Тема уроку 2:

Організація робочого місця слюсаря. Безпека праці.

Робочим місцем називається певна ділянка виробничої площі цеху,

майстерні, закріплена за даним робітником чи бригадою робітників.
Призначена для виконання певної роботи і впорядкована відповідно до її
характеру обладнанням, пристроями, інструментами та матеріалами.
Основні вимоги до організації робочого місця слюсаря:
 усе необхідне для роботи має знаходитися під рукою, щоб можна
було одразу знайти потрібний предмет;
 інструменти та матеріали, якими під час роботи користуються
частіше, розміщують ближче до себе, а ніж ті, що застосовуються рідше; всі
предмети розташовують приблизно на висоті поясу;
 інструменти та пристрої розташовуються так, щоб їх зручно було
брати відповідною рукою;
 не можна класти один предмет на інший або на оброблену
поверхню;
 документацію тримають у зручному для користування та
гарантованому від забруднення місці;
 заготовки й готові деталі зберігають так, щоб вони не
загромаджували проходи і щоб робітнику не доводилось часто нагинатися,
якщо треба взяти ту чи іншу заготовку або виріб; легкі предмети кладуть
вище, а важкі нижче;
 ручний інструмент мусить відповідати особливостям анатомічної
форми руки людини. В протилежному разі під час роботи травмуватимуться
міжпальцеві горбики, що мають тонкі нервові кінцівки, і ямки долонь –
найменша м'язова частина. На міжпальцевих горбиках можуть з'явитися
потертості, нариви, мозолі. Тому рукоятки слюсарних інструментів мають
бути такої форми, щоб м'язи великого пальця і горбики мізинця добре
охоплювали рукоятку.
 Ці виступи на долоні мають не лише сильні м'язи, а й пружну жирову
тканину, що пом'якшує вібрації та удари;
 при розміщенні на робочому місці інструментів, пристроїв
враховують кут миттєвого зору, кут ефективності видимості та кут
оглядовості;
 поворот голови розширює зону оглядовості на відповідний кут.
Розмір допустимого повороту становить 450 у горизонтальній площині і 300 у
вертикальній.
Завданням організації праці є покращення умов праці, її систематичне
полегшення, посилення трудової дисципліни, забезпечення росту культурно-
технічного рівня робітників.
Робоче місце — це ділянка виробничої площі цеху, закріплена за
одним робітником або бригадою робітників, оснащена необхідним
обладнанням, пристосуваннями, інструментами й матеріалами та призначена
для виконання операцій виробничого процесу (рис. 1).
Планування та оснащення робочого місця значною мірою залежить
від характеру виробництва. Якщо в одиничному виробництві головними
особливостями організації праці є незалежність робочих місць, незначний
поділ технологічного процесу й перевага бригадної форми організації праці,
то в умовах серійного виробництва це взаємозв’язок більшості робочих
місць, зумовлений загальним виробничим ритмом, поділ технологічного
процесу на операції. В умовах масового виробництва особливостями
організації праці є тісний взаємозв’язок робочих місць, глибокий поділ
технологічного процесу на операції та переходи, поділ праці з дотриманням
установленої тривалості операцій, застосування потокових ліній.
Розташування обладнання, пристосувань та інструментів має сприяти
зменшенню втомлюваності робітника. Водночас він повинен виконувати
різні рухи найкоротшим шляхом.
Організація робочого місця
 Головним обладнанням робочого місця слюсаря є верстак – це
спеціальний стіл, який складається з каркасу, кришки та висувних ящиків .
Каркас – зварна конструкція з чавунних чи стальних труб.
Кришку верстака (стільницю) виготовляють з дерев'яних дошок
товщиною 50…60 мм та покривають листовим металом товщиною 1…2 мм.
Під стільницею розміщують металеві висувні ящики або тумби.
Слюсарні верстаки бувають різної конструкції, одно - або двомісні,
стаціонарні або пересувні. На малюнку наведено зовнішній вигляд
слюсарного верстака з поворотними лещатами.

Малюнок. 1. - Слюсарний одномісний

верстак з поворотними лещатами: 1 –
висувні ящики;
2 – тумба; 3 – стільниці; 4 – лещата;
5 – місце для закріплення
інструментів

