Professional Documents
Culture Documents
тема 10
тема 10
Адміністративні послуги
Залежно від того, який орган влади вирішує індивідуальну адміністративну справу,
адміністративні процедури поділяються на такі види:
Адміністративні органи
Цей принцип забезпечує дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб при
вирішенні індивідуальних адміністративних справ.
Закон України «Про адміністративні послуги» встановлює такі основні правові засади
надання адміністративних послуг:
Прийняття заяви. Громадянин або юридична особа подає заяву про отримання
адміністративної послуги до суб'єкта надання адміністративних послуг. Заява
повинна містити інформацію про особу, яка звертається за послугою, а також про
вимоги до документів, які необхідно подати для отримання послуги.
Перевірка документів. Суб'єкт надання адміністративних послуг перевіряє документи,
які подані заявником. У разі наявності невідповідностей у документах суб'єкт надання
адміністративних послуг може вимагати від заявника їх усунення.
Прийняття рішення. Суб'єкт надання адміністративних послуг приймає рішення про
надання або відмову у наданні адміністративної послуги. Рішення про надання
адміністративної послуги оформляється у вигляді адміністративного акта.
Надання адміністративної послуги. Суб'єкт надання адміністративних послуг надає
адміністративну послугу у встановлені законом строки.
Порядок надання окремих адміністративних послуг може встановлюватися
нормативно-правовими актами, які регулюють надання таких послуг.
В Україні діє Закон України «Про адміністративні послуги в електронній формі». Цей
Закон визначає правові та організаційні засади надання адміністративних послуг в
електронній формі.
Це́ нтри нада́ ння́ адміністрати́ вних по́ слуг (ЦНАПи) в Україні — це установи, у яких різні
групи осіб можуть отримати широкий спектр адміністративних послуг у комфортних
умовах. Створюються місцевими радами та місцевими державними адміністраціями і
обслуговують фізичних та юридичних осіб.[1][2] Можуть мати територіальні підрозділи,
віддалені робочі місця та мобільні офіси для легшої доступності[3].
1. Фізична особа-підприємець Д. мав намір зайнятися охоронною діяльністю. Для цього він
звернувся із заявою до
відповідного органу Міністерства внутрішніх справ України для отримання ліцензії. До заяви Д.
додав копію паспорта й доку-
менти, що підтверджують відповідність установленим умовам залучення й відсутність обмежень
стосовно працівників, задіяних у здійсненні охоронних заходів. Під час вивчення доку-
ментів органом ліцензування було встановлено, що Д. не мав вищої юридичної роботи, а також те, що
стаж його роботи на посаді офіцерського складу Служби безпеки України становив два з половиною
роки.
Яке рішення має прийняти орган ліцензування відповідно до чинного законодавства? Що
може бути доказами по цій справі?