МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

РОБОЧИЙ ЗОШИТ
для самостійної роботи студентів 6 курсу
Навчальної дисципліни Внутрішня медицина (в т. ч. клінічна фармакологія,
медична генетика, клінічна імунологія та алергологія, професійні
хвороби)???? ХІБА НЕ ВІЙСЬКОВО-ПОЛЬОВА ТЕРАПІЯ?? Див.,
наприклад, тему №2 (прикріплено)
Напряму «Медицина»
Спеціальності «Лікувальна справа»
Кафедра внутрішньої медицини №3
Тема: Захворювання внутрішніх органів при бойовій хірургічній
травмі та травмах в умовах катастроф та аварій мирного часу.
Захворювання, викликані дією на організм термічних факторів
(тепла та холоду).

Автор: доцент, к.м.н. Смирнова О.В.

Розглянуто та затверджено цикловою методичною комісією з терапевтичних

дисциплін від _____________2021 р., протокол № _____
 ВСТУП
Одним із ефективних засобів організації самостійної роботи
студентів з тем дисципліни, які відведені на самостійне опрацювання є
робота студента над робочим зошитом. Роботу над робочим зошитом слід
починати з ознайомлення ключових питань з теми. На наступному етапі
необхідно познайомитися з переліком джерел, в яких студент може знайти
відповіді на поставлені питання. Для більш поглибленого вивчення даної
проблеми студент може звернутися на професійні сайти.
Ознайомившись з теорією, студенту необхідно оцінити ступінь
засвоєння матеріалу. У цьому зв'язку він вирішує запропоновані завдання,
тестові запитання з теми. Особливу увагу при підготовці до заняття студент
повинен звернути на необхідний мінімум тих практичних навичок, якими
йому необхідно оволодіти. У відповідних розділах підручників, посібників,
він повинен почерпнути ті відомості, які йому потрібні для оволодіння
практичними навичками.
Організація самостійної роботи засобом робочого зошита
здійснюється наступним чином: викладач представляє робочий зошит
студенту або на електронних носіях (на кафедральному сайті), або в
друкованому вигляді, далі студенти виконують завдання в позааудиторний
час, згодом викладач їх перевіряє та оцінює на початковому етапі
практичного заняття.
Критерії оцінки завдань робочого зошита
Кожне завдання вимагає окремого підходу при оцінці якості його
виконання зі своїми критеріями. І тим не менш, при 5-бальній оцінці кожного
виду завдань слід дотримуватися загальнодидактичних критеріїв, а саме:
Оцінка «5» ставиться, якщо студент:
1. Виконав роботу без помилок і недоліків.
2. Допустив не більше одного недоліку.
Оцінка «4» ставиться, якщо студент виконав роботу повністю, але
допустив в ній:
1. Не більше однієї негрубої помилки і одного недоліку.
2. Не більше двох недоліків.
Оцінка «3» ставиться, якщо студент правильно виконав не менше
половини роботи або допустив:
1. Не більше двох грубих помилок або не більше однієї грубої і однієї
негрубої помилки і одного недоліку;
2. Не більше двох-трьох негрубих помилок або однієї негрубої помилки
і трьох недоліків;
3. За відсутності помилок, але за наявності чотирьох-п'яти недоліків.
Оцінка «2» ставиться, якщо студент:
1. Допустив число помилок (недоліків) перевищує норму, при якій
може бути виставлена оцінка «3».
2. Якщо правильно виконав менше половини роботи .
 3. Не приступив до виконання роботи.
Правильно виконав не більше 10% всіх завдань.

Змістовий модуль 1: «Організація терапевтичної допомоги при

надзвичайних ситуаціях»

Тема 3. Захворювання внутрішніх органів при бойовій хірургічній

травмі та травмах в умовах катастроф та аварій мирного часу. Захворювання,
викликані дією на організм термічних факторів (тепла та холоду)

Мета (навчальні цілі): Навчити студентів класифікувати та розрізняти

патологічні зміни внутрішніх органів при травмі; ознайомити студентів з
первинними та вторинними ушкодженнями та захворюваннями внутрішніх
органів при травмах і пораненнях; навчити розрізняти синдромальну
характеристику різних видів травм і захворювань, а також складати
алгоритм лікування конкретного захворювання: при опіковій травмі;
при компресійно-роздавленій травмі; теплових ураженнях та
переохолодженні організму з урахуванням отриманних уражень, Навчити
студентів складати алгоритм діагностики та лікування захворювань, які
виникли при бойовій травмі чи в умовах катастроф.

