ІМЕННИК

давні типи основ

на голосний на приголосний

-ā- (-jā) -ŏ- (-jŏ-) -ŭ- -ĭ- -ū- -n- -s- -t- -r-
(-men-, -en-) (-es-, -os-) (-ent-) (-ter-)
ж /ч ч/с ч ж/ч ж ч/с с с ж
І відміна
Однина
-а- -u- -ja- -ja-
Н. роука свєкры зємля оуноша
Р. роукы свєкръвє зємлh оуношh
Д. роуцh свєкръви зємли оуноши
З. роукоу свєкръвь зємлю оуношю
О. роукою свєкръвью(ию) зємлєю оуношєю
М. роуцh свєкръвє зємли оуноши
К. роуко свєкры зємлє оуношє
Множина
Н.-К. роукы свєкръви зємлh оуношh
Р. роукъ свєкръвь зємль оуношь
Д. роукамъ свєкръвамъ зємл"мъ оуношамъ
З. роукы свєкры зємлh оуношh
О. роуками свєкръвами зємл"ми оуношами
М. роукахъ свєкръвахъ зємл"хъ оуношахъ
Двоїна
Н.-К.-З. роуцh свєкръви зємли оуноши
Р.-М. роукоу свєкръвоу зємлю оуношею
Д.-О. роукама свєкръвама зємл"ма оуношама

ІІІ відміна
Однина Множина
-і- -r-
Н. ночь мати ночи матєрє /матєри
Р. ночи матєрє ночьи/ночии матєръ/матєрии
Д. ночи матєри ночьмъ матєрьмъ
З. ночь матєрь ночи матєрє
О. ночью матєрью ночьми матєрьми
ночию матєрию
М. ночи матєри/матєрє ночьхъ матєрьхъ
К. ночи мати ночи матєрє/матєри
Двоїна
Н.-К.-З. ночи матєри
Р.-М. ночью/ночию матєроу/матєрию
Д.-О. ночьма матєрьма
1
 Відмінювання іменників IV відміни
Однина Множина Двоїна
-n- -t-
Н. им" тєл" имєна Н.-З. имєни/имєнh
тєл"та тєл"ти/тєл"тh
Р. имєнє/имени тєл"тє/тєл"ти имєнъ Р.-
тєл"тъ имєноу тєл"тоу
М.
Д. имєни тєл"ти имєньмъ тєл"тьмъ Д.- имєньма тєл"тьма
О.
З. им" тєл" имєна тєл"та
О. имєньмь тєл"тьмь имєны тєл"ты
М. имєнє/имєни тєл"тє/тєл"ти имєньхъ тєл"тьхъ

ІІ відміна
Однина
-о- -u- -o- -s-
Н. дроугъ сынъ сєло нєбо
Р. дроуга сыноу сєла нєбєсє
Д. дроугоу сынови сєлоу нєбєси
З. дроугъ/ дроуга сынъ/ сына сєло нєбо
О. дроугомь(ъмь) сынъмь сєломь/ъмь нєбєсьмь
М. дроузh сыноу сєлh нєбєсє
К. дроужє сыноу
Множина
Н. дроузи сыновє сєла нєбєса
Р. дроугъ сыновъ сєлъ нєбєсъ
Д дроугомъ сынъмъ сєломъ нєбєсьмъ
З. дроугы сыны сєла нєбєса
О дроугы сынъми сєлы нєбєсы
М. дроузhхъ сынъхъ сєлhхъ нєбєсьхъ
Двоїна
Н.-К.-З. дроуга сыны сєлh нєбєси(h)
Р.-М. дроугоу сыноу сєлоу нєбєсоу
Д.-О. дроугома сынъма сєлома нєбєсьма

