Практичне заняття.

Інтеграція України в європейський та

світовий економічний простір: виклики та відповіді.
Мета: показати процес інтеграції України до світових,
європейських та атлантичних структур; розкрити
здобутки цього процесу; дати йому оцінку.
«Україна на шляху до НАТО»
НАТО - це міжурядова організація, політико-безпековий союз, обʼєднаний спільною системою цінностей,
до яких належать демократія, свобода,верховенство права, вирішення спорів мирним шляхом.

1. Відносини Україна - НАТО

23 квітня 1999 року Верховна Рада України ухвалила постанову "Щодо відносин України і Організації
Північноатлантичного договору (НАТО)". У постанові наголошується: «Динамічні зміни геополітичної ситуації у
нинішньому однополюсному світі, складність і нестійкість військово-політичної ситуації в Європі, тривале внутрішнє
кризове становище України обумовлюють необхідність активізації зусиль, спрямованих на зміцнення її міжнародних
позицій, відстоювання
національних інтересів, забезпечення надійної безпеки й обороноздатності. Необхідними передумовами цього Верховна
Рада України вважає послідовність, виваженість, передбачуваність зовнішньої політики, її багатовекторності, розбудову
відносин України з іншими державами, міжнародними організаціями на засадах збалансованості і взаємодопомоги,
рівноправності і взаємовигоди, відкритості і взаєморозуміння, неучасті у військових блоках, невтручанні у внутрішні
справи — за принципом „Безпека для себе — через безпеку для всіх».

У грудні 2004 року в України відбулися президентські вибори на тлі так званої «помаранчевої революції».

23 січня 2005 року, склавши присягу під час інавгурації, новообраний Президент і сформований ним уряд країни обрали
курс на інтенсифікацію євроатлантичної інтеграції держави з метою прискорити вступ України до НАТО.

У лютому 2005 року країни-члени альянсу запросили В. Ющенка взяти участь у роботі саміту у штаб-квартирі НАТО.
Візит української делегації на чолі з Президентом України В. Ющенком до Брюсселя, напевно, як ніяка інша подія
останніх років, вплинула на зовнішню політику України.

На засіданні саміту Україна-НАТО В. Ющенко ознайомив альянс з новою стратегією нашої держави щодо інтеграції в
його структури. В короткостроковій перспективі це було повʼязано зі значними змінами внутрішньої та зовнішньої
політики України. Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер відзначив, що «НАТО не може керувати цим
процесом. Відповідальність і тяжкий тягар, що повʼязаний з ним, лежить виключно на українському керівництві. Але ми
можемо допомогти, і ми допомагаємо». Він заявив, що альянс залишається відкритим для будь-якої країни, яка забажає
вступити, для цього необхідно виконати вимоги, визначені демократичним західним суспільством. Тобто для нашої
держави залишалося остаточно виявити свою рішучість інтегруватися до трансатлантичної системи безпеки та
дотримуватися визначеної схеми. Отже, в НАТО очікували на самовизначеність нашої держави. Брюссельський саміт
погодився започаткувати інтенсифікований діалог щодо прагнень України до членства в альянсі.

Україна подала заявку на отримання Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) у 2008 році. Плани щодо членства в
НАТО були відкладені Україною після президентських виборів 2010 року, на яких президентом був обраний Віктор
Янукович, який вважав за краще залишити країну поза блоком. На тлі Євромайдану та Революції гідности Янукович утік
з України в лютому 2014 року. Тимчасовий уряд Яценюка, який прийшов до влади, спочатку заявив, посилаючись на
позаблоковий статус країни, що не планує вступати в НАТО[7]. Однак після військового вторгнення Росії в Україну та
парламентських виборів у жовтні 2014 року новий уряд поставив вступ до НАТО пріоритетом. 21 лютого 2019 року до
Конституції України було внесено зміни, норми щодо стратегічного курсу України на членство в Європейському Союзі та
НАТО закріплені в преамбулі Основного Закону, трьох статтях та перехідних положеннях

2. Основні галузі співпраці:

• Співробітництво в реформуванні сектору безпеки та оборони, у військовій і військово-технічній сферах.
• Співробітництво у військово-технічній галузі.
• Співробітництво у сферах науки та захисту довкілля

3. Основні принципи діяльності НАТО:

• Принцип колективної безпеки

• Принцип спільного ухвалення на основі консенсусу

• Принцип пріоритету індивідуальної безпеки особистості

• Принцип мирного рішення спорів

4. Переваги вступу до НАТО

• Стабільність та безпека.Членство в НАТО забезпечує колективну обороноздатність та захист від потенційних загроз.

• Доступ до ресурсів.Вступ до НАТО відкриває можливості для співпраці з іншими країнами-членами та ресурсами
альянсу.

• Політичний вплив.Членство в НАТО сприяє політичній діяльності та міжнародним відносинам.