ІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ

МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

МНОЖИННІ ТА ПОЄДНАННІ ПОШКОДЖЕННЯ АПАРАТУ РУХУ ТА ОПОРИ

СУЧАСНІ АСПЕКТИ КЛАСИФІКАЦІЇ, КЛІНІКИ, ДІАГНОСТИКИ ТА
ЛІКУВАННЯ

РОБОЧИЙ ЗОШИТ

для самостійної роботи студентів 5 курсу

навчальної дисципліни «травматологія та ортопедія»
напряму «Медицина»
спеціальність «Лікувальна справа»
кафедра травматології та ортопедії

Автори: проф. О.А. Бур’янов, доц. М.О.Задніченко

Затверджено на засіданні кафедри від .2015р., протокол №

Розглянуто та затверджено цикловою методичною комісією з хірургічних дисциплін від

2015р., протокол №-
 Вступ
Одним із ефективних засобів організації самостійної роботи студентів з тем
дисципліни, які відведені на самостійне опрацювання є робота студента над робочим
зошитом. Роботу над робочим зошитом слід починати з ознайомлення ключових питань з
теми. На наступному етапі необхідно познайомитися з переліком джерел, в яких студент
може знайти відповіді на поставлені питання. Для більш поглибленого вивчення даної
проблеми студент може звернутися на професійні сайти.
Ознайомившись з теорією, студенту необхідно оцінити ступінь засвоєння матеріалу.
У цьому зв'язку він вирішує запропоновані завдання, тестові запитання з теми. Особливу
увагу при підготовці до заняття студент повинен звернути на необхідний мінімум тих
практичних навичок, якими йому необхідно оволодіти. У відповідних розділах
підручників, посібників, він повинен почерпнути ті відомості, які йому потрібні для
оволодіння практичними навичками.
Організація самостійної роботи засобом робочого зошита здійснюється наступним
чином: викладач представляє робочий зошит студенту або на електронних носіях (на
кафедральному сайті), або в друкованому вигляді, далі студенти виконують завдання в
позааудиторний час, згодом викладач їх перевіряє та оцінює на початковому етапі
практичного заняття.

Критерії оцінки завдань робочого зошита

Кожне завдання вимагає окремого підходу при оцінці якості його виконання зі
своїми критеріями. І тим не менш, при 5-бальній оцінці кожного виду завдань слід
дотримуватися загальнодидактичних критеріїв, а саме:
Оцінка «5» ставиться, якщо студент:
1. Виконав роботу без помилок і недоліків.
2. Допустив не більше одного недоліку.

Оцінка «4» ставиться, якщо студент виконав роботу повністю, але допустив в ній:
1. Не більше однієї негрубої помилки і одного недоліку.
2. Не більше двох недоліків.

Оцінка «З» ставиться, якщо студент правильно виконав не менше половини роботи
або допустив:
1. Не більше двох грубих помилок або не більше однієї грубої і однієї
негрубої помилки і одного недоліку.
2. Не більше двох-трьох негрубих помилок або однієї негрубої помилки
і трьох недоліків.
3. За відсутності помилок, але за наявності чотирьох-п'яти недоліків.

Оцінка «2» ставиться, якщо студент:

1. Допустив число помилок (недоліків) перевищує норму, при якій
може бути виставлена оцінка «З».
2. Якщо правильно виконав менше половини роботи .
3. Не приступив до виконання роботи.

2
Тема. “ Множинні та поєднанні пошкодження апарату руху та опори сучасні аспекти
класифікації, клініки, діагностики та лікування”

Мета (навчальні цілі):

1. Актуальність проблеми множинних та поєднаних пошкоджень апарата опори та руху.
2. Визначити чинники множинної та поєднаної травми.
3. Виділити фактори, які сприяють посиленню дії травмуючого чинника.
4. Особливості будови кісткової та хрящової тканини апарату руху та опори.
5. Аналіз рентгенологічних лабораторних і інших досліджень при множинних та
поєднаних ушкодженнях.
6. Обґрунтувати медикаментозну терапію лікування множинних та поєднаних ушкоджень.
7. Обґрунтувати застосування хірургічного методів лікування множинних та поєднаних
ушкоджень.
8. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного
працівника та принципи фахової субординації.

