Л6

1. Безрейковий транспорт - це система перевезення, яка не

використовує звичайних залізничних або трамвайних рейок. Замість цього, вона
може використовувати інші методи для навігації, такі як магнітне поле, канали
або спеціально розроблені дороги.
Ось деякі переваги безрейкового транспорту:
Більша гнучкість маршрутів: безрейкові системи можуть мати більшу
гнучкість у виборі маршрутів, оскільки вони не обмежені розташуванням
рейок. Це може дозволити створювати оптимальніші маршрути для перевезення
пасажирів або вантажів.
Низькі витрати на інфраструктуру: безрейковий транспорт може вимагати
менших інвестицій у будівництво і обслуговування інфраструктури порівняно з
традиційним залізничним транспортом, оскільки він може бути менш складним
у плануванні та будівництві.
Екологічні переваги: деякі безрейкові системи можуть бути більш
екологічно чистими, оскільки вони можуть використовувати електричний або
інші альтернативні джерела енергії, що не викидають викиди, як традиційний
автомобільний транспорт.
Зменшення шуму: безрейкові системи можуть бути менш шумними,
оскільки вони не використовують механічний контакт між коліями та колесами,
як це робиться в залізничному транспорті.
Щодо складу безрейкового транспорту, він може включати різноманітні
компоненти, в залежності від конкретної системи. Наприклад, для маглевів - це
можуть бути магнітні полюси на дорозі та спеціальні магнітні рейки на
транспортних засобах. Для безрейкових автомобілів - це можуть бути датчики
для навігації та системи штучного інтелекту для керування рухом.
2. Ручні візки, візки загального призначення та універсальні візки - це
пристрої, які використовуються для переміщення вантажів вручну. Ось їх
характеристики:
Ручні візки:
 Призначення: Ручні візки зазвичай використовуються для
невеликих вантажів, що переносяться вручну. Вони зручні для невеликих
складських приміщень, магазинів, офісів та дому.
 Конструкція: Зазвичай мають сталевий або алюмінієвий каркас з
ручками для тягнення та колесами для переміщення вантажу.
 Технічні характеристики: Вантажопідйомність ручних візків
зазвичай обмежується невеликою масою, зазвичай до 500 кг. Вони можуть мати
різні розміри та конфігурації в залежності від потреб користувача.
Візки загального призначення:
 Призначення: Ці візки призначені для різноманітних завдань
переміщення вантажів у великих складах, фабриках, супермаркетах тощо.
 Конструкція: Вони зазвичай мають міцний металевий каркас,
найчастіше з відкидною ручкою, що дозволяє легко керувати візком.
 Колеса можуть бути гумовими або пневматичними для кращого
амортизування та рухомості.
  Технічні характеристики: Вантажопідйомність візків загального
призначення зазвичай вища, ніж у ручних візків, зазвичай до 1000 кг або
більше, залежно від моделі.
Універсальні візки:
 Призначення: Універсальні візки спеціально розроблені для
використання в різних умовах та для різних видів вантажів.
 Конструкція: Вони можуть мати різноманітні функції, такі як
змінна конфігурація, можливість регулювання висоти, висувні платформи та
інші додаткові можливості для адаптації до різних завдань.
 Технічні характеристики: Такі візки зазвичай мають середню
вантажопідйомність, яка може варіюватися від невеликої до середньої.
3. Самохідні візки - це технічні пристрої, які використовуються для
переміщення вантажів в магазинах, складах, фабриках та інших промислових
об'єктах. Ось деякі загальні конструкції та технічні характеристики самохідних
візків:
Конструкція:
 Ходова частина: Зазвичай містить колеса, електричні або
гідравлічні системи, які забезпечують рух.
 Платформа: Місце для розміщення вантажів. Вона може бути
регульованою по висоті або мати різні розміри.
 Керування: Ручне або автоматичне керування для переміщення
вперед, назад, а також для поворотів.
Технічні характеристики:
 Вантажопідйомність: Максимальна вага вантажу, яку візок може
підняти або перевозити.
 Швидкість: Швидкість переміщення візка, яка може бути
регульована в залежності від потреби.
 Живлення: Електричне, гідравлічне або пневматичне живлення для
приводу руху.
