Professional Documents
Culture Documents
Безопасность жизнедеятельности
Безопасность жизнедеятельности
Вим.Аркуш№ докум.Підп.Дата
ДП-8.091502.01.0007.00.00.ПЗ р
к
перше місце вряду відомих нам стихійних лих. Що стосується людских жертв
і частки матеріального збитку, що припадає на одиницю ураженої площі, то в
цьому випадку повені займають друге місце після землетрусів. Величина
збитку при повенях залежить від багатьох причин: висоти і часу стояння
небезпечних рівнів води, площі затоплення, швидкості затоплення,
своєчасного прогнозу, організаційних заходів населення, наявності і стану
захисних гідротехнічних споруд.
Головними факторами, які впливають на величину збитку від повенів, є:
максимальний рівень води, який установлюється під час повені; тривалість
стояння паводкової води. Чим довше утримається вода на затопленній
теріторії, тим більше буде збиток.
Збиток буває прямий і непрямий. Види прямого збитку: пошкодження
будівель, доріг, ліній електропередач, меліоративних систем; загибель худоби
і сільськогосподарських угідь; зниження і зіпсування сировини, палива,
продуктів харчування, добрив та ін.; витрати на тимчасову евакуацію
населення; змивання родючого шару грунту та ін.
На Україні найчастіше відбуваються повені перших двох типів. При
надзвичайних ситуаціях, загрозу затоплення на Україні можуть скласти
Київське, Кременчуцьке, Каховське та інші водосховища.
При руйнуванні гребель затоплення теріторії відбувається зі швидкістю
руху хвилі прориву. Хвиля прориву – це хвиля яка утворюється на фронті
стрімкого руху води в проран. Ця хвиля має значну висоту гребня і швидкість
руху. Хвиля прориву має велику руйнівну силу. Висота хвилі прориву і
тривалість її утворення залежить від розміру прорану, глибини води перед
греблею, об‘єму водосховища. Швидкість руху хвилі становить від 3 до 25
км/год ( для гірських районівдо 100 км/год).
Так наприклад при руйнуванні греблі на Кременчуцькій ГЕС час
спорожнення водосховища можна визначити за формулою 8.1
Вим.Аркуш№ докум.Підп.Дата
ДП-8.091502.01.0007.00.00.ПЗ р
к
, (8.1)
год. (8.2)
Вим.Аркуш№ докум.Підп.Дата
ДП-8.091502.01.0007.00.00.ПЗ р
к
повинні торкатися електропроводки та електроприладів. При можливості
необхідно перейти на верхні поверхи будинку або дах.
По затопленому району обмежується переміщення.
Вим.Аркуш№ докум.Підп.Дата
ДП-8.091502.01.0007.00.00.ПЗ р
к
їх розливу на поверхні («вільно», «в піддонах» чи «обваловку»); висота
піддону чи обваловки складських ємкостей; метеорологічні умови:
температура повітря, швидкість вітру на висоті 10 м (на висоті флюгера),
ступінь вертикальної стійкості повітря.
При передчасному прогнозуванні масштабів зараження на випадок
аварій на підприємствах в якості вихідних даних рекомендується приймати за
величину викиду СДОР — його склад в максимальний по об'єму одиничній
ємкості. Для прогнозування масштабів зараження безпосередньо після аварії
повинні братися конкретні дані про кількість .викинутої (розлитої) СДОР і
реальні метеоумови.
Залежно від кількості СДОР, їх фізичних, токсичних властивостей,
швидкості вітру, стану атмосфери, рельєфу місцевості, температури повітря
може утворюватися зона зараження на значній території.
Зоною хімічного зараження називається територія, що включає місце
безпосереднього розливу (викиду) СДОР і територія, над якою
розповсюдилися пари отруйних речовин в уражаючих концентраціях.
Розміри зони хімічного зараження характеризуються глибиною (Г),
шириною (Ш), площею (S) відповідно до рисунок. 8.1.
Рисунок 8.1 - Зона хімічного зараження, яка виникає внаслідок
Вим.Аркуш№ докум.Підп.Дата
ДП-8.091502.01.0007.00.00.ПЗ р
к
Глибина зони в умовах відкритої місцевості і необвалованої ємкості
розраховується за формулою
(8.3)
Вим.Аркуш№ докум.Підп.Дата
ДП-8.091502.01.0007.00.00.ПЗ р
к
Джерелами забрудненая навколишнього середовища радіонуклідами
Україні являються 5 атомних станцій (14 енергоблоків), об'єкти народного
господарства, що використовують радіоізотопні препарати, атомні
енергетичні установки дослідницького та іншого призначення, транспортні
засоби і космічні апарати з ядерними енергетичними установками, ядерні
боєзапаси в місцях збереження.
Сьогодні в Україні налічується близько 800 підприємств, організацій та
установ, що здійснюють діяльність з використанням радіоізотопної продукції.
Води використовуються в гірнично-добувній, хімічній, легкій, харчовій
промисловості, чорній і кольоровій металургії, медицині.За їх допомогою
вирішуються як виробничі, так і науково-технічні задачі: контроль рівня
рідин, виміри фізичних та інших параметрів, контроль технологічних процесів
і якості робіт та інше.
При порушенні правил експлуатації можливі аварійні ситуації, які
супроводжуються впливом радіоактивних випромінювань на людей, тварин,
навколишнє середовище. Найчастіше все це відбувається при руйнуванні
захисної оболонки і порушення герметичності джерел, викраданні і втратах
препаратів.
Внаслідок використання радіоактивних елементів в промисловості
утворюються відходи, які збирають, зберігають та захоронюють міжобласні
спецкомбздати об'єднання «Радон». За майже чотири десятиріччя сховища
цих спецкомбінатів прийшли у незадовільний технічний стан, а деякі з них
опинилися в міській смузі (наприклад, Київський міжобласний спецкомбінат).
Це викликає обгрунтоване занепокоєння населення, яке проживає поблизу цих
сховищ. Всього ж на Україні 900 могильників радіоактивних відходів.
Значна за площею територія може бути забруднена радіонуклідами при
аваріях з космічними апаратами, що використовують ядерні енергетичні
установки. Проходячи щільні шари атмосфери збірна реактора згорає, а
радіоактивні частинки осідають на землю і забруднюють її.
Вим.Аркуш№ докум.Підп.Дата
ДП-8.091502.01.0007.00.00.ПЗ р
к
Чорнобильська катастрофа створила надзвичайно небезпечну для
здоров'я людей і довкілля радіаційну ситуацію, умови для надходження
радіоактивних продуктів у водні об'єкти та осіданні їх на грунт з наступною
міграцією підземними водами на значній території України..
Небезпека радіоційного забруднення грунтів полягає в тому, що їх
вплив на організм людини проявлятиметься протягом багатьох поколінь.
Тому основними заходами радіаційної безпеки населення, яке проживає
на забруднених територіях, є:
-запобігання потрапляння радіоактивних речовин в організм;
-радіоактивний контроль вмісту радіоактивних речовин у продуктах
харчування і навколишньому середовищі;
-використання продуктів харчування, що сприяють виведенню
радіоактивних речовин з організму;
-загальноприйняті гігієнічні рекомендації з організації праці, побуту,
відпочинку, харчування, а також заходи для зміцнення здоров'я населення,
дотримання здорового способу життя;
-систематичний контроль за станом здоров'я;
-лікування хронічних захворювань, хід яких ускладнюється впливом
радіоактивних речовин тощо.
Вим.Аркуш№ докум.Підп.Дата
ДП-8.091502.01.0007.00.00.ПЗ р
к