin 2 t  a 2 sin 2 t  b 2 cos 2 t  dt , і

0
 
4
застосувати теорему про оцінку інтеграла. 6.926. 2 . 6.927. 1)  ab 2 ;
3
 h2
2)
4
 a 2b . 6.928.
8
 h 2 a . 6.929. 3a  h  . 6.930.  e 2  1 . 6.931.  
3 15 3 4

  e 2b  e 2b e 2 a  e 2 a
 

 2b  a  . 6.932. 3 /10 . 6.933. 15  16 ln 2 . 6.934.
4 2 2  2
 2
 
 2
 2  . 6.935. 8 / 3 . 6.936. 2 . 6.937.
a 3 
4  
2
3
2
2 ln 1  2   . 6.938. 1)  a ;
3
3
 
 4 
 32 8  32 16 c 6
2) 2 / 16 . 6.939. 52 a3 . 6.940.  a 3    . 6.941.  a 3 . 6.942. .
 2 3 105 105ab 2
6.943. 2 / 2 . 6.944.  e / 2 . 6.945*. 1)  ; 2)   / 2 . Див. вказівку до задачі 6.887.

6.946*. 3 2 / 32 . Див. вказівку до задачі 6.887. 6.947*.  2 . Скористатись тим, що

sin x 
0
x
dx 
2
(інтеграл Діріхле). 6.948*. 22a3 . Доцільно перейти до параметричного
2a sin 3 t 2
задання, поклавши x  2a sin2 t , y . 6.949.  a3 . 6.950*.
cos t 3
x2
V   S x  dx , де S x - площа поперечного

4
 abc .Застосувати формулу
3 x1
перерізу. 6.951. 1)  2 ; 2) 36 . 6.952. 

1   2 2 6  11 / 3 , 

2   2 2 6  11 / 3 .  6.953. 
1  3  4 6  3  4 ,  
 2  8 4  3 .
2 2
6.954. 8 6 / 3 . 6.955. 8 . 6.956*. R H  400 см3. Вісь симетрії основи
3
4 2 1
прийняти за вісь абсцис. 6.957. ahH  128 см3. 6.958. abH  133 см3.
15 3 3
2 2
6.959*.  R H . Площа симетричного параболічного сегмента дорівнює ah , де a -
2
3 3
основа сегмента, а h -“стрілка”. 6.960*. 48 . 6.961.

16 2
15
a 2  1 .ексцентриситет  
64 2 56
еліпса. 6.962. 3a 2 . 6.963. a . 6.964. а) 92 a 2 ; б) 24a 2 . 6.965.   a2 .
3 3
142
Відповіді
  a2 2 2 ab
6.966.  1 a
4
  3 
 1 . 6.967.  
e  e 2  4 . 6.968. 2 b 2  arcsin  і
9  4 
2 a 2 
 b2 1  

ln
1 
, де  -ексцентриситет еліпса. 6.969.  
2 2  ln 1  2 . 
6.970.  5  2  ln 2 2  2  . 6.971. 3  a 2 . 6.972.  
 a2 2  2   . 6.973. 2 2 e  2 .
 5  1   2 5
12  4 32
6.974.  a 2 . 6.975. 8a 2     . 6.976.  a 2 . 6.977. 42 r 2 . 6.978.
5  3 5
    
2  a 2 2  2 . 6.979.  2  ln 1  2 . 6.980. 4  a 2 . 6.981. ah2 / 2 . 6.982. a3 / 6 ,
a / 6 , a 2 / 12 . 6.984. Центр мас лежить на осі симетрії сегмента на відстані
3 2
2 3 3 3 3
h від основи. 6.985. Для S1 :   a ,   b ; для S 2 :   a ,   b .
5 5 8 10 4
6.986.   0 ,   2r /  . 6.987.   0 ,   4r / 3 . 6.988. Центр мас лежить на
2r 
бісектрисі центрального кута, який стягує дугу, на відстані sin від центра.
 2
b 2 ab
6.989.   a / 5 ,   a / 5 . 6.990.   4a / 3 ,   4b /3 . 6.991.  arcsin  ,
2 2
де  -ексцентриситет еліпса. 6.992.    / 2 ,    / 8 . 6.993.  / 2  4 / 5 . 6.994.
e4  4e2  1
 / 12  3 / 8 . 6.995. 3 / 20 . 6.996.   5a / 8 ,   0 . 6.997.   0 ,   a .
4e  e2  1
6.999.   a ,   4a / 3 . 6.1000.   a ,   5a / 6 . 6.1001.   2a / 5 ,   2a / 5 .
6.1002.   256a / 315 ,   256a / 315 . 6.1004.   6a4  2 / 3 ,
 
  2a 2  6 / 2 . 6.1005. Центр мас лежить на осі симетрії сектора на відстані
2 r sin 
від центра круга. 6.1006.   5a / 6 ,   0 . 6.1007.   2 a / 8 ,   0 .
3 
a 2e 2   e  a e 2   2e 
6.1009.    ,  . 6.1010.   4a / 5 ,   4a / 5 . 6.1011.

5 e e / 2
5 e  e / 2
3R / 8 . 6.1012. Центр мас знаходиться на осі симетрії на відстані R / 2 від центра.
H R2  H 2
6.1013. H / 3 , , H /4. 6.1014. h / 3 .
3 R  R 2  H 2 
 
R 3
6.1015.
l 2
3

a  ab  b 2 .  6.1016.
2
M
R2
2
( M -маса півкола).
1  e 3  2 2 256 3  128 
6.1017. . 6.1018. I x  a ; I y  16 a 3   2  .
3 15  45 
143
відповіді
6.1019. ab3 / 3 . 6.1020. 1) bh3 / 12 ; 2) bh3 / 4 ; 3) bh3 / 36 . 6.1021.  R4 / 8 .

6.1022.  R4 / 2 . 6.1023.  ab3 / 4 і ba 3 / 4 . 6.1024. R 4 H / 2 . 6.1025. R 4 H /10 .
6.1026. 8R5 /15 . 6.1027. 8ab4 / 15 , де 2a -величина осі, навколо якої
відбувається обертання. 6.1028. R4 H / 6 . 6.1029. 56 / 15 .
 
6.1030. 1) I x   e  1 / 8 ; 2) I y  43  e . 6.1031. MR2 , де M -маса бічної
4
поверхні циліндра. 6.1032. MR 2 / 2 . 6.1033. 2MR 2 / 3 . 6.1034. 9a3 / 2 .

6.1035. 62 ab 2 . 6.1036. Об’єм- 3 2 2 a 3 / 8 , поверхня- 6 2a 2 . 6.1037. Об’єм-
123a3 , поверхня- 322 a3 . 6.1038. Вісь обертання повинна бути
перпендикулярною до діагоналі квадрата; вісь обертання повинна бути
o2 
перпендикулярною до медіани. 6.1039. . 6.1040. x  o sin t   ;
2g 
2 1
 cp  o . 6.1041. t  6 с, S  144м. 6.1042. 250м. 6.1043. g R 2 H 2 .
 12
1 1 1
6.1044. g R 2 H 2 . 6.1045. g a 2 H 2 . 6.1046. g H 2 R 2 .
3 12 4
16 4 1 2
6.1047. 2 g ap 3 . 6.1048. 2 R 2 . 6.1049.   dha 3 .
15 15 60
1 1 2 4 gah 2
6.1050.  alh 3 2 . 6.1051.  R H . 6.1052. . 6.1053. gR2 H .
24 4 3
2 R2 2H
6.1054. gab 2 . 6.1055. gRH 2 . 6.1056. 20,625 кг. 6.1057.  11 хв.
3 3r 2 g
2
6.1058. ah 2 gh .
3
До глави VII
7.1. z
3

 2
x y  y3 .  7.2. S
1
4
x  y  z x  y  z x  y  z  y  z  x  .
7.3.
2

3 2

y  x2 x . 7.5. 0 y2; 1  y 
1
2
x  0. 7.6. x2  y  x .
S2 x y x y
7.7. V    2 e 4  S 4 , 0  S   e2 . 7.8. S  4 z 2  x  y  , z 
2
.
3 2 e 3 4 2
7.9. z 2; 1  ; z  1; 2  4 ; z3; 2  0 ; za; a  1 ; za; - a  1 . 7.10. 1)

1 9
.
4 16
2) 1 ; 3) 16 ; 2 ; 2 . 7.11. x 2  y 2  R 2 . 7.12. x2  y 2  R2 . 7.13. x2  y 2  R2 .
144
відповіді
 
7.14. x  y  0 . 7.15. x  x 2  y 2  2x . 7.16. 
 2k  x   2k , k  Z .
2 2
7.17. 0  x 2  y 2  1 при 0  a  1 ; x 2  y 2  1 при a  1 . 7.18. Два вертикальні
кути утворені прямими y  0 , y  2x , виключаючи межі без т. 0; 0 .
x  12  y 2  1
7.19. 4  x 2  y 2  9 . 7.20. y 2  4x  8 . 7.21. 1  x 2  y 2  4 . 7.22.  .
x  1  y 2  1
2
7.23. Внутрішня частина круга x2  y 2  1 і кінець 2n  x 2  y 2  2n  1 , n Z .

7.24. Областю є множина точок, що знаходиться всередині кутів бісектрис,
включаючи точку 0; 0 . 7.25. Областю є множина внутрішніх точок y 2  4 x  4 .
Сама межа параболи не входить в область. 7.26. Областю є кільце 1  x 2  y 2  4 .
7.27. Область x  y , крім т. 0; 0 . 7.29. Незамкнута область x  y  0 , y  x  0 .
7.30. Частина простору між сферами x 2  y 2  z 2  r 2 та x 2  y 2  z 2  R 2 ,
включаючи поверхню зовнішньої внутрішньої сфер. 7.31. 0  x 2  y 2  z 2 , z  0 .
1
7.32. x 2  y 2  z 2  1 . 7.33. 6 . 7.34. 1 . 7.35. e . 7.36. 1 . 7.37. . 7.38. 0 .
2
7.39. Функція немає меж при x  0 , y  0 . 7.40. Функція неперервна. Точки
розриву належать y 2  2 x  0 . 7.41. Точка розриву 0; 0 , в її околі функція z
нескінченно велика. 7.42. Лінія розриву x  y , в її околі функція z нескінченно
велика. 7.43. Поверхня розриву z 2  x 2  y 2 . 7.44. Точка зсувного розриву 0; 0 ,
при z0; 0  0 . 7.45. Неперервна. 7.46. Розрив на прямих x  m , y  n ( m і n -
z z
цілі числа). 7.47. Розрив на параболі y 2  2x . 7.48. 1 ,  1 .
x y
z z z x 4  3x 2 y 2  2 x 3 y
7.49.  3x 2 y  y 3 ,  x3  3y 2 x . 7.50.  ,
x y x 
x2  y2
2

z y  3 x y  2 xy z
  z
 
4 2 2
2 2
  30 xy 5 x 2 y  y 3  7 ,  3 5x 2 y  y 3  7 
y 
x2  y2
. 7.51.
 x y
z z z
 
 5x 2  3 y 2 . 7.52.
x

1
, 
y
y x  y  x x  y
. 7.53.

