ДИ а

ІД внуЦІНА
трішніх хворо

|1
|
| ББК 54.Ія 73
| К8І Зміст
|
окон
НЕРЕДМОВАМ НМ нан лнба науці Ла 5
Загальна частина
Розділ 1. ПОНЯТТЯ ПРО ВНУТРІШНІ ХВОРОБИ...........
мм номою
..м 8
Навчальний посібник є однією з перших спроб в Україні запропонувати Розділ 2. ПРЕДМЕТ ТА ЗАВДАННЯ ПРОПЕДЕВТИКИ ВНУТРІШНІХ
для вивчення курс пропедевтики внутрішніх хвороб у вигляді комп'ютерних ХВОРОБ. РОЗПИТУВАННЯ ХВОРИХ ЯК МЕТОД ОБСТЕЖЕННЯ...
тестів українською мовою. З'ява такого посібника на часі з огляду на 9
Розділ 3. ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД ХВОРОГО ЯК МЕТОД ОБСТЕЖЕННЯ.
кардинальні зміни викладання у вищих медичних навчальних закладах і
введення ліцензійного тестового іспиту "Крок-1" і "Крок-2".
Посібник включає основні розділи пропедевтики внутрішніх хвороб, а Спеціальна частина
саме,
.
методи обстеження пацієнтів і симптоматологію основних синдромів
- . : .
і захворювань внутрішніх органів. Посібник також може бути використаний Й
Розділ
о і 1. ДИХАЛЬНА СИСТЕМА... начал 36
студентами для самоконтролю на етапі підготовки до практичних занять з Розпитування та огляд хворих із захворюваннями органів
окремих тем і розділів пропедевтики.
дихання. Пальпація грудної клітки...
36
Для студентів Пі ПІ курсів вищих медичних навчальних закладів ПІ- ТМ Перкусія легенів (порівняльна і топографічна)
рівнів акредитації. 44
Аускультація легенів... нання 50
Лабораторне дослідження харкотиння і плеврального
ПУНКТАТУ.. манна манна

. 2 Розділ 2. СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА... 62

Рецензенти: завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Розпитувани урн Б
Львівського медичного університету ім. Данила Галицького, д-р мед. наук, чо АН А ТАРОДНЯДОЮВО
НИХ 9 захворюваннями серцево-
проф. Р.Я. Дутка; завідувач кафедри шпитальної терапії Львівського СУДИННОЇ енотеми, Пальпація ї перкусія серця... ння 62
медичного університету ім. Данила Галицького, заслужений діяч науки і Аускультація серця. Тони. Зміна тонів унаслідок
техніки України, д-р мед. наук, проф. В.П. Виговський; двічі лауреат патології
Державної премії України, заслужений діяч науки і техніки України, д-р мед.
наук, проф. Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця Дослідження особливостей артеріального тиску і
Є. Т. Скляренко. периферійного пульсу.

Дослідження шлункового СОКУ. нання

103
Обстеження хворих із захворюваннями печінки, жовчних
шляхів та підшлункової залози
ро О В.В.Короткий,
Фізикальне обстеження
7 А.Б. Новосад,
І5ВМ 5-311-01240-4 2001
 Функціональне обстеження печінки
Інструментальні методи обстеження. Дуоденальне
Передмова
НН н п4
зондування. Дослідження калу..гманнн
ри
Серологічна діагностика вірусних гепатитів (марке
ів). ачане ннюни ннини нняни нИНИМ НИННИ ИИ 118
вірусних гепатит
инин
НИ ИНИНН
нннн ИЙИЙЙ Й ИЙ
инни 120
Розділ 4. СЕЧОВА СИСТЕМА.....шаан і
нене 127
Розділ 5. ОРГАНИ КРОВОТВОРЕННЯ... - Цей навчальний посібник призначений для студентів П і Ш курсів
Розділ 6. ЗАЛОЗИ ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ. ....м
ненннинининннни нини 133 вищих навчальних медичних закладів, які у ТМ -- МІ семестрах
138 вивчають пропедевтику внутрішніх хвороб. Студенти повинні
ЧНА ТКАНИНА...
Розділ 7. КІСТКИ, М'ЯЗОВА СИСТЕМА І СПОЛУ навчитися самостійно обстежувати хворих за допомогою фізичних
Ннснн имнйи
нимИНИ й и 142
ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ.....шаннНннини (фізикальних) та лабораторно-інструментальних методів і виявляти
нн
НИЙ НИЙ 147 ознаки, або симптоми, хвороб. У підручниках з пропедевтики
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ... аееенннннниннининино
Й рістіх хвороб детально описані методи і методики обстеження
й ех із різною патологією, а також викладено симптоматику,
о та принципи лікування основних хвороб внутрішніх

| Але, як нам здається, усі наявні підручники мають суттєвий недо-

лік-- у них відсутній розділ контролю і самоконтролю знань та вмінь
студентів з діагностики внутрішніх хвороб. Як відомо, в останні роки
в Україні відбуваються кардинальні зміни в нетедиці навчання у
нищих медичних закладах освіти. На перший план крім традиційних
лекцій 1 практичних занять виступають самостійні заняття із засто-
суванням віртуальних даних і комп'ютерного тестового контролю. З
уведенням у педагогічну практику ліцензійних тестових іспитів
«Крок-1» і «Крок-2» значення тестових методів самостійного навчання
| контролю знань переходить у практичну площину. Враховуючи
оказано вище, автори спробували викласти основний матеріал із
пропедевтики внутрішніх хвороб у вигляді тестів. При цьому за основу
шили підручник «Пропедевтика внутрішніх хвороб» за редакцією
ом. Децика, а також методичні матеріали провідної кафедри
В повтики внутрішніх хвороб Національного медичного
"верситету (зав. кафедрою професор В.З3З. Нетяженко). Запро-
ї ОТ посібник не замінює підручників і буде корисним саме на
| С 1 контролю тих знань, якими студенти оволоділи

. осібник складається із загальної та спеціальної частин. До них

почені тестові запитання програмованого контролю, призначені для
юристання в комп'ютерному режимі. Тести складені відповідно
мласичних принципів пропедевтики і враховують найсучасніші
3
 оновані тести охоплюють
вимоги до рівня обстеження пацієнтів. Проп ностики внутрішніх
ння діаг
найбільш важливі та інформативні пита
я і 4-5 відповідей, що є най-
хвороб; вони складаються із запитанн відповідей в
для тестового контролю. Хоча багато
оптимальнішим
и одна з них є правильною.
тестах мають правдоподібний зміст, тільк аналізу
Тести складені так, щовідповіді на них вимагають роздумів,
осмислених знань. У посібнику
і порівнянь, тобто глибоких і творчо
немає питань, відповіді на які мали
б неоднозначне трактування або Загальна частина
ються на загальноприйнятих
були б суперечливими. Усі тести базу
ільш відомих підручниках з
положеннях, які викладені в найб
і мають бути обговорені на
пропедевтики та в лекційному матеріалі,
практичних заняттях.
не позбавлений недоліків, і тому
Автори свідомі того, що посібник я більш
аження для написанн
з вдячністю приймуть критичні заув
досконалого його варіанту.
 чг.

Розділ І Розділ 2
ПРЕДМЕТ ТА ЗАВДАННЯ ПРОПЕДЕВТИКИ
ПОНЯТТЯ ПРО ВНУТРІШНІ ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ.
ХВОРОБИ РОЗПИТУВАННЯ ХВОРИХ
ЯК МЕТОД ОБСТЕЖЕННЯ
Одним із найбільших розділів клінічної медицини є внутрішні
ніх
хвороби. До них належить велика група захворювань внутріш 1. Що таке пропедевтика: 4. Що таке симптом:
крові тощо, Г) наука про лікування дітей; 1) сукупність проявів хвороби;
органів - - легенів, серця, шлунка, кишок, печінки, нирок,
які лікуються консервативними методами. У медичному університеті СУнаука про методи обстежен- 2) прояв ефекту лікування;
внутрішні хвороби починають вивчати на кафедрі пропедевтики ня хворого для розпізнавання 3) «співпадання» (переклад з
внутрішніх хвороб. Пропедевтика (від грецьк. ргораїдено --- навчаю захворювань і стану хворого; німецької мови);
для
попередньо) - - великий курс, який закладає основи знань і умінь 3) наука про етіологію і пато- Фу«співпадання» (переклад з
подальшого вивченн я клінічн ої дисцип ліни «внутрі шні хвороби ». генез захворювань; грецької мови), ознака захво-
Основна мета виклада чів кафедри пропеде втики внутріш ніх хвороб -- 4) наука про диференціальну рювання;
навчити студентів діагно стуват и (розпіз навати) захвор ювання діагностику захворювань; 5) скарги хворого?
: 5) класифікація внутрішніх
внутрішніх органів. Вона досягається вирішенням трьох завдань 5, Що таке суб'єктивний симптом:
студенти повинні оволодіти методами самостійного обстеження захворювань? 1) прояви"'захворювань, що
хворого, навчитися виявляти окремі ознаки (симптоми) захворювання 2. Діагноз, визначення: виявляються лікарем під час
і вміти групувати їх у патогенетично зв'язану між собою сукупність 1) прояв хвороби; фізикального обстеження;
симптомів - - синдроми. Оскільки захворювання внутрішніх органів 2) сукупність проявів хвороби; 2) прояви хвороби, що вияв-
їх є
характеризуються появою відповідних синдромів, то виявлення 3) об'єктивний стан хворого в ляються внаслідок лаборатор-
-
основою встановлення точного діагнозу. Крім того, студенти ознайом момент обстеження; ного обстеження;
люються з принципами лікування, загальним доглядом за хворим и з Фжороткий лікарський висно- скарги хворого;
основними внутрішніми захворюваннями. вок про сутність захворюван- 4) дані, отримані завдяки паль-
Враховуючи те, що на кафедрі пропедевтики внутрішніх хво- ня 1 стан хворого; пації;
хво-
роб студенти по суті вперше безпосередньо спілкуються як з 5) розпізнавання патогенезу 5) дані, отримані завдяки пер-
рими, так і з медичним персоналом, вагоме значення мають знання захворювання. кусії?
з медичної деонтології (від грецьк. аеоп -- належний; /0805 -- 3. Що таке «діагноз» дослівно: 6. Що таке об'єктивний симптом:
вчення). «розпізнавання» (переклад прояви захворювань, що
і
Основними питаннями лікарської деонтології є обов'язки лікаря з грецької мови); виявляються лікарем під час
належні взаємини його з хворими та їх рідними, норми поведінки 2) «розпізнавання» (переклад об'єктивного обстеження;
лікаря біля ліжка хворого та в суспільстві, взаємовідносини між ліка- з німецької мови); 2) скарги хворого;
рями й обслуговуючим персоналом, необхідність постійного удоско- 3) «патогенез» (переклад з 3) прояви хвороби, що вияв-
налення рівня знань та умінь лікаря. грецької мови); ляються під час розпитування;
Професія лікаря -- особлива професія. Вона вимагає великої 4) «назва» (переклад з латин- 4) агравація;
самовіддачі, сили волі, ерудиції, толерантності. Лікар не має права ської мови); 5) симуляція?
бути посереднім фахівцем, він повинен стати фахівцем високого класу. 5) «назва» (переклад з грецької 7. Патогномонічний симптом:
Хворий може бути невдоволеним медициною, але не лікарем. мови)? Т) суб'єктивний симптом;

8

2) об'єктивний симптом;
димом, характерний вик-
лючно для певного захворю-
вання;
4) симптом, що характеризує
основне захворювання;
5) симптом, що відображає
патогенез захворювання.
8. Синдром:
1) сукупність проявів хвороби;
2) ознака захворювання;
3) прояв ефекту лікування;
4) дані про перебіг захворю-
вання;
б)група симптомів, патогене-
тично пов'язаних між собою.
9, Що таке епікриз:
1) дані про перебіг захворю-
вання;
2) об'єктивне обстеження хво-
рого;
3) розпитування про перене-
ені захворювання;
лікарський висновок, в яко-
Му схарактеризовані особли-
вості захворювання і резуль-
тати проведеного лікування;
5) щоденник?
10. 5іаїав ргаевеп обуесіуш5:
Г) зовнішній вигляд хворого;
2) огляд;
об'єктивний стан здоров'я
людини в момент медичного
обстеження (нинішній стан);
4) положення хворого в ліжку;
5) стан без змін.
11, Що таке 5аїшя по:
1) зовнішній вигляд хворого;
2) огляд;
10
3) об'єктивний стан здоров'я
людини в момент медичного
обстеження;
положення хворого в ліжку;
стан без змін?
12. Діагноз основний:
Т) лікарський висновок про
етіологію перенесеного в ми-
лому захворювання;
Р рікарський висновок про
основне захворювання, що
домінує в даний час;
3) лікарський висновок про
в ворювань;
патогенез перенесеного
минулому захворювання;
висновок про
4) лікарський
прогноз захворювання, що
домінує в даний час.
13. Діагноз супутній:
1) лікарський висновок про
ускладнення основного захво-
рювання;
висновок про
2) лікарський
прогноз основного захворю-
вання;
висновок про
лікарський
патологію, що супроводжує
основне захворювання, але
не пов'язана з основним за-
хворюванням і не домінує в да-
ний час;
4) лікарський висновок про
етіологію і патогенез захворю-
вання, що домінує в даний час,
14, Діагноз тогбі:
1) визначення індивідуальних
обливостей організму;
Ко рканнх хвороби за прий-
нятою класифікацією;
3) міжнародна класифікація за-
хворювань;
4) диференціальний діагноз
хвороб;
5) класифікація причин захво-
рювань.
15. Діагноз асєтой:
визначення індивідуаль-
них особливостей організму хво-
рого;
2) визначення хвороби за прий-
нятою класифікацією;
3) міжнародна класифікація зах-
4) синтетичний діагноз;
5) диференціальний діагноз.
16. Діагноз тогбї еї аергой:
синтетичний, або повний,
діагноз;
2) діагноз, поставлений на осно-
ві спостереження;
3) диференціальний діагноз;
4) діагноз за лікувальним ефек-
том;
5) діагноз, поставлений на осно-
ві врахування шкідливого впли-
ву лікування.
17. Що таке діагноз рег ехсіпзіо-
пет:
1) синтетичний, або повний;
2) діагноз, поставлений на ос-
нові спостереження;
діагноз, отриманий методом
виключення;
4) діагноз, поставлений за
лікувальним ефектом;
5) діагноз, поставлений на
основі врахування шкідливого
впливу лікування?
ді ех обзегуаніопе:
діагноз, поставлений на ос-
нові спостереження;
2) діагноз, поставлений на ос-
нові диференціальної діагнос-
тики;
3) діагноз, отриманий методом
виключення;
4) діагноз, поставлений за
лікувальним ефектом;
5) діагноз синтетичний.
19, Шо таке діагноз ех |цуапіїбив:
1) діагноз, поставлений на ос-
нові спостереження;
2) діагноз, поставлений за
допомогою диференціальної
діагностики;
3) діагноз, отриманий методом
виключення;
8 синтетичний діагноз;
діагноз, поставлений за
лікувальним ефектом?
20. Визначення терміну «анамнез»:
переклад з грецької мови
«спогад про попередній стан»;
2) переклад з латинської мови
«відомості про попередній
стан» або «спогад про попе-
редній стан»;
3) переклад з грецької мови
«розпитування»;
4) переклад з латинської мови
«розпитування»;
5) переклад з латинської мови
«дані про перебіг захворюван-
ня під час лікування».
21, Захворювання основне:
Т) захворювання, яке хворий
переніс у дитинстві;
І

2) захворювання, що в даний
час домінує;
3) захворювання, що має вста-
новлену етіологію і патоге-
нез;
4) відновлення хвороби після
деякого періоду ремісії.
22. Супутнє захворювання:
1) патологія, що супроводжує
основне захворювання, але не
пов'язана з основним захво-
рюванням і не домінує в даний
час;
(9) виникнення під час пере-
бігу основного захворювання
нової патології, інколи досить
важкої;
3) загострення патологічного
процесу;
4) відновлення хвороби після
деякого періоду ремісії;
5) інвалідність.
23. Ускладнення основного
ворювання:
виникнення внаслідок основ-
ного захворювання нової пато-
логії, інколи досить важкої;
2) відновлення хвороби після
деякого періоду ремісії;
3) захворювання, що супро-
воджує основну патологію,
але не пов'язане з нею;
4) загострення патологічного
процесу.
24. Рецидив захворювання:
відновлення хвороби після
деякого періоду ремісії;
2) тимчасове одужання;
3) виникнення внаслідок ос-
новного захворювання нової
12
патології, інколи досить важ-
кої;
4) захворювання, що супро-
воджує основну патологію,
але не пов'язане з нею;
5) повне одужання.
25. Що таке ремісія:
Г) повне одужання;
2) захворювання, що супро-
воджує основну патологію,
але не пов'язане з нею;
3) виникнення внаслідок не-
сприятливого перебігу основ-
ного захворювання нової, ін-
оли важкої патології;
тимчасове одужання (промі-
жок між періодами загострен-
ня хвороби);
5) відновлення хвороби че-
рез деякий час після одужан-
ня?
26. Реконвалесценція:
зах- Т) відновлення хвороби через
деякий час після одужання;
2) тимчасове одужання;
3) виникнення на фоні пере-
бігу основного захворювання
нової, інколи важкої пато-
логії;
4) захворювання, що супро-
воджує основну патологію, але
е пов'язане з нею;
повне одужання.
27. Екзацербація:
1) період покращання стану
хворого;
2) повне одужання;
3) тимчасове одужання;
4) хронізація захворювання;
9 загострення захворювання.
28. Ідіосинкразія:
1) природжене недоумство;
2) ототожнювання;
3) нескладність мислення;
4) сукупність спадкових факто-
рів особини;
генетично зумовлена підви-
щена непереносимість окре-
мих продуктів, лікарських
препаратів тощо.
29. Що таке сімейний анамнез:
1) спадковий анамнез;
2) вияснення стану здоров'я
родичів (батьків, братів, сес-
тер);
дружений, заміжня, з якого
часу; час настання клімаксу;
для жінок - - початок менстру-
ацій, кількість вагітностей,
пологів, абортів, кількість
дітей;
4) непереносимість окремих
ліків, продуктів у родичів;
5) вияснення кількості одру-
жень протягом життя і стану
здоров'я всіх подружніх «поло-
вин»?
30. Анамнез спадковий:
5 вивчення стану здоров'я
найближчих родичів пацієнта
(батьків, братів, сестер);
2) непереносимість хворим
ліків чи продуктів;
3) одружений, заміжня; час
настання клімаксу, для жі-
нок -- початок менструацій;
кількість вагітностей, пологів,
абортів, кількість дітей.
31. Анамнез алергологічний:
Ї) вивчення стану здоров'я
найближчих родичів пацієнта
но братів, сестер);
непереносимість пацієнтом
ліків чи продуктів, підвищена
чутливість до запахів;
3) одружений, заміжня; для
жінок - - початок менструацій,
кількість вагітностей, абортів,
час настання клімаксу.
32. Хто є основоположником су-
часного наукового методу розпи-
тування:
1) С.П. Боткін;
(9) ГА. Захар'їн;
3) А.А. Остроумов;
4) В.П. Образцов;
5) Н.Д. Стражеско?
33. З яких розділів складається
опитування хворих:
1) алергологічний, сімейний,
спадковий, гінекологічний
анамнез;
2) скарги, анамнез захворюван-
ня, анамнез життя;
3) фізичний і розумовий роз-
виток, навчання і трудова ді-
яльність;
4) усі перенесені захворюван-
ня в хронологічному порядку;
паспортна частина, скарги,
анамнез захворювання і життя?
34. Яка послідовність опитування:
1) алергологічний, сімейний,
спадковий, гінекологічний
анамнез;
2) скарги, анамнез захворю-
вання, анамнез життя;
3) фізичний 1 розумовий розви-
ток, навчання і трудова діяль-
ність;
13

4) усі перенесені захворюван-
ня в хронологічному порядку;
паспортна частина, скарги,
анамнез захворювання і життя?
35. З якої системи органів треба
починати розпитування про ор-
гани і системи:
Т) не має значення;
2) із серцево-судинної системи
з огляду на її важливість;
з тієї, яка, судячи зі скарг
хворого, може бути ураженою;
4) з дихальної, особливо в зимо-
вий період;
5) з травної?
36. Про які шкідливі звички треба
дізнатися під час опитування:
1) куріння;
2) куріння й алкоголізм;
3) токсикоманія;
4) наркоманія;
б)куріння, алкоголізм, токсико-
манія, наркоманія?
37. Який висновок має бути зроб-
лений на підставі даних розпиту-
вання хворого:
1) оцінено загальний стан хво-
рого;
2) поставлено попередній
діагноз;
яка система ура-
(Сувизначено,
жена, як взаємопов'язані скар-
ги, гострий чи хронічний ха-
рактер має захворювання;
4) призначено лікування;
5) оцінено стан здоров'я хво-
рого?
38. З яких розділів складається
історія хвороби:
14
І) загальний стан хворого,
епікриз, щоденник;
2) сімейний, спадковий, алерго-
логічний, професійний анам-
нез;
8) паспортна частина, роз-
питування, нинішній стан,
попередній діагноз, план об-
стеження 1 лікування, щоден-
ник, результати додаткових
обстежень, епікриз;
4) скарги, анамнез захворю-
вання, анамнез життя?
39. План обстеження хворого,
послідовність:
1) обстеження загального ста-
ну, серцево-судинної, дихаль-
ної, сечової систем;
2) скарги, анамнез життя, анам-
нез захворювання;
загальний
6) розпитування,
огляд, фізикальне, лаборатор-
не, інструментальне обсте-
ження;
4)загальний аналіз крові, сечі,
аналіз калу на наявність яєць
глистів, ЕКГ;
5) лабораторні аналізи, кон-
сультації спеціалістів.
40. Що таке основні скарги:
О скарги, характерні для
основної патології;
2) скарги, що супроводжують
супутнє захворювання;
3) скарги загального харак-
теру ( слабкість, погане само-
почуття, знижений апетит,
поганий сон);
4) задишка, кашель, кровохар-
кання, біль у грудях, підвище-
на температура тіла;
5) серцебиття, біль за грудни-
ною, набряки, задишка?
41. Що таке скарги загального
характеру:
1) скарги, характерні для
основного захворювання;
2) скарги, характерні для
ускладнення основного за-
хворювання;
3) скарги, характерні для
супутнього захворювання;
ФУокарги, характерні для пере-
важної більшості захворювань
(наприклад, слабкість, погане
самопочуття, нервова лабіль-
ність тощо);
5) скарги, пов'язані з пору-
шенням функції нервової сис-
теми?
42. Що таке другорядні скарги:
1) скарги, характерні для
основної патології;
2) скарги, характерні для
супутнього захворювання;
3) скарги, характерні для ус-
кладнення основного зах-
ворювання;
4) скарги загального харак-
теру (слабкість, погане само-
почуття, знижений апетит,
поганий сон);
5) скарги, окрім тих, що харак-
терні для основної патології?
43. Семіологія:
1) наука про етичну поведінку
медичних працівників;
2) наука про розпізнавання
захворювань;
3) диференціальна діагнос-
тика захворювань;
симптоматологія, вивчення
діагностичного значення
симптомів хвороби;
5) методологія діагнозу.
44. Медична деонтологія:
(Т) вчення про професійний
обов'язок медичного праців-
ника;
2) методологія діагнозу;
3) семіологія;
4) наука про методи обсте-
ження хворих;
5) наука, що вивчає синдроми.
45. Лікарська етика:
сукупність морально-етич-
них норм взаємовідносин ліка-
ря 1 медсестри, лікаря і пацієн-
та, лікаря 1 родичів пацієнта;
2) вчення про професійний
обов'язок лікаря.
46. Що таке хвороба:
1) сукупність симптомів;
2) морфологічні зміни орга-
нізму;
3) функціональні зміни орга-
нізму;
р он зміни особи;
реакція організму на його
ушкодження?
47. Що таке здоров'я:
Г) єдність організму і сере-
довища;
2) анатомічна і функціональна
цілісність організму;
3) анатомічна і психічна ціліс-
ність організму;
відсутність ураження орга-
нізму, достатня пристосовува-
15
 ність до зовнішнього середо-
вища; добре самопочуття;
5) реакція організму на под-
разнення?
48. Генотипічні захворювання:
КТ) спадкові;
2) неспадкові;
3) мутаційні;
4) ідіопатичні;
5) автоїмунні.
49, Паратипічні захворювання:
1) спадкові;
(2) неспадкові;
3) ідіопатичні;
4) автоїмунні;
5) інфекційні.
50. Тдіопатичні захворювання:
Г) захворювання, спричинені
бактеріальною флорою;
2) захворювання, спричинені
вірусами;
захворювання, етіологія яких
на даний час не встановлена;
4) захворювання, пов'язані зі
спадковим фактором;
5) захворювання, пов'язані з
алергійним фактором.
51. Що таке прогноз:
Т) назва захворювання;
2) назва симптому;
3) передбачення проведення
певного лікування;
(Ф) передбачення виникнення,
характеру розвитку і кінця
захворювання, що грунтується
16
на знаннях закономірностей Розділ 3
перебігу патологічного про-
ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД ХВОРОГО
ЯК МЕТОД ОБСТЕЖЕННЯ
цесу ; ге
5) знання етіології захворю-
вання?
52. Що таке ргоело5і8 Бопа:
добрий прогноз; 1. Загальний огляд:
2) сумнівний; 4) зовнішній вигляд хворого;
1) огляд шкірних покривів і
3) поганий; стан без змін?
слизових оболонок;
4) дуже поганий; 5. Що таке Бабікиз:
2) огляд ділянки, в якій лока-
5) смертельний? 1) конституція;
лізується патологічний про-
53. Ргорпозіз дифіа: 2) живлення;
цес;
добрий прогноз; 3) об'єктивний стан у період
3) оцінка загального стану хво-
я медичного обстеження;
ого;
3) поганий; а зовнішній вигляд хворого;
Й огляд усього тіла хворого
4) дуже поганий; 5) огляд хворого?
незалежно від локалізації
5) смертельний. 6. Активне положення хворого в
| процесу;
54. Ргоєпо5і8 плаїа: ліжку:
5) огляд окремих частин тіла.
1) добрий прогноз; оложення хворого в ліжку,
2. Позрестіо: яке він легко змінює в разі
2) сумнівний; І) зовнішній вигляд хворого;
Зрпоганий; необхідності чи за власним
огляд;
4) дуже поганий; бажанням;
3) нинішній стан; 2) положення в ліжку, яко-
5) смертельний. | і 4) положення хворого в ліжку;
55, Що таке ргоєпозі8 рез8іта: го хворий не може сам змі-
5) стан без змін. нити;
1) добрий прогноз; 3. 5агиз ргаєвепя обіесбімив:
2) сумнівний; 3) положення сидячи на ліжку
І) зовнішній вигляд хворого;
3) поганий; з опущеними ногами;
2) огляд;
дуже поганий; 4) колінно-ліктьове положен-
буоб'єктивний стан здоров'я
5) смертельний? і ня хворого в ліжку.
людини в момент медичного
56. Що таке ргорловзіз Іекраїїіз: 7. Пасивне положення хворого в
обстеження, нинішній стан;
1) добрий прогноз; ліжку:
4) положення хворого в ліжку;
2) сумнівний; Г) положення в ліжку на ліво-
5) стан без змін.
3) поганий; му боці;
4. Що таке зіагив до: 2) положення сидячи на ліжку
4) дуже поганий;
І) стан хворого в період збуд-
смертельний? з опущеними ногами;
ження;
положення в ліжку, якого
2) загальмований хворий;
хворий не може змінити сам;
3) об'єктивний стан хворого
4) положення в ліжку, якого
в період медичного обсте-
хворий набув сам, щоб полег-
ження;
шити свій стан.
2--1-2560
17