Однина
-jo- -і- -jo- -n-
Н. конь гость полє камы/камєнь
Р. кон" гости пол" камєнє/камєни
Д коню гости полю камєни
З. конь/кон" гость(гост") полє камєнь
О конємь(ьмь) гостьмь полємь(ьмь) камєньмь
М. кони гости поли камєнє/камєни
К. коню гости камы
Множина
Н. кони гостьє/гости пол" камєнє/камєни
Р. конь гостьи/гостии поль камєнъ/камєнии
Д. конємъ гостьмъ полємъ камєньмъ
З. конh гости полю камєни
О. кони гостьми поли камєньми/камєны
2
М. конихъ гостьхъ полихъ камєньхъ
К. кони гостьє(гости) камєнє/камєни
Двоїна
Н.-К.-З. кон" гости поли камєни
Р.-М. коню гостью(ию) полю камєноу(ию)
Д.-О. конєма гостьма полєма камєньма

ЗАЙМЕННИК
Функціонально-семантичні різновиди займенників у староукраїнській мові

Займенники поділялися на 2 групи:

1) особові (особові і зворотний);
2) неособові (неродові і родові).

І. Особові.
Особові займенники характеризувалися відсутністю категорії роду і мали ряд ознак,
спільних з іменниками (виступали у функції підмета або додатка).
"зъ " мы вh
ты вы ва
зворотний - себе

ІІ. Неособові.
Неособові займенники характеризувалися наявністю родових форм, тобто мали категорію
роду, крім питальних та неозначених і заперечних, до складу яких вони входили, за
своїми граматичними ознаками зближувалися з прикметниками (у реченні виступали у
функції означення).

1) присвійні:
мои мо" мо~
твои тво" тво~
свои сво" сво~
нашь наша наше
вашь ваша ваше

2) вказівні:
сь си се
тъ та то
онъ она оно
и(же) "(же) ~(же)
овъ ова ово
такъ така тако
сикъ сика сико

3) означальні:
вьсь вьс" вьсе
вьс"къ вьс"ка вьс"ко
кожьдо / /къжьдо
инъ ина ино
самъ

3
 В українській мові з 14 ст. жоден, жаден, жадна, жадне,
інший (з ин- + -ьш-).

4) питально-відносні:
къто чьто
къи чьи
которъ котеръ
"къ "ка "ко

5) заперечні:
никъто ничьто
никыи ничии

6) неозначені:
нhкъто нhчьто
нhкыи

Відмінювання вказівних займенників

Однина Множина Двоїна

чол. р. сер. р. жін.р. чол. сер. жін. чол. сер. жін.
Н онъ (иже) оно она они она оны она онh онh
(~же) ("же) (иже) (иже) (hже) ("же) (иже) (иже)
Р ~го ~h ихъ ~ю
Д ~моу ~и имъ има
З и(нь) ~го ~ ю/ / ~h h " h " и и
О имь ~ю ими има
М ~мь ~и ихъ ~ю

Відмінювання особових та зворотного займенників

Однина
Н. "зъ " ты
Р. мене тебе себе
Д. мънh, мьнh, ми тобh, тебh, ти собh, себh, си
З. м", мене т", тебе с", себе
О. мъною тобою собою
М. мънh, мьнh тобh, тебh собh, себh

Множина
Н. мы вы
Р. насъ васъ
Д. намъ, ны вамъ, вы
З. ны, насъ вы, васъ
О. нами вами
М. насъ васъ

4
 Двоїна
Н. вh ва
Р.-М. наю ваю
Д.-О. нама, на вама, ва
З. на, наю ва, ваю

Відмінювання неособових займенників

До твердої групи належали займенники, які в називному відмінку однини закінчувалися

в чоловічому роді на - ъ, в середньому – на –о, в жіночому – на –а: тъ, то, та; онъ, оно,
она; овъ, ово, ова; самъ, само, сама; инъ, ино, ина; такъ, тако, така; какъ, како, кака;
вьс"къ, вьс"ко, вьс"ка; сикъ, сико, сика.