 2
y
 y2
,
x y
2 2 2 2 2 2 x x
z x z z z 2
 2 . 7.54.  y  x y 1 ,  x y ln x . 7.55.  ,
y x  y2 x y x x  y2
2
z z z z
x x y
2x 1  x  y 
 . 7.56.  e y ,  2  e y . 7.57.  2  3 x  ln 3 ,
y y x 2  y 2 x y y y x x
z 1 
y
z z
   3 x  ln 3 . 7.58.  4 xy  3 y 2  3x 2 ,  2 x 2  6 xy .
y x x y
145
відповіді
z y2 z xy z y z 1
 2  2  
 
7.59. , . 7.60. , .
x x  y2
3/ 2
y x  y2  3/ 2
x
x 2 cos 2
y y x cos 2 y
x x
u 4 y u 1 u x
7.61.  z ;  z ;   y . 7.62. zx  5x 4  15x 2 y 3 ;
x 4
4x x  y 4
x z 4 z 3 4
z y  5 y 4  15 x 3 y 2 ; z xx  20 x 3  30 xy 3 ; z xy  45 x 2 y 2 ; z yy  20 y 3  30 x 3 y .

y3 x3 3xy 3 3x 2 y 2
7.63. z x  ; z y  ; zxx  ; z xy  ;
x 2
y 
2 3/ 2
x 2
y 
2 3/ 2
x 2
y 
2 3/ 2
x 2
 y2  3/ 2
3x 3 y
z yy  z x  1  xy  e  xy ; z y   x 2 e xy ; z xx  yxy  2 e  xy ;
x  3/ 2
. 7.64.
2
 y2
z xy  xxy  2 e  xy ; z yy  x 3e  xy . 7.65. zx  y x ln y ; z y  x  y x 1 ; zxx  y x ln 2 y ;
x
z xy  y x1 x ln y  1 ; z yy  xx  1 e x2 .
y sgn x
7.66. z x  ; zy  ;
x2  y2 x  y2
2
z xx 
2x y
z xy 
y  x sgn x ;
2 2
z yy  
2x y z y
u x     ;
z
x  x  y 
; . 7.67.
2
 y2
2 2 2 2
x 2
 y2  2
x x
z z  1  y  z z  1  y 
z z z z
z y  y y
u y    ; uxx    ; u yy    ; u zz    ln 2 ;
y z x2  x y2 x  
x x
z z z
z2  y  1 y  y 1 y  y
u xy     ; uxz     1  z ln  ; u yz    1  z ln  .
xy  x  x x  z y x  x
 2 y cos x 2  y 2  z 2  ;
u
 2 x cos x 2  y 2  z 2  ,
u u
7.68.  2 z cos x 2  y 2  z 2  .
x y z
u z u z u z
7.69.  y z  x y 1 ,  z  y z 1  x y  ln x ;  y z  x y ln x ln y .
x y z
z z
7.70.  22 x  y 
2 x y
1  ln2 x  y  ,  2 x  y 
2 x y
1  ln2 x  y  .
x y
z z
7.71.  y  e sin xy  1   xy cos  xy  ,  xe sin xy  1   xy cos  xy  .
x y
z y xy z x y  ln x z y 2  2 xy
  
7.72.
x 2 x 1  x y
,
  y 2 1  x y 
.
 7.73.
x 
1  xy 2  xy 2
,

u
z x  2 xy u
 
2
  3x 2  y 2  z 2  e x x  y  z  ,  2 xy  e x x  y  z  ;
2 2 2 2 2 2
. 7.74.
y 1  xy 2  xy 2  2 x y
u x  x 2  y 2  z 2  u y z 1
y
u 1
y
u
y
 ln x   x z ;
y
 2 xz  e  
. 7.75.  e ,   2 x z ln x .
z x z y z z z
146
відповіді
z z
 y lnx  y    x lnx  y   f x3; 2  56 ;
xy xy
7.76. , . 7.92.
x x y y x y
f y 3; 2  42 ; f xx 3; 2  32 . 7.93. 
f x1; 2  e 2e 4  1 ;  f y 1; 2  4e5 ;
 
f xx 1; 2  e 6e 4 1 ; f xy 1; 2  8e 5 ; f yy 1; 2  18e 5 . 7.94.
3
2
. 7.95. 
13
22
. 7.96. 45o .
u u u
7.97. arctg
4
. 7.98. M   1 ; M   4 ; M   1 . 7.99. u M   1 ;
7 x 5 y 5 z 5 x
u
M   2 ; u M   1 . 7.100. u M   3 ; u M   1 ln 1 ; u M   1 ln 1 .
y z 4 x 4 y 4 2 z 2 2
u u
7.101. M   u M   1 ; u
M   ln 3 . 7.102. u
M   3 ; M   7 ;
x y 6 z 4 x 5 y 5
u
z
M    12 .
5
7.103. 
dz x  y 3  6xy 2 dx ;  
dz y  3xy 2  6 x 2 y  8 y 3 dy . 
dz x 

y y2  x2  dx ; dz y 

y x2  y2  dy . du x 
3x 2
dx ;
x  x 
7.104. 7.105.
2
 y2
2 2
 y2
2
x  2y2  z3
3
6 y dy 2
3 z dz 2
du y  3 ; du z  3 . В 7.106-7.109 скористатись формулою
x  2y2  z3 x  2 y3  z3
f x  x; y  y   f x; y   f xx; y  dx  f y x; y  dy . 7.111. dz 
xdx dy y  2 xdy  ydx 
  . 7.112. dz  .
x 2  y 2  y  x 2  y 2  x2  y2 x 2 cos 2
y2
  x
 
tg xdy  ydx  . du  xy   dx  dy  lnxy  dz  .
1 x z z
dz 
z
7.113. 7.114.
y2 y  x y 
7.115. а)
3
40
; б) –0,739. 7.116. 
dz  3xx  2 y  dx 3 x 2  y 2 dy ; 
 1 1 

d 2 z  6 x  y dx 2  2xdxdy  ydy 2 .  7.117. dz  xdy  ydx   2  2  ;
 x y 
 y  1 1  x 
d 2 z  2 3 dx 2   2  2  dxdy  3 dy 2  . 7.118. dz 
x  y  dx  xdy ;
x 
  y x  y  x 2  2 xy
 y 2 dx 2  2 xy dxdy  x 3 dy 2  y  x
d 2z  . 7.119. dz   ln  1 dx  dy ;
x 2
y 2
 3
 x  y
du  e xyz  yz dx  xz dy  xy dz  ;
1 2 x
d 2 z   dx 2  dxdy  2 dy 2 . 7.120.
x y y

d 2u  e xyz  yz dx  xz dy  xy dz   2z dxdy  x dydz  y dxdz  .
2
 7.121. d 2u 
147
відповіді

 ydx  xdy  2
 xdx  ydy 
2
. 7.122. d 3 z  e y ( cos xdx 3  3sin x dx 2 dy 
x 2
 y2  2
3cos x dxdy 2  sin x dy 3 ) . 7.123. du 3  6dx3  dy 3  dz 3  3dxdydz  .

7.124. 2

d u   ydx  xdy   2dxdy  e .
2
 xy
7.125. d 4u  24(dx 4  4dx 3dy 
2dxdy 2 dz  3dzdydz 2  dz 4 ) .7.126. 1,2π дм 3 . 7.127. 0,13 см.

7.128. V  15,7 см 3 . 7.129. T  gd  l . 7.130.  0,005 . 7.131.  1,08 .  
g gl
см
7.132. ( 1,8  0,2 ) гр. 7.133. Зростає зі швидкістю 444 .
сек
7.134.
3

e sint 2t cos t  6t 2 .  7.135. sin 2t  2e2t  et sin t  cos t  .
z z
7.136.  3u 3 sin v cos vcos v  sin v  ;  u 3 sin v  cos v 1  3 sin v cos v  .
u v
z 3u 2 z 2u 2 2u 2
 2 2 ln3u  2v   2   3 ln3u  2v   2
u
7.137. ; .
u v v 3u  2v  v v v 3u  2v 
dz e x x  1 z z
7.138.  . 7.139.  4e 2 cos2t  sin 2t . 7.140. 0 . 7.141.  0, 1 .
dx 1  x 2 e 2 x u 
xy  y  1 dx  x  1 dy 
x2  y 2
y 2 dx  y 2 dy
arctg xy  x  y  
7.142. dz 
x  y  2 x  y  1  xy  x  y  2
. 7.143. e xy 
 
  
 y 4  x 4  2xy 3 xdy  x 4  y 4  2x3 y ydx . 7.144.
dz
dt
 
 e 2 x 3 y  2 sec 2 t  32t  1 .
dz  y  dz 2e 2 t x  y 
7.145.  x y   ln x cos t  . 7.146.  .
dt  xt  dt x2  y2
7.147. 

du x z  2 yt 2  yzte t
.
 7.148.
z
 x
ex
; 

z e x  e y x 2  1
.

dt tx 2 x e  e y y ex  ey
7.149.
z

y
;  2

dz y 1  2x  1
.
2
 7.150. dz 
x y 2  x  1 2 dx y  x  1
2
    
 2uv  v 2 sin y  u 2  2uv y sin x dx  2uv  v 2 x cos y  u 2  2uv cos x dy .     
7.151.  
dz  5x 4 f vu; v  y  f uu; vsinxy  dx  x sinxy  f uu; v  7  f vu; v dy .
7.152. 
du  2s  f xx; y; z   2s  f y x; y; z   2t  f zx; y; z  ds  2t  f xx; y; z   
 z

2
 2t  f y x; y; z   2s  f zx; y; z  dt . 7.153.  y 2 f uu u; v   2 f uv u; v   2 f vv u; v  ;

1
x 2 y
2z 2z
 xy  f uu u; v   3  f uv u; v   f uu; v   2  f uu; v  ;  x 2 f uu u; v  
x 1
xy y y y 2
148
відповіді
2x2 x2 dy 3 x 2 y  y 3
f uv u; v   4 f vv u; v   3 f vu; v  .
2x dy
 7.154.  . 7.155. 
y 2
y y dx 3 xy 2  x 3 dx


x y 2  2x2  dy ye xy  ye x  e y

dy 
x 2 x2  y2  a2
 


y 2 y2  x2
.
 7.156.
dx xe y  e x  xe xy
. 7.157.
dx 
y 2 x2  y2  a2
.

dy y 2 x  e xy  cos xy dy y dy y2
7.158.   . 7.159.  3 . 7.160.  .
dx x cos xy  e xy  x dx x dx 1  xy
dy a dy 2y dy y
7.161.  . 7.162.  . 7.163.  .
dx x  y  2 dx x  y  1 dx y  1
dy y 2 ln x  1 dz 4 dz 4 z c2 x
7.164.  . 7.165.  ;  . 7.166.  2 ;
dx x 2 ln y  1 dx x 6 3 dy x 6 3 x a z
y 2 y 8
z c2 y z 2  x z 2y z  yz z xz
  2 . 7.167.  ;  . 7.168.  ;  .
y b z x z  1 y z  1 x xy  z 2 y xy  z 2
z z z z dy F y d 2 y 2y
7.169.  ;  . 7.170.  x  ;  2 .
x xz  1 y y z  1 dx 
Fy x dx 2 x
7.171.
dy b2 x y
 2  ;
d2y
 
b4
. 7.172.
dy x  y
 ;
d 2 y 2 x2  y2
 .
 
dx a y x dx 2 2 3
a y dx x  y dx 2 x  y 3
dy y x ln y dy x  y  1 d2y 4x  y 
7.173.  . 7.174.  ;  .
dx 1  xy x 1 dx x  y  1 dx 2
x  y  1 2
7.175.
dy 1  y 3 d 2 y 2 1  y 2
 ;  . 7.176.

