субкультура

Хіп-хоп
 ХІП-ХОП, ТАКОЖ ГІП-ГОП — МОЛОДІЖНА КУЛЬТУРА, ЯКА
З'ЯВИЛАСЬ У США У КІНЦІ 1970-Х У СЕРЕДОВИЩІ
АФРОАМЕРИКАНЦІВ. ВКЛЮЧАЄ В СЕБЕ 4 ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ:
ДІДЖЕЇНГ, ГРАФІТІ, ЕМСІЇНГ (РЕП), БРЕЙКІНГ. ТАКОЖ ЧАСТО 5-
ИМ ОСНОВНИМ ЕЛЕМЕНТОМ ВВАЖАЄТЬСЯ ВУЛИЧНЕ ЗНАННЯ.
 РОЗВИТОК
КУЛЬТУРИ
ХІП-ХОП
1970-ТІ
ЦЯ СУБКУЛЬТУРА ЗАРОДИЛАСЯ У 1970-
Х РОКАХ У РАЙОНІ НЬЮ-ЙОРКА —
БРОКСІ, ДЕ ВИХІДЦІ З ЯМАЙКИ
ПОЧАЛИ ОРГАНІЗОВУВАТИ
ПОПУЛЯРНІ ТОДІ ДИСКОТЕКИ ДЛЯ
БІДНОЇ ЧОРНОШКІРОЇ МОЛОДІ.
ВЕЧІРКИ ВІДБУВАЛИСЯ ЗА СПРИЯННЯ
ДІДЖЕЇВ, ЯКІ ПРАЦЮВАЛИ НА
ПРИМІТИВНІЙ ТЕХНІЦІ, ТА ЇХНІХ
ПОМІЧНИКІВ, ЯКИХ НАЗИВАЛИ ЕМЕС.
 МАТІР'Ю ХІП-ХОПУ ПО ПРАВУ
ВВАЖАЄТЬСЯ СІЛЬВІЯ РОБІНСОН,
КОТРА ВИВЕЛА ЙОГО НА
КОМЕРЦІЙНИЙ РИНОК І ДОСЯГЛА
ЙОГО МАСОВОГО ПОШИРЕННЯ
ПІСЛЯ ТОГО ЯК ВОНА З
ЧОЛОВІКОМ У 1970 Р. ЗАСНУВАЛА
ЗВУКОЗАПИСУВАЛЬНУ СТУДІЮ
SUGAR HILL RECORDS. ЇЇ СТУДІЯ НА
ПОЧАТКУ ОСЕНІ 1979 ВИПУСКАЄ
СИНГЛ «RAPPER'S DELIGHT» У
ВИКОНАННІ THE SUGARHILL GANG,
КОТРИЙ СТВОРЮЄ СЕНСАЦІЮ НА
АМЕРИКАНСЬКОМУ РИНКУ
ПОПУЛЯРНОЇ МУЗИКИ
 НА ПОЧАТКУ ВІСІМДЕСЯТИХ У СЕРЕДОВИЩІ РЕПЕРІВ ВИНИК
ІНТЕРЕС ДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ МУЗИКИ, — В ПЕРШУ
ЧЕРГУ ДО KRAFTWERK І ГЕРІ НЬЮМЕНА, ЩО АКТИВНО
ЗАПИСУВАЛИ СВОЇ ТРЕКИ, — ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЗНАХІДОК,
РАЗОМ З «БРЕЙКБІТОМ», ЩО РОЗВИВАВСЯ — СПРИЯЛИ
РИТМІЧНОМУ ВІДРИВУ ХІП-ХОПУ ВІД ДИСКО І ФАНКУ.
 ЕМСІІНГ — ВЧЕННЯ ПРО РИТМІЧНУ РОЗМОВУ, ПОЕЗІЮ ТА
ПРОПОВІДУВАННЯ. ЗАЗВИЧАЙ НАЗИВАЄТЬСЯ РЕПОМ.
ПОСЛІДОВНИКИ, ЯКІ ПРАКТИКУЮТЬ ЙОГО, ВІДОМІ ЯК ЕМСІ (МС)
АБО РЕПЕРИ (RAPPER).
ТЕХНІЧНО РІЗНИЦЯ МІЖ ЕМСІ ТА РЕПЕРОМ В ТОМУ, ЩО ЕМСІ
СТВОРЕНИЙ СУСПІЛЬСТВОМ, А РЕПЕР — ЦЕ ПРОЄКТ КОМПАНІЇ
ЗВУКОЗАПИСУ.