 Батарея або джерело живлення: Якщо візок електричний, це може
бути акумуляторна батарея або інше джерело живлення, таке як тяговий
акумулятор.
 Розміри та вага: Для забезпечення максимальної маневреності та
ефективності в обмеженому просторі.
 Системи безпеки: Такі як гальмування, обмеження швидкості,
системи безпеки оператора тощо.
Типи самохідних візків:
 Підлогові: Призначені для переміщення великих вантажів на підлозі
складу або фабрики.
 Високошвидкісні: Використовуються для швидкого переміщення
великих обсягів товарів на великих відстанях.
 Штабельні: Дозволяють піднімати вантажі на висоту для зберігання
на полицях або високих стелажах.
4. Автотракторні причепи є важливою частиною транспортної і
сільськогосподарської техніки. Вони використовуються для перевезення
різноманітних вантажів за допомогою тракторів або автомобілів. Ось основні
класифікації та конструкції автотракторних причепів:
За призначенням:
 Сільськогосподарські причепи: використовуються для транспортування
сільськогосподарської продукції, сільськогосподарської техніки, а також для
проведення сільськогосподарських робіт.
 Промислові причепи: використовуються для перевезення вантажів на
промислових підприємствах, будівельних майданчиках тощо.
 Пасажирські причепи: використовуються для перевезення пасажирів,
наприклад, у відпочинкових або розважальних цілях.
За типом завантаження:
 Вантажні причепи: призначені для перевезення вантажів.
 Пасажирські причепи: розраховані на перевезення пасажирів.
 Комбіновані причепи: мають можливість перевозити як вантажі, так і
пасажирів.
За конструкцією:
 Платформені причепи: мають плоску платформу для розміщення вантажу
або пасажирів.
 Закриті (напівпричепи): мають кузов, що закривається, для захисту
вантажу від погодних умов або забезпечення конфіденційності перевезеного
вмісту.
 Спеціалізовані причепи: розроблені для конкретних цілей, наприклад,
вантажні причепи для перевезення тварин, рідких вантажів або спеціальних
обладнань.
5. Навантажувальні рампи, естакади для розвантаження автомобілів Це
перевантажувальне обладнання, яке дозволяє вилочному навантажувачу
працювати з вантажним транспортом, забезпечуючи зручний в'їзд в кузов
автомобілю, контейнер або вагон.
6. При проектуванні причепів для покращення їх конструкції
необхідно враховувати різноманітні фактори, які впливають на їх ефективність,
безпеку та зручність в експлуатації. Ось деякі умови, які слід розглядати:
Навантаження та міцність: проектування повинно враховувати
максимальні навантаження, якими буде піддаватися причіп, і забезпечити
відповідну міцність конструкції для їхнього безпечного перевезення.
Динамічні навантаження: враховувати динамічні навантаження, що
виникають під час руху, такі як гальмування, розгін, повороти і т. д.
Матеріали: використовувати високоякісні та відповідні матеріали для
забезпечення міцності, довговічності і зниження ваги.
Геометрія: обрати оптимальну геометрію для забезпечення стабільності,
керованості і маневреності причепа.
Збільшення використовуваної площі: розглядати можливості для
збільшення корисної площі причепа для збільшення його функціональності.
Зручність в експлуатації: забезпечити зручність в керуванні та
обслуговуванні причепа, включаючи доступність до кріплення, системи гальм
та інших деталей.
 Безпека: максимально забезпечити безпеку використання причепа,
включаючи правильне розташування світловідбивачів, гальмових систем,
амортизаторів та інших заходів.
Сумісність із транспортними засобами: враховувати сумісність з різними
типами транспортних засобів, які будуть використовувати причіп.
7. Конструкції причепів перевантажувачів можуть варіюватися
залежно від їхньої специфікації та призначення, але основні складові зазвичай
поділяються на кілька основних елементів:
Кузов (бункер): це контейнер, який використовується для завантаження
матеріалів. Він може мати різний об'єм в залежності від потреб. Кузов може
бути зроблений зі сталі, алюмінію або інших матеріалів.
Шасі: шасі - це структурний каркас, який підтримує кузов та всю іншу
механіку причепа. Шасі може бути виготовлене зі сталі або інших міцних
матеріалів.
Механізми перевантаження: ці механізми використовуються для
вивантаження матеріалів з кузова. Їх конструкція може включати систему стріл
або лебідку, що дозволяє піднімати і розвантажувати вантаж.