dy  0;
d2y 1 d3y
 ; 
1
.
dx y2 dx 2 y5 dx x 1 dx 2 x 1 3 dx 3 x 1 3
y 1 y 1 y 1
dz 

zdx  z 1  x 2 z 2 dy  dz 
  
y 2 z  3 x 2 dx  3 y 4  ze z / y dy 
7.177.

y 1  x2 z 2  x 
. 7.178.

y e z / y  xy  .
7.179.
c4
 
d 2 z  2 2 3  y 2  b 2 dx 2  2xy dx dy  x 2  a 2 dy 2 .
a b z
   7.180. dz 
 e y    
y 2  b 2 dx 2  2 xy dx dy  x 2  a 2 dy 2  .  
7.181. 2xdx  ydy  .
2
d2y
 sinx  y  z dx  dy  dz  . 7.183. а)
d y
 y  0 ; б)  y0.
2
7.182.
dt 2 dt 2
7.184. r  2  1  sin 2 . 7.185. r

u
. 7.186. 
 2u

sin 2 r  2
1  u 2
 2 u 2 u ctg  u
  2  2
1
 2     . 7.188. а) 2;1 ;
 
2
 sin  
2
   2 
 
б) 10xy  3 y 3 ; 5x 2  9xy 2  4 y 3 . 7.189. 1) 6i  4j ; 2)
1
2i  j ; 3)  y20 i  x20 j .
3 x0  y 0
149
відповіді
 1 3
7.190. 1)   18o52 . 7.191. Від’ємна піввісь. 7.192.   8o . 7.193. а)   ; ,
 3 4
7 3 2 2
 ;   ; б) точки, що лежать на колі x  y  . 7.196.  5 . 7.197.
2 2
.
3 4 3 3
1 1 92 
7.199. . 7.200.  . 7.201.  . 7.202. 12 . Зростає. 7.203. .
r2 5 13 2
u
 grad u M 0   17  16 ln 2 2 . 7.205. 15 . 7.206. 4; 1 .
3
7.204. max
l 5
 5 
7.207. 4; 4 . 7.208. 1; 0,5 ; 0; 0 . 7.209. 1; 2 . 7.210. 0; 0 ;   ; 0  ; 1; 2 ;
 3 
 
1; 2 . 7.211.  ; 1 . 7.212.  ;  . 7.213. 2; 1; 7. 7.214. а) 2; 0 ;
1
2  6 6
 16 
б)  ; 0  . 7.215. zmin  1 в точці 1; 0 . 7.216. zmax  108 в точці 3; 2 .
 7 
 1 1 
7.217. z min  33 3 в точці  ;  . 7.218. zmin  0 в точці 0; 1 , екстремумів

 3 3
3 3
в точці 1; 0 . 7.219. z m ax 

2 1 1 1
немає z m ax  при x  , y  .
e 64 4 2
4 2
7.220. z m in   при x  0 , y  . 7.221. zmin  10 18 ln 3 при x  1 , y  3 .
3 3
1 1
7.222. zmin  28 при x  2 , y  1 ; z max  28 при x   , y  . В стаціонарних
4 2
точках екстремумів немає. 7.223. zmin  0 в точці 0; 0 , zmax  2e 1 в точці
1; 0 . В стаціонарних точках екстремумів немає. 7.224. umin  29 / 4 при x  21/ 4 ;
y  21 / 2 ; z  23 / 4 . 7.225. Рівняння визначає дві функції із яких одна має максимум
zmax  6 при 2; 1 ; друга функція має z min  2 при 2; 1 ; в точках кола
x  2 2   y 1 2  16 19
функції мають екстремум z  2 . 7.226. z min  
в точці
4
 3 3
  ;   . 7.227. zmin  2 в точці 1; 1 . 7.228. z min  1  2 2 при x  
1
,
 2 2 2
. 7.229. zmin  0 в точці 1; 0 ;

1 1 1
y ; z max  1  2 2 при x  , y
2 2 2
1 1 1  2 1 
z m ax  в точці  ;  . 7.230. z min   5 в точці   ;  ; z m ax  5 в
27 3 3  5 5 
150
відповіді
 2 1  1 1
точці  ;  . 7.231. zmin  0 в точці
 1; 0 ; z m ax 
1
в точці  ;  .
 5 5 27 3 3
 2 5 5
7.232. umax  2 в точках 2; 1; 1 , 1; 2; 1 , 1; 1; 2 ; u m in 
50
в точках  ; ;  ,
27  3 3 3
5 2 5 5 5 2
 ; ;  ,  ; ;  . 7.233. a; a  або a;a zmax  a 2 ; a;a або a; a
3 3 3 3 3 3
z min  a 2 . 7.234. 3; 3; 3 u  9 (мінімум). 7.235. Найбільше та найменше
значення функції лежить на межі області: z  4 в точках 2; 0 і 2; 0 ;
найменше z  4 при 0; 2 та 0;  2 . Стаціонарна точка 0; 0 не є
 1 1
екстремумом. 7.236. zmax  z1; 2  17 ; zmin  z1; 0  3 . 7.237. z m ax  z 1;   ;
 2 4
 2 2  
zmin  z4; 2  128 . 7.238. z m ax  z  ;   2 ; z m in  z   2 ;- 2    2 .
 2 2   2 2 
  
7.239. zнайб  5 в точці 0; 0 . 7.240. zнайб  6 в точці 3; 0 та 0; 3 . z найб  1 в
 1 2   1 2 
точці 1; 1 . 7.241. z найб 
2 2
при  ; ; z найб   при  ; .
 3   3 
3 3  3 3 3  3
7.242. zmax  z2; -1  13 ; zmin  z1; 1  z0;1  1 . 7.243. zmin  z0; 3  19 ;
zmax  z0; 0  1 . 7.244. x  y  3 2v ; z  0,53 2v . 7.245.  5;1 .  
7.246. R  1 дм; H  2 дм. 7.247. Куб з довжиною ребра a . 7.248. Довжина сторін
2 2 2 2 H 2p
R; R; . 7.249. x yz3 a . 7.250. abc .
3 3 3 3
h 5 h
7.251. R  , H  , де R -радіус основи намету; H -висота циліндричної
2 2
 5 1
частини; h -висота конічної верхівки. 7.252.   ;   . 7.253. Тетраедр.
 9 9
2 1
7.254. p; p , якщо обертання трикутника навколо основи.
3 3
 3 1 3  1 
7.255.  ; .
 2 2 

151
Відповіді
До глави VIII
 
8.1. 1  y 2  C 1  x 2 . 8.2. arctg y  arctg x  C ; x  1 . 8.3. 7 x  7 y  C .
8.4. x  y  ln Cx . 8.5. y  3 C  3x  3x 2 . 8.6. y sin y  cos y  x cos x  sin x  C .
2 2 2
8.7. y  Csin x  a . 8.8.

1
arctg y  ln 1  x 2  C .
2
8.9.  
y  C 1 e 2 x .
8.10. 1  e  tg y  C .
x 2
8.11. arcsin y  arcsin x  C . 8.12. 1  y 2  arcsin x  C .
x  y  ln Cx 1y 1 .

y x
8.13. ln tg  C  2sin . 8.14. 8.15 ye x 2
.
4 2
1
8.16. y  2sin 2 x  . 8.17. y   x . 8.18. x 2  y 2  1 . 8.19. y  x ln x  x  1 .
2
8.20. cos x  2cos y . 8.21. y  2x  Cx3  y  x . 8.22. y   x 2ln Cx .
x
8.23. y  x  Ce y  x . 8.24. x 2  y 2  Cx . 8.25. y  2x arctg Cx . 8.26. x2 
y y

2xy  y 2  C . 8.27. xe x C . 8.28. ln Cx  e x . 8.29. x 2  C 2  2Cy .
y x

8.30. e x  Cy . 8.31. arcsin
y 1 2
 x  y 2  ln x  C . 8.32. x  y 2  Cx3e x y
.
x x
y y
x 2x arctg
8.33. y  xe1x . 8.34. ln y  2  2 . 8.35. y  . 8.36. x2  y 2  e x x .
y 1  3x 2
x2 C
8.37. y3  y 2  x2 . 8.38. y  x . 8.39. y  . 8.40. y  Cx3  x 2 .
4 x2
C  ex 1
2
8.41. y . 8.42. y  Ce2 x  2x 1 . 8.43. y  Cx 2 e x  x 2 .

2x2
x3
8.44. y  Ce  x 
1
cos x  sin x  . 8.45 y  ln x 
C
. 8.46. y  Cx .
2 x 2
2
8.47. xy  C  ln x . 8.48. y  Ce x  x 2  1 . 8.49. y 2  2 x  Cy 3 .
1 2 1 1 1 1
8.50. x  Ce 2 y  y  y . 8.51. y  sin x . 8.52. y  e2x  e x  x .
2 2 4 2 4
y
arctg
8.53. y  x  1  x 2 . 8.54. y  2e  sin x  sin x 1 . 8.55. y  1 . 8.56. x  Ce x .
x2
 x
8.57. y  Cx 1 . 8.58. y x 2  2  Ce 2 . 8.59. ln y  C , y 0.
y
152
Відповіді
y x 1
8.60. arctg  ln x  y  C . 8.61. 2 y cos x  cos 2x  C . 8.62.
2 2
y 
x 3

C
. 8.63. y  Cx 2 
1
. 8.64. y
C
x2 1 
1  x 
2 2
.
2 x `1 x x 3x
x2
 1 y   Cx

8.65. 1  x 2 2 2
. 8.66. x  Ce 2 y2
. 8.67. x  y 2 2x  y 3  C .
y y  2 x   C  y  x  .
y
 Cx . y  Cee  e x 1 .
x
3 2
8.68. sin 8.69. 8.70.
x
 1

8.71. y  Cesin y  21  sin y  . 8.72. x  y 2 1  C e y  . 8.73. y 4  4xy  C .
 
 
 
x
y  C  e x 1  x  . 8.75.
 y
y  Cx2  e x . 8.76. y  xe 
n
8.74. 2
. 8.77. arctg
x

 ln x 2  y 2   
 ln 2 . 8.78. y 
1 1 x 2  x 1  x 2  arcsin

x . 8.79. 1  y e  x 

4 2 1 x
 ln
1 ex
2
5 3 1
 
 1  x . 8.80. y  e x  2  x 3 . 8.81. 2 x  y  1  Ce2 y x . 8.82. x 2 
3 3
 xy  y 2  x  y  C . 8.83.  y  2x3  C y  x 12 ; y  x 1 .
8.84.  y  x  5 x  2 y  2  C .
5
8.85.  y  22  Cx  y 1 ; y 1  x .
y 2
 y  x  22  2x  C .  C  y  2 . 8.88. y 2  x  x  1 ln
2arctg C
8.86. 8.87. e x3 .
x 1
x  2 y  3ln x  y  2  C .
7 2
8.89. 2 y 2  3xy  x  2x  5 y  C . 8.90.
2
y2
C3 y  2x  1  y  x  1  0 . 8.92. y 2 e x  C . 8.93. 1  Cxe y  1 .
3 2 
8.91.
1 x
8.94. y  tg ln Cx . 8.95. x 2 y 2 1  Cy . 8.96. Cx  1  2 . 8.97. y 4 
x x  y2
y  x tg x  C .
1 2 1
2x 2 y 2  2 y 2  C . 8.98. 8.99. 2
 Ce 2 x  x 2  .
y 2
8.100. y  x 2 x  C . 8.101. 
y e x  Ce2 x  1 ;  y  0 . 8.102. y 3  Cx3  3x 2 .
8.103. 3
y  C cos x  3sin x cos x ;
3 2
y0. 8.104. y  Cx  2x ;
2 2
x0.
8.105. y  x 4 ln 2Cx ; y  0. 8.106. y 2  x 2 1  C x 2 1 .
y1  ln x  Cx  1.
1
y
1  xC  ln1  x 
8.107. . 8.108.
153
Відповіді
2
 C  ln cos x 
8.109. y 
 x
 tg x  .