8. Активно-вимушене положення
хворого:
1) положення, яке хворий
легко змінює в разі необхід-
ності чи за власним бажан-
. молиться:
ням;
2) положенн я, яког о хвор ий
самостійно змінити не може;
положення, якого хворий
набув самостійно з метою
полегшити больові відчуття;
4) положення, якого хворого
примушує набувати патологіч-
ний процес незалежно від його
бажання;
5) необхідність постійно пере-
бувати на ліжковому режимі.
9, Пасивно-вимушене положення
хворого в ліжку:
1) положення, яке хворий
легко змінює в разі необхід-
ності або за власним бажан-
. 1) положення хворого з вираз-
ням;
2) положення, якого хворий
самостійно змінити не може;
3) положення, якого хворий
набуває самостійно з метою
полегшити больові відчуття;
положення, якого хворого
примушує набувати патологіч-
ний стан незалежно від його
бажання;
5) необхідність постійно пере-
бувати на ліжковому режимі.
10. Робібо а Іа мазі:
1) вимушене положення ле-
жачи;
2) опістотонус;
колінно-ліктьове положення;
18
4) ортопное;
5) поза магометанина, що
молиться.
11. Для якого захворювання ха-
рактерна поза магометанина, що
«Озлипливий перикардит;
2) сухий плеврит;
3) бронхіальна астма;
4) виразкова хвороба дванад-
цятипалої кишки;
5) правець?
12. Положення лягавого собаки
може спостерігатися в разі:
1) правця;
2) виразкової хвороби шлунка
з локалізацією виразки на зад-
ній стінці;
менінгіту;
4) ексудативного перикардиту;
5)серцевої астми.
13. Що таке опістотонус:
ковою хворобою шлунка;
положення хворого на пра-
вець;
3) на менінгіт;
4) на ексудативний перикар-
дит;
5) на серцеву астму?
14. Положення ортопное набуває
хворий на:
1) бронхіальну астму;
серцеву астму;
3) бронхоектатичну хворобу;
4) ексудативний плеврит;
5) асцит.
15. Як виглядає положення ортоп-
ное:
1) лежачи на спині;
2) лежачи на животі;
3) лежачи на правому боці;
Ф сидячи з опущеними нога-
ми;
5) лежачи на правому боці?
16. Горда постава характерна для
хворих:
1) на менінгіт;
(2) на асцит;
3) на рак шлунка;
4) наексудативний перикардит;
5) з пухлиною печінки.
17. Плотез8и8:
ода;
2) стан притомності;
3) положення хворого в ліжку;
4) постава;
5) колір шкіри.
18. Як виглядає геміплегічна
хода:
1) хворий тягне ногу, йому
тяжко відривати підошву від
підлоги;
2) скутість з нахилом тулуба
вперед, пересування дрібними
кроками;
3) хаотичне високе піднімання
стопи і швидкий удар усією
стопою об підлогу;
9 описування хворою ногою
дуги навколо здорової;
5) ахейрокінез?
19, Атактична хода:
аотичне високе піднімання
ноги і швидкий удар усією
стопою об підлогу;
2) повільна хода;
3) манірна хода;
ж
3) лялькова хода;
4) швидка хода.
20. Лялькова хода характерна для:
1) паралічу;
2) природженого вивиху одно-
го або двох суглобів;
(3) хвороби Паркінсона;
4) сифілісу;
5) парезу.
21. Як виглядає лялькова хода при
хворобі Паркінсона:
1) хворий тягне ногу, йому
тяжко відірвати підошву від
підлоги;
2) скутість тулуба з нахилом
уперед, пересування дрібни-
ми кроками з паралельно по-
ставленими стопами, ахейро-
кінез;
3) хаотичне високе піднімання
стопи і швидкий удар усією
стопою об підлогу;
4) описування хворою ногою
дуги навколо здорової;
5) відсутність розгинання
стопи?
22. Ахейрокінез:
1) геміплегічна хода;
2) атактична хода;
3) качина хода;
фу відсутність співдружних
рухів рук під час ходьби;
5) повільна хода.
23. Півняча хода спостеріга-
ється:
1) у пацієнтів із природженим
вивихом одного або двох су-
глобів;
2) у хворих на сифіліс;
19
 3) при хворобі Паркінсона;
4) при акромегалії;
у хворих із паралічем мало-
гомілкового нерва й уражен-
ням мязів--розгиначів сто-
пи.
24. Качина хода спостерігається
в разі:
9 паралічу;
природженого вивиху од-
ного або двох кульшових суг-
лобів;
3) хвороби Паркінсона;
4) сифілісу;
5) парезу.
25. Як виглядає паретична
хода
(У хворий тягне ногу, йому
тяжко відірвати підошву від
підлоги;
2) скутість тулуба з нахилом
уперед, пересування дрібними
кроками;
3) хаотичне високе піднімання
стопи і швидкий удар усією
стопою об підлогу;
4) описування хворою ногою
дуги навколо здорової;
5) ахейрокінез?
26. Зепсогішт:
свідомість;
2) хода;
3) чутливість;
4) постава;
5) колір шкіри.
27. Обпибіїайо 5епзогів:
потьмарення свідомості;
2) порушення ходи;
3) вимушене положення;
20
4) патологія постави;
5) порушення зору. стан непритомності, що 4) запаморочення;
арактеризується повною втра- 5) схуднення.
28. Ступорозний стан: тою рефлексів і розладами 36. Нанізм:
тан оглушення, перебуваю- киттєво важливих функцій; 1) надмірно високий зріст;
чи в якому хворий погано ) стан «сплячки», з якої хво- 2) стан різкого відставання
орієнтується в навколишньо-
людини у фізичному 1 психіч-
му середовищі, запаморо-
чений;
ному розвитку;
карликовість;
2) стан «сплячки», З якого хво-
4) запаморочення;
рий виходить на короткий час
5) схуднення.
після голосного окрику або
термосіння; 37. Кретинізм:
3) стан непритомності, що аміно високий зріст;
стан різкого відставання
характеризується повною втра-
тою рефлексів 1 розладами людини у фізичному 1 психіч-
ному розвитку;
життєво важливих функцій;
3) карликовість;
4) стан маячення.
алкогольна кома; 4) запаморочення;
29, Сопорозний стан:
2) сопор; 5) схуднення.
І) стан оглушення, перебу-
3) галюцинації; 38. Сірбиз:
ваючи в якому хворий запа-
) маячення; 1) схуднення;
морочений і погано орієнтуєть-
) печінкова кома? 2) депігментація шкіри;
ся в навколишньому середо-
вищі; тарегайіо аертой: 3) бічне викривлення хребта;
будова тіла хворого;
стан «сплячки», З якої 4) викривлення хребта опук-
хворий виходить на короткий ) температура тіла; лістю вперед;
стан свідомості; горб.
час після голосного окрику
або термосіння; зріст людини; 39. Лордоз:
маса тіла; 1) викривлення хребта опук-
3) стан непритомності, що
характеризується повною втра» ахога роті: лістю назад;
тою рефлексів і розладами викривлення хребта ему
лістю вперед;
життєво важливих функцій;
4) стан маячення. 3) бічне викривлення хребта;
4) горб.
30. Що таке кома:
Г) стан маячення; 40. Кіфоз:
2) стан оглушення, перебу- У викривлення хребта опук-
ваючи в якому хворий погано лістю назад;
2) викривлення хребта опук-
орієнтується в навколишньо-
му середовищі, запамороче- лістю вперед;
3) бічне викривлення хребта;
ний;
4) горб.
Ді
 1) сильно виражений набряк; 58. Що таке хлороз:
41. Сколіоз: зеленуватий колір шкіри;
1) викривлення хребта опук- слабо виражений набряк;
3) набряк усього тіла; 2) знижена кількість хлору в
лістю назад; організмі;
2) викривлення хребта опук- 4) кахектичний набряк;
5) стан нормальної напруже- (Гу) жовтяниця; 3) жовтяничний колір шкіри;
лістю вперед; 4) шкіра, подібна до риб'ячої
ності тканин? 7) підшкірні крововиливи;
ві бічне викривлення хреб- - 3) набряк підшкірної жирової луски;
та; 48. Якого походження кахек-
тичний набряк: клітковини; 5) бронзовий колір шкіри?
4) горб.
(|) білковий; 4) ожиріння; 59, Ксантоз:
42. Етаабайо: 5) горб. 6) жовте забарвлення долонь і
(Б) схуднення; 2) ангіоневротичний;
3) алергійний; І, Субіктеричність: підошов унаслідок відкладан-
2) ожиріння; ня каротину;
4) запальний? 9 незначна жовтяничність
3) горб; кіри; 2) зеленуватий колір шкіри;
4) набряк. 49. Набряк Квінке (ангіоневро-
.2) підшкірні крововиливи; 3) блідість шкіри;
43. Дистрофія: тичний):
1) асцит; 3) набряк підшкірної жирової 4) почервоніння шкіри;
и ж клітковини; 5) бронзовий колір шкіри.
розлад живлення тканин; 2) анасарка;
3) кахектичний набряк; . 4) незначний ціаноз; 60. Ксеродерма:
3) набряк; | 5) блідість шкіри.
4) пастозність; 1) блідість шкіри;
4) викривлення хребта; 5, Ціаноз: 2) почервоніння шкіри;
5) схуднення. алергійний набряк.
50. Асцит:
синій колір шкіри, синюха; 3) синюшність шкіри;
44. Кахексія: блідість шкіри; 4) крововиливи в шкіру;
1) відсутність сечі; й
1) ожиріння; .(3) жовтяничність шкіри; бЗсуха шкіра.
2) порушення травлення; 2) набряк підшкірної жирової
| 2) підшкірні крововиливи; 61. Іхтіоз:
3) набряк; клітковини;
| 3) набряк підшкірної жирової 1) ніжно-рожевий колір шкіри
Фувиснаження крайнього сту- 3) горб;
. клітковини. у хворих на цукровий діабет;
| пеня, різко знижене живлення 4) ожиріння;
5) вільна рідина в черевній Рубеоз: 2) зеленуватий колір шкіри;
І тканин; іжно-рожеве забарвлення 3) суха шкіра;
5) схуднення. порожнині.
| . шкіри лиця у хворих на діа- 4) лущення шкіри;
45, Адіробіїаз: 51. Анасарка:
її жиров ої бет; (5) шкіра, що нагадує риб'ячу
Г) набряк підшк ірної
| 1) схуднення; . 2) синюшність шкіри лиця; луску. |
3 ожиріння; клітковини;
) жовтяничність шкіри лиця; 62. Сийїз гибта:
3) горб; 2) ожиріння;
( . 4) блідість шкіри у хворих на 1) зеленуватий колір шкіри;
| 4) набряк. 3) горб;
2) блідість шкіри;
46. Оедета: І набряк підшкірної жирової
| червона шкіра;
1 Т) схуднення; клітковини і поява рідини в се-
розних порожнинах. Ї) жовтяничність шкіри; 4) жовтяничний колір шкіри;
| 2) викривлення хребта опук- ,) блідість шкіри; 5) суха шкіра.
4 лістю назад; 52. Тургор:
Г) дистрофія підшкірної жиро-
6)
| почервоніння шкіри; 63. Геліоксантоз:
Щ! 3) горб; | Фу синюшність шкіри; засмаглість шкіри (від сон-
|і (Й) набряк. вої клітковини;
2) ожиріння;
3 5) крововиливи в шкіру. ця);
|) 47. Що таке пастозність: і
23
| 22
 1ПТО ПОЛ ДІД ЦІ
2) блідість шкіри;
3) іктеричність шкіри;
4) набряк підшкірної жирової
клітковини;
5) синюшність, синій колір
шкіри.
64. Сиайї8 плагтотеа:
Т) засмаглість шкіри (від сон-
ця);
(2)мармурова шкіра;
3) ожиріння;
4) набряк підшкірної жирової
клітковини;
5) блідість шкіри.
65. Мармурова шкіра буває в
разі:
(Ф) колапсу;
2) еритремії;
3) гіпертензії;
4) хвороби Аддісона;
5) цукрового діабету.
66. Дрерієтепабо:
Г) розчухи на шкірі;
2) бронзовий колір шкіри;
3) мармурова шкіра;
4) засмаглість шкіри (від сон-
ця);
зникнення пігменту.
67. Вітиліго:
(Т) відсутність пігменту шкі-
ри у вигляді великих білих
плям;
2) відсутність пігменту шкіри
у вигляді дрібних білих пля-
мочок;
3) повна втрата пігменту;
4) розчухи на шкірі;
5) бронзовий колір шкіри.
68. Лейкодерма:
24
Й) відсутність пігменту шкіри
у вигляді дрібних білих пля-
мочок;
2) відсутність пігменту шкі-
ри у вигляді великих білих
плям;
3) розчухи на шкірі;
4) бронзовий колір шкіри;
5) мармурова шкіра.
69. Альбінізм:
т) відсутність пігменту шкіри
вигляді білих плям;
95 повна втрата пігментації
шкіри, волосся, вій, брів;
3) бронзовий колір шкіри;
4) блідість шкіри.
70. Десквамація:
1) розчухи на шкірі;
лущення шкіри;
3) зникнення пігменту шкіри;
4) суха шкіра;
5) шкіра, що нагадує риб'ячу
луску.
71. Екскоріація:
1) повна втрата пігменту;
2) розчухи на шкірі;
3) лущення шкіри;
4) рубець;
5) пролежень.
12. Що таке розеоли:
Г) дрібні крапкові крововили-
ви під шкіру;
2) підвищення на поверхні
шкіри, щільні, компактні, без
рідини;
3) плями на шкірі діаметром
2-3 мм, рожеві, не зливаються
одна з одною, зникають під
час натискування;
4) дрібні, завбільшки як про- 76. Пустули:
сяне зерно пухирці; Го ання
1 5) пухирці з гноєм? пухирці з гноєм;
13. Папули: 3) кропивниця;
1) дрібні крапкові крововили- 4) пухирці з рідким негнійним
ви під шкіру; вмістом;
2) пухирці з гноєм; 5) підвищення на поверхні
3) кропивниця, висипка у шкіри, що не мають рідини.
вигляді пухирців, що дуже 77. Моди:
сверблять; 1) пухирці з рідким негнійним
щільні підвищення на по- вмістом;
верхні шкіри або слизової обо- 2) пухирці з гноєм;
лонки, що не мають рідини; 3) викривлення хребта впе-
. 5) дрібні, завбільшки як про- ред;
сяне зерно пухирці. До
п. Уртикарія: вузол.
1) дрібні крапкові крововили- 18. Модиіаз:
ви під шкіру; 1) горб;
2) підвищення на поверхні ак
. шкіри, щільні, компактні, без 3) вузол;
сни 4) бічне викривлення хребта;
| 3) кропивниця, висипка у 5) пухирці з гноєм.
- вигляді круглих або оваль- 79, Петехії:
них пухирців, що дуже сверб- т) дрібні крапкові крововили-
лять; ви під шкіру;
4) плями на шкірі діаметром 2) великі підшкірні або внут-
2-3 мм, рожеві, не зливаються рішньоорганні крововиливи;
одна з одною, зникають під
3) підвищення на поверхні
- час натискування; шкіри, щільні, компактні, без
5) пітниця.
Н рідини;
75, Везикули: 4) плями на шкірі діаметром
пухирці з рідким негнійним 2--3 мм, рожеві, не зливають-
вмістом; ся одна з одною, зникають під
2) дрібні крапкові крововили- час натискування;
ви під шкіру; 5) пухирці з гноєм.
3) пітниця; 80. Екхімоз:
. 4) кропивниця; 1) дрібні крапкові крововили-
5) підвищення на шкірі, що не ви під шкіру;
мають рідини. 2) пухирці з гноєм;
25
 3) вузол;
4) горб;
крововилив у шкіру, біль-
ший, ніж петехія.
81. Гематома:
великий підшкірний або
внутрішньоорганний крово-
вилив;
2) дрібні крапкові крововили-
ви під шкіру;
3) пухирці з гноєм;
4) вузол;
5) зниження кількості гемо-
глобіну в одиниці об'єму
крові.
82. 5їгіає вгаміЧагит:
1) трофічні виразки;
2) пролежні;
3) післяопераційні рубці;
4) келоїд;
смуги вагітності.
83. Гідроцефалія:
пастозність;
дення розмірів голови
внаслідок водянки мозку;
3) підшкірний набряк;
4) наявність рідини в плев-
ральній порожнині;
5) наявність рідини в черевній
порожнині.
84. Як виглядає аденоїдне лице:
1) ціанотичний рум'янець на
щоках, ціаноз губ і кінчика
| носа;
2) бліде, безкровне лице;
3) анемічне лице;
| 4) набрякле лице;
Юдихання через постійно
| | відкритий рот у звязку з
26
утрудненою носовою прохід- 3) дице хворого з мітральною запалі очі, загострені риси
ністю? лиця, шкіра бліда з синюш-
85. Як виглядає лице хворого на 4) лице хворого на анемію; ним відтінком.
акромегалію: 5) лице хворого на акромега- 94. Для яких захворювань харак-
з великим підборіддям і терне лице Гіппократа:
вухами; , Місяцеподібне лице (Тасіе5 1) мікседеми;
2) бліде; піса) буває у хворого: нт
3) жовтяничне; 3) тиреотоксикозу;
4) анемічне; 4) прокази;
5) синюшне? 5) захворювань нирок?
86. Як виглядає лице воскової 95. Лице Корвізара характерне
ляльки: ) з мітральною вадою; для:
(Ту) дещо набрякле, різко бліде, 5) на тиреотоксикоз. 1) хвороб нирок;
з жовтим відтінком і прозорою 2) пухлини середостіння;
шкірою; 3) акромегалії;
2) червоне; 8 серцевої недостатності;
3) ніжно-рожеве; 5) прокази.
4) засмагле; 96. Як виглядає лице Корвізара:
5) синюшне? 1) з великим підборіддям,
87. Лице воскової ляльки зус- великими вухами, рідкими
трічається в разі: зубами;
1) хвороб нирок; Бліде набрякле лице з набря- 2) запалі очі, загострені риси,
(З) анемії Аддісона- -Бір- м над і під очима буває у хво- шкіра мертво-блідого кольору;
мера; 3) набрякле, анемічне, очні
3) мікседеми; щілини зменшені, очі запалі,
4) акромегалії; шкіра суха;
5) серцевої недостатності. 4) набрякле, бліде, з набряка-
88. Як виглядає мітральне лице: ми над і під очима;
ціанотичний рум'янець на набрякле, з ціанотичним
щоках, ціаноз губ і кінчика | Лице Гіппократа: рум'янцем на щоках, ціанозом
носа; |) набрякле бліде лице з губ 1 кінчика носа?
2) бліде «безкровне»; набряками над і під очима; 97. Як виглядає лице хворого на
3) анемічне; лице з ціанотичним рум'ян- мікседему:
4) набрякле; цем на щоках, цианозом губ; набрякле, анемічне, очні
5) загострені риси? щілини зменшені, очі запалі,
89. асіез Вазедоміса: шкіра суха;
лице хворого на тирео- 4) лице набрякле, анемічне, 2) з великим підборіддям,
токсикоз; очні щілини зменшені, очі великими вухами, рідкими
2) лице хворого на мікседему; запалі, шкіра суха; зубами;
27

3) запалі очі, загострені риси,
шкіра мертво-бліда;
4) набрякле, з ціанотичним
рум'янцем на щоках, ціанозом
губ і кінчика носа;
5) набрякле, бліде, з набряка-
ми над і під очима?
98. Сардонічний сміх спостері-
гається у хворих на:
1) бронхіальну астму;
2) тиреотоксикоз;
3) лепру;
правець;
5) акромегалію.
99, Що таке Гасієез робаїогіса:
Т) лице хворого на мікседе-
мію;
(С лице алкоголіка; у 9 мікседеми;
3) обличчя хворого на акро-
мегалію;
4) лице при захворюваннях
нирок;
5) лице хворого на проказу.
100. Алопеція:
Т) оволосіння лиця у жінок за
чоловічим типом;
2) рослинність тіла за жіночим
типом у чоловіків;
3) опущення верхньої повіки;
4) пухирчастий лишай;
8 облисіння.
101. Що таке гірсутизм:
1) оволосіння тіла за жіночим
типом у чоловіків;
2) облисіння;
З) оволосіння лиця у жінок за
чоловічим типом;
4) пухирчастий лишай;
5) схильність до судом.
28
102. Фемінізм:
(7 оволосіння тіла за жіночим
типом у чоловіків;
2) оволосіння тіла за чолові-
чим типом у жінок;
3) облисіння;
4) схильність до судом;
5) пухирчастий лишай.
103. Екзофтальм:
1) запалі очі;
2) облисіння;
3) опущення верхньої повіки;
(9) витрішкуватість;
5) набряк під 1 над очима.
104. Для якого захворювання
характерний екзофтальм:
тиреотоксикозу;
3) прокази;
4) захворювання нирок;
5) перитоніту?
105. Енофтальм:
Г) облисіння;
2) опущення верхньої повіки;
З)узапалі очі;
4) відсутність одного ока;
5) відсутність зору на обидва
ока.
106, Коли буває енофтальм:
у разі стиснення пухли-
ною середостіння блукаючого
нерва;
2) у хворих на тиреотоксикоз;
3) у хворих на проказу;
4) у разі захворювання ни-
рок;
5) у хворих на гіпертензію?
107. Блефароптоз:
1) відсутність одного ока;
)) відсутність зору на обидва
оли буває мідріаз:
після закапування очей
атропіном;
) після закапування очей
очей у разі фіксації погляду
вбік;
5) витрішкуватість.
112. Страбізм:
І) звуження зіниць;
2) розширення зіниць;
3) неоднаковий розмір зіниць;
косоокість;
5) опущення верхньої повіки.
113. Ністагм:
1) відсутність одного ока;
2) неоднаковий розмір зіниць;
3) відсутність зору на обидва
2;
мимовільне посіпування
очей у разі фіксації погляду
вбік;
5) витрішкуватість.
114. Оз Іерогіпит 5.Їабішт йззит:
Г) вовче піднебіння;
2) косоокість;
бузаяча губа, щілина губи;
4) викривлення кісток ніг.
115. Афта:
1) вовче піднебіння;
2) косоокість;
8 заяча губа;
виразково-пухирчасте ура-
ження слизової оболонки ясен
і рота;
5) запалення язика.
116. Альвеолярна піорея:
Оураження ясен з виділенням:
гною із зубних комірок;
2) ураження альвеол легенів з
виділенням гнійного харко-
тиння;
3) симптом бронхоектатичної
хвороби;
4) виразково-пухирчасте ура-
ження слизової оболонки ясен
і рота;
49
 5) запалення язика.
117. Хентеровський глосит буває
у хворих:
1) із захворюваннями нирок;
2) з анемією Аддісона- -Бір-
мера;
на мікседему;
4) на ревматизм;
5) на ревматоїдний артрит.
118. Що таке Гоеїог ех оге:
Г) запах ацетону з рота;
2) запах сечі з рота;
3) солодкуватий запах із рота;
ЄФунеприємний запах із рота;
5) специфічний запах поту?
119. Запах ацетону з рота харак-
терний для:
1) ниркової недостатності;
(Ф)діабету;
3) захворювань печінки;
4) раку шлунка;
5) епілептичної коми.
120. Запах сечі з рота характер-
ний для:
ниркової недостатності;
2) діабету;
3) захворювань печінки;
4) раку шлунка;
5) епілептичної коми.
121. ВріпоіаПа:
1) вовче піднебіння;
2) косоокість;
3) заяча губа;
4) запалення носа;
(5) гугнявий голос.
122. Афонія:
Т) вовче піднебіння;
2) косоокість;
3) заяча губа;
30
95 втрата голосу; насильницькі рухи кінцівок, розлади координованих
5) гугнявий голос. що постійно повторюються м'язових скорочень;
123. Танок каротид: - внаслідок мимовільного ско- 3) підвищення м'язового тону-
Т) мала хорея (танок св. Віта); | рочення м'язів. су;
2) пульсація судин усього ті- . Тремор: 4) нерухомість у суглобах;
ла; тремтіння; 5) клонічні судоми.
3) гіперкінези; ) параліч; 133. Ригідність:
4) високоамплітудна пульсація 3) підвищення м'язового тону- підвищення м'язового тону-
б) сонних артерій. су; су;
124. Струма: 4) нерухомість у суглобах; 2) нерухомість у суглобах;
1) зменшення щитоподібної 5) клонічні судоми. 3) зниження м'язового тону-
залози; 129. Контрактура: су;
2) гіпертензія; - Г) нерухомість у суглобах; 4) підвищення блювотного ре-
3) втрата голосу; клонічні судоми; флексу;
4) косоокість; ) різке зменшення маси м'я- 5) клонічні судоми.
/(5) збільшення щитоподібної зів; 134, Парез:
залози, зоб. обмеження рухів у суглобі частковий параліч;
125. Комір Стокса буває в разі: (мерез ураження сухожилків 2) повний параліч;
Г) серцевої недостатності; м'язів; 3) підвищення м'язового тону-
9 стиснення верхньої порож- 5) гіпсова пов'язка, що накла- су;
нистої вени пухлиною середо- дається в разі перелому кіс- 4) зниження м'язового тонусу;
стіння; ток. 5) нерухомість у суглобах.
3) мікседеми; , Анкілоз: 135. Параліч:
4) гострого гломерулонефри- нерухомість у суглобах; Ї) часткова нерухомість;
ту; 2) клонічні судоми; 2) підвищення м'язового тону-
5) аліментарного ожиріння. 3) параліч; су;
126. Ліпома: - Фупідвищення м'язового тону- 3) зниження м'язового тонусу;
жировик су; 4) клонічні судоми;
9 збільшення щитоподібної | 5) різке зменшення маси м'я- Ж )повна нерухомість.
залози, зоб; ВІВ. 136. Геміплегія:
3) вовче піднебіння; їм. Конвульсія: 1) тремтіння;
2) косоокість; і 1) нерухомість у суглобах; 2) нерухомість у суглобах;
3) заяча губа. 2 ) тонічні судоми; 3) неповний параліч;
127. Гіперкінезія: параліч; Фроднобічний параліч;
1) тремтіння; клінічні судоми, що охоп- 5) клонічні судоми.
2) нерухомість у суглобах; юють велику групу м'язів; 137. Астенія:
3) підвищення м'язового тону- 5) тремтіння. 1) відсутність однієї нижньої
су; 2, Дискінезія: інцівки;
4) параліч; 1) параліч м'язів; безсилля, слабкість;
ЗІ
 3) тремтіння верхньої кінців-
ки;
4) клонічні судоми;
5) частковий параліч.
138. Рез едціпив:
ТГ) нерухомість у суглобах;
(2)укінська, звисаюча стопа;
3) клонічні судоми;
4) жовтяничний колір шкіри;
5) постійний тип гарячки.
139. Пальці у вигляді барабанних
паличок характерні для:
1) подагри;
2) ревматизму;
3) ревматоїдного поліартри-
/4)тривалого перебігу гнійних
процесів;
5) грипу.
140. Вузлики Гебердена характер-
ні для:
1) ракових захворювань;
2) емфіземи;
3) лімфаденіту;
подагри;
5) хвороби Реклінггаузена.
141. Де виявляють вузлики Гебер-
дена:
Т) над ключицями;
2) під ключицями;
3) у пахвинних ділянках;
(Ф)на кінцевих фалангах паль-
ців кисті;
5) на голові?
142. Що таке ефемерна гарячка:
1) щоденна;
2) триденна;
3) чотириденна;
бУкороткотривала;
32
5) гарячка тривалістю до 15
днів?
143. Хвилеподібна гарячка харак-
терна для:
Г) крупозної пневмонії;
2) гноячкових захворювань;
3) активного туберкульозу;
4) сепсису;
лімфогранулематозу.
144. Для виснажливої гарячки,
або гарячки гектичного типу,
характерно таке:
1) добові коливання темпера-
тури перевищують | "Є, ран-
ковий мінімум лежить у зоні
субфебрильних цифр;
2) різниця між ранковою 1
вечірньою температурою тіла
не перевищує 1 "С;
3) добові коливання переви-
щують 1 ФС, мінімум лежить
у межах норми;
різке підвищення темпера-
тури тіла у вечірні години і
добові коливання в межах 2--
4.9;
5) ранкова температура тіла
вища, ніж вечірня.
145. Для виснажливої гарячки
характерно таке:
Г) ранкова температура тіла
вища, ніж вечірня;
2) різниця між ранковою і
вечірньою температурою тіла
не перевищує 1 "С;
3) добові коливання темпера-
тури тіла перевищують 1 "С,
причому мінімум лежить у
межах норми;
- 4) різке підвищення темпера- ( 4умалярії;
- тури тіла у вечірні години і 5) лімфогранулематозу.
добові коливання в межах 2-- 148. Температура субфебриль-
те оС; на:
добові коливання темпера- 1) 38--39 9С;
тури тіла перевищують 1 "С, 2)39--40 С;
причому ранковий мінімум (3)37--38 76;
лежить у зоні субфебрильних 4) 40--41 7С;
цифр. 5) 36,5--37 7С.
146. Для переривчастої гарячки 149, Температура субтіретична:
Характерно таке: 11)38--39 "Є;
1) добові коливання темпера- 2) 39--40 9С;
тури тіла перевищують 1 7?С, 3) 37--38 9С;
причому ранковий мінімум 4) 40--417С;
, лежить у зоні субфебрильних 5) 36,5--37,5 "С.
цифр; 150. Температура піретична:
2) різниця між ранковою і 1) 38--39 9С;
вечірньою температурою тіла 39--40 С;
не перевищує 1 "С; 3) 37--38 9С;
3) добові коливання переви- 4)40--4179С;
щують | "С, мінімальна тем- 5) 36,5--37 7С.
- пература тіла у межах 2-- 151. Температура гіперпіретична:
Дос; 1)38--39 9С;
4) спостерігається періодич- 2)39--409С;
і не, через певні проміжки ча- 37--38 7С;
о (від 1 до 3 діб), у більшос- понад 40 "С;
- ті випадків різке підвищення 5) 36,5--37 7С.
| температури тіла (частіше в 152. Температурний криз:
другій половині дня, іноді
(Пррізке зниження температури
- вночі) на декілька годин з тіла з дуже високої до нор-
наступним зниженням її до мальних цифр;
- нормального рівня;
2) повільне зниження тем-
3 5) ранкова температура тіла ператури тіла з дуже високої
- вища, ніж вечірня. до нормальних цифр;
147. Переривчаста гарячка ха- 3) різке підвищення темпера-
ктерна для: тури тіла до високих цифр;
1) крупозної пневмонії; 4) постійно висока темпера-
2) гноячкових захворювань; тура тіла протягом декількох
. 3) активного туберкульозу; днів.
1-2560
33
153, Лізис температури:
повільне зниження темпе-
ратури тіла з високих цифр до
норми;
2) різке зниження темпера-
тури тіла з дуже високої до
3) різке підвищення темпе-
ратури тіла до високих
цифр;
4) постійно висока темпера-
тура тіла протягом декількох
днів.

Спеціальна частина
норми;

мий.
34
Розділ І
ДИХАЛЬНА СИСТЕМА
Розпитування
та огляд хворих
із захворюваннями
органів дихання.
Пальпація грудної
клітки
1. Що таке диспное:
1) зупинка дихання;
адишка;
3) знижена частота дихальних
рухів за 1 хв;
4) вимушене положення сидя-
чи з опущеними ногами;
5) вимушене положення лежа-
чи?
2. Що таке апное:
Г) задишка в положенні сидя-
чи з опущеними ногами;
2) підвищена частота дихаль-
них рухів за 1 хв;
3) знижена частота дихальних
рухів за 1 хв;
4) дихання з частотою 5--8
дихальних рухів за 1 хв;
зупинка дихання або подов-
ження дихальної паузи?
3. Що таке тахіпног:
Г) задишка в положенні сидячи
з опущеними ногами;
підвищена частота дихаль-
них рухів за 1 хв;
3) знижена частота дихальних
рухів;
36
4) дихання з частотою 5--9
дихальних рухів за 1 хв;
5) зупинка дихання або дихаль-
на пауза?
4. Що таке брадипноє:
1) задишка в положенні сидя-
чи з опущеними ногами;
2) більше ніж 20 дихальних
ухів за 1 хв;
9 менше ніж 16 дихальних ру-
хів за 1 хв;
4) зупинка дихання;
5) 16--20 дихальних рухів за
1 хв?
5. Яка задишка характерна для
бронхіальної астми:
1) інспіраторна;
(9) експіраторна;
3) змішана;
4) дихання Чейна- -Стокса;
5) дихання Біота?
6. Для якого захворювання харак-
терний тільки сухий кашель:
1) бронхіту;
9 сухого плевриту;
) бронхоектатичної хвороби;
4) кавернозного туберкульозу
легенів;
5) бронхопневмонії?
7. Для якого захворювання харак-
терний тільки сухий кашель:
9 туберкульозу біфуркацій-
них лімфатичних вузлів;
2) бронхіту;
3) бронхоектатичної хвороби;
4) бронхопневмонії;
. 5) кавернозного туберкульозу
. легенів?
Для якого захворювання харак-
ний вологий кашель:
. 1) плевриту;
.2) ателектазу легенів;
| ронхоектатичної хвороби;
4) туберкульозу трахео-брон-
| хових лімфатичних вузлів;
5) емфіземи?
9, Харкотиння «повним ротом»,
частіше в ранковий час харак-
уно для:
1) інфільтративно-вогнищево-
го туберкульозу легенів;
И2)бронхоектатичної хвороби;
-3) вогнищевої пневмонії;
-4) гострого бронхіту;
15) емпієми плеври.
0, Якщо гнійне харкотиння у
ликій кількості з'являється в
ому положенні хворого, у
його можна запідозрити:
1-1) крупозну пневмонію;
. 2) дифузний бронхіт;
3)
| туберкульоз легенів;
4) рак легенів;
б о и нку хворобу.
| 2) сронхоектатичну хворобу;
3) туберкульоз легенів;
7)рак легенів.
Яке захворювання може спри-
шити кровохаркання:
1) бронхіальна астма;
2) дифузний катаральний
бронхіт;
3) вогнищева пневмонія;
кавернозний туберкульоз;
5) гнійний плеврит?
13. Яке захворювання може спри-
чинити кровохаркання:
1) ексудативний гнійний плев-
рит;
2) дифузний катаральний
бронхіт;
3) вогнищева пневмонія;
4) бронхіальна астма (у період
нападу);
інфаркт легені?
14. Яке захворювання може спри-
чинити кровохаркання:
І) дифузний катаральний
бронхіт;
2) бронхіоліт;
3) вогнищева пневмонія;
бронхоектатична хвороба;
5) бронхопневмонія?
15. Яке захворювання може спри-
чинити кровохаркання:
мітральний стеноз;
2) емфізема легенів;
3) плеврит;
4) бронхопневмонія;
5) дифузний катаральний брон-
хіт?
16. Для якої патології дихальної
системи характерний біль у гру-
дній клітці:
1) ексудативного плевриту;
банок обсіменіння плев-
ри;
3) вогнищевої пневмонії;
37
 ле- їтки характерні такі особли- 4) грудна клітка має втиснення
5) пневмосклерозу лівої
4) туберкульозу легенів; гені.
в нижній частині груднини;
5) пневмосклерозу? грудної і грудна клітка нагадує 5) грудна клітка у вигляді
альної 21. Біль у правій половині конуса, передньо-задній роз-
17. Для якої патології дих клітки характерн ий для: і індр, епігастральний кут
гру-
системи характерний біль у 1) правобічної вогнищево
ї більший за 90", розташування мір менший за бічний, епігас-
дній клітці: ребер майже горизонтальне, тральний кут наближається до
пневмонії; надключичні ямки згладжені; 90".
(Пубронхіту; 2) правобічного ексудатив
ного
2) туберкульозу легенів; плевриту;
9) грудна клітка видовжена і 26. Характерні особливості
3) емфіземи легенів; оплощена, епігастральний кут гіперстенічної форми грудної
жовчнокам'яної хвороби;
4) міжребрової невралгії; 4) ателектазу правої легені
; острий; ребра косо розмі- клітки:
5) ексудативного плевриту? еро зу пра вої щоні, надключичні ямки доб- грудна клітка нагадує ци-
актер- 5) пневмоскл виражені, лопатки відста-
18. Біль у грудній клітці хар легені.
ліндр, епігастральний кут
ний для: грудної більший за 90", розташування
22. Статичний огляд 3) дошкоподібна грудна кліт- ребер майже горизонтальне,
ГТ) емфіземи; є:
ро- клітки передбача
2) бронхоектатичної хво 1) визначення рухів обо
х ка, епігастральний кут мен- надключичні ямки згладжені,
би; ї клі тки ; М ИЙ за 457; лопатки щільно прилягають
половин гру дно
3) ексудативного плевриту; гляд обох половин грудної
грудна клітка має втиснення до грудної клітки;
сухого плевриту; Клітки поза актом дихання;
в нижній частині груднини; 2) грудна клітка видовжена і
ми.
5) нападів бронхіальної аст 3) оглядм'язів грудної клі
тки; 5) грудна клітка у вигляді сплощена, епігастральний кут
пов а-
'яз конуса, передньо-задній роз- гострий; ребра косо розташо-
19. Більу грудній клітці, 4) визначення ступеня участі
плев-
ний з виникненням сухого обох половин грудної клітки
в мір менший за бічний, епігас- вані, надключичні ямки добре
умо в:
риту, посилюється за таких акті дихання;
ений кут наближається до виражені, лопатки відстають
боці
1) коли хворий лежить на 5) визначення частоти, гли
би- від грудної клітки;
ураження; дих анн я. Характерні особливості 3) | дошкоподібна грудна
та ни і рит му
2) коли грудна клітка стисну грудної | нічної форми грудної клітки: клітка, епігастральний кут
кур сія 23. Динамічний огляд
і знижена дихальна екс о) грудна клітка нагадує ци- менший за 45;
клітки передбачає: ліндр, епігастральний кут 4) грудна клітка має втиснення
удної клітки; Г) визначення рухів обох
по-
у разі кашлю; більший за 90", розташування в нижній частині груднини;
на ловин грудної клітки;
4) коли хворий лежить 2) визначення розмірів обо
х ребер майже горизонтальне, 5) грудна клітка у вигляді
спині; надключичні ямки згладжені; конуса, передньо-задній роз-
на половин грудної клітки позі
5) коли хворий лежить актом дихання;
грудна клітка видовжена 1 мір менший за бічний, епігас-
животі. оплощена, епігастральний кут тральний кут наближається до
дної огляд м'язів грудної клітки,
20. Біль у лівій половині гру 9 визначення симетричност
і острий; ребра косо розміще- 90.
акт ер-
клітки і за грудниною хар участі обох половин грудно
ї 1, надключичні ямки добре 27. Яка форма грудної кліт-
ний для: тоти, иражені, лопатки відстають ки характерна для емфіземи
в- клітки в акті дихання, час
Гу лівобічної вогнищевої пне глибини, ритму дихання; від грудної клітки; легенів:
монії; 3) дошкоподібна грудна Г) паралітична;
5) оцінку симетричності обох
2) ателектазу лівої легені; клітка, епігастральний кут 2) рахітична;
половин грудної клітки. бочкоподібна;
З) стенокардії; дної менший за 45;
24. Для нормостенічної гру
4) абсцесу лівої легені;
39
38
 4) лійкоподібна; ува )) бронхіальної астми; 40. Який тип дихання властивий
«куряча»; чоловікам:
5) астенічна?
4) човноподібна; 1) грудний;
28. Паралітична грудна клітка вний;
характерна для: 5) астенічна?
31. Кіфосколіозна грудна клітка 3) змішаний;
ан я легенів;
характерна для: 4) ортопног;
пневмосклерозу та карні- 5) тахіпное?
фікації легенів; емфіземи легенів;
ахіту; 41. Яка частота дихання (кіль-
3) спондильозу; плевральної щілини; кість дихальних рухів за 1 хв)в
4) кіфосколіозу; З) карніфікації легенів;
4) інфаркту легенів; Зіексудативного плевриту; нормі у дорослих:
5) людини, що змалку важко пневмосклерозу; 1) 60--90;
працювала. 5) пневмосклерозу.
32. Лійкоподібна грудна клітка ) бронхіту; 2)90--120;
29. Характерні особливості пара- 16--20;
літичної форми грудної клітки: («груди шевця») характерна для:
1) емфіземи легенів; ) 40--45;
10; грудна клітка нагадує ци- 5) 8--15?
ліндр, епігастральний кут біль- 2) туберкульозу легенів;
3) спондильозу; 42. Яка частота дихання (кіль-
ший за 90", розташування ре- ) ексудативного плевриту; кість дихальних рухів за 1 хв)в
бер майже горизонтальне, 9 аномалії розвитку груд-
ини; емфіземи легенів; нормі у новонароджених:
надключичні ямки згладжені, гідропневмотораксу; 1 60--90;
лопатки щільно прилягають 5) кіфосколіозу.
33. Човноподібна грудна клітка однобічного пневмоскле- 0---45;
до грудної клітки; 3) 16-20;
2) грудна клітка видовжена і характерна для:
1) рахіту; крупозної пневмонії в стадії 4) 8--15;
сплощена, епігастральний кут 5) 90--1202
гострий; ребра косо розміще- 2) туберкульозу;
3) пневмосклерозу; Зменшення «хворої» поло- 43. Для якого стану характерне
ні, надключичні ямки добре
сирингомієлії; грудної клітки характерне дихання Грокка:
виражені, лопатки відстають 1) коми;
від грудної клітки; 5) лордозу.
грудна 34. Яка форма грудної клітки Г)ателектазу легенів; 2) менінгіту;
дошкоподібна
характерна для сирингомієлії: 7) однобічного ексудативного 3) агонального стану;
клітка, епігастральний кут іпоксії мозку;
менший за 45; Г) бочкоподібна; плевриту;
2) паралітична; они
3) легенів; для новонароджених?
4) грудна клітка має втиснення 44. Що таке дихання Чейна--
в нижній частині груднини; 3) «куряча»;
(4) човноподібна; Стокса:
5) грудна клітка у вигляді 1) глибоке шумне дихання, що
конуса, передньо-задній розмір 5) астенічна?
35. Збільшення розмірів однієї З поєднується з патологічним
менший за бічний, епігастраль- зменшенням частоти дихання;
ний кут наближається до 90. половин грудної клітки харак-
терне для: 2) глибокі ритмічні дихальні
30. Яка форма грудної клітки "змі Й; рухи, що чергуються через
характерна для людини, що пере- Г) пневмосклерозу;
2) наявності спайок у плев- рівні проміжки часу з довгими
несла рахіт: дихальними паузами;
1) бочкоподібна; ральній порожнині;

41
40
 АННА
о УПАЛА

(В) після довгої дихальної пау-
Зи спочатку з'являється без-
шумне поверхневе дихання,
глибина якого наростає і дося-
гає максимуму на 5--7-му
вдихові, а потім в тій самій
послідовності зменшуєтьсяі
закінчується наступною паузою;
4) таке саме, як попереднє,
тільки замість дихальної паузи
спостерігається слабке повер-
хневе дихання;
5) поверхневі ритмічні дихаль-
ні рухи?
45. Для якого стану характерне
дихання Чейна- Стокса:
1) коми;
2) менінгіту;
3) агонального стану;
бднокоїї мозку;
5) для новонароджених?
46. Що таке дихання Біота:
ТГ) глибоке шумне дихання, що
поєднується з патологічним
зменшенням частоти дихання;
глибокі ритмічні дихальні
рухи, що чергуються через
рівні проміжки часу з довгими
дихальними паузами;
3) після довгої дихальної пау-
зи спочатку з'являється без-
шумне поверхневе дихання,
глибина якого наростає і дося-
гає максимуму на 5--7-му
вдихові, а потім в тій самій
послідовності зменшується і
закінчується наступною па-
узою;
4) таке саме, як попереднє,
42
тільки замість дихальної паузи
спостерігається слабке поверх-
неве дихання;
5) поверхневі ритмічні дихаль-
ні рухи?
с таке дихання Куссмауля:
глибоке шумне дихання,
що поєднується з патологіч-
ним зменшенням частоти ди-
хання;
2) глибокі ритмічні дихальні
рухи, що чергуються через
рівні проміжки часу з довгими
дихальними паузами;
3) після довгої дихальної пау-
зи спочатку з'являється без-
шумне поверхневе дихання,
глибина якого наростає і дося-
гає максимуму на 5--7-му
вдихові, а потім в тій самій
послідовності зменшується і
закінчується наступною па-
узою;
4) таке саме, як попереднє,
тільки замість дихальної паузи
спостерігається слабке повер-
хневе дихання;
5) поверхневі ритмічні дихаль-
ні рухи?
48. Для якого стану характерне
дихання Куссмауля:
коми;
.2) менінгіту;
3) агонального стану;
4) гіпоксії мозку;
5) для новонароджених?
допомогою пальпації
49. За
грудної клітки визначають:
1) бронхофонію;
)) екскурсію нижніх країв ле- (У голосове тремтіння;
онів; 3) вологі хрипи;
4) бронхофонію;
5) екскурсію нижніх країв ле-
черевний кут; генів.
54. Резистентність міжребрових
5) висоту стояння верхівок
проміжків збільшується у хво-
рих на:
) епігастральний кут; 1) бронхіт;
2) бронхоектатичну хворобу;
)) кут, під яким ребра відхо-
дять від хребта; 3) бронхопневмонію;
'емфізему легенів;
У) кут, утворений тілом груд-
їини та її ручкою; 5) дифузний пневмосклероз.
55, Резистентність міжребрових
|) кут, який утворює груднина
в яремній ямці; проміжків збільшується у хво-
)) кут, утворений ключицею і рих на:
грудниною. 1) бронхіт;
авдяки пальпації грудної 2) бронхоектатичну хворобу;
(тки визначають: 3) дифузний пневмосклероз;
Г) болючість; 4) сухий плеврит;
7) бронхофонію; ексудативний плеврит.
)) екскурсію нижніх країв ле- 56. Які умови потрібні для поси-
генів; лення голосового тремтіння:
й 2висоту стояння верхівок; Г) розширення легенів;
2) накопичення рідини в
5) вологі дрібноміхурцеві
крипи. плевральній порожнині;
Завдяки пальпації грудної щільнення легенів;
) наявність повітря в плев-
ітки визначають:
) бронхофонію; ральній порожнині;
2) екскурсію нижніх країв ле- 5) пневмоторакс?
генів; 57. Посилення голосового трем-
резистентність грудної клітки; тіння характерне для:
4) висоту стояння верхівок ле- крупозної пневмонії в стадії
енів; розпалу;
) вологі хрипи. 2) ексудативного плевриту над
, Завдяки пальпації грудної місцем проекції рідини;
літки визначають: 3) нападу бронхіальної астми;
1) крепітацію на вдихові 4) емфіземи легенів;
- (стеріїайіо іпдих); 5) бронхоектатичної хвороби.
43
 нини