Студент повинен знати:

1. Класифікацію патологічних змін внутрішніх органів при травмі.
2. Синдромальну характеристику різноманітних видів травми.
3. Алгоритм «Травми живота».
4. Поняття про опікову травму, класифікація опіків.
5. Класифікація ступенів опіків.
6. Поняття про компресійно-роздавлену травму, класифікація.
7. Класифікація теплових уражень та переохолодження організму.
8. Класифікація переохолодження.
9. Біохімічне дослідження крові: креатинін, загальний білок, білкові
фракції, трансамінази, білірубін.

Студент повинен вміти:

1. Вміти розрізняти захворювання внутрішніх органів при різних
видах травм.
2. Вміти проводити синдромальну характеристику основних видів
травм.
3. Вміти визначати первинні та вторинні захворювання
внутрішніх органів після травм і поранень.
4. Визначати захворювання внутрішніх органів при
опіковій травмі
5. Розпізнавати та надавати допомогу при захворювання
внутрішніх органів при компресійно-роздавленій травмі
 6. Вміти класифікувати теплові ураження та переохолодження
організму.

7. Складати план обстеження хворих та і інтерпретувати зміни

біохімічних показників крові при захворюваннях внутрішніх
органів
8. Оцінювати ризики несприятливих подій у майбутньому

Основні терміни теми (5-6) що означає 5-6?

Термін Визначення
Травматичний шок - безпосередня реакція організму на
травму, на її психічні і нервово-
больові чинники, на крово- або
плазмовтрату. Його патогенез
пов'язаний з розладом
життєвоважливих функцій,
розвитком гострої судин-ної,
дихальної, ниркової й ендокринної
недостатності, гіпоксії і ацидозу, зі
збудженням, а потім позамежовим
гальмуванням ЦНС у вигляді
торпідного синдрому.
Гнійно-резорбтивна лихоманка - загальний прояв гнійного запалення,
зумовлений резорбцією у кров
інфікованих продуктів гнійного
розпаду тканин з наступною
інтоксикацією організму. Можлива
транзиторна бактеріємія. Принципово
важливо, що загальні явища
інтоксикації суворо пропорційні інте-
нсивності місцевому нагноєнню і
припиняються при санації вогнища.

Рановий сепсис - на відміну від гнійно-резорбтивної

лихоманки - це загальне інфекційне
захворювання, зумовлене
генералізацією гноєтворної мікроф-
лори з місцевого вогнища у зв'язку зі
зміненою імунологічною
реактивністю до інфекції. Важкість
сепсису неадекватна стану місцевого
вогнища. Хірургічна санація вогнища
при сепсисі обов'язкова, хоча може
вже не чинити остаточного впливу на
 лікування септичного процесу.

Травматичне (раневе, опікове) - результат довготривалої гнійно-

виснаження резорбтивної лихоманки або сепсису,
що призводить до зниження опір-
ності, трофічних розладів, атрофії
паренхіматозних органів, різкого
розладу обмінних процесів. В основі
виснаження лежить глибокий
білковий дефіцит внаслідок
генералізованого розпаду тканин,
постійної втрати білків через ранову
поверхню
Опіки (combustio) - ушкодження тканин організму, які
виникають у результаті місцевої дії
високої температури, а також
хімічних речовин, електричного
струму або іонізуючого
випромінювання
Компресійно-роздавлена травма - специфічний варіант травми,
(синоніми: синдром тривалого пов’язаний з масивним тривалим
роздавлю-вання, краш-синдром, роздавлюванням м’яких тканин або
міоренальний синдром, синдром здавленням магістральних судинних
Байуотерса) стовбурів кінцівок, що відрізніється
тяж-ким клінічним перебігом і
високою летальністю.

Переохолодження організму - розлад функцій організму у

результаті впливу низької
температури. Розрізняють загальне і
місцеве переохолодження
(відмороження), проте на практиці
загальне переохолодження часто
поєднується з місцевим, а місцевий
вплив холоду може викликати
виражене загальне переохолодження

Література:
1. Військова терапія. Питання до самостійної роботи студентів.
Навчальний посібник / Візір В.А., Демеденко О.В., Содомов А.С. / -
Запоріжжя: ЗДМУ, 2018. - 136 с.
2. Воєнно-польова терапія: підручник [за ред. Г.В. Осьодло, А.В.
Верби]. – К. СПД Чалчинська Н.В., 2017. – 620 с.
 3. Екстрена та невідкладна медична допомога: підруч. для ВНЗ / М.І.
Швед [та ін.]. – Тернопіль: ТДМУ: Укрмедкнига, 2016. – 448 с.
4. Екстрена медична допомога військовослужбовця на до
госпітальному етапі в умовах збройних конфліктів: навч. посіб. / М.І. Бадюк
[та ін.]. – К.: СПД Чалчинська Н.В., 2018. – 204 с.
5. Наказ МОЗ України від 15.01.2014 No 34 "Про затвердження та впро
вадження медико-технологічних документів зі стандартизації екстреної
медичної допомоги". Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної
допомоги "Травма живота".
6. Перша медична (екстрена) допомога з елементами тактичної
медицини на до госпітальному етапі в умовах надзвичайних ситуацій: навч.
посіб. / В.С. Тарасюк [та ін.]. – 2 вид., випр. – К.: ВСВ «Медицина», 2017. –
368 с.