8.110.  
y 2  x 4 2e x  C ; y0.
 
2
2 1  sin x
8.111. y  e 2 x  C  x 2  . 8.112. y  . 8.113. x 2  xy  y 2  C .
 2  2cos x  C
8.114. 5x 2 y  8xy  x  3 y  C . 8.115. x3  2xy  3 y  C . 8.116. x 3 y  2x 2 y 2 
3 y 4  C . 8.117. 4x 2  y 2  Cx . 8.118. y  xe  y  C . 8.119. x 2cos 2 y  y 2  C .
 
x
x 2 cos 2 y 1 3 1
8.120.  x  C . 8.121. x 2  ye y  C . 8.122. x2  y2  x  y2  C .
2 3 2
1 y 1
8.123.  2 ; x C . 8.124.  ; xy  ln y  0 .
x x y
8.125.   2 ; y 2  Cx3  x 2 . 8.126.   e 2 x ; y 2  C  2xe 2 x . 8.127.  

1 1
;
x sin y
x
 x 3  C . 8.128.   e  y ; e y cos x  C  x . 8.129. abx  b 2 y  a  bd  Cebx .
sin y
 y 2x
8.130. x  y  a tg C   . 8.131. x 2  2xy  y 2  4x  8 y  C . 8.132. 
 a x y
 ln x  y  3ln y  x  C . 8.133. x 2  y 2  Cy 3 . 8.134. 3x 2 y  x3 y 3  C .
 1  1 y
8.135. y  x 2  y 2   Ce  x . 8.136. ln 1  y   C . 8.137. y 2 1  Cxy  0 .
 3  x
xy x
8.138. 3 y  C 4 x 2  1  x 2  1 . 8.139.  ln  C . 8.140. y  sin x  Ccos x .
x y y
y
2e x sin
8.141. y . 8.142. xe x  C . 8.143. sin y  x 1  Ce x .
C  e cos x  sin x 
x
x2  y 2
tg x  sec x
x

8.144. y . 8.145. x  ye y  C . 8.146. ln Cx  e x .
C  sin x
y sin y
8.147. xy cos  C . 8.148. tg x   C . 8.149. y  Cx  C 2 ; особливий
x sin x
x2
розв’язок y  . 8.150. y  Cx  C  2 . 8.151. y  Cx  3C 3 ; особливий розв’язок
4
1
9 y  2x x  0 . 8.152. y  Cx  ; особливий розв’язок y 2  4x .
C
2
1
8.153. y  Cx  2
; особливий розв’язок y  1,5 x 3 . 8.154. y  Cx  a 1  C 2 ;
2C
особливий розв’язок x 2  y 2  a 2 . 8.155. y  Cx  C  C 2 ; особливий розв’язок
154
Відповіді
y
x  12 . 8.156. y  Cx  ln C ; особливий розв’язок y  ln x  1 .
4
8.157.  2
y  C  x  1 ; особливий розв’язок y  0 . 8.158. x  3 p2  C p

3
2 ,
1

y  2 p 3  3C p 2 sgn p ; особливий розв’язок y  0. 8.159. xp 2  p  C ,
y  2  2Cp 1  ln p . 8.160. x  C  p  1  2 p  1 , y  Cp 2  p 1  p 2 ; особливі
2 2
C 2 2C 3
розв’язки y  0, y  x2 . 8.161. x 2  3 , y  2 .
p p p p
1 1 1
8.162. x  Cp  ln p  2 , y  Cp 2  p . 8.163. y  Cx 2  ; особливі розв’язки
2 2 2C
y  x . Cy  x  C  ; особливі розв’язки y0 , y  4x .
2
8.164.
1
8.165. y  Cx 2  ; особливий розв’язок y 2  4x 2  0 .
C
8.166. x  Ce p  21  p, y  x1  p  p 2 . 8.167. y  Cx  C  C 2 ; особливий
розв’язок y   x  1 . 8.168. C  xy  C 2 ; особливий розв’язок y  4x .

1 2
4
x3 x2  3
8.169. y  sin x  C1 x  C 2 . 8.170. y ln x    C1 x  C 2 .
6 2  2
8.171. y  C1  arctg x x  ln 1  x 2  C 2 . 8.172. y  C1 x 2  C2 .
x2 1 3
8.173. y  C1e x  C 2  x  . 8.174. y x  C1 x 2  C 2 .
2 3
1 C1x1  1  1 2 1 x
8.175. y e  x    C2 , y ex  C . 8.176. y arctg  C2 ,
 
C1  C1  2 C1 C1
y
1
ln
x  C1
2C1 x  C1
1
 C2 , y  C  .
x
8.177.  
C1 y  C1 x 2  1 arctg C1 x  C1 x  C2
2 2
y
1 1
kx 2  C , k   . 8.178. y   C1 ln x  C 2 . 8.179. y
1
x  C1 3  C2 .
2 x 12
2
C1 x  13  C 2 . y  C1 x  C 2  3 .
2
8.180. y 8.181.
3C1
x  C1
8.182. x  C2 2  4C1  y  C1  . 8.183. y . 8.184.
1
y   sin 3 x 
x  C2 3
 x sin 2 x 
 C1     C2 . 8.185. y  C1  x x 2  1  ln x  x 2  1   x 2  C2 ,
2 4   
y  C1  x 1  x 2  arcsin x   x 2  C2 .
 
8.186. 
y  C1 x  e x  C2 . 
155
Відповіді
8.187. x
2
3
 y  2C1  y  C1  C 2 . 8.188. x  2C1 p  ln p  C2
1
y  C1 p 2  p ; y  Ce x ; y  C . 8.189. C1 y 2  1  C 2  x .
C1
C1 y  1   ch C1 x  C2  , C12 y  1  sinC1 x  C2  , 2 y  x  C  , y  0 .
2 2
8.190.
8.191. ctg y  C2  C1 x . 8.192. y 1

1
. 8.193. x  C2 2  y 2  C1 .
C1 x  C 2
y cos 2 x  C1   C2 .
C x y
8.194. y  C1e 2
. 8.195. 8.196. C1 x  C2  ln .
y  C2
x  C2
8.197.  C1arctg C1 ln y  , C1  0 . 8.198. ln C1 y  2tg2 x  C2 
2
2 16 4
8.199. y  x 3  3x  1 . 8.200. y  x2 2x  . 8.201. y .
5 5 x  42
x2
8.202. y  x  2e x  x  3 . 8.203. y  2 ln x  1  x  1 . 8.204. y  2  ln .
4
8.205. y  x  2 ln y . 8.206. y  1 e 2 x . 8.207. y   ln 1  x .
 y 
1
ln tg    2x  1 .
x2
8.208. y  2x  x2 . 8.209. 8.210. y  e2 .
2 6
x 1
8.211. 3  xy5  8x  2 . 8.212. y  1 sin x . 8.213. y .
x
1 2
x 1
8.214. y  2e 2 1 . 8.215. y   sin 2 x  C1 x 2  C 2 x  C3 .
8
e ax
8.216. y  x 2 ln x  C1 x 2  C2 x  C3 . 8.217. y  C1 x 9  C 2 x 8  C3 x 7 
a10
x2
C4 x 6  C5 x 5  C6 x 4  C7 x 3  C8 x 2  C9 x  C10 . 8.218. y  C1 
2
 C2 x  C3  C1 x  C1  ln x  C1 . C1  2 x 2  C2 x  C3 .
1 3
y
2
8.219.
3
8.220. x  C1 y 2  C2 y  C3 . 8.221. 2 y  C1 cos 2x  1  2C1 x 2  C2 x  C3 .
8.222. y  C3  x  C1 ln x  C1  C2 x , y  C1 x  C2 . 8.223.

1 3
12
y x  

6 x 2 C1 x ln x  C2 x  C3 . 8.224. y  C1 x5  C2 x3  C3 x 2  C4 x  C5 .
8.225. x  C2    y  C3 
2 2
 C . 8.226. Розв’язок
1
2
y 2 x  можна знайти за
допомогою заміни y  y1 x zx , де zx невідома функція. Можна також
156
Відповіді
1 x
використати формулу Остроградського. 8.227. y  C1 x ln  2C1  C 2 x .
1 x
sin x cos x
8.228. y  C1e x  C2 e5 x . 8.229. y  C1e x  C2e3 x .8.230. y  C1  C2 .
x x
C 2 C3
8.231. y  C1 x 
 2 . 8.232. 1) x 2 y  6xy  12 y  0 ; 2) xy 
x x
2x  1y  x  1y  0 . 8.233.   
x3  3x 2  3x y  x3  3x  3 y  3x1  xy  
e x dx
31  xy  0 . 8.234. y  C1 x  C 2 x  2 . 8.235. y  C1 sin x 
x
   x 
 
 C2 1  sin x ln tg    .8.236. y  C1 x  C2 x 2 1 .8.237. y  x 3  x C1  C2 ln x .  
  4 2  
8.238. y  C1e x  C2 x  x 2  1 . 8.239. y  C1 x3  C2 x  1  x .
8.240. 1) y  C1e x  C2 e 2 x ; 2) y  C1e 1 3 x  C2e 1 3 x ; 3) y  C1e3 x  C2e 3 x ;
y  C1e 1 2 x  C2 e 1 2 x ;

4
 x
4) y  C1  C2 e 7 x ; 5) 6) y  C1e 2 x  C2e 3
;
7) y  C1 cos 2x  C2 sin 2x ; 8) ye 3 x
C1 cos 2x  C2 sin 2x ; 9) y
 x
y  e2 x C1  C2 x . 8.241.
x
 e x  C1 cos  C 2 sin  ; 10) y  e x . 8.242. y
 2 2
x
 7  3xe x2 . 8.243. y  4e x  2e3 x . 8.244. y  3e2 x sin 5x . 8.245. y  e 2  x .

2
x
1
8.246. y  C1e  x  C2 e  e x . 8.247. y  C1e  x  C 2 e 3 x  e 4 x . 8.248. y  C1 cos x 
2
5
C2 sin x  2 x  2e x . 8.249. y  C1e x  C2 e  x  xe x  x 2  2 . 8.250. y  C1e x 
 x2 x 
y  C1  C2 x e 3 x 
2 2 5 11
 C2 e 2 x    e x . 8.251. x  x .
 2 3 9 27 27
8.252. y  e x C1 cos x  C2 sin x   x  1 . 8.253. y  C1e x  C2 e 5 x  0,2 .
8.254. y  C1e x  C2e 2 x  0,1sin x  0,3 cos x . 8.255. y  C1 cos x  C2 sin x  2x cos x .
y  e  x C1 cos 2 x  C2 sin 2 x   cos 2 x  2 sin 2 x .

