Лекція 7.

Квантитативні прийоми
у визначенні типу мови

1. Класифікація за типовим способом вираження

ГЗ у словоформі: аналітичні, синтетичні,
полісинтетичні мови. В чому труднощі?
2. Джозеф Грінберг та його методики.
3. Шкала синтетичності та деякі значення.
4. Шкала аглютинативності та деякі значення.
 Чи існують виключно «аналітичні»
та виключно «синтетичні» мови?

Англійська – аналітична Українська – синтетична

I didn't notice anything at Спочатку я нічого не

first. помітив.
Glory to Ukraine! Слава Україні!
Прояви синтетизму: Прояви аналітизму:
Strong – stronger – (the) Знаний – більш знаний –
strongest найбільш знаний – менш
Book – books знаний – найменш знаний …
Do – did у метро – на шосе – під
Look – looked фортепіано – для пані
 Шкала синтетичності Джозефа
Грінберга
• Визначається через співвідношення кількості морфем до
кількості слів (у тексті стандартної довжини у 100 слів).
• Кожна службова одиниця (прийменник, частка,
сполучник, артикль тощо) розглядається як окреме
слово.
• Чим більше морфем у середньому припадає на слово,
тим більше рівень синтетичності мови.
• Труднощі при визначенні індексу синтетичності пов’язані
з нечіткими межами морфем у флективних мовах.
• Формула для підрахунку: M/W
Надруковано тут: Дж. Гринберг. КВАНТИТАТИВНЫЙ ПОДХОД К
МОРФОЛОГИЧЕСКОЙ ТИПОЛОГИИ ЯЗЫКОВ. Новое в лингвистике. Вып. III. М., 1963.
С. 60-94.
 Індекси синтетичності для деяких
мов (більшість отримано
Дж. Грінбергом)
• Ближче до 1:
мінімальний індекс 1,06 – в’єтнамська мова (ізолятивного типу)
• Від 1 до 2: аналітичні мови
англійська 1,62-1,68, німецька 1,97
• Від 2 до 3: синтетичні мови
англо-саксонська 2,12, російська 2,33-2,45,
суахілі 2,55, санскрит 2,59, якутська 2,17
• більше 3: полісинтетичні мови
ескімоська 3,72
 Передумова правильного визначення
індекса синтетичності – поділ слів на
морфеми
Морфеми виділяються на основі таких критеріїв:
Люд-ина
 повторюваність у різних оточеннях Люд-ський
 наявність значення. Люд-и
корінь За-люд-нений
Люд-ИН-а
Крапл-ИН-а Опри-люд-нити
Стеж-ИН-а Не-люд
Груд-ИН-а
Вощ-ИН-а -ИН 1: людина…
-ИН 2: малина…
Ліщ-ИН-а суфікс -ИН 3: горошина…
Горош-ИН-а
-ИН 4: вощина…
Ож-ИН-а
Труднощі при виділенні морфем:
чергування звуків (горох – горош-ин-а, в горос-і; весь – вс-і – ус-і)
злиття морфем у межах слова (замок ← за+мок; млин-ець ← мл-ин-ець) і зникнення
мотиваційних зв'язків між лексемами
абревіація (СТО, МОН, УПА)
Визначаємо індекс синтетичності
для української мови (1)
Діамант дорогий на дорозі лежав, —
Тим великим шляхом люд усякий минав,
І ніхто не пізнав діаманта того.
Йшли багато людей і топтали його. В. Самійленко

Діамант (2) дорог-ий (2) на (1) дороз-і (2) леж-а-в (4)

Т-им (2) велик-им (2) шлях-ом (2) люд (2) ус-як-ий (3) мин-а-в (4)
І (1) ні-хто (2) не (1) пі-зна-в (4) діамант-а (2) т-ого (2).
Йш-л-и (3) багат-о (2) люд-ей (2) і (1) топт-а-л-и (4) й-ого (2).

