Download as docx, pdf, or txt
Download as docx, pdf, or txt
You are on page 1of 22

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

“Затверджено”
на методичній нараді кафедри
фармакології

Завідувач кафедри
професор Г.В.Зайченко

13 лютого 2023 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО


ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ТА ДЛЯ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

Навчальна дисципліна Фармакологія


Модуль №2 Фармакологія засобів, що впливають на функцію
виконавчих органів та систем. Фармакологія
хіміотерапевтичних лікарських засобів. Антидоти.
Змістовний модуль № 6 Фармакологія лікарських засобів, що впливають
функції крові та серцево-судинної системи
Тема заняття № 6 Антиангінальні та гіполіпіемічні лікарські засоби.
Курс 3-й
Факультет медичний, ФПЛЗСУ, педіатричний, медико-
психологічний

Київ 2022/2023
1. Актуальність теми

Ішемічна хвороба серця (ІХС) – одне з найпоширеніших захворювань


серцевого м’яза, зумовлене порушенням рівноваги між коронарним
кровообігом і метаболічними потребами міокарда, є однією з основних причин
смертності та втрати працездатності населення у розвинутих країнах світу.
Міжнародні та вітчизняні рекомендації стосовно медикаментозного
супроводу пацієнтів з ІХС передбачають обов’язкове призначення не тільки
прогноз-модифікуючих препаратів (ацетилсаліцилова кислота, статини), а й
симптоматичних, антиангінальних засобів, необхідних для покращення якості
життя хворих, зменшення кількості та тяжкості нападів стенокардії,
відновлення фізичної активності. Антиангінальні лікарські засоби (С01D, С07,
С08, В01А), препарати, що мають специфічну антиішемічну дію, а саме здатні
припинити або попередити напад стенокардії, впливають на тонус судин та
роботу міокарда, що приводить до поліпшення кровообігу у вінцевих судинах,
зниження потреби серцевого м’язу у кисні та позитивних змін метаболізму
міокарду. До переліку ЛЗ, що застосовуються для лікування ІХС, входять
органічні нітрати (С01DA), блокатори кальцієвих каналів (С08), β-
адреноблокатори (С07), антиагреганти (В01А С) та лікарські засоби (ЛЗ), що
підвищують стійкість міокарда до гіпоксії та ішемії – коректори енергетичного
метаболізму міокарда (С01Е), антиоксиданти (А01Н, С05С), анаболічні засоби
(А14А).
Для усунення болю традиційно рекомендовані швидкодіючі лікарські
форми нітратів, передусім нітрогліцерину. Ці засоби також підходять для
термінової ситуативної профілактики стенокардії. Препарати для
довготривалого запобігання ангінальним нападам умовно поділяють на засоби І
та ІІ лінії. До препаратів І лінії наразі належать блокатори бета-
адренорецепторів (ББ) та/або блокатори кальцієвих каналів (БКК). Обидва
фармакологічні класи препаратів мають підтверджений антиангінальний ефект
і багаторічний досвід практичного використання у хворих на ІХС. ББ істотно
знижують ризик раптової смерті, повторного інфаркту міокарда (ІМ) та
збільшують тривалість життя, особливо у хворих, які перенесли ІМ або мають
супутню ХСН.
В лікуванні ІХС останнім часом з’явилися фіксовані комбінації ББ+БКК,
наприклад бісопрололу й амлодипіну, ББ+ статин + АСК + інгібітор АПФ, такі
лікарські засоби – це реальна можливість підвищити прихильність пацієнтів до
довготривалої антиангінальної терапії і знизити ризики усладнень, серцево-
судинних катастроф.
Однією з причин розвитку серцево-судинниї патології, зокрема ІХС, є
порушення в обміні ліпідів та холестерину. Саме тому, гіполіпідемічні ЛЗ
(С10А), які переважно знижують рівень холестерину і тригліцеридів та
запобігають розвитку атеросклерозу або сприяють регресії атероматозних змін,
широко використовуються в кардіологічній практиці для лікування
захворювань серцево-судинної системи.
Виходячи з того, що антиангінальні та гіполіпідемічні лікарські засоби є
вкрай важливими для тривалої терапії, серед них є препарати для невідкладної
допомоги при гострих станах, зокрема інфаркті міокарду, виникає необхідність
ґрунтовного вивчення даної групи ЛЗ майбутніми лікарями різних
спеціальностей.

2. Навчальні цілі

Знати, як:
 Класифікувати лікарські засоби, що впливають на функцію серцево-

судинної системи.
 Узагальнювати та аналізувати фармакологічну характеристику засобів,

що знижують потребу міокарда в кисні й поліпшують його кровопостачання;


підвищують стійкість міокарда до гіпоксії та ішемії, гіполіпідемічних засобів,
пояснювати механізми їх дії.
 Визначати алгоритм надання невідкладної медикаментозної допомоги

при приступі стенокардії та при гострому коронарному синдромі.


 Диференціювати показання та протипоказання до призначення
препаратів, які впливають на тромбоутворення і виникнення коронароспазма;
зменшують перед- та післянавантаження на міокард; призначають при
порушеннях ліпідного обміну.

Вміти:
 Проводити інформаційний пошук щодо фармакологічної
характеристики антиангінальних лікарських засобів.
 Обґрунтовувати вибір цільового лікарського засобу, його дозування,
шлях уведення та спосіб призначення з группи лікарських засобів, що
впливають на функцію міокарду, судин та препаратів, які призначають при
порушенні ліпідного обміну та гліцеридів.
 Виписувати електронні та традиційні рецепти на антиангінальні та
гіполіпідемічні лікарські засоби у різних лікарських формах.
 Прогнозувати виникнення небажаних побічних реакцій
антиангінальних, гіполіпідемічних лікарських засобів з метою їх запобігання.
 Оцінювати співвідношення користь/ризик при застосуванні
антиангінальних, гіполіпідемічних лікарських засобів.
 Аналізувати лист лікарських призначень та виявляти фармакологічні
несумісності, помилки щодо лікарських форм або до, кратності призначення
ЛЗ.

2. Базовий рівень підготовки

Назви дисциплін Отримані навички


1. Латинська мова Володіти навичками виписування рецептів на
різні лікарські форми. Знання медичної
термінології
2.Нормальна фізіологія Розділ «Серцево-судинна система».
Застосовувати знання фізіологічних особливостей
ССС та органів, що приймають участь у регуляції
коронарного кровообігу, перед- та
післянавантаження на міокард, впливають на
енергетичні і метаболічні процеси у
кардіоміоцитах.
3. Патологічна фізіологія Розділ «Патофізіологія серця», «Патофізіологія
кровоносних судин», «Патофізіологія системи
крові» Застосовувати знання щодо патогенезу і
симптоматики захворювань органів серцево-
судинної системи та атерогенезу; механізмів
компенсаторних змін при ішемії міокарда і
реперфузії; явища прекондиціювання міокарду;
поняття про теорію сецевого контінууму.
3. Анатомія людини Розділ «Анатомія органів серцево-судинної
системи та крові». Використовувати знання
анатомічних особливостей СС системи.
4. Біологічна хімія Згадати біохімічні маркери стану серецево-
судинної системи, що лежать в основі
енергозабезпечення міокарда, особливостей
електролітного обміну.
Усвідомленно використовувати знання про
молекулярні механізми обміну ліпідів, та його
порушення при атеросклерозі; молекулярні
аспекти ендотеліальної дисфункції.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття


(позааудиторна робота).