1
8.256. 8.257. y  C1e x 
2
C2 e  0,1x  0,12cos x  0,3x  0,34sin x .
2x
8.258. y  C1e x 
 
C2 e 4 x  2 x 2  2 x  3 e 2 x . 8.259. y  C1e x  C 2 e  4 x 
x 4 x  x 1   x
e    e .
5  6 36 
 x3 x2 x  x
8.260. y  C1e x  C2 e 3 x     e . 8.261. y  e 2 x C1 cos 2x  C2 sin 2x 
 12 16 32 
0,25 e2 x  0,1 cos 2x  0,05 sin 2x . 8.262. y  C1e3 x  C2 e 3 x 
157
Відповіді
 x2 
 6 1 
 
 e  sin x  cos x  . 8.263. y  C1  C2 x  x 3 e x . 8.264. y   C1   cos x 
3x
 37 37   4 
 x  x 1 
  C 2   sin x . 8.265. y  C1  C 2 x e  2 x    e 2 x .
 4  16 32 
8.266. y  C1  C2 e5 x  0,2x 3  0,12 x 2  0,048x  0,02cos 5x  sin 5x .
5
x  x
8.267. y  C1  C2 e 3 x  e 3 x  3x 2  2 x . 8.268. y  C1  C2 e 2  y , де y рівне:
3
1 3 3 2 7 1 x 1
1) x  x  x; 2) e ; 3) 5sin x  2cosx ; 4) x
3 5 25 7 10
5 1  16 
 sin 2 x  cos 2 x ; 5) cos 2,5x  sin 2,5x  0,02xe 2,5 x ; 6)   5 x   cos x 
164 41  29 
 185  3  1 52 x  x
5
  2x   sin x ; 7) e x 10x 18sin x  20x  1cos x ; 8)  e  xe 2  .
 29  10  5 

y  e 2 x C1  C2 x   y ,
1 1 x
8.269. де y рівне: ; 1) 2) e ;
4 9
1  5  1
3 1 1
3) x 2 e 2 x ; 4) cos 2 x  x  ; 5)
1
  sin 3 x  6 cos 3 x   3 sin x  4 cos x  ;
2 4 2 2 169  2  50
6)
3
3sin x  4 cos x   1 5 sin 3x  12 cos 3x  ; 7) 2x2  4x  3  4x2e2x  cos 2x ;
100 676
1  1  1
8)  x 2 e 2 x  e  2 x  ; 9)  e x  e  x   3 sin x  4 cos x  ; 10) e x  e x 1  e1 x .
1 1 1 1
4 8  2 9  25 2 18
8.270. y  C1 cos x  C2 sin x  y де y рівне: 1) 2x 3  13x  2 ; 2) cos3x ;
1 1 1 1 
3) xsin x ; 4)  x cos x  e  x ; 5)  x sin x  cos 3 x  ; 6) 9  4cos2x 
2 2 4 4 
x
0,2cos 4x ; 7) 0,5ch x . 8.271. y  2  C1 cos x  C 2 sin x  cos x ln tg .
2
8.272. y  e x  C1  C2 x  ln x 2  1  x arctg x  .
 
8.273.    
y  e x  e2 x ln e x  1 
C1e  x  C2 e 2 x . 8.274.  
y  C1  ln sin x sin x 
C2  xcos x . 8.275. y  sin 2 x ln cos x  x cos 2 x  C1 sin 2 x  C2 cos 2 x .
4 

8.276. y  e  x  x  1 2  C1  C 2 x  . 8.277. 1) y  e x x  C1   C2  e x  1 ln e x  1 ;   
5
5 
2) y  e arcsin e  e 1  e  C1  
1 x
2 
x x 2x
 3
1 3
 
1  e 2 x  C2 ; 3) y  C1e x  cos e x  C2 .
158
Відповіді
sh x
8.278. y  2 cos x  5 sin x  2e . 8.279. y  e2 x1  2e x  e  1 . 8.280. y 
x
 2x .
sh 1
3 5
8.281. y  1  x  e . 8.282. y  e x 0,16 cos 3x  0,28sin 3x  x 2  2,2 x  0,84 .
 x  x
2
 2e 2
 1
3
1

8.283. y  e x  x2 . 8.284. y  e x e x  x 2  x  1 . 8.285. y  sin 2 x  sin x  cos x .
3
8.286. y  C1 x 2  C2 x 3 . 8.287. y  C1 x 3  C2 x 1 . 5.288. y  x C1  C2 ln x  2 x 3 .  
8.289.  
y  C1 cos 2 ln x  C2 sin 2 ln x  2 x .   8.290. 
y  x C1 cos ln x 
2
C2 sin ln x  3 .  8.291. 3 2

y  C1 x  C2 x  x ln x  2 x . 3 2
8.292. y  xC1 
 C2 ln x  ln 2 x .  8.293.   
y  C1e 2 x  e  x C2 cos x 3  C3 sin x 3 .  
x
8.294. y  C1e  C2 e  C3 cos x  C4 sin x .
x
8.295. y  C1  C2 x  C3 x 2 
e C4  C5 x . 8.296. y  C1  C2e  C3e  C4e  C5e . 8.297. y  C1 
3x x x 3x 3 x
C2 xcos x  C3  C4 xsin x . 8.298. y  e x C1  C2 x  C3 x 2  . 8.299. y  C1e x 

C2 e  x  C3e 2 x  C4 e 2 x . 8.300. y  C1  C2  C3 xcos 2x  C4  C5 xsin 2x .
8.301. y  e C1  C2 x   C3e .
x 2 x
8.302. y  C cos x  C sin x  C cos x 3  1 2 3
 
 C 4 sin x 3 . 8.303. y  C1e x  C2 e  x  C3 x n3  C4 x n4    Cn1 x  Cn .
8.304. y  C1  C2 xe x  C3e 2 x  x  4 . 8.305. y  C1  C2 x e x  C3e 2 x 
 
 x 2  x 1 e x . 8.306. y  C1  C2 x  C3  xe  x  x3  3x 2 . 8.307. y  C1  C2 x 
 C3 cos x  C4 sin x 
x2 2
12
x  2 x  12 .  8.308. y  C1  C2 xcos 2x 
 C3  C4 x sin 2 x  cos x .

1 1 5 1 3
8.309. y
x  x 
9 60 2
C1 x 2  C2 x  C3  C4 cos x  C5 sin x . 8.310. y  C1e x  C2 e  x  C3 sin x 
1 3  1
 C 4 cos x   x 2  x e x  x sin x . 8.311. y  C1  C2 x  C3 x 2  C4 x 3 
8 8  4
x4  x2 
    4 x  C5 e x . 8.312. y  1 cos x . 8.313. y  e x  cos x  2 .
24  2 
8.314. y  2  e x . 8.315. y  e x  e x  x 2 . 8.316. y  cos x  2 sin x  e x 
t t
3e  2xe . 8.317. x  C1e  C2e , y  2C1e  2C2e . 8.318. x  C1e t  C2 e 5t ,
x x 3t 3t
y  C1et  3C2 e5t . 8.319. x  C1et  C2e2t , y  C1et  2C2e2t .
x  e 2t C1 cos 3t  C2 sin 3t  , y  e 2t 4C1  3C2 cos 3t  3C1  4C2 sin 3t  .
1
8.320.
5
8.321. x  et C1 cos 3t  C2 sin 3t , . y  et C1 sin 3t  C2 cos 3t 
159
Відповіді
8.322. x  2C2  C1 cos 2t  2C1  C2 sin 2t , y  C1 cos 2t  C2 sin 2t .
8.323. x  C1  C2t e , 3t
y  C1  C2  C2t e . t
8.324. x  C1  C2t et ,
y  2C1  C2  2C2t et . 8.325. x  C1et  C2 e 2t  C3e t , y  C1et  3C3e t ,
z  C1et  C2 e 2t  5C3e t . 8.326. x  C1  3C2 e 2t y  2C2 e 2t  C3e t
t t
z  C 1  C 2 e  2C 3 e .
2t
8.327. x  C1e  C3e ,
t
y  C1e t  C2 e 2t ,
z  2C 2 e 2 t  C 3 e t .8.328. x  et 2C2 sin 2t  2C3 cos 2t  , y  et C1  C2 cos 2t 
 C3 sin 2t  , z  et C1  3C2 cos 2t  3C3 sin 2t  . 8.329. x  C1e 2t 
e3t C2 cos t  C3 sin t  , y  e3t C2  C3 cos t  C3  C2 sin t  , z  C1e 2t 
e 3t
2C
2  C3 cos t  2C3  C2 sin t  . 8.330. x  C2 cos t  C2  2C3 sin t ,
y  2C1e  C2 cos t  C2  2C3 sin t
t
z  C1et  C3 cos t  C2  C3 sin t .
8.331. x  C1e3t  C2 e t , y  C1e3t  C2  2C3 e t , z  3C1e3t  C3et .
8.332. x  C1  C2t  4C3e3t , y  C2  2C1  2C2t  4C3e3t , z  C1  C2  C2t  C3e3t .
8.333. 
x  C1  C2t  C3t e , 2
 2t

y  2C1  C2  2C2  2C3  t  2C3t 2 e 2t , 

z  C1  C2  2C3  C2  2C3  t  C3t e . 2
 2t
8.334. x  C1e  2C2e  3e5t ,
t 4t
y  C1et  C2 e 4t  e5t . 8.335. x  2C1e8t  2C2  6t  1 , y  3C1e8t  C2  3t .

8.336. x  C1e 2t  3C2e 4t  e t  4e3t , y  C1e2t  C2e4t  2et  2e3t .
t
8.337. x  3C1e  C2 e  3sin t ,
t
y  C1et  C2e t  cos t  2 sin t .
8.338. x  C1 cos 2t  C2 sin 2t  2t  2 , y  C1  2C2 cos t  2C1  C2 sin 2t  10t .
t
8.339. x  3C1e  3C2e  C3 cos t  C4 sin t ,
t
y  C1et  C2et  C3 cos t  C4 sin t .
8.340. x  e C1 cos t  C2 sin t   e C3 cos t  C4 sin t  ,
t t
y  et C1 sin t  C2 cos t  
e t C4 cos t  C3 sin t  . 8.341. x  2C1e2t  2C2e2t  2C3 cos 2t  2C4 sin 2t ,
y  3C1e 2t  3C2 e 2t  C3 sin 2t  C4 cos 2t . 8.342. x  3e 2t , y  e 2t .
8.343. x  e5t cos 2t  sin 2t , y  2e5t sin 2t . 8.344. x  2te3t , y  1  2t e3t .
8.345. x y z e . t
8.346. x  e  e , y  e 2t  et , z  e2t  2et .
2t t
x a
6
8.347. Гіпербола y  . 8.348. Параболи y 2  Cx . 8.349. y k  Cx . 8.350. y  e a .
x
2  4  x2
8.351. Трактриса y  4  x 2  2 ln . 8.352. x  C 2  y 2  a 2 .
x
 
y
1 2
8.353. y ln C k 2 x 2  1 . 8.354. x  Ce x
. 8.355. x  y ln Cy .
k
8.356. y  k ln x  C . 8.357. x  y 2  Cy  0 . 8.358. x2  y2 
160
Відповіді
 1 y
2 2 2
aC
 C exp   arctg  . 8.359. y  xC  , x 3  y 3  a 3 (астроїда).
 k x 1 C 2
8.360. y  Cx  x ln x  2 . 8.361.
1 kxC
2k
ye 
 e kxC  . 8.362.  x 2  y 2  Cx .
8.363.  y  x2 x  2 y   1 . 8.364. 1)

a b
 1 ; 2)
a

b
1.
x y x2 y2
8.365. y  x 2  y 2  C , C  1 . 8.366. x  C1 2   y  C2 2  1 . 8.367. y  

1
;
ky 3
x 
y
kC1 y 2  C12 x  C2   k . 8.368. e a  C 2 sec   C1  . 8.369. Ланцюгова лінія.