Система підйому кузова: це механізм, який дозволяє піднімати кузов для
вивантаження матеріалів. Схема цього механізму може включати гідравлічні
циліндри, лебідки або інші пристрої для підняття та утримання кузова у
піднятому положенні.
Схеми механізмів попереднього підйому кузова можуть варіюватися
залежно від виробника та моделі причепа. Однак, загальні складові таких
систем можуть включати:
Гідравлічні циліндри: ці циліндри працюють за допомогою гідравлічного
тиску для підняття кузова. Вони можуть бути розташовані з боків або ззаду
причепа і зазвичай керуються спеціальними гідравлічними системами.
Лебідка: лебідка - це механічний пристрій зі стрічкою або ланцюгом,
який використовується для підняття кузова. Вона може бути встановлена ззаду
причепа і керуватися вручну або за допомогою електричного приводу.
Пневматичні системи: деякі причепи можуть використовувати
пневматичні системи для підняття кузова. Ці системи використовують
стиснений повітря для створення тиску, який піднімає кузов.
8. Конструкції зарубіжних причепів можуть бути різноманітними
залежно від їхнього призначення та виробника. Однак, деякі загальні
характеристики, що часто зустрічаються, включають:
Рама зазвичай виготовлена зі сталі або алюмінію, що забезпечує міцність
та надійність конструкції.
Підвіски використовуються різні типи підвіски, такі як пружини,
амортизатори або повітряні подушки, для забезпечення комфортного
транспортування вантажу.
Механізм зчеплення з тяговим кулем або іншими системами, що
дозволяють безпечно приєднувати причіп до транспортного засобу.
Платформа або кузов різноманітні за формою та розмірами, щоб
відповідати різним потребам вантажоперевезень. Можуть бути закриті або
відкриті, з фіксованою або знімною кришою.
 Деякі причепи оснащені гальмами для підвищення безпеки під час
гальмування транспортного засобу.
Освітлення включає фари, габаритні ліхтарі, гальмівні ліхтарі та
поворотники, щоб забезпечити видимість під час руху.
Додаткові функції-деякі причепи можуть мати додаткові функції, такі як
системи підйому для спрощення розвантаження вантажу або системи
стабілізації для покращення керованості на дорозі.
9. Стіжковози - це захоплюючий приклад інженерної майстерності, що
знаходить своє застосування в різних сферах, від вантажних перевезень до
військових операцій. Ці транспортні засоби мають унікальну конструкцію та
функціонал, які дозволяють їм пересуватися по найважчих місцевостях,
включаючи болота, піски та гори.
Стіжковози зазвичай мають міцну металеву раму, яка підтримує вантаж
та забезпечує стійкість на нерівних поверхнях. Одним із найхарактерніших
елементів стіжковозів є їх великі колеса з глибоким протектором, які
забезпечують оптимальне тягове зусилля в умовах піщаної або болотистої
місцевості. Деякі моделі мають навіть можливість підкачування коліс, щоб
збільшити площу контакту з ґрунтом у разі потреби.
Зазвичай стіжковози оснащені потужними двигунами, що забезпечують
достатню потужність для подолання важких умов. Багато з них також мають
системи повного приводу, які дозволяють рівномірно розподіляти тягове
зусилля між усіма колесами, підвищуючи прохідність в складних умовах.
У військовому використанні стіжковози можуть мати додаткові функції,
такі як бронювання та військове оснащення, що робить їх незамінними для
переміщення військових підрозділів по важкодоступним територіям.
В цілому, стіжковози - це вражаючі транспортні засоби, які поєднують у
собі потужність, міцність і високу прохідність, роблячи їх незамінними в
умовах, де звичайні автомобілі не можуть подолати перешкоди.

Л7
1. Рейковий транспорт - це система пересування, яка використовує
спеціально сконструйовані рейки для переміщення транспортних засобів. Цей
вид транспорту використовується в різних галузях, від пасажирських
перевезень до вантажних і промислових процесів.
У пасажирському транспорті рейки використовуються для руху поїздів,
трамваїв та метро. Вони забезпечують стабільність руху, ефективність та
безпеку пасажирів. Рейковий транспорт у містах дозволяє зменшити затори на
дорогах і покращити мобільність населення.