4.1. Перелік препаратів, які повинен засвоїти студент при підготовці до


заняття:

№ Назва препарату Форма випуску Спосіб використання


Органічні нітрати та нітратоподібні препарати
1. Гліцерил тринітрат Табл. сублінгвальні По 1–2 табл. під язик,
(Нітрогліцерин) 0,0005; по 1–2 дози спрею, для
Glyceryl trinitrate Амп. 0,1% р-ну 10 мл; в/в крапельного
C01D A02 спрей (0,4 мг – 1 доза); введення розвести вміст
концентрат для інфузій 1 ампули в 500 мл 5% р-
мл ампула 0,001 і 0,01 г ну глюкози
нітрогліцерину
2. Ізосорбіду динітрат Табл. сублінгвальні 0,005 По 1–2 табл. 3 рази на
Isosorbide dinitrate таб. 0,01; 0,02 день; 10 мл в/в; спрей –
C01D A08 спрей, 1,25 мг/1 доза 10 мл
Амп. 0,1% р-ну 10 мл
3. Ізосорбіду мононітрат Табл. 0,025, 0,04 По 1-2 табл. 2 рази на
Isosorbide mononitrate добу
C01D A14
4. Молсидомін Табл. 0,002; 0,004 По 1–2 табл. 3 рази на
Molsidominum день
C01D X12
Блокатори кальцієвих каналів
5. Верапаміл Табл. 0.04, 0,08 По 1 табл. 2 рази на
Verapamil Амп. 0,25% р-ну 2 мл добу
CO8DAO1 в/в, в/м 2 мл 1 раз на
день в 10 мл 5%
розчину глюкози
6. Дилтіазем Табл.0,06; 0,09; 0,12 По 1 табл. 2 рази на
Diltiazem добу
CO8DBO1
Активатори калієвих каналів
7. Нікорандил Табл. 0,01; 0,02 По 1-2 табл. 2 рази на
Nicorandilum добу
C01D X16
Блокатори f -каналів синусового вузла
Івабрадин Табл. 0,005, 0,0075 По 1 табл. 2 рази на
8. Ivabradinum добу перед їжею
C01E B17
β-Адреноблокатори
9. Пропранолол Табл. 0,01, 0,04, 0,08 По 1 табл. 3 рази на
Propranolol Капс. з модифікованим день
CO7AAO5 вивільненням 0,08 По 5 мл в/в у 20 мл 5%
Анаприлін Anaprilinum Амп. 0,1% р-ну 5 мл розчину глюкози
10 Атенолол Таб. 0,0125, 0,025, 0,05, Усередину по 0,025-0,1
. Atenololum 0,1 . г 1-2 рази на добу.
С07АВ0З
11 Бісопролол Табл.0,00125, 0,0025, По 1 табл. 1 раз на день
. Bisoprolol 0,00375, 0,005, 0,0075,
CO7ABO7 0,01
12 Небіволол Табл. 0,0025, 0,005 По 1 табл. 1 раз на день
. Nebivolol
CO7AB12
Вінцеворозширювальні засоби міотропної дії
13 Дипіридамол Табл. 0,025 По 2 табл. 3 рази на
. Dipyridamolum добу
B01A C07
Засоби рефлекторної дії, що усувають спазм вінцевих артерій
14 Ментолу розчин в Табл. 0,06 По 2 капс. (табл.) 3-4
. ментилізовалераті (Валідол, Капс. 0,1 рази в день
Корвалмент)
C01E X
Антиагреганти
15 Ацетилсаліцилова кислота Табл.0,075; 0,1; 0,15; 0,3 . По 1 табл на добу.
. Acidum Acetylsalicylicum
N02B A01
16 Діпіридамол Табл. 0,025; 0,075. По 1-3 табл. 3 рази на
. Dipyridamolum Амп.0,5% р-ну 2 мл добу.
В01А С07 По 1-2 мл в/м або в/в на
добу

Лікарські засоби, що покращують метаболічні процеси в міокарді


17 Триметазидин Табл. 0,02; По 1–2 табл. 3 рази на
. Trimetazidine Табл. пролонгованої дії день
C01E B15 0,06; По 1 табл. 2 рази на
Табл. з модифікованим день
вивільненням 0,035
18 Ранолазин Табл. 0,5, 1,0 По 1 табл. 1-2 рази на
. Ranolazine добу
C01E B18
19 Калію і магнію аспарагінат Табл. 0,35 (магнію По 1 табл 3 рази в день
. Панангін аспарагінат 0,175 г і В вену по 10–20 мл
Pananginum калію аспарагінат 0,175 (вміст однієї або двох
А12С C30 г) ампул розводять у 50–
Амп. р-н 10 мл 100 мл 5% розчину
глюкози) 3 рази в день
20 Мельдоний Капс. 0,5 По 2 капс. 2 рази в день
. Meldonium Амп. 0,5 %.р-н 5 мл По 5-10 мл 0,5 % р-ну
C01E B22 в/в
21 Тіотриазолін Амп. 2,5% р-ну 1 мл В/в по 4 мл розводять у
. Аcidum tiazoticum 150–250 мл 0,9%
C01E B23 розчину натрію хлоріду
або в/м по 4 мл 2 – 3
рази в день
22 Корвітин флакон - ліофілізат для В/в 0,5 г розвівши в 50-
. Corvitin розчину для ін'єкцій 0,5 г 100 мл 0,9% р-ном
C05C X10 натрію хлориду
23 Кратал Табл. містять глоду по 1–2 табл. 3 рази на
. Cratal плодів екстракт густий добу перед їдою.
C01E X (Crataegiae fructus
extractum spissum) – 43
мг, собачої кропиви
екстракт густий
(Leonuriae herba
extractum spissum) – 87
мг, таурин – 867 мг
Статини
24 Розувастатин Табл. 0,005, 0,015, 0,03, По 1–2 табл. 1 раз на
. Rosuvastatin 0,01; 0,02 і 0,04 г добу на ніч
C10A A07
25 Симвастатин Табл. 0,005; 0,01; 0,02 і По 1–2 табл. 1 раз на
. Simvastatin 0,04 г добу на ніч
C10A A01
26 Аторвастатин Табл. 0,01; 0,02 г По 1–2 табл. 1 раз на
. Atorvastatin добу на ніч
C10A A05
Фібрати
27 Фенофібрат Капс. 0,145; і 0,25 г По 1 капс. 1-3 рази на
. Fenofibratum добу
C10A B05
Інгібітори всмоктування холестерину
28 Езетиміб Табл. 0,01 г По 1 табл. на добу
. Ezitimibe
C10A X09
Секвестранти жовчних кислот
29 Холестирамін Порошок 4,0 Вміст пакету всипають
. Cholestyramine resin у склянку та додають
C10A C01 60-80 мл води.
Призначають 1-6
пакетів на добу.
Інгібітор конвертази субтилізин-кексину типу 9
30 Алірокумаб Розчин для ін’єкцій в 1 Вводити підшкірно 1
. Alirocumab мл 75 мг або 150 мг раз на 2 тижні
C10A X