однина множина
чол. сер. жін чол сер жін
Н. тъ то та ти та ты
Р. того того тоh тhхъ тhхъ тhхъ
Д. томоу томоу тои тhмъ тhмъ тhмъ
З. тъ, того то тоу ты та ты
О. тhмь тhмь тою тhми тhми тhми
М. томь томь тои тhхъ тhхъ тhхъ

двоїна
чол. серед. жін.
Н.-З. та тh тh
Р.-М. тою тою тою
О.-Д. тhма тhма тhма

До м’якої групи належали займенники, які в називному відмінку однини в чоловічому

роді закінчувалися на –и (-ь), в середньому – на –є (-е), в жіночому – на –" (-а): мои,
мо~, мо"; твои, тво~, тво"; свои, сво~, сво"; чьи (чии), чь~ (чи~), чь" (чи"); нашь,
наше, наша; вашь, ваше, ваша.
однина множина
чол. сер. жін чол сер жін
Н. сь се си си си" сиh
Р. сего сего сеh сихъ сихъ сихъ
Д. семоу семоу сеи симъ симъ симъ
З. се, сего се сю сиh си" сиh
О. симь симь сею сими сими сими
М. семь семь сеи сихъ сихъ сихъ

двоїна
чол. серед. жін.
Н.-З. си сии сии
Р.-М. сею сею сею
О.-Д. сима сима сима

5
 Займенники къто, чьто
Н. къто чьто
Р. кого чего чьсо чесо чесого чьсого
Д. комоу чемоу чьсомоу чесомоу
З. кого чьто
О. цhмь чимь
М. комь чемь чесомь

ПРИКМЕТНИК
Відмінювання іменних прикметників
Іменні прикметники давньоукраїнської мови змінювалися за родами й числами.
Відмінковій системі іменних прикметників були властиві такі ж закінчення, як і
іменникам -ŏ- /-jŏ- (чоловічий – середній рід) та -ā- /-jā (жіночий рід) основ.

однина
чол. серед. жін.
Н. добръ добро добра
Р. добра добры
Д. доброу добрh
З. добръ, добра добро доброу
О. добръмь доброю
М. добрh добрh

множина
чол. серед. жін.
Н. добри добра добры
Р. добръ добръ
Д. добромъ добрамъ
З. добры добра добры
О. добры добрами
М. добрhхъ добрахъ

двоїна
чол. серед. жін.
Н.-З. добра добрh добрh
Р.-М. доброу доброу доброу
О.-Д. доброма доброма добрама

Відмінювання займенникових прикметників.

однина
чол. серед. жін.
Н. добрыи добро~ добра"
Р. доброго доброh, добрыh
Д. доброму доброи
З. добрыи, доброго добро~ добрую
О. добрымь, добрыимь доброю
М. добромь, добрhмь доброи
6
 множина
чол. серед. жін.
Н. добрии добра" добрыh
Р. добрыхъ, добрыихъ
Д. добрымъ, добрыимъ
З. добрыh добра" добрыh
О. добрыми, добрыими
М. добрыхъ, добрыихъ

двоїна
чол. серед. жін.
Н.-З. добра" добрhи добрhи
Р.-М. добрую
О.-Д. доброма, добрыима

Історія форм ступенів порівняння

Якісні прикметники утворювали вищий і найвищий ступені порівняння.

