1.

У тексті висвітлено різні аспекти збройних конфліктів та їхні

особливості в міжнародних відносинах. Основною роздільною лінією є
розрізнення між поняттями "війна" та "збройний конфлікт", причому війна
вважається більш формальним та серйозним поняттям, що передбачає
оголошення війни, розірвання дипломатичних відносин, анулювання
договорів тощо. Збройний конфлікт, у свою чергу, може включати більш
широкий спектр ситуацій, таких як громадянські війни, повстання, боротьба
за незалежність та інші форми збройної боротьби, які можуть не завжди бути
офіційно визнані як "війна".
Крім того, в тексті висвітлено різновиди збройних конфліктів, такі як
регіональні та локальні. Регіональний збройний конфлікт відбувається між
сусідніми державами або соціально-політичними угрупованнями всередині
країни та часто виникає на основі різних суперечностей, таких як
територіальні чи етнічні конфлікти. Локальні збройні конфлікти можуть мати
менший масштаб та територіальний обсяг, але при цьому вони можуть мати
значний вплив на стабільність та безпеку регіону.
У контексті сучасних конфліктів, зокрема конфліктів нового покоління,
важливим є розуміння тенденцій їхнього розвитку. Такі конфлікти часто
характеризуються асиметричним характером боротьби, а також
використанням новітніх технологій та широкого спектру озброєнь. Вони
можуть мати різні мотивації та цілі, включаючи сепаратизм, націоналізм та
боротьбу за політичні або територіальні інтереси.
Збройні конфлікти сьогодні є складними та багатогранними явищами,
які можуть мати серйозний вплив на геополітичну ситуацію у світі. Їх аналіз
та розуміння важливі для розробки ефективних стратегій миротворчості та
урегулювання конфліктів.
2. Етнічні конфлікти можна класифікувати за різними критеріями,
включаючи характер конфлікту, його масштаб, територіальні претензії,
етнічний склад сторін конфлікту та багато інших факторів. Одним із способів
класифікації є розрізнення між внутрішніми та міжнаціональними етнічними
конфліктами:
Внутрішні етнічні конфлікти: Ці конфлікти виникають всередині однієї
держави і мають внутрішні причини, такі як етнічні, культурні або релігійні
суперечності між різними групами населення. Вони можуть виникати через
боротьбу за ресурси, території або політичну владу всередині країни.
Міжнаціональні етнічні конфлікти: Ці конфлікти виникають між
різними національними або етнічними групами, які проживають у різних
державах або між різними національними меншинами та більшістю в одній
державі.
Один із найбільш відомих прикладів етнічного конфлікту у
поліетнічних державах - це конфлікт у колишній Югославії, що відбувався в
період з 1991 до 2001 року. Цей конфлікт розгорнувся після розпаду
соціалістичної Федерації Югославії і включав багато етнічних груп, таких як
серби, хорвати, боснійці, мусульмани, словенці та інші.
Одним із ключових подій у цьому конфлікті була війна в Боснії та
Герцеговині, яка тривала з 1992 по 1995 рік. Вона спричинила масштабні
людські страждання, включаючи геноцид у Сребрениці, де були вбиті тисячі
боснійських мусульман.
Конфлікт у Югославії мав багато причин, включаючи історичні,
територіальні, економічні та релігійні. Він був складним, бо включав багато
сторін з різними інтересами та поглядами. Цей конфлікт є прикладом того, як
етнічні напруги можуть вибухнути в кровопролитну війну у поліетнічних
державах.
3. Відповідь В. Міжнародна криза. У міжнародній кризі обидві сторони
мають суперечливі інтереси, і вони можуть розглядати можливість
використання сили для захисту своїх цілей або інтересів. Однак жодна з
сторін не має вираженого бажання розпочати війну або використовувати
насильство напередодні вирішення конфлікту, оскільки обидві розуміють
ризики і наслідки, пов'язані зі збройним протистоянням.
 4. Перша і друга мирні конференції, що відбулися у Гаазі у 1899 і 1907
роках, були важливими подіями в історії міжнародного права. Під час цих
конференцій було прийнято кілька міжнародних конвенцій і декларацій,
спрямованих на регулювання військових конфліктів та зменшення
страждань, пов'язаних з війною. Однак деякі з цих конвенцій втратили свою
міжнародну регулюючу дію в зв'язку з подіями, що відбулися після їх
прийняття.
Одна з найважливіших конвенцій, прийнятих на Гаазьких
конференціях, - це Конвенція про мирне вирішення міжнародних спорів. Ця
конвенція сприяла встановленню механізмів для мирного врегулювання
конфліктів між державами. Вона створила основу для міжнародного
арбітражу та медіації, що продовжує використовуватися до сьогодні.
Інша важлива конвенція - це Конвенція про закони і звичаї війни на
суходолі. Ця конвенція встановлювала правила, які повинні були
дотримуватися у веденні збройних конфліктів на суходолі. На жаль, хоча
були прийняті деякі заходи для зменшення страждань, багато з цих правил
порушувалися під час Першої та Другої світових воєн, внаслідок чого
втратилися деякі засоби інституційної ефективності конвенцій.
Також серед інших прийнятих конвенцій були такі, що стосувалися
військового нейтралітету, заборони використання отруйних газів та куль,
використання субмарин у війні та інші.
Хоча деякі з цих конвенцій не зберегли свою міжнародну регулюючу
дію в повному обсязі через події, що відбулися після їх прийняття, їхнє
значення полягає в тому, що вони встановили певні норми та принципи, які
відіграли ключову роль у формуванні міжнародного гуманітарного права. Ці
конвенції визначили основи для подальшого розвитку правил ведення війни
та захисту прав людини у міжнародних конфліктах.