АТХ КЛАСИФІКАЦІЯ

C Засоби, що впливають на серцево-судинну систему


C01 Кардіологічні препарати
C01D Вазодилататори, що застосовуються в кардіології
C01D A Органічні нітрати
C01D A02 Гліцерил тринітрат
C01D A05 Пентаеритритилу тетранітрат
C01D A08 Ізосорбіду динітрат
C01D A14 Ізосорбіду мононітрат
C04 Периферичні вазодилататори
C05 Ангіопротектори
C07 Блокатори бета-адренорецепторів
C07A Блокатори бета-адренорецепторів
С07F Блокатори бета-адренорецепторів, інші комбінації
C08 Антагоністи кальцію
C08C Селективні антагоністи кальцію з переважною дією на судини
C08D Селективні антагоністи кальцію з переважною дією на серце
C08G Антагоністи кальцію в комбінації з діуретиками
C10 Гіполіпідемічні засоби
C10A Гіполіпідемічні препарати, монокомпонентні
C10B Гіполіпідемічні засоби, комбінації

Класифікація антиангінальних засобів


І. Засоби, що знижують потребу міокарда в кисні й поліпшують його
кровопостачання.
1. Органічні нітрати (нітрогліцерин, сустак, нітронг, ізосорбіду динітрат,
ізосорбіду мононітрат та ін.).
2. Блокатори кальцієвих каналів, або антагоністи кальцію (ніфедипін, верапаміл,
амлодипін, дилтіазем та ін.).
3. Препарати різних хімічних груп (аміодарон, молсидомін та ін.).
II. Засоби, що знижують потребу міокарда в кисні.
1. β-Адреноблокатори (анаприлiн, атенолол, метопролол та ін.).
2. Брадикардитні препарати (івабрадин).
III. Засоби, які підвищують постачання міокарда киснем (коронаролітики).
1. Вінцеворозширювальні засоби міотропної дії (папаверин, дротаверин,
пентоксифілін та ін.).
2. Засоби рефлекторної дії, що усувають спазм вінцевих артерій (валідол,
корвалмент).
3. Антиаґреганти (кислота ацетилсаліцилова, дипіридамол, тиклопідин,
клопідогрель та ін.).
IV. Засоби, що підвищують стійкість міокарда до гіпоксії та ішемії.
1.Енергозабезпечувальні засоби (триметазидин, неотон, АТФ-лонг, глутаргін,
аспаркам, ритмокор, панангін, мілдронат та ін.).
2.Елекронакцептори (кислота аскорбінова, рибофлавін, убіхінон та ін.).
3.Антиоксиданти (токоферолу ацетат, тіотриазолін, кверцетин, корвітин, кратал
та ін.).
4.Анаболічні засоби: стероїдні (ретаболіл) і нестероїдні (калію оротат, рибоксин
та ін.).

Класифікація нітратів
I. Органічні нітрати.
1.1. Нітрогліцерин (тринітрат гліцерину).
А. Препарати нітрогліцерину короткої та швидкої дії: таблетки; спиртові та
масляні розчини для прийому сублінгвально; спиртові та водні розчини для в/в
уведення; аерозоль для зрошування слизової оболонки порожнини рота.
Б. Пролонговані форми нітрогліцерину з одночасним швидким початком дії;
нітрогліцерин у букальній формі (пластинки і таблетки-буклети) для
приклеювання на слизову оболонку порожнини рота.
В. Пролонговані форми нітрогліцерину з повільним виділенням діючої
речовини; нітрогліцерин у трансдермальній формі (мазі, пластирі і диски,
таблетки або капсули з полімерними носіями).
1.2. Ізосорбіду динітрат.
А. Препарати ізосорбіду динітрату короткої та швидкої дії: аерозоль для
зрошування слизової оболонки рота; водний розчин для в/в уведення.
Б. Препарати ізосорбіду динітрату середньої та пролонгованої дії (таблетки і
капсули, пластинки, мазі).
1.3. Ізосорбід-5-мононітрат.
А. Препарати ізосорбід-5-мононітрату короткої дії (таблетки і капсули).
Б. Препарати ізосорбід-5-мононітрату пролонгованої дії (таблетки і капсули).
1.4. Пентаеритриту тетранітрат середньої та пролонгованої дії в таблетках
(ериніт).

Класифікація блокаторів кальцієвих каналів (БКК)


І. За хімічною будовою:
1. Похідні фенілалкіламіну (верапаміл).
2. Похідні дигідропіридину (ніфедипін, амлодипін).
3. Похідні бензотіазепіну (дилтіазем).
4. Похідні дифенілалкіламіну (цинаризин, флунаризин).
ІІ. В залежності від впливу на кальцієві канали серця та гладеньких м’язів
артерій:
1. Блокатори відкритих кальцієвих каналів міокарду – похідні фенілалкіламіну
(верапаміл);
2. Блокатори інактивованих кальцієвих каналів гладеньких м’язів судин –
похідні дигідропіридину (ніфедипін, амлодипін);
3. Блокатори кальцієвих каналів, що однаково впливають на міокард та
судини – похідні бензотіазепіну (дилтіазем).
ІІІ. За специфічністю дії (ступенем пригнічення-повільного потоку Са2+)
класифікують на:
1. Високоспецифічні антагоністи кальцію, що пригнічують трансмембранний
потік кальцію (верапаміл, ніфедипін, дилтіазем).
2. Менш специфічні антагоністи кальцію, які блокують натрієві й кальцієві
канали і деякою мірою надходження магнію через мембрани (цинаризин).
3. Неспецифічні антагоністи кальцію — антагонізм з кальцієм є не головним
механізмом дії (аміодарон).
ІV. Залежно від етапу впровадження в медичну практику БКК поділяють на:
1. Першого покоління (верапаміл, ніфедипін, дилтіазем).
2. Другого покоління – це препарати з повільним вивільненням діючої речовини
з лікарської форми (верапаміл-SR, верапаміл-ретард, ніфедипін-ЕR та ін).
3. Третього покоління – препарати нової хімічної структури (амлодипін,
фелодипін, лацидипін, лерканідипін), що мають тривалу (24 год) дію.