Студент має знати:

1. Визначення поняття «травми».
2. Визначення поняття «політравма».
3. Визначення поняття «поєднана травма», «множинна травма», «комбінована травма»,
«політравма».
4. Синдром взаємного обтяження.
5. Моно- та поліфокальне пошкодження.
6. Знеболення при переломі.
7. Зупинка кровотечі, методи та засоби зупинки кровотечі
- базовому – перша медична допомога (накладення джгута, тиснучої пов’язки);
- першому рівні – перша лікарська допомога ;
- другому – кваліфікована медична допомога;
- третьому – спеціалізована медична допомога.
8. Накладення гіпсової пов’язки, шин.
9. Принципи транспортної іммобілізації.
11. Визначення «травматична хвороба», періоди «травматичної хвороби».
12. Етапи лікування політравми.
13. Зани точки притискання магістральних судин для зупинки кровотечі, введення спиць
для накладення скелетного витягу.

Студент має вміти:

1. Аналізувати типову клінічну картину при політравмі.
2. Аналізувати рентгенівські знімки при переломах
3. Виконувати анестезію при переломах кісток.
4. Накладати шини при переломах кісток (Крамера, Дітеріхса).
5. Виконувати зупинку артеріальної, венозної, капілярної кровотечі.
6. Вводити медикаменти підшкірно, внутрішньом’язево, внутрішньовенно.
7. Виміряти артеріальний тиск і пульс.
8. Виконати пальцеву зупинку кровотечі при пошкодженні магістральних судин.
9. Вміти проводити спиці і накладати склетне витяжіння при переломах кісток.
10. Накладати гіпсові пов’язки.
11. Обгрунтувати найбільш ефективний спосіб лікування при переломах кісток

3
Основні терміни теми.
Термін Визначення

Перелом / лат. fractura/ Переломом - порушення анатомічної цілісності

кістки при дії на неї фізичних (механічних)
факторів які перевищують міцність кістки.

Політравма тяжкий або вкрай тяжкий стан постраждалого,

який супроводжується порушенням життєво
важливих функцій у вигляді травматичного
шоку, травматичної коми, гострої дихальної
та серцево-судинної недостатності або
термінального стану і потребує реанімаційних
та хірургічних заходів інтенсивної терапії

Множинні ушкодження Вважають ушкодження двох або більше органів

в одній порожнині (розрив печінки та
селезінки) травми в межах двох або більше
сегментів (перелом стегна та гомілки),
ушкодження магістральних судин та нервів у
різних сегментах, можуть бути моно- або
поліфокальними.

Поєднанні пошкодження Пошкодження внутрішніх органів в різних

порожнинах (пошкодження легень та печінки),
одночасна травма органів опори та руху і
магістральних судин та нервів.

Комбіновані ураження Одночасне пошкодження двома та більше

етіологічними чинниками (опік+перелом,
обмороження+перелом+ променеве ураження)

Травматична хвороба Клінічним проявом політравми є травматична

хвороба, яка являє собою комплекс
патологічних реакцій організму у відповідь на
пошкодження та (або) на подальший розвиток
травматичного процесу. У перебігу
травматичної хвороби виділяють 4 періоди: 1-й
гострий, 2-й нестійкої адаптації, 3-й період
максимальної можливості розвитку ускладнень,
4-й повної стабілізації життєво важливих
функцій

4
 Травматичний шок Це патофізіологічний стан, який виникає у
відповідь на механічні пошкодження та
характеризується порушенням вітальних
функцій організму. При відсутності
артеріальної гіпотензії діагноз шоку не
ставиться.

Лікування політравми Повноцінна допомога постраждалим з

політравмою буде максимально ефективною
при дотриманні головного принципу: «швидко,
бережно, одночасно». Процес лікування
постраждалих можна поділити на 5 етапів.
1-й етап догоспітальний, 2-й госпітальний
реанімаційний, 3- інтенсивна терапія, 4-й етап
спеціалізоване лікування