), Яку перкусію (за силою звуку) 5) площа коливань, виклика-

2) ослаблене;
58. Голосоветремтіння посилюєть- застосовують для проведення них перкуторним ударом.
езмінене;
ся в разі: топографічної перкусії: 7. Тупий звук має такі фізичні
Гу бронхіту; ) відсутнє;
1) голосну; характеристики:
2) нападу бронхіальної астми; 5) різко ослаблене. тиху; 1) високий, тривалий, тихий;
3) над каверною, що випорож- 63. У хворих із пневмотораксом 3) найтихішу; 2) низький, тривалий, голос-
нилася; голосове тремтіння: 4) дуже голосну; ний;
4) над абсцесом легені, що 1) посилене;
3) низький, короткий, голос-
випорожнився; 2) ослаблене; ний;
(б)над зоною інфаркту легені. 3) незмінене; 4) низький, тривалий, тихий;
74) відсутнє;
59. За наявності запальної інфіль- Коливання не можуть пройти високий, тихий, короткий.
5) різко ослаблене.
трації голосове тремтіння буде: глибше, ніж на: 8. импанічний звук має такі
оранці фізичні характеристики:
ослабленим; Перкусія легенів 1) високий, тривалий, тихий;
3) незміненим; (порівняльна низький, тривалий, голос-
4) відсутнім; і топографічна) ий;
5) різко ослабленим. 3) високий, короткий, тихий;
60. Голосове тремтіння зникає або 1. В якій послідовності проводять і, Тривалість перкуторного тону: 4) низький, короткий, голос-
стає ослабленим за таких умов: перкусію легенів: - 1) буває більшою, якщо ткани- ний;
1) крупозна пневмонія в стадії орівняльна, топографічна . наменш щільна і маса її більша; 2) високий, короткий, голос-
озпалу; перкусія; . 2)тканина більш щільна і маса ний.
ексудативний плеврит над 2) топографічна, порівняльна 9. Який перкуторний звук над
місцем проекції рідини; перкусія; легенями в нормі:
3) сухий плеврит; 3) визначення екскурсії леге- 1) коробковий;
4) над лінією Соколова -- нів, висоти стояння верхівок, 2) притуплений;
Еліса - - Дамуазо; порівняльна перкусія; . тканини; ясний легеневий;
5) інфаркт легені. 4) визначення нижніх меж 5) не залежить від маси тка- притуплено-тимпанічний;
61. Голосове тремтіння ослаблене легенів, порівняльна перкусія; нини. 5) тупий?
за наявності такої патології: 5) визначення полів Креніга, 10. Який перкуторний звук вини-
1) інфаркт легенів; топографічна, порівняльна кає над простором Траубе:
2) крупозна пневмонія в стадії перкусія? 1) тупий;
розпалу; 2. Який вид перкусії застосову- 2) притуплений;
3) бронхоектатична хвороба; ють для проведення порівняльної ся під впливом перкуторно- фот легеневий;
(Й) емфізема легенів; перкусії (якою за силою звуку є го удару (має ширину і гли- тимпанічний;
5) за наявності порожнини, порівняльна перкусія): бину); 5) притуплений тимпанічний?
сполученої з бронхом і запов- олосну; 3) ширина поширення перку- 11. Де в нормі над грудною кліт-
неної повітрям. 2) тиху; кою можна почути притуплений
3) найтихішу; 1 тупий перкуторний звук:
62. У хворих із сухим плевритом
голосове тремтіння: 4) дуже голосну; торного удару; 1) під лопатками;
1) посилене; 5) звичайну?
45
44
 2) під ключицями;
3) у пахвових ділянках;
рауа уділянці розміщен-
ня печінки;
5) над ключицями?
12. Для яких патологічних станів
характерний тупий звук над леге-
нями:
Г) емфіземи легенів;
СФжрупозної пневмонії в стадії
розпалу;
3) пневмотораксу;
4) ателектазу легені, що почи-
нається;
5) над бронхоектазом, кавер-
ною, абсцесом легені,
випорожнилися?
13. Тупий звук над легенями
характерний для:
Г) емфіземи легенів;
2) пневмотораксу;
3) ексудативного плевриту над
місцем проекції рідини;
ронхіту;
5) над тонкостінними кавер-
нами, що випорожнилися.
14. При якому патологічному
стані в легенях під час перкусії
| може визначатися притуплення
перкуторного звуку:
У крупозній пневмонії в по-
чатковій стадії;
2) бронхіті;
3) пневмотораксі;
4) бронхіальній астмі;
| 5) емфіземі?
| 15. Для якого з перелічених зах-
ворювань характерне притуплен-
ня перкуторного звуку:
| 46
1) бронхіальної астми;
2) пневмотораксу;
3) емфіземи;
4) вогнищевої пневмонії, коли
вогнище на глибині 10 см;.
огнищевої пневмонії, коли
вогнище на глибині 4 см?
16. При якому патологічному
стані легенів під час перкусії
визначається тимпанічний звук:
1) емфіземі легенів;
невмотораксі;
) крупозній пневмонії;
4) бронхіті;
5) бронхіоліті?
що 17. При якому з перелічених
захворювань під час перкусії
визначається притуплено-тим-
панічний звук:
Г) емфіземі;
2) бронхіальній астмі;
телектазі легені;
с анотнної
5) бронхіті?
18. При якому захворюванні під
час перкусії легенів визначається
коробковий звук:
Г) пневмотораксі;
2) бронхоектатичній хворо-
бі;
3) пневмонії;
Куемфіземі легенів;
5) бронхіті?
19. Який перкуторний звук вини-
кає в стадії гіперемії у хворих на
крупозну пневмонію:
1) тупий;
2) притуплений;
(8) притуплений тимпанічний;
4) ясний легеневий;
- 5)тимпанічний?
70. Яким буває перкуторний звук
у хворих на вогнищеву пневмонію,
коли запальне вогнище розміщено
па глибині 9 см:
. 1) притупленим;
| 2) притуплено-тимпанічним;
3) тимпанічним;
ясним легеневим;
коробковим?
1, Який перкуторний звук харак-
терний для гострого бронхіту:
сний легеневий;
| ) коробковий;
3) тимпанічний;
- 4) притуплений;
5) тупий?
4. Який перкуторний звук харак-
ясний легеневий;
коробковий;
тимпанічний;
4) притуплений;
(5) тупий?
Який перкуторний звук про-
) притуплений;
5) тупий?
В якій послідовності прово-
вогопографічну перкусію:
2) порівняльна, топографічна
перкусія;
3) поля Креніга, екскурсія
нижніх країв легені;
4) нижні межі легенів, порів-
няльна перкусія;
5) визначення екскурсії і висо-
ти стояння верхівок легенів?
25. Розміщення верхньої межі
легенів ззаду у здорових людей:
1) на рівні остистого відростка
М шийного хребця;
2) нарівні остистого відростка
МІ шийного хребця;
/3) ха рівні остистого відростка
П шийного хребця;
4) нарівні остистого відростка
І грудного хребця;
5) нарівні остистого відростка
ІП грудного хребця.
26. Висота стояння верхівок
легенів спереду у здорових лю-
дей:
1) на 1--2 см вищевід ключи-
ці;
б 3--4 см вищевід ключи-
І;
3) на рівні ключиці
2 на2--3 см вище від ключи-
ЦІ;
5) на 7 см вище від ключиці.
27. Що таке поля Креніга:
1) висота верхівок легенів
спереду;
2) висота верхівок легенів
ззаду;
ширина верхівок легенів;
ширина правої легені знизу
спереду і ззаду;
47

5) ширина лівої легені знизу
ззаду?
28. При якому захворюванні
верхня межа легенів визначаєть-
ся нижче від нормального рівня:
Гу) пневмонії;
2) туберкульозі;
рриветмоінлероо
у гідротораксі;
5) емфіземі?
29. Яка найчастіша причина
зміщення верхньої межі легенів
угору:
1) абсцес легенів;
2) бронхопневмонія;
емфізема легенів;
4) ателектаз легенів;
5) бронхіт?
30. У разі якого захворювання
верхня межа легенів визначаєть-
ся нижче від нормального рівня:
Гу пневмонії;
2) первинного інфікування
мікобактеріями туберкульозу;
3) гідротораксу;
и 35. Для якого захворювання
емфіземи?
31. Де в нормі проходить нижня
межа легенів по передній пах-
вовій лінії:
Скай край МП ребра;
верхній край УТ ребра;
3) нижній край УПІ ребра;
4) верхній край ЇХ ребра;
5) верхній край Х ребра?
32. Де в нормі проходить нижня
межа легенів по середній пах-
вовій лінії:
Г) нижній край МІ ребра;
48
жнжній край МП ребра;
верхній край МП ребра;
4) верхній край ЇХ ребра;
5) нижній край Х ребра?
33. Де в нормі проходить нижня
:
межа легенів по лопатковій лінії
Т) нижн ій край УМ ШІ ребр а;
2у нижній край ЇХ ребра;
верхній край Х ребра;
У верхній край ХІ ребра;
5) нижній край ХІ ребра?
34. У разі якого захворювання
може спостерігатися однобічне
зміщення нижньої межі легенів
угору:
Ї) однобічного пневмоскле-
розу; ( о.мк
2) однобічної бронхоектатич-
ної хвороби;
3) правобічної бронхопневмо-
нії;
4) вогнищевого туберкульозу
авої легені;
| 1) з'являється тимпанічний
в івобінной плевропневмо-
нії?
легенів характерне зміщення з
одного боку нижньої межі леге-
нів угору:
(Т)крупозної пневмонії;
2) ексудативного плевриту;
3) бронхопневмонії;
4) емфіземи легенів;
5) бронхіту?
36. При якому захворюванні
найчастіше відбувається змі-
щення нижньої межі легенів
угору:
1) бронхоектатичній хво робі,;
евмосклерозі; 4) бронхоектатичної хвороби;
ронхопневмонії: 5) бронхіту.
,
41. Як визначається активна
рухомість нижнього краю легенів
(екскурсія):
ується вгору: ід час затримки дихання на
на глибокому вдихові; висоті вдиху і видиху;
2) під час нормального дихан-
ини; ня;
)) у хворих із емфіземою ле- 3) під час затримки дихання;
онів; 4) на фазі вдиху;
1) у разі хронічного застою 5) під час зміни положення
рові в легенях;
тіла?
42. Активна рухомість нижнього
краю легені зменшується в разі:
у процесу відбувається дво- 1) глибокого дихання;
е зміщення нижніх меж леге- емфіземи легенів;
) ентероптозу;
|) лівобічного ексудативного 4) фізичного напруження;
5) задишки,
43. Що відбувається у хворих на
пневмонію, яка локалізується в
нижній частці легені:
2
) бронхопневмонії? тон;
у разі якої патології найчас- 2) зменшується висота стоян-
о відбувається двобічне змі- ня верхівок легенів;
ія нижніх меж легенів угору: 3) зменшується ширина полів
) пневмонії; Рано
3 | адгезивного плевриту; узменшується активна рухо-
сциту; мість нижнього краю легені;
ї) правобічного пневмоскле- 5) збільшується активна рухо-
мість нижнього краю легені?
44. Що таке пасивна рухомість
нижніх країв легені:
униз характерне для: 1) рухомість унаслідок глибо-
|) бронхопневмонії; кого вдиху і видиху;
ухомість у разі зміни поло-
ження тіла;
49
 3) рухомість унаслідок глибо- патологічно посилене вези- 1) посилене везикулярне ди- б) жорстке везикулярне з по-
кого вдиху; кулярне дихання; хання; довженим видихом;
4) рухомість унаслідок глибо- 3) фізіологічно посилене брон- ) жорстке везикулярне дихан- 5) пуерильне.
кого видиху; хіальне дихання; 13. Як ще можна назвати брон-
5) рухомість у разі затримки 4) патологічно посилене брон- хіальне дихання:
дихання? хіальне дихання; або вислуховується везику- 1) металеве;
5) стенотичне дихання. ярне ослаблене; но
Аускультація 5, Ослаблення везикулярного аринготрахеальне;
дихання характерне для: 4) альвеолярне;
легенів
пневмонічної інфільтрації 5) везикулярне посилене?
1. Як ще називають везикулярне 14. Де виникає бронхіальне ди-
легенів (у початковій стадії
дихання: крупозної пневмонії); хання:
Т) бронхіальним; 1) у бронхах;
2) пуерильного дихання;
2) ларинготрахеальним; 2) в альвеолах;
3) дихання Куссмауля;
Р рних у гортані;
4) фізичного навантаження;
4) амфоричним; 4) між листками плеври;
5) тонкої грудної стінки.
5) металевим? 4 амфоричного; 5) у бронхіолах?
2. рильне дихання:
6. У хворих з емфіземою легенів
15. В яких точках аускультації ле-
ізіологічно посилене вези- вислуховується:
1) посилене везикулярне ди- генів чуємо в нормі бронхіальне
кулярне дихання; дихання:
2) патологічно посилене вези- хання;
ослаблене везикулярне Т) над трахеєю;
кулярне дихання; 2) над гортанню;
3) фізіологічно посилене брон- дихання;
3) жорстке везикулярне дихан- 3) в яремній ямці;
хіальне дихання; у нижніх відділах легенів;
4) патологічно посилене брон- ня;
4) патологічне бронхіальне м - пуерильне; на рівні ШІ--ТУ грудних
хіальне дихання; хребців між лопатками?
5) стенотичне дихання. дихання;
16. Яке дихання виникає в разі
3. Сакадоване дихання:
5) амфоричне дихання.
ущізьнення легеневої тканини:
переривчасте везикулярне 7. Яке дихання вислуховується у
бронхіальне;
дихання; хворих на сухий плеврит (якщо
2) жорстке;
2) патологічно посилене вези- відсутня патологія легеневої тка-
3) везикулярне;
кулярне дихання; нини):
4) змішане;
3) фізіологічно посилене брон- 1) бронхіальне;
сухого плевриту; 5) пуерильне?
хіальне дихання; везикулярне;
ексудативного плевриту? 17. Які причини виникнення
4) патологічно посилене брон- 3) жорстке;
патологічного бронхіального
хіальне дихання; 4) амфоричне;
дихання:
| 5) стенотичне дихання. 5) пуерильне?
|) патологічне бронхіальне; 1) бронхіальна астма;
4. Жорстке дихання: 8. У хворих на ексудативний плев- ) ослаблене везикулярне; 2) хронічний бронхіт;
Т) фізіологічно посилене вези- рит (над місцем проекції рідини) 3) амфоричне; 3) емфізема легенів;
кулярне дихання; вислуховується:
50 51
 (фужвелика пухлина легенів;
5) сухий плеврит?
18. Яке дихання виникає за
наявності великих тонкостінних
бронхоектазів, заповнених гус-
тим гноєм:
1) ослаблене везикулярне;
2) посилене везикулярне;
б атолана бронхіальне;
4) амфоричне;
5) пуерильне?
19, За наявності ексудативного
плевриту вище від рівня рідини
в легенях вислуховується:
1) ослаблене везикулярне
дихання; " 4) жорстке;
2) жорстке везикулярне дихан-
2
0) патологічне бронхіальне
або везикулярно-бронхіальне
дихання;
4) амфоричне дихання;
5) везикулярне жорстке дихан-
ня з подовженим видихом.
20. Для якої патології легенів
характерне бронхіальне дихання:
Й невмонії
2) бронхіту;
3) емфіземи легенів;
4) сухого плевриту;
5) ексудативного плевриту
(над поверхнею рідини)?
21. Для якого варіанту патоло-
гії не характерне патологічне
бронхіальне дихання:
1) вогнищевої пневмонії та
бронхіту;
2) крупозної пневмонії та нор-
мальної прохідності бронхів;
52
3) пухлини легенів і нор- 3) жорстке везикулярне ди- 30. Коли виникають вологі
мальної прохідності бронхів; хання; дрібнопухирчасті хрипи:
(Фукрупозної пневмонії в стадії 4) фізіологічне бронхіальне а наявності рідкого ексуда-
"розпалу й ексудативного плев- хання; ту в дрібних бронхах;
риту; мфоричне дихання. 2) за наявності в'язкого, густо-
5) крупозної пневмонії та су- 26. Яке дихання вислуховується го ексудату в дрібних бронхах;
хого плевриту? в легені, в якій є порожнина, за- 3) за наявності великих каверн
22. Яке дихання вислуховується повнена повітрям 1 сполучена з з рідким вмістом;
над поверхнею рідини в разі бронхом: 4) у разі абсцесу легенів;
скупчення рідини в плевральній 1) жорстке; 5) під час нападу бронхіальної
порожнині: везикулярне; астми?
1) бронхіальне; амфоричне; 31. Що лежить в основі виник-
2) везикулярне; 4) бронхіальне; нення вологих хрипів:
/З) відсутність дихання або 5) дихання відсутнє? 1) механізм стенозування
ослаблене везикулярне; 27. Яке дихання вислуховувати- бронхів;
меться в разі вогнищевої пнев- 2) наявність у бронхах в'яз-
5) сакадоване? монії, коли вогнища інфільтрації кого, густого секрету;
23. Яке дихання вислуховується розміщені глибоко і далеко одне ваність у бронхах рідкого
у хворих із пневмотораксом: від одного: секрету, крові;
1) бронхіальне; 1) жорстке везикулярне; 4) нерівності рельєфу бронхів;
2) везикулярне; | 2) бронхіальне; 5) інфільтративні процеси в
3) жорстке; езикулярно-бронхіальне; легенях?
роричне амфоричне дихання; 32. Якийзвідомих феноменів може
5) дихання відсутнє? 5) сухі хрипи? опосередковано свідчити про
24. Для якої патології легенів 28. Де виникають хрипи: наявність пневмонії:
характерне амфоричне дихання: 1) в альвеолах; 1) сухі свистячі хрипи;
1) пневмонії; Фу бронхах; 2) сухі хрипи, що нагадують
ронхіту; ) у плевральній порожнині; дзижчання;
3) плевриту; 4) у гортані; 3) дрібнопухирчасті вологі
4) пневмосклерозу; 5) під час проходження повіт- незвучні хрипи (неконсо-
5) кавернозного туберкульозу? ря через голосову щілину? нуючі);
25. За наявності спорожненої 29. Відчого залежить тональність (4) дрібнопухирчасті вологі
тонкостінної каверни, що сполу- і калібр хрипів: звучні хрипи (консонуючі);
чається з бронхом, може вислу- 1) частоти дихання; . 5) жорстке везикулярне ди-
ховуватися: 2) характеру секрету; хання?
1) посилене везикулярне ди- вв бронхів; 33. Для якої патології характерні
хання; 4) глибини дихання; звучні (консонуючі) вологі
2) ослаблене везикулярне 5) наявності запальної інфіль- хрипи:
дихання; трації навколо бронхів? поєднання бронхіту з
53
 ущільненням легеневої тка-
нини навколо запаленого
бронха (бронхопневмонія);
2) емфіземи легенів;
3) накопичення ексудату в
порожнині плеври;
4) накопичення транссудату в
порожнині плеври;
5) нападу бронхіальної астми?
34. Чому вологі дрібнопухирчасті
дзвінкі хрипи можуть свідчити
про наявність бронхопневмонії:
1) стінка бронха внаслідок
запалення ущільнюється;
2) унаслідок бронхіту пору-
шується прохідність бронха;
3) в ураженому бронхові
збирається велика кількість
бідкого ексудату;
(4) у разі бронхопневмонії
бронх оточений ділянкою
ущільненої інфільтрованої
тканини;
5) у разі бронхопневмонії
бронх стискується ущільне-
ною інфільтрованою ткани-
ною легені?
35. Які хрипи називають не-
консонуючими:
м вологі хрипи;
негучні вологі хрипи;
3) сухі хрипи;
4) шум тертя плеври;
5) свистячі хрипи?
36. Наявність великопухирчас-
тих хрипів на верхівках легенів
свідчить про:
І) ущільнення легеневої тка-
нини;
54
фунаявність порожнини;
3) запальну інфільтрацію;
4) бронхогенний рак;
5) спазм бронхів.
37. За наявності якої патології
виникають сухі свистячі хрипи:
1) рідкого вмісту в дрібних
бронхах;
2) рідкого вмісту у великих
бронхах;
3) каверни з рідким вмістом;
4))в'язкого секрету в дрібних
бронхах;
5) сухого плевриту?
38. Де виникають сухі хрипи, що
нагадують дзижчання:
1) у дрібних бронхах;
великих бронхах;
(3) у бронхіолах;
4) у легеневій тканині;
5) у порожнині плеври при
сухому плевриті?
39. Для якої патології характерні
сухі хрипи, що нагадують дзиж-
чання:
Т) наявності рідкого вмісту в
бронхах;
2) ураження дрібних бронхів;
3) ураження бронхіол;
наявності у великих брон-
хах в'язкого секрету;
5) сухого плевриту?
40, Наступним етапом якого
патологічного феномену є сухі
хрипи:
1) ослабленого везикулярного
хання;
патологічного бронхіаль-
ного дихання;
3) пуерильного дихання;
4) амфоричного дихання;
5) жорсткого везикулярного
дихання?
41. Сухі хрипи характерні для:
1) пневмонії, особливо крупоз-
ої;
обструктивного бронхіту;
сухого плевриту;
4) емфіземи легенів;
5) гідропневмотораксу.
42. Сухі хрипи характерні для:
1) крупозної пневмонії;
2) абсцесу легенів;
емфіземи легенів;
ду бронхіальної астми;
5) сухого плевриту.
43. Хрипи, що виникають у леге-
нях, можуть не вислуховуватись,
якщо наявна така патологія:
1) уражений бронх оточений
ділянкою запальної інфільтра-
ії легенів;
(бострий бронхіт і ексудатив-
ний плеврит;
3) бронхопневмонія;
4) напад бронхіальної астми;
5) пневмосклероз і гострий
бронхіт.
44. Де виникає крепітація:
1) у дрібних бронхах;
2) у великих бронхах;
3) у порожнині каверни;
4) у порожнині плеври;
в альвеолах?
45. Наякій фазі дихання вислухо-
вується крепітація:
а вдихові;
2) на видихові;
3) навдихові та видихові;
4) у разі затримки дихання;
5) на глибокому видихові?
46. Що лежить в основі крепіта-
ції:
1) стенозування просвіту брон-
хів;
2) наявність каверни із вміс-
том рідини і повітря;
озлипання на вдихові аль-
веол, що злиплися, внаслідок
відкладання на їх стінках фіб-
рину;
4) наявність бронхоектазів,
заповнених гноєм;
5) тертя запалених ділянок
плеври?
47. Крепітація у хворих на крупо-
зну пневмонію зникає за таких
умов:
1) поява вторинного бронхіту
в стадії розсмоктування;
2) поява сухого плевриту;
аповнення альвеол ексу-
датом (стадія розпалу);
4) розрідження харкотиння;
5) утруднене виділення харко-
тиння.
48. Який перкуторний феномен
відзначають одночасно з крепі-
тацією у хворих на крупозну пнев-
монію в стадії гіперемії:
1) зберігається ясний легене-
вий звук;
2) тупий перкуторний звук;
3) коробковий звук;
ритуплений тимпаніт;
5) тимпанічний звук?
49. Що таке африкт:
55
 1) сухі хрипи;
ум тертя плеври;
вологі хрипи;
4) крепітація;
5) зрощення пристінкової
(парієтальної) та нутрощевої
(вісцеральної) плеври?
50. У який спосіб можна відріз-
нити шум тертя плеври від воло-
гих хрипів і крепітації:
Г) провести аускультацію на
глибокому вдихові ;
2) провести аускультацію на
видихові;
3) провести аускультацію на
вдихові і видихові;
запропонувати хворому
робити дихальні рухи із закри-
тим ротомі затиснутим носом;
5) провести аускультацію в
момент затримки дихання?
51. Що вислуховується у хворих
на сухий плеврит:
Т) крепітація;
2) сухі хрипи;
ум тертя плеври;
) вологі дрібнопухирчасті
хрипи;
5) вологі великопухирчасті
хрипи?
52. Що таке облітерація плеври:
1) аускультативні явища за
наявності сухого плевриту;
рощення пристінкової та
нутрощевої плеври;
3) шум тертя плеври;
4) струшування грудної клітки
з метою виявлення шуму
плеску Гіппократа (за наявно-
56:
сті рідини і повітря в плев- 57. У хворих із пневмотораксом виявлення мікобактерій турбер-
ральній порожнині); голосове тремтіння і бронхо- кульозу:
5) ракове ураження плеври? фонія: 1) збирати ранкове харко-
53. Що таке сукусія: 1) посилені; тиння, бажано до їди і після
1) зрощення пристінкової та 2) ослаблені; олоскання рота;
нутрощевої плеври; у) не змінені; бузбирати харкотиння протя-
2) крепітація; (4) відсутні; гом 1--2 діб;
3) шум тертя плеври; 5) незначно посилені. 3) збирати ранкове харкотиння
(Озтрушування грудної клітки 58. У хворих з емфіземою легенів протягом 3 год;
метою виявлення шуму голосове тремтіння і бронхо- 4) збирати харкотиння кожні
плеску Гіппократа (за наявно- фонія: 3 год в окремі посудини --
сті рідини і повітря в плев- 1) посилені; 8 порцій;
ральній порожнині); (2)ослаблені; 5) збирати харкотиння після
5) консонуючі хрипи? 3) не змінені; вечері?
54. У хворих із запальною інфіль- 4) відсутні; 3. Харкотиння, що важко відді-
трацією голосове тремтіння і 5) незначно посилені. ляється, в невеликій кількості, без
бронхофонія: кольору, слизове характерне для:
посилені; Лабораторне 1) бронхіту;
ослаблені; дослідження 2) бронхіальної астми;
3) не змінені; харкотиння ронхоектатичної хвороби;
4) відсутні; і плеврального пневмонії;
5) незначно ослаблені. 5) емфіземи.
55. Посилена бронхофонія
пунктату 4. Кров'янисте харкотиння харак-
характерна для: 1. Як правильно збирати харко- терне для:
1) емфіземи легенів; тиння для загального аналізу: 1) бронхіту;
2) наявності ексудату в Г) зібрати харкотиння після ітрального стенозу;
порожнині плеври; вечері; 3) бронхопневмонії;
пневмотораксу; 2) збирати харкотиння кожні 3 4) бронхіальної астми;
ущільнення легеневої тка- год в окремі посудини -- 5) емфіземи.
нини; 8 порцій; 5. Рідке пінисте червонуватого
5) бронхоектатичної хвороби. 3) збирати ранкове харкотиння кольору харкотиння характерне
56. У хворих на сухий плеврит протягом 3 год; для:
голосове тремтіння 1 бронхо- 4) збирати харкотиння протя- 1) пневмонії;
фонія: || м 1--2 діб; нкальниої астми;
1) посилені; збирати ранкове харкотин- абряку легенів;
2) ослаблені; ня, бажано до їди і після 4) емфіземи легенів;
б змінені; полоскання ротової порожни- 5) бронхіту.
4) відсутні; ни? 6. Харкотиння іржавого кольору
5) незначно посилені. | 2. Як збирати харкотиння для характерне для:
57
 1) туберкульозу легенів;
2) крупозної пневмонії;
3) раку легенів;
4) бронхіальної астми;
5) бронхіту.
Для яких захворювань харак-
рно розділення харкотиння на
ари:
1) алергійних;
хронічних гнійних проце-
Сів;
3) сухого плевриту;
4) бронхопневмонії; | пневмонію;
5) катарального бронхіту?
Для якого захворювання харак-
ррний сморідний запах свіжого
аркотиння:
1) пневмонії;
2) бронхіту;
3) вад серця;
бсцесу легенів;
бронхіальної астми?
, Що таке кристали Шарко--
ейдена: т невеликі щільні жовто-
1) тяжі слизу у вигляді щільної
центральної нитки і спірале-
подібної мантії, що її обгортає
і має в своєму складі лейко-
цити;
2) ромбічні або у вигляді голки
кристали жовто-бурого кольо-
5
безколірні октаедри, що
ладаються з білка,
звільнюється внаслідок розпа-
ду еозинофілів;
4) сидерофаги;
5) клітини злоякісних пухлин?
0. Для якого стану характерна
8 59
поява спіралей Куршмана в хар-
котинні:
1) для легеневих кровотеч;
2) сухого плевриту;
3) гідротораксу;
4) ексудативного плевриту;
бубронхіальної астми?
11. Про яке захворювання треба
думати, якщо в харкотинні знахо-
дять еозинофіли, спіралі Куршма-
на, кристали Шарко- -Лейдена:
1) бронхіт;
бронхіальну астму;
4) емфізему легенів;
5) бронхоектатичну хворобу?
12. Що таке пробки Дітріха:
1) невеликі щільні жовто-
зеленуваті грудки, що скла-
даються зі звапнених еластич-
них волокон, кристалів холес-
терину, мікобактерій тубер-
льозу;
зеленуваті грудки, що склада-
ються зі звапнених еластич-
них волокон, кристалів холес-
терину, але не містять міко-
бактерій туберкульозу;
3) сидерофаги;
4) альвеолярні макрофаги;
5) атипові клітини?
13. Наявність у харкотинні про-
який бок Дітріха характерна для:
Т) емфіземи;
) бронхіальної астми;
гангрени;
4) катарального бронхіту;
5) вад серця.
14. Підвищення кількості альве-
олярних макрофагів у харкотинні
характерне для:
1) бронхіальної астми;
2) емфіземи;
3) пневмосклерозу;
4) карніфікації;
апальних процесів у леге-
нях.
15. Що таке клітини серцевих вад:
1) атипові клітини;
2) друзи грибів;
3) еозинофіли;
левеолярні макрофаги, що
мають включення гемосиде-
рину;
5) клітини циліндричного
миготливого епітелію?
16. Про що свідчить наявність
еластичних волокон у харкотинні:
1) про запальний процес;
пи легеневої тканини;
3) пневмосклероз;
4) бронхіальну астму;
5) емфізему?
17. Для яких захворювань харак-
терна наявність у харкотинні
еластичних волокон:
І) вогнищевого туберкульозу
легенів;
2) бронхіту;
скбенесу легенів;
емфіземи;
5) бронхіальної астми?
18. Для яких захворювань харак-
терна наявність у харкотинні
еластичних волокон:
Г) вогнищевого туберкульозу
легенів;
2) бронхіту;
аку легенів у стадії розпа-
ду;
4) бронхіальної астми;
5) обструктивного бронхіту?
19. Яким способом досліджують
харкотиння на еластичні волокна:
1) у нативному препараті;
2) фарбуванням за методом
Романовського;
мікроскопією мазка харко-
тиння, кип'яченого з лугом;
4) після оброблення мазка
бензидином;
5) після оброблення мазка
фенолфталеїном?
20. У разі виявлення атипових
клітин у пунктаті треба думати
про:
1) запалення;
лоякісний процес;
алергію;
4) пневмосклероз;
5) карніфікацію.
21. Яким методом фарбують
препарати харкотиння для вияв-
лення мікобактерій туберкульозу:
Г) за Романовським- -Гімзою;
се Цілем- -Нільсеном;
за Маєм--Грюнвальдом;
4) за Гумбрехтом;
5) за Стражеском--Образцо-
вим?
22. Коли виявляють кристали
гематоїдину в харкотинні:
1) після нападу бронхіальної
астми;
2) після випорожнення гній-
ного вмісту абсцесу в бронхах;
 визначають кількість білка в пунк- 1) загальний білок;
сля легеневих кровотеч; 4) піоторако;
таті: 2) альбуміни;
4) у разі набряку легенів; 5) емпієма плеври?
28. Для яких захворювань харак- 1) із сульфосаліциловою кис- 3) глобуліни;
5) у разі бронхіту?
терний геморагійний плевраль-
лотою; пн
23. Накопичену в плевральній (2) Робертсона- -Стольни- 5) лізоцим.
порожнині рідину незапального ний пунктат!:
кова; 37. Позитивна проба Лукеріні
характеру називають: Г) сухий плеврит;
2) серцева недостатність; 3) з оцтовою кислотою; характерна для:
1) ексудатом; 4) з бензидином;
бУракове ураження листків 1) транссудату;
ранссудатом;
плеври;
5) з фенолфталеїном? ексудату;
асцитом; 33. Для чого використовують про- 3) геморагійного пунктату;
4) анасаркою; 4) емфізема;
бу Робертсона--Стольникова: 4) серозного пунктату;
5) емпіємою. 5) пневмосклероз?
29. Про яке захворювання слід (1) для визначення кількості 5) асцитичної рідини.
24. Накопичену в плевральній білка в плевральному пунк- 38. Де проводять плевральну
порожнині рідину запального думати, отримавши геморагійний
пунктат з плевральної порожни-
таті; пункцію:
характеру називають: 2) для визначення питомої 1) по задній пахвовій лінії в
1) транссудатом; н
ванн ураження плеври; ваги плеврального пунктату; зоні максимальної тупості,
ексудатом;
2) серцеву недостатність;
3) для виявлення спіралей звичайно в сьомому-восьмо-
3) асцитом; Куршмана в харкотинні;
3) туберкульоз легенів вогни- му міжребровому проміжку,
4) анасаркою;
4) для виявлення альвеоляр- до нижньому краю ребра;
5) гемотораксом. щевий;
4) пневмосклероз;
них макрофагів у харкотинні; (дно задній пахвовій лінії в
25. Який характер пунктату, якщо 5) для визначення кількості зоні максимальної тупості,
проба Рівальта негативна, питома 5) карніфікацію?
30. Якого кольору набуває плев-
лейкоцитів у харкотинні? звичайно в сьомому-восьмо-
вага нижча від 1015 і кількість 34. Яку пробу використовують му міжребровому проміжку,
білка менша ніж 2,5 Уб: ральна рідина в разі потрапляння
лімфатичної рідини в плевральну
для виявлення серозомуцину в по верхньому краю ребра;
ранссудат; плевральному пунктаті: 3) по передній пахвовій лінії
2) ексудат? порожнину:
1) Робертсона- -Стольникова; в зоні максимальної тупості,
26. Властивості ексудату: 1) крові;
олока;
Рівальта; звичайно в четвертому-п'ято-
Т) негативна проба Рівальта, Шарко- -Лейдена;
жовчі; му міжребровому проміжку,
питома вага пунктату нижча
4) сечі;
4) Пфейффера; по нижньому краю ребра;
від 1015, кількість білка в
5) Фрідлендера? 4) по лопатковій лінії в зоні
ньому менша ніж 2,3 90; 5) кави?
31. Як характеризують плев- 35. Пробу Рівальта проводять із: максимальної тупості, зви-
позитивна проба Рівальта,
ральний пунктат, який має колір
1) сечею; чайно в четвертому-п'ятому
питома вага пунктату вища від 2) харкотинням; міжребровому проміжку, по
1015, кількість білка більша молока:
гнійний;
3) сироваткою крові; нижньому краю ребра;
ніж 3 Уб. 4) плазмою крові; 5) по середній пахвовій лінії, в
27. Як називається накопичення (2)ухільозний;
бен п'ятому міжребровому про-
крові в плевральній порожнині: ой
- 4) геморагійний;
36. За допомогою проби Рівальта міжку, по нижньому краю
Г) хілеторакс; визначають у пунктаті: ребра?
гідроторакс; 5) емпієма?
гемоторакс; 32. За допомогою яких проб