β-адреноблокатори залишаються в переліку обов’язкових лікарських засобів,


які за відсутності протипоказань рекомендовані всім хворим після перенесеного ІМ.
Їх використання асоціюється з 20-25% покращенням прогностичних показників, у
тому числі зі зменшенням кардіальної смертності, частоти раптової смерті та
повторних інфарктів. У сучасній кардіології використовують переважно
кардіоселективні БАБ, що має значення з огляду на можливі побічні реакції й
особливо стосується хворих із певною супутньою патологією, наприклад ХОЗЛ або
тяжкими проявами захворювання периферичних артерій

Класифікація β – адреноблокаторів (БАБ)


Не кардіоселективні (β1+ β2) Кардіоселективні (β1)
+BCA -BCA +α1-блок +BCA -BCA +α1-блок
Надолол Алпренолол Карведіло Атенолол Ацебутало Бевантоло
Пропраноло Картеолол л Бетаксолол л л
л Окспреноло Лабетоло Бісопролол Ксамотеро
л
л Метопроло Целіпроло
Соталол
Пенбуталол л л л
Тімолол
Піндолол Эсмолол (β2-
агоніст)

Необхідність в комбінованій терапії з використанням β-АБ при АГ, ІХС і


ХСН виникає досить часто. Це пов'язано з тим, що лікування вказаних
захворювань повинне призводити не лише до стабільного клінічного
поліпшення але і до зниження ризику серцево-судинних ускладнень і
смертності.
β-АБ у складі наступних комбінацій:
(2 препарати): БАБ + статин ( ризик на 54%); БАБ + інгібітор АПФ ( ризик на
36%); БАБ + АСК ( ризик на 62%);
(3 препарати): БАБ + статин + АСК ( ризик на 83%); БАБ + інгібітор АПФ +
АСК ( ризик на 66%);
(4 препарати): БАБ + статин + АСК + інгібітор АПФ ( ризик на 75%).

Ішемічна хвороба серця – захворювання, в основі якого лежить


невідповідність між потребою міокарда в кисні та рівнем постачання киснем з
коронарним кровообігом. До проявів ІХС належить раптова коронарна смерть,
кардіосклероз та гострий інфаркт міокарду (ІМ).
При ІХС виникає стенокардія, що характеризується відчуттям тиснення за
грудиною та неспокоєм. Стенокардія виникає внаслідок атеросклеротичних та
запальних уражень судин, значного звуження коронарних судин і зменшення
компенсаторних можливостей колатералей, порушень мікроциркуляції,
неврогуморальних змін, значного підвищенні частоти серцевих скорочень,
незалежно від причин, анемії, метаболічних порушень в міокарді, впливу
генетичних факторів (аномалії розвитку коронарних судин, тощо). Інфаркт
міокарду – захворювання, що обумовлене гострим порушенням коронарного
кровообігу, що веде до виникнення ішемії міокарду з наступним утворенням
некрозу.

Антиангінальні препарати (від греццької angina pectoris – гружна жаба) 


ЛЗ, які поліпшують кровопостачання або метаболізм міокарда чи зменшують
потребу міокарда в кисні, або мають кілька властивостей, які забезпечують
відносну невідповідність кровопостачання міокарда і його потреб у кисні, що в
умовах ішемії міокарда кваліфікується як антиішемічна дія. Таким чином,
антиангінальні препарати чинять специфічну антиішемічну дію по відношенню
до міокарда і здатні припиняти або запобігати нападам стенокардії.

Основні ефекти β-адреноблокаторів:


1. Ввід’ємний інотропний ефект (зменшується сила серцевих скорочень);
2. Від’ємний хронотропний ефект (зменшується ЧСС);
3. Від’ємний дромотропний ефект (пригнічується провідність);
4. Від’ємний батмотропний ефект (зменшується автоматизм).
Антиангінальний ефект – зменшення сили серцевих скорочень і ЧСС, що
знижує потребу міокарда в кисні.
Антиаритмічний – пригнічення провідності й автоматизму серця.
Антигіпертензивний – зменшення вмісту Са2+ внаслідок блокади β1-адрено-
рецепторів у клітинах юксталомерулярного апарату (ЮГА) нирок, що
супроводжується пригніченням секреції реніну, а відповідно, зменшенням
утворенням ангіотензину ІІ та веде до зниження рівня АТ.

Лікарські препарати різних груп, що виявляють антиангінальні


властивості:
I. Органічні нітрати (гліцерил тринітрат або нітрогліцерин та ін.).
II. Активатори калієвих каналів (нікорандил).
III. Антигіпоксанти (піридоксин-гліоксилат); інгібітори фосфодіестерази
(мілринон, еноксимон).
IV. Препарати, що «економлять» споживання кисню міокардом: інгібітори
карнітин-бацил-КоА-трансферази (оксфеніцин; похідні L-карнітину; активатор
піруватдегідрогенази й інгібітор НADH-дегідрогенази (ранолазин); компоненти
мітохондріального дихального редокс-ланцюга (коензим Q10); анаболічні
нестероїдні засоби (оротова кислота); інгібітори обміну натрію.
V. Препарати, які зумовлюють брадикардію (івабрадин).
VI. Інгібітори АПФ.
VII. Антагоністи рецепторів ангіотензину II.
VIII. Вазодилататори: похідні піримідину (дипіридамол).

Невідкладна допомога при нападі стенокардії (домедична)


1. Гліцерил тринітрат (1-2 табл. 0.0005 сублінгвально; спрей).