Завдання для самостійного опрацювання теми

(потрібно відповісти письмово)

Варіант 1

Завдання 1.
Головні прояви травматичного шоку при вогнепальній травмі:
- психомоторне збудження, що замінюється глибоким пригніченням
вищої нервової діяльності при збереженій свідомості;____________________
- ____________________________________________________________
- ____________________________________________________________
- ____________________________________________________________
- ____________________________________________________________

Завдання 2.
Назвіть характерні первинні патологічиі зміни в органах системи
травлення:
1. Ушкодження паренхіматозних органів черевної порожнини;________
2. ___________________________________________________________
3. ___________________________________________________________
4. ___________________________________________________________
5. ___________________________________________________________
 Завдання 3.
Компресійно-роздавлена травма за тяжкістю стану поділяється:
Ступені тяжкості Характеристика
Легкий ступінь Здавлення до 4 годин
Середній ступінь
Тяжкий ступінь
Вкрай тяжкий ступінь

Завдання 4.
В патогенезі СТЗ найбільше значення мають три фактори:
1. Больовий подразник;_____________________________
2. _______________________________________________
3. _______________________________________________

Завдання 5.
До первинних ушкоджень, що виникають у серцево-судинній системі
в ранній термін після поєднаних травм і поранень, відносять:
- забій серця; _________________________________________
- ____________________________________________________
- ____________________________________________________
- ____________________________________________________
- ____________________________________________________
- _____________________________________________________

Завдання 6.
Періоди СТЗ:
І - ранній період;______________________________________
ІІ - __________________________________________________
ІІІ -__________________________________________________
 Тестові запитання
Варіант 1

Виберіть одну правильну відповідь:

1. Яка тривалість гострого періоду травматичної хвороби?:

А. Перші години (доба)
В. Перші години (доба)
С. До двох тижнів
Д. Більше 2-х тижнів
Е. Немає вірної відповіді

2. Зміни внутрішніх органів, патогенетично пов’язані з травмою:

A. Забій серця
B. Забій нирки
C. Грипозна пневмонія
D. ТЕЛА
E. Транзиторна гіпертензія

3. Основні патологічні синдроми, що зустрічаються при травматичній

хворобі:
A. Травматичний шок
B. Гнійно - резорбтивна лихоманка
C. Рановий сепсис
D. Синдром ателектаза
E. Ранове виснаження

4. Допомога хворому з синдромом тривалого здавлювання при відсутності

ознак загибелі кінцівки:
А. Направлення на госпіталізацію
B. Знеболювання, іммобілізація, боротьба з шоком
C. Введення кровозамінників
D. Джгут
E. Наркотичні анальгетики

5. Потерпілому після вилучення з-під завалу введений промедол. Який

принцип лікування синдрому тривалого здавлювання забезпечить введення
цього препарату?
A. Підтримка кровообігу
B. Корекція КЛС
C. Ентеральне харчування
D. Анестезія, аналгезія
E. Детоксикація
 Варіант 2
Завдання 1.
Характеристика періодів СТЗ:
Період Тривалість Клінічні ознпки
І
ІІ
ІІІ

Завдання 2.
Ознаки сонячного удару:
1. Розбитість;________________________________________________
2. __________________________________________________________
3. __________________________________________________________
4. __________________________________________________________
5. __________________________________________________________
6. __________________________________________________________
7. __________________________________________________________
8. __________________________________________________________
9. __________________________________________________________
10. _________________________________________________________
11. _________________________________________________________
12. _________________________________________________________
13. _________________________________________________________
14. _________________________________________________________

Завдання 3.
Переохолодження розрізняють:
Гостре переохолодження Хронічне переохолодження з
розвитком
1. 1.
2. 2.
3. 3.
Завдання 4.
Надайте характеристики ступені опіків:
Ступінь ОЗНАКИ

II

III A

III B

IY

Завдання 5.
Види компресійно-роздавленої травми:
синдром тривалого роздавлювання;__________________________
 ________________________________________________________
 ________________________________________________________
 ________________________________________________________
 ________________________________________________________
 ________________________________________________________
 Завдання 6.
Симптоми опікового шоку:

1. ___________________________________________________________
2. ___________________________________________________________
3. ___________________________________________________________