У вантажному транспорті рейки використовуються для переміщення
великих вантажів у виробничих приміщеннях, портах та складах. Це дозволяє
ефективно організувати логістичні процеси та зменшити час на переміщення
вантажів.
Однією з переваг рейкового транспорту є його ефективність та надійність.
Рейки забезпечують стабільність руху та дозволяють використовувати енергію
більш ефективно. Крім того, рейковий транспорт може бути більш екологічно
чистим, оскільки він може працювати на електричній енергії або інших
альтернативних джерелах енергії.
2. Наземні вузькоколійні дороги мають свої особливості в будові і
складі порівняно зі стандартними залізницями. Ось деякі загальні аспекти їх
будови та складу:
Колія: вузькоколійні дороги мають більш вузьку колію, ніж стандартні.
Зазвичай ширина колії становить менше 1435 мм (ширина стандартної колії).
Це може бути, наприклад, 600 мм, 750 мм або 1000 мм.
Рельси і шпали: рельси використовуються відповідного розміру для
вузькоколійних доріг. Шпали також можуть мати свої особливості в залежності
від типу дороги та умов місцевості.
Локомотиви і вагони: локомотиви, що використовуються на
вузькоколійних дорогах, зазвичай спеціалізовані для цих розмірів колії. Вони
можуть бути меншими і легшими, але досить потужними для перевезення
вантажів або пасажирів відповідно до потреб.
Пасажирські та вантажні вагони: вагони також можуть мати менші
розміри в порівнянні зі стандартними залізницями. Пасажирські вагони можуть
бути затишними та зручними, а вантажні - легкими для маневрування на
вузьких дорогах.
Інфраструктура: інфраструктура вузькоколійних доріг може також
відрізнятися. Наприклад, радіуси витину на поворотах можуть бути меншими, а
станції можуть бути адаптовані до вузькоколійних потреб.
Будівельні матеріали і технології: враховуючи менші розміри і вагу
рухомого складу, будівельні матеріали та технології можуть бути адаптовані
для вузькоколійних доріг, щоб забезпечити ефективну та безпечну
експлуатацію.
3. Підвісні рейкові дороги - це система транспорту, де залізничні
рейки розташовані на висоті, прикріплені до стелі або конструкцій, що
підтримують їх знизу. Ця технологія використовується в різних сферах,
включаючи логістику та промисловість.
Основні переваги підвісних рейкових доріг включають ефективне
використання простору, особливо в умовах обмеженої площі, а також
можливість легкої модифікації та розширення системи. Вони також дозволяють
ефективно переміщати великі вантажі, що зробило їх популярними у
виробничих і складських умовах.
4. Ходові візки підвісної дороги - це ключові компоненти системи, які
забезпечують рух по рейках. Вони мають спеціальні конструкції, що
дозволяють їм ефективно ковзати по рейках і переносити навантаження. Ось
деякі загальні риси конструкції ходових візків підвісної дороги:
Корпус: візок зазвичай має міцний корпус, який виготовляється з металу
або сплавів, що забезпечують стійкість до навантаження та зносостійкість.
Колеса: виготовляються зі спеціальних матеріалів, таких як сталь або
ковзні матеріали з низьким коефіцієнтом тертя. Це дозволяє візкам легко і
плавно ковзати по рейках.
Підшипники: візки зазвичай мають підшипники, які забезпечують
плавний рух по рейках і зменшують опір.
 Системи керування: деякі ходові візки можуть мати вбудовані системи
керування, які дозволяють їм змінювати напрямок руху або пристосовуватися
до змін у конфігурації рейок.
Механізми підвісування: щоб забезпечити стабільність руху та
плавність пересування, деякі візки можуть мати механізми підвісування, які
дозволяють їм адаптуватися до нерівностей або змін висоти рейок.
Захисні пристрої: Щоб уникнути пошкоджень рейок або візків, деякі
конструкції можуть мати вбудовані захисні пристрої або амортизатори.
5. Опір пересуванню вагонеток визначається різними факторами,
включаючи:
Маса вагонетки: Чим важча вагонетка, тим більший опір вона створює
при пересуванні.
Стан поверхні: Гладка, рівна поверхня зменшує опір, тоді як нерівна
поверхня, наприклад, залізничні колії зі зношеними шпалами або рельсами,
може збільшувати опір.