61
60
Розділ 2
СЕРЦЕВО-СУДИННА
Розпитування та огляд
хворих із
захворюваннями
серцево-судинної
системи.
Пальпація і перкусія
серця
1. Що таке диспноє:
1) положення хворого серця;
2) горизонтальне положення;
3) положення напівсидячи з
опущеними ногами;
Музадишка;
5) 16--20 дихальних рухів за
1 хв?
2. Що таке кардіалгія:
1) біль у ділянці печінки;
бубіль у ділянці серця; |
3) відчуття «перебоїв» у ділян-
ці серця;
4) біль у м'язах;
5) серцебиття?
3. Що таке гемопноє:
кровохаркання;
п с
3) похолодіння кінцівок;
4) відчуття пульсації в тілі;
5) незначний набряк?
4. Що таке акроціаноз:
І) синюш ність на нижні х
кінцівках;
2) синюшність на верхніх
кінцівках;
СИСТЕМА
3) дифузна синюшність;
инюшність на віддалених
частинах тіла;
5) синюшність окремих час-
тин тіла?
5, Характер ціанозу у хворих Із
серцево-судинною недостат-
ністю:
1) дифузний;
2) на лиці;
Зо 2
на нижніх кінцівках;
5) на окремих частинах тіла.
6. Унаслідок чого виникає тогби8
соегиіейця:
1) бронхіальної астми;
2) мітрального стенозу;
3) серцево-судинної недостат-
ності;
(/4) стенозу отвору легеневого
стовбура;
5) коарктації аорти?
7. Шкірні покриви кольору кави з
молоком характерні для:
1) мітрального стенозу;
стенозу отвору аорти;
ендокардиту;
4) серцево-судинної недостат-
ності;
5) недостатності лівого перед-
| сердно-шлуночкового кла-
пана.
8. Що таке ортопноє:
Г) положення хворого стоячи;
2) горизонтальне положення;
положення напівсидячи з
опущеними ногами;
4) задишка;
5) 16--20 дихальних рухів за
1 хв?
9. Яке положення характерне для
хворого із серцевою недостат-
ністю:
Т) на правому боці;
2) на спині;
13) положення напівсидячи з
опущеними ногами;
4) колінно-ліктьове;
5) на лівому боці?
10. Поза бедуїна, що молиться,
характерна для:
Чузлипливого перикардиту;
2) серцевої недостатності;
3) мітрального стенозу;
4) недостатності лівого перед-
сердно-шлуночкового кла-
пана;
5) аортальних вад.
11. Танок каротид і симптом
Мюссе характерні для:
Т) мітрального стенозу;
о недостатності клапанів
орти;
3) стенозу отвору легеневого
стовбура;
4) недостатності лівого перед-
сердно-шлуночкового кла-
пана;
5) стенозу правого перед-
сердно-шлуночкового кла-
пана.
12. Серцевий горб найчастіше
характеризує:
1) випітний перикардит;
2) аневризму аорти;
3) кіфосколіоз;
вади серця з дитячого віку;
) злипливий перикардит.
13. Для якого захворювання
характерні сині і тверді набряки,
які локалізуються на нижніх
кінцівках:
1) захворювань нирок;
2) мікседеми;
вгерпево судинної недостат-
ності;
4) цирозу печінки;
5) слоновості?
14. У хворих із серцево-судинною
недостатністю перші набряки
з'являються на:
1) спині;
2) лиці;
3) над очима;
на нижніх кінцівках;
5) на верхніх кінцівках.
15. Що таке пастозність:
1) кровохаркання;
2) кашель;
3) похолодіння кінцівок;
4) відчуття пульсації в тілі;
ний набряк?
16. Що таке анасарка:
Т) набряки на ногах;
2) на попереку;
3) на шиї;
8 водянка живота;
набряк усього тіла?
17. Постава гордої людини харак-
терна для:
1) мітрального стенозу;
2) ексудативного перикардиту;
3) злипливого перикардиту;

62
63
 (асциту;
5) ексудативного плевриту.
18. Лице Корвізара характерне
для;
ерцевої недостатності;
2) мітрального стенозу;
3) асциту;
4) пастозності;
5) стиснення верхньої порож-
нистої вени.
19. Вираз лиця у хворого із сер-
цево-судинною недостатністю
називають:
1) Тасіе5 пайта!ї8;
2) Тасіеє аотіаїі8;
буасівез Согуїівага;
4) Тасіез Нірростаїїіса;
5) Гасіе5 5еЇепіса.
20. Касіє5 тіїгайз характери-
зується:
1) блідістю;
2) жовтяницею;
Фціанотичним рум'янцем;
4) місяцеподібним лицем;
5) маскоподібним лицем.
21. Касіез аогіаїйз5 характери-
зується:
1) ціанозом;
ФУ блідістю;
3) жовтяницею;
4) субіктеричністю;
5) хлорозом.
22. Що означає вислів комір
Стокса:
1) пульсацію яремних вен;
2) пульсацію сонних артерій;
0) набряклу шию внаслідок
стиснення верхньої порож-
нистої вени;
64
4) набухання шийних вен;
5) набряк Квінке на шиї?
23. Що таке голова Медузи:
Г) лице хворого з мітральним
стенозом;
2) аортальне лице;
9) видимі набряклі вени на
животі (венозні колатералі);
4) видимі набряклі вени на
шиї;
5) лице хворого з хронічною
недостатністю кровообігу?
24. Артеріальна пульсація печін-
ки може виникати у разі:
1) недостатності лівого перед-
сердно-шлуночкового кла-
ана;
недостатності клапанів
аорти;
3) недостатності правого перед-
сердно-шлуночкового кла-
пана;
4) недостатності скоротливої
функції лівого шлуночка;
5) стенозу лівого передсердно-
шлуночкового отвору.
25. Венозна пульсація печінки
може виникати у разі:
1) стенозу лівого передсердно-
шлуночкового отвору;
2) недостатності клапанів
аорти;
едостатності правого перед-
сердно-шлуночкового кла-
пана;
4) недостатності скоротливої
здатності лівого шлуночка;
5) гіпертрофії правого шлу-
ночка.
26. Надчеревна пульсація, що
посилюється на вдихові, свідчить
про:
1) атеросклероз аорти;
2) гіпертрофію лівого шлуно-
ка;
б дхерерофію правого шлу-
ночка;
4) аневризму аорти;
5) судинну пухлину печінки
(гемангіому).
27. Як відрізнити пульсацію сон-
них артерій від пульсації яремних
вен,на шиї:
пульсацію сонних артерій
видно досередини від груд-
нинно-ключично-соскоподіб-
ного м'яза, авен--- назовні;
2) пульсацію сонних артерій
видно назовні від груднинно-
ключично-соскоподібного
м'яза, а вен - - досередини;
3) пульсація артерій у нормі,
не помітна;
4) пульсація вен помітна біль-
ше, ніж пульсація артерій;
5) пульсація вен помітна в
яремній ямці?
28. Пульсація яремних вен --
патогномонічний симптом для:
1) недостатності клапанів
аорти;
2) недостатності лівого перед-
сердно-шлуночкового кла-
пана;
недостатності правого перед-
сердно-шлуночкового клапана;
4) мітрального стенозу;
5) стенозу правого перед-
5-- 1-2560
сердно-шлуночкового кла-
пана.
29. Для якого захворювання
характерний танок каротид:
1) стенозу лівого передсердно-
шлуночкового клапана;
2) недостатності лівого перед-
сердно-шлуночкового кла-
пана;
3) стенозу отвору аорти;
Ра рда клапанів
аорти;
5) недостатності правого перед-
сердно-шлуночкового кла-
пана?
30. Для якої патології характерне
систолічне тремтіння ("котяче
муркотіння") і де його визна-
чають:
1) стенозу лівого передсердно-
шлуночкового отвору -- на
верхівці;
5. стенозу отвору аорти -- в
другому міжребровому про-
міжку справа від груднини;
3) недостатності клапанів
аорти в другому міжребро-
вому проміжку справа від
груднини;
4) сухого перикардиту -- на
верхівці серця;
5) сухого перикардиту -- в
зоні абсолютної тупості серця?
31. Систолічне тремтіння ("котя-
че муркотіння") на основі серця
пальпується в разі:
1) недостатності клапанів
ти;
стенозу отвору аорти;
65
 3) мітрального стенозу;
4) недостатності лівого перед-
сердно-шлуночкового кла-
пана;
5) недостатності правого перед-
сердно-шлуночкового кла-
пана.
32. Діастолічне тремтіння («котя-
че муркотіння») на верхівці серця
пальпується в разі:
Г) недостатності лівого перед-
сердно-шлуночкового кла-
на;
мітрального стенозу;
3) недостатності правого перед-
сердно-шлуночкового кла-
пана;
4) стенозу правого перед-
сердно-шлуночкового отвору;
5) стенозу отвору аорти.
33. Де визначається верхівковий
поштовх у нормі:
1) п'ятий міжребровий промі-
жок по середньоключичній
лінії;
(п'ятий міжребровий промі-
жок, на 1--1,5 см досередини
від середньоключичної лінії;
3) п'ятий міжребровий промі-
жок, на 5--2 см досередини
від середньоключичної лінії;
4) шостий міжребровий про-
міжок, на 1--1,5 см зовні від
середньоключичної лінії;
5) п'ятий міжребровий промі-
жок, на 0,5--2 см зовні від
середньоключичної лінії?
34. Площа нормального верхівко-
вого поштовху становить:
66
35. Що таке серцевий поштовх:
утсац зліва від груднини
на досить великій площі;
2) пульсація в другому між-
ребровому проміжку справа;
3) пульсація в другому між-
ребровому проміжку зліва;
4) епігастральна пульсація;
5) пульсація в яремній ямці?
36. Розлитим називають верхів-
ковий поштовх, площа якого
становить:
1)1--2 см;
2)2 см)
(3) понад 2 см.;
4) 1,5 см..
37. Розлитий верхівковий пош-
товх характерний для:
Г) недостатності правого перед-
сердно-шлуночкового клапа-
на;
2) стенозу отвору легеневого
овбура;
У гіпертрофії та дилатації
лівого шлуночка;
4) емфіземи;
5) ексудативного плевриту
зліва.
38. Високий верхівковий пош-
товх свідчить про:
9 гіпертрофію лівого шлу-
ночка;
2) дилатацію лівого шлуночка;
3) мітральний стеноз;
4) недостатність правого перед-
сердно-шлуночкового кла-
пана;
5) стеноз отвору легеневого
стовбура.
39. Низький верхівковий пош-
товх свідчить про:
1) недостатність лівого перед-
сердно-шлуночкового кла-
пана;
2) стеноз отвору аорти;
3) гіпертрофію лівого шлуноч-
ка;
4) недостатність клапанів
рти;
5 дилатацію лівого шлуночка
у разі слабкості його скоротли-
вої функції.
40. Резистентний верхівковий
поштовх свідчить про:
1) недостатність правого перед-
сердно-шлуночкового кла-
пана;
2) недостатність клапана леге-
невого стовбура;
3) стеноз отвору аорти;
(4) гіпертрофію лівого шлуно-
чка;
5) дилатацію порожнини ліво-
го шлуночка.
41. Від'ємний верхівковий пош-
товх характерний для:
1) ексудативного перикар-
диту;
2) гіпертрофії лівого шлуночка;
3) дилатації лівого шлуночка;
4 зрощення пристінкової (па-
рієтальної) та нутрощевої (віс-
церальної) пластинок осердя
ож
(перикарда) між собою 1 з
грудною кліткою;
5) гіпертрофії правого шлу-
ночка.
42. Від'ємний верхівковий пош-
товх характерний для:
Г) ексудативного перикардиту;
(Зузлипливого перикардиту;
3) вад серця;
4) серцевої недостатності;
5) гіпертензії у великому колі
кровообігу.
43. Патологічне зміщення верхів-
кового поштовху вліво харак-
терне для:
гіпертрофії лівого шлу-
ночка;
2) асциту;
3) метеоризму;
4) емфіземи легенів;
5) пневмосклерозу.
44. Верхівковий поштовх змі-
щується вліво внаслідок такої
патології:
1) ексудативного плевриту;
2) мітрального стенозу;
3) емфіземи легенів;
4) лівобічного ексудативного
левриту;
5 аортальних вад.
45. У разі тонкої грудної стінки
верхівковий поштовх може зник-
нути внаслідок такої патології:
1) пневмосклерозу;
2) ентероптозу;
3) метеоризму;
4) посиленого скорочення
серця;
ксудативного перикардиту.
67
46. Права межа відносної тупос-
ті серця проходить:
1) у другому міжребровому
проміжку справа;
у четвертому міжребровому
проміжку справа, на 1 см зовні
від правого краю груднини;
3) у п'ятому міжребровому
проміжку справа по середньо-
ключичній лінії;
4) у шостому міжребровому
проміжку справа по нижньому
краю ребра;
5) у четвертому міжребровому
проміжку по лівому краю
груднини.
47. Ліва межа відносної тупості
серця проходить:
1) у другому міжребровому
проміжку справа;
2) у четвертому міжребровому
проміжку справа, на | см зовні
від правого краю груднини;
3) у п'ятому міжребровому
проміжку на 1--1,9 см досере-
дини від середньоключичної
інії;
Фу шостому міжребровому
проміжку справа по нижньому
краю ребра;
5) у четвертому міжребровому
проміжку по лівому краю
груднини.
. з
48. Верхня межа відносної тупос-
ті серця проходить по:
С нижньому краю ПІ ребра по
лівій пригруднинній лінії;
2) нижньому краю ТУ ребра по
середньоключичній лінії зліва;
68
3) нижньому краю У ребра по
ні від середньоключичної 3) гіпертрофії правого і лівого
середньоключичній лінії зліва;
4) нижньому краю ШІ ребра по
лінії? передсердь;
51. Верхня межа абсолютної 4) збільшення дуги аорти;
середньоключичній лінії зліва;
тупості серця проходить: 5) мітрального стенозу.
5) нижньому краю ТУ ребра по
1) по нижньому краю ПІ ребра 55. Зміщення лівої межі серце-
середньоключичній лінії зліва.
по середньоключичній лінії вої тупості вліво може бути на-
49. Де проходить права межа
зліва; слідком:
абсолютної тупості серця:
Г) по нижньому краю ПІ ребра
ер нижньому краю ГУ ребра 1) гіпертрофії правого перед-
по середньоключичній лінії зліва;
лівій пригруднинній лінії; сердя;
2) по нижньому краю ГУ ребра
3) по нижньому краю У ребра 2) гіпертрофії лівого перед-
по середньоключичній лінії по середньоключичній лінії сердя;
зліва; 3) гіпертрофії правого і лівого
зліва;
у четвертому міжреброзвому 4) по верхньому краю Ш ребра едсердь;
роміжку по лівому краю груд- по середньоключичній лінії йуВілертрофії правого і лівого
зліва; шлуночків;
нини;
5) по верхньому краю ГУ ребра 5) мітрального стенозу.
4) по верхньому краю ПІ ребра
по середньоключичній лінії 56. Для якої патології характерне
по середньоключичній лінії
зліва. розширення розмірів попереч-
зліва;
52. Величина поперечника серця ника серця:
5) по верхньому краю ТУ ребра
в нормі становить: гіпертрофії правого перед-
по середньоключичній лінії
1) 8--9 см; сердя;
зліва?
2) 4--бсм; 2) гіпертрофії лівого перед-
50. Де проходить ліва межа абсо-
3) 12 -- 15 см; сердя;
лютної тупості серця:
11-13 см; 3) розширення судинного пучка;
від лівої середньоключич-
5) 13 -- 16 см. 4) розширення дуги аорти;
ної лінії, на 1-1, см до середи-
53. Ширина судинного пучка в 5) аневризми аорти?
ни, у п'ятому міжребровому
нормі становить: 57. Патологічне збільшення пло-
проміжку;
4--б см; щі абсолютної серцевої тупості
2) у шостому міжребровому
2) 6-- 3 см; характерне для:
проміжку по середньоключич-
3) 7--9см; великої пухлини заднього
ній лінії;
4) 9-- 12 ом; середостіння;
3) у четвертому міжребровому
5)10-- 14 см. 2) емфіземи легенів;
проміжку по лівому краю груд-
/. 54. Зміщення лівої межі віднос-
3) ) лівобічного пневмотораксу;
ораксу;
нини;
- ної серцевої глухості вліво може 4) сухого перикардиту;
4) по передній пахвовій лінії,
бути наслідком: 5) нападу бронхіальної астми.
в п'ятому міжребровому про-
1) гіпертрофії лівого перед- 58.Збільшення площі абсолютної
міжку;
сердя; тупості серця виявляється в разі:
5) у п'ятому міжребровому
гіпертрофії лівого шлу- 1) лівобічного пневмотораксу;
проміжку, на 1--1,5 см назов-
ночка; 2) емфіземи легенів;
69
 сердно-шлуночкового клапа"
3) міокардиту;
4) верхня межа відносної ту- 4) ексудативного перикардиту;
на;
3) нападу бронхіальної астми; 3) стенозу отвору аорти;
пості серця зміщена вгору; 5) недостатності лівого перед-
4) сухого перикардиту; стенозу;
5) права межа відносної ту- сердно-шлуночкового кла-
тативно
запалення передніх країв ексудативного перикардиту.
пості зміщена назовні. пана.
легені. я я
63. Мітральна конфігурація серц 67. Аортальна конфігурація серц
я 71. Мітральна конфігурація серц
59. Площа абсолютної серцевої , якщо : у хвор ого:
визначається характерна для: буває, коли
тупості збільшується в разі: талія згладжена; 1) міокардит;
1) лівобічного пневмотораксу; Г) мітрального стенозу;
талія виражена; 2) недостатності лівого перед- 2) ексудативний перикардит;
2) емфіземи легенів;
3) талія зміщена; сердно-шлуночкового клапа- 3) стеноз отвору аорти;
3) сухого перикардиту; едостатність лівого перед-
4) ліва межа відносної тупос-
зморщення передніх країв на;
ті серця зміщена досередини; бунедостатності аортального сердно-шлуночкового клапа-
легенів;
5) ліва межа абсолютної ту- лапана; на;
3) нападу бронхіальної астми.
пості серця зміщена досере- 5) недостатність аортального
60. Площа абсолютної серцевої дини.
4) міокардиту;
клапана.
тупості патологічно зменшуєть- ції 5) ексудативного перикардиту.
64. Для аортальної конфігура 68. Для якої патології характерн
а
ся в разі:
1) зморщення передніх країв
серця хар акт ерн о:
гаортальна конфігурація серця: Аускультація серця.
Г) талія згладжена; и ут стенозу;
легенів; Тони.
2) талія зміщена; стенозу отвору аорти;
2) ексудативного перикардиту; с- Зміна тонів
(3) ліва межа відносної тупо 3) недостатності лівого перед-
емфіземи легенів; унаслідок патології
ті серця зміщена назовні; сердно-шлуночкового клапа"-
4) великих пухлин заднього
4) права межа відносної ту- на;
середостіння; 1. І тон серця виникає під час:
пості серця зміщена назовні; 4) міокардиту; :
5) аортальних вад серця. А Фдомстоли шлуночків;
ку- 5) верхня межа відносної ту- 5) ексудативного перикар-
61. Талія серця визначається 2) діастоли шлуночків;
пості серця зміщена вгору. диту?
том між: 3) систоли передсердь;
65. Для мітральної конфігурації 69. Про яку патологію слід дума
-
Г) лівим передсердям і лівим 4) діастоли передсердь;
серця характерно: ти, якщо визначено мітральну
шлуночком; 5) дилатації лівого шлуночка.
Г) талія виражена; конфігурацію серця:
2) правим передсердям і пра- 2.1 тон серця виникає під час:
2У талія зміщена; Г) стеноз отвору аорти;
вим шлуночком; 1) систоли шлуночків;
і шлуноч- ( 3) верхня межа відносної ту- 2) міокардит;
3) передсердями 5 діастоли шлуночків;
пості серця зміщена вгору; 3) ексудативний перикардит;
ками; 3) діастоли передсердь;
4) ліва межа відносної тупос- мітральний стеноз;
судинним пучком і лівим 4) систоли передсердь;
ті серця зміщена досередини; 5) недостатність аортального
передсердям; 5) дилатації шлуночків.
5) ліва межа абсолютної ту-
5) судинним пучком і правим клапана?
3. Зі скількох компонентів скла-
пості серця зміщена досере- 70. Трикутна («дах з димарем»)
передсердям. дається І тон:
62. Дортальна конфігурація серц
я дини.
я конфігурація серця є наслідком:
66. Дортальна конфігурація серц .Т) недостатності аортального
1) з одного;
визначається за такими ознаками: 2) двох;
характерна для: клапана;
б талія згладжена; 3) трьох;
1) мітрального стенозу; 2) недостатності лівого перед-
талія виражена;
5 гіпертонічної хвороби;
3) талія зміщена;

70
 буданном вання лівого передсердно-шлу- Фа мечоподібному відростку; 1) другий міжребровий промі-
ночкового клапана: 5) у четвертому міжребровому жок справа біля груднини,
п'яти?
І) у місці прикріплення ПІ проміжку зліва від груднини? другий міжребровий промі-
4. Зі скількох компонентів оскла-
дається П тон: бра до груднини зліва; 12. Де міститься 5-та точка вислу- жок зліва, верхівка, мечопо-
а верхівці серця; ховування серця: дібний відросток;
Г) з одного;
3) на основі серця; 1) у місці прикріплення ручки 2) верхівка серця, другий
двох;
4) біля основи мечоподібного груднини до її тіла; міжребровий проміжок справа
3) трьох;
відростка; у третьому міжребровому біля груднини, другий міжреб-
4) чотирьох;
і 5) у другому міжребровому оміжку зліва, біля груднини; ровий проміжок зліва біля
5) п'яти?
міокар- проміжку зліва від груднини? 3) біля мечоподібного відростка; груднини, мечоподібний від-
5, Унаслідок напруження
9, Де міститься точка вислухову- 4) на верхівці серця; росток;
да шлуночків, закриття перед-
сердно-шлуночкових клапанів, вання аортального клапана: 5) у другому міжребровому 3) верхівка серця, мечоподіб-
1) на верхівці серця; проміжку зліва біля груднини? ний відросток, другий міжреб-
скорочення передсердь, коливань
початкової частини аорти 1 леге- у другому міжребровому 13. В якій послідовності вислухо- ровий проміжок зліва біля
невого стовбура утворюється: проміжку справа від груднини; вуються клапани серця: груднини, другий міжреб-
Ітон; 3) у другому міжребровому 1) лівий передсердно-шлуноч- овий проміжок справа;
) П тон; проміжку зліва від груднини; ковий, правий передсердно- ерхівка серця, другий між-
4) намечоподібному відростку; шлуночковий, аортальний, ребровий проміжок справа
3) Ш тон;
5) у четвертому міжребровому легеневого стовбура; біля груднини, другий міжреб-
4) ЇМ тон;
проміжку зліва від груднини? 2) аортальний, легеневого ровий проміжок зліва біля
5) перикард-тон.
10. Де міститься точка вислухо- стовбура, лівий передсердно- груднини, мечоподібний від-
6. Унаслідок одночасного закрит-
тя клапанів аорти і легеневого вування клапана легеневого стов- шлуночковий, правий перед- росток, ПІ--ІУ ребра зліва в
бура: сердно-шлуночковий; місці прикріплення до груд-
стовбура утворюється:
Г) на верхівці серця; 3) лівий передсердно-шлуноч- нини;
І тон;
2) у другому міжребровому ковий, аортальний, легеневого 5) другий міжребровий про-
П тон;
оміжку справа; стовбура, правий передсер- міжок зліва, другий міжреб-
3) тон відкриття мітрального
5 у другому міжребровому дно-шлуночковий; ровий проміжок справа, вер-
клапана;
" проміжку зліва; Ф)лівий передсердно-шлуноч- хівка, мечоподібний відрос-
4) ПІ тон;
4) намечоподібному відростку; ковий, аортальний, легеневого ток?
5) ГУ тон.
5) у четвертому міжребровому стовбура, правий передсер- 15. Який клапан вислуховується
7. Як хворий має дихати під час
проміжку зліва? дно-шлуночковий, аорталь- на верхівці серця:
проведення аускультації серця:
11. Де міститься точка вислухо- ний; І) правий передсердно-шлу-
Г) спокійно;
2) глибоко; вування правого передсердно- 5) правий передсердно- ноОчкоОвий;
шлуночкового клапана: шлуночковий, лівий передсер- івий передсердно-шлуноч-
3) часто;
Г) на верхівці серця; дно-шлуночковий, аорталь- ковий;
4) затримати дихання на фазі
2) у другому міжребровому ний, легеневого стовбура? 3) аортальний;
вдиху;
проміжку справа від груднини; 14. Якою має бути послідовність 4) клапан легеневого стовбура;
затримати дихання на фазі
3) у другому міжребровому точок вислуховування клапанів 5) легеневих вен?
диху?
8. Де міститься точка вислухову- проміжку зліва від груднини; серця: 16. Який клапан вислуховується

73
72
о НН

атеросклерозу аорти;
обсте- 4) запальна інфільтрація пе-
21. За допомогою якого аортальних вад;
в другому міжребровому
проміж- редніх країв лівої легені;
ження можна виявит и ШТ 3) сифілітичного мезаортиту;
ку зліва біля гру дни ни: 5) зловживання кавою?
фізіологічні тони: я 4) гіпертонічної хвороби;
1) аортальний; 25. Ослаблення обох тонів серц
1) балістокардіографії; 5) гіпертиреозу.
2) лівий передсердно-шлуноч
"- відбувається внаслідок:
2) електрокардіографії; 30. Чим характеризується акцент
ковий; Г) аортальних вад;
3 векторкардіографії; З мітральних вад;
П тону над аортою:
апан легеневого стовбура; 1) посиленням ЇЇ тону порів-
- фонокардіографії; іокардиту;
4) правий передсердно-шлу 5) рентгенографії? няно з І тоном клапана аорти;
4) гіпертонічної хвороби;
ночковий;
22. Як у патологічних вип
адках, (Супосиленням П тону клапана
5) клапан легеневих вен
? 5) тиреотоксикозу.
коли звучність змінюється, аорти порівняно з П тоном
17. Характери сти ка І тон у на 26. У хворих з емфіземою легенів клапана легеневого стовбура;
розрізнити І і П тони: тони серця:
верхівці серця: ТГ) нахилити хворого вперед; 3) посиленням ЇЇ тону клапана
тихий, короткий, високи
й; 1) посилені;
ьки й; 2) провести аускультацію аорти порівняно з І тоном на
голосний, дов гий , низ роли
вис оки й, дов гий ; хворого на лівому боці; 3) не змінені;
верхівці серця;
) голосний,
ьки й; 3) вислухати тони в точці
4) відсутні; 4) ослабленням ПІ тону клапа-
дов гий , низ
4) тихий,
Боткіна- -Ерба; на аорти порівняно з П тоном
5) тихий, високий, дов
гий. - 5) акцент І тону на верхівці.
І тон збігається з верхів на верхівці серця;
18. Характеристика І
тону на 27. Звучність обох тонів серця по-
вим поштовхом, пульсом 5) посиленням ЇЇ тону клапана
силюється в разі:
основі серця:
ий; аорти і сонної артерії; аорти порівняно з ТП тоном на
1) тихий, високий, коротк 5) П тон збігається з верх
ів- Г) емфіземи;
верхівці серця?
2) голосний, низький,
довгий; 2) ексудативного плевриту
гий; ковим поштовхом, пульсом 31. Акцент П тону над аортою
вики, низький, дов аорти і сонної артерії?
зліва;
виявляють у разі:
вис оки й, довгий; нен
4) голосн ий,
23. Для яких станів характ
ерне 1) недостатності клапана аор-
5) голосний, низький, кор
от- надмірного розвитку під-
ослаблення обох тонів серця: шкірної жирової клітковини;
ти;
кий. 2) стенозу отвору аорти;
точку Г) тиреотоксикозу; 5) накопичення рідини в
19. Хто запропонував 5-ту 2) емоційного збудження; в терівленої гіпертензії;
вислуховуван ня сер ця: порожнині осердя.
3) ексудативного плевриту 4) підвищення тиску в малому
1) Стражеско; 28. Ослаблення І тону на верхівці
іва; колі кровообігу;
2) Ланг; характерне для:
зловживання кавою; 5) артеріальної гіпотензії.
Боткін і Ерб; 1) міокардиту;
після тяжкої фізичної
едостатності лівого перед- 32. Металевий відтінок П тону
4) Стражеско і Василенко; праці? над аортою («клянгор») харак-
5) Гіппократ? спри- сердно-шлуночкового клапа»
аускуль- 24. Яке захворювання може терний для:
20. У кого можна деколи чинити ослабл енн я обо х тонів на;
Т) недостатності клапана аорти;
іоло- 3) тиреотоксикозу;
тативно виявити ШІ 1 ТУ фіз серця: 2) стенозу отвору аорти
гічнітони в нормі: 4) емфіземи;
ГТ) базедова хвороба; рідини в вматичного походження;
дітей; накопичення
у
б) склерозу клапана аорти в
5)
1) дилатація камер серця, осердній порожнині.
людей похилого віку; разі її атеросклеротичного ура-
зумовлена серцевою недостат-
2) у
3) у людей середнього віку; 29. Ослаблення П тону над
ністю; ження;
4) у жінок; аортою вислуховується в разі:
3) екстрасистолія;
5) у чоловіків? 75

