1.

Для генералізованного ОА не характерно ураження:

а) дистальних міжфалангових суглобів;

б) проксимальних міжфалангових суглобів;

в) променевозап’ясткових суглобів;

г) колінних суглобів.

2. Для ОА характерні:

а) механічні болі;

б) хруст в суглобі;

в) півищення температури шкіри над суглобом;

г) припухлість суглоба;

д) гіперпігментація шкіри над ураженим суглобом.

3. Фактори, які призводять до розвитку ОА:

а) дисплазія суглобів;

б) ендокринні порушення;

в) функціональне перенавантаження з мікротравматизацією;

г) спадкове зниження резистентності хряща до звичайних навантажень;

д) гостре або хронічне запалення суглоба.

4. Суглоби, які найчастше уражаються при ОА:

а) дистальні міжфалангові;

б) проксимальні міжфалангові;

в) I зап’ястково-п’ястні;

г) тазостегнові;

д) ліктеві;

е) колінні;

ж) п’ястково-фалангові;
з) хребтові;

и) крижово-клубові зчленування;

к) гомілкові.

5. Болі при ОА:

а) затихають в спокої;

б) посилюються після навантаження;

в) зменшуються на тлі навантаження;

г) «стартові».

6. При ОА варіантами больового синдрому можуть бути всі, крім:

а) ранкова скованість більше 1 год;

б) «стартові» болі;

в) нічні болі, обумовлені внутрішньокістковою гіпертензією;

г) болі при механічному навантаженні;

д) болі, що пов’язані з блокадою суглоба.

7. До клінічних проявів ОА відносяться:

а) крепітація при рухах;

б) ранкова скованість менш 30 хв;

в) ранкова скованість не менш 1 год;

г) ентезопатії;

д) деформації суглобів;

е) обмеження рухомості в суглобах.

8 . Вид болі, що найбільш вірогідно вказує на приєднання вторинного

синовіїту при ОА?

а) механічний;

б) нічний;
 в) стартовий;

г) стресс-біль;

д) посилюється на прикінці дня.

9 . При развитку анкілоза тазостегнового суглоба в функціонально

несприятливому положенні при ОА хворого слід спрямувати на

наступне:

а) грязелікування;

б) лікувальний массаж;

в) протезування суглоба;

г) синовектомію;

250

д) фізиотерапевтичне лікування.

Ситуаційні задачі

1. Чоловік 75 років, скаржиться на болі в колінних суглобах при русі.

Хворіє 10 років. Об’єктивно: Суглоби дефігуровані, при пальпації під

час руху в них відчувається крепітація , незначне підвищення

температури по латеральній поверхні лівого коліна.

- Вкажіть найбільш вірогідний діагноз.

- Яке дослідження необхідно призначити для верифікації діагноза?

- Чим можна пояснити локальне підвищення температури?

1. Найбільш вірогідний діагноз: Остеоартроз (артроз) колінного суглоба.

2. Дослідження для верифікації діагноза: Рентгенографія колінного суглоба для
оцінки ступеня деформації суглобових поверхонь, наявності остеофітів, звуження
суглобової щілини та інших ознак артрозу.
3. Локальне підвищення температури може бути пояснене запаленням, яке часто
супроводжує остеоартроз. Запалення в колінному суглобі може призводити до
локального нагрівання тканин через реакцію імунної системи на пошкодження
суглоба та залучення в запальний процес.
 2 . Жінка 55 років, звернулась до лікаря з приводу деформації суглобів

пальців рук та болем в них під час руху. Об’єктивно: невеликі кісткові

утворення по бічним поверхням дистальних міжфалангових суглобів,

трохи болючі при пальпації.

- Яке захворювання можливо припустити?

- Які зміни можливі на рентгенограмі?

- Складіть план обстеження хворої.

1. Захворювання, яке можливо припустити: Ревматоїдний артрит.

2. Зміни, можливі на рентгенограмі:
 Зменшення проміжку між суглобовими поверхнями.
 Наявність остеофітів (кісткових утворень) по боках суглобів.
 Опущення чи зміщення фаланг пальців.
 Зруйнування суглобових поверхонь.
 Призначення кісткових деформацій, які характеризуються ревматоїдним
артритом.
3. План обстеження хворої:
а. Збір анамнезу та клінічний огляд:
 Історія захворювання: тривалість симптомів, характер болю, наявність
супутніх симптомів (наприклад, утомленість, підвищена температура тіла).
 Об’єктивний огляд: оцінка ступеня деформації суглобів, наявність остеофітів,
припухлості, болючості та рухливості.
б. Лабораторні дослідження:
 Загальний аналіз крові для виявлення ознак запалення (Еритроцити,
Лейкоцити, Швидкість осідаління еритроцитів - ШОЕ).
 Визначення ревматоїдного фактору та антинуклеарних антитіл.
в. Інструментальні дослідження:
 Рентгенографія кистей для оцінки ступеня пошкодження суглобів та
наявності остеофітів.
г. Консультація ревматолога: Це може допомогти у встановленні остаточного
діагнозу та призначенні лікування.