Вагонетки, які рухаються по рейках: Опір може залежати від якості
рейок, колії, що має велике значення для швидкості та зносостійкості
вагонеток.
Сполучення та колісна база: Якість з'єднання між вагонетками та
колісною базою також може впливати на опір.
Тривалість руху: Опір може змінюватися в залежності від тривалості
руху вагонеток, наприклад, внаслідок зносу коліс або мастила.
Вплив сили тертя: Чим більше сили тертя між вагонеткою та поверхнею,
тим більший опір.
Умови середовища: Наприклад, умови погоди, які можуть впливати на
стан поверхні, також можуть впливати на опір.
6. Підвісні ведучі конвеєри служать для безперервного (періодичного)
транспортування автомобілів на власному ходу або агрегатів на візках, що
рухаються по підлозі цеху. Автомобіль 1 (рис. 2.18, а) приєднується до тягового
ланцюга 2 буксирним захватом 3 за буксирний гак 4 і рухається на своїх
колесах 5. Візок 1 (рис. 2.18, б) має вертикальну ведучу штангу 2, яка
приєднується до захвату 3, закріпленого на каретці 4. Каретка з’єднана з
тяговим ланцюгом 5, який рухається по напрямним (підвісному шляху) 6.
Швидкість руху конвеєрів 0,05...0,75 м/с.
Переваги ведучих підвісних конвеєрів: можливість транспортування
вантажів, які мають значну масу (5 т і більше), оскільки сила тяжіння вантажу
передається на підлогу, а не на підвісні напрямні; відсутність заглиблень в
підлогу приміщення; вільний огляд всього механічного і електричного
обладнання; простота зміни траси конвеєра; вільний ввід і вивід пустих і
завантажених візків (автомобілів) по всій трасі із сфери дії конвеєра при
безперервній його роботі і взаємодії з авто- і електровізками і самохідними
вантажниками; порівняно висока швидкість транспортування (до 1 м/с),
оскільки відсутня можливість розхитування вантажів; допускають плавні
підйоми; спуски (з нахилом до 15%); можливість встановлення на
міжповерхових перекриттях або над підвалом.
 До недоліків підвісних конвеєрів відносяться: можливість перекидання
візків (з значною масою) на похилих ділянках внаслідок верхнього прикладання
тягової сили; затрати ручної праці на приєднання візка (зчеплення автомобіля).
Л8
1. Завантаження і вивантаження складів і сховищ може відбуватися
різними способами в залежності від потреб і характеристик конкретної ситуації.
Ось деякі з найпоширеніших методів:
Ручне завантаження та вивантаження: цей метод використовується в
основному в тих випадках, коли обсяг товарів невеликий або коли
автоматизація не є ефективною. При цьому працівники фізично переносять
товари зі складу на транспортні засоби та навпаки.
Використання підйомно-транспортних механізмів: для більших обсягів
товарів часто використовуються підйомно-транспортні механізми, такі як
вантажні краніві машини, вантажні ліфти або конвеєри.
Використання автоматизованих систем: сучасні склади і сховища все
частіше використовують автоматизовані системи для завантаження та
вивантаження. Це може включати роботизовані конвеєри, автономні
транспортні засоби або навіть роботизовані системи зберігання та
вивантаження товарів.
Використання технологій "складу безлюддя": у деяких випадках великі
склади можуть бути повністю автоматизованими і працювати без участі людей.
Це може включати роботів-підіймачів, автономні системи управління запасами
та інші передові технології.
2. Транспортерний спосіб завантаження - це метод доставки товарів
або матеріалів за допомогою конвеєрів, які переміщуються вздовж певного
маршруту. Цей спосіб часто використовується в промисловості та логістиці для
автоматизації процесу перевезення великої кількості товарів на виробничих
лініях або складах.
Приклади транспортерного способу завантаження включають:
Автомобільна промисловість: у автомобільній виробничій галузі часто
використовуються конвеєрні системи для переміщення автомобільних кузовів
або окремих частин вздовж монтажних ліній.
Сортувальні центри: у логістичних компаніях та поштових службах
транспортерні системи використовуються для сортування та переміщення
посилок на різні пункти призначення великими обсягами.