74

4) гіпертрофії лівого шлуноч-
ка;
5) гіпертонічної хвороби.
33. Про що свідчить акцент П
тону над аортою:
1) про підвищення тиску в ма-
лому колі кровообігу;
ро підвищення тиску у ве-
ликому колі кровообігу;
3) про зниження тиску у
великому колі кровообігу;
4) про зниження тиску в ма-
лому колі кровообігу;
5) про стеноз лівого передсерд-
но-шлуночкового отвору?
34. Чим характеризується акцент
П тону над легеневим стовбуром:
1) посиленням П тону порів-
няно з І тоном клапана легене-
ого стовбура;
посиленням ТП тону клапана
легеневого стовбура порівня-
но з П тоном клапана аорти;
3) посиленням ЇЇ тону клапа-
на легеневого стовбура порів-
няно з П тоном на верхівці
серця;
4) посиленням ЇЇ тону клапана
легеневого стовбура порівня-
но з І тоном на верхівці серця;
5) посиленням ЇЇ тону клапана
легеневого стовбура порівня-
но з І тоном клапана аорти?
35. Про що свідчить акцент
тону над легеневим стовбуром:
Г) про підвищення тиску у вели-
му колі кровообігу;
про підвищення тиску в
малому колі кровообігу;
76
165» 035-005 с; 4) пароксизмальної тахікардії;
3) про недостатність клапана
4) 0,02 --- 0,03 с; 5) брадикардії?
легеневого стовбура;
5) 0,015---0,02 с. 42. Чим характеризується І ляс-
4) про стеноз отвору аорти;
39. В основі розщеплення (роз- кий тон на верхівці серця:
5) про недостатність правого
двоєння) І тону серця лежить: посиленням І тону;
передсердно-шлуночкового
1) неодночасне закриття пів- ) ослабленням І тону;
клапана?
місяцевих заслінок; 3) роздвоєнням І тону;
36. Чим відрізняється розщеплен-
К 2)неодночасне закриття перед- 4) розщепленням І тону;
ня серцевих тонів від їх роздво-
сердно-шлуночкових клапа- 5) нашаруванням І тону на ПІ?
єння:
нів; 43. Тон відкриття мітрального
1) у разі розщеплення тонів
3) гіпертрофія одного з перед- клапана вислуховується в разі:
пауза між компонентами тону
сердь або шлуночків; Т) недостатності лівого перед-
більша (0,035--0,05 с), ніж у
4) підвищення тиску в мало- сердно-шлуночкового кла-
разі роздвоєння (0,02--
му або великому колі крово- ана;
0,03 с);
обігу; 6 стенозу лівого передсердно-
у разі розщеплення тонів
5) повна передсердно-шлуноч- шлуночкового отвору;
пауза між компонентами тону
кова блокада. 3) «мітралізації» аортальних
менша (0,02--0,03 с), ніж у
40. В основі розщеплення (роз- вад;
разі роздвоєння (0,035--
двоєння) П тону серця лежить: 4) перфорації лівого передсерд-
0,05 с);
неодночасне закриття пів- но-шлуночкового клапана
3) не відрізняється;
місяцевих заслінок; внаслідок септичного ендо-
4) розщеплення тонів сприй-
2) неодночасне закриття перед- кардиту;
мається як два окремі тони;
сердно-шлуночкових клапа- 5) відкладення солей кальцію
5) розщеплення сприймається
нів; на лівому передсердно-шлу-
як один тон?
3) гіпертрофія обох шлуноч- ночковому клапані.
37. Про розщеплення серцевих
ків; 44. Для якої патології характер-
тонів треба говорити тоді, коли
4) підвищення тиску в малому ний ритм перепілки:
пауза між компонентами (або
колі кровообігу; орального стенозу;
парами компонентів) становить:
5) підвищення тиску у велико- 2) недостатності лівого перед-
1) 0,05 -- 0,06 с;
му колі кровообігу. сердно-шлуночкового кла-
2)0,03 -- 0,04 с;
41. Для якої патології характер- пана;
0,035--- 0,05 с; -
ний ритм перепілки: 3) аортальних вад;
М)0,02 --- 0,03 с;
«1)стенозу лівого передсердно- 4) гострої серцевої недостат-
5) 0,015--- 0,02 с.
шлуночкового отвору; ності;
П 38. Про роздвоєння серцевих
2) недостатності лівого перед- 5) артеріальної гіпертензії?
тонів треба говорити тоді, коли
сердно-шлуночкового кла- 45. Що таке тон відкриття міт-
пауза між компонентами (або
пана; рального клапана:
парами компонентів) становить:
3) вираженої серцевої недос- 1) ПІ фізіологічний тон;
1) 0,05 -- 0,06 с;
татності; додатковий тон, що вислу-
2) 0,03 -- 0,04 с;
7
 ховується на верхівці серця у
хворих із мітральним стено-
зом;
3) додатковий тон, що вислу-
ховується на верхівці серця в
разі недостатності лівого перед-
сердно-шлуночкового кла-
пана;
4) розщеплення І тону;
5) розщеплення П тону?
46. Що таке ритм перепілки:
1) ритм, зумовлений посилен-
ням ШІ або ТУ фізіологічного
тону;
вичинки ритм, що скла-
ється з І ляского тону, П тону
і тону відкриття лівого перед-
сердно-шлуночкового клапана
(вислуховується па верхівці
серця);
3) ритм з роздвоєнням ЇЇ тону;
4) ритм з роздвоєнням І тону;
5) маятникоподібний ритм?
47. Який ритм називають ритмом
галопу:
КОрити, зумовлений посилен-
ям ПІ або ІМ фізіологічного
тону;
2) ритм з роздвоєнням І тону;
3) ритм з роздвоєнням ЇЇ тону;
4) ритм з розщепленням І
тону;
5) ритм з розщепленням П
тону?
48. Поява якого додаткового тону
характерна для протодіастоліч-
ного ритму галопу:
ону на початку діастоли;
2) тону в середині діастоли;
78
3) тону в кінці діастоли;
4) тону перед систолою;
5) тону на початку систоли?
49. Поява якого додаткового тону
характерна для мезодіастоліч-
ного ритму галопу:
1) тону на початку діастоли;
б в середині діастоли;
3) тону в кінці діастоли;
4) тону перед систолою;
5) тону на початку систоли?
50, Поява якого додаткового тону
характерна для пресистолічного
ритму галопу:
1) тону на початку діастоли;
2) тону в середині діастоли;
он в кінці діастоли;
4) тону перед систолою;
5) тону на початку систоли?
51. Що таке перикард-тон:
одатковий тон;
посилений фізіологічний ПІ
тон;
3) посилений фізіологічний ГУ
тон;
4) розщеплений І тон;
5) розщеплений П тон?
52. Для якої патології характер-
ний перикард-тон:
1) мітрального стенозу;
2) недостатності аортального
клапана;
3) дилатації шлуночків;
рошення пристінкової та
нутрощевої пластинок сероз-
ного осердя;
5) анемії?
53. Що таке ембріокардія:
1) маятникоподібний ритм;
( Змаятникоподібний ритм, що
супроводжується тахікардією;
3) маятникоподібний ритм, що
супроводжується брадикар-
дією;
4) пресистолічний ритм га-
лопу;
5) мезодіастолічний ритм га-
лопу?
54. Ембріокардія характерна для:
високої гарячки;
2) гіпертрофії лівого шлу-
ночка;
3) гіпертрофії правого шлу-
ночка;
4) брадикардії;
5) розширення дуги аорти.
55. Ембріокардія характерна для:
Т) гіпертрофії правого перед-
сердя;
вро лівого шлуночка;
"гострої серцевої недостат-
ності з тахікардією;
4) розширення дуги аорти;
5) брадикардії.
56. Ембріокардія характерна для:
1) гіпертрофії правого перед-
сердя;
Реально лівого шлуночка;
нападу пароксизмальної
тахікардії;
4) брадикардії;
5) розширення дуги аорти.
Аускультація серця.
Шуми
1. Де розташований лівий перед-
сердно-шлуночковий клапан:
1) в аорті;
2) у легеневому стовбурі;
, у легеневих венах;
дні лівим передсердям і
лівим шлуночком;
5) між правим передсердям і
правим шлуночком?
2. Деррозташований правий перед-
сердно-шлуночковий клапан:
1) в аорті;
2) у легеневому стовбурі;
АСу)між правим передсердям і
правим шлуночком;
4) між лівим передсердям і
лівим шлуночком;
5) у легеневих венах?
3. Як називається шум, який
вислуховують між І і П тонами
серця:
1) діастолічний;
панно
3) шум тертя перикарда;
4) пресистолічний;
5) мезодіастолічний?
4. Як називається шум, який
вислуховують між П і І тонами:
систолічний;
іастолічний;
3) перикардіальний;
4) плевро-перикардіальний;
5) функціональний?
5. Як називається шум, який
вислуховують між І і І тонами серця:
систолічний;
зу заннев сно
3) шум тертя перикарда;
4) плевро-перикардіальний;
5) екстракардіальний?
6. В якій фазі роботи серця вини-
кає пресистолічний шум:
79
 1) у систолі;
кінці діастоли;
3) у середині діастоли;
4) на початку діастоли;
5) на початку систоли?
7. В якій частині діастоли вислу-
ховують протодіастолічний шум:
Йуна початку;
2) у середині;
3) у кінці; | 3)
4) займає всю діастолу;
5) займає 2/3 діастоли?
8. В якій частині діастоли вини-
кає мезодіастолічний шум:
1) на початку;
у середині;
) у кінці;
4) займає всю діастолу;
5) перед систолою?
9, В якому положенні хворого
найкраще вислуховуються систо-
лічні шуми:
1) стоячи;
лежачи;
сидячи;
4) коли тулуб нахилений впе-
ред;
5) коли тулуб нахилений назад?
10. В якому положенні хворого
краще вислуховуються діасто-
лічні шуми:
точи;
2) лежачи; 3 1)
3) коли тулуб нахилений впе-
ред;
4) лежачи на спині;
5) лежачи на правому боці?
11. Як називається графічна
реєстрація тонів і шумів серця:
80
1) балістокардіографія;
2) електрокардіографія;
векторкардіографія;
а оннавафі
5) ультразвукова діагностика?
12. Для яких захворювань харак-
терні органічні шуми серця:
"бод серця;
2) гіпертонічної хвороби;
анемії; б шлуночкового отвору;
4) міокардіодистрофії;
5) тиреотоксикозу?
13. Для яких захворювань серця
характерні функціональні шуми
серця:
Г) набутих вад клапанів;
2) природжених вад;
інфаркту міокарда;
/ немії;
5) стенокардії? р,
14. Як змінюються орган ічні
шуми після фізичного наванта-
ження:
посилюються;
75) ослаблюються;
3) зникають;
4) не змінюються;
5) змінюється місце вислу-
ховування шуму. у 5) діастолічний шум клапана
15. Як змінюються функціональ-
ні шуми під час фізичного наван-
таження:
посилюються;
слаблюються або зникають;
) не змінюються;
4) різко посилюються; | 2) вінгрубий, голосний, довго-
5) покращується провідність
шуму в інші точки?
16. Який органічний шум нагадує
котяче муркотіння в другому
міжребровому проміжку справа
біля груднини:
1) систолічний шум унаслідок
недостатності лівого перед-
сердно-шлуночкового клапа-
на;
2) діастолічний шум унаслідок
стенозу лівого передсердно-
Су систолічний шум унаслідок
стенозу отвору аорти;
4) діастолічний шум унаслідок
недостатності клапана аорти;
5) систолічний шум унаслідок
недостатності правого перед-
сердно-шлуночкового клапа-
на?
17. Який з органічних шумів
серця є найголоснішим:
1) систолічний шум на верхів-
ці серця;
/б)систолічний шум клапана
аорти;
3) діастолічний шум на верхів-
ці серця;
4) діастолічний шум клапана
аорти;
легеневого стовбура?
118. Функціональний систолічний
шум відрізняється від органіч-
ного тим, що:
Г) на нього не впливає фаза
дихання;
тривалий;
3) не змінюється внаслідок
фізичного навантаженння;
6-- 1-2560
не має зон проведення (де
виникає, там і вмирає);
5) нагадує котяче муркотіння.
19. Гемодинамічний функціо-
нальний шум характерний для:
азедової хвороби;
2) стенозу лівого передсердно-
шлуночкового отвору;
3) міокардиту;
4) міокардіосклерозу;
5) гіпертонічної хвороби.
20. Гемодинамічний функціо-
нальний шум характерний для:
ерновоїо збудження;
2) стенозу лівого передсердно-
шлуночкового клапана;
3) міокардиту;
4) міокардіосклерозу;
5) гіпертонічної хвороби.
21. Для якої патології характер-
ний гемодинамічний функціо-
нальний шум:
Г) гіпертонічної хвороби;
2) міокардіосклерозу;
3) міокардиту;
4) стенозу лівого передсердно-
шлуночкового отвору;
разі значного підвищення
. Температури тіла?
22. Анемічний (гідремічний) шум
вислуховується краще:
внад клапаном легеневого
стовбура;
2) у точці Боткіна;
3) над усіма клапанними отво-
рами;
4) на верхівці серця;
5) над клапаном аорти.
23. Анемічний (гідремічний)
81
функціональний шум частіше
буває:
истолічним;
72) діастолічним;
3) протодіастолічним;
4) пресистолічним;
5) мезодіастолічним.
24. Що таке шум Флінта:
1) органічний систолічний
шум;
2) органічний діастолічний
шум;
3) функціональний систоліч-
й шум;
функціональний діастоліч-
ний шум;
5) органічний пресистолічний
шум?
25. Що таке шум Кумбса:
Т) органічний систолічний шум;
2) органічний діастолічний
-
шум;
3) функціональний систоліч-
й шум;
функціональний діастоліч-
ий шум;
5) органічний мезодіастоліч-
ний шум?
26. Що таке шум Грехема--
Стілла:
1) органічний систолічний шум;
2) органічний діастолічний
шум;
3) функціональний систоліч-
ний шум;
ункціональний діастоліч-
й шум;
5) органічний мезодіастоліч-
ний шум?
27. Для якої вади серця характер-
ний тоном діастолічний шум:
тенозу лівого перед-
сердно-шлуночкового отвору;
2) стенозу отвору аорти;
3) стенозу отвору легеневого
стовбура;
4) недостатності лівого перед-
сердно-шлуночкового клапа-
на;
5) недостатності правого перед-
сердно-шлуночкового клапа-
на?
28. У хворих із якою вадою серця
вислуховується на верхівці І ляс-
кий тон і пресистолічний шум:
1) знедостатністю лівого перед-
сердно-шлуночкового кла-
пана;
мітральним стенозом;
з недостатністю клапанів
аорти;
4) зі стенозом аорти;
5) з коарктацією аорти?
29. У хворих із якою вадою серця
зустрічається органічний систо-
лічний шум справа від груднини:
1) зі стенозом лівого перед-
сердно-шлуночкового отвору;
і стенозом отвору аорти;
з недостатністю клапана
аорти;
4) з недостатністю клапанів
легеневого стовбура (гіпертен-
зія малого кола кровообігу);
5) з відносною недостатністю
правого передсердно-шлуноч-
кового клапана?
30. Який органічний шум нагадує
котяче муркотіння на верхівці
серця:
1) систолічний шум унаслідок
недостатності лівого перед-
сердно-шлуночкового клапа-
б Зіаотолічний шум унаслідок
стенозу передсердно-шлуноч-
кового отвору;
3) систолічний шум унаслідок
стенозу отвору аорти;
4) діастолічний шум унаслідок
недостатності клапана аорти;
5) систолічний шум унаслідок
недостатності правого перед-
сердно-шлуночкового клапа-
на?
31. Місцем найкращого вислу-
ховування систолічного орга-
нічного шуму внаслідок стенозу
отвору аорти є:
1) верхівка серця;
2) зона Боткіна -- Ерба;
ругий міжребровий промі-
ок справа біля груднини;
4) другий міжребровий промі-
жок зліва біля груднини;
5) насередині груднини на рів-
ні прикріплення до неї ребро-
вих хрящів ПІ ребер.
32. Куди проводиться діастоліч-
ний шум, який вислуховують над
клапаном аорти:
1) у праву надключичну ділянку;
5-ту точку;
на верхівку серця;
4) на легеневий стовбур;
5) уліву надключичну ділянку?
33. Куди проводиться діастоліч-
ний шум, який вислуховують над
клапаном аорти:
1) у праву підключичну ділянку;
2) у ліву підключичну ділянку;
5-ту точку;
на верхівку серця;
5) у другий міжребровий про-
міжок зліва?
34. Місцем найкращого прове-
дення органічного діастолічного
шуму внаслідок недостатності
клапана аорти є:
1) верхівка серця;
б Боткіна - - Ерба;
3) другий міжребровий промі-
жок справа біля груднини;
4) другий міжребровий промі-
жок зліва біля груднини;
5) на середині груднини на
рівні прикріплення до неї
ребрових хрящів ПІ ребер.
35. У хворих із якою вадою серця
на верхівці вислуховується ос-
лаблений І тон і систолічний
шу;
недостатністю лівого
передсердно-шлуночкового
клапана;
2) з мітральним стенозом;
3) з недостатністю клапана
аорти;
4) зі стенозом отвору аорти;
5) з коарктацією аорти?
36. Куди звичайно проводиться
органічний шум унаслідок недос-
татності лівого передсердно-
шлуночкового клапана:
У 5-ту точку;
Оувліво від верхівки серця;

82
6
83
 3) намечоподібний відросток;
4) нааорту;
5) у другий міжребровий про-
міжок зліва?
37. Де вислуховується систоліч-
ний шум унаслідок стенозу отво-
ру аорти:
1) на верхівці серця;
2) у 5-Й точці;
у другому міжребровому
проміжку справа;
4) у другому міжребровому
проміжку зліва;
5) на мечоподібному відрос-
тку?
38. Де розташована зона мак-
симального звучання шуму в разі
недостатності лівого передсерд-
но-шлуночкового клапана:
на верхівці серця;
у другому міжребровому
проміжку справа;
3) у другому міжребровому
проміжку зліва;
4) у місці прикріплення мечо-
подібного відростка;
5) у точці Боткіна - - Ерба?
39. Якщо вадою уражений тільки
один клапан серця, то в разі пе-
ресування стетоскопа по лінії, що
з'єднує точки вислуховування
аналогічного шуму, гучність
ш буде:
посилюватись або ослаблю-
ватися;
2) перериватися на середині
відстані між точками;
3) ослаблюватися на середині
відстані між точками;
84
4) посилюватися на середині
відстані між точками;
5) не змінюватиметься.
40. Якщо уражені одночасно два
клапани серця, то в разі пересу-
вання стетоскопа по лінії, що
з'єднує точки вислуховування
клапанів, гучність шуму буде:
Т) зменшуватися;
збільшуватися;
ерериватися;
4) не змінюватиметься;
5) посилюватиметься на сере-
дині відстані між точками.
41. Як визначити, уражений один
клапан чи два, якщо в двох різних
точках одночасно вислуховується
аналогічний шум в одній і тій
самій фазі серцевої діяльності:
Г) нахилити хворого вперед;
2) вислухати в положенні
лежачи;
3) вислухати в положенні
оячи;
пересувати стетоскоп по
лінії, що з'єднує дані точки
вислуховавуння, і стежити за
зміною гучності шуму;
5) сильніше притиснути стето-
скоп до грудної клітки?
42. Шум тертя перикарда виникає
в разі:
ремії;
гідроперикарду;
3) бичачого серця (кардіо-
мегалії);
4) стенокардії;
5) зрощення шарів перикарда
з пристінковою плеврою.
43. Де найкраще вислуховується
шум тертя перикарда:
Т) на верхівці серця;
2) над клапаном аорти;
3) над клапаном легеневого
стовбура;
у ділянці абсолютної глухо-
сті серця;
5) у точці Боткіна --- Ерба?
44, Який серцевий шум дає пальпа-
торні відчуття над зоною абсо-
лютної тупості серця, що поси-
люються, якщо хворий нахиляє
тулуб уперед:
1) систолічний шум на верхів-
ці серця;
2) діастолічний шум на верхів-
ці серця;
3) систолічний шум над клапа-
ном аорти;
4) діастолічний шум над кла-
даном аорти;
Й енстолодіастолічний шум
тертя перикарда?
45. Шум тертя перикарда відріз-
няється від систолічного і діасто-
лічного органічних шумів тим,
що він:
1) більш ніжний, ніж органіч-
ний;
Віог чути ніби здалеку;
його чути близько біля
вуха;
4) він завжди збігається Із сис-
толою;
5) добре проводиться на інші
точки вислуховування.
46. Шум тертя перикарда відріз-
няється від органічного систоліч-
ного і діастолічного шуму тим, що
він:
Г) ніколи не дає пальпаторних
відчуттів;
посилюється в разі нахи-
ляння тулуба вперед;
3) обов'язково збігається із
систолою та діастолою;
4) добре проводиться на різні
точки вислуховування, сонні
артерії;
5) тихий, його чути ніби здалеку.
47. Шум тертя перикарда відріз-
няється від систолічного і діасто-
лічного шуму тим, що він:
воснакоється під час натис-
кання на грудну клітку стето-
скопом;
2) ослаблюється в разі нахи-
ляння тулуба вперед;
3) вислуховується тільки над
зонами проекції та місцями
вислуховування серцевих кла-
панів;
4) повністю збігається з окреми-
ми фазами серцевої діяльності;
5) ніколи не дає пальпаторних
відчуттів.
Дослідження
особливостей
артеріального тиску
і периферійного пульсу
1. Яку частоту пульсу прийнято
за норму у дорослих людей:
1) 70 за 1 хв;
2) 60--70 за 1 хв;
3) 70--90 за 1 хв;
85
 60--80 за 1 хв;
5) 50--80 за 1 хв?
2. Як називається запис пульсу:
Г) осцилографія;
флебографія;
сфігмографія;
балістокардіографія;
5) капіляроскопія?
3. Що таке анакрота:
1) пульсовий тиск;
анохідно коліно сфігмо-
грами;
3) повільний пульс;
4) швидкість поширення пуль-
сової хвилі;
5) низхідне коліно сфігмо-
грами?
4. Яка послідовність обстеження
пульсу:
1) ритм, частота, синхронність,
зваповнення, напруження;
У частота, ритм, синхронність,
- наповнення, напруження;
б еннхронність, ритм, часто-
ста, напруження, наповнення;
4) наповнення, напруження,
- частота, ритм, синхронність;
5) напруження, наповнення,
частота, ритм, синхронність?
5, З якого параметра слід розпоча-
ти вивчення властивостей пульсу:
1) ритму;
2)частоти;
3) наповнення
4) напруження;
синхронності пульсу на
ох променевих артеріях?
6. Нерівномірний пульс найчас-
тіше характерний для:
86
т) стенозу отвору аорти;
2) міокардиту;
ай иготливої аритмії;
з 4) ексудативного перикардиту;
5) аортальних вад серця.
7. У яких хворих пульс на нижніх
кінцівках значно слабший, ніж на
верхніх:
1) у хворих нагіпертонічну хво-
робу;
. 2) у хворих з гіпотензією;
3) у разі недостатності клапа-
ца аорти;
у разі коарктації черевної
аорти;
5) у хворих на міокардит?
8. Що таке хвороба Такаясу:
1) аортальна вада серця;
2) мітральна вада серця;
3) коарктація аорти;
блітеруючий артеріїт вели-
х судин, що відходять від
дуги аорти;
5) природжена вада серця?
9, Що таке риїзиз дїНегепз:
ізний пульс на обох руках;
парна великих і малих
пульсових хвиль;
3) різниця між кількістю серце-
вих скорочень і пульсових ударів;
4) випадання окремих пульсо-
вих ударів;
5) пульс у хворих з ембріокар-
дією?
10. Що таке дефіцит пульсу:
1) чергування великих і малих
хвиль;
і рани пульс наобох кінцівках;
різниця між кількістю сер-
цевих скорочень і пульсових . 2) серцевої недостатності;
ударів; овної атріовентрикуляр-
4) пульс у хворих з ембріо- ної блокади;
кардією; 4) міокардиту;
5) різний пульс на верхніх і 5) тиреотоксикозу.
нижніх кінцівках? 15. Повільний пульс характерний
11. Дефіцит пульсу характерний для:
для: 1) недостатності лівого перед-
Т) недостатності лівого перед- сердно-шлуночкового кла-
сердно-шлуночкового клапа- пана;
на; ї 2) стенозу лівого передсердно-
2) гіпертонічної хвороби; шлуночкового отвору;
3) серцевої недостатності; 3) недостатності клапана аорти;
боиної аритмії; стенозу отвору аорти;
5) гіпотензії. 5) артеріальної гіпертензії.
12. Частий пульс характерний для 16, Відчого залежить наповнення
таких станів: пульсу: з
1) мікседема; 1) хвилинного об'єму крові;
2) голодання; 2) загального периферійного
3) блокади серця; судинного опору;
підвищена температура ударного об'єму крові та
тіла; об'єму циркулюючої крові;
5) жовтяниця. 4) синхронності пульсу;
13. Швидкий пульс характерний 5) в'язкості крові?
для: 17. Повний пульс характерний
1) недостатності лівого перед- для:
сердно-шлуночкового клапа- Г) недостатності лівого перед-
на; сердно-шлуночкового клапана;
2) стенозу лівого передсердно- 2) стенозу лівого передсердно-
луночкового клапана; шлуночкового отвору;
некостатнасті клапана аор- 3) артеріальної гіпотензії;
Сти; 4) стенозу отвору аорти; "
4) стенозу отвору аорти; Вбунедо статності клапана аорти.
5) симптоматичної артеріаль- 18. Пульс слабкого наповнення
ної гіпертензії. характерний для:
14. Рідкий пульс характерний 1) гіпертонічної хвороби;
для: 2) зловживання кавою;
1) підвищеної температури 3) симптоматичної артеріаль-
тіла; ної гіпертензії;
87
 4) артеріальної гіпотензії;
рововтрати.
19. Вквівалентом якого гемодина-
мічного параметра є напруження
пульсу:
1) хвилинного об'єму крові;
загального периферійного
будинного опору;
3) поєднання хвилинного об'є-
му крові, загального 1 пери-
ферійного опору;
4) в'язкості крові;
5) ударного викиду крові?
20. Для якого захворювання
характерний напружений пульс:
1) міокардиту;
2) перикардиту;
3) гіпотензії;
гіпертонічної хвороби;
75) серцевої недостатності?
21. Для якого захворювання
характерний ниткоподібний пульс:
1) артеріосклерозу;
2) хронічної серцевої недос-
татності;
гострої судинної недостат-
сті;
4) ендартеріїту;
5) гіпертонічної хвороби?
22. Для якого захворювання
характерний риїізи5 ВИбогитів:
1) ендартеріїту;
2) атеросклерозу;
3) серцевої недостатності;
гострої судинної недостат-
ості;
5) гіпертонічної хвороби?
23. Для якого захворювання
характерний риїзиз сеіег еї айиз:
88
Г) гіпертонічної хвороби;
2) недостатності лівого перед-
сердно-шлуночкового клапа-
недостатності клапана аор-
ТИ;
4) серцевої недостатності;
5) гіпотензії?
24. Позитивний пульс на яремних
венах характерний для:
1) недостатності лівого перед-
сердно-шлуночкового клапа-
на;
2) стенозу отвору аорти;
3) недостатності клапанів
аорти;
4) стенозу лівого передсердно-
шлуночкового отвору;
едостатності правого перед-
сердно-шлуночкового клапа-
на.
25. Подвійний тон Траубе вини-
кає в разі:
1) недостатності лівого перед-
сердно-шлуночкового клапа-
на;
2) стенозу лівого передсердно-
шлуночкового отвору;
едостатності клапана аор-
ти;
4) стенозу отвору аорти;
5) анемії (гідремії).
26. Подвійний шум Виногра-
дова -- Дюрозьє виникає в разі:
1) недостатності лівого перед-
сердно-шлуночкового клапа-
на;
2) стенозу лівого передсердно-
шлуночкового отвору;
3) анемії;
стенозу отвору аорти;
8 недостатності клапана аор-
ти.
27. Яка в нормі верхня межа
артеріального тиску у здорових
людей (за даними ВООЗ):
1) 120 / 80 мм рт.ст.;
2) 130 / 90 мм рт.ст.;
3) 145 / 95 мм рт.ст.;
4) 155/100 мм рт.ст.;
140 / 90 мм рт.ст.?
28- Як називається апарат для
вимірювання артеріального тиску:
1) осцилограф;
2) пневмотахометр;
3) капіляроскоті;
«у тонометр;
5) апарат Боброва?
29. Як називається запис артері-
ального тиску:
сфігмографія;
я падати до 0:
3) флебографія;
4) балістокардіографія;
5) фонокардіографія?
30. Хто запропонував звуковий
метод визначення артеріального
тиску:
1) Ріва-Роччі;
2) Ланг;
о вати максимальному:
4) Траубе;
5) Виноградов?
31. Хто запропонував пальпатор-
ний метод визначення артері-
ального тиску:
1) Коротков;
2) Образцов;
б еаани
4) Траубе;
5) Виноградов?
32. Який метод застосовують для
запису артеріального тиску на
нижніх кінцівках:
1) аускультативний;
2) пальпаторний;
босий ню
капіляроскопію;
5) балістокардіографію?
33. Аускультативний метод дос-
лідження артеріального тиску дає
змогу визначити:
1) максимальний тиск;
2) мінімальний тиск;
максимальний і мінімаль-
ний тиск;
4) венозний тиск;
5) капілярний тиск.
34. У разі якого захворювання
мінімальний тиск крові може
1) гіпотонічної хвороби;
едостатності клапана аорти;
3) серцево-судинної недостат-
ності;
4) мітрального стенозу;
5) стенозу отвору аорти?
35. У разі якого захворювання
пульсовий тиск може дорівню-
1) гіпертонічної хвороби;
ної хвороби;
едостатності клапана аорти;
4) судинної недостатності;
5) мітрального стенозу?
36. Що таке пульсовий тиск:
1) напруження пульсу;
89
 (бЗвізнися між максимальним
і мінімальним артеріальним
тиском;
3) середній систолічний тиск;
4) середній діастолічний тиск;
5) середній тиск?
Електрокардіографія.
Розшифрування
нормальної ЕКГ
1. Коли ритм ЕКГ називають
правильним:
1) інтервали К-К відрізня-
ються більше ніж на 10 9;
інтервали К-К відрізня-
ються не більше ніж на 0,1 с;
3) інтервали А-А відрізня-
ються більше ніж на 0,1 с;
4) інтервали В-К відрізня-
ються більше ніж на 0,2 с;
5) інтервали К-К відрізня-
ються більше ніж на 0,3 с?
2. Що таке правильний синусо-
вий ритм:
1) зубець Р перед кожним ком-
лексом ОК5 негативний;
руб Р позитивний перед
жним комплексом ОК),
тривалість К-К коливається в
межах 0,15--0,45 с;
3) зубець Р перед кожним
комплексом ОКУ позитивний,
тривалість К-К коливається в
межах до 0,10 с;
4) зубець Р перед кожним
комплексом ОКУ -- не одна-
ковий за амплітудою і фор-
мою;
5) зубець Р є не перед кожним
90
комплексом ОБУ, інтервал Р-О
коливається від 0,25 до 0,35 с?
3. В якому місці провідної систе-
ми серця в нормі виникає імпульс
збудження:
у пазухо-передсердному
(синусовому) вузлі;
2) у передсердно-шлуночково-
му вузлі;
3) у лівій ніжці передсердно-
шлуночкового пучка (пучка
Гіса);
4) у правій ніжці передсердно-
шлуночкового пучка;
5) у серцевих провідникових
міоцитах (волокнах Пуркіньє)?
4. Що означає вислів «зубець Р
синусового походження»:
Т) не перед кожним комплек-
сом ОБУ є зубець Р;
2) зубець Р нашаровується на
комплекс ОКУ;
2 дія Р є перед кожним
Омплексом ОК5, однаковий
за формою і величиною, пози-
тивний;
4) зубець Р є перед кожним
комплексом ОКУ, неоднако-
вий за амплітудою;
5) зубець Р негативний перед
кожним комплексом ОКУ?
5, Який інтервал ЕКГ використо-
вують для визначення частоти
серцевих імпульсів:
1) Р-0;
2) ОБ5;
ОБУТ;
В-К?
6. Що реєструє інтервал Х-К ЕКГ:
І) внутрішньопередсердну про політопний ритм;
провідність; біт гіпертрофію міокарда;
2) внутрішньошлуночкову ) про запальні зміни в міо-
провідність; карді?
3) передсердно-шлуночкову 11. Про що свідчить знижений
провідність; вольтаж ЕКГ:
ривалість серцевого циклу; 1) про зміщення електричної
скорочення шлуночків? осі серця;
7. Яка в нормі частота серцевих 2) про тахікардію;
імпульсів: 3) про політопний ритм;
( 2 60-- 80 за1 хв; с гіпертрофію міокарда;
) 40-- 60 за 1 хв; про запальні та склеротичні
3) 90--120 за 1 хв; зміни в міокарді?
4) 120--240 за 1 хв; 12. Електрична вісь серця відхи-
5) 30-- 40за 1 хв? лена вліво, коли:
8. Як визначити вольтаж ЕКГ: у І відведенні найвищий
1) виміряти амплітуду К у І зубець К, у ПІ -- найглибший
стандартному відведенні; зубець 5;
2) виміряти амплітуду К у П 2) у ПІ відведенні найвищий
стандартному відведенні; зубець В, у І -- найглибший
3) виміряти амплітуду 5 у П зубець 5;
стандартному відведенні; 3) найвищий зубець К у П
/ изначити суму амплітуд К відведенні;
У І, П, ПІ стандартних відве- 4) найвищий зубець К у ПІ
деннях; відведенні;
5) визначити амплітуду К у 5) найвищий зубець К у І
грудних відведеннях? відведенні.
9. В якому стандартному відве- 13. Електрична вісь серця відхи-
денні ЕКТ в нормі спостерігаєть- лена вправо, коли:
ся найвищий вольтаж зубців: 1) у І відведенні найвищий
1) Г зубець ХК, у ПІ - - найглибший
Пп; бець 5;
ПІ; 55 ПІ відведенні найвищий
4) ПІ на висоті вдиху? зубець Я, у 1 -- найглибший
. 10. Про що свідчить підвищений
вольтаж ЕКГ:
зубець 5;
3) найвищий зубець К у П
Т) про функціональну слаб- відведенні;
кість міокарда; 4) найвищий зубець К у І
2) про тахікардію; відведенні;
91
 5) найвищий зубець К у ПІ 4)91--18079; /бпроцес відновлення в міо- 2) правого шлуночка;
відведенні. 5) 0--(-18079)2 карді шлуночків; 3) міжшлуночкової перегород-
14. Електрична вісь серця не 18. Яка величина кута б на ЕКГ 5) скорочення передсердь? ки;
відхилена, коли: характерна для лівограми: . 23.В якому відведенні зубець Тв 4) передньої стінки лівого
1) у Т відведенні найвищий 1) 0--3079; , нормі завжди негативний: шлуночка;
зубець К, у ПІ - - найглибший 2) 30--7079; 1) І стандартному; задньої стінки лівого шлу-
зубець 5; 3170--909; 2) П стандартному; ночка.
2) у ПІ відведенні найвищий 0--(-1807); 3) Ш стандартному; 28. З яких відділів серця реєс-
зубець К, у І-му -- найглиб- у 90--(11802)? «З АУк; труються потенціали в МУ 1 МІ
19, Яка величина кута б на ЕКГ )АМЕ? грудних відведеннях:
ий зубець 5;
характерна для правограми: 24. В якому грудному відведенні 1) правого передсердя;
(3) найвищий зубець К у П
"відведенні; І) 0-30; ЕКГ в нормі у дорослих людей бічної стінки лівого шлу-
4) найвищий зубець К у ПІ 2) 30--709; . може спостерігатися негативний ночка;
відведенні; 3) 70--909; - зубець Т: 3) правого шлуночка;
5) найвищий зубець К у І 0-(-1802); М 4) міжшлуночкової перегород-
відведенні. 90--(11802)? 2)У, ки;
20. Що реєструє зубець Р на ЕКГ: 3) Хо 5) верхівки серця?
15. Яка величина кута б на ЕКГ
у людей нормостенічного типу
Ху/збудження передсерць; ФУ, 29. Який інтервал називається
2) збудження шлуночків; 5) У,? електричною систолою серця:
Конституції: 25. В якому відведенні зубець Р
0--302;
3) скорочення передсердь; Р--0і
4) скорочення шлуночків; . обов'язково має бути негативним: О-ї
1--7079;
5) збудженя ніжок пересерд- 1) І стандартному; 3) ОБ5;
3) 71--907;
но-шлуночкового пучка? 2) П стандартному; 4)К--В;
4) 91--1807; 3) ПІ стандартному;
21. Яку провідність реєструє 3) Рез?
5) 0--(-1802)? ФАУВ;
комплекс ОКУ: 30. Що визначають за допомогою
16. Яка величина кута Ох в разі пересердно-шлуночкову; 5) АМЕ? таблиці Базетта:
горизонтального розташування канон нанкрну 26. | стандартне відведення реєс- іхелектричну вісь серця;
електричної осі серця: 3) внутрішньопередсердну; трує переважно потенціал: вічно показник;
0--302; 4) провідність по правій ніжці 1) правого передсердя; 3) кут О;
31--7072; передсердно-шлуночкового 2) правого шлуночка; 4) величину інтервалів і зубців
3) 71--908; пучка; 3) міжшлуночкової перегород- ЕКГ;
4) 91--1807; 5) провідність по лівій ніжці ки; 5) амплітуду зубців?
5) 0--(-1809) передсердно-шлуночкового передньої стінки лівого 31. Про що свідчить збільшення
17. Яка величина кута 0 в разі пучка? шлуночка; величини систолічного показ-
вертикального розташування 22. Що реєструє зубець Тна ЕКГ: 5) задньої стінки лівого шлу- ника;
електричної осі серця: 1) збудження передсердь; ночка. функціональну слабкість
1) 0 --307; 2) збудження шлуночків; 27. ПІ стандартне відведення токарда;
2) 31--70?; 3) напрямок електричної осі реєструє переважно потенціал: 2) тахікардію;
ін 902; серця; 1) правого передсердя; 3) політопний ритм;