2
 a 
t
 kN , k  0 ; N  N 0 e k t . 8.371. xt   x0 2 20 ; xt   0,01 x0 при
dN 
8.370.
dt
t
 k T  20  ;
60 dT 
t  200 днів. 8.372. T  20  80  2 20
; 60 хвилин.
lg 2 dt
4
 2t  2 
8.373. v t     м/с; vt   0,01 при t  4
6
 1  50 с, шлях S   15 м.
3  lg1,5  lg1,5
8.374. Після згоряння маси x палива швидкість ракети vx   C ln

M
;
M x
t 40
vM  m   C ln yx  y0 2 35 ; y200  y0 2 7  0,02  y0 ;
M  
. 8.375.
m
r2
поглинається 98% . 8.376. ht  -висота рівня води ; H  h  0,3 2 g t;
R2
R2
ht   0 при t   1050 с  17,5 хв. 8.377. 2R  ht 2  0,45r 2 2 g
H 3 t
;
0,3r 2 2g H
5
3d 2 H 2 t
ht   0 при t  . 8.378. H 2  ht  2  2 g ; ht   0 при
2RH R 5
0,45r 2 g 8R 2
4R 2
. 8.379. xt  - кількість речовини C ;  k a  x b  x  , x0  0 ;
2H dx
t
3d 2 g dt
1  e k  a b  t  m m m
t

xt   ab v t   e  . 8.381. v  v0  b  e  a t 
2
. 8.380.
b  ae k a b  t     

 2 m
 
b at 2 1 , де a 
2m
, b  2 . 8.382. 2,5 кг. 8.383. t 

1
k
m
g
arctg
100k
, де
mg
E0  
Rt

m -маса ракети. 8.384. 9,03 A . 8.385. I  Le  R sin t  L cos t 
L
R  2 L2
2
 
161
Відповіді
4CL  R 2C 2
8.386. I  1  I 0  1e t . 8.387. I 
2 q
sin t ; CR2  4L ,   .
CL 2LC
t
I  Asint   , де A 
q  RC V
8.388. I e . 8.389. ;
RC 2
 1 
R   L 
2

 C 
1
L 
  arctg C , max A  V при  2  1 . 8.390. 1) 8 оберта за секунду;
R R LC 9
2) через 6 хвилин 18 секунд.
До глави IX
1 n 1 2n  1 1 2n
9.2. 1) ; 2) ; 3) ; 4) ; 5) ;
2n  12n  1 4n  1 2n 3n n10
6)  1n1  n
n  1,2,3 ; 7)
10 n
; 8)
2n
; 9)
 1n .
n 1
2
2n  5 n! 2n  1
1  5 1 1 
9.3. а) Sn  1  , S n  4  
S 1; б)   , S  5 ;
1 n  4 3n  1 3n  2 
1 7 4 4 4 7 1 1  1
в) S n        , S   . 9.4. а) S n  1  , S ;
2  2 n  2 n 1 n  4 2  2n  1  2
1 2 2 1 1  1
б) S n  8 / 3    , S  8 / 3 . 9.5. а) S n  1  , S ;
n 1 n  2 n  3 3  3n  1  3
2  11 1 1 1  11 7 1 1 1 
б) S n      , S  ; в) S n   7 / 12    ,
3  12 2n  4 2n  2 2n  18 8 n n  2 n 1 
1 1 1 1 1 1  23
S  7 / 96 . 9.6. а) S n  1      , S ;
6  3 5 2n  1 2n  3 n  3  90
1  11 1 1 1  11  1 1 1 
б) Sn      , S  ; в) Sn      ,
21  6 n n  1 n  2  126  2 n  1 n  2
11 1  1  1 1 
S  1/ 2 . 9.7. а) S n     , S  ; б) S n  8 / 5    ,
2  2 n  1n  2  4  3 5 n 3
8 1 1 1 1 1 1 1 3
S   ; в) S n    , S  . 9.8. а) S n  1    , S ;
15 2 n  1 3n  2  2 2 2 2  3 2
1 1 1
б) S n  6 / 5   , S  6 / 5 ; в) S n  7 / 3  , S  7 / 3 . 9.9. а) S n 
4n  5 4n  1 n 1
162
Відповіді
1 14  1 1 1 1 
 1 , S 1; б) Sn      , S  7/9 ;
n  12 9  2 3n  1 3n  2 3n  5 
2 2 2 12 1 1  1
в) S n      , S  2 / 3 . 9.10. а) S n  1  , S ;
2 
3 n n 1 n  2 8  2n  1  8
5  23 1 1 1  23 2
б) Sn       , S  ; в) Sn  4  
6  15 2n  1 2n  1 2n  3  18 n 1
1 1 1 1 2 1 1 
   , S  4 . 9.11. а)Sn        , S  1/12 ;
n3 n2 n 8  3 2n  1 2n  3 
1 1 1 1 4 n
б) S n    , S   ; в) S n  3   , S  3 . 9.12. а) S n  arctg ,
2 3n  2 2 n n 1 n 1
  1 1  1 1 2 2 1
S  ; б) S n  2    , S   ; в) S n     , S  .
4  8 14 n  8  4 3 n n 1 3
9.13. Виконується для всіх пунктів. 9.14. 1) розбіжний; 2) збіжний; 3) збіжний;
4) розбіжний; 5) розбіжний; 6) збіжний; 7) розбіжний; 8) збіжний; 9) збіжний;
10) збіжний; 11) збіжний; 12) збіжний; 13) розбіжний; 14) розбіжний;
15) збіжний; 16) збіжний; 17) збіжний; 18) розбіжний; 19) розбіжний;
20) збіжний; 21) збіжний. 9.15. 1) розбіжний; 2) збіжний; 3) розбіжний;
4) збіжний; 5) розбіжний; 6) збіжний; 7) збіжний; 8) збіжний; 9) збіжний;
10) розбіжний; 11) розбіжний; 12) розбіжний; 13) розбіжний; 14) розбіжний;
15) розбіжний; 16) збіжний; 17) збіжний; 18) розбіжний; 19) розбіжний;
20) збіжний. 9.16. 1) збіжний; 2) збіжний; 3) збіжний; 4) розбіжний; 5) збіжний;
6) розбіжний; 7) збіжний; 8) збіжний; 9) збіжний; 10) розбіжний; 11) збіжний;
12) розбіжний; 13) розбіжний; 14) збіжний; 15) збіжний; 16) збіжний;
17) збіжний; 18) збіжний; 19) збіжний; 20) збіжний. 9.17. 1) збіжний; 2) збіжний;
3) збіжний; 4) збіжний; 5) розбіжний; 6) розбіжний;7) збіжний; 8) розбіжний;
9) збіжний; 10) збіжний; 11) розбіжний; 12) збіжний; 13) збіжний; 14) збіжний;
15) збіжний; 16) збіжний; 17) збіжний; 18) збіжний; 19) розбіжний; 20) збіжний.
9.18. 1) розбіжний; 2) розбіжний; 3) збіжний; 4) збіжний; 5) розбіжний;
6) збіжний; 7) збіжний; 8) збіжний; 9) розбіжний; 10) збіжний; 11) збіжний;
12) збіжний; 13) збіжний; 14) збіжний; 15) розбіжний; 17) збіжний; 18) збіжний;
19) збіжний; 20) збіжний. 9.20. 1) умовно розбіжний; 2) розбіжний; 3) умовно
збіжний; 4) абсолютно збіжний; 5) абсолютно збіжний; 6) умовно збіжний;
7) збіжний, але не абсолютно; 8) абсолютно збіжний; 9) розбіжний;
10) абсолютно збіжний; 11) абсолютно збіжний; 12) збіжний не абсолютно;
13) розбіжний; 14) абсолютно збіжний; 15) абсолютно збіжний; 16) розбіжний;
1
17) збіжний; 18) розбіжний; 19) розбіжний; 20) збіжний. 9.21. а) x  ;
2
 3 3
б) x    ;  . 9.22. а) 1  x  1 ; б) x  ;3 1;  . 9.23. а)
1
 xe;
 2 2 e
 16 
б) x  ;1 1;  . 9.24. а) x  1 ; б) x   ; 5   ;  . 9.25. а) 1  x  1 ;
 3 
163
Відповіді
б) x  1; 1 . 9.26. а) x  1 та x  1 ; б) x  ;1 1;  . 9.27. а) 1  x  1 ;
 2
б) x  . 9.28. а) x R ; б) x  . 9.29. а) x  2 ; б) x    ;   0;  .
 3
9.30. а) x  0 ; б) x  2; 2 . 9.31. а) x  ; б) x  ; 1  2; .

2
3
9.32. а) 1  x  2 ; б) x  a, де a  1. 9.36. 1) n  11 членів. 9.37. f 0  ;

1
9
 
; f 1  0,049 ; f 0,2  0,108 . 9.38. S 
1 44 1
f  ; f  при
 2  101  3  1001 1 x
xn  1
x  1, залишок Rn  S  S n  . На відрізку x  0; 
1 x  2
1 lg1000 x
Rn   0,001 при n 1  n  11 . 9.39. S 
2 n1 lg 2 1  1  x 
1 при 0  x 1 1  x  при 0  x  1

n
 та Rn   . При будь-якому n Rn
0 при x  0. 0 при x  0
буде більше, наприклад, 0,9 , якщо x  1 n 0,9 , тобто на 0; 1 ряд збіжний
1 
нерівномірно; на  ; 1 - збіжний ряд рівномірно. Тоді при будь-якому x
2 
1  lg
Rn  n   , коли n  . Зокрема Rn  0,01 при n  7 . 9.40. При будь-якому
2 lg 2
невід’ємному x члени даного ряду менші або рівні членів числового збіжного
ряду 1   2    n   . Тоді ряд збіжний рівномірно для всіх x  0 ; Rn x  -

1 1 1
3 3 3
n
1
 
менше залишку числового ряду тобто, Rn x     
3 1
 0,01  n  5 при
1 2  3n1
1
3
x  0 . 9.41. Rn x   2  0,0001 при n  100. x R . 9.46. x  1 , S 
1 1
.
n 1  x 2
1 1 x
. 9.49. S  x 1 lnx 1  x .
1
9.47. arctgx при x  1 . 9.48. S  arctg x  ln
2 4 1 x
1 x
S  1  x  .
1
S x 1 .
m
9.50. . 9.51. при 9.52. 9.53. 0,2 .
2 1  x 2
9.54. а)
1
 ln 2 
3 
 
 ; б)
3 
1 
 

ln 1  2  2  . 9.55. ln 2 . 9.56.
2 2 
2 2
2
.
164
Відповіді
9.57. ln1  x , де 1  x  1 . 9.58. arctgx , де x  1 . 9.59. sin x, x  R .