Невідкладна допомога при гострому коронарному синдромі (ІМ)


1. Зняття спазму судин: гліцерил динітрат (сублінгвально, аерозоль, в/в
повільно)
2. Зменшення/усунення болю: наркотичні (морфін гідрохлорид),
ненаркотичні анальгетики (метамізол натрію+діазепам); в стаціонарі -
нейролептанальгезія: фентаніл+дроперидол
3. Антитромботична терапія:
Мнемонічне правило 3-х «А»
Активатори фібринолізу АФ стрептокіназа, урокіназа, альтеплаза
Антикоагулянти АК гепарин, фраксипарин
Антиагреганти ААГ ацетилсаліцилова кислота
(160-325 мг), клопідогрель
4. БАБ – метопролол, бісопролол, атенолол
5. БКК – верапаміл
6. іАПФ – лізіноприл, каптоприл, еналаприл.
Фармакотерапія гострого коронарного синдрому
І. Усунення больового синдрому
 органічні нітрати (Гліцерил тринітрат, ізосорбіду динітрат)
 наркотичні анальгетики (морфіну гідрохлорид, промедол, омнопон,
фентаніл, трамадол)
 нейролептанальгезія
ІІ. Тромболітична терапія
 Фібринолітичні засоби (стрептокіназа, актилізе, тенектеплаза)
ІІІ. Профілактика тромбоутворення
 антикоагулянти (гепарин та низькомолекулярні гепарини –
фраксипарин, еноксапарин та ін.)
 антиагрегантні препарати (кислота ацетилсаліцилова, клопідогрель,
тиклопідин, інтегрилін)
IV. Захист зони інфаркту
 β-адреноблокатори (метопролол, есмолол, пропранолол),
 інгібітори АПФ (каптоприл, еналаприл та ін.),
 блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ (лазартан та ін.)
V. Симптоматично:
 кортикостероїди,
 сечогінні,
 антиаритмічні засоби (аміодарон, лідокаїн),
 серцеві глікозиди,
 гіполіпідемічні засоби,
 глюкозо-інсуліно-калієво-магнієва суміш,
 седативні засоби.

Атеросклероз (від грецької athere — кашка і sklerosis — ущільнення,


затвердіння) — хронічне захворювання артерій еластичного і м'язово-еластичного
типа, що виникає унаслідок порушення ліпідного обміну і супроводжується
відкладанням холестерину і деяких фракцій ліпопротеінів в інтимі судин у вигляді
атероматозних бляшок. Подальше розростання в них сполучної тканини (склероз) і
кальциноз стінки судини наводять до деформації і звуження просвіту до
облітерації. Атерогенними властивостями володіють не всі ліпопротеїни, а лише
низької (ЛПНЩ) і дуже низької щільності (ЛПДНЩ). Спочатку вони
накопичуються в інтимі переважно за рахунок зв’язування з компонентами
міжклітинної речовини — протеогліканами, велику роль відіграє переважання
гепаран сульфатів над двома іншими глікозаміногліканами — кератансульфатами і
хондроітинсульфатами.

Гіполіпідемічні препарати (протигіперліпідемічні, протиатеросклеротичні) —


лікарські засоби, що запобігають розвитку або сприяють регресії атероматозного
процесу. За переважним впливом на рівень холестерину і тригліцеридів поділяють
на дві групи:
І. Засоби, що переважно знижують рівень холестерину: секвестранти жовчних
кислот (холестирамін та ін., статини (ловастатин, симвастатин та ін.) препарати, які
безпосередньо гальмують всмоктування холестерину (езетиміб), пробукол.
ІІ. Засоби, що переважно знижують у крові рівень тригліцеридів - фібрати:
безафібрат, фенофібрат, ципрофібрат та ін., препарати кислоти нікотинової,
риб'ячий жир, препарати ненасичених жирних кислот (епадол, омакор, омега-3),
препарати рослин (пепонен, аллітера).

Класифікація гіполіпідемічних засобів:


І. Інгібітори гідроксиметилглутарил-коензим-А (ГМГ-Ко-А)-редуктази (статини):
ловастатин, симвастатин, флувастатин, правастатин, аторвастатин,
церивастатин, розувастатин.
ІІ. Секвестранти жовчних кислот (СЖК) (іоннообмінні смоли): холестирамін,
колестипол.
ІІІ. Похідні фіброєвої кислоти (фібрати): гемфіброзил, фенофібрат, ципрофібрат,
етофібрат.
IV. Речовини, що підсилюють екскрецію жовчних кислот: холестирамін,
холестипол, колекстран, колесевелам.
V. Ніацин і його похідні: ніцерітрол, ніацин (нікотинова кислота),
нікофураноза, алюмінію нікотинат, нікотініловий спирт, ацимопокс.
VI. Інші гіполіпідемічні препарати: декстротіроксін, пробукол, тіаденол,
бенфлуорекс, меглутол, омега-3 ненасичені жирні кислоти, магнію піридоксаль
5-фосфат глутамат, полікозанол, езетиніб.

Розподіл статинів за походженням:


Ловастатин (мевакор, мевінолін) – препарат мікробного походження.
Симвастатин (вазиліп, вазостат, зокор, зоста, симвагексал, симгал, симвакор,
симватин, симвахол), правастатин (ліпостат) – напівсинтетичні препарати.
Флувастатин (лескол), аторвастатин (ліпримар, аторис, ливостор, торвакард),
розувастатин (крестор) – синтетичні препарати.
Залежно від етапу впровадження в медичну практику статини поділяють на:
Перше покоління – ловастатин, симвастатин, правастатин.
Друге – флувастатин.
Третє – аторвастатин.
Четверте – розувастатин, пітавастатин.

ФАРМАКОНАГЛЯД

Лікарські препарати, які не рекомендовано комбінувати зі статинами через


ризик розвитку міозитів і рабдоміолізу:
 фібрати (ризик рабдоміолізу і гепатотоксичності, можливо поєднання з
флуваставтином)
 нікотинова кислота та її похідні (ризик гепатотоксичності)
 макролідні антибіотики (еритроміцин, кларитроміцин)
 циклоспорин
 азольні протигрибкові засоби
 верапаміл
 аміодарон
 інгібітори протеаз ВІЛ.

Пацієнти, для яких збільшується ризик розвитку міозитів і рабдоміолізу при


застосуванні статинів:
 літні хворі з поєднаною патологією (цукровий діабет та хронічна ниркова
недостатність)
 пацієни, яким показане хірургічні втручання (необхідна відміна статинів)
 пацієнти, що отримують недостатнє харчування
 пацієнти із печінковою недостатністью
 хворі поліпрагмазією
 люди, що надмірно вживають алкоголь
 люди, що вживають грейпфрутовий сік
У цих випадках хворі повинні знаходиться під більш ретельним наглядом лікаря
з контролем ферментів.
Фармакокінетичні дослідження показали, що хворі, що належать до
монголоїдної раси, більш чутливі до дії статинів, тому для лікування таких
пацієнтів слід використовувати менші дозування (<40 мг на добу)

Серед переваг фенофібрату його урікозурічна дія — він знижує рівень сечової
кислоти на 10 — 28 % за рахунок посилення ниркової екскреції уратів. Фібрати
послаблюють постпрандіальну гіперліпідемію, особливо у хворих на цукровий
діабет 2 типу.
При застосуванні фібратів необхідний УЗ контроль за станом жовчного
міхура (збільшують літогенність жовчі).

