Психологічна характеристика ставлення учнів до

навчання та навчальних предметів

У 8 – Г класі Рівненського ліцею № 15 Рівненської міської ради

навчається 31 учень, з них: 20 дівчат і 11 хлопців.
Класним керівником класу є Масурова Галина Степанівна, вчитель
української мови та літератури. Думка класного керівника та педагогічного
колективу про клас досить позитивна.
Показники успiшностi у класi такi:
• учнiв з високим рiвнем навчальних досягнень 5.
• учнiв iз достатнiм рiвнем навчальних досягнень 21;
• учнiв iз середнiм рiвнем навчальних досягнень 5;
• учнiв iз початковим рiвнем навчальних досягнень у класі немає.
Бiльшiсть дiтей має високий навчальний потенцiал i хорошi здiбностi до
навчання. Дисциплiна на уроках задовiльна, хоча деякі учні систематично не
виконують домашні завдання з окремих предметів.
Колектив класу дiяльний, живий, енергiйний. Загалом стосунки у класi
товариськi, толерантнi, приятельськi. Дiти можугь органiзовувати самостiйно
справи, пiдтримувати одне одного й допомагати в критичних ситуацiях. Діти
разом проводять час на перервах і спілкуються на цікаві їм теми.
Причина високо рівня згуртованості класу полягає у спільних інтересах.
Не всi учнi проявляють стриманiсть у стосунках зi старшими, вчителями.
Можна зазначити, що аналізуючи своє перебування на активній педагогічній
практиці, діти адекватно та стримано ставляться до студентів – практикантів.
І вважають, що до них прийшов в першу чергу вчитель, а не студент. З
цікавістю ставляться до нового методу подання інформації, не байдужі до
отримання нових знань.
Під час проходження практики я запропонував учням 8 - Г класу методику
Г.М. Казанцевої «Вивчення ставлення до навчання та навчальних предметів»
1
для того, щоб скласти характеристику та проаналізувати ставлення учнів
даного класу до навчання та навчальних предметів.
Необхідність проведення цього дослідженн виявляється у тому, щоб
правильно зрозуміти дії учня. Перш за все слід зрозуміти мотиви цих дій, які
можуть бути різними, навіть в випадку виконання зовні одних і тих самих
дій, досягнення одних і тих же цілей.
Методика складається з трьох частин. Частина 1,2 – навчальні предмети
та ставлення до них, частина 3 – причини навчання. Дослідження
проводилось на базі Рівненського ліцею № 15. У дослідженні брали участь
учні 8 – Г класу, 17 осіб.

Аналіз результатів тестування

Мотиви навчання по окремих предметах Мотив Мотиви

Інформати Фізична Українська Зарубіжна до найбільш
ка культура мова література навчан характерні
ня в для учня
цілому
Цікавість - Легко Відсутність Легко Мотив Пізнаваль
пізнавальн засвоюється цікавості - засвоюється и ні,
ий мотив – пізнаваль- відсутність – пізнаваль- уникне соціальні
ний мотив пізнавального ний мотив ння та
мотиву покара отримання
Предмет Предмет відсутність Предмет ння та схвалення
важливо захоплююч пізнавального захоплююч соціаль
знати всім ий - мотив ий - ні
- пізнавальни пізнавальни мотиви
соціальний й мотив й мотив
мотив
Подобаєтьс Похвала Важко Подобаєтьс
я вчитель - вчителя - засвоюється - я вчитель -
пізнавальн мотив відсутність пізнавальни
ий мотив отримання пізнавального й мотив
схвалення мотиву
Легко Бажання Предмет
засвоюєтьс підвищити незахоплююч
я– рівень ий -
2
пізнавальн культури - відсутність
ий мотив соціальний пізнавального
мотив мотиву
Задоволе- Відсутність
ння від задоволення
вивчення від вивчення
предмету - предмету -
пізнавальн відсутність
ий мотив пізнавального
мотиву

