1.

VIII пара черепних нервів – присінковозавитковий нерв

Присінково-завитковий нерв (n. vestibulocochlearis) є чутливим нервом.

2.Він (n. vestibulocochlearis) утворений двома самостійними анатомічно і

функціонально різними чутливими нервами. У ньому розрізняють систему
волокон присінкового (n. vestibularis) і завиткового (n. cochlearis) нервів.

3.Присінковий нерв проводить імпульси, що здійснюють контроль за

положенням голови і тіла, тобто є периферійною частиною статокінетичного

аналізатора.. Рецептори присінкового нерва знаходяться в отолітових

утвореннях внутрішнього вуха: ампулах трьох півколових каналів,

перетинчастому мішечку (sacculus) і маточці (utriculus) присінка.

4.Тіло першого нейрона шляху статокінетичного аналізатора розміщене у

присінковому вузлі, який розміщений на дні внутрішнього слухового ходу.

Дендрити біполярних нейронів присінкового вузла утворюють його верхню

(pars superior) та нижню (pars inferior) частини.

5.Верхня частина продовжується у маточково-ампульний нерв (n.

utriculoampullaris), який розгалужується на завитковий (спіральний) вузол,

маточковий нерв (n. utricularis) – починається від рецепторів плями маточки,

передній ампульний нерв (n. ampullaris anterior) має рецептори в передній

перетинчастій ампулі півколового каналу; та бічний ампульний нерв (n.

ampullaris lateralis) – починається від рецепторів ампульних гребенів передніх

та бічних півколових проток.

6.Висхідні пучки присінкового нерва переключаються у верхньому ядрі моста,

ядрі шатра мозочка, а також у корі черв’яка.

7.Нижня частина продовжується у мішечковий нерв (n. saccularis) –

починається від рецепторів плями мішечка, та задній ампульний нерв (n.

ampullaris posterior) – починається від рецепторів ампульного гребеня задньої

півколової протоки.

6.Низхідні пучки переключаються в ядрі низхідного корінця (нижнє ядро),

медіальному і латеральному ядрах.

8.Завитковий нерв проводить звукові подразнення, тобто є периферійною

частиною слухового аналізатора. Дендрити, виходячи через канали спіральної

пластинки завитка, досягають клітин спірального вузла (gangl. spirale),

розташованого в каналі стрижня завитки.

9.Аксони біполярних клітин формують нижній корінець присінково-

завиткового нерва,
10.який через внутрішній сонний отвір піраміди скроневої кісти виходить
на основу черепа, проникаючи разом із присінковим нервом
11.між мостом і мозочком
12.до вентрального і дорсального ядер заднього мозку. У ядрах
відбувається переключення на слуховой провідний шлях.
13.Аксони біполярних нейронів присінкового вузла утворюють
присінковий нерв (n. vestibularis), який приєднується до завиткового нерва
(n. cochlearis) і разом з ним утворює присінково-завитковий нерв, що
виходить з піраміди скроневої кістки через внутрішній слуховий отвір і
вступає в мозкову речовину моста у мосто-мозочковому куті.
14.Слуховий шлях
Тіла перших псевдоуніполярних нейронів завиткового нерва слухового
шляху містяться в завитковових вузлах, які розташовані на основній
пластинці завиткової протоки (lamina basilaris ductus cochlearis).
Тіла других нейронів завиткового нерва (nervus cochlearis) розташовані у
12. передньому та задньому завиткових ядрах, які проектуються у бічному
куті ромбоподібної ямки (angulus lateralis fossae rhomboideae).
14. Аксони других нейронів від переднього завиткового ядра (nucleus
cochlearis anterior) йдуть на своєму боці до присереднього колінчастого
тіла (corpus geniculatum mediale), де містяться тіла третіх нейронів.
Аксони других нейронів від заднього завиткового ядра (nucleus cochlearis
posterior) йдуть по дну IV шлуночка (ventriculus quartus) у вигляді
мозкових смуг (striae medullares) і переходять на протилежний бік.
 Ці волокна беруть участь в утворенні трапецієподібного тіла (corpus
trapezoideum).
14 Тіла третіх нейронів розміщені у верхньому оливному ядрі – задньому
ядрі трапецієподібного тіла.
Аксони третього нейрона утворюють бічну петлю (lemniscus lateralis), яка
виходить на поверхню в перешийку ромбоподібного мозку (isthmus
rhombencephali) у вигляді трикутника петлі (trigonum lemnisci).
Бічна петля (lemniscus lateralis) доходить до підкіркових центрів слуху, де
розташовані тіла ІV нейронів.
Тіла четвертих нейронів завиткового нерва (nervus cochlearis) розташовані
в:
- присередньому колінчастому тілі (corpus geniculatum mediale);
- нижніх горбках покрівлі середнього мозку (colliculi inferiores tecti
mesencephali).
Від присереднього колінчастого тіла (corpus geniculatum mediale) аксони
четвертих або третіх нейронів через задню третину задньої ніжки
внутрішньої капсули (crus posterius capsulae internae) доходять до кори
верхньої скроневої звивини (cortex gyri temporalis superioris).

Аксони четвертих нейронів від нижніх горбків покрівлі середнього мозку

ідуть в передніх канатиках спинного мозку у вигляді покрівельно–

спинномозкового шляху (tractus tectospinalis).

По ньому проходять імпульси, що викликають мимовільні рухи під час

сприйняття звуків, які виникають раптово (охоронний рефлекс).

Частина аксонів других нейронів присінкових ядер (nuclei vestibulares)

формує присінково–спинномозковий шлях (tractus vestibulospinalis) і

доходить до рухових ядер (nuclei motorii) у передніх рогах спинного мозку

(cornua anteriora medullae spinalis).

Частина аксонів других нейронів присінкових ядер (nuclei vestibulares)

перехрещується, прямує в таламус (thalamus), де розташовані тіла третіх

нейронів.

Їх аксони йдуть до кори великого мозку (cortex cerebri), а саме до

зацентральної звивини тім’яної та скроневої часток (gyrus postcentralis

lobulorum parietalis et temporalis) – кіркових центрів статокінетичного

аналізатора. Ці зв’язки забезпечують свідому орієнтацію в просторі.

Частина аксонів других нейронів присінкових ядер (nuclei vestibulares), а

також частина аксонів перших нейронів присінкового нерва (nervus

vestibularis) йде безпосередньо в мозочок (cerebellum) до клаптика (flocculus),

вузлика (nodulus) і ядра вершини; присереднього ядра мозочка (nucleus

fastigii; nucleus medialis cerebelli).

Ці зв’язки регулюють присінкові рефлекси.

Зв’язки присінкових ядер (nuclei vestibulares) з ядрами окорухових черепних

нервів, що забезпечують рух очних яблук (bulbi oculorum), також регулюють

процеси зміни положення голови і тіла в просторі.