92 93
 4) гіпертрофію міокарда; Со руки 1 лівої ноги; ведення, в яких величини В і5 4) ПІ стандартне на висоті
5) порушення внутрішньо- лівої руки 1 правої ноги? однакові; вдиху?
серцевої провідності? 37. Скільки грудних відведень має 4) грудне відведення, в якому 42. Яке з відведень ЕКГ є дзер-
32. Нормальна тривалість зубця Р: бути під час реєстрації біо- зубець К більший від зубця 5; кальним відображенням І стан-
1) 0,02---0,03 с; потенціалів серця: 5) грудне відведення, в якому дартного відведення:
2) 0,03---0,04 с; 1) три; зубець ХК менший від зубця 57 1) АМІ;
0,04---0,06 с; 2) двадцять; 41. Яке зі стандартних відведень 2) АМЕ;
0,06---0,10 с; шість; нагадує відведення АМІ М
5) 0,12--0,18 с. ) одне; ї АМЕ;
33. Яка тривалість комплексу 5) дев'ять? 2)П; 5) У,
ОБУ у нормі: 38. Де визначають четверту пози- 3) ПІ;
1) 0,02--0,05 с;
цію грудного електрода:
0,06---0,10 с;
1) праворуч біля груднини в | Розділ З
3) 0,16--0,20 с; четвертому міжребровому про-
4) 0,21--0,30 с;
5) 0,30---0,40 с?
міжку; | ТРАВНА СИСТЕМА
2) ліворуч біля груднини в
34. З яких кінцівок відводяться четвертому міжребровому про- Обстеження хворих 4. Відсутність апетиту:
потенціали під час реєстрації І міжку; погехіа;
із захворюваннями
стандартного відведення: 3) по лівій передній пахвовій 2) Бурогехіа;
же кінцівок; травного тракту 3) сібоїобіа;
нії;
нижніх кінцівок; 4) егисіайоп;
9 верхівці серця; Фізикальне обстеження
3) правої руки і лівої ноги; 5) гебигеїабоп.
по задній пахвовій лінії . 1.Зниження апетиту:
4) лівої руки і лівої ноги; ліворуч? 5. Відрижка їжею:
Г) апогехіа;
5) лівої руки і правої ноги? 39. Яке грудне відведення ЕКГ в 1) апогехіа;
урогехіа;
35. Відяких кінцівок відводяться 2) Пурогехіа;
нормі відповідає перехідній зоні: сібоїобіа;
електричні потенціали під час У; 3) егисіабоп;
4) егисіайіоп;
реєстрації П стандартного відве- сібобобіа;
МУ, 5) тебигейаноп.
дення: ном
1) верхніх кінцівок; ЗУ У; 2. Печія:
М 5
Т) апогехіа; 6. Блювання:
2) нижніх кінцівок;
равої руки і лівої ноги;
5) У? 2) сібоїобіа; 1) руго5і8;
40. Які ознаки перехідної зони на 3) егистайоп; 2) пайзає;
4) лівої руки 1 правої ноги; ЕКГ: егастайоп;
уго5і8;
5) правої руки і правої ноги? грудне відведення, в якому опаіїця (етезіг);
пацяеа.
36. Відяких кінцівок відводяться ) сібобобіа.
еличини зубців К і 5 одна- 3. Нудота:
потенціали під час реєстрації ПІ кові; 7. Страх перед їдою через виник-
1) апогехіа;
стандартного відведення: нення болю в шлунку:
2) стандартне відведення, в 2) сібобобіа;
1) верхніх кінцівок; 1) апогехіа;
якому величини зубців К 1 5 3) егисіайоп;
2) нижніх кінцівок;
однакові; 4) руго5і8; 2) рурогехіа;
3) правої руки 1 лівої ноги; 3) посилені однополюсні від- ібобобіа;
пайзає.
94 Я
 виразкової хвороби шлунка з 22. Вранішнє кисле блювання
4) егисіайоп; холангіту;
локалізацією виразки в кардії: характерне для:
5) геригенабоп. иразкової хвороби шлунка
1) нічний; Г) виразкової хвороби шлунка;
8. Відрижка повітрям: ї дванадцятипалої кишки;
2) голодний; иразкової хвороби дванад-
1) апогехіа; 3) жовчнокам'яної хвороби;
ісля їди; цятипалої кишки;
2) Ппурогехіа; 4) коліту; 3) холециститу;
5) гепатиту? 4) постійний;
3) сібоїобіа; 4) панкреатиту;
14. Для якого захворювання 5) оперізувальний?
ванною 5) цирозу печінки.
5) геригейаноп. характерний так званий голодний 18. Яким буває апетит у хворого
із синдромом підвищеної кислот». 23. Особливість блювання у
9. Здуття живота: біль:
ності шлункового соку: хворих із синдромом стенозу
Г) сіробобіа; 1) холециститу;
1) спотворений; воротаря:
екеогізти5; 2) панкреатиту;
2) нормальний; Т) у блювотинні є домішки
) мацзає; 3) холангіту;
3) знижений; жовчі;
4) уотіїц5; иразкової хвороби дванад- є домішки
д)Жідвищений; 2) у блювотинні
5) егизтайо. цятипалої кишки;
відраза до м'яса? крові;
10. Що таке метеоризм: 5) виразкової хвороби шлунка?
| 19, Характер відрижки у хворих 3) у блювотинні наявна непере-
дуття товстої кишки; 15. Біль у надчерев'ї, що має
2) здуття тонкої кишки і шлунка; оперізувальний характер та ірраді- із синдромом зниженої кислот- травлена Їжа;
ності шлункового соку: блювотинні наявна Їжа,
3) зниження апетиту; ює в спину, свідчить про: пожита напередодні.
1) гастрит або виразкову хво- Г) відрижка повітрям;
4) печія в стравоході;
відрижка із запахом тухлих 24. В основі печії в стравоході є:
5) нудота? робу шлунка; Г) атрофія слизової оболонки
11. Що таке флатуленція: 2) дуоденіт або виразкову хво- яєць;
3) відрижка їжею; шлунка;
1) зниження апетиту; робу дванадцятипалої кишки;
4) відрижка кислим. 2) гіпохлоргідрія;
2) печія в стравоході; 3) панкреатит;
. 20. Відрижка із запахом тухлих 3) ахлоргідрія;
бути тонкої кишки і шлун- 4) холецистит;
гастроезофагеальний реф-
ка; подразнення черевного яєць характерна для:
Т) виразкової хвороби шлунка; юкс;
4) відрижка; сплетення внаслідок захворю-
2) виразкової хвороби дванад- 5) гастродуоденальний реф-
5) блювання? вання шлунка, дванадцяти-
ятипалої кишки; люкс.
12. Що таке ахалазія кардії: палої кишки, жовчного міху-
8) раку шлунка; 25. Блювання кавовою гущею
порушення здатності до ра, підшлункової залози.
4) цирозу печінки; характерне для:
розслаблення непосмугованих 16. Час появи больового синдро- 1) стенозу воротаря;
волокон м'яза--замикача му після споживання їжі у хворих 5) панкреатиту.
21. Чим відрізняється шлункове 2) шлункової кровотечі на фо-
стравоходу; на виразкову хворобу дванадцяти-
| блювання від блювання іншого і ахілії;
2) печія; палої кишки:
шлункової кровотечі на фо-
3) нудота; 1) через 4-8 год; , походження:
1) не пов'язане з їдою; ні нормохлоргідрії або гіпер-
4) виразка кардії шлунка; 2) через 10 хв;
2) чітко пов'язане з їдою; хлоргідрії;
5) міокардит? через 3--2 год;
блювання великою кількіс- 4) жовтяниці;
13. Для якого захворювання трав- через 30 хв;
тю кислого вмісту; 5) зловживання кавою.
ної системи найбільш характер- 5) після їди.
26. Блювання їжею, яку було
4) блювання натще?
ний сезонний біль: 17. Який біль характерний для
7-- 1-2560 97
96
спожито 1--2 доби тому, харак- 5) у разі паренхіматозної жовтя- истий, сосочки добре вира- великі білі плями, можна думати
терне для: ниці? ені; про: :
тенозу воротаря; 31. Якими найчастіше бувають 2) чистий, сосочки зглад- анемію;
раку шлунка; випорожнення, якщо у хворого жені; андидамікоз;
3) виразкової хвороби шлунка; підвищена кислотність шлунко- 3) обкладений білим нальо- ) хворобу Аддісона;
4) виразкової хвороби дванад- вого соку: том, сосочки добре виражені; 4) кір;
цятипалої кишки; акрепи; 4) обкладений коричневим 5) рахіт.
5) атрофічного гастриту та проноси; нальотом, сосочки згладжені; 40. Кандидамікоз ротової порож-
гастроптозу. 3) чергування закрепів 1 про- 5) малиновий. нини,буває в разі:
27. Про що свідчить дьогте- носів; 36. Який вигляд має язик хворого ізкого ослаблення організ-
подібний колір калових мас: 4) нормальні; зі зниженою секрецією шлунко- у та імунітету;
лункову кровотечу; 5) з неперетравленими решт- вого соку: 2) рахіту;
стравохідну кровотечу; ками їжі? 1) чистий, сосочки добре вира- 3) В фолієводефіцитної
3) кишкову кровотечу; 32. Які випорожнення найбільш ені; анемії;
4) кровотечу з гемороїдальних характерні для зниженої кислот- 2)учистий, сосочки згладжені; 4) мікседеми;
вен? ності шлункового соку: обкладений білим нальо- 5) кретинізму.
28. Який вигляд калу характер- 1) нормальні; том, сосочки добре виражені; 41. Кандидамікоз ротової порож-
ний для шлункової кровотечі: "У проноси; 4) обкладений коричневим нини характерний для:
1) з домішками свіжої крові; закрепи; нальотом, сосочки згладжені; Т) виразкової хвороби дванад-
) з домішками слизу; 4) чергування закрепів з нор- 5) малиновий? цятипалої кишни;
З дьогтеподібний; мальними випорожненнями? . 37. Для якої патології характер- , тану після лікування анти-
4) нормальний; 33. Для якого захворювання - ний обкладений язик: тотиками;
5) безбарвний? найбільш характерний синдром Т) виразкової хвороби; 3) гастриту типу В;
29. У разі якого захворювання Курвуазьє- -Терр'є: 2) гепатиту; 4) гастриту типу А;
найчастіше спостерігають свіжу 1) холангіту; 3) ентериту; 5) жовчнокам'яної хвороби.
кров у калі: 2) холециститу; гострого та хронічного 42. Довготривалий системний
1) коліту; 3) панкреатиту; гастриту; кандидамікоз, який не піддається
2) виразкової хвороби дванад- раку головки підшлункової 5) езофагіту? лікуванню, може бути першою
цятипалої кишки; алози? . 38. З чого утворюється наліт на ознакою:
3) виразкової хвороби шлунка; 34. Який симптом найбільш ха- язиці: 1) виразкової хвороби шлунка;
4) раку шлунка; рактерний для ураження товстої 1) зі змертвілого епітелію; НІДу;
геморою? кишки: 2) зі скупчення лейкоцитів; 3) коліту;
303Коли спостерігають мелену: 1) біль у ділянці надчерев'я; 3) зі скупчення бактерій; 4) ентериту;
1) у разі кровотечі в черевну 2) метеоризм; із залишків їжі; 5) гепатиту.
порожнину; тенезми; зі змертвілого епітелію, 43. Живіт має форму жаб'ячого
2) у разі кишкової кровотечі; дьогтеподібні випорожнення? скупчення лейкоцитів, бак- в разі:
разі шлункової кровотечі; 35. Вигляд язика у хворого Із терій, залишків їжі? 1) метеоризму;
у разі гемолітичної жовтя- синдромом підвищеної кислот- 39. Якщо на язику є білі бляшки, З асциту;
ниці; ності шлункового соку: розташовані окремо або злиті у 3) вагітності;
ж
98 99
 4) ожиріння; 3) ожиріння;
5) перитоніту. 4) набряк передньої стінки 53. Дошкоподібний живіт харак- 4) вище від пупка на 3--4 см;
44. Перкуторний звук під час ивота; терний для: 5) нижче від пупка на 3--4 см?
перкусії живота здорової людини пілоростеноз. 1) метеоризму; 58. Коли пальпується мала криви-
буває: 49. Симптом флуктуації харак- 2) асциту; | нашлунка:
1) тупим; терний для: 3) вагітності; в нормі;
2) притупленим; 1) метеоризму; 4 ожиріння; а наявності гастроптозу;
3) притупленим тимпанічним; еритоніту. у 3) за наявності збільшення
сциту;
иавічним, ожиріння; 54. Яка ознака є найбільш типо- шлунка;
5) голосним низьким тимпа- 4) набряку передньої стінки вою для стенозу воротаря: 4) за наявності зменшення
нічним? живота; 1) западання живота в ділянці шлунка;
45. Який перкуторний звук харак- 5) пілоростенозу. дчерев'я; 5) у хворих на гастрит?
терний для метеоризму: 50. Завдяки якому методу можна видима перистальтика в 59. Куди топографічно на перед-
1) тупий; визначити наявність вільної ріди- ділянці шлунка; ню стінку живота проектується
2) притуплений; ни в черевній порожнині: 3) здуття живота; воротарно-дванадцятипалокиш-
3) притуплений тимпанічний; Г) зондування; 4) асиметрія живота; кова (пілородуоденальна) ді-
4) коробковий; еркусії; 5) дошкоподібний живіт? лянка:
су низький тимпа- огляду; 55, З якого відрізку кишок почи- ісектриса кута, утвореного
нічний? 4) гастроскопії; нається глибока пальпація за ерединною лінією тіла та
46. Який перкуторний звук харак- 5) аускультації? Образцовим- -Стражеском: нижньою межею шлунка;
терний для асциту: 51. Шум тертя очеревини вислу- 1) сліпої кишки; 2) бісектриса кута, утвореного
тупий або притуплений; ховується в разі: 2) поперечної ободової кишки; серединною лінією тіла 1 гори-
коробковий; 1) посиленої перистальтики 3) червоподібного відростка зонтальною лінією, що прохо-
3) притуплений тимпанічний; кишок; іпої кишки; дить на рівні пупка;
4) тимпанічний; коліту та периколіту; анадаоівнї кишки; 3) бісектриса кута, утвореного
5) голосний низький тимпа- еритоніту; 5) висхідної ободової кишки? краєм прямого м'яза живота і
нічний? ентериту; нижньою межею шлунка?
56. Попоречна ободова кишка
47. Шум плеску Гіппократа буває 5) жовчнокам'яної хвороби. 60. Для діагностики виразкової
розташована:
за наявності: 52. Симптом м'язового захисту хвороби передусім використо-
1) на рівні пупка;
Г) повітря в шлунку; (4еїепсе пли5сиїіаїге) характерний вують:
2) на 1--2 см вище від пупка;
рідини в шлунку; для: 1) дуоденальне зондування;
3) на2--3 см вище від пупка;
великої кількості рідини та 1) запалення органів черевної 2) рентгеноскопію;
4) на2--3 см нижче від пупка;
повітря в шлунку; порожнини; на 2--3 см нижче від вели-
3) рентгенографію;
4) асциту; запалення очеревини; 4) фракційне дослідження
кої кривини шлунка.
5) метеоризму. виразкової хвороби шлун- шлункового вмісту;
57. Де в нормі проходить нижня | фіброгастроскопію?
48. Шум плеску може свідчити ка; межа шлунка:
про: 4) виразкової хвороби дванад- 61. Який метод дослідження в разі
нижче від пупка на 2--3 см;
1) метеоризм; цятипалої кишки; підозри на виразкову хворобу слід
ище від пупка на 2-3 см; використати перед фракційним
2) асцит; 5) пілоростенозу. 3) нарівні пупка;
дослідженням шлункового вмісту:
100
101
КОріброгастроскопію; 65. Який рентгенологічний симп- 4) аналізів вмісту дванадцяти- Дослідження
2) рентгеноскопію; том найбільш характерний для ої кишки і слини; шлункового соку
3) дослідження калу на прихо- раку шлунка: дихального (уреазного) 1. Який з методів найбільш точно
вану кров; 1) згладженість складок слизо- тесту, серологічного обсте- відображає секреторну функцію
4) рентгеноскопію; вої оболонки; ження крові, біопсії слизової шлунка:
5) ультразвукове дослідження? 2) сповільнення евакуації; оболонки шлунка з мікро- 1) одномоментний (товстим
62. Який із зазначених методів 3) симптом ніші; скопією мазка? зондом);
обстеження є найбільш точним у 4) деформація шлунка; 69. Про що свідчить позитивна (0) фракційний (тонким зон-
діагностиці гастриту: дефект наповнення? реакція бензидинової проби під дом);
1) рентгенологічний; 66. Який рентгенологічний симп- час дослідження калу: 3) беззондові (уропепсин, дес-
2) дослідження шлункової том є найтиповішим для виразко- 1) наявність яєць глистів; моїдна проба, іонообмінні
секреції; вої хвороби (наявності відкритої рен прихованої крові; смоли та ін.); і
астробіопсія; виразки): наявність жовчних пігмен- 4) радіометричний?
4) пальпація; 1) згрубілі складки слизової тів; 2. Основний аргумент на користь
5) перкусія? оболонки; 4) наявність стеркобіліну? переваги фракційного зонду-
63. Який гастрит належить до сповільнена евакуація; 70. Про яке захворювання може вання над одномоментним:
типу А: симптом ніші; свідчити позитивна реакція Г) хворому легше ковтати тон-
1) спричинений бактерією деформація шлунка; Грегерина під час обстеження кий зонд, ніж товстий;
еПсобастег руїогу; 5) симптом дефекту напов- калу: 2) зручніше ковтати зонд один
ри о без нення? 1) механічну жовтяницю; аз, ніж два;
3) атрофічний; 67. Що таке іригоскопія: виразкову хворобу шлунка обстеження шлункової сек-
4) хронічний гастрит на фоні 1) ендоскопічне обстеження ї дванадцятипалої кишки; реції в динамиці;
підвищеної кислотності шлун- тонкої КИШКИ; 3) коліт; 4) застосування рідких проб-
кового соку; 2) ендоскопічне обстеження 4) гепатит? них сніданків.
5) хронічний гастрит на фоні ВСтОЇ КИШКИ; 71. Про що свідчать домішки 3. Якому з пробних сніданків нині
зниженої кислотності шлунко- онтрастна клізма для рент- слизу в калі? надають перевагу під час обсте-
вого соку? енологічного обстеження про коліт; ження шлункової секреції:
64. Який гастрит належить до кишок; про ентерит; 1) алкогольному (Ерманна);
типу В: 4) рентгенологічне обстежен- 3) про геморой; 2) капустяному (Лепорського);
б спричинений бактерією ня травного тракту; 4) про виразкову хворобу шлун- 3) м'ясному бульйону (Зим-
Неїсорастівг руїогу; 5) лапароскопічне обстеження ка і дванадцятипалої ки- цького);
2) автоїмунний; черевної порожнини? шки? ветаміновону
3) атрофічний; 638. За допомогою яких обстежень 72. Про який гельмінтоз свідчить 4, Який найсильніший подразник
4) хронічний гастрит на фоні можна визначити наявність Неї!- наявність яєць волосоголовця у шлункової секреції:
підвищеної кислотності шлун- собасіег руїогу: випорожненнях: 1) капустяний сік;
кового соку; 1) аналізів калу 1 жовчі; 1) ентеробіоз; 2) алкоголь;
5) хронічний гастрит на фоні 2) аналізів жовчі, калу, сечі; трихоцефальоз; 3) кава;
зниженої кислотності шлунко- 3) аналізів жовчі, шлункового 3) аскаридоз; 4) інсулін;
вого соку? соку іслини; 4) амебіаз? гістамін?

102 103
5. Який з пробних сніданків є
найбільш фізіологічним:
1) кофеїновий (Кача);
2) алкогольний (Ерманна);
3) гістаміновий;
ФФужапустяний (Лепорського)?
6. Який метод використовують
для дослідження вільної соляної
кислоти в шлунковому сокові під
час фракційного зондування?
1) радіотелеметричний;
2) рН-метричний;
тетраційний;
4) комплексонометричний?
7. В яких одиницях визначають
кислотність шлункового соку:
1) у кілограмах;
ОД у титраційних одиницях;
3) у відсотках;
4) у промілях?
8. Яку речовину використовують
для дитрування шлункового соку:
0,1 90 їдкий натр;
2) 0,1 Ус соляну кислоту;
3) 0,1 92 їдке калі;
4) 0,1 Ус сірчану кислоту?
9. Вміст вільної соляної кислоти
у здорової людини натще:
1) 30 титраційних одиниць;
0--20 титраційних оди-
ниць;
3) 50 титраційних одиниць;
4) 30 титраційних одиниць;
5) 60 титраційних одиниць.
10. Як називається знижений
вміст вільної соляної кислоти в
шлунковому сокові:
ахлоргідрія;
канава
104
3) нормохлоргідрія; 16. Про яку функцію шлунка 21. Для якого захворювання
4) гіперхлоргідрія? можна судити за кількістю пеп- характерна ахлоргідрія:
11. Як називається високий вміст сину в шлунковому вмісті: раку шлунка;
вільної соляної кислоти в шлун- 1) кислототворну; 2) холециститу;
ковому СОКОВі: 'ферментотворну; 3) гастриту;
1) гіпохлоргідрія; 3) моторно-евакуаторну; 4) виразкової хвороби?
7, реа 4) гемостатичну? 22. Для якого захворювання
3) нормохлоргідрія; характерна гістаміностійка ахлор-
17. Для якого захворювання
4) ахлоргідрія? гідрія:
найбільш характерна гіперсек-
12. Як називається відсутність 1) холециститу;
реція:
вільної соляної кислоти в шлун- 2) гастриту;
1) гастриту;
ковому Ссокові: аку шлунка;
2) раку шлунка;
1) ахілія;
(О)виразкової хвороби дванад- :4) панкреатиту;
2) гіперхлоргідрія; 5) виразкової хвороби дванад-
цятипалої кишки;
3) гіпохлоргідрія; цятипалої кишки?
4) холециститу?
ідзан 23. Про яке захворювання свід-
13. Як називається відсутність 18. Яка кислотність найчастіше
спостерігається у хворих на ви- чить позитивна реакція на мо-
соляної кислоти і пепсину в лочну кислоту в шлунковому
шлунковому сокові: разкову хворобу дванадцятипалої
кишки: сокові:
1) ахлоргідрія; 1) гастрит;
ахілія;
1) нормохлоргідрія;
2) гіпохлоргідрія;
2) виразкову хворобу;
3) гіпохлоргідрія; 3) спазм воротаря;
іперхлоргідрія;
4) гіперхлоргідрія? рак шлунка?
4) ахлоргідрія;
5) ахілія? 24. Для якого захворювання
14. Про що свідчать високі циф- характерний високий показник
ри загальної кислотності за 19. Для якого захворювання загальної кислотності та відсут-
відсутності вільної соляної кис- найбільш характерна гіперхлор- ність вільної соляної кислоти:
лоти в шлунковому сокові: гідрія: 1) гастриту;
1) помилку під час визначення; Г) холециститу; 2) анемії Бірмера;
аявність молочної кислоти; звиразкової хвороби дванад- раку шлунка;
3) наявність грибів? цятипалої кишки;
4) виразкової хвороби?
15. Про яку секрецію свідчить 3) гастриту; 25. Про що свідчить наявність
наявність у шлунковому сокові 4) раку шлунка? великої кількості еритроцитів у
молочної кислоти: 20. Для якого захворювання шлунковому вмісті:
1) нормохлоргідрію; характерна ахілія: 1) виразкову хворобу дванад-
ахлоргідрію; 1) ерозивного гастриту; цятипалої кишки;
3) гіпохлоргідрію; 2) виразкової хвороби; 2) гастрит;
4) гіперхлоргідрію; фр шлунка; стеноз воротаря;
5) шлункову ахілію? 4) гострого гастриту? 4) рак шлунка?
105
26. Про яке ускладнення виразко-
вої хвороби шлунка свідчить
поява в шлунковому вмісті крох-
мальних зерен:
1) гострий панкреатит;
2)хронічний холецистит;
пілоростеноз;
4) малігнізацію виразки;
5) виразкову кровотечу?
27. Яка рН базальної секреції
характерна для хронічного гас-
триту з підвищеною секреторною
функцією шлунка:
рН менше ніж 1,0;
2) рН більше ніж 2,0;
3) рН більше ніж 2,5;
4) рН більше ніж 3,0;
5) рН більше ніж 4,57
28. Яка величина рН у разі макси-
мальної стимуляції гістаміном
характерна для хронічного гас-
триту зі зниженою секреторною
функцією шлунка:
1) рН більше ніж 4,5;
рН більше ніж 2,5;
3) рН менше ніж 2,0;
4)рН менше ніж 5,4;
5) рН більше ніж 5,02
Обстеження хворих
із захворюваннями
печінки, жовчних
шляхів
та підшлункової залози
Фізикальне обстеження
1. Гострий нападоподібний біль у
правому підребер'ї називається:
106
|) спленомегалією;
2) метеоризмом;
3) гепатолієнальним синдро-
мом;
4) меленою;
печінковою колікою.
2. Для якого захворювання харак-
терна печінкова коліка:
1) хвороби Боткіна;
овчнокам'яної хвороби;
) алкогольного гепатиту;
4) раку печінки;
5) раку головки пілшлункової
залози?
3. Найтиповіша іррадіація болю
у разі синдрому печінкової коліки:
1) у ліву руку;
у праве стегно;
ФУ праву лопатку;
4)у нижній відділ живота;
5) у ліве підребер'я.
4. Характер болю у разі збільшен-
ня печінки:
9 постійний тупий;
нападоподібний, коротко-
часний;
3) нападоподібний, трива-
лий;
4) оперізувальний.
5, Висока температура тіла може
бути проявом:
1) виразкової хвороби шлунка;
2) хронічного персистуючого
гепатиту;
калькульозного холециститу;
хронічного гастриту.
6. Свербіння шкіри найбільш
характерне для:
механічної жовтяниці;
2) паренхіматозної жовтяниці;
3) гемолітичної жовтяниці;
4) властиве всім типам жовтя-
ниці.
7. Виникнення жовтяничного
забарвлення шкіри пов'язане з
підвищенням вмісту:
Г) жовчних кислот у крові;
2) уробіліногену;
3) стеркобіліногену;
білірубіну в крові.
8. Асцит у хворих пов'язаний:
Т) з підвищенням вмісту білі-
рубіну в крові;
2) зі збільшенням селезінки;
3) зі збільшенням печінки;
(Фіз портальною гіпертензією.
9. Скарги на метеоризм бувають
у хворих на:
1) холецистит;
2) вірусний гепатит;
9) разі переходу хронічного
гепатиту в цироз;
4) гострий гастрит.
10. Блювання масами кольору
кавової гущі буває у хворих:
1) на хворобу Боткіна;
2) із пухлиною товстої кишки;
8) на цироз печінки, ускладне-
ний кровотечею з вен страво-
ходу;
4) на туберкульоз легенів;
5) із жовтяницею.
11. Схильність до проносів харак-
терна для:
1) виразкової хвороби дванад-
цятипалої кишки;
2) ерозивного дуоденіту;
9 хронічного панкреатиту;
4) хронічного гастриту з під-
вищеною кислотністю шлун-
кового соку.
12. Мелена може свідчити про:
1) хворобу Боткіна;
2) геморой;
3) хронічний панкреатит;
цироз печінки, ускладнений
кровотечею з вен стравоходу;
5) пухлину сечового міхура.
13. За допомогою якого методу
можна найточніше визначити
нижню межу печінки:
1) перкусії;
пальпації;
) аускультації;
4) рентгенологічного;
5) стетоакустичної перкусії?
14. Де розташована в нормі ниж-
ня межа печінки по середньо-
ключичній лінії:
на рівні правої ребрової
дуги;
2) на | см вище від правої
ребрової дуги;
3) на 2 см нижче від правої
ребрової дуги;
4) на рівні пупка;
5) нижче від пупка на 2 см?
15. Який метод звичайно застосо-
вують для визначення верхньої
межі печінки:
1) аускультацію;
2) пальпацію;
перкусію;
огляд;
5) стетоакустичну перкусію?
16. Розміри печінки за Курловим
у нормі (в сантиметрах):
107

1) 10, 8,9;
2)12,11,16;
9,8,7;
)8,7,6.
17. Для якого захворювання
характерна різко збільшена болю-
ча печінка:
Ф важкої декомпенсації серце-
вої діяльності;
2) цирозу печінки;
3) сифілітичних гум печінки;
4) лейкозу?
18. Горбкувата, дуже щільна
болюча печінка буває у:
1) хворих із тяжкою серцевою
декомпенсацією;
2) хворих із синдромом гост-
ого гепатиту;
фізнюрих на рак печінки або
за наявності метастазів у пе-
чінці;
4) хворих із синдромом жовтя-
ниці.
19. Для якого захворювання
характерно зменшення розмірів
печінки:
цирозу печінки;
) підгострої жовтої дистрофії
печінки;
3) гострого гепатиту;
4) хронічного гепатиту;
5) персистуючого гепатиту?
20. Гепатолієнальний синдром:
1) зменшення печінки і селе-
інки;
9 збільшення печінки і селе-
зінки;
3) зменшення печінки і збіль-
шення селезінки;
108
4) збільшення печінки і змен-
шення селезінки.
21. Для якого захворювання
печінки характерний гепатолі-
єнальний синдром:
1) гострого гепатиту;
2) хронічного гепатиту;
Фо печінки;
4) холангіту;
5) холециститу?
22. Для якого захворювання
характерний синдром портальної
гіпертензії:
1) хвороби Боткіна;
2) хронічного гепатиту;
цирозу печінки;
) холангіту;
5) холециститу?
23. Який із симптомів є найбільш
типовим для портальної гіпер-
тензії:
1) блювання незміненою кро-
в'ю;
(Ф)збільшення печінки;
3) блювання масами кольору
кавової гущі;
4) біль у животі?
24. Найхарактерніший симптом
портальної гіпертензії:
1) закрепи;
2) метеоризм;
3) проноси;
асцит.
25. Збільшення жовчного міхура
характерне для:
1) виразкової хвороби;
2) хронічного панкреатиту;
3) гострого гастриту;
(б механічної жовтяниці;
5) дуоденіту.
26. Що таке симптом Курвуаз'є:
1) болючість у точці проекції
сигмоподібної кишки;
2) болючість у надчерев'ї;
3) болючість у воротарно-
дванадцятипалокишковій (піло-
родуоденальній зоні);
4) пальпація воротарно-
дванадцятипалокишкової ді-
лянки;
ивелклація збільшеного і
олючого жовчного міхура?
27. Синдром Курвуаз'є -- Терр'є:
1) болючість у точці проекції
жовчного міхура;
2) болючість у воротарно-
дванадцятипалокишковій зо-
ні;
3) болючість у надчерев'ї;
4) пальпація збільшеного бо-
лючого краю печінки;
пальпація збільшеного бо-
лючого жовчного міхура,
жовтяниця, больовий синдром.
28. Для якого захворювання
найбільш характерний симптом
Курвуаз'є:
1) холангіту;
2) холециститу;
3) панкреатиту;
браку головки підшлункової
залози?
29. Для хронічного холециститу
характерно:
симптом Кера;
2) симптом Щоткіна--Блюм-
берга;
3) болючість у зоні Шоффара;
4) болючість у точці Дежар-
дена;
5) симптом Менделя.
30. Що таке симптом Ортнера:
Г) болючість у точці проекції
жовчного міхура під час паль-
пації;
болючість під час постукуван-
ня ребром кисті по правій реб-
ровій дузі;
3) болючість в зоні Шоффара;
4) болючість у точці Дежар-
дена?
31. Що таке симптом Кера:
болючість у точці прекції
жовчного міхура під час паль-
пації, особливо на вдихові;
2) болючість під час постуку-
вання ребром кисті по правій
ребровій дузі;
3) болючість у зоні Шоффара;
4) болючість у точці Дежар-
дена?
32. Що таке симптом Мюссі--
Георгієвського, або френікус-
симптом:
1) болючість у точці прекції
жовчного міхура під час паль-
пації, особливо на вдихові;
2) болючість під час постуку-
вання ребром кисті по правій
ебровій дузі;
болючість у зоні проекції
жовчного міхура під час нада-
влювання на діафрагмовий
нерв між ніжками правого
груднинно-ключично-соско-
подібного м'яза;
109
 4) болючість у зоні Шоффара;
5) болючість у точці Дежар-
дена?
33. Для якого захворювання
характерний симптом Ортнера:
1) гастриту;
2) виразкової хвороби;
ронічного холециститу;
4) панкреатиту?
34. Для якого захворювання
характерний симптом Мюссі--
Георгієвського:
1) хронічного гастриту;
ною холециститу;
3) хронічного панкреатиту;
4) хронічного коліту?
35. Для якого захворювання
характерний симптом Кера:
1) хронічного коліту;
2) хронічного панкреатиту;
хронічного гастриту;
хронічного холециститу?
36. Болючість у зоні Шоффара
характерна для:
ронічного панкреатиту;
2) хронічного холециститу;
3) хронічного гастриту;
4) хронічного коліту.
37. Болючість у точці Дежардена
характерна для:
1) хронічного холециститу;
хронічного панкреатиту;
хронічного гастриту;
4) хронічного коліту.
Функціональне обстеження
печінки
1. Який білірубін у нормі визна-
чають у крові:
по
1) прямий; 2) подвійного навантаження 12. Для якого захворювання
9 75 Уб непрямого від загаль- глюкозою; найбільш характерно підвищення
ної кількості; навантаження галактозою; глобулінів сироватки крові:
3) 75 Уб прямого від загальної 4) уведення бромсульфалеїну? гепатиту;
кількості; 7. Яка функціональна проба дуоденіту;
4) відсутній; краще характеризує вуглеводну 3) холециститу;
5) 25 Ус непрямого від загаль- функцію печінки: 4) раку?
ної кількості? 1) навантаження глюкозою; 13. Який із ферментів належить
2. Наявність білірубіну в сечі в нор- 2) подвійне навантаження до органоспецифічних ферментів
мі: глюкозою; печінки:
Г) з'являється періодично; (6) навантаження галактозою; 1) альдолаза;
ідсутній; 4) навантаження левулозою? 2) кисла фосфатаза;
наявні сліди; 8. Методом електрофорезу білків 3) лужна фосфатаза;
4) з'являється у великій кіль- визначають: сорбітдегідрогеназа?
кості. 1) екскреторну функцію печінки; 14, Про що свідчить зміна актив-
3. Яку функцію печінки можна 2) вуглеводну; ності лужної фосфатази:
визначити під час обстеження білковотворну; (механічну жовтяницю;
білірубіну крові: 4) антитоксичну. 2) порушення вуглеводної
|) білковотворну; 9. Яку функцію печінки характе- функції печінки;
СУпігментну; ризують осадові проби (Вельт- 3) порушення антитоксичної
3) вуглеводну; мана, тимолова, Таката- -Ара): функції печінки;
4) антитоксичну? 1) антитоксичну; 4) порушення білковотворної
4. За допомогою якого методу 2) вуглеводну; функції печінки;
вивчають участь печінки в піг- 3) ферментну; 5) регуляцію білкового обміну
менядному обміні: ілкову? внаслідок патології печінки?
Й методу Ван ден Берга; 10. Коагуляційна стрічка Вельт- 15. Про що свідчить зміна актив-
2) реакції Таката - - Ара; мана в нормі дає випадання осаду: ності трансаміназ крові:
3) проби Квіка - - Пителя; 1) у перших 2 пробірках; ураження печінкової парен-
4) реакції Вельтмана? 2) у перших 4 пробірках; ХІМИ;
5. Яку функцію печінки оціню- бу перших 6 пробірках; 2) порушення білковотворної
ють,да методом Ван ден Берга: 4) у 8 пробірках. функції печінки;
Дао 11. Яку функцію печінки можна 3) порушення жовчовиділен-
2) білковотворну; визначити під час дослідження ня;
3) вуглеводну; протромбіну крові: 4) порушення вуглеводної
4) антитоксичну? 1) участь у вуглеводному об- функції печінки?
6. За яким методом вивчають міні; 16. Обстеження якого ферменту
участь печінки у вуглеводному 2) антитоксичну; дає змогу діагностувати вірусний
обміні: білковотворну; гепатит у ранній (безжовтянич-
1) навантаження глюкозою; 4) екскреторну? ний) період:
ПІ
 канон нази
) лужної фосфатази;
3) холінестерази;
4) кислої фосфатази?
17. За допомогою якого методу
вивчають участь печінки у жиро-
вому обміні:
1) осадових проб;
визначення рівня холесте-
рину в крові;
3) визначення ферментів кро-
ві;
4) визначення білкових фрак-
цій крові?
18. Яку функцію можна оцінити
за допомогою проби з натрію
бензоатом:
1) жовчотворну;
антитоксичну;
3) екскреторну;
4) білковотворну?
19. Якою пробою користуються
для вивчення антитоксичної
функції печінки:
1) Ван ден Берга;
з натрію бензоатом;
3) з бромсульфалеїном;
4) з навантаженням галакто-
зою?
20. Якою пробою користуються
для вивчення екскреторної функ-
ції печінки:
Т) з навантаженням галакто-
зою;
з бромсульфалеїном;
3) з натрію бензоатом;
4) Ван ден Берга?
21. Яку функцію печінки можна
112
визначити за даними проби з бром-
сульфалеїном:
1) участь у пігментному обміні;
екскреторну;
3) антитоксичну;
4) білковотворну?
22. Про що свідчить наявність у
крові не більше ніж 5 Ус бром-
сульфалеїну через 45 хв після його
введення:
1) порушення екскреторної
функції печінки;
2) порушення антитоксичної
функції печінки;
нормальну екскреторну
ункцію печінки;
4) нормальну антитоксичну
функцію печінки?
23. Про що свідчить наявність у
крові 60 У бромсульфалеїну
через 45 хв після його введення:
порушення екскректорної
ункції печінки;
2) порушення антитоксичної
функції печінки;
3) нормальну екскректорну
функцію печінки;
4) нормальну антитоксичну
функцію печінки?
24. Для якого виду жовтяниці
характерно підвищення білірубі-
ну в крові:
1) механічної;
2) паренхіматозної;
3) гемолітичної;
усіх видів жовтяниць?
25. Про що свідчить уробілінурія:
1) нормальний білірубіновий
обмін;
2) порушення утворення білі-
біну;
орушення зв'язування білі-
рубіну в печінці;
4) порушення виділення білі-
рубіну?
26. Для якого типу жовтяниці
характерна холемія -- поява в
крові жовчних кислот:
1) паренхіматозної;
і механічної;
гемолітичної;
4) усіх видів жовтяниць?
27. Для якого типу жовтяниці
характерна відсутність уробілі-
ногену в сечі:
1) паренхіматозної;
механічної;
3) гемолітичної;
4) усіх видів жовтяниць?
28. Підвишення кон'югованого
білірубіну спостерігають у разі:
1) гемолітичної жовтяниці;
2) залізодефіцитної анемії;
3) перніціозної анемії;
гемолітичної анемії;
еанічної жовтяниці.
29. Який симптом найбільш
характерний для механічної жов-
тяниці:
Г) свербіж шкіри;
2) жовтяничність шкіри;
3) підвищення рівня біліру-
біну в крові;
ідсутність уробіліну в сечі?
30: Для механічної жовтяниці
найбільш характерно:
1) жовтяничність шкірних
покривів;
8 -- 1-2560
2) підвищення рівня білірубі-ну
в крові;
3) збільшення розмірів печін-
3
(ФЗівідоутність уробіліногену в
сечі.
31. Який показник пігментного
обміну характерний для механіч-
ної жовтяниці:
1) підвищення рівня білірубі-
ну в крові;
2) позитивна реакція на уробі-
лін у сечі;
3) позитивна реакція на стерко-
білін у калі;
відсутність стеркобіліну в
алі?
32. Підвищення некон'юговано-
го білірубіну спостерігають у
разі:
Г) перніціозної анемії;
2) механічної жовтяниці;
3) залізодефіцитної анемії;
гемолітичної жовтяниці;
5) постгеморагічної анемії?
33. Який показник пігментного
обміну характерний для гемо-
літичної жовтяниці:
1) підвищення рівня біліру-
біну в крові;
2) позитивна реакція на уробі-
лін у сечі;
позитивна реакція на біліру-
бін у сечі;
4) негативна реакція на біліру-
бін у сечі?
34. Який показник пігментного
обміну характерний для гемо-
літичної жовтяниці:
ПЗ
 Т) відсутність стеркобіліну в
калі;
2) підвищення рівня білірубіну
рові;
підвищення рівня стеркобі-
ліну в калі;
4) підвищення рівня уробіліну
в сечі?
35. Який показник пігментного
обміну характерний для гемо-
літичної жовтяниці:
1) підвищення рівня прямого
білірубіну в крові;
2) позитивна реакція на уробі-
лін у сечі;
3) позитивна реакція на біліру-
ін у сечі;
ідвищення рівня непрямо-
го білірубіну в крові?
36. Який симптом найбільш харак-
терний для гемолітичної жовтя-
ниці:
1) жовтяниця;
2) збільшення печінки;
3) анемія;
зниження осмотичної ре-
зистентності еритроцитів;
5) зниження рівня гемогло-
біну?
Інструментальні методи
обстеження.
Дуоденальне зондування.
Дослідження калу
1. Рентгенологічний метод для
обстеження концентраційної та
евакуаторної функції жовчного
міхура:
1) ангіографія;
П4
ЩО) холецистографія; 3) магнію сульфатом; 1) вивчення морфології пе-
3) пневмоперитонеум; бенгальським рожевим, чінки;
4) тригоскопія. міченим 731? 2) вивчення екскреторної функ-
2. Який метод обстеження має 7. Що вивчають за допомогою ції печінки;
найбільше значення у діагностиці радіоізотопної гепатографії пе- 3) виявлення каменів у пе-
жовчнокам'яної хвороби: чінки з 3: чінці;
1) опитування; 1) анатомічні межі печінки; ендоскопічний огляд черев-
2) пальпація; 2) анатомічну структуру печін- ної порожнини за допомогою
лоно рафія ки; лапароскопа?
4) іригоскопія; 3) анатомічну структуру жовч- 12. З якою метою використо-
5) дуоденальне зондування? ного міхура; вують лапароскопію:
3. Що є контрастною речовиною (ЗУпоглинально-видільну функ- 1) вивчення морфології пе-
для холецистографії: цію печінки? чінки;
1) сульфат барію; 8. Сканування печінки -- це 2) вивчення розмірів печінки;
2) сульфат магнію; обстеження за допомогою: 3) вивчення екскреторної функ-
ілігност; адіоактивних ізотопів; ії печінки;
4) харчовий сорбіт; рентгенівського випромі- огляду черевної порожни-
5) кардіотрасти? нювання; и?
4. Яким методом користуються 3) лапароскопії; 13. 3 якою метою використову-
для визначення прохідності 4) біопсії; ють лапароскопію:
внутрішньопечінкових жовчних 5) пневмоперитонеуму. І) вивчення морфології пе-
проток: 9.3 якою метою використовують чінки;
1) лапароскопією; метод сканування печінки з "Ди: Єогаду поверхні печінки;
2) спленопортографією; 1) визначення наявності каме- ) визначення розмірів пе-
пекан нів у печінці; чінки;
4) дуоденальним зондуван- 2) вивчення поглинальної 4) контрастування ворітної
ням? функції клітин печінки; вени?
5. Як називається метод контрас- 3) вивчення екскреторної функ- 14. Ехогепатографія - - це обсте-
тування селезінкової та воріт- ції; ження за допомогою:
ної вен: визначення форми і струк- 1) радіоактивних ізотопів;
1) холеграфія; тури печінки? 2) рентгенівського випромі-
Ру зоонцани 10. За допомогою якого методу нювання;
спленопортографія; можна прижиттєво вивчити мор- 3) лапароскопії;
4) лапароскопія? фологію печінки: ультразвукових імпульсів;
6. Якою речовиною користуються 1) сканування; ) пневмоперитонеуму.
для радіоізотопного обстеження пункційної біопсії; 15. З якою метою використо-
печінки: ) лапароскопії; вують ехогепатографію:
1) білігностом; 4) спленопортографії? 1) вивчення поглинальної
2) урографіном; 11. Що таке лапароскопія: функції печінки;
ж
ПУ
 2) вивчення екскреторної функ-
ції печінки;
3) вивчення розмірів і струк-
тури печінки;
для контрастування воріт-
ної вени?
16. Нормальний об'єм жовчного
міхура:
1) 20--30 мл;
40--60 мл;
70--80 мл;
4) 80--100 мл;
5) 10--20 мл.
17. Яка кількість жовчі утво-
рюється в здоровому організмі:
1) до 500 мл;
500--1500 мл;
3) 1500--2000 мл;
4) 2500--3000 мл;
5) понад 3000 мл?
18. Яким чином звичайно отри-
мують міхурову жовч під час дуо-
денального зондування:
1) витікає самостійно через
зонд;
2) після ін'єкції атропіну;
після введення через зонд
магнію сульфату;
4) після застосування на ділян-
ку печінки грілки?
19. Жовч порції «А» має колір:
1) темно-коричневий;
темно-жовтий;
світло-жовтий;
4) зеленуватий;
5) білий.
20. Жовч порції «В» має колір:
1) світло-жовтий;
2) золотисто-жовтий;
116
(бУколір маслини;
4) темно-жовтий. 25. Ознака хронічного запального 29. Про яке захворювання свід-
21. Жовч порції «С» має колір: процесу в жовчному міхурі: чить наявність білірубіну та каль-
1) колір маслини; ниження рівня білірубіну в цію у всіх порціях жовчі:
2) темно-жовтий; жовчі з жовчного міхура; 1) холецистит;
3) зеленуватий; 2) зниження кількості еритро- 2) механічну жовтяницю;
золотисто-жовтий; цитів; жовчнокам'яну хворобу;
блідо-жовтий. 3) зниження кількості циліндрів; ) гепатит?
22. Про що свідчить наявність 4) підвищення рівня біліру- 30. Про що свідчить наявність
лейкоцитів у жовчі порції «А»: біну; кристалів холестерину в жовчі?
1) холецестит; 5) підвищення рівня уробіліну. холелітіаз;
2) гепатит; 26. Ознака хронічного запалення нефролітіаз;
СУдуоденіт; в жовчних протоках: 3) бронхолітіаз;
4) гастрит? І) наявність лейкоцитів у 4) гастролітіаз?
23. Ознака запального процесу в жовчі під час І фази дуоденаль- 31. У зв'язку зчим рекомендуєть-
жовчному міхурі: ного зондування; ся проводити мікроскопічне
1) наявність лейкоцитів у 2) зниження лейкоцитів у дослідження жовчі протягом
жовчі під час І фази фракцій- жовчі під час П фази дуоденаль- перших 10 хв після її отримання:
ного дуоденального зонду- ного зондування; 1) розпадом плоских клітин;
вання; 3) підвищення кількості лей- озпадом лейкоцитів;
2) зниження лейкоцитів у коцитів у жовчі порції «А»; ) випаданням жовчних кис-
жовчі під час П фази дуоденаль- 4) підвищення кількості лей- лот;
ного зондування; коцитів у жовчі порції «В»; 4) розчиненням білірубінату
3) підвищення кількості лей- підвищення кількості лей- кальцію?
коцитів у жовчі порції «А»; коцитів у жовчі порції «С». 32.3 якою метою отримані порції
підвищення кількості лей- . 27. Про яке захворювання свід- жовчі зберігають до моменту
коцитів у жовчі порції «В»; очить наявність у всіх порціях дослідження за температури
5) підвищення кількості лей- жовчі лейкоцитів: 379С:
коцитів у жовчі порції «С». 1) холецистит; ТГ) збереження клітинних еле-
24. Ознака хронічного запального 2) гастрит; ментів;
процесу в жовчному міхурі: 3) гепатит; збереження рухомості най-
1) наявність у жовчі стеркобіліну; (9) дуоденіт? ростіших;
зниження рівня холієвої 28. Про яке захворювання свід- 3) збереження кристалів со-
кислоти; чить наявність у всіх порціях лей;
3) підвищення рівня уробі- жовчі еритроцитів: 4) збереження кристалів білі-
ліну; 1) холецистит; рубіну?
4) зниження кількості еритро- 2) гепатит; 33. Про яке захворювання свід-
цитів; 3) жовчнокам'яну хворобу; чить наявність лямблій у жовчі:
5) зниження рівня уробіліну. 9 виразкову хворобу дванад- 1) стронгілоїдоз;
цятипалої кишки? ілямбліозний холецистит;
П7
 39. Яка рання ознака недостат- 3) анти-НРУ; 4) анти-НВс;
3) трихоцефальоз;
4) ентеробіоз? ності підшлункової залози: 4) анти-НРУ-ІєМ? 5) анти-НВе, ІМ?
Т) наявність стеркобіліну в калі; 6. Як позначають вірус гепатиту Б: 12. Як позначають серцевинний
34. Як називають кал з наявністю 1) анти-НЕУ; Ли
5 стеаторея; антиген вірусу гепатиту В:
великої кількості жиру:
3) чорний колір калу; анти-НВз8; 1) НВ8Ає;
КК иеаторею фунеу.
4) наявність уробіліну в калі; 2) анти-НВе.;
2) мелена; 4) анти-НВе?
5) звичайний колір калу? бпвеле
3) ахолічний кал;
7. Як позначають антиген вірусу ) анти-НВс;
4) овечий кал? Серологічна діагностика гепатиту А: 5) анти-НВс, ІМ?
35. Для якого захворювання вірусних гепатитів 1) анти-НАУ; 13. Як позначають антитіло про-
характерний ахолічний кал: (маркери вірусних гепатитів) ДАВ; ти серцевинного антигену вірусу
Г) виразкової хвороби; 3) анти-НАУ, ІєМ; гепатиту В:
2) коліту; 1. Які віруси - - збудники інфек- 4) НВедє? 1) НВ8Ає;
3) механічної жовтяниці; ційних гепатитів відомі на даний
8. Як позначають антитіло проти 2) анти-НВ8;
4) ентериту? час: вірусу гепатиту А: 3) НВедє;
36. Про яке захворювання свід- 1АіВ; анти-НАУ; сті,
2) А, В, ні-А, ні- В;
чить ахолічний кал: 2) НААЄ; анти-НАУ?
1) панкреатит; 3) А,В, С; 3) анти-НАУ, анти-НВУ; 14. Як позначають антитіло про-
(О)механічну жовтяницю; ФА, В, С, р, Е, С, Е? 4) НВедє? ти серцевинного антигену вірусу
3) виразкову хворобу; 2. Як позначають вірус гепатиту А: 9. Як позначають антитіло проти гепатиту В у гострій фазі інфек-
4) коліт? 1) НАДАЄ; вірусу гепатиту А в гострій фазі ції:
2) анти-НАУ; інфекції:
37. Колір калу у хворого з меха- 1) НВзАЄ;
3) НВ8А5; 1) анти-НАУ;
нічною жовтяницею: 2) анти-НВ8;
НАУ; НААД?е;
1) чорний; 3) НВо-Ає;
5) анти-НАУ, Ів М?
темно-коричневий; анти-НАУ, ІєМ; 4) анти-НВс, ІЄЄ;
3. Як позначають вірус гепатиту В: 4) НВеде? анти-НВс, ІєМ?
безбарвний;
НЬз8А5; 10. Як позначають поверхневий
4) сірий; 15. Як позначають антитіло проти
НВУ; антиген вірусу гепатиту В (так
5) коричневий. протеїнів вірусу гепатиту С:
3) анти-НВ8; званий австралійський антигену):
38. 3 чим пов'язана поява ахоліч- 1) НСУ;
4) НВед5; 9 НВвАе;
ного калу у хворих на жовтя- 2) НСАЄ;
5) анти-НВе? анти-НВв8;
ницю: анти-НСУ;
4. Як позначають вірус гепатиту С: 3) НВеде;
1) відсутністю в ньому білі- 4) НСУ-ВМА?
1) НСАЄ; 4) анти-НВе; 16. Як позначають антитіло про-
рубіну; 2) анти-НСУ; 5) анти-НВе, ІМ?
2) відсутністю в ньому стерко- ти вірусу гепатиту Р у гострій
3) НСУ-ВУА; 11. Як позначають антитіло про-
біліну; фазі інфекційного процесу:
4)НВУ-ОМА; ти «австралійського антигену»:
зіщунісдю в ньому стерко- 1) НРУ;
НСУ? НВв8АЄ; 2) НОУА?8;
іліногену; 5, Як позначають вірус гепатиту Ї:
4) відсутністю в ньому жовч- анти-НВв8; 3) анти-НРУ, ІєС;
ру; 3) НВсАє;
них кислот? фатином Ієм?
2) НОРА8;