Узагальнення результатів дослідження

Предмети, які найбільше Люблять інформатику, зарубіжну

подобаються та не подобаються,
причини позитивного та
негативного ставлення до них:
Інтерес до окремих навчальних
предметів та розумова активність
на уроці:
Мотиви які спонукають до
навчання:
література та фізичну культуру. Учні
виділяють ці предмети тому, що вони
цікаві, захоплюючі, легко
засвоюються, товариші цікавляться
цим предметом, вчитель часто
хвалить.
Не люблять українську мову та
історію України. Вважають, що
українська мова важко засвоюється,
предмет незахоплюючий.
Історію України не люблять тому, що
вчитель пояснює не цікаво. Немає
зацікавленості до матеріалу.
Інтерес до інформатики виражений.
Також спостерігається високий рівень
розумової активності під час даних
занять.
Інтерес до образотворчого
мистецтва слабкий.
Відсутній інтерес до історії України,
тоді як всесвітня історія викликає
інтерес
Вчаться бо предмети вважать
цікавими, вони потрібні для
подальшого навчання і роботи на
користь суспільству. Однак, зі слів
класного керівника ці мотиви
3

Загальний висновок про рівень
мотивації до навчання:
Чи становить виявлений рівень
мотивації проблему для розвитку
учня:
Рекомендації вчителям стосовно
корекції мотивації учня:
обмежені локальним обсягом
предметів (трудове навчання, фізична
культура, зарубіжна література). В
більшості випадків (англійська мова,
фізика, хімія, історія, географія)
мотив майже відсутній.
Загалом варто зазначити що рівень
мотивації 8 – Г класу знаходиться на
рівні нижче середнього, однак
мотивації до навчання з окремих
предметів може бути достатньо для
отримання корисної інформації.
Помітно що в навчальній діяльності
учні прагнуть до творчості та
отримання задоволення.
На мою думку цей рівень мотивації
має невелику загрозу для розвитку
учнів в майбутньому, тому що
потреба у отриманні знань з окремих
предметів приводить до відчуження
від інших напрямків шкільної освіти.
Тут більш необхідним може бути
середній рівень мотивації, однак у
процесі вивчення всіх предметів.
При корекції мотивації класу
вчителям варто звернути увагу на
заохочення до інших предметів. Тут
важливо викладати подібним учням
предмет більш цікаво та пов’язувати
його з колом навчальних інтересів
окремих учнів. Потрібно, щоб
проводилося на багато більше
інтегрованих уроків.

Поведінка учнів на уроці не є досить активною. Відмінники мають

інтерес до навчання, хоча деякі учні включаються в роботу не на всіх уроках.
Як у будь-якому колективі є діти, які підбурюють аудиторію та не реагують
на зауваження вчителів. Здебільшого це хлопці.
Важливу роль у мотивації учнів відіграють зовнішні фактори, такі, як
школа, яка є змінною величиною в навчальних умовах і середовищі
існування учнів і може сприяти, підтримувати чи змінювати мотивацію
4
учнів. Певні умови роботи школи, такі, як: обстановка у класі, групи
однолітків, навчальні завдання, стиль викладання – можуть сприяти чи
гальмувати мотивацію .
Підвищити мотивацію учнів школа може й за допомогою
заохочувального навчання, налагодження хороших стосунків учнів з
педагогами, наставниками, однокласниками, батьками тощо, адже
впевненість учнів у своїй спроможності до навчання визначається настроєм
та обстановкою вдома, у школі та в суспільстві загалом.
Я погоджуюся з твердженнями, що важливою є індивідуальна робота з
учнями задля постійного нагадування їм про те, що часто успіх вимагає
наполегливості і бажання побороти перепони. Важливо, з кожним учнем
намагатися працювати індивідуального, та находити підхід донести
інформацію кожному.
Отже, провівши психолого-педагогічне дослідження була виявлена
зацікавленість учнів до навчального процесу, яка у більшості випадків була
зумовлена пізнавальними мотивами. Та є деякі предмети, які не цікаві учням,
здебільшого це стається через їх складність, або не цікаве пояснення
вчителем. Тому необхідне підвищення мотивації та заохочення учнів до
вивчення окремих предметів.