Тестові запитання
Варіант 2

Виберіть одну правильну відповідь:

1. Легкий ступінь компресійно-роздавленої травми виникає за умов

здавлення:
A. Більше 4 годин
B. 6-8 годин
C. Більше 8 годин
D. До 2 годин
E. До 4 годин

2. Проміжний період проявів при компресійно-роздавленій травмі триває:

A. З 2 по 9 добу
B. 3 по 10-12
C. З 4 по 8 доби
D. З 2 по 6 добу
E. З 4 по 10 добу

3. Період ранніх проявів при компресійно-роздавленій травмі триває:

A. Від 30 хвилин до 1 години;
B. З першин годин до доби
C. З 1 по 2 добу
D. 2-3 дні
E. З 5 по 8-10 добу

4. Адинамічна стадія загального переохолодження організму

характеризується наступною сукупністю ознак:
А. Апатія, ціаноз і блідість шкіри, утруднена, «гусяча шкіра»,
температура тіла 34 градуси
В. Різка сонливість, пригнічення свідомості, акроціаноз, дизартрія,
брадикардія, брадипное, зниження ректальної температури до 31 градусу
 С. Відсутність свідомості, реакції зіниць на світло, патологічне
дихання, судоми
Д. Відсутність клінічно значущих ознак
Е. У будь-якому випадку призводить до летального випадку

5. Ускладнення у вигляді набряку головного мозку та легень, крововиливів в

тканини та органи при замерзанні розвиваються у:
А. Судомну фазу
В. Ступорозну фазу
С. Адинамічну фазу
Д. Спостерігаються при будь якій фазі зазначеного патологічного
процессу
Е. Не характерні для клінічного перебігу замерзання

Варіант 3

Завдання 1.
Фази клінічного протікання замерзання:
1. ________________________________________________
2 .________________________________________________
3. ________________________________________________

Завдання 2.
Клінічні ознаки гіповолемічного шоку:
- Холодна, бліда, волога шкіра;
- _________________________________________________
-__________________________________________________
- __________________________________________________

Завдання 3.
За етіологічною ознакою опіки розрізняють:
- ___________________________________________________
- ___________________________________________________
- ___________________________________________________

Завдання 4.
Характеристика ступенів відмороження:
Ступінь Характеристика
I Відчуття поколювання, оніміння,
втрата еластичності шкіри. Після
зігрівання шкірні покриви приймають
червоне або ціанотичне забарвлення,
 виникає зуд, біль, парестезія, набряк.
Зворотність функціональних
порушень та морфологічних змін
II
III
IV

Завдання 5.
Класифікація теплових уражень організму:
1. Тепловий (сонячний) удар_________________________
2.________________________________________________
3.________________________________________________
4._________________________________________________
5. _________________________________________________
6. ________________________________________________
7. _________________________________________________
8. _________________________________________________
9. _________________________________________________

Завдання 6.
Клінічні ознаки сонячного удару:
1. Слабкість_________________________________________
2. __________________________________________________
3. __________________________________________________
4. __________________________________________________
5. __________________________________________________
6. __________________________________________________
7. __________________________________________________

Тестові запитання
Варіант 3

Виберіть одну правильну відповідь:

1. Опікове виснаження також є формою декомпенсації періоду:

A. Опікової септикотоксемії
 B. Опікового щоку
C. Гострої опікової реакції
D. Гострої опікова токсемія.
E. Реконвалесценція.

2. Другою стадією опікової хвороби є:

A. Опікова септикотоксемія
B. Опіковий шок
C. Гостра опікова реакція
D. Гостра опікова токсемія
E. Реконвалесценція

3. Для опікового сепсису характерним є:

A. Генералізація гнійної інфекції
B. Виражена гіперплазія лімфоїдної тканини
C. Втрата зв’язку інфекційного процесу з первинним вогнищем
D. Обов’язкове нагноєння опікової рани
E. Постійна бактеріємія

4. Для III А ступіні опіків є характерними наступні ознаки:

A. Поверхневі ураження шкіри, що характеризуються її почервонінням
B. Більш глибокі ураження шкіри з утворенням пухирів
C. Частковий некроз шкіри зі зберіганням камбіальних елементів дерми
D. Омертвіння шкіри і тканин
E. Некроз шкіри, що поширюється на всю її товщу

5. IV ступінь опіків характеризується:

A. Більш глибоким ураженням шкіри з утворенням пухирів
B. Частковим некрозом шкіри зі зберіганням камбіальних елементів
дерми
C. Поверхневим ураженням шкіри, що характеризуються її
почервонінням
D. Омертвінням шкіри і тканин
E. Некрозом шкіри, що поширюється на всю її товщу