118 119

Розділ 4
СЕЧОВА СИСТЕМА
1. Вміст якої речовини в сечі
значно підвищує її відносну
густину (питому вагу):
Г) уратів;
2) білка;
3) жовчних пігментів;
глюкози;
5) сечової кислоти?
2. Яка добова втрата білка у
хворого з добовим діурезом 400
мл і концентрацією білка 7 г/л:
1)10г;
2)3,2 г;
оз
М)2.,8 г;
5) 14 г?
3. Виражена білірубінурія харак-
терна для:
1) гемолітичної жовтяниці;
обтураційної жовтяниці;
3) нирковокам'яної хвороби;
4) інфаркту нирки;
5) хронічного гломерулонеф-
риту.
Де утворюється первинна сеча:
4.
у клубочках;
2) у проксимальному відділі
канальців;
3) у дистальному відділі ка-
нальців;
4) у петлі нефрона;
5) у клубочках і проксималь-
ному відділі канальців?
5. Які механізми утворення сечі
здійснюються на рівні канальців:
120
Г) фільтрація;
2) фільтрація та реабсорбція;
реабсорбція та секреція;
4) фільтрація та секреція?
6. Екскреторна анурія:
Г) порушення утворення сечі
нирками;
відсутність сечі внаслідок
перепони в сечових шляхах;
3) добовий діурез менше
500 мл;
4) виділення з сечею ацетону.
7. Для якого захворювання най-
характерна лейкоцитурія:
більці
ієлонефриту;
2) паранефриту;
3) гострого гломерулонефриту;
4) амілоїдозу нирок;
5) раку сечового міхура?
8. Зміни в сечі у хворих на гост-
рийдломерулонефрит:
б протеїнурія та гематурія;
2) пейкоцитурія та гематурія;
3) лейкоцитурія та циліндр-
урія;
4) лейкоцитурія та протеїн-
урія.
9, Які зміни в сечі характерні для
хронічного пієлонефриту:
рони та циліндрурія;
лейкоцитурія, протеїнурія;
3) циліндрурія;
4) гематурія та бактеріурія;
5) еритроцитурія, циліндрурія,
протеїнурія?
бу проксимальному відділі
10. Від чого залежить питома канальців;
вага сечі:
3) у дистальному відділі ка-
І) від кількості спожитої їжі;
нальців;
2) від характеру харчування;
4) у петлі нефрона;
3) від кількості солей у сечі;
5) у клубочках 1 петлі нефрона?
від кількості виділеної сечі
кількості щільних речовин 15. Які механізми утворення сечі
у сечі; здійснюються на рівні клубочків:
гу фільтрація та реабсорбція;
5) від температури тіла?
(Су фільтрація;
11. Якої умови необхідно дотри-
я про- 3) секреція;
муватися під час проведенн
4) фільтрація та секреція;
би за Зимницьким:
5) секреція та реабсорбція?
1) постійний ліжковий режим;
16. Чим характеризуються набря-
(бстанлартизований водний
за
режим; ки у хворих на гострий нефрит:
1) з'являються під вечір;
3) збирання сечі в стерильну
2) спочатку з'являються на
посудину;
нижніх кінцівках;
4) забір сечі катетером;
3) спочатку з'являються на
5) приймання великої кількос-
ті рідини? верхніх кінцівках;
з'являються ранком на лиці;
12. Виражена уробіліногенурія
відразу з'являється ана-
характерна для: сарка?
Г) обтураційної жовтяниці;
17. Що таке ішурія:
гемолітичної жовтяниці;
г) підвищена питома вага сечі;
3) нирковокам'яної хвороби;
2) нічне виділення сечі;
4) інфаркту нирки;
3) наявність глюкози в сечі;
5) хронічного гломерулонеф-
4) порушення виділення сечі
риту?
нирками;
13. Цилідри сечі:
фнемантайня» випорожнити
1) слиз, що змінив свою кон-
бчовий міхур унаслідок стис-
истенцію в кислій сечі;
нення або ушкодження спин-
білкові «зліпки» окремих
ного мозку?
відрізків канальців нирок;
3) скупчення бактерій; 18. Дускультативні дані серця у
4) спресовані тромбоцити; хворого на гострий нефрит:
1) акцент ІП тону над клапаном
5) спресовані солі?
легеневого стовбура;
14. Дев нирках відбувається пов-
акцент І тону на аорті;
на адсорбція глюкози:
)) посилення Ітону на верхівці;
1) у клубочках;
121
 4) діастолічний шум на вер-
хівці;
5) ритм перепілки.
19. Який синдром характеризує
наявність наступних ознак: наб-
ряки, висока протеїнурія, гіпо-
протеїнемія, диспротеїнемія,
гіперхолестеринемія:
сечовий;
нефротичний;
) гіпертонічний;
4) змішаний;
5) гіпертонічний та сечовий?
20, Уробіліноген у сечі:
відсутній у здорової людини;
2) з'являється у разі захворю-
вань нирок;
3) з'являється у разі захворю-
вань підшлункової залози;
4) з'являється у разі механіч-
ної жовтяниці.
21. Лейкоцитурія - - наявність у
сечі великої кількості:
1) циліндрів;
2) епітеліальних клітин;
лейкоцитів
4) еритроцитів.
22. Уратурія -- наявність у сечі
великої кількості солей:
1) щавлевої кислоти;
сечової кислоти;
) фосфорної кислоти;
4) гіпурової кислоти.
23. Альбумінурія:
1) підвищений вміст глюкози
в сечі;
2) відсутність білка в сечі;
наявність білка в сечі;
) наявність осаду в сечі.
122
24. Поява уробіліногену в сечі
свідчить про:
1) захворювання нирок;
2) захворювання підшлунко-
вої залози;
захворювання печінки;
) механічну жовтяницю.
25. Поява свіжих еритроцитів у
сечі характерна для:
1) пієлонефриту;
2) нефротичного синдрому;
3) гломерулонефриту;
уретриту.
26. Циліндрурія характерна для:
Г) пієлонефриту;
2) уретриту;
нефротичного синдрому;
) паранефриту.
27. Питома вага сечі здорової
людини становить:
1) 1,000--1,005;
2) нижче ніж 1,015;
3) вище ніж 1,030;
(491,005---1,030.
28. Білірубінурія характерна для:
1) здорової людини;
2) гемолітичної жовтяниці;
3) тільки для механічної жов-
тяниці;
еханічної та паренхіматоз-
ної жовтяниці.
29. Вміст лейкоцитів в осаді сечі
здорової людини (в полі зору):
1) до 40--60;
не містить зовсім;
во
4) 100 і більше.
30. Кристали в осаді сечі, забар-
влені в рожевий колір, є:
1) карбонатами;
2) фосфатами;
3) оксалатами;
уратами.
31. Вилужені еритроцити в осаді
сечі з'являються в разі:
1) нирковокам'яної хвороби;
2) циститу;
оненовой
гломерулонефриту.
32. Ацетонурія - - наявність у сечі:
1) ацетооцтової кислоти;
2) глюкози;
В-оксимасляної кислоти,
ацетону, ацетооцтової кислоти;
4) білка.
33. Глюкозурія найчастіше харак-
терна для:
Т) зловживання солодкою їжею;
2) емоційних потрясінь;
цукрового діабету;
) гломерулонефриту.
34. Для якого синдрому харак-
терний позитивний симптом
Пастернацького:
1) гломерулонефриту;
2) уремії;
ниркової коліки;
4) циститу?
35. Вміст залишкового азоту в
крові здорової людини:
Г) 3,2--8,3 ммоль/л;
14,28--28,56 ммоль/л;
3) 0,088--0,176 ммоль/л;
4) 28,56--57,12 ммоль/л.
36. Що таке дизурія:
ТГ) знижена питома вага сечі;
2) виділення сечі переважно
вночі;
3) розлади сечовиділення;
4) наявність глюкози в сечі;
5) часте виділення сечі?
37. Полакіурія характерна для:
1) нефротичного синдрому;
2) пієлонефриту;
3) гломерулонефриту;
циститу.
38. Основний симптом уремії:
1) наявність набряків;
2) свербіж шкіри;
азотемія;
4) зниження температури тіла.
39. Повне припинення виділення
сечі називається:
Г) олігурією;
поліурією;
анурією;
4) ніктурією.
40. Стан свідомості в терміналь-
ній стадії уремії:
Т) сопор;
2) ступор;
кома;
) ясна свідомість.
41.Чи пальпується нирка у здоро-
вої людини:
Г) пальпується в положенні на
боці;
2) пальпується в положенні на
спині;
не пальпується;
пальпується тільки права
нирка?
42. Для якого захворювання
характерна тривала поліурія з
високою питомою вагою сечі:
1) серцевої недостатності;
2) ниркової недостатності;
123
 ФФцукрового діабету;
4) пієлонефриту;
5) отруєння нефротоксичними
речовинами?
43. Як називається виділення сечі
низької питомої ваги:
1) олігурія;
іпостенурія;
3) ізостенурія;
4) поліурія?
44. Для якого синдрому характер-
не дихання Куссмауля:
1) ниркової коліки;
2) пієлонефриту;
ремії;
4) нефротичного синдрому?
45. Тріада симптомів, характерна
для гломерулонефриту:
1) полакіурія, лейкоцитурія,
поліурія;
еритроцитурія, набряки,
гіпертензія;
3) лейкоцитурія, олігурія,
полакіурія;
4) лейкоцитурія, ніктурія,
набряки.
46. Який синдром супроводжу-
ється гіпертензією:
1) цистит;
нефротичний;
онерулонефрит
4) уретрит?
47. Тріада симптомів, характерна
для синдрому пієлонефриту:
Г) лихоманка, еритроцитурія,
гіпертензія;
лихоманка, біль у попереку,
лейкоцитурія;
3) гіпостенурія, азотемія, сопор;
124
2) 0,176---0,297 ммоль/л; 59. Метод роздільного визначен-
4) полакіурія, еритроцитурія,
дизурія.
(3) 0,088--0,176 ммоль/л; ня сечовидільної функції кожної
4) 0,044--0,088 ммоль/л. з нирок:
48. Як називається зниження
54. Для якого синдрому характер- 1) ангіографія;
добового діурезу:
на ніктурія: хромоцистоскопія;
олітурік
2) анурія; Г) гломерулонефриту; ) екскреторна урографія;
3) ніктурія; 2) пієлонефриту; 4) радіоізотопна ренографія.
4) полакіурія? бусерцевої декомпенсації? 60. Для якого синдрому характер-
49. Додаткове обстеження, що
4) цукрового діабету? на постійна глюкозурія:
допомагає в діагностиці синдро- 55. Для якого синдрому характер- 1) гломерулонефриту;
му ниркової коліки: на масивна альбумінурія: цукрового діабету;
1) циститу; ) сечокам'яної хвороби;
1) проба за Нечипоренком;
2) пієлонефриту; 4) пієлонефриту?
2) проба за Зимницьким;
б) нефритичного синдрому; 61. Для якого синдрому характер-
екскреторна урографія;
4) гломерулонефриту? на наявність у сечі клітин Штерн-
сканографія нирок.
- 56. Для якого синдрому характер- гаймера- -Мальбіна:
50. Дослідження анатомічної
Оодрозу;
на циліндрурія: Г) гломерулонефриту;
будови 1 форми нирок назива-
ється: пієлонефриту;
2) пієлонефриту; 3) нефротичного синдрому;
1) ангіографією нирок;
3) циститу; 4) сечокам'яної хвороби?
(Єрсканографією нирок;
4) сечокам'яної хвороби? 62. Чим зумовлений колір сечі, що
3) рентгенографією нирок;
57. Які показники питомої ваги нагадує м'ясні помиї:
4) оглядовою рентгеногра-
сечі характерні для синдрому лейкоцитурією;
фією нирок.
уремії: нон
51. Для якого захворювання
1) 1,030--1,040; 3) альбумінурією;
характерний синдром ниркової
філ тот 4) глюкозурією?
коліки:
) 1,015---1,020; 63. Основна причина уремії:
1) пієлонефриту;
4) 1,020--1,0309 Г) збільшення в крові рівня
цукрового діабету;
58. Поліурія: електролітів;
камня хвороби;
4) туберкульозу нирок? Т) добовий діурез менше ніж збільшення в крові рівня
Іл; отистих продуктів білкового
52. Концентрація сечовини в
крові у здорових осіб: 2) денний діурез менше ніж обміну;
2 л; 3) порушення кислотно-ос-
1)12,3--15,2 ммоль/л;
3) нічний діурез більше ніж новного стану;
2) 8,3--12,3 ммоль/л;
1л; 4) збільшення в крові рівня
3) 1,0--3,2 ммоль/л;
4) добовий діурез менше ніж глюкози.
3,2--8,3 ммоль/л.
2л; 64. Для якого захворювання
53. Концентрація креатиніну в
Кодлобовиі діурез більше ніж характерна наявність у сечі білка
крові у здорових осіб:
Л. Бенса Джонса:
1) 1,107---2,096 ммоль/л;
125
 1) туберкульозу нирок;
мієломної хвороби;
3) гломерулонефриту;
4) пієлонефриту?
65. Що може свідчити про прог-
ресивне наростання набряків:
Т) зменшення діурезу;
2) збільшення діурезу;
3) зменшення маси тіла паці-
єнта;
збільшення маси тіла паці-
сита?
66. За допомогою якого методу
досліджують концентраційну
функцію нирок:
1) проби за Нечипоренком;
роби за Зимницьким;
3) проби за Амбурже;
4) проби за Аддісом- -Каковсь-
ким?
67. Відсутність різниці показни-
ків питомої ваги сечі протягом
доби і фіксація її на низьких циф-
рах називається:
ТГ) полакіурією;
2) дизурією;
гіпоізостенурією;
гіпостенурією.
68. Для якого синдрому характер-
ний фруктовий (яблучний) запах
сечі:
ТГ) сечокам'яної хвороби;
2) пієлонефриту;
а доня коми;
4) уремічної коми?
69. Під час дослідження сечі за
методом Аддіса--Каковського
визначають:
126
кількість формених елемен- 4) аналіз сечі на вміст глюкози; (ССухечовипускання переважно
тів у добовій сечі; 5) аналіз сечі на жовчні піг- в нічний час;
2) клітини Штернгаймера-- менти? 3) сечовипускання з великими
Мальбіна; 73. Що таке полакіурія: проміжками часу;
3) кількість формених елемен- 1) нічне сечовипускання; 4) варіантанурії;
тів в Іі мл сечі; 5) варіант поліурії?
4) наявність жовчних пігментів.
Розділ 5
70. Для якого синдрому харак-
терна висока питома вага сечі
(1,030---1,040): ОРГАНИ КРОВОТВОРЕННЯ
Гу гіпертонічної хвороби;
1. Хто із названих учених є про- 5. Колір шкіри у хворих на хро-
2) пієлонефриту;
відним терапевтом-гематоло- нічний лейкоз:
3) гломерулонефриту; гом:
1) блідий;
9 цукрового діабету? 1) Б.М. Токарєв;
2) рожевий;
71. Що таке секреторна анурія: 2) В.Х. Василенко;
3) багровий;
Г) порушення виділення сечі І.А. Касирський;
внаслідок перепони в сечових емлисто-сірий;
4) А.І. Нестеров? 5) жовтяничний.
шляхах; 2. Хто із названих учених запро-
порушення виділення сечі 6. Іктеричність шкіри характерна
понував спеціальну голку для для:
нирками;
пункції кісткового мозку? Г) залізодефіцитної анемії;
3) порушення виділення сечі
ФА. Касирський; 2) гострого лейкозу;
із сечового міхура внаслідок 2) МА. Арінкін; 3) хронічного лімфолейкозу;
ушкодження спинного мозку; 3) М.П. Кончаловський; емолітичної анемії;
4) добовий діурез менше ніж 4) Г.Ф. Ланг; 5) мієломної хвороби.
500 мл; 5) А.І. Воробйов. 7. Єбвербіж шкіри буває в разі:
5) денний діурез менше ніж 3. Яким буває лице у хворих з імфогранулематозу;
500 мл? анемією Аддісона- -Бірмера: 2) гемофілії;
72. Якщо в аналізі сечі спостері- 1) ціанотичним; 3) залізодефіцитної анемії;
гається лейкоцитоз (50--60 лей- ице воскової ляльки; 4) хвороби Верльгофа;
коцитів у полі зору), який аналіз багрове; 5) спленомегалії.
треба додатково призначити для 4) ніжно-рожеве; 8. Свербіж шкіри характерний
уточнення його причини: 5) іктеричне?
загальний аналіз сечі з
для:
4. Колір шкіри у хворих із ерит- 1) гемофілії;
пробою двох склянок (пробою ремією: еритремії;
Томпсона); 1) іктеричний; ) хвороби Верльгофа;
2) аналіз сечі за Аддісом- -Ка- 2) блідий; 4) залізодефіцитної анемії.
КОвСьЬким; багрово-червоний;
3) аналіз сечі за Нечипорен- 9. Для якого захворювання харак-
) ціанотичний; терна підвищена кровоточивість:
ком; 5) землисто-сірий. ТГ) лімфогранулематозу;
127
 2) хронічного лімфолейкозу;
3) залізодефіцитної анемії;
ввороби Верльгофа;
5) мієломної хвороби?
10. Для якого захворюваня харак-
терне печіння язика у хворого:
анемії Аддісона- -Бірмера;
2) хронічного лімфолейкозу;
3) лімфогранулематозу;
4) хронічного мієлолейкозу;
5) тромбоцитопенії?
11. Вигляд язика у хворого
анемією Аддісона- -Бірмера:
Г) сосочки виражені, бліді;
з сосочки згладжені, мали-
нові;
3) сосочки виражені, вкриті сі-
рим нальотом;
4) сосочки згладжені, вкриті
білим нальотом;
5) сухий язик.
12. Лакований язик характерний
для:
ТГ) залізодефіцитної анемії;
В фолієво-дефіцитної
анемії;
3) хвороби Верльгофа;
4) гемофілії;
5) тромбоцитопенії.
13. Хвилеподібний характер
лихоманки характерний для:
Т) залізодефіцитної анемії;
2) гострого лейкозу;
нн
4) хронічного мієлолейкозу;
5) гемофілії.
14. Біль у правому підребер'ї за
типом коліки буває у хворих 13:
5 гемолітичною анемією;
128
2) залізодефіцитною анемією;
3) гемофілією;
4) В, фолієво-дефіцитною
анемією;
5) тромбоцитопенією.
15. Стерналгія і осалгія харак-
терні для:
1) лімфогранулематозу;
2) гемофілії;
гострого лейкозу;
) залізодефіцитної анемії;
з 5) тромбоцитопенії.
16. Які фактори мають найбільше
значення у виникненні захворю-
вань еритроцитарного ростка:
Г) переохолодження;
2) порушення режиму харчу-
вання;
дія хімічних агентів;
) емоційне перенапруження?
17. Які фактори мають найбільше
значення у виникненні захворю-
вань крові:
1) переохолодження;
2) порушення режиму харчу-
вання;
3) емоційне перенапруження;
променеві впливи;
сезонні впливи?
18. Болючість під час постуку-
вання по кістках буває у хворих:
Т) на туберкульоз;
2) на лімфолейкоз;
5 еритремією;
4) з анемією;
5) зттромбоцитопенією.
19. Збільшення яких лімфовузлів
характерно для захворювання
крові:
1) тільки пахвових; 1) пальпація;
2) пахвових і нижньощелеп- 2) аускультація;
них; 3) огляд;
3) потиличних; Оперкусія.
усіх вузлів, доступних для 25) Де пальпується селезінка у
пальпації; здорової людини:
5) пахвинних? 1) на рівні лівої ребрової дуги;
20. Захворювання, що супровод- 2) на 2 см нижче від ребрової
жується збільшенням лімфовуз- дуги;
лів до величезних розмірів: не пальпується;
1) туберкульоз лімфовузлів; на рівні пупка;
2) гострий лейкоз; 5) на рівні правої ребрової
лімфогранулематоз; дуги?
гемофілія; 26. По якому ребру визначається
5) гемолітична анемія. перкуторно довжина селезінки:
21. Збільшені лімфовузли (3 - 5 см 1) МИ;
у діаметрі) консистенції тіста 2)їХ;
характерні для: 3) ХГ;
1) туберкульозу лімфовузлів; Х;
ан я: ) ХП?
хронічного лімфолейкозу; 27. Довжина селезінки у здорової
4) хронічного мієлолейкозу; Людини:
5) анемії. Фе 8 см;
22. Лімфовузли нагноюються й )4-6 см;
утворюють нориці у хворих на: 3)2-3 см;
1) лімфогранулематоз; 4) 10 см;
2) хронічний лімфолейкоз; 5) 12 ом.
уберкульоз лімфовузлів; 28. Розміри поперечника селезін-
4) хронічний мієлолейкоз. ки у здорової людини:
23. Який орган черевної порож- 4-б см;
нини часто збільшується у. разі 2)2-3 см;
захворювань кровотворної системи: 3) 10 см;
1) підшлункова залоза; 4)6-8 см.
2) селезінка; 29, Спленомегалія:
шлунок; 1) збільшення кількості лейко-
4) ліва нирка; цитів;
5) права нирка? 2) збільшення печінки;
24. Метод визначення розмірів збільшення селезінки;
селезінки у здорової людини: ) збільшення лімфовузлів;
9 --- 1-2560
129
 5) посилення функції селе-
зінки.
30. Спленомегалія характерна
для:
залізодефіцитної анемії;
ронічного мієлолейкозу;
3) гемофілії;
4) В, фолієво-дефіцитної
анемії;
5) туберкульозу.
31. Гіперспленізм:
1) збільшення селезінки;
2) збільшення лімфовузлів;
Сзпосилення функції селезін-
ки;
4) зменшення селезінки;
5) ослаблення функції селезін-
ки.
32. Збільшена селезінка, що має
консистенцію тіста, характерна
для:
Т) хронічного мієлолейкозу;
цирозу печінки;
сепсису;
4) амілоїдозу;
5) анемії.
33. Гепатомегалія:
1) збільшення селезінки;
2) збільшення печінки;
Козменшення селезінки;
4) зменшення печінки;
5) посилення функції печінки.
34. Гепатолієнальний синдром
супроводжується:
1) збільшенням печінки;
2) збільшенням селезінки 1
зменшенням печінки;
3) збільшенням печінки і змен-
шенням селезінки;
130
9 одночасним збільшенням 3) селезінці; 5) зменшення лейкоцитів у
печінки і селезінки; 4) лімфовузлах; периферійній крові.
5) одночасним зменшенням 5) нирках. 46. Зсувом лейкоцитарної форму-
печінки і селезінки. 41. Протромбін і фібриноген ли вліво називають:
35. Які кістки пунктують для виробляються в: 1) збільшення кількості лейко-
отримання кісткового мозку: Т) кістковому мозку; цитів у периферійній крові;
1) лобову; 2) селезінці; 2) збільшення кількості лім-
2) гомілкову; 3) лімфовузлах; фоцитів у периферійній кро-
3) ТУ грудний хребець; Резоеи ві;
Ютруднину; 5) нирках. 3) зниження кількості лейко-
5) ребра? 42. Концентрація гемоглобіну у итів у периферійній крові;
36. Назвіть незрілі клітини міє- здорових осіб: Кблишення паличкоядерних
лоїдного ряду: 120-160 г/л; ії поява юних (у відсотковому
Т) юні нейтрофіли; 2) 100--120 г/л; співвідношенні) в периферій-
2) паличкоядерні нейтрофіли; 3) 160-190 г/л; ній крові.
мієлоцити; 4) 80--100 г/л; 47. Кількість лімфоцитів (у від-
еконо нейтрофіли; 5) 50 г/л. сотках) у периферійній крові:
5) базофільні лейкоцити. 43. Число еритроцитів у здорових: 1)10--15;
37. Співвідношення клітинних 1) 2,0--3,0 х 103/л; 5--10;
елементів пунктату кісткового 3,9--5,0 х 103/л; 25--35;
мозку називається: 3) 5,0--6,0 х 103/л; 4) 35--60;
Г) лейкограмою; 4) 3,0--3,9 х 10/я; 5) 80.
мієлограмою; 5) 10,0 х 10"3/л. 48. Колірний показник крові в
3) нормограмою; 44. Нормальна кількість лейкоци- нормі:
4) лімфограмою. тів у периферійній крові: 1) 0,5--0,6;
38. Еритроцити виробляються в: 1) 3,0--4,0 х 1039/л; СУ0,9--10;
фужіотеоному мозку; 4,0---9,0 х 103/л; 3) 1,2--1,5;
) печінці; 3) 4,0--9,0 х 105/л; 4) 0,7--0,8.
3) селезінці; 4) 4,0--9,0 х 10"/л. 49. У нормі осмотична резистент-
4) лімфовузлах. 45. Лейкоцитарна формула: ність еритроцитів становить (у
39. Тромбоцити виробляються в: 1) збільшення рівня лейкоци- відсотках):
кістковому мозку; тів у периферійній крові; 0,46--0,30;
2) печінці; 2) збільшення рівня лімфоци- 0,70--0,46;
3) селезінці; тів у периферійній крові; 3) 0,10--0,20;
4) лімфовузлах; 3) збільшення рівня паличко- 4) 0,85---0,70.
5) нирках. ядерних і поява юних нейтро- 50. До якого виду анемій нале-
40. Лейкоцити виробляються в: філів у периферійній крові; жить залізодефіцитна анемія:
кістковому мозку; продають співвідношення гіпохромної;
2) печінці; окремих видів лейкоцитів крові; гіперхромної;
131
 3) нормохромної; 2) гемофілію; 4) збільшенням ШОЕ; (тромбоцити;
4) злоякісної? гемолітичну анемію; 5) лейкоцитозом. 5) базофіли?
51. Показником гемолізу є: 4) хворобу Верльгофа; 61. Час згортання крові за Лі -- 64. Тривалість кровотечі за Дюке
1) підвищення кількості лей- 5) мієломну хворобу. Вайтом: залежить від:
коцитів у периферійній крові; 56. У хворих на лейкоз кількість 1) 1--2 хв; 1) кількості лейкоцитів;
підвищення кількості білі- лейкоцитів: 2) 5--3 хв; кількості тромбоцитів;
рубіну в крові; 1) знижується; 5--10 хв; 3) наявності плазмових факто-
3) зменшення кількості лейко- вопіленується; 4) 20--30 хв; рів згортання;
цитів у периферійній крові; не змінюється; 5) 50 хв. 4) збільшення ШОБ;
4) збільшення ШОЕ; 4) збільшується кількість паличко- 62. Час згортання крові за Лі -- 5) зменшення ШОЕ.
5) підвищення кількості базо- ядерних форм. Вайтом значно збільшується у 65. Тривалість кровотечі за Дюке
філів у крові. 57. Ознака гострого лейкозу: разі: у здорової людини:
52. Ознака гемолітичної анемії: 1) лейкоцитоз; 1) хвороби Верльгофа; 2-4 хв;
вдвнщення рівня вільного 2) збільшення ШОЕ; 2) хронічного лімфолейкозу; 2) 5-6 хв;
білірубінув крові; крнавніста бластних клітин; гемофілії; 3)20 с;
2) підвищення рівня зв'язаного ) зниження рівня гемогло- хронічного мієлолейкозу; 4)10--15 хв;
білірубіну в крові; біну; 5) гепатомегалії. 5) 1 год.
3) лейкоцитоз; 5) лейкопенія. 603. Як називаються клітини, 66. Значне збільшення тривалості
4) збільшення ШОЕ; 58. Лейкемічний провал в аналізі що беруть участь у згортанні кровотечі за Дюке характерне для:
5) зменшення рівня вільного периферійної крові характерний крові: хвороби Верльгофа;
білірубіну в крові. для: 1) еритроцити; 12) хронічного лімфолейкозу;
53. Ознака гемолітичної анемії: 1) лімфогранулематозу; 2) лімфоцити; 3) гемофілії;
1) підвищення рівня прямого 2) хронічного мієлолейкозу; 3) еозинофіли; 4) хронічного мієлолейкозу.
білірубіну в крові; 3) хронічного лімфолейкозу;
підвищення рівня непрямо- гострого лейкозу; Розділ б
о білірубіну в крові; тромбоцитопенії,
3) збільшення печінки; 59. Швидкість осідання еритро-
4) збільшення селезінки; цитів (ШОЕ) у хворих на лейкоз:
ЗАЛОЗИ ВНУТРІШНЬОЇ
5) зменшення рівня непрямого ізко збільшена; СЕКРЕЦІЇ
білірубіну в крові. 2) сповільнена;
1. Скарги на підвищену спрагу (4) вовчий апетит;
54. Показником гемолізу є: 3) дещо збільшена; характерні для: 5) відраза до м'яса.
1) лейкоцитоз; 4) не змінена; 1) тиреотоксикозу;
2) лейкопенія; 5) нормальна. 3. Свербіж шкіри і зовнішніх
2) мікседеми; статевих органів характерний
3) збільшення ШОЕ; 60. Час згортання за Лі - - Вайтом 0) цукрового діабету;
уБретикулоцитоз; значно подовжується у хворих із: для:
4) акромегалії.
) еозинофілія. 1) тромбоцитопенією; 1) мікседеми;
2. Булімія:
55. Ретикулоцитоз у периферій- 2) тромбоцитозом; 1) відсутність апетиту; 2) тиреотоксикозу;
ній крові може свідчити про: ниженням плазмових фак- 2) знижений апетит; 3) акромегалії;
1) лімфогранулематоз; орів згортання; 3) спотворення смаку; цукрового діабету.
10 -- 1-2560
132 133
4. Тремор рук і тремтіння в усьо-
му тілі характерні для:
1) мікседеми;
тиреотоксикозу;
) цукрового діабету;
4) акромегалії.
5, Дратівливість, плаксивість,
швидка зміна настрою характерні
для;
тиреотоксикозу;
2) мікседеми;
3) цукрового діабету;
4) акромегалії.
6. Сонливість, сповільнення рухів,
апатія характерні для:
1) тиреотоксикозу;
2) цукрового діабету;
9 мікседеми;
4) акромегалії.
7. Полідипсія:
1) вовчий апетит;
2) посилений апетит;
підвищена спрага;
виснажливе потовиділення;
5) схильність до ожиріння.
8. Ксантоматоз характерний для:
1) тиреотоксикозу;
2) хвороби Щщенка- -Кушінга;
3) хвороби Аддісона;
4) синдрому Вотергавса--
ідеріхсена;
діабету.
9. Що таке ксантоматоз:
Т) почервоніння шкіри;
2) бронзовий відтінок шкіри;
3) зеленуватий колір шкіри;
блідість шкіри;
5) жовте забарвлення долонь і
підошов?
10. Що таке рубеоз діабетичний:
1) утворення рубців і стрий на
тілі;
отемніння шкіри в складках;
3) засмаглість шкіри від сонця;
4) набряк підшкірної жирової
клітковини у хворих на міксе-
дему;
5) почервоніння шкіри в ділянці
7 вилиць і підборіддя?
11. Рубеоз характерний для:
1) тиреотоксикозу;
2) хвороби щенка- -Кушінга;
3) хвороби Аддісона;
4) синдрому Вотергавса--
Фрідеріхсена;
діабету.
12. Бронзовий колір шкіри харак-
терний для:
1) діабету;
2) тиреотоксикозу;
9) хвороби Аддісона;
4) кретинізму;
5) хвороби Щенка- -Кушінга.
13. Який колір шкіри буває у
людей з хворобою Аддісона:
1) еритема;
2) хлороз;
бронзовий;
4) жовтий;
5) мармурова блідість?
14. «Базедове» лице характерне
для:
1) акромегалії;
мікседеми;
6 тиреотоксикозу;
4) недостатності надниркових
залоз;
5) ожиріння.
15. Як виглядає лице хворого на 1) їз синдромом Вотергавса--
акромегалію: Фрідеріхсена;
великі підборіддя, вухаі ніс; 2) із хворобою Аддісона;
2) екзофтальм; 3) з діабетичною комою;
3) рубеоз; Фа наявності гіпотиреозу з
4) ксантоматоз; раннього віку;
5) підшкірний набряк? 5) якщо гіпотиреоз розвинувся
16. Струма: в дорослому віці.
1) тремор; 20. Підвищена пігментація шкі-
2) пухлина надниркових за- ри, особливо на складках долонь,
лоз; характерна для:
3) збільшення підшлункової 1) тиреотоксикозу;
залози; 9 цукрового діабету;
4) зменшення щитоподібної хвороби і синдрому Щенка--
залози; Куштінга;
о збільшення щитоподібної 4) акромегалії;
алози, зоб. 5) хвороби Аддісона.
17. Для якого захворювання харак- 21. Місяцеподібне лице, коротка
терний кретинізм: широка шия, відкладення жиру в
1) для гіпотиреозу, що виник у ділянці грудного поясу характер-
дорослому віці; не для:
для гіпотиреозу, що виник 1) тиреотоксикозу;
у ранньому віці; 2) цукрового діабету;
3) для діабету; 3) акромегалії;
4) для хвороби Аддісона; хвороби і синдрому Щенка--
5) для синдрому Вотергавса-- Кушінга.
Фрідеріхсена? 22. Екзофтальм характерний для:
18. Кретинізм може виникнути у 1) цукрового діабету;
хворих: 2) акромегалії;
1) їз синдромом Вотергавса-- б отока аву
Фрідеріхсена; 4) мікседеми.
2) із хворобою Аддісона; 23. Для якого захворювання харак-
3) із діабетичною комою; терний екзофтальм:
за наявності гіпотиреозу з тиреотоксикозу;
раннього віку; мікседеми;
5) якщо гіпотиреоз розвинувся 3) діабету;
в дорослому віці. 4) акромегалії;
19. Нанізм може виникнути у 5) хвороби і синдрому Щщенка--
хворих: Кушінга?