У тексті 23 слова, 52 морфеми

Індекс синтетичності : 52/23 = 2,26
 Визначаємо індекс синтетичності
для української мови (2)
Традиційним є погляд на лінгвістику як про науку про мову. В силу того що
мовна свідомість почала поставати як особливий об’єкт дослідження, виникли
психолінгвістика, когнітивна лінгвістика, учення про мовну картину світу, учення
про мовну особистість, ідеографічна лінгвістика. Загнітко А.П. Сучасні
лінгвістичні теорії
Традицій-н-им (3) є (1) по-гляд (3) на (1) лінгвістик-у (2) як (1) про (1) на-ук-у (3)
про (3) мов-у (2). В (1) сил-у (2) т-ого (2) що (1) мов-н-а (3) свід-ом-ість (4)
по-ча-л-а (4) по-ста-ва-ти (4) як (1) особ-лив-ий (3) об’єкт (2) до-слідж-енн-я (4),
ви-ник-л-и (4) псих-о-лінгвістик-а (4), когнітивн-а (2) лінгвістик-а (2), уч-енн-я
(3) про (1) мов-н-у (3) картин-у (2) світ-у (2), уч-енн-я (3) про (1) мов-н-у (3)
особ-ист-ість (4), ідео-граф-іч-н-а (5) лінгвістик-а (2).
У тексті 37 слів, 92 морфеми
Індекс синтетичності: 92/37 = 2,49
Варіювання індексу синтетичності в
залежності від виду / стилю тексту

Англійська мова:
"Ladies' Home Journal", January 1950. - 1,62
R. Lintоn. Study of man. - 1,65
О. J. Карlan, Mental disorders in later life. - 1,60.
 Приклад Едварда Сепіра (мова
паюте, носії – індіанці штату Юта):
полісинтетична мова

Слово-конструкція із 9 морфем:
Wii – to – kuchum – punku – rügani – yugwi – va – ntü –
m(ü)
Буквально: ніж – чорний – бізон – свійський –
розрізати – сидіти (плюс множина) – майбутній час –
дієприкметник – живе (плюс множина)
= ті (тобто люди), що збираються сидіти і розрізати
ножем чорного бика
 Індекс аглютинативності
Дж. Грінберга
Індекс аглютинативності певної мови визначається відношенням
кількості службових аглютинативних морфем до кількості морфемних
границь у повнозначних словах.
Аглютинативною морфемою називається така, яка має лише одне
граматичне значення; при цьому необхідно, щоб це значення не
виражалось в мові іншими способами.
Наприклад, в есперанто всі службові морфеми є
аглютинативними.
В українській мові є декілька аглютинативних морфем: інфінітивний
суфікс –ти, суфікс дієприслівника –вши (гляну-ти, гляну-вши)
За основу підрахунків береться текст стандартної довжини у 100 слів.
Кількість аглютинативних морфем у тексті ділять на кількість стиків
морфем (при цьому службові слова не беруть до уваги).
Шкала аглютинативності мов за
Дж. Грінбергом
Сучасна англійська 0,30
Англо-саксонська (давня) 0,11
Ескімоська 0,03
Санскрит 0,09
Перська 0,34
Якутська 0,51
Суахілі 0,67
В’єтнамська – (не визначається)
 Визначаємо індекс
аглютинативності
Кримськотатарське речення: Олар атларны отлаталар ‘вони
пасуть коней’
Поділ на морфеми: О-лар ат-лар-ны отлата-лар.
Кількість аглютинативних морфем: 4
Кількість морфемних стиків: 4
Індекс аглютинативності: 1 (4/4)
Український переклад: Вон-и пас-уть кон-ей
Жодна службова морфема не належить до аглютинативних. Морфемних
стиків: 3
Перевіряємо: закінчення –и може означати також множину дієслова мин.
часу (бул-и), родовий відмінок однини жін. роду (нема вод-и, книг-и);
закінчення –уть для 3 особи множини не є аглютинативним, бо те саме
значення виражається закінченням –ать (кричать, стоять); аналогічно
для закінчення –ей, те саме значення Знах. відмінка мн. чол. роду
виражається закінченням –ів (друз-ів, учн-ів, стол-ів)
Індекс аглютинативності української мови: 0 (0/3)