Література.
Основна:
1. Голка Г.С., Бур’янов О.А. Климовицький В.Г. «Травматологія та ортопедія»
(Національний підручник). Вінниця, Нова Книга, 2015 рік.
2. Скляренко Є.Т. Травматологія та ортопедія. - К.: Здоров’я, 2005 328с.
3. Васюк В.Л., Бур’янов О.А., Ковльчук П.Є. та ін Алгоритми діагностики і
лікування та клінічні задачі з травматології та ортопедії (навчальний посібник
Чернівці, 2014.-268).
4. Бітчук Д.Д., Істомін А.Г., Хименко М.Ф., Марюхнич А.О. Травматологія та
ортопедія. Збірник тестових завдань для позааудиторної підготовки студентів до
ліцензійних іспитів: Крок-2. - Харків: ХДМУ, НТУ «ХПІ», 2004. - 224с.
5. Бурянов О.А., Скляренко Є.Т., Волошин О.І., Задніченко М.О., Кваша В.П., Грек
В.П. Травматологія та ортопедія. Посібник для практичних занять. Київ. Книга-
плюс.
Додаткова:
1. Олекса А.П. Травматологія та ортопедія.-К.: Вища школа, 1999.-511с.
2. Трубников В.Ф. Заболевания и повреждения опорно-двигательного аппарата. - К.:
Здоровье, 1984. - 328с.
3. Анкин Л.Н. Практика остеосинтеза и протезирование. Киев, 1994. - 304с.
4. Трубников В.Ф., Истомин Г.Н. Первая врачебная помощь пострадавшим при
дорожно-транспортных проишествиях. Харьков: Основа, 1991-121с.

5
Завдання для самостійного опрацювання теми
Потрібно відповісти письмово
Варіант 1
Задача № 1.
До лікарні швидкої медичної допомоги госпіталізовано пацієнта з місця ДТП з діагнозом:
політравма, множинні відкриті переломи кісток правої гомілки, в\3 лівої стегнової кістки,
компресійний перелом тіла L1 1ст. Травматичний шок ІІІст.
Питання:
1. Вкажіть послідовність надання медичної допомоги даному хворому?
постраждалого відразу доправляють до реанімаційної зали або до операційної.
Відразу повинна бути виконана катетеризація центральної вени, сечового міхура,
при необхідності — інтубація трахеї. Відновлення ОЦК при крововтраті до 1 л
виконується за рахунок кристалоїдних та колоїдних кровозамінюючих розчинів
загальним об’ємом до 2–2,5 л на добу; при крововтраті до 2 л — за рахунок крові та
кровозамінювачів у відношенні 1 : 2 загальним об’ємом до 3,5–4 л на добу; при
масивній крововтраті більше 2 л — переважно за рахунок крові у відношенні 2 : 1,
загальний об’єм рідини може перевищувати 4 л; при крововтраті більше 3 л —
переважно за рахунок великих доз крові (3 л та більше), при цьому гемотрансфузія
проводиться швидким темпом у дві крупні вени або в стегнову артерію. Стимуляція
тонусу периферичних судин є необхідною умовою функціювання серця, легенів,
печінки, нирок. Ефективна при відновленій крововтраті та виконується шляхом
введення дофаміну, норадреналіну зі швидкістю 40–50 крапель на хвилину.
Стабілізація гемодинаміки за допомогою глюкокортикоїдів, які покращують
скорочувальну функцію міокарда, знімають спазм периферичних судин,
стабілізують клітинні мембрани та знижують проникність судинної стінки.
Корекція метаболізму полягає в корекції ацидозу, який виникає, з одного боку,
внаслідок гіпоксії тканин, з другого — від пе рели ван ня великої кількості крові.
Використовують буферні розчини бікарбонату натрію, трисамін. При великих
об’ємах гемотрансфузії на кожні 500 мл крові необхідно вводити 15 мл 10 % розчину
хлориду кальцію. Провести термінове оперативне втручання на хребті з
декомпресією спинного мозку та оперативне втручання на правій гомілці з
реконструювання кісток та закріплення їх металевою конструкцією для
подальшого остеосинтезу.
2. Визначте загальний об’єм крововтрати?
Приблизний загальний об’єм крововтрати складає 1,5 л за рахунок множинних
відкритих переломів правої гомілки.
3.Який оперативний метод лікування доцільно застосовувати в даному випадку?
Доцільно провести відкрите оперативне втручання на хребті з декомпресією
спинного мозку та оперативне втручання на правій гомілці з реконструювання
кісток та закріплення їх металевою конструкцією для подальшого остеосинтезу.