134 тож
135
24. Симптом Грефе характерний
для:
1) цукрового діабету;
иреотоксикозу;
) мікседеми;
4) акромегалії.
25. Інсулінова ліподистрофія:
1) ожиріння внаслідок уведен-
ня інсуліну;
2) кахексія внаслідок уведення
інсуліну;
3) порушення травлення;
4) порушення обміну жирів
наслідок діабету;
никнення жиру в ділянках,
у які вводять інсулін.
26. Що таке 5ігіає ртамідагит:
1) трофічні виразки;
2) пролежні;
3) післяопераційні рубці;
келоїд;
смуги вагітності?
27. Тахікардія характерна для:
1) цукрового діабету;
2) мікседеми;
тиреотоксикозу;
й акромегалії.
28. Брадикардія буває у хворих на:
1) цукровий діабет;
2) тиреотоксикоз;
мікседему;
4) акромегалію;
5) хворобу щенка--Кушінга.
29. Пульсовий тиск збільшується
у разі:
1) цукрового діабету;
2) мікседеми;
акромегалії;
иреотоксикозу.
136
30. Миготлива аритмія характер-
на для:
цукрового діабету;
о оду.
3) мікседеми;
4) ожиріння.
31. Запах ацетону з рота харак-
терний для:
іабетичної коми;
2) гіпоглікемічної коми.
32. Шумне дихання Куссмауля
характерне для:
1) гіпоглікемічної коми;
іперглікемічної коми.
33. Нормальний рівень цукру в
крові:
1) 2,2 - 3,3 ммоль/л;
(04,4 - 6,6 ммоль/л;
3) 6,6 - 8,8 ммоль/л;
4) 8,8 - 9,9 ммоль/л.
34. Нирковий поріг для цукру (за
якого рівня цукру в крові вияв-
ляється глюкозурія):
1) 3,3 ммоль/л;
2) 6,6 ммоль/л;
9,9 ммоль/л;
4) 8,8 ммоль/л.
35. Для гіперглікемічної (діабе-
тичної) коми характерна:
1) підвищена пітливість шкіри,
нормальний або підвищений
тонус очних яблук, розширення
зіниць, підвищений тонус м'язів;
сухість шкіри, м'які очні
блука, зіниці звужені, тонус
м'язів знижений.
36. Для гіпоглікемічної коми
характерна:
підвищена пітливість шкі-
ри, нормальний або підвище-
ний тонус очних яблук, роз-
ширення зіниць, підвищений
тонус м'язів;
2) сухість шкіри, м'які очні
яблука, зіниці звужені, тонус
м'язів знижений.
37. Для якого захворювання
характерна наявність 5ігіає (роз-
тягнення шкіри у вигляді смуг):
1) хвороби Аддісона;
сови ІЩенка- -Кушінга;
3) синдрому Вотергавса--
Фрідеріхсена;
4) тиреотоксикозу;
5) мікседеми?
38. Як допомогти хворому в
гіпоглікемічному стані:
(Тудати їсти солодке і ввести
внутрішньовенно гіпертоніч-
ний розчин глюкози;
2) увести інсулін;
3) зробити гіпертонічну кліз-
му;
4) увести гіпертонічний роз-
чин натрію хлориду?
39. Як допомогти хворому у
гіперглікемічному стані:
Ї) дати їсти солодке і ввести
внутрішньовенно гіпертоніч-
ний розчин глюкози;
ввести інсулін;
зробити гіпертонічну кліз-
му;
4) ввести внутрішньовенно
гіпертонічний розчин хлориду
натрію?
40. Для якого захворювання
характерний гломерулосклероз
Кіммелстила- -Вільсона:
1) тиреотоксикозу;
2) мікседеми;
ВУдіабету;
4) хвороби Аддісона;
5) ожиріння?
41. Ускладненням якого захворю-
вання є гломерулосклероз Кім-
мелстила- Вільсона:
1) тиреотоксикозу;
2) ожиріння;
3) хвороби Аддісона;
діабету;
5) мікседеми?
42. Синдром Вотергавса- -Фрідеріх-
сена характерний для:
Т) аліментарного ожиріння;
2) гіперфункції щитоподібної
алози;
гострої недостатності кори
адниркових залоз;
4) гіперфункції кори наднир-
кових залоз.
43. Що таке кетоз:
Т) збільшення рівня тиреоїд-
них гормонів у крові;
2) збільшення рівня цукру в
крові;
3) порушення обміну білка в
ові;
порушення жирового обмі-
у і накопичення в крові аце-
тонових тіл і кетонів;
5) накопичення в сечі аце-
тонових тіл і кетонів?
44. Яким буває основний обмін у
хворих із легкою формою тирео-
токсикозу:
1) у нормі;
137
 З становить до 56090;
3) становить до 13090;
4) становить понад 16096?
45. Основний обмін у хворих із
середньою формою тиреотокси-
козу:
1) у нормі;
становить до 13090;
баановит до 6090;
4) становить понад 16090.
46. Основний обмін у хворих із
тяжкою формою тиреотоксикозу:
1) становить до 13090;
2) становить до 16090;
у межах норми;
становить понад 16090.
47. Основний обмін у хворих Із
легкою формою мікседеми:
1) у межах норми;
становить 15-2090;
3) становить 20-4090;
4) становить 40-6090.
48. Основний обмін у хворих із
середньою формою мікседеми:
1) у межах норми;
2) становить 15-2096;
становить 20-4090;
4) становить 40-6090.
49. Основний обмін у хворих із
тяжкою формою мікседеми:
1) у межах норми;
Розділ 7
КІСТКИ, М'ЯЗОВА СИСТЕМА
І СПОЛУЧНА ТКАНИНА
1. Скарги на ранкову скутість
дрібних суглобів кисті характерні
для:
138
2) становить 15-2090; 4) системного червоного вов- 6. Параорбітальний набряк з ерите-
3) становить 20-4090; чака; мою верхніх повік лілувато-бурого
Ронні 40-6090. 5) дерматоміозиту. відтінку може спостерігатись у
50. У хворих із ожирінням І сту- 2. Скарги на ураження одного- хворих на:
пеня маса тіла перевищує нор- двох великих суглобів з летючим 1) ревматизм;
му,на: болем характерні для: 2) системний червоний вов-
«0010-3095; Г) системного червоного вов- чак;
2) 30-5090; чака; 3) склеродермію;
3) 50-10090; 2) дерматоміозиту; б дерматоміозит;
4) більше ніж 10090. 3) системної склеродермії; 5) ревматоїдний артрит.
51. У хворих із ожирінням П сту- 4) ревматоїдного артриту; 7. Синдром Рейно найчастіше
пеня маса тіла перевищує нор- б) ревматичного артриту. зустрічається у хворих на:
му на: 3. Наявність зміщення ліктьової 1) ревматоїдний артрит;
10-3090; кістки з анкілозом суглобів харак- 2)" ревматичний артрит;
30-5090; терна для: 9 склеродермію;
3) 50-10090; 1) дерматоміозиту; 4) дерматоміозит;
4) більше ніж 10090, 2) склеродермії; 5) системний червоний вов-
52. У хворих із ожирінням ПІ ревматоїдного артриту; чак.
ступеня маса тіла перевищує нор- системного червоного 8. Позитивна проба Ваалера - -
му на: вовчака; Роуза найбільш характерна для:
1) 10-3095; 5) ревматичного артриту. 1) системного червоного вов-
2) 30-5096; 4. Симптом метелика на обличчі чака;
50-10090; характерний для: ревматоїдного артриту;
більше ніж 10090. 1) склеродермії; 3) ревматичного артриту;
53. У хворих із ожирінням ГУ ревматоїдного артриту; 4) склеродермії;
ступеня маса тіла перевищує нор- 9 системного червоного вов- 5) дерматоміозиту.
муна: чака; 9. 1.ВБ-клітини в крові хворих
1) 10-3090; 4) системної склеродермії; найчастіше виявляються у хво-
2) 30-5090; 5) дерматоміозиту. рих на:
3150-1009); 5. Маскоподібне амімічне обличчя Т) ревматоїдний артрит;
ільше ніж 10090. з радіальними складками довкола 2) ревматичний артрит;
звуженого ротового отвору характер- 3) склеродермію; |
недля: 4) дерматоміозит;
1) ревматоїдного артриту; 5 системний червоний вов-
2) ревматизму; чак.
3) дерматоміозиту; 10. Вузлики Гебердена і Бушара
склеродермії; в міжфалангових суглобах кисті
ревматоїдного артриту;
системного червоного вов- найбільш характерні для:
ревматичного артриту; чака.
3) подагричного артриту; 1) ревматоїдного артриту;
139
 2) ревматичного артриту;
остеоартрозу;
4) дерматоміозиту;
5) системного червоного вов-
чака.
11. Критерії Киселя -- Джонса - -
Нестерова використовують для
діагностики:
1) ревматоїдного артриту;
ревматизму;
3) склеродермії;
4) дерматоміозиту;
5) системного червоного вов-
чака.
12. Для якого захворювання є
патогномонічним підвищення так
званих ревмопроб (лабораторних
тестів активності ревматичного
процесу):
1) ревматизму;
2) ревматоїдного артриту;
3) артриту при склеродермії;
4) системних захворювань;
КСОрревмопроби не є специфіч-
ними і жодна з них не має пато-
гномонічної цінності?
13. Для якого захворювання
характерна кільцеподібна еритема:
1) ревматоїдного артриту;
ревматизму;
3) склеродермії;
4) дерматоміозиту;
5) системного червоного вов-
чака?
14. Як виглядає кільцеподібна
еритема:
Т) у вигляді кілець на лиці;
у вигляді півкілець на зги-
них поверхнях передпліч;
140
3) еритема стоп; 1) ревматоїдного артриту; поглинули гематоксилінове
4) еритема долонь; ревматизму; тільце;
5) еритема шиї? склеродермії; 5) антитіла до ДНК?
15. Підвищення титрів анти- 4) дерматоміозиту; 20. Для якого захворювання
стрептолізину-О, антистрепто- 5) системного червоного вов- характерно виявлення антитіл до
кінази, антистрептогіалуронідази чака? ДНК:
свідчить про: 19. Що собою являють ІЕ-клі- |) ревматоїдного артриту;
1) системне захворювання; тини: 2) ревматизму;
2) імунологічну реакцію внас- 1)12 А; 3) склеродермії;
лідок системного червоного 2) 18 М; 4) дерматоміозиту;
вчака; 3)1є С; системного червоного вов-
активність стрептококової активні нейтрофіли, що чака?
інфекції в організмі;
4) про природжену схильність
до захворювання на ревма-
тоїдний артрит;
5) імунологічну реакцію внас-
лідок склеродермії.
16. Підвищення титрів анти-
стрептолізину-О, антистрептокі-
нази, антистрептогіалуронідази
характерні для:
1) ревматизму;
2) гломерулонефриту;
3) стрептококової ангіни;
4) системного червоного вов-
чака;
евматизму, гломеруло-неф-
риту, стрептококової ангіни.
17. Малу хорею (танок святого
Віта) спостерігають у хворих на:
1) ревматоїдний артрит;
ревматизм;
) склеродермію;
4) дерматоміозит;
5) системний червоний вов-
чак.
18. Для якого захворювання
характерна вузлувата еритема:
141
Відповіді на запитання" 38-1;39-1:40-2;41 -3;42 -2; 43 -4;44 -3; 45 - 4:46 -2:47- 1:48 - 1:49-4;
50 - 3; 31 - 52 - 3; 593 - 2; 54 - 4; 55 - 5; 56 - 3; 57 - 1;58 - 3;59-1;60-2;61-4;
62 -3;63-4.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Перкусія легенів (порівняльна і топографічна)
Розділ 2. ПРЕДМЕТ ТА ЗАВДАННЯ ПРОПЕДЕВТИКИ ВНУТРІШНІХ
1-1;2-1;3-2:4-3;5-3;6-27-5;8-2;9-3:10-4;11-4: 12 -2:13 - 4;
ХВОРОБ. РОЗПИТУВАННЯ ХВОРИХ ЯК МЕТОД ОБСТЕЖЕННЯ 14- 1; 15-5;16-2;17-3;18-419-3;20-4;21-1;22 -2;23 -3;24-1:25- 3;
1-2:2-4;3 -1;4-4:5-3762 1;7-3;8-5;9 «4; 10-3; 1 - 5; 12 -2; 133; 26 -2:27 -3;28-3;29-3;30-4; 31 - 1; 32 - 2; 33 - 3; 34 - 5; 35 - 1; 36-23; 37-32;
1422: 15-1;16-1,17-3518-119-5;20- 1,21-2;22- 123 - 24-1;25-4; 38 -4;39-3; 40 - 2; 41-1; 42 - 2:43 - 4:44 -2,
26-5: 27-5:28-5;29-3;30- 31 -2;32 «2533 -5; 34-5;35 -3;36-5;37-3;
Аускультація легенів
38 -3:39-340- 1441 -4;42-5;43 -4; 44 - 1; 45 - 1; 46- 5; 47 -4;48- ,49-2;
50 - 3; 51 - 4; 52 -1; 53 - 2; 54 - 3; 55 - 4; 56 - 5. 1-3;2-1,3-14-2:5-1;6-2;7-2:8-3;9-2;10-1;11-2;12-4;
13 -3;14-3; 15 -4;16 - 1; 17 - 4; 18 -3; 19 -3;20- 1:21 -4:22 - 3;
Розділ 3. ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД ХВОРОГО ЯК МЕТОД ОБСТЕЖЕННЯ 23 -4:24-2:25-5;26-3;27-3;28-2;29 -3; 30 - Ц; 31 - 3; 32 - 4; 33 - ;
1 - 34-4;35-2;36-2;37-4;38-2;39- 4; 40 -2; 41 - 2; 42 - 4: 43 - 2;
1-4; 2-2; 3-3; 4-5; 5-4; 6-1;7-3; 8-3;9-4.10-3;1 - 112-313
44 - 5,45 - 1;46 -3;47-3; 48 -4;49-2:50-4; 51 -3; 52 - 2; 53 - 4; 54 - 1;
214-215 «45 16-2517- Ц18-4; 19- 1,20-3;21 -2;22 -4;23 -5;24-2;25-
55 -4:56-3;57- 4; 58 -2.
26-27-1,28-1;29-2;30-3;31- 1;32-4;33 - 1;34-4;35-1;36-3;31-
2:38-5;39-2;40- 1; 41 - 3542- 1; 43 -2;44-4; 45 -2; 46- 4:47 -2:48- 1:49- 5;
50- 5: 51-4,52-3453- 154-155 - 1; 36- 1 57-3;58- 1;59- 1; 60- 5; 61 - 5; Лабораторне дослідження харкотиння
62 -3: 63 - 1; 64-2; 65 - 1; 66- 5; 67 - 1; 68 - 1; 69 -2; 702; 71 - 2; 72 -3;73- і плеврального пунктату
414-3:75-1;76-2;77-5;78-2;79-1;80 -5; 81 - 1; 82-5;83-2;84-5; 85 - Ї; 1-5;2-2:3-3;4-25-3;6-2)7-2;8-49-3:10-5;11-3;12
- 2; 13 -
86 - 1:87-2588-1;89- 1,90 -3;91-2;92 -3;93 -5;94-2; 95 -4;96-5;97- 1; 314 - 5; 15 - 4: 16 -2; 17 -3:18-3;19-3;20-2:21-2;22 -3;23-2:24-
98 - 4,99 - 2; 100- 5; 101- 3; 102 - 1; 103- 4; 104- 1; 105- 3; 106- 1; 107 -3; 2:25-1:26-2;27-3;28-3;29-1;30-2;31-2;32-2:33 - 1; 34 - 2; 35 -
108 - 5, 10944, 0-1; 1-25 2-4 3-4 4-3; 115-4; 6-1; П7-3; 536 -4;37-2;38-2.
118 - 4; 119 -2; 120 - 1; 121 - 5; 122 - 4; 123 - 5; 124 - 5; 125 - 2; 126 -1; 127 - 5;
128 - 1; 129 -4; 130 - 1; 131 - 4; 132 -2; 133 - І; 134 - 1; 135 - 5; 136- 4; 137 -2;
138 - 2; 139 - 4; 140 -4; 141 - 4; 142 - 4; 143 - 5; 144 - 4; 145 - 5; 146 - 4; 147 -4; Розділ 2. СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА
148- 3; 149 - Г; 150 - 2; 151 - 4; 152 - 1; 153 - 1. Розпитування та огляд хворих із захворюваннями
серцево-судинної системи.
СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА Пальпація і перкусія серця
1-42-2:3-1;4-4;5-3;6-4:7-3;8-3;9-3;10-1;11 -2; 12 -4: 13-35;
Розділ 1. ДИХАЛЬНА СИСТЕМА 14 -4; 15 - 5; 16 - 5; 17-4;18-1:19-3;20-3;21-2:22 -3;23 -3;24-2;25 -3;
Розпитування та огляд хворих із захворюваннями 26-3;27-1;28-3;29-4:30-2; 31 -2; 32 - 2:33 -2;34-2; 35 - 1; 36-3; 37 -
органів дихання. 3138-1;39-5;40-4;41 -4:42 - 2; 43 - 1; 44 - 5; 45 - 5; 46 - 2; 47 - 4: 48 - 1:49-3;
Пальпація грудної клітки 50 «1; 51 «2; 52. -4: 53 - 1; 54 -2: 55 - 4; 56- 1; 57 - 1; 58 - 5;99-4; 60-3; 61 -4; 62 -2;
63 «1; 64 - 3; 65 -3; 66 - 2; 67 - 3; 68 -2; 69 - 470 - 5; 71 -4.
1-2:2-5;3-2;:4-3;5-2;6-2;7-1;8-3; 9-.2:10-5; 11 - 5; 12 - 4; 13 -5;
14-4;15-1,16-2;17-1;18-4,19-3;2 0-3;21-3 ;22-223-4;24-5;25-2; Дускультація серця. Тони.
26 - 127-328 -2;29-3;30 -3;31 -2;3 2-4:33-4;34-
4; 35 - 5; 36 -2; 37 - 4; Зміни тонів унаслідок патології
1«1,2«2;3-4,4-2;5-1;6-2;7-5;8-2;9-2:10-3;11 -4; 12-2; 13 -4;
жПерша цифра - номер запитання, друга - номер правильної відповіді 14 4,152,16 -3;17-2;18- 3 19-3;20- 121 -4;22 423-424 -2:25 -3;
142 143
 Обстеження хворих із захворюваннями печінки,
26-2;27-3: 28-2;
-2;31 30
- 2; 34-2;35 -236-2;
- 3; 32 - 3; 3329-2; жовчних шляхів та підшлункової залози
37-4:38- 141 - 142 3;39 0 1;
- 1; 45 - 2; 46 -2547-
- 1; 43 -2;44 -2;4 Фізикальні обстеження
48 - 1:49 -2;50 - 3; 51 - 1; 52 - 4; 53 -2; 54 - 1; 55 - 3; 56 - 3. 1-5,2-253-354-115-3;6-1;7-48-4;9-3:1 11 - 3; 12-4;
0-3;
13-2;
14 - 15 -3516-3;17- 1; 18-3;19-1;20-2;21-3;22-3;23- 224-425.
Аускультація серця. Шуми 4,26-5; 27-5;28-4,29-1;30 -231-1;32-3;33-3;34-2;35-4:36-1;31-2.
1-4,2-3;3-2;4-2:5-2:6-27-1;8-2;9-3; 10-1;11-4:12 - 1: 13-
Функціональні обстеження печінки.
414 - 1; 15 -2:16-3; 17 - 2; 18 - 4; 19 -1;20-1;21-5;22-1:23-1;24-
4:25 -4;26-4;27-1;28-2;29 -2; 30 - 2; 31 - 3; 32 - 2; 33 - 3; 34-32; 35 - 1-252-2:3-2:4-115-1;6-3;7-3;8- 113;9-4:
-3; 12 - 1; 10-3;
13 -4; 14-
1:36-2:37-3;38-1;39-1;40-3; 41 - 4; 42 - 1; 43 - 4; 44 - 5; 45 - 3; 46 - 1515 16- 17-2;18-2; 19-2;20-2;21-2;22-3;23- 1,24-4;25-3;26-2;
2;47-1. 27-228-5;29-4;30-4;31-4;32 -4; 33 -4;34-3;35-4;36-4,

Інструментальні методи обстеження.

Дослідження особливостей артеріального тиску
Дуоденальне зондування. Дослідження калу
і периферійного пульсу
1-2)2-353-34-3)5-3;6-47-4,8-1)9-4:10-2;11-4: 12 -4; 13-2;
1-4:2-3;3-2;4-3;5-5;6-3;7-4;8-4;9- 1: 10-3;11 -4; 12 -4; 13 - 3; 14-3; 14 -4; 15-43 16-2;17-2;18-3; 19-3;20-3;21-4522-3;23-424-2-25-Ї
15 -4;16-3; 17-5; 18 - 5; 19 -2;20-4;21 - 3;22 - 4; 23 - 324-525 - 3,26 - 5;
26-527-4,28-4,29-3;30- 1531 -2;32 -2:33 -2;34-1;35-5;36-2:31-3:
27 -35:28-4;29-2; 30 - 3; 31 - 3; 32 - 3; 33 - 3; 34 - 2; 35 - 3; 356 - 2. 38-3;39-2.

Клектрокардіографія. -
Серологічна діагностика вірусних гепатитів.
Розшифрування нормальної ЕКГ
. : . . -4 -5 -1: -2: -2;
Маркери вірусних гепатитів
1-2:2-23-114-3;5-46-47-1;8-4;9-2;10-4711 - 5; 12 -1; 13 1-42-433-214-5)5-1;6-3;7-2;8-1;9-3;10-
14 -3; 15 -2; 16 - 1; 17-3; 18 -4; 19 -5;20- 121-222 -4,23-4;24- 1:25 -4; 1;11-2; 12 -3; 13-4;
14 - 5,15 - 3; 16- 4.
26 -4:27-5;28 -2;29 -2; 30 -2; 31 - 1; 32 - 4 33 - 234 - 1; 35 - 3; 36 -4 ;37-3;
38 - 4; 39 - 3; 40 - 1; 41 - 1; 42 -4. Розділ 4. СЕЧОВА СИСТЕМА
1-432-433-2:4-115-3;6-2;7-1;8-1;9-2;10-4;11-2;12-2; 13-
Розділ 3. ТРАВНА СИСТЕМА
2314-2:15-2:16- 4; 17 - 5; 18 -2;19-2;20- 1;21 -3;22 -2;23- 3;24-
Обстеження хворих із захворюваннями
3;25-4:26-3;27-428-4:29-3;30-4; 31 -4; 32- 3; 33- 3;34 -3;35-
травного тракту 2336 -3;37- 4;38- 3; 39- 3;40- 3:41-3; 42 - 3:43- 2;44- 3: 45- 2; 46 -
Фізикальне обстеження 3:47 -2:48 - 1:49 - 3; 50 -2; 51 - 3; 52- 4; 53- 3; 54 - 3; 55- 3;56- 1;57-
-2:2-4;3-5;4-1;5-5;6-4;7-3;8-4;9-2:10-1;11-3; 12- 1; 2) 58 - 5; 59 - 2:60- 2561 - 2; 62 -2; 63 - 2; 64 -2; 65- 4; 66 -2; 67- 3;68- 3;
й 14-4: 15 -5;16-3;17-3;18-4:19-2;20-3;21-3;22-2; 69 -1;70-4; 71 -2; 72 -1; 73 -2.
23-4;24-4;25-3;26-1;27- 1;28 -3;29- 5; 30 - 3; 31 - 1; 32 - 2; 33 - 4;
34-3;35-1;36-2:37- 4; 38 - 5; 39 - 2; 40 - 1; 41 - 2; 42 - 2; 43 - 2; Розділ 5. ОРГАНИ КРОВОТВОРЕННЯ
дана 45 - 5346 1; 47.- 3; 48 - 5; 49 - 2; 50 - 25.51 - 3; 52 - 2; 53 - 5; 54-32;
Зіба 4156 з 5) 57.» 24258-02;:59 -14-60 - 5; 61 - 1; 62 - 3; 63 2; 64 - 1; 1-352-153-2)4-3)5-4;6-417-1;8-2;9-4:10-1; 11 -2;12-2;
65 - 4; 66 - 3; 67 - 3; 68 - 5; 69 - 2 70 -2; 71 - І; 72 - 2. 13 - 3:14 - 1; 15 -3;16 - 3; 17 - 4; 18 - 3; 19 - 4; 20 - 3;21-3;22-3;
23-3;24-4:25-3;26-4;27-1:28-1:29-3;30-2;31-3;32- 3;33-3;
34 - 4535 -4;36-3;37-2:38- 139-14 - 1; 0
41 - 4; 42 - 1; 43- 2;
Дослідження шлункового соку.
44- 2; 45- 4 46 - 4; 47 - 3; 48 -2; 49 - 1; 50- 1;51-2;52-1;53- 254 -4;
1-2:2-33-44-5)5-4.6-3;7-2;8-1;9-2:10-2; 11- 2; 12 - 4: 13 -3; 25 -3;56 -2557-3;58-4;5 1;9-
60 - 3; 61 - 3; 62 - 3; 63- 4; 64 -2;
14-2; 15-32; 16-2; 17 -3; 18 -3; 19-2;20-3;21 - 1уааь 3; 23- 424 - 3; 25-4; 65 - 1; 66 -1.
26-3;27-1;28-2.
145
144
Розділ 6. ЗАЛОЗИ ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ Список літератури
1-3:2-4,3-4,4-2;5-1;6-3;7-3;8-5;9-4510-2; 1 - 512 -3; 13 -3; 14-3;
15- 111645: 17-2;18-4519-4;20-3321-4;22-3;23- 124 -2; 25 -5;26-5;
27 -4:28-3:29-4:30-2;31- 1532-2533 -2;34-3;35 -2;36- 137-238 -1;
39-2:40-3:41-4;42-3:43-4;44-2; 45 -3;46-4;47-2;48 -3;49-4; 50 1; 1. Пропедевтика внутрішніх хвороб / Децик ЮА., Лейко Є М., Пиріг Л.А.
51 -2; 52- 3; 53-4. та ін. / За ред. Ю.І. Децика - К.: Здоров'я, 1998. --504 с.
2. Гребенев А.Л. Пропедевтика внутренних болезней. - М.: Медицина, 1989.
Розділ 7. КІСТКИ, М'ЯЗОВА СИСТЕМА І СПОЛУЧНА ТКАНИНА 3. Нетяженко В.3., Семина А.Г, Присяжнюк М.С. Практические занятия
12 - 513 -2;
1-1:2-5;3-3:4-3;5-4;6-4,7-3;8-2;9- 5; 10-3;11-2; по методам обследования больньтх в клинике внутренних болезней. - К., 1995.
18 «2; 19 «4 20.45.
15 - 3; 16- 5; 17 «2;
14 -2; 4. Нетяженко В.З., Полишко В.К., Семина А.Г Руководство Кк
практическим занятиям по семиотике и диагностике в клинике внутренних
болезней. - К.: Хрещатик, 1994.
5. Никула Т.Д., Шевчук С.Г, Мойсеєнко В.О., Хомазюк В.А. Пропедевтика
внутрішніх хвороб. - К., 1996.
6. Передерий В.Г, Нетяженко В.3., Семина А.Г. Методика обследования
в клинике внутренних болезней. - К., 1994.
7. Грандо А.А., Грандо С.А. Врачебная зтика и деонтология. - К.: Здоров'я, 1994.
8. Нетяженко В.3., Присяжнюк М.С., Шанін Ю.В., Поскрипко А.М.
Термінологічний посібник з пропедевтики внутрішніх хвороб. - К., 1992.
9. Пелешук А.П., Передерій В.Г, Рейдерман М.І. Фізичні методи дослідження
в клініці внутрішніх хвороб. - К.: Здоров'я, 1993.

146 147