Заняття 3

Тема 3: Хвороби захисних пристосувань органу зору (хвороби повік, частина 2.).

Завдання:
1. Вивчення класифікації та форм блефаритів.
2. Вивчення методів лікування за блефаритів.

Мета заняття. Вивчити класифікацію та форми блефаритів, вивчити методи лікування за

блефаритів.
Матеріали та обладнання: приміщення з природним і штучним освітленням; шприци, катетер,
піпетки для ока, скляні палички, ложки Фолькмана для взяття зскрібка, предметні скельця,
стерильні пробірки із пробками, петля для взяття проб із метою бактеріологічного дослідження,
мікроскоп; рисунки, таблиці; розчини: фурациліну 1:5000 - 500, етакридину лактату 1:1000-500, 1%
атропіну -2-3 ампули, 1% метиленової сині-100, 1-2-3% новокаїну -60, фіз. розчин, фарба
Романовського-Гімзи; кінь, собака, корова.
1. Вивчення класифікації та форм блефаритів.

Запалення повік (Blepharitis). Класифікація і симптоми. Розрізняють поверхневі блефарити і

глибокі запалення, що проявляються флегмоною. Перші виникають під дією різних подразників,
особливо у тварин при а- і гіповітамінозі, і дуже часто набувають хронічного перебігу. Спочатку
спостерігається незначний набряк краю повіки, свербіння. Внаслідок розчухування утворюються
виразки, вкриті кірочками, що легко знімаються. З часом у місцях ураження випадають вії,
запальний процес поширюється на мейбомієві залози (ячмінь), а внаслідок рубцювання виразок
розвивається заворот чи виворот повіки.
Флегмона повік якихось особливостей не має і закінчується абсцедуванням та проривом
гною (здебільшого назовні). Клінічно вона проявляється припуханням - розлитим, болючим,
гарячим, гіперемією кон'юнктиви, гнійно-слизовими виділеннями з ока. Інколи припухання
поширюється на орбіту і шкіру лиця, внаслідок чого закривається очна щілина. Після утворення
абсцесу (5-7 днів) і його розтину знижується набряк тканин, а внаслідок рубцювання дефекту
нерідко настає деформація повік. Інколи виразки на краях повік призводять до їх зростання.
Протягом будь-якої форми блефарити супроводжується типовими проявами: набряклістю і
почервоніння повік, сверблячкою, швидкою стомлюваністю очей і підвищеною чутливістю до
подразників (світла, вітру). Постійно утворюється слізна плівка викликає нечіткість зору. Очні
виділення, особливо супроводжуючі перебіг інфекційних блефаритів, приводять до появи на
столітті нальоту, склеюванню вій.
Простий блефарит характеризується гіперемія і потовщення країв повік, скупчення в
куточку очних щілин білувато-сірого секрету, помірним почервоніння кон'юнктиви, розширенням
протоків мейбоміевих залоз.
При лускатій блефаро на потовщеному і гиперемированном краї повік скупчуються лусочки
злущенного епідермісу і епітелію сальних залоз, Які щільно прикріплюються до основи вій. Лусочки
шкіри також визначаються на бровах і волосистої частини голови. Протягом себорейного
блефарити може супроводжуватися втратою і посивіння вій.
Виразкова форма блефарити протікає з утворенням жовтуватих кірочок, при зняття яких
відкриваються виразки. Після загоєння виразок утворюються рубці, через які порушується
нормальний ріст вій (трихіаз). У важких випадках вії можуть знебарвлюватися (поліозамі) і випад
(мадароз), а передній війковий край стає гіпертрофованим і зморшкуватим.
Демодекозний блефарит протікає з постійним нестерпним свербежем повік, більш
вираженим після сну. Краї століття товщають у вигляді червонуватого валика. У денний час
відзначається різь в очах, виділення липкого секрету, що веде до засихання відокремлюваного і
його скупчення між вій, що додає очам неохайний вигляд.
Симптоми алергічного блефарити, в більшості випадків, з'являються раптово і чітко
пов'язані з якимось або екзогенним фактором. Захворювання супроводжується набряком і
завзятим сверблячкою повік, сльозотечею, слизовим виділеннями з очей, світлобоязню, різь в
очах. Для алергічного блефарити типово потемніння шкіри повік (так звані «алергічний синяк»).

2. Вивчення методів лікування за блефаритів.

Лікування починається з усунення причини. Великих тварин коротко прив'язують, а дрібним

надівають "комірець". Кірки спочатку розм'якшують (содовим розчином) і видаляють, а краї повік
змазують 2 рази на день 1-2%-ною жовтортутною або 5%-ною ксероформною маззю чи 1%-ним
розчином брильянтового зеленого, який добре проникає в протоки залоз і згубно діє на мікроби.
 При виразковому блефариті після видалення кірочок виразки припікають 2-5%-ним
розчином нітрату срібла 1 раз на день з наступним зрошенням 1%-ним розчином натрію хлориду
(для попередження опіку рогівки).
При флегмонозних процесах - антибіотики з новокаїном у зоні демаркації, компрес із 3%-
ним розчином борної кислоти для прискорення абсцедування. З появою флуктуації - розріз
паралельно повікам, видалення гною і використання гіперосмолярних мазей для зменшення
розмірів рубця та попередження вивороту чи завороту повіки.
При зрощенні країв повік після введення в кон'юнктивальний мішок 1%-ного дикаїну чи 3%-
ного новокаїну їх розсікають за лінією зрощення, а рану припікають ляпісом (для попередження
вторинного зрощення) і змазують 3—4 рази борним вазеліном.

Питання для закріплення та самоконтролю:

1. Що таке блефарит?
2. Які клінічні ознаки блефаритів?.
3. Яка класифікація блефаритів?
4. Які методи лікування використовують при блефаритах?

Рекомендована література:
1. Общая ветеринарная хирургия /Под ред. В.А. Лукъяновского.- М.: Агропромиздат, 1990.
2. Загальна ветеринарна хірургія/ В.Б.Борисевич І.О.Поваженко
3. Калашник Л.А.,Лабунский В.М., Передера В.Л., Русинов А.О. Практикум по общей хирургии.
М.Колос,1992.
4. Поваженко И.Е., Братюха С.Л. Общая ветеринарная хирургия.К.Изд. УСХА,1989.
5. Поваженко И.Е, Братюха С.И. Общая ветеринарная хирургия. К.:Вища школа, 1991.
6. Частная ветеринарная хирургия /Под ред. К. Л.Шакалова. Л.: Агропромиздат, 1985.
7. Шакалов К.И. Профилаклика травматизма сельськохозяйственных животных в
промьшленных комплексах. М.Колос, 1981.