Задача №2
До опікового відділення госпіталізовано хворого з опіками тулуба 1-2а ст, які становлять
37% площі тіла, та переломом хірургічної шийки лівої плечової кістки без зміщення
відламків.
Питання:
1. Вкажіть який вид політравми в даного потерпілого?
Комбінована
2. Вкажіть порядок надання медичної допомоги?
Охолодити опік. Тримати обпалене місце під прохолодною проточною водою або
додати прохолодний вологий компрес, доки біль не пройде. Як тільки опік
6
 повністю охолоне, нанести на нього лосьйон або зволожуючий крем. Перев'язати
опік. Накрити опік стерильною марлевою пов’язкою. При необхідності примінити
безрецептурне знеболювальне, наприклад, ібупрофен. Іммобілізувати пошкоджену
кінцівку.
3. Сформулюйте попередній клінічний діагноз?
Комбінована політравма

Задача №3
Хворий отримав травму при падінні з висоти 4-го поверху. На приймальному відділенні
ЦРЛ діагностовано перелом кісток таза, розрив сечового міхура та забій головного
мозку, травматичний шок ІІІст.
Питання:
1. Вкажіть який вид пошкодження (множинне, комбіноване, поєднане) у даного хворого?
Поєднане, бо присутнє ураження внутрішніх органів у різних порожнинах тіла
(сечовий міхур і мозок) + ураження кісток тазу
2. До якого відділення доцільно госпіталізувати хворого?
Реанімаційного
3. Визначте осяг невідкладної допомоги?
Хірургічне втручання з ревізією внутрішніх органів та ушиванням рани сечового
міхура, накладення цистостоми. Інфузійна терапія + салуретики (фуросемід) для
корекції ОЦК, підтримки роботи нирок і запобігання набряку мозку, застосування
анальгетиків, для корекції метаболічного ацидозу і гіперкаліємії внутрішньовенно
вводять розчини натрію бікарбонату, глюкози з інсуліном, кальцію і магнію .
Остеосинтез кісток таза (може проводитися в другу чергу, так як перевага
надається ураженням внутрішніх органів)

Задача №4
Хворий Н. отримав закритй багатоуламковий перелом обох п’яткових кісток при
невдалому приземленні. Скаржиться на біль у стопах, грудній клітці, животі. З моменту
травми пройшло 2 години. Самостійно пересуватися не може, збуджений. АТ - 90\60
мм.рт.ст. , пульс - 96 уд\хв. Живіт чутливий при пальпації в лівому підребер’ї, грудна
клітка бере участь в акті дихання, болюча при пальпації по середньо-ключичній лінії
зліва на рівні 5-6-7 ребер.
Питання:
1. Сформулюйте попередній діагноз?
Травматичной шок,еректильна фаза.Поєднана політравма (торако-
абдомінальна+скелетна) множинні багатоуламкові переломи переломи обох
пясткових кісток.перелом ребер зліва.розриви внутрішніх органів.
2. Вкажіть які дослідження доцільно виконати для уточнення діагнозу?
Огляд грудей, голови, живота, хребта, кінцівок.
Застосування катетера для сечового міхура.
Діагностика периферичної пульсації.
Лабораторні показники: Згортання крові. Гемограма. Група крові, проба на
сумісність. Токсикологічний скринінг. Сонографія. Рентген. Комп'ютерна
томографія.
3. В якому обсязі надати медичну допомогу?
Після проведених аналізів хворого готують до операції по зупинці сильної
кровотечі (наприклад, при розриві печінки або селезінки, пошкодження судин і
т. д.). Одночасно з хірургічним втручанням надання допомоги при політравми
супроводжується інтенсивним лікуванням шокового стану. Хірургічна обробка
ран, які кровоточать. Ампутація кінцівки якщо неможливо зберегти. Обробка
7
відкритих переломів, суглобів, судин, нервів. Після хірургічного втручання
хворому далі проводять інфузійну терапію, метою якої є нормалізація роботи
серцево-судинної, дихальної систем. На цьому етапі хворому проводяться такі
дослідження, як: томограма черепа; рентгенографія тазу, грудей, живота,
кінцівок.