Прикметники вищого і найвищого ступенів порівняння змінювалися за родами,
відмінками, числами.
Вищий ступінь порівняння
Форми називного відмінка однини чоловічого і жіночого роду утворювалися
додаванням суфікса *- jьs (-ĕjьs) до основи прикметника, форми середнього роду –
додаванням суфікса *-jes.
*-ĕjь (Н.в. одн. чол.р.): *novĕjь, ст.-сл. новhи
*-ĕjе (Н.в.одн. серед.р.): *novĕje, ст.-сл. новhе
*-ĕjьšі (Н.в. одн. жін.р.): *novĕjьšі, ст.-сл. новhиши
Староукраїнська мова не зберегла коротких прикметникових форм на -ии / /-hи
(чол.р.), -е /-h~ (середн. р), -ьши /-hиши (жін.р.).
У староукраїнській мові закріпилися суфікси –ьш- та –hиш-.
Відбуваються зміни у суфіксах –ок-, -к- ← -ък-, -ек-← -ьк-; чергування кінцевих
приголосних основ с // ш, з // ж, г // ж (высокъ – вышии, высоко – выше, высока –
вышьши; низъкъ – нижии, низъко – ниже, низъка – нижьши).
Давній суфікс –ьш- дав кілька рефлексів. Залежно від сусідства з різними
приголосними кореня, що стало можливим після занепаду редукованого ь, він часто
зазнавав змін, зокрема внаслідок дисиміляції переходив в -ч-.
выс+ьш-ии→вышьшии→вышшии→вищий
близ+ьш-ии→ближьшии→ближшии→ближчий
дорог+ьш-ии→дорожьшии→дорожшии→дорожчий
Ширше вживані в українській мові прикметникові форми з суфіксом –іш-←-hиш/.
Витворення –іш- з hиш могло статися через асиміляцію j до наступного ш з подальшим
стягненням (скороченням) подовженого ш: -ійш- →-ішш-→-іш-.
У південно-західних говорах вживаються форми типу старійший, красн ійший.
Найвищий ступінь порівняння
Староукраїнська мова успадкувала префіксальний спосіб творення найвищого
ступеня порівняння, що полягав у поєднанні спеціального форманта-префікса най- з
формою вищого ступеня: найголовнhишаа и найвышшаа (Беринда, Лексикон
словенороський), наймудрhишихъ чаровников (Галятовський).

7
 У деяких південно-західних діалектах вживається частка май: май широкий, май
добрий.
Отже, при утворенні форм вищого і найвищого ступенів порівняння відбулися
фонетичні зміни, що зумовили оформлення суфіксів вищого ступеня у вигляді - ш- (<-ьш),
-іш- (<-hиш-), зміни асимілятивного й дисимілятивного характеру, а також зміни
внаслідок аналогії; відзначається абсолютне поширення префікса най- як основного
словотворчого елемента при творенні найвищого ступеня порівняння прикметників.

ЧИСЛІВНИК
Історія словозміни числівників
Однина
ч.р. с.р. ж.р.
Н. одинъ одьно (одино) одьна (одина)
Р. одьного (одиного) одьноh (одиноh)
Д. одьному (одиному) одьнои (одинои)
З. одинъ одьно (одино) одьну (одину)
О. одьнhмь (одинhмь) однимь одьною (одиною)
М. одьномь (одиномь) одьнои (одинои)

двоїна
ч.р. с.р., ж.р.
Н.-З. дъва дъвh
Р.-М. дъвою (дъву)
Д.-О. дъвhма

ч.р. с.р.,ж.р. ч.р. с.р.,ж.р.

Н. три~(трь~) три четырє четыри
Р. трии (трьи) четыръ Н.-З. п"ть
Д. трьмъ четырьмъ Р.-Д.-М. п"ти
З. три четыри О. п"тью
О. трьми четырьми
М. трьхъ четырьхъ

однина множина двоїна

Н. дєс"ть дєс"тє Н.-З. дєс"ти
Р. дєс"тє дєс"тъ Р.-М. дєс"ту
Д. дєс"ти дєс"тьмъ Д.-О. дєс"тьма
З. дєс"ть дєс"ти
О. дєс"тью дєс"тьми
М. дєс"тє дєс"тьхъ

однина множина двоїна

Н. съто тыс"ча съта тыс"чh Н.-З. сътh тыс"чи
Р. съта тыс"чh сътъ тыс"чь Р.-М.съту тыс"чю
Д. съту тыс"чи сътомъ тыс"чамъ Д.-О.сътома тыс"чама
З. съто тыс"чю съта тыс"чh
О.сътъмь тыс"чєю съты тыс"чами
М. сътh тыс"чи сътhхъ тыс"чахъ
8
 Історія формування числівникових назв
другого десятка, назв десятків і сотень

