Традиція + експеримент: істина зазвичай посередині. До 50-літнього ювілею Остапа Івановича Майчика / О. В. Беркій // Українська музика; науковий часопис. Число 2 (24) - - Львів, 2017. - С. 122-128
проходила в Чернігові в родині педагогів. Дружина Павла, пані Катерина згадує: « В сім’ї мого чоловіка цінували книги, знання, вихованість. Та найбільше тут цінували Україну і все, що пов’язано з її історією, культурою, традиціями. Павло багато читав. У нас вдома зібралася чимала бібліотека, книги він любив і цінував, є книги, придбані ним перед самим початком війни, вони стоять на полиці, відкрити він їх не встиг». Павло Причепа – випускник Національного Університету «Києво-Могилянська Академія», магістр-еколог. Любив природу, спорт, змагання. Безмежно любив свою родину, своїх двох дітей, чекав на третю донечку та побачити її йому не вдалося: був призваний до лав ЗСУ і без вагань пішов захищати Батьківщину. Воював у складі 61-ї механізованої Степової бригади, у 99-у батальйоні. Був командиром 2-го відділення 2-го протитанкового взводу. Пройшов програму підготовки у Великій Британії за програмою «Операція INTERFLEX», отримав відзнаку за лідерські здібності. Відмінно знаючи англійську мову, допомагав перекладачам. Воював на Херсонському напрямку, брав участь у боях під Соледаром, до останнього стояв в обороні під цим містом. На зв’язок із рідними востаннє вийшов 1-го січня 2023 року. Родина, друзі, всі небайдужі шукали його протягом січня по шпиталях і маленьких лікарнях, з-поміж списків та на сайтах полонених. Але, на жаль, надія не справдилася. З’ясувалося: намагаючись витягти пораненого побратима з поля бою, Павло Причепа загинув.
В листі від Києво-Могилянської академії йдеться:
«Національний університет “Києво-Могилянська академія” із глибоким сумом повідомляє про ще одну непоправну втрату: захищаючи свободу й незалежність нашої країни, у боях під Соледаром загинув випускник НаУКМА – Павло Причепа. Павло закінчив бакалаврську (2011) та магістерську (2013) програму з екології. Однокурсники та викладачі згадують хлопця як добру, світлу, завжди позитивну людину. Він був готовий повсякчас прийти на допомогу, підтримати, розрадити й надихнути. А ще він дуже любив музику і не уявляв без неї свого життя. Однокурсники досі згадують вечорниці в гуртожитку під гітару та пісні Павла. У хлопця залишилася дружина Катерина, троє неповнолітніх дітей, мама – пані Галина та сестра Лідія, також випускниця Могилянки (отримала спеціальність «Культурологія» у 2014р.) Могилянська спільнота висловлює найщиріші співчуття рідним, близьким, друзям Павла… Вічна пам’ять, повага та безмежна вдячність захиснику України, Герою, Патріоту, Могилянцю Павлу Причепі! Ми ніколи не забудемо й не пробачимо».
Павло Івнович Причепа похований в Києві на Алеї Героїв Лісового кладовища.
Традиція + експеримент: істина зазвичай посередині. До 50-літнього ювілею Остапа Івановича Майчика / О. В. Беркій // Українська музика; науковий часопис. Число 2 (24) - - Львів, 2017. - С. 122-128