Задача №5
Хворий К., 35 років, госпіталізований до реанімаційного відділення після дорожньо-
транспортної пригоди з діагнозом: відкриті переломи обох стегнових кісток у середній
третині та відкритй перелом лівої гомілки. Травматичнй шок ІІІст.
Загальний стан хворого важкий, непритомний. Шкірні покриви бліді, холодний піт. АТ -
75\20 мм.рт.ст Пульс - 160\хв. Кінцівки іммобілізовані шинами Крамера, на рани
накладені асептичні пов’язки.
Питання:
1. Назвіть ступені важкості травматичного шоку?
Шок І ступеня (легкий). Постраждалий блідий, свідомість ясна, іноді спостерігається
легка загальмованість, рефлекси знижені. Пульс прискорений, 90-100 на хвилину,
систолічний АТ не нижче 100 мм рт. ст.
Шок ІІ ступеня (середньої тяжкості). Виражена загальмованість, млявість, шкіра та
слизові оболонки бліді, акроціаноз. Шкіра вкрита липким потом, дихання прискорене
та поверхневе. Зіниці розширені. Пульс 120-140 на хвилину, систолічний АТ дорівнює
80-70 мм рт. ст.
Шок ІІІ ступеня (тяжкий). Стан постраждалого тяжкий, свідомість збережена, але
оточуючих він не впізнає, на больові подразнення не реагує. Шкіра землисто-сірого
кольору, вкрита холодним липким потом, виражена синюшність губ, носа та кінчиків
пальців. Пульс ниткоподібний, 140-160 на хвилину, АТ знижується до 70 мм рт. ст. і
нижче. Дихання поверхневе, часте, іноді уповільнене. Можуть спостерігатися
блювання, мимовільні сечовиділення та дефекація.
Шок IV ступеня (преагонія або агонія). Свідомість відсутня. Пульс та АТ не
визначаються. Тони серця приглушені. Дихання агональне, за типом ковтання
повітря.
2. Дайте визначення «шокового індексу Альговера»?
Індекс Альговера (також Альцговера, Альтговера) — це число отримане
математичним численням, яке вказує на стадію шоку у людини. Шоковий індекс
визначають за формулою PS/АТс , де PS - пульс або частота серцевих
скорочень(ЧСС), якщо є аритмія, то частота серцевих скорочень, АТс — систолічний
артеріальний тиск.
3. Яка лікувальна тактика застосовується при множинних відкритих переломах кінцівок?
При множинних, відкритих переломах або зміщенні уламків спочатку потрібно
відновити правильне положення кістки та зафіксувати його – для цього застосовують
металоостеосинтез.

Задача №6
Хворий С., 42 роки, госпіталізований до травматологічного відділення з діагнозом:
відкритий перелом с\3 правої плечової кістки та закритий поперечний перелом лівої
стегнової кістки. Загальний стан хворого середньої важкості. Хворий при свідомості,
спостерігається помірна рухова загальмованість. АТ 95\60 мм. рт. ст. Пульс 120\хв.,
задовільного наповнення. Частота дихання 25\хв.
Питання:
8
 1. Визначте ступінь травматичного шоку та об’єм крововтрати?
Шок ІІ ступеня (середньої тяжкості)
2. Назвіть фази травматичного шоку?
Перша фаза – еректильна, виникає у момент травмування. Внаслідок
надходженнбольових імпульсів від зони ураження виникає різке збудження нервової
системи, підвищується обмін речовин, у крові збільшується вміст адреналіну,
прискорюється дихання, спостерігається спазм кровоносних судин, посилюється
діяльність ендокринних залоз (гіпофіза, надниркових залоз). Ця фаза шоку дуже
короткочасна і проявляється вираженим психомоторним збудженням.
Згодом захисні властивості організму виснажуються, компенсаторні можливості
згасають і розвивається друга фаза – торпідна (фаза загальмованості). В цій фазі
виникає пригнічення діяльності нервової системи, серця, легенів, печінки, нирок.
Токсичні речовини, що накопичуються у крові, викликають параліч судин та
капілярів. Знижується артеріальний тиск (АТ), надходження крові до органів різко
зменшується, посилюється кисневе голодування. Все це дуже швидко може призвести
до загибелі нервових клітин та смерті постраждалого.
3. Які існують методи тимчасової зупинки кровотечі?
1. Стискальна пов’язка. Накладається у потерпілих при кровотечі з вен і невеликих
артерій: рана накривається декількома шарами стерильної марлі, а зверху шаром
стерильної вати, які щільно закріплюються на кінцівці циркулярним бинтуванням.
2. Згинання кінцівки в суглобі. Проводиться при кровотечах із стегнової артерії в
паховому згині, підколінної артерії в колінному суглобі, плечової артерії в ліктьовому
суглобі. Такий вид зупинки кровотечі здійснюється за рахунок згинання або
відведення кінцівки за допомогою пов’язки.
3. Притискання судини в рані. Одягається стерильна рукавичка або швидко
обробляється рука спиртом, хлоргексидином і вказівним пальцем, введеним у рану,
притискається судин у місці, де відчувається струмінь крові
4. Туга тампонада рани. Для цього беруть марлевий тампон або смужку стерильної
марлі, велику серветку і за допомогою пінцета послідовно та щільно заповнюють всю
рану. Як правило, така зупинка виконується при глибоких ранах.
5. Накладання затискача на кровоточиву судину. Застосовується у випадках
неможливості зупинити кровотечу з глибоко розташованих судин кінцівки, таза,
черевної чи грудної порожнин.
6. Притискання судин. Здійснюється при кровотечах із великих судин (рис. 12,13): а)
підключичну артерію притискають до першого ребра в точці, що розташована над
ключицею ззовні місця прикріплення кивального м’яза до рукоятки груднини;
пахвову – в пахвовій ямці до голівки плечової кістки; аорту – до хребетного стовпа; б)
сонну артерію можна здавити, притискаючи її пальцем до поперечного відростка VІ
шийного хребця, що відповідає точці посередині кивального м’яза, з його внутрішньої
сторони; в) стегнову артерію притискають до горизонтальної гілки лобкової кістки
нижче середини пупартової зв’язки. Притискання підколінної артерії виконують
шляхом стиснення тканин у підколінній ямці при зігнутому колінному суглобі

