«Україна в планах країн Антанти та Центральних держав».

Держава Плани щодо українських земель

Плани Антанти
Російська імперія захопити території Сх. Галичини
та Пн. Буковини та Закарпаття
Плани Троїстого союзу
Австро-Угорщина володіти Поділлям та Волинню
зміцнити свої позиції на Зх.
Україні
Німецької імперія приєднати до своїх володінь Схід
та Південь
використати південний схід
України як плацдарм для наступу
на Схід

Роки заснування політичних організацій ГУР; СВУ; УСС (їх лідерів, мету,
досягнення
Головна Українська Рада (ГУР) — міжпартійна організація, утворена 1
серпня[1] 1914 року у Львові. Її засновниками були Українські
національно-демократична, радикальна, соціал-демократична партії.
Координаційний центр захисту інтересів українців Австро-Угорщини
(голова — Кость Левицький, заступник — Михайло Павлик і Микола
Ганкевич). Основні завдання: вироблення загального напряму української
політики, вирішення національно-політичних справ у зв'язку з війною,
виступ у ролі єдиного політичного представника галицьких українців на
міжнародному рівні, формування національного війська. Головною
політичною вимогою організації було виборення державної самостійності
України. Зверталася до уряду Австро-Угорщини, керівних органів
Галичини з петиціями, у яких обстоювала інтереси українського народу,
зносилася з представниками центральних держав, привертаючи увагу до
українського питання як одного з найактуальніших для європейської
політики. ГУР закликала українців до підтримки Австро-Угорщини в
Першій Світовій війні, убачаючи в Російській імперії найбільшу загрозу
українському національному руху
З ініціативи Костя Левицького була створена така військова організація як
УСС українські січові стрільці або Усуси
 Українське національне військове формування в складі австро-угорської
армії, сформоване з добровольців, які відгукнулися на заклик Головної
Української Ради 6 серпня 1914 і стояли під проводом УБУ.
Головним отаманом «Січових стрільців» було обрано доктора Володимира
Старосольського, його заступником — осавулом — Дмитра Катамая.
Діяло в межах Галичини.
1914, 4 серпня – у Львові молоді українці-емігранти утворили політичну
організацію Союз визволення України. Серед організаторів Союзу були
вихідці з Наддніпрянської України, яка входила до Російської
імперії.Серед тих, хто створив Союз визволення України були Олександр
Скоропис-Йолтуховський, Андрій Жук, Маркіян Меленевський, очолив
організацію Дмитро Донцов.
Засновували представництва в різних країнах, видавали періодику,
допомагали полоненим українцям з російської армії, які потрапили до
Австрійських таборів.
2 Хронологічний ланцюг військових подій 1914-1917рр.
1914 р., 19 липня (1 серпня) — оголошення Німеччиною війни Росії.
Початок Першої світової війни (тривала до 11 листопада 1918 р.).
1914 р., 1 серпня — створення у Львові Головної української ради на чолі
з Костем Левицьким, яка об’єднала керівництво політичних сил Галичини.
1914 р., 5 (18) серпня — 8 (21) вересня — Галицька битва. Загарбання
російськими військами Галичини та Буковини.
1914 р., 25 вересня (за новим стилем) — перші бої УСС поблизу Сянока (в
Карпатах, захист Ужоцького перевалу). Перший командир УСС —
Михайло Галущинський.

1914 р., вересень — початок репресій російської окупаційної адміністрації

в Галичині.

1914 р., 18 вересня (1 жовтня) — ув’язнення російською окупаційною

владою митрополита Андрея Шептицького, заслання у Суздаль, де він
перебував до Лютневої революції в Росії.

1914 р., жовтень — заява Ради ТУП про нейтральну позицію у війні.
1915 р., 9 (22) березня – капітуляція австро-угорського гарнізону фортеці
Перемишль.

1915 р„ 29 квітня — 2 травня (за новим стилем) — бої на горі Маківці, в

яких відзначилися УСС. Справжнє бойове хрещення січових стрільців.

1915 р., 19 квітня (2 травня) — початок контрнаступу німецько-

австрійських військ у Галичині. Відступ російських військ з Галичини,
Буковини та частини Волині.

1915 р., 1 травня (за новим стилем) — реорганізація ГУР у Загальну

українську раду, що мала представляти всі національні політичні сили.
Перше засідання ЗУР (голова — К. Левицький) відбулося 5 травня у Відні.

1915 р., середина вересня — зупинення австро-німецького контрнаступу

російськими військами.

1916 р., 22 травня — 31 липня (4 червня — 13 серпня) — російський

наступ військ Південно-Західного фронту (Брусиловський прорив), у ході
якого було зайнято значну частину Галичини, Волині та Буковини.
1916 р., 29-30 вересня (за новим стилем) — бої УСС на горі Лисоня
поблизу Бережан.

1916 р.; грудень — декларація ТУП «Наша позиція», в якій

висловлювалося негативне ставлення до світової війни, висувалося гасло
демократичної автономії України.

1917 р., 18-21 червня — невдалий наступ російських військ на Південно-

Західному фронті, великі людські втрати та відступ з Галичини й
Буковини.