Лікарські препарати, які не рекомендовано застосовувати з препаратами


нікотинової кислоти через ризик розвитку побічних ефектів:
статини (ризик гепатотоксичності);
фібрати (ризик гепатотоксичності і рабдоміолізу)
Необхідний контроль аланін-амінотрансферази (АлАТ),
аспартатамінотрансферази (АсАТ), гамма-глутамілтранспептидази (ГГТ).
У хворих з цукровим діабетом і подагрою можливе загострення основного
захворювання, для даної категорії хворих необхідно уникати призначення будь-
яких форм нікотинової кислоти.

У ході численних клінічних досліджень із застосуванням полікозанолу і


статинів були отримані дані, які свідчать про те, що
ефективність полікозанолу і статинів для зниження ЛПНЩ приблизно
однакова, при цьому полікозанол значно ефективніше препаратів з групи
статинів підвищує ЛПВЩ . На відміну від статинів, полікозанол не має
побічних ефектів на інші органи і системи організму. Також доведено,
що полікозанол сприяє зниженню до норми рівня аланін-амінотрансферази
(АлАТ) і гамма-глутамілтранспептидази (ГГТ).
Лікування дисліпідемій згідно з рекомендаціями Європейського
товариства кардіологів та товариства з атеросклерозу 2020 р.:
1. Статини (симвастатин, флувастатин, правастатин, аторвастатин,
розувастатин, пітавастатин).
2. Секвестранти жовчних кислот – сприяють виведенню жовчних кислот та
холестерину (холестирамін, холестинол, колеавілам).
3. Інгібітори всмоктування холестерину (езетиміб).
4. Інгібітори протеїнової конвертази субтилізин-кексину типу 9
(алірокумаб).
5. Фібрати (фенофібрат).
6. Омега-3 поліненасичені жирні кислоти (ейкозопентаєнова,
докозогексаєнова) – нео-епадол.
.

6.1. КРОКУємо разом. Тести для самоконтролю:


1. В кардіологічне відділення 4. У хворого ішемічна хвороба серця. Лікар
поступив хворий з ішемічною призначив препарат з групи засобів, які
хворобою серця. Лікар призначив зменшують потребу міокарда в кисні,
препарат, що проявляє антиангінальну збільшують доставку кисню до міокарда і
дію через 1-5 хв, сприяє синтезу NO. стимулюють синтез NO. Визначте препарат:
Визначте препарат: A. Празозин
A. Цинарізин B. Гліцерил тринітрат
B. Аспаркам C. Метопролол
C. Метопролол D. Пентоксифілін
D. Дилтіазем E. Папаверину гідрохлорид
E. Гліцерил тринітрат
5. Хворий поступив в кардіологічне
2. відділення з нападом стенокардії. Після
У хворого гострий інфаркт міокарда. Для
обмеження розмірів інфарктного вогнища прийому лікарського засобу у хворого з’явився
доцільно внутрішньовенно вводити препарат сильний
із головний біль, запаморочення, нудота.
групи нітратів: Для якої групи антиангінальних засобів
A.Дротаверину гідрохлорид характерні такі побічні ефекти?
B. Папаверину гідрохлорид A. Нітрати
C.Гліцерил тринітрат B. Блокатори кальцієвих каналів
D.Клонідин C. Бета-адреноблокатори
E. Мезатон D. Бета-адреноміметики
3. У хворого напад стенокардії. Лікар E. Альфа-адреноблокатори
призначив антиангінальний препарат із групи
нітратів короткої дії. Визначте препарат: 6. У кардіологічне відділення поступив
A.Пропранолол хворий з ішемічною хворобою серця. Супутній
B. Магнію сульфат діагноз глаукома. Який препарат хворому
C. Метопролол протипоказаний?
D.Гліцерил тринітрат A. Гліцерил тринітрат
E. Аспаркам B. Дилтіазем
C. Аміодарон
D. Верапаміл B. Молсидомін
E. Атенолол C. Метопролол
D. Амлодипін
7. Хворому для профілактики нападів E. Празозин
стенокардії призначили препарат подовженої
дії із групи нітратів. Визначте цей засіб. 12. При болю в області серця хворому
A. Гліцерил динітрат призначили антиангінальний препарат. Біль в
B. Амлодипін серці зник, але розвинувся спазм бронхів,
C. Нітрогранулонг кашель. Який засіб міг викликати такі побічні
D. Аміодарон ефекти?
E. Верапаміл A. Пропранолол
B. Метопролол
8. У хворого артеріальна гіпертензія C. з Валідол
явищами стенокардії. Хворому призначили D. Дилтіазем
антиангінальний препарат з групи антагоністів E. Амлодипін
кальцію. Визначте препарат:
A. Пропранолол 13. У хворого з ішемічною хворобою серця
B. Амлодипін відмічається тахікардія. Який препарат в
C. Метопролол даному випадку необхідно призначити
D. Пентоксифілін хворому?
E. Молсидомін A. Гідрохлортіазид
B. Мезатон
9. Хворому з ішемічною хворобою серцяC.і Празозин
аритмією призначили селективний бета- D. Кальцію хлорид
адреноблокатор. Визначте цей препарат: E. Метопролол
A. Пропранолол
B. Аміодарон 14. У хворої 45 років ішемічна хвороба
C. Нітрогранулонг серця, артеріальна гіпертензія, миготлива
D. Небіволол аритмія. Визначте препарат для зупинки
E. Дротаверину гідрохлорид нападу аритмії.
A. Калію хлорид
10. Хворому з ішемічною хворобою серця B. Строфантин
призначили антиангінальний препарат із групи C. Лідокаїн
дигідропіридинів, який повільно всмоктується, D. Метопролол
володіє тривалим періодом напіввиведення, E. Мезатон
може викликати набряк гомілок. Визначте цей
препарат. 15. Жінці 36 років з ішемічною хворобою
A. Амлодипін серця лікар призначив Пропранолол, але коли
B. Верапаміл виявилось, що у хворої є супутнє
C. Дилтіазем захворювання, лікар замінив Пропранолол на
D. Бісопролол метопролол. Яке захворювання призвело до
E. Метопролол відмови від Пропранололу?
A. Бронхіальна астма
11. Хворому з післяінфарктним
B. Артеріальна гіпертензія
кардіосклерозом призначили антиангінальний C. Міастенія
препарат із групи сиднонимінів, який D. Холецистит
метаболізується з утворенням NO групи, E. Виразкова хвороба шлунка
призначається для профілактики нападів
стенокардії. Визначте препарат: 16. У хворого ішемічна хвороба серця. Лікар
A. Нітрогранулонг призначив препарат із групи, що зменшують
вплив катехоламінів на серце, викликають тромбоцитів до АДФ
брадикардію. Визначте групу медикаментів:
A. Бета-адреноблокатори 21. Хворому зі стенокардією для
B. Антагоністи кальцію профілактики інфаркту міокарда лікар
C. Нітрати призначив препарат із групи антиагрегантів.
D. Альфа-адреноблокатори Визначте цей засіб:
E. Симпатолітики A. Кислота ацетилсаліцилова
B. Празозин
17. Хворому з ішемічною хворобою серця та C. Фенілефрин
артеріальною гіпертензією лікар призначив D. Дротаверину гідрохлорид
селективний бета-адреноблокатор, щоE. Атенолол
проявляє антиангінальну, антиаритмічну і
антигіпертензивну дію. Визначне препарат: 22. У хворого гострий інфаркт міокарда.
A. Нітрогранулонг Лікар призначив тромболітичний препарат:
B. Аміодарон A. Альтеплазу (актилізе)
C. Метопролол B. Ферковен
D. Празозин C. Кислоту ацетилсаліцилову
E. Пентоксифілін D. Клопідогрель
E. Фраксипарин
18. Для лікування хворого з ішемічною
хворобою серця лікар застосував
23. У хворого з гострим інфарктом міокарда
антиангінальні засоби, що зменшують частоту стійкі болі за грудиною, які не знімалися
серцевих скорочень та потребу серця в кисні. застосованими антиангінальними препаратами.
Визначте групу препаратів: Лікар вирішив провести нейролептанальгезію.
A. Альфа-адреноблокатори Які препарати використано для цього виду
B. Нітрати знеболення?
C. Міотропні спазмолітики A. Резерпін + анальгін
D. Бета-адреноблокатори B. Галоперидол + морфіну гідрохлорид
E. Антагоністи іонів кальцію C. Дроперидол + фентаніл
D. Аміназин + промедол
19. Хворому після перенесеного інфаркту E. Етаперазин + парацетамол
міокарда лікар рекомендував приймати
ацетилсаліцилову кислоту по 1 таблетці 1 раз24.
в У хворого гострий інфаркт міокарда з
день. На яку дію ацетилсаліцилової кислоти явищами серцевої недостатності. Для
розраховував лікар? підвищення скоротливої активності міокарда
A. Антиагрегантну лікар призначив внутрішньовенно препарат:
B. Протизапальну A. Дротаверину гідрохлорид
C. Жарознижуючу B. Аспаркам
D. Анальгезуючу C. Калію хлорид
E. Заспокійливу D. Добутамін
E. Атропіну сульфат
20. Хворому 60 років з ішемічною хворобою
серця одночасно з коронаролітиками25. У хворого з гострим інфарктом міокарда
призначили ацетилсаліцилову кислоту. Який розвинувся набряк легень. Який препарат
механізм антиагрегантної дії цього препарату?знизить тиск в малому колі кровообігу?
A. Гальмує активність фосфодіестерази A. Атропіну сульфат
B. Підвищує синтез простацикліну B. Епінефрину гідрохлорид
C. Проявляє мембраностабілізуючу дію C. Ізосорбіду динітрат
D. Знижує синтез тромбоксану А2 D. Фенілефрин
E. Блокує чутливість рецепторів E. Метацин
тахікардію, пригнічення дихання. У крові
26. В плазмі крові хворого з атеросклерозом підвищений вміст метгемоглобіну. Препарат
значно підвищений вміст тригліцеридів. Який якої групи приймав хворий?
лікарський засіб необхідно призначити A. Блокатори кальцієвих каналів
хворому? B. Бета-адреноблокатори
A. Прокаїнамід C. Міотропні спазмолітики
B. Пентоксифілін D. Органічні нітрати
C. Фенофібрат E. Альфа-адреноблокатори
D. Кислота фолієва
E. Вікасол 31. До кардіологічного відділення поступив
хворий на ішемічну хворобу серця. Для
27. Хворому з атеросклерозом призначили профілактики нападів стенокардії призначено
препарат, який блокує синтез ендогенного лікарський засіб з групи $\beta$-
холестерину в печінці. Який з перерахованих адреноблокаторів. Назвіть цей препарат:
препаратів має такий механізм дії? A. Метопролол
A. Магнію сульфат B. Атропіну сульфат
B. Атропіну сульфат C. Морфіну гідрохлорид
C. Симвастатин D. Амлодипін
D. Фенофібрат E. Фуросемід
E. Холестирамін
32. У хворого після видалення зуба з’явився
28. Хворому 70 років з ішемічною хворобою стійкий біль за грудиною. Після вживання під
серця і підвищеним рівнем загального язик антиангінального засобу, біль за
холестерину призначили препарат з групи грудиною зник, але хворий поскаржився на
флавоноїдів, який має антиоксидантні головний біль і головокружіння. Який препарат
властивості, укріплює стінку капілярів, використав хворий ?
зменшує її проникність. Визначте цей засіб. A. Пропранолол
A. Кверцетин B. Метопролол
B. Триметазидин C. Гліцерил тринітрат
C. Холестирамін D. Атенолол
D. Аміодарон E. Верапаміл
E. Симвастатин
33. Хворому із діагнозом стенокардія, який
29. Хворому з частими нападами стенокардії отримує для лікування ізосорбіду мононітрат
був призначений сустак-форте по 1 табл. 2 рази
було додатково призначено лікарський засіб з
на день. Спочатку відмічався позитивний дезагрегантним ефектом. Визначте препарат
ефект, однак на другу добу приступи A. Гліцерил тринітрат
стенокардії поновились. Чим можна пояснит B. Ацетилсаліцилова кислота
неефективність призначеного препарата? C. Пропранолол
A. Тахіфілаксією D. Ніфедипін
B. Кумуляцією E. Верапаміл
C. Сенсибілізацією
D. Ідіосинкразією 34. A doctor recommended a patient, who
E. Залежністю had an acute myocardial infarction, to take
acidum acetylsalicylicum in the dose of 0.25 g
30. Хворий на ішемічну хворобу серця
приймав протягом дня багатократно препарат, once per 2 - 3 days during 3 - 4 months. What
який викликав отруєння. При обстеженні effect did the doctor count on?
хворого виявлено ціаноз шкіри та слизових A. Antiaggregant.
оболонок, різке зниження артеріального тиску,B. Antiinflammatory.
C. Antipyretic. C. Sustac-forte.
D. Analgesic. D. Nitroglycerinum.
E. Vasodilative. E. Analginum.

35. A patient with ischemic disease has not 39. A drug in the form of aerosol was
informed the doctor that he had attacks of prescribed to a patient with angina pectoris.
bronchospasm. The doctor prescribed a drug, The patient had retrosternal pain and used an
which has made the attacks of angina pectoris antianginal drug. The pain disappeared, but the
less frequent, but the attacks of bronchospasmpatient began to complain of headache and
have become more frequent. What medicine vertigo. What drug has been used by the
has been prescribed? patient?
A. Atenololum. A. Nitroglycerinum.
B. Propranololum. B. Propranololum.
C. Verapamilum. C. Metoprololum.
D. Diltiazemum. D. Validolum.
E. Nitrosorbidum. E. Verapamilum.