Задача №7
Хворий Р., 54 роки, оглянутий лікарем швидкої медичної допомоги на місці дорожньо-
транспортної пригоди. Під час огляду у хворого діагностовано відкритий перелом лівого
передпліччя та відкритий перелом середини лівої гомілки з артеріальною кровотечею.
Хворому надана перша медична допомога: накладання кровоспинних джгутів,
транспортна іммобілізація кінцівок та введення знеболювальних препаратів. Після
надання допомоги хворого госпіталізовано до травматологічного відділення районної
9
лікарні.
Питання:
1. Назвіть класифікацію кровотеч?
По джерелу:
1. Артеріальні кровотечі.
2. Венозні кровотечі.
3. Паренхіматозні і капілярні кровотечі.
4. Змішані кровотечі.
За клінічними проявами:
1. Зовнішні кровотечі.
2. Внутрішні кровотечі.
3. Приховані кровотечі.
Від обсягу дефіциту ОЦК:
1. Легкі (15-25%).
2. Середні (25-35%).
3. Важкі (35-50%).
4. Масивні (більше 50%).
За швидкістю крововтрати:
1. Блискавичні (частіше масивні).
2. Гострі крововтрати.
3. Хронічні крововтрати.
Класифікація кровотеч Американської Колегії хірургів (P. L. Marino, 1998)
Клас I – відповідає втраті до 15% об’єму циркулюючої крові (ОЦК). При цьому
клінічні симптоми відсутні або є тільки ортостатична тахікардія (ЧСС при
переході з горизонтального положення у вертикальне збільшується на 20 або
більше уд. / хв.).
Клас II – відповідає втраті до 25% ОЦК. Основною клінічною ознакою його є
ортостатичнагіпотензія або зниження артеріального тиску при переході з
горизонтального положення у вертикальне на 15 або більше мм рт. ст.
Клас III – відповідає втраті від 30 до 40% ОЦК. Виявляється гіпотензією в положенні
лежачи на спині, олігурією (сечі менше 400 мл / добу).
Клас IV – втрата більше 40% ОЦК. Характеризується колапсом (вкрай низький
артеріальний тиск) і порушенням свідомості аж до коми.
2. Вкажіть покази, протипокази та правила накладення кровоспинного джгута?
Джгут/турнікет накладають, якщо відсутні протипоказання до його
застосування, при артеріальних кровотечах, кровотечах, що не вдалось зупинити
іншими методами, та при високому ризику смерті постраждалого від кровотечі.
3. Який вид остеосинтезу застосовується при відкритих переломах кінцівок?
При відкритих переломах, особливо з ризиком інфікування зони пошкодження, не
рекомендують використовувати внутрішньокістковий та кістковий остеосинтез
стрижнями та пластинами, в даному випадку використовують АЗФ або інші
способи зовнішньої фіксації.