МИСТЕЦТВО ГРАФІТІ — ЦЕ ВЧЕННЯ ПРО ВУЛИЧНУ КАЛІГРАФІЮ,
МАЛЮНКИ ТА ПИСЬМО. МАЄ ІНШІ НАЗВИ — ПИСЬМО, ГРАФФ
(GRAFF), АЕРОЗОЛЬНІ МАЛЮНКИ, PIECIN, BURNIN, ТА МІСЬКІ
ФРЕСКИ. ІНШІ ФОРМИ ЦЬОГО МИСТЕЦТВА — BOMBIN AND TAGGIN
(«БОМБИТИ СТІНИ» І «ПИСАТИ ТЕГИ»). ПОСЛІДОВНИКИ, ЯКІ
ПРАКТИКУЮТЬ ЙОГО, ВІДОМІ ЯК РАЙТЕРИ, ПИСЬМЕННИКИ,
АЕРОЗОЛЬНІ ХУДОЖНИКИ, ГРАФІТЧИКИ, БОМБЕРИ ТА ТВОРЦІ
ГРАФІТІ
 ДІДЖЕЇНГ — ЦЕ ВЧЕННЯ ПРО СТВОРЕННЯ РЕП-МУЗИКИ І
ВЕДЕННЯ РАДІОМОВЛЕННЯ. ЗАЗВИЧАЙ ПІД НИМ РОЗУМІЮТЬ
РОБОТУ ДИСК-ЖОКЕЇВ. ОДНАК ХІП-ХОП-ДІДЖЕЇ НЕ ЛИШЕ
ПРОГРАЮТЬ ВІНІЛОВІ ПЛАСТИНКИ, КАСЕТИ І КОМПАКТИ. ХІП-
ХОП-ДІДЖЕЇ АРТИСТИЧНО ПРИКРАШАЮТЬ ВИКОНАННЯ
ЗАПИСАНОЇ ПІСНІ НАРІЗКАМИ, МІКСИНГОМ ТА СКРЕТЧІНГОМ
ПІСНІ У ВСІХ ЇЇ ЗАПИСАНИХ ФОРМАТАХ.
 БРЕЙКІНГ — ВЧЕННЯ ПРО ФОРМИ ВУЛИЧНОГО ТАНЦЮ.
ЗАЗВИЧАЙ ЗВЕТЬСЯ БРЕЙК-ДАНСОМ АБО БІ-БОЇНГОМ. ЗАРАЗ
ВКЛЮЧАЄ КОЛИСЬ САМОСТІЙНІ ФОРМИ ТАНЦЮ — UP-ROCKIN,
POPPIN AND LOCKIN, JAILHOUSE АБО SLAP-BOXING, DOUBLE DUTCH,
ELECTRIC BOOGIE ТА КАПОЕЙРА (CAPOEIRA MARTIAL ARTS).
 ВУЛИЧНЕ ЗНАННЯ — ЦЕ ВЧЕННЯ ПРО ПЕРЕДАЧУ ЖИТТЄВОЇ
МУДРОСТІ. ПЕРЕВАЖНО ПІД НИМ МАЮТЬ НА УВАЗІ ЗДОРОВИЙ
ГЛУЗД І НАКОПИЧЕНУ МУДРІСТЬ ЖИТЕЛІВ ВЕЛИКОГО МІСТА.
СКЛАДАЄТЬСЯ З ТЕХНІК, ФРАЗ, КОДІВ ТА ТЕРМІНІВ, ЩО
ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ВИЖИВАННЯ У МІСТІ.
 БІТБОКСИНГ — ВЧЕННЯ ПРО МУЗИКУ ТІЛА. ПЕРЕВАЖНО ПІД
НИМ РОЗУМІЮТЬ СТВОРЕННЯ РИТМІЧНИХ ЗВУКІВ РІЗНИМИ
ЧАСТИНАМИ ТІЛА — ЗОКРЕМА ГОРЛЯНКОЮ, РОТОМ І РУКАМИ.
ПОСЛІДОВНИКИ ЦЬОГО ВЧЕННЯ ВІДОМІ ЯК БІТБОКСЕРИ АБО
ЛЮДИ-ОРКЕСТРИ.
 ВУЛИЧНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО — ЦЕ ВЧЕННЯ ПРО ЧЕСНУ ТОРГІВЛЮ ТА
МЕНЕДЖМЕНТ ХІП-ХОП-БІЗНЕСУ. ЗАЗВИЧАЙ ТРАКТУЄТЬСЯ ЯК ВУЛИЧНА
ТОРГІВЛЯ, ГРА ПРИРОДЖЕНИХ БІЗНЕСМЕНІВ ТА ДИПЛОМАТІВ. ТОБТО ЦЕ
ГОТОВНІСТЬ ПРОСТИХ ЛЮДЕЙ СТВОРЮВАТИ КОМЕРЦІЙНЕ ХІП-ХОП-
ПІДПРИЄМСТВО ТА ВІДПОВІДНО ОТРИМУВАТИ НАВИЧКИ ВЕДЕННЯ
ВЛАСНОГО БІЗНЕСУ. БАГАТО ХІП-ХОП-УЧНІВ ПОЧИНАЛИ САМЕ ТАК.
УКРАЇНСЬКИЙ ХІП-ХОП, ТАКОЖ ВІДОМИЙ ЯК УКРА-ХОП АБО
УКР-ХОП — ЧАСТИНА УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИЧНОЇ СЦЕНИ. В
УКРАЇНУ ПОТРАПИЛА В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 90-ТИХ.
ПЕРШОВІДКРИВАЧІ — В. У. З.В.
РЕПЕРИ СФОРМУВАЛИ ВЛАСНИЙ СТИЛЬ ОДЯГУ. ВОНИ НОСЯТЬ
ШИРОКИЙ СПОРТИВНИЙ ОДЯГ, НАЙЧАСТІШЕ НА ДЕКІЛЬКА
РОЗМІРІВ БІЛЬШИЙ ПОТРІБНОГО. З АКСЕСУАРІВ ПОШИРЕНІ
ДОВГІ МАСИВНІ ЛАНЦЮГИ НА ШИЇ ТА СЕРЕЖКИ У ВУХАХ. З
ЗАЧІСКАМИ ОСОБЛИВО НЕ ЕКСПЕРИМЕНТУЮТЬ.