Для створення зручних умов робоче місце має відповідати певним

вимогам:
• деталі й інструменти треба розміщувати на відстані витягненої руки
(ближче розміщують інструменти й деталі, які використовують найчастіше);
• предмети розміщують у суворій послідовності їхнього використання;
• предмети, які беруть правою рукою, розміщують праворуч, а ті, що
беруть лівою, — ліворуч;
• предмети, які беруть обома руками, кладуть спереду;
• під різальними інструментами мають бути дерев’яні підставки;
 • кожний предмет повинен займати постійне місце;
• на робочому місці мають міститися тільки те обладнання та
інструменти, які необхідні для виконання роботи.
Науково доведено, що продуктивність праці протягом робочої зміни є
різною. Її умовно поділяють на три етапи: перший — робітник звикає до
роботи,
другий — період високої продуктивності, третій — початок
утомленості та її зростання.
Продуктивність праці протягом перших двох годин зростає, півтори
години підтримується на високому рівні, а потім поступово знижується.
Після перерви на обід продуктивність праці знову підвищується, але не
досягає початкового рівня продуктивності. Наприкінці зміни
продуктивність праці різко знижується.
Охорона праці — це система правових, соціально-економічних,
організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних
заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров’я та працездатності
людини в процесі праці.
Метою охорони праці є створення безпечних умов праці,
гарантування безпечної експлуатації обладнання, зменшення впливу
шкідливих і небезпечних виробничих чинників на організм людини,
зниження виробничого травматизму й професійних захворювань.
Основна умова безпечної праці — правильна організація робочого
місця, використання справного інструменту, дотримання виробничої
дисципліни та ретельне виконання правил безпеки.
Правильна організація робочого місця полягає в забезпеченні його
високопродуктивним обладнанням, пристосуваннями, інструментами,
інвентарем, підйомно-транспортними засобами та допоміжними
пристроями, у найдоцільнішому розміщенні елементів робочого місця,
створенні безпечних і здорових умов праці, у забезпеченні порядку й
чистоти, а також у безперебійному обслуговуванні робочого місця.
 Роботу розпочинають за умови, що робітникові відомі безпечні
способи її виконання (якщо є сумніви, треба звернутися до майстра за
роз’ясненнями).

Перш ніж розпочати роботу, потрібно:

• переконатися, що на робочому одязі немає кінців, які звисають;
рукави треба застебнути, волосся сховати під головний убір. Заборонено
працювати в тапочках, сандаліях, босоніжках;
• уважно оглянути робоче місце, звільнити його від сторонніх
предметів;
• забезпечити достатню освітленість;
• приготувати й розкласти у відповідному порядку потрібні для
роботи інструменти, пристосування, матеріали тощо;
• перевірити справність інструментів, пристроїв і засобів
індивідуального захисту (окуляри, рукавиці);
• перевірити справність робочого обладнання та його огородження;
• перевірити справність підйомних пристроїв (блоки, домкрати,
підйомні механізми тощо).
Під час роботи важливо:
• не допускати на робоче місце сторонніх осіб;
• бути уважним до сигналів, які подають транспорт, крани й інші
засоби;
• не ходити в заборонених місцях;
• виконувати встановлений режим роботи;
• не користуватися випадковими підставками;
• утримувати робоче місце в чистоті й порядку;
• не допускати забруднення одягу гасом, бензином чи мастилом;
• міцно та надійно закріпляти деталі й складальні одиниці;
• видаляти ошурки лише щіткою;
 • одержавши нову роботу, вимагати від майстра додатковий
інструктаж.
 Працюючи з електричним інструментом, потрібно:
• перевірити відповідність напруги електричного інструменту напрузі
електромережі;
• перевірити заземлення та занулення;
• перевірити наявність індивідуальних засобів захисту (гумові
рукавиці, калоші, ізолювальні килимки, підставки);
• захистити провід (кабель) електроінструменту від механічних
пошкоджень;
• вимикати електроінструменти під час перерви в роботі;
• якщо сталося ураження струмом, не доторкаючись до
постраждалого, вимкнути струм будь-яким способом (зняти запобіжник,
вимкнути рубильник, перебити провід — окремо одну, а потім й інші жили);
укласти потерпілого, розстебнути одяг і викликати швидку допомогу, а за
відсутності ознак життя виконати штучне дихання та масаж серця.
Працюючи з пневматичним інструментом, необхідно:
• уникати випадкового потрапляння струменя стисненого повітря в
очі, рот, ніс або вухо, яке може призвести до розриву внутрішніх органів;
• під’єднувати пневматичний інструмент до шлангів тільки за
відсутності подання повітря (вентиль має бути закритим);
• не перетискати шланг для припинення подання повітря;
• не здувати стисненим повітрям металевий пил і стружку;
• не роз’єднувати шланги;
• подавати повітря лише після встановлення інструмента в робоче
положення.
Після закінчення роботи треба:
• ретельно прибрати робоче місце;
• змастити рухомі елементи та напрямне обладнання;
• покласти інструменти, пристрої та матеріали на відповідні місця;
• прибрати промащене ганчір’я в спеціальний металевий ящик із
кришкою, щоб уникнути самозаймання та пожежі.
 Наукова організація праці передбачає максимальну економію
робочого часу, забезпечення умов для високої продуктивності праці,
раціональний виробничий процес, який економить час і сили робітника,
звільняє його від зайвих і незручних рухів та інших непродуктивних витрат
часу.

Контрольні запитання
1. Охарактеризуйте організацію праці складальників.
2. Що називають робочим місцем?
3. Що передбачає наукова організація праці?
4. Яким вимогам має відповідати робоче місце?
5. Охарактеризуйте продуктивність праці протягом робочої зміни.
6. Що таке охорона праці?
7. Яка мета охорони праці?
8. Які обов’язки робітника до початку, під час роботи й після її
завершення?
9. Укажіть особливості роботи з електричними інструментами.
10. Назвіть заходи безпеки під час роботи з пневматичними
інструментами.