1 x  1
x  1  x  1 x  1n 3
2 2
    1 x  1 
n 1
9.61.   . 9.62. 1 
2 n 2 2 2!
1 x  1 n 1  3   2 n  5   x  1
2

3 n
      1  . 9.63. 1   
22 3! 2 n 1 n! 4
 x  2 2 
      1n 1    
2 n2

x  22 n2   . 9.64.   x  2  
1 1
 2! 
  4 2n  2! 2 22
 x4

1
x  22    1n1  x  2n   . 9.65. 21  3 
23 2  2 1!
  1
n 1

x  4n  

 . 9.66. ln 2 
x x2 x4
 
 x2 x4
  . 9.67. e1  

  .
2 n!
3n 
 2 8 192  2 6 
x 3
5 x 4
x 2
x 4
nx 2
3n  2n 4
2
9.68. 1  x 2     . 9.69.    . 9.70. 1   x  .
2 6 2 12 2 24
9.71. 1  2x 
2x2    2xn1   . 9.72. 1 x2 
x4
    1
n 1 x
2 ( n 1)
 .
2! n  1! 2! n  1!
x 6 x12 x 6 ( n 1) 
1  x2 
2x4   
9.73. 1    . 9.74.
3! 5! 2n  1!  2  4!
 1n1  22n1  x 2n  
 2x3 4x5 2 n 1
 . 9.75.  3 !  5 !     1 2n  1!   . 9.76. ln10

n 2n x

2n! 
 x x2 xn   x2 1 x4
       1 n 1
  
 . 9.77. 1     
 10 2 10 n 10 n
2
  2 2 4
1 3   2n  3  x 2 n   1 x
3 6
2  x
  1
n 1
  . 9.78. 2  2      
2  4   2n  22n   3  2  3 6  2 
2  5  3n  4  x    1
3n
1 4 6
  1
n 1
    . 9.79. 1   x 3  2 x 
3n  n ! 2   3 3  2!
n 1 1 4   3n  2   1 4 1 3 6
    1   x 3n    . 9.80. x 2   x  x 
3 n!
n
  2 2 4
1  3    2n  1 2 n2  
x n 1 
x 2 n1

2n  n !
x  . 9.81.   1 n
. 9.82.   1 n 1
  2 n1
 2n  1!
.
 n 1 n n 1 2

x n
3  m2 x 2 m4 x 4 
9.83.  n  1! . 9.84. S
2 
1     
n 1 2! 4! 
165
Відповіді
1  xm m3 x 3 m5 x 5 
      . 9.85. 1) 1,39 , похибка 0,01; 2) 0,996; 3) 3,142. 9.86.
2  1! 3! 5! 
1
1) 0,3090, похибка 0,0001; 2) 0,996, похибка 0,0001; 4) 5 . 9.87. 1) 2,154,
15
похибка 0,001. 9.88. 7,389. 9.89. 1,649. 9.90. 0,7788. 9.91. 1,000. 9.92. 0,17365.
9.93. 3,107. 9.94. 4,121. 9.95. 7,937. 9.96. 1,005. 9.97. 3,017. 9.98. 2,001. 9.99. 1,0986.
5 x 3 8x3
9.100. 0,434294. 9.101. 0,6990. 9.102. 1) y  1  2 x  x 2 ; 2) y   x 2  ;
2 1! 2 ! 3!
3) y  1 
x x2
 ; 4) y 
3x 7 x 3
 ; 5) y  t 
1  t  x  4t  2  t 2  x 2 , де
t R ;
2 8 1! 3! 1! 2 !e t
3x 3  e 2 4e 4 x x2 x4 x x 2 2x3
6) y  1  x  x ; 7) y    ; 8) y  1   ;
1! 2! 4! 1! 2 ! 4 ! 1! 2 ! 4 !
x x3 x4 x x 2 x3 x x2
9) y  0   ; 10) y    . 9.106. 1) y  1  
1! 3 ! 4 ! 1! 2 ! 3 ! 1! 2 !
2x3 4x 4 x x2 x3 x4 x5 x6 3x  1
  ; 2) y  1      ; 3) y  2 
3! 4! 1! 2 ! 3 ! 4 ! 5 ! 6 ! 1!
14x  1 2 x 2  e 2 2 2  5e 2 3 23e 2  3e 4 4
2
 ; 4) y  2  x  x  x ; 5) y
2! 1! 2! 3! 4!
x 3 x 4 3x 5 /3 x2 12  2  3 3 3
 1   ; 6) y  1   x ; 7) y 1 
3! 4 ! 5! 1! 2  2! 12  3 !
x x3  / 3x x2 12  2  3 3 3 x x 2 2x3 2x 4
  ; 8) y  1     x ; y  1    ;
1! 2  3 ! 1! 2 2! 12  3 ! 1! 2 ! 3 ! 4!
x x 2 x 3 2 x x 2 10 x 3 3x 2 6 x 4
9) y   ; 10) y  1   ; 11) y  3  ;
2 2 ! 3! 1! 2 ! 3! 2! 4!
4 x 16x 2 94x3 10x 4 2 x 2 x 3 6 x 3 16 x 4
12) y  2    ; 13) y  1    ;
1! 2! 3! 4! 1! 2! 3! 4!
x x3 2 x 4 6 x5 x x 2 x3 2x 4 4x 5 8x 6
14) y  1     ; 15) y  1       ;
1! 3 ! 4 ! 5! 1! 2 ! 3 ! 4 ! 5! 6!
x 4x2 4x4 x 2x 2 4x 4 x x2
16) y  3    ; 17) y  1    ; 18) y  1   
1! 2 ! 4! 1! 2 ! 4! 1! 2 !
x3 2x4 4x5 2 x 2  e 2 2 2  5e 2 3 2  3e 2  e 4 4
   ; 19) y  2  x  x  x ;
3! 4 ! 4! 1! 2! 3! 4!
x 3x 2 10 x 3 38 4 168 x 5
20) y  1     . 9.107. 1) 0,24488,   105 ;
1! 2 ! 3! 4! 5!
3) 0,487,   103 ; 9) 32,831,   103 ; 10) 0,006,   103 .
166
Відповіді
 
sin2n  1  x
 4 /  2n  1
x  2  1 f x   
n 1 sin nx n 1
9.119. . 9.120. .
n 1 n  f  0  f  0  0
 2
  4  cos nx
x   2  
 , n - непарне 2 
 1 cos nx .
n
9.121. n 1 n2 . 9.122. x2 
2
4  n2
0, n - парне n1
e2  1  1  
n  sin nx 
 1 n  
cos nx
9.123. ex    . 9.124. x
  2 n1
2
n1 1  n2 
 
sin x  4 2  
 
cos nx sin nx
   2   4  4 
 n 1 n . 9.125. x  3
2
n 1 n 2
n 1 n .
 при x  2n, n  0,1,2  2 2 , при  
 x 2
2  n 1 sin 2n  1x

    1    1
n 1 sin 2nx
9.126. f x    n1
2n  12
n 1 2n
. 9.127. x
 
 , при x  
4 2
 n 1
4  n 1 cos nx
    n1- 1 2 , n - непарне
    1
4 2 sin nx n
, n - непарне . 9.128. x   .
 n  1 n2 0,  3
  при x  ; x  
0, n - парне 2 2
 8  sin x sin 3x sin 5 x 
   2  2  , n - непарне
9.129. f x      12 3 5  . 9.130. f x 
0, n - парне
2a  sin nx 2 4 
  . 9.131. f x       1
n 1 cos 2nx
. 9.132. f x  
 n 1 n   n 1 4n 2  1

 12 2 2  e l  e l
 1n cos nx
 

  1  3 
  sin nx . 9.133. f x    l e l  e l l 
n
n 1 n n  2l n 1 l 2  2 n 2
nx
  1
n 1
 n sin
2 sin a  1

  e l  e l  
e 2  2 n 2
l . 9.134. f x    
sin x
  2a 1  a 2

n 1
  1   1n  1
f x  
2 sin 2 x
   . 9.136.   cos nx 
22  a 2  4 2 n1 n

 n

1    1  1  sin nx . 9.137.

f x     1
n 1 cos nx
. 9.138. f x    
1
n n 1 n2 2
167
Відповіді
6  sin 2n  1x 1 a 

sin na  cos nx  1  cos nx   sin nx 
 
 n 1 2n  1
. 9.139. y
  2
 
n 1 n
.

9.140. f x  3  4    1

n sin nx
. 9.141. 1) f x   2  10

1n1 sin nx ;
n 1 n n 1 n
2 4  cos 2 x cos 4 x cos 6 x 
2) f x     f x  4 
cos 2nx
     . 9.142.
  3 15 35 4n 2  1 

2n  1x . f x   1 

nx
 2n  1 1
8 1 50 n1 1
 cos 9.143.   sin .
2 n 1
2
2  n1 n 5
x
cos 2n  1
12   1
n1
1 20 
9.144. f x    2  5 . 9.145. f x  3   
2  n 0 2n  12  n1 n
nx 10  cos x cos 3x cos 5x 
 sin . 9.146. f x   5     
3   12 32 52 
 nx sin 2 x sin 3 x  2 3  cos x cos 5 x
     . 9.147. f x     
 1 2 3  3  1 5

f x   sin 2 x 
cos 7 x cos 11x cos 13x cos 17 x 1
      . 9.148. sin 4 x 
7 11 13 17  2

2  n 
9.149. f x      2  cos
1 1 3
sin 8 x  sin10 x   .  1 cos nx .
4 5 8 n 1 n  2 

f x    f x    cos x 
sin nx 1 1 cos 2 x cos 3x cos 4 x
9.150. . 9.151.   
n 1 n 2 4 1 3 24 3 5
1   1 nx
n
4l 2
9.152. f x     sin . 9.153. f x 
3 n3 l
 4  sin x 3 sin 3 x 5 sin 5 x 
  2 2  2  , при a  парному
  a  1 a  3 2 a 2  5 2  sh 
  . 9.154. а) f x   
 4  2 sin 2 x 4 sin 4 x 6 sin 6 x  
  2   , при a  непарному.
   a  2
2
a 2  4 2 a 2  6 2 
 
n cos nx  2  1   1 ch 
n
 1  2  1 ; б) f x    1  n 2  n sin nx . f x 
1  n 2 
9.155.
 n 1  n1
4  2n  1sin2n  1x 4  1 cos 2 x cos 4 x cos 6 x 
  . 9.156. f x         .
 n1 2 2  2n  12   2 1  22 1  42 1  62 
2  sin 2nx 2  cos 2n  1x
9.157. f x   1   n . 9.158. f x    .
 n 1  n0 2n  12
168
Відповіді
2 4  cos 2 x cos 4 x cos 6 x 

9.159. f x   f x 
cos 2nx
       . 9.160.
  3 15 35 4n 2  1 

4  sin 3x 3sin 9 x
f x   1   2  1  2 f x     2 2  2
cos x n 1 cos nx
. 9.161. 
2 n2 n 1   2 3 2  92
nx
5 sin15 x  
 1n  1 cos nx  2  1n sin 2 .
f x    
1 2
 . 9.164. 
2 2  15 2  2 2 n 1 n2 2  n1 2
1  
n  nx e 2  1
f x   n f x  
3 4
9.165.  2 2 
cos n  cos  1 cos . 9.166. 
4 n 1  2  2 
n
1 sin

cos nx n sin nx   3   n
 
2
n 1 1 n2

1 n2 
  1 . 9.167. а)   3
6 2 n1 n 2
 cos sin 2x 
 3
n  4  sin a  sin x sin 3a  sin 3 x 
 sin  ; б)
cos 2nx f x       ; в) f x 
3    12
3 2

a   a  1  1  cos 2na x 1
  f x   2 sin
4
 cos 2nx ; г)  sin x 
 n n 1 n2  2 
3x 1 
cos 2n  1x
f x    2n  1
4 4
 sin  sin 2x   . 9.168. .
3 n2
2
2 2  n 0
2
2n
1  cos
 2
f x    2  f x  
2 3 3 ,
9.169. 0 x 3. 9.170.  
3  n2 4 

cos 2n  1x  
 3  1  f x     1
n1 sin nx 8
 
n
. 9.171. а)
n1 2 n  1 2
n1 n 2 n 0
sin
2n  1x

cos 2n  1x
f x   f x   
32h
 2n  1
2 1 4
 ; б)  . 9.172. 
2n  12 2 2 n 0
n
2
 2x 6x 10x 
 sin 
1   1 e   1  i n i n x
sin sin  n
 l  l  l   . 9.173. f x     e .
 2 2
6 2
10 2
 2 1 n2
  n 
 
i  1 sh    1 i n x
n
9.174. f x      e i n  x . 9.175. f x     e . 9.176. f x 


  2n  1  n1  n 2
n
sh  
 1n  i n  ei n x n sin i n x
f x 
 f x    
1 2 e 2 .
  . 9.177. 9.178.
  1  n2 n  2
169
Відповіді
  1  2 x 
 2  sin 2 cos
f x     0
2 d