Харчова промисловість: виробництво харчових продуктів, таких як
пляшки з напоями чи коробки з продуктами, може використовувати конвеєрні
системи для переміщення і упаковки продукції на виробничій лінії.
Будівельна галузь: у будівельній галузі транспортери використовуються
для переміщення будівельних матеріалів, таких як цемент, пісковик або цегла,
на будівельний майданчик.
Електронна промисловість: виробництво електроніки може
використовувати транспортери для переміщення компонентів та вироблених
продуктів на різні етапи виробничого процесу.
3. Машинний спосіб завантаження сховища - це процес
автоматизованого завантаження даних з різних джерел, таких як бази даних,
файлові системи, API тощо, в базу даних або інше сховище даних. Цей процес
може бути реалізований за допомогою різних інструментів і технологій, таких
як ETL (Extract, Transform, Load), ELT (Extract, Load, Transform), сценарії
автоматизації, API і т. д.
Машинний спосіб завантаження сховища може мати декілька переваг,
серед яких:
Ефективність: Завантаження даних в автоматичному режимі може бути
швидшим та менш витратним за часом, ніж ручне завантаження.
Точність: Автоматизовані процеси можуть бути налаштовані для
уникнення помилок, що можуть виникнути при ручному введенні даних.
Масштабованість: Машинний спосіб дозволяє обробляти великі обсяги
даних без значних втрат часу та ресурсів.
4. Гідравлічний спосіб вивантаження сховищ - це технологія
використання води для виведення матеріалів або речовин з резервуарів або
сховищ. Цей метод є досить ефективним і широко застосовується у різних
сферах, включаючи гірництво, нафтогазову промисловість та водоспоживання.
Для початку процесу гідравлічного вивантаження необхідно підготувати
спеціальні насоси або водяні насоси, які будуть надавати потужний тиск води.
Потім вода вводиться під тиском в сховище чи резервуар, де знаходяться
матеріали або речовини, що плануються вивантажити.
Під дією тиску вода створює потік, який витісняє матеріали або речовини
з сховища через спеціальні вивантажувальні отвори або трубопроводи. Цей
потік може бути керований і регульований для досягнення оптимальних
результатів вивантаження.
Гідравлічний спосіб вивантаження має свої переваги, зокрема, високу
ефективність і швидкість процесу, а також можливість вивантаження матеріалів
або речовин з навіть важкодоступних місць. Крім того, цей метод часто
використовується для зменшення впливу на навколишнє середовище порівняно
з іншими технологіями вивантаження.
У сучасному світі гідравлічний спосіб вивантаження застосовується в
різних галузях промисловості та техніки і продовжує розвиватися для
поліпшення ефективності та зменшення впливу на навколишнє середовище.
5. Машини та обладнання для механізації робіт у сховищах можна
класифікувати за різними критеріями, такими як функціональність, типи
вантажів, потужність, типи переміщення тощо. Ось деякі типи машин та
обладнання, які часто використовуються:
Вантажні та транспортні машини:
 Відсівні машини для сортування матеріалів.
 Візки для переміщення вантажів.
 Стелажні системи з автоматичним переміщенням товарів.
Підйомні та кранові машини:
 Вилкові підйомники для переміщення вантажів на висоту.
 Кранові системи для підйому та переміщення великих об’ємів
матеріалів.
Транспортні системи:
 Конвеєрні системи для автоматизованого переміщення товарів.
  Лінії розгрузки та завантаження.
Обладнання для зберігання:
 Системи полиць та стелажів для організації простору в сховищах.
 Автоматичні системи сортування та розміщення товарів.
Елементи автоматизації:
 Системи маркування та ідентифікації товарів.
 Системи контролю та управління запасами.
Техніка для робіт з вантажами:
 Підйомні пристрої для важких вантажів.
 Техніка для упаковки та пакування товарів.
Обладнання для обробки вантажів:
 Пакувальні машини та обгортки.
 Машини для обробки та підготовки продуктів до зберігання.
6. Автотрáнспортні зáсоби — легкові автомобілі, автобуси, вантажні
автомобілі, причепи, напівпричепи, спеціальні автомобілі, призначені для
експлуатації на дорогах загального користування.