36. A 53-year-old woman suffers from heart40. A patient who had been suffering from
attacks. The patient is bothered by severe cheststable stenocardia was treated with anapriline
pain, arrhythmia and short breath. What drug isin the dosage of 0,02 g 3 times a day. In a week
the most expedient for prescription in this casethe patient had felt better but began to
to provide first aid? complaint of difficulty of respiration. Specify
A. Nitrosorbidum. which drug from the group of beta-
B. Nitroglycerinum. adrenoblockers should be appointed instead
C. Amiodaronum. anapriline.
D. Propranololum. A. The antagonist of calcium –
E. Sustac-forte. Verapamilum.
B. Cardioselective beta-adrenobiocker –
37. Acidum acetylsalicylicum (75 mg, daily)Metoprololum.
is prescribed to a patient, who had a myocardialC. Long acting drug of nitroglycerine –
infarction. With what purpose is the drug Sustac-forte.
prescribed? D. The antagonist of calcium –Nifediplnum.
A. Reduction of body temperature. E. Organic nitrate – Nitrogiycerinum.
B. Reduction of inflammation.
C. Reduction of pain. 41. Determine an antianginal agent by its
D. Dilatation of coronary vessels. pharmacological effect. It insignificantly
E. Reduction of thrombocytes aggre- improves coronary circulation (especially in
gation. subendocardial layers), but the main cause of
elimination of stenocardia is dilation of
38. A 65-year-old patient felt retrosternal peripheral veins and arteries, that leads to
pain while waiting in a queue during the visit to
decrease of cardiac work and myocardial
a dermatologist. What drug is the most oxygen demand. Besides, it oppresses the
effective in this case? central links of cardiostimulating reflexes.
A. Cordiaminum. A. Amiodaronum.
B. Validolum. B. Phenihydinum.
C. Nitrogiycerinum. 46. Indicate the drug which should be used
D. Validolum. in the attack of angina pectoris:
E Anaplilinum. A. Strophanthinum.
B. Bemegridum.
42. A patient who had been suffering from C. Nitrong
stenocardia accompanied by cardiac arrhythmia D. Benzohexonium.
(paroxysmal tachycardia) and arterial
E. Nitroglycerinum.
hypertension was admitted to the hospital.
Specify antianginal drug and the group which 47. it Indicate the mechanism of action of
belongs to, which should be administered nitroglycerine.
taking into account the patient's diseases. A. Release of NO groups which activate
A. β-adrenoblocker – Anaprilinum. guanylyl cyclase.
B. Organic nitrate – Nitroglycerinum. B. Blockade of calcium channels.
C. Myotropic coronarodilating agent – C. Blockade of adenosine receptors.
Carbocromenum. D. Activation of adenylyl cyclase.
D. Caicium antagonist – Nifedipinum. E. Inhibition of phosphodiesterase.
E. Potassium channel activator -
Nicorandilum. 48. A patient with ischemic heart disease
complaints of worsening of his state that is
43. Indicate the nitroglycerin's drug with caused by overdosage of anti-anginal agent.
prolonged action What group of drugs can cause this state if it is
A. Natrii nitroprussidum. known that concentration of methemoglobin in
B. Validolum. patients blood is increased?
C. Amyl nitrite. A. Beta-adrenoblockers.
D. Sustac-forte. B. Organic nitrates.
E. Dipiridamolum. C. Blockers of calcium channels.
D. Activators of potassium channels.
44. Indicate the drug which exerts E. Myotropic coronary dilators.
antianginal action because of decrease of
oxygen demand and increase of oxygen 49. After sublingual introduction of
delivery to the myocardium. nitroglycerine its maximal concentration in
A. Nitrogiycerinum. blood is developed in:
B. Anapnlinum. A. 1 minute.
C. Dipiridamolum. B. 15 minutes.
D. Talinololum C. 2-5 minutes.
E. Carbocromenum. D. 30 minutes.
E. 1 hour.
45. Indicate the state which requires
administration of nitroglycerine. 50. Why are the tablets of nitroglycerine
A. Chronic cardiac insufficiency. introduced sublingually only?
B. Acute cardiac failure. A. The substance is destroyed under the action
C. Hypertensive crisis. of gastric juice.
D. An attack of stenocardia. B. The substance is badly absorbed in the
E. Endarteritis obliterans. gastrointestinal tract
C. The substance operates reflexly from oral
cavity receptors. 55. Clofibrate was administered to a patient
D. The substance is being considerably with atherosclerosis. What is the most typical
destroyed during its first passage effect of this drug?
through the fiver. A.Oppression of 3-hydroxy-3-methylglutaryl-
E. It causes less side-effect in such way cqenzyme
of A-reductase activity.
introduction. B. Increase of removal from the organism of
the bile acids and cholesterol.
51. Indicate the calcium channel blocker C. Diminution of very low density
which belongs to the group of derivatives of apoproteins maintenance in blood mainly.
phenylalkylamines: D. Antioxidant action.
A. Nifedipinum. E. Angio-protective action.
B. Diltiazemum.
C. Nicardipinum. 56. Specify the principle of
D. Clentiazemum. antihyperlipidemic action of lovastatine.
E. Verapamilum. A. Inhibition of synthesis of endogenous
cholesterol in the liver.
52. Among special hypolipidemic agents theB. Impairment of creation of superoxide
most effective ones are those which block radicals.
synthesis of endogenous cholesterol in the C. Impairment of absorption of cholesterol
liver. What drug from listed below has such in the intestine.
mechanism of action? D. Impairment of lipolysis in the fatty
A. Probucolum. tissue.
B. Clofibratum. E. Impairment of binding of
C. Cholestyraminum. atherogenous lipoproteins with
D. Parmidinum. endotneliocytes
E. Lovastatinum

53. A patient has the family hyper-


cholesterolemia. Indicate the drug which may
be used due to ability to inhibit the main
enzyme of cholesterol synthesis?
A. Lovastatinum.
B. Colestipolum.
C. Cholestyraminum.
D. Nicotinic acid.
E. Probucolum.

54. Indicate the hypolipidemic agent which


may be used in atherosclerosis of brain arteries
A. Cinnarizinum.
B. Lovastatinum.
C. Pyracetamum.
D. Tocopheroli acetas.
E. Ascorbinic acid.
Відповіді на тестові завдання

1 7C 13E 19A 25C 31A 37E 43D 49C 55C


2C 8B 14D 20D 26C 32C 38D 44A 50D 56A
3D 9D 15A 21A 27C 33B 39A 45D 51E
4B 10A 16A 22A 28A 34A 40B 46E 52E
5A 11B 17C 23C 29A 35B 41C 47A 53A
6A 12A 18D 24D 30D 36B 42A 48B 54B

You might also like