Задача №8
До реанімаційного відділення госпіталізований хворий К. з діагнозом: закриті
переломи обох лонних та сідничних кісток, рвані рани нижніх кінцівок розмірами 10 на
15см, помірну кровотечу з ран.
Загальний стан середньої важкості. АТ 90\60 мм.рт.ст. Пульс -140 уд\хв.
Питання:
1. Як визначити розміри крововтрати за локалізацією пошкодження та розміру рани?
При наданні допомоги постраждалому можна орієнтовно визначити розмір
крововтрати за локалізацією травми: при тяжкій травмі грудної клітки вона
1
0
 складає 1,5-2,5 л, живота - до 2 л, при множинних переломах кісток таза - 2,5-3,5 л,
відкритому переломі стегна -1,5- 1,8 л, закритому переломі стегна - 2 л, гомілки - до
0,8 л, плеча - 0,6 л, передпліччя - 0,5 л. Цих даних буває достатньо при наданні
першої лікарської допомоги. Можна використовувати і орієнтований показник
обсягу травмованих тканин, беручи долоню пораненого за одиницю виміру, що
відповідає приблизно крововтраті в 0,5 л.
У зв'язку з цим усі поранення діляться на групи:
 Малі рани - поверхня пошкодження менша поверхні долоні. Крововтрата
дорівнює 10% ОЦК.
 Рани середніх розмірів - поверхня пошкодження не перевищує площі 2 долонь.
Крововтрата - до 30 % ОЦК.
 Великі рани - поверхня більша площі 3 долонь, але не перевищує площі 5 долонь.
Середня крововтрата - близько 40 % ОЦК.
 Рани дуже великих розмірів - поверхня більша площі 5 долонь. Крововтрата
близько 50 % ОЦК.
У будь-яких умовах можна визначити величину крововтрати за гемодинамічним
показником - шоковим індексом. По суті це перший важливий об'єктивний
показник, що дозволяє
2. Дайте визначення тяжкості ступеня травматичного шоку за шоковим індексом?
Шоковий індекс являє собою відношення частоти серцевих скорочень до
систолічного артеріального тиску. У нормі цей показник дорівнює 0,5. Кожне
наступне його збільшення на 0,1 відповідає втраті 0,2 л крові, або 4 % ОЦК.
Підвищення цього показника до 1,0 відповідає втраті 1 л крові (20 % ОЦК), до 1,5 -
1,5 л (30 % ОЦК), до 2 - 2 л (40 % ОЦК).
Шоковий індекс визначають за формулою PS/АТс=140/90=1,56(за індексом
Альговера) Об’єм крововтрати 40%, 1.56 л—> Дефіцит ОЦК ІV ступеня.
3. Перелічіть методи кінцевої зупинки кровотечі?
 Механічні: Накладання затискача та лігатури; прошивання судини в рані;
накладання лігатури на відстані; накладання судинного шва (судинна пластика).
 Фізичні: Холод, електрокоагуляція, інтраопераційне зварювання.
 Хімічні: Медикаменти, що звужують просвіт судин (перекис водню 3 %, водний
розчин калію перманганату 5-7 %, нітрат срібла) та що впливають на згортання
крові (транексамова кислота, етамзилат натрію, менадіон).
 Місцеві (гемостатична, фібринна, желатинова губки; фібриноген, фібринна
плівка, суха плазма).
 Загальні («свіжа» донорська кров, фібриноген, плазма крові, кріопреципітат,
антигемофільні сироватка та плазма, тромбоцитарна маса та
інші.; вакцинування чи введення глобулінів.

Тести
1. До якої групи ушкоджень відносять переломи стегна та кісток гомілки?
А. Політравма
В. Поєднана травма
С. Комбінована травма

2. До якої групи відноситься перелом кісток гомілки і пошкоджень малогомілкового

нерва?
А. Множинні
пошкодження
В. Поєднані пошкодження
С. Комбіновані ураження

1
1
3. Артеріальна кровотеча, Ваші дії?
А. Тиснуча пов’язка
В. Перев’язка судин
С. Кровоспинний джгут

4. У пацієнта перелом кісток передпліччя. Який метод знеболення доцільний?

А. Пероральний прийом знеболювальний
В. Внутрішньом’язеве введення знеболювальних
С. Введення анестетика в зону перелому

5. При переломі стегна накладють:

А. Гіпсову гонітну пов’язку
В. Шину Крамера
С. Шину Дітеріхса

6. Для місцевого знеболення при переломі кісток застосовують

А. Анальгін з димедролом
В. 10% лідокаїн
С. 1% лідокаїн
D. Омнопон з сибазоном

7. Кровоспинний джгут накладають на:

А. 1.5 години
В. 2.5 години
С. 1 годину

1
2