7. Спеціалізовані транспортні засоби, такі, як автомобілі швидкої допомоги,
тюремні фургони і катафалки
8. При виборі засобів механізації для складів і сховищ важливо
враховувати кілька ключових рекомендацій:
Аналіз потреб: перш ніж обирати конкретні засоби механізації, важливо
ретельно проаналізувати потреби вашого складу чи сховища. Це включає
визначення типів товарів, об'ємів перевезень, режиму роботи, а також
особливостей інфраструктури.
Ефективність та продуктивність: вибирайте засоби механізації, які
демонструють високу ефективність та продуктивність у вашому конкретному
середовищі. Це може включати швидкість роботи, надійність, витрати енергії та
інші фактори.
Сумісність з інфраструктурою: переконайтеся, що обрані засоби
механізації сумісні з існуючою інфраструктурою вашого складу чи сховища.
Наприклад, розміри, типи підлоги, ширина проїзду, підйомні механізми та інші
параметри.
Безпека: враховуйте вимоги безпеки для персоналу та товарів. Обирайте
засоби механізації, які відповідають стандартам безпеки та мають вбудовані
заходи захисту.
Технічна підтримка та сервіс: переконайтеся, що ви отримаєте
достатню технічну підтримку та сервіс після покупки засобів механізації. Це
важливо для забезпечення безперебійної роботи та швидкого вирішення будь-
яких проблем.
Вартість володіння: оцінюйте загальну вартість володіння засобу
механізації, включаючи вартість придбання, експлуатації, обслуговування та
ремонту. Обирайте варіант, який найбільш ефективний з точки зору витрат на
тривалий термін.

Л9
 1. Вібробезпечні умови праці повинні бути забезпечені застосуванням
колективного і індивідуального віброзахисту.
Основними методами і способами боротьби з вібраціями машин і
устаткування є:
а) зниження вібрації дією на джерело збудження (за допомогою зниження
або ліквідації сил, що вимушують коливання);
б) відбудова від режиму резонансу шляхом раціонального вибору маси
або жорсткості системи, що коливається;
в) вібродемпфірування – процес зменшення рівня вібрацій об'єкту, що
захищається, шляхом перетворення енергії механічних коливань даної системи,
що коливається, в теплову енергію;
г) динамічне гасіння коливань – приєднання до об'єкту системи, що
захищається, реакції якої зменшують розмах вібрації об'єкту в точках
приєднання системи;
д) віброізоляція – зменшення передачі коливань від джерела збудження
об'єкту, за допомогою пристроїв, що поміщаються між ними;
е) індивідуальний віброзахист – використання рукавиць, рукавичок,
спеціальних прокладок і пластин на ручному віброінструменті, спеціального
взуття, килимків і т.п.
2. Якість віброізоляції визначається різними параметрами, які
враховують ефективність системи віброізоляції. Ось деякі з них:
Наявність і тип віброізоляторів: якість віброізоляції залежить від типу і
якості віброізоляторів, які використовуються. Це можуть бути пружні
матеріали, амортизатори, пневматичні або гідравлічні системи тощо.
Частотний діапазон: якість віброізоляції визначається здатністю системи
відсікати вібрацію у широкому діапазоні частот.
Коефіцієнт передачі вібрації: це відношення між вібрацією на вихідній
стороні системи (наприклад, після віброізоляції) і вхідній стороні. Низький
коефіцієнт передачі вказує на високу якість віброізоляції.
Діапазон амплітуд: це діапазон вібраційних амплітуд, який може бути
поглинутий або зменшений системою віброізоляції.
Стійкість до зовнішніх умов: якість віброізоляції також залежить від
того, наскільки добре вона працює в різних умовах, таких як температура,
вологість, вплив агресивних середовищ тощо.
Ефективність під час різних видів вібрації: деякі системи віброізоляції
можуть бути більш ефективними для певних типів вібрації (наприклад,
низькочастотних або високочастотних), ніж для інших.
3. Коефіцієнт віброізоляції гумового віброізолятора може бути
визначений експериментально за допомогою вимірювань амплітуди вібрацій на
обох сторонах віброізолятора. Ось кілька кроків для визначення цього
коефіцієнта:
Підготовка: закріпіть віброізолятор між джерелом вібрації (наприклад,
машини або іншого обладнання) та основою (наприклад, підлогою).
Вимірювання вібрацій: вимірюйте амплітуду вібрацій на обох сторонах
віброізолятора за допомогою вібраційних сенсорів або вимірювальних
приладів.
