Лексичний рівень аналізу художніх текстів:

марковані слова і фразеологія

В’ЮН КАТЕРИНА, 3 КУРС, 3 КИТАЙСЬКА ГРУПА
Лексичний рівень аналізу художніх текстів

Лексичний рівень — це наступний рівень за складністю мовної

ієрархії після фонографічного і морфемного. Важливість слова як
основної одиниці мови незаперечне. Словом позначаються об’єкти,
процеси, явища, що нас оточують. Без нього неможлива
комунікативна діяльність.
Лексичне значення властиве самостійним, повнозначним словам.
Вони відображають різні аспекти дійсності. Значення кожного слова
рухоме та історично змінне.
Марковані слова
Марковані слова - це слова вузького стилістичного
призначення.

До них належать:
емоційно забарвлені слова
слова професійно-виробничої лексики
діалектизми

У тексті вони називаються стилістемами.

Емоційні слова
Емоційні слова поділяються на два типи: ті,
що не мають поняттєвої основи і виражають
лише емоції, та на ті, що виражають і
поняття, і емоції.
Другий тип ділиться на два види: слова, що
називають емоції та переживання (любов,
веселий, гніватись), та слова, в значення
яких закладений оцінний елемент.
До них належать: зовнішність, риси характеру, вчинки, частини
людського організму (в тому числі й у переносному значенні), деякі
предмети, речі, назви деяких приміщень і споруд, назви деяких
опредмечених дій людини, назви багатьох опредмечених ознак
людини, назви деяких абстракцій, опредмечені риси й ознаки
людини, неопредмечені дії та стани людини, багатьох ознак дії
тощо.
Виробничо-професійна лексика
У художній літературі вона вживається лише тоді, коли це зумовлено
змістом твору. Проникнення нових термінів на сторінки художніх творів
зумовлене активним розвитком сучасного суспільства, тими реальними
змінами, що відбуваються в ньому. Термінологічні словосполучення, що в
художньому творі використовуються для характеристики широкого кола
предметів і явищ, часто змінюють свої структурні ознаки, стилістично
забарвлюються, набувають якісно нових переносних значень. Наприклад:
стати на паралельний курс; кинути якір; натискати на педалі; зав’язати
морським вузлом; знімати стружку; підкручувати гайку; вийти в тираж;
вийти на орбіту; задіяти гальмівну систему; промчатися з космічною
швидкістю; ланцюгова реакція тощо.
Діалектизми
До стилістично маркованих слів належать також і діалектизми. Вони
поділяються на територіальні та соціальні й передають у художньому творі
місцевий колорит, індивідуалізують мову персонажів. Залежно від того, в
якому відношенні до загальнонародного словника стоять діалектні слова, їх
поділяють на: фонетичні, морфологічні, лексичні, семантичні та етнографічні.
Лексичні діалектизми — слова, що в літературній мові мають інші назви.
Семантичні діалектизми — слова загальнолітературної мови, які
відрізняються у говірках значенням.
Етнографічні діалектизми - слова, що позначають назви місцевих реалій.
Жаргонізми
Арго і жаргонізми належать до соціальних діалектизмів. Слово “жаргон”
позначає мову певної соціальної чи професійної групи, що є
відгалуженням загальнонаціональної і відрізняється від неї набором
специфічних слів і висловів, які відображають спеціальні потреби та
вподобання цієї групи і вводяться в жаргон, щоб зробити його
незрозумілим для інших; позначає спотворену та вульгарну мову.
Арго — спеціальний умовний жаргон вузької соціальної групи, набір
незрозумілих для сторонніх людей слів і висловів, який уживається з
метою ізолюватись від інших. Сленг — жаргонні слова чи вислови,
характерні для мовлення людей певних професій або соціальних
прошарків, які, проникаючи в літературну мову, набувають певного
емоційно-експресивного забарвлення.
Просторічна і лайлива лексика
Просторічна лексика відрізняється сильним
емоційним забарвленням, часто супроводжується
підсилювальною часткою, емоційним вигуком,
підсилювальним вказівним чи означальним
займенником.
Фразеологізми
Фразеологічні засоби мови здебільшого закріплюються за
певним функціональним стилем, тобто належать до
засобів вузького стилістичного призначення. Образні
фразеологізми функціонують у тих стилях, що можуть
мати метафорично образні мовні засоби (розмовно-
побутовому, публіцистичному, художньому), а
номінативні фразеологізми — здебільшого в стилях,
непроникних для емоційно-експресивного забарвлення
(офіційно-діловий, науковий).
Фразеологізми
Виділяють такі типи фразеологізмів: розмовні, книжні,
фольклорні. Фразеологічні звороти часто зазнають у
творах певних трансформацій — автори переробляють їх
відповідно до контексту, замінюючи один чи кілька
компонентів фразеологічного звороту синонімічними
словами, вводячи до їх складу додаткові слова, що
можуть впливати на семантику фразеологізму,
перетворюючи його інколи на вільне словосполучення, а
також оновлюють семантику фразеологічних зворотів без
зміни структури.
Список використаних джерел
1. Дружененко Р. Практикум з лінгвістичного аналізу
тексту: навчальний посібник / Р. Дружененко, О. Попова,
Л. Рускуліс. — Миколаїв: СПД Рум'янцева Г. В., 2023. — 170
с.
2. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту: Навч. посіб. — 2-ге
вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2008. — 423 с
3. Яблонська Т. М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту:
навчальний посібник для студентів / Т. М. Яблонська. –
Одеса, 2019. – 325 с.