одинъ (одьно, одьна)

дъва (дъвh)
три~, три
чєтырє, чєтыри
п"ть + на + дєс"тє (М. однини)
шєсть
сємь
осмь
дєв"ть

дъва + дєс"ти (Н.-З. двоїни)

три + дєс"тє (Н. множини)

чєтырє, чєтыри

п"ть
шєсть
сємь + дєс"тъ (Р. множини)
осмь
дєв"ть

дъвh + сътh (Н.-З. двоїни)

три + съта (Н. множини)

чєтыри

п"ть
шєсть
сємь + сътъ (Р. множини)
осмь
дєв"ть

9
 ДІЄСЛОВО
Класи дієслів
Теперішній час –*pišQ, *berQ
Інфінітив – *pisati, *bьrati
Від основи теперішнього часу утворювалися:
- теперішній час (*pišeši, *bereši);
- наказовий спосіб (*piši, *beri);
- активний і пасивний дієприкметники теперішнього часу (*pišę, *pišemo).
Від основи інфінітива утворювалися:
- інфінітив (*pisati);
- супін (*pisatъ);
- аорист (*pisaxъ);
- імперфект (*pisaaxъ);
- активний і пасивний дієприкметник минулого часу (*pisavъši, *pisanъ);
- дієприкметники минулого часу на –l- (*pisalъ).

За основою теперішнього часу всі дієслова поділялися на 5 класів:

І клас -е-/-о- ведеши, везеши, несеши, можеши, печеши, идеши

*vesti - *vedti ved-e-ši (ведеши) vedQtь ved-o-ntь (ст.-сл.вед@ть - ведуть).

ІІ клас -ne-/-no- съхнеши, двигнеши, капнеши, виснеши, метнеши

*sъx-ne-ši (съхнеши) *sъx-no- ntь (съхнуть)

ІІІ клас -je- /-jo- зна~ши, плачеши, дhла~ши, пишеши, мажеши

*zna-je-ši (зна~ши) *zna-jo-ntь (знають)

IV клас - і- хвалиши, любиши, купиши, кричиши, возиши

*xval- i-ši (хвалиши) *xval- i- ntь (ст.-сл. хвал>ть - хвал"ть)

V клас атематичні дієслова ~смь, hмь, дамь, вhмь, имамь (*jesmь, *jĕmь, *damь, *vĕmь,
*jьmamь).

За основою інфінітива дієслова поділялися на 6-7 класів:

І. дієслова без суфікса: нес-ти, вес-ти, мес-ти, пе-чи, сh-чи, зна-ти (=+атемат. дієслова).

ІІ. дієслова із суфіксом –ну- : двигнути, кыснути, крикнути.

ІІІ. дієслова із суфіксом h та а (← h після шиплячих та j): видhти, лысhти, сhрhти,

сивhти, болhти, хворhти, сто"ти, кричати.

IV. дієслова із суфіксом –и-: хвалити, носити, водити, возити, ставити

V. дієслова із суфіксом –а-: дhлати, писати, мазати, чесати, копати.

VI. дієслова із суфіксом –ова-, -ева-: бесhдовати, миновати, радовати, врачевати,

мудровати, годовати.

VII. быти, hсти, дати, вhсти, имhти (имати)

10
 Теперішній час
І клас ІІ клас ІІІ клас IV клас V клас
Однина
І особа нєсу съхну знаю хвалю ~смь
ІІ нєсєши/-шь съхнєши/ шь зна~ши/ шь хвалиши/шь ~си
ІІІ нєсєть съхнєть зна~ть хвалить ~сть
Множина
І нєсємъ съхнємъ зна~мъ хвалимъ ~
ІІ нєсєтє съхнєтє зна~тє хвалитє ~
ІІІ нєсуть съхнуть знають хвал"ть соуть
Двоїна
І нєсєвh съхнєвh зна~вh хваливh ~свh
ІІ, ІІІ нєсєта съхнєта зна~та хвалита ~ста