 Розрахунок коефіцієнта віброізоляції: коефіцієнт віброізоляції (Ч)
визначається як відношення амплітуди вібрацій на основі до амплітуди вібрацій
на верхній частині віброізолятора. Математично, це може бути виражено як:
Y
Ч=
X
де Y - амплітуда вібрацій на верхній частині віброізолятора, а X -
амплітуда вібрацій на основі.
4. Переваги гумових амортизаторів:
(1) Форму можна вільно визначати, а твердість можна контролювати,
регулюючи компоненти гумових композицій, щоб відповідати вимогам
жорсткості та міцності у всіх напрямках;
(2) Внутрішнє тертя велике, а амортизаційний ефект хороший, що вигідно
перетинати резонансну зону та послаблювати високочастотні вібрації та шум;
(3) Модуль пружності набагато менший, ніж у металу, який може
спричинити велику пружну деформацію;
(4) відсутня розсувна частина, і її легко обслуговувати;
(5) Невелика якість, проста в установці та розбиранні.
(6) Ударна жорсткість вище, ніж статична жорсткість та динамічна
жорсткість, що сприятливо впливає на ударну деформацію.
Гумові віброізолятори мають кілька недоліків, серед яких можна виділити
наступні:
Старіння і деформація: Гума з часом піддається старінню і може
втрачати свої властивості. Це може призвести до зниження ефективності
віброізоляції та потреби в їх регулярній заміні.
Температурні обмеження: Гума може втрачати свою ефективність при
високих або низьких температурах. Вона може стати дуже жорсткою при
низьких температурах або м'якою при високих, що знижує її здатність до
віброізоляції.
Вплив хімічних речовин: Деякі рідини та речовини можуть
розм'якшувати або пошкоджувати гуму, що також може призвести до зниження
її ефективності.
Межі навантаження: Гумові віброізолятори мають обмеження з точки
зору максимального навантаження, яке вони можуть витримати. Перевищення
цих меж може призвести до поломки або зниження ефективності віброізоляції.
Конструкційні обмеження: У порівнянні з іншими матеріалами, гума
може мати обмежені можливості з точки зору конструкції, що обмежує їх
використання в деяких застосуваннях.
5. Гумові віброізолятори є важливими компонентами в будівництві та
інженерних системах, оскільки вони допомагають у зменшенні та поглинанні
вібрацій і дозволяють уникнути їх передачі на споруди або механізми. Ось
деякі з типових конструкцій гумових віброізоляторів:
Простий гумовий віброізолятор: це найбільш базова конструкція, яка
складається з одного або декількох шарів гуми або гумових сплавів. Ці шари
можуть бути армовані металевими пластинами або вставками для підвищення
їх міцності та довговічності.
Пружинно-гумові віброізолятори: вони включають у себе комбінацію
гумових елементів і пружин для кращого поглинання вібрацій. Гумові частини
амортизують і поглинають енергію, а пружини допомагають у стабілізації та
розподілі нaвантаження.
Пневматичні гумові віброізолятори: вони використовують повітряні
камери або камери з газом, щоб створити амортизуючий ефект. Ці типи
віброізоляторів дуже ефективні у поглинанні навіть великих вібрацій та у
випадках, коли необхідно регулювати жорсткість системи.
Гідродинамічні гумові віброізолятори: вони використовують рідину
або гідродинамічні ефекти для амортизації вібрацій. Ці типи віброізоляторів
часто застосовуються в великих будівлях або промислових спорудах.
Активні гумові віброізолятори: це спеціалізовані системи, які
використовують електроніку та контроль для aктивного керування підвіскою чи
амортизацією. Вони можуть реагувати на зовнішні впливи та адаптувати свою
жорсткість чи демпфування в реальному часі.
6. Гумові віброізолятори використовуються в різних типах конвеєрів,
особливо там, де потрібно зменшити вплив вібрацій на оточуюче середовище
або забезпечити стабільність обладнання. Найчастіше вони використовуються в
конвеєрах для трaнспортування важких предметів, які можуть виробляти
значну вібрацію під час руху. Такі віброізолятори можуть бути розташовані під
основою конвеєра або вбудовані в його конструкцію, щоб забезпечити плавний
рух і захист від пошкоджень.