1 i n  
   1 sh11   n
n
2 2
 ei 2  n x . 9.179.  .
 1
 при x  0, x  1
2

 sin  sin    cos  
9.180. f x     cos  x   sin  x  d . 9.181. f x 
0
 2 
   

1  
 cos sin 
2 sin  cos  x
  2 cos x  2 sin x  d , x  0 .9.182. f x   d . 
 0  1  2
1  2
 0 
 
 
 cos

 cos
  2 x 

2  sin  x
f x    f x   
2 2 2
9.183.  d . 9.184. d .
0 1  2
 0 1 2
 
8 sin  cos  x 2 sin 2 
9.185. f x    d . 9.186. f x    cos  x d .
0   0 2
 
6 sin  cos  x 2 cos  x
9.187. f x    d . 9.188. f x    d . 9.189. f x 
0   0 a2  2
 
2 2 sin   cos   1 2 cos  x
 f x  
 0 1   2
  cos  x d , x  1 . 9.190. d .
0 2
 
2   sin  2  sin 
f x   f x  
 0  2  0 1   2
9.191.  sin x d . 9.192. sin x d .
2 
 sin 
2 sin 
f x    f x  
12
 0 1   2
9.193. 3  cos x d , x  0 . 9.194.  sin x d .
 0 2
2 sin z
f c z   f s z   f c z  
2 1 2 z
9.195. , . 9.196.   ,
 z 2 1  z 2 1  z
z z
sin 2 cos 
2 1  cos  z 1 
f s z   F z  
2 cos z 2 2
 . 9.197.       .
 z 2  z 2
z z 
4 cos z
9.198. F z  
1

 . 9.199. F z  
iz i  z

e   1 . 9.200. C   
1
2a  i  
,
2
2
1 4 z 2

2 sin 
C    f x   C   
1 1 1
2  a  i 
, e i  x d . 9.201. 
2 a   
2 2 
 
170
Відповіді

 4  1 sin  i  x
f x   C  
i
  
  2 cos    2  . 9.202.  e d , x  1 . 9.203.
   
a
 sin  a
a  i a2 a 2  e i   x  2  d .
C    f x   
1 1 1
  sin e , sin ,
 2  2   

 ei  x 
f x    C    C   
9.204.
2    i 2  2
d ,
 
2 a  i    2
2
,

 .

2 a   2

2 2

  4  2 2 a 2  2 
171
Зміст
Глава VI. Інтегральне числення функцій однієї змінної………….. 3

§1. Невизначений інтеграл……………………………………….… 3
Найпростіші прийоми інтегрування……………………….… 3
Основні методи інтегрування………………………………… 7
Основні класи інтегровних функцій…………………………. 12
§2. Означений інтеграл…………………….……………………….. 23
Способи точного обчислення інтегралів ……………………. 23
Невласні інтеграли……………………………………………. 27
§3. Застосування інтеграла…………………………………………. 31
Деякі задачі геометрії і статики……………………………… 31
Деякі задачі фізики……………………………………………. 50
Глава VII. Функції багатьох змінних………………………………... 52
§1. Найпростіші властивості функції..…………………………….. 52
Основні поняття………………………………………………. 52
Область визначення……………………………………….….. 53
Границі функцій. Неперервність…………………………….. 54
§2. Диференціальне числення функцій багатьох змінних……….. 54
Частинні похідні………………………………………………. 54
Диференціали. Наближені обчислення……………………… 58
Диференціювання складних функцій…………………….….. 60
Диференціювання функцій заданих неявно та
параметрично…………………………………………………….….. 61
Заміна змінних в диференціальних виразах………………… 63
§3. Застосування диференціального числення функцій багатьох
змінних………………………………………………………………….. 64
Інтегрування повних диференціалів…………………………. 64
Скалярне поле. Градієнт функції. Похідна за напрямом…… 64
Екстремум функції кількох змінних…………………………. 66
Умовний екстремум ………………………………………….. 67
Найбільше та найменше значення функції в області……….. 67
Глава VIII. Диференціальні рівняння……..………………………… 69
§1. Рівняння першого порядку …………………………………….. 69
Рівняння з відокремлюваними змінними……………………. 69
Однорідні рівняння…………………………………………… 69
Лінійні рівняння………………………………………………. 70
172
Різні задачі…………………………………………………….. 71
Інші приклади рівнянь першого порядку……………………. 72
§2. Рівняння другого та вищих порядків………………………….. 75
Окремі випадки рівнянь другого порядку……………….….. 75
Частинні випадки рівнянь вищих порядків…………………. 77
§3. Лінійні рівняння………………………………………………… 77
Рівняння зі сталими коефіцієнтами………………………….. 78
Рівняння вищих порядків…………………………………….. 81
§4. Системи диференціальних рівнянь……………………………. 81
§5. Геометричні задачі, які приводять до диференціальних
рівнянь……………………………………………………………….….. 83
Диференціальні рівняння першого порядку………………… 83
Рівняння другого порядку……………………………………. 85
§6. Текстові задачі, які приводять до диференціальних
рівнянь……………………………………………………………….….. 85
Глава IX. Ряди…….……………………………………………………. 89
§1. Числові ряди…………………………………………………….. 89
Числові ряди……………………………………………….….. 89
Збіжність рядів з додатними членами……………………….. 91
Знакозмінні ряди……………………………………………… 95
§2. Функціональні ряди…………………………………………….. 96
Інтервали збіжності…………………………………………… 96
Рівномірна збіжність………………………………………….. 100
Степеневі ряди………………………………………………… 102
§3. Застосування рядів Тейлора……………………………….…… 103
§4. Ряди Фур’є………………………………………………….…… 107
Комплексна форма ряду Фур’є………………………….…… 113
Інтеграл Фур’є………………………………………………… 113
Комплексна форма інтеграла Фур’є…………………….…… 116
Відповіді………………………………………………………………… 117
173
В.І. Беспальчук, Р.М. Головня, В.В. Івахненкова,
Р.Б. Кондратюк, С.П. Онуфрійчук, Н.В. Письменчук,
О.І. Прилипко
Збірник задач з математики

Частина 2
Інтегральне числення однієї змінної

Диференціальне рівняння
Диференціальне числення функцій багатьох змінних
Ряди
Комп’ютерний набір та верстка Собко І.О.

Макетування Андрейчиков В.Л.
Підписано до друку 28.02.2001. Формат 6084 1/16.

Папір офсетний. Гарнітура Times New Roman.
Ум. друк. арк. 10,88. Наклад 400 прим. Зам. 94.
Редакційно видавничий відділ

Житомирського інженерно-технологічного інституту
10005, м. Житомир, вул. Черняховського, 103

Збірник задач з вищої математики ЖДТУ частина 2.

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Збірник задач з вищої математики ЖДТУ частина 2.

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ЗБІРНИК ЗАДАЧ

ІНТЕГРАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ ФУНКЦІЙ ОДНІЄЇ

Інтегральне числення функцій однієї змінної

В.І. Беспальчук, Р.М. Головня, В.В. Івахненкова, Р.Б. Кондратюк,

341 Збірник задач з математики. Частина 2. Інтегральне

Збірник задач складено згідно з діючими програмами з вищої

©В.І. Беспальчук, 2001

6.27.  arcsin x  arccos x  dx .

В задачах 6.28-6.105 знайти інтеграли, використовуючи теорему про

6.28.  sin x d sin x  . 6.29.  tg3 x d tgx  . 6.30. 

6x  5 dx . 6.44.  sin 3 x cos x dx . 6.45. 

В задачах 6.106-6.115 знайти інтеграли за допомогою виділення цілої

В задачах 6.133-6.156 знайти інтеграли, використовуючи формули

6.141.  cos x sin 3x dx . 6.142.  cos 2 x cos 3 x dx .

Основні методи інтегрування

x3  x ln x dx n  1 . 6.162.  x arctgx dx .

 e sin 2 x  cos 2 x  dx .  e cos n x dx .

В задачах 6.229-6.233 знайти інтеграли, використовуючи спочатку

Основні класи інтегровних функцій

2) Знаменник має тільки дійсні корені; деякі корені  кратні.

Деякі ірраціональні функції

2)Функції виду R  x, a 2  x 2 , R  x, a 2  x 2 , R x, x 2  a 2 

Способи точного обчислення інтегралів

Безпосереднє застосування формули

 cos x  cos3 x dx .  sin  x    dx .

В задачах 6.675-6.685 інтегруванням частинами знайти інтеграли.

( n - ціле невід’ємне число) і обчислити інтеграли:

6.687. Отримати рекурентну формулу для обчислення інтегралу

 sin x  cosn x dx ( m і n - цілі додатні числа або нулі; дослідити

частинні випадки парних та непарних значень m і n ).

Заміна змінної в означеному інтегралі.

Інтеграли з нескінченними межами

В задачах 6.755-6.762 дослідити збіжність інтегралів.

Інтеграли від необмежених функцій

В задачах 6.681-6.786 дослідити збіжність інтегралів.

6.787. Функція f x  на півінтервалі a;   неперервна і

В задачах 6.795-6.804 обчислити невласні інтеграли ( n -ціле додатне

В задачах 6.810-6.819 обчислити інтеграли, користуючись формулами

інтегралом Лобачевського). Довести співвідношення

В задачах 6.821-6.825 обчислити інтеграли.

§3. Застосування інтеграла

Деякі задачі геометрії і статики

6.827. Знайти площу фігури, яка розміщена між параболою

6.840. Знайти площу фігури, обмеженої віссю ординат і лінією

6.845. Знайти площу фігури, обмеженої замкненою лінією

6.846. Знайти площу фігури, обмеженої замкненою лінією

6.847. Знайти площу фігури, обмеженої замкненою лінією

6.848. Знайти площу замкненої частини фігури, обмеженої лінією

б) Обчислити площу фігури, обмеженої лінією y  ln x , віссю

6.865. Знайти площу петлі лінії:

В задачах 6.878–6.882 зручно перейти попередньо до полярних

6.884. Знайти площу фігури, яка міститься між лінією y  xe і її 2

6.892. Знайти довжину дуги лінії y  ln x (від x1  3 до x2  8 ).

6.898. Знайти периметр одного із криволінійних трикутників,

6.902. На циклоїді x  at  sin t  , y  a1 cos t  знайти точку, яка

6.903. Задано астроїду x  R cos3 t , y  R sin 3 t і точки на ній AR; 0 ,

6.914. Знайти довжину дуги архімедової спіралі   a від початку

6.926. Обчислити об’єм тіла, обмеженого поверхнею, яка утворена

6.938. Обчислити об’єм тіла, яке утворилося обертанням навколо осі

6.949. Знайти об’єм тіла, обмеженого поверхнею, яка утворюється

6.950*. Обчислити об’єм тіла, обмеженого еліпсоїдом

6.958. Циліндр, основа якого є еліпсом, перетнутий похилою

Площа поверхні обертання

6.972. Дуга кола x 2  y 2  a 2 , яка лежить в першому квадранті,