Минулий час
1. Аорист
Однина
І особа вєдохъ знахъ хвалихъ быхъ
ІІ особа вєдє зна хвали бы
ІІІ особа вєдє зна хвали бы
Множина
І особа вєдохомъ знахомъ хвалихомъ быхомъ
ІІ особа вєдостє знастє хвалистє быстє
ІІІ особа вєдоша знаша хвалиша быша
Двоїна
І особа вєдоховh знаховh хвалиховh быховh
ІІ особа вєдоста знаста хвалиста быста
ІІІ особа вєдоста знаста хвалиста быста

2. Імперфект
Однина
І писахъ можахъ вєд"хъ б"хъ
ІІ писашє можашє вєд"шє б"шє
ІІІ писашє можашє вєд"шє б"шє
Множина
І писахомъ можахомъ вєд"хомъ б"хомъ
ІІ писастє можастє вєд"стє б"стє
ІІІ писаху можаху вєд"ху б"ху
Двоїна
І писаховh можаховh вєд"ховh б"ховh
ІІ писаста можаста вєд"ста б"ста
ІІІ писаста можаста вєд"ста б"ста

3. Перфект
Однина
чол. рід жін. рід сер. рід
І нєслъ ~смь нєсла ~смь нєсло ~смь
ІІ нєслъ ~си нєсла ~си нєсло ~си

11
 ІІІ нєслъ ~сть нєсла ~сть нєсло ~сть
Множина
І нєсли ~смъ нєслы ~смъ нєсла ~смъ
ІІ нєсли ~стє нєслы ~стє нєсла ~стє
ІІІ нєсли суть нєслы суть нєсла суть
Двоїна
І нєсла ~свh нєслh ~свh нєслh ~свh
ІІ, ІІІ нєсла ~ста нєслh ~ста нєслh ~ста

4. Плюсквамперфект
Давні форми Нові форми
Однина
чол. жін. сер.
І писалъ б"хъ писала б"хъ писало б"хъ писалъ, -а, -о былъ, -а, -о ~смь
2 писалъ б"шє писала б"шє писало б"шє писалъ, -а, -о былъ, -а, -о ~си
3 писалъ б"шє(ть) писала писало писалъ, -а, -о былъ, -а, -о ~сть
б"шє(ть) б"шє(ть)
Множина
І писали б"хомъ писалы б"хомъ писала б"хомъ писали, -ы, -а были, -ы, -а ~смъ
2 писали б"стє писалы б"стє писала б"стє писали, -ы, -а были, -ы, -а ~стє
3 писали писалы писала б"ху(ть) писали, -ы, -а были, -ы, -а суть
б"ху(ть) б"ху(ть)
Двоїна
1 писала б"ховh писалh б"ховh писалh б"ховh писала, -h,-h была, -h, -h ~свh
2, писала б"ста писалh б"ста писалh б"ста писала, -h, -h была, -h, - h ~ста
3

Майбутній час

Майбутній І
Однина
І начьну носити хочю носити иму носити
ІІ начьнєши носити хочєши носити имєши носити
ІІІ начьнєть носити хочєть носити имєть носити
Множина
І начьнємъ носити хочємъ носити имємъ носити
ІІ начьнєтє носити хочєтє носити имєтє носити
ІІІ начьнуть носити хочють носити имуть носити
Двоїна
І начьнєвh носити хочєвh носити имєвh носити
ІІ, ІІІ начьнєта носити хочєта носити имєта носити

Майбутній ІІ
Однина Множина Двоїна
І буду писалъ (писала, будємъ(-мо) писали будєвh писала (писалh, писалh)
писало) (писалы, писала)
ІІ будєши(-шь) писалъ (-а, будєтє писали (-ы, -а) будєта писала (-h, h)
-о)
ІІІ будєть писалъ (-а, -о